Issuu on Google+

IHOR PODOLCHAK PRESS ARCHIVE 2009 - 2010 ІГОР ПОДОЛЬЧАК АРХІВ ПРЕСИ 2009 - 2010


BnF catalogue général - Liste de notices (recherche pa...

http://catalogue.bnf.fr/servlet/RechercheEquation?host=...

Accueil BnF | Aide | Découverte vidéo | Une question ? | © Recherche par mots de la notice > Liste Notice Recherche Mots

Liste Notice Recherche Mots Mes recherches | Mes préférences | Réservations | Panier

Espace personnel En savoir plus ...

Recherche : podolchak Détailler

| 133 R Rééssuullttaattss :: 1 A Affffiinneerr

Recherches simples

ppaarr ::

nnoottiicceess

Type de

Type de

document

notice

Catalogue

par mots NOUVEAU ! dans les index

Tri : par :

par cote

Podolchak, Igor (1962-....) Igor Podolchak / Igor Podolchak Masoch fund

2

[Recueil. Documentation sur Podolchak]

3

Podolchak, Igor (1962-.... ) Monument (IV à VIII) : [estampe] / Igor Podolchak

1988

4

Podolchak, Igor (1962-.... ) Monument (I, II, III) : [estampe] / Igor Podolchak

1987

5

Podolchak, Igor (1962-.... ) Monument (IX, X, XI) : [estampe] / Igor Podolchak

1989

6

Podolchak, Igor (1962-.... ) De Sade's garden (I, II, III) : [estampe] / Igor Podolchak

1991

7

Podolchak, Igor (1962-.... ) Suzanna and the elders : [estampe] / Igor Podolchak

1988

8

Podolchak, Igor (1962-.... ) Panotikon : [estampe] / Igor Podolchak

1989

9

Podolchak, Igor (1962-.... ) Proce Sja : [estampe] / Igor Podolchak

1986

10

Podolchak, Igor (1962-.... ) The tentation of erotic parafrenia : [estampe] / Igor Podolchak

1987

11

Podolchak, Igor (1962-.... ) Scene in the harem (or Mannequin's love games) : [estampe] / Igor Podolchak

1988

12

Podolchak, Igor (1962-.... ) The Catalogue of architectural details n° 3 : [estampe] / Igor Podolchak

1989

13

Podolchak, Igor (1962-.... ) The Honorable guard of blinds : [estampe] / Igor Podolchak

1989

audiovisuel documents cartographiques spectacles documents numérisés Tolbiac libre-accès Autorités autorités BnF RAMEAU

ou

1

Recherches spécialisées périodiques et collections musique imprimée et manuscrite documents iconographiques

|

par

Recherches avancées par mots NOUVEAU ! dans les index par équation

| |

1999

|

Стр. 1 из 2

23.10.09 14:13


OPC4 - results/titledata

http://sunny.biblio.etc.tu-bs.de:8080/DB=2/SET=1/TTL=...

results search (all words [ALL]) podolczak

Title: Author: Other persons: Published: Extent: Note:

1 of 2

Jakob Böhme / [Auswahl d. Textabschnitte u. Übers.: Jan Tomkowski unter Mitw. von ... Radierungen:] Igor Podolczak Böhme, Jakob (Philosoph) *1575-1624* Podolczak, Igor ; Tomkowski, Jan Lodz : Correspondance des Arts II, 1993 30 Bl. in Leporellofaltung. : Ill. Nebent.: Offenbarungen über den Gott, das Nichts und die Natur, sowie die Menschenseele und den Menschenleib

Subject heading:Podolczak, Igor Künstlerbuch Shelf mark: Note: Request info:

1 of 2

Стр. 1 из 1

Malerbücher 43.4° 566 Ex. Nr 32, sign. von Igor Podolczak u. Jan Tomkowski. - Benutzung nach Voranfrage. not for loan Location unkown. Refer to information desk 1 of 2

25.10.09 14:07


Integrated Catalogue - Full View of Record

http://catalogue.bl.uk/F/VXEHC2LLPDJJF5J5VRQCM...

| End session | Display options | Feedback | FAQs | Help

Login

Catalogue: Integrated Catalogue

Home

| About | Search | Results | Previous searches | My folder | Blank order form

Add to My folder

|

Catalogue/authority record errors? Use our Error Report Form

Full Record F Foorrm maatt oo pttiioonn s : Standard format Summary MARC tags R R eccoorrdd 100 oouu t ooff 2244 S Syyssttee m nuum mbbeerr

011891286

A Auu thhoo r -- pp err s onnaall

U U niiffoorrm m ttii tllee

[Selections ]

T Tiitt lee

hme, Jakob, 1575-1624.

Jakob Bö hmes Offenbarungen ü ber den Gott, das Nichts und die Natur, sowie die Menschenseele und den Menschenlieb ... Auswahl der Textabschnitte und Ü bersetzung Jan Tomkowski ... Radierungen: Igor Podolczak / Graphische Gestaltung: Igor Podolczak und Janusz Tryzno ... = Jakuba Bö hmego objawienia dotycza̢ce Boga, nicoś ci i natury, takż e duszy ludzkiej i człowieczego ciała ... / wybó r tekstó w i przekład: Jan Tomkowsk akwaforty: Igor Podolczak ; projekt graficzny Igor Podolczak i Janusz Tryzno.

P Puu blliisshheerr//yyeeaa r

Łó d źC Coorrrreessppoonn daannccee ddeess A Arrttss II, 1993.

P Phh y siiccaall ddeessccrr..

1 v. : ill.

G Gee neerraall nn ottee

Coorrrreessppoo nddaannccee ddee s A Arrttss with 10 etchings and 4 Text printed on paper hand-made by C prints black-pressed by Igor Podolczak.

LLaanngg uaaggee nnoottee

Parallel text in German and Polish.

A Add deedd nnaam me

Bö hme, Jakob, 1575-1624. Jakuba Bö hmego objawienia dotycza̢ce Boga, nicoś natury, takż e duszy ludzkiej i człowieczego ciała.

ci i

Tomkowski, Jan. Podolczak, Igor. Tryzno, Janusz Paweł. A Add deedd T Tii tllee

Offenbarungen ü den Menschenleib.

ber den Gott, das Nichts und die Natur, sowie die Menschenseele und

Objawienia dotycza̢ce Boga, nicoś H H ollddiinngg s ((A Allll))

Details

H H ollddiinngg s nnoo tee

General Reference Collection Cup.410.g.297 Nr. 8 in a limited edition of 100 copies and 10 complimentary copies signed by the artist and the translator - In a contemporary Polish black cloth binding with a black-pressed paper onlay

S Shh ellffm maarrkk

Cup.410.g.297 Request

Logout/end session Home

|

About

|

|

Display options

Search

|

Results

|

|

Feedback

|

Help

Previous Searches

|

My folder

Accessibility Terms of use © The British Library Board

Стр. 1 из 1

ci i natury, takż e duszy ludzkiej i człowieczego ciała

X9

23.10.09 14:16


Мазохизм породили властные украинки — Газета "Новая".

30.10.09 12:08

Поиск по сайту

КУЛЬТ ЛИЧНОСТИ

АЛЕКСАНДР ЗБРУЕВ

расширенный | искать

«ВСЕ МЫ ОДИНАКОВЫЕ В СВОИХ ЖЕЛАНИЯХ, В ТО ЖЕ ВРЕМЯ — ОЧЕНЬ РАЗНЫЕ ПО ХАРАКТЕРУ.»

30 октября 2009 В Киеве 9° температура +10..+15 С, давление 743..750 мм рт ст., Юго, восточный, 1-3 м/с

Редакция. Контакты. Как нас найти. Подписка. Реклама. Архив выпусков.

Билеты на матч Украина-Греция будут стоить до

Разные новости Вся политика Наш Киев Общество Экономика Культ личности Бессмертие Здоровый интерес Испытано на себе Как это было Телекомпания Когда все дома Место встречи Спорт-тайм Искатель Путешествия Культура Расследования Острая тема Фоторепортаж Без ретуши

Мазохизм породили властные украинки ИСКАТЕЛЬ 26.01.2009, 14:37 // Елена Францева, газета «Новая»

Билеты на матч Украина-Греция будут стоить до 8 тысяч гривен 10:33 Пассажирское место рядом с Шумахером продали за 30 тысяч долларов 10:27 Офисной бумаге подарили новую жизнь Новый способ избавиться от курения Исследователи выяснили местоположение "компаса" птиц 09:56 Кубок Украины. «Днепр» — «Металлург» Д — 1:2 09:49 Решение по Днепр Арене вынесут 28 ноября 09:47 Милиция накрыла банду 14-летних гопников в юбках 09:45 "Бютовец" избил журналиста 10:16

Чиновники без авто экономней Взрыв покалечил 5 шахтеров 19:25 Стипендии светят только отличникам и льготникам? 17:52 Чебурашка посинел 17:52 Индонезия запрещает джинсы и шорты 17:48 Горожане будут спрашивать с Киеврады 17:06 Західна Україна: Від невідомого вірусу померло вже 20 людей 16:50 Покажут сакральное искусство 19:26 19:25

798.9000 UAH 1140.1901 UAH 2.5091 UAH

Киоски 100 $ 100 € 10 RUR

В Украине подтвержден "свиной" грипп

10:35

10:19

НБУ

100 $ 100 € 10 RUR

12:30

860 UAH 1250 UAH 2.7 UAH

Бензин А98 А95 А76 ДТ

7.30 6.90 6.60 6.60

ГРН ГРН ГРН ГРН

Кто знает, появились бы когда-нибудь кожаные плетки и наручники на полках секс-шопов, если бы в XIX веке интеллигентное семейство Мазохов вовремя не покинуло территорию теперешней Западной Украины… Ведь именно гуцулки сформировали в сознании подающего надежды впечатлительного юноши Леопольда образ женщиныповелительницы, госпожи, которой подчиняется мужчина.

Здесь все наши читатели, да и не наши тоже, могут задать вопрос, поделиться сокровенным, предложить тему, прислать свою новость и просто пообщаться с журналистами нашего издания. Пишет Николай Нидвораевич

другие!

Когда решится вопрос с ценами на парковку в центре Киева? То одни цены то -

В этот день ровно 173 года тому во Львове (тогда австрийская провинция королевства Галиция еще именовался Лембергом) в римо-католической семье немцев Захер-Мазохов родился первенец Леопольд. Отец будущего всемирно известного писателя был главой полиции мать — дочерью ректора Львовского университета. Мальчик был совсем хилым постоянно болел и родители решили передать сына на воспитание кормилице — гуцулке Гандзе жившей недалеко от Львова в селе Винники. Простая крестьянка заменила Леопольду и мать и отца. Позже в расцвет писательской карьеры Захер-Мазох будет активно вплетать гуцульские фольклорные образы украинские обряды в свои немецкоязычные новеллы. А в рассказе «Гайдамак» создаст образ истинной украинки — возлюбленной предводителя опрышка Довбуша — женщины красивой страстной и норовящей властвовать над мужчиной добиваться его покорности. С раннего детства мальчишку привлекали картины жестокости страданий. Полотна казней были его любимым зрелищем жития мучеников — излюбленными книгами. Однажды с ним произошел из ряда вон выходящий случай: играя в прятки в доме любимой тети по отцовской линии — графини Ксенобии (женщины как поговаривали чрезвычайно жестокой и обожающей меха) Леопольд укрылся в платяном шкафу и стал невольным свидетелем сцены утех тети с любовником. Эта женщина беспощадно стегала партнера плетью. Ворвавшемуся в комнату возмущенному рогоносцу-мужу тоже досталось от разъяренной женщины. Не избежал плетей и попавшийся на глаза мальчик. Позже Мазох вспоминал что от ударов тети он чувствовал непонятное

http://novaya.com.ua/?/articles/2009/01/26/143731-9

ФОТОРЕПОРТАЖ PRIME Yalta Rally 2009

Ранним субботним утром коварные Крымские серпантины Ай-Петри заполонили толпы зрителей и фанатов автоспорта. Все они с нетерпением ждали когда яркие и сверхбыстрые гоночные автомобили мчащиеся на сумасшедшей скорости позволят их сердцам забиться чаще.... РАССЛЕДОВАНИЯ Собаки-убийцы вышли на охоту

В октябре в Донецке произошла жуткая трагедия — стая бродячих собак загрызла маленькую девочку. Инночке Цвилевой было всего семь годиков. По городу распространились слухи что ее исполосовал ножом маньяк. Но как уверяют эксперты — убийцами стали дворовые псы. Вся страна с содроганием следила за тем... ОСТРАЯ ТЕМА Запретят ли телелохотроны?

Если раньше нас обманывали обвешивая на базарах или в магазинах то теперь с развитием интерактивного телевидения дурят интерактивно с помощью телефона или телевизора. Я о телевикторинах которых в

Page 1 of 3


Мазохизм породили властные украинки — Газета "Новая".

Сколько кандитатов в Президенты будет зарегистрировано в ЦИК?

Больше 100 От 50 до 100 До 50 Два украинца – три гетмана Как они все достали! Проголосовать

Результаты // все опросы

© 2007-2009, газета «Новая» Ответственность за содержание рекламных материалов лежит полностью на рекламодателе. Использование материалов из «НОВОЙ» газеты приветствуется ссылка и гиперссылка на наше издание желательна но если Вас не мучает совесть то и ради Бога. Редакция ведет со своими читателями не только переписку но и непосредственное общение. Нам очень дорого Ваше мнение! И это - искренне.

удовольствие. С тех пор женщин Мазох и любил и ненавидел одновременно. Писательская карьера Леопольда складывалась довольно удачно. Переживания личной жизни Захера-Мазоха который получал патологическое сексуальное наслаждение от подчинения физическому и эмоциональному насилию со стороны женщин нашли свое отображение в его эротических произведениях. Наиболее знаменитое из них — «Венера в мехах». В 1886 году венский психолог Рихард фон Краффт Эбинг сексуальную патологию заключавшуюся в получении удовольствия от боли и подчинения назвал «мазохизмом». «Если садизм — это сексуальное извращение спровоцированное недостатком тактильного и эмоционального контакта ребенка с матерью что со временем приводит к чрезмерной агрессии то мазохизм — наоборот. Он чаще всего вызван материнской гиперопекой заласканностью. Мазохисты в отличие от садистов не являются жестокими. Для их поведения характерны пассивность стремление к подчинению полной самоотдаче. Они приспосабливаются к любым требованиям другого (в том числе и в половой жизни) и испытывают при этом высшую радость» — рассказала «Новой» медицинский психолог Татьяна Чеботарева.

30.10.09 12:08 последнее время расплодилось на отечественных телеканалах видимоневидимо. За угаданное слово или... КУЛЬТУРА Уварова станет мужчиной

Режиссер ситкомов «Моя прекрасная няня» и «Кто в доме хозяин?» Алексей Кирющенко везет в Киев театральную премьеру — комедию «Жених с того света» по мотивам знаменитой пьесы Карло Гольдони «Слуга двух господ».... БЕЗ РЕТУШИ В общагу — ШТУРМОМ!

Нынче во всех регионах страны — массовое поселение иногородних студентов в университетские общежития. Двери корпусов где еще заканчиваются ремонты откроются там со дня на день. Да вот только попасть в общежитие — из-за увеличившегося количества желающих — не так-то просто. В результате прежнее к...

В ТЕМУ Сделай мне больно! Во Львове на месте дома где родился будущий писатель теперь стоит знаменитая гостиница «Гранд-отель». В прошлом году во Львове открыли памятник Захеру-Мазоху в натуральный рост. Поговаривают он отлит таким образом что через левый карман можно залезть в штаны писателю и подержаться за его мужское достоинство «на счастье». Стены кафе «Захер-Мазох» открытого неподалеку в апреле 2008 года увешаны плетками цепями и наручниками. В 1991 году художники-львовяне Игорь Подольчак и Игорь Дюрич при участии скандально известного режиссера Романа Виктюка создали Фонд Мазоха который прославился рядом скандальных акций. Зигмунд Фрейд поделил мазохизм на мужской и женский. И при этом отметил что мазохизм естествен для женщин (так же как садизм — для мужчин) но иногда в мазохистских фантазиях мужчина ставит себя на место женщины. Особо тяжелые случаи мазохизма считаются психиатрическими отклонениями и лечатся медикаментозно. Однажды Мазох подписал договор со своей женой Вандой фон Дунаевской (взявшей псевдоним в честь героини романа супруга «Венера в мехах») о том что Ванда может по своему усмотрению распоряжаться сущностью мужа (некоторую часть себя Леопольд всетаки решил оставить неприкосновенной для самореализации что также прописали в документе). Захер-Мазох умер 9 марта 1895 года от инфаркта. Видимо напоследок судьба решила сделать писателю приятно — поиздеваться над его телом всласть: он был кремирован дважды (в первый раз после смерти второй — во время пожара в доме в Линдгайме где хранилась урна с его прахом). Культовой личностью Леопольд Захер-Мазох стал лишь после сексуальной революции 1960—1970-х гг.

Литвин: Украина проиграла газовую войну

Председатель Верховной Рады Владимир Литвин считает Украину проигравшей в газовом конфликте с Россией. Об этом он сказал на заседании Рады передают Українські Новини. «Мы переживаем вторую украино-...

На инагурацию Обамы пригласили епископа-гомосексуалиста

Избранный президент США Барак Обама привлек к участию в мероприятиях по случаю своей инаугурации епископагомосексуалиста пишет во вторник Los Angeles Times...

Бритни Спирс запела неблагим матом

Певица Бритни Спирс видимо почуяв что теряет былую популярность решила пойти на крайние меры поскольку терять уже все равно нечего ...

мазохизм

Съели хлеба, и стали ведьмами Воткнул в розетку — зарядил, сел за руль и укатил СТРАНА ГУРМАНИЯ: Страна соусов и сладостей.Готовим турецкий суп из йогурта, куриный пилав и баклаву Украинская анимация — в летаргическом сне Красный крест создал добрый бизнесмен

comprare viagra italia // 07-08-2009 05 02 mibawtwf ioazpzvn arojpkpw

viagra // 07-08-2009 03 35 cofqvwds inezeefd ufizpqek

levitra russia // 07-08-2009 02 39 qpkdlnwm tqyrvycm clfcbuji

kamagra cialis e levitra // 07-08-2009 02 10 lzdfudvz ookjfhvo elesxtrx

cialis roma // 06-08-2009 22 53 xtvjqipu edcijzsv zyfpcili

viagra costo // 06-08-2009 21 55 jftwkfwd sjtrpvjq csccwaka

levitra quanto costa in farmacia // 06-08-2009 21 27 vpvrchrg jzefftmm tlmlxnmd

kamagra costo // 06-08-2009 20 57 lezkgoeu auofbldg ualpdkgt

http://novaya.com.ua/?/articles/2009/01/26/143731-9

Page 2 of 3


Энциклопедия альтернативной культуры

30.10.09 11:58

Энциклопедия альтернативной культуры

ЮЖНОРУССКАЯ ВОЛНА — условный термин российской критики, обозначающий искусство украинского постмодерна 1980-х — 1990-х годов (по аналогии с передвижнической группировкой «Товарищество южнорусских художников»). Иначе — «новая (украинская) волна», «южная альтернатива», «горячий постмодерн», «трансавангардное необарокко», «новые нежные ». Очаг Ю. В. — Киев, где в начале 1990-х годов активно работала группа «Парижская Коммуна», по названию улицы, на которой размещался сквот мастерских, и Одессы (СМ.: далее). Порой присовокупляют и авторов из других регионов — Львова (Роман Жук, Андрей Сагайдаковский, Булеца, Биба, Фонд Мазоха [Игорь Подольчак, Игорь Дюрич]), Ужгорода (Павел Керестей), даже из стран сопредельных — Молдавии (Юрий Хоровский, Валерий Кошляков, Сырбу, Бахчеван), России (Авдей Тер-Оганян из Ростова). В Киеве первоначальными лидерами Ю. В. были Арсен Савадов и Георгий Сенченко (прославившиеся картиной «Печаль Клеопатры» в 1987 году), Олег Голосий, Сергей Панич, Василий Цаголов, Валерия Трубина, Александр Гнилицкий, позже — Максим Мамсиков, Кирилл Проценко, Дмитрий Кавсан, Леонид Вартыванов, Илья Исупов и др. Несколько обособленное положение заняли члены «волевой грани национального постэклектизма » (Олег Тистол, Константин Реу-нов, Александр Харченко, Марина Скугарева, Яна Быстрова, Николай Маценко). К ним стоит добавить имена Анатолия Степаненко, Глеба Вышеславского. Представители Ю. В. в Одессе — Александр Ройтбурд, Василий Рябченко, Сергей Лыков, Дмитрий Дульфан; здесь размах движения был обусловлен предыдущей генерацией концептуалистов, переехавших в Москву: Сергей Ануфриев, Леонид Войцехов, Юрий Лейдерман и др. Для консолидации Ю. В. большую роль сыграла выставка «Вавилон» (Москва, 1990). Выросшая на острие бинарной оппозиции «горячий http://www.metododivita.org/141.html

автономизм акция алкоголь альтермондиализм альтернатива анархизм андерграунд антиглобализм артхаус байкеры боди-арт бомба брат бригады вербатим видеоарт виджей винт виртуальная реальность вирус война галлюцинация гейкультура героин гламур гоблинский перевод гонево гопники готы граффити группа деконструкция диджей дискурс догма-95 другая проза евразийство зеленые зиппи зрелище игра инсталляция ирония киберпанк кислота клонирование б Page 1 of 3


Энциклопедия альтернативной культуры

Юг» — «холодный Север »(московский концептуализм и соц-арт), Ю. В. поразила всех барочным размахом и пышностью, дикой смесью иронии и пылкой наивности, «повышенной температурой пафоса и гротесковой квазиакадемической содержательной программой »(Вл. Левашов), и, практически, способствовала возрождению жанра Большой Картины. Однако многие деятели Ю. В. стали на Украине едва ли не пионерами перформанса, инсталляции, видеоарта, успешно приобщились к новым технологиям, дигитальным практикам. В конце 1990-х годов успешным является творчество одесситов (Игорь Гусев, Глеб Катчук, Филипп Перловский, Мирослав Кульчицкий, Вадим Чекорский, Эдуард Колодий, Игорь Ходзинский, Анатолий Ганкевич, Александр Панасенко, Владимир Кожухарь). Увы, новых интересных имен за последнее время не появилось. Да и признание Ю. В. на родине до сих пор остается половинчатым, несмотря на активную выставочную деятельность, определенные международные успехи, вереницу отличных каталогов и т. п. Некоторая часть авторов Ю. В. живет и работает за рубежом (Трубина, Реунов, Керестей, Быстрова), наиболее сильное ответвление в диаспоре (Канада) — творчество Тараса Полатайко, уроженца Черновиц. Ю. В., несомненно, вернула вкус к хорошему живописанию, но и в модные технологии привнесла неведомую доселе эмоциональность. Что должно сказаться уже в следующем поколении постсоветских художников.

существующий краски лаки . поиск на форуме аренда автокрана москва в коломне .. проведение корпоративных праздников .

http://www.metododivita.org/141.html

30.10.09 11:59

клуб комикс коммуна контркультура концептуализм легалайз лсд мамудизм маргинал марихуана масскульт мат медиа-apt мейджор мейнстрим мент милицанер минимализм мировое правительство митьки младоконсерваторы монтаж аттракционов наркотики насилие нбп некрореализм нелегал неформалы неформат новая искренность нудизм объект панк параллельное кино паранойя перверсия перформанс политкорректность попкорн попса порнография постмодернизм провокация психоделия пустотность радикал раста реальность революция реди-мейд рейв ролевые игры рэп садомазо самиздат самоубийство сатанизм секта сетература сеть симулякр Page 2 of 3


Путеводитель по литературам мира

30.10.09 12:06

Реклама:

Англия

Франция

Германия

Вернуться на главную

ТЕКСТЫ МАЗОХА Венера в мехах. Краткое содержание Венера в мехах. Полная версия Странник Варвара Погодина Израиль

http://www.alumatek.ru/autors/mazoh/bio.shtml

Австрия

Австралия

Мексика

ЗАКРЫТЬ

Украина

Леопольд Риттер фон Захер-Мазох Leopold Ritter von Sacher-Masoch 1836–1895 Знаменитый немецкоязычный писатель, выходец из Украины, человек, давший имя половой перверсии "мазохизм" Граф Леопольд фон Захер-Мазох родился 27 января 1836 года в столице Галиции - Львове (Лемберге). Он был старшим из пяти детей в семье директора галицийской полиции. Предками его отца были испанцы, переселившиеся в Австрию вовремена Карла, и издавна служившие короне богемские немцы. Мать его происходила из древней славянской фамилии. Первые двенадцать лет жизни Леопольда прошли в Лемберге и в небольшой деревушке Виники, недалеко от столицы. Городская жизнь Леопольда протекала в родительском доме, где царила атмосфера просвещения и сберегались традиции либеральной эпохи правления Франца-Иосифа. Знание русского языка впоследствии дало ему возможность читать в подлиннике русских авторов: Карамзина, Пушкина, Тургенева и дригих классиков. С семейными визитами связан для Леопольда фон Захер-Мазоха первый опыт взаимоотношения полов, наблюдаемый им в мире взрослых и позднее описанный в "Воспоминаниях детства". Кроме того, он в раннем возрасте пережил смерть троих сестер и братьев, а также социальный взрыв: восстание поляков в Краковской республике в 1846 году, подавление его и присоединение этой территории к Галиции. Спустя десять лет, он уже в качестве историка опубликует материал об этом восстании, который станет его первым литературным опытом. В 1854 году он перебирается в столицу герцогства Штирия - древний Грац. В Граце он обосновался почти на два десятилетия. К исходу 70-х годов здесь происходит его знаменитая встреча с баварским королем Людвигом II, известным своей романтической склонностью к искусствам, причудливой судьбой, а затем - загадочным исчезновением. Леопольд завершил образование защитой докторской диссертации по философии и истории. В местном университете он получил доцентуру по истории (австрийской и всемирной нового времени) и, казалось, перед ним открылась блестящая академическая карьера. В 1858 году он анонимно опубликовал роман "Одна Page 1 of 3


Путеводитель по литературам мира

Титл Фестиваля мазохизма в Граце О МАЗОХЕ И МАЗОХИЗМЕ В УКРАИНЕ, РОССИИ И МИРЕ Лариса Полубояринова. ЗахерМазох и Россия Віталій Чернецький. Українці, росіяни та Мазохів спадок Светлана Матвиенко. Феномен украинского мазохизма Евгений Гуцул. С Мазохом - по жизни Лариса Полубояринова Сектантский роман ЗахерМазоха Лариса Полубояринова. Проза Леопольда фон Захер-Мазоха в литературном контексте эпохи реализма (автореферат) Ксения Ковригина. ЗахерМазох. Он был прост как ребенок Борис Парамонов. С коня на танк Сара Боксер. Мазохизм наконец берет свое Франсиско Умбрал. Садофашизм И.Е. Винов (Киев). Страсти по Делёзу или феноменология боли Вышли воспоминания Ванды Мазох

ХРЕСТОМАТИЯ МАЗОХИЗМА Рихард фон Крафт-Эбинг. Половая психопатия Вильгельм Райх. Мазохистский http://www.alumatek.ru/autors/mazoh/bio.shtml

30.10.09 12:06

галицийская история. Год 1846". С той поры у него ежегодно выходило по одной и более книг: "Закат Венгрии и Мария Австрийская", "Эмиссар", "Человек без предрассудков" и другие. Кроме того, фон Захер-Мазох публиковал в периодических изданиях разного рода фельетоны (в тогдашнем значении этого слова) и легкиевещицы, жанр которых сегодня, навсегда утрачен. Он сочинял театральные пьесы, составлял исторические обозрения (например "Восстание в Генте во времена правления Карла V") и пробовал себя в качестве учредителя нескольких недолговечных журналов ("Австрийская беседка", 1866-67; "Ежемесячник театра и музыки", 1868). Он писал метрические подражания псалмам (1863) и исследовал поэзию Фридриха Великого (1864). Однако эта писательская, литературно-критическая и издательская деятельность не привлекала внимания серьезной критики, и не приносила ему материального благополучия. В эти годы он совмещал университетскую доцентуру и собственно литературное творчество. Читательский успех "Дон Жуана" тем временем укрепил решение фон Захер-Мазоха отказаться от дальнейшей академической карьеры историка и полностью посвятить себя литературе. Он продолжает плодотворно работать, ипостепенно у него рождается замысел целого новеллистического цикла под общим концептуальным названием "Завещание Каина". В Граце зародилось первое "мазохистское" увлечение Захер-Мазоха Анной фон Коттвитц, которое продолжалось несколько лет и ввергло его в серьезный жизненный кризис. Пережитое и выстраданное с Анной фон Коттвитц легло в основу романа "Разведенка" (1870), и других историй о любви, точно так же, как прежняя интрига с Фанни фон Пистор вдохновила Захер-Мазоха на создание "Венеры в мехах". Некоторое время он занимал профессорскую кафедру во Львове, в 1880 году на тринадцать месяцев перебрался в Будапешт, где работал редактором. В 1881 г. он поселяется с семьей в Лейпциге. В этом саксонском городе, славящемся книжной продукцией, он, кроме писательского труда, пробует себя в качестве издателя художественного альманаха "На высоте". Его выпуск продолжался до 1885 года, однако это занятие не принесло издателю ни публичного успеха, ни материальной выгоды. Между тем слава его гремела далеко за пределами немецкоязычного мира вплоть до Америки, находя широкий отклик в разных странах. Его произведения переводились на многие европейские языки и издавались массовыми тиражами. Особенно популярным Захер-Мазох был во Франции, где его сочинения публиковались ведущими издательствамии где его галицийская проза вызвала такой же интерес, как и его эротические истории. Крупнейшие представители французской литературы - Золя, Тэн, Флобер, Доде и оба Дюма - высоко ценили творчество Леопольда фон Захер-Мазоха. Более того, во время своей поездки в Париж (1886) Захер-Мазох был принят президентом Французской республикии удостоен креста Почетного легиона. 9 марта 1895 года Леопольд фон Захер-Мазох умер в деревушке Линдхайм. Но необычность его судьбы не завершилась и после смерти: урну с его прахом уничтожил пожар в 1929. Захер-Мазох в 20-21 веке пользуется популярностью с переменным успехом. Похоже, что именно сегодня она достигла своего пика. В 2003 в рамках программы "Грац - культурная столица Европы" в эом австрийском городе прошел первый международный фестиваль мазохизма.

Памятник Леопольду фон Захер-Мазоху во Львове. Фото "Газета поукраiнськи" Page 2 of 3


Путеводитель по литературам мира

характер Лоуэн Александр. Мазохистский характер Ли Коуэн. Мазохизм К.К.Новик, Дж.Новик. Сущность мазохизма

30.10.09 12:06

ВВС: фоторепортаж об открытии кафе мазохистов В сегодняшнем Львове Захер-Мазох в новейшее время стал иронической культовой фигурой. В 1991 в городе была учреждена полит-артистская группа "Фонд Мазоха", состоящая из двух, возможно, самых продвинутых современных художников Украины - Игоря Дюрича и Игоря Подольчака. В организации группы им помогал знаменитый российский театральный режиссер - бывший львовянин Роман Виктюк. В 2000 Львов оспаривал у австрийского Граца право на проведение международного фестиваля Захер-Мазоха и в конце концов в 2006 учредил собственный фестиваль на эту тему. В апреле 2008 во Львове открылось "Мазох-кафе", интерьер которого украшен эротическими картинами и мазохистскими предметами - плётками, цепями, наручниками. В этом кафе установлен памятник писателю - бронзовая статуя в человеческий рост, высотой 1,7 м. На груди памятника вмонтирована лупа, через которую можно посмотреть сменяемые эротические картинки. Среди напитков кафе специальные настойки, содержащие афродизиаки.

Дюрич и Подольчак основатели "Фонда Мазоха" (ныне не действует)

Фонд Мазоха. Unlimited S/M, 1998. Акция против номинации «Человек года», Дворец «Украина», Киев

http://www.alumatek.ru/autors/mazoh/bio.shtml

Page 3 of 3


www.alpeadriacinema.it

home

sections

14.01.09 19:15

programme

PROGRAMME 15 Jannuary

events

WEDNESDAY

TFF20-diary

infofestival

press

sponsor

11.00 URBAN HOTEL DESIGN

17 Jannuary

SALA EXCELSIOR

SALA AZZURRA

18 Jannuary

15:00

15:30

20 Jannuary 21 Jannuary 22 Jannuary

SUBSCRIPTION FORM TTF20 - NOTJUSTCINEMA

12 gennaio

contacts

21th JANNUARY

16 Jannuary

19 Jannuary

archive

incontro con gli autori / Q&A with autors

concorso doc

SLEPÉ LÁSKY

giacomo gentilomo (Amori ciechi)

di Juraj Lehotský (SK, 2008, 35mm, col., 77’) v.o. slovacca SOTT. IT/ENG. SUBT. anteprima italiana concorso cortometraggi

I FRATELLI KARAMAZOFF (I, 1947, Beta SP, b-n, 112’) v.o. italiana

SARDUNYA

(Geranio) di Mustafa Emin Büyükcoşun (TR, 2008, DigiBeta, col., 18’) v.o. turca SOTT. IT./ENG. SUBT.

17:00 concorso doc

BAM - RAUDTEE EI-KUHUGI (Bam - Una ferrovia verso il nulla) di Jouni Hiltunen (FIN/EST, 2008, DigiBeta, b-n & col., 73’) v.o. finnica/russa SOTT. IT/ENG. SUBT. anteprima italiana

17:45 james joyce

ULIISSES

(Ulisse) di Werner Nekes (D, 1980-82, 35mm, col., 94’) v.o. inglese/tedesca SOTT. IT.

18:15 concorso doc

MOSTAR UNITED

(Id.) di Claudia Tosi (I/SLO, 2008, Beta SP, col., 74’) v.o. bosniaca - inglese SOTT. IT/ENG. SUBT. anteprima italiana

20:00 concorso cortometraggi

TOLERANTIA

(Id.)

di Ivan Ramadan (BiH, 2008, 35mm, col., 7’) senza dialoghi concorso lungometraggi

LAS MENINAS

(Id.) di Ihor Podolčk (UA, 2008, DigiBeta, col., 99’) v.o. ucraina SOTT. IT./SUBT. ENG. anteprima italiana

22:00 concorso cortometraggi

I DON’T FEEL LIKE DANCING (Non ho voglia di ballare) di Evi Goldbrunner, Joachim Dollhopf (D, 2008, 35mm, col., 7’) v.o. inglese SOTT. IT./ENG. SUBT. concorso lungometraggi

TURNEJA http://www.triestefilmfestival.it/

(La tournée)

20:30 concorso doc

SREŠČ PRI AIFELOVATA KULA (Ci vediamo alla Torre Eiffel) di Valentin Valčv (BG, 2008, DigiBeta, b-n & col., 96’) v.o. bul./ing./fran./pol./it./rus. SOTT. IT/ENG. SUBT. anteprima italiana

22:30 walls of sound

GLASBA JE ČSOVNA UMETNOST, f0 LP FILM PANKRTI-DOLGcAJT (La musica come arte del tempo, f0 LP film Pankrti-Dolgcajt) di Igor Zupe (SLO, 2006, Beta SP, col., 47’) v o slovena/croata/serba SOTT IT/ENG SUBT Page 1 of 2


FvgNews.net | Manifestazioni | Penultima giornata al Trieste Film Festival: attesa per il documentario “Mostar United” | Trieste

Oggi

Notizie

Cultura

Cinema

Cerca

in

Calendario

Cerca

in

Notizie

oggi in friuli venezia giulia Pordenone (PN): 8a Rassegna regionale di Teatro popolare Trieste (TS): Casi de cose de casa Trieste (TS): III° Concorso Internazionale di Scrittura Femminile Tolmezzo (UD): Horacio Garcia Rossi /

Mostre

Penultima giornata al Trieste Film Festival: attesa per il documentario “Mostar United”

Trieste (TS): Mostra di primavera

per la 20ª edizione di Trieste Film

Tutti gli avvenimenti di oggi in fvg

in evidenza

Festival: mercoledì 21 gennaio ancora spazio ai concorsi con ben quattro, importanti documentari della sezione. Alle ore 15 in Sala Azzurra con il documentario in concorso “SLEPE LASKY” di Juraj

Rossana Longo: opere 19952008

Lehotsky, toccante riflessione sui

BNL e Biblioteca Statale di Trieste

persone non vedenti. Sarà poi la

Trieste Dal 12/12/08

Appuntamenti

NOTIZIE > MANIFESTAZIONI > 21 GENNAIO 2009

Trieste (TS) - Penultima giornata

Incontri di resistenza letteraria

Spettacoli

> Segnala il tuo avvenimento

Francesco Sobrino

San Daniele del Friuli (UD): LeggerMente -

27.01.09 01:29

sentimenti e le emozioni delle volta di “BAM-RAUDTEE EI-KUHUGI” (BAM-Una Ferrovia verso il nulla), di Jouni Hiltunen, sul fallimento del progetto della linea ferroviaria Baikal-Amur Magistral, voluta da Breznev nel ’74 come sogno pionieristico della gioventù comunista e, a

al 31/01/09

seguire, “MOSTAR UNITED”, di Claudia Tosi, immagine di com’è Mostar oggi e Stefano Bollani – piano solo

del tentativo di un uomo di trasmettere alle nuove generazioni il senso perduto

Teatro Nuovo “Giovanni da Udine” Udine Il 12/02/09

Ultimo documentario in concorso, ma non per questo meno importante, “SRESCA

dell’unità.

AIFELOVATA KULA” (Ci vediamo alla Torre Eiffel) di Valentin Valcev, riflessione sul “fare cinema” attraverso le immagini raccolte nella Bulgaria di oggi sulle

FRANKIE HI-NRG New Age Club Roncade Il 31/01/09

tracce del film “De eerste jaren” girato nel 1947 da Marion Koblitz e Joris Ivens. Una promessa,quella di Valentin: quella di portare queste immagini alla stessa Marion a Parigi, prima che lei muoia. Sempre per le sezioni competitive, ultimi due lungometraggi in concorso, a partire da “LAS MENINAS”, opera prima dell’artista visionario ucraino Ihor Podolcak, in Sala Excelsior alle ore 20. Una riflessione sugli effetti che la routine

nightlife MANOMANOUCHE Teatro Comunale Palamostre Udine (UD) Il 27/01/09 THE ELECTRIC FREAKTONES Etnoblog Trieste (TS) Il 27/01/09 MELLOW MOOD – Release PARTY Etnoblog

http://www.fvgnews.net/view.php?t=n&k=2489

quotidiana può produrre su mente e psiche, un film molto visivo, un puzzle che lo spettatore viene chiamato a ricomporre in un quadro unitario. A seguire “TURNEJA”, del serbo Goran Marcovic, in programma alle ore 22, racconta le avventure nel 1993 di un gruppo di attori di Belgrado che, in cerca di facili guadagni, partono inconsapevoli di ciò che li attende per la Krajina serba, a quel tempo devastata dai combattimenti. Sarà l’ingenuità di questo gruppo di attori a metterli in qualche modo in salvo dalla guerra. Ultima giornata di concorso anche per i cortometraggi con tre lavori: la produzione turca “SARDUNYA”, di Mustafa Emin Büyücoşcun (ore 15, in

Page 1 of 2


FvgNews.net | Manifestazioni | Penultima giornata al Trieste Film Festival: attesa per il documentario “Mostar United” | Trieste

27.01.09 01:29

Trieste (TS)

sala Excelsior) e le due opere proiettate la sera prima dei lungometraggi,

Il 28/01/09

“TOLERANTIA” di Ivan Ramadan e “I DON’T FEEL LIKE DANCING” di Evi Goldbrunner e Joachim Dollhopf.

vedi nightlife

Ultimo appuntamento anche con “Giacomo Gentilomo-Un protagonista nel cinema di genere”. A chiudere questa sezione sarà, alle ore 15.30 in Sala Azzurra, “I

enogastronomia Le tipiche Osmize triestine provincia di Trieste (TS) Dal 01/01/08 al 31/12/09 Sapori autentici della Carnia Sauris (UD) Dal 20/12/08

FRATELLI KARAMAZOFF”, pellicola del 1947. Sempre nella giornata odierna sarà “ULISSES” di Werner Nekes, in programma alle ore 17.45 in Sala Azzurra, a concludere la sezione dedicata a James Joyce. Esempio di sperimentazione cinematografica attraverso ciò che Nekes chiama “lighterature”, ossia della “scrittura fatta con la luce”, il film si ispira liberamente all’Odissea di Omero, all’Ulisse di Joyce, mentre Telemaco proviene dalla piece

al 27/02/09

teatrale “The Warp” di Neil Oram.

Magnemo fora de Casa

Per gli amanti della Musica e delle “geografie alternative”, la sezione Walls of

Monfalcone (GO) Dal 10/01/09

Sound ci regala ancora due chicche. Alle ore 22:30 in Sala Azzurra verranno proiettati, infatti, “GLASBA JE CASOVNA UMETNOST; LP FILM

al 01/03/09

PANKRTI_DOLGCAJT” (LA MUSICA COME ARTE DEL TEMPO, LP FILM PANKRTI_DOLGCAJT) di Igor Zupe, storia della Jugoslavia a partire dal 1977, con il primo concerto della band Pankrti (“I bastardi), fino al 1980, anno in cui la

vedi enogastronomia

band ha pubblicato il suo primo LP “Dolgcajt”. Questo documentaria fa parte di una serie dedicata ai dischi che hanno fatto la storia della musica pop slovena, intitolata “La musica come arte del tempo”. A seguire, sempre in Sala Azzurra sarà la volta di “DIVIDED STATES OF AMERICA-LAIBACH 2004 TOUR”, di Saso Podgorsek, in cui le riprese del tour americano dei Leibach nel 2004, “Sympathy for the Devil tour”,diventano un pretesto per ritrarre un paese culturalmente e politicamente diviso, nel difficile periodo post-elettorale che vide il trionfo di Bush. Grande attesa, infine, nella mattinata di domani, giovedì 22 gennaio, per il responso delle giurie e la successiva cerimonia di premiazione dei vincitori di questa edizione, in programma alle ore 20 al Cinema Exclesior. Per l’ultima giornata di festival, inoltre, attesa per i due eventi speciali di chiusura e per il concerto organizzato al Teatro Miela dalla rassegna Catodica con i Port Royal. Leggi le Ultime Notizie >>>

> Contatta la Redazione

> Mappa del sito

> Realizzazione: Interfase

Testata giornalistica registrata al Tribunale di Trieste n.1106 del 22/04/2005 - Editore ProgettoCultura - Direttore Paolo Radivo Pubblicazione con aggiornamento quotidiano - © copyright ProgettoCultura - tutti i diritti riservati - condizioni di utilizzo

http://www.fvgnews.net/view.php?t=n&k=2489

Page 2 of 2


La penultima giornata in attesa dei responsi | MessaggeroVeneto

27.01.09 01:28

Mappe Meteo Network

Ricerca: MessaggeroVeneto dal 2003 MessaggeroVeneto dal 20

REGIONE HOME

UD NE ATTUALITÀ

PORDENONE SPORT

GORIZIA

PERSONE

SPECIALI

PARTECIPA

MULT MEDIA

GU DA UTILE

ANNUNCI

ASTE-APPALTI

LAVORO

MOTORI

NEGOZI

MOBILE

Martedì 27.01.2009 Ore 00.26 VERSIONE STAMPABILE

IN EDICOLA

INVIA

La penultima giornata in attesa dei responsi

Le altre edizioni Leggi il quotidiano Per abbonarsi Prezzi Consulta una copia

TRIESTE. Penultima giornata per la 20.ma edizione di Trieste Film Festival: mercoledì 21 gennaio ancora spazio ai concorsi con quattro documentari della sezione. Alle 15 in Sala Azzurra il documentario in concorso Slepé Lasky di Juraj Lehotskỳ, toccante riflessione sui sentimenti e le emozioni delle persone non vedenti. Sarà poi la volta di Bam-Raudtee ei-kuhugi (Bam - Una ferrovia verso il nulla), di Jouni Hiltunen, sul fallimento del progetto della linea ferroviaria Baikal-Amur Magistral, voluta da Brezev nel ’74 come sogno pionieristico della gioventù comunista e, a seguire, Mostar United, di Claudia Tosi, immagine di com’è Mostar oggi e del tentativo di un uomo di trasmettere alle nuove generazioni il senso perduto dell’unità. Ultimo documentario in concorso, ma non per questo meno importante, Sresca Aifelovata kula (Ci vediamo alla Torre Eiffel) di Valentin Valcev, riflessione sul “fare cinema” attraverso le immagini raccolte nella Bulgaria di oggi sulle tracce del film De eerste jaren girato nel 1947 da Marion Koblitz e Joris Ivens. Una promessa,quella di Valentin: quella di portare queste immagini alla stessa Marion a Parigi, prima che lei muoia.

LOGIN Sul cellulare notizie italiane ed estere del tuo giornale

Sempre per le sezioni competitive, ultimi due lungometraggi in concorso, a partire da Las meninas, opera prima dell’artista visionario ucraino Ihor Podolcak, in Sala Excelsior alle 20. Una riflessione sugli effetti che la routine quotidiana può produrre su mente e psiche, un film molto visivo, un puzzle che lo spettatore viene chiamato a ricomporre in un quadro unitario. A seguire Turneja, del serbo Goran Marcovic, in programma alle 22, racconta le avventure nel 1993 di un gruppo di attori di Belgrado che, in cerca di facili guadagni, partono inconsapevoli di ciò che li attende per la Krajina serba, a quel tempo devastata dai combattimenti. Sarà l’i ngenuità di questo gruppo di attori a metterli in qualche modo in salvo dalla guerra. Ultima giornata di concorso anche per i cortometraggi con tre lavori: la produzione turca Sarduya, di Mustafa Emin Büyücoşcun (alle 15 sala Excelsior) e le due opere proiettate la sera prima dei lungometraggi, Tolerantia, di Ivan Ramadan, e I don’t feel like dancing, di Evi Goldbrunner e Joachim Dollhopf. Ultimo appuntamento anche con Giacomo Gentilomo-Un protagonista nel cinema di genere. A chiudere questa sezione sarà, alle 15.30 in Sala Azzurra, I fratelli Karamazoff, del 1947. Sempre nella giornata di mercoledì, sarà Uliisses di Werner Nekes, in programma alle 17.45 in Sala Azzurra, a concludere la sezione dedicata a James Joyce. Esempio di sperimentazione cinematografica attraverso ciò che Nekes chiama “lighterature”, ossia della “scrittura fatta con la luce”, il film si ispira liberamente all’< strong>Odissea di Omero, all’< strong>Ulisse di Joyce, mentre Telemaco proviene dalla piece teatrale The Warp di Neil Oram. Per gli amanti della musica e delle “geografie alternative”, la sezione Walls of Sound ci regala ancora due chicche. Alle 22.30 in Sala Azzurra verranno proiettati, infatti, Glasba je casovnaumetnost (La musica come arte del tempo) di Igor Zupe, storia della Jugoslavia a partire dal 1977, con il primo concerto della band Pankrti (I bastardi), fino al 1980, anno in cui la band ha pubblicato il suo primo LP Dolgcajt. Questo documentaria fa parte di una serie dedicata ai dischi che hanno fatto la storia della musica pop slovena, intitolata “La musica come arte del tempo” . A seguire, sempre in Sala Azzurra sarà la volta di Divided States o America - Laibach 2004 Tour, di Sašo Podgoršek, in cui le riprese del tour americano dei Leibach nel 2004, Sympathy for the Devil tour, diventano un pretesto per ritrarre un paese culturalmente e politicamente diviso, nel difficile periodo post-elettorale che vide il trionfo di Bush.

ULTIM'ORA Roma, 23 02 C NEMA: "SCUSA MA TI VOGLIO SPOSARE" TERZO FILM DI MOCCIA New York, 22 45 WALL STREET: DOW JONES +0,48%, NASDAQ +0,82% New York, 22 44 TEATRO: "THR LLER" DI MICHAEL JACKSON DIVENTA UN MUSICAL Le altre notizie MULTIMEDIA De Benedetti lascia le presidenze

TESTATE LOCALI

Quotidiani locali Repubblica edizioni locali ANNUNCI (UDINE E FRIULI VENEZIA GIULIA) Appartamenti Udine (UD) Ag. Immobiliare RAB NO OSOPPO graziosa villetta indipendente recentemente ristrutturata tricamere sala cucina taverna giardino mq. 500. Solo ? 160. 000. Appartamenti Udine (UD) Ag. Immobiliare SAVOIA FAUGLIS - ?Borgo Orsaria? A soli 4 km da Palmanova villette bifamiliari semindipendenti con belle porzioni di giardino ottime metrature finiture prestigiose. . .... Appartamenti Udine (UD) Ag. Immobiliare ERATO2 UDINE ? CENTRO STORICO Bellissimo e luminoso attico bilivello con terrazza abitabile vista castello ampia metratura palazzina recentemente ristrutturata tutti i. .... Appartamenti di Toppo 21 Via Udine (UD) UDINE viale Ledra. Recentissimo prestigioso mini (55 mq) : sala - cottura camera matrimoniale bagno finestrato terrazza abitabile cantina posto auto. Autonomo. Finiture di. .... ANNUNCI DI LAVORO (UDINE E FRIULI VENEZIA GIULIA) ENI desidera incrementare collaborazioni con Società di Agenzia AZIENDA LEADER PROPRIO SETTORE ricerca profilo tecnico commerciale INGEGNERE ELETTRONICO anche prima esperienza per azienda in forte espansione

Grande attesa, nella mattinata di giovedì 22, per il responso delle giurie e la successiva cerimonia di premiazione dei vincitori di questa edizione, in programma alle 20 al Cinema Exclesior. Per l’ ultima giornata di festival, inoltre, attesa per i due eventi speciali di chiusura e per il concerto organizzato al Teatro Miela dalla rassegna Catodica con i Port Royal. (20 gennaio 2009) ENTI E TRIBUNALI (UDINE E FRIULI VENEZIA GIULIA) Tipologia: Vendite

http://messaggeroveneto.repubblica.it/dettaglio/La-penultima-giornata-in-attesa-dei-responsi/1578152?edizione=EdRegionale

Page 1 of 2


http://telekritika.ua/telekino/print/46138

17.06.09 23:45

http://telekritika.ua/media-continent/kritika/telekino/2009-06-15/46138

15-06-2009

«Принцеса сто їть у центр і нібито андр іївського хреста , що обертається довкола неї вихором придворних, камеристок, тварин та блазнів». Мішель Фуко.

Завершення Фестивалю європейського кіно , що впродовж тижня (3 - 9 червня ) тривав у культурному центрі «Кінотеатр «Київ» та кінотеатрі «Україна», позначилося справжньою подією. Вперше після одиничного показу під час цьогорічної «Молодості» на великий екран вийшла стрічка Las Meninas режисера Ігоря Подольчака . Разом із глядачами до перегляду долучились і виконавці головних ролей (Микола Вересень , Любов Тимошевська), і композитор фільму (Олександр Щетинський).

«Я навмисне попросив , аби мені дозволили сказати слово до початку показу , щоб зі спокійною душею піти посеред стрічки . Я вже бачив її кілька разів, і більше не витримаю цього артхаусу» , - зіронізував Микола Вересень . Показово , що раніше за київських глядачів Las Meninas бачив не лише Вересень , а й громадяни двадцяти двох країн світу (серед них і такі віддалені , як Колумбія та Північна Корея). На рахунку стрічки - участь у численних фестивалях , зокрема й таких іменитих , як Кінофестиваль у Роттердамі (тут відбулася європейська прем' єра фільму ), Міжнародний Московський кінофестиваль та Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах.

Для режисера фільму Ігора Подольчака Las Meninas стали першою ластівкою чи , як сказали би сусіди , першим млинцем (усупереч народній мудрості, вдався таки не комом) у повному ігровому метрі . Попередній режисерський досвід - це зйомки кількох документальних фільмів , політичної реклами та відеоарту . В основному ж Подольчака знають в іншій іпостасі - як талановитого художника та фотографа : сюрреаліста, перфомансиста, експериментатора . А також мазохіста , бо причетний до створення мистецької групи «Фонд Мазоха », чия арт-ме��а в декларації - «Насолода власним стражданням», а на ділі - провокація до роздумів над насущними соціальними та політичними проблемами.

Page 1 of 4


http://telekritika.ua/telekino/print/46138

17.06.09 23:45

Власне, страждання - це те , що хвилює Подольчака найбільше . За задумом , Las Meninas мусили оповідати про родину , підпорядковану потребам і примхам хворого на екзему сина (в основі - історія з практики львівського невролога ). У результаті ж усе виявляється куди складнішим. У по-маркесівськи замкненому просторі розгортається драма монотонного побуту, де все рівно й байдуже , де не вітається вибивання з графіку харчування та слухається «колгоспник». Це простір виключення , який чимдуж прагне , але не може втримати хиткий баланс : між минулим і теперішнім, між реальним та бажаним. Що краще - терпіти і вдавати , що все нормально , коли через хвору дитину життя в родині потроху вичахає, чи взагалі не заводити дітей (Las Meninas передбачають і другий варіант розвитку подій)?

На екрані роль матері , що покинула кар' єру віолончелістки заради догляду за сином, втілила Любов Тимошевська. Психологічно переконлива гра (всі актори консультувались із неврологом, вивчаючи особливості тих чи інших нервових відхилень , поведінки у критичних ситуаціях ) навіює моторошне враження : з ситуації , в яку тебе насильно втягнуто, хочеться тікати, але куди?

Телеведучий Микола Вересень (на фото ) зіграв аж дві ролі : батька у зрілому віці та старості. За словами новоспеченого актора , увійти в роль було легко, а от вийти... Граючи знесиленого старого із нервовою судоминою , Вересень , за власним зізнанням , надихався образом Брежнєва , який хоч-не-хоч, а сидить у головах усіх людей його покоління. Справедливо зазначити , що актор із Вересня - віртуозний , такій грі та перевтіленням багатьом «повноправним» акторам учитися й учитися!

Не гірше справились і молодші. Анна Яровенко (дочка) - теж режисер, і по той бік камери діяла уперше . Її ж «брат» (Дмитро Чернявський) виявив чудеса пластики: грав лише тілом, без жодного слова.

Створюючи свій перший фільм (та амбітно взявши на себе роль сценариста , режисера й продсера водночас ), Подольчак не зрадив своєму фахові . Навіть більше - створив такийсобі підручник із вивчення голландського , фламандського та іспанського живопису в символах. Кожен кадр (окремий реверанс у сторону оператора Сергія Михальчука) рясніє ремінісценціями на Рубенса , Вермеєра , Караваджо і , звісно ж , Веласкеса . Останньому стрічка зобов'язана не лише назвою.

«Меніни», або ж «Портрет Філіпа четвертого з родиною» - одна з найзагадковіших картин класичного живопису . Чи не перший твір , який на рівних правах включає у себе глядача (художник зобразив себе , що малює того , хто знаходиться по той бік полотна). Словами філософа Мішеля Фуко: «Ті, на кого дивляться всі персонажі картини, є однаковою мірою персонажами, увазі кот рих пер ші представл ені у якості сцен и для с поглядання. Вся картина становить собо ю сцену для того , хто сам своєю чергою є сцено ю, чисту взаємність, котра виявляється дзеркалом, що розглядає та розглядається». Page 2 of 4


http://telekritika.ua/telekino/print/46138

17.06.09 23:45

Система дзеркал у подольчакових Las Meninas - це продовження невеличкого дзеркала на полотні Веласкеса : в них глядач бачить сам себе , зі своїми страхами та потягами, усім фрейдистським арсеналом (інцестом, Едиповим та Електриним комплексами ), про який звичкою не згадують , але завжди носять у собі . Саме ефект такого впізнавання, момент своєрідної мазохістичної гри і є найсильнішим боком стрічки. Звівши докупи психоаналіз, історію живопису , сучасні методи зйомки , монтажу й постобробки (на неї у Подольчака пішло півроку ) автор Las Meninas уперше в сучасному українському кіно примудрився добитись інтеракції - саме того, що найбільше цінується у сучасному мистецтві.

Ледь чи не вперше трапилася й інша річ : український режисер зняв кіно , свідомо розраховане на міжнародного інтелектуального глядача. Las Meninas, під час прем'єри яких із залу вийшла добра частина налаштованих на легке кіно глядачів , вимагають готовності до перегляду , натхнення до вглядання в деталі та нехоті до передчасних суджень. Тому, якщо стрічка таки вийде у прокат (на що , зрештою , ніхто не розраховує ), на афіші слід указати: «Обережно, артхаус!».

Las Meninas

Режисер, продюсер, автор сценарію: Ігор Подольчак

Співрежисер: Дін Карр

Копродюсери: Лілія Млинарич, Олег Кохан

Креативний продюсер: Ігор Дюрич

Оператор-постановник: Сергій Михальчук

Page 3 of 4


http://telekritika.ua/telekino/print/46138

17.06.09 23:45

Художник-постановник: Світлана Макаренко

Композитор: Олександр Щетинський

Звукорежисер: Мирослав Кувалдін

У ролях : Микола Вересень , Любов Тимошевська , Ганна Яровенко , Дмитро Чернявський, Ілона Арсентьєва, Стас Арсентьєв, Вікторія Ульянченко, Валерія Ульянченко

Тривалість: 99 хв.

Виробництво студії MF Films, Україна, 2008 рік

© 2001—2007, «Телекритика». Всі права застережено

Page 4 of 4


Search, Collections, Block Museum, Northwestern Unive...

http://www.blockmuseum.northwestern.edu/collections/...

Collections About the Block Exhibitions Collections Search Works on Paper

Search

Sculpture Griffins

Education

artist's name

t tle

artist's national ty

medium

top c

accession number

Artist

Title

Date

PODALCZAK, Igor

Temptation of Erotic Paraphanelia

1987

date to

Search

Block Cinema Visit the Block Support the Block Calendar Podcasts

Results for Artist: igor

1 - 1 of 1

E-Newsletter Block Out Motherwell Challenge Home

Block Museum

Northwestern

Northwestern Home | Calendar: Plan-It Purple | Search Northwestern s tes | Directories Mary and Leigh Block Museum of Art 40 Arts Circle Drive Evanston, IL 60208-2410 Phone: 847-491-4000 Fax: 847-491-2261 E-mail: block-museum@northwestern.edu © 2005 Block Museum Of Art World Wide Web Disclaimer and Policy Statements

Стр. 1 из 1

25.10.09 14:15


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

http://telekritika.ua/media-corp/lyudi/2009-06-18/46300

18-06-2009

Руководитель SOTA Cinema Group - о текущих проектах, состоянии сообщества украинских кинопродюсеров, личном взгляде на перспективы отечественной киноиндустрии и многом другом.

9 июня в рамках Фестиваля европейского кино состоялась долгожданная украинская премьера фильма «Менины» режиссера Игоря Подольчака . А с 19 по 28 июня в основном конкурсе 31-го Международного московского кинофестиваля будет показан новый фильм Киры Муратовой «Мелодия для шарманки ». Продюсер обеих картин руководитель украинской кинокомпании «SOTA Cinema Group» Олег Кохан.

Кинопродюсер («Два в одном» и «Кукла» Киры Муратовой, «Райские птицы» Романа Балаяна, «Сердце на ладони» Кшиштофа Занусси и др.) недолюбливает голливудский образ продюсера и мало на него похож. Олегу некогда курить сигару и пить виски: в этом году он со своей командой запустил в производство два полнометражных художественных фильма («Счастье мое » Сергея Лозницы и «Fuga Mortis» Кирилла Михановского) и еще два находятся в стадии разработки . О текущих проектах, состоянии сообщества украинских кинопродюсеров , которое наш собеседник считает «разрозненной группой товарищей под названием «кинопродюсеры», уроках, вынесенных им из сотрудничества с зарубежными партнерами , и личном взгляде практика на перспективы отечественной киноиндустрии - об этом и многом другом в нашей беседе с Олегом Коханом.

Page 1 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

- Олег , cкажите, почему картина режиссера Игоря Подольчака объехала многие международные кинофестивали , но так долго оставалась не представленной украинской аудитории? - Это фестивальное кино , поэтому как только появилась возможность его представить в соответствующем контексте (фестиваль Европейского кино ), мы его показали . Тут долго рассказывать, учитывая , что и фильм непростой , и партнеры «включались» на разных этапах, и прокат , соответственно , требует готовности индустрии показа и зрительского восприятия. Так что не все так просто...

- Между вами была какая-то садомазохистская история? - Да нет . Я считаю Игоря талантливым , одним из самых перспективных режиссеров, новаторов, исследователей киноязыка , прогрессивным художником , который стремится что-то сделать и доказать в кино . Именно поэтому мы , собственно говоря, нашли общий язык. Мне было интересно участвовать в этом проекте.

- Сталкивались ли вы во время работы над «Менинами» с какой-то задачей, которую вам еще не приходилось решать? - Знаете , тут все задачи были непростыми. Кино в принципе такая сфера, когда ты каждый день решаешь непредвиденные задачи . Тем более в нашей стране , когда индустрия как таковая напрочь отсутствует . Практически каждый день ты выходишь в непредсказуемое поле неструктурированных задач и целей.

Page 2 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

- Съемки проходили только в Украине или еще где-то? - В Украине, в Пуще-Водице. И в павильонах «Киевнаучфильма».

- Господин Вересень снялся в одной из главных ролей просто по дружбе или из-за гонорара? - Las Meninas - это та ситуация, когда группа самодостаточных и полноценных творческих личностей, имеющих стабильные источники доходов , собрались вместе , чтобы сделать концептуальный авторский проект . Я считаю , что получилось хорошее произведение. Именно поэтому оно прозвучало прежде всего на фестивалях , а стартом стал самый авторитетный артхаусный фестиваль в Роттердаме , где проводились параллели между «Менинами» и кинематографом Питера Гринуэя . Кстати , недавно Питер был в Киеве , и мы общались с ним о возможном сотрудничестве . Недели не прошло , а я уже получил от него письмо с синопсисом нового фильма.

- В конце 1990-х вы получили первый опыт продюсерской работы в рамках актерского фестиваля «Стожары». Скажите , вы сразу вышли , случайно или сознательно, на фигуру именно продюсера , или успели , как часто бывает , освоить разные кинопрофессии, начиная с монтажера, осветителя и тому подобного? - Скажем так , продюсер объединяет в себе суммарное количество знаний в разных областях: и творческих , и технических , и организационных , и экономических, т. к. кино по самой своей природе - это одновременно и культура, и бизнес. Нужно знать и понимать очень многое , и чтобы потрогать все , жизни не хватит . Нужно определиться в чем-то. На кинофестивале «Стожары» поначалу я был руководителем отдела рекламы . Потом был маркетинг, роль исполнительного продюсера . Точка , в которой ты начинаешь быть продюсером, - это когда уже существует достаточный собственный багаж знаний и появляется увлекательная идея , содержащая важный для тебя самого смысл, который ты и пытаешься высказать , создавая фильм . Я приобретал опыт в разных формах продюсирования, были разные проекты в области постпродакшна , рекламы в кино . То есть, мы исследовали очень много областей в кино.

- Почему вы говорите не «я», а «мы»? - «Мы» - это компания, а не только я. Продюсер - это, безусловно, автор и генератор идей, но за ним все равно стоит большая команда , и я об этом никогда не забываю . Ты один никогда в кино ничего не делаешь , поскольку кино - это принципиально коллективный труд.

- А в процессе вашего профессионального становления случались эпизоды , когда было уместно говорить именно «я»? - Продюсер - это в первую очередь ответственность . Персональная . В таких случаях я, Page 3 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

безусловно, говорю «я».

