Page 1


|home

plcb Дмитро Домашенко

Якщо ти тримаєш в руках цей номер, знай, наша мрія збулась, і це все завдяки тобі. Дякуємо кожному, хто допоміг нам у скрутні часи: взяв участь в аукціоні, підтримав добрим словом. Ми ростемо й розвиваємось з тобою, для тебе й завдяки тобі.

3 | пам’ятаємо. Любимо. Сумуємо Plcb queen | 4     8 | за бугор: polska dl’a priєzжіh: Into the wild | 10 12 | xbk music pulse: Muse. 20 років разом | 14 16 | kpi media: radio kpi kpi media: kpi tv | 18 20 | вежа. як лайк змінив життя places: антикафе бергамот | 22

Тираж 250 екземплярів. Журнал розповсюджується безкоштовно, на правах рукопису. Відповідальність за достовірність змісту матеріалів несуть автори статей. Редакція може не поділяти думку автора. plcb.magazine@gmail.com


3|plcb

Пам’ятаємо. Любимо. Сумуємо.

Надя Царик

Наш всіма улюблений університет славиться не лише першими місцями в рейтингу найкращих, численними нагородами за наукову роботу, спортивні досягнення і т.д., а й вмінням КПІшників відриватися на повну. Та цього року через ряд об’єктивних та суб’єктивних причин для веселощів поменшало.

RadioDay – феєрія звуку, весняного настрою, нових яскравих вражень та знайомств – щорічно об’єднував в одне ціле тисячі студентів і не тільки. Цього року масштабному заходу, присвяченому річниці РТФ, не судилося бути. Принаймні на території КПІ. Зважаючи на ситуацію в країні та недвозначні натяки адміністрації, організатори вважають за доцільне почекати кращих часів. Традицією став і КолізейFEST – новий якісний український рок-фестиваль, що мав вже втретє проводитися в тихому та затишному «колізеї» – внутрішньому дворику одного з корпусів. Орги попрацювали на славу – заявлений line-up вразив би навіть найвибагливішого слухача. Всі зусилля були перекреслені потенційною грозою, якої, між іншим, і сліду не було. Поки невідомо коли чекати наступного КолізейFEST: в червні чи аж восени.

На жаль, а для декого – на щастя, п’яних криків «ФЕЛ всіх… любив» ми не почули в тій кількості і гучності як в попередні рази святкування дня факультету. Основне дійство з славнозвісним маршем і парком атракціонів переноситься на вересень; 16 травня вітали ФЕЛ на диво тихо. Факультет щороку намагається конкурувати з РТФ за кількістю пляшок на Поляні, випитих за благополуччя і довголіття рідного факультету, вже навіть почала спостерігатися позитивна динаміка на користь ФЕЛ. Дізнаємося хто лідер у цій захопливій гонці вже наступного року. Не все ще втрачено, як виявилося. Посеред залікового тижня, 12 червня (а не 15 травня, як було заплановано) на Площі Знань КПІ заряд позитивних емоцій перед виснажливою сесією даруватимуть в рамках BIOFESTу молоді українські гурти, в тому числі «свої»: 5 vymir та Радіоафрика.


|plcb queen

Уляна Панцюк Звичайна привітна дівчина. В ній не одразу впізнаєш ту, яка елегантно кружляла сценою.

Конкурс пройшов, що змінилося? Змінилося багато чого: змінилася я сама, змінилося моє оточення. З’явилося багато пропозицій від різних модельних агентств, від фотографів, пропозиції участі в конкурсах краси. Безліч всього. Як ці зміни вплинули на твоє життя? Я розлучилася з хлопцем. За час підготовки до конкурсу я досить сильно змінила своє оточення. Це був складний час, за який перевірялися і друзі, і знайомі. Деякі не пройшли перевірки, тому з ними довелося розпрощатися. А наскільки важко було поєднувати підготовку до конкурсу, навчання та роботу? Надзвичайно важко. Навчилася не спати три доби, бути більш дисциплінованою, не пропускати репетицій, інколи робити те, чого не хочеться. Доводилося відмовлятися від гулянок, від роботи і ночами крутити квіточки для плаття. Як ти потрапила на Королеву? Ніколи не хотіла цим займатися. А цей модельний бізнес взагалі був трішки неприємний. До мене підійшов голова студради (це ще перед «Міс факультету» було) і попросив допомогти. Сказав, що учасниці дуже нервують і потрібно стати для них прикладом, запропонував бути підставною. Я пішла. Спочатку все йшло за планом, а потім виявилося, що мене додали до списку учасниць. Мене ще з першого курсу хотіли туди затягнути, але мені це було не цікаво. Все змінилося, коли сама відчула як це. Раджу кожній дівчині хоча б раз у житті взяти участь у конкурсі такого роду.

