Issuu on Google+

ПОЛЬСЬКА АБЕТКА – POLSKI ALFABET [по́льскі альфа́бет] У польській мові вживаються 23 букви латинській абетки, та 9 польських літер: буква назва вимова Aa а а Ąą оу оу, он, онь, ом, о Bb бе б Cc це ц Ćć чє як російське ч Dd Ee Ęę Ff Gg Hh

де е еу еф ґє ха

Ii

і

Jj Kk Ll

йот ка ель

Łł

еў

Mm Nn Ńń Oo Óó Pp Rr Ss Śś

ем ен ень о у замкнєнте / о (у) з крескоу / о (у) кресковане пе ер ес ещь

Tt Uu Ww Yy Zz Źź

те у ву іґрек / и зет зєт

Żż

жет

• •

виступає в основному там, де українське / російське ть буде позначене як чь, або з йотованим голосним, чи і

виступає там, де українське г, але не читається як г!

• •

між приголосним і голосним тільки пом’якшує приголосний, як йотовані голосні в деяких закінченнях слів між приголосним і голосним діє як м’який знак або апостроф + йототований голосний

буде позначене як ль

• •

виступає там, де л, а також там, де в у кінці слова / складу для спрощення буде позначене як ў тільки у кінці складу, в останніх випадках як л

• •

виступає там, де в українській і (ві), а в російській о а також там, де в обох мовах о

д е еу, ен, ень, ем, е ф ґ (не як г!) х і

й к між л і ль як в у кінці слова / складу (білоруське ў, англійське w) – нескладове у

м н нь о у п р с як російське щ, але трохи коротше •

буде позначене як щь, або з йотованим голосним, чи і

буде позначене як зь, або з йотованим голосним, чи і

т у в (завжди як російське) и з м’якше зь / жь ж

В польських словах не вживаються латинські букви q, v та x, хоча вони також мають польські назви: ку, фаў та ікс та вживаються в іншомовних словах. Диграфи (вимовляються завжди як один звук): диграф назва вимова CH ch це ха х CZ cz ч (це зет) трохи твердіше ніж ч DZ dz дз (де зет) дз DŹ dź дзь (де зєт) м’якше дзь / джь DŻ dż RZ rz

дж (де жет) ер зет

SZ sz

ш (ес зет)

буде позначене як дзь, або з йотованим голосним, чи і

виступає там, де в російській рь, а в українській р / рь

дж ж ш

Одинакові звуки можуть позначатися різними буквами або диграфами: h = ch [х], ż = rz [ж], u = ó [у]. 1


