Issuu on Google+

Березень 2012 № 17 Дорогую и всеми нами любимую Сиренко Аллу Ивановну с днем рождения поздравляют настоятель и прихожане Свято-Николаевского храма. Желаем здоровья душевного и телесного, сил и терпения, оптимизма и радости, бодрости духа и Божьего благословения! Оставайтесь всегда воодушевленной и светлой! Люба, дорогенька моя сестриченька Валечка відзначає свій в березні день народження. От всей души мы поздравляем с одной из самых лучших дат. Еще 100 лет прожить желаем, не зная горя и утрат! Желаем только улыбаться, по пустякам не огорчаться, не переживать и не болеть. А в общем жить и не стареть! Сестра та її родина Віталій, Наташа, Вадим.

В апреле свой день рождения отмечает замечательная женщина Анна Ивановна Работяева. Настоятель и прихожане Свято-Николаевского храма сердечно поздравляют именинницу. От всей души желаем оставаться такой же неутомимой, бодрой и радостной! Мира Вам и тишины! Божьего благословения! Любій малесенькій хрещениці Христиночці у березні виповнюється 5 років. Бажаємо міцного здоров'я, Божого благословення, великого людського щастя! Троянди зів`януть колись на морозі, а ти щоб цвіла і цвіла. З очей щоб ніколи не капали сльози Завжди щоб красива була! Бабуся, дідусь, Таня, Віталя, Валя, Наташа, Вадим.

24 марта празднует свой 45-летний юбилей Водовоз Василий Григорьевич. 45-быть может и немало, только рано подводить итог. 45-прекрасное начало в жизни полной счастья и тревог. 45-хоть пройдено немало, можно еще многое успеть. 45-прекрасное начало, главное душою не стареть! Жена, дети, сестра, брат, друзья, родственники. 31 березня відзначають день народження милі, чарівні діти Пірник Діма і Каріна 12 років назад рано вранці по схід сонця постукав ангел у віконце: Сповістив таку новину що народилась двійня. Це рідним велике щастя принесло. Поздоровляємо Вас, мої діти, бажаємо міцного здоров’я, щасливого дитинства, щоб росли розумними, слухняними і завжди були сонячними промінчиками в нашій сім’ї і щоб зігрівали своєю добротою і ласкою своїх рідних і близьких. Мама, папа, Таня, д. Коля, Женя і бабуся Валя. Від усієї душі і щирого серця вітаємо з ювілеєм молоду, чарівну жінку, Власюк Галину Василівну Добра і радощів бажаємо, здоров’я Вам на всі літа ! Хай сонце весело Вам сяє, хай квітне в серці доброта. Хай світять Вам життєві долі, хай обминає Вас журба. Бажаємо Вам від всього серця любові, щастя і добра. Многая і благая літа. Колектив Чулаківської сільської ради. 11 квітня відмічає свій день народження чудова жінка Галина Клаптій. Хай здоров'я, радість і достаток, Сиплються не мов вишневий цвіт Хай малює доля з буднів свято, І дарує Вам багато літ! З любов'ю діти, онуки.

Шевченка Володимира та Шевченко Валентина, любих синочків, Божих ангелочків, які у березні святкують дні народження вітають батько й мати, тесті й тещі, свати і свахи, жінки і невістки, діти та племінники. З днем народження вітаємо зичимо здоров'я сильного, щастя багатого, ніжності теплої, кохання вірного, сміху співучого, сили богатирської, поваги людської та доброї долі! 31 березня день народження відзначає Дмитро Бородін. Нехай в житті все буде, що потрібно, без чого не складається життя: Кохання, щастя, вірні друзі І вічно юна, нестаріюча душа. Любляча дружина, діти, тато, мама й теща.

Гарний, чудовий хлопчик Владік Бородін 22 березня святкує свій день народження. Хай плани Твої будуть ідеальними, всі задуми нехай стають реальними. Хай серце вільним птахом почувається і все чудово у житті складається! Мама, тато, бабуся, сестра.