Як складалися відносини між конкурсантками? Зазвичай всі дівчата кажуть, що конкуренції не було, але насправді вона була і вона відчувалася. Взагалі всі були дуже дружними. Було весело, досі спілкуємося з дівчатами. Дуже багато пережили разом, знайшла там кілька хороших подруг. Чи були якісь фейли, трабли під час конкурсу? Було дуже багато крику за лаштунками. А у мене був казус : мені не поставили батарейки в крінолін (авт. - для суконь з квіточками, що світилися). Лише мені з 22 дівчат не поставили. І цей момент, коли ти прибігаєш після чергового дефіле, а у тебе через 30 секунд наступний вихід. І ти бігаєш, кричиш, нарешті, знаходиш ці батарейки, сама їх ставиш, хоч і не розбираєшся що куди, і з’являєшся на сцені з посмішкою, ніби нічого такого і не було. Хвилювалася перед виходом на сцену? Наскільки складно було подолати хвилювання? Чекала цього дуже-дуже довго. Я насправді дуже люблю сцену. З самого дитинства виступала: танці, балет, театр. І я дуже хотіла вийти на сцену КПІ, тому що це моя улюблена аудиторія, це мій улюблений ВНЗ. Дуже хотіла потрапити на цю сцену, але, звичайно ж,  хвилювання було. Я взяла з собою аптечку, набрала «Барбовалу», «Корвалолу», «Валер’янки». Але зрештою нічого не пила. Впоралася з хвилюванням сама, вийшла на сцену і ось, все вийшло, як вийшло.


5|plcb


|plcb queen


7|plcb

А чому саме КПІ? Дуже добре вкарбувалася в пам'ять історія. Мені було років 5, коли жили в 16-ти-поверхівці на Політесі. Ми гуляли біля першого корпусу, і я уявляла себе маленькою принцесою, а то був мій замок. Коли виникло питання, куди мені вступати, для мене відповідь була очевидною. КПІ мені дуже подобався, я навіть ходила на «RadioDay»,  будучи ще дуже маленькою. А які у тебе є захоплення? Я займалася танцями років з 5. З 16 років займаюся мотоспортом, журналістикою трошки, психологією, сноубордингом, ніби все перерахувала. Як тебе занесло в мотоспорт? Занесло мене туди через мою кращу подружку. Вона познайомила мене з компанією свого брата, а вони там всі мотоциклісти. Перший раз проїхалася і зрозуміла, що це моє на все життя. Багато переживала про все, що з цим пов’язано, навіть потрапляла в

аварію. Але досі без мотоцикла життя свого не бачу. Мені дуже подобається. Це спосіб забутися, відволіктися від проблем, набратися нових емоцій. Це круто, дуже круто. Які тепер плани, зараз, на літо? Завтра йду на кастинг конкурсу краси, кілька фотосесій, запропонували знятися в серіалі (якому - поки секрет). А от на літо поки не знаю, хотілося б просто взяти і поїхати за кордон. Чого б ти побажала нашим читачам? Добре здати літню сесію. Дуже круто провести літо.

Інтерв’юер Павло Пашков Фото Олексій Авілов


|За бугор

Polska

Witam wszystkich serdecznie! Ляна Тучка Сьогодні хочу поговорити з Вами про майбутнє, а точніше – про його фундамент. Мабуть, кожен із вас задумувався з дитинства: ким він хоче бути, коли виросте? І бажання та бачення варіювались від космонавтів, вчителів та пілотів до фотографів, медсестер і моделей. Зараз, скуштувавши студентського життя, можна трошки чіткіше уявити себе в якійсь справі й побачити, чи вб’є вона тебе занудством. Любі мої, у свій час КПІ надав мені можливість відвідати Варшавську Політехніку й познайомитись із польськими студентами, системою освіти й всіляким добром, що допомагає вчитися. Повернувшись додому, я зрозуміла, що хочу використати освітні можливості сусідів, і почала вчити мову, що було не легко, але цікаво. Далі на мене чекав супер-трабл – вибір міста, університету, напрямку й пошук бюджетних програм. Отриманий досвід мені за собою не носити, тому хочу поділитись ним із вами, милі мої. Загалом навчання у сусідів для іноземців у національних університетах за один рік

