Report psla idps

Page 1

Правові та соціальні потреби та проблеми ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом у Рубіжному, Сєверодонецьку, Лисичанську, Кремінському та Новоайдарському районах

Аналітичний звіт за результатами опитування березень-квітень 2017 року


2

ЗМІСТ

Методологія……………………………………………………...…3 Огляд ключових правовоих та соціальних проблем ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом у Рубіжному, Сєверодонецьку, Лисичанську, Кремінському та Новоайдарському районах……………………………………….5 Доступ до ліків та соціальних послуг ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом……………………………………………………..7 Проблеми при працевлаштуванні та зверненнях до органів влади серед ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом……….9 Доступ до правосуддя ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом……………………………………………………..9 Пропозиції до Плану спільних дій місцевих органів влади, Луганської ОДА, установ галузі охорони здоров’я, неурядових організацій$ та інших зацікавлених сторін з метою інтеграції̈, соціальної̈ адаптації̈ та захисту прав ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом на Луганщині………………………………………………………….10

"Публікацію підготовлено в межах реалізації гранту, що наданий Проектом Ради Європи “Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні”.


3

Методологія Мета опитування – з’ясувати основнi проблеми правового та соцiального характеру, з якими доводиться стикатися ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом. Основнi задачi: – виявити, якi заходи реалiзуються в цільових містахi спрямованi на ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом в галузi соцiальної полiтики; – визначити основнi канали комунiкацiй з ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом – найбiльш зручнi способи отримання iнформацiї; – визначити головнi проблеми правового характеру з якими стикаються ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом; – оцiнити рiвень готовностi до спiвпрацi мiж ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом та приймаючою громадою; Опитування ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом здiйснювалося у у Рубіжному, Сєверодонецьку, Лисичанську, Кремінському та Новоайдарському районах. Загальна кількість респондентів – 200 осіб. Методи збору iнформацiї:

– формалiзоване глибинне iнтерв’ю, яке було обрано з метою отримання вiдповiдей i досягнення розумiння, чому ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом думають про певну проблему з якою їм довелося зiткнутися. Їм ставили запитання за дослiджуваною темою у довiльнiй формi на зразок: «Чому Ви так вiдповiли?», «Чи можете Ви обґрунтувати свою думку?», «Чи можете Ви навести якiсь особливi аргументи?»; – анкетування за допомогою попередньо розробленої анкети; Керівні документи, що використовувалися при опитуванні ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом Цими документами визначалися основні правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів державної влади, які безпосередньо відповідають за протидію ВІЛ, гепатиту та туберкульозу в Україні, а також цими документами встановлено права, обов’язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб: Закони України 1) Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення, 2) Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Основи законодавства України про охорону здоров'я


4

3) Про ратифікацію Угоди про позику (Проект "Контроль за туберкульозом та ВІЛ/СНІДом в Україні") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, 4) Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 20142018 роки, 5) Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини", 6) Про захист населення від інфекційних хвороб, 7) Про донорство крові та її компонентів. Укази Президента 8) Про вдосконалення державного управління у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу в Україні, 9) Про додаткові невідкладні заходи щодо протидії ВІЛінфекції/СНІДу в Україні, 10) Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей. Постанови Верховної Ради України 11) Про законопроекти з питань внесення змін до Закону України "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", 12) Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Шляхи реформування охорони здоров'я та медичне страхування в Україні".

Постанови Кабінету Міністрів України 13) Деякі питання протидії туберкульозу та ВІЛінфекції/СНІДу, 14) Про розмір щомісячної державної допомоги дітям віком до 16 років, інфікованих вірусом імунодефіциту людини або хворим на СНІД, 15) Питання запобігання та захисту населення від ВІЛінфекції та СНІД, 16) Про утворення Українського фонду боротьби з ВІЛінфекцією і СНІДом, 17) Про порядок участі центральних органів виконавчої влади у діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна.


