Page 1

Видання Ужанського НПП

Зберегти та примножити природний дивосвіт!

№ 8-10 (36-38)

Видається з вересня 2009 року

♦ Міжнародна співпраця: Братислава

І СПІЛЬНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАН

Як відомо, найбільші залишки букових пралісів Карпат з їх словацькими осередками визнано ЮНЕСКО і занесено до переліку об’єктів Всесвітньої природної спадщини. А згодом сюди додано давні букові ліси Німеччини («Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини»), що дало початок великої спільної роботи по збереженню раритетних лісових екосистем. Один з найостанніших проявів важливої співпраці – організовані на території Словаччини у рамках тристоронньої мережі зібрання. Зокрема, представники Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника побували у Братиславі на важливій нараді з питань подальшої міжнародної співпраці у рамках спільного об’єкту всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Подробиці читайте на стор.2

ЗВІДУСІЛЬ

Закарпатські депутати пропонують уряду прискорити підготовку державної програми розвитку Карпат. У прийнятому рішенні запропоновано Кабміну доручити центральним та регіональним органам влади підготувати Державну програму сталого розвитку Українських Карпат. Аналогічні рішення прийняли Івано-Франківська, Львівська та Чернівецька обласні ради. *** На Закарпатті побудують сміттєпереробний завод потужністю 20 тис.тонн у рік у селі Яноші Берегівського району. Таке рішення прийняли депутати на сесії обласної ради за ініціативи державного управління охорони навколишнього середовища в Закарпатській області. Його керівник Андрій Погорелов поінформував, що для будівництва на початковому етапі потрібно 500 тис.гривень. *** У рамках угоди між урядами України та Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах в Хусті відбулася зустріч українських та румунських експертів з питань оцінки якості води р.Тиса. Проаналізовано стан якості води в прикордонних створах р.Тиса, порівняно результати аналізів спільних відборів проб води р.Тиса у створі історичного мосту Солотвино/Сігету Мармацієй. Оцінка якості води засвідчила, що вод вона за 2011 рік

залишається незмінною. Експерти констатували, що транскордонного забруднення на українськорумунській ділянці Тиса не зафіксовано. Визначено перелік показників для проведення аналітичних досліджень, узгоджені програми проведення спільних вимірів витрат води та відбору проб води на 2013 рік. Визначено порогові величини, при яких передається сигнал тривоги при надзвичайному забрудненні. *** Державна екологічна інспекція у Закарпатській області провела перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП “Мокрянське ЛМГ” та Карпатським біосферним заповідником. Виявлено незаконну рубку дерев до ступеня припинення та неприпинення росту, пошкодження лісових культур, незадовільну та несвоєчасну очистку місць рубок від порубкових залишків, не вивезення з лісу в установлений термін деревини, складено 44 протоколи, до адміністративної відповідальності притягнуто 43 особи на 4199 грн., які відшкодовано добровільно у повному обсязі. До судових органів для вжиття заходів відповідного реагування передано один проокол. *** Всеукраїнський фестиваль екологічної фотографії поведено в НПП «Синевир». В ньому взяли участь фотографи з Києва, Харкова, Донецька, Львова, Херсона, Ужгорода та інших куточків України.

Четвер, 29 листопада 2012 року ♦ Банська Бистриця

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ – ПОЛІПШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ А напередодні у Банській Бистриці (Словаччина) успішно пройшов також за участі Ужанського НПП пост-проектний семінар проекту “Букові ліси Світової спадщини – сталий розвиток територій, що межують з Карпатськими Буковими лісами Світової спадщини у Словаччині та Україні”, присвячений питанням комунікації, інформування та екоосвіти. Він був організований Федеральною Агенцією Німеччини зі збереження природи, Федеральною Агенцією Німеччини з питань довкілля та Центром еконіки та менеджменту екосистем Університету сталого розвитку в Еберсвальде і профінансований Німецьким Міністерством довкілля, охорони природи та ядерної безпеки (BMU). Обговорено питання обміну та