коштуватиме не менше 2000 євро, в недержавних ціна варіюється. Тому хочу познайомити Вас із університетами, котрі пропонують саме безкоштовне навчання польською мовою: 1. «Teraz Wrocław» - некомерційний проект, діючий з 2006 року й спрямований на промоцію вищих навчальних закладів Вроцлава у східній Європі. За 6 років діяльності проекту безкоштовне навчання отримали 450 студентів. Однак проживання й виживання потрібно проспонсувати самостійно. Мало це чи багато, не нам судити, але це реальний шанс на шляху вступу до: • Вроцлавського університету; • Вроцлавського технічного університету; • Економічного університету у Вроцлаві; • Вроцлавського природничого університету; • Вищої банківської школи у Вроцлаві; Більш детальну інформацію ви знайдете на російськомовному сайті проекту, групах VK і Facebook – study-in-wroclaw.pl/ru/, vk.com/projekt_terazwroclaw.


9|plcb 2. Проект Університету Психології - Szkoła Wyższa Psychologii Społecznej, відділення якої є на всій території Польщі. Пропонує стипендіальні програми для студентів України, Білорусії та Росії. Потрібно буде поборотись: написати ессе та пройти співбесіду. Але ВНЗ дуже престижний, з шикарними програмами стажування й працевлаштування. Більше про університет можна дізнатись тут: www.swps.pl/ru. 3. Politechnika Warszawska (Варшавський політехнічний університет) займає перше місце у Всепольському рейтингу університетів. Кількість безкоштовних місць складає близько 1% від загальної кількості місць на відповідній формі навчання – всього їх 110. Місця надаються безкоштовно згідно з Постановою Сенату Варшавської Політехніки від 28.05.2008 року. Набір до магістратури проводиться на основі конкурсу бакалаврських дипломів. Не потрібно складати вступні іспити, проходити співбесіди і подавати сертифікати, що підтверджують знання польської мови як іноземної. Більш детально: www.pw.edu.pl/engpw, www.facebook.com/politechnika.warszawska або поспілкуйтесь з Анною, яка з радістю відповість на всі запитання – amakiej@cwm.pw.edu.pl. 4. Politechnika Łódzka (Лодзинський технічний університет). ВНЗ пропонує 26 безкоштовних місць для студентів із країн, що не входять у склад ЄС. Мало що можу сказати про специфіку цього ВНЗ, але за рейтингом він не підводить. Сайт університету - www.p.lodz.pl/ru/index.htm. 5. Uniwersytet Śląski w Katowicach (Сілезський університет в Катовіцах). ВНЗ пропонує 201 бюджетне місце на бакалаврських і магістерських програмах за різними напрямками підготовки (гуманітарні, громадські, природні і точні науки). Про Катовіце можу сказати, що воно є досить «зручним» для українців. Сполучення з Києвом 45 хв. і ви в аеропорту «Жуляни». Забронювавши квиток через компанію WizzAir можна злітати туди і назад за 600 грн!!! Дуже близький кордон із Чехією, 80 км. від Вроцлава і Кракова. Щодо програми, то набір проводиться таким же чином, як і до Варшавської політехніки. Інформацію про університет можна подивитись тут: http://kandydat.us.edu.pl/bezplatne-studiadla-kandydatow-spoza-unii-europejskiej-1. 6. Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach (Економічний університет в Катовіцах). Пропонує безлімітні місця для громадян країн, що не входять до складу ЄС. Але потрібно

