Issuu on Google+

СПЕЦВИПУСК


2

Апрель 2013

http://vk.com/fsp_slog

Ось і завершилась Всеукраїнська студентська олімпіада з культурології, яку вже другий рік поспіль приймав у себе Факультет соціології та права НТУУ «КПІ». Численні позитивні відгуки студентів, їх викладачів та членів журі є підтвердженням того, що все вдалося організувати на високому, гідному рівні. З 2 по 5 квітня до «КПІ» свої знання з культурології приїхали продемонструвати та перевірити студенти з різних куточків України. Кожен учасник вже довів свою компетентність у рідному виші, тому до Києва приїхали дійсно зацікавлені у результаті, а тому небайдужі молоді люди. Вранці першого дня розпочалася реєстрація та заселення гостей. Кожному з учасників було надано усе необхідне, волонтери були готові прийти на допомогу будь-якої хвилини. Вдень для всіх бажаючих була проведена екскурсія по «КПІ», під час якої студенти та їх керівники дізналися різноманітні цікавинки з історії нашого вузу, помилувалися архітектурою та парком, відвідали бібліотеку, в якій знаходиться маятник Фуко. На щастя, погода не підвела і гості залишилися задоволеними. Варто відмітити, що екскурсоводом виступила студентка 5 курсу ФСП Євгенія Клепа, яка гідно виконала покладену на неї місію. Другого дня о десятій годині ранку відбулося урочисте відкриття олімпіади. Учасникам представили членів журі та організаторів, декан ФСП Борис Володимирович Новіков вже традиційно вразив усіх присутніх щирою та експресивною промовою, побажав студентам успіхів та натхнення. Розпочалося тестування. За словами учасників, яких чекали кореспонденти «Слогу» біля виходу з аудиторії, завдання були не легкими, але і не вкрай складними. Викладачі, що супроводжували студентів, а також члени журі чекали на завершення тестування у затишних аудиторіях 5-го поверху, де волонтери пригощали їх кавою, чаєм та солодощами. Після обіду на учасників чекав захист реферативних робіт, які вони готували заздалегідь. За словами членів журі, студенти добре підготувалися та під час своїх виступів підіймали вкрай актуальні для України теми культурного розвитку, сучасного українського мистецтва, існуючих культурних тенденцій, питання інтеграції у світовий культурний процес тощо. Ввечері на гостей чекав концерт у Центрі культури та мистецтв НТУУ «КПІ». Наступний день олімпіади видався не менш насиченим. Зранку на всіх чекало оголошення результатів першого туру олімпіади, які визначили, кому з учасників пощастило потрапити до фінального етапу — круглого столу, а кому — взяти участь у діловій грі. Після завершення усіх випробувань на учасників чекала цікава екскурсія по Києву. Ввечері відбулося урочисте нагородження переможців у Залі Вченої ради. До слова були запрошені голова та члени журі, організатори, студенти та їх керівники. Були висловлені подяки за чудово проведену олімпіаду, найяскравіші враження та побажання успіхів у майбутньому. Переможницею олімпіади стала студентка КНУ ім. Т. Г. Шевченка Анастасія Сидоренко. Протягом усієї олімпіади панувала тепла, невимушена атмосфера. ФСП вже вкотре продемонстрував свою організованість, згуртованість колективу та творчий запал, що і відмітили всі без виключення гості олімпіади. Це ще раз доводить, що ФСП — велика дружня сім’я, а такі заходи — свято для кожного. Нам було приємно побачити небайдужих людей, які не бояться відстоювати свою точку зору та прагнуть змінити на краще життя у рідній державі. «Слог» щиро вітає переможців та вірить, що цього року ФСП мав справу з людьми, за якими майбутнє України. З повагою, редакція газети ФСП «Слог»


http://vk.com/fsp_slog

Апрель 2013

3

Кореспонденти «Слогу» розпочали свою роботу першого ж дня олімпіади. Під час екскурсії по КПІ ми поцікавились думкою студентів та викладачів з приводу прийому на ФСП, а також попросили розповісти, чим знамениті їх рідні вузи та факультети. заходи, зокрема була спроба започаткувати студентське телебачення. Раз на місяць в нас відбувається кінопоказ на гендерну тематику. Діє дискусійний клуб. Загалом, є чим похвалитися. Приємно бачити, що ти патріот свого вузу. Все проходить з власної ініціативи студентів?

Ольга Малецька Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Філософський факультет, 4-й курс Перемога в номінації «Культурологічна компетентність» Чому ти вирішила взяти участь в олімпіаді? — Це була чиста випадковість, але я не шкодую і розумію, що це моє. У нас є один професор, який любить повторювати, що бути філософом — це доля. Я тільки тепер зрозуміла сенс цієї фрази. Яка тема твого реферату? — «Діалог культур Схід-Захід», з акцентом на його необхідності. Що цікавого ти можеш розповісти про свій факультет та університет? — У нас молодий університет, а факультету ще мабуть і 20-ти років немає. Проте, мені є про що розповісти. У нас в університеті космологію викладає Коломишин Іван Антонович — автор підручників з астрономії за 10-11-й клас, член Римського клубу і взагалі дуже хороша людина. Ним можна похвалитися. Крім того, в нас викладає місцевий письменник і поет Степан Пушик, можливо ви чули про нього. Відбуваються цікаві

— нас на рівні університету існують дві такі структури, як профком і студентський сенат, що був створений як альтернатива профкому. Вони постійно ворогують одне з одним, тому що профком має гроші і доступ до джерел фінансування, а сенат грошей не має і виконує лише функцію «масовиків-затєйників». Саме сенат більшістю організовує різноманітні заходи. Проте, якщо запитати пересічного студента, чим відрізняється профком від сенату, рідко хто зможе дати конкретну відповідь. Ти плануєш після закінчення університету продовжувати займатися наукою? — Так, принаймні мені б цього хотілося. Останнього дня олімпіади під час екскурсії по Києву Оля сама попросила сказати декілька слів на адресу організаторів — Я хотіла би подякувати волонтерам, які оперативно реагували на кожну нашу забаганку, були активними і готовими допомогти у будь-який момент. Дуже-дуже їм дякуємо, бо без них ми, напевно, взагалі не дали би собі ради. Також дякуємо всім тим, хто доклався до організації цієї чудової олімпіади. Відчувається, що її підготували професіонали своєї справи, яким не байдуже, як будуть почувати себе учасники. Я просто вражена тим рівнем, який побачила.


