Page 1

Випускниця «рулить»!

Холодним Молотом

Шоковану перемогою Лєну з Німеччини внесли в «Золоту книгу», а для нашої Альоші її десяте місце — більш ніж мрія

Нокаутувавши в десятому раунді поляка Сосновського, Кличко-старший просить подати йому Хея або Валуєва

» стор. 12

» стор. 15

«Терористи» добралися до старожилів Черговою жертвою мору в Київському зоопарку став 26-річний бізон » стор. 3

Вівторок, 1 червня 2010 року

№ 97 (3863)

Учорашні курси НБУ: 1 $ = 7,92 грн 1 € = 9,81 грн 1 рос. руб. = 0,25 грн

www.UMoloda.kiev.ua

ЩОДЕННА ІНФОРМАЦІЙНО-ПОЛІТИЧНА ГАЗЕТА

«ДДТ» для Путіна Демократія по-російськи: на пряме запитання рокера Шевчука про свободу прем’єр-міністр відповів, що «Марші незгодних» не повинні заважати «хворим дітям». Такий самий підхід до масових протестів починають сповідувати й українські колеги Путіна... » стор.

5

❙ На зустрічі з інтелігенцією лідер гурту «ДДТ» Юрій Шевчук сказав Володимиру Путіну чимало «ласкавих слів» про демократію в країні. Для Росії таке спілкування — рідкість. ❙ Фото Рейтер.


2

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

ІнФорУМ

«Нова команда хоче розставити своїх людей на всі пости. Тому Івану Свиді лишалося тільки подати рапорт і відійти вбік».

Анатолій Гриценко голова Комітету ВР питань нацбезпеки й оборони

■ ВІЙСЬКО

■ СТОЛИЦЯ

Самі туди йдіть...

Кульки — в небо, стрічку — на смужки

Подав у відставку начальник Генштабу Збройних сил — генерал Свида не хоче ходити «шляхами Януковича»

Інф. «УМ».

Олег СНІГУР «Як офіцер і відповідальна людина, я готовий працювати в складних умовах на зміцнення оборони країни. У ситуації, що склалася, я визнаю право Президента реалізувати його бачення шляхів розвитку Збройних сил. Він робитиме це з іншим начальником Генерального штабу», — написав у своїй заяві начальник Генштабу — Головнокомандувач Збройних сил України генерал Іван Свида. Він наголосив, що «за посаду не тримається». Пресслужба Міноборони розповсюдила заяву про його відставку минулої суботи, в Міжнародний день миротворців. Сам генерал Свида не коментує свого рішення, заявивши, що все вказав у рапорті. До того ж відставку Головнокомандувача ще має розглянути і підписати Президент Віктор Янукович — Верховний Головнокомандувач. Спостерігачі сходяться на думці, що Івана Свиду, якого на посаду призначив 13 листопада 2009 року Президент Віктор Ющенко, «вижило» з посади нове керівництво Міноборони. «Це було власне рішення генерала Свиди відповідно до оприлюдненого змісту його рапорта, — прокоментував для «УМ» провідний експерт воєнних програм Центру Разумкова Олексій Мельник. — Проте я впевнений, що таке рішення було прийняте генералом під певним тиском — прямим або опосередкованим. Враховуючи короткий термін перебування Івана Свиди на посаді, виглядає нелогічним, коли начальник Генштабу без жодних надзвичайних подій чи скандалів типу «Новобогданівки» так швидко йде у відставку». Експерт припускає, що розходження Івана Свиди та нового керівництва Міноборони чи Верховного Головнокомандувача у поглядах на реформування ЗСУ можуть стосуватися як фінансування війська, так і міжнародного співробітництва, зокрема формату відносин із НАТО. «Більш зрозумілими причини віставки генерала Свиди стануть тоді, коли Президент призначить нового керівника Генштабу. Тоді стане зрозумілим, які критерії висуваються новою владою до цієї посади». У наступники Свиди «сватали» командувача Сухопутних військ генерал-полковника Геннадія Воробйова. Проте, як передає УНІАН із посиланням на анонімне джерело в Міноборони, Воробйов «скомпрометував» себе для нинішньої влади: «Генерал-полковник Воробйов у грудні минулого року помпезно відзначив День Сухопутних військ, запросивши на святкування тодішнього Прем’єр-міністра і головного політичного опонента чинного Президента Юлію Тимошенко, яка вперше за роки свого перебування у владі відвідала подібний захід. Виходячи з внутрішньополітичної кон’юнктури, це не залишилося не поміченим», — зазначає джерело. Тому найімовірнішим кандидатом на посаду начальника Генштабу називають нинішнього першого заступника міністра оборони Григорія Педченка. В оборонному відомстві подейкують, що він навіть замовив собі нову генеральську форму у військовому ательє. Григорія Педченка у 2005 році звільнили у запас у званні генерал-лейтенанта з посади командувача військами Південного оперативного командування. Джерело в Міноборони зазначає також, що пан Педченко брав активну участь у виборчій кампанії Президента Віктора Януковича в Одеській області, а відтак після виборів отримав високе місце у вертикалі

На День Києва у столиці встановили кілька рекордів 725 синьо-жовтих метрів Велетенську синьожовту стрічку розгорнули на Хрещатику минулої суботи активісти партії «За Україну!». Смужка кольорів національного прапора завдовжки 725 метрів «стартувала» на майдані Незалежності й простягнулася практично до Бессарабської площі. Досягнення зафіксували представники Книги рекордів України. А після цього стрічку-рекордсменку... порізали на смужки та роздали всім охочим. «Стрічка розійшлася між людьми буквально за лічені хвилини, — каже координатор акції Наталія Власенко. — Своєю акцією ми ще раз продемонстрували, що українців багато і вони готові об’єднуватися довкола синьо-жовтого прапора, довкола України». Акція відбулась у рамках кампанії з поширення синьо-жовтої символіки «Пов’яжи синьо-жовту стрічку». За словами організаторів, ця кампанія має на меті привернути увагу влади

до того, що мільйони українців не згодні з політикою уряду, Президента та Верховної Ради, які крок за кроком здають національні інтереси України.

Даєш рекорд під каштанами! Традиційний «Пробіг під каштанами», який цьогоріч відбувся вже увісімнадцяте, переслідує благородну мету — всі кошти, зібрані під час цього заходу, передають Центру кардіології й кардіохірургії дітей раннього віку, де оперують малюків із вродженими вадами серця. А цьогоріч благодійна акція запам’ятається ще й подвійним рекордом. По-перше, участь у ній вирішила взяти неймовірна кількість учасників — 10 тисяч осіб. Причому наймолодшому бігуну було всього півтора місяця, а найстаршому — 98! Укладачі Книги рекордів України зафіксували це досягнення як «Наймасовішу спортивно-благодійну акцію». Окрім того, учасники пробігу одночасно випустили в небо понад три тисячі повітряних кульок різних кольорів, що теж зафіксували як на-

❙ Колона велосипедистів розтягнулася майже на кілометр. ❙ Фото Наталі ТЕСЛІ. ціональний рекорд.

Хрещатик під кіньми. Двоколісними Учасники акції «Велодень» офіційно рекорд не фіксували, своїх залізних «коней» на Хрещатик вивели понад 5 тисяч любителів крутити педалі. Причому учасники велокросу, який стартував на Європейській площі й простягнувся на 6 кілометрів, неа-

■ СЕКТОР ГАЗУ

бияк подивували своїм креативом — незвичайними конструкціями велосипедів, прикрашених прапорами. Координатор проекту «Велодень» Олександр Бєлінський розказав, що, крім Києва, аналогічні паради пройшли більш ніж в 20 обласних центрах України, зокрема у Вінниці, Донецьку, Житомирі, Запоріжжі, Луцьку, Одесі... ■

■ А ТИМ ЧАСОМ... Швидкісний трамвай, який столична влада обіцяла запустити до Дня міста, так і не став на рейки через заборгованість за будівництво. «У нас усе готово. Зараз тривають випробування і наладка всіх систем, — пояснив заступник директора з будівництва Володимир Осадчий. — Нам винні ще 12 мільйонів доларів із бюджету. Як тільки заплатять — трамвай поїде».

■ НОВИНИ ПЛЮС Вибухнув газовий балон

До Росії, в обійми Наприкінці тижня вітчизняний «Нафтогаз України» можуть об’єднати з російським «Газпромом»

На Житомирщині внаслідок розгерметизації побутового газового балону в двоповерховому житловому будинку стався вибух газоповітряної суміші, внаслідок якого троє людей, у тому числі й чотирирічна дитина, потрапили до шпиталю у стані середньої важкості. Як інформує Міністерство з питань надзвичайних ситуацій області, вибух стався без подальшого загорання, а несучі конструкції будівлі не зазнали руйнування.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Змії покусали дітей

Минулої п’ятниці у Москві відбулася робоча зустріч міністра палива та енергетики Юрія Бойка з очільником «Газпрому» Олексієм Міллером. Українська делегація про результати перемовин традиційно промовчала, і громадськість вкотре довідалася про хід зустрічі з російських джерел. «Першим кроком може стати створення спільного підприємства двох компаній на паритетних засадах — 50 на 50. Зараз необхідно визначитися з переліком активів, які б могли бути внесені в спільне підприємство кожною зі сторін», — заявив пан Міллер. Тож опозиція та експерти вважають: попри офіційні заперечення українських посадових

осіб, сторони домовилися про об’єднання двох компаній. Найприкріше у цій ситуації те, що «Газпром» є значно більшим за активами, ніж «Нафтогаз», — і українська частка при злитті 50х50 може становити близько шести відсотків. Іншими словами, Росія повністю контролюватиме наш нафтогазовий комплекс. Представник ексПрезидента Віктора Ющенка з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський стверджує: спільне підприємство, про яке говорив Міллер, просто так не утворюють. «Як правило, компанії створюють спільну юридичну особу — СП із метою виконання конкретних функцій, які складно здійснювати автоном-

но», — пояснив Соколовський. І навів приклад із 2008 року, коли планувалося постачати до України туркменський газ. «Така форма СП не суперечила законодавству обох країн, не передбачала об’єднання компаній і активів, не загрожувала втратою ГТС Україною», — стверджує експерт. Натомість тепер російська сторона заявляє про іншу форму СП — з передачею активів і з кінцевою метою об’єднання компаній і активів. Тож якщо СП таки утворять, можна прогнозувати, що Росії фактично передадуть українську газотранспортну систему та інші енергетичні активи — обійшовши таким чином законодавство, яке забороняє відчуження ГТС. ■

Унаслідок укусу отруйної змії в реанімацію потрапив шестирічний мешканець села Облої Голопристанського району Херсонської області. Наразі медики характеризують стан дитини як середньої важкості. Водночас до Новотроїцької лікарні області також через укус змії потрапила чотирирічна дитина з села Громівка. За повідомленням місцевих еменесників, змія вжалила хлопчика у ногу на приватному подвір’ї. Нині стан малюка медики кваліфікують як задовільний. Рятувальники області також інформують, що з початку року це вже четвертий випадок, коли змії нападають на людей.

Трамвай зійшов із рейок Учора о 6.30 сталася аварія на трамвайному маршруті станція метро «Позняки» — станція метро «Лісова»: в районі перетину проспекту Григоренка і вулиці Ахматової, на під’їзді до зупинки, у трамвая раптово відпав задній карданний вал, який зачепився за бетонну плиту. З п’яти пасажирів, які на момент аварії перебували в салоні, ніхто не постраждав.

«УМ» проти куріння 28 травня під час форуму «Журналіст за вільну від тютюнового диму Україну» були підбиті підсумки змагання на кращий антитютюновий матеріал. Відтак, згідно з думкою журі, переможцями конкурсу стали робота «Копчене серце» Олега Листопада (газета «Новая»), «Забичкована звичка» Володимира Семківа («Україна молода»), «Як тютюновий бізнес обходить заборону на рекламу цигарок» Ганни Дідори «Галицький кореспондент» та «За димовою завісою...» Максима Коломиса (рівненська обласна Держтелерадіокомпанія). Усі переможці отримали грошову винагороду в розмірі 3 тисяч гривень.


ІнФорУМ

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

■ БРАТИ НАШІ МЕНШІ

«Терористи» добралися до старожилів Черговою жертвою мору в Київському зоопарку став 26-річний бізон Ірена ТИМОТІЄВИЧ

❙ Керівництво столичного зоопарку не вірить ❙ у випадковість масової загибелі тварин. ❙ Фото з сайту cenzor.net.ua.

У столичному зоопарку «темні» часи: вчора його співробітники попрощалися з бізоном-самицею Вією. «Тварина, як і слон Бой, померла миттєво — ветеринари не встигли надати їй допомогу», — повідомила прес-служба звіринця. В останні хвилини життя у бізона спостерігали симптоми, що дають підстави припускати: тварина загинула не власною смертю — це справа рук того ж таки «серійного вбивці», на совісті якого смерть уже не однієї рідкісної тварини. Співробітник прес-служби Київського зоопарку Олександр Стеценко запевнив «УМ», що наразі проводиться експертиза і скоро стане відома причина смерті однієї з улюблениць відвідувачів. Водночас серед співробітників побутує версія, що до мору тварин причетні бізнесме-

ни, останні чотири кіоски яких були вивезені минулої суботи з території зоопарку. Якщо це дійсно так, то «в ім’я» «золотого тільця» вже полягла невиправдана кількість невинних мешканців столичного звіринця. Нагадаємо, близько трьох тижнів тому невідомі намагалися отруїти яків; 26 травня померла чотирирічна біла верблюдиця Майя (у неї, до речі, спостерігалися ті ж симптоми, що і в яків, — відмова від їжі та води. — Авт.); 26 квітня зоопарк втратив азіатського слона Боя; наприкінці березня загинув самець зебри Грант, в останні дні зими — амурський тигр Іван. У зоопарку переконують: ніхто з дирекції не тримається за свої крісла. Однак після вчорашнього вбивства вони просто «не мають права викинути білий прапор». За словами Олександра Стеценка, вже посилили охорону вольєрів тва-

■ А ТИМ ЧАСОМ... У сімейства амурських тигрів Шейха і Шейли в Ялтинському зоопарку «Казка» поповнення. Як повідомив директор Олег Зубков, малюк, якому виповнилося майже два тижні від роду, поки що не має імені. Утім, наголосив Зубков, це народження є дуже важливим, оскільки амурських леопардів, які стали мішенями браконьєрів, у світі існує всього близько 30 особин.

■ ВТРАТИ

■ ДОВІДКА «УМ»

Ілько Кучерів: Вірю, люди можуть і повинні змінювати світ на краще Пішов із життя один із засновників Народного руху України і повпред вітчизняної соціології Інф. «УМ» Чергова втрата в українському середовищі націонал-патріотів — 29 травня, в суботу, після тривалої хвороби помер Ілько Кучерів, дисидент, один з ідеологів створення Народного руху України, засновник і президент Фонду «Демократичні ініціативи». Життя відомого громадського діяча обірвалося на 55-му році. Незважаючи на вирок лікарів — кілька місяців тому у нього діагностували рак легенів — Ілько Кучерів до останнього дня з оптимізмом дивився у майбутнє й особисто керував справами Фонду. «Напередодні, у п’ятницю, ми збиралися й обговорювали

рин, буде встановлено цілодобове чергування ветеринарів. Керівництво зоопарку звертається до правоохоронних органів із проханням втрутитися в ситуацію. Попри все у зоопарку цього року — «демографічний бум». У березні дитинчата з’явилися в сімействах кенгуру та дикобразів, а 19 травня поповнилась і сім’я бізонів. «Стан новонародженої задовільний. Інші бізони у нашому вольєрі прийняли немовля дуже добре», — запевнила «УМ» генеральний директор зоопарку Світлана Березіна. Щасливими батьками стали самиця Вольная і молодший на дев’ять років самець Вісмут. Усього у Київському зоопарку загальнодержавного значення утримують сім бізонів, з яких п’ять самців і лише дві самки. Нагадаємо, позаминулого року «бізоненя» народилося в Черкаському зоопарку, а торік — у Вінницькому та Харківському. ■

наші майбутні задуми — як нам розвиватися далі, як стати більш ефективними і впливовими, причому Ілько наполягав, що перспектива має розроблятися на 20 років і ніяк не менше. Дехто виявив скепсис — чи треба так надовго щось планувати? Ілько відповів: «Треба думати, що ми залишимо по собі», — згадують його колеги з Фонду «Демократичні ініціативи». Прощання з директором Фонду «Демократичні ініціативи» Ільком Кучерівим відбудеться 1 червня у приміщенні Культурно-мистецького центру Національного університету «Києво-Могилянська академія». Жалобні заходи почнуться о 10:30. ■

❙ Ілько Кучерів.

■ ДОРОГА ДО ХРАМУ

«Апостольське» стримання У християн східного обряду розпочався Петровський піст Марія ОСТЕРСЬКА Цей піст завжди починається у понеділок, через тиждень після свята Трійці. А завершується — 12 липня, на свято апостолів Петра і Павла. Отже, щороку тривалість посту різна. Цього року в нас Пасха і Трійця «ранні», відповідно, і постувати будемо довше. Цей піст зветь-

ся «апостольським», а раніше його називали «постом П’ятидесятниці». «Після тривалого свята П’ятидесятниці піст є особливо необхідним, щоб його подвигом нам очистити думки і зробитися гідними дарів Святого Духа», — пише святий Лев Великий. У ІІІ столітті в «Апостольскому переказі» Іполита Римського про походження цього посту записано,

Ілько Ількович Кучерів (1955—2010) — український громадський діяч, президент Фонду «Демократичні ініціативи». У 1981—1989 роках брав участь у дисидентському русі, з1989 — член молодіжного товариства «Громада», член оргкомітету установчого з’їзду Народного руху України за перебудову, працівник секретаріату НРУ. У 1992 Кучерів заснував і очолив дослідницько-навчальний центр «Демократичні ініціативи» (з 1996 — фонд). Упродовж 2001—2002 — працював заступником директора проекту «Партнерство за прозоре суспільство». З 1993 — головний редактор бюлетеня «Політичний портрет України». З 2003 року — член Координаційної ради Ліги «Україна-НАТО». У 2009 Ілька Кучеріва нагороджено «Хрестом Івана Мазепи».

що коли якась людина не змогла попоститися перед Великоднем, то хай зробить це в тиждень після П’ятидесятниці (Трійці). Петрівку вважають постом нестрогим: рибу можна їсти щодня, окрім середи і п’ятниці. «Спасівка від Бога, а Петрівку баби вигадали, щоб сир та масло зібрать», кажуть старші люди. Сир і справді збирали і солили в діжечках — коли піст завершувався, з нього робили смачні вареники. У саму ж Петрівку смакували буряковими і щавлевими борщами, кашами. У піст, як відомо, не гуляють весіль і намагаються не зловживати алкоголем і тютюном. А от від супружніх обов’язків священики утримуватися не радять. ■

3

■ СТОЯТИ! МІЛІЦІЯ!