Редакційна колегія З приводу привітань та об'яв: Микола Тихонович Коробка, Номер надруковано за фінансової підтримки 098-263-58-73 Іван Іванович Чирва, Чирви Івана Івановича Тетяна Григорівна Руденко, священик Віктор Пітеров Останні новини також читайте на сайті: www.chulakovka.com

Милостиня це священна справа, яка урівнює всі верстви: багатих і бідних, молодих та літніх, знатних та простих. Люди по своїй природі не можуть бути однаковими, всі різні талантами, по розумом і по походженнюм. Але в одному вони повинні бути однаковими - це в любові один до одного, яка проявляє себе в милосерді та милостині. Ми повинні твердо знати та розуміти, що милостиня є ділом не тільки багатих, а загалом усіх. Творити її повинні всі та усім. Євангельський приклад вдови нехай переконає нас, що й бідні зобов'язані благотворити. При вході у храм Єрусалимський стояла скринька, куди прихожани кидали свої добровільні пожертви на храм. Iсус спостерігав, як народ кладе пожертви у скриньку. Чимало багатих людей щедро давали на храм. Підійшла до скриньки одна бідна вдова і поклала туди дві лепти, що складає малу римську монету кодрант. На такий дарунок люди майже не звертали уваги. Але Господь вказав ученикам Своїм саме на цю скромну пожертву убогої жінки. Покликавши учеників до себе, Спаситель сказав їм: "Істинно кажу вам, що ця вбога вдова поклала більше за всіх, хто клав у скарбницю, бо всі клали з достатку свого, а вона із злиднів своїх поклала все, що мала, весь прожиток свій", тобто поклала останнє, що в неї було і таким чином посвятила Богові усе, що мала. (Мк 12, 41–44; Лк 21; 1–4). Милостиня визначається не кількістю грошових знаків, а твоїм внутрішнім станом при цьому, та добрим наміром серця. Жертва чи відходи, так звані кістки від пишного столу, чи це хліб, який ти не доніс до свого роту, а віддав іншому. Існує така думка, що є багаті - вони і нехай дають. Але це категорично не так. Ти, який отримуєш мізерну зарплату чи пенсію зобов'язаний благотворити, віддавати частинку від трудів своїх, для того щоб розбагатіти. Найкоротший шлях до злиднів - нікому нічого не давати. Бути глухим на слово “дай”, зажати в кулаці все, що маєш і не ділитись. Дитина, коли народжується стискає кулачок, а коли помирає людина, її руки розтиснутими складають на грудях на знак того, що нічого вона з цього світу не винесе. Іван Златоуст навчав: “ Приучи себя возлюбленный отделять некую часть денег, сколько сможешь, отложи их и не трогай, это святые деньги. Ты отдашь их на бедного, на больного, на немощного старика, на дело Божье, отдашь их кому нибудь, но ты их не трогай. По возможности накапливай святые деньги.” На сьогоднішній час мізерна кількість людей серед нас, які страждають від голоду, більшість мучиться від заздрощів, егоїзму та сріблолюбства. Отже, давайте будемо вчитися відділяти від своїх кишень святі гроші, нехай мізерні, з часом вони наповняться, і, можливо, витруть чиюсь сльозу, і це буде нашим внеском в діло Христа.

Человеку, который не видит себя. О страстях. Люди указали тебе на твою постыдную страсть, но ты не поверил. Почему не поверил? Разве не знаешь, что уродство нашего лица со стороны виднее? Глаз видит все вокруг себя, а себя не видит. Другим наше лицо видно без зеркала, а нам только в зеркале. Наше зеркало – Христос. Посмотри на Христа, вглядись в Него, словно в зеркало, и задумайся: стал бы Он делать то, что делаешь ты? Конечно, нет. Зеркало дало бы тебе отрицательный ответ, то есть оно показало бы твое душевное уродство. Пьяный человек всегда доказывает, что он трезв и знает, что говорит. Хвалящийся не сознает, что хвалится, и обижается, когда ему говорят: не хвались! Не случайно сказано, что страсть слепа. Воистину, это слепая сила, влекущая человека в пропасть. Нужно увидеть и признать свою страсть, говорят моралисты. Но разве этого достаточно? Пока человек не убоится и не возненавидит свою страсть, как телесную болезнь, не сможет исцелиться. Пусть каждый представит свою страсть подобно телесной болезни. Это важно для исцеления. Например, славолюбие как воспаление легких, блуд как рак, упрямство как туберкулез, зависть как холеру, пьянство как тиф, чревоугодие как оспу, тщеславие как ревматизм, гордость как паралич. Тогда, может быть, человек воскликнет, как некогда пророк Исаия: От подошвы ноги до темени головы нет у него здорового места: язвы, пятна, гноящиеся раны, неочищенные и необвязанные и не смягченные елеем (Ис. 1, 6). Или как апостол: Бедный я человек! Кто избавит меня от сего тела смерти? Избавит, и излечит, и помилует только Тот, Кто один взял на Себя наши немощи и понес болезни (Мф. 8, 17). Посмотри и ты на Него, как в зеркало, чтобы увидеть свои раны, прикоснись к Нему, чтобы исцелил тебя, поклонись Ему – Богу, чтобы открыл тебе Свои вечные тайны. Святитель Николай Сербский