4

Апрель 2013

http://vk.com/fsp_slog

Инга Валерьевна Рыбак Севастопольский национальный университет ядерной энергии и промышленности. Кандидат исторических наук, доцент кафедры гуманитарных дисциплин Инга Валерьевна, не могли бы Вы рассказать о сфере Ваших научных интересов? — У меня очень широкое поле научных интересов. Я закончила аспирантуру по экономической теории, ранее окончила институт иностранных языков и еще университет по общественным наукам, поэтому я преподаю психологию и историю украинской культуры. Круг широкий, и в этих направлениях я и работаю. Сразу после олимпиады по культурологии я еду в Кременчуг на педагогику, а оттуда в Одессу везу студентана психологию. Вы впервые в КПИ? — Я здесь бывала и ранее, когда я училась в аспирантуре. Мы любили приходить отдыхать в ваш парк, он нам очень нравился. Здесь чувствуется академичность, старина. Я очень люблю здесь бывать. Наш университет не хуже, но моложе. Ему всего 50 лет.

Если бы Вас попросили прочитать одну лекцию на ФСП, о чем бы она была? — Я бы прочитала лекцию об общении, мне очень нравится эта тема, она многогранная, там есть о чем поговорить. Например, о методах манипуляций и способах защиты от них.

Лариса Алексеевна Мазуркевич город Горловка, Автомобильно-дорожный институт, старший преподаватель — Прежде всего, нужно сказать, что мы относимся к вашему университету как к родне, потому наш вуз относится к Донецкому национальному техническому университету. Я веду историю Украины, экономическую теорию и историю украинской культуры. В Киеве я была очень много раз, так как мой научный руководитель  — киевлянин, и я здесь посещала библиотеку Вернадского во время написания диссертации. Если бы Вас попросили прочитать одну лекцию на ФСП, о чем бы она была? — Лекцию по эпохе Возрождения. Сделала бы акцент на развитие художественной и духовной культуры, на истоки их становления.


http://vk.com/fsp_slog

Апрель 2013

5

Під час написання тестів викладачі, що супроводжували студентів, мали можливість відпочити та поспілкуватися на кава-брейку. А для кореспондентів «Слогу» це була можливість почути свіжі враження від урочистого відкриття.

Оксана Василівна Петрів доцент кафедри культурології та українознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка

Оксана В’ячеславівна Сарнавська кандидат філософських наук, Національний університет водного господарства та природокористування, м.Рівне

Оксана Василівна, що цікавого Ви можете сказати про свою кафедру або університет?

Оксана В’ячеславівна, що б Ви могли розповісти про сферу свого наукового пошуку?

— Кафедра традиційно знаходиться на педагогічному факультеті, раніше вона називалася просто кафедрою українознавства, але в зв’язку зі змінами в 1998 році кафедру реорганізували. Колектив наш чисельний. В нас є мистецька, хореографічна секції і, власне, секція культурології.

— Я спеціалізуюсь у філософії з естетики. Досліджую синестезійні аспекти естетичної чуттєвості. Тема знаходиться на перетині філософії, естетики, психології, а також мистецтвознавства.

З Вашого учасників?

— Розповідала б про сучасне мистецтво і те, як у ньому відображаються різні канали отримання інформації: загальні, аудіальні, чуттєві тощо.

університету

приїхало

багато

— Приїхало дві студентки 4-го курсу, які вивчали курс «Історії української культури», тому що загальний курс «Культурологія» у нас не читається. Які враження склалися у Вас про ФСП? — Ми справді уже приємно вражені! Організація на високому рівні. Нам телефонували неодноразово. Коли ми приїхали, нас зустріли. Це дуже й дуже приємно!

Якби Вас запросили прочитати лекцію на ФСП, про що вона була би?

Яким чином Ви проводите свої лекції зі студентами: тільки в усній формі, чи ще й використовуючи інтерактивну форму? — Звичайно, інтерактивні методи також застосовуються. Часто після лекцій з культурології ми ходимо на екскурсії. Наприклад, коли вивчаємо середньовічну культуру, обов’язково йдемо дивитися, яким був тогочасний іконопис; коли ми вивчаємо барокову культуру, то їздимо до Львова споглядати, як вона збереглася саме в цьому місті.


6

Апрель 2013

http://vk.com/fsp_slog

Які Ваші враження від КПІ та зокрема Факультету соціології та права?

Якби Ви мали можливість прочитати лекцію на ФСП, то яку б тему Ви б обрали?

Дуже позитивні! У васдуже хороша організація цієї події. Дуже веселі та натхненні студенти-волонтери! Тому враження тільки позитивні.

— Я, насамперед, обрала би тему наповнення культурного поля життєдіяльності молодої людини через призму імперативів, які, власне, і визначають життєтворчість в якісному аспекті. Ми читаємо ці дисципліни і однозначно представляємо їх через призму ідеальних варіантів. Мені ж немає сенсу йти в аудиторію з негативом, чи не так? Я можу брати тільки порівняльні аспекти: прояви антикультури, контркультури і таким чином виходити, знову ж таки, на позитив. Я би студентам ФСП прочитала саме таку лекцію.

Якби Всеукраїнська олімпіада з культурології проходила у Вашому університеті, то які б зміни в організації такої події Ви зробили, спираючись на досвід проведення олімпіади в КПІ? Я б розказала своїм студентам-волонтерам, якими привітними та доброзичливими вони мають бути. А загалом мені сподобалась ваша організація, шановане представницьке журі.

