ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ МІСТА ЛЬВОВА

Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради Інститут політичних технологій

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ МІСТА ЛЬВОВА (СТРАТЕГІЧНИЙ ДОКУМЕНТ)

ЛЬВІВ – 1999

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ МІСТА ЛЬВОВА. Стратегічний документ. – Львів: Інститут політичних технологій, 1999. – 48 с.

Автори: робоча група у складі Павла Хобзея, Михайла Комарницького, Галини Синицької, Людмили Козак, Лілії Гриневич під керівництвом міського Голови міста Львова Василя Куйбіди.

Редактор Мирослава Прихода

Це видання здійснено в рамках проекту “Розробка стратегії освітньої політики міста Львова", який фінансується Міжнародним фондом “Відродження”. Проект спрямований на залучення громадськості до розробки політики і підготовки стратегічних документів для органів місцевого самоврядування і міського управління освіти. Головною метою проекту є створення у місті Львові суспільної, методичної, інтелектуальної спроможності для розробки концепції реформування освіти на муніципальному рівні та її розповсюдження на інші реґіони України.

Інститут політичних технологій пл. Ринок,8, м. Львів, 79008 Тел. (0322) 720647 Факс (0322) 722861 e-mail: ipt@city-adm.lviv.ua

© ЛМГО “Інститут політичних технологій”, 1999

ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………………………………

/.4

1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ОСВІТИ…………………….…………….….………....

/.5 /.6 ..6 ..8 ..9 10 11 12 12 13 15 15

Дошкільна освіта…………………..…………………………………..…………... Загальноосвітня середня школа……………………………..………………..…… Управління…………………………………………………………………………. Зміст освіти……………………………………………………………….…..……. Виховання та позашкільна освіта….…………………………………….…….….. Система освіти дітей з особливими потребами……………………….………….. Оцінювання…………………………………………………………….…………... Педагогічні кадри………………………………………………………………….. Фінансування……………………………………………………………………….. Формування громадської думки…………………………………………………... Інтеґрація в європейську спільноту………………………………….…………….

Філософія змін в освіті…………….………………………………………………

16 17

3. МЕТА І ЗАВДАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ…….…………………………………….

18

4. ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ, СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ………………………...……………………..…………….

19

2. ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗМІН В ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ………………….

5. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ОЧІКУВАНІ ПРОДУКТИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ…….

Управління та інституційний розвиток…………………………………………… Фінансування……………….……..………………………………………………... Зміст освіти………………….…………………….……………………………….. Виховання та позашкільна освіта………………………………….………..……. Система освіти дітей з особливими потребами………………….………………. Оцінювання……………………….……….……………………………………….. Педагогічні кадри………………….…………..…………………………..………. Формування громадської думки………………………………………….……….. Інтеґрація в європейську спільноту………………………………………………..

20 20 21 23 24 25 25 26 26 27

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ……..…………………………..

29

7. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ…..…………….……………

29

ДОДАТКИ…………………………….……………………………………………………….

30

ПЕРЕДМОВА Стратегічний документ “Основні засади освітньої політики міста Львова” є результатом співпраці Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради та Львівської міської громадської організації “Інститут політичних технологій”. Протягом травня-грудня 1999 року було проведено серію семінарів, на яких обговорювались основні проблеми освітньої політики міста Львова та України. Учасниками семінарів були представники уряду, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукових та освітніх установ, бізнесу, міжнародні експерти. Проект “Розробка стратегії освітньої політики міста Львова” отримав підтримку Міжнародного Фонду “Відродження”. Активна співпраця з польськими експертами стала можливою завдяки підтримці фонду “Знати як” (Польща). Над підготовкою стратегічного документа “Основні засади освітньої політики міста Львова” працювала робоча група у складі Павла Хобзея, Михайла Комарницького, Галини Синицької, Людмили Козак та Лілії Гриневич під керівництвом міського Голови міста Львова Василя Куйбіди. У роботі над окремими розділами документа брали участь: Василь Лащівський, Микола Сварник, Олександр Софій та Роман Шиян. Підготовка матеріалів для проведення семінарів, узагальнення результатів роботи відбувалось за участю експертів та співробітників Міжнародного центру перспективних досліджень (м. Київ): Тетяни Діхтяр, Ольги Коловіцькової, Христини Лащенко, Юрія Луковенка, Володимира Нікітіна. Особливу подяку висловлюємо директорові Міжнародного центру перспективних досліджень - Вірі Нанівській за підтримку та допомогу у реалізації ініціатив освітян міста Львова. Ми вдячні за співпрацю усім учасникам семінарів, проведених у рамках проекту “Розробка стратегії освітньої політики міста Львова”. В обговоренні брали участь: Андрушко Лідія, Байовська Ганна, Бартіш Леся, Бех Олена, Богатирчук Світлана, Брегін Михайло, Вакарчук Іван, Вергелес Тетяна, Винницька Оксана, Вороняк Роман, Глухівський Левко, Гнус Павло, Голубець Михайло, Гороховська Катерина, Гук Лілія, Дитиняк Галина, Добко Тарас, Древняк Наталія, Друль Орест, Жук Петро, Закидальська Наталія, Зубрицька Марія, Ключковський Юрій, Коваль Созонт, Колос Богдан, Копець Анатолій, Корсак Костянтин, Космина Михайло, Кравчук Михайло, Криворучко Юрій, Крушельницька Тетяна, Кубів Степан, Курилів Валентина, Кутельмах Зиновій, Лазурко Костянтин, Лесюк Віталій, Линда Степан, Лісний Петро, Луців Надія, Мазурик Зеновій, Максимович Любов, Махомет Михайло, Мизюк Ольга, Микитчак Ірина, Михайлів Зиновій, Мірка Вербови-Онух, Науменко Григорій, Онаць Олена, отець Олег Сухінський, отець Михайло Пришляк, Павлів Юліан, Пастушенко Наталія, Пастушенко Роман, Пашинскій Влодзімеж, Пітко Ярослав, Пилипенко Лілія, Полулях Володимир, Приступа Євген, Притула Ярослав, Проц Олег, Процак Олег, Ремізова Раїса, Ростопіра Валентина, Рудницький Іван, Рябов Сергій, Сватко Юрій, Селецька Алла, Сендега Олександр, Сеник Мирослав, Сорокопуд Ярослава, Старчевський Володимир, Стасюк Євген, Степанюк Валерій, Турчиновський Володимир, Урсул Зеновій, Федів Іван, Хоменко Володимир, Хомин Галина, Чуба Любов, Чумарна Марія, Шуст Роман, Щербина Олена, Якимик Ольга, Янчак Ярослав.

4

1. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ОСВІТИ У сучасному світі змінюється ставлення до освіти, до її місця і ролі в суспільстві. Освіта сьогодні - важливий чинник управління змінами в суспільстві. Її розглядають не як механізм захисту населення, а як інвестиції у майбутнє. Освіта стає засобом підвищення добробуту громадян, чинником економічної стабільності і гарантом безпеки реґіону, країни, світу. В Україні, незважаючи на принципову зміну усвідомлення функцій освіти у суспільстві, у підходах до її реформування ще переважають старі стереотипи. До освіти ставляться як до невиробничого сектора, як до галузі соціальної підтримки населення, а не як до головного механізму суспільних змін, що не може бути виправданим в умовах перехідного суспільства. Система освіти в Україні не може сьогодні забезпечити: учням - якісну освіту з врахуванням індивідуальних здібностей і особливостей; батькам – впевненість за долю їх дітей; працівникам системи освіти – гідні умови праці і життя, самореалізацію. Українська освіта, зокрема середня школа, відтворює вчорашній день, намагається зберегти традицію радянської освіти, продукти якої були придатні для використання лише в тій системі, яка їх витворила. Сьогодні середовище змінилося, а зміст і технології навчання, залишилися без істотних змін. Вирішувати нові завдання старими засобами не можна. Якщо ми зараз не змінимо зміст освіти, форму управління нею, то й не зміниться старий суспільний устрій. За останні роки, навіть за важких економічних умов бюджетні видатки на освіту становили від 6,0 до 4,2 % ВНП у 1994-1999 рр., або від 15 до 12 % бюджету України. Це досить високі показники. Для порівняння: у Польщі 1999 року видатки на освіту становили 3,21 % ВНП. Проте в абсолютних цифрах обсяги видатків на освіту у Польщі у 5 разів більші, ніж в Україні. В Україні спостерігається тенденція до зниження відсотка ВНП на видатки освіти, а у Польщі – до його зростання. Сфера освіти, де зайнято майже 7 % усього активного населення України, отримує майже 12 % бюджетних коштів, що поступається за обсягом лише витратам на пенсійне забезпечення (21 %) і соціальний захист населення (понад 21 %). Усі безпосередні учасники освітянського процесу становлять майже 11 млн. осіб, або майже 22 % усього населення країни. Ситуація в освіті суттєво впливає практично на всі сфери суспільного життя. Українське суспільство традиційно вважає освіту одним із головних завдань держави. Результати незалежних соціологічних досліджень переконують у тому, що домінує думка про нібито високий рівень освіти в Україні: 80 % опитаних вважають, що наша освіта не гірша або краща за освіту розвинутих країн. Проте ВНП на душу населення у нас у 8-9 разів нижчий, ніж у розвинутих країнах, показники виробництва нижчі у 2-3 рази, а затрати енергії на одиницю нашої продукції вищі у десятки разів. Стратегія реформування освітньої галузі ґрунтовно викладена у Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття). Але багато положень Програми залишилися декларацією добрих намірів. Аналіз ситуації освіти у м. Львові, її позитивні та негативні аспекти подано за розділами: дошкільна освіта, початкова школа, середня школа; управління, зміст освіти, виховання, cистема освіти дітей з особливими потребами, оцінювання, педагогічні кадри, фінансування, формування громадської думки, інтеґрація у європейську спільноту.

5

Дошкільна освіта Характеризується різким зменшенням кількості садків і вихованців у них (1990 р. – 186 садків – 18,2 тис дітей; 1998 р. – 112 садків – 12,2 тис. дітей). Потрібно розуміти, що вирівнювання шансів на освіту відбувається у 3-5 річному віці. Педагогічно занедбані діти у школі переважно не наздоганяють своїх ровесників. Це стосується і стану здоров’я дітей. Діти, що не ходять до садків, особливо із соціально-незахищених родин, у майбутньому можуть коштувати державі дорожче, ніж повне утримання у садку. Недаремно тенденція у Європі йде до збільшення кількості дітей в навчальних дошкільних закладах. У деяких країнах обов’язкова початкова освіта починається з 4-5 років. А у нас зворотня тенденція.

Позитивні аспекти Скорочення видатків як наслідок оптимізації мережі дошкільних закладів (д/з). Реалізація інноваційних програм у садках (охоплено 15% дітей). Оволодіння вихователями інноваційними технологіями. Створення комплексів садок-школа. Розширення мережі груп для дітей, що потребують особливої підтримки. Розширення мережі груп для національних меншин.

Негативні аспекти Невиконання рекомендацій ЮНЕСКО про суспільне виховання в період раннього дитинства (лише 30 % дітей відвідують дошкільні заклади), як результат – непідготовленість до школи і відповідно відставання учнів у школі. Запізнілий процес соціалізації дітей. Пізня корекція вад мови, зору тощо. Скорочення працівників ліквідованих установ. Продаж відомчих д/з відповідними відомствами. Відсутність відновлення матеріальної бази д/з. Кошти на розвиток д/з практично не виділяються. Фінансується: зарплата, енергоносії та харчування. Недостатня професійна підготовка управлінців д/з. Збільшення оплати перебування дитини в д/з зумовило те, що ця послуга для багатьох недоступна.

