Вступ до нової доби історії українських земель

Битва під Пилявцями Біля містечка Пилявці коронне військо зустрілося з основними силами козаків, що складалися з 30 тисяч осіб. Разом з козаками був загін із 600 кримських татар. Готуючись відбити наступ чисельно більшого противника, українці на правому березі річки Іква влаштували укріплений табір. Козаки зайняли греблю, що сполучала обидва береги річки. 19 вересня (за новим стилем) на протилежний берег підійшло польське військо. Розпочавши наступ 21 вересня, поляки спочатку досягли неабиякого успіху: захопили греблю й почали переходити на правий берег. Але незграбне командування не дозволило їм розвинути це досягнення. А 23 вересня у козацькому таборі почулися вітальні вигуки і стрілянина – поляки зрозуміли, що козакам прийшло підкріплення. Це могли бути тільки татари. Підхід (справжній чи уявний, про це історики сперечаються) великого загону татар сильно підірвав бойовий дух поляків. Їхній новий наступ зірвався, а натомість козаки пішли у контрнаступ, перейшли греблю й продовжили бій уже на лівому березі. Польські війська охопила паніка, і, як кажуть, першими панікерами виявилися самі командувачі. 24 вересня розпочався відступ, який швидко переріс у втечу. Здивовані несподівано легкій перемозі українці захопили величезні трофеї. Самих тільки гармат було захоплено 92 штуки. Заславський загубив свою булаву, яка дісталася козакам, а Конецпольському, щоб утекти, довелося перевдягтися сільським парубком. Волинь і Поділля опинилися в руках повстанців. Шлях воїнів Хмельницького лежав на Львів...