Page 1


СУСПІЛЬСТВО 4

Журнал «RIA. Розваги. Інформація. Афіша» № 41/2013 Свідоцтво про реєстрацію КВ №16187-4659ПР від 02.11.2009 Головний редактор – Ірина Павлюк Шеф-редактор – Віталій Новосад Літературний редактор – Ольга Клінова Дизайнер – Христина Кучик-Коваль PR- менеджер – Тетяна Онишкевич Журналісти: Ірина Запотічна-Ванчосович, Олена Осипова, Віталій Пересада, Юлія Батіг, Юстина Дусан, Наталя Пристанська Фотожурналісти: Андрій Луковський, Олексій Самойлов Автор рубрики «Економіка» – Андріан Фітьо

14

20

20

КУЛЬТУРА 24 26

Рекламний відділ: Максим Степанов, Роман Бучко, Лілія Дзьоба, Ірина Кушнір, Ірина Запотічна-Ванчосович, Соломія Григор’єва, Наталя Пристанська

30 36

Видавець: ТзОВ «2К Медіа» Директор – Віталій Новосад Заступник директора – Максим Степанов

На обкладинці: Ксенія Ліардо Фотограф: Ірма Петрова Друк: ТзОВ «Вольф» 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2 тел.: (044) 464-40-09

38 40 42 44

40

26

46

ПЕРЕВТІЛЕННЯ у Попелюшку МОДНИЙ ОГЯД: вісім тенденцій зими ТЕРНДИ: чоловічий дрес-код АКСЕСУАРИ: час подарунків РЕПОРТАЖ зі львівських вулиць

4

СТОСУНКИ 48

Наклад – 5 000 прим. Передплатний індекс – 91898

52

Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій.

54

За зміст рекламної інформації відповідальність несе рекламодавець.

ЛЮДИНА З ОБКЛАДИНКИ: Ксенія Ліардо НОВИНИ: Львів і мистецтво АФІША: події, які рекомендуємо ГІСТЬ НОМЕРА: Роман Голубовський

СТИЛЬ

26

Банківські реквізити: р/р 26000000047307 у ПАТ «ФІДО БАНК» м. Києва МФО 300175 ЄДРПОУ 36545129 Адреса редакції: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3 оф. 187-188 тел./факс: (032) 255-51-60 www.ria.lviv.ua Розміщення реклами: (067) 671-49-45, (093) 720-10-32 ria.lviv.reklama@gmail.com Адреса для листування: 79000, м. Львів, а/с 34

ТЕМА НОМЕРА: Євромайдан. Емоції ІНТЕРВ’Ю: Акторське подружжя Стригун-Литвиненко ПОДОРОЖ: Гостинна Лапландія

36

56

ПСИХОЛОГІЯ: знімаємо вроки ДІАЛОГ: секс-пригоди ГОРОСКОП: прогноз на місяць РОМАНТИЧНІ ІСТОРІЇ: «Епізоди»

КЛУБ 58 60 62 64

КЛУБНІ РОЗМОВИ: Микола Повод РЕЦЕПТ: нут з ребрами ПРЕЗЕНТАЦІЯ різдвяних казок НІЧНЕ ЖИТТЯ: «Metro Club»


АКЦЕНТИ

АКЦЕНТИ

ЄВРОМАЙДАН:

4

41 (140) грудень 2013

люди та емоції

5


АКЦЕНТИ

АКЦЕНТИ

Щось повинно змінитися. Можливо, саме зараз підростає новий лідер. А може, новий кілер для старих лідерів. Хтозна… Коли говорять про вступ до ЄС, згадую свою подорож до Німеччини у 1999 році. Того контрасту, тих вражень я не забуду ніколи. З кожного квадратного сантиметру їхнього асфальту можна було зрозуміти, що це висококультурна нація, яка, у першу чергу, глибоко поважає сама себе: ні сміття, ні жуйок. Ще тоді я почав мріяти про те, аби наш народ коли-небудь став частиною Європи. І не лише територіально, а психологічно, насамперед. У мене немає можливості брати участі у мітингах. Так склалося. Але це не заважає мені дещо фінансувати.

Віктор Винник, музикант Я почав «революціювати» після зникнення Гонгадзе. Їздив до Києва зі Львова понад 10 разів... Потім була Помаранчева революція. Тепер – Євромайдан. Порівнюючи усі мітинги у цьому відрізку часу, скажу, що це абсолютно різні країни, абсолютно різний народ – ми виросли, визріли, почали функціонувати як єдиний організм, який чітко знає, чого хоче. Я відчуваю гордість і неймовірне щастя від того, що люди пробуджуються. Разом з тим, є емоції болю та відчаю за побиття людей, за зникнення, а, можливо, що найстрашніше, за загибель. Я вже роками не вмикаю телевізор, але не можу відтягнути себе навіть після третьої години ночі від трансляцій «Громадського TV», «РадіоСвободи», соціальних

6

41 (140) грудень 2013

Зараз, перш за все, потрібно відшукати усіх зниклих. Усіх до останнього. Якщо ми вкотре заплющимо очі на цей жах, то про яку Європу може йти мова? Азія... Мені здається, що саме тоді, коли кожен майданівець зрозуміє, що за нього конкретно повстане увесь народ, от тоді людина не боятиметься. Мене нудить, коли політики «тріщать» про важливість кожного голосу на виборах, але з легкістю забувають про тих, хто сів за ґрати, виборюючи для них цю владу. Я пригадую, як майже два десятки хлопців з УНА-УНСО загриміли 9 березня 2002 року у тюрми... Вони вимагали імпічменту Кучми, вони були за Ющенка. А той, прийшовши на пост Президента, про них згадав? Ні фіга! Кілька у тих СІЗО загинули, деякі досі сидять. Ющенку, поміж проблемами бджільництва, на жаль, було не до них.... І це справді нестерпно. За таких умов народ або зневірюється, або «вирощує» кілерів. І перше, як і друге, жахливо. Бажаний розвиток подій я бачу таким: пошук зниклих – оприлюднення результатів пошуку як українській, так і світовій спільноті – імпічмент Януковича – відставка уряду  – нові вибори…

Іван Пикус, аспірант ЛНУ ім. Івана Франка Студентство було, є і буде рушійною силою історичних процесів в Україні. Університети вирощують інтелігенцію. Ці люди вже не є безтурботними дітьми і водночас ще не стали втомленими «дорослими» з різними, часто дріб’язковими проблемами. Студент знає, яким хоче бачити своє майбутнє, і готовий за нього боротися. Те, що зараз відбувається в країні, сміливо можна назвати революцією. Але її почав не народ. За визначенням, «революція» передбачає збройну боротьбу. Українці вийшли з мирним протестом, проти якого «Беркут» вчинив жорстоку фізичну розправу. Влада сама дала зрозуміти, що це дійсно революція. Найсильнішим каталізатором стала кров студентів під київською ялинкою, яка залила усю Україну, розплющила очі на бандитську диктатуру. Схід України не підтримує Євромайдан? Скажіть про це дідусеві з Донецька, який віддав усю пенсію на підтримку молодих мітингувальників у столиці. Якщо цю революцію осмислить уся країна, і до Києва з’їдеться у декілька разів більше людей, то існуюча влада не матиме шансів. Євромайдан значно сильніший за Помаранчеву революцію. Тоді боролися за політичну партію, за Віктора Ющенка. А нинішня мета набагато глобальніша і водночас стосується кожного. Стався дуже сильний сплеск однодумців, братів по духу, яких давно тривожить спільна проблема – українська влада. Люди, які вийшли на Майдані – це не натовп. Це реальна, самоідентифікована українська нація. Наш народ направду особливий. Ми знаємо досвід Греції і Тайланду, де повсталі застосовували жорсткі методи. Прості українці мирно, але дуже впевнено виявляють свою волю. Вони хочуть нової країни, воістину незалежної, як це мало бути ще 22 роки тому. Євромайдану нічого не бракує. Є дуже сильна ідея. Правда, не вистачає тільки лідера. Опозицію вже називають триголовим драконом. Вони просто набирають політичні бонуси для майбутніх виборів, але вже не можуть координувати Єврореволюцію. Хвилю запускає народ. Опозиція її лише підхоплює.

Фото: Андрій Луковський

мереж ВК і Facebook. Тут чітко видно єдність народу і що людям нарешті не байдуже те, що відбувається.

В усьому, що стосується Євромайдану, є романтика. Романтика – у єднанні. Романтика – у фотографіях. Романтика у тому, що кримчанин готує плов на Майдані Незалежності. Романтика у тому, що під прапорами Євромайдану одружилася закохана пара. Романтика – у ялинці, прикрашеній плакатами із гаслами. Романтика – у канапках, якими пригощають один одного. Романтика у тому, що Львів і Луганськ передають один одному вітання… Євромайдан – це гармонія. Між нами усіма налагоджується сильний духовний зв'язок.

7


АКЦЕНТИ

8

АКЦЕНТИ

41 (140) грудень 2013

9


АКЦЕНТИ

АКЦЕНТИ Світлана Процишак, юрист 30 листопада 2013 року Правління Асоціації правників України зробило публічну заяву, в якій гостро засудило невиправдано жорстоке застосування сили працівниками правоохоронних органів щодо мітингувальників на Майдані Незалежності у Києві у ніч з 29 на 30 листопада. А також ми закликали розпочати перевірку щодо очевидного перевищення працівниками правоохоронних органів своїх службових повноважень. 2 грудня 2013 року на базі Асоціації правників України було створено Центр правової допомоги для учасників мирних протестів, до якого увійшли провідні юристи та адвокати країни задля надання оперативної фахової допомоги усім постраждалим під час акцій протесту по всій країні. Правоохоронні органи посягнули на конституційні права та свободи громадян, а також на їх здоров’я, честь та гідність, тож рано чи пізно вони будуть покарані. Якщо вас затримали, потрібно зателефонувати на гарячу лінію Євромайдану. Якщо є травми, то необхідно телефонувати на «103». За лікарськими інструкціями довідку про побиття видають, якщо це зафіксовано до 6 годин. Про травми також необхідно поставити до відома Євромайдан.

Андрій Породко, співкоординатор львівського Євромайдану Зараз ми дуже чекаємо, що в Європі нарешті заблокують рахунки українських посадовців та їхніх родин. Результат буде тільки через економічний тиск. Бо зараз ніхто нічого не боїться. Радикальні способи революції підняли більшу кількість людей. Всіх гуртує насильство проти безневинних. Це сумно, але, тим не менше, найбільш дієво. Раніше ми відправляли до Києва усіх бажаючих, але, через сутички з «Беркутом», отримали чіткі вимоги: на Євромайдані потрібні чоловіки старші 21 року, тверезі і адекватні. А головне – не такі, які їдуть на один день, щоб потрусити прапорцями і зробити фото для Facebook. Ми організовуємо спеціальні штаби самооборони, а це дуже серйозно. Мене запросили на допит у прокуратуру стосовно подій однієї ночі, коли була заблокована дорога у селі Гамаліївка. Там взагалі була незрозуміла ситуація, як стверджують пасажири автобуса: інспектори ДАІ викрали їхні номерні знаки, тому люди і перекрили дорогу. Найцікавіше те, що інші водії теж виходили підтримувати людей з автобуса, ніхто не скаржився на затримку руху. Втім, прокуратура зараз формує якесь загальне бачення ситуації, долучаючи активних людей з Євромайдану. Львівська влада всіляко підтримувала Євромайдан, міліція також. Ми тісно співпрацювали з обласним управлінням міліції. Єдине, що незрозуміло: чому львівський «Беркут» таки погодився поїхати на Майдан до Києва.

10

41 (140) грудень 2013

Богдан Тихолоз, доцент ЛНУ ім. Івана Франка Люди з квадратними головами фізіологічно неспроможні до круглих столів – голова не влазить. Люди з ампутованим сумлінням не вміють домовлятися. Люди з ослабленим вірусом зажерливості інтелектом, люди, які в дитинстві не любили читати книжок, а гуртувалися у дворах, аби комусь набити писка – нездатні до діалогу. А люди, які зараз – уже вкотре! – йдуть, їдуть, летять звідусіль на тепер уже єдиний – київський – історично важливий Майдан – НЕ ВІРЯТЬ в жодні компроміси. Ви хочете почути ще якесь запевнення від влади? Вас цікавить думка Януковича з приводу врегулювання ситуації в країні? Дивіться телевізор. А ні – то вперед, на Майдан! Уявіть, що буде, якщо – не дай Боже! – наша справа зазнає поразки. Довічна (спадкова) влада національно індиферентних примітивів без сумління, з ампутованою гідністю та інтелектом горили? Репресії серед інакомислячих? Цензура? Підконтрольна, ручна журналістика «ланцюгових псів»? Тисячолітній застій? Перманентне невиліковне «пакращення»?! Ні, браття, це вже буде не Білорусь і навіть не «назад в СРСР». Це щось набагато гірше й огидніше. Як казав один літературний персонаж, «краще смерть, ніж така потеря». Не маю жодного сумніву у перемозі української Єврореволюції. Її тривалість може вимірюватися днями, місяцями чи (не дай Боже!) роками, але для мене абсолютно очевидно, що молоді, здорові й розумні люди – нові люди нової України – неодмінно здолають (чи принаймні просто – переживуть) підстаркуватих, кволих тілом і розумом адептів світлого минулого. Це лише питання часу. Водночас хотів би застерегти надміру екзальтованих борців за Європейську Україну від рожево-оптимістичних ілюзій: перемога полягатиме не в зішесті на наші землі Царства Божого, а в оновленні еліт та утвердженні активної ролі громадянського суспільства в Україні як суб’єкта історичного процесу.


АКЦЕНТИ Ксенія Гащак, кухар львівського Євромайдану У мене невеликий стаж роботи на польовій кухні, але, тим не менше, він є. Я готувала у різних таборах, і всі були задоволені. У мене дві помічниці Дарини, які повністю зі всім можуть впоратись. Голодних у нас немає. Буває, що працюємо по 24 години на добу, готуємо і перше, і гарнір, і м'ясо. Стараємося, щоб було смачно. Приходять і безхатченки, і звичайні люди, і наші охоронці, волонтери, студенти. Їжі у нас досить багато, добрі львівяни не дають лишитися голодними, постійно приносять закрутки, паштети, крупи. Бувало, що вночі готували на ранок. Канапки вимірюємо не тарілками, а ящиками. Те, що може швидко зіпсуватися чи нам у цей момент не потрібне, не пропадає – ми відвозимо в сиротинці. Тому можна вважати, що люди допомагають не лише мітингувальникам, а й дитячим будинкам.