- Вы часто бываете на международных кинофестивалях . Можно ли вообще говорить, что украинское кино там каким-то образом присутствует, что его ждут, о нем говорят в этой фестивальной среде? - Сказать , что украинское кино там присутствует полноценно, нельзя. Кино как такового, по большому счету, у нас нет. Во-вторых, на международных кинофестивалях украинского кино специально никто не ждет . Больше скажу - и ждать , наверное , не собирается. Это тоже своеобразная мода и конкуренция . Но возникает эта мода не на пустом месте: азиатское, румынское , а теперь латиноамериканское кино . Там проявились режиссеры, которые смогли создать актуальное качественное кино - попали в нерв . Подобным трендовым феноменом в свое время стало украинское поэтическое кино - появилась плеяда режиссеров , поэтов , художников , которые создали произведения высокого стиля, интересные всему миру . И для того чтобы появились новые украинские авторы , нужно дать возможность новому поколению снимать. Дать высказаться.

- Вы говорите «надо дать », как будто студенты кинофакультетов и просто начинающие кинематографисты - это какие-то немощные субъекты , только и ждущие помощи и всяческой поддержки извне . Тем временем обзавестись видеокамерой, освоить компьютерные программы и выкладывать свои работы в сеть сегодня может любой , было бы желание. Может, все дело в инертности молодого Page 4 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

поколения, а не в том, что ему «не дают»? - Я настаиваю и продолжаю говорить - «дать». То , о чем вы говорите , это уровень экспериментального, дебютного или студенческого кино , в этом наши ребята уже преуспели. Среди них Тарас Томенко и Степа Коваль , Игорь Стрембицкий и Мирослав Слабошпицкий, Дмитрий Сан и Богдана Смирнова . И они уже доказали свою творческую состоятельность. Но так как мы говорим о киноиндустрии и о произведениях с выстроенной драматургией , с привлечением хороших актеров , постановочными возможностями и с последующим маркетингом - здесь нужен профессиональный подход, серьезные продюсерские усилия и участие государства.

- От Кирилла Михановского , режиссера , с которым вы намерены сделать фильм о жизни на Кубе , я слышала мнение , что проще найти финансирование на полнометражный фильм , чем на короткометражный. Это подтверждается примерами из вашей практики? - Нет , мой опыт не подтверждает это как аксиому . Бывает , что режиссеры нарабатывали портфель короткометражных картин, завоевывали призы, зрительское внимание, после чего получали возможность снять полнометражный фильм . Я думаю , вопрос не в метраже фильма и не в сумме бюджета , а в идее . И если есть идея , если снимать , то уже снимать по максимуму . У Кирилла Михановского свой случай . Он собирался снимать короткометражную бразильскую картину , но его друг и соавтор предложил снимать полнометражную - мол , так будет проще и быстрее найти финансирование . Так и получилось.

- У вас много знакомств и совместных проектов с зарубежными продюсерами. Исходя из этого опыта , можно ли говорить о том , что существуют разные школы продюсирования кино? Обнаружили ли вы в процессе общения со своими зарубежными коллегами , что на какие-то профессиональные вопросы вы смотрите совершенно иначе, что объясняется принадлежностью к разным школам? - Я бы сказал , что в процессе этого общения подтвердилось понимание тех моделей и предположений, которые я для себя формулировал еще до этих знакомств и сотрудничества. Понятно , что американская модель продюсирования работает совсем не так, как европейская . За счет гигантского рынка в Америке оказываются эффективными те подходы, которые не сработают в Европе или у нас . Наша компания сейчас достаточно успешно реализует европейскую модель . И есть планы попробовать сделать что-то в копродакшне с американскими компаниями . Буквально недавно я вернулся из ЛосАнджелеса, где вел переговоры с некоторыми студиями и продюсерами. Не исключаю, что в этом или в следующем году мы сделаем что-то совместно.

- Насколько американские продюсеры знакомы с реальным положением дел здесь? - Не знакомы . Они мало интересуются неразвитой в кинематографическом отношении державой Украина. Но надо не сидеть, а действовать.....

Page 5 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

- В таком случае , с какой точки зрения ваших потенциальных американских партнеров интересует неразвитая в кинематографическом отношении держава? - Их заинтересовала идея, которая может быть основой сценария. Они мыслят категориями либо денег , которые можно заработать , либо возможности прославиться . Собственно говоря, в этом плане они ничем не отличаются от любого другого продюсера, студии или прокатчика.

- Как шел поиск иностранных партнеров для дебютного художественного фильма известного документалиста Сергея Лозницы , с которым вы также работаете на данный момент? - У нас уже есть договоренности с несколькими немецкими фондами , Нидерланды будут сотрудничать с нами на уровне постпродакшна. Здесь также все шло от идеи, от сценария. В различных европейских государствах существуют свои принципы и условия предоставления финансирования для кинопроектов. Иногда это целые талмуды принципов, учитывающих территорию будущих съемок , сюжетную линию , актерский состав, различные технические параметры и так далее. Бывает очень интересная идея, но получить средства невозможно . Например , с точки зрения поддержки государственных и фондовых структур, другой наш проект , Fuga Mortis, - очень сложный из-за своей конфигурации: это испаноязычный проект режиссера , который жил в России , уехал в Америку , имеет грузинское гражданство , продюсеров из Украины и России , а съемки будут на Кубе . То есть корней как таковых у проекта нет . В этом случае можно попробовать получить финансирование под актера , под режиссера либо под условие , что проект снимается на какой-то определенной территории . Опытный продюсер знает и учитывает все эти особенности функционирования фондов . И это лишь один из сотни вопросов , которые нужно решить. Задача продюсера - собрать для проекта жизнеспособную конфигурацию.

- В случае с Сергеем Лозницей вам дают финансирование под его имя , которое благодаря в том числе фестивалям приобрело известность? - Там целая совокупность факторов . Если бы давали исключительно под его имя, было бы слишком просто . На самом деле - и под его имя , и под имя продюсера, и под гарантии, и под сюжетную историю . Я думаю , что в первую очередь под сценарий. Могу сказать, что если тот или иной кинофонд берет сценарий и оценивает его как стоящий , то это и открывает возможности сформировать весь бюджет проекта , включая привлечение международных партнеров.

- Хотела бы также расспросить о ваших отношениях с украинским Минкультом. Насколько я поняла , многие фильмы , которые вы продюсировали , получали Page 6 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

государственную поддержку. Вы наблюдали работу Минкульта на протяжении энного количества лет . Это правда , что интенсивность господдержки отечественных кинопроектов очень зависит от того, кто возглавляет министерство? - Безусловно.

- Кто больший киноман - господин Вовкун или его предшественник? - Да все публично признаются в любви к кинематографу , но другой вопрос - как теперь вместе с ними создать условия , приняв , например , соответствующие законы . Если бы киноман возглавил Министерство культуры , это была бы большая радость , это было бы залогом успеха . А еще лучше , если киноманом был бы Президент нашей страны или премьер-министр.

- Правильно ли я понимаю , что пока говорить о такой большой любви на высоком государственном уровне оснований нет? - Я бы сказал , что позитивная динамика есть . Тем более что такая страна , как Украина, и ее 45-миллионная аудитория заслуживают своего кинематографа . Это факт . Вокруг нас десятки примеров - в России, Польше, Британии создают условия для развития кино. И это оказывает влияние на нас : инициативы проявляются , и идет , может , не столь бурный , как хотелось бы , но процесс . Но постепенно происходит главное , что нам поможет , - это понимание и переворот в сознании.

- Переворот в сознании работников министерства? - Да, у работников министерства и, что немаловажно, у самих кинематографистов: авторов, продюсеров, прокатчиков . То есть , накапливается понимание того , что нужно , чтобы индустрия заработала . Люди выезжают на фестивали и кинорынки , там обмениваются контактами, мнениями, опытом, ищут модели сотрудничества и ответы на свои вопросы.

- Вам не кажется , что переворот в сознании чиновников от культуры может длиться десятилетиями? - Это правда. Но у нас нет времени ждать.

- Мы существуем в такой системе координат , что человек , с одной стороны, может ездить на фестивали и там прозревать , а потом возвращаться в свой чиновничий кабинет и продолжать действовать по-старому, прежде всего в целях самосохранения. - Безусловно . Нужно отметить , что самим чиновникам, министрам, руководителям службы кинематографии очень непросто . Одно дело то , что они понимают , знают и хотят . А Page 7 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

другое - как это изменить , потому что все эти изменения нужно проводить на законодательном уровне.

Необходимо разработать программу реформирования всей индустрии , отобразить необходимые механизмы в совершенно новом законе о кинематографии и в целом ряде других законодательных актов . А для того чтобы их написать , нужно провести колоссальную работу , связанную с анализом и пониманием того , что именно нужно в каждом сегменте . Я отдаю себе отчет , что это огромный объем исследовательской работы. Поэтому здесь , повторюсь , нужна воля государственного аппарата относительно того, чтобы кино в этой стране было. Частными инициативами это решить невозможно.

- Расскажите , что собой представляет сообщество , или , если можно так сказать, цех украинских кинопродюсеров сегодня? - На мой взгляд , сегодня сообщество украинских кинопродюсеров еще не образовалось это разрозненные инициативные люди со своим багажом удач или неудач . Которые , к тому же , еще даже не организовались . Несмотря на то что существует Ассоциация продюсеров в Украине (АПУ), возглавляемая Алексеем Серковым , продуктивного результата как такового мы не видим . Чтобы такое профессиональное сообщество появилось, надо , чтобы таких продюсеров , которые реализовались как минимум на этой территории, а как максимум - на европейском, на мировом рынке, было не менее десяти.

Украинские продюсеры должны встречаться , общаться и договариваться . И совершенно однозначно понимать : не договорившись , не отвоевав какие-то свои территории , свои условия игры , не пролоббировав интересы , они не будут иметь никаких перспектив. Потому что вместо нас никто не подумает о наших проблемах, о наших задачах, нюансах.

- Одна из видных фигур отечественного кинопроцесса (в каком бы состоянии он ни пребывал) - Андрей Халпахчи , являющийся директором кинофундации, призванной продвигать украинское кино . Между вами есть какое-то сотрудничество, вы полезны друг другу как представители одного сообщества? - Во всех странах есть организации, подобные той, которую возглавляет Андрей Халпахчи. Кинофундация делает только первые шаги : состоялось несколько смотров национального кино в других странах , ряд фильмов подготовлено к международному показу . Но этих усилий для реального продвижения национальной киноиндустрии недостаточно . Можно говорить лишь об отдельных островках достижений каждого из нас . Но синергию может дать только объединение самодостаточных и очень успешных людей.

- Вот как? Обязательно очень успешных? - Ну , а как иначе? Это тоже тонкий вопрос . Существует грань , когда доброе начинание Page 8 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

может стать спекуляцией , когда несамодостаточные , нереализовавшиеся люди берут на флаг идею ассоциации или гильдии , но не преследуют цель решить проблемы индустрии. Решают проблему реализации собственных интересов , что не обязательно приводит к качественным и глобальным изменениям в киносреде.

- Вы уже неоднократно заявляли , что телеканалы должны стать заказчиками и соинвесторами в киноиндустрии. - Да, я бы это вынес даже в заголовок.

- Идея понятна , благородна и в такой же степени утопична . Мне интересно узнать, какова степень вашей погруженности в украинское медиапространство? Смотрите ли вы телевизор , видите ли вы среди вещающих ныне каналов своих потенциальных партнеров? - Здесь не нужно изобретать велосипед , нужно посмотреть на соседние территории, изучить, какие решения они для себя нашли , как ведут себя в кинопроцессе Canal+, Arte, ZDF, телеканал «Россия», НТВ , какую роль играют телеканалы в формировании кинорынка. Я думаю , что к нашим телеканалам , к их инвесторам и менеджерам, должна прийти определенная зрелость и видение перспектив краткосрочных и долгосрочных стратегий. Они должны научиться оценивать все выгоды киноиндустрии а ) лично продюсерам, б ) самому каналу в ) инвесторам . Получив три ответа , я думаю , каналы примут решение . Сегодня они рассматривают только модель собственного производства: «Телеканал такой-то представляет ...». Но еще не склонны реализовывать копродюсерские модели. Однако, я думаю, мы к этому неотвратимо (смеется) придем.

Page 9 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

- Ваша компания уже предпринимала попытки привлечь в партнеры украинские телеканалы? - Безусловно . Думаю , что мы будем продолжать это делать и докажем взаимовыгодность такого сотрудничества.

- Влад Троицкий в своем блоге на сайте ТК недавно написал достаточно отчаянный текст о том , что шкала ценностей в нашем обществе разрушена и мы уже сами не понимаем, в какой патогенной среде живем. Владу, как человеку, который вынужден снова в этом году думать о том , чтобы самостоятельно брать кредит для проведения ГОГОЛЬFESTа, тяжело принять такое положение вещей в стране , смириться с ним. Я так понимаю , что у него несколько иная интонация рассуждения о том , о чем говорите и вы , но с большим позитивом . На ваш взгляд , есть ли какой-то позитив в жизни, когда шкала ценностей разрушена? - Я подписался бы под словами Влада по поводу напрочь разрушенной системы ценностей. Однако для меня намного важнее , что Влад не только констатирует удручающий характер сложившейся ситуации , но и делает все , чтобы создать другой тренд - оптимистический . Для меня тоже не свойственно поддаваться панике и пессимизму.

- А как вы оцениваете уровень украинской кинокритики? Какого автора вы с интересом читаете? Как выглядит украинская кинокритика в контексте европейской?

Page 10 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

- У нас есть профессиональные кинокритики - Сергей Трымбач , Владимир Войтенко, Александр Рудковский , а среди молодых - Аксинья Курина и Дмитрий Десятерик. Есть Олег Вергелис , Светлана Агрест-Короткова и Ирина Гордейчук, которые пишут не только о кино , но и о культуре вообще со знанием дела и являются для меня авторитетами. И им внутри Украины , для украинской аудитории удается создавать представление о мировом кинопроцессе. Говорить же об их реализации в мировом контексте сложнее. Прежде всего потому, что Украина не является активным участником киносообщества . Плюс неразвитость информационного обмена - нет интеграции в медийную среду . У нас нет рейтинговых изданий , подобных Cahiers du cinema, Hollywood Reporter или Screen International, и материалы о наших фильмах в них встретишь нечасто.

- Еще один наш экс-соотечественник, который неплохо резонирует с мировыми контекстами, Александр Роднянский , недавно в интервью «Левому берегу » сказал, что, по его мнению , самая главная продюсерская загадка - узнать , почувствовать, чего хочет зритель . У вас есть ответ на вопрос , чего хочет украинский зритель сегодня? - Готов поспорить с Александром Ефимовичем . Да , существует мнение , что продюсер должен угадывать предпочтения зрителя . Однако я сторонник другого подхода - это действительность подражает создаваемым культурным мифам - как хорошим , так и плохим. Вкусы , взгляды , мировоззрение публики формируются тем , что они посмотрели накануне. Основной вызов продюсера и состоит в том , чтоб оказать влияние такой силы, чтобы это стало важным событием - даже не локальным (хотя и это хорошо для страны), а мировым. Или вы думаете , что автор романа «Крестный отец » Марио Пьюзо , а затем режиссер Френсис Коппола , которые впервые выступили бытописателями мафии , перед воплощением изучали отношения внутри преступных семейств и исследовали механизмы гангстерских разборок?

И что бы ни говорили продюсеры о деньгах, обретение такой значимости в общест��е часто оказывается более приоритетным . Эта невидимая энергия , которая толкает тебя на риск, заставляет что-то делать , не лежит в плоскости материальных выгод, а находится намного глубже.

- Давайте поговорим о ваших взаимоотношениях с известными режиссерами , с которыми вы сотрудничали . Среди них - настоящие звезды вроде Киры Муратовой или Кшиштофа Занусси . Я так поняла , что формат вашего общения с ними - это ученичество. Чему именно и от кого вы научились? - Общение с любым человеком - это ценный опыт , а с такими мастерами - и весов нет, чтобы оценить. Полусерьезно-полушутя я говорю, мол, кто первый заметит, что я перестал учиться, перестал хотеть этого - пусть сообщит мне , как-то подтолкнет , и тогда я постараюсь покинуть профессию . Это не общие, не формальные слова по поводу того, что продюсер - человек , который должен все за всех всегда знать . И учусь я параллельно с общением с режиссерами , наблюдением за ними , параллельно с анализом их работы на площадке и вне ее, обсуждением с ними производства и взаимоотношений в группе.

Page 11 of 12


http://telekritika.ua/lyudi/print/46300

7/1/09 3:25 PM

- Украинский ренессанс начнется с того момента , когда возникнет мода на литературу, на кино и так далее - далеко не новая идея , которую вы неоднократно озвучивали в своих интервью . У вас лично есть понимание , каким должно быть украинское кино, достойное быть модным? - Кино - тот локомотив , способный вывести сегодняшнее состояние украинской культуры на качественно другой уровень , модный и современный . И даже потянуть за собой литературу, музыку и другие виды искусств . Кинокартина объединяет их все и доступна самой широкой аудитории . Главное - чтобы это было актуальное , мастерское и честное высказывание.

Фото Яны Новосёловой

© 2001—2007, «Телекритика». Всі права застережено

Page 12 of 12


Профиль - Кино и Европа

http://profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=1355

№ 26 (95), 04.07.2009

Поиск:

Архив номеров

Главное Профиль политики Профиль личности Профиль денег Профиль мира Профиль общества Профиль культуры Профиль истории Украинский профиль Работа над ошибками Профиль спорта Профиль науки Профиль медиа

Профиль культуры

Читайте в рубрике: №23 (92) 13.06.2009

№26 (95), 04.07.2009

Gogol был замечен в Bordello

Кино и Европа №25 (94), 27.06.2009

"Сорочинская ярмарка" вновь прописалась в Киеве Елена ЧЕРЕДНИЧЕНКО, специально для «Профиля»

О журнале RSS

Архив номеров: Июль Июнь Май Апрель Март Февраль Январь 2007 2008 2009

С 3 по 9 июня в двух столичных кинотеатрах полный актив своих кинодостижений демонстрировали страны-члены Евросоюза и кандидаты на вступление: Франция, Швеция, Голландия, Греция, Португалия, Кипр, Чехия, Эстония, Румыния, Турция, Болгария, Венгрия, а также и примкнувшая в качестве пока безуспешного, но оптимистично настроенного кандидата в вышеупомянутые члены Украина.

№25 (94), 27.06.2009

Эммануил Виторган: "Если кто на меня замахнется, скажу: только не по лицу!"

№24 (93), 20.06.2009

Почему эти кинопоказы, ранее проводившиеся в обветшалых недрах Дома кино, теперь решили именовать фестивалем, не совсем понятно. Фестиваль, как известно, подразумевает творческое соревнование, вердикт в котором выносит жюри, состоящее из кинопрофессионалов, и физическое присутствие кинозвезд – если не на красной дорожке, то хотя бы перед началом просмотров. Фестиваль европейского кино состоял из обычных киносеансов и нескольких пресс-конференций. Впрочем, назвать эти сеансы обычными – значит полить елеем душу отечественных кинодистрибьюторов, чего делать не хотелось бы. Потому что отечественный дистрибьютор в большинстве своем придерживается логики издателя классического таблоида, согласно которой нашего медиапотребителя интересует нехитрый спектр эмоций: посмеяться, испугаться, эротически возбудиться – одним словом, все, что не требует затрат умственной энергии. Считается, что именно такой набор человеческих потребностей времен раннего неолита гарантирует наполняемость кассы. По этой причине в нашем прокате идут бесконечные «Ночи в музее», «Терминаторы» и крайне интеллектуальные на таком фоне «Гарри Поттеры» и «Коды да Винчи».

Владимир Ешкилев: "Пытаюсь привлечь внимание людей к фактам «ночной власти» колдовских кланов в Западной Украине"

№22 (91), 06.06.2009

Гринуэй и киевская эволюция

Все материалы "Профиль культуры"

Европейское кино требует от зрителя умственных инвестиций, поэтому его так не любит отечественный кинопрокатчик и очень уважает сам зритель. Что лишний раз засвидетельствовал нынешний фестиваль, на показах которого кинозалы были переполнены, а на некоторые фильмы все желающие не смогли попасть из-за нехватки билетов. Зрительский интерес подогревало и то, что большинство картин не только демонстрировались, но и получили признание на крупных международных кинофестивалях (греческая «Константинопольская кухня», венгерская «Икота», эстонская «Класс», французская «Сердца», шведская «Ты, живущий!», португальская «Целуй меня», болгарская «Дзифт», украинская Las Meninas). Кстати, критерием отбора для организаторов послужила не «свежесть»,то есть дата производства фильмов, а их признание кинопрофессионалами и публикой. «Летучий голландец» Йоса Стеллинга (1995 год) вошел в сотню лучших фильмов мирового кино, «Икота» Журжа Палфи (2002 год) возглавляет десятку лучших картин восточно-европейского кино последнего десятилетия, «Я кричу «Мороженое!» (2005 год) представителя турецкой новой волны Юксела Аксу был номинирован на премию «Оскар» и так далее. Достоинство этих фильмов также в том, что все они в равной степени предъявляют и национальную самоидентичность, и интегрированность в общеевропейский киноконтекст. По-турецки колоритно показанные в картине «Я кричу «Мороженое!» страдания маленького человека, зарабатывающего на жизнь мелким и скучным бизнесом, лишившегося своего основного кормильца – мопеда, на котором он развозил по городу мороженое (мопед угнали местные мальчишки), навевает воспоминания о «Похитителях велосипедов» Витторио Де Сика. «Икота», начавшая свое триумфальное шествие по мировым кинофестивалям на киевской «Молодости», – жесткое напоминание человечеству о том, что зря оно вот так, без тени сомнения, считает себя человечеством, потому как если приглядеться внимательно, недалеко ушло оно от животного мира: руководствуется в повседневной жизни исключительно базовыми инстинктами, истребляет своих ближних, утративших способность приносить пользу для дальнейшей жизнедеятельности. Эти неутешительные выводы сопровождаются параллелями из жизни фауны: крот, роющий подземный ход, съедает червяка, старуха, вскапывающая огород, убивает крота, жабу, бултыхающуюся в пруду,

Стр. 1 из 4

Новости ГлавПорт

Авторынок скорее жив

Vauxhall выпустил ролики Corsa

Черновецкому вручили «троянского» слона (ФОТО) Регионалы угрожают снова заблокировать Раду Воронин попал в немилость к наставнику «Ливерпуля»

7/6/09 12:22 PM


Профиль - Кино и Европа

http://profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=1355

съедает рыба, проплывающая мимо трупа мужчины, которого отравила жена, рыбак, вылавливающий рыбу, несет ее жене, она готовит из рыбы обед, после которого ее муж наверняка умрет. Все происходит в затерянной во времени и пространстве убогой венгерской деревушке – и нечто подобное когда-то происходило в бессмертной «Легенде о Нараяме» Иммамуры. Фильм-галлюцинация, страшный и завораживающий сон – черно-белый нуар «Дзифт», объявленный, тем не менее, соцреализмом, действительно являет реализм, который лучше бы оказался страшным сном: коммунистическую Болгарию периода 1940 – 1960-х сценаристкультуролог Владислав Тодоров и театральный режиссер-авангардист Явор Гырдев решили показать в призрачно-символичном контексте тюремной жизни, как это сделал раньше Алексей Герман в своем, пожалуй, наиболее жутком фильме «Хрусталев, машину!». Тему якобы немотивированной агрессии с последующей огнестрельной пальбой среди школьников, неоднократно поднимавшуюся в современном кино (включая последний фильм Вадима Перельмана «Вся жизнь перед ее глазами» с Умой Турман в главной роли) режиссер Ильмар Рааг в картине «Класс», кажется, доводит до совершенства, филигранно и безжалостно (чего стоит только сцена публичного насилия на пляже!) показывая причины этой агрессии, адресуя фильм прежде всего взрослым, слишком увлекшимся своими глобальными проблемами, с высот которых они спускаются в детский мир лишь для того, чтобы проверить оценки в дневниках своих чад и раз в год сходить на родительское собрание. Из каких детей и почему вырастают тираны, манипулирующие на первый взгляд только своей семьей, а на самом деле – всеми, кто оказывается в сфере их жизненных интересов, пытается выяснить Игорь Подольчак в своей загадочной кинодраме Las Meninas. Загадочной потому, что фильму уже почти два года, но в Украине его до сих пор не показывали и, судя по всему, еще подумают, показать ли простым смертным массам. Именно такой вывод напрашивается после того, как демонстрация Las Meninas на Фестивале европейского кино сопровождалась грозным предупреждением со скрытыми пиаровскими интонациями – «единственный показ в рамках фестиваля!». Учитывая, что Подольчак, ко всем своим талантам еще и политтехнолог, а главную роль в его режиссерском дебюте исполнил Мыкола Вересень, все рассчитано правильно. Самый светлый, самый пронзительный и, на мой взгляд (простите меня, все кинокритики мира), самый сильный фильм фестиваля – «Константинопольская кухня» Тассоса Булметиса. Фильм о верности – своей первой любви, своему детству, своему Богу, своему Городу, где живут самые прекрасные люди на этой земле (городу, щемящую память о котором ты пронесешь через всю жизнь, и люди, которых ты не встретишь больше нигде и никогда, даже на своей исторической Родине). Фильм, потрясающий образец политкорректности, – деликатное греко-турецкое полотно, которое впервые в мировом кинематографе рассказывает о трагических событиях, происходивших в 1955 году в Константинополе, – насильственной депортации местных грековхристиан турками. Особый, чарующий компонент картины – невероятная по красоте музыка Евантии Ребутсика, которая будто договаривает то, что человек не в силах выразить словами

Комментарии

Комментарии отсутствуют

Добавить комментарий: Имя:

Защитный код:

Комментарий:

Добавить

Стр. 2 из 4

7/6/09 12:22 PM


Фильм Las Meninas

9/2/09 4:49 PM

Кино Главная Афиша Кинотеатры Фильмы Конкурс Настройки

Фильм

Las Meninas В прокате с 5 октября Год: 2008 Производство: Украина Режиссер: Игорь Подольчак Длительность: 99 мин

http://kino.i.ua/film/345/

Page 2 of 5


Фильм Las Meninas

9/2/09 4:49 PM

Описание: «Удивительный фильм! Это настоящий эксперимент, в то же время глубоко закорененный в традицию живописи... Фильм совмещает эту традицию с современным видео-искусством и культурой клипа. Вследствие этого образуется эксперимент на грани игры...» Рутгер Вольфсон, директор Международного Кинофестиваля в Роттердаме «Сюжет картины взят из психиатрической практики: больной сын терроризирует отца с матерью и сестру, а в целом это визуально музыкальная реминисценция на тему LAS MENINAS Веласкеса и многих других мотивов западной культуры... Игорь Подольчак строит свою систему живописных ассоциаций не в русле выродившихся традиций фольклорно поэтического кино, а вписывает галицкую культуру в европейский контекст...» Андрей Плахов, президент Международной федерации кинокритиков (FIPRESCI) «LAS MENINAS - фильм, который не рассказывает историю, а отсылает к чувствам. Вы их видите, слышите, почти касаетесь их, чувствуете всю силу их течения. Фильм напоминает фрагменты пазла, которые зритель должен собрать вместе. Именно поэтому это редкий образец кино, которое приглашает вас к интерактивному соучастию. Это смелый, современный, авангардный эксперимент на пересечении кино и визуального искусства...» Людмила Цвикова, координатор программ Международного Кинофестиваля в Роттердаме Рецензий:00 Идут на фильм: 0 Рейтинг: Комментарии Рецензии Кадры Трейлеры Обои Афиша Идут на фильм

Добавить комментарий | RSS | Читать в RSS-ридере Комментарии Ник (имя)

aвторизироваться

Email адрес Введите символы на картинке

другую картинку

Все смайлы

Комментарий

http://kino.i.ua/film/345/

Page 3 of 5


News - AJA Video - Serial Digital Video Interface and Conversion

TOP STORIES

EVENTS

9/2/09 4:53 PM

USER STORIES

LATEST AJA NEWS

AJA KONA 3 Enables Post Production for 'Las Meninas'

RELATED PRODUCTS KONA

September 04, 2008

Video Capture and Playback Card Boosts All-Digital Workflow. AJA Video Systems, a leading manufacturer of professional video interface and conversion solutions, announced today that the KONA 3 video capture and playback card was used on “Las Meninas,” the first full-length feature film from the Ukraine to employ an all-digital workflow. KONA 3 is AJA’s top-of-the-line uncompressed capture card for SD, HD, Dual Link HD and 2K for PCI Express (PCIe) Apple Mac Pro systems, and was an integral part of the Final Cut Pro editing pipeline for the film, which premiered in Tiger Awards Competition at the 37th Rotterdam International Film Festival on January 25, 2008. Written, directed and produced by Ukrainian painter and performance artist Ihor Podolchak, and shot by cinematographer Serhiy Mykhalchuk, “Las Meninas” is the first feature-length film from the Ukraine to contend for first prize in the Rotterdam International Film Festival, the main international forum for avant-garde and art-house cinema. The film has been widely exhibited since its premiere, also appearing at these international film festivals: goEast Film Festival (Wiesbaden, Germany) Transylvania International Film Festival (Romania) Seoul International Film Festival (South Korea) Moscow International Film Festival (Russia) Artfilm International Film Festival (Slovakia) La Rochelle International Film Festival (France) Karlovy Vary International Film Festival (Czech Republic) International “Era New Horizons” Film Festival (Wroclaw, Poland) Athens International Film Festival (Greece) Brisbane International Film Festival (Australia) “Las Meninas” will be exh bited again this month at the Split International Film Festival in Croatia (September 13-20, 2008) and the and the UK’s Cambridge International Film Festival (September 18-28), and later this year at the Festival de Cine de Bogotá (October 1-9) and the Sao Paulo International Film Festival (October 17-30). Shot with the Thomson Viper Filmstream and recorded to HD CAM SR tape, footage for “Las http://www.aja.com/news/index_article.php?id=33

Page 1 of 2


News - AJA Video - Serial Digital Video Interface and Conversion

9/2/09 4:53 PM

Meninas” was captured with AJA’s KONA 3 video capture and playback card at 4:4:4 Log RGB. The film was edited on an Apple Mac Pro using Final Cut Pro, and color corrected with Color, all of which was processed using the KONA 3. “The KONA 3 was the backbone of our editing pipeline,” commented Podolchak. “It did everything we needed. Not only was the KONA 3 extremely stable and easy to use, it also allowed us to develop the first fully digital production and post production workflow ever for a feature film in the Ukraine. We couldn’t have done that without it.” About KONA 3 KONA 3 is the ultimate uncompressed capture card for seamless operation with PCI Express (PCIe) Mac Pro systems and Apple Final Cut Pro. Supporting any uncompressed SD or HD format, including Dual Link HD and 2K, KONA 3 captures and plays back uncompressed 10-bit and 8-bit digital video and 24-bit digital audio, providing unparalleled power and workflow efficiency. KONA 3 also includes a variety of 10-bit broadcast-quality features, such as hardwarebased up-, down-, and cross-conversion to and from HD, and adds a live hardware HD/SD keyer for compositing bugs, live clips, and other elements over video. Back to News

Site Map | About Us | News | Events | Contact Us Telephone: +1-530-274-2048 | Request more information © 2009 AJA Video Systems.

http://www.aja.com/news/index_article.php?id=33

Page 2 of 2


Газета «Бульвар Гордона» | Оборона Севастополя

9/10/09 1:47 PM

Поиск по сайту Письмо в редакцию

№ 35 (227)

Свежий номер

Архив

Рейтинг

Авторы

Об издании

Подписка

Контакты

№ 30 (222) 28 июля 2009 Лето - это маленькая жизнь

Оборона Севастополя В Крыму прошел V Севастопольский международный кинофестиваль Я уезжала из Севастополя, когда начинались репетиции парада Военноморских сил России. Пляж возле гостиницы с утра был закрыт, корабли выстроились во всей своей красе и мощи, светило солнце, плескалось море, гремели взрывы. Вспомнилась песенка "Мелодия для шарманки" Киры Муратовой - Александра Городницкого, которую поэт и композитор сочинил в 2007 году это приговор современному обществу потребления. Лена Костюк (в центре) уже на волне острых переживаний за судьбу получила приз за лучшую женскую роль на Крыма. Московском кинофестивале, ее сводного брата сыграл Роман Бурлака (справа)

Вдова Михаила КРУГА Ирина: "Я похоронила любимого мужа, и мне же пришлось проходить проверку на детекторе лжи, чтобы доказать: в его смерти я не виновата!" Вахтанг КИКАБИДЗЕ: "С возрастом секс улучшается, и вообще, пока мужчина по этой земле ходит, он постоянно должен хотеть Ларису Ивановну"

Пахнет дымом от павших знамен,

Мало проку от битвы жестокой. Сдан последний вчера бастион, И вступают враги в Севастополь. И израненный молвит солдат, Спотыкаясь на каменном спуске: "Этот город вернется назад! Севастополь останется русским!". Вообще-то, возвращаться - плохая примета. Тем более назад... Об этом когдато еще один популярный советский поэт-шестидесятник тоже стихи написал. Хотя за судьбу Крыма сегодня действительно переживают все, кому не лень. Юлия ПЯТЕЦКАЯ "Бульвар Гордона"

"ЭТОЙ ПЛАНЕТЕ Я ПОСТАВИЛА БЫ НОЛЬ" Незадолго до начала международного Севастопольского кинофеста в Балаклаве проходило байк-шоу — главное событие российского мотоциклетного мира с ярко выраженным патриотическим уклоном. В последние годы байкеры собирались в Калининградской области, но сейчас патриотический уклон стал еще круче, и место встречи решено было изменить. На ветру трепетали российские флаги, царила праздничная атмосфера, милиционеры следили за порядком. Шоу посвящалось Черноморскому флоту. "Чья это земля?!" — без передышки кричали крепкие мускулистые ребята, ставящие своей главной целью, как следует из их программы, "возрождение героического образа защитника Отечества в сознании молодежи". "Эх, война бы скорее началась..." — мечтательно вздыхал один из героев картины Михаила Калатозишвили "Дикое поле", получившей на Севастопольском международном кинофестивале главный приз "Народное признание". "С кем?". — "Да все равно, с кем. Все ж веселее жить". "Оборона Севастополя" назывался первый полнометражный фильм в истории российского кино, снятый Александром Ханжонковым в 1911 году. Фильм частично финансировался из царской казны, с высочайшего соизволения императора Николая II, включал множество постановочных батальных сцен, документальных кадров и, естественно, снимался в Севастополе.

Сын за отца

Сын экс-первого секретаря ЦК КПСС и председателя Совета Министров СССР Никиты Сергеевича Хрущева Сергей ХРУЩЕВ: "Сталин проспал революцию - исчез, потому что не верил в успех. Революцию сделал Троцкий - даже не Ленин" Играй, музыкант!

Ян ТАБАЧНИК: "Я обалдел, когда увидел на 70-летии Леонида Кучмы тех, кто хаял его на Майдане" Звезда и смерть Хоакина Мурьеты

Андрей ХАРИТОНОВ: "Если бы все, что сделано мною до 30 лет, было бы соответственно оплачено, я бы уже никому не мозолил глаза и не портил жизнь" Чудеса в решете

Гарри Поттер и смертная тоска Удивительное – рядом

Медицинский прибор Золотая пирамида Ю ШИНСЕ: лечение практически всех заболеваний Очевидное-невероятное

Легендарная гадалка, ясновидящая и прорицательница НАИНА Об этой картине вспоминали на открытии Севастопольского кинофеста, который в нынешнем году отмечал маленький юбилей. Фестиваль проходил уже в пятый раз, как обычно, в середине июля, и по сравнению с прошлыми годами, когда президентом был Владимир Коренев, затем Богдан Ступка, а жюри возглавлял Василий Аксенов, удивил скромностью, сдержанностью и почти полным отсутствием пафоса. Хотя, мне кажется, пафоса могло быть и побольше. Не столько, конечно, сколько у Черноморского флота, но ровно столько, чтобы жители и гости Севастополя периодически вспоминали о том, что в одном из самых красивых крымских городов в данный момент проходит международный праздник кино. О крупном культурном событии сообщали лишь две афиши на двух кинотеатрах, вход в которые, кстати, на все фестивальные показы для всех желающих был бесплатным. Зато о благополучном возвращении Партии регионов в Крым я прочла на биллбордах раз 150. Программа открывалась новой картиной Киры Муратовой "Мелодия для шарманки". Забегая вперед, скажу, что по итогам фестиваля

http://www.bulvar.com.ua/arch/2009/30/4a701f5ca9c6b/

Page 1 of 4


Газета «Бульвар Гордона» | Оборона Севастополя

9/10/09 1:47 PM

фильм был удостоен приза Севастопольской горадминистрации. Забавная награда как для Киры Георгиевны... Сводные брат и сестра бегут из провинциального сиротского приюта, куда попали после смерти матери и где в какой-то момент их решили развезти по разным интернатам. Чтобы никогда в жизни не разлучаться, Алена и Никита отправляются на поиски своих отцов. По имеющейся информации, папы живут в большом незнакомом городе: один работает на вокзале, второй играет на скрипке в Успенском переулке. В принципе, от Муратовой всегда ждешь какого-нибудь потрясения. То ли эстетического, то ли душевного. То ли оплеухи, то ли затрещины. Кира Георгиевна — неисправимый мизантроп и давно относится к современному обществу потребления с нескрываемым презрением. Но в отличие от большинства интеллектуальных спекулянтов и культурных провокаторов вроде Питера Гринуэя и Ларса фон Триера ее презрение совершенно искреннее, рафинированное, идущее от чистого сердца. Муратова не кокетничает и не поигрывает с человеком в бирюльки. Она просто в него не верит. Совсем. "Этой планете я поставила бы ноль", — говорила циничная медсестра Рената Литвинова в еще одном Доктор Дмитрий Васильевич Морозов (дебютная работа Олега бесчеловечном киномуратовском триллере. Долина) в "Диком поле" для местных жителей как Бог

Дети так и не нашли своих пап. Хотя для того, чтобы выжить и согреться, им на двоих хватило бы одного не очень равнодушного взрослого. Алену взяли в супермаркете за кражу хлеба, а Никита, которого дядя-охранник выставил из магазина на мороз, забрел в полуразрушенное здание неподалеку от Успенского переулка, укрылся целлофановым мусором и крепко навсегда заснул, зажав в руке связку разноцветных шариков, подаренную ему по дороге жизнерадостной компанией. Наступало Рождество, все ждали подарков судьбы. Ярко-красный шарик, на котором трогательной вязью было выведено: "С любовью!", снился мне потом всю ночь. ГРУЗИН О РОССИИ В КАЗАХСКОЙ СТЕПИ Надо сказать, на этот раз фестивальная подборка украинских фильмов поразила своим многообразием. Кроме "Мелодии для шарманки", в Севастополь привезли "Райских птиц" Романа Балаяна, "Las Meninas" Игоря Подольчака, свежую картину Саши Кириенко "Прощение", "День побежденных" Валерия Ямбурского, "Однажды я проснусь" Марины Кондратьевой, короткометражное и документальное кино. Романа Гургеновича одарили очередной премией, на этот раз — "За верность традициям отечественного кино" от Национального союза украинских кинематографистов. Честно говоря, премировать самый неудачный фильм отечественного киноклассика с формулировкой "За верность традициям" как-то чересчур концептуально даже для Национального союза кинематографистов. Надо сказать, премия Национального союза была единственной фестивальной наградой, присужденной специалистами. Дело в том, что на Севастопольском кинофесте вот уже второй год конкурсную программу оценивает народное жюри, состоящее из представителей местной интеллигенции: юристов, врачей, журналистов, "просто пенсионеров" (всего 12 человек). Прецедент необычный, хотя с главным фестивальным фаворитом все понятно было с самого начала. Одинокий молодой доктор зачем-то переехал из Москвы в Казахстан и поселился в степи. По округе гуляют упорные слухи, будто доктор Морозов умеет оживлять мертвых, но для местных жителей мягкий интеллигентный Дмитрий Васильич не просто врач и единственный цивилизованный человек. К нему обращаются не только когда нужно реанимировать отца, 40 дней без продыху Новый фильм Оксаны Бычковой рассказывает о том, как важно сохранить в себе пившего, или дочь, которую жених из ревности внутреннего ребенка. Для этого кукольник Том (Джетро Скиннер) учит людей застрелил, или корову, которая скатерть сожрала. дурачиться. Поначалу это раздражает переводчицу Машу (Мадлен Джабраилова — По большому счету, у Дмитрия Васильевича ни слева) серьезного опыта, ни особых профессиональных навыков, ни лекарств. Туго с лекарствами в степи, и в этой степи к доктору ходят, как к Богу. Поговорить, посоветоваться, облегчить душу. "А у меня, значит, собака померла. Весной. Мерзкая была собака... Но под гармонь выла хорошо... Потом жена померла. Тоже дура. Я сразу на новой женился... Еще хуже дуру взял. Теперь вот корова помирает... Масть не та пошла!". Сценарий "Дикого поля", которое уже собрало ряд крупных фестивальных наград, был написан в 1991 году гениальными Петром Луциком и Алексеем Саморядовым, к огромному сожалению, ныне покойными. Остается лишь порадоваться, что сценарий не только уцелел, дождался своего часа, но и был адекватно перенесен на широкий экран внуком знаменитого советского режиссера Михаила Калатозова. По моему глубокому убеждению, Михаил Калатозишвили снял один из лучших российских фильмов последнего десятилетия. Грузин о России в казахской степи. Ниоткуда с любовью. Не оставил без внимания фестиваль и 200-летие Николая Гоголя, подготовив специальную программу, состоящую из игрового и документального кино. Награда фестивального оргкомитета досталась Наталье Бондарчук за картину "Гоголь. Ближайший". Фильм создавался совместными усилиями России и Украины и рассказывает о последних годах жизни классика. Как известно, незадолго до кончины Николай Васильевич занялся усиленными духовными поисками, с головой уйдя в православие и полагая, что лишь оно, церковь да монархия способны окончательно гармонизировать мироздание. Кто-то из современников писателя назвал этот гоголевский период "самой грустной эпохой его жизни". Я не знаю, каким получился "Гоголь. Ближайший" (название, вероятно, подразумевает "ближайший к Богу"), так как посмотреть мне его не удалось, поскольку любая фестивальная программа составлена таким образом, что одни картины перекрывают другие, и приходится выбирать. Недавно в одном из интервью актер Николай Бурляев, сыгравший в картине Бондарчук близкого гоголевского друга Александра Толстого, назвал свою работу подвижничеством, а заодно сообщил, что картина исчерпывающе отвечает на вопрос, кем был Гоголь: русским или украинцем. По мнению народного артиста России, писатель "обожал свою малую родину Украину, но только как неразрывную часть Великой Русской Земли". Ответ действительно исчерпывающий, и остается лишь добавить, что подругу Гоголя Настасью Осиповну Россет в этой наверняка трагической киноленте исполнила великая актриса Великой Русской Земли Анастасия Заворотнюк.

http://www.bulvar.com.ua/arch/2009/30/4a701f5ca9c6b/

Page 2 of 4


Газета «Бульвар Гордона» | Оборона Севастополя

9/10/09 1:47 PM

Свежий украинский фильм Валерия Ямбурского "День побежденных", снятый по заказу Министерства культуры Украины, был премирован Севастопольским горсоветом (не путать с горадминистрацией). Этот фильм я смотрела задолго до фестиваля, назывался он тогда "Кризис", как и роман Владимира Яворивского, по которому написан сценарий. Единственное, что могу сказать точно: Валерию Ямбурскому очень нравится Эмир Кустурица. В чем нет ничего необычного и предосудительного, потому что Кустурица нравится всем. Но то, что у бывшего югославского, а ныне сербского режиссера выходит иронично, легко, свободно, колоритно, очень смешно и душещипательно, у украинского получается на редкость натужно, однообразно и тоскливо. Даже не знаю, в чем тут дело. Может, в климате? А может, просто масть не та пошла. Странно, но удачный климат абсолютно не вдохновил севастопольца Клима Шипенко, чье депрессивное и мрачное кино ("Непрощенные") тоже принимало участие в конкурсе. Сам Шипенко настаивает, что его фильм на самом деле комедия, просто не все это поняли. Черные комедии, безусловно, особый и весьма специфический жанр, и продуктивно работать в нем пока удавалось лишь Алексею Балабанову и Квентину Тарантино. К тому же этот жанр нынче уже не моден. Как поет группа "Ундервуд": "Сегодня модно быть ди-джеем". Наверное, о фильме Марины Кондратьевой "Однажды я проснусь", тоже снятом на средства украинского госбюджета, зато на русском языке, можно было бы даже не упоминать, тем более что он не был отмечен ни горсоветом, ни горадминистрацией. Но тут есть два момента. Во-первых, кино совершенно дилетантское, местами откровенно детское в худшем смысле этого слова. А вовторых, по��ему-то именно Марина Кондратьева в последнее время представляет Украину в киномире, в частности, на фестивалях. Мне кажется, фестивали все-таки предполагают некоторую селекцию, и нашей "будущей Кире Муратовой" пока еще рано хранить верность традициям украинского кинематографа. Марина пока еще не совсем проснулась как художник, и ей вполне можно было бы поучиться некоторым элементарным вещам, вместо того чтобы презентовать отечественное кино в Каннах. Лучше учиться. Это никогда не поздно. А вот то, что потрясающий фильм Игоря Подольчака "Las Meninas" пусть изредка, но начал попадать на отечественные экраны, — настоящий прогресс. Картина, выпущенная два года назад, уже успела принять участие в 22 международных кинофорумах, в том числе в конкурсной программе, ее успели посмотреть жители Северной Кореи, Австралии, Бразилии и Колумбии, не говоря уже о США, Франции, Швеции и Германии, и лишь украинский зритель, как всегда, не успел. Я просто не представляю, в чем тут еще дело, если не в климате. "Las Meninas" (вольные ассоциации с шедевром Диего Веласкеса) — однозначный артхаус, современное авангардное кино, очень талантливо сделанное технически, и лично мне ужасно приятно, что сейчас в Украине кто-то способен заниматься подобным. Подольчак — художник по образованию, и его первый киноэксперимент тоже в какой-то степени живопись, головокружительный визуальный гипноз. К слову, оператором у Подольчака был наш всемирно признанный "камерный" гений Сергей Михальчук, а главную роль в этом жутковатом и красивом фильме-натюрморте сыграл украинский тележурналист Мыкола Вересень. "ДОЧЬ СОВЕТСКОЙ КИРГИЗИИ" Одним из центральных фестивальных событий была заявлена кинолента Александра Прошкина "Чудо" с Сергеем Маковецким, Константином Хабенским и Полиной Кутеповой. Новый фильм автора культового "Холодного лета пятьдесят третьего" вызвал настоящий ажиотаж — в зале набилось столько народу, что многим пришлось стоять вдоль стен. В основу сценария "Чуда" положена якобы достоверная история о девушке-комсомолке из российской деревеньки, которая, разрезвившись на танцах и вздумав потанцевать с иконой Николая Чудотворца, так с этой иконой и окаменела. Причем аж на целых 158 дней. На медицинском языке подобное чудо называется "сенсорный ступор", но злобные критики уже окрестили позицию девушки Зои "позой "Дочери Советской Киргизии" — была такая картина советского художника-реалиста Чуйкова. По народному поверью и сценарию Юрия Арабова, из ступора комсомолка должна была разговеться аккурат на Пасху. Пасхи я так и не дождалась, уйдя из душного зала в тот момент, когда Хрущев пытался вырвать из рук оцепеневшей комсомолки Николая Чудотворца. "Не получится у вас, — скорбно поведал Никите Сергеичу батюшка. — Тут инок-девственник нужен". — "Ну так приведите его!". — "Да где ж мы его возьмем, когда вы все монастыри разрушили?". Похоже, "Остров" Павла Лунгина в свое время получился настолько удачным, что до сих пор не дает спокойно спать мэтрам российского кинематографа. Всевозможные жития святых постепенно становятся приоритетным направлением в искусстве, а навязчивое обрелигивание и перманентная пропаганда христианских ценностей сбивают с толку даже приличных людей, принимающихся охмурять публику, словно ксендзы Козлевича. Не говоря уже о том, что в этих новомодных апокрифах слишком много угадывается советской рекламной техники. Чего-то вроде: "Летайте самолетами "Аэрофлота"!". "Мир велик, и спасение ждет за углом" — талантливый болгарский фильм дебютанта Стефана Командарева, отмеченный за лучшую мужскую роль (Мики Манойлович). Приз за лучшую женскую роль достался Мадлен Джабраиловой, ведущей актрисе театральной Мастерской Петра Фоменко. В картине Оксаны Бычковой "Плюс один" Мадлен сыграла переводчицу Машу. Бычкова, сразу же обратившая на себя внимание своей первой работой "Питер FM", пожалуй, делает в российском кино то, что больше никто делать не хочет и не умеет. Как режиссер она занимает довольно просторную нишу, и в этой нише Оксане, судя по всему, еще долго будет просторно. Больше всего Бычкову интересуют обыкновенные чудеса, которые каждую минуту могут случиться с обыкновенными людьми, а в качестве эпиграфа к ее кинотворчеству лучше всего подойдет строчка из старой песни о главном, звучащей в фильме "Плюс один": "Но мир устроен так, что все возможно в нем"... Экстравагантный кукольник Том приезжает из туманной Британии в промозглую Москву, чтобы научить молодых людей дурачиться, отобрав самых способных для увлекательного шоу. "Почему у вас никто не улыбается?" — спрашивает он переводчицу Машу в первые дни своего пребывания в Москве. В ответ Маша пожимает плечами. Она тоже почти никогда не улыбается, часто пожимает плечами, ежится, втягивает голову в плечи, постоянно читает учебники по английскому и носит скучные серые свитерки. Но мир устроен так, что все возможно в нем, и под чутким руководством ну совсем нечопорного англичанина Маша научилась придуриваться, улыбаться, плакать, пить крепкие алкогольные коктейли и носить соблазнительные платья на тонких бретельках. Чудесное кино, нежное, ласковое. Про любовь! Я уезжала из Севастополя на день раньше, и мне было немного обидно, что придется пропустить парад Военно-морских сил России и закрытие фестиваля в античном театре исторического заповедника Херсонес. Когда в гостинице послышалась репетиционная канонада, самый почетный гость фестиваля Кшиштоф Занусси игриво поинтересовался: "Это в мою честь?". Прекрасный пан Кшиштоф прилетел всего на пару дней, вручил Гран-при победителю конкурса короткометражных фильмов "Город у моря" (Валерий Сикорский, "Арест-площадка"), дал мастер-класс и получил премию "Гори, гори, моя звезда" за вклад в мировое киноискусство. Кроме того, в честь Занусси фестиваль отстрелялся ретроспективными показами его фильмов. По-моему, это замечательно. Корабли приходят и уходят, искусство вечно. P. S. "Бульвар Гордона" выражает признательность оргкомитету V Севастопольского международного кинофестиваля, его директору Ирине Константиновой и председателю Владимиру Казарину, а также начальнику городского Управления культуры и туризма Татьяне Зениной. Киев — Севастополь — Киев Версия для печати Напишите комментарий к этому материалу, нам интересно знать Ваше мнение! Рейтинг публикаций "Бульвара Гордона"

http://www.bulvar.com.ua/arch/2009/30/4a701f5ca9c6b/

Page 3 of 4


АКТУАЛЬНЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНОДЕСЯТИЛІТТЯ - Ст...

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

http://www.kinokolo.ua/articles/668/

"Богдан Ступка, актор" Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 Закінчив студію при Львівському театрі.

Кино на пьедестале. «Оскар» и другие награды Америки Алєксєй Дунаєвський. Кино на пьедестале. «Оскар» и другие награды Америки. – ГЛОБУСПРЕСС, 2006. – 864 с. – Російською мовою.

Новини | Кіноклуби | Арґумент-Кіно Статті | Інтерв'ю | Сценарії | Зйомки

05.02.2009 00:00

АКТУАЛЬНЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНОДЕСЯТИЛІТТЯ

Кінопрем'єри | Кінотеатри

Володимир Войтенко

Конференції | Форум

Пропонуємо текст статті з каталогу Української кінофундації, підготовленого для презентації української кінематографії та низки найостанніших вітчизняних фільмів на 59

Шукати Кіноколо

Фотобанк

Енциклопедія

Берлінському МКФ...

25.09.2009 19:58 МОЛОДІСТЬ: 39-й Київський МКФ розпочнеться 24 жовтня За місяць до старту «Молодости» відбулася прес-конференція, на якій оприлюднено плани цьогорічного форуму й короткий список відібраних фільмів… 23.09.2009 01:30 «Мелодія для катеринки» – перемога на «Кіношоку» На 18 Відкритому фестивалі країн СНД, Латвії, Литви та Естонії «Кіношок» головну нагороду – Ґран-прі конкурсу повнометражних фільмів – удостоєна українська стрічка «Мелодія для катеринки» /"Мелодия для шарманки" режисера Кіри Муратової. А ще... 21.09.2009 22:03 НАЦIОНАЛЬНА СПIЛКА КІНЕМАТОГРАФІСТІВ УКРАЇНИ. ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ Надзвичайний вечір "Національна спілка кінематографістів України. Перезавантаження" розпочнеться 26 вересня 2009 року о 18:00. Вхід вільний!..

21.09.2009 20:40 «Залягти на дно у Брюґе», Мартін Макдонаг У програмі 27 вересня о 23:15 кримінальна трагікомедія – стрічка ірландця Мартіна Макдонага з тутешнім прокатним назвиськом «Залягти на дно у Брюґе»... 16.09.2009 16:49 СВІТ КІНЕМАТОГРАФІЧНОЇ УЯВИ Уява та кінематограф багато в чому синоніми. Власне, одразу після свого народження кіно поділилося на два великі потоки – фільми реалістичного плану та картини, де, сказати б, знайшла притулок і розвинулася людська уява... 15.09.2009 18:29 „Позамежжя”, Тарсем Сінґг У програмі 20 вересня о 00:15 – надзвичайна, майже потойбічна, фантазійна стрічка індійського кінорежисера Тарсема Сінґга «Позамежжя». Її створено у співдружності індійських, британських та американських кінематографістів...

Від початку 1990 років, після здобуття Україною державної незалежності, закономірно і бурхливо – через руйнування зношеної соціалістичної системи економіки й наступу «дикого капіталізму» – відбулися кардинальні зміни в українському кінематографі. На перших порах національне фільмовиробництво різко зросло через прихід до бізнесу приватного капіталу. Та ще від кінця 1980-х, коли зменшився ідеологічний і політичний прес на сусп��льне життя, змінилася глядацька парадигма – недоступне за тоталітарних часів західне кіно склало основний репертуар приватних відеозалів та, згодом, і перших приватних телеканалів. Заборонений солодкий кіноплід, що накрив українського глядача піратською хвилею, дуже швидко збив інтерес до місцевого кінопродукту. Цей інтерес ніби був залишений «на завтра». Але прихід «завтра» відтермінувався на невизначений час. Аж до початку нового тисячоліття говорити не тільки про ознаки з’яви нового українського кінофеномену, яким було, скажімо, українське поетичне кіно 1960-х – початку 1970-х років, але й про якісь більш-менш перспективні порухи не випадало. Кіно як бізнес протягом 1990-х було неможливе через, не останньою чергою, відсутність мережі сучасних кінозалів. А осмисленої й системної державної кінополітики на підтримку національної кінематографії також не спостерігалося. Щороку винятково за державний кошт вироблялося 3-4 повнометражні ігрові фільми та з десяток короткометражок. Про певні зрушення на всіх напрямках – як індустріальних, так і мистецьких – випадає говорити, поглянувши лишень на останнє десятиліття. Але 1990-х років утворився фатальний розрив між кіноґенераціями. І згодом «декласоване» втрачене покоління так і не змогло повернутися до професії. Окремі спроби виглядали болісними. Але, в кожнім разі, в сучасній кінопрактиці, де виступають як гонорові корифеї, так і нові яскраві імена, спостерігається – не обов’язково по естетичній прямій – сув’язь ґенерацій. Так, Олесь Санін, що навчався кінорежисурі в Леоніда Осики, автора «Камінного хреста» (1968) – одного зі знакових фільмів поетичної школи, – зняв документальну картину «Гріх» (1999), де осмислює колізії фільмування згаданої стрічки Осики, торкаючись етичних проблем кінотворення. Незабаром Санін дебютує ігровим «Мамаєм» (2002), у якому візуалізує свій варіант поетичного кінобачення. Цей режисер повсякчас працює з оператором нової ґенерації Сергієм Михальчуком, продовжувачем найкращих традицій української операторської школи, уславленої незабутніми роботами Данила Демуцького, Олексія Калюжного, Міхаіла Кауфмана, Миколи Топчія, Вілена Калюти. Михальчук час від часу працює і в Росії, й за роботу над фільмом Валерія Тодоровського «Коханець» (2002) отримує приз на МКФ у Сан-Себастьяні як найкращий оператор. Найостанніший його візуальний шедевр – це «Las Meninas» (2008), робота з кінопочатківцем Ігорем Подольчаком. Останній є натхненником Фонду Мазоха, талановитим художником-графіком, одним із лідерів українського актуального мистецтва, що вдатливо перейшов до творення рухомих картинок. «Las Мeninas» – один з найцікавіших арт-експериментів у вітчизняному кіно нової доби – першим з українських фільмів став конкурсантом Роттердамського МКФ і ще виблискував на кількох десятках інших. Cергій Михальчук (після низки документальних фільмів) продовжує

Стр. 1 из 4

25.09.2009 19:25 «МАМА ПОМЕРЛА В СУБОТУ НА КУХНІ…» Документальний фільм Максима Васяновича, дипломна його робота в Університеті ім. Карпенка-Карого, «Мама померла в суботу на кухні…» (55 хв.), що він створений на студії «Гармата-фільм», з кількох оглядів є принциповим як для режисера-початківця. Він є принциповим як для молодої людини, що обрала мистецтво справою життя й утверджується зі світоглядними цінностями. Зрештою, він є принциповим як для режисера-документаліста у сенсі фаховому... Прем'єра картини відбулася в рамцях "Гоголь-фесту" 20 вересня і має бути представлена в Українській панорамі 39 Київського МКФ "Молодість"... 21.09.2009 21:08 Дніпро, Шапіро та гриби У гірському селищі Ворохта, що на ІваноФранківщині, від 11 до 13 вересня проходило «Свято грибів», де український кінорежисер Олександр Шапіро представив сценарій свого нового фільму «Дніпро». Власне, й Шапіро з’явився ще тим «грибом»: на голові мав червону кепку з білими колами, чим, можливо, хотів натякнути, що він «головний мухомор цього свята»... 21.09.2009 19:33 Харків може втратити культурний осередок національного значення – кінотеатр «БОММЕР» Наприкінці червня 2009 року Харківська обласна рада прийняла рішення про конкурсний продаж приміщення кінотеатру «БОММЕР». У відповідь на це рішення на початку вересня стартувала громадянська кампанія «Врятувати «БОММЕР», яка ставить за мету зберегти кінотеатр у власності громади... 15.09.2009 17:33 Українське кіно презентує себе в Мюнхені У вересні проходить фестиваль «Дні українського кіна у Мюнхені. Панорама українського кіна». Його організувала Українська кінофундація (УКФ). У столиці Баварії 8-16 вересня публіці представляють 14 фільмів з України. «У ретроспективі – не лише кінокласика, а якщо й класика, то досить жива. Найстаріший фільм – «Тіні забутих предків», а є роботи й досить молодих режисерів»... 07.09.2009 20:22 ІДЕНТИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО Фестиваль «Дні українського кіна у Мюнхені. Панорама українського кіна» пройде 8-16 вересня 2009 року. На ньому буде представлено найбільшу програму фільмів, досі презентованих Українською кінофундацією: вісім повнометражних стрічок і шість короткометражних. Фестивальні покази пройдуть у Мюнхенському кіномузеї... 16.08.2009 16:23 Бруно. Записки з підпілля 23 липня на українські екрани мав вийти фільм "Бруно", де головну роль зіграв британський комік Саша Барон Коен. За тиждень, що передував прем’єрі картини, "Бруно" встигли заборонити дві державні інстанції: Міністерство культури та Національна комісія з питань моралі. Слава Богу, є інтернет. 18.05.2009 15:34 Ніби за сценарієм Міхалкова Ситуація в Національній спілці кінематографістів України нагадує нещодавній скандал у російській кіноспілці... 28-29 квітня відбувся черговий V (XI) з'їзд НСКУ, на якому новим головою було обрано Сергія Тримбача. Напередодні події колишній голова Борис Савченко намагався скасувати з'їзд, проте це йому не вдалося. Тепер він не визнає легітимність з'їзду й повноважень нового голови. Водночас 14 травня відбувся другий пленум нового правління, яке обрало Олега Фіалка заступником голови... 07.05.2009 00 51 Олівці страху Страх – це субстанція, безпосередньо пов’язана з живописом… Я думаю, вся річ у тому, що Девід Лінч займався живописом і захоплювався Кокошкою. Ясно, що нічим добрим це закінчитися не могло. Зрозуміло, що людина, яка любить Оскара Кокошку,

27.09.09 18:00


АКТУАЛЬНЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНОДЕСЯТИЛІТТЯ - Ст...