Любов Іванівна Зеліско доцент кафедри релігієзнавства і культурології Філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника

Дякую. Можливо Ви щось можете розповісти про свій університет? — Я б хотіла сказати про Ваш заклад, про те, що у ньому найцінніше. Я вважаю, що це відкритість у спілкуванні з колегами. Особливо мене вразив Борис Володимирович Новіков своєю відкритістю, своїм дуже глибоким баченням нинішньої загальної ситуації у культурному просторі України. І це мені дуже привабливе. Також мене приваблюють ваші студенти. Минулого року також залишились найприємніші враження. На жаль, не можу назвати прізвище студента, який найбільше запам’ятався, але взагалі — просто чудові студенти! Мені здається, що це окраса вашого закладу. Люди коректні, доброзичливі, з високим рівнем інтелекту. В моїй роботі головна віддушина — спілкування з студентами. І мені сподобалися молоді люди. з якими я контактувала в процесі ознайомлення з роботою вашого вузу

Любов Іванівна, розкажіть, будь ласка, про поле Ваших наукових пошуків. — Я викладаю цикл культурологічних дисциплін. Насамперед, люблю читати саме культурологію, але викладаю і історію української культури, і «Духовну культуру українського народу в побутовому контексті». Також я читаю дуже цікаву дисципліну, яка почала у нас розвиватися і заявила про себе у науковому аспекті — «Географія культури». Ви приїхали зі своїм вихованцем? — Так, я приїхала підтримати студентів. Хоча в мене є також окреме запрошення на ще одну конференцію в Києві і заодно є можливість відвідати олімпіаду.

Светлана Анатольевна Романенко зам. аспирантуры Севастопольского национального технического университе-


http://vk.com/fsp_slog

та, кафедра украиноведения, педагогики и культурологии, преподаватель истории украинской культуры и культурологии С кем Вы приехали? — С Севастьяновой Ириной, студенткой 3-го курса гуманитарного факультета, на котором готовят специалистов по техническому переводу. Светлана Анатольевна, расскажите о сфере ваших научных интересов — Вы знаете, я занимаюсь исследованиями в области изобразительного искусства. Мой науч ный руководитель живет в Одессе, она доктор искусствоведения. Под ее эгидой я занимаюсь исследованиями в области развития украинского и русского искусства, ведь они очень связаны. Также изучаю крымское искусство, занимаюсь творчеством Волошина и Богаевского, всей этойплеяды представителей серебряного века. Изучаю эстетику серебряного века, каноны красоты, мифопоэтику, символическую систему этого периода, воплощенную в изобразительном искусстве, прежде всего, в живописи и графике. Очень интересно. А как Вам организация и прием? Понравилось открытие?

Апрель 2013

7

— Всё великолепно. Нас поселили, приставили к нам волонтера, сопроводили. Нам все очень нравится, приемочень гостеприимный и доброжелательный. Я просто очарована выступлением вашего декана, председателей и членов жюри. Я вижу у вас позицию смелости в отстаивании прав на свободу: свободу красоты и свободу гармонии. Наверное, этого не хватает в каких-то регионах, где кому-то закрывают рот, но если я вижу такую позицию в Киеве, в КПИ, это меня вдохновляет. Конечно, мы тоже своим студентам пытаемся привить собственную позицию и стойкость в ее отстаивании. Это очень важно. Когда я приеду в Севастополь, я буду говорить о том, что в Киеве с высокой трибуны смело говорят о таких вещах, критикуя то, что считают неправильным, антикультурным. Ведь мы иногда опасаемся, думаем: «А что скажут в Киеве?» Мы услышали, что в Киеве «за» и говорят об этом открыто и достойно. Эта позиция мне очень нравится. Нам приятно это слышать. А если бы вас попросили прочесть одну лекцию на ФСП, о чем бы она была? — Я бы, наверное, говорила о культуре и становлении женского образа через изобразительное искусство. Может быть, прочла бы лекцию по крымскому искусству — это мои любимые темы.


8

Апрель 2013

http://vk.com/fsp_slog

Після написання тестів ми зустріли схвильованих студентів і задали їм кілька питань з приводу щойно виконаних завдань та загальних вражень.

Наталія Єршова Львівська національна аграрний університет, Факультет будівництва та архітектури Як довго ти готувалась до олімпіади? Чи важким було для тебе тестування? — Дуже багато готувалась до цієї події, але саме тестування було непростим, було важно відповісти на кілька запитань. На деяких я навіть розгубилася, оскільки у нас по курсу ще багато матеріалу не було пройдено, а тут в тестах якраз були по ньому питання. Які завдання були для тебе найважчими? — Завдання щодо композиторів та їхніх творів, напевно. На них я більше всього витратила часу, ще й дуже нервувала, намагалась слідкувати за часом. Які враження в тебе від КПІ й зокрема від Факультету соціології та права? — Враження найкращі. Все дуже сподобалось. Пройшло тільки два дні, за які я встигла класно провести час, ще й сподіваюсь на таке ж продовження. Що можеш сказати про урочисте відкриття? — Я була дуже вражена промовою вашого декана, як й інші студенти. Було б цікаво з ним поспілкуватися. Видно, що людина розуміється не тільки на своїй спеціальності, а й в психології. Коли він говорив, то одразу аналізував поведінку людей, яких бачив вперше. Це було приємною несподіванкою.

Радомир Мокрик Львівський національний університет імені І.Франка, 4-й курс філософського факультету Перемога в номінації «Фундаментальні знання» Поділись своїми враженнями після урочистого відкриття та написання тестів? — Загалом класно, мені подобається, досить невимушена атмосфера, що тішить, відсутнє якесь напруження — це головне. Завдання нормальні, якщо ще буде об’єктивне оцінювання, а виглядає так, наче все гаразд із цим, то взагалі добре. Було багато питань, пов’язаних з філософією, як раз за моєю спеціальністю. Я боявся, що буде завеликий акцент зроблено на мистецтвознавстві, але воно було добре поєднано, я задоволений. А як би ти оцінив рівень складності завдань за 5-бальною шкалою? — Десь 3,5, тобто цілком реальні завдання, нічого страшного. Що цікавого ти можеш розповісти про свій факультет та університет? — Наш університет, на секундочку, взагалі найстаріший в Східній Європі, а Філософський факультет, як у класичному університеті, був заснований першим, тобто, йому вже 350 років. Ну, і традиції у нас відповідні. Можна почати з того, що на нашому факультеті вчився сам Іван Франко. Взагалі, у нас у Львові дуже поширене Франкознавство, вивчення його спадщини. Ще можна похвалитися тим, що до нашого університету з лекціями приїздив Жан Поль Сартр.


http://vk.com/fsp_slog

Апрель 2013

9

Після захисту рефератів ми наважилися поціка��итись враженнями вже втомлених студентів та членів журі. Всупереч нашим очікуванням, усі охоче коментували останні події, ділились думками та були задоволені виконаною роботою. хочется обменяться со своими коллегами какими-то мыслями, взглядами. Благодаря подобным мероприятиям, приобретаешь много новых интересных знакомств, расширяешь кругозор. А благодаря таким вот знакомствам я и занялся, вероятно, той же медициной, физикой и культурологией.