Фото: Андрій Луковський

Є люди, які так і не розуміють, що це революція, а є такі, які усвідомлюють що, те що відбувається, може перерости у громадянську війну. Після «чорної суботи» люди напружені, вони відчувають страх. Хлопці-волонтери бояться за себе, нема впевненості, що нас так само не розженуть. Але ми не відступимо, щоб не сталося.

Дмитро Левіцький, співкоординатор львівського Євромайдану Щоденно ми відправляємо на Київ 8-10 автобусів з активістами. Розуміємо, що столиці потрібна допомога, тож робимо все можливе. Охочих їхати багато, щодня приходять десятки львівян, які запитують, де можна записатися на виїзд. Вони не хочуть, щоб зміни відбулися без їхньої участі. Щодня ми ходимо колонами під різні адміністративні будівлі з надією бути почутими. У нас тут теж були провокації: нещодавно хтось вирвав усі дроти з генератора, підключеного до сцени. Наше наметове містечко було знеструмлено приблизно на півгодини. Що б не відбувалося, ми віримо у перемогу. Справедливість повинна брати гору.

12

41 (140) грудень 2013


ІНТЕРВ’Ю

ІНТЕРВ’Ю

Своїми роздумами про Львів, традиції, кохання, секрети щасливого подружжя та про сучасне життя з його реаліями ми запросили поділитися відому подружню пару – акторів Федора Стригуна та Таїсію Литвиненко

щасливе подружжя «Щодо секрету такого довгого подружнього життя, відповім словами з однієї п’єси: “Мабуть, це любов”» 14

41 (140) грудень 2013

Фото: Андрій Луковський

АКТОРСЬКИЙ ТАНДЕМ

– Пане Федоре, пані Таїсіє, яким для вас був цей рік? – Федір: Рік був підсумковим, адже наступний, 2014- й, для Театру імені Марії Заньковецької є ювілейним. Ми відзначатимемо його 160-річчя. Було кілька нових моїх постановок у Тернополі, а напередодні Нового року вже у Львові готується прем’єра – ставлю «Назара Стодолю». Для нас із Таїсією цей твір є дуже знаменним. Якби не фільм Івченка «Назар Стодоля» 1954 року, де я вперше побачив свою Таїсію у ролі Галі, то я, мабуть, не став би актором, не закохався б. І зараз ось ставлю п’єсу, і це знову ніби моя молодість. Та й сина ми назвали на честь цієї вистави Назаром, а невістка – Галя. Ще у нас є син Юрій. Тому цей твір завжди викликає у мене такий трепет. Пам’ятаю, навіть казав хлопцям у сільському клубі під час перегляду фільму: «Ось побачите – я стану актором, а це буде моя дружина». Так згодом і сталося. – Ви разом вже майже 50 років. За цей час склали міцний тандем – і творчий, і сімейний. У чому секрет щасливого шлюбу? – Ф.: Саме так, у новорічну ніч ми святкуватимемо наше 50-річчя. Пригадую, ми тоді до ранку танцювали – ось і дотанцювалися (сміється). А сталося це у Запоріжжі, у театрі, де ми тоді обидва пропрацювали п’ять сезонів. Гарно працювали, і нас там любили. Там, над Дніпром, цей Славутич і поєднав наші долі. – Таїсія: Щодо секрету такого довгого подружнього життя, відповім словами з однієї п’єси: «Мабуть, це любов». Ось і я так кажу. Бо будучи щодня, багато років поспіль, усі 24 години разом, і щоб не набриднути один одному,щоб людина тебе не дратувала – це, мабуть, справді любов. Я з раннього дитинства увесь час була оточена любов’ю, а потім на довгі роки і понині оточив мене любов’ю Федір. Я щаслива жінка, бо обрала собі такого чоловіка, який вміє дарувати любов. Але, я завжди це кажу своїм студенткам, щоб бути щасливою кожна жінка свого чоловіка мусить спершу виховати для себе, а не поспішати заміж. Та сучасна молодь нині мало до цього дослухається – усі кудись поспішають, а потім жалкують… – Ф.: Я скажу інакше. Насправді людині багато не треба – роботу, яку ти любиш та яка приносила б задоволення все життя, а ще, щоб оженитися на жінці, яку ти кохаєш усе життя. І тоді ти щасливий: коли вдень йдеш на улюблену роботу і коли ввечері повертаєшся до коханої. Потрібна гармонія стосунків – треба вміти прощати, делікатно збагнути, деколи чогось не помічати, а деколи навпаки на щось приємне звертати увагу. Це має бути не лише розумове порозуміння, але й душевне. Зараз, на

15


ІНТЕРВ’Ю

Фото: Андрій Луковський

ІНТЕРВ’Ю

Федір Стригун Рік і місце народження: 1939, Черкаська область Освіта: Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка Карого, акторський факультет (закінчив у 1961 році)) Діяльність: Художній керівник, режисер-постановник і актор Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької. Почесне звання: Народний артист України (1979) Ролі у театрі: понад 100 ролей, серед яких – «Украдене щастя» (Михайло), «Тил» (Ростоскуєв), «Богдан Хмельницький» (Богдан Хмельницький), «Андрей» (Андрей Шептицький), «Візит літньої пані» (Іль), «Наталка» (виборний), «Суботня вечеря» (Тев'є-молочник), «У. Б. Н.» (Зенон), «Дама з камеліями» (Жермон Дюваль) Поставлені спектаклі: «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море» Івана Карпенка-Карого, «Гайдамаки» Тараса Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Народний Малахій» та «Маклена Ґраса» Миколи Куліша, «Мазепа» (трилогія) Богдяна Лепкого, «Ромео і Джульєтта», «Гамлет» Вільяма Шекспіра, «УБН» Галини Тельнюк та інші. Ролі у кіно: «Пропала грамота», «І в звуках пам'ять відгукнеться…», «Запорожець за Дунаєм», «Дударики», «Камінна душа» та інші

16

41 (140) грудень 2013

жаль, сучасні чоловіки не вміють брати на себе відповідальність за чуже життя, за ту жінку, з якою одружуються. Так само і жінки мають усвідомити відповідальність за свого обранця. Бо коли вдається злагоджено співати дуетом – то велика сила. Але тоді вже треба співати одну пісню… – Яким видався вам Львів, коли приїхали сюди у 1965 році? – Ф.: Справді, у 1965-му ми вперше приїхали до Львова, і відтоді ми закохані у це місто. Львів нам тоді настільки сподобався! Пригадую, коли вперше я їхав львівським трамваєм, дивувався, що навіть зупинки тут оголошують українською мовою – ніде такого тоді не було в Україні. З того часу ми приросли всією душею до Львова, до Театру імені Марії Заньковецької, де нас дуже добре та привітно прийняли. Бо Львів – це місто, побудоване, у першу чергу, для людей, для культури, для різних національностей. Всім тут добре. Це настільки гуманне, демократичне, багатонаціональне європейське місто! Мабуть, ще Данило Галицький заснував його з такими добрими намірами. Тут панує особлива атмосфера – ці церкви, храми, кам’яниці! І душа радіє, коли подумаєш, що у цій красі здавна люди тут жили, тепер ми живемо, а колись інші будуть жити. І це вже традиції… – Про традиції: Новий рік та Різдво важливі для вас свята? – Ф.: Новий рік – це початок календарного року, а ось Різдво – завжди особливі відчуття. Це певна атмосфера, яку я пам’ятаю ще з дитинства. У нас ніколи не було пріоритету в їжі. Це зараз, де не глянь, панує культ шлунку, та свята асоціюють з багатством їжі. Колись такої їжі не було. Зате було особливе відчуття щастя, свята, чистоти, дива. Була коляда, і коли тобі давали ті горішки, ті пряники – було особливе відчуття свята. На столі була кутя, вареники з вишнями, можливо, холодчик з півника, який дивом лишився живим до свят. Але ми були такі чисті та раді тим святкам, так раділи тому снігу, морозам… А коли приходили після коляди до хати, то просто грілися коло мами і тата і раділи тому всьому. І так було усюди – від Карпат аж до Кубані – оте особливе радісне відчуття свята, а ще панували повага та любов до старших. І це завжди було притаманне українському народу. Бо скільки б хто то не вбивав – знищити народні традиції неможливо! – Т.: Стригун правий. Оті традиції особливо відчутні у різдвяні свята. Змалку, пам’ятаю, передусім панувала особлива атмосфера родинного тепла, коли всі збиралися разом. Так було і на Різдво, і на храмове свято – коли двері усіх осель на декілька днів були відчинені навстіж – усіх приймали, усіх пригощали, могли і заночувати в гостях. Люди в селах тоді важко працювали цілий рік і лише на свята могли відпочити. Дійсно, українці гуляють щиро та дуже широко, як ніде у світі. Але головне – те незабутнє відчуття радості від свят, що збереглося на усе життя. – Розкажіть про традиції у вашій сім’ї. – Т.: Коли ми приїхали до Львова, то подружилися з відомим творчим подружжям художника Євгена ­Безніска – у їхньому родинному колі і святкували кожне Різдво. Досі пам’ятаю ті смачні, із начинкою та майже невагомі пиріжки, які пекла їхня мама. Пам’ятаю також, як кожного року 6 січня ми так поспішали зіграти виставу,

щоб до першої зорі на небі встигнути добратися до них на Святвечір. А назад вже йшли пішки та раділи, милувалися снігом, що падав, і такі ми були молоді та щасливі. – А як заньківчани святкують Новий рік? – Т.: Щороку, 31 грудня заньківчани влаштовують святкування. Колись це було прямо у театрі, весело і під оркестр з танцями аж до ранку – потрапити на ці забави було за велику честь та доволі важко. Адже заньківчани завжди збирали навколо себе вишукане творче, інтелігентне товариство. А ще пам’ятаю чудові вечорниці, які влаштовували щороку у Спілці художників, де теж збиралися художники, скульптори, письменники, актори, лікарі – уся справжня еліта Львова. Там панувала особлива творча атмосфера, а ще почуття колективізму – ми щиро раділи успіхам один одного. Тоді якраз зароджувалися перші українські естрадні пісні авторства Стельмаха, Івасюка, Білозіра на музику Янівського. Я навіть стала першою виконавицею тодішнього шлягера, написаного для вистави «Голубі олені». Творче життя у Львові тоді вирувало, а меценати його підтримували, не те, що зараз. – Ви чимало гастролювали. Розкажіть, де в Україні найцікавіше святкують зимові свята? – Т.: Традиції збереглися по всій Україні. Я з дитинства пам’ятаю, як на свята встеляли долівку соломою, варили та ставили узвар на покутті. А я, маленька, качалася по тій соломі, а брати-сестри (у нас була заможна, багатодітна сім’я) пригощали мене усім… – Ф.: А хіба є сумніви з того приводу, де найкраще збереглися традиції? Безумовно, на Галичині, у Львові. Мабуть тому, що так історично склалося, що в Галичині менше часу була радянська влада, було менше руйнацій, тут збереглися церкви. А на інших територіях України ще у 20-30-х були зруйновані усі храми, а еліта та священики були розстріляні чи вивезені у Сибір, була зруйнована віра. А відновити її дуже важко – для цього потрібно чимало часу. Я та мої ровесники ще були хрещені та ще застали відкриті церкви. А далі усі храми уже були надовго закриті – покоління після нас було нехрещеним. Тому таке й маємо тепер. – Маєте якісь бажання до Різдва? – Ф.: Знаєте, я ніколи нічого не прошу в Бога, лише дякую Йому за все. У різдвяних святах справді є щось магічне – ніби небеса відкриваються перед людьми, снігом, морозом, природою, тваринами. І ніби перегортаєш нову сторінку свого життя – і знову вона про любов, про добро, про життя прекрасне. А наша акторська робота прекрасна тим, що ми даруємо людям світло, тепло, надію, добро. Та й люди люблять та потребують репер­ туару з добрим щасливим кінцем. І навіть у ситуації, в якій зараз опинилася наша держава, все одно треба вірити у краще – у те, що у людей вистачить здорового глузду, і все скінчиться добре, щасливо. Ментально ми уже там давно, в Європі. Адже ми хочемо жити по-людськи на своїй рідній землі – і це природно! І де би ми не були, де б ми не гастролювали в Україні – усюди наш україномовний театр зустрічали щиро, гостинно і з любов’ю. – Багато переваг побачили в Європі? – Т.: Коли перетинаєш кордон, одразу помічаєш зміни на краще: дороги рівнесенькі, асфальт чорний, усюди розмітка і порядок, дерева акуратно підстрижені, поля

Таїсія Литвиненко Рік і місце народження: 1935, Київська область Освіта: Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка Карого, акторський факультет, акторський факультет (закінчила у 1957 році) Діяльність: артистка Львівського Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Почесне звання: Народна артистка України (1988 рік) Ролі у театрі: «Украдене щастя» (Анна), «Тріумфальна жінка» (пані Ірина), «Мріє, не зрадь» (читець), «Неаполь» (Люція), «Державна зрада» (Імператриця), «Оргія» ­(Герміона), «Візит літньої пані» (Клер Цаханасян), «Суботня вечеря» (Голда, Ента), «Дама з камеліями» (Прюданс) та інші Роль у театрі: «Суботня вечеря» Шолом-Алейхема, «Варшавська мелодія» Леоніда Зорін, «Любов і сльози» Олександра Мардань, «Завчасна паморозь» Райне Марія Рільке та інші. Ролі у кіно: «Назар Стодоля», « За двома зайцями», «Війна на західному напрямку», «Далі польоту стріли», «Меланхолійний вальс», «Павло Полуботок», «Небилиці про Івана», «Для домашнього огнища», «Гетьманські клейноди» та інші.