Якщо лікаря можна впізнати за білим халатом, двірника – за міт-

«Чулаківна» в Чулаківці.

лою, шкільного вчителя – за крейдою і зошитами, то у фахівця із соціальної роботи жодних «розпізнавальних знаків» не має : у його руки можна вкласти що завгодно – від буханця хліба і згортку з медикаментами до приготування їжі одиноким. Більше 22 років працює на посаді соціального працівника Ярига Надія Василівна. Вимога до виконання професії соціального працівника: оперативність, ініціативність, кмітливість у вирішенні конкретних потреб кожної людини похилого віку. Обслуговує Надія Василівна дев'ять чоловік одиноких та малорухомих громадян. Щоденно, незважаючи на погодні умови, вона відвідує одиноких і кожній людині надає необхідну допомогу. Головне у її роботі це уміння «увійти» у світ їх переживань, терплячість і турботливе ставлення до кожного. Маючи великий досвід у спілкуванні, із людьми похилого віку, вона повністю живе їх життям. Займається прибиранням в кімнатах, підмітанням на подвір'ї, своєчасні розрахунки за електроенергію, придбання ліків, а головне - ці люди хочуть почути сільські новини. - Для мене вони рідні - говорить Надія Василівна. Усі підопічні, яких обслуговує Надія Василівна з радістю на очах і від щирого серця дякують їй за душевну доброту і людяність та бажають міцного здоров’я, терпіння і успіхів у нелегкій праці. М. Коробка

Про Чулаківку знають далеко за її межами, про її красу, про гостинність. Також знають про її мешканців. Не місце красить людину, а людина місце, і це вже не раз було доведено чулаківчанами. Це стосується і нашого Будинку культури. Тут відбувається кожне свято, кожна знаменна. І не було винятком святкування дня всього жіноцтва – 8 Березня. Концерт пройшов на вищому рівні, принаймні, так здалося багатьом. В нас дуже талановита та співуча молодь, яка зростає на заміну старшому поколінню, такому як «Чулаківна». Але поки що і вона не думає здавати позицій. Своїми запальними та веселими піснями, не давали ні на мить сумувати на святі. Ноги глядачів самі йшли в танок. Бо ж то нелегка праця - знайти та зацікавити глядача чимось незвичайним, але це вдається жінці, яка не жаліє ані свого часу, ані своїх очей, а шукає та знаходить цікаві вірші та пісні. Це Євгенія Чопок, її підтримують прекрасні жінки: Работяєва А., Ярусевич Н., Крючок В., Ветеневич Н., Ветеневич С., Скубенич А., Срібна О., Попович Є., Чернишова С. Незабаром «Чулаківна» відсвяткує своє 30-ти річчя. І всі ми їм вдячні вам за те, що даруєте нам свято.