мати сертифікат, що підтверджує знання польської мови, як іноземної, і/або скласти іспит для отримання цього сертифікату. Іспит достатньо важкий, але не захмарний. Я тримала в руках торішній. До стандартного пакету документів для рекрутації іноземців потрібно додати роботу на 1800-3600 знаків (темою торішньої була «Ваша думка про розвиток економічної співпраці Польщі і Вашої країни») і УВАГА – заяву на стипендію. Бо якщо тебе приймають до цього ВНЗ на безкоштовне навчання, то ти маєш право отримувати стипендію. Сума залежить від успішності студента. Інформація з бюлетеня : • 4.5 – 5.0 = 1000 злотих (2700 грн.) • 4.0 – 4.49 = 700 злотих (1800 грн.) • 3,5 – 3,99 = 600 злотих (1600 грн.) • 3.0 – 3,49 = 550 злотих (1480 грн.) Дуже приваблива пропозиція здобути освіту в цьому державному вузі закордоном - http:// www.russian.ue.katowice.pl/index.php?id=2941. Ще хочу Вам сказати, що не треба боятися подавати документи самому, а не відвалювати 600-900 євро агентству. Тим паче рекрутація(вступ) у майже всі польські ВНЗ проводиться через Інтернет. На сайті університету ви створюєте сторінку абітурієнта, заповнюєте анкету, додаєте перекладені та відскановані документи й оплачуєте збір за розгляд документів (це приблизно 30 євро). Перекласти документи можна самостійно, якщо впевнені в своїх силах(економія – 200 грн/лист) і завірити у нотаріуса. Також детальну консультацію Ви можете отримати у керівників відділу прийому іноземних студентів, працівники яких володіють українською або російською мовами і дуже раді надати необхідну інформацію (я це знаю). Проблем з візою не буде, оскільки Вам надішлють підтвердження про вступ, і Ви спокійно можете записуватись на прийом в Консульство Польщі. Перед виїздом не забудьте оформити страховий поліс на перший рік навчання. Вже на місці Ви можете оформити банківську картку, польський ідентифікаційний код і карту тимчасового побуту (спочатку оформлюють на 1 рік, а після вже на 2). Студент денної форми навчання має право на працю на території ЄС терміном 3 місяці, заочник – 6 місяців. Після закінчення польського ВНЗ дозвіл на роботу не потрібний, і Ви можете сміливо отримати карту постійного місця проживання. Отже, друзі, головне – вірити в свої сили і бути шалено голодним на нові знання й враження. Все вийде – гарантія 100%. Цілую і люблю, студентка SWPS, Тученька)*


|DL`A PRIЄZЖIH Шуткі, юмар, діскатєка. 722,70 копійок. Кожного місяця ти бачиш ці цифри на моніторі банкомату, якщо сумлінно кричав «Шааара», повертався з Поляни не пізніше 3:00, дізнався з якого боку і коли підійти до викладачів, щоб доздати лаби і не шкодував

красномовності на екзамені. І ось, коли ти отримав бажані грошенята, в тебе залишається лише одне питання: «ЯК ПРОЖИТИ НА ЦІ КОПІЙКИ?». Не переймайся, пацан, я допоможу. Пропоную твоїй увазі лайфхак із виживання на стипендію.

INTO THE WILD KPI edition Дмитро Домашенко

День 1. На всіх КПІШних пабліках уже відписали всі кому не лінь, що прийшла стипендія. Швидко вдягайся і біжи в банкомат, поки ще немає черги, і знімай все, що можна зняти. Саме в цей день необхідно терміново забрати всі гроші у боржників та віддати те, що напозичав за останні два тижні. День 2. Сплата за гуртожиток. Головне в цей день – більше нічого не робити, бо всі сили будуть витрачені на те, щоб вистояти чергу. День 3. Беремо в руки калькулятор і ділимо всі кошти, що залишились на 2:

перша частина на існування, друга – на проживання. З другої частини відкладаємо 20 грн. у найпотаємнішу схованку, про яку ти згадаєш лише тоді, коли буде скрутно, а з першої – оплачуємо Інтернет. День 4. Йдемо в «Сільпо» за покупочками: локшина, вода, хліб, картопля, майонез; локшина, вода, хліб, рис; локшина, вода, хліб. Всі кошти, що залишилися підуть на шаурму/хот-дог/ булочку в буфеті. День 5-10. Настав час насолодитись студентським життям на повну :