17


впорядковані, усюди працюють люди. Всі привітні, усміхнені. І чим далі їдемо Європою, аж до Англії – тим кращим є благоустрій та європейський добробут. Там усе для людей, для їхнього добробуту робиться. А у нас для кого – лише для обраних? А ще приємно вражає готовність європейців безкорисливо допомогти, зустріти, зігріти, нагодувати – не одноразово наш колектив переконувався у цьому. Європейці та американці – це люди, які живуть у любові, у доброті один до одного. Наш молодший син Назар одружений н а Га л и н і Те л ь н ю к . Він продюсує «Сестер Тельнюк». Одного разу на гастролях в Канаді до нього несподівано підійшов темношкірий чоловік та, представившись власником великої звукозаписувальної студії, запропонував Назару цілком безкоштовно записати їхні пісні та зняти відеоролик. І це на студії, де поважні артисти стоять у черзі на запис. Зважте, ця щедра пропозиція прозвучала з вуст незнайомця, а не від представників місцевої української діаспори. А все тому, що йому дуже сподобався спів сестер Тельнюк – він йому дещо нагадав його рідні народні наспіви. Ось вам і їхня доброта. І чи здатні на таке українці? – Ф.: Зате коли ми повертаємося назад до України, то чим ближче, тим частіше зустрічаємо вродливих слов’янок, і вони здаються вже такими рідними, своїми, що й душа радіє. Найбільше вродливих жінок, безумовно, живе в Україні. І це вже доведений факт(сміється). Це я серйозно, повірте мені. Існує навіть наукова теорія, що сильні та вродливі жінки з їхнім потужним ДНК пішли заселяти Європу саме з берегів Дніпра, і я в це вірю щоразу, коли бачу здорових, рум’яних українок.

– Т.: Наші жінки – справді вродливі, а на додачу ще й роботящі. Пригадую, коли одного ранку нашим заньківчанкам довелося у Франції спостерігати, як у чоловіків-французів поламався автомобіль. Тоді наші небайдужі до чужого горя красуні-заньківчанки змогли допомогти їм завести машину, чим дуже приємно здивували тих чоловіків. Ті їм потім цілували руки та все ніяк не могли отямитися від побаченого. – Чим би Україна змогла приємно вразити Європу? – Ф.: Пригадую, коли ми г уртом заколядували у Соборі Паризької Богоматері – усі присутні там спершу завмерли, а потім почали наввипередки питати: «Хто ви? Звідки такі?». А потім гучно заплескали і ще довго дивувалися красі нашої української колядки. – Т.: А я пригадую ще одну теплу зустріч, уже з представниками їхньої соціалістичної партії. У них ця партія, виявляється, справді дієво переймається потребами народу, соціальним забезпеченням. А коли наші заньківчанки у своїх багатих вишиванках заспівали їм українських колядок, французи були дуже приємно вражені. А один навіть сказав: «Народ, у якого такі красиві жінки, з такою чудовою поставою, з такими чудовими тембрами голосів, у таких чудових вишиваних вбраннях та ще й так чудово співають, буде жити вічно!». – Отже, ваш особистий вибір – ЄС? – Ф.: Усюди, де б ми не були в Європі, нас при зустрічі завжди спершу питали, чи ми нагодовані, чи ми маємо, де ночувати, чи не потрібна нам якась допомога. Там почуваєш себе захищеною людиною. Тому, коли зараз чую сумніви щодо того, чи йти Україні в Євросоюз, щиро

«Все одно треба вірити у краще – в те, що у людей вистачить здорового глузду, і все скінчиться добре, щасливо. Ментально ми уже давно там, у Європі»

18

41 (140) грудень 2013

дивуюся: «А куди ж іще нам йти?». Бо той, хто хоч раз був у Європі, розуміє, що вже не можна нам жити так, як раніше. Скажімо, французи кажуть, що вони живуть для того, щоб любити життя, людей. Задумаймося, а для чого ми, українці, живемо своє коротке та дуже нелегке життя? – Т.: Там усюди цивілізоване суспільство – усе всюди добре продумано. Одного разу нам довелося спостерігати, як працюють на прибиранні доріг їхні засуджені. Їх щодня привозить комфортабельний автобус. Усі працюють без наручників, ніхто не втікає. Тобто, усі, навіть засуджені, працюють на користь суспільства. В Україні ж дивує наявність цілої «армії» здорових, безробітних чоловіків, які, не маючи роботи, потроху спиваються. А ще доводиться спостерігати купу жебраків на наших вокзалах. Ми, українці, ніби у якомусь мішку перебуваємо, з якого ніяк не можемо вибратися. Тому Євросоюз – наша єдина надія, якщо не для нас, то хоча б для наших дітей чи внуків на краще життя. І нехай важко нам буде деякий час, але вписуватися у нові європейські стандарти нам все одно треба. І сучасна молодь, як бачимо, це чітко усвідомлює. Я вірю, що добро переможе. А зло рано чи пізно буде покаране, бо усе в житті повертається бумерангом. – Ф.: І не потрібно весь час придумувати собі якісь перепони та штучно ділити на «Схід» і «Захід». Люди усюди живуть, просто треба роз’яснити та показати реалії тим, хто ще не був у Європі. І жити потрібно в любові. – Т.: Бо любов – це любов і до мами, і до жінки, і до людей, і до природи, і до Батьківщини. Бо одні працюють, щоб жити, а інші працюють, щоб виживати. Оце вам і порівняння наших традицій з їхніми, європейськими. Пора їхати у світ та навчатися мудрості. Це колись давно усвідомили навіть наші класики, які ще тоді самі вчилися у Європі і вчили там своїх дітей. Ольга Кобилянська у своєму творі якось мудро підмітила, які ми, українці, «ховрахи», як ми прив’язані до своєї землі, тому й радить: «У Відень відсилайте своїх дітей, у Відень». Тобто у Європу, до якої і ми прагнемо тепер. – Чого, на вашу думку, бракує Україні? – Т.: Україні, найперше, що потрібно – стати нацією, а друге – мати сумління. – Ф.: А ще потрібно частіше запрошувати донеччан до Львова, показати їм наше життя та розповісти про Європу. Тоді вони інакше подивляться на своє життя та захочуть самі тієї Європи. Адже насправді добре живуть донеччани лише на центральних вулицях, а решта важко працюють, хворіють та живуть майже у бараках. І таке життя характерне для багатьох міст Сходу України. Люди повинні бачити, як можна жити. Наші теж повинні мати гідну зарплату та можливість відпочивати та вільно подорожувати світом. Тоді і люди, і сім’ї стануть щасливішими. – То чим насправді відрізняється Україна від Європи? – Ф.: Колись нам це саме питання задав водій автобусу, коли ми поверталися з гастролей до Львова. І сам відповів: «Тьма!».І справді, як тільки ми перетнули український кордон, вогні європейської траси згасли, рівненька дорога змінилася на неперервні ями – тьма і сум огорнули усіх нас… Дивує свавілля українських чиновників, їхнє тотальне казнокрадство.

Фото з архіву акторів

ІНТЕРВ’Ю

ІНТЕРВ’Ю

– Т.: А ще дивує нинішнє тотальне засилля російських артистів на українських телеканалах. Чому ми, талановиті українці, знову схиляємося перед чужими кумирами? Чому не плекаємо свою, справжню творчу еліту? Чому нині називаємо елітою товстосумів, які, окрім казино та грошей, нічого не знають? Чому громадяни Росії масово скуповують ресторани в українській столиці? Чому політика держави така? Невже українці так швидко забули усе, що було за період радянської влади? – Ф.: Та вороття назад, вірю, вже не буде. Молодь нинішня настільки стала мудра, що її вже ніякими ідеологічними гаслами не купити. Є сумління в наших людей, є! А людство завжди ділилося на людей і нелюдів. Є божі люди, які сповідують і живуть за Заповідями Божими, а є нелюди. Так було завжди… Я зараз не ділю віруючих людей окремо на християн, буддистів чи представників інших релігій, бо усі несуть добро. А воно завжди переможе. «Бо раз добром нагріте серце, ввік не охолоне». Головне: не втрачати віри, мати людяність. Навіть у найскладніших обставинах – чи то війна, чи то голодомор – залишатися людиною. Цей код в нас живе завжди. Думаєте, я не знаю, що таке голодомор? Знаю, хоч і народився вже пізніше. Але мати мені зі слізьми на очах не раз розповідала про це лихо. Батько ж здебільшого хмурився. Але пам’ять живе і житиме в нас, у наших поколіннях. А ще – віра у краще майбутнє своїх дітей! Віра має бути обов’язково! Адже не даремно колись цілеспрямовано «засмічували» мозки людей. Людьми без віри легко керувати. – Т.: Наше зі Стригуном щастя – цей наш театр, де ми перебуваємо зранку до вечора. Це наша домівка, це наше життя! І слава Богу, що ми відокремлені від того усього не лише товстими стінами нашого театру, але й творчістю нашою. Ми тут живемо ніби у зовсім іншому світі – осередку культури, де навчаємо дітей на кращих зразках української та світової літератури і цьому радіємо. Спілкувалася Ірина Запотічна-Ванчосович

19


ПОДОРОЖ

ПОДОРОЖ

НА ГОСТИНУ ДО

Санта Клауса

До України завітала справжня зима. Сірі холодні ранки, чорне гайвороння на вулицях міст, непривітні індустріальні краєвиди. Невже у таких похмурих умовах буде місце для піднесеного радісного настрою, який створюють різдвяні свята? На сторінках рубрики «Подорожі» ми розповімо вам про найчарівніше місце на планеті – казкову Лапландію, де народилися Санта Клаус, Дід Мороз і Йоулупуккі. Подорожуймо разом до місцини, де твориться новорічне чудо 20

41 (140) грудень 2013

21


ПОДОРОЖ

ПОДОРОЖ

Як знайти Санту? Перш за все, варто зазначити, що Лапландія – це зовсім не країна, а історико-географічна область у Європі за Північним полярним колом. Тим паче, що вона ніколи не була єдиним державним утворенням, адже поділена між чотирма країнами: Норвегією, Швецією, Фінляндією та Росією (Кольський півострів). У цьому культурному регіоні переважає корінне населення саамів – їх ще називають просто лапландцями. Однак, як відшукати Санта Клауса на такій розлогій території? Зазвичай батьківщиною бородатого добродія вважають фінську частину Лапландії, а саме маленьке селище неподалік від міста Рованіємі. Це поселення називають робочою резиденцією Санти, адже тут працює основне поштове відділення, на адресу якого щороку надходять близько 700 тисяч листів із майже 200 країн світу. Самі ж фіни вважають, що святий Клаус тут працює лише у новорічно-різдвяний період, а основне його помешкання розташоване на сопці Корватунтурі на кордоні з Росією. До слова, фіни називають

22

41 (140) грудень 2013

Санту не так, як ми звикли. У їхньому фольклорі він зветься Йоулупуккі. Для туристів чи не найголовнішим приводом відвідати Лапландію взимку є особиста зустріч із Санта ­К лаусом. І справді, селище фінського Діда Мороза працює щоденно цілий рік. З ранку і до 17 години вечора сюди можна потрапити безкоштовно. Заплатити доведеться лише за спільне фото з дідусем. До речі, за кілометр від села є підземний Санта-парк, у якому живуть його помічники-ельфи. Відвідувати селище можна у будь-яку пору року. Тут завжди знайдеться надзвичайно цікава програма розваг для найвибагливішого туриста. У теплий період року відвідувачів розважають катаннями на оленях та міні-снігоходах. Проте саме взимку на батьківщині ­Йоулупуккі панує неймовірна різдвяно-новорічна атмосфера. Цілющий вплив казкової терапії змусить повірити у чудо навіть переконаного скептика. До Лапландії зазвичай їдуть для того, аби загадати своє найзаповітніше бажання і повірити у те, що воно таки збудеться.

Під час гарячого сезону у чергу до Санти щодня вишиковуються сотні охочих поспілкуватися. А сам господар казкової резиденції вміє розмовляти багатьма мовами. Можливо, одного дня хтось з українських туристів буде приємно здивований почути із уст доброго Йоулупуккі кілька фраз рідною українською. Лапландія різних країн Лапландія – це культурний регіон, що частково охоплює території чотирьох країн. Відповідно, уся площа батьківщини Санта Клауса неоднорідна і кожен її куточок має свої особливості. До прикладу, російська Лапландія охоплює Кольський півострів. Тут розташована заповідна зона. Це величезна територія, яка стала прихистком для сотень рідкісних видів тварин та птахів. Лапландська тундра, де панує вічна мерзлота, восени змінює свої барви на золотисті. А вже у жовтні тут починається північне сяйво, яке засвідчує, що довга арктична зима настане зовсім незабаром. У норвезькій частині Лапландії найбільш північною губернією країни є Фіннмарк, де зосереджені корінні

поселення саамів. У цих місцинах надзвичайно трепетно ставляться до історії та культури титульного народу. Тут працює Саамський інститут, Школа оленярства, саамський театр, Центр корінних народів півночі та ін. Кожен турист, який потрапить сюди на екскурсію, обов’язково ознайомиться з побутом та звичаями саамів. Один із найдревніших народів Європи поважає та любить своє коріння. Найдивовижнішим явищем у Лапландії є північне сяйво, яким можна милуватися безперестанку. До речі, у Національному парку Абіску у Швеції побудована станція «Аврора Скай», до якої потрібно добиратися за допомогою канатної дороги. Із цієї станції можна спостерігати за неймовірним світловим шоу у безхмарному небі. Полярна краса Лапландії щороку притягує сотні тисяч туристів. Батьківщина Санти, автентичний побут саамів, північні олені та Полярне сяйво – все це створює дивовижну мозаїку цього культурного регіону. І якщо ви через певні життєві обставини перестали вірити у чудо, то найкращими ліками від такої зневіри стане Лапландія. Дива чекають на вас! Автор: Юстина Дусан

23


ЛЮДИНА З ОБКЛАДИНКИ

ЛЮДИНА З ОБКЛАДИНКИ

КСЕНІЯ ЛІАРДО:

універсальна жінка На плечі жінки іноді лягає дуже багато. Мабуть, головне – не розгубитися і відрізняти важливе від менш суттєвого. Львів’янка Ксенія Ліардо живе за власними правилами, які не планує змінювати

Корені характеру Мій тато був військовим, тому деякий час ми жили у Польщі. Мені було 5 років. Я стояла перед дзеркалом і зав’язувала волосся у «хвіст». Мені не вдавалося, тато вирішив допомогти. Я ще тоді дуже злилася, що він торкається мого волосся. Він сказав: «Ти зав’язала не гарно, але якщо тобі подобається, то іди так». Я тоді розуміла, що у мене зачіска – «не фонтан», але я зробила її сама. Вже тоді доводила свою самостійність. У 13 років підійшла до тата і сказала, що хочу мати сім дірок у вусі. Він категорично був проти, сказав, що грошей на послуги салону не дасть. Тоді я зачинилася у ванній, взяла «циганську» голку і проколола собі сама усі сім дірок. Вийшла до тата, а у мене футболка уся в крові. Він сказав: «У такому випадку дозволяю». Гадаю, найбільший мій талант у тому, що не можу сидіти без діла. Мені ніколи не нудно, я постійно чимось займаюся. Знаєте, щойно жінка стає сама собі нецікавою, відразу вигадує проблеми, плаче, засмучується через дрібниці.