співпрацю зі ще одним дебютантом в ігровому кіно, Сергієм Лозницею, – над апокаліптичною драмою «Щастя моє». Лозниця, видатний вітчизняний документаліст, що все життя фільмував по світах, але не в Україні, повертається на Батьківщину. Він творить вишукані й витончені неігрові картини, кожна з яких увінчана нагородами престижних міжнародних кінофестів. Цього року український виробничий слід з’явився у його монтажному фільмі «Вистава» (2008). Повнометражний ігровий дебют «Щастя моє» Лозниця створює в українсько-німецькій копродукції. Копродукційна тенденція останніх років стає очевидною. Особливо ж вона характерна для компанії Sota Cinema Group, яку очолює продюсер найновішого покоління Олег Кохан і яка зорієнтована на мистецьке кіно. Саме ця компанія – за державної підтримки – має стосунок до виробництва вже згаданих дебютів Подольчака й Лозниці (останній спільно з колеґами з Ma.Ja.De Filmproduction GmbH знаного продюсера Гайно Декерта). З діяльністю цієї компанії також пов’язане виробництво трьох фільмів живого класика українського кіно Кіри Муратової – короткометражної «Кукли» (2006) та повнометражних «Двох в одному» (2007) і «Мелодії для катеринки» (2009). Муратова, що дебютувала на Одеській кіностудії 1964-го року, продовжує творити у своєму непідробному трагікомічному стилі «соціального сюрреалізму». Якщо за часів СРСР її позбавляли права на роботу за фахом з ідеологічних причин, то в незалежній Україні вона є чи не найпліднішим кінопостановником – за останнє десятиріччя в доробку режисерки три короткометражні й п’ять повнометражних непроминальних картин, що удостоєні нац ональних та міжнародних кінонагород, зокрема – «Другорядні люди» (2001), «Чеховські мотиви» (2002) й «Настроювач» (2004). У Муратової у «Двох в одному», як зазвичай блискуче, зіграв український топ-актор Богдан Ступка, який свого часу дебютував в одному із знакових фільмів поетичного кіно «Білий птах із чорною ознакою» (1970) Юрія Іллєнка. Ступка (як і згаданий Юрій Іллєнко, режисер Роман Балаян та письменник і сценарист Андрій Курков) є дійсним членом Європепейської кіноакадемії та знаковим обличчям українського кінематографа новітньої доби. Цих років актор віддав екранові одне з типових уособлень нац онального характеру, яке виявилося запитаним не лише на Батьківщині, але й у Росії та Польщі, де Ступка успішно фільмується. Серед найостанніших ролей – олігарх Костянтин у польсько-українській (та ж компанія Sota) картині «Серце на длоні» (2008) Кшиштофа Зануссі; нагорода – «Срібний Марк Аврелій» за найкращу чоловічу роль на Римському МКФ. Також у Ступки – заголовна роль в екранізації повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» (2009), яку в Росії здійснив режисер Володимир Бортко, вроджений українець, що в середині 1970-х розпочинав свою кар’єру на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка. Два фільми у притаманному для нього стилі «кіно моральної тривоги» створив один із корифеїв Роман Балаян – «Ніч світла» (2004) та «Райські птахи» (2008). Далеко не у всьому переконливі, вони продовжують одну з важливих і принципових для національної кінематографії традицій, що веде про відповідальність інтеліґенції у складну добу суспільних трансформацій, які Україна переживає тривалий час. «Райські птахи» також є громадянським вчинком майстра, вироком злочинним комуністичним часам, які трагічно пережила українська нація – з великими людськими, моральними й інтелектуальними втратами. Його учень Сергій Маслобойщиков, який яскраво дебютував 1994 року екранізацією прози Франца Кафки «Співачка Жозефіна і мишачий народ», тримаючи тривожну ноту свого навчителя, фільмом «Шум вітру» (2002) вчинив принципову, але недостатньо переконливу, спробу повернутися до кінотворення. Із царини актуального мистецтва, як і згаданий Ігор Подольчак, до кінематографа – через характерні відеоексперименти – від кінця 1990-х рухається Оксана Чепелик. У своєму доробку вона, зокрема, має короткометражні ігрові «Хроніки від Фортінбраса» (2001), де химерно візуалізувала деякі мотиви однойменної книги есеїв української письменниці Оксани Забужко. Замислюючи екранізацію резонансного роману тієї ж авторки «Польові дослідження з українського сексу», Оксана Чепелик тим часом зафільмувала документальний «Реальний майстер-клас» (2008), у якому зазирає до творчої майстерні трьох стовпів сучасної вітчизняної культури – тієї ж Оксани Забужко, а також кінорежисера Романа Балаяна й театрального постановника Андрія Жолдака, що він сам наразі виношує ідею кіноекранізації оповідання російського письменника Віктора Єрофєєва «Життя з ідіотом».

http://www.kinokolo.ua/articles/668/

починає ставитися до страху як до застуди, випробовуючи різні засоби боротьби з ним... 29.04.2009 23:26 ТРАЙБЕКА: У Нью-Йорку проходить восьмий міжнародний кінофест Восьма «Трайбека» стартувала 22 квітня. Цей міжнародний кінофестиваль триватиме до 3 травня. Це один із наймолодших і водночас найважливіших міжнародних кінофестивалів, які відбуваються у США. В атмосфері економічної кризи, якій поки що не видно кінця, фестиваль має більш робочу, ніж парадну тональність. 19.02.2009 21:36 БЕРЛІНАЛЕ: Магії й месиджі. Як збалансувати мистецькі фантазії і грубу реальність Що таке великий кінофестиваль? Навіщо їздити на нього? Фільмів і так багато — дивись донесхочу. Та це все одно, що запитати, навіщо ходити в музей... А тому, що колекція, а тому, що пропонується певний кут зору — і на саме мистецтво, і на реальність як таку. Берлінський кінофестиваль, який закінчив свою роботу минулої суботи, є одним із найбільших музеїв сучасного світового кіно... 17.02.2009 11:01 БЕРЛІНАЛЕ: Змагатися з реальністю. У столиці Німеччини кінопокоління 30–річних переграло класиків Чи не вперше за останні роки головний приз Берлінале не став абсолютною несподіванкою. Фільм «Згіркле молоко» молодої перуанської режисерки Клаудії Льоси (їй 33 роки) отримав «Золотого ведмедя», і це виглядає загалом справедливо... 14.02.2009 12 53 БЕРЛІНАЛЕ: Ведмежі пристрасті Сьогодні, суботнього вечора 14 лютого, Берлінський кінофестиваль урочисто відзначить завершення своєї роботи. У Берлінале-палаці (у ньому п’ять поверхів для глядачів з усіма можливими зручностями і величезним екраном) вручать один Золотий і кілька Срібних «Ведмедів» (цей звір, як відомо, є символом німецької столиці). Прогнози тут роблять украй обережно — у цього фестивалю є мало не ментальна особливість їх спростовувати... 13.02.2009 13:13 Фінішний поспіх. На Берлінале продано 270 тисяч квитків. Це місцевий рекорд! Кінофестиваль уже й при фініші. Сьогодні у великому конкурсі показують фільм «Татарак / Tatarak» невтомного польського класика Анджея Вайди. Уже за вісімдесят, а от не вичахає енергія. Можливо, й тому, що Вайда не дає собі відпочивати — ні на лаврах, ні на усвідомленні прожитих літ. Ти працюй — і вік не нагадуватиме про себе... 12.02.2009 18:39 Коктейль за компанію. Фестиваль у Берліні означив претендентів на головні призи та спровокував дискусію про політкоректність Головною подією сьогодні на Берлінале буде показ фільму «Пил часу / I skoni tou chronou» знаменитого грецького режисера Тео Ангелопулоса. Це друга частина замисленої ним історичної трилогії... 11.02.2009 19:33 БЕРЛІНАЛЕ: Ще раз про любов. Вічні сюжети, невічні герої Наш Алік Шпилюк (кіножурналіст і феномен, який про кіно знає все) не пошкодував здоров’я і часу й увечері попрошкував на вручення «Камери Берлінале»/ Berlinale Camera (одна з престижних нагород фестивалю) класику французького кіно Клоду Шабролю. А той схопив камеру і почав нею «зйомку» — аж поки не навів фокус на Аліка...

Переглянути

Поряд з одеситкою Кірою Муратовою, що відома своєю безкомпромісною художньою позицією, найпліднішим режисером актуального десятиліття є нонконформіст молодшого покоління киянин Олександ Шапіро, який зафільмував шість повнометражних арт-гаузних картин, зокрема «Путівник» (2004) та «Нappypeople» (2006), що брали участь у програмі «Форум нового кіно» на Берлінському МКФ. Частина стрічок цього режисера є фатично позабюджетними, як найостанніші «Кастинґ» і «Зйом» (обидві – 2008). І, певне, саме Муратовій та Шапіро вдається в сучасному українському кінематографі – часом через радикальний формотворчий та змістовий

Стр. 2 из 4

27.09.09 18:00


АКТУАЛЬНЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНОДЕСЯТИЛІТТЯ - Ст...

http://www.kinokolo.ua/articles/668/

експеримент, через мистецьке занурення в соціальні чи персональні марґіналії – піймати пульс адекватної нашій добі модерної кіномови. На Одеській же кіностудії фільмом «Біля річки» (2007), що мав успішну фестивальну долю, дебютувала одна з неформальних учениць Кіри Муратової Єва Нейман. Ще один досвідчений режисер неігрового кіно Роман Ширман саме цього десятиліття зняв свій чи не найкращий фільм – «Небезпечно вільна людина» (2004), про життєву й творчу парадигму лідера української поетичної кіношколи Сергія Параджанова. Після чого також дебютував в ігровому кінематографі музичною «Прикольною казкою» (2008), створеною в копродукції з Естонією. Цього ж десятиліття розпочалося й набуло надзвичайного розвитку телевізійне серіальне й фільмове виробництво, переважно розраховане для первинного російського ринку, через що зазвичай позбавлене української ідентифікації. Значна кількість кінематографістів як старшого й середнього покоління, так і молодшого задіяна у цій індустрії, котра переважно цурається мистецьких пошуків. Та все ж і тут молоді таланти знаходять певні можливості проявити себе. Серед них, зокрема, Сергій Крутін, Олександр Стеколенко, Максим Мехеда, Ахтем Сейтаблаєв, Тетяна Ходаківська, Іван Сауткін і Володимир Тихий, що він раніше дебютував у великому кіно соціальною драмою «Мийники автомобілів» (2000), а нині, «на виході» з телекіно, спробував освоїти жанр трилера – «Таємничий острів» (2008). Саме в телевиробничій системі зробив невдалу – через творчий конфлікт із продюсерами – спробу дебютувати з ігровим фільмом майстер української документалістики середнього покоління Сергій Буковський. Тим часом, саме в новому тисячолітті він зафільмував три великі непересічні документальні проекти: телесеріал «Війна. Український рахунок» (2002) – про український фактор у Другій світовій; «Назви своє ім’я» (2006) – про Голокост на українських землях (продюсери Стівен Спілберґ і Віктор Пінчук); «Живі» (2008) – про Голодомор-геноцид українського народу в СРСР 1932-1933-го років. Учень Буковського Ігор Стрембіцький 2005-го року тріумфував на Каннському фестивалі, отримавши «Золоту пальму» за короткометражну філософічну документальну роботу «Подорожні» (2005), яка по тому отримала низку інших найпочесніших кінонагород. Гучний фестивальний успіх також випав на короткометражний неігровий фільм Валентина Васяновича «Проти сонця» (2004), удостоєний Спеціального призу журі на МКФ у Клермон-Феррані. Васянович 2009-го закінчує повнометражний ігровий дебют – соціальну трагікомедію «Звичайна справа». Серед дебютів цього року ще одна міграція з документальної до ігрової царин, що набуває для вітчизняного кіно ознак тотальності, – стрічка Марини Кондратьєвої «Одного ранку я прокинусь» – спроба українського наслідування «Амелі». В роботі також дебютна повнометражна ігрова «Зона» Тараса Томенка, де автор повертається до Чорнобильської трагедії 1986-го року. Томенко у своїх ігрових та документальних короткометражках виявив хист до соціального кінематографа; зокрема, його «Тир» (2001) був свого часу визнаний найкращою короткометражкою програми «Панорама світового кіно» Берлінале. Також серед потенційних дебютантів на професійній кінониві низка перспективних режисерів, які заявили про себе цікавими короткометражками: Роман Бондарчук, Віталій Потрух, Тарас Ткаченко, Олексій Росич, Марина Врода, Алла Пасікова, Надія Кошман, Валерій Ямбурський та інші. Протягом десятиліття час від часу успішно поверталися до режисерської практики знані документалісти Олександр Коваль, Мурат Мамедов, Віктор Шкурін. Середнє ж покоління неігровиків також плідно представляє Юрій Терещенко, найостанніша робота якого «Пе��заж після мору» (2008), як і фільм Буковського, торкається трагедії Голодомору та її фатальних наслідків. Ніби повертаючись із подвійної еміграції – з України та кінематографа – тієї ж ґенерації Олександр Балгура створив примхливі й поетичні «Крила метелика» (2007), в яких, користаючи старі аматорські плівки, намагається по-своєму осмислити суспільний український злам початку 1990-х і його наслідки; стрічка визана найкращою в Панорамі українського кіно на останньому Київському МКФ «Молодість». Низку престижних фестивальних нагород завоювало анімаційне кіно на чолі, без перебільшення, з навчителем чи не всіх режисеріваніматорів, що прийшли у професію за часів незалежної України, – Євгеном Сивоконем. Зокрема, його ж авторський лірико-філософський фільм «Засипле сніг дороги» 2006 року визнаний найкращою анімаційною стрічкою в Клермон-Феррані. Очевидно, через засади навчання, учні Сивоконя не є сліпими апологетами його естетики і працюють у найрізноманітніших жанрах і стилях, застосовуючи строкаті анімаційні техніки. Так, серед інших, Степан Коваль 2003-го був удостоєний «Срібного ведмедя» Берлінале за короткометражну пластилінову комедію «Йшов трамвай №9» (2002). Натхнений успіхом російського багатосерійного проекту «Гора самоцвітів», для якого сам

Стр. 3 из 4

27.09.09 18:00


АКТУАЛЬНЕ УКРАЇНСЬКЕ КІНОДЕСЯТИЛІТТЯ - Ст...

http://www.kinokolo.ua/articles/668/

екранізував українську народну казку «Злидні» (2006), Коваль нині, за державного фінансування, продюсує анімаційний серіал «Моя країна – Україна», що складатиметься з 26 коротких, 3-4 хвилинних, фільмів про різні українські міста й села. Природно, що кіно цього пер оду не обійшлося й без екранізації історичних сюжетів. Переважно, тут біографічні фільми або ж адаптації літературної класики, що зазвичай хибують на схематизм, а тому не зажили особливої слави у критики й популярності у глядача. Зокрема, це «Чорна рада» (2002) й «Запорожець за Дунаєм» (2006) Миколи Засєєва-Руденка, «Нескорений» (2000) та «Владика Андрей» (2008) Олеся Янчука, «Богдан-Зіновій Хмельницький» (2007) Миколи Мащенка. Окремо ж стоїть зухвало експериментальна й виклична «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001) Юрія Іллєнка, що також не переконує мистецькими результатами. Після Помаранчевої революції вийшло три ігрові дебютні стрічки, автори яких так чи так реагували на безпрецедентні події українського громадянського спротиву осені-зими 2004 року; на жаль, зі скромними художніми результатами: «Помаранчеве небо» Олександра Кирієнка (2008-го його «Ілюзія страху» (2008) від України висувалася на здобуття «Оскара»), «Прорвемось» Івана Кравчишина та «Orangelove» Алана Бадоєва (всі – 2006). Зате саме 2006-й став знаковим для кінотеатрального прокату, в якому почали з’являтися власне українські картини належною кількістю фільмокопій. Cеред них – «Штольня» Любомира Кобильчука, перша несмілива й нетривка спроба прищепити на українському кінодереві жанр фільму жахів. Також «Аврора» Оксани Байрак – схематична мелодрама про хвору внаслідок Чорнобильської катастрофи дівчинку. А 2008 року до кінотеатрів потрапило вдвічі більше, ніж минулого, – десять вітчизняних картин. Одна із них, еротична мелодрама «Сафо» Роберта Кромбі, зібрала нечувану, як для новочасних стрічок українського виробництва, суму – один мільйон американських доларів, що також вочевидь засвідчує перспективи вітчизняної масової кінокультури. Разом із тим, більшість зразків жанрового кіно незалежних студій, на жаль, є досить невибагливими у мистецькому сенсі. Але, в кожнім разі, попри відсутність належних системних і послідовних реформ у кіногалузі, останнє десятиліття виявило потенціал – за належних умов – різнобічного розвитку нац ональної кінематографії. Cвітлина до фільму Сергія Буковського "Живі"

Новос и кино ukrfilm com

Стр. 4 из 4

27.09.09 18:00


DataLife Engine > Версия для печати > Які фільми д...

http://www.protv.net.ua/cinema/print:page,1,13376-yaki-...

DataLife Engine > Кино, Украина, На украинском языке > Які фільми дивитися в кінотеатрах у жовтні Які фільми дивитися в кінотеатрах у жовтні Вчера, 18:01. Разместил: Алексей Мазур

На жовтень маємо лише одну неприємну новину: довгоочікуваний "Геймер" вилетів з українського прокату, подейкують, що через провал в Америці. Що стосується інших фільмів місяця, то тут навпаки - прокатчики запропонували нам надзвичайно різноманітні чотири кінотижні, в яких потроху бонусів отримають всі глядачі. Перші ж дні подарують відразу два проекти поціновувачам артхауза. З 1 жовтня стартує стрічка від майстра французького еротичного кіно Жана Клода Бріссо, еротомана і скандального режисера "Таємних пристрастей" і "Ангелів відплати". Його останній фільм "Інтимні пригоди" став офіційним учасником багатьох європейських кінофестивалів 2009 років. Бріссо на цей раз подарував нам не просто еротику, а вибухову суміш сексу, психоаналізу і філософії. Як і в попередній роботі, режисер досліджує жіночу сексуальність, свободу стосунків і варіанти здобуття максимального сексуального задоволення, але цього разу шляхом психоаналізу, зокрема — гіпнозу, і, як стверджує європейська кінокритика, таки докопався до чогось життєво важливого. Поза тим оглядачі консерваторам радять на "Інтимні пригоди" не ходити. Любителям легкого еротичного задоволення а-ля Тінто Брасс втім також, хоч фільм і наповнений під зав'язку неймовірно красивими сексуальними сценами, все одно першою чергою вимагає вдумливого аналітичного перегляду. З 5 жовтня стартує ще один артхаузний проект, український. Глядач нарешті зможе побачити на широкому екрані стрічку "Меніни", яка в світовому артхаузному прокаті більше відома як Las MENINAS. Це робота українського художника Ігоря Подольчака, що стала учасником величезної кількості престижних кінофестивалів 2008-го і в 2009 році (у Трієсті, Роттердамі, Сан-Пауло, Санта фе і інших) і назбирала досить таки різнопланову критику від хвали до хули. Стрічка не є фільмом в традиційному розумінні цього слова - це своєрідний авангардний експеримент, який запрошує глядача до інтерактивної співучасті. Тема теж не з найпростіших: Подольчак — художник-концептуаліст, один із засновників львівського Фонду Мазоха - у своєму кінодебюті за сюжетний привід використав життя дивної сімейки, що нібито в реальному житті дошкуляла його знайомому психіатрові скаргами на хворого сина, котрий затероризував усю родину. Самі художники та автори свій власний фільм трактують як “елітарний” фільм, “чистий” артхауз, що передбачає смислову багатошаровість, низку алюзій, перегукувань із різними мистецькими стилями, епохами. У ньому багато асоціацій із бароковим живописом, зокрема з Веласкесом, звідси й назва фільму. Власне сюжетного зв’язку з Веласкесом тут нібито немає, тільки в одному кадрі на якусь мить ми побачимо репродукцію картини “Меніни”, але назва фільму підказує глядачеві спосіб його сприйняття. Як відомо, цю картину вважають своєрідним ребусом, який глядач може розв’язати, якщо уважно придивлятиметься до дрібних деталей. Саме на таке сприйняття фільму варто орієнтуватися й глядачу. Всім, хто від кіна хоче простих розваг і відпочинку, перший кінотиждень запропонує дві комедії - російсько-українську молодіжну "О, щасливчик" і американську романтичну з Кетрін Зетою Джонс "Нянька за викликом" (обидві з 1 жовтня). Перший фільм рясніє зоряними обличчями: Армен Джігарханян, Володимир Меншов, Сергій Шакуров, та інші. А також має досить цікавий російський саундтрек ("Уматурман", "Ленінград" тощо). Сюжет, власне, невитіюватий: одного чудового дня рядовому молодому хлопцю раптом здається, що його життя банальна й непримітна штука, і сенсу в ній - нуль, тому лишається тільки один вихід - стрибнути з мосту. Але раптом на його дорозі

Стр. 1 из 4

30.09.09 11:46


DataLife Engine > Версия для печати > Які фільми д...

http://www.protv.net.ua/cinema/print:page,1,13376-yaki-...

з'являються двоє екстравагантних джентельменів, які пропонують юнакові змінити біографію і розпочати все з нуля. Чим саме закінчиться чергова кіноспроба втекти від долі - побачимо в театрах. Прогнози втім досить непогані, автори фільму обіцяють, що буде весело. Друга комедія "Няня за викликом" розповість нам про життя іншого молодого хлопця, однак це буде більшою мірою романтична історія для слабкої статі: молодий 25-річний юнак, аби заробити трохи грошенят, няньчить двох сусідських дітей. Поступово у нього зав'язується роман з наймачкою - матір'ю двох його підопічних. І, не зважаючи на те, що жінка значно старша за нього, для справжнього кохання немає жодних перешкод! Режисер Барт Фрейндліх зняв добрий і смішний фільм про роман між дорослою жінкою і молодим хлопцем. Цю історію кохання спостерігаєш з посмішкою, а вельми логічний гепіенд сприймається як належне. Також з жовтня виходить у прокат довгоочікувана французька стрічка з Одрі Тоту "Коко до Шанель" - екранізована біографія легендарної жінки, провідної французької кутюрьє, найважливішої фігури в історії моди XX-го сторіччя. Шанель принесла в жіночу моду поняття дорога простота, приталений жакет, маленька чорна сукня, вперше вдягнула жінок у чоловічий костюм. Вплив Коко на високу моду був настільки сильним, що її єдину в історії моди журнал «Тайм» вніс до списку ста найвпливовіших людей XX століття. Фільм розповість про шлях Шанель з її темного минулого в сліпуче світське життя Парижу, однак більше сфокусується на домодельєрному житті жінки, на тому періоді, коли Шанель ще не була знаменитою. Прихильникам 3D варто зауважити, що з 1 жовтня на українські екрани у тривимірному форматі виходить культовий мультфільм від "Picsar" - перша "Історія іграшок". Другий кінотиждень (з 8 жовтня) розпочнеться нашумілим проектом Стівена Содерберга "Че", екранізацією біографії Че Гевари, що мало не коштувала режисеру кар'єри. Цього разу глядач побачить першу частину мегафільму "Аргентина". Загальна ж тривалість стрічки до того, як її розрізали й порізали, становила майже 5 годин екранного часу. Фільм вийшов ще минулого року, але дуже довго не міг знайти прокатчиків. На радість поціновувачам фантастики з восьмого жовтня на широкі українські екрани вийде російський фантастичний екшн "Заборонена реальність", екранізація популярного роману фантаста Василя Головачова «СМЕРШ-2» - про екс-суперагента військової контррозвідки Матвія Соболева, який встряв у не дуже людські ігри, в битву між вищими силами Добра і Зла. Багато пригод чекає на Матвія в потойбічних світах, де доведеться не тільки стати Воїном Кола, а й зустріти жінку, яку він часто бачив у снах... Також з 8 жовтня на нас чекає шпіонська ретро-комедія "Агент 117: Місія в Ріо" - друга частина пригод смішного французького суперагента Юбера Боніссера де Ла Бата, чи то ідіота, чи то генія-екцентрика, чия одіссея розпочалася три роки тому, коли французи зняли перший фільм серії – про походеньки Агента 117 в Каїрі у 1957 році. Цього разу в кадрі Ріо-де-Жанейро та 1967 рік. Одне з найголовніших достоїнств цього фільму – повне занурення в стилістику старого доброго кіно. Акуратно постарений на панорамних планах кодак, поїздки на авто уздовж проекції, що біжить по білій стіні, і французький комік Дюжарден, який повсякчас корчить "рожі" молодого Коннері. І не випадково, оскільки Юбер Боніссер де ля Бат — це гламур, пістолет, надзвичайно скромний IQ і звичка волочитися за кожною спідницею. Себто ранній Джеймс Бонд, тільки з точністю до навпаки, де переваги перетворилися у недоліки. Любите кіно 60-х, обов'язково сходіть на цей фільм. "Юлія и Джулія" - кулінарна стрічка з Меріл Стріп, стратує на екранах теж з 8 жовтня. Всім хто любить фільми типу "Смак життя" чи "Їсти, пити, чоловік, жінка" де готують багато смачної їжі - бігом у кінотеатри. Біографічна комедійна драма розповість нам чудову

Стр. 2 из 4

30.09.09 11:46


DataLife Engine > Версия для печати > Які фільми д...

http://www.protv.net.ua/cinema/print:page,1,13376-yaki-...

і неймовірно зворушливу історію кохання помножену на любов до французької кухні. Ну й на завершення кінотижня - згадуване нами "Телешоу", яке мало йти в кіно ще у вересні, і бонус для поціновувачів жахів - Дитя пітьми, історія на вічну тематику дівчинка-вбивця, взята з притулку у велику щасливу сім'ю. Жовтень надзвичайно щедрий на еротику. З 15-го стартує збірник еротичних короткометражок Франсуа Озона. Визнаний французький майстер «нової хвилі» відверто говорить з глядачем про людську сексуальність, про пошук і свободу вибору в стосунках. Коротеньких фільмів буде небагато, зате нагород ці кілька історій мають просто уйму. З 15 жовтня український глядач зможе подивится ще один артхаузний французький проект - детективну драму "Пророк" від регулярного номінанта премії "Сезар" Жака Одіара. Фільм розповість про 18-річного араба, який потрапив у французьку в'язницю. Молодий хлопець, щуплий і непомітний на перший погляд, витримує жорстке протистояння з корсіканськими братками і, після виходу з ув'язнення, сам стає ватажком мафії. "Пророк" отримав гран-прі Каннського фестивалю і направду вартий того, аби сходити на нього у кіно. Загалом французька кримінальна драма — це особливий, майже окремий жанр кінематографу, що вимагає до себе пошани. Такі назви як "Леон" або й цілком культовий вже "Професіонал" з Бельмондо говорять самі за себе. До речі до останньої назви Жак Одіар має безпосередній стосунок, оскільки він був сценаристом стрічки. Також цього тижня в українському прокаті чергова американська стрічка про сімейні цінності - "Тільки для закоханих" (інші назви "формула кохання для бранців шлюбу" та "Курорт для одружених"). Цього разу йдеться про те, як чотири подружні пари вирушають на екзотичний остів по програмі зміцнення шлюбу. Та лише одне подружжя ставиться до цього серйозно, в той час як решта вирішили просто розважитися. Але з часом обставини змушують їх замислитися та змінити своє відношення до сеансів групової терапії. Америка добряче взялася за сім'ю як "ячейку суспільства" і кіна на цю тематику падуть на нас просто таки градом. Будемо сподіватися, що цього разу таки буде смішно. Ну й на завершення кінотижня - очікуваний фантастичний екшн-хоррор "Пандорум". Не таке вже і часте явище на екрані – фільми жахів про космос. Після "Чужих" щось навіть нічого путнього й не пригадується. А саме до цієї тематики й звернувся німецький режисер Крістіан Алверт в своєму германо-американскому фільмі. Алверт – не новачок у кіно, поціновувачі хоррору добре знають його по фільму "Антитіла". Та й продюсерство Пола Андерсона теж про щось та говорить. "Пандорум" має досить інтригуючу зав'язку. Опритомнівши від анабіозу, два космонавти не можуть нічого пригадати. Крім того вони стикаються з досить неприємною в космосі, за 500 мільйонів миль від Землі, проблемою. Прилади й інше устаткування космічного корабля несправне. А на кораблі повно чужих гостей... Третій кінотиждень жовтня (22-28) багатий на кілька дуже очікуваних прем'єр. По-перше, в Україні нарешті стартують "Сурогати" - фантастичний екшн з "міцним горішком" Брюсом Віллісом - про роботів і людей. По-друге, виходять у прокат одразу три (!) хороші мультфільми: справжній ляльковий "Фантастичний мистер Фокс" - адаптація класичного дитячого оповідання Роальда Даля, історія про розумну лисицю, яка обдурує трьох недалеких фермерів. "Перемінна хмарність, часом фрикадельки" - неймовірно смачний мультфільм про вченого, який у намаганні позбавити людство від голоду, вигадав прилад, що перетворював воду на іжу. І японсько-американський футуристичний "Астробой" - рімейк надзвичайно популярного в 60-х роках мультфільма про хлопчикаандроїда, якого створив учений, аби якось полегшити свою тугу за загиблим сином. Аніматори трьох країн – Японії, США і Гонконга стоврили спільний проект з сорокамільйонним бюджетом. Природно, були використані нойновітніші 3d, звукові технології і це все разом з з повністю переробленим сюжетом і чудовою режисурою Девіда

Стр. 3 из 4

30.09.09 11:46


DataLife Engine > Версия для печати > Які фільми д...

http://www.protv.net.ua/cinema/print:page,1,13376-yaki-...

Бауерса, на рахунку якого "Змивайся" 2006 року. Останній тиждень жовтня продовжує традицію попереднього і несе бонуси дітям. з 29-го стартують дві фентезійні казкові фільми для сімейного перегляду - "Чарівний камінь" ("Камінь бажань") Роберта Родрігеса, автора "Дітей шпіонів" та "Шаркбоя". Це буде пригодницька комедія про те, як одного разу 11-річний хлопчик-невдаха знайшов чарівний камінь, котрий виконує бажання. Звісно в містечку одразу счинився хаос, школа мало не розвалися, одним словом - повно щастя для всіх 11-річних дітей. Тому не забудьте їх зводити в кіно, їм обов'язково сподобається. І друга казка - російська "Книга майстрів" зроблена при підтримці студії Disney - історія, в основу якої лягли знайом і з дитинства словянські казки. Побачимо тут і Бабу Ягу, і Кощія і Русалоньку і багато інших. Завершиться місяць жовтень на дещо кривавій ноті. З 29-го стартує екранізація японської манги "Останній вампір" - американо-франко-японський бойовик про вампіршу Сайю, яка працює на уряд і рубає інших вампірів на капусту у вагонах метро. Несподівано Сайю відправляють на завдання під прикриттям. Це прикриття — школа. І як і в будь-якій школі головна проблема для новоприбулої дівчини старших класів — це взаєморозуміння з ровесниками, здебільшого з дівчатами, тим більше, що вони майже всі не азійського походження, на відміну від самої Сайї. Але які можуть бути з цим проблеми у майстра катани? Атож, про них і буде кіно - а в ньому повно красивих бійок на мечах, похмура атмосфера, красиві героїні, ну й звісно, кров, без неї яке ж вампірське кіно? І, на радість фанм гри Конструктора Смерті на українські екрани виходить "Пила 6" частина, що завершує другу трилогію бренду.

Приємного вам перегляду у жовтні!

Стр. 4 из 4

30.09.09 11:46


Ъ - "Менины"

02.10.09 18:43

Ъ В РОССИИ

800 9000 UAH 1164.4285 UAH

10 RUR

УКРАИНА № 167 от 02.10.2009, ПТ ВЕСЬ НОМЕР

100 $ 100 €

ВЛАСТЬ

ДЕНЬГИ

АВТОПИЛОТ

PDA

2.6642 UAH

Киев

9...15

Москва

6...8

С.-Петербург

4...7

RSS

ПОДПИСКА РЕКЛАМА

Ъ-Финансы // Курсовая работа

АРХИВ

С начала года Нацбанк провел реформу правил работы на валютном рынке и, исключив из него спекулятивные инструменты, добился стабилизации курса гривны. Однако жесткие административные меры регулятора могут привести...

ПОИСК ПО СЕРВЕРУ ЛИЧНЫЙ РАЗДЕЛ НА ГЛАВНУЮ

Weekend (Украина) №167(988) от 02.10.09

Содержание

"Менины" "Менины" Игоря Подольчака, возможно, самая дискуссионная и магнетически изящная по визуальному и звуковому ряду украинская картина последнего десятилетия. За два года, минувшие со дня окончания съемок, этот фильм побывал более чем на двух десятках фестивалей, боролся за главный приз в конкурсе Роттердама, Москвы и Карловых Вар. И, хотя не снискал наград, удостоился многих лестных отзывов критиков и коллег, по достоинству оценивших бескомпромиссную смелость и рафинированность его киноязыка. Сам режиссер – автор ряда виртуозных социальноэстетических провокаций, осуществленных им совместно с другом, единомышленником и соучредителем Фонда Мазоха Игорем Дюричем (среди самых памятных из них стоит назвать "Мавзолей для президента", с законсервированным в банке со смальцем портретом лидера государства, "Беспредел гуманизма", с розыгрышем гробов в лотерею, "Лучшие художники ХХ века", где таковыми были объявлены ученые и политики от Фрейда и Эйнштейна до Гитлера и Мао Цзэдуна), остается в "Менинах" прежде всего незаурядным концептуальным художником. Если искать аналогии тому, как строит экранное повествование Игорь Подольчак, то первым вспоминается Питер Гринуэй. Как и британского киноклассика, его младшего украинского коллегу ничуть не заботит, насколько комфортным для публики будет восприятие его художественного мира. Он даже нарочно раздражает слух зрителя додекафонической звуковой партитурой, вплетая в нее жужжание мух, скрежет мельхиоровой вилки по фарфоровой тарелке или навязчивое шуршание куска канифоли о жилы смычка. Но красота кадра, творимого Игорем Подольчаком, словно возрождает в нашем обезображенном мире палитру Ван Дейка, Вермеера или Веласкеса, с чьими "Менинами", к слову, ведет диалог современный художник, выстраивая на экране целые лабиринты зеркальных отражений. Фильм этот непривычен по форме, его нелегко смотреть, но терпение и доверие зрителя вознаграждаются хотя бы чувством причастности к явлению искусства, безусловно, побеждающего время.

Обсуждение

Поместить в LiveJournal

Ладно скроенная любовь Патетическая симфониетта "Менины" "Интимные приключения"

"О, счастливчик!"

Поместить в другой блог Помощь ?

!

Произошла ошибка авторизации в LiveJournal.com. Пожалуйста, проверьте, включена ли поддержка cookies у вашего браузера, и поддерживает ли ваш proxy-сервер передачу cookies и попробуйте обновить страницу.

Оставить комментарий * * Для комментирования, пожалуйста, авторизуйтесь

... текущие материалы в открытом доступе

http://www.kommersant.ua/Doc.html?docId=1248335

Большой антикварный салон в Украинском доме The Prodigy в Международном выставочном центре DJ Krush в клубе Cinema "Алиса" в ЦКИ НАУ "Сирано де Бержерак" в Международном центре культуры и искусств Литературный вечер Романа Кофмана в Национальной филармонии Авторский вечер Александра Костина в Национальной филармонии Петр и Константин Товстухи в Национальной филармонии Drum Kolo в Украинском доме Еда высокого полета Мясная пора "Чили уместен даже с десертами" В земноводной компании Сделано вручную

Page 1 of 2


Рамка для інцесту - Статьи - Культура - Левый Берег - Новости, аналитика, политика, экономика

10/3/09 7:06 PM

Реклама Добавить в избранное Сделать стартовой

Левый берег http://lb.com.ua/article/culture/2009/10/03/10003_ramka_intsestu.html

Поиск

Расширенный поиск

Главная Публикации Фото Популярное Авторы Досье Форум Газета Архив PDA RSS Все Аналитика Статьи Новости

Янукович теряет Крым 15

ОПЗ. Послесловие: Чиновники сдали химию 2 Архив

Рамка для інцесту 09:00, 03 октября 2009 добавить комментарий Це відчайдушна сміливість - пустити арт-кіно на широкий екран. 5 жовтня експериментаторська стрічка українського художника Ігоря Подольчака Las Meninas пройде випробування масовістю в кінотеатрах України. Випробування фахівцями та любителями мистецтва вона вже пройшла і, судячи з медіакритики, успішно. Її також позитивно оцінили на Роттердамському та Московському кінофестивалях.

Фото: Дмитрий Стойков Фільм рекомендовано дивитися художникам та мистецтвознавцям: він наповнений алюзіями на відомі полотна (і Веласкес, і Боттічеллієва Венера, що постає з піни морської, і натюрморти http://lb.com.ua/article/culture/2009/10/03/10003_ramka_intsestu.html

Page 1 of 4


Рамка для інцесту - Статьи - Культура - Левый Берег - Новости, аналитика, политика, экономика

10/3/09 7:06 PM

майстрів старої голландської школи - здається, використано й товсте біле стегно якоїсь із рубенсівських жінок). А заодно й усім, хто вважає себе поціновувачем високого мистецтва. У перших же кадрах режисер Подольчак галантно знімає шляпу перед Веласкесом, в якого він запозичив назву для свого дебюту в довгому метрі - Las Meninas. Микола Вересень (він грає батька) та Любов Тимошевська (мати), сиві й погано впізнавані, сидять на галявинці перед візерунчастим будинком в якомусь умовному Пєрєдєлкіно і, спроквола гортаючи художній альбом, на хвилину спиняються на картині Веласкеса. Із золотавими хворобливими інфантами мусить бути пов´язана канва сюжету. Це начебто натяк. Двоє сидять собі і нудно буркочуть спільний потік підсвідомого: якби мали доньку, то вона, коли виросла, може й пішла би до чоловіка, але про батьків би дбала, а от син - той точно покинув би батьків, чи ні, не покинув, але не доглядав би їхню старість, а може би... Та з´ясовується, що і син, і донька у них є, вже дорослі, і родина досі живе гуртом, у важких, охряно-зеленавих декораціях декадентського дому, куди майже не пробивається денне світло, де не ворушиться повітря. З екрану вам в обличчя дихає цвілість старих вишуканих речей, дорогих, але важких, як неволя. Роялі, ковані ліжка, потьмянілі дзеркала, срібні столові прибори, конусоподібні келихи з товстого скла, ножі для риби (а пареного коропа, та ще брюссельську капусту в цій темній родині їдять так часто, що відраза хапає навіть глядача). Увесь фільм дзижчить муха, підвиваючи нудьзі, виделка шкребе по тарілці, тремтливі пальці вибивають дріб по столу. По ходу справи стає зрозуміло, що печерні напівсутінки тут царюють тому, що в сина екзема і батьки бояться, аби сонце не потрапило на його хвору шкіру. Вони ліниво перекидаються малозначущими репліками, наче спльовують вбік. Образи вже давно нікого не зачіпають. Вони миролюбно ненавидять одне одного. Вони так живуть. Донька (Ганна Яровенко) намагається згадати недовчену французьку мову, мати - намагається забути, як колись грала на віолончелі й гастролювала. І ось нарешті на сцену виходить він - син (Дмитро Чернявський), худий, симпатичний, голий, безсловесний. І стає зрозуміло, що хоч один актор тут грає трохи краще за Миколу Вересня. Бо самовдовольнятися з таким почуттям, наче він видобуває музику з клавіш рояля, - це треба вміти. Музика перверзії лунає, немов відкриваючи сороміцькі підвалини цієї дивної родини. Недарма Ігор Подольчак очолює «Фонд Мазоха»! Мати гасить свою невтілену сексуальність, до нестями пестячи смичок улюбленої віолончелі, батько грає на доньчиних стегнах, як на контрабасі, привиди з дитинства їхніх дітей приходять, щоб торкнутися там, де не можна. Все це - в уяві. Нафантазовані фрікції - єдиний рух у застиглій рясці всієї картини. Знову дзижчить муха. Знов мати защипує застібку пояса на драній панчосі. Бубнить щось сам до себе батько. Камера наїжджає йому на вухо, щоб глядач побачив, що Вересень не зрадив своєму кульчику в лівому вусі навіть на період зйомок. Донька бряжчить виделкою по фарфору. По «Діскавері» знов передають про секс у комах. Хтось питає: «Що там надворі?». І чує відповідь: «Та як завжди»... У них все лишатиметься незмінним. Яка мораль цієї байки? Ніякої. Люди стоять десятиліттями по вуха в болоті й можуть розганяти навколо себе багно тільки на двадцять хвилин - завдяки енергійним мастурбаційним зусиллям. У вузькому просторі Ігор Подольчак створив об´ємну картину, сповнивши її малярськими ремінісценціями, витонченими декадентськими штучками, осколками битого скла та почорнілих дзеркал. Гурмани «кіна не для всіх» відзначать гармонію влучно підібраних кольорів і тонів, єдиний, бездоганно витриманий ритм голосів і звуків. Тому що Подольчак - хороший художник, тож і свою першу велику стрічку знімав, наче картину писав; це не так режисура, як перформанс. ПРЯМА МОВА Las Meninas, перший повнометражний фільм Ігоря Подольчака, де той виступив автором сценарію, режисером і продюсером, з понеділка з´являється в кінотеатрах. «Лівий берег» поцікавився у режисера його очікуваннями від прокату На якого глядача ви розраховуєте, випускаючи артхаусне кіно в прокат? На розумного, цікавого, подібного до мене - з широкими художніми інтересами. Де в Києві можна подивитися Las Meninas? Це буде кінотеатр «Жовтень», де фільм будуть показувати з 5 жовтня протягом двох тижнів. Вся інформація про прокат з´являється на сайті www.mf-films.com. Коли будуть нові міста інформація оновлюватиметься. Які ваші комерційні очікування? Навряд чи я на цьому щось зароблю, навряд чи поверну щось із вкладеного в проект. У даному разі мене більше цікавить, щоб фільм дивилися. Я вважаю, що зроблене кіно повинно жити своїм життям, перш за все, прокатним. Потім ми, можливо, випустимо DVD чи Blue-ray. Тобто фільм має функціонувати в глядацькому середовищі. Хіба він не планувався як комерційний проект? Ні. Від початку ми були свідомі того, що фільм навряд чи матиме значущу комерційну компоненту. Я почав знімати кіно, бо мен�� так цікаво жити. Тобто глядачам уже варто чекати на ваші другий і наступні кінофільми? Зараз я працюю над другим фільмом. Ми майже відзняли весь матеріал, можливо, ще будуть

http://lb.com.ua/article/culture/2009/10/03/10003_ramka_intsestu.html

Page 2 of 4


Рамка для інцесту - Статьи - Культура - Левый Берег - Новости, аналитика, политика, экономика

10/3/09 7:06 PM

невеличкі дозйомки, але я вже працюю над його монтажем. Зараз робоча назва Delirium. У моєму випадку важко анонсувати, про що той фільм буде, бо я не працюю з сюжетом. Сама назва говорить за себе - «Маячня». Це фільм про дивні стани людської свідомості, про те, що мене зараз цікавить. Тобто після фільму про нудьгу життя з´явиться фільм про маячню? Так точно. Дилогія! (Сміється) Особливістю Las Meninas, як відзначають критики, є вибудуваність кожного кадру. Фактично це ланцюжок художніх фотослайдів, кінокартин, близьких до живопису. Новий фільм знятий у такому ж стилі чи стилістику змінено? Навряд чи можна змінити себе. Така стилістика, такий підхід до побудови зображення, кадру притаманні мені. Але цей фільм буде відрізнятись. Сподіваюся, вийде щось новеньке. Олена ЗВАРИЧ, спеціально для «Лівого берега» Прямая ссылка В блог Версия для печати Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Реклама

Обсуждение 0 комментариев Оставить комментарий Коментувати Оставить комментарий Имя

Добавить комментарий

Новости У Луценко больше нет вопросов к регионалу Тедееву 14:04 "Нафтогаз" находится на стадии технического дефолта 14:32 МВФ не даст Украине денег без повышения цен на газ 14:45 Убиство прокурора Таращи раскрыто 14:54 Тимошенко: Бюджет будет принят сразу после выборов 15:36

Реклама

Другие материалы раздела Що ксьондзи бережуть, священики палять 8 найцінніших дерев’яних церков України Михаил Сирохман: «На Закарпатье храм сожгли из-за межконфессионального противостояния» Лесь Сердюк: У каждого мужика, например, бывает такая ситуация, когда он чувствует, что http://lb.com.ua/article/culture/2009/10/03/10003_ramka_intsestu.html

Page 3 of 4


Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю ли…асні гроші». Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ | Культура | Людина

10/3/09 7:06 PM

/ Людина № 37 (765) 3 — 9 жовтня 2009

Художник та режисер Ігор Подольчак

Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю лише за власні гроші» Автор: Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ На екрани країни несподівано виходить український фільм із несподівано не україномовною назвою Las Meninas. Але — що більш несподівано — українською мовою. Притому фільм був знятий ще 2007 року. І не на гроші Мінкульту. І без широкої реклами. Більше того — його режисер, львівський художник із київською пропискою Ігор Подольчак, уже знімає новий фільм – «Деліріум». А фільм Las Meninas вже встиг презентувати нашу країну більш ніж на двадцяти кінофестивалях (хоча нагород там і не здобув…). — Ваш фільм виходить у прокат саме зараз із загадково не україномовною і не російськомовною назвою — Las Meninas. Чому без перекладу? Це — черговий перформанс від Подольчака? — По-перше, назва — оригінальна, така, як і у Веласкеса, — іспанською. І вона, якщо зазирнемо в каталоги, не перекладається. А по-друге, ми (Ігор Подольчак і продюсер Ігор Дюрич. — Прим. автора) залишили назву без змін, оскільки у фільмі є алюзії до самої картини Веласкеса. Я не розумію одного: невже ви гадаєте, що якби картина, скажімо, називалася «Фрейліни» (так переклали фільм на деяких інтернет-сайтах. — Прим. автора), то це істотно змінило б прокатну долю фільму? — Гадаю, що мало хто з пересічних глядачів зрозуміє як назву, так і ваші праведні наміри… — Чесно кажучи, мене це мало цікавить. — Гроші вас теж не цікавлять? Адже ви вклали у фільм купу грошей, і http://www.dt.ua/3000/3680/67325/

Page 1 of 6


Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю ли…асні гроші». Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ | Культура | Людина

10/3/09 7:06 PM

грошей переважно ваших власних… — Гроші цікавлять, але цей фільм ми робили, розуміючи, що він — не глядацький і навряд чи принесе якісь прибутки. Дай Боже щоб на пошту заробили… — То для чого тоді фільм робився? Для себе? Для майбутнього? — В першу чергу — для себе, у другу — для майбутнього. Прокатна доля фільму тоді нас не дуже цікавила, тепер цікавить більше, але фільм все одно вже такий, який є. Ми розраховували і розраховуємо на фестивальне життя й світовий кінопрокат. І український ринок у ньому не особливо важить. А ось іспаномовний (а Las Meninas — іспанська назва) — дуже важливий: якщо не брати до уваги китайської й хінді, іспанська — друга за вживаністю мова у світі. — Ви кажете про фестивальне життя. Ваш фільм, у такому разі, непогано живе — він уже побував у програмі більше двох десятків фестивалів… — …22-х, якщо не помиляюся… — … і ніде нічого не отримав… — Так. Але він був у десяти конкурсних програмах. А сама участь у конкурсі — це вже нагорода. Наприклад: на Роттердамському фестивалі представлено понад 600 фільмів, але в конкурсі — тільки 15. Нагороди ж на фестивалях — найчастіше політичний аспект. Тому я вважаю вже Кадр із фільму Las Meninas участь у фестивалях класу «А» — фестивалі в Карлових Варах і Москві — відзнакою. Грінуей теж не отримав на жодному фестивалі жодної нагороди (за 29 років участі у фестивалях фільми Грінуея отримали 12 призів, але жоден із них не є важливим. — Прим. автора). І таких режисерів багато. А є фільми, які отримували призи, проте не мали серйозного прокату. Є фільми, що, як і мій, живуть у фестивалях, у клубах, — це їхня специфіка. — Вибір прокатної компанії — теж «специфічний» вибір. Ваш фільм прокатуватиме компанія TimeLine, і лише двома копіями, тобто на двох DVD. Досі TimeLine прокатувала лише один фільм — «Зелений театр у Земфірі», і звук на прем’єрі був такий, що присутня Рената Літвінова, обматюкавши організаторів, демонстративно вийшла із зали… — Річ у тому, що про ВИБІР компанії не йдеться — до мене не стояли черги: я відповідаю на певні пропозиції. Це єдина компанія, яка пропонувала нам прокат. Ми й погодилися. До того ж у цієї компанії є один цікавий проект, у якому мені цікаво було б узяти участь: вони прокатуватимуть українське кіно, якого ще ніхто не катав. Але мене цей проект цікавить підходом: погодьтеся, компанія, котра хоче проказати український фільм українцям, — це цікаво. Бо досі такого ніхто не робив. Одне слово, це можливість потрапити в процес. І мене це цікавить із погляду режисера, який ще й сам зніматиме нове кіно. — Знаю, ви саме зараз знімаєте нове кіно. Що це буде? Las Meninas-2? — Фільм поки що має назву «Деліріум». Це психологічна драма про стани людини. Стани бувають різні, у тому числі й Delirium tremens (буквально — http://www.dt.ua/3000/3680/67325/

Page 2 of 6


Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю ли…асні гроші». Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ | Культура | Людина

10/3/09 7:06 PM

«трясущееся помрачение», біла гарячка, психічне захворювання, що розвивається на ґрунті тривалого зловживання алкоголем — wikipedia.org. — Прим. автора). Тобто «марення», «маячня». — Сюжет є? — Дуже вільний. Оскільки всі оперують сюжетом, про кіно важко говорити — кіно потрібно дивитися. Та й який сенс говорити про те, чого ще не існує? Говорити про ідеї? Але вони весь час змінюються. За місяць ідеї й концепції модифікуються, а ви мені потім, через півроку, скажете: «Ви мені казали інше!» До того ж це складний творчий процес. — Давайте тоді про конкретне — про гроші. Де художникові брати гроші на свої художні пошуки? — Можу сказати, що гроші на другий фільм — це гроші мої, мого продюсера та моїх друзів. Ми не беремо грошей у держави чи у приватних інвесторів, бо в моєму типі виробництва так легше — не зумовлює додаткових зобов’язань. Я — художник. Коли маю натхнення — малюю картину. А машинерію з документами, термінами й таке інше переношу важко. — Є теорія, з якою погоджуються багато режисерів: має бути певний контроль, певний тиск, що породжував би й підтримував стимул до праці. Кажуть, саме тиск у радянські часи створював геніїв, а тепер тиску немає, і геніїв — теж… — Я не прихильник такої теорії. Вважаю, що художник повинен бути вільним. І в цьому сенсі виникає тільки тиск фінансовий. Усе залежить від пропозицій. З протягнутою рукою мені не дуже хочеться ходити, та й не дуже вмію. Треба мати певний талант, щоб отримувати гроші з різних джерел. Я цим умінням не володію. — Отже, ним володіє ваш колега, Ігор Дюрич, із яким ви працюєте в тандемі? — Він у цьому сенсі теж не професіонал. Він вкладає власні кошти. — ?.. Я гадав, що, як правило, продюсери вкладають у проект гроші інвесторів. Принаймні так за голлівудською системою. — Ну, ми живемо не в Америці. У нас своя специфіка особистих, творчих і виробничих відносин. До того ж і в Голлівуді, наприклад, Коппола як продюсер вклав власні гроші у свій «Апокаліпсис сьогодні» — і прогорів. Тобто існує багато продюсерських систем, і продюсер у Сполучених Штатах виконує не тільки функції «фандрайзингу» (пошук потенційних джерел фінансування. — Прим. автора). — У такому разі йдеться не про бізнес. Якщо Коппола вклав гроші і прогорів — який же це бізнес? — Це бізнес, який закінчився його банкрутством. Ми ж не можемо казати, що банк Lehman Brothers не займався бізнесом, бо збанкрутував? Чи що бізн��сом не займався General Motors? Вони займалися бізнесом, але збанкрутували. Таке буває. — Зважаючи на ваші 24 персональні виставки, кураторські проекти і наявність у музеях ваших (куплених цими закладами) робіт — вам це не загрожує. — Я сподіваюся. http://www.dt.ua/3000/3680/67325/

Page 3 of 6


Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю ли…асні гроші». Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ | Культура | Людина

10/3/09 7:06 PM

— А на чому ваші сподівання ґрунтуються? На художній концепції провокаторства? Las Meninas був викликом — суспільству й собі? — Навряд чи викликом середовищу. Я ж казав: мене не дуже цікавить глядач, не дуже цікавить суспільство. Це перш за все виклик собі. Задовольнивши власну цікавість, я спробував показати на фестивалях те, що зробив. — Перший ваш фільм — велике кіно — це було відкриттям нового жанру. Чи другий фільм не є повторенням уже відкритого? — Мені цікаво створювати річ, яка могла б називатися новою чи іншою кіномовою. Принаймні я намагаюся створити саме це. Новий фільм не може принципово відрізнятися від Las Meninas, хоча б тому, що я такий, який є. Буде трохи інакшим. Але в засобах вираження обох стрічок, безумовно, знайдете схожість. Оператором цього разу буде не Сергій Михальчук — він зайнятий, здається знімає десь у Казахстані, — а його асистент Микола Єфименко. Актори гратимуть, як і раніше, — і аматори, і професіонали: дві акторки, наприклад, із львівського театру ім. Курбаса. Кастинг ми робили, проте такий, який уже вийшов… Одне слово, марудна повсякденна праця, що вимагає максимального занурення. — Цифровий спосіб зйомки вам допомагає в роботі? Бо на торішній кінофестиваль «Молодість» ви не потрапили саме через те, що фільм існує тільки в цифровому варіанті, а фестиваль вимагає лише плівку. Казали, що Las Meninas може потрапити до конкурсу нинішнього року… — Якщо вони змінять технічні умови. Бо для «Молодості» як для фестивалю, що орієнтується на молодь, вимога плівки — досить дивна. Все змінюється. Плівка — носій, що відмирає. І всі фестивалі давно перейшли на «цифру». У Венеції приймають і плівку, і DCP Degital Cinema Packig — сучасний формат кінопроекції. У світі відбувається масовий перехід на цей формат. Ірландія, до речі, повністю відмовилася від плівки. Все, що тепер знімається і в Голлівуді, з майданчика, — все знімається на «цифру». Бо це набагато зручніше, якісніше і дає не менше можливостей, ніж кіноплівка. Це доконаний факт, ось тільки щоб дійти й усвідомити його — знадобиться певний час, плюс повне технічне переоснащення кінотеатрів. — Крім часу, потрібні гроші. Ми знову до них повернулися. — Ще одна перевага «цифри» в тому, що вона недорога. Камера з лінійкою об’єктивів коштує 50 тисяч доларів. А вживана кінокамера — півмільйона. Технологія ж самого виробництва і постпродакшну ще разючіше відрізняється у ціні. Ось моя кіностудія (обводить рукою два спарених монітори і блоки). Професійна студія мені знадобиться тільки тоді, коли я переозвучуватиму акторів. І все. Тому новий фільм буде дешевший за попередній. — Як вдалося його зробити дешевшим? У наші скрутні часи підказка про це — на вагу золота. — Один режисер якось сказав: «Ви, звичайно, можете зняти фільм за 10 тисяч доларів. Але в такому разі вам потрібно переконати всіх працювати безкоштовно». Я працюю безкоштовно, моя дружина і ще кілька людей — так само. А я — і режисер, і сценарист. Відніміть ще продюсера, виконавчого продюсера... — То чого ж ви хочете досягти? Las Meninas — уже був досягненням. «Деліріум» — це куди крок? Можливо, до Каннського кінофестивалю?

http://www.dt.ua/3000/3680/67325/

Page 4 of 6


Художник і режисер Ігор Подольчак: «Свій новий фільм знімаю ли…асні гроші». Ярослав ПІДГОРА-ГВЯЗДОВСЬКИЙ | Культура | Людина

10/3/09 7:06 PM

— Можна спробувати, але ми хочемо Венеційський фестиваль. Хочемо в конкурс і хочемо Золотого лева! (Сміється.) Наскільки я знаю сучасне кіно, це тренд такий: сучасне кіно рухається до сучасного мистецтва, а сучасне мистецтво рухається до сучасного кіно. І мені видається, що я — в тренді.

Las Meninas: симбіоз живопису, фотографії, кіно та музики Створений на гроші приватних інвесторів, висловлюючись мовою бізнесу, а простіше кажучи — на гроші самого режисера і його друзів, фільм Las Meninas повною мірою виражає за формою і за духом свободу кіно. Не скутий ні ідейністю держзамовлення, ні вимогами продюсерів, режисер Подольчак дозволив собі... все: робити, що хоче, як він того хоче і скільки хоче. Тому фільм позбавлений лінійності в розвитку сюжету, як позбавлений він і чіткої сюжетності. Розповідь про літню пару (у виконанні дебютанта в художньому кіно теле- і радіоведучого журналіста Миколи Вересня та театральної акторки Любові Тимошевської), яка на початку нібито мріє про дітей, а потім нібито проживає життя батьків, настільки плутана й навмисно невиразна, що мимоволі перестаєш звертати на це увагу. Очевидно, що й було метою художника Подольчака: не дивитися, але відчувати, не слухати, а чути. Кіно це складне, рідкісно складне за втіленням і за сприйняттям. Але безумно гарне й оригінальне, і тим цікаве: побачити те, чого не показують, що не масовопопсове, що не стандартне. У деяких інформаційних матеріалах стосовно фільму кілька разів промайнуло слово «скандальний». Приваблива перспектива — угледіти полуничку. Але яка в наш час полуничка у сценах, де Тимошевська негліже грає на віолончелі, де голий Дмитро Чернявський імпровізує на фортепіано, де двоє рудоволосих близнючків сидять перед дзеркалом і де багато візуалізованих фрейдистських моментів на кшталт син—мати і дочка—батько? Скандальність — ні. Сексуальність — так. Але безпрецедентна — збуджує не так плоть, як розум. Нестандартність фільму Ігоря Подольчака пояснюється художньою освітою і художніми ж завданнями режисера. Цей фільм — витвір мистецтва в дослівному, не панегіричному розумінні, симбіоз живопису, фотографії, кіно та музики, зобов’язаний своїм виникненням похвально витіюватому задуму Подольчака, надзвичайно винахідливому погляду дивовижного оператора Сергія Михальчука і сучасній музиці композитора Олександра Щетинського. Тому Las Meninas є, радше, кінематографічною інсталяцією в дусі пінчуківських виставок, аніж повноцінним кінофільмом у розумінні Ейзенштейна. Las Meninas — ні на що не схоже кіно, це точно. Воно викликає подив і замилування — нарешті й у нас створили щось, здатне породити суперечки, а не плювки. Візуальний шторм, колірний потік, звуковий безкрай... Гадаю, Бунюель зняв би капелюх перед Подольчаком.

Реклама 13:17 26.09.2009 Янукович: пока не пришло время для публичной дискуссии с Тимошенко

Copyright © 1994-2009. «Дзеркало тижня» Всi права захищенi.

http://www.dt.ua/3000/3680/67325/

Page 5 of 6


Художній фільм - Сумно?Ком

07.10.09 20:09

Інші публікації автора сьогодні 11:12

Лас Менінас 18 серпня 10:10

Чоловік з Будапешту 18 серпня 09:52

Бела 20 травня 21:17

Ступка в «Серці на долоні»: українське обличчя польської олігархії 20 травня 13:52

Серце Парвулеско категорії: кіно кінорецензія

сьогодні 11:04

Художній фільм

дизайн: tux розробка та підтримка: pleso.net

мітки: Молодість, молодість без молодості, художники Назва фільму: Las Meninas Персональний блог на Сумно? Режисер: Ігор Подольчак Актори: Ганна Яровенко, Дмитро Чернявський, Любов Тимошевська, Микола Вересень Студія: MF Films Прем'єра: 25.01.2008 В український прокат нарешті вийшла стрічка Las Meninas Ігора Подольчака, про яку я сподіваюсь ви вже чули достатньо. Зрештою, що такий фільм показують в прокаті вже приємна аномалія. Las Meninas – візуальна ораторія класного художника Подольчака, яка просто зобов’язана розділити свою аудиторію на палких прихильників та ненависників. Та і сам режисер не стомлюється повторювати, що зробив цю стрічку скоріше для себе ніж для глядачів. Кінотеатральний синопсис до фільму повідомить, що, крім іншого, фільм розповідає нам історію сім’ї, яка важко переживає хворобу свого сина. Однак багатоповерховість Las Meninas узаконюють й інші здавалося б неймовірні трактовки. Так, особисто я розгледів найперше історію пари літніх людей (Микола Вересень, Любов Тимошевська), таких інтелігентних, можна сказати, аристократичних повадок та охайної, попри вік, зовнішності, що проводить літо, можливо останнє, в будиночку дачного типу. Сам будиночок, такий же старий і показово вбраний, як і його господарі. Весь час ці http://parvulesco.sumno.com/film-review/hudozhnij-film/

Page 2 of 4


Художній фільм - Сумно?Ком

07.10.09 20:09

літні герої віддаються розмовам і спогадам. При цьому їх спогади передані прийомом, коли і герої, і їх згадування одночасно фізично присутні в кадрі. Від того і молодість і старість паралельно існує в картинці. До того ж за одну сцену у героїні, наприклад, можуть змінитися декілька вбрань, немов картинка, що ми її бачимо, відбувається в підсвідомості чи фантазії когось з героїв. До того ж Подольчак робить дивний еліпс: в першій сцені під час сієсти герої, розглядаючи альбом репродукцій того самого Веласкеса в честь роботи якого названо фільм, жалкують, що у них немає дітей, а в кінці картини ми побачимо тих же акторів, що зображають щасливу родину з трьох пар: старих, молодих і дітей. Так легітимізуються і версія великої сім’ї, і версія літньої пари з привидами її минулого. Неоднозначність читання картини додає їй балів. Герої фільму багато розмовляють, однак їх теревені показово обірвані, приглушені радіопередачами і позбавлені змісту, з них мало про що дізнаєшся, скоріше вони виконують роль елемента звукової партитури фільму. Так і у всьому фільмі, Подольчак відміняє або ж підміняє всякий конкретний зміст формою, при цьому інколи здається прагне зануритися до повної "чистоти форми", або ж довести неможливість її досягнення. Тому не випадковим здається відсутність дітей у пари – діти наповнили б форму їх життя змістом. Власне і молодість, яка через спогади не полишає голови персонажів може бути нехай і оптимальною, але лиш формою буття, як і старість – лиш формою її зради. Звернемо увагу і на те, як часто героїня картини параноїдально розставляє прибори по столу, мов фігури по шаховій дошці, таким чином, шукаючи певної гармонії, певного абсолюту форми. Тут старі руки, що розкладають свіжі молоді фрукти – ще один образний місток між старістю і молодістю. При цьому задовольнитися натюрмортною комбінацією з розкладених "молодих" фруктів господарці весь час не вдається, зате в неї успішно виходить приготувати вже "мертву" рибу. І мабуть не дарма таку увагу Подольчак уділяє звуковим образам, зокрема музиці. Інколи не цураючись відверто неспортивних методів, як то дзвінкий звук битого скла, що розрізає тишу, або дражливе шкрябання виделкою по фарфоровій тарілці. До того ж в фільмі не перестає замовкати інструментальна музика, що грає в такт настрою. Пророблений так детально саунд (композитором у фільмі був Олександр Щетинський, а звуковим редактором – Мирослав Кувалдін), намов, також є частиною експерименту Подольчака по розчепленні картини на форму і зміст і доведення домінуючої ролі форми. Адже ще Кант називав музику чистою формою, відмовляючи їй у змісті. http://parvulesco.sumno.com/film-review/hudozhnij-film/

Page 3 of 4


Художній фільм - Сумно?Ком

07.10.09 20:09

І все ж, якщо основну частину картини Подольчак не досягає чистоти форми, знаходячись в її прикордонній зоні, то є в Las Meninas і вставна, зроблена під кліп або відеоарт, частина зрежисована запрошеним кліп-мейкером з Лос-Анжелеса Діном Карром. Хтось назве цю частину мареннями хворого, хтось колективним сном героїв. Ця частина може здатися менш талановитою, ніж частина Подольчака, однак її присутність цілком логічна. Якраз вона і являється тією позбавленою змісту формою, якраз вона і не потребує осмислення а лише відчуття, якраз вона не потребує роботи мозку, а лише серця. І як ще не згадати роботу в фільмі найкращого, як кажуть, оператора нової генерації в Україні Сергія Михальчука (фільм “Мамай”), котрий змушує камеру літати траєкторією мухи, пильно розглядати аксесуари будинку і натюрморти на столі, при цьому ігнорувати все тускле і безбарвне. Картинка Михальчука наближється в тонах до художників ренесансу, вгадувати яких, як і вгадувати присутні в фільмі кіноцитати, ще одна цікава сумісна перегляду гра. Всілякі такі спроби довільно переказувати подібні твори справа невдячна, безкорисна і десь навіть бюрократична. Всякий намір вербалізувати Las Meninas розкласти його на суму прийомів передасть магію цього фільму не більше, ніж нотний стан може передати чари симфонії. Скажу лиш ще раз, що фільм вкрай незвичний і привітаю всіх з тим, що у нашому кіно відтепер є свій Вонг Кар Вай. Постійна адреса сторінки: http://parvulesco.sumno.com/film-review/hudozhnij-film/ Коментувати

Коментарів ще немає. Ви можете залишити перший!

http://parvulesco.sumno.com/film-review/hudozhnij-film/

Page 4 of 4


Українська "Las meninas": кілька мотивів Веласкеса | Українська правда _Життя

07.10.09 19:38

Постійна адреса публікації: http://life.pravda.com.ua/cinema/4acba28adb3d9/

07.10.2009 _ Анна Купінська

// Наше кіно

Українська "Las meninas": кілька мотивів Веласкеса З 5 жовтня на екранах демонструється // Усі фотокадри взято з www.imdb.com стрічка українця Ігора Подольчака "Las meninas". Цей фільм є непересічним для вітчизняного кінематографа: він був першим, що представляв Україну на престижному Роттердамському кінофестивалі 2008 року, де і відбулася його світова прем’єра. Стрічка також взяла участь у більш ніж 20 різноманітних кінофестивалях.