Ć [чь], ń [нь], ś [щь] та ź [зь] перед голосним i пишуться як c, n, s та z, а перед останніми голосними як ci, ni, si та zi. Їх вимова не змінюється – залишається м’якою, напр.: • cicho [чі́хо] – тихо, • niski [ні́скі] – низький, • siedzieć [щє́дзєчь] – сидіти, • zima [зі́ма] – зима. Але в словах іншомовного походження ci, si та zi вимовляються як [ц’і], [с’і] та [з’і], напр.: • cis [ц’іс] – назва звуку на піаніно (cis як рослина – тис – вимовляється [чіс]), • sinus [с’і́нус] – синус, • sirocco, sirokko [с’іро́кко] – сироко, • Zimbabwe [з’імба́бве] – Зімбабве. В основному слова іншомовного походження вимовляються як у мовах, з яких були запозичені, інколи з деякими спрощеннями та уподібненнями до польській фонетичній системи, напр.: • weekend [ўі́кенд] (ориг. [ўіке́нд]) – зміна тільки наголосу, • menu [мені́] або як в ориг. [менǘ] – нім. ü [ü] чи франц. u [ü] вимовляються як [ü] або [і], не як [ю]. У польській мові не існує звук [г] – у місці українського г вимовляється [ґ] або [х]. Голосні a [а], e [е], i [і], u [у] та y [и] вимовляються чітко (без скорочень чи уподібнень один до другого), як відповідні українські наголошені голосні. Голосний о [о] вимовляється також чітко (без акання), але ближче українського ненаголошеного [о]. Йотованих букв у польській абетці немає. Вони передаються як j + голосний на початку слова і після голосного, напр.: • jabłko [я́бўко, розм. я́пко] – яблуко, • moja [мо́я] – моя, та як i + голосний після приголосного, напр.: • nie [нє] – ні. У польській абетці немає також м’якого знаку та апострофу – звуки, які відповідають їм можуть виступати в закінченнях слів, на межі префікса й кореня та в сполученнях типу dj [дй (д’я, д’є, дйо...)], напр.: • linia [лі́нья] – лінія, linii [лі́ньї] – (чого?) лінії, linie [лі́ньє] – лінії (множина), • filozofia [фільозо́ф’я] – філософія, filozofii [фільозо́ф’ї] – (чого?) філософії, filozofie [фільозо́ф’є] – філософії (мн.), • historia [хісто́р’я] – історія, historii [хісто́р’ї] – (чого?) історії, historie [хісто́р’є] – історії (множина), • odjechać [од’є́хачь] – від’їхати, wjechać [в’є́хачь] – в’їхати, podjazd [по́д’яст] – під’їзд, • zdjęcie [зд’є́ньчє] – знімок, фотографія, зняття, zdjąć [здйоньчь] – зняти. Сполучення i + голосний у закінченнях слів можуть вимовлятися по різному, напр.: • lina [лі́на] – трос, na linie [на лі́нє] – на тросі, • linia [лі́нья] – лінія, dwie linie [двє лі́ньє] – дві лінії. Сполучення букв ji у польській мові не існує. Після голосних у польських словах пишеться завжди i, хоча вимовляється [ї], напр.: • moi [мо́ї] – мої, • nadziei [надзє́ї] – надії.

НАГОЛОС – AKCENT [а́кцент] Наголос у польській мові майже завжди падає на передостанній склад. Винятки: • слова з грецької мови на -yka [-ика] – на третій склад від кінця, напр.: • fizyka [фі́зика], • logika [ло́ґіка], • matematyka [матема́тика], • деякі форми дієслів – у минулому часі та умовному способі – на третій склад від кінця, напр.: • 2 особа множини – byliśmy, chcieliśmy [би́ліщьми, хчє́ліщьми] – ми були, ми хотіли, • 3 особа множини – byliście, chcieliście [би́ліщьчє, хчє́ліщьчє] – ви були, ви хотіли, • byłabym, chciałabym [би́лабим, хчя́лабим] – я була/хотіла би, • а також в умовному способі на четвертий склад від кінця, напр.: • 2 особа множини – bylibyśmy, chcielibyśmy [би́лібищьми, хчє́лібищьми] – ми були би, ми хотіли би, • 3 особа множини – bylibyście, chcielibyście [би́лібищьчє, хчє́лібищьчє] – ви були би, ви хотіли би, • слова, прізвища тощо іншомовного походження, напр: • jury [жірі́ / жüрі́] – журі, • menu [мені́ / менǘ] – меню. 2