Огляд ключових правовоих та соціальних проблем ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом у Рубіжному, Сєверодонецьку, Лисичанську, Кремінському та Новоайдарському районах Як і більшість внутрішньо переміщених осіб, ВПО, які живуть із ВІЛ, гепатитом та туберкульозом мають лише найнеобхідніше. Але до цього додалися ще й проблеми, пов’язані з їхнім ВІЛпозитивним статусом, гепатитом та туберкульозом: людям відмовляють у розміщенні та оренді житла, не беруть на роботу, їхніх дітей не приймають в освітні заклади. Проблеми виникають навіть з отриманням медичної допомоги. Лікарські засоби, закуплені за кошти Держбюджету, що постачаються у Рубіжному, Сєверодонецьку, Лисичанську, Кремінському та Новоайдарському районах не виконують свої повні функції. На сьогодні організаційно-методичну функцію Луганського обласного центру виконує новостворений обласний центр, розташований у Сєвєродонецьку. Загальне аналітичне дослідження показало такі результати: - Нормативно-правова база не в повній мірі регулює права та свободи внутрішньо переміщених осіб, які мають ВІЛпозитивний статус, гепатит та туберкульоз.

5

- Відповідно до законодавчих документів усю відповідальність за забезпечення соціальної, медичної, матеріальної допомоги покладено на місцеві органи самоврядування. - Місцеві бюджети не отримують спеціальних коштів, хоча відчувають додаткове навантаження через те, що змушені приймати значну кількість ВПО. - У якості переселенців, ВПО з ВІЛ-позитивним статусом, гепатитом та туберкульозом зазнають проблем матеріального, соціального, фінансового характеру та стикаються з упередженим ставленням до них місцевих мешканців. - ВПО, які живуть із ВІЛ, гепатитом та туберкульозом не отримують належного медичного лікування через нестачу коштів у місцевих бюджетах, що ставить їхнє життя під загрозу. Найчастіше порушення прав ВПО, які живуть із ВІЛ, гепатитом та туберкульозом , торкається таких сфер: У соціальній сфері: 1) складнощі з отриманням тимчасового житла й адресної допомоги для ВПО та з оформленням субсидій на житлово-комунальні послуги; 2) відмова у призначенні адресної допомоги особам, які не продовжили строк дії довідки про взяття на облік ВПО; 3) проблеми з виплатами щомісячної матеріальної допомоги дітям, народженим від ВІЛ-інфікованих матерів;


6

4) відмова у видачі довідки внутрішньо переміщеної особи; розголошення статусу ВІЛ-інфікованої особи (коли даний статус був ще непідтвердженим); 5) відмова у продовженні довідки ВПО.

12) розкриття статусу (з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом).

У сфері праці: 6) відмова у працевлаштуванні при небажанні пройти тестування на ВІЛ чи у випадку розкриття статусу (з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом); 7) примус до звільнення за власним бажанням у випадку розкриття статусу (з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом); 8) складнощі у взятті на облік у центрах зайнятості.

13) складнощі з відновленням документів, зокрема й свідоцтва про народження на нових територіях, де раніше не проживала сім’я; 14) проблеми з отриманням свідоцтва про народження дітей у зв’язку з тимчасовою реєстрацією батьків, які є внутрішньо переміщеними особами.

У сфері надання медичних послуг та охорони здоров’я: 9) Відмова у наданні медичних послуг (особа звернулась не за зареєстрованим місцем проживання); 10) при наявності офіційних даних про приналежність особи до групи ВІЛ-інфікованих, випадки відмови в наданні медичними працівниками професійної допомоги з посиланням на різноманітні причини, такі як, наприклад, відсутність необхідного обладнання, медичних препаратів, постановки на чергу та інші безпідставні мотиви; 11) вимагання грошей за надання медичних послуг, відмова у проведенні хірургічних втручань у випадку розкриття ВІЛпозитивного статусу;

Порушення в оформленні/поновленні документів:


7

Доступ до ліків та соціальних послуг

обстеження, яке потребує витрат і часу. Здебільшого саме через це ВПО, які живуть із ВІЛ, не стають на облік.

Згідно з офіційною позицією держави, ВПО користуються усіма правами на отримання медичної допомоги, в тому числі, лікарських засобів безкоштовно або на пільгових умовах, як і громадяни, які постійно проживають на території, куди переїхали переселенці. Забезпечення зазначених осіб лікарськими засобами здійснюється відповідно до чинного законодавства України і в межах затверджених бюджетів закладів охорони здоров’я на поточний рік.

В Сєверодонеьку з 25 опитаних внутрішньо переміщених осіб саме із ВІЛ-позитивним статусом дев’ять не перебували на обліку. Однак є проблема, що стосується здебільшого ВПО, – відсутність реєстрації, як зазначають монітори: «Потрібна хоча б адреса людини. Лікування безадресно надати не можуть».