Діти війни Війна це лихо в історії будь – якої країни, у долі будь – якої сім’ї, у долі кожної людини, яка це пережила. Вона наносить відбиток у пам'яті кожного. Такий відбиток нанесла війна на долю родини Алевтини Іванівни Пантак (Роичева). Алевтина Іванівна народилася в місті Астрахань у 1931 році. До війни сім’я була дружною і веселою. Старша сестричка Віра доглядала за маленькою сестричкою, а тато і мама працювали. 1941 рік…. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. З перших днів війни батька призвали на фронт. Шпиталі міста були вщент заповнені пораненими солдатами. Сестричка Віра часто відвідувала шпиталь, де працювала санітаркою їх рідна тітка Саша. У шпиталі тітка познайомилась з пораненим солдатом Миколою Гидуляновим, закохались і вирішили поїхати на батьківщину Миколи, в Чулаківку. Збиралися не довго, сестричка Віра поїхала з ними. “Так я залишилася в блокованому німцями місті з мамою. 1944 році помирає моя рідненька мама. Добрі люди прихистили мене і повідомили про смерть мами тітці та сестрі. Вони приїхали і повезли мене на далеку Херсонщину”,- згадувала Алевтина Іванівна Трудову діяльність розпочала в тринадцять років у селі Чулаківка. Добрі люди допомагали мені, чим могли, хтось давав окраєць хліба, випеченого з висівок, хтось - розірвану одежинку, інші запевняли, що скоро повернеться з війни батько і все налагодиться. Війна скінчилась, але радісних днів не було. У 1947 році на півдні України знову настав голод. Рідненька тітка і старша сестричка відривали від себе останнє та віддавали їй. Робота на бавовнику, прополка буряків, скиртування, все це лягло на тендітні плечі дівчини. Важкі будні переплітаються з радісними подіями. Молода дівчина у 1952 році зустріла місцевого хлопця Миколу і закохалася. Життя змінювалося на краще. Чоловік допомагав їй в роботі і підтримував морально. Згодом запросили її працювати на ферму. З перших днів роботи познайомилась з дружним колективом доярок, які своїми трудовими здобутками славили село і район. Через п’ять років роботи в тваринництві мене відзначили урядовою нагородою орденом Трудового Червоного Прапора. У сім’ї був достаток, побудували будинок, народила своєму коханому доньку Люду і синочка Володимира. За заслуги перед колгоспом щорічно отримувала премії, подяки. За працю в період війни нагороджена медаллю « Захисник Вітчизни». У 1986 році пішла на заслужений відпочинок. “І знову з мого обличчя зникла посмішка і радість. У 1999році помер коханий чоловік Микола Григорович. Діти та онуки допомагають мені”. Не помітила Алевтина Іванівна, як відзначила своє 80 – річчя. При добрій пам’яті і розумі жінка знаходить сили дивитись на життя з оптимізмом. Їй не віриться, що так швидко, пролетіло життя. Записав М. Коробка 13 березня 2012 року на 88 році життя після тяжкої хвороби помер ветеран Великої Вітчизняної війни, учасник бойових дій на ст. Пойма, інвалід першої групи, заслужений колгоспник колгоспу імені Леніна Підпалий Микола Федорович. Своїми очима бачив бої за Чулаківку, а потім багато убитих. У бою за Херсон був поранений Довге лікування в шпиталях, а потім мирна праця. Трудову діяльність продовжив на різних керівних посадах у колгоспі. Брав активну участь у громадському житті села. Нагороджений орденами і медалями. Пам'ять, про ветерана війни і праці Підпалого Миколу Федоровича,буде жити вічно в серцях Чулаківчан. Депутатський корпус, виконавчий комітет.