Загальноосвітня середня школа Початкова школа Характеризується зменшенням кількості дітей. Через демографічний спад (табли- ця 1) відповідно щорічно стає на 20-30 класів менше. Між школами починається конкуренція, що спонукає до створення інноваційного простору в початковій школі, впровадження особистісно-орієнтованого, діяльнісного навчання. Інноваційні процеси відбуваються значно легше в початковій школі, ніж в основній і старшій, бо пов’язані з однією особою - учителем класу.

6

Позитивні аспекти Впровадження нових програм “Крок за кроком” – 2 школи, 6 класів; “Лицем до дитини” – 50 шкіл, 74 класи; “Розвивальне навчання” – 12 шкіл, 14 класів; програма економічного навчання “Орієнтир” – 1 школа, 6 класів, програма “Світ малого українця” (авторська школа Марії Чумарної). Розміщення початкових класів у дошкільних закладах і, як наслідок, зменшення

Негативні аспекти Погіршується стан здоров’я дітей. Лише 17 % від потреби має безкоштовне харчування. Більшість вчителів не володіє новими методиками і не готова до впровадження особистісно-орієнтованого, діяльнісного навчання. Перевантаженість учнів. Короткий термін навчання. За браком коштів

кількості дітей, що вчаться у другу зміну в школах. Створення окремих початкових шкіл, комплексів садок-школа і початкових шкіл до 6 класу включно. Діє асоціація творчих вчителів початкових класів, яка створює нові посібники і робить календарне планування для проведення інтеґрованих уроків.

лише 3 % дітей ходить до 4-річної початкової школи. Скорочена кількість груп продовженого дня (до однієї на школу). Збільшена середня наповнюваність з 26 до 29 учнів у класі. Збільшується кількість правопорушень, які скоюють учні початкової школи. Відсутні або недієві дитячі громадські організації. Таблиця 1

Народжуваність дітей у місті Львові Роки 1990 1991 Кількість 10639 10200 дітей

1992

1993

1994

1995

1996

1997

9691

9102

8286

7564

7185

6801

1998

1999 5106 6630 (10 міс.) Таблиця 2

Динаміка учнівського контингенту Роки Прийоми учнів до 1 класу У тому числі на 4-річну програму Випуск 9-го класу Прийом у 10-й клас Прийом у ПТУ після 9-го класу Випуск 11-го класу

1994 10986

1995 10991

1996 10077

1997 9610

1998 9083

1999 8708

718

749

336

282

361

309

9522 5876 3660

9684 6195 3255

9739 6737 3281

9698 7017 2660

10370 7511 2579

10560 7972 2022

5040

5170

5447

5827

6178

7222

Основна і старша школа Одним з найбільших недоліків освіти є те, що сучасна загальноосвітня школа передбачає лише засвоєння знань і не вчить, як їх застосовувати на практиці. Звідси й академічне перевантаження, яке особливо відчутне у випускних класах, що негативно впливає на здоров’я. Учень готується до вступу у вищий навчальний заклад (ВНЗ), а вимоги випускних іспитів у школах та вступних до ВНЗ не збігаються. Нова епоха відкривається з появою мережі Internet, але наші школи здебільшого не можуть з цього скористатися. Після прийняття Конституції України і Закону України “Про освіту” збільшується кількість дітей, які навчаються у 10 класі, проте середній рівень знань учнів знизився. За винятком змін у мережі, за останніх вісім років в основній та старшій школі якісних змін не відбулося. Інший недолік – відокремленість системи професійно-технічної освіти від загальноосвітньої середньої школи. Ця відокремленість не дає змоги ефективно використовувати ресурси і приміщення. Для освітніх цілей не використовуються приміщення ПТУ, хоча майже 10 тисяч учнів навчається у другу зміну. Проблема стане ще гострішою після того, як згідно з Законом “Про загальну середню освіту”, відбудеться перехід на 12-річне навчання з профільною старшою школою. Тому до цього часу професійно-технічні училища слід підпорядкувати місцевим органам влади.

7

Поступово загострюється ситуація з підручниками для старшої школи, знижується їхня якість та доступність. Недостатнє сьогодні і фінансування шкіл.

Позитивні аспекти Створено 6 гімназій і ліцеїв. Створено 8 приватних шкіл. Створено авторську школу Марії Чумарної. Збільшено кількість з 8 до 18 спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. Кількість дітей, що навчається у другу зміну, зменшилась з 20 до 10 тис. учнів. Є змога вибирати предмети шкільного компонента та курсів за вибором. Введено нові факультативи. Варіативність підручників. Впроваджено програму “Здоров’я школяра”. Впроваджується програма “Громадянська освіта”.

Негативні аспекти Погіршення стану здоров’я. У перших класах мають вади здоров’я 15% учнів, у старших – 70 %. Відсутня автономія шкіл. Немає наступності у переході від інноваційної початкової школи до основної. Перевантаженість навчальних планів, особливо в 911 класах. Проблеми адекватного пролонгованого переходу від шкільної освіти до освіти у вищих навчальних закладах. Неузгодженість вимог до знань учнів на випускних і вступних іспитах. Потреба репетиторства. Збільшення середньої наповнюваності класів з 26 до 29 учнів у класі. Більшість вчителів використовують лише традиційні методики, що не сприяє повноцінному розвитку дітей. Погіршення матеріальної бази, фінансування лише зарплати, енергоносіїв і харчування учнів з малозабезпечених сімей. Відсутність контролю громадських інституцій за діяльністю школи. Збільшення кількості правопорушень. У школі практично відсутні учнівські громадські організації. Відсутність інтеґрованих курсів суспільних предметів. Управління

Недолік сучасної системи управління – погане поєднання державних і громадських важелів впливу, надмірна централізація, не створені умови для участі міської громади в управлінні освітою. Керівники переважно звертають увагу на поточну діяльність закладів освіти, на їх матеріальне забезпечення і практично не думають про стратегічні цілі та розвиток.

8

Позитивні аспекти Власне бачення майбутніх змін в освіті та бажання ініціювати зміни управлінням освіти міста. Жодні важливі рішення не приймаються без погодження з постійною комісією з питань освіти, науки та професійного розвитку Львівської міської ради. Співпраця з міжнародними освітніми організаціями і фондами. Співпраця управління освіти Львівської міської ради з вищими навчальними закладами міста Львова.

Негативні аспекти Відсутність чіткого розподілу функцій і повноважень між рівнями: обласним, міським і районним у місті (Львів адміністративно поділений на 5 районів). Не завершено процес надання фінансово-господарської самостійності установам освіти. Процес гальмувався спочатку пізнім прийняттям бюджету, тепер вексельними розрахунками і жорсткими показниками. Недостатня підготовка управлінців. Відсутнє бачення розвитку навчального закладу у багатьох директорів. Відсутній інструментарій щодо управління рівнем якості освіти.

Підбір управлінських кадрів за конкурсом. Підтримання інноваційного простору. Впровадження нової схеми вивчення рівнів навченості учнів.

Основні акценти контролю в оцінюванні роботи керівника ставляться на виконання його вторинних функцій: господарська діяльність, соціальний захист, профілактика правопорушень, фінансові питання, санітарний стан. Немає системи наукової експертизи і вивчення результатів інноваційних освітніх технологій. Відсутня єдина інформаційна мережа навчальних закладів.

Зміст освіти Надії на те, що можна істотно модернізувати зміст освіти, належно відредагувавши підручники і ввівши нові предмети не справдилися. Можна змінити структуру освіти, створити досконалі моделі управління, ввести новітні технології навчання, однак без нового змісту освіти, це лише репродукуватиме комуністичну ідеологію. У сучасних умовах активного неконтрольованого засилля іноземної масової культури зростає значення змісту освіти як одного із чинників розвитку української національної культури. Однією з причин різкого погіршення здоров’я дітей сьогодні є навчальне перевантаження. Щоб цього позбутись слід створити систему взаємодії середньої і вищої школи, визначити конкретні чіткі вимоги до випускника школи й абітурієнта вищого навчального закладу. Шкільні навчальні курси перевантажені інформацією. У дітей пропадає інтерес до навчання. Реалізм у визначенні вимог до підготовки учнів - один з напрямків оновлення змісту освіти. У справді сучасній школі сьогодні важливо навчити дітей працювати з комп’ютером, отримувати з нього інформацію. Це питання постає жорстко: або ми ввійдемо в русло сучасної інформаційної революції, або ж залишимося позаду назавжди.

Позитивні аспекти Досягнення у викладанні точних і природничих наук. Напрацьовані нові методики розвивального, особистісно-орієнтованого навчання у початковій школі. Варіативні програми для поглибленого вивчення предметів. Впровадження реґіональних курсів: “Основи християнської етики”, “Львовознавство”. Створено нові підручники у рамках програми Міжнародного фонду “Відродження” “Трансформація гуманітарної освіти в Україні”. Впровадження сучасних методик вивчення іноземних мов. Підключення окремих шкіл до світової мережі Internet.

Негативні аспекти Репродуктивне навчання. Перевантаження учнів великою кількістю навчальних предметів, які вивчаються у “рівних” обсягах. Відсутність належної інформатизації навчальних закладів. Недостатня профілізація навчання у старшій школі. Невизначена технологія процесу інтеґрації навчальних курсів. Не забезпечується багатоваріативність ефективних технологій навчання. Підручники не відповідають сучасним вимогам. Недостатнє дидактичне забезпечення навчально-виховного процесу.

9

Виховання та позашкільна освіта Сучасна система виховання не відповідає сподіванням суспільства, яке оновлюється. Вартості, які пропонує школа, часто протилежні до тих, які вибирають індивіди у повсякденному житті. Відбувається підміна поняття патріотизму лжепатріотизмом. Мітингова стихія підміняє громадянську відповідальність за долю України, за долю міста. Виховання часто зводиться лише до навчання. Є й інша причина: ті, хто повинен сьогодні допомагати дітям адаптуватися до умов відкритого громадського суспільства, до конкурентного середовища, намагаються передавати досвід, якого не мають самі. Не виконують у повній мірі свої функції змістовного забезпечення сфери вільного часу дітей і позашкільні заклади міста. Напрями позашкільної освіти та мережа позашкільних установ не відповідають пріоритетам розвитку міста, потребам суспільства та умовам переходу Української держави до нового ступеня цивілізації. Виховну роботу педагогам важко будувати в умовах соціальної напруги, спричиненої економічною ситуацією: великим безробіттям батьків, зниженням життєвого рівня сімей тощо. В учнівському середовищі зростають правопорушення, поширюється наркоманія, проституція, молодіжний вандалізм і агресивність. Недостатній сьогодні зв’язок родини і школи. Часто проблеми виховання залишаються справою лише школи.

Позитивні аспекти Традиційна система українського національного родинного виховання. Виховання на засадах християнських цінностей. Введення курсу “Етика християнської моралі”. Введення курсу “Львовознавство” як засобу виховання патріотизму, любові і відповідальності за рідне місто. Збережена мережа позашкільних закладів. Різноманітність напрямів позашкільної освіти. Співпраця з міжнародними організаціями та обмін досвідом. Диференційованість та доступність. Створено систему пошуку, розвитку та підтримки юних талантів.

