Issuu on Google+

ГІМ Н У К Р А ЇН И М у зи к а М и х а й л а Вербицького Слова П а в л а Чубинського

Щ е не вмерла У країни і слава, і воля, Щ е нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наш і воріж еньки, я к роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. П р и с п ів :

Душ у й тіло ми положим за наш у свободу, І покаж ем , що ми, браття, козацького роду.

і

Р ІД Н А МОВА Спитай себе, дитино, хто ти є, І в серці обізветься рідн а мова, І в голосі я сн ім ім ’я твоє П росяє, наче з ір к а світанкова. З родинного гн ізда, немов пташ а, Ти полети ш , де світу далечизна, Та в рідн ій мові буде вся душ а І вся твоя дорога, вся В ітчизна. У п росторах, я к и м нем ає м еж , Н е згубиш ся, я к н а вітр ах полова. М оря п ерелети ш і не впадеш , Д опоки буде в серці рідн а мова. Д . П авличко

С. Я. Єрмоленко, В. Т. Сичова

РІДНА МОВА Підручник для 5 класу Р еком ендовано М ін іст ер ст во м освіт и і н а у к и У країни

К иїв Грам ота 2005

УДК 373.5:811.161.2+811.161.2](075.3) ББК 81.2УКР-922 074

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11-362 від 26.01.2005) Видано за рахунок держ авних коштів. Продаж заборонено

УМОВНІ П О ЗН А ЧЕН Н Я :

п

зЦ І*

у Є74

— при гад ай м о ;

— з а п а м ’ятай м о ;

— Це Цікаво;

— усміхнімось.

Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Рідна мова: Підруч. для 5-го кл. — К.: Грамота, 2005. — 240 с,: іл. І8ВМ 966-8066-65-0 ББК 81.2УКР-922

I8ВN 966-8066-65-0

© Єрмоленко С. Я ., Сичова В. Т ., 2005 © Грамота, 2005

§ 1. Значення мови в житті людини і суспільства. У країнська мова — держ авна мова України

1.

1. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

У к р аїн ц і н азиваю ть м ален ьк у ди ти ну, я к а не вм іє говорити, «немовлям». І хоч н ем о вл ята «не м о вл ять», вони розрізняю ть звуки, вп ізн аю ть голос м ам и . Вони більш е лю блять н іж н и й лю дський голос, н іж ти ш у ч и Н езнайомий ш ум . Співає дитині колискову м ати : «Х одить сон ко л о в іко н , а д р ім о та коло п л о ­ та...» Д и ти н а щ е не скоро вим овить ці слова, але в її п а м ’ять уж е ввій ш л и своїм неповторним звучан н ям «сон» і «дрімота», «кіт-воркіт» і «тепла хата». Співає «Котка» м ам а. П ри літаю ть і сідаю ть н а би льц е кол и с­ ки гулі-голуби. Вони воркую ть — теж розм овляю ть з дитиною . Так із м аминою піснею приходить у світ ди тини Слово. 2. Про що розповідається в тексті? Зробіть висновок, яке зна­ чення має мова в ж итті людини. 3. Використовуючи тлумачний словник, поясніть значення виділених слів. 2.

Прочитайте. Поясніть, як ви розумієте подані висловлю­ вання про мову.

Н айбільш е і найдорож че добро в кож ного народу — це його мова, ота ж и в а схован ка лю дського духу, його багата скарбн и ­ ця, в я к у народ ск л ад ає і своє д авн є ж и т тя , і свої сподіванки, розум, досвід, п очуван н я (П а н а с М и р н и й ). 5

М ову чудову, глибинне і п р у ж н е слово, немов гостру зброю, дав н ам народ. Д ав цю м ову і н ак азав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати і відш ліф овувати до блиску, до гостроти разю чої (17. Т и чи н а ). Той, хто не знає рідної м атеринської м ови або цурається її, сам засуд ж ує себе н а злиденність душ і (/. Ц ю па). 3.

Прочитайте, випишіть слова, що характеризують україн­ ську мову. В ивчайте м ову у к р аїн ськ у — Д звінкоголосу, н іж н у , чарівну, П рекрасну, м и лу і чудову, Я к м атери н ську пісню колискову. А. Каніщенко Із слова почи н ається лю дина, Із мови п очи н ається м ій р ід ... М оя л аск ава, м ам и н а, єди н а — Щ ебече соловейком н а весь світ, Я. Рій У світі понад шість мільярдів людей і приблизно три тисячі мов.

4.

1. Прочитайте виразно вірш. Б у к в а до букви — слово вродилось, Зау см іх ал о сь, заколосилось; Серце зраділо слову, я к брату, Слово — це щ астя, слово — це свято. В чім ося, друзі, слово лю бити. Слово до слова — й д у м к а сповита. Л ю ди без д у м ки — п ти ц і безкрилі, З дум кою лю ди м удрі й щ асливі. Л. Чернецька 2. Яку думку висловлено в цьому творі? Як потрібно розумі­ ти вислів: люди без думки — птиці безкрилії 3. Як мова допомагає виражати думки, почуття? 6

5. 1. Спишіть прислів’я, вставляючи потрібні слова з довідки. Пр іі 1. Сло^о — не я к вилетить, то вже не спійм аєш . 2. Від гар­ них слів І7? н ер б л ізе. 3. Слів не розкидаєш , добру ... 'ма^ш. 4. Хто говорить — ..Т, хто слухає — ж н е. о. Не заж и в ає ...1від лихого слова. 6. Слово б е з \!і: нічого не варте, 7. Мудре слово в ... вагоме. Довідка: громаді, о.М,^раіш.'-еоробщьгсшгв^, язик,-діла-і 2. Чого навчають ці прислів’я і приказки? Чому мова є най­ кращим засобом спілкування? Які ще засоби спілкування між людьми ви знаєте? — Не вірю я приказкам.

— ЧомУ?

— Приказка каже, що мовчання — золото. Я мовчав на уроці, а вчитель мені 12 балів не поставив.

6.

1. Прочитайте. Спишіть.

Д ерж авною мовою в У к р аїн і є у к р а їн с ь к а мова. Д ер ж ав а за ­ безпечує всебічний розви ток і ф у н к ц іо н у ван н я у к р аїн сь к о ї м о­ ви в усіх сф ерах суспільного ж и т т я н а всій тери торії У країни {К онст ит уція У країни). 2. Як ви розумієте поняття «державна мова»? Чому в Украї­ ні державною є українська мова? 7.

1. Прочитайте. Визначте основну думку вірша. Я к сонця безсмертного коло, що кресли ть у небі путі, лю біть свою мову й н іколи її не забудьте в ж и тті. М и з нею відомі усю ди, усе в ній, щ о треба нам , є, а хто свою м ову забуде, той серце забуде своє. Вона я к зо р я пурпурова, що сяє з небесних висот, і там , де звучить рідна мова, ж и в е у к р аїн ськ и й народ. В. Сосюра 2. Які ще мови ви вивчаєте і яка роль кожної з них у житті людини? Чому потрібно знати рідну мову?

8.

1. Поміркуйте над змістом пісенних рядків А. Демиденка: Я кого ж м и будемо племені-роду, Я к щ о буде в устах н аш а мова згасать? 2. Підготуйте твір-роздум на тему «Чому я розмовляю україн­ ською мовою?»

т ,

Користуючись малюнком, розкажіть про значення мови у ж итті людини і суспільства.

українська красива наша

рідна

державна мила

безсмертна

барвінкова

МОВА

калинова

прекрасна

солов’їна

співуча дивовижна мелодійна

квітуча чарівна

спілкує: о світ

мисл:

:ередаємо знання і^^токол ін н я до п кірлін н я

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § 2. Ч астини мови. Основні способи їх розпізнавання

10.

1. Прочитайте уривок з вірша Д. Білоуса «Злитки золоті». Ч и ти задум увавсь; в ід к іл ь оті у н аш ій мові зл и тк и золоті? Я к н ам и стин и , диво кали н ове — частини мови! Я к и й співець, поет, я к и й письм енник уперш е слово вигадав — ім ен н и к? Іменник! Він у зя в собі н а плечі вели ке діло — ви зн ачати речі, — ім ’я, найменування і наймення. — Робота. Б іл ь . І радість. І н атхн ен н я. Н у а візьм ім о н азв у — дієслово, само п ідказує, щ о д іє слово! Щ е й п р и кл ад у н а нього не навів, а вж е до п івд есятка дієслів! Прикметник дасть ім еннику-иредм ету я к у сь його озн аку чи прикмету. Числівник м ож е ви зн ачи ть тобі число речей, порядок при лічбі. А поспитай зви чайного займенника, за кого він у мові? За іменника! 9

г (Хоч м ож е цей наш скром ний посередник зам іню вать ч и сл івн и к і п р и км етн и к). П р и сл івн и к зви к, н езм ін ний в мові, ознаки різні ви р аж ать п ри слові. С получник к аж е : скром ну роль я маю, але слова я в мові сполучаю . І ч а стк а м овить: «Слово я службове, ал е лю дині чесно я служ у. І, будьте п евні, в ін тересах мови і так , і ні, де треба, я скаж у » . А ви гу к м ож е пролунать, я к дзвін, у мові, м абуть, н ай щ и р іш и й він!.. 2. Назвіть за допомогою вірша відомі вам частини мови. Якої частини мови ви не дорахувались у вірші? Скільки всього частин мови? Наведіть приклади. 11.

1. Прочитайте текст. Доберіть заголовок.

Н азву перш ого м іс яц я осені вересень пов’язую ть із пахучою рослиною — вересом. Ц я рослина, я к і л и п а, м ає вели ке зн ач ен ­ н я д л я бдж ільництва. Ц віте вона у вересні, в У к раїн і пош ирена на П оліссі. П рирода у вересні м ає свої особливості: довш им и і прохолодн іш и м и стаю ть ночі, вран ц і над зем лею стеляться густі тум ани, нерідко тр ава біліє від паморозі. Вересневі д н і часом нагадую ть тепле літо, а часом приносять холодні дощ і. 2. Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею про частини мови, наводячи приклади з тексту. ___ Назва частини На які питання Що означає мови відповідає предмет Іменник хто? що? Прикметник

ознаку предмета

який? яка? яке? які?

Займенник

вказує на особу або предмет

хто? що?

Числівник

кількість, порядок предметів при лічбі

скільки? котрий? котра? котре? котрі?

Дієслово

дію предмета

що робити? що зробити?

Прислівник

ознаку дії

як? де? куди? звідки? коли? 10

12.

Виберіть правильний варіант. Запишіть визначення.

1. М орф ологія — а) с ло в н и к о в и й б) р о зд іл н а у к и (в ) розділ н а ук и

ц е... с к л а д мови; про м ову, що ви вчає зв у к о в у будову сло в а ; про мову, що вивчає слово я к част ину мови.

2. Усі части н и м ови п о діляю ться н а ... а) служ бові ч а ст и н и м ови; б) сам ост ійні ч а ст и н и мови; сам ост ійні т а служ бові част ини м ови, ви гуки .

З

Слова поділяються на частини мови за такими ознаками: • щ о слово означає (предмет, дію , ...); Ти ж -Р • на яке питання відповідає [хто? де? ...); • які граматичні ознаки має {рід, число, ...); • яким членом речення виступає (підмет, присудок, другорядні члени речення).

13.

1. Прочитайте текст. Випишіть по шість-сім службових і са­ мостійних частин мови. За якими ознаками ви розпізнаєте прикметники і прислівники?

Із середини вересн я відлітаю ть у ви рій п тахи . Н аш і п ращ у­ ри , побачивш и у небі кл ю ч ж у р ав л ів , п ри к азували : — З чу ж о ї сторононьки вертай теся додомоньку! П ри цьом у годилося загорнути у х у стку грудочку зем лі й три м ати її до весни. П о м іти вш и перш ий ж у р ав л и н и й клю ч, що повертався з ви рію , ту грудочку одразу закоп увал и в полі ч и го­ роді. Ц е озн ачало, щ о весна буде щ едрою і буйною (3 к н . «У к­ р а їн сь к и й р ік у п р и к м е т а х і п р и км ет н и ка х» ). 2. Розкажіть про вересень у вашій місцевості. 14.

1. Із перелічених прикметників (багата, барвиста, буршти­ нова, золота, кольорова, ошатна, пишна, прозора, яснолиста, кучерява, ніжна, печальна, розкішна, жовтокоса), яки­ ми описують осінь, виберіть три слова, що, на вашу думку, найчастіше вживаються у художніх текстах. З якими озна­ ками осені пов’язані ці прикметники? 2. Складіть і запишіть твір про осінь, використовуючи такі прикметники: золота, щедрак лагідна, багряна, жовтолис­ та, журавлина, міАлива, шкщьна. 3. Над кожним словом у першому реченні твору надпишіть, якою частиною мови воно є. 11

Г

15.

П ід го т у й т е р о зп о від ь з а м ал ю н к о м .

С а м о с т ій н і

ч и с л ів н и к

за й м е н н и к

прикм етник

ім ен н и к

п ри слівн и к

С луж бові

приим енник сп о л у ч н и к

12

Д ІЄ С Л О В О

§ 3. Іменник

и

1. Щ о означають іменники? 2. На які питання відповідають іменники? 3. Іменники належать до сам остійних чи службових частин мови?

16.

1. Спишіть. Підкресліть іменники, визначте рід, число, відмі­ нок іменників. Символ ж и т т я , святості, лю бові, вічності — все це М ама. Слово «мама» утворилося з п ер ш и х складів ди тячої мови: ма-ма. Серце М атер і... Ч и є н а З е м л і щ ось щ асли віш е і страж денніш е від нього? Р у к и М атер і... Ч и є н а світі те, щ о могло б з н и м и зр ів н я т и ­ ся? З ніж н істю і ласкою м атер и н ськи х рук. Ж одн ої х в и л ьк и не знаю чи від п очи н ку, зн аходять вони роботу: н осять воду, варять їсти , б іл ять, перуть, ш и ю ть, сію ть, ж н уть. 2. Що ще робили й роблять руки матері? 17.

Спишіть. Іменники підкресліть. Поставивши до кожного іменника питання, визначте назви істот і неістот.

Сліпе щ е н я і те до м атері л ізе. Н а сонці тепло, а біля м атері добре. У д и ти н и заболить п ал ь ч и к , а в м атері — серце. Н а сві­ ті знайдеш усе, к р ім рідної м атері. Одна м ати — вірн а порада {Народна т ворчіст ь). •В Н* а. Г V здаиок*

Українська мова багата на пестливі слова. Ось як можна звертатися до мами: мамо, мамочко, мамусенько, мамусю, мамцю, матінко, матусенько, матусю, нене, ненечко. 13

18.

1. П р о ч и т а й т е в ір ш . С ф о р м у л ю й те за н и м п р а в и л о .

Як чергуються голосні В переливах слів м и раді в ід тін и ти тут одне: там , де і в зак р и тім складі, у від кр и тім — о та е. У зак р и тім складі кінь, у відкритом у — коня. П ом іркуй над ц и м , п р и ки н ь — не поїдем н авм ан н я. У за к р и тім ск л ад і гість, у в ід к р и тім — гостя жди! У зак р и тім ск л ад і шість, у відкри том у — шести. Н е к ін е ц ь тут п р и кл адам , — щ е зр а зк и вам викладем : лебідь — лебедя, обід — обода, невід — невода, чобіт — чобота... А є й ви н яток: хобот — хобота й щ е сучасніш ий: робот — робота. Д. Білоус 2. Складіть речення зі словами шість, шести, робот, робота. 3. Провідміняйте слово кінь. Складіть речення з іменником кінь у кличному відмінку.

н 19.

Називний відмінок (хто? що?) Родовий відмінок {кого? чого?) Д авальний відмінок (кому? чому?) Знахідний відмінок (кого? що?) Орудний відмінок (ким? чим?) М ісцевий відмінок (на кому? на чому?) Кличний відмінок (— )

1. Прочитайте вірш. Про яку пору року розповідає автор? З чого хату будувати? Л осен я і ли сен ятко збудували в лісі хатку. З чого стіни? З павутиння! З чого дах? Із хм аровиння! А підлога? Із травинок! 14

А віко н ц я? Із рослинок! Вітер двері відчи н яє, по х ати н і тій гуляє: де ж поділось п аву ти н н я, де ж поділось хм аровиння? З н и к л и стін и , дах , вікон ц я, п ’є росинки пром інь сонця. Л о сен я і ли сен ятко зал и ш и л и ся без х атки . Н е п ід к аж ете, х л о п ’я та , з чого х ату будувати?.. Л. Біленька 2. Випишіть іменники, що означають назви: а) істот; б) неістот. 3. Випишіть іменники, які мають форму однини, визначте, до якого роду вони належать. 20. 1. Прочитайте текст, поясніть відповідь дідуся. Хто виявився справжнім сином? Розкажіть про своє ставлення до матері, допомогу їй. Сини Д ві ж ін к и брали з к р и н и ц і воду. До них п ід ій ш л а т р етя. С и­ венький дідусь присів н а кам ен і перепочити. Ось одна ж ін к а й к аж е інш им : «Мій синок спритний і сильний, ніхто його не п одуж ає». «А м ій співає, я к соловейко, ні в кого такого голосу н ем ає», — к а ж е друга. А т р етя м овчить. «Чого ж ти про свого сина нічого не ск аж еш ?» — питаю ть її сусідки. — Щ о ж ск а за ти ? Н ічого особливого в нього нем ає. Ось н абрали ж ін к и повні відра й п іш л и . І старен ьки й за ним и. Й дуть ж ін к и , зупи н яю ться. Б о л я ть р у к и . Х лю пає вода. Л ом ить спину. Р аптом н азу стр іч три х л о п ч и ки . Один через голову п ереки да­ ється, колесом ходить. М илую ться ним ж ін к и . Д ругий соловей­ ком зал и вається, пісню співає. З асл у х ал и ся ж ін к и . А третій до м атері підбіг, в зяв у н еї в а ж к і відра й потягнув.П и таю ться ж ін к и у старенького: — Н у щ о? Я к вам н аш і сини? — А де ж вони? — відповів старий. — Я лиш е одного сина 5ачУВ. Осєєва 2. Випишіть із тексту іменники, вжиті у множині. Провідмі­ няйте слова рука, жінка в однині та множині. Сформулюй­ те правило про чергування приголосних звуків. Наведіть приклади. 15

Як виконуєш завдання, Не забудь про чергування: Як поріг — то на порозі, Ну, а р іг — пиши: на розі, Коли вухо — то у вусі А кожух — то у кожусі Як урок — то на уроц Око — порош инка в оці.

[г]

^ [3]

[Х]

[с]

[к]

[ц]

А. Свашенко 21.

1. Спишіть текст. Випишіть іменники — власні назви, пояс­ ніть уживання великої літери.

П ерш и й Д ень м атері від святкували 10 травн я 1908 року в А м ери ц і, у Ф ілад ельф ії. Зап ровади ла його ам ер и к ан ка А нна Д ж ервіс на зн ак любові і п ош ани до своєї м атері. Згодом це св я­ то п р и й н я л и ж ін к и Європи, а 1929 року його вперш е від святку­ вали в Г али чин і з ін іц іати ви Союзу ук р аїн о к . Згодом Свято м а­ тері п ош ирилося по всій У кр аїн і, та ненадовго — всього на десять років. Тепер воно знову приходить в У країну. О. Саполяк 2. Поясніть, у чому полягає відмінність між написанням імен­ ників — власних назв та іменників — загальних назв. 1. Прочитайте текст. Визначте рід, число іменників — загаль­ них назв. Чарівний ціпок

П 'ятеро хлоп'ят: Петро, Іван, Максим, Василь і Гнат — м ’яча ганяли на подвір’ї. І трапилась біда — м ’ячем вікно розбили. Втікати пізно, бо на ґанок дід Панас вже вийш ов і ви­ нуватого шукає. — Ану, кажіть, хто це зробив? Усі п ’ятеро мовчать, голови поопускали. — У такому разі його знайде мій ціпок, — при,мружив очі дід. — Беріться кожний за ціпок. Зробили так, як д ід сказав. — Усі взялися? — д ід питає. — Усі, — відповідають хлопчаки. — А той, що вікно розбив? — Узявся! — крикнув Гнат.

М. Галагуза 2. Чому деякі слова в тексті пишуться з великої букви? Запи­ шіть імена ваших рідних і друзів. 16

%Ц к '

Слова-імена мають свою історію. Зрозумілими для нас є давні сл о в’янські імена Володимир, Всеволод, Любов, Віра, Надія, М ирослав, Свято­ слав. У сл о в’янському імені Ярослав або Ярослава «заховалося» ім ’я слов’янського бога сонця Ярила, утво­ рене від староукраїнського слова яр, що означало: гаря­ чий, ясний, блискучий. Весна у давній Русі-Україні теж звалася яра. Багато наших імен — латинського, давньоєврейського, грецького походження. Так, у латинській мові Віктор — це переможець, Костянтин — стійкий, Максим — най­ більший, М арина — морська, Наталка — рідна.

23.

Зі словника власних імен людей дізнайтеся, що означає ва­ ше ім’я або ім’я когось із ваших родичів (див. додаток).

24.

1. Пригадайте, коли власні назви пишуться в лапках. Наве­ діть приклади. 2. Запишіть, користуючись малюнками, 4-5 речень, у яких власні назви писалися б у лапках.

2 «Рідна мова». 5 кл.

17

§ 4. П рикметник

25.

1. Прочитайте вірш Л. Лужецької. П р и к м е тн и к — це ч асти н а мови, без неї нам н е обійтись. Ти вслухайсь в слово пречудове, йом у, я к другові, всм іхнись. З ем л я — л аск ав а , лю ба, рідна, а сонце — щ и ре, золоте, а небо — лагід н е, погідне, ж и т т я — п рекрасн е, молоде. А очі в м ам и — добрі, н іж н і, а голос — чисти й і д звін к и й , а р у к и — теплі і надійні, а п огляд — сон ячни й, ясний. К в ітк и у полі — б ілі, сині, червоні, ж о в ті, голубі. Х м арки у небі бистрокри лі, весн ян і, л ітн і, зим ові. Усі о зн аки нази ває п р и к м е тн и к я к ч асти н а мови. І ж одної не обминаю ть слова ц і, справді пречудові. 2. Випишіть прикметники, визначте рід, число. 18

І

Рід, число і відмінок прикметника залежать від роду, числа, відмінка іменника, з яким прикметник пов’язаний.

%-акії*

у прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на м ’який приголосний перед закінченням у родовому, давальному і м ісцевому відмінках пиш еться м ’який знак:

Н . в. Р. в. Д . в. М. в.

л іт н ій дощ літ нього дощ у літ н ь о м у дощ еві ( н а ) літ н ь о м у дощі

л іт н є сонце літ нього сонця літ н ь о м у сонцю ( н а ) літ н ь о м у сонці

У прикметниках жіночого роду з м ’якими приголосним и основи в родовому відмінку перед закінченням ставить­ ся м 'який знак:

Н. в. Р . в. 26.

л іт н я пора ‘ л іт н ь о ї пора

1. Спишіть. Замість крапок поставте прикметники у потрібно­ му роді, числі, відмінку.

К ал и н а — ц �� символ .... зем л і, краю , хати . Не було к о ­ лись в г.і? селі х ати , б іл я я к о ї не к у щ у в ал а б к ал и н а. Й деш , бу­ вало, селом, а х ати наче в к о р ал я х , червонію ть 1:.. н ам и сти н к а­ ми до ... зам орозків. А я к потрібна була к ал и н а в ^1' обрядах, А. коровай неодм інно п р и к р аш ал и пучечком ц и х я гід (За В. Скурат івським ). Довідка: рідний, отчий, батьківський, український, пізній, гус­ тий, народний, весільний. 2. До прикметників учорашній, пізній доберіть іменники чо­ ловічого, середнього І ЖІНОЧОХ'О роду. Провідміняйте імен­ ники з прикметниками. 27.

1. Спишіть. Над кожним словом позначте, до якої частини мови воно належить. Ой у л у зі червона к а л и н а п о хи ли лася, Ч огось н аш а славна У країн а заж у р и л ася. А м и тую червону к а л и н у підійм ем о, А ми н аш у славну У країн у, гей, гей, розвеселимо! 2. Поясніть, чому в народній пісні Україна порівнюється з ка­ линою. 19

28.

1. П р о ч и т а й т е в ір ш .

К ал и н а Н и зьк и й у к л ін аж до зем лі к ал и н і. В ж е х и л и ть сонце ДО зим и , вж е ін ій , А у к ал и н и стіл ьк и сил у гр о н ах ... С коріш е ки ти ц ю зірви червону! К ал и н и кущ Д арує нам природа. Здоров’я символ він, К раси і вроди. В. Дворецька . Розкажіть про лікувальні властивості калини, використо­ вуючи прикметники: червона, корисна, пишна, цінна, со­ лодка, кислуват а, медова, запашна, цілюща..

§ 5. Ч ислівник

Прочитайте вірш. Визначте, якими частинами мови є виді­ лені слова. Що ви знаєте про цю частину мови? Ч и сло ч и сл івн и к назове, У світ лічби нас поведе, М и н авчи м ося рахувати, Д одавати, віднім ати. Одна на світі Б атьк ів щ и н а, І м атір теж одна-єдина, 20

Н ад нам и сонечко одне, П р о м ін н я ш ле н ам золоте. З ем л я одна, планет — багато, Н а небі — ти сяч і зірок. Шість буднів т и ж н я — одне свято, І безліч у п олях квіто к.

ЗО.

Ч и сло ч и сл івн и к н азиває, І в с я к ш к о л я р ц е добре знає. Один, два, три, чотири, п ’ять — У чімось, д р у зі, рахувать. Л. Лужецька 1. Прочитайте лічилки. Вивчіть їх. Числівники випишіть, ви­ ділені числівники провідміняйте. Іш ов к іт Через сто воріт, До к ін ц я дійш ов, К ош еня найш ов, Н яв. Один, два, три , чотири, п ’ять, Стали в колі ми к р у ж л я т ь , П о к р у ж л я л и , р о зій ш л и ся, Н і на кого н е ди ви ся.

31.

Складіть і запишіть речення з висловами: три книжки, п'ят ь кілець, одинадцять класів. Поставте ці словосполу­ чення у родовому відмінку. 0 к о т р ій го д и н і?

0 пів на п'яту.

ж 0 д е в ’ятій двадцять. 0 восьмій годині.

32. 1. 2. 3. 4. 5. 33. 1. нець

К о тр а годи на?

Двадцять п ’ять хвилин на четверту. Пів на п’яту. За чверть (за п ’ятнадцять хвилин) сьома. Восьма година.

Дайте письмові відповіді на запитання, записуючи числів­ ники словами. У як о м у столітті м и ж ивем о? Я к и м роком зак ін ч и л о ся попереднє століття? У як о м у році ви отрим аєте паспорт? С к іл ь к и предм етів ви ви вчаєте в п ’ятом у к л асі? С к іл ьк и годин ви проводите в ш к о л і протягом ти ж н я ? 1 . Прочитайте загадки, відгадайте їх. Випишіть числівники, зазначивши відмінок. Сімсот со к о л ят на о д н і» п одуш ці сп лять. 2. Один бара­ пасе ти сяч і овець. 3. Щ о то за п т а х , щ о н а вісьм ох ногах?

4. Хто вр ан ц і н а чоти рьох ногах, удень на двох, а ввечері на трьох? 5. У двох м атерів по п ’ятеро синів. (•гЬчігпи і

п уі И $

■о •ю 'н п д о ї^ •р ч іг т о л

•£

7сіое і ч 'п и о їщ

■ н п н іт т о з -і )

2. Поставте виписані числівники в називному відмінку. 34.

1. Перепишіть, записуючи числівники словами.

«Чемні» друзі Славко н а в ел и к ій перерві пригостив ш істьох друзів чипсам и. У пачці було 300 г. Д м и тр и к і Д енис з ’їл и по 80 г, М аринк а т а К атр у ся — по 50 г, а С аш ко т а Н атал я — по 20 г. Щ о дісталося Славкові? 2. Чи можна сказати про Славкових друзів: «Це — виховані діти»? 3. Користуючись тлумачним словником, поясніть, як ви розу­ мієте характеристику людини — чемний хлопець, чемна дівчина.

§ 6. Займ енник

Е 35.

М

1. Яка частина мови називається займенником? 2. Чому займенники називаються особовим и? 3. Як пишуться особові займенники з прийменниками?

1. Прочитайте вірш. Випишіть із нього займенники та числів­ ники, зазначивши відмінок. В овки

— Чого, брате, так збілів? Щ о з щ б о ю сталось? — Ох! За щ о кз через став Аж сто вовків гналось! — Б ог з тобою?.. Сто вовків! Та б село почуло! — Та воно, пак, і не сто, А п ’ятдесят було! — Та й п'ятдесят диво в нас... Де б їх стільки взялось? — Ну, Іванцю! Нехай так, Але десять гналось! — Та і десять не було! Знать, один усього? 22

1

— А як один? Аби вовк! Страшно і одного... — А може, то і не вовк? — А що ж то ходило? Таке сиве та мале, А хвостик, як шило.

С. Руданський 2. Здогадалися, кого злякався герой вірша? Відповідь вам до­ поможе знайти загадка. С іреньке, м ален ьке, хоч як о го к о та з м ісц я стягне.

П 36.

(■тппщ )

О с о б о в і за й м е н н и к и

Особа 1-ша 2-га 3-тя

Однина Я ти він, вона, воно

Множина МИ ви вони

1. Прочитайте текст. Виділені слова замініть займенниками. Запишіть змінений текст.

М иш а — один із улю блених п ерсон аж ів народних к азо к . Са­ ме миша допом огла ви см и кн ути р іп к у . Миші зам ан улося заче­ пити хвостиком я й ц е , і яйце розбилося. М иш ка-ш кряботуш ка першою оселилася в р у к ав и ч ц і, к у д и згодом завітал и ж абка, зайчик, л и си ч к а , во вк , кабан і ведмідь. 2. Поясніть роль займенників у цьому тексті. Назвіть казки, героями яких є миші. 37.

Прочитайте колискову. Визначте особу, число і відмінок виділених займенників. Ой ти, коту сірий, та вим ети сіни, а ти , коту-рябку, н а м вим ети х атк у . К оту волохатий, біж и кругом х ати та п ій м ай ти м и ш ку , вки н ь ї ї в к оли ску. Вона буде п и щ ати , а д и тятк о буде спати. Народна творчість

38.

Провідміняйте займенник 1-ої особи однини і 3-ої особи множини. 23

§ 7. Дієслово

1. 2. 3. 4.

Щ о означає дієслово? На які питання відповідає? Яку особливість має неозначена форма дієслова? Ф орм и яких часів мають дієслова? Зміна дієслів за особами і часами називається дієвідмінюванням.

Прочитайте вірш. Випишіть із нього дієслова, утворіть від кожного неозначену форму за зразком. З р а з о к . Д іє — діяти. Д ієслово — слово діє: х оди ть, робить, носить, сіє. Слово п лаче і радіє, у см іх ається і мріє. Д ієслово — слово діє: вір и ть, лю бить і ж ал іє, н е злословить, не л у к ави ть, сер ц я ближ нього не ранить. Д ієслово — слово діє: народилось і зоріє, р озви вається і к вітн е, слово лю бе, слово рідне! Л. Лужецька

39.

З дієсловам и частка не пиш еться завжди окремо, крім слів, які без не не вживаються: неволити, ненавидіти, нестямитися. 24

40.

1. Спишіть, розкриваючи дужки.

Ніколи (не) запізнююсь. Завжди маю носовичок. Стежу за своїм зовнішнім виглядом. Вітаюсь зі знайомими. (Не) перебиваю сп іврозм овни ків, вислуховую їх до к ін ц я . (Не) псую особисте т а ш к іл ьн е майно. (Не) кидаю будь-де сміття. У розмові використовую слова ввічливості. (Не) підвищую голос, (не) вживаю грубих та образливих слів. Прошу вибачення, якщо ненароком когось образив. У громадському транспорті поступаюся місцем дорослим. Знімаю головний убір у приміщ енні. 2.* Виберіть твердження, які ви завжди виконуєте. Порахуйте їх і за допомогою таблички оцініть результати. Більше 10 6-10 Менше б

41.

Ви — вихована людина і вмієте культурно поводитись. Ви не завжди поводитеся культурно. Поміркуйте, що вам треба виправити. Вам варто замислитись над своєю поведінкою і спробувати її змінити.

Спишіть, підкресліть дієслова, визначте дієвідміну. Учіться вчитися

Д ом аш ні зав д ан н я потрібно ви ко н у вати п іс л я відпочинку, прогулянки. Н а робочому м ісці не повинно бути нічого зайвого, а все н е­ обхідне — під рукою . Л ам п а м ає стояти ліворуч. Перед п о ч атко м роботи треба провітри ти к ім н ату , вим кнути телевізор, р адіоп ри й м ач, щоб не відволікатися. Варто почи н ати уроки з ви ко н ан н я н ай ск л ад н іш и х завдань. Слід відп очивати (1 0 -1 5 х ви ли н ) п іс л я кож ного завдан н я.

Закони письма і вимови вивчай: Написано - т ь с я , а ти [ц':а] вимовляй. Хто рано п рокидається, Зарядкою займ ається, Роботи не б о їть с я , Той завжди добре вчиться. 25

Закони письма і вимови вивчай: Н аписано -ш с я , а ти [ с ': а ] вимовляй. Ш виденько о д яга єш ся, В дорозі не сп ин я єш ся . Так, друже мій, ніколи Не сп ізн и ш ся до школи.

Л. Лужецька 42.

Запишіть подані дієслова у формі 2-ої особи однини тепе­ рішнього часу.

В иконувати, з ’я су ва ти , не лін у вати ся, н езд у ж ати , ознайом и­ ти , перем агати , п ідви щ и ти , п оліп ш увати, читати.

§ 8. П рислівник

43.

Випишіть прислівники, поставте до них питання.

Ч удовий Д ніпро у т и х у погоду, кол и вільно і плавно м чить к р ізь л іси і гори повні води свої. М ало я к и й п тах долетить до середини Д н іп ра. Р озкіш ний! Н ем ає рівн ої йом у р ік и н а світі. Ч удовий Д ніпро і вночі, і вдень. С ин ій -синій, р у х ається він п лавним розливом , і серед но­ ч і, я к серед д н я , видно його т а к д ал еко, я к т іл ь к и м ож е бачити лю дське око (За М . Гоголем , п ер еклад І. С енченка).

Е

5

1. Яка частина мови називається прислівником? Наведіть приклади. 2. З якою частиною мови найчастіше зв'язані в реченні прислівники? 3. Якими членами речення бувають прислівники?

«Прислівникове» колесо огляду

ж

довго. НЕДОВГО

швидко, П О В ІЛ Ь Н О

влггку. У ЧОРА

СПРОСОННЯ. ЗГА РЯ Ч У

ЧОМ У? З Я К О Ї ПРИЧИНІ

Т У Т, ДОДОМ У, П РА ВО РУЧ

УМ ИСНЕ, НАПОКАЗ

НАВШ ПИНЬКАХ, П О '-Д И Т Я Ч О М У

П опрацю йте парами. Загадайте оди�� одному дієслово. Позмагайтеся, в кого на «прислівниковому» колесі огля­ ду буде більше прислівників.

1. Розгляньте малюнок. Напишіть за ним твір (6-7 речень), використовуючи прислівники.

2. Підкресліть діее.лова і пов’язані з ними прислівники. На я к і питання відповідають ужиті вами прислівники? 27

45.

1. Перепишіть, розкриваючи дужки.

Д ніпро і Д есна — д е брат і сестра. Б у л и вони к ол и сь лю дь­ м и . В иросли, і батьки поблагословили їх у дорогу. Зм овились вони ви й ти рано(вранці). Д есна лю била спати і проспала ранок. А Д ніпро п р о к и н у вся (в)досвіта, порозвертав гори, порозчищ ав струм ки й струм очки і побіг степам и. Д есна п рокинулась, аж брата н ем а. Вона п усти ла ворона (в)перед, а сам а побігла сл і­ дом (3 кп . «Н ародна п а м 'я т ь про козацт во»). 2. Придумайте кінцівку легенди (усно). Прочитайте. Виберіть прислівники і складіть із ними ре­ чення. Запищіть речення. 1. — Хто скаже, від чого роса? — питає вчитель. — Я знаю! — підіймається Іванко. — Земля крутиться так швидко, що аж потіє. 2. — За що ви накрутили вуха своєм у синові? — Бо завтра має принести табель зі школи. — Але ж... — Але сьогодні я є, а завтра мене не буде вдома.

§ 9. П рийменник і сполучник 19 ТїЬ(1>у

47.

V

1. Прочитайте казку. Випишіть прийменники.

Я кось наснився королеві Г рам атиці дивний сон. О пинилася вона у к р а їн і С ловляндії. Сумна була ц я к р аїн а. Усі слова ж и ­ л и там поодинці н а м ал ен ьк и х острівц ях. Вони дуж е хотіли 28

сп іл кувати ся, але не м огли потрапити до сусідів. І королева Г рам атика згад ал а про свою знайом у фею М орфологію з її н ай ­ м енш им и п о м ічн и кам и -ч ар івн и кам и . Ц е були П ри й м ен н и ки та С получники: в, н а , до, ч ер ез, з , від, по, у , п ід, н ад , і, т а , ал е, й тощ о. Ч а р ів н и к и вм іли будувати м істочки м іж острівцям и. Вони поєднували м іж собою слова й утворю вали речення. В ідтоді слова п очали сп іл ку вати сь із сусідам и, разом за х и щ а ­ тися від негоди, звер тати ся один до одного по допом огу, н а с в я ­ та запрош увати зн ай о м и х у гості. Ж и т т я н а острівц ях зм ін и л о­ ся, і к р аїн а зветься тепер М удрословією. 2. Складіть 5 речень із виділеними кольором прийменниками. Запишіть їх.

ЛЦ

Хворий на грип (а не грипом)-, багатий на грош і (а не гріш ми); вхід за запрош еннями (а не по запрошеннях)-, оцінка з математики (а не по математиці).

Я кі прийменники пропущені в усталених словосполучен­ нях? Запишіть речення із двома-трьома словосполученнями. ... пантелйку зоивати / \ з гарячу руку потрапити / під \ ( А до Я '."і, "голках сидіти \ / У

Ж

и а / Д вітер ... голові свище / по А писано вилами 1.1 воді \ в і д і битися як риба ... лід д ь Ч / - . нових віників пам’ятати

1. Щ о таке сполучник? 2. Чому сполучник називають службовою частиною мови? Перед сполучниками а, але завжди ставиться кома. Наприклад: Час минає, а не вертає. Діти зібралися до лісу по суниці, але їх зупинила гроза.

49.

Складіть і запишіть речення зі сполучниками а, і, та (але), та (і), але. Поясніть, яку роль виконують сполучни­ ки в реченні.

50.

Спишіть, вибираючи сполучник із дужок. Розставте коми.

Задум али щ у к а, р а к (і, а ле, а) лебідь л етіти в теп лі краї. П риготували х ар ч і, ск л а л и н а во за (а, (але, т а) не зн ал и , я к й о ­ го везти. Р а к посунувся з возом назад Щ, і, але) щ у к а п отягла його у воду. Л ебідь см и кн ув воза вгору. Всі хотіл и зруш и ти йо­ го з місця (а, і, т а, але)ч.віз і н и н і там. 5 !.

Придумайте казку про сполучник. 29

Завдання для самоперевірки 52.

4. 5. 6. 7. 53.

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14.

Доповніть речення. Запишіть слова у відповідні рядки. У виділеному вертикальному стовпчику прочитайте назву частини мови. Ми допомогли бабусі, вона дякує (кому?) ... . 3 Сергійко добре вивчив вірш. Поставили гар­ 1, ну оцінку (кому?) ... . Нас запросили в театр, і (хт о?) ... дуж е зра­ 1 і діли. Я усміхаюся. Як радісно (кому?) . . . . [ І іі ;І Ми почули гул. Над (ким?) ... пролетів літак. До нас прийшов листоноша. Приніс (кому?) ... •) бандероль. Е Наші хлопці перемогли. Ми пишаємося (ким ?) . . . . Чайнворд «Відмінки прикметників». Кожне слово у цьому чайнворді — прикметник у зазначеному відмінку, роді, числі. Ярий (Д. в. одн. чол. роду). Упертий (Ор. в. одн. чол. роду). Мужній (Н. в. одн. жін. роду). Яєчний (Зн. в. одн. ж ін. роду). Уважний (Н. в. одн. серед, роду). Етичний (Н. в. мн.). Іржавий (Д. в. мн.). Мідний (Р. в. одн. серед, роду). Обласний (Р. в. мн.). Хоробрий (Д. в. одн. ж ін. роду). Йодистий (Р. в. одн. чол. роду). Обережний (Р. в. мн.). Хазяйський (Р. в. одн. жін. роду). їстівний (Ор. в. мн.). 12 11 8 7 3 4 12 6

5

10

9

14

13 зо

Виберіть правильну відповідь. У а) б) в)

як о м у р я д к у всі слова — ім ен ники: рух, завд ан н я, бігати; д ія , м олодий, ж и ття; звер тан н я, см іли вість, ч и тан н я?

2. У як о м у р я д к у всі ім ен н и к и н ал еж ать до н азв неістот: а) п тах, л и стя , вітер; б) к н и га, х а т а, осінь; в) я б л у к а , гр у ш і, садівник? 3. На я к і групи п о діляю ться всі ч асти н и мови: а) н а сам остійні та служ бові части н и мови; б) н а головні і другорядні части н и мови; в) н а сам остійні та служ бові частини м ови, ви гуки ? 4. У а) б) в)

як о м у р я д к у перераховано всі служ бові частини мови; ім ен н и к , сполучник, п р и км етн и к; сп олучн и к, п ри й м ен н и к, ч астка; зай м ен н и к , ч астк а, сполучник?

5. З ак ін ч іть речення: П р и к м е т н и к — це сам ост ійна ч а ст ина м ови, яка... . а) в и р а ж а є о зн аку предм ета і відповідає н а п и тан н я яки й ? яка? яке? які?; б) в и р а ж а є предм ет і відповідає н а п и тан н я хт о? що?; в) в и р аж ає о зн аку і відповідає на п и тан н я як? де? куди? 6. Зам ість я к и х частин мови вж и ваю ться зай м ен н и ки : а) зам ість дієслів; б) зам ість сп олучників; в) зам ість ім ен н и ків? 7. Н а я к і п и тан н я відповідаю ть ч и слівн и ки : а) я к и й ? як а ? яке? які?; б) хт о? що?; в) ск ільки ? кот рий? 8. У а) б) в)

як о м у р я д к у всі слова —. ч и слівн и ки : д р у ги й , два, двоє; д в ій к а, подвоїти, одна друга; по-друге, двокім натн а?

9. У як о м у р я д к у всі слова з часткою не п иш уться окремо: а) н е/в о л и ти , н е/д о п и сати , н е/п огод и ти ся; б) н е /н ав и д іти , н е /с к а за т и , не/доробити; в) н е /зн а й т и , н е /п р и в ітат и ся , н е/б о яти ся? Зі

10. У а) б) в)

якому рядку всі слова — прислівники: тиш а, тихий, голос; голосити, голосний, голосно; тихо, весело, голосно?

11. У а) б) в)

якому рядку всі слова — прийменники: біля, в, під, біль; для, доля, Оля; під, перед, на?

12. У а) б) в)

якому рядку всі слова — сполучники: від, до, за; і, а, та; я, ми, він?

55.

Прочитайте вірш Д. Білоуса. Про що йдеться в ньому? На­ пишіть невеликий твір на цю тему (6 -8 речень). Над кож­ ним словом надпишіть, якою частиною мови воно є. Хто любить, той легко вчить

Якщо з українською мовою В тебе, друж е, не все гаразд, Н е вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст. Примусова тим, хто цурається, А хто любить, той легко вчить: все, як пишеться, в ній вимовляється, — все, як пісня, у ній звучить. І журлива вона, й піднесена, Тільки фальш для неї чужа. В ній душ а Шевченкова й Лесина, І Франкова у ній душ а. Дорож и українською мовою, Рідна мова — основа життя. Хіба мати бува примусовою? Непутящим бува дитя!

32

ТЕКСТ § 10. Основні ознаки тексту

56.

1. Прочитайте дві групи речень.

1. Д іти к а та л и с я на сан чатах. Д ерева стояли в ж овтом у вбранні. У в ік н а к л асу загл я д ає сонце. Н а тем ном у небі з ’я в и ­ лися я ск р ав і с у зір ’я. 2. Т ільки-н о зійде сніг із зем лі, я к у лісі к р ізь торіш нє л и с­ тя пробиваю ться гострі зелені л и сто ч к и . С початку з ’явл яю ться де-не-де си н і н іж н і к в іти . А к о л и пригріє сонце, лісові га л я в и ­ ни вкри ваю ться синьою ковдрою пролісків. 2. У якій групі речення зв’язані між собою за змістом? На­ звіть слова, що вказують на такий зв’язок. До якої групи речень можна дібрати заголовок? Текст — це висловлювання з двох і більше речень,

о б ’єднаних спільною думкою (темою). Тема — те, про щ о розповідається в тексті. задум, або основна думка Ознаки тексту

з в ’язність заверш еність

Основна думка

розгорнутого висловлювання — головне, що автор хоче нам сказати. З "Рідна мова”, 5 кл.

33

це

57.

1. Прочитайте. Доберіть заголовок до тексту. Визначте основ­ ну думку тексту. Спишіть. Поясніть чергування голосних і приголосних звуків у слові поріг.

С олом ія потягла на себе ск р и п л и ві двері. З уп и н и лась на. р ан ­ ковом у порозі. В обличчя хлю пало чисте, прозоре повітря. — Т аки й здоровий д у х ... — прош епотіла й заслухалась, я к дзвен ять роси. Д ивилась н а ліс, на небо, н а спориш -траву за п о ­ рогом. Усе вм и вається росою, усе м ож е ж и т и собі й без лю дей, а л ю д и н а без усього цього ж и т и не м ож е (За Б. Х а р ч ук о м ). 2. Дайте відповіді на запитання. 1. П ро щ о й д еться в цьом у тексті? 2. Щ о н ай більш е врази ло Соломію вранці? 3. Б е з чого н е м ож е ж и т и лю дина? 58.

1. Прочитайте текст. Шпак

1. Ш п ак ів н ази ваю ть п ровісникам и весни. 2. У березні-квітні вж е м о ж н а почути бадьору пісню птаха. 3. Ш п ак — чудовий наслідувач. 4. П роте є в нього і своя п існ я. 5. Ж и вуть птахи по сусідству з лю диною , часто в ш п а к ів н я х . 6. З яскраво-голубих я єч о к сам очка ви си д ж у є пташенят. 7. П онад тр и ста разів на день батьки при н осять їж у м ален ьки м ненаж ерам. 8. Ч ерез три т и ж н і м олоді птахи покидаю ть ш п ак ів н і й переселяю ться н а л у ­ к и , п оля, в ел и к і га л я в и н и в лісі. 2. Відзначте, що ви знали про шпаків (відоме) і що для вас ви­ явилося новим (нове). Відоме Н омери речень

Нове 2, ...

1 , .. .

3. Що нового про шлаків ви можете додати до тексту? На­ приклад, якого розміру, кольору птахи? 4. Прочитайте ще раз текст, замінивши виділені вислови іменником ш паки у відповідному відмінку. Я к змінився текст? 5. За допомогою яких слів досягається зв’язність тексту? 34

59.

!• П р о ч и т а й т е текст.

Груші з копанки У бабусі М арф и — дві сестри-однолітки: груш а і копанка. Тоді був серпень, і сп ека стояла т а к а к р у та, що йдеш і млієш . — Ч и не м о ж н а у вас н ап и ти ся? — спитав я у бабусі, щ о си ­ діла під груш ею і ви ш и вала сорочку. — Я кби не м ож н а, то навіщ о б я тоді отуто ж ила! Коли я т я г воду, цеберка сп ерш у глухо стукн ул ася боком об груш ки, щ о п л ав ал и у воді, а ж тоді н абралася, а кол и пив з д е­ рев’яного к у х л и к а , бабуся с к а за л а т а к лагідненько: — Доброго здоров’я п и вш и . Т а в та к у годину йти — хіба не підіб’єш ся, я к сонце аж ко л еться гар яч и м , — і усм іхалася муд­ ро, я к усм іхаю ться л и ш е старен ькі та діти. Разом з водою я в и тя г з к о п ан к и і дві гр у ш к и . — Сам і, ч и щ о, падаю ть у воду? — спитав я . — К отра й сам а впаде, а то і я вки даю , щоб х о л он ул и ... Ось у полудень ш к о л я р и к и йтим уть з учення, то до одної в и тя га­ ють, ласунц і малі! П ри гощ ай теся в дорогу. Та щ е ловіть, бо га­ рячі вони не т а к і... {За Гр. Т ю т ю нн и ком ). 2. З ’ясуйте значення слів копанка, підбитися, цеберка за тлу­ мачним словником. 3. Дайте відповідь на такі запитання: 1. Д л я кого бабуся М арф а вки д ає гр у ш і в копанку? 2. Чого ч ек ає бабуся від ти х , хто ласуватим е груш ам и? 3. Я к ви розум ієте ви слів «Л ю дина м ає робити добро»? 4. Я к и й ваш вчи н ок м ож н а п о р івн яти з добрим и справам и бабусі М арфи? 4. Сформулюйте основну думку тексту. 60.

1 , Прочитайте народний вислів:

Дерево п ізн аю ть по тому, щ о воно родить, а лю ди н у по тому, що вона робить. Як ви розумієте цей вислів? 2. Складіть і запишіть текст (5 -7 речень) про добру людину, яка вчить вас творити добро. з*

35

§ 1 1 . Будова тексту. Тема, мікротема, тематичне речення

61.

