Issuu on Google+

навчання, дозвілля, дискусії, спорт, знайомства, свята, подорожі, КВН, бібліотека, розклад занять… http://www.vpi.kiev.ua ТРОХИ ПРО КОХАННЯ Cтр. 4

БЕЗКОШТОВНО

Газета Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ»

№ 1 (41) Лютий 2007

За новий логотип газети «Поліграф» висловлюємо подяку Тетяні Карташевій (група СГ-61)

ЧАРІВНЕ СВЯТО 8 БЕРЕЗНЯ Аліна Шумова

Ще й досі в Україні та денеде за кордоном святкується Міжна родний жіночий день – 8 берез ня. Історія цього приємного свята сягає приблизно початку ХХ сто ліття, коли всесвітньо відома рево люціоністка німецького похо дження Клара Цеткін 1910 року на Міжнародній конференції у Копенгагені проголосила ідею святкування 8 березня як день народження жіночого пролета ріату. Проте чому саме цей день? Питання цікаве та має різнома нітні міркування щодо пояснення. Найвідоміше пояснення сягає 8 березня 1857 року, коли пра цівниці ньюйоркських фабрик вийшли на вулиці міста з метою протесту проти низької заробіт ної плати та тяжких умов праці. Вже 1908 року їх внучки вима гали цього дня заборони дитячої праці та надання жінкам права голосувати. Проте відомо, що свято жінок існувало з незапам’ятних часів у стародавньому Римі. Багаті дружини отримували подарун ки від своїх чоловіків. Та й навіть рабині цього дня були забезпе чені любов’ю та увагою. Відома також релігійна версія свята, що сягає єврейської істо рії, коли цариця Есфирь вряту вала свій народ від завоювання персами, після чого наприкінці лютого – на початку березня євреї стали святкувати перемо гу жінки та жіночий день. Отже, в усі часи жінки хоті ли стати незалежними від чоло віків. В Радянському Союзі Націо нальний Жіночий день святку вався майже із самого початку

його створення, та й досі зали шився лише у постсоціалістич них країнах. А тепер щодо святкування 8 березня у країнізасновниці – Німеччині. Проводячи прямий репор таж з місця перебування, можна із впевненістю сказа ти, що так званий «Frauentag» в Берліні проходить зовсім непомітно. І досить дивно, що забувають про нього не лише чоловіки, а саме жінки. Запитуючи попе редньо знайомих німецьких дівчат, що вони будуть робити через 2 дні (а це надходило 8 березня), я чула здивовані відповіді по типу «а що, в тебе день народження?» чи «як що, працювати та навчатися, це ж нормальний день, як і усі». Адже в Німеччині, як і в біль шості західноєвропейських країн, Міжнародний Жіночий день відзначають звичайним, а не червоним днем календаря. Ніяких акцій у магазинах, нія ких квітів на вулицях, жод ного святкового обличчя цього дня я не побачила. Чому? Так званий капіталізм. Хто не працює – той не має на що жити. Адже тут вважається, що працювати та добре обслу говувати – запорука успіху в бізнесі та сім’ї. Не знаю, чи краще так з практичної точки зору, але з упевненістю можу сказати: мені не вистачає тут уваги чоловіків в це свято і, звичайно, вихідного дня! Отже, бажаю усім дівчатам та жінкам всього найкращого у цей день, а також – завжди залишатися жінками.

ІСТОРІЯ 3 / УКРАЇНА 7 / ПОСТАТІ: ЄРКО 10 / ПОДОРОЖІ: КАРПАТИ, ПІТЕР 13


2

Ç ÍÀÃÎÄÈ ÑÂßÒÀ

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

Вітання всім жінкам! Петро Олексійовия Киричок У цей прекрасний весняний день хочу побажати Вам міцного здоров’я, натхнення, краси, здійснення мрій і світлої долі. Нехай знання, набутів інституті, будуть міцною опорою у Вашому житті, щоб Ви завжди збагачувалися мудрістю друкованого слова.

Микола Тарасович Андрійчук 8 березня – свято весни! Вітаю усіх студенток. Успіхів у творчому та особистому житті. Цілую!

Юрій Петрович Мамонов Вітаю всіх викладачів, спів робітників і студенток з 8м березня!Бажаю тепла, щастя, успіхів у навчанні та удачі в усіх справах.

Валентин Петрович Шерстюк Будьте красиві та здорові, не залежно від того, чи святковий сьогодні день чи ні. Усвідомлюйте корені свята!

Віктор Андрійович Сидоровський Кохання, кохання, кохання! Благополуччя у сім’ях. Макси мальних балів. А ще рідше загля дати у мобільні телефони і слухати хорошу музику.

Іван Федорович Гезь Залишайтеся такими молодими, як зараз. Хай весна буде не тільки на вулиці, а й у душі!

Валерій Федорович Морфлюк Любі дівчата, вітаю Вас зі святом!Бажаю кохати чоловіка та успішно вийти заміж! Люблю всіх! Цілую!

www.poligraf.vpi.kiev.ua


ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

²ÑÒÎвß

3

Історія одного фото

«Поцілунок біля паризької мерії» (1950)

Фотограф виходив з бістро, недалеко від Школи акторської майстерності, коли побачив їх. Кра сиві, закохані, безтурботні. Об’єктив розказав про них більше. Ця фотографія стала найвідомішою, ця фотографія зробила його знаменитим. В той день у Парижа поцупили мить щастя. Робер Дуано – один з найвеличніших фотоху2 дожників двадцятого століття. Основним об’єк2 том його фотокамери завжди був Париж. На йо2 го фотографіях люди ви2 глядають людьми, а не фо2 томоделями. Вони немов ізольовані від обставин ре2 ального життя, глядач ми2 моволі малює в уяві свою історію.

У 1950 р. американський журнал «Life» замовляє Дуано серію фотографій про паризьких закоханих. Так з’явився знаме нитий «Поцілунок біля паризької мерії». Фотографія чекала на свій час 30 років, пролежавши в архівах агенства «Rapho». Успіх прийшов лише в 1986 р., коли один видавець вибрав її для випуску постерів. До 1992 р. фото продали накладом 410 тис. примірників. Це світовий рекорд. У 2005 р. на аукціоні в Парижі за неї заплатили 155 тис. євро. «Це неймовірна історія. Минуло 40 років, а вона все еще про довжується», – говорить Дуано в одному з інтерв’ю. P.S. Закохані так і не залишились разом. Цей бурхливий роман тривав лише декілька місяців. Вона стала акторкою, він – виноградарем. ■ www.poligraf.vpi.kiev.ua


4

Ó ÖÅÍÒв ÓÂÀÃÈ

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

Кохання – початок… Віра Савченко

К

охання – це могутня, не2 переможна сила, пояс2 нити яку людство нама2 гається від початку свого існування. Стародавні греки вважа ли, що кохання, а точніше бог Ерос з’явився на землі раніше від людини. У філо софа Платона була своя кон цепція любові. Вона скла дається з сакруму (духовна гармонія, інтелектуальна привабливість, звідси – пла тонічне кохання) і профану му (фізична любов). Жінка і чоловік є двома частинами первинної цілісності, тому й існує їх постійний взаємний інтерес. Відомий античний міф: рід людський від почат$ ку складали особини з чотирма ногами і чотир$ ма руками. Боги роз$ ділили їх на двох людей, тому чоловічі і жіночі по$ ловинки шукають одне одного все життя Інший грецький мудрець, Аристотель, навіть у русі не бесних сфер вбачав прояв всесвітньої любові до духов ного принципу руху.