"L

as meninas" є дебютом Ігоря Подольчака у кіно, причому одразу в кількох іпостасях: як сценариста, режисера та продюсера. І фільм є його власною фантазією стосовно однієї з найбільш загадкових картин Дієґо Веласкеса. Зрештою, стрічку можна вважати чи не першим, суто українським кінопродуктом, який пориває із привнесеної з колишньої метрополії традицією так званого "українського радянського кіно". Сюжет і поетика "Las meninas" розповідає про матір (Любов Томашевська), батька (Микола Вересень) та їхню дочку (Ганна Яровенко), що підпорядкували своє життя вдоволенню забаганок хворого на екзему сина (Дмитро Чернявський), який користується своєю хворобою, аби маніпулювати рідними. Втім, без ознайомлення із синопсисом, цю історію важко вгледіти у самій картині. Ми бачимо лише літніх батьків та дочку, що неквапно переміщуються в інтер’єрі будинку. Інтер’єр є грає вирішальну роль у "Las meninas": сповнені буржуазної розкоші меблі, срібні вази із яблуками та виноградом, немов із полотен голландських живописців, домінують над персонажами, перетворюючи їх на прості функції витончених та естетично досконалих декорацій. Люди почувають себе вкрай незатишно у цьому світі: вони весь час переставляють предмети, намагаються здобути кілька музичних фраз із давно замовклого піаніно, готують щоразу нові страви, але їхні спроби здобути гармонію із матеріальним світом марні. Люди зображені підкреслено плотськими: вони старіють, видають огидне чавкання, шкрябають тарілки і столи, а також страждають від власного запаху. Єдиний порятунок для них – перетворитися на річ. Тому мати грає на собі, немов на віолончелі, маструбуючи смичком, а батько уявляє віолончеллю доньку, коли пестить її стегна. Діалоги персонажів майже нічого не означають: їхнє бурмотіння та скарги не мають сенсу, губляться на фоні візуального зображення. Веласкес і Подольчак http://life.pravda.com.ua/cinema/4acba28adb3d9/view_print/

Page 1 of 4


Українська "Las meninas": кілька мотивів Веласкеса | Українська правда _Життя

07.10.09 19:38

Ця відчуженість людей і ріднить фільм Подольчака із картиною Веласкеса "Las meninas". На думку мистецтвознавця М.Алпатова, саме тло є головним предметом зображення Веласекса, тоді як дійові особи витіснені за його межі. І хоча маленька інфанта стоїть у центрі полотна "Las meninas", увага зосереджена не на ній, а на другорядних персонажах – карликах, гофмаршалі у дверях, самих менінах (фрейлінах інфанти). Мати, батько та дочка стають ніби менінами хворого хлопця, який з’являється у фільмі лише кілька разів. Цей самий принцип приховування головного присутній і у картині "Нічна варта" Рембранта, екранізованої іншим художником – Пітером Ґрінвеєм. Іншим, власне веласкісівським мотивом, який має вирішальну роль у фільмі Подольчака, є дзеркала. Присутність дзеркала, з якого на нас дивляться король Філіп IV та королева Маріанна у картині Веласкеса (самих їх на полотні немає) створює незвичне для тогочасного портретного живопису розпорошення погляду глядача: він ніби стоїть на місці королівського подружжя, ототожнюючись із ним, і водночас ловлячи їхній (чи свій власний) погляд із намальованого люстра. Подольчак іде ще далі: замість одного, в його декорації з’являється аж три різних дзеркала, у яких відбувається дія. Глядач не встигає спостерігати за подіями у люстрах, на віконних шибках та у кімнаті, де таємничим чином з’являються речі та люди. Веласкес за допомогою дзеркала зобразив приховане життя іспанського двору, а Подольчак, знімаючи більшість епізодів фільму саме як віддзеркалення у люстрах, висвітлив приховані сторони однієї родини, де присутня і маніпуляція, і ненависть, і хвороблива інцестуальна пристрасть.

Ці потаємні сторони, що стоять за дзеркальним склом, розкриваються у музичному епізоді, поставленому Подольчаком у співавторстві із відомим кліпмейкером Діном Карром. Під музику, виконувану хворим сином, ми бачимо іншу сторону чудових натюрмортів, а також родинних стосунків: зняті крупним планом яблука виглядають зморшкуватими та непривабливими, мертва птаха, що прикрашає вазу, перетворюється на звичайний непристойний та огидний труп, а любов найближчих людей обертається на збочені фантазії. Зрештою, фрукти гниють, а дзеркало розбивається тією ж віолончеллю. Якщо у Веласкеса рама картини існує лише як уявна межа, що вихоплює частину http://life.pravda.com.ua/cinema/4acba28adb3d9/view_print/

Page 2 of 4


Українська "Las meninas": кілька мотивів Веласкеса | Українська правда _Життя

07.10.09 19:38

реальності, то і в Подольчака перші та фінальні епізоди фільму слугують тільки обрамленням для життя персонажів, яке сповнене страждань та мук, і це зачакловане коло вони нездатні розірвати. Совок, прощавай! Зрештою, фільм "Las meninas" пориває із традиційним для радянського кінематографу зображенням інтелігентів. Виховані на романах Толстого і Достоєвського, радянські кіноінтеліґенти вели мову про духовність, культуру та народ, сподіваючись на покращення людського роду та на перемогу гуманістичних ідеалів.

Подольчак рішуче пориває і з наративністю та запозиченою російською літературоцентричністю (перші подібні спроби в українському кіно здійснив Юрій Іллєнко у "Молитві за гетьмана Мазепу"), зображаючи інтелігенцію не лише розгубленою, але й позбавленою будь-яких орієнтирів соціальною стратою. Стрічку "Las meninas" міг зняти лише галичанин, настільки відчутною там є присутність європейської матеріальної культури, яка ніби "живе" разом зі своїми господарями. Саме ця культура була знищена у Львові із приходом радянської влади. Вона й досі залишається об’єктом фетишистської ностальгії багатьох жителів пост-радянського простору. Для львів’янина Подольчака буржуазні інтер’єри є буденною річчю, та водночас вони здатні перетворюватись на засоби для тортур.

http://life.pravda.com.ua/cinema/4acba28adb3d9/view_print/

Page 3 of 4


Українська "Las meninas": кілька мотивів Веласкеса | Українська правда _Життя

07.10.09 19:38

У одному зі своїх інтерв’ю Ігор Подольчак зізнався, що не розраховує на великий глядацький інтерес, оскільки робив цей фільм для себе та для майбутнього. І хоча прокатна доля "Las meninas" в Україні непевна, стрічка безперечно знайде своїх шанувальників завдяки бездоганному режисерському, акторському та операторському втіленню. Це велика удача для Подольчака і для українського кіно загалом. Оцінка фільму 5 з 5

© 2007-2009, Українська правда. Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернетвидань - гіперпосиланням) на Українську правду.Життя.

http://life.pravda.com.ua/cinema/4acba28adb3d9/view_print/

Page 4 of 4


Loveblind - "Las Meninas": після перегляду

10/8/09 1:13 PM

Ви дивитеся журнал koshatosha Увійти Створити рахунок у LiveJournal Дізнайтеся бі ьше

Search

n eres

РЕКЛАМА

Налаштувати

Реклама Киев

Реклама Не Приносит Результатов? Мы Поможем Вам. Убедись! www.uct.ua

Останні записи Memories

Перейти

Архів

Друзі

Арена 2000

наружная реклама, брандмауэры световые вывески (044) 537-2206 arena2000.com.ua/

Наружная реклама

Собственные щиты 3х6, ситилайты База по всем городам Украины mediahouse.com.ua

Дані користувача

Loveblind Stories to tell

Profile

Previous Entry Next Entry

"Las Meninas": після перегляду 08 жовтень 2009 at 10:12 AM

Це як: "Oxamyth" у БК "КП " Таке враження було за п ять хвилин до початку сеансу У зал "Гегемон" як м н мум на 270 м сць сид ла лише одна пара Я ж був впевенений що покази будуть у найменш й зал де ми нещодавно дивились "Вальс з Баширом" Вт м за перш хвилин 15 ще людей 10-15 з явилось "Спод ваюсь вони мають хоч якесь уявлення куди прийшли" -- з певним сп вчуттям подумав я Треба в ддати належне: до к нця показу п шли двоє З якими враженнями вийшли п сля сеансу решта?

koshatosha koshatosha

Latest Month жовтень 2009 S M T 4

5

6

W T

F

S

1

2

3

8

9

10

7

11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 View All Archives

Tags cars

musique

this

watch this! куль ура

Пух forever

Відпочинок

Здоровая кри ика геополи ика

tender

watch

work?

Винни

Геополи ика

Поли ика

відпочинок

классика

культура жизни и смерти

поли ика

ирика о пісеньки

трёп View my Tags page Розроб ено LiveJournal com Designed by Taichi Kaminogoya

Здається це перший випадок у моєму житт коли спочатку я подивився стр чку вдома а пот м -- на великому екран не пошкодував Те що здавалось вдома недопрацьованим виявилось головною складовою авторської техн ки з йомки яку на своєму не супер як сному 19 мон тор я аж н як не м г оц нити належним чином Маю на уваз з йомку через в дображення у дзеркалах -- у к нотеатр це справляє неймов рне враження Взагал з штовхнувся з певним парадоксом: вдома я був впевнений що ф льм не мають показувати на великому екран що в н абсолютно камерний Подивившись його у к нотеатр зрозум в що "Las Meninas" просто необх дно дивитись на великому екран з гарним звуком В деал цей ф льм треба дивитись самому у велик й зал Адже в н не те що не вимагає якоїсь сп льної реакц ї при сп льному перегляд : т глядач що прийшли вчора на сеанс п дтримували таку пронизливу тишу Так цей ф льм вимагає повної зосередженост Я за звичкою взяв маленький поп-корн с к як так простояли б ля мене до завершення сеансу Весь час вживаючи слова "ф льм" "стр чка" я дещо спрощую Коли повернувся додому Коша спитала: "Ну було ц каво?" "Ц каво " -- в дпов в я -- "це не та категор я щоб оц нити враження в д перегляду "Las Meninas"" пот м коли намагався розпов сти про що "ф льм" я перепов в те що можна описати словами Але ж це у кращому випадку третина в д сприйняття Решта -- ауд о-в зуальна складова яку я перепов сти не в змоз Це треба бачити Як написано в останньому числ часопису "ШО": "Las Meninas -- это модерн, это Веберн, это Веласкес современности. Надо смотреть. Но не всем." Незносна марудн сть буття -- ось головний лейтмотив Це реал т -шоу без шоу це програма "В кна" без ведучого аудитор ї Це родина як добров льне усв домлене ув язннення буття в як й з самого початку з народження формує=деформує кожного Це др бниц як в уяв розростаються до величезних химер "велик вчинки" велич яких нема кому оц нити Це вимушене сп лкування як реакц я на страх перед мовчаннямзабуттям-смертю Щось мене понесло :-) Скажу таке: панове див ться цей "ф льм" якщо для вас Ларс фон Тр єр -- це не "той мудак який " а К ра Муратова -- це не "а хто це?!?" буде вам саспенс! :-) А в д себе хочу подякувани людин яка створила "Las Meninas" -- горю Подольчаку А також Март ну Рейхстаговичу Борману який сам доклав чимало зусиль мене трохи долучив Тут ще один майже парадокс: так званий "арт-хауз" "фестивальне к но" (як там ще є ст кери?) -- це щось що йде паралельно "мейнстр му" " гровому к но" "Las Meninas" -- це перфектний проект "арт-хаузу" який одразу можна зарахувати до класики українського пост-радянського к но Але де воно те "українське "? Тож виходить що є "альтернатива" дуже високої якост (насправд особисто у мене нема зауважень до "Las Meninas" я вважаю цей витв р мистецтва довершеним) а "мейнстр му" нема взагал Location:Work

http://koshatosha.livejournal.com/86431.html

Page 1 of 2


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

Janina Prudenko Współczesna sztuka ukraińska i nowe technologie

kultura enter miesięcznik wymiany idei sierpień/wrzesień 2009

Najbardziej aktualnym tematem współczesnej teorii sztuki jest zagadnienie: sztuka współczesna a nowoczesna technologia. Dzisiejszy Ukrainiec, a tym bardziej Europejczyk, odczuwa ogromny brak informacji odnośnie genealogii ukraińskiej sztuki mediów. Przyczyn zaistnienia takiej sytuacji jest kilka: po pierwsze jest ona spowodowana chaotycznym i niejednorodnym rozwojem owej gałęzi sztuki w warunkach postradzieckich. Ponadto stan ten jest wynikiem zadziwiająco małej aktywności młodych artystów zajmujących się sztuką mediów, ponieważ na Ukrainie nie ma takich ośrodków jak Centrum Sztuki Współczesnej i Technologii Medialnych w Karlsruhe czy Instytutu Nowych Mediów we Frankfurcie. Z drugiej strony – współczesny odbiorca ukraiński zupełnie nie jest przygotowany na taki rodzaj sztuki, co również ma swoje przyczyny: pod pojęciem sztuki nowoczesnej rozumie on jedynie sztukę drugiej połowy XX wieku. Sztuka mediów często w ogóle nie jest traktowana tutaj jak sztuka, podczas gdy w Europie czy USA utworzono już specjalne muzea i galerie skierowane wyłącznie na te nowoczesne formy sztuki. Chociaż należy zaznaczyć, że sztuka mediów na Ukrainie ma dość ugruntowaną historię, powiązaną z działalnością ”Instytutu Goethego” w Kijowie. W 1997 r. dzięki wsparciu Info Media Banku, Centrum Sztuki Współczesnej oraz Instytutu Goethego1 zaproszony został dyrektor Festiwalu Sztuki Mediów w Osnabrück'u –

Стр. 1 из 8

25.10.09 15:45


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

Herman Nöring – który zapoznał ukraińskich artystów oraz wszystkich zainteresowanych z zagadnieniami z dziedziny zarówno teorii jak i praktyki sztuki mediów. Celem owego spotkania była nauka zastosowania nowoczesnych technologii w sztuce. W ramach tego przedsięwzięcia odbywały się seminaria z animacji komputerowej, prezentacja dzieł sztuki mediów, oraz wystawa «Rzeźba-video w Niemczech»2. Rezultatem tych wykładów, seminariów i wystaw stał się festiwal «KIMAF»3, odbywający się przez trzy lata z rzędu (2000-2002). Festiwal wypromował artystów sztuki mediów takich jak: Natalia Holibroda, Iwan Ciupka, Illa Isupow, Olga Kaszymbekowa, Gleb Katczuk, Anna Artemenko, Oleksandr Wereszczak, Margaryta Zinec, Kyrył Procenko4 i innych. Z czasem utworzyła się grupa artystów ściśle zajmujących się tą dziedziną «Instytucja niestabilnych myśli»5. W 2005 r. PinchukArtCentr zorganizowało wystawę «Sprawdzian rzeczywistości»6, której tematem stały się «post medialne» (O.Sołowiow) dzieła ukraińskiej sztuki. Jednak za datę narodzin ukraińskiej sztuki mediów nie można przyjąć roku 1997, ponieważ epoka rodzimych artystów medialnych sięga swoją genezą do początku lat 90-tych XX wieku. Pierwsi artyści sztuki mediów to najczęściej malarze eksperymentujący z nowym materiałem, czyli nowoczesnymi technologiami. Pracują oni nad obrazami, wideo, instalacjami, performancami, rzeźbą, fotografią – często łącząc ze sobą ich różne elementy. Lwowscy artyści Igor Podolczak i Igor Diurycz7, członkowie Fundacji Mazocha8, według poświadczeń ukraińskiego kuratora i znawcy sztuki Oleksandra Sołowiowa – są uznani za pierwszych twórców ukraińskiego video-artu. Artyści na początku lat 90-tych jako pierwsi zaczęli nagrywać na wideo swoje performance i happeningi. Z początkiem lat 90-tych związany jest również początek działalności jednego z najbardziej znanych oraz bez wątpienia najbardziej utalentowanych artystów ukraińskich. Będąc prawdziwym artystą-wynalazcą, swoistym człowiekiem renesansu, który nie eksploatuje «modnych trendów», Aleksander Hnilicki9 jako jeden z pierwszych zaczyna świadomie pracować z nowoczesnymi technologiami. Ważne jest to, że artysta od początku lat 90-tych nie zaprzestawał pracy ze sztuką, która łamie ramy malarstwa, czy jakichkolwiek innych klasycznych dziedzin sztuki. W 1992 roku, po podróży do Monachium, zmienił się styl twórcy. Zaczyna on szukać nowych środków artystycznego wyrazu. Był to czas kiedy malarze odchodzili od malarstwa, pracowali nad nietypowymi stylami, stosowali nowe techniki. W marcu owego roku Hnilicki tworzy trwający 25 minut video-art, w trakcie trwania którego dziewczyna zamknięta w przeszklonej trumnie leżała i masturbowała się. Paralelnie do emisji obrazu czytany był tekst poematu «Śpiąca królewna w szklanej trumnie»10 autorstwa Hnilickiego. Tekst był ironiczną parafrazą poematu Puszkina «Śpiąca królewna»11. Tego też roku artysta wraz z Maksymem Mamsikowem i Natalią Filonenko12 nakręcił wideo «Krzywe zwierciadła – żywe obrazy»13. W pracowni powiesili pięć krzywych zwierciadeł, kupionych za grosze od byłego dozorcy gabinetu luster. Hnilicki nakręcił ujęcia stosunków płciowych, w trakcie których w krzywych zwierciadłach ukazywały się męskie i kobiece ciała. Przenikały się one surrealistycznie jedno w drugie, a organy płciowe zwiększały się do absurdalnych rozmiarów. Oglądając poszczególne kadry tego filmu można by odnieść wrażenie, że były zrobione w Photoshopie. To dzieło ukazuje, że ukraińscy artyści nie posiadając potrzebnej technologii i narzędzi dla tworzenia «poważnej» sztuki mediów, eksperymentowali z nowymi artystycznymi metodami korzystając z tego co mieli pod ręką. Po podróży do Monachium Hnilicki poznaje się z Lesią Zajac i współpracując z nią rozpoczyna swoją działalność jako artysta medialny. Ich twórczy tandem zrodził i wciąż rodzi projekty multimedialne. Na przykład ich projekt POKÓJ (2007)14 przedstawiony na 52-im Biennale w Wenecji. Złożony był z 4 projekcji przedstawiających wnętrze pokoju. Obserwatorzy znajdujący się wewnątrz tego pokoju, mogą dostrzec postępującą zmianę wyglądu wnętrza. Temat przedstawiania rzeczy płynnych, które istnieją wokół nas, staje się temat przewodnim u artystów. Tak też ich wspólny projekt MEDIA-KOMFORT (2007)15 złożony jest z kanapy, lampy stojącej i ozdobnego talerza wiszącego na ścianie. Kanapa dla artystów nie jest jedynie wygodnym miejscem do spędzania czasu, ale również powierzchnią dla projekcji na niej abstrakcyjnych obrazów. Lampa tak naprawdę jest jakby zjawą, tak jak właściwie wszystkie rzeczy, którymi siebie otaczamy – jest świetlnym obiektem, na który składa się płótno przedstawiające wizerunek lampy i źródło realnego światła, które przebija się przez powierzchnię rysunku do świata zewnętrznego. Ozdobny talerz na ścianie jest tak naprawdę tabula rasa dla «talerzowych» projekcji wideo nieskończonego zbioru wzorów ozdób ze wszystkich epok i stylów. W kanonie problematyki materializmu w społeczeństwie konsumpcyjnym, stworzona została instalacja wideo MEDIA-TŁUSZCZ (2007)16 - projekcja wideo przedstawiająca burżujski kominek, w którym zamiast drewna palone są markowe rzeczy.

Стр. 2 из 8

25.10.09 15:45


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

Hnilicki i Zajec zostali jednymi z założycieli grupy twórców pracujących z multimediami - «Instytucji niestabilnych myśli». Podczas gdy Hnilicki jako artysta medialny pracuje przeważnie z Lesią Zajec, to sama artystka współpracuje również z innymi twórcami sztuki mediów. W ramach «Instytucji niestabilnych myśli» wraz z Oleksandrem Wereszczakiem i Margarytą Zinec tworzy instalację audiowizualną chernichivska → bahnhof zoo (2001), prezentowaną w Kijowskiej galerii RA. Audialna część instalacji prezentuje dźwięk pociągu metra, który jedzie i zatrzymuje się, głosy pasażerów, którzy wchodzą i wychodzą z wagonów, głosy sprzedawców gazet, czy żebraków oraz znane w kijowskim metro: «Uwaga! Drzwi się zamykają, następna stacja...17». Wizualna część prezentuje imitację widoku z okna wagonu metro, która porusza się, ale w przeciwieństwie do normalnych widoków znanych z ukraińskiego metra, widz podziwia krajobrazy berlińskie. Wracając do genealogii sztuki mediów na Ukrainie, nie można nie wspomnieć o roli jaką odegrały pierwsze festiwale. Na przykład festiwal Dreamcatcher stworzony został w 1998 roku jako pierwsze forum dla prezentacji nowych dzieł sztuki współczesnych artystów ukraińskich, zajmujących się ruchomym obrazem. Głównie poświęcony był eksperymentom wideo i kinowym. Na festiwalu prezentowane były tak znakomite dzieła jak: «Milies-2000» i «Apokalipso» Gleba Katczuka, «Pragnienie»18 Illi Isupowa i inne. Ważnym wydarzeniem, które stworzyło kontekst kulturalny dookoła sztuki mediów w Kijowie stał się Kijowski Międzynarodowy Festiwal Sztuki Multimedialnej – KIMAF19, dzięki któremu ukraińscy twórcy mogli zaistnieć jako artyści medialni. Idea festiwalu dojrzewała przez trzy lata po znamienitej wizycie dyrektora Festiwalu Sztuk Mediów Hermana Nöringa, która umożliwiła artystom zaznajomienie się z podstawami tworzenia dzieła medialnego. Już w dniach 4-28 października 2000 r. odbyła się pierwsza edycja festiwalu. Początkowo wraz z projektami zagranicznymi, na dość ważnym stopniu były prezentowane ukraińskie projekty stworzone przy użyciu nowoczesnych technologii. Interaktywna instalacja CHODŹ DO MNIE20 Natalii Golibrody i Iwana Ciupki demonstrowała iluzoryczny obraz, pod którego wpływ wpadali widzowie. Stworzony przez artystów obraz wydawał się w zasięgu ręki, ale znikał przy każdej próbie zbliżenia się do niego. W multimedialnych pracach WIDEO MEBLE i DZIURY21 autor – Illa Isupow zwrócił się do tworzenia trójwymiarowych obiektów będących środowiskiem, w których kluczową rolę odgrywają projekcje wideo. Olga Kaszymbekowa i Gleb Katczuk przedstawili multimedialną instalację CIEMNA STRONA ŚWIATŁA22 która złożona była z dwufazowego hologramu przedstawiającego zapalającą się i gasnącą żarówkę, na którą nałożona była projekcja wideo ukazująca ćmy latające wokół żarówki i kierujące się na jej światło. Instalacja naśladowała realny świat – kiedy żarówka zapalała się owady «od razu zlatywały się» do światła. Na festiwalu projektem najciekawszym, odznaczającym się największą wirtuozerią wykonania bezsprzecznie był projekt DOŚWIADCZENIE LUDZKIEGO SERCA23 Iwana Ciupki. Praca dotyczyła reakcji ludzkiego serca na impulsy z zewnątrz – jest to reakcja wirtualnego serca na ludzi przechodzących obok niego. Żyjąc w epoce kultury wizualnej, która wizualizuje dowolne procesy wcześniej podlegające jedynie możliwościom wyobrażania ich sobie w myślach, widz za pośrednictwem wirtualnego świata był w stanie obejrzeć przybliżony wygląd swojego serca, które reaguje na świat zewnętrzny. Drugi festiwal KIMAF odbył się w dniach 1-28 października 2001r., a najciekawszymi projektami na nim okazały się prace Olgi Kaszymbekowej i Gleba Katczuka. W interaktywnej instalacji ANTY-KARAOKE24 Olgi Kaszymbekowej widzowi znajdującemu się obok pustej kabiny prysznicowej proponuje się zaśpiewanie karaoke do mikrofonu. Kiedy widz zaczyna śpiewać, opada półprzezroczysta firanka i widzi on myjącą się osobę – mężczyźni widzą kobietę, a kobiety mężczyznę. Do akompaniamentu muzyki dołącza się dźwięk wody płynącej z kranu. Kiedy widz przestaje śpiewać, woda przestaje płynąć, a człowiek pod prysznicem zaczyna zamarzać szczękając przy tym zębami. Jeśli widz po chwili znowu zaczyna śpiewać proces mycia się powtarza, jeśli nie – oburzona osoba biorąca kąpiel opuszcza kabinę. Projekt KARMAGEDDON-KARAOKE25 Gleba Katchuka bazuje na kultowej grze «Carmageddon», która oskarżana była o nadmierną brutalność, a w niektórych krajach została nawet zakazana. Gracz bierze udział w wyścigu po wirtualnym mieście. Jego celem jest uzyskanie jak największej ilości punktów niszcząc swoich przeciwników - niewinnych przechodniów. W zaproponowanej, «złamanej» przez artystę wersji gry, do normalnych reguł został dodany element karaoke. Na początku każdej misji zaczyna grać jakaś popularna piosenka, na ekranie pojawiają się wersy jej tekstu jak w zwyczajnym karaoke. Prędkość odtwarzania słów i muzyki jest zależna od prędkości jaką rozwija samochód gracza. W związku z tym musi on równocześnie starać się utrzymywać potrzebną mu wysoką prędkość i nadążać ze śpiewaniem piosenki. Trzeci i ostatni festiwal KIMAF odbył się w dniach 9-15 listopada 2002 r. i prezentował projekty znanych już artystów medialnych, ale dawał także możliwość zaistnienia nowym nazwiskom. Świeżymi dla festiwalu stały się imiona twórców: Oleksandra Wereszczaka i Margaryty Zinec, którzy na starcie zaprezentowali mocny

Стр. 3 из 8

25.10.09 15:45


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

artystycznie projekt. Ich interaktywna instalacja BEZ NAZWY26 daje możliwość kontaktu z wirtualnymi postaciami. Widz obserwuje solidnie zbudowanych mężczyzn w garniturach, stojących plecami do publiczności. Ale jeśli ktoś z publiki powie cokolwiek, jeden z mężczyzn odwraca się i zaczyna przedrzeźniać tą osobę.

W

Znani już na festiwalu autorzy – Gleb Katczuk i Olga Kaszymbekowa – zaprezentowali instalację interaktywną, która kontynuowała tematykę karaoke – ANTYKARAOKE-327. Żeby uczestniczyć w tym interaktywnym wydarzeniu wystarczy widzowi wypowiedzieć jakiekolwiek słowo do mikrofonu. Rolę mikrofonu pełni zwyczajna żarówka elektryczna umocowana na statywie. Siła głosu widza jest wielokrotnie zwiększana, a jego twarz zostaje od dołu podświetlona przez żarówkę – daje to efekt przypominający kadry starych horrorów albo ekspresjonistycznych niemych filmów, który był wykorzystywany do ukazywania bohaterów negatywnych. Jeszcze jeden projekt, jaki zaprezentował twórczy duet – KASETA SZCZĘŚCIA28. Kasetę, na której nagrane były wizerunki talizmanów szczęścia różnych kultur, należało skopiować (w tym wypadku 7 razy) i rozesłać siedmiu osobom. Według autorów, oryginał kasety został poświęcony w Jerozolimie na Grobie Pańskim 25 grudnia i dotarł pocztą na Ukrainę 7 stycznia. Jak zaznaczali sami twórcy, projekt ten miał na celu – wbrew popularnej opinii, że współczesna sztuka jest nośnikiem negatywnych myśli, energii czy świadomości – przynieść ludziom szczęście za pośrednictwem wideoartu. Jednak nie jest to jedyny cel tego projektu – autorzy posługując się nie nachalną postmodernistyczną ironią demonstrują proces mitotwórczy, który codziennie odbywa się w realiach kultury mass mediów. Iwan Ciupka tym razem łączy swoje działania artystyczne z Anną Artemenko, tworząc projekt SZUM29. Wszystkim wiadomo, że kiedy na ekranie telewizora kończy się transmisja, pojawia się charakterystyczny szum i śnieżenie. Autorzy zapewniają, że jeśli się przyjrzeć, w tym chaotycznym, monotonnym obrazie można dostrzec wizje sfer nadprzyrodzonych. Multimedialna instalacja 3D POWIADOMIENIA30, stworzona przez duet Kyrył Procenko i DJ Derbastler, zbudowana jest ze zwyczajnych fotografii i ich stereoskopowych odzwierciedleń, które oddziałują na widza jedynie wtedy, gdy znajduje się on w ciągłym ruchu. Pomaga mu w tym muzyka, która jest trzecim elementem tego dzieła. Po festiwalu KIMAF, następnym ważnym wydarzeniem w dziedzinie sztuki mediów była wystawa Sprawdzian rzeczywistości (2005) która odbyła się w Artystycznym Arsenale31 (Kijów). Kurator wystawy, Oleksandr Sołowiow, jako główny temat ekspozycji określił «post medialne» dzieła, przedstawione w całej swojej różnorodności – od wideoartu do instalacji multimedialnych. Autorka wideo HIPODROM32 Wiktoria Begalska33 przedstawiła codzienność hipodromu, gdzie na wyścigi przychodzą ludzie na skraju nędzy i zostawiają tam swoje ostatnie pieniądze. Realistyczny obraz zakończony jest chimerycznymi snami bohaterki, która zasnęła na jednej z ławek na obszarze hipodromu. NIEWIDOCZNY ARSENAŁ34 Illi Cziczkana35 i Kyryła Procenko jest przykładem ewolucji współczesnej sztuki ukraińskiej od wideoartu do instalacji multimedialnej. Projekt stanowi próbę nadania nowego sensu dziedzictwu kinematograficznemu Ołeksandra Dowżenko36, jego niememu filmowi «Arsenał», przy użyciu technologii cyfrowej. Oleksandr Rojtburd37 za pomocą sprzętu VJ'a przerabia telewizyjne wywiady z politykami, gdzie obraz albo zastyga, albo powtarza się w głupi sposób. Multimedialna instalacja KIBERNAIV38Ihora Gusieva39 pokazana na wystawie, składała się z wideo zmontowanego z psychotycznych ciągów skojarzeń połączonych z wydrukami cyfrowych obrazów. W ramach Instytucji Niestabilnych Myśli został zaprezentowany projekt POKÓJ40Oleksandra Wereszczaka i Margaryty Zinec – czterokanałowa instalacja medialna, «animacja eksperymentalna». Zaciemniony boks reagował na widzów fosforyzującymi kołami, które rozchodziły się po podłodze od nóg osoby która tam weszła i mogła się ona poczuć jak kamień rzucony w wodę. Wpływ nowoczesnych technologii na klasyczne dziedziny sztuki przedstawiła Oleha Tistoła41 «Telerealizm»42 - «pikselizowana» faktura obrazu imituje w swojej stylistyce mechaniczny wygląd obrazów wideo. Hermafrodytyczne tandemy artystyczne Hnilicki-Zajec, Wereszczak-Zinec, Katchuk-Kaszymbekowa, CiupkaArtemenko – stanowią udany schemat ukraińskiej sztuki mediów: Jurij Kruczak43 i Julia Kostieriewa44 rozpoczynają swoją działalność w1996 r. w Charkowie. Cechą wyróżniającą owych artystów od samego początku ich twórczości było to, że uważają oni siebie w pierwszej kolejności za naukowców, badaczy. Ich pierwszy projekt O.T.S.E., zrealizowany we wrześniu 1999 r. - to dwumiesięczne «śledztwo artystyczne» procesu przeciw seryjnemu mordercy Anatolijowi Onoprijenko45. Autorzy projektu stanęli przed pytaniem: skąd

Стр. 4 из 8

25.10.09 15:45


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

wzięło się tak wielkie zainteresowanie mass mediów postacią seryjnego mordercy? Twórcy snują wniosek, że jest to gra mediów, by przetworzyć sprawę kryminalną w operę mydlaną, spekulując na temat brutalności we współczesnym społeczeństwie. Od policjanta nabyli materiały wideo, które bardzo nimi wstrząsnęły, w związku z czym artyści wybierają niezwykłą formę wyrażenia swoich przeżyć: organizując «stypy» po osobach zabitych przez mordercę. Według nich, działanie nie mogło przyjąć formy performancu czy happeningu, ponieważ materiał artystyczny był zbyt poważny i zbyt trudny w odbiorze. Pod czas «styp» cztery projektory wyświetlały zakupione materiały wideo. Widzowie - uczestnicy «styp», zgadzali się, że był to najbardziej stosowny sposób poruszenia tego problemu. Jednak dalsza reakcja społeczeństwa nie była już tak adekwatna – artystów zaczęto przyrównywać do samego mordercy. Projekt BABY (2002r.) jest pierwszym poważnym, multimedialnym dziełem artystycznym w którym artystom udało się ziścić marzenia o połączeniu sztuki i nowoczesnych technologii. Celem twórców było danie ludziom możliwości by sami mogli tworzyć sztukę, w tym wypadku sami mogli tworzyć swoje własne dzieci. W czasie trwania projektu na Ukrainie współczynnik zgonów był znacznie wyższy niż narodzin, dlatego autorzy postanowili stworzyć projekt internetowy, dla którego przygotowana była specjalna strona www, gdzie każdy mógł stworzyć sobie swoje własne dziecko i rozwijać je przez 9 miesięcy. Pod uwagę wzięto nawet kwestię podobieństwa wirtualnego dziecka do rodziców – specjalnie w tym celu transponowano aurę człowieka na wirtualne dziecko. Kilka prezentacji tego projektu miało miejsce w Charkowie. Podczas nich przeprowadzone zostały badania i okazało się, że 90% ankietowanych nie chciałaby, żeby ich dzieci żyły w prawdziwym świecie. Projekt wywołał ogromną dyskusję, szczególnie po zaproszeniu jego autorów do talk show, w którym udział brali również przedstawiciele Instytutu Sztucznego Zapłodnienia, przedstawiciele struktur religijnych i matki zastępcze. Projekt artystyczny Kruczaka i Kostieriewej uznano za jeden z możliwych sposobów na poruszenie problemu demograficznego na Ukrainie, padła nawet propozycja by uczynić go komercyjnym, ale artyści odmówili. Projekt COCA-COLA I ŚWIĘTA WOJNA46 dział się w latach 2000-2004, na terenach galerii «Arsenał» (Poznań, Polska) i galerii «Majsternia»47 (Kijów, Ukraina). Od początku lat 90tych reklama wkracza w naszą codzienność w coraz bardziej agresywny sposób, artyści twierdzą, że pochłonęła ona całą wolną przestrzeń. Ulotka Lufthansy, która trafiła w ich ręce wydała im się w swojej istocie podobna do faszystowskich plakatów agitacyjnych. Z owych plakatów wycięli oni zatem faszystowskie slogany i na ich miejsce wstawili tekst z reklamówki linii lotniczych. W Polsce, w przestrzeni publicznej, projekt realizowany był w formie wirtualnych banerów, na Ukrainie przyjął formę plakatów reklamowych. W 2002 r. J.Kruczak i J.Kostieriewa stworzyli w Centrum Sztuki Współczesnej «NAUKMA»48 (Kijów) interaktywną instalację medialną SIEĆ MARZENIA49. Tym razem przedmiotem badań stał się współczesny człowiek i jego zdolność do przezwyciężania sprzeczności współczesnej kultury – projekt realizuje nową strategię współistnienia społeczeństwa z nowoczesnymi technologiami elektronicznymi. Stosując nowe media, artyści w swojej pracy tworzą kompletne miejsce dla dialogu widza z dziełem, gdzie autor jest nie tylko twórcą ale i uczestnikiem komunikacji. Sedno projektu tkwi w tym, że autorzy badali media elektroniczne i to jak człowiek może się w nich zatracić. Kamera w ciemnym boksie nagrywała człowieka, a komputer zachowywał na ekranie jego wygląd, nawet wtedy, kiedy dana osoba stamtąd wyszła. Następny uczestnik wchodząc do boksu widział na ekranie zarówno wizerunek osoby, która dopiero co wyszła jak i swój własny. Młoda generacja artystów, którzy z łatwością opanowują nowoczesne technologie posuwa się dalej w swoich eksperymentach medialnych. Masza Szubina50 w 2007 r. realizuje projekt CYFROWY NARCYZM51 (PinchukArtCenter; Generetion UsA). W tym przedsięwzięciu młoda ukraińska artystka, która za pole swojej pracy twórczej obrała Internet, a szczególnie portale społecznościowe, postawiła sobie za cel poznanie się z kuratorami, właścicielami galerii, dyrektorami muzeów. Wedle słów Maszy, odpowiedź otrzymała wyłącznie od jakiegoś kuratora z Australii, w większości zaś na jej propozycje reagowali mężczyźni, składając jej intymne propozycje. Równoległym celem projektu było popularyzowanie własnej sztuki na różnych krańcach kuli ziemskiej, nawiązanie kontaktu z widzami poprzez stałą korespondencję – później rozwieszała te listy wokół swoich obrazów w galeriach, gdzie był prezentowany jej projekt. Masza podkreśla, że jej zamierzeniem było «połączenie tradycyjnego malarstwa z multimediami». Oprócz Ukrainy projekt prezentowany był również w Rosji, Niemczech, Włoszech i Wielkiej Brytanii. Niezwykle ciekawym przedsięwzięciem, stworzonym na granicy sztuki klasycznej i nowoczesnej (teatru i sztuki mediów) jest projekt SŁOWNIK CHOZARSKI albo Requiem dla teatru52 (reż.:Anna Saminina53) zrealizowany w grudniu 2007r. w Państwowym Centrum Teatralnym im. Łesia Kurbasa.

Стр. 5 из 8

25.10.09 15:45


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

Spektakl teatralny «Słownika chozarskiego» Milorda Pawycza54, który jako pierwszy na Ukrainie był transmitowany na żywo online na stronie www.hazary.com.ua został zrealizowany nie tylko w formie przedstawienia, ale również jako projekt medialny. Hipertekst Pawycza był uzupełniany podczas widowiska komentarzami widzów, które były wyświetlane na frontowej ścianie sali teatralnej. Jedna osoba przyszła nawet na spektakl ze swoim własnym laptopem i w związku z tym była jednocześnie widzem realnym i wirtualnym. Oprócz tego sami aktorzy siadali przy komputerze ustawionym na scenie i mogli kontaktować się z widzami online, co również ukazywało się na ścianie. Ta ciekawa forma artystyczna, nawiązująca do współczesnej zagranicznej sztuki mediów, ma swoją historię. Reżyser Anna Saminina korespondowała z autorem chcąc umówić się na konsultacje odnośnie takiego złożonego dzieła literackiego, ale Pawycz odpisał jej, że nie ciekawi go historia jakiegoś kolejnego spektaklu opartego na jego utworze. Właśnie wtedy pojawiła się idea by zrealizować sztukę teatralną połączoną z multimediami, szczególnie biorąc pod uwagę fakt, że teksty Pawycza same w sobie są wielowarstwowe. Początkowo pomysł polegał na tym, by zrobić spektakl, który częściowo działby się na scenie, a częściowo byłoby to nagrane wcześniej wideo – za plecami aktorów odbywałaby się część przedstawienia. Później pojawiła się idea stworzenia strony internetowej i transmisji spektaklu online, aby wirtualni widzowie mogli brać bezpośredni udział w spektaklu, komunikując się z aktorami i publiką na widowni. Obecność młodej sztuki mediów na Ukrainie wymaga również istnienia współczesnych festiwali sztuki medialnej, które artystom dałyby możliwość prezentowania swoich prac. NON STOP MEDIA – Międzynarodowy Festiwal Projektów Młodzieżowych jest organizowany przez Charkowską Komunalną Galerię Artystyczną. W dniach 12 maja – 7 czerwca 2008 r. odbyła się już czwarta edycja tego festiwalu. Gatunki i dziedziny sztuki prezentowane na imprezie były bardzo zróżnicowane: malarstwo, grafika, rzeźba, plakat, teatr, literatura, muzyka, body art, fotografia, kino, animacje flash, instalacje, SMS Art, wideoart itp. Jednak osnową festiwalu jest bezapelacyjnie sztuka wizualna. Projekty wizualne prezentowali ukraińscy twórcy z Charkowa (grupa SOSka), Kijowa (grupa REP) 55, Odessy, Lwowa, Chersonia, Dniepropetrowska, ale również z Samary, Nalczyka (Rosja) i Poznania (Polska). W projekcie wideo «Obywatele ukraińscy, sąsiedzi i nieznajomi» wzięli udział artyści z USA, Białorusi, Mołdawii i Ukrainy (ich prace skompilował Jurij Kruczak). W tym roku w programie przewidziane było spotkanie ze sztuką SMS Art. Przedstawiona ona została w ramach pracy «Mobilna samotność» autorstwa dwóch charkowskich artystów – Hamleta Zinkiwskiego56 i Romana Minina57. Hamlet przygotował na festiwal 15 obrazów, na których przedstawieni są ludzie rozmawiający przez telefony komórkowe. Prace Minina, wykonane w technice SMS Artu - dowodzą, że nawet posługując się «komórką» można tworzyć współczesną sztukę. Festiwal Tydzień sztuki aktualnej 7 58, który odbył się we Lwowie w dniach 14-21 września 2008 r. przewidywał specjalny program medialny: MediaDEPO. Wiktor Ławny59 zaprezentował w Centrum Historii Sztuki projekt medialny łączący malarstwo z wideo: na ścianach powieszone były płótna z trochę surrealistycznymi wizerunkami pseudo ukrzyżowań (dokładniej przedstawiały zawisłych w powietrzu ludzi z rozpiętymi rękoma), a na laptopach prezentowane było wideo. W Centrum Historii Miasta Jewhen Rawski60 stworzył wystawę fotograficzną, gdzie metodą fotomontażu na zdjęciach Lwowa umieścił «obce» obiekty architektoniczne: operę z Sydney , piramidę sprzed Luwru itp. Hlib Wyszesławski61 razem z DJ-ami: Markianem Wysockim62, Mykołą Pipko63, LAWrin, INSANE, stworzył projekt wideoart CINEMUZYKA64 – podczas występu DJ-ów muzyka towarzyszyła emisji filmu archiwalnego («Metropolis», reż. Fritz Lang). Nie będzie bezpodstawnym stwierdzenie, że sztuka mediów nie istnieje jedynie w sferze współczesnej kultury Ukrainy, ale ma również całkiem poważną historię oraz wyjątkowe festiwale medialne. Co do stworzenia muzeum – jest to następny ważny krok, który będzie musiał zostać zrealizowany. Tłumaczenie: Dariusz Figura 1W oryginale: Інфо Медіа Банк, Центр сучасного мистецтва, Гете-інститут – przyp.tłum. 2W oryginale: Відеоскулптура у Німеччині - przyp.tłum. 3Kijowski Międzynarodowy Festiwal Sztuki Multimedialnej - przyp.tłum. 4W oryginale: Наталя Голіброда, Іван Цюпка (Ivan Tsiupka), Ілля Ісупов (Illa Isupov), Ольга Кашимбекова (Olga Kashymbekova), Гліб Катчук (Hlib Katchuk) , Анна Артеменко, Олександр Верещак (Alexander

Стр. 6 из 8

25.10.09 15:45


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

Vereshchak), Маргарита Зінець (Margarita Zinets), Кирилл Проценко (Kyryl Protsenko) – obok niektórych nazwisk w języku ukraińskim w nawiasie podane są warianty pisowni w języku angielskim – w wypadku gdy ich pisownia różni się od polskiej - przyp.tłum. 5W oryginale: Інституція нестабільних думок - przyp.tłum. 6W oryginale: Перевірка реальності - przyp.tłum. 7W oryginale: Ігор Подольчак (Ihor Podolchak) Ігор Дюріч (Igor Diurich) - przyp.tłum. 8W oryginale: Фонд Мозоха - przyp.tłum. 9W oryginale: Олександр Гнилицький (Oleksandr Gnylytsky) - przyp.tłum. 10W oryginale: «Спляча красуня у скляній труні» - przyp.tłum. 11W oryginale: «Спляча царівна» - przyp.tłum. 12W oryginale: Максім Мамсіков (Maxim Mamsikov), Наталя Філоненко - przyp.tłum. 13W oryginale: «Криві дзеркала – живі картини» - przyp.tłum. 14W oryginale: КІМНАТА (2007) - przyp.tłum. 15W oryginale: МЕДІА-КОМФОРТ (2007) - przyp.tłum. 16W oryginale: МЕДІА-ЖИР (2007) - przyp.tłum. 17W oryginale: Обережно! Двері зачиняються наступна зупинка… - przyp.tłum. 18W oryginale: Жага - przyp.tłum. 19W oryginale: Київський міжнародний фестиваль медіа-мистецтва – KIMAF - przyp.tłum. 20W oryginale: ЙДИ ДО МЕНЕ - przyp.tłum. 21W oryginale: ВІДЕО МЕБЛІ; ДІРИ - przyp.tłum. 22W oryginale: ТЕМНА СТОРОНА СВІТЛА - przyp.tłum. 23W oryginale: ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО СЕРЦЯ - przyp.tłum. 24W oryginale: АНТИ-КАРАОКЕ - przyp.tłum. 25W oryginale: КАРМАГЕДДОН-КАРАОКЕ - przyp.tłum. 26W oryginale: БЕЗ НАЗВИ - przyp.tłum. 27W oryginale: АНТИКАРАОКЕ-3 - przyp.tłum. 28W oryginale: КАСЕТА ЩАСТЯ - przyp.tłum. 29W oryginale: ШУМ - przyp.tłum. 30W oryginale: 3D ПОВІДОМЛЕННЯ - przyp.tłum. 31W oryginale: Мистецький Арсенал - przyp.tłum. 32W oryginale: ІПОДРОМ - przyp.tłum. 33W oryginale: Вікторія Бегальська - przyp.tłum. 34W oryginale: НЕВИДИМИЙ АРСЕНАЛ - przyp.tłum. 35 W oryginale: Ілля Чічкан - przyp.tłum.

Стр. 7 из 8

25.10.09 15:45


kultura enter miesięcznik wymiany idei

http://www.kulturaenter.pl/12dw01.html#sdfootnote7anc

36 Ołeksandr Dowżenko – ukraiński reżyser, scenarzysta i producent filmowy, jeden z pionierów kina ukraińskiego, pisarz - przyp.tłum. 37W oryginale: Олександр Ройтбурд - przyp.tłum. 38W oryginale: НАЇВКІБЕРНАЇВ - przyp.tłum. 39W oryginale: Ігор Гусєв - przyp.tłum. 40W oryginale: КІМНАТА - przyp.tłum. 41W oryginale: Олег Тістол (Oleg Tistol) - przyp.tłum. 42W oryginale: Телереалізм - przyp.tłum. 43W oryginale: Юрій Кручак (Jurij Kruchak ) - przyp.tłum. 44W oryginale: Юлія Костєрєва (Julija Kostereva ) - przyp.tłum. 45Anatolij Onoprijenko - ukraiński seryjny morderca, zwany Ukraińskim zwierzęciem, Bestią z Żytomierza, oraz Obywatelem O.Został skazany za 52 morderstwa popełnione w latach 1989-1996 - przyp.tłum. 46W oryginale: COCA-COLA І СВЯТА ВІЙНА - przyp.tłum. 47W oryginale: Майстерня - przyp.tłum. 48W oryginale: ЦСМ «НАУКМА» - przyp.tłum. 49W oryginale: МЕРЕЖА МРІЇ - przyp.tłum. 50W oryginale: Маша Шубіна - przyp.tłum. 51 W oryginale: ЦИФРОВИЙ НАРЦИСИЗМ - przyp.tłum. 52W oryginale: ХОЗАРСЬКИЙ СЛОВНИК або Реквієм за театром - przyp.tłum. 53W oryginale: Анна Самініна - przyp.tłum. 54W oryginale: Мілорд Павич - przyp.tłum. 55W oryginale: РЕП - przyp.tłum. 56W oryginale: Гамлет Зіньківський - przyp.tłum. 57W oryginale: Романа Мінін - przyp.tłum. 58W oryginale: Тиждень актуального мистецтва 7 - przyp.tłum. 59W oryginale: Віктор Лавний - przyp.tłum. 60W oryginale: Євген Равський - przyp.tłum. 61W oryginale: Гліб Вишеславський - przyp.tłum. 62W oryginale: Маркіян Висоцький - przyp.tłum. 63W oryginale: Микола Піпко - przyp.tłum. 64W oryginale: СІНЕМУЗИКА - przyp.tłum.

Стр. 8 из 8

25.10.09 15:45


В украинский прокат вышли четыре новых фильма » Афиша – Корреспондент

Сде ать стартовой

Текстовая версия

Выбрать язык:

рус

10/10/09 11:38 AM

укр

Почта

Вход

Найти Главная

Популярные

Мнение

Блоги

Мир

Россия

Видео

Фото

Досье

Я - Корреспондент

Расследования

Интервью

Журнал

Книги

Форумы Украина

Бизнес

Киев

Мир о нас

Наука и здоровье

Шоу-биз и культура

Спорт

Евро-2012

Странности

Полезное

Афиша

В украинский прокат вышли четыре новых фильма Вчера, 17:21

Корреспондент ne Украина

Версия д я печати

Размер текста:

В украинский прокат вышли четыре новых фильма: Коко до Шанель, Ласковый май, Юлия и Джулия, Запрещенная реальность, а также в ограниченный прокат вышли фильм Че о Че Геваре и украинский фильм Las Meninas. Коко до Шанель - био рафическая мелодрама французско о режиссера Анны Фон ен (Девушка из Монако, На али) о ле ендарном дизайнере Коко Шанель. Фильм рассказывае о юной Шанель, о периоде жизни созда ельницы маленько о 1 из 6 черно о пла ья еще до о о, как она с ала знамени ой. В возрас е деся и ле Габриель kino-teatr.ua Шанель оказалась вмес е с сес рой Кадр из фильма Коко до Шанель Адрианой в прию е Обазин. По окончании учебы девушки ус роились рабо а ь швеями, а вечерами выс упали в кабаре... Трейлер к фильму Коко до Шанель Ак еры: Одри То у, Бенуа Пульворд, Алессандро Нивола, Мари Жиллен, Эммануэль Дево, Режис Руайе.

Ласковый май - российский био рафический фильм Владимира Вино радова о популярной в конце 80-х одов поп- руппе Ласковый май. На их концер ах были олько аншла и, о неразделенной любви к ним совершались самоубийс ва. Фи ура Михаила Горбачева меркла в лучах славы созда еля Ласкового мая - Андрея Разина. Разин ездил по всем де ским домам Сове ско о Союза в поисках одаренных де ей для своих рупп-двойников. film.ru Ласковый май ас ролировал одновременно в нескольких Кадр из фильма Ласковый май ородах, давая в день по 5-6 концер ов. За все деся ь ле сущес вования руппы не было ни одно о не проданно о или сданно о биле а, каждый пя ый жи ель СССР побывал на их концер ах... Трейлер к фильму Ласковый май Ак еры: Вячеслав Манучаров, Сер ей Романович, Максим Кос ромыкин, Дми рий Блохин, Вик ор Вержбицкий, Ин а С релкова-Оболдина.

Юлия и Джулия - комедия Норы Эфрон (Вам письмо, Неспящие в Сиэтле), сня ая по одноименной кни е американской писа ельницы Джули Пауэлл. Трейлер к фильму Юлия и Джулия

http://korrespondent.net/showbiz/afisha/993739

Page 1 of 5


В украинский прокат вышли четыре новых фильма » Афиша – Корреспондент

10/10/09 11:38 AM

По сюже у, секре арь Джули Пауэлл пос авила перед собой цель: за 365 дней при о ови ь 524 блюда, описанных в знамени ой кулинарной кни е Джулии Чайлд kino-teatr.ua Как овладеть искусством французской кухни. Все свои Юлия и Джулия победы и поражения на кулинарном фрон е девушка описывала в бло е. Очень скоро жизнь Джули изменилась - она с ала нас оящей знамени ос ью. Ак еры: Мерил

Стрип , Эми Адамс, С енли Туччи, Линда Эмонд. Запрещенная реальность - российский фан ас ический боевик режиссера Конс ан ина Максимова, сня ый по роману СМЕРШ-2 Василия Головачева. А ен военной разведки Ма вей Соболев счи ае ся по ибшим при ранспор ировке новейше о психо ронно о оружия, превращающе о людей в зомби, но на самом деле коро ае дни за ородом.

film.ru

Его спокойную жизнь вдали от больших дел нарушает известие о том, что оружие похищено его бывшим напарником, а теперь влиятельным человеком, Георгием Курыло. Курыло планирует с помощью этого оружия захватить власть в стране. Матвей понимает, что он - единственный, кто может остановить Курыло. Запрещенная реальность

Ак еры: И орь Пе ренко, Владимир Вдовиченков, Александр Балуев, Любовь Толкалина.

wikipedia.org

Las Meninas (кино еа р Жов ень) - режиссерский дебю украинско о художника и фо о рафа И оря Подольчака, в ко ором он выс упил ав ором сценария, режиссером и продюсером. Фильм сня на украинском языке. Э о фильм впервые в ис ории Украины в 2008 оду боролся за ран-при Ро ердамско о международно о кинофес иваля. Однако лен а не смо ла завоева ь лавный приз.

Las Meninas

Над музыкальным фра мен ом фильма рабо ал извес ный американский клипмейкер и фо о раф Дин Карр, снявший клипы для Мерилина Менсона, Джона Леннона, Оззи Осборна, рупп Duran Duran, The Dave Matthews Band. Las Men nas - психоло ическая драма, рассказывае о семье, ко орая живе на окраине орода в с ранной вилле, напоминающей скорее инс алляцию, чем помещение. Главный ерой, мужчина ле ридца и, болен ас мой и экземой и используе э и болезни как инс румен еррора и подчинения своих роди елей и сес ры. В фильме сы рали Мыкола Вересень, Любовь Тимошевская, Дми рий Чернявский, Ганна Яровенко.

kino-teatr.ua Кадр из фильма Че

Че (Жов ень, Ме аплекс, Муль иплекс в ТРК Комод) био рафическая дило ия С ивена Содербер а о ла иноамериканском революционере Че Геваре. Фильм основан на недавно рассекреченных ма ериалах ЦРУ, в нем показана час ь жизни Эрнес о Че Гевары, мало извес ная широкой публике. Первая час ь под названием Аргентинец (E Argent no) рассказывае о революции на ос рове Свободы, свер шей режим Ба ис ы. А в орая кар ина - Партизан (Guerr a) - о знамени ом выс уплении Эрнес о Че Гевары на конференции ООН в 1964 оду.

Ак еры: Бенисио Дель Торо, Демиан Бичир, Родри о Сан оро, Ка алина Сандино Морено, Хоаким Де Альмейда. Напомним акже о ом, ч о 8 ок ября в киевском кино еа ре Украина стартовал еже одный фес иваль АЗИЯ-КИНО, в рамках ко оро о зри ели увидя лучшие из новейших образцов азиа ской киноиндус рии, о меченные призами ведущих кинофес ивалей мира.

http://korrespondent.net/showbiz/afisha/993739

Page 2 of 5


Las Meninas: еда, секс, семья, смерть

10/17/09 2:06 PM

Суббота, 17 Октября 2009 v·2

главная

кино и тв

папарацци

поп-арт

музыка

гаджеты&креатив

секс+эротика

мода и стиль

Искать: Войти

Регистрация

Видео КИНОАФИША Фильмы Досье Карикатуры Глаз народа Пресс-релизы Информеры Форум Реклама на сайте Кино и ТВ | 06 Октябрь 2009, 21:47 | фото: 9

Las Meninas: еда, секс, семья, смерть В ограниченный прокат вышел фильм Las Meninas известного мазохиста Игоря Подольчака: в определенной степени - шедевр, посмотреть и треть которого - подвиг.

Премьеры недели Наши звезды Кино Рецензии

Шуша

Фото

Реклама на сайте

СМОТРИТЕ ДРУГИЕ ГАЛЕРЕИ

Пандорум: мордобой в космосе Рейтинг материала: 4

Анджелина Джоли заменила Шарлиз Терон

Отдать голос +

Влюбленным вход разрешен Режиссерский дебют пиарщика, художника, фотографа Подольчака крайне необычен. Условно фильм можно разделить на две части. В первой семейство сидит за столом собственного дома; главными героинями кадра становятся вилки, постукивающие о тарелки с разной наполненностью едой. Все остальное незримо: отношения стареющей супружеской пары между с собой и с дочерью, прошлые обиды и актуальные во все времена паранойи.

Мел Гибсон и Джоди Фостер вывели Бобра в люди Терпение и труд Анну Винтур перетрут

Эротические фотосесии

Формула паранормальности

Отличное качестно фотографий смотрим бесплатно

Ольга Куриленко откроет Молодость Че Гевара за 79 дней

most.ua

Шиа ЛаБеф и Майкл Дуглас штурмуют Уолл Стрит Амели не хочет замуж Кино и ТВ

Вторая часть - более эскпрессивная, и посвящена не еде, а сексу, причем главным эротическим фетишем становится не сама виолончель, а канифоль, смычок и т.д. Несмотря на то, что с первого взгляда Las Meninas (назван фильм так в честь картины Веласкеса) кажется бессмысленным набором видеоарта, густая атмосфера происходящего завораживает. Режиссер использует обычные и необычные методы с целью ее подчеркнуть, заговорить собственным, пусть и экзотическим киноязыком, - освещение, отражения, тени, громкость причмокиваний. Звук в Менинах значит не меньше, чем изображение, но, к сожалению, по качеству не дотягивает до западного артхауса. К слову, команда над фильм трудилась уникальная - оператор Сергей Михальчук, звукорежиссер Мирослав Кувалдин, актеры Николай Вересень, Анна Яровенко, Любовь Тимошевская.

Создайте семейное дерево Бесплатная программа для создания родословной www.myheritage.com

ПОДПИШИСЬ НА НОВОСТИ

E-mail: подписаться

Приворожить мужчину Новое открытие психологов: Секрет Приворотных Слов! www.pohvala.manipulyatsiya.ru

СВЕЖИЕ КОММЕНТАРИИ

Elvis: "А что, отличные мышцы!"

А В ЭТО ВРЕМЯ

Серена Уильямс шокировала

http://shkandal.ru/view_news.php?id=588235

Page 1 of 3


Las Meninas: еда, секс, семья, смерть

10/17/09 2:06 PM

По синопсису, Las Meninas рассказывают о семье, подстраивающейся под капризы больного экземой сына, а история основана на практике львовского невролога. Сказать честно - фильм ни разу не опускается до конкретики. Хорошо хоть - ясно, что он о семье. Размытость трактовок добавляет картине дополнительного очарования. Основное же обеспечивает невероятная физиологичность действа.

Серена Уильямс шокировала пляжников

Пандорум: мордобой в космосе

Сергей: "Кошка драная, страхотка-Скарлетт!!!"

Джордж Майкл воссоединился с любимым

Скарлетт Йоханссон совершила головокружительное падение

Анджелина Джоли заменила Шарлиз Терон

Сергей: "Кошка драная, страхотка-Скарлетт!!!"

Модоубийство на крыше Лондона

Скарлетт Йоханссон совершила головокружительное падение

В целом, Las Meninas оставляет в равной мере радостные и гнетущие впечатления. Впрочем, размышляя о том, что это украинский фильм, все же преобладают первые.

Геля: "Не соглашусь), нормальная роль) и Кире кмк..." Герцогиня: Девонширская Барби

Шуша

Протестантка))): "Я ЕГО НЕ НАВИЖУ!!!!!! оН УРОД, ПОДОНок, ДИБИЛ,..." отправить другу

печатная версия

Мэрлин Мэнсон без грима

обсудить в форуме

sasho: "самоне смешное,что 4-ре часа это мелочи в..."

Ваш комментарий

Че Гевара за 79 дней

Ваше имя:

sasho: "самоне смешное,что 4-ре часа это мелочи в..."

Ваш E-mail:

Че Гевара за 79 дней

sasho: "самоне смешное,что 4-ре часа это мелочи в..." Че Гевара за 79 дней

M@T9I: "ебать меня бесят ети сплетники она показала..."

Юбилей обнаженных моделей Дэвид Бекхэм экспериментирует с лицом Киану Ривз провалил тест на отцовство Мардж Симпсон разделась для Playboy Памела Андерсон развращает девочку Привидение Джима Моррисона не дает покоя Нарциссы из NARS'а Кролик-гигант обосновался в Италии Мышь играет в Quake 2 Вперед в прошлое Паттинсон целует Кристен в шею Показать всю ленту

Эмма Уотсон показала сиську

M@T9I: "ебать меня бесят ети сплетники она показала..."

Подписаться на коментарии к этой статье

ВИДЕО КЛИПЫ

Эмма Уотсон показала сиську

Введите код подтверждения: Отправить

Секс и эротика Смешно Наши звезды Дети знаменитостей Страх и ужас Премьеры недели Вирту@л и игры

Видео Жертвы моды

Гаджеты

Кино Музыка

Я люблю подглядывать

Интервью

Спорт

Смешнючая со...

На Прикарпат...

Украинцам оп...

Мусор в городе

Быстрый поиск работы

Любовь-морковь ART-штучки Слухи Знаменитости топлесс и в бикини Деньги$$$ TV

Голливудская тусовка Авто Скандалы Boxoffice Алко/нарко глобус-2008

Угадай, кто???

События в городе Золотой

Фото-эксклюзив звезд ОСКАР РОБОТЫ Бритни Спирс Пэрис Хилтон Sundance Топ-модели Fashion

Week Анджелина Джоли Berlinale Grammy Шуша Рыжая Rита Gотье Тим Баллиста Ігристый Попугайчик Бонд, Джеймс Бонд Канны-2009 Евровидение Секс Папарацци-видео

Мода&Стиль Топ-видео Видеоприколы Части тела

Трейлеры Реклама Культ-Арт MTV Awards Дома знаменитостей Паша Лужецкий Гей&Лесби Ретро Животные Рецензии Indie Вперед в будущее! Кибер Венецианский кинофестиваль Космос Старость не в радость Назар Шешуряк Кинофестиваль в Торонто Очевидное/невероятное

Шоппинг Игорь Пляшка Путешествия Важная новость Комиксы

МАДОННА Еж Дойстик БЕЗ ТРУСОВ!!! МАЙКЛ ДЖЕКСОН Смачно Дизайн Федор Груша

И напоследок, но не последнее...

http://shkandal.ru/view_news.php?id=588235

Page 2 of 3


Фильм: Las Meninas - лучшие фильмы на e-movie.com.ua

Добавить в избранное

http://e-movie.com.ua/film/47263.html

Сделать стартовой

Новости

Авторизация |

Фильмы Трейлеры Актеры VIP-обзоры Режиссеры Кинотеатры

Фильмы

Искать:

Регистрация

Поиск

01 октября 2009 | 11:40 | Просмотров: 18

Las Meninas Год: 2008 г. Страна: Украина Жанр: драма Режиссёр: Игорь Подольчак Длительность: 99 Премьера мир: 25.01.2008 Премьера Украина: 05.10.2009 Сценарист: Игорь Подольчак

Оцени

Рейтинг: 10/10 (1 голосов)

Семья из четырех человек живет в странном доме, напоминающем инсталляцию из зеркальных предметов. Главный герой фильма – тридцатилетний сын семейства с детства страдает от астмы. Свои болезни он активно использует для манипуляции всеми членами семьи. Жизнь всего семейства превратилась в непрекращающееся процесс удовлетворен��я малейших капризов сына, и ожидание нового астматического приступа. Режиссер Игорь Подольчак снял гротескный фильм, полный образов. История молодого человека, это своеобразное кривое зеркало общества, в котором мы живем, со всеми его отражениями и двойными стандартами. Неудивительно, что даже декорации фильма выстроены в виде зеркального лабиринта. Фильм понравится ценителям авторского кино.

0 Новости E-motion

Отправить на E-Mail Печатная версия форуме

Обсудить на

16 октября 2009 | 12:58 Ани Лорак не беременна Музыка

Данный материал является собственностью портала E-motion.com.ua. Использование без согласия редакции запрещено! По всем вопросам обращайтесь в редакцию: editor@emotion.com.ua

Видео

16 октября 2009 | 11:08 Наталья Могилевская объявила розыск Музыка

16 октября 2009 | 10:31 Звезды Голливуда приедут посмотреть на украинскую моду Стиль

Рената Литвинова с личными перьями и ходулями на улице

Явление Джоли народу - актриса первый раз вышла в свет после родов

Машина Федора Бондарчука пострадала от рук вандалов

Изменились правила комментирования на сайте e-movie Зарегистрируйся! | Залогинься

15 октября 2009 | 13:45 Светлану Лободу приняли за гея Музыка

15 октября 2009 | 12:57 Брыльска назвала живот Бронюка несексуальным! Музыка

Форум | Пользовательское соглашение | Информация о проекте | RSS | Информер |

© 2009 Digital Ventures. Все права защищены. Полное или частичное копирование материалов запрещено. | Правила использования материалов

Стр. 1 из 1

17.10.09 13:50


Кинодайджест — все о кино в одном журнале Кин...

http://kinodigest.com.ua/?page=afisha&afisha_cinema...