Андрей Маранов Национальный медицинский университет им. Богомольца, 1-й курс Победа в номинации «Смелость научного поиска» Как тебе первый день олимпиады? — Очень понравилось. Я участвую в университетской олимпиаде первый раз. До этого в школе я участвовал в подобных олимпиадах и турнирах по истории. Имел награды. Культурологию в школе, к сожалению, не изучают, но меня она всегда интересовала, я сам развивался в этом направлении. Почему интерес к культурологи так ярко выражен у будущего врача? — Я знаю, это выглядит очень странно. Я пытаюсь найти себя там, где я мог бы принести максимальную пользу людям. Я заинтересован как раз в синергетике наук, а именно физики и биологии, то есть биомедицина, биофизика и разработка перспективных программ борьбы с раком. Сейчас я работаю в этом направлении и имею определенные успехи на конференциях, посвященных этому вопросу. А культурология — это твое хобби? — Человек не может себя считать образованным и интеллигентным, не зная основ культуры. Тем более, жить в Киеве и не интересоваться этим — просто как-то странно. На олимпиаде мне, прежде всего,

Микола Миколайович Бровко доктор філософських наук, професор кафедри суспільних наук Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, м. Київ, член журі Ви вперше виступаєте членом журі на такому заході? — Ні, саме в КПІ я вже вдруге виступаю членом журі. А взагалі, я сам проводив олімпіади по естетиці, тому у мене в цьому є певний досвід. А ця та попередня олімпіади з культурології, звичайно, мають свою особливість та специфіку, бо проводяться в технічному вузі. Ви бачите, що багато учасників також прийшли до нас з технічних вузів та факультетів, і це досить показово. От зараз, на захисті рефератів, багато хто зі студентів наголошували на тому, що у наш час домінування техніки, науково-технічного прогресу в усіх його формах прояву, існує нагальна потреба звертатися саме до гуманітарної сфери, до сфери культури. Ця потреба особливо відчувається зараз, коли все відбувається у такому прискореному темпі. Мабуть, не потрібно говорити про фантастичне засилля техніки, просто зараз ми проходимо такий етап цивілізаційного розвитку людства. І тому, такі олімпіади з гуманітарних дисциплін є дуже важливими. Вони дозволяють людям, які навчають-


10

Апрель 2013

http://vk.com/fsp_slog

ся в технічних вузах, подивитися на всі ці процеси ширше, не тільки в контексті своєї науки, а в загальнолюдському та загальнокультурному контексті, який формується не тільки в Україні, а й в усьому світі. Микола Миколайович, поділіться своїми враженнями від організації олімпіади

Может быть, хочешь что-то рассказать о своем факультете или университете? — ДНУ — один из старейших университетов Украины. У нас самый старый факультет, самый старый ректор. И мы, конечно же, пытаемся сохранить то, что у нас есть.

— Організація, як минулого року, так і цього разу на дуже високому рівні, що дуже приємно. Працювати у таких умовах комфортно, в тому числі, і членам журі.

Ирина Севастьянова Севастопольский Национальный технический университет Виктория Василицева Донецкий Нациольный университет, специальность — культурология Победа в номинации «Лучшая реферативная работа» Скажи, как тебе олимпиада? — Мы здесь у вас второй раз. Приятно было встретить тех, кого видели в том году. Тестирование было несложное, программа была адаптирована даже к техническим специальностям, что меня очень удивило. Как тебе другие участники? — (смеется) Есть всякие участники, конечно. Но если это даже не высокий научный уровень, то все — очень интересные люди. Что ты открыла для себя в процессе подготовки к олимпиаде? — У меня была интересная тема — авангард. Оказывается, что об авангарде еще не написано практически ничего, особенно об украинском. Поэтому приходилось просто собирать информацию по крупицам. В основном, из зарубежных источников. Почему-то за границей украинским авангардом интересуются больше. Нужно заняться этой проблемой.

Как тебе олимпиада? — Прекрасная обстановка, общаемся. Все участники — интересные. Поэтому такие олимпиады — это хорошая возможность обменяться опытом. В процессе написания реферата тысделала какоенибудь открытие, которым хотела бы поделиться? — Мы с нашим руководителем построили концепцию гуманитаризации образования в технических ВУЗах. Потому что это актуальная для нас тема. Специалист даже технической специальности должен быть в первую очередь духовно развитым человеком. Как ты планируешь это воплотить в жизнь? — Мы с руководство ВУЗа решили не исключать из списка обязательных дисциплин социологию и культурологию, чтобы наши специалисты технических специальностей имели возможность окунуться в культуру и порадовать нас своими результатами в дальнейшем. Ты планируешь свою дальнейшую деятельность связывать с культурологией? — Надеюсь, что буду работать по своей специальности, но, конечно, буду использовать культурологические знания, полученные во время обучения.


http://vk.com/fsp_slog

Апрель 2013

11

Існує думка, що сучасне українське мистецтво орієнтоване на експорт, тому що українські митці не запотребовані у нас. Це правда?

Володимир Анатолійович Личковах доктор філософських наук, професор кафедри філософії та гуманітарних дисциплін Чернігівського державного технічного університету. Заступник директора музею сучасного мистецтва «Пласт-арт», член журі

— Це дійсно так і причина цього, як на мене, банальна. Це фінансовий інтерес. Дуже багато українських художників чекає допомоги із Заходу, «Запад нам поможет», тому що там можна отримати дуже солідні гонорари за свої роботи, набагато більші, ніж в Україні. Особливо наші абстракціоністи: Сільваші, Тістов, Живодков. Вони мали популярність перш за все на Заході, де їх роботи досягали вартості 100 тис. доларів. Це не головний показник, але, з точки зору сучасного артменеджменту, арт-бізнесу, це теж важливо. Для нас поет, художник, митець — це пророк. І не тому, що він пише геніальні речі і дорого їх продає, а тому що він виступає в якості пророка, який говорить про майбутнє людей. І у нас перш за все йде така оцінка: що митець може сказати нового про те, що нас очікує. Ну і навіть у Біблії сказано: «Немає пророка у своїй Вітчизні».