«Амурова» дюжина Львівська міліція затримала двох сутенерів і дванадцятьох повій Михайло ШВЕЙКІВ Найближчим часом львівські холостяки почуватимуться незручно — міліція розігнала притон із повіями. Як поінформували «УМ» у прес-службі обласної міліції Львівщини, заручницями сексуального рабства стали дванадцять дівчат, які приїхали до Львова навчатися та працювати. Працювали на сутенерів дівчата різного віку, серед яких і одна неповнолітня. Щоправда, силоміць їх «на панель» ніхто не гнав — заробляли «чим уміли», з власної волі. Точніше, піддавшись на розповіді сутенерів про «мільйони у шлюбному кошику». Приміром, одна з дівчат приїхала до столиці Галичини з райцентру, втікши з дому після сварки з вітчимом. У Львові хотіла довести, що може себе прогодувати самостійно. Тож познайомившись із наступним «захисником» у барі, без вагань погодилась на «непильну роботу». Дівчата їздили на виклики або надавали послуги у себе вдома за додаткову оплату. Щоправда, через суворі реалії бізнесу іноді дівчат позбавляли законної винагороди — «на халяву» доводилося обслуговувати і місцевих бандюків, котрі кришували бізнесменів-сутенерів. Більшість заробітку «секс-менеджери» забирали собі. Ціни були явно занижені — на руки за сеанс «оздоровчої терапії» дівчина отримувала півтораста гривень. Активно сприяли нелегкій праці сутенерів, як ведеться, і таксисти та банщики, роздаючи своїм клієнтам візитівки з номерами заповітних телефонів. Як запевняють міліціянти, нахабство сягнуло того, що оголошення про надання сексуальних послуг розміщували в газетах. Речник львівської міліції Денис Харчук розповів «УМ», що проти власників фірм із надання сексуальних послуг порушили кримінальні справи за ознаками частини 1 статті 149 Кримінального кодексу («торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини») та частиною 2 статті 303 («примушування чи втягнення у заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг за плату шляхом застосування насильства чи погрози його застосування, знищення чи пошкодження майна, шантажу або обману»). Себто якщо все доведуть «по максимуму», «сексуальним баронам» «світить» від 3 до 8 років ув’язнення. Натомість самі жриці кохання обійдуться легким переляком. Адже на контакт зі слідством вони пішли без вагань, давши необхідні свідчення проти колишніх роботодавців. ■


4

ПОЛІТИКА. СВІТ

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

■ НОВИНИ ПЛЮС

■ ПАРТАКТИВ

■ ЇХНІЙ ВИБІР

Конфлікт навколо Маріупольського меткомбінату

У пошуках обличчя

Саакашвілі на висоті

Антимонопольний комітет України почав вивчення купівлі чотирма кіпрськими компаніями Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча. Посередники, яких пов’язують із великим російським капіталом, придбали 99,97% акцій компанії «Ілліч-Сталь», якій належать приблизно 90% акцій ММК. Минулої п’ятниці Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку підтвердила операцію за участю Emorsa Ltd, Liberani Co Ltd, Rewein Ltd і Formigos Holdings Ltd, котрі придбали по 25% акцій «Ілліч-Сталі». Голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк учора також засвідчив, що меткомбінат продано за 240 млн. грн. при фактичній оцінній вартості понад 2 млрд. дол. Однак, відповідно до українського законодавства, органи державного управління і місцевого самоврядування не мають права втручатися в господарську діяльність будьякого підприємства. Про це заявив у відповідь на пропозицію створити тимчасову слідчу комісію в парламенті Голова ВР Володимир Литвин. Раніше керівник ММК Володимир Бойко спростовував факт продажу та заявляв про свої права на комбінат.

Автономія У кримському парламенті офіційно створена нова більшість. Під коаліційною угодою минулої п’ятниці поставили підписи 70 депутатів зі ста – представники Партії регіонів, партії «Союз», СДПУ(о), Блоку Вітренко, Блоку Куніцина та шестеро позафракційних. В опозиції залишилися депутати від фракцій «Курултай-Рух», БЮТ і комуністи.

Розборки в «Батьківщині» Президія політради ВО «Батьківщина» оприлюднила рішення про «звільнення за власним бажанням» керівника львівської обласної парторганізації, народного депутата Івана Деньковича. Водночас він свідчить, що не визнає таку постанову, бо не писав заяв на звільнення, повідомляє «Главком».

Тягнибок отримав Хрест від дивізії «Галичина» У рамках візиту до Канади лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок провів зустріч із представниками української громади в цій країні. Серед іншого, націоналістичний лідер попросив про підтримку: «Тиск, який нинішня влада в Україні чинить на все українське, повинен отримати гідну відсіч українців як в Україні, так і в діаспорі. Лише постійним тиском на владу, масовими громадськими акціями в Україні, пікетами українських посольств у світі можна зупинити зухвалу політику українофобії, яку чинить прокремлівська адміністрація Януковича». Ветерани І Української дивізії Української національної армії (дивізії «Галичина») вручили Тягнибоку свою відзнаку — Золотий хрест — за заслуги перед Україною.

Хорошковському ФСБ не заважає Голова СБУ Валерій Хорошковський висловив упевненість, що повернення до Криму співробітників ФСБ Росії не загрожує безпеці України. «Я прочитав масу матеріалів із цього приводу і побачив, що це в основному — риторика, політичні розмови, у яких абсолютно відсутні професійні судження, — сказав голова СБУ в інтерв’ю газеті «Коммєрсант-Україна». — Давайте скажемо інакше: усім відомо, що в рамках посольств працюють реальні офіцери розвідки, але ніхто ж не обурюється з цього приводу?!». За словами Хорошковського, офіцерів ФСБ на ЧФ буде «мінімальна кількість», і якщо вони працюватимуть проти України, СБУ про це знатиме та вживатиме заходів.

Нова влада взялася за «Мистецький Арсенал» Міністерство регіонального розвитку та будівництва заявило про фінансові зловживання при будівництві «Мистецького Арсеналу». Як повідомив газеті «Дєло» міністр Володимир Яцуба, матеріали, що підтверджують наявність порушень, передано до прокуратури, вчора відповідний акт мало підготувати КРУ. Ідеться про замовлення 1 кв. м вікон фірмі «Модерн ХХІ» за ціною 7,79 тис. грн., тоді як середньоринкова ціна такого товару — утричі менша.

Політрада «Нашої України» націлює партію на зміни і місцеві вибори

❙ Віктор Ющенко поміж соратників на засіданні політради «НУ». ❙ Фото з сайту razom.org.ua Степан ЩЕСНЯК «Наша Україна» братиме активну участь у місцевих виборах. Про це на засіданні політичної ради партії заявив лідер «НУ» Віктор Ющенко. Він вважає, що за місяць-півтора остаточно буде визначена дата виборів, а також система, за якою проводитимуться «перегони». «Партія має брати активну участь у виборах і висувати на місцях авторитетних і впливових людей», — каже Ющенко. Голова «НУ» запропонував проводити рейтингове голосування кандидатів — аби на вибори йшли справді авторитетні особи. Лідер «НУ» вважає, що партія має підготуватись до виборів, провівши внутрішні зміни та визначившись із фінансуванням. Партія створила комісію на чолі з Юрієм Єхануровим, яка має дати відповіді на всі «чутливі питання», повідомила пресслужба «НУ». Важливим аспектом реформування політичної сили є згуртування однодумців у лавах партії. Віктор Ющенко наголосив, що «Наша Україна» не повинна й надалі бути «кадровим донором» для інших сил — навпаки, мусить залучати найвпливовіших і найавторитетніших людей. Ющенко нагадав, що всі

члени першої п’ятірки блоку «НСНУ» із минулих виборів — Луценко, Кириленко, Яценюк, Гриценко, Катеринчук — мають власні політичні сили. Зосередившись на партійній роботі, екс-глава держави каже, що група «НУ» у парламенті мусить консолідуватись і мати «персональне обличчя». Ющенко назвав неприпустимим, що деякі депутати, хоч і є членами «Нашої України», працюють на інші партійні групи. Що ж до співпраці між опозиційними силами, то Віктор Ющенко скептично оцінює кооперацію з БЮТ.

Він вважає, що співпраця з «тимошенківцями» «може бути лише згубною для політичної сили». На його думку, пані Юлія потребує не партнерів, а «холопів і рабів». Ющенко вважає, що у БЮТ багато спільного з Партією регіонів і комуністами, «але якщо КПУ — це просто демагогія, то БЮТ — це демагогія у вишиванці». Тож Ющенко не підтримуватиме жодної ідеї, що вимагатиме консолідації «Нашої України» з БЮТ. «Іще до політради було зрозуміло, що це буде складне засідання, — коментує для «УМ» народний депутат від «Нашої України» Зіновій Шкутяк. — Воно було підсумковим, фактично першим після виборів, після тих проблем, які постали... Проте засідання пройшло в конструктивному руслі. Було затверджено проект концепції розвитку партії. Ми створили комісію, яка розглядатиме цю концепцію, аби потім затвердити її на з’їзді. Є потреба у змінах, треба оновлюватися». Політрада ухвалила рішення провести з’їзд у звітно-виборчому форматі у проміжку між 3 липня та 21 серпня. З’їзд буде прив’язаний до дати виборів, уточнив пан Шкутяк. ■

■ А ТИМ ЧАСОМ... Лідер Соцпартії Олександр Мороз запропонував однопартійцям обговорити кандидатури нового провідника СПУ. На засіданні політради в суботу він назвав три кандидатури, запропоновані до обговорення, — ексголова Фонду держмайна Валентина Семенюк, керівник «Турбоатому» Віктор Суботін, міністр економіки Василь Цушко. Передбачається, що з’їзд Соціалістичної партії, де буде розглянуто питання про зміну керівництва, відбудеться 24 липня. Цушко — найімовірніший кандидат — наразі каже, що ще «не прийняв для себе рішення з цього питання, бо лідер партії — це велика копітка робота», а він зараз обіймає державну посаду, очолюючи міністерство. Раніше Цушко заявляв, що його рішення залежатиме від думки Президента Віктора Януковича, а Мороз каже, що Янукович дає згоду. Також на політраді стався конфлікт навколо визнання нелегітимним обрання голови миколаївського відділення партії. За повідомленням сайту Gazeta.ua, Мороз пішов із засідання, тримаючись рукою за серце, зі словами «Не вчіть мене керувати партією». Один із конкурентів Мороза — його заступник Микола Рудьковський — не зміг продовжити зібрання. Згодом прес-служба спростувала повідомлення, ніби в лідера партії проблеми зі здоров’ям.

■ ПАРЛАМЕНТ

Хочеш бути нардепом? Плати! Янукович збирає у «культпохід», Литвин збирає гроші Іван ДІДУШОК Фракція «НУНС» виступила з ініціативою, аби збитки, завдані парламенту під час скандального засідання 27 квітня, компенсували депутати всіх фракцій. «Ми погоджуємось із тим, що громадяни нашої країни не повинні відшкодовувати за депутатів, — це повинні робити депутати. Але події, які ініціювала опозиція в той день, були продовженням і реакцією на демонстративні порушення законності та регламенту», — заявив учора на засіданні погоджувальної ради голова фракції «НУНС» Микола Мартиненко. Він повідомив, що фракція отримала листа з вимогою відшкодувати збитки — загалом майна попсовано майже на мільйон гривень. Але «ми приймаємо формулу відшкодування заборгованості пропорційно частині нашої фракції», — цитує Мартиненка УНІАН. Натомість Голова ВР Володимир Литвин вважає, що компенсувати збитки мають депутати тільки двох фракцій — БЮТ і «НУНС». «Ніхто не буде вирішувати проблему відновлення і техніки і сесійної зали за

рахунок державного бюджету», — заявив Литвин на погоджувальній раді. Литвин засвідчив, що депутати фракції «НУНС» уже повернули 12 292 грн. за поламаний мікрофон і карткові гнізда, залиті клеєм. Ці кошти внесла «Народна самооборона». А тим часом на погоджувальній раді почали ширитися чутки, що лави коаліції поповнило ще кілька «тушок», орієнтовно — четверо. Литвин наразі каже, що кілька парламентаріїв справді написали заяви про вхо дження до союзу «регіоналів», але прізвищ не назвав. Погоджувальна рада наразі не може визначитись із датою місцевих виборів. Фракція «НУНС» пропонує призначити вибори лише після того, як будуть внесені зміни до Конституції. А, наприклад, БЮТ висловився за збереження пропорційної системи. Крім іншого, Литвин повідомив, що в четвер засідання ВР буде скороченим — о третій годині він кличе всіх депутатів у «культпохід» до Палацу «Україна», де Президент Янукович виголошуватиме щорічне звернення до народу. ■

На місцевих виборах у Грузії впевнено перемогла партія президента Олександр ШИМАНСЬКИЙ Грузія підбиває підсумки місцевих виборів, які відбулися минулої неділі. Окрім депутатів 64 міських рад, громадяни вперше прямим голосуванням обирали мера Тбілісі — раніше очільника столиці призначала міськрада. До цих виборів була прикута особлива увага, адже вони вважалися тестом на довіру народу до чинного президента Михаїла Саакашвілі і можливістю визначити його наступника. Сам Саакашвілі, який зараз відбуває другу каденцію (а тому вже не зможе взяти участь у наступних президентських виборах 2013 року), свого часу теж «стартував» у президентське крісло з посади міського голови столиці. Станом на вчора по обіді повний підрахунок голосів було завершено ще не по всіх округах, але попередні результати виборів свідчили про те, що чинний глава держави склав іспит на «відмінно». Загалом у виборах брали участь 14 політичних партій та три виборчі блоки, а за посаду мера Тбілісі боролися дев’ять кандидатів. І в більшості з 64 регіонів, включно зі столицею, перемогли представники президентської партії Об’єднаний національний рух. У неділю екзит-пол, проведений американською компанією «Едісон рісерчер», пророкував упевнену перемогу в Тбілісі однопартійцю та соратнику Саакашвілі Гігі Угулаві. Інше опитування на виході з виборчих дільниць, організоване опозицією, віддавало булаву його опоненту, лідеру опозиційного Альянсу за Грузію Іраклієві Аласанії. Але вчорашні підрахунки ЦВК засвідчили беззаперечне лідерство Угулави, який станом на 12:00 набирав понад 53 відсотки голосів. Його найближчі конкуренти — Аласанія та Георгій Чантурія — отримали, відповідно, 20 і 11 відсотків. За виборами стежили близько 2 тисяч міжнародних спостерігачів від 40 організацій, у тому числі 200 представників від ОБСЄ, що для місцевих виборів є великою рідкістю. Згідно з їхніми оцінками, вибори були прозорими й демократичними. Участь у голосуванні взяло трохи менше 50 відсотків виборців, що значно більше порівняно з минулими регіональними виборами 2006 року. ■

■ А ТИМ ЧАСОМ... На виборах до Нижньої палати парламенту Чехії, набравши понад 22 відсотки голосів (56 із 200 депутатських мандатів), перемогла правляча ліва Соціал-демократична партія. При цьому владу СДПЧ втратила, оскільки коаліційну більшість сформували праві сили: Громадянська демократична партія, яка заручилася на виборах підтримкою 20,2 відсотка виборців, партія ТОП09 (16,7%) та центристська Партія громадських справ (10,9%). Також до парламенту впевнено пройшла Комуністична партія Чехії і Моравії (11,3%). *** У неділю на виборчі дільниці прийшли і громадяни Колумбії, які обирали президента на зміну Альваро Урібе — він завершує другу каденцію і втретє поспіль балотуватися не має права. У першому турі перемогу здобув колишній міністр оборони Хуан Мануель Сантос, якого підтримали 47 відсотків виборців. Його головний суперник, кандидат від Партії зелених і колишній мер столиці Колумбії Боготи Антанас Мокус, набрав 22 відсотки голосів. 20 червня відбудеться другий тур виборів.


УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

СВІТ Юрій Шевчук рок-музикант, лідер гурту «ДДТ»

■ СВІТ

ганятиме влада «Марш незгодних», призначений на 31 травня у Пітері.

«ДДТ» для Путіна Демократія по-російськи: на пряме запитання рокера Шевчука про свободу прем’єр-міністр відповів, що «Марші незгодних» не повинні заважати «хворим дітям»

❙ Після розмови Путіна з «не відомим» йому Шевчуком ❙ в інтернеті з’явилося багато «фотожаб» на цю тему. ❙ Фото з сайту Alister-com.livejournal.com. Леся ШОВКУН

В останній день кожного місяця, який налічує 31 день, російські опозиціонери збираються на «Марші незгодних». У деяких містах — більш провінційних і менш помітних — ці акції відбуваються досить мирно. У деяких — передусім у Москві та Санкт-Петербурзі — критики Кремля постійно наштовхуються на шалений спротив влади. «Марші» розганяють «омонівці», «витискають» із центральних вулиць міліціонери, кількість яких зазвичай чи не вдвічі перевищує число мітингувальників, і, звісно, забороняє місцева влада. Але вчорашня акція стала особливою: цього разу значно більше уваги до «Маршу незгодних» було прикуто не 31-го, а напередодні його проведення.

«А вас як звати, вибачте?» Героєм цього «напередодні» став відомий російський рокер, лідер гурту «ДДТ» Юрій Шевчук. Незважаючи на його опозиційність, а можливо, саме завдяки їй, музиканта запросили на зустріч прем’єр-міністра РФ Володимира Путіна з учасниками благодійного вечора «Маленький принц». Останнім часом господарі Кремля, між якими триває негласне суперництво (виражене передусім у бажанні президента Дмитра Медведєва довести, що головний у Росії таки він, а не Путін), змагаються за жовту майку «найбільшого з двох демократів». Щойно один поспілкується перед камерами із західними інвесторами, «сміливо» «оголивши» всі наявні в інвестиційному секторі проблеми, — і ось уже інший «при всьому чесному народі» зустрічається з інтелігенцією, від якої також усього можна чекати. І таки ж дочекалися: слово взяв Юрій Шевчук. Перед тим як звернутися до ВВП із запитанням, рокер повідомив, що йому напередодні зустрічі телефонували з «Білого дому» і просили не ставити гострих — політичних тощо — запитань. Відчувши, що надалі питання буде саме гострим і неприємним, Путін відреагував у класичному стилі кадебіста: «А як вас звати, вибачте?». Навіть якщо припустити, що лідер російської держави ніколи не слу-

5

«Якщо нам щодня з усіх кутків мусують, що у нас демократія і свобода слова, то, будьте ласкаві — слухайте. Для когось Путін — бог, для когось — чорт. Для мене він — адміністратор, чиновник вищого розряду, і все. І я до нього як громадянин країни звернувся з проблемами, які є в країні».

хав «ДДТ», він не міг не знати імені співрозмовника: перед зустріччю помічники надають главі уряду ледве не повне досьє на кожного з її учасників. І до всіх інших Володимир Володимирович звертався на ім’я по-батькові: Чулпан Наїлевно (Хаматова), Алісо Брунівно (Фрейндліх), Олегу Валеріановичу (Басілашвілі), Діано Сергіївно (Арбеніна)... Це не кажучи вже про те, що перед усіма учасниками застілля стояли іменні таблички. Але недарма психологи, із рекомендаціями яких у КДБ-ФСБ, зрозуміло, ознайомлені якнайкраще, радять: щоб змусити співрозмовника одразу розгубитися, у відповідь на його самовпевнене звернення перепитай, хто він узагалі такий.