«Нахили душі породжу$ ють дружбу. Нахили ро$ зуму породжують пова$ гу. Нахили тіла пород$ жують бажання. Поєд$ нання трьох нахилів по$ роджує кохання» Для китайців основне зна чення мало поєднання сил інь і янь, воно несло в собі ідею гармонії.

Наслідки, до яких призво дить дія цих сил у світі на зивається «дао». Цим тер міном окреслюється хід подій у Всесвіті, котрий не можна відвернути і на який не мож на вплинути.

...чи кінець?

К

Індуси порівнюють кохан ня з витонченою боротьбою, у ході якої чоловік наступає, а жінка чинить опір. Буд дизм до кохання ставиться сторожко: стосунки з жінка ми буддистапочатківця є од ним з чотирьох гріхів (поряд з крадіжкою, шахрайством і вбивством). Зате тантризм – давнє езотеричне вчення Індії – культивує еротичне мистецтво й музику. Згідно з філософією тантризму, єднання чоловічого й жіночо го є головним принципом www.poligraf.vpi.kiev.ua

героїнею подвійного само губства майже завжди є жінка: кохання – це її ца рина, і тому вона в любові завжди сміливіша, рішучіша і самовідданіша.

Всесвіту. Все суще виникає з чоловічого й жіночого еле ментів: шляхом їхнього поєднання утворюється крап ля, з її перетворень виника ють усі речі. У давньоін дійському трактаті «Гілка персика» говориться про ко хання як єдність трьох ба жань людини: бажань душі, розуму й тіла:

охання – найбанальні ша і в той же час найпо етичніша з причин, через які люди помирають. Трістан та Ізольда, Ромео і Джульєтта, Майстер і Маргарита... Стародавні греки вбачали зв’язок між богом кохання Еросом і Танатосом – божест вом смерті. Суїцид часто здається закоханому най вдалішим кінцем. У японській мові існує спеціальний термін на по значення подвійного само губства закоханих – «сіндзю». Це слово складається з двох ієрогліфів: «серце» і «сере дина» – і буквально означає «усередині серця» або «єдність сердець». Такої

Перш ніж закохатися, навчись ходити по снігу, не лишаючи слідів Турецька приказка

Стефан Цвейг з дружиною Лоттою Альтман

єдності зі своєю дружиною досяг Стефан Цвейг: вона не захотіла залишатися сама і розділила з чоловіком смер тельну дозу снодійного. У книзі «Письменник і са могубство» Григорій Чхартіш вілі відмічає, що головною

Любов дає натхнення, є невичерпним джерелом твор чої наснаги і життєвої сили. Водночас кохання приносить розпач, від нього недалеко до ненависті. Людство нама гається збагнути це почуття понад два тисячоліття, але, напевно, ніколи не розтлума чить його. Кохання було і бу де. Заради нього робитимуть дурниці, необдумані, шалені вчинки, задля нього жити муть і помиратимуть. ■


ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

5

ÄÓÌÊÈ ÂÃÎËÎÑ

К��хаєш? Зізнайся в цьому! Лілія Волине ць, СР52 З любов’ю св іт прекрасн ий! Я щаслива, що у мене з’яв ила ся кохана лю дина! Коля Ск иба (СТ32), я ж иву, щоб лю бити тебе!!! Кохай те і будьте ко ха ними!

в , С Т 5 2 ртьомо Д е н и с А д е н ю к , С Т п 5 2 ай святом Слава М вітати зі ри п о их і гар Хочем н м ивих, розу ститу вл рі а ч х усі го ін ат нашо а лю них дівч нюємо т ож об с а ту! Ми в уємо! бимо! Ціл єня. авік та Д л С і Ваш

Іра, СТ5 авий, іжний, ласк Коханий, н т а й ер п  ший та н н а й со л од іті! Люб св у єдиний лячіший – ими сло з тями!!! Ц а н н і… лю тебе бе ох к у ся ала ва м и зі зн . , ФК41) Ігорю (ІФФ

Артем Лут ак, СТп61 Зізнатися у коханні? У м ні воно заро е дилося ще у 3му класі. Не хо четься з ни м роз лучатися і до сьогодні, тому граю у збірні й КПІ. Любл ю бас кетбол!

СТ п6 2 Ва си ль Лу пи но с, у, своїх ин вщ ькі бат Люблю в іншій батьків і не хочу жити , а ще ф» гра олі «П блю Лю країні. у! нк алі Алісочку і Віт

Даша Адам енко, СР52 Живу тільк и заради теб Дарую тобі св е! ою любов і теп ло! Ж ен я (С Е 5 2) , т и м ій ! Пам’ятай це !

Толя Л исенко Хочу , СРп5 1 2го ку п р и в і т а т и рсу каф едри ре д і в ч а т а так ож пр Я вас л усіх, хто м ографії, е юблю! Кохай не знає! мося!

Х, СТ51 Містер Big у. вс е з т ен іс я ос ал П оч дієту, на в сі я, вс Далі закоха і розум… втратив сон дів Р51), така (С а Наташ навіть и т рі зіг е ж чина, як ти, мо мороз! у лютневий

www.poligraf.vpi.kiev.ua


6

ÍÎÂÈÍÈ

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

Ïî÷àëèñü ïðèãîòóâàííÿ

Ðåêòîð ×åðêàñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³âåðñèòåòó:

äî «Êîðîëåâè Êϲ–2007»

â 2009 ðîö³ âíç ÷åêຠ«äåìîãðàô³÷íà ÿìà»

«Королева КПІ» – це найбільш грандіозне щорічне свято для студентів КПІ, на яке з ро ку в рік чекають наші студенти. Королева-2007 проводиться вже увосьме. За цей час конкурс значно змінився, набув стату су та здобув визнання у традиційних глядачів студентів та гостей університету. У цьому році команда PRцентру КПІ буде за безпечувти інформаційну підтримку та займа тися пошуком спонсорів для КПІшного свята краси. Для більшості команди це вже не впер ше, оскільки минулого року вони теж вклали свої зусилля у створення конкурсу.

За даними Міністерства освіти, вже через 3–4 роки кількість ви пускників шкіл відповідатиме кількості місць держзамовлення у внз. Про це на засіданні Черкаського пресклубу реформ повідо мив ректор Черкаського національного університету імені Богда на Хмельницького (ЧНУ) Володимир Поліщук. Зменшення кількості випускників українських шкіл, за його словами, вже розпочалося: у 2007 році випускників шкіл буде мен ше на 12 % порівняно з 2006 роком. «Демографічної ями» ук раїнським внз варто очікувати у 2009–2011 роках. Вже зараз на ринку надання освітніх послуг спостерігається жорстока конкуренція за абітурієнтів. З кожним роком боротьба між внз загострюється.

 ²í䳿 ñïàëþþòü çîáðàæåííÿ ñâÿòîãî Âàëåíòèíà В Індії націоналісти спалюють зображення святого Валенти на, розбивають кіоски з листівками у формі сердечок і пересліду ють пари, але закохані не відмовляються від святкування. Ряд індуїстських і мусульманських організацій напередодні в ультиматумній формі вимагали заборонити це свято в країні як невідповідне національним традиціям своєю розбещеністю. Лідер націоналістичної партії «Шив Сена» Бал Теккерей зая вив, що патріоти чинитимуть опір новій традиції. «Ви, молодь, займаєтесь цим цілий рік і зовсім не потребуєте спеціального дня», – цитує Теккерея агентство PTI з Мумбаї.