НОВОСТИ КИНО АНОНСЫ ФИЛЬМОВ КИНОАФИША КИНОТЕАТРЫ Главная Новости кино Анонсы фильмов Киноафиша Кинотеатры Мир актеров Анонс номера Архив номеров Где купить? Подписка Контакты Галерея Форум

АНОНС НОМЕРА ФОРУМ МАГАЗИН

С 1 мая 2009 года можно оформить подписку на журнал "Кино Дайджест" на сайте www.portmone.com

Новый номер

Менины Жанр: Драма Страна: Украина (2007) Режиссер: Игорь Подольчак, Дин Карр Актеры: Мыкола Вересень, Любовь Тимошевская, Ганна Яровенко, Дмитрий Чернявский, Илона Арсентьева, Стас Арсентьев, Виктория Ульянченко, Валерия Ульянченко Производство: Длительность: 99 минут Сайт: Описание: Этот фильм о том, как рутина повседневной жизни может изменить человека, его сознание и душу. Это также попытка осмысления выбора, который каждый из нас делает и который формирует нашу жизнь. Семья из четырех человек живет в странной пригородной вилле, которая больше похожа на инсталляцию из зеркальных предметов, чем на реальный дом. Главный герой – 30-ти летний сын почти не появляется на экране, но его присутствие тотально. Сын, который с детства болеет астмой и экземой, использует свои болезни для манипуляций сестрой и родителями. Жизнь семьи - бесконечный ритуал удовлетворения его прихотей и тревожного ожидания очередного астматического приступа. Жовтень 19:35; 21:30

Интернет Менины (картина) — Википедия В 1957 году Пабло Пикассо написал 58 вариаций на тему «Менин», которые находятся в музее Пикассо ... М. В. Алпатов. О композиции картины «Менины» Веласкеса ... ru.wikipedia.org Видео Como Um Menino - Ls Jack Para quem tem saudades de ouvir uma boa música do Ls Jack e 18 июн 2008 www.youtube.com

Стр. 1 из 2

30.10.09 11:46


http://telekritika.ua/daidzhest/print/48901

30.10.09 11:39

http://telekritika.ua/daidzhest/2009-10-29/48901

Олег Коцарев, ZaUA 29-10-2009

Нарешті, більш ніж через рік після офіційної прем’єри, український артхаусний фільм Las Meninas, що взяв участь у 24 міжнародних фествалях, іде в кінотеатрах на батьківщині

Las Meninasзняв Ігор Подольчак (за участі американського кліпмейкера Діна Карра), це його перше повноформатне кіно. Цікаво, що часом Подольчака звинувачують, начебто він був серед тих діячів, які у 2004 році вигадували та втілювали пропагаднистський вірус «Три сорти українців». А втім за руку його, здається, не ловив ніхто, та й нинішнє кіно до геополітичних терактів відношення не має.

Звідки така назва фільму? Взагалі Las Meninas- це картина іспанського художника часів бароко Дієго Веласкеса, її назва перекладається як «фрейліни». Цей малюнок із доволі багатозначним сюжетом та символікою, можливо, є «спадкоємцем» «Портрету подружжя Арнольфіні» голландця Яна ван Ейка і також сам породив чимало переспівів та алюзій.

У фільмі від Веласкесового твору - і колористика, й статичність, і особлива роль дзеркал, у які час від часу переміщується вся дія, і підкреслення не головних, на перший погляд, деталей та персонажів.

З дітьми веселіше, або Микола Вересень - кінозірка Виразного зовнішнього сюжету в Las Meninasнемає за визначенням. Отож тим, хто мріє про українські блокбастери, на це кіно відразу можна не йти. Але за підсумком перегляду певна сюжетна лінія таки утворюється, дуже, щоправда, відкрита для різних трактувань.

Наприклад, для наступного. Усе починається з того, що літнє подружжя в заміському будинку обговорює, що було би, якби вони свого часу завели дітей. «Було б якось веселіш». Увесь фільм надалі і є тією варіацією їхньої долі, в якій у них є діти. З котрими й справді виходить значно веселіше - син і дочка стають об'єктами і суб'єктами інцестуальних пристрастей, паралельно в матері розвиваються майже зюскіндівські пристрасті з віолончеллю, а в сина починається екзема.

Page 1 of 4


http://telekritika.ua/daidzhest/print/48901

30.10.09 11:39

Навколо хвороби сина, любові та прихованої злості до нього й крутиться подальше життя родини. А в кінці фільму сюжет повертається до початку: родина виявляється лише сусідами літнього подружжя, котре знову, тими самими словами, що й напочатку, обговорює, що було би, якби вони колись завели дітей.

Та про все це у фільмі треба ще здогадатися, воно ховається, ніби у Веласкесовому дзеркалі. А на першому плані - чарівно скомпоновані й зафіксовані предмети, звуки та люди.

Одне з помітних відкриттів Las Meninas - Микола Вересень як кіноактор, що може тепер претендувати на звання зірки артхаусу. Абсолютно переконливо й доречно він грає відразу двох малосхожих між собою людей - літнього батька, спокійного й невеселого, і ще молодого життєрадісного «пофігіста». Ці двоє постійно змінюють одне одного в кадрі, постмодерно продовжуючи розпочату іншим дію чи мову. Можна вважати їх або різними втіленнями батька, або чоловіками, відповідно, матері й доньки.

До речі, мати (Любов Томашевська) й дочка (Ганна Яровенко) тут теж цілком взаємозамінні - вони обидві сублімують свої думки і пристрасті в істеричний господарчо«берегинний» клопіт (заради цього клопоту мати, здається, пожертвувала своїми музичними здібностями й амбіціями - надто вже промовисто столові прибори лежать на роялі замість столу, а вона час від часу за нього сідає і не наважується заграти), і якщо спочатку дочка якось намагається проти цього повставати, у кінці фільму вона вже навіть сварить власних дітей материними словами.

Що ж до самого сина (Дмитро Чернявський) - він з'являється в картині зовсім епізодично, переважно в сцені мастурбації. Взагалі, сексуальні сцени у Las Meninasзображені без надмірної вульгарності чи незграбного натуралізму, а проте якось надто концентровано і перевантажено. Після них лишається відчуття невеселої надмірності.

Page 2 of 4


http://telekritika.ua/daidzhest/print/48901

30.10.09 11:39

Синтез мистецтв як чергове поодиноке досягнення українського кіно Надзвичайно важлива в цьому фільмі музика. Автор більшої її частини - сучасний український поставангардний композитор Олександр Щетинський. Чотири прикметники, що найкраще характеризують музичну складову Las Meninas: атональна, тривожна, шляхетна, різноманітна.

Las Meninas можна навіть назвати музичним фільмом, хай і не в найбільш традиційному розумінні цього словосполучення. Ба більше, звук (у тому числі й звуки не з музичних інструментів) тут набагато динамічніший, діяльніший за людей чи за інші зображення, він живе своїм життям, що його можна потрактувати, наприклад, як приховані емоції персонажів, що часто не знаходять виходу на зовні, особливо у незначущих розмовах про рибу, вегетаріанців, у болючних уривчастих словах про хворого сина, у постійному пересуванні посуду та інших побутових предметів чи навіть у напівненавмисному побитті цих предметів.

До означення «музичний фільм» цілком вільно додати щось на зразок «фільм-малюнок». Чи не кожен кадр тут - маленький натюрморт. Або в крайньому разі портрет. У будьякому випадку Las Meninasдуже «малярський» фільм, і кадри в ньому вибудовано просто чудово, часто з веселими натяками на знамениті голландські натюрморти.

Живописність ця, крім очевидних переваг, дала фільмові й такий недолік, як надмірну статичність. Не скрізь і не завжди, але картина, здається, виразно потребує в окремих місцях трохи більше динамізму і пружності.

Навіть з уже написаного очевидно, наскільки Las Meninas інтертекстуальний твір. Свідомі й несівдомі, помітні й малопомітні натяки або діалоги з Веласкесом та багатьма іншими художниками, з різними музичними пластами й епохами, згадується в контексті Las Meninasі, наприклад, Пітер Грінвей. А я би додав і Кіру Муратову, не без впливів якої побудовано то сонні, то істеричні діалоги, в яких жодна сторона не розуміє й не чує співрозмовця.

По-своєму Подольчак долучився й до нескінченної у світовому мистецтві дискусії про інтелігенцію. Фільм став черговим свідченням того, що і сьогодні з мільйона цитат, загальних місць і вічних мотивів можна спокійно зробити талановиту й оригінальну мистецьку річ.

А українське кіно продовжує працювати в попередньому режимі - фільмів майже немає, але серед них шалений відсоток естетично вартісних, яскравих речей. І важко визначитися, чи маєш радіти цьому як любитель авторського, а не масового кіно, чи сумувати, Page 3 of 4


http://telekritika.ua/daidzhest/print/48901

30.10.09 11:39

розуміючи неприйнятність такого мистецтва для більшості глядачів та індустрії.

Дуже символічно: на сеансі у кінотетарі «Жовтень» було п'ять глядачів, через якісь технічні проблеми зображення вкрилося дивним синюватим туманом, а коли фільм закінчився, співробітники забули його вимкнути - і Las Meninasвідразу після титрів розпочався наново, на втіху тим трьом глядачам, які спізнились і пропустили початок...

Олег Коцарев, Громадський портал ZaUA

Фото - ZaUA

© 2001—2007, «Телекритика». Всі права застережено

Page 4 of 4


).4%2.!4)/.!, &),- '5)$% UKRAINE | 309

5KRAINE 6OLODYMYR 6OYTENKO

4

HE LAST YEAR SAW SOME INTERESTING MOVEMENT IN THE 5KRAINIAN üLM INDUSTRY 4EN FEATURE üLMS WERE RELEASED THEATRICALLY TWICE AS MANY AS LAST YEAR !ND FOR THE üRST TIME SINCE THE COUNTRY GAINED ITS INDEPENDENCE A 5KRAINIAN üLM 2OBERT #ROMBIElS 3APPHO EARNED OVER 53 MILLION AT THE LOCAL BOX OFüCE !NOTHER SIGNIüCANT MOMENT WAS THE GOVERNMENTlS DECISION REGARDING COMPULSORY DUBBING OR SUBTITLING OF FOREIGN üLMS INTO THE COUNTRYlS OFüCIAL LANGUAGE 4HIS HAS LED TO A RELATIVE DECREASE IN CINEMA ATTENDANCE BUT FURTHER CONTRIBUTED TO THE 5KRAINE MARKETlS INDEPENDENCE FROM 2USSIA 4HE -ULTIPLEX (OLDING #OMPANY WHO DOMINATE THE EXHIBITION MARKET IN THE 5KRAINE

OPENED ITS LARGEST CINEMA TO DATE THE TWELVE SCREEN MEGAPLEX IN +IEV

!S FOR THE MOST PROLIüC 5KRAINIAN DIRECTOR

/LEKSANDR 3HAPIRO MANAGED TO COMPLETE THREE FEATURES WITHIN THE LAST YEAR "ES 0ORNO IS ABOUT A GROUP OF SCHOOL CHILDREN WHO ENTER THE SHADY WORLD OF PORNOGRAPHIC üLMMAKING WHILE #ASTING AND 0ICK 5P ARE TWO LOW BUDGET ART HOUSE üLMS /F THESE TWO #ASTING WAS ONE OF A NUMBER OF üLMS FEATURED AT THE #ANNES &ILM -ARKET 4HE PREMISE INVOLVES THIRTY SIX ACTORS WHO APPEAR AT A CASTING SESSION UNAWARE THAT MATERIAL SHOT IN EACH SESSION WILL BECOME PART OF A SINGLE THIRTY SIX SCENE FEATURE 4HE AIM OF THE üLM IS TO PRESENT A MOSAIC OF +YIV LIFE 5KRAINIAN ART HOUSE CINEMA BOASTED A NUMBER OF üLMS FROM DIFFERENT GENERATIONS +IRA -URATOVA WHO üLMS UNDER HER SELF DESCRIBED STYLE KNOWN AS kCRITICAL SURREALISMl COMPLETED THE #HRISTMAS SOCIAL TRAGIC COMEDY -ELODY FOR A "ARREL /RGAN -ELODIYA DLYA SHARMANKI

ABOUT TWO ORPHANS WANDERING THROUGH AN IMMENSE CITY )HOR 0ODOLCHAK THE POPULAR

IFG_2009_pages.indb 309

Kira Muratovaâ&#x20AC;&#x2122;s Melody for a Barrel Organ

5KRAINIAN GRAPHIC ARTIST MADE HIS FEATURE DEBUT WITH ,AS -ENINAS A POSTMODERN TAKE ON THE FAMOUS CANVAS BY 6EL¸SQUEZ )T RECEIVED ITS WORLD PREMIERE AT THE 2OTTERDAM &ILM &ESTIVAL 0RESENTLY THE DIRECTOR IS EDITING HIS NEXT üLM 3PACE +OSMOS INSPIRED BY 7ITOLD 'OMBROWICZlS WORK )N TERMS OF PRODUCTION -ELODY FOR A "ARREL /RGAN AND ,AS -ENINAS ARE RELATED TO /LEH +OKHAN THE CHIEF OF 3OTA #INEMA 'ROUP 4OGETHER WITH 0OLISH CO PRODUCERS +OKHAN ALSO PRODUCED THE EXISTENTIAL DRAMA 7ITH A 7ARM (EART 3ERCE NA DLONI BY +RZYSZTOF :ANUSSI )T STARRED ONE OF 5KRAINElS TOP ACTORS

"OHDAN 3TUPKA WHOSE PERFORMANCE WAS AWARDED A PRIZE AT THE 2OME &ILM &ESTIVAL 3OTA ALSO PRODUCED 2OMAN "ALAYANlS "IRDS OF

Serhiy Bukovskiyâ&#x20AC;&#x2122;s The Living

22/12/08 17:41:04


310 | UKRAINE ).4%2.!4)/.!, &),- '5)$%

0ARADISE 2AYSKI PTAKHY A TRAGIC REČECTION ON THE PERIOD OF TOTALITARIAN RULE WHEN 5KRAINIAN WRITERS IN THEIR SEARCH FOR FREEDOM DESIRED TO ČY LIKE BIRDS TO ESCAPE THE 3OVIET 5NION 4HE HISTORY OF THE (OLODOMOR GENOCIDE OF p IS PIERCINGLY TOLD BY 3ERHIY "UKOVSKIY IN HIS DOCUMENTARY 4HE ,IVING :HYVI  $URING THIS PERIOD THE COMMUNIST REGIME EXTERMINATED APPROXIMATELY SEVEN MILLION PEASANTS THE LARGEST CLASS OF THE 5KRAINIAN NATION Ihor Podol’chak’s Las Meninas

SOCIETY THAT APPEARS TO BE EDGING TOWARDS AN ACUTE ECOMNOMIC AND IDEOLOGICAL CRISIS

Oles Yanchuk’s Metropolitan Andrey

4HE YEARlS BEST üLMS 4HE ,IVING 3ERHIY "UKOVSKIY -ELODY FOR A "ARREL /RGAN +IRA -URATOVA ,AS -ENINAS )HOR 0ODOLlCHAK 0ICK 5P /LEKSANDR 3HAPIRO "IRDS OF 0ARADISE 2OMAN "ALAYAN

/LES 9ANCHUK WHO ON THE DAWN OF 5KRAINIAN INDEPENDENCY üLMED (OLOD  COMPLETED A BIO PIC ON THE LIFE OF !NDREY 3HEPTYCKY

THE -ETROPOLITAN OF THE 5KRAINIAN "YZANTINE DENOMINATION OF THE #ATHOLIC #HURCH FORBIDDEN AT THE TIMES OF THE 5332 5NFORTUNATELY THE SKETCHINESS OF -ETROPOLITAN !NDREY 6LADYKA !NDREY REDUCED THE IMPACT OF THE üLM ON THIS EXTRAORDINARY CHARACTER

1UOTE OF THE YEAR

4HE WORLD ECONOMIC CRISIS WILL CERTAINLY INČUENCE üLM PRODUCTION !LREADY THE PROPOSED INCREASE BY  OF THE BUDGET FOR üLM PRODUCTION HAS BEEN SHELVED LEAVING THE  BUDGET THE SAME AS  (OWEVER

INDEPENDENT PRODUCERS ARE SHOWING NO SIGNS OF SLOWING DOWN

discussing the world economic crisis.

%ARLY  WILL SEE THE COMPLETION OF A NUMBER OF üLMS BY NEW DIRECTORS )N PARTICULAR

6ALENTYN 6ASYANOVYCH THE PRIZE WINNER OF #LERMONT &ERRAND &ILM &ESTIVAL WITH HIS SOCIAL TRAGICOMEDY -ATTER OF #OURSE :VYCHAYNA SPRAVA ABOUT AN INTELLECTUAL COPING WITH THE REALITIES OF 5KRAINElS CONSUMER SOCIETY A

IFG_2009_pages.indb 310

‘The crisis can hardly influence the Ukrainian film industry, which is in its embryonic state. One fact is obvious: the one who would find now resources and ideas for creation of highquality film product and would overcome crisis difficulties, in two years will lay a claim to leadership in the whole domestic film industry and will be able to easily enter the international market.’ Producer OLEH KOKHAN

$IRECTORY !LL 4EL&AX NUMBERS BEGIN   #ENTRAL 3TATE !RCHIVES OF &ILM 0HOTO  3OUND $OCUMENTS  3OLOMYANSKA 3T +IEV  4EL   &AX   -INISTRY OF #ULTURE  !RT  &RANKA 3T +IEV  4EL   &AX  

6/,/$/-92 6/94%.+/ IS A üLM CRITIC

EDITOR IN CHIEF OF THE ANALYTICAL QUARTERLY +)./ +/,/ AND PRESENTER OF THE WEEKLY PRO GRAMME ABOUT ART CINEMA ON NATIONAL 46

22/12/08 17:41:06


Лариса Денисенко - Документ, 19.10.09

http://larysa.com.ua/content/view/180/1/

Офіційний сайт Лариси Денисенко Домашня Біографія Посилання Преса Галерея Контакт

Документ, 19.10.09 Опитування ВАШ вибір

Пошук... Книжки Сарабанда банди Сари Помилкові переймання 24:33:42 Танці в масках Корпорація ідіотів Кавовий присмак кориці Забавки з плоті та крові

Дуже цікавий, як на мене, буде сьогодні, в ніч з Понеділка на Вівторок, ефір «Документу». Але цього тижня нас посунули ще глибше, якщо можна так висловитися, отже Понеділок, 19 жовтня, 01:55 (повтор 05:10) Тема № 1 : Фільм Ігоря Подольчака „Las Meninas” Гості: Олександр Щетинський, композитор та Микола Вересень, виконавець головної ролі

Забавки з плоті та крові Кавовий присмак кориці Корпорація ід отів Танці в масках 24:33:42 Помилкові переймання Добре Результати

Зі мною Зараз на сайті: 1 гість

Відео: 2 уривки з фільму http://www.dt.ua/3000/3680/67325/

Світлинки

Тема № 2: „КГБ та інші” Ігоря Померанцева. Гості: Ігор Померанцев – письменник, поет, радіожурналіст „ВВС” і „Радіо Свобода” та Діана Клочко, шеф-редактор видавництва „Грані-Т”, перекладач книжки. http://www.grani-t.com.ua/ukr/authors/84/

< Попередня

Наступна >

Створено завдяки & Богдан Логвиненко

Лічильник

Стр. 1 из 1

25.10.09 13:38


КІНОМІЛЬЙОН - Статті - KINOKOLO.UA

"Вічне світло незаплямованого розуму"

Rambler's Top100

http://www.kinokolo.ua/articles/687/

"Богдан Ступка, актор" Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 Закінчив студію при Львівському театрі.

Кино на пьедестале. «Оскар» и другие награды Америки Алєксєй Дунаєвський. Кино на пьедестале. «Оскар» и другие награды Америки. – ГЛОБУСПРЕСС, 2006. – 864 с. – Російською мовою.

Новини | Кіноклуби | Арґумент-Кіно Статті | Інтерв'ю | Сценарії | Зйомки

17.10.2009 18:01

КІНОМІЛЬЙОН

Кінопрем'єри | Кінотеатри Конференції | Форум Шукати Кіноколо

Фотобанк

25.09.2009 19:25 «МАМА ПОМЕРЛА В СУБОТУ НА КУХНІ…» Документальний фільм Максима Васяновича, дипломна його робота в Університеті ім. Карпенка-Карого, «Мама померла в суботу на кухні…» (55 хв.), що він створений на студії «Гармата-фільм», з кількох оглядів є принциповим як для режисера-початківця. Він є принциповим як для молодої людини, що обрала мистецтво справою життя й утверджується зі світоглядними цінностями. Зрештою, він є принциповим як для режисера-документаліста у сенсі фаховому...

Енциклопедія

16.10.2009 18:48 ДНІ ІСПАНСЬКОГО КІНА’2009 Від 20 до 23 жовтня 2009 року в столичному Домі кіна пройдуть Дні іспанського кіна. У програмі фестивалю – 8 фільмів, різних за жанрами, темами й часом виробництва… 16.10.2009 17:41 МОЛОДІСТЬ’39: Готовність перед стартом 15 жовтня 2009 року в залі «Сінематека» культурного центру «Кінотеатр «Київ» відбулась третя прес-конференція 39 МКФ «Молодість» за 9 днів до початку фестивалю… 16.10.2009 16:35 Голлівудські мультгерої забалакають голосами українських дітей Перед виходом у світовий прокат нової анімаційної стрічки для родинного перегляду «Планета 51» проходить дитячий конкурс на озвучування головної ролі в цьому фільмі…

13.10.2009 15:03 Екранні чоловіки Вуді Аллена У багатьох своїх картинах Вуді Аллен залишав головну чоловічу роль для самого себе. Вона цілком уписувалася до його сценічної маски, яка є доволі традиційною для американської комедії... 12.10.2009 20:17 «Мрія Кассандри», Вуді Аллен У програмі 18 жовтня о 23:05 демонструватиметься стрічка одного з найориґінальніших і найплідніших американських мистецьких режисерів – 42-га екранна робота знаменитого Вуді Аллена, «Мрія Кассандри»... 07.10.2009 23:51 Мотиви позбавлення свободи однієї людини іншою Кіно приводить безліч мотивів позбавлення свободи однієї людини іншою. Діапазон тут надзвичайно широкий: від побутових причини – до політичних міркувань. Проте найчастіше - через пристрасть...

Володимир Войтенко, "ukraЇnext" Кіно вже майже 100 років як перебуває в культурномистецькому аванґарді. Його вплив на людство колосальний щодня – вчора, сьогодні, завтра. Кіно – найвитратніше з мистецтв. Кожна притомна національна кінематографія оперує шаленими мільйонами. Ця сила грошей відповідно ж акумулює енергію мільйонів людей, причетних до створення знаменитої додаткової вартості. Своєю чергою, ця енергія дивовижним чином еманує з екрана, коли ми навіть дивимося найдурнішу комедію чи найсльозоточивішу мелодраму. Лишень чий образ світу приходить з ними до нас щодня?!. Сумнозвісна істина «народ, який не хоче годувати свою армію, годуватиме чужу» універсально корелюється з нашою кінематографічною проблемою. В незалежній Україні своєму, вітчизняному, кіно, яке природно ідентифікувало б та ретранслювало всередині країни й поза її межі нац ональний образ світу у всіх можливих вимірах, не дають належно вкорінитися, прорости, розквітнути etc. Cамосійне кінонасіння протягом 18 років сходило і сходить, бо маємо незгіршу у світі кінотрадицію – нехай у совєтській тіні, але вона дарувала низку надпотужних, світового звучання, явищ. Хоча першопричини, звісно, значно глибші – в давній, надзвичайній у своїй пластичній різноманітності й тривкості, народній зображальній культурі. Зерня українських «рухомих картинок» завше падає на вдячний культурний ґрунт. (Закономірно, саме українська кінооператорська школа, іманентно позаідеологічна, була й лишається у вимірах відомого фахового абсолюту – від Демуцького й до Михальчука). Але, сказати б, Довженкова «Земля» як український кіносимвол наразі втратила родючість. Бо кіноземлю, кому належиться, не плекають. Зрештою, проблема постання повноцінної національної кінематографії криється у філософсько-світоглядних підвалинах українського державотворення. Сенс існування тієї чи тієї держави, її вселюдське виправдання, хіба що в збереженні й модерному розвої певної культури. В нашому випадку мало би бути – української, за умовчанням – з усіма нюансами поліетнічної країни. Вочевидь, світогляд і філософія наших державців химерно не такі. Принагідно: Ющенко – перший український президент, який взагалі виявив бажання отримати «кілька резонансних нац ональних фільмів», але й досі, певне, не зрозумів, звідки вони беруться; Піскун, депутатреґіонал, - обурився законотворчим кіноініціативам, мовляв, «то ще й закон про макраме накажете приймати?!»; «помаранчевий» депутат Каськів на засіданні колегії Мінкульту запропонував запрошувати робити українське кіно тих, «у кого це краще виходить, з Голлівуду»; ну а Юлія Тимошенко, не забуваймо, заробила свій «перший мільйон» в якості «кіномеханіка» ери т.зв. «комсомольських відеосалонів»… Отже, чого не маємо, але повинні домогтися? Одного – системної держкінополітики. Річ універсальна, що для Франції, США чи Росії, що й для України; звісно, у своєму виданні. Бо повноцінна кінематографія – попри решту складових, з десятками національних фільмів, які з цікавістю дивиться свій глядач, - може постати тільки в такому разі. Це низка підтримчих законів і фундування та діяльність незалежної

Стр. 1 из 2

16.10.2009 19:25 Кіно до хліба У період кризи українці прагнуть не лише хліба, а й видовищ, забезпечуючи кінотеатри стабільною відвідуваністю… Криза не вплинула на бажання українців ходити в кіно, констатують вітчизняні прокатники. Навіть навпаки...

21.09.2009 21:08 Дніпро, Шапіро та гриби У гірському селищі Ворохта, що на ІваноФранківщині, від 11 до 13 вересня проходило «Свято грибів», де український кінорежисер Олександр Шапіро представив сценарій свого нового фільму «Дніпро». Власне, й Шапіро з’явився ще тим «грибом»: на голові мав червону кепку з білими колами, чим, можливо, хотів натякнути, що він «головний мухомор цього свята»... 21.09.2009 19:33 Харків може втратити культурний осередок національного значення – кінотеатр «БОММЕР» Наприкінці червня 2009 року Харківська обласна рада прийняла рішення про конкурсний продаж приміщення кінотеатру «БОММЕР». У відповідь на це рішення на початку вересня стартувала громадянська кампанія «Врятувати «БОММЕР», яка ставить за мету зберегти кінотеатр у власності громади... 15.09.2009 17:33 Українське кіно презентує себе в Мюнхені У вересні проходить фестиваль «Дні українського кіна у Мюнхені. Панорама українського кіна». Його організувала Українська кінофундація (УКФ). У столиці Баварії 8-16 вересня публіці представляють 14 фільмів з України. «У ретроспективі – не лише кінокласика, а якщо й класика, то досить жива. Найстаріший фільм – «Тіні забутих предків», а є роботи й досить молодих режисерів»... 07.09.2009 20:22 ІДЕНТИФІКАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО Фестиваль «Дні українського кіна у Мюнхені. Панорама українського кіна» пройде 8-16 вересня 2009 року. На ньому буде представлено найбільшу програму фільмів, досі презентованих Українською кінофундацією: вісім повнометражних стрічок і шість короткометражних. Фестивальні покази пройдуть у Мюнхенському кіномузеї... 16.08.2009 16:23 Бруно. Записки з підпілля 23 липня на українські екрани мав вийти фільм "Бруно", де головну роль зіграв британський комік Саша Барон Коен. За тиждень, що передував прем’єрі картини, "Бруно" встигли заборонити дві державні інстанції: Міністерство культури та Національна комісія з питань моралі. Слава Богу, є інтернет. 18.05.2009 15:34 Ніби за сценарієм Міхалкова Ситуація в Національній спілці кінематографістів України нагадує нещодавній скандал у російській кіноспілці... 28-29 квітня відбувся черговий V (XI) з'їзд НСКУ, на якому новим головою було обрано Сергія Тримбача. Напередодні події колишній голова Борис Савченко намагався скасувати з'їзд, проте це йому не вдалося. Тепер він не визнає легітимність з'їзду й повноважень нового голови. Водночас 14 травня відбувся другий пленум нового правління, яке обрало Олега Фіалка заступником голови... 07.05.2009 00 51 Олівці страху Страх – це субстанція, безпосередньо пов’язана з живописом… Я думаю, вся річ у тому, що Девід Лінч займався живописом і захоплювався Кокошкою. Ясно, що нічим добрим це закінчитися не могло. Зрозуміло,

19.10.09 15:07


КІНОМІЛЬЙОН - Статті - KINOKOLO.UA

http://www.kinokolo.ua/articles/687/

кіноінституції, яка була б уповноважена від держави на часткове фінансування різноманітних, не тільки фільмових, проектів; це пільгові умови будівництва нових кінотеатрів, без критичної маси яких вітчизняний фільм навіть теоретично не спроможний повернути витрачені на його виробництво кошти; це вивчення історії кіномистецтва в середній та вищій школі, а також фундування Вищих режисерських курсів, які б привели в укр.кіно світоглядно й мистецьки сформованих людей. Власне, процес оновлення кінокрові повільно, нехай не надто помітно, та вже відбувається. Так, ориґінальний художник, натхненник Фонду Мазоха Ігор Подольчак, рішуче перейшов до творення «рухомих картинок». Його дебют «Las Мeninas» – один з найцікавіших арт-експериментів в українському кіно нової доби – першим з наших фільмів став конкурсантом мистецького Роттердамського МКФ; і ще виблискував на кількох десятках інших. Прикметно, що левову частку виробничих витрат Подольчак взяв на себе. Тим самим робом він нині закінчує й другу свою кінострічку. А й так: не можеш не робити кіно, роби його! – великі справи рухають одержимі. Інша бажана тенденція – повернення до вітчизняного кінопростору талановитих митців, розпорощених по світах. Перша ластівка – Сергій Лозниця, видатний кінодокументаліст, що все життя фільмував деінде, але не в Україні. Він творить вишукані й витончені художні неігрові картини, кожна з яких усипана нагородами престижних міжнародних кінофестів. Минулого року український виробничий слід з’явився у його монтажному фільмі «Вистава». Повнометражний ігровий дебют «Щастя моє» Лозниця створює в українсько-німецькій копродукції. До речі, виробнича й творча інтеграція до європейського кінопростору також є однією зі стежок, що виводять на перспективний шлях. Взагалі, наше мистецьке кіно, за всієї виробничої мізерії, зауважує надзвичайний потенціал усієї справи. Особливо ж короткометражні твори – чи то ігрові, чи документальні, а чи ж анімаційні. Останні п’ять років це підтверджено десятками щонайпрестижніших фестивальних нагород. Та це, сказати б, лишень один (і вже видимий!) бік того нового українського кіно, на яке чекаємо. Разом із тим, доки українські кінематографісти не помітять реального українського життя у всій його драматичній повноті, чи й трагікомічності, й не зможуть про нього розповісти своїм потенційним глядачам зрозумілою, але й ориґінальною та адекватною жанровою мовою, доки не зможуть відчути себе залежними від тих самих глядачів як морально, так і матеріально (мільйон кінотеатральної публіки зробить окупним малобюджетний вітчизняний фільм), доти також нічого кардинального не відбудеться. Головне ж – не відбудеться тієї держави, яка матиме історичне виправдання. А лиш так – «тіні забутих предків»… Як колись казали селяни, котрі протягом бездержавницьких століть лишалися формотвірним станом української нації, – «буде хліб, буде й пісня»? За новітніх часів я б запропонував іншу світоглядну формулу – «буде українське кіно, буде й українська держава». Звісно, й за решти належних складових…

що людина, яка любить Оскара Кокошку, починає ставитися до страху як до застуди, випробовуючи різні засоби боротьби з ним... 29.04.2009 23:26 ТРАЙБЕКА: У Нью-Йорку проходить восьмий міжнародний кінофест Восьма «Трайбека» стартувала 22 квітня. Цей міжнародний кінофестиваль триватиме до 3 травня. Це один із наймолодших і водночас найважливіших міжнародних кінофестивалів, які відбуваються у США. В атмосфері економічної кризи, якій поки що не видно кінця, фестиваль має більш робочу, ніж парадну тональність. 19.02.2009 21:36 БЕРЛІНАЛЕ: Магії й месиджі. Як збалансувати мистецькі фантазії і грубу реальність Що таке великий кінофестиваль? Навіщо їздити на нього? Фільмів і так багато — дивись донесхочу. Та це все одно, що запитати, навіщо ходити в музей... А тому, що колекція, а тому, що пропонується певний кут зору — і на саме мистецтво, і на реальність як таку. Берлінський кінофестиваль, який закінчив свою роботу минулої суботи, є одним із найбільших музеїв сучасного світового кіно... 17.02.2009 11:01 БЕРЛІНАЛЕ: Змагатися з реальністю. У столиці Німеччини кінопокоління 30–річних переграло класиків Чи не вперше за останні роки головний приз Берлінале не став абсолютною несподіванкою. Фільм «Згіркле молоко» молодої перуанської режисерки Клаудії Льоси (їй 33 роки) отримав «Золотого ведмедя», і це виглядає загалом справедливо... 14.02.2009 12 53 БЕРЛІНАЛЕ: Ведмежі пристрасті Сьогодні, суботнього вечора 14 лютого, Берлінський кінофестиваль урочисто відзначить завершення своєї роботи. У Берлінале-палаці (у ньому п’ять поверхів для глядачів з усіма можливими зручностями і величезним екраном) вручать один Золотий і кілька Срібних «Ведмедів» (цей звір, як відомо, є символом німецької столиці). Прогнози тут роблять украй обережно — у цього фестивалю є мало не ментальна особливість їх спростовувати... 13.02.2009 13:13 Фінішний поспіх. На Берлінале продано 270 тисяч квитків. Це місцевий рекорд! Кінофестиваль уже й при фініші. Сьогодні у великому конкурсі показують фільм «Татарак / Tatarak» невтомного польського класика Анджея Вайди. Уже за вісімдесят, а от не вичахає енергія. Можливо, й тому, що Вайда не дає собі відпочивати — ні на лаврах, ні на усвідомленні прожитих літ. Ти працюй — і вік не нагадуватиме про себе... 12.02.2009 18:39 Коктейль за компанію. Фестиваль у Берліні означив претендентів на головні призи та спровокував дискусію про політкоректність Головною подією сьогодні на Берлінале буде показ фільму «Пил часу / I skoni tou chronou» знаменитого грецького режисера Тео Ангелопулоса. Це друга частина замисленої ним історичної трилогії...

Переглянути

Новос и кино ukrfilm com

Стр. 2 из 2

19.10.09 15:07


Kinoart.ru : Журнал : № 4 за 2009 год : Разборы : Сергей Тримбач: Летать охота... - Кино стран СНГ

По старинке. Материалы предыдущего сайта.

30.10.09 11:54

Вим Вендерс: о городах и их обитателях.

Содержание № 4 за 2009 год

Сергей Тримбач Летать охота... Когда-то мы знали о фильмах Украины, Казахстана, Эстонии или Белоруссии не меньше, чем о том, что снималось на «Мосфильме». Сегодня мы имеем самое смутное представление о кинопроцессе в бывших советских республиках. Статья киевского кинокритика Сергея Тримбача о картинах, которые собрал прошлогодний фестиваль в Анапе, отчасти восполняет этот пробел. Как правило, многие по привычке считают, что украинцам практически нечего показывать. А уж если учитывать контекст странной

Иствуд готов и дальше разрушать клише и превосходить все зрительские ожиданияю

ЂРайские птицыї, режиссер Роман Балаян межгосударственной вражды... Но, слава богу, кинематографистам удается быть выше предрассудков. Из Киева в Анапу прибыл не один, а несколько украинских фильмов. Было о чем поговорить. Изготовился я к язвительной критике нового фильма Олеся Янчука «Владыка Андрей». Помнится, его картина «Непокоренный» вызвала на Московском международном фестивале целую бурю эмоций — ее прочитали как едва ли не апологию фашизма. На сей раз все обошлось гораздо спокойнее. Фильм, правда, исполнен в лучших традициях соцреалистического толкования недавней истории, когда в судьбе выдающегося человека выбирается самое достойное, а конфликтное выводится за скобки. На пресс-конференции и режиссер Олесь Янчук, и сценарист Михаил Шаевич откровенно об этом говорили: хотелось толерантности, а «дразнить гусей» — совсем другое кино. И опыт предыдущих фильмов наверняка решили учесть... Хотя все же жаль. Личность митрополита Андрея Шептицкого, многолетнего главы Украинской греко-католической церкви, слишком неоднозначна и сложна, в нем преломилась украинская история, которую необходимо не только «фотографировать», но и осмыслять. Конечно, куда проще перевести все в русло эпической величавой саги — якобы для того, чтобы не потерять масштаб исторического деятеля, не утонуть в мелочах и подробностях. Да ведь в них, как известно, и прячется бес истории. Смотреть на нее словно бы из уютного кресла современного самолета — занятие полезное, безусловно. Но как-то так получается в нашем кино, что иной ракурс и не предполагается. Историей своего народа нужно гордиться — да! А делать выводы из этой самой истории, чтобы на приснопамятные грабли не наступать? С этим большие проблемы. Еще как-то посмеяться над собой — тут мы справляемся. Но проанализировать — упаси бог. Вдруг обнаружится, что мы сами во многом виноваты. Что история наша такова именно потому, что очень похожа на нас, драгоценных. Впрочем, картина «Райские птицы» Романа Балаяна (она представляла Украину в большом конкурсе) вроде бы как именно

http://www.kinoart.ru/magazine/04-2009/review/tr0904/

Page 1 of 4


Kinoart.ru : Журнал : № 4 за 2009 год : Разборы : Сергей Тримбач: Летать охота... - Кино стран СНГ

30.10.09 11:54

об этом. 1981 год, тот самый, когда снимались классические уже «Полеты во сне и наяву». Молодой писатель Голобородько (Андрей Кузичев) написал роман, ЂВладыка Андрейї, режиссер Олесь Янчук у которого нет ни малейших шансов увидеть свет в СССР брежневских времен. Судьба сводит его с писателем старшего поколения (Олег Янковский). Такой себе Макаров, постаревший и научившийся летать. В натуре и на натуре. Это получается особенно хорошо, когда он занимается любовью со своей юной женой (Оксана Акиньшина). Этакие семидесятнические представления о свободе, которая немыслима без свободы сексуальной. Но в те времена ощущение свободы было чем-то экстремальным — все равно, что без парашюта прыгнуть или из окна многоэтажки нырнуть. Балаяновские «Полеты...» 81-го года были во сне, а наяву не хватало воздуха, чтобы дышать нормально. Нынче другие ощущения про то далекое время — и у сценариста картины Рустама Ибрагимбекова, и у Балаяна: надо только выучиться летать по-настоящему, на самом деле. Мир здесь эфирен, воздушен, полуразмыт, не сфокусирован на чем-то конкретном — словно бы на полотнах импрессионистов. Социума как такового нет — как чего-то отвердевшего, нет и поведенческих правил, и кодексов чести. Потому импровизируй, созидай хоть что-нибудь методом тыка. Таков авторский взгляд на тогдашнюю советскую действительность — из сегодняшней тупой буржуазной системы координат. Неудивительно, что единственной «твердой» реальностью в фильме является КГБ. Это стена, через которую можно перелететь, перескочить... Но разбить, разрушить даже не пытайтесь. Соответственно единственный реальный персонаж ЂВдвоем с отцомї, режиссер Данияр Саламат в картине — кагэбэшный полковник в исполнении Сергея Романюка (он-то и получил приз жюри за лучшее исполнение мужской роли)... Что-то достоевское сквозит в нем, что-то от незабвенного Порфирия Петровича. Так и ждешь, что спросит, чем это отличаются продвинутые люди от консервативной растительной людности и почему одним можно летать, а другим нельзя? Но нет, советские следователи были все же попроще... Перелетев в Париж, Голобородько обнаруживает, что воздух свободы обманчив — попросту он попадает в мир взрослых прямиком из детства, где все мечта и сладостный эфир, который портит разве что Карабас Барабас из органов. Грохнулся он о парижскую землю, да так, что творческий мотор отказал. Почва не дышит, судьба не складывается. Не потому ли, что при взлете в балласт записали саму жизнь? Другой украинский фильм, «Фрейлины», вошедший в программу «Кино без кинопленки», — дебют в режиссуре художника Игоря Подольчака, который вместе с оператором Сергеем Михальчуком снял визуалистскую барочную композицию про то, что все в мире тлен, кроме насыщенного бытового раствора семейной жизни. Собственно, отношения родственников не столь важны. Сладостны мелочи, подробности, образующие бытийный узор. Люди лишь бледные тени, не слишком заметные на ярком фоне. И никакого социума. Отторжение ткани

http://www.kinoart.ru/magazine/04-2009/review/tr0904/

Page 2 of 4


Kinoart.ru : Журнал : № 4 за 2009 год : Разборы : Сергей Тримбач: Летать охота... - Кино стран СНГ

30.10.09 11:54

Отторжение ткани самой жизни, как чего-то

ЂСваныї, режиссеры Сосо и Бадри Джачвлиани нежизнеспособного, — вот что просматривается в новейших украинских фильмах. Вот такой вотум недоверия ей. Храбрость и нищета рефлексий Название латышского фильма «Свободные птицы» напрямую корреспондирует картине Балаяна. Четыре новеллы четырех молодых режиссеров — Анны Видулеи, Яниса Калейса, Гатиса Шмитса, Яниса Путиньша. Детство, юность, зрелость, старость — четыре поры человеческой жизни. И всё не слава богу, везде темно и вяло, и некому руку пожать, и некого к груди прижать. Страшно жить, волком завыть хочется... Так что герой последней новеллы уходит в леса... Хотя понастоящему ему хочется взлететь — как орел парящий, к примеру. Да не судьба. Ее узор сквозь такую темень никак не раз-глядеть, куда там. Все последние годы было заметно, что фестивальные картины прибалтийских режиссеров уже привычно депрессивны. Не стала исключением и литовская дебютная лента Кристины Буожюте «Коллекционерша», получившая Главный приз за режиссуру. Это работа кинематографически насмотренного человека, но полное впечатление, что о самой жизни молодой кинематографист знает понаслышке. Как и ее героиня, доктор, которая моделирует разные ситуации с собственным участием. Участие есть, а эмоциональной, чувственной связи нет. Не дышит ткань этой жизни, она омертвела. А человек здесь — подобие автомата. Честность авторской констатации подкупает, но только и всего. Наиболее живыми, реальными выглядят в этом ряду персонажи эстонского фильма «Осенний бал» еще одного дебютанта,

ЂКипятокї, режиссер Татьяна Фирсова тридцатишестилетнего эстонца Вейко Ыунпуу. Многофигурная композиция, в которой задействованы шестеро жителей таллинского спального района. Язык эдакого Антониони, говорящего на эстонском. Люди сознательно ��рячутся от жизни, видя в ней нечто имперсональное, им неинтересное, невдохновляющее. Городской мир поделен на квартиры-клетушки, между ними бездонные провалы пространства и времени. Довольно внятный образ, осмысленная режиссура, объясняющая, что отторжение жизненных реалий на экране имеет свои причины — мы в этой жизни себя как-то в упор не видим. Лучше пристроиться в какой-нибудь иллюзийной зоне, и оттуда защищать свою неприкосновенность, свою самость. За храбрость рефлексии жюри наградило фильм Главным призом. В азиатских картинах от жизни не прячутся, смиряясь с ее жестокостью. Казахский режиссер Данияр Саламат в картине «Вдвоем с отцом» работает в режиме неореалистической стилистики — минимализм выразительных средств, скупая очерченность характеров... Одинокий учитель, живущий с сыном в общежитии, неустроенный быт, негромкие печали, тихие радости. Но нет пронзительности, нет ощущения авторского присутствия — режиссер остался в другом мире, из которого запечатленное им выглядит сочинением на заданную тему. Киргизский режиссер Эрнест Абдыжапаров (автор хорошей, сочной картины «Сельская управа»)

http://www.kinoart.ru/magazine/04-2009/review/tr0904/

Page 3 of 4


Kinoart.ru : Журнал : № 4 за 2009 год : Разборы : Сергей Тримбач: Летать охота... - Кино стран СНГ

30.10.09 11:54

на этот раз в фильме «Светлая прохлада» призвал народ смиряться перед судьбой. Народ по преимуществу женский... А в народных обычаях спрессован громадный опыт, в коем много ЂФрейлиныї, режиссер Игорь Подольчак при участии здравого смысла. Дина Каррае Ты любила одного, а выкрал тебя другой — ну, так получилось, и хорошо: могла бы и в девках остаться... Только здесь у Абдыжапарова с юмором не сложилось. Какая-никакая, а дистанция с материалом тут была необходима. В итоге — пресновато и морализаторски. Хотя по отношению к большей части конкурсной программы почти оппозиционно: приемли жизнь, ее нормы и ценности — и люди к тебе потянутся, свет воссияет, рутинный труд обернется красотой и нежностью. В вербальном виде это, согласитесь, симпатично. Но только в вербальном. Зато грузинские «Сваны» Сосо и Бадри Джачвлиани категорически против традиций — в том случае, если они уничтожают самое жизнь. Речь о кровной мести, которая имеет место быть. Герой женится на русской девушке, у них рождается дитя. Только его убьют — по законам той самой мести. Ребенку предстоит стать очередной жертвой... Грузинский вскрик: одумайтесь, зачем опять братоубийство, зачем снова война людей и законов, не ими придуманными? В кипятке будней Российская часть конкурсной программы была облачена по преимуществу в жанровые одежды. Разве что «Сезон туманов» Анны Чернаковой несколько выбивался из строя. Он про то, как молодая московская писательница Марина (Марина Блэйк) приземлилась на британскую землю, выйдя замуж за тамошнего простоватого владельца автомастерской... Еще одна ассоциация с «Райскими птицами». И здесь не пишется, и здесь чувства творческие глохнут в чужой почве. Их пробуждает нежданная встреча с музыкантом Сашей (Сергей Чонишвили) и последовавший затем визит героини в Москву... Да только что ж — сложившуюся жизнь ломать боязно, а мужик из музыканта оказался ненадежным. Не то что серенький с виду английский муженек... Мастеровито, все четко артикулировано. Но получилось моралите: нечего про творческого журавля мечтать, ежели жирненькая синица уже в руках. Эдакий буржуазный вывод просквозил — и истаял в глубине экранных зеркал. Татьяна Фирсова в «Кипятке» более решительна — женщина в возрасте получает шанс выбраться из серости, «падая в любовь» с младым юношей. Однако драматургия картины обескураживающе простодушна: когда после скандальных разборок героиня продолжает романизировать уже с его отцом, он ошпарит их кипятком. Такой итог наверняка устроил бы зрительниц мыльных сериалов (они, правда, потребовали бы и дальнейшего развития столь роскошного мотива). Но критики и журналисты, аккредитованные в Анапе, устроили режиссеру форменную «головомойку». Для фестиваля подобное кино уж слишком примитивно. Зато премией своего жюри они поддержали другого россиянина — Владимира Зайкина и его картину «Пятница, 12». Им показалась достаточно убедительной «стремная» история маньяка-убийцы, который повергает в оцепенение город — каждую пятницу он обещает новую жертву. Эдакое «тарантинное», вполне профессиональное кино — и снова об ужасе жить в сегодняшнем мире. Так и норовят ошпарить тебя — то ли новостью жуткой, то ли ударом кастета, то ли еще какой гадостью. Получается, что кино нас тем самым к кризису готовило, к тому, что надо уходить в себя и грести свой челн по лихим волнам, не полагаясь ни на кого. Да, предупреждало: ветра не будет, нужно грести руками. Ну, предупреждало. А дальше что?..

Copyright © 1999 — 2009 Искусство Кино Электронная почта: filmart@yandex.ru. (редакция) IK cinema info@mail.ru (webредакция) Телефон: 614-23-02

http://www.kinoart.ru/magazine/04-2009/review/tr0904/

Page 4 of 4


«Таблетки» з Європи /ДЕНЬ/

31.10.09 00:25

Українці, читайте!

Фоторепортаж

Ланcелот Лoутон. «Українське питання»

ЩОДЕННА ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА

Приєднуйтесь

«Арт-Київ contemporary» в Українському домі

Підтримайте звернення донецьких студентів

Редакція Реклама Передплата Контакти Вакансії

№97, четвер, 11 червня 2009

субота, 31 жовтня 2009 року. Користувачам

Російською English

Зареєструватися Вхід

КУЛЬТУРА

Поточний номер 1-а ШПАЛЬТА ДЕНЬ УКРАЇНИ ДЕНЬ ПЛАНЕТИ ТЕМА «Дня» ЕКОНОМIКА СУСПIЛЬСТВО КУЛЬТУРА ТАЙМ-АУТ Сторінка головного редактора Фоторепортаж «Дня» Бібліотека «Дня» Фотоконкурс «Дня» Тop-net Премія ім. Джеймса Мейса Головні теми Острозький клуб Потрібна допомога Українці, читайте! Пошук

Архів "Дня" з 1 06 1997 р http://www.day.kiev.ua/275282/

версія для друку

«Таблетки» з Європи Кіно проти нудьги та самотності Вадим ДИШКАНТ, спеціально для «Дня»

У Києві завершився фестиваль Європейського кіно. Цей кінофорум був організований представництвом Європейської комісії в Україні за підтримки посольств, що надали фільми своїх країн, а також компанії «Артхаус-трафік». Наче задля нагадування про те, що ми також Європа (про що, до речі, майже половина наших співвітчизників знати не бажає), до афіші, яка складалася з дванадцяти стрічок із Болгарії, Угорщини, Греції, Португалії, Франції, Швеції, Естонії та інших країн, було включено й КЛАСИК ФРАНЦУЗЬКОГО українську стрічку. За відсутності гідних фільмів, КІНЕМАТОГРАФУ АЛЕН РЕНЕ У ФІЛЬМІ у яких виразність і глибина змісту поєднувалася б «СЕРЦЯ» СТВОРИВ КІЛЬКА із виразністю, простотою й талановитістю його ПЕРЕПЛЕТЕНИХ ОДНА З ОДНОЮ художнього вираження, до програми фестивалю КІНОНОВЕЛ ПРО ЖИТТЯ ПРОСТИХ від України ввійшов фільм Ігоря Подольчака ПАРИЖАН «Меніни». Щоб до кінця додивитися цю «складну психологічну головоломку», як представили стрічку в фестивальній програмці, слід не просто любити кіно. Потрібно бути на ньому геть схибленим. Меланхолійні, до неможливості затягнуті «Меніни», на наш погляд, є крайнім виявом буддистської «філософії пустоти» в кінематографі. Згідно з нею, все єдине, все примарне й відносне, бо позбавлене сенсу. Здається, що якби кадр не вимагав бодай якоїсь предметності, Подольчак зняв би цю саму «пустоту» буквально: повернув би камеру об’єктивом до сонця і засвічував би плівку його променями (ефект був би той самий). Коли значення сущого розмивається або зовсім втрачається, приходить бажання небуття, нірвани, розчинення в божественному світлі. Або, щонайменше, бажання не бути виразним і зрозумілим, бо виразність, яка йде від особистості, що себе усвідомлює, з точки зору «філософії пустоти» асоціюється з «обмеженістю», з утратою свободи. Наскільки складний для сприйняття фільм Подольчака, настільки прості «Серця» класика французького кінематографу Алена Рене (інших критиків невигадливість його останнього фільму навіть образила, вони вважають його нудним і примітивним). «Серцями», таким самим легким, ніжним і сумним, як знаменитий французький шансон, відкрилася фестивальна програма. Протягом усієї дії фільму над Парижем падає сніг, який припорошує голови та плечі (й почуття? ) героїв, так що здається — ось-ось зазвучить знаменита пісня Адамо «Падає сніг», яка Page 1 of 3


«Таблетки» з Європи /ДЕНЬ/

31.10.09 00:25

Архів Дня з 1.06.1997 р. Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд

червень 2009 1 8 15 22 2 9 16 23 3 10 17 24 4 11 18 25 5 12 19 26 6 13 20 27 7 14 21 28 Попередні місяці

Рік:

Місяць:

2009

29 30

червень Перейти

Опитування

Якою мірою вас турбує ситуація з грипом в Україні? не турбує викликає занепокоєння викликає панічний страх мені про це нічого не відомо результати

архів опитувань

проголосувати

Прогноз погоди

пробуджувала ностальгію за Парижем навіть у тих, хто в ньому ніколи не бував. Ален Рене, котрий увійшов у історію світового кінематографу як один із представників «нової хвилі», завдяки притаманній майстрам мудрості, передусім хоче бути простим і виразним у своєму висловлюванні. Відмовившись від лінійної сюжетної оповіді, він створює на екрані кілька переплетених одна з одною кіноновел про життя простих парижан, що якимсь чином виявляються пов’язаними між собою, але не завжди це усвідомлюють. Герої улюблених акторів Рене — П’єра Ардіті, Сабін Азема, Андре Дюссольє, Ламберта Вілсона ��� нещасні кожен по-своєму: хтось змушений через небажання мінятися розлучитися з коханою (з любимим; хтось знаходить свою половинку, але відразу її втрачає; хтось має няньчитися з прикованим до ліжка комизливим, сварливим батьком, якому важко знайти сиділку; хтось у похилому віці закохується у свою колегу, але не знаходить у ній почуття у відповідь тощо. Долі героїв кружляють на екрані, мов сніг над дахами їхніх будинків, які стають для них тісними одиночними камерами. Роблячи героїню Сабін Азема ревною християнкою, що, втім, не заважає їй дарувати чоловікам відеокасету з записом свого стриптизу, режисер її вустами нагадує глядачеві стару біблійну істину: пекло, в яке ми можемо вірити, а можемо й не вірити, вже знаходиться у нашій думці, в наших бажаннях. І найбільшим пеклом, у чому пересвідчився вісімдесятисемирічний Ален Рене, є людська самотність. Про самотність своїх співвітчизників розповідає і Рой Андерсон у своїй «сюрреалістичній комедії» «Ти — живий», або «Ти — той, хто живе» — так по-різному перекладають її назву («Du levande»). Шведський режисер, котрий відмовився від складного монтажу, немов повертає кінематографу його первинну природу та призначення: показувати глядачеві нехитрі картинки з життя людей, а не маніпулювати їхніми емоціями. Андерсон встановлює перед акторами камеру і статично знімає епізод за епізодом, не дбаючи про те, як зовні вони будуть пов’язані на екрані. Йому достатньо зв’язку внутрішнього — всі коротенькі історії, які через відсутність у житті героїв якихось подій, навіть важко переказати, об’єднує в одну розповідь очевидна абсурдність людського буття, якщо з нього вилучений який-небудь вищий сенс. Андерсон, показуючи існування таким, яким воно складається у більшості людей (істерики, безплідні мрії про любов і заміжжя, позбавлений глибоких почуттів секс тощо), наче намагається нагадати втомленим обивателям Старого Світу, що жити — значить усвідомлювати своє буття, а не просто рефлексувати, як це відбувається з героями його похмурої комедії. «Намагатися зробити злих людей щасливими — марнування часу» — ця сентенція одного з героїв, лікаря-психіатра, що відмовився лікувати своїх пацієнтів, яким він тепер дає лише сильні таблетки, цілком заслуговує на право стати філософським афоризмом. Чого гріха крити, саме кіно також стало однією з тих сильних «таблеток», тим обов’язковим допінгом, за допомогою якого сучасний глядач знімає стреси й надихається на пошуки бодай якогось сенсу. Афіша Фестивалю Європейського кіно, до якої ввійшли як старі фільми (наприклад, «Летючий голландець» Йоса Стеллінга, що розповідає про незламне прагнення людини до свободи, її бажання піднятися з гумозу та здійнятися в піднебесну височінь), так і нові, блискучі стилізації старих жанрів (соціалістичний нуар «Дзіфт» Явора Гирдєва), свідчить про те, що в арсеналі сучасного кінематографа є багато найрізноманітніших пігулок, які знімають синдроми нудьги й самотності.

Курси валют Офіційний курс гривні щодо іноземних валют на 30.10.09 100 доларів США 800.0000 100 євро 1183.0400 10 рублів Росії 2.7263

№97, четвер, 11 червня 2009

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти: У пошуках молодості... Коротко / КУЛЬТУРА Коментарі читачів: Ви не авторизовані! На сайті публікуються коментарі тільки від зареєстрованих користувачів. Будь ласка, введіть свої реєстраційні дані. Якщо Ви ще не є зареєстрованим користувачем, будь, ласка, зареєструйтеся тут. Логін:

Пароль:

Авторизуватися

http://www.day.kiev.ua/275282/

Page 2 of 3


European Film Festival Main Selection

01.02.10 17:29

This is the html version of the file http://www.lyff.org.uk/EFF2009.doc. Google automatically generates html versions of documents as we crawl the web.

European Film Festival Main Selection

Feature Films Las Meninas (99m, Ukraine) Dir. by Ihor Podolchak A family of four live in the suburbs in a strange villa that appears, through a complex game of mirrors, to be more like a piece of installation art than a real house. The son, a man in his thirties. suffering from asthma and eczema since childhood, uses his condition to manipulate his parents and his sister. Thus the existence of the terrorized family turns into an endless ritual of attempting to satisfy his whims, and always on the alert for yet another one of his “health crises”.

The Rat Thing (99m, U S A) Dir. by Kevin Keresey Two down and out friends living in Venice, California, struggle in social and economic deprivation. They reach the point where they can’t go on. Escalating pressures force them to hatch a wild, get-rich-quick scheme in a last ditch attempt to solve “all of their problems”. The farfetched scheme involves one of them being bitten by a rat in a major supermarket with the fantastical hopes of winning an outrageously huge settlement. What transpires is a perfect example of “the best laid plans of mice and men” where reality trumps delusion and, in one comic turn after another, depravity gives way to humanity.

The Vicious Kind (92m, U S A) Dir. by Lee Krieger Meet Caleb Sinclaire, a wry malcontent of a construction worker who uses his world-weary wit as a protective shield. Estranged from his family and living alone after his girlfriend cheated on him, Caleb's droll contempt of others is tested when he meets Emma, his younger brother Peter’s new girlfriend who comes home for Thanksgiving. Drawn to her but distrustful of women, Caleb warns Peter that Emma will end up hurting him. Over the next few days, however, Caleb and Emma keeping running into each other in his small hometown, and despite his best attempts, Caleb's attraction to Emma grows, as does his desire to see her. Eventually seduced by Emma's effect on him, Caleb’s unexpected feelings force him to confront the heartbreak he has long struggled to conceal.

The Burial (91m, France) Dir. by David Mills and Danielle Boucher When three estranged brothers gather for their mother’s funeral the last thing they expected was a family road trip. Mother’s final wish was clear: “Take me to the river and bury me with your Father”. The reluctant sons, a girlfriend and a coffin squash into a vintage hearse, bumble their way from France to England, and realise that to bury the past there’s some digging up to do.

Seven Sisters (82m, Denmark) Dir. by Asa Tillanger A mockumentary. From over two hundred applicants, Fredde need to select seven that will become the new faces of Gambro products. Through the courses of the interviews Fredde gets to know each of them, their lives, their dreams, and fears. But at the end of the day, is it really Fredde’s life which is being laid bare?

Paul Foote (87m, Greece) Dir. by Aristo Papadeio http://209.85.135.132/search?q=cache:hk4F27Bt2doJ:www.lyff.org.uk/EFF2009.doc+podolchak&cd=7&hl=en&ct=clnk&client=safari

Page 1 of 6


European Film Festival Main Selection

01.02.10 17:29

A clash of cultures wreaks havoc when an American military man decides to establish a boot camp for overweight desk jockeys on a remote Greek Island. Sergeant Foote bumblingly attempts to head off the the anger of the local community, fired up by Aletia, an anti-globalisation activist fresh from university.

Feature Documentaries Al Hansen - The Matchstick Traveller (55m, Germany) Dir. by Mareike Wegener Al Hansen â&#x20AC;&#x201C; The Matchstick Traveller' portrays an artist who was everything at once: beat poet, pop artist, performer, Fluxus artist, author, porn editor, actor, composer, punk band manager - an axis for all post war movements, and still an outcast. The film looks back at his chaotic life, and examines the notion of failure.

Bigfoot: A Beast On The Run (54m, Switzerland, U S A) Dir. by David Thayer Late at night, deep in the woods of Washington State, Todd Limberg made an audio recording of some eerie howling. He thinks it might be Bigfoot. Is it? Let's ask the experts.

Blue Gold: World Water Wars (90m, U S A) Dir. by Sam Bozzo Wars of the future will be fought over water, as they today over oil, as the source of all life enters the global marketplace and political arena. Corporate giants, private investors, and corrupt governments vie for control of our dwindling fresh water supply, prompting protests, lawsuits, and revolutions from citizens fighting for the right to survive. Past civilizations have collapsed from poor water management. Can the human race survive?

Garbage Dreams (79m, Egypt) Dir. by Mai Iskander Garbage Dreams follows three teenage boys born into the trash trade and growing up in the world's largest garbage village, on the outskirts of Cairo. It is the home to 60,000 Zaballeen, Arabic for 'garbage people.' Far ahead of any modern 'Green' initiatives, the Zaballeen survive by recycling 80 percent of the garbage they collect. When their community is suddenly faced with the globalization of its trade, each of the teenage boys is forced to make choices that will impact his future and the survival of his community.

The Day After Peace (81m, United Kingdom) Dir. by Jeremy Gilley The Day After Peace charts the remarkable 10-year journey taken by award winning filmmaker Jeremy Gilley to establish a day of Peace on September 21st. During the course of his mission the camera follows Gilley as he galvanizes the countries of the world to recognize this as an official day of ceasefire and non-violence.

The Last Days Of Shishmaref (93m, Netherlands) Dir. by Jan Louter Shishmaref is a community of about 600 Inupiat Eskimo's, located on an island just off the west coast of Alaska. The effects of global warming threaten the very existence of these people- so much that the entire population needs to be relocated off the island within 10 years. They have become the first tangible victims of the worldwide climate changes.