1. Прочитайте текст. Н а баштані

Х о вр аш о к к и н у в ко л о со к у н ір к у і сухо свиснув. У цю м ить зго р и щ ось загр о зл и во заш у р х о тіл о , і я побачив, я к на м ене к о ти т ь с я , а ж п ід ск ак у є, щ ось к р у гл е і ж овте. Я відскочив у б ік , я к оте к р у гл е і ж о вте у д ар и л о ся б іл я м ене об к ам ін ь і р о зл етіл о с я н а д р у з к и ... Т и хо, повільно і теп ло зап ах л о динею . Д руга диня, б іл ь ш а та ще ж о в т іш а , прош миготіла повз мене згори і, оббігаю чи к а м ін н я , ш и п ш и н у і б у д я к и , ш убовснула в річку.' Мені стало ц ік аво : хто ж ц е в се-так и ж б у р л я є т ь с я з по­ л я д и н ям и ? Я зу п и н и вся і прислухався: з баш тану чулося я к есь цям кан н я , ж у в ан н я і ш ам ко тін н я. То оси гр и зл и кавуни... Л и сиця вгри зти його, круглого, не м ож е, а ш у к ає вж е репнутого ч и роз­ битого. Оси ж усім своїм кодлом н аки даю ться, прогризаю ть к а ­ вунову ш к ір к у з ходу і з бойовою н а к р и л ах піснею вгри заю ть­ ся в нього — т іл ь к и держ и! Своїми зал ізн и м и щ елепам и оси гри зу ть, я к крокод и ли . Б у ває, в к аву н і вони і ночую ть — л я г а ­ ю ть н а зер н я тах спати, щоб вдосвіта, кол и щ е ні світ ні зоря, все почи н ати сп о ч атку ... Я кось розповідав м ені один сторож: уночі на баштан при біг­ ла л и с и ц я . П обігала-п ош укала, бачить: л еж и ть надгризений кавун . Л и си ц я — до нього і з розгону в ту д ір к у свій писок т іл ь ­ к и — тиць! А там щ е звечора ночували оси. В она п рям о тим 36

писком в оси! Ото було плачу! І плачу, і крику, і зойку... (За М . В інграновським ). 2.

До якого стилю належить текст «На баштані»?

3. Підготуйте усний переказ тексту «На баштані» за планом: 1. Котяться дині. 2. Дивні звуки. 3. Оси і лисиця. Щ о й н о ви переказували текст, який має назву «На баш ­ тані». У ньому назва — це тема висловлювання. Пункти плану ваш ого усн о го переказу ділять текст на менші теми. їх називають мікротемами. Зверніть увагу, що кожна мікротема — це окремий аб­ зац. Виділені в абзацах речення або частини речення — це назви мікротем. Такі речення називаються тематич­ ними. Іноді тематичне речення можна замінити одним словом.

62.

Розгляньте схему. Чим відрізняється схема від плану тек­ сту «На баштані»? І мікротема Котяться дині.

Тема. На баштані II мікротема Дивні звуки.

III мікротема Оси і лисиця.

Перше тематичне речення

Друге тематичне речення

Третє тематичне речення

Диня прошмиготіла повз мене, і шубовснула в річку.

То оси гризли кавуни.

Уночі на баштан прибігла лисиця.

Тематичне слово Д ині

Тематичне слово Оси

Тематичне слово Лисиця

63.

1. Випишіть із першого абзацу тексту «На баштані» дієслова, що передають швидку зміну подій. Доберіть до дієслів сло­ ва з близьким значенням. Запишіть їх. 2. Як ви розумієте вислів ні світ ні зоря? Знайдіть у тексті інший вислів, близький за значенням. 37

64.

1. П р о ч и т а й т е т е к с т .

Дядько Роман і золотокрилки Н а величезному, просто безкрайому лані гречки пасуться бджолята. Я к гарно їм тут н а просторах, у білому квітучом у царстві! Т рудитись — ото в н и х сп равж н є ж и т т я . І мед вони н о ­ сять пудам и. П орядкує коло бдж іл дядько Роман. Він, каж уть, знає таємну бдж олину м ову. Х одить серед в у л и к ів і щ ось н ам овл яє бдж олятам . П евне, щоб к р ащ е роїли ся, не хворіли т а веселіш е носили нектар з близьких і далеких квіток. Б ува, дядько і вухом п р и к л а­ дається до бдж олиної х а т к и , мов л ік а р до чийогось сер ц я. Я кби щ ось не т а к , бдж оли одразу занепокоїлись би, загул и тривож но. Усе мудро облаш товано. В усьому в них п о р яд о к і лад. А м іж собою я к д р у ж н о ж ивуть! Я к дбайливо годую ть одна одну з вес­ ни, ко л и щ е кволі, сл абен ькі... І погоду бдж ола чує к р ащ е за нас. Я кщ о зр ан к у весело, стрім ­ ко л ітає, т а к і знайте: день буде п огож ий , сон яч н и й (За О. Г он­ чарем). 2. Поясніть поділ тексту на абзаци, визначивши мікротеми. 3. Запишіть тематичні речення. 65.

1. Підготуйте усний стислий переказ тексту «Дядько Роман і золотокрилки» за тематичними реченнями. 2. Продовжіть розповідь, використовуючи власні знання про бджіл. 3. Чому так кажемо: «Працьовита, я к бджілка» або «Трудить­ ся, я к бджілка»? Павук

Не повірите: Павук Павутину тче Без рук... Виявляється, У нього Рук нема, Є тільки ноги. Він орудує ногами, І роботу цю В дозвілля Називає Ногоділлям. В. Войтович

38

С к л а д іт ь т е к с т з а схем ою .

Тема. Мої домашні улюбленці

* І мікротема

П мікротема

III мікротема

IV мікротема

ІГ м ен е з ’явив­ ся (песик, котик...)

Таке симпа­ тичне створіння!

Нам разом весело.

Ми відповідає­ мо за тих, кого приручили.

§ 12. Типи висловлю вання: розповідь, опис, роздум

Катерина Вілокур. Натюрморт (-Снідання»

67.

1. Прочитайте текст народної легенди.

Х ліб і золото Коли щ е в Г али чі ж и в Д анило, він мав такого м айстра, що робив йом у грош і. Той м айстер у золоті к у п ав ся, ал е волі не мав. Король Д ан и ло зам и к ав золотаря і ви п ускав власноручно, коли потрібно було м айстрові ку д и сь ви й ти . Про все багатство короля зн ав ли ш е той м айстер. І т а к р о зж и в ся, що не розум ів, я к голодним бути. Т а й одного р азу к а ж е королеві: — Золото — цар. А Д анило п о п р авл яє його: — Н і, чоловіче, хліб — усьом у голова. — Н і, золото і срібло. Вони посперечалися. А другого д н я бачить король Д анило зо ­ лотий напис н а стіні: «Хліб — болото, а всьому голова — сріб­ ло й злото». 39 ^

Д анило нічого не сказав. А ле другого д н я зр ан к у привів м айстра, зам к н у в його. А ту т вістові п ри літаю ть — ворог іде. Д анило зібрав друж и н у, вируш аю ть у похід. П оїхал и , а про м айстра забув, щ о зам кн ен и й . М инуло к іл ь к а ти ж н ів. Д анило з військом повертається до­ дому, чекає від м ай стра-золотаря д ар у н к а за перем огу, а того нем а. І тут згадав. З іск ак у є з к о н я , біж и ть до м айстерні, від м и ­ к а є , а на к у п і золота л и ш к іс т я к з м ай стра, а н а стін і золотом написано: «Срібло, злото — то болото, а хліб — це цар». О так ж и т т я навчило. 2. Дайте відповіді па запитання. 1. 2. 3. віді? 4.

П ро кого ч и про що розповідається в тексті? Я к у основну дум ку висловлено в тексті? Я к і засоби з в ’я з к у м іж реченням и викори стано в розпо­ Я к у щ е н азву м о ж н а дати цьому оповіданню ? 3. Складіть план розповіді «Хліб і золото». Запишіть назви мікротем і порівняйте їх із планом розповіді. 4. Випишіть із тексту прислів’я і поясніть, у яких випадках уживають ці висловлювання. Розповідь — це висловлювання про те, що відбувалося або відбувається. До розповіді ставим о запитання що відбулося ?

68.

1. Прочитайте легенду. Зверніть увагу, в якому часі вжито форми дієслів. Євшан

З м а л к у потрапив у д ал ек і к р а ї син половецького к н я зя . Ж и в там у р о зко ш ах . Зовсім забув про свою зем лю . Б атьк о к іл ь к а р а ­ зів посилав за ним гін ц я , але син не хотів повертатися до кочо­ вого ж и т т я . Тоді послали до сина п існ яр а й дал и йом у із собою пучок сухої степової трави — євш ан -зіл ля. П осланець співав про д ал е к і степи й старенького б атька, але п існ я не сх ви л ю вал а ю н ак а. І т іл ь к и тоді, кол и син почув, я к пахне євш ан -зіл л я , душ а його за ту ж и л а за рідною землею . В ін повернувся до вільного ж и т т я серед ч арівної природи, 2. Порівняйте розповідь з описом рослини. Є вш ан -зілля — це к р и м ськ и й полин, або полинок. Рослина ц я не дуж е еф ектн а, н епоказн а. Н а к у щ ах п ол и н у — білувате, 40

густе л и с тя , щ о нагадує п авути н у. Воно має приєм н ий зап ах еф ірної олії, я к у використовую ть у парф ум ерії. 3. Перекажіть текст легенди, увівши в нього опис євшанзілля. 4. Користуючись тлумачним словником, з ’ясуйте значення слів ефектний., парфумерія.

:-}у}Фіґ

69.

Опис — висловлювання про властивості, ознаки предм е­ тів. Опис використовую ть для зображення природи, місцевості, інтер’єру, для характеристики предмета, твари­ ни, відтворення зовніш ності, портрета людини. До опису ставимо запитання я к и й ?

1. Спишіть текст. Визначте в ньому елементи опису й розпо­ віді.

Я знову б іл я р іч к и . Н и зько п р о л ітає синій рибалочка, м а ­ лен ьки й р іч ко ви й п тах у яскравом у оперенні: з яскраво-оранж евою грудкою , з білим и ц я тк а м и коло очей, з синім и к р и л ьц ям и і голубою спинкою . П освистую чи, він перековзує з одного кущ а н а ін ш и й , завм и рає н а вільховій гіл ц і, вичікую чи здобич. Р и б а­ л очк а зн ен ац ьк а п ірн ає у воду, в и ск аку є, обережно зависає біля к р у ч і. Знову п ірн увш и м іж л а та т тя , вихоплю є сріблясту вер­ ховодку (За Є. П а ш ко вськи м ). 2. Підготуйте опис птаха.

З

Роздум — висловлювання, у якому говориться

'.. •ет*

питання чому?

70.

Продовжіть речення.

чини та наслідки дій. До роздуму

про пр и­ можна поставити

1. Я лю блю м алю вати, тому щ о . . . . ■2. Спортом треба зай м ати ся, бо ... . 3. Ч ерез те, щ о ж и т т я на Зем лі н ем ож ливе без води, . . . . 71.

1. Прочитайте текст. Визначте в ньому елементи розповіді, роздуму. Народна худож ниця Катерина Білокур

К атери н а Б іл о к у р м алю вала к азк о в і к в іти . Ч ом у саме к а зк о ­ ві? А дж е ж и т т я її не було схож е на к а зк у . Н е ходила вона до ш коли, хоч ч и тати н ав ч и л ася рано. Н іхто не вчив її м алю вати, їй доводилося п р ясти , б іли ти , коп ати , садити, зб и р ати ...

Свої п ерш і м алю н ки х у до ж н и ц я робила вуглиною н а сірому дом аш ньом у полотні. Ф арби готувала з бузини, к а л и н и , буряка. А л е я к ц і ф арби допом агали їй творити я ск р ав и й світ у к р а їн ­ ської природи! М ала К атер и н а Б іл о кур багату ф антазію , уяву. М ож ливо, по-інш ом у ск л ал а с я б її д о л я , як б и не знайом ство з видатною співачкою Оксаною П етрусенко. Ш л ях К атерини Б іл о к у р від Б огданівни (село н а К иївщ ині) до худ о ж н іх виставок за кордоном і до світової слави ви яви вся н елегким , тернистим . А ле перем огли талан т, наполеглива п р а ­ ц я , нестрим не б аж ан н я м алю вати. 2. Підготуйте опис картини Катерини Білокур «Натюрморт «Снідання» (див. с. 39) за таким планом; 1. Щ о зображ ено н а к ар ти н і? 2. Я к і форма, розм ір, ко л ір н ам ал ьован и х предм етів? 3. Ч и подобається вам к ар ти н а «Н атю рморт «Снідання»? 72.

Прочитайте вірш. Визначте його тему й основну думку. Повернута радість У д ів ч и н к и нині Д ів ч и н к а ти х а — Щ асл и ва хвили на: Д оня вдовина — У ж е її доня К олись м алю вала М алю є к ал и н у . Ч ервону кали н у. М алю є проворно А вітер з-за обрію М алою рукою Х олодом ди хав, Усе, щ о розм ите Н авію вав голод Гіркою сльозою. І л и х о за лихом. Усе, що розм ите, Вода за водою, Усе, щ о забуте. Б ід а за бідою — Аби У країні Р озм и лась к а л и н а Гіркою сльозою. З калиною бути! Г. Чубач

73.

1. П р о ч и т а й т е т е к с т .

Калина — символ України Н е було к о л и сь в У країні хати, б іля я к о ї не к у щ у в а л а б к а ­ л и н а. Й деш , бувало, селом, а х ати наче в к о р ал я х . Ч ервонію ть к ал и н о ві н ам и сти н ки до п ізн іх зам орозків. У народній м едицині н ай к р ащ и м и л ік а м и вваж ається к а л и ­ новий чай- С віж і ягоди з медом та водою в ж и вал и при к аш л і. Соком о чи щ али обличчя. А я к а потрібна була к а л и н а в ч и сл ен н и х обрядах, особливо у весільному! К оли в и п ік а л и ко р о вай , п р и к р аш ал и його пучечком к ал и н и . Я к щ о троян ди і виноград, за влучн и м висловом М аксим а Р и льського, сим волізую ть красиве і корисне, то к у щ к ал и н и , увібравш и обидві о зн ак и , передає духовний п о т я г лю дей до сво­ єї зем л і, своїх тради ц ій . Х іба не про це говорить народна п оезія: калиновий міст, ка­ линова сопілка, калиновий голос, калинова колиска? Н ай н іж н іш у пісню дарує нам со п іл к а з м ам и н ої к ал и н и (За В. С курат івським ). 2. Складіть план і напишіть докладний переказ розповідного характеру з елементами роздуму. 74.

Напишіть твір-роздум «Чому червона калина стала симво­ лом України?» — Татусю, що мали люди до того, як був винайдений телевізор? — Тиш у та спокій, синочку.

Основні поняття до розділу «Текст»

Ознаки тексту Будова тексту задум (основ­ на думка) зв’язність

тема

завершеність

тематичне речення тематичне слово

мікротема

Тип висловлювання

Стиль, до якого належить текст

розповідь розмовний (що відбулося) опис (який художній предмет) роздум (чому так науковий відбувається) публіцистичний офіційно-діловий 43

Завдання для самоперевірки 75.

Виберіть правильну відповідь.

1. Т екст — де: а) к іл ь к а слів; б) к іл ь к а речень, об’єдн ан их спільною думкою ; в) два і більш е речень. 2. Однією з о зн ак тексту є: а) з в ’язн ість; б) стислість; в) уривчастість. 3. Я к а о зн ак а не х ар ак тер н а д л я тексту: а) заверш еність; б) незв’язність; в) задум . 4. Р еч ен н я в тексті п ов’язан і: а) спільним присудком ; б) спільною думкою ; в) однаковим початком . 5. О сновна д у м к а тексту — це: а) те, про щ о розповідається в тексті; б) головне, щ о хотів ск азати автор; в) зм іст останнього речення. 6. Т ем а тексту — це: а) слово, я к е повторю ється; б) те, про щ о розповідається в тексті; в) п ерш е речення. 7. Тем атичне реч ен н я — ц е речення: а) я к и м починається абзац; б) я к и м зак ін ч у єтьс я абзац; в) я к е передає основну д у м ку, висловлену в абзаці. 8. У а) б) в)

тексті розрізняю ть: м ікротем и; м ікросхем и; м ік р о к л ім ат.

9. Я к е зап и тан н я м ож н а поставити до тексту-розповіді: а) щ о нас вразило? б) щ о відбулося? в) хто винен? 44

10. Я к е зап и тан н я м ож н а поставити до тексту-опису: а) п ротягом я к о го часу? б) я к и й предм ет? в) де відбувається д ія? 11. Я к е зап и тан н я м ож н а поставити до тексту-роздум у: а) я к и й предм ет? б) чом у т а к сталося? в) я к а д ія відбулася? 12. З а одним із поданих м алю н к ів скл адіть текст-розповідь.

45

І

*

ПІ

РО ЗД ІЛ И НАУКИ ПРО МОВУ Фонетика Графіка Орфоепія Орфографія Лексикологія Фразеологія

В И В

Лексикографія Будова слова Словотвір Граматика Морфологія Синтаксис Пунктуація Стилістика

ч

А А

є

звуки мови знаки письма правила вимови правопис, систему правил написання слів словниковий склад мови лексичне значення фразеологізмів (стійких сполучень слів) закони укладання словників частини, з яких складається слово способи творення слів морфологію та синтаксис частини мови будову словосполучень і речень правила вживання розділових знаків особливості мовних стилів

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ § 13. Словосполучення. Головне і залеж не слово у словосполученні

З,

1. Словосполучення використовується для предметів, їхніх ознак, дій. Наприклад: вишивали хустину, дівоча хустка. 46

називання

2. Словосполучення складається щ онайменш е з двох слів (сам остійних частин мови). Наприклад: вишивали шовком, купив ту хустину, 3. У словосполученні є головне слово і залежне слово. Від головного до залежного ставиться питання. Наприклад:

на чому?

X| орнамент

^ на хустках які?

{

і*

червоні

нитки

4. Слова у словосполученні з в ’язані за змістом і грам а­ тично або тільки за змістом. Наприклад: у залежного і головного однакові рід, число, відмінок

рожева нитка рожевою ниткою рожевих ниток

головне від залежного вимагає певного відмінка

оволодіти {чим?) мовою оволоділа {чим?) мовою оволоділи [чим?) мовою

головне і залежне зв'язані тільки за змістом

вишивала давно читала давно приїхав давно

Поєднання слів, які не є словосполученнями: а) гїідмет і присудок; б) іменник з прийменником; в) слова, з ’єднані сполучниками.

Прочитайте слова і словосполучення. Скажіть, слова чи словосполучення називають предмет конкретніше? к о л ір

червоний колір

орнам ент

рослинний орнамент

к в іт и

вели кі к в іт и

м ай стр и н я

народна м айстриня

77.

Прочитайте текст, випишіть 4-5 словосполучень. Від голов­ ного слова до залежного поставте питання. К олись х у стки в У к р аїн і в и ш и вали ш овком , сріблом та золо­ том. Я кщ о ви ш и вали ш овком , то н ай ч астіш е використовували червон і, син і, зелені та рож еві н и тки . Сині н и тки окремо н ік о ­ л и не в ж и вал и — т іл ь к и в поєднанні з червоними. О рнам ент н а х у стках був ко л и сь переваж но геом етричний, А починаю чи з вісім надцятого століття, д л я хусток, я к і для р у ш н и к ів, увійш ов у моду рослинний орнам ент. Д уж е рідко на старих у к р аїн сь к и х х у стках бачимо зображ ення птахів (За О. Воропаєм ). 78. Замініть кожне словосполучення близьким за змістом. З р а з о к . Рослинний орнамент — орнамент Із зображенням рос­ лин. Геом етричний орнам ент, дівоча х у стк а, х у стк а д л я весілля, хустка із ш овку. 79.

Виберіть із шіть їх.

наведених висловів словосполучення, запи­

В и ш и ван н я ш овком , л и ш и л ася й досі, не цурайтесь, п а м ’я т а ­ ють про лю бов, під сн іж к о м , татусь куп и в, червоні і сині. 80.

81.

Прочитайте уривок з вірша Г. Островської. Випишіть 2-3 сло­ восполучення. Поставивши питання, визначте головне й за­ лежне слово. П одаруй мені, мамо, хустину Із червоним , я к м а к , береж ком. Зап и ш аю ся в ній, я к дитина, Я к к а л и н а під білим сн іж ком . Та хустина м ені н агадає, Я к і ти молодою була. І від років вона не л и н я є, Т іл ьк и ю ність твою у зял а. 1. Утворіть із поданих груп слів словосполучення. Запишіть їх.

Р у ш н и к и , м и лувати ся; синє, ш овк; поєднувати, кол ір; поєд­ нувати , вдало; у к р аїн сь к а, народне, одяг; н ац іон альн а, трад и ­ ції; зберігати, ск р и н я , в. 2. Визначте, якими частинами мови виражені головні слова в словосполученнях. 82. Дайте відповіді на запитання. 1. Я к зал еж н е слово пов’язане з головним? 2. Я к і п оєднання слів не є словосполученням и? 48

§ 14. Речення. Грам атична основа речення

83.

Порівняйте ознаки словосполучення'і речення.

Словосполучення складається щонайменше з двох слів має головне слово і залежне слово є будівельним матеріалом для речення

Речення може складатися з одного слова, групи слів має і’раматичну основу (підмет і присудок) є будівельним матеріалом для тексту, виражає закінчену думку

Речення — це слово або декілька слів, з в ’язаних за зм іс­ том і граматично. Речення має заверш ену інтонацію, виражає закінчену думку.

84. 1. Складіть речення з поданих слів і запишіть їх. 1. До, вода, у к р аїн ськ и й , народ, ставитись, ш анобливо. 2. Вона, необхідна, всі, ж и в і, істоти. 3. Особливо, ц ілю щ а, сила, н адавати ся, свячена, вода. 2. Розгляньте складені речення як назви мікротем тексту. По­ будуйте за ними твір-роздум про значення води в нашому житті. 85.

1. Прочитайте висловлювання. Чи можна це висловлювання назвати реченням? Скільки граматичних основ ви виділи­ ли б у ньому? Б іл я водойм у к р а їн ц і часто ви сад ж увал и верби дерева за х и ­ щ али воду від бруду зарослі верболозу допом агали знаходити дж ерела. 2. Запишіть речення з виділеними граматичними основами. 4 “ Рідна м ова", 5 кл.

49

Ді 1 <3-

86.

Перехожий постукав у двері та й каже: — Дайте водички попити, бо так їсти хочу, що аж п е ­ реночувати ніде. Підмет називає особу або предмет, про які йдеться в реченні, і відповідає на питання хто? що? Наприклад: Д іти посадили у шкільному дворі вербову гі­ лочку. Присудок повідомляє, щ о робить підмет, що з ним р о ­ биться, який він є, що він є. Наприклад: Д іти посадили у шкільному дворі вербову гі­ лочку і виростили з н е ї дерево.

Спишіть. Підкресліть граматичні основи.

Вода в реш еті не встоїться. Вода все сполощ е. Вода і к ам ін ь довбає. Верба воду береж е. Народна творчість 87.

Прочитайте речення. Назвіть граматичні основи у кожному з них.

У відрі з водою п лаває корін ец ь хрону. Т а к а вода зберігаєть­ ся д у ж е довго. Вона м ає ц іл ю щ і властивості. 88.

1. Прочитайте.

Щ

У мудрому п р и сл ів'ї — віковий досвід народу. Лю спостерігали за природою й через неї давали оцін людським характерам, вчинкам. 1 за холодну воду не береться. У каламугній воді д о б р е рибу

про лінощі про нечесність, крутійство

ловити. Літа пливуть як вода. Тиха вода високі береги підм и­ ває.

про плин часу про щось приховане, небез­ печне

2. Які прислів’я, усталені вислови про воду ви знаєте? Пояс­ ніть, коли вживають такі вислови.

§ 15. Речення з одним головним членом Граматична основа речення складається з підмета і присудка. Наприклад: Помітно оголилися дерева. Можуть бути речення з одним головним членом. Наприклад: Сьогодні весь день дощ ить. Золота осінь. 50

89.

Двоскладне речення

Односкладне речення

Односкладне речення

підмет + присудок

присудок

підмет

Спишіть речення. У кожному підкресліть граматичну ос­ нову.

П ом ітно о голи ли ся дерева. У дібровах зам овк п таш и н и й гук. С тавки т а озерц я в к р и л и с я оп али м л истям . У ранці н а зем л і все частіш е з ’я в л я єть ся біла пам орозь. Д о­ щ и ть. К олю чий вітер п ри м уш ує в и тя гати із схованок рук ави ц і т а ш ап к и . Ж о в тен ь ... Осінь впевнено у в ій ш л а в свої п рава (3 кн. «У країнський р ік у п р и к м е т а х і п р и к м е т н и к а х » ). 90.

Прочитайте текст. Випишіть речення з одним головним членом (односкладні).

О сінній вітер. Сіло за гору сонечко. Н авколо тихо-тихо. Ко­ л и це з-за л ісу л у н ає тр и во ж н и й к р и к : к у р л и , к у р л и ... Високо в небі л ети ть табун лебедів. Чого к р и ч ать так тривож но? З д ається, вони щ ось забираю ть із рідної зем лі. П ригадалась м ені к а з к а , щ о її розповідала бабуся: кол и відлітаю ть лебеді, во­ н и своїми к р и к а м и сію ть на зем лі п ечаль. В дивляю сь у табун. Н а то н к и х лебединих к р и л ах граю ть пурпурові відблиски вечір­ ньої загр ав и (За В. С ухо м ли н ськи м ). 91.

Перебудуйте виділені речення так, щоб граматичні основи в них складалися з одного головного члена.

У к р аїн ська назва другого осіннього м іс яц я не потребує н ія ­ к и х поясн ень. Д овколи ш н і гаї в ж е од ягли ся в яск р ави й приваб­ л и ви й ж о в то гар я ч и й к о л ір з усім а його відтін кам и . Н азва «ж ов­ тень» була відом а з часів К и ївсько ї Русі. Ще цей місяць народ називав весільником. Селяни вж е встигали зібрати врожай. Ро­ бота на полі, в городі заверш ена. Б а т ь к и одруж ували дітей.

Ж 4*

Весела задача

На вербі вродило 27 груш ок, а на сосні — 32 яблука. Андрійко зірвав 4 груш ки і 2 яблука. Скільки груш ок і я б ­ лук лиш илось на обох деревах?

51

92.

Запишіть 5-6 односкладних речень про погоду в жовтні. Підкресліть граматичні основи.

93.

Спишіть загадки. Підкресліть граматичні основи речень.

1. Восени народж ую ся, повесні вм ираю , своїм тілом землю в зи м к у зогріваю . 2. Горя не знаєм о, а гір к о плачем о. 3. В л ітку сл уж и ть, а в зи м к у зуби суш ить. (■ п н о й о д

•£

- п с іо ж х ю о ’т о Н

•г

т $ -\)

§ 16. Види речень за метою висловлю вання. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речення Види речень за метою висловлювання Розповідні ВИСЛОВЛЮЮТЬ

повідомлення, розповідають про щось

Знову щедро сонце СВІТИТЬ.

П итальні висловлюють запитання

Спонукальні висловлюють наказ, вимогу, заклик, прохання, побажання, пораду тощ о

Знову сонце щедро С ВІТИ ТЬ?

Сонце , знову щ едро с в і т и !

94.

1. Прочитайте вірш. Випишіть розповідні і спонукальні ре­ чення. Вперше Радості такої Не було ніколи! Ц е О ленка нині В перш е йде до ш коли , П ри дорозі тато С уш ить в л у зі сіно. В добру путь, Оленко! В чися н а відмінно! С. Жупанин 2. Який розділовий знак ставиться в кінці розповідного ре­ чення?

95.

Про який розділовий знак ідеться у вірші Д. Білоуса? За­ пишіть 3-5 речень із цим знаком. М ален ька, м енш а від м ачини, н і з к и м не стану н а борню. А при ч и та н н і, ко л и треба, й лю дини м ову зупиню . 52

Прочитайте вірт-загадку Д. Білоуса і поясніть уживання знака питання. Наведіть власні приклади.

96.

Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок. Всіх нас примуш ує питати, а сам ні пари з уст — мовчок. Щ о це таке? Питальні речення здебільш ого починаються словами де, коли, куди, хіба, хто, чи, що, як, яка, яке, який, які тощо.

У питальному реченні більшою силою голосу (інтонаці­ єю) виділяється одне слово, допом агаю чи тим самим зрозуміти, щ о саме цікавить мовця. Наприклад: Ти із задоволенням ходиш до школи? Ти із задоволенням ходиш до школи? Ти із задоволенням ходиш до школи? Ти із задоволенням ходиш до школи?

Прочитайте, виділяючи голосом (інтонаційно) різні слова кожного речення. Хто перш им веде м ален ького у ч н я у світ знань? Ти сьогодні чергуєш ? — Який твій улюблений предмет? — запитує вчитель. — Телевізор, — відповідає учень.

98.

1. Прочитайте, перепишіть. Визначте вид кожного речення за метою висловлювання.

Б ути гостинним господарем — вели ке м истецтво. Щ о потріб­ но знати , щоб дру зям і знайом им було приємно бувати у ваш о­ му домі? Н асам перед, в оселі м ає бути прибрано. Н е забудьте, до речі, й про свій зовн іш н ій ви гл яд . Щ об гості не нудьгували, варто орган ізувати ц ік а в і розваги. А к о л и у вас чомусь зіпсувався настрій? Звичай н о, гості не повинні цього пом ітити. П р и д іл яй те однакову увагу всім присутнім . Н аостанок не забудьте п о д як у вати за приєм но проведений час. 2.

Ж

При нагоді скористайтеся правилами гостинності. — Ти вже повчив уроки? — запитує бабуся Сергійка. — Якщо йти до магазину, то ще ні, а якщо гуляти, то вже! Н.

53

Кузьменко

Види речень за емоційним забарвленням

Неокличні

Окличні

Вимовляються без ви р а ­ ження особливих емоцій

Вимовляються з підвищ е­ ною інтонацією, емоційно

Перед тим, як виконувати Сідаєш за домаш нє зав­ домаш нє завдання, необ­ дання — провітри кімнату! хідно провітрити кімнату.

99.

1. Прочитайте речення. Визначте їхні типи за метою вислов­ лювання та емоційним забарвленням. Порівняйте інтона­ цію неокличних і окличних речень.

Н астал и к а н ік у л и . Ти прочитав к н и ж к у ? В чися поваж ати д ум ку іншого.

Н астал и кан ікули ! Т и вж е прочитав кн и ж ку?! В чися поваж ати дум ку іншого!

2. За зразками поданих речень складіть і запишіть власні ви­ словлювання. 100. 101.

Випишіть із підручника з української літератури по три розповідні, питальні і спонукальні речення. 1. Відгадайте загадку. Щ о за зн ак — струн ки й , мов спис, він над крап кою завис, спонука до п о к л и ку . Х то ж бо він? — ... Д. Білоус 2. Розкажіть про власні успіхи в школі на цьому тижні, ви­ користовуючи окличні речення. Два з них запишіть. Ух і Ох

Ми на груші, — Ух! Раптом чуєм; Гух! Потім тільки Гець!

Щ о воно за Грець! Подивились: Ох! То ми долі Вдвох! Г. Бойко

54

§ 17. Головні члени речення

Н

О

102.

головні члени речення (підмет і присудок)

д ругорядні члени речення

Спишіть. Підкресліть у кожному реченні головні члени.

С ім ’єю н азиваєм о м и чоловіка, друж и н у, їх н іх батьків і д і­ тей. С тосунки в родині будую ться на любові, взаєм орозум інні, пош ан і. Д іти , п о важ ай те свій рід і не ц урай теся його.

Ж

Які ми родичі?

— Іване, кажуть, родичі ми з вами. Чи так? Скажи, будь ласка. — Аякже! Ваша мати нашій мамі двою рідна Параска. Д . Білоус

103.

Спишіть, підкресліть присудки в кожному реченні.

З п ерш ої м и ті ж и т т я сх и л я ю ть ся над нам и обличчя м атерів. У три возі й лю бові вд и вл яю ться м атері у своїх дітей. Всім сво­ їм ж и т т я м і працею , п р и к л ад о м і ви х о ван н ям вони утвердж у­ ю ть у нас л ю д ян ість, береж уть від усього лихого. В они б аж а­ ю ть нам щ астя . М атері зав ж д и дум аю ть про те, щ об їх н і діти ж и л и гідно серед лю дей і тво р и л и добро н а своїй зем лі (За О. Сизоненком). Між підметом і присудком, якщо вони обидва вираже­ ні іменниками в називному відмінку або дієсловам и в не­ означеній формі, ставиться тире. Наприклад: Чоловік — голова у хаті. Ж иття прожити — не поле перейти (Народна творчість).

104.

1. Складіть за малюнком і запишіть текст, використовуючи слова сім’я, родина, коріння, батько, мати, сімейне коло, брат, сестра, дім, родичі. 2. Пригадайте, які ви знаєте члени речення. Підкресліть їх. Типи присудків

Простий дієслівний виражається одним дієсловом

Я поважаю своїх батьків.

105.

Складений іменний

Складений дієслівний складається з двох слів хотіти могти вміти бажати перестати закінчити пробувати повинен треба можна у

складається з двох слів

бути

(є) неозначена форма дієслова

М ої батьки хочуть пиш атися мною .

здаватися називатися

іменник, прикметник, + числівник, займенник

М ати — берегиня сім ’ї.

Підготуйте і запишіть розповідь на тему «Моя родина», вживаючи в реченнях різні типи присудків. Скористуйтеся поданими запитаннями:

1. Якою є ваш а родина? (знатною , великою , відомою, д р у ж ­ ною, співучою , талан ови тою ...). 2. Л ю дей я к и х професій об’єднує родина? 3. З в ід к и походить ваш е прізви щ е? 4. Ч и часто ви збираєтеся разом? 56

5. Я к и х трад и ц ій ви дотримуєтесь? 6. Я к ваш а сім ’я лю бить відпочивати? 2. Підкресліть у реченнях головні члени. Назвіть, якими ча­ стинами мови вони виражені. ' 106.

Запишіть прислів’я, вставляючи пропущений підмет. Під­ кресліть граматичну основу в кожному реченні.

Х в ал и л ася ... своїм и дітьм и. К ож н а ... своє болото хвалить. В еселий ... — с ім ’ї радість. Довідка: гість, жаба, сова. 107.

Прочитайте. Випишіть із тексту речення зі складеними іменними присудками.

Родовідн а п а м ’я ть — в українськом у побуті у н ік а л ь ­ не. К о ж н и й м ав зн ати поіменно свій родовід в і д п ’ятого чи н а­ в іть сьомого к о л ін а. П а м ’я т ь про своїх пращ урів була природною потребою . Т ри ­ м ати ся свого роду, оберігати сім ейні р е л ік в ії і тр ад и ц ії т а пере­ давати їх у спадок наступним п о колін н ям було обов’язком {За В , С курат івським ). 108.

1. Прочитайте прислів’я (читати потрібно за годинниковою стрілкою, пропускаючи одну клітинку).

2. Складіть речення про родину, використовуючи словосполу­ чення: треба берегти, можна радіти, повинні допомагати. Якими членами речення виступають ці словосполучення у реченнях, я к і ви склали? 57

§ 18. Другорядні члени речення

109.

Прочитайте уривок вірша. Знайдіть у ньому назви друго­ рядних членів речення. Д ругорядні теж в аж л и в і ч лен и речення, тут вони не д л я п р и к р аси , не д л я к л е ч а н н я ... Д ум ку м ож уть (пом ічав це, безумовно, ти) п оясн и ти , уточнити і доповнити. П оділяю ться, напевне, неспроста вони н а означен н я, додатки і обставини. Д. Білоус Додаток

означає предмет

Означення вказує на ознаку предмета

Обставина вказує на ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб)

Питання кого? чого? кому? який? чому? кого? що? ким? чий? чим? на (у ) кому? котрий? на (і/) чому? Підкреслення

де? куди? звідки? коли? чому? як? з якою метою?

(пунктирна лінія)

(риска-крапка)

(хвиляста лінія) Приклади

Я милуюся (чим?) Місто (яке?) Чернігів кдщтандми (під чим?) розташоване (на під травневим дощем. якому?) на правому березі Десни. 58

Ш колярі (коли?) навесні поїхали (ку­ ди?) на. екскурсію (куди?) до_Умані.

з

Д ругорядні члени речення — додаток, означення, обставина. Вони поясню ю ть головні члени речення і залежать від них. Речення, що складається тільки з головних членів, на­ зивається непоширеним. Речення, у якому є другорядні члени, називається по­ ширеним.

110.

Спишіть. Підкресліть Г О Л О В Н І і другорядні члени речення, ставлячи до кожного питання за зразком.

З р а з о к . Н а мальовничих берегах Дніпра розкинився Київ. 1. 2. 3. 4.

К иїв (що зробив?) р о зки н у вся. Р о зк и н у вся (де?) н а берегах. Н а берегах [чого?) Д ніпра. Н а берегах (яких?) м альовничих.

К иїв — найстаріш е і найвідом іш е ук р аїн ськ е місто. Воно по­ будоване д у ж е давно. П ро К и їв згадую ть у своїх к н и ж к а х гре­ ки. Г рец ькі к у п ц і коли сь приїздю їи-яа-береги Д н іп р а торгувати. 111.

Спишіть. Визначте, у яких відмінках стоять підкреслені додатки.

Н а п равом у березі Д есни розки н улося стародавнє місто Ч е р ­ нігів. Засноване воно у сьомому столітті. Ч ернігівці т а гості міста м илую ться його С паським і Б орисоглібським соборами, Іллінською і П ’ятн и ц ьк о ю церквам и . 112.

1. Складіть і запишіть речення, у яких подані слова стояли б у називному і знахідному відмінках однини.

К рай , м істо, село. 2. Визначте, якими членами речення вони виступають. 113.

1. Спишіть. Підкресліть головні і другорядні члени речення. І

Н

9

Бузина і дядько

Звисока усім киває

її ■гНа городі Бузина.

V

Не чіпай її, бо має Дядька в Києві вона. П. Ларін

2. Що означає вислів «На городі бузина, а в Києві дядько»?

114.

1. Спишіть. Підкресліть означення.

З давньою легендою про д р у ж и н н и к а к и їв сь к и х к н я зів Ж и ­ том ира п ов’язую ть назву м іста. У дев’ятом у столітті д р у ж и н н и к заснував н а високом у березі р іч к и К а м ’я н к и , при токи Тетерева, поселення. Відтоді й веде свій л ік місто Ж и том и р. У часи монголо-татарської н ав ал и місто було дощ енту зруйноване. Т а Ж и ­ томир знову постав у новій красі. 2. Визначте, якими частинами мови виражені означення. 115.

1. Спишіть, поставивши слова в дужках у потрібних формах.

У тр и н адц ято м у столітті гал и ц ько-вол и н ськи й к н я зь Д анило заснував місто н а (р іч к а П олтва) і назвав його (ім ’я) си н а Л ева. З (В исокий Зам ок) видно всю пан орам у Л ьвова. 2. Підкресліть означення. 116.

Випишіть із тексту обставини, вказавши, якими частинами мови вони виражені. Поясніть правопис прислівників.

Одеса — південні м орські ворота держ ави . М істо розташ ова­ не н а п івнічно-західном у у збереж ж і Ч орного м оря. Ч удова мор­ ськ а гаван ь і ар х ітекту р а Одеси за в ж д и приваблю вали туристів. Б агато їх п р и їзд и ть н авесні т а влітку. 117.

Напишіть маленьку розповідь про своє рідне місто чи село. Підкресліть у реченнях головні й другорядні члени.

118.

Складіть речення за схемами.

1. — 2. — 3 . ----------—

119.

. . .

Спишіть. Підкресліть головні й другорядні члени речення. Визначте будову складених присудків. Язик до Києва доведе

С толиця К и ївсько ї Р усі К и їв була відом а своїми ц ерквам и й м он астирям и, п ал ац ам и й бібліотекам и. Сюди й ш л и лю ди в ч и ­ тись і м о ли ти ся, сл у ж и ти й торгувати. Д ал еко за м еж ам и д ер ­ ж ав и л у н ал а слава про К и їв. До нього м ож на було дій ти , Навіть не знаю чи дороги, а тіл ь к и розпитую чи про неї. 60

§ 19. Однорідні члени речення

з 'Ч ж г

120.

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. Вимовляються однорідні члени речення з перелічувальною інтонацією.

Спишіть, знайдіть однорідні члени речення, підкресліть їх.

Іван П етрович К о тл яр евськи й народився і творив у П олтаві. Його «Енеїда» і « Н атал ка П олтавка» досі п олон ять ч и тач а іс к ­ рометним гумором. Із П олтавою пов’язане ж и т т я і П ан аса М ир­ ного, і Ю рія К он дратю ка, та й ін ш и х відом их лю дей. 121.

Прочитайте. Визначте, якими членами речення є однорідні члени.

Т ернопіль стоїть н а р іч ц і Серет. За легендою , назва м іста по­ ходить від н азв и тернового поля. Стара у к р аїн ськ а архітектура збереж ена в т а к и х п а м ’я т к а х , я к С тарий Зам ок, В оздвиж енська церква, ц ер к ва Р ізд ва Х ристового. У м істі бували Іван Ф ранко, Василь С теф аник, М и ко л а Л исенко. 122.

Складіть і запишіть по одному реченню з однорідними під­ метами, присудками, додатками, означеннями, обстави­ нами. 61

Між однорідними членами речення ставимо коми, якщо 1) однорідні члени не з’єднані сполучниками; Наприклад: К иїв. Черкаси, Запоріжжя. Херсон розташ о­ вані на берегах Дніпра.

б , 0 . 0 . 0 2) однорідні члени з ’єднані сполучниками а, але, та (у зна­ ченні але); Наприклад: Цього літа ми мандрували в Карпатах, а щ дивилися на ц і чудові гори по телевізору.

3) однорідні члени з ’єднані повторю ваними сполучни­ ками і, й, та (у значенні і), або, чи. Наприклад: Улітку ми відвідали і Ф еодосію , і Ялту, і Судак.

1 0 , 1 0 , І0 Якщо між двома однорідними членами речення стоїть неповторю ваний сполучник і, й, та (у значенні і), або, чи, кому між ними не ставимо. Наприклад: Суми розташовані на берегах Псла та Сумки.

123.

Спишіть, розставте розділові знаки між однорідними чле­ нами речення.

Там , де сходяться р іч к и Х арків, Л опань та Уда, постало м іс­ то Х арків. У ньом у ж и л и працю вали і Г. К вітка-О снов’я н ен к о .і П. Г улак-А ртем овський і П . Грабовський. Тепер Х ар к ів — один із н ай біл ьш и х ін дустріальн и х н аукових і ку л ьту р н и х центрів країн и. 124.

Випишіть із підручника з української літератури п’ять ре­ чень з однорідними членами. Поясніть розділові знаки.

125.

Знайдіть у жарті однорідні члени. — Питається, звідкіль я прийш ов та що знайшов. Ходив я десь-то та знайшов дещ о, та коли я що або абощо, то нехай мені абищо. От що, а не то що, а ви кажете, що я там щ о чи абищ о! Нехай мені бозна-щ о, коли збрехав щ о про що або нащо! 62

§ 20. Однорідні члени речення з узагальню вальиим словом. Д вокрапка і тире п р и узагальню вальних словах

126.

Використовуючи малюнки, доберіть слова до поданих уза­ гальнювальних назв: квіт и, птахи, тварини. Слово, яке є о б ’єднувальною назвою до перелічуваних однорідних членів речення, називається узагальнювальним словом. Наприклад: Летять великі птиці: орли і соколи, зозулі і шпаки (Б. Гоінченко).

127.

Доберіть до поданих слів узагальшовальні.

1. Д есна, Д ніпро, Рось, Сула. 2. В ерба, дуб, к аш та н , к л ен , липа. 3. М аслю к, опеньок, підберезник, си роїж ка. Узагальнювальне слово може стояти перед однорідни­ ми членами або після них. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідни­ ми членами, після нього ставиться двокрапка. Якщо уза­ гальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире. Узагальнювальне слово ви­ ступає тим самим членом речення, що й однорідні. Наприклад: Усе було в холодному затінку: сад, степ, двір ( Ю. Мушкетик). Яскраву зелену траву, різнобарвні луго­ ві квіти, кущі, верболозу — все це можна побачити на картинах Степана Васильківського. 63

І

128.

1. Складіть і запишіть речення із запропонованими однорід­ ними членами — назвами предметів живої природи — та узагальнювальними словами. Зверніть увагу, що названі рослини, тварини, птахи занесені в Червону книгу.

К о н вал ія, пролісок, р яст, сон-трава (квіти). Зубр, лось, олень (тварини). Л ебідь, п у гач, чорний л ел ек а (птахи). 2. Що ви знаєте про Червону книгу? Поміркуйте, чому потріб­ но берегти природу. 129.

1 . Спишіть, поясніть уживання розділових знаків. Числівни­ ки записуйте словами.

У К и єві є 46 заповідних територій: п ар к ів , ботанічних садів, дендрологічний п ар к , зоопарк. Місто п р и к р аш аю ть понад 165 ти сяч видів р ізн и х дерев: к аш та н ів, беріз, тополь, кл ен ів. На бульварах, а л ея х , у скверах столиці У к р аїн и росте безліч квітів: троянд, тю льп ан ів, ж о р ж и н , айстр, м аргариток. 2. Перебудуйте речення так, щоб узагальнювальне слово стоя­ ло після однорідних членів. Запишіть речення. 130.

Складіть речення про живу природу. Введіть у них однорід­ ні члени за поданими схемами, де УС — узагальнювальне слово.

131.

Спишіть, підкресліть однорідні члени речення, поясніть розділові знаки. Л ю біть тр ави н к у , і твари н к у, і сонце завтраш нього д н я , вечірню в попелі ж ар и н к у , ш л ях етн у інохідь коня. Л, Костенко 64

Ж

— — — — — — —

Тату, я зловив ведмедя! То веди його сюди. Не ведеться-бо! То держ и його. Не держ иться-бо! То пусти його. Він мене не пускає! Народна творчість

132.

Спишіть, розставляючи розділові знаки, підкресліть одно­ рідні члени речення й узагальнювальиі слова.

П рирода — чудодійне дж ерело, я к е ж и в и ть лю дину. Однак нам доводиться багато працю вати обробляти ґрун т добувати корисні ко п ал и н и п ро кл ад ати дороги. Ми вм ієм о все зап ускати р а ­ к ети створю вати нові моделі автом обілів і вдосконалю вати к ом п ’ю тери. Та це не зав ж д и безболісно д л я природи. Вона потребує уваги захи сту і розумного ставлення. 133.

1. Прочитайте народну байку.

Х оди ла сви н я лісом , годувалася ж о л у д ям и з великого дуба. Н аїл ася ж олудів та й почала підривати корін ь у дуба. — Н ащ о ти риєш ? — к аж е дуб. — Там моє к о р ін н я : я к під­ риєш , то засохну. — То й сохни! — в ідказу є сви н я. — Х іба мені що? М ені аби жолуді! — Та ж о л у д і ж з мене! — к а ж е дуб. А сви н я не сл ух ал а й щ одня р и л а під дубом я м у , а ж п оки дуб не засох. 2. Поясніть головну думку байки. Свої міркування запишіть, використовуючи речення з однорідними членами. 134.

Спишіть речення, розставляючи потрібні розділові знаки.

1. У р іч к а х ставк ах т а роп к ар ась л я щ п л ітк а окунь дібровах сп равж н є п таш и н е синиці солов’ї. 3. А в л ісах вовка л ас к у тхора. 135.

озерах У к р аїн и водиться т а к а риба ко­ судак лин щ у к а і сом. 2. У густих царство зя б л и к и дрозди зо р ян к и м ож н а зустріти х и ж а к ів лисицю

1. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Лісп мої, гаї мої свя­ щенні! Пребудьте нам вовіки незнищенні» (Л. Костенко). 2. Доберіть до узагальнювального слова ліс вужчі поняття.

5 «Рідна мов:». 5 кл.

|

65

§ 21. Звертання. Розділові знаки при звертанні

Звертання називає того, до кого звертаються. Наприклад: Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко! (Народна творчість). Звертання може бути пош иреним , якщо при ньому є пояснювальні слова. Наприклад: М о л о д ий козаче, чого зажурився? (Народ­ на творчість). Звертання може стояти на початку, в середині і в кінці речення. Звертання відокремлюється з обох боків комами. На початку речення звертання може відокремлюватись зна­ ком оклику, якщо вимовляється з окличною інтонацією. В українській мові звертання має форму кличного від­ мінка.

136.

Прочитайте, знайдіть звертання, обґрунтуйте розділові зна­ ки. Наведіть поширені і неиоширені звертання.

1. К олиш м ене, бабко, колй ш , куп лю тобі к ал ач за гріш . 2. Ой спи, діду, до обіду, спечу к о р ж и к із посліду. 3. Ой ти , зайк у , н аш зай к у , віддай н ам ти тую л я л ь к у д л я синочка н а забав­ к у . 4. Ой спи, сину, спи, дитино, устань здоровенький, аби з те1бе виріс д у ж и й , х о рош ен ьки й . Народна творчість 137.

Випишіть звертання. — Ой ковалю , ковальочку, П ід ку й мені чобіточки! — П очекай-но, Іваню , Н ех ай в у гл я розпалю . 66

— К уй, к у й чобіток, П одай, діду, м олоток. Н е подаси м олотка — Не підкую чобітка. Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

Складіть речення з поданими словами так, щоб вони висту­ пали звертаннями. Сергій, батько, друг, к о зак . Іменники на зразок мама, Микола, Катря, Марія, ба­ буся (із закінченням -а , - я у називному відмінку) мають такі закінчення в кличному відмінку: -о мамо, Миколо, Ларисо, подруго ; - є Катрє, зоре, земле, пісне ; - є Маріє, Надіє, Соломіє, м ріє ; -ю бабусю, матусю, Олю, Ганнусю. Іменники на зразок тато, Богдан, хлопець, лікар, во­ д ій (із нульовим закінченням і закінченнями -о , -е в на­ зивном у відмінку) мають такі закінчення в кличному відмінку: - у тату, сину, товаришу, дядьку, -е Богдане, хлопче, друже, брате ; -ю лікарю, водію, секретарю, учню. Іменники на зразок ніч, радість, Любов, осінь (із ну­ льовим закінченням у називному відмінку) мають таке закінчення в кличному відмінку: -е ноче, радосте, Любове, осене.

