26.07.2013
№30 (519)
Тижневик Тижневик «ЕХО»
Çà ï³âðîêó øóêàòè ðîáîòó çà êîðäîíîì âè¿õàëè 148 íàøèõ çåìëÿê³â ПОКРАЩЕННЯ
Минулого тижня відбулась чергова апаратна нарада Кобеляцької райдержадміністрації. На ній говорили про карантинні бур’яни та зайнятість населення. Традиційно апаратну нараду розпочали з основних суспільно-політичних новин держави та району. Поінформувала присутніх свіжими новинами Таміла Шевченко. Наступне питання в порядку денному було про фітосанітарні заходи та виявлення і ліквідацію регульованих шкідливих організмів на території району. На нього доповідав державний фітосанітарний інспектор Полтавської області Руслан Івашко. За його словами, сьогодні на території району виявлено два види регульованих шкідливих організмів: амброзію полинолисту та американського білого метелика. Як розповів фітосанітарний інспектор, останнім часом основними площами, де масово поширюються карантинні бур’яни, є території населених пунктів, узбіччя автомобільних шляхів, береги водоймищ та сміттєзвалища. — У посівах сільськогосподарських куль-
тур амброзія полинолиста зустрічається переважно в невеликих фермерських господарствах та приватних землях громадян. Це пояснюється низьким рівнем агротехніки та нехтуванням науково обґрунтованою системою ведення землеробства, — зазначив Руслан Івашко. Також, за його словами, на протидію поширення та боротьбу з карантинними бур’янами в районі передбачено використати 63 тисячі гривень. З них на сьогодні вже витрачено майже 37 тисяч. — Державною фітосанітарною інспекцією проводиться масова роз’яснювальна робота про необхідність знищення карантинних організмів та їх шкідливий вплив на здоров’я людей і довкілля, — сказав Івашко. Та для більш предметної роботи зі знищення карантинних бур’янів міською, селищною, сільськими радами, підприємствами та організаціями придбано ручні бензомотокоси. І ця робота продовжується. — Скільки косарок є на території району? — запитав Анатолій Таранушич. — 27. І всі вони в робочому стані, — відповів Івашко. — Які сільські ради найгірше вигля-
Отрута на городі Амброзія полинолиста належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини. Батьківщиною амброзії є Північна Америка. Засмічує вона всі польові культури, сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки та пасовища, пустирі та інші необроблювані землі.
Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30–40 тисяч насінин, а окремі екземпляри — до 80–100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, а при великому забур’яненні культурні рослини гинуть. Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння, з середини липня до настання осінніх заморозків, серед населення спостерігається алергійне захворювання — амброзійний поліноз.
дають у плані боротьби з карантинними бур’янами? — знову запитує голова РДА. Та фітосанітарний інспектор пригадує і називає лише одну, Марківську. — Та їх десять, як мінімум, — заперечує Анатолій Таранушич. — Потрібно виявляти та фіксувати порушення. Останнє питання в порядку денному було про виконання районної програми зайнятості населення на перше півріччя цього року. Першим на нього доповідав начальник відділу оплати праці та врегулювання соціально-трудових відносин управління праці та соціального захисту населення Олександр Ломаков. Детальний аналіз стану зайнятості населення в районі він підсумував інформацією про те, що за перше півріччя цього року з метою працевлаштування за кордон виїхали 148 наших земляків, а в інші міста країни — 487. За словами директора районного Центру зайнятості Наталії Хейлик, сьогодні на обліку перебувають 573 безробітних. Для порівняння, минулого року їхня кількість становила 606. Дарія СТАроСТінА
Пилок амброзії, потрапляючи в ніс, бронхи викликає сльозотечу, порушує зір, підвищує температуру тіла, проходить різке запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що призводить до приступів бронхіальної астми. Розповсюджується амброзія з неочищеним насіннєвим матеріалом, шротом, транспортними засобами. Після проведення культивації залишки рослини, присипанні вологим ґрунтом, утворюють додаткове коріння й добре розвиваються. Якщо амброзію полинолисту скосити, від її прикореневих частин відростають нові паростки, особливо за наявності вологи в ґрунті. Відростає амброзія від стебла та його частин, що залягають на 3–5 см нижче поверхні ґрунту, а не від коріння. Розвиваючи велику надземну масу, амброзія полинолиста здатна в польових умовах витісняти і пригнічувати навіть бур’яни, уже не говорячи про культурні рослини. Унаслідок високої забур’яненості карантинним бур’яном та надмірного висушування ґрунту урожай сільськогосподарських культур знищується повністю, його з таких полів навіть не збирають (за середньої забур’яненості урожай соняшнику знижується на 40 %, кукурудзи — на 35 %). Комплексна боротьба з амброзією передбачає проведення: — фітосанітарних заходів (контроль за фітосанітарним станом підкарантинної продукції, сертифікація такої продукції, локалізація вогнищ бур’яну, запровадження карантинного режиму); — агротехнічних (ліквідаційних) заходів (застосування гербіцидів, створення агрофітоценозів, механічне скошування тощо). Механічне скошування рослин амброзії полинолистої до її цвітіння задля знищення — неефективне. До знищення рослини призводить лише її викорінення, бо після підрізання стебла вона здатна до швидкого відтворення наземної частини (із легкістю утворює декілька продуктивних стебел). Механічне скошування рослин амброзії полинолистої застосовують після початку ії цвітіння, коли зрізана рослина вже не здатна утворити продуктивні стебла і гине. Поза межами населених пунктів ефективним є застосування гербіцидів. Ураховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань усіх землекористувачів. Порушення вимог фітосанітарних заходів щодо знищення амброзії полинолистої спричиняє накладення штрафів як на посадових осіб, так і на громадян. Таким чином, щоб запобігти поширенню та контролювати чисельність амброзії полинолистої в агроценозах і на необроблюваних землях, потрібно застосовувати всі заходи одночасно, зокрема, запобіжні та винищувальні (механічні, хімічні). руслан іВАШко, державний фітосанітарний інспектор Полтавської області
www.exo.in.ua
7