Issuu on Google+


УДК [913.26:37.016](075) Б БК 26.8я721 Д58 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2015 р. № 777)

Рецензенти О. В. Яковчук, доцент кафедри туризму і соц. наук ХТЕІ (КНТЕУ), канд. геогр. наук; В. Ф. Вовк, учитель Новомерчицького НВК Валківської районної ради Харківської області, учитель-методист

Д58

Довгань Г. Д. Географія : підруч. для 7 класу загальноосвіт. навч. зак л а­ дів / Г. Д. Довгань, О. Г. Стадник. — Х. : Вид-во «Ранок», 2015. — 304 с. : іл. К В К 978-617-09-2480-3. Підручник містить обов’язковий обсяг навчального матеріалу, усі необхідні теоретичні відомості й поняття. У ньому наведені програмові практичні роботи та географічні дослідження. Карти, схеми та ілюстрації підручника допоможуть краще засвоїти навчальний матеріал. Електронні додатки: цікава додаткова інформація, навчальні відеоматеріали і тестові завдання для підготовки до узагальнюючого контролю знань розміщені на сайті: http://interactive.ranok.com.ua Призначено для учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів. УДК [913.26:37:016](075) ББК 26.8я721

ІНТЕРНЕТ-ПІДТРИМКА Для користування електронними додатками до підручника увійдіть на сайт http://interactive.ranok.com.ua

ISBN 978-617-09-2480-3

Служба технічної підтримки: тел. (098) 037-54-68 (понеділок—п’ятниця, з 9.00 до 18.00) E-mail: interactive@ranok.com.ua

© Довгань Г. Д., Стадник О. Г., 2015 © ТОВ Видавництво «Ранок», 2015 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

II1111III11111111III111111111111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111II

Любі діти!

П ригадайте, будь ласка, у яком у віці ви дізналися, що Зем ­ ля — це куля, що на ній ж иве величезна кількість народів у безлічі держав, а держ ави розташ овані на материках, я к і омивають води безмежних океанів. Напевно, вам здається, що ви знали це завжди. Світ, я к и й ми без перебільш ень називаємо неосяж ним , поступово розкриває свої таємниці. Щ ороку ваші знання розширювалися, уточ­ ню валися, наповнювалися новим змістом. І допомагала вам у цьому наука «географія». Географія — це аж н іяк не сухий звіт про те, що й де розта­ шовано на поверхні Землі. Географія прекрасна й різноманітна, як і ж и ття на наш ій планеті. Географія не існує без людей, так само, я к і люди не можуть існувати без географії. Тисячоліттям и люди пізнавали свою планету, продовжують вивчати її і сьогодні. У н а­ звах на географічних картах збереглися імена людей, завдяки яким народилася та розвивається наука географія. Зараз ми запрошуємо вас у захоплюючу подорож материками й океанами. Ви відвідаєте найвіддаленіш і куточки нашої планети, побачите найвищ і гори та безкраї рівнини, гримучі водоспади та дивовижні рослини і тварини. Перед тим я к розпочати мандрівку, підготуйте необхідне спорядж ення — географічні атласи, зош ити, контурні карти, і звичайно, гарний настрій. Ш лях буде нелегким, але дуже цікавим! Головним путівником для вас стане цей підручник. Щоб було легш е орієнтуватися в ньому, текст підручника поділено на розді­ ли, теми та параграфи. Кожен параграф розпочинається рубриками: «Ви дізнаєтесь», що підготує вас до сприйняття нового матеріалу, «Пригадайте», де пропонується згадати вже відому інформацію, я к а допоможе кращ е зрозуміти нову. Ілю страції із цікавим и підписами, що містяться в параграфах, унаочнюють та доповнюють основний матеріал. Зверніть увагу: деякі ілю страції мають таку позначку . Це означає, що зображений об’єкт є особливо цінним для лю дства та перебуває під охороною М іжнародної організації ЮНЕСКО. Безумовно, робота з підручником потребує наполегливості, проте дасть можливість відчути радість са­ мостійного відкриття.

❖ ❖

3 www.e-ranok.com.ua


I I I 1111I I I 11111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 1111 І Н Ш І Ї I I I 11111111I I I 111111111111I I I 111111111

Вигляд Землі з космосу

Н адійними помічниками на ш ляху пізнання для вас стануть наявні в підручнику географічні карти, що підкаж уть відповіді на складні запитання. Кожен параграф закінчує рубрика С ! «Головне», у я к ій ко­ роткими формулюваннями викладено головні думки тексту. Рубрики «Запитання та завдання для самоперевірки », «Практичні завдання », «Практична робота », «Географічні дослідження», «Поміркуйте », «Працюємо самостійно», «Працюємо в групах » — це своєрідні підводні скелі та рифи на вашому ш ляху. Якщ о успішно їх здолаєте — подорожуйте далі. Д еякі запитання та завдання, можливо, викличуть у вас утруд­ нення — не зневірюйтесь: до підручника розроблено електронний освітній ресурс in teractiv e.ran o k .co m .u a, як и й містить багато додат­ кової інформації до параграфів, тестові завдання для підготовки до узагальнюючого контролю та відеоматеріали до уроків. Отже, вирушаємо в подорож. Баж аєм о вам успіхів! 4 www.e-ranok.com.ua


0 -НАМОК

♦ ВСТУП

§ 1. Що вивчає географія материків і океанів В и

д із н а є т е с ь :

♦ що та з якою метою вивчають у курсі географії материків і океанів ♦ про співвідношення на Землі материків та океанів П р и г а д а й т е :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

♦ що вивчає наука географія ♦ що таке географічна оболонка ♦ скільки на Землі існує материків та океанів

❖ ❖

Н а уроках загальної географії в 6 класі ви ознайомилися з при­ родними процесами та явищ ам и в різних сферах географічної обо­ лонки — атмосфері, гідросфері, літосфері та біосфері. У межах гео­ графічної оболонки найбільш ими природними ком плексам и Зем лі є материки та океани. Саме вони стануть основним предметом ви­ вчення на уроках географії в 7 класі. ^ 1^ Материки та океани як об'єкти вивчення регіональної географії.

Докладно дослідити всю земну поверхню вкрай важ ко — вона велика, складна та різноманітна. Регіональна географія розглядає природу Зем лі за окремими територіям и: м атерикам и, частинами світу, океанами, країнам и тощо. Детально розглядаючи всі материки й океани, ви дізнаєтеся, хто їх досліджував, у чому полягаю ть особливості їхньої природи та чим вони обумовлені, я к і народи населяю ть кож ний материк, осо­ бливості їхнього ж иття, побуту, наслідки втручання в природу тощо. Мандруючи сторінками підручника, ви дізнаєтеся не лиш е «де», але й «чому» на материках утворюються величезні пустелі, зростають лісові масиви, височіють засніжені гори; формуються глибоководні западини та з ’являю ться нові острови в океанах. П ротягом цього року ви здійсните безліч географічних відкриттів, на я к і людству знадобилися тисячі років. Н овітні методи досліджень переконую ть у тому, я к глибоко пов’язан і м іж собою різні процеси на Зем лі. Те, що відбувається в одному місці, впливає на інш і, іноді навіть дуже віддалені тери­ торії, отже, і на кожного з нас. Від діяльності людей, від нашого поводження в природі залеж ить майбутнє планети. 5 www.e-ranok.com.ua


III1111IIIМ М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 11111

СУХОДІЛ займає 149,4 млн км2 (29 % земної поверхні)

СВІТОВИЙ ОКЕАН займає 360,7 млн км2(71 % земної поверхні)

АВСТРАЛІЯ — 9,0 млн км2 (6 %)

ТИХИЙ 178.7 млн км2 (50 %)__________________

АНТАРКТИДА — 14,0 млн км2 (9 %)

АТЛАНТИЧНИЙ 91.7 млн км2 (25 %)

ПІВДЕННА АМЕРИКА' — 17,8 млн км2 (12 %) ПІВНІЧНА АМЕРИКА — 242м л н км2 (16 %)

ІНДІЙСЬКИЙ ' 76,2 млн км2 (21 %)

АФРИКА — 30,3 млн км2 (20 %)

ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВИТИЙ 14,1 млн км2 (4 %)

ЄВРАЗІЯ — 54,6 млн км2 (37 %)

Р и с .

1 .

Розподіл площі суходолу за материками.

Р и с .

2 .

Розподіл вод Світового океану.

Завдання курсу «Географія м атериків і океанів» — допомог­ ти вам глибше зрозуміти особливості взаємодії суспільства й при­ роди, сформувати наукове розуміння загальних географічних зако­ номірностей на основі вивчення спільних і відмінних рис природи материків та океанів, навчитися своєчасно розпізнавати зміни, що відбуваються на Землі, і правильно розпорядж атися її природними багатствами. 4^

Материки та частини світу, океани.

Загальна площ а земної кулі складає 510 млн км 2. Н а частку суходолу — материків та островів — припадає близько 149 млн к м 2, або 29 % поверхні Землі. М атериків на Землі шість: Євразія, А фрика, П івнічна Америка, Південна А мерика, А нтарктида й А встралія (рис. 1). Євразія — найбільш ий континент на наш ій планеті. Я кщ о по­ рівнювати його з інш ими материками разом узятим и, то Євразія за­ ймає 36 % суходолу, тобто понад третину площ і. Н айспекотніш ий м атерик на планеті, я к и й посідає друге місце за розміром, — це А фрика, вона займає п ’яту частину суходолу. Континентів із назвою «Америка» два. Щоб не плутати їх, одну Америку, я к а розташ ована в північній частині земної кулі, назвали Північною, а ту, я к у ми бачимо в «нижній» частині к ар ти ,— П ів­ денною. Їм, відповідно, належ ать третє й четверте місця за площею. Далі йде А нтарктида — найпівденніш ий і найхолодніш ий материк. Через положення на південній «верхівці» Землі майж е вся її тери­ торія (близько 98 %) вкрита вічними льодами. А встралія — най­ менший континент і єдиний, у межах якого розташ ована лиш е одна країна — А встралійський Союз. Поряд із поділом суходолу на материки історично склався йо­ го умовний поділ на частини світу. Гігантська Євразія займає від6 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

В С Т У П

IIM ilIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIllllINIIIIM ilM ilIIIммM ilM ilIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIM ilM ilIIIM illlllINIIIIM illlllIIIINInilM ilIIIM ilM ilIIIммM ilM ilIIIМ ИИМ IIIM ilnilnilIIIМ ИИМ IIIМ ИИИИМ IIIмиимII разу дві частини світу: Європу та Азію, а ось П івнічна й Південна А мерика, навпаки, об’єдналися в одну під назвою А мерика. Назви решти частин світу збігаються з назвами материків. Отже, частин світу також шість: Європа, А зія, А ф рика, А м ерика, А встралія та А нтарктида. Н а Зем лі існує чотири океани: Тихий, А тлантичний, Індій­ ський і П івнічний Льодовитий (рис. 2). Усі вони з ’єднані м іж со­ бою та утворюють єдиний Світовий океан, площ а якого становить приблизно 361 млн км 2 (71 % поверхні планети). Важ ливою особливістю сучасної поверхні Зем лі є нерівно­ мірність розподілу суходолу та океану з очевидним переважанням водного простору. У П івнічній півкулі м атерики займаю ть 39 % поверхні, а в Південній — лиш е 19 % . Тому П івнічну півкулю н а­ зивають материковою, а Південну — океанічною. М атерики та води океанів мають різні властивості та водночас перебувають у тісній взаємодії. Океани суттєво впливають на при­ родні процеси на м атериках. У свою чергу, і материки беруть участь у формуванні особливостей природи океанів. Головне

♦ Курс географії материків і океанів вивчає природу нашої п ла­ нети загалом, її материки й океани, народи та країни, взаємозв’язки природи та суспільства. ♦ Б ільш а частина поверхні Землі зай нята океанами, я к і з ’єднані м іж собою та утворюють єдиний Світовий океан. ♦ Серед просторів Світового океану розташовані шість материків. ♦ Поряд із поділом на материки існує умовний поділ суходолу Землі на частини світу. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

Що вивчає географія материків і океанів? 2 . Які завдання постають у наш час перед вченими-географами? 3 . Назвіть материки в послідовності змен­ шення їхніх площ. Які материки перетинає екватор? нульовий меридіан? тропіки? полярні кола? 4 . Назвіть океани в порядку зменшення їхніх площ. 5 . Порівняйте площі: а) Світового океану та суходолу; б) найбільшого океану та найбільшого материка. 6. На конкретних прикладах доведіть значення для людини географічних знань про материки та океани. 1 .

П о м ір к у й т е

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

ф

Чому поділ суходолу на материки та частини світу збігається не повністю? П р а ц ю є м о

с а м о с т ій н о

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І

За допом огою додаткової літератури дізнайтеся, я к і коли з'явилися назви сучасних материків і океанів Землі.

❖ 7

www.e-ranok.com.ua


M il llll llllM il llll M il llll llll

llll llll

llll nil nil nilM il nilnil nil

nil nilnil

nilnil nilnilM il

I Il Il l l l l II I I lI lNl lI l l l l I I I l l l l l l l l I I II l l l l l1111 l l l l l l l I I I l l l l 1111 l l l l I IIII l l l l l11111111 l l l 1111 I I I l l l l 1111 l l l l I IIII l l l l l11111111 l l l l l l l I I I Il Nl l lI l l l l I IIII l l l l lI lI Il l! l l l l I I I l l l l l l l l I IIII IlNl l Il l l l l l l l l I I I l l l l Il Nl l lI I I II Il Nl l Il lI lNl lI l l l l I I I l l l l l l l l I IIII IlNl l Il lI lNl lI Il Nl l lI I I I l l l l l l l l I IIII l l l l l l l l l l l l I I I Il Nl l lI Il Nl l lI I

§ 2. Джерела географічної інформації. Карти материків та океанів, їх класифікація

В и

д із н а є т е с ь :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

♦ які джерела містять інформацію про материки та океани ♦ про різні види карт

П р и г а д а й т е :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

♦ відомі вам джерела географічної інформації ♦ що таке географічна карта; чим вона відрізняється від плану місцевості

У давні часи географічна інформація була ціннішою за золото. М андрівники під час своїх подорожей складали описи нових земель, мореплавці ретельно занотовували подробиці плавань у бортових ж урналах. Зараз, щоб дізнатися про віддалені куточки земної к у ­ лі, зовсім не обов’язково вируш ати в тривалу подорож. П іднятися на найвищ і верш ини, пропливти глибинами океану, побачити ви­ верження вулкана та навіть стати свідками цунамі вам допоможуть різноманітні дж ерела географічних знань. Особливо важливим д ж е­ релом географічної інформації з давніх часів і донині залиш аю ться географічні карти. ^ 1^ Джерела географічної інформації про материки та океани.

У наш час джерел географічної інформації дуже багато. Її не­ можливо зібрати в одній к н и ж ц і або на веб-сайті. Д ля того щоб отримати бажаний результат, вам потрібно навчитися користуватися різними інформаційними ресурсами. Усі дж ерела географічної інформації поділяю ться на первинні та вторинні. Первинні дж ерела пов’язані з дослідженнями об’єктів безпосе­ редньо на місцевості. Так, під час подорожей ви можете самостійно складати опис території, фотографувати, спостерігати та занотовувати. Проте дослідження материків та океанів насамперед потребує вмінь працювати з вторинними джерелами — таким и, що добуті та впорядковані інш им и дослідниками. До них відносять літературні та мультимедійні джерела, освітні сайти та ресурси бібліотек, мере­ ж а Інтернет, музейні експозиції, а також упорядковану статистич­ ну інформацію . Д ля виконання творчих завдань і досліджень вам знадобляться енциклопедії, довідники, періодичні видання. Про за­ хоплюючі м андрівки, наукові дослідж ення, експедиції, відкриття, досягнення української й міжнародної науки ви можете дізнатися в часописах «Світова географія» та «N ational G eographic»; багато8 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

В С Т У П

IIM ilIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIllllINIIIIM ilM ilIIIммM ilM ilIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIM ilM ilIIIM illlllINIIIIM illlllIIIINInilM ilIIIM ilM ilIIIммM ilM ilIIIМ ИИМ IIIM ilnilnilIIIМ ИИМ IIIМ ИИИИМ IIIмиимII

1 . ГІС — це сучасні комп'ютерні технології, що дають можливість поєд­ нати модельне зображен­ ня території (електронні карти, схеми, зображення земної поверхні з космосу) з різноманітною інфор­ мацією (статистичні дані, характеристики тощо). Р и с .

гранний світ природи розкрию ть перед вами сторінки ж урналів для дітей і ю нацтва «Колосок» та «Юний натураліст». Під час підготовки до уроків географії надійним помічником і порадником для вас стане підручник. Універсальним джерелом географічних знань є карти — «друга мова» географії. Із їхньою допомогою мож на отримати основні відо­ мості про природу, населення певних територій та його господар­ ську діяльність. Карти допомагають з ’ясувати причини географічних явищ , утворення різних природних комплексів на земній поверхні. Із часом карти поступово змінювалися: наскельні малю нки за­ ступили рукописні паперові карти, потім з ’явилися друковані гравю­ ри та поліграфічні відбитки, тепер — електронні зображення, їхні друковані копії, геоінформаційні системи (ГІС) (рис. 1). Однак не­ зважаю чи на зміни, карти були й залиш аю ться важ ливим засобом відображення та пізнання навколиш нього світу. У наш час уміння читати карти необхідне кож ній людині так само, я к і вміння корис­ туватися ком п’ютерними технологіями. Види карт.

Ми вже говорили, що карти є найваж ливіш им джерелом гео­ графічної інформації. Для того щоб правильно користуватися к ар та­ ми, необхідно знати їхні основні особливості та призначення. Отже, карти поділяють на певні групи за охопленням території, масштабом, змістом і призначенням. За охопленням території розрізняю ть карти: ♦ всієї земної кулі (карти світу та карти півкуль); ♦ карти материків та океанів; ♦ карти окремих частин м атериків (держав, областей, районів, міст) (рис. 2). 9 www.e-ranok.com.ua


III1111IIIМ М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 1111IIIМ М М М 1111IIIМ М 11111 Від охоплення території значною мірою за­ леж ить масштаб карти. З а масштабом усі гео­ графічні карти поділяю ть на такі види: ♦ великомасш табні (масштаб більший за 1 : 200 000); ♦ середньомасштабні (масштаб від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000); ♦ дрібномасштабні (масштаб менший за 1 : 1 000 000).

1:1Масштаб 00000000

2 . Класифікація карт за охопленням території (а — карти півкуль; б — карти материків; в — карти океанів). Р и с .

Чим більш ий розмір території, зображеної на карті, тим дрібніший масштаб карти. За змістом географічні карти бувають загальногеографічними та тематичними (рис. 3). Загальногеографічні карти приблизно з од­ наковою докладністю відображають основні еле­ менти місцевості. До таких карт відносять огля­ дові дрібномасштабні фізичні карти материків та океанів. Н а відміну від загальногеографічних карт, тематичні карти характеризують один або декіль­ к а компонентів природи. Зміст тематичних карт визначається темою, я к ій вони присвячені. Так, наприклад, для виявлення особливостей природ­ них компонентів м атериків вам знадобляться карти клім атичні, тектонічні, природних зон, ґрунтів; під час дослідж ення океанів — карти температури та солоності поверхневих вод, бу­ дови дна тощо. Залеж но від того, у яки х сферах людської діяльності вони будуть використані, карти роз­ різняю ть за їхнім призначенням: навчальні, ту­ ристичні, довідкові, військові, технічні тощо. Збірку географ ічних к ар т, об’єднаних певною ідеєю, змістом, способами зображ ення географічних явищ та об’єктів, називаю ть гео­ графічним атласом. Окрім карт атласи можуть вміщ увати таблиці, тексти, ф отографії, описи, профілі, м алю нки, довідково-статистичні дані. За картам и навчального географічного атласу для 7 класу зручно не лиш е вивчати географічні

10 www.e-ranok.com.ua


В С Т У П

IIM ilIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIllllINIIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIM ilM ilIIIM illlllINIIIIM illlllIIIINInilM ilIIIM ilM ilIIIM ilM ilM ilIIIINInilIIIМ ИnilnilIIIМ ИnilIIIМ ИnilnilIIIМ ИnilII eScx. Ін іп р о д зе р ж и н Дніпровська

eQcx.r^

Д н іп р о р у д н в Каховське

вйсх.

Р и с .

3. Класифікація карт за змістом: загальногеографічні (а, б), тематичні (в, г).

особливості материків та океанів, але й зіставляти та порівнювати їх м іж собою. ^1

Головне

♦ Географічні знання можна отримати з різних джерел: підруч­ ника, довідників та енциклопедій, ж урналів і газет, телепередач, мережі Інтернет. ♦ Н айваж ли віш им джерелом наукового пізнання в географії є географічні карти. їх поділяють за масштабом, охопленням тери­ торії, змістом і призначенням. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИ

1. Наведіть приклади джерел географічної інформації, якими ви користуєте­ ся на уроці географії та вдома. 2. Чому географічну карту часто називають «другою мовою» географії? 3. За яким и ознаками географічні карти поді­ ляють на групи? Якими є особливості кож ної групи? П р а к т и ч н е

з а в д а н н я

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ І

Розгляньте добірки карт в атласі й підручнику та з'ясуйте, до яких видів карт за охопленням території, масштабом і змістом вони належать. П р а ц ю є м о

с а м о с т ій н о

II I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I 11111111II

1. Уявіть, що ви збираєтесь у м андрівку до однієї з аф риканських країн. Складіть перелік джерел географічної інформації, які можуть знадобитися під час підготовки до подорожі. 2. Завантажте на свій персональний комп'ютер безкоштовну програму Google Earth (Гугл Планета Земля) для перегляду тривим ірних карт. Програма має безліч функцій, за допомогою яких на карті відображаються будівлі та ланд­ шафти у тривим ірній графіці, інформація про визначні місця, вулиці у ви­ гляді панорами тощо. Тепер ви зможете здійснювати віртуальні подорожі до будь-яких куточків нашої планети. 3. Здійсніть будь-яку з 15 запропонованих онлайн-мандрівок за посиланням: http://flytothesky.ru

www.e-ranok.com.ua

❖ ❖


РОЗДІЛ I ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ Н а уроках загальної географії та природознавства ви отримали знання про Землю я к природне тіло, що розвивається за певними законами та складається із взаємозалеж них земних оболонок. Ви дізналися про географічні закономірності — тривалі стійкі взаємозв’я зк и м іж географічними об’єктам и та явищ ам и, що повто­ рюються в часі та просторі. Виникнення та прояв географічних закономірностей зумовлені обертанням планети навколо своєї осі та навколо Сонця, кутом її н а­ хилу до площ ини орбіти, а також дією внутріш ніх сил. Географічні закономірності проявляю ться насамперед у формуванні та розвитку природних компонентів — гірських порід, води, повітря, ґрунтів, рослинності та тваринного світу, а також у розміщ енні природних комплексів. Н априклад, географічні закономірності проявляю ться в географічній зональності, вертикальній поясності тощо. М атерики й океани є складовими географічної оболонки, тому їм властиві про­ яви всіх існуючих географічних закономірностей.

ТЕМА 1. ФоРМА і РУхи ЗЕМЛІ

§ 3. Географічні наслідки форми та рухів Землі В и

д із н а є т е с ь :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

♦ як форма Землі та її рухи впливають на природу материків і океанів П р и г а д а й т е :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

♦ до якої фігури подібна форма Землі ♦ які зміни в природі відбуваються протягом року

Земля — третя від Сонця та найбільш а з планет земної гру­ пи. Астрономи встановили, що наш а планета одночасно бере участь у декількох видах рухів. Н априклад, у складі Сонячної системи во­ на рухається навколо центра Чумацького ш ляху. Однак головних видів руху, що з давніх часів були відомі людству, два: осьовий та 12 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

1. Ф о р м а

і р ух и

З е м л і

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

орбітальний. Знання про форму, розміри та закономірності руху н а­ шої планети дають можливість зрозуміти прояв багатьох природних закономірностей на материках та в океанах. ^ 1^ Географічні наслідки форми та розмірів Землі.

Н а думку вчених, Земля утворилася приблизно 4,7 млрд років тому. Своєю формою вона нагадує сплюснуту кулю. Така кулеподіб­ на фігура Землі дістала назву геоїд . Форма Землі та її розміри мають важ ливе географічне значен­ ня. Маса нашої планети величезна — 6,6 секстильйона тонн (у цьому числі 21 нуль!). Вона формує силу земного тяж ін н я, я к а утримує на поверхні воду та атмосферу навколо Землі. Форма Землі визначає кут падіння сонячних променів на по­ верхню: на різних широтах вони падають під різними кутами. Це спричиняє нерівномірне нагрівання планети, зональний розподіл те­ пла та формування теплових поясів. Теплові пояси, у свою чергу, разом з інш ими чинникам и (розмірами та масою Землі, її відстан­ ню від Сонця) обумовлюють закономірну зміну природних процесів і явищ у географічній оболонці в напрямі від екватора до полюсів. 4^

обертання Землі навколо своєї осі.

Н аш а планета рівномірно обертається навколо уявної осі із за­ ходу на схід, якщ о дивитися на неї з боку Північного полюса. Такий рух Землі називають осьовим обертанням. Зем на вісь нахилена під кутом 66°33' до площ ини орбіти. При цьому вісь орієнтована своїм північним кінцем на П олярну зорю (рис. 1). Географічне значення осьового обертання Землі дуже велике. Насамперед воно визначає зміну дня і ночі та виникнення природної одиниці часу — доби. Це період повного оберту планети навколо осі. Д ля Землі він складає 23 години 56 хвилин 4 секунди. Зм іна дня і ночі зумовлює добові ритми в природі, тобто ре­ гулярне повторення протягом доби різних природних процесів. До них належ ать закономірні зміни в освітленні поверхні Землі, темпе­ ратурі повітря. Ж и ття організмів та людини також підпорядковане добовим ритмам. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Тривалість доби залежить від ш видкості обертання планети. Чим швид­ ше обертається планета навколо своєї осі, тим коротш а доба, і навпаки. Наприклад: Уран обертається навколо своєї осі у два рази швидше за Землю, тому тривалість доби на Урані становить половину земної доби. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

13 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Полярна зоря

Вісь

Південний полюс

Площина орбіти

Р и с .

1 .

осьове обертання

Землі.

Гз

Осьове обертання впливає на форму Землі. Сплющення Землі біля полюсів — результат її осьового обертання. Відстань від центра Зем лі до полюсів (полярний радіус) на 21 км коротш а за відстань від центра Землі до екватора (екваторіальний радіус). Із цієї ж причини окруж ність Зем ­ лі по меридіанах на 72 км менш а від е к ­ ваторіальної. Через осьове обертання Землі всі тіла, що рухаються її поверхнею, відхиляю ться від первісного напряму: у П івнічній півку­ лі — у правий бік за напрямком свого руху, а в Південній півкулі — у лівий бік. Лю ди­ на, що рухається зі швидкістю 4 —5 км /год, дію відхиляю чої сили, звичайно, не відчу­ ває. Проте на великі маси води здійсню ­ ється суттєвий вплив. Це добре видно на берегах річок. Відхиляю ча сила притискує воду до одного з берегів: у річок П івнічної півкулі зазвичай більш крутий правий бе­ рег, а в Південній півкулі — лівий. В ідхи­ лення також впливає на напрямок руху віт­ рів в атмосфері, течій у Світовому океані.

Орбітальний рух Землі.

Земля рухається по своїй орбіті навколо Сонця із середньою ш видкістю близько 30 к м /с. Один оберт навколо Сонця вона здій­ снює за рік — відрізок часу тривалістю 365 діб 6 годин 9 хвилин 9 секунд. Через нахил земної осі до площ ини орбіти при орбіталь­ ному русі Сонце освітлює кращ е то Північну, то Південну півкулю . Нерівномірність освітлення та нагрівання земної поверхні викликає зміну пір року. Д ля того щоб кращ е зрозуміти причини зміни пір року, роз­ глянемо положення Землі під час весняного та осіннього рівнодення, зимового й літнього сонцестояння (рис. 2). Під час весняного й осіннього рівнодення (21 березня і 23 ве­ ресня) Сонце перебуває в зеніті над екватором. Його промені пада­ ють на екватор під прямим кутом. Н а північ і на південь від нього проміння падає під однаково меншими кутами. Тому на всій земній кулі (крім полюсів) день дорівнює ночі й триває 12 годин. 14 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. Ф о р м а

і р ух и

З е м л і

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Півн. півкуля. Зима Півд. півкуля. літо

23 вересня Р и с .

2 .

орбітальний рух Землі.

У день літнього сонцестояння (22 червня) вісь Землі нахиле­ на північним кінцем до Сонця і його промені прямовисно падають на паралель 23°26' пн. ш. — П івнічний тропік. У цей час на всіх ш иротах П івнічної півкулі Сонце займає найвищ е полож ення. Н а північ від паралелі 66°34' пн. ш ., я к у називаю ть Північним поляр­ ним колом, Сонце за горизонт не заходить. Скрізь у П івнічній пів­ кулі день довший за ніч, він збільш ується від 12 годин на екваторі до 24 годин на полюсі. 22 червня в П івнічній півкулі починається астрономічне літо, а в Південній — астрономічна зима. У день зимового сонцестояння — 22 грудня — положення Землі протилежне. До Сонця обернена Південна півкуля, і його проміння прямовисно падає на Південний тропік — паралель 23°26' пд. ш. Те­ пер освітлена вся південна полярна частина від паралелі 66°34' пд. ш. (Південне полярне коло). У Південній півкулі розпочинається астро­ номічне літо, а в П івнічній — астрономічна зима. Унаслідок орбітального руху та нахилу земної осі до площини орбіти на Землі утворилися п ’ять поясів освітлення, обмежених тро­ піками та полярними колами (рис. 3). Вони відрізняю ться висотою полуденного Сонця над горизонтом, тривалістю дня та тепловими умовами. Н аявність поясів освітлення на Землі визначає зміну в н а­ прям ку від екватора не лиш е температури повітря, але й вигляду земної поверхні, усіх природних умов, що впливають на ж иття та господарську діяльність людей. 15 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Р и с .

Пояси освітлення, т р о п іки та полярні кола.

3 .

Зі зміною пір року пов’язан а сезонна ритмічність у природі. Вона проявляється в змінах температури, вологості повітря та інш их метеорологічних показників, що, у свою чергу, впливає на режим водойм, ж иття рослин і тварин. Головне

♦ Кулеподібна форма Землі визначає різну кількість сонячного світла й тепла, що надходить на її поверхню на різних широтах. ♦ Головними географічними наслідками осьового обертання Землі є зміна дня і ночі, добова ритмічність природних явищ та процесів, стиснута біля полюсів форма планети, відхиляю ча сила, що впливає на переміщ ення тіл. ♦ Головними географічними наслідками орбітального руху Землі є зміна пір року та сезонна ритмічність природних процесів.

З а п и т а н н я

О

П р а ц ю є м о

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

Поясніть, яке значення для географії має форма Землі та її розміри. У яко­ му місці на поверхні Землі людина може перебувати найближче до її цен­ тра? 2 . Укажіть географічні наслідки: а) обертання Землі навколо своєї осі; б) обертання Землі навколо Сонця. 3. Наведіть приклади добових і сезонних ритмів у природі. 4 . Що таке тропіки та полярні кола? 5 . У який день у ва­ шій місцевості полуденна висота Сонця над горизонтом буде найбільшою? найменшою? 1 .

1 . 2 .

с а м о с т ій н о

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І

дізнайтеся, хто, коли та в який спосіб першим виміряв радіус Землі. Підготуйте доповідь про календарі різних часів і народів. Виявіть недоліки їхніх систем відліку часу.

16 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

♦ ТЕМА 2. МАТЕРиКи ТА оКЕА ни — ВЕЛиКІ ПРиРоДні к о м п л е к с и г е о г р а ф іч н о ї о б о л о н к и

§ 4. Походження материків та океанів В и

д із н а є т е с ь :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

♦ про походження м атериків та океанічних западин унаслідок руху літо­ сферних плит ♦ про геологічні ери та епохи горотворення П р и г а д а й т е :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

♦ із яких шарів складається материкова та океанічна земна кора ♦ як взаємодіють між собою літосферні плити

❖ ❖

До того часу я к на Землі з ’явилися перші люди, вона існува­ ла вже понад 4 млрд років. І за цю тривалу історію вигляд нашої планети неодноразово змінювався. Існування океанічних западин та виступів материків — планетарна особливість Землі. П оходження планетарних форм пов’язане з формуванням земної кори під впливом сил, я к і виникали при взаємодії Землі з інш ими небесними тілами, та процесів, що відбувалися всередині самої планети. ^ 1^ Материкова та океанічна земна кора.

Щоб відповісти на запитання про те, я к утворилися материки й океани, потрібно пригадати особливості будови земної кори. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Земна кора — це верхня частина твердої оболонки Землі — літосфери. Вона являє собою ніби тонку ковдру, під якою приховані земні надра. Потужність земної кори у середньому складає лише 0,6 % від довж ини радіуса Землі. Утворення земної кори нерозривно пов'язано з походженням планети. На думку вчених, близько 4 млрд років тому під час активних рухів мантії на поверхні Землі почали накопичуватися найбільш легкі речовини у вигляді своєрідних островів-масивів. За будовою та складом вони відрізнялися від глибоководних ділянок океанічного дна.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Унаслідок тривалого розвитку сформувалися два типи земної кори — материковий та океанічний (рис. 1). М атерикова земна кора складається з трьох ш арів — осадового, гранітного й базальтового. Її потужність становить 30—75 км. О кеанічна земна кора утворена двома ш арами — осадовим і базальтовим. Гранітний ш ар відсутній або дуже тонкий, і осадові породи залягаю ть на базальтах. П отуж ­ ність земної кори цього типу — 5—15 км. 17 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ I. ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ осадовий шар

о к е а н іч н а к о р а

(п отужн ість 5— .І5 к м і)

м а те р и ко в а кора

(потужність 30— 75 км)

X

4“ океан

і

Материк

Верхні шари мантії

Р и с .

4^

1 .

Будова земної кори.

Дрейф континентів.

Якщ о уважно розглянути глобус або будь-яку карту світу, м ож ­ на побачити ці��аву особливість обрисів багатьох берегових ліній м а­ териків та островів. Так, материки П івденна А м ерика та А фрика, якщ о їх щ ільно «зсунути», досить точно з ’єднаються один з одним, як деталі мозаїки; довгий рукав Антарктичного півострова зм икаєть­ ся з крайнім півднем Південної Америки; форма острова М адагаскар свідчить про його м ожливу єдність з Африкою. Такі спостереження навели на думку німецького вченого А ль­ фреда Вегенера, що розташ ування, розміри та конф ігурація матери­ ків і океанів у минулому були інш ими (рис. 2). Близько 250 млн років тому на Землі існував лиш е один материк-велетень — П ангея. Його площа становила приблизно стільки ж, скільки площ а всіх сучасних м атериків та островів разом. Супер­ континент омивали води давнього океану — Панталасса. П ізніш е П ангея розкололася на дві гігантські частини — Лавразію та Гондвану. М іж ними з ’явився новий водний простір — море Тетіс. Із часом Л авразія та Гондвана розпалися на улам ки, я к і по­ ступово розійш лися в різні боки. М іж ними утворилися нові океа­ ни — Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий. Тихий океан є залиш ком давнього водного простору Панталасси. Від давніх часів існування його площ а скоротилася більше ніж удвічі. Космічні спостереження доводять, що дрейф континентів тр и ­ ває й зараз. Гіпотеза Вегенера набула подальшого розвитку в тео­ рії тектоніки плит, згідно з якою великі блоки літосфери, повільно рухаючись астеносферою, несуть на собі материки та морське дно. 18 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

250 млн років тому

190 млн років тому

у - ї

і

.

V s4

АH

v

' Х’Ч ч 'х\ а

ї

(

і

Ш Ш Ш ' Ч

ff

У

„ X АВСТРАЛІЯ

W

АВС7РАт

Т ^Т А Р КТ рВ ^' 60 млн років тому Р и с .

2 .

Cьогодні

дрейф континентів.

Вчені вважаю ть, що причиною руху літосферних плит є пере­ міщ ення у верхній мантії речовин, я к і накопичую ться в глибинах Землі. Із часом плити розходяться в різні боки, занурюються одна під одну або зіш товхую ться. Н а межах літосферних плит виникаю ть серединно-океанічні хребти, глибоководні жолоби, тріщ ини, відбува­ ються процеси горотворення. ^ 3^ Геологічні ери та епохи горотворення.

Усю історію геологічного розвитку Землі вчені поділяю ть на ери: архейську (у перекладі з грецької — «ера найдавніш ого ж и т ­ тя»), протерозойську («ера первинного ж иття»), палеозойську («ера давнього ж иття»), мезозойську («ера середнього ж иття») і кайнозой­ ську («ера нового ж иття») (рис. 3). Зараз триває кайнозойська ера, її четвертинний (антропогеновий) період, я к и й розпочався майж е 2 млн років тому. Цей період охоплює час виникнення людини та історію розвитку людського суспільства. П ідхід у виділенні певних часових відрізків пов’язаний із по­ діям и, що відбувалися на Зем лі. Н айдавніш і ери — архейську та 19 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Ера

Період Четвертинний

КАЙНОЗОЙСЬКА

МЕЗОЗОЙСЬКА

ПАЛЕОЗОЙСЬКА

Неогеновий

Тривалість (млн років) 1,8 21,2

Палеогеновий

42

Крейдовий

75

Ю рський

55

Тріасовий

50

Пермський

55

Кам'яновугільний

70

Д евонський

60

Силурійський

30

О рдовицький

65

Кем брійський ПРОТЕРОЗОЙСЬКА

Альпійська

М езозойська (кіммерійська)

Герцинська

Каледонська

75 2100 понад 1800

АРХЕЙСЬКА

Епохи горотворення

Байкальська

3 . Геохроноло­ гічна таблиця. Р и с .