Спишіть. Підкресліть головні та другорядні члени речення. 1. Ч орногузе, д яд ьку , Зроби м ен і х атк у , І ставок, і м линок, І цибулі грядку! 2. М авко, м авко, Н а тобі полинь, А мене поки н ь. 3. Д о щ и ку , дощ и ку, П рипечи, припечи, А я буду у ку точ ку Н а печі, н а печі. Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

Випишіть іменники, що мають форму кличного відмінка. Поясніть їхні закінчення.

140.

Складіть речення з поданими звертаннями, щоб вони стоя­ ли на початку, в середині і в кінці речення.

С оловейку. М ій рідн ий краю . Ш ановна громадо. Лю бі друзі. .141.

Вивчіть скоромовку, вкажіть звертання.

М удра М арина ж у р и л а М артина: «Ти, М артине, не м артинь, М артинові ж ар ти кинь!» 142.

Складіть і запишіть речення, у яких подані слова виступа­ ють: а) звертанням; б) другорядними членами речення; в) головним членом речення. Д и ти н а, м ова, п існ я , світ.

§ 22. О знайомлення з найуж иваніш ими вставними словами. Відокремлення вставних слів

143.

Прочитайте. З ’ясуйте, що виражають виділені слова. Пояс­ ніть, яких відтінків набуває завдяки їм висловлена в кож ­ ному реченні думка.

Ж о вти й і блаки тн и й кольори є сим волам и ж и т т я і миру. Ж о вти й і б л ак и тн и й кольори є, напевно, сим волам и ж и т т я і миру. Ж о в ти й і б л ак и тн и й кольори є, безперечно, сим волам и ж и т ­ т я і миру. Ж о вти й і б л ак и тн и й кольори є, на мою дум ку, сим волам и ж и т т я і миру. Ж о вти й і блаки тн и й кольори є, як відомо, сим волам и ж и ття і миру. 68

з

.

Вставні слова — це слова, що виражають ставлення мовця до висловлюваного. Вставні слова не є членами речення. На письмі вставні слова виділяються комами. Розгляньте таблицю, у якій вставні слова (ВС) стоять у середині, на початку та в кінці речення.

Гербу України, справді, понад тисячу років. кінець речення початок , ВС , Справді, Гербу України понад тисячу років. ВС кінець шя Гербу України понад тисячу років, справді. початок шія ВС

Найуживаніші вставні слова Що виражають

Вставні слова

Приклади

Упевненість

звичайно, безперечно, безумовно, справді

Невпевненість

Здається, сад повесні заквітає на щастя усім і добро (Л. Забашта). на щастя, на радість, На щастя, тихий ве­ дивна річ, на жаль, на чір йде (Б. Лепкий). біду, на сором, що й казати по-моєму, кажуть, Кажуть, Балтійське море вимиває шмат­ гадаю, як відомо, ки бурштину. за словами...

Різні почуття

Належність

Порядок викладу думок Увічливість

І справді, Земля кругла, я к глобус.

очевидно, здається, може, мабуть, певно

по-перше, по-друге, по-третє, отже, наприклад, нарешті вибачте, будь ласка, прошу вас, дозвольте, якщо ваша ласка, даруйте 69

Літо бабине вгорі, от­ же, осінь на порі (0. Пархоменко). Будь ласка, зупиніть на наступній зупинці (Прохання в тран­ спорті).

144.

1. Прочитайте. Випишіть речення зі вставними словами.

Н ац іо н ал ьн и й прапор У країн и — це ж овто-блакитний стяг. В ін, я к відомо, м ає досить давнє походж ення. Ц і два кольори на гербах і прапорах наш ого славного народу використовували, безперечно, не л и ш е за часів к о зац ько ї вольності, а й за к н я ж о ї доби. 2. Поясніть, що виражають вставні слова. 145.

Спишіть, увівши в речення замість крапок вставні слова.

Чому саме ж овтий і б л ак и тн и й кольори вибрали україн ц і д л я свого прапора? Ж о вти й к о л ір — це ... к о л ір пш еничної н и ви , ... кол ір зер ­ на, що дарує життя всьому сущ ом у на зем л і. Ж овти й к о л ір — щ е ...-к о л ір ж овтогарячого сонця, без л агід н и х пром енів якого . . . н е дозрів би, не заколоси вся б ж и ттєд ай н и й хліб. А б л ак и тн и й , си н ій ко л ір про що нам говорить? Ц е ... колір' ясного, чистого, мирного неба. Ц е кол ір цариці-води. Тому ... народ У кр аїн и вибрав п оєднання ж овтого і б л ак и т­ ного кольорів д л я свого національного прапора. Довідка: аоперте, пв-дру?&, безумовно, мабуть, звичайно, справді, безперечно. < \

146.

Спишіть, виділяючи вставні слова.

Золотий тризуб н а блаки тн ом у тлі я к символ влади — дуж е давній зн ак . Його викори стовували щ е за часів К иївської Русі. Отж е наш ом у гербу більш е ти сяч і років. Д и вн а річ , чому саме тризуб вваж аю ть гербом У країни? М а­ буть тому, щ о число «три» зав ж д и в в аж ал и числом казкови м , чарівним . А щ е м ож ливо у тризубі відображ ено триєдність ж и т ­ тя: батько — м ати — ди ти н а. Вони сим волізую ть силу, мудрість і любов. Деякі слова бувають лиш е вставними: мабуть, по-перш е, по-друге, щоправда, отже. Не бувають вставними словами: навіть, майже, приблизно, принаймні, особливо. Бувають вставними словами або членами речення: правда, кажуть, може, здається, на щастя.

147.

Складіть і запишіть речення, у яких подані слова виступа­ ли б то вставними словами, то членами речення. З р а з о к . Ц я байка вам в пригоді, може, стане (Л. Глібов). Сірий вовк може бігти зі швидкістю до 90 км за годину. Зд ається, к а ж у ть , м ож е, н а щ астя. 70

148.

Спишіть. Вставні слова підкресліть.

Н ац іо н ал ьн и й гім н У кр аїн и — це, я к відомо, урочиста пісня, символ наш ої д ер ж авн о ї єдності. З ап ам ’ятай те, його написали поет П авло Ч уби н ськи й і ком позитор М ихайло В ербицький по­ над століття том у. Н а п ревелики й ж а л ь , у народній п а м ’я т і збе­ р егл ася тіл ь к и одна п о езія П авла Ч убинського, т а , н а щ астя, са­ ме вона п р и п ал а до серця всім у к р аїн ц я м . 149. 1. 2. 3. 4.

Дайте відповіді на запитання. Я к е слово н ази вається вставним? Я к у роль відіграю ть вставні слова у реченні? Я к і розділові зн ак и ставляться п ри вставних словах? Ч и є вставні слова член ам и речення? Є в українців урочисті, величні пісні. їх співають і слуха­ ють, як і Державний гімн України, стоячи. Це «Молитва за Україну», «Ой у луз.і червона калина» і пісня на Ш е в ­ ченкові слова «Реве та стогне Дніпр широкий».

§ 23. Складне речення

За будовою речення поділяються на прості і складні. Просте речення має одну граматичну основу. Складне речення містить у собі два або більше простих речень, поєднаних змістом та інтонацією.

П орівняй те: Природа налаштовуєть­ Останній місяиь осені має нестійкий ха­ ся на зимовий спочинок. рактер, ліс стає незатиш ним, природа на(П р о сте р е ч е н н я , бо має лаштовиється на зимовий лад. (Складне од н у г р а м а т и ч н у о сн о ву .) речення. У ньому три граматичні основи.) 71

)

а

Прості речення, що входять у складне, можуть поєднува­ тися: а) сполучниками і(й), а, та, але, зате, щоб, тому що; б) словами коли, який, де; в) без сполучників. Між частинами складного речення ставиться кома. Наприклад: Садок був уже пож овклий, товстий шар зов­ сім ж овтого листя Тіежав полі. Повітря було повне в о г­ кості, і д о щ мов збирався щ охвилини (Б. Грінченко).

150.

Прочитайте. Випишіть складні речення.

Л истопад — о д и н ад ц яти й м ісяц ь року й останній м ісяць осе­ ні. Н езати ш н і, непри вітн і в листопаді п ар к и , сквери, бо осінні ' дощ і й вітри гуляю ть у них. П ри рода завм и рає, і все навколо чекає зим и. 151.

Спишіть вірш. Підкресліть граматичні основи у складних реченнях. Як швидко літо пролетіло! Я к ш видко літо пролетіло! П р и й ш л а о сін н яя пора, Немов н а к р и л а х полинуло К охан е л ітечко з двора!.. Садок м арн іє потихеньку, П о ж о в кл і падаю ть ли стки , В ітрець не віє вж е тепленько, — Ж ен е понурії х м ар ки . П осох горош ок на городі, М ачок вж е цвіт давно згубив, В исокий со н яш н и к на грядц і Ж у р л и в о го л о в у с х и л и в . О л е н а П к іл к а

152.

1. Із кожної пари простих речень утворіть складні. Запишіть їх. Підкресліть граматичні основи.

1. Л истопад в У к р аїн і не зав ж д и збігається з початком падо­ листу. Т а к а назва більш е п асувала б ж овтню . 2. З а часів К и ївсько ї Р усі листопад н ази вал и груднем. Сучас­ н и й грудень м ав н азву студень. 3. У ли стоп ада н ап охваті і віз, і сани. Л истопад — вересню онук, ж овтню — син, а зи м і — рідний брат. 2. Поясніть, як ви розумієте народний вислів про листопад. 72

153.

Прочитайте. Доберіть до тексту заголовок. Запишіть склад­ ні речення, підкресліть у них головні і другорядні члени.

Н а восьме ли стоп ада припадає день Святого Д м и тр ія. Ц е свя­ то здавна ш ан у вал и в народі, о ск іл ьк и воно заверш увало хлібо­ робський р ік . З а народним и у явл ен н ям и , цей святий зам и кає землю і надає зим і право господарю вати на ній. К лю чі він три­ м ає п р и собі, доки за ним и не приїде верхи на білому к о н і вес­ н я н и й Ю рій (шостого травн я — день Святого Ю рія). За цим днем у давнину ви зн ачал и , я к и м и будуть л іто і зи м а, врож ай, п риплід худоби (За В. С курат івським ). 154.

1. Чому народ склав такі прислів’я про останній місяць осені?

Л истопад стелить землю л и стям , а грудень — снігом. Л истопад уриває д н я, а н а к л и к а є ночі. Л истопадовий день — із за я ч и й хвіст. У листопаді голо в саді. Л истопад — не лю тий, проте сп и тає, чи одягнутий, чи взу­ тий. 2. Складіть і запишіть невеликий твір про листопад, викорис­ товуючи схеми речень:

з якою метою?

Д о від к а :

просте речення у складі складного;

— просте, речення у складі складного, до якого можна поставити пит ання від іншого простого. 73

155.

Запишіть казку, замінивши малюнки словами. У складних реченнях підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені. Таємниця старого млина

Ж и в собі

> і був у нього .нТЛ . Та н ік о л и ж оден.

із зерном не п ід ’їж д ж а в до

тіл ьк и

о

От одна

, і тоді густі

нам овила

. А м ли н чомусь працю вав

І

.^ 3

& насправді. І к о л и ^ ^ ^ піш ов у

прокрали ся до

В одному

.,

*

зак ри вал и його

підгледіти, щ о ж меле а * по

,

\

і побачили чотири вели чезних

було повнісінько

, у другом у —

т а •гфЩ , у третьому — безліч

і ^і*$ ? . , а в четвертом у — & Ь •

Зрозум іли

щ

Л

5г,

->%

, гцо $ І

той ч арівн и й , а

Р® арахіс випадок горобина гуртожиток добуток

звуть

( З ж у р н а л у « П із н а й к о » )

Наголошуймо правильно!

дЗь

'Ф ? _*}!&

новий одинадцять однаковий ознака партер 74

помилка предмет приятель спина тонкйй

кілометр легкий літопис

пізнання подруга Полтавщина

хутро цілий чотирнадцять

§ 24. Речення з прямою мовою. Розділові знаки при прямій мові після слів автора і перед словами автора

156.

Прочитайте. Чи ту саму думку висловлено в обох речен­ нях? Чи однаково її передано?

1. К о зак и -зап о р о ж ц і говорили: «Н аш а хата небом кри та, землею підбита, вітром загородж ена». 2. К о зак и -зап о р о ж ц і говорили, що їх н я х а т а небом к р и та, землею підбита, вітром загородж ена.

'

Пряма мова — точно відтворене висловлювання певної особи, передане від ї ї імені. Пряма мова супроводжується словами автора, які вка­ зують, кому належить пряма мова. Наприклад: Слова автора Пряма мова В. Скуратівський пише: «На весь світ уславилась традиційна українська хата своєю ошатністю, кольоровим оздобленням, мистецькими обладунками». 75

157.

Прочитайте, спишіть. Речення з прямою мовою підкресліть.

«Зроби хату з лободи, а в чуж ую не веди», — в и м агал а м о­ лода д р у ж и н а від чо ло віка. «Своя м аза н к а л іп ш а від чуж ої світ­ л и ц і» , — відм овляв дід он укам , я к і зап рош ували ж и ти до себе. І м олода господиня, і стар и й гречкосій в в аж ал и по-справж ньо­ м у рідни м , н адій н им і зати ш н и м ж и тлом л и ш е свою особисту оселю. Вони к азал и : « Ч и я х ата, того й правда» (За В. С упруненком). Розділові знаки при прямій мові

Речення з прямою мовою можна зобразити схематично, користую чись такими умовними позначками: П

— пряма мова (завжди починається ^ літери); ІІЙ Ш — слова автора з малої літери; А — слова автора з великої літери.

з

великої

Л ис подумав: «Сьогодні гарна пора для полювання». А «£' І Н ГГ п :.......... І»■ Л ис перш ий заговорив до звірів: «Любі мої, не бійтеся ’ мене!» _________ ^ Звірі зраділи: «Так ти будеш нашим царем?» А П ~1 А : лГ _ . «Так, дітоньки», — сказав поважно Л ис Микита. «От добрий і премудрий цар!» — вигукували звірі.

«Як це йом у вдалося нас одурити?» — питали один в одного звірі.

158.

Спишіть, розставляючи потрібні розділові знаки.

Символом У к р аїн и стал а б іл а х ата. Особливо урочистим було заселен н я нової хати . Її обсипали зерном н а багатство, м аком — проти нечистої сили; проти злй х сил вносили кропиву лопух освя­ чену вербу. В ходячи в нову оселю з хлібом-сіллю в р у к ах , госпо­ дар казав Д ай ж е нам Б ож е в добрий час у новий дім увійти, хлібсіль унести! Б ер еж и Б ож е цю х ату від гром у і грози, і поту, і великого клопоту! Т ак освячували нову хату (За В. Супруненком). 76

Учителька пояснила Учням пряму мову. — Розкажи, як ти засвоїв, — П росить вона Вову. Той підвівся, посопів, Упер очі в раму. — Тому мова ця пряма, Щ о пишеться прямо. Л. Куліш-Зіньків

. Прочитайте. Випишіть вислів Тараса Шевченка про україн­ ське село. Н а весь світ уславилась трад и ц ій н а у к р аїн ськ а х ата своєю ош атністю , кольоровим оздобленням, м истец ьки м и обладунками. Став у ж е к р и л ати м Ш евчен ків вислів: «Н еначе п и сан к а се­ ло!» Н е т іл ь к и н а свята, а й у будні господарі, я к правило, бі­ л и л и хати . Зви ч ай цей сягає глибокої давнини. А рхеологічні розкоп ки в К и єв і п ідтвердж ую ть, що білили оселі щ е в десятом у-одинадцятом у століттях (В . С курат івський). 2. Випишіть із підручника «Українська література» 3-4 ви­ слови Тараса Шевченка, оформіть їх я к речення з прямою мовою.

161.

1. Прочитайте прислів’я.

1. Л іп ш а своя н ай гір ш а х ата, н іж ч у ж а н ай п р ек р асн іш а палата. 2. 3. 4. 5.

Своя х а т а — своя правда. Хоч і в брата, т а не своя хата. Д орогая та х атк а , де родила мене м атк а. Ч у ж а х а т а не гр іє.

2. Виберіть два прислів’я і запишіть їх за зразком. З р а з о к . Український народ стверджує: «Чужа хата не гріє». Український народ стверджує, що чужа хата не гріє. «Чужа хат а не гріє», — стверджує український народ. 77

І

§ 25. Діалог. Розділові знаки в діалозі

162.

1. Прочитайте. З ’ясуйте, скільки осіб бере участь у розмові. Д ерев’яні чоловічки і дівчинка

У густому-прегустому лісі, де м ай ж е ніколи не з ’я в л я л и ся лю ­ ди , ж и л о пом іж корін н я дерев п лем ’я дерев’я н и х чоловічків... Т ож зрозум іло, я к були здивовані всі чоловіч ки , кол и в їх ­ ньом у володінні з ’я в и л а с я н евели ка дівчи н ка. Вони б, м ож е, й не п ом ітили її, ал е д ів ч и н к а весь час когось гу к ал а, а потім сі­ л а під сосною й зап л ак ал а . Ч оловічки відразу ж зб ігли ся до н еї, п ри ч аївш и сь за к о р ін ­ ням дерев, почали її р о зд и вляти ся. — Щ о то? — враж ен о зап и ту вал и одні, пом ітивш и, я к із очей д ів ч и н к и кап аю ть сльози. — То, м абуть, дощ , — відповідали ін ш і. В реш ті один із н и х, н ай ц ік ав іш и й та найхоробріш ий, не витрим ав, вийш ов з-за де­ рева. — Д івч и н ко , щ о ц е в тебе таке? — зап и тав він, підставляю ­ чи тоненьку р у ч ку під світлі к р ап л и н и . — Ц е я плачу. — А щ о так е «плачу»? — п о ц ік ави вся в ідразу дерев’я н и й чо­ ловічок, бо серед його плем ені ніхто н ік о л и не п л акав. — Ц е — ко л и ллю ться сльози. — А щ о так е «сльози»? Д ів ч и н к а тіл ь к и сх л и п н у л а і п о к азал а чоловічкові на його долоню , де в ж е назбиралося світленьке озерце її сліз. — А чого у тебе л л ю ться сльози? — допитувався дерев’ян и й чоловічок, бо він , повторю ю , був дуж е ц ік ави й . 78

— Бо я заблуди лася і... і не знаю , я к ви й ти з лісу. — Ти хочеш вибратися з лісу? — враж ено перепитав чолові­ ч ок. — А хіба є на світі щ ось ін ш е, к р ім лісу? — Зви ч ай н о , є. І степи, і гори, і м оря, й океани, й м іста, і села (За т вором А . Д ім а р о ва « Д л я чого лю д и н і серце»). 2. Придумайте продовження цієї фантастичної історії, розка­ зуючи її за особами. Діалог — це різновид прямої мови, що передає розмову

двох осіб. Може супроводжуватися словами автора. Д іалог складається з реплік. Репліка — це вислів од­ ного з учасників розмови. Кожна репліка пишеться з нового рядка, без лапок, пе­ ред нею ставиться тире. Якщо перед реплікою в діалозі є слова автора, став­ ляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові.

163.

Спишіть, розставляючи розділові знаки. Підкресліть слова автора. Поясніть, якими розділовими знаками відокремлю­ ються репліки.

П овертаєм ось із Н аталочкою з п рогулян ки . Небо безхм арне, все всипане зорям и . П итаю ''''Х очеш Н аталочко я тобі дістану н ай к р ащ у зірочку Відповідь її мене здивувала Н е хочу Чому Бо я к її зн я т и з неба, то вона не буде зіркою ... 164.

Прочитайте. Визначте кількість реплік у діалозі. Спишіть, ставлячи тире перед кожною реплікою. Стоїть і гірко плаче Н адя: В іддайте булку з маслом, дядю! Т а я ж не брав, дівчатко м и л е... А ви н а н еї, дядю , сіли! Г. Б ойко

165.

1. Прочитайте за особами.

— М амо, дай цукерок! — В ізьм и собі ж м еню . — О, то к р ащ е ти д ай , у тебе ж м е н я більш а. 2. Запиш іть, замінивши діалог реченнями з прямою мовою. Введіть у речення слова ввічливості.

166.

Запишіть подані речення у формі діалогу.

Д м и три к запи тав у м ам и , чи п а м ’я тає вона вазу, я к у переда­ ють у їх н ій родині від п око л ін н я до п ок ол ін н я. М ама відповіла, щ о п ам ’ятає. Х лопчик н а це зауваж и в: «А моє п околін н я її щ ойно розбило». Мама намагається якомога раніше навчити Наталочку читати. Бабуся — лічити, виконувати арифметичні дії. І ось написали слово: «ма-ма». — Прочитай, Наталочко. Д овго дивилася дівчинка на літери і, помовчавши, ви­ палила: — Два «м» і два «а»!

167-

Запишіть веселий діалог із власного життя.

168.

Випишіть діалог з української народної казки. Поясніть розділові знаки.

Основні поняття до розділу «Синтаксис. Пунктуація» В иди речен ь

—З Г

4

З ^е м о ц ш н и м г . За складом

1з а б а р в л е н н я м „ 1 ^ грам ат ичної ■ основи:

о д но с к л а д ні , двоскладні

80

Синтаксис — ц е розділ н ау к и про м ову, щ о вивчає будову словосполучень і речень. Словосполучення ви кори стовується д л я н ази в ан н я предм е­ тів, їх н іх о зн ак, д ій . С кладається з головного і залеж ного слова. П итання

* І

V

Головне слово

З а л е ж н е слово

Речення — це слово або д ек іл ь к а слів, пов’я за н и х зм істом і грам ати чн о. Р еч ен н я ви р аж ає зак ін ч ен у д ум ку. Воно ін тон а­ ційно заверш ене. Головні члени речення п ід м ет .х т о ?

що?

присудок

що робить підмет? що з ним робиться? який він е? що він є?

Другорядні члени речення о зн а ч е н н я

який? чий? котрий?

додаток

кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на (у) кому? на (у) чому?

о б стави н а

де? куди? звідки? коли? чому? як?

З в ер тан н я і вставні слова не є ч лен ам и речення. Звертання н ази ває того, до кого звертаю ться. Вставні слова — це слова, щ о в и раж аю ть ставлен н я м овця до висловлю ваного. П р я м а м ова — точно відтворене чиєсь висловлю вання. Д іалог — це розм ова двох осіб.

6 чРілни мова-. 5 кл.

81

З а в д а н н я д л я с а м о п е р е в ір к и

169.

Виберіть правильну відповідь.

1. У як о м у р я д к у словосполучення дієслівне: а) у к р аїн ськ а мова; (б)\слухати уваж но; в) дуж е високо? 2. У як о м у р я д к у поєднання слів не є словосполученням : а) ц ік ава розповідь; б) ч и тати ц ік а в у книгу; 0 1 л іси і гори? 3. З а ем оційним забарвлен н ям реч ен н я п оділяю ться на: а) прості і складні; ' б) розповідні й о кли чн і; ^ о к л и ч н і і н еокличні. 4. З ап и т а н н я м істи ться у: п и тальн и х реченнях; б) сп он укальн и х реченнях; в) розповідн их реченнях. 5. У речен ні М о в ч а н к а гн ів гасит ь підм етом є слово: м овчанка; б) гнів; в) гасить. 6 . У як о м у речен н і гр ам ати чн а основа ск л ад ається з двох членів? (а]) Від добра добра не ш укаю ть. б) Я зи к до К и єва доведе. в) Щ астя зав ж д и треба виборю вати. 7. У реченні В с я к а п т а ш к а своє гніздо зн а є слово всяка є: (а^ додатком ; б) підметом; в) означенням . 8 . У я к о м у реченні є звертання? а) П облискую ть череш еньки в л и сті зелененькім . б) Вернусь, к а ж е , хоч п о гл ян у н а дочку, н а сина. (в) В ийди, вийди, сонечко, н а дідове полечко. 9. У як о м у реченні є однорідні члени? ^аУ, Б у л а весна весела, щ едра, м ила. б) Л ю дськи й пісенний світ розпочинається з м аминої сп іван ки . в) М ама сп іває д и ти н і п ерш у пісню , м ам а відводить упер­ ш е до ш коли . 82

10. С кладне речення: а) м ає одну гр ам ати чну основу; 6} не м ає ж одн ої грам ати чн ої основи; (0 м ає дві і більш е гр ам ати ч н и х основ. 11. П рям а м ова береться у: §1 д у ж к и ; (іо®л ап к и ; в) ти р е з обох боків. 12. Д іал о г — це: .(а^різйовид п рям ої мови, що передає розм ову двох осіб; б) приблизно передане ви словлю ван ня певної особи; в) складн е речення. 170.

6*

Складіть 5-6 речень за малюнками. Запишіть їх, підкрес­ літь головні і другорядні члени речення.

83

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 26. Звуки мови. Голосні і приголосні звуки

Е

1. Як називається розділ мовознавчої науки, у якому вивчаються звуки мови?

2

171.

2. Щ о вивчає орфоепія? 3. Щ о таке графіка? 4. У якому розділі мовознавчої науки вивчаються пра­ вила написання слів?

1. Прочитайте. Я к ви розумієте зміст другого речення?

М ова — то не просто зву к и , витворені відповідним и м ’язам и відповідн и х орган ів. Ц е — голос народу, неповторного тембру й ін то н ац ії (Б. О лій н и к ). 2. Поясніть схему. зву к и мови крики

гу р к о тін н я грому ц в ір ін ьк ан н я ш ар у дін н я листя

Зв��ки

п л еск іт хви ль

каш ляння свист хроп ін н я

ш ум вітру

172.

1. Спишіть текст. Сформулюйте основну думку, використав­

ши виділені слова. К оли н ар о д ж у ється д и ти н а, вона в ітає н аш світ к р и к о м і п л ач ем . Ц е її м ова. М аля чує голос м ам и. М ам ина мова — теж звуки. Згодом д и ти н а вп ізн ає ш ум вітру, ш ар у д ін н я л и стя, ц в і­ р ін ь к ан н я п таш о к , гу р к о тін н я грому. Мова — п о тік зву ків. К ож ен зв у к , у зя ти й окрем о, нічого не озн ачає. А ле зі зву к ів складаю ться слова. А слова утворюю ть речен н я, за допомогою я к и х м и висловлю ємо свої дум ки. 84

з

V

Звук — це найменша неподільна одиниця, яку ми вим ов­ ляємо і чуємо. Його творять мовні органи (язик, зуби, голосові з в ’язки, губи). В українській мові 38 звуків. Звуки поділяються на

голосні (6 звуків) утворюються за допомогою голосу

приголоспі (32 звуки) складаються з голосу і шуму або тільки з шуму

Голосні звуки української мови: [а ], [о ], [у], [і], [е ], [и ], а реш та — приголосні. Звуки записуєм о у квадратних дужках. Наприклад: [вода]: [в], [о ], [д ], [а].

173.

1. Прочитайте вірш. Спишіть друге речення, визначте в кож ­ ному слові голосні і приголосні звуки за зразком. З р а з о к . Жнива: [ж], [н], [в] — приголосні; [и], [а] — голосні. Паляниця

у '

У ж н и в а, у день ж а р к и й , п ісл я косовиці, ми зби рали колоски сти глої п ш ениц і. П о х вал и ли нас батьки: — Добре потрудились! То ж не просто ко л оски — булки погуби лись... П отім ми н а т ік п ри й ш л и й понесли пш еницю . К аж у ть , в полі м и зн ай ш л и ц іл у паляни ц ю . В. Шевчук 2. Які вироби із пшеничного борошна ви знаєте?

85

174.

1. Прочитайте пари слів. Як залежить значення слова від змі­

ни звука? [тут] — [кут], [кит] — [кіт], [сом] — [сам], [рак] — [мак], [гриб] — [грип], [м ити] — [лити]. 2. Випишіть слова, що позначають їстівне. 3. Користуючись орфографічним словником, доберіть пари слів, я к і різняться одним або двома звуками. Запишіть ці пари. 175.

Які фрукти й овочі ви бачите на малюнку? Запишіть їхні назви, підкресліть літери, що позначають приголосні , звуки.

Відгадайте загадки. Чому змінилося значення слів? Випи­ шіть відгадані слова, підкресліть у них приголосні. 1. Мною з С у р іч ц і ловили Те, щ о з Р, потім звар и ли . Д іти ним см акували, « Ж аль, щ о м ало», — ж ал к у в ал и . 2. Л ю блять нас усі збирати П іс л я до щ и к у в ліску, А я к п ерш ий звук забрати, Б удем п л авати в ставку. 86

(■япсі і

( ’пдпсі і п д п ^ )

у

*«Хні№0

Наварила смакоти — Морква, біб і цибулина, Будем їсти я і ти. Бурячок і капустина, -І'-'-------------------------------А сороки і ворони Будуть їсти . . . .

Щ е й картопля — шусть у горщ ик. Ну й смачний ми зварим . . . .

Б. Чепурко

Л. Вознюк (я п їг к іо д :пносіюньпг)

177.

1. Прочитайте. Випишіть слова з одним, двома, трьома, чо­ тирма голосними. У к р аїн ськи й борщ

Ви п р и й ш л и зі ш ко л и і щ е біля порога відчули зап ах см ач ­ ного м ам иного або бабусиного борщ у. Так пахне т іл ь к и у к р а їн ­ с ьк и й борщ . У ньом у зібрано чи не всі овочі, що ростуть на родю чій у к р а їн с ь к ій зем л і. Ц е к а р то п л я , к ап у ста, к васо л я, б у р я к , ц и б у л я , м о р к в а, п ом ідори , п ерец ь, за п а ш н і п етр у ш к а і кріп. С траву цю готую ть із м ’ясом — свининою , яловичиною , к у ­ рятиною — або з грибам и. Серед л іта, кол и достигаю ть пом ідо­ ри , борщ вар ять зі свіж и м и овочам и, додаю ть см етану. К ож на господиня м ає свій секрет приготування борщ у. Ц я страва бага­ т а н а вітам ін и . Х то їсть борщ , той м ає зав ж д и здоровий вигляд і м іц не здоров’я . 2. Розкаж іть, як готують борщ у вашій родині. 178.: 1. Прочитайте народні вислови про український борщ. Б орщ т а кап у ста — в х а т і не пусто. Г устий, що за тум аном дітей не видно, їж борщ із грибами та д ер ж и я зи к за зубами. Н ев ел и ка хиба, щ о в борщ і т іл ь к и одна риба. 2. Випишіть слова, у яких не збігається кількість звуків і букв (ви відчули це, вимовляючи слова). ; 179.)

Складіть якнайбільше слів, використовуючи звуки [а], [о], [м], [л], [к], [і], [с], [х], [б], [е], [в]. Простежте, щоб це бу­ ли назви продуктів харчування. Запишіть слова у дві колонки: 1) ті, що починаються на го­ лосний звук; 2) ті, що починаються па приголосний звук.

А брикос, б убли к, в ар ен и к , вар ен н я, в и ш н я , ж ел е, ірис, к а ш а , к у л іш , м ед, обід, огірок, у звар, хліб, чай. 87

М

Якби пш оно, якби сіль, То зварила б я кисіль. Якби снігу та дощу, То зварила б я борщу. Якби трохи простокваші, То зварила б горщ ик каші. Народна творчість

§ 27. Приголосні тверді і м ’які

З

* «і ^

і / П риголосні звуки бувають тверді і м ’які: сад — “ [с 'а д ']. 32

з в У

Тверді, що не мають парних м 'яких (13 звуків)

сядь

[в], [м ], [п ], [б ], [ф ], [г], [Ґ], [X], [к], [ж ], [ч], [ш ], [дж]

к Т верді 9 пар [Д] [т] [3] [С] [Ц] [Л] [Н] [ДЗ] [р ] и М ’які + 1 [Д ] [ т ] [3 '] [С ] [ ц ] [Л ] [Н ] [ДЗ] [ р ] [и] Тверді, які не мають парних м ’яких, перед і п ом ’якшу­ ються, стають напівпом ’якшеними: [за в’ір 'уха ], [ г ’іс 'т ']. [ '] — позначення м ’якості приголосного [ ’] — позначення пом ’якшення приголосного 88

г~ Прочитайте. Вкажіть, які приголосні звуки в словах твер­ ді, а які — м’які чи напівпом’якшені. В ітер, зи м а, к ін ь , село, сніг, хм ара. Спишіть. У виділених словах однією лінією підкресліть тверді приголосні, двома — м ’які, хвилястою — пом’як­ шені. Зима п р и їх ал а н а білім к о н і і п о к ри л а поля білою наміткою. У лісах заск р и п іл и сосни під вагою снігу, ріки задубіли під гос­ трим подихом зи м и (За І. Ф ранком). ; 183.

Спишіть, підкресліть м ’які приголосні.

І сонце світить, і сніг ку р и ться. Д у ж и й вітер в обм ерзлих де­ ревах. Н іде ні душ і. Л іс та поле. К уриться над полем сніг до са­ мого сонця, тум анного, завихреного клубам и сухої снігової к у ­ р я ви (За О. Гончаром). 184. 1. 2. 3. 4.

Прочитайте прислів’я. Випишіть слова, у яких немає м ’яких і пом’якшених приголосних. Б агато снігу в році — багато х л іб а н а тоці. У ночі був ін ій — Удень сніг н е випаде. З н ає сорока, де зим у зи м увати. П и щ и ть снігур — скоро зи м а буде. Відгадайте загадку. Випишіть слова з м’якими приголосними. Стало біло н авк р у ги — Я розтруш ую сніги^ Н аган яю холоди, Води сковую в л ь оди . В д р у ж б і"з д ітьм и я всім а _ ^Здогадали сь? Я — . . . .

(пжпє)

Дайте відповідь на запитання. Запишіть виділені слова, вкажіть м’які і тверді приголосні. Ч и м к ін ч ається день, а почи н ається ніч? ,87.

Відгадайте зашифровані в малюнках слова. Запишіть їх, підкресліть тверді приголосні.

89

М

Рукавички

Рукавички, рукавички, Чом у вас погана звичка? Чом учора тиш ком-ниш ком Заховалися під книжку? Чом носили вуглячок, Наробили дірочок? Вранці ж впали у корито, Бабця мусила сушити. Потім влізли у рукав, Л едве з татком розшукав. А оце під частоколом Загубили ви Миколу. Мусить він ходить без вас, Щ о б провчити вас хоч раз! В. Ладижець

§

188.

28. Д звінкі і глухі приголосні

Прочитайте казку. Поясніть, як утворюються дзвінкі і глу­ хі приголосні.

У п таш и н е царство зав італ а ф ея Ф онетика. Її п р и вітав бага­ тоголосий хор птахів. Одні співали дзвінко-дзвінко, голос ін ш и х нагадував ш ум дерев і ш елест трави. І у я в и л а Ф о н ети ка своє царство — царство зву к ів . З в у к и так само, я к і п таш и н і голоси, розрізн яю ться: одні утворилися за допомогою голосу і ш ум у, ал е в н и х п ереваж ає голос. Це д звін к і 90

приголосні. У вим ові ін ш и х зву к ів чути л и ш е ш ум . їх н ази ­ ваю ть глухи м и . Ф ея Ф он ети ка давно пом ітила, щ о д е я к і д зв ін к і і гл ухі зву­ к и — родичі. В они д у ж е сх о ж і м іж собою, я к б л и зн ята. Коли пош еп ки вим ови ш [б], чується [п]; або ск аж еш д у ж е тихо [д], а почуєш [т]. Т ак і п о п арувала їх ф ея Ф онетика. У творилося оди­ н адц ять п ар. Б ез п ар зал и ш и л о ся д ев’я ть д звін к и х приголосних і один глухи й. Д звінкі та глухі пр иго л осні (парні)

[б ]

[д]

[д ]

[ж ] [3]

[з ']

[дж]

[П]

[Т]

[т ']

[ш ] [с ]

[с ']

[ч]

[д з] [Ц ]

[ДЗ'1 [ Ц ']

[ґ] [г] [К ]

[X]

Д звінкі п р и го л осн і, щ о не м аю ть пари

[В]

[Й]

[л] [л']

[м]

[н]

[н '] [р]

[Р І

Глухий п р и го л осн и й , який не м а є пари

[ф]

189.

Відгадайте загадки. Відгадки запишіть. Якими звуками відрізняються ці слова? Визначте, які зі звуків глухі, а які — дзвінкі.

1. Я к щ о із [з] візьм еш ц е слово, в ел и к и й дощ впаде раптово. Я к т іл ь к и [з] на [с] зам ін и ш , м іж ф р у ктам и мене зустрінеш .

(^втго 1 П9П1Г£)

2. К оли я з [д] — росту на гіл ц і, К оли ж із — п л и ву по річці.

д

адшіощг 190.

(•іирги і б Р 'Ц )

Акровірш — це вірш, у якому початкові літери рядків утворю ю ть якесь слово або фразу.

Прочитайте акровірш. Відгадайте зашифроване у вірші слово. Визначте, які в ньому приголосні дзвінкі, а я к і — глухі. Ш и р яє над лісом високо. У поле заверне, щ о обіч. Л и ш т іл ь к и п р и ц іл и ться оком І зразу пірнає по здобич. К р о л ят, п таш ен ят забирає, А часом і к у р к у хапає. М . Романченко 91

Спишіть вірш. Визначте, скільки в кожному рядку глухих приголосних. Ш п ак ш п ачи сі к а ж е гнівно: «Ш ерш ень захопи в ш паківню ! Ш видш е ш и б ен и к а гнати, Ш п ач ен ят обороняти». О. К ононенко

Прочитайте вірш «Снігурі». Випишіть виділені слова в таб­ лицю. Схарактеризуйте приголосні за зразком. Зразок: Слово птиці

Д звінкі приголосні

Глухі приголосні

[п], [т], Іц]

Снігурі В л ісі, в скверах, на ал ей к ах П тиці в чорних тюбетейках. — П р и л етіл и снігурі! — Ц е зи м а н а порі... Ой, я к і вони ц ік ав і: По-смішному величаві. К аж у ть, я к щ о їх нем а, то не скоро щ е зи м а ... Сірі т а червоногруді — Дю-дю-дю, — гукаю ть, — дю-ді. А сам і а ж із тайги принесли до нас сн іги ... От за це м и їх із вами й н азиваєм снігурам и. Д . Б іл о у с

У

Горобець із білою бородою

Розбігайтесь, людоньки, хто кудою! Горобець із білою бородою! Щ о за диво дивнеє! На віку Вперш е бачу бороду отаку.

М оже, він старійш ина чи мудрець? М оже, він заслужений горобець? НІ, несе у дзьобику він п ір ’їнку, П ригодиться діточкам на перинку. Л. Костенко

Відгадайте ребуси. З відгаданими словами складіть речен­ ня. Підкресліть дзвінкі приголосні.

193.

1. Спишіть. У третьому абзаці підкресліть слова із дзвінкими приголосними, які не мають пари. К оли я снідав, над головою щ ось ц вірін ьк ал о. Глянув — си ­ н и ч ка. Н адворі було холодно, от пташ ц і й захотіл ося погрітись. А м ож е, щ е й їсти х о тіл а, бо сн іг заси пав усю зем лю , ніде й зер­ н я т к а н е знайдеш . Я п р и ч аївся. С идж у й не воруш уся (З а П . П а н ч ем ). 2. Продовжіть оповідання. 195.

1. Прочитайте. Ф аетон Ф азан купи в, в ф іларм онію спіш ив: — До вподоби так мені зв у к и ф лейти ч арівні, і ф агота, й саксоф она, ск р и п к и , арф и , ксилоф она. Л . В озню к

2.

Який звук позначає буква «еф»? Дзвінкий він чи глухшї? Чи має він пару? Де ж раки зимують?

47КАВО

Кажуть, що раки виривають глибоко нори в піску й там завмирають. Інша думка, — що раки взимку повзають по дну річки, том у знайти місце, де вони зимують, немож ­ ливо. Отож поміркуйте, чому, коли хочуть провчити, покарати когось, погрожую ть: «Я тобі покажу, де раки зимують».

§ 29. Букви г і ґ

з

^м'ят^"'

В українськом у алфавіті є дві схожі букви — г і ґ. Вони позначають на письмі різні звуки. Звук [г] утворюється низько в гортані (гарний, господар, гуляти, Кагарлик). Звук [ґ] утворюється за допом огою задньої частини язи­ ка {ґава, ґрунт, ґанок).

196.

Прочитайте слова, правильно вимовляючи [ґ].

А ґр у с, ґа з д а , ґа н о к , ґел ґо тати , ґреч н и й , ґр и н д ж о л и , ґрун т, ґу д зи к , ґу л я , д зи ґа , м ам али ґа. 197.

Прочитайте, правильно вимовляючи [г] і [ґ]. Спишіть. Ґел ґо ч у ть під горою гуси. В город забігло гусеня. — Г и л я, гиля! — гу к а Ганнуся, Його з гороху ви ган я. Н. Забіла

198.

Спишіть, підкресліть букву г однією лінією, ґ — двома. Гуси гучно ґел ґо тал и — Горобці зерно кл ю вал и . Гуси гонять горобців, Голубок н а ґа н о к сів. О. Кононенко 94

1. 2. 3. 4.

Запишіть прислів’я та приказки, Я к ви р о зу м іє т е зм іст висловів? Гончара гл и н а годує. Н аш ій Г орпині гарно і в хусти н і. Н енагріте зал ізо не зігнеш . М овчанка гн ів гасить.

ж

Прочитайте скоромовки, правильно вимовляючи [г], [ґ]. Ґудзик, ґудзик розгойдався, із ниточки обірвався, упав на цибулю, набив собі ґулю. Ґвалт!

Гуска грає на гітарі, ґелґотить гусак гагарі, горобець гука грака, ґава гатить гопака. Ю. Кругляк

І. Малкович

Спишіть. Поясніть лексичне значення виділених слів. 1. Ш к о л яр і свої ґринджоли з повіток подостаю ть і по в у л и ­ ці, мов бдж оли, до сугорбка загудуть (Я . Щ оголів). 2. К іл ь к а м л и н к ів , к р у тя ч и сь н а в ітр і, весело д еренчали, гул и , лопотіли й д зи ж ч ал и , я к ґе д зі (О. Д о нч ен ко ). 3. Р и п н ул и двері, і на ґа­ нок садового будинку, н ай бли ж чого до р ік и , вийш ов чоловік (Ю. Я рм иш ). Прочитайте і розгадайте загадки М. Пономаренко. Із словами-відгадками складіть речення. 1. — К ар-кар-кар! — З гори злетіло, А ж осика затрем тіла. П існ я л и н е без угаву. Х то співає? Звісно, . . . . 2. П ер ш и й в д ім п ускає ранок Д обрий і зати ш н и й . . . . 3. В ін п р и к р аса к о ж н ій блузці, Ц ей м ал ен ьк и й кр у гл и й . . . . (хпедЯ^) Розгадайте ребус. Слово-відгадку провідміняйте.

95

§ ЗО. А лф авіт. Співвіднош ення звуків і букв. Звукове значення букв ї , є, ю , я Український алфавіт

Вв Гг Ґґ Д д Ее Є є Жж Зз Ии (ве) (ге) (ґе) (де) (е) (є) (же) ( з е ) ( и ) .....................................

Іі

Її

(і) (ї)

Кк ЛЬ Мм Нн Оо Пп Рр 6 с Тт Уу ф'ф (йот) (ка) (ел) (ем) (єн) (о) (пе) (єр) (ес) (те) (у) (еф)

>^х (ха)

Цц (Це)

Чч

І

N

Щщ

Шш

(чє) (ша)

\

Ьь (ща) (м ’який знак)

4

4

Юю (ю)

Яя (я)

1. Чи однакова кількість звуків і букв в українській мові? 2. Щ о таке буква? 3. Чим буква відрізняється від звука?

З

Буква — це графічне зображення звука. Звук ми чуємо і

вимовляємо, а букву — пиш емо й бачимо. Не можна плу­ тати назви звуків і букв. Слово край складається із звуків [к], [р ], [а], [й ], які ми позначаємо буквами к (ка), р (ер), а, й (йот). * Сукупність букв кожної мови, які розміщ ені в певному порядку, називається алфавітом.

•14 <МСАВО^

Ж Букв усього 33

Від назв перш их двох букв різних алфавітів походять слова: абетка — від українських «а» і «бе»; алф авіт — від грецьких «альфа» і «віта»; азбука — від стар о сло в’янсь­ ких «аз» і «буки». За алфавітом подають слова в словниках, довідниках, складають списки тощо. Ви звертали увагу на розташування слів у словнику? Вони можуть починатися з однакових літер. М ісце слова визначається за алфавітним порядком наступних літер. Наприклад: давнина, давній, давнісінько.

букви на букви на м’який знак + + позначення позначення (ь), що не голосних звуків приголосних звуків позначає звука = 10 22 + + 1

=

Звуків усього

=

38

=

голосні 6

приголосні

+ +

32 96

Я к ви п о м іти л и , к іл ь к іс т ь зв у к ів і букв не зб ігається. Повної відповідності м іж зву к ам и і буквам и нем ає, том у що 1 ) ь (м ’я к и й зн ак) не позначає окремого звука:

Т ернопіль [терноп’і л ] — 9 б., 8 зв.; 2 ) буква щ п означає два зву к и [шч]:

Б а т ь к ів щ и н а [б а т 'к ’івш чи н а] — 11 б., 11 зв.; 3) зву к и [дж ], [дз] позначаю ться н а письм і двома буквам и дж, д з. Ц і ж букви позначаю ть окрем і звуки: [д] і [ж ], [д] і [з]: відж ит и [відж и ти ] — 7 б., 7 зв.; дж міль [д ж м ’іл '] — 6 б ., 4 зв.; 4) бу ква ї п означає два зв у к и — [йі]: К и їв [ки й ів] — 4 б., 5 зв.; 5) букви я , ю, є маю ть подвійне звукове зн ачен н я: я:

[йа] [а]

[у]

ю нак [й у н ак] — 4 б ., 5 зв.; Ізю м [із'у м ] — 4 б., 4 зв.;

[йе] [е]

Є впат орія [й евп ато р 'ій а] — 9 б., 11 зв.; си н є [син 'е] — 4 б., 4 зв.

[йу]

204.

Р у м у н ія [р у м у н 'ій а] — 7 б., 8 зв.; К о зя т и н [к о з’ати н ] — 7 б., 7 зв.;

Запишіть назви міст України за алфавітом.

В ін н и ц я, В а с и л ь к ів , К и їв , В о яр к а, Р івн е, К овель, Ж и то м и р , Ж м е р и н к а , Л ь вів , Х ар к ів , Одеса, Ч е р н ігів, З а п о р іж ж я , ІваноФ р ан к ів сь к , Ч ернівці,- К р и в и й Р іг , У ж город, Л у ц ьк , А лугата, Д ж ан к о й , П о л тав а, Л у ган с ьк , В ятурин, С ум и, Я го ти н , Ч е р ­ каси, Запиш іть в алфавітному порядку назви 5 -7 міст, що розта­ шовані у вашій області. 1206.

Запишіть прізвища учнів вашого класу за алфавітом.

7 «Ріднамова*. 5кл.

97

1. 2.

3. 4. 5. 6. 7. 8.

9. 10 . 11 .

12.

Прочитайте. Знайдіть порушення алфавітного порядку в переліку назв областей України. Запишіть правильно. 13. Одеська В олинська 14. П олтавська В ін н и ц ька 15. Р івн ен ська Д ніп роп етровська 16. С ум ська Д онецька 17. Т ернопільська Ж и то м и р ськ а 18. Х м ельн и ц ька З а п о р ізь к а 19. Х ерсонська З а к ар п атсь к а 20. Х ар к івськ а Іван о-Ф ран ківська 21. Ч ер каськ а К и ївськ а 22. Ч ерн івец ьк а К іровоградська 23. Ч ерн ігівська Л у ган ська 24. Л ьвівська М и колаївська З в у к о в и й за п и с сл о ва

[Полтава]

слово записується у квадратних дужках, з малої літери. Букви, що позначають звуки, між собою не з ’єднуються

[черкаси]

скісна риска над голосним позначає наголос

[л уц 'к]

менша скісна риска вгорі після приголосного означає його м ’якість

[м ’іст]

[ ’] передає пом ’якшення приголосного перед і, ю, я

[з а п о р 'Іж ’га] [:] передає довгий звук

208.

[дзиґа]

[-'~Ч дужка вгорі над дж, дз означає, що ці букви позначають один звук

[ж иетом иер]

маленька літера збоку вгорі вказує, до якого звука наближається вимова

1 . Розгадайте кросворд «Країни — сусіди України».

98

1. 2. 3. 4.

К и ш и н ів — столи ц я . . . . В арш ава — сто ли ц я . . . . М осква — столи ц я ... . Б р ати сл ава — столи ц я ... .

І

5. Б ухарест — столи ц я , 6 . Б у дап еш т — столи ц я . . . . 7. М інськ — столи ц я ... .

2. Запишіть слова-відгадки, у яких кількість букв і звуків не збігається. 209.

Зробіть звуковий запис назв країн — сусідів України. Зали­ шіть ці назви в алфавітному порядку. З £ у '( тЬ о П ольщ а, Р у м у н ія , Р осія, Б ілорусь, У горщ ина, М олдова, Сло­ ваччина. 210.

Прочитайте текст. Зробіть фонетичний розбір виділених слів за зразком.

З р а з о к . Україна [украйіна] У — [у] — голоси., ненагол. - п р и г., гл у х ., тв. - п р и г., д звін ., тв. - голосн., ненагол. - п р и г., д звін ., м ’я к . - голосн., нагол. н — [н] — п р и г., д звін ., тв. а — [а] — голосн., ненагол. 7 букв, 8 зву к ів . Н аш а В ітчи зн а, н аш а Б ат ь к ів щ и н а — м ати-У країна. В ітчи з­ ною м и називаємо У кр аїн у том у, щ о в н ій м и народи ли ся, у ній розм овляю ть рідною мовою, і все в н ій д л я нас рідне. Б атьківщ и н о ю м и називаєм о У к р аїн у том у, що в ній ж и л и н аш і б атьки і д ід и , а матір’ю — тому, щ о вона годує нас своїм хлібом , зігр іває сонцем , в тіш ає красою природи. Українська зем л я має багату історію , уславлену героїчним и подвигам и н аш и х п редків. З а к н я ж и х часів у к р аїн ськ а д ер ж а­ ва була найбільш ою в Європі.