«Росте? Придушимо...» Але звичне для слідчого запитання Шевчука не збентежило. У відповідь на спокійну й неформальну відповідь: «Юра, Шевчук», Путін запевнив: дзвінки з «Білого дому» — це «провокація», а його помічник «не міг телефонувати з цього приводу». «Ну не ваш помічник, якийсь дивак, так», — відреагував Шевчук, викликавши сміх у залі, де, крім учасників розмови, сиділи ще й журналісти. Згодом в інтерв’ю радіо «Свобода» музикант зауважив, що з тим «диваком» розмовляв по телефону півгодини, упродовж яких йому «пояснювали, які питання не ставити». Питань, власне, було кілька. Про свободу — преси, інформації, людини. Її, на думку Шевчука, зараз у Росії немає, а є «князі й бояри з «мигалками» та «тягловий народ», між якими — величезне провалля». І єдиний вихід із цієї ситуації, на думку фронтмена «ДДТ», — рівність перед законом усіх без винятку. «Щоб шахтарі не йшли в забій, як у штрафні батальйони, щоб особистість у країні була вільною, поважала себе». Тоді, за словами Шевчука, й патріотизм підніметься — той самий, який зараз намагаються піднімати плакатами, гімнами, парадами тощо. На словах «протестний електорат у країні росте, і ви це теж знаєте», Володимир Путін, за словами Юрія, пильно подивився йому в очі й тихо відповів: «Так...». Завершив музикант простим запитанням, яке потребувало простої відповіді: чи роз-

Їде людина на дачу — а тут якийсь «марш»... «Все?» — стримано перепитав прем’єр. І заявивши, що «без нормального демократичного розвитку у країни немає майбутнього», наголосив: усі повинні діяти в рамках закону. І, зокрема, на заважати всякими «маршами» іншим (читай — законослухняним) людям. При цьому всесильний ВВП неодноразово наголошував: до дозволів, заборон або розгонів таких акцій він не має жодного відношення, адже все це — прерогатива місцевої влади. «Крім тих людей, які виходять на марш «згодних» чи «незгодних», є й інші люди, про права яких ми не повинні забувати, — нагадав Путін. — Якщо ви вирішите провести «Марш незгодних», наприклад, біля лікарні, де заважатимете хворим дітям — хто з місцевої влади дозволить там проводити цей марш? І правильно зроблять, що заборонять! А тепер ви хочете провести його там, де люди у п’ятницю хочуть поїхати на дачу, просто для прикладу. Або в неділю ввечері повернутися з дачі. Та вони вас там такими матюками покриють! І місцеву владу заодно». «Можна, я відповім?» — спробував утрутитися Юрій Шевчук. «Ні!» — відрубав ВВП. Згодом рокер розповів, що хотів нагадати прем’єрові: опозиція жодного разу не проводила свої акції біля лікарень, а перекриття доріг для проїзду одного тільки кремлівського чиновника щодня завдає «дачникам» значно більше незручностей, ніж усі «Марші протесту», разом узяті. Зрештою, Володимира Володимировича це навряд чи й цікавило. Висловивши надію, що в Санкт-Петербурзі все зроблять «по уму» — так, щоб і право громадян на протест забезпечити, й іншим людям заважати не дозволити. — Путін свою програму «демократа» і «доброго слідчого» (на противагу «злій» місцевій владі) відпрацював по-стахановськи. Дехто на радощах із такої «свободи слова» навіть зробив висновок, що прем’єр фактично дав «добро» на проведення «Маршу незгодних», але згодом прес-секретар глави уряду Дмитро Пєсков пояснив: це не так.

На черзі — Україна? Та чи не найбільше в цій ситуації вражає реакція, яку викликала в російському суспільстві розмова Шевчука з Путіним. Навіть найбільш вільні й опозиційні діячі та засоби масової інформації не втомлюються дивуватися з неймовірної сміливості рокера, який посмів «бути таким різким і жорстким» із «самим». Для розбалуваної «ющенківською» п’ятирічкою України це поки що звучить дико. Поки що. Бо ж відомо, куди ми тепер рухаємося і з кого беремо приклад. До речі, геть недавно новий очільник Міністерства внутрішніх справ Анатолій Могильов заявив, що опозиція повинна мітингувати там, де нікому не заважає — десь у полі за містом, наприклад. Вам це нічого не нагадує? ■

■ НУ, ЗА СВОБОДУ! Наприкінці зустрічі Юрій Шевчук запропонував тост «від імені наших дітей»: «У якій країні вони житимуть — похмурій, корумпованій, тоталітарній, авторитарній... чи у світлій, демократичній, рівній перед законом. Дуже хотілося б, щоб наші діти жили в такій країні». «Який тост, така й випивка», — відреагував Володимир Путін. Як згодом пояснив прес-секретар прем’єр-міністра, у бокалах була вода.

■ ПЕРЕСТУПИЛИ МЕЖУ

Пірати, та не сомалійські Ізраїль атакував міжнародну флотилію з «гуманітаркою» для Сектору Газа. Загинуло щонайменше 10 людей, у світі — грандіозний скандал Олександр ШИМАНСЬКИЙ Ізраїльська армія пішла на безпрецедентний крок, який обурені оглядачі світової преси називають актом міжнародного тероризму. У ніч на 31 травня ізраїльські військові кораблі атакували «Флотилію свободи» — шість суден, які везли до заблокованого Ізраїлем Сектору Газа вантаж із 10 тисячами тонн гуманітарної допомоги та будівельних матеріалів. Один із кораблів флотилії ізраїльські спецназівці взяли на абордаж, убивши щонайменше десятьох людей. За іншими даними, кількість загиблих сягнула двох десятків, понад 30 отримали поранення. Із повідомлень світових інформагенцій випливає, що ізраїльські кораблі оточили всю «Флотилію свободи», але по-піратськи атакували лише головне судно, на борту якого перебували активісти міжнародних організацій та політики з різних країн, які організовували цю гуманітарну місію. Загалом у складі флотилії перебувало 600 осіб. Їхня акція мала на меті як допомогти населенню Сектору Газа, так і висловити протест проти його трирічної блокади євреями. Ізраїль одразу заявив, що не дозволить кораблям дістатися до пункту призначення. Але ніхто не очікував, що це буде зроблено такими методами. Кадри ізраїльської атаки вчора демонстрували більшість провідних каналів світу і, насамперед, турецьке телебачення. Флагманом «Флотилії свободи» був саме турецький корабель, тому вчора вранці кілька сотень демонстрантів організували гнівну акцію протесту поблизу посольства Ізраїлю в Анкарі. Турецький уряд виступив із відповідною заявою, наголосивши, що дії Ізраїлю «матимуть непередбачувані наслідки». Анкара також закликає скликати екстрене засідання Ради Безпеки ООН. Європейський Союз, зі свого боку, закликав провести розслідування цього інциденту і дозволити постачання гуманітарної допомоги в Сектор Газа. Про громадянство вбитих і поранених нічого не відомо, оскільки відразу після нападу в Ізраїлі було запроваджено цензуру на розголошення такої інформації. За даними агенції «Рейтер», кількість жертв може бути більшою, оскільки ізраїльські бойовики обшукали атакований корабель і забрали з собою тіла загиблих. Також повідомляють про арешт кількох десятків палестинських активістів, які перебували на борту флагмана. ■

■ НОВИНИ ПЛЮС 130 мільйонів за миротворців Організація Об’єднаних Націй минулого року перерахувала Україні 130,9 мільйона гривень за участь українських військових у миротворчих операціях. Як повідомив командувач об’єднаного оперативного командування Збройних сил Рауф Нуруллін, це на 27 відсотків більше, ніж 2008 року. За словами Нурулліна, збільшення компенсаційних відрахувань пов’язане з великим обсягом виконаних робіт українськими миротворцями, зокрема польотами гелікоптерів і використанням іншої військової техніки.

Циклон в Америці: більше сотні жертв Понад сто людей загинуло внаслідок потужного циклону «Агата», який налетів на Центральну Америку. Найбільше жертв — 73 — у Гватемалі, де через зсуви й повені довелося евакуювати близько 70 тисяч місцевого населення. Є загиблі також у Сальвадорі й Гондурасі. Дані про постраждалих і загиблих постійно уточнюються, кілька десятків людей вважають зниклими безвісти.

Курди обстріляли турецьких військових Курдські бойовики обстріляли базу ВМС Туреччини в місті Іскендерун на півдні країни. Загинуло щонайменше шість військових, дев’ятьох поранено. За даними турецької преси, група місцевих мешканців після атаки закидала камінням офіс прокурдської Партії миру і демократії, звинувативши її у «сприянні курдським сепаратистам».

ДТП в Індії: 30 людей згоріли живцем Щонайменше 30 людей загинули і 28 постраждали в результаті аварії пасажирського автобуса в Індії. Як повідомляє індійське агентство PTI, автобус, який прямував із міста Гулбарга на півдні штату Карнатака до Бангалора, вночі врізався в поліцейський блокпост на дорозі, перекинувся і загорівся. За даними агенції «Ассошіейтед пресс», блокпости, які індійська поліція встановлює для перевірки документів, не завжди видно на погано освітлених дорогах.


6

РЕГІОНИ

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

■ ІНТЕРНЕТ

■ НАГОРОДИ

Україна в моніторі

Діти «Ордена Добра»

Лише чотири офіційні веб-сайти наших міст наближені до європейських стандартів Ірена ТИМОТІЄВИЧ Якщо раніше враження про місто починалося з вокзалу, то сьогодні — з інтернет-сторінки. Принаймні іноземні туристи, які забажають відвідати якесь з українських міст, у першу чергу завітають саме туди. А що вони там побачать — намагалися з’ясувати фахівці в рамках дослідження «Веб-місто 2010». Для початку вони проаналізували сайти міської влади десяти найбільших за кількістю населення обласних центрів країни. Основними критеріями оцінювання були зручність пошуку в пошуковиках, контент (наповнення), функції та дизайн. Відтак переможцями рейтингу стали Одеса (вона отримала 68.28 бала зі 100 можливих), Львів (60.96), Київ (57.29) та Харків (50.85). Решта міст не набрали навіть півсотні балів. Перша проблема усіх віртуальних «візитних карток» міст — домени. Через відсутність стандарту в назвах одні веб-сайти у доменах указують власне назву міста, інші — щось абстрактне, а хтось — узагалі ім’я міського голови. В Європі такі речі стандартизовано (має бути вказана саме назва міста). Щодо контенту, то тут у більшості сайтів «егоцентрична» політика — подана інформація не зовсім відповідає потребам аудиторії (чи, швидше, зовсім не відповідає). Туристів чи бізнесменів, яким потрібно швидко ознайомитися з особливостями міста, навряд чи зацікавлять рутинні новини міської влади. Взірцем тут може бути інтернет-обличчя міста Глазго у Великобританії — інформація там чітко розкладена по поличках для різної аудиторії — мешканців, туристів, бізнесменів, інвесторів (до речі, від сайту цього міста й відштовхувалися експерти, коли оцінювали веб-сторінки наших обласних центрів). При цьому наповнення рубрики, до прикладу, довкілля, для бізнесменів та мешканців — різне. У цьому сегменті найбільші успіхи зробив Львів — його сайт враховує потреби різних інтернет-користувачів. Загалом такий поки що невисокий рівень інтернет-сторінок українських міст Наталія Попович, керівник компанії PRP Group, яка проводила дослідження, пояснює тим, що вітчизняні міста та інститути тільки починають себе ідентифікувати. «У перспективі місцева влада зрозуміє важливість стратегічного ставлення до власного розвитку. Адже «інтернетобличчя» українських міст, без сумніву, впливає на міжнародний імідж нашої держави, на її туристичну та інвестиційну привабливість. Особливої ваги ці питання набувають у перспективі проведення в Україні фіналу чемпіонату Євро-2012», — каже експерт. ■

Школярі з непростими життєвими історіями отримали власного «оскара» Світлана МИЧКО Тернопіль Тернопільське міське управління освіти давно відзначається оригінальністю своїх ідей та заходів з їх втілення (значною мірою завдяки надзвичайній креативності його керівника, а в минулому — одного з найкращих шкільних директорів обласного центру Олександра Остапчука). Зокрема, придуманий тут кілька років тому проект «випускного у вишиванках» нещодавно був відзначений Фондом «Україна-3000» як такий, що увійшов до сотні найкращих проектів України в галузі освіти. І так само недавно в тернопільській освіті народилася нова цікава ініціатива. Наприкінці кожного навчального року в Тернополі традиційно відзначають найкращу школу, найкращого учителя, найкращого класного керівника та інших достойників. До речі, номінація «найкращий директор» цьогоріч також не без оригінальності була замінена на номінацію «найспортивніший». Водночас освітяни вирішили, що під час усіх цих відзначень школярі залишаються наче обділеними, тож придумали нагороду і для учнів загальноосвітніх шкіл. Назвали

її «Орден Добра», який, правда, виготовлений не у вигляді нагрудного знаку, а своєрідної статуетки. Цього року таку нагороду вперше в Україні отримали чотири тернопільських старшокласники, яких відзначено не за їхні успіхи в навчанні чи громадському житті, а за відповідні моральні якості та добрі справи. Так, наприклад, дев’ятикласниці Тернопільської загальноосвітньої середньої школи №12 Ані Самер «Орден Добра» вручено за те, що після смерті мами вона замінила її для молодших дітей у сім’ї і веде домашнє господарство, як доросла. А ученицю сьомого класу ЗОСШ № 11 Іринку Рачковську нагородили за те, що, живучи з дідусем та бабусею, вона повністю взяла на себе обов’язки з догляду за старенькою прабабусею. Взагалі в кожного з перших номінантів «доброї» нагороди — своя непроста життєва історія, яка, проте, лише посприяла виявленню в них найкращих людських якостей. А наступного року нагороджених «Орденом Добра», можливо, стане більше. Оскільки введення цієї нагороди і самим педагогам допоможе оцінювати учнів не лише за успішністю та поведінкою в школі. ■

❙ Перші тернопільські номінанти «Ордена Добра» разом із начальником ❙ міського управління освіти Олександром Остапчуком. ❙ Фото Івана ПШОНЯКА.

■ МІСТО

■ НОВАЦІЇ

Вуличний лікнеп

«Солдат» починає з правої

Кіровоградці дізнаються про видатних українців із вуличних табличок Маргарита ДИМИТРОВА Кіровоград У Кіровограді з’явилися нові таблички, на яких, крім звичних назви вулиці й номера будинку, міститься коротка історична довідка про людину, чиє ім’я ця вулиця носить. Ідея «краєзнавчих» табличок належить кіровоградському віце-меру Миколі Цуканову. Чиновник пояснює: до такої ініціативи його підштовхнув низький рівень знань про рідне місто молодшого покоління кіровоградців. «Молодь, яка живе у нашому місті, не знає його традицій, історії, найвідоміших діячів, — каже пан Цуканов. — Тому виникла ідея зробити таблички пізнавального характеру: вказати ім’я, роки життя та вид діяльності людини, чиє ім’я носить вулиця». Першою «краєзнавчими» табличками прикрасили вулицю Пашутінську. Відтак про видатного єлисаветградського міського голову кінця ХІХ століття Олександра Пашутіна тепер можна почитати не тільки в історичних архівах, а й просто на вулиці. На

КрАЗ відвантажив замовнику першу партію армійських вантажівок, у яких кермо справа Василь НЕЇЖМАК Полтавська область

❙ Фото автора. кожній із табличок — роки життя та портрет колишнього градоначальника. Найближчим часом такі ж таблички з’являться на вулицях Декабристів, Шевченка і В’ячеслава Чорновола. До їх виготовлення поставляться ще відповідальніше: із вивченням історичних джерел та залученням фахівців-краєзнавців. Усі роботи будуть виконуватися коштом спонсорів. Як розповів речник мерії Сергій Якунін, для нововведення обирали вулиці, де вже відновили дорожнє покриття та провели фасадні роботи. Таким чином таблички стануть своєрідним завершенням роботи із благоустрою центральних вулиць міста. ■

А тим замовником стала розташована у Донецьку Державна акціонерна холдингова компанія «Топаз», себто виробник знаменитої «Кольчуги». Цей складний радіотехнічний комплекс спеціального призначення монтували на шасі «КрАЗу» й раніше. Однак тоді йшлося про армійські вантажівки зі звичним для нас лівостороннім розташуванням керма. Тепер же вперше в історії заводу з його конвеєра зійшла серійна партія відомих багатьом і водночас удосконалених автомобілів «КрАЗ-6322» (його називають «Солдатом»), у яких кермо розташоване справа. У такий спосіб українські виробники спецтехніки подбали передовсім про нарощення експортного потенціалу своєї продукції, підвищення її конкурентоспроможності у світі. Адже в багатьох країнах «узаконений» лівосторонній рух, що потребує відповідного «зміщення» керма. З повпредами цих держав, у тому числі й військовими, у кременчуцьких автомобілебудів-

ників налагоджено давні партнерські зв’язки. Зокрема, як повідомили власкору «УМ» у прес-службі холдингової компанії «АвтоКрАЗ», починаючи з 1960 року, в країни з «лівим ухилом» руху було поставлено більше 10 тисяч великовагових вантажівок із Кременчука. Найбільше — в Індію (3067) та Пакистан (756). При цьому речники холдингу наголошують: ідеться не лише про суто формальну «рокіровку» шоферської «баранки». При зовнішній схожості з попередниками повнопривідні автомобілі КрАЗ-6322-161-02, досить суттєво відрізняються від уже згаданих серійних «КрАЗів-6322», насамперед оновленими вузлами й агрегатами, зокрема поліпшеними кермовим механізмом інтегрального типу, приводами управління подачі палива, гальм і вимикання зчеплення, системою опалення та вентиляції кабіни тощо. Власне, оскільки КрАЗ раніше таких автомобілів не випускав, то для «перелицьованого» на підприємстві «Солдата» довелося розробити й виготовити загалом більше 200 нових оригінальних деталей і вузлів. ■


УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

КРИМІНАЛ Юрій Зубко заступник голови партії «За Україну!»

■ РЕЗОНАСНА СПРАВА

День народження і смерті Загадкова загибель студента у Шевченківському райвідділі міліції столиці спричинила неабиякий політичний резонанс Іван ЛЕОНОВ

Студент Київського професійно-педагогічного коледжу ім. Макаренка Ігор Індило загинув за невідомих обставин у Шевченківському райуправлінні столичної міліції в ніч на 18 травня, фактично на свій перший дорослий ювілей — хлопцю мало виповнитися 20 років. Утім преса та громадськість дізналися про цей дивний випадок лише наприкінці минулого тижня. До цього часу правоохоронці чомусь замовчували не лише обставини, а й сам факт смерті хлопця, жодного офіційного повідомлення МВС чи столичної міліції про цю НП у відкритих джерелах не було. Тож не дивно, що сюжет ТСН через десять днів після смерті Ігоря мав ефект інформаційної бомби. Уже за кілька днів загибель студента в управлінні міліції набула неабиякого політичного резонансу. Сьогодні відбудуться перші студентські протести проти міліцейського безміру — студенти пройдуть біля Шевченківського райуправління, що по вул. Герцена, 9 із траурними вінками. Подібна акція пройде ще в п’ятнадцяти українських містах. Крім цього, сьогодні о 10-й ранку розпочне пікетування адмінбудівлі міліції Шевченківського району ВО «Свобода» та інші національно-патріотичні організації.

Смерть і політика Утім однією з перших заявила власну вимогу щодо порушення кримінальної справи у зв’язку зі смертю хлопця та арешту причетних до цього працівників міліції партія «За Україну!». Оскільки на той час речники столичної міліції Києва та МВС дотримувалися лише версії, що студент напився самогону, на ногах не тримався і двічі падав із висоти власного зросту і… забився (в окремих неофіційних коментарях ЗМІ анонімні працівники міліції навіть казали, що хлопець захлинувся блювотинням), партія «За Україну!» вимагала ще й відставки начальника столичної міліції Олексія Крикуна, а від міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова та Генпрокурора Олександра Медведька — узяти нарешті справу під власний контроль. На той час столична прокуратура лише збиралася завершити належну перевірку за фактом загибелі студента. Важко сказати, яким був би результат цієї перевірки, якби від однокурсників хлопця та його батьків — простих селян із Чернігівщини — про цей випадок не дізналися ЗМІ. Чи порушив би прокурор кримінальну справу? Чи повідомили б про це ЗМІ хоча б кількома сухими реченнями прес-релізу? Адже лише через півтора тижня від смерті Ігоря у прокуратурі Києва наголосили, що її працівники виїжджали на місце одразу після отримання інформації про загибель

людини, але оскільки для прийняття рішення про порушення кримінальної справи чи відмови законом відведено 10 діб, ретельно вивчали всі обставини. Уже наступного дня — минулої п’ятниці — на резонансну подію відреагував віце-прем’єрміністр Володимир Семиноженко, який доручив міністру внутрішніх справ розібратися з обставинами смерті студента. А вже під вечір прокуратура Шевченківського району Києва таки завершила перевірку і порушила справу за фактом перевищення службових повноважень (ст. 365 КК) працівниками районного управління міліції, де загинув студент. Якщо вину когось із працівників міліції буде доведено, їм загрожує покарання до десяти років позбавлення волі. Цікаво, що того ж дня справу щодо смерті студента Ігоря Індила взяв під свій особистий контроль Президент Віктор Янукович. За словами заступника глави Адміністрації Президента Ганни Герман в ефірі телеканалу «Інтер», глава держави доручив міністру внутрішніх справ Могильову провести найретельніше розслідування і притягнути винних у цій смерті осіб до суворої відповідальності. Після цього тональність офіційних заяв міліції різко змінилася.

