Page 2

9 жовтня 2015 року

стор. 2 У РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ВІДЗНАЧЕНІ КРАЩІ СЕЛА ПО БЛАГОУСТРОЮ 5 жовтня у великому залі Згурівської райдержадміністрації відбулася апаратна нарада, засідання, на якій розглядалось 7 питань, що стосувались звернень громадян, виконавської дисципліни, оздоровлення учасників АТО, здійснення соціального супроводу сімейних форм виховання, дітей-сиріт та дітей, які залишились без батьківського піклування, стану погашення позик на покриття тимчасових касових розривів місцевих бюджетів за 9 місяців, оформлення субсидій. Одне із питань, порядку денного, стосувалося благоустрою населених пунктів Згурівського району. Голова районної ради Є.О.Чубук

Очільники сільських, селищної рад - переможці конкурсу

та перший заступник голови районної державної адміністрації Ю.В.Клименко відмітили хорошу роботу всіх сільських рад, а кращих із кращих нагородили Грамотами. За рішенням комісії найошатнішим селом району є с.Черевки, друге місце по благоустрою дісталось смт Згурівка, третє розділили між собою Нова Олександрівка та Стара Оржиця. Інф «Панорами».

Я - ЖІНКА

КОЖНА ЖІНКА М О В О К Р Е М А П Л А Н Е ТА

Середовка, Стара Оржиця, Войкове… Географія населених пунктів різна, але їх об’єднало одне – тепла атмосфера в сільських клубах, де ве-

чірньої пори на засідання жіночого клубу зібралися активні учасниці. Середовка. Представники від ГО «Наталя» та газети «Панорама» завітали у Середовку з важливою місією: підтримати місцеве жіноцтво у створенні осередку жіночого клубу «Ніжна троянда». З першої хвилини присутні були налаштовані на позитив та гарне спілкування, тим більше, що поговорити було про що: сім’я, діти, господарство. Та найбільше часу було віддано пісні. Під акомпанемент О.А.Мандрики звучав і весняний мажор і осінній мінор. Час минув непомітно, учасники обговорили подальші зустрічі, щиро подякували організаторам, а також спонсору заходу – Василю Вікторовичу Цвику. Поїхали додому з піднесенням і взаємним бажанням на подальші нові зустрічі. Стара Оржиця. Ми завітали у це село у красиве свято – Віри, Надії Любові. Зустріч виявилася дивовижною і неповторною. Активно і дружно вітали нашу делегацію майже 50 чарівних жіночок. Здавалося, їхні посмішки витали в повітрі. Приємне чаювання та цікаве спілкування, веселі розмови, гарні спогади, пропозиції щодо подальших зустрічей, а також пісні та вірші – усе цього вечора було позитивним. З добром і відкритою душею зустріла нас сільський голова Л.С.Коваль, яка підтримала створення важливого проекту

і пообіцяла всіляку підтримку. Теплі слова на адресу громадської організації «Наталя» прозвучали від Н.І.Дзеби, яка багато років співпрацює з громадською організацією і завжди отримувала підтримку як від Н.Г.Хоменко, так і депутата обласної ради В.В.Цвика. Ніна Іванівна подякувала не лише за свято, а й необхідну допомогу, яку під час складного періоду відчула її родина. Вечір закінчився швидко, до пізньої ночі нам дякували за візит і планували нові зустрічі. Якби не складалося життя, як добре, що жінки завжди залишаються жінками. Войкове. Незважаючи на те, що гаряча пора для кожної господині, залишилося так мало теплих днів, щоб впорядкувати все на городі, все ж, коли жінки Войкове та Софіївки отримали запро-

шення завітати на чергову зустріч, вони знайшли час, щоб розділити радість спілкування. На перший погляд може здатися, що наші зустрічі проходять одноманітно, втім, це зовсім не так. Теж були вірші, гуморески, і, звичайно, пісні під акомпанемент неперевершеного віртуоза Олександра Мандрики. Запропонована ідея створення жіночого клубу була підтримана. З попередніх звітів про подальші зустрічі, які були надруковані в районці, учасниці с.Войкове запропонували нові ідеї, майже визначилися лідери, які будуть представляти місцевий осередок. Підняв настрій і подарунок від В.В.Цвика – електрочайник. Хоча жителі Войково до цих пір пам’ятають подарунки від Василя Вікторовича і добрі справи, зроблені ним. Як влучно і щиро сказала одна із жінок: «Там, де проходить Василь Вікторович Цвик, там завжди лишається добрий слід»». Щоразу, повертаючись додому з чергової зустрічі, стає зрозумілим, що наш проект виявився дуже потрібним людям і ми хочемо побажати всім добра і отримувати задоволення від життя. Наталія ХОМЕНКО.

