саме закарпатські пластуни першими
вступили
до
оборони інтересів своєї землі і свого народу.
нової
збройної
Осінню
1938
тут постала а складі Чехословаччини автономна держава
року
Карпатська
Україна. На її чолі став прем`єр о. Августин Волошин, а
одним
двох його заступників - чільний провідник пластового руху на карпатті Юліян Ревай. Однак в
скорому
часі,
зайнявши
з
За-
Австрію,
Німеччина заміряється і на Чехословаччину, а її союзниця Мадярщина - на закарпатську
землю.
В
результаті
Віденський
арбітраж
вділяє їй великий шмат Закарпаття. Карпатська Україна змушена перенести свою столицю з Ужгорода до Хуста. В Хусті формується
На-
родня Оборона, що потім стає основою для Карпатської Січі. На початках пластовий курінь "Самітніх Рисів" творить її штаб, а
інші
два старшопластунські курені вступають до її складу і стають першими відділами. Першим в боротьбі з мадярськими та що розбишакували на терені
Карпатської
польськими України,
терористами, поліг
пластун-скоб куреня "Самітні Рисі" Іван Кость.
Також
тих березневих днях 1939 року, коли
війська
мадярські
старший
першими
в
перейшли
кордони Карпатської України, виступили пластуни, насильно здобувши собі зброю від чеських військових відділів, що отримали
наказ
відступати перед мадярами. Вже потім їм на допомогу прийшли січовики. Спочатку це був відділ із 20-ти старших пластунів мандаю кошового Михайла Козичаря, а потім
ще
50
під
ко-
пластунів
під
проводом Якова Голоти. Почергово вони боронять Виноградово, Королево, берег Тиси, аж поки не опиняються на Красному Полі - останньому рубежі перед Хустом. Біля двадцяти з них там і поклали свої голови.