11|plcb Поляна, кафешки, бари, паби, кіно, боулінг, більярд… День 11. Як правило, всі прокидаються з неймовірним дискомфортом та відчуттям порожнечі. Так, так, так, парніша, здається, хтось вчора погуляв на славу (і позавчора, і позапозавчора, і позапозаколись). Шукай гаманець і перевіряй баланс. Якщо ти нічого не напозичав, і в таємній схованці лежить зелененький паперовий Іван Франко – воууувоуу, НАДІЯ Є! Лягай спати – завтра все вирішимо. День 12-14. Пекло для оптиміста, моменти плачу і скорботи за втраченим і сльози-соплі про те, що киянам жити легше: їх мамка нагодує і за гуртожиток платити не треба. Доживай на останні копійки та готуйся до хардкору. День 15-20. Включаємо харизму, абаяніє і хутко до дівчат на кухню (бажано до тих, з ким всю стипендію і прогуляв). Гречка, суп, макарони – їж все, що дають, а головне – побільше, ти зараз в ролі ведмедя, який залягає на зиму. День 21. Приблизно в цей день дівчата тобі більше нічого не дадуть. Лягай спати – до завтра протягнемо. День 22-25. Гарненько помийся і йди до жіночок з іншого гуртожитку або киянок (зараз тобі знову пощастить і декілька днів поживеш на нормальних харчах, які дістануться тобі майже задарма). День 26. Почався останній тиждень перед стипендією. Можеш починати позичати, але з розумом, бо рабство в гуртожитках ще не відмінили. Витрачай також з розумом, лише на їжу та важливі гуляночки. День 28. Знову ранок втрачених надій і сподівань. 27 день пролетів непомітно – і ось ти знову біля розбитого корита : витратив усе позичене добро і тепер необхідно вжити радикальних заходів. День 29. Прокидайся рано, настав час шукати нашу заховану двадцяточку. Якщо до обіду ти її знайшов – ти щасливчик. Швиденько збирайся і їдь на Петрівку. Мета – «Їстівні трави та рослини України». Будь-який автор, будь-який рік випуску. Це тепер твої котлетки, курочка і буженінка. Уявив, як вони тануть у тебе в роті? ЗАБУДЬ! МИ БУДЕМО ЇСТИ ТРАВУ! Козелець, калина, щавель, бузина… Читай, шукай, ЖУЙ!

День 30. Живіт потихеньку прилипає до спини, ребра все більше і більше виглядають, язик зелений від всієї цієї трави, важке дихання. Одногрупники тебе не впізнають. У руці вже пошарпана книжка з рослинами, в ній пару засушених листків та купа відміток про смак любистку та підлісника. Післязавтра стипендія – живи з цією думкою. День ( 1/2 х2)’+∫dy+√((-1)) зна-який (насправді 31). Здається, секунда тягнеться вічність. Ти вже більше схожий на Робінзона Крузо, ніж на студента КПІ. Якщо постаратися, то можна біля 31 корпусу знайти собі П’ятницю. Сонце вже більше не світить над головою, все сірих відтінків, але якщо гарненько пошукати, то можна знайти пару горішків у білочки в дуплі. Завтра – the day that never comes. День 1. На всіх КПІШних пабліках вже відписали всі кому не лінь, що прийшла стипендія. Швидко біжи в банкомат, поки ще немає черги, і знімай все, що можна зняти. Саме в цей день необхідно терміново забрати всі гроші у боржників та віддати те, що напозичав за останні два тижні. 722,70 копійок. Цикл. Занавіс.


|music pulse

Muse: 20 років разом Надя Царик Чи багато ви знаєте гуртів, які роками грають за пиво у підвалах-гадюшниках і збирають у кращому випадку зал, що складається з двадцяти-тридцяти найближчих друзів? Чи багато знаєте музикантів, які запевняють всіх і кожного у тому, що «Wembley» і «Rock and Roll Hall of Fame» їм ні до чого, а андеграунд – це насправді дуже круто? А скільки серед цих музикантів безперестанно жаліються на безперспективняк в музичному плані та неможливість успішно розвивати кар’єру з різних об’єктивних та не дуже причин у рідному місті? Багато? Впевнена, що так. Якщо Ви представник цієї отари недореалізованих суперстарів, тоді ця стаття точно для вас. А скільки груп разом грають 20 років (і є надія, гратимуть ще стільки ж, як мінімум) в незмінному складі, попри всі життєві проблеми та творчі розбіжності? Чи багато з них, не втрачаючи віри в себе, беруться за будь-яку роботу, від продавця і маляра до прибиральника, щоб мати

Фото з сайта www.fanpop.com

можливість поїхати виступати у сусіднє містечко, хоч їх і там, скоріш за все, закидають помідорами (звісно, якщо хтось прийде)? Чий кожен наступний альбом – суцільні експерименти зі звучанням, стилями та інструментами? І врешті, кого з відносно молодих музикантів (під «відносно молоді» розумітимемо людей до 40) можна назвати рок-ідолами сучасності? «Muse» – унікальна команда, що підходить під обидва описи. З нікому не відомих аматорів, чий рівень залишав бажати кращого, вони виросли до кумирів мільйонів, що збирають на свої концерти багатотисячні стадіони, продають релізи нереальними тиражами. Володарі «Греммі» та інших не менш достойних нагород. Як перейти з першої колони в другу? Не знаю, я ж не Меттью Белламі. І навіть не Рік Рубін. Що знаю точно – треба працювати, наполегливо працювати кожен день, не покладаючи рук (гітари/клавішних/басу/інше). Тоді


