Issuu on Google+

ЦВІТ Січень 2011

УКРАЇНИ Часопис пластунів станиці Тернопіль

Особистість потрібно виховувати змалечку для чого пласту потрібні новаки

Найспівочіша

Пластове життя зі скандальною куркою

«Орликіада 2010»


слово редактора Христос народився! Колектив редакції «Цвіту України» вітає всіх братів та сестер во Пласті із Новим роком та Різдвяними святами. На жаль, зимові канікули для більшості вже пробігли, але ще є дуже багато часу насолоджуватися відпочинком, сніжками, мандаринками, санками. Тільки не гайте такого дорогоцінного часу в Інтернеті! Будьте завжди здоровими та усміхненими! З найкращими побажаннями, редакція «Цвіту України».

Зміст Різдвяна Свічечка 2011...........................04 Потрібен простір.....05 Для чого пласту потрібні новаки.......06 Найспівочіша Орликіада 2010.......08 Ніби говоримо однією мовою, але все одно не можемо порозумітись….........12 Новий рік! Що ховається за цим святом.......................13 пластове життя зі скандальною

куркою..........14

Цвіт України - часопис пластунів станиці Тернопіль

Засновник – станиця Тернопіль, Пласту – Національної скаутської організації України Головний редактор: Наталя Балабан Верстка та дизайн: студія Хомя4ок Журналісти: Тетяна Корольчук, Юля Черхавська, Христя Деркач,Оля Вербило, Юля Мацик, Наталя Балабан, Максим Сороківський Адреса редакції: індекс 46008, м. Тернопіль, вул. Ю. Федьковича, 11 Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Передрук матеріалів можливий лише за умови наявності посилання на видання. Всі знайдені помилки в текстах зроблені свідомо і навмисно. Інформаційна підтримка: www.plast.te.ua, www.plast.org.ua 2 // Цвіт України


ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ПЛАСТ www.plast.te.ua


ка 2011» ч е іч в С а «Різдвян по Тернопільськи Традиції

Я

© Ростислав Ковальчук

к жодне літо не минає без табору, так і кожне Пластове Різдво важко уявити без «Різдвяної Свічечки», яка стала вже більш ніж півстолітньою традиційною акцією пластунів в усьому світі. Історія «Свічечки» ного та мера Тернополя ла пл. уч. Юлія Водяна з почалася ще у далеко- Сергія Надала, а далі к.ч. 16 ім. Іванки Блажкему 1950 році у діаспорі, вертепи,незчисленні ко- вич, а наймайстернішою з того часу святкування лядки у виконанні Плас- Відьмочкою стала пл. уч. «пластової свічечки» ви- тового хору та різдвяні Юля Черхавська з к.ч. 58 дозмінювалася, але суть мелодії від Пластового ім. Катерини Білокур. залишалася одна – роз- оркестру. Не тільки юнаСвято завершилося діляння радості Різдва цтво дивувало актор- спільною колядою: усі Христового у пластовій ською майстерністю, але учасники та гості заспіродині. В Україні перша і станичне новацтво по- вали разом «Нова радість «Різдвяна Свічечка» від- казало різдвяну казку стала». булася у 1991 році у Льво- «Рукавичка», а старші Якщо підбивати підві. пластуни – свій вертеп, сумки, то затримано 8 За звичаєм, свято роз- з яким вони мандрували лиць «мошкової» націпочалося урочистим вне- майже тиждень оселями ональності, з‘їджено по сенням Вифлеємського тернополян. пуду печива і куті, шибки Вогню Миру вісьмома Як годиться, всі при- і лиця цілі, ангели обскупластунами : по двоє сутні частувалися кутею, бані, батьки і представпредставників з кожного узваром та солодощами. ники влади задоволені. уладу, які весь минулий Цікаво, що вперше за рік мали зразкову плас- кілька останніх років у тову поставу. І саме від конкурс і на кращу кутю цього вогню тернопіль- перемогло частування куський станичний ст. пл. реня юнаків, а саме ч. 29 гетьман . скоб Любомир ім. Юрія СтаросольськоШимків, ОЗО запалив го. Окрім конкурсу куті, Три Свічки. Останні роки відбулися і конкурси на Свічок на «Свічечці»не кращу шопку, дідух, різдзапалювали , отже вдвічі вяну прикрасу, листівку, приємніше було відроди- найкращий костюм та ти призабуту традицію. наймайстерніше зіграну Звичайно, для почат- роль. Найкращими коску привітання станич- тюмом Чортика здивува4 // Цвіт України


Потрібен В

простір?

