Page 1

«З нами трапилось життя» Друга збірка

Моїй Олі «Я пишу тобі стільки віршів, Щоб ти ними завжди напувалась. Ти для мене найкраща була, І такою ти й зараз зосталась…»


Михайло Степанович Ковбаса «З нами трапилось життя» 2 видання Вірші, гуморески, архівні фото. Черкаси: Прес-Інформ, 2020 рік - 188 с.

«З нами трапилось життя» це друге доповнене видання віршів Ковбаси Михайла Степановича. 10 років пройшло з часу виходу першої книги, багато чого пережито, багато чого відбулось. Та його твори про незмінне, про те що робить нас людьми почуття. Про кохання, радість і сум, вдячність і повагу, про чесність і щирість, про любов до близьких і просто людяність.

Ця книга створювалась за сприянням всієї великої родини, за підтримкою Олега і Славіка, під пильним наглядом Тетяни та Інги.

ISBN 978-966-97072-1-5 © Видавництво «Прес-Інформ», 2-е видання збірки віршів на українській та російській мові. Оформлення обкладинки, верстка, офсетний та цифровий друк 2020 р.


4


5


6


7


8


9


10


11


12


13


14


15


16


17


18


19


20


Из жизни (юность в деревне)

Вьюга мглою небо кроет. Не взирая на пургу, Мы с Максимом на телегу, Грузим сено на лугу. То навоз на поле возим, То солому на сарай. Потому что жил в колхозе, А колхоз, совсем не рай. А весною грязь по уши, Дождь на голову идет, Ни брусчатки, ни асфальта, На работу люд-плывет. Зонтиков тогда не знали, Что они такие есть. Плащ с баллона, пришел позже, Это приняли за честь. Капюшон надел на шапку, Так не мокнет голова. Сапоги обул с резины, И пошел искать дрова. А топили мы соломой, Дерезой и бодяком. В лесу шишки собирали, Землю роя пятаком. 21


Спичек не было в помине. Есть кресало, два камня, Руки били мы до крови, Чтоб добыть из них огня. Занимали жар в соседней, Если дым с трубы идет. А какой же жар с соломы? Все по ветру разнесет. На работу шел наощупь, Ведь темно и в пять утра. Поить лошадей колхозных, У колодца из ведра. Не поверите вы люди, Как по кочках на волах, Ездил воровать солому Ночью на чужих полях. Трудодень нам в день писали, Сорок сотых за полдня. Две свеклы на день давали, На рабочего коня. А солому и полову, Добавляли, чтоб не пал. На коня был не похож он Но телегу он тягал.

22


Хлеба было лишь немного, Рожь с половой большинство. Арбуза найдем гнилого, Будь-то праздник рождество! Чай с заваркою из веток, Вместо сахара - свекла. Если сахар где-то видим, На губах слюна текла. Не желал бы такой доли, Я врагу, ну если есть. Кусок хлеба из картофелей, Принимал всегда за честь. Лучше жить и не могли мы, Были страшны времена. У нас везде была разруха, Все отняла у нас война. 13.02.2010

23


Повага

Як я бачу, щось роблять старі, Мені хочеться їм помагати. З дитинства привчений я був, Навчала все це мене мати. Не залиш людину в біді, Не покинь ти тварину голодну, І я знаю ціну ту в життіЛягать спати на пічку холодну. І ще хліба шукати шматок, Який просто ніхто не оставить. І гнуть спину за нитки виток, Це любий тебе може заставить. Це не видумка, правда це є, Бо в житті в нас було таке горе. Не верталися люди з війни, Лише сліз було цілеє море.

09.03.2010

24


Моє життя

Не збулося бажання, що мріяв. Не пройшов по великому шляху. Жив без батька, лиш матір Марія, Латав кришу в селі на даху. Не знайшлося такої нагоди. Все дитинство забрала війна. В юні роки хватало мороки. Так і молодість чесно пройшла. Після служби неначе окріп я. Став довіру собі здобувати. Чим чеснішим старався я бути Тим подальше старались послати. Ну я вірив, що є справедливість. І над нами, це правда, хтось є. Я не хочу нікому брехати, Мені совість моя не дає. Мені скажуть : "Де бачив ти совість?" Я у відповідь їм промовчу. Якщо в когось своя є свідомість. Я мовчанням лиш цим научу. 25


Я прожив небагато, й немало, І пройшов я чимало доріг. І на старість мені наче впала. Моя чесність, яку я беріг. Я не крав, не вбивав, не дурив я, І прожив це життя вже як міг. Я в цей час ні за чим не жалію, Свою гідність в житті я зберіг.

