Page 35

Простір і час

33

Розділ 2 ПРОСТІР І ЧАС Наші теперішні уявлення про рух сягають часів Ґалілея і Ньютона. Перед тим панувала думка Аристотеля. Він стверджував, що природний стан тіла — спокій і що рухається воно тільки під дією сили або імпульсу. Звідси випливало, що важке тіло має падати швидше за легке, бо воно дужче тяжітиме до землі. Відповідно до Аристотелевої традиції, всі закони Всесвіту можна винайти самою тільки силою думки і перевіряти їх спостереженнями не треба. Тому до Ґалілея нікому навіть на думку не спадало пересвідчитися, чи справді тіла, що мають різну вагу, падають з різною швидкістю. Подейкують, що Ґалілей довів хибність Аристотелевого погляду, скидаючи різні предмети з похилої Пізанської вежі. Найпевніше, ця історія неправдива, однак Ґалілей робив щось подібне до того: він пологим схилом скочував додолу кулі різної ваги. Такий експеримент аналогічний до вертикального падіння важких тіл, тільки спостерігати його легше, бо швидкості в ньому менші. Ґалілеєві вимірювання засвідчили: швидкість усякого тіла незалежно від його ваги збільшується з часом на однакову величину. Наприклад, коли взяти кулю й пустити її схилом, який щодесять метрів знижується на один метр, то за одну секунду вона набере швидкості один метр за секунду, за дві секунди — два метри за секунду і так далі, хай би яка була вага кулі. Певна річ, олив’яна гиря падатиме швидше за перо, однак це тільки тому, що швидкість пера зменшуватиметься через опір повітря. Коли ж пустити додолу два тіла різної ваги, яким повітря не чинитиме великого опору, наприклад дві олив’яні гирі, то вони падатимуть з однаковою швидкістю. На Місяці, де немає повітря, а отже ніщо не сповільнює падіння, астронавт Дейвід Скот, зробивши дослід із пе-

Стівен Гокінг. Коротка історія часу. Від Великого вибуху до чорних дір  

Український переклад знаменитої книжки, певно, найвідомішого сучасного англійського фізика, космолога. Вперше "Коротка історія" вийшла 1988...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you