Short Films Drumhead (4m, UK) http://209.85.135.132/search?q=cache:hk4F27Bt2doJ:www.lyff.org.uk/EFF2009.doc+podolchak&cd=7&hl=en&ct=clnk&client=safari

Page 2 of 6


European Film Festival Main Selection

01.02.10 17:29

Dir by Alan Coltman An anti-war poem using archived footage from WWII Larry And Roz (4m, Italy) Dir. by Kristen Palana Larry, a 93 year-old widower confined to a Nursing Home, remembers a time when he had more spring in his step. Based on real audio recordings from 2002, animator Kristen Palana uses individually painted digital images to imagine and recreate her grandfather's first attempts to woo his beloved Roz. Milbe (6m, Germany) Dir. by Karl Tebbe A short animation film about a grandmother, Oma Grete, and gigantic house dust mites that threaten to destroy the world. Shuttle T-42 (3m, U S A) Dir. by Joon Hyung Kim Shuttle T42 crash lands on an unknown planet leaving young Jay and his mother stranded. While trying to help his mother, Jay?s good intentions turn bad and throw the two into further irreversible danger. A danger that could only be resolved by heroic actions and sacrifice. Skylight (5m, Canada) Dir. by David Baas An animated mock documentary about the ecological plight of penguins in the Antarctic, possibly foretelling cataclysmic results for the rest of the world. Hot Afternoons Have Been In Montana (15m, U S A) Dir. by Ken Kimmelman Based on the Prize-winning poem by Eli Siegel. Recorded by the poet, 'Hot Afternoons' is a dramatic and colorful montage combining photographs, computer art, and live-action to show how a hot afternoon in Montana is related to the whole world. It so deeply honors the earth--its land, its history, its people, as it takes us on a wonderfully, meaningful odyssey through the world of time and space. Ikwe (5m, Canada) Dir. by Caroline Monnet KWE is an experimental film that weaves the narritive of one woman`s IKWE, intimate thoughts with the teachings of her grandmother, the Moon, creating a surreal narrtive experience that communicates the power of thoughts and personal reflection. Severing The Soul (18m, U S A) Dir. by Barbara Klutinis Found footage interweaves an account of Rosemary Kennedy’s lobotomy procedure in 1941 with an overview of the psychosurgery movement of the 1930’s-1960’s in the US. Homoworld (17m, United Kingdom) Dir. by Max Barber In a 'flip-side' gay world, a straight couple struggle with their relationship and their life in the closet. James (17m, Ireland, United Kingdom) Dir. by Connor Clements When James, played by realises long buried secrets can lead to poor family relations, he feels it's time to confide with his only friend a secret of his own. Bijna Blind (6m, Netherlands) http://209.85.135.132/search?q=cache:hk4F27Bt2doJ:www.lyff.org.uk/EFF2009.doc+podolchak&cd=7&hl=en&ct=clnk&client=safari

Page 3 of 6


European Film Festival Main Selection

01.02.10 17:29

Dir. by Willem Baptist A man collects images in his head for the day he needs them. Crossing Midnight (29m, U S A) Dir. by Kim Snyder The story of an unparalleled health care crisis in the jungles of Eastern Burma and a community of refugees from Burma that united against all odds to help their own when few others could. Finding Home (26m, Belgium) Dir. by Christopher Daley A 1st Sergeant in the US Marine Corps, is nearing retirement after 19 years of active duty, which included three tours in Iraq. He returns to the town where he was born, stopping to visit family and reflecting upon his troubled youth and his broken marriage along the way. Slowly, the effects of the war come to the surface. A Xinecóloga (10m, Spain) Dir. by Alfonso Camarero A gynecologist is working at her hospital. But the next patient.... is a boy! Ciao Tesoro (11m, Italy) Dir. by Amedeo Procopio A nightclub with mysterious logos... a belly dancer playing with some golden veils... two acrobatic barmen...: a man, who looks very nervous, makes a proposal to a woman who’s watching the show with a girlfriend: she will go to bed with him in an hour... Leaving (21m, United Kingdom) Dir. by Richard Penfold Helen fears for her life. She knows that her husband Jim will kill her if she stays. One night, following another vicious attack, she finds the courage to leave. Most (The Bridge) (33m, Czech Republic) Dir. by Bobby Garabedien The story of a close relationship between a bridge operator and his young son and the fateful day when both try to head off an impending rail disaster. Mannen Med Kulorna (15m, Sweden) Dir. by Hans Montelius Two thirty-something brothers play marbles for their inheritance. O Dia M (15m, Brazil) Dir. by Paulo Leierer Almeida, a regular 30-year-old man, is forced to make arrangements for his death. Pop Foul (20m, U S A) Dir. by Moon Molson When a young boy heading home from Little League game sees his father take a “beat down” from a local thug, the pair enters into a secretive pact designed to hide the disturbing incident from the boy's mother. Surprise ! (18m, France) Dir. by Fabrice Maruca

http://209.85.135.132/search?q=cache:hk4F27Bt2doJ:www.lyff.org.uk/EFF2009.doc+podolchak&cd=7&hl=en&ct=clnk&client=safari

Page 4 of 6


European Film Festival Main Selection

01.02.10 17:29

As an attentive husband, Pierre has prepared a surprise for his wife Brigitte’s birthday. But a series of harmless incidents (like a draft and a sun beam reflected off a window) brings the young next-door neighbour into his bed just as Brigitte walks through the door… True Beauty This Night (10m, U S A) Dir. by Peter Besson Last night, Rhett Somers met the love of his life. Now all he has to do is convince her she's the one. Not an easy feat considering how they met.. Un Café Pour L'amérique (20m, Luxembourg) Dir. by Jossy Mayor Pierre is a very shy man in his sixties, with no family or friends and who just retired. What will he do now? Voor Een Dubbeltje... (9m, Netherlands) Dir. by Eric Wobma Time stops for no one, or does it ? A gentleman tramp, more confused than decayed, tries to find his way through the streets of Amsterdam ... and time. Ken: Story Of A Western Drifter (4m, U S A) Dir. by Laura Stewart Ken once again has to pack up his few possessions and head out into the vast western range in search of another temporary home as the police are clearing the runaways, drifters and dropouts out of the area. Drugs are a daily reprieve for Ken as he contemplates his plans for the future before winter sets in on Colorado's Front Range. You're Outa Here (3m, U S A) Dir. by George Griffin A spunky descendant of Betty Boop tells her no-good boyfriend to hit the road

Music Videos Berndsen - Supertime (3m, Iceland) Dir. by Helgi Johannsson City Of Noise (4m, Canada) Dir. by Mitch Barany Czyste Szaleństwo (3m, Poland) Dir. by Michal Jaskulski Disremembering Echo / Barbara De Dominicis (4m, Italy) Dir. by Davide Lonardi Hard To Love What You Kill (4m, U S A) Dir. by Henry Crum Her Morning Elegance (3m, Israel) Sub. by Kristen Hrabcsak Hometown Fantasy (3m, U S A) Dir. by Leslie Sisson Inflatable You (2m, Netherlands)

http://209.85.135.132/search?q=cache:hk4F27Bt2doJ:www.lyff.org.uk/EFF2009.doc+podolchak&cd=7&hl=en&ct=clnk&client=safari

Page 5 of 6


European Film Festival Main Selection

01.02.10 17:29

Sub. by Eric Wobma L1fe (One Life) (4m, U S A) Dir. by Aarin Burch Little Heart Attacks (3m, U S A) Sub. by Laura Evans Michael Jackson Shining (5m, U S A) Dir. by Trevor Parham Mojo's Back (3m, France) Dir. by Azra Deniz Okyay Suzie (4m, U S A) Dir. by Gairo Cuevas Thaumatrope (4m, U S A) Dir. by Nicole Triche

http://209.85.135.132/search?q=cache:hk4F27Bt2doJ:www.lyff.org.uk/EFF2009.doc+podolchak&cd=7&hl=en&ct=clnk&client=safari

Page 6 of 6


GALLERY â&#x20AC;&#x201C; New Must-see European Movies | HIJACK HOLLYWOOD

01.02.10 17:30

Posts | Comments | E-mail / Monday, February 01, 2010 Search in site...

A Resource for Independent Filmmakers

Home Biographies Books Home Videos Events Retrospectives Reviews Interviews Top Stories Gallery

GALLERY â&#x20AC;&#x201C; New Must-see European Movies Posted by Christian Sellers on Jan 1st, 2010 and filed under Gallery. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response or trackback to this entry

There is something about European cinema that is so offbeat and unique that often American productions fail to interest in much the same way. Avoiding the generic Hollywood approach to both visuals and storytelling, many Euro filmmakers have a distinct and memorable style, which often results in American studios drafting them in.

http://hijackhollywood.com/gallery/new-must-see-european-movies/

Page 1 of 6


European Film Festival

01.02.10 17:36

OFFICIAL SELECTION 2009 Feature Films Las Meninas (99m, Ukraine) Dir. by Ihor Podolchak

A family of four live in the suburbs in a strange villa that appears, through a complex game of mirrors, to be more like a piece of installation art than a real house. The son, a man in his thirties. suffering from asthma and eczema since childhood, uses his condition to manipulate his parents and his sister. Thus the existence of the terrorized family turns into an endless ritual of attempting to satisfy his whims, and always on the alert for yet another one of his â&#x20AC;&#x153;health crisesâ&#x20AC;?. The Rat Thing (99m, U S A) Dir. by Kevin Keresey

http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 2 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

Two down and out friends living in Venice, California, struggle in social and economic deprivation. They reach the point where they can’t go on. Escalating pressures force them to hatch a wild, get-richquick scheme in a last ditch attempt to solve “all of their problems”. The far-fetched scheme involves one of them being bitten by a rat in a major supermarket with the fantastical hopes of winning an outrageously huge settlement. What transpires is a perfect example of “the best laid plans of mice and men” where reality trumps delusion and, in one comic turn after another, depravity gives way to humanity. The Vicious Kind (92m, U S A) Dir. by Lee Krieger

Meet Caleb Sinclaire, a wry malcontent of a construction worker who uses his world-weary wit as a protective shield. Estranged from his family and living alone after his girlfriend cheated on him, Caleb's droll contempt of others is tested when he meets Emma, his younger brother Peter’s new girlfriend who comes home for Thanksgiving. Drawn to her but distrustful of women, Caleb warns Peter that Emma will end up hurting him. Over the next few days, however, Caleb and Emma keeping running into each other in his small hometown, and despite his best attempts, Caleb's attraction to Emma grows, as does his desire to see her. Eventually seduced by Emma's effect on him, Caleb’s unexpected feelings force him to confront the heartbreak he has long struggled to conceal. http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 3 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

The Burial (91m, France) Dir. by David Mills and Danielle Boucher

When three estranged brothers gather for their mother’s funeral the last thing they expected was a family road trip. Mother’s final wish was clear: “Take me to the river and bury me with your Father”. The reluctant sons, a girlfriend and a coffin squash into a vintage hearse, bumble their way from France to England, and realise that to bury the past there’s some digging up to do. Seven Sisters (82m, Denmark) Dir. by Asa Tillanger

A mockumentary. From over two hundred applicants, Fredde need to select seven that will become the new faces of Gambro products. Through the courses of the interviews Fredde gets to know each of them, their lives, their dreams, and fears. But at the end of the day, is it really Fredde’s life which is being laid bare? Paul Foote (87m, Greece) Dir. by Aristo Papadeio http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 4 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

A clash of cultures wreaks havoc when an American military man decides to establish a boot camp for overweight desk jockeys on a remote Greek Island. Sergeant Foote bumblingly attempts to head off the the anger of the local community, fired up by Aletia, an anti-globalisation activist fresh from university.

Feature Documentaries Al Hansen - The Matchstick Traveller (55m, Germany) Dir. by Mareike Wegener

Al Hansen â&#x20AC;&#x201C; The Matchstick Traveller' portrays an artist who was everything at once: beat poet, pop artist, performer, Fluxus artist, author, porn editor, actor, composer, punk band manager - an axis for all post war movements, and still an outcast. The film looks back at his chaotic life, and examines the notion of failure.

http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 5 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

Bigfoot: A Beast On The Run (54m, Switzerland, U S A) Dir. by David Thayer

Late at night, deep in the woods of Washington State, Todd Limberg made an audio recording of some eerie howling. He thinks it might be Bigfoot. Is it? Let's ask the experts. Blue Gold: World Water Wars (90m, U S A) Dir. by Sam Bozzo

Wars of the future will be fought over water, as they today over oil, as the source of all life enters the global marketplace and political arena. Corporate giants, private investors, and corrupt governments vie for control of our dwindling fresh water supply, prompting protests, lawsuits, and revolutions from citizens fighting for the right to survive. Past civilizations have collapsed from poor water management. Can the human race survive? Garbage Dreams (79m, Egypt) http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 6 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

Dir. by Mai Iskander

Garbage Dreams follows three teenage boys born into the trash trade and growing up in the world's largest garbage village, on the outskirts of Cairo. It is the home to 60,000 Zaballeen, Arabic for 'garbage people.' Far ahead of any modern 'Green' initiatives, the Zaballeen survive by recycling 80 percent of the garbage they collect. When their community is suddenly faced with the globalization of its trade, each of the teenage boys is forced to make choices that will impact his future and the survival of his community.

The Day After Peace (81m, United Kingdom) Dir. by Jeremy Gilley

The Day After Peace charts the remarkable 10-year journey taken by award winning filmmaker Jeremy Gilley to establish a day of Peace on September 21st. During the course of his mission the camera http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 7 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

follows Gilley as he galvanizes the countries of the world to recognize this as an official day of ceasefire and non-violence.

The Last Days Of Shishmaref (93m, Netherlands) Dir. by Jan Louter

Shishmaref is a community of about 600 Inupiat Eskimo's, located on an island just off the west coast of Alaska. The effects of global warming threaten the very existence of these people- so much that the entire population needs to be relocated off the island within 10 years. They have become the first tangible victims of the worldwide climate changes.

Short Films Drumhead (4m, UK) Dir by Alan Coltman An anti-war poem using archived footage from WWII Larry And Roz (4m, Italy) Dir. by Kristen Palana Larry, a 93 year-old widower confined to a Nursing Home, remembers a time when he had more spring in his step. Based on real audio recordings from 2002, animator Kristen Palana uses individually painted digital images to imagine and recreate her grandfather's first attempts to woo his beloved Roz. Milbe (6m, Germany) Dir. by Karl Tebbe A short animation film about a grandmother, Oma Grete, and gigantic house dust mites that threaten to destroy the world. Shuttle T-42 (3m, U S A) Dir. by Joon Hyung Kim Shuttle T42 crash lands on an unknown planet leaving young Jay and his mother stranded. While trying http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 8 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

to help his mother, Jay?s good intentions turn bad and throw the two into further irreversible danger. A danger that could only be resolved by heroic actions and sacrifice. Skylight (5m, Canada) Dir. by David Baas An animated mock documentary about the ecological plight of penguins in the Antarctic, possibly foretelling cataclysmic results for the rest of the world. Hot Afternoons Have Been In Montana (15m, U S A) Dir. by Ken Kimmelman Based on the Prize-winning poem by Eli Siegel. Recorded by the poet, 'Hot Afternoons' is a dramatic and colorful montage combining photographs, computer art, and live-action to show how a hot afternoon in Montana is related to the whole world. It so deeply honors the earth--its land, its history, its people, as it takes us on a wonderfully, meaningful odyssey through the world of time and space. Tom of Nevada (5m, USA) Dir. by Jesse Filkon Tom lives a very different sort of life. Ikwe (5m, Canada) Dir. by Caroline Monnet KWE is an experimental film that weaves the narritive of one woman`s IKWE, intimate thoughts with the teachings of her grandmother, the Moon, creating a surreal narrtive experience that communicates the power of thoughts and personal reflection. Severing The Soul (18m, U S A) Dir. by Barbara Klutinis Found footage interweaves an account of Rosemary Kennedy’s lobotomy procedure in 1941 with an overview of the psychosurgery movement of the 1930’s-1960’s in the US. Homoworld (17m, United Kingdom) Dir. by Max Barber In a 'flip-side' gay world, a straight couple struggle with their relationship and their life in the closet. James (17m, Ireland, United Kingdom) Dir. by Connor Clements When James, played by realises long buried secrets can lead to poor family relations, he feels it's time to confide with his only friend a secret of his own. Bijna Blind (6m, Netherlands) Dir. by Willem Baptist A man collects images in his head for the day he needs them. Crossing Midnight (29m, U S A) Dir. by Kim Snyder The story of an unparalleled health care crisis in the jungles of Eastern Burma and a community of refugees from Burma that united against all odds to help their own when few others could. Finding Home (26m, Belgium) Dir. by Christopher Daley A 1st Sergeant in the US Marine Corps, is nearing retirement after 19 years of active duty, which http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 9 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

included three tours in Iraq. He returns to the town where he was born, stopping to visit family and reflecting upon his troubled youth and his broken marriage along the way. Slowly, the effects of the war come to the surface. A Xinecóloga (10m, Spain) Dir. by Alfonso Camarero A gynecologist is working at her hospital. But the next patient.... is a boy! Ciao Tesoro (11m, Italy) Dir. by Amedeo Procopio A nightclub with mysterious logos... a belly dancer playing with some golden veils... two acrobatic barmen...: a man, who looks very nervous, makes a proposal to a woman who’s watching the show with a girlfriend: she will go to bed with him in an hour... Leaving (21m, United Kingdom) Dir. by Richard Penfold Helen fears for her life. She knows that her husband Jim will kill her if she stays. One night, following another vicious attack, she finds the courage to leave. Most (The Bridge) (33m, Czech Republic) Dir. by Bobby Garabedien The story of a close relationship between a bridge operator and his young son and the fateful day when both try to head off an impending rail disaster. Mannen Med Kulorna (15m, Sweden) Dir. by Hans Montelius Two thirty-something brothers play marbles for their inheritance. O Dia M (15m, Brazil) Dir. by Paulo Leierer Almeida, a regular 30-year-old man, is forced to make arrangements for his death. Pop Foul (20m, U S A) Dir. by Moon Molson When a young boy heading home from Little League game sees his father take a “beat down” from a local thug, the pair enters into a secretive pact designed to hide the disturbing incident from the boy's mother. Surprise ! (18m, France) Dir. by Fabrice Maruca As an attentive husband, Pierre has prepared a surprise for his wife Brigitte’s birthday. But a series of harmless incidents (like a draft and a sun beam reflected off a window) brings the young next-door neighbour into his bed just as Brigitte walks through the door… True Beauty This Night (10m, U S A) Dir. by Peter Besson Last night, Rhett Somers met the love of his life. Now all he has to do is convince her she's the one. Not an easy feat considering how they met.. Un Café Pour L'amérique (20m, Luxembourg) Dir. by Jossy Mayor http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 10 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

Pierre is a very shy man in his sixties, with no family or friends and who just retired. What will he do now? Voor Een Dubbeltje... (9m, Netherlands) Dir. by Eric Wobma Time stops for no one, or does it ? A gentleman tramp, more confused than decayed, tries to find his way through the streets of Amsterdam ... and time. Ken: Story Of A Western Drifter (4m, U S A) Dir. by Laura Stewart Ken once again has to pack up his few possessions and head out into the vast western range in search of another temporary home as the police are clearing the runaways, drifters and dropouts out of the area. Drugs are a daily reprieve for Ken as he contemplates his plans for the future before winter sets in on Colorado's Front Range. You're Outa Here (3m, U S A) Dir. by George Griffin A spunky descendant of Betty Boop tells her no-good boyfriend to hit the road

Music Videos Berndsen - Supertime (3m, Iceland) Dir. by Helgi Johannsson City Of Noise (4m, Canada) Dir. by Mitch Barany Czyste SzaleĹ&#x201E;stwo (3m, Poland) Dir. by Michal Jaskulski Disremembering Echo / Barbara De Dominicis (4m, Italy) Dir. by Davide Lonardi Hard To Love What You Kill (4m, U S A) Dir. by Henry Crum Her Morning Elegance (3m, Israel) Sub. by Kristen Hrabcsak Hometown Fantasy (3m, U S A) Dir. by Leslie Sisson Inflatable You (2m, Netherlands) Sub. by Eric Wobma L1fe (One Life) (4m, U S A) Dir. by Aarin Burch Go Go (4m, Canada) Dir. by Zip Taylor http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 11 of 12


European Film Festival

01.02.10 17:36

Little Heart Attacks (3m, U S A) Dir. by Rob Hauer Michael Jackson Shining (5m, U S A) Dir. by Trevor Parham Mojo's Back (3m, France) Dir. by Azra Deniz Okyay Suzie (4m, U S A) Dir. by Gairo Cuevas Thaumatrope (4m, U S A) Dir. by Nicole Triche

** Individual festival sites will also programme 5-10 local films each. These films will be updated locally.

http://www.film-festival.eu/os2009.htm

Page 12 of 12


GALLERY – New Must-see European Movies | HIJACK HOLLYWOOD

01.02.10 17:30

Here’s a selection of movies from the last few years that showcases an array of underrated European talent.

Movies featured in this gallery: - Bloedbroeders/Blood Brothers (dir: Arno Dierickx) - Intalniri incrucisate/Crossing Dates (dir: Anca Damian) - Desierto sur/South Desert (dir: Shawn Garry) - Frantisek je devkar/Frankie, the Womanizer (dir: Jan Prusinovsky) - Sing for Darfur (dir: Johan Kramer) - Appuntamento a ora insolitaItaly/An Unusual Time to Meet (dir: Stefano Coletta) - Las Meninas (dir: Ihor Podolchak) - The Burial (dir: David Mills, Danielle Boucher) - Seven Sisters (dir: Asa Tillanger) Share on Facebook

Tweet This Post

1 Response for “GALLERY – New Must-see European Movies” http://hijackhollywood.com/gallery/new-must-see-european-movies/

Page 2 of 6


GALLERY â&#x20AC;&#x201C; New Must-see European Movies Las Meninas â&#x20AC;&#x201C; HIJACK HOLLYWOOD

01.02.10 17:31

Posts | Comments | E-mail / Monday, February 01, 2010 Search in site...

A Resource for Independent Filmmakers

Home Biographies Books Home Videos Events Retrospectives Reviews Interviews Top Stories Gallery

Las Meninas Posted by Christian Sellers on Jan 1st, 2010 and filed under Uncategorized. You can follow any responses to this entry through the RSS 2.0. You can leave a response or trackback to this entry

Share on Facebook

Tweet This Post

Leave a Reply Name (required) Mail (will not be published) (required) Website

http://hijackhollywood.com/gallery/new-must-see-european-movies/attachment/las-meninas/

Page 1 of 5


Inner Worlds / Outer Space

01.02.10 17:03

A filmmaker’s guide to freaking out your audience – Part 1: sound design Posted in Cinema, Moving image techniques, sound design on November 23, 2009 by melaniemenardarts

During research, I randomly found out theories concerned with creating a sense of disquiet in the viewer of moving image. At Cambridge Film Festival, I saw the film Cuckoo about a young woman, Polly, suffering from auditory hallucinations (or not ?) in her flat, a film which reminded me a lot of Polanski’s Repulsion. The director commented on how the sound design was made to cause the viewer to physically experience the same hallucinations as Polly, and share the ensuing distress. The key to that was to disconnect the sound from the visual, so as to cause sensory and space confusion in the viewer. In traditional film sound design, foley effects are made to match what is being shown on the images. The two sources of information (visual and auditory) are coherent and support each other, so that the viewer can feel confident about understanding the information. One could almost say that the information is “surdetermined” since the same concept is presented in several ways (i.e. the image of somebody putting a glass on a table and the sound the glass makes when it touches the surface). If you drop the surdetermination, the viewer starts to be confused, feels unable to trust their senses and starts experimenting anxiety. The Cuckoo team did that in different ways. Polly hears sounds that are coming from out of the image field and not easily identifiable, for example because they are muffled or intermittent. Although they come from outside her flat, these sounds are quite loud so as to suggest an invisible presence in her flat. Comparatively, the sounds from her flat seem low, which cause a feeling of space distortion: one does not know anymore what is far or near, foreign or familiar. These sounds have no obvious directionality, so Polly feels lost. Some of the sounds from her flat are also too loud, for example a dripping tap. The director explained that the idea came from a real life experience of his wife, who started hearing specific sounds much louder when she was pregnant. Some of these sounds were imperceptible to other people. I thought of it and it reminded me of a family dinner scene in “Las Meninas” (Ihor Podolchak, 2008) where the sound of a fork on a plate gets more and more intrusive as the family atmosphere gets more and more oppressing. In Stalker, Andrei Tarkovsky also extensively used the disconnection between sound and images in order to blur the line between reality and illusion. The sound could be either completely disconnected to the images (one hears things without ever seeing the visual equivalent, like in Polly’s hallucinations) or, more perversely, the sound could be related to the images but wrongly synchronised in time (a very slow visual transition accompanied by a harsh sound transition). This last technique gives the illusion of time-space distortion, which may or may not be due to the mysterious events that created the Zone. Leave A Comment »

Project Proposal (final version) Posted in Research Project on November 8, 2009 by melaniemenardarts

Working title

http://melaniemenardarts.wordpress.com/

Page 9 of 18


Inner Worlds / Outer Space

01.02.10 17:03

Outer space/inner worlds : borders, invasions, warfare tactics. Aims and objectives I am interested in exploring the various dynamics, of both creation and aggression, between the outer world and the individual’s inner world. I will use photography and video, media ironically considered documentary and objective, to capture and reproduce the way our mind reacts to and reinvents reality and our surroundings. The following are different angles under which to explore this problematic: 1) visually document the way imagination reinvents physical space. 2) exploring the possibilities of moving image to make dreams/inner worlds “real” and share them with others. Especially, immersive video installations may create a more “real” feelings than images projected on a screen. I hope this may make it possible to engage in a deeper level of communication with the audience. 3) researching the importance of the house and more generally private space in the development of a person’s individuality, and how a house may become a physical projection of its occupier’s inner world. 4) researching the way individuals may project their anxieties onto the physical space. 5) researching tactics employed by authorities to control individuals’ thoughts and behaviours by manipulating the private space available to them. For example, madness as a “political illness” used to make undesirable people disappear. 6) researching coping tactics developed by individuals in response to this attempted control. This may take the form of retreating to one’s inner world, or reclaiming public space. Context Historical My main inspiration is Surrealism and its aim to reconcile the accepted reality with the individual’s imagination, in order to reach a superior reality(“surreality”), encompassing more levels of perception. In particular: dreamscapes (Dorothea Tanning, Paul Delvaux, Max Ernst), wandering and Aragon’s concept of “metaphysics of space”, simulation of madness. Visionary artists (William Blake) and their aim to physically present a self contained imaginary world. Dada and its critic of the absurdity of modern life. German expressionist cinema, and its interest in madness. Urban exploration and psychogeography within situationnism and beyond. Cinema that blurs the line between a character’s imagined vision and “real events” (Ingmar Bergman’s “Hour of the Wolf”, “Persona”, “Though a glass darkly” , Polanski’s “Repulsion”, Resnais’ “Last year in Marienbad” etc …) Contemporary http://melaniemenardarts.wordpress.com/

Page 10 of 18


Inner Worlds / Outer Space

01.02.10 17:03

Contemporary art aiming to reclaim/subvert public space, such as Simon Poulter’s projections on government buildings and art galleries (http://www.artcritic.co.uk/). Modern psychogeographers such as Iain Sinclair. Filmmakers: David Lynch, Ihor Podolchak. Video Artist Markus Schinwald. Urban exploration subculture. “Outsider” Art, as it offers a representation of the maker’s mind “unfiltered” by the current conventions of established art. Critical theory I want to make Art that can be enjoyed on different levels and is open to interpretation. I hope the audience will be able to relate my work to their own concerns and experiences, rewrite their own version it, and make it part of their inner worlds. This attitude is shared, among others, by Paul Valéry who wrote “Once the work has been published, the author’s interpretation of it is no more valuable than any other by anyone else” and by David Lynch who consistently refuses to explain his movies and said “one thing can be different for different people […] depending on where [they] are”. This attitude may be related to Nicolas Bourriaud’s Relationnal Aesthetics, with the reserve that I do not involve the audience in the physical production of the actual piece, but rather in the collective elaboration of its meaning. As Lautréamont once said “Poetry will be made by all, not by one.” The practical consequence is that I will not provide textual explanation of “what a piece is about”. When a commentary is required within the context of academia, I will explain how the original idea came to me and evolved: in fact, I will explain how the piece relates to my own inner world, leaving the audience free to relate it to their own inner world in any other way they judge appropriate. This attitude relates to the Surrealists’ view that Art should refer to “Life”, as opposed to Art forming a self contained world/language where pieces refer to each others via a set of increasingly obscure references only understandable by the Initiated. In the postmodern era, contemporary art tends to become increasingly self referential, while in cinema, as pointed out by Michael Richardson, the French “Nouvelle Vague” “instituted a sensibility that exalted film above life”, a language where films relate “not [to] lived experience but [to] other films”, an attitude still strong in contemporary cinema via directors like Tarantino. I am not advocating a dumbing down of Art in the attempt to make it “artificially accessible” (such as Social realism, or art with an “educational purpose”), nor am I saying that it is not acceptable to reference others’ artworks within one’s own. Obviously, work made by others is a very important part of an artist’s world. Rather, I am saying that references to other work should stem from the desire to share the appreciation of it with the audience. They should be an invitation to discover it and make it part of their inner world, rather than prerequisite knowledge necessary to the understanding of one’s own work. To borrow André Breton’s words, references “as a form of love” rather than as a tool for exclusion. Parallel theory Freud (in particular research on dream images and the concept of the Uncanny). Michel Foucault, especially his concept of “institution disciplinaire” (“disciplinary institution”) and “normalization”. Antipsychiatry movement. http://melaniemenardarts.wordpress.com/

Page 11 of 18


Inner Worlds / Outer Space

01.02.10 17:03

Interdisplinary Psychology/Architecture research into perception of space by individuals, especially Anthony Vidler’s research about anxiety, phobias and the Uncanny in the built environment. Generative Theory Automatism: use of found unstaged compositions and dream visions without attempting to interpret them and without modifying them artificially in order to make them fit a predefined concept. Dérive: exploration of a place guided by strategic reactions to the characteristics of this place. Methodology I continuously gather 2 types of raw material: 1) I collect photographs and video footage from derelict places, and more generally strange “uncanny” places. I try to enter these places without preconceptions, let them tell me their story and react to them rather then impose a model on them that would taint my perception of them (outer space). 2) I keep a record of my own dreams with a visionary content and/or containing interesting images (inner world). I then look for intersections between “outer space” and “inner world” that can be materialised into an artwork. This is where the theoretical research come into play. By studying theoretical research (in psychology, philosophy, architecture), I gain better understanding of my own subconscious and am more able to identify the various ways I relate to the “outer world”. By studying both theoretical research and artworks by others, I gain better understanding of how other individuals relate to the “outer world”. I can use this knowledge to make artworks that will “resonate” with the audience and create connections between their own inner world and mine using images as an interface. There are various ways in which “outer space” and “inner world” may interplay within an artwork: 1) for some pieces, the collected images (after processing and editing) are the artwork in itself. The final piece presents the self contained world of the images, that aims to infect the inner world of the viewer. 2) for other pieces, gathered images strike a chord and cause an idea association with a part of my inner world. I then need to create images from scratch to make a physical representation of my inner world and mix them in with the outside images. This type of piece shows the ambiguous, fluctuating border where the outer world invades the inner world as the same time as the inner world reinvents the outer world, so that the line between dream and reality becomes increasingly blurred and possibly eventually dissolves. 3) for other pieces, I aim to make real an inner vision (i.e. dream). I either go out and find real things that fit the vision or, if they don’t exist, I create artificial images from scratch. The final piece reflects how my inner world invades the outer world, claims to be more real than it, and possibly aims to invade the audience’s inner world as well. In all cases, the physical presentation of the images (for example processing, editing, immersive installations, design of a soundtrack to go with the images) is designed so as to facilitate the viewer’s entering the world of the images. Outcome Photographs (as prints and online). http://melaniemenardarts.wordpress.com/

Page 12 of 18


KinoKultura

01.02.10 17:29

Reviews :: New Films :: KinoNovosti :: Articles :: Guidelines :: Books&Biblio :: KiKu-Kinotavr :: KinoKultura:Home

Ihor Podol'chak: Las Meninas (2008) reviewed by Joshua First© 2009 Las Meninas is not really a film, just as its director, Ihor Podol'chak, is not really a filmmaker. Rather, it might be described better as a feature-length piece of video art by a graphic artist desiring to work with new media. A native of Lviv, Podol'chak has achieved fame for his numerous international exhibitions, and has the distinction of being the first artist to exhibit his work in space, although the latter consisted of two postcardsized woodcuts that two Russian cosmonauts brought to the Mir Space Station in 1993. His various paintings, woodcuts and multi-media installations generally feature masochistic scenes, such as tortured and dismembered female bodies, placed within dark and unrecognizable spaces. Podol'chak’s photographic work similarly frames nude females twisted, writhing in pain, or otherwise obscuring their limbs and heads. While his cinematic debut dispenses with much of the violence evident in his earlier work, there are several familiar motifs in Las Meninas: Most notably, we rarely see whole bodies in the film, as cinematographer Serhii Mykhal'chuk shoots most of the scenes in close-up, moving his camera from hands to legs to breasts, to a back, and occasionally to a darkened face. The interior location, in which most of the action is set, is barely lit, destabilizing the space that the characters inhabit. Also unsettling is the limited dialogue, which is pushed to the background of the film’s soundscape, with Las Meninas emphasizing instead a fork raking against a plate, the plop of pureed spinach on the same plate, a buzzing fly, the hum of electricity, scratching an itch, etc. While such counter-realist use of exaggerated sound has been used—from http://www.kinokultura.com/specials/9/lasmeninas.shtml

Page 1 of 5


KinoKultura

01.02.10 17:29

an itch, etc. While such counter-realist use of exaggerated sound has been used—from Jan Švankmajer to Walt Disney—for comedic effect, Podol'chak establishes the ominous presence of the mundane through this technique. Podol'chak titled his film after the seventeenth-century Diego Velázquez painting of the InfantaMargarita and her chambermaids, but what exactly constituted this allusion is rather complex. Rutger Wolfson, the director of the Rotterdam International Film Festival, introduced the association with the painting during the Las Meninas premier: “The film is rooted in the traditions of seventeenth-century painting. I am sure that the director loves and deeply understands the art of this period. But at the same time, he combines this tradition with contemporary video art and [the style of] music videos” (see Beiker). Several other reviews and press about the film mention the painting, but none can specify what these “traditions” are and how Podol'chak combines them with “contemporary” means. In fact, as many art historians have argued, there is little that is “traditional” about Las Meninas, and its unusual quality stems not from the historical context under which Velázquez painted it or, indeed, from its very subject matter, but in its thematization of viewing positions. The mirror in the background of the painting reveals the figures of King Philip IV and Queen Mariana, and the artist himself stares from his easel in the direction of the viewer. Thus, what we see in the painting is not simply a scene from Margarita’s court, but the onlookers of a second painting in production. We, as the viewers of Velázquez’s Las Meninas, are consequently positioned as the subjects of this second painting. We might interpolate that Podol'chak employs the title to explore similar problems of representation, especially given the long history of critical discourse in film studies on scopophilic pleasure and symbolic identification. Yet, here we have only vague allusions to such themes, such as the director’s statement that 70-75% of the film was shot through mirrors, and a press release on the film that emphasized the viewer’s participation in unraveling the complex “puzzle [rebus]” on screen (see Voropaiev, Mel'nyk).That is, the film becomes an exercise, on the one hand, in overcoming technical difficulties, and, on the other, in confounding the audience. In this respect, perhaps Podol'chak’s use of visual style at times approaches the realm of a gimmick. And despite the beautiful still-life compositions of fruit and porcelain that punctuate Las Meninas, Podol'chak’s film is no way an enjoyable viewing experience. Few spectators could make this claim, honestly, even accepting the truism that taste is subjective. According to the press release, the film revolves around an older couple terrorized by their sick, but manipulative son. While such a theme appears at times throughout the film, it is overshadowed by discussions of how to prepare fish, the lateness of a dinner guest, and other non-sensical and unfinished sentences and interactions. Most of the action takes place around the dinner table, with the http://www.kinokultura.com/specials/9/lasmeninas.shtml

Page 2 of 5


KinoKultura

01.02.10 17:29

sentences and interactions. Most of the action takes place around the dinner table, with the camera slowly panning over the objects and the miserable humans that surround it. Podol'chak presents an elaborate mise-en-scène, which perhaps draws influence from scenes in Tarkovsky’s Stalker and Solaris or Sokurov’s Mother and Son. The middle of Las Meninas, however, breaks stylistically from the beginning with a sequence, appearing in rapid montage, of mirrors, body parts and cellos, evoking themes of incest (a boy appears several times on the verge of unbuckling his mother’s garter), missed opportunity or squandered talent (a woman, nude except for a corset, plays a cello, with the boy appearing in place of the instrument toward the end of the sequence), aging and the decline of the human body (the nude woman views herself as either older or younger through the countless mirrors in the shot, with the lighting emphasizing her sagging breasts and increasingly obese body). This middle sequence, so different from the first and final third of Las Meninas, was in fact made by American music video director Dean Karr, who had worked most notably on the intentionally bizarre, but award-winning video for Marilyn Manson’s cover of “Sweet Dreams (Are Made of This).” Because this review appears in a journal issue explicitly on the subject of Ukrainian cinema, one might justifiably ask how Podol'chak’s highly unusual, and indeed international, work fits into a broader canon outlined herein. For what this reviewer could tell, there were no explicitly Ukrainian themes explored in Las Meninas. In interviews, moreover, Podol'chak constantly reiterated that he strove toward the “universal” (see Voropaiev), rather than something based on local or national material. This fact alone distinguishes Las Meninas from the most prominent films made during the two “golden ages” of Ukrainian cinema, the late 1920s1930s and the 1960s. Yet, Podol'chak shot the film in his native Galicia, with local, nonprofessional actors, and his characters speak Ukrainian, a not insignificant fact considering that most films made in Ukraine during the 1970s-90s were shot in Russian. Perhaps most importantly, the Ukrainian press, and in particular the Lviv press, promoted Podol'chak as a cultural representative of “contemporary” Ukraine to Western Europe and North America. While there was predictably little attempt to engage with the textuality of Las Meninas in the mainstream Ukrainian press, its presence at Rotterdam, Trieste, and Karlovy Vary served to justify Ukraine’s position within a European cultural space (see Kosmolins'ka). As with Sergei Paradjanov’s Shadows of Forgotten Ancestors (Tini zabutykh predkiv, 1965), reviewers may not have understood what the film was accomplishing on an aesthetic level, but they praised it for placing Ukraine on the international stage. This is not to say I “understood” the aesthetic principles at work in Podol'chak’s Las http://www.kinokultura.com/specials/9/lasmeninas.shtml

Page 3 of 5


KinoKultura

01.02.10 17:29

principles at work in Podol'chak’s Las Meninas. In fact, I found myself frequently taking the position of a Soviet-era film critic, who saw the “necessity for youthful experimentation,” but felt the need to warn the filmmaker not to “alienate the spectator.” I’m trying to avoid such clichés in this review. After all, there is a lot of beauty contained in the film—the oversaturated colors and its slight lack of sharpness makes for some truly exquisite imagery for the most part. Yet, the infinite and perhaps meaningless abstraction, masked with the language of “universality,” reduces Podol'chak’s debut film to an aesthetic exercise. In this respect, we might agree with one Dutch reviewer, who wrote after seeing its premier in Rotterdam, that the life of Las Meninas began and ended on that screen (see Sanders). Joshua First, Miami University (Ohio) Works Cited Beiker, Mariia. “Rotterdam smotrit kino iz Ukrainy i Kazakhstana,” BBCRussian.com, 28 January 2008. Kosmolins'ka, Natalka. “Ihor Podol'chak, Ihor Diurych: U tomu, shcho Ukrainu predstavliatymut' halychany, ie istorychna spravedlyvist',” Brama: Postup. Mel'nyk, Lidiia. “Pratsiuiu z klasychnymy elementamy, iak iz vlasnymy,” interview with Oleksandr Shchetyns'kyi, L'vivs'ka hazeta on-line, 30 January 2008. Sanders, Ruby. Review of Las Meninas, movie2movie.nl. Voropaiev, Serhii. “Ukraintsi na Rotterdams'komu festyvali: pochyn dorozhchyi za hroshi,” interview with Ihor Podol'chak, UNIAN—Kul'tura. Las Meninas, Ukraine, 2008 Color, 99 minutes Director: Ihor Podol'chak Script: Ihor Podol'chak Cinematography: Serhii Mykhal'chuk Art Direction: Svitlana Makarenko Music: Oleksandr Shchetyns'kyi Cast: Mykola Veresen', Liubov Tymoshevs'ka, Hanna Iarovenko, Dmytro Cherniavs'kyi, Ilona Arsent'ieva, Stas Arsent'iev Producers: Ihor Diurych and Ihor Podol'chak

http://www.kinokultura.com/specials/9/lasmeninas.shtml

Page 4 of 5


BRAMA Community Calendar Home Page

NY-NJ-Metro Thursday Feb 18 2010

2/9/10 7:07 PM

UKRAINIAN FILM CLUB OF COLUMBIA UNIVERSITY FEBRUARY 2010 EVENT ON CAMPUS. NYC & NYS PREMIERE OF LAS MENINAS.

The Ukrainian Film Club of Columbia University announces the New York City and New York State premier of a controversial art house feature by Ihor Podolchak L A S M E N I N A S, 2008. One of a handful of independent Ukrainian films made over the last two decades Las Meninas was funded by the director himself. It was conceived as a step on the way of revival of Ukrainian national cinema with Ukrainian talent, story, and language. In its author’s words “it is a film about what the routine of everyday life can do to the human mind and psyche. It reflects on the importance of the choices we make and how limited these choices are in the first place. The plot evolves around a family of four. They live in the suburbs in a strange villa that appears, through a complex game of mirrors, to be more like a piece of installation art than a real house. … Meninas resembles a puzzle whose pieces have been scattered. It is up to the viewer to assemble them in order to form one’s own picture – something that makes the film personal and unique.” Las Meninas is the directorial debut of Mr. Podolchak who is an accomplished artist, recognized in his home country and abroad. When: Thursday, February 18, 2010, at 7:30 PM Where: Room 702, Hamilton Hall, Columbia Morningside Campus. The film will be screened in its original Ukrainian language version with English subtitles. Free and open to the public. http://ihor-podolchak.livejournal.com/ E-mail SY2165@columbia.edu URL http://columbia.edu/cu/ufc [Print this event]

Results 1 - 1 of 1 Go to page:1 Search Again Return to home page Powered by BRAMA

http://www.brama.com/calendar/

Page 1 of 1


Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина - Анонси

Про Україну Посольство

27.02.10 09:23

Україна в світі

Корисні посилання

Головна сторінка

Консульські установи України у ФРН

Анонси

Консульські питання Договірно-правова база двостороннього співробітництва з Німеччиною Політичні відносини Торговельноекономічне співробітництво Науково-технічне співробітництво Межрегіональне співробітництво Співробітництво в культурно-гуманітарній сфері Закордонні українці Пам'яті жертв голодомору 1932-33 років в Україні ЄВРО - 2012 ЗМІ ФРН про Україну Мапа сайту

по сайту

по новинах

Для громадян України, які стали жертвами торгівлі людьми або потрапили у небезпеку за кордоном, у Робочому апараті НЦБ Інтерпол встановлено цілодобову "гарячу лінію" за номером: +38 044-254-

10 березня 2010 р.

Запрошення на березневий шостий показ Українського Кіноклубу в Берліні "Las Meninas" або Сучасний український арт-хаус Український Кіноклуб в Берліні запрошує Вас 10 березня о 20.00 на свій черговий показ. Цього разу ми вирішили не робити тематичного блоку, не організовувати дискусій з експертом та не говорити про історію та сучасність України, а "просто" насолодитися мистецтвом заради мистецтва. Адже вибраний нами на березень фільм не лишає жодної іншої альтернативи. Ми раді презентувати Вашій увазі фільм Ігоря Подольчака "Las Meninas" (2008), який встиг зібрати як абсолютно позитивні, так і дуже критичні відгуки кінокритиків та любителів кіно. "Las Meninas" (в перекладі - фрейліни) - це 99 хвилин скоріше рухомих картинок та сюрреалістичних фотографій, ніж якогось чітко вираженого сюжету. За незначними побутовими подіями відкривається клаустрофобічна ситуація в родині, де хворий син тероризує своїми примхами батька, матір та сестру. Хоча присутність сина є прихованою, його вплив є тотальним. Для Ігора Подольчака, ориґінального українського художника, натхненного стилістикою фон Захора-Мазоха «Las Мeninas» є дебютним фільмом. Український національний портал Kino-Коло називає фільм "одним з найцікавіших арт-експериментів в українс��кому кіні нової доби". Крім того, цей фільм першим з наших українських став конкурсантом мистецького Роттердамського МКФ. Будемо раді бачити вас! Коли? - 10.03 (середа), 20.00? Де? - Club der polnischen Versager, Ackerstr. 168 10115 Berlin (U8 Rosenthaler Platz), http://www.polnischeversager.de/news.html Вхід вільний.

http://www.mfa.gov.ua/germany/ua/announce/detail/2704.htm

Page 1 of 2


Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина - Анонси

номером: +38 044-25498-36

27.02.10 09:23

Вхід вільний. З найкращими вітаннями та побажаннями приємного перегляду від пана Подольчака, Український Кіноклуб в Берліні http://ukkb.wordpress.com/ Альона Каравай (модерація вечора) Олександра Бінерт Олеся Гоменюк Таня Катсберт

Розробник: ЗАТ "Софтлайн" © МЗС України

http://www.mfa.gov.ua/germany/ua/announce/detail/2704.htm

Page 2 of 2


Культура Чехії - UKRGAZETA.cz - Перша Українська газета в Чеській Республіці

Friday, Apr 16th

16.04.10 17:37

RSS

Останні оновлення: 09:58:37 AM GMT

Пошук

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ЕКОНОМІКА

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ

КУЛЬТУРА ЧЕХІЇ

ВИ ТУТ: КУЛЬТУРА

КУЛЬТУРА ЧЕХІЇ

СПОРТ

ТЕМА

КУЛЬТУРА

ЧОЛОВІК

ЖІНКА

ДОВІДНИК

ДІАСПОРА

ОГОЛОШЕННЯ

ФОРУМ

КУЛЬТУРА СВІТУ

Культура  Чехії

ЛОГІН Ім'я користувача

Йозеф  Лада  звинувачується  в  расизмі Пароль

П'ЯТНИЦЯ, 16 КВІТНЯ 2010 12:43

Ряд чеських циганських організацій звинувачує в безвідповідальності Міністерство освіти Чехії, в результаті якої в чеських школах використовуються навчальні посібники, що містять у собі расистський підтекст. Обурення циганських активістів викликала книга з серії казок «Кіт Мікеш» всіма улюбленого в Чехії художника, ілюстратора і письменника Йозефа Лади, яка в молодших класах загальноосвітніх шкіл часто використовується як навчальний посібник.

Запам'ятати мене ВХІД Забули свій пароль? Забули своє Ім’я Користувача? Зареєструватися

Фото: lh5.ggpht.com

Детальніше... Додати коментар Теги: Міністерство освіти Чехії циганськi організації Йозеф Лада Кіт Мікеш

Моравський  індустріальний  фестиваль

Стрічка  для  вимогливого  глядача

ЧЕТВЕР, 15 КВІТНЯ 2010 12:22

СЕРЕДА, 14 КВІТНЯ 2010 01:24

Емблема Моравського індустріального фестивалю, фото: myspacecdn.com

Моравський індустріальний фестиваль в нинішньому році відбудеться в Оломоуці, а не в Шумперку, як це було в минулому році. Електроембієнт-індустріальні групи з Чехії, Німеччини, Словаччини, Італії,

У рамках щомісячних переглядів українського кіно в Празі, у столичному кінотеатрі Ponrepo (Bartolomějská 11) 15 квітня о 19:30 відбудеться показ унікальної кінострічки Las Meninas. Це дебютний фільм

Франції, Білорусі

режисера Ігоря

виступлять 16 і 17 квітня, повідомляє Радіо Прага.

Кадр з фільму Las Meninas, фото: wikipedia.org

Подольчака (Україна, 2008 рік). В цьому проекті Подольчак виступив як

Додати коментар Теги: Моравський індустріальний фестиваль Оломоуц чеські

продюсер, сценарист та режисер-постановник. Фільм був знятий «MF Films» (підрозділ «Фонду Мазоха»). Перший

команди

український фільм, який взяв участь у конкурсі («Tiger Awards Competition») Міжнародного кінофестивалю у Роттердамі. Загалом (на кінець 2009 року) фільм взяв участь у 23-х міжнародних фестивалях, в 10-ти з них у конкурсній програмі. Додати коментар Теги: Перегляд українського кіно в Празі кінотеатрі Ponrepo кінострічка Las Meninas

Scorpions  підтримають  соціалістів

Відродження  Віткова

ВІВТОРОК, 13 КВІТНЯ 2010 23:54

ПОНЕДІЛОК, 12 КВІТНЯ 2010 20:32

Німецька рок-група

Празький район Вітков

Scorpions, цілком ймовірно, стане цвяхом передвиборчої

(Vítkov), який знаходиться в досить жалюгідному стані, незабаром повинен

програми Чеської соціал-демократичної

перетворитися на одне з улюблених місць пражан.

партії. Рокери почнуть

Після реконструкції

http://www.ukrgazeta.cz/kultura-chechiji/blog

Page 1 of 2


Культура Чехії - UKRGAZETA.cz - Перша Українська газета в Чеській Республіці

Німечька ро-група Scorpions, фото: last.fm

16.04.10 17:37

партії. Рокери почнуть серію своїх концертів на

Після реконструкції пам'ятника Яну Жижкові

підтримку ЧСДП наступного тижня в

планується прокласти там велосипедні доріжки,

Остраві. Згідно з деякими німецькими джерелами, виступ відомих музикантів

ігрові майданчики, парки для пікніків, а також можливо - побудувати

Пам'ятник Яну Жижкові на празькому Віткові, фото: radio.cz

допоміг організувати колишній канцлер ФРН Герхард Шредер.

новий павільйон для «Слов'янської епопеї» Альфонса Мухи.

Додати коментар

Додати коментар

Теги: Німецька рок-група Scorpions Чеська соціал-демократична партія передвиборча кампанія

Теги: Празький район Вітков пам'ятник Яну Жижкові Альфонс Мухa

БІЛЬШЕ  СТАТТЕЙ... «Чеська десятка» в Москві «Отелло» в Національному театрі Великодній туризм До музеїв на автобусі

« Початок

Попередня

ОГОЛОШЕННЯ

1

ДОВІДНИК

2

3

4

5

КАРТА САЙТУ

6

7

8

РЕКЛАМА

9

10

Наступна

ЗВОРОТНИЙ ЗВ'ЯЗОК

Кінець

Укргазета

»

РЕДАКЦІЯ

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ СКИНУТИ НАСТРОЙКИ КОРИСТУВАЧА

ВЕРХ

© 2010 UKRGAZETA.cz - Перша Українська газета в Чеській Республіці. Всі права застережено. © 2009 При будь-якому використанні матеріалів і новин сайту гіперпосилання на UKRGAZETA.cz обов'язкове. Designed by Webnow.cz. Joomla! - безкоштовне програмне забеспечення, яке розповсюджється по ліцензії GNU/GPL.

http://www.ukrgazeta.cz/kultura-chechiji/blog

Page 2 of 2


УКРАЇНСЬКІ КІНОАРАБЕСКИ - Статті - KINOKOLO.UA

"Вічне світло незаплямованого розуму"

17.03.10 14:28

"Богдан Ступка, актор" Народився - с. Куликів, Львівська обл. 1961 Закінчив студію при Львівському театрі.

Кино на пьедестале. «Оскар» и другие награды Америки Алєксєй Дунаєвський. Кино на пьедестале. «Оскар» и другие награды Америки. – ГЛОБУСПРЕСС, 2006. – 864 с. – Російською мовою.

Новини | Кіноклуби | Арґумент-Кіно Статті | Інтерв'ю | Сценарії | Зйомки Кінопрем'єри | Кінотеатри Конференції | Форум Шукати Кіноколо

Фотобанк

Енциклопедія

12.03.2010 19:30 Фестиваль Docudays UA потребує допомоги 06.03.2010 18:13 Українська кіноіндустрія в системній кризі 3 березня відбувся V пленум правління НСКУ. На пленумі був обговорений стан вітчизняної кінематографії та шляхи виходу з кризи… Учасники засідання констатували, що кіноіндустрія в Україні перебуває в системній кризі, а відтак потребує розробки та впровадження реформ кінематографічної галузі... 06.03.2010 18:05 Занепад державної студії "Укркінохроніка" На засідання секретаріату Національної спілки кінематографістів України було констатовано, що це ставить під загрозу подальше існування студії як суверенної інфраструктури. Зокрема, йшлося про великий борг кіностудії та наявність чималої кількості незавершених фільмових проектів...

15.03.2010 16:03 «Це – вільний світ», Кен Лоуч У програмі 21 березня о 01:05 демонструватиметься фільм живого класика британського і, без жодного перебільшення, світового соціального кіна Кена Лоуча «Це – вільний світ»... 10.03.2010 18:32 Сільвестр Сталлоне – переміна ролей Американський актор, сценарист, кінорежисер Сільвестр Сталлоне є правдивою леґендою голлівудського кінематографа кінця двадцятого століття... 10.03.2010 18:17 «Поліцейські», Джеймс Менґолд У програмі 14 березня о 01:25 демонструватиметься кримінальна драма американського режисера Джеймса Менґолда «Поліцейські», яка на очах переростає у правдивий трилер…

12.02.2010 19:29

УКРАЇНСЬКІ КІНОАРАБЕСКИ Володимир Войтенко Вступна стаття до «Каталога українського кіна 2009/10», що виданий Українською кінофундацією, і який містить інформацію як про українські стрічки, що вийшли у 2009 році, так і про ті, що перебувають на фінальній стадії виробництва і побачать світ у 2010-му. Каталог буде вперше презентовано на українському стенді Європейського кіноринку під час ювілейного 60 Берлінського міжнародного кінофестивалю… Українська кінематографія протягом усього 2009 року, й переступивши межу 2010-го, живе під знаком світової фінансовоекономічної кризи, що захопила вітчизняну економіку і суспільство. На тлі цієї кризи не вщухає ідеологічна дискусія поміж прихильниками й супротивниками дерусифікації прокату чужоземних фільмів, яка час від часу набирає рис питомо політичних. Річ у тім, що до 2008 року, коли, зважаючи на ухвалу Конституційного суду, Міністерство культури і туризму України прийняло відповідний регулівний документ, левова частка іншомовних фільмів з’являлася в кінопрокаті й на ринку домашнього відео винятково в російській мовній адаптації. Ігнорування державної мови залишало національну кіноіндустрію у сфері надпотужного впливу сусідньої російської. Це стало гальмом для розвитку як суто бізнесових сеґментів вітчизняного ринку, так і фактично продовжувало русифікаційну політику й марґіналізацію культурного українського чинника у власне українській кінематографії. Що, вочевидь, виглядало як нонсенс. Сама ж дискусія викликана світоглядно-цивілізаційним роздвоєнням суспільства, живиться зовнішніми впливами й кінцево фокусується на бізнес-аспекті – різному трактуванні відносних показників кінотеатрального бокс-офісу. А саме, наскільки і чим зумовлене їх коливання – об’єктивними (фінансово-економічна криза), чи суб’єктивними (дерусифікація) чинниками? ** Тим часом в умовах кризи спостерігається кардинальне зменшення державної уваги до національного кінематографа: замість планованих, як і 2008 року, 50 млн. гривень (що дорівнює приблизно $6.25 млн.) бюджетного фінансування, 2009-го галузь отримала у десять разів менше. В результаті чого було призупинене виробництво чи не всіх фільмів з вагомою часткою державного фінансуван��я. (Зокрема, це повнометражний ігровий дебют, соціальна трагікомедія Валентина Васяновича «Звичайна справа», а також романтична фантазія «Тойщопройшовкрізьвогонь» одного з ключових кінематографістів старшого покоління Михайла Іллєнка). Разом із тим, протягом 18 років українського незалежницького державотворення так і не було випрацювано системної кінополітики, яка б дієво підтримала розвій усіх належних складових національної

http://www.kinokolo.ua/articles/711/

12.03.2010 20:48 International Film Guide 2010 На Європейському міжнародному кіноринку під час 60 Берлінського міжнародного кінофестивалю презентували черговий річник Міжнародного кіноґіда, в якому зібрано інформацію про всі світові кінематографії. Третій рік поспіль у виданні друкується інформація про стан українського кіна, підготовлена головним редактором нашого порталу, зокрема, оглядова стаття… 04.03.2010 19:17 В чьом сіла, брат? Сучасний російський кінематограф, що радо транслює провладну позицію, вперто продовжує радянські традиції у ставленні до колишніх республік... Скандальна ситуація з фільмом Алєксандра Самохвалова «Ми з майбутнього 2», забороненого до прокату в Україні, спонукала українців пригадати всі найбільші національні «кривди», що заподіяли нам російські кінематографісти. Відвідувачі інтернет- форумів поставили росіянами на карб і «Брата 2», й «Адмірала», й «Тараса Бульбу» Бортка, й російську новинку «Кандагар» із Богданом Бенюком у ролі вайлуватого хохла- пілота... 04.03.2010 18:49 Без сурдоперекладу. Мені цікаво знімати про те, що за вікном Мені смішно чути закиди, що я підлаштовуюся під кон'юнктуру Берлінале, адже єдиною кон'юнктурою там може бути кінематографічний талант. Я знімаю, як кажуть на фестивалі, східноєвропейський артхауз... 04.03.2010 18:29 Медовий збір Берлінале Цьогоріч журі кінофестивалю довелося непросто: рівень конкурсу виявився доволі низьким, однак стрічки були здебільшого «на потрібну», тобто гостросоціальну тему... 03.03.2010 20:54 Криза за! Хто проти? Деякі підсумки Берлінського кінофестивалю Ювілейний, 60–й за ліком, Берлінський кінофестиваль завершив свою роботу. Під уже звичне буркотіння журналістів: слабка конкурсна програма, куди фільми включають за мало зрозумілими критеріями (один, утім, прозорий — наявність чітко артикульованого соціального чи геополітичного матеріалу), небагато світових кінозірок, а до всього ще й вкриті кригою, нечищені вулиці, навіть навколо Berlinale Palast... І все це правда: і програма могла бути сильнішою, і вулиці чистішими. Одначе ж було й таке, що не забувається, або принаймні викликає повагу... 03.03.2010 20:38 Ложка меду. Берлін ствердив зміни на кінематографічній карті 20 лютого ювілейний, 60–й за ліком, Берлінський кінофестиваль завершив свою роботу. Журі, очолюване німцем Вернером Герцоґом, присудило Золотий та кілька Срібних призових Золоте звірятко отримав 46–річний турецький режисер Семіг Капланоґлу за фільм «Мед». Гран–прі журі «Срібний ведмідь» очікувано дістався румунській картині «Якщо я хочу свистіти, я свищу» Флоріана Сербана. Не менш очікуваним виявився «Срібний ведмідь» за режисуру — Роману Полянському («Письменник–привид»): треба ж було заявити про солідарність митцеві, що перебуває під домашнім арештом за справжні чи уявні гріхи давно минулих літ. .. 20.02.2010 10:39 Берлін виставляє оцінки Берлінський кінофестиваль готується закрити завісу грандіозного Berlinale Palast — суботнього вечора на його сцені з’являться члени журі на чолі з Вернером Герцоґом та переможці великого повнометражного конкурсу... 19.02.2010 12:13 Галасу побільшає. На Берлінале «Глухота» Мирослава Слабошпицького

Page 1 of 4


УКРАЇНСЬКІ КІНОАРАБЕСКИ - Статті - KINOKOLO.UA

кіноіндустрії. Парадоксально, що на тлі законодавчої анемії та залишкового бюджетного фінансування галузі спостерігається суто авторський інтерес до фільмовиробництва з боку окремих державних діячів та політиків. Так, на «Оскара» в категорії «іншомовний фільм» за результатами 2008 року висувалася «Ілюзія страху» режисера Олександра Кирієнка, знята на основі книжки й за сценарієм віцепрем’єр-міністра України Олександра Турчинова – малопереконлива спроба відрефлексувати соціопсихологію українського «дикого капіталізму». А 2009-го відбувся повнометражний дебют режисера Валерія Ямбурського «День переможених», створений за сюжетом книжки депутата парламентської більшості Володимира Яворівського, – художньо невпевнене дослідження вітчизняної «суспільної шизофренії» на трагікомічному шляху від тоталітарного комуністичного минулого до нинішніх буднів олігархічного капіталізму, кволого громадянського суспільства і недовикоханої демократії. ** Зрештою, проблема постання повноцінної національної кінематографії криється у філософсько-світоглядних підвалинах українського державотворення. Відомо, що сенс існування кожної держави, її історичне виправдання полягає у збереженні й модерному розвої певної культури. В нашому випадку мало би бути – української, з відповідними нюансами поліетнічної держави. Коли прийняти цю максиму, то світогляд і філософію більшості українських державців актуальними для модерної України назвати важко. Повертаючись до потреби в системній держкінополітиці, ще і ще варто наголосити – йдеться про річ універсальну, що для Франції, США чи Росії, що й для України; звісно, у своєму виданні. Бо повноцінна кінематографія може постати тільки в такому разі. Передусім, це низка підтримчих законів і фундування незалежної кіноінституції, яка б авторитетно оперувала державними коштами; це пільгові умови будівництва нових кінотеатрів, без критичної маси яких вітчизняний фільм не спроможний повернути витрачені на його виробництво гроші; це вивчення історії кіномистецтва в середній та вищій школі, а також фундування Вищих режисерських курсів, які б привели в українське кіно світоглядно й мистецьки сформованих людей. ** Тим часом тривають конфлікти навколо колись, за часів УРСР, потужних державних кіностудій, передусім найбільших – Київської ім. Олександра Довженка та Одеської, – які з 1920-х років спеціалізувалися на виробництві ігрових фільмів. Ці конфлікти носять очевидно майновий характер. Самі ж підприємства, з одного боку, давно вже втратили фактичний статус творчих осередків, а з іншого – так і не були перебудовані й переобладнані на модернізовані кінофабрики. Державний менеджмент зазвичай полягає в наданні знімальних павільйонів та офісних приміщень орендарям, що переважно пов’язані з телевізійним виробництвом; власне ж кінопродукування неухильно зводиться до мінімуму. Таким чином, кіноскладова цих закладів поступово розмивається з перспективою їх приватизації й остаточного перетворення на підприємства, що мало пов’язані з фільмовиробництвом. Попри відомий драматизм, жодного трагізму ці процеси не крили б у собі, якби приватизацію проводили прозоро, а кошти від неї спрямовували на інші належні кіносправи, якими має опікуватися уряд. Разом із тим, особливий, національний, статус кіностудії ім. Олександра Довженка, що він стоїть на заваді приватизаційним процесам, підштовхує можновладців до створення на розлогому майданчику майже в центрі столиці багатофункціонального Центру національної кінематографії. Щоправда, подібні ідеї, за поганою традицією, досі не набрали системного планового характеру, а тому наразі мають примарні перспективи. Можна спостерігати лиш окремі кроки в цьому напрямку, як от відкриття тут у грудні 2009-го Студії цифрового відновлення українського кінофонду. ** Зважаючи на такий стан справ, в українському кіно зростає питома вага незалежних фільмових проектів, і виникає ситуація, що мала б дати відповідь на питання: наскільки закономірним можна вважати той деякий підйом національної кінематографії, який спостерігався попередніх років, коли повнометражне мистецьке кіно й короткометражки початківців здобували визнання на провідних світових фестивалях, а двох сезонів поспіль до кінотеатрального прокату виходили по 10 вітчизняних фільмів? ** Непевність, світоглядне роздвоєння, марення, в якому перебуває український соціум та політикум, що належним чином не скористався

http://www.kinokolo.ua/articles/711/

17.03.10 14:28 залишилася без «Ведмедя» Дві новини: погана й хороша. З якої почати? Почну з гіршої: наш Мирослав Слабошпицький у конкурсі короткометражних стрічок нічого зі своєю «Глухотою» не виграв. Журі лишилось глухим і не почуло режисерський месидж. Утім засмучуватись не варто: участь у Берлінале сама по собі вже є нагородою. Хоча в кулуарах усе частіше чуються нарікання на відбір фестивальної програми: чи не забагато фільмів про проблеми секс–меншин (іноді вже думаєш — чи ж меншин насправді, так усього цього багато на екрані), про політкоректність (це коли обов’язково про вихідців із Третього світу і їхнє життя в Європі), про соціальні проблеми, відтворювані в суто фактологічній манері, поза художньою аналітикою, і т.д... 18.02.2010 12:41 БЕРЛІНАЛЕ’60: Що почім? Український стенд на Берлінському кіноринку надзвичайно скромний, а азійське кіно в конкурсі — дуже суперечливе... 18.02.2010 12:32 БЕРЛІНАЛЕ’60: Запитаймо в дзеркала. Про розшифровку «Глухоти» і ков��льство свого щастя У вівторок у великому конкурсі Берлінського кінофестивалю показали «Мед» турка Семіха Капланоґлу та ірано– німецьку картину «Мисливець» Рафі Пітса. І ще багато картин у різних програмах. Журналісти переважно скептично оцінюють рівень передусім конкурсної програми. Утім це не новина — так буває щороку. Хочеться «чогось такого», а подібне трапляється рідко... 16.02.2010 12:08 Черги в кіно. Перші очікування і перші невдачі Берлінського кінофестивалю У понеділок показали у конкурсі короткометражних стрічок фільм українця Мирослава Слабошпицького «Глухота». У конкурсі великому дивилися німецького «Крадія» Бенджаміна Гайзенберґа та норвезький фільм «Якийсь м’який чоловік» Ганса Петера Моланда... Вже кілька днів триває Берлінале — тихо, без скандалів і сенсацій, без розборок, чия хата скраю і хто украв рибу пана рибалкіна... 11.02.2010 20:24 БЕРЛІНАЛЕ’60: Конкурсна програма В офіційній конкурсній програмі 60- ого Міжнародного берлінського кінофестивалю за "Золотих" та "Срібних ведмедів" змагаються 20 фільмів... 11.02.2010 19:43 БЕРЛІНАЛЕ’60: Офіційна позаконкурсна програма У цьогорічній офіційній позаконкурсній програмі Берлінале представлено шість фільмів. Це стрічки режисерів Мартіна Скорсезе, Ніколь Голфсінер, Лізи Холоденко, Карана Йогара, Йоджі Ямади та Бенксі… 11.02.2010 19:26 Історія Берлінале – вітрина вільного світу Берлінський кінофестиваль – це зірки, зірочки й скандали. Але це також вікно у світове кіно і дзеркало німецької історії після Другої світової війни... Скандал розгорівся 1970- го року, і це був найбільший зі скандалів, які колись переживав Берлінале. Німецький режисер Міхаль Фергьовен показав фільм, в якому американський солдат зґвалтував в’єтнамську дівчинку. Фільм називався «О.К.» 11.02.2010 18:22 ДУХ БЕРЛІНАЛЕ Один із найбільших світових кінофорумів досяг пенсійного віку. Одначе молодиться з усіх сил... І, схоже, ніякі кризи на ньому не позначаються. Величезна програма фільмів і гарантована увага глядачів, передусім німецьких. Так було всі останні роки: яку б стрічку не показували — зал повний. Власне, це і є основною роботою справжнього фестивалю, його культурною місією — творити особливу людську спільноту, об’єднану певними цінностями, світоглядними передусім. Берлінале, і це вже є давньою традицією, орієнтований на контекст політичний і геополітичний, на аналітику соціального облаштування життя у різних його сегментах...