Íîâà ôîðìà íàâ÷àííÿ ó ÑØÀ:

ïèâî

+

ëåêö³¿

=

çíàííÿ

Державний університет Вашингтона та Університет штату Айдахо в США об’єдна лися з пабом для того, щоб упровадити нову формулу викладання науки: пиво + лекції = = знання. Раз на місяць студенти та викладачі бу дуть зустрічатися в неформальній обста новці пабу, щоб за кухлем пива обговори ти одну з актуальних проблем у світі сучас ної науки.

Програма лекцій приблизно така: у січні буде обговорюватися тема клонування тва рин, у лютому – дослідження із проблем ра ку грудей, у березні – останні розробки в га лузі технологій «стеллс» (часткова або по вна невидимість військового об’єкта). У квітні професори мікробіології обговорять зі сту дентами тему «Шпинат або гамбургер? Що таке кишкова паличка і що вона робить у моїй їжі?». Викладачі сподіваються, що нова мето дика читання лекцій, поперше, підвищить рівень відвідуваності у внз, і, подруге, при верне увагу до ряду цікавих наукових тем.

Ëþäè, ÿê³ âèñïàëèñÿ, êðàùå çàñâîþþòü íîâó ³íôîðìàö³þ Неповноцінний сон або його повна відсутність призводять до погіршен ня сприйняття нової інформації майже на 10 %. Такого висновку дійшли вчені з Гарвардської медичної школи в Бостоні (Массачусетс, США) під керівництвом Сьона Чик Ю. В експерименті, що проводився вченими, брали участь дві групи по чо тирнадцять осіб. Учасники з першої групи протягом однієї ночі утри мувалися від сну й проводили час за перевіркою електронної пошти та настільними іграми. Друга контрольна група одержала можливість виспатися. Вранці учасникам з обох груп були продемонстровані 150 зображень. Після цього їм дозволили нормально відпочивати протягом двох днів. Після закінчення цього терміну людям з обох груп були продемонст ровані 255 зображень, з яких пропонувалося вибрати ті, які були вже проглянуті. Серед групи тих, хто вночі не спав, середній показник впізнавання виявився на рівні 74 %. А у тих, хто повноцінно відпочив – 86%. За матеріалами www.osvita.org.ua www.poligraf.vpi.kiev.ua


ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

7

ÓÊÐÀ¯ÍÀ

ДЕРЖАВА БЕЗ ГОЛОВИ Юрій Мартиненко

Праві ті іноземці, які на2 зивають нашу державу див2 ною і нелогічною. Українська політична еліта раз по раз доводить це своїми діями. Питання про те, чи від2 сутність раціонального зер2 на характерна лише для ви2 сокопосадовців, чи для всьо2 го українського народу, залишається відкритим. Але те, що алогічність держав2 ної політики існує і постійно посилюється, – не викликає жодних питань. Здавалося б, усе в нас нор мально: будуємо демократію, створюємо і розвиваємо від повідні інституції, показуємо всьому світові, яким має бу ти переможний поступ свобо ди слова, поглиблюємо тор говельні зв’язки, реформуємо усе, що тільки потрапляє на очі, словом, – суцільний ріст і розвиток. Держава нібито на правильному шляху. Але да вайте поглянемо на це «ук раїнське диво» з іншого боку.

×è õòî-íåáóäü â Óêðà¿í³ çíຠãîëîâíó ëþäèíó äåðæàâè? Я маю на увазі не ту люди ну, що офіційно, на папері, а ту, що реально управляє державою. Ту, яка справді відповідає за безпеку країни, за добробут і свободу її грома дян. Якщо це Президент, який за Конституцією є Га рантом безпеки, то скажіть, будь ласка, яким чином він несе відповідальність за те, на приклад, щоб пересічний ук раїнець не боявся, що завтра на його батьківщину поле тять винищувачі якоїнебудь «добросусідської» держави? Адже не тільки Президент може призначати Міністра оборони, а ще й Верховна Ра да, де сидить 450 законно об раних депутатів. Отож і во ни несуть відповідальність за нашу із вами безпеку. А заступники Міністра ра зом із самим Міністром за неї відповідають? Напевно, що так. Тож усіх відповідаль

них і не перерахуєш, з півти сячі виходить. І кожен з них гарантує українцям захист від будьякої агресії зза меж рідної України. А всередині держави хто є гарантом без пеки? Певно, знову ж таки Верховна Рада, адже вона призначає Міністра внутріш ніх справ. Знову не хтось конкретний, а 450 держав них обранців. У підручни ках це називається колек тивна відповідальність. На ділі ж воно означає, що за якусь конкретну сферу державної інфраструктури, як і за саму державу, відповідають одночасно всі і ніхто. У таких умовах про нормальний розвиток годі й говорити. Тут виграють окремі люди, які вміють швидко зорієнтуватись і взя ти (як правило, задарма) те, що їм потрібно. Переважна ж більшість людей опи няється «за бортом» із одвічними мріями про рів

ність і братерство. Якщо опи сана картина нагадала вам 90ті роки минулого століття, ви не помилились.

Ãàðàíò áåç ãàðàíò³é Нині в Україні немає лю дини, яку можна було б на звати справжнім главою дер жави. У Президента для цьо го замало повноважень, прем’єр не є главою за виз наченням, адже призна чається парламентом, а не народом України (і звіль няється, до речі, також). Дефакто, у парламентсь копрезидентській республіці під назвою Україна голо вною політичною фігурою є Верховна Рада, а точніше, коаліційна більшість у ній. Так, саме головною полі тичною фігурою, а не голо вним органом, який від повідає за все, що відбу вається в державі. Від

повідальність несуть, як ми вже зрозуміли, всі і ніхто конкретно.

Íàäòî ñèëüíà ðóêà Багато хто називає такий український безлад несфор мованою демократією. Га разд, але якщо демократія у нас ще не сформована (і невідомо, коли буде), то що ж сформоване? Як назва ти те, що кожен українець бачить навколо себе, ідучи зранку на роботу? Так і назва ти: безлад. І серед цього ха осу з’являються тривожні тенденції, якто бажання «сильної руки», яка одним махом навела б лад у дер жаві. Насправді ж порядок на території в 603,7 тис. км2 за рікдва не створюється, в про тилежному випадку можна говорити про ознаки дикта тури. Хотілося б вірити, що українці не для того 15 років розбудовували свою держа ву, щоб так легко віддати її в руки однієї людини, ким би вона не була.

Ðîçõèòàíà äåðæàâà Можна не надавати цьо му надто великого значення, можна вважати, що велика політика не впливає на бу денне життя «маленьких» громадян. Мовляв, «вони там сваряться, а нам своє робить». Та, на жаль, це не так. Політи ки, що постійно сваряться і миряться, формують альян си і руйнують їх, визначають вектори розвитку і «забува ють» виконувати зобов’язан ня, усі вони розхитують ко рабель із 47 мільйонами па сажирів на борту. І якщо цей корабель почне тонути, то наслідки відчують усі, бай дуже, – у східній частині суд на їхня каюта знаходиться чи у західній, північній чи південній. Важливо зрозуміти одну річ: на кораблі має бути капітан. І не той, який оцінює свій статус як самоціль, не той, який прагне влади за ради того, щоб мати з цього зиск, а той, метою якого є привести корабель до та ких потрібних усім пасажи рам берегів. ■ www.poligraf.vpi.kiev.ua