ОСНОВНІ ГРАМАТИЧНІ Й ФОНЕТИЧНІ ПРАВИЛА Й РІЗНИЦІ МІЖ ПОЛЬСЬСКОЮ ТА УКРАЇНСЬКОЮ Й РОСІЙСЬКОЮ Дієслова – czasowniki [часовні́кі]: Більшість дієслів закінчуються на -ć [чь], напр.: być – бути, mieć – мати. Деякі закінчуються на -c [ц], напр. móc – могти, piec – пекти, stłuc – розбити, кокнути. Є три часи: минулий, теперішній, майбутній. Раніше існував також позаминулий час. Дієслово być (бути) має різні форми теперішнього часу: однина множина ja [я] jestem [є́стем] 1. my [ми] jesteśmy [єсте́щьми] 1. ty [ти] jesteś [є́стещь] 2. wy [ви] jesteście [єсте́щьчє] 2. on, ona, ono jest [єст] oni, one są [соу] 3. 3. [он, она, оно] [оні, оне] У множині відрізняються дві категорії (роди): чоловічоособова (oni) й нечоловічоособова (one). У третій особі немає закінчення -ть. Виняток: jest – але тоді приголосний t [т] твердий. Частка się (-ся) пишеться окремо і може ставитися перед дієсловом. Частка by/-by (би) пишеться окремо тільки перед дієсловом, а після дієслова пишеться разом – перед позначенням особи, а після позначення роду, напр.: • chcielibyśmy [хчє́лібищьми] – ми (чоловіки) хотіли би, • chciałybyśmy [хчя́либищьми] – ми (жінки) хотіли би. Закінчення, які позначають особи, прикріпляються до частки by/-by, напр. chciałbym, ja bym chciał а не chciałem by і т.ін. Іменники – rzeczowniki [жечовні́кі]: У польській мові існує чергування приголосних при відмінюванні йменників (яке не існує в російській), хоча не в усіх випадках, коли воно існує в українській і не завжди на ці самі звуки, напр.: ręka рука ucho вухо noga нога однина w ręce у руці w uchu у вусі w nodze у нозі множина ręce руки uszy вуха nogi ноги Як в українській, так і в польській мові є 7 відмінків, хоча кличний вживається рідко. Фонетика – fonetyka [фоне́тика]: Дзвінкі приголосні оглушуються у кінці слова й складу, як у російській мові, напр.: • пол. dąb [домп] – рос. дуб [дуп] – укр. дуб [дуб]. W [в] i rz [ж] оглушуються (до [ф] і [ш]) після глухих приголосних (c, ch, cz, ć, k, s, sz, ś, t тощо), напр.: • cwał [цфаў] – чвал, • chrzan [хшан] – хрон, • chwila [хфі́ля] – мить, • czwarty [чфа́рти] – четвертий, • ćwiartka [чьфя́ртка] – четвертина, • krzak [кшак] – кущ, • kwiat [кфят] – квіт, • przez [пшес] – через, • swój [сфуй] – свій, • Szwed [шфет] – швед, • świat [щьфят] – світ, • trzeba [тше́ба] – треба, • twój [тфуй] – твій. W [в] оглушується інколи також після r [р], напр.: • trwać [трфачь] – тривати, але: • drwal [дрваль] – дроворуб.

3


Зміни букв і звуків – найчастіше: в українській г гора

+ у російській гора гигиена

острый – арфа история иероглиф грунт – ёж, ёжи ехать мои стоит вино пиво милый

гігієна виняток: ланцюг

г– ґ ї ї и

р, рь

в

в

л л

-л-ів

ві-, і, o

гострий гармата арфа історія ієрогліф ґрунт ґвалт їжак, їжаки їхати мої стоїть вино пиво милий (див. також: л – ль – l, т – ть – ć) фізика символ лікар, лікаря ріка хрін кричати був (закінчення дієслів – минулий час, чоловічий рід) повний ковдра мавпа (у кінці складу) автомат Зевс, Зевса (у кінці складу, див. також: є – е – e) клен липа Литва алкоголь а́тлас атла́с клон лось сало (жир) мило томів (закінчення іменників – родовий відмінок множини) Краків (закінчення відприкметникових іменників – називний відм.) вікно дім корівка мій народ

пере-, про-

від’їхати віднести переставити пробити

g, h [ґ, х]

góra [ґу́ра] higiena [хіґє́на]

ostry [о́стри] armata [арма́та] harfa [ха́рфа] historia [xісто́р’я] hieroglif [хєро́ґліф] grunt [ґрунт] gwałt [ґваўт] jeż [єш], jeże [є́же] jechać [є́хачь] moi [мо́ї] stoi [сто́ї] wino [ві́но] piwo [пі́во] miły [мі́ли]