15|plcb існує хоч якась ймовірність, що і з вас вийдуть люди. Спочатку була музика. Мільйони фанатів по всьому світу, контракти з найвпливовішими музичними лейблами, документальний фільм-концерт (“Live at Rome Olympic Stadium”) та визнання і пошана навіть від найбільш віддалених від музичної індустрії осіб – все це потім. Саме музика – те, з чого черпали натхнення та жагу до життя кожен з трьох патлатих тінмутських підлітків: Меттью, Кріс та Домінік. Слухали у брудному гаражі «Rage Against the Machine», «Nirvana», «Sonic Youth», «The Smashing Pumpkins», «Rush» та мріяли про «Glastonbury», який їм вдалося підкорити вже через 10 років. Басист Кріс Волстенхолм, щоправда, признається: «У Тінмуті настільки нудно, що в молоді два виходи: грати у групі або ж вживати наркотики». Через цю фразу музиканти мали чимало проблем із місцевою владою, але ми вдячні долі, що вони таки вибрали перше. Малий Метт із дитинства віртуозно грав на фортепіано, захоплювався класичною музикою – обожнював Шопена, Рахманінова та Берліоза, мріяв про власний джаз-бенд. Пізніше побачив відео, в якому Джиммі Хендрікс підпалював та трощив свої гітари. Поступово до майбутньої рок-зірки прийшло усвідомлення того, що музика не обов’язково має підпорядковуватися чітким критеріям, правилам та структурі. Набагато цікавішими є присутні у році хаос та нетрадиційні аранжування. Саме тоді Белламі і вирішив опанувати гітару. Доля звела його з барабанщиком місцевої групи Домініком Ховардом. Хлопці загорілися ідеєю власної групи і навіть переконали друга-гітариста Кріса навчитися грати на басу. Новостворена група носила назву японського порнофільму – «Rocket Baby Dolls». Іменуючи себе саме так, хлопці дебютували на місцевому рок-турнірі і безперешкодно його виграли, але, на щастя, вчасно зрозуміли: для «Webley» не годиться. Назвалися гордо, красиво, таємничо і милозвучно – «Muse». Одне коротке слово – ідеальна назва для рок-групи. «Nirvana», «Queen», «The Doors», «The Beatles» та багато інших – яскравий тому приклад. Почався чи не найважчий етап тернистого творчого шляху – від

першого вдалого концерту до запису першого альбому. Не зовсім вдалі демо, меркантильно налаштовані продюсери, численні відмови – як же без цього. Але неприборкана енергія, непідробні щирі почуття, хвилюючі тексти та якісне нове звучання захоплюють з кожним днем, з кожним концертом усе більше сердець. На початку кар’єри «Muse» часто порівнювали з висхідними зірками тієї епохи «Radiohead». Авторитетні видання заявляли, що на конкурсі двійників «Radiohead» «Muse» перемогли б самих «Radiohead». Хоча насправді, в цих талановитих британців окрім бунтарського духу та чарівного вокалу не так вже й багато спільного. Але, як то кажуть, поганої реклами не буває. Від традиційного альтернативного року до прогресиву з елементами класичної музики і дабстепу; від сопливих історій кохання та спопеляючих ізсередини пошуків сенсу життя до осмислення теорії змови та відвертого осуду нечесних політиків; від команди з найближчого пабу до постійних хедлайнерів наймасштабніших фестивалів. І все це разом – незмінна трійця, яка завжди разом. На запитання, як він ставиться до можливості сольної творчості Метта Белламі, Кріс Волстенхолм відповів: «Все ок, якщо я гратиму на басу для цього проекту». А в той час драмер Домінік Ховард успішно працює на благо супергрупи «Vicky Cryer». Проте розбігатися не планують ще довго. Навпаки з середини літа планується напружена робота над наступним альбомом, що, на радість древніх фанатів, буде більш роковим і позбавленим надмірних експериментів. Белламі про 7 альбом: «Він досі на початкових сходинках, але я маю за мету бачити новий альбом більш концептуальним щодо його теми й тону, а також зробити сильнішу прив’язку до лайвів. Це буде кінець періоду, коли ми експериментували з меншим використанням гітари та більшим – піаніно, електронної музики та поп-аранжувань.» «Muse». Ми любимо їх у будь-якому вигляді та звучанні, втім постійний розвиток і зміни на користь будькому, тим більше групі, що впевнено завоювала музичний Олімп і відступати не збирається.