Фото : Ірма Петрова

Скажу без зайвої скромності: я жінка-трансформер. От, наприклад, сьогодні я від злості відремонтувала усю сантехніку в клубі, бо ми ніяк не могли знайти вільного майстра.

24

41 (140) грудень 2013

Сім’я «з відхиленнями» Моїй мамі 56 років, але, повірте мені, вона виглядає набагато молодшою. Мама завжди чимось зайнята, їй часто ніколи піти до перукарні. У нас уся жіноча лінія в родині така, «з відхиленнями» (сміється, – «RIA-Львів»). Бабуся була провідним адвокатом, працювала до останнього дня. Та й донька моя теж ніколи не сидить на місці: ходить у дитячий садок, на танці, ввечері «ставить на вуха» увесь клуб, після чого ще встигає подивитися фільм і вичавити з мене усі соки.

Доньку я намагаюся не балувати. Часто молоді люди, які приходять до клубу, прикриваються власними батьками: «мій тато те, мій тато се». Головне, який ти сам. Головне, що ти зробив власними руками чи своїм розумом. Це я намагаюся довести своїй Ліорі. Часу на рідних взагалі не вистачає. Раз у два-три тижні ми з мамою можемо вимкнути телефони, купити мішок солодощів, порушити усі на світі дієти і просто поговорити. Чим далі, тим ближче. Коли постійно перебуваєш поряд, люди один від одного втомлюються. Приємно, що нам із мамою завжди є про що поговорити. Уміти все Мені здається, що талановиті люди вміють все. На правах господині закладу я постійно показую приклад працівникам, щоб вони ніколи не казали, що не можуть чогось зробити – я ж можу. Вокалом я займаюся з того часу, коли у 21 рік поїхала на шоу «Народний артист». Потім була перерва, народження доньки. Тоді взагалі вирішила, що більше ніколи не буду співати, адже я вже серйозна дама. Тим паче зараз співають усі, в кого є рот. Ну, а потім зовсім випадково потрапила на «Х-фактор». У новому році буду продовжувати працювати над вокалом і серйозніше займуся сольною кар’єрою. Три місяці тому почала знову писати пісні. Причина у закоханості, яка прийшла зовсім випадково. Не можу сказати, що у мене якісь далекоглядні плани щодо цих стосунків, але мене це окриляє. Я наспівувала нові пісні своїм сестрам, у них були мурашки по шкірі. Чесно скажу: не знаю, звідки це береться, просто інколи прокидаюся вночі і починаю писати.

варто промовчати. Знаєте, живу за таким кредо: мені байдуже, що ви про мене думаєте, бо я про вас не думаю взагалі. Щодо фізичних звичок, то я курю, але це мені зовсім не заважає. Веду такий спосіб життя, який мене влаштовує. Я рідко прислухаюся до думок оточуючих. Витримати таку, як я, дуже складно. Вірю, що людина, яка «надає крила», зможе бути поряд. Я не можу кардинально змінитися, мені вже 30 років. Батьківщина Мене дуже болить за мою країну. Навіть не уявляєте, наскільки. Я корінна львів’янка. Я виросла серед інтелігентних людей, які зараз змушені ночувати на морозі. Образливо і соромно. Я люблю свою країну і ніколи не емігрую. У Львові мені дуже комфортно. Як кажуть, де народився, там і знадобився. Більше того, скільки талановитих людей мистецтва є вихідцями зі Львова! Куди не глянеш – усюди львів’яни, які підкорюють не тільки Україну, а й увесь світ. Я дуже багато подорожую. І кожного разу, коли повертаюся і чую під колесами бруківку, у мене усе всередині аж стискається. Ксенія Ліардо: «На прохання знайомих, я зустрічатиму Новий рік у своєму другому домі – “Караоке-клубі “888”. Ми з командою підготували розважальну програму, яка неодмінно змусить запам’ятати новорічну ніч надовго. Шукайте нас тут: karaokeclub888.com.ua»

Чоловік мрії Якою б сильною не була жінка, їй потрібен чоловік. Любов надає якісь божевільні крила. Це єдине почуття, яке змушує людину рухатися вперед. Я завжди обираю чоловіків, які нагадують мого батька, хоча це і підсвідомо. Узагальню: це має бути брюнет, невисокий на зріст, з триденною щетиною та широкими плечима. Таким був тато. Чоловік має бути розумним. Наприклад, мій тато знав відповіді на всі питання. Тож зараз, коли я бачу, що чоловік тупий, навіть якщо це виключно дружнє спілкування, мене вистачає не більше як на 20 хвилин. Важливо, щоб чоловік був врівноваженим. Я не істеричка, дуже рідко можна почути, що я кричу. Якщо я мовчу, то це означає, що вже психую так, що можна з’їхати з глузду. Якщо чоловік – істерик, його не можна терпіти. Він має мене поважати, бо я, в першу чергу, жінка. Роблю, що хочу Серед моїх поганих звичок – те, що я веду себе так, як хочу. Є моменти, коли потрібно бути скромнішою, іноді

Ксенія Ліардо – власниця «Караоке-клубу 888», співачка, учасниця телевізійних шоу «Народний артист», «Х-фактор». Рік і місце народження: 1983 рік, Львів Освіта: Львівський національний університет імені Івана Франка, магістр міжнародного права. Улюблені музичні жанри: джаз, блюз, хіп-хоп, реп.

25


НОВИНИ

НОВА ПРЕДКІВ реклама? ЛЕГЕНДА ТІНІ НЕЗАБУТИХ

ДО ЛЬВОВА

На вечірніх вулицях давнього міс т а під му зичний с упр овід трапляються дива, наприк лад, магічні подорожі у часі. Львів’яни впевнилися у цьому, відвідавши презентацію відеокліпу балету «Життя» зі символічною назвою «Опівночі у Львові». На створення роботи команду надихнула кінострічка Вуді Алена «Опівночі в Парижі». Якщо в кіноісторії Аллена на екрані оживають Фіцджеральд, Хемінг уей, Далі, Пікассо, Гоген, то у версії балету – легендарні львів’яни та гості міста різних часів: Іван Франко, Іван Труш, Леопольд фон Захер-Мазох, Оноре де Бальзак, Фредерік Шопен, Жорж Санд та інші. Свого часу вони ходили вузенькими вуличками міста, смакували запашну львівську каву та шукали свою музу. Хоча, тут спрацювала іронічна стилістика постмодернізму, яка дозволила режисеру балету «Життя» поєднувати непоєднуване. До прикладу, Жорж Санд ніколи не була у Львові, але чому б їй тут не з’явитися в місті на концерті коханого Шопена?

26

41 (140) грудень 2013

Всі, хто сумнівався у можливостях українського кінематографу, нещодавно змогли переконатися, що він не лише існує, але й пропонує глядачам якісний продукт. Це – «Тіні незабутих предків», який в листопаді презентували у Львові. Режисер – Любомир Левицький, відомий як режисер «Штольні», оператор – Марк Еберлі (Mark Eberle), який знімав усі швидкісні пересування вампірів у «Сутінках». Отже, український режисер, українські актори, і навіть, як не дивно, українські гроші. Зйомки теж відбувалися в Україні: у Верховинському районі Івано-Франківської області та у місті Яремче, а також в Чернівецькому університеті та у Києві. Тепер про фільм. Двадцятирічний юнак Ваня живе звичайним студентським життям, страждаючи від нерозділеного кохання. Одного разу, домагаючись уваги коханої, розбиває Згарду – цінний амулет, який дев'ять років тому знайшли у Карпатах та передали університету як цінний експонат. А далі – загадкові вбивства, древні мольфари, випробування на відданість і багато всього, чим ще можна зацікавити сучасника. І не тільки глядача: іноземні дистриб’ютори хочуть перекласти стрічку російською та англійською мовами, аби показувати в інших країнах.

ПОТРІБНА

CКОРО

Різдвяна виставка Місце: мистецька галерея «Зелена канапа» (вул. Вірменська, 7) Час: 17 грудня 2013 року – 12 січня 2014 року Довідка: серед експонатів – графіка, живопис, кераміка, вітраж, текстиль, іконопис від відомих майстрів та початківців, у різних стилях та жанрах. Це вже сьома традиційна групова виставка, присвячена новорічноріздвяним святам, яка не тільки збирає художників зі Львова, Ужгорода, Києва, а й закордонних митців.

Сім годин на екрані одна реклама. Мурашки по шкірі від такої пропозиції? А, що як ми скажемо, що за таке «задоволення» потрібно ще й платити? Втім, будьте спокійні, бо це не просто реклам. Це креативні шедеври, які зачаровують, вражають і зворушують. «Ніч рекламожерів» відбулася у Національному українському академічному театрі ім. Марії Заньковецької. Як Джордж Клуні шукав скарби, наскільки пікантним може бути італійський соус, про що розповість вам заплямована футболка, як іракці грають у нарди в холодильнику та чому сумують іспанські клоуни – про це і не тільки дізналися усі, хто вирішив не спати, адже дійство тривало аж до 04:30. Додайте ще популярні ролики, створені для Суперкубка США та зворушливу соціальну рекламу, аби зрозуміти, що втома та заспані і почервонілі очі були того варті. Нагадаймо, що «Ніч рекламожерів» – є досвідом, адже існує проект ще з 1981 року та щорічно демонструється у більш, ніж 40 країнах світу.

CКОРО

Виставка «Діти і дітлахи» Місце: Львівська галерея мистецтв (вул. Стефаника, 3) Час: 3 грудня 2013 року – 3 січня 2014 року Довідка: це виставка про образ дитини в образотворчому мистецтві XVII-XX століть. Тут представлено 130 експонатів живопису, графіки, скульптури зі збірок Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького та Національного музею у Львові імені Аандрія Шептицького. Стилістичний діапазон охоплює бароко, класицизм, романтизм, реалізм, бідермаєр, імпресіонізм та модернізм… А серед художників – представники голландської, фламандської, французької, італійської, австрійської, англійської, німецької, російської, грузинської та української шкіл.


НОВИНИ

МУЗИКА КІНОДЕБЮТ ПОПОВНЕННЯ і темрява Корнєєвої у «RIA-Львів» Львівська співачка Лєна Корнєєва написала саудтрек до сімейного фільму «Полярний рейс» виробництва кінокомпанії Wise Vision. Виконала твір російська співачка Валерія: «Пісня “Я буду ж дать тєбя” –про любов, і з перших нот вона занурює у казковий світ цього казкового почуття». «Полярний рейс» – комедійний фільм, який знімали у Києві, Чернігові та Ніжині. Втім, головні ролі зіграли російські актори Єгор Бероєв, Юля Снігірь та Дмитро Нагієв. Вихід фільму в прокат запланований на грудень 2013 року. Лєна Корнєєва – співачка, авторка пісень, учасниця талант-шоу «Шанс», «Народна зірка-2», «Шоу № 1».

ПОЛЯРНИЙ Якщо слухати музику у темряві, то відчуватимеш її кожною клітинкою тіла. Завдяки тому, що немає чинників відволікання, можна повністю зосередитися на звуках і, пропустивши музику крізь себе, розкрити у собі нові відчуття. У цьому переконалися ті, хто відвідав концерт-експеримент 22 листопада у львівському Будинку культури УТОС. Захід організували з благородною метою – допомогти незрячим. Для цього кожного відвідувача просили принести CD-диск, аби згодом перетворити його на аудіокни­г у. З пов’язками на очах, львів’яни насолоджувалися співом талановитих музикантів, дозволивши собі ненадовго залишитись наодинці з музикою. На сцену виходили «Один в каное», «Тарасова ніч» та капела бандуристів «Карпати», «СолоДощів», «Piano» та «Молодь у Радіо-Дії». За результатами заходу вдалося зібрати приблизно 500 дисків.

28

41 (140) грудень 2013

Директор журналу «RIA-Львів» і Відкритої телевізійної ліги КВН «Європа» Віталій Новосад вдруге став татом. 4 грудня у одному із львівських пологових народився його молодший синочок, якого вирішили назвати Олександром. «В честь Маслякова», – жартує щасливий тато. Нагадаємо, у Віталія та його дружини Орислави вже є дворічний син Андрій.


АФІША Концерт «Мелодії новорічного настрою» Місце: Львівська філармонія ­ (вул. Чайковського, 7) Час: 29 грудня, 18:00 Довідка: українські різдвяні колядки та романтичні пісні у виконанні солістки Львівської філармонії Ольги Фенюк та солістів Львівської Опери Романа Ковальчука та Петра Радейка у супроводі Академічного інструментального ансамблю «Високий замок».

CКОРО

Шоу «Сніжність» – «Ніч у старому кіно» Місце: Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1) Час: 30 грудня, 17:00 Довідка: це не просто концерт, а розповідь про історію старого кінозалу, відкритого на початку 1920-х років, про теа-джаз-бенди, які в ньому грали, про музикантів, які здобули свою популярність на сцені театру, про безліч романтичних історій, про музику та емоції.

Концерт Оксани Білозір «Новорічний вечір в Опері» Місце: Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (просп. Свободи, 28) Час: 2 січня , 17:00, 20:30 Довідка: концерт відбудеться у супроводі гурту «Фест» та балету «Версаль». Новий Рік у стилі «WESTERN» Місце: клуб Picasso (вул. Зелена, 88) Час: 31 грудня, 22:00 Довідка: організатори пропонують відчути себе ковбоєм і дозволити собі розважитися на повну. Розважатиме гостей запальний гурт SUB ROSA (cover band, який буде виконувати новорічні хіти, музику у стилі кантрі та сучасні поп-хіти), гарячий шоу-балет MADRIN, а також повіт­ ряна гімнастка Світлана Бурчишин (Caramel Pole Dance). Деталі на сайті: www.picasso.lviv.ua.

CКОРО

CКОРО Концерт «Львівське Різдво в Опері» Місце: Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (просп. Свободи, 28) Час: 14 січня, 18:00 Довідка: святковий концерт за участі вокальної формації «Піккардійська Терція», співачки Оксани Мухи та скрипаля Олександра Божика.