10

Негативні аспекти Дефіцит ідеалів, вартостей у молодіжному середовищі та недостатній рівень національної свідомості. Залишки авторитарної системи виховання, скерованої на формування людини безвідповідальної, безініціативної, соціально не адаптованої до змін. Заформалізованість виховних заходів. Недостатня персоналізація виховного процесу, внаслідок чого втрачається людина як особистість, не розвивається її творчий потенціал. Занедбаність соціального життя та зростання дитячої злочинності. Дитина є лише об’єктом, а не суб’єктом виховання. Національне виховання зводиться до засвоєння національних традицій та обрядів, не охоплюючи всіх аспектів формування моделі поведінки людини. Девальвація загальнолюдських цінностей серед молоді, переважання споживацьких інтересів. Відсутність чіткої координації зусиль в організації позашкільної освіти. Відсутність безперервності, наступності та інтеґрації у позашкільній освіті. Відсутність належної інформатизації позашкільних закладів.

Система освіти дітей з особливими потребами Діти з особливими потребами - це збірне визначення дітей з тими чи іншими вадами, з затримкою психомоторного розвитку, з розумовою відсталістю, хронічно хворих та ін. Всі вони, навіть діти зі складними комплексними ураженнями, як громадяни України, мають право на освіту. Сьогодні в Україні розвивається тенденція до їх навчання у спецшколахінтернатах, допоміжних школах-інтернатах та утримання в інтернатах системи соціального захисту, більшість яких розташовані у віддалених місцевостях. Львівська дитина, якщо у неї виявили якесь відхилення, має альтернативу або жити у не дуже добрих умовах далеко від родини, або залишатися на так званій домашній програмі, що знову ж таки позбавляє дитину ширшого натурального оточення, потрібного для формування комунікативних вмінь та навичок. Натомість світова тенденція полягає в переході до інтеґрованого навчання, і власне Львів є лідером у впровадженні перших подібних програм в Україні. Дитина, навіть з важким комплексним ураженням, за мінімальної підтримки може відвідувати загальноосвітню школу, де вона навчається разом з однолітками, але за індивідуальною програмою. Якщо така дитина пройшла дошкільну підготовку в реабілітаційному центрі, її інтеґрація в школу відбувається досить природно. Звичайно, інтеґраційні програми мають бути підкріплені постійною реабілітацією, яку слід надавати разом із навчанням. У налагодженні такої системи у Львові чимало зробили громадські організації: товариство "Надія", фонд "Зір" у співпраці з органами освіти та вищими навчальними закладами. Активізації цієї програми сприяє Львівська міська рада, яка ухвалила її як педагогічний експеримент. Є чимало об`єктивних і суб`єктивних перешкод у розвитку цього напряму, однак є всі передумови, щоб по-європейськи розв’язати цю важливу проблему.

Позитивні аспекти Існує міжнародне законодавство, є численні закордонні моделі у галузі інтеґрації, реабілітації та деінституціалізації, у т.ч. й досить недавно сформовані, наприклад, у Польщі. Є кількарічний власний позитивний досвід запровадження різних програм для дітей з особливими потребами громадськими організаціями у співпраці з органами освіти та вищими навчальними закладами. Розв’язання проблем дітей з особливими потребами та взагалі соціально незахищених верств є постійним пріоритетом більшості міжнародних гуманітарних фондів, що дає підставу для отримання додаткового ґрантового фінансування. Створено значний кадровий потенціал завдяки новаторським програмам навчання студентів: реабілітологів, соціальних працівників, психологів, дефектологів, соціальних вихователів дітей-інвалідів. Організовано семінари, тренінги, курси, консультації, стажування за кордо-

Негативні аспекти Недостатньо і повільно формується нормативна база у сферах спеціальної освіти, реабілітації, прав дитини, міжвідомчого фінансування, державно-громадської співпраці; деякі положення, інструкції та дії адміністрації блокують розвиток програм. Більшість шкіл та інших закладів збудовані без урахування вимог доступності середовища, а старі будинки не надаються для простого переобладнання, щоб там могли навчатись діти з особливими потребами. Залишковий принцип підходу до потреб дітей з вадами розвитку, нехтування правами дітей і громадян ще переважає у свідомості й діяльності переважної більшості адміністраторів, а часто й педагогів. Спротив директорів та працівників інтернатних закладів, медико-соціальних та психолого-медико-педагогічних комісій запровадженню нових програм, які загрожують "наповнюваності" інтернатних закладів. Семінари, курси та стажування з залучен11

ном спеціалістів і громадських діячів у галузях, дотичних до освіти і реабілітації дітей з особливими потребами.

ням міжнародної технічної допомоги часто організовуються за принципом "свій до свого по своє" і не мають достатньої координації щодо участі людей та організацій, які б дали максимальну користь дітям.

Оцінювання Система оцінювання не відповідає вимогам часу, оскільки зводиться до перевірки знань, а не поступу учня, не є коректною і об’єктивною, бо не зіставляється із можливостями учня, а отже, не сприяє розвитку дитини і не мотивує навчальну діяльність. Залишається проблемою оцінювання роботи вчителя, бо за змістом кваліфікаційні вимоги до оцінки діяльності вчителя застарілі, і не мотивують підвищення фаховості. Застарілі критерії оцінки школи, відсутність моніторинґу якості освіти не сприяють змагальності і здоровій конкуренції шкіл.

Позитивні аспекти Запровадження рівневої діагностики навченності учнів. Спроба урізноманітнити системи оцінювання. Системний підхід до атестації вчителів. Нові підходи оцінювання освітніх програм (“Лицем до дитини”, “Перші кроки”, “Вчимося думати”), розвивальне навчання. Рейтингове оцінювання шкіл у Залізничному районі.

Негативні аспекти Оцінюються знання, а не розвиток. Відсутні методики порівняння результату із прогнозом можливостей учнів. Відсутні методики оцінювання інноваційних освітніх програм школи. Не створена система ефективної діагностики прогнозу. Недосконалі критерії у визначенні кваліфікації вчителя. Громада не бере участі в оцінюванні.

Педагогічні кадри Система підготовки та професійного розвитку вчителів містить в собі низку суперечностей, подолання яких - необхідна умова розвитку освітньої системи в цілому. Передусім привертають увагу відмінності підготовки педагога у трьох основних типах вищих навчальних закладів освіти: класичних університетах з високим рівнем компетенції випускників у предметних галузях і вкрай незначною за обсягом психолого-педагогічною складовою; педагогічних університетах та інститутах зі значно більшими за обсягом, але здебільшого консервативними за змістом курсами дидактично-методичного спрямування; педагогічних училищах та коледжах з назагал невисоким рівнем теоретичної підготовки студентів. “Концепція педагогічної освіти”, яку нещодавно прийняло Міністерство освіти на жаль, лише зафіксувала систему з усіма її хибами. Західна модель підготовки фахівців для освітньої галузі принципово відрізняється як структурою, так і за змістом. Вона здебільшого ґрунтується на раніше здобутій предметній університетській освіті (3-4 роки) і фактично є “другою вищою освітою”. Триває вона, як правило, два роки! Глибока теоретична підготовка доповнюється докладними курсами із розвитку змісту освіти та методики викладання; значна частина навчального процесу відбувається на базі шкіл. Сьогодні в Україні вкрай потрібна трансформація в галузі післядипломної освіти педагогічних працівників, в рамках якої можуть бути апробовані деякі підходи до оновлення змісту педагогічної освіти.

12

Сама ж система післядипломної освіти є гнучкою і має деякі інноваційні ознаки. Процедура атестації педагогічних працівників потребує перегляду як у визначенні критеріїв оцінювання вчителя, так і в системі матеріального стимулювання вчителів за наслідками атестації.

Позитивні аспекти Впровадження у місті конкурсного набору вчителів і керівників та контрактної форми угоди. Реалізація кількох освітніх програм за підтримкою різних фондів щодо персонального розвитку вчителів. Створення міських асоціацій учителів-предметників, психологів. Співпраця між ЛНУ ім. Івана Франка і управлінням освіти щодо змін у підготовці майбутніх учителів. Створення нової системи післядипломної освіти вчителів. Залучення вчителів-добровольців для вивчення іноземних мов.

Негативні аспекти Непідготовленість випускників ВНЗ до роботи в школі. У ВНЗ викладання проводиться здебільшого по-старому, це переноситься і на школу. Тяжіння старих стереотипів у викладанні. Особистісна криза вчителів. Бідний репертуар методик. Комбінований урок залишається основною формою навчання, як наслідок - репродуктивне навчання. Відсутні критерії щодо визначення рівня кваліфікації вчителів (з діаграм видно, що 60 % педагогів має вищу і першу категорію, а рівень викладання залишається посереднім. Відсутня мотивація для творчості учителя, рівень викладання залежить від сумління педагога). Орієнтація на репетиторство. Низький рівень оплати праці педагогів. Відтік висококваліфікованих кадрів із сфери освіти.

У Львові велика кількість безробітних учителів. Середнє навантаження вчителів становить 85% від ставки. Якісний і кількісний склад педагогічного персоналу подано в діаграмах (див. додатки). Фінансування У сучасному світі інвестиції в освіту - найприбутковіше вкладення коштів. Однак український уряд чітко дотримується стратегії фінансування освіти за залишковим принципом. Фінансова ситуація визначається у нас особливостями управління освітою (переважають методи планово-адміністративного розподілу ресурсів). Основні особливості форм фінансового управління: відсутність чітко сформульованих мети і напрямів політики – панує принцип відшкодування витрат; планування відбувається тільки у розрахунку на поточний фінансовий рік; відсутня координація між органами контролю за виконанням бюджету – звідси різне бачення проблем, відсутність фінансового аналізу та стратегічного планування фінансування; жорсткі фінансові рамки призводять до пасивності керівників шкіл у впровадженні інноваційних процесів. Аналіз існуючої політики фінансування освіти у державі Аналіз тенденцій у формуванні державного бюджету не вселяє оптимізму щодо збільшення обсягів фінансування освітніх програм. Тому більш виправданим підходом до фінансування змін у галузі освіти є орієнтація на максимально ефективне використання коштів місцевих бюджетів.

13

Відсутність чітко сформульованої стратегії фінансування освіти у Львові вивело систему освіти міста за межі мінімальних потреб для її функціонування. Динаміка фінансування освіти в місті Львові протягом останніх трьох років: - 1997 рік – 43 млн.грн., що становить 24 % від міського бюджету, - 1998 рік – 38 млн. грн. (19 %), - 1999 рік – 46,5 – 47 млн. грн. (23,6 %), - на 2000 рік планується 48-49 млн. грн., (23,5 % у загальноміському бюджеті). Для нормального функціонування освітньої системи Львова потрібно 64 млн. грн., межа задовільного функціонування – 55 млн. грн. (станом на 1999 рік). Різниця між необхідною та отримуваною сумами - 17 млн. грн. (30 %) показує швидкість деградації освітньої системи та суспільства загалом. Нестабільність у виділенні коштів та їхня недостатність, нерозвиненість легальних механізмів залучення позабюджтених коштів, відсутність реального контролю за використанням спонсорських та батьківських коштів деструктивно впливають на освітній процес. Так посилюється розрив між конституційною гарантією права на освіту, реальним фінансуванням та рівнем надання освітніх послуг.

Позитивні аспекти Освіта визнана пріоритетною галуззю у розвитку міста Львова. Встановлення системи нормативного фінансування. Заробітна плата вчителів у бюджеті освіти 1998 р. закладалася пропорційно до кількості учнів. Залучення позабюджетних коштів для фінансування благодійних фондів шкіл. Розроблена програма “Енергозбереження”. Реалізовано пілотні проекти із встановлення не тільки приладів обліку тепла, але й приладів регуляції тепла, з ущільнення вікон. За такого комплексного підходу видатки на тепло зменшуються на 40 %.