взаємодопомоги у подальшій кваліфікації відповідальних працівників у сфері комунікацій та інформування, а також екоосвіти. Крім того, накреслено перспективи взаємобміну відповідних структур природоохоронних територій – членів тристороннього об’єкту Світової спадщини “Букові праліси Карпат та старовікові букові ліси Німеччини”. Зустріч сприятиме посиленню ділової співпраці учасників тристоронньої мережі. Очікуваним результатом семінару є документування існуючих в установах структур комунікування, інформування та екоосвіти, надання рекомендації щодо поліпшення діяльності, особливо у словацьких та українських об’єктах тристоронньої мережі Світової спадщини ЮНЕСКО.

♦ Теледокументалістика ТАК ЗНІМАВСЯ ФІЛЬМ ТРИНАДЦЯТИЙ Черговий документальний відеофільм про Ужанський національний парк знімали тележурналісти центрального телебачення Чеської Республіки. Новий фільм вийде заключним, тринадцятим, у сереї відеодокументів з нового циклу “Дика природа без корднів”. Творча група протягом кілька днів золотої сонячної осені побувала у різних куточках заповідної території, зафіксувала чудові миті нашої природи. Прем’єру фільму на ЧТ намічено на початок наступного року.

Фоторепортаж зі зйомок читайте на стор. 3

♦ Наука і природа ПРО ТАЄМНИЦІ КСИЛАРІЇ ДОВГОНОГОЇ

У ході однієї з цьогорічних осінніх наукових експедицій на гору Стінка на околиці села Сіль виявлено незвичайний вид гриба – ксиларію довгоногу (латинська назва – xylaria longipes). Він твердий за консистенцією, росте на мертвій деревині, його плодові тіла зовні схожі формою на темно-сіру або чорну булаву. Цікаво довідатися читачам “Східних Карпат” про дивовижну здатність цього і ще одного виду гриба (physisporinus vitreus) позитивно впливати на якість деревини, котра згодом йде на виготовлення елітних музичних інструментів. Про такі властивості солянського гриба, скоріше всього, знав і неперевершений майстер скрипок з італійської Кремони Антоніо Стадіварі...

Детальніше – на стор. 4


2

№8-10, 29 листопада 2012 року

ПАНОРАМА

І СПІЛЬНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАН

Працівники Ужанськ ого національного природного парку та Карпатського біосферного заповідника взяли активну участь у першій міжнародній нараді к ерівного к омітет у спільного об’єкту всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини», що відбулася у столиці Словацької Республіки м. Братіслава. Протягом кількох днів зро-

блено багато, але насаперед підготовлено проекти положення про спільний керівний комітет та спільний інтегрований менеджмент-план об’єкту спадщини, у складі якого цінні природні ділянки Карпатського біосферного заповідника та Ужанського національного природного парку. - Доводился неодноразово бувати у Німеччині, знайомитися з досвідом роботи колег по охороні природи. Їх позитивні набутки

В. Волошин.

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В останній день листопада у Львові представники екоспільнот та небайдужі до проблем довкілля громадяни, представники Ужанського національного природного парку візьмуть активну участь у важливому форумі, організованому координатором Західного регіону – відомою міжнародною благодійною організацією «Екологія-праволюдина». Відбудеться громадське обговорення проекту Щорічної доповіді «Громадська оцінка національної екологічної політики» за 2011 рік (включаючи аналіз за період з 2003 року)» – один із засобів громадського впливу на виконання державою

А.Козак.