18.01.2011

26


28


29


30


31


32


33


У

34


35


36


37


38


39


40


41


42


43


44


45


46


47


48


49


50


Смуток

Ніхто не повірить у тії слова, Що я перекинув сторінку. У мене одного болить голова Не бачу свою половинку… Я вже не почую і вже не побачу, І щоб не робив я - лиш гірко заплачу... Кому злити горе, що щиро кохав... У мене Господь її душу забрав… Не знаєм ми цього: кому це так треба? Лиш знаєм,що шлях недосяжний до неба. І той, хто над нами є в вишині Ніколи, нізащо не скаже мені… Що треба робити, як краще бути? Я все ще про неї не зможу забути…

06.01.2020

51


Так і світ устроєн, Що старі уходять, А на їх вже місце Правнуки приходять. Прабабушка пішла вже, Як вона раділа, Як приходять діти, Не сидить без діла. Тому щось розкаже, Тому угощення. Кому дасть цукерок, А кому печення. Не сумуйте діти Прабабушка чує, Тільки вона з нами Дома не ночує

11.01.2020

52


Крик душі Горіла свічка у портрета І наче вітер її здув... Була ти гарною дружиной, Пішла, пішла від мене… Та не забув. І я ніколи не забуду! Тебе й прекрасну твою річ. Я згадую весь час про тебе І ранком, й ввечері, і вніч... У мене з голови не йдеш, Мені здається,що пішла десь... І зовсім скоро вже прийдеш… І будем знову ти і я... Та серце моє все ж кричить : "Ти не чекай! Вже не повернеш!” І як було уже не буде… І як хотілось не вернеш.. Ти тільки наберись терпіння І часто-часто помолись... Душа її заняла царство Боже, А ти молитвою кріпись. 15.12.2019 53


Останнє люблю

Пішла від мене голубка, Підбили моє крило. Забрали мою незабудку, Замило моє джерело. Як бути тепер без неї, Відки поради я мав? Неначе з чистої криниці Отую водицю я брав. Як бути тепер без неї... Отбите оте крило... Не знаю, не знаю,не знаю! Куди це мене привело… Прощай, ти моя голубко! І жди, я до тебе прийду. Коли, невідомо, це буде, Як тільки я стежку знайду…

13.12.2019

54


Тільки тобі, моя мила

Осінь прийшла, листопад вже надворі. Двадцять сьоме сьогодні число. Отже, мила, ти народилась, Коли сонце за обрій зайшло. Сорок перший - це рік був твій перший. Тобі в ньому не гладко було. Та роки, що ми разом ділили, Це твоє і моє “повезло”. Я стараюсь тебе не гнівити, Щоб спокійно було на душі. До нас горнуться любі нам діти, І дорослі онуки, не ті малюки. Живи! Радуйся небу і сонцю, І ріднею, яка в тебе є. Я бажаю тобі лиш здоров'я, Прошу Бога хай він нам дає.

27.11.2012

55


Моїй дружині до дня Валентина

А ми щасливі є у парі, Ще не багато, сорок з лишнім літ. Не віддавались ми дурній забаві, Синів своїх готовили в політ. Сини, щоб наші соколами стали Бога молили разом ти і я, Щоб долю їм хорошу дарували, Безмежне небо і свята земля. Запам'ятався вислів щирий, Що, як би тяжко жити не було, За те удвох летим ми в парі, Цьому причина є духовне джерело.

06.02.2012

56


О.Д.

Я хочу, чтобы песни звучали, Чтоб гостей у нас был полный зал, Чтоб весну мы с тобою встречали, Как когда-то тебя я встречал. Чтоб плыли наши годы, как волны, Чтоб не было преград и порог. И прожили мы счастливо вместе, Не случалось скалистых дорог. Чтобы жизнь твоя была спокойна Я буду её с Богом беречь, А в замен попрошу очень мало Ты мне больше ни в чем не перечь.