протерозойську — часто об’єднують в одну та називаю ть докембрі­ єм. У цей час на Землі утворилася земна кора, сформувалися ядра прадавніх материків, спостерігалася активна вулканічна діяльність. У подальшому відбувалися зміни в розвитку органічного світу, к л і­ матичних умов, співвідношенні суходолу та океану. Також відрізки часу відносно спокійного розвитку земної кори чергувалися з епохами горотворення — періодами посилення тек ­ тонічних рухів, що приводили до утворення гірських систем, вул­ канізм у, землетрусів. У геологічній історії Зем лі вчені виділяю ть декілька таких епох: байкальську, каледонську, герцинську, мезо­ зойську, альпійську (рис. 3). Остання з них — альпійська — ще не заверш ена й триває зараз. А ктивні горотворчі процеси відбуваються в районах зіткнення літосферних плит; там часто трапляю ться зем ­ летруси, утворюються вулкани. Головне

♦ Р озрізняю ть два основні типи земної кори: материковий та океанічний. П ерш ий властивий материкам (у тому числі їхнім під­ водним окраїнам), другий — океанічним улоговинам. ♦ Р озташ ування, розміри та конф ігурація м атериків і океанів у далекому минулому були інш им и та зазнаватим уть змін у м ай­ бутньому. ♦ Ери — відрізки геологічного часу, я к і виділяю ть в історії роз­ витку Землі. ♦ Епохи горотворення — періоди активізації рухів та взаємодії літосферних плит. 20 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

З апи танн я та за в д а н н я для с а м о п е р е в ір ки ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ 1. Назвіть дві ознаки, що відрізняю ть материкову земну кору від о ке а ніч­ ної. 2. Які спостереження навели вченого А. Вегенера на дум ку про дрейф континентів? За рис 2. (с. 18) установіть, уламками яких давніх материків є сучасні континенти. 3. Чому літосферні плити рухаються? 4. Які види вза­ ємодії літосферних плит вам відомі? 5. Які ери виділяють у геологічному роз­ витку Землі? Назвіть епохи горотворення, які відбувалися в різні ери. 6. Які ера та епоха горотворення тривають зараз? П р а кти ч н е за в д а н н я ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Позначте межі та підпишіть на контурній карті назви семи найбільших літо­ сферних плит, стрілками вкажіть напрямки їхнього руху.

П рацю єм о с а м о с тій н о ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ доведіть, що сучасні материки й океани виникли внаслідок розходження літосферних плит.

О

Порадник 1. Відкрийте карту світу в атласі. 2. Покладіть зверху кальку (прозорий папір), обведіть і виріжте контури ма­ териків. 3. доберіть схожі берегові лінії, складіть «Пангею». 4. Відтворіть рух літосферних плит у давні геологічні часи.

§ 5. Тектонічні структури. Рельєф материків та океанів Ви дізнаєтесь: ♦ про стійкі та рухомі ділянки земної кори ♦ про законом ірності пош ирення основних форм рельєфу на материках і в океанах

П ригадайте: ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ♦ що таке рельєф ♦ які сили беруть участь у формуванні рельєфу

М атерики з безкраїми рівнинами та гірськими масивами, океа­ нічні западини зазвичай здаються нам міцними та непорушними. Чи можете ви, подумки занурюючись у минулі геологічні епохи, уявити, що на місці наш их У країнських Карпат плескалося море, а навколо майбутньої Говерли плавали велетенські акули? Однак рельєф Землі постійно змінюється, хоча й дуже повіль­ но. Н аукові дослідження свідчать: утворення великих форм рельєфу земної поверхні пов’язане насамперед із глибинними процесами, що й створюють основні риси вигляду Землі. 21 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл

I. з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

^ 1^ Тектонічні структури.

Тектонічні структури — це великі д іл ян ки земної кори, що обмежені глибинними розломами. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка. Ви вже знайомі з найбільш ими тектонічними структурами — літосферними плитами. Серед них виділяю ть сім гігантських плит та десятки менш их. Б ільш ість плит вклю чає я к м атерикову, так і океанічну земну кору. У м еж ах м атериків основними тектонічним и структурам и є платформи та пояси (області) складчастості. Платформи — це відносно стійкі ділянки земної кори з досить вирівняною поверхнею. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Платформи виникли на місці давніх складчастих гір. Згодом під дією зовнішніх процесів гори були зруйновані, місцевість вирівнялася й опустилася до рівня моря, де тривалий час накопичувалися осади. Від високих гірських масивів або окремих вулканів майже нічого не залишилося. Зруйновані гірські масиви, зім'яті у складки й заповнені застиглою магмою, метаморфізовані (перетво­ рені) високим тиском та температурою гірські породи утворюють фундамент платформ, а осадові породи більш пізнього віку, які залягають на ньому, — осадовий чохол. Таким чином, платформи мають двоярусну будову.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Більш ість платформ утворилася дуже давно — понад декілька мільярдів років тому, у докембрії. Тому їх називаю ть давніми до­ кембрійськими платформами. Давні платформи складаю ть основу всіх сучасних м атериків. Так, наприклад, в основі м атерика Південна А м ерика леж ить П ів ­ нічноамериканська платформа, А встралії — А вст ралійська п ла т ­ форма, а для утворення величезної Євразії об’єдналися к іл ьк а дав­ ніх платформ: Східноєвропейська, Сибірська, Африкано-Аравійська, Індост анська та інш і. М іж відносно стійким и платформами розташ овані видовжені ділянки — пояси (області) складчастості, я к і характеризую ться знач­ ною рухливістю. У їхніх межах збільш ення тиску збирає гірські по­ роди у складки, створюючи складчасті ділянки. Н айбільш им и та найактивніш им и поясами складчастості на сучасному етапі розвитку літосфери є Тихоокеанський і АльпійськоГ ім алайський (Середземноморський). Р озташ уванн я літосф ерних плит, давніх платф орм , поясів складчастості, зон розломів на суходолі та в океанах відображено на карті будови земної кори (рис. 1). 22 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

^2^ Рельєф материків та океанів.

Н ерівності земної поверхні називаю ть ф ормами рельєфу, а науку, що їх вивчає, — геоморфологією (від грец. «гео» — земля, «морфос» — форма, «логос» — вчення). Найбільш ими — планетарними формами рельєфу є виступи м а­ териків і западини океанів. Континентальному (материковому) типу земної кори відповідають материки. Їхні окраїни затоплені водами океанів. М ежами м атериків вваж аю ть найниж чу м еж у підводної

Р и с .

1 .

Будова земної кори.

~АнД*апЄі 3

ПІВНІЧ! ЗНИИТрОЛ/К

5 4

___ і Давні платформи Щ фундамент (віком 1600 млн років) Області складчастості ___ байкальської та каледонської (найдавнішої, віком від 1200 до 500 млн років) — герцинської (давньої, віком від 460 до 230 млн років) і------1 мезозойської (середньої, віком від 160 до 70 млн років) І------1 альпійської (нової, віком від 30 млн років і до теперішнього часу)

Елементи будови океанїчного дна | | Материкові обмілини | | Зони острівних дуг | | Океанічні платформи і------ 1 Серединно-океанічні 1 ------ 1хребти | | Крайові океанічні жолоби Великі зони розломів

І Масштаб 1 • 250 000 000~ Плити 1 Кокос 2 Карибська 3 Іранська 4 Індо-Китайська 5 Філіппінська

Вулкани * діючі * згаслі Зони землетрусів та сучасного горотворення Епіцентри катастрофічних землетрусів Напрям і швидкість переміщення плит (см/рік) ----- Межі літосферних плит

www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ окраїни, де зникає гранітний ш ар і кора континентального типу змінюється океанічною. Океанічному типу земної кори відповідає ложе Океану. У м еж ах м атериків і океанів розрізняю ть дві основні форми рельєфу: гори та рівнини. Гори займаю ть близько 40 % суходолу земної кулі, рівнини — близько 60 %. Знання про особливості тектонічної будови дає можливість по­ яснити розташ ування основних форм рельєфу материків та океанів. ГЗ

Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках.

Зіставлення тектонічної та фізичної карт світу свідчить про від­ повідність м іж платформами та рівнинами. Так, Східноєвропейській платформі відповідає Східноєвропейська р івн и н а , Сибірській п л а т ­ формі — Східносибірське плоскогір’я, а в межах П івденноам ерикан­ ської платформи сформувалися декілька різних за висотою рівнин: Б разильське та Г віанське плоскогір’я, А м азонська, О рінокська та Л а-П лат ська низовини. В областях складчастості на межах зіткнення літосферних плит утворюються складчасті гори. Так, наприклад, Альпійсько-Гім алай­ ському складчастому поясу, що має широтне простягання в Євра­ зії, відповідають гірські системи П іренеїв, А льп , А п ен н ін , Б а лка н, Криму, Карпат , К авказу, П ам іру, Гім алаїв. Тихо­ океанський пояс простягається уздовж захід-

Р и с .

2 .

Рельєф дна Світового

океану.

X ,

%иоА Лл, *0.

XX

Ох-

І

Ч й 'Off

У0і

X V к Підняття розплавленої породи Розходження літосферних плит

% Занурення океанічної плити в мантію

24 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

них і східних берегів Тихого океану та охоплює системи острівних дуг і глибоководних жолобів, а також окраїнні моря, численні діючі вулкани. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Вивчення великих форм рельєфу Землі та процесів, що їх змінюють, має велике практичне значення. Від цих процесів залежать, наприклад, умови будівництва, безпека людей. За формами рельєфу можна визначати будову надр, що допомагає в пошуках корисних копалин.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Особливості рельєфу дна океанів.

Рельєф дна Океану не менш склад­ ний та різном анітний, н іж рельєф сухо­ долу. Основними ф ормами рельєфу дна Океану є континентальний шельф, м ате­ риковий схил, лож е Океану, серединноокеанічні хребти (рис. 2). Найбільш а форма рельєфу дна Світо­ вого океану — ложе із земною корою оке­ анічного типу. Площа ложа Світового оке­ ану перевищує 224 млн км 2 (це в 1,5 ра­ зу більше за площу всього суходолу!). На лож і є пасма, плато, височини, я к і роз­ діляю ть його на улоговини — рівнини на дні Океану, що відповідають океанічним платформам. Н айбільш а океанічна улого­ вина — П івнічно-Східна — розташ ована в Тихому океані. Зем на кора під океанам и набага­ то тонш а, н іж м атерикова. Тому навіть у межах океанічних улоговин є багато гір вулканічного походження. Особливою формою рельєфу дна оке­ анів є серединно-океанічні хребти з гли­ бокими розщ елинами завш ирш ки кіл ька десятків кілометрів, уздовж я к и х розхо­ дяться літосферні плити та піднімається розплавлена речовина мантії. Серединноокеанічні хребти утворюють єдину п л а­ нетарну систему протяж ністю близько

3. З усіх серединно-океаніч­ них хребтів найкраще вивчений Серединно-Атлантичний хребет, який є стержневим елементом рельєфу дна Атлантичного океану. Велетенська структура з відносною висотою до 4 км простягається від острова Ісландія на півночі до 65° пд. ш. Найбільшої ширини хребет сягає в Південній атлантиці — до 1500 км. Р и с .

25 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ 60 тис. км та простежую ться в усіх океанах. їм властива висока сейсмічність, тектонічна активність, інтенсивний вулканізм і потуж ­ ні потоки т��пла з надр Землі (рис. 3). Н айглибш і місця в Океані — жолоби, я к і утворюються в міс­ ц ях, де одна плита заходить під інш у, поринаю чи в мантію. Усі глибоководні жолоби розташ овані по окраїнах океанів. Н айбільш е їх — 28 — зустрічається в Тихому океані. Головне

♦ Залеж но від тектонічної активності розрізняю ть тектонічні структури — платформи та області складчастості. ♦ М атерикові та океанічні рівнини відповідають стійким д іл ян ­ кам земної кори — платформам. ♦ Складчасті гори, глибоководні жолоби та серединно-океанічні хребти утворилися в найбільш неспокійних районах Землі — у зонах взаємодії літосферних плит. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

Що таке платформи? Як утворилися давні платформи? 2 . Яку інформацію можна отримати з карти будови земної кори? 3. Поясніть виникнення та розта­ шування областей альпійської складчастості: а) у Євразії; б) у Південній Америці. 4 . Які гірські системи утворилися в герцинську епоху горотворення? 5 . Чим відрізняються гори альпійської та герцинської епох горотворення? 6. Що таке рельєф? доведіть, що планетарні та основні форми рельєфу материків і океанів є результатом дії внутріш ніх сил Землі. 7 . Про які закономірності розташування планетарних та основних форм рельєфу ви дізналися з тексту параграфа? 1 .

П р а к т и ч н а

р о б о т а

1

11111111I II11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111II I 11111111III МИ 11111111I II11111111I II111111111111I II11111111II I 111111111111I II111111111

Аналіз тектонічної та фізичної карт світу: виявлення зв'язків між тектоніч­ ною будовою і формами рельєфу. Порадник 1 .

2 .

За картою будови земної кори (тектонічною картою) з'ясуйте, де розташо­ вані найбільші давні платформи, області давньої та сучасної складчастості. Зіставте тектонічну та фізичну карти світу та встановіть, які форми рельєфу відповідають виявленим тектонічним структурам. Результати роботи зане­ сіть до таблиці за зразком.

Назва тектонічної структури

Відповідна форма рельєфу

I. Платформи

східноєвропейська

східноєвропейська рівнина

II. області складчастості 3. Зробіть висновок щодо законом ірностей розташування основних форм рельєфу.

26 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

§ 6. Кліматотвірні чинники В и

д із н а є т е с ь :

♦ про основні причини, що впливають на формування клімату ♦ про що розповідають кліматичні карти П р и г а д а й т е :

II МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ II

♦ що таке погода ♦ що таке клімат, які показники його характеризують ♦ як і чому температура повітря залежить від географічної широти

❖ ❖

Вам відомо, що клімат — це багаторічний режим погоди, х а­ рактерний для певної місцевості. К лім ат є важ ливим компонентом природи, яки й великою мірою визначає утворення та розміщ ення великих природних комплексів на м атериках та в океанах, побутову та господарську діяльність людей. Тому дуже важ ливо знати осо­ бливості клім ату тієї чи інш ої території, причини його утворення. ^ 1^ Кліматотвірні чинники. Кліматичні карти.

К лімат визначається поєднанням на певній території багатьох умов, я к і називаю ть кліматотвірними чинниками . З усього різноманіття причин, що впливають на формування клім ату певної місцевості, м ож на виділити основні клім атотвірні чинники: ♦ кількість сонячної енергії, я к у отримує земна поверхня; ♦ характер підстильної поверхні; ♦ ци ркуляц ія повітряних мас. Розібратися у складних питаннях утворення типів клім ату Зем­ лі та їхніх особливостях вам допоможуть кліматичні карти. Із них ви можете отримати інформацію про основні кліматичні показники: тем­ пературу, опади, атмосферний тиск, вітри, клім атичні пояси тощо. ^2^ Сонячна енергія.

Сонячна енергія є не тільки основним джерелом ж иття на Зем ­ лі. Вона надає руху «механізмам» погоди та клімату. Р іч н а кіл ькість сумарного тепла, що надходить до поверхні Землі передусім залеж ить від кута падіння сонячних променів, про­ зорості атмосфери, абсолютної висоти місцевості, тривалості світло­ вого дня та багатьох інш их причин. Н ерівномірний розподіл сонячного тепла на Землі обумовлює одну з найваж ливіш их географічних закономірностей — залежність температур повітря від географічної широти місцевості та висоти над рівнем моря. 27 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл

I. з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

^ 3^ Закономірності зміни температури повітря.

Залеж ність температури повітря від географічної широти легко простежити за кліматичною картою світу. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

для відображення розподілу температур використовують і з о т е р м и — лінії, які з'єднують точки з однаковою температурою повітря. Зазвичай за допо­ могою ізотерм на кліматичних картах зображують середні річні або середні температури найхолодніш ого та найтеплішого місяців — відповідно січня й липня.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Поблизу екватора температура повітря залиш ається майж е не­ змінною та дорівнює +25...+26 °С, у помірних ш иротах січневі тем­ ператури на м атериках коливаю ться від 0 °С до -1 6 °С, а липневі — від +15 °С до +22 °С. Н айбільш низькі температури спостерігаються в полярних широтах. Отже, чим ближ че до екватора, тим більш им є кут падіння сонячних променів, тим сильніш е нагрівається земна поверхня та вищою є температура приземного ш ару атмосфери, і навпаки. ^ 4^ Вплив підстильної поверхні на формування клімату.

Н а формування клім ату впливають різні особливості земної по­ верхні, її неоднорідність (рис. 1). Р и с .

1 .

Чергування на нашій планеті материків і океанів впливає на формування

клімату.

28 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

О скільки суходіл і вода по-різному прогріваю ться й охоло­ джую ться, розрізняю ть материкові та океанічні (морські) клім ати. При просуванні в глиб материків клім ат стає більш континенталь­ ним — кількість опадів зменш ується, а річні амплітуди температур збільшуються. Ступінь континентальності клім ату материків також залеж ить від порізаності, звивистості та розмірів берегової лінії. Вагомий вплив на клім ат материків здійснює висота та х ар ак ­ тер рельєфу місцевості. Високі гори є клім атичним и бар’єрами. При цьому навітряні схили отримують багато опадів, а підвітряні схили сухі (рис. 2). М орські течії переносять значну кількість тепла з низьких ш и­ рот у високі. У збереж ж я, я к і омиваю ться теплими течіями, теплі та вологі, а ті, що омиваються холодними, — прохолодні та сухі. Н а західному узбережжі С кандинавії аж до Полярного кола за ра­ хунок теплих течій температура навіть взим ку становить близько 0 °С, випадає багато опадів. Тут сформувалася зона тайги. Н а цій самій ш ироті на півострові Лабрадор, як и й омиває холодна течія, зима суха, літо прохолодне, росте тундрова рослинність. Р и с . 2 . Повітряні маси, що містять водяну пару, піднімаються гірськими схилами. Пові­ тря охолоджується, водяна пара, що є в надлишку, конденсується, і випадають опади.

29 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Р ізні поверхні — ґрунт, вода, рослинність, лід — по-різному поглинають тепло й нагріваю ться. Відбиваюча здатність земної по­ верхні характеризується показником альбедо, я к и й вимірю ється у відсотках. Чим більшою є здатність поверхні відбивати сонячну радіацію, тим більшим є цей показник. Так, альбедо чистого снігу, який щойно випав, становить 95 % , а чорнозему — лиш е 15 %. ^1

Головне

♦ Особливості клім ату певної території визначаю ть сукупність та взаємодія кліматотвірних чинників. У першу чергу клім ат залеж ить від надходження сонячної енергії, кількість якої визначається кутом падіння сонячних променів. У зв’язк у із цим температури повітря зменш уються від екватора до полюсів. ♦ Важливим чинником формування клім ату є положення тери­ торії відносно Океану, особливості підстильної поверхні. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

Про які кліматотвірні чинники ви дізналися з тексту параграфа? 2 . Яку інформацію можна отримати з кліматичних карт? 3 . охарактеризуйте ме­ ханізм впливу сонячної енергії на формування клімату. 4 . Як особливості підстильної поверхні впливають на клімат? 5 . Чому в прибережних районах материків клімат влітку прохолодніший, а взимку тепліший, ніж у центральних частинах континентів? 6 . Чому та як змінюється температура повітря з ви­ сотою? 1 .

П о м ір к у й т е

1 11111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I М И 1111I I I 1111І І І І І І І І I I I 11111111I I I 111111111111I I I 11111111I I I 111111111111I I I 111111111

Чому температури повітря поблизу екватора протягом року майже незмін­ ні, а при віддаленні від екватора спостерігається збільшення амплітуд між січневими та липневими показниками? 2 . Чому в центрі міст температура повітря зазвичай вища, ніж на їхніх о ко ­ лицях? 1 .

§ 7. Роль циркуляції повітряних мас у формуванні клімату

❖ ❖

В и

д із н а є т е с ь :

♦ про утворення вітрів-гігантів та їхній вплив на формування клімату ♦ чому атмосферний тиск та опади розподіляються на поверхні Землі не­ рівном ірно П р и г а д а й т е :

♦ що таке вітер та причини його виникнення ♦ що таке атмосферний тиск та від чого він залежить ♦ звідки беруться опади

30 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Р и с . 1 . Схема утворення загальної циркуляції атмосфери: 1 — при піднятті повітря охолоджується, конденсується, утворюються хмари, випадають опади; 2 — зони під­ вищеного тиску формуються при опусканні холодного повітря, яке тисне на поверх­ ню Землі з більшою силою; 3 — зони зниж еного тиску утворюються при піднятті теплого повітря вгору; ВТ — високий тиск; НТ — низький тиск.

Над нашою планетою формується система глобальних вітрів, я к і перерозподіляю ть тепло й вологу на поверхні Землі. Я кби не вони, на екваторі було б набагато ж аркіш е, а на полюсах — холод­ ніше. Отже, третім дуже важливим кліматотвірним чинником є цир­ кул яц ія повітряних мас. ^ 1^ Повітряні маси та їхні властивості.

Неоднаковий розподіл сонячного тепла на Землі та неоднорід­ ний характер підстильної поверхні спричинюють формування різних повітряних мас. Повітряні маси — це великі об’єми повітря, що формуються на певній території та мають відносно однорідні властивості. Залеж но від районів формування виділяю ть декілька типів повітряних мас: екваторіальні, тропічні, помірні, арктичні та антарктичні. Вони від­ різняю ться насамперед температурою. Усі типи повітряних мас, крім екваторіального, поділяю ться на підтипи: морський та континентальний. Екваторіальне повітря характеризується високими температу­ рами та великою вологістю. Тропічне повітря формується над тропіч­ ними широтами материків та океанів. Континентальні тропічні пові­ тряні маси мають високу температуру та низьку вологість, морське тропічне повітря дещо прохолодніше, але більш вологе. 31 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ dm ВІТ . -східні

т помірних Пасати

Пасати

іітри помірни:

Півд

Р и с .

2 .

віті

Утворення постійних вітрів.

Г2

Континентальні помірні повітря­ ні маси панують над материками П ів­ нічної півкулі. Їхні сезонні властивос­ ті відрізняю ться: влітку сухе повітря добре прогрівається, а взим ку — охо­ лодж ується. Морське помірне повітря формується над пом ірним и ш ирота­ ми океанів, тому м ає значну воло­ гість. В літку воно холодніш е за к о н ­ тинентальне повітря помірних широт, а взимку, навпаки, тепліше. А рктичні та антарктичні повітря­ ні маси, що утворюються над криж ани­ ми поверхнями південних і північних полярних регіонів, характеризую ться низькими температурами та вологістю.

Циркуляція повітряних мас.

Зональний розподіл тепла в атмосфері обумовлює зональний розподіл атмосферного тиску. У районі екватора та в помірних ш иро­ тах утворюються пояси з переважанням низького тиску; у тропічних та полярних ш иротах — із переважанням високого тиску. Це при­ зводить до утворення вітрів-гігантів, що переміщують різні за влас­ тивостями повітряні маси від областей високого в області зниженого атмосферного тиску. Таку систему повітряних течій планетарного масштабу називаю ть загальною циркуляцією атмосфери (рис. 1, 2). Якщ о рухатися від екватора до полюсів, мож на простежити, я к чергування переміщ ення повітря з областей високого тиску до областей низького тиску утворює суцільну систему горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері. 4^

Постійні та сезонні вітри.

До великих повітряних течій у системі загальної циркуляц ії атмосфери відносять пасати, західні вітри помірних широт, північ­ но-східні та південно-східні вітри полярних широт, а також мусони. Пасати (у перекладі з голландської означає «постійні») — ві­ три, що протягом усього року дмуть від поясів високого тиску, роз­ таш ованих поблизу 30-х тропічних широт кож ної півкулі, до поясу низького тиску на екваторі. Під впливом обертання Землі навколо своєї осі вони відхиляю ться та створюють північно-східний пасат у П івнічній півкулі та південно-східний пасат у Південній півкулі. 32 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Р и с .

3 .

Схема утворення мусону: а) літній мусон; б) зимовий мусон.

У давні часи ці вітри допомагали мореплавцям на вітрильних суднах долати простори океанів (рис. 2). Західні вітри утворюються при переміщ енні повітря від тропіч­ них поясів високого тиску в протилежний бік до областей низького тиску помірних широт. Вони поступово відхиляю ться на схід і в по­ мірних ш иротах стають західними (рис. 2). П ереважаю чими вітрами полярних широт є північно-східні ві­ три в П івнічній півкулі і південно-східні — у Південній (рис. 2). Ц и ркуляц ія атмосфери ускладню ється також тим, що влітку над континентами тиск повітря зниж ується, а взимку підвищ ується. При цьому виникає так звана мусонна ц и ркуляц ія. Мусони — сезон­ ні вітри, що змінюють свій напрямок залежно від пори року (рис. 3). Утворення мусонів схоже на утворення бризів. В літку суходіл на­ грівається більш е за Океан. Тому над суходолом виникає область зниженого тиску, а над водними просторами — підвищеного. Через це повітря починає рухатися з Океану на суходіл. Взимку все н а­ впаки: атмосферний тиск зниж ений над Океаном та підвищ ений над суходолом. Тому зимовий мусон рухається із суходолу до Океану. Найбільш потужні мусони формуються на півдні та сході Азії. ^ 4^ Закономірності розподілу атмосферних опадів.

Простежимо та виявимо закономірності розподілу атмосферних опадів за схемою розподілу атмосферних опадів на Землі (рис. 4). В екваторіальних ш иротах випадає найбільш а кількість опа­ дів — 1000—2000 мм і навіть більше, тому що там цілий рік ви­ сокі температури й панують висхідні потоки повітря. У тропічних ш иротах кількість опадів зменш ується, у внутріш ніх районах м а­ териків їх менше ніж 100 мм на рік. Це результат переважаючого високого тиску з низхідними рухами повітря. У помірних широтах повітряний потік знову спрямований вгору, тому кількість опадів 33 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ М асш таб

льодовит и,

СЕРЕДНЬОРІЧНА

КІЛЬКІСТЬ оп адів

У МІЛІМЕТРАХ 100 250

500 1000 2000

3000 понад

ндійський

Рис. 4. Схема розподілу опадів на Землі.

збільш ується до 500— 1000 мм. У північних районах полярних ш и­ рот кількість опадів дуже м ала — до 100—200 мм на рік: холодне повітря не може увібрати багато водяної пари. Отже, я к бачимо, атмосферні опади розподіляю ться зонально. Там, де атмосферний тиск зниж ений, переважаю ть висхідні рухи повітря — спрацьовує механізм «виробництва» дощу. Н изхідні рухи повітря в системі загальної ци ркуляц ії атмосфери переш коджаю ть насиченню повітря вологою та його конденсації. Н а кількість та режим випадіння атмосферних опадів також впливають рельєф місцевості, її положення щодо океанів, напрямки пануючих вітрів. Головне

♦ Н а формування клім ату великий вплив має атмосферна цир­ кул яц ія — закономірне переміщ ення повітряних мас, у результаті чого відбувається перенесення тепла й вологи я к м іж широтами, так і м іж океанами та материками. ♦ Постійні вітри формуються м іж областями високого та низько­ го тиску. Це пасати (від 30-х широт обох півкуль до екватора), за­ хідні вітри помірних широт, північно-східні та південно-східні вітри (від полюсів до 60-х широт обох півкуль). 34 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

♦ Чергування на земній поверхні поясів із різним атмосферним тиском призводить до нерівномірного розподілу опадів на Землі. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

Назвіть основні повітряні маси, райони їх формування та головні власти­ вості. 2 . де на земній кулі переважають висхідні та низхідні рухи повітря? 3 . Назвіть постійні вітри над земною поверхнею та поясніть, як вони утво­ рюються. 4 . Що таке мусони? Поясніть причини їх формування. 5 . Яка існує залежність між поясами атмосф ерного тиску та кількістю опадів? 6 . охарактеризуйте роль циркуляції атмосфери як кліматотвірного чинника. 1 .

П о м ір к у й т е

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

Чому ізотерми на кліматичних картах змінюють своє широтне простягання на звивисте? П р а ц ю є м о

в

г р у п а х

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІ

На кліматичній карті знайдіть показники рекордних температур повітря (мак­ симальних та мінімальних) для кож ного материка. Поясніть, чому саме в цих місцях були зафіксовані рекордні температури.

Порадник Знайти правильну відповідь на запитання вам допоможе зіставлення кліма­ тичної та фізичної карт світу. П р а к т и ч н е

з а в д а н н я

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ І

За допомогою кліматичної карти світу нанесіть на контурну карту відповід­ ними позначеннями напрямки постійних вітрів.

§ 8. Водні маси та їхні властивості. Закономірності розмі­ щення океанічних течій В и

д із н а є т е с ь :

♦ про типи водних мас та їхні основні властивості ♦ чому утворюються та яку роль відіграють океанічні течії П р и г а д а й т е :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

♦ основні типи повітряних мас та райони їх формування ♦ що таке солоність вод Світового океану та від чого вона залежить ♦ що називають океанічними течіями

❖ ❖

Основна маса вод гідросфери зосереджена у Світовому океані. Д ля того щоб зрозуміти величезну роль Океану в ж итті Землі, фор­ муванні клім ату материків, важ ливо знати особливості його приро­ ди: властивості океанічних вод, їхні рухи, взаємодію Океану з ат­ мосферою та суходолом. 35 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

I I I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I II I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I II I I N I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I II I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I 11111 11 11

^ 1^ Водні маси та їхні властивості.

Великі об’єми води, що утворюються в різних частинах Океану та мають певні властивості, називаю ть водними масами . Найбільш характерними властивостями водних мас Океану є солоність та тем ­ пература. Властивості водних мас змінюю ться залеж но від глибини та місця їх формування. За глибиною розрізняють поверхневі, тропічні, глибинні та придонні водні маси. Середня глибина Світового океану перевищує 3500 м. Н а гли­ бинах понад 1000 м вплив сонячного світла та тепла на водні маси практично відсутній. Властивості придонних і глибинних мас м ай­ ж е постійні в усьому Світовому океані, на відміну від поверхневих, що формуються під впливом процесів в атмосфері та прибережних районах материків. П оверхневі водні маси охоплюють океанічні води до глибин 200—250 м. Вони найбільш е змінюють свої характеристики впро­ довж року та активно переміщ уються у просторі. Залеж но від своїх властивостей на різних широтах поверхневі водні маси поділяються на екваторіальні, тропічні, помірні та полярні. Прослідкуємо зміни властивостей поверхневих водних мас за картами розподілу солоності та температур (рис. 1, 2). Екваторіальні водні маси протягом року сильно прогріваються Сонцем. Температура води в середньому становить +27...+28 °С та майж е не змінюється за сезонами. В екваторіальних ш иротах соло­ ність дещо зниж ена і дорівнює 32—34 % о . Це обумовлене великою кількістю атмосферних опадів та потужним стоком прісних вод ве­ ликих річок — А мазонки, Конго, Нігеру. У тропічних ш иротах формуються тропічні водні маси з темпе­ ратурами +20...+25 °С. Спостерігаються сезонні коливання темпера­ тури води в межах 4 . 5 °С. Солоність тропічних водних мас вищ а за екваторіальні й становить 37—42 % . Тут випаровування переважає над опадами, а це збільшує вміст солей. Помірні водні маси відпо­ відно до клім атичних умов змінюють свою температуру за сезонами року: від 0 до +10 °С взим ку та від +10 до +20 °С влітку. Соло­ ність вод у помірних ш иротах наближ ена до середньої та становить 34—35 % . П омірні водні маси формуються в А рктиці (арктичні) та по­ близу берегів А нтарктиди (антарктичні). У помірних областях обох півкуль вода охолоджується до - 1 . - 2 °С. При подальшому зниженні температури утворюється крига. У П івнічному Льодовитому океані 36 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ іа захід 0°на схід 60° іинвіча від Гринвіча

120°

180‘

И Й ЛЬОДО.

Jr^l М асш таб 1 : 350 000 000

ОКЕАН

Екватор

ДІЙСЬКИЙ Південн/йт^опії ОКЕАН

Солоність поверхневих вод (проміле) нижче

Р и с .

1 .

32

33

34

35

36

37

Розподіл солоності поверхневих вод океану.

та прибережних антарктичних водах морська крига перебуває в по­ стійному дрейфі. Протягом тривалої та холодної зими площ а мор­ ського льоду збільшується. Солоність полярних водних мас зни ж ена внаслідок танення льоду та стоку річок (у П івнічній півкулі). 4^

Течії у Світовому океані.

Водні маси у Світовому океані, я к і повітряні маси в атмосфері, перебувають у безперервному русі. Н айбільш ий вплив на природу Океану та материків здійснюють поверхневі океанічні течії. Н апрям и рухів течій визначаю ться багатьма причинами: по­ стійними вітрами, відхиляючою силою обертання Землі навколо осі, рельєфом океанічного дна, обрисами материків тощо. За властивостями води розрізняю ть теплі та холодні течії. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Потужність о ке анічних течій підтверджую ть такі факти. Течія Гольфстрім в Атлантичному океані щосекунди переносить у середньому 75 млн м3 води, а течія Куросіо поблизу східних берегів А зії — близько 65 млн м3. У той самий час амазонка — найповноводніша річка світу — за секунду переносить лише 220 тис. м3 води.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ 37 www.e-ranok.com.ua


I. з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

р о з д іл

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШ ІШ ІІІІШ ІМ ІШ ІІІІІІІІІІІІІІІШ М ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМ ІІШ ІІІІІІІІІІІІІІШ ІІІІІШ ІІІІІІІІІІІІШ ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШ ІШ ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ іа захід 0°на схід 60° зинвіча від Гринвіча

120°

180‘

М асш таб 1 : 350 000 000

ОКЕАН

и й льодови

Екватор

ІНДІЙСЬКИЙ П ів д е н н и й »

ОКЕАН

Температура поверхневих вод (°С) нижче

Р и с .

2 .

0

3

6

12

15

18

21

24

27

30

Розподіл температури поверхневих вод океану (липень).

Н айпотуж ніш і поверхневі течії породжуються та підтримую ть­ ся постійними вітрами двох видів: західними, що дмуть із заходу на схід, та пасатами, що дмуть зі сходу на захід. Взаємодія атмо­ сферних потоків сприяє утворенню системи кругообігів поверхневих течій. У тропічній зоні, де переважає пасатна ц и р ку л яц ія, ви н и ка­ ють пасатні течії західного напрямку. Зустрівш и на своєму ш ляху східні береги материків, вони роздвоюються; частина води прямує до екватора, інш а — до полюсів. Н а 40-х ш иротах обох півкуль під впливом західних вітрів і відхиляю чої сили Коріоліса ці течії по­ вертають на схід. Поблизу західних берегів материків вони також роздвоюються; частина води спрямовується до екватора, замикаю чи коло тропіч­ ної циркуляції, частина течії повертає до Північного полюса, даю ­ чи початок самостійним ци ркуляціям помірних широт. У Південній півкулі м іж 40° і 55° пд. ш ., де немає суходолу, під впливом за­ хідних вітрів води рухаються лиш е на схід, утворюючи найпотуж ­ ніш у на Землі течію Західних Вітрів. Вона охоплює зону завдовжки 30 тис. км, глибиною понад 1 км та переносить щосекунди близько 240 млн м3 води. 38 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Гі

Головне

♦ У Світовому океані формуються значні об’єми води з певними властивостями — водні маси. Властивості водних мас змінюються залежно від глибини та місця їх формування. ♦ Поверхневі водні маси активно взаємодіють з атмосферою та мають значний вплив на формування клім атичних умов прибереж­ них областей материків. ♦ Кругові рухи океанічних течій сприяють перерозподілу тепла на Землі. З а п и т а н н я 1 .

Щ о

2 .

Ч о м у

т а

т а к е

м а с а м и ?

Н а з в іт ь

п р и к л а д а х

П о м ір к у й т е Ч и

м о ж е

с а м о п е р е в ір к и

т и п и т а

Я к и й

о с н о в н у д о в е д іт ь

в о д н и х

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

м а с

в и д іл я ю т ь

у

т е м п е р а т у р и

п о в е р х н е в и х

з в 'я з о к

м іж

п р и ч и н у с в о є

іс н у є

С в іт о в о м у в о д н и х

п о в іт р я н и м и

ф о р м у в а н н я

о к е а н іч н и х

о к е а н і? м а с

т а

м а є

в о д н и м и

т е ч ій .

Н а

к о н ­

т в е р д ж е н н я .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

з а в д а н н я

1 .

П о з н а ч т е

2 .

У с т а н о в іт ь ,

Г е о г р а ф

3 .

т е м п е р а т у р а

П р а к т и ч н і

Я к і

с о л о н о с т і

х а р а к т е р ? 4 .

д л я

м а с и ?

р о з п о д іл

з о н а л ь н и й

к р е т н и х

з а в д а н н я

в о д н і

н а

іч н і

п р и д о н н и х

С в іт о в о г о

о к е а н у

с к л а д а т и

- 3

°С ?