8

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

ÑÓÌͲÂÀÒÈÑÜ Â Î×ÅÂÈÄÍÎÌÓ

Чого не вистачає редакторам? Юлія Бабко та Тетяна Веремчук

Чи замислювались ви над очевидним? Можливо, не вар2 то нічого залишати без сумніву: навіть абсолютно доведене може стати абсо2 лютно оманливим. Наш во2 рог – стереотип. Наша ме2 та – шукати маленькі істи2 ни в буденних речах. Нам цікаво, якими думки будуть завтра, нам не цікаво – яки2 ми вони були вчора. Світ – це боротьба інформації і перемагає той, хто володіє нею Для того, щоб прожити, вистачить їжі, води та повітря, але для того, щоб жити, не обхідні знання. Інформація – це перепустка у майбутнє: загубиш її сьогодні – завтра фейсконтроль не пройдеш. Студентство. Воно мало би бути завжди в центрі уваги, в курсі подій, на перехресті новин. Мало би бути… Що ж відбувається натомість? Хто із студентів може впевнено сказати, що завжди отримує свіжу, вичерпну та потрібну інформацію? Хто може по хизуватися, що він не про пускає жодної важливої події зі своєї спеціальності або тим, що відкрив для себе всі мож ливості неформального на вчання? Спеціальність «Видавни ча справа та редагування» – цікава, престижна, а голо вне бажана на сучасному рин ку праці. В Україні постійно відбуваються заходи, пов’я зані з цією професією. Вона розвивається, вдоскона люється, зазнає змін. Ким є ми, студенти, у цьому ви хорі подій? Свідками, учас

никами? А, може, потрібно приміряти головну роль? Є два види знань: ми знаємо або сам пред$ мет, або де знайти відомості про нього Перше певною мірою за безпечують лекції в інсти туті, з другим трохи важче. Що може стати універсаль ним «довідником»? Інтер нет? Досвідом і розумінням проблеми він не поділиться. Може врятує повідомлення на дошці оголошень? Мож ливо. Але спочатку потріб но знайти людей, які б писа ли ці оголошення. Інформація про самоосвіту рівносильна інформації про знижки на модне взуття, адже поши рюється в основному за прин ципом «з вуст у вуста» (від знайомих та друзів, що більш поінформовані). Вона не завжди конкретна: усі чують дзвін, та не знають, де він. Звалити все на плечі сту дентів? Чинна система само врядування є досить інерт ною структурою, що лише частково відображає інтере си самого студентства. Проф спілки у своєму розвиткові та діяльності залежні від адміністрацій освітніх за кладів. Так само піддають ся впливу й решта студентсь ких самоврядних структур (комітети, ради). Згідно із ст.38 Закону Ук2 раїни «Про вищу освіту», ос2 новним завдання органів сту2 дентського самоврядування є: • сприяння навчальній, науковій та творчій діяль ності студентів; •організація співробітниц тва зі студентами інших ви щих навчальних закладів і молодіжними організаціями.

Основою тренінгу завжди є рольові ігри, моделювання ситуацій, мізкові штурми, практичні завдання

Перевірте себе

Ùî âè ÷óëè ïðî òàê³ ïî䳿? ✓ Всеукраїнська студентська олімпіада з видавничої справи та редагування. ✓ Наукова конференція «Друкарство молоде». ✓ Форум видавців у Львові. ✓ Книжковий ярмарок. ✓ Міжнародна науковопрактична конференція сту дентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна». ✓ Проект «Зустрічі з молодими особистостями» на чолі з Єгором Соболєвим.

×è çíàºòå òàê³ óñòàíîâè? ✓ Академія Української Преси – влаштовує тренінги з підвищення кваліфікації усіх форм медіа, а також прес секретарів. ✓Інститут масової інформації – недержавна організація, що захищає свободу слова і є представником «Репортерів без кордонів» в Україні. ✓ Інтерньюз2Україна – мережа неприбуткових гро мадських організацій, що сприяє розвиткові ЗМІ, влаш товує тренінги з журналістики та школу редакторів. ✓ IFRA (INCA2FIEJ Research Association) – провідна світова Асоціація медіавидавців.

Ідея лише тоді цінна, коли вона оволодіває масами Для вирішення пробле ми інформаційної ізольо ваності дуже мало простого бажання кількох людей. www.poligraf.vpi.kiev.ua

Важливо, щоб у цьому були зацікавлені як самі студен ти, так і керівництво інсти туту. 6 лютого 2007 року газе та «Голос України» інфор мувала про те, що Верховна Рада прийняла Закон про


ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007 розвиток інформаційного суспільства. Основні тези: • в Україні потрібно по кращити інформатизацію; • впровадження інформа тивнокомунікативних тех нологій (ІКТ) в освіту, на уку, забезпечення їх пріори тетності; • використання ІКТ ви щими навчальними закла дами на всіх освітніх рівнях; • забезпечення інтеграції освіти, культури, науки в глобальний інформаційний простір. Якщо є питання, неодмінно повинна бути відповідь, якщо є проблема, тоді є і її вирішення Можливо варто розгляну ти певну форму роботи, яка б поєднувала навчання і най тісніші зв’язки зі ЗМІ. Але це має бути узаконено і перед бачено програмою. Однією з ефективних форм поширен ня інформації, яку часто ви користовують внз є створен ня пресцентрів. Пресцентром є організація студентів, аспірантів, викла дачів, головною діяльністю якої є збір, аналіз та репрезен тація актуальної та корис

ÑÓÌͲÂÀÒÈÑÜ Â Î×ÅÂÈÄÍÎÌÓ ної у молодіжному громадсь кому середовищі інформації. Права і обов’язки членів пресцентру: • член пресцентру пови нен готувати для засобів ма сової комунікації інфор маційні проекти повідомлень, що сповіщають громадян про проведену роботу в інституті; • член пресцентру пови нен готувати різні інфор маційні проекти для затвер дження керівництвом інсти туту і подальшої їх участі у різних конкурсах; •член пресцентру повинен готувати аналітичні статті чи інформаційні приводи на за мовлення відділень інституту; •член пресцентру пови нен інформаційно наповню вати сайт інституту. Мудрий не той, хто знає все, а той, хто знає потрібне Саме володіння найважли вішою, найвагомішою інфор мацією робить людину кон курентноспроможною. Чи не варто за це поборотися? Ка федра «Видавничої справи та редагування» потребує енер гійних та відповідальних сту дентів для роботи в інфор маційній сфері інституту.

?

ßêùî íå òè, òîä³ õòî ßêùî íå ñüîãîäí³ – òî êîëè?

9

Ùî æ ç öüîãî ïðèâîäó äóìàþòü íàø³ âèêëàäà÷³: Тріщук О. В., завідувач кафедри «Видавнича справа та редагування»: «Вся інформація, яка надходить в інсти тут, неодмінно оприлюднюється серед студентів. Озна йомлювати зі свіжими новинами повинні куратори груп. Якщо у вас є якась інформація, приносьте її нам, будемо працювати разом. Займатися цим повинні самі студен ти, раптом виникають якісь питання – інститут завжди готовий співпрацювати». Стехіна В. М., викладач риторики, російської мови та літератури: «Доносити інформацію до студентів повинні викладачі, кожен у своїй галузі. Знайти універсальну лю дину, яка б займалася цим одна – дуже важко, адже об сяг роботи немаленький. Нині простежується тенденція до збільшення робочих місць у газетах та журналах порівняно з редакціями. Саме тому був уведений новий курс «Журналістська майстерність». Цікавими і прак тичними є зустрічі з випускниками нашого факультету, які зараз працюють у різних сферах ЗМІ: на телебаченні, радіо, в газетах тощо. Видавнича справа та редагування в КПІ значно відрізняється від подібних факультетів в інших вузах. Університет ім. Т. Г. Шевченка завжди мав свою нішу – журналістику, у нас же найбільша увага приділяється саме специфіці редагування різних видів тексту. І це є не недоліком інституту, а швидше його спе цифікою. Взагалі все залежить від вас, студентів, та від вашої активності. Якщо виникають якісь цікаві ідеї, нові проекти, неодмінно варто йти з ними до керівництва». Онкович Г. В., викладач курсу «Журналістська майстерність»: «Як такої проблеми, на мою думку, не існує. Ми завжди доносимо найголовнішу інформацію до наших студентів, намагаємося допомагати їм брати участь в усіх наукових конференціях, семінарах, олімпіадах. Крім того, є сайти, є Інтернет, де можна будьколи знай ти свіжі новини. Також перелік усіх заходів, що влаш товує Міністерство освіти видає така установа, як Вища школа, яка знаходиться на вул. Сагайдачного, 37. Щодо журналістських предметів на спеціальності вважаю, що їх вистачає для редактора, хоча й замало для журналіста. Взагалі навички роботи в ЗМІ перш за все здобуваються практикою, тому працюйте».