30

41 (140) грудень 2013

ДЕРЕШІВ

«Миротворець»

«Миротворець» – нова книга письменника Любка Дереша, яка складається з двох повістей та оповідань. І це не просто чергове видання – це презентація нового Дереша. «…Сім, шість, п’ять…» – зворотний відлік. За якусь мить світ розколеться на "до" і "після". І тієї ж самої миті, після грандіозного спалаху, на який так довго чекала купка науковців і військових, розколеться навпіл світогляд Роберта Оппенгеймера – творця та руйнівника. Хто він – містер Оппенгеймер? Геніальний науковець? Філософ-спостерігач? Миротворець чи той, що несе смерть?». Так пишуть в анотації, наданій видавництвом. Сам письменник каже, що його нова книга – про пошуки дому: «Вона писалася більше за кордоном (Синай, Польща) і пронизана відчуттям розлуки з Батьківщиною. Я намагався дослідити такі пошуки не з точки зору еміграції буквальної, фізичної, а з погляду розлуки з місцем, де добре, де почуваємо свій початок – з домом абсолютним. Гадаю, ця книга про внутрішню еміграцію і про пошуки дороги назад. Ми всі колись втратили своє метафізичне місце, і з того часу шукаємо його в коханні, багатстві, владі та знаннях».


КІНО

ПОЛ УОКЕР: «ЛЮДИНА-САМІТНИК» Голлівуд нав’язує нам стереотипи успішного чоловіка-суперзірки: завжди усміхнений, впевнений у собі, оточений сотнею друзів і мільйонами фанатів. І хоч-не-хоч, а мусиш дотримуватися певних правил гри, аби «Фабрика мрій» прийняла тебе до коло обраних. Таким, на перший погляд, був і Пол Уокер, життя якого трагічно обірвалося 30 листопада 2013 року

Уокеру подобалася обрана професія, але він ніколи не бажав бути «актором однієї ролі». Найяскравішим прикладом може слугувати 2005 рік, коли Полу запропонували роль Супермена, а це багатомільйонний контракт на п'ять-шість фільмів, і, відтак, всесвітня популярність та забезпечена старість. Втім, стати Суперменом не входило у плани актора, тож він відмовився. У Пола завжди були специфічні пріоритети у житті: сім'я – на першому місці. Якщо хтось із рідних важко хворів, то для актора не існувало справ важливіших, аніж провідати близьку людину. Причина, з якої Пол не знявся у камео для «Форсажу-3»? Хворів його дід. Також Пола перманентно драт ували традиції «Фабрики мрій», зокрема піар та промоушн. Він бажав залишатися непомітним, а разом із тим був закоханий у мистецтво. Одразу спадає на думку фільм «Біжи, не озираючись» (2006 рік). Пол Уокер настільки серйозно переймався його тематикою, що готовий був віддати увесь свій гонорар, аби тільки цю картину відзняли. Пол Уокер так і не став повністю «своїм» у Голлівуді. Його завжди цікавили інші сфери людського життя. Зокрема, він купив величезну ділянку поблизу СантаБарбари, де займався фермерством та вирощуванням дерев. Також Пол активно займався благодійністю, проте прагнув, аби це залишалося непоміченим. Його благодійний фонд «Reach Out World Wide» регулярно відправляв

32

41 (140) грудень 2013

приватні літаки із кваліфікованим персоналом та медикаментами у «гарячі точки» Гаїті, Чилі, Філліпіни та інші. Пол дуже скрупульозно обирав проекти для зйомок. Долучався тільки до тих, які направду його цікавили. Він був закоханий у природу і тварин. Саме тому погодився на зйомки у фільмі «Білий полон» (2006 рік), що розповідає про Антарктиду та собак породи хаскі, мужньо витримуючи неймовірний холод та морози під час роботи над картиною. У далекому 2001 році після зустрічі із виконавчим продюсером «Universal» Скоттом Штубером та режисером Робом Коеном, молодий актор погодився зіграти роль «копа під прикритям» у фільмі «Форсаж». Хто ж тоді міг подумати, що ця картина стане «франшизою на віки», а Пол – неодмінним атрибутом та символом проекту? Влітку 2013 року Полу запропонували зіграти роль «Хітмена» із однойменної мегапопулярної кіногри, і актор погодився. Також Метт Лубер, менеджер зірки, домігся проекту, про який вони вдвох давно мріяли – екранізація романтичної любовної історії всесвітньовідомого письменника Ніколаса Спаркса «Краще в мені». Пол давно мріяв спробувати себе в амплуа героя-коханця. Після зйомок у цих картинах актор планував взяти відпустку, аби провести час із єдиною донькою. Проте цим мріям так і не судилося втілитися у життя. Справжньою любов'ю життя Пола була його донька Мідоу Рейн. Саме через неї Пол частенько ігнорував можливість отримати ту чи іншу роль. Своє дитинство Мідоу провела із мамою на Гавайях, проте останні кілька років проживала із татом в Каліфорнії. Пародокс, але Уокер так і не був одружений. Особисте життя актора – таємниця навіть для найближчого оточення. Звісно, у нього було багато жінок, проте жодна із них не змогла підкорити серце нашого героя. Воно цілковито і повністю належало Мідоу Рейн. Останні роки життя актора були наповнені щастям, любов'ю і гармонією. Саме таким був Пол, коли залишався наодинці із своєю донькою і проводив із нею увесь вільний час. Життя актора трагічно обірвалося 30 листопада 2013 року. Тоді у місті Санта Кларіта (округ Лос-Анжелес), він поспішав на благодійний вечір на свою честь. Авто Уокера врізалося в дерево та у ліхтарний стовп, потім вибухнуло і запалало. Так не стало Пола Уокера. Гірка іронія долі, але саме фільм про швидку гонитву «Форсаж» зробив його популярним. І саме швидка гонитва стала для нього фатальною. Що тут скажеш, людина-самітник, людина парадоксів. Автор: Віталій Пересада

33


ГІСТЬ НОМЕРА

ВІРЮ – не вірю

Фото з архіву Романа Голубовського

Минуло багато часу, і зараз ми з іронією сприймаємо написане вище. Але люди все одно продовжують вірити у забобони (ми часто бачимо червону нитку на зап'ястях), у потойбічні сили (а чим ще можна пояснити високі рейтинги програм на кшталт «Битви екстрасенсів»?), обіцянкам політиків і неперевіреній інформації Роман Голубовський, засновник сайту фейкових новин «UaReview» Два роки тому я почав працювати над сайтом UaReview. запит Бригинця із проханням перевірити законність дій com, який публікує вигадані жартівливі чи сатиричні «Укрзалізниці», спростування «Укрзалізницею» цієї новини. замітки у форматі новин. Основним завданням проекту - «Василь Вірастюк випадково розігнав мітинг геїв у було звертати увагу читачів на певні суспільні проблеми, Львові» – новину поширили не лише в українському та а також просто піднімати настрій. А новинна форма російському, але і в англомовному сегменті ЗМІ. подачі матеріалу була обрана просто тому, що так дуже І окрім журналістської недбалості (адже журналісти легко подавати будь-яку інформацію і так само легко її повинні як перевіряти джерела інформації, так і брати читати. І ви навіть не уявляєте, скільки здивування викликоментарі у героїв інфоприводів), причинами сприйняття кали у мене перші публікації наших жартівливих заміток жартів за правду є і вже згадана легковірність, бо журнапід виглядом справжніх новин у ЗМІ. Здається, це були лісти теж люди. Але зараз я все ж спробую пояснити її «новини» про те, що «Табачник заборонив літеру Ї» та «В причини. Україні заборонять місіонерську позицію в сексі». Тобто До того, як почати професійно займатись гумором і «новини», абсурдність яких перевищувала усі межі. сатирою, я ніколи так жадібно не виловлював новинні Саме тому я дуже здивувався: як можна у таке взагалі тренди. Адже, як би це не звучало, гумор – це серйозно. І вірити? З того для того, щоб бути справді часу шукаю для «Люди – дуже легковірні за своєю природою істоти. Ко- смішним, жарт повинен себе відповідь лись вони вірили, що їхньою долею керує висічений з ка- бути актуальним у відпона це питання, меню бог. Вірили, що дощ з неба падає через те, що його, відний момент. Саме тому, а однією зі своїх слідкуючи за жартами основних задач цього бога, чимось розгнівили. Вірили, що земля пласка» певного періоду, можна бачу донесення згадати, чим жили українці до людей простої істини: не можна вірити усьому підряд. у цей час: що їх боліло, за що переживали, що обговорюІ хоча проекту UaReview.com вже два роки, у нього вали, чому тішились. багато читачів, а студенти журналістики обговорюють Давайте згадаємо, що найбільше обговорювали люди його на парах, іноді досі трапляються поширення жартівпротягом цього року. Взимку усі говорили про те, як ливих новин у ЗМІ. Владислав Каськів підписав мільярдну угоду про «LNGЗокрема, цього року найбільше шуму наробили такі термінал» із лижним інструктором; а новенькі дорогі «новини»: корейські потяги «Hyundai» чомусь почали масово - «Туалети у поїздах Укрзалізниці стануть платними»: ламатися. Обговорювали те, що депутати блокували Версюжет на російському телеканалі РенТВ, депутатський ховну Раду, французький актор Жерар Депардьє отримав

34

41 (140) грудень 2013

російсь­ке громадянство, усі танцюють незрозумілий танець Harlem Shake, а з-під пера УНІАН виходить новина, що за Власенком шпигують ведмеді. Навесні в Україну приходять аномальні снігопади. Сходить сніг, а разом з ним і дороги, про успішний ремонт яких постійно звітує «Укравтодор». Янукович, отримавши 15,5 мільйонів за свою літературну діяльність, стає найдорожчим літератором в країні. Українці обурюються через жарт Івана Урганта, який порубав зелень, як червоний комісар жителів українського села. А спорсмен Тітушко стає відомим на всю країну зовсім не спортивними досягненнями. Влітку обговорюють вундеркінда Сергія Курченка, який у 27 років купує «Український Медіа Холдинг» за кілька сотень мільйонів доларів. Опозиційні депутати раптово починають виходити зі своїх фракцій, і їх обзивають «тушками». Бас-гітарист американського гурту Bloodhound Gang на концерті в Одесі підтирається російським прапором, і пояснює, що у них просто такий імідж. Ректора Податкової академії Петра Мельника лапають на хабарі, але це не заважає йому втекти за кордон. Восени обговорюють те, що Україна з подачі Януковича (хто б подумав!) бере євроінтеграційний курс, а росіянам раптом перестають подобатись українські товари, зокрема і цукерки «Roshen». Телеведучий Дмитро Кисельов щотижня розважає росіян апокаліптичними сюжетами про долю України в ЄС. Через надмірний націоналізм футбольних фанів ФІФА дискваліфікують «Арену Львів». Місто Яремче повністю відмовляється від мобільного зв'язку. Стає відомо, що націоналістка Ірина Фаріон колись входила до лав КПРС. Президент під час футбольного матчу застрягає у кріслі. Шварценеггер фотографується на фоні плаката з Кличком, а Жан-Клод Ван Дам робить шпагат, стоячи на дзеркалах двох вантажівок, що їдуть назад. Ну ось, ви почитали список резонансних повідомлень, а тепер скажіть: хіба вони своєю абсурдністю не схожі на описані вище вигадані жартівливі «новини»? Здається мені, що деякі навіть більш абсурдні та навіть смішніші. Тому треба усвідомити, що ми таки живемо у доволі абсурдному світі. І тим не менше, варто розуміти, що далеко не все, що ми чуємо від знайомих, бачимо у телевізійних сюжетах чи (особливо!) читаємо в Інтернеті, є правдою. Завжди до будь-якої інформації потрібно ставитись з певним скептицизмом і недовірою. А також – із гумором. Тоді і прийняті рішення будуть зваженими, і життя стане веселішим. Роман Голубовський Вік: 29 років Місто: Львів Освіта: НУ «ЛП», факультет комп’ютерних технологій, автоматики і метрології Улюблені письменники: Лев Толстой, Федір Достоєвсь­ кий, Ернест Хемінгуей, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Генрик Сенкевич. Улюблені фільми: «Вбити Білла», «Темний лицар», «Початок», «Твін Пікс» (серіал). Улюблені телешоу: «The Colbert Report», «Вечірній Ургант», «Розбір польотів».

Ресторан

«У Кіма» затишок та якісне обслуговування

смачна європейська та корейська кухня (манти та хе)

святкування корпоративів до 25 осіб, 20% знижка

перегляд спортивних матчів

Кожному відвідувачу смачний подарунок При замовленні від 80 грн – картка постійного клієнта Графік роботи: 11:00 – 22:00 м. Львів, вул. Туган-Барановського, 14

Тел.: (032) 275-66-28

u-kima.com.ua


фото: Олексій Самойлов зачіски: Ігор Вільний макіяж: Оля Токаренко

ISABEL GARCIA

IS A B E

ISABEL GARCIA

ISABEL GARCIA Магазини жіночого одягу «Bristol»: м. Львів, ТВК «Південний» , ТЦ «Європа», 8Є; вул. Ковжуна, 5

ANTONIO BERARDI

L GA

R CIA

ULYANA SERGEENKO


ПЕРЕВТІЛЕННЯ

ПЕРЕВТІЛЕННЯ

«ЛАВАНДА ЛЕДІС» Салон краси і фотостудія Над образом працювали: Колорист — Тетяна Рой Зачіска, фото — Ірина Кузів Стиль — Наталія Хтей Макіяж — Ірина Гришко, Настя Нікіфорова

Соломія Мірчук

модель (модельне агенство — OK`S models)

www.lavanda-ladies.com.ua

www.lavanda-ladies.com.ua


МОДНИЙ ОГЛЯД

ВІСІМ ТЕНДЕНЦІЙ ЗИМИ

Для багатьох дизайнерів цьогорічна зима – своєрідна спроба розкоші і бажання довести, що модний і функціональний одяг мають багато спільного Клітинка Хітом сезону має всі шанси стати шотландська к літинка. Пальтонакидки, стильні брюки і елегантні жакети можна помітити у багатьох колекціях. Ну, і звісно, не забудьте про клітинку а-ля китайська сумка чи «сільська скатертина» – бліду, трохи протерту. Білий колір Дизайнери також пропонують монотонність молочного чи білого кольору. Що важливо, такі вбрання мають бути максимально простими і без прикрас. Аквамарин Після того, як смарагдовий колір назвали кольором 2013 року, дизайнери почали його експлуатувати з подвійною силою. Хутро Неможливо уявити холодну пору без хутра. У цьому сезоні хутряні деталі можна носити навіть з сукнями. Найбільш модно – поєднувати чорний і білий. Твід Це вовняна тканина з невеликим ворсом, популярність якої нарешті повертається. Але тепер переважно чоловічий і грубий матеріал буде підкреслювати вигини і переваги жіночої фігури. Гусяча лапка Такий принт використовують у поєднанні з іншими фактурами – клітинкою, пайєтками і хутром. А деякі дизайнери навіть пропонують незвичне поєднання з мереживом. Ботфорти Вже багато сезонів підряд йде мова про ці модні і в той же час універсальні чоботи. Цього разу  – «зухвалі» ботфорти трохи вище коліна, на каблуку і без. Клатч з лямкою Іноді дизайнери думають не тільки про красу, а й про комфорт. Доказ – клатчі зі зручними лямками, які позволять сумці випасти з рук.