и ніколи не замислювалися, чому іноді люди повинні залишатися на самоті? Заховатися від усіх навколо та побути сам-на-сам?

Кожного дня нас оточують безліч дратівливих факторів: робота, особисті проблеми, повсякденна рутина... Навіть такі речі, як поверхневі стосунки та нещире співчуття можуть зламати нас. Ми засмучуємось. Тому найкраще, що ми можемо зробити – це знайти дружнє плече підтримки. Однак часто ми можемо покластися лише на себе. Нещодавно я провела цікаве дослідження: запитала своїх друзів, що вони думають на рахунок питання особистого простору. «Є люди для яких знаходитись у веселій, шумній, гучній компанії -це

невід’ємна риса їхнього життя. Без цього вони почуваються самотніми, чого я не можу сказати про себе... Я часто люблю побувати на одинці із собою. Це час, який, на мою думку, повинен кожен виділяти для себе. Хоча б раз у тиждень,ми повинні повністю віддатись собі. Це час щоб обдумати події, які пройшли, подумати, що ми зробили не так, проаналізувати проблеми, які накопичились за тиждень, продумати плани чи «стратегію» на майбутнє. Або в решті решт просто посидіти у зручному кріслі чи прогулятись не думаючи ні про що... дати

своїй голові і душі трохи перепочити від сірої буденності чи навпаки - від надто швидкого і бурхливого плину життя. Це допомагає заспокоїтись і врівноважитись», - сказала Таня. У цих словах є суть. Хто знає… Можливо, багато людей користується саме такою позицією. Але скільки людей – стільки й думок. Підчас розмови із моєю іншою подругою, я дізналась: «Я вважаю, - говорить Іра, - що кожна людина, наскільки б вона не була дружелюбною, повинна якусь часточку свого часу побути на одинці так би мовити, відгородитися від світу. Особисто мені інколи хочеться відділитися від натовпу, вдихнути на повні груди повітря, заплющивши очі, уявити щось хороше, казкове, нетипове у повсякденному житті. Хоча в цього твердження є і друга сторона, багато часу наодинці проводити шкідливо, бо самотність, відгороджує тільки на деякий час, з’являється момент, коли ти просто

Часопис пластунів станиці Тернопіль // 5


потерпаєш від порожніх стін, береш у руки телефон та й дзвониш до друзів, рідних, щоб поділитися радостями чи невдачами, що спіткали тебе в цей день. І розумієш, як миттєво знову з’являється посмішка на обличчі, ти відчуваєш розуміння, співпереживання, і кам’яна стіна відгородження від світу втрачає сенс». Я згідна, інколи розлука лише зміцнює зв’язки. Тарас, в свою чергу, дав мені цікаву пораду, якою може скористатись кожен:

«Щодня я виділяю як мінімум годину часу на самого себе. Кожного дня!!!! Для чого?! Я медитую, обдумую свої дії протягом дня, в цей час згадую якісь негативні події, які зі мною траплялися, для того, щоб позбутися якихось негативних звичок, емоцій переживань! Що це мені дає? Більш тверезий, а головне - свіжий погляд на життя, на людей які мене оточують, та взагалі стаю більш позитивний і більш емоційний! Другий і, на мою думку, найвагоміший плюс - це відпочинок від ЛЮ-

ДЕЙ))) Що саме я маю на увазі?! Емоцій різних людей негативні чи позитивні немає значення! Від якихось соціальних стандартів які можуть тебе дратувати чи пригнічувати!» Отже, не може не погодитись, що кожна точка зору є правильною. Ми дійсно потребуємо особистого простору. Але наскільки він буде довгим і як його проводити – це вже залежить особисто від кожного. Тому я бажаю Вам гарно проводити час у компанії чи без неї! Тетяна КОРОЛЬЧУК

Особистість

потрібно виховувати змалечку або для чого Пласту потрібні новаки?