19.08.2010

57


Ранняя любовь

– Прощай девчонка!,- он ей сказал, Я буду дома, а ты гуляй. Не то, мы вместе, наколем дров, Ты хочешь замуж, а я не готов. Буду готовым, я позову. Свои причины я назову, Если ты любишь, то подождешь, Ко мне дорогу всегда найдешь. Моя причина всегда одна. Хочу познать я всю жизнь сполна. Если изучу семейную жизнь, Тогда мы вместе, только держись. Будем мы вместе как две руки. Любить друг друга, как голубки, Будет любовь у нас на все века, Даже поднимет в облака.

07.03.2010

58


60


61


62


63


64


65


66


67


Спогади смутку

Так тихо тут. Мене ти не ругаєш, Що я сорочку чи штани не ті надів. Тепер я тільки у душі це все тримаю, Повір мені, я цього не хотів. Та краще б ти ругала щохвилини, Щоб в нашій хаті оставався шум і гам. Тепер за цю мовчазну тишу Я зламану копійку не отдам. Чого мені тепер так сумно жити? У мене діти, внуки, правнуки - все є. Але мені Тебе для щастя не хватає І це тепер покою не дає.

грудень 2019

68


У моєї милої аритмія, а у мене алергія Далеко, далеко за обрієм сонце, Дивися,рідненька, у відкрите віконце. І дай тобі Боже здоров'я на вік, Щоб недуг покинув, від тебе утік. Щоб ти не зазнала ніколи біди, Напийся голубко святої води. Щоб серце зосталось у тебе спокійне, Ти помни, що у нас із тобою все спільне. Як ти заболіла, то й я вже в недузі, Всі м'язи і серце у мене в напрузі. Якщо ти смієшся, як сонце в вікні, Тоді все прекрасно на серці мені. Живи ти і радуйся людям в добро, Вважай, що тобі у житті повезло. Пройшла ти крізь те, що врагу не бажають, Всі рідні і друзі, тебе поважають. За Бога уранці, встаєш, не забудь, Бо він лиш один проложив тобі путь. Лягаєш ти спати, ти Богу молись, А в піст не забудь, ти хоч трохи постись. 04.12.2012 69


Подружній спір Лежить жінка у постелі, Геть не хоче їсти. Прийшов милий і дивиться Де йому присісти. -Що ж ти люба, моя мила, Не їла й не пила? Де ж у тебе дорогенька, Візьметься та сила? Вона йому у відповідь: -Не хочу й не буду! Пройде время, все минеться, Й про тебе забуду! Вона каже і не вірить, Що вона сказала, Бо весь час його одного До цих пір кохала.

19.09.2012

70


Життя Ховалася доля від мене в тіні. Я йшов і шукав, переплигував пні. Знайшов я її вже під вечір в гаю. Тепер вже піввіка я з нею в строю. Не жалуюсь я, що попала така. Буває твердою, ну більше м'яка. Життя нас шліфує, стаємо м'які, Можливо від роду ми просто такі. Родили синів, ми зовсім не вагались. У двадцять три роки ми з нею побрались. А вже в п'ятдесят стали дідом і бабою. Не сталось чудес, не командуєм владою. Прості ми, сільські, любим гарно трудиться. Не п'ємо, не палим, стараємось не биться. Коли, щось не так, ми виходимо з хати. А як повертаємось - душею багатші. Сини наші йдуть вже по наших стопах. Бувало і в них не вдавався той шлях. Життя їхні душі вже так закалило, Що це на віка по життю їх здружило.

71


Сини, як орли, а невістки, як квітки. Онуків у нас вже чотири лебідки. А доля тепер, уже вийшла з тіні, Можливо вона усміхнулась мені. А я їй говорю ласкаві слова: -Чого ж ти, рідненька, так пізно прийшла? Вона мені руськоязичним сказала: - Уж лучше попозже, чем вовсе б не дала!

20.10.2010

72


Побажання дітям

Закрутилась життя і нема вороття. Треба йти, тільки бачити стежку. Куди б ти не пішов, може вдень і вночі, Помічай ти на ній ту мережку, Яку мама сплела і тобі віддала, Коли йшов ти в далеку дорогу. Бо на ній був той знак, щоб де ти не ходив. Повертався до свого порогу. То секретний був знак, ти його бережи. Він для тебе одного був даний. Ти його пронеси і ніде не згуби То любов тобі щира від мами. Усі люблять тебе де б ти, рідний, не був. І ждуть вісточку, гарну від тебе. Ти їм хоч позвони і скажи як живеш. Та їм більше нічого й не треба.