Ж 211.

Щ о п осеред зем лі стоїть?

г ,

,

С'[м] ЯЬ9£)

хо ч не риба, є в Д ніпрі, Десні, Дінці, Д ністрі, Дунаї.

(■•[н] ‘[У] гиИо2 ) Запишіть назви міст України. Вкажіть кількість звуків і букв у кожному слові.

Грем ’я ч , К алуш , К овель, М акіїв ка, М аріуполь, О лександрія, Я м п іль, Я рем ча. 7*

99

т 212.) 1. Прочитайте звуковий запис слів. Запишіть слова буквами. [в ’ін :и ц 'а ], [д н 'іп ро], [за к ар п ат':а], [кй й івш ч и ена], [ л 'в ’ів], [узбеир е ж ’:а], [ш ч а с 'т 'а ]. 2. Складіть і запишіть речення зі словом, у якому десять зву­ ків позначаються вісьмома буквами. 213. ;

Прочитайте. Випишіть слова, у яких є букви, що познача­ ють два звуки.

Слово «У країна» означає к р аїн а, зем л я, к рай , де ж ивуть у кр а­ їнці. Ц я назва вперш е згадується 1187 року в «Руському літопи­ сі» н а означення земель К иївщ ини і П ереяславщ ини. З найдавні­ ш их часів ук р аїн ськ і зем лі м али щ е одну назву — Русь, Руська зем л я, а у кр аїн ц і н азивали себе русичами, русинам и, руськими лю дьми. У країнський народ належ и ть до слов’янських народів. П оряд з у к р аїн ц ям и на території кр аїн и м еш каю ть росіяни, по­ л я к и , білоруси, м олдавани та інш і народи (За О. К учеруком ).

§ 31. Орфограма. О знайомлення з орфографічним словником. О рф ографічна помилка

Орфограма — правильне написання слова, яке потрібно

?

о

вибрати, користую чись правилом чи допом огою орф ографічного словника. Орфографічний словник містить інформацію про пра­ вильне написання слів. Слова в ньому розміщ ені за ал­ фавітом. Орфографічна помилка — це неправильне написання слова, її позначають знаком І . 100

В иди о р ф о гр ам

Назва орфограми

Написання

1. Правопис частки не 2, Правопис апострофа 3. Подвоєні приголосні 4. Ненаголошені е, и в коренях слів 5. Букви о, а, що позначають ненаголошепі голосні ’о. Правопис префіксів роз-, без7. Правопис м ’якого знака 8. Перенос слова 214.

непомітно прислів’я, свято останній грудень, будень, весела, зима багатий, гончар розваги, безкраїй місяць сум-ний

1. Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфо­ грами .

Ось т а к (не..)пом ітно й зак ін ч и в ся р ік . Х оч народне прислів(я) і ствердж ує, щ о сум ний гр у д ..н ь у С В . . Я Т О і в буд..нь, але саме оста(нн)ій м іс я ц .. року н алаш товує кож ного з нас на в ..се­ л у хвилю . Хоч з ..м а і повертає на м ороз, проте сонце вж е йде н а літо. Ц ей м ісяц ь б ..гати й на с в ..я т а , ро(з, с)ваги. 2. Запишіть власні приклади, щоб пояснити наведені у впра­ ві орфограми. 215.

Випишіть із орфографічного словника 10 слів з орфограмою «Правопис частки не».

216.

Випишіть із орфографічного словника 10 слів з орфограмою «Правопис апострофа».

217.

Випишіть із орфографічного словника 10 слів, правопис яких видається вам складним.

218.

Відгадайте ребуси. Слова-відгадки запишіть. Укажіть у них орфограми. А=0

К=С

101

219.

Запишіть, вставляючи потрібні літери. Написання слів звірте з орфографічним словником.

1. 2. 3. 4. 5. день. 6.

Сніг у груд н і гл и б о к и й — у р о ж ай в.-сокий. Сумний грудень у свято і в буд..нь. Заступи гр у д н я д в ..р и м а, то він тобі вікн ом улізе. Грудень зем лю гр у д ..т ь і х ату остудить. Груднева дн и н а куц а: сюди тень, туди тень — т а й м ..нув Грудень — к ін ец ь р оку, а початок з..м и . Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова, поясніть орфо­ грами. С идж у я б іля п ідвіконня, К оли ди влю ся — у садку Н а гр у ш і... я б л у к а червоні В исять на сам ом у верш ку. Та от підкрався кіт-гульвіса, Н а груш у гл я н у в , я к сова, — Червоні я б л у ка зн я л и ся І — полетіли! Н у й дива! В зяв олівець я із п ен ала І записав в календарі: «Сьогодні вперш е прилітали До нас у гості снігурі». А. Качан

Запишіть загадку. Підкресліть слова, які пояснюють орфо­ граму «Правопис частки не». Т ри брати Ід у ть по світу з осені н азустріч літу. П ерш и й землю закував, л ід під ноги нам поклав. Д ругий — снігом засипає. Т ретій — віхолам и грає. Н ерозлучні три брати. Н е стрічався з н и м и ти? З а В . В ерховенем (■ п

п ш о іу

'ч и з м о

^ чи ^ д И й ^ )

Прочитайте прислів’я. Поясніть правопис виділених слів. 1. Я зи ком сяк і т а к , а ділом ніяк. 2. Не кидай слів н а вітер. 3. Н абал акав — і в торбу не вбереш . 4. Б ал ак у н — мов дірява бочка, нічого в собі не вдержить. 102

§ 32. Склад. Наголос. Основні п равила переносу

Склад —

це частина слова, яка вимовляється одним пош товхом повітря. Склад може бути утворений з од н о ­ го чи кількох звуків, один із яких о б о в ’язково є голосним: князь — 1 склад; на-род — 2 склади; Я-ро-слав — 3 склади; ар-хі-тек-ту-ра — 5 складів.

В українській мові переважають відкриті склади. 223.

Прочитайте текст. Випишіть по три односкладові, двоскла­ дові, трискладові, чотирискладові слова.

«Восьмим ди во м світу» н ази в ал и за часів К и ївської Русі к н и ги . їх лю били і високо ц ін у в ал и . У стін ах Софійського со­ бору п рац ю вала п ерш а н а Русі бібліотека. П оряд із церковною літературою ту т зб ер ігал и ся п р ац і з істо р ії, ф ілософ ії, геогра­ ф ії, астроном ії, с к л ад ал и ся п ерш і літоп и сн і зводи. П ри С оф ій­ ськом у соборі п рац ю вал а ш к о л а, де н ав ч ал и ся д іт и к и ївськ о ї зн аті (З п ід р у ч н и к а історії). 103

Спишіть. Виділені слова поділіть на склади. У стародавні часи н а зем лі не було к н и ж о к . А ле потреба п е­ редавати відомості в и н и к л а у лю дей дуж е давно. «Сторінками» найдавніш их к н и ж о к ставали к ам ен і, сокири, щ ити. П исали на всьому, бо ж не було тоді ан і паперу, ан і пер ч и олівців, не з н а ­ л и лю ди й л ітер — їх зам іню вали м алю н ки (За О. Єфімовою). Прочитайте. Виділені слова поділіть на склади. Позначте закриті (з.) і відкриті (в.) склади за зразком. в. в. в. з. З р а з о к . Кни-га, згодом. П ерш і н ап и си н аш і п ращ ури зал и ш ал и н а стін ах. Згодом п и ­ сали на гл и н я н и х табличках. З часом лю ди н ав ч и л и ся робити к н и ж к и з тон кої к о зяч о ї ш к ір и . П ерш у т а к у книжку зробили у М алій А зії, в стародавньом у П ергам і. Ч ерез те п ап ір цей н а зв а ­ л и пергаментом. А ле т а к и х к н и ж о к було м ало, бо вони потре­ бували довгої т а к о п ітк о ї п р ац і й к о ш тувал и дуж е дорого (За О. Єфімовою). 226.

Із складів побудуйте слова, які стосуються книжки.

аб, ав, га, док, зац , к а , кн и , л і, лю , м а, н ок , ра, рін, р я , сто, те, тор.

\м ч п и ^

Наголос — виділення одного зі складів у слові посиле­ ним голосом. Такий склад називається наголошеним, реш та складів у/слові — ненаголошені. В українській мові наголос вільний. Наголошеним може бути будь-який склад у слові: кнйга, пергамент, олівець.

Н аголос розрізняє:

значення слів:

ф орм и слів:

засипати — засипати, атлас — атлас, ніколи — ніколи, літа — літа;

книжки стіни — пісні — жита —

— книжки стіни, пісні, жита.

Деякі слова мають подвійний наголос: первісний, мабуть, назавжди, деревце, також.

104

Відгадайте загадку. Спишіть, над кожним багатоскладовим словом поставте наголос. Н е к у щ , а з ли сточкам и , Н е сорочка, а зш и та, Н е лю дина, а навчає. 228.

(■угпнн)

1. Поставте наголос у наведених словах. Перевірте себе за словником. Запишіть слова в три колонки з наголошеним: 1 ) першим складом; 2) другим складом; 3) третім складом.

А рахіс, в іл ь х а, гл яд ач , докум ен т, допізна, ж адібн и й , ж и тло , зам олоду, зап и тан н я , інструм ент, катал ог, к ілом етр, м ереж а, подруга, п о м и лк а, цемент. 2. Прочитайте записані слова вголос, запам’ятовуючи наго­ лоси. Спишіть, розставивши в словах наголоси. К ни ги з п а п ір усу з ’я в и л и с я в А ф риці. П и сати н а н и х було зручно, ал е через д е к іл ь к а років вони розсипались. І от у тринадцятому столітті в Європі н авчи ли ся виготовляти папір, сх о ж и й на той, я к и м ми користуємося й сьогодні (За О. Єфі.иовою). 2. Виділені слова поділіть на склади. О с н о в н і п р а в и л а п е р е н о с у с л ів

1. Частини слів з одного рядка в другий переносяться за складами: чи-та-ти, лі-те-ра. 2. Не можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один звук: хо-дж у, але під-живляти. 3. Не розривають при переносі йо: міль-йон. 4. Апостроф , м ’який знак, знак переносу, розділові знаки (крім тире) не переносяться в наступний рядок: хпоп’-ята, низь-ко. 5. Одна літера не залишається в попередньому рядку і не переноситься: олі-вець, Ма-рія. 6. Не можна переносити прізвищ а, залишаючи в п о ­ передньом у рядку ініціали, складноскорочені слова: І. Я. Франко, а не І. Я .-Ф ранко ; ДАІ, а не ДА-І. 7. У всіх інших випадках — довільний перенос: се-стра і сест-ра, близь-кий і бли-зький.

Доберіть і запишіть по 2 приклади на кожне правило пере носу слів. 105

231.

1. Прочитайте. Чого навчила вас ця історія? Доберіть до неї прислів’я, яке підтверджує головну думку. А ле ж нині неділя!

У неділю пополудні бавився Славко в саду, бігаю чи й галасу­ ючи. М ати п о к л и к а л а його до себе: — Славцю! М оже, ти б ви вчи в що назавтра? — М амунцю! — відповів хлопець. — А ле ж сьогодні неділя! М ати гл я н у л а н а сина і, нічого не ск азавш и , повільно п іш ла до хати . З а годину вбіг С лавко до світл и ц і, де бул а м ати, і спитав: — Мамуню! М оже, я б щ о попоїв? — Славцю! А ле ж сьогодні неділя! Хлопець здивовано гл ян у в н а м ам у і вим овив лиш е одне слово: — Ну? М ати усміхнулася і відповіла: — Т а к, синку! К оли н еділя не д озволяє годувати дух наукою , то т а к само не п ови н н а дозволяти годувати тіло стравою. П ісл я ц и х слів С лавко засів за к н и ж к и , вивчив задане, а від­ так дістав см ачн и й підвечірок (З а Л . С еленським ). 2. Випишіть виділені слова. Позначте в них можливий пере­ нос рискою. Чому корови не літають

— Чи чули, чи знали, чи бачили ви — Летіли у вирій ключем корови... — Неправда: бо не корови, а корови! — Хай будуть корови. Насупили брови, Наставили роги на синії хмари, Щ о їх в піднебессі паслися отари. — Обманюєш : паслися, а не паслися! — Рогами в хмари — і дощ ик полився, І впала б на землю краплинами злива, Та зливу за хвостик упіймала слива. — Та ні ж! Не упіймала, а упіймала! — Як висохла слив�� — таранею стала. — На сливі — тараня? А слива ж куди? — А сливи сховались в кущах лободи. І д овго в травиці лежали — дрижали, Від страху в землю корінцями вростали. — Обманюєш знову: в яку ще землю? 106

У землю, напевно, у теплу ріллю. — І листя зелене до неба тягли, Д о вечора біло усі зацвіли. Побачили все те корови із неба: Сади зацвіли — повертатися треба. Вить гнізда, висиджувати коров’ят. — Брехня це, бо не коров’ят, а телят. — Як грались телята — гніздо повалили, На землю зі сливи вони полетіли Униз головою , носи розплескали, Носи розплескали і плакати стали, їх м ам и-корови жаліли, втішали, З тієї пори і літать перестали. С.

М аршак (Переклад з р осій ськ о ї Н. Забіли)

§ 33, Орфоепічна помилка. Вимова наголош ених і ненаголош ених голосних і позначення їх на письмі. Н енаголош ені в коренях слів Вимовляються

Голосні

З

усі наголошені

чітко і виразно

[а], [і], [у]

чітко і виразно

[о] ненаголошений

ніколи не наближається до [а]

[о] ненаголошений перед складом з [у], [і]

нечітко, наближається до [у]

ненаголошений [е]

нечітко, наближається до [и]

ненаголошений [и]

нечітко, наближається до [е]

Прочитайте назви дорожніх знаків, правильно вимовляючи голосні звуки. Попереджувальні знаки

П ерехре­ щ ення рівнознач­ них доріг

Перехре­ щ ення з другоряд­ ною дорогою

Слизька дорога

Пішохідний перехід

107

Дорожні роботи

Д іти

233.

1. З р о б іть зв у к о в и й за п и с н а зв за б о р о н н и х д о р о ж н іх з н а к ів за

зразком З р а з о к , [вйізд заборонено] Заборонні знаки

В’їзд заборо­ нено

Рух пішохо­ дів забо­ ронено

Рух заборо­ нено

Рух м ото­ циклів заборо­ нено

Р ух на мопе­ дах заборо­ нено

2. Поясніть вимову голосних звуків.

У

Кізка

Бігла кізка по мосту, Збила куряву густу. Тут листочок, там листочок Схопить, вхопить і навскач. Он яка рогата, бач! Он яка, бач! А назустріч не орда — Суне з поля череда. Кізка вправо, кізка вліво, В неї роги — мов рогач. Он яка завзята, бач! Он яка, бач! Д е взялися пастухи, Молодці, не лінюхи, П рип’яли козу за роги. А вона у крик, у плач... Он яка завзята, бач! Он яка, бач! А. Малишко

У вага! Н е поводьтеся на дорозі, я к героїня вірш а. 108

Рух на велоси­ педах заборо­ нено

> ^ { 1.

У коренях слів з ненаголош еним [е] пиш емо букву е: 1. У буквосполученнях -ере-, -е л е -. Наприклад берегиня, лелека, пелена. 2. Якщо при зміні слова е змінюється на і: Н априклад’ осені — осінь, на печі — піч. 3. Якщо при зміні слова [е ] випадає. Наприклад палець — пальця, вітер — вітру. У коренях слів з ненаголошеним [и] пиш емо букву и: 1 .У буквосполученнях -р и -, -ЛИ-. Наприклад: бриніти, гриміти, глитати. 2. У коренях -б и р -, -д и р -, -м и р -, -п и р -, -е т и л -, якщ о далі є наголош ений [а]. Наприклад: перебираю, задираю, завмираю, запираю, застилаю. Сумнівний голосний у коренях слів можна перевірити наголосом, тобто так змінити слово, щ об [є ], [и ] звуча­ ли чітко. Наприклад: далечина — далеко, реготати — регіт, кривий — криво, випиляти — випилюю.

234.

Запишіть назви тих наказових знаків, де є ненаголошені голосні в коренях слів. Поясніть правопис. Н а к а зо в і з н а к и

ф @ 0 0 0 Рух прямо

235.

Д оріж ка д ля велосипедистів

Д оріж ка для піш оходів

Рух легкових автомобілів

Р ух по колу

1. Запишіть словосполучення, вставляючи потрібні літери.

С ..гн ал світлоф ора, уваж но д ..в и ти ся , раніш е в ..х о д и ти , мо­ лодш а с..стр а, н еслухн ян и й х л о п ..ц ь , з..л ен е д ..рево, об..реж но переходити, в ..сел и й гурт. 2. Придумайте казку про дорожні знаки, використовуючи ці словосполучення. 3. Випишіть із казки слова з ненаголошеними голосними в коренях слів. Доберіть до них такі спільнокореневі слова, щоб ненаголошений голосний був під наголосом. 109

236.

1. Розгляньте уважно малюнки. Випишіть виділені слова, поясніть правопис. Я гальмую лише заднім гальмом.

Я гальм ую лиш е

переднім гальмом.

Я г а л ь м у ю по черзі

Я г а л ь м у ю т іл ь к и перед сам ою перешкодою.

обома гал ьм ам и .

Щ об зупинитись, потрібно перестати кр у ти ти педалі, а потім гальм увати переднім чи заднім гальм ом . П ереднім гальм ом треба гальм увати м ’я к о і використовувати його переважно на повороті. Х то з д ітей гальм ує правильно? 2. Який вид транспорту обрали для себе герої коміксу? Запи­ шіть його назву. 237.

1. Поясніть правопис ненаголошених голосних у коренях слів.

Б ар и к ад а, везуть, ви вч ен н я, герой, далечін ь, дерево, д івчи н ­ к а , заборонено, к ер у вати , к р и л ати й , н ах и л и ти ся, обережно, си гн ал, тр и м ати ся. 2. Розкажіть про правила дорожнього руху для велосипедис­ тів, використовуючи подані слова. 110

§ 34. Н енаголош ені голосні, що не перевіряю ться наголосом Написання слів, які не можна перевірити наголосом , слід перевіряти за орфографічним словником, а слова ці треба запам ’ятовувати.

238.

Відгадайте ребуси. Слова-відгадки запишіть.

м =к

7 у 239.

' Щ г і о ім ґ п

’Ш

Запишіть слова. Запам’ятайте їх правопис. Яке значення мають перелічені слова? Скористайтеся тлумачним словни­ ком.

К и ш ен я, л ем іш , м етуш н я, трем тіти , чепурний.

п л ек ати , п ш ен и ц я, серпанок,

З орфографічного словника випишіть десять слів із ненаголошеними голосними, яісі не можна перевірити паголосом. Прочитайте слова, запам’ятайте їх правопис. Складіть із трьома словами на вибір речення. Запишіть їх. Поясніть ор­ фограму «Ненаголошені голосні». 'Д и п л о м ,'д и р е к т о р , к и п ар и с, л и м а н ,4м и н ули й , ц и буля, ц и м ­ бали, ч и н ара. Прочитайте уривок з вірша Д. Білоуса. Про яке правило йдеться у вірші? Перевірить неможливо ...А л е є слова, щ о в них н ап и сан н я голосних через наголос бува перевірить нем ож ливо, а тому т а к і слова п ам ’я тат и н ам важ ливо. Я вклю чаю їх у вірш : це, н ап р и к л ад , кер уват и, 111

7

це — легенд а і чекат и, £іе — лева д а і лем іш , 2. Виберіть три слова, правопис яких потрібно запам’ятати. Складіть і запишіть із ними речення. Поясніть значення цих слів. 243.

Відгадайте загадки. Слова-відгадки запишіть. Запам’ятайте правопис.

1. Ж о вте, соковите, н а д ер ев’я н к у надіте. 2. З ал ізн и й к ін ь поф арбований і гумою п ідкован ий . 3. Горбатий м іш ок н а чоти­ рьох стовпах стоїть. 4. Видно к р ай , а до нього н е дій деш . 5. От чудасія! Л еч у н а ко н і, що бігати вм іє, а стояти — ні. (■ д д и п о о и зд

•<?

- ш и о е п іо ^ і -р -р о їгд с ізд ■£ -ч ь -ід о к о и ів у

-з о н т ід у ч )

§ 35. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків 244.

Прочитайте, чітко вимовляючи приголосні звуки. С тоять під снігом сосни сонно, сидять на соснах снігурі. Санчата н а ставок з розгону скоти ли сь весело з гори, II.

З а б іл а

Тум ан в траві стеріг отару. Не дасть отару н а поталу. А тут над ставом засвітало, отара — є, ту м ан — розтанув. М . Д убов

245.

Прочитайте скоромовки. Ш иплячі вимовляйте твердо. Ч ай ц і ч а п л я чемно мовить: — Ч орногуз піш ов на лови. Ч и м ч и к у є він до ставу через лози к у ч ер яв і. О.

Кононенко

Щ и гл і в к у щ ах п и щ али , Щ оран ку сповіщ али: «В к у щ ах в ітр и щ е свищ е, Г уляє м орозищ е». Г. Б ойко

112

з

При вимові приголосні звуки можуть уподібнюватися.

^ и » чо У п о д іб н е н н я — це наближення у звучанні одного звука ■ ^М -ят^

до

ІН ШОГО.

Уподі онюються глухий звук перед дзвінким переходить у парний дзвінкий або навпаки: боротьба [б о р о д 'б а ] легко [лехко]

попередній приголосний стає м ’яким під впливом наступного: пісня [п ’ їс 'н 'а ]

у вимові близькі звуки не розрізняються:

кузня [к у з 'н 'а ]

вогко [вбхко]

різні [р 'із 'н 'і]

берешся [б е ир е с':а ] сердиться [се р д иец ':а ]

Щ о б знати., яку букву писати в словах з уподібненим и приголосним и, потрібно зм інити слово або дібрати спільнокореневе, щ об після сум нівного приголосного стояв голосний: боротьба — боротися .. легко — легенько.

1. Прочитайте. Ж и р аф а , М арфа, портф ель, р аф ін ад , телеф он, ф абрика, Ф е­ д ір , ф ільм , ф ір ан к а, форма, ф ургон, ш аф а. 2. Спишіть. Підкресліть слова, у яких є звук [ф’].

1 247,

Звук [ф ] слід вимовляти чітко і не плутати із буквосполученням хе.

Спишіть вірш. Поясніть правопис сумнівних приголосних і голосних, що виділені. Л егко, легко, а ж несміло, Л и стям липа ш елестіла. Д ва л ел еки пролітали І на л и п і спочивали. Я к лелеки полетіли, Л и п а — вслід їм ш елестіла. Г. Чубач Спишіть віршик-загадку, вибираючи з дужок потрібну букву. С трім ко вибігли н а гору Дві подру(ж , ш )к и білокорі.

8

- Р ід і іл м о в а - . 5 кл

113

І

Дощик.. їм полощ е кі(с, з)ки. Звуть п одруж ок ц и х ... бері(з, с)ки. 249.

Відгадайте ребуси. До елів-відгадок доберіть слова, що по­ яснювали б правопис сумнівного приголосного.

і

м

М

§ 36. Спрощення в групах приголосних Вимовляючи слова, потрібно уникати збігу голосних і приголосних. Якщо в словах виникає збіг приголосних, для полегшення вимови застосовую ть спрощення у групах приголосних. У групах -ждн-, -здн-, -зкн-, -скн-, -стн-, -стл- випадає середній приголосний (д, к, т): Тиждень — тижневий, проїзд — проїзний, брязкіт — брязнути, блиск — блиснути, користь — корисний, щ ас­ тя — щасливий. С прощ ення відбувається і у вимові, і на письмі. В и н я т к и : зап'ястний, кістлявий, пестливий, хвастли­ вий, хворостняк, шістнадцять; прикметники від іменників інш омовного походження (баластний, контрастний та інші). У словах агентство, альпіністський, гігантський, д и р и ­ гентський, президентський, студентський, туристський спрощ ення відбув��ється лише у вимові.

1. Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у яких відбувається спрощення. 1. Б ер еж и честь змолоду. 2. П р о їзд ван таж н ого транспорту цією вулиц ею заборонено. 3. Д обра вість п ід н ім ає, а погана — в землю вган яє. 4. Р адості багато, зате то л к у м ало. 5. В иїзд сп ла­ нуєш — ч асу не зм арнуєш . 2. З утвореними словами складіть словосполучення. 114

251.

1. Запишіть слова, що є винятком із правила про спрощення. З трьома словами складіть речення. 2. Запишіть ці речення. Поясніть орфограму «Спрощення в групах приголосних».

252.

Перепишіть, вставляючи замість крапок, де потрібно, про­ пущені букви.

1. Х то н а поріг, тому пиріг, хто від порога, том у щ ас,.л и в а дорога. 2. Х ата без господині — день без с о ..н ц я . 3. По парі п ізн ати , чим сер ..ц е к и п и т ь. 4. В ередлива к о за дуж е вовкові кор и с..н а. 5. К ращ е п із..н о , н іж н ік о л и . 6 . Д е в ел и к а рада, там п іс..н и й борщ. Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

253.

Випишіть слова з орфограмами «Ненаголошені в коренях слів», «Спрощення в групах приголосних».

0

Жаліслива жаба

*«нил°

Край берега під пнем, Замаскувавш ись куширем, Ловила жаба мух. Одну таки спіймала. Глипнула: «Мало, — каже, — мало. Якби це птах який тут призем ливсь — Дивись, Якраз би на вечерю й стало». Лелека ніби чув, спустивсь. Як Ж аба вгледіла — отетеріла. (Зеленою була — ще більш позеленіла). Під воду шмиг! Ну подругам казать: «Оце Лелеку з’їсти я хотіла, Та, бачу, так злякавсь — я й пожаліла: І^ащо сердеш ну пташку зобижать!..» ^

і м ,и ,

і її

А. Косматенко

254.

Прочитайте. Випишіть виділені слова. Обґрунтуйте спро­ щення в групах приголосних.

Р и сам и х ар ак тер у зап о р о зьк и х к о зак ів були добродуш ність, б езкори сли вість, щ едрість, схи льн ість до щ и рої друж би. Окрім того — ви сока любов до особистої свободи, через що вони волі­ ли лю ту см ерть, н іж ганебне рабство. А так о ж — гл и бока пова­ га до старих і засл у ж ен и х воїнів. 8*

115

«Хоча в (ф ті, — розповідає один із суч асн и ків, — ж и л и л ю ­ ди різного стану, але там панувала т а к а чесність і безпека, що м о ж н а було на в у л и ц і зал и ш и ти свої грош і, не боячись, що їх у кр а д уть . За б у д ь-яки й злочин проти чиєїсь власн ості гостя чи січового м еш к а н ц я негайно к а р а л и смертю» (За Д . Яворниць-

ким ).

§ 3 7 . Ч е р г у в а н н я о — а , е — і, е — и

З

При зміні форм слова та при творенні спільнокореневих слів у деяких дієсловах відбуваються такі чергування: о —>а

перед наступним складом із наголош еним а. ламати, допом огти — допом агати ;

лом ити

винятки: вимовити — вимовляти, простити — прощати, поклонитися — поклонятися ;

перед наступним складом із -а-(-я), -ува-(-юва-): бе ­ р е гти — оберігати, гребти — загрібати, укоренити — укорінювати;

е

и

перед р, л, якщо в наступному складі є наголош ений а: заберу — забирати, терти ~ стирати.

Прочитайте вголос дієслова, у яких відбуваються чергування. о

а

е —> і

е -» и

допомогти — допом агати злом ити — лам ати коти ти ся — к атати ся схопити — хапати берегти — зберігати застебнути — застібати п екти — ви п ікати ш еп тати — наш іптувати беру — забирати здерти — здирати стели ти — застилати терти — стирати 116

Спишіть. Поясніть чергування голосних у коренях виділе­ них дієслів. 1. Т ече вода в синє море, та не в и тік ає; ш у к а козак свою до­ лю, а долі нем ає. 2. А ж у р ав л і л етять собі додому клю чам и. 3. П р и л ітає зозуленька над ним и к у в а т и ... 4. Не ж ури ться К а­ тери н а — сл ізо н ьки в т и р а є ... 5. І сонце гріло, не пекло! 6 . Не в м и р ає д у ш а н аш а, н е вм ирає воля! (З тв. Т. Ш евченка). 1. Сішшіть уривок з вірша Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало». Вставте пропущені букви. О б..рнувся я на х ати — Н ем а в мене хати! Н е дав м ені Б ог нічого'... І х л и н у л и сльози, Т я ж к і сльози!.. А дівчина П ри сам ій дорозі Н едалеко коло мене П лоскінь в и б ..р ал а Та й почула, щ о я п лачу, П р и й ш л а, п р и вітал а, У т ..р а л а мої сльози І п оцілувала. 2. Поясніть орфограми у виділених словах. 1, Спишіть. До виділених слів доберіть спільнокореневі, ренях яких відбулося чергування.

V

ко­

Весело заб ри н іли струни. С тарий кобзар зн ає, що молодь л ю ­ бить. «Коло м ли н а, коло броду», «Ой л е т іл а горлиця» співає він. А д а л і я к удари ть н а всі струни: «Ой за гаєм , гаєм , гаєм зе л ен ен ьк и м ...» Х лопці і д івчата сх о п и л и ся в тан ок, аж курява п іш л а. Д о п ізн а спостерігав м али й Тарас, я к молодь танцю вала, співала на м ай д ан і. Додому прий ш ов зачаровани й м узикою і довго не м іг заснути (За Д . К расицьким ). 2. Поясніть лексичне значення слів кобзар — «Кобзар». Запишіть парами спільнокореневі слова за зразком. З р а з о к . Заганят и — загонити: а -» о К отити, відстріляти сь, розплести, допом ога, ви хоп и ти , роз­ п л ітати , сти рати , підстрели ти, к а т а т и , стерти, х ап ати , допомагати. 117

1 . Знайдіть у творах Т. Шевченка 5 -7 слів, у яких відбуваєть­ ся чергування о — а, в — і, е — и.

260.

2. Складіть і запишіть речення із цими словами. 261.

Прочитайте. Розтлумачте виділене висловлювання.

У

^ ю т Г0^

Побачила Муха Слона. — А-а, привіт, родичу! — Яка ти мені родичка? — скипів Слон. — Отакої! — образилася Муха. — А почитай лиш, що мудрі люди пишуть. Осьдечки чорним по білому: «З му­ хи зробили слона...» Почухав Слон за вухом. Нічого не вдієш. Доведеться, мабуть, родичатися з Мухою. ...Бо Слона ще змалечку привчили сліпо вірити писа­ ному. „ „ .

П. Ларін

§ 38. Ч ергування о,

Ж 3

л

е з і

1. Щ о таке склад? 2. Які склади називаються відкритими? 3. Як називається склад, що закінчується на приго л о с­ ний звук? У багатьох словах української мови о, е у відкритих скла­ дах чергуються з / в закритих при зміні форми і творенні нових слів: будова — будівник, веселий — весілля, ночі — ніч, печі — піч.

Однак / може вживатися у відкритому складі перед -ець, -ок: стілець, стіжок. о, е — відкритий склад і — закритий склад

Прочитайте текст. Змініть виділені слова так, щоб відбуло­ ся чергування о, е з і. Запишіть їх. Український віночок В іночок нагадує сонце. Його носили дівчата і т іл ь к и до зам іж ж я . В ін к и плели обов’язко во з ж и в и х квітів: к ал и н и , бар­ в ін ку , ро м аш о к, волош ок, м аку , хмелю . К ож н а к в іт к а м ає своє зн ачен н я: волош ка означає простоту і ніжність, м ак — м оло­ дість, м альва — к р асу , дзвон ик польовий — вдячність, р ом аш ­ к а — к о х ан н я і злагоду, ф іал к а — сором’язливість. П ерш ий віночок плела дівчині, м ати в три роки, а в сім років у віночок д ів ч и н і вперш е вп літали яблуневий цвіт. До вінка п р и в ’я зу в а л и стр іч к и . О. К и р и че н ко

Спишіть вірш. Підкресліть слова, у яких чергуються го­ лосні. Щ е сонечко не зійш ло, З ір к и не сховались, А до мого двору К орівки зібрались. В ийш ов з двору подивиться, Ч и усі корови, Та я к лясн ув б атіж ком , Г айда у діброви. А увечері п ізненько Г арненько ум ився, Виїв м исочку борщу Й м олочка н ап и вся. Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

Прочитайте приказки. До виділених слів доберіть спільнокореневі чи змініть форму, щоб відбулося чергування о, є з і. Запишіть ці пари. 1. С тоїть, я к н а нож ах. 2. Помічник, я к коневі заєць. 3. У перся, я к віл у нові ворота. 4. Семеро одного н е ж дуть. 119

]. Спишіть, в с т а в л я ю ч и п р о п ущ ен і б ук ви .

С воєрідним ж ін очи м обер..гом в У країні завж ди був вінок, і сьогодні, я к і в давн и н у, з ран н ього ди ти н ства к о ж н а дівчина вчиться в и н л ..та т и віночки з квітів. їх в У країні п л ..л и з різно­ го з і..л я від весни до п ізньої о с..н і. К ож н и й віночок служ ив не тіл ьк и окрасою го ло ви д ів ч и н и , в ін був зн ахарем душ і, бо в ньо­ му є чак лу н ськ а си ла, що і біль зн ім ає, і волос..я бер..ж е (За М . К рищ уком ). 2. Зробіть звуковий запис слів: сьогодні, оберіг, плест и, зілля, осінь, волосся. Спишіть. Слова в дужках поставте у потрібній формі. У ви­ ділених словах підкресліть голосні, що можуть чергува­ тися. Серед р о зм аїття в ін ків особливе місце н ал еж и ть «вінку ко­ хання ». П раво ви п літати його м али дівчата віком від т р и н ад ц я ­ ти (рік) до з а м іж ж я . Основу такого в ін ка складаю ть р о м аш ки — символ (ю ність), доброти і (ніж н ість). П ом іж р ом аш кам и вп лі­ таю ть ц в іт яблун і і виш ні. Н ад чолом — квітуче гроно к ал и н и . В інок п р и краш аю ть вуси кам и (хм іль) — символом (гнучкість) розуму (За М . К рищ уком ). Щ о б не помилятися, відмінюючи слово Ки їв , щоразу згадуйте рядок із вірша про К и їв Д митра Луценка: «Як тебе не любити, К иєве мій!». До речі, так само відмінюються слова Миколаїв — М и­ колаєва, Чугуїв — Чугуєвом.

Розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки. Підкресліть у них орфограму.

120

§ 39. Ч ергування

З

е

— о після

ж , ч, ш

Після ж , ч, ш пишеться:

О перед складом із м яким приголосним або скла­ дом з е: ожеледь, чет­ вер, вишень;

перед складом із твердим приголосним : чоло, ж ов­ тий, шолом;

Є

або

О

перед складом з и: пшениця, чотири, чорнило.

2(38.

П р о ч и т а й т е а к р о в ір ш . В и п и ш іт ь сл ова з орф ограм ою « Б у к ­ в и е, о п іс л я ж, ч, ш ».

Ж овтію ть н а дубовім вітті, О сінній час — трусить пора. Л етять вони додолу миттю , У торбу їх л існ и к збира. Д іл я н к у зн айде залю бки, І там з н и х виростуть дубки. М . Романченко 2(59.

С п и ш іт ь , в с т а в л я ю ч и п о тр іб н і б укви .

Ж у к и д зи ж ч ать в садочку літом , По стеж ці ж а б к а — п л и г та плиг! Ж ..р ж и н и к вітн у ть Ж . . В Т И М цвітом , К р у ж л яю ть б д ж ..л и біля них. Н. Забіла 270.

П р о ч и т а й т е . П р о к о м е н т у й т е н а п р и к л а д а х із ск о р о м о в к и о р ф о гр ам у « Б у к в и е, о п іс л я ж, ч, ш».

Ч орно, чорно уночі, Чорні очі у сичів. Ч орн і очі, чорні кр и л а, Ч орн а тінь усе н акри л а. Ч ерез чорних ти х сичів — Чорно, чорно уночі. Г. Чуб ач 121

271.

Перепишіть прислів’я та приказки, вставляючи пропущені слова. Поясніть написання цих слів.

1. Д е багато ..., там нем а ... . 2. Н е вчи ... їсти хл іб а ... . 3. Х ату ж ін к а з а три к у ти дер ж и ть, а ... за ... . 4. ... душ у і милом не відм иєш . 5. К ращ е тепер, н іж у ... . і Довідка: печ..ного, пташ..к, уч..ного, комаш..к, ч..ловік, ч..твертий, ч..рну, ч.жвер. 272.

1. Запишіть ребус-прислів’я.

2. Складіть і запишіть твїр-мініатюру, використовуючи слова: вечоріє, женці, повечеряти, учорашній, черствий, шершаві. 273.

Спишіть лічилку. До виділених слів доберіть спільнокореневі, у яких чергуються о з е та е з і Р аз, два, три , чот ири, К озі д зво н и ка вч е п и ли , К оза бігає, к ри ч и ть, П росить дзвон и к відчепит ь.

у 274.

Сашко. Мамо, а наша вчителька зовсім не знає тварин. Мати. Звідки ти це взяв? Сашко. Я намалював коня, а вчителька питає, що це таке.

1. Запишіть слова у дві колонки:

1) з е п ісл я ж, ч, ш; 2) з о п ісл я ж, ч, ш. III..л о м , бдж..ла, ч ..т и р и , ч е т в е р т и й , іи..рш..нь, о ж ..н и ти ся , ч ..р н о та, ж ..р д и н а , ж..ржина, ш ..сти й , д ж ..р ел о , ш ..сти ден ка. 2. Введіть виділені слова у складне речення і запишіть його. Підкресліть головні члени речення. 122

§ 40. Букви

після ж , ч, ш , у коренях слів

и, і

щ

та г ,

к, х

Після букв ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів пиш емо И: ЖИТИ> читати, широкий, щирий, кислий, хитрий, гину­ ти, хитати, щипати, кидати. Букву і пиш емо в словах, де відбувається чергування о, е з /': вхід (бо входити), вечір (бо вечори), щітка (бо щ етина ). 275.

Д о п о д а н и х с л ів д о б ер іть с п іл ь н о к о р е н е в і з д о в ід к и . П р о к о ­ м ен т у й те о р ф о гр ам у « Б у к в и и, і п іс л я ж, ч, їй, щ т а г, к, х у к о р е н я х с л ів » .

В игін, ж ін к а , к ізк а , похід, розчісувати, ш ість, щ іл и н а. Довідка: походити, вигонити, ущ елина, чесати, кози, женитися, ушестеро. З а п и ш іт ь сл о ва, в с т а в л я ю ч и п о тр іб н і б у к в и . П о я с н іт ь н а писання.

П ер еж и в ати , в ід п о ч ..н о к , Щ..ГЛИК, у к ..н у т и , п р и х ..л ь н и й , п р и х ..д , ш ..л о , щ ..п а т и , щ ..т к а , г..р к а т и . С п и ш іт ь . Н а м ісц і к р а п о к п о с та в т е п р о п у щ е н і б у к в и .

1. К лян усь родом своїм чесним , кл ян усь дідом -кріпаком , прадідом -запорож цем — не заг..н у л а іщ е честь і хоробрість. 2, Ч е­ рез це вір и ли в зорі й п рекрасн і ідеї, в ч асто т у й м уж н ість лю д­ ської душ і. 3. Ш торм не вгавав, к р и га тр о щ ..л ася одна об одну, тум ан сунувся до берега. 4 . Ж ..н к и п ід ган ял и чоловік ів, діти поруч з б атькам и п рацю вали, я к дорослі. 5. І п о д р у ж ж я П олов­ ц ів піш л о до д о м ів к и . Вони й ш ли , п рен іж н о обнявш ись, впев­ нено й др у ж н о , я к ходили ц іле ж ..т т я . 6. Н а п іск ах росте во­ щ а н к а м енш а; н а воді — кон ю ш и н а біла; н а степах — ч ..сто тіл, чебрець, х ..зу єть с я щ ..р и ц я , п о х и ту ється зм ія ч к а — ж овта, як кульбаба; а сл ава лю дська росте з єдності та відваги! (За Ю. Я н о вськи м ). П р и г а д а й т е п ’я т ь с л ів , у я к и х п іс л я ж, ч, ш, щ т а г, к, х п и ­ ш ем о і, т а с к л а д іт ь з н и м и р е ч е н н я . З а п и ш іт ь р е ч е н н я . В ід т в о р іт ь д іал о г.

Першокласниця приходить зі школи, а мама питає: — Оленко, а хто за тобою сидить? — Я не знаю, бо вчителька казала, щ о назад обертати­ ся не можна. 123

2 8 0 І 1. Знайдіть за поданим зразком слова з орфограмою «Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів». \ І ГІ ) Б Т‘ в г \к и • х ' Щ. І Т р К\ щ - - ч, и с и с и н У т 1 И/ и І І У ч д \ А, и и к т ІП 0 / щ н А л -п А 0 Р У \ т їй /' я т л к А" ) К ь л Е й и /и . сі

р

II

и

X

и

л

и

и

т

с

ТГ

и

Б

к

--- г

А" їй , -У

Спишіть, підкреслюючи в кожному рядку зайве слово. 1. ЩіСло, ч(4н, к.чстка, ч.'Іж. 2. С х.ід, в еч :.р н ій , к л д а т и , к ін с ь к и й . .3. С х.;л, г..р к а , щ ..т к а , ш к ;.л ь н и й .

281.

Читай рядки ці так і сяк — Вони не зміняться ніяк.

Ж арт — суму страж. У хижу — вужиху. Ти — щит. Ж иви ж.

А. Мойсієнко

§ 41. Н айголовніш і п равила чергування приголосних звуків

3

.

При творенні й зміні слів у корені може відбуватися чергування приголосних. 124

О сновні випадки чергувань: г о ж о з — нога, ніжка, на нозі; к о ч <-> ц — юнак, юначе, юнацький ; х <-> ш <-► с — рух, рушати, в р усі; д о д ж — ХОДИТИ, ХО ДЖ У ; т о ч — летіти, лечу, с т о щ — чистити, чищу, П <г> п л — ліпити, ліплю.

282.

Прочитайте. Випишіть виділені слова й доберіть до них та­ кі спільнокореневі чи утворіть форми слів, щоб відбулося чергування приголосних звуків. Мудра природа

Я к ж е в сувору зим ову пору ви ж и ваю ть н аш і м енш і брати? Я к почувається рослинний світ? Б агатьом допомагають виж ити лю ди, а т а к о ж природні властивості твари н і птахів. Д ея к і птахи можуть зм іню вати тем пературу тіл а, тому не охолодж у­ ються. П рирода ж и в е й п ід снігом. І взи м к у дерева, к в іт и чую ть вес­ ну. П оставте у воду гіл к у бузку чи ви ш н і — зацвіте! 283.

1. До кожного слова доберіть і запишіть пару з чергуванням приголосного. Звуки, що чергуються, підкресліть.

З р а з о к . Сніг — сніжинка. Б ерег, глади ти , їзд и ти , к а зати , к л и к ат и , п тах, пух, сидіти, ск а к а ти , увага. 2. Складіть усну розповідь про лісову прогулянку, використо­ вуючи подані слова. 284.

Прочитайте народні вислови. Випишіть слова, у яких, на вашу думку, може відбуватися чергування приголосних звуків. Поясніть правила чергування звуків.

Січневі сік ти , серпневі — пекти. К вітн еви й сн іг т а к и й , я к ж ін о ч и й плач. М иш і бігаю ть по снігу — на три валу відлигу. 285.

Спишіть, вставляючи потрібні слова з довідки.

К віти я к подарунок є виявом добрих почуттів, гарного став ­ лення до того, ком у їх дарую ть. Радісним стає будь-яке свято,

ко л и рід н і при н осять улю блені квіти . З і ... ском понований букет надає к ім н ат і святковості і зати ш к у . К віти пробудж ую ть у нас л ю д ян ість, щ ирість, . . . . Довідка: 1. Іменник друг у Н. в. мн. 2. Спільнокореневе слово до дієслова смакувати — іменник в Ор. в. одн. 3. Іменник, спільнокореневе слово до прикметника сердечний. • Коли найкраще зрізати квіти для букета? Уранці. Лілії, гвоздики — тільки-но забарвився бу­ тон; гладіолуси — коли розкрилися дві перші квітки; айстри і жорж ини — розквітлими. • У яку воду ставити квіти? У відстояну протягом доби: хлорована вода ш кідли­ ва для рослин. • Які речовини можна додати у воду з букетом, щ об кві­ ти довш е зберігали свіжість? Борну кислоту, аспірин, цукор.

286. 1. Запишіть вірш М. Воробйова. До виділених слів доберіть спільнокореневі чи змініть форму, щоб відбулося чергуван­ ня приголосних. Січень-сікач Ой багато насік, Н асік з морозу гілок Т а запріг снігура у візок, Та п р и в із до В ітра-брата, П оскладав у холодній хаті, До весни іщ е довго ж и т и , Буде ч и м у печі топити. 2. Поясніть, чим збирається топити в печі Січень-сікач. 287.

Запишіть подані словосполучення у формі місцевого від­ мінка.

Я ли н ова гіл к а , к е т я г горобини, Р ізд вя н а свічк а, тернова хус­ тк а, дрібний м а к , ч ар івн и й зап ах. 126

П р о ч и т а й т е с к о р о м о в к у вголос у ш в и д к о м у т е м п і.

у

Пилип посіяв просо, Просо поспіло, Пташки прилетіли, П росо поїли, Пилип плаче.

Відгадайте слова, зашифровані в ребусах. Запишіть їх, до­ беріть до кожного спільнокореневі чи змініть форму, щоб відбулася зміна приголосного в корені.

Г

V-

и "їй?

Д= Б

Т

” £

т

Т

г

-

1. Спишіть, ставлячи слова в дужках у потрібній формі. Ви­ діліть орфограму «Чергування приголосних». Д о р о г^ б у л а сл и зь к а , і сани й ш ли в затоки . Н а обидва боки від (дорозі), ск іл ь к и ски н еш £очЬУ,^розсте.дилоеь -поле, вкрите снігом , мов білою (скатерні)-^В асилько не (п о стер ^су ), що конд ~ ) праворуч. Трісь! Щ ось (тріщ йтя) звернули з (дорозі) і (побі в сан ях , і В асилько дав сторчак іг. | П ідвівся, (підбі?£у) ;до саней. (З ап о б іж у )''л и х о ві не ( м ^ Й і) будр) Х лопець (випряж у) кон і, сів верхи і поїхав назад по (дорса*а). ’В ін (заблудек^єь), (заплачу^). В асилькові згадалась я с н а батькова хата. Б атько та дві (сестричці) (сидйіу)' за столом, м ати подає вечерю (За М . К о­ цю бинським ). 2. Підкресліть однорідні члени речення.

§ 42. Основні п равила чергування

А ЧаО Я Р' 3

.

у

— в,

і

—й

Українська мова — одна з наймилозвучніш их мов світу. Щ о б у мовному потоці уникнути збігу кількох голосних чи приголосних, використовую ть чергування прийм ен­ ників у з в та сполучників і з й. Можуть чергуватися початкові звуки слів у — в та і — й.

Приклади

Уживаємо у

1. Якщо попереднє слово Багато троянд у вазі. закінчується на приголосний. 2. На початку речення перед У Герди калатало сер ц е приголосним и. від страху і нестримного 3. Незалежно від закінчення попереднього слова перед

бажання побачити Кая. Діти повернулися у святковому настрої.

в, ф, льв, зв, ДВ, св, тв, хе. Уживаємо в

Приклади М аленька розбійниця 1. Коли попереднє, слово закінчується на голосний. всілася в карету. 2. На початку речення перед В оленя заблищ али очі. голосним. Чергування у з в не відбувається: 1) у власних назвах: Угорщина, Ужгород, Урал. Але: Україна — Вкраїна (у поезії); 2) у словах, що вживаються тільки з в або у: вдача,

вказівка, вправа, удача, указ, ультиматум, уряд. 291.

1. Спишіть, добираючи з дужок потрібну букву.

Ж и в на світі один л и х и й троль. Я кось він бу�� (у, в) дуж е доб­ ром у гум орі, бо зробив собі дзеркало. Ц е дзеркало м ало н адзви ­ ч ай н у властивість — (у, в)се добре й прекрасне здавалося (в, у) ньому ги д ки м , а (у, в)се бридке й погане ви гл ядало прекрасним (З а Г. К. Андерсепом ). 2. Обґрунтуйте чергування. Зробіть фонетичний розбір виділе­ ного слова. 3. Пригадайте назву казки, яка так починається. 128

292.

Прочитайте, випишіть словосполучення з у чи в. Поясніть чергування.

У вели ко м у м істі ж и л о двоє м ален ьки х дітей. Вони не були родичам и , проте лю били одне одного, я к брат і сестра. їх н і бать­ к и ж и л и в м ан сардах двох сусідніх будинків. Ступивш и з якого-небудь в іко н еч к а н а ринву, м ож н а було опи н и ти ся коло су­ сідського в ік н а . Там стояли в ел и к і д ер ев’я н і я щ и к и , де росла зелень д л я страв і к у щ и к и троян д. Х лоп чи к і д ів ч и н к а дуж е лю били бігати в гості одне до одного й сидіти на м ален ьких стіл ьч и к ах під троян дам и (За Г. К. А ндерсеном ). 293.

Прочитайте пари слів. Складіть і запишіть із ними речен­ ня, вибираючи в кожному випадку потрібний варіант слова.

У зи м к у — взи м ку , ум овити — вм овити, уперед — вперед, уперта — вперта, урож ай — врож ай. В українській мові уникають насамперед збігу голосних. Пауза (розділовий знак) сприйм ається як приголосний.

Уживаємо і 1. Після пр иго л о сн о ­ го звука.

Приклади Кай і Герда сиділи й милували­ ся малюнками в книжці.

2. На початку речен­ ня.

і Кай, штовхнувши ящик ногою, вирвав дві троянди.

Уживаємо й

Приклади Маленька розбійниця витерла сльози Герді, а потім сховала обидві руки в її гарну муфточку, м ’яку й теплу.

Якщо попереднє слово закінчується на голосний.