«Мене відсторонили — і правильно зробили!» По-перше, міністр Могильов

❙ Загиблого Ігоря студенти коледжу пом’янули ❙ в холі гуртожитку, звідки його забрав дільничний. ❙ Фото з сайту gazeta.ua.

■ ДОВІДКА «УМ» За розповідями студентів, 17 травня до Ігоря Індила приїхав шкільний друг, вони випили в переддень 20-річчя, а після застілля — близько 20.00 — майбутній іменинник пішов провести земляка з гуртожитку. На вахті хлопці посварилися з охоронцем, а потім ще й із дільничним, який повертався додому. Зав’язалася перепалка, і міліціонер запропонував проїхати до райвідділу. Хлопці погодилися. Ігор самостійно сів до міліцейської автівки. Коли о 21.30 дільничний повернувся в гуртожиток (свідки кажуть, що він буквально прибіг, перевдягнувся і знову зник), викладачі просили міліціонера відпустити хлопця, але інспектор відмовився. Мовляв, Ігор буянив у відділі, тому відпустять його тільки через три доби. За даними ТСН, тієї трагічної ночі міліція чотири рази викликала «швидку», але забрати хлопця медики відмовилися. Зранку викладачі коледжу вже телефонували батькам, щоб ті приїхали... по тіло свого сина. За словами директора коледжу ім. Макаренка Ольги Щербак, півтора року тому на прохання начальника Шевченківського райуправління міліції, дільничного, який забрав Ігоря, підселили у гуртожиток до студентів для їхнього захисту. Чимало студентів коледжу, де вчився Ігор Індило, нині відверто говорять пресі, що спочатку міліція тиснула на них, аби вони заявили, нібито «в гуртожитку була п’яна бійка, а Ігор сідав до міліційної машини вже побитий та з проломленою головою». Офіційна ж версія столичної міліції — студента доставили до Шевченківського райуправління міліції за грубе порушення громадського порядку. Мовляв, під час перебування в міліції студентові стало зле і він кілька разів упав, через що одержав черепномозкову травму. У міліції наголошують, що «після смерті судова медична експертиза не виявила слідів насильницької смерті, але при цьому констатувала черепно-мозкову травму і крововилив». При цьому в столичному Главку міліції всіляко спростовують інформацію про те, що смерть настала в результаті дій співробітників міліції. негайно відсторонив від виконання службових обов’язків начальника Шевченківського райуправління міліції Петра Мірошниченка, його заступника Ігоря Дратея (у день інциденту був відповідальний за роботу управління), оперативного чергового Олександра Мельника і дільничного інспектора Сергія Приходька (який, власне, і забрав студента до міліції з гуртожитку). МВС призначило власне службове розслідування НП, а на Банковій вивчили свідоц-

тво про смерть студента. Звідти й дізналися, що його смерть настала «внаслідок перелому кісток черепа, крововиливу під оболонку і тканини головного мозку». По-друге, вказівку міністра про відсторонення підлеглих на час службового розслідування МВС та досудового слідства прокуратури, виявляється, виконав начальник столичної міліції Олексій Крикун, який лише тепер зустрівся з матір’ю загиблого хлопця. Згорьо-

■ ОТАКОЇ!

По сто гривень — у паспортний стіл Злодій запросто проник до режимної установи Богдан ДЕМ’ЯНЧУК Рівне Зранку працівники сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського міськвідділу міліції, увійшовши в кабінет, були приголомшені побаченим: усі документи розкидані по підлозі. На місце

7

«Пояснення міліціонерів, що нібито юнак кілька разів впав у райвідділку, далекі від здорового глузду. Підозрюємо, що численні черепно-мозкові травми, які призвели до смерті, були завдані йому внаслідок насильства. Після цієї жахливої трагедії начальник міліції Києва Олексій Крикун має піти у відставку».

події прибула слідчо-оперативна група, яка виявила, що зловмисник проник у службові кабінети паспортистів, розбивши вікно на другому поверсі приміщення. Зламавши сейф та не знайшовши нічого вартого уваги, він продовжував нишпорити у шафах. У пошуках грошей злодій залишив безлад, порозкидав документи.

«Зникло тільки 100 гривень, які одна з наших працівниць забула у гаманці на своєму столі, — розповідає начальник паспортного відділу Людмила Петняк. — Утім більше й вкрасти він фактично не мав що. Адже всі бланки паспортів громадян України, вже виготовлені паспорти рівненців та інші цінні й важливі документи зберігаються на першому поверсі у сейфах під сигналізацією, яка виходить на пульт державної служби охорони».

ваній жінці генерал-лейтенант пообіцяв усіляко сприяти з’ясуванню справжніх причин смерті її сина, а також із дозволу прокуратури обіцяв надати потерпілій стороні копії всіх первинних документів справи, у тому числі висновків судовомедичної експертизи. До цього часу батьки Ігоря не мали змоги навіть ознайомитися з цими документами. А розтин сина провели ще до того, як їм повідомили про його смерть. Тіло нібито навіть не дали батькам оглянути у морзі. «УМ» зв’язалася з відстороненим на час розслідування керманичем Шевченківського райуправління міліції Петром Мірошниченком. Полковник, якого тієї трагічної ночі в управлінні не було, категорично відкидає можливість його дезінформації підлеглими щодо обставин смерті студента Ігоря Індила. При цьому наполягає, що смерть настала внаслідок падіння, а не побиття. Петро Мірошниченко обурюється, що окремі журналісти перекручують його слова у публікаціях, бо слабо володіють юридичною термінологією. Що цікаво, полковник вважає правильним рішення прокуратури порушити кримінальну справу ( і це при тому, що справу порушено за фактом перевищення службових повноважень працівниками очолюваного ним районного управління міліції!), так само Петро Мірошниченко вважає правомірним і відсторонення його та кількох підлеглих від виконання службових обов’язків. «Не дивуйтеся! Бо лише коли справу порушено, слідство має всі можливості для встановлення істини в цьому інциденті, — зазначив полковник Мірошниченко у коментарі «УМ». — А без порушеної справи можна провести лише огляд місця події і все. Натомість зараз слідчі мають змогу відтворити події у черговій частині, провести очні ставки, допити — тобто провести відтворення усіх слідчих дій. З’ясувати, наприклад, у земляка загиблого, скільки вони випили того дня — нам він говорив, що йшлося про літр самогону. Розібратися, як студент упав, об що вдарився головою, де лежав, коли «швидку» викликали тощо. І тоді не буде перекручувань, адже судмедекспертами встановлено, що закриту черепно-мозкову травму загиблий отримав унаслідок контакту з тупим предметом — це загальновизнаний термін світовий. От узимку скільки людей падає, б’ється головою об лід і, не приходячи до тями, помирає. Характер травми такий самий!» ■

Перевертаючи все навколо, злодій необачно залишив чимало відбитків пальців, а оскільки він уже мав проблеми із законом, ідентифікувати його за базою даних правоохоронцям виявилось не складно. Міліціонери оперативно з’ясували, що паспортний стіл відвідав 30-річний Олександр із селища Смига Дубенського району. Чоловік уже мав кілька судимостей за крадіжки. Нині він перебуває у слідчому ізоляторі і йому загрожує від трьох до шести років позбавлення волі за крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення. А тим часом на другому поверсі приміщення паспортного столу Рівного терміново встановлюють сигналізацію. ■


8

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

ЛЮДИНА

«Коли страждає людина доросла, її жаліють, їй співчувають або намагаються допомогти. Коли страждають діти — їх люблять безмежною любов’ю».

Григір Тютюнник

■ ПЕРЕЖИЛИ, ТА НЕ ЗАБУЛИ

Дім із вікнами на війну Віддавши всі сили задля порятунку дитячого будинку в період німецької окупації, його директриса після визволення заплатила за це життям Віктор МЕЛЬНИК Вінниця

Героїчна історія того, як жителі села Котюжани Мурованокуриловецького району самовіддано рятували вихованців дитячого будинку, що залишився на окупованій території, добре відома не тільки в Україні. За радянської пори про неї не раз розповідали центральні та республіканські видання, вона лягла в основу кінофільму «Котюжанські матері». Правда, окремі важливі сторінки тієї історії були вкриті важкою завісою мовчання: з ідеологічних міркувань про них не дозволялося навіть словом прохопитись. Наприклад, про те, де взявся цей дитячий будинок, який проіснував до кінця сімдесятих (пізніше споруди перейшли до школи-інтернату).

Дорога в нікуди Колись дочка репресованого вінницького радіожурналіста розказувала мені, як у вересні 1937-го заарештували батька, а через два місяці викликали до управління НКВС матір — назад вона вже не повернулась. Про двох переляканих дівчаток, восьми і десяти років, просто-напросто забули, тому лише через два тижні їх допровадили до міліцейського спецприймальника. Спочатку дітей було тільки четверо, але надходила пора масових арештів, і приміщення скоро переповнилося, навіть спали на ліжках по двоє—троє. У постіль до моєї співрозмовниці поклали дворічну дівчинку, яка щоночі дуже плакала і кликала «маму Валю»... На нову проблему влада відреагувала швидко — організувала мережу дитячих будинків. У Котюжанах такий виховний заклад створили в листопаді 1937 року. Для нього чудово підійшов двоповерховий поміщицький маєток. Офіційне ставлення до дітей репресованих не надто відрізнялось від ставлення до їхніх батьків. Досить згадати, що частині найменших міняли імена та прізвища, аби стерти з пам’яті будь-яку причетність до сім’ї «ворога народу». Та більшість вихователів усе-таки ставились до знедолених малюків із відкритою душею. Та щойно діти, силоміць зроблені сиротами, встигли адаптуватись у нових умовах, як на їхні голови звалилась нова біда — війна. Директора забрали на фронт, очолити заклад доручили Ользі Єнджиєвській, яка до того часу працювала вихователькою. Надійшов наказ відправити дитбудинок в евакуацію: спершу кіньми на станцію Жмеринка, там мали сісти на поїзд. Посадили на підводи дітей, повантажили весь літній та зимовий одяг, продукти і вирушили. Коли добрались до залізничного вузла, виявилось, що до дітей нікому немає діла.

своє тіло, щоб ми і співробітники не переживали», — пише у спогадах Ганна Мельник. Наприкінці березня 1944 року в Котюжани ввійшли радянські війська. Їх зустрічали і педагоги, і діти, які за три роки подорослішали на ціле життя. Командир частини не приховував розгубленості і здивування: він пройшов із боями тисячі кілометрів, але вперше побачив дитячий будинок, який вистояв при окупаційному режимі. Щоправда, попри самовідданість вихователів, врятувати не вдалося ще сімох малюків (крім шістьох забраних гітлерівцями) — вони померли від голоду та хвороб...

За порятунок дітей — розстріляти

❙ Цей будинок пам’ятає багато. ❙ Фото автора. Єнджиєвській удалося тільки поповнити запас продуктів, і валка потягнулась на Схід. Пощастило проїхати понад двісті кілометрів. Дітей навчили при появі літаків зіскакувати з підвод і ховатися, і ця рятівна наука виявилась не зайвою: поблизу Христинівки біженці потрапили під бомбардування. Коли дійшли до села Дмитрушки під Уманню, їх наздогнали німецькі мотоциклісти. Лінія фронту покотилась далі, остаточно перекривши шлях у тил. За спогадами Ганни Мельник (дочки Єнджиєвської), дітей розмістили в школі, продукти склали в клубі навпроти. Увечері з’явились військові, які без зайвих розмов викинули малюків із приміщення: «Тут відпочиватимуть німецькі солдати!» А потім завойовники при-

На тонкому льоду Коли по селу прокотилася звістка, що дитбудинок повернувся, вервечка людей потягнулась до колишнього маєтку: хтось ніс посуд, хтось — дещо з меблів чи постільної білизни, ще хтось — їжу. Сяк-так пристосували приміщення, аби розмістити вихованців, і почалась кількарічна боротьба за виживання. Частину дітей розібрали сім’ї селян, які хоч і самі бідували, але готові були ділитися останнім шматком, щоб порятувати беззахисних малюків. Інші приносили то одежину, то глечик молока, то овочі або борошно, але їжі було вкрай не достатньо. У перші ж дні Ольга Єнджиєвська пішла в Муровані Курилівці до районної управи з

Через тиждень директорку дитбудинку заарештували. Слідство навіть не пробувало встановити істину. А військовий трибунал засудив її до розстрілу. мусили дитбудинок «поділитися» з ними харчами. У Дмитрушках прожили близько двох місяців. Коли продовольство закінчилось, дітей годували тим, що виховательки знаходили на незібраних полях. Єнджиєвська пробувала звернутись до німецького коменданта Умані, але той навіть слухати не став про будь-яку допомогу дітям і вигнав жінку. Вихід був єдиний — повертатись назад у Котюжани, там принаймні залишався будинок, в якому можна жити. Зворотний шлях виявився довгим через дощову погоду, із численними зупинками по селах, де милосердні люди годували дітей, виносили навіть якусь одежину. Уже за перших заморозків добрались додому, де застали розгромлене порожнє приміщення, з вибитими шибками, без дверей.

проханням виділити для дітей продукти, але безрезультатно. Щоденно стукала в усі двері, аж поки доля не звела з інспектором по млинах Степаном Амеліним. Він неофіційно розпорядився виділяти для дитбудинку борошно, яке, звичайно ж, ніде по документах не проводили, а мельники двох сільських млинів — Іван Лангер та Микола Овчарук — потай передавали його через їздового. А влітку вихованці масово виходили на поля — збирати колоски та горох, що повисипався зі стручків. Жили в напівхолодному будинку найчастіше впроголодь. Мила не було, тому білизну прали білою глиною, яка роз’їдала шкіру на руках. Щоб помити дітей, із попелу самотужки виготовляли луг. Крім усього, періодично наїжджали німецькі «перевір-

❙ Ольга Єнджиєвська. ки», дошукуючись, чи не переховують у Котюжанах єврейських та циганських дітей. Такі діти справді були, але їх не видавали. Згодом Ізя Граф (він у 1943му зумів утекти з Копайгородського гетто, і його прийняли як вихованця) так описував у листі свої злигодні: «Виховувався під вигаданим прізвищем Грабовський Іван Ілліч. Коли з’являлися німці або поліцаї, завжди ховався, аби не потрапити в руки». І все ж урятувати всіх не вдалося. Якось восени приїхали поліцейські й забрали з собою шістьох дітей, які нібито мали єврейську зовнішність. Доля їх залишилась невідомою... У дитбудинку побували й інші гості — партизанський загін під командуванням Якова Мельника, який проходив тією місцевістю. Здивовані стійкістю колективу, партизани виділили для дітей зі свого провіанту крупу, борошно, цукор, м’ясо. Про візит довідалась фельджандармерія, Ольгу Єнджиєвську почали викликати на допити, де з’ясовували її зв’язки з партизанами, але арешту вдалося уникнути. «Після кожного допиту мама приходила вся в синцях і подряпинах, нам із сестрою доводилося ставити компреси, відтирати її, але частіше вона намагалася не показувати

А тепер відкриємо ще одну сторінку цієї історії, яку воліли замовчувати. Точніше, не сторінку, а цілу кримінальну справу. Перший документ у ній датується 7 липня 1944 року (на той час Єнджиєвська вже була відсторонена від посади). Віра Русинська, яка всього місяць тому приїхала до Котюжанського дитбудинку і стала працювати заступником директора, негайно проявила «класову пильність» (а можливо, діяла з кар’єрних міркувань) і просигналізувала начальнику облуправління НКГБ: «Я успела узнать много фактов, проделанных директором детдома Енджиевской во время оккупации немцев, и решила сообщить вам для принятия решающих мер». Далі йшли обвинувачення у видачі окупантам із власної ініціативи єврейських дітей, в розкраданні продуктів, а також у тому, що жінка нібито переховувала у своїй квартирі після приходу радянських військ німецького коменданта. Через тиждень Ольгу Єнджиєвську заарештували. Слідство навіть не пробувало встановити істину. Крім сказаного в заяві Русинської, колишню директрису звинуватили ще й у труднощах, з якими вона з усіх сил боролась: у поганому харчуванні дітей, в антисанітарних умовах тощо. 25 грудня військовий трибунал засудив її до розстрілу. Через півтора місяця Верховний суд СРСР, не вбачаючи підстав для застосування найвищої міри покарання, замінив її на двадцятирічне ув’язнення в таборах. Та для засудженої зміна вироку значення вже не мала: виснажена важкими окупаційними роками, вона померла у вінницькій тюрмі 17 лютого 1945 року. Та в 1962 році колишній секретар підпільного обкому КП(б)У, а згодом голова парткомісії Дмитро Бурченко, який приходив із партизанським загоном і на власні очі бачив життя дитбудинку під загарбниками, звернувся в органи держбезпеки з проханням переглянути справу. Тільки потому засуджену реабілітували. На жаль, про повернення її доброго імені досі знало вузьке коло людей: у пам’яті багатьох вихованців, які роз’їхались Союзом (і це підтверджують їхні листи, зібрані післявоєнним директором дитбудинку Петром Реміжевським) Ольга Феодосіївна Єнджиєвська так і залишилася з тавром «зрадниця». ■


УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

ІСТОРІЯ

9

«Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужині славним бути...» Хан Атрак

■ ДО ДАТИ

Русько-половецька Україна Спроба поглянути на українську минувшину і сьогодення з половецької вежі Роман РЕВЧУК

31 травня 1223 року відбулася найбільш резонансна акція об’єднаного русько-половецького війська — битва з монголо-татарами на річці Калка. Її наслідки виявилися фатальними для союзників. Утім досі маловідомими залишаються інші факти співпраці русичів і половців. Половці брали участь у походах на Угорщину, Польщу, Волзьку Булгарію. Тільки в 1078—1196 роках — 26 разів. Їх кликали Олег і Роман Святославичі, Давид Ігоревич, Всеволод Ольгович, Ізяслав Данилович, Святослав Ольгович, Юрій Володимирович, Святослав Всеволодович, Гліб Юрійович, Ярослав Всеволодович, Рюрик Ростиславович. Окрім Давида Ігоревича, що найняв половецького князя Боняка і його загін, всі інші князі були родичами половців — синами, онуками, чоловіками половчанок. Літописці відзначають, що іноді саме степові родичі переконували київських князів припинити чвари і встановити мир на Русі.