Негативні аспекти Обмеженість коштів. Фінансуються лише заробітна плата і відрахування, енергоносії та харчування учнів з малозабезпечених сімей. Витратний механізм фінансування освіти. Відправною цифрою у формуванні бюджету на рік є, з одного боку, витрати минулого року, з іншого – контрольна цифра обласного фінансового управління. Відсутній нормативний підхід до розподілу бюджету. Формування бюджету не узгоджене із Законом “Про місцеве самоврядування”. Відсутній взаємозв’язок між управлінням фінансами і управлінням освітньою галуззю. Низький рівень фінансового менеджменту в освіті. Відсутність стратегічного планування Падіння рівня мотивації вчителів. Відсутність фінансування гальмує ініціативу шкіл. Непрозорість бюджетних витрат, брак громадського контролю за використанням коштів. Падіння якості надання освітніх послуг, значний відтік талановитих творчих вчителів. Погіршення матеріально–технічного забезпечення навчальних закладів, руйнування інфраструктури. Тіньовий сектор в освіті.

Формування громадської думки Ситуація у м. Львові прямо відображає спектр загальноукраїнських проблем у громадському секторі. Якщо на початку 90-х рр. бурхливо зростала громадська активність, як перша реакція громадян на звільнення від тоталітарної системи, то сьогодні спостерігаємо загальне РОЗЧАРУВАННЯ, катастрофічне ВІДЧУЖЕННЯ громадян від влади, політики, суспільних процесів.

14

Позитивні аспекти

Негативні аспекти

Кількісне зростання громадських організацій, фондів, рухів, політичних партій та розширення спектра їхніх інтересів. Досвід співпраці з міжнародними програмами. Значна кількість ґрантів, як на інституційний розвиток, так і на практичні акції. Пошук діалогу з владними структурами, державними інституціями. Поява професійних недержавних організацій з власним штатом, майном тощо.

Зниження дієвості. Розчарування громадян, відчуження від “своїх” представницьких органів. Відсутність практичної роботи на первинному рівні (школи, місцеві громади). Недостатня кількість молодіжних та шкільних організацій. Політизація молодіжних рухів. Часта зміна напрямів діяльності залежно від зміни пріоритетів міжнародних програм. Жорстка конкуренція між собою, дублювання видів діяльності. Переважання менталітету “прохача”. Взаємна недовіра. Відсутність фінансової допомоги з боку влади та державних структур. Дублювання видів діяльності. Збільшення питомої ваги сервісних організацій – “для всіх”. Відхід від інтересів пересічних громадян.

Інтеґрація у Європейську спільноту Європейські традиції громади Львова, як і Західної України взагалі - добре підґрунтя демократичних змін в Україні. За останні роки активізувалися горизонтальні зв’язки державних, бізнесових і громадських структур з західними партнерами. Особливо це відчутно в сфері освіти. Активною є позиція освітян Львівщини у підтриманні українських шкіл за межами України.

Позитивні аспекти Проєвропейська зовнішня політика України. Збільшення кількості горизонтальних партнерських зв'язків та розширення спектра сфер співпраці. Підтримка українських шкіл за межами України. Підтримка національно-культурних товариств, недільних шкіл, викладання предметів для національних меншин. Розуміння місцевою владою важливості і значення цих кроків. Інтеґрація українських інституцій в міжнародні організації, асоціації, фахові об’єднання тощо.

Негативні аспекти Недостатня підтримка “знизу”. Декларативність, недостатня кількість практичних заходів і результатів. Недостатній рівень партнерства молодіжних організацій, шкільних громад, фахових об’єднань освітян. Відсутність стратегії центральних органів управління освіти. Відсутність фінансової підтримки держави. Недостатній рівень фінансування освіти і відсутність коштів на освіту національних меншин, зокрема. Закритість інформації. Небажання ділитись контактами, інформацією з іншими українськими інституціями.

15

2.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗМІН В ОСВІТНІЙ ПОЛІТИЦІ

Успіх економічних реформ залежить від політичної стабільності. Освічене, політично компетентне населення важко ввести в оману; і, навпаки, неосвічені, політично пасивні люди легше піддаються популістським гаслам та маніпуляціям. Це призводить до того, що до влади приходять корумповані сили, погіршується економічна ситуація. Отже, реформи в освіті є передумовою економічних реформ, інструментом впровадження відповідальної послідовної політики в умовах демократії. Освіта має стати ключовим фактором суспільного поступу, стратегічним, довготривалим, що забезпечує перехід країни від екстенсивного до інтенсивного розвитку. У Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття) наголошено на виконанні такого стратегічного завдання з реформування освіти, як “виведення освіти в Україні на рівень освіти розвинутих країн світу через докорінне реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад; подолання монопольного становища держави в освітній сфері…” Серед принципів реалізації Програми слід виділити такі: “пріоритетність освіти,… демократизація освіти, що передбачає децентралізацію та реґіоналізацію управління системою освіти…, перехід до державно-громадської системи управління освітою…, відкритість системи освіти, … інтеґрація у світові освітні структури,… багатоукладність та варіативність освіти…” тощо. Отже, засади Державної національної програми “Освіта” цілком відповідають сучасним світовим тенденціям реформування освіти. Однак Закон України “Про загальну середню освіту”, прийнятий у травні 1999 року, передбачає лише державне регулювання освіти і, по суті, не дає простору для змін. Програма “Освіта” виявилась не програмою дій, а переліком побажань. Незважаючи на позитивні аспекти, вона не містила ні чітких цілей політики, ні аналізу перешкод, не розглядала альтернативних варіантів політики тощо. Світовий досвід свідчить, що реформа може йти “зверху”, від центрального уряду. Приклад: Японія. Корея, Польща. Реформа може йти “знизу” і “зверху”. При успішному здійсненні реформ на локальному рівні можна змінювати нормативні акти усієї країни, тому зміни доцільно починати на місцевому рівні. Сьогодні проведення реформи на муніципальному рівні найефективніше, оскільки: місцеве самоврядування дає свободу у прийнятті рішень; легше отримати ресурси на проведення реформи (цих ресурсів потрібно значно менше, ніж на державному чи обласному рівні); міська громада згуртованіша, однорідна і компактна; легше оцінити зміни, тобто результати відповідних етапів реформи. Мешканці Львова прагнуть, щоб Львів став духовним центром європейського самовизначення українців. У різні часи місто входило до складу європейських монархій, але зберегло свою індивідуальність. Радянський період історії Львова був вдвічі коротшим порівняно зі східними реґіонами України. Львівська міська громада вже має досвід відродження державності української національної та культурної спадщини в умовах західної цивілізації. У Львові склався достатній інтелектуальний потенціал, який потрібно використати для подолання наслідків радянського комуністичного минулого, для європейської інтеґрації України. У Львові центристська прагматична Міська рада. Львів має чимало досягнень в реформуванні, і це відзначають міжнародні експерти. Згідно із соціологічними дослідженнями у м. Львові (28-30.09.99р.) у рамках системи соціально-економічного моніторинґу міста 59 % населення вважає, що освіта потребує реформування, 54,4 % - що громадськість має долучатися до контролю за додержанням законодавства в сфері освіти, 46,4 % - до контролю за реальним ходом змін у роботі освітніх закладів.

16

Пропонована освітня політика демонструє рішучість і волю Львівської міської Ради взяти відповідальність за майбутнє муніципальної освіти, яка може стати основою соціальноекономічного і духовного розвитку України, побудови громадянського суспільства. Філософія змін в освіті Суть змін освітньої політики полягає у реальній зміні старої, репродуктивної моделі освіти, у якій школа виступала консервантом суспільної системи, на нову, динамічну модель, в якій школа, освіта стають здатними до саморозвитку і оновлення, такими, що стимулюють суспільні зміни. Тому головною є ідея розвитку, яка полягає у: у створенні належних умов для розвитку особистості; у формуванні і запуску механізмів розвитку і саморозвитку системи освіти; у перетворенні освіти в дієвий чинник розвитку суспільства. Важливим у цьому є пробудження самостійності, суб’єктності кожного учасника освітнього процесу - дитини, учителя, управління, батьків. Тільки учасники освітнього процесу можуть якісно змінити його. Засади реформування освіти викладені у Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття). Зміна освітньої політики передбачає зміну двох парадигм: ідеологічної і філософської парадигми освіти - від тоталітарної до демократичної; педагогічної парадигми - від безособистісної до особистісно-орієнтованої, від унітарної - до плюралістичної, від адаптивної - до такої, яка розвивається, від знаннєвої - до діяльнісної. В основу змін закладено базові принципи, частина яких визначає головні осі та рушійні сили виходу освіти на парадигму громадянського суспільства: демократизація освіти; варіативність; її національний характер; децентралізація освітньої системи; відкритість освіти. Інші частина принципів закладає фундамент нової педагогічної парадигми, забезпечує, власне педагогічні умови повноцінної життєдіяльності освітньої системи: гуманізація освіти; диференціація; розвиваючий, діяльнісний характер освіти; неперервність. У сучасній українській освіті відбуваються два основні різноспрямовані процеси. З одного боку, зниження рівня фінансування освіти, її матеріально-технічного, ресурсного забезпечення, що веде до занепаду; з іншого боку: стихійний саморозвиток системи освіти, зростання її внутрішнього потенціалу, розширення сфери освітніх послуг, що запобігає цьому занепадові. Тому саморозвиток, самооновлення освіти - головна тенденція, особливо на перехідному етапі зміни освітньої політики. Цей процес стимулюють вимоги ринку, зміни у житті, нові освітні запити суспільства. Але ґрунтується він передусім на внутрішніх ресурсах системи освіти: свободі, творчості, інноваційних рухах в освіті. У процесі саморозвитку, оновленні системи освіти сьогодні найсильніші дві тенденції – багатоманітність освіти та її децентралізація. Отже, зміна освітньої політики покликана виконати три основні прориви: на нову ідеологічну парадигму громадянського суспільства; на нову гуманістичну педагогічну парадигму; на нову суспільну, соціальну парадигму освіти.

17

Це ознаменує перетворення освіти у сферу активного прикладання суспільних сил, в об’єкт соціальної дії, творчості громади. Щоб школа справді стала чинником розвитку громадянського суспільства, вона повинна стати випереджуючим інститутом цього суспільства, його моделлю. Школа повинна бути осередком демократичної культури, первинної громадянської практики і правового досвіду.

3. МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ Мета Створення сучасної муніципальної системи освіти, яка: забезпечить реалізацію Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття) у місті Львові; сприятиме реалізації потенціалу людини і наданню можливостей громадянам свободи життєвого вибору; здатна до постійного оновлення; забезпечить наступність поколінь, збереження, поширення і розвиток національної культури; забезпечить перетворення освіти в дієвий чинник розвитку суспільства, перехід до громадянського суспільства; відповідатиме світовим стандартам, національним інтересам та інтересам громадян міста Львова; сприятиме створенню інноваційного простору та перетворенню освіти в один із основних чинників розвитку міста. Основні завдання Щодо політики Визначити інтереси громадян стосовно муніципальної освіти. Залучити носіїв цих інтересів до участі в створенні муніципальної освітньої політики. Розробити пропозиції для зміни державної освітньої політики. Щодо системи освіти Сформувати цілісну систему виховання і навчання національно свідомого громадянина України. Розробити нові освітні програми, які відповідатимуть пріоритетам міста Львова. Розробити механізм впровадження ефективних дидактичних систем. Виробити нові підходи до організації вільного часу молоді та забезпечення соціальної адаптації молоді. Реформувати систему освіти для дітей з особливими потребами. Розробити ефективну систему діагностики та оцінювання для мотивації впровадження змін. Розробити систему державно-громадського управління муніципальною освітою та впровадження сучасного менеджменту. Створити систему інституцій, які забезпечать функціонування сучасної муніципальної системи освіти. Визначити належне нормативно-правове забезпечення функціонування муніципальної системи освіти. Розробити нові принципи фінансування освіти. Розробити систему підготовки кадрів для функціонування сучасної муніципальної системи освіти. Через ЗМІ формувати громадську думку про стан і розвиток освіти у м. Львові.