– г е, ё и [ї] и

рь

л

физика символ лекарь, лекаря река хрен кричать был

łańcuch [ла́ньцух]

h- [х-] g [ґ] je [є] i [ї] i, y [і, и]

rz [ж, ш]

ł [ў]

полный – –

fizyka [фі́зика] symbol [си́мболь] lekarz [лє́каш], lekarza [лєка́жа] rzeka [же́ка] chrzan [хшан] krzyczeć [кши́чечь] był [биў]

pełny [пе́ўни] kołdra [ко́ўдра] małpa [ма́ўпа]

в

автомат Зевс, Зевса

u [у / ў]

automat [аўто́мат] Zeus [Зе́ус], Zeusa [Зеу́са]

ль

клён липа Литва алкоголь а́тлас атла́с клон лось сало мыло томов

l [ль]

klon [кльон] lipa [лі́па] Litwa [лі́тфа] alkohol [алько́холь] atlas [а́тляс] atłas [а́тлас] klon [кльон] łoś [лощь] sadło [са́дло] mydło [ми́дло] tomów [то́муф]

л

-л-ов

l, ł [ль, ў (л)]

-dł- [-дл-] -ów [-уф]

Краков

о

винятки: двох номер Яків

від-

= у польській

г

окно дом коровка мой народ

Kraków [кра́куф]

o, ó [о, у]

двух номер Яков

отпере-, про-

okno [о́кно] dom [дом] krówka [кру́фка] mój [муй] naród [на́рут] dwóch [двух], dwu [дву] numer [ну́мер] Jakub [я́куп]

отъехать отнести переставить пробить

4

od- [од-] prze- [пше-]

odjechać [од’є́хачь] odnieść [о́днєщьчь] przestawić [пшеста́вічь] przebić [пше́бічь]


в українській ть т

-ти -ць, -ця і т.ін. -ськ-, -цьк-, -зьк-

-нськсв(ь)-, сл(ь)-, см(ь)-, сн(ь)сп(ь)і т.ін. сь (с(ь)), с -ість -ий, -ій -оло-, -оро-, -ерео-ого, -ього -ння, -ття і т.ін.

життя тьма тихо тебе театр тема жити (закінчення дієслів – інфінітив) місяць кінець, кінця праця український казахський козацький петербурзький французький український Мінськ Смоленськ свято світ світло сліпий сметана сніданок співати хтось лось -ся сидіти радість ефективність глибокий вечірній (закінчення прикметників – називний відмінок) голова молоко корова ворота берег один олень осінь зеленого (закінчення прикметників – родовий відмінок) сидіння завдання життя заняття (закінч. іменників – різні відм.)

-нія, -фія -рія і т.ін. -ува-

лінія філософія історія (закінч. іменників – різні відм.)

п

картопля пляшка

фінансування сканувати організувати

+ у російській ть ть

-ть -ц, -ца и т.п. -ск-, -цк-, -гск-, -тски т.п. -нсксв(ь)-, сл(ь)-, см(ь)-, сн(ь)сп(ь)и т.п. сь (с(ь))

-ость -ый, -ий, -ой -оло-, -оро-, -ерео-ого, -его -нье, -ние, -тье, -тие и т.п. -ния, -фия -рия и т.п. -ова-, -ирова-овываф

житьё тьма тихо тебя театр тема жить месяц конец, конца – украинский казахский казацкий петербургский французский украинский Минск Смоленск свято свет свет слепой сметана – – – лось -ся сидеть радость эффективность глубокий вечерний

= у польській ć (ci) [чь] ć (ci) [чь], t [т] -ć [-чь] -c [-ц], -ca [-ца] itp. -sk- [-ск-], -ck- [-цк-]

-ńsk- [-ньск-] św- [щьв(ь)-], śl- [щьл(ь)-], śm- [щьм(ь)-], śn- [щьн(ь)-], śp- [щьп(ь)-], itp. ś (si) [щь]

-ość[-ощьчь] -y [-и], -i [-і]