Від Кончака до Кучми

❙ Народна картина «Козак Мамай» ❙ не переобтяжена «слов’янськими деталями». ■ ДОВІДКА «УМ»

Не Дике поле У 1072—1073 рр. половці рушили у причорноморські степи, підлеглі печенігам, згодом відомі як Половецький степ, Дике поле. У районі сучасного Чугуєва вони заснували свою столицю — Шарукань (або Харукань), що означає «зимовий табір». Символічно, що цей половецький топонім трансформувався у назву «східної столиці» України — Харків. Адже це місто у новітній українській історії нерозривно пов’язане із «східним вектором» політики. На чолі Донецького об’єднання стояв рід відомого хана Шарукана. До цього роду належали також хани Сирчан, Атрак і Кончак, який у другій половині ХІІ століття об’єднав значну частину половців у єдину державу. Самі половці називали себе кипчаками або куманами, тому Половецький степ ще називали Кипчацьким (Дешт-і-Кипчак). Чітких кордонів Половецька земля не мала. Де б не воювали половці, вони завжди поверталися до рідних степів, навіть припиняли військові дії, коли приходила пора літніх кочувань. Жили половці у повстяних юртах. Встановлювали їх на землі та возах. Згодом на зимовищах стали зводити дерев’яні будинки. Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, цибулю, часник, дині, кавуни. Їжу готували у казанах, один такий, бронзовий, віднайшли на дні Дніпра поблизу острова Хортиця. Низка тогочасних кам’яних статуй, виявлених у середній течії Сіверського Дінця, передає європеоїдні риси половецьких ханів і знаті. Обличчя в них овальні, ніс з горбинкою, вуса прямі або хвилясті. За твердженням Лева Гумільова, половці-європеоїди (походять від європеоїдного народу динлінів, більшість їх «розчинилася» серед народів Південно-Східної Європи). Китайські хроніки описують кипчаків як світлочубих та блакитнооких. Нащадки половців в Угорщині також переважно світловолосі.

Врода династій Руська політична еліта уклала з половцями чимало шлюбів. «Ніхто інший не удостоївся породичання з Рюриковичами — ні торки, ні берендеї, ні чорні клобуки, ні мусульманизовані (волзькі) булгари — тільки половці», — вважає сходознавець-перекладач Степан Наливайко. Зазвичай руські князі брали дружин або в етнічних родичів, або в аристократичних родинах хрис-

Половці — ім’я племінного союзу, що очолював кочову державу Євразії, яка обіймала південну половину української території від половини XI ст. до приходу монголів 1220—1240 рр.

❙ Такі половецькі баби ще на початку минулого століття стояли ❙ на степових курганах України. тиянських держав. 1068 року половецький князь Шарукан розбив об’єднані сили князів Ізяслава, Всеволода й Святослава, та невдовзі сам потрапив під Черніговом у полон до Святослава. Мирну угоду між ними скріпив перший русько-половецький шлюб — Святослав одружив сина Олега, родоначальника Олеговичів, з дочкою Шарукана, сестрою Атрака, того самого, дочка якого була

ходили заміж і руські князівни. Показова доля вдови чернігівського князя Володимира Давидовича, ім’я якої літопис не називає. 1151 року, коли в битві поліг її чоловік, жінка з сином подалася в Степ і вийшла за половецького хана. І той не тільки зростив пасинка, а й домігся для нього належної частки з батьківського спадку, посадовив на престол. Вчені по-різному коментують ці

Південну і Східну Україну віддавна розглядають як ворожі русичам регіони, з постійною небезпекою від «диких кочових орд». І коли слов’янські племінні союзи розглядаються традиційно як «свої», то половці позиціонуються як «чужі»... за грузинським царем Давидом. Дружин-половчанок мали Олег Святославович, Ізяслав Давидович, Всеволод Ольгович, Юрій Володимирович (Довгорукий). У Всеволода й Святослава Ольговичів мати була половчанка, в Ігоря і Всеволода Святославичів половчанками були і мати, і бабуся. Отож виявляється, що оспівані «Словом» новгород-сіверський князь Ігор і його брат буй-тур Всеволод — на три чверті половчани. На початок XIII століття в усіх князів «чернігівського дому» в жилах текла половецька кров. За половецьких князів ви-

дячи з тексту, тікає з поля бою, бачачи, як гинуть його полки, і потрапляє до полону. Та радше «до свахи на вареники». Допоки Ярославна плакала в Путивлі, Ігор у хана Кочака бенкетує, їздить на полювання, розважається з наложницями, а далі «тікає з полону». «Втеча» завершилася шлюбом Ігоревого сина Володимира з дочкою Кончака Свободою. Молодята повернулися на Русь зі Степу вже з первістком. Кончаківна названа в «Слові» красною дівою, була небогою грузинської цариці Ґурандухт, дружини Давида Будівничого.

шлюби. Одні пояснюють їх безвихіддю руських князів, що нібито мусили одружуватися з половчанками, аби зменшити половецьку загрозу. Інші кажуть про естетичні смаки слов’ян, яким нібито імпонувала врода половецьких дівчат. Одне відомо: руськополовецькі шлюби зміцнювали мирні відносини Русі й Степу.

«Половецька загроза» Половці полюбляли ініціювати угоди про «вічний мир» із київськими князями. Лише в 1093—1184 роках таких угод зафіксовано 13. Літописні згадки

свідчать: половці посилали послів до кожного нового київського князя, прохаючи підтвердити взаємний мир. Ініціатива завжди йшла від половців. Самостійних половецьких походів на Русь, без прохання руських родичів, літописи знають 26. Із них 10 так чи інакше спровоковані — то помста за підступно вбитих князів, відповідь на руські набіги, яких за 1103—1193 рр. набирається два десятки, іноді навіть тричі на рік, як 1187 року. Іноді половці на Нижньому Дунаї допомагали болгарам протистояти Візантії, а руські дружини тим часом нападали на їхні беззахисні оселі. Половці не потребували ні руських, ні візантійських, ні будь-яких інших міст. Як союзники того чи іншого київського князя вони не раз вступали в Київ, часом із переважаючим військом. Та куди б не ходили походами, з Кавказу, з Балкан, з інших далеких країв половці незмінно поверталися в причорноморські степи, Дике поле. Письменник Юрій Канигін доходить висновку, що вплив половців вів до «покозачення», формування у свідомості українців духу вольності, відомої одчайдушності, індивідуальної розкутості (на «запорозький взірець»). І всі оті «чисто українські», «запорозькі» прізвища (Боняк, Бонюк, Бунчук, Котян, Кобяк, Кончак, Мамай, Сакун, Сакій, Чапай), котрим і ліку немає, — половецького походження. Козак Мамай став сакральним образом української нації. Мамай — ім’я половецьке. Він сидить зі схрещеними ногами, зодягнений по-східному, на голові — «оселедець», який носили половці... Вчитуючись у поетичні рядки «Слова о полку Ігоревім», варто замислитись: у чому героїзм цієї поеми? Князь новгород-сіверський Ігор Святославович, правнук половецького хана Оссолука, по-матері — внук хана Аепи, пішов у похід на свого майбутнього свата хана Кончака. Ігор необачно завів цвіт руської військової еліти у «половецьку далеч», не вів розвідку, не вживав елементарних охоронних заходів. Більше того, су-

Можливо, українським ученим годилося б уважніше дослідити історію половців-куманів, що «відійшли у небуття» у XIII столітті... Утім відлуння народу відчувається і сьогодні. Як тут не згадати другого Президента України Леоніда Кучму, вихідця з Новгород-Сіверщини, краю, який поєднав кров двох етносів — русичів і половців. У зовнішніх рисах (світлочубі та блакитноокі), прізвищі (порівняймо з відомою історичною постаттю хана Кучума) Леоніда Даниловича, який до касетного скандалу Мороза — Мельниченка впевнено балансував між Заходом і Сходом, вгадується половецьке коріння. Виглядає, що нащадком славних синів степу є і найбагатша на сьогодні людина України Рінат Ахметов. А що, коли б визнати «офіційно», що половці є такими ж нашими пращурами, як і русичі? Тоді у навчальних закладах однаково вивчали б історичні постаті як князів Рюриковичів, так і половецьких ханів (навпроти сторінок про князів Влодимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Романа Мстиславича, Данила Галицького вміщували б оповіді про ханів Яруна, Шарукана, Атрака, Котяна Сутоєвича, Тугоркана, Кончака, Юрія Кончаковича). Може, ще й неупереджено вивчимо історію походження запорозького козацтва... Відомо, що минуле дорівнює майбутньому, тому, об’єднавши нашу минувшину, європейський Захід і Північ зі степовим Сходом і Півднем, можемо сподіватись на розквіт нашої держави у прийдешності. Якщо подивитися на електоральну карту двох останніх президентських і парламентських виборів, то здається, що перед нами карта середини ХІ — першої половини ХІІІ століть, де електорат Партії регіонів — половецькі зимовища, а решта — руські князівства... Відкривши підручник з історії України періоду Київської Русі (будь-якого автора), бачимо, що Південну і Східну Україну віддавна розглядають як ворожі русичам регіони, з постійною небезпекою від «диких кочових орд». І коли слов’янські племінні союзи розглядаються традиційно як «свої», то половці позиціонуються як «чужі»... Таке ставлення зберігається досі. Історію народів українських степів приймаємо, як «чужу». Ми створили невидиму стіну між Північчю і Заходом — з одного боку та Півднем і Сходом — з іншого. І з нашого минулого беремо лише частину, «стоїмо на одній нозі». І виходить, що чим більше ми цураємося своєї «степової» історії, прагнучи до Європи, тим глибше «втопаємо в азійському болоті». ■


10

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

ЗДОРОВ’Я

«Щороку в Україні виявляють близько 160 тисяч нових випадків онкологічних захворювань, із них 16 тисяч — онкогінекологічних патологій». (за даними МОЗ України)

■ ПИЛЬНУЙ!

Удар нижче пояса Своєчасний візит до гінеколога може врятувати жінку від безпліддя, інвалідності та смерті Наталія ГУБА

Українські лікарі подають приголомшливу статистику: понад 75% заміжніх жінок в Україні страждають від різних гінекологічних захворювань, із них 13% мають рак матки і піхви. Фахівці констатують: кількість людей, які страждають від онкогінекологічних патологій, постійно збільшується. Щодня 6 жінок помирають від раку шийки матки, а щороку на 100 тисяч жінок виявляється 10—12 нових випадків цього захворювання. Донедавна до групи ризику входили переважно жінки середнього віку, сьогодні ж до лікарів усе частіше звертається молодь. Чому так відбувається і що з цим робити?

Сором і страх — помічники хвороби Палітра онкозахворювань в гінекології досить велика, але перші місця посідає рак молочної залози та рак матки і піхви. Найголовніша проблема, як зазначають лікарі, полягає в тому, що жінка звикла терпіти й мовчати: «У нас жінки звертаються до лікаря, особливо до гінеколога, тільки тоді, коли вже немає сил терпіти, — розповідає головний онкогінеколог України, професор Людмила Воробйова. — Вони роками можуть не відвідувати гінеколога, а відчувши якісь порушення, ладні терпіти і чекати вдома, «може, минеться». У європейських країнах уже давно введено обов’язкову щорічну перевірку, причому кожна жінка записується на прийом до лікаря за два-три місяці. У нас такий запис не потрібний, можна просто прийти до лікаря і за один день повністю пройти огляд. Незважаючи на це, нашу жінку не затягнеш у кабінет гінеколога просто так». Наступною причиною є страх. Жінки бояться звернутися до лікаря, бояться почути, що у них виникли проблеми, соромляться розповісти, що їх турбує. Сучасна молодь починає статеве життя у середньому з 14 років. У такому віці статеві органи дівчини ще не готові дати відсіч інфекції, яку може занести досвідчений партнер. Як резуль-

❙ Не варто чекати на хворобу, краще вчасно відвідувати лікаря. тат — у молодої жінки ослаблюється імунітет і збільшується загроза розвитку онкоклітин. «У тілі кожної людини живуть ракові клітини, питання полягає тільки в тому, чи будуть вони розвиватися, — розповіла «УМ» завідуюча відділенням амбулаторної допомоги клініки «ІСІДА» Ксенія Хажиленко. — Річ у тім, що в 99,7% випадків причиною виникнення раку є один із 13 високопатогенних штамів ПВІ (папіломо-вірусної інфекції). Потрапивши в організм жінки, вірус може благополучно вийти, але збудник захворювання потрапить у сприятливе для нього середовище, може «затриматися» і прогресувати». Що значить «сприятливе середовище» для вірусу? Коли людина хворіє, переживає нервовий зрив, фізичне чи психічне виснаження, її імунітет ослаблюється. Коли в таке середовище потрапляє вірус, він не отримує належної протидії від клітин-захисників і починає розвиватися. «Жінка може роками жити з ерозією шийки матки або папіломовірусною інфекцією, нічого не відчуваючи, — пояснює Ксенія Георгіївна, — а потім, коли побачить підозрілі виділення і так звані «контактні» кровотечі, дізнається, що в неї розвинулося захворювання. Але такі пізні симптоми, на жаль,

■ ЦІНА ПИТАННЯ *Гінекологічний огляд у державній поліклініці за місцем реєстрації — безкоштовний. *Якщо ви з іншого міста чи району, вам можуть запропонувати зробити добровільний внесок до лікарняної каси — 20-50 гривень. *Прийом у лікаря комерційної клініки буде коштувати від 150 гривень, а мазок по Папаниколау (ПАП-мазок) із результатами аналізів — від 90 гривень. *Вартість повного гінекологічного набору — від 8 гривень. *Гінекологічний набір, який складається лише з рукавичок та пелюшки, коштує 2,5 гривні. можуть бути вже невиліковними».

Ходять до гінеколога «для довідки» У таких країнах як Франція та Фінляндія у боротьбі за жіноче здоров’я застосовується спеціальна скринінгова програма. Лікар заносить до бази даних інформацію щодо всього населення певного регіону, завдяки чому можна відслідковувати, коли людина востаннє проходила профогляд, і з ким уже варто зв’язатися. Завдяки плановому огляду всіх людей (навіть тих, які не скаржаться на біль, виділення чи якісь інші симптоми хвороби) медики виявлять передпухлинні стани та рак на ранніх стадіях, які можна вдало лікувати. У нашій країні такий підхід до проблеми здійснюється впродовж останніх п’яти років. Як зазначає професор Воробйова, «уперше в Україні такий скринінг з’явився в Черкаській області, у Корсунь-Шевченківсь-

кому районі. За переписом населення, там кожного року здійснювали профогляд, і спочатку кількість захворюваних значно зросла. Це пояснюється тим, що лікарі почали виявляти гінекологічні захворювання на ранніх стадіях — патології, які згодом могли б стати причиною онкозахворювань. А через кілька років рівень захворюваності різко впав, і це ще раз підтвердило ефективність звичайної щорічної перевірки». На жаль, «жіноча» скринінгова програма в Україні не набула поширення по всіх регіонах. Для цього потрібні час, гроші, оновлення кваліфікованих кадрів і постійний перепис населення та інші технічні умови. Утім українки можуть подбати про себе і без державної програми. Для того щоб уникнути раку піхви та матки, органовтратної операції, хіміотерапії, опромінення та, у крайніх випадках, переведення до хоспісу, цілком достатньо щорічно

проходити профогляд у гінеколога (навіть якщо в жінки немає жодних скарг на здоров’я). Спеціалісти наголошують: правило стосується не лише зрілих заміжніх жінок. Такі огляди треба проходити, починаючи від 12—15 років, кожній дівчинці — майбутній жінці, мамі. Натомість в Україні гінекологічний профогляд проходять переважно ті, в кого це вимагають за місцем роботи. І лише 30% жінок, які ніде не працюють, самі приходять на таке обстеження. Найскладніша ситуація з підлітками та молоддю. Починаючи жити статевим життям, вони не йдуть до лікарів, а батькам бояться розповісти про свої проблеми чи бодай спитати поради. Як результат — проблема, яку можна було легко усунути на початковій стадії, із часом стає важчою для лікування. У навчальних закладах цю тему взагалі вважають табуйованою, тому і статистика відповідна: профогляд проходять 20— 30% школярок і лише 11% педагогів.

Огляд може зробити й акушерка Треба пам’ятати: не варто чекати очевидних ознак хвороби, краще час від часу просто перевіритися. Але бувають такі випадки, коли щорічної профперевірки замало. Якщо у жінки виникає біль, менструальні розлади чи патологічні виділення, слід відразу звернутися до лікаря. До того ж раз на три місяці жінка має самостійно перевіряти молочні залози. Щоб перевірити власне здоров’я, жінці не обов’язково їхати до великого міста і шукати клініку з надсучасним обладнанням, де застосовуються новітні технології. «Огляд може зробити навіть акушерка, — розповіла «УМ» головний онколог міста Києва Олена Манжура. — Виникає тільки питання: чи зробить вона його належним чином? До стандартого профогляду входить: перевірка молочних залоз, шкіри, анального проходу, взяття мазка на аналізи. Повний профогляд уже передбачає похід у поліклініку, оскільки складається з рентгену легень, УЗД (ультразвукова діагностика) та ПАП-мазка (по Папаниколау), з якого обов’язково мають визначити флору та наявність інфекції». Також лікарі застерігають: ідучи до лікаря, кожна жінка обов’язково має купити гінекологічний набір, оскільки такі «дрібниці» інколи рятують життя. ■

■ ДОСЛІДЖЕННЯ

Смертельна гігієна Присипки з тальком підвищують ризик виникнення раку матки Наталя РОТАЙ Історія нашої цивілізації засвідчує, що розв’язання дрібної проблеми нерідко породжує набагато більші та «зубастіші» негаразди. Для прикладу, за радянських часів батьки виводили вошей у дітей таким способом: щедро намащували волосся дустом ДДТ та зав’язували косинкою чи поліетиленовим пакетом, щоб «настоялося» і «всі паразити повиздихали». Воно пече, сльози рікою, в носі свербить, але діти терпіли. Що поробиш — засіб надійно вбивав комах. А потім з’ясувалося, що дуст небезпечний для здоров’я: канцерогенна речовина накопичується в організмі й нічим звідти не виводиться. Набравши певну дозу, дуст спричиняє рак... Аналогічні «розборки» стосовно корисності-шкідливості в останні роки проходить такий популярний косметичний продукт, як тальк. За статистикою, близько 40 відсотків жінок із розвинених країн користуються присипками з тальком для щоденної інтимної гігієни. Але вчені з медичної школи Гарварда з’ясували, що цей засіб може становити серйозну небезпеку для жіночого здоров’я. Американські вчені виявили, що регулярне нанесення присипок із тальком на жіночі статеві органи значно підвищує ризик розвитку раку ендометрію (слизової оболонки матки), повідомляє «Медпортал». Усього один тиждень застосування засобу збільшує ризик розвитку раку матки на 24%. У групі особливого ризику опинилися жінки, які пройшли період менопаузи, і ті, у кого є генетична схильність до раку. А нещодавні дослідження довгострокових ефектів цієї речовини показали, що її регулярне використання може суттєво підвищувати ризик розвитку раку яєчника (на 41% порівняно з жінками, які не використовували присипки з тальком). За словами дослідників, така залежність може бути пов’язана з тим, що дрібні частки тальку потрапляють у внутрішні статеві органи і залишаються там на довгі роки, викликаючи хронічне запалення. А затяжне запалення, у свою чергу, зменшуючи місцевий імунітет, створює сприятливі умови для злоякісного переродження клітин ендометрію і швидкого розмноження ракових клітин. Проаналізувавши результати дослідження, експерти порекомендували всім жінкам раз і назавжди відмовитися від використання присипок, які містять тальк. ■

■ ДО РЕЧІ Експерти зазначають, що, з хімічної точки зору, тальк схожий на азбест — потужний канцероген, вдихання часток якого може спричинити бронхіальну карциному (рак легенів) і мезотеліому (злоякісну пухлину плеври або очеревини).