/ з й не чергуються при зіставленні чи протиставленні (,діти і дорослі, біле і чорне) та після паузи (на письмі — після розділового знака). Наприклад: Хвіртка відчинилася, і дівчинка босоніж по­ бігла стежкою.

294.

Запишіть речення, вибравши потрібну форму слова.

1. Д іти зай ш л и до к ім н ати (у, в)двох. 2. (У, В)двох завж ди веселіш е. 3. Н астав час (у, в)гом онитися. 4. Вони (у, в т іш и л и ­ ся бабусиною казкою . 9 «Рідна мова*, 5 кл.

129

295.

Доберіть пару кожному з героїв казки. Запишіть ці пари, використовуючи сполучники і або й.

К ай , м ал ен ьк а розб ій н и ц я, ворона, принц, ф ін к а, Герда, Сні­ гова К оролева, л ап л ан д к а, принцеса, ворон, бабуся в дивному кап ел ю ш ку , троян ди , північний олень, сн іж и н ки . 296.

1. Виправте помилки, я к і порушують закон милозвучності в українській мові.

К ай складав із к р и ж и н різн і хим ерні ф ігури і ц іл і слова. Але н ія к не м іг скласти слово «вічність». А Снігова К оролева с к а за ­ ла йому: «Коли ти складеш це слово, то станеш сам собі госпо­ дар , і я подарую тобі увесь світ й новенькі ковзани». 2. Виправлений текст запишіть. 297.

1. Спишіть, розкриваючи дужки і вибираючи правильний ва­ ріант.

К ай сидів ти хи й , непоруш ний (й, І ) холодний. Тоді Герда зап л ак ал а , і її га р я ч і сльози (в, /У)ііали йом у н а груди. Вони про­ н и зал и його до самого серця. Х лопчик гл ян ув н а дівчи н ку, і|й ) і) вона засп івала йом у п ісеньку про троянди. К ай раптом гірко зап л ак ав. В ін ридав так довго (і, и ) си л ь­ но, щ о с к а л к а д зер к ал а в и тек л а з ока разом (зі, із>/'з) сльозам и. Тоді він (в ,|у )р ізн ав Герду (й,'*і) дуж е зрадів. 2. Визначте кількість звуків і букв у словах: гарячі, сльози, пісенька, сильно, дзеркало. 298. 1. 2. 3. 4. 299.

Спишіть, закінчуючи речення. Вони сиділи під троян дам и (і, й )... К ай оп ини вся в п ал ац і (і, й )... Герда довго ш у к ал а х л о п ч и ка (і, й )... Сльози полилися з очей х л о п ч и ка (і, й )... Запишіть основну думку казки Ганса Крістіана Андерсена «Снігова Королева», використовуючи словосполучення: любов і дружба, вірність і стійкість, самопожертва і від­ даність.

130

§ 43. П означення м ’якості приголосних н а письмі буквами ь , і, є, ю , я. П равила вж ивання м ’якого знака

,3 300.

В українській мові м ’якість приголосних на письмі позна­ чають: 1) буквою ь (м ’який знак): січень, льодовий; 2) буквами є, ю, я, коли вони стоять після м ’якого приголосного: синє, люди, пісня ; 3) буквою і: ліс, сірий.

1. Прочитайте. Запишіть звуковим записом виділені слова.

Січень Січень С ічень Січень

снігом січе, без снігу — січ и ся , а т и наступає —

а мороз вогнем пече. літо без хліба. до печі тули ся. мороз лю дей обійм ає. Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

301.

2. Які букви вказують на м ’якість приголосних у виділених словах? Прочитайте, випишіть із тексту слова, у яких м’якість при­ голосних позначають букви я, ь.

Січень вваж ається найхолодніш ою порою року. А дж е на цей м ісяць п р и п ад ає найбільш е м орозяних днів і снігопадів. Саме так а погода, за довголітнім и спостереж енням и, віщ увала доб­ ри й у р о ж ай , том у й к азал и : «Х вали січен ь сніговий!» Ч и м біл ь­ ш е було опадів, ти м щ едріш е зволож увалася навесні зем ля (З кн. «У країнський р ік у п р и к м ет а х і п р и к м ет н и к а х» ). 9*

'

131

Відгадайте загадіш. Зробіть звуковий запис відгадок. Ви­ значте, за допомогою яких букв у них позначено м ’якість приголосних звуків. 1. Ш ум ить, гуде і все горою іде. 2. Хто п ерш ий у хату заходить? ( '7 іО і1 ґ %

•% • П Х Ш й і9 0 £ ! ші )

П равила вживання м ’якого знака ь

, 3

,

пишеться

ь не пишеться

1. Після м’яких Д , Т , 3, с, ц, л, н: мідь, гість, зав’язь, вісь, олівець, сіль, олень.

1. Після б, П, в, м, ф: голуб, насип, любов, вісім, верф.

2. У дієсловах на -ться: вибачається, умивається.

2. Після букв ж, ч, ш, щ: ріж, річ, вишня, хвощ.

3. Після букви л, що позначає м’який приголосний, який стоїть перед іншим м’яким приголосним: їдальня, пальці,, сільський.

3. Після букви р: базар, кобзар, писар,

4. У буквосполученнях -льк-, -льч-, -льц-, -ньк-, -ньч-, -ньц лялька — ляльчин — ляльці, ненька — неньчин — неньці.

4. Після н, л у буквосполу­ ченнях - Л К - , - Л Ч - , - Л Ц - , -нк-, -нч-, -нц-: Наталка — Наталчин — Наталці, хустинка — хустинці.

Літери, після яких пишеться м ’який знак, легко запам’ятати, якщо скласти з ними речення на зразок: Нам треба д о б ре запам 'ятати ці сім літер.

Спишіть. Підкресліть слова з орфограмою м’якого знака». Поясніть правопис.

«Правопис

К олись н аш і пращ ури Н овий р ік зустрічали навесні. Із за­ провадж енням християнства в К и ївській Русі 988 року новолітуван н я перенесли н а вересень. Згодом його почали відзначати в січні. У січні святкую ть вели ке х р и сти ян ське свято — Різдво. Перепишіть. На місці крапок, де треба, вставте м’який знак. 1. Г ри ц .. зав б іл ..ш к и із м ізи н е ц .., ал е сп р ав ж ..н ій к о л я д и нец). . К олядує, я к годит.-.ся: «К оляд-коляд-коляді.ниц я!» [Д. Б іло ус). 2. П р и й ш л а осін;; см утна, при й ш ла зим а л .л о та, а сосон..ці байдуже! (О лена П ч іл к а ). 3. Н и зь к о , н и з..к о я зігн у вс.., і щ е н и ж ч е ски н ув ш ап ку . З ай ч и к весело всм іхнувс.., 132

І подав с ір е н к к у л ап к у (О лександр Олесь). гости н ..ц ів н аш ій господин..ці (Є. Г уцало). 305.

4.

Ц іл и й

м іх

1. Спишіть і відгадайте загадки Л. Вознюк.

Хто вродлива ц я п ан ян ка, Щ о сорочка ви ш и ван ка? — А я д ів ч и н к а У сти нка, Я м ален ька ... .

( юяитаяН )

Д зень-дзелень, ц інь-ц вірін ь, Д ень-деньок, тін ь-плетінь. Х то ж добродій той м ален ьки й , Щ о зробив усе м ’як ен ьки м ? В ін до «ер» подібний тр іш ки , Щ о д р ім а, задерш и н іж к у .

Смпнг п п ж .и )

2. Підкресліть орфограми «Правила вживання м’якого знака». : і;

Прочитайте. Випишіть слова, у яких м ’якість приголосно­ го передається за допомогою ь, я, ю, і. Січень Д ідусь Січень Сніговий Випустив пухнастий рій, Н аряди в у диво-ш ати П оля, діброви і хати . Сам н а с у н у в б іл у т алю З бли скіткам и із криш талю , Т еплу ш убу одягнув, Б и ті валян оч ки взув. Ой, щ и п ає л и ч ко , вуха З л а м ачуха-завірю ха. Н адулася, наче м іх, Д ме, дітей збиває з ніг. П роте х л о п ч и к и й дівчата Впевнено ведуть санчата. З гір к и лине см іх і к р и к , А мороз скри п и ть: ри п -ри п ... Б. Конярський

:Ш7.

Розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки. Поясніть пра­ вопис м ’якого знака.

133

§ 44. Сполучення

й о , ьо

Сполучення йо в українській мові вживається для позна­ чення на письмі звуків [й ], [о ] і пишеться на початку сл о ­ ва і складу: Йо-сип, міль-йон. Сполучення ьо позначає звук [о ] і м ’якість попереднього приголосного. Його пишуть у середині складу: по-льовий, сьо-год-ні, дьо-готь, дзьоб.

308.

1. Прочитайте слова. Визначте кількість звуків і букв у кож ­ ному з них.

Рай он , павільйон , льон, підйом , л ьотч и к. 2. Поясніть правило написання сполучень йо, ьо. 309.

Відгадайте загадки. Випишіть слова зі. сполученнями букв йо, ьо.

1. У трьох їдуть братці верхи н а кон ячц і. 2. Л етіл а п ти ц я по синьом у небу, розпустила к р и л а і сонце зак р и л а. 3. Хто співає, свищ е, п лаче, а ніхто його не бачить? 4. Голова вогн ян а, серце клечан е, а тіло зі всього світу. 5. Ц віте синьо, лист зелений, к в іт н и к п р и к р аш ає. Х оч мороз усе побив — його не займ ає. (■нощдсІ&с{ -д -оямо;) -р -сідіиід ■£ -тіяжх '8 'чКд9іго п іііяп'оц ■[) Утворіть слова, використовуючи схеми. Запишіть їх. йкання

2. Визначте, до яких частин мови належать записані слова. 311.

1. Утворіть із поданих груп слів два чарівних кола.

1. Б атальй он , Воробйов, Соловйов, завойований. 2. Б ульйон, й орж , йод, бойовий. 2. Запишіть іменники— власні назви. 134

312. Утворіть від поданих імен форми по батькові за зразком. З р а з о к . Сергій — Сергійович. А ндрій , М икола, О лексій, Ю рій. 313.

і . Прочитайте вірш. Із словами, у яких трапляю��ься сполу­ чення йо, складіть речення. Й о р ж а впійм ав на вудку Йосип, Схопив і зойкнув: ой-ой-ой! Н е зн ав , напевно, Й осип досі, Я к и й колю чий й о р ж и к той. Н. Забіла 2. Якими членами речення е ці слова?

314.

1. Утворіть слова, використовуючи чарівне коло. л вий син мужн Ц

ЬО

пол

тчик

го довий

2. Складіть із. утворених слів текст (5-7 речень) на тему: «Ге­ роїчний вчинок». Прочитайте скоромовку. Знайдіть слова зі сполученням ьо. Чарівна корова різнокольорова — Йшла по молоко кольоровиком. А за нею кіт, кіт: — Кольоровикам — привіт! Де ти йдеш, корово різнокольорова? — Йду по молоко кольоровиком. Кольоровий кіт, кіт, Кольоровий світ, світ —

135

Кольорова йшла собі корова, А за нею полечком кольороводонечка. Кольорова дівчинка, кольоровосонечко. Онде хата у ліску. Ходить сонце по даху: Золота діброва — різнокольорова. Б. Чепурко

316,

Спишіть, вставляючи пропущені буквосполучення. Під­ кресліть у кожному рядку зайве слово.

1. Т ..х к а є , б ад ,.р и й , м а..р . 2. С ..годні, р а ..н , ц ..го . 3. О сінн.,го, к у р ..з , бо..вого.

§ 45. П равила вж ивання апострофа

Апостроф позначає роздільну вимову звуків, використо­ 3

317.

.

вується для позначення на письмі тверд ої вимови приголосних перед буквами я, ю, є, ї. Апостроф показує, що букви я, ю, є, ї позначають два звуки. Якщо букви я, ю, є вказують на м ’якість попереднього приголосного, апос­ троф не ставиться.

1. Розгадайте загадку. Я т а к и й ж е, я к зн ак розділовий, і відомий ш к іл ьн ій дітворі. Та в словах у к р аїн ськ о ї мови Я пиш усь не внизу, а вгорі. Спробуй л и ш нап и сати «ім ’я», З р азу стану потрібним і я . Д. Білоус

2. Запишіть десять слів з апострофом. 136

П р а в о п и с а п о стр о ф а

Апостроф перед пишеться 1. Після губних б, п, в, м, ф: б’ють, п'є, кав'ярня, м ’ята, Стеф’юк 2. Після твердого р: бур’ян, пір’я, матір’ю, міжгір’я 3. Після префіксів і першої частини складних слів, які закінчуються на твердий приголосний: від’їхати, з ’єднати, об’єм, дит ’ясла, пів’яблука 4. У слові Л у к ’ян і всіх похідних від нього: Л у к ’янівка, Л ук’янченко, л у к ’янівський

Я,

Ю,

€, ї не пишеться

1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть буква, що позначає приголосний, крім р, і належить до кореня: духмяний, різдвяний, морквяний, але: верб’я, торф’який, черв’як 2. Перед буквосполученням йо: серйозний, мільйон, Воробйов 3. Після м ’якого р: буря, ряска, рюкзак

318.

Відгадайте слова, записані у схемі. Запишіть їх у два рядки: у першому — односкладові, у другому — ті, що складають­ ся більш ніж з одного складу. якоть

319.

Запишіть слова, записані у схемі. Визначте, до якої части­ ни мови належить кожне слово.

320.

Запишіть слова, записані у схемі. Порівняйте кількість зву­ ків і букв у кожному слові. Прокоментуйте висновки.

137

321.

1. С п и ш іт ь . П о я с н іт ь о р ф о гр ам у « П р ав о п и с ап о стр о ф а» .

1. К ож н е слово пахне, мов листочок м ’я ти . Т а, мов к в іт к а з короваю , п ах н е слово «мати» (Д. П а в л и ч к о ). 2. К ож не зело в бу­ к еті м ало свій символ: м ’я т а оберігала від нап асті й додавала здоров’я (Г. К орицька). 3. Волосся м и ли в к и п ’я ч е н ій воді, до­ даю чи лю бистку, м ’я ти , р ом аш ки , кроп и ви , к о р ен я лопуха, бруньок берези, звіробою. 2. Що ви знаєте про рослину, назва якої є в кожному ре­ ченні? 322.

Спишіть, вставляючи, де потрібно, апостроф. М ’я т а

О б..їхав я багато к р а ..їв . Г арн их, дивних, ц ік ав и х . Тепер у м істі ж и ву. Т а враз я згадав х л о п ..я ч і забави н а батьківськом у п о д вір ..ї. П очув т р а в .,я н и й дух. Д ух, де в ..єт ь с я м оя Рось. З а ­ дзвен іли м ені со л о в..ї, к р о п и в ..я н к и , о ч ер ет..ян к и , заворкотіли го л у б ..ята. З ап ах л и в рідном у саду р ..я с т , р у м ..я н о к , п ..яти п ерстень. І м ..я т а . Х олодна, к у ч е р ..я в а (Д. Чередниченко). Прочитайте продовження тексту «М’ята». Випишіть слова з апострофом, поясніть його вживання. Л едве зах о д ж у , було, хлоп’я м до саду, відчуваю , я к вільно д и хати . Я к п ах у ч и й холодок наповню є груди. А там л а с тів ’я оз­ веться, защ ебече, ніби щось п ром овляє. А із сусіднього саду в і­ тається дід Л у к ’ян . С кинув бриля — м ах ає. А поруч он клей виш неви й , мов п ів н и к п о л и в’я н и й . М ені все дуж ч е п ахне м ’я та . Я хочу додому. У батьків сад. П рийти і сказати : — Доброго р ан ку , м ій драголюбе! 2. Я к ви розумієте слово дриголюб? Даремні обіцянки

Учителька дорікнула п’ятикласниці: — М ар’янко, ти ж мені обіцяла вивчити вірш а на п’ят­ ницю, але слова свого не дотримала. Аж тут хтось із учнів підмітив: — Та у М ар’янки сім п ’ятниць на тиждень...

138

§ 46. Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків

н

д^°

324.

1. З яких частин складається слово беззмінний ? 2. Щ о ми називаємо коренем, префіксом, суфіксом? 3. Як називається змінна частина слова, яка служить для зв ’язку слів у реченні?

1. Прочитайте. Випишіть слово його за будовою.

з

подвоєнням букв. Розберіть

Л ік а р н я в зоопарку! Д л я кого тут вона? Л іку ю ть тут цесарку, п ін гвін а, і слона, і о л ен я рогатого, і ц а п а бородатого, ведм едя й кабана, ж и р аф у і єнота, верб лю д а й бегем ота, — і це не дивина! ...Т у т с тіл ьк и п и ску , реву, ч у ж и х пісень без нот! Т а тут не ск аж еш леву: — Р о ззяв , будь л аск а, рот! Д. Білоус

2. У виділених словах поясніть правопис ненаголошених го­ лосних. 139

*

з 7

о

Подвоєння приголосних відбувається, якщо одна частина слова закінчується, а наступна починається на той самий приголосний.

Приклади

Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних 1. Префікса і кореня

віддати (від + дати), беззвучний (без + звучний), ззаду (з + заду) 2. Кореня і суфікса законний (закон + ний), сонна (сон + на), годинник (годин +■ ник) 3. Основи дієслова на с + ся розрісся {розріс + ся), понісся (поніс + ся) 4. Кінця першої і початку другої юннат (юний + натураліст), частини складноскорочених слів міськком (міський + комітет) 325.

Запишіть слова, зашифровані в чарівних колах. Поясніть причини збігу двох однакових приголосних.

дании дзеркалення дячити

326.

_ дарувати В1Д дати ділити

відмін стін антен нии рослин щоден туман

1. Прочитайте. Випишіть слова з подвоєнням приголосних. Вечір гномів Й дуть вони один за одним, невдоволено сопуть, свар ять зорі, сніг, погоду, і котів, і довгу путь. Д у ж е добрий то народ. Просто в н и х т а к а в ж е мода: добре виховани й гном м усить буть буркотуном. У торбинках гном и ті носять сонне конф еті. Л и ш сипнуть в ш и бки вікон н і — д ітя м сн яться сни к азк о в і. І. Жиленко 2. Утворіть 5 -7 слів із подвоєнням при збігу приголосних ко­ реня і суфікса. 140

М

з»

У зоопарку

— Тату, а якщо лев із клітки вистрибне, на якому тр о ­ лейбусі мені їхати додому?

327.

Утворіть за допомогою префіксів прикметники, у яких при­ голосні подвоюються. З р а з о к . Без + зуб -> беззубий. З ак о н , зброя, зву к , зем л я, зм іст.

328.

Утворіть за допомогою суфіксів прикметники, у яких бу­ ли б подвоєні букви. З р а з о к . Сой — сонний. Д ень, осінь, кордон, диван.

329.

Спишіть, вставляючи пропущені букви.

1. Хто з..м л і д ає, тому вона в і..д ає утри чі. 2. Я к даси полю гною, то дасть хл іба в..олю , 3. Н а ч у ж и й ш м аток не р о з..я в л я й роток. 4. Л аскаве т ..л я т к о дві м атк и с..е. 5. Д л я л ю д с..кої дум ­ ки нем а в і..д а л і. 6. К і..н и й піш ом у не товариш , 7. Я кби той ро­ зум спереду, щ о т..п е р ..заду. 8. У гурті і бе..зубий собака страш ний. Народна творчість

§ 47. Вимова і написання слів із подовженими приголосними В українській мові м ’які та шиплячі приголосні між дво ­ ма голосними вимовляються подовжено і на письмі позначаються двома однаковими буквами. Подовжуються приголосні: 1) в іменниках середнього роду на -я: волосся, вугіл­ ля, обличчя, узбережжя, узвишшя] 2) в іменниках жіночого роду, що закінчуються на при­ голосний, у формі орудного відмінка (тобто відповідають на питання ким? чим?): ніччю (ніч), роллю (роль), міддю (м ід ь ). Але в словах, що закінчуються на два приголосні, подовження не відбувається: п о в іс т ь — повістю, жовч — жовчю] 3) у словах Ілля, судця, стаття, рілля, зрання, спросон­ ня, навмання, попідтинню, попідвіконню] 4) подовжується м 'який приголосний у дієслові ллю та його формах. У словах середнього роду на -я, що означають назви малят тварин: зайченя, порося, теля, щеня, подовження у вимові немає, І тому подвоєних букв не пишемо.

3 3 0 .) 1 . З а л и ш іт ь . З а п а м ’я т а й т е п р а в о п и с ц и х сл ів .

Л л є, ллю , н аллю , н ал л єш , ссавц і, л л ян и й , ввіч ли вість, бов­ в ан іє (що означає «ледве видніється»). З виділеними словами складіть і запишіть 5 речень. Накресліть у робочому зошиті таблицю. Заповніть її, доби­ раючи іменники з орфографічного словника (с. 214-217). в 3 м 0

н н н н

н н н н

я я я я

2. Поясніть, яка орфограма об’єднує ці слова.

1 2 3 4 5 6 7 8

й333.

Накресліть таблицю-сходинки та заповніть її, використову­ ючи подані тлумачення слів. л л я 1. Виоране поле. 2. Те, що за плечима не носити. н ня 3. Лице. ч ч я 4. Відсутність порядку. д Д я 5. Створення візерунку нитками н н я на тканині. ж ж я 6. Відсутність доріг. т т я 7. Тисяча років. 8. Уявлення того, чого насправді н н я не існує.

Спишіть, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, у яких відбувається подвоєння приголосних.

1. Т им м іц н іш е п ерекона(н)я, чим більш е воно зал еж и ть від почу(т)я. 2. Сором сліз, щ о (л)ю ться од безси(л)я. 3. Грала пром і(н)ям , ясн и м сам оцвітом пора(н)я роса. 4. К оли втом лю ся я ж и (т)ям щ оде(н)им, щ оде(н)им ли хом , що навколо бачу, тоді я д у м ку ш лю в світи д ал ек і, б лукає погляд м ій в к р аїн і м рії. 5. Я честь ві(д)ам ти тан у П рометею , щ о не творив своїх лю дей рабам и (3 т е. Л есі У країнки). {334.

Напишіть твір на тему «Що дає нам читання?*, використо­ вуючи подані слова.

Ч и тан н я , п и тан н я , зн ан н я, н ав ч ан н я, почуття, зуси л л я, ста­ р ан н я, у м ін н я, ф орм ування, нам аган н я. 142

335.

1. Прочитайте, випишіть слова з подвоєнням букв. Поясніть причини подвоєння.

1. Сонце — р ічкова л іл е я у довгих л л я н и х косах! 2. Сонця пром інн я л еж и ть п р я д и в ’ян е, л е ж и ть полотняне. С к іл ьк и дбай­ ливою осінню в світі п ром ін н я н аткан о. 3. А небо уночі — без­ зо р я н а р іл л я . 4. Якою гладдю виш ито сніги м айстерністю соро­ ч о ї ноги . 5. Із кором ислом по воду а ж до м о р я зір к а ходить. Л л ється чи сте срібло з відер на м ак и й к ал и н у , н а заквітчан у у м іс яц ь срібну У кр аїн у (3 т в. Є. Г уц а ла ). 2. Перше речення запишіть і підкресліть у ньому головні та другорядні члени. Спишіть, вставляючи, де потрібно, літеру. У кожному рядку підкресліть зайве слово. 1. Ж и т ..я , т в о р ін ..я , ГОРІН..Я, л и с т ..я. 2. Е м ал ..ю , р ад іст..ю , ю ніст..ю , м уж н іст..ю . 3. О сін..ю , с іл ..ю , м едал..ю , чверт..ю . Прикметник н еп р и м и р е н н и й означає «який не прим иря­ ється, якого не можна примирити»; наголош ений суфікс -енн- пиш еться з подвоєною буквою н. Слово нєприм йр е н и й означає «якого не прим ирили, який ще не прим и­ рився»; ненаголош ений суф ікс -єн- пишеться з однією буквою н. Порівняймо написання слів: нездбланий — нездоланний, незрівняний — незрівнянний, нескінчено — нескінченно, неоцінений — неоціненний.

1. До поданих слів доберіть прикметники з наголошеним суфіксом. Н едоторканий, незнйщ ений, н есказан и й , незлічен ий, нескінчений. 2. З утвореними парами слів складіть речення. Поясніть різ­ ницю в написанні та в значенні цих слів. Запишіть речення, вставивши потрібні букви. Н евпізн а(н , нн)ий в и п у скн и к ш к о л и зайш ов до учительської. Н евпізна(н, нн)ою стала н аш а відрем онтована ш к ол а. Н епримире(н, нн)і х л о п ц і готові були розпочати нову суперечку. їх н і неприм ире(н, н н )і п о гл яд и були відомі всім. Н ескінче(н, нн)а розм ова з товариш ем турбувала його. Н ескінче(н, нн)а р ік а лю д­ ської п а м ’я ті. 143

§ 48. Н аписання слів іншомовного походження П одвоєні п р и г о л о с н і в с л о в а х ін ш о м о в н о го поход ж е н н я У з а га л ь н и х н а з в а х інш омовного походження п р и го ­ лосні звичайно не подвоюються: адреса, басейн, грип, колектив, піца, сума. Лиш е деякі загальні назви зберігаю ть подвоєні букви: бонна, ванна, вілла, мадонна, манна, мулла, панна, тонна. У в л а с н и х н а з в а х інш омовного походження пишемо подвоєні б укв и }/ Голландія, Марокко, Міссурі, Ф іліппіни; Гоімм/Даррел, Керролл, Коллоді, Перро. Щ о б переконатися, чи правильно ви написали інш о­ мовне слово, варто скористатися словником.

339.

1. Розв’яж іть кросворд. 1. Англійський письменник, який писав про ж иття тварин. 2. Містечко, де минуло дитин­ ство Марка Твена. 3. Річка в Америці. 4. Французький казкар. 5. Прізвище персонажа твору Марка Твена, на захист якого став Том Сойєр. 6. Ім’я головного героя усіх творів Джоан Ролінґ. 7. Англійський письменник, який вигадав дядечка Скруджа. Ім’я та прізвище якого італійського казкаря зашифровано у виділеному рядку? Складіть три речення зі словами-відгадками кросворда. Слова іншомовного походження запишіть із можливими переносами.

Запишіть слова, що відповідають поданим значенням. По­ ясніть правопис. 1. Стиль у європейськом у м истецтві та ар х ітек ту р і, що ви р із­ н яється урочистістю , виш уканістю . 2. Вага товару з упаковкою . 3. В и хователька дітей у багати х сім ’ях. 4. Р ід за н я ть трудовою діяльністю , щ о є дж ерелом існування. Довідка: брутто, бонна, бароко, професія. 144

342.

Користуючись географічною картою, випишіть 10 власних назв із подвоєними приголосними звуками. Б у к в и и та

3^М'ЯТМ' .

«їГаво^*

/ в с л о в а х ін ш о м о в н о го п о х о д ж е н н я

В українській мові є так зване «правило д е в ’ятки». Цим правилом керуємося, коли треба написати слово іншом овного походження з буквами и та /'. \і • « ґ— У загальних назвах пиш емо и після дев яти букв: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р . , Увага! За буквою и має стояти буква, що позначає приголосний (крім й). Наприклад: бензин, директор, жирафа, оптика, ритм , синоптик, чипси, шифр. Д ев’ять букв («дев’ятку») можна запам ’ятати, вивчив­ ши таке речення: д е ти з ’ї си цю чаш у жиру? Букву і в загальних назвах пишемо: • на початку слова (інженер , іподром, історія ); • перед голосними та й (діалог, зодіак, ієрогліф , сце­ нарій) ; • після букв, що не входять у «дев’ятку» ( бізнес, епізод, мінімум, універсам). М р ій н и к

М ?

Дуже хочу я у Сочі. Там — прекрасне море,

Мама каже: — Д осить мріять, ти роби задачу,

і все літо теплий вітер лагідно говорить.

бо відправлю тебе в Чилі, де папуги плачуть...

По пероні ходять поні і таксі літають... І колібрі на балконі день і ніч співають...

Я не знаю, де те Чилі, як папуги плачуть. А щ е гірш е, що не вмію р о з в ’язать задачу. Г. Чубач

З

М ’дяж ки хо ей н н зян а к і а п о с т р о ф у с л о в а х ін ш о м о в н о го п о М ’який знак у словах інш ом овного походження п и ­ шеться після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: ательє, Лью їс, мільйон, Ньютон, Редьярд. Апостроф у словах інш омовного походження пишеться після приголосних б, п, в, м, ф, Г, К, X, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, і: В ’єтнам, ком п’ютер, кур’єр, об'єктив, П ’єр, Х ’юстон.

10 «Рідна мова», 5 кл.

145

343.

Прочитайте. Обґрунтуйте написання а та і у виділених сло­ вах. Ш импанзе П ош ирені в лісах екваторіальної Африки. Д о вж и н а т іл а — 150 см, м аса — 4 5 -5 0 кг. С плять і відпочиваю ть у гн іздах. Х арчую ть­ ся рослинною їж ею , а т а к о ж м урахам и і тер­ м ітам и . Д л я п и ття роблять собі ч аш еч ки , скручую чи листочок у конус. Д ож иваю ть до 60 років. Павіан бабуїн П ош ирені від П івнічної А нголи до П івн ічн о­ го М озамбіку, а так о ж у К ен ії та П івденному Сомалі. В ели кі твари н и масою понад 25 кг. С ам очки м ай ж е вдвічі л егш і. Древні єгиптя­ ни п о клон яли сь павіану, а трупи муміфіку­ вали. П авіан и всеїдні. У раціон входять рос­ л и н н а їжа-, я щ ір к и , ком ахи .

344.

1. Прочитайте. Випишіть географічні назви та назви порід тварин. Поясніть правопис. Перський кіт Б атьківщ и н ою породи вваж аю ть Туреччину, хоча в Європу вона потрап и л а з Ірану. Відомо до 90 різновидів ц іє ї породи. М асив­ ні, м іц н і, проп орційні, з вели ки м и круглим и очима. В трати ли здатн ість ловити м иш ей, п ац ю ків і не м ож уть ж и т и п оза домом. Спо­ к ій н і, віддані.

Парусник (кавалер) Один із н ай к р аси віш и х м етел и к ів, пош ире­ них в Індонезії, О кеанії т а П івденній А м ери­ ці. У більш ості з н и х к ін ц і зад н іх кри л в и тягн у ті в довгі хвости. Ц ьом у видові м ете­ л и к ів загрож ує в и м и р ан н я, о ск іл ьк и ліси, де вони ж и в у ть, вирубую ть. 146

Кенгуру Ж и в у ть у саван ах А встрал ії. Т рим аю ться нев ел й ки м и стадам и і харч ую ться травою . М алят винош ую ть у сум ці. К енгуру не агр е­ сивні, але за певних умов м ож уть бути н е­ безпечним и. С трибки кенгуру — одне з н ай еф ек тн іш и х видовищ у природі. Бордер-коллі Веде свій родовід від оленегінних собак, яки х свого часу завезл и до Ш отлан д ії вікін ги . З р іст — 4 8 -5 6 см. Р озум н и й , урівн оваж е­ н и й , дуж е ч у тл и ви й , не байдуж ий до похва­ л и . Ч удовий п астух. К аж у ть, що своїм п о ­ глядом він м о ж е гіп нотизувати худобу. 2. Напишіть коротку інформацію про будь-яку тварину або про вашого домашнього улюбленця. 345.

Запишіть слова, вставляючи и або і. У кожному рядку під­ кресліть зайве слово.

1. Х і.м ія , м а те м а ти к а , астрон ом ля, г ім н а с т и к а . 2. А н тар к ти д а , М адрид, Б р а з и л ія , М ар ..я. 3. В ..м п ел, о л ..м п ;.а д а , ч е м п іо н а т , еш .тет. І 346.

347.

Випишіть зі словника іншомовних слів по 10 слів на орфо­ граму «Букви и та і в словах іншомовного походження». Користуючись таблицею на сторінці 46, запишіть назви розділів мовознавчої науки. Поясніть правопис і, и.

348.

Запишіть слова у дві колонки: а) зі вставленою буквою і; б) зі вставленою буквою и. Д ж ..н е и , а р т е р ..я , д ..а л е к т , д и с т ан ц ія , с..л у ет, б..л ет, п ..л о т, ж ..р а ф а , м ..р а ж , л о г..к а , л ..н ..я , т а к с .., ж у р .., а р т ..л ер ія , в ..т р а ж , п о п у р .., д и сц и п л ін а, ч ..п си .

З

^м’я т^ ііі-

Букву у, а не ю пиш емо в словах, запозичених із французької мови, після ж, ш: парашут, журі, брош ура, а та-

кож у словах парф уми, парфумерія. 147

Основні поняття до розділу «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія»

Звуки вимовляємо і чуємо

Б укви бачимо і пиш емо ^

38 голосні 6

приголосні 32

голосні 10

3

3

приголосні 22 м’який знак

А лфавіт (абетка, азбука) — це сукупність букв (літер), розміщених у певному порядку. Склад — частина слова, яка вимовляється одним поштовхом повітря. Наголос — виділення одного зі складів у слові посиленим голосом. О рфограма — написання слова, яке треба вибрати, користуючись правилом чи за допомогою словника. Орфоепія — правила літературної вимови. Спрощення в групах приголосних 1. ж д н

2. здн 3 . СТН 4. стл

—► жн —► зн —► сн — сл

тиждень —проїзд —► перстень —► щастя —►

тижневий проїзний персня щ асливий

Основні чергування голосних Приклади Чергуються звуки гонити — ганя��и [О] - [а] плести — виплітати [е] - [і] здерти — здирати [е] — [и] воля — вільний, село — сіл [о], [е] 3 [і] вечеря — вечори [е] — [о] після ж , ч, ш Основні чергування приголосних Чергуються звуки Приклади крига — крижинка — кризі [Г ] [Ж ] [з'] [ К ] _ [ч] [ц ] бік — бічний — на боці [х] — [ш] — [с ] муха — мушка — мусі [д] — [дж] водити — воджу освіта — освічений [Т ] - [ ч ] [ст] — [щ] мостити — мощу [п] — [пл] ліпити — ліплю 148

Завдання для самоперевірки 349.

Розв’ялйть кросворд «Апостроф».

1. Те, щ о д л я лю дини най ц ін н іш е. 2. М ален ькі п тахи , я к и х вваж аю ть н ай к ращ и м и співакам и. 3. 1-ш а особа однини майбутнього часу дієслова прибити.. 4. В ерхн я ч асти н а голови від чола до потилиці. 5. Те, щ о к о ж н а лю дина отрим ує, народивш ись. 6. М олоко я так лю блю , я його щ оран ку ... .

У словах жирафа, телефон, Федір, фільм, фабрика, порт­ фель, фургон, фанера, форма, рафінад, Мирфа, фіранка знайдіть [<£>’]. Відгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки звуковим запи­ сом, схарактеризуйте приголосні звуки.

Прочитайте уривок із вірша П. Тичини. Зробіть фонетич­ ний розбір виділених слів. М и дзвін очки, Л ісові дзвін о ч ки , Славим день. Ми еп іваєм , Д звоном зустрічаєм : День! День!

149

353.

Прочитайте вірш-ребус. Випишіть зашифровані слова. По­ ясніть у них орфограми. С к іл ьки в світі є всього цікавого! С к іл ьки н а ЩлІЯг

*

Ось н а р іч ц і д и к а Ось сх и л и л ась

ІЩЄ чУДес!

£

плаває, з небес.

Весело по травах ходить літечко. Р ай дуга із р іч к и

©

п ’є.

Н . Умеров (П ереклад О. Тим охіної)

354.

Виберіть правильний варіант відповіді.

1. Ф онетика вивчає: а) зв у к и мови; б) слова я к части н и м ови; в) будову слова. 2. О рф ограф ія вивчає: а) н ап и сан н я слів; б) п р ави л а в ж и в ан н я розділових знаків; в) п р ави л а л ітературн ої вимови. 3. У к р аїн ськи й алф авіт нараховує: а) 31 букву; б) 32 букви; в) 33 букви. 4 . С к іл ь к и зву к ів у слові ґедзь? а) 3; б) 5; в) 4. 5. В к аж іть неправильно наголош ене слово: а) ш ви д ки й ; б) подруга; в) к ел и х . 6. З н ай д іть пом и лку в переносі слів: а) о лі-я; б) пра-пор; в) бур’-ян. 150

7. У я к о м у сполученні слів н еправильно вж и то сполучник і: а) А рхім ед і Г алілей; б) Степан і Богдан; в) Віра і Олена? 8 . З н ай д іть слово, у як о м у відбувається подвоєння: а) повіс(т)ю ; б) молодіс(т)ю ; в) розкі(ш )ю . 9. У як о м у слові подвоєння не відбувається: а) незліче(н)ий; б) стара(н)ий; в) здійсне(н)ість? 10. У як о м у слові інш ом овного п оходж ення вж иваєм о и : а) ж у р (і, и); б) ф (і, и )ал к а; в) Б рат(і, и)слава? 11. Зн ай д іть слово з буквоспол ученням йо: а) с..годн і; б) бад..рість; в) під..м . 12. Зн ай д іть дієслово, у я к о м у пи ш еться ь: а) см ієш ..с я ; б) д и в и ш ..с я ; в) б у дуєтеся. 13. Зн ай д іть дієслово, у яко м у а чергується з о при зм іні форм и слова чи в спільнокореневом у слові: а) зав аж ати ; б) к атати ; в) к азати . 14. Зн ай д іть слово, у яко м у е не чергується з і при зм ін і фор­ ми слова ч и в спільнокореневом у слові: а) восени; б) село; в) верх. 15. У я к о м у слові о ч ергується з і при зм ін і форм и слова чи в спільнокореневом у: а) город; б) ш овк; в) дорога? 16. Я к і зву к и чергую ться при відм іню ванні слова К и їв : а) [і] - [е]; б) [і] - [є]; в) [і] - [и]? 17. Із я к и м звуком ч ергується [г] у слові нога, я к щ о вж ити це слово в М. в.: а) г; б) з; в) ц? 18. Я к а ф орм а слова п и ш еться з ь: а) на г іл ..ц і; б) на л я л ..ц і; в) на сон ..ц і? 19. З н ай д іть слова з орфограмою «П одовж ення приголос­ них »: а) во ло с..я; б) порос..я; в) р о зр іс..я.

151

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 49. Л ексичне значення слова. Ознайомлення зі словниками

1. Які частини мови вам відомі? 2. Які частини мови належать до службових? 3. Щ о таке сам остійні частини мови?

Ж

355.

1 . Розв’яж іть кросворд.

1. П исьм ове повідом лення д л я особи або установи. 2. К олективне відвідування музею , визначного м ісця. 3. А втор м узичного твору. 4. Головне місто держ ави. 5. Б у к в а , я к а д у ж е рідко тр ап л яється _на початку слова. 6. П ерерва в н авчальн и х зак л ад ах на певний час д л я відп очин ку учнів. 7. Особа, що н ап и сала твір. 2. У першому стовпчику прочитайте назву терміна. 152

.

з

Усі слова, які вживаються в мові, становлять її словнико­ вий склад, або лексику. Кожне слово щось означає: називає предмет, дію, озна­ ку, тобто має лексичне значення. Л ексичне значення мають тільки самостійні частини мови. Наука, яка вивчає значення слів, їх уживання, називаєть­ ся лексикологією.

Словники — особливі книги, які допом агають писати правильно і красиво. Словники бувають різні. Орфографічний підказує, як правильно написати слово. У фразеологічному словнику зібрано стійкі звороти і пояснення їхнього змісту. Етимологічний словник розповідає про походження слова, а словник іншомовних слів — про чужі слова, які прийш ли в нашу мову. Словник синонімів допом ож е із кількох близьких за значенням слів дібрати те, яке найбільше підходить до змісту висловленої думки, а словник власних імен по­ яснить, звідки твоє ім ’я і що воно означає. Часто користуємося перекладними словниками, на­ приклад, англо-українським і українсько-англійським , німецько-українським і українсько-німецьким, російськоукраїнським і українсько-російським ... У тлумачному словнику знаходимо, що означає сл о ­ во, його лексичне значення.

Поясніть лексичне значення поданих слів, скориставшись тлумачним словником. В истава, ви ставк а, гал ер ея, експонат, м узей, сцена, театр. 357.

Прочитайте. Випишіть виділені слова, поясніть їх лексич­ не значення.

Одна з найулю блен іш и х вулиц ь к и я н і гостей столиці У к р а­ їни — А н д р іївськи й узвіз. Ш ан у вал ьн и ки прекрасного відві­ дую ть м у зеї, щ о розташ ован і тут (М узей однієї в у л и ц і, Будин ок-м узей М. Б у л гак о в а, М узей -м айстерня І. К авалерідзе, Н ац іон ал ьн и й м узей істо р ії У країн и ). Н а А ндріївськом у узвозі завж ди лю дно. Художники, гончарі, музиканти, колекціонери п риходять сю ди, щоб продемонструвати свої вм ін н я, талан ти, надбання. 153

358.

Прочитайте, підставляючи замість тлумачення в дужках потрібне слово з довідки.

А л у п к а. К олись ц я м ісцевість була відом а ти м , щ о тут води­ лось багато лисиць. Зубчаста верш и н а А й-П етрі приваблю є сот­ ні (лю ди, щ о подорож ую ть, поєдную чи ак ти в н и й відпочинок і п ізн ан н я, спорт). їх ц ік ави ть А л у п к и н ськ и й п ал ац -м узей , ство­ рений за проектом відомого ар х ітекто р а Едуарда Б л о р а. М ар­ м урові (струм інь води, щ о б ’є вгору або в и тік ає п ід тиском ), зим овий сад, чудовий (вел и ки й декорати вний сад з до р іж к ам и д л я п р о гу л ян о к, ал еям и , водойм ам и, м ай дан ч и кам и д л я ігор), ставки, (природні або ш тучн і водоспади уступам и) надаю ть неповторності музею. Довідка: каскад, турист, парк, фонтан. 359.

1. Прочитайте уривок з вірша Д. Білоуса- П. значення слсг° т лум ачит ь.

ічна і чи є

Б ув ає, що слово . відоме давно, • а зн ає не кож ен , іцб зн ач и ть воно. І тут у пригоді стає ви зн ач. скарбів г.аш их м овних тлум ачн и й словник. — ТараеиКу, світла твоя голова, ану, зустрічав ти, н ап р и к л ад , слова: к р а су ля , к р а со ля? С ловник розгорни — і зр азу побачиш , що зн ач ать'ао н и : к р а с у ля — красуня, к р а со ля — цвіт ок, і тут ж е: к р а с н у х а — хвороба діток.

-

Знайдіть у вірші Д. Білоуса (вправа 359) власне ім ’я. З ’ясуйте, хцо воно означає. Назвіть прізвища відомих вам історичних осіб, які мали таке ім ’я. ' 861 . ■

Ознайомтесь за тлумачним словником із значенням слів людний — людяний, т алан — талант-. Складіть і запишхть речення з кожним словом. 154

362.

П р о ч и т а й т е т е к с т . П о я с н іт ь зн а ч е н н я в и д іл е н и х сл ів .

У м ан ський п а р к «Софіївка» У м ань — одне зі старовинн их м іст У к р аїн и . З історією У м а­ н і пов’я за н і ім ен а к о зац ь к и х в а та ж к ів Ів ан а Гонти та М аксима З а л ізн я к а . М істо сл ави ться т а к о ж зн ам ен и ти м парком — «Софіївкою ». Його збудував граф П отоцький н а честь своєї дру­ ж и н и — Софії. Н а ск ел яс ти х берегах р іч к и К а м ’я н к и 1802 року постало д и ­ во з к а м ін н я , води й м ісцевих та екзоти чн и х рослин. Ц е м ал ьо в ­ ничі м ісц я, оточені басейнам и, во д о граям и . Гаї й т ін яв і алеї, ал ь тан к и , м ости, чудові м арм урові скульп тури з Іт а л ії п ри ваб­ лю ю ть відвідувачів п ар к у «Софіївка» будь-якої пори року.

.означйі та багатШ начнГ слова, я багатозначних елів у прямому і переносному значеннях ,'КЛКО

українській мові біл&шість слів мають кілька лексич­ них значень. - -і Наприклад, ст®в ©'9 ємуГя має такі значення: 1 . Назва-*планети Земля; 2. Верхній шар зем ної кори; 3. Ґрунт; 4 : Суша; 5. Країна,-край, держава. Отже, ц е слово — багатозначне. Багатозначними називаються слова, які мають кілька лексичних значень. Однозначними називаються слова, які мають одне лексичне значення. Наприклад: відмінок, лазер, магніт, міський, підручник, дивуватися. У багатозначних словах одне із значень — первинне, перш е. Його називаємо прямим значенням слова. Інші значення — вторинні, образні. їх називаємо перенос­ ними.

363.

1. Прочитайте текст із тлумачного словника.

П оле 1. Б езл іса рівни н а, р івн и й вели ки й простір. Іш о в я по­ л я м и ч и ст и м и т а ш ироким и — д а лі набрів діброву густ у т а кр а сн у (М а р к о В о вч о к ); 2. П лощ а, спеціально відведена під щ о-небудь. Н а вели ч езн о ­ м у полі аеродрому було багат о л іт а к ів (Л . П ервом айський).

3. П ростір, н а я к о м у відбувається я к а с ь д ія . К ля н усь , що т ам на полі бою, де я сьогодні ворога побив, я д и вн и й храм воздвигну... (І. Кочерга). 4. С ф ера д іяльн ості. Х о ч у оселит ися в К иєві. Б у д у працю ва­ т и на п олі к у ль т у р и (В. С ам ійленко). 5. Ч и сти й к р ай ар к у ш а паперу. П о м и л к и винесено на поле. 2. Яке із наведених значень слова поле пряме, а які — пере­ носні? Утворіть нові словосполучення, у яких виділені слова вжи­ валися б у переносному значенні. Запишіть їх. Х о л о д н и й день, р із к и й вітер, лю т и й звір , сердит ий дід, т еп ­ л а х ата, ла гід н а дівчин а. Випишіть з уривка вірша Д. Білоуса слова, які набули пе­ реносного значення. Яке пряме значення цих слів? А якісь слова обо в’язково тільки зм іню є життя живе. То й буває, що відоме слово, але значення його — нове. В нашім побуті така новинка для старих людей звучить невлад: каблуки — ш п и л ь к и , вид меблів — стінка, а портф ель квадратний — дипломат. І якби моя бабуся встали, здивувались теж би, що двірник — не людина, як вони вважали, а на склі машини очисник!

366.

Складіть кілька речень про зимові розваги дітей, викорис­ товуючи слова в переносному значенні. Підкресліть ці слова.

З(57.

До кожної пари іменників доберіть із довідки потрібний прикметник. Утворені словосполучення запишіть. Підкрес­ літь ті з них, у яких прикметники будуть ужиті в перенос­ ному значенні.

Р у к и , п ри краси; зим а, х ар актер; полин, доля; н іж , погляд; спогад, хліб; к ім н ата, настрій. Довідка: золотий, світлий, свіжий, лютий, гострий, гіркий.. 156

м<>8.

1. П р о ч и т а й т е у р и в о к з н а р о д н о ї п іс н і.

їдь, Н аталю , з нам и. Л учче буде, я к у м ам и. В нас гори золотії, В нас трави ш овковії, В нас р ік и медовії. У н и х і'ори к а м ’я н ії, У н и х трави зеленії, У н и х р ік и водянії. 2. Випишіть словосполучення з іменниками гори, трави, ріки. Поясніть уживання прикметників у переносному значенні.

§ 51. Синоніми. О знайомлення зі словником синонімів

З г

С и н о н ім и — це слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням. С иноніми вживаються в мові для чіткого й образного ви­ раження думки або уникнення повторів слів. Два і більше синонімів утворюю ть синонім ічний ряд.

(369.

Прочитайте речення. Знайдіть у них синоніми, випишіть їх.

1. Гарм идер, галас, гам у гаї (Т. Ш евченко). 2. Забарвлення неба зм ін ю ється від сонця. Ц е й зветься зірницею , світовою зо­ рею, світан ком (В. С ухо м ли н ськи й ). 3. Б агр я н ец ь вечірньої зорі п ал ав, м игтів, п ал ах ко тів (М . Баж ай). 4. Часом со п іл к а у горах заплаче, за к в и л и т ь (Б. Л еп ки й ). Складіть із поданих слів синонімічні ряди. Запишіть їх. Користуйтеся словником у додатку. Д р у ж и ти , сучасн и й, дотеперіш ній, п ри ятелю вати , м инулий, попередній, к о л и ш н ій , товари ш увати , н и н іш н ій , сьогодніш ній, тодіш ній, л ад и ти , братати ся, п ер еж и ти й , м одерний, найновітніш ий, теп еріш н ій . Спишіть вірш. Підкресліть синоніми. В атра, вогнищ е, багаття. А вогонь один? — Та ні. Р ізн і н азви , р ізн і плаття, Р ізн і л и к и вогняні.

Срібна, злотн а, пурпурова Г р ан ь-ж ари н а спалахне, Д о к и вим овиш три слова, В ибираю чи одне. Звісно, всі тр и слова добрі, А ле ти своє зн ай ди —Д ух печеної картоп лі В ньом у зали ш ив сліди. П ах н е слово те ж урбою , Д им ом осені в п олях, І м іж м атір ’ю й тобою В ньом у — найкоротш ш я ш лях. Д. Павличко 372.

1. Прочитайте тексти. У якому з них, на вашу думку, деякі слова повторюються недоречно? Обґрунтуйте відповідь.

Р озсипалось сонце пилом к віто у. Д еленим духом дихнули см ереки, зел еним см іхом за см ія л и ся трави , ніГж;ьому світі т іл ь ­ к и .дві барви: в зелен ій — зем л я , у б л ак и тн ій — небд^.. (За М . К оцю бинським ). ' ' -— С теж кою б іж и ть м ал ен ьк а д ів ч и н к а. М аленькі коси ч ки см іш но відстрибую ть н а її м ал ен ьк и х п л еч и к а х . А к віти в к л о ­ н яю ться їй своїм и м ален ьки м и голівкам и . Вона простягає до н и х м ал ен ьк і ру ки і струш ує з м ал ен ьк и х пелю сток м ален ькі к р ап ел ьки роси. 2. Виправте текст, який того потребує. Уникайте зайвих по­ вторів. 373.

3 74.