Н

овацтво – важлива частина розвитку кожного пластуна та кожної пластунки, адже саме там, бувши ще малими, так званими «пташенятами», вони вникають у велику Пластову гру.

Майбутнім юнакам все це дуже до вподоби, тому що саме цей улад насичений безмежними іграми, ми(інтелектуальними, мистецькими, спортивними), особливими теренівками і багатьма іншими цікавинками. Саме метод спілкування з дітьми у грі є найефективнішим для перших кроків до досяг6 // Цвіт України

нення Мети Пласту. Вже з такого малого віку діти починають розвиватися та самовдосконалюватися, адже це є основою хорошого виховання. Для заохочення маленьких активних пластунів проводиться багато заходів, а літом і таборів, на яких є змога проявити себе, всі досягнення у нелегкій роботі

, над якою вони працювали увесь пластовий рік. І за всі хороші вчинки, хорошу пластову поставу, за першунство та за будь-який надзвичайний вчинок вони отримують похвали 3-ох видів(-усна(надається виховником рою)письмова(надається гніздовим)-похвалавідзнака(Крайовим комендантом УПН)) . По-


трібно попрацювати над собою, над своїми вчинками, щоб отримати таку важливу річ як похвалу ,і, думаю, не залежно від її виду – це все одно буде стимулом для новака до вдосконалення себе. Звичайно, що для звичайного юнака новацтво не є важливим, адже перші насамперед старші і, можливо, цього вже не розуміють і не будуть розуміти. Але незважаючи на ці припущення, все ж було цікаво послухати думки юнаків та юначок. Котрі насправді розходяться! На думку пл. розв. Олени Драпак, новацтво є важливим елементом Пласту. Оскільки до УПН відносяться молодші пластуни, вони також перебувають в оточені інших, старших пластунів, проймаючись іншими погляд��ми, традиціями і, спостерігаючи за їхніми діями, мають набиратись «хорових» звичок і відкривати для себе чари пластування. А думка пл. розв. Павла Дум’яка зовсім протилежна: «Більшість дітей ,що були в новацтві, є просто непридатними для УПЮ. З раннього новацтва вони звикають до певних чинників, а при переході в УПЮ часто не можуть пристосуватись. (Це з досвіду роботи з такими юнаками на табо-

рах УПЮ) УПН буде дійсно потрібним чинником тоді, коли суто зміниться концепція. Почнеться одразу серйозне виховання.» Звичайно, що кожне твердження по-своєму правильне, але все ж таки кожне з них можна покритикувати. Повністю звичок набиратися не потрібно, адже кожна людина – це особистість, і вона повинна бути собою та виробляти свої, хороші звички. Думка Павла дуже цікава, хоча насправді з ним я не повністю згідна. Саме у такому віці для дітей найкращим вихованням слугує розмова і насамперед - тематична гра. Можна поступово, а краще навіть у юнацтві переходити до «серйозного» виховання. Можна зробити висновки, що для дітей Новацтво є дуже важливою складовою розвитку, а юнаки, котрі, можливо, взагалі не знають що це таке і не розуміють його значення, роблять для себе багато помилок. Наразі цей улад розвивається у краї, і безперечно у станиці Тернопіль теж є новацьке гніздо. Зараз добре працюють два дівочі рої «Лисички» - старше новацтво. «Малинки» - молодше. І їхньою виховницею є ст. пл. Оля