73


Бо їм сняться вже сни і погані вони. Різні думки у голову лізуть. Ну ти їм подзвони і скоріш розкажи, Що вже скоро до мами приїдеш. Вона буде щаслива, як квітка весною Буде рада вас щиро прийняти. Хоч не знає, де вас всіх садовить. Тільки б знову з'явилися в хаті.

18.10.2010

74


Прибираю сніг я сам

Болить рука, а снігу по коліна Нема кому мені його прибрать. Маю онуків, маю я два сина, А сніг приходиться самому відкидать.. Ну це була всього лиш шутка, Бо так прийшло мені до рими, А як насправді - треба лиш хвилинка, Я подзвоню, і вже прибігли сини! Сім'я в нас дружня, думаю щаслива. Дякую Богу, що він таку створив, І кожен день прошу його в молитвах, Щоб він до віку нас не залишив. Простив провини, бо усі ми грішні, Направив нас на вірний йому путь, Бо перед Богом всі ми кажуть рівні, Щоб нам з дороги тої, Боже, не звернуть.

21.02.2010

75


Сімдесят Сивина, сивина, сивина... Вже у мене на скронях з'явилась, Давнина, давнина...де вона? Як луна поза ліс покотилась. Я не бачу її і не чую, Тільки в пам'яті зосталась вона, Тільки сплю і я з нею, ночую, Й споминаю близькі імена. Я прожив сімдесят, І ніколи років не жалію. Мало знає хто з вас, Коли й чим у житті я хворію. Я все йшов уперед, Не дивився ніколи під ноги. Хоча пальці й збивав, Об чужі і високі пороги. Я їх з болем долав Ну нікому на це не жалівся. І коли що не так-вибачав, Бо в сім'ї я такій народився. 18.01.2010 76


Політична провокація Не бажана й забута проснулася вона. Уже людьми почута Страшенна та війна. Вона вже недалеко І відгуки летять, Як в небі над землею Десь журавлі кричать. Хоча вона не справжня, А політична є Та на душі спокою Все людству не дає. Можливо будь помилка І дуже рокова, Коли в нас олігархи Почнуть ломить дрова. Весь люд тоді не стерпить, Щоб не ломити дров, Й тоді може пролитись Ні в чім невинна кров. 23.01.2012 77


Мужчинам

Если ты уважаешь себя хоть чуть-чуть, И на это у тебя есть причина, Значит должен себе ты прокладывать путь, Потому что родился "мужчиной". Содержать всю семью, не взирать ни на что, Защищать тех, кому это нужно. Быть любимым всегда, это будет за то, Что ты делаешь все это дружно. Не ложи большой груз на слабое плечо, Не ищи ты на это причины. И любить тебя будут всегда горячо, Будешь имя носить ты Мужчина!

07.03.2010

78


Продовження роду!

Є у мене правнук Звуть усі Тімоша. Що про нього скажеш? Та тільки все хороше! А ще є правнучка, Звуть її Інгуся, Будуща актриса Сказать не боюсь я. Тімоша і Інгуся, Рідні наші діти. Ростіте здорові, А мені радіти. Бігають правнуки, А ми все старієм. Нічого не зробиш, Нічого не вдієш…

79


ОСОБЛИВІ ДАТИ


Моїй дружині на честь 70-ти ліття

Добре знаю, тебе я кохаю, І без тебе не можу ніяк. Вже піввіку ми разом з тобою, Ти для мене, як в морі маяк. Для дітей ти є добрая мати. Для онуків ти є як взірець. В один день будем з нею вмирати, Я не хочу остатись вдівець. Коли в неї напруга на серці, Я стараюсь її звеселить. А як має хороший вже настрій, то стараюсь її не смутить. Ну така вже у мене удача Слава Богу, що він мені дав. Як лягаю я спати, молюся, І благаю, щоб він не забрав. Як дасть Бог, що піду я раніше, І на цьому вже буде усе, Хай ті квіти, що пахнуть весною Тихий вітер тобі принесе.. 82


І те сонце, що світить із неба зігріває її геть щодня, Щоб не була вона одинока Щоб із нею була вся рідня. Щоб до неї тягнулися люди, Вона в мене як мале дитя! Я бажаю їй сто літ прожити І творити своє майбуття.