своїх зобов’язань у сфері охорони довкілля. Буде, зокрема, проаналізовано

♦ Готується до друку

ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ПРИРОДНІ ПАРКИ

Готова до видання цікава монографія щирого друга Ужанського національного парку, патріарха наукової, педагогічної та громадської діяльності, доктора біологічних, агрокультурних і лісових наук Зволенського технічного університету, професора, дійсного члена Української екологічної академії наук, Української лісівничої академії, почесного члена Українського ботанічного товариства, дійсного члена наукового товариства імені Шевченка, лауреата європейської премії імені Петра Йожефа Ленне за заслуги в галузі охорони природи, видатного вченого зі

світовим іменем Степана Михайловича Стойки. У рецензії на рукопис монографії Степана Стойки «Національні природні парки Лемківщини (збереження природної, етнокультурної, історичної спадщини)” схвально відгукуєься про наукову працю Юрій Сливка, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін Львів­ської державної фінансової академії. Він відзначає, що проблема збереження та охорони природної, етнокультурної та історичної спадщини Карпат, зокрема національних парків Лемківщини, має винятково важ-

намагаємося вивчати і впроваджувати у себе,- розповів директор УНПП Василь Копач. - На нараді у Братиславі німці запропонувало багато цікавого, а українська делегація також розповіла про свої багаторічні напрацювання, можливості подальшої співпраці при охороні природної спадщини. На знімках: під час роботи братиславської наради та екскурсій по місту.

♦ Форум

ЕНТИМОЛОГІЧНІ ЗІБРАННЯ: НОВІ ОБРЇЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спільно з кафедрою ентомології та збереження біорізноманіття Ужгородського національного університету, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області та вперше з Ужанським НПП проведена міжнародна наукова конференція „Ужгородські ентомологічні читання-2012” – традиційний форум ентомологів Карпатоукраїнського регіону. Цьогорічні, вже дванадцяті „Ужгородські ентомологічні читання”, присвячені 66-й річниці створення кафедри ентомології та збереження біорізноманіття. Це й данина пам’яті відомим у наукових колах ентомологам УжНУ: А.А. Гіріцу, Г.М. Рошку, Т.А. Тверітіній, І.М. Ликовичу, І.І. Бокотею, Й.М. Погоріляку, І.Г.Добошу, В.О. Добею, А.А. Зубенко, які стояли біля витоків ужгородської ентомологічної школи, підтримували її і розвивали. І хоч багатьох з них уже немає серед нас, дух ентомологічних досліджень живе у їх учнях і послідовниках.

тенденції 2012 року, висловлено інтегровану думку широкого кола громадськості за максимальної прозорості, інклюзивності та неупередженості. З-поміж інших винесених на широке публічне обговорення актуальних тем варто виділити Основні напрямки роботи конференції стосувались наукових додаткові кроки Міністерства досліджень фауністичного різноманіття артропод та його збереження, екології та природних ресурсів популяційних і синекологічних досліджень членистоногих. Перший України з реалізації програми день учасники зібраня провели в Ужгороді, на кафедрі ентомології, секторальної бюджетної під­ де були заслухані грунтовні виступи науковців, в тому числі і доповідь тримки; загальні основи екологічної наукового співробітника Ужанського національного парку Нелі Коваль політики; якість державного „Різноманітність і сучасний стан вивчення ентомофауни Ужанськоуправління природокористуванго НПП”. Всі повідомлення – це результат копіткої дослідницької і ням та стан довкілля; споживанпошукової роботи, вивчення конкретних ареалів. ня, виробництво та перешкоди „Ужгородські ентомологічні читання” – це щорічний звіт про на шляху до збалансованого наукові здобутки та координація планів досліджень. Ініціатива каферозвитку; довкілля та здоров’я; дри у проведенні ентомологічної конференції активно підтримана фінансування природоохоронної широким колом ентомологів, які представляють наукові науководіяльності; освіта та просвіта, вихопедагогічні та науково-виробничі заклади і установи України. Цього вання та інформація; недержавні року науковцям допомогли в організації заходу адміністрація Ужансьсектори та довкілля; міжнародне В.Беряк. кого НПП, насамперед директор Василь Копач, його заступник Юрій співробітництво. Павлей, співробітники наукового відділу, працівники НовостужицькоЄ сподівання, що прийняті на го ПНДВ, на базі якого відбулось виїзне засідання Закарпатського форумі рішення, висловлена думі Львівського відділень Українського ентомологічного товариства, а ка багатьох природолюбів сприянаступного дня – координаційна нарада-планування досліджень і тимуть подальшому посиленню охорони ентомофауни Українських Карпат, декілька інформаційновідповідальності за збереження ознайомчих екскурсій територією Ужанського НПП. Гості були в довкілля. захопленні від побаченого, вдячні за цікаво і плідно проведені дні. Подібні наукові зібрання за активної участі науковців цілого ливе етноосвітнє та соціальнорегіону - не тільки можливість повідомити про здобутки і вивченекономічне значення. ня окремих тем, але й чудова нагода обмінятися досвідом своєї У новій монографії продіяльності, підказати шляхи вдосконалення природоохоронної робостежено вплив оригінальної ти в сучасних умовах, повчитися і підказати щось нове, прогресивне. геоморфологічної, ландшафтної та біогеографічної гірської системи Карпат на формування самобутньої гілки українського етносу – лемків, бойків та гуцулів, на їх життєдіяльність, господарську культуру, мову та звичаї. Адже автор дав ґрунтовну етнологічну характеристику регіональних ландшафтних парків, в тому числі й нашого, збереження їх природної та етнокультурної спадщини, зокрема й історичних подій. Рекомендуючи 54-сторінкову монографію Степана Стойка до друку, Ю.Сливка відзначає, що вона «є вагомим внеском у дослідження природних етнокультурних парків у національному і На знімках: вгорі - учасники конференціЇ у Новостужицькозагальноєвропейському контексті, му природному науково-дослідному відділенні; внизу - на значимість їх охорони та збереУжоцькому перевалі. ження».