РЕКЛАМА

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

Результати розіграшів «Кено» Від 28 травня 2010 року

Результати розіграшів «Кено» Від 29 травня 2010 року

Результати розіграшів «Кено» Від 30 травня 2010 року

№ 3334

№ 3335

№ 3336

№ 3337

2 12 74 48

78 22 51 71

35 32 63 73

30 23 36 1

5 15 46 9

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

8 41 10 62

37 51 70 75

19 23 31 32

47 44 2 72

48 77 17 40

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

13 73 69 68

51 43 70 75

60 27 32 16

80 30 63 71

35 54 19 39

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

53 55 38 1

29 50 70 74

73 25 51 43

22 15 28 45

59 46 3 54

9 32 40 29 16 48

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

Результати розіграшів «Лото-трійка»

Результати розіграшів «Лото-трійка»

Результати розіграшів «Лото-трійка»

Результати розіграшів «Лото-трійка»

Від 27 травня 2010 року

Від 28 травня 2010 року

Від 29 травня 2010 року

Від 30 травня 2010 року

№ 2187 7 0 3

№ 2188 1 4 4

№ 2189 0 6 6

0

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

5

Результати 954-го тиражу «Суперлото» Від 29 травня 2010 року

№ 2190 7 5

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

Результати розіграшів «Кено» Від 27 травня 2010 року

Наступний джекпот 6 250 000 грн.

Результати 230-го тиражу «Лото Максима»

Результати 231-го тиражу «Лото Максима»

Від 27 травня 2010 року

Від 30 травня 2010 року

40

28

10

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

12

36

20

15

Ліцензія Мінфіну №001977 Від 00.05.01

4

14

11


12

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

КУЛЬТУРА

«Це велике телевізійне шоу, на якому головне — запам’ятатися глядачам. Наша виконавиця свідомо вирішила відмовитися від видовищності у своєму виступі, тому що головне в її пісні — слова. Зараз ми можемо говорити про те, що Альоша не програла конкурс «Євробачення» — її помітили та оцінили європейські глядачі».

Єгор Бенкендорф генеральний директор НТКУ

■ ЄВРОБАЧЕННЯ-2010

Випускниця рулить! Шоковану перемогою Лєну з Німеччини внесли в «Золоту книгу», а для нашої Альоші її десяте місце — більше ніж мрія Ольга ЖУК

«Ну яка з мене зірка? Коли бачу себе по телевізору, мені стає смішно. І раптом багато людей у green-room починають кричати: «О Боже, це перемога! Лєна, ти виграла! Я не розраховувала на перше місце, не могла повірити у те, що все це правда. У мене шок. Це повне божевілля», — ділилася враженнями від першого місця на «Євробаченні-2010», прикриваючись німецьким прапором, 19-річна Лєна Майєр-Ландрут. Місяць тому вона склала випускні іспити у школі, готуючись до конкурсу, зробила татуювання у вигляді чорної лілії на лівому передпліччі, запустила в інтернет відеоролик пісні Satellite, яка зібрала 11 мільйонів переглядів, раз виступила на сцені «Теленор Арени» в Осло та отримала «Кришталевий мікрофон» за перше місце на «Євробаченні-2010». Задовго до конкурсу букмекери авторитетних контор прогнозували перемогу то Лєні, то Сафурі з Азербайджану, а в останній день за кулісами «Арени» тільки й було розмов, що про перше місце німкені. Однак вона не побила рекорд минулорічного переможця Олександра Рибака, який набрав 387 балів, Лєна здобула 246. Проте вона значно випередила групу MaNga з Туреччини, які здобули «срібло» (170 балів), та бронзових призерів Овідія Чернаутяна з Паулою Селін із Румунії (162 бали).

❙ Турки завоювали «бронзу».

■ КОМЕНТАР

Заради коханого зробила нову зачіску, заради «Євробачення» — нове татуювання За два останні дні що тільки не говорили про Лєну Майєр-Ландрут: дівчина легкої поведінки, безголоса школярка з кривими ногами і жовтими зубами, наречена норвежця Рибака, молодчинка, красуня у чорному платтячку, зірка з народу. Та якою б думка обговорювачів не була, це не завадило приїхати Лєні у рідне місто Ганновер справжньою суперзіркою. На головній площі її зустріло 40 000 фанатів із плакатами, на яких було написано: Lena, wir lieben dich! Du bist die beste! Лєна у простій футболці й джинсах вилізла на дах машини, щоб усі її побачили, і звідти у міліцейський рупор заспівала, що завжди хоче бути поруч із коханим, заради нього «зробила нову зачіску», «пофарбувала нігті на ногах», «купила нову блакитну білизну». А ще випускниця школи розписалася у почесній «Золотій книзі» міста. Такої честі, як правило, удостоюються глави держав, які прибувають у Ганновер із візитом. Так що тепер перший офіційний підпис Лєни стоїть поруч з автографом Арнольда Шварценеггера. «Супутник» Лєни Майєр-Ландрут — найлегша і найтанцювальніша пісня з усіх, які прозвучали у фіналі «Євробачання». Чого тільки варті 30 разів проспівування слова «любов». «Я ні про кого не думаю, коли співаю. Я взагалі не думаю, коли співаю. У мене в мізках нічого не відбувається», — каже Лєна. Музичні продюсери всі як один заявляють, що німкеня взяла веселістю, драйвовістю, свіжістю і що їй придумали суперовий ненав’язливий імідж. Штефан Рааб, продюсер співачки, називає її «хамелеон, газель і соловей водночас». На факті перемоги своєї підопічної він уже заробив трохи грошей: герр Штефан побився об заклад зі своїм другом на 10 тисяч євро, що Лєна переможе. Якщо вірити німецькій пресі й відповідям Лєни на прес-конференціях, вона — бездоганна

❙ Німкеню Лєну зустрічають у її рідному місті Ганновер. Ігор Ліхута, музичний продюсер, член журі «Євробачення-2010»: — Мені особисто сподобався хлопець з Ізраїлю, грузинка і тріо дівчат із Хорватії, які не ввійшли у фінал. В Україні і Росії прийнято, що гарні дівчата мають виходити у стрингах, ліфчиках, а бажано без нього і відкривати рот під «фанеру». А тут дівчата були гарні, високі, добре вдягнені, красиві і мали суперголоси. На жаль, вони не пройшли у фінал. І взагалі для мене «Євробачення» — це загадка. Дуже серйозно не сприймаю цей конкурс. З нього ми зробили фетиш, через те що ми за радянських часів довгий час були відірвані від політичних, економічних і музичних процесів, котрі проходили в Європі, ми голодні на це. Для мене важливіша «Нова хвиля» в Юрмалі. Це конкурс голосу, тоді як «Євробачення» — конкурс самодіяльності. Чому Лєна перемогла? Європа пережила першу хвилю кризи. Зараз настає друга. У Греції, Іспанії, Португалії, де живе багато наших заробітчан, Альоша отримала нулі. У неї була фантастична пісня. Та людям своїх проблем вистачає, а тут ще кліп із Чорнобиля. Вони не хочуть пропускати чужих проблем через себе. Тож перемогла дуже простенька пісенька. Якби від України поїхав гурт «Закльопки», який брав участь у відбірковому турі, вони б зі своєю веселою та іронічною піснею стали гідними конкурентами німкені. Альоша — не для сьогоднішнього «Євробачення». ■

❙ Румуни і третьому місцю радіють. чистота. Дівчина не заперечує, що знімалася в одному з телесеріалів, де були відверті сцени у басейні. «Але це не порнографія. Про те, що я знялася з оголеними грудьми, не шкодую, — розставляє акценти Лєна. — А розмови про те, що ми з Рибаком скоро одружимося, це були лише жарти». Також смішними видалися їй розповіді, що букмекери купили «Євробачення», аби не втратити вкладені гроші. Адже Азербайджан останні декілька тижнів лідирував, а отримав п’яте місце. Букмекерам тоді було б усе одно, за яку школярку хабарі давати. Подейкують, що за Лєну голосували ті країни, які економічно залежать від Німеччини. Це теж звучить дещо абсурдним. Адже Греція, в якої з Німеччиною тривають переговори про фінансову позику, дала Лєні нуль балів. По 12 балів німкеня отримала від Данії, Естонії, Фінляндії, Іспанії, Словаччини, Латвії, Норвегії, Швейцарії та Швеції. «Це був суперрік», — констатував коментатор Першого німецького телеканалу АРД Петер Уран. Зрештою «Євробачення» втомилося їздити по гостях і повернулося в одну з країн-засновниць. У Німеччині конкурс не проводився 28 років. Уперше на «Євробаченні» німці гуляли в себе вдома ще 1982 року.

Професіоналам — місце в музеї На вечірці з нагоди завершення «Євробачення» Олександр Рибак зізнався, що цей конкурс не для професіоналів, якісній музиці — місце в музеї. Тому важко було передбачити, що Європі цього вечора припаде до смаку. Турецький гурт MaNga досить відомий удома. Свого часу колектив отримав премію європейського MTV за найкраще концертне шоу. Але друге місце їм ніхто не пророкував. Навпаки, підкреслювали, що хлопці зі своїми трансформерами і панк-роковим виконанням не вписуються у формат поп-конкурсу. З Румунією все очевидно, їй пророчили ввійти у п’ятірку. Ові та Паула з подвійним прозорим піаніно і великою кількістю вогнів до «Євробачення» підійшли найоригінальніше. За ними, відставши всього на десяток балів, поспіла Данія. Хоча були моменти під час голосування, коли данський дует випереджав німкеню. І це чи не найбільше тішило шанувальників естетики і якісної музики. Незрозуміло, чому букмекери так запалилися робити ставки на Сафуру з Азербайджану. Хоча Україні її «Краплі» сподобалися, віддали за неї 12 балів, у результаті вона зайняла п’яте місце. Альоша зі своїми «Добри-

ми людьми» потрапила просто в десятку. До речі, вперше за історію конкурсу учасницю від України в Києві підтримували так пафосно. Делегація із зірками шоу-бізнесу зібралися в найкрутішому барі в центрі столиці й усю ніч із суботи на неділю із включеннями у прямий ефір обговорювали шанси Альоші на перемогу. У нашому випадку під час голосування спрацював принцип «сусід за сусіда». За Альошу по 10 балів дали Білорусь і Азербайджан, Молдова і Вірменія — 8, Росія, Болгарія, Латвія і Нідерланди — 7, Литва — 6, Англія — 5, Польща — 3 бали, Франція — 2, Туреччина спромоглася на 1 бал. Решта екологічної концепції Альоші не зрозуміли. Та й сама Олена Кучер не втямила принципу голосування. Повернувшись в Україну, Альоша розповіла, що «неправильно, коли люди голосують за учасника не через те, що їх зачепила пісня, а тому, що вони добре ставляться до країни, яку він представляє». «Я б віддала перше місце Норвегії. Хлопець Дідрік СолліТенген співав чудово. І пісня, і голос такі чисті», — сказала співачка. На форумах в інтернеті можна було прослідкувати, що українцям зі всіх конкурсантів найбільше сподобався росіянин Петро Наліч. Із баладою «Загуб-

лений і забутий» він отримав 11те місце. Наліч припав до душі не тільки українцям, які дали йому 10 балів, але й багатьом конкурсантам, особливо вірменці Єві Рівас. «Я не очікувала таких низьких результатів для Росії. У Петра чудова пісня», — резюмувала Єва. Росіянин вважає, що 11-те місце — це непогано. «Не зовсім Lost... та не зовсім Forgotten», — прокоментував результати «Євробачення» Наліч. Оглянувши першу цьогорічну десятку фіналістів, можна з упевненістю сказати: Європа налаштувалася на позитив, легкість і танцювальність. ■

■ ТАБЛО Підсумкова турнірна таблиця «ЄБ-2010»: Німеччина — 246, Туреччина — 170, Румунія — 162, Данія — 149, Азербайджан — 145, Бельгія — 143, Вірменія — 141, Греція — 140, Грузія — 136, Україна — 108, Росія — 90, Франція — 82, Сербія — 72, Ізраїль — 71, Іспанія — 68, Албанія — 62, Боснія і Г. — 51, Португалія — 43, Ісландія — 41, Норвегія — 35, Кіпр, Молдова — по 31, Ірландія — 25, Білорусь — 18, В. Британія — 10. За кого голосувала Україна: 12 — за Азербайджан, 10 — за Росію, 8 — за Туреччину, 7 — за Грузію, 6 — за Вірменію, 5 — за Німеччину, 4 — за Іспанію, 3 — за Ізраїль, 2 — за Румунію, 1 — за Бельгію.


КУЛЬТУРА

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

■ ЗІРКИ

■ ДОСЬЄ «УМ»

Едріен Броуді: Я стовідсотковий американець

Едріен Броуді (14 квітня 1973) — єдиний син угорської фотожурналістки Сільвії Плачі та професора історії з польсько-єврейським корінням Елліота Броуді. Навчався в Американській академії драматичних мистецтв та Вищій школі виконавських мистецтв у Нью-Йорку. Першою сильною роботою в акторській кар’єрі Броуді була роль у фільмі «Тонка червона лінія (The Thin Red Line), проте всесвітню славу йому принесла картина «Піаніст» (The Pianist), де він зіграв відомого єврейського музиканта в окупованій нацистами Варшаві (до слова, його батько втратив свою сім’ю під час Голокосту). Броуді — наймолодший володар премії «Оскар» (на той час йому було 29 років) та єдиний американський актор, який отримав «Сезар». Захоплюється хіп-хопом. Товаришував із Тупаком Шакуром. Відомі ролі у фільмах «Піджак» (The Jacket), «Хліб та троянди» (Bread and Roses) Кена Лоуча, «Кінг-Конг» Пітера Джексона. У 2004 році журнал Esquire назвав Броуді найстильнішим актором Америки.

Відомий актор розповів про роботу з Романом Поланськи, дружбу з Вірою Фармігою, сиквел «Хижаків» та плани стати режисером Записала Наталя ДМИТРЕНКО

Худорлявий, чорнявий, у чорному одязі й капелюсі, усміхнений, дещо зосереджений, але відкритий і задоволений. Едріен Броуді, відомий американський актор, зірка «Піаніста», у суботу мав у Києві зустріч з українськими ЗМІ та студентами-кінематографістами. Його візит відбувся у рамках ІІ Київського міжнародного кінофестивалю: чутки про можливий приїзд Броуді ходили, але все ж для більшості журналістів він став несподіванкою. Зірка Броуді випромінював щирість і скромність, його шарм межує з харизмою, тому за візит «Піаніста» — великий респект організаторам КМКФ. Броуді прибув у Київ у п’ятницю (й залишався тут до неділі). А вже в суботу з самісінького ранку гуляв у шортах і футболці Андріївським узвозом, Майданом та Хрещатиком, і фактично ніхто не запідозрив у цьому чолов’язі голлівудську зірку. «До нас підійшла лише одна пара. Виявилося, що жінка — колишня сусідка Вадима Перельмана (американського режисера, який народився й виріс у Києві. — Ред.), вона просила передати свій номер телефону його матері», — розповів російський боксер й актор Олег Тактаров, який працював із Броуді у фільмі «Хижаки» (Predators) і, власне, привіз американця в Київ. Отже, вибрані місця із розмови американської кінозірки з київськими кіноманами.

❙ Едріен Броуді: «Я йду внутрішньою дорогою і не знаю, куди вона мене приведе». ❙ Фото надане прес-службою КМКФ.

❙ Роль у «Піаністі» актор вважає найбільшим досягненням у своїй кар’єрі. ❙ Фото з сайту allmoviephoto.com.

❙ Кадр із фільму «Хижаки». Урок Поланськи — Це буде міні-лекція про те, як досягти своїх мрій, як стати успішним у професії актора. Учора мене запросили на токшоу («Шустер Live». — Ред.). Однією з тем було те, що незалежних творців фільмів часто порівнюють із Голлівудом і оцінюють за голлівудськими стандартами. Але я вам скажу: ніколи не порівнюйте себе чи те, що ви робите, з тим, що є чи робиться десь. Адже краса творення полягає в тому, щоб виразити те, що є у вас в житті, а не те, що має популярність чи комерційний попит десь. Наприклад, найбільшим досягненням у моєму житті став фільм, зроблений у Європі, де я був єдиним американським актором. Це — «Піаніст». Сьогодні є багато технологій, які роблять зйомки фільму доступнішими, а також інтернет, звідки можна почерпнути будь-які знання. Але основний і остаточний елемент — ваша уява, те, що ви бачите серцем. ■ Де ви навчилися бути актором? — Я виріс у Нью-Йорк-сіті. Прошов акторську школу — у мене був академічний досвід. Але найважливішим виявилося те, що умів спостерігати за людьми. Дуже важливо відій-

13

ти від себе й подивитися на світ іншими очима. ■ Як вам працювалось із Романом Поланськи? — Роман — дорога мені людина. Й та роль, яку він мені дав, дуже мене змінила у професійному та особистому плані. Він навчив мене звертати увагу на дрібниці. Зйомки стартували з останніх сцен фільму, і я мусив схуднути на 12 кілограмів. Одного дня ми вирушили на знімальний майданчик — там були старі радянські бараки. Підходимо, Роман каже: «От бачиш те вікно нагорі? Я хочу, щоб ти звідти виліз, сховався за дах, у тебе будуть стріляти, ти будеш повзти, потім ти впадеш. Ну йди, роби!». І я запитав: «До мене це вже хтось робив?» Його реакція була такою: «Чортові голлівудські актори! Не будь таким ніжним! Я тобі покажу!» І от він лізе нагору, вилазить із вікна, падає з даху, потім струшує пил і каже: «Уже хтось це зробив. Тепер твоя черга». Йому було 69 років.

«Голлівуд робить універсальних персонажів» Що вас надихає? — Якщо відкрити очі, натхнення можна побачити всюди. Красу — у смутку, сміх ■

— у трагедії. Життя неймовірно коротке, і кожен момент, який ми проживаємо, є своєрідним благословенням. ■ З кожним роком у Голлівуді знімають все більше фільмів. Як, на вашу думку, це впливає на якість роботи акторів? І чого нам чекати від такої ситуації? — Так було донедавна. Тепер роблять менше фільмів. Узагалі, ми кажемо Голлівуд, ніби це один організм. Але там є система студій, є великі бізнесові інтереси і є незалежне кіновиробництво. Через те, що фільмів стали випускати менше, їх роблять таким чином, щоб охопити якомога більшу аудиторію, щоб вони були цікаві і в США, і в Азії, і в Індії. Тобто роблять універсальних персонажів. І тут немає місця для недоліків, для глибини героїв. Тому мене більше ваблять незалежні фільми — більшість ролей я виконав саме в таких картинах. ■ Скажіть, будь ласка, наскільки легко вас зацікавити участю у певному фільмі? — А ви мені збираєтеся запропонувати роль (сміється)? Взагалі це залежить від багатьох факторів. По-перше, мене цікавить, чи буде ця роль тією подорожжю, яку я хочу пройти. По-друге, деталі: особливості виробництва фільму — хто знімає, хто знімається. Я працюю у фільмах різних жанрів. Наприклад, останній фільм, у якому я знявся, — це сиквел «Хижаків», бойовик, і моя роль та, яку раніше грав Шварценеггер. Мені було цікаво показати себе перед фанатами в такому незвичному амплуа. Як правило, в Голлівуді сильних персонажів асоціюють із зовнішнь-

ою силою. Так, я набрав ваги, підкачав м’язи, але, крім того, я хотів наділити свого персонажа внутрішньою силою. ■ Кого вам більше подобається грати — драматичних чи комедійних персонажів? — Це не можна порівнювати, адже вони дають різну енергію, різний підхід до роботи. І постійно працювати в одному амплуа набридає. Крім «Хижаків», улітку виходить ще один фільм за моєї участі — «Химера» (Splice), це незалежне кіно. «Химера» — наукова фантастика, фільм про двох учених-генетиків, які з людської та тваринної ДНК створюють певну істоту, вирощують її й ховають від людей. Ця картина показує, що сьогоднішній світ межує з науковою фантастикою настільки, що це лякає. ■ Як вам працювалось із Пітером Джексоном (у фільмі «Кінг-Конг»)? — Це був перший мій досвід роботи у фільмі, де зйомки відбуваються на тлі зеленого екрана, а потім усе вже домальовується. Для мене це було незвично, адже я виходив на майданчик і намагався знайти для себе образ, об’єкт, який мене би надихав, але сконцентруватися не виходило, бо на майданчику нічого не було. Можу сказати, що Пітер — талановита людина, у нього своєрідний підхід до зйомок.