Íå çíàºø, ùî ðîáèòè, ïîêè çàâàíòàæóºòüñÿ íîâèé ðèíãòîí? ϳäïèøèñü íà UNISTUDY! Отримуй на свій еmail двічі на тиждень підбірку інфор мації про можливості навчання за кордоном, проходження стажувань та міжнародні конференції. Згідно сучасної концепції освіти, щонайменше один семестр ти маєш навчатись у внз іншої країни. Команда UNISTUDY, що є інформаційним спецпроектом газети УНІВЕР, двічі на тиж день обробляє 25 інформаційних джерел, що пропонують різні можливості для освіти в Європі та США, та формує цікаву для тебе підбірку пропозицій. Підпишись – це просто! Надішли будьякого листа з власної скриньки на адресу: unistudysubscribe@googlegroups.com та підтвердь запит у листі, що надійде тобі у відповідь. UNISTUDY: email: univer.list@gmail.com http://groups.google.com/group/unistudy Що б ви хотіли побачити на сторінках цієї рубрики? Ми чекаємо на ваші пропозиції. Усно чи письмово, анонімно чи з підписом — НЕМАЄ ЗНАЧЕННЯ! Свої пропозиції просимо надсилати за адресою: poligraf@vpf.kiev.ua з позначкою SUMNIVY. Ми також цінуємо критику. www.poligraf.vpi.kiev.ua


10

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

ÏÎÑÒÀÒ²

ВЛАДИСЛАВ ЄРКО: «Я малюю для себе, але маленького» Підготувала Тетяна Веремчук

перед дизайном, макетом, а він саме на цьому заводить ся, опирається на перше вра ження. Мені це подобається. Він ніколи не йде на поступ ки із замовником, а таких людей дуже мало.

«Його ілюстрації я вважаю найкращими у всіх виданнях у всьому світі. Мені здається, що це боже благословення. (Пауло Коельо)

В

ладислав Єрко – все світньовідомий худож никілюстратор, який живе і працює в Києві. Не дарма він отримав титул «Лю дина книги» на московській виставці «НонФікшн» у 2003 році. Дитячі книжки «АБАБАГАЛАМАГи» в оформленні Єрко регуляр но отримують всеукраїнські та міжнародні призи. Ілюс трування творів Карлоса Ка станеди та Пауло Коельо (ви давництво «Софія») вже від носять до класики жанру. Про нього кажуть: «худож ник зі своїм Всесвітом» або «ілюстратор від Бога та без диплома»… 12 лютого 2007 року завдя ки «Інформацiйному ресурсу студента» (www.vpi.kiev.ua) та ініціативній групі графіківпершокурсників

Владислава Єрко, колишнь ого студента Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (нині ВПІ – прим. ред.), вітали у себе наші ВПIшники. Що лягає в основу ілюст2 рації, чи обов’язково худож2 нику відчувати книгу? Якихось правил, рецептів для створення ілюстрації, навіть однозначної відповіді на пи тання, що таке ілюстрація, не існує, інакше всі книжки були б схожими між собою. Усе залежить від таланту, смаку, професійності худож ника. Багато людей свято люблять книгу, але при цьо му роблять жахливі ілюст рації. Я знаю багато людей, які ілюстрацією займаються як «лівим» підробітком, але роб лять це геніально.

Любов до себе – нецікава штука Які книги ви ілюструва2 ли? Які з них для вас най2 важливіші? Я зробив масу книг. З них, як мені здається сьогодні, величезна кількість жахли во негарних. Я починав пра цювати ще в радянські часи, й ілюструвати спочатку до водилося якихось ідейних письменників. У 60і роки, якщо ти не малював дідуся Леніна, то відразу перетво рювався на агента імперіа лізму. Взагалі мені важко назвати свої книжки з ве ликої букви. Любов до се бе – це нецікава штука. … надто багато свобо$ ди й довіри теж буває не на користь

А редактор часто диктує вимоги? Всі художники сваряться зі своїми видавцями, спереча ються про смаки. І. Малко вичу дуже важливо продава ти свої книги. Він страшний кровопивця, але викладається на повну силу. Часто каже: «Роби все, що хочеш, скільки здоров’я стане». Він зацікав лений у нових людях, любить працювати з ними, а ще кра ще виховувати їх. Іван Мал кович при всіх своїх плюсах боїться, що не сподобається 90 % читачів або взагалі 90 % населення. Чи пропонували Вам пра2 цювати за кордоном? Так, причому у глобаль них видавництвах Америки, Італії, Австрії. Все це не ціка во, до того ж мені не подо бається ставлення до худож ника з пострадянського про стору. Я працюю з «Софією» і дитячим видавництвом «АБАБАГАЛАМАГА» і поки що усім задоволений.

Ви самі вибираєте книги, щоб ілюструвати? Зараз, коли мене вже зна ють як художника, мені ча сто кажуть: «Малюй усе, що тобі хочеться». Але я розумію, що все це – надто слизька доріжка. В кожну наступну книгу треба вкладати більше зусиль, таланту, ніж у попе редню. Так що надто багато свободи й довіри теж буває не на користь.

Владислав Єрко дає поради майбутнім художникам www.poligraf.vpi.kiev.ua

З яким художником ви б хотіли співпрацювати? Мені пощастило з Євге ном Ржановим. Це криго лам, який розбиває все. Він може «зняти» будьякого за мовника. Якби я мав мож ливість працювати з ним над основним проектом, то це бу ло б дуже добре. У мене стовп

Владислав Єрко. «Ілюст$ рації до книг Пауло Коельо. Альбом». Ця папка містить 40 ілюс$ трацій до шести книг Пауло Коельо – дорогоцінний пода$ рунок читачам і прихильни$ кам художника Єрко


ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

ÏÎÑÒÀÒ²

11

«Це людина, яка створила Снігову королеву, створила, як співавтор, напевне, Андерсена, я вже навіть не знаю, чого ав$ торства більше в цій книжці, чи Єрка, чи Андерсена» (Михайло Бриних, ведучий передачі «Критика культури», Радіо Ера$FM )

Звідки ви берете натхнення? Я не знаю, що це таке. Я просто сідаю і починаю пра цювати. Дивно, але помітив, що найкращі ілюстрації ви ходять тоді, коли не налаш тований на роботу.