РИТМИ ЧАСУ ♦ Фоторепортаж золотої осені

ТАК ЗНІМАВСЯ ФІЛЬМ ТРИНАДЦЯТИЙ

В національному парку знято вже не один сюжет про навколишню природу, особливо про його перлину – буковий праліс. Але зацікавлення нашим краєм, розташованим в унікальному куточку Східних Карпат, не спадає. Навпаки, все нові і нові бажаючі приїжджають до нас побачити всю красу гір і річок, фіксують побачене на сучасні носії інформації. Новим яскравим кінодокументом про УНПП обіцяє стати творча робота гостей з Чеської Республіки. Кілька днів на Великоберезнянщині інтенсивно працювала творча група Чеського телебачення під керівництвом теледраматурга Яроміра Шлосара, знімаючи тринадцятий, вже заключний фільм з нового циклу «Дика природа без кордонів» (перші його випуски вже мали прем’єрний показ на ЧТ і знайшли широкий відгук у глядачів). Позаду – довгі кілометри мандрів національними природними парками Європи вздовж кордону колишньої Чехословаччини, сотні інтерв’ю, кінозамальовок і сюжетів. І ось Ужанський НПП. Всі чотири дні, зранку до ночі, професійні телевізійники з Праги, зі студії «Острава», трудилися у поті чола. Вже добігала кінця напружена неділя, повністю відзняв оператор Петр Кожушнік велетенські крони тисячолітніх, знаних на всю Україну Діда-дуба і дуба «Чемпіон», з яких від легкого вітру відлітали і кружляли у повітрі золотисті листочки, як всю групу рішуче повів за собою далі модератор Томаш Кочко, несучи в руках акордеон. Сонце, що сховалось за лісом сусідньої гори, ще частково освітлювало схил з

деревами-старожилами, але тінь впевнено просувалась до вершини. Та вони встигли відзняти цей епізод на горі, коли ведучий програми і автор сценарію віртуозною грою і дзвінким співом зачарував навколишні вершини гарною лемківською піснею: Ой чи то путь задута, ой чи трава зелена, Ей же я не накосив ей коникові сіна. Ей косила би ся мені ей тота поляночка, Ей же би мі грабала та моя фраїрочка… У затишній альтанці під багатовіковим дубом, коли навколишні гори все більше занурювались у прохолодну жовтневу темряву, за чашкою кави і міцного зеленого чаю директор національного парку Василь Копач щиро подякував всій групі за продуктивну працю,

