Стан погіршувався і ставало зрозумілим, що
за
10-20
років
Пласту може загрожувати взагалі припинення існування в еміграції. Відсоткове відношення повнолітнього та неповнолітнього членства в Пласті ставало загрозливим - 51% до 49%. Ставало зрозумілим, що в Пласті в "велику гру" бавляться старші віком люди, в той час,
як
його ряди не поповнюють власне ті, для кого ця "велика гра" призначена - діти. Це виявилось наслідком того, що в еміграції законсервувалася та уладова структура, яка тільки почала вироблятися в Галичині в кінці 30-х років і яка не мала змоги логічно тись та практично апробуватися часом. Отож вона
доверши-
законсервувалась
в незавершеному стані. Про це, зокрема, свідчило і те, що
старші
пластуни послуговувалися тими ж "правилами гри", що й юнаки. ж завдання їх в Пласті були далеко "Пласт - організація української
не
однаковими!
молоді"
з
Та
однієї
й
Але
назва
сторони
не
відбивав того стану, що в його складі окрім молоді був ще й значний відсоток старших людей, а з другої - не відображав
її
скав-
тської природи. І, як видається, насправді Пласт в своє існуваання на скавтських
еміграції
принципах,
більше
аніж
декларував
змістовно
таких
дотримувався. В такому стані в 1984 році знову скликано вже Третій Пластовий Конгрес. На протязі 10 років скликалися три
його
сесії,
де
гостро обговорювалися актуальні проблеми. В якості таких були
до
обговорення винесені ідеї "Планувати на далеку мету: Пласт в 2000 році" та концепція "Вічної Діаспори". таким чином, що для збереження
Питання
існування
почало
Пласту
слід
поставати виробити
якусь принципово нову концепцію його подальшого розвитку.
Остан-