Наукові інтереси: некласична естетика, естетика мистецтва авангарду, постмодернізму, в т. ч. і українського.

Скажіть, чи не може бути причиною подібного невизнання те, що українська публіка просто не готова до сприйняття сучасного мистецтва?

Скажіть, будь ласка, як Ви бачите майбутнє українського мистецтва?

— Підготовка, художня освіта, формування публіки — ці проблеми завжди були і залишаються. У нас нещодавно проводилась конференція на тему «Взаємозв’язки курсів естетики, художньої культури з викладанням літератури, музики і образотворчого мистецтва у школі». Треба, починаючи зі школи, готувати дітей до сприйняття, розуміння мистецтва, всіма можливими засобами. Правильно, публіка просто не готова. І тому діяльність галерей, музеїв повинна цьому сприяти. Мистецтво потребує публіки.

— Постмодернізм — це пройдений етап в Європі і сьогодні ми вже говоримо радше про сучасні арт-практики, нові синтетичні жанри. Дуже активно розвивається медіаарт, коли сучасні технології підключаються до створення мистецьких шедеврів. У цьому напрямку працює, наприклад, відомий діаспорний митець Тарас Полотайко. Мистецтво буде розвиватися одразу в багатьох напрямках: неореалізм, неоавангард, інші нео-.


12

Апрель 2013

http://vk.com/fsp_slog

Наступного дня, після оголошення результатів першого туру олімпіади, відбувся круглий стіл на тему «Формування культурного капіталу: спадщина та сучасність». Після завершення усіх обговорень та дискусій, ми поспілкувалися з організатором олімпіади та головою журі, які висловили свої враження від організації та думки стосовно сучасного стану культурології як науки в Україні. принцип «не перемогти, а взяти участь» присутній і на нашій олімпіаді. Чи є у Вас пропозиції/поради як зробити це дійство ще кращим? — Саме про це ми уже говорили з членами журі. Кількість оцінок за різні форми роботи треба змінити. Підвищити кількість оцінок за активні форми (публічний виступ/презентація) і знизити за пасивні форми роботи (складання тесту).

Валентина Іванівна Панченко доцент філософських наук, професор завідувач кафедрою етики, естетики та культурології КНУ ім. Шевченка, голова журі олімпіади Які у Вас склалися враження стосовно організації та проведення олімпіади в «КПІ»? — По-перше, маю відзначити, що це вже вдруге проводиться олімпіада у вас, і цього року вона вже на більш високому рівні. Грає роль досвід, який ви отримали, так само як і ми, члени журі. До того ж, учасників у нас небагато і всім відомо, як добре робити свою справу. Рівень студентських робіт також підвищився. Тобто, в цілому, можна сказати, що підготовка культурологів та й взагалі культурологічна освіта набуває якісно вищого рівня в Україні. Це дуже позитивний факт. Це демонструють і роботи студентів і їх виступи. Які функції журі Ви виконували як голова? — Мої функції нічим не відрізнялися від функцій інших членів журі. Окрім того, що я ставлю підписи на деяких документах (сміється). Я приймала участь в усіх активних формах роботи, лише не перевіряла реферати. Чи визначилися Ви з фаворитами? — Всі, без сумніву, фаворити ті, хто зібрався за круглим столом. Тобто це вже 12 студентів. А місця: перше, друге, третє визначати важко… Важко уникнути суб’єктивного фактору. Взагалі, треба сказати, що

Ви сказали, що творчий доробок учасників олімпіади на якісно вищому рівні. А чи існує певна стратегія впроваджувати ці напрацювання в педагогіку, в освітню практику підготовки майбутніх спеціалістів? — Певною мірою так. Наприклад, важливим аспектом є презентація доповіді на олімпіаді. Це дуже важливий момент будь-якої науково-дослідної роботи і практичної діяльності — вміння формувати


http://vk.com/fsp_slog

проект. І відштовхуватисявже потрібно від того, чи це дослідницький проект, чи це проект для практичного втілення, якщо стоїть питання втілення ідеї в життя. Отакі навички треба розвивати у студентів, формувати їх. Це корисно для нашої педагогічної роботи, яку ми й надалі будемо продовжувати. Це такий собі своєрідний проект-менеджмент. Тобто, те що ти зробив, ти маєш і адекватно представити. І ще один момент — це йти далі в навчальному процесі від простого навчання як передання знань до напрацювань в практичній сфері. І для культурологів це, безсумнівно, проблема менеджменту культури. Ми будемо і далі продовжувати розвивати навички створення культурних проектів. Саме в цьому і повинна полягати робота культуролога: бути не просто вчителем, а створювати проекти. І будемо сподіватися, що в майбутньому наші культурологи підуть в практичну сферу, у сферу управління культурою. Звісно, це дуже актуально і корисно для самих учасників. — Авжеж, адже це забезпечить їм можливість працювати більш ефективно, мати навички для самореалізації. Які теми в сфері культури є найбільш актуальними на сучасному етапі? — 1Скажімо так: для України — це збереження спадщини, це розвиток культури, це вплив на формування культурної політики в державі, бо вона не є

Апрель 2013

13

ефективною на даний момент. І молодь, яка прийде працювати в різні сфери, повинна впливати на процес формування європейської культурної політики, як робиться в провідних європейських країнах!

Ірина Костянтинівна Покулита кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії НТУУ «КПІ», організатор олімпіади Ірина Костянтинівна, поділіться своїми враженнями від олімпіади, як усе проходить? — Я, як людина по цей бік барикад, в першу чергу бачу недоліки. Позитивні моменти повинні помічати ті, хто приймає участь в олімпіаді, хто по інший бік. З недоліків я бачу деяку неорганізованість початку, зранку другого дня були певні нюанси та проблеми. Але ми над цим працюємо. Це ж тільки другий раз. Деякі недоліки з минулого року ми вже врахували. Що, на Вашу думку, змінилося, порівняно з минулим роком?

— Я відчуваю підвищення інтелектуального рівня учасників, порівняно з минулим роком. Загальні результати першого туру є набагато кращими, ніж торік, а це означає, що рівень підготовки кращий в усіх без виключення учасників. Усі ми краще підготувалися, вчасно забезпечили студентів підручниками, методичним матеріалом, бо минулого разу питали, де можна усе це отримати. Олімпіада    —  це не лише перевірка знань, це ще й формування особистостей. Зараз тема нашого круглого столу «Формування культурного капіталу: спадщина та сучасність». Ми як раз і хочемо, щоб вектори подальшого розвитку були зрозумілі принаймні тим, хто відважився захищати честь свого вишу на олімпіаді з культурології. А це ж вся Україна. Це говорить про те, що підготовка якісна, а обдаровані студенти є в кожному куточку України.