40

41 (140) грудень 2013

www.dianora.ua м. Львів, вул. Городоцька, 47; вул. Кн. Романа, 11; Ринок «Південний», ТЦ «Калина», магазин №15 ТЦ «Привокзальний» магазин №273 ТЦ «Шувар» магазин №15


ТРЕНДИ

Збираєтеся на корпоративну вечірку і не знаєте, що одягнути? Головне, не хвилюйтеся. Ось список рекомендацій, які допоможуть відповідати основним вимогам святкового дрес-коду. Радимо прислухатися до порад «RIA-Львів», щоб виглядати стильно, модно і, головне, доречно 9 пунктів корпоративної вечірки:

1 М од н і кол ь о р и ч ол о в іч и х костюмів: темний шоколад, темнофіолетовий, темно-синій, сірий. 2 Тканина для чоловічих костюмів може бути однотонною, у тонку смужку або стриману клітинку. 3 До костюма потрібно одягати краватку, а жилет додає підтягнутості і респектабельності. 4 Один із ак т уальних трендів чоловічого ділового одягу ­2 014 року – пуловери, джемпери і в’язані жилети. Найчастіше дизайнери пропонують носити їх зверху на сорочку замість піджака або під нього. 5 Чудово доповнює образ «офісного джентльмена» кашне або хустка, одягнута під піджак або жилет. Цей модний аксесуар може бути виготовлений з різних матеріалів, включаючи хутро.

ЧОЛОВІЧИЙ ДРЕС-КОД Спонсор рубрики: мережа чоловічого одягу та аксесуарів «CEZARE»

6 Для офіційних святкувань не прийнятні жодні експерименти в одязі, нестандартні крої і «дико» яскраві кольори – радимо надати перевагу класичному елегантному стилю. Ваш образ завжди повинен відповідати іміджевому вибору компанії. 7 Якщо корпоративна вечірка відбуватиметься у невимушеній обстановці за містом або за грою у боулінг, то можна одягнути класичні джинси з джемпером або світлу сорочку з жилетом. 8 Не забудьте про аксесуари – цього року це модні годинники. 9 Віддайте перевагу класичним чорним черевикам зі шкіри, замші

42

41 (140) грудень 2013

або дуже модного у цьому сезоні коротко стриженого хутра. Все частіше компанії влаштовують для своїх співробітників тематичні вечірки, маскаради або бали. Ось тут можете дати волю своїй фантазії… А допоможуть виглядати стильно у мережі чоловічого одягу «CEZARE». Автор: Юлія Батіг РозКОДування для чоловіків: White tie, Ultra-formal – чорний фрак з білою краваткою-метеликом і жилетом того ж кольору, лаковані туфлі і, якщо пощастить, кишеньковий годинник. Black Tie – костюм чи смокінг з чорною краваткою чи метеликом. Formal – фрак або темний урочистий костюм з краваткою. Black Tie Invited – смокінг і чорна краватка. Black Tie Optional – смокінг або костюм в темно-синіх, сірих чи інших неяскравих тонах, краватка чи метелик будь-якого стриманого кольору. Creative Black Tie – схвалюють експерименти з кольорами та аксесуарами. Cocktail Attire – темний костюм. S e m i -f o r m a l – с м о к інг н е обов’язковий, можна обрати темний костюм з краваткою. A5 (After Five) – костюм і краватка будь-якого кольору. A5c (After 5 casual) – будь-який стильний одяг, але не повсякденний. Casual – вільний стиль одягу, який потрібно обирати відповідно до концепції заходу. Bb (Business Best) – найбільш строгий діловий костюм, найкраще синього кольору, з білою сорочкою. Із взу т тя – чорні оксфорди.

43


АКСЕСУАРИ

ЧАС подарунків Уявіть собі, що це колективний лист від усіх жінок. Тепер уявіть, що ви, дорогі чоловіки, – Діди Морози, святі Миколаї, Санта Клауси тощо. За гарну поведінку хтось «винагородив» вас можливістю вибрати і купити подарунок для своєї єдиної. Страх і розгубленість – не аргумент, тому щосили акцентуйте увагу та активізуйте фантазію і гайда ощасливлювати кохану жінку. І ось вам напутнє слово від «RIA-Львів»: «Найкращими друзями дівчат залишаються діаманти, тоді як найлютішими – чоловіки з шоколадками»

Обережно з бажаннями Щоб не помилитися із подарунками, краще попередньо дізнатися про список, каталог чи довідник її побажань. Пропонуємо, як один з методів, сказати коханій, що вже купили подарунок, і то такий, про який вона вже давно мріяла. Якщо пощастить, дівчина намагатиметься вгадати, перераховуючи усе, чого хоче найбільше. Тут щиро бажаємо успіху, адже хто знає, про скільки карат давно мріє ваша обраниця… Щоб блищало Для тих, хто не знає, ювелірні подарунки – це сережки, персні, кулони, браслети та інше. Щодо каблучки, будьте дуже обережні, адже її дівчата автоматично розцінюють як освідчення. Стиль прикраси повинен точно відображати смак і характер власниці. Якщо ваша дама мрійлива і романтична, то вона зрадіє від різних квіточок, метеликів, сердечок. Для жорсткіших характерів підійдуть стримані

44

41 (140) грудень 2013

форми. Для гламурних – щоб блищало, для неординарних і креативних – щоб прикраса підкреслювала індивідуальність. Астрологи радять Головна порада: не сприймайте усе буквально і не даруйте прикрасу з конем. Зірки кажуть, що основна умова – синьо-зелені камені, тобто смарагди, топази і сапфіри. Але від усіх жінок скажемо, що зорі не будуть категорично проти діамантів, адже на їхню актуальність не впливають жодні астрологічні прогнози. Де знайти Продавці ювелірних салонів чекають на вас, щоб допомогти у виборі подарунків для дами серця. Як варіант, пропонуємо мережу ювелірних магазинів «Клеопатра», де ви знайдете прикраси, які відповідатимуть і жіночим бажанням, і товщині гаманця. Бажаємо успіху! Автор: Оксана Зінченко


РЕПОРТАЖ

МОДА львівських вулиць Ми звикли спостерігати за яскравими та оригінальними трендами так званої вуличної моди Нью-Йорка, Парижу та Мілану. Проте, як виявилося, у культурній столиці України також достатньо тих, кого можна сміливо назвати представниками стильної молоді Львівські модниці вирізняються не лише неабиякою вродою, а й особливою пристрастю до вуличної моди. Вони володіють особливим шармом, присутнім навіть у найпростіших буденних образах, які нам вдалося помітити на вулицях міста. Розслабленість форм рутинного «casual» чи вишукана класика з чіткими геометричними лініями – все це найдивовижнішим чином поєднали в урбаністичних тенденціях гардеробу цього сезону. З того, що нам вдалося прослідкувати і у світових віяннях цього сезону, це перевтілення «смугастого» тренду у клітинку в будь-якому її прояві, домінування чорно-білої графіки у деталях верхнього одягу з барвистими акцентами та шкіряними вставками, матова шкіра та завжди актуальні джинси у стилі «бойфренд». Найпопулярніші у минулому сезоні сукні-футляри та піджаки подовженого крою з чіткими геометричними формами теж продовжують переважати. У верхньому одязі з-поміж одноманітної чорно-сірої маси вигідно вирізняються кольорові пальта, плащі та куртки. Стриманий чорно-білий, насичені відтінки червоного, гірчичний та оливковий кольори, бургунді, хакі та морський синій – саме така гама у поєднанні з найрізноманітнішими принтами буде актуальною цього сезону. Туфлі на високих підборах додають необхідної елегантності досі модному діловому образу з його строгими та чіткими лініями, зокрема у вигляді жіночих костюмів та брюк-міді. Трендові вуличні моделі сезону  – закрите взуття з гострим або ж напівкруглим носом, або контрастними по кольору підборами. Повертається у моду взуття 40-х років – акуратні лофери, моделі з обрізаними носами, оксфорди. Автор рубрики: Олександра Подзнякова

46

41 (140) грудень 2013

47


ПСИХОЛОГІЯ

ПСИХОЛОГІЯ

ЗНІМАЄМО

ВРОКИ

Сучасний французький філософ Роже Кайюа досліджував «ігри», які так полюбляє людство. Він дійшов висновку, що основних типів гри усього чотири: «боротьба» (різноманітні змагання, конкурси, екзамени), «мімікрія» (ляльки, театр, шаради, ритуали), «жеребкування» (карти, кості, рулетка) і «запаморочення» (пророцтва, віщування, ворожіння). Поговоримо про останній тип, побудований на підсвідомому бажанні кожної людини докопатися до сенсу власного життя «Запаморочення» – переважно жіноча гра, яка стосується осіб із вкрай слабким «Я», невпевнених у собі і, зазвичай, нещасних. Навіюваність жінки тим сильніша, чим більш нестабільний ї ї емоційний стан. Якщо вона не може сама собі вибудовати сенс життя, тоді прагне його вгадати або (що значно гірше) довідатись його в інших. Звідси – вірування у віщі сни та усілякі віщування. Правді у вічі Але як же тоді пояснити, що б аг ато віщ у в ань з бу в ає т ь с я? Наведу два прик лади з жит тя. Колись одну мою однокласницю, 16-річну дівчину, зупинила на вулиці циганка. Вона не вимагала від неї ні грошей, ні прикрас. Просто підійшла і сказала: «Твої чоловіки – на літеру "А", розвернулася та пішла геть. Однокласниця потім зустрічалася з Артемом, з двома Андріями, Антоном і татарином Аміром. Руку і серце їй пропонували Артур та Антон. За останнього вона згодом вийшла заміж. І другий приклад:

48

41 (140) грудень 2013

АНЖЕЛІКА ГНАТУСЬКО СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ «RIA-ЛЬВІВ»

одному чоловікові передбачили, що він зустріне на півдні свою дружину і її зватимуть Віолета. Так і сталося. У Бердянську цей хлопець познайомився із москвичкою Віолетою. Вони одружені вже більше десяти років... Справа у тому, що ми пам’ятаємо ті віщування, які справдилися, та із завмиранням серця переказуємо їх один одному. Насправді ж «збувається» дуже малий відсоток прогнозів, який аж ніяк не впливає на загальну картину «правдивості» висновків ворожок. Випадки, наведені вище, не мають нічого спільного з яснобаченням. Це ніщо інше як самопідкріплюване пророцтво – є таке поняття у психологіі. Сама того не підозрюючи, моя однокласниця звертала увагу лише на чоловіків, чиї імена починалися з літери «А». І хлопець, випадково зустрівши свою Віолету, одразу ж закохався у неї, тому що він вже був готовий до цієї зустрічі. Насправді циганка або віщунка не бачить вашого майбутнього – вона програмує на певні вчинки. Це дуже небезпечно, адже коли говорять: «Словом можна

49


ПСИХОЛОГІЯ

ПСИХОЛОГІЯ

вбити», мають на увазі саме вербальні, словесні «кодування» на невдачу, хворобу, смерть. Той, у кого психологічний захист сильний, відмахнеться від неприємного пророцтва і забуде про нього. А інший повірить. І часом дуже важко переконати людину у тому, що своє життя вона запрограмувала сама. Напевно, усі пам’ятають оповідання О’Генрі про важкохвору дівчину, яка, дивлячись на деревце за вікном, сказала: «Я помру, коли впаде останній листочок». І ось вона лежала, прикута до ліжка й дивилася на опадаюче листя. Згодом на дереві залишився лише один листочок, який ніяк не хотів опадати, тримався усю зиму, і дівчина нарешті одужала. Виявляється, це її друг-художник намалював листок і міцно прив’язав його до гілки щоб «розпрограмувати» кохану і змусити її одужати. Магія і тільки Вишукуючи потаємний сенс і вірячи у дивовижні збіги, ми хочемо створити ілюзію, що все невипадково. Люди не хочуть думати, що можна віднайти щастя з будь-ким. Значно приємніше усвідомлювати, що ми «створені один для одного». Хоча відомо, що і шлюби з розрахунку, без особливих пристрастей і таємних знаків, бувають цілком міцними та щасливими. Ще одна причина, чому ми так любимо усілякі віщування – вони допомагають прийняти рішення. Особливо, якщо це рішення вкрай важливе, доленосне, і ми не знаємо, як вчинити найкраще. Тоді виникає бажання перекласти відповідальність зі своіх пліч на містичні сили. І, якщо знак «спрацював», переконати людину у тому, що це чиста випадковість, неможливо. Вам пороблено Науковою мовою вроки мають назву «психогенія», тобто травматичне переживання унаслідок будь-якого психологічного впливу. Кожна людина має свій ступінь захисту від «поганого» слова або погляду. Жінки мають дуже низький поріг вразливості, особливо, якщо жінка недовірлива, меланхолійна або переживає якусь психотравмуючу ситуацію. Якщо ви вірите у

50

41 (140) грудень 2013

вроки, то вас обов’язково врічуть – ось таке правило. Якщо ви схильні до психогенії, то рано чи пізно почуватиметеся зле. Причому вам буде здаватися, що «пороблено» без вашого відома. Кожна людина час від час у почувається погано. А в такому емоційному стані навіюваність зростає. Якщо жінка підсвідомо відчуває, що до неї хтось погано ставиться, потім захворює, тоді йде до ворожки,то підтверджується ї ї страшна здогадка про «порчу» – душевна рівновага порушується, тому що ще раніше, до усього цього, психологічний захист дав тріщину. Професійні психологи стверджують: сильній, врівноваженій людині ніякі «вроки» не страшні! Коли ви прямуєте повз будинок, і з-за паркану на вас кидається собака, ви ж не сприймаєте його агресію на свою адресу? Ви поспішаєте відійти подалі від злого пса і через п’ять хвилин забуваєте про нього. Так само слід поводити себе і з тими, хто вас «проклинає», «заговорює» і «кодує». Відійдіть у бік і забудьте. Грати з розумом До слова, ворожки завжди підтверджують «діагноз» порчі, бо її зняття – їхній бізнес. Вони казатимуть, що випадок важкий, занедбаний і потребує тривалого «лікування» (і чималих фінансових витрат, звісно). Якщо ж вам, як моїй однокласниці, «поворожать» безкоштовно, то тут відстоюється, так би мовити, корпоративний інтерес: щоб наступного разу призначити ціну. Що ж до любительок ворожінь, то я зовсім не раджу їм відмовлятися від своєї розваги у різдвяні свята. Тільки ворожіть «безпечним» способом, не вдаючись до послуг ясновидців, які беруть за це гроші. Займайтеся цим удома, в сімейному колі або із подругами, не надаючи заняттю особливого значення. Ігри прикрашають життя. Під час такої карколомної гри ми налаштовуємося на щось приємне. Так ми відпочиваємо від роботи, від проблем, прикрашаємо ялинку, купуємо подарунки, ходимо у гості. І ворожіння у цьому контексті набувають змісту установки на нове, краще життя. Звичайно, якщо ми самі налаштовані на позитив.