«Зі „Сніговою королевою” було дуже важко. Одні дизайне$ ри бачили її так, хтось зовсім по$іншому. Першим моїм ілю$ страціям до цієї книжки відмовили, згодом я зрозумів, що то було на краще» (В. Єрко)

А чи є у вас якісь секрети техніки? Я працюю просто. «Сніго ву королеву» і те, що було зроблено до неї, я робив ви нятково руками, без вико ристання комп’ютерних тех нологій. «Казки Туманного Альбіону» – це ручна техніка, а потім – скануван ня й доопрацювання на комп’ютері. Використовую вже застарілу версію Photoshop 5.5, де наявні най простіші інструменти. Чес но кажучи, я не дуже ро зуміюся у всіх «примочках» техніки. Я в ілюстрації відчуваю себе найкомфортніше

Чи не хотілося б вам спро2 бувати себе в іншому жанрі? Я дуже люблю фотографію кінця XIX – початку XX століття, дуже люблю кіно, особливо німе, починаючи з Чарлі Чапліна й закінчую чи Фрицем Лангом. Але знімати кіно ніколи не хотілось. Якщо я народив ся ілюстратором, значить, я не народився живописцем

чи екслібрисистом, чи скульптором, чи кимось іще. Я в ілюстрації відчуваю се бе найкомфортніше. А що до ілюстрування музики, то мені не хотілося б оформ лювати ту музику, яку я не люблю. Люблю я джаз, джаз без блюзової основи, люб лю музику з етнічним при смаком.

Над чим Ви працюєте зараз? Над «Маленьким принци пом» Екзюпері. Хочу зроби ти його не таким, як робили до мене, можливо, поекспе рементувати з фактурою. Ма люнки самого автора обов’яз ково будуть в книзі, але не як частина кольорових ілю страцій, а як вкраплення в текст не дуже вмілих ма люнків льотчика.

У Ваших ілюстраціях про2 стежується дитячий спосіб мислення. Як Вам вдається бачити світ очима дитини? Є в «Маленькому принці» присвята, яка мені дуже зро зуміла: «мені, коли я був ма леньким». Я намагаюся ма лювати так само – для себе, коли я був маленьким. І, чес но кажучи, не бачу іншого рецепта для творчості. В кінці зустрічі Владислав Єрко дав декілька профе сійних порад студентам. Графіки на згадку про зус тріч подарували квіти, свої роботи та ручку з дарчим написом, після чого відбулася імпровізована автограф та фото сесія. ■

Процес роботи спорід$ нений з наркотичним кайфом: я нічого тако$ го не пробував, але думаю, що це схоже Які у вас захоплення? Найбільше люблю працю вати до болю в спині. Мені дуже приємно прожити день у роботі. Коли день прохо дить у біганині по замовниках чи в якихось інших справах, я не дуже радий. Найкраще – це сидіти й працювати під улюблену музику або коли фоном іде вже триста разів бачений фільм. Процес робо ти споріднений з наркотич ним кайфом: я нічого тако го не пробував, але думаю, що це схоже. www.poligraf.vpi.kiev.ua


12

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

²ÍÒÅÐÂ’Þ

Є ідеї? Приходь в AIESEC

Підготувала та провела інтерв’ю Галина Несин

AIESEC – найбільша міжнародна молодіжна організація. AIESEC успішно функціонує вже майже 60 років та охоп2 лює 95 країн світу. А почалося все у 1948 році з організації, що сприяла дружнім стосункам між людьми різних країн. Сьогодні AIESEC – це структура, що надає можливість мо2 лоді віднайти та розвинути власний потенціал. Україна приєдналася до AIESEC у 1994 році. В нашій державі до діяль2 ності організації залучено понад 500 активних молодих людей, які працюють у 19 найбільших містах України. AIESEC у Києві налічує понад 50 членів. Президентом столичного представництва є Віталій Дрозд. Я б хотів пройти стажу вання в одній з країн Європи у компанії, яка буде стави ти перед собою завдання ви ходу на зарубіжний ринок, власне на ринок України, і також хотів би після закін чення стажування отрима ти право відкрити представ ництво компанії в Україні.

Привіт, Віталію. Скажи, будь ласка, що тебе привело до AIESEC? Привіт. Думаю, що в AIESEC мене привела доля. Одного разу зовсім несподіва но я побачив плакат на еко номічному факультеті КНУ ім. Т. Г. Шевченка з написом «Are you swimming with the stream or creative your wave?» («��и пливеш за течією чи створюєш власну хвилю?»). Тоді мені захотілося створи ти свою хвилю і я вирішив піти на презентацію. Що ти досяг за період пе2 ребування в AIESEC? Зараз як президент ло кального представництва AIESEC у Києві я допомагаю шістьом людям вести їх про екти. Якщо говорити про осо бистісний розвиток, то я на вчився вчитися (те, чого, на жаль, не дав мені універси тет). Це також робота в ко манді, здатність вести за со бою людей до конкретної цілі, персональне планування ча су, визначення пріоритетів. Одним з етапів в організації є стажування. Цікаво, в якій з 95 країн світу, де є пред2 ставництва AIESEC, ти б хотів пройти стажування? www.poligraf.vpi.kiev.ua

Як ти бачиш своє майбутнє після AIESEC? Ким би ти хотів стати і чим займатися? До кінця не впевнений, але на 80%, я думаю, що бу ду успішним підприємцем, який буде привозити на ри нок України нові товари, яких ще немає. Я б хотів пра цювати в команді з молоди ми амбіційними людьми, які своїми ідеями та діяльністю змінювали б суспільство на краще. У кожної людини є своя мрія у житті. Поділишся своєю мрією з нами? Мрію у кожен момент життя відчувати себе щас ливим. Я не кажу, що зараз цього немає, адже я вірю у безумовне щастя. Вірю, що кожна людина може почува тися щасливою у будьякий час і хочу, щоб виклики долі не зупиняли мене на шляху до досягнення мрії. Що об’єднує молодих лю2 дей з 95 країн світу в твоїй організації? В першу чергу це наша місія, тобто мир і реалізація людського потенціалу. Ор ганізація – це група людей, які хочуть щось робити у цьо му світі… і класно робити це разом, досягаючи цілей. До того ж, в AIESEC є своєрідна корпоративна культура, од ним із прикольних елементів якої є AIESEC dances, коли

Саме такі тренінги готують майбутніх лідерів

150 людей танцюють один і той самий танець, отриму ючи задоволення від того, що вони разом. Я можу згадати свій досвід Міжнародного освітнього конгресу, який проходив у Варшаві влітку 2006 року. Тоді зібралося понад 500 мо лодих лідерів з 95 країн світу, які охоплює організація. Я наче об’їхав 95 країн світу, при цьому перебуваючи в одній. В такому міжкультур ному середовищі ти не відчу ваєш ворожнечі чи холод ності. Всіх поєднує одна ідея.

Польщі Олександр Квас нєвскій і багато інших визначних особистостей.

Які є пріоритетні цілі AIESEC Києва протягом цьо2 го року? Зараз ми намагаємося зро бити AIESEC більш потуж ною молодіжною організацією, тобто залучати більше людей, виховувати молодих лідерів, реалізовувати більше про ектів. Загалом, кожен рік є унікальним для організації, бо щороку змінюється ме неджмент, залучаються нові ідеї, як, наприклад, проект на тему корпоративної соціаль ної відповідальності.

Дякую, Віталію. Щасти тобі й надалі.

А які відомі люди в мину2 лому були членами ор2 ганізації? Це президенти Фінляндії (Martii Ahtisaari) та Японії (Junichiro Koizumi), колишній прем’єрміністр Великобританії Маргарет Тетчер, колишній президент

Як відомо, зараз прово2 диться набір нових людей до організації. Що б ти хотів сказати читачам газети? Зрозуміти організацію, усю її масштабність та зміни, які відбуваються у житті кож ного члена AIESEC, можна лише прийшовши до неї. То му, я б радив прийти на пре зентацію. Краще в житті жал кувати про щось, ніж жал кувати ні про що.