14

Апрель 2013

http://vk.com/

Тема круглого столу є досить актуальною, запити українців з цього приводу ростуть, чи не так? — Актуальність — це і є запит з боку суспільства. Культурний капітал — це те, що неможливо сформулювати поза культурологічними проблемами. Саме він забезпечує всі інші форми капіталу. Без духовного збагачення, накопичення цінностей і якісних змін особистості подальший розвиток всього суспільства є неможливим.

А чи будуть творчі доробки за результатами олімпіади впроваджуватись в педагогіку та в освітню практику? — Безперечно, але вже в підсумковому варіанті. Коли закінчується наша каденція проведення олімпіади, на третій рік ми маємо надрукувати збірку, де будуть міститись якісь методичні поради, культурологічні розробки. Власне, всі доробки в підсумку мають увійти в збірку. Але це все плани і перспективи.

Дуже круглий стіл Культурний капітал — це не моя книга, а читачі, які її прочитають. Ю.Андрухович Вже традиційно фінальний етап олімпіади проводився у вигляді круглого столу, до участі в якому було запрошено близько дюжини учасників та члени журі. Тема була визначена як «Формування культурного капіталу України: спадщина і сучасність». З першого погляду видно, що питання вкрай актуальне, тож учасникам була надана можливість показати, як вони можуть пов’язати теоретичну культурологію із цілком реальними проблемами. А проблема формування культурного капіталу в Україні дуже актуальна. Кілька учасників, вочевидь, не очікували, що пройдуть до фінального етапу олімпіади, тож не підготували доповідей, які би відповідали заявленій темі. Сама тема відсилає нас до статті П’єра Бурдьє «Форми капіталу»(1983), в якій він описує соціальний простір як плацдарм боротьби за економічний, соціальний, культурний та символічний капітали. Між цими формами існує взаємозалежність. Наприклад, основним джерелом інкорпорованого (тобто внутрішнього, засвоєного, суб’єктивного) культурного капіталу є освіта, яка є прямим вкладанням фінансових ресурсів та часу — капіталу економічного. Проте українська держава, вочевидь, не помічає цього давно вже відомого в Європі зв’язку (економіка-культура-освіта), оскільки фінансування освітніх, культурних та бібліотечних фондів щороку скорочується.

Олеся Березова, студентка Уманського державного педагогічного університету, підіймала тему мови як духовного багатства народу. Зокрема, говорила про Вартового (Бориса Грінченка), якому належить вислів «Патріотів багато, а працівників мало». Однак не змогла відповісти на запитання, наскільки культурний капітал та його якість залежать від обраної мови. Яна Губницька, студентка Національного університету водного господарства та природокористування, говорила про збереження архітектурних надбань, адже питання культурного ландшафту постає дедалі гостріше. Забудовники рідко рахуються з історією та природним ландшафтом місця, на якому зводяться бізнес-центри. Як приклад, можна взяти скандальну ситуацію із Гостинним Двором у Києві. Втім, подібних історій безліч. Олена Малая з Таврійського національного університету ім. Вернадського запропонувала свою модель культурного капіталу: освіта + ментальність + спільний образний ряд. На її думку, ця тріада здатна вберегти нашу країну в цілісності. Наведу уривок із її доповіді: «У самій ідеї, в самому понятті капіталу закладена інтенція на нерівність його розподілу, як і у випадку з будь-яким іншим ресурсом. Тому, звертаючись до капіталу культурного, необхідно ставити акцент саме на загальнолюдські гуманітарні цінності; освіту, яка могла б нівелювати різницю в оперуванні кодами культури у різних груп населення. На основі цих елементів і ментальної специфіки українського культурного простору можлива споруда загального, надвербального


http://vk.com/fsp_slog

за своїм характером художньо-образного ряду (в першу чергу, мистецтва). Саме він, в силу своєї здатності піднятися вище бар’єрів між стратами, може стати об’єднуючим різні і на даний момент дискретні культури України». Культурний капітал — це аксіологічне поняття, що має часову динаміку. Він формується цілими поколіннями. А наслідування культурного капіталу в Україні в ХХ ст. було частково перервано війнами, голодом, індустріалізацією та іншими факторами. Тому багато уваги було приділено питанню культурної еліти як агентів його передачі та створення. За визначенням, яке дав у своїй доповіді Радомир Мокрик, студент ЛНУ ім. І.Франка, до культурної еліти відносяться «діячі в освітній та культурній сфері, що поширюють ціннісну базу». Учасник зазначив, що культура у нас менш популярна, ніж економічний розвиток. Чому так мало людей знають про ініціативну групу «Першого грудня»? Адже це справжня культурна інтелігенція, люди, що справді здатні формувати «життєві орієнтири для нашого суспільства», як вони самі висловлюються. Це В.Брюховецький, Б.Гаврилишин, І.Дзюба, Кардинал Любомир Гузар та ін. Рад��мо звернути увагу на це угрупування. За Фрейдом, людина прагне наслідувати. І ми повинні створити цей приклад для наслідування. Також хотілось би повторити думку Радомира щодо патріотизму: «Патріотизм є любов українця до українця, до своєї маленької Батьківщини, і його потрібно розмежовувати із націоналізмом як просуванням української культури на законодавчій базі».