| Вежа

Як лайк змінив життя Ось ми постарались і підготували велику статтю про улюблену «Вежу», яка вже починає вливатись у мейнстрім. Катерина Пташка Частина І. За кілька годин до відкриття, інтерв’ю з Іриною Велес, керівником простору. Наші сподівання більш, ніж виправдались. Все зараз виглядає краще, ніж ми уявляли. На початковому етапі це задумувалось не просто, як вежа за коридорами, там, де зараз є столярка, є велике приміщення, яке теж спочатку планувалося під арт-простір. Це буде наступним етапом. Зрозуміло, що зараз все нестабільно.Але якщо зараз усе так, це не означає, що завтра не стане краще. Це вже є успішним проектом. Крім того, що ми отримали грант, ми ще змогли втілити в життя цей проект. Чесно скажу, що отримати сто тисяч на певному етапі було простіше, ніж дістати ключик. Ми це подолали. Дуже хотілось, щоб все це мало подальший розвиток, бо нам вже тут не вистачає місця. Тут сяде 10 осіб, нагорі теж 10. Хотілося б відкрити двері і пустити сюди набагато більше людей. Ми розділили собі «Вежу» на 3 кластери: туристичний, освітній та мистецький. Туристичний, тому що «Вежа» знаходиться в історичній будівлі.

Освітній — це низ, база і ще нагорі. Мистецький — наші виставки. Тут ми хотіли, щоб був міні-простір, лофт, щоб можна було навчатись. Є вільний доступ до Wi-fi. Наразі збираємо бібліотеку разом із дівчатами з ФСП , щоб можна було прийти почитати. Вже є випуски «Art Ukraine». Можете приносити свої книжки. Хотілось би розширитись, бо є повноцінна аудиторія, де можна було б проводити повноцінні майстер-класи. Проект не задумувався як тільки вежа. Ми можемо використовувати велику фізичну аудиторію. Але хотілось би, щоб все це було цілісно. Ми мріємо про те,щоб відкрити лекторій, до осені, до зими чи наступного року. Ми вже використали всі кошти. Після відкриття дамо детальний звіт. Далі ми будемо шукати ресурси для своєї подальшої діяльності. В залежності від того, який буде потік людей, ми будемо регулювати режим роботи. Програма заходів Першою виставкою була «КПІ look», в якій ми зібрали кращі інстаграм-знімки, пов’язані з університетом.


21|plcb

Ми відібрали 68 знімків. Наступним проектом буде виставка, яку ми зробимо разом із фото-школою КПІ. Влітку ми не знаємо, чи будемо працювати. Все буде залежати, знову ж таки, від потоку людей. Організатори власних подій Обов’язковою умовою є те, щоб це дійсно був достойний проект та адекватні організатори. Ми відкриті не тільки для студентів чи викладачів, ми б узагалі хотіли б, щоб долучалось набагато більше людей «ззовні» університету. Міні-правила Це приміщення належить до департаменту навчально-виховної роботи, тому проректор відповідає за безпеку у «Вежі». Не плануємо відкривати ніякий фуд-бар. Можна приносити щось своє. Ми поставимо чайник, забезпечимо воду. В ідеалі, ми хотіли б, щоб чай-кава-печиво тут завжди були. Головне, не смітіть і адекватно себе поводьте. І звісно, тут діє заборона на алкоголь. Допомога Дуже великий шматок роботи – прибирання. Багато пилу. Багато сходів. У нас тут є пилосмок, як герой з телепузиків. Є студенти, які готові нам допомогти в будь-який час. Сподіваємось, у перспективі будуть приєднуватись нові люди, які займатимуться «Вежею». Хотілося б залучати молодші курси, які не зайняті дипломами і все таке та не втратили надію на університет. Вдячність Дуже велика підтримка від департаменту навчально-виховної роботи, від

проректора Варламова, від багатьох студентів, людей, які допомагали поширювати наші меседжі на своїх сторінках. Якби не грант, це могло б не початися. Також подяка проректору Ковальову і його департаменту, який займався ремонтом, і Михайлу Захаровичу, який подарував цьому всьому життя, давши дозвіл. Частина ІІ. Відкриття і так далі Ми забігли поглянути, як саме відбувається довгоочікувана подія. Багато хто приходив зі своїми коханими, вочевидь, вдихнути сповнене весною повітря на оглядовому майданчику. Під час офіційної частини за бажанням можна було видертись на найвищі сходинки «Вежі» та спостерігати за дрібненькими постатями тих, хто доклав найбільше сил до відкриття арт-простору. Були розмови про те, що нарешті ми стаємо цивілізованими. Михайло Захарович нагадав, що на черзі ще одна вежа і є сподівання на збільшення популярності «Вежі» не тільки в місті, а й в країні. Геннадій Новіков: «Хороші речі пробивають дорогу сто відсотків, просто треба пробувати…». Перерізали червону стрічку, оголосили відкриття і заспівали студентській гімн. Далі вже покотилась хвиля репортажів у ЗМІ. Студенти час від часу постять на стіні пабліку «Вежі» всілякі інста-фоточки, емоційні коментарі і щасливі мордочки. Вочевидь, сумніватися в тому, що КПІ доводить розпочаті справи до ладу, нікому не доведеться. Добра тобі.