Волощук, S: «Важливою для мене є допомога зі сторони підсестричок – пл. розв. Соломія Гребеняк(«Лисички») та пл. уч. Мацик Юлія(«Малинки»). Кожної неділі на сходинах щось нове, щось оригінальне . Щоб зацікавити дітей проводяться багато тематичних ігор. У кожного рою свої інтереси пов’язані з віковою категорією. Тому приділяючи більшу увагу справам, які їм подобаються. Вони також розвивають себе, свої здібності. На мою думку, новацтво – це насправді теж велика гра, у якій діти і навіть старші пластуни чи юнаки вчаться нового.» На жаль, діючих хлопчачих роїв наразі немає, але є наміри на їх створення та розвиток. Ці ще зовсім маленькі, але уже на стільки розумні діти є основою розвитку організації. Новаки – майбутнє Пласту і воно в наших руках, адже саме від виховання, від праці залежить результат. Розмірковувала Юля МАЦИК

Часопис пластунів станиці Тернопіль // 7


Найспівочіша

П

«Орликіада - 2010»

існя – душа народу - саме така, на мою думку, найвлучніша цитата для нашої, української пісні, адже усі знають, що українці – найспівочіший народ, а особливо пластуни! Тому саме за такою темою 3-5 грудня проводилась цьогорічна Орликіада у Тернополі. Так як темою Орликі- Після неї кожен отримав ади була пісня, то коман- бейджик, на який він нади на мистецькому змазі клеїв свою фотографію. були музичними гурта- Тепер жоден не мав прами, які повинні були по- ва з ним розлучатись, ставити живий кліп на адже в такому разі не посцені. трапить ні на конкурс, ні Також несподіван- на вечірку, ні в кафе, у кою для кандидатів на якому харчувались учас- цтва «Грані-Т» написати Гетьманичів стало таке ники, а саме там відбува- вірш на різдвяну темазавдання : вони повинні ється усе найцікавіше! тику. Це потрібно було були за місяць до ОрлиОсь прибули на міс- здати до ватри. Не надто кіади поставити мюзикл, це проведення заходу і багато часу залишилось… але проблема була у почалооось… Спочатку, Усі учасники стомлетому, що усі вони з різних як завжди, офіційне від- ні, тепер їх може розраміст,тому були змушені криття Орликіади. Як дити тільки смачна вепідготувати це все в ре- тільки пролунала коман- черя. А опісля почалась жимі он-лайн, а це, зви- да «Розхід!», усі одразу довгоочікувана ватра! чайно ж, дуже важко. ж побігли по аудиторіях, Чому довгоочікувана? Також «новинкою» готуватись до репетиції… Та тому що саме на ваОрликіада 2010 стала Метушня, шум, кри- трі команди мали змогу номінація на найкращо- ки, шурхотіння листків… нарешті показати свої го вболівальника. Тобто Ну зрозуміло, адже зараз творчі і музичні здібноскожній команді потрібно ж починається інтелек- ті: потрібно було скласти було вболівати за іншу туальний змаг! Саме той пісню про Орликіаду, а команду, малювати пла- змаг, якого найбільше також підготувати різнокати, а головне - прояви- бояться учасники! манітні плакати, листівти фантазію. Також під час інтелек- ки, пісні за ту команду, за Отже, починалася туального змагу кожній яку вони повинні вболіОрликіада так… команді роздали конверт вати. Закінчилось все це Звичайно, реєстрація. з завданням від видавни8 // Цвіт України


традиційно піснею «Сіріли у сумерку…». Наступного дня учасники, гарно виспавшись, продовжують репетиції свого «кліпу» у кожну вільну хвилину. Цей день відкрив один із трьох конкурсів «Орликіади», конкурс «О-фактор». Ведучими якого були чарівні Іван та Іванка. Конкурсанти вразили суворе, але компетентне журі своїм вокалом. Потім почався 2-гий етап конкурсу. Усі кандидати достойно себе показали. Останнє слово за журі. Наступним конкурсом був один з найголовніших,конкурс «Фабрика кандидатів». І незрівнянними ведучими була молода подружня пара - Наталя та Назар Зелінки. Кандидати показали усі свої таланти. Одні співали,інші танцювали, а дехто продемонстрував своє ораторське мистецтво. Номери були чудові і гарно підготовані. Але це ще не кінець випробувань для кандидатів… А тепер серед учасників була якась напруга, якийсь страх… Воно і не дивно, адже останнім і найдовгоочікуванішим був конкурс «Орликіада сльозам не вірить», ведучою якого була приголомшлива Дана Андрухів, в народі більш