На практиці це означає, що заклади охорони здоров’я змушені забезпечувати ВПО із засобів (у тому числі, медичних препаратів), розрахованих на постійне місцеве населення. При цьому потрібно враховувати, що навіть для останніх вони не завжди є в наявності у необхідній кількості. Такий підхід провокує дефіцит медикаментів як для переселенців, так і для місцевих жителів. Опитування показало, що найчастіше у сфері охорони здоров’я ВПО з ВІЛ-позитивним статусом, гепатитом та туберкульозом мають проблеми, якщо у них відсутні медичні документи (немає можливості зробити запит цих документів із медустанов, які знаходяться на території, що непідконтрольна українській владі). У такому випадку для того, щоб стати на облік у центрі профілактики, необхідно проводити нове, додаткове

Моніторинг порушення прав ВПО, які живуть із ВІЛ підтвердив 43 звернення на гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІДу та туберкульозу (за березень-квітень 2017 року) і даних громадських організацій (89 типових особистих звернень до юристів) засвідчив, що найчастіше ВПО з ВІЛ-позитивним статусом, гепатитом та туберкульозом стикаються з порушенням власних прав у сферах охорони здоров’я, особистої недоторканості та поваги і гідності. Профілактика та лікування туберкульозу За попередніми даними з 01.03. по 30.04.2017 року в Луганській області скринінгове анкетування на ТБ пройшли 108 ВПО, з яких у 4 було виявлений позитивний результат. 3 особи отримали діагностичні послуги з туберкульозу на базі лікувальнопрофілактичного закладу, з них у 1-ї особи встановлено діагноз «туберкульоз». Лікування вірусного гепатиту С (ВГС) Лікування ВГС пегінтерфероном у Луганському обласному центрі, розташованому у Сєвєродонецьку на даний час моніторингу завершилось. Всього на базі Центру пройшли


лікування 3 особи з числа ВІЛ позитивних пацієнтів ЗПТ (замісної підтримуючої терапії). Наявні та потенційні ризики - Збільшення інтенсивності ризикованої сексуальної поведінки, активізація секс-роботи, високий рівень міграції, кількість внутрішніх переселенців та проблеми організації медичної допомоги є серйозними та реальними факторами ризику щодо можливості істотного підвищення рівня захворюваності на ВІЛ/ІПСШ/ТБ, як у зоні АТО, так і в інших областях України. - Скринінг на ВІЛ/ВГС/ІПСШ для мобілізованих, призовників та контрактників практично не проводиться, а безпосередньо у зоні проведення військових дій майже відсутні засоби профілактики вірусних інфекцій. - Необхідні системні заходи щодо охоплення профілактичними сервісами відповідних нових уразливих категорій населення (у першу чергу військовослужбовців АТО, мобілізованих/демобілізованих), забезпечення презервативами та доступності тестування на ВІЛ/ІПСШ тощо. - Отримання медичної допомоги та необхідних ліків переселенцям є однією з головних проблем для переселенців. Це особливо актуально, якщо врахувати, що близько 65% переселенців – це пенсіонери та особи з інвалідністю. Згідно з опитуванням, 77% опитаних переселенців повідомили, що отримали медичну допомогу безкоштовно. Проте насправді це означає, що вони часто самостійно купували ліки, а безкоштовним було лише лікування.

8

10% ВПО оплачували медичні послуги безпосередньо в касі медичної установи. Якщо говорити про якість наданої допомоги, то 81% переселенців залишився задоволеним отриманою медичною допомогою. Незважаючи на матеріальні труднощі при оплаті медичних послуг, опитані переселенці відзначили добре ставлення працівників медичних установ до них як до переселенців, вказуючи на уважність і людяність багатьох. Також, за результатами опитування, 45% переселенців не зіткнулися з особливими труднощами при отриманні медичної допомоги в закладах охорони здоров’я.27% респондентів відповіли, що медична допомога була занадто дорогою для них, 17% відзначили відсутність необхідної інформації про те, як і де можна отримати медичну допомогу. Актуальною проблемою є відсутність проведення первинного медичного огляду всіх ВПО (61% опитуваних визначили цю проблему). Через це, по-перше, не відбувається своєчасне надання першої необхідної допомоги особам, а по-друге, не впроваджуються превентивні заходи попередження соціально небезпечних хвороб (туберкульоз, педикульоз тощо). Як зазначають медики та волонтери, серед переселенців досить часто зустрічаються вразливі категорії хворих, термінова медична допомога для яких є життєво необхідною. Переважно це особи з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитом, цукровим діабетом, онкологічними та психічними захворюваннями. Головна проблема полягає в тому, що медпрепарати для них є дорогими і, в більшості випадків, хворим доводиться купувати їх за власні кошти.