У лютому місяці AIESEC Київ проводить весняний набір людей до організації. Якщо ти маєш активну життєву позицію, прагнеш розвивати себе та змінюва ти світ довкола, тоді запро шуємо тебе на наш сайт www.aiesec.kiev.ua, де мож на знайти детальну інфор мацію про організацію та умови вступу. ■


ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

ÏÎÄÎÐÎƲ

13

О2гой! Карпати! Аліна Шумова

В

ідпочинок вдався. Кар2 пати – це завжди ідеаль2 ний вид зимового відпочин2 ку для студентів. Звичайно, за наявності снігу. Цього року нам пощасти ло. Снігу нормального не бу ло ні при святкуванні Ново го року, ні при здачі нашої сесії. Але ми не втрачали надії, що покататися на кар патських трасах таки випа де можливість. Тому квит ки до кас не повертали. І ось! За три дні до подорожі сніг ви пав! Передчасно домовив шись за проживання, щас ливі студенти виїхали до За карпатської області. Тепер декілька слів про компанію, адже однією з най головніших умов успіху відпо чинку є дружні люди, котрі вміють добре організувати відпочинок. Компанія підібралася ціка ва. Почалося все з того, що з’ясувалося: небагато людей знайомі один з одним. Чет веро були з нашого улюбле ного Видавничополіграфічно го інституту, інші – з Київ ського Національного Уні верситету ім. Т. Шевченка та з Академії адвокатури. Про те всі виявилися дуже ко мунікабельними та дружні ми, аж дивно: адже великі компанії не завжди добре зживаються. З нами було по іншому. Приїхавши до Міжгір’я та знайшовши попередньо замовлений будиночок, по кидавши свої речі, компанія хутко побігла до прокату лиж та сноубордів. Незва жаючи на втому після весе лої ночі у поїзді, студенти виявилися живучими та навіть ті, хто ніколи не бачив досі лиж та сноуборду, до сить швидко засвоїли не обхідні перші навички та почали з’їжджати: спочатку з невеликої гірки, а потім вибрали серйознішу трасу. Треба тут відмітити, що лижі – дуже цікавий, але та кож надзвичайно небезпечний для новачків вид спорту та відпочинку. А сноуборд недосвідченому може взагалі на початку здаватися чимось жахливим: ти падаєш, па

даєш, і ніяк не можеш зупи нися при спуску. А потім!.. Потім ми навіть забува ли, що можна впасти. Просто їхати… Летіти назустріч вітру та нестримним почуттям, що так нестримно переповню ють груди… Не зупинятись, відчути всю силу, свободу… І після цього кажуть, що лю ди не літають! Це неправда. Ми – справді літали. Голо вне – не боятися, бо страх зу пиняє задоволення. І от, перший день в Кар патах закінчився. Ввечері – баня та гаряче вино. Це справді романтика – зима і Карпати. Вечорами зазвичай грали у традиційну подорожню «Мафію», щоправда, прави ла тепер пожорсткішали, на брали нібито законного ха рактеру. Проте це на краще, адже ми стали більш дис циплінованими. Психологічні ігри також мали місце, во ни розвивають як логіку, так інколи й інтуїцію. Одного дня навіть пішли на екскурсію до місцевого во доспаду. Незабутні вражен ня були навіть не від самої краси невпинного навіть се ред зими потоку води, що стікає з гір, а від дороги до нього: старі ялини, посипані снігом, невтоптані доріжки та взагалі атмосфера такого спокою і краси – просто пре красно.

Лягали пізно, вставали рано. Але організація – чу дова. Після сніданку всі дружньо виповзали на гірку. Я кажу «виповзали», про те відчуття синців та поби того після численних падінь тіла швидко проходило пе ред черговим спуском з та кої спочатку недосяжної го ри. А потім!.. Знов море ад реналіну, вітер в обличчя та щастя нового підкорен ня вершини.

Відчуттів інколи не пере дати словами, тому раджу: побувайте в Карпатах самі. Бо п’ять незабутніх днів в українських горах – це вар те того. Залишитися б там, серед чудової природи, чис того повітря довше! Взимку кататися, влітку збирати яго ди та гриби – приходили до нас і такі думки. Проте, на жаль, не зараз. Але ми обов’язково повернемося, обіцяємо! ■

www.poligraf.vpi.kiev.ua


14

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

ÏÎÄÎÐÎƲ

Як тебе не любити, Пітере мій!!! Аліса Коржова

Кажуть, що Прага – це місто, яке не відпускає, тоді про Петербург можна ска2 зати, що це місто, з яким не хочеться розлучатися. Петербург… Здавалося б, як недосяжно: інша країна, два кордони, та насправді нічого неможливого не існує.

З собою неодмінно потрібно взяти:

+ паспорт (не закордонний); + студентський квиток; + фотоапарат; + посмішка + гарний настрій; + декілька заощаджених стипендій; + рулон туалетного паперу

Канал Грибоєдова

Íå ñòàâòå ïåðåä ñîáîþ îáìåæåíü — ³ ¿õ íå áóäå! Купуйте квиток ціною в 175 грн і вперед! Культурна столиця Росії чекає на тебе! УВАГА! Поїзд Київ– Петербург відправляється о 9:40 ранку. І не користуйте ся моїм девізом: поїзд за п’ять хвилин, а я ще на Троєщині! УВАГА! Через кордон не можна перевозити більше п’яти кілограмів їжі, п’яти пляшок спиртного і не забудьте за реєструватися, якщо приїха ли більше, як на три дні. Ти не побував у Петер бурзі, якщо не відвідав:

Храм Спаса на крові www.poligraf.vpi.kiev.ua

Ермітаж. У минулому царський дво рець, а сьогодні – місце, де пе ретинаються дороги усіх світових культур, де зустрічається минуле і те перішнє. Він налічує близь ко 3 тис. залів. Картини Піка со, Рембрандта, Леонардо да Вінчі, Батіста, Марке, фре ски школи Рафаеля, скульп тури Мікеланджело – усе це надбання Ермітажу. Сюди можна приходити п’ятнад цять років поспіль і щоразу відкривати щось нове.

Ціна: вхідний квиток – 100 рублів (приблизно 18 грн), зі студентським – безкош товно. Храм Спаса на крові. Слово, яке відразу асоці юється з цією будівлею, – це світло. Підлога, стіни, сте ля – усе з мозаїки та італій ського мармуру, дерев’яні елементи відсутні. В 1930і роки його називали Храм Спаса на картоплі, як музей відкритий у 1997 році. Тут свої картини писали Васнєцов і Несторов. У цьому ж соборі помер імператор Олександр ІІ. Ціна: вхідний квиток – 100 рублів (приблизно 18 грн), зі студентським – безкош товно. Російський музей. До 1917 року називався музей ім. Олександра ІІІ. Нині там можна вивчати давнє та сучасне вітчизняне мистецтво. Був відкритий у 1898 році на території Михайлівського палацу. Ціна: вхідний квиток – 50 рублів (приблизно 9 грн). Обережно: вівторок – вихід ний!!! Ісакіївський собор. Відразу впадає в вічі хи мерна архітектура та барви сто розписане склепіння, увесь купол оздоблений див ними скульптурами. На фоні


ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007 блакитного неба сіра постать собору виглядає справжнім згустком давнини. Музей–квартира Достоєв2 ського. Інтер’єр максимально на ближений до часів життя пись менника. У дитячій зберігся іграшковий дерев’яний коник сина та ляльки доньки. Об’єкти під сигналізацією – у кожно го індивідуальний сигнал. Ціна: для студентів – шара!!!