27.11.2011

83


З ювілеєм Ольгу Дмитрівну

Написав я тобі пару слів, З ювілеєм тебе привітати. І наступне хотів би гостям У цім залі про тебе сказати: Сорок три ми пройшли по життю, І ти стала мені невід’ємна, З торжеством я вітаю сьогодні тебе, І ти помни-мені це приємно. Присвятив я тобі все життя Я приніс тобі сонце в бокалі, Лиш не те, що назване вино, А оте, що світитиме далі. Ми ростили з тобою синів, В нас невістки як пташки літають. А онуки найкращі у нас, Вони нас у житті поважають.

84


Я бажаю здоров’я тобі, Щоб цвіла як та квітка у полі. І щаслива була все життя, Як голубка, що літає на волі. Нехай завжди люблять тебе: І онуки, і діти, і близькі. І щоб Бог не залишив тебе, А від мене уклін тобі низький.

27.11.2006

85


Присвячую Рімі

Ти завжди піклуєшся про всіх І не береш нічого у заміну. Ти знаєш що хороше, а що гріх, Нібито працюєш у дві зміни. Ти бачиш стежку, що веде до Бога, Ти пробачаєш всім усе земне. Я хочу щоб щасливою була твоя дорога, І думаю тобі погане все мине. Бажаю щастя я тобі і до віку здоров'я, Бажаю щиро, завжди й от душі Любили щоб тебе усі на світі І старі, й дорослі, і малі Бо ти в усіх вкладаєш свою душу, Не всі це бачать, не відчувають цей порив. А я отут усім сказати мушу, Що це їй Бог терпіння подарив.

01.07.2008

86


Подяка

Я дякую Богу, Інзі і Владу, І людям що з ними були. Вони проробили велику роботу, Щоб вірші мої ожили. Щоб книжка ця жила, мене мати вчила: "Доводь сину все до кінця, Якщо ти зупинишся на півдорозі Не дійдеш тоді до вінця." Ці люди зробили із поміччю Бога, Що мати казала мені, як у сні. Я бачу у книжки тепер є дорога, Спасибі це їм, не мені. Я тільки початок зробив у цій книжці, У землю посіяв зерно, А щоб проросло і давало врожай нам Ці люди зі мной заодно.

26.02.2010

87


Лучшим врачам "Лисод"

Вы с Божьей помощью не одну жизнь спасли, И возвратили их почти из того света. Прошу я Господа, чтоб он учёл вам это, Такими, чтоб людьми заполнилась планета. За ваши руки, ум и сердце, молю я Господа в душе, За тех, кто клятву Гиппократа несет поперек непокорной судьбе. Желаю Вам крепкого здоровья, долгих и прекрасных лет жизни... С уважением, Ковбаса М.С. 2.11.2010

88


Олегу в двадцать один от деда напутствие

Олег, желаю я тебе всего так много! При этом я прошу, не забывай, ты, Бога. Поможет он тебе, и в жизни, и в быту. Но не прощает он людям любую клевету. Прошу тебя и кланяюсь я низко, Не принимай к душе ты, мелочи так близко. Не разменяйся ты, случайно, на пятак. В последствии тебе вернется четвертак. Но не случайно я писал тебе за Бога. Счастлива только с ним, у тебя будет дорога. А я тебе желаю: здоровья, счастья, любви и удачи, Что бы ты в рамках права, сумел решать задачи.

07.10.2012

89


Лорик! Тебе единственной и неповторимой

С днем рождения, поздравляем, Всего наилучшего тебе! Счастья, здоровья, любви и удачи, Пусть все будет! Не иначе! С 8 Марта поздравляем. Пусть царит в душе весна! Солнца яркого желаем, Счастья, радости сполна. Будь желанна и красива, Веселись, шути и пой! Ты люби и будь любима, Удивляй весь мир собой!

08.03.2013

90


Поздравление Данюше с днём рождения!

И ты, идя крутой тропою, Не сетуй, что она крута. Ни у кого сама собою Не исполняется мечта! Вся жизнь - тропа по кручам горним Через утесы и хребты, Так будь же гордым, Будь упорным, Достойным честной высоты!

17.01.2018

91


94


95


96


98


молоді

99


100


101


Доля

102


?