відома, як Дана Осадча :) Усі номери були яскравими і неповторними! Дзвінкі голоси не залишили нікого байдужим! Акторська майстерність була чудова! Костюми у всіх підібрані дуже вдало! Були і смішні номери, і такі, які надихають, і такі, які заставляють задуматись… Команди зробили все, що було в їхніх силах, залишилось чекати на вирок…Хто ж потрапить на гала-концерт?! В кінці цього плідного дня на всіх чекала вечірка з виступом групи «ФаМажор». От і настав цей вирішальний день! Вночі ні одну команду не повідомили чи пройшли вони все-таки на гала-концерт чи ні,як це відбувається кожного року, тому усі команди помітно нервують… Всіх дуже мучить це питання.. ну хто ж, хто ж?! Вранці в конференц-залі відбулась зу-

стріч з тернопільською письменницею Терезою Проць, яка розповіла про свою професію, свій шлях до неї і про свою книжку «П’ять дарів». Після цього учасникам було запропоновано зробити книжку «Орликіади». Кожен міг намалювати що завгодно, написати вірш, пісню, побажання. Ця книжка зберігатиметься в архіві Тернопільської станиці. От цікаво буде через декілька років відкрити і почитати! Під час творчого процесу зайшов бунчужний «Орликіади» і оголосив, що на гала-концерті виступатимуть дві команди : Бананчики і Білі Кури…І все?! Невже тільки дві команди?! Такого не може бути! Ось розпочався гала-концерт. «О-фактор» відкрив цей день своїм чарівним голосом! Виступів було всього три: тріо «Сьоме небо», тріо «Шимків & Гребеняк» і квартет Таня Яблонська і гурт «Коліжанки».

Часопис пластунів станиці Тернопіль // 9


Наступним був мюзикл від кандидатів «Червона Шапочка», який просто зірвав овації залу! Кандидати були неперевершеними і чудово зіграли свої ролі. А тепер виступи двох команд в рамках конкурсу «Орликіада сльозам не вірить». Чи зможуть вони себе краще показати, ніж першого разу?! Ось і закінчився останній виступ взагалі на цій «Орликіаді». Адже далі найцікавіше – нагородження та оголошення переможців! Всі цього так довго чекали! І взяв на себе відповідальність оголосити результати комендант Назар Зелінка. Спершу оголошення переможців в інтелектуальному змазі. Ось як це було: 1 місце - «Білі кури» (Тернопіль), «Зірвиголос» (Львів) 2 місце – «Ар-джелю-джа» (Львів) 3 місце – «ляМажори» (Львів) Наступним оголошено конкурс художніх експонатів (тобто афіш команд): 1 місце - «Ар-джелю-джа» (Львів) 2 місце – 56/59 FM» (Івано-Франківськ) 3 місце – «Білі кури» (Тернопіль) А найдовгоочікуванішими були результати мистецького змагу. Ось 10 // Цвіт України

як розподілились місця: 1 місце - «Білі кури» (Тернопіль) 2 місце – «Бананчики» (Тернопіль) 3 місце – «Ар-джелю-джа» (Львів), «Зірвиголос» (Львів)

Переможці Орликіади 2010 команда “Білі Кури“

І ось тепер неймовірна тиша в залі. Серцебиття стає частішим – особливо в учасників «Орликіади». Адже зараз мають оголосити переможців в загальному заліку «Орликіади 2010». І ними стала команда… Ббб….Білі Кури, станиця Тернопіль! Друге почесне місце зайняла команда «56/59 FM» станиця Івано-Франківськ. А третє місце розділили дві команди станиці Львів : «Ар-дж-лю-джа» та «Звіри голос». Також у конкурсі «Найкращий вболівальник» здобула перемогу команда «БаГіні». «Цей конкурс вимагав не абиякої креативності, – каже