«Київ — чуттєве місто» ■ Яка основна причина того, що ви погодилися приїхати на Київський міжнародний кінофестиваль? — Завдяки моїй роботі я маю можливість відвідува-

ти чудові місця. На жаль, я не можу тут залишитися надовго, але мені подобається Київ — це гарне, я б сказав, чуттєве місто, тут гарні доброзичливі люди. Я маю друзів з України, тому дав свою згоду на приїзд. Це також можливість підтримати молодий фестиваль. ■ А можете поділитися своїми враженнями від фестивалю? — На жаль, я не мав жодної можливості дивитися фільми. Але готовий підтримувати будь-яку ініціативу, яка презентує роботи молодих режисерів і акторів, особливо в кінематографічному середовищі. ■ У вас мультинаціональне коріння — польське, угорське, єврейське. Відомо, що кожен національний кінематограф має свій смак, свій погляд. Якому кіно ви віддаєте перевагу? І назвіть, будь ласка, хто ж ці ваші друзі з України? — Дійсно, я маю європейське коріння, але я стовідсотковий американець. Я не шукаю натхнення у своєму корінні, особливо перебуваючи на майданчику. Бо там можуть одночасно працювати польський кінематографіст, французький сценарист, канадський актор і британський режисер. Таке поєднання робить кіно особливим. Щодо друзів, то я спілкуюся з Вірою Фармігою, вона українка, як вам відомо: ми разом працювали у фільмі «Опудало» (Dummy). ■ Ви багато подорожуєте. Якою була ваша найдовша подорож? І чи є у вас улюблена місцина на землі? Або місце, яке ви хотіли би відвідати? — Багато подорожувати — невід’ємна частина роботи актора. Попри те, що я відчуваю себе американцем, мені подобається спілкуватися з різними культурами: це як поєднатися зі світом, не відчувати ніякого націоналізму, а дивитися на світ, як на велике ціле. Так, я мав далекі перельоти до Австралії чи Індії, але найдовшою подорожжю було автораллі Європою: ми проїхали п’ять із половиною тисяч кілометрів за чотири з половиною дні, інколи проводячи в машині по 30 годин. А місце мрії існує в мріях. Жодне місце не є ідеальним, навіть дім. Я люблю НьюЙорк, але він також неідеальний. ■ Що у вашому житті залишилося нереалізованим, до чого ви би хотіли прагнути? — Попри той успіх, якого мені вдалося досягнути і за який я усім вдячний, я все одно продовжую рости всередині. Я йду внутрішньо дорогою і не знаю, куди вона мене приведе. Наприклад, у кар’єрі я можу відійти від акторства до режисерської роботи. Але це робота, я не говорю про особисті звершення. Головне — рости як людина, професіонал, актор. ■


14

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

СПОРТ

«Слава Богу, що виграли. Нервовий у мене дебют вийшов, ще й м’яз потягнув. Я намагався обережніше зіграти в обороні, бо у збірній трохи інша тактика, аніж у клубі, де я часто атакую. Треба підлаштуватися під командну гру, звикати до партнерів».

■ ТЕНІС

Париж заливає Учора українці на «Гарросі» лишалися тільки в жіночій парі та в юніорському розряді

❙ Олена Бондаренко в матчі проти Єлени Янкович. ❙ Фото Рейтер. Віталій МОХНАЧ Учора ввечері, коли цей номер «УМ» уже пішов до друку, свій матч у парному розряді повинні були провести останні представниці України на «Ролан Гарросі» — Катерина та Олена Бондаренко. Сестри вже припинили боротьбу в «одиночці», тож можуть повністю сконцентруватися на виступах у дуеті. У третьому колі жереб вивів українок на Надію Петрову та Саманту Стосур (Росія/Австралія, 4). Дощова погода, через яку відкладали вчорашні ранкові матчі, допомагає тенісисткам краще відновитися після попередніх поєдинків. Трохи більше додатковий відпочинок, певно, знадобився старшій із сестер — Олені, яка пізнього вечора суботи билася із сербкою Єленою Янкович (4-й номер посіву). Шкода, але за відносно рівної гри Олену підвели нерви. Особливо це відчувалося у вирішальний момент другого сету — на «тай-брейку» за рахунку 3:3 українка порвала на ракетці струну, а з новим знаряддям спільної мови не знайшла — 4:6, 6:7 (3:7). Слід відзначити, що обидві суперниці українок продовжують виступи в «одиночці». Стосур (7) учора надвечір сенсаційно виграла матч 1/8 фіналу у фаворитки турніру за весією букмекерів — бельгійки Жустін Енен (22). Саманті знадобилися три сети — 2:6, 6:1, 6:1. Перед тим Енен у принциповому дводенному протистоянні перемогла іншу екс-очільницю рейтингу WTA, Марію Шарапову з Росії — 6:2, 3:6, 6:3. Здавалося, видатна бельгійка тріумфально повернеться у «Великий шолом» після тривалої перерви, аж тут — поразка ще в четвертому раунді. У свою чергу Надя Петрова (19) у четвертому колі вперше в кар’єрі подужала Венус Вільямс (2) — 6:4, 6:3 — і готується до чвертьфіналу зі своєю співвітчизницею Оленою Дементьєвою (5). Олена напередодні в матчі четвертого раунду легко здолала південноафриканку Схепперс. А молодша сестра Уїльямс, Серена, вчора в матчі 1/4 фіналу обіграла Шахар Пеер з Ізраїлю — двічі по 6:2. Із наших чоловіків найдовше протримався «на плаву» Олександр Долгополов. Похід по трофей він припинив у 1/16 фіналу, поступившись іспанцеві Ніколасу Альмагро (19) — 3:6, 3:6, 4:6. Однак і такий результат можна вважати дуже успішним. Адже Сашко виявився першим українцем за останні 11 років (після Андрія Медведєва), якому вдалося дійти до третього раунду таких престижних змагань. Зачохлив ракетку Долгополов-молодший і в парі — з узбеком Денисом Істоміним у другому колі програв польському дуету Фірстенберг/Матковський — 1:6, 4:6. На цьому ж етапі парних змагань розпрощався з Парижем і Сергій Стаховський. Кривдниками українця та росіянина Михайла Южного стали «чехо-словаки» — Франтішек Чермак та Міхал Мертінак — 3:6, 2:6. Водночас Южний продовжує «одиночне плавання»: травма француза Жо-Вільфреда Тсонга дозволила росіянину без бою пройти до чвертьфіналу, де його чекає чех Томас Бердих (15). Переможець цієї пари у півфіналі позмагається з кращим у поєдинку Роже Федерер (Швейцарія, 1) — Робін Содерлінг (Швеція, 5). До фіналу в мокрому Парижі пливуть і головний «ґрунтовик», іспанець Рафаель Надаль (2), та сіяний третім Новак Джокович (учора серб обіграв Роббі Джинепрі зі США — 6:4, 3:6, 6:1, 6:2). А ось американця Енді Роддіка (6), використавши лише три сети, ще в суботу вибив сенсаційний представник Росії Теймураз Габашвілі. Щоправда, вчора в матчі четвертого раунду етнічного грузина у чотирьох сетах переміг Юрген Мельцер з Австрії (15). А на юніорському турнірі «Гарроса» все тільки починається. Тут перше коло пройшли обидві українки: Еліна Світоліна у трьох партіях перемогла словачку Чепелову, а Людмилі Кіченок і двох сетів вистачило для перемоги над японкою Одзакі. ■

Ігор Ощипко захисник ФК «Карпати» і збірної України

■ ФУТБОЛ

■ ПІСЛЯМОВА

Непереможне місто Збірна України перемогла румунів, бо привезла їх до Львова Андрій ФОМЕНКО

На початку десятиліття українці й румуни провели між собою три контрольні матчі, й завжди сильнішими виявлялися наші південно-західні сусіди (0:1 на Кіпрі, 1:4 у Констанці, 0:2 у Донецьку). Для чергового побачення керманич «синьо-жовтих» Мирон Маркевич обрав Львів — місто, поблизу якого він народився (у Вінниках) і з яким пов’язаний тривалий період його тренерської кар’єри (в «Карпатах»). До того ж збірна України тут завжди перемагає. На стику двох традицій гору взяла приємніша: у другому матчі під орудою нового тренерського штабу національна команда перемогла Румунію, залишивши Львів містом із суто переможною репутацією.

На шляху до досконалості Зрозуміло, що румуни сильніші, ніж суперник підопічних Маркевича по першому спарингу — збірна Литви. Команду Румунії очолює син Мірчі Луческу — Разван, а ще їх об’єднує з українцями невдала компанія до чемпіонату світу-2010. Тому румунські футболісти не намагалися досягти піку форми на початку червня для «мундіалю», а закінчували сезон на старому багажі. Утім, якщо для побудови нової команди у «синьо-жовтих» є ще два роки (до фінальної частини Євро-2012), то керманичу збірної Румунії належить підготувати колектив уже до осінніх відбіркових зустрічей. На трибунах львівського стадіону «Україна» залишилося шість тисяч вільних

❙ Подяка тренера Олександру Алієву: гравець із двома паспортами у двох спарингах ❙ забив два м’ячі-близнюки — гарматними ударами зі штрафних здалеку. ❙ Фото УНІАН. місць. Уболівальники розкупили квитки по 50, 80 і 100 гривень, тоді як перепустки ціною до 400 грн. виявилися для них занадто дорогими. Знову далася взнаки істина, що функціонери від футболу й прості люди існують у різних реаліях. У лавах суперника з перших хвилин вийшли захисник «Шахтаря» Разван Рац і хавбек «Динамо» Тіберіу Гіоане. Форвард київського «Арсеналу» Йонуц Мазілу з’явився на полі під завісу двобою. Оборону ж колективу Луческу очолював свіжоспечений володар Кубка чемпіонів Крістіан Ківу з «Інтера». У господарів на радість публіки дебютував у збірній лівий захисник «Карпат» Ігор Ощипко. Ще один львів’янин, півзахисник Ігор Худоб’як, уперше «засвітився» на полі на останніх хвилинах. На «посту номер один» Олександра Горяїнова замінив «шахтар» Андрій П’ятов. Румуни виглядали більш збалансованою командою, здатною

комбінувати, наші ж брали своє бажанням і періодичними вдалими спалахами у грі. Мабуть, саме тому матч проходив «хвилями» — ініціатива переходила від одного опонента до другого. Краще гра в гостей виходила на контратаках. Усі голи стали наслідком помилок оборони на чолі з воротарями. І П’ятов, і Лобонц пропустили «постріли» з дальніх відстаней (у своєму фірмовому стилі штрафний із 35 метрів забив Алієв). Крім того, третій кіпер «Роми» допоміг оформити дебютний гол Євгену Коноплянці. У центрі нашої оборони знову не надто вдало діяли Чигринський і Михайлик — обрізка динамівця привела до того, що підопічні Луческу навіть вийшли вперед. А переможний гол узагалі вийшов кумедним: простріл Шевченка намагалися перервати й Ківу, й Тамаш, але лише допомогли м’ячу потрапити у ворота.

Наступні кроки Попри брак зігра-

ності, українці подарували тренерам і вболівальникам другу перемогу поспіль. Гравців порадували президенти «Металіста» й «Шахтаря», котрі виписали футболістам солідні премії. Наразі до фонду підтримки збірної, крім них, долучився й президент «Таврії». Саме Сергій Куніцин розраховуватиметься у випадку завтрашньої перемоги наших у Норвегії. А в Осло «синьожовті» зіграють у суттєво оновленому складі. Не летять на гру Шевченко, Алієв, Мілевський, П’ятов і Михалик, тому шанс проявити себе отримають кілька резервістів і гравців молодіжної збірної. Також Мирон Богданович хоче залучити до національної команди іноземців зі свого клубу, що викликає неоднозначну реакцію у фанатів. Хай там як, захисник Папа Гуйє з Сенегалу й бразильський хавбек «Металіста» Едмар підтвердили свою готовність грати в нашій збірній. Справа залишилася за формальностями. ■

Разван Луческу, головний тренер збірної Румунії: — Я ніколи не коментую суддівство і не плАчу, але те, що сталося сьогодні, було жахливим. Чотири дні тому тато сказав мені, що це домашня гра й Україна має перемогти. Також він мені сказав, що арбітри будуть проти нас — і рефері справді зіпсували роботу моїх хлопців. Мирон Маркевич, головний тренер збірної України: — Для вболівальників матч вийшов, що треба: багато емоцій, сюжет напружений: вигравали, програвали, але таки дотиснули суперника. Моментами команда виглядала досить непогано. Щоправда, хотілося б організованіше зіграти в обороні — я маю на увазі не лише захисників, а командну гру в цілому. Ми грали проти хорошої команди, яка знає, що робити на полі. Але голи ми пропустили з нічого. Є над чим працювати. У Норвегії спробуємо п’ятьох гравців молодіжної збірної і будемо рухатися далі.

■ ТАБЛО Товариський матч Україна — Румунія — 3:2 Голи: Алієв, 15; Коноплянка, 75; Ківу, 78 (у свої ворота), — Тамаш, 54; Нікулає, 63 Україна: П’ятов, Кобін (Олійник, 58), Чигринський, Михалик, Ощипко (Польовий, 62), Гусєв (Федецький, 85), Тимощук, Коноплянка, Алієв (Селезньов, 90), Мілевський (Ротань, 83), Шевченко (Худоб’як, 90+1) Румунія: Лобонц, Тамаш, Мафтеї, Рац, Ківу, Роман (Дяк, 76), Радої, Гіоане (Кочиш, 46), Танасе (Редуц, 86), Білашко (Мазілу, 84), Крістя (Нікулає, 46) Попередження: Федецький, 90+1 — Тамаш, 79; Нікулає, 82 Суддя — Краловець (Чехія) Львів, стадіон «Україна», 22 000 глядачів

■ ФУТБОЛЬНА МОЗАЇКА «Молодіжка» Чемпіонат Європи (U-21). Відбірковий турнір. Група 8. Мальта — Україна — 0:3 (Ракицький, 87 (пен.); Ярмоленко, 89; Федорчук, 90+4). Турнірне становище після 6 турів: Україна — 14, Франція — 11 (5), Бельгія — 11, Словенія — 6, Мальта — 0 (7).

Перша ліга 32-й тур. «Динамо-2» — «Волинь» — 0:2 (Мостовий, 11; да Коста, 46), «Львів» — «Геліос» — 1:0 (Яворський, 30 (пен.)), «Севастополь» — «Кримтеплиця» — 3:2, «Арсенал» (БЦ) — «Нафтовик» — 4:0, «Зірка» — «Олександрія» — 0:2, «Нива» — «Сталь» — 0:3, «Десна» — «Хар-

ків» — 3:1, «Енергетик» — «Фенікс» — 1:1, «Прикарпаття» — «Дністер» — 1:2. Лідери: «Волинь» — 68, «Севастополь» — 67 (31), «Сталь» — 61, «Львів» — 60 (31), «Олександрія» — 60, «Кримтеплиця» — 55.

Євро-2016 Чемпіонат Європи 2016 року відбудеться у Франції — таке рішення ухвалив виконком УЄФА в п’ятницю. У боротьбі за це право батьківщина президента УЄФА випередила Туреччину (в останньому голосуванні Франція перемогла 7:6) та Італію (на передостанньому етапі). Матчі Євро-2016 прийматимуть одразу 12 французьких міст.

Трансфери За повідомленнями англійської преси, капітанові «Шахтаря» Даріо Срні залишилося тільки пройти медобстеження перед підписанням контракту з лондонським «Челсі». «Аристократи» готові викласти за 28-річного хорватського півзахисника 20 млн. фунтів.

Товариські матчі Ірландія — Алжир — 3:0, Угорщина — Німеччина — 0:3, Туніс — Франція — 1:1, Нігерія — Колумбія — 1:1, Парагвай — Кот-д’Івуар — 2:2, Англія — Японія — 2:1, США — Туреччина — 2:1, Іспанія — Сауд. Аравія — 3:2, Норвегія — Чорногорія — 2:1. ■


СПОРТ

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

■ БОКС

■ ХРОНІКА Стрільба з лука

Холодним Молотом Нокаутувавши в десятому раунді поляка Сосновського, Кличко-старший просить подати йому Хея або Валуєва Андрій ФОМЕНКО Щоразу хтось із суперників братів Кличків дає «кличкофобам» надію: ну, може, ось тепер незграбний, некрасивий, занадто прагматичний бокс у виконанні українських атлетів зазнає фіаско. Утім чемпіони впевнено розвіюють ці ілюзії — Клички раз по раз доводять свою перевагу в силі, тактиці й техніці. Так сталося і в суботньому бою Віталія з чемпіоном Європи Альбертом Сосновським. На арену футбольного стадіону в Гельзенкірхені, за присутності близько 45 тисяч глядачів (трибуни вміщують понад 60), українець і поляк вийшли, коли в Києві вже почалася нова доба. Претендент на прізвисько Дракон, як і обіцяв, у захисті не відсиджувався, проте діставати Кличка йому в стартових раундах не вдавалося. Перший чіткий удар Сосновського пройшов лише в третьому відрізку бою. Та й загалом Альберт, хоч і намагався вистрибувати з трусів, за весь матч потурбував Доктора Сталевого Молота лише кілька разів. 38-річ-

ний чемпіон тримав суперника на зручній дистанції за рахунок більшого розмаху рук і переваги в зрості, тож регулярно проводив доволі різноманітні й успішні атаки. Утім Альберт — боєць із характром — дотягнув до «чемпіонських» раундів. Та коли після чергового планомірного «обстрілу» поляк у десятому раунді опинився на підлозі, суддя, подивившись у його понурені очі, ухвалив справедливе рішення зупинити поєдинок. Ця перемога стала для Віталія ювілейною — сороковою — на професіональному ринзі; 38 із них українець здобув достроково. Хто буде наступним суперником Кличка-старшого? Сам чемпіон найперше хотів би битися з володарем пояса WBA Девідом Хеєм і навіть пропонує темношкірому британцеві рівний розподіл гонорару. Натомість активізувався перший номер рейтингу WBC кубинець Соліс. Але, за умовою цієї організації, на шляху до Віталія він має пройти російського велетня Валуєва. ■

Настільний теніс

Шахи Переможцем IV Кубка світу зі «швидких шахів», що відбувся в Одесі, став Сергій Карякін — колишній українець, який тепер представляє Росію. У фіналі він здолав іншого росіянина Дмитра Яковенка (4:3), за що отримав 14 тисяч доларів призових. З українців найдалі пройшов Павло Ельянов, котрий у чвертьфіналі поступився Яковенку (0,5:1,5).