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІ

к о н т у р н ій

я к і

в о д

т е ч ії

к а р т і

м а ю т ь

д о с л ід ж е н н я

н а й б іл ь ш і

в п л и в

н а

т е ч ії

С в іт о в о г о

ф о р м у в а н н я

о к е а н у .

к л ім а т у

Ф Ф

Є в р о п и .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІ

Взаємодія світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки.

ф

Порадник 1 .

Р о з к р и й т е

н а г р ів а н н я

р о л ь

ц и р к у л я ц ія

з а б е з п е ч е н н я

в п л и в

2 .

С к л а д іт ь

З р о б іт ь у

та

п о в іт р я н и х

с х е м у

у

ф о р м у в а н н і

п о г о д и

та

к л ім а т у

с у х о д о л у :

м а с ;

т е ч ій .

« К р у г о о б іг

о к е а н у ,

в о д и

а т м о с ф е р и

в и с н о в к и

С в іт о в о м у

о к е а н у

с у х о д о л у ;

в о л о го ю ;

о к е а н іч н и х

С в іт о в о г о 3 .

С в іт о в о г о

а т м о с ф е р и

о к е а н і,

щ о д о

т а

в

н а с л ід к ів

а т м о с ф е р і

й

п р и р о д і»

с у х о д о л у

н а

в

т а

о х а р а к т е р и з у й т е

ц ь о м у

з в 'я з к ів

з в 'я з к и

п р о ц е с і.

м іж

ф із и ч н и м и

я в и щ а м и

с у х о д о л і.

§ 9. Кліматичні пояси та типи клімату Землі В и

д із н а є т е с ь :

♦ про основні та перехідні кліматичні пояси ♦ про типи клімату та кліматичні області

ф

П р и г а д а й т е :

♦ основні типи повітряних мас та райони їх формування ♦ основні кліматотвірні чинники

39 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ У різних районах Землі показники клім ату відрізняю ться: не­ однакові середні температури та атмосферний тиск, різна кількість атмосферних опадів. К ількісні та я к існ і характеристики клім ату відображені на клім атичних картах. У загальнення схож их к л ім а­ тичних показників дозволяє виділити на земній поверхні певні зо­ ни — клім атичні пояси. ^ 1^ основні та перехідні кліматичні пояси. Кліматичні пояси — ш иротні смуги земної поверхні, що мають

відносно однорідні клім атичні умови. Пояси відрізняю ться один від одного температурою повітря та переважаю чими повітряними м аса­ ми, я к і, відповідно до своїх властивостей, визначаю ть основні риси клім ату поясу. Закономірності розподілу клім атичних поясів та типів клім ату відображає карта клім атичних поясів (рис. 1). Розрізняю ть сім основних клім атичних поясів: екваторіальний, два тропічні, два помірні та два полярні (арктичний і ан таркти ч­ ний) — по одному в кож ній півкулі. У кож ному з них протягом усього року панує одна повітряна маса — відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична). М іж основними поясами в кож ній півкулі утворюються пере­ хідні клім атичні пояси: субекваторіальний, субтропічний і субарк­ тичний (субантарктичний). У перехідних поясах повітряні маси зм і­ нюються за сезонами. Вони надходять із сусідніх основних поясів: влітку панує повітряна маса ближчого до екватора основного поясу, а взимку — дальшого. Н априклад, у субекваторіальному поясі вліт­ ку переважає екваторіальне повітря — настає вологий сезон року, взимку надходить тропічне повітря — настає сухий сезон. Тому к л і­ мат субекваторіального поясу влітку подібний до клім ату екваторі­ ального поясу, а взим ку — до тропічного. К лім атичні пояси охоплюють величезні території, і навіть у межах одного кліматичного поясу клім атичні показники можуть помітно відрізнятися. Тому всередині клім атичних поясів виділяю ть клім атичні області з різними типами клімату. Під типом клімату розумію ть сукупність клім атичних показ­ ників, характерних для певної території. Основними кліматичними показниками, що характеризую ть тип клімату, є кількість сонячної радіації, середні температури найтепліш ого та найхолоднішого м іся­ ців, річні амплітуди коливання температур, середньорічна кількість опадів та режим їх випадання тощо. 40 www.e-ranok.com.ua


0 - ПАЙОК

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Д ля графічного відображ ення змін клім атични х показників протягом року на певній території використовують клім атичні діа­ грами (рис. 2). Кліматичні діаграми — це особливий, графічний вид подання інформації про клім ат. Д ля її читання потрібно знати умовні позна­ чення, а для аналізу — характеристики типів клімату. Складовими елементами клім атичних діаграм є ш кала темпе­ ратур (ліворуч), ш кала опадів (праворуч), горизонтальна ш кала — Рис. 1. Кліматичні пояси та області світу.

?0\и,зц.

Жаракс

>Ресіфі

ДарвіН'

Ріо-де-Ж анейро 'ідней 4 - б \ А_ ^ ) Б у Є Н О С - А Й р Є С

Масштаб 1 : 250 000 000 | 1 | Екваторіальний пояс І 2 І Субекваторіальні пояси І 3 І Тропічні пояси Області тропічного клімату 3-А пустельного 3 - Б вологого | 4 | Субтропічні пояси Облас��і субтропічного клімату 4- А континентального

4-Б середземноморського 4-В мусонного 4 - Г із рівномірним зволоженням І 5 І Помірні пояси Області помірного клімату 5- А континентального 5-Б помірно континентального 5-В морського 5-Г мусонного

І 6 І Субарктичний і субантарктичний пояси 6-А Клімат субарктичний 6-Б Клімат субантарктичний із прохолодним вологим літом і морозною зимою І 7 І Арктичний і антарктичний пояси 7-А Клімат арктичний 7-Б Клімат антарктичний із найморознішою на земній кулі зимою

Області високогірного клімату Межі кліматичних поясів Межі кліматичних областей

41


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

°С

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Дарвін мм °С 27 м Київ 50^ 500 Джанет мм мм 165 м Буенос-Айрес 400 400 400 ос 25 м у мм 300 300 300 зо 300 200

100

о Р и с .

2 .

200

100 о

20

200

10 0

200

100 I III V V IIIX

XII

о

100 16§1= I III V VII IX

XII

о

Кліматичні діаграми міст.

номери (або перші літери назв) місяців, вертикальні стовпчики си­ нього кольору — режим випадіння опадів за м ісяцям и, число по­ середині — сум арна річна кількість опадів; червона (синя) лін ія відображає річний хід температури повітря. ^ 2^ Кліматичні пояси та типи клімату. Екваторіальний кліматичний пояс розташований по обидва боки

від екватора, де переважаю ть екваторіальні повітряні маси. Особли­ вості клім ату пов’язані з високим положенням Сонця над горизон­ том протягом усього року. Температури повітря високі — від +24 до +28 °С, висхідні рухи повітря зумовлюють велику кількість опа­ дів — 1000—3000 мм. Тут панують вічне літо та один тип к л ім а­ ту — екваторіальний ж арки й та вологий. Тропічні пояси розташ овані приблизно м іж 20° та 30° ш. в обох півкулях. У теплу пору року середні температури сягаю ть +30 °С і вище, взим ку зниж ую ться до +15 °С. П ереваж аю ть тропічні по­ вітряні маси й високий тиск, а низхідні рухи повітря зумовлюють малу кількість опадів — до 250 мм на рік. Це ознаки тропічного пустельного клім ату. Н а східних узбереж ж ях материків, я к і оми­ ваються теплими течіями й де кількість опадів досить велика (до 1000 мм), формуються області тропічного вологого клімату. Субекваторіальні пояси обох півкуль розташовані м іж екваторі­ альним та тропічними поясами. В літку над ними панує тепле й во­ логе екваторіальне повітря, а взим ку сюди приходять сухі тропічні повітряні маси. Тому головна особливість субекваторіального типу клім ату — чергування двох сезонів — вологого літа та сухої зими. Помірні пояси розташовані м іж 40° та 65° паралелями в П івніч­ ній та Південній півкулях і є найбільш ими за площею. Я к ж ителям 42 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

помірних широт, вам відома головна особливість помірного кл ім а­ ту: це добре вираж ені пори року. Температури влітку досить висо­ кі — +25 °С і вище, а в холодну пору року знижую ться до - 1 0 °С і нижче. Висхідні рухи повітря зумовлюють значну кількість опадів, але розподілені вони нерівномірно. При просуванні в глиб материків кількість опадів зменш ується, а амплітуди річних температур збіль­ шуються. У зв’язк у із цим у помірному поясі виділяю ться декілька типів клімату: морський, помірно континентальний, континенталь­ ний та мусонний. У субтропічних поясах формування клім ату відбувається за ра­ хунок впливу сезонної зміни повітряних мас: влітку дмуть тропічні вітри, а взимку — помірні. У внутріш ніх частинах материків фор­ мується субтропічний континентальний клімат, на західних узбереж­ ж я х — середземноморський тип клім ату із ж арким сухим літом та вологою м ’якою зимою, на східних — мусонний або з рівномірним зволоженням. Н а північ від 70° пн. ш. та на південь від 65° пд. ш. панує поляр­ ний клімат (арктичний та антарктичний) із постійно від’ємними тем­ пературами. Справжнім царством холоду є А нтарктида, де зафіксовані найнижчі на Землі температури повітря. Опадів випадає дуже мало — менш ніж 100 мм. Тут сформувалися найсуворіші льодові пустелі. Субарктичний та субантарктичний пояси розташ овані м іж по­ мірними та полярними (арктичним та антарктичним) поясами. Я к і в інш их перехідних поясах, тут спостерігається сезонна зміна по­ вітряних мас. Літо коротке, прохолодне й вологе. Зим а тривала, су­ вора та малосніжна. ^1

Головне

♦ Кліматичні пояси змінюються зонально — від екватора до по­ люсів. Виділяю ть 13 клім атичних поясів — сім основних і ш ість пе­ рехідних. Залеж но від умов зволоження та температурного режиму в клім атичних поясах формується один або декілька типів клімату. ♦ Формування різноманітних типів клім ату на Землі значною м і­ рою обумовлене неоднорідністю земної поверхні, зокрема розподілом суходолу та Океану. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

За якими ознаками розрізняють кліматичні пояси? Які основні та перехідні кліматичні пояси ви знаєте? Чим вони відрізняються? 2 . Чому в екваторіаль­ ному кліматичному поясі панує один тип клімату, а в помірном у — декілька? 3 . За картою кліматичних поясів установіть, у якому кліматичному поясі ви живете. Який тип клімату сформувався у вашій місцевості? 1 .

43 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

П о м ір к у й т е

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

Чому межі кліматичних поясів відхиляються від широтного простягання? П р а к т и ч н е

з а в д а н н я

II I 1111I II11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111II I 11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111I II11111111II I 111111111111I II111111111

Підпишіть на контурній карті межі основних та перехідних кліматичних по­ ясів. Позначте (великими літерами) назви типів повітряних мас, які панують у різних кліматичних поясах (наприклад: помірні повітряні маси — ППМ).

§ 10. Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність

❖ ❖

В и

д із н а є т е с ь :

♦ чим обумовлене різноманіття природних комплексів ♦ про законом ірності поширення природних комплексів на рівнинах і в го­ рах П р и г а д а й т е :

I II1111I II11111111II I 11111111МИ I II11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111II I 11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111ІІІ ІІІІ1111II I 111111111111I II111111111

♦ як розподіляються кліматичні пояси на Землі ♦ що таке географічна оболонка, природна зона

Через нерівномірний розподіл сонячного тепла на земній по­ верхні географічна оболонка дуже неоднорідна на різних ш иротах, я к на материках, так і в океанах. Так, поблизу екватора, де тепло й волого, буяють ліси, природа відрізняється надзвичайним багат­ ством ж ивих організмів, швидкістю природних процесів. У полярних ш иротах, навпаки, усі процеси відбуваються повільно, органічний світ бідний. Н авіть на одних і тих самих ш иротах природа також може відрізнятися через неоднорідність рельєфу та віддаленість від Океану. Усе це хаотичне, на перш ий погляд, природне різном аніття підпорядковане певним правилам — природним закономірностям. ^ 1^ Природно-територіальні комплекси.

Взаємодія природних компонентів — клім ату, рельєфу та гір­ ських порід, вод, ґрунтів, рослинного та тваринного світу — спри­ чиняє утворення різних за розмірами природних комплексів. Б удь-який природний ком плекс характеризується особливим складом природних компонентів та має свій неповторний зовніш ній вигляд. Особливості природного комплексу залеж ать від географіч­ ного положення території, на як ій він формується. Стійке поєднання природних компонентів, що склалося на пев­ ній території, називають природно-територіальним комплексом (ПТК). 44 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Синонімом ПТК є поняття ландш афту (у перекладі з нім ець­ кої — «загальний вигляд місцевості») я к порівняно однорідної д і­ лян ки географічної оболонки. Зм іна клім атичних умов і співвіднош ення континентів та оке­ анів у м инулі геологічні епохи спричиняли й зм іну ландш аф тів. Однак набагато більш е й ш видш е за природні чинн ики на зм іни природних комплексів впливає господарська діяльність людей. Це приводить до ф орм ування не лиш е природних, але й природноантропогенних ландш аф тів, тобто так и х , що зазнали відчутного впливу з боку людини. Р и с .

1 .

Природні зони світу.

Південним**.

Ріо-де-Ж анейро Кейптаун

І Масштаб 1 : 250 000 000 Природні зони та ш -п арктичних антарктичних пустель І тундри та лісотундри І тайги І мішаних та ' широколистих лісів І лісостепів та степів

напівпустель та пустель саван та рідколісся твердолистих вічнозелених лісів та чагарників (середземноморська) перемінно-вологих (у тому числі мусонних) лісів

і-------1 вологих екваторіальних І-------1лісів

Холодні морські течії Теплі морські течії

І-------1 Області вертикальної І-------1поясності Південна межа багатовікової мерзлоти Межа плавучої криги

www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Г2

Р и с .

2 .

Тундра та лісотундра.

Природні комплекси материків та океанів.

П р и р о д н і к о м п л ек с и в ід р із н я ю т ь ­ ся розм ірам и та утворенням . Н айбільш ий природний ком плекс Зем лі — географ ічна оболонка, я к а утво р и л ася вн аслідок в з а ­ єм одії атм осф ери, літосф ери , гідросф ери та біосфери. У м еж ах географ ічної оболон­ ки найбільш им и природним и ком плексам и є м атерики та океани. Їхнє утворення обу­ мовлено насамперед відм інностям и в будові земної кори. Залеж но від географічної ш ироти на м атериках виділяю ть менш і природні ком п­ лекси — географічні пояси та природні зони. П рикладом більш дрібних природних ком п­ лексів материків є яр, річкова долина, озеро тощо. У Світовому океані виділяю ть природ­ ні комплекси окремих океанів, морів, заток, проток; розрізняю ть природні ком плекси різних товщ води та океанічного дна. ^ 3^ Закономірності розташування природ­ них зон на Землі. Широтна (горизонтальна) зональність —

Р и с .

3 .

Тайга.

Р и с .

4 .

Мішані та широколисті ліси.

це закономірна зм іна природних компонен­ тів та природних комплексів від екватора до полюсів. Вона зумовлена нерівномірним роз­ поділом енергії Сонця по ш ироті через к у ­ лястість Землі. Вам уж е відомо, що зональ­ ності підпорядкований розподіл температур, опадів, атмосферного тиску, повітряних та водних мас, клім атичних поясів тощо. Н ай ­ більш е ш иротна зональність проявляється на вели ких просторах рівнин. Тут ф орм у­ ються зональні природні комплекси — при­ родні зони. Природна зона — великий природний ком плекс, поєднаний спільністю к л ім ати ч ­ них умов, рослинного та тваринного світу, ґрунтів. Утворення природних зон обумовле-

46 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

не кліматом — співвіднош енням тепла й во­ логи. За зовніш нім виглядом природні зони відрізняю ться характером рослинності. Тому назви природних зон суходолу визначаються переважаючим типом рослинності. В иявити закономірності в розміщ енні природних зон вам допоможе робота з к ар ­ тою природних зон світу (рис. 1). П рослід­ куємо зміну природних зон, рухаю чись за меридіаном 20° сх. д. з півночі на південь. У субарктичному поясі в умовах н и зь­ ких температур розташ ована зона тундри та лісотундри (рис. 2). Н а південь її зміню є тайга (рис. 3). Достатня кіл ькість тепла та вологи створює умови для пош ирення там хвойних дерев. У південній частині пом ір­ ного поясу кіл ькість тепла й опадів збіль­ ш ується, що сприяє утворенню зони м іш а­ них і ш ироколистих лісів (рис. 4). Н а схід від цієї зони кіл ькість опадів зм енш ується, там ф орм ується зона лісостепів та степів (рис. 5). Н а узбережжі Середземного моря в Єв­ ропі та А ф риці панує середземноморський субтропічний клім ат із сухим літом і во­ логою зимою, що сприяє утворенню зони твердолистих вічнозелених лісів та чагарни­ ків (рис. 6). У тропічних ш иротах кількість опадів дуж е незначна — тут розкинулися тропічні пустелі та напівпустелі (рис. 7). Н а південь вони поступово змінюються савана­ ми субекваторіального поясу, де є вологий сезон і багато тепла. В екваторіальном у поясі вели ка к іл ь ­ кість тепла та вологи є необхідною умовою формування зони вологих екваторіальних л і­ сів із дуже багатою рослинністю. У Південній А фриці природні зони, як і клім атичні пояси, повторю ю ться. В А н­ тарктид і розташ ована зона ан таркти чн их

Р и с .

5 .

лісостепи та степи.

Р и с . 6 . Твердолисті вічнозелені ліси та чагарники.

Р и с .

7 .

Пустелі та напівпустелі.

47 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл i . з а к о н о м ір н о с т і ф о р м у в а н н я

п р и р о д и м а т е р и к ів і о к е а н ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Полюси Вічні сніги Альпійські луки та чагарники

Тундра Тайга Ліс помірного клімату

Хвойний ліс

■ Середземно­ Листяний ліс

"■. ГЖ А. Л І

морський ліс

Савани Луки з де­ ревами

Р и с . 8 . Висотні яруси гір загалом дорівнюють різ­ ним широтам планети.

пустель, я к а характеризується дуже низькими температурами, не­ значною кількістю опадів, сильними вітрами. Проте зміна природних умов на материках відбувається не л и ­ ше з півночі на південь, але й із заходу на схід. П ричина таких змін обумовлюється зміною співвіднош ення тепла та вологи, що визна­ чається віддаленістю від Океану, напрямом пануючих вітрів. У Світовому океані також існують природні зони, але яскраво вираж ених розбіжностей у них немає. ^ 4^ Вертикальна поясність. Вертикальна поясність — закономірна зміна природних ком п­

лексів, пов’язан а зі зміною висоти над рівнем моря, що характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена насамперед зміною к л ім а­ тичних умов із висотою та зниж енням температури й тиску, збіль­ ш енням (до певної висоти) кількості опадів. В ертикальна поясність має багато схожих рис із широтною зо­ нальністю: зміна поясів у горах відбувається в тій самій послідов­ ності, що й на рівнинах, але значно швидш е. Досить піднятися на 1 км, щоб переконатися в цьому. У горах вертикальна поясність починається з тієї ш иротної зо­ ни, у межах як о ї розміщ ені гори. Так, якщ о гора розташ ована в зо­ ні тайги, то при піднятті до верш ини зм іняться такі пояси: тайга, гірська тундра, вічні сніги. А якщ о рухатися вгору від п ідніж ж я Анд в екваторіальному поясі, то біля підніж ж я буде зона вологих екваторіальних лісів, я к і поступово змінюватимуться міш аними та хвойними лісами, чагарникам и й гірськими лукам и, снігами та льо-

48 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Т ем а

2.

М а т е р и к и

та

о к е а н и

в е л и к і

п р и р о д н і

к о м п л е к с и

г е о г р а ф іч н о ї

о б о л о н к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

довиками. Отже, чим вищ і гори й чим ближче вони розташ овані до екватора, тим більш ий у них набір вертикальних поясів. У Світовому океані також є своєрідна вертикальна поясність — зміна властивостей водних мас із глибиною та, відповідно, органіч­ ного світу. ^1

Головне

♦ Природно-територіальний комплекс (ландшафт) — закономірне поєднання на певній території природних компонентів, я к і перебу­ вають у взаємодії та утворюють нерозривну систему. ♦ Н а материках та в океанах проявляється одна з найваж ливі­ ш их закономірностей географічної оболонки — природна зональність. ♦ Чергування природних зон на рівнинах материків у першу чер­ гу пояснюється зміною клім атичних умов із географічною широтою. Це явищ е має назву ш иротна зональність. ♦ Зміна природних комплексів відбувається не лиш е на рівнинах, але й у горах, від їх п ід н іж ж я до верш ин, що також обумовлено зміною клім атичних умов (вертикальна поясність). З а п и т а н н я 1 .

Щ о

н о м а н іт т я н и х

т а

р о т н а 3 .

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

п р и р о д н о -т е р и т о р іа л ь н и м

п р и р о д н о -т е р и т о р іа л ь н и х

п р и р о д н о -а н т р о п о г е н н и х з о н а л ь н іс т ь ?

Ч о м у

я с ів

т а

н а з и в а ю т ь

в

г о р а х

н а й б іл ь ш а ,

к л а д а х .

4 .

з о н и

н а

в

я к и х

я к о ї

у

к о м п л е к с ів ?

к о м п л е к с ів

в е р т и к а л ь н і

п р и ч и н у

м іс ц е в о с т і.

У

с в о ю

з м ін и

п о я с н ю є т ь с я

п р и к л а д и

р о з т а ш о в а н а

п о я с и ?

д о в е д іт ь

Ч и м

Н а в е д іт ь

с в о є ї

п р и р о д н о ї з о н и

н а й м е н ш а ?

г о л о в н у

п о я с ів

П о м ір к у й т е в

м е ж а х

ф о р м у ю т ь с я а

Н а з в іт ь

в е р т и к а л ь н и х

Ч о м у

У

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

к о м п л е к с о м ?

я к и х

г о р а х

д у м к у

п р и р о д н и х

2 .

н а

Щ о

в а ш а

т а к е

ш и ­

м іс ц е в іс т ь ?

к іл ь к іс т ь

к о н к р е т н и х

з о н

н а

р із ­

п р и р о д ­

п о ­ п р и ­

р ів н и н а х

т а

г о р а х .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

г о р а х

в е р т и к а л ь н і

п о я с и

з м ін ю ю т ь

о д н е

о д н о г о

ш в и д ш е ,

н іж

п р и р о д н і

м а т е р и к а х ?

П р а ц ю є м о

с а м о с т ій н о

П о р ів н я й т е

с у ч а с н і

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І

л а н д ш а ф т и

в а ш о ї

м іс ц е в о с т і

з

л а н д ш а ф т а м и

м и н у л и х

ч а с ів .

Порадник 1 .

У с т а н о в іт ь ,

2 .

д із н а й т е с я , в п л и в

3 .

В ід т в о р іт ь г е н н и й

4 .

н а

я к ій я к і

п р и р о д н ій

в и д и

п р и р о д н і

б у в

в а ш о г о

д о п о м о г о ю

з о н і

р о з т а ш о в а н а

г о с п о д а р с ь к о ї

л а н д ш а ф т и

п р и р о д н и й

в п л и в

Р е з у л ь т а т и з а

у

в а ш о ї

л а н д ш а ф т

д ія л ь н о с т і

в а ш а

м іс ц е в іс т ь .

л ю д и н и

м а л и

н а й б іл ь ш и й

м іс ц е в о с т і.

в а ш о ї

м іс ц е в о с т і

т и х

ч а с ів ,

к о л и

а н т р о п о ­

н е з н а ч н и м . д о с л ід ж е н н я

п р о г р а м и

п о д а й т е

M ic r o s o ft

O ffic e

у

в и г л я д і

п р е з е н т а ц ії,

с т в о р е н о ї

P o w e rP o in t.

49 www.e-ranok.com.ua


Р о зД Іл ІІ МАТЕРИКИ Т Р оП ІчН И х ш И РоТ

тем а

1. А ф р и к а

А ф рика — другий за розмірами (після Євразії) материк земної кулі. Це континент найвищ их температур на Землі й контрастних природних комплексів. Тут простягаються найбільш а пустеля світу та один із найбільш их масивів екваторіальних лісів, одна з найдов­ ш их річок планети та найбільше прісноводне озеро. В Африці зберіг­ ся унікальний тваринний світ, як и й враж ає різноманіттям великих ссавців, рептилій і птахів-ендеміків. Н а А фриканському континенті були знайдені найдавніш і, ви­ готовлені 2,6 млн років тому, к ам ’яні знаряддя. Саме тут, на думку більшості вчених, з ’явилася людина сучасного типу — Homo sapiens, або Лю дина розумна. А ф рика вабить своєю таємничістю . Н а її неосяж них просторах є м ісц я, де щ е не ступала нога лю дини. П рипускаю ть, що густі хащ і аф ри канськи х екваторіальних лісів приховую ть від лю дства невідомі види ж и ви х організм ів і зали ш ки давніх цивілізацій .

§ 11. Географічне положення материка. Дослідження та освоєння Африки

В и

П р и г а д а й т е :

д із н а є т е с ь :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

♦ про особливості географічного положення Африки та його вплив на за­ гальні риси природних умов материка ♦ як відбувалися дослідження та освоєння Африки ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

♦ імена мореплавців, що здійснили подорожі уздовж берегів Африки

У перекладі з латинської мови «африкус» означає «безмороз­ ний», «той, що не знає холоду». П орівняно з інш ими материками А ф рика має незвичне географічне положення: майж е посередині її перетинає екватор. Географічне положення м атерика визначає осо­ бливості його природних умов. 50 www.e-ranok.com.ua


Тема 1. Африка II INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI nil INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III МИnil INI III INI INI III INI INI INI III МИINI II

М

Географічне положення.

Скласти характеристику географічного по­ ложення Африки вам допоможуть ф ізична карта А фрики (рис. 1) та план характеристики геогра­ фічного положення м атерика. Д уж е важ ливим є не лиш е опанувати всі складові географічного положення, але й зрозуміти, я к і риси природи материка вони визначають. З а площ ею А ф рика поступається лиш е Євразії. Крім екватора, А ф рику перетинає ну­ льовий меридіан, тому м атерик розташ ований у всіх чотирьох п івк у л ях планети: П івнічній, Південній, Західній і Східній. Б ільш а частина території континенту роз­ міщ ена м іж двома тропіками, в екваторіально­ му, субекваторіальному та тропічному клім атич­ них поясах, завдяки чому на значній території постійно спостерігаю ться високі тем ператури повітря. Лиш е північна та південна частини за­ ходять у субтропічні пояси. М айж е симетричне полож ення А ф рики щодо екватора обумовлює подібність природних умов по його обидва боки. П олож ення крайніх точок м атерика знахо­ димо за фізичною картою А фрики. Крайні точки материка — це миси, тобто д ілянки суходолу, я к і найбільше вдаються в море. Крайніми точ­ ками А фрики є: північна — мис Рас-Енгела; пів­ денна — мис А гульяс (Голковий); західна — мис Альмаді; східна — мис Рас-Гафун. А фрику омивають води двох океанів та їх ­ ніх морів: із заходу й півночі — Атлантичним океаном, зі сходу й півдня — Індійським океа­ ном, із півночі — Середземним морем, із пів­ нічного сходу — Червоним морем. А ф рика на­ ближ ена до Євразії, із якою зв’язан а Суецьким переш ийком (рис. 2). Від Європи А ф рику від­ окремлюють Середземне море та Гібралтарська протока (рис. 3), а від А зії — Червоне море та Баб-ель-М андебська протока.

ІІМ М ІМ ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМІММІ П л а н

х а р а к т е р и с т и к и

г е о г р а ф

іч н о г о

п о л о ж е н н я

м а т е р и к а

1. Площа материка. 2. Розташування щодо еква­ тора, нульового меридіана, тропіків, півкуль і географіч­ них поясів. 3. Крайні точки; протяжність материка у градусах і кіло­ метрах із півночі на південь, із заходу на схід. 4. Особливості берегової лінії; океани та моря, характер течій, що омивають материк. 5. Найближчі за розташуван­ ням материки та шляхи сполучення з ними.

IIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИIIIМ ИІ

IIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИIIIМ ИІ З а г а л ь н і п р о

А ф

в ід о м о с т і

р и к у

♦ Площа: 30,3 млн км 2 з ост­ ровами (II місце) ♦ Населення: 1,166 млрд осіб (2015 р.) ♦ Довжина берегової лінії: 30,5 тис. км ♦ Середня висота над рівнем моря: 750 м ♦ Найвища точка над рів­ нем моря: г. Кіліманджаро (5895 м) ♦ Найнижча точка над рівнем моря: западина Ассаль (-155 м)

IIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИIIIМ ИІ 51 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

р о з д іл іі . м а т е р и к и т р о п іч н и х ш и р о т

III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111 Берегова л ін ія А фрики порізана слабо: одна велика затока — Гвінейська, та один великий півострів — Сомалі, який завдяки своїй формі отримав другу назву — А ф риканський Ріг. Н а берегах А фрики мало природних бухт. Це ускладню є бу­ дівництво морських портів та обмежує вплив океанів на природу материка. 4^

Дослідження та освоєння Африки.

Уже в найдавніш і часи А ф рика приваблю вала до себе море­ плавців із Греції та Ф інікії. Н а меж і V II—VI ст. до н. е. ф інікійці здійснили перше плавання навколо материка. У VII ст. до П івнічної А фрики прибули араби. Р и с .

1 .

Фізична карта Африки. Масштаб 1: 65 000 000

Мадейра інгазі

Тубколь

(вЦЬТОй

Алєксаі

V ПІВНІЧНИЙтропік ь

-

нагір

д ж у ф

ест

Є д л в \н е и с ь к а вище

^?СЬКА ГГ ЕкваторР

Вікторії

5000 о. Аннобон 3000

африканське • озД ан ган ьік

2000

ч^пщскогір’я

Щнджаро

1000 — 0 3 . Вьнса

500

200

200

КАЛ АХАРІ

Преторія

2000 4000

52

5000 —

глибше --

ШКАЛА ГЛИБИН І ВИСОТ У МЕТРАХ

о

і

О

д а й тропік

їейптаун/ґап >о? Надії

м.

www.e-ranok.com.ua


Тема 1. Африка I I М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I 11111111 М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М И И М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М И И М II

Однак для європейців А ф рика три ва­ лий час залиш алася загадковою. Освоєнню переш коджали незручні для плавання бере­ ги, безкраї пустелі, ди кі звірі, непрохідні лісові хащ і. У XV ст. ряд морських подо­ рожей уздовж берегів м атерика здійснили португальці. Бартоломеу Діаш у 1487 р. до­ сягнув миса Бур (пізніш е перейменований на мис Доброї Надії). У 1497— 1499 рр. ш лях навколо А фрики в Індію проклав Васко да Гама. У 1541 р. в Європу привезли перш их негрів-рабів, після чого «ж ивий товар» по­ плив і в А мерику. Розпочався етап коло­ нізації, і поступово м атерик був поділений м іж європейськими держ авам и: Ф ранцією , А нглією , П ортугалією , Іспанією , Бельгією , Італією та Німеччиною. Однак вчені — перш овідкривачі нових земель часто виступали на захист негритян­ ського населення. Одним із них був відомий ан глійськи й м андрівник Давид Лівінгстон (рис. 4). У 1841 р. він я к лікар та місіонер прибув до П івденної А ф рики, де організо­ вував ш коли, лікував хворих і водночас за­ ймався дослідженнями.

2 . На Суецькому пере­ шийку, що розташований між Африкою та Євразією, у 1869 р. побудований Суецький канал. Р и с .

3 . Гібралтарська протока — морські ворота, які з'єднують Атлантичний океан із його внутріш німи морями. Уздовж протоки проходить морський кордон між Африкою та Європою. Р и с .

53 www.e-ranok.com.ua


р о з д іл іі . м а т е р и к и т р о п іч н и х ш и р о т I I I М И I I I М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I I N I I N I I I I 11111111 М И I I I М И М И I I I 1111 М И М И I I I I N I I N I I I I М И М И М И I I I 111111111

Р и с .

4 .

Д. Лівінгстон.

Р и с .

5 .

Г. Стенлі.

Гі

Лівінгстон першим із європейців перетнув П ів­ денну А ф рику із заходу на схід, обстежив басейн річки Замбезі та відкрив водоспад, який назвав В ік­ торія. Він вивчав південні й західні береги озера Танганьїка, описав верхню течію річки Конго, дослі­ джував ж иття, звичаї та традиції місцевих ж ителів. У 1874 р. була організована англійсько-ам е­ риканська експедиція під керівництвом Генрі Стенлі (рис. 5). М андрівники заверш или дослідження озер В ікторія і Танганьїка, вивчали верхів’я Білого Н і­ лу та Конго. Протягом п ’яти років ж и ття в Конго Стенлі засновував міста, будував дороги й залізн ич­ не сполучення. Н аш співвітчизник, випускник Х арківського університету, гірничий інженер Єгор Ковалевський допомагав єгиптянам у пош уках і розробці родовищ золота, вивчав витоки Голубого Нілу. Значний внесок у дослідження м атерика зро­ били Г. Барт, В. Ю нкер, М. Вавилов. Дослідження А фрики триває і в наш і часи: ведеться пош ук а р ­ тезіанських басейнів, родовищ корисних копалин. Серед фахівців, що проводять дослідження, є й ч и ­ мало українців.

Головне

♦ А ф рика розташ ована в усіх чотирьох півкулях Землі, майже посередині її перетинає екватор. ♦ Б ільш а частина А фрики розташ ована в ж арком у тепловому по­ ясі, що визначає особливості її природних умов. ♦ Незважаю чи на близькість А фрики до Євразії та вивчення м а­ терика давніми народами, його внутріш ні райони тривалий час за­ лиш алися недослідженими. Великий внесок у дослідження А фрики здійснили англійські вчені Д. Лівінгстон і Г. Стенлі. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

У чому полягають основні особливості географ ічного положення Афри­ ки? Як, на ваш погляд, це позначається на природних особливостях мате­ рика? 2 . Які океанічні течії проходять уздовж берегів Африки? Який вплив вони мають на природу материка? 3 . чому внутріш ні області Африки три­ валий час залишалися для європейців «білою плямою»? 4 . Назвіть основні етапи дослідження Аф риканського континенту. 1 .

54 www.e-ranok.com.ua


Тема 1. Африка I I I N I II I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I II I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I II I I N I n i l I N I I I I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I I N I I N I I I I М И n i l I N I II I I N I I N I I I I I N I I N I I N I I I I М И I N I II

П о м ір ку й те ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Порівняйте обриси Африки на північ та південь від екватора. Поміркуйте, як названі вами відмінності впливають на кліматичні особливості материка. П рацю єм о с а м о с тій н о ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ 1. Складіть розповідь про уявну подорож навколо Африки, яка починається з міста Александрія. 2. Підготуйте повідомлення про дослідників Африки. 3. Зберіть необхідні матеріали та проведіть самостійне дослідження праць із сучасного вивчення природи Африки. З'ясуйте роль українських фахівців у здійсненні таких досліджень. П р а кти чн а р об ота 2

IIIМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИII

Визначення географічних координат крайніх точок та протяжності матери­ ка з півночі на південь та із заходу на схід. П р а кти чн а р об ота 3

IIIМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИIIIМИМИМИIIIМИМИII

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки. Порадник За фізичною картою Африки в атласі визначте координати крайніх точок — географічну широту та географічну довготу. 2. Обчисліть довжину Африки в градусах і кілометрах із півночі на південь за меридіаном 20° сх. д. та із заходу на схід уздовж Північного тропіка, еква­ тора та Південного тропіка. (Протяжність 1° за меридіаном та екватором складає 111 км, за тропіками — 102,5 км.) 3. Зробіть висновки щодо форми материка. 4 . Позначте на ко нтурній карті об'єкти, які характеризую ть географічне по­ ложення Африки: миси: Рас-Енгела, Агульяс, Альмаді, Рас-Гафун; моря: Се­ редземне, червоне; затоки: Гвінейська, Аденська; протоки: М озамбіцька, Гібралтарська, Баб-ель-Мандебська; острів: Мадагаскар; півострів: Сомалі. 1 .

§ 12. Тектонічна будова та рельєф, корисні копалини В и

д із н а є т е с ь :

♦ які тектонічні структури лежать в основі материка ♦ про закономірності розташування основних форм рельєфу ♦ на які корисні копалини багата Африка П р и г а д а й т е :

♦ який зв'язок існує між будовою земної кори та основними формами рельєфу ♦ чинники рельєфоутворення ♦ основні групи корисних копалин

❖ ❖

У рельєфі А ф рики переважаю ть високі рівнини — височини та плоскогір’я. Ц я особливість рельєфу пояснюється будовою земної 55 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ

III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111 кори та історією її розвитку. Н адра А фрики — це підземні сховищ а різноманітних корисних копалин. ^ 1^ Тектонічна будова.