Володимир Максимчук із команди «Хочемо в Європу», - декілька днів перед початком змагу нам було повідомлено за яку команду ми повинні вболівати. Це була команда куреня ч.58 ім К.Білокур - «Білі кури».Спочатку було важко придумати, як ми будем їх підтримувати, але згодом якось ідеї самі по собі приходили в голову. Ми старалися при кожній можливості для н��х щось зробити і у нас не погано получалось, але довгоочікувані «дякую» та інші привілеї від «Курочок» отримував лише наш виховник. Хоча ми і не виграли конкурс «Найкращий вболівальник», але ми всетаки почули від курочок «79 – ви найкращі!». Подарунки роздано, тотем Орликіади передано… Що ж далі?! А далі кульмінація! Гетьманич та Гетьманівна 2009-ого року Сергій Корольчук і Дана Андрухів прощаються зі своїми посадами, адже вони мають дати змогу реалізувати себе наступному поколінню, яке буде достойно виконувати все те, що робили їхні попередники. Отож, віце-гетьманичом став Андрій Лузан, станиця Київ, а віцегетьманівною стала Юля Воротняк, станиця Ужгород. Ну а хто ж став гетьманичем і гетьманівною


2010?!Хто буде активними організаторами Орликіади 2011?! Отож гетьманичем став Максим Чекіс, станиця Івано-Франківськ, а почесне звання гетьманівни здобула Соломія Гребеняк, станиця Тернопіль. Радість, щастя, гор-

дість, а також і розчарування – все це є невід’ємною частиною нашого життя. Але не потрібно забувати ким ми були, є і будемо завжди! Юля ЧЕРХАВСЬКА

Часопис пластунів станиці Тернопіль // 11


Ніби

говоримо однією мовою, але все одно не можемо порозумітись…

Є

дина розкіш, яку я знаю - розкіш спілкування», - так казав відомий письменник Антуан де Сент-Екзюпері, і я думаю, що усі з ним погодяться. Адже саме спілкування є таким важливим і потрібним елементом людського співжиття. Також воно потрібне для нашого духовного задоволення, бо ж так приємно, коли тебе хтось може вислухати, підтримати розмову, розрадити… Але ж не всі люди одинакові, не у всіх одинакові погляди на ті чи інші речі, саме тому виникає… Непорозуміння. Так, непорозуміння. словити. Думати люди- вертаємося до попереСаме це слово повністю на не боїться. А думка і днього. підходить і правильно є правдою. Слова та дії Людина істота лінихарактеризує . Непорозу- тільки спотворюють або ва. Вона не хоче цього міння між людьми. Що змінюють її в певне рус- помічати, тим самим може бути гірше, коли ло. Страшно зазирнути робить неправильні витебе не розуміють? Коли правді у вічі, заглянути сновки. Висновок може двоє людей не можуть в потаємне, побачити бути тільки тоді празрозуміти одне одного, а душу. Легко сприйма- вильним, коли постає лиш судять тебе по сло- ти те, що тобі хочеть- повністю вся картина, а вах і вчинках. Чому не ся сприймати, бачити і не тільки видимі сторосудять по думках? Чому чути. Важко висловити ни. ніхто не зважає на те, і відтворити свій задум, «Але це дурня. Який що людина думає, що легше відкласти все, сенс у чомусь, коли всі твориться у неї в голо- сьогодення і так непо- знають що всі думаві? Невже так важко ві- гане. ють?» ,– згадавши свої дірватися від буденності Ви скажете : «Але ж попередні слова, ви не та реальності і на мить це неможливо. Як мож- зауважили, що слова пезазирнути крізь видиме на знати що хтось ду- речать одне одному?! в те потаємне і незна- має? Це немислимо...» Повторюся -людина не? У те, що спонукає Людина істота не- істота лінива. Вона не на певні вчинки, ство- ідеальна. Вона вміло використовує всіх сворює їх. приховує свої думки. їх можливостей - людЛюдина істота ліни- Настільки вміло, що на ський мозок здатен ва. Їй легко сприймати перший погляд осяйну- набагато більше, ніж явне і «важко» побачи- ти їх є дійсно немисли- споглядання картинок з ти те, що за цим явним мою задачею. Але тіль- життя. Ці картинки постоїть. Легко дивитися, ки на перший погляд. трібно осмислити і дати але не бачити, і легко Думки просочуються побачити і почути інслухати , але не чути. наверх. Погляд очей, шим, щоб їх зрозуміли. Людина істота бояз- жести, рухи, міміка і Адже добре, коли тебе ка. Вона боїться правди. навіть слова, а якщо до- розуміють, правда? Вона боїться її сприй- бре придивитися - то і Розмірковувала няти або боїться її ви- вчинки видають їх. ПоЮля ЧЕРХАВСЬКА 12 // Цвіт України