103


104


105


106


107


108


109


110


111


112


113


114


115


116


117


118


119


120


121


122


123


Така доля

Із-за яру зеленого сивий коник скаче. Їде милий до дівчини, Яка щодня плаче. -Витри сльози моя доню, Бо так некрасиво. Каже мати своїй дочці, А сама вже сива. -Поберетесь та й залишиш Мене стару вдома, А сама із ним поїдеш, У чужі хороми. Розплакалась дочка знову: -Що ж мені робити? Кого із вас залишати, Як же дальше жити?

124


Шкода маму, вже старенька, Її не залишиш, А за милим болить серце, В письмі не опишеш. Зосталася дівка одна З стрічкой голубою, Мати пішла, бо вік вийшов, А милий з другою. Скажіть мені люди добрі Де була розв'язка? Наламала дівка дров, Вийшла ціла в'язка.

13.03.2010

125


Застереження

Дуже коротка наша стопа, Та яка довга у нас тропа... А як проїхати, або пройти, Щоб нам стежину оту знайти? Яка буде одна з моїх? Щоб не накоїти цей гріх, Який буде стояти там, А відповідь держати нам? А скільки в Бога є стежин... Та праведні лиш будуть з ним. І якщо дуже попросить Він може стежку освітить. Та ти вже з неї не звертай, Гріхів вже більше не збирай, Щоб не жаліти потім нам Про ті гріхи, що зробиш сам.

26.12.2019

126


Тобі, дорогий онучок

Я діда не знав, батька й досі не мав Я жив, як горох при дорозі. Ніхто і ніде мені шлях не вказав, Я йшов й спотикавсь на порозі. Бажаю тобі свою стежку знайти, Щоб була вона не терниста. Щоб щастя твоє, в тебе завжди було, І сяяло, будь то намисто. Є в тебе батьки, і такі молоді! Звертайся до них за порадою, Ніколи й ніде не оставлять в біді, І завжди тобі будуть раді. 02.06.2019

127


Роздуми

Немає на світі й не було такого, Щоб рідної неньки не було у кого. Людина, тварина, візьмемо сосну, Подумай ти ширше, тут все не до сну. Ти скажеш мені: “А до чого сосна?,Земля її мати, рідненька вона”. І щоб ти не взяв, у цім світі живого, Свята і всіх мати, вона від святого. І батько теж рідний, живе у душі, Ну щастя не знають усі малиші. Це скажу я вам, вже із досвіду свого, Бо батька не знав, ні свого ні чужого. Як мати лишає маленьких дітей, Нема в голові в неї добрих ідей. Бо мати дітей лиш тоді залишає, Коли наш Господь вже до себе гукає.

128


Вона навіть з неба пораду дає, Якщо у тебе серце й душа іще є. З-за чого розпалась сім'я я не знаю, Ну батька буває я теж вспоминаю. Судити не буду, бо я не суддя, Хай Бог їх розсудить, не в праві тут я. Але усім батькам я хотів би сказати, Що своїх дітей, вік негідно лишати.

24.01.2013

129


Из жизни

Сколько раз в жизни стучал я в дверь, Мне отвечали нельзя. Оттуда я шел, как разъяренный зверь, Но были они мне друзья. Правды, неправды носил я в себе, Время плыло как вода. Нервы подсдали, не тот я уже, Что б не случилась беда. Уйду я уж в тень, постою в стороне, Понаблюдать с высоты. Может, попустит, понравится мне, Как будешь командовать ты. Хотелось бы мне, чтобы все шло на лад, Характер смени ты в себе. За это получишь невиданный клад, Все кланяться будут тебе. А это дороже денег больших, Быть в почете у верных людей. Желаю семье, дружно жить в этом мире, И крепко любить матерей! 09.02.2012 130


Побажання

Ідеш у дорогу, ти помни про Бога, Ніколи його не забудь. Бо сам ти без нього не зробиш нічого, Господь тобі вкаже твій путь. Яка б це не було у тебе дорога, Короткий, чи довгий твій шлях, Та завжди ти май в голові свого Бога, Без нього ти голий як цвях. Якщо у житті ти забудеш про нього, Дивись, щоб не пізно було. Коли у душі в тебе буде тревога, Тоді ти й згадаєш його. Лягаєш, встаєш, чи ідеш ти в дорозі, Най буде він завжди з тобою. У гору піднімешся, чи з неї зійдеш ти, Не стрінешся ти із бідою.