Прихід весни активізував екологічну роботу в нашій школі. Таврійський барвограй 16 березня Чулаківська школа вітала гостей із району на щорічному звітному концерті «Таврійський барвограй» Із першими звуками святкового дійства у залі запанувала атмосфера добра та щирості. У виконанні шкільного хору прозвучали духовний гімн України «Молитва за Україну» та пісня «Мама» (солістка Волосян Тетяна, керівник Дзюба О.Я.). Оплесками зустрічали глядачі театральний колектив із постановкою «Вибори кошового отамана» (керівник Свиридова О.І.) Свої музичні досягнення дарували присутнім учасники конкурсу-огляду художньої самодіяльності: шкільний ансамбль «Веселі дзвіночки» (4-А,4-Б, керівники Бардачова О.О., Гончарова Т.М.), арт-студія «Фреш» (9А, керівник Білоус Р.В.),творчий колектив «Сузір’я» (8А, керівник Устімова Т.В.). Приємним несподіваним сюрпризом став виступ Найбича Руслана зі своєю програмою фокусів. Особливо приязно сприйняли присутні виступи солістів Остапишиної Дарини, Качан Діани, Киселюк Тетяни, Устімової Вероніки, Якубовської Руслани. Затамувавши подих, слухали глядачі художнє читання у виконанні Шешені Олександра і вчителя англійської мови Андрієць Тетяни Василівни. Помітне пожвавлення у залі викликав виступ ансамблю учителів , що виконав авторську пісню Дзюби О.Я. : не кожного дня побачиш своїх наставників на сцені, та ще й у ролі артистів. Бурхливими оплесками було нагороджено за виконання п’єси «Самотній пастух» інструментальне тріо у складі Верещаки І.В., Дзюби О.Я., Лазарєва О.А. На одному диханні пройшов виступ школи і кожен концертний номер був цікаво представлений ведучими програми Мазур Анастасією і Басенком Ігорем. І насамкінець в залі зазвучали такі близькі кожному і такі щемливі слова фінальної пісні. «Здравствуй мир, здравствуй век, здравствуй добрый человек!». Було видно, що в залі підхопили пісню і діти, і батьки, і вчителі, і гості, бо всі ми – одна велика дружна родина.

Це час проведення трудових акцій та десантів, толок, конкурсів, виставок, конференцій тощо. Одним із найефективніших засобів здійснення просвітницької роботи екологічного спрямування серед учнівської молоді є організація виступів агітколективів перед батьківською та учнівською громадами, громадськістю села. Презентацію власних напрацювань 29 лютого 2012 року здійснили юні екологи загальноосвітніх навчальних закладів, беручи активну участь у проведенні районного конкурсу екологічних агітбригад та театрів присвяченому Всесвітнього року лісів . У конкурсі взяли участь 10 команд загальноосвітніх навчальних закладів району. Серед них була агітбригада нашої школи «Екологічний бумеранг» ( керівник Кардавар Валентина Володимирівна). Про проблеми лісового господарства на Голопристанщині розповіли члени агітбригади Качан Діана, Киселюк Тетяна, Руденко Катерина, Лапай Валентин, Гончаров Олександр, Кардаш Тетяна, Волосян Тетяна. Високий рівень виконавської майстерності, артистизм, глибоке розкриття теми було високо оцінено журі конкурсу . Наша команда виборола почесне 3 місце.

«Поетичний вернісаж» Конкурс «Поетичний вернісаж» серед дітей та учнівської молоді проводиться з метою виявлення і підтримки обдарованих дітей та молоді в галузі літературної творчості, сприяння потребі у духовному самовдосконаленні. До участі у конкурсі запрошуються автори віршованої поезії – учні загальноосвітніх шкіл. Учасники представляють на конкурс творчі роботи в одній з номінацій: ·мій рідний край; ·гумористичні мотиви; ·ліричні твори. Учні нашої школи завжди є активними учасниками «Поетичного вернісажу». Цього року стали переможцями і призерами районного етапу Коник Марина - І м.;Шешеня Олександр- ІІІ м.; Кадашинська Дарина – ІІ м

«Сонечко в долонях» Щорічно з 15 грудня до 15 лютого на Голопристанщині проходить благодійна акція «Сонечко в долонях», до якої залучаються всі небайдужі до долі людей, що у нашому з вами житті є незахищеними верствами. Найбільш активними виявилися учні: 2-АЧопок Ю., Довгий М., 2Б-Гончарова А., Півніцкий Д., Шульга В., Якубовський А., Москалюк Є., Власюк С., 3-А - Кошляцька Н., Зацарінна Я., Крулик Ю.,Мищенко І., 4-А - Руденко О., Волошин Л., Таран А., Гуцалюк В., Михайленко М., Кравченко Є., Пантак В., 4 -Б - Драчук В., 5 -А - Олійник Л., 6 -А Горохова О., Білик І., 6- Б - Дегтяр Є., Сова А., Мусієнко Д., Бобир О., 7 -А - Гидулянова А., Устімов А., 8-А - Дудник К., Телієва К., Устімова В., 10 клас - Волосян Т. Зібрані одяг, взуття, іграшки, канцелярські товари, продукти харчування роздано незахищеним верствам населення: багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, інвалідам та іншим нужденним.


gazeta slovo