Апрель 2013

15

Анастасія Сидоренко, студентка КНУ ім. Т.Шевченка і майбутня переможниця олімпіади, побудувала чіткий план-схему, реалізація якого допоможе подолати кризове становище та сформувати культурний капітал. Це свобода творчості, можливість активної творчої діяльності, творення транснаціональної творчості та відродження етно-міфологічного потенціалу. Автор цієї статті виступав останнім і спробував певним чином підвести підсумки, наголосити на ключових позиціях стратегій формування та збереження культурного капіталу в Україні.Ми можемо скільки завгодно підтримувати інтелігенцію, митців, але без формування національної свідомості вони замикатимуться у свої групи за інтересами, клуби. Освіта — це той напрямок, в якому потрібно докладати найбільші зусилля. Реформація шкільної освіти є обов’язковою умовою для формування прогресивного типу свідомості в українців. Однак діти, в яких держава вкладає величезні кошти для того, щоб потім вони їхали жити та працювати за кордон, фінансувати зарубіжні економіки — це також не дуже розумно. Тут чудово ілюструється залежність між культурним та економічним каптіалом, про яку пише Бурдьє. Випадкові глядачі, які заходили до аудиторії, де проходив круглий стіл, казали, що в повітрі був присутній «потужний інтелектуальний дух». Учасники вказали на ряд проблем, що постають перед нашою державою та показали деякі варіанти їх вирішень. Всі залишились задоволеними. Матеріал готував Олександр Ткачинський


16

Апрель 2013

http://vk.com/

Під час екскурсії по Києву ми також встигли дізнатися, як почувають себе наші гості, чи все їм до вподоби або ж є якісь нарікання. Виявилося, що всі, хоч і втомлені після круглого столу та ділової гри, проте дуже задоволені.

Олена Вусик Уманський державний педагогічний університет імені П. Г. Тичини. Історичний факультет, 4 курс. Тема доповіді — «Молодіжна субкультура у культурологічному вимірі» Розкажи, будь ласка, в двох словах, про свої враження від заходу — Мені дуже сподобалося. Взагалі, і сама організація, і те, як волонтери допомагали все це організовувати, і університет на вигляд непоганий. Сподобалося у вашому місцевому Домі культури. Чи можеш ти розповісти щось цікаве про свій університет? — Взагалі, запрошую всіх до Умані. Це дуже гарне місто. Я поступала до Вінницького університету і спочатку дуже розчарувалась, коли поступила до Уманського університету. Але тепер я не жалкую про це. Також раджу всім, в кого

є бажання займатися туризмом, поїхати до відомого Софіївського парку, там дуже гарно. І в університеті також дуже цікаво, він зараз переживає оновлення, дуже гарно зробили новий корпус. Я патріотка свого Вузу. Як би ти оцінила науковий рівень олімпіади? — Якщо по шкалі від 1 до 5, то, можна сказати, що на 4. Є студенти, що готувалися краще, є ті, які гірше, але загалом приїхали розумні діти.

Ирина Микитенко Львовский университет имени И.Франка, Философский факультет, специальность «Культурология», 3 курс Диплом за победу в деловой игре Какие у тебя впечатления от олимпиады? — Организация была хорошей. Особенно понравилось то, что студенты были очень активными.


http://vk.com/fsp_slog

Апрель 2013

17

Контрольная работа, в принципе, была на уровне: сложновато, но интересно. Как вам наш университет? — Мне понравился ваш старый корпус. Во время экскурсии по КПИ впечатлило то, что у вас на территории стоит много техники, это круто. Это дает возможность показать учащимся и таким приезжим, как мы, историю и достижения, которые не голословны, а действительны и подтверждены экспонатами. Также впечатлило то, что и дальше продолжается работа, осуществляются разработки. Можешь ли ты рассказать что-то уникальное, интересное про свой университет? — Я люблю свой университет. Наш факультет находится в главном корпусе, а сам корпус очень старый: он существует еще со времен Польского Сейма. Это очень красивое здание и внутри, и снаружи. Преподавательский состав кафедры, на которой я учусь — это хорошие преподаватели, среди которых много молодых. Все, в принципе, демократичные, интересные в общении люди. Сам процесс обучения проходит интересно и насыщено.

Владислав Мельник Черниговский государственный технологический университет, Факультет социальной работы Расскажи о своих впечатлениях? — Впечатления самые хорошие! Порадовало огромное количество новых знакомых, порадовала сама организация олимпиады, теплый прием, который нам устроил Факультет социологии и права. Встретил много своих старых друзей, знакомых, которые поступили и учатся в КПИ. Много знакомых лиц встретил, и, если честно, сперва идешь и не понимаешь — ты находишься еще в Чернигове или уже в Киеве? Вообще, куча очень хороших впечатлений. Я думаю, что приеду сюда еще не один раз, потому что я еще только 1 курс. Что бы ты мог рассказать КПИшнику про свой университет? — Наш университет является филиалом КПИ, я очень горжусь этим. Хотя я и учусь на гуманитарном факультете, но точно знаю, что наши технари очень тесно сотрудничают, обмениваются опытом, студенты часто ездят на различные конференции, лекции именно в ваш университет. Наш университет считается лидером в Черниговской области, и я очень горжусь тем, что я поступил именно сюда.

Екатерина Булко Черниговский государственный технологический университет. Поощрительная медаль за 3 место вне конкурса — Мне все очень понравилось, все было хорошо. Отдельно хотелось бы отметить работу очень хороших девочек-волонтеров. Я сама волонтер, потому понимаю, как это сложно.

Ярослав Доброніс Горлівський автодорожний інститут Донецького національного технологічного університету, Факультет транспортних технологій. Тема доповіді: «Космологічні ідеї трипільскої культури». Перемога в номінації «Краща презентація творчої роботи» Чи сподобалось тобі у КПІ? — Я дуже задоволений вашою приємною гостинністю і, в свою чергу, запрошую вас до Горлівки. Київ, взагалі, фантастичне місто! Мені сподобалось на екскурсії. Я вперше в Києві, і обов’язково приїду вдруге і, якщо дозволите, потім і втретє. Мені, до речі, КПІ своїми старовинними вежами нагадує Хогвардс. Я досі знаходжусь під приємними враженнями. Дуже дякую за гостинність і за проведення олімпіади! До того ж, я несподівано для себе самого отримав диплом за кращу презентацію творчої роботи, що мені дуже приємно!


18

Апрель 2013

http://vk.com/fsp_slog

Після нагородження, ми не могли не поспілкуватися з переможницею ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з культурології. Твои первые впечатления после одержанной победы? — Первое, что могу сказать: слов нет. Это был огромный опыт, это было безумно интересно! Для кого-то эта медаль могла стать очередной, а для меня она первая. Но она не имеет такого большого значения, как тот опыт, который я здесь получила, то общение с интересными людьми, тот новый взгляд, который, я искренне надеюсь, в будущей культуре будет учтен. Верю в то, что это станет новым витком развития общефилософской культурной мысли в нашей стране в контексте всего европейского развития. Какой была тема твоего реферата? — Тема была довольно широкой, она звучала так: «Історичні форми актуалізації досвіду: традиції та інновації».Речь шла о современном музее как аналоге передачи форм культуры, ритуалов в архаический период. Ожидала, что выиграешь? — Честно? Абсолютно нет. Это был неожиданный поворот событий, но приятный. Довольна олимпиадой?