Доберіть синоніми до слова видатний. З двома-трьома. сло­ вами складіть речення. Запишіть речення, підкресліть означення. 1. Прочитайте байку Г. Сковороди в особах.

іЙ11

Олениця та Кабан

У польських та угорських горах Олениця, забачивши дом аш нього Кабана, стала вітатись: — Д оброго зд о р о в’я, пане Кабан. Радію, що вас... — Щ о ж ти, негіднице, така н е п о ш ти в а ! — крикнув, набурм осивш ись, Кабан. — Чому звеш мене Кабаном? 158

г

Хіба не відаєш, що я підвищ ений у Барани? Маю про це патент, щ о рід мій походить від н а й ш л я х е т н іш и х б о б ­ рів, а замість опанчі я для характеру ношу на людях здерту з вівці шкуру. — П ерепрош ую, ваше благородіє, — сказала О лени­ ця, — я цього не знала! М и, прості, судим о не по одягу та словах, а по справах. Ви ж так само, як і колись, риєте землю і ламаєте тини. Дай вам Б ог бути і конем!

2. Доберіть до виділених слів синоніми. 3. З ’ясуйте лексичне значення слів опанча, патент. 375. 1. 2. 3. 4. 5. 376.

Спишіть, вилучаючи з кожного рядка зайве слово. Сумний, ж у р л и в и й , невеселий, радісний. Горизонт, обрій, круговид, ви днокрай, небо. Д обре, м абуть, напевно, либонь, очевидно. С м іливий, б ал аку чи й , го вір ки й , лепетливий. С к ар ж и ти ся , рю м сати, н а р ік а ти , ж а л іти ся . 1. Прочитайте вірші. Доберіть зі словника і запишіть синоні­ ми до слова віхола.

В небі хм ара пролітала, Б іл и й п у х порозсипала. Ц е н а сан ях їхала Х уртовина-В іхола. Завірю ха в гай прийш ла Та сестрицю привела. Сніг к р у ж л я , не стелиться. Звуть сестру Х урделиця. Л. Вознюк 2. Поясніть, чому деякі слова у віршах пишуться з великої л і­ тери. 377.

1. Використовуючи синоніми жвавий, меткий, проворний, прудкий, рухливий, швидкий, напишіть твір-опис про тва­ рину. 159

§ 52. Антоніми. Ознайомлення зі словником антонімів

378.

1. Прочитайте вірш. Чому виділені слова можна об’єднати в одну пару? Очі Р ізн і очі дано лю дині, Та н е в том у р ізн и ц я — чорні ч и сині. А в чом у ж ? А в тому, я к світ вони бачать, З чого р а дію т ь, за чим вони п ла ч ут ь . Одним усе видиться чорн им , потворним , А другим — гарн им т а неповторним, А третім усе н а світі байдуж е. Н айдуж че оцих стереж и ся, м ій друж е. І. Муратов 2. Знайдіть у вірші ще одну пару слів з протилежним значен­ ням. Запишіть їх. До кожного з них доберіть по два сино­ німи. Чи можуть ці слова характеризувати людину? 160

з

'%ЛгятГ^

379.

Слова з протилежним значенням називаються а н т о н і­ м а м и . Антонімами можуть бути іменники, прикметники, дієслова, прислівники.

Спишіть. Підкресліть антоніми. Визначте, якою частиною мови вони виражені.

1. Збери, сину, всю родину, і близькую , і далекую , і вбогую, і багатую . 2. П о р о ж н я бочка гучить, а повна — м овчить. 3. П равда кривду переваж ить. 4. Згода будує, а незгода руйнує. 5. Добре вперед д и ви ти ся, ал е треба й н азад оглядатися. 6. Хто що засл у ж и в: одному ш ан а, інш ом у зневага. Народна творчість 380.

Доберіть до поданих іменників антоніми. Запишіть пари слів-антонімів.

Д ень, добро, ж и т тя , лю бов, радість, см іх, щ астя. 381.

Прочитайте. Випишіть пари слів-антонімів. Х ви ли н и радості і см утку... Ц е все — моє, І все — н авік. Б ер у з собою в даль доріг І ч ай к и плач, І ж ай ворон ка см іх, Мов той солдат — Зем лі свящ ен н у грудку. І. Муратов У словниках до слова очі подано найбільше означень, що називають почуття, психічний стан лю дини. Це ті самі означення, що й до слова людина. Справді, невипадково кажуть: «Очі — дзеркало душ і людини».

382.

1. Прочитайте слова, що характеризують вдачу, характер лю­ дини.

Б адьорий, б ал аку чи й , безпорадний, беручкий, бо язки й , ввіч­ ли ви й , вдум ли ви й , в ер тк и й , веселий, в ід вер тай , впертий, гор­ дий, грубий, заздрісн ий , зл и й , лагід н и й , м овчазний, ніж н и й , обереж ний, п отайний, п рацьовитий , см іливий, спокійний, х и т­ рий, щ и р и й . 2. Виберіть із наведених прикметників п’ять пар антонімів. Поясніть лексичне значення слів-антонімів. 161

383.

Утворіть можливі пари словосполучень з антонімами, поєд­ нуючи прикметники з потрібними іменниками, наведеними в дужках. З р а з о к . Ніж ний, різкий, грубий (голос, тканина, запах).

Н іж ний голос — грубий голос. Н іж на т к а н и н а — груба т к а н и н а . Н іж ний за п а х — р із к и й за п а х. В ели ки й , м али й , н езн ачн ий (місто, друж ба, урож ай); гострий, туп и й , обереж ний (н іж , к р и ти к а, язи к); св іж и й , черствий, старий (вітер, хліб, новини); старий, новий, м о л о д и й (чоловік, л и с т я , в зуття, календар). 2. Поясніть лексичне значення прикметників із протилежним значенням старий — молодий, старий — новий. 384.

Складіть речення, використовуючи словосполучення твер­ дий ґрунт , м ’який грунт, твердий характер, м ’який х а ­ рактер.

385.

1. Спишіть вірш. Підкресліть антоніми. Визначте, якими час­ тинами мови вони виражені. Сумно і весело! С льози і сміх! Зелено, любо, і сіється сн іг... З и м н о стан о ви ться... Трави й к в іт к и Х утко вбираю т ься в білі сви тки . Олександр Олесь

2. До виділених слів доберіть антоніми. 386.

До наведених дієслів доберіть слова з протилежним значен­ ням. Утворені пари дієслів запишіть.

Б удувати, вивозити, вип ередж ати , ворогувати, заси н ати , з а ­ бувати, см еркати. 387.

1. Утворіть стійкі порівняння.

Б іл и й я к ... Ч орн и й я к ... 2. Складіть із двома утвореними порівняннями речення. За­ пишіть їх. 388.

1. Прочитайте. Зверніть увагу на лексику, якою письменник змальовує стан природи і настрій людей.

В ран ц і ви п ли ло ясне сонечко н а погідне небо оглян ути , що зробила н іч із землею . Вітер сти х, і чистий свіж и й сніг сріблом 162

г

ся я в п ід б л ак и тн и м наметом неба. З ем л я наче вбралася н а Р із ­ дво у білу сорочку. Скоро розвиднилось. Я к и м піш ов до сусіда прохати коней. В ін мав їх а т и ш у к ати В аси лька. Олена нам оглася їх ати з ним. Весело р и п іл и сан и по сн ігу, весело бігли кон і, хоч дорога бу­ л а трохи забита. Т а невесело було н а серці в Я к и м а та в Олени (За М . К оцю бинським ). 2. Знайдіть у тексті антоніми.

§ 53. Омоніми Слова, однакові за звучанням або написанням, але р із­ ні за значенням, називаються о м о н ім а м и . Наприклад: чайка (морський водоплавний птах) — чайка (бойовий човен запорізьких козаків); коло (замкнена крива, щ о має форму кільця) — коло (хоровий танець) — коло (прийменник).

389.

1. Прочитайте уривки з віршів. З ’ясуйте лексичне значення виділених слів. В аси льки у полі, в аси л ьки у полі, і у тебе, м и л а , васи л ьки з-під в ій ... В. Сосюра

Вдаримо гучно м и дзвон ам и, — всесвіт обійде л у н а ... В. Чумак

Н ічого не треба, нічого не хочу від світу, Л и ш ен ь аби м а т и на білом у світі ж и л а. С. П уш ик

2. Доберіть до виділених слів омоніми. Введіть їх у речення. . 390.}

Спишіть пари словосполучень з омонімами. Визначте, як и ­ ми частинами мови є омоніми. г

Веселі д іти — нікуди діти; ш ви дки й п отяг — п отяг до м а­ лярства; р ід н а м ати — м ати досвід; народні б ай ки — п іж ам а з байки; т іл ь к и не плач — голосний плач. 163

Спишіть речення. Визначте, якими членами речення є омо­ німи. Підкресліть їх. &Ш 1. В ип лива на сині р ік и я сен м ісяць ізд ал я (М. Р ильський). 2. Сичі в гаю п ер ек л и к али сь, та ябен раз у раз скри п ів [Т. III ев ченко). 3. Б уває так з а ж у р и ш с я .., що л ю леч ка не к у р и ться (Л. Г лібов). 4. Ш ляхом куриться, к у р я в а (А. М а ли ш к о ). 5. Було чути, я к н а р іч ц і тріскотів мотор, — тсьйщ ов м оторний човен (М. Т р уб ла їн і). 6. Е н ей був парубок м оторний (/. К от лярев­ ський). 391.

едмвоІ&

Ви гралися коли.-небудь у слова? А знаєте, що і слова граються між собою? Так, так, вони перегукуються, міняються місцями і ніби хизуються: ось які ми схожі! Така гра слів називається каламбуром. М а йстр о м гр и в укр а їн ські слова є Ігор Січовик. Пограйтеся з ним у каламбури на сторінках 164-165. Г р а є сл о в о

Ж

ьшШ0

392.

Грає слово, виграє. г рає Гриць — м'яча він б ’є. Грає мама роль в кіно. Грає тато в доміно. Грає братик на гітарі. Грає з ним сестра у парі. Вдома, в класі, на перервах Граю я усім... на нервах. І. Січовик

Прочитайте каламбур. Випишіть словосполучення з омоні­ мами. — Чом ти , гуско, боягузка? — Бо я — гуска. Б. Чепурко *

*

*

Я зробила піну з м ила, Та її водичка зм ила. 393.

Спишіть каламбур. Поясніть значення слів рій і вирій. Зап и тав у нас Андрій: — Ч и не бачили ви рій? Відповів дідусь П орф ирій: — В ідлетів той рій у вирій. 164

394.

1

Спишіть каламбури. Підкресліть головні члени в усіх ре­ ченнях. Вовк В лісі вовк страш ний ж иве, П оїдає все ж и ве. їж а ч о к їж ач и х а сину ш и ла Ч обітки без го л к и й ш ила. К іт

Я кота ш у к ав уранці І знайш ов його у р ан ц і. Рис Не лю бить їсти рис Борис, Бо ри с — ц е вам не барбарис. 395.

Людей, які вміли складати каламбури, цінували за розум і дотепність. Тож до справи! Складіть власні жартівливі вір­ ш ики з омонімами: ніс (іменник), ніс (дієслово).

§ 54. Ф разеологізми. Значення фразеологізмів Ф р а з е о л о гіз м — неподільне, стійке словосполучення, яке можна замінити синонімічним словом. У реченні ф разеологізм — це один член речення. Наприклад: Діти заливаються сміхом. — Діти см ію ться. Значення ф разеологізму не передається значенням слів, що входять до складу фразеологізму. Фразеологізм виразніш ий, емоційніш ий, ніж синонімічне слово.

39*».

1 . Прочитайте.

Ч ом у черству лю дину називаєм о сухарем ? Відповідь усе й по­ ясню є: сухар ні см іхом за ли ва т и сь не м ож е, ані розп ли ва т и сь в усм іш ц і, ч и см іш ка з'їс т и , чи х а п а т и ся за. ж ивот а. Сміх ви ­ хоплю ється назовні — лунає, грим ить, коти ться. Ми й сам і го­ тові п о к о т и т и ся зі см іх у чи з регот у (За А. Содоморою). 2. Яким дієсловом можна замінити виділені словосполу­ чення? 165

397.

1. Спишіть фразеологізми.

В и ставляти н ап оказ зуби; см іяти ся н а всі зуби; см іяти ся на к у тн і; к ур я м н а сміх; см іється той, хто см іється останній. 2. Поясніть значення записаних фразеологізмів. 3. Складіть речення з виділеним фразеологізмом.

^каво®

398.

Намалював художник ілю страції до казки Івана Франка «Лис Микита». На них усі тварини й птахи — від коня до гуски — сміються. Не було серед них лиш е курки, дарма що кажемо кури засміють. Художнику не вдалося зо б р а ­ зити курячий сміх, бо ж у курки зубів немає і короткий дзьоб загнутий донизу.

1. Прочитайте текст.

С талий вислів Ч ум а ц ьки й Ш л я х м ає щ е т а к і н азв и : С рібляс­ т а Д орога, Т у м а н н а Д орога, Зорі Д ів о ч і, Т ещ и на Дорога. Ш иро­ к у світлу см угу, я к а перетинає небо, астрономи називаю ть ще М о ло ч н и м Ш ля х о м . Д ал ек у дорогу в К рим по сіль ч у м ак и в и ­ зн ачали за зір к а м и н а небі. Тому й назвали сріблясту небесну см угу Ч ум а ц ьки й Ш л я х . Л еген да розповідає, що біла смуга на небі — це розсип ан а блискуча сіль. 2. Перекажіть. Яке пояснення про походження назви Чумаць­ кий Ш лях вам подобається? 399.

Виберіть потрібне слово з довідки для влучного порівнян­ ня. Запишіть утворені порівняння.

Х оробрий я к ...; гарн и й я к ...; х и тр и й я к ...; ти х и й я к ...;

б о язки й я к ...; упертий я к ...; нім ий я к ...; б алакучи й я к ... .

Довідка: заєць, миша, лев, осел, лисиця, свиня, риба, сорока. Руки довші

— Ніколи, синку, не тягнися за їж ею через увесь стіл. Хіба в тебе язика немає? — Є, але руки довші. 166

Користуючись довідкою, поясніть, що означають фразеоло­ гізми.

400.

У бивати двох зай ців. Г ан яти я к солоного зай ц я . Г аняти ся за двом а за й ц я м и . Д алеко куц ом у до за й ц я . П роїхати зайцем . Довідка. Завантажувати роботою, не давати відпочинку. Хтось зовеш нерівня комусь.-Одночасно виконуват и дві справи. Проїхати без тівштсагИрагнути одночасно досягти успіху в р ізн и х справах. 1. Прочитайте казку.

401.

З а є ц ь і ж аб а Обридло зай ц еві погане його ж и т тя : і щ о чоловік ображ ає, орел х ап ає, і сова н авіть дере. От і дум ає собі заєц ь: «Я найслабш и й від усього н.а світі — усього боюся: п т а ш к а зл ети ть — бо­ ю ся, вітер гіл л я коли хн е — бою ся... П іду к р ащ е втоплю ся». От іде він до р іч к и , ск ач е берегом — ш укає: де б то скочити у воду. К о л и це ж аби — пгуг у воду! «Еге, — дум ає тоді за ­ єць, — н е буду я топитися, бо є щ е таке н а світі, щ о й м ене бо­ їться» . Т ак і ж и ве н а світі заєц ь. 2.

Перекажіть, використовуючи вислови з народної творчості:

П олохливий заєц ь і п ен ьк а боїться. К ож н и й м ає свою ж абу, щ о в тік ає від нього, і свого зай ц я , якого боїться. Спить як заєць Ш

402.

г

Спить заєць разів по двадцять на день. Та щ о це за сон? Прислухається до найменш ого шелесту і тремтить як осичина. Під кожним кущем шукає собі захистку. Не­ дарма кажуть: «тремтить як заєць», «У нас стільки гадок, скільки у зайця хаток». А ще про полохливих лю дей ка­ жуть: «Має заячу душу». Про тих, у кого неглибокий сон, — «спить як заєць». 1. Поміркуйте, що означають вислови: ґа в ловити, витрішки

продавати, брати ноги на плечі, п ’ятами накивати, дава­ ти драла, ганяти ворон, давати горобцям дулі. Запишіть вислови у два стовпчики за значенням. Тікати

Марнувати час

167

403.

1. П р о ч и т а й т е .

1. — Д е ти бачив сало на дві долоні? — Н а ваш ом у кабані, гл яд и , щ е й товщ е буде. — І тут хвальби повні торби! — н ареш ­ ті п осм іхається т іт к а (М . С т ельм а х). 2. — А гриби у вас є? — Хоч греблю гати, ко л и зн аєш місце (М . С т ельм ах). 3. У літку роботи н а городі було по м аків к у . 4. Т а к а земля! А я к і нині вро­ ж а ї дає? Н іби к іт н ап л акав (І. Ц ю п а ). 5. У наш ом у дворі д и т я ­ чий м ай дан ч и к таки й , що й к у р ц і ніде клю нути. 2. Випишіть фразеологізми. Доберіть до них синонімічні слова. Сіркові очі

«Брехун очей позичив у Сірка...». Це, звісно, тільки приказка така. А скільки ж то було б сліпих собак, Якби в житті велось і справді так! Я. Королевич

1. Я кі фразеологізми заховані в цих запитаннях: 1. Щ о м о ж н а ловити все ж и т т я , ал е не спійм ати ніколи? (■азипд) 2. К оли беруть ноги н а плечі? (■чшоіояпи пк'оуі) 3. Щ о м ож н а л ам ати без р у к і без будь-якого знаряддя? (■ЇЇ90^'^0^) 2. Утворіть фразеологізми з такими дієсловами. Б р а ти ... Л а м а ти ... Л о в и ти ... 1. Пригадайте фразеологізми, у яких дієслово клювати пов’язане з іменниками курка, ніс. Запишіть ці фразеоло­ гізми. 2. Складіть речення, у яких фразеологізм курці, ніде клюнути вживається в значенні: а) дуже багато когось, чогось; б) ду­ же мало. 168

Основні поняття до розділу «Лексикологія. Фразеологія»

З а лек си чн и м зн аченням слова поділяю ться на:

однозначні (маю ть одне лек си чн е значення)

багатозначні (маю ть к іл ь к а л екси чн и х значень)

з прям им значенням

Групи слів

Звучання

Значення

о м о н ім и

однакове

різн е

с и н о н ім и

р ізн е

а н то н ім и

р ізн е

о д н ако ве ч и б л и зь к е протилеж не

з переносним значенням

Приклади

л а с к а (т в а р и н а ) л а с к а (п о ч у т тя ) честь, ш ана говорити, мовчат и

Ф разеологізм — неподільне, стій ке словосполучення, я к е м о ж н а зам ін и ти одним словом. Ф разеологізми за п оходж ен н ям (етимологією ) п оділяю ться на:

т

с та л і в и с л о в и з усної н а р о д н о ї т в о р ч о с т і, п об утової м ови: б а й ­

ди ки б ит и, вовки-сір о м а н ц і, ґ а в ло ви т и , на городі б узи н а , а в К и єві дядько

с т а л і ви сл о ви з п р о ­ ф есій н о ї м ови: чор­

в и с л о в и в и д а тн и х л ю д ей : Чий х л іб і

н и м по б іло м у, гра­ т и п ерш у с к р и п к у

праця, того і зем ­ л я (Леся У країнка)

Етимологія фразеологізмів — це ц ік а в і розповіді про те, як в и н и кли сталі вислови; це п о яснен н я, чому ми так каж ем о. 169

щ

Завдання для самоперевірки 406.

Поясніть значення прислів’я: «Хочеш бути щасливим, не будь лінивим». Доберіть синоніми до слова ледар.

407.

Розв’яж іть задачу. Доберіть антоніми до вислову марнува­ т и час. В есела зад ач а

Д м и тр и к перелив з пустого в порож нє 325 л ітр ів , а Саш ко з порож нього в пусте 278 л ітр ів . С кільки хл оп ц і перелили з пус­ того в порож н є і з порож нього в пусте разом? 408.

Відгадайте загадку. З ’ясуйте, однозначне чи багатозначне слово-відгадка. надворі, Х то

409.

у ком орі,

поверне, той у

заверне.

Виберіть правильну відповідь.

1. Ф разеологізм и — це: а) слова, щ о маю ть спільний корінь; б) слова з проти леж н и м лексичн им значенням ; (в7)стійкі сполучення слів. 2. Ф разеологізм и використовую ть у т а к и х сти лях: а) розмовному, худож ньом у, офіційно-діловому; ^ х у д о ж н ь о м у , науковом у, офіційно-діловому; розмовному, худож ньом у, публіцистичном у. 3. Зн ай д іть синонім до ф разеологізм у за м іт а т и сліди: а) приховувати; б) втік ати ; ^ в р о б д у р ю в ати . 4. Виберіть синонім ічни й ряд: а) брудно, охайно, скрутно; б) невідом ий, н езвичай н и й , незнайом ий; Гв})солдат, боєць, воїн. 5. А нтонім и — це слова: (аУ п роти леж н і за значенням ; б) однакові за звучан н ям , але р ізн і за значенням ; в) однакові за зву ч ан н ям , але різн і за написанням . 170

6. Зн ай д іть синонім до слова р а д іт и : (ар веселитися; б) співчувати; в) сум увати. 7. Синонімом до слова х в а л и т и с я є: (Ц) хи зувати ся; б) см іяти ся; в) похвала. 8. Омоніми — ц е слова, я к і: однакові за звучан н ям і н ап и сан н ям , але р ізн і за л ек ­ сичним зн ачен н ям ; б) п р о ти леж н і за лекси чн и м значенням ; в) р ізн і за звучан н ям і н ап и сан н ям , але однакові або б л и зькі за лекси чн и м зн ачен н ям . 9. З н ай д іть антонім до слова т и х и й у словосполученні т и ­ х и й голос: а) неспокій н и й; б) розбурханий; ЛІр гучний. 10. З н ай д іть пари слів з ом онімам и: а) ясн и й день, безхм арний день; ^ гли бока бал к а, сталева балка; в) добрий початок, добрий кін ец ь. 11. С иноніми вж и ваю ться в мові для: а) проти ставлен н я; б) м илозвучності; точного й образного ви р аж ен н я дум ки або у н и кн ен н я н ебаж ан и х повторів слів. 12. З н ай д іть р яд о к із зайвим словом: а) друг, товари ш , приятель; б) п роти вн и к, суп роти вни к, ворог; {^МОЛОДИЙ, ю ний, молодь. 13. Ф разеологізм я к горохом об ст ін у означає: а) боляче; б) голосно; (в)> н ія к не реагує. 14. Синонімом до вислову я к к іт н а п л а к а в є: а) енергійно; і§ ))д у ж е мало; в) я к з к о зл а м олока. 171

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ § 55. Основа слова і закінчення змінних слів. Корінь, суфікс, префікс і закінчення — значущ і частини слова

ж

« е д *

Позначення: — основа ^ — корінь — І — префікс ^

— суфікс

□ — закінчення

|П Р О Л І С К і

■Л і

и

Слова бувають: а) змінні (весна, весною, весну, веснами); б) незмінні (навесні). Слова складаються: а) змінні — з основи і закінчення; б) незмінні — тільки з основи, закінчення не мають. Основа — частина слова без закінчення, яка виражає лексичне значення слова. Закінчення — змінна частина слова, яка служить для зв ’язку слів у словосполученні й реченні. 172

Закінчення мають усі змінні слова. Закінчення, не по­ значене буквою, називається н у л ь о в и м . Щ о б довести, що слово змінне, потрібно змінити форму слова (провід­ міняти, змінити число, рід). Наприклад: березень ^] — б е р е з н і д о щ \3 — дощ Щ . К орінь — значуща частина слова, спільна частина спільнокореневих слів, яка виражає їх лексичне значення. Спільнокореневі слова утворюю ться префіксів і суфіксів від_одного кореня.

за допом огою

Наприклад: береза, березовий, підберезник. Префікс — значуща частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів.

Наприклад: летіти — Злетіти.

прилетіти, облетіти, перелетіти,

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після ко­ реня і служить для утворення нових слів.

Наприклад: сад — садок, садовий, садівник. У слові може бути два-три префікси, корені, суфікси. Наприклад: перерозподіл, вогнегасник, садочок.

1. Доведіть, що подані слова змінні, визначте в них закінчен­ ня. Зазначте, на що вказує закінчення. З р а з о к . П ух[^ — п у х р м \, пух\у]. Березень, гість, горобець, заєц ь, ліс, к ал ен дар, степ, стру­ мок. 2. Складіть із поданими словами твір-мініатюру «Надходить весна». Спишіть, зверніть увагу на закінчення. Підкресліть у кож­ ному рядку зайве слово. 1. Н іч, д ім , ставок, лелека. 2. Д орога, газета, щ ен я, стіл. 3. Тихо, д звін ко, синьо, морозиво. Випишіть із поданих слів змінювані слова, позначте в них закінчення і основу за зразком. З р а з о к . Веснян^ш[ Вітер, м етро, п овітря, радісний, сонце, ш видко, шосе. 173

С п и ш іть , зм ін ю ю ч и ф о р м у с л ів у д у ж к а х .

П ерш ий (весняні) м ісяц ь називаю ть в (У країна) березнем. У цей час прокидаю ться берези, дарую чи (люди) цілю щ ий бере­ зови й сік. В важ аю ть, що (назви) м ісяц я п іш л а від (давній) про­ м ислу. Р ан н ьо ї (весна) вирубували (ліс), переваж но (березовий), щоб на звільн ен и х (д ілян ки ) посіяти зернові. Запишіть спільнокореневі слова, зашифровані в чарівних колах. альня няк пере ання між ничий за чит ати ський гір ник ацький анка ництво ка ака ач онька ’я

1. Запишіть спільнокореневі слова до слів: 1) вода; 2) водій. 2. Чи можна слова вода і водій вважати спільнокореневими? Обґрунтуйте відповідь. Спишіть, Позначте корені у виділених словах. Ч асто в березні зи м а щ е м огла н агадати про себе. Н ерідко теп лу погоду змінювали заморозки, пролітав сніг. Тому й к а ­ ж у ть , щ о в березня к р у ти й х ар актер: він і усміхнеться, і запла­ че. А ле все це — тим часове яви щ е. Х ай там щ о, а березень, як мовить відоме п р и сл ів ’я , березовим віником зим у вимітає (З кн. «У країнський р ік у п р и к м е т а х і прикм ет никах»). к ) 1. Запишіть слова, зашифровані в чарівних колах, поясніть їх лексичне значення. при

недо 0 при с п ід писати за на пере в ви ДО

роз ви в на

віз

пере під об за

від

2. Яка значуща частина слова допомагає змінювати значення цих слів? 174

, 418. :

За допомогою префіксів утворіть антоніми до поданих слів.

З аїзд , зубати й, н ал и ти , прибувати. Доберіть до поданих слів можливі означення, виділіть у них суфікси, запишіть. 1. 2. 3. 4. 5.

Весна — гарн а, ... Д ень — теп ли й, ... Х м ара — дощ ова, ... Б л и ск ав к а — біла, ... К лен — гіл л я сти й , ... Перебудуйте словосполучення за зразком. Запишіть, виді­ літь суфікси.

З р а з о к - Вітер з моря — морський вітер. М еблі з дерева, сон навесні, сік з м али н и , співи солов’я , одяг к о заків , р у ки м атері, слово вчи теля, порада батька, табір сту­ дентів. іі (421. ' 1. Спишіть. У виділених словах позначте префікс, корінь, су­ фікс, закінчення. Сніг л и ш и в ся тіл ь к и в я р к а х т а в и б а л к а х — ніздрю ватий, за вія н и й порохом, п р и ж ухли й . Д ень і ніч дзю рчали з я р ів к а л а ­ м утн і струм очки. А н а пагорбах під сонцем ви ти н ал ася з відт ал о ї зем лі п ерш а, св іж а, яскраво-зелен а тр ав а (За А . Ш ияном ). 2. Доберіть синоніми до прикметників приж ухлий, відталий.

Ш

1. Складіть слова за схемами. Запишіть. 1. 2.

3. 2. Складіть із цими словами речення.

|1

я.

ЗДКАВОЩ*

” во*Г

Щ о б позбутися веснянок (веснівок), кидають камінцями вслід за перш ими ластівками й промовляють: Ластівки, ластівки, Візьміть собі веснівки, Нате вам камінці, Дайте мені рум’янці.

175

§ 56. Вимова й написання преф ікса

^ л іЛ

л

з- (з і- , с -)

Перед дзвінкими приголосним и преф ікс з - вимовляється дзвінко, а перед глухими наближається у вимові до парного глухого [с]. Буква с пишеться перед літера­ ми к, п, т, ф, х: сказати, список, стерти, сформувати, схопити. їх легко запам’ятати у вислові: кафе «Птах». В інших випадках потрібно пи­ сати букву з : зчистити, зжувати, змити, зцідити, здружити.

Прочитайте слова. Зверніть увагу на вимову префікса з-. зсунути зц іди ти зш иток

збити збудити зібрати

здм ухнути зіско чи ти зіш товхн ути

скочити спитати схитрувати

1. Спишіть. Підкресліть слово з префіксом з-. Поясніть уж и­ вання цього префікса. Хмари

То не хм ара, а д ір я в а парасоля: сам а зм окла, 176

щ е и мене до н и тки н ам о чи л а. Б ач и в я , бачив, я к несе вона н а п лечах м алі х м ар ята. І. Калинець 2. Поясніть виділений вислів. 1. До поданих слів додайте префікс з- (с-). П робувати, р ів н яти ся , одягнений , м алю вати, орати, кинути , нівечити, економ и ти. 2. Складіть другі букви кожного утвореного слова і дізнає­ тесь, що буде з тим, кого дощ до питки намочив.

' І 4 ®

-126.:

°

Для полегшення вимови при збігові кількох приголосних префікс з - уживається з голосним [і]. На письмі він п е ­ редається сполученням букв зі: гнути — зігнути.

Запишіть слова у три колонки, розкриваючи дужки.

Зразок.

ззм ит и

зізіско ч и т и

ссп ій м а т и

(3 /зі/с )с т а в и т и , (з/з і/с )н а й т и , ( з /з і/с ) м ’я ти й , (з/зі/с)ф о то гр аф увати, (з/зі/с )п с у в а т и , (з/зі/с )б и р а т и , (з/зі/с )б р а т и , (з/зі/с )л а м ати, ( з /з і/с ) в ’я л и й , (з/зі/с )т у л и т и , (з /з і/с )й т и , (з/з і/с )м а л к у . 1. Прочитайте й запишіть вірш Л. Костенко. Поясніть право­ пис префіксів і написання и у виділених словах. Д ощ п оли в, і день так и й п о л и в’яний. Все б ли щ и т ь, і лю ди я к нові. Л и ш дідок старесен ьки й , к р о п и в ’я н и й , б л и с к а в к и ви збирує в траві. С т руш уєт ься сад, я к парасолька. М окрі ни ви і порож ній ш л я х ... Ген корів р о зси п а н а к васо льк а д о ган яє х м ар и у п олях. 2. Що означають вислови: грибний дощ, сліпий дощ, кашта­ новий дощ? 12 «Рідна мова», 5 кл.

177

а

^ ^ ^

Прикметники, що характеризують дощ : рясний, густий, дрібний, проливний, короткочасний, безпросвітний, теп­ лий, благодатний, мрячний, жаданий, прямий, скісний, дзвінкий. «Дощові» дієслова: збиратися, уперіщ ити, ляпотіти, ущухнути, сипнути, упасти, ушкварити, полити.

Прочитайте закличну. Прокоментуйте вимову слів із пре­ фіксом з- (с-). Д ощ и ку, д о щ и ку , Зварю тобі борщ ику В новеньком у горщ и ку, П оставлю на дубочку. Д убочок схитнувся, А дощ и к м и нувся — Ц ебром, відром, дійницею Н ад наш ою паш ницею .

і ,

Спишіть, розкриваючи дужки. Г а р ч а н н я р о зл я г а л о с я все д у ж ч е й д у ж ч е і н ар еш ті (з/с)к ін ч и л о ся гром овим «аррр!» тигра, я к и й к и д ається на (з/с)добич. Рев ти гр а, мов грім , заполонив усю печеру. М ати В овчиця (з/с)кинула. з себе вовченят і стрибнула вперед; очі в н еї (з/с)п ал ах н у л и , мов дві зелен і зір к и в пітьм і (З а Д . Р. Ш и­ лінгом ).

У

1. Прочитайте. Поясніть орфограму «Букви з, с у префіксі з- (с-)». Заховався Стоїть хлопчик під зливою і не тікає. Якийсь чоловік спинився і вражено спитав: — Чого, парубче, стоїш ? До нитки промокнеш! Тікай! — А я від мами сховався, — сказав хлопчина. — Вона мене хотіла помити.

2. Доберіть синоніми до слова злива. Запишіть народні прикмети, вставляючи на місці крапок потрібний префікс. 1. Д ощ ..р ан к у — н адівай д р ан ку т а п о ган яй у поле. 2. Д ощ іде — гриби ..ростуть. 3. ..р ан к у пари ть — дощ уш квари ть. 178

§ 57. Вимова й написання префіксів

5,

р о з -, без-

У префіксах роз-, без- завжди вимовляється дзвінкий звук і пишеться буква з: розписка, розбити, беззахисний, безтурботно. Для полегшення вимови при збігові кількох приголос­ них до префікса роз- додається голосний [і]: розігну­ тись, розіслати.

(4 3 2 .; 1. Запишіть слова, зашифровані в чарівних колах, запам’я ­ тайте їх правопис. думи квіт бір в’язка мір ро з повідь мах гін відка

доріжжя гіритульність вість соння без робіття помічність силля смертя

2. Слова з виділеними частинами розберіть за будовою. Утворіть від сполучень іменників з прийменниками при­ кметники з префіксом без-. З р а з о к . Без язика — без’язикий. Без совісті, без вусів, без к р и л , без м еж , без хм ар, без пом и­ л ок, без н ад ії, без ц ін и , без зубів.

С п и ш іть . П о я с н іт ь п р а в о п и с в и д іл ен о го сл ова.

Посварилися ми з братом, Брат мовчав, і я мовчав, А дідусь обох повчав: — Щ о це ви розбили глека? Так до бійки недалеко! Братик, плачучи, сказав: — Глека я не розбивав!.. Ну й дідусь мій Веремій! Щ о він каже? Зрозумій. Г. Б о й к о

14

Розбити глека — розірвати, поруш ити друж ні стосунки; посваритися.

вОщ Г Ж

1. Запишіть, вставляючи пропущені букви. Р о ..д ати , бе..радісни й , б е..у тіш н и й , р о ..ж у в ати , бе..барвний, б езад р есн и й . 2. Складіть із четвертих букв записаних слів початок при­ слів’я: «... — найбільший скарб». Випишіть слова з орфограмою «Буква роз-, б е з - » .

з

у кінці префіксів

1. Я к прийде ту га, розп ізн аєш друга. 2. У л и х у годину роз­ п ізн аєш в ір н у лю дину. 3. Слів не розки даєш — добру славу м аєш . 4. Н е стрим ав слова — і вж е лю дям розмова. 5. Хочеш у сварці гору взяти — р о зк а ж и , що ти винуватий. Н а р о д н а т в о р ч іс т ь

Спишіть, вибираючи з дужок потрібні префікси. Поясніть їх правопис. (Роз-, розі-)ломити, (роз-, розі-)гнути, (роз-, розі-)рвати, (роз-, розі-)гріти, (роз-, розі-)гнати, (роз-, розі-)слати, (роз’-, розі-)єднати , (роз-, розі-)йтися, (роз-, розі-)лляти.

180

§ 58. Вимова й написання префіксів

П рефікс

Значення

п р е -, п р и - , п р і-

П риклади

пре-

збільшена якість (можна превеликий, преспо­ кійно, премудрий замінити словом дуже)

при-

наближення, приєднан­ приїхати, приклеїти, ня, неповнота д ії або прикрити, примор­ ський ознаки

прі-

вж ивається трьох словах

тільки

в прізвищ е, ко, прірва

п р ізви с ь ­

СШ$*) 1- Прочитайте словосполучення. Поясніть, якого значення на­ дає словам префікс при-. П ри й ти вчасно, привести подругу, п ри м іська зона, прилетіти в аеропорт, п ри м орож ен і ягоди , п ри чи нене вікно. 2. Доберіть шість слів із префіксом пре-. Утворіть і запишіть із ними словосполучення. ($39?)

Запишіть слова у дві колонки: а) із префіксом при-; б) із префіксом пре-.

П р ..б р ати , п р ..м о к р и й , п р ..д и в н и й , п р..руч ен и й , п р ..а зо в ­ ський, п р ..тр и м ати , п р ..в а ж к о , п р ..н іс, п р ..ір т и с ь к и й , п р и х и ­ л и ти , п р ..ск о р и ти , п р ..м у д р и й , п р ..ч и н и ти . 181

440. '

П р о ч и т а й т е . В и п и ш іт ь сл о в а із п р е ф ік с а м и при-, пре-, прі-.

К оли в небі залю бки сонечко п ригріло, п ридорож ні будяки н и ж че трав п рисіли. Я к н а гр яд ц і залю бки горобці к р и ч ал и , преколю чі будяки п респокій н о спали. С онях голову задер і к р и ч ав у небо: — П реп оган их будяків в прірву к и н уть треба! Г. Ч убач

Спишіть, вставляючи потрібні букви. У кожному рядку підкресліть зайве слово. 1. П р ..зв и щ е, п р ..зв и еь к о , п р ..р в а, п р ..в іт. 2. П р и м ісь к и й , п р ..в е л и к и й , п р е к р а с н и й , п р ..ц ік ав и й . 3. П р ..п о ган о , п р ..к р и ти , п р ..ш и ти , п р ..й ти . Спишіть, розкриваючи дужки. 1. Н адм ірне б азік ан н я, я к і надм ірне м овчання, до добра не (при-, пре-)водить. 2. К ращ е (при-, пре-)куси ти я з и к а перед мовою, н іж по мові. 3. Від (при-, пре-)красн и х слів я зи к не відсохне. Поясніть, що означає вислів прикусити язика.

Хвастунець

Хлопчик Толя молодець, Тільки трішки хвастунець. Якось ми ішли на став, Він мені таке сказав: — Слово честі, не хвалюся — Я ні-чо-го не бою ся!.. — Враз на слові цім — з дороги Толі ящірка під ноги. З переляку, у тривозі Наш хвалько мерщій навтік. 182

Та спіткнувся на дорозі Й прикусив собі язик! Хто хвалитись полюбляє, В кого звичка є така, — Хай ці вірші прочитає І прикусить язика! Г. Бойко

(444.) 1. Спишіть. Підкресліть слова із префіксами пре-, при-, прі-. Поясніть правопис. П рислухайм ося до наш ої м ови. Ч и зав ж д и м и використовує­ мо багатство словн и ка? Ч и вм ієм о з ц іє ї прекрасної скарбниці вибрати точне і виразне слово? Відомо, щ о м іж глибокою дум ­ кою та її словесною формою не існує прірви: щ о багатш а мова, то багатш а й д у м ка. 2. До слів прислухатися, багатство, скарбниця, доберіть спільнокореневі слова. Визначте корінь. Рима — співзвучність у кінці вірш ових рядків.

ААЬ.) 1. Закінчіть рядки вірша, скориставшись словами з довідки. Не забувайте про риму. Довідка: очей, крику, сплять, моргає, велика, ночей, гулять, махаю. Щ е до півневого К оли всі н а світі ..., Й де В едм едиця Ш ляхом зо р ян и м ... . Я , вітаю чись, ... їй к р ізь м арево ... . І вона м ені ..., З о л о ти н кам и . . . . Н. Умеров (Переклад О. Тимохіної) 2. Від слів сплять, йде, велика, вітаючись утворіть спільноко­ реневі слова з префіксами при-, пре-. Запишіть їх. 183

Основні поняття до розділу «Будова слова. Орфографія»

Спільнокореневі слова — це слова, утворені від одного коре­ н я: ліс, л іс н и к , лісок, пролісок. Форма слова — це те саме слово, щ о стоїть в інш ом у відм ін­ к у ч и роді, числі, особі: сонце, сонця, сонцем; високий, високе, високою. Будова слова префікс корінь суфікс закінчення |п

р

и1 к

р

а

ш

е

н|

основа

Зміню вані і незміню вані слова Незмінювані слова не мають закінчення

Змінювані слова обов’язково мають закінчення '------

і

іПІСНі("я""|

іголоси|ий| лрибіглі[а] стілії | — нульове закінчення

і

■Удень, .писати. ІД У Ч И

.швидко,

Правопис префіксів П риклади

П равила

1. Префікс с- пишемо перед глухими приголосними к, п, т, ф, х V.

скочити, спалах, стриматися, сфотографувати, схреститися

2. Префікс з■(зі-) пишемо перед іншими приголосними і голосними 3. У префіксах роз-, безкінцевий приголосний не змінюється

зіставити, збори, зріз, згусток, зранку

4. Префікс пре- вживається для вираження вищої міри ознаки (можна замінити словом дуже)

прегарний, превесело, прекрасна

5. Префікс при- вживається в словах, що означають наближення, приєднання, неповноту дії чи ознаки

приворожити, придбати, приручити, прикрити

6. Префікс прі- вживається у кількох словах

прізвище, прізвисько, прірва

розклеїти, безтурботно, розставити, беззахисний

184

Завдання для самоперевірки Дайте відповіді на запитання. 1. З я к и х зн ач у щ и х частин скл ад ається зм іню ване слово: а) п р еф ік са і суф ікса; б) суф ікса і зак ін чен н я; '/в) п р еф ікса, корен я, суф ікса і закін чен н я? 2. У як о м у слові нульове зак ін чен н я: ^ а ) к ін ь; б) небо; в) високо? 3. Зн ай д іть спільн окорен еві слова: а) задум , задум ан ий , задуха; бї колос, к о л о д язь, к’о лисанка; красен ь, п рекрасн и й , окраса. 4. У як о м у р я д к у зап и сан і форм и одного слова: р ік , роковини, щ орічний; б) він, йом у, його; в) вода, водій, водії? 5. У як о м у слові треба вж и вати п реф ікс при-: ..к л еїти ; б) ..рва; в) ..ч��дово? 6. П реф ікс з- передається буквою с перед: а) д , т, з, с, ч, ш , р; £)•■£, п, в, м, ф; в) к , п, т, ф, х. 7. П реф ікси роз-, без- п иш уться: а) перед дзвін ки м и ; б) перед глухим и; (§1 зав ж д и , незалеж но від того, я к и й наступний після преф ікса звук. 8. Я к и й п реф ікс у ж и в ається д л я в и р аж ен н я ви щ ої м іри озн аки : 9. Я к и й преф ікс у казує на неповноту д ії чи ознаки: а) без-; б) про-; ^ при-? 10. У як о м у слові допущ ено пом илку: і\) зкоп ію вати ; б) здогадатися; в) стягти? 11. В иберіть слово з правильно ви значен им коренем : а) беззубий; б) р озклад; попрочитувати. 12. В иберіть слово, я к е м ає закін чен н я: а) тінь; 6) низько; в) п іш ки .

185

З В ’ЯЗНА МОВА (МОВЛЕННЯ) § 60. Мова і розмова. Загальн е уявлення про спілкування і мовну діяльність (аудію вання, читання, говоріння, письмо)

Читаємо книжку, слухаємо розповідь учителя, пиш емо переказ або листа другові, розмовляємо з батьками. Це все — наша мовна діяльність, усне та письмове спілку­ вання. Залежно від того, де, з ким і про щ о ми спілкуємося, змінюється наш а мовна поведінка.

447. а) б) в) г)

1. Розкажіть про цікавий випадок із вашого життя, подію, свідком якої ви були: учи телеві н а уроці; учителеві п ід час від п о чи н ку н а природі; товари ш еві в безпосередньому спілкуванні; товариш еві в листі. 2. Чим відрізняються ваші розповіді?

448.

До вас звернувся перехожий на вулиці й запитав, як про­ йти до автобусної станції. Які мовні звороти ви використа­ єте? Виберіть із наведених зворотів правильні.

П ройти ліворуч, праворуч за будинком зуп и н к а, прям о про­ й ти один квар тал , проїхати одну остановку метром, пройти ту­ дою, сюдою їзд и ть тролейбус, повернути за ріг, остановка за углом, дві х в и л и н и п іш к и до метро. 186

449.

1 . П р о ч и т а й т е о п о в ід а н н я .

Д опом огли...

Г аннуся і М арій ка й ш ли зі ш к о л и . Я к р аз бабуся несла воду. — Д авай те м и вам допомож емо. — П рош у, — с к а за л а радо бабуся. — Д ай , я понесу, — сх о п и л ася за відро М арійка. — Н і, я! — заперечи ла Г аннуся. — Ч ом у ти? — розсердилася М арій ка. — А чому саме ти? — зап и тал а Ганнуся. — Я в зя л а п ер ш а, — н ап о л ягає М арій ка. — Н е дам , бо і я хочу, — не п оступається Ганнуся. — Д авай м ен і... Бабуся ч е к а л а , ч ек ал а, слухала, сл у хал а, я к д ів ч атк а спере­ ч аю ться, н ар еш ті в зя л а відро і сам а понесла додому. А Ганнуся з М арійкою цього навіть не п ом іти ли . Вони щ е довго стояли на в ули ц і й сперечалися, ком у з н и х нести відро. Г. Різник

2. Як ви оцінюєте описану ситуацію? Підготуйте розповідь на цю тему з іншим розвитком подій і з іншим закінченням. 450.

Ви хочете запропонувати свою допомогу літній людині, яка переходить вулицю. Як ви побудуєте розмову з цією люди­ ною? Запишіть 4 речення зі словами ввічливості. Макраме

Коза в ’язала Макраме — Зав’яже вузлик, Скаже: «Ме». Погляне Знову на обнову, Зав’яже другий, Мекне знову. Отак в’язала Макраме Із вузликів І власних «ме», Щ о то за річ, Те макраме. Тут нагодилася Зозуля,

451.

Щ о плутала, Де ґудзь, Де ґуля, Але взялась Пораду дати, Як макраме Це д о в ’язати. Козі, не думаючи, Каже: — Ми «ку» сюди М оє д о в ’яжем. Я зв'яж у «ку», «Ме» зв’ яжеш ти, — І будемо Ку-мекати. В. В

о й то в и ч

Поясніть значення слів: в ’язати, зав’язати, дов’язати, при­ в ’язати, перев’язати, підв’язат и. Побудуйте з ними речен­ ня. Яку роль викопують префікси за-, до-, при-, пере-, під-? 187

З

Ви слухаєте й розумієте пояснення вчителя, аудіозапис народної казки, пісні, художнього твору. Ця мовна •«•.'•от»-*0 діяльність — аудіювання. Ви читаєте книжку, знайомитесь із газетою, звертаєте увагу на рекламні написи. Ця мовна діяльність — чи­ тання. Ви відповідаєте на уроці, розмовляєте з друзями на перерві. Ця мовна діяльність — говоріння. Ви пиш ете листа бабусі, заповнюєте квитанцію на пе­ редплату газети тощ о. Ця мовна діяльність — письмо. Аудіювання, говоріння належать до у сн о ї форми спіл­ кування, а читання й письмо — до письмової.

§ 61. Ч итання Пограймося!

Ця гра має сво ї правила.

Правило перше. Послідовно й чітко виконуйте завдання. Правило друге. Враховуйте кожну висловлену співроз­ мовником думку. Правило третє. Ф антазуйте, не бійтеся бути не схожими на інших.

452.

1. Прочитайте першу частину тексту.

Я прийш ов додому ран іш е, н іж завж д и . М ама висловила м ір ­ к уван н я: — М абуть, я к ась п лан ета ін ш им боком до Зем л і повернулася. — Чого? — здивувався я. — Щ о ти одразу ж п ісля у р о к ів додому з ’яви вся. — А -а-а, — сказав я . І подум ав: «Чом у б м ені не стати зр аз­ ковим ? Ось дам собі слово... Вивчу у р о к и ... О дразу ж ... Т ільки п ісл я цього піду гу л яти » . 2. Придумайте продовження історії. 3. Прочитайте другу частину оповідання. Порівняйте її зі сво­ єю розповіддю. Дайте відповіді на запитання. 1. Ч ом у м ам а героя оповідання була вдома? 2. Я к зва л и друзів хлопця? 188

— Ти щ о, знову до ш ко л и зби раєш ся? — спитала м ам а. — К н и ж к и перебираєш . — Ні! — м ам і не к а ж у нічого. — П росто складу акуратно. М ам а здивовано стенула плечи м а. І поставила м ені їж у. їм . Н адворі сонячно. Горобці ган яю ться один з а одним. Один подібний до П еть к а С о ф іян а... П етько, м абуть, у ж е н а вулиц і. І В адим. А м ож е, не починати з у р о ків?.. Я ж іщ е не дав собі слово. А щ е т іл ь к и зби рався д авати . І ніхто про це не знає. Я м ож у його щ е п ереглян ути . П очати не з уроків. П очати з п р и ­ б и ран н я у к вар ти р і. М ама ось піде з обіду. Я в ізь м у ся ... П оп ри ­ бираю геть усе. І спальню , і вітальню , і кухню , і ту ал ет... А по­ к и ви б іж у надвір. П олегш ено зітхн ув. Ніби гора з плечей зсунулася. 4. Прочитайте третю частину оповідання і дайте відповіді на запитання. 1. С к іл ь к и осіб зад іян о в описаній си туації? 2. Щ о означаю ть вислови наче з-під зем лі виросла, наче гора з плечей з с у н у л а с я ? 3. У я к у пору року відбувається д ія? Я к ви це ви зн ачи ли ? Ганяєм о м ’яч.' Вадим я к фуганув — м ’я ч м іж гіл л я м на де­ р еві зачепився. П етько поліз. В ідчахнув гіл л я к у . І розірвав ш тан и . Тут наче з-п ід зем л і ви росла П етько ва м ам а. П о ч ал а лупцю вати П еть к а і пром овляти: — Ц е за ш тани! Ц е за ш тани! В ід д ал ік стояв я к и й с ь д яд ько . Сказав: — А чом у ви не скаж ете: «За дерево! З а дерево!»? Ш тани м о ж н а зав тр а к у п и ти нові. А дерево д вад ц ять років росте. П етькова м ам а і д яд ько почали сваритися. М и з Вадимом п іш л и . Він — додому. Я сів б іля будинку на лавочці. І тут згадав, щ о дав собі слово поприбирати в к варти рі. А надворі так гарно. К віти цвітуть. Б дж ол и літаю ть. П таш ­ к и щ ебечуть. Зовсім ке х очеться заходити у к вар ти р у . М оже, сьогодні не п очинати перевиховуватися? М оже, переглянути і це слово? Н іхто ж не знає, щ о я його давав. Я ж сам собі, а не по радіо. Ч и в газеті... П равильно! П очну із завтраш нього д н я ... З ранкової за ­ р я д к и ... Знову ніби ск ел я з плечей зсунулася. Д ивно. Одне слово, а я к е воно в а ж к е ... 5. Якими засобами в розповіді хлопця передаються його роз­ думи? Поясніть роль слів може, ніби, згадав. 189

6. Прочитайте всі три частини оповідання Є. Дударя «Треба». Складіть план. Дайте відповіді на запитання. 1. Я к у ін ш у н азву м ож н а дати оповіданню ? 2. Я к а основна дум ка твору? 3. П ро я к і риси лю дського х ар ак тер у говорить автор? 4. С к іл ьки разів герой оповідання давав собі слово? 5. Я кого слова, н а ваш у дум ку, важ че дотрим ати — даного собі чи даного комусь? 7. Цю гру закінчено, а тепер пограймося у письменників. На­ пишіть оповідання про випадок зі свого життя на тему «Почну з ранкової зарядки». 453.