18

4. ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ, СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ Перешкоди 1. Надмірна централізація.

- невизначеність функцій управління освітою; - відсутність досвіду та знань аналізу політики, управління на центральному та місцевому рівні.

2.

Нерозуміння владою значення освітніх реформ: - відсутність належної підтримки у проведенні освітніх реформ з боку держави і громадськості.

3. Недосконалість системи фінансування та брак коштів. Відсутність механізмів залучення коштів з приватних джерел.

4. Недосконале і застаріле нормативноправове забезпечення.

5. Зміст освіти не відповідає вимогам демократичного суспільства.

6.Відсутність традицій активної участі громади і освітян у процесі ініціювання змін: - авторитаризм, низький рівень громадської свідомості, інерційність мислення, неготовність до змін; - відсутність еліти, лідерів, здатних взяти відповідальність за освітню політику і реформи.

7. Традиційна система оцінювання та відсутність інструментарію управління рівнем і якістю освіти.

8. Обмежений доступ до інформації.

9. Відсутність системи у впровадженні інноваційних технологій.

10. Низький інституційний розвиток.

Шляхи подолання 1. Децентралізація: - відкритість і прозорість у прийнятті управлінських рішень та у розподілі бюджетних коштів; - розмежування функцій і повноважень між ланками управління; - навчання, залучення незалежних експертів, стажування.

2. Переконання: - робота з ЗМІ, залучення до конкретних справ.

3. Перехід на нормативне фінансування: - пошук варіативних джерел фінансування, впровадження сучасного менеджменту 4. Дерегуляція: - ініціювання внесення змін до нормативноправових актів.

5. Оновлення змісту відповідно до сучасних умов.

6. Демократизація: - нові підходи до підготовки і перепідготовки кадрів; - вивчення, аналіз і формування громадської думки; - діалог з НГО.

7. Створення і запровадження альтернативних систем оцінювання.

8. Створення інформаційної мережі.

9. Створення інноваційного простору.

10. Створення нових і підсилення чинних інституцій.

19

5. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ОЧІКУВАНІ ПРОДУКТИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ Управління та інституційний розвиток Сучасна муніципальна система освіти характеризується переходом від державної до державно-громадської форми управління. Пропонуємо створити систему широкого залучення громадськості до управління освітою. Створити систему управління, яка б не дозволяла приймати важливі рішення без консультації з громадськістю і була менше залежна й вразлива від конкретних посадових осіб. Це можливо досягнути, працюючи у двох напрямах:

відкритість та прозорість освітньої політики;

інституційний розвиток. В управлінні сучасною муніципальною системою освіти передбачаємо три рівні:

шкільний (заклади освіти);

локальні освітні округи;

міський (управління освіти і ряд інституцій). Шкільний рівень. Основні завдання: подолання заформалізованості громадських організацій у школі: батьківських комітетів, педагогічної ради та учнівського самоврядування; створення шкільних опікунсько-надзірних рад. Створювати ці ради не обов’язково відразу в усіх школах. Починати треба там, де є розуміння і бажання як адміністрації шкіл, так і батьків, мешканців мікрорайону. Шкільна опікунсько-надзірна Рада реагує на звертання батьків, педагогів та учнів, бере участь у підготовці та прийнятті програми розвитку закладу, створює фонд підтримки школи, визначає пріоритетні напрями розвитку школи, фінансово їх забезпечує, контролює використання коштів, впливає на кадрову політику. Передбачається публічний захист програм розвитку шкіл. Локальний освітній округ. Створення локальних освітніх округів планується в майбутньому, коли в усіх школах округу (мікрорайону) добре працюватимуть шкільні опікунсько-надзірні ради і коли буде бажання та розуміння громади мікрорайону у доцільності створити локальний освітній округ. Створення округу стане актуальним у майбутньому під час переходу загальноосвітньої школи на 12-річне навчання з профільною старшою школою. У кожному районі потрібно створити різнопрофільні школи для надання освітніх послуг. З іншого боку, це дасть змогу створити у мікрорайоні стійку громаду, яка буде вирішувати не тільки питання освіти, а й виховання, профілактики правопорушень, соціального захисту та розвитку мікрорайону. У локальному освітньому окрузі створюється виборна освітня рада, яка виходить із своїми пропозиціями до управління освіти та інших міських структур. Створення локальних освітніх округів відбуватиметься паралельно з адміністративною реформою у місті. Міський рівень. В управлінні освітою слід виділити два напрями: адміністрування закладами освіти та вироблення освітньої політики і проектного управління реалізацією освітньої політики. Управління освіти Львівської міської ради доцільно реорганізувати, виділивши ланку, яка управляє та ланку, яка адмініструє. На рівні районних відділів освіти відбувається адміністрування закладами освіти, які знаходяться в їхньому підпорядкуванні.

20

Для формування освітньої політики планується створити дві громадські інституції: Освітня Рада при міському Голові міста Львова і Центр освітньої політики. Центр освітньої політики – незалежна недержавна інституція, яка вивчає досвід розвинених країн щодо освітньої політики, співпрацює з університетами та іншими науковопедагогічними установами, громадськими організаціями та управлінням освіти, використовує незалежних експертів для вироблення освітньої політики і пропозицій Міській раді щодо проектів з реалізації освітньої політики. Центр освітньої політики – це інтелектуальний центр реформ. Освітня Рада при міському Голові складається з авторитетних громадян міста, а, можливо, і не тільки міста Львова. До складу Ради входять депутати Міської ради, члени міськвиконкому. Основні функції Освітньої Ради: організація фінансового забезпечення реалізації освітньої політики; контроль за виконанням заходів з реалізації освітньої політики; внесення змін і доповнень до основних завдань освітньої політики; налагодження зовнішньоекономічних зв’язків, сприяння залученню іноземних інвестицій; забезпечення розробки пакета документів щодо створення Львівського освітнього округу та інших правових актів, потрібних для реалізації освітньої політики. Освітня Рада і Центр освітньої політики визначають інтереси громадян стосовно муніципальної освіти, спільно з Міською радою та Управлінням освіти формують механізм впливу громадськості на освітню політику в місті Львові. Місцем, де декларуватимуться інтереси різних верств громадян міста, має стати Освітній форум – регулярний “круглий стіл” з різними учасниками, який проводять Центр освітньої політики, Управління освіти, Постійна комісія з питань освіти, науки і професійного розвитку Львівської міської ради. На Освітньому форумі формуватиметься освітня політика. Освітній форум має широко висвітлюватися у засобах масової інформації. Завдання Освітнього форуму – консолідувати міську громаду в інтересах дитинства, побудувати систему виховної діяльності як сфери солідарної відповідальності усього дорослого населення міста. Управління освіти планує реорганізувати існуючі освітянські структури, виділивши з них: для ефективного адміністрування - інспекторську службу (центр атестації шкіл), незалежний центр тестування, інформаційно-аналітичний центр, який під’єднаний до комп’ютерної мережі установ та закладів освіти. Шлях до більшої автономії закладів освіти повинен супроводжуватися доброю системою збору, передачі та аналізу інформації. Спільна праця муніципальних закладів освіти, можлива передача частини професійно-технічних училищ до комунальної власності міста, спільна співпраця Міської ради із вищими навчальними закладами щодо підготовки фахівців і досліджень ринків праці повинна привести до створення Львівського освітнього округу (Див. таблицю 1). Фінансування У місті Львові планується перейти від оптимізації бюджетних витрат до державно– громадської системи фінансування освіти. На стратегічному рівні фінансову політику некоректно відділяти від освітньої та кадрової політики. Однак, оскільки фінансова діяльність школи тісно пов’язана з освітніми цілями, управлінням фінансів повинні займатись не лише експерти зі сфери фінансів, а й фахівці – освітяни, працівники контролюючих органів, представники громадських організацій. У результаті піврічних обговорень українських та міжнародних експертів були зроблені кроки щодо визначення стратегічних цілей освіти, сформулювані завдання для рефор-

21

мування галузі, проаналізовані проблеми, запропоновані конкретні заходи для їх розв’язання, у тому числі запропонована нова стратегія фінансування освіти. Зміни у фінансовому забезпеченні муніципальної системи освіти передбачають два основних принципи: оптимізацію бюджетного процесу щодо освіти; розвиток громадського сектора фінансування освіти. Основним джерелом бюджетних асигнувань є кошти, які щорічно виділяються державою. Передумовою впровадження змін у фінансове забезпечення є виділення окремим рядком у міському бюджеті коштів на реформування освіти та встановлення фіксованого мінімального відсотка видатків на освіту у міському бюджеті (орієнтовно 25%). Підвищення ефективності використання бюджетних коштів забезпечується переходом на нову методику нормативного фінансування. Нормативи встановлюються з урахуванням спеціалізації школи та кількості учнів. Такий підхід забезпечить: оптимізацію шкільної мережі; об’єктивність і прозорість у розподілі бюджетних коштів. Нормативне фінансування дасть змогу здійснити децентралізацію управління освітніми закладами, забезпечить освітню самостійність керівників шкіл, сприятиме зацікавленості керівників у здійсненні заходів з економії бюджетних коштів і скорочення непродуктивних витрат та дозволить використовувати зекономлені кошти на розвиток установи. Щоб забезпечити перехід від державної до державно-громадської системи управління освітою, передусім, потрібно перейти до державно-громадської системи фінансування освіти. Такий підхід доцільно розпочинати зі створення Фонду розвитку освіти м. Львова та відповідних фондів розвитку шкіл, кошти яких скеровуються на депозитні рахунки в банках. Використання коштів відбувається за рішенням громадських рад відповідних рівнів.

1. Фонд розвитку освіти формується з таких джерел: - коштів з міського бюджету шляхом цільового скерування частки місцевих податків на освіту; - коштів з Інноваційного фонду за умови надання м. Львову статусу експериментального майданчика; - цільових коштів підприємств і організацій, у т.ч. іноземних інвесторів; - цільових внесків донорських організацій, благодійних фондів, громадських організацій; - добровільних пожертвувань (внесків) окремих громадян, меценатів. Кошти міського фонду розвитку освіти за рішенням Освітньої Ради при міському Голові скеровуються на : - реалізацію окремих проектів з розвитку освіти у м. Львові; - надання ґрантів установам та окремим педпрацівникам освіти, які впроваджують перспективні інноваційні технології навчання та виховання; - створення нових освітніх інституцій; - перенавчання педпрацівників; - створення нових підручників і програм; - проведення заходів з інтеґрації в європейську спільноту та формування громадської думки.