Сидоренко Анастасия, КНУ им. Т. Г. Шевченко, Философский факультет, 3-й курс Победительница олимпиады

— Абсолютно всем довольна, организация на высшем уровне. Это действительно было классно! Спасибо большое за такой теплый прием. Спасибо и прими наши поздравления!


http://vk.com/fsp_slog

Апрель 2013

19

І на останок, своїми враженнями від щойно минувшої олімпіади поділилася головний організатор цього дійства, а також голови профкому та студради ФСП. Евгения Клепа, НТУУ «КПИ», Факультет социологии и права, специальность «Административный менеджмент», глава профкома ФСП, 5 курс Координатор — В организации я принимала участие уже во второй раз. Были учтены ошибки прошлого года: хотя они и были незначительны, но все же — в этом году явных недочетов не было. Лично мои впечатления, в общем, таковы: в этом году ребята, как по мне, были намного сильнее. Пусть их было не так уж и много на всех этапах (не все, к сожалению, приходили, некоторые просто не смогли приехать), но это был качественный подход к работе. Со стороны наших участников мы слышали теплые слова, за что мы им безмерно благодарны. Можно сказать, что у них был взрыв эмоций, фейерверк. В этом году была проведена экскурсия по КПИ. В этот раз мы решили ее разнообразить и провести в неформальной обстановке — в прошлом году она была более официальной. Была и экскурсия по Киеву. На самом деле, все участники не просто «под впечатлением»: скорее, присутствует целая буря эмоций, которой хочется поделиться, жестикулировать, общаться, обниматься и так далее. Такие эмоции возникали как у участников, так и у нас — волонтеров.

Ольга Боровикова, НТУУ «КПІ», Факультет соціології і права, спеціальність «Правознавство», голова студради ФСП, 3 курс Координатор — Якщо говорити про наші помилки, то, я думаю, слід сказати, що у нас були навіть не помилки, а недоліки з технікою. Проблеми були більш внутрішні: то забули щось роздрукувати, то щось дописати, то ще щось. Але вони вирішувались дуже швидко. Учасники — класні, класний Сашка Ткачинський. Ми просто фанати його творчості, він, справді, дуже хороший. Дякую всім во-

лонтерам! Мені здається, попри те, що в минулому році все було дуже добре організовано, але в цьому році ми також не пустили все своїм ходом. На мою думку, було більш досконаліше. Особливо супровід, який відповідав на дзвінки, починаючи з п’ятої ранку і закінчуючи десь о дванадцятій годині. Я думаю, вони зробили колосальну роботу. Учасники були привітні і зацікавлені не тільки в тому, щоб просто подивитися на Київ (хоча це також важливо), але вони реально приїхали взяти участь. Думаю, кожен з них хотів отримати якесь призове місце, але Сашка Ткачинський — молодець. Дякую Слогу!

Ірина Ігорівна Федорова, професор, кандидат філософських наук, заступник декана ФСП, організатор олімпіади Вітаємо Вас з успішним завершенням олімпіади! Поділіться своїми свіжими враженнями від отриманого результату — Дуже втомились та змучились. Олімпіада відбулась, ми цьому дуже раді і впевнені в тому, що все вдалося. Готуватися було важко, особливо до теоретичної частини — дуже багато роботи з тестами, з підготовкою. Я гадаю, що у мене дуже дружній колектив, завдяки чому все нам вдалося зробити добре. Уся наша секція з культурології — це і Покулита Ірина Косьтянтинівна, і Балакірова Світлана Юріївна і Тоічкіна Світлана Андріївна, і всі аспіранти нашої секції працювали на совість, їх не треба було примушувати. Дійсно, як сказав Борис Володимирович Новіков, протягом двох тижнів усі бігали з палаючими очима. Я дуже рада, що олімпіада всім сподобалась. Це завдяки викладачам та студентам, в першу чергу. Я весь час ці два дні чула про те, які у нас чудові волонтери, як вони все добре організують, як вони вчасно передзвонюють і нагадують, куди прийти. Ось для мене це і є результатом нашої праці. Мабуть, така складна справа, як олімпіада і потрібна, аби з’ясувати, кого ти виховуєш. Можливо, місія виховання людини в світі культури досягається не тільки самою олімпіадою, але і всім, що з нею пов’язано. Це щастя, що весь факультет приймав участь в її підготовці. Дякую всім!


Переможці олімпіади: Перше місце - Анастасія Сидоренко (КНУ ім. Т.Шевченка) Друге місце - Олександр Ткачинський (НТУУ «КПІ») та Анатолій Савчук (Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського) Третє місце - Олеся Березова (Уманський державний педагогічний університет ім. Тичини), Олена Малая (Таврійський національний університет ім. Вернадського), Радомир Мокрик (ЛНУ ім. І.Франка).

Cписок студентів, яким організатори та гості олімпіади висловлюють щиру подяку: Координатори: Зезенько Людмила Клепа Євгенія Боровикова Ольга Супроводжуючі: Сердюк Оксана Гошук Ірина Гордієнко Людмила Булах Олена Житник Марина Міняйло Віталій Думікян Мікаел Костенко Катерина

Трофімчук Анастасія Скорик Ольга Столяр Анастасія Волкова Дар’я Петінова Анастасія Чирков Олександр

Підготовка та проведення кава-брейків: Шульга Дмитро Дорош Владислав Москаленко Олександр

Реєстрація: Побережний Дмитро Сокіл Оксана Корчевська Ольга

Преса: Овчиннікова Марина Гогунська Марина Юсин Марина Шаліна Олександра Воловик Яніна Ткачинський Олександр

Фотограф: Круліковська Олександра

Гол. редактор: Марина Овчиннікова; коректор: Дмитро Столяренко; ілюстратори: Ольга Леськів, Дар’я Кавеліна; верстальник: Олександра Шаліна; кореспонденти: Марина Овчиннікова, Марина Гогунська, Марина Юсин, Олександр Ткачинский, Яніна Воловик.


Olimpiada 2013