1 . Спробуйте прочитати вголос і якомога швидше, на одному диханні, без підвищення і зниження голосу.

Олесь старанно скри п ів олівцем і натхненно прицм окував к о ­ л и ж у ч и тел ьк а зу п и н и л ася біля його парти із зош ита н а неї презирливо п р и м р у ж и вш и око ди ви вся д я тел чого тобі тутечки Олесю ад ж е я н ак азу в ал а всім м алю вати горщ ечок суворо с к а ­ зал а М атильда П етрівна їй сподобався д ятел ал е вона добре з н а ­ ла щ о так е вчительська принцип овість тому й додала я постав­ лю тобі д вій ку . 2. Використовуючи розділові знаки, підвищення й зниження голосу, прочитайте з виразною інтонацією цей самий текст. Олесь старанно ск р и п ів олівцем і натхненно прицм окував. К оли ж у ч и тел ьк а зу п и н и л ася б іл я його парти, із зош ита на неї, презирливо п ри м руж и вш и око, ди ви вся дятел: чого тобі т у ­ течки? — Олесю, ад ж е я н ак азу вал а всім м алю вати горщ ечок, — су­ воро с к азал а М атильда П етрівн а. їй сподобався д я тел , але вона добре зн ал а, щ о та к е вчи тельська при н ц и п овість, том у й до­ дала: — Я поставлю тобі двійку. 3. Поміркуйте, за допомогою яких засобів незрозуміле «то­ рохтіння» перетворилося на зрозумілий уривок з оповідан­ ня Гр. Тютюнника «Дивак». Яку роль відіграють паузи між словами? Як змінюється інтонація висловлювань? 4. Випишіть із тексту слова з префіксами та з подвоєнням букв. Поясніть правопис цих слів.

190

§ 62. Докладний переказ тексту-розповіді з елементами опису

454.

1. Прослухайте текст. Про що в ньому розповідається? Чому виникла легенда про золоте яйце? П и сан к а

П и сан к а (кр аш ан ка) — си м вол-вш анування могутнього бога Р ода, я к и й м ає здатн ість перевтілю ватися в сокола. У предко­ вічні часи С окіл-Род зніс я й ц е, з якого народився Всесвіт. З а легендою , однієї дуж е суворої зи м и лю ди забрали до сво­ їх осель і там від ігр іли зам ер зл и х п тахів, а навесні випустили у вирій. З в ід ти п тахи , не забаривш ись, повернулися, а на кри л ах своїх разом із чарівною весною п ринесли дивні я є ч к а . Відтоді з приходом В еликого весняного д н я лю ди почали п и сати п исан­ к и — символ н ар о д ж ен н я, С онця, воскресіння. У п и сан ц і нібито зосередж ена чар івн а м агіч н а сила, я к а н а ­ ділена здатністю приносити добро, щ астя, любов т а достаток. К р аш ан к а червоного кольору п ри свячувалась богові Сонця й означала радість ж и т т я . Ж о в ти й ко л ір п ри свячувався М ісяцю й зір к ам , б л ак и тн и й к о л ір — небу, повітрю , тобто здоров’ю; зелений — весні, воскресінню природи (За В. Войт овичем ). 2. Визначте в тексті елементи розповіді й опису. 3. Складіть висловлювання різних типів (розповідь, опис, роз­ дум) за поданим малюнком. 191

455.

1. У тексті «Писанка» визначте мікротеми й основну думку висловлювання. 2, Перекажіть за планом зміст легенди.

1. 2. 3. 4.

С окіл-Род — творець світу. В дячні птахи. М агічна сила писанки. С им волічні кольори п и сан ки .

456.

Відгадайте загадки. З яким видом мовної діяльності вони пов’язані? 1. Б ез я з и к а ж и ве, Іноді бреше, В сіх звеселяє. не їсть, не п ’є, Л ю ба розм ова, — але грає і співає, Будем о, діти, щ е й весело розм овляє. З нею довіку . 2. Б ач и ть — не бачить, Ж и ти -д руж и ти . Ч у ти — не чує, М овчки говорить. Х то ж то та к а я В світі щ аслива, Д у ж е мудрує. М удра, правдива Ч асом захоче — І ж артівл и ва? П равд и навчає:

(■ягтім 457.

-оівЩ 'І)

1. Прочитайте. Дайте назву тексту.

У д авн ин у, задовго до ви н и кн ен н я письм а, лю ди кори стува­ л и ся вузли кови м письм ом. Н а довгій н и тц і вони з а в ’язувал и в у зл и к и . Т ак п озн ачали к іл ь к іс т ь п рож и ти х років, ск л ад ал и к а ­ лендарі, п и сали листи. У Л атвії збереглися старовинні клубки н и то к з вузли кови м письмом л а ти ш ів . Від н и т к и зав д о вж к и сім м етрів від ход ять десятки м ен ш и х н иточок. Л ю ди к аж у ть, що ці в у зл и к и — сім ейний літопис. Ч и не з давніх часів походить наш вислів: «С казав, я к за в ’язав» ? 2. Як ви розумієте зміст вислову «сказав, як зав’язав»? 3. Чому ми так кажемо: зав'яжи вузлик на пам’ять; слово бі­ жить, а письмо лежить? 4. Напишіть докладний переказ тексту розповідного характеру.

М

Маринці сподобалась пісня, яку співали на святковому ранку. Вона дістала носовичка й з а в ’язала вузлика.

■ * « № — Навіщо? — запитали в неї подруги. — Щ о б не забути мелодію... 192

§ 63. П рави ла спілкування. Створення діалогів Ти — адресат.

Я — адресант. В и словлю ванн я

1 1 1 Я говорю,

я пиш у.

Про що? — Тема спілкування. Д ля чого? — Мета спілкування. Де? — Місце спілкування.

\к»7

й Ти слухаєш , ти читаєш .

Діалог — розмова двох осіб, які обмінюються висловлю ­

ваннями — репліками. З

,

Монолог — висловлювання однієї особи.

Характер розмови залежить від місця й умов спілкуван­ ня співрозмовників.

458.

1. Прочитайте текст.

У сп іл к у ван н і з лю дьми важ ли ве зн ач ен н я м ає вм іння поста­ вити себе на місце інш ого. Я к щ о ви вм ієте це робити, вам н еваж к о буде подивитися н а речі очим а свого співрозм овника. Саме в тако м у вм інні п о л ягає таєм н и ц я успіху сп іл к у ван н я з лю дьми. П равду к а ж у ч и , б ільш ість лю дей п ри сл ухається т іл ь к и до власної д у м ки . Ц е відчувається передусім п ід час суперечок, кол и м ож н а почути таке: «Я його прим уш у зі мною погоди­ тись!» У к о ж н ій суперечці відбувається зітк н ен н я двох р ізн и х по­ гл я д ів, двох дум ок. Р о зв ’я за ти суперечку — означає п р и сл у х а­ тись до інш ого, зробити к р о к назустріч. А дж е колена зі сторін по-своєму м ає рацію (За І. Том андм ). 2. Дайте відповіді на запитання. 1) Щ о забезпечує, на д ум ку автора тексту, успіх у сп іл к у ван ­ ні з лю дьми? 2) У я к и й спосіб автор радить р о зв’язу вати суперечку? 459.

Відтворіть розмову з батьками в такій ситуації: ви хочете мати якусь тваринку (пташку), а батьки вам не дозволя­ ють. Як ви їх будете переконувати?

13 оРідна мова». 5 кл.

193

460.

Відтворіть телефонну розмову з однокласником про спор­ тивні новини (футбольний матч, змагання боксерів, висту­ пи майстрів фігурноі’о катання тощо). Як ви про ті самі новини розповісте вчителеві на уроці?

461.

Запишіть прислів’я. Про які правила нагадують вони спів­ розмовникам?

Слово — не горобець, вилетить — не спійм аєш . Д обрим словом мур проб’єш , а л и хи м і в двері не ввійдеш . Ц ід и ть слова к р ізь зуби. П уста м ова не варта доброго слова. 462.

1. Запишіть текст.

Н а п о ч атк у дванадцятого століття на Р усі ш и роко відомим стало «П овчання до дітей» к н я з я Володимира М ономаха. Д ітям к н язів та друж инників рекомендувалося вести бесіду так: «У п ри ­ сутності стар ш и х м овчати, м удрих слухати , старш им п ід к о р я ­ ти ся, з р ів н и м и собі і м олодш им и в лю бові перебувати, не ш а ­ лен іти словом, не осудж увати мовою ...» 2. Поміркуйте, чи змінилися за тисячоліття правила спілку­ вання між людьми. П о р а д и д л я ти х , хто хоче б у ти гарним сп івр о зм ов н и ко м

1. Умійте зацікавлено й уважно вислухати іншого. 2. Під час бесіди дивіться в очі співрозмовникові. 3. Слухайте, не перебиваючи співрозмовника. 4. Не будьте нав’язливими. 5. Говоріть про те, що може бути цікавим і корисним для тих, хто вас слухає.

463.

Прочитайте. Запишіть запропоновані вислови у три стовп­ чики, розподіливши слова вітання, прохання й вибачення, прощання.

Н а добраніч; привіт; доброго ран к у; прош у до класу; повто­ ріть, будь л аск а, щ е раз; передайте, будьте л аск ав і, к н и ж к у ; вибачте, щ о потурбували вас; даруйте; прош у; добрий день; до побачення; добрий вечір; н а все добре; вибачте, дозвольте про­ йти; до зустрічі; пробачте, котра зар аз година? хай щ астить; будь л аск а, що ви ск азал и ? зач и н іть, будь л аск а, двері; ск аж іть, будьте л аск ав і, ко л и перерва? будь л аск а, чи не м огли б ви мені допом огти? будь л аск а, що б ви м ені м огли порадити? Вітання

Прохання й вибачення 194

Прощання

464.

1. Якими словами ви вітаєтеся: в) з учителями?

з батьками; б) з друзями;

2. Уявіть, що ви запізнилися на урок. Якими висловами ви скористаєтесь, щоб пояснити своє запізнення: а) учителю в класі; б) однокласникам на перерві? 3. Розіграйте ці ситуації за ролями.

§ 64. Мовні стилі. Н алеж ність висловлю вання до певного стилю

У музиці всього сім нот. О сновних кольорів, якими ху­ дож ники передають усе різнобаре’я світу, теж сім. Ми з вами читаємо геніальні твори Тараса Ш евченка, Іва­ на Франка, Лесі Українки, Михайла Коцю бинського... П исьменники користуються, як і ми, українською мовою. Начебто слова, ф арби, звуки — ті самі, але чому ж мистецькі твори та'кі різні? Тому щ о кожен із них має свій стиль. Є стиль в одязі, архітектурі. За стилем поведінки впіз­ наємо виховану, культурну людину.

З

Вибір і поєднання певних слів, словосполучень, речень утворю ю ть мовний стиль. Мовні стилі — це різні способи викладу думок. Кожне висловлювання залежить від ум ов, мети, адресата спіл­ кування. 195

М овні сти л і

Назва стилю

Де використовується стиль

Жанри (різновиди) мовних стилів

у побуті, транспорті, роз­ розмова на побутові мовах з рідними, друзями теми у науці, освіті наукова доповідь, Науковий стаття, підручник виступ по радіо, Публіцистичний у засобах масової інформації, на мітингах на телебаченні, газетна стаття, допис у газету Офіційно-діловий у дерясавних установах, в закон, документ, офіційних документах заява, лист у художній літературі Художній вірш, оповідання, роман, п’єса Розмовний

465.

1. Запишіть діалог (5-6 реплік) двох друзів, які діляться вра­ женнями про канікули, екскурсію, похід тощо. Використо­ вуйте словосполучення а довідки.

Довідка: зовсім недалеко, тільки-но приїхали, приємна подорож, збиратися в мандри, зайві речі, незабутні враження, я к у казці. 2. Зверніть увагу на вживання вигуків, окличних і питальних речень. 466.

1. Прочитайте текст за дійовими особами. До якого стилю він належить? Х іба від нічого т а к тік аю ть?

П о глян ьте, я к и й кольори сти й стоїть ліс! В літку він був зеле­ ний, а зар аз осінь, і ли стя п ож овкло. Н іби хтось пофарбував ліс у та к у світло-ж овту фарбу. П іш л и х л о п ’я т а в ліс гуляти . Весело бігати по м ’як о м у ж о в ­ том у листю . Ш елестить під ногами. Б іж и т ь В асилько, за ним М и ко л к а, а потім ц іл а юрба. М айж е ви й ш л и н а у зл ісся, к о л и М и кола своїм и м етким и очим а щ ось пом ітив. — Х лоп ц і, під пеньком щ ось є, — п оказав він н а старий тр у х л я в и й пен ьок, під я к и м була нора, заси п ан а ли стям і тр а­ вичкою . — Н ічого там нем ає, — відповів В асилько. — А я к а ж у , є! Д авай посперечаємось, — знову зая ви в М и­ к о л к а . — Ось давайте розкопаєм о цю нору. М оже, ц ік аве щось знайдем о. 196

Та коп ати їм довелося недовго. Б о там і нори не було, а прос­ то я м а ... Копнуло к іл ь к а душ , р о зк р и л и л и стя і побачили — під пень­ ком л еж ав ц іл и й клубок гадю к. Я к побачили хлопц і стіл ьк и гадю к, п ер ел я к ал и ся й давай т і­ к ати с к іл ь к и є духу. А ж на л у к ах сп инилися. М и кол ка тоді т іл ь к и промовив: — А т и к а зав — нічого нем ає. Х іба від нічого т а к тікаю ть? (За О. К о п и лен к о м ). 2. Визначте тему й основну думку прочитаного. Виділіть мікротеми тексту. Відповідно до них поділіть текст на час­ тини. 3. Складіть і запишіть план прочитаного оповідання. Доберіть інший можливий заголовок. 4. Перекажіть зміст оповідання за складеним планом.

§ 65. Х арактерні ознаки мовних стилів Назва стилю Розмовний

Науковий

Публіцис­ тичний

Офіційноділовий

Художній

Мста вислов­ лювання невимушене спілкування

Ознаки висловлювання

вигук, частка, короткі прості речення з оклич­ ною, питальною інтона­ цією терміни, складні речен­ доведення висловленого ня зі сполучниками то­ му що, оскільки, встав­ твердження ні слова по-перше, по-друге, отже переконування емоційні вислови адресата; став­ лення автора до висловлю­ вання усталені звороти, прос­ ділове спілкування ті й складні речення з однотипними частина­ ми образне зм а­ повтори, однорідні чле­ лювання пред­ ни речення; односклад­ ні речення мета, події 197

Оформлення тексту усна форма

схеми, поділ на параграфи, роз­ діли заголовки, руб­ рики, що при­ вертають увагу адресата чітко визначе­ ний адресат, на­ зва документа мова автора і мова персона­ жів

о1. Виразно прочитайте вірш «Сніжинка». До якого стилю на­ лежить цей текст? Знайдіть слова та словосполучення, що роблять мову образного. С ніж инка Щ ось м аленьке П рим аліло І на землю Засвітилось, \\у у Заясн іло, Холодом зах о л оділо... А ж зіщ ули лась Т р ави н к а... Щ о воно? М абуть, сн іж и н к а. В. Войт ович

2. Користуючись таблицею «Характерні ознаки мовних сти­ лів», знайдіть у тексті ознаки художнього стилю. 3. Напишіть текст у художньому стилі на тему «Випав пер­ ший сніг». 468.

1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому ознаки розмовного стилю.

В осін ній час сім погод у нас: сіє, віє, тум аніє, ш ум и ть, гуде і зверх у йде. «А я к ж е ц е розуміти?» — сп и тал а в бабусі вн учк а. «А ось т а к , — о д к азал а бабуся. — Сіє — це зн ач и ть падає дрібненькийдрібнен ьки й дощ ик, м ж и чи ть м ж и ч к а . Віє — ти знаєш щ о — вітер. Восени йом у воля, ган яє п о л ям и й дорогам и. Т ум аніє, і з ’я в л я ю ть ся тум ан и , в и ся ть над зем лею вр ан ц і й увечері, а то й ц іл и й день. Ш ум ить л и стя восени. Од гіл о к відри вається, ко­ ти ться стеж к ам и , ніби м ітлою м ете і л и стя , й к у р яву . Гуде: ві­ тер дме у ди м ар, я к у велетенську трубу, і гуде там . І зверху йде: дощ н а сніг обернеться, розтан е. І знову си п л еться — звер­ ху йде». Одне слово — осінь (За І. С енченком ). 2. Напишіть твір-роздум у художньому стилі з елементами опису на тему «Золота осінь». Використовуйте словосполу­ чення: теплі осінні дні; чисте прозоре повітря; проміння ласкавого сонця; перша паморозь; осінній вітерець; бабине літо; біле павутиння; синє небо; пожовкле листя; білий туман; різнокольорова осінь. 198

П убліцистичний стиль — це чітко висловлена позиція автора (захоплення, схвалення, протест).

469.

1. Порівняйте два тексти. Чим вони відрізняються?

1. А скан ія-Н ова — перш и й зап овідник, заснований в У к р аї­ ні в д е в ’ятн ад ц ято м у столітті. Ц е заповідний цілинний степ із зоопарком , дендропарком . А скан ія-Н ова зали ш ається єдиною в Європі діл ян ко ю первісної природи П ричорном ор’я. 2. А ск ан ія-Н о ва — степове диво. С кільки потрібно було щ о­ денної сам овідданої п р ац і, щоб заселити ц іл и н н и й степ кіньм и П рж евальського! Саме з А ск ан ії д и к і коні потрапили до бага­ тьох зо о п ар ків Європи. Визначте в другому тексті ознаки емоційного висловлюван­ ня, характерні для публіцистичного стилю.

З 470.

О сновним видом оф іційно-ділового стилю є документ. Документ — це відомості про факти, події, діяльність лю ­ дини. Н айпош иреніш і документи: заява, автобіографія, характеристика, наказ, довідка.

1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому характерні ознаки офі­ ційно-ділового стилю. Д овідка

В идана П етренкові М иколі про те, що він навчається в 5-А к л а с і К иївського гум анітарного ліцею . Д овідку видано н а вим огу районної бібліотеки. Д ир екто р ліцею

II

Г. П . К узьм ен ч ук

2. Складіть текст довідки про те, що учениця 4-Б Ткачук Оль­ га повернула книж ки до дитячої бібліотеки Голосіївського району м. Києва і не має заборгованості.

Ш д іЮ Ір 1

Мова — могутнє знаряддя і шкільного навчання, і нау­ кової та публіцистичної думки, і ораторського мистецтва, і поетичної творчості, і ділового листування, і диплом а­ тичних переговорів. Не тільки поет, прозаїк чи драм а­ тург, а й фізик і математик доконче повинні мати до сво ­ їх послуг багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат. „ М. Рильським

199

§ 66. Усна відповідь на лінгвістичну тему

Як підготувати усну відповідь Прислухаймось до порад

1. 2. 3. 4.

471.

Уважно прочитайте текст із підручника. Визначте головні поняття, про які йдеться в тексті. Доберіть свої цікаві приклади. Складіть план відповіді.

1. Прочитайте й доведіть, що перед вами науковий текст. Яка тема й основна думка цього тексту?

В у к р аїн сь к ій мові е ц іл и й ряд висловів на позначення р ан ­

нього світан к у , н ап р и кл ад : розвидняєт ься, світ ає, Сіріє, на. світ займ аєт ься,. У словосп олученн і з а й н я л о с я вогнищ е слово займ ат ися, виступає я к ом онім , тобто збігається за звуч ан н ям з інш и м словом, у ж и в ан и м у висловах за й м а т и ся спортом, з а й ­ м а т и ся легкою а т лет и ко ю . Ін ко л и цей омонім уж иваю ть неправи льн о. У розмові м ож н а почути: «Мій син займ ається (треба: навчаєт ься) в п ’ятом у к л асі» , «Моя дочка зай м ається в х у д о ж н ій студії (треба: н а вч а єт ься або відвідує худож ню ст удію )». З н ан н я л екси чн и х норм допом агає ун икнути пош ирених м овних пом илок. 2. Перекажіть текст. 200

472.

Прочитайте § 55 «Основа слова і закінчення змінних слів. Корінь, суфікс, префікс і закінчення — значущі частини слова». Підготуйте усну відповідь на тему «Будова слова».

473.

1. Прочитайте текст і визначте, до якого стилю він належить. Назвіть ознаки, що підтверджують вашу думку, Які лек­ сичні значення слова диск вам відомі? Д иск

К ом п ’ю терну справу — зберіган н я чи перенесення інф орм а­ ц ії — не м ож н а у яви ти без диска. Д л я зап и су ін ф орм ац ії творці к о м п ’ю тера зробили м агнітний носій, я к и й обов’язково м ає бути плоским і к р у гл и м , о скіл ьки у процесі роботи в ін обертається на вели кій ш видкості. Ц ей но­ сій н азв ал и диском . Слово зак р іп и л о ся в р ізн и х мовах світу, се­ ред н и х і в у к р аїн ськ ій . Основний нагром адж увач ін ф о р м ац ії к о м п ’ю тера називаю ть ж орст ким ди ско м . Щ об п ер ен ести ін ф о р м ац ію з одного к о м п ’ю тера н а ін ш и й , використовую ть гн уч к и й диск і ком пакт диск. Н айбільш відомим різновидом гнучкого д и ск а є диске­ т а — м ал ен ьк а м агн ітн а п л асти н к а. Слово диск стало основою д л я творення нових к о м п ’ю терних терм інів. 2. Сформулюйте тему, основну думку тексту. Назвіть засоби зв’язку речень у тексті. Обґрунтуйте поділ його на абзаци. 3. Підготуйте розгорнуту усну відповідь на тему «Комп’ютер­ ний диск». Адресат повідомлення — однокласники. Мета спілкування — повідомити нову цікаву інформацію про комп’ютер. О рієнтовний п л а н відповіді 1. 2. 3. 4.

Н а чому зб ерігається ін ф о р м ац ія в к о м п ’ю тері? Ж о р стк и й і гн у ч к и й д и ск, ком пакт-диск. Д и ск ета. Б агато зн ач н ість слова диск.

Прочитайте і запам’ятайте висловлювання

Книжку перекладено українською мовою. Я швидко р о зв ’язав (обидві) задачі й кілька прикладів. Я розгорнув книжку на потрібній сторінці. 201

І

§ 67. Усний відгук н а відповідь однокласника Доброзичливий критик

1. Він завжди підкреслить головне, доцільне в запропо­ нованій темі. 2. Він не лише критикуватиме, а й допом оже порадою. 3. Він висловить упевненість, що його зауваження спонукатимуть до цікавого обговорення. 4. Він схвалить обговорю вану роботу.

474.

1) 2) 3) 4) 5) 0) 7) 475.

1. Прослухайте уважно відповідь однокласника на тему «Бу­ дова слова». Зробіть позначки, користуючись планом аналі­ зу відповіді. П л ан а н а л ізу усної відповіді ^ Я к р озкри то тему? (Повно, не досить повно, частково) Ч и послідовно викладено м атеріал? /іо,£Ж> К Ч и м о ж н а доповнити, уточнити в ід п о в ід ь ? ^ /? /^ ^ Ч и вдало зроблено вступ і висновки? $ И £$в(\ ц ) ' Ч и дотрим ано вимог наукового стилю ? Ч и вдало дібрані п р и к л ад и до сф орм ульованих п р а в и л ? ^ ,. З агал ьн а оц ін к а відповіді. /ШК0| Ь Підготуйте відгук на відповідь однокласника. Використо­ вуйте вислови на зразок: розкривати, тему, на мою думку, наводити докази, логічний виклад, по-перше, по-друге, під­ сумовуючи., варто оцінити.

§ 68. Зам ітка-інф орм ація в газету Замітка-інформація — це повідомлення, допис у га­ зету про якусь подію, яка може зацікавити багатьох. Коротке повідомлення, вміщене в газеті серед подіб­ них інших, не має заголовка. Більший за обсягом д о п ис містить не лиш е інф орма­ цію про подію, а й висловлене ставлення автора. Така інформаційна замітка має заголовок, що привертає увагу читачів до повідомлення.

476.

1. Прочитайте замітки-інформації.

У ш к о л і № 116 м. К иєва відбувся конкурс зн авц ів у к р а їн ­ ської мови. У ньом у в зял и участь учні всіх класів. К онкурсні за­ вдан н я були різн ом ан ітн і. Ж у р і відзначило учнів за майстерне

ч и тан н я х у д о ж н іх творів, грам отне письм о, в и к о н ан н я творчих завдань. О крем а нагорода ч ек ал а н а знавців п ри казок, при­ сл ів ’їв. *

Н а спортивном у м ай д ан ч и ку ш ко л и № 114 м . Х аркова відбу­ �� и ся зм а га н н я з волейболу ш к іл ьн и х команд Ш евченківського району. П ерш е м ісц е виборола волейбольна к ом ан да ш коли № 120 . *

Ц ік а в у туристсьісу подорож до К арп ат здійснили вихованці спортивного клубу, я к и й працю є при л іц еї «Інтелект». Л іцеїсти в ч и л и ся орієн тувати ся на м ісцевості, ставити нам ети, готувати їж у . Вони п р и везли з походу чудовий фотоальбом, 2. Підготуйте короткі інформаційні замітки в газету про події у вашому класі (зустріч з цікавими людьми; осінні кален­ дарні свята, зимові календарні свята). 3. Поміркуйте, чи потребують заголовків короткі інформації про конкретні події. Зверніть увагу на початкові речення заміток. 4 7 7.

1. Прочитайте текст, написаний у публіцистичному с Аї л і .

Визначте тему й основну думку. Чим відрізняється ця замітка-інформація від попередніх? Зазначте в тексті харак­ терні ознаки виеловлювання-роздуму. ІЦе н а з в а е, а р іч к и в ж е н ем а Т ут коли сь т ек л а р іч ка. Л агідно хлю потіли хви лі. У воді м и ­ ли віти верби. А я к приєм но було відпочити спекотного л ітн ьо­ го д н я в тін і дерев над водою! А ле лю ди розорали береги, вису­ ш или н авколо р іч к и болота. Х іба цей м ален ьки й струм ок був колись річкою ? Т а й у ньому плаваю ть п л я ш к и , п ак ети з-під см іття... З ам ість п р екр асн о ї природи, я к а прітносить лю дині здоров’я й радість, часто бачимо зах ар ащ ен і ліси, понівечену землю й знищ ені р ік и . В они просять у нас, лю йей, допом оги, п орятун ку. 2. Чи доводилося вам спостерігати, я к люди нівечать природу? Що, на вашу думку, завдає їй найбільшої шкоди у вашій місцевості? 3. Підготуйте допис-інформацію до редакції газети (журналу) про гарні вчинки школярів — юних захисників природи. 203

§ 69. Твір-розповідь на основі власного досвіду Прислухайтесь до порад

1. 2. 3. 4.

Придумайте назву ваш ої розповіді. Чітко визначте тему й основну думку висловлювання. Назвіть місце й час події, про яку розповідаєте. Не забувайте, що розповідь повинна мати вступ, основну частину і закінчення. 5. Зверніть увагу на дієслова, бо саме навколо дії розгортається зм іст розповіді. 6. На які думки вас наштовхнула подія?

478.

1. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку.

Я не м іг д о ч екати ся, ко л и звіл ьн и ться м ісце за к о м п ’ютером. Х отів скори стати ся Інтернетом . Збирався написати листа това­ ри ш еві в К ан аду. Л ист електронною пош тою від нього я отри­ м ав, а от свій «ім ейлик» досі не зм іг відіслати. Н едарм а м іж н ар о д н у м ереж у, або Інтернет, називаю ть п аву­ тиною . Б л у к аю ч и в Ін терн еті, я встиг почитати новини, пом и ­ л у вати ся кар ти н ам и з відом их м узеїв, просто погратися. Н е­ зч у вся, я к м ин уло д ві години. К оли д ій ш л а черга до л и ста, к о м п ’ю тер перестав м ене сл у х а­ ти ся. М и ш ка не працю вала. Ось т а к я «завис» у «павутині» і, я к м у х а, потрапив у п астку Всесвітнього П авука. 2. Назвіть дієслова, якими оповідач передає послідовність своїх дій. Дайте відповіді на запитання. 1) 2) 3) 4)

Ч ом у оповідач не зм іг здій сн и ти свого задуму? Щ о б ви зробили на його м ісці? Я к ви розум ієте зн ач ен н я слова «Ім ейлик»? Ч им , н а ваш у дум ку, відрізняється спілкування в Інтернеті: а) від безпосереднього с п іл к у ван н я з лю диною ; б) від сп іл к у ван н я за допомогою телефону? 3. Дайте назву цьому текстові. Придумайте продовження роз­ повіді. — Щ о спільного між дом аш ньою кішкою і комп’ю тер­ ною мишкою? — Комп’ ютерна мишка, так само як і домашня кішка, заслужила право мати свій килимок.

479.

Підготуйте розповідь на основі власного досвіду, вживаючи слова спочатку, потім, нарешті. 204

§ 7 0 . Д окладний п ереказ тексту, що містить опис предмета

480.

1. Прочитайте текст. До якого стилю й типу висловлювання цей текст належить?

К ом п ’ю тер ск л ад ається з двох основних частин — процесора і м онітора. М онітор схож и й н а телевізо р із п л аск и м або в и п у к ­ л и м екран ом . Т екст м ож н а ч и тати н а ек р ан і, а м о ж н а вивести н а принтер і н адр у ку вати . Є щ е м и ш к а і к л ав іату р а, за допом о­ гою я к и х керую ть к о м п ’ю тером. К л авіатура н агад у є к л ав іш і друк арськ о ї м аш и н к и . Н а к о ж н ій к л а в іш і позн ачен а буква. Н ай в аж л и в іш а ч асти н а к о м п ’ю тера — процесор. Без нього не м іг би п рац ю вати к о м п ’ютер. Н а сучасних к о м п ’ю терах м о ж н а грати в р ізн і ігр и , м алю вати , слухати м узику, ди ви ти ся ф ільм и. 2. Які слова в цьому тексті вам незрозумілі? Підготуйте свій опис комп’ютера, вживаючи синонімічні вислови схожий на, нагадує. 3. Продовжіть речення: К ом п ’ю тер — це ... (дж ерело ін ф орм ації, Ін терн ет, м аш ина). 481.

1. Прочитайте текст.

Опудало Щ об зберегти вр о ж ай , лю ди при дум али опудало. П обачити його м о ж н а в п олі, н а городі, в садку. Н ай ч астіш е опудало — це пали ц і, н а я к і наки н уто старе л а х м іт тя . А щ е н а нього віш аю ть намисто з б л яш ан о к, щоб дзеленчало. Р у к и — це довгі пали ц і, або в ін и к и , я к і воруш аться від вітру. Стоїть опудало н а одній 205

нозі й крутиться на всі боки. Б ри ль або капелю х прикриває наби­ ту соломою голову. Очі й ніс у нього з ґудзиків або намальовані. О пудало м ає в ід ляк у вати ворон від зеленої к у к у р у д зи , гороб­ ців — від со н яш н и к ів, а х лоп ц ів — від виш ень у сусідському саду. 2. Перекажіть текст. Напишіть докладний переказ тексту «Опудало».

§ 71. Особливості побудови художнього і наукового описів

Н 482.

1. Які мовні стилі ви знаєте? 2. Чим відрізняється науковий стиль від художнього? 3. У яких стилях використовую ться описи?

1. Порівняйте два висловлювання про словник. Визначте, до якого мовного стилю вони належать.

С ловник — це кн и га, у я к ій в алф авітном у п о р яд к у розм іщ е­ ні слова (З підручника). Н е бійтесь загл я д ати у словник: це п и ш н и й я р , а не сумне п р о вал ля (М . Р и льськи й ).

2. Чому М. Рильський називає словник пиш ним яро сумним проваллям? Як ви це розумієте? Як ви розумієте вислів: «Словник — це цілий світ в алфавітному порядку»? Ви вже вмієте описувати картину чи, наприклад, будьякий предмет. Описувати щось — означає передавати словами відомості про його характерні ознаки. Науковий опис — це точне визначення предмета, явища, перелік їхніх суттєвих характеристик. Як правило, наукові описи того сам ого предмета подібні між собою. Автори таких описів уникають ем оційних висловлювань. Художній опис — емоційне, образне висловлювання, у якому є метафори, епітети, порівняння. Художні описи то го сам ого явища дуже різняться. Вони не лише передаю ть певні відомості, а й збуджую ть нашу уяву, розвивають фантазію. Порівняйте два описи райдуги — науковий і художній. 1. Райдуга, веселка — кольорова смуга у вигляді дуги на дощ овом у хмарному небі. 206

2. Коромисло над рікою — червоне, як вишня, о ран­ жеве, як помаранча, жовте, як кульбаба, зелене, як листя, блакитне, як небо, синє, як море, фіолетове, як фіалка. Схема побудови опису:

наукового

худ о ж н ього

• назва предмета, про який ідеться; • форма, колір, розмір; • складові частини; • де використовується?

483.

• загальне враження від предмета; • чому таке враження? • оцінка предмета, ставлення до нього.

1. Прочитайте тексти. Визначте тип висловлювання і стиль текстів.

1. С униці лісові — багаторічна тр ав ’ян и ста рослина. М ає к о ­ ротке кореневищ е і довгі повзучі пагони, прям остоячі стебла. Л и стя — трій часте, н а довгих чер еш к ах. Л источки за формою овальн і, з тр и ку тн и м и зубцям и, зверху тем но-зелені, а знизу — ясн о-зелен і, густо в кр и ті волоси нкам и. К віти з білим и ок р у гл и ­ ми пелю сткам и . У народній м едицині використовую ть цвіт, л и с тя і кореневищ е суниці. 2. Я дуж е лю блю збирати в лісі суниці. М іж зеленим ли стям блищ ать проти сонця червоні я гід к и . Вони т а к і солодкі, пахучі. Зд ається, усі зап ах и лісу поєдналися в одній м ален ькій ягоді. Вона сх о ж а н а червону к р ап ел ьку , щ о, падаю чи, засти гла на стеблі. С тиглі ягоди л егко відриваю ться від стебла. Ц е вели ке задоволен ня — сам им збирати суниці й зм агати ся, хто ш видш е наповнить свій кош и чок. 2. Підготуйте розповідь про подорож до лісу, використовуючи опис квітів (дерев, ягід, птахів тощо). Пташки і ягоди Ш

— Букви всі, крім однієї, В двох словах — ті самі, А слова, поглянь-но — різні, — Каже Л ю ба мамі. — Д руга зліва «и» — з ялиці Пташки випурхнуть — синиці. «И» на «у» зміни — в травиці Зрію ть ягоди — ... . Л. Біленька ( і'п п н в 'о )

207

§ 72.. Д окладний переказ тексту, що містить опис тварини

484.

Розгляньте малюнок. Напишіть твір-опис про тварину.

485.

1. Прочитайте текст. Яка його тема й основна думка? Який заголовок ви могли б дати текстові? «а Ж и в е у нас сіри й п ухнастий к іт. Звати його М урчик. У ньо­ го довгі біл і вуса, сіро-зелені очі, я к и м и він допитливо д и ви ть­ ся н а світ. Н а ш и ї у М урчика — біленький ком ірець, а на л а п ­ к ах — т а к і сам і ш кар п ето чки . Л ап к и м ає м ’я к і, приєм н і, але пазу р і в к о ти к а дуж е гострі. Сидіти к о ти к лю бить н а підвікон ­ ні, а спати — в кріслі. П ухнасту ш убку на спинці іноді т а к хочеться погладити, але М урчик не лю бить, щоб до нього т о р к ал и ся . Він сам виріш ує, кол и й до кого п ід ій ти , вм оститися на к о л ін ах і поворкотіти свою к о тя ч у п ісеньку. 1) 2) 3) 4)

2. Перекажіть текст за таким планом: С ірий п ухнастий к іт М урчик. Очі т а вуса. Л а п к и й ш ия. З в и ч к и кота. Чи здатні тварини платити людині добром за добро, тобто бути вдячними? Так, особливо приручені. Собака, наприклад, коли дадуть йому їсти, махає хвостом, на­ магається лизнути руку, к і т — муркоче і треться об ноги.

486.

Знайдіть у підручниках із природознавства, української л і­ тератури описи тварин. Випишіть тексти зразки описів тварин у науковому і художньому стилях. 208

■Ще о

-

• '

§ 73. Н аписання листа. Адреса Адреса відправника, індекс

Редька Ів а н П ет рович______ ву л . Садова, 10. кв. 2,________ м. М а р іу п о л ь , Д о н е ц ь ка обд., 87551 А д реса одержувана, індекс

Ж уко в Іва н Григорович ву л . Соборна, 24, кв. 15, _ м . Сум и, 46003

■Ш

Адресу відправника пиш емо на конверті вгорі ліворуч у такій послідовності: 1) прізвищ е, ім ’я, по батькові; 2) назва вулиці, номер будинку і квартири; 3) назва міста, області, пош товий індекс. Адресу одержувача пиш емо на конверті внизу право­ руч у такій послідовності: 1) прізвищ е, ім ’я, по батькові; 2) назва вулиці, номер будинку і квартири; 3) назва міста, області, пош товий індекс.

П р а в и л а ввічливого листування • Будьте у в аж н і до адресата, дбайте про його гарн и й настрій, коли він ч и тати м е лист. • П ам ’ятай те про кл и ч н и й відм ін ок у звертанні: мамо, м а т у ­ сенько, т а т у, т а т у си к у , бабусенько, дідусю, Ганнусю , Н а т а ­ лочко, Я рославе, М а р іє Іва н івн о , В асилю П ет ровичу. ®В ибирайте д л я ли стуван н я ц ік ав і теми. • Обов’язково відповідайте на одерж ані листи. • У важ но ставтеся до вибору форм ввічливості в к ін ц і листа. 487.

Запишіть своє ім ’я та прізвиїде в називному, родовому, да­ вальному та кличному відмінках.

488.

Дайте відповіді на запитання.

1. Д л я чого п иш уть листи? 2. Ч и доводилося вам л и сту вати ся з кимось? 3. Щ о ви відчуваєте, коли одерж уєте лист від р ід н и х , друзів? 14 • Рідна мова», 5 кл.

209

4. Щ о потрібно д л я того, щоб написати й відправити листа? 5. Я к и й ви знаєте антонім до вислову н а д си ла т и л и с т и ? Автор листа вибирає форму звертання до лю дини, якій пише. До старших людей звертаються ш анобливо на Ви, до близьких, рідних, друзів, ровесників — на ти. Лист обо в’язково починається звертанням і закінчуєть-. ся словами ввічливості: д о побачення, до зустрічі, м ої привітання всім родичам, чекаю відповіді, на цьому за­ кінчую, відгукніться на мій лист, на все добре тощо. Після слів увічливості ставиться ім ’я автора листа і д а ­ та написання.

489.

Прочитайте лист. Яку тему листа до бабусі обрала внучка?

Д орогенька бабусю.' Н езабаром я за к ін ч у ю н а в ч а н н я й збираю ся до тебе. Н е до­ чекаю ся, к о ли м а т и м у багат о вільного часу! Ч и т а т и м у , м а лю ­ в а т и м у, їзд и т и м у н а велосипеді, а вже про р іч к у й зга д ува т и боюся: т и ж п уск а т и м еш м ене на р іч к у з дорослими?! Я допо­ м а га т и м у тобі в садку, на городі. Д уж е хо ч у погодуват и курей, кр о ли ків. Я с к у ч и л а за всіма. Я к здоров’я т воє і дідуся? П еред авай п р и віт від мене Н а т алц і. Тобі ш лю т ь в іт а н н я м ам а, т ат о, Славко. Ц ілую . Твоя о н ук а Леся. 2 0 к в іт н я 2006 р.

М

Скоромовка

?

•"їхні»-

Рома й Рем живуть не в Римі, Рем _ в к р ИМу_ а Крим — не Рим. Ш ле листи в Ромни із Криму Ромі — Рем, а Рома — в Крим. Л. Біленька

490. 1. Дайте відповіді на запитання. 1. Я к і слова в адресі вж и ваєм о в скороченом у вигляді? 2, У я к о м у в ід м ін к у пиш ем о ім ’я , п різви щ е на конверті? 2. Запишіть речення, поставивши іменник адреса з приймен­ никами на або за в потрібному відмінку. Я м еш каю (адреса). Н адіш лем о повідом лення (адреса). П о­ трібно зверн ути ся (адреса). Н адси лайте за я в и (адреса). 491.

Напишіть листа своєму другові (подрузі) про екскурсію (ці­ каву подію у шкільному житті), враження від фільму (книжки). 210

§ 74. Д окладний переказ тексту-розповіді з елементами роздуму

492.

1 . Прочитайте текст. Визначте основну думку.

Богдан Хмельницький — видатний гетьман України В істо р ії У к р аїн и X V II ст. є славне ім ’я — Богдан Х м ель­ н и ц ь к и й . Він очолив ви звольн и й ру х українського народу за во­ лю й свою держ аву. П ерем оги Б огдана Х м ельницького над військом польського к о р о л я під Ж о вти м и Водами, Корсунем об’єднали у к р аїн ц ів по обидва боки Д ніпра. Т ак у другій поло­ вині ХУІІ ст. в Є вропі в и н и к л а У к р аїн ська к о зац ь ка держ ава, я к у істо р и ки вваж аю ть наступницею К иївської Русі. З а в д я к и ди п лом ати чн ій діяльності Б огдана Х м ельницького У країн у в и зн ал и всі європей ські держ ави. Гетьман був освіченою лю диною , знав європейські мови, воло/ дів м айстерністю ведення бойових операцій. З а часів його геть­ м ан уван н я диплом атичні договори у к л ад ал и ся з Оттоманською Портою , Р ічч ю П осполитою , Росією , Ш вецією , М олдавією . В У к ­ р а їн і була своя ко н сти ту ц ія, свій суд, діяло сам оврядування. Не т іл ь к и народні дум и й істори чн і п існі зберігаю ть народну п ам ’я т ь про добу Х м ельни цького. У н аш и х м істах є вулиці, п лощ і, н азв ан і ім ’я м Б огдан а Х м ельн и цького. Б а т ь к и , вибира­ ючи д л я своєї д и ти н и ім ’я Б огдан , т а к о ж хочуть бачити хлоп­ ч и к а славним сином українського народу. 2. Складіть план. Напишіть докладний переказ тексту. 14*

211

й

493.

-

Хто ти такий? Українець малий! Який знак твій? Тризуб золотий! Де ти живеш? Між своїми! В якім краю? В Україні!

1. Прочитайте текст. Перекажіть його близько до змісту. Свято рідної мови

Н езабаром Свято рідної мови. Відомого письм енника А нтона Г р и щ ен к а запросили виступити в ш к о л і, де він колись н авч ав­ ся. Усе його свідоме ж и т т я було присвячене рідном у слову. Щ о ж сьогодні мав с к азати ш ко л яр ам ? М ова — це істо р ія і сучасність. В она не лиш е засіб п ізн ан н я, зн ар я д д я сп іл к у ван н я лю дей. М ова витворю ється в певній к у л ь ­ турі, в п евній н ац іо н ал ьн ій тр ад и ц ії. Ц е дум ка і п оч уття, звук і барва. Ц е к о ж н а лю ди н а і весь народ. М ова — інструм ент, я к и й допом агає нам у щ оденному ж и т ­ т і, але вона так о ж п ов’я зу є нас із м и н ули м , зберігає духовні надбання н а ц ії д л я майбутнього. М ова в и р ізн яє у кр аїн ц ів з-п ом іж ін ш и х н ац ій . Я к і держ авн і символи — прапор, герб, гім н, — вона виступає символом н е­ зал еж н о ї У к р аїн и , у К он сти туц ії я к о ї проголош ено держ авний статус у к р аїн сь к о ї мови. 2. Визначте тему тексту. Поясніть поділ тексту на абзаци, визначивши мікротеми. 3. Запишіть тематичні речення тексту. 494.

1. Прочитайте уривок з вірша В. Забаштанського. Я к нем а без зір о к небозводу, Я к б л ак и ті без сонця нема, Т ак і м ови нем а без народу І народу без м ови нема. 2. Яка основна думка цього уривка? Як ви розумієте зміст ви­ ділених висловів? 3. Доберіть синоніми до слова небозвід.

495.

Назвіть близькі за змістом мікротеми тексту «Свято рідної мови» й уривка з вірша В. Забаштанського. 212

496. 1. 2. 3. 4.

Напишіть твір-мініатюру «Рідна мова в моєму житті» за таким планом: Р ід н а м ова Р ід н а м ова Р ід н а м ова Н ароду без

11

Н

— м ова м атері. — м ова «К обзаря». в р ід н ій ш ко л і. мови нема.

Птицю пізнають по пір’ю, а лю дину — по мові. Пуста мова не варта до б ро го слова. З тобою розмова, як з вітром полова. Як овечка: не мовить ні словечка. Хто св о є ї мови цурається, хай сам себе стидається.

Жартівливий словничок Висівки —

витрушені після контрольної з -п ід парти

шпаргалки. В ід в а га — піднята рука, коли знаєш тільки третину відповіді. Вулик — школа під час перерви. Здобич — оцінки, які можна показувати татусеві, якщо навіть його улюблена футбольна команда програє. Знання — те, що за плечима не носити, хоча учні носять по 5 - 6 кілограмів у портфелях. Канікули — п'ята й улюблена пора року. 213

Д одат ки Орфографічний словник А

абетка, -ки, д. і м. -ці, р. мн. -ток абзац, -у, ор. -ом абрикоса, -си, р. мн. -ос авіамодель, -лі, ор. -ллю, р. мн. -елей автобус, -а аґрус, -у азарт, -у азбука, -ки, д. і м. -ці акуратність, -ності, ор. -ністю акустика, -ки, д. і м. -ці алегорія, -ії, ор. -ією алфавіт, -у антракт, -у апетит, -у арахіс, -у аргумент, -у атлас, -у (книжка) атлас, -у (тканина) аудиторія, -ії, ор. -ією Б

багаж, -у, ор. -ем багатир, -я, ор. -ем (багатій) багатомільйонний бадьорість, -рості, ор. -рістю базар, -у байкар, -я, ор. -см, кл. -арю, мн. -і, -ів, д. -ям барикада, -ди бароко, невідм., с. бас, -а, мн. -й, -ів бджола, -лй, мн. бджоли, бджіл безвісти, присл. безвість, -ті, ор. -тю, р. мн. -тей безграмотний бездоріжжя, -я безл<алісний беззубий

безробіття, -я без’ядерний без'язикий бензин, -у бик, -а, мн. бики, биків бич, -а, ор. -ем біг, -у, м. ( на) -у бідон, -а бізон, -а бік, боку, мн. боки, боків біль, болю, ор. болем бір, бору, м. (у ) бору, мн. бори, борів ближчий блідо-зелений блідолиций, -цього, м н. -ці, -цих блідо-рожевий богатир, -я, ор. -ем (герой) боєць, бійця, ор. бійцем бойовий бордюр, -у бородавка, -ки, р. мн. -вок борт, -а (одягу, посуду) і -у (судна, автомобіля) борщ, -у, ор. -ем боязкий боязнь, -ні, ор. -ню брова, -ви, мн. брови, брів, д. бровам будь-хто, -кого, -кому, -ким, будь на кому (на кім) бузина, -й буква, -ви, р. мн. букв і буков булка, -ки, д. і м. -ці, мн. булки, булок бульвар, -у бульйон, -у буркун1, -а (буркотун) буркун2, -у (рослина) бурт, -у, мн. -й, -ів

214

г

буфер, -а, мн. -и, -ів буханець, -нця, ор. -нцем бювет, -а б’ючи, дієприсл.