Андрій Кокотюха, письменник, місто Ніжин Я – Скорпіон, а представники цього знаку наділені певною властивістю до пророцтв, прогнозів, передбачень тощо. Прик ладів, коли збувається щось у форматі «Я ж попереджав!» можна наводити безліч. Проте, в мене бували інші ситуації. Скажімо, 10 років тому подзвонили по телефону, запросили на інтерв’ю як журналіста, обіцяли гроші, тобто платне замовлення. Матеріал газета готова була розмістити, але, вже доїхавши під будинок та підійшовши до дверей, щось як торкнуло «не можна!». Небезпечно! Я розвернувся, схопив перше ліпше таксі і втік подалі. Потім виявилося: там на мене чекала реальна засідка. Хотіли розібратися, звести рахунок за якусь публікацію, ось і заманювали в пастку. Зараз у мене є, можна сказати, власний астролог. Це жінка, яка не афішує себе, не рекламує через пресу. В неї дуже вузьке коло знайомих, так званих клієнтів. Коли я випадково прийшов до неї вперше, вона тут же сказала мені про мене все, і це було правдою. Трохи згодом під час зустрічі поцікавилася: "Що ти робив тиждень тому п`яний на залізничному вокзалі опівночі?" На той час я вже кілька років не пив, але на вокзалі в згаданий час був: проводжав куму, і ми пили чай у кафе, де в асортименті також був алкоголь. Отже, жінка сказала в принципі все вірно, лиш помилилася в деталях: я не пив алкоголь, але біля нього був. Загалом я людина забобонна і вірю в ворожіння та пророцтва. Проте цим також можна навчитися керувати, вірячи лише в хороші прогнози, а погані ігноруючи. Буде так, як віриш.

51


ДІАЛОГ

ДІАЛОГ Між двох крісел 1 Секс в автомобілі – 18 % Шум автомобілів, страх почути кроки перехожих, так звана «самотність у натовпі» трохи дратують. Але якщо дивитися на речі позитивніше, то саме це надає сексу в машині гостроти, якої не вистачає у ліжку. Щодо поз, то тут все залежить від гнучкості партнерів та габаритів авто. Поради від «RIA-Львів»: 1. перевірте, чи міцно зачинений бардачок, щоб його вміст не випав у найбільш невдалий момент 2. через близьку відстань до стелі є багато нагод вдарятися головою, тож радимо притискатися до партнера якнайтісніше 3. не забудьте поставити автомобіль на ручні гальма, щоб буквально не від’їхати під час оргазму

шатися напоготові, адже один необережний рух, і ви відразу опиняєтеся у центрі уваги. Порада від «RIA-Львів»: Оберіть для… сексу найбільш нудний фільм, який транслюють. І свідків вашої пригоди буде менше, і не пожалієте, що використали квиток, скажімо так, не за призначенням.

Щось тут не чисто 2 Секс на пляжі – 12 % Тут є два варіанти: у воді або на березі. У першому випадку з сексом можна експериментувати навіть вдень. Якщо увійдете у воду по шию, ніхто й не здогадається, чим ви там займаєтеся. Серед мінусів – планктон і медузи, які можуть запливати під плавки, що дуже неприємно. Багато хто переконаний, що такий секс навіть небезпечний, бо у воді можна чимось заразитися. Втім, досвідчені практики впевнені, що вода, а особливо морська – прекрасна стихія для близькості. Тепер про секс на березі. Тут треба або дуже ретельно ховатися за парасолями і рушниками, або приходити на пляж вночі. Радимо бути дуже обережними, бо у різних куточках планети за таке порушення громадського порядку карають по-різному. Якщо в Болгарії, Канаді, Норвегії та Ямайці можна обмежитись попередженням, то секс на пляжі Іспанії може коштувати вам до 75000 доларів. До слова, у південно-західній Азії можна підхопити не лише штраф, а й пляжну блоху чігу, яка проникає у спітнілу шкіру, щоб відкласти яйця. І слідкуйте за піском, щоб раптом не потрапив куди не треба. Ще мінус – від оргазму під час спеки можна втратити свідомість.

Все як по рейсах 5 Секс у потязі – 5 % Стукіт коліс прогнав сон? Зі всіх «екзотичних» видів сексу цей – найпростіший, найдоступніший, і, в принципі, найкомфортніший. Це у тому випадку, якщо це СВ. Інша справа – плацкарт. Тут головне – обрати правильних сусідів і організувати простір. Втім, у такому випадку найпростіше – заплатити провідниці і орендувати на деякий час її купе.

Що тут показують? 3 Секс у кінотеатрі – 5.3% Ну тут все неоднозначно. У кінотеатрі нема куди сховатися, тож треба покладатися виключно на власне везіння. Головне – поводитися максимально тихо і постійно зали-

СЕКС - пригоди

Будь-який секс поза вашою спальнею можна вважати екстремальним або, як мінімум, неординарним. Отож, ми визначили 6 найпопулярніших незвичайних місць для заняття сексом

Ліфт у секс 4 Секс у ліфті – 6% Тут мають бути дві умови: застрягнути і не користуватися ліфтом з прозорого скла. Щоб кабіна не рухалася, достатньо натиснути «Стоп», хоча, як показує практика, ліфти мають особливість дуже часто виходити з ладу. Головне, намагайтеся завершити якомога швидше. І майте гонор, обирайте пристойні ліфти, як, зрештою, і пристойних партнерів…

На робочому місці 6 Секс на роботі – 4 % Ми не маємо на увазі ґвалтування вашого мозку керівництвом, бо для опису цього явища не вистачить усіх сторінок журналу. Більшість людей працюють понаднормово та у вихідні, для них кар’єра – це основний пріоритет. Втім, сексуальні потреби нікуди не зникають, тому секс на робочому місці – це швидше не екстрим, а необхідність. Порада від «RIA-Львів»: будьте пильними, адже секс на роботі не передбачає кар’єрного росту. Якщо метою зустрічей є тільки секс, то бажання його здешевити змушує імпровізувати на місці – у цьому і головна причина незвичного способу для утіх. Щоб не витрачатися на готельний номер і таксі в обидва боки, чоловік готовий на «великі» справи. Насамкінець, слід наголосити, що до будь-якого сексу потрібно підходити з розумом. Автор: Тетяна Онишкевич

НАЙКРАЩІ ПОДАРУНКИ ДЛЯ ЗАКОХАНИХ

Щоб була гаряча нічка,

завітай у «ПОЛУНИЧКУ»! НАЙБІЛЬША МЕРЕЖА ІНТИМ-МАГАЗИНІВ В УКРАЇНІ

Львів, вул. Куліша, 40, тел.:(032) 255-51-62, вул. Галицька, 19, тел.:(032) 235-54-23, вул. Городоцька, 120, тел.:(032) 237-65-18

52

41 (140) грудень 2013


ГОРОСКОП

Астрологічні прогнози від «RIA-Львів» О вен

Початок місяця для Овнів може бути дещо нестабільним у фінансовому плані. Не треба завчасно засмучуватися – до кінця грудня все владнається. Не все вас влаштовуватиме і в особистих відносинах. Варто приділяти більше уваги партнерові та частіше робити йому приємні сюрпризи.

Близнюки

Цього місяця вам доведеться займатися монотонною роботою. Зможете дати волю своїм емоціям та почуттям. Не дивуйтеся, якщо почнете писати книжку чи малювати картини. Краще за все відволіктися від роботи – взяти відпустку та поїхати у подорож, а якщо такої можливості немає, тоді яскраво проводьте вихідні.

Лев

Спробуйте знайти цікаве заняття, яке приноситиме вам задоволення. Не варто займатися домашньою роботою, делегуйте хатні справи іншим членам сім’ї. У другій половині грудня варто попрацювати над своєю зовнішністю, змінити зачіску чи колір волосся. Самотні Леви можуть зустріти своє кохання. Будьте впевненими у собі та більше усміхайтеся.

Терези (

Все,що відбуватиметься з вами цього місяця, ви зробили своїми руками та цілком заслужили. Можливо, ви когось образили, а тепер мучитеся від докорів сумління? Тоді краще зайвий раз попросити вибачення, аніж перебувати у неспокої. Будьте добрими – це та риса, яка зробить кращим. Відвідайте родичів та друзів, які живуть в інших містах.

54

41 (140) грудень 2013

Телець

У грудні вам варто понизити свою соціальну активність, побути наодинці з собою та підсумувати зроблену роботу. Можете сміливо будувати плати на найближче майбутнє. Щоб мати добре самопочуття, намагайтеся більше відпочивати, проводити час на свіжому повітрі та добре висипатися.

Р

ак

Одночасно може нагромадитися багато справ, але розсудливі Раки зі всім впораються. У другій половині місяця намагайтеся уникати великих покупок і незапланованих витрат. Цей місяць ідеально підходить для благоустрою та господарських робіт. Не варто втручатися у проблеми, пов’язані зі старшим поколінням родини.

Д іва

Цього місяця в особистих стосунках доведеться частіше йти на компроміс. Не сумнівайтеся у почуттях свого партнера та приділяйте йому більше уваги. У грудні слід очікувати добрих новин. Успіх чекає і в діяльності, пов’язаній з красою, живописом та музикою. Будь-який стрес може негативно вплинути на ваше здоров’я, тому залишайтеся спокійними і тримайте душевну рівновагу.

Скорпіон

Якщо ви думаєте, що добре замаскувалися і зможете приховати якусь таємницю, то це не так. Людина, яку ви намагаєтеся заплутати, все прекрасно розуміє. Що стосується особистого життя, то будьте обережними, щоб не образити свого партнера та зайвий раз не сперечатися, навіть якщо ви абсолютно впевнені, що праві. Для вас грудень – вдалий період для купівлі квартири чи автомобіля.

Стрілець

Козеріг

В одолій

Р

Ви не даремно працювали не покладаючи рук останні місяці. Зараз сам час отримати винагороду. Навчіться економити, бо в іншому випадку не встигне озирнутися, як все витратите. Здоров’я буде на висоті, особливо якщо ви звикли слідкувати за фізичною формою. Це ідеальний місяць для тих, хто вирішив серйозно зайнятись спортом.

У роботі розраховуйте виключно на власні сили. Що стосується допомоги від колег, то якщо вона і буде, то не у тому форматі і не у той час, коли вам потрібно. З’явиться можливість купити ті речі, про які ви до цього лише мріяли. Для багатьох Водоліїв саме цей період може бути пов'язаний з початком романтичних стосунків, які приведуть до щасливого союзу.

Якщо діяти швидко, то можна багато встигнути. Однак потрібно добре розпланувати час на весь грудень. Якраз варто планувати святкування Нового року та подумати про подарунки до свят. Приємно потішить покупка нової сукні чи сумочки. Цього місяця приділіть час особливому догляду за шкірою та волоссям. Станьте частим гостем у салонах краси.

иби

Немає серйозних причин для хвилювань, не дивлячись на окремі дні. Загалом грудень – сприятливий місяць для Риб. Можлива зміна роботи, але не варто засмучуватися. Такі зміни дадуть вам можливість покращити фінансове становище та дозволити собі більше, ніж раніше. Намагайтеся частіше бачитися з друзями, ходіть у кінотеатри та більше читайте.