02.08.2011

131


Мудра порада

Якщо усвідомив, щось не так То другий раз не повторяйся. А знайди ти сили й духу, Усім в цьому ти признайся. Тоді ти зкинеш із пліч гору, Тобі все легше стане жити. І пустять всі тебе до двору, І думаю будуть дружити.

07.10.2010

132


Роздуми

Борознить там у небі літак, десь на схід Я дивлюсь в чисте небо, літаку у слід. Як хотілось би зняться й полетіть десь за ним, Зостається від мислі тільки місце пустим. А колись я знімусь й полечу в небеса. І ніхто не промовить, що пройшли чудеса. Лиш помоляться Богу й простять, що не так. І з роками забудуть де стояв отой знак. Бо чудес не буває, все реальне, просте. Ти не хочеш признати, що ти робиш пусте. Те, що йде нам від Бога, все призначене в срок, Так описано в книзі, і велить нам пророк. Тож старайтеся, друзі. Не робіть ви гріха, А то все розганяєм, як в гармошці міха. Треба кожну хвилину берегти при житті Вже тепер треба думати, що нас жде в майбутті.

28.04.2010

133


Одинока старість

Сидить вже старенька, одна біля хати, Вся в думах, що дальше робити? І ноги не носять, і серце слабеньке, Вже більше не хочеться жити. Життя є прекрасне, буває й кошмарне, Від щастя залежить воно. Кому як приходиться жити у світі, Це праведним Богом дано. І ви постарайтесь, щось краще зробити, Сторицею вернеться вам у житті. Бажаю кохати і вірно любити, І будеш щасливий по всьому путі. Не будь одинокий, дивись на стареньку, Зроби свої висновки сам у житті.

14.03.2010

134


Із досвіду

Берусь за непосильну справу, Бажання є її зробити, Якщо я ціль собі поставив, То вже не можу відступити. Може це добре? чи погано? Можливо шкодить це мені? Тому якщо все дуже рано, Треба постоять у тіні. Та ціль свою треба дістати, Якою б не була ціна, Якщо ви хочете щось мати, То йдіть стрімко до кінця. І вам з сторицею вернеться, Хто не жаліє своїх сил. А коли доля вам всміхнеться, Той час життя вже буде мил.

25.04.2010.

135


138


139


140


141


142


143


144


145


146


147


148


149


150


151


152


153


Банк Парадокс, як ви бачите, друзі. Нас країна не хоче підняти. Якщо гроші ти їй позичаєш, Вона їх нам не хоче вертати. А якщо позичає вона нам, То не здумай із нею мутити! Якщо ти їй вертаєш невчасно, Може діло на тебе відкрити. Якщо діло вона не відкриє, Будуть шию пиляти щодня, А за цей весь, пропущений час Виростає велика пеня. Тут нам кажуть, що в нас справедливість, У країні, в якій живемо. То це правда, що каже прислів'я? Що ти сієш, то те й пожнемо? Ми самі обираєм правління І самі їм даємо права. Та у мене великий є сумнів, Чи болить в них за нас голова? Вони сім'ї свої захищають. Язиками, що хочуть плетуть, А за нас вони тільки згадають, Коли вибори другі прийдуть. 21.02.2010 154


Ранок у власному дворі Вставай друже,по любому, Кланяйсь Господу святому. Іди в кімнату “туалет”, І роби там свій балет. Брийся, мийся, одягайся І на роботу добирайся. Та поснідай, не забудь, Бо іще далекий путь. А з роботи, як вернешся, Іншим ділом ти займешся. Пообідаєш спочатку І запишеш все на згадку, Що робить тобі потом. Не займатись тільки ртом! Відкидати сніг зимою, підмітати у дворі, Почепить кормушку птицям, де сідають снігурі. Тільки роблять це не пізно, А рано, вранці на зорі, Щоби сніг іще не злігся, Й не прибули снігурі. Що би сніг не втрамбувався, Й під ногами не ковзався,

155


Щоб, гляди, ніхто не впав, Руки й ноги не зламав. Нескладні наче завдання, Та у мене є прохання: Не відкладуй на колись, Щоб щурі не завелись. Бо ти будеш жити там, Де колись велів щурам.