♦ Берегти пам’ятки духовної культури

ЧИ СТАНЕ ЦЕРКВА ОБ’ЄКТОМ ЮНЕСКО? Процедура номінації Ужоцької церкви Собору Святого Архангела Михаїла у числі 16 від України та Польщі на внесення до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО примусила багатьох по-новому глянути на безцінний об’єкт сакрального дерев’яного зодчества, зрозуміти велику відповідальність сучасників за збереження пам’ятки для наступних поколінь. У ході реалізації цього міжнародного проекту відкрилась завіса необізнаності у ставленні до дерев’яної перлини XXVIII століття. Черговим підтвердженням цього нинішньої осені став приїзд представницької комісії на чолі з авторитетним спеціалістом, експертом ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць при ЮНЕСКО) пані Т.Елехтерією з Греції. У гості з древньої Еллади – подвійне, як і стверджували раніше наші та польські фахівці, враження. З одного боку – захоплення безперечною унікальністю об’єкту при першому знайомстві, напрочуд вдала, гармонійна прив’язка до гірського

ландшафту; з іншого – безпрецедентне втручання у архітектурний ансамбль, спотворене розуміння краси, коли в інтер’єрі деревину вкрили вагонкою, картоном і пластмасовими «чічками». Шкода, що у ХХІ отак втрачено відчуття гармонії, котрим чи не три століття тому досконало володіли зодчі і прості мешканці високогірного поселення? Вихід з ситуації є, його знову підказали і конкретизували фахівці ЮНЕСКО. Адже наразі схвалено тільки два критерії з восьми: виняткове свідчення культурної традиції, яскравість прикладу архітектурного ансамблю і ландшафту,

№8-10, 29 листопада 2012 року

внесення коректив до сценарію, котрі допоможуть туристам Європи ближче познайомитися з природними та історичними тутешніми перлинами. Окрема подяка – директору народного парку «Полоніни» (Словаччина) Мірославу Буралю, який також супроводжував чеських тележурналістів. Насамперед глядачі двох національних телеканалів Чехії першими побачать кожну серію з чисельними повторами, а згодом є задум видати весь цикл окремо (якраз у момент чаювання Яроміру зателефонувала з Праги дружина і повідомила про успішну прем’єру серії документальних фільмів розповіддю про найменший австрійський парк Тайаталь у долині ріки Тайа). А от у пристрасному відеодокументі про Ужанський парк, презентувати котрий закарпатцям намічено на грудень нинішнього року, а демонструвати на ЧТ на січень 2013 року, всіх приваблять кілька сюжетних ліній. - Ми приємно вражені тутешньою красою збереженої природи,- каже Томаш Кочко,- і можна тільки пошкодувати, що цей парк недоступний з боку Європи, хоч і є складовою частиною трилатерального біосферного заповідника «Східні Карпати». Але, можливо, Україна колись увійде до Єросоюзу і до неї можна буде без всяких перешкод, вільно приходити з боку інших двох національних парків – словацьких «Полонін» та польських «Бещад». Бо тепер всім туристам доводиться їхати на митницю через кордон і проходити ще через ряд випробувань і перевірок, спецдозволів прикордонників, аби дістатися мальовничих місць парку. Про це ми розповідаємо у сюжеті про зустріч представників природнозаповідних об’єктів на горі Кременець – стикові кордонів трьох сусідніх країн. А ще у фільмі будуть розповідь про букові