życie [жи́чє] ciemność [чє́мнощьчь] cicho [чі́хо] ciebie [чє́бє] teatr [те́атр] temat [те́мат] żyć [жичь] miesiąc [мє́щонц] koniec [ко́нєц], końca [коньца] praca [пра́ца] ukraiński [украї́ньскі] kazaski [каза́скі], kazachski [каза́хскі] kozacki [коза́цкі] petersburski [петерсбу́рскі] francuski [францу́скі] ukraiński [україньскі] Mińsk [міньск] Smoleńsk [смо́лєньск] święto [щьвє́нто] świat [щьфят] światło [щьфя́тло] ślepy [щьлє́пи] śmietana [щьмєта́на] śniadanie [щьняда́нє] śpiewać [щьпє́вачь] ktoś [ктощь] łoś [лощь] się [щє(у)] siedzieć [щє́дзєчь] radość [ра́дощьчь] efektywność [ефекти́внощьчь] głęboki [ґлембо́кі] wieczorny [вєчо́рни]

голова молоко корова ворота берег один олень осень зелёного

-ło- [-ло-], -le- [-лє-], -ro- [-ро-], -rze- [-же-]

сиденье задание житьё занятие

-nie [нє], -cie [чє] itp.

siedzenie [щєдзе́нє] zadanie [зада́нє] życie [жи́чє] zajęcie [зає́ньчє]

линия философия история

-nia [нья], -fia [ф’я], -ria [р’я] itp. -owa- [-ова-]

linia [лі́нья] filozofia [фільозо́ф’я] historia [хісто́р’я]

финансирование сканировать организовывать картофля фляга

5

je- [є-] -ego [-еґо], -iego [-єґо]

f [ф]

głowa [ґло́ва] mleko [млє́ко] krowa [кро́ва] wrota [вро́та] brzeg [бжеґ] jeden [є́ден] jeleń [є́лень] jesień [є́щєнь] zielonego [зєльоне́ґо]

finansowanie [фінансова́нє] skanować [скано́вачь] organizować [орґанізо́вачь] kartofel [карто́фель] розм. flaszka [фля́шка]


в українській ф

в

є-

міф пафос Афіни Фома (слова з грецької мови) символ Вавилон Варвара (слова з грецької мови) євнух Європа Євангеліє Єгипет (іншомовні слова)

+ у російській

= у польській

ф

миф пафос Афины Фома

t [т]

mit [міт] patos [па́тос] Ateny [ате́ни] Tomasz [то́маш]

в

символ Вавилон Варвара

b [б]

symbol [си́мболь] Babilon [бабі́льон] Barbara [барба́ра]

е-

евнух Европа Евангелие Египет

е- [е-]

eunuch [е́ўнух] Europa [еўро́па] Ewangelia [еванґе́лья] Egipt [е́ґіпт]

6


Носові голосні – nosowe samogłoski [носо́ве самоґло́скі]: в українській + у російській я я свят (свят) у у мука (борошно) мука -ою -ой головою головой -уть я у -у

(закінч. іменників – оруд. відм.) будуть пишуть (закінч. дієслів – 3 ос. множ.) язик святий -ся голову (закінч. іменників – знах. відм.) мука (страждання) руку (закінч. іменників – род. відм.) буду пишу (закінч. дієслів – 1 ос. одн.)

= у польській (i)ą ą -ą

świąt [щьвьонт] mąka [мо́нка] głową [ґло́воу]

-ут

будут пишут

będą [бе́ндоу] piszą [пі́шоу]

я

(i)ę, ję

у

язык святой -ся голову

ę

język [є́нзик] święty [щьвє́нти] się [щєу] głowę [ґло́веу]

мука руку

męka [ме́нка] rękę [ре́нкeу] będę [бе́ндeу] piszę [пі́шеу]