Чижик6Пижик на Фонтанці

ÏÎÄÎÐÎƲ

15

Петропавловська фор2 теця. Тут найцікавішими місця ми є Заячий острів, Музей друку та Монетний двір. Ціна: вхід безкоштовний. Музей шоколаду. Слово «музей» — лише назва, насправді це магазин найрізноманітніших соло дощів. І, звичайно, Нева, розвідні мости та білі ночі… ■

Ермітаж

Нева www.poligraf.vpi.kiev.ua


16

ÒÂÎÐײÑÒÜ

Валерія Добривечір

ПОЛІГРАФ № 1 (41) 2007

Жінка прекрасна завжди

Справді, так у цьому світі ще ніхто не кохав! Ніхто не сповідав свого кохання зорям, ніхто не шепотів про нього вітрам, ніхто разом із дощами не напував ним землю, ніхто не посилав його благанням у небо і не клав на вінок ку пальської ночі… Ніхто… Бо кохання і так було усюди: во но сягало небес, але й не забувало про грішну землю, сміялось разом із сонцем і плакало дощами, блищало смарагдовими листочками навесні й облітало золотом осені. І не було ніякого маленького амура зі стрілами, та й свя тий Валентин, мабуть, застудився, блукаючи у лютнево му бездоріжжі. І не було тоді ні грому, ні блискавки, і не припиняли ми вирішувати свої щоденні проблеми, і не да рував ти мені червоних троянд, і не обіцяв дістати з неба зірку…

Але кохання впіймало нас у свої сіті й без того. Життя, як і раніше, йшло день за днем, але тепер поряд був ти: летів наді мною на білій хмаринці, шепотів щось на вуш ко голосом вітру і усміхався промінням сонця… Чоловіки! Кохайте своїх жінок, боготворіть їх, обожнюй те! Бог подарував вам надзвичайне право: кохати й оберіга ти Жінку, робити Її щасливою й усміхненою. І зовсім не важ ливо, як ви зустріли Її на своєму шляху: з віялом на балу чи з сапкою на городі, на борту комфортабельного авіалай нера чи у старому тролейбусі – Жінка завжди прекрасна! А кохання завжди поряд: воно заглядає у ваше вікно і че кає, коли ж ви його впустите, щоб ароматом жасмину про никнути спочатку у ваш будинок, а потім і у ваше серце…

Словник святого Валентина

Петро Левківський

На різних мовах освідчення в коханні зачаровує й окрилює людину. Іноді для незвичного слуху це може здатися дивним або ж не дуже романтичним. Але за змістом, за покликом душі – це одне і те ж саме. Це як якийсь фізичний закон записати в скалярній, векторній, тензорній чи в іншій формі. Тут будуть присутні різні поняття, буде різний вигляд формул, різні межі дії закону, але фізична сутність буде незмінною, інваріантною. Тобто, математика – це логічна мова, а її різні формалізми – це різні мови, виражені через певні поняття (оператори). Для прикладу розглянемо в розмовній мові наше ніжне і приємне «Я тебе кохаю» і звичне російське «Я тебя люблю». Кохати можна лише дівчину, жінку. Любити ж можна дівчину, жінку, пиво, футбол та інше. Як бачимо, в од ному випадку існує однозначність, звужені межі поняття, в іншому – широкі межі й невизначеність. В одному випадку при взаємних почуттях наступає те, що зветься одруженням, в іншому те ж саме називають законним браком. Оскільки студентська гамірна сім’я різномовна і освідчення в коханні для них є питанням необхідним і акту

«Ïîë³ãðàô»

№1 (41) лютий 2007 Засновник і видавець — Видавничополіграфічний інститут НТУУ «КПІ» Свідоцтво про реєстрацію Кі № 427 від 27.12.1999 р. Надруковано Видавничий комплекс редакції газети «Вісті», м. Бровари, вул. Красовського, 16 Замовлення №79 Наклад 1200 пр. ВПІ НТУУ «КПІ», 2007 Адреса редакції: Київ56, вул. Янгеля, 1/37 Email: poligraf@vpf.kiev.ua www.poligraf.vpi.kiev.ua

©

альним, пропонується словничок, де наше бентежне «Я тебе кохаю» звучить мовами інших народів так (мелодика мови і вимови не врахована): • абхази: «Сара бара, бзія, бзой»; • азербайджанці: «Мен сені севірелл»; • англійці: «Ай лав ю»; • араби: «Анана ахабен», «Ухебука», «Енхебек»; • білоруси: «Я цябе кахаю»; • в’єтнамці: «Ано і йоу Ем» (чоловіки) та «Ем і йоу Ано» (жінки); • греки: «Сагапо»; • грузини: «Ме шен міквархар»; • євреї: «Ані охевет отха» (іврит), «Іб діх либ» (ізіш); • естонці: «Ма араміста сінд»; • індуси: «Ме тум се піар картагу» (чоловіки), «Ме тум се піар карті» (жінки); • іранці: «Дусет даран»; • іспанці: «Йо те амо»; • італійці: «Міа море»; • китайці: «Уо ай ніс»; • лакени: «Ттун іна хні расса бура»; • німці: «Іх лібе діх»; • поляки: «Я кохам чебе»; • росіяни: «Я тебя люблю»; • румуни: «Тюбеси»; • татари: «Мін фіга ярастан»; Головний редактор: Олександр Дзюба Заступник головного редактора: Сергій Пірієв Відповідальний секретар: Аліна Шумова Технічний редактор: Максим Сірик Художній редактор: Олег Михайлов Відповідальні за номер: Віталіна Ковальчук, Тетяна Веремчук, Юлія Бабко

• таджики: «Ман ту моро дусіт медорам»; • турки: «Бен сана севийрум»; • угорці: «Сертелен»; • фіни: «Ракастан сінуа»; • французи: «Жо тем»; • чехи: «Мам те рад»; • японці: «Аната ва дай ску дес». Зауважимо, що українське «люблю» означає більш здорове чи емоційне (природу, мистецтво), смакове (борщ, вареники), моральне (батьків, Батьківщину) сприйняття. «Кохання» ж – це сприйняття всіма фібрами душі. Юрій Рибчинський казав, що кохання – це добровільне божевілля. Це дивовижне закріпачення, солодка несвобода. Це висока хвороба серця. Бог знає, як влаштовано цей таємничий орган і що йому потрібно для щастя і гар монійного життя. Тому він придумав чудову і звабливу кару для людей, які здатні на світлі почуття, на справжнє кохання: люди повинні кохатися завжди. У всі віки, у всі життєві роки В людей одна ясна дорога. Хто у коханні робить кроки, Той мостить сходинки до Бога. Бо кохання – то чудове диво. Хто кохає – той в житті щасливий. Коректори: Ганна Логвинова, Віра Савченко Автори цього номеру: Аліна Шумова Юлія Бабко, Тетяна Веремчук, Валерія Добривечер, Аліса Коржова, Юрій Мартиненко, Галина Несин, Віра Савченко, Петро Левківський Відповідальність за достовірність інформації, розміщеної у номері, несе автор. Редакція може не поділяти думку автора. Передруки дозволяються лише за згодою редакції та з посиланням на джерело. Газета розповсюджується безкоштовно.


Poligraf #1 (#41/2007)