В основі А ф риканського континенту леж ить докем брійська платформа, я к а в далекому минулому була частиною давнього м а­ терика Гондвана (рис. 1). А ктивізація внутріш ніх процесів Землі в мезозої спричинила розкол Гондвани й рухи окремих ділянок платформи. Д еякі ділянки платформи в геологічному минулому піднімалися, утворюючи високі плоскогір’я, інш і ж , навпаки, опускалися, у результаті чого виникали великі улоговини. Рухи земної кори, я к і супроводжувалися числен­ ними землетрусами й виверженнями вулканів, привели до утворення найбільшого на суходолі розлому земної кори — Східноафриканського. III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111 Зона розломів, так звана рифтова долина, простягається приблизно на 6000 км — від північної окраїни Червоного моря до пониззя Замбезі. Ширина долини становить майже 100 км. Тут сформувалася велика кількість вулканів. ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Н а північно-західній окраїні м атерика розташ ована область сучасної альпійської складчастості, я к а сформувалася на стику ЄвР и с .

1 .

Тектонічна будова Африки.

Р и с . 2 . Ефіопське нагір'я — величезний скельний масив із високим и гірським и ланцюгами й безліччю о кр е м их згаслих вулканів. Із великої висоти обриси нагір'я нагадують грушу, ш ироку з південного боку та вужчу з півночі. Довжина нагір'я з пів­ ночі на південь становить близько 1500 км, із заходу на схід — 900 км.

56 www.e-ranok.com.ua


Тема 1. Африка I I М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I 11111111 М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М И И М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М И И М II

разійської та А ф риканської літосферних плит. Н а півдні материка розташ овані давні складчасті структури. 4^

Рельєф.

Зіставивш и ф ізичну карту А ф рики та карту будови земної кори, ви побачите, що в м еж ах А ф рикано-А равійської платф ор­ ми розташ овані обш ирні височини, плоскогір’я та н агір ’я , поде­ куди перерізані долинами річок. М атерик височіє, ніби стіл серед вод океанів. Над цим «столом» здіймаю ться окремі гірські масиви, найвищ і з яки х — Ефіопське нагір’я (рис. 2) та Східноафриканське плоскогір’я, розташ овані у східній частині А фрики. Їхнє утворення пов’язане з деформаціями земної кори в зоні розломів. Розломи супроводжувалися вулканічною діяльністю , тому на Східноафриканському плоскогір’ї та Ефіопському н агір ’ї є великі ділянки лавових плато та великі вулканічні масиви. Із розломами пов’язане й утворення найвищ их верш ин А фрики — Кілімандж а­ ро (рис. 3), К енія та Рувензорі. Вони розташ овані поблизу екватора й піднімаю ться вище ніж на 5000 м над рівнем моря. Усі три гори увінчані вічними снігами й льодовиками. Н а окраїнах м атерика височіють гірські хребти. Н а північному заході в області альпійської складчастості сформувалися високі гори А т ла с. Вони розкинулися двома паралельним и пасмами, розділе­ ними западинами та високими плато. Уздовж південного та півден­ но-східного узбереж ж я м атерика простягаються невисокі К апські та Д раконові гори. Значну роль у формуванні сучасного рельєфу А фрики відігра­ ють зовніш ні процеси — вітер, вивітрю вання, річкова ерозія. ^ 3^ Корисні копалини.

В Африці відкрито родовища майж е всіх існуючих видів міне­ ральної сировини. Із давніми кристалічним и породами платформи пов’язані родовища залізних і марганцевих руд, урану, нікелю , ко­ бальту, вольфраму, золота. У горах А тлас зосереджені значні родо­ вищ а поліметалевих руд, я к і м істять цинк, молібден, срібло, сви­ нець. Східна та Південна А ф рика особливо багаті на рудні корисні копалини, утворення я к и х відбувалося під час виверж ення магми з глибини Землі та потрапляння її в товщу земної кори уздовж ліній розломів. Із розломами пов’язане утворення так званого мідного по­ ясу — району унікальних родовищ руд. В осадовому чохлі давньої платформи в П івнічній А фриці та на узбереж ж і Гвінейської затоки виявлені величезні запаси нафти й природного газу. 57 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРО ПІчНИх шИРОТ Ill Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

Р и с . 3 . Кілім анджаро — найвища гора Аф­ рики та один із найбільших вулканів земної кулі — зовсім ізольовано здіймається посеред­ ині відкритого рівного простору. Діаметр кра­ тера вулкана становить 2 км, а діаметр основи конуса — 100 км. Мовою суахілі Кіліманджаро означає «сяюча гора»: на її вершині були зосе­ реджені потужні льодовики, які давали початок багатьом річкам. На жаль, за останні десятиліття через активне танення від льодової шапки вул­ кана майже нічого не залишилося.

Завдяки вулканічним породам в Африці зосереджені найбільші у світі родовища технічних і ю велірних алм азів. В ідкриття родовищ алмазів і золота в другій половині XIX ст. посилило приплив білих переселенців до А фрики та спричинило колонізацію материка. Головне

♦ В основі А фрики леж ить давня А фрикано-А равійська платфор­ ма. Н а північному заході та крайньом у півдні до цієї платформи приєднуються складчасті області. ♦ А фрика — материк середньовисотних і високих рівнин. На пів­ нічному заході м атерика леж ать гори Атлас, у південній частині — К апські та Драконові гори. Н айвищ а верш ина А ф рики — вулкан Кілімандж аро. ♦ Африка багата на різні корисні копалини. Тут зосереджені най­ більші у світі родовища алмазів, золота, уранових руд, близько по­ ловини світових запасів міді. З а п и т а н н я

т а

з а в д а н н я

д л я

с а м о п е р е в ір к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

Яка тектонічна структура лежить в основі більшої частини материка Аф­ рика? 2 . чим пояснюється той факт, що серед форм рельєфу Африки пере­ важають височини та плоскогір'я? 3 . чом у найвища вершина материка — вулкан Кіліманджаро — розташований на платформі, а не в складчастій об­ ласті, як зазвичай розміщуються вулкани? 4 . чим обумовлене зосередження більшості родовищ рудних корисних копалин у Східній Африці та в гірських районах? 1 .

П о м ір к у й т е

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

Спрогнозуйте, що станеться з А ф рикано-А равійською платформою, якщ о процеси розсування, які відбуваються в зоні розломів Східної Африки, по­ силюватимуться.

58 www.e-ranok.com.ua


Тема 1. Африка ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

П р а к т и ч н а

р о б о т а

3

( п р о д о в ж е н н я )

...........................................................................................................................................

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки. Позначте на контурній карті основні форми рельєфу Африки: гори: Атлас, Дра­ конові, Капські; вулкан: Кіліманджаро; нагір'я: Ефіопське; плоскогір'я: Східноафриканське. П р а к т и ч н е

з а в д а н н я

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ І

Використовую чи текст параграфа й карти атласу, установіть райони та за­ кономірності розміщення різних видів корисних копалин Африки. Відповідь подайте у вигляді таблиці (у зошиті). Корисні копалини

Райони розміщення

Закономірності розміщення (зв'язок із тектонічними структурами)

Паливні Рудні Нерудні

§ 13. Загальні риси клімату В и

д із н а є т е с ь :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

♦ як взаємодія кліматотвірних чинників впливає на клімат Африки ♦ чому Африку називають «улюбленицею Сонця»

❖ ❖

П р и г а д а й т е :

♦ основні кліматотвірні чинники ♦ кліматичні показники

А ф рика — дуже ж арки й материк. Саме тут розташ ована най­ більш а пустеля Зем лі, я к а займ ає 30 % усього континенту. Крім сонячної радіації, на формування клім ату А фрики також впливають ци ркуляц ія повітряних мас, особливості рельєфу, океанічні течії. ^ 1^ Розподіл температури повітря.

Географічне положення А фрики переважно в ж арком у тепло­ вому поясі обумовлює надходження величезної кількості сонячного тепла до її поверхні. В Африці немає звичних для нас холодних зим, на більш ій її частині зима й літо відрізняю ться переважно умовами зволоження. Лиш е в горах температури опускаю ться ниж че 0 °С. За кліматичною картою А фрики (рис. 1) проаналізуємо розпо­ діл середніх січневих і липневих температур на материку. В екваторіальних ш иротах ізотерми січня та липня мають од­ накові значення — +24 °С. Л иш е у східній частині на Східноафриканському плоскогір’ї середні температури зимового м ісяця зни­ ж ую ться до +16 °С. При просуванні на північ ам плітуда середніх 59 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

р о з д іл іі . м а т е р и к и т р о п іч н и х ш и р о т

III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111 температур січня та липня збільш ується (від +16 до +32 °С). Н а крайньому північному заході середні січневі температури становлять +8 °С, а липневі — +24 °С. Денна температура на більш ій частині території часто сягає вище +40 °С. При просуванні на південь від екватора зміна температурного режиму відбувається майж е аналогічно. 4^

Розподіл опадів.

Опади на материку розподіляються нерівномірно, що обумовле­ но нерівномірним розподілом атмосферного тиску в різних районах. Н а клім атичній карті А фрики показник середньорічної к іл ь ­ кості опадів в екваторіальному кліматичному поясі становить понад 2000 мм. Це пояснюється формуванням областей зниженого атм о­ сферного тиску, де прогріте повітря піднімається вгору, утворюю­ чи хмари й опади. Більш ом у зволоженню узбереж ж я Гвінейської затоки також сприяє проникнення екваторіального повітря з боку Атлантичного океану. Д ля ж ителів басейну річки Конго грозові до­ щі — щоденне явищ е. Р и с .

1 .

Кліматична карта Африки.

Р и с . 2 . Сахара — найбільша пустеля на Землі. У її внутріш ніх районах є місця, де дощів не буває роками, а іноді десятиліт­ тями. І навіть коли йде дощ, він буває тіль­ ки на висоті, і жодна краплина не досягає землі. через сильне перегрівання поверхні в навколоземному просторі утворюються шари повітря з такою густиною, що це ви­ кликає виникнення міражів.

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ В ГРАДУСАХ ЦЕЛЬСІЯ

Абсолютний + 1 5 мінімум температури Абсолютний +36° максимум температури — Ь24°—Ізотерми січня — Ь24°—Ізотерми липня ПЕРЕВАЖАЮЧИЙ НАПРЯМ ВІТРУ

................. у січні у липні М асш таб

1:100 000 000 СЕРЕДНЬОРІЧНА КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ У МІЛІМЕТРАХ до

100

250

500

1000 2000 3000

60 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

У тропічних широтах у поясах високого атмосферного тиску па­ нують тропічні повітряні маси з низхідними повітряними потоками та дуже малою кількістю опадів — до 100 мм у північній частині й до 500 мм — у південній. У Східній Сахарі встановлений своєрід­ ний рекорд безхмарності — сонце сяє тут 354 дні на рік (рис. 2)! М айже весь материк зазнає дії постійних вітрів — пасатів, я к і приходять з областей високого тиску до екватора. У П івнічній А ф­ риці пасати формуються над суходолом і несуть сухе тропічне пові­ тря. У Південній А фриці пасати дмуть із боку Індійського океану та несуть багато вологи. Ч астина вологи, принесена південно-східними пасатами з оке­ ану, випадає на схилах гір острова М адагаскар та Драконових гір, і при просуванні в глиб м атерика повітря стає сухіш им. Тут у ра­ йоні Південного тропіка леж ить пустеля К алахарі. Н а відміну від Сахари, опадів у К алахарі випадає більше, тому там досить часто зустрічається трав’янистий покрив і навіть подекуди є чагарники. Однак пустелі в А фриці є не тільки в центральній частині кон­ тиненту, але й на узбереж ж і. Крім високого атмосферного тиску, значну роль у їхньому утворенні відіграють холодні течії — Канарська та Бенгельська. Вони зниж ую ть температуру сухого повітря в прибереж ній частині м атерика, я к е, охолоджую чись, «зависає» у вигляді туману та створює постійно похмурий пейзаж. Теплі течії — Гвінейська, М озамбіцька, мису А гульяс, — н а­ впаки, сприяють насиченню повітря вологою та утворенню опадів. З аналізу клім атичної карти видно, що кількість опадів у П ів­ нічній і Південній А фриці відрізняється. Це пояснюється розміром суходолу, близькістю океану та рельєфом. П івнічна частина А фрики має велику протяж ність із заходу на схід, до того ж на сході з нею межує А равійський півострів, де також панує пояс високого тиску. Над величезною територією суходолу формується дуже сухе конти­ нентальне тропічне повітря. Тому в районах дії пасатів у П івнічній А фриці дощі — дуже велика рідкість. Головне

♦ А ф рика — найж аркіш ий материк на Землі. Його географічне положення обумовлює надходження великої кількості сонячної ра­ діації протягом усього року. ♦ Відносно рівна поверхня сприяє вільному просуванню конти­ нентальних повітряних мас над материком, а загальна піднесеність А фрики над океаном, навпаки, переш коджає глибокому вторгненню повітряних мас з океанів. 61 www.e-ranok.com.ua


р о

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

I I I М И I I I М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I I N I I N I I I I 11111111 М И I I I М И М И I I I 1111 М И М И I I I I N I I N I I I I М И М И М И I I I 111111111

З а п и т а н н я 1 .

ч о м у

т а

з а в д а н н я

А ф р и к а

в іт р я н и х

м а с

П ів н іч н о ї

ш и р о т а х

П ів д е н н о ї

к л ім а т

5 .

С е р е д

к р а їн а , 2 .

ін о д і

н а

1 .

2 .

в

П о я с н іт ь

г р у п а х

г е о г р а ф іч н о ї

в и п а д а є

ч о м у

3 .

н а б а г а т о

в п л и в

щ о

е н е р г ії?

ч о м у

н а

2 .

Я к і

А ф р и ц і

м е н ш е ,

о к е а н ів

д о в о д я т ь

в

н іж

к л ім а т

в п л и в

т и п и

п о ­

в

т р о п іч н и х

у

т р о п іч н и х

А ф р и к и

о к е а н іч н и х

є

т е ч ій

о б ­ н а

т у а р е г ів ч и

— в

п о ш и р е н и й

ц ь о м у

п у с т е л і

ж а р т і

А ф р и к и ,

п о х о д ж е н н я

п р и к л а д і

ш и р о т и ; н а

т и с к у ;

є

та

ж а р т : ч а с т к а

у н о ч і

п р и ч и н у

« С а х а р а

х о л о д н а

п р а в д и ?

м о ж у т ь

п о ч у т и

в и н и к н е н н я

ц и х

з в у к и , з в у к ів .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІ н а

П р о д е м о н с т р у й т е м о с ф е р н о г о

с п е к а » .

д о с л ід ж у ю ч и

П р о д е м о н с т р у й т е а )

4 .

п р и к л а д и ,

С а х а р и

п о с т р іл и .

П р а ц ю є м о

м а т е р и к о м ?

о п а д ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

с о н я ч н о ї

т е р и т о р ій .

б у в а є

М а н д р ів н и к и ,

с х о ж і

к іл ь к іс т ь

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

ж и т е л ів

д е

н а д

п ів к у л і?

п р и б е р е ж н и х

П о м ір к у й т е 1 .

п ів к у л і

Н а в е д іт ь

с а м о п е р е в ір к и

в е л и к у

ф о р м у ю т ь с я

ш и р о т а х

м е ж е н и м ?

д л я

о т р и м у є

б )

б )

А ф р и к и

р е л ь є ф у ;

з м ін у

т е м п е р а т у р и

в )

о к е а н іч н и х

п р и к л а д і

А ф р и к и

з а л е ж н іс т ь

р е л ь є ф у ;

в )

о к е а н іч н и х

т е ч ій ;

з а л е ж н о

в ід :

т е ч ій . о п а д ів г)

в ід :

а )

п о я с ів

п е р е в а ж а ю ч и х

а т ­

в іт р ів .

§ 14. Кліматичні пояси та типи клімату В и

д із н а є т е с ь :

я к і

п р о

т и п и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

к л ім а т у

ф о р м у ю т ь с я

в

о с о б л и в о с т і

р о з м іщ е н н я

к л ім а т и ч н и х

А ф р и ц і п о я с ів

П р и г а д а й т е : ♦

о с н о в н і

т и п и

щ о

к л ім а т и ч н и й

т а к е

п о в іт р я н и х

м а с

п о я с ,

ч и м

в ід р із н я ю т ь с я

о с н о в н і

к л ім а т и ч н і

п о я с и

в ід

п е р е х ід н и х

Особливе географічне положення А фрики обумовлює дзеркаль­ ну повторюваність клім атичних умов від екватора до окраїн матери­ ка. На території А фрики виділяю ть екваторіальний, два субекваторі­ альні та два тропічні клім атичні пояси. П івнічні й південні окраїни м атерика розташ овані в субтропічних клім атичних поясах. ^ 1^ Екваторіальний та субекваторіальний кліматичні пояси.

Екваторіальний клім атичний пояс охоплює частину басейну річки Конго та узбереж ж я Гвінейської затоки. Тут увесь рік пану­ ють екваторіальні повітряні маси, я к і обумовлюють одну пору ро­ ку — літо. Протягом усього часу зберігаються високі показники се­ редніх т ем п ер а ту р -----+24...+26 °С. П рактично щодня йдуть зливові дощі, я к і іноді мають руйнівну силу. Н айбільш а кількість опадів, 62 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

Дебунджа 5м

зареєстрована в районі екватора, склала понад 350 мм на добу! У середньому в екваторіальному кліматичному поясі випадає 2000—3000 мм опадів на рік. Високі температу­ ри повітря в поєднанні з підвищеною вологістю — основні ознаки екваторіального типу клімату. Пояс екваторіального клім ату з півночі, сходу й пів­ дня облямовується ш ирокою смугою субекваторіального кліматичного поясу до 17—20° пн. і пд. ш. Тут панує суб­ екват оріальний тип клім ату із сезонною зміною напрям ку руху повітряних мас. Протягом літнього дощового сезону погоду формує вологе й тепле екваторіальне повітря. Часто бувають грози, іноді протягом тривалого часу зберігається суцільна хмарність із тривалими дощами. В зимку еквато­ ріальні повітряні маси змінюються тропічними — ж аркими й сухими. При віддаленні від екватора тривалість сухого періоду збільш ується.

мм 1500 1400 1300 1200 1100 1000 900 800 700 600 500

^2^ Тропічні та субтропічні пояси.

Тропічні клім атичні пояси відповідаю ть тропічним широтам обох півкуль. Для них характерне переваж ання континентальних тропічних повітряних мас, що формують тропічний пуст ельний клім ат . Це царство пустель. Влітку поверхня Сахари сильно нагрівається, туди спрямовується північно-східний пасат із вологістю повітря 15—30 % . Л іт­ нього дня в Сахарі стовпчик термометра долає позначку +50 °С, а пісок і кам ені нагріваю ться до +70 °С! Уночі температура падає до +10 °С, а іноді й до 0 °С. У П івденній А ф риці тропічний клім атични й пояс пош ирений на менш ій площ і. Через менш у протяж ність материка із заходу на схід опадів тут випадає більше, ніж у Сахарі. Особливо багато їх на східних схилах Драконових гір, на сході острова М адагаскар, де опади приносять пів­ денно-східні пасати з Індійського океану. Тут формується т ропічний вологий тип клімату. Н а узбереж ж і Атлантичного океану в тропічних ш и­ ротах Південної А фрики опадів майж е не буває. Холодна Бенгельська течія поблизу південно-західних берегів зни­ ж ує температуру повітря та не дає йому піднятися вгору. Дощі тут випадають рідше, ніж у Сахарі. Єдине джерело зволоження — роса, що утворюється при зниж енні темпе­ ратури приповерхневого ш ару повітря вночі.

400

°С

зо

300

20

200

10

100 0

а

Аддис-Абеба 2324 м зо

300

20

200

10

100

°С

0

І II V V IIIX

XII

мм

0

Р и с . 1 . Кліматичні діаграми.

63 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРО ПІчНИх шИРОТ I l l M i l I I I M i l M i l I I I M i l M i l I I I M i l M i l M i l II I M i l M i l I I I M i l 1111 M i l I I I M i l M i l I I I M i l I N I 1111 I I I M i l M i l II I м м M i l M i l I I I M i l M i l I I I м м M i l M i l I I I M i l M i l I I I м м M i l M i l II I M i l M i l I I I м м M i l M i l I I I M i l M i l I I I м м M i l M i l I I I M i l M i l I

Джанет

мм 400

°с

Алжир

мм

°с

Кейптаун

мм

300 200

100

о Р и с .

2 .

К л ім а т и ч н і

д іа г р а м и .

Крайні північ і південь м атерика леж ать у субтропічних к л ім а­ тичних поясах. Н а півночі — на узбереж ж ях Середземного моря та на південно-західній окраїні А фрики — клім а т субт ропічний серед­ земноморський із сухою спекою влітку (+27...+28 °С) і пануванням тропічного повітря, теплою вологою зимою (+10...+12 °С) і перева­ ж анням помірних повітряних мас. У горах Атлас і на вулканах Ц ен­ тральної А фрики чітко вираж ена клім атична вертикальна поясність. Головне

♦ Екватор перетинає А фрику майж е посередині, клім атичні поя­ си, за винятком екваторіального, повторюються на її території двічі. ♦ Н айбільш і площ і А ф риканського континенту припадаю ть на субекваторіальні та тропічні клім атичні пояси. З а п и т а н н я 1 .

У

м е ж а х

т а

з а в д а н н я

я к и х

в т р о п іч н о м у

й

ту ?

о б л а с т ь

3 .

б іл ь ш у н іс т ь м у

ч о м у

т р о п іч н о г о

є в р о п е й ц і

в

у

п о я с у

у з д о в ж

п е р ш у

4

ч е р г у

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

р о з т а ш о в а н а

к л ім а т и ч н и х

т р о п іч н о г о

П ів д е н н ій ?

р о б о т а

с а м о п е р е в ір к и п о я с ів

с у б т р о п іч н о м у

п л о щ у , н іж

П р а к т и ч н а

д л я

к л ім а т и ч н и х

п о я с а х

п у с т е л ь н о го 4 . Я к и м и

з а х ід н о г о о с в о їл и

т е р и т о р ія

А ф р и к и ?

ф о р м у є т ь с я

к л ім а т у

п р и ч и н а м и

в

П ів н іч н ій

о б у м о в л е н а

у з б е р е ж ж я

в

п ів н іч н у

п ів д е н н у

й

к іл ь к а

П ів д е н н ій

2 .

т и п ів

А ф р и ц і з н а ч н а

з а й м а є п р о т я ж ­

А ф р и ц і?

о к р а їн и

ч о м у к л ім а ­

5 .

ч о ­

А ф р и к и ?

МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ І

Визначення типів клімату Африки за кліматичними діаграмами. К л ім а т и ч н а

х а р а к т е р н і Т и п

р и с и ,

Т е р и т о р ії

к л ім а т у

д іа г р а м а

t

°С ,

о п а д и

п о ш и р е н н я

Порадник 1 .

В и з н а ч т е , в

я к и м

т и п а м

к л ім а т у

в ід п о в ід а ю т ь

к л ім а т и ч н і

д іа г р а м и ,

н а в е д е н і

п а р а г р а ф і.

2 .

У с т а н о в іт ь

3 .

Н а в е д іт ь

п о к а з н и к и

п р и к л а д и

т а

в к а ж іт ь

т е р и т о р ій

х а р а к т е р н і

м а т е р и к а ,

н а

р и с и я к и х

к о ж н о г о в ін

т и п у

к л ім а т у .

п о ш и р е н и й .

64 www.e-ranok.com.ua


Т е м а

1 .

А ф р и к а

I I М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М l l l l I I I I N I И М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I M i l И М I I I М М М М М М I I I М М М М II I М М М М М М I I I М М I N I I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М I N I II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М II

§ 15. Води суходолу В и

д із н а є т е с ь : п р о

о с о б л и в о с т і

п р о

п р и ч и н и

П р и г а д а й т е : ♦

я к і

в о д и

я к и й

I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М II I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М II

в н у т р іш н іх

в о д

н е р ів н о м ір н о г о

А ф р и к и

р о з п о д іл у

в н у т р іш н іх

в о д

м а т е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

г ід р о с ф е р и

з в 'я з о к

іс н у є

м іж

н а л е ж а т ь

д о

в о д

о с о б л и в о с т я м и

с у х о д о л у

к л ім а т у

та

(в н у т р іш н іх р о з п о д іл о м

в о д )

в о д

н а

м а т е р и к у

В Африці багато великих річок, озер, значні запаси підземних вод, проте їхн ій розподіл по території континенту вкрай нерівно­ м ірний. П оряд із районами, що мають густу гідрографічну сітку, величезні простори м атерика майж е повністю зневоднені. Це ви кли ­ кає проблеми забезпечення населення водою та ускладнює розвиток землеробства. ^ 1^ Загальна характеристика внутрішніх вод Африки.

Однією з основних особливостей вну­ тріш ніх вод А фрики є їхнє нерівномірне роз­ міщ ення. Тропічні широти — пустелі Саха­ ра, Наміб і К алахарі, де опадів випадає дуже мало, а випаровуваність через високі темпе­ ратури велика, — дуже бідні на запаси води. Б лизько 1/3 всієї площі м атерика займають області внутрішнього стоку. Р ічки впадають в озера, я к і не мають стоку в океан або губ­ ляться в пісках. П ош ирення областей вну­ тріш нього стоку пов’язане з дефіцитом во­ логи та улоговинним характером рельєфу. Безстічні озера займаю ть дно улоговин. До них сходяться ваді — сухі русла річок, я к і заповнюються водою після нечастих дощів. В елике значення для водопостачання мають підземні води. Вони підходять близь­ ко до поверхні в зниж еннях рельєфу, утво­ рюючи оазиси (рис. 1).

Р и с .

1 .

ч а с ів

О а з и с

з н а ч а л о ш л я х ів

у

п у с т е л я х ,

т а

в о н и д л я

п у н к т а м и ,

р о с т у т ь з е м л я х

в о д о ю .

п а л ь м и ,

д е В

д а в н іх в и ­

б у л и м а н д р ів ­

ті

м о гл и

о а з и с а х

н а

з р о ш у в а н и х

в и р о щ у ю т ь

к у л ь т у р и ,

Із

о а з и с ів

к а р а в а н н и х

в ід п о ч и н к у

з а п а с т и с я

в і

С а х а р і.

н а п р я м и

м іс ц е м н и к ів

у

р о з т а ш у в а н н я

о в о ч і,

п л о д о в і

з е р н о ­

д е р е в а .

I I М И II I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I М И М И I I I M i l М И М И II I М И М И I I I М И М И М И I I I M i l М И I I I М И M i l М И I I I М И М И II I М И М И М И I I I М И M i l I I I М И М И М И I I I М И M i l I I I М И М И M i l II I М И М И I I I М И М И M i l I I I М И М И II У

С а х а р і,

н о с н і

п ід

ш а р и

в в а ж а ю т ь , с т а т н ь о ,

т о в щ е ю

п іс к ів

з а г а л ь н о ю щ о

щ о б

з з а

н и х

щ о д н я

к іл ь к а

н а

г л и б и н і

п л о щ е ю

9 0 0

м о ж н а

р о к ів

2 3 0 0

т и с .

м ,

к м 2

в ід к а ч у в а т и

п е р е т в о р и т и

н е щ о д а в н о

(б іл ь ш е 1 0 0

п у с т е л ю

з а

м л н н а

б у л и

п л о щ у м 3

в ід к р и т і

в о д о ­

У к р а їн и !).

п р іс н о ї

к в іт у ч и й

в о д и

В ч е н і —

д о ­

с а д .

I I М И II I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I М И М И I I I M i l М И М И II I М И М И I I I М И М И М И I I I M i l М И I I I М И M i l М И I I I М И М И II I М И М И М И I I I М И M i l I I I М И М И М И I I I М И M i l I I I М И М И M i l II I М И М И I I I М И М И M i l I I I М И М И II

www.e-ranok.com.ua

65


Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П Іч Н И х

ш И Р О Т

III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

Найбільш густа річкова мережа, багато боліт характерні для ек ­ ваторіального та субекваторіального клім атичних поясів, де випадає найбільш а кількість опадів. Є в Африці й льодовики, я к і розташ овані поблизу екватора на трьох величних верш инах: К ілімандж аро, Рувензорі та Кенії. Проте їхня площ а стрімко зменш ується. 4^

Річки.

Усі річки А фрики належ ать до трьох басейнів: Атлантичного, Індійського океанів і басейну внутрішнього стоку (рис. 2). Понад 1/3 території А фрики займаю ть басейни її головних р і­ чок: Н ілу, Конго, Нігеру, Замбезі та Оранжевої. Вони мають пере­ важ но дощове ж ивлення. М айже для всіх річок А ф рики властиві пороги й водоспади. Найдовш а річка А фрики — Н іл (6671 км). Вона має два ви­ токи. Один із них — Голубий Н іл — бере початок з озера Тана на Ефіопському н агір’ї. П рямую чи до Середземного моря, річка зл и ­ вається біля міста Хартум із Білим Нілом — інш им витоком, який бере початок з озера В ікторія. Р еж им Н ілу дуж е своєрідний. Ніл Р и с .

2 .

Б а с е й н и

с т о к у

р іч о к

в

о к е а н и .

Р и с .

3 .

М о г у т н ю

м о ж н а

Алжир

■ = -* '

с

т и ч н о г о

^-

емне морї-

г и р л а .

А равШ ський

7 5

н а н а

к м

к м

м о ж н а в ід

р іч к и

в ід

в ід с т а н і

1 7

А т л а н ­ к м

а

з а б а р в л е н н я в

в п а д а н н я .

k п -ів

Сомалі

Іар-ес-Салам

Позначки глибин

тро пік

Ш КАЛА ГЛИБИН У МЕТРАХ Кейптаун глибше 6000 4000 2000

200

в о д

р а д іу с і

Іагос

9103

н а

х а р а к т е р ­

озМаЙ

Басейни стоку річок у Е| в океани: у Атлантичний у^ | Індійський у Безстічні області та у | області внутрішнього' стоку Межі водозбірних басейнів -------Межі океанів

в ід

п р іс н о ю

б е р е г а ,

р о з р із н и т и

м іс ц я

К о н г о

п о в е р х н і

з а л и ш а є т ь с я

ж о в т у в а т о -б у р е

К о н г о 3 0 0

о к е а н у

В о д а

в ід с т а н і н е

т е ч ію

п о б а ч и т и

0

Масштаб 1:100 000 000

66 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

розливається в середині літа, коли в Єгипті стоїть найбільш спекотна й суха погода. Цей ф акт давав привід ж ерцям говорити про божественне походження річки. Насправді пояснення такого режиму просте: Б ілий Н іл бере початок в екваторіальном у поясі й майж е щ одня поповнюється дощ ами. Н а меж і тропічного поясу до нього приєднується Голубий Н іл, як и й несе води після літніх мусонних дощів, що випадають на Ефіопському нагір’ї. Конго (рис. 3) — найбільш повноводна річка А фрики та друга за довжиною (4320 км) після Н ілу. Р іч к а Конго щорічно виносить в океан стільки ж води, скільки 15 таких річок, я к Н іл, а площ а її басейну посідає друге місце у світі. Витоком Конго вваж ається річка Луалаба, я к а бере початок на піднесених плато центральної частини материка. У верхів’ях багато порогів і водоспадів, у серед­ ній течії Конго стає рівнинною річкою із ш ироким руслом. Н еда­ леко від місця впадання в А тлантичний океан знову починається порожиста д іл ян ка з каскадами водоспадів. Однією з особливостей Конго є рівномірна витрата води протягом року, оскільки басейн річки розташ ований по обидва боки від екватора. Третя за величиною річка А фрики — Н ігер (у перекладі з л а ­ тинської мови — «чорна») — бере початок на височині приблизно за 300 км від Атлантичного океану. Проте тече вона в протилежний бік від океану, просто в «розпечену пащу» Сахари. Русло річки опи­ сує велику дугу, відому під назвою «петля Нігеру». Перетинаючи Сахару, Нігер прямує на південь і впадає у Гвінейську затоку. Води річки мають величезне значення для забезпечення водою населення Західної А фрики. Серед річок А фрики, я к і належать до басейну Індійського океа­ ну, найбільшою є Замбезі. Виходи твердих базальтових порід у руслі річки утворюють численні пороги та водоспади, серед яки х один із найбільш их водоспадів світу — В ікт орія (рис. 4). Однак В ікторія — не найвищ ий водоспад А фрики. П ерш ість належ ить водоспаду Тугела, яки й посідає друге місце серед водоспадів світу за висотою — 948 м. Він розташ ований у П івденній А ф риці на невеликій річці з однойменною назвою. 4^ Озера. Б ільш ість великих озер А ф рики розташ овані в западинах уздовж лін ії С хідноаф риканських розломів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Н айбільш і з них — Танганьї­ ка глибиною 1470 м (найдовше у світі озеро протяжністю близько 670 км) і Н ьяса.

67 www.e-ranok.com.ua


Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П Іч Н И х

ш И Р О Т

I I I M i l I I I M i l M i l I I I M i l M i l I I I м м M i l M i l II I M i l M i l I I I м м M i l M i l I I I M i l M i l I I I I N I l l l l I N I I I I M i l M i l II I м м M i l M i l I I I M i l M i l I I I м и и м M i l I I I м и n i l I I I м м M i l M i l II I M i l M i l I I I n i l n i l M i l I I I n i l I N I I I I м м M i l M i l I I I n i l n i l I

© DoctorJoeE Р и с .

4 .

В о д о с п а д

В ік т о р ія .

Р и с .

5 .

О з е р о

ч а д .

У прогині давніх кристалічних порід утворилося найбільш е озеро А фрики та друге за площею прісноводне озеро у світі — В і­ кт орія. Його площ а — 68 тис. к м 2. Глибина озера досягає 80 м, а довж ина берегової лін ії — близько 7 тис. км . Тут, я к на морі, бувають припливи й відпливи. Н а реш ті території А фрики озер м а­ ло. До залиш кових (реліктових) озер належ ить озеро Чад (рис. 5), розташ оване в південній частині Сахари. Н а Ефіопському н агір ’ї є озера вулканічного походж ення. Н а річках А фрики споруджено багато ш тучних озер — водосховищ. Найбільш відомі з них — озеро Насер на Н ілі, Кариба на Замбезі, К аїндж і на Н ігері. Більш ість із них створені для виробництва електроенергії, а також для забезпе­ чення населення водою, зрош ення тощо. Головне

♦ Особливість внутріш ніх вод А фрики — нерівномірність розмі­ щ ення. ♦ Р ічки А фрики належ ать до басейнів Атлантичного, Індійського океанів і внутрішнього стоку. М айже всі вони мають дощове ж и в ­ лення, на них багато порогів і водоспадів. ♦ Озера А фрики мають різне походження. Н айбільш і озера роз­ таш овані в западинах Східноафриканських розломів. З а п и т а н н я 1 .

Д о

б а с е й н у с е й н

к и ,

її

з а в д а н н я я к и х

в н у т р іш н ь о г о р іч о к

А ф р и к и ? н а с е л е н н я

с т о к у

ч о м у ,

ч а с т о

с а м о п е р е в ір к и н а л е ж а т ь

о к е а н у

А ф р и к и 6 .

д л я

о к е а н ів

А т л а н т и ч н о г о

ж и в л е н н я о з е р

т а

б а с е й н ів

р іч к и

з н а ч н о

з а й м а є

б іл ь ш а ,

з н а ч н у

п е р е в а ж а є ? н е з в а ж а ю ч и

в ід ч у в а є

н а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ А ф р и к и ?

ч а с т и н у 5 .

н а

с о б і

н іж

Я к е

з н а ч н у

2 .

п л о щ і

п л о щ а 3 .

А ф р и к и ?

п о х о д ж е н н я к іл ь к іс т ь

с п р а в ж н ій

ч о м у

Ін д ій с ь к о г о ?

м а ю т ь

р іч о к

« в о д н и й

4 .

т а

с т о к у

ч о м у Я к и й

б а ­ т и п

у л о г о в и н и о з е р

го л о д » ?

68 www.e-ranok.com.ua

А ф р и ­


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

П о м ір к у й т е

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

1 .

б е з с т іч н е ,

О з е р о

ч а д

п р и ч и н о ю 2 .

ц е

Д о в е д іт ь

з а л е ж а т ь

н а

в ід

П р а к т и ч н а

а л е

в о д а

в

н ь о м у

м а й ж е

п р іс н а .

П о м ір к у й т е ,

я к о ю

о б у м о в л е н о . п р и к л а д і к л ім а т у

р о б о т а

р іч к и

т а

3

К о н г о ,

о з е р

Т а н г а н ь їк а

та

ч а д ,

щ о

р іч к и

та

о з е р а

р е л ь є ф у .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМ М М

( п р о д о в ж е н н я )

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки. П о з н а ч т е б е з і,

н а

к о н т у р н ій

озера:

О р а н ж е в а ;

П р а ц ю є м о З д ій с н іт ь д а й т е

в

г р у п а х

у я в н у

у

к а р т і

о б 'є к т и :

Т а н г а н ь їк а ,

річки :

Н ь я с а ,

Н іл ,

ч а д ;

К о н г о ,

водоспад:

Н іг е р ,

З а м ­

В ік т о р ія .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІ

п о д о р о ж

в и г л я д і

г е о г р а ф іч н і

В ік т о р ія ,

т а б л и ц і

р іч к а м и (у

А ф р и к и .

Р е з у л ь т а т и

с в о їх

с п о с т е р е ж е н ь

п о ­

з о ш и т і).

Н о м е р и

гр у п

З а в д а н н я I

В и з н а ч т е , к о ю

в и

я к щ о т и Д о

її

п о д о р о ж

б у д е т е

я к о ю

р іч ­

1 1 °

п д .

з д ій с н ю в а т и ,

2 4 °

с х .

г е о г р а ф іч н і в и т о к у

є

б а с е й н у

II

ш ., д .