ХРИСТОС ХРЕЩАЄТЬСЯ

В РІЧЦІ ЙОРДАНІ Водохрещення, Богоявлення, Йордан – цей день називають порізному, але все-таки значення в житті людей і його історія залишаються незмінними. Свято Богоявлення є третім завершальним великим святом різдвяно-новорічного циклу, яке християни відзначають 19 січня. Але чому ж це свято має декілька назв?! Кколи Ісусу виповнилось тридцять років, Він прийшов на ріку Йордан, де Іван Хреститель закликав людей до покути й хрестив їх. Як Син Божий, Ісус не мав жодного гріха, але, як Спаситель людського роду, Він взяв на Себе всі гріхи людей. Під час хрещення, коли Ісус почав молитись, відкрилось небо. Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Нього, а голос Бога-Отця із небес сповістив: «Це Син мій улюблений, що Його Я вподобав!» Тепер зрозуміло ,

чому це свято в народі називають Водохрещенням. Але чому ж Богоявлення?! А ось в чому річ : саме в цей день вперше явився Господь Бог у трьох особах : Бог-Отець говорив з небес, Бог-Син хрестився в Йордані, Бог-Дух Святий зійшов у вигляді голуба. Тобто в цей день подвійне свято. Наші предки вважали,що до Водохреща жінки не повинні полоскати у воді білизну, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися». Натомість молоді дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки. 19-ого січня у всіх містах і селах після Служби Божої на річці або ставку священники здійснюють

велике Йорданське водосвяття. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест - йордан і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. З кожним роком кількість сміливців,які хочуть скупатись в «Йордані», збільшується. Адже вважається, що той, хто викупався, змиває з себе усі гріхи. Свячена вода приховує в собі багато загадок,які не під силу розгадати сучасній науці. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. За повір’ями, у ніч перед Водохрещем можна сміливо загадувати будьяке бажання, тому що в цей час небо ніби-то відкривається, перетворюючись у браму, яка веде до Господа. Тож в загадуйте в цей день бажання, очищайте свою душу, щиро вірте і моліться, і Боже благословення завжди буде над Вами! Юля ЧЕРХАВСЬКА

Часопис пластунів станиці Тернопіль // 13


Пластове Пропіарся Здалеку видно на пісочному фоні поєднання аквамаринового та чорного кольорів. Так красується на дівочому однострої курінна хустка. Який наш курінь? Шістнадцятий! , вигукують дівчата хором, і груди розпирає безмежна гордість за таке число! Заснування куреня для станиці Тернопіль стало радістю, адже Шістнадцятий став першим дівочим куренем УПЮ. Офіційною датою отримання числа вважається 11 лютого 1995 р.Б «Патронесою 16 куреня є Іванка Блажкевич, українська дитяча письменниця. Іванна -наша співвітчизниця, адже родом із села Денисів. За своє життя зробила надзвичайно багато, була активним громадським діячем, за що і поплатилась життям двох дочок.

