ПОЛІТИКА ТА СТРАТЕГІЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УДК 616.895:616.891:173.7+173.6 https://doi.org/10.31071/promedosvity2019.03.005
ПОРУШЕННЯ ЗДОРОВ’Я РОДИНИ В УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ У СВІТЛІ КОНЦЕПЦІЇ ПОСТСТРЕСОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ: КЛІНІКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ, МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ, ЗАСАДИ ПСИХОКОРЕКЦІЇ Проф. М. В. Маркова, Г. С. Росінський Харківська медична академія післядипломної освіти З метою дослідження феноменології та механізмів розвитку порушення здоров’я сім’ї демобілізованих учасників бойових дій, і розробки на цій основі програми його психологічної корекції протягом 2015–2018 рр. було комплексно обстежено 100 комбатантів та їх дружин. Дослідження проводилося за допомогою соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного методів і системно-структурного аналізу сексуального здоров’я. За критерієм успішності подружніх стосунків обстежені родини були розділені на дві групи: основну групу склали 72 подружніх пари з порушенням здоров’я родини, групу порівняння — 28 успішних сімейних пар. Узагальнення отриманих результатів підтвердило сформульовану нами гіпотезу про полімодальність феномену порушення здоров’я родин комбатантів, що має найменший психопатологічний, поведінковий, особистісний, психосоціальний, сексуальний та сімейний виміри проблеми, конгруентні рівням постстресової психологічної дезадаптації. Крім того, на основі отриманих даних виділено два клініко-психологічних варіанти порушення здоров’я сім’ї у комбатантів: деструктивно-конгруентний, що був притаманний 40,3 % проблемних подружжів, і травматично-неузгоджений, що траплявся у 59,7 % родин основної групи. Розроблено програму психокорекції порушення здоров’я родин комбатантів, яка враховує як спільні закономірності його розвитку, так і змістовні відмінності його проявів залежно від клініко-психологічних варіантів. Оцінка ефективності, здійснена через порівняльний аналіз показників подружньої задоволеності та якості життя осіб психокорекційних і контрольних груп, довела їх дієвість відносно обраних мішеней психокорекційного впливу. Ключові слова: порушення здоров’я родини, учасники бойових дій, постстресова психологічна дезадаптація. Однією з проблем, з якими стикаються країни, які проводять військові операції, є психологічні наслідки участі в бойових діях, що розвиваються як відповідь на потужне джерело травматичного досвіду не лише в комбатантів, але й у членів їх родин, насамперед, дружин [2, 3, 8]. З проблемами адаптації демобілізованого військовослужбовця сім’я зіштовхується відразу після повернення бійця додому, і в багатьох випадках родина неспроможна подолати наявні труднощі, що перетворює її на додатковий психотравмуючий чинник, який обтяжує і без того складний психологічний стан комбатанта та його рідних [10, 11]. Американським дослідженням ще у 1992 р. було доведено, що в родинах ветеранів В’єтнамської війни спостерігався підвищений рівень № 3 (35) ’ 2019
серйозних та дифузних проблем функціонування, зокрема, вдвічі вищий порівняно зі звичайними сім’ями, індекс подружніх проблем, на 30 % збільшений рівень насильства та в 6 разів менш виражене відчуття щастя [5]. Зарубіжні публікації останніх років описують феномен вторинної травматизації дружин бійців, які повернулися після участі в бойових діях [4, 9, 12]. Ізраїльськими вченими доведено, що дружини бійців з ознаками посттравматичної психологічної дезадаптації гірше, порівняно з жінками зі звичайних родин комбатантів, оцінюють подружню сумісність, а сімейні стосунки сприймають як менш згуртовані та позбавлені консенсусів [7]. З огляду на зазначене, актуальність і необхідність вивчення специфіки механізмів формування
ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕРЕРВНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ
5