Переглянути

Page 2 of 4


УКРАЇНСЬКІ КІНОАРАБЕСКИ - Статті - KINOKOLO.UA

17.03.10 14:28

моральними та іншими здобутками демократичної Помаранчевої революції 2004 року, по-своєму продовжує вивчати новонавернений кінорежисер Ігор Подольчак, витончений художник-графік, котрий, до речі, має багатий і цікавий політтехнологічний досвід – від парламентських до президентських виборів. Він завершує свою другу за ліком, галюцинаційну стрічку «Delirium», яка змальовує чи то приватну історію божевілля лікаря-присихіатра, а чи всього навколишнього світу, ставлячи перед собою, героями стрічки та майбутнім глядачем низку світоглядних, екзистенційних та метафізичних питань, зокрема: де, зрештою, життя переходить у смерть, а смерть у життя? Ще 2008 року Подольчакова дебютна екранна рефлексія з приводу знаменитої картини Дієґо Веласкеса «Las Meninas» стала повноцінною заявкою на прихід до українського кінематографа виняткового і вишуканого, з «надміром культури», автора-герметика. У творенні ж нового фільму цей режисер тотально довірився новим технологічним можливостям знімальної і постпродукційної техніки, завдяки чому до максимуму автономізував своє авторство. ** Спробу ідентифікуватися із сучасним українським кінематографом у сеґменті його пострадянського видання, помноженого на глобалізаційні мотиви, вирішив еміґрант до США, виучень американських кіношкіл Владімір Лєрт. Восени 2009 року він представив у конкурсній програмі 39 Київського МКФ «Молодість» свій незалежний повнометражний дебют «Відторгнення», антиутопіювидиво, як і в майбутньому фільмі Ігора Подольчака «Delirium», занурену до простору й виміру підкреслено психіатричноперверсивного. Такий мотив цілком може позначити і навіть увиразнити певну тенденцію. Останні 20 років вона зауважується в ориґінальному кінематографі українського живого класика Кіри Муратової. Починаючи з її вікопомного «Астенічного синдрому» («Срібний ведмідь» Берлінського МКФ) зразка 1989 року, що засвідчив психічне й моральне нездоров’я радянського суспільства часів його розпаду, й закінчуючи «Мелодією для катеринки» (низка призів Московського МКФ) року 2009-го. Останній фільм позиціонований режисеркою також як своєрідна «антиутопія», антипод із боку авторського кіно до жанрового, до так званої «різдвяної історії». ** «Мелодію для катеринки», як і попередню картиню Муратової «Два в одному», продуковано компанією «Sota Cinema Group» (продюсер Олег Кохан) за фінансової підтримки держави. Ця молода компанія вже є успішною в міжнародній копродукції мистецького кіна. Найостанніший здобуток – участь у виробництві фільму-тріумфатора торішнього Венеційського МКФ, стрічки «Жінки без чоловіків» Ширін Нешат. Ця діяльність також є перспективною для 2010 року, протягом якого у тому ж форматі фільмуватиметься стрічка грузинського/французького кінокласика Отара Йоселіані «Шантрапа», повнометражний ігровий дебют знаного документаліста Сергія Лозниці «Щастя моє» та «Fuga mortis» – друга робота Кірілла Міхановського, з дещо схожою з Владіміром Лєртом еміґрантською біографією. ** Варто зауважити прикметну річ: шляхом незалежного виробництва, попри всі об’єктивні й суб’єктивні складнощі з пошуком фінансування, рухаються як творці мистецького кіно, так і жанрових форм. Ідеться зазвичай про кінематографістів молодшого покоління. Так, режисер Любомир Кобильчук (для останнього проекту наразі перебрав псевдо Любо Мир) та оператор Олексій Хорошко 2006 року створили чи не перший в українській кіноісторії горор «Штольня»; нині ж завершують кримінальну комедію «Ломбард». Своєю чергою, один з найбезкомпромісніших вітчизняних кінематографістів Олександр Шапіро, що практикує малобюджетні експериментальні екзерсиси (його стрічки «Путівник» та «Heppypeople» брали участь у Форумі Берлінського МКФ), знімає свій черговий ориґінальний фільмовий проект «Дніпро». На рівні сценарію – це модерна кінопоема, своєрідне освідчення в любові до Великої Ріки й нонконформістське етичне та естетичне висловлювання. ** Українська кінодокументалістика, що має вагомі здобутки від другої половини 1980-х, 2009 року поповнилася надзвичайно перспективним режисерським ім’ям. Дебютант Максим Васянович створив 55-хвилинний фільм «Мама померла в суботу на кухні…». Сюжетно стрічка позиціонується автором, як розповідь про підготовку до останнього – з нагоди творчого 50-ліття – концерту батька-дириґента, супутню згадку-роздум батька про минуле життя,

http://www.kinokolo.ua/articles/711/

Page 3 of 4


УКРАЇНСЬКІ КІНОАРАБЕСКИ - Статті - KINOKOLO.UA

17.03.10 14:28

а також сповідь кінематографіста-початківця про свій власний пошук сенсу творчості й сенсу буття. Подвійна лірична сповідь таким чином наповнюється непідробними екзистенційними й філософськими змістами, що виводять її на горішній мистецький щабель. ** Вітчизняна анімація, традиції якої закладалися від самих початків 1960-х років, коли було створено її окремий виробничий відділок, творче об’єднання на Київській студії науково-популярних фільмів, мала чимало творчих успіхів і за старих часів, і вже за доби української державної незалежності. Останні два десятиліття – це переважно короткометражні, для дитячої авдиторії та мистецькі, фільми, що неодноразово преміювалися на міжнародних кінофестах. За всю ж історію української анімації досі було створено єдиний повнометражний фільм – екранізовану 1991 року режисером Володимиром Дахном травестійну «Енеїду» класика української літератури ХІХ століття Івана Котляревського. Нині ж можемо говорити одразу про два нові повнометражні фільми – завершені 2009-го «Пригоди бравого вояка Швейка» Ріната Ґазізова й Манука Депояна та фольклорну фантазію «Микита Кожум’яка» Міши Кострова й Сергія Гаврилова, яка у виробництві. Тим часом реалізація анімаційного серіалу «Моя країна – Україна», що має складатися з 3-4 хвилинних фільмів про українські міста і села, зупинена через відсутність державного фінансування. Художньою складовою серіалу опікується один з найцікавіших режисеріваніматорів Степан Коваль, короткометражна стрічка якого «Йшов трамвай №9» 2003 року була удостоєна «Срібного ведмедя» Берлінале. ** Знаковою і ключовою, як вона бачиться сьогодні, подією 2009-2010 років є втілення короткометражного позабюджетного проекту «Мудаки. Арабески», їдкої сатири на ментальні вади українства, які гальмують його цивілізований поступ. Мудаки, за визначенням, – люди, неадекватні ситуації, в якій опинилися; вони поза викликами часу – рухаються хибним шляхом і вперто вкладають свої зусилля в марноту-марнот. Одним із надхненників та очільників проекту виступає режисер (і наразі продюсер) Володимир Тихий, що він та його молоді колеґи 2009-го вже створили дев’ять короткометражок до проекту, котрий передбачає виробництво кількох десятків фільмів, найталановитіші з яких будуть сформовані у повнометражний альманах, що пропонуватиметься на фестивалі й матиме кінопрокатну долю. Українські ентузіасти фільмують тут, тепер, про себе. Вони переконані: визначальними – навіть для такого фінансово місткого мистецтва, як кіно – є не гроші, а світогляд, ідеї, талант і воля до творення. Саме тому свої короткометражні арабески знімають на цілком безбюджетній основі – без зарплатні, гонорарів і визискування за кінотехніку – як друзі, товариші й колеґи, як громадяни. Це виклик покоління і для покоління – робити не окремі фільми, а створити нове українське кіно. Створити кіно, якого досі нема у ґенерації, нема у країни – для себе і світу.

Новости кино ukrfilm.com

http://www.kinokolo.ua/articles/711/

Page 4 of 4


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

08.04.10 11:02

Політика

Колонки

Інтерв'ю

Анонси

Мультимедіа

| Економіка | Спорт | Життя | Блоги

Пошук

Архів

Прекрасне Проблемне Шикарне Скандальне Цікаве Особисте Кіношне Модне Food&Wine Версія для друку

Коментарі [

07.04.2010 _ Ірина Славінська, для УП

6]

// Курков від А до Я

Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України У мене було декілька друзів-бандитів у 90-х. Їх потім убили. Мені більше подобались бандити 80-х. Вони були // Фото з сайту himepa.ru романтичніші, вони хотіли товаришувати… У мене був сусід на Нивках, він жив у сусідньому парадному – бандит Коля. Бандит і наркоман. Якось він сказав, що буде мене захищати, якщо що… І кілька разів я бігав до нього по допомогу.

А

НЕ ЗНАЙДЕТЬСЯ СИГАРЕТИ? Ольга Солодуха

Парадокси життя: українці самі себе вбивають 17 Щорічно від тютюну у світі помирає 5,4 млн. людей (зазначають, що ця цифра невдовзі зросте до 8 млн.). 21% смертей молодих людей 12-20 років спричинено палінням. З більше, ніж 1 млрд. курців, близько 20% становлять жінки

ндрій Курков - український російськомовний письменник. Він - один із найбільш широко перекладених у Європі українських авторів. Тексти Куркова можна прочитати 22 мовами, а у 1999 його роман "Пікнік на льоду" увійшов до десятки європейських бестселерів.

Українську мову опанував у віці 16 років. Колишній охоронець Одеської в'язниці, успішний кіносценарист, має досвід роботи експертом НЕК з питань захисту моралі, з 1988 року - член англійського ПЕН-клубу та ще й поліглот. Одним словом "УП. Життя" знову вирішила пригадати давно знайомі 33 літери. А Астенія Я ніколи не хворів на астенію - в мене завжди були бажання. Але у мене були знайомі радянські дисиденти, які потім захворіли на астенію. Найбільша криза була після розвалу СРСР, коли зник сенс бути дисидентом. Чи є бажання, яких таки хотілося б позбутися? У мене таких немає. Мені б хотілося, що б на добу приходилося 45 годин, щоб можна було додати і реалізувати більше нових бажань.

Юрий Стоянов: Да, я принадлежу к тем людям, которые понимают, что жизнь конечна Американский художник разукрасил гоночный BMW M3 Гарри Поттер получит продолжение

Невже не боїтеся перевтоми? 45 годин доби - це ж важко. Поки що не боюся. Хоча я зараз менше працюю. Тобто бігаю по місту менше, а над текстами працюю більше, ніж раніше. Б Бардоліно Це назва непоганого вина. Це просто смачне вино. Я вже 2 місяці не п'ю, але післязавтра я відлітаю до Франції, і там доведеться пити гарне вино. Тоді вже я не буду себе стримувати. Як це звучить - "доведеться пити гарне вино"... А чому вже 2 місяці не п'єте? Бо пишу роман. Я коли не п'ю взагалі, то пишу вдвічі швидше і легше. І ранок раніше починається. Він взагалі рано починається, але після того, як відвіз дітей до школи - голова нічим не забита, можна сідати і працювати. О котрій зазвичай прокидаєтесь?

БЛОГИ "УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВДИ" Тарас Возняк

Невже Самозванець Дмитрий-Т?, чи Білий Орел з Чорним реверсом 07.04.2010 16:54 Андрій Окара

Табак от Табачника 07.04.2010 10:16

МУЛЬТИМЕДІА

У Києві - за чверть сьома. В Лондоні - о шостій.

Японець сфотографував проліт крізь північне сяйво

То ви жайворонок?

Обливаний понеділок: "жорсткі" розваги по-львівськи

Колишня сова. Коли був студентом - був совою. Коли почав писати - вставав о 4 ранку, щоб писати. А потім - вчитися або на роботу.

PostSecret: поделитесь тайной с "хранителем секретов"

В Віскі П'ю із задоволенням, трошки знаюся. У мене є товариш, із яким ми то в мене вдома, то у нього вдома виставляємо віскі в правильному порядку http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Нікіта Міхалков подає до суду на блогерів за знущальні колажі У Львові з’явився клуб для зняття стресів. Там можна бити посуд . Фото Вибухи у московському метро: Свідчення очевидців. Фото, Відео

Page 1 of 9


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

- так, щоб за смаком куштувати. Я вчора повернувся з Лондона і привіз йому пляшку віскі "Lagavulin", яку він замовив - це один із тих сортів, що подають до королівського столу. Це - один із двох сортів, які мають запах асфальту. Мені пощастило - я в аеропорту в магазині віскі побачив цей віскі дистиляції 1992 року і відразу схопив пляшку. Поки що вона стоїть вдома, але після Франції вже будемо її відкривати. Ви п'єте віскі по-американськи з льодом? Ні, по-курковськи без льоду.

08.04.10 11:02 Відео Класика і мінімалізм від Світлани Бевзи "Стримана розкіш" Ірини Красильникової і колекція Володимира Подоляна Гола правда про СНІД: спільна колекція від українських дизайнерів

Г Гранти Я від них відмовляюся принципово. Я не беру грантів, бо мені вистачає грошей, які отримую гонораром. Гранти - це продаж власного часу. Тобто ти маєш за маленькі гроші знаходитись в іншому місті, і там навіть не обов'язково працювати. Вам часто пропонують гранти? Останній грант мені пропонували 2 місяці тому - на цілий рік кликали в Оффенбах. Перед тим мені пропонували бути штатним письменником міста Грац. Що таке штатний письменник? Це означає поїхати на рік чи мінімум на півроку, коли тобі дають квартиру, гроші, а ти там живеш, там пишеш, там береш участь у культурних програмах і таке інше. А взагалі, якби вам запропонували на рік поїхати в іншу країну - не на грант, а просто так - то поїхали б пожити? Ні, це нереально. Через родину? Ні, це просто не мій ритм. Я не можу сидіти на одному місці півроку чи рік. У середньому 6 місяців на рік я мандрую сам, влітку я мандрую з родиною, кілька разів на рік вилітаю з родиною або когось із дітей беру з собою. Вам у розлуці не тяжко, коли подорожуєте самі? Ні, не дуже, бо я постійно на зв'язку онлайн. Але відчуваю, що треба контролювати дітей, особливо зараз, коли вони в школі. В які країни вам найкраще їздиться? Німеччина, Англія, Ірландія, Франція, Бельгія, Швейцарія, Австрія... В Іспанії менше - там якось погано почалося. Чому? Коли там вийшла моя перша перекладена іспанською книжка, видавництво запросило, почало планувати мої виступи і попросило вивчити іспанську мову. Я погодився, попросив 5-6 місяців часу на вивчення мови. Я почав вчити, але за цей час їхнє видавництво купив німецький концерн "Bergelsman", і новий менеджмент скасував усі промо-тури письменників. Тоді ж я і припинив вчити іспанську і зник інтерес до Іспанії. Хоча я їздив до Іспанії, але вже не як письменник - одного разу був на конгресі ЮНЕСКО від кіноакадемії, інший раз теж по кіношних справах, і один раз їздив з родиною. Але за всі ці поїздки я не відчув країну, вона залишилась для мене якась "потустороння". Ґ Я не знаю слів, які на "ґ" починаються. Д Дунай З одного боку, це симпатична річка. З іншого - вона набагато менша за свою назву. Я коли вперше її побачив, то був розчарований. Адже там стільки музики, стільки вальсів, стільки легенд про мандрівників, стільки країн вона проходить... а вона виявляється така маленька, така європейська. Першим побачили український Дунай? Ні. Вперше побачив його в Австрії, потім у Сербії, потім в Угорщині. І в Вилково був, але це не те, це дельта. Е Емма Томпсон Це англійська акторка, вже давно її люблю. Хоча я дуже мало акторів знаю по прізвищах, але її я http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 2 of 9


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

08.04.10 11:02

запам'ятав, ще коли в Англії дивився телевізор. У них, порівняно з нашим, телебачення бідненьке, лише 5 каналів, але фільми вони роблять дуже гарні - теледраматургія у них серйозніша і від нашої відрізняється. Емма Томпсон завжди на себе там звертала увагу. Чим же вона привернула вашу увагу? Якщо порівняти її з голлівудськими зірками, то вона абсолютно анти-голлівудська. Голлівудські акторки всі штучні, фотошоповані. Там багато хімії, багато фізики, якихось натирань, а вона справжня, натуральна. Як частина природи, як швейцарські корови, з яких роблять "Мілку". Природна краса цікавіша від штучної краси. Є То нехай буде "є" - і щоб завжди було. Ж Життя Це найцікавіше, що є взагалі на світі. Життя і кохання. А потім наслідки життя і кохання. З Зима Зима затягнулася. Я вже в Лондоні побачив і нарциси, і тюльпани, а тут може коли-небудь ця зима закінчиться. Природна зима точно закінчиться, а от соціальна зима... Що ви називаєте соціальною зимою? Весна - це коли все посміхається. І природа, і люди. Соціальна весна у нас почнеться, коли у нас почнуть посміхатися політики, і їхня посмішка буде доброю і щирою. Поки що губи ніби замерзли. Але якщо вони відтануть, якщо з того щось вийде - вже буде ознака соціальної весни. Тобто якщо Янукович широко і щиро усміхнеться - це буде зараховано за ознаку соціальної весни? Це не весна буде... Я навіть боюся сказати, що це таке буде. Мене посмішки президентів завжди дивували. Я тому і написав роман "Остання любов президента" - хотів зрозуміти, чому у нас такі нещасні президенти і політики. Я навіть поки що не бачу потенційно щасливого президента в Україні. І Івасі От ви знаєте, що таке івасі? Ні, не знаю. Розкажіть! Це колишній дефіцит, вид сєльодкі - найпопулярніші в 50-60-ті роки види називалися "івасі", "дунайка", "астраханская" і "донская". Я зараз нарешті дописую роман "Садовник из Очакова", і там частина дії відбувається в місті Очаків у 1957 році. Мені допомогли збирати інформацію про побут цього міста, про побут нормального радянського життя. Сєльодка там відігравала дуже серйозну роль. Вона стримувала людей від бунту. Думаю, якби вона зникла, то СРСР розвалився б раніше, тому що народу завжди було потрібно щось солоненьке після горілки. Або навіть просто з картоплею замість м'яса. І партія це розуміла. А ви самі зазнали нормального радянського життя? Зазнав. Згадую з задоволенням. Що згадуєте? Багато чого. Наприклад, банки з червоною і чорною ікрою. Трилітрові? Так - нам батько їх привозив з Далекого Сходу. Щось передавали родичі з Байкалу... Багато згадую. Пам'ятаю, на випускний вечір у мене не було костюму, і в магазинах не було. Мама працювала лікарем при міліцейському шпиталі на Лук'янівці - вона подзвонила комусь зі своїх колишніх пацієнтів-міліціонерів, і їй дали машину. Ми поїхали по райцентрах Київської області, щоб по універмагах шукати мені костюм. В універмазі йшли відразу до директора - 1 чи 2 костюми висіло у нього в кабінеті, а не там, де могли купити покупці. Костюм ми купили чи то у Бишеві, чи то в Макарові. Потім я його ще 10 років одягав, а потім він якось http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 3 of 9


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

08.04.10 11:02

перестав на мене налазити... Ї Їжачки Їжачок - це антонім бандіта 90-х років. Їжачок - добрий, а бандити носили зачіску "йожик", а потім почали налисо голитися. У мене до їжачків гарне ставлення. Це колючий символ добра. И Ичжоу Я знаю тільки це місто на "и". Знаю його я тільки тому, що грав із татом в "города", тому знав купу назв міст і містечок. Для того, щоб не програвати, коли випадає літера "и", я одного разу цілий день провів над картою, з лупою вишукуючи місто на "и". Тоді в Китаї знайшов місто Ичжоу. Зрадів і запам'ятав на все життя. Хто перемагав у грі зазвичай - ви чи ваш батько? У кінці я був більш географічно підкований. Наша вічна спільна проблема - міста, що закінчуються і починаються на "а". В той момент я таких слів знав багато і програти не міг. А зараз я граю з дітьми - вони молодці, швидко вчаться. До речі, якою мовою вони спілкуються? Більше російською. З мамою - англійською. В школі вчать українську. Я їм заздрю, бо сам виріс одномовним. Українську вивчив лише у 16 років. Сам вивчив англійську, французьку... Остання моя мова - німецька, я її вивчив, щоб поїхати в тур Німеччиною. Хоча взагалі моя перша іноземна мова - це ботанічна латина, бо я розводив кактуси. Й Йод Я багато говорю, тому часто втрачаю голос. Завжди думав, що для поновлення голосу достатньо прополоскати горло солоною водою з содою, але нещодавно виявилось, що туди треба додавати ще й крапельку йоду. Я останні 2 місяці полощу горло содою з йодом. К Крим і кактуси Був у Лондоні, записував там передачу на Бі-Бі-Сі. Крім мене там було ще троє гостей, серед них був Майк Девіс, американський біолог, автор книжки про агресивну біологію - "Invasive Biology". Це про рослини-вбивці? Ні, це про те, як люди привозять екзотичні рослини, висаджують на своїй території, а ті нові рослини починають змінювати життя інших рослин. Південні рослини так само - поступово повзуть на північ. За останні 5 років вони піднялися на 500 кілометрів на північ. У нас все це поки що притягує Крим, але щось таке ж, як у Криму, я вже бачив у Херсонській області. Тепер я чекаю, коли до Києва доповзуть пальми, бо разом з ними можна буде чекати і бананових дерев і мавп. Ви переймаєтесь екологічними проблемами? Забрудненням переймаюсь, глобальним потеплінням - менше. Після цієї зими я охолов до потепління. А забрудненням і економією води, електрики переймається моя дружина. Так переймається, що вистачило б на двох... Вона ще дуже переживає, що я часто літаю літаком, а літаки забруднюють повітря. Машину ми використовуємо лише для поїздок у село, а ще для того, щоб відвезти дітей у школу. А так користуємось громадським транспортом. Часто підходять по автографи? Ні, але заговорюють часто. Як ви до цього ставитесь? Нормально. Чому б не поговорити з нормальною людиною? Але загалом це не так часто буває. Іноді підходять двічі на день - зранку і ввечері. Але частіше не підходять взагалі. Л Львів Це чудове місто, культурна столиця України. Було б раціонально, щоб зло і добро ділилися порівну та раціонально. Тобто щоб усе культурне зло переїхало туди.

http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 4 of 9


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

08.04.10 11:02

Я маю на увазі, що треба розділити столиці. Політична столиця хай буде в Дніпропетровську чи в Донецьку. Ще потрібна юридична столиця, де будуть усі суди - так легше контролювати, хто скільки взяток узяв. А на культурну столицю, навіть без всякого зла, реально заслуговує тільки одне місто - Львів. Там є публіка, яка потребує культури. Бо в Києві публіка потребує шоу-бізнесу і статусних заходів. Тут немає потягу до культури і до мистецтва. А у Львові цей потяг відчувається. Саме тому у них є найкращий український книжковий Форум, саме тому кожен новий клуб у них не гламурний, а зі змістом. У Львові з часів Захера фон Мазоха є почуття міри у провокаціях. От там є Ігор Подольчак... Ну і потенціал туристичний у Львова більший, ніж у Києва. Туристи просто відразу бачать, що Київ сам себе не любить. Тобто влада не любить Київ, а кияни з цією владою не борються... Владу - на схід, культуру - на захід... А Києву яка роль дістанеться? Інформаційна столиця та якась адміністративно-бізнесова столиця. М Мораль і НЕК з питань захисту суспільної моралі Був членом НЕК, пішов звідти під час скандалу з Ульяненком. Хоча той скандал просто був останньою глупотою, яка там виникла. Я втомився коментувати те, що там відбувалось. Та комісія - штатний державний орган, але члени комісії працюють на громадських засадах. Це такий абсурд. Тобто 90 людей на зарплатах пишуть листи, приймають рішення, а віддуваються всі інші - люди, які там на громадських засадах, які голосують, часто не розуміючи, що сталося. Як вас туди "угораздило"? Я пішов буди з благою ціллю. До того ж, перед тим, як мене запросили, я саме з'їздив на Петрівку купувати зошити та щоденники дітям. Я подивився на напівголих Брітні Спірз на обкладинках... З тієї ж причини дружина слідкує, щоб діти не дивилися телевізор - там навіть зранку на музичних каналах можна багато цікавого побачити. Тому я думав, що буду на цю тему свої 5 копійок вставляти. Кілька разів виступав... Хоча я все одно не так часто там бував, бо багато їжджу. Ситуація з Ульяненком спровокована видавцем, "Клубом сімейного дозвілля". Напевно, вони хотіли захистити себе від наслідків того, що видали книжку, не прочитавши її. Крім картинок на зошитах і щоденниках, від чого ще треба захищати українську мораль? Мистецтво не підлягає цензурній оцінці. Є мистецтво, яке можна показувати в музеях, а є мистецтво, яке там не можна показувати. Але це НЕК по моралі не стосується. Загалом же такі НЕК є в кожній країні. Найрадикальніші вони в Америці. Там вони рахують сцени, де палять сигарети і п'ють, рахують кількість слів "f*ck" у кадрі. Виходячи з цих даних вони можуть добитися, щоб під час показу в їхньому штаті ті сцени вирізали. Фантастика! У нас той НЕК просто білий і пухнастий... Н Нью-Касл Був там уперше в житті. Виступав в університеті. Це такий колишній Донецьк - шахтарське місто, але шахти закрили років 30 тому. Тепер це університетське місто, місто студентів. 150 тисяч населення, 50 тисяч студентів. Супер-архітектура, гарні цікаві мости, хороша публіка. І цікаві таксисти. Один розповів про електричні екологічні автобуси. Інший розповів, що мріє поїхати в Сталінград, бо прочитав дві книжки про Сталінградську битву. Я порадив йому замість цього почитати записки військового кореспондента Василя Гроссмана. Її російською не видавали, але англійською є. О Онкологія Вона постійно нас супроводжує, але не так в реальному житті, а в метро. На всіх лайтбоксах - портрети хворих дітей, яких чомусь не може вилікувати держава. Я в жодній країні не бачив такої кількості прохань про допомогу. Навіть у Росії є квоти на високотехнологічне довготривале лікування - це великі гроші, які дають на лікування підлітків і дітей. Мене дивує, що наша Конституція так багато обіцяє, але всі повинні розраховувати тільки на себе чи на спонсорів, чи на допомогу. Хвороб боїтеся? Ні. Я ще ніколи серйозно не хворів. П

http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 5 of 9


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українсь��а правда _Життя

08.04.10 11:02

Паніка Дружина надіслала смс кілька днів тому - написала, що в Києві всі панікують, що буде землетрус, розповіла, що наша няня порадила зібрати документи разом, щоб легше можна було їх забрати, якщо будинок впаде. Я її заспокоїв: якщо впаде будинок, то документи не гратимуть великої ролі. Якщо чесно, я думав, що країна вже давно вилікувалась від паніки. Востаннє пам'ятаю загальну паніку в 60-ті роки, коли при Хрущові зник з магазинів білий хліб після впровадження кукурудзи. А недавня паніка зі свинячим грипом - злякалися? Ні. Я на такі речі взагалі не звертаю уваги. Р Рекет Була в мене така дуже дивна криша в 1993 році. Я тоді вперше вийшов на Андріївський узвіз продавати свої книжки. До мене майже відразу підійшов хлопець, сказав, що він з рекету, запитав, що я роблю. Я сказав, що продаю свої книжки. Він розпитав мене про них, а потім сказав, що якщо будуть проблеми - то він щодня буває на Узвозі о 12, запропонував звертатись по допомогу. С Сусід У мене було декілька друзів-бандитів у 90-х. Їх потім убили. Мені більше подобались бандити 80-х. Вони були романтичніші, вони хотіли товаришувати... У мене був сусід на Нивках, він жив у сусідньому парадному - бандит Коля. Бандит і наркоман. Якось він сказав, що буде мене захищати, якщо що... І кілька разів я бігав до нього по допомогу. Так у вас була "криша"? Так. Мені було років 13... У нас постійно йшли такі бої стінка на стінку. Бійки між 18 і 16 домами на вулиці Туполєва... Або 18 і вулицею Щербакова. Коля помер від наркотиків - його знайшли мертвим в парадному. Т Тарас Григорович Шевченко Далай-лама України, якого ще хлопчиком помітили і "вичислили" російські масони (в усіх сенсах, в тому числі в історичному і в позитивному) і викупили з кріпацтва, щоб допомогти йому стати Далай-ламою всієї Росії, а не тільки України. Тут спрацював синдром "щойно звільненого раба": тобто отримана свобода стала означати відсутність пана і відсутність обов'язкової тяжкої праці. Далі ви знаєте, звичайна еволюція міфотворення: нормальна жива людина, після смерті м'ясорубка історичного імідж-мейкерства, далі - ікона, яка влаштовувала радянську владу так само, як влаштовує пост-радянську, при цьому значення Шевченка урівнялось зі значенням "Кобзаря" і навпаки, інший Шевченко, "не-кобзарний", наче і не існує. У Українська література При всьому намаганні української літератури стати схожою на шоу-бізнес, вона ще не дотягує до шоубізнесу. І слава Богу. У нас з одного боку політика тяжіє до шоу-бізнесу, а з іншого - література. Це може закінчитись тільки однією катастрофічною ситуацією - коли Андрухович стане президентом. І при цьому не кине співати. Але цього не станеться, і тому я більш-менш спокійний. Література, я думаю, залишиться поза шоу-бізнесом. А політика - ні. Вона зараз така популістська... Напевно, скоро будуть продавати білети на другий ярус парламенту. Але одночасно є чому радуватись - наше молоде покоління письменниць і письменників - це "голлівудське" покоління (знову ж в гарному сенсі!). На зустрічі з Оксаною Забужко, Юрком Андруховичем, Любком Дерешом молодь іде майже колонами. Наші письменники створюють хвилю, яка ще котиться навіть тоді, коли самі письменники вже й забули, що цю хвилю пустили. Інколи вона котиться навіть тоді, коли письменники вже й пожалкувати встигли про неї. Це я про поради кількох письменників перед президентськими виборами. Ф Файно Це слово - європейський прапор в українській мові, бо існує і в німецькій, і в англійській мові. Тобто, коли нам файно, і ми про це голосно заявляємо - нас чує Європа і сприймає нас як своїх. Всі антоніми цього слова не є спільними європейськими словами, і коли ми комусь жаліємось на життя чи http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 6 of 9


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

08.04.10 11:02

на наших політиків - нас не розуміють, і не вважають своїми. Х "Хреновуха" Настойка на хроні, якою пригощають в одному пост-радянському ресторані на Володимирській. Там також кажуть, що хреновуха - традиційний український напій. За радянських часів я про хреновуху ніколи не чув. Мабуть, була заборонена комуністами. Ц Цирк Найважливішими мистецтвами з самого початку Радянської історії були визнані кіно та цирк. Про кіно ми пам'ятаємо з цитати Леніна. Довести особливе ставлення радянської влади до цирку теж легко - в усіх інших країнах світу цирк є мандруючою трупою акробатів і так далі, які возять з собою шатро, ставлять його на якусь кількість вистав, потім складають, їдуть далі. Тільки в Радянському Союзі вирішили, що цирк має бути стаціонарним, як театр. Тож наслідки можна відчути і зараз. Особливо зараз - клоунада давно вийшла за межі цирку, чорна та біла магія теж. Нещодавно двоє чоловіків, назвемо їх Ю. та Я. розрізали пилою жінку Т. Розрізали, і, як в цирку, показали, що вона залишилась живою. Але дуже невдоволеною. Ч Черга Пам'ятаю, чергу в Катовіце за ковбасою. Моя друга іноземна мова - польська. Колись я познайомився з пані Крістіною Мостовською. Ми з нею домовились, що вона мене видасть за свого родича і надішле запрошення. У неї був син - мій одноліток, і вона мене запросила. Я поїхав і на ходу вивчав польську - хоча вже трохи знав англійську. 1980-й рік, мій перший закордон. Я привіз туди дві праски, самовар, продав - і отримав купу грошей! Купив усім подарунків. Син пані Крістіни радив мені на вулицях розмовляти англійською, а не російською. Закордоном сподобалось? Так. Пам'ятаю, ми їздили в Катовіце за ковбасою. Тоді по Польщі вже почалися страйки - "Солідарність" уже працювала, а в Катовіце продавали ковбасу, і страйків не було. Пані Крістіна займала чергу, а я ходив і гуляв. Годин через шість вона купила ковбасу... Ввечері ми повернулись додому і з великим задоволенням ту ковбасу з'їли. День не пройшов зря... Ш Штайн Нещодавно мене зазивали в маленьке, але дуже симпатичне містечко на Дунаї в Австрії, недалеко від Відня - Штайн. Воно відоме тим, що там знаходиться в'язниця для тих, кого посадили на довічне ув'язнення. А навпроти неї - Музей карикатури і гумору. Я там виступав - не у в'язниці, а в монастирі Готвайн, там роблять гарний шнапс і вино. Але я не міг не підійти до в'язниці, щоб подивитися. Там на дошці об'яв для працівників написано, що для співробітників в'язниці відвідання Музею гумору і карикатур - безкоштовне. Щ Щастя Якщо життя і кохання справжні - виникає щастя, наркотик щастя. І ти стаєш від нього залежний. Але, як багатий наркоман, ти знаєш, що наркотику тобі завжди вистачить. Ви щасливі? Так. Нічого не бракує? Я реаліст - навіщо мені ще щось? У мене немає часу на все щастя. Це як у тому єврейському анекдоті: "Що таке нещастя? - Це мати таке щастя". У мене навпаки. От наприклад, сьогодні перед тим, як сюди прийти, перевіряв пошту - отримав два запрошення. Запросили в наступному році виступати в Шрі-Ланці, а ще запросили виступати на саміті президентів у вересні. Тепер думаю, від якого щастя відмовлятись. Взагалі щастя - це життя щодня дає якусь нову інформацію і їжу для думок, і емоції провокує, і не залишає синців чи чогось гіршого. Ви взагалі емоційна людина? І так, і ні. Радше так, але, коли треба, вмію вмикати "холодну кров".

http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 7 of 9


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

08.04.10 11:02

Вас легше розсмішити чи розсердити? Мені важко сердитись. Тоді що може розсердити Андрія Куркова? Мене дратує глупість, ідіотизм і така шинельна корумпованість, коли тільки подивишся на людину - і відразу ясно, що воно таке, і чого воно хоче. З усіма цими речами дуже легко боротися, використовуючи пораду Жванецького: "Не хочешь нюхать то, что изо рта - отойди". Ти відходиш, не спілкуєшся - і все нормально. Ь Тут дозвольте привести слово, яке на цю літеру закінчується - "капость". Дуже воно перегукується з російським словом "пакость". Мені це перегукування не видається випадковим. Насправді, думаю, що "пакость" - слово українського походження, яке, разом зі значенням цього слова, привнесли в російське життя талановиті українці, що робили кар'єри в царській Росії. Ю "Ювенільне море" Повість Андрія Платонова, геніального пролетарського письменника, що творив в 20-30 роках, а помер в п'ятдесятих, працюючи прибиральником території Літературного Інституту імені Горького. Країна має тільки 19 років, а майже всі в ній наче відчувають себе старими і хочуть омолодитись за допомогою будь-чого, ботокса, гормональної дієти, всі шукають своє ювенільне (омолоджувальне) море. Особливо публічні особи, головна якість і головний талант яких - це просто публічність. Я "Хлопчик, це ти підірвав оцей міст?" "Я" "Але ж це наш міст!" "Ja, ja", - відповів хлопчик. Ось такий старенький анекдот про війну і партизанів. Усі інші асоціації з цією літерою мають не дуже приємний присмак. За виключенням яблука, бо полюбляю влітку холодний яблуневий сидр. Додати коментар

ИНТЕРНЕТ МАГАЗИН

Соковыжималка Джусер Фит

Вы любите готовить или точить ножи?

Chanel - J12 (copy)

ЭРОЗИЯ МАТКИ Фитотампоны Clean Point

Clinique Happy

Холодильник Hitachi RZ270AUK7K

375 $

99 Грн.

580 Грн.

2999 Грн.

Льоня-Космос проти ЮриТермінатора. Шкільні роки Tabloid.com.ua

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

holly _ 08.04.2010 07:48

Была в Париже у подруги, познакомилась с ее друзьями - ф��анцузами. Разговорились о литературе. И что вы думаете? Некоторые из них читали Куркова, я была приятно удивлена. Гончаривськый _ 07.04.2010 16:42

Бузина, учись у Куркова, а не у Лимонова. a kind of _ 07.04.2010 14:12

Счастливый человек не может не быть успешным. Было бы интересно почитать книги, которые он пишет в стол или носит в голове. Наверно, есть такие. Гена Квакин _ 07.04.2010 13:49

Ніколи не читав цього типа, але інтерв'ю просто вразило. Щире і просте без усяких там ідіотських образ і розділення людей по критеріям як то у Карпи чи Забужко, Після інтерв'ю Карпи чи Забужко в голові стояло одне слово "Ригачка" Побільше було таких як Курков і поменше було б таких "елітних митців" типу Забужко, Капранових та Карпи було набагато простіше у світі. Степан _ 07.04.2010 13:36

http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 8 of 9


У Києві «навчатимуть поганому»

14.04.10 01:53

Інформаційна аґенція культурних індустрій Спеціалізований журнал про звук, світло та музичні інструменти

Головна

Проект

Категорії новин

Журнал Головна

Музична індустрія

Вакансії

Контакти

Пошук...

У Києві «навчатимуть поганому»

Анонс номера

Музична індустрія Театральний анґажемент Кіноіндустрія Концертногастрольний бізнес Фестивальний бізнес Видавнича індустрія Галерейновиставкова індустрія Індустрія туризму Індустрія авторського та суміжних прав Освіта Новини техніки Музичні інструменти та аксесуари Рекординг

Аналітика про все важливе на культурному ринку України та за її межами

Світлини Фото з усіх можливих подій та до усіх можливих матеріалів З останнього:

У Києві «навчатимуть поганому» Завтра, 14 квітня, в Києві «навчатимуть поганому». 14 квітня в «Карась Галереї» відбудеться мистецька акція «Навчаємо поганому!», що поєднуватиме в собі живопис, графіку, фотографію, відео та читання. Спеціальною подією означеного «поганого» заходу, організованого означеною галереєю й видавництвом «Треант», стане презентація нового видання роману Олеся Ульяненка «Жінка його мрії» – знакового для ситуації із цензурою в Україні. Акція розпочнеться о 19 годині. А акції «Навчаємо поганому» візьмуть участь письменники Лариса Денисенко, Богдан-Олег Горобчук, Дмитро Лазуткін, Павло Коробчук, Олег Коцарев, Світлана Поваляєва, Ірен Роздобудько, Олесь Ульяненко, Євгенія Чуприна, художники Олексій Аполлонов, Анатолій Бєлов, Володимир Будніков, Артем Волокітін, Стас Волязловскій, Дмитро Корнієнко, Юрій Пікуль, Ігор Подольчак, Віктор Покиданець, Влада Ралко, Вінні Реунов, Олександр Ройтбурд, Олександр Шевчук та інші. Матиме місце й гепенінґ – із підсудним Олександром Володарським. Також у межах означеної акції відбудуться віртуальний виступ Олексія Плуцера-Сарно та перформанс від TanzLaboratorium. Організатори «Навчаємо поганому!» попереджають, що на заході гарантована нецензурна лексика, відверті сцени, незручні ситуації, сумнівні жарти, описи й зображення насилля та пороку. Натомість криваві жертвопринесення та ритуальні злягання в обов’язкову програму не входять.

#1, 2009

завантажити PDF

Авторизація Ім'я користувача

Також у цій категорії читайте: У «Кабінеті» – Софія Балдига Презентація аудіокниги Любомира Гузара «Українська мілітарна історія» видавництва НАШ ЧАС повертає Україні справжню історію У Києві «навчатимуть поганому» «Сліпота» в Росії Пішов із життя Хісасі Іноуе У Бердичеві – Іван Андрусяк Дмитро Лазуткін – Король поетів Всеукраїнський книжковий фестиваль «Джура-фест» у Тернополі

Пароль Запам'ятати мене Вхід

Забули свій пароль? Забули своє Ім’я Користувача? Зареєструватися

Мобільна сцена

10 років музичного барвування Wenger Showmobile

Оголошення Безкоштовне розміщення оголошень

http://i-pro.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=8551&Itemid=66

Офтоп

Page 1 of 2


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

RSS тексты

архив видео

16.04.10 18:15

подписка радио

реклама блоги

РЕПОРТАЖИ

поиск люди

новости

РЕПОРТАЖИ Пока у Алеши конкурентов нет // МедиаНяня / 16.04.2010

«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! // МедиаНяня / 15.04.2010

Вольнова полностью разденется в XXL, а Слободян сольется с Останкино // МедиаНяня / 14.04.2010

Как почтила память президента Польши Наталья Розинская. ВИДЕО // МедиаНяня / 14.04.2010

МЕДИАНЯНЯ, 15.04.2010

Скандал между Брыльской и Заворотнюк после эфира "Народной звезды-2" // МедиаНяня / 12.04.2010

ПОДЕЛИТЬСЯ:

«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! Друзі, якщо вам на пошту приходять листи з написом «Навчаємо поганому» і запрошенням прийти туди, де «гарантована нецензурна лексика, відверті сцени, сумнівні жарти, зображення насилля та пороку», то не відвідати захід, погодьтеся, якось не по-людськи. От і я, прочитавши, що письменник Олесь Ульяненко презентує друге перевидання свого скандального роману «Жінка його мрії»,вирішила нарешті перевірити, чи варто було, так званій, українській богемі через цю книжку бити горшки з Комісією з питань моралі. Нагадаю, що експертною радою цієї комісії роман письменника було визнано продукцією порнографічного характеру, а весь її попередній наклад видавництво "Клуб сімейного дозвілля" вилучило із продажу. Після цього Ульяненко подав позов до суду про скасування цього рішення і виграв справу. А тепер - увага! На обізнаність розрекламованої книжки я опитала найбільш відомих письменників, присутніх на заході, плюс самого автора. Результати опитування, м'яко кажучи, вражають. Хоча, давайте все по порядку.

http://mediananny.com/reportazhi/12068

НОВОСТИ REDTRAM Ани Лорак не узнает даже муж (Фото)

Ночная жизнь Киева: Лас-Вегас отдыхает

Приходько после родов нарастила волосы и сняла кроссовки ФОТО

Паттинсон изменяет Стюарт

Page 1 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Пьяная Линдси Лохан упала на кактус (фото)

Элитная "клубничка" для киевских VIP-столов

Презентація ще не почалася, а Ульяненку вже соромно?

Подія почалася досить концептуально. Перед гостями з'явилися три постаті, які мовчки задерли спідниці, демонструючи відсутність спідньої білизни, і в такій позі завмерли. Публіка, особливо та її частина, яка вже минула пубертатне дозрівання, швидко звикла до статистів і спокійно слухала промову галериста Євгена Карася про важливість боротьби з цензурою. Це питання, як ви самі розумієте, актуальне та животрепетне завжди, а на фоні оголених статевих органів - особливо.

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 2 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Євген Карась (зліва)

Реакція на геніталії Тупцюючи місці та протираючи окуляри, які я прихопила на випадок зображення не надто виразних форм, я все чекала заявленого пороку. Але останній ніяк не з'являвся. Замість нього на сцені поставали письменники та поети, які зачитували по черзі уривки власних творів. Вгледівши неподалік себе Сергія Пантюка, я підбігла до нього в надії виправдати свій прихід.

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 3 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Письменник Сергій Пантюк Ви не вважаєте, що Комісія з питань моралі зробила велику послугу Олесю Ульяненку, зробивши його книгу відомою на всю Україну? Сергій Пантюк: Я ніколи не казав, що Комісія заважає, а казав Олесю, що він має взяти кілька пляшок коньяку, віднести Костицькому (Голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі - ред. прим. МедіаНяня) і подякувати за безкоштовний, дуже якісний і правильний піар, тому що все ж таки до скандалу з цією книжкою Олесь був відомий в певних середовищах і колах, а після - став відомим, мабуть, і в дитячому садочку. Тому він має бути вдячним. Але Олесь - людина така сувора, він гумору не дуже розуміє, але, насправді, це дійсно так. Ви читали цю книжку? На жаль, ще ні. Тільки куски окремі читав. Далі я вирішила поспілкуватися з Дмитром Лазуткіним, який саме закінчив своє читання, і, розпашілий від жіночої уваги та оплесків, йшов до мене.

Дмитро Лазуткін Дмитре, Комісія з питань моралі - потрібний орган? Діма Лазуткін: Мені здається, що в цьому є якісь сенс, тобто можна на цьому трішечки розпіаритися та стати більш відомим. Звісно, ця відомість тимчасова. І не можна сказати, що Комісія по моралі

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 4 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

відкриває дорогу у вічність. Вона відкриває невеличку стежку до читача, який шукає культурного шоку. Добре, що вона існує - ця Комісія. Ти читав Ульяненка: Ну...трошки...

Зізнаюся, мене важко вибити з рівноваги, але в пошуках того, хто осилив «Жінка його мрії», я серйозно занервувала. Світлану Поваляєву мені довелося відволікти від куріння і розмов з митцями.

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 5 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Письменниця Світлана Поваляєва - не заздрісна особа Світлано, ситуація, яка склалася навколо Ульяненка, не викликає у вас професійну заздрість? Світлана Поваляєва: Будь-яка заздрість - це одне з найгірших почуттів, і мені поки що пощастило, що цей вірус мене не торкнувся. Я заздрості ніякої не мала. І якби ви бачили Ульяна, як він все це переживав, ви б про таке не говорили. Піар - це логічний наслідок будь-якого скандалу в будь-якій країні, і в будь-якій сфері. В кожному разі він вартий своєї популярності. А ви читали цю книжку? Саме цю ще ні. Як її можна було читати, якщо вона не була видана?! Її тільки зараз видали! Вона була видана вже. Це перевидання. А! Вони, здається, її вилучили з продажу... Я вже, чесно кажучи, не пам'ятаю.. Але я її не читала. Вже майже зі спортивним азартом я підійшла до самого автора книжки. Він теж відвертим.

виявився дуже

Олесь Ульяненко "клав" на НЕК Олесю, вам не хочеться щиро взяти і подякувати Комісії за розкрутку книжки?

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 6 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Та ні. Ой, за що там дякувати? Мені єдине, що сподобалося, що Костицький заявив Андруховичу, що він від літератури відчепився і більше нею не займається. Напевно, займатиметься більш прибутковими речами. Тому що суд їм приніс збитки, і по великому рахунку Костицький признався, що ми все-таки виграли. Ви згодні, що саме він дав поштовх для такого розповсюдження вашої книги? Та не сказав би, що він щось там дав. Книжка і так добре продавалася. Просто шухеру наробив. Щитай ,що ми наробили тим, що судиться почали. З цією книжкою можна де завгодно наїхать і з'їхати конкретно. Ви можете згадати саме ту фразу з книги, через що все почалося? Взагалі не пам'ятаю. Я вже кількох людей запитала, чи вони читали вашу книжку, вони сказали, що - ні. В кращому випадку - тільки скандальні уривки. Вас це не ображає? У нас взагалі культури читання нема. Чого б я ображався? Слава Богу, що хоч книжки трохи листають, може, так до літератури підтягнемо. Це тут ще трошки товчуться. Я в провінцію поїхав на свята, глянув - це убогость така, що бери пістолєт і стріляйся, все. Народ не читає, тільки бухає і сколюється нафіг потихенько. Я так подивився: планка смертності від 30 до 40. А де ваша власна межа моралі є у вас?

в описуванні порнографічних сцен? Своя внутрішня комісія з питань

Та, по-моєму, ми всі пришиблені. І ви в тому числі? Та, ну ясно, що пришиблені всі. Ми боїмося. Я виріс в іншій системі. Ви в своїй наступній книжці будете враховувати зауваження Комісії? Нє, на Комісію я "клав". Але я подивився на молодняк, він тільки й матюкається. Відкриваєш, а там: «ой, я ї*у», «а я ї*алась»... То вас не ображає, що вас вважають письменником, який ситуацію?

розпіарився, використавши цю

Розпіаритися - це треба теж голову мати, до речі. То це ваша заслуга? Ну, як?! Заслуга це цілої команди. Це не піар був. Це можна було конкретно сісти в тюрму за якихось пару абзаців, це 9 місяців головомойки. Гадаєте, вони б наважилися вас посадити? До того все йшло. Вже вони потирали ручки. Але треба віддати належне, що суддя неупереджено ставився і просто задовбав цю Комісію. Ще адвокат був у нас класний. А що ті троє напівголих людей сьогодні означали? Ну щось символізували. Що саме? Чи ви так і не розкрили для себе цей секрет? Чесно сказати, я нічого не зрозумів.

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 7 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Як виховані люди організатори заздалегідь попередили про правила Ось так, панове, виходить, що Ульяненко в поті чола писав книгу з відвертими сексуальними сценами, а її навіть колеги, які не втомлюються боротися з цензурою, не змогли прочитати. Натомість знайшли час і натхнення, аби це зробити, серйозні мужі з Комісії з питань моралі, з яких потім зробили ледь не людожерів, що їдять літераторів на сніданок. P.S. А бідолашні учасники «голої» інсталяції, між іншим, стояли з задертими спідницями досить довго хвилин з 20. У них затекли руки і розчервонілися обличчя. Ось така вона - ціна свободи.

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 8 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Два пухнастика

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 9 of 10


«Та ми всі пришиблені», або як геніталіями рятували свободу слова?! - НЯНЯ.

16.04.10 18:15

Офіційне завершення вечора Фото Сергея Ковалева Прикрепленные файлы: Версия для печати

* Найдя ошибку, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter

Добавить коментарий

Коментарии наших посетителей Честный // 16.04.2010 12:08 Няня,у тебя есть надежда такое перевоспитать? Віктуарій // 16.04.2010 13:58 Чого їх та комісія мордує, коли такі розумні? Стільки чув про ту галерея, а виявляється, що то гімно. Няню, там офіцінтів з наповненими шприцами на тацях не було? Карась проїхав! .... Коля // 16.04.2010 14:06 Коли нічого не має в голові, хваляться тим, що під трусами. Гомонулкул, що посередині, пришив собі фалос, чи воно ще не зібрало грошей, щоби все повідрізати. Хай зичить Ульнченка - пробухає ж і так. НЯНЯ // 16.04.2010 14:48 Честный // 16.04.2010 12:08, мы няни, надеемся даже в самых безнадежных случаях. Работа у нас такая... Честный // 16.04.2010 15:47 За такую воспитательную работу тебе,Няня,положена надбавка и молоко за вредность.Раньше давали.Если не дадут,обратись в профсоюз,-в отделение оперативного управления медиагениталиями.

Все коментарии [ 5 ] Похожие новости:

главная

подписка

реклама

обратная связь

форум

архив

блоги

регистрация

войти

������, ������, �������� �������

© ТОВ "Медианяня". Все права защищены. Разработка: "Муренький-Продакшин". Дизайн, креатив: "Savenko-Studio". Пишите мне: МЕДИАНЯНЯ Далеко не всегда редакция, состоящая из интеллигентных, серьезных и компетентных людей, разделяет мнение своего главного Автора. И поэтому убедительно просит обращаться со словами негодования или, наоборот, благодарности напрямую к этому бескомпромиссному персонажу по адресу inform@mediananny.com. При перепечатке материалов активная ссылка на них и сохранение логотипа на фотографиях обязательны.

http://mediananny.com/reportazhi/12068

Page 10 of 10


Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України | Українська правда _Життя

08.04.10 11:02

В детстве примерно в 1946-1949 гг. Нивки назывался хутором и мы пацаны со Сталинки пару раз в неделю ходили туда на ставки, где бреднем таскали рыбу. А утром успевали на Владимирский рынок, где сейчас Дворец Украина, что бы побыстрее продать улов. На деньги покупали футбольные мячи, жуткий дефицит и настоящие бутсы. Ведь Сталинка- это кузница игроков Динамо. Да, так вот о хуторе Нивки. Местные начали нас гонять. Естественно мы пожаловались нашим. В одно прекрасное утро хуторянам с пристрастием объяснили, что детей обижать негоже. Если Курков местный, сельский может быть нравоучение получил его папа. Который посоветовал сынку искать защиту , как он называет, у "бандитов". Затем круг моих интересов изменился, как это бывает в детстве. О Нивках кроме одного раза не слышал. Примерно в 1952 г. , кто-то брякнул, что Нивки обнаглели. Опять делегация со Сталинки навела прорядок. По-видимому бандиты с Нивок больше на улицу не выходили, Курков сидел дома учил азбуку и стал писателем.

Подивитися всі коментарі [ 6 ] або додати свій ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ

Что мы едим

Опасные продукты: вафли с трасжирами и вяленый лещ, которым не стоит увлекаться Молочные вафли не содержат молока, зато в них в избытке трансжиров. У кексов присутствует искусственный привкус. Не стоит злоупотреблять вяленым лещом. Зато кукурузное масло на отлично прошло проверку на качество.

Бронирование отелей

Курков від А до Я

Андрій Курков: Шевченко – Далай-лама України 4 У мене було декілька друзів-бандитів у 90-х. Їх потім убили. Мені більше подобались бандити 80-х. Вони були романтичніші, вони хотіли товаришувати… У мене був сусід на Нивках, він жив у сусідньому парадному – бандит Коля. Бандит і наркоман. Якось він сказав, що буде мене захищати, якщо що… І кілька разів я бігав до нього по допомогу.

• Отели Милана • Отели Барселоны • Отели Амстердама

• Отели Вены • Отели Лондона • Отели Хельсинки

Рейтинг безробіття у розвинених країнах від Forbes Світ із нетерпінням очікує кінця економічної кризи. На жаль, на це знадобиться більше часу, аніж очікувалось. І в першу чергу це стосується держав із найвищим соціоекономічним рівнем.

Кільчицька натякнула на свої приховані тату і плани про дітей Tabloid.com.ua

Архів

RSS-стрічка

© 2007-2010, Українська правда. Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Українську правду. Життя"

Зворотній зв'язок

http://life.pravda.com.ua/wonderful/4bbc44188af17/

Page 9 of 9


Акція «Навчаємо поганому» у «Карась Галереї» » Події » Презентації » Буквоїд

14.04.10 01:52

14 квітня 2010, 01:50

Пошук

Експорт | RSS | Контакти | Архів | Реклама

Події

Видавничі новинки

Re: цензії

Інфотека

Форум

Чат

Бібліотека

Re: цензії 13.04.2010 | Василь Карп’юк

«Музей покинутих секретів»: усе тільки починається…

BookLand

Для шкіл безкоштовно

Головна \ Події \ Презентації

Інформатизація. Дізнайтеся як це зробили інші. Конференція 23 квітня www.e-conf.com.ua

Тепер так не пишуть 12.04.2010 | Богдан Сологуб, Рівне

Кримінальне чтиво

Події

09.04.2010 | Ірина Надворна

Рецепти солодощів і... життя 08.04.2010 | Євген Баран

«І осквернили й обплювали...»

11.04.2010 | 16:15 | Буквоїд

Акція «Навчаємо поганому» у «Карась Галереї» 14 квітня о 19.00 «Карась Галерея» (Київ, Андріївський узвіз, 22-a) та видавництво «Треант» представлять акцію «Навчаємо поганому!» (живопис, графіка, фотографія, відео, читання). Спеціальна подія презентація нового видання роману Олеся Ульяненка «Жінка його мрії».

07.04.2010 | Ігор Котик

Що сказ��ла і чого не сказала Зеді Сміт 06.04.2010 | Василь Карп’юк

Історія безумства на три голоси 01.04.2010 | Євген Проворний

Мульки Фу Лі Гана 31.03.2010 | Євген Баран

Про що мовчить ковзанка? .. 29.03.2010 | Світлана Антонишин

Туга за повстанням 26.03.2010 | Юлія Починок, Тернопіль

Роман «Жінка «Червоні карети» його мрії» став гріховності знаковим для ситуації з цензурою в нашій Видавничі новинки країні. Висновку експерта НЕК про Барбері Мюріель. порнографічність «Елегантна їжачиха» Книги | Буквоїд вистачило, щоби В Ужгороді вийшла книга видавництво зняло книжку з продажі. Цього виявилося про Хустський народний достатнім, щоби автор, лауреат Шевченківській премії, театр перетворився в persona non grata в українській літературі. Історія/Культура | Оксана Чужа, Суд Ульяненко з НЕК був відчайдушним, юридично Ужгород абсурдним кроком, за яким країна спостерігала із Наш вибір. Міні-антологія вільних віршів зацікавленням, але відсторонено. Мало хто не закидав Поезія | Буквоїд письменнику колабораціонізм, коли той підписав мирову Роберт Музіль. «Людина угоду про припинення процесу в обмін на символічну без властивостей» (книга правку (в новому виданні виправлена фраза надрукована 1) курсивом). Але «Жінка його мрії» знову з нами! Проза | Буквоїд Свен Нордквіст. «Петсон, Фіндус і переполох на городі» Дитяча книга

| Буквоїд

Ольга Сумська. «Готуємо разом» Книги

| Буквоїд

Мішель Онфре. «Трактат атеології. Фізика метафізики» Критика

| Буквоїд

Салман Рушді. «Флорентійська чарівниця» Проза

| Буквоїд

Алла Сєрова. «Інший вид» Фантастика

| Буквоїд

Цензура завжди спирається на авторитет моралі. Що, крім іронії, можна протиставити печерному уявленню про мистецтво як дидактичну маніпуляцію, як гріховну техніку спокушання? Якщо викреслити з мистецтва етику та естетику, що і відбувається за примітивній моралізації, їх місце негайно посядуть непристойні геніталії, ганебне фіґлярство, огидні екскременти, гнійні рани, соромні таємниці. Отже, що може бути більш цілющим, для сприйняття мистецтва, ніж розгнуздана, відчайдушна, безоглядна арт-оргія? Боїтеся поганого? Зараз вас йому нарешті навчать визнані професіонали!

Останні події 13.04.2010 | 22:44

Яна Дубинянська стала фіналістом премії імені Стругацьких 13.04.2010 | 19:35

1 000 000 жирафів! Ола! 13.04.2010 | 15:48

Моя книгарня: Магазин «Книги», Умань 13.04.2010 | 13:53

Премію «Поет» отримав Сергій Гандлєвський 13.04.2010 | 13:44

Вручили Пулітцерівську премію2010 13.04.2010 | 12:40

Стали відомі фіналісти премії IMPAC 13.04.2010 | 12:07

«Декамерон» від КСД 13.04.2010 | 09:49

Виставка Лесі Ворониної 13.04.2010 | 09:15

Зустріч із Іваном Андрусяком і Світланою Васильченко у Музеї книги 13.04.2010 | 09:05

Ірена Карпа народжуватиме у Каліфорнії

Всі події

Художники: Олексій Аполлонов, Анатолій Бєлов, Володимир Будніков, Артем Волокітін, Стас Волязловскій, Дмитро Корнієнко, Юрій Пікуль, Ігор Подольчак, Віктор

http://www.bukvoid.com.ua/events/pesentation/2010/04/11/161549.html

Page 1 of 3


Акція «Навчаємо поганому» у «Карась Галереї» » Події » Презентації » Буквоїд Фантастика

| Буквоїд

В Ужгороді побачила світ антологія «Березневі коти» Книги

| Оксана Чужа, Ужгород

Всі новинки

14.04.10 01:52

Покиданець, Влада Ралко, Вінні Реунов, Олександр Ройтбурд, Олександр Шевчук та інші. Письменники: Лариса Денисенко, Богдан-Олег Горобчук, Дмитро Лазуткін, Павло Коробчук, Олег Коцарев, Світлана Поваляєва, Ірен Роздобудько, Олесь Ульяненко, Євгенія Чуприна. Хепенінг: підсудний Олександр Володарський. Віртуальний виступ:Олекcій Плуцер-Сарно. Перформанс: TanzLaboratorium. Увага! На заході гарантована нецензурна лексика, відверті сцени, незручні ситуації, сумнівні жарти, описи та зображення насилля та пороку. Криваві жертвопринесення та ритуальні злягання в обов’язкову програму не входять. Акредитація: karas@artportal.org.ua або за телефоном 044 238-65-31 Представники кожного ЗМІ отримають примірник нового видання роману «Жінка його мрії»

Додаткові матеріали 09.04.2010 | 21:17 | Події

V Весняний ярмарок «МЕДВІН». День другий. ФОТОРЕПОРТАЖ 21.05.2009 | 11:19 | Події

«Київські лаври» у персонах. ФОТО письменники

Ульяненко Олесь 13.09.2009 | 21:13 | Літературний дайджест

Олесь Ульяненко: Після «Сталінки» я зрозумів, що книжкою світ не зміниш 20.11.2009 | 05:51 | Літературний дайджест

Олесь Ульяненко: «Вкрай не люблю писати, але змушую себе...» 07.12.2009 | 09:48 | Літературний дайджест

НЕКерована література 16.02.2010 | 12:19 | Літературний дайджест

Там, де Ульяненко 16.02.2010 | 13:23 | Літературний дайджест

Олесь Ульяненко: Судячи з того, як усе в Україні складається, думаю, скоро звідси поїду 17.02.2010 | 22:24 | Літературний дайджест

Олесь Ульяненко: «Жінкам кажу: «Вродлива». Брехати навчився» 17.02.2010 | 19:01 | Літературний дайджест

Там, де півень (на дві держави піє) 10.01.2010 | 22:35 | Авторська колонка

Тінь моралі 11.02.2009 | 16:53 | Новинки

Олесь Ульяненко. «Жінка його мрії» 23.03.2009 | 17:22 | Події

Олесь Ульяненко позивається до Комісії з питань захисту суспільної моралі 17.04.2009 | 08:30 | Події

Розпочинається судовий процес Олеся Ульяненка проти «моралістів» 14.08.2009 | 15:25 | Події

Олесь Ульяненко проти Нацкомморалі 04.05.2009 | 10:05 | Події

Олесь Ульяненко схрестить мечі з «моралістами» 5 червня 24.02.2010 | 09:48 | Події

Олесь Ульяненко у Чернігові. ФОТО 02.02.2010 | 16:04 | Події

Олесь Ульяненко: З тінями боротися сенсу немає 04.12.2009 | 07:10 | Події

Олесь Ульяненко: Мій роман «Жінка його мрії» ніхто не цензурував 06.01.2010 | 07:30 | Події

Обличчя літературної України-2009 (ФОТО) 02.12.2009 | 23:53 | Події

Олесь Ульяненко презентував «Там, де Південь» 01.03.2010 | 07:42 | Події

Олесь Ульяненко на BookLand 19.06.2009 | 14:54 | Події

Олесь Ульяненко проти Нацкомморалі 02.06.2009 | 16:43 | Події

Олесю Ульяненко потрібні гроші на лікування

http://www.bukvoid.com.ua/events/pesentation/2010/04/11/161549.html

Page 2 of 3


Геть псевдомораль – зворотний бік естетської стерильності! - Журнал «Віче»

16.04.10 17:38

Ввійти | Реєстрація

УКР

RSS

ENG

Головна

Журнал

Суспільство

Новини

Політика

Архів

Редакція

Форум

Пошук

Економіка

Суспільство

Ніла ІВАНЕНКО

Геть псевдомораль – зворотний бік естетської стерильності!