3 ° 3 0 °

п д .

III

ш .,

с х .

9 °

д .

1 1 °

п н . з х .

IV

ш .,

1 2 °

п д .

д .

2 7 °

с х .

V

ш ., д .

2 8 °

п д .

2 9 °

с х .

ш ., д .

к о о р д и н а ­

т а к и м и

я к о г о

о к е а н у

н а л е ж и т ь Н а п р я м о к

т е ч ії

О с о б л и в о с т і У

я к и х

в о д н о г о

к л ім а т и ч н и х

р е ж и м у п о я с а х

п р о т ік а є В е л и к і

п р и т о к и

§ 16. Природні зони Африки В и

д із н а є т е с ь :

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

п р о

о с о б л и в о с т і

ґ р у н т о в о -р о с л и н н о г о

п р о

з а к о н о м ір н о с т і

р о з м іщ е н н я

п о к р и в у

п р и р о д н и х

м а т е р и к а

з о н

П р и г а д а й т е : ♦

щ о

т а к е

ш и р о т н а

з о н а л ь н іс т ь

і

в е р т и к а л ь н а

п о я с н іс т ь

Природні зони А фрики, так само я к і клім атичні пояси, роз­ таш овані майж е симетрично по обидва боки від екватора. У їхньо­ му розміщ енні яскраво вираж ена ш иротна зональність. В А фриці формуються природні зони екваторіального, субекваторіального, тро­ пічного й субтропічного географічних поясів (рис. 1). Н а підняттях рельєфу вираж ена вертикальна поясність. 69 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

р о

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111

^ 1^ Вологі екваторіальні ліси.

Зона вологих екваторіальних лісів займає басейн річки Конго на північ і південь від екватора та узбереж ж я Гвінейської затоки. В елика кількість тепла та вологи екваторіального клім ату створює ідеальні умови для розвитку організмів. Тут панує царство екваторіальних дощ ових лісів — гілеї. Їх особлива риса — багатоярусність. Наче колони, що підпирають небо, височіють дерева-велетні. Вони сягають 4 0 —50 та навіть 80 м! Серед них «дерева-вискочки» сейби, різні види пальм, фікуси. У ниж ніх ярусах ростуть банани, деревоподібні папороті, червоне, ебенове, сан­ далове, хлібне дерева. Уся лісова рослинність переплетена ліанами. Під екваторіальними лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти. Вони дуже бідні на поживні речовини, я к і швидко засвоюються рослинами, оскільки органічні реш тки в умовах тепла й вологи ш видко розкладаю ться мікроорганізмами. А фриканська гілея — батьківщ ина цінних господарських порід дерев: какао, ебенового дерева з високоякісною деревиною, олійної пальми. Олійна пальм а — дерево заввиш ки до 20—30 м. Із плодів пальми отримують знамениту пальмову олію. Ж ителі вживаю ть її насіння, а із суцвіть збирають сік, із якого виготовляють пальмове вино, що добре втамовує спрагу.

/м и р

М асш таб

ГУБТРОПІ

Т

Р

О

П

І

І

А

Т

1 .

П р и р о д н і

Р и с .

2 .

Л е о п а р д .

з о н и

А ф р и к и .

Аравійський!

тассілі

С

Р и с .

1:100 000 000

Т р іп о л і

А

Л

Ь

Л агос

ПРИРОДНІ зони — і вологих еквато — І ріальних лісів перемінно-вологих

■ у

сй р С е р ен геті

ва *

© Раїгіск (аігаисі

оз.Ві

лісів

Д а р -е с -С а л а ї

саван і рідколісся __| напівпустель і пустель ___ твердолистих вічнозе- Берег __лених лісів і чагарників Скеле» (середземноморська) ------ 1 області вертикальної :ентрап-ік_ґ ------ 1поясності Олахарі ___ Межі кліматичних поясів Прет орія 'то1 Національні природні парки та заповідники ___ПОЯС

■М аЗагасі

_

70 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

Тваринний світ вологих екваторіальних лісів багатий та різно­ манітний. У наземному ярусі ж ивуть дрібні копитні, лісові свині, лісові слони, горили; біля водойм — карликові бегемоти, окапі (ро­ дичі жирафів). Найбільш им хиж аком екваторіальних лісів є леопард (рис. 2). У кронах дерев багато мавп: м артиш ки, колобуси, ш им ­ панзе. В елика кількість птахів, комах, гризунів. Повсюдно селяться земноводні (жаби). Н а всіх ярусах поширені терміти. Н а півдні, півночі й сході зона вологих екваторіальних лісів змінюється зоною перемінно-вологих листопадних лісів, а потім рід­ колісся і саван. Така зміна пояснюється зменш енням річної кількос­ ті опадів і появою сухого періоду року. ^2^ Савани та рідколісся.

Савани й рідколісся в А фриці досягають 16—18° пн. ш ., а на півдні переходять за Південний тропік, займаючи майже 40 % площі материка. Савани — це субекваторіальний лісостеп. Д ля більшості дерев характерна зонтична форма крони. Із деревних порід у савані переважаю ть баобаби, зонтичні акац ії, мімози, пальми. У міру про­ сування в напрям ку пустель тривалість посушливого періоду збіль­ ш ується; тр ав’янистий покрив стає низькорослим , розрідж еним , з ’являю ться деревоподібні молочаї, алое з м ’ясистим колючим лис­ тям. У саванах формуються червоні й червоно-бурі ґрунти. Достатня кіл ькість тр ав’янистого покриву в савані створює сприятливі умови для ж и ття великих травоїдних тварин: слонів, носорогів, ж ираф ів, антилоп тощо. Їхні великі стада привертають увагу численних хиж аків: левів, гепардів, леопардів, ш акалів, гі­ єн. У водоймах ж ивуть бегемоти, крокодили, фламінго. Дуже багато термітів. Савани та рідколісся, я к у П івнічній, так і в П івденній півкулі, поступово переходять у тропічні пустелі та напівпустелі. ГЗ

Пустелі та напівпустелі.

Пустелі та напівпустелі — результат спекотного й сухого к л і­ мату. Висока сухість повітря, виснаж лива денна спека та порівняно низькі нічні температури характерні майже для 30 % площі Африки. На півночі Африки тропічні пустелі займають величезну територію — близько 7 млн км 2, їх поєднують під загальною географічною назвою — Сахара. Повітря в Сахарі завж ді сухе й насичене пилом, відносна во­ логість дуже мала, іноді ниж че 25 % . У літній день повітря прогрі­ вається до +40 °С, іноді до +50 °С, а пісок розжарю ється до +80 °С. Рослинність досить бідна та має специф ічні пристосування: листки зам інені колю чкам и, корені пош ирю ю ться далеко вш ир 71 www.e-ranok.com.ua


Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П Іч Н И х

ш И Р О Т

III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

Р и с .

3 .

ж о д н у в

В е л ь в іч ія з

у с іх

п у с т е л і

Н а м іб

б о т а н ік и т р а в о ю ,

ц я

В о н а

м а й ж е

л и с т а ,

я к і

д а ю ч и

п о

н е

1 3 0 0

1 5

с м

В е л ь в іч ію

с х о ж а

н а д

р ік .

(д о

в

А

у с ь о г о ж и т т я

н а з в е ш

її

н і

б о т а н іч н ій р е л ік т о в е

м ) т а її

її

п р о ф е с о р

я к

1 ,2

з е м л е ю ,

н а

З н а й ш о в

н е

х о ч а

п о з н а ч е н а

п р о т я г о м н а

н е

с в іт і.

а в с т р ій с ь к и й

ш и р о к и й

в и д н о

в о н а у

д е р е в о м ,

р о с л и н а м а є

р о с т у т ь 8 —

р .

В е л ь в іч . н і

р о с л и н

1 8 6 0

к у щ е м ,

к л а с и ф ік а ц ії

1 2 0 0 —

у

Ф р ід р іх н і

д е р е в о . я к о г о

д и в о в и ж н а

в ід о м и х

с т о в б у р , л и ш е

д в а

ж и т т я ,

д о ­

д о в г е

а ж

р о к ів !

і вглиб. П одекуди зустрічаю ться багаторічні чагарники з верблю­ ж ої колю чки та молочаїв, на засолених ділянках є полин, солянка. У напівпустелях ростуть алое, дикий червоний огірок, акац ії, тверді злаки. У пустелі Наміб мож на побачити унікальну рослину — вель­ вічію (рис. 3). Лиш е в оазисах розвивається багата рослинність. Основна рос­ лина оазисів — ф інікова пальма. Б ільш а частина пустель позбавле­ на ґрунтового покриву, лиш е подекуди формуються сірі пустельні малородючі ґрунти. У пустелях і напівпустелях водяться тварини, я к і вживаю ть мало води або здатні долати великі відстані в її по­ ш уках. Це антилопи, верблюди, плям исті гієни, ш акали , лисиці, страуси. Х арактерна велика кількість ящ ірок, змій, скорпіонів, та­ рантулів. У спекотний час багато м еш канців пустелі зариваю ться глибоко в пісок, ховаються в нори, а активне ж и ття ведуть уночі. ^ 4^ Твердолисті вічнозелені ліси та чагарники.

На північному заході та південному заході материка в областях із субтропічним середземноморським кліматом на коричневих ґрун­ тах сформувалася зона твердолистих вічнозелених лісів та чагарни­ ків. Вона являє собою світлий ліс із вічнозеленими сосною, кедром, кипарисом, корковим дубом, маслиною. Н а схилах ростуть густі за­ рості мирта, лавра, олеандра, карликових пальм. У лісах ж ивуть дикі кози, гадюки, черепахи, орли, скорпіони тощо. Головне

♦ Ш иротна зональність у розміщ енні природних зон на території А фрики зумовлена переважанням рівнинного рельєфу й нерівномір­ ним розподілом опадів. ♦ Н айбільш і площі на материку займаю ть савани й рідколісся, пустелі та напівпустелі. 72 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

З а п и т а н н я 1 . в

Я к і

т а

А ф р и ц і

й м а ю т ь

з о н и

д л я

в о л о г и х

з н а ч н і

р о б о т а

з о н а л ь н і

н а

в

А ф р и ц і?

д о

3

Я к и м

п р и р о д н и х

( п р о д о в ж е н н я )

4 .

ч о м у

ч и н о м

у м о в

к о н т и н е н т і?

к о м п л е к с и ?

л іс ів .

5 .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

А ф р и к а н с ь к о м у

п р и р о д н і

е к в а т о р іа л ь н и х

п л о щ і

п р и с т о с у в а л и с я

П р а к т и ч н а

с а м о п е р е в ір к и

с ф о р м у в а л и с я

п е р е в а ж а ю т ь

о с о б л и в о с т і

с в іт у

з а в д а н н я

п р и р о д н і

3 .

2 .

Н а з в іт ь

с а в а н и

й

ч о м у

о с н о в н і

р ід к о л іс с я

п р е д с т а в н и к и

з а ­

о р г а н іч н о г о

п у с т е л ь ?

...........................................................................................................................................

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки. П о з н а ч т е

н а

П р а к т и ч н е

к о н т у р н ій

т е к с т

п р и р о д н и х

г е о г р а ф іч н і

пустелі:

о б 'є к т и :

п а р а г р а ф а

з о н

А ф р и к и .

т а

к а р т и

В ід п о в ід ь

а т л а с у ,

п о д а й т е

с к л а д іт ь у

Н а м іб .

к о р о т к у

в и гл я д і

т а б л и ц і

х а р а к т е ­ (у

з о ш и т і).

П р е д с т а в н и к и

Н а з в а Г е о г р а ф іч н е

О с о б л и в о с т і

П е р е в а ж а ю ч и й

п р и р о д ­ п о л о ж е н н я н о ї

С а х а р а ,

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМ М М

з а в д а н н я

В и к о р и с т о в у ю ч и р и с т и к у

к а р т і

к л ім а т у

т и п

р о с л и н н о г о

т в а р и н н о г о

с в іт у

с в іт у

ґ р у н т ів

з о н и

Г е о г р а ф 1 .

У я в іт ь т е л ь . в и

2 .

іч н і

д о с л ід ж е н н я

с е б е П р о

ч л е н о м

я к і

з р о б и т е

с п іл ь н і

з а п и с и

В и к о р и с т о в у ю ч и р о ж

р іч к о ю

р я д ж е н н я , й

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІ

е к с п е д и ц ії, т а

у

в ід м ін н і

с в о є м у

з н а н н я

К о н г о

в ід

н а з в іт ь

я к а

в и в ч а є

р и с и

о с о б л и в о с т і

п у с т е л ь

п о д о р о ж н ь о м у

п р о

п р и р о д н і

в е р х ів 'я

о с о б л и в о с т і

д о

з о н и

г и р л а .

а ф р и к а н с ь к и х

П ів д е н н о ї т а

П ів н іч н о ї

п у с ­

п ів к у л ь

щ о д е н н и к у ? А ф р и к и ,

С к л а д іт ь

н а в к о л и ш н ь о ї

з д ій с н іт ь

п е р е л ік

п р и р о д и ,

у я в н у

п о д о ­

н е о б х ід н о г о м о ж л и в і

с п о ­

т р у д н о щ і

н е б е з п е к и .

§ 17. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми В и

д із н а є т е с ь :

п р о

н а й б іл ь ш

н е б е з п е ч н і

п р о

е к о л о г іч н і

п р о

н а й в ід о м іш і

я в и щ а

п р и р о д и

в

А ф р и ц і

т а

п р и ч и н и

їх

в и н и к ­

н е н н я

П р и г а д а й т е : ♦

я к і

я в и щ а

я к і

іс н у ю т ь

п р о б л е м и о б 'є к т и

м а т е р и к а п р и р о д н о ї

та

ш л я х и

їх

с п а д щ и н и

п о д о л а н н я Ю Н Е С К О

II МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ II п р и р о д и в и д и

м о ж у т ь

с п р и ч и н я т и

п р и р о д о о х о р о н н и х

с т и х ій н і

л и х а

т е р и т о р ій

Б ільш а частина А фрики має несприятливі для ж иття та гос­ подарської діяльності людей природні умови. Посуш ливі області, п і­ щ ані та к ам ’янисті простори, зони можливих катастрофічних посух, надмірно зволожені території займаю ть майж е 2 /3 площі материка. 73 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П Іч Н И х

ш И Р О Т

III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III МИИМIII ммммMil III Mil Mil III ИИим Mil III nil INI III ммMil Mil III nil nil I

Р и с .

1 .

Н а

Г а н и

А к к р и

та

т е р и т о р ії

а н т и е к о л о г іч н и х

А г б о г б л о ш і. с м іт т я : н і

С ю д и

п о в іт р я в а ж к і

д о п у с т и м і л и ш е

н о р м и . 1 2 —

2 0

у

р а з ів

С е р е д н ій

в ік

т е х н ік у .

та

с т о л и ц і

м іс т о -з в а л и щ е е л е к т р о н н е

к о м п 'ю т е р и ,

с о л я н а

п и л

в ід

н а д н е б е з п е ч н и х

з в о з я т ь

ін ш у

р т у т ь ,

с о т н і

з

п л а н е т і с в іт у

т а

с в и н ц е в и й я к и х

н е п о д а л ік о д н е

т е л е в із о р и ,

п р и н т е р и

м е т а л и ,

н а

у с ь о г о

п о т р а п л я ю т ь

к о н ц е н т р а ц ія

в и т ь

м іс ц ь з

с п р а ц ь о в а н і

т е л е ф о н и ,

А ф р и к и

р о з т а ш о в а н е

У

к и с л о т а ,

ін ш і

м о б іл ь ­

ґ р у н т и

та

м и ш 'я к ,

з а б р у д н ю в а ч і,

п е р е в и щ у є ж и т е л ів

г р а н и ч н о

м іс т а

с т а н о ­

р о к ів .

Н еправильне ведення господарства часто призводить до посилення прояву стихійних явищ і загострення екологічних проблем (рис. 1). Порівняно з інш ими континентами А ф рика має найбільш загрозливі темпи та розміри деградації унікальних природних комплексів. П и­ тання їхньої охорони та збереження є вкрай важливими для багатьох країн А фрики. Стихійні явища природи.

Одне з найбільш згубних стихійних лих Африканського кон­ тиненту — посухи. К ілька останніх десятиліть тут спостерігається посилення тривалості посух і зниж ення стоку річок. Ц і процеси пов’язані не лиш е з клім атичним и змінами, але і з постійною гос­ подарською діяльністю людини, що впливає на ліси та савану. Особливо страждаю ть ж ителі саван, прилеглих до Сахари. Так, у 2011 р. тривала посуха в Північно-Східній А фриці поставила під загрозу ж иття понад 12 млн осіб. У 2013 р. в Намібії був оголоше­ ний надзвичайний стан: через сильну посуху було втрачено понад 90 % посівів продовольчих культур. Виснажливі посухи змінюються періодами дощів руйнівної си­ ли. Заливні дощі часто стають причиною сильних повеней, через я к і страждаю ть посіви культурних рослин. Потоки води просто зм ива­ ють їх разом із верхніми ш арами ґрунту, а також руйнують ж итла, мости, що призводить до численних лю дських втрат. Н айбільш а кількість опадів була зареєстрована на території Е к ­ ваторіальної А фрики — 350 мм на добу! (Для порівняння: в У країні в середньому випадає 550—650 мм на рік.) Повені також викликаю ть пош ирення небезпечної хвороби — м алярії та паразитичних інф екцій. Багато лиха приносять нашестя сарани та муха цеце. 74 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Р и с . ж и в н і

2 . у

К в а гга

в и м е р л и й

П ів д е н н ій

т а б у н и

п р и к ін ц і

А ф р и ц і.

к в а г г X V III

н а с е л я л и

у

X IX

ст.

в ід т іс н я т и

їх ,

К в а г г и

в ід р із н я л и с я

ш к ір Д о

н е

р о б и л и

т о г о

ж

з а й м а ю ч и

р е м е н і,

ф е р м е р и

к о н к у р е н т а м и з н и щ е н о д о м

Г2

в

а

р .

р ів н и н н о ї

р о к ів

о к о л и ц і

р іч к и

з е м л і

п ід

с м а ч н и м з і

ш л у н к а

п о с ів и

В о н и із

т в а р и н . є

Л ім п о п о .

т а

щ о

к в а гг,

О с т а н н іх

Н а ­

п о ч а л и

п а с о в и щ а .

п р о т е

б у р д ю к и

н а й б іл ь ш

в и н и

з е б р и ,

б а г а т о т и с я ч ­

к о л о н іс т и

м 'я с о м ,

в ід с т р іл ю в а л и

т в а р и н

т о м у

го л л а н д с ь к і

с в ій с ь к и х

1 8 8 0

з н и к н е н н я

п ід в и д

Б а га т о

з

д л я

їх н іх в о д и .

в в а ж а ю ч и к в а г г

т и п о в и м

їх

б у л о

п р и к л а ­

л ю д и н и .

Екологічні проблеми.

Зм іна природних ком плексів м атерика почалася ще в епоху його колонізації європейцями. Вивезення кош товної деревини, ви­ рубування лісів призвели до збільш ення площі саван, виснаж ення ґрунтів. Н аслідком неправильного ведення сільського господарства (випалю вання лісів, надмірне випасання худоби) протягом століть стало посилення процесів опустелювання. За останні 50 років пло­ щ а Сахари збільш илася на 650 тис. км 2 (це навіть більше за площу України). Значна кількість великих тварин в Африці, особливо в сава­ нах, привернула увагу лю бителів полю вання. Я к результат, деякі види тварин були повністю знищ ені (рис. 2), а інш і перебувають під загрозою зникнення (носороги, слони, леви, ж ираф и тощо). Вивченню екологічних проблем А фрики та захисту її приро­ ди присвятили своє ж и ття вчені-натуралісти, письм енники, серед як и х Л. Котлоу, Д ж . Даррелл, Д ж . Адамсон. Якби тварини вміли говорити, то напевно б сказали слова подяки і відомому вченому й мандрівнику Б. Гржимеку, невтомна діяльність якого врятувала ж иття тисяч тварин і поклала початок утворенню нових національ­ них парків у Танзанії. 4^

Світова природна спадщина Юн ЕСКо в Африці.

Д ля збереження унікальної природи А фрики, захисту тварин від винищ ування в африканських країнах від 30-х рр. ХХ ст. почали розроблятися спеціальні програми. Основними напрям кам и запро­ вадж ення цих програм є створення заповідних територій, віднесен­ ня унікальних природних об’єктів м атерика до Світової спадщини ЮНЕСКО. 75 www.e-ranok.com.ua


р о

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

III Mil III Mil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III МИnil Mil III МИnil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

Christian "(0rrissen

Р и с . п а р к

3 .

Н а ц іо н а л ь н и й

С е р е н г е т і.

I I I l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l II I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l II I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I l l l l l l l l I I I l l l l l l l l l l l l I I I И И И И I У

1 9 7 2

р .

М іж н а р о д н а

С в іт о в о ї

с п а д щ и н и .

г о р и

п е ч е р и ,

т а

п р е д с т а в л е н а с п а д щ и н и

о р г а н із а ц ія

О б 'є к т а м и

л іс о в і

м а с и в и ,

у н ік а л ь н и м и

п е р е б у в а ю т ь

п ід

Ю Н Е С К О

п р и р о д н о ї о з е р а ,

ш е д е в р а м и о х о р о н о ю

п р и й н я л а

с п а д щ и н и

в о д о с п а д и

К о н в е н ц ію

с т а ю т ь

т о щ о .

К у л ь т у р н а

л ю д с ь к о ї д ія л ь н о с т і. У с і м іж н а р о д н о г о

п р о

р ід к іс н і

з а

о х о р о н у к р а с о ю

с п а д щ и н а

о б 'є к т и

С в іт о в о ї

п р а в а .

ИІИИИІИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИИІИИИИИИИІИИИИІ

Н а території А фрики є понад 40 об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО. Серед них — всесвітньо відомі національні парки Танза­ нії — Серенгеті (рис. 3), Нгоронгоро, Кілімандж аро. Серенгеті є л і­ дером за кількістю видів і загальною кількістю тварин в Африці. У межах парку ж ивуть понад 1,5 млн представників великих ссав­ ців, переважно копитних. Тут можна побачити близько 35 видів тва­ рин рівнинних територій, у тому числі «велику п ’ятірку» — слонів, носорогів, левів, бегемотів і буйволів. Н а півдні А фрики розташ ований водно-болотний район СентЛусія — 328 тис. гектарів заповідної території, де під захистом пе­ ребувають к іл ьк а екосистем: від прибережних дюн, коралових рифів та протяж них піщ аних п ляж ів до озер, боліт та лісів, я к і населяють безліч різноманітних представників флори і фауни. Щ е один унікальний природний об’єкт А фрики — кратер Вредефорт. Він утворився від удару астероїда діаметром 250—300 км. Вік кратера оцінюється у понад 2 млрд років. Його вважаю ть най­ більшим на планеті утворенням, що виникло через контакт планети з інш ими космічними тілами. Однією з найвизначніш их пам ’яток А фрики, що належ ать до Світової природної спадщини ЮНЕСКО, є водоспад Вікторія. Головне

♦ Значні території Африки відчувають на собі вплив різноманітних стихійних явищ природи, найбільш масштабними з як и х є посухи. 76 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

♦ Господарська діяльність на материку призвела до виникнення екологічних проблем — опустелювання, збідніння органічного світу, пош ирення небезпечних хвороб. Поглиблюють екологічні проблеми примітивні методи господарювання, браконьєрство, економічна від­ сталість аф риканських країн. ♦ В аж ливу роль у збереженні та відновленні унікальної природи материка відіграють природоохоронні території, віднесення природ­ них об’єктів до Світової спадщини ЮНЕСКО. З а п и т а н н я 1 . є

Н а з в іт ь п р и ч и н и

к а н с ь к и х

т а

їх

4 .

н а й ч а с т іш е п о в ід н и к и

Ч и

т а

к а р т і

щ о

в п л и в

в

п р и ­

г о с п о д а р с ь к а

п о ш и р е н н я

А ф р и к и

е к о л о г іч н и х

м а ю т ь

с в іт о в у

с п а д щ и н и

д ія л ь н іс т ь

с т и х ій н и х

л и х ?

л ю д и н и 5 .

п о п у л я р н іс т ь ?

Ю Н Е С К О

в

а ф р и ­

п р о б л е м

Я к і

з а ­

6 .

Н а ­

А ф р и ц і.

в а т л а с і з н а й д іт ь

д о

с к л а д у

д ія л ь н о с т і

п р и р о д и

А ф р и к и »

г о с п о д а р ­

ст.

у м и р а ю ч а а в т о р

с в о їй

е к с п е р т н о ї

л ю д е й у

п р и р о д н и х

т а

н а ц іо н а л ь н і п а р к и ,

н а

п р и р о д у

в и г л я д і

Н а с л ід к и

т а б л и ц і

в п л и в у

з о н а х

гр у п и

в о н и

в ч е н и х ,

А ф р и к и . (у

р о з т а ш о в а н і.

я к і

в и в ч а ю т ь

С к л а д іт ь

з в іт

Д із н а й т е с ь ,

я к і

Ж .-П .

г о с ­

П р о п о н о в а н і х о д и

Г а р р у а

п р о б л е м и

О

« Н а ­

д л я

з а ­

о х о р о н и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І г е о г р а ф

з о ш и т і).

п о д а р с ь к о ї д ія л ь н о с т і

б е л ь г ій с ь к и й

з е м л я » . у

я к и х

з а п о в ід н и к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІ

з а р а х у в а л и

с а м о с т ій н о

а н а л із у є

щ о

о с н о в н и х

Я к и м и

г р у п а х

X X

р р .

та

п р и р о д н о ї

А ф р и к и

П р а ц ю є м о

п а р к и

с ь к о ї д ія л ь н о с т і

3 0 -т і

с у т н іс т ь

А ф р и к и .

о п у с т е л ю в а н н ю

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ І

з о н

У к а

п о л я г а є

т е р и т о р ії

з а п о б іг т и

к а р т і. У к а ж іт ь , у

В и д и

р о д н о ї з о н и

м о ж л и в о

н а

к о н т у р н ій

в а с

з м ін и

Ч и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

п о ш и р е н і

с т в е р д ж у в а т и ,

з а в д а н н я

н а

2 .

в и н и к н е н н я

о б 'є к т ів

г о с п о д а р с ь к о ї

с л ід к и

с а м о п е р е в ір к и

п р и р о д и ,

ч о м у

м о ж н а

п р и р о д н и х

П р а ц ю є м о У я в іт ь ,

У

н а ц іо н а л ь н і

п р и к л а д и

п о з н а ч т е їх

Н а з в а

3 .

с п р и ч и н я є

П р а к т и ч н е Н а

д л я

я в и щ а

в и н и к н е н н я ?

с а в а н ?

А ф р и к и ?

в е д іт ь

з а в д а н н я

с т и х ій н і

н а п и с а в

к н и г у

А ф р и к а н с ь к о г о

« А ф р и ­

о

к о н т и н е н т у

к н и з і.

§ 18. населення та політична карта В и ♦

д із н а є т е с ь : я к і

п р о

я к

р а с и

і

н а р о д и

о с о б л и в о с т і ф о р м у в а л а с я

П р и г а д а й т е :

н а с е л я ю т ь р о з м іщ е н н я п о л іт и ч н а

к о н т и н е н т т а

к а р т а

р о з с е л е н н я

й о г о

ж и т е л ів

м а т е р и к а

II МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ II

л ю д с ь к і

р а с и

т а

їх н і

о з н а к и

о с н о в н і

в и д и

г о с п о д а р с ь к о ї

д ія л ь н о с т і

л ю д и н и

77 www.e-ranok.com.ua


Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П ІЧ Н И Х

Ш

И Р О Т

III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111

Численні знахідки археологів свідчать про те, що А ф рика була заселена дуже давно. Н а А фриканському континенті знайдені най­ давніші, виготовлені 2,6 млн років тому к ам ’яні знаряддя праці. Цей факт дає вченим підстави зробити припущ ення про те, що А ф рика є батьківщ иною людства. Х вилі переселень, я к і переміш ували племена й народи, своє­ рідність природних умов м атерика стали причинами, що визначили етнічне різноманіття А фрики. ^ 1^ Раси і народи.

В А ф риці прож иваю ть народи, що належ ать до двох основ­ них рас. П редставники південної гілки європеоїдної раси — араби та бербери (рис. 1) — ж ивуть переважно на півночі А ф рики. Для них характерні см аглява ш кіра, темні волосся й очі, вузький ніс та овальне обличчя. Н а південь від Сахари ж ивуть представники негроїдної раси. Населення «чорної» А фрики відрізняється надзвичайним різноманіт­ тям. Найбільш високорослі народи А фрики — нілоти, тутсі, хіна — ж ивуть у саванах східної частини м атерика. Їхній середній зріст становить 180—200 см. Ц ентральні райони займаю ть народи банту, а в екваторіальних лісах невеликими групами ж ивуть найменш і на планеті люди — пігмеї, найвищі з яки х ледь сягають 150 см (рис. 2). Д еякі вчені припускають, що низькорослі пігмеї є корінним насе­ ленням А ф рики. Усього пігмеїв налічується близько 80 тис. осіб. У напівпустелях і пустелях Південної Африки ж ивуть бушмени та готтентоти. Для них характерні жовтувато-коричневий колір ш к і­ ри, ш ироке плоске обличчя, що надає їм подібності з монголоїдами. Північно-східна частина А фрики — батьківщ ина ефіопів, як и х зараховують до м іш аної раси (рис. 3). У них темна, я к у негроїдів, але з червонуватим відтінком ш кіра, а риси обличчя подібні до єв­ ропеоїдів. Ж ителі острова М адагаскар — м алагасійці — також н а­ леж ать до міш аної раси, я к а сформувалася в результаті поєднання азіатських народів з аф риканськими. П рийш ле населення європейського походження становить не­ значну частину населення материка. Уздовж узбереж ж я Середземно­ го моря ж ивуть нащ адки французів, на К анарських островах — іс­ панці, а на крайньому півдні м атерика — африканери, або бури, — нащ адки переселенців із Н ідерландів, англійці. Усього в А фриці проживаю ть к іл ьк а тисяч народів. У більш ос­ ті аф риканських країн однією з держ авних мов часто є та, якою розмовляли колиш ні колонізатори (англійська, ф ранцузька та ін.). 78 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

^2^ Кількість населення та його розміщення.

А ф рика посідає друге місце у світі серед інш их материків за кількістю населення — понад 1 млрд осіб, що становить близько 15 % від усього населен­ ня світу. Щ ороку населення континенту збільшується на 24 млн осіб. За прогнозами експертів, якщ о такі високі темпи приросту збережуться, то до 2050 р. н а­ селення А фрики зросте до 2 мільярдів. Середня тривалість ж иття в Африці дуже низь­ ка — не перевищує 40 років. У багатьох країнах м ай­ ж е половину населення становлять діти. Н аселення м атерика розміщ ено нерівномірно. Н айбільш а густота населення (1000 осіб на 1 км 2) спо­ стерігається в долині Н ілу. Густо заселені узбереж ж я Гвінейської затоки і Середземного моря. Н а півдні А ф­ рики, у пустелях, густих лісах і високогір’ях густота населення дуже ни зька — менше 1 особи на 1 к м 2. Б іл ьш а частина населення А ф рики — близько 70 % — проживає в сільській місцевості, займається землеробством і скотарством. Останніми десятиліття­ ми помітно зросла частка міського населення, що по­ ясню ється прискоренням промислового розвитку аф ­ риканських країн, розвитком сфери послуг, освіти, медицини, туризму. 4^ Політична карта. П очаток формування політичної карти А ф ри­ ки пов’язаний з утворенням перш их давніх держав. У IV—III тис. до н. е. в долині Н ілу ви никла зем ­ леробська цивілізація Стародавнього Єгипту. П ізніш е на північному сході А фрики з ’явилися інш і держави: А ксумське та М ероїтське царства, Ефіопія, а на пів­ ночі Африки — могутній Карфаген. В X I—XV ст. н. е. виникли великі держави на узбережжі Гвінейської за­ токи та в центральній частині материка, але більшість із них не мали чітких кордонів. Від XV ст. починається колонізація м атерика європейцями. Кордони колоніальних володінь уста­ новлю валися за картою , залеж но від економ ічних інтересів і домовленостей країн-метрополій, без ура­ хування історичної, мовної та культурної спадщ ини

Р и с .

1 .

ч о в и к

Р и с .

2 .

м е н ш і

Р и с .

3 .

Б е р б е р -к о у

М а р о к к о .

П іг м е ї л ю д и

н а

н а й ­ З е м л і.

Е ф іо п с ь к и й

с в я щ е н и к .

79 www.e-ranok.com.ua


З-НАІЧОК

р о

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111

аф риканських народів. Н а початок ХХ ст. політична карта А фрики майоріла кольорами колоніальних держав: А нглії, Ф ранції, Бельгії, Португалії, Іспанії, Італії. П анування європейців в Африці закінчилося в середині ХХ ст., коли колонії одна за одною почали здобувати незалежність. Сучасна політична карта А фрики налічує 55 держав (рис. 4). Країни А фрики відрізняю ться розмірами територій, природни­ ми умовами, ресурсами, кількістю та складом населення. Н айбіль­ ш а за площею країна — А лж ир. Н айменш а — острів Святої Єлени (0,4 тис. км 2). Серед проблем, що гальмують розвиток молодих держав, пер­ шочерговими є проблеми голоду, економічної та культурної відста­ лості, надмірно високі темпи збільш ення кількості населення, м іж ­ етнічні конф лікти. Головне

♦ Н а території А фрики проживаю ть представники європеоїдної, негроїдної та міш аних рас. К ількість населення м атерика зростає. ♦ Н аселення А фрики розміщ ене нерівномірно. П ереваж на його більш ість проживає в сільській місцевості. ♦ Сучасна політична карта м атерика сформувалася в другій по­ ловині ХХ ст., коли значна частина аф риканських колоній здобула незалежність. Р и с .

4 .

С у ч а с н а

п о л іт и ч н а

к а р т а

А ф р и к и . Д е р ж а в и

А ф р и к и

м а т е р и к а я к і

X V

іс т о р ії. ст.

д іл я н к у

а б о

м и н у л о м у

в ід б и в а ю т ь

їх н ь о ї в

в

п о д ії

в

в о з и л и

г в ін е й с ь к и й

в а л и

с у ч а с н ій

П е р ц е в и й К іс т к и

Р е с п у б л ік а Б е р е г о м с ь к о ї в

я в и щ а

д е

з в ід к и

п е р е ц ь ,

Б е р е г ;

н а з в у

1 9 8 6

р .

в и ­

н а з и ­ Б е р е г м а л а

Н е в іл ь н и ч и м

у з б е р е ж ж я н е г р ів

Б е р е г ;

А т л а н т и ч н о г о

Л іб е р ії,

д о

Г а н а

З о л о т и й

К о т - д 'Ів у а р ;

з в а л о с я

з а т о к и ,

н а з в и ,

а б о

у з б е р е ж ж і

о к е а н у

С л о н о в о ї

о б л а с т і

м а л и

Н а п р и к л а д :

н а з и в а л а с я н а

р із н і

Г в ін е й ­

п р о д а в а л и

р а б с т в о .

80 гапок.соттла


З-НАІЧОК

Т ем а

1. А ф р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

З а п и т а н н я 1 .

т а

з а в д а н н я

П р е д с т а в н и к и

р и к а

я к и х

п р о ж и в а ю т ь н а й в и щ у

ч а л а с я

к о л о н із а ц ія

м а л и

н е г а т и в н і

н а

п р я м и м и

р и к и » ,

з

к о н т и н е н т і

к а р т і

р а с ?

У

я к и х

2 .

Я к і

п о я с н ю є т ь с я ? д е р ж а в а м и ?

н а й б іл ь ш у д о л а т и

3 .

Я к і

м а т е ­

А ф р и к и

К о л и

і

я к

є в р о п е й с ь к і

к іл ь к іс т ь

м о л о д и м

р а й о н а х

р а й о н и

к о л о н ій ?

д е р ж а в а м

п о ­ д е р ­

4 .

Я к і

А ф р и к и ?

А ф р и к и

к о р д о н и

б а г а т ь о х

д е р ж а в

п р о в е ­

б )

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ І А ф р и к и

к р а їн и ,

с а м о с т ій н о

т е м :

я к і

(р и с . м а ю т ь

4 )

в и з н а ч т е :

в и х ід

д о

а )

н а й б іл ь ш і

м о р ів

та

з а

п л о щ е ю

д е р ­

о к е а н ів .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І

д о д а т к о в і

« О с о б л и в о с т і

« Р е л іг ій н і

м и с т е ц т в а ,

п о л іт и ч н ій

к а р т о ю

В и к о р и с т о в у ю ч и о д н іє ю

ц е

є в р о п е й с ь к и м и

к о л о н із а ц ії д о в о д и т ь с я

з а в д а н н я

м а т е р и к а ;

П р а ц ю є м о

ч и м

р із н и х

л ін ія м и ?

п о л іт и ч н о ю

ж а в и

д о

А ф р и к и ?

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

с у ч а с н ій

П р а к т и ч н е З а

н а л е ж а т ь

н а с е л е н н я ?