ЛЮДИ ТВОЇ, ЗГУРІВЩИНО!

РАЗОМ МИ ЗМОЖЕМО ПРОСЛАВИТИ НАШ КРАЙ Сьогодні представниці так званої «слабкої статі»

активно прагнуть брати участь у всіх процесах сучасного, дуже бурхливого і ритмічного життя, займаючи пости лідерів. Якщо дотепер успіх жінки у політиці, мистецтві, бізнесі або в освіті розглядався як виняток із правил, то швидкість, з якою жінки сьогодні просуваються вгору, говорить про те, що вони готові брати на себе відповідальність і сміливість вирішувати всі питання та успішно їх реалізовувати. Рис цілеспрямованості, впевненості уособлює в собі Тетяна Вадимівна Вовк, жителька села Войкове, яка народилася 11 листопада 1974 року в селі Мала Березанка. Батьки Вадим Михайлович та Раїса Георгіївна із самого дитинства у дівчинки виховували любов до родини, до Батьківщини. Навчалась Тетяна у сільській школі. Відповідальність та наполегливість допомогли їй не лише вступити до Ржищівського будівельного технікуму, а й завершити навчання з відзнакою за спеціальністю технік-технолог громадських та промислових будівель. Трудову діяльність розпочала із Войківської сільської лікарні, де 2 роки працювала працівником кухні. Наступні три роки працювала соціальним працівником у селі Войково. Згодом перейшла на посаду завідувача пекарні Войківського КСП. З 2006 року депутатський корпус Войківської сільської ради обрав Т.В.Вовк секретарем сільської ради. Паралельно із роботою, Т.В.Вовк заочно навчається в академії муніципального управління, де здобуває спеціальність юриста, правознавця. Тут же і отримала «звання» магістра державної служби. З 2012 року обіймає посаду завідувача Згурівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Київській області. Тетяна Вовк користується авторитетом у своїх колег. Її характеризують як вимогливого керівника, в той же час і справедливого, цілеспрямованого, а паралельно із цим і розважливого. Тетяна Вадимівна ніколи не стояла осторонь питань с. Войкового та односельців, у якому проживає, тому зареєструвалась кандидатом у депутати Згурівської районної ради від політичної партії «Наш край». ЗВЕРНЕННЯ ДО ГРОМАДЯН Т.В.ВОВК Зараз ми обираємо депутатів, що будуть представляти наші інтереси в сільській, районній,обласній раді. Місцеве самоврядування, згідно закону, це - гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Спроможність вирішення цих місцевих питань залежить від того, хто прийде до влади та буде представляти інтереси громади. І тут необхідно зробити правильний вибір,а саме не помилитись в виборі. Моє життєве кредо – честь, законність, справедливість, порядність,відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність, професіоналізм. У моїй роботі головним орієнтиром є люди, їх благополуччя й захищеність тому моя мета: підвищення добробуту населення, захист його прав та інтересів; реалізація пріоритетів у соціальній сфері, розроблення та втілення в життя програми: діти – наше багатство, допоможи ближньому, підтримка незахищених верств населення. Обіцяю віддано працювати на користь громади, не шкодуючи ні сил ні часу. Разом ми зможемо прославити наш край. Сподіваюсь на Вашу підтримку.

