ВИХОВУЄМО РАЗОМ
ОБЕРЕЖНО! razom.media
ШКIЛЬНИЙ БУЛIНГ
Все частіше до мене як до психолога звертаються по допомогу батьки, діти яких потерпають від шкільного насилля. Вони з розпачем розповідають про те, що їхні діти, добрі та здібні, не розуміють, чому їх цькують і принижують однокласники. Отож я у цій статті розповім про булінг (фізичне або психічне знущання серед школярів) як явище, на жаль, надзвичайно поширене, і дам кілька порад батькам, як можна йому протистояти.
РАЗОМ ЖОВТЕНЬ 2016
22 Шкільне насилля – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (словесне приниження, залякування, вимагання, пошкодження майна і фізична агресія) однієї дитини чи групи до іншої. Підкорюючи собі інших учнів, діти-булі (агресори) самостверджуються, відчуваючи свою зверхність і значущість. Вони переважно фізично сильніші однолітків, імпульсивні та безжалісні, легко впадають у гнів. Схильність до насилля проявляється у дітей, які виховуються в конфліктних сім’ях, авторитарними та жорстокими батьками, де відсутні емоційне тепло і підтримка. Саме з дому вони виносять гнів і страх, які намагаються виплеснути на слабших ровесників. Жертвами булі найчастіше стають фізично слабкі діти або з фізичними вадами. Зрозуміло, такі діти зазвичай надмірно чутливі, сором’язливі та замкнені, вони стороняться однокласників, у них низька самооцінка. Зазнаючи насилля чи приниження у школі, вони часто соромляться або бояться зізнаватися у цьому батькам чи вчителям. Деколи дорослі довго не здогадуються про цю проблему, але є низка симптомів того, що дитина - жертва булінгу в школі: тривалий час пригнічений настрій, поганий апетит і порушений сон; неохоче і мало спілкується, зокрема з однолітками; проблеми з успішністю, небажання ходити в школу; вона може бути надто вибухова або, навпаки, надто покірлива і вразлива. Що робити батькам, котрі дізналися від дитини про факт тривалого словесного чи фізичного насилля над нею? Щонайперше, не залишитися байдужим, щоб син чи дочка відчули їхнє розуміння, любов, довіру і підтримку, готовність захистити її і відвернути небезпеку. Потрібно також пояснити дитині, що проблема у школі виникла не з її вини, тому вона не відповідальна за те, що відбувається. Важливо відрізнити ситуацію певного непорозуміння