буду пишу

Вимова носового голосного залежить від наступного звуку: наступний звук вимова приклади більшість випадків – приголосний, он bąk [бонк] – ґедзь, дзиґа sąd [сонт] – суд н н pęd [пе т] – пагін, швидкість skręcać [скре́нцачь] – повертати крім нижче перелічених е м м приголосний b [б] або p [п] о kąpać [ко́ пачь] – купати rąbać [ро́мбачь] – рубати м м dębowy [де бо́ви] – дубовий sęp [семп] – гриф е приголосний l [ль] або ł [ў] o minął [мі́ноў] – пройшов, минув zginął [зґі́ноў] – пропав, загинув, згинув minęła [міне́ла] – пройшла, минула zginęli [зґіне́лі] – пропали, загинули, згинули (закінч. дієслів – минулий час) е м’який приголосний – ć (ci) [чь], онь przyjąć [пши́йоньчь] – прийняти bądź [боньчь] – будь, або kręcić [кре́ньчічь] – крутити, знімати (фільм) będzie [бе́ньдзє] – буде dź (dzi) [дзь] тощо ень у у – (кінець слова) о jadą [я́до ] – їдуть moją [мо́йоу] – мою у у robię [ро́бє / ро́бє] – роблю się [щєу / щє] – -ся е /е

ОСНОВНІ ЗВЕРТАННЯ – PODSTAWOWE ZWROTY [подставо́ве звро́ти] Доброго ранку Добрий день Добрий вечір До побачення Добраніч Привет / Пока Пока

немає (Dzień dobry) Dzień dobry Dobry wieczór Do widzenia Dobranoc Cześć Na razie розм. Nara До зустрічі Do zobaczenia Дякую Dziękuję розм. Dzięki Перепрошую / Przepraszam Вибачте / Пробачте розм. Sorry Прошу / Будь ласка Proszę Так Tak Ні Nie

[дзєнь до́бри] [до́бри вє́чур] [до відзе́ня] [добра́ноц] [чещьчь] [на ра́зє] [на́ра] [до зобаче́ня] [дзєнку́єу] [дзє́нкі] [пшепра́шам] [со́ри] (не як англійською) [про́шеу] [так] [нє]

7


FALSE FRIENDS польська arbuz dynia melon magazyn sklep grobowiec, krypta na pewno chyba wada tłusty gruby nieuprzejmy та ін. urok lekcja wykład buty być chłodny zimny chwila fala czaszka kubek, filiżanka duże bardzo dywan kanapa, sofa та ін. graty kraty kazać mówić kiszka kotka kit kot koszty środki krzesło fotel kwit kwiat łyżwy narty mecz miecz nauszniki słuchawki niewidomy nieznany ołów cyna owoce warzywa, jarzyny pacan koleś itp. pamiętnik pomnik

вимова [а́рбус] [ди́ня] [ме́льон] [маґа́зин] [склєп] [ґробо́вєц, крипта] [на пе́вно] [хи́ба] [ва́да] [тлу́сти] [ґру́би] [нєупше́йми] [у́рок] [лє́кц’я] [ви́клад] [бу́ти] [бичь] [хло́дни] [зі́мни] [хфі́ля] [фа́ля] [ча́шка] [ку́бек, філіжа́нка] [ду́же] [ба́рдзо] [ди́ван] [кана́па, со́фа] [ґра́ти] [кра́ти] [ка́зачь] [му́вічь] [кі́шка] [ко́тка] [кіт] [кот] [ко́шти] [щьро́ткі] [кше́сло] [фо́тель] [кфіт] [кфят] [ли́жви] [на́рти] [меч] [мєч] [наушні́кі] [слуха́фкі] [нєвідо́ми] [нєзна́ни] [олу́ф] [ци́на] [ово́це] [важи́ва, яжи́ни] [па́цан] [ко́лєщь] [памє́нтнік] [по́мнік]