А ф р и к а н с ь к о м у

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

н а с е л е н н я

в ір у в а н н я

д ж е р е л а к у л ь т у р и

ін ф о р м а ц ії,

п ід г о т у й т е

т а

ж и т т я

а ф р и �� а н ц ів » ,

с п о с о б у « В и д а т н і

п о в ід о м л е н н я

о д н о г о

а ф р и к а н с ь к і

з

н а р о д ів

д ія ч і

Ф Ф О

д е н і

н а

щ о

А ф р и к и

н а с л ід к и

П о м ір к у й т е ч о м у

гу с т о т у

с а м о п е р е в ір к и

с к л а д а ю т ь

н а р о д и ,

м а ю т ь

ж а в и

д л я

р а с

з а А ф ­

к у л ь т у р и ,

с п о р т у » .

§ 19. Країни Африки ♦

❖ ❖

В и

д із н а є т е с ь : п р о

о с о б л и в о с т і

П р и г а д а й т е : ♦

з а г а л ь н і

в и д и

п р и р о д и ,

н а с е л е н н я

т а

го с п о д а р с т в а

к р а їн

А ф р и к и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

р и с и

г о с п о д а р с т в а

г о с п о д а р с ь к о ї

к р а їн

д ія л ь н о с т і

А ф р и к и

л ю д е й

Історія розвитку кожної держави А ф рикан­ ського континенту є особливою та неповторною. Зміш ування культур, рас, народів, мов і релігій, необхідність пристосовуватися до природних умов створили особливий колорит, своєрідність побуту й традицій аф риканських народів. Єгипет.

Єгипет розташ ований у північно-східній частині А фрики. Понад 90 % території країни займає посуш лива пустеля, поділена Н ілом на дві частини. Від найдавніш их часів Н іл був для єгиптян джерелом води та головною транспорт­ ною артерією. І в наш і дні майж е все населен-

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Є г и п е т ♦

П л о щ а :

Н а с е л е н н я : (2 0 1 5

1

м л н

к м 2

8 6 ,1

м л н

о с іб

р .)

С т о л и ц я :

Д е р ж а в н а

К а їр м о в а :

а р а б с ь к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

81 www.e-ranok.com.ua


р о

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

I I I М И I I I М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I I N I I N I I I I 11111111 М И I I I М И М И I I I 1111 М И М И I I I I N I I N I I I I М И М И М И I I I 111111111

© Ricardo Liberato Р и с . с ь к и х

1 .

П ір а м ід и

ф а р а о н ів

— —

д а в н ь о є г и п е т с ь к о ї

г р о б н и ц і

є г и п е т -

н а й в е л и ч н іш і

п а м 'я т к и

Р и с . м іс т о

2 . н а

К а їр

с т о л и ц я

А ф р и к а н с ь к о м у

Є г и п т у

т а

н а й б іл ь ш е

к о н т и н е н т і.

ц и в іл із а ц ії.

ня Єгипту зосереджено в долині й дельті Н ілу. Н а родючих берегах річки єгиптяни вирощують бавовник, кукурудзу, пшеницю, цукрову тростину, овочі й ф ініки. Із галузей промисловості в Єгипті розвине­ ні добувна (видобуток нафти, залізної руди, фосфоритів, марганцю), маш инобудування, харчова, хім ічна. Більш ість єгиптян працюють на підприємствах текстильної й швейної промисловості. Значні при­ бутки Єгипту приносить туризм. Щ ороку країну відвідують близько 4 млн туристів. Головна пам ’я тк а Єгипту — всесвітньо відомі піра­ міди (рис. 1). Столиця Єгипту — місто Каїр (населення понад 8 млн осіб) (рис. 2). Це великий промисловий, транспортний і культурний центр країни. У К аїрі багато університетів, музеїв, мечетей, стадіонів, пра­ цює метрополітен. ^2^ Ефіопія.

Ефіопія — одна з найдавніш их держав світу. Клімат країни суб­ екваторіальний, сезонно вологий. Східні райони займає напівпустель­ на рівнина, а на Ефіопському нагір’ї кліматичні умови дуже залежать від висоти місцевості. У горах навіть трапляю ться нічні заморозки. В Ефіопії дуже багатий тваринний світ: тут водяться бегемоти, мавпи, крокодили тощо. Б іл ьш а частина населення Еф іопії належ ить до так званої ефіопської раси, я к а займає проміжне місце м іж європеоїдною та негроїдною расами. 82 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

Р и с .

3 .

А б е б а « н о в а т ю

Н а з в а в

е ф іо п с ь к о ї

п е р е к л а д і

к в іт к а » .

м іс т а

м о д е р н :

У

б у в

н а с е л е н н я

с в о є р ід н іс ­

п о л о в и н і

з і

с к л а

й

о д н о г о .

б е т о н у Н а

о д н о п о в е р х о в і

у

А д д и с ­ о з н а ч а є

X X

р е к о н с т р у й о в а н и й

о д и н

р о з т а ш о в а н і б у д и н о ч к и ,

в р а ж а є

д р у г ій

б у д и н к и

п о в т о р ю ю т ь

с т о л и ц і

а м х а р с ь к о ї

М іс т о

а р х іт е к т у р и .

ц е н т р

з

я к и х

і

ст.

у

с т и л і

н е

о к о л и ц і

гл и н о б и т н і

п р о ж и в а є

б іл ь ш іс т ь

А д д и с -А б е б и .

Н а родючих ґрунтах — гірських червоно­ земах — ефіопські селяни вирощують пшеницю, ячмінь, просо, сорго, кукурудзу. У гірській про­ вінції Каффа вирощують кавові дерева. В аж ли­ ву роль відіграє тваринництво. Розводять зе­ бу, овець, кіз, ослів, верблюдів. Промисловість в Ефіопії розвинена слабо. Видобувають золото, платину, марганцеву руду, калійну сіль. Є під­ приєм ства харчової, ш кіряно-взуттєвої, т е к ­ стильної промисловості. Столицею Ефіопії є велике місто Аддис-Абе­ ба (рис. 3) — одна з найвисокогірніш их столиць світу.

ІМ М ІМ ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМ ІІМ М Е ф іо п ія ♦

П л о щ а :

Н а с е л е н н я : (2 0 1 5

1 ,1

м л н

к м 2

9 5 ,2

м л н

о с іб

р .)

С т о л и ц я :

Д е р ж а в н а

А д д и с -А б е б а м о в а :

а м х а р с ь к а

11111I II11111111I II1111МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ III МИ МИ III МИ МИ II

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Е ф іо п ію

в в а ж а ю т ь

е ф іо п с ь к и й ш и

л и с т я м

п а с т у х

п р о

к а в о в о г о

д е р е в а

б а д ь о р и в .

С х ід ,

а

п о м іт и в ,

к а в о в о г о

р о з п о в ів

і

б а т ь к ів щ и н о ю

ц е

З

п із н іш е

д е р е в а ,

ч е н ц я м . н а п ій ,

А ф р и к и

щ о н е

В о н и

к а в и .

й о г о с п а л и

в с ю

в и я в и в с я

к а в а

п о т р а п и л а в

у с ь о м у

11

л е г е н д о ю , п о л а с у в а в ­ н іч .

п р и г о т у в а л и

я к и й

п о ш и р и л а с я

З а

к о з и ,

д у ж е н а

із

П а с т у х з е р е н

с м а ч н и м Б л и з ь к и й

IIМІІІІІІМІІІІІІIIIМ ІІІІІІМІІІІІІ І Н Ш І МІІІІІІМІІІІІІIIIМ ІІІІІІМІІІІІІIIIМ ІІІІІІІ

с в іт і. Н іг е р ія

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

^ 3^ Нігерія.

Н ігерія є найбільш населеною та багатона­ ціональною країною А фрики. За останні 50 ро­ ків кількість населення країни майж е потроїла­ ся й продовжує зростати.

П л о щ а :

Н а с е л е н н я : (2 0 1 5

9 2 3 ,8

т и с .

1 7 4 ,6

к м 2 м л н

о с іб

р .)

С т о л и ц я :

Д е р ж а в н а

А б у д ж а м о в а :

а н г л ій с ь к а

ІНМІММІМІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМІМН

83 www.e-ranok.com.ua


р о

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

I I I М И I I I М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И II I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I М И М И II I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I I N I I N I I I I 11111111 М И II I М И М И I I I 1111 М И М И I I I I N I I N I I I I М И М И М И I I I 11111 11 11

Р и с .

4 .

л о в и х

Л а г о с

н а й б іл ь ш е

п ід п р и є м с т в

м іс т о

Н іг е р ії,

д е

з о с е р е д ж е н а

м а й ж е

п о л о в и н а

п р о м и с ­

к р а їн и .

К раїна отримала назву на честь річки Нігер, я к а перетинає її з північного заходу на південь і ділить на дві частини: південну, рівнинну, та північну, я к а складається з плоскогір’їв і східчастих плато. К лім ат Н ігерії на півдні екваторіальний, на інш ій території субекваторіальний із сезонним випадінням опадів. М айже половину території країни займає високотравна савана — ідеальне середовище для ж иття ж ираф ів, носорогів, антилоп, багатьох видів мавп. Р ізн о­ манітний тваринний світ охороняється в численних національних парках і заповідниках. Н ігерійці вирощують какао, бавовник, арахіс, цукрову трости­ ну, олійну пальму. К раїна є одним із провідних світових виробників нафти. У Н ігерії розташовано понад 50 міст із населенням щ онаймен­ ше 100 тис. осіб, однак майж е всі вони за зовніш нім виглядом нага­ дують величезні села. Н айбільш е місто — Лагос (населення близько 8 млн осіб) — колиш ня столиця, промисловий, культурний і торго­ вельний центр країни (рис. 4). Сучасна столиця — Абуджа з насе­ ленням близько 800 тис. ж ителів — була побудована безпосередньо я к головний офіційний центр країни. ^ 4^ Республіка Південна Африка.

Н а крайньому півдні А фриканського континенту розташ ована єдина в Африці економічно розвинена країна — Республіка Південна А фрика. Її узбереж ж я омивають води двох океанів — Атлантичного та Індійського. Б ільш а частина країни зай нята плоскогір’ям и. На 84 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII INI ИИММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

півдні розташ овані невисокі К апські гори, на сході — Драконові. К лім ат тропічний на п ів­ ночі й субтропічний на півдні. В еличезні про­ стори вкриваю ть савани, напівпустелі, степи та зарості вічнозелених чагарників. Дуже багатий рослинний світ налічує до 16 тис. видів. Понад 30 національних парків і заповідників охороня­ ють унікальний тваринний світ країни (слони, бегемоти, зебри, леви, леопарди, численні птахи, I I M i l M i l I I I M i l М И I I I M i l М И I I I M i l M i l I I I M i l M i l II I М И M i l I I I М И М И I I I М И I I I M i l І рептилії та комахи) (рис. 5). П івденну А ф рику іноді називаю ть «рай­ дуж на країна». Ц я назва виникла у зв’язк у з ет­ нічним різноманіттям її населення. Тут ж ивуть представники корінних аф риканських народів банту, бушмени, готтентоти. Близько 15 % на­ селення представлені вихідцями з Європи — на­ щ адками голландських, ф ранцузьких і нім ець­ ких колоністів, англійців. IIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИІІІІІІІІІІІІІІМ ИIIIМ ИІ Високий рівень економічного розвитку П ів­ денної А фрики пов’язаний насамперед із наяв­ ністю найбагатш их родовищ корисних копалин. К раїна посідає провідне місце у світі за видо­ бутком золота, платини, алм азів, хромітів, м ар­ ганцевої руди. Н а відміну від інш их африканських держав, тут працює велика кількість підприємств, на як и х виготовляють маш ини, виплавляю ть метали, виробляють різноманітні продукти харчування, одяг, взуття тощо. Фермерські господарства вирощують пшеницю, кукурудзу, цу­ крову тростину, картоплю , близько 140 видів овочів і фруктів. Крім традиційного розведення великої рогатої худоби та овець, є й екзо­ тичні галузі, наприклад розведення крокодилів і страусів. Найбільш им містом Південної А фрики є Йоганнесбург (рис. 6). П ів д е н н а

А ф

П л о щ а :

Н а с е л е н н я :

(2 0 1 5

1 ,2

р и к а

м л н

к м 2

4 9 ,7

м л н

о с іб

р .)

С т о л и ц і:

П р е т о р ія ,

К е й п т а у н ,

Б л у м ф о н т е й н

Д е р ж а в н і а н с ,

м о в и

а н г л ій с ь к а

т а

в а ж н о

м іс ц е в і

а ф р и к а ­

ін .

(п е р е ­

м о в и ).

Зв'язки України з державами Африканського континенту

У наш час У країна має ш ирокі торговельні зв’язк и з країнами А фрики. Серед українських товарів, що прямують до А фрики, — зерно, метал та продукція хімічної промисловості, маш ини й обладнання, зокрем а трактори, ван таж ні автомобілі, електрогенератори, інш а продукція маш инобудування. Розвивається співпраця в авіаційній сфері. 85 www.e-ranok.com.ua


Р и с . у

5 .

р о

П а р к

П ів д е н н ій

Р и с .

6 .

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

I I I М И I I I М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И II I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I М И М И II I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I I N I I N I I I I 11111111 М И II I М И М И I I I 1111 М И М И I I I I N I I N I I I I М И М И М И I I I 11111 11 11

Д р а к е н с б е р г А ф р и ц і.

Й о г а н н е с б у р г .

В еличезні запаси різном анітних п р и ­ родних ресурсів аф риканських країн (нафта, алм ази, уранова руда, залізні та поліметале­ ві руди, неметалеві корисні копалини, значні сільськогосподарські угіддя, лісові та рибні ресурси), потреби в їхньому освоєнні сп р и я­ ють організації спільних українсько-аф рикан­ ських проектів. У свою чергу, держ ави А ф рики поста­ чаю ть в У країну тропічні ф рукти, каву, к а ­ као, бавовну, арахіс, пальмову олію, текстиль тощо. Найбільш е до нашої країни надходить продукції з Єгипту. У країн ські миротворці у скл ад і вій ­ ськової місії ООН неодноразово брали участь у миротворчих заходах під час етнічних кон­ ф ліктів у країнах А фрики, проводили ремонт і реконструкцію доріг, мостів, відбудовували господарські об’єкти. А кти вни м є у к р аїн сько -аф р и кан ське співробітництво в галузі освіти. Щ орічно Україна приймає на навчання тисячі студентів з А лж иру, Тунісу, М арокко, Ефіопії, Н ігерії. У країнські викладачі та консультанти успіш ­ но працюють в університетах аф риканських країн. В Африці працюють українські тренери з багатьох видів спорту (спортивна гімнастика, боротьба, гандбол тощо), здійснюються взаєм ­ ні поїздки спортивних команд для тренувань. Культурна співпраця є не менш важ л и ­ вою та розвиненою сферою українсько-аф ри­ кан ських відносин. Із гастролями в країнах А ф рики неодноразово бував відомий Н аціо­ нальний академ ічний ансамбль укр аїн сько ­ го танцю ім. П. Вірського, також проходили концерти ансамблів «К алина», «Світанок», «Джерельце», виступали театри «Молодий», «Брама» і багато інш их художніх колективів з У країни. Періодично організую ться вистав­ ки творів українських худож ників.

86 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

1. А ф р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII11111111ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

А фриканські студенти, що навчаються в У країні, проводять за­ ходи, спрямовані на ознайомлення українців із культурою та тради­ ціям и народів А фрики. Дедалі більшого значення набувають і відносини у сфері туриз­ му. Н айчастіш е українські туристи відвідують Єгипет і Туніс. Головне

♦ Д ля більшості країн А фрики характерні слаборозвинена про­ мисловість та провідна роль гірничовидобувних галузей і сільського господарства, недостатній розвиток транспорту, науки, сфери послуг. ♦ Єдина економічно розвинена країна Африканського континен­ ту — Південна А фрика. ♦ У країна налагоджує та розвиває різнобічні зв’я зк и з країнами А фрики. З а п и т а н н я 1 .

ч и

ц е

т а

з г о д н і

д а р у н о к

з

Є ги п т о м ?

4 .

ч о м у

П р а к т и ч н а

у м о в и

с в о ю

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

м а н д р ів н и к а

т о ч к у

з о р у .

н е р ів н о м ір н о ? т а

д е р ж а в н о ю

г о с п о д а р с т в о

А ф р и к а н с ь к о г о

д а в н ь о г о

к р а їн и

п р и р о д н і

в ід р із н я є т ь с я

с а м о п е р е в ір к и

О б ґ р у н т у й т е

т е р и т о р іє ю

р із н о м а н іт н і

д л я

т в е р д ж е н н я м

Н іл у » ?

р о з м іщ е н о

з

з а в д а н н я

в и

б а г а т и й м о в о ю

П ів д е н н о ї

2 . 3 .

ч и м

т в а р и н н и й

ж и т е л ів А ф р и к и

п р о ч о м у

щ о

« Є г и п е т

н а с е л е н н я

є

Е ф іо п ії

б іл ь ш

п о р ів н я н о

а н г л ій с ь к а ?

г о с п о д а р с т в а

Є г и п т у

п о я с н ю ю т ь с я

с в іт

Н іг е р ії в ід

т е ,

5 .

ін ш и х

ч и м к р а їн

к о н т и н е н т у ?

р о б о т а

3

( з а к ін ч е н н я )

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

ф

Позначення на контурній карті назв основних географічних об'єктів Африки. П о з н а ч т е Н іг е р ія ,

н а

к о н т у р н ій

П ів н іч н а

П р а ц ю є м о З а їн

в

к а р т і

д е р ж а в и

А ф р и к и

т а

їх н і

с т о л и ц і:

г р у п а х

т е к с т о м

п а р а г р а ф а

А ф р и к и .

Р е з у л ь т а т

Н а з в а

Г е о г р а ф іч н е

к р а їн и

п о л о ж е н н я

1 .

к а р т а м и

з а н е с іт ь

у я в н у

Р о з к а ж іт ь , н е т е с я .

т а

д о

а т л а с у

с к л а д іт ь

х а р а к т е р и с т и к у

я к і

П р и р о д н і

у м о в и б а га т с т в а

к р а ­

в и

у в а г у

у з д о в ж

м е р и д іа н а

в ід в ід а є т е , н а

Г о с п о д а р с т в о

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І

п о д о р о ж

к р а їн и

З в е р н іт ь

о д н іє ї з

т а б л и ц і.

п р и р о д н і

с а м о с т ій н о

З д ій с н іт ь

Е ф іо п ія ,

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІ т а

Н а с е л е н н я

П р а ц ю є м о

Є ги п е т ,

А ф р и к а .

із

2 0 °

с х .

д .

п р е д с т а в н и к а м и

о с о б л и в о с т і

к у л ь т у р и

й

з

п ів н о ч і я к и х

п о б у т у ,

н а

н а р о д ів

п ів д е н ь .

О

з у с т р і­

г о с п о д а р с ь к о ї

д ія л ь н о с т і. 2 .

С к л а д іт ь с п а д щ и н и у

в и г л я д і

р е к л а м н и й Ю Н Е С К О б р о ш у р и

т у р и с т и ч н и й о д н іє ї

а б о

з

к р а їн

п р о с п е к т А ф р и к и .

о б 'є к т ів

Р е з у л ь т а т и

С в іт о в о ї р о б о т и

п р и р о д н о ї

п р е з е н т у й т е

б у к л е т а .

87 www.e-ranok.com.ua


♦ тем а

2. п ів д е н н а А м е р и к а

Христофор Колумб, якого вважаю ть першовідкривачем Нового Світу — А мерики, — навіть уявити собі не міг, якого географічного «рекордсмена» він подарував світові! У Південній Америці протікає найбільш а й найповноводніша річ ка світу та простягнувся найдовш ий гірський ланцю г, р о зк и ­ нулися найбільш а низовина земної кулі та найвеличніш ий масив вічнозелених вологих лісів, природа як и х ще до кін ц я не вивчена. Тут справді є «загублені світи», наприклад гірський масив АуянТепуї, де був відкритий найвищ ий у світі водоспад, і масив СьєрраН ебліна, де ендемічні та реліктові рослини й тварини становлять 98 % від загальної кількості! Південна А мерика — це материк стародавніх індіанських циві­ лізацій, батьківщ ина танго й карнавалу, нескінченні пляж і й сучасні міста, зміш ання рас і народів.

§ 20. Географічне положення. Дослідження й освоєння Південної Америки

❖ ❖

В и

д із н а є т е с ь :

п р о

я к і

х а р а к т е р н і в ч е н і

П р и г а д а й т е : та

р и с и

г е о г р а ф іч н о г о

д о с л ід ж у в а л и

х т о

к о л и

о с о б л и в о с т і

п р и р о д у

п о л о ж е н н я

П ів д е н н о ї

А м е р и к и

м а т е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ в ід к р и в

А м е р и к у

г е о г р а ф іч н о г о

п о л о ж е н н я

А ф р и к и

П івденна А м ерика разом із П івнічною Америкою утворюють частину світу під загальною назвою «Америка». В епоху В еликих географічних відкриттів ці землі європейці називали Новим Світом. Надзвичайне багатство природи Південної А мерики здебільшого по­ ясню ється особливостями її географічного полож ення. В ідкриття Південної А мерики м ож на впе��нено зарахувати до визначних сві­ тових подій. П ісля плавання Колумба назавж ди змінився світогляд європейців та розпочався період активного освоєння Нового Світу. ^ 1^ Географічне положення.

П івденна А м ерика — четвертий за розмірами м атерик зем ­ ної кулі. З а формою він нагадує гроно винограду або трикутник, нахилений гострим кутом на південь. Південна А м ерика повністю 88 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

II Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI nil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil Mil III ммMil Mil III ми им II

розташ ована в Західній півкулі та більшою частиною в Південній, екватор перетинає її в північній частині. М атерик леж ить переваж ­ но в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних ш иротах, тоб­ то в м еж ах ж аркого теплового поясу. У помірному поясі з більш низькими температурами розташована лиш е вузька південна окраїна материка. Крайніми точками м атерика є мис Г а лліна с на півночі, мис Фроуерд на півдні, мис П аріньяс на заході та мис Кабу-Бранку на сході (рис. 1). Простори Атлантичного й Тихого океанів відокремлюють П ів­ денну А мерику від А фрики та А встралії, ш ирока протока Д рейка (рис. 2) — від А нтарктиди, а неш ирокий і довгий П анамський пере­ ш ийок з ’єднує її з Північною Америкою. У найвуж чій і найдовшій частині переш ийка на початку ХХ ст. було прорито П анам ський МОРЕ • 'ВН/ЧНА ПАСАТНА .ТриніЗаЗ

Р и с .

1 .

Ф із и ч н а

П ів д е н н о ї

к а р т а

А м е р и к и .

I I I I I I I I I I I М И I I I II I I I I I I I I I I I I I М И II I I I I I I I I I I I I I II I I I I М И I I I I I I I I I II I I I I I I I І З а г а л ь н і п р о ♦

♦ Д\оотю

П л о щ а :

1 8 ,3

м іс ц е

с в іт і)

гу а

іальЗес

м л н

м іс ц е

у

б е р е г о в о ї

в и с о т а

м о р я :

5 8 0

( IV

о с іб с в іт і) л ін ії:

н а д

(6 9 6 0

р ів ­

м

т о ч к а

м о р я :

г о р а

н а д

р ів ­

А к о н к а ­

м )

Н а й н и ж ч а

т о ч к а

н е м

н а

м о р я :

В а л ь д е с

>олкленЭсы

4 1 5

к м 2

к м

Н а й в и щ а н е м

т и с .

А м е р и к у

м л н

( IV

С е р е д н я н е м

р .)

Д о в ж и н а 2 6

у

Н а с е л е н н я : (2 0 1 5

в ід о м о с т і

П ів д е н н у

( - 4 0

н а д

р ів ­

п ів о с т р о в і м )

(хідни . 89 www.e-ranok.com.ua


р о

з д

і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

I I I М И I I I М И М И I I I М И М И I I I М И М И М И II I М И М И I I I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I М И М И II I М И М И М И I I I М И М И I I I 11111111 М И I I I I N I I N I I I I 11111111 М И II I М И М И I I I 1111 М И М И I I I I N I I N I I I I М И М И М И I I I 11111 11 11

Р и с .

2 .

П р о т о к а

П ів д е н н у з 'є д н у є

н е ї

х ід н и х ч а с т і з

ш т о р м и ,

Д л я я к і

н а й с и л ь н іш и х

ш в и д к іс т ю в и ш к и

1 5

ш и р о т и

м

м /с

т а м

т о м у

ц і

т и м и

п 'я т д е с я т и м и » .

т а н е

н а з и в а ю т ь

к м .

т е ч ія

З а ­

х а р а к т е р н і

п л а н е т і.

3 5

Ц е

ш и р и н а

8 2 0

в в а ж а ю т ь с я

н а

п о н а д

п о н а д

її

п о т у ж н а

п р о т о к и

та

о к е а н и .

З е м л і:

с к л а д а є

п р о х о д и т ь

В іт р ів .

Т и х и й

н а

м іс ц і

в ід о к р е м л ю є

А н т а р к т и д и

і

п р о т о к а

н а й в у ж ч о м у

ч е р е з

в ід

А т л а н т и ч н и й

н а й ш и р ш а в

Д р е й к а

А м е р и к у

є

о д н и м и

В іт е р

з і

х в и л і

з а в ­

р ід к іс т ю ,

« н е с а м о в и ­

канал (рис. 3). Ним проходить умовна меж а м іж Північною та П ів­ денною Америкою. П івнічні береги континенту омивають води К а­ рибського моря. Береги Південної А мерики слабо порізані, лиш е на південнозахідному узбереж ж і є вузькі затоки — фіорди, а на східному — за­ токи в гирлах річок. Н айбільш а з них — затока Л а-П лат а. Багато островів тіл ьки на півдні — Ч илійський архіпелаг, Ф олклендські (М а львін ськ і) острови, архіпелаг Вогняна Зем ля. Уздовж атлантичного узбереж ж я м атерика несуть свої води те­ плі Гвіанська та Бразильська течії. Південне узбереж ж я м атерика омивають холодні води т ечії З а хід н и х Віт рів і Ф олклендської течії. Більш у частину тихоокеанського узбереж ж я материка омиває холод­ на П еруанська т ечія, або течія Гумбольдта, що є відгалуж енням течії Західних Вітрів. 4^

Дослідження й освоєння Південної Америки.

П ерш им и європейцям и, що побачили в 1498 р. береги П ів­ денної А м ер и к и , були у ч асн и к и третьої ек сп ед и ц ії Х ристоф ора Колумба. П роте сам Колумб і не здогадувався, що відкри в новий м атерик. Думку про те, що були відкриті нові землі, першим висловив та обґрунтував флорентійський мореплавець А мєріго Веспуччі, який брав участь у двох експедиціях (1499— 1504 рр.), що обстежували схід Південної А мерики. Із часом ці землі стали називати «країна Амеріго», а в 1507 р. німецький учений М. Вальдземюллер на своїх картах уперше застосував латинський варіант імені Амеріго я к н а­ зву нового континенту. 90 www.e-ranok.com.ua


Т е м а

2 .

П ів д е н н а

А м е р и к а

I I М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М II I М И И И М М I I I М М М М I I I М М М М М М I I I М М М М I I I М И И М М М II I М М М М I I I М М М М М М I I I М И И М II

Р и с . з т і. н а

3 .

П а н а м с ь к и й

н а й б іл ь ш и х Д о в ж и н а —

1 2

о к е а н ш л я х

із з

к а н а л у

м .

В ін

Т и х и м . о д н о г о

8 1

з 'є д н у є Д о

1 2

т и с .

к м

А м е р и к и .

С ь о г о д н і б л и з ь к о

к м ,

у

с в і­

г л и б и ­

А т л а н т и ч н и й

д о

к а н а л у

ін ш о г о

н а в к о л о к а н а л о м 1 4

о д н а

с п о р у д

в ід к р и т т я

о к е а н у

р ів н ю в а в

п р о х о д и т ь

к а н а л

ін ж е н е р н и х

т и с .

д о ­

П ів д е н н о ї щ о р іч н о

к о р а б л ів .

Від XVI ст. розпочалася колонізація м атери­ ка іспанцями й португальцями, потім французами, голландцями, англійцям и. Їх вабили розповіді про легендарну країну золота — Ельдорадо. Під час ко­ лонізації континенту відбувалося й географічне ви­ вчення нових земель — були відкриті та нанесені на карту узбереж ж я, здійснені перші переходи су­ ходолом. Експедиція Ф. М агеллана в 1520 р. пройш ла протокою, що відділяє материк від острова Вогняна Земля (пізніш е цю протоку назвали Магеллановою), і провела ни зку досліджень. У часники експедиції вивчили гирло річки П арани, обстежили П атаго­ нію (південні області материка) і західне узбереж ­ ж я континенту вздовж відрізка протяжністю майж е 1500 км. Однак для географічної науки природа П івден­ ної Америки майже три століття залиш алася невідо­ мою. Ф ундаментальні наукові дослідж ення конти­ ненту було розпочато нім ецьким географом і м ан­ дрівником Александром Гумбольдтом (рис. 4). Н а межі Х УШ —ХІХ ст. він разом із французьким бо­ таніком Еме Бонпланом здійснив експедицію в глиб м атерика. Гумбольдт дослідж ував рельєф, р ічки, складав карти, описав течію поблизу західних бе­ регів та пояснив її вплив на клімат прибережних ра­ йонів. Він вивчав природу Анд та обґрунтував ідею вертикальної поясності, уперше створив профіль ре­ льєфу цих гір. Вчені під керівництвом Гумбольдта зібрали величезні ботанічні й зоологічні колекції,

Р и с .

4 .

А .

Р и с .

5 .

І.

Г у м б о л ь д т .

Д о м е й к о .

91 www.e-ranok.com.ua


Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П Іч Н И х

ш И Р О Т

III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

у тому числі нових для науки видів рослин. У 1807—1834 рр. вийшов 30-томний опис експедиції, я к у пізніш е стали називати «науковим відкриттям А мерики», а самого Гумбольдта — «другим Колумбом». Б езцінний внесок у дослідж ення П івденної А м ерики також зробили Ігнатій Домейко (рис. 5), М икола Вавилов та інш і вчені. Головне

♦ Південна А м ерика — четвертий за площею материк на Землі, який повністю розташ ований у Західній півкулі та більшою части­ ною в Південній. Разом П івнічна й Південна А мерика утворюють од­ ну частину світу — Америку, я к а раніш е м ала назву «Новий Світ». ♦ Вивчення й освоєння м атерика почалося в епоху В еликих гео­ графічних відкриттів. Перш им європейцем, який у 1498 р. відвідав Південну Америку, був Х. Колумб. ♦ М атерик досліджували А. Гумбольдт, І. Домейко, М. Вавилов та інш і вчені. З а п и т а н н я 1 .

Я к е

т а

п ів к у л я х

і

т о ч к а м и

м а т е р и к а ? 5 .

п р о т я ж н іс т ь

а б о

Я к

із

в и н и к л а

о с в о ю в а л и

в и

д е н н о ї

Я к і

н а з в а

н а

м о р я ,

« А м е р и к а » ?

П ів д е н н у

7 .

т е ч ії

ч и

6 .

щ о д о

м а т е р и к ?

А ф р и к а

п ів д е н ь ?

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

А м е р и к а

л е ж и т ь

о к е а н и ,

м а т е р и к

п ів н о ч і

с а м о п е р е в ір к и

П ів д е н н а

п о я с а х

4 .

Я к и й

П о м ір к у й т е Я к

д л я

з а й м а є

г е о г р а ф іч н и х

А м е р и к и ?

т о м ?

з а в д а н н я

п о л о ж е н н я

Я к і

Я к і

н а з и в а ю т ь

м а н д р ів н и к и

т а

є

б е р е г и

А м е р и к а

А м е р и к у

2 .

м и с и

о м и в а ю т ь

П ів д е н н а

ч о м у

е к в а т о р а ?

3 .

У

я к и х

к р а й н ім и П ів д е н н о ї

м а є

б іл ь ш у

Н о в и м

е к с п е д и ц ії

С в і­

в и в ч а л и

А м е р и к у ?

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

в в а ж а є т е ,

ч и

А м е р и к и ?

П р а к т и ч н а

н е о б х ід н і

С в о ю

р о б о т а

5

в

н а ш

в ід п о в ід ь

ч а с

н а у к о в о -д о с л ід н і

е к с п е д и ц ії

д о

П ів ­

о б ґ р у н т у й т е .

11111111I II11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111II I 11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111I II11111111II I 111111111111I II111111111

Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів материка. П о з н а ч т е Г а л л ін а с , П л а т а ;

н а

протоки :

П р а ц ю є м о 1 .

У

^

2 ,8

м л н

с а р р о . п р о

ст.

к м 2 т а

у

т а

з

б е р е г о в о ї

у я в н у л ін ії,

А м е р и ц і

н а с е л е н н я м

з н и щ е н о

Г о р н ;

острови:

1 0 —

іс н у в а л а 1 5

іс п а н с ь к и м и

д о д а т к о в і ц и в іл із а ц ії

п о д о р о ж з р о б іт ь

ф о р м у в а н н я ,

о б 'є к т и

П а р ін ь я с ,

П ів д е н н о ї

море:

В о гн я н а

миси : затока : Л а -

А м е р и к и :

К а р и б с ь к е ; З е м л я ,

Ф о л к л е н д с ь к і.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І

П ів д е н н ій

д о к о л у м б о в і

З д ій с н іт ь

г е о г р а ф іч н і

М а г е л л а н о в а , Д р е й к а ;

О п р а ц ю й т е

п р и ч и н и

к а р т і

К а б у -Б р а н к у ,

с а м о с т ій н о

X V І

в о й о в а н о

2 .

к о н т у р н ій

Ф р о у е р д ,

м л н

П ів д е н н о ї

п о р ів н я й т е

т а

н а

р .

п л о щ е ю д е р ж а в у

ч о л і

з

с к л а д іт ь

б л и з ь к о б у л о

з а ­

Ф р а н с іс к о

П і-

п о в ід о м л е н н я

А м е р и к и .

щ о д о з

ін к ів

1 5 3 6

ін ф о р м а ц ії

б е р е г ів

в и с н о в к и

У

к о н к іс т а д о р а м и

д ж е р е л а

у з д о в ж

д е р ж а в а

о с іб .

П ів д е н н о ї А м е р и к и . її

х а р а к т е р у ,

б е р е г о в о ю

л ін іє ю

С к л а д іт ь

с п р о б у й т е

о п и с

п о я с н и т и

А ф р и к и .

92 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

§ 21. Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини В и

д із н а є т е с ь :

я к і

т е к т о н іч н і

я к і

ф о р м и

ч о м у

я к і

в

с т р у к т у р и

р е л ь є ф у

А н д а х

П р и г а д а й т е : ♦

т е к т о н іч н і

я к и й

д ію ч и х

б а га т с т в а

н а

в

о с н о в і

А м е р и к и

м а т е р и к у

в у л к а н ів

м іс т я т ь

П ів д е н н о ї

н а д р а

т а

ч а с т о

т р а п л я ю т ь с я

з е м л е т р у с и

м а т е р и к а

.............................................................................................................................................................................................................................................. с т р у к т у р и ,

з в 'я з о к

р о д о в и щ

п о ш и р е н і

б а г а т о

м ін е р а л ь н і

л е ж а т ь

іс н у є

к о р и с н и х

м іж

я к і

с к л а д а ю т ь

т е к т о н іч н о ю

о с н о в у

А ф р и к и

б у д о в о ю ,

п о ш и р е н н я м

ф о р м

р е л ь є ф у ,

к о п а л и н

Південна А мерика, так само я к і А ф­ ри ка, була складовою частиною давнього м атерика Гондвана. А кти візац ія внутріш ніх процесів Землі, що розпочалася близько 180 млн років тому, призвела до відокрем­ лення та подальшого дрейфу Південної А ме­ рики на захід і «розкриття» Атлантичного океану. Результатом тривали х рухів л іто ­ сферної плити в одному н апрям ку стали деформація земної кори на заході м атерика й утворення гігантської системи складок із численними розломами.

Рис 1 Тектонічна будова Південн°і Америки.

^ 1^ Тектонічна будова та рельєф.

Зіставл ен н я тектонічн ої та ф ізи чн ої к а р т П івденної А м ер и к и допом агає в ста­ новити з в ’язо к м іж розм іщ енням тектоніч­ н и х структур та основних форм рельєф у. К онтинент П івденна А м ерика склад ається з двох основних структурни х елементів — П івденноамериканської платформи в центрі й на сході та області кайнозойської ск л ад ­ частості н а заході (рис. 1). У розм іщ енн і основних форм рельєф у П івденної А м ерики чітко простеж ую ться гір ськи й захід і р ів ­ нинний схід. Рельєф рівнинної частини сформувався на давній П івденноамериканській платфор­ мі. За свою тривалу історію вона зазнала кількаразови х піднесень та опускань. Ді-

ТЕКТОНІЧНІ ОБЛАСТІ

1 кристалічні щити давньої платформи І осадовий чохол давньої платформи І І І ] ]

області байкальської складчастості області палеозойського складчастого фундаменту області кайнозойської складчастості області кайнозойського вулканізму Розломи М асш таб

1 :1 0 0

000

000

93 www.e-ranok.com.ua


Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П Іч Н И х

ш И Р О Т

III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

лян ки опускань вираж ені в рельєфі низови­ нами — Амазонською (рис. 2), Орінокською, Ла-П лат ською . Низовини займають близько 45 % пло­ щ і м атерика. П іднятим ділянкам платф ор­ ми — щ итам — відповідають Бразильське та Гвіанське плоскогір’я. Розломи земної кори розбили Гвіанське плоскогір’я на окремі бло­ ки , я к і являю ть собою величезні піднесені масиви — т епуї (рис. 3). МИ МИ III МИ МИ III МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ І

Т е п у ї

г о р и

з

п л о с к и м и

м о в о ю

ін д іа н ц ів

о з н а ч а є

с т о я т ь

із о л ь о в а н о

о д н а

в е р ш и н а м и . « д ім в ід

д ж у н г л я м и

в а ж к о д о с т у п н и м и

у м о в и

іс н у в а н н я

д л я

т а м

б о г ів » . о д н о ї,

С л о в о

в и с о ч ію ч и

с т р ім ч а к а м и ,

е н д е м іч н и х

« т е п у й »

З а з в и ч а й

щ о

р о с л и н

т е п у ї н а д

с т в о р ю є і

т в а р и н .

ііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііім

Р и с . є

2 .

А м а з о н с ь к а

н а й б іл ь ш о ю

в о н а

н а г а д у є

р о з м ір о м т е р и т о р ії в іс ім

Р и с .

с в іт і.

п о н а д

5 б

м л н

в

ф о р м о ю т а р іл ь к м 2.

Н а

її

р о з м іс т и т и с я

д е р ж а в ,

Т е п у ї

З а

г іг а н т с ь к у

м о гл и

т а к и х

3 .

у

н и з о в и н а

я к

У к р а їн а .

н а ц іо н а л ь н о м у

п а р к у

С кладчаста область А н д — результат взаємодії літосферних плит — Південноаме­ риканської з океанічними. Анди простяга­ ються вздовж усього західного узбереж ж я Південної А м ерики та являю ть собою н ай­ довшу (близько 9000 км) гірську систему су­ ходолу. Н айвищ а точка Анд і всієї Західної півкулі — гора А ко нка гуа (6960 м). Ф ормування Анд почалося ще за герцинської складчастості, а основне горотво­ рення відбулося в альпійську епоху. Горо­ творчі процеси в Андах триваю ть і до сьоК а н а й м а

(В е н е с у е л а ).

94 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

годні. Це одна з найактивніш их тектонічних зон Землі. Тут часто трапляю ться землетру­ си, і майж е кож не місто, розташоване в А н­ дах, хоча б один раз за свою історію існу­ вання було повністю зруйновано підземними пош товхами. Гребені високих гірських лан ­ цюгів увінчані конусоподібними верш инами згаслих і дію чих вулканів. Усього їх н ал і­ чується близько 70, серед як и х один із най­ вищ их дію чих вулканів Зем лі — К отопахі (5897 м) (рис. 4). ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ О д и н

із

н а з в у

В е л и к о г о

в

А н д а х

к а т а с т р о ф іч н и х

2 2

т р а в н я

в ід ч у в а л и с я н о

3 5

н у л и

м іс т ,

1 9 6 0

п р о т я г о м с о т н і

б л и з ь к о

1 0

з е м л е т р у с ів ,

ч и л ій с ь к о г о

ін ш и х т и с .

б е з

в

з е м л е т р у с у ,

т а

К у р и л ь с ь к и х

д іс т а в с т а в с я

П ід з е м н і д н ів .

Б у л о

н а с е л е н и х

о с іб ,

з а л и ш и л и с я р е з у л ь т а т і

р .

с е м и

щ о

з е м л е т р у с у ,

д о м ів о к .

п о н а д

Ц у н а м і,

д о с я г л и

В у л к а н

К о т о п а х і.

п о ш т о в х и

м л н щ о

4 .

з р у й н о в а ­

п у н к т ів , 2

Р и с .

з а г и ­

ж и т е л ів в и н и к л и

б е р е г ів

Я п о н ії

о с т р о в ів .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ^2^ Корисні копалини.

Н іщ о так не вабило європейських завойовників до Південної А мерики, я к казкові багатства надр материка, особливо великі за­ паси кольорових і рідкісних металів в А ндах. П отрапляння магми в осадові породи привело до утворення найбільш их у світі родо­ вищ мідних руд, а також руд вольфраму й олова, срібла, свинцю та цинку, сурми, ванадію і молібдену, золота, ртуті та платини. Н а Р и с .

5 .

П р о ф іл ь

р е л ь є ф у

П ів д е н н о ї

А м е р и к и

з а

2 0 °

п д .

ш .

м 6 0 0 0 5 0 0 0 - ­ 4 0 0 0 3 0 0 0 2 0 0 0 1 0 0 0 0

95 www.e-ranok.com.ua


Р О З Д ІЛ

ІІ.

М А Т Е Р И К И

Т Р О П Іч Н И х

ш И Р О Т

III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

плоскогір’ях у східній частині м атерика залягаю ть родовища заліза, марганцю, титану, радіоактивних металів, а також найбільш і у сві­ ті запаси берилію, ніобію та циркону. В осадових породах прогинів і западин платформи виявлено родовищ а нафти, природного газу, к ам ’яного вугілля. Н а тихоокеанському узбережжі м атерика та прибережних ост­ ровів склалися сприятливі умови для утворення нерудних корисних копалин — селітри, йоду, барію та нагромадження органічного до­ брива — гуано. Головне

♦ В основі м атерика леж ать дві великі тектонічні структури — давня П івденноамериканська платформа та пояс альпійської склад­ частості, яки й прим икає до неї із заходу. ♦ За характером поверхні материк умовно поділяється на дві час­ тини — східну рівнинну та західну гірську. У П івденній Америці розташ ована найбільш а за площею низовина — А мазонська і най­ довша гірська система — Анди. ♦ Південна А м ерика багата на корисні копалини. Значними є за­ паси руд металів і нафти. З а п и т а н н я 1 .

Я к а

н и н

с и с т е м и

та

з а в д а н н я

А н д

н а

ц ій

з а х о д і

п р о ц е с ів

в

п о л я га ю т ь

м е т а л ів

в

в

с а м о п е р е в ір к и

о с н о в і

п л а т ф о р м і? м а т е р и к а ?

А н д а х ?

П ів д е н н о ї А м е р и к и ? ч о м у

д л я

л е ж и т ь

в ід п о в ід а ю т ь

т в о р ч и х

У

т а

п л а т ф о р м а

4 .

3 . Н а

п р и ч и н и

м а т е р и к а 2 .

Я к і Щ о

я к і

Щ о

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

П ів д е н н а

с т а л о

п р о ц е с и

с в ід ч а т ь

п о д іб н о г о

к о р и с н і

й

п р о

в ід м ін н о г о

к о п а л и н и

з о с е р е д ж е н н я

А м е р и к а ?

п р и ч и н о ю

б а га т а

н а й б а г а т ш и х

Я к і

т и п и

у т в о р е н н я

п р о д о в ж е н н я в

р е л ь є ф і

П ів д е н н а

р о д о в и щ

р ів ­

г ір с ь к о ї г о р о ­

А ф р и к и

А м е р и к а ?

к о л ь о р о в и х

А н д а х ?

П р а к т и ч н а

р о б о т а

5

( п р о д о в ж е н н я )

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ

Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів материка. П о з н а ч т е

н а

к о н т у р н ій

к а р т і

о с н о в н і

ф о р м и

р е л ь є ф у

П ів д е н н о ї

А м е р и к и :

зовини : А м а з о н с ь к а , О р і н о к с ь к а , Л а - П л а т с ь к а ; плоскогір'я: Б р а з и л ь с ь к е , с ь к е ; гори: А н д и ( г . А к о н к а г у а ) ; вулкани : Л ь ю л ь я й л ь я к о , К о т о п а х і .

о

П р а ц ю є м о

с а м о с т ій н о

В и к о р и с т о в у ю ч и д ж е р е л а

п е р е т и н а л а

ф

П р а к т и ч н е П о р ів н я й т е с п іл ь н і

й

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І

п р о ф іл ь

г е о г р а ф іч н и х м а т е р и к

в ід м ін н і

і

р е л ь є ф у

з н а н ь ,

з і

з а в д а н н я р е л ь є ф

ни­

Г в іа н ­

с х о д у

П ів д е н н о ї

с к л а д іт ь н а

А м е р и к и

р о з п о в ід ь

п р о

(р и с .

п о д о р о ж

5 )

т а

д о д а т к о в і

е к с п е д и ц ії,

я к а

з а х ід .

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ І

к о р и с н і

к о п а л и н и

П ів д е н н о ї

А м е р и к и

т а

А ф р и к и .

В и я в іт ь

р и с и .

96 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

§ 22. Клімат Ви дізнаєтесь: ♦ про загальні риси клімату Південної Америки ♦ чому Південна Америка є найвологішим материком планети ♦ які кліматичні пояси та типи клімату сформувалися на континенті

Пригадайте: ♦ особливості географічного положення Південної Америки ♦ основні кліматотвірні чинники ♦ основні риси клімату Африки

К лімат Південної А мерики визнача­ ється її географічним полож енням , осо­ бливостями планетарної ц и р к у л яц ії ат­ мосфери, впливом водного простору океа­ нів та океанічних течій, співвіднош енням і розташ уванням основних форм рельєфу.

Рис. 1. Клімат Південної Америки.

^ 1^ особливості клімату.

П олож ення значної частини П івден­ ної Америки в екваторіальних і тропічних ш иротах обумовлює великий приплив со­ нячного тепла: від 120 до 160 к к ал на 1 см2 на рік. Н адходження великої к іл ь ­ кості сонячної радіації визначає високі показники температур та їхн і незначні коливання протягом року на рівнинних просторах м атерика, за винятком його південної частини, я к а розташ ована в по­ мірних ш иротах та перебуває у відносній близькості до А нтарктиди. Так, аналіз клім атичної карти свід­ чить, що середньомісячні температури січ­ ня та липня на великих рівнинних про­ сторах зміню ю ться в м еж ах від +16 до +24 °С. Н а півдні м атерика середні тем ­ ператури липня — найхолоднішого м іся­ ця в Південній півкулі — знижую ться до +8 °С (рис. 1). П івденна А м ерика є найвологіш им материком Зем лі. Н айбільш у кіл ькість

СЕРЕДНЬОРІЧНА КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ У МІЛІМЕТРАХ

до

100 250 500 1000 2000 3000 понад

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ У ГРАДУСАХ ЦЕЛЬСІЯ +18" Абсолютний мінімум температури +37° Абсолютний максимум температури — +24°— Ізотерми січня — +24°— Ізотерми липня .............

ПЕРЕВАЖАЮЧИЙ НАПРЯМ ВІТРУ у січні ................. у липні

97 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІчНИх шИРОТ III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

Рис. 2. ч и л и

П у с т е л ю

д о щ у

в в а ж а ю т ь , х а р и

в

в а є т ь с я с т а л а

А т а к а м а

п о н а д щ о

в о н а

А ф р и ц і, в ід

м іс ц е м

0

4 0 0

д о

+ 2 5

°С .

м а є

с в іт о в и м

А т а к а м а

у т в о р и л а с я

А т а к а м а

з й о м к и

н а з и в а ю т ь

р о к ів .

є

щ о н а й м е н ш е

д о в о л і

З а в д я к и

т е л е в із ій н о г о

п о л ю с о м

о д н іє ю

н и з ь к у

2 0

с у х о с т і.

н а й с т а р іш и х

м л н

р о к ів

с е р е д н ь о д о б о в у

н а д з в и ч а й н о м у с е р іа л у

з

її

п у с т е л ь

т о м у .

Н а

м іс ц я

О д іс с е я :

н е

с в іт у .

в ід м ін у

т е м п е р а т у р у ,

б е з ж и т т є в о м у

« К о с м іч н а

Д е я к і

л а н д ш а ф т у

м а н д р ів к а

д о

в ід

я к а

б а ­

В ч е н і С а ­

к о л и ­

п у с т е л я п л а н е т » .

опадів отримую ть н авітрян і схили Анд (понад 5000 мм), А м а­ зонська низовина та східні схили Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв (2000—3000 мм), західне узбереж ж я помірних широт (понад 3000 мм). Такий режим зволоження обумовлений насамперед особливостя­ ми циркуляц ії атмосфери над континентом. Б ільш а частина П івден­ ної Америки перебуває під впливом пасатної циркуляції обох півкуль. Пасати, що надходять з Атлантичного океану, несуть велику кількість вологи — понад 2000 мм на рік. Вони вільно просуваються в глиб м а­ терика завдяки рівнинному рельєфу. Насиченню вологою повітряних мас з А тлантики сприяю ть теплі течії — Гвіанська та Бразильська. Н а клім ат південної частини материка, що розташ ована в по­ мірних широтах, впливають західні вітри з Тихого океану, я к і також приносять багато вологи. Проте на заході континенту їх просування затримують Анди. Тому велику кількість опадів отримують прибе­ режні райони та західні схили Анд — 2000—3000 мм на рік. Порівняно з Африкою пустельні території в Південній Америці займають невеликі площ і. Проте саме тут сформувалася найсуворіш а пустеля світу — А т а ка м а (рис. 2), я к а отримує лиш е близько 10 мм опадів на рік. Дощів в А такам і фактично не буває, єдиним джерелом опадів є тумани. Клімат Анд відрізняється різноманітністю . Головна його осо­ бливість — зміна при піднятті від підніж до вершин і при просуванні з півночі на південь. 98 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

^2^ Кліматичні пояси та типи клімату.

Б іл ьш а частина території Південної А м е­ рики розташ ована в екваторіальному, субеквато­ ріальному, тропічному та субтропічному кл ім а­ тичних поясах. Тільки південь м атерика леж ить у помірному кліматичному поясі. Н а відміну від А фрики, усі кліматичні пояси, крім субекваторі­ ального, змінюють один одного тільки в напрям ­ ку на південь від екватора. В екват оріальном у к лім а т и чн о м у поясі розташ ована значна частина А мазонської низо­ вини та північно-західне узбереж ж я материка. Середня температура повітря тут цілий рік три­ мається близько +25 °С, випадають рясні опади. Уся північна частина П івденної А м ерики, у тому числі О рінокська низовина та Гвіанське плоскогір’я , розташ ована в субекват оріальному клім а т и чн о м у поясі П івнічної півкулі. До суб­ екваторіального поясу П івденної півкулі нале­ ж и ть південна частина А мазонської низовини, а також північна та центральна частини Б р а ­ зильського плоскогір’я . Н а сході субекваторі­ альні клім атичні пояси П івнічної й Південної півкуль з ’єднуються. Д ля цього поясу характер­ ним є сезонний розподіл опадів — сухий зим о­ вий період, пов’язан и й із приходом континен­ тального тропічного повітря, і вологий літній, коли паную ть екваторіальні повітряні маси. У т ропічном у клім а т и чн о м у поясі розта­ ш овані південно-східна та східна частини Б р а ­ зильського плоскогір’я , північ Л а-П латської ни­ зовини, середня частина Анд і значна частина тихоокеанського узбереж ж я м іж 5° і 30° пд. ш. У м еж ах поясу ф орм ується к іл ь к а типів к л і­ мату — тропічний вологий на сході м атерика під впливом пасатів з А тлантичного океану та тропічний пустельний на внутріш ніх рівнинах і тихоокеанськом у узбереж ж і. До субт ропічного клім а т и чн о го поясу входить територія м атерика приблизно м іж 30°

Андагоя 76 м

Гояс 520 м

мм 700 600 500 400

300 200 100

7140 і III v VII їх XII 0 'с Ріо-де-Жанейро 60 м

1799

07Н і III v VII їх XII 0 [б Ікіке 6м

мм

300 200

ж

I III V V IIIX

100 XII

0 °С

Буенос-Айрес

I III V VII IX

XII

0

0 Вальпараїсо 41 м

0 Рис. 3. Діаграми річного ходу температури та опадів.

99 www.e-ranok.com.ua

мм


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІчНИх шИРОТ III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

і 40° пд. ш. Зим а тут тепла, а літо спекотне, але взим ку іноді температури можуть опускати­ ся ниж че 0 °С у зв’я зк у з вторгненням холодних повітряних мас із півдня. Н а сході поясу про­ 300 л ягає область субтропічного вологого клім ату, 20 200 у внутріш ніх районах — область субтропічного континентального клім ату, а на західному узбе­ 100 10 реж ж і формується субтропічний середземномор­ I V VII IX XII о I III V V IIIX XII ський клім ат із сухим ж арким літом і теплою вологою зимою. а Е У помірному клім ат ичном у поясі на півдні Рис. 4. м атерика клім ат відрізняється контрастністю . Н а західному узбереж ж і він морський помірний із м ’якою теплою зимою та вологим прохолод­ ним літом. У східній частині, куди опади із за­ хідними вітрами не проникаю ть, клім ат помірно континентальний, із холодною зимою та теплим літом. В літку тут іноді трапляю ться різкі похолодання й навіть бувають снігові завірю хи — відчувається близьке сусідство з криж аною Антарктидою. Формування клім атичних поясів в Андах залеж ить я к від гео­ графічної ш ироти, так і від висоти місцевості над рівнем моря. Б іля екватора, наприклад, у нижньому поясі гір на східних і західних схилах клім ат екваторіальний, а на верш инах леж ать сніги й льодо­ вики. Особливо суворий клім ат у тропічному поясі на центральних плоскогір’ях Анд. Розріджене повітря, ураганні вітри — характерні ознаки місцевої погоди, що протягом доби неодноразово змінюється. °с Пуерто-Айсен Юм

40

Санта-Крус 11 м

мм

400

30

,1 4 7 /

Д іа г р а м и

х о д у

т е м п е р а т у р и

Гі

р іч н о г о т а

о п а д ів

Головне

♦ Значна частина Південної Америки розташ ована в тих самих кліматичних поясах, що й А фрика, але в цілому клім ат Південної Америки більш різноманітний. ♦ Південна А м ерика — найвологіш ий материк Землі. ♦ Істотний вплив на клім ат континенту мають повітряні маси з океанів, передусім пасати з Атлантичного океану. В ажливим кліматороздільником є Анди. ♦ Н а більшій частині м атерика клім атичні умови сприятливі для ж иття та господарської діяльності населення. Запитання та завдання для самоперевірки ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ 1. Я к і

ч а с т и н и

м а т е р и к а

н я ч н о ї

е н е р г ії?

Із

н е

х а р а к т е р н і

ч и м

з н а ч н і

ц е

П ів д е н н а

А м е р и к а

п о в 'я з а н о ?

т е м п е р а т у р н і

2 .

о т р и м у ю т ь

ч о м у

д л я

к о н т р а с т и ?

н а й б і л ь ш у

р ів н и н н о ї 3 .

ч о м у

к іл ь к іс т ь

с о ­

ч а с т и н и

м а т е р и к а

П ів д е н н а

А м е р и к а

100 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

є

н а й в о л о г іш и м

з н а ч н о

м а т е р и к о м

б іл ь ш е

П ів д е н н а

о п а д ів ,

А м е р и к а ?

н я є т ь с я

б іл ь ш о ю

А н д

к л ім а т у

в ід

п о д іл і

Я к и й

ч о м у

А ф р и к у ?

м а т е р и к

р ів н и н н о ї

н а

У

п р и н о с я т ь

я к и х

П ів д е н н а

к л ім а т у ?

ч а с т и н и

о п а д ів

п а с а т и 4 .

А м е р и к а

ч о м у ?

м а т е р и к а ?

5 .

Я к у

у

П ів д е н н у

к л ім а т и ч н и х ч и

ч и м

р о л ь

А м е р и к у

п о я с а х

А ф р и к а

л е ж и т ь

в ід р із ­

в ід р із н я є т ь с я

в ід іг р а ю т ь

к л ім а т

А н д и

в

р о з ­

м а т е р и к у ?

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ

з м ін и в с я

т а ш о в а н і

в

р із н о м а н іт н іс т ю

а т м о с ф е р н и х

П о м і р к у й т е Я к

З е м л і?

н і ж

б

н а

к л ім а т

с х о д і;

П р а к т и ч н а

б )

р о б о т а

м а т е р и к а я к б и

6

П ів д е н н а

е к в а т о р

А м е р и к а :

п е р е т и н а в

а )

м а т е р и к

я к б и

А н д и

б у л и

р о з ­

п о с е р е д и н і?

I II1111I II11111111II I111111111111I II11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111II I11111111I II111111111111I II11111111I II111111111111I II11111111II

Визначення типів клімату Південної Америки за кліматичними діаграмами. К л ім а т и ч н а

х а р а к т е р н і Т и п

р и с и ,

Т е р и т о р ії

к л ім а т у

д іа г р а м а

t

°С ,

о п а д и

п о ш и р е н н я

Порадник 1 .

В и з н а ч т е , в

я к и м

т и п а м

к л ім а т у

в ід п о в ід а ю т ь

к л ім а т и ч н і

д іа г р а м и ,

н а в е д е н і

п а р а г р а ф і.

2 .

У с т а н о в іт ь

3 .

Н а в е д іт ь

4 .

Р е з у л ь т а т и

п о к а з н и к и

п р и к л а д и з а н е с іт ь

д о

П р а ц ю є м о

с а м о с т і й н о

А т а к а м а

д у ж е

о с іб .

П р о в е д іт ь

д о з а б е з п е ч е н н я

с у х е

та

в к а ж іт ь

т е р и т о р ій

н а

р и с и я к и х

к о ж н о г о в ін

т и п у

к л ім а т у .

п о ш и р е н и й .

т а б л и ц і.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ І м іс ц е

н а

д о с л ід ж е н н я т а

х а р а к т е р н і

м а т е р и к а ,

я к и м и

та

п л а н е т і,

п р о т е

в с т а н о в іт ь ,

в и д а м и

я к

т а м ц і

г о с п о д а р с ь к о ї

п р о ж и в а є

л ю д и

п о н а д

д о л а ю т ь

д ія л ь н о с т і

м іл ь й о н

п р о б л е м и

в о -

з а й м а ю т ь с я .

§ 23. Води суходолу В и

д і з н а є т е с ь :

ч о м у

п р о

р и к ів

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІ

П ів д е н н а

А м е р и к а

є

р е к о р д с м е н о м

з а

в о д н іс т ю

с е р е д

ін ш и х

м а т е ­

З е м л і р о з т а ш у в а н н я

т а

п р и р о д н і

о с о б л и в о с т і

н а й б і л ь ш и х

в о д н и х

о б 'є к т ів

м а т е р и к а

П р и г а д а й т е : ♦

я к і

о с н о в н і

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ

к о м п о н е н т и д ж е р е л а

п р и р о д и

в п л и в а ю т ь

ж и в л е н н я

р іч о к

н а

ф о р м у в а н н я

в о д

с у х о д о л у

А ф р и к и

Південна А м ерика — материк багатьох рекордів, пов’язаних із її внутріш німи водами. Саме тут протікає найдовш а й найповноводніш а річка земної кулі, я к а має найбільш ий у світі річковий басейн та найбільш у кількість приток. У Південній Америці розташований 101 www.e-ranok.com.ua


р о

з д і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т

р

о

п

і ч

ПАРАНА 4380 км

~~|

ОРІНОКО 2730 км

к и х

П о р ів н я л ь н а

р іч о к

П ів д е н н о ї

д о в ж и н а

\wrna 'Де*Жан<і

- 20“ -------

оівдоЦ*—

Басейни стоку річок в океани:

Межі водозбірних басейнів 3 Межі океанів

Атлантичний Р

Тихий

Р

Безстічні області та області внутрішнього стоку

Масштаб

1:100 000 000 Рис. 2.

х

ш

и

р

о

т

^ 1^ Загальна характеристика вод суходо­ лу Південної Америки.

в е л и ­

А м е р и к и .

4706

в

и

наивищ ии і найпотуж ніш ий водоспад, найбільш е високогірне озеро світу. Такі особливості внутрішніх вод материка обу­ мовлені насамперед характерним и риса­ ми його клім ату та рельєфу.

АМАЗОНКА (із Мараньйоном) 6448 км

Рис. 1.

н

IIIМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИІ

Б а с е й н и

о к е а н и .

9103

Позначки глибин

Ш КАЛА ГЛИБИН У МЕТРАХ

І

І

І

І 1

глибше 6000 4000 2000 200

с т о к у

р іч о к

І

0

М атерик Південна А м ерика не має собі рівних за забезпеченістю водами. Континент охоплює близько 12 % площі суходолу, але на нього припадає 27 % загального об’єму світового стоку води. Розташ ування м атерика в ни зьких ш и ­ ротах, відкриті вологим вітрам рівнинні простори та винятково вологий клім ат — усе разом створює сприятливі умови для утворення найбільш их і найбагатоводніш их річкових систем. Тут протікаю ть найбільш і річки Землі — А мазонка, П а­ рана, Оріноко (рис. 1). Розташ ування гірської системи Анд у західній прибережній частині м атери­ к а обумовило нерівном ірний розподіл річкової м ереж і м іж басейнами Тихо­ го та А тлантичного океанів. Території внутрішнього стоку охоплюють незначні площі — лиш е 6 % (рис. 2). Ж ивлення більш ості річок — дощове, лиш е д еякі річки отримують воду за рахунок танен­ ня снігу й льоду в горах. П ротікаю чи в А ндах, перетинаючи плоскогір’я , річки П івденної А м ерики утворюють численні пороги й водоспа­ ди. Н а одній із приток річки Оріноко розташ ований найвищ ий і найпотуж н і­ ш ий водоспад світу — А н х е ль (1054 м) (рис. 3), а на притоці П арани — один із найкраси віш их водоспадів — Ігуа су (82 м) (рис. 4).

102 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИИММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

Озер у Південній Америці порівняно неба­ гато. Н айбільш е озеро м атерика — озеро-лагуна тектонічного походж ення М аракайбо. У Ц ен ­ тральних Андах у западині на висоті 3812 м роз­ ташоване найбільше з високогірних озер світу — Т іт іка ка (рис. 5). Значні території м атерика добре забезпече­ ні підземними водами, що має важливе значення для водопостачання міст. Н езважаю чи на значну висоту Анд, льодо­ виків тут небагато. У міру просування на пів­ день висота снігової лін ії поступово зниж ується. 4^

найбільші річкові системи.

А м а зо н к а (6992 км ) — найдовш а та найповноводніш а р іч к а світу, я к а м ає найбільш ий річ кови й басейн (рис. 6). Р іч к а бере початок у П еруанських А ндах зі свого головного вито­ ку — річки М араньйон, я к а м аленьким стру­ мочком в и тік ає з високогірного озера. З ав д я ­ ки останнім дослідж енням верхів’їв А м азонки у 2013 р. її було оф іційно визнано найдовш ою річкою світу. В А м азонки понад 1100 приток, 20 із я к и х мають довж ину від 1500 до 3500 км , а понад сотня є судноплавним и. З ав д як и чис­ ленн им при токам А м азо н к а зал и ш аєть ся п о ­ вноводною ц ілий рік. Р ізном анітність рослинного і тваринного світу Амазонки робить її справжньою природною скарбницею. У річці ж ивуть близько 2000 видів риб — це в три рази більше, ніж у великій аф ­ риканській річці Конго.

Рис. 3. Водоспад Анхель.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

В Амазонці зустрічається гігантська червона риба арапаїма (піраруку) завдовжки 5 м і вагою до 200 кг. Є дрібні рибки з дуже яскравим забарвленням — гупі, відомі європейцям як акваріумні. Найширшу та найсумнішу популярність мають піраньї. В Амазонці та її притоках водяться чорні каймани — крокодили завдовжки до 4,6 м, прісноводні дельфіни — ламантини. ІІМ ІМ М М ІМ М М ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМ М М

Рис. 4. Водоспад Ігуасу — це ціла система водоспадів із 275 водяних лавин. 103 www.e-ranok.com.ua


Рис. 5.

р о

з д і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т

р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

IIIІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ШИШ IIIІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1 ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1111ІІІІІІІІІІІІІІІ1111ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІИ

О з е р о

Т іт ік а к а .

Рис. 6.

Р іч к а

А м а з о н к а .

Інш і великі річки Південної Америки — П арана та Оріноко, — на відміну від А мазонки, мають яскраво виражену сезонність сто­ ку. М аксимальне підняття рівня води припадає на літній сезон, а в сухий період вони сильно м іліш аю ть. Із приходом вологого ек ва­ торіального повітря настає сезон дощів, річки розливаю ться, зато­ плюючи великі території та перетворюючи їх на болота. Такі повені нерідко мають катастрофічний характер. Р іч к и системи П арани збираю ть води на Б рази льськом у плоскогір’ї та внутріш ніх рівнинах, річка Оріноко з притоками — на Гвіанськом у плоскогір’ї. Вони прокладаю ть свій ш лях крізь тверді породи фундаменту платформи, тому у верхніх течіях річки порож исті й утворюють численні водоспади. У середній і ниж ній течіях П арана й Оріноко — типові рівнинні річки, зручні для суд­ ноплавства. Р ічки Південної Америки мають значний гідропотенціал, у по­ суш ливих районах внутріш ніх рівнин їх н я вода використовується для зрош ення полів. Головне

♦ Південна А м ерика — найбагатш ий на води материк. Він має розвинену річкову мережу, чому сприяю ть клім атичні умови та ре­ льєф материка. ♦ Н айбільш а річка Південної Америки й світу — А мазонка. ♦ Більш ість рівнинних південноамериканських річок судноплавні в середній і ниж ній течіях. 104 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИИММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

♦ Н айбільш і озера Південної Америки — М аракайбо на півночі материка та Т ітікака в Андах. Запитання та завдання для самоперевірки ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ 1. 2. 3. 4. 5. Я к и м и

н о ї

п р и ч и н а м и

А м е р и к и ?

П ів д е н н о ї н и й н о ї

в

д л я

А м е р и к и ?

б іл ь ш о с т і

А м е р и к и ?

р іч к о в и х

п р о ц е с

У

Н а в е д іт ь к л ім а т у

р іч о к

с и с т е м а х

ц е

м а т е р и к а ?

А м е р и к и

н е

н а б у в

т а

р іч к о в о г о

н а л е ж и т ь Я к и й

Я к е

р о з т а ш о в а н і

П ів д е н н о ї А н д а х

п о к а з н и к

о к е а н у

п о я с н ю є т ь с я ?

р а й о н а х

в

в и с о к и й

я к о г о

б іл ь ш а

т и п

ж и в л е н н я

п о х о д ж е н н я

н а й б іл ь ш і

А ф р и к и ?

з н а ч н о г о

з

м а ю т ь

н и х ?

Щ о

с т о к у

їх

П ів д е н ­

ч а с т и н а

р іч о к

х а р а к т е р ­

о з е р а Щ о

П ів д е н ­

с п іл ь н о г о

в ід р із н я є ?

6 .

ч о м у

п о ш и р е н н я ?

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

д о к а з и т а

б а с е й н у

ч и м

я к и х

з л е д е н ін н я

Поміркуйте

п о я с н ю є т ь с я

Д о

т в е р д ж е н н я :

« В о д н а

м е р е ж а

м а т е р и к а

ц е

д з е р к а л о

й о г о

р е л ь є ф у » .

Практична робота 5 (продовження) М ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИIIIМ ИМ ИМ ИIIIМ ИМ ИII Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів материка. П ід п и ш іт ь

н а

А м а з о н к а ,

П а р а н а ,

к о н т у р н ій

к а р т і

О р ін о к о ;

г е о г р а ф іч н і

водоспади:

о б 'є к т и

А н х е л ь ,

П ів д е н н о ї

А м е р и к и :

озера:

Іг у а с у ;

річки :

М а р а к а й б о ,

Т і­

т ік а к а .

Працюємо самостійно В и к о р и с т о в у ю ч и д ж е н н я

п р и р о д и

Р е з у л ь т а т и

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

д о д а т к о в і в о д н и х

р о б о т и

д ж е р е л а

о б 'є к т ів

о ф о р м т е

у

г е о г р а ф і ч н и х

П ів д е н н о ї

в и г л я д і

з н а н ь ,

А м е р и к и

б р о ш у р и

а б о

з а

п р о в е д іт ь в л а с н и м

д о с л і­

в и б о р о м .

б у к л е т а .

§ 24. Природні зони. Вертикальна поясність Анд. Зміни при­ роди материка людиною. Сучасні екологічні проблеми Ви дізнаєтесь: ♦

п р о

я к і

с к л а д

т а

е н д е м іч н і

о с о б л и в о с т і

п о ш и р е н н я

п р е д с т а в н и к и

ф л о р и

т а

п р и р о д н и х ф а у н и

з о н

н а

п р о ж и в а ю т ь

м а т е р и к у у

П ів д е н н ій

А м е ­

р и ц і ♦

п р о

е к о л о г і ч н і

п р о б л е м и

м а т е р и к а

та

ш л я х и

ї х н ь о г о

р о з в 'я з а н н я

Пригадайте: ♦

с к л а д

ч о м у

і

р о з м іщ е н н я

п р о я в л я ю т ь с я

п р и р о д н и х ш и р о т н а

з о н

А ф р и к и

з о н а л ь н іс т ь

і

в е р т и к а л ь н а

п о я с н іс т ь

П івденна А м ерика відрізняється тривалим відокремленим розвитком, що вплинуло на формування її своєрідного органічного світу. М атерик охоплює багато природних зон (рис. 1). Ф лора і ф а­ уна П івденної А м ерики дуже багаті на ендемічних представників рослин і тварин. Це батьківщ ина каучуконоса гевеї, шоколадного 105 www.e-ranok.com.ua


р о

з д і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т

р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

III1111III11111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111 дерева, хінного й червоного дерев, вікторіїрегії (рис. 2), а також багатьох культурних рослин — картоплі, томатів, квасолі. Вологі екваторіальні ліси.

Зона вологих еквато р іал ьн и х лісів у Південній А мериці, я к і в Африці, розта­ ш ована по обидва боки від екватора. Вона охоплює Амазонську низовину, схили Анд, я к і прилягаю ть до Гвіанського та Б р ази л ь­ ського плоскогір’їв, і північно-західну час­ тину тихоокеанського узбереж ж я. П лощ а вологих екваторіальних лісів більша, ніж на Африканському континенті, а видовий склад рослинного світу різноманітніш ий. Екваторі­ альні ліси в П івденній А мериці називаю ть сельвас, що в перекладі з португальської означає «ліс». Це найбільші вічнозелені ліси на Землі. Тільки в басейні А мазонки н алі­ чується до 4 тис. видів дерев, що становить 1/4 всіх існуючих у світі порід. Крони дерев, п р и р о д н і трави, чагарники розміщ ую ться у 12 повер­ | вологих екваторіальних лісів І перемінно-вологих (у тому числі мусонних) лісів хів — ярусів, причому найвищ і здіймаю ться | саван і рідколісся над землею іноді на висоту до 100 м. — і твердолистих вічнозелених лісів і чагарників ------ 1 (середземноморська) У сельві на червоно-жовтих фералітних | напівпустель і пустель ґрунтах ростуть найцінніш і породи дерев. | степів І мішаних лісів Серед них знаменита гевея, із соку як о ї ви­ | області вертикальної поясності готовляють каучук; червоне дерево з твердою ------ Межі кліматичних поясів Національні природні парки та заповідники деревиною; дерево бальса, що має найлегш у М а с ш т а б 1 :1 0 0 0 0 0 0 0 0 деревину; бавовникове дерево — сейба, із насіння якої добувають олію, а з плодів — Рис. 1. волокно. В елика кіл ькість тепла й вологи створює сприятливі умови для різном аніт­ них рослин, я к і ростуть на кущ ах і деревах: лиш айн иків, мохів, ліан , орхідей (рис. 3). Тварини, кож на по-своєму, пристосувалися до існування серед густого лісу. Мавпи — ревун, капуцин, ігрунки, тонкотілі павукопо­ дібні мавпи саймірі — усе ж иття проводять на деревах, тримаючись за гілки сильним хвостом. Ч іпкі хвости є навіть у деревних дикобра­ за, єнота, мурахоїда та опосума — єдиного представника сумчастих на материку. Упевнено почувають себе в лісових хащ ах ягуари та 106 з о н и

П р и р о д н і

з о н и

П ів д е н н о ї

А м е р и к и .

www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИИММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

оцелоти. Поблизу води ж иве капібара — най­ більш ий у світі гризун (рис. 4). Чим ало че­ репах, крокодилів і зм ій, із я к и х найбільш відомий водяний удав анаконда, що досягає 10-метрової довжини. Дуже багатий світ пта­ хів. Самих тільки крихітних колібрі тут налі­ чують близько 500 видів. Багато видів папуг (рис. 5), туканів та ін. У П івденній А мери­ ці величезна к іл ьк ість різном анітних к о ­ мах — метеликів, ж уків, серед як и х є справ­ ж ні «геркулеси» — до 12 см у довжину. Тут також водяться гігантські (до 3 см) мурахи. Вологі екваторіальні ліси поступово за­ ступають перемінно-вологі ліси субекваторі­ ального поясу. ^2^ Савани та рідколісся.

Н а Орінокській низовині, більшій части­ ні Гвіанського та Бразильського плоскогір’їв розташ оване царство саван і рідколісся. У більш вологих саванах П івнічної півкулі — льянос (від ісп. «льяно» — рівний) серед ви­ соких трав ростуть пальми й акац ії. У сухих саванах Південної півкулі — кампос (від ісп. «кампо» — поле) — деревна рослинність бід­ ніш а, зустрічаються зарості чагарників, к а к ­ туси, мімоза, пляш кові дерева з бочкоподіб­ ними стовбурами. У саванах тропічного поясу, де протягом багатьох місяців сухо й спекотно, ростуть покривлені, укриті колю чками низь­ корослі дерева й чагарники. Під рослинніс­ тю саван і рідколісся сформувалися червоні й червоно-бурі ґрунти. Тваринний світ південноамериканських саван порівняно з африканським и бідніший. Тут немає великих травоїдних тварин. Із ко­ питних ж ивуть олені й дикі свині — пекарі, водяться броненосці (рис. 6), ягуари, пуми (рис. 7), мурахоїди, із птахів — папуги, ко­ лібрі. Багато змій та ящ ірок, часто зустріча­ ються терміти.