22

2. Фонд розвитку школи формується з таких джерел: - відрахувань з Фонду розвитку міста на реалізацію проекту розвитку школи; - цільових коштів підприємств і організацій, у т.ч. іноземних інвесторів; - внесків донорських організацій, благодійних фондів, громадських організацій; - добровільних пожертвувань батьків та меценатів; - доходів від надання школою платних послуг (у т.ч. оренди приміщень) та власної господарської діяльності. Кошти Фонду розвитку школи за рішенням опікунсько-надзірної ради школи скеровуються на: - фінансування програм розвитку школи; - встановлення доплат та премій педагогічному персоналові за впровадження інновацій; - виділення стипендій, одноразових заохочень та матеріальної допомоги учням; - розвиток матеріально-технічної бази школи. Запропонована стратегія фінансування освіти розв’язує низку проблем: - створює передумови для динамічного розвитку освітньої галузі; - знімає пряму залежність від бюджетних виплат; - створює стимули для інвестування коштів; - забезпечує зростання якості навчання; - зменшує рівень втручання держави в освітній процес. Основними критеріями оцінки результативності нової стратегії фінансування освіти повинні стати: - збільшення фінансових надходжень із громадського сектора; - підвищення якості надання освітніх послуг; - загальне зростання життєвого рівня міської громади. (Див. таблицю 2) Зміст освіти Концептуальними основами оновленого змісту освіти є: в ідеологічному плані - перехід до загальнолюдських цінностей; у загальнонауковому плані - перехід до цивілізаційного і людського виміру; у педагогічному плані - перехід до особистісно-орієнтованого, комунікативно-діяльнісного навчання. Зміст освіти повинен відображати суспільний ідеал і норми освіченості, які враховують реальні можливості особистості і досягнення системи освіти. Він покликаний ввести в нормальне русло навчальне навантаження учнів, має гарантувати реальну диференціацію навчально-виховного процесу, дати змогу кожному учневі якнайповніше реалізувати свою освітню “траєкторію”. Для забезпечення розвитку особистості потрібно перейти від монологічної педагогіки до педагогіки діалогу, від школи “готових рецептів” до школи пошуку рішень, від предметного змісту освіти до інтеґрованого у різні види діяльності учня, слід здійснити реальну наступність між початковою та старшою школою. Зміст освіти, процес навчання повинні давати дитині радість пізнання. Оновлений зміст має реалізуватися через педагогічні технології, які зберігають здоров’я дитини, має підвищувати мотивацію до навчальної праці. В оновленому змісті освіти треба подолати багатопредметність, роздробленість навчальної інформації, яка й призводить до перевантаження. Слід іти шляхом інтеґрації додаткових, реґіональних курсів у ті, які вже є, а не збільшувати кількість навчальних предметів. Нові можливості для отримання інформації, збагачення навчально-методичного забезпечення виникають при інформатизації навчального закладу. Реальним стає перехід від ма

23

сових підручників до системи індивідуальних навчальних матеріалів, які створюються з урахуванням особливостей учня. У змісті освіти важливо зберегти досягнення української школи з викладання точних і природничих наук, врахувати трансформацію гуманітарних наук, а також закласти елементи цивілізаційної компетентності, яка передбачає формування у випускників шкіл наступних рис особистості: духовності, патріотизму, поваги до традицій; підприємливості, відповідальності, гордості за якісну працю; визнання верховенства законів, рівності громадян в їхніх правах, волелюбності й відкритості; мобільності, громадянської активності, поваги до рішення більшості, піклування про справи громади; толерантності, сприйняття інших культур; ефективної обробки інформації, раціонального адміністрування; вмілого і безпечного використання сучасних технічних засобів; гармонійного співіснування з довкіллям; поваги до інших осіб, здатності до співжиття з іншими людьми, готовності надання допомоги, турботливості про естетику довкілля, охайності. Щодо тривалості навчання, то передбачено узгодити її з параметрами “стандартної” європейської освіти. Середня освіта повинна тривати 12 років, що буде реалізуватися з 2001 року згідно із Законом “Про середню загальну освіту”. Важливою є завершальна стадія поглибленого і диференційованого навчання з орієнтацією на майбутню вищу освіту, яка триватиме не менше, як 3 роки. Оновлення змісту освіти безпосередньо пов’язане зі зміною тривалості навчання (Див. таблицю 3). Виховання та позашкільна освіта Зміна освітньої політики у місті Львові потребує й адекватного родинного, громадського, шкільного та позашкільного виховання дітей та молоді. Основні завдання такого виховання полягають у формуванні свідомої людини-громадянина, будівничого української держави. Виховання повинно ґрунтуватись на таких основних засадах: плекання української національної свідомості й патріотизму; гармонія національних і загальнолюдських вартостей; науковість; громадянськість; європейськість. Для успішного виховання в умовах переходу до громадянського суспільства основне завдання школи – створити оптимальне середовище, в якому розкривається творчий потенціал вчителя та учня, створюється атмосфера інтелектуальної напруги, ситуації успіху, позитивних емоцій у взаємовідносинах. У найближчому майбутньому нам буде потрібний практичний, ініціативний діяч, господар, вольовий, цілеспрямований, з глибокою вірою у вартості, яким служить. Особливості позашкільного навчально-виховного процесу в умовах нової освітньої політики полягають: у проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б якнайповніше допомогти дітям зорієнтуватись і самореалізуватись у складній багатогранній соціокультурній ситуації; у створенні умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей і учнівської молоді у вільний від навчання час;

24

у створенні системи пошуку, розвитку і підтримки талановитих дітей для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя. У вихованні потрібно поєднати духовну силу національної традиції, позитивні риси і схильності українського характеру з тим господарським практицизмом, завдяки якому сучасні європейські народи досягли успіхів. Поєднання української національної традиції та засад демократії – основна ідея сучасного виховання (Див. таблицю 4). Система освіти дітей з особливими потребами Зміни необхідно проводити у двох напрямах: реформування системи спеціальної освіти та реабілітації; запровадження інтеґрованого навчання дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах. За два-три роки ми сподіваємось напрацювати досвід, достатній для розуміння того, як можна реформувати українську систему спеціальної освіти, зробивши її відкритішою, справедливою, демократичною, різноманітною, творчою, доступною для учнів різних категорій, у тому числі й тих, які досі мовчазно перебувають поза її межами або на самому краю, стаючи внаслідок цього "пропащими людьми". Поза освітою – отже, поза суспільством. Сьогодні є оптимальна нагода відкрити їм стежку до гідного місця в українському суспільстві. Необхідно створити: навчальні програми, методичне забезпечення, підбір та тестування учнів, підготовку і добір спеціалістів, наукове та інформаційне забезпечення тощо. Графік впровадження нових програм передбачає підготовчий етап - вивчення проблеми та опрацювання рішень, тоді апробацію на небагатьох об`єктах, далі іде період розширення і освоєння, а на завершення - підбиття підсумків і складання рекомендацій. Цей поділ доволі умовний, тому що у деяких закладах процеси створення новаторських програм вже зайшли досить далеко, а в деяких вони розпочнуться лише на другому етапі. Нові напрямки в спеціальній освіті будуть співіснувати з існуючими та їх доповнювати. Напрацювання навчальних планів, вироблення багатоманіття індивідуальних програм учнів, впровадження міжвідомчих підходів до фінансування, виховання когорти кваліфікованих переконаних працювати по-новому спеціалістів дасть змогу поширювати нові програми, в той час як існуючі трансформуватимуться і виконуватимуть свої функції. Для зміни структури необхідне право на експеримент. Всі новаторські кроки, які пропонуються, будуть узаконюватися. Тому пропонується опрацювання цілого масиву документації, яка пізніше пропонуватиметься на затвердження Міністерству освіти, міській і обласній радам та іншим органам, які уповноважені реґламентувати діяльність закладів освіти. Об`єктивна інформація про нові програми має бути якнайширше доступна педагогічній громадськості та населенню загалом. Оцінювання Зміни у шкільному оцінюванні учнів мають привести до того, що оцінюватиметься не тільки стан (рівень) знань, але й праця, поступ учня. Оцінювання буде стимулювати розвиток учня, вказуючи на його досягнення. Оцінювання міститиме більше інформації про активність, труднощі, поступ, здібності учнів. У новій системі оцінювання повинні бути присутні: внутрішкільне оцінювання; зовнішнє оцінювання, організоване через незалежний центр тестування. Для цього планується:

25

1) Створити освітній діагностичний центр з залученням незалежних експертів для: розробки методик прогнозування можливостей учнів; діагностики рівнів навченості учнів; виміру розвитку учня згідно з персональними траєкторіями; вироблення нової шкали оцінювання та набору тестів для тематичного виміру знань.

2) Створити незалежний центр тестування для: встановлення рівня результатів; набору учнів у гімназії та ліцеї; відбору студентів у вищі навчальні заклади (за згодою ВНЗ).

3) Створити інспекторську службу для: моніторинґу якості освіти; встановлення рейтингу шкіл (із залученням громади, ЗМІ); встановлення відповідності встановлених категорій вчителів до кваліфікаційних вимог. Педагогічні кадри

Підвищення компетентності педагогічних кадрів в умовах змін є одним із основних чинників досягнення успіху в усіх інших сферах розвитку освітньої системи. Поглиблення та поширення тих трансформацій, які провадяться протягом кількох останніх років у галузі післядипломної освіти на Львівщині, сприятиме залученню широкого кола фахівців до участі в процесі змін. Це стосується як загальних питань філософії освіти, освітнього менеджменту, лідерства тощо, так і проблем, пов’язаних із розвитком змісту освіти в окремих предметних галузях. Ця діяльність тісно пов’язана з атестацією педагогічних працівників, яка є формальним мірилом їхнього професійного розвитку. У цій сфері слід подбати про стимулювання фахівців, заангажованих до інноваційної діяльності та збільшення диференціації в оплаті праці вчителів різної кваліфікації. Слід також використовувати усі можливості для стажування педагогів та керівників школи за кордоном, що може бути як додатковим засобом їх стимулювання, так і ефективним каналом привнесення нових ідей розвитку освітньої системи. Особливе місце у наших пошуках займає радикальна трансформація первинної підготовки учителів. Цей процес здійснюватимуть на партнерських засадах зацікавлені інституції із залученням провідних західних університетів та інституцій, що спеціалізуються у галузі педагогічної освіти (Див. таблицю 6). Формування громадської думки Пропонована система формування громадської думки, передусім, покликана не започатковувати щось абсолютно нове, а максимально використати можливості вже чинних інституцій, утворюючи, за потреби, допоміжні структури, які згодом можуть розвинутись в самостійні, самодостатні організації, або “розчинитись” у вже чинних. Основні вимоги: Максимально сприяти доведенню різнопланової інформації до якнайширшого кола громадян. Забезпечити механізм оберненого зв’язку та реагування на зміни, процеси у громаді.

Засоби масової інформації. Основною проблемою цього питання є збір інформації та її підготовка для поширення в ЗМІ. Спочатку цю функцію буде виконувати “круглий стіл” реформаторів і журналістів, які на регулярних зустрічах узагальнюватимуть інформацію, приходитимуть до консенсусу щодо висвітлення перебігу подій, позитивних і негативних результатів, аналітичних матеріалів, соціологічних опитувань тощо. Одночасно, пот-

26

рібно налагодити механізм взаємодії з прес-центром Міської ради. Надалі, якщо збільшуватимуться потоки інформації, передбачено створення окремого прес-центру “Освіта”.

Центр громадського реагування. Головне призначення центру - координація діалогу: громада – органи місцевого самоврядування; проведення соціологічних опитувань; взаємодія з ЗМІ через “круглий стіл” чи прес-центр. Роботу такого центру важливо організувати так, щоб не обмежуватись координацією потоків інформації, а забезпечити пряме спілкування з громадою. Цього можна досягти за допомогою створення інформаційно-консультативної служби для громадян та телефонної служби “Освіта”.