РОМАНТИЧНІ ІСТОРІЇ

ОЛЕНА ОСИПОВА СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ «RIA-ЛЬВІВ»

ЕПІЗОДИ

Спеціалізоване видання «Клуб»; Засновник і видавець: ТзОВ «2К Медіа»; Свідоцтво про реєстрацію: ЛВ 966/219р від 30.07.2010

У чому суть епізодів? Вони вкладаються клаптиками, виплітаючи собою життя. Ти переміщаєш їх на власний розсуд, створюєш картинку, яка потрібна тобі, і думками вимірюєш відстань від одного до іншого, прагнучи збагнути, чому саме так побудовано твоє минуле, теперішнє та майбутнє

Максимові було байдуже – погодять його кандидатуру у новій компанії чи ні. Він давно звик пок ладатися лише на випадок, адже багато разів у житті відмірював, здавалося б, правильні кроки, планував певні події, та все одно зводилося до того, чому й судилося бути, на відміну від його бажань та потреб. Ось нещодавно, коли клієнти вже начебто погодилися на угоду, обговорили з партнерами все до найдрібніших деталей, раптово виникає форс-мажор, який розчавлює спільну домовленість вщент, без краплі жалю та жодного компенсаційно-посередницького моменту. У суботу теж стався схожий випадок! Собака Макса, видресируваний у найкращій кінологічній школі, буквально з’їдає сусідського лисого кота, як дворовий Сірко кістку. І (о, жах!) Максові знову доводиться змінювати свої плани – замість поїздки до термальних водойм він «зализує» рани юної дівчини Ореадни, хазяйки заблукалого та згодом помпезно похованого у рожевій труні сфінкса. Черешневий вар, приготований із заморожених ягід та залишений мамою на електроплиті, віддавав свій чудовий літній аромат. Максим нахилився з вікна та миттєво відчув кардинально інший запах – зими та прийдешнього Різдва. Такі епізоди любить кожен із нас – приємні, чаруючі та близькі усякому застудженому серцю. Кількість думок переповнювала Максимів мозок. Чоловік занурився у них, відволікшись на мить від своїх потайних фантазій. Унизу по землі «плила» Ореадна – вся у білому, йдучи по

56

41 (140) грудень 2013

білому, з майже білосніжною шапкою короткого волосся, вкритого крихкими вологими сніжинками. Дві пари очей зустрілися поглядами, у морозному повітрі немов зупинилося сонце… Тепле і ясне. Ореадна злегка усміхнулася Максові та, нічого не промовивши, пішла стежкою далі. Згадуючи минуле, вони сперечалися, голосно сміялися та доїдали пухкий ягідний пиріг. Мама подавала на стіл олів’є та свою фірмову велетенську «шубу». Макс відкорковував рожеве шампанське, слідкуючи за циферблатом на екрані телевізора. На руках Ореадни спало, оповите блискучим дощиком, пухнасте сіре кошеня. Цього вечора у пазл, здається, складалися усі попередньо пережиті епізоди… Ореадна нахилилася над столом, потягнувшись до бутерброду на підносі – свічка запалахкотіла синім вогнем, що немов вирвався з полону від необережного дівочого подиху, запалали скручені у «домівку» серветки… «З Новим роко-о-ом!», – заголосив Максим. Гучно вистрілило ігристе! З колін дівчини скотився маленький сірий клумок та голосно занявкав. Тієї ж миті над ним наче виросла заслинена чорна паща оскаженілого від феєрверків ротвейлера… Частки життя, немов блискітки салютів, хаотично розліталися у різні боки, осліплюючи спланований хід подій. Ореадна тримала у руці келих з надпитим шампанським, роздивляючись святкову с укенк у вишуканої Ані Лорак. Новий рік уже розселився по домівках, розпаковуючи свої валізи з незмінною надією. Боліла ліва долоня та підпікала

щока – О ­ реадні здавалося, що вона перегрілася під гарячим кіпрським сонцем. Але заметіль за вікном гула, сповіщаючи про те, що все інакше. Макс повернувся з передмістя, залишивши маму та вірного друга у старій хатинці, де завжди пахло хлібом і добром. Востаннє так радісно й сумно водночас було ще у дитинстві, коли товариші облили Максову нову «Аляску» спершу сусідською фарбою, а потім саморобним плямовивідником. Тепер барви змиваються простіше – відвідинами найближчої хімчистки. Чоловік пригорнувся до білявки, пестячи загривок наляканого кошеняти та придивляючись до облич персонажів музичної казки на «1+1». Тут виступи складалися за сценарієм. І всі точно знали, чим за годину-дві закінчиться перероблена історія автора-класика. Останній з епізодів запам’ятався найбільше – мама поховала улюбленого собаку, що «згорів» чи то від хвороби, чи то від туги, недалеко від дачного подвір’я. Сірий пухнастий монстрик на прізвисько «Гав» підростав та частково заповнював утворену на полотні порожнечу. Але латочки, з яких складалася життєва дорога, змінювали малюнок в аж надто незбагненний бік. І цей сучасний авангардизм було не відмити ані розчинником, ані за допомогою якісного професійного чищення… Життя і далі складалося у велику картину-пазл.

Фото: Олексій Самойлов Зачіска: Ігор Вільний Макіяж: Оля Токаренко Стиль: Іра Сорочинська


Шансон часто асоціюється з «блатним життям», а у бардівську тематику входять і релігія, і батьки, і друзі, і небо, і природа – все, що стосується земного існування. Я співаю вуличні міські романси, а це однозначно не той шансон, який нам одразу спадає на думку.

БУВ БИ повод Недавно у Львові відбувся вечір класичного барду (відрізняйте від «блатняка»), гостем якого був співак із Закарпаття Микола Повод. Це тепер він вивчає ази шоу-бізнесу, а раніше очолював Федерацію футболу у Закарпатській області і навіть був заступником мера міста Берегове. Представляємо українського музиканта, яким він є: закоханого у музику, щирого та непідкупного

58

41 (140) грудень 2013

Коли виходжу на сцену, часто зізнаюся: «Все, що співаю і що кажу – моє особисте бачення людських проблем і того, що навколо». Бардівська пісня – це не попса. У ній є зміст і тема, є сюжетна лінія: початок, зав’язка, кульмінація, завершення, а також висновок. У 5-6 куплетах (це стандартна кількість, а бувають пісні і на 24 куплети) є розповідь про щось важливе. Повірте, якщо говориш щиро, то тебе обов’язково почують. Раніше у нас на Закарпатті боксом ніхто не займався. Цей вид спорту просто зник десь на 16 років. Втім, мені вдалося об’єднати усіх тренерів, і тепер секції боксу є у кожному місті Закарпаття. Я пишаюся тим, що саме мені випала роль відроджувати бокс. Звісно, я це робив не сам, а з командою. Пішов і зробив. Як кажуть, посіяв зерно і не попросив нічого взамін. Був заступником мера, бо відчував, що так треба. А потім зрозумів, що не можу залишатися на цій посаді. Адже два фактори гублять людину: манія величі і гордість. Не хотів зробити те, про що потім пошкодував би.

Я міг бути мером міста, але є речі, через які просто не міг переступити. Те, про що я співаю, як намагаюся жити, не могло суперечити моїм вчинкам. Не міг говорити одне, а робити інше. Радий, що мені випала доля співати. Намагаюсь через пісню не бути байдужим. Мої слухачі дуже різні. Окрім людей мого віку, на концерти приходить молодь 20-25 років. Якщо вони не слухають музику, то слухають вірші. Часто люди здивовано обертають до мене голову і думають: «Цей хлопець вже 7 хвилин читає монолог. Як це йому вдається?». Гадаю, так я привертаю увагу. Треба багато працювати. Я працюю безперервно, не роблю собі ніякої поблажливості. До концерту завжди готовий на всі 100%, не залежно від того, що було вчора. Кілька років працював у Києві. Там я утвердився і дав собі можливість вийти на новий рівень. Удосконалив свій вокал і набрався досвіду. Я зараз тільки співаю, більше нічим не займаюся. Сьогодні буває так, що сусід сусіда не знає, все захопив Інтернет. Хочеться бути подалі від комп’ютеризованого світу і поближче до людини. Я це роблю через музику. Автор: Наталя Пристанська

59

Фото з архіву Миколи Повода

КЛУБ

КЛУБ


НУТ З РЕБРАМИ Смачного!

Інгредієнти: 600-800 г свинячих ребер, 200 г нуту, 20 г каперсів, 2-3 цибулини, 2-3 зубці часнику, 30 г родзинок, 1 морквина, 100 г грецьких горіхів, сіль, перець, олія «Майола».

Порізати ребра, смажити 3-4 хв. з кожного боку без додавання олії та солі. Відкладіть ребра і посмажте на олії «Майола» цибулю, дрібно порізаний часник, моркву кубиками, потім додайте каперси і горіхи Тушіть усе разом 5 хв. Покладіть у сковорідку смажені ребра і відварений нут. Тушіть на малому вогні близько 30 хв. Порада від «RIA-Львів»: перед приготуванням замочіть нут у холодній воді на кілька годин.

60

41 (140) грудень 2013

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

Спосіб приготування: Варити нут протягом 30-40 хв.


КЛУБ

КЛУБ

«КАЗКИ ПІД ПОДУШКУ»

Уся країна зараз чекає на зміни заради європейського майбутнього наших дітей. Саме для них Радіо «Львівська хвиля» разом із «Видавництвом старого Лева» видали книжку «Казки під подушку» Над реалізацією проекту працювали три роки і, нарешті, сталося: вийшла у світ збірка сучасних українських казок, пов’язаних із Новим роком та Різдвом. До першого, як наголошують у «Львівській хвилі», видання увійшло лише сім історій, тому доведеться продовжувати проект. До вже виданої книжки потрапили казки музикантів Віктора Винника, Павла Табакова, Кузьми «Скрябіна», Віктора Бронюка, радіоведучих Влодка Лучишина, Лесі Горошко і журналіста Володимира Бєглова. У день презентації книжки, 13 грудня, відбувся закритий концерт за участі гуртів «ТІК», «Мері», «Піккардійська терція», «Патриція», який, у традиціях Андріївського анплаґту, транслювався у прямому ефірі «Львівської хвилі».

62

41 (140) грудень 2013

Уривок з казки «Мед для ведведиці» (Влодко Лучишина): «Лука спросоння махнув рукою – і затис у жмені щось зимне і мокре, як ганчірка. Щоправда, воно верещало й пручалося... Хлопчик спробував увімкнути світильник, але щось не менш холодне і вологе, проте не таке брикливе, схопило його за іншу руку: – Юначе, будьте ласкаві, відпустіть мого приятеля, хоч він і не надто чемний! Лука таки ввімкнув світло і завмер. У руці він тримав дивного напівпрозорого і дуже клаповухого чоловічка з величезними зеленими очима і кирпатим носом. Завбільшки з кукурудзяний качан. Його довге біле волосся було мокрющим. А комбінезон і вбрана поверх нього куртка взагалі нагадували бабусине сирне желе, тільки була блакитного кольору. Інший чоловічок мав блакитні очі, біле вбрання і не такий кирпатий ніс, тому його обличчя (раз ці звірята говорять, то в них, мабуть, обличчя, а не морди) здавалося не таким набурмосеним...»


КЛУБ

«МІС МЕТРО» У ЛИСТОПАДІ – Звідки дізналася про конкурс «Міс Метро»? – У соціальній мережі мені написали, що відбувається кастинг, і я, не вагаючись, туди пішла разом із подругою. Ми обидві пройшли відбір і опинилася у центрі того, про що могли тільки мріяти. Спочатку я не переживала, почувалася впевнено, але, коли з-за сцени побачила, скільки людей в залі, почала страшенно хвилюватися. Боялася щось зробити не так, не сподобатись публіці. – Які були виходи? Що сподобалось найбільше? – Був вихід у коктейльних сукнях, показовий вихід, де я копіювала співачку Авріл Лавінь, також вихід у вечірніх сукнях і мій улюблений – де ми демонстрували свої таланти. Я шию одяг, тож організатори допомогли зробити невеличкий показ моїх суконь, за що дуже їм вдячна. – Багато друзів прийшли тебе підтримувати? – Так, друзів було багато. Прийшли дівчата, з якими я дуже давно знайома, одногрупники, та найбільше тішило

«МІС МЕТРО» У ЖОВТНІ

– Розкажи, які у тебе враження від конкурсу? – Мені все дуже сподобалось. Була дружня атмосфера, всі намагались один одного підтримувати, допомагати. Незважаючи на те, що конкурс закінчився, ми всі на зв'язку – як з учасницями, так і з організаторами. – Чим займаєшся у вільний час? – Вільного часу у мене майже немає. Я працюю промоутером у дистриб’юторській компанії. З роботою намагаюсь поєднувати і навчання. Крім того, завжди знаходжу час і на друзів. Як мінімум, раз на тиждень ходимо в улюблений клуб «Метро». – Як готувалася до конкурсу?Що змінилося після участі? – У всьому допомагали подруги. Довелося вмикати фантазію, ми переглядали багато відео в Інтернеті. За декілька

64

41 (140) грудень 2013

те, що за мене вболівали зовсім незнайомі люди. Це мій перший конкурс, але я змогла проявити себе та сподобатись публіці. – Які подарунки ти отримала? Який найбільше припав до душі? – Подарували парфуми, біжутерію, квіти, грошовий приз, корону та фотосесію. Найбільше зраділа останньому подарунку, оскільки дуже люблю фотографуватися Аня Тесля Вік: 18 років Знак зодіаку: Лев Освіта: Медичний колед ж «Монада», фармацевт Ул ю б л е н и й н а п і й : апельсиновий сік

днів з усім впоралися. Те, як я виглядала на сцені – заслуга не моя. Це мій перший конкурс, після нього суттєво нічого не змінилося. Але я стала впевненішою, більш розкутою. Здобула нових друзів та надзвичайно приємно провела час. Наталя Хоміч Вік: 21рік Освіта: Національний університет «Львівська Політехніка», хімічний факультет Знак зодіаку: Діва Життєве кредо: «Завжди дивись вперед»

65


КЛУБ КЛУБ

MUSIC LAB, www.musiclab.ua

РЕСТОРАН ІМПРОВІЗАЦІЙ «ГРУШЕВСЬКИЙ CINEMA JAZZ»

www.cinemajazz.com.ua

WE ROCK 24/7, м. Львів, вул. Бр. Рогатинців, 27, тел.: (032) 294-87-15

РЕСТОРАН-КЛУБ «АТМОСФЕРА»

www.atmosphera.lviv.ua

Business-lunch, disco, free wi-fi м. Львів, вул. Сербська, 15 тел.: (032) 235-88-99, моб.: (067) 313-06-26

м. Львів, проспект Шевченка, 28 тел.: (098) 676-46-00 години роботи: 09:00 - 02:00

1000+1 НІЧ www.1001.lviv.ua Romantic-bar м. Львів, вул. Бр. Рогатинців, 19 тел.: (032) 297-03-48 Mате-клуб м. Львів, вул. Краківська, 23 тел.: (032) 235 41 77

СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР «ФОРМУЛА КРАСИ»

МАГАЗИН ПІРОТЕХНІКИ «САЛЮТ»

www.formula-krasy.com м. Львів,вул. Стрийська, 202 тел.: (032) 295-85-55 вул. К. Левицького, 4 тел.: (032) 225-58-57 вул. Драгана, 13 тел.: (032) 222-61-61

www.salute.lviv.ua, www.saluteshop.com.ua

РЕСТОРАН «КУПОЛ», www.kupol.lviv.ua

м. Львів, вул. Чайковського, 37 тел.: (032) 261-44-54, kupollviv@ukr.net

МАГАЗИН ЖІНОЧОГО ОДЯГУ: «BRISTOL»

м. Львів, вул. Щирецька, 36 (ринок Південний) тел.: (032) 295-17-67 моб.: (067) 961-43-55 salute.lviv@mail.ru

МОДЕЛЬНЕ АГЕНТСТВО «BRAVO MODELS»

info@bravo-models.com.ua тел.: (067) 900-94-00, (032) 247-94-00

PHOTOSTUDIO, MAKE-UP, COSMETOLOGY

Alexander Terekhov, Isabel Garcia, Ulyana Sergeenko

Жіночий одяг: м. Львів, вул. Ковжуна, 5, тел.: (063) 228-84-40 м. Львів, ТВК «Південний», ТЦ «Європа», 8Є, тел.: (063) 228-84-42

м. Львів, вул. Джерельна, 38/403 тел.: (097) 924-30-30, info.white.studio@gmail.com


41_  
41_  
Advertisement