26.01.2012

156


«Побралися ми с дружиною рано на весні...»


«Особлива ти є, не така, як усі ...»


«Пішов я у світ, як лелека у вирій...»


«Ще раніше я тебе побачив, а побачив я тебе у сні...»


«А з армії я повернувсь чоловіком...»


«Ти родила мені наших гарних синів ...»


«Люди линуть душею до Бога, вони в церкву пішли б хто як зміг...»


«Лишь ищущий к Господу дорогу, всегда найдет её ...»


«Пройшли роки, а ми в парі, наче два крила ...»


«Знайшов я судьбу і зостався щасливий»


«Якщо в житті ти любиш квіти...»


«Я не суддя, і вам судить не раджу...»


«Сини, як орли ...»


«невістки як пташки літають ...»


«Сім' я в нас дружня,


думаю щаслива ...»


«...онуки, як квітки у полі ...»


"А онуки наик ̆ ращі у нас, вони нас у житті поважають"


"Ты люби и будь любима,удивляй весь мир собои!̆ "


"Бажаю тобі свою стежку знаит ̆ и, щоб була вона не терниста..."


"Тімоша і Інгуся рідні наші діти,


ростіть здорові, а мені радіти»


«Якщо в ваших серцях зросте вірна любов і рушничком повяжуть ваші ручки,


тоді оцю любов послав вам сам Господь і ви на пальчики одіните обручки»


"Бо для нас є на світі одне,наша доля і наша родина"


3

3 6 9 Из жизни (юность в деревне) . . . . 21 Повага . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Моє життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

30 31

183


34

39 41

Смуток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Продовження роду . . . . . . . . . . . Крик душі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Останнє люблю . . . . . . . . . . . . . . Тільки тобі, моя мила . . . . . . . . Тільки тобі, моя мила . . . . . . . . Моїй дружині до дня Валентина О.Д. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Ранняя любовь . . . . . . . . . . . . . . .

52 53 55 56 57 57 58 59 60

СІМЕЙНЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61 62 64

184


65 66 67 68 69 Спогади смутку . . . . . . . . . . . . . . 70 У моєї милої аритмія, а у мене алергія . . . . . . . . . . . . . 71 Подружній спір . . . . . . . . . . . . . . . 72 Життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56 Побажання дітям . . . . . . . . . . . . 75 Прибираю сніг я сам . . . . . . . . . . 77 Сімдесят . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78 Політична провокація . . . . . . . . . 79 Мужчинам . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 ОСОБЛИВІ ДАТИ . . . . . . . . . . . . . 81 Моїй дружині на честь семидесятиліття . . . . 82 З ювілеєм Ольгу Дмитрівну . . . 84 Присвячую Рімі . . . . . . . . . . . . . . 86 Подяка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 Лучшим врачам «Лисод» . . . . . . . 88 Олегу в 21 от деда напутствие 89 Лорик! Тебе единственной . . . . . 90 Поздравление Данюше . . . . . . . . 91 185


93 94 95 96

молоді

Доля

97 98 99 100 101 102 104 105 106 107 109 110 111 113 114 115 116 117 118 119 121 122 123

186


Така доля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124 Застереження . . . . . . . . . . . . . . 126 Тобі, дорогий онучок . . . . . . . . . . 127 Роздуми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128 Из жизни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130 Побажання . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 Мудра порада . . . . . . . . . . . . . . . 132 Роздуми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Одинока старість . . . . . . . . . . . 134 Із досвіду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135 136 137 139 140 142 144 145 146 148 149 150 151 Банк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153 Ранок у власному дворі . . . . . . . . 154

ФОТОАЛЬБОМ . . . . . . . . . . . . . . .155

187


Михайло Ковбаса

«З нами трапилось життя» Друга збірка Видавництво «Прес-Інформ» Україна, м.Черкаси, вул.Сергія Амброса, 56 Тел.: +38(0472)50-10-80, +380674700935 www.pressinform-print.com

Підписано до друку: 16.01.2020 Формат 30×42/4 Бумага Munken Pure 90 г/м Друк цифровий. Умов.друк.арк. 23,5. Наклад 200 примірників.

Дизайн та друк «Press-Inform», м.Черкаси

Листи автору надсилайте на адресу:

Profile for Press-Inform

MK2  

MK2  

Advertisement