Інформаційно-консультативний центр. Спочатку цей центр може виступати як підрозділ центру громадського реагування. Надалі можливе його відокремлення, як самостійної самодостатньої одиниці. Основне призначення центру - забезпечення прямого зв’язку з громадою. У створенні центру громадського реагування, інформаційно-консультативного центру можливим є використання потенціалу вже чинних недержавних організацій. Логічно провести обстеження цих організацій і тендер на отримання ґранту від Міської ради, міжнародних донорів для кращої моделі. Обов’язкові вимоги: прийом громадян, робота телефонної служби, партнерство з відповідним колом інституцій, дофінансування діяльності.

Освітні семінари для громадян. Добре відомо, що у Львові активно працюють міжнародні програми, які проводять серії семінарів, тренінгів тощо по широкому колу питань, в т.ч. освітніх, громадянського виховання, захисту прав людини… У цій ситуації можна скористатись нагодою і ввести складовою таких заходів компоненти освітньої реформи в м. Львові. Для Центру освітньої політики потрібно розробити відповідні курси, які регулярно проводитимуться на семінарах міжнародних програм чи власних семінарах з освітянами, батьками, учнями, студентами, представниками громадських організацій, політичних партій.

Діалог з представницькими органами. Сьогодні у Львові налічується майже тисяча громадських організацій, політичних партій. І хоча більшість з них мало впливає на життя громади міста, значна частина – це активні, конструктивні сили, які тією чи іншою мірою причетні до освітніх проблем. Одним з важливих завдань інституцій, задіяних в освітній реформі має стати налагодження діалогу і здійснення через ці представницькі органи спільних заходів, орієнтованих на реформу.

Освітній канал на телебаченні. У концентрованому вигляді вся діяльність освітньої реформи в м. Львові може бути представлена як окремою програмою на телебаченні, так і через інші програми, висвітлюватись на шпальтах реґіональної преси, освітянської газети “Директор школи” (Захід) (Див. таблицю 7). Інтеґрація в європейську спільноту Основним лейтмотивом освітньої реформи м. Львова у напрямку європейської інтеґрації повинна стати спрямованість на конкретні результати, отримання практичного досвіду від розширення горизонтальних зв’язків, налагодження взаємного обміну інформацією між українськими учасниками. Логічним кроком для цього повинно стати створення відповідної структури. Сьогодні такою структурою може бути недержавна організація “Інститут політичних технологій”, яка у партнерстві з іншими інституціями може розвинути ці напрями. Надалі можливе виокремлення відповідного блоку напрямів у самостійну організацію “Міжнародний клуб “Львівська освіта”.

Створення аналітичної служби, яка акумулюватиме інформацію про системи освіти розвинутих країн, займатиметься порівняльним аналізом, виробленням рекомендацій для депутатських комісій, управління освіти, освітніх закладів тощо.

Міжнародні семінари, конференції. Використовуючи ресурси міжнародних організацій, ввести обов’язковим елементом цих конференцій питання, що стосуються реформи освіти в м. Львові, узгоджені з тематикою конференцій. Основні завдання – обговорення проблем реформи, обмін досвідом, вироблення рекомендацій, розвиток партнерських зв’язків.

27

Інтеґрація у міжнародні організації, фахові асоціації, програми. Усіляко сприяти широкому входженню українських інституцій у міжнародні асоціації, для розширення доступу до інформації, ґрантів, стажування за кордоном, експертних рішень.

Розвиток партнерства. Подальше розширення горизонтальних партнерських зв’язків українських та західних освітніх інституцій. Головне завдання – “відкрити” інформацію, створити умови для широкого доступу до міжнародного досвіду.

Міжнародні державні та місцеві програми. Необхідно провести моніторинґ чинних і планованих міжнародних партнерських програм щодо долучення освітньої компоненти до цих програм, ввести, якщо можливо, елементи освітньої реформи м. Львова, які потребують безпосередньої підтримки державних інституцій чи органів місцевого самоврядування, у плани цих програм. Основні напрями діяльності освіти національних меншин:

Розвиток українського шкільництва в діаспорі.

Розвиток освіти національних меншин у Львові. (Див. таблицю 8).

28

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ 1. Система виховання вільної особистості, здатної співіснувати у сучасному суспільстві поважаючи свободу інших, робити відповідальний вибір у широкому спектрі пропозицій, зберігаючи свою самобутність і національну та культурну ідентичність.

2. Конкурентноспроможний вчитель, здатний організувати комунікативно-діяльний навчально-виховний процес.

3. Інноваційний простір: нові освітні та навчальні програми, підручники, технології.

4. Перехід до відкритої освітньої політики, створення державно-громадської системи управління освітою. Перетворення освіти у консолідуючий чинник міської громади.

5. Система державно-громадського фінансування освіти, покращення матеріальнотехнічного забезпечення, інформатизація установ освіти. Створення гідних умов праці і життя вчителів.

6. Запровадження інтеґрованого навчання дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах.

7. Розвиток українського шкільництва в діаспорі та освіти національних меншин у м. Львові.

8. Створення Львівського освітнього округу як сучасної муніципальної системи освіти, яка б стала моделлю реформування освіти на муніципальному рівні для поширення цього досвіду в інших реґіонах України.

7. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ Загальний контроль за реалізацією освітньої політики здійснює Львівська Міська рада. Для ефективного управління реалізацією освітньої політики, що належить до компетенції місцевого самоврядування, створюється колегіальний координаційно-наглядовий орган – Освітня Рада при міському Голові міста Львова. Рішення Освітньої Ради при міському голові, прийняті в межах її компетенції, мають рекомендаційний характер та є підставою для прийняття рішень міської ради, розпоряджень міського Голови, наказів начальника управління освіти. Щорічно, починаючи з 2000 року, проводитиметься аналіз реалізації освітньої політики, про результати якого управління освіти звітує на сесії Міської ради та інформує громадськість міста.

29

ДОДАТКИ до стратегічного документу Діаграма 1: Якісний склад педагогічних кадрів навчальних закладів

Розподіл за статтю 15% Чоловіків Жінок 85%

Розподіл за освітою 11%

Середня спеціальна Вища

89%

Розподіл за кваліфікаційними категоріями Перша категорія 25%

17%

Друга категорія Спеціальна категорія

23%

30

35%

Вища категорія

Таблиця 1: Управління та інституційний розвиток Норматив- Фінансуно-правове вання забезпе2000 Д М С чення (6 міс.) Шкільні Ухвала сесії - - + Створення опікунсь- Міської раположення ко-надзір- ди ”Про “Про шкільні ні Ради шкільні опіопікунськокунськонадзірні Ради” надзірні Ра Відбір піди ” лотних шкіл Проведення тренінґів-семінарів для директорів і членів опікунськонадзірної Ради, педагогів, учнівського самоврядування, батьків Локальні Ухвала сесії - - + освітні Міської округи ради Продукт

Освітня РозпорядРада при ження місьміському кого Голови Голові Центр освітньої політики

2000 (12 міс.) Впровадження у пілотних школах Проведення круглих столів. Проведення семінарів-практикумів для директорів і членів Рад

2001

2002

Проведення круглих столів і дискусій Аналіз і оцінювання результатів Проведення семінарів-практикумів

Проведення семінарівпрактикумів Проведення круглих столів і дискусій Рекомендації з впровадження в школах Підготовка і прийняття рішення сесії Міської ради

Моніторинґ діяльності пілотного проекту Впровадження у дільницях міста Проведення семінарівтренінгів дискусій круглих столів Створення Проведення Проведення Проведенположення про засідань Освіт- засідань Освіт- ня засідань Осньої Ради вітньої Ради Освітню Раду ньої Ради

-

-

+

+ Створення Статуту, реєстрація Центру Пошук ґрантів

-

-

+ Розробка положення та план графіку

Реорга- Ухвала сесії нізація Міської управлін- ради ня освіти

+

-

Освітній Форум

Терміни. План дій.

Створення положення про локальний освітній округ

Відбір дільниці міста і впровадження пілотного проекту Проведення семінарів і круглих столів

Написання проектів, пошук ґрантів і реалізація проектів Подання пропозицій управлінню освіти Проведення засідань і висвітлення в ЗМІ

Написання проектів пошук ґрантів і реалізація проектів

Розробка Підготовка положення та Ухвали розмежування повноважень

Написання проектів пошук ґрантів і реалізація проектів.

Проведення Проведензасідань і вис- ня засідань і вітлення в ЗМІ висвітлення в ЗМІ Проведення Фукціонуреорганізації вання в нових умовах

31

Норматив- Фінансуно-правове вання Продукт забезпеД М С чення ІнспекРішення - + торська МВК служба (Центр атестації шкіл) Незалеж+ + + ний Центр тестування Інформа- + + ційноаналітичний Центр, створення комп’ютерної мережі закладів освіти Львівсь+ + + кий освітній округ

32

Терміни. План дій.

2000 (6 міс.) Розробка Положення

2000 (12 міс.) Підготовка рішення

2001

2002

Створення Функціонування

Дискусія, Розробка по- Пошук

круглі столи, ложення, напи- ґрантів і джерел збір інформації сання проекту фінансування

Створення комп’ютерної мережі між управлінням і відділами освіти. Пошук донорських організацій

Робота над реорганізацією ІМЦО Створення мережі між пілотними школами і органами управління освіти Пошук донорських організацій Створення робочої групи для підготовки завдань Львівського освітнього округу

Створення

Проведення реорганізації ІМЦО Залучення до мережі усіх шкіл міста Пошук донорських організацій

Фукціонування Центру Залучення до мережі усіх освітніх закладів міста Пошук донорських організацій

Підготовка документів, робочі зустрічі, узгодження з центральними органами

Прийняття на рівні держави документа про Львівський освітній округ

Таблиця 2: Фінансування НормативноТерміни впровадження правове забезпечення 2000 2001 Оптимізація Ухвала сесії Перегляд статей та програм, Дереґуляція витрат Львівської які фінансуються із міського бюд- системи фінансуванміського міської ради жету для збільшення бюджету на ня освіти бюджету освіту Перегляд рані Встановлення рівня фінанше укладених фісування освітньої галузі на рівні нансових угод 25 % від міського бюджету Встановлення Встановлення та розширення рівня фінансування нормативного фінансування осві- освітньої галузі на ти рівні 25 % від місь Виділення окремого рядка у кого бюджету бюджеті міста на втілення заходів з реформування освіти Розширення Постанова Подання пропозицій до Кабіфінансування Кабінету нету Міністрів України щодо наіз централь- Міністрів дання проекту реформування освіного бюдУкраїни ти у Львові статусу експерименжету тального майданчика для подальшого реформування муніципальної освіти в Україні із виділенням цільових коштів на реалізацію реформи Отримання Постанова Участь у тендері Інноваційпозабюджет- Кабінету ного фонду на реалізацію програних коштів Міністрів ми України Лібералізація Відкриття депозитних рахунфінансової ків шкільних благодійних фондів діяльності для оптимального використання освітніх спонсорських та благодійних інституцій внесків Заходи

Створення партнерських комерційних програм

Ініціація змін у законодавстві

Перехід до

2002 Встановлення рівня фінансування освітньої галузі на рівні 25 % від міського бюджету

Започаткування та реалізація партнерських програм співпраці із комерційними банками та організаціями для збільшення палітри фінансових інструментів Створення програм співпраці з інвесторами по фінансуванню місцевих освітніх проектів Ініціювання змін у законодавчих актах, які реґулюють фінансову діяльність освітніх закладів Внесення пропозицій до Верховної Ради України щодо змін до закону “Про благодійні організації”

Розширення

Створен-

33

Заходи державно – громадської системи фінансування

Створення системи державно – громадського фінансування освіти у Львові

34

Нормативноправове забезпечення

Терміни впровадження 2000

2001 2002 бюджетного фінан- ня освітнього сування фінансового Дерегуляція та консорціуму законодавчі ініціативи Створення сприятливого клімату для інвестування в освіту Розширення співпраці з міжнародними донорами Впровадження нових фінансових інструментів Розгортання шкільних фінансових інституцій Стабілізація бюджетних витрат на освіту Розширення мережі шкільних та громадських фінансових інституцій Збільшення рівня громадського фінансування освіти до 40% ринку освітніх послуг

Таблиця 3: Зміст освіти Основні продукти 1. Нові базові багатоваріантні профільні навчальні плани, що забезпечують поглиблене навчання протягом трьох років.