що ілюструє значний етап в людській історії. Над іншими (впорядкування інтер’єру, всієї навколишньої території, огорожі, покрівлі дзвіниці тощо) треба плідно попрацювати до червня наступного року, що дозволить досягти мети. Як розповів Ужоцький сільський голова Михайло Лешко, чіткою, за рекомендацією п.Елехтерії, у всіх питаннях має бути позиція церковної громади щодо номінації церкви до Списку ЮНЕСКО, впорядкування інтер’єру. І коли експерт цікавилася у представників від української сторони (Національної комісії у справах ЮНЕСКО при Адміністрації Президента України, міністерства культури України, обласної державної адміністрації) можливостями вишукання коштів для збереження та утримання цієї пам’ятки, адже потрібно понад 5 млн. грн., то була рада почути позитивну відповідь: до прийняття остаточного рішення ЮНЕСКО ними буде розроблена програма і віднайдені кошти на важливі роботи, в т.ч. і від інвесторів. Схвально оцінив експерт перші кроки церковної громади: заміну електропроводки, встановлення металічних решіток на вікнах, забезпечення сільрадою пожежного щитка та засобів пожежогасіння за кошти Уряду Норвегії та WWF в рамках міжнародного проекту «Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат».

праліси – Всесвітню природну спадщину ЮНЕСКО, Княгинянське місце падіння великого метеориту, живанські (розбійницькі) печери, збережений туристичний притулок колишньої Чехословацької Республіки на горі Яворник, кадри з життя місцевих жителів, інші родзинки. Тележурналісти пішки пройшли десятки кілометрів, аби дістатися до місць зйомок високо горах. Один з підйомів проліг на вершину Черемха, де цьогоріч розпочалося відновлення забутого найвище розташованого на Україні військового кладовища Першої світової війни. Тут неповторні краєвиди, чудова панорама навколишніх українських, польських і словацьких вершин. Цікаво спостерігати і за найвищою горою польських Бещад Тарницею (1346 м н.р.м): до її вершини постійно йдуть прочани вклонитися металевому хрестові, освяченому колись Папою Римським Іоанном-Павлом II. - Так приємно було повернутися на Закарпаття,- розповіла режисер Петра Вшеліхова. –Тут я була десять років тому, коли наше телебачення знімало сюжет в Усть-Чорній про чеського священника і його допомогу дітям-сиротам. Думаю, ЧТ приїде в цей благодатний край ще не раз, адже тут стільки цікавого у природі і культурі, сучасному житті. Цілу низку незабутніх вражень і сотні фотодобірок повіз з собою до Праги і один з керівників Європейського центру екології та туризму Іво Докупіл. Він просто щасливий, що приїхав з телевізійниками і познайомився ближче з місцевими природними перлинами. Іван КУЗОВИЧ. Фото автора.

Віриться, що сільрада, депутатський корпус села проведе необхідну роз’яснювальну роботу зі всією церковною громадою – власником церкви про позитиви входження до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, коли храм матиме такий важливий міжнародний статус і водночас залишатиметься діючим, не трансформується у музей, а відвідування

туристів не ускладнюватиме богослужіння та церковні ритуали (як це було дотепер, коли сюди приходили представники багатьох країн світу). С во є с л о во п о в и н н і с к аз ат и і можновладці, не залишаючись осторонь престижної не тільки для Великоберезнянщини, але й всієї держави справи. Іван КУЗОВИЧ. Фото автора.


4

№8-10, 29 листопада 2012 року

♦ Чим живе село?

БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ

Впорядкуванням місць поховань жертв Першої світової війни у с. Ужок завершився другий етап міжнародного історико-краєзнавчого збору-походу «Слідами забутої війни». З пропозицією про проведення робіт з благоустрою забутих поховань Великої війни від імені громади села виступила місцева сільрада. Цей заклик підтримали організації, які вже понад два роки співпрацюють в рамках міжнародного гуманітарного проекту «Memoria Patriae» (Пам’ять Вітчизни), ініційованого Фондом Анатолія Лісіцина (Росія) та Федерацією Скаутів «Галицька Русь». Додатковим аргументом на корить проведення робіт став факт підготовки дерев’яної церкви

♦ Наука і природа

святого Архангела Михаїла до внесення у Списки всесвітньої історико-культурної спадщини ЮНЕСКО. Благоустрій розташованих поблизу церкви військових поховань – одна з рекомендацій міжнародних експертів. На підставі док ументів, відшуканих в архівах фахівцями Клубу воєнної історії «Бескиди» (Словаччина), встановлено, що на кладовищі у 4 індивідуальних