Ті, хто всіляко опонує ходульному моралізаторству та має незнищенне почуття гумору, відвідали арт-оргію «Навчаємо поганого!» у столичній Карась Галереї. Розділи насиченої програми -- живопис, графіка, фотографія, відео, перформанс, читання. А спеціальною подією стала презентація нового видання роману Олеся Ульяненка "Жінка його мрії". Нагадаємо, що торішні пристрасті навколо цього твору зробили його знаковим стосовно ситуації з цензурою в нашій країні. Висновку Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі про нібито порнографічність роману вистачило, щоб видавництво зняло книжку з продажу. Цього виявилося достатньо, аби автор, лауреат Шевченківської премії, перетворився на persona non grata в українській літературі. Суд Ульяненка з НЕК був відчайдушним, юридично абсурдним кроком, за яким країна спостерігала із зацікавленням, але відсторонено. Мало хто не закидав письменнику колабораціонізму, коли той підписав мирову угоду про припинення процесу в обмін на символічну правку (в новому виданні виправлена фраза надрукована курсивом). І ось, «Жінка його мрії» знову з нами! Цензура завжди спирається на авторитет моралі. Що, крім іронії, можна протиставити печерному уявленню про мистецтво як дидактичну маніпуляцію, як гріховну техніку спокушання? Якщо викреслити з мистецтва етику та естетику, що і відбувається за примітивної моралізації, їхнє місце негайно посядуть непристойності, огидні екскременти, соромні таємниці. Отже, що може бути більш цілющим для сприйняття мистецтва, ніж розгнуздана, відчайдушна, безоглядна арторгія?.. Поганого зі знанням справи навчали відомі персонажі культурного життя, з-поміж яких художники Олексій Аполлонов, Стас Волязловський, Ігор Подольчак, Влада Ралко, Вінні Рєунов, Олександр Ройтбурд, письменники Лариса Денисенко, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Світлана Поваляєва, Ірен Роздобудько, Олесь Ульяненко, Євгенія Чупріна. На імпровізованій «лаві підсудного» сидів Олександр Володарський, автором ритуального дійства виступив Олекcій ПлуцерСарно, а перформансу -- TanzLaboratorium.

Коментарі Коментарів немає. Ви можете залишити перший коментар!

Коментар:

Шановні читачі! Заборонено розміщення:

Ім'я:

Рекламних оголошень, URL в будь-якій формі та номерів телефонів. Нецензурних висловлювань. Образливих закидів на адресу авторів та інших читачів.

E-mail:

Аватар: Повторіть код:

Додати

Де придбати журнал "Віче"?

Лист в редакцію

Рубрики: Влада Наукова бібліотека Самоврядна громада Громадянське суспільство

Новини: Суспільство Політика Економіка

в гору ↑ Інформація: Посилання Реклама Передплата Координати Про видання Авторам

Партнери: Реферати, лекції Нерухомість України Залоговое имущество банков Beaver Group · уборка помещений

Див. також: Журнал «Освіта регіону. Політологія, психологія, комунікації»

Журнал «Кругозор»

Copyright ©Журнал Верховної Ради України «Віче» При передруку посилання (прямий текстовий лінк) на «Віче» обов'язкове. Тел.: (044) 235 79 60

http://www.viche.info/news/976/

Page 1 of 1


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

ihor_podolchak

Log out

Home Post Friends Page

Recent Entries

Archive

Friends

User Info

You are viewing

top10_kiev's journal

Add them as a friend

14.04.10 12:50

search

Memories

Previous Entry | Next Entry

Новейшая история украинского искусства Авторы: Александр Соловьев, Али��а Ложкина

TOP10_KIEV top10_kiev

Середина 90-х в отечественном актуальном искусстве обозначена двумя магистральными тенденциями. Это, во-первых, начало активной деятельности в Украине Центров Сороса, которые до конца десятилетия будут играть значительную роль в формировании местной художественной ситуации, а также всплеск интереса к кураторским практикам, новым медиа и, в особенности, к видеоарту, чье полномасштабное вхождение в обиход украинского искусства начинается именно с этого периода. APRIL 2010 S M T 4

5

6

W T

F

S

1

2

3

8

9

10

7

11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 VIEW ALL ARCHIVES Powered by LIVEJOURNAL.COM Designed by

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

TIH_RA

Page 1 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Борис Михайлов, Сергей Братков, Сергей Солонский «Если бы я был немцем» 1995, серия фотографий

Разведка боем

«Парижская коммуна» к середине июня 1994 года опустела в связи с начавшимся там капремонтом, остальные сквоты в прилегающих кварталах тоже жили в ожидании этого. Эпоха живописной украинской Новой волны незаметно уходила в прошлое. Отныне мы говорим уже не о какой-то общей «волне», а о совокупности индивидуальных, зачастую далеких от живописных, практик, к которым в середине 90-х активно обращались почти все новые художники. И группировались в эту эпоху уже не вокруг сквотов, а вокруг институции, ставшей символом нового времени – Центра Сороса, с его новой для Украины практикой грантового искусства и вытекающей отсюда сменой художественных приоритетов.

Марта Кузьма и Джордж Сорос в Киеве, 1994 Уже в июле 1994-го состоялся очередной этапный проект. Куратор Марта Кузьма, первый директор киевского Центра Сороса, сделала выставку «Алхимическая капитуляция» в Севастополе, на корабле «Гетман Сагайдачный», флагмане Черноморского флота, споры вокруг которого между Россией и Украиной были тогда в эпицентре общественного внимания.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 2 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Валерия Трубина «Голубая кровь» 1995, инсталляция Выставка на корабле не была самой первой инициативой, связанной с соросовскими проектами в Украине. Эмиссары Джорджа Сороса, американского бизнесмена восточноевропейского происхождения, сделавшего огромное состояние на валютных операциях и занявшегося социальными и гуманитарными проектами в постсоветском регионе, приезжали в Украину еще с 1993-го. Сперва здесь побывал известный московский куратор Иосиф Бакштейн, затем появилась американка украинского происхождения Марта Кузьма. Главное отличие Марты Кузьмы от множества других «диаспорян», зачастивших на историческую родину после крушения Советского Союза, в отсутствии рустикального романтизма. Кузьма получила профессиональное искусствоведческое образование в США и приехала в Украину как носитель глобальных культурных ценностей и стандартов, которые и пыталась привить на модернизирующейся украинской ниве. Переехав в Украину в 1993-м году, она начала свою деятельность с тщательного изучения ситуации – не только киевской, но и региональной – она посещала Одессу, Харьков, Львов. Летом 1994-го в Киеве состоялась встреча украинских художников с Джорджем Соросом, а уже вскоре в офисе фонда на ул.Прорезной состоялась выставка Сергея Браткова «Замороженные пейзажи». Выставленные в рамках проекта фотопейзажи экспонировались в ледяных блоках, которые таяли, создавая неожиданные эффекты. Помимо оригинального визуального решения проект имел редкую для новейшего украинского искусства остросоциальную направленность: он был посвящен нескольким дням суперморозной зимы 93-го и тем ландшафтам Харькова, где на улице замерзло 45 бездомных людей.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 3 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Эдуард Колодий «Анатомия для художника» 1995, смешанная техника Еще одной безусловной заслугой Марты Кузьмы на первом этапе деятельности Сороса в Украине стали успешные переговоры со вновь созданной Могилянской академией, в результате которых под киевский Центр Сороса ею был предоставлен Староакадемический корпус – старинное барочное здание, но без излишеств, которое после фундаментального ремонта, сделанного там за соросовские деньги, идеально подходило под современное искусство. Помимо представления ведущих мировых художников в Украине (а здесь показывались работы Куннелиса, Бойса, Виолы. Кабакова, Кошута, Херста, Уорхола), Центр Сороса частично взял на себя функцию презентации отечественного искусства за рубежом. И уже в 1994-м году в одной из ведущих мировых биеннале современного искусства в Сан-Паулу приняли участие украинские авторы: Олег Тистол, Николай Маценко, Светлана и Игорь Копыстянские, Фонд Мазоха (Игорь Подольчак и Игорь Дюрич).

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 4 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Александр Гнилицкий «Без названия» 1995, из проекта «Клерикалос», холст, масло Алхимическая капитуляция По приглашению фестиваля «Херсонесские игры», который проходил на территории Севастополя, Марта Кузьма привезла в Крым когорту украинских художников. Выбор такой необычной площадки для реализации проекта в середине 90-х отнюдь не казался чем-то неожиданным. Это было время споров о кризисе экспозиционности, изначальной коррумпированности любого традиционного выставочного пространства, время исканий новых, живых форм экспонирования искусства. В поиске иных территорий искусство выходило не только в заброшенные промзоны – заводы, фабрики, терминалы и пр. (процесс, ставший впоследствии известным как «джентрификация»), но и «социальные» зоны. Из аналогов «Алхимической капитуляции» в этом смысле можно назвать проходивший приблизительно одновременно кураторский проект упоминавшегося уже Иосифа Бакштейна, который он реализовал в Бутырской тюрьме. Командование флагмана пошло навстречу художникам: в рамках проекта было разрешено задействовать практически весь корабль и даже прилегающие прибрежные зоны – пирсы, причалы и т.п. Практически большая часть проекта была осуществлена в формате work in progress. Концепция этого проекта предполагала смещение и снятие нескольких, порой, казалось бы, взаимоисключающих метафор, символов, архетипов. Корабль как олицетворение войны, силы, смерти, находящийся к тому же в напряженном политическом климате. Корабль как символ «отхода» и эмблема ограждения одновременно, т.е. корабль как организм для жизни, где можно оперировать множеством объектов, имея в своем распоряжении абсолютно конечное, замкнутое, а потому понятное пространство, и корабль как транспортное средство, механизм, открытый непредсказуемости.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 5 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Кирилл Проценко «Без названия» 1995, из серии «Выжигание» Другая важная составляющая концепции – трансмутационные идеи алхимии и спекулятивной философии, которые трактовались художниками по-разному: от лаконичной, буквальной, редимейдной многозначительности в «Мутантах в иллюминаторе» Ильи Чичкана до подчеркнуто экспансивной (визуально, идеологически, технически ) комбинаторики в «Голосах любви» Арсена Савадова и Георгия Сенченко. Это видео они отсняли прямо на месте и его героями стали совершенно реальные матросы. Олег Тистол и Николай Маценко устроили перформанс «Тайная вечеря», в рамках которого на прилегающем к кораблю причале тринадцать матросов изображали евангельскую иконографию, только вместо хлеба и вина на столе перед ними стояли граненые стаканы с водкой. В «Алхимической капитуляции» преобладали не живописные медиа-фото, объекты, реди-мейды, видео, акции, и даже «живые скульптуры» – матросы охотно соглашались принимать участие в эстетических экспериментах. Так, в «Алхимической капитуляции» Савадов и Сенченко уже использовали прием абсурдистского переодевания представителей подчеркнуто маскулинных профессий – там это были моряки, вскоре их место займут шахтеры – в игривые балетные пачки. Александр Гнилицкий сделал для проекта кинетическую скульптуру, превратив спасательную лодку в стиральное корыто, производившее мыльные пузыри, а также объект «Позвони президенту» – телефонную будку, из которой можно было совершить импровизированный звонок гаранту, и сообщить в никуда свое послание смешным «детским» голосом, поскольку предварительно предписывалось вдохнуть гелий. Андрей Сагайдаковский, непредсказуемый львовский художник, на «Алхимической капитуляции» показал свою очередную странную и тактильную комнату-инсталляцию, в которой пространство одного из корабельных отсеков было наполнено сладким вяжущим веществом, перьями и пухом из подушек, которые прилипали к одежде и телам посетителей. Именно на корабле Марта Кузьма открыла для нашего контекста харьковскую «Группу быстрого реагирования». Для севастопольского проекта ее участники, Борис Михайлов, Сергей Братков и Сергей Солонский, создали видеоработу «Жертвоприношение богу войны» о том, как сами художники собирали вдоль поездов выброшенные ватки с менструальной кровью, что должно было отсылать как к древним ритуальным практикам, так и к традиционному табу на присутствие женщины на корабле. Второй работой, показанной на корабле, стал буквальный, а оттого очень суггестивный «ящик Пандоры» – инсталляция «Три буквы», представляющая собой коробку, содержавшую всего три буквы – те, которые отличают украинский алфавит от русского. Однако помимо современных художников в «Алхимической капитуляции» были использованы архивные фотографии Георгия Бальтерманца, хроникера Второй мировой, легендарного спецкора газеты «Известия». http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 6 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

фотографии Георгия Бальтерманца, хроникера Второй мировой, легендарного спецкора газеты «Известия». Увеличенные фото Бальтерманца были распечатаны на огромных белых флагах, которые рамировали выставочную зону и служили наглядными символами «капитуляции». Ироничный мазохизм Неофициально в кураторском проекте Марты Кузьмы на «Гетмане Сагайдачном» приняли участие и представители акционистского крыла современного искусства – дуэт львовских художников Игоря Подольчака и Игоря Дюрича, выступавших тогда как группа «Фонд Мазоха». На середину 90-х приходится всплеск деятельности Фонда, основой которой стали политически заостренные акции и работа с видео. Именно «Мазохи» создали в 1991 году первую в истории украинского искусства видеоработу – Art in Space, которая иронично запечатлела, как графика Игоря Подольчака экспонируется в пространстве орбитальной станции «Мир». На «Алхимической революции» дуэт предстал в привычной уже для публики маске диверсантов, несанкционированно распространив листовки с выдуманной информацией о том, что корабль «Гетман Сагайдачный» якобы заминирован. До этого на волне предвыборной кампании 94-го «Фонд Мазоха» приобрел скандальную известность благодаря проекту «Мавзолей для президента», состоявшемуся на входе в Национальный художественный музей. На открытии проекта, суть которого художники до конца держали в секрете, приглашенная публика сперва застала странный объект, накрытый традиционной для скульптурных композиций белой тканью. Вскоре появились авторы и, сказав пару не теряющих до сих пор актуальности фраз о комплексе вечного лузерства украинской культуры, сорвали с объекта покрывало. Перед глазами удивленных гостей предстала не какая-нибудь статуя, а заурядная электрическая плитка на подставке, а на плитке – трехлитровая банка со смальцем. Когда художники включили плитку, в растопившемся жире стала заметной фигурка на тот момент действующего президента Украины Леонида Кравчука.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 7 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

14.04.10 12:50

Page 8 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

«Фонд Мазоха» «Мавзолей для президента» 1994, фотографии объекта Вся операция была заснята на видео, и в конце лета 1994-го года эту видеоработу показали в самой активной на тот момент киевской галерее «Бланка» на Андреевском спуске. В 1995-м на гребне пафосно проходивших торжеств в честь 50-летия Дня Победы «Фонд Мазоха» провел еще одну резонансную акцию в стиле популярного в эпоху, еще не знавшую электронного спамминга «корреспондентского искусства». Работа «С Днем Победы, герр Мюллер» представляла собой открытку, на лицевой стороне которой был изображен, упакованный знаменитым Христо Явашевым в тканевую тогу, Рейхстаг с дорисованным на нем художниками красным флагом, а на обратной стороне содержалось поздравление с Днем Победы на немецком языке. Эту открытку, сверившись с немецкими адресными книгами, дуэт разослал всем Мюллерам Германии.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 9 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Фонд Мазоха «С днем рождения, герр Мюллер» 1995, открытка, разосланная в рамках акции

Приморский неохимеризм В середине 90-х крайне оживилась художественная ситуация в Одессе. Именно здесь откроется второй в Украине Центр Сороса, который сыграет значительную роль в оживлении местного контекста. В это время при поддержке Центра в Одессе последовательно проходит целый ряд выставок. Началось все с фестиваля «Свободная зона», проходившего почти синхронно с «Алхимической капитуляцией».

Следует отметить, что середина 90-х – это еще и рождение в Украине новой специализации – куратора, человека, способного придумать целостный художественный проект и вести его не только на концептуальном, но и на организационном уровне. В основном кураторы приходили из искусствоведческого цеха, но не только. В 90-е на украинской арт-сцене появляется целая волна кураторов: Наталья Филоненко (особо запомнились на этом отрезке ее проекты «Рот Медузы» и «Черно-белое»), Михаил Рашковецкий, Елена Михайловская, Андрей Тараненко. Но границы профессии все еще оставались гибкими, и очень часто за кураторство брались сами художники – Александр Ройтбурд, Василий Цаголов, который в середине 90-х делает специфический проект «Мазепа», где все авторские артефакты были отсняты в пространстве киевской крепости «Косой Капонир», а затем показаны публике там же посредством одного телемонитора.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 10 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Фрагменты экспозиции кураторского проекта Наталии Филоненко «Черно-белое» 1995

Начиная с сюрреалистов, провозгласивших психический автоматизм основой своего метода, те или иные симптомы синдрома Кандинского накапливаются в культурологической проблематике XX века. Кажется, в сегодняшнем искусстве невозможно аутентичное высказывание. Художественный язык перегружен «навязанными извне» клише. Эти клише, как «беззастенчивые взятки» (Э. Тронси ) в реди-мейдных конвертах подсовывает ему бытие, протекающее за пределами культивированной территории культуры, и опыт предшествующих художественных практик. «Сделанное вдохновение» художника отказывается задействовать в сфере непосредственного переживания «внушенные» настроения, «наведенные» страхи, «искусственно вызванное» половое возбуждение. Свежесть понятия инновации переработано современным художественным сознанием в пищевые полуфабрикаты, где доведение блюда до готовности – запрограммированный процесс с гарантированным результатом. Елена Михайловская, Михаил Рашковецкий, Александр Ройтбурд. «Синдром Кандинского. Концепциядиагноз», 1995

Циничные и одновременно очень личные фотографические слепки подкупают простотой и очевидной риторичностью вопросов и подписей под фотографиями: «Если бы я был немцем я бы торчал от Вагнера» – это и симуляционная игра в гротескно-монструозный мир культурно-социальных мифов фашистской Германии, и интеллектуальные заигрывания с массивом этнических славяно-еврейско-германских комплексов, и бравада открытостью садо-мазохистским, удручающим своим нормальным набором, комплексам. Но, кроме всего прочего, это и реконструкция внутреннего мира врага (себя), человека со сложной, идеологизированной психосексуальной жизнью. Нарциссическая, сыгранная исповедальность, не только не раздражает своей ненатуральностью, а, наоборот, придает трогательность почти пасторально мягким порнографическим сценкам. Надежда Пригодич. «Если бы я был немцем», 1995

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 11 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

А. С. – Вопрос по кураторскому тексту: что значит поместить понятие показа (экспозиции) в «основное онтологическое место»? Где оно? В.Ц. – Мне придется сказать, что это телевизор. Обычный телевизор – неотъемлемая часть нашего быта, как раз и являет собой непонятное, невероятное техническое воплощение некой метафизической процедуры, посредством которой сознанием априорно утверждается достоверность существования, просматривается бытие сущего. Конкретно по «Мазепе»: важно было попробовать заново осмыслить понятие экспозиции, показа не узкопрофессионально: как выставки произведений смотра талантов, а шире – как основополагающий принцип искусства. Осмыслить с тем, чтобы попробовать себя в новых не репрезентативных формах деятельности, т. е. не опосредованно, через произведения, объекты искусства, а непосредственно – то, что я называю сущей (онто) практикой. Такая возможность появилась только благодаря постановке в «Мазепе» комплекса художественных, этических и философских проблем. «Разговор Александра Соловьева с Василием Цаголовым о Мазепе», 1995

Александр Ройтбурд «Гипнотический сеанс Эрика Транси» 1995, инсталляция Вслед за «Свободной зоной» осенью 1995-го года в Одессе проходит один из таких образцовых кураторских проектов – «Синдром Кандинского», обыгрывавший биографии двух Кандинских: художника, основателя абстракционизма, и его родственника, врача-психиатра, изучавшего синдром психического автоматизма, «внушенно��о» галлюциноза, получившего впоследствии его имя. Вторая выставка в этом ряду «Кабинет доктора Франкенштейна», породившая такое направление, как неохимеризм, где на новый лад перепевались традиции необарокко путем добавления в него мутаций причудливой и избыточной формы, элементы шока и мотивы кунсткамеры. Поворот к экрану http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 12 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Поворот к экрану

Арсен Савадов, Георгий Сенченко «Гербы» 1994, кадр из видео К середине 90-х традиция видеоарта в мировом современном искусстве уже насчитывала несколько десятилетий и представляла собой одну из его самых мощных ветвей. Украинское искусство, которое до поры до времени всего этого было лишено, вдруг догоняющими темпами начало включаться в этот общий процесс. Первые видеопробы отечественных художников были несколько наивными и зачастую излишне литературными, но интерес к новым медиа шел по нарастающей. Василий Цаголов в 1994-м создает видеофильм «Молочные сосиски», где в главной роли психиатра-маньяка снял критика Олега Сидора-Гибелинду, а во второстепенных ролях – некоторых членов киевского арт-сообщества. Демоническим обаянием, всесильностью наделен основной персонаж этого фильма, снятого, согласно замыслу, как бы о зазоре критериев любительского и профессионального кино, – психиатр, душевные комплексы и болезненные желания которого толкают его на примитивную магическую «режиссуру».

Василий Цаголов «Молочные сосиски» 1994, кадр из видео http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 13 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

В самом фильме она порождает странные и жуткие «мясные видения». Следует подчеркнуть и ту примету времени, что появление «Молочных сосисок» пришлось на апогей т.н. «периода культового кино», в частности, тарантиновского «Криминального чтива», отозвавшегося тематическими, настроенческими, языковыми созвучиями.

Василий Цаголов «The End» 1994, кадр из видео Также в это время Цаголов снимает работу The End, демонстрирующую, как художнику в реанимации вводят препарат, лишающий его на 10 минут памяти, и фиксирующую весь галлюцинозный бред, произносимый им в это время, а потом постепенное возвращение сознания.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 14 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Мирослав Кульчицкий, Вадим Чикорский «Post mortem» 1995, инсталляция Знаковыми для этого периода стали и видеоработы одесситов Мирослава Кульчицкого и Вадима Чикорского, в том числе их видеоинсталляция «Она без ума от театра». В жанре осмысления экранной эстетики работали также Игорь Ходзинский и Эдуард Колодий, показавшие в киевской галерее «Бланка» в 1995-м году мультимедийную инсталляцию «Локальное зондирование», где телевизор являлся одновременно и носителем изображения и самостоятельным элементом целостной скульптурной композиции.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 15 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Игорь Ходзинский «Синдром Ходзинского» 1995, обьект В этом же духе экспериментировал Александр Ройтбурд, а параллельно с ним – Анатолий Ганкевич, Олег Мигас, Глеб Катчук и многие другие художники, стремившиеся следовать новой экранной эстетике.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 16 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Глеб Катчук «Enjoy» 1995, инсталляция Новое варварство и развенчание мифа о вседозволенности Одной из магистральных тем середины 90-х как раз и стала смена «гуттенберговского сознания» (книжного) на «экранное» (визуальное). В Украине этот переход был подчеркнуто маркирован проектом «Barbaros. Новое варварское видение», который состоялся в марте 1995-го в Центральном доме художника. Основу экспозиции составили «экранные» работы, а если это все еще была традиционная живопись, то и здесь использовались нестандартные приемы, как, например, в проекте Татьяны Гершуни «Новое индийское кино», где в картинах была использована краска, светящаяся под воздействием ультрафиолета так, что изображение также напоминало киноэкран. В проекте «Barbaros», который с одной стороны апеллировал к «варварской» сути, фиксировал новый курс – возврата к себе, «на Восток», ориентацию на новую брутальность, фантасмагоричность и номадическую идентичность. В то же время название проекта отсылало к «Плану Барбароссы», ассоциация-перевертыш с которым возникала на волне юбилейной риторики в честь Дня Победы. Савадов и Сенченко (при участии Александра Харченко) создали в рамках выставки инсталляцию «Бар-бар-ост», в рамках которой выставили целую серию шоковых работ – от видеофиксации распятия с участием реального киевского фрика до фотодокументации 1-й Чеченской войны, где наиболее шокирующие моменты были сглажены с помощью введения элементов, вроде детских заячьих костюмов с ушками и т.п. Работа была дополнена гигантскими декоративными ложками из арсенала театральных декораторов, настоящими коровьими шкурами, в зале работала дым-машина, а сами авторы инсталляции на открытии расхаживали в масках монстров, выполняя роль барменов-виночерпиев.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 17 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Арсен Савадов, Георгий Сенченко, Александр Харченко, «Бар-бар-ост» 1995, фрагмент инсталляции Еще одним ярким проектом середины 90-х была серия «Группы быстрого реагирования», которую Михайлов, Братков и Солонский назвали «Если бы я был немцем». Этот проект – выверенная и разыгранная самими художниками в ролях симуляция противоречивого скопления этносоциальных мифов и комплексов, проблем самоидентичности. Полемическое заострение – порой на грани напускного цинизма – таких представлений и садомазохистских связок, как оккупационный эрос, репрессивное-желанное, обрамляемое иконографическим цитированием из некоего, будто бы уже иллюстрированного кем-то, свода истории культуры, нередко буколического настроя – все это наполняет проект где более ироничным, где более гротескным содержанием и особым заниженным психоанализом. Ирония, доходящая до сарказма и откровенная неполиткорректность этих работ не помешали их демонстрации в Берлине как раз накануне юбилея – открытие выставки состоялось в аккурат 8 мая 1995 года и вызвало естественный резонанс. Следует отметить, что тема жертвы и насильника вообще в середине 90-х становится одним из центральных мотивов украинского современного искусства. В это же время Савадов и Сенченко создают свой последний большой совместный проект – «Преступление и наказание», показав его в круглом зале Союза художников осенью 1995-го года. Центром экспозиции стала серия картин, изображающих одетых в балетные пачки натурщиков, которые участвуют в различных инсценировках типа охоты на зайца. На первый взгляд картины, перекликавшиеся с телесной эстетикой Люсьена Фрейда, выглядели стандартными студенческими постановками, но целый ряд намеренных искажений намекал о том, что все это понарошку и подчинено совсем другой теме.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 18 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Арсен Савадов, Георгий Сенченко «Без названия» из серии «Преступление и наказание» 1995, холст, масло Эта серия Савадова и Сенченко, как и многие работы середины 90-х, например, серия «Выжигание» Кирилла Проценко, зафиксировали «антропологический сдвиг» в искусстве, когда после многолетнего холодноватого «понятийного» мышления, в искусстве снова наметился отчетливый интерес к телу.

Олег Тистол, Николай Маценко «Проект денег» инсталляция в украинском доме, 1995 Завершением этого этапа стал кураторский проект Валерия Сахарука «Киевская художественная встреча», подготовленный для показа в начале декабря 1995-го года в Украинском доме. Проекту была уготована незавидная судьба. Куратор пригласил в Киев ведущих художников из Польши (Ярос, Либера), самых радикальных представителей российской арт-сцены (Осмоловский, группа АЕС, Кулик, Беляев) и украинцев (Раевский, Тистол с Маценко, Цаголов, «Фонд Мазоха»). Тистол и Маценко создали для выставки специальный «Проект денег» – масштабную пространственную инсталляцию, идеально вписавшуюся в ауру Украинского дома.

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 19 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

Василий Рябченко «Монстрояни» 1995, фрагмент инсталляции с выставки «Кабинет доктора Франкенштейна» Также на выставке был показан фотофильм Василия Цаголова «Криминальная неделя» и работа «Фонда Мазоха» – «Последний еврейский погром». Проект был с немалой долей провокативной заряженности, но, казалось, ничто не предвещало грозу.

Василий Цаголов из цикла «Криминальная неделя» 1994, фотофильм Однако его вернисаж совпал с торжествами по случаю Национальной гвардии Украины, которые параллельно проходили в Украинском доме. Уже через несколько часов после открытия и пресс-показа выставка была закрыта http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 20 of 21


top10_kiev - POINT ZERO: Середина 90-х. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания

14.04.10 12:50

проходили в Украинском доме. Уже через несколько часов после открытия и пресс-показа выставка была закрыта – гвардейцы при параде, в белоснежных перчатках были так возмущены ее содержанием, что лично снимали работы со стен. Для художественного сообщества такая реакция была неожиданной – за годы неразберихи и безразличия, наступивших после распада СССР, все как-то отвыкли от цензуры со стороны представителей государственной власти. Несмотря на то, что случай с закрытием проекта «Киевская художественная встреча» носил единичный характер и не повлек за собой серьезных последствий, он продемонстрировал, неприятие иронично-вседозволенной позиции современного искусства. На следующих этапах отношения властей и актуального искусства носили стабильный отчужденно-прохладный характер.

Василий Рябченко «Без названия» 1995, фото (с выставки «Кабинет доктора Франкенштейна») Leave a comment Add to Memories Share this! Track This Flag Link

http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html

Page 21 of 21


«LAS MENINAS»: Что видно в Зазеркалье

7/3/10 11:50 PM

Минск, Беларусь

поиск...

17°C Дождь Влажность: 94 % Ветер: СЗ, 4 м/с

Новости:

Концерт ансамбля танца, музыки и песни "ТАЛАКА" » Беларусь, несмотря

Главная

Репортажи

Новости

Славянский базар

Альтернатива О сайте Контакты

Фотогалерея

Главная

»

»

Славянский базар

Архив

Новости фестиваля

»

Филармония

Saturday, 3 Jul 2010

Театры

Клубы

АВТОР: ADMINISTRATOR

Коллективы

Войти

Register

Культура

Форум «LAS MENINAS»: Что видно в Зазеркалье

«LAS MENINAS»: Что видно в Зазеркалье 30.06.2010 15:49

11:49 PM

Flickr

Facebook

НОВОЕ НА САЙТЕ

Twitter

RSS

ПОПУЛЯРНОЕ

«Одна война» Веры

Конкурс грации и

Глаголевой

артистического

«Джаз Коктебель» на

мастерства

В кинопрограмме «Славянского базара в Витебске» – украинский фильм «Las Meninas».

«Славянском базаре

"Королева весна-

в Витебске»

2010". Фоторепортаж

Авторы не случайно заимствовали название у известной картины Веласкеса. Система зеркал, которую для съемок использует режиссер Игорь Подольчак, можно сказать, – продолжение небольшого зеркальца на полотне Веласкеса: в них зритель видит самого себя, со своими страхами и влечениями. Это попытка бескомпромиссного разговора о проблемах самой жизни, свободы, личностного выбора, счастья. Фильм о том, во что рутина повседневной жизни может превратить человека, его сознание и душу. Это также попытка осмысления выбора, который каждый из нас совершает и который формирует нашу жизнь.

Сцену Летнего

Концертная афиша

амфитеатра в

на январь 2010 года

Витебске начали

Широкая Масленица

готовить к

31.12.09 Энергия

"Славянскому

Концерт группы

базару"

"Nazareth" в

Алена Ланская

Витебске

0 COMMENTS

"зажжет" на концерте мастеров искусств Беларуси

За основу киноленты взята реальная история одной львовской семьи, рассказанная известным доктором. Но она могла произойти в любом другом городе, любой стране. Постановщики картины выводят повествование за рамки стандартного языка кино. Фильм не рассказывает историю. Это многоуровневая экспликация-углубление в мир странной семьи, где нет имен, а есть образы – Мать, Отец, Сын и Дочь. Жизнь этой семьи напоминает навязчивую мелодию шарманки и все, что происходит, возведено в статус бесконечного ритуала обслуживания хронических заболеваний Сына, удовлетворения его капризов и боязливого ожидания очередного астматического кризиса. Семья из четырех человек живет в пригородной вилле, больше похожей на инсталляцию из зеркальных предметов, нежели на реальный дом. Главный герой – 30-летний сын едва появляется в кадре, но его присутствие чувствуется постоянно. С детства он страдает экземой и астмой, и использует свои заболевания, чтобы манипулировать родителями и сестрой. Метафора тотальной добровольной человеческой несвободы раскрывается на фоне абсолютно тошнотворной рутины повседневной жизни. Как рассказала сопродюсер киноленты Лилия Млирович, изначально возникла музыка Александра Щетинского и Юрия Яремчука, а затем уже зрительный ряд. Первый музыкант входит в десятку лучших современных симфонических композиторов, а второй – классик авангардного джаза в Украине. Они совместно написали саундтрек. А затем режиссер начал создавать образы. Получилась абсолютно джазовая импровизация. Игорь Подольчак известен как автор ряда виртуозных социально-эстетических провокаций, осуществленных им совместно с другом, единомышленником Игорем Дюричем – креативным продюсером. Среди самых памятных из них: "Беспредел гуманизма", с розыгрышем гробов в лотерею, "Лучшие художники ХХ века", где таковыми были объявлены ученые и политики от Фрейда и Эйнштейна до Гитлера и Мао Цзэдуна. Фильм участвовал в 23 крупнейших кинофестивалях в Роттердаме, Москве, Карловых Варах, Сеуле и других городах мира. retweet

0

Like

Be the first of your friends to like this.

Транспорт и общепит в Витебске в дни "Славянского базара" меняют режим работы

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ Звезды «Евровидения» на площад... Как я рада, что увижу мальчишек из "Волшебников дв... 02.07.10 21:36

Мисс СНГ 2010 Мария Величко.... Что не так,Павел.У девушки неплохая улыбка 24.06.10 18:17

Мисс СНГ 2010 Мария Величко.... тебе бы, лучше не улыбаться)))))) ))) 23.06.10 09:39

Кожарский Леонид Александрович... Юморной народ собрался.Дорогого стоит такое костюм... 23.06.10 04:14

Add comment

Билеты на Билана поступили в п... Name (required)

Михайлов и Хворостовский сделали Билана. Подумайте...

E-mail (required)

23.06.10 00:39

Website

Певец Беларуси и России Правильно-правильно.Хватит статей о Билане,Валерии... 23.06.10 00:37

http://vmn.by/slavianski-bazar-2010/news-slavianski-bazar-2010/711-las-meninas.html

Page 1 of 2


Кiевскiй ТелеграфЪ :: Витебск в предвкушении форума

7/3/10 11:45 PM

2 июля - 8 июля 2010 №27 (529) электронная версия общественно-политического еженедельника

в номере:

Культура

Политика

Витебск в предвкушении форума

Экономика Мир - общество История Культура Право Спорт лучшие статьи: 1. Жертва радикала? 2. Озеро-колыбель 3. Плата за советизм

Торжественное открытие XVII Международного фестиваля искусств "Славянский базар в Витебске" запланировано на 11 июля. Во время фестиваля на сцене Летнего амфитеатра пройдут 18 концертных программ. С сольным концертом впервые в Витебске выступит Дмитрий Хворостовский. Второй раз подряд форум посетит Раймонд Паулс. Также выступят: Александр Песков, Юрий Антонов, Елена Ваенга, Александр Серов, Николай Басков, Лариса Долина, Стас Михайлов. По традиции состоятся концерты мастеров искусств России, Украины и Беларуси.

4. Мы победили и победим вместе!

5. Дмитрий ТАБАЧНИК: «Новый виток конституционного процесса вписывается в каденцию Президента»

весь рейтинг... поиск Поиск

MarketGid

Невероятное заявление Тигипко ошарашело всю ...

В этом году Украину на Международном конкурсе эстрадных исполнителей "Витебск-2010", который традиционно проходит в рамках Международного фестиваля искусств "Славянский базар в Витебске", будет представлять молодая украинская певица, победительница восьмого сезона телепроекта "Шанс" Инна Воронова. После двух отборочных туров ее из более чем 20 претендентов выбрало жюри. На конкурсе в Витебске Инна представит три песни: в день жеребьевки и знакомства с жюри (12 июля) — мировой хит певицы Селин Дион Surrender. В первый конкурсный день (13 июля), когда по условиям конкурса исполняется хит страны, которую представляет участник, Инна споет кавер-версию песни Ани Лорак "Не кажи про любов" (слова Марьяны Савки, музыка Риммы Гоменюк). Во второй конкурсный день (14 июля) в сопровождении Национального концертного оркестра Беларуси под управлением Михаила Финберга Инна исполнит лирическую песню, которую молодой автор Римма Гоменюк написала специально для этого события. Для каждого выступления Инна готовит специальные сценические наряды, соответствующие духу и смыслу каждой песни. 10 июля в Доме кино традиционную кинопрограмму "Славянского базара в Витебске" откроет художественный фильм "Одна война" Веры Глаголевой (Россия). Эта картина — премьера 2009 года — удостоена Гран-при кинофестиваля "Московская премьера" и II кинофестиваля "Золотой феникс" в Смоленске.

Вводится налог на жилье - по 20 грн. за квадратный ...

11 июля 2010 года белорусский кинематограф познакомит фестивальный Витебск с новинкой, вышедшей на большой экран в декабре 2009 года. В психологической драме "Волки" Александра Колбышева снялись народный артист Беларуси Владимир Гостюхин и заслуженный артист России Андрей Панин. Этот фильм получил высокую оценку кинокритиков. В рамках фестивального кинопроекта будут представлены и работы украинских кинематографистов —Las Meninas режиссера Игоря Подольчака и "Отторжение" режиссера Владимира Лерта (показ 12 июля). Плдготовила Марта Романова

ФИФА серьезно накажет Криштиану удовлетворительно

Оценить статью

Версия для печати

партнеры

www.bonprix.ua

http://telegrafua.com/529/culture/11140/

Реклама от Google

Page 1 of 2


«Las Meninas» - українська кіно-симфонія - Сумно?Ком

20.08.10 22:31

RSS

FAQ

про нас

побажання

8 жовтня 2009 Парвулеско

література

музика

Додати публікацію

візуалка

театр

категорії: кіно кінорецензія

«Las Meninas» - українська кіно-симфонія теґи: Las Meninas, артхаус, художники

поділитися:

контакти

Реєстрація | забули як? | Вхід

— спільнота блогів про культуру

кіно

реклама

подорожі

ятки

Я шукаю... Архів

Автор

Назва фільму: Las Meninas Режисер: Ігор Подольчак Актори: Ганна Яровенко, Дмитро Чернявський, Любов Тимошевська, Микола Вересень Студія: MF Films Прем'єра: 25.01.2008 В український прокат нарешті вийшла стрічка «Las Meninas» Ігора Подольчака, про яку, я сподіваюсь, ви вже чули достатньо. Зрештою, те, що такий фільм показують в прокаті – вже приємна аномалія. «Las Meninas» – візуальна ораторія класного художника Подольчака, яка просто зобов’язана розділити свою аудиторію на палких прихильників та ненависників. Та і сам режисер не стомлюється повторювати, що зробив цю стрічку скоріше для себе, ніж для

фото

Парвулеско

Профайл Друзі Потік зображень Відправити повідомлення

Пов'язані публікації 26 березня 2009 Сергій К кіно, ...

Спогади невдахи, або Інше амплуа Джеймса Бонда +1 новий коментар 14 лютого 2008 Богдан Логвиненко кіно, ...

Путін зекономив на кіні про себе

глядачів.

18 березня 23:12 Юлія Марищук кіно, ...

Кінотеатральний синопсис до фільму повідомить, що, крім іншого, фільм розповідає нам історію сім’ї, яка важко переживає хворобу сина. Однак багатоповерховість «Las Meninas» узаконюють й інші, здавалося б – неймовірні, трактовки. Так, особисто я розгледів найперше історію пари літніх людей (Микола Вересень, Любов Тимошевська), таких інтелігентних, можна сказати, аристократичних повадок та охайної, попри вік, зовнішності, які проводять літо, можливо останнє, в будиночку дачного типу. Сам будиночок – такий же старий і показово вбраний, як і його господарі. Весь час ці літні герої віддаються розмовам і спогадам. При цьому їх спогади передані прийомом, коли і герої, і їх спогади одночасно фізично присутні в кадрі. Від того і молодість, і старість паралельно існує в картинці. До того ж, за одну сцену у героїні, наприклад, можуть змінитися декілька вбрань, немов картинка, що ми її бачимо, відбувається в підсвідомості чи фантазії когось з героїв. Подольчак робить дивний еліпс: в першій сцені під час сієсти герої, розглядаючи альбом репродукцій того самого Веласкеса, на честь роботи якого названо фільм, жалкують, що у них немає дітей, а в кінці картини ми побачимо тих же акторів, що зображають щасливу родину з трьох пар: старих, молодих і дітей. Так легітимізуються і версія великої сім’ї, і версія літньої пари з привидами її минулого. Неоднозначність читання картини додає їй балів.

+20 нових коментарів

Герої фільму багато розмовляють, однак їх теревені показово обірвані, приглушені радіопередачами і позбавлені змісту, з них мало про що дізнаєшся, скоріше вони виконують роль елемента звукової партитури фільму. Так і у всьому фільмі, Подольчак підміняє всякий конкретний зміст формою, при цьому, інколи здається, прагне зануритися до повної «чистоти форми» або ж довести неможливість її досягнення. Тому невипадковим здається відсутність дітей у пари – діти наповнили б форму їх життя змістом. Власне, і молодість, яка через спогади не полишає голови персонажів, може бути нехай і оптимальною, але лиш формою буття, як і старість – лиш формою її зради. Звернемо увагу і на те, як часто героїня картини параноїдально розставляє прибори по столу, мов фігури по шаховій дошці, таким чином, шукаючи певної гармонії, певного абсолюту форми. Тут старі руки, що розкладають свіжі молоді фрукти – ще один образний місток між старістю і молодістю. При цьому задовольнитися натюрмортною комбінацією з розкладених «молодих» фруктів господарці весь час не вдається, зате в неї успішно виходить приготувати вже «мертву» рибу.

«Гарнюня»: все заради кохання 10 грудня 2008 Максим Черкас кіно, ...

«Перевізник 3»: Неймовірні пригоди Стетхема в Україні +58 нових коментарів 21 березня 2009 Короткий Метр кіно, ...

жорстокість. а кролик пострибав собі далі +9 нових коментарів

Інші публікації автора 7 жовтня 2009

Лас Менінас 18 серпня 2009

Чоловік з Будапешту 18 серпня 2009

Бела 20 травня 2009

Ступка в «Серці на долоні»: українське обличчя польської олігархії 20 травня 2009

Серце

Страхові Компанії Все про страхування в Україні страховки, компанії, тарифи! www.prostrakhuvannja.com

Електронні підручники Електронні підручники-всі предмети! Засоби навчання, підручники, книги www.umniki.com.ua

І, мабуть, не дарма таку увагу Подольчак уділяє звуковим образам, зокрема – музиці. Інколи, не цураючись відверто неспортивних методів, як то – дзвінкий звук битого скла, що розрізає тишу, або дражливе шкрябання виделкою по фарфоровій тарілці. До того ж, у фільмі не перестає замовкати інструментальна музика, що грає в такт настрою.

http://sumno.com/film-review/hudozhnij-film-1/

Page 1 of 2


«Las Meninas» - українська кіно-симфонія - Сумно?Ком

20.08.10 22:31

Пророблений так детально саунд (композитором у фільмі був Олександр Щетинський, а звуковим редактором – Мирослав Кувалдін), немов також є частиною експерименту Подольчака з розщеплення картини на форму і зміст і доведення домінуючої ролі форми. Адже ще Кант називав музику чистою формою, відмовляючи їй у змісті. І, все ж, якщо в основній частині картини Подольчак не досягає чистоти форми, знаходячись в її прикордонній зоні, то є в «Las Meninas» і вставна, зроблена під кліп або відеоарт, частина, зрежисована запрошеним кліп-мейкером з Лос-Анжелеса Діном Карром. Хтось назве цю частину мареннями хворого, хтось – колективним сном героїв. Ця частина може здатися менш яскравою, ніж частина Подольчака, однак її присутність цілком логічна. Якраз вона і є тією позбавленою змісту формою, якраз вона і не потребує осмислення, а лише відчуття, якраз вона не потребує роботи мозку, а лише серця. І як ще не згадати роботу в фільмі найкращого, як кажуть, оператора нової генерації в Україні Сергія Михальчука (фільм «Мамай»), котрий змушує камеру літати траєкторією мухи, пильно розглядати деталі будинку і натюрморти на столі, при цьому ігнорувати все поблякле і безбарвне. Картинка Михальчука наближається в тонах до художників ренесансу, вгадувати яких, як і вгадувати присутні в фільмі кіноцитати, – ще одна цікава гра. Всілякі спроби довільно переказувати подібні твори – справа невдячна, непотрібна і десь навіть бюрократична. Всякий намір вербалізувати «Las Meninas», розкласти його на суму прийомів передасть магію цього фільму не більше, ніж нотний стан може передати чари симфонії. Скажу лиш ще раз, що фільм вкрай незвичний і привітаю всіх з тим, що у нашому кіно відтепер є свій Вонг Кар Вай. Постійна адреса сторінки: http://sumno.com/film-review/hudozhnij-film-1/

Реклама від Google

КАРТИНИ

ТЕАТР

МУЗИКА

СКАЧАТИ

Коментувати

Коментарів ще немає. Ви можете залишити перший!

дизайн: tux розробка та підтримка:

кіно література музика візуалка театр подорожі фото ятки Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні + гіперпосиланням ( «СУМНО?» ) в інтернетвиданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права». Редакція може не поділяти думки автора.

http://sumno.com/film-review/hudozhnij-film-1/

Page 2 of 2


Cineuropa - News - Production – Europe - Works in progress pitched at Karlovy Vary

Film Focus Interviews Europanet Making Of

Production – UK Future uncertain for Bond 23

July 9, 2010

About us News

12.07.10 12:03

Production – Europe Works in progress pitched at Karlovy Vary Producers presented 17 new projects from Central and Eastern Europe at the traditional East of the West Works in Progress panel, within the framework of the recent Karlovy Vary International Film Festival.

Trailers Videos

Children of the Green Dragon (working title) tells the story of an unlikely friendship between a Hungarian real

Industry Reports

estate agent and a Chinese security guard. The film, directed by Bence Miklauzic and produced by Jozsef

Country Focus

Berger of Mythberg Films (Hungary), should be released this October.

Feature Films and Industry Database

(The article continues below - Commercial information)

Online Screenplay Training Course Guided course for feature film writing Film Financing

Production – UK Working Title launches Tinker, Tailor and Little Mermaid Production – France Mihaileanu goes to The Source Production – Italy/France/Ireland Historical bank investment in Sorrentino’s latest film, starring Sean Penn Production – Hungary After The Camera Murderer, Pejo prepares Paw

Festivals – Czech Republic Crystal Globe goes to The Mosquito Net

Legal advice

Events – Germany Just Temptation looking to lure film professionals at 2010 Popkomm

Script analysis Translation service Case Study

Industry – Italy 
 RAI Cinema elects new heads



Calendar

Industry – Italy 
 Tatò leaves Mikado Film



Newsletter

Institutions – Germany Culture budget upheld

Vod: video on demand Cineuropa's blogs www.bonprix.ua

Links Advertise on Cineuropa Download logos and banners

Ads by Google

Wonderful Summer, a drama-comedy from Ryszard Brylski, recently screened at the 35th Polish Film Festival in Gdynia. Producers Opus Film (Poland) are looking for sales outside Poland, where the film will be released this fall. House is a drama about a teenage girl who resist her father's plan to build a house for her. Director Zuzana Liova's script has already won several international awards. The film is produced by Fog’n’Desire Films

rss feed

(Slovakia) with Film Europe (Czech Republic). Erratum, a drama from director Marek Lechki, follows a man on a emotional journey to his home town. It is produced by Harmony Film Production (Poland) and will be released in October. Head - Hands - Heart depicts a woman's relationship with three army officers, set against the backdrop of World War I. The film is directed David Jarab and producer Viktor Schwarcz of Cineart TV Prague (Czech Republic). Release is scheduled for November. Kajinek is a true-crime thriller from director-producer Petr Jakl of J.B.J. Films (Czech Republic) and producer Igor Konyukov of Hollywood Classic Entertainment (Czech Republic) due to be released in August. Love.net, a drama from director Ilian Djevelekov, produced by Miramar Film (Bulgaria), is currently in post production. The film tells several parallel stories about its characters' interactions on line. Apricot Island, from Slovak director Peter Bebjak, tells the story of a woman who inspires passion and rage in a pair of brothers. The film is produced by Rasto Sestak and will feature performances by Gyory Cserhalmi, Attlia Mokos and Szidi Tobias. The Greatest Czech, from director Robert Sedlacek, follows a crew of frustrated filmmakers as they pursue various and unusual records. Produced by Radim Prochazka, the film will be released in August.

http://cineuropa.org/newsdetail.aspx?lang=en&documentID=148547

Page 1 of 2


Cineuropa - News - Production â&#x20AC;&#x201C; Europe - Works in progress pitched at Karlovy Vary

12.07.10 12:03

80 Letters (working title), a drama from director-producer Vaclav Kadrnka, is a personal look at a the correspondence between a Czech emigre to England and the wife he left behind. Panoptican is a thriller set in a small town where all is not as it seem. Directed by Barbara Kurzaj and Slawomir Shuty, the film is produced by TVP (Poland) and will be released in September. The Show Must Go On, a drama-thriller from director Nevio Marasovic, is set in a near future when the contestants of a reality show are not aware of the war that rages outside the set. Produced by Copycat (Croatia), the film will be released later this month. Adalbert's Dream (working title) is a black comedy based on a true story of coincidences that took place in Romania in 1986. The film is directed by Gabriel Achim and produced by Dan Burlac. Visitors to the panel also had the chance to see footage from the set of Leaving, a drama from debut director (and former Czech president) Vaclav Havel, currently in production. Other works in progress presented at the panel included Balkan Bazaar (working title), a comedy from Albanian director Edmond Budina; Delirium, a drama from Ukrainian director Ihor Podolchak; and Gulf Stream Under the Iceberg, a drama from Russian director Yegeny Pashkevich. Theodore Schwinke

http://cineuropa.org/newsdetail.aspx?lang=en&documentID=148547

Page 2 of 2


Cineuropa - News - Production – Europe - Works in progress pitched at Karlovy Vary

Film Focus Interviews Europanet Making Of

Production – UK Future uncertain for Bond 23

July 9, 2010

About us News

12.07.10 12:03

Production – Europe Works in progress pitched at Karlovy Vary Producers presented 17 new projects from Central and Eastern Europe at the traditional East of the West Works in Progress panel, within the framework of the recent Karlovy Vary International Film Festival.

Trailers Videos

Children of the Green Dragon (working title) tells the story of an unlikely friendship between a Hungarian real

Industry Reports

estate agent and a Chinese security guard. The film, directed by Bence Miklauzic and produced by Jozsef

Country Focus

Berger of Mythberg Films (Hungary), should be released this October.

Feature Films and Industry Database

(The article continues below - Commercial information)

Online Screenplay Training Course Guided course for feature film writing Film Financing

Production – UK Working Title launches Tinker, Tailor and Little Mermaid Production – France Mihaileanu goes to The Source Production – Italy/France/Ireland Historical bank investment in Sorrentino’s latest film, starring Sean Penn Production – Hungary After The Camera Murderer, Pejo prepares Paw

Festivals – Czech Republic Crystal Globe goes to The Mosquito Net

Legal advice

Events – Germany Just Temptation looking to lure film professionals at 2010 Popkomm

Script analysis Translation service Case Study

Industry – Italy 
 RAI Cinema elects new heads



Calendar

Industry – Italy 
 Tatò leaves Mikado Film



Newsletter

Institutions – Germany Culture budget upheld

Vod: video on demand Cineuropa's blogs www.bonprix.ua

Links Advertise on Cineuropa Download logos and banners

Ads by Google

Wonderful Summer, a drama-comedy from Ryszard Brylski, recently screened at the 35th Polish Film Festival in Gdynia. Producers Opus Film (Poland) are looking for sales outside Poland, where the film will be released this fall. House is a drama about a teenage girl who resist her father's plan to build a house for her. Director Zuzana Liova's script has already won several international awards. The film is produced by Fog’n’Desire Films

rss feed

(Slovakia) with Film Europe (Czech Republic). Erratum, a drama from director Marek Lechki, follows a man on a emotional journey to his home town. It is produced by Harmony Film Production (Poland) and will be released in October. Head - Hands - Heart depicts a woman's relationship with three army officers, set against the backdrop of World War I. The film is directed David Jarab and producer Viktor Schwarcz of Cineart TV Prague (Czech Republic). Release is scheduled for November. Kajinek is a true-crime thriller from director-producer Petr Jakl of J.B.J. Films (Czech Republic) and producer Igor Konyukov of Hollywood Classic Entertainment (Czech Republic) due to be released in August. Love.net, a drama from director Ilian Djevelekov, produced by Miramar Film (Bulgaria), is currently in post production. The film tells several parallel stories about its characters' interactions on line. Apricot Island, from Slovak director Peter Bebjak, tells the story of a woman who inspires passion and rage in a pair of brothers. The film is produced by Rasto Sestak and will feature performances by Gyory Cserhalmi, Attlia Mokos and Szidi Tobias. The Greatest Czech, from director Robert Sedlacek, follows a crew of frustrated filmmakers as they pursue various and unusual records. Produced by Radim Prochazka, the film will be released in August.

http://cineuropa.org/newsdetail.aspx?lang=en&documentID=148547

Page 1 of 2


Cineuropa - News - Production â&#x20AC;&#x201C; Europe - Works in progress pitched at Karlovy Vary

12.07.10 12:03

80 Letters (working title), a drama from director-producer Vaclav Kadrnka, is a personal look at a the correspondence between a Czech emigre to England and the wife he left behind. Panoptican is a thriller set in a small town where all is not as it seem. Directed by Barbara Kurzaj and Slawomir Shuty, the film is produced by TVP (Poland) and will be released in September. The Show Must Go On, a drama-thriller from director Nevio Marasovic, is set in a near future when the contestants of a reality show are not aware of the war that rages outside the set. Produced by Copycat (Croatia), the film will be released later this month. Adalbert's Dream (working title) is a black comedy based on a true story of coincidences that took place in Romania in 1986. The film is directed by Gabriel Achim and produced by Dan Burlac. Visitors to the panel also had the chance to see footage from the set of Leaving, a drama from debut director (and former Czech president) Vaclav Havel, currently in production. Other works in progress presented at the panel included Balkan Bazaar (working title), a comedy from Albanian director Edmond Budina; Delirium, a drama from Ukrainian director Ihor Podolchak; and Gulf Stream Under the Iceberg, a drama from Russian director Yegeny Pashkevich. Theodore Schwinke

http://cineuropa.org/newsdetail.aspx?lang=en&documentID=148547

Page 2 of 2


Cineuropa - News - Production – Europe - Works in progress pitched at Karlovy Vary

Film Focus Interviews Europanet Making Of

Production – UK Future uncertain for Bond 23

July 9, 2010

About us News

12.07.10 12:03

Production – Europe Works in progress pitched at Karlovy Vary Producers presented 17 new projects from Central and Eastern Europe at the traditional East of the West Works in Progress panel, within the framework of the recent Karlovy Vary International Film Festival.

Trailers Videos

Children of the Green Dragon (working title) tells the story of an unlikely friendship between a Hungarian real

Industry Reports

estate agent and a Chinese security guard. The film, directed by Bence Miklauzic and produced by Jozsef

Country Focus

Berger of Mythberg Films (Hungary), should be released this October.

Feature Films and Industry Database

(The article continues below - Commercial information)

Online Screenplay Training Course Guided course for feature film writing Film Financing

Production – UK Working Title launches Tinker, Tailor and Little Mermaid Production – France Mihaileanu goes to The Source Production – Italy/France/Ireland Historical bank investment in Sorrentino’s latest film, starring Sean Penn Production – Hungary After The Camera Murderer, Pejo prepares Paw

Festivals – Czech Republic Crystal Globe goes to The Mosquito Net

Legal advice

Events – Germany Just Temptation looking to lure film professionals at 2010 Popkomm

Script analysis Translation service Case Study

Industry – Italy 
 RAI Cinema elects new heads



Calendar

Industry – Italy 
 Tatò leaves Mikado Film



Newsletter

Institutions – Germany Culture budget upheld

Vod: video on demand Cineuropa's blogs www.bonprix.ua

Links Advertise on Cineuropa Download logos and banners

Ads by Google

Wonderful Summer, a drama-comedy from Ryszard Brylski, recently screened at the 35th Polish Film Festival in Gdynia. Producers Opus Film (Poland) are looking for sales outside Poland, where the film will be released this fall. House is a drama about a teenage girl who resist her father's plan to build a house for her. Director Zuzana Liova's script has already won several international awards. The film is produced by Fog’n’Desire Films

rss feed

(Slovakia) with Film Europe (Czech Republic). Erratum, a drama from director Marek Lechki, follows a man on a emotional journey to his home town. It is produced by Harmony Film Production (Poland) and will be released in October. Head - Hands - Heart depicts a woman's relationship with three army officers, set against the backdrop of World War I. The film is directed David Jarab and producer Viktor Schwarcz of Cineart TV Prague (Czech Republic). Release is scheduled for November. Kajinek is a true-crime thriller from director-producer Petr Jakl of J.B.J. Films (Czech Republic) and producer Igor Konyukov of Hollywood Classic Entertainment (Czech Republic) due to be released in August. Love.net, a drama from director Ilian Djevelekov, produced by Miramar Film (Bulgaria), is currently in post production. The film tells several parallel stories about its characters' interactions on line. Apricot Island, from Slovak director Peter Bebjak, tells the story of a woman who inspires passion and rage in a pair of brothers. The film is produced by Rasto Sestak and will feature performances by Gyory Cserhalmi, Attlia Mokos and Szidi Tobias. The Greatest Czech, from director Robert Sedlacek, follows a crew of frustrated filmmakers as they pursue various and unusual records. Produced by Radim Prochazka, the film will be released in August.

http://cineuropa.org/newsdetail.aspx?lang=en&documentID=148547

Page 1 of 2


Cineuropa - News - Production â&#x20AC;&#x201C; Europe - Works in progress pitched at Karlovy Vary

12.07.10 12:03

80 Letters (working title), a drama from director-producer Vaclav Kadrnka, is a personal look at a the correspondence between a Czech emigre to England and the wife he left behind. Panoptican is a thriller set in a small town where all is not as it seem. Directed by Barbara Kurzaj and Slawomir Shuty, the film is produced by TVP (Poland) and will be released in September. The Show Must Go On, a drama-thriller from director Nevio Marasovic, is set in a near future when the contestants of a reality show are not aware of the war that rages outside the set. Produced by Copycat (Croatia), the film will be released later this month. Adalbert's Dream (working title) is a black comedy based on a true story of coincidences that took place in Romania in 1986. The film is directed by Gabriel Achim and produced by Dan Burlac. Visitors to the panel also had the chance to see footage from the set of Leaving, a drama from debut director (and former Czech president) Vaclav Havel, currently in production. Other works in progress presented at the panel included Balkan Bazaar (working title), a comedy from Albanian director Edmond Budina; Delirium, a drama from Ukrainian director Ihor Podolchak; and Gulf Stream Under the Iceberg, a drama from Russian director Yegeny Pashkevich. Theodore Schwinke

http://cineuropa.org/newsdetail.aspx?lang=en&documentID=148547

Page 2 of 2


Cineuropa - News - Production – Europe - Works in progress pitched at Karlovy Vary

Film Focus Interviews Europanet Making Of

Production – UK Future uncertain for Bond 23

July 9, 2010

About us News

12.07.10 12:03

Production – Europe Works in progress pitched at Karlovy Vary Producers presented 17 new projects from Central and Eastern Europe at the traditional East of the West Works in Progress panel, within the framework of the recent Karlovy Vary International Film Festival.

Trailers Videos

Children of the Green Dragon (working title) tells the story of an unlikely friendship between a Hungarian real

Industry Reports

estate agent and a Chinese security guard. The film, directed by Bence Miklauzic and produced by Jozsef

Country Focus

Berger of Mythberg Films (Hungary), should be released this October.

Feature Films and Industry Database

(The article continues below - Commercial information)

Online Screenplay Training Course Guided course for feature film writing Film Financing

Production – UK Working Title launches Tinker, Tailor and Little Mermaid Production – France Mihaileanu goes to The Source Production – Italy/France/Ireland Historical bank investment in Sorrentino’s latest film, starring Sean Penn Production – Hungary After The Camera Murderer, Pejo prepares Paw

Festivals – Czech Republic Crystal Globe goes to The Mosquito Net

Legal advice

Events – Germany Just Temptation looking to lure film professionals at 2010 Popkomm

Script analysis Translation service Case Study

Industry – Italy 
 RAI Cinema elects new heads



Calendar

Industry – Italy 
 Tatò leaves Mikado Film



Newsletter

Institutions – Germany Culture budget upheld

Vod: video on demand Cineuropa's blogs www.bonprix.ua

Links Advertise on Cineuropa Download logos and banners

Ads by Google

Wonderful Summer, a drama-comedy from Ryszard Brylski, recently screened at the 35th Polish Film Festival in Gdynia. Producers Opus Film (Poland) are looking for sales outside Poland, where the film will be released this fall. House is a drama about a teenage girl who resist her father's plan to build a house for her. Director Zuzana Liova's script has already won several international awards. The film is produced by Fog’n’Desire Films

rss feed

(Slovakia) with Film Europe (Czech Republic). Erratum, a drama from director Marek Lechki, follows a man on a emotional journey to his home town. It is produced by Harmony Film Production (Poland) and will be released in October. Head - Hands - Heart depicts a woman's relationship with three army officers, set against the backdrop of World War I. The film is directed David Jarab and producer Viktor Schwarcz of Cineart TV Prague (Czech Republic). Release is scheduled for November. Kajinek is a true-crime thriller from director-producer Petr Jakl of J.B.J. Films (Czech Republic) and producer Igor Konyukov of Hollywood Classic Entertainment (Czech Republic) due to be released in August. Love.net, a drama from director Ilian Djevelekov, produced by Miramar Film (Bulgaria), is currently in post production. The film tells several parallel stories about its characters' interactions on line. Apricot Island, from Slovak director Peter Bebjak, tells the story of a woman who inspires passion and rage in a pair of brothers. The film is produced by Rasto Sestak and will feature performances by Gyory Cserhalmi, Attlia Mokos and Szidi Tobias. The Greatest Czech, from director Robert Sedlacek, follows a crew of frustrated filmmakers as they pursue various and unusual records. Produced by Radim Prochazka, the film will be released in August.

http://cineuropa.org/newsdetail.aspx?lang=en&documentID=148547

Page 1 of 2