9

Проблеми при працевлаштуванні та зверненнях до органів влади

оформлення спадщини – 3%), трудових спорів (звільнення з місця роботи – 7%, отримання невиплаченої заробітної плати – 23% опитуваних) тощо.

В результаті опитування ВПО, які живуть з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом на території Луганської області (у Рубіжному, Сєверодонецьку, Лисичанську, Кремінському та Новоайдарському районах) було виявлено такі типові порушення у сфері трудових відносин:

Важливою проблемою є те, що при зверненні зі скаргами щодо відновлення своїх прав до органів влади та місцевого самоврядування або з позовами до суда, ВІЛ-інфікованим нерідко доводиться розкривати свій статус, коли це стосується суті розгляду справи (29% респондентів).

– погрози звільнення з роботи при одержанні даних (офіційних або неофіційних) про ВІЛ-інфекцію (62%),

Однак вони остерігаються, що надання інформації про діагноз може загрожувати її неконтрольованому поширенню, що спричинить нові порушення їх прав і законних інтересів, тому нерідко воліють взагалі не скаржитися та не позиватися (57% опитуваних ВПО).

– неофіційна відмова в працевлаштуванні осіб зі зазначеними вище статусами (70%); – дискримінація за місцем роботи за фактом приналежності до категорій ЛЖВ (34%).

Доступ до правосуддя Слід зауважити, що вимушені переселенці, які живуть з ВІЛ, звертаються за юридичною допомогою не лише у разі порушення їх прав державним органом чи посадовою особою, а й задля отриманням правової інформації (як і будь-який громадянин, який не має статусу «ВПО», однак бажає вирішити певну проблемну ситуацію), зокрема, щодо вирішення сімейних питань (розірвання шлюбу – 5%, отримання аліментів – 12%,

Головним висновком дослідження є те, що ВПО з ВІЛпозитивним статусом та туберкульозом переймаються насамперед тими проблемами, що і більшість ВПО в цілому: вирішенням житлових питань, працевлаштуванням, оформленням довідки про взяття на облік. Але становище ВПО, які живуть із ВІЛ, ускладнюється тим, що вони мають більше потреб для реалізації своїх прав на здоров’я та життя. Однак неузгодженість і нескоординованість роботи різних служб призводить до низки порушень прав у сфері надання правових, соціальних та медичних послуг.


10

Пропозиції до Плану спільних дій місцевих органів влади, Луганської ОДА, установ галузі охорони здоров’я, неурядових організацій# та інших зацікавлених сторін з метою інтеграції̈, соціальної̈ адаптації̈ та захисту прав ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом на Луганщині н/п 1.

2.

3.

Модель роботи

Строки проведення Проведення Навчання з правових 1 раз на місяць інформаційних питань ВПО незалежно кампаній, від статусу (червень-грудень тренінгів серед захворювання. (Спільно з 2017 р) ВПО місцевими органами з ВІЛ, гепатитом влади і громадськими та туберкульозом організаціями.) з метою підвищення Підтримка місцевих ЗМІ їхньої обізнаності в проведенні з правових інформаціиної кампаніі. питань. Співпраця зі ЗМІ. Проведення досліджень потреб ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом

Зміст заходів

Моніторинг, опитування, Вересень 2017 , анкетування (проведення заходів постійно, Грудень 2017 підсумки щоквартально)

Робота в фокус-групах. Винесення на Представництво ВПО За потребою розгляд з ВІЛ, гепатитом та міської/районної туберкульозом в координаційної

4.

5.

ради з питань ВІЛ/СНІДу та туберкульозу питань забезпечення доступу до медичних послуг для ВПО, які живуть із ВІЛ. Проведення круглих столів та нарад із залученням представників різних управлінь та служб, які відповідають за роботу з ВПО, а також представників ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом Рекомендації за результатами спільної праці в Україні у сфері захисту прав ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом

профільних інституціях.

державних

червеньУчасть у розробці та 2017р. впровадженні місцевих соціальних програм з орієнтацією адаптації ВПО до місцевих громад.

грудень

Розроблення спільних Червень-грудень інформаційних заходів з 2017р. метою адаптації ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом.

Адресна допомога ВПО з ВІЛ, гепатитом та За потребою туберкульозом

Розробка методичних Грудень 2017р рекомендаціи та напрацювань для подальшої взаємодії щодо захисту прав ВПО з ВІЛ, гепатитом та туберкульозом