14 // Цвіт України

життя зі с

Sweet 16

Шістнадцятий хоче запровадити традицію: щороку під час Курінної Ради відвідувати домівку патронеси, де сьогодні проживає її дочка – Дарина П’ятківська»,– розповіла нам пл. уч. Оля Вербило. Зараз курінь активно розвивається, приймає участь у заходах, здобуває перемоги і з радістю приймає нових членкинь. Є 4 діючі гурточки. «2011 нам виповниться 20 років. Вже дорослі. Плануємо гучну забаву, лиш би з постом не співпало!», – таємно ділиться курінна пл. уч. Наталя Гайдук. Число шістнадцять завжди асоціюється з молодим віком і з грандіозним святом «Sweet 16». Дівчата вирішили так назвати свій цьогорічний курінний табір. Відбувся він, звичайно, вибухово!

Море вражень, нових відчуттів та найголовніше – досвід! А от дівчат за одноіменну назву на заходах тепер пам’ятають СО-

ЛОДКИМИ…: ) Історією свого куреня поділилась пл. уч. Юля Водяна


скандальною куркою Історії

з пластового життя

Юні піротехніки

Орликіада – велика подія в житті усіх пластунів,яка буває лише раз на рік, на яку з’їжджаються пластуни з усіх міст, щоб показати усе, на що вони здатні. Тому завжди так хочеться здивувати глядачів чимось особливим,феєричним, щоб це запам’яталось усім назавжди! А як здивувала усіх на «Орликіаді 2008» команда «56/59», станиця ІваноФранківськ, розповів Андрій Болехівський: І так, пригадую, як на Орликіаді 2008 наша команда вирішила взяти овації оригінальністю і тому купила феєрверк «Вулканчик»!) В той чудовий день перед Орликіадою було вітряно, і коли ми вирішили спробувати, як наша піротехніка горить (це робилось заради того, щоб дізнатись, чи достат-

ньо високо вона палає). Так от ми його запустили і все було ідеально: він був не надто високий, і диму від нього майже не було. Але не все так виявилось… Коли на сцені під час представлення ми показали маленьку виставу, яка завершувалась феєричною музикою та супроводом того славнозвісного феєрверку, трапились деякі перебільшення наших ідей...Я, власне, не бачив його тому, що стояв в центрі сцени, а феєрверки знаходились по краях , але судячи з викриків і здивування глядачів я зрозумів, що все йде за планом. ��мблемою тієї Орликіади був Лис Микита. Саме тому на краю сцени стояв його персонаж, зроблений з надувних кульок. І в той час, коли наша піротехніка вистрибувала зі своєї упаковки і малоне

підпалила куліси сцени, іскри, що від неї летіли, падали в сторону «надувного лиса» , тому один з організаторів вибіг на сцену і своїм тілом мужньо прикривав тіло Микити, щоб той не тріснув. Як на мене, все пройшло феєрично, проте це трішки завадило наступним командам, адже після нас весь зал був задимлений. Представлення наше дискваліфікували і на наступний рік нашій команді прислали величезний список того, чого не можна використовувати на Орликіаді - починаючи від піротехніки та пітард і закінчуючи сірниками та свічками. Отож, з тих часів в Тернополі той зал вже не здають в оренду пластунам...) Тому хочу всім сказати - не використовуйте піротехніку на пластових акціях!)

авторська рубрика Авторська рубрика Юлі ЧЕРХАВСЬКОЇ

Часопис пластунів станиці Тернопіль // 15


В НАСТУПНОМУ НОМЕРІ

ен-Пауелл оф д й е Б т р е б о Сер Р мість страху“ “Освіта в любові за

Гілвел

Піжама PARTY ‘11

Не знаю, чи знали наші гості такі подробиці про піжаму, але розділити з нами ці хвилини щастя прийшло та й приїхало близько 70 людей з різних куренів станиці ,округи та й краю

КРУТИ Готуємось до Дня Святого Валентина


Цвіт України №1 (14)