газопровід, -воду галас, -у глядач, -а гостинець, -нця, ор. -нцем гостинний

В

вагон, -а вагон-цистерна, вагона-цистерни вал1, -а, мн. -й, -ів (деталь машини) вал2, -у, мн. -й, -ів (насип, ряд) валеолбгія, -ії, ор. -ією вбити(ея), вб’ю(ся), вб’є(шся), вб’ємб(ся), вб’єте(ся) і убйти(ся) вважати(ся), -аю(ся), -аєш(ся) і уважати(ся) ввечері і увечері, присл. ввижатися, -аюся, -аешся і увижатися в вічі і у вічі вгорі і угорі, присл. (Угорі сяяло сонце.) в горі і у горі, їм. з прийм. (У горі була печера) вдома і удома, присл. везти, везу, везеш, веземо, везете, везуть, м ин. віз, везло вибачення, -я, р. мн. -ень вивчений вивчення, -я виголошений виголошення, -я виліт, -льоту височезний височенний вишняк, -у від’їж дж ати, -аю, -аєш відмінок, -нка відповісти, -ім, -ісй, -ість, г -імо, -істе, -ідять, мин. -ів, -іла вільха, -и вінегрет, -у вогненний вогняний {

г

г

215

Ґ

ґава, ґави ґав’ячий ґедзь, ґедзя, ор. ґедзем ґрунт, -у, мн. -й, -ів ґудзик, -а ґуля, ґулі, ор. ґулею

Д далечінь, -ні, ор. -нню дебют, -у делегат, -а дерев’яний дипломат, -а дисциплінований документ, -а допізна допомагати, -аю, -аєш допомогти, -ожу, -бженг, мин. -міг, -могла дужчати, -аю, -аєш Е

екватор, -а епізод, -у ефір, -у Ж

жадібний жалити, жалю, жалиш жаліти, -ію, -ієш жанр, -у житло, -а г

г

г

З замолоду запитання, -я збірка, -ки, д. і м. -ці, р. мн. -рок збірник, -а

7

на щастя * неввічливий невидимий невизнаний недобачати, -аю, -аєш нежданий-негаданий непосидючий нерівномірний нескінчений (не закінчений: нескінчена, розмова) нескінченний (безконечний: нескінченний шлях) несприйнятливий несприятливий

з ’явитися, з ’явлюся, з ’явишся, з ’являться І інструмент, -а (один предмет), -у (багато предметів) К календар, -я, ор. -ем, мн. -і, -ів карикатура, -ри каталог, -у келих, -а керувати, -ую, -уєш кишеня, -ні, ор. -нею, р. мн. -тен ь кілометр, -а клеїти, клею, клеїш, мн. клеять козацький козаччина, -и Г комар, -а, ор. -ом, мн. -і, -їв, д. -ам коридор, -у кріль, кроля, ор. кролем кріп, кропу кріт, крота, мн. кроти, кротів ґ

г

г

Л лебідь, -бедя, ор. -бедем лев, лева, мн. леви, левів легенда, -и легеня, -ні, ор. -нею, р. м н. легень і легенів

м мавпячий мадонна, -нни мальок, -лька марево, -ва мережа, -і миготіння, -я морквяний м ’яч, -а, ор. -ем Н надвечір, присл. нашвидкуруч, присл.

і

о обвітрений об’єднаная, -я, р. мн. -ань (організація, товариство) об’єднання, -я (дія: об’єднання зусиль) одинадцятий озеро, -ра, мн. озера, озер оповідання, -я, р. м н. -ань П пам’ять, -ті, ор. -ттю папір, паперу (матеріал) і папера (документ) перила,-йл петля, -лі, ор. -лею, м н. петлі, петель п’єса, п ’єси під’їзд, -у піч, печі, ор. піччю, мн. печі, печей плід, плоду, мн. плодй, плодів пляж, -у, ор. -ем подруга, -и подружка, -ки, д. і м. -ці, р. мн. -жок по-дружньому, присл. по-літньому, присл. помилка, -и по-моєму, присл. 216

Ф

приятель, -ля, ор. -лем продаж, -у, ор. -ем проїжджий проїзний пшениця, -ці, ор. -цею, мн. -иці, -йць пшоно, -на пюре, невідм., с.

фазан, -а фантазування, -я X халат, -а хата, -и, мн. хати, хат хустка, -ки, д. і м. -ці, мн. -ткй, -тбк

Р регіт, реготу регламент, -у репортаж, -у, ор. -ем рибальський рисівництво, -ва рисівницький рукопис, -у С світлофор, -а свято, -та, м н. свята, свят священик, -а священний сільськогосподарський сім’я, сім’ї, ор. сім’єю, мн. сім’ї, сімей скраю, присл. століття, -я, р. мн. -іть суцвіття, -я, р. мн. -іть сфотографувати, -ую, -уєш сьогодні, присл. сьогоднішній, -ня, -не

Т телеграма, -ми терикон, -а терновий тиша, тиші, ор. тишею тремтіти, -мчу, -мтйш, -мтимб, -мтите третьокласник, -а тривога, -ги, д. і м. -зі У упродовж і впродовж, присл. учотирьох і вчотирьох, присл.

Ц

цемент, -у центнер, -а циліндр, -а цівка, -ки, мн. цівші, цівок Ч черв’я к , -а, м н. -и, -ів чйпси, -сів

Ш шампунь, -шо, ор. -нем шепотіти, -очу, -отищ, -отимб, -отите шептати, шепчу, шепчеш , , школяр, -а, ор. -ем, мн. -і, -ів, д. -ам школярський г

г

Щ

щеня, щеняти, ор. щеням щиглик, -а щовечора, присл. щосили, присл.

Ю юнацький юний юність, юності, ор. юністю

Я яєчня, -ні, ор. -нею як-небудь, присл. якбсь то, присл. ярмарок, -рку, мн. -ркй, -рків ящ ірка, -ки, д. і'л/. -ці, м н. -ркй, -рбк 217

Т лум ачн и й словник

Абонемент

Абонент Авторитет Адрес Адреса

Багатир Багаття Багряний Бадьорий Базіка Байрак Баштан Безладдя Безліч Безодня Бентежити Бильце (мн. бильця) Бовваніти Богатир Боржник Борозна Борона Бруківка Буревій Ввічливий Вдача Вергуни \одн. вергун) Вереск Веснянка

право користуватися чим-небудь, за плату чи без­ платно (телефоном, поштовою скринькою, книж­ ками з бібліотеки і т. ін.), протягом певного часу; документ, що посвідчує це право. Бібліотечний абонемент. той, хто користується абонементом, загальновизнане значення особи, організації. Ав торитет учителя. письмове вітання кого-небудь з нагоди урочистої події в йоі'о житті. Вітальний адрес. позначення місця проживання чи перебування особи або місця, де знаходиться установа. На ісон верті подруга написала свою нову адресу. багата людина, багач. вогнище, ватра. густо-червоний, пурпуровий. сповнений сили, енергії, жвавий, веселий. той, хто любить багато говорити. ліс у яру або на схилах яру. поле, на якому вирощують кавуни, дині. відсутність порядку. велика кількість кого-небудь або чого-небудь. глибоке провалля, прірва. викликати тривогу; непокоїти, хвилювати. бічна опора крісла, ліж ка, колиски. здалека виднітися. людина надзвичайної сили, відваги. особа, яка позичила що-небудь у когось, винна кому-небудь щось. 1. Довга, рівна заглибина в землі, проведена плу­ гом. 2. перен. Зморшка, складка на обличчі, сільськогосподарське знаряддя для розпушування землі. вимощена камінням дорога, вітер надзвичайної сили. той, хто дотримується гарних манер у спілкуван­ ні з людьми, уважний до інших, чемний, особливості характеру людини. солодке печиво у вигляді смужечок, тонкий, пронизливий крик. народна обрядова пісня з іграми й танцями, якою зустрічають весну. 218

Вигляд Випадок

зовнішність людини, обриси предмета, подія, пригода, яка порушує звичний порядок; непередбачувана подія, \І. показ п’єси на театральній сцені, ' Вистава N. сукупність предметів, виставлених для огляду, Виставка продажу. Відпочинок вільний від роботи час; перерва в роботі, Відпустка звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку, Відчиняти відхиляти двері, вікна. Вістовий 1. Той, хто подає сигнал, умовний знак. 2. По­ сильний. Вітряний який супроводжується вітром або вітрами. Вітря­ ний день. Віха 1. Палиця, що позначає межі чогось. 2. перен. Основні моменти в розвитку чого-небудь. Віхи історії. Віхола снігова буря; вітер зі снігом, Волошка однорічна польова рослина, що росте переважно в житі й має сині квіти. Врода зовнішність людини, її краса, вродливість, Вуглячбк вуглинка. Вщент (ущент) на дрібні шматки, повністю, зовсім. Гай

о Галерея

Гальмо Гаптувати, Герб Гімн Глузувати Гончар Гостинець Гроно Гурт Гущавина Ґава Ґазда

— невеликий листяний ліс. V— 1. Довге і вузьке крите приміщення, що з ’єднує частини будинку або будинки. 2. Приміщення для огляду творів мистецтва. Картинна галерея. — пристрій для сповільнення руху або зупинки транспорту. — вишивати шовковими нитками, вкритими тонким шаром золота або срібла. — відмітний знак держави, міста, зображуваний на прапорах, монетах, печатках. — урочиста пісня, прийнята як символ держави. Державний гімн України. — уїдливо насміхатися з кого-небудь. — майстер, який виготовляє з глини посуд та інші вироби. — якась річ або ласощі, що їх привозять, приносять, передають як подарунок. — плоди або квіти, зібрані на одній гілці. - скупчення людей; об’єднання людей, що мають спільну мету, завдання. — місце, де дерева, кущі ростуть дуже густо. — 1. Те саме, що ворона. 2. перен. Неуважна, нероз­ торопна людина; роззява. х — господар. 219

Ґанок Ґвалт Ґедзь Ґелґотати Ґречний Ґринджоли Дебют Дзиґа Дощенту Дрімота Екзотичний ^ Експонат Епізод Ефективний Ефектний Ж ага Жевріти

Завбачати Завчасний Звичай Звичка З ’ясувати

— прибудова білм входу в будинок. — 1. Сильний крик, галас. 2. вигук. Означає «Ря­ туйте! » — велика муха, що живиться кров’ю тварин або соком рослин. — 1. Видавати звуки, властиві гусям. 2. Голосно, нерозбірливо розмовляти; галасувати. — шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний. — низькі широкі сани. — 1. Перший виступ артиста на сцені. 2. Початок шахової або шашкової партії. — дитяча іграшка. — нічого не залишаючи, повністю, цілком зруйну­ вати. — стан напівсну, засинання. — незвичайний, дивовижний, не характерний для певної місцевості, середовища. \5-— предмет, призначений для огляду на виставці. — 1. Випадок, випадкова подія. 2. Частина худож­ нього твору, якій властива певна завершеність, самостійність. — який дас найкращі результати; дійовий. .— який справляє сильне враження. — 1. Спрага, сильне бажання пити. 2. Пристрасне почуття, прагнення. — 1. Догоряти без полум’я; тліти. 2. Виблискувати яскравим світлом. 3. перен. Існувати приховано; тліти. — на основі певних фактів знати, що буде в майбут­ ньому. — зроблений раніше визначеного терміну, який пе­ редує чомусь. — традиція у житті людини та народу. — манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось постійного. — пояснити що-небудь, розкрити приховане.

Інохідь

— біг коня, оленя, коли вони ступають спочатку обо­ ма правими, а потім обома лівими ногами.

Казка

— розповідь про вигадані події, вигаданих осіб, іно­ ді за участю фантастичних персонажів. — південне вічнозелене хвойне дерево, що має піра­ мідальну форму. — покривало, яким люди накриваються в постелі.

Кипарис ��овдра

220

Козак Козаччина Колекціонер Легінь Легіт Леміш Лиман Линути г

Лічба Лічити Людний Людяний Макраме Метушня Мріяти /Музей

Натхнення Нездужати Необачний Непоштивий Обґрунтувати Опанча Особистий Ошатний Панорама Парфумерія Патент

— 1. В Україні ХУ-ХУІЇІ ст. — вільна людина, член козацького війська. 2. Відважний, хоробрий, з ви­ сокими моральними якостями чоловік, лицар. — доба в історії України, коли козаки вели визволь­ ну боротьбу за відродження своєї державності (друга половина ХУ-ХУІІІ ст.). — той, хто збирає однорідні предмети, що станов­ лять пізнавальну, художню, історичну цінність. — юнак, парубок. — легкий приємний вітерець. — частина плуга, що підрізує шар землі знизу. — затока з морською водою в гирлі річки. — 1. Плавно, легко летіти; поширюватися в просто­ рі. 2. Минати, проходити (про час, події тощо). — рахування. — рахувати. — багатолюдний. Людна вулиця. — той, хто доброзичливо, чуйно ставиться до інших. — художнє плетиво з товстих ниток я к вид декора­ тивного мистецтва. — безладна, поспішна діяльність. — створювати в уяві якісь образи; думати про здійс­ нення чогось бажаного. '— заклад, у якому збирають, зберігають, вивчають, виставляють для огляду твори мистецтва, пам’ят­ ки історії тощо. — стан людини, пов’язаний із піднесенням її твор­ чих сил. — бути хворим, хворіти. — той, хто діє необережно і не думає про наслідки. — той, хто не виявляє поваги до когось; нечемний, неввічливий. — навести переконливі докази на підтвердження чо­ го-небудь. — старовинний верхній одяг у вигляді широкого плаща. — власний, той, що належить якій-небудь особі. — гарний, святково вбраний, прикрашений. — широкий вид на місцевість згори, на далекий простір. косметичні вироби (духи, креми тощо). — 1. Документ, який посвідчує право винахідника на його винахід. 2. Свідоцтво на право здійсню­ вати торгівлю. 3. Документ про присвоєння чину, звання. 221

Плекати Плинути Пліт Плоскінь Погодитися Поліпшити Полонина Прати Примусити Причілок Ряст

Сак Світлиця Сердечний Сердешний Серпанок Серцевий Сповитий ісцена

- з любов’ю вирощувати, виховувати когось або щось; піклуватися про щось. - поволі розходитися (про звуки), плавно рухатися. - 1. Огорожа, плетена з хмизу; паркан. 2. Скріпле­ ні в кілька рядів колоди для сплаву по воді. - коноплі. - домовитися з кимось про спільні думки, дії. - робити кращим, досконалим. - безліса ділянка в Карпатських горах, яка вико­ ристовується для пасовиська та сінокосу. - змивати бруд з одягу. - домогтися, щоб хтось виконав якусь дію незалеж­ но від його волі, бажання. - стіна будинку з боку вулиці. -1 . Багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, фіолетовими квіточками, зібраними в китиці. 2. Зелена трава. Топтати ряст — жити, ходити по землі. - риболовна снасть із сітки, що має форму конусо­ подібного міш ка, натягнутого на обруч і прикріп­ леного до держака. - 1. Велика, світла кімната. 2. Кімната, в якій від­ буваються урочистості. - добрий, чуйний; відданий, вірний. Сердечний друг. той, хто викликає співчуття; бідолашний. Нещас­ на, безталанна людина. - легка прозора тканина. - пов’язаний із лікуванням серця. Серцеві краплі. - 1. Загорнений у пелюшки; про закутану дитину. 2. перен. Охоплений, огорнений почуттями. / -1 . Майданчик, місце, де відбуваються вистави. 2. Частина дії театральної п ’єси. 3. Епізод у п’єсі, романі, фільмі.

Талан Талант 'І Театр

- доля, життєвий шлях. - обдарування людини; хист. \} -1 . Вид мистецтва. 2. Приміщення, де відбувають­ ся вистави. 3. перен. Місце, де відбуваються якісь важливі події. Титан - 1. Міфологічна істота — велетень. 2. Розумна, та­ лановита людина. Тишком-шішком, -1 . Тихо, без шуму. 2. Потай, непомітно, крадь­ присл. кома. Тік - розчищене місце надворі або в приміщенні для молотьби, просушування зерна. 222

Тлумачити Традиція Тремтіти Удача Урочистий Фаетон Фіранка

- пояснювати, допомагати зрозуміти щось. ■звичаї та правила поведінки, що передаються від батьків дітям. - 1. Трястися від холоду, страху, хвилювання. 2. Боятися. - досягнення чого-небудь бажаного; успіх. Дітей чекала удача: їхня команда перемогла. • важливий, сповнений величі, який викликає під­ несений настрій. ■легкий чотириколісний екіпаж з відкидним вер­ хом. ■шматок тканини або тюлю, яким запинають вік­ но, двері; занавіска.

Хиба Хіба

недогляд, помилка в чому-небудь; недолік, частка, питальна або видільна. Виражає сумнів, здивування, недовіру. Х іба можна забути такий чудовий край?

Цвіркун Цеберка Цибатий Цимбали Цуратися кого, чого

польова комаха; коник, дерев’яне відро, довгий, тонкий (про ноги), старовинний музичний інструмент.

Чаклуп

1. Казковий персонаж, чарівник. 2. Людина, яка займається чаклунством. огорожа, паркан з кілків, паль, вбитих у землю густо одне біля одного, увічливий, уважний до людей, ахсуратний, охайний; той, що стежить за чисто­ тою. дерево, східний платан. хрусткі шматочки підсмаженої картоплі. виражений числом; числовий; кількісний. який складається з великої кількості когось або чогось.

Частокіл Чемний Чепурний Чинара Чи пси Чисельний Численний Шляхетний Шпальта Щирий Юга

триматися осторонь, уникати когось, чогось. Не виявляти інтересу до кого-небудь, чого-небудь. Зневажати кого-небудь, що-небудь.

той, кому властиві високі моральні якості; добре вихований, благородний, сторінка газети, журналу. відвертий, правдивий, який чистосердечно вира­ жає свої почуття. Щирий друг. — 1. Снігова буря; завірюха, хурделиця. 2. Імла. 223

С ловник ф разеологізм ів Аж гай гуде — на всю потужність, сильно. Ані лялечки — абсолютно нікого, жодної людини немає. Бабине літо — 1. Сухі теплі дні на початку осені. 2. Павутиння, що літає на початку осені. Баглаї годувати — лінуватися, ледарювати. Бачити в рожевому світлі ідеалізувати, не помічати вад, хиб. Битися як риба об лід — безрезультатно добиватися чого-небудь. Білі мухи — сніжинки, сніг. Ведмежа послуга — невдала послуга, коли замість допомоги хтось має неприємності. Витягувати за вуха — всіляко допомагати кому-небудь. Відібрати (відняти) мову (кому) — хто-небудь не може говорити від несподіванки, здивування. Відкривати Америку — говорити про те, що всім давно відоме. Відкривати нову сторінку (в чому) — робити щось видатне, переваж­ но в галузі науки. Візьми вуха в руки — слухай уважно. Вітер у голові грає (свище) (у кого) — хто-небудь легковажний, несер­ йозний. Ворон лічити — нічого не робити; байдикувати; бути неуважним. Гарячі жнива — час напруженої роботи. Дати березової каші — побити кого-небудь, суворо покарати. Ділити шкуру невбитого ведмедя — планувати, заздалегідь розпо­ діляючи те, чого ще немає. Діло нехитре — немає нічого складного, дуже легко. До нових (зелених, третіх, сьомих) віників пам’ятати дуже довго, тривалий час. Жити своїм розумом — дотримуватися власних поглядів, переконань. Жити чужим розумом — діяти за чиїмись порадами, не мати своєї думки. 224

Збивати з пантелйку — заплутувати когось, викликати розгубленість. Золотий вік — найкращий період у розвитку чого-небудь або в чиє­ мусь житті. Золоті верби ростуть — виходить що-небудь пусте, недоладне. З роси та з води — уживається я к побажання удачі, щастя. І водою не розлити — неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимсь. І швець, і жнець, і на дуду грець — той, хто вміє все робити, вправ­ ний, тямущий у будь-якій справі. їсть, аж за вухами лящить — їсти з апетитом, з великим задоволен­ ням. Лавровий вінок — слава, почесті. Ловити ґав — бути неуважним; упускати слушну нагоду. Ловити кожне слово — уважно слухати. Ловити мух — марно витрачати час, байдикувати. г г Ловити носом окунів — сидячи або стоячи дрімати, схиляючи голову вниз. Ложка дьогтю — те, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь. .

Мухи в носі грають — хто-небудь гордовитий, пихатий, задерикува­ тий. На вербі груші — нісенітниці, дурниці; щось нездійсненне, нере­ альне. На голках сидіти — нетерпеливитися, переживати за що-небудь. Не виходить з голови (з думки) — хто-небудь постійно думає про ко­ гось, щось. Не клади пальця в рот — хто-небудь уміє обстояти свою думку; хтонебудь такий, з яким треба бути обережним, бо може скористати­ ся помилкою іншого. Не покладаючи рук — невтомно. Не проспати грушки в попелі — не пропустити чого-небудь. Ні в тин ні в ворота — ні до чого не придатний, нікчемний. Ніде голки просунути — немає вільного місця, дуже тісно. 1 5 « Р ідн а м о в а» , 5 ю і.

2 2 5

Ні Ні Ні Ні Ні

за холодну воду — зовсім нічого не робити. за цапову душу — зовсім марно (пропасти). риба ні м’ясо — ні до чого не придатний, безвільний. світ ні зоря — дуже рано. тепер ні в четвер — ніколи; ні за яких умов.

Оббивати пороги — домагатися чого-небудь, настирливо випрошувати щось. Облизня піймати — повернутися ні з чим. (Одна нога тут, друга там — дуже швидко сходити куди-небудь. Очі відбирати — приваблювати своєю яскравістю, приємним вигля­ дом. Пасти задніх — відставати. Передавати куті меду — переборщити, вийти за межі допустимого. Під гарячу руку — спересердя, у гніві, зопалу, не думаючи. Попасти пальцем у не'бо — сказати або зробити що-небудь невлад, не­ доречно, помилитися. Посадити в калошу — поставити когось у незручне становище, пере�� вершивши своїми результатами. Посилати бісики — грайливо дивитися на когось.

Решетом у воді зірки ловити — марно витрачати час; байдикувати. Розводити антимонії — вести беззмістовну, непотрібну розмову. Розводити дипломатію — діяти обережно, приховуючи свої наміри. Розводити руками — виявляти свою неспроможність щось зробити, у чомусь розібратися. Розжувати і в рот поісласти — дуже докладно пояснити. Розкидатися словами — бути необачним у висловлюваннях. Розкрити рота — 1. Кричати на когось, лаяти кого-небудь. 2. Здиво­ вано або захоплено слухати кого-небудь. Розмінюватися на дрібниці — витрачати свої сили, енергію на щось незначне, другорядне, не варте уваги. Розплутувати клубок — розкривати, з ’ясовувати якусь складну справу. 226

Сидіти на ш иї (у кого) — бути на чиємусь утриманні. Справляти посиденьки — нічого не робити, уникати роботи. Справляти смішки — безтурботно, у веселощах гаяти час. Спустивши рукава (рукави) працювати — без охоти, без старання. Терновий вінок — муки, страждання. Точити ляси — вести пусті розмови, марнуючи час. У поті чола — тяжко заробляючи. Хоч до рани прикладай — про того, хто виявляє надмірну доброту, лагідність. Так кажуть про нещире ставлення. Чия кішка сало з ’їл а — знати, хто винен. Ще й кіт не валявся — нічого не робиться. Ще й рак не свистав — нічого не починалося. Я к виросте гарбуз па вербі — ніколи цього не буде. Як води в рот набрати — мовчати. Як Як Як Як Як

дві краплі води — цілком схожий. з козла молока — про те, що не дає ніякої користі. кіт наплакав — дуже мало. кіш ка із собакою — без злагоди, постійно ворогуючи. корова язиком злизала — хто-небудь або щось безслідно зник (зникло), пропав (пропало).

Як Як Як Як

корові сідло — комусь щось не личить, не пасує. мокре горить — повільно, без бажання. на дріжджах (рости) — добре, швидко розвиватися. рак (варений, печений) — дуже червоний.

Як рак свисне — ніколи цього не буде; невідомо коли, дуже довго. Як у віночку — дуже гарно, чисто, охайно.

15*

С ловник в л ас н и х ім ен лю дей Аліна — з німецької мови, скорочене ім’я від Ангеліна, Аделіна. Алінка, Алінонька, Ала, Аля, Ліна. Кл. в. Аліно! Аліса — з французької мови; від грецького слова, що означає «істи­ на». А іісонька, Алісочка, Ала, Аля. Кл. в. Алісо! Алла — у грецькій мові означає «наступна, друга, інша». Аллонька, Аллуся, Аллочка, Ала, Аля. Кл. в. Аїло! Анастасія, Настасія, Настя — у грецькій мові означає «воскресіння». Настася, Настка, Настуня, Настуся, Ната, Тусеньїса, Ася. Кл. в. Анастасіє! Настасіє! Насте! Андрій — у грецькій мові означає «мужній, хоробрий». Андрійко, Андрійчик, Андрусь, Андрусенько. Кл. в. Андрію! Анжела, Анжеліка — з французької мови; від латинського слова, що означає «ангельська». Анжелопька, Анжелка, Ж ела, Ж еля. К л. в. Анжело! Анжеліко! Антін, Антон — у грецькій мові означає «вступаю в бій». Антінко, Антоньо, Антось, Антошко, Тосик. Кл. в. Антоне! Артем — у грецькій мові означає «здоровий, неушкоджений». Артемко, Артемцьо. Кл. в. Артеме! Богдан — означає «даний богами». Богданко, Богданчик, Богдасик, Бодьо, Данко, Дан. Кл. в. Богдане! Борис — скорочене ім’я від Борислав, у якому поєдналися два сло­ ва — боротися і слава. Кл. в. Борисе! Валентин — у латинській мові означає «сильний, здоровий, міцний». Валько, Валя, Валик. Кл. в. Валентине! Валерій — з латинської мови, означає «я сильний, здоровий, міц­ ний». Валера, Валерик. Кл. в. Валерію! Варвара — у грецькій мові означає «чужоземка». Варваронька, Варя, Варочка, Варюня. Кл. в. Варваро! Василь — із грецької, де означає «цар». Василько, Василечко, Васи­ льок, Вася, Васюта. Кл. в. Василю! Віктор — з латинської «переможець». Вікторко, Вітя, Вітько, Вітьок. Кл. в. Вікторе! Віра — слов’янське ім’я, переклад із грецького імені, що означає «ві­ ра». Віронька, Вірочка, Віруня, Віруся, Вірця. Кл. в. Віро! Віталій — у латинській мові означає «життєвий». Вітально, Віталик, Вітасик, Вітя, Таля, Талик, Тасик. Кл. в. Віталію! Володимир — з давньоруської мови, означає «силою великий», «во­ лодар світу». Володась, Володасик, Володя, Володько, Влодко, Вова, Вовчик, Ладимир, Ладко. Кл. в. Володимире! Всеволод — з давньоруської мови, означає «володіти всім». Всеволодко, Всеволодик, Сева. Кл. в. Всеволоде! 228

В’ячеслав — з давньоруської мови, означає «більша слава». Слава, Славко, Славцю, Славик, В’ячко. Кл. в. В’ячеславе! Ганна (Анна) — у давньоєврейській мові означає «він був милости­ вий, виявляв ласку». Ганнонька, Ганя, Ганнуся, Ганнусенька, Гандзя, Анця, Нуця, Галя. Кл. в. Ганно! Анно! Галина — із грецької, де означає «спокій, тиша, штиль на морі». Галиночка, Галинка, Галеня, Галочка, Галка. Кл. в. Галино! Геннадій — у грецькій мові означає — «благородний, шляхетний, родовитий». Гена, Генка, Геник, Геня, Геньо. Кл. в. Геннадію! Георгій — у грецькій мові означає «хлібороб, плугатар». Горя, Жорж, Ж ора, Гарик. Кл. в. Георгію! Григорій, І’рицько, Григір — із грецької «той, хто не спить, пильнує». Гринь, Гриньо, Гриша, Ригірко. Кл. в. Григорію! Грицьку! Григоре! Данило — у давньоєврейській мові означає «Божий суд». Данилко, Даня, Данько, Данусик. Кл. в. Даниле! Денис — у грецькій мові означає «присвячений богові природи, весе­ лощів Діонісові». Дениско, Денисонько. Кл. в. Денисе! Дмитро — від грецької назви богині родючості та хліборобства Деметри. Дмитрик, Дмитрусь, Діма, Митько, Митя. Кл. в. Дмитре! Євген — у грецькій мові означає «благородний, шляхетний». Євгенко, Свгенцьо, Ж еня, Геня, Генко. Кл. в. Євгене! Іван — з давньоєврейської мови, означає «Божа благодать; дар богів». Іванко, Іваночко, Івась, Івасик, Ваня, Ванько. Кл. в. Іване! Ігор — із скандинавської, означає «захисник бога достатку». Ігорко, Ігорчик, Ігорьок, Ігорьочок, Горик, Гарик. Кл. в. Ігорю! Ірина, Ярина — у грецькій мові означає «мир, спокій». Іринонька, Іринка, Іра, Іруся, Ірця; Яринонька, Ярися. Кл. в. Ірино! Ярино! Катерина, Катря — у грецькій мові означає «чиста, чистота». Кате­ ринка, Катруня, Катруся, Катя, Кася. Кл. в. Катерино! Катре! Кирило — у грецькій мові означає — «пан, володар». Кирилко, Кирилонько, Кирилик, Кир, Кирик, Кирюсь. Кл. в. Кириле! Костянтин, Кость — з латинської мови, означає «постійний, стій­ кий». Костя, Костик, Котя, Костьо. Кл. в. Костянтине! Коетю! Лев, Левко — у грецькій мові означає «лев». Левонько, Левусь, Левцьо, Левчик, Льоня. Кл. в. Леве! Левку! Леонід — у грецькій мові означає «подібний до лева». Леонідик, Льоня, Льонько, Льончик. Кл. в. Леоніде! Любомир — слов’янського походження, означає «любов і мир». Любомирко, Любко, Любчик, Любцьо, Мирко. Кл. в. Любомире! Маргарита — з латинської, означає «перлина». Рита, Ритонька, Ритуся, Туся. Кл. в. Маргарито! Марина — з латинської, означає «морська». Маринка, Марися, Марисенька, Мариночка. Кл. в. Марино! 229

Микола — з грецької мови, означає «переможець народів». Миколка, Миколонько, Николик, Колько, Коля. Кл. в. Миколо! Мирослав — слов’янського походження, означає «мир і слава». Мирко, Миросько, Миросьо, Слава, Славко, Славчик. Кл. в. Мирославе! Михайло — з давньоєврейської мови, означає «рівний Богові». Михайлик, Михась, Мишко, Миша, Мишупя. К л. в. Михайле! Назар — з давньоєврейської мови означає «він присвятив» (себе Бо­ гові). Назарко, Назаронько, Назарчик, Назарцьо. Кл. в. Назаре! Наталка, Н аталя, Н аталія — з латинської, означає «рідна». Ната­ лонька, Наталочка, Натуся, Тала, Талонька, Туся, Тусечка. Кл. в. Наталко! Наталю! Наталіє! Оксана, Оксенія, Ксенія, Аксепія — з грецької, означає — «гостин­ ність» або «чужий, чужоземний». Оксанка, Ксенія, Оксена, Оксина, Оксинонька, Оксьотка, Оксютонька. Кл. в. Оксано! Ксеніє! Олег — скандинавського походження, означає «святий, священний». Олежик, Олежка, Ольчик, Лесь, Лесик. Кл. в. Олеже! Олегу! Олександра, Олександрина, Олеся — із грецької, означає «мужня за­ хисниця людей». Леся, Саня, Саша. Кл. в. Олександре! Олесю! Олексій, Олекса — у грецькій мові означає «захисник». Олексійко, Олексик, Олексьо, Лексійко, Льоня. Кл. в. Олексію! Олексо! Олена — з грецької, означає «сонячне світло» або «смолоскип». Оленка, Оленочка, Оленця, Олеся, Лена, Ленонька, Ленуня, Ленуся, Єля, Л яля, Льоля. Кл. в. Олено! Павло — у латинській мові означає «малий». Павлусь, Павлик, Пащко, Паша. Кл. в. Павле! Петро — у грецькій мові означає «скеля, камінь». Петрусь, Петрусик, Петруньо, Петрик, Петько, Петя. Кл. в. Петре! Руслан — тюркського походження, означає «лев». Русланчик. Кл. в. Ру слане! Святослав — слов’янське ім’я; від свят — «святий» і слав — «сла­ ва». Святко, Святусь, Славко, Славчик. К л. в. Святославе! Тарас — з грецької мови, означає «бунтівник». Тараско, Тарасик, Тарасьо. Кл. в. Тарасе! Христина, Христя — походить від грецького слова «християнин». Христинонька, Христиночка, Христинка, Христуня, Христуся, Тіна. Кл. в. Христино! Христе! Ю лія — з латинської мови, означає «кучерява». Юлинка, Юлася, Юла, Юля, Юленька, Юлечка, Юльця. Кл. в. Юліє! Яків — з давньоєврейської мови, означає «він іде слідом». Яківко, Яковко, Якусь, Ясько, Яцко, Яць, Яшко, Яша. Кл. в. Якове! Ярослав — слов’янське ім’я; від яр (ярий) — «який народжується на­ весні», молодий і слав — «слава». Ярко, Ярик, Ярчик, Ярусь, Ясик; Слава, Славко, Славцьо, Славчик. Кл. в. Ярославе! 230

>

С ловник синонім ів Алегоричний, замаскований, езопівський, з підтекстом, інакомовний. Алфавіт, абетка, азбука. Анонімний, безіменний. Аплодувати, плескати, оплескувати. Аромат, пахощі, запах, пахучість, пахтіння. Артист, актор, лицедій. Бавитися, гратися, забавлятися, розважатися, тішитися. Багато, видимо-невидимо, незліченно, чимало, немало. Бажаний, жаданий, жданий, довгожданий, довгоочікуваний, омрія­ ний. Балакун, говорун, лепетун, лепетя, торохтій, щебетун. Балакучий, говіркий, лепетливий, щебетливий, цокотливий, язика­ тий, велемовний. Барвистий, квітчастий, пишний, розцвічений. Безглуздя, нісенітниця, дурість, дурниця, казна-що. Бездомний, бродячий, приблудний. Беззахисний, безборонний, незахищений. Безладдя, безлад, непорядок, хаос, бедлам, гармидер, розгардіяш, по­ гром, розгром. Безлюддя, відлюддя, пустка, пустеля, пустиня. Безмежний, безкраїй, безкінечний, безберегий, безмірний, нескінчен­ ний, неосяжний, неоглядний, неозорий, незміряний, незмірен­ ний. Безмовний, мовчазний, безголосий, німий, німотний, безсловесний. Благородний, великодушний, лицарський, шляхетний. Близько, поблизу, недалеко, неподалік. Вада, недолік, хиба, дефект, провина. Ватажок, провідник, отаман, проводир. Вдача, характер, душа, природа, порода. Взірець, зразок, приклад, ідеал. Вигадник, фантазер, вигадько. Видатний, визначний, славетний, знаменитий, заслужений, великий, : „ . / .. ( .. ' <■ непересічний, відомии, чільнии, славний, знании. Вимогливий, вибагливий, критйчний, суворий, прискіпливий, скру­ пульозний. 231

Виснажений, втомлений, знесилений, ослаблий, змарнілий. Витримка, спокій, стійкість, врівноваженість, самовладання, дисцип­ ліна. Вірний (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях) відданий, незрадливий, непідкупний, випробуваний, щирий. Вітати, поздоровляти, віншувати. Віхола, метелиця, хуртовина, завірюха, хурделиця, заметіль. Газета, часопис. Галасливий, гамірливий, гомінливий, бучний, голосний, шумливий. Гаразд, добре, згода, іде, славно, хай так, нехай. Гарантувати, запевняти, ручатися, поручатися. Гарний, красивий, вродливий, хороший, славний, мальовничий, крас­ ний, гожий, ладний, ловкий, файний. Горизонт, обрій, круговид, видноколо, виднокрай, виднокруг, видно­ кіл, кругозір, небосхил, крайнеба, небокрай. Ґрунтовний, глибокий, повний, вичерпний, широкий, розгорнутий. Ґуля, ґудзь, ґуґля, шишак. Давно, за давніх часів, за старих часів, давним-давно, за дідів-прадідів, за царя Горбха, віддавна, з давніх-давен. Доброзичливий, добрий, приязний, прихильний, ласкавий, співчутли­ вий, добросердий, добросердний. Допис, замітка, інформація. Дружити, товаришувати, приятелювати, ладити, ладнати, брататися. Егоїстичний, себелюбний, самолюбний. Ефектний, яскравий, сліпучий, блискучий. Жарт, витівка, вигадка, вихватка. Жвавий, рухливий, живий, швидкий, меткий, прудкий, проворний. Житло, оселя, помешкання, дім, домівка, хата, господа, апартаменти. Завжди, постійно, повсякчас, довіку, повік-віків. Записи, нотатки, замітки, помітки. Згадати, пригадати, нагадати, спогадати, спом’янути. Іграшка, цяцька, забавка. Іноді, інколи, часом, зрідка, час від часу, коли-не-колй, подекуди, деколи, врядй-годй, порою. 232

*

Іти, йти, ходити, крокувати, ступати, простувати, прямувати, брести, чимчикувати, плентатися, чвалати, дибати, тарабанитися. Книголюб, книжник, бібліоман. Копіювати, перебивати, переводити, змальовувати, перемальовувати. Коричневий, брунатний, каштановий, шоколадний, бурий. Краєвид, ландшафт, пейзаж, перспектива, вид. Ласкавий, ніжний, лагідний, пестливий. Легендарний, вигаданий, придуманий, міфічний. Легковажний, легкодумний, несерйозний, несолідний, бездумний, пустий, вітряний. Мабуть, напевно, певно, либонь, очевидно, видно, очевидячки, може, можливо, правдоподібно. Малий, невеликий, дрібний, крихітний, мізерний, мініатюрний. Мандрівник, подорожній, пілігрим. Мипулий, колишній, дотеперішній, тодішній, тогочасний, поперед­ ній, пережитий, прожитий. Молодість, юність, юнацтво, юнь. Нагода, випадок, момент. Надзвичайний, неабиякий, винятковий, рідкісний, незрівнянний. Надійний, певний, випробуваний, перевірений, вивірений. Намагатися, старатися, силуватися. Наполегливий, настійливий, завзятий, заповзятий, упертий, невтом­ ний. Обґрунтувати, довести, вмотивувати. Обман, неправда, кривда, обдурювання, омана, шарлатанство, фальш, ошуканство. Охайний, акуратний, чистий, чепурний, чепуристий. Охоче, радо, залюбки. Переказувати, розповідати, розказувати, переповідати, перефразову­ вати. Пишатися, гордитися, величатися. Почесть, пошана, шана, шаноба, повага, честь. Радісний, веселий, життєрадісний, просвітлений, осяйний, втішний. Радіти, радуватися, утішатися, тішитися. Раптом, несподівано, зненацька, враз, неждано, негадано. 233

І

Розумний, мудрий, кмітливий. Рухливий, жвавий, моторний, швидкий, меткий, проворний, прудкий, верткий, спритний. Сильний, дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожиль­ ний, етожйльний, жилавий. Скаржитися, нарікати, ремствувати, жалітися. Сиостере'жливий, кмітливий, уважний, меткий, догадливий. Струмок, потічок, ручай, течія. Сумний, смутний, засмучений, невеселий, нерадісний, журний, жур­ ливий, скорботний, жалобний. Сучасний, новітній, теперішній, нинішній, сьогоднішній, найновітніший, модерний. Таблетка, пілюля, пігулка, облатка. Тямити, знати, розуміти, усвідомлювати, виявляти кмітливість. Угамувати, зупинити, затамувати. Удосвіта, на світанку, рано-вранці, ранесенько, на світанні, рано-ра­ несенько, на зорі. Уривок, фрагмент, епізод, витяг. Фальшивий, підроблений, липовий. Фокусник, ілюзіоніст, маг, чарівник, чародій, факір. Фонетичний, звуковий. Чванитися, пишатися, величатися, високо нестися, гнути кирпу, за­ дирати носа, хвалитися, хвастатися. Чепурний, охайний, чистий, акуратний, ошатний, елегантний. Шкодувати, жалкувати, уболівати, досадувати (на що), розкаюватися (в чому) Щіїрий, нелукавий, відвертий, правдивий, прямий, вірний, справж­ ній, приязний, привітний, гостинний, сердечний, непідробний. Щілина, шпарка, шпарина, розколина. Щодня, щоденно, щоднини, повсякденно.

234

Д одаткова л ітер атура 1. Білоус Д. Диво калинове. — К., 1998. 2. Войтович В. Українська міфологія. — К., 2002. 3. Гороіикіна О. М., Колесникова Є. І., Н ікіт іна А. В. Повторюймо українську. 5 клас. — К., 2001. 4. Кобзарик: Читанка для учнів молодших класів / Упоряд. Січо­ вик І. — К., 2001. 5. М овчун Антоніна. Мовні скарби: Вивчення прислів’їв та прика­ зок у школі. — К., 2000. 6. Мовчун Антоніна. Мовні скарби: Вивчення фразеологізмів у шко­ лі. — К., 2000. 7. Онкович Г. В., Барабаш Г. А., Онкович А. Д. Український рік у прикметах і прикметниках. — К., 2000. 8. Орфографічний словник української мови. — К., 2004. 9. Полюга Л. М. Словник антонімів української мови. — К., 1999. 10. Скрипник Л. Г., Дзят ківська Н. 77. Власні імена людей. — К., 1996. 11. Словник синонімів української мови: У 2 т. — К., 1999-2000. 12. Словник української мови. В 11 т. — К., 1970-1980. 13. Тисяча загадок / Упоряд. Вознюк Л. — Тернопіль, 2004. 14. Українська дитяча література. Хрестоматія. — К., 2002. 15. Українська мова. Енциклопедія. — К., 2004. 16. Фразеологічний словник української мови: У 2 кн. — К., 1993. 17. Чукіна В. Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах. — К., 1999 Список скорочень б. — буква(и) глух. — глухий голоси. — голосний Д. е. — давальний відмінок дзвін. — дзвінкий дієприсл. дієприслівник жін. — ж іночий рід З ки. — з книги З те. — з творів зв. — звук(и) Зн. в. — знахідний відмінок ім. — іменник кг кілограм К л. в. ■ — кличний відмінок км кілометр м — метр м. — місто М . в. — місцевий відмінок м ин. — м инулий час м н, множина —

м ’як . — м ’як и й Н. в. — називний відмінок нагол. — наголошений невідм. — невідмінюване ненагол. — ненаголошений одн. — однина Ор. в. — орудний відмінок перен. — переносне значення приг. — приголосний прийм. — прийменник присл. — прислівник р. — рік Р. в. — родовий відмінок с. — сторінка серед, (або с.) — середній рід см — сантиметр ст. — століття гп. ін. — таке інше те. — твердий чол. — чоловічий рід

Відповіді до кросвордів і ребусів

вправи

52 53

187 193 203 208 218 238 249 267 272 280 289 307 331 332 339 349 351 355 408

1. Нам. 2. Йому. 3. Ми. 4. Мені. 5. Нами.6. Нам. 7. Ними. 1. Ярому. 2. Упертим. 3. Мужня. 4. Яєчну. 5.Уважне. 6. Етичні. 7. Іржавим. 8. Мідного. 9. Обласних. 10. Хоробрій. 11. Йодистого. 12. Обережних. 13. Хазяйської. 14. їстівними. Віхола; рукав. Квітень; гайворон. Черговий. 1. Молдова. 2. Польща. 3. Росія. 4. Словаччина. 5. Румунія. 6. Угорщина. 7. Білорусь. Коляда; січень. Кишеня; метро. Очерет; ведмідь. Оберіг; оберегу. Яка на полі пшениця, така й буде паляниця. Тішити, прихилити, скибка, щирий, ожина, скинути, крихітка, гілка, кит, учитель... Буряк; криниця; молоко; берег. Олівець; заєць. Вибачення, запитання, миготіння, об’єднання. 1. Рілля. 2. Знання. 3. Обличчя. 4. Безладдя. 5. Вишивання. 6. Бездоріжжя. 7. Тисячоліття. 8. Фантазування. 1. Даррел. 2. Ганнібал. 3. Міссісіпі. 4. Перро. 5. Поттер. 6. Гаррі. 7. Діккенс; Джанні Родарі. 1. Здоров’я. 2. Солов’ї. 3. Приб’ю. 4. Тім’я. 5. Ім ’я. 6. П ’ю. Столи; стриж; вода. 1. Лист. 2. Екскурсія. 3. Композитор. 4. Столиця. 5. «И>>. 6. Канікули. 7. Автор. Ключ.

236

ЗМ ІСТ § 1. Значення мови в ж итті людини і суспільства. У країнська мова — державна мова У країни .......................................

5

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ § § § § § § § §

2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Частини мови. Основні способи їх р о зп ізн а в а н н я ............................... 9 І м е н н и к .............................................................................................................. 13 П рикм етник .................................................................................................... 18 Ч ислівник ......................................................................................................... 20 Займенник ....................................................................................................... 22 Дієслово ............................................................................................................ 24 П рислівник ....................................................................................................... 26 П рийменник і сполучник ........................................................................... 28 Завдання для самоперевірки ......................................................................... 30

ТЕКСТ § 1 0 . Основні ознаки тексту .........................................................................33 § 1 1 . Будова тексту. Тема, мікротема, тематичне речення ....................... 36 § 12. Типи висловлювання: розповідь, опис, роздум .....................................39 Основні поняття до розділу «Текст» ........................................................ 43 Завдання для самоперевірки .........................................................................44

Р о з д іл и н а у к и п р о м о ву СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ § 13. § 14. §15. § 16. §17. § 18. § 19. § 20. §21. § 22. § 23. § 24.

Словосполучення. Головне і залеж не слово у словосполученні . . 46 Речення. Граматична основа р е ч е н н я ........................................................ 49 Речення з одним головним членом ........................................................ 50 Види речень за метою висловлю вання. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речення ............................................................. 52 Головні члени р е ч е н н я ................... 55 Другорядні члени речення ........................................................................ 58 Однорідні члени речення .............................................................................. 61 Однорідні члени речення з узагальню вальним словом. Д вокрапка і тире при узагальню вальних с л о в а х .................................. 63 Звертання. Розділові знаки при звертанні .......................................... 66 Ознайомлення з найуживаніш ими вставними словами. Відокремлення вставних слів .................................................. 68 Складне речення ........................... 71 Речення з прямою мовою. Розділові знаки при прямій мові після слів автора і перед словами автора ............................................. 75 237

§ 25. Діалог. Розділові знаки в діалозі .......................................................... 78 Основні поняття до розділу «Синтаксис. П унктуація» ....................... 80 Завдання для самоперевірки ................ 82 ФОНЕТИКА. О РФ О ЕП ІЯ . ГРАФІКА. ОРФ ОГРАФ ІЯ §. 26. § 27. § 28. § 29. § ЗО. § § §

§ § § § § § § § § § § § § § §

Звуки мови. Голосні і приголосні звуки ................................................ 84 Приголосні тверді і м ’я к і ........................................................................... 88 Д звінкі і глухі п р и го л о с н і......................... •................................................ 90 Б укви г і ґ .......................................................................................................... 94 А лфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв ї, є, ю, я ............................................................. 96 31. Орфограма. Ознайомлення з орфографічним словником. Орфографічна помилка ..........................................................100 32. Склад. Наголос. Основні правила переносу ......................................... 103 33. Орфоепічна помилка. Вимова наголошених і ненаголошепих голосних і позначення їх н а письмі. Ненаголошені в коренях слів .....................................................................107 34. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом ................... 111 35. Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків .............................................................112 36. Спрощення в групах приголосних .............................................................114 37. Чергування о — а, е — і, е — и ' ............................................................... 116 38. Чергування о, е з і ........................................................................................ 118 39. Чергування е — о після ж, ч, ш .............................................................121 40. Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях с л і в .........................123 41. Найголовніші правила чергування приголосних звуків ................... 124 42. Основні правила чергування у — в, і — й ............................................128 43. П означення м ’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вж ивання м’якого знака ...................131 44. Сполучення йо, ьо ........................................................................................... 134 45. Правила вж ивання а п о с т р о ф а ..................................................................... 136 46. Подвоєння букв на позначення збігу однакових приголосних звуків ...................... 139 47. Вимова і написання слів із подовженими приголосними ................................................................................................... 141 48. Написання слів іншомовного походження .................................144 Основні поняття до розділу «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія» ...................................................................................148 Завдання для самоперевірки .......................................................... 149

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. Ф РА ЗЕО Л О ГІЯ § 49. Лексичне значення слова. Ознайомлення зі словниками ................ 152 § 50. Однозначні та багатозначні слова. В ж ивання багатозначних слів у прямому і переносному значеннях ....................................................... 155 § 5 1 . Синоніми. Ознайомлення зі словником синонімів .............................. 157 238

§ 52. Антоніми. Ознайомлення зі словником антонімів ............................. 160 § 53. Омоніми ..................................................................................... 163 § 54. Ф разеологізми. Значення фразеологізмів .............................................. 165 Основні поняття до розділу «Лексикологія. Фразеологія» ..............169 'Завдання для самоперевірки ................... 170 БУДОВА СЛОВА. ОРФ ОГРАФ ІЯ § 55. Основа слова і закінчення зм інних слів. Корінь, суфікс, префікс і закінчення - значущ і частини слова .............................172 § 56. Вимова й написання префікса з- (зі-, с-) ............................................... 176 § 57. Вимова й написання префіксів роз-, без- ........................ 179 § 58. Вимова й написання префіксів пре-, при-, прі ............................ 181 Основні поняття до розділу «Будова слова. Орфографія» ................ 184 Завдання для самоперевірки ........................................................................185

З В ’ЯЗН А МОВА (МОВЛЕННЯ) § 60. Мова і розмова. Загальне уявлення про спілкування і мовну діяльність (аудіювання, читання, говоріння, письмо) ......................186 § 61. Ч итання ..............................................................................................................188 § 62. Докладний переказ тексту-розповіді з елементами о п и с у ................191 § 63. Правила спілкування. Створення діалогів ........................................... 193 § 64. Мовні стилі. Н алеж ність висловлювання до певного стилю . . . . 195 § 65. Х арактерні ознаки мовних стилів ............................................................197 § 66. Усна відповідь на лінгвістичну тему ......................................................200 § 67. Усний відгук на відповідь однокласника ..............................................202 § 68. Зам ітка-інф орм ація в газету .......................................................................202 § 69. Твір-розповідь на основі власного досвіду ...........................................204 § 70, Докладний переказ тексту, щ о містить опис предмета .................. 205 § 71. Особливості побудови художнього і наукового описів .....................206 § 72. Докладний переказ тексту, що містить опис тварини .................... 208 § 73. Н аписання листа. Адреса ............................................................................209 § 74. Докладний переказ тексту-розповіді з елементами роздуму . . . . 211 Додатки Орфографічний словник ................................................................................ 214 Тлумачний словник ........................................................................................ 218 Словник фразеологізмів ................................................................................224 Словник власних імен людей .....................................................................228 Словник синонімів ........................................................................................ 231 Додаткова л іт е р а т у р а ........................... 235 Список скорочень ........................................................................................... 235 Відповіді до кросвордів і р е б у с і в ............................................................... 236


pick_ridna_mova_5_ermolenko