|Places

Вікторія Литвякова Не дивлячись на те, що вже давно весна і погода наче на твоїй стороні, бувають дні, коли ти сидиш і не знаєш, чого хочеш. Куди піти? Чого б такого зробити? Інтернет набрид, а нова серія серіалу ще не вийшла. Курсач не дописаний, а дописувати немає натхнення чи сил, чи бажання чи ще багато інших причин. Ти находу їх вигадуєш тільки б не робити, на кшталт, сусіди, що заважають... Можливо, ти ще не чув, але зовсім поруч є чудове місце. Тут можна розважитись, знайти нових друзів, необхідні зв'язки або просто посидіти в окремій кімнаті, де в тиші можна дописати той клятий курсач, або почитати цікаву книжку — це антикафе "Бергамот". Кафе, в якому відвідувачі сплачують не за їжу, яку, до речі, можна принести з собою, а за час, який вони весело можуть там провести. Так, у Києві повно подібних закладів. Останнім часом вони стали досить популярними, але абсолютно точно можна сказати, що і "Бергамот" вам обов'язково сподобається. Час від часу у "Бергамоті" можна відвідувати різні тренінги або навіть провести свій власний (для цього є достатньо місця та навіть дошка з крейдою для демонстрації своїх ідей). Зазвичай, по п’ятницям і суботам

відбуваються нічні кіносеанси (з 23:30 і до самого ранку, подробиці можна прочитати на сайті групи: http://vk.com/bergamot_kiev) або турніри з "Мафії". До речі, щодо настільних ігор, їх більше 15 на даний момент: "Джанга", "Бенг", "Домініон", "Ігри Престолів" тощо. Також є шахи, шашки, карти, навіть приставка Денді... Якщо чогось немає, можна приходити зі своїм і подарувати “Бергамоту”. Така щедрість тільки вітається. Це стосується як ігор, так і різних хенд-мейд штучок, смачненького та усього, чого душа забажає. З приємних плюсиків — безліч безкоштовних ніштячків, які можна брати скільки хочеш, смачний чай та кава до них, WiFi. Також є 3 гітари. Відвідувачі часто організовують спонтанні міні-концерти. Щодо тарифів, то вартість години становить 12 грн. Мінімальна оплата — 1 год., тобто 12 грн. Існують абонементи: 60 грн за 10 год. та нічний абонемент (можна придбати з 23:00) — 45 грн. за 8 год. Для іменинників є приємний сюрприз — вхід вільний. Тож, якщо одного вечора ти занудишся, бо не знатимеш, що робити, «Бергамот» радо чекатиме на тебе, щоб подарувати нові знайомства та купу чудових емоцій.


vk.com/plcb.magazine

instagram.com/plcb_mag

issuu.com/plcb

НАД ВИПУСКОМ ПРАЦЮВАЛИ: Олексій Авілов

головний редактор кореспондент фотограф

Дмитро Домашенко

Кирило Тепляков

Марина Пухова

Надя Царик

випускаючий редактор дизайнер верстальник

Юлія Токмакова

Хо ти че ту ш лк , у що PL б CB ? тв Ст о ав є хе ф ш о те то г #P п LC отр B в ап In и st ло ag ra н m а .

менеджер

редактор кореспондент

літературний редактор коректор

коректор кореспондент

Євгеній Зеленський

Павло Пашков

Вікторія Жовновата

Катерина Пташка

Вікторія Литвякова кореспондент

кореспондент

Олена Коломоєць

Анна Собко

Ольга Філь

дизайнер верстальник

дизайнер кореспондент

кореспондент

ілюстратор

Катерина Хачатурова ілюстратор

ілюстратор

?

ТУТ МОЖЕ БУТИ ТВОЄ ФОТО

plcb.magazine@gmail.com

кореспондент

Ляна Тучка

ілюстратор


Placebo #13  

Students' magazine

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you