«Формула-1»

❙ Попри перевагу Віталія, поляк протримався на ногах до десятого раунду. ❙ Фото Рейтер. ■ ПІСЛЯМОВА Альберт Сосновський, екс-претендент на пояс WBС: — Програвати завжди неприємно, тому я засмучений. Я бився непогано, але Віталій — великий боксер, йому важко протистояти. Я міг би продовжити бій у десятому раунді, але пручатися було вже марно, бо Кличко незабаром би точно мене нокаутував. Тож суддя правильно вирішив, зупинивши поєдинок. Віталій Кличко, чемпіон світу за версією WBС: — Не скажу, що захистити титул було просто. Сосновський — справді молодець, я бачив у його очах жагу боротьби. Хоча він і програв, але бився мужньо. Мені ж удалося перемогти за рахунок досвіду — я бачив помилки суперника й використовував їх. До бою я підійшов у гарній формі, та й зараз, після нього, почуваюся непогано. Тому прагну продовжувати кар’єру. Хочу побити чемпіона світу WBA Девіда Хея та екс-чемпіона Миколу Валуєва. Одланьєр Соліс, перший номер рейтингу WBC: — Я чув, що Віталій хоче битися з Хеєм чи Валуєвим, але це смішно! Росіянина побили Хей і Чагаєв, а британець уже відмовлявся від бою з Кличком. До того ж я його [Хея] колись нокаутував. Виходить, що я єдиний гідний суперник для українця.

Зіткнення на 40-му колі двох пілотів «Ред булла», володаря «поул-позишн» австралійця Уеббера та німця Феттеля, фактично подарувало переможний дубль «Макларену». Льюїс Хемілтон, який у кваліфікації був другим, виграв перший Гран-прі в цьому сезоні і 12-й — у кар’єрі. Чемпіонат світу. 7-й етап. «Гран-прі Туреччини» («Стамбул парк», 307,574 км, 58 кіл) Залікова десятка. 1. Хемілтон — 1:28.47,620. 2. Баттон (обидва — «Макларен») — відставання 2,645. 3. Уеббер («Ред булл») — +24,285. 4. Шумахер — +31,110. 5. Росберг (обидва — «Мерседес») — +32,266. 6. Кубіца («Рено») — +32,824. 7. Масса («Феррарі») — +36,635. 8. Алонсо («Феррарі») — +46,544. 9. Сутіл («Форс Індія») — +49,029. 10. Кобаясі («Заубер») — +1.05,650. Загальний залік. Уеббер — 93, Баттон — 88, Хемілтон — 84, Алонсо — 79, Феттель — 78, Кубіца, Масса — 67, Росберг — 66... Кубок конструкторів. «Макларен» — 172, «Ред булл» — 171, «Феррарі» — 146, «Мерседес» — 100, «Рено» — 73, «Форс Індія» — 32, «Уїльямс» — 8, «Торо россо» — 4, «Заубер» — 1. ■

■ ІГРОВІ ВИДИ Волейбол

Подарунок для новонародженого Після чотирирічної перерви Іван Бассо знову виграв домашній гранд-тур ■ ТАБЛО

❙ Італієць Іван Бассо — дворазовий переможець «Джиро д’Італія». ❙ Фото з Рейтер. Хоча один із трьох грандтурів — «Джиро д’Італія» — збирає майже всю еліту світового велоспорту, але на апеннінських дорогах зазвичай перемагають місцеві профі. Щоправда, в попередні два роки тут тріумфували іноземці. Минулорічну гонку виграв росіянин Денис Меньшов, а у 2008-му іспанцеві Альберту Контадору вдалося перервати 11-річну гегемонію італійських гонщиків. Тож, плануючи маршрут 93-ї багатоденки, організатори перегонів зробили все, аби

Чемпіонат Європи в італійському Роверетто українська збірна завершила з однією медаллю. У суботу львів’янин Маркіян Івашко в дуелі за «бронзу» переміг німця Флото. У міксті харків’яни Віктор Рубан та Вікторія Коваль в зустрічі за третє місце поступилися британцям. На командному чемпіонаті світу, що завершився в Москві, українська жіноча збірна посіла 17-те місце, а чоловіча — 21-ше. Переможцями в чоловіків стали китайці, а от серед жінок представниці Піднебесної несподівано поступилися у фіналі Сінгапуру.

■ ВЕЛОСПОРТ

Віталій МОХНАЧ

15

саме італієць порадував своїх співвітчизників, які фанатіють од велоспорту. Ледь не кожен учасник-неіталієць наголошував у інтерв’ю, що нинішня «гірська» «Джиро» «підігнана» під місцевих велосипедистів, де на гірських серпантинах Альп вони проводять більшу частину свого життя. І справді, доля рожевої майки вирішувалася саме в гористій місцевості. Там найкраще почувався італієць Іван Бассо з команди «Ліквігас». Після того, як 32-річний гонщик на 15-му етапі першим підкорив одну з

Багатоденка «Джиро д’Італія». 19-й етап (Брешія—Апріка, 195 км). 1. Скарпоні (Італія, «Андроні») — 5.27,04... 37. Кривцов («AG2R ла мондіаль») — +23,08… 45. Густов («Сервело») — +23,08... 95. Гривко («Астана»; всі — Україна) — +35,17… 20-й етап (Борміо — Понте Ді Леньйо-Тонале, 179 км). 1. Чоп (Швейцарія, «Бібокс телеком») — 5.26,47... 52. Густов — +21,03... 81. Кривцов — +37,54… 96. Гривко — +37.54… 21-й етап (Верона, роздільний старт на 15 км). 1. Ларссон (Швеція, «Саксобанк») — 20,19... 30. Кривцов — +1,04… 56. Гривко — +1.25… 106. Густов — +2,01... Загальний залік. 1. Бассо (Італія, «Ліквігас») — 87.44,01. 2. Арройо (Іспанія, «Кес д’Епарнь») — +1,51. 3. Нібалі (Італія, «Ліквігас») — +2,37... 61. Густов — +2.28,40...70. Гривко — +2.41,18... 83. Кривцов — +3.11,06... Командний залік. «Ліквігас» — 262.04,40. «Рабобанк» — +24,21. «Кес д’Епарнь» — +1.05,55... «AG2R» — +1.10,16... 7. «Сервело» — +2.06,16... 14. «Астана» — +3.56,19... Переможці в номінаціях. Молодіжний залік: Порт (Австралія, «Саксобанк») — 87.51,23. Гірський король: Ллойд (Австралія, «Омегафарма-Лотто») — 56 очок. За очками: Еванс (Австралія, «БМС») — 150. ТБ-класифікація: Стемшнайдер (Голландія, «Рабобанк») — 18. Залік «бойовитих»: Ллойд — 38. За активність у відривах: Піньйо (Франція, «Квікстеп») — 476. найскладніших вершин — гору Зонколан, йому вдалося потрапити до трійки генеральної класифікації, маючи три хвилини відставання від іспанця Давида Арройо з «Кес д’Епарнь». А після 19-го відрізку Іван одягнув майку «россу» і до завершення гонки вже нікому її не віддав. Молодий австралієць Річі Порт, який несподівано вискочив у лідери заліку посередині перегонів, у підсум-

ку посів високе сьоме місце. На фінальний подіум у Вероні Бассо вийшов зі своєю сім’єю — вагітною дружиною та двома дітьми. «Це надзвичайний день для моєї родини. Ми разом страждали, коли я був змушений відбувати дворічну дискваліфікацію, а тепер разом святкуємо цю перемогу», — сказав тріумфатор «Джиро», який уже має в активі такий успіх, датований 2006 роком. ■

На відміну від чоловічої, жіноча збірна України забезпечила собі місце у фінальній частині єврофоруму. Чемпіонат Європи. Кваліфікація. 2-й раунд. Жінки. Група С, 2-й тур (Шеффілд, В. Британія). Україна — Ізраїль — 3:2, Україна — Словаччина — 2:3, В. Британія — Україна — 0:3. Підсумкове становище після двох турнірів: Україна — 11, Ізраїль — 10, Словаччина — 9, В. Британія — 6. *** Чоловіки. Група С, 2-й тур (Мерксем, Бельгія). Україна — Боснія і Герцеговина — 3:0, Бельгія — Україна — 3:1, Україна — Словаччина — 0:3. Підсумкове становище: Словаччина — 11, Бельгія — 10, Україна — 9, Боснія і Г. — 6.

Гандбол Підопічні Леоніда Євтушенка завершили кваліфікацію впевненою перемогою в Запоріжжі. Чемпіонат Європи. Жінки. Відбірковий турнір. Група 1. 6-й тур. Україна — Португалія — 32:23, Румунія — Швейцарія — 37:26. Підсумкове становище: Україна — 11, Румунія — 9, Швейцарія — 4, Португалія — 0.

Баскетбол Українська чоловіча суперліга. Фінал (четверта гра). «Азовмаш» — «Будівельник» — 74:77 (Каррі (25) — Анісімов (21)). Серія до трьох перемог — 2:2. П’ятий, вирішальний, матч протистояння відбувся вчора ввечері в Києві. *** НБА. 1/2 фіналу. Схід. «Бостон» — «Орландо» — 96:84 (серія до чотирьох перемог — 4:2). Захід. «Фінікс» — «Лейкерз» — 103:111 (серія — 2:4).

Регбі-7 Перемігши у фіналі молдован із рахунком 35:12, збірна Росії стала переможцем відбіркового етапу чемпіонату Європи з регбі-7, що відбувся в Одесі. Українська команда під проводом Зази Лежави в матчі за третє місце здолала грузинську збірну (21:10) і також гарантувала собі місце у фінальній частині Євро-2010.

Хокей НХЛ. Кубок Стенлі. Фінал (перший матч серії до чотирьох перемог). «Чикаго» — «Філадельфія» — 6:5 (2:3, 3:2, 1:0). ■


Читайте в наступному номері:

16

Рейдерство «від Бога» У Переяславі-Хмельницькому релігійна громада Московського патріархату незаконно захопила стародавній храм і виселила з нього унікальний музей

КАЛЕЙДОСКОП

УКРАЇНА МОЛОДА ВІВТОРОК, 1 ЧЕРВНЯ 2010

■ ЧЕКАЄМО ЛЕЛЕКУ

Алісія в країні материнства

Володарка «Греммі» чекає первістка і збирається заміж

Гаврило СТЕПАНЯК У житті американської співачки Алісії Кіс відбувається дуже багато радісних подій. По-перше, незабаром 29-річна зірка вийде заміж. Із репером Свіззом Бітцем, володарка «Греммі» заручилася у січні. Хлопець зробив Алісії пропозицію напередодні її дня народження, вручивши перстень із діамантом у сім каратів. Скромну (тільки для рідних і найближчих друзів) церемонію вінчання пара планує десь на кінець року. Звісно, можна було б і раніше, але Кіс хоче постати перед вівтарем в усій красі, стрункою і тендітною. А до кінця осені це неможливо — віднедавна у співачки з’явився невеликий животик, який із кожним днем збільшується. Та Алісія цьому тільки рада, адже незабаром вона стане мамою! Для Кіс це буде перша дитина, а для її 31-річного нареченого — друга. Раніше Кассім Майк Дін (таким є справжнє ім’я репера) був одружений з іншою ритм-нблюзовою виконавицею — Машондою, від якої має трирічного сина. Подейкують, що причиною їхнього розлучення, про яке екс-подружжя оголосило у квітні 2008 року, став саме роман Свізза з Алісією. ■ Алісія Кіс.

■ КРОСВОРД ВIД БАНТИНИ № 76 Зліва праворуч: 1. Малокаліберна артилерійська гармата, яку застосовували у XVI— XVIII ст., що стріляла свинцевими ядрами. 7. Жахливий міфологічний образ у фольклорі — перевертень, що виходить ночами з могили і ссе кров. 8. «Бачу гору» як столиця країни. 9. Знаменитий живописець-мариніст вірменського походження, який жив і працював у Феодосії. 14. Винахід Карла Бенца, який використовують для отримання суміші повітря з паливом для двигуна внутрішнього згоряння. 16. Найвищий вулкан Європи. 17. Мінеральне утворення у вигляді стовпа, який звисає зі стелі печери. Згори донизу: 1. Корабель, на якому експедиція Фрітьофа Нансена у 1893 р. вирушила в плавання з метою досягти Північного полюсу. 2. Космонавт, який першим

У стилі Вінні-Пуха Пуха Американець перелетів через Ла-Манш на... повітряних кульках Юлія КРУТОГРУДОВА Протока між Британією та Францією — Ла-Манш — віддавна є орієнтиром для подолання серйозної відстані всілякими відчайдухами. Водний простір шириною 32—55 км до-

❙ Трапп у польоті. лають і плавці, й літуни на різноманітних крилатих пристосуваннях. Першим через Англійський канал у 1909 році перелетів французький піо-

нер авіації Луї Блеріо. А минулої п’ятниці американець Джонатан Трапп перетнув протоку на... зв’язці різнокольорових повітряних кульок. Як повідомляє Sky News, гість з-за океану став першою у світі людиною, яка підкорила Ла-Манш у такий незвичний спосіб. У графстві Кент 36-річний Трапп знявся в небо у невеликій гондолі, яку несли близько трьох десятків чималих повітряних куль, наповнених гелієм. Через три години екстремал приземлився на капустяному полі у Франції: аби знизитися, Джонатан просто відрізав кілька куль. Трапп зазначив, що подорож проходила спокійно, і він усю дорогу насолоджувався красою панорами. Для американця це не рекорд тривалості польоту на повітряних кульках: у квітні він встановив світове досягнення, пролетівши над північчю Каліфорнії майже 170 км. ■

■ ПОГОДА 2 червня за прогнозами синоптиків сонячно

Київ: хмарно з проясненнями, короткочасний дощ. Вітер південносхідний, 7—12 м/с. Температура вдень +27...+29, вночі +16...+18. Миргород: без опадів, удень +28...+30, вночі +15...+17. Курорти Криму: мінлива хмарність, без істотних опадів. Ялта: вдень +26...+28, вночі +18...+20. Севастополь: вдень +25...+27, вночі +17...+19. Феодосія: вдень +29...+31, вночі +18...+20. Євпаторія: вдень +18...+20, вночі +28...+30. Курорти Карпат: хмарно з проясненнями, дощ. Трускавець: вдень +18...+20, вночі +9...+11. Моршин: вдень +17...+19, вночі +8...+10. 31 травня температура води в Чорному морі становила 19—21 градус (у районі Ялти, Алушти та Феодосії — 15—16), в Азовському морі — 20—23 градуси, в Дніпрі біля Києва — 19.

мінлива хмарність хмарно

Північ +24...+29 +13...+18 Захід +17...+22 +9...+14 Центр +24...+29 +13...+18

Схід

+26...+31 +13...+18

сніг дощ, гроза

Передплатні індекси: 60970, 1555 Відділи: Наша адреса: новин — 454-82-76, novyny@umoloda.kiev.ua; 03047, Київ, пр. Перемоги, 50 політики — politika@umoloda.kiev.ua; Телефон для довідок: права — leonov@umoloda.kiev.ua, 454-88-36; т./ф.: (044) 454-83-92 мiжнародної політики — svit@umoloda.kiev.ua, 454-81-57; Редактор Михайло Дорошенко Рекламне бюро: економіки — eko1@umoloda.kiev.ua, 454-83-39; Засновник i видавець — т./ф.: (044) 454-83-86, медицини — novyny4@umoloda.kiev.ua, 454-85-99; ПП «Україна молода» reklama@umoloda.kiev.ua культури — culture@umoloda.kiev.ua, 454-83-96, 454-88-25; Свідоцтво про реєстрацію: Вiддiл реалiзацiї: соціальних проблем — socium@umoloda.kiev.ua, 454-85-99; КВ №3386 вiд 29.08.98 т./ф.: (044) 454-82-41, спорту — sport@umoloda.kiev.ua, 454-83-93 sale@umoloda.kiev.ua Коректорська група: «Україна молода» розповсюджується (044) 454-87-53 в київській мережі ресторанів «УМ» в iнтернетi: http://www.umoloda.kiev.ua

Японське малювання з «УМ» від 29 травня

■ ВИЗНАЧНІ ІМЕНИННИКИ ДНЯ Мстислав Володимирович, київ. князь (1076), Олексій Бестужев-Рюмін, рос. фельдмаршал (1693), Карл фон Клаузевіц, нім. генерал (1780), Саді Карно, франц. засновник термодинаміки (1796), Михайло Глінка, рос. композитор (1804), Аманулла-Хан, афган. король (1892), Зоя Гайдай, укр. співачка (1902), Василь Величковський, укр. релігійний діяч, блаженний священномученик катол. церкви (1903), Мерилін Монро, амер. акторка (1926), Микола Засєєв-Руденко, укр. актор (1933), Морган Фрімен, амер. актор (1937), Рон Вуд, брит. гітарист із The Rolling Stones (1947), Євгенія Симонова, рос. акторка (1955), Надія Кадишева, рос. співачка (1959), Ольга Кормухіна, рос. співачка (1960), Володимир Крутов, рад. хокеїст (1960), Пол Коффі, канад. хокеїст (1961), Лариса Лазутіна, рос. лижниця (1965), Найджел Шорт, англ. шахіст (1965), В’ячеслав Хурсенко, укр. співак (1966), Тарас Чубай, укр. рок-музикант (1970), Аланіс Моріссетт, канад. співачка (1974), Жустін Енен, бельг. тенісистка (1982), Стас Шурінс. латв. співак (1990), Кіра Пластініна, рос. модельєрка (1992); Маріуполь (1779), Супермен (1938).

■ ПРИКОЛИ

дощ

Південь +26...+31 +14...+19

Судоку з «УМ» від 29 травня

Інформація надана Гідрометцентром України.

— Як ви думаєте, українська співачка Альоша — це рідний брат російської співачки Максим? *** «Євробачення» — це конкурс, на якому три десятки країн представляють кожна свою версію «олбансь-

кої англійської». *** Мужики розгадують кросворд: — Чотири по горизонталі: жіноча прикраса, шість букв. — Цицьки? — Ідіот — коралі!

При використаннi наших публiкацiй посилання на «УМ» обов’язкове. Рукописи не рецензуються i не повертаються Вiдповiдальнiсть за змiст реклами несе рекламодавець. Комерційні публікації виходять під рубриками: «Український виробник», «Позиція», «Бізнес-огляд», «Банківська справа», «Фінансова експертиза», «Фінансова консультація», «Знайомтеся — новинка», «Партнерство», «Програми», «Проекти», «Альма-матер», «Наша марка», «Продукт», «Протистояння» «Вітаємо». Матерiали iз позначкою р друкуються на правах реклами

«Піца Челентано»

Газета друкується у видавництвах: «Преса України» — у Києвi Зам. 0309097 «Видавничий дiм «Високий Замок» — у Львовi Зам. блок №97 (2458) Верстка та виготовлення фотоформ — комп’ютерний центр редакції «УМ», тел.: 456-98-70 Газета виходить щодня, крiм недiлi та понедiлка Тираж 90748

1234567890

■ РЕКОРДИ

вийшов у відкритий космос. 3. Курортне селище міського типу в центральній частині Південного берега Криму під горою Ай-Петрі. 4. Видатний британський артист балету татарсько-башкирського походження, балетмейстер, який емігрував із СРСР на захід у 1961 р. 5. Дорога крізь гору. 6. У мисливців — забитий звір чи птах, у спортсменів — виграний приз. 9. Невеликий предмет, якому приписують чудодійну здатність оберігати людину від бід, хвороб тощо. 10. Тропічний плід родини бромелієвих. 11. Шлях небесного тіла у гравітаційному полі іншого тіла. 12. Звуковий супровід автомобільної «мигалки». 13. Хірургічний матеріал для швів, що сам розсмоктується; виготовляється з кишечнику великої рогатої худоби або овець. 15. Трав’яниста лікарська рослина з квіточками різних кольорів, зібраними в китиці; топтати її — значить жити. ■

ukraina_moloda  

ukraina_moloda

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you