українська російська кавун арбуз тыква гарбуз диня дыня склад, журнал склад, журнал магазин магазин склеп склеп точно точно наверно напевне, напевно хиба, вада недостаток жирний жирный товстий толстый грубий грубый чарівність шарм урок урок лекція лекция черевики ботинки быть бути прохолодний прохладный холодный холодний, зимний мить момент волна хвиля череп череп чашка чашка велике большое очень, сильно дуже килим ковёр диван диван речі, барахло вещи, барахло решётка ґрати наказувати велеть, приказывать говорить казати кишка кишка кошка кішка замазка замазка кот кіт витрати, вартість издержки, расходы, стоимость средства кошти стілець стул крісло кресло квитанція, рахунок квитанция, счёт цвет, цветок квіт ковзани коньки лижі, лижви лыжи матч матч меч меч сліпий слепый навушники наушники сліпий слепый неизвестный невідомий свинець, оливо свинец олово олово фрукти фрукты овочі овощи дебіл дурак пацан пацан щоденник дневник пам’ятник памятник 8


польська вимова [пе́нс’я] pensja emerytura, renta [емериту́ра, ре́нта] [по́ртфель] pieczywo ciastka, herbatniki [чя́стка, хербатні́кі] [по́ртфель] portfel teczka, aktówka [те́чка, акту́фка] [по́сеў] poseł ambasador [амбаса́дор] [пото́чни] potoczny bieżący [бєжо́нци] [про́сто] prosto po prostu, zwyczajnie [по про́сту, звичайнє] [ра́но] rano wcześnie [фче́щьнє] [розе́брачь щє] rozebrać się zorientować się та ін. [зорєнто́вачь щє] [роскази́вачь] rozkazywać opowiadać [оповя́дачь] [ру́хачь] ruchać ruszać [ру́шачь] [щьфіт] świt świat [щьфят] [умо́ва] umowa warunek [вару́нек] [виґо́да] wygoda zysk [зиск] [виста́ва] wystawa przedstawienie, [пшетставє́нє, spektakl спе́ктакль] [за́рас] zaraz teraz [те́рас] [за́вут] zawód fabryka книжн. żywot brzuch

[фабри́ка] [жи́вот] [бжух]

українська зарплата пенсія хліб, булки печиво гаманець портфель депутат, посланець посол розмовний поточний прямо просто ранок рано роздягнутися розібратися наказивати розказувати трахати рухати світанок, світання світ договір умова виго́да, зручність ви́года, користь виставка вистава, спектакль зараз, через мить зараз, тепер професія, розчарування завод, фабрика життя живіт

Є слова, які в усіх трьох мовах позначають різні речі: польська вимова українська [лу́на] заграва łuna echo [е́хо] луна місяць księżyc [кщє́нжиц] заст. miesiąc [мє́щьонц]

російська зарплата пенсия хлеб, булки печенье кошелёк портфель депутат, посланец посол разговорный текущий прямо просто утро рано раздеться разобраться приказывать рассказывать трахать двигать рассвет свет, мир договор условие удобство выгода выставка представление, спектакль сейчас, скоро сейчас, теперь профессия, разочарование завод, фабрика житьё живот російська зарево эхо луна

Є слова, яких одне значення співпадає в двох чи трьох мовах, а друге – ні: польська вимова українська російська [є́нзик] język язик язык język, рідше mowa [є́нзик, мо́ва] мова язык mowa [мо́ва] мова речь

ПЕРЕСТАВЛЕННЯ ЧЕРГИ ПРИГОЛОСНИХ польська niedźwiedź surowy trzeźwy

вимова [нє́дзьвєчь] [суро́ви] [тше́зьви]

українська ведмідь суворий тверезий

російська медведь суровый трезвый

9


РІЗНИЦІ В РОДІ ЙМЕННИКІВ польська adres dyktando filet kolegium kotlet margaryna metoda model problem prognoza salami sierota sirocco, sirokko studio system szosa temat tornado żyrafa

ч с ч с ч ж ж ч ч ж с ж с с ч ж ч с ж

вимова [а́дрес] [дикта́ндо] [фі́лєт] [колє́ґюм] [ко́тлєт] [марґари́на] [мето́да] [мо́дель] [про́блєм] [проґно́за] [саля́мі] [щєро́та] [с’іро́кко] [сту́дьо] [си́стем] [шо́са] [те́мат] [торна́до] [жира́фа]