У ПОШУКАХ ТАЄМНИЦЬ КСИЛАРІЇ ДОВГОНОГОї

Працівники парку завжди у пошуку. Серед багатьох напрямків щоденної роботи – дослідницьконауковий. Як розповіла кореспонденту «Східних Карпат» керівник наукового відділу Інна Кваковська, цьогорічної осені, досить щедрої на гриби, у ході однієї з наукових експедицій на гору Стінка на околиці села Сіль виявлено незвичайний вид гриба – ксиларію довгоногу (латинська назва – xylaria longipes). Він твердий за консистенцією, росте на мертвій деревині, його плодові тіла зовні схожі формою на темно-сіру або чорну булаву, 4-10 см висотою, за що англійці прозвали його пальцями мерця (dead man’s fingers). - Цікаво,- продовжує кандидат біологічних наук І.Кваковська,- що вчені виявили дивовижну здатність цього і ще одного виду гриба (physisporinus vitreus) позитивно впливати на якість деревини. Зокрема, професор Френсіс Шварц зі Швейцарської федеральної

лабораторії матеріалознавства і технологій «Empa» винайшов метод обробки деревини, що змінює акустичні властивості природного матеріалу. Відкриття засноване на використанні спеціальних грибів, здатне наблизити сучасні скрипки до звучання знаменитих творінь Антоніо Страдіварі (про це пише журнал «Science Daily»). Професор Шварц переконаний, що два види грибів (physisporinus vitreus і xylaria longipes) здатні розкладати ялину і платан (дві основні породи, використовувані у виробництві скрипок) до такої міри, що якість звуку значно поліпшується. Дослідник пояснює, що зазвичай гриби зменшують щільність деревини, і негативно впливають на швидкість проходження звукових хвиль. А от унікальна особливість цих грибів – значно стоншувати клітинні стінки матеріалу. Причому навіть на пізніх стадіях розкладання тверда структура дерева зберігається, завдяки чому швидкість звукових хвиль залишається високою. Навіть

МОЗАЇКА та одній братській могилах поховані останки 115 воїнів армій обох сторін. Галицькі скаути разом зі спеціалістами Ужанського НПП розчистили територію, визначили та насипали надмогильні пагорби, виготовили та встановили дерев’яні хрести, висадили багаторічні квіти, надавши у міру скромних можливостей місцям поховань первісного вигляду. У благоустрої пам’ятки історії також взяли участь волонтери з Росії – члени Тульского обласного пошукового центру «Шукач». Виготовлені з суцільного брусу твердих порід дерева, відповідно просочені та покриті спеціальними вологостійкими розчинами і просмолені в основі хрести стоятимуть багато років. З нагоди місцевого свята, 430-річчя першої писемної згадки про село спочатку відбувся товариський футбольний матч збірної Ужка та Волосянки і після зараження грибком дерево зберігає стійкість до деформації, а матеріал згодом обробляється газоподібним окисом етилену, що повністю зупиняє подальше зростання грибів. Цікаво, що тепер професор Шварц працює над проектом, в рамках якого до 2014 року з «зараженої» деревини передбачається створити 30 скрипок. Вчений переконаний, що відкриття може в майбутньому дати можливість молодим музикантам грати на скрипці, що за якістю звуку наближається дорогого і для більшості талантів недоступного інструменту Страдіварі. Професійні музиканти, експерти і звичайні любителі скрипкових концертів вирішили, що Траслер обидва рази грав на інструменті Страдіварі. Як відомо, для виробництва інструментів великий італійський майстер застосовував деревину, заготовлену в холодний період між 1645 і 1715 роками. В умовах тривалої зими і нежаркого літа дерево росло особливо повільно і рівномірно, отож отриманий матеріал відрізнявся низькою щільністю і високим модулем пружності – властивостями, необхідними для ідеального звучання інструменту. Досі сучасні майстри могли тільки мріяти про деревину з такими тональними якостями, стверджує видання. Не виключено, що великий майстер з Кремони також знав про властивості грибівпомічників, адже тодішні тривалі зими і холодні літні періоди не тільки змушували дерева рости повільно і рівномірно, але і сприяли їх інтенсивному враженню різними видами грибів. Можливо, і наші клени-явори та ялиці, заражені ксиларією довгоногою, послужать майстрам у майбутньому матеріалом для створення унікальних музичних інструментів.