Рис. 2. Вікторія-регія — най­ більша у світі водяна лілія водойм Південної Америки. Діаметр її листків може до­ сягати 2 м. Саме тому місцеві жителі іноді використовують рослину замість одномісного човна, щоб переправитися на інший берег річки.

Рис. 3. Орхідеї визнані найкра­ сивішими квітковими рослина­ ми світу. У Південній Америці є особливий вид професійної діяльності — полювання на орхідеї, що дає великі при­ бутки. 107 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІчНИх шИРОТ III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III ми nil III ммMil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III ммMil Mil III nil nil I

© V igilance P rim e

Рис. 4. Гризун капібара схожий на морську свинку з вели­ кою головою. Довжина тіла тварини дорівнює 1,5 м, висо­ та — близько 50 см, вага — до 65 кг. Індіанці полювали на капібар через смачне м'ясо. Зараз капібар розводять як домашніх тварин. У неволі водосвинки швидко стають ручними й можуть товаришувати навіть із собаками. Н а південь від саван простяглися субтро­ пічні степи, я к і в П івденній А м ериці назива­ ють пампою (у перекладі з мови індіанців озна­ чає «простір, позбавлений деревної рослиннос­ ті»). В умовах вологого субтропічного клім ату на родючих червоно-чорних ґрунтах переважає трав’яниста рослинність — ковила, дике просо та інш і види злаків. П рактично всі землі пам ­ пи розорані або перетворені на пасовища, тому диких тварин майж е не лиш илося. Багато гри­ зунів, броненосців і птахів. У передгір’я х Анд пасуться лами (рис. 8), а серед к ам ’янистих роз­ сипів живе невеликий гризун ш инш ила, срібляс­ те хутро якого дуже високо цінується. Рис. 5. Папуга ара — чис­ ленний представник тро­ пічної Південної Америки. Найбільші види мешкають у Бразилії. Довжина їхнього крила сягає 36,5 см, тіла — 80—98 см. Полювання на диких ара призводить до сумних наслідків: деякі види винищені повністю, а інші перебувають на межі зникнення. Руйнуван­ ня гнізд і вилов пташенят спричиняють постійне зниження кількості пред­ ставників.

^ 4^ Пустелі й напівпустелі.

Н а півдні м атерика на схід від Анд, де панує помірно континентальний клім ат, утвори­ лися напівпустелі. Ц я сувора територія дістала назву П атагонія. Західні схили Анд відбирають усю вологу в П атагонії, я к а опиняється в «су­ хій тіні гір». Холодні повітряні маси з півдня не зустрічають на своєму ш ляху ж одних перешкод і проносяться над плоским плато аж до степів пампи. Серед рослинного покриву переважаю ть сухостійні злаки, серед я к и х розкидані окремі деревця. Із тварин водяться пума, лисицеподібний магеллановий собака — кульпео, страус Д арвіна (південний вид нанду). Зустрічаю ться стада лам гуанако, броненосці. Н а річках та озе­ рах є багато водоплавних птахів.

108 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИИММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

Особливим органічним світом відрізня­ ється берегова пустеля А такама на західному узбереж ж і. Єдиним джерелом вологи є ту­ ман, що ж ивить вологою ломас — ізольовані острівці рослинності, я к і містять угрупован­ ня з кактусів, папоротей, колю чих чагарни­ ків, сухих трав. До ж иття в А такам і присто­ сувалися 160 видів кактусів, 90 з як и х є ен­ демічними. У рідкісних лагунах на околицях соляних озер м ож на зустріти водоплавних птахів лисок і фламінго. У суворих умовах добре почуваються комахи, дрібні гризуни та плазуни, серед як и х безліч видів змій.

Рис. 6. Броненосця часто назива­ ють «кишеньковим динозавром». Він схожий на маленького коня в панцирі з довгим хвостом. Під час небезпеки броненосець, як їжак, скручується в клубок.

^ 5^ Вертикальна поясність в Андах.

Д іл я н к и Анд, розташ овані в різних ш иротах, відрізняю ться кількістю та ск л а­ дом вертикальних поясів. Н айбільш повно вертикальна поясність представлена в облас­ ті екватора (рис. 9), де до висоти 2800 м рос­ туть гірські вічнозелені ліси. Їх змінюють високогірні низькорослі вічнозелені ліси, я к і з висоти 3600 м поступаються гірським альпійським і субальпійським лукам . Вище 4500 м панують сніги та льодовики. У тро­ пічних ш иротах уздовж тихоокеанського узбереж ж я та схилам и гір простягаю ться пустелі і напівпустелі, а в субтропічних ш и­ ротах — твердолисті вічнозелені ліси та ч а­ гарники. Вище вони переходять у пояс лис­ топадних лісів із південного бука. Над ними з ’являю ться субальпійські й альпійські лу­ ки. Н а плоскогір’ях Ц ентральних Анд, ізо­ льованих хребтами від впливу океанів, роз­ таш овані сухі гірські степи та напівпустелі. Тваринний світ Анд представлений багатьма ендемічними видами. По всій гір ­ ській області Анд пош ирені лам а, очковий ведмідь, зустрічається ш инш ила, із хиж и х птахів-ендеміків — кондори.

Рис. 7. Пума має багато місце­ вих назв: кугуар, гірський лев, оленячий тигр, бурий ягуар, срібний лев, червоний тигр, гір­ ський кіт. Це дуже зухвала й не­ безпечна тварина. Нападає на тапірів, страусів, оленів, гуанако, овець, коней і навіть на ягуарів.

109 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІчНИх шИРОТ I I I M i l I I I M i l M i l I I I M i l M i l I I I M i l M i l M i l II I M i l M i l I I I M i l M i l M i l I I I M i l M i l I I I I N I l l l l I N I I I I M i l M i l II I M i l M i l M i l I I I M i l M i l I I I М И И М M i l I I I М И И М I I I M i l M i l M i l II I M i l M i l I I I И И И М M i l I I I И И I N I I I I M i l M i l M i l I I I И И И И I

Гб

© Richard M a so n e r

Рис. 8. Лама — травоїдна тва­ рина з родини верблюдових. Ще понад 5000 років тому лама була приручена перуанськими племенами інків.

мі 6000­

Сніги, льодовики, скелі

5000­ 4000 3000 2000 1000

ВисокогірніХлуки Високогірні ліси Гірські ліси Вологі екваторіальні ліси

0 Рис. 9. Вертикальна поясність Анд поблизу екватора.

Зміни природи материка під впливом господарської діяльності людини.

Істотні зміни природи Південної А ме­ р и ки , я к і А ф рики, почалися в XVI ст. з приходом на материк європейців. У першу чергу вони почали освоювати простори саван і степів із родючими ґрунтам и. Інтенсивне розорювання земель, пасовищне скотарство та поява нових рослин привели до зміни природного середовища прож ивання рідкіс­ них та ендемічних тварин. У багато разів зменш илася кількість лам, майж е повністю знищені ш инш ила, перуанський олень, рідко зустрічається пума. Особливе занепокоєння екологів ви ­ к л и к ає скорочення площ і лісів А м азонії (приблизно на 100 тис. к м 2 щорічно). Б у ­ дівництво Трансам азонської автомобільної дороги довжиною 5000 км відкрило легкий і ш видкий ш лях у сельву, а розвідані в над­ рах А мазонії багаті родовища залізних руд і кольорових м еталів ф актично прирекли унікальні лісові масиви на вимирання. Уперше про охорону природи Південної А мерики заговорили ще на початку ХХ ст., однак тіл ьки десять років тому в деяких кр аїн ах були складені списки зникаю чих тварин. Створено близько 200 заповідників і національних парків. Багато заповідних територій розташ овані вздовж узбереж ж я (рис. 10, 11). Вони використовую ться не тіл ьки з метою охорони природи, але і я к центри туризму. Головне

♦ По обидва боки від екватор�� в Амазонії простягаю ться вологі вічнозелені л і­ си, я к і змінюю ться в напрям ках на північ і південь перемінно-вологими листопадними лісами, рідколіссям та саванами. Н а півдні м атерика розташ овані степи та напівпустелі.

110 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИИММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

Рис. 10. щ о

У

н а ц іо н а л ь н о м у

з а й м а є

о с т р о в ів , ч е р е п а х , в ін ів ,

9 7 ,5

%

о х о р о н я ю т ь м о р с ь к о г о

р ід к іс н и х

п а р к у

т е р и т о р ії

г іг а н т с ь к и х

л е в а ,

Рис. 11.

Г а л а п а г о с ,

о д н о й м е н н и х

н а

ж и в у т ь

с л о н о в и х

г а л а п а г о с ь к и х

к о л о н ії

в у х а т и х

п ін г ­

п т а х ів .

П ів о с т р ів

а т л а н т и ч н о м у

к и т и ,

В а л ь д е с

п і в д е н н и х

т ю л е н ів ;

р о з т а ш о в а н и й

у з б е р е ж ж і

у

А р г е н т и н и .

м о р с ь к и х

з а т о ц і

м е ш к а ю т ь

Т у т

с л о н ів , п ів д е н н і

к о с а т к и .

В узька смуга в м еж ах тропічного кліматичного поясу на заході за­ йнята пустелею А такама. ♦ Д ілян ки Анд, розташ овані в різних ш иротах, відрізняю ться кількістю та складом вертикальних поясів. ♦ Головними екологічними проблемами м атерика є: зменш ення площ лісів, виснаж ення родючих ґрунтів пампи, скорочення видо­ вого складу рослин і тварин. З а п и т а н н я 1 .

Я к і

2 .

ч и м

т а

З е м л і?

3 . 4 .

п ів к у л ь

н а

н а

з о н а

т я

л ю д е й ?

У

У

ч о м у

П о м і р к у й т е В ід о м о , ч а с т и н у

щ о

п о л я г а є

7 .

У

Я к и м и

А м е р и ц і

б а г а т с т в о

А м е р и к и ,

л іс ів

н а

п у с т е л ь

в а ш

п р и р о д н и х

г о с п о д а р с ь к о ю

т а

н а й б і л ь ш у

р із н о м а н іт н іс т ь

м іж

д л я

П ів д е н н о ї є

д ія л ь н іс т ю

ц і

П ів н іч н о ї

А м е р и к и .

й

6 .

ч и м

5 . Я к а

н а й б іл ь ш

ц е

с в іт у

П ів д е н н о ї

с п р и я т л и в о ю

А м е р и к и

л ю д е й ?

ч о м у ?

а т м о с ф е р и

в ід м ін н о с т і?

н а й б іл ь ш

П ів д е н н о ї

п л о щ у ?

о р г а н іч н о г о

г а з о о б м ін у

с а в а н а м и

о б у м о в л е н і

п о г л я д ,

з о н а х

ІIII МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ II

з а й м а ю т ь

А м а з о н і ї

в ід м ін н о с т і

п р и ч и н а м и

б е р е г о в и х

я к и х з

с а м о п е р е в і р к и

р о л ь

п о л я г а ю т ь

п р и р о д и

П ів д е н н о ї

д л я

П ів д е н н ій

в и н я т к о в е

ч о м у

п о в 'я з а н і

в и в а л и

в

м а т е р и к у ?

о с о б л и в о с т і

з м ін и ,

з о н и

п о я с н ю ю т ь с я

с е л ь в и ?

в іс т ь

з а в д а н н я

п р и р о д н і

Н а з в іт ь п р и р о д ­

д л я

ж и т ­

п о м іт н і

о б у м о в л е н о ?

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІ А р т у р

К о н а н

Г в іа н с ь к о г о ф а н т а з ію

з б е р е ж е н н я

Д о й л

у

п л о с к о г ір 'я .

п и с ь м е н н и к а ? д о

н а ш и х

д н ів

р о м а н і Я к і Щ о

« З а г у б л е н и й

п р и р о д н і

н а ш т о в х н у л о

ц ь о г о

с в іт »

о с о б л и в о с т і

к у т о ч к а

й о г о

з е м н о ї

н а

о п и с а в ц ь о г о д у м к у

ц е н т р а л ь н у р а й о н у п р о

р о з ­

м о ж л и ­

к у л і?

111 www.e-ranok.com.ua


♦ О

РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ III МИIII МИМИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII 11111111МИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII 11111111МИIII INI INI III 11111111МИIII МИМИIII 1111МИМИIII INI INI III МИМИМИIII 111111111

Працюємо самостійно ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Підготуйте наукову статтю на тему «Сьогодення та майбутнє лісів Амазонії».

Ф

Практична робота 5 (продовження) II111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III11111111III111111111111III111111111 Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів материка.

Позначте на контурній карті географічний об'єкт Південної Америки: пустеля Атакама. Географічні дослідження ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Інформаційний проект «Природні унікуми Південної Америки». Порадник

Скористайтеся корисними посиланнями, що наведені в електронному освітньому ресурсі. 2. Оберіть природний об'єкт материка, який вас зацікавив. 3. Установіть, у чому полягає його унікальність. 4. З'ясуйте, які природоохоронні заходи вживаються для збереження цього об'єкта. 1 .

§ 25. населення Південної Америки

Ви дізнаєтесь: ♦ як відбувалося заселення материка ♦ про етнічний склад та особливості розміщення населення

Пригадайте: ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ♦ представники яких країн брали участь у колонізації Південної Америки ♦ що таке густота населення Минуло вже понад п ’ять століть від початку колонізації мате­ рика європейцями. Це були переважно іспанці та португальці, я к і, зустрівш и непокору з боку індіанських племен, почали завозити на континент рабів з А фрики. У результаті відбулося зм іш ання трьох світів, трьох рас, трьох цивілізацій: ам ериканських індіанців, євро­ пейців та аф риканців. Сьогодні ж ителі континенту незалеж но від мови та кольору ш кіри найчастіш е називаю ть себе бразильцям и, колумбійцями, аргентинцями — за назвою ниніш ніх держав. Коло­ ніальне минуле нагадує про себе пануванням латинських мов — іс­ панської та португальської, католицькою вірою, архітектурою старих міст, соціально-економічною відсталістю країн. ^ 1^ історія заселення материка.

На думку багатьох учених, заселення Південної Америки відбу­ валося через так званий «Беринговий міст», який понад 35 тис. років тому існував на місці Берингової протоки. Корінні ж ителі — індіан112 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ці — це нащ адки азіатських племен, я к і поступово просувалися на південь. Вони з ’явилися в Південній Америці близько 15—17 тис. років тому, займалися полюванням, збиральництвом і рибальством. Б ли зь­ ко 7 тис. років тому тут виникли землеробство та тваринництво, почали розвиватися ремесла. П риблизно від 1500 р. почалася колонізація м атерика іспанцям и і португальцям и. Слідом за іспанцями в боротьбу за захоплення територій на материку вступили французи, англійці й голландці. Щоб компенсувати дефіцит робочих рук, європейці почали завозити рабів з А фрики. У період від XVI до початку XIX ст. було продано в рабство й при­ везено до Америки понад 10 млн аф риканців. П ісля скасування рабства в першій половині XIX ст. для роботи на плантаціях почали приїж дж ати китайці та індійці. У X IX —XX ст. до П івденної А мерики прибуло багато вихідців з інш их країн — японці, араби, німці, а також росіяни та українці.

Рис. 2. Мулати — на­ щадки від шлюбів євро пейців і негрів.

'

Раси і народи.

©

Н аселення Південної А мерики, я к і А фрики, відрізняється надзвичайно різноманітним етнічним складом. Н а П івденноам ериканськом у континенті ж ивуть представники європеоїдної (25 %), монголо­ їдної (15 % ), негроїдної (10 % ), а також міш аних рас (50 % ), я к і виникли на їхній основі (рис. 1—3). Інтенсивне міжрасове зм іш ання розпочалося в колоніальний період, у результаті чого етнічний склад населення м атерика набув надзвичайної стро­ катості. Тривалий процес злиття мов, звичаїв, тра­ дицій привів до утворення нових народів Південної А мерики. М ішане населення переважає в багатьох країнах материка. Більш ість людей говорять іспан­ ською мовою, у Б разилії — португальською, деяким групам індіанців удалося зберегти свої рідні мови. 4^

Рис. 1. Метиси — на­ щадки від шлюбів єв­ ропейців з індіанцями.

Ricardo Stuckert

4^

© Antonio Cruz

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Кількість і розміщення населення.

У П івденній А м ериці прож иваю ть понад 400 млн осіб. За останні півстоліття кількість насе­ лення збільш илася майж е втричі та продовжує до-

Рис. 3. Самбо — на­ щадки від шлюбів індіанців і негрів. 113

www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІЧНИХ ШИРОТ III INI III INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI INI III INI INI INI III INI Mill

сить ш видко зростати. У родинах південноамериканців традиційно багато дітей, тому Південну А мерику часто називаю ть континентом молоді. Приблизно 30 % його населення — діти та підлітки віком до 15 років. Н аселення розм іщ ується територією м атерика нерівномірно. М айже 90 % його проживає в приморській частині континенту. Там розташ овані найбільш і міста, я к і разом із прилеглими територіями охоплюють великі площі та кількість населення: Сан-Паулу (19 млн осіб), Буенос-Айрес (14 млн осіб), Ріо-де-Ж анейро (12 млн осіб). Щ е однією особливістю розміщ ення населення Південної А ме­ рики є його «високогірне» прож ивання. У деяких андійських к р а­ їнах значна частина населення ж иве на висоті 2400—2600 м над рівнем моря. У той самий час величезні простори Південної Америки в ра­ йоні екваторіальних лісів і на півдні залиш аю ться майж е незаселе��ими. ^ 4^ Держави минулого та сучасності.

У І тис. н. е. в П івденній А мериці виникли перші держави. Задовго до появи імперії інків на схилах Анд існували могутні ін ­ діанські держави — Ч авін, М очіка та П аракас. Ч авінці займалися землеробством, були майстерними будівельниками, уміли робити ви­ тончений посуд із глини, прикраси та статуетки із золота й срібла. Ж ителі М очіки відкрили секрет виплавлення міді з руди, освоїли виготовлення бронзи, вирощували на схилах гір маїс, маніок, к ар ­ топлю, розводили лам. П аракаські лікарі знали хірургію та вміли робити складні операції. Н а момент приходу європейців на материку існувала могутня імперія інків. Вони будували величні храми, міста, дороги високо в горах, виготовляли найтонш і вовняні ткани ни , посуд, ювелірні прикраси. П ам ’ятки зниклих індіанських цивілізацій є предметом дослі­ дж ення вчених та туристичними об’єктам и (рис. 4). П лавання Х. Колумба, військові експедиції Ф. Пісарро та ін ­ ш их конкістадорів привели до затвердж ення іспанського пануван­ ня на всьому материку, за винятком Б разилії, я к а стала належ ати Португалії, і Гвіани, захопленої Англією, Голландією та Ф ранцією. У результаті національно-визвольної боротьби на материку утвори­ лися нові держави. Н а сучасній політичній карті Південної Америки представлено 15 країн, із них 12 — незалеж ні (рис. 5). Усі країни континенту належ ать до групи країн, що розвиваються. М айже всі 114 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

II ММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИИММIII ММММIII ММММММIII ММММIII МИИМММIII ММММIII ММММММIII МИИМII

Р и с . р а

4 .

М а ч у - П ік ч у

в е р ш и н а » )

в а н е

в

А н д а х

х р е б т а я к е є

н а д

р ії,

н а

в и с о т і

2 4 0 0

р іч к и

ім п е р ії

к о л и

п іс л я

п е р е к л а д і

н а з и в а ю т ь

с и м в о л о м р .,

ч о г о

з

д о к о л у м б о в е

д о л и н о ю

ч а с т о

1 5 3 2

м іс т о

м

н а

в е р ш и н і

« з а г у б л е н и м В о н о

в т о р г л и с я б у л о

к е ч у а ін к ів .

У р у б а м б и

ін к ів .

іс п а н ц і

м о в и

м іс т о

в

« с т а ­

Р о з т а ш о ­ г ір с ь к о г о

П е р у .

м іс т о м

М іс т о , ін к ів » ,

ф у н к ц іо н у в а л о н а

т е р и т о р ію

з а л и ш е н е

й о г о

д о

ім п е ­

ж и т е л я м и .

Р и с .

5 .

д е н н о ї

С у ч а с н а

п о л іт и ч н а

к а р т а

П ів ­

А м е р и к и .

країни Південної А мерики, крім Болівії та Парагваю, мають вихід до океанів. Н айбільш ими за площею є Б разилія та Аргентина. ^1

Головне

♦ У Південній Америці ж ивуть представники європеоїдної, мон­ голоїдної, негроїдної рас, а також народи, я к і виникли на їхній осно­ ві та належ ать до міш аних рас. ♦ Населення Південної А мерики характеризується значною част­ кою молодого населення, нерівномірним розміщ енням. ♦ Країни Південної А мерики, я к і А фрики, пройшли тривалий ш лях колоніального розвитку та національно-визвольної боротьби. З а п и т а н н я 1 .

У

ч о м у

т а

з а в д а н н я

п о л я г а ю т ь

П ів д е н н о ї

А м е р и к и ?

н е р ів н о м і р н о ? н а м и Щ о

ц е

Я к і

2 .

в

ч о м у

р а й о н и

о б у м о в л е н о ?

с п іл ь н о г о

д л я

с а м о п е р е в і р к и

о с о б л и в о с т і

ї х н ь о м у

3 .

р а с о в о г о н а с е л е н н я

к о н т и н е н т у Я к і

в е л и к і

та

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ н а ц іо н а л ь н о г о

П ів д е н н о ї

н а й б іл ь ш м іс т а

г е о г р а ф і ч н о м у

г у с т о

н а с е л е н н я

р о з м іщ у є т ь с я

з а с е л е н і?

Я к и м и

р о з т а ш о в а н і

п о л о ж е н н і?

с к л а д у

А м е р и к и

4 .

в

П ів д е н н ій

С к іл ь к и

п р и ч и ­

А м е р и ц і?

д е р ж а в

п р е д -

115 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІчНИх шИРОТ III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

ставлено на сучасній політичній карті Південної Америки? Які з них не мають виходу до моря? Які є найбільшими за площею? П р а к т и ч н а

р о б о т а

5

( з а к і н ч е н н я )

II МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ III МИ МИ МИ III МИ МИ І

Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів материка.

Позначте на контурній карті держави Південної Америки та їхні столиці: Бра­ зилія, Аргентина, чилі.

§ 26. Держави Південної Америки

Ви дізнаєтесь: ♦ про особливості природи, населення та господарства окремих держав Південної Америки ♦ про зв'язки України з державами материка

Пригадайте: ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ♦ основні види господарської діяльності населення ♦ особливості господарства країн Африки Від часів відкриття про Південну А мерику пош ирю валася сла­ ва я к про континент із казково багатими надрами та сприятливим тропічним кліматом, що дозволяє вирощувати каву, какао, тютюн, цукрову тростину, бавовник, фрукти, овочі. І в наш і дні південно­ американські держави є великими світовими виробниками мінераль­ ної сировини та продукції сільського господарства. Статуя христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро, споруджена на вершині 710-метрової гори Корковаду, стала символом міста та Бразилії. Р и с .

1 .

116 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Н езважаю чи на віддаленість Південноаме­ риканського континенту від У країни, ці країни мають активні торговельні відносини з нашою державою. У країнцям добре відомий смак аро­ матної бразильської кави, а на ринках і в м ага­ зинах часто мож на побачити банани з Еквадору, екзотичні фрукти із Ч илі. У країнські ф ахівці — інж енери, лікарі, військові радники — працю ­ ють у країнах Південної А м ерики, передаючи свій досвід молодим спеціалістам. В Аргентині та Б рази л ії ж иве численна укр аїн ська діаспо­ ра — близько 500 тис. осіб. ^ 1^ Бразилія.

Б разилія — найбільш а держ ава Південної Америки та одна з найбільш их на земній кулі. Вона займає близько половини м атерика, охо­ плюючи частину Гвіанського плоскогір’я, А м а­ зонську низовину й Б разильське плоскогір’я. Третину території країни займають вологі вічно­ зелені екваторіальні ліси Амазонії, решта терито­ рії — перемінно-вологі ліси, савани й рідколісся. П рирода щедро обдарувала Бразилію при­ родними ресурсами. У її надрах зосередж ені найбільш і запаси залізної руди, золота, бокси­ тів, марганцю та інш их рудних корисних копа­ лин. Повноводні річки мають величезний гідропотенціал. За запасами дерев цінних порід Б разилія посідає перше місце у світі. Б разилія — найбільш населена країна П ів­ денної А мерики. Б ільш ість ж ителів мають м і­ ш ане європейське, аф риканське та індіанське походження. Національному характеру бразиль­ ців властиві сентиментальність, товариськість, а також любов до танців, карнавалів і футболу. Б р ази л ія — найбільш розвинена кр аїн а Південної Америки. Вона посідає перше місце на материку за обсягами видобутку різноманітних корисних копалин. Тут виробляють автомобілі, хім ікати, тканини, одяг, взуття. Б разилія посі-

Бразилія ♦ Площа: 8,5 млн км2 ♦ Населення: 202,3 млн осіб (2015 р.) ♦ Столиця: Бразиліа ♦ Державна мова: португаль­ ська ІIII11111111III11111111III11111111III11111111III11111111III11111111III11111111III11111111I

Рис. 2. Обриси міста Бра­ зиліа з висоти пташиного польоту нагадують літак або метелика. 117 www.e-ranok.com.ua


р о

з д і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т

р

ІНШІ III ІНШІ III ІНШІ III III INI III III INI III III INI III III III ІНШІ III ІНШІ III ІНШІ І

Аргентина ♦

П л о щ а :

Н а с е л е н н я : ( 2 0 1 5

2 ,8

м л н

к м 2

4 2 ,5

м л н

о с іб

р .)

С т о л и ц я :

Д е р ж а в н а

Б у е н о с - А й р е с м о в а :

іс п а н с ь к а

1111IIIIII1111IIIIII1111IIIIIIIII ІНШІ III ІНШІ III ІНШІ IIIIII ІНШІ III ІНШІ III ІНШІ І

Рис. 3. з

Б у е н о с - А й р е с

н а й б і л ь ш и х

т у р н и й , ц е н т р ш и й с ь к и й

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

III МИIII МИМИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII 11111111МИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII 11111111МИIII INI INI III 11111111МИIII МИМИIII 1111МИМИIII INI INI III МИМИМИIII 111111111

м іс т

н а у к о в и й ,

А р г е н т и н и .

з а л із н и ч н и й п о р т

н а

с в іт у ,

о д н е к у л ь ­

п р о м и с л о в и й Ц е

н а й б іл ь ­

в у з о л

та

к о н т и н е н т і.

м о р ­

дає одне з провідних місць у світі за виробни­ цтвом персональних ком п’ютерів, а створені нею супутники освоюють космічні простори. Б разилія — найбільш ий у світі вироб­ ник кави, цукрової тростини та какао. Тут вирощують банани та цитрусові. У Б рази лії багато великих міст. Найвідоміш е місто країни — Ріо-де-Ж анейро, культурна столиця Б разилії (рис. 1). Щ оро­ ку його відвідують понад 10 млн туристів. Офіційна столиця Б разилії — Б разиліа (рис. 2), спроектоване та збудоване безпосередньо я к столичне місто. 4^

Аргентина.

А ргентина — друга за площею країна Південної А мерики. Вона займає південносхідну частину материка. Головне багатство Аргентини — пам па — великі рівнини з ро­ дючими ґрунтами, що за площею перевищ у­ ють територію У країни. У минулому пампу вкривала природна трав’яниста рослинність, тепер значна її частина перетворена на сіль­ ськогосподарс��кі угіддя з безкрайніми поля­ ми та пасовищами. Аргентина — типова переселенська кра­ їна. Основу її населення складаю ть нащ адки іспанців. Н априкінці XIX — на початку XX ст. до країни переїхало багато представників інш их народів Європи: італійці, німці, поля­ ки, росіяни, українці. Я к і в Б разилії, біль­ ш а частина населення країни ж иве в містах і майж е чверть — 14 млн осіб — у столиці Буенос-Айресі (рис. 3) та її околицях. В А ргенти ні н алічу ється близько 300 тис. етнічних українців. П ри товари­ ствах української діаспори діють близько 20 танцю вальних та хорових творчих к о ­ лективів, у Буенос-Айресі працюють субот­ ні ш коли, де вивчаю ться укр аїн ська мова й ни зка українознавчих дисциплін, створе-

118 www.e-ranok.com.ua


Т ем а

2.

П ів д е н н а

А м е р и к а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

но Інститут української культури та освіти ім. П атріарха Йосипа Сліпого. Завдяки сприятливим природним умовам А ргентина стала одним із найбільш их світових виробників зерна, м ’яса, вовни. ^ 3^ Чилі.

Ч илі — «найдовша» з усіх південноамери­ канських країн — близько 4300 км, при цьому середня ш ирина її території в середньому ста­ новить 175 км. К раїна враж ає різноманітністю ландш афтів: ліси та рівнини, степи, гори, вул­ кани, гейзери, острови й фіорди, озера, пустеля А такама, п л яж і й льодовики на півдні країни. Б ільш ість населення Ч илі становлять ме­ тиси, індіанців близько 4 —5 % , європейців — близько 20 % . Н а острові П асхи проживаю ть аборигени-рапануйці. В середній частині країни з найбільш сприятливим и природними ум ова­ ми розташ овані вели кі міста та основна ч ас­ тина орних земель країни. К іл ька культурних об’єктів Ч и л і віднесені до Світової спадщ ини ЮНЕСКО (рис. 4). Сантьяго — столиця та найбільш е місто країни, де прож иває понад третина населення (рис. 5). Сантьяго є одним із побратимів міста Києва.

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ Ч и л і

♦ Площа: 756,9 тис. км2 ♦ Населення: 18,0 млн осіб (2015 р.) ♦ Столиця: Сантьяго ♦ Державна мова: іспанська ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

Історичний квартал портового чилійського міста Вальпараїсо. Це місто є важливим культурним і транспортним осередком країни. Його центр розташо­ ваний на вузькій смузі між береговою лінією та прилеглими пагорбами. Він має звивисті бруковані вулиці та ото­ чений крутими скелями, будинками пе­ редмість, що розкинулися по схилах, до яких ведуть численні пішохідні доріжки, сходи й фунікулери. Міські музеї при­ родознавства, мистецтва та Морський музей вважаються одними з найкращих у чилі. Р и с .

4 .

119 www.e-ranok.com.ua


р о

з д і л

і і

.

м

а

т е

р

и

к и

т

р

о

п

і ч

н

и

х

ш

и

р

о

т

III МИIII МИМИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII 11111111МИIII МИМИIII МИМИМИIII МИМИIII 11111111МИIII INI INI III 11111111МИIII МИМИIII 1111МИМИIII INI INI III МИМИМИIII 111111111

о ■а 70 Р и с .

5 .

С а н т ь я г о .

Ч илі є найбільш им у світі виробником міді. Крім того, тут ви­ добувають залізну руду, золото, срібло, цинк, нафту й природний газ, к ам ’яне вугілля. Розвиваю ться також машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна, нафтопереробна, целюлозно-папе­ рова та інш і галузі промисловості. Вирощують пшеницю, ячмінь, бо­ бові, кукурудзу, картоплю, цукрові буряки, коноплі, тютюн. Значні площі зайняті виноградниками. Розвинені пасовищне тваринництво, рибальство та вилов устриць, крабів, омарів. Головне

♦ К раїни Південної А м ерики, я к і А ф рики, — це к раїни, що розвиваються. Проте, на відміну від А фрики, Б разилія, Аргентина, Ч илі мають добре розвинені промисловість та сільське господарство. Країни Південної Америки є найбільш ими світовими виробниками кольорових металів, деревини, кави, цукрової тростини, бавовнику, тропічних фруктів. ♦ Р ізном анітні природні багатства країн П івденної А м ерики сприяють їх динамічному розвитку. З а п и т а н н я 1 .

Я к

в а х ?

Я к і

с т в а ? к у п и т и

з а в д а н н я

п р и р о д н і

2 . в

Я к і

п а р а г р а ф і

б а г а т с т в а

т о в а р и ,

н а с е л е н н я к р а їн

д л я

с а м о п е р е в і р к и

п о л о ж е н н я

у к р а їн с ь к и х

р о з м і щ е н н я у

т а

г е о г р а ф і ч н е

м а є

щ о

Б р а з и л ії

к р а ї н и

в и к о р и с т о в у ю т ь

в и р о б л я ю т ь

м а г а з и н а х ? Б р а з и л ії, с х о ж і

з

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІІ ІІІІІ ІІІ

п о з н а ч а є т ь с я

3 .

у

к р а ї н а х

Я к і

р и с и

т а

її

п р и р о д н и х

р о з в и т к у

П ів д е н н о ї

п р и ч и н и

А р г е н т и н и

У к р а ї н о ю

н а д л я

А м е р и к и ,

о б у м о в и л и

ч и л і?

4 .

Я к а

у м о ­

г о с п о д а р ­ м о ж н а

н е р ів н о м і р н е з

р о з г л я н у т и х

п р и р о д и ?

120 www.e-ranok.com.ua


g-RANOK

3.

А в с т р а л ія

Працюємо в групах ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ 1. Охарактеризуйте країни Південної Америки, використовуючи текст пара­ графа та карти атласу. Результат подайте у вигляді таблиці (зразок на с. 87.) 2. Порівняйте Бразилію та Аргентину. Назвіть спільні та відмінні риси.

ТЕМА 3. АВСТРАЛІЯ

♦ О

Т ем а

ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

О

§ 27. Географічне положення. Дослідження та освоєння ма­ терика. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини Ви дізнаєтесь: ♦ про особливості географічного положення, тектонічної будови Австралії ♦ чому Австралію називають «найспокійнішим» материком

Пригадайте: ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ ♦ які особливості природи материка залежать від його географічного по­ ложення ♦ хто та коли відкрив Австралію ♦ який зв'язок існує між тектонічною будовою, поширенням форм рельєфу, родовищ корисних копалин

Часто за невеликі розміри Австралію називаю ть материком-островом. Через те що континент розташований на південь від еква­ тора, частина з його просторових орієнтирів є незвичними для жителів Північної півкулі. А встралійці не бачать сузір’я Великого Возу, їхнім символом є полярне сузір’я Південний Хрест. Опівдні в А встралії Сонце розташ ова­ не на півночі, а не на півдні, я к у Північній півкулі. Новий рік ж ителі м атерика зустрі­ чають у розпал літа. ^ 1^ Географічне положення.

Д ля характеристики географічного по­ лож ення м атерика скористаємося типовим планом (с. 51) та фізичною картою Австралії

Mill III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI INI III INI III INI III INI III І

♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦

Загальні відомості про Австралію Площа: 7,7 млн км2 (VI місце у світі) Населення: 23,6 млн осіб (2015 р.) (V місце у світі) Довжина берегової лінії: 19,5 тис. км Середня висота над рівнем моря: 300 м Найвища точка над рівнем моря: гора Косцюшко (2228 м) Найнижча точка над рівнем мо­ ря: западина озера Ейр (-12 м)

Mill III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI III INI INI III INI III INI III INI III І

121 www.e-ranok.com.ua


РОЗДІЛ ІІ. МАТЕРИКИ ТРОПІчНИх шИРОТ III Mil III Mil Mil III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III Mil Mil Mil III Mil Mil III INI llll INI III Mil Mil III ммMil Mil III Mil Mil III ми им Mil III Mil nil III Mil Mil Mil III Mil Mil III nil nil Mil III nil INI III Mil Mil Mil III nil nil I

(рис. 1). А встралія — найменший на земній кулі материк. Він займає близько 5 % усього суходолу, що в 4 рази менше за площу А фрики. Континент розташований у центрі так званої океанічної півкулі Зем­ лі та повністю леж ить у Південній і Східній півкулях. Південний тропік перетинає Австралію майж е посередині, тому значна частина м атерика отримує велику кількість сонячного тепла. Крайньою пів­ нічною точкою А встралії є мис Й орк, південною — мис ПівденноС хідний, західною — мис Ст іп-П ойнт , східною — мис Байрон. Із півночі береги А встралії омивають води Тиморського та Арафурського морів, Торресовою протокою вона відокремлюється від Но­ вої Гвінеї. Н а сході Австралію омивають Коралове й Тасманове моря, на заході та півдні — води Індійського океану. Від острова Тасманія Австралію відокремлює неглибока Бассова прот ока. У здовж північно-східного узбереж ж я А встралії на понад 2000 км тягнеться найбільш е у світі коралове утворення — В ели ки й Бар’єрний риф (рис. 2). Рис. 1. Фізична карта Австралії. г ^ І Й О " на схід U Т від Гриї

М а с ш т а б

1 :

6 5

0 0 0

.ІрланЗія

Фен\*с

о .Н о в а

. r\\UV^ гД'біг

«алебонія3

іпськєвЕли^А

Велика

^ де

Д^вотрал-ЛсУка ЗОД] У------ 5853----.Т асм анія ^

м.Південний

Ш КАЛА ГЛИБИН І ВИСОТ У МЕТРАХ глибше 6000 4000 2000 200

0

200

500

1000 2000 3000 5000 вище

122 www.e-ranok.com.ua

0 0 0


Т е м а

3 .