українська адреса ж диктант ч філе с колегіум ч котлета ж маргарин ч метод ч модель ж проблема ж прогноз ч салямі ж сирота ч та ж сироко ч студія ж система ж шосе с тема ж торнадо ч жираф ч та жирафа ж

10

російська адрес ч диктант ч филе с колегиум ч котлета ж маргарин ч метод ч модель ж проблема ж прогноз ч салями ж сирота ч та ж сирокко ч студия ж система ж шоссе с тема ж торнадо с жираф ч


ЧИСЛІВНИКИ – LICZEBNIKI [лічебні́кі]

500.

jeden, jedna, jedno dwa, dwie trzy cztery pięć sześć siedem osiem dziewięć dziesięć jedenaście dwanaście trzynaście czternaście piętnaście szesnaście siedemnaście osiemnaście dziewiętnaście dwadzieścia dwadzieścia jeden trzydzieści czterdzieści pięćdziesiąt sześćdziesiąt siedemdziesiąt osiemdziesiąt dziewięćdziesiąt sto dwieście trzysta czterysta pięćset

600.

sześćset

700.

siedemset osiemset dziewięćset

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 30. 40. 50. 60. 70. 80. 90. 100. 200. 300. 400.

800. 900. 1000. 106. 109.

tysiąc milion miliard

[є́ден, є́дна, є́дно] [два, двє] [тши] [чте́ри] [пєньчь] [шещьчь] [щє́дем] [о́щєм] [дзє́вєньчь] [дзє́щєньчь] [єдена́щьчє] [двана́щьчє] [тшина́щьчє] [чтерна́щьчє] [пєнтна́щьчє] [шесна́щьчє] [щєдемна́щьчє] [ощємна́щьчє] [дзєвєнтна́щьчє] [двадзє́щьчя] [двадзє́щьчя є́ден] [тшидзє́щьчі] [чтердзє́щьчі] [пєнь(чь)дзє́щьонт] [шещь(чь)дзє́щьонт] [щєдемдзє́щьонт] [ощємдзє́щьонт] [дзєвєнь(чь)дзє́щьонт] [сто] [двє́щьчє] [тши́ста] [чтери́ста] [пє́ньчьсет], розм. [пє́ньцет] [ше́щь(чь)сет], розм. [ше́йсет] [щєде́мсет] [още́мсет] [дзєвє́ньчьсет], розм. [дзєвє́ньцет] [ти́щьонц] [мі́льон] [мі́лярт]

pierwszy drugi trzeci czwarty piąty szósty siódmy ósmy dziewiąty dziesiąty jedenasty dwunasty trzynasty czternasty piętnasty szesnasty siedemnasty osiemnasty dziewiętnasty dwudziesty dwudziesty pierwszy ...

... setny dwusetny ...

[пє́рфши] [дру́ґі] [тше́чі] [чфа́рти] [пьо́нти] [шу́сти] [щю́дми] [у́сми] [дзєвьо́нти] [дзєщьо́нти] [єдена́сти] [двуна́сти] [тшина́сти] [чтерна́сти] [пєнтна́сти] [шесна́сти] [щєдемна́сти] [ощємна́сти] [дзєвєнтна́сти] [двудзє́сти] [двудзє́сти пє́рфши]

[се́тни] [двусе́тни]

– dwoje troje czworo pięcioro sześcioro siedmioro ośmioro dziewięcioro dziesięcioro jedenaścioro ...

... dwadzieścioro [двадзєщьчьо́ро] – ...

... – – – – – – – – –

... [тищє́нчни] [мільоно́ви] [мілярдо́ви]

tysięczny milionowy miliardowy

11

[дво́є] [тро́є] [чфо́ро] [пєньчьо́ро] [шещьчьо́ро] [щєдмьо́ро] [ощмьо́ро] [дзєвєньчьо́ро] [дзєщєньчьо́ро] [єденащьчьо́ро]

– – –


teching book