ЗИЧИМО ВСЬОГО НАЙКРАЩОГО!

Колектив Ужанського національного парку тепло вітає з Днем народження іменинника жовтня – директора Копача Василя Олексійовича, зичить йому міцного здоров’я, нових успіхів у нелегкій праці, щасливої долі і родинного затишку!

Наша адреса: смт. Великий Березний, вул. Незалежності, 7. Тел./факс: 8(3135)21037. E-mail: skarpaty@i.ua Засновники: Ужанський НПП, ГБФ “Ужанська долина”. Свідоцтво про реєстрацію: ЗТ №497/89Р від 27.09.2009 р.

Фото Івана КУЗОВИЧА.. команди Великого Березного. Сильншими виявилися гості з райцентру. А згодом урочистості продовжилися іншими цікавими заходами – святковим концертом

місцевих аматорів сцени, народними гуляннями. Інф. “СК”.

ВІТАЄМО!

Дирекція Ужанського НПП і ГБФ «Уж анська долина» від щирого серця вітають з днем народження ВЕРЕСНЯ іменинників: Біганича Михайла Івановича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення; Цибик Олесю Василівну – провідного фахівця відділу бухгалтерського обліку та звітності; Куртея Михайла Івановича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Ужоцького ПНДВ; Горбея Олега Ярославовича – провідного фахівця відділу рекреації та пропаганди екоосвіти. ЖОВТНЯ Гачкайло Марину Михайлівну – начальника Жорнавського ПНДВ; Прислупського Богдана Юрійовича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Костринського ПНДВ; Беряка Василя Юрійовича – дільничного інспектора Костринського ПНДВ; Миця Івана Івановича – інспектора з охорони природнозаповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ; Каганець Надію Остапівну, провідного фахівця відділу бухгалтерського обліку та звітності – з гарним 30-річним ювілеєм; Марича Михайла Михайловича, інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Новостужицького ПНДВ – з 50-річчям від дня народження; Копчу Василя Васильовича – провідного інженера із захисту природних екосистем відділу державної охорони, використання та відтворення природних екосистем; Заяць Марину Василівну – начальника відділу державної охорони, використання та відтворення природних екосистем; Шаранича Михайла Васильовича – провідного фахівця з кадрового та юридичного забезпечення. ЛИСТОПАДА Кваковську Інну Михайлівну – в.о. начальника наукового відділу; Рейпаші Василя Васильовича – інспектора з охорони природно- заповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ; Чурея Михайла Івановича – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Жорнавського ПНДВ; Костя Віталія Вікторовича, інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ – з 40-річчям; Лешанича Антона Михайловича, інспектора з охорони природнозаповідного фонду 1 категорії Новостужицького ПНДВ – з 70-річчям; Мушак Ірину Михайлівну – інспектора з охорони природно-заповідного фонду 1 категорії Лубнянського ПНДВ. Щиро зичимо всім іменинникам міцного здоров’я, бадьорого настрою, творчої праці, реалізації всіх намічених планів, вірних друзів, родинного затишку, щастя, радості і Божої благодаті!

Шеф-редактор Василь КОПАЧ. Редактор Іван КУЗОВИЧ. Офсетний друк. Ум. друк. арк.1. Номер надр. у видавництві “ТУРпрес”. 89200 м.Перечин, вул.Жовтнева, 93. Наклад 1000. Зам. № 986.

Shidni_Karpaty 8-10(36-38)  

Shidni_Karpaty 8-10(36-38)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you