ЩАСЛИВИЙ ТОЙ, ХТО ЗНАЙШОВ СВОЄ ПОКЛИКАННЯ

Одні шукають справу свого життя ледь не все життя, іншим - випадково приходить в голову ідея, що стає для них всім. Саме так сталося з Сергієм Миколайовичем Твердохлібом, нині приватним підприємцем, якого шанують і поважають земляки. Народився Сергій Миколайович у невеличкому селі Олександринівка у родині простих трудівників. Батько – Микола Степанович, все життя працював у колгоспі механізатором, а мама, Марія Павлівна, бібліотекарем. Коли щедрий лелека приніс до господи Твердохлібів синочка Сергійка, у сім»ї вже підростала старша донечка Світлана. Швидко минули дитячі літа, ось вже й до Збройних сил колишнього СРСР провели юнака. Служив Сергій у військах протиповітряної оборони у Санкт-Петербурзі. –Коли прибув у частину, то місто ще мало назву Ленінград. Тож, я навіть брав участь у голосуванні про перейменування «північної столиці» Російської Федерації, - пригадує Сергій Миколайович. Демобілізувавшись, у 1990 році вирішив вступати на заочне відділення Національного аграрного університету (нині Націона́льний університе́т біоресу́рсів і природокористува́ння Украї́ни), на факультет «Електрифікація та автоматизація сільського господарства», який закінчив, здобувши вищу освіту. Трудова біографія чоловіка досить обширна. Спочатку працював інженером-програмістом Згурівського відділення Ощадбанку. Потім економістом відділу продажу Баришівського РЕМ. В 2005 році в Згурівці почали будівництво підприємства з виробництва матеріалів для покрівель та фасадів ТОВ «Прушиньскі». В його будівництві з найперших днів і введенні в експлуатацію брав участь і С.М.Твердохліб. Згодом доля привела Сергія Миколайовича на сільськогосподарську ниву – у СТОВ «Урожай», де він обіймав посаду головного інженера товариства. А після того – в Згурівській школі-інтернаті працював заступником директора. -Але робота, хоч і при достойній заробітній платі, не приносила задоволення. Адже, коли на роботу йдеш без настрою, то й віддачі відповідної не буде, навіть за гроші. Отож, зважився розпочати власну справу. У 2009 році відкрив у своєму рідному селі цех по виготовленню якісної, живої соняшникової та рижієвої олії, - говорить С.М.Твердохліб. З огляду на теперішні ціни, пересічним громадянам вигідніше посіяти соняшник чи рижій та переробити на олію, аніж купувати її в магазині. Та не тільки приватники везуть сировину на переробку. Фермери також, аби розрахуватися з працівниками, пайовиками, переробляють насіння у приватній олійниці. Сергій Миколайович сам, без залучення найманих працівників, обробляє батьківські паї. Цього року землю засівав олійними культурами, окрім того ще й купує насіння для переробки. Багато готової олії збуває в столиці. Рижійову олію, виготовлену цьогоріч з власного насіння, закупила фітоаптека в Запорізькій області. Відчувається, що власна справа таки приносить підприємцеві не лише матеріальне, а й моральне задоволення. З неприхованою радістю і гордістю Сергій Миколайович говорить про свого дванадцятирічного сина Ярослава. Минулого літа хлопчик працював поряд з батьком у полі на всіх видах техніки. Достойна зміна підростає. А старшенька донька Яна, більше допомагає по господарству мамі, Світлані Леонідівні. На рахунку С.М.Твердохліба чимало благодійних справ. З перших днів конфлікту на Сході України Сергій Миколайович передавав до Красненської сільської ради продукти харчування для воїнів АТО, особисто возив до пункту збору та перепідготовки військовозобов’язаних у Броварський район. Для чоловіка це є святим обов’язком справжнього громадянина. Дбає підприємець і про благоустрій свого села. Коли проводилось вуличне освітлення Олександринівки, допомагав коштами. Сьогодні багато хто сприймає благодійність як корисне для підтримки іміджу, але досить нудне зобов’язання. Проте, саме там, де є співчуття до чужої біди і бажання змінити світ на краще, і починається справжня благодійність. Саме таким, на мою думку і є С.М.Твердохліб. Цього року, аби мати можливість більше допомогти своїм землякам ще й на законодавчому рівні, як людина, котрій небайдуже майбутнє рідного краю, який турбується і про сьогодення, і має перспективи на завтрашній день, Сергій Миколайович вирішив балотуватися до Згурівської районної ради за поданням районної організації політичної партії «НАШ КРАЙ». Сподіваюсь, що виборці підтримають свого земляка. Олена ЗАДЕРЕЦЬКА.

Profile for Zgurivka rda

Panorama 42 (2015)  

Panorama 42 (2015)  

Advertisement