2. Концептуальні засади для програм, курсів в рамках нових навчальних планів.

3. Програми Дві іноземні мови, Інформаційні технології.

4. Програми навчальних курсів, пріоритетних для міста Львова, інтеґрованих у предмети, які уже є:

громадянська освіта;

львовознавство;

підприємництво. Введення нових факультативних курсів:

основи філософії;

європейські студії. Програми і навчальні плани для обдарованих школярів, Програми естетичного виховання школярів, Програми професійної та навчальної орієнтації учнів.

Що буде зроблено, коли 2000 2001 Підготовка вчителів, за- Міністерство лучення їх до роботи над освіти затверджує програмами і підручниками програми Семінари з обговорення Дидактичне і окремих розділів програм за методичне забезпеучастю батьків, громадськос- чення для нових ті, незалежних експертів. Мі- програм ністерство освіти затверджує Забезпечення проекти навчальних планів комп’ютерами навдля експериментального чальних закладів впровадження Круглі столи Круглі столи спільно з спільно з МіністерсМіністерством освіти Украї- твом освіти України ни з проблем і перспектив з моніторинґу і оцінвпровадження нових нав- ки ходу впровадженчальних планів і експеримен- ня нових навчальних тальних курсів у школах планів і експерименміста Львова тальних курсів у Широкі дискусії, обго- школах міста Львова ворення, консультації з гро- і інших міст і мадськістю з приводу проб- реґіонів України лем і перспектив переходу до Проведення 12-річного навчання у конференцій з аналісередній школі зу і поширення дос Підготовка проекту дер- віду впровадження жавного документа про варіа- нових навчальних тивні навчальні плани і прог- планів і курсів в серами, що забезпечують перехід редній школі до дванадцятирічного навчання в середній школі

2002 Апробація нових навчальних планів, програм на окремих експериментальних майданчиках міста Моніторинґ стану здоров’я учнів на тлі впровадження нових навчальних планів і програм Публікація і оприлюднення досвіду впровадження нових варіативних навчальних планів, профільних програм і курсів через конференції і мережу Інтернет

35

Таблиця 4: Виховання

Продукт

ФінанНормативносування правове забезпечення Д М С

Шкільні осередки дитячих і молодіжних національнопатріотичних організацій. Парламент стар- Реґламент робо- шокласників ти парламенту, Хартія старшокласників, угода про співпрацю, наказ УО Школа лідера Положення -

-

Міські ділові імітаційні ігри

-

-

Школа “Навчання Положення про демократії” (“Гро- школу, структумадянська освіта”) ра школи

-

Гра “Дебати”

Наказ УО

-

-

Інтелектуальні клуби

Рекомендації УО

-

-

Положення

-

-

-

-

Правові консультативні пункти

Інститут “вуличних” педагогів-соціологів, психологів

36

Наказ УО

-

-

2000 (6 місяців) + Вишкіл виховників

Терміни. План дій.

2000 (12 місяців)

+

Створення Парламент діє. парламенту, Виїзні двотижневі планування семінари голів короботи місії та Координаційної Ради + Створення Навчання трене“Школи рів. Робота “Школідера” у ли лідера” ЦТДЮГ, планування роботи + Установчі Проведення гри документи, “Модель ООН”, організацій- “Від Маґдебурзьні заходи, ін- кого права до муструктивні ніципального сасемінари моврядування”, “Європарламент” + Вивчення Вивчення досвіду досвіду

+ Проведення гри + Створення дискусійноінтелектуального клубу. Зона уваги. + Організація роботи в школах правових консультпунктів + Вивчення досвіду

Створення інтелектуального клубу “Ерудит”

Робота правових консультпунктів, забезпечення їх літературою та консультантами Організаційні заходи, навчання

2001

2002

Парламент Парламент діє діє

Навчання тренерів

Організа- Робота школи, ція роботи організація школи, постійних сенавчання мінарів, тренітренерів нґів “Школа навчання демократії” Постійно Постійно Навчання тренерів клубів

Робота у мікрорайоні

Таблиця 5: Система освіти дітей з особливими потребами

Продукт

Нормативноправове забезпечення

Фінансування

Реформу- • Затвердження довання сис- кументації у Мітеми спе- ністерстві освіти ціальної • Розпорядження освіти / міського / обласреабіліта- ного / управлінь ції освіти • Положення про комплектацію + • Рішення сесії Міської ради • Розпорядження виконкому • Статути/ положення

• Затвердження документації у Міністерстві освіти • Резолюції науково-практичних семінарів

• Статті, наукові звіти

• Резолюції

2000 (6 місяців) + Створення та активізація роботи 2-х експериментальних майданчиків (вади зору; обмеження руху)

Д М С +

+

+

+ Бюджетне забезпечення 1-ї черги Навчально-реабілітаційного центру. Впровадження реабілітаційних програм у модельних закладах спеціальної освіти + Розробка та затвердження нових навчальних програм для дітей з особливими потребами

+ Наукові розробки. Рекомендація тем наукових робіт студентам та аспірантам ВНЗ, включення в наукову тематику профільних НДІ + Круглі столи/семінари за участю громадських організацій, міністерств, ВНЗ

Терміни. План дій 2000 2001 (12 місяців) Підготовка/ Підготовка перекваліфі- попередніх кація, добір рекомендацій персоналу. Добір учнів

2002

Звіти про роботу експериментальних майданчиків. Підготовка рекомендацій для Міністерства освіти Проведення Впроваджен- Впроваднавчання пер- ня реабіліта- ження досвісоналу заційних про- ду в межах кладів спеці- грам у всіх України альної освіти спеціальних на базі НРЦ закладах міста

—"—

Проведення наукової конференції на тему спеціальної освіти/ інтеґрації/реабілітації

—"—

Апробація навчальних програм. Індивідуалізація роботи. Аналіз і представлення на семінарах, конференціях Попередні результати наукових розробок

—"—

Збір та узагальнення рекомендацій спеціалістів, що працюють за новими методиками

Наукові рекомендації щодо вдосконалення спеціальної освіти/ реабілітації в системі освіти

—"—

37

Продукт

Нормативноправове забезпечення

Фінансування

+

• Положення про методоб`єднання вчителів інтеґраційних шкіл • Методичні рекомендації для вчителів інтеґраційних програм • Наказ Міністерства освіти • Положення про скерування дітей з особливими потребами на відповідні програми • Збірник тестів та інших методів обстеження дітей з особливими потребами

+

38

2000 (6 місяців) + Вибір 5 шкіл/ садків інтеґрованого навчання (у кожному р-ні міста). Визначення потреб переобладнання/ технічного/ методичного забезпечення

2000 2001 (12 місяців) Підготовка/ Підготовка перекваліфі- попередніх кація/ добір рекомендацій персоналу. Переобладнання/ пристосування приміщень. Добір учнів

+ Стажування керівників/ методистів/ учителів в інтеґраційних школах за кордоном. Аналіз міжнародних документів та досвіду провідних країн

Підготовка всіх учителів/ персоналу/ батьків/ учнів до впровадження інтеґраційних програм

Впровадження методик підготовки шкіл до інтеґраційних програм

+ Аналіз літератури щодо нових форм обстеження дітей з особливими потребами та критеріїв скерування на специфічні програми

Підготовка положення про скерування дітей з особливими потребами на відповідні програми

Затвердження положення про скерування дітей з особливими потребами на відповідні програми. Розробка та адаптація методик обстеження

Д М С

Запровад- • Наказ Міністерсження тва освіти інтеґрова- • Розпорядження ного навміського/ обласчання діного управлінь тей з освіти особливи- • Положення про ми потре- комплектацію бами в загальноосвітніх школах • Угоди про співпрацю зі школами за кордоном • Статут асоціації вчителів інтеґраційних шкіл

+

Терміни. План дій 2002 Підготовка проекту методичних рекомендацій Міністерство освіти щодо впровадження інтеґрації

Удосконалення методик підготовки шкіл до інтеґраційних програм. Проведення обмінів і стажувань за кордоном на взаємній основі + Методичне за- Розробка Підготовка і Затвердження безпечення методичних видання ме- типових широкої інтеґ- рекомендацій тодичних ре- методичних рації за видами за видами комендацій рекомендацій особливих пот- особливих для вчителів Міністерреб: (фізичних, потреб: (фі- інтеґраційних ством освіти інтелектуаль- зичних, інте- програм них, сенсорлектуальних, них) сенсорних) Укладення та видання збірника тестів та інших методів обстеження дітей з особливими потребами

Продукт

Нормативноправове забезпечення

Підготов- • Рішення Ради ка кадрів ректорів ВНЗ та лідерс- • Програма "Стутво дент-2000"

Фінансування 2000 (6 місяців) + Аналіз програм підготовки спеціалістів для роботи з дітьми особливих груп. Виявлення потреб у нових спеціальностях в якісному і кількісному вимірі. Програма навчання за кордоном

Д М С +

+

+

• Положення про атестацію спеціалістів в умовах освітнього експерименту

• Програма "Громадський лідер-2000"

• Рекомендація комісії Міської ради • Розпорядження Управління освіти міста

Терміни. План дій

+

+

Розроблення механізму вдосконалення ефективності працевлаштування кращих спеціалістів на головні посади в умовах експерименту

2000 (12 місяців) Специфікація ВНЗ щодо можливості запровадження нових програм. Підготовка і подання на фінансування програми "Студент2000". Об`єктивний відбір кандидатур для навчання за кордоном за контрактами Проведення атестації спеціалістів, які працюють з дітьми особливих категорій в умовах експерименту

+ Сприяння висуненню на ключові посади в нових програмах громадських лідерів, виховання молодих лідерів

Забезпечення навчання та особистого зростання лідерів, заохочення молодих лідерів та "дублерів"

Запровадження в райво посад інспекторів зі спеціальної освіти та інтеґрації

Проведення серії організаційно-методичних нарад з інспекторами. Стажування за кордоном

2001

2002

Отримання освітніх ґрантів від міжнародних аґенцій. Координація впровадження нових реґіональних програм підготовки спеціалістів

Налагодження практики студентів необхідних спеціальностей у місцях ефективного впровадження спеціальних/ інтеґрованих/ реабілітаційних/ громадських програм

Забезпечення суттєвого підвищення якості освітніх/ психологічних/ реабілітаційних послуг дітям з особливими потребами Ротація та постійне оновлення лідерства програм, у яких не помітно проґресу, поширення досвіду ефективного лідерства Збір та узагальнення інформації від інспекторів

Підвищення якості навчання та реабілітації дітей з особливими потребами в усіх закладах та установах міста

—"—

Опрацювання рекомендацій для Міністерства освіти

39

Продукт Міжнародна та громадська підтримка

Нормативноправове забезпечення

Фінансування 2000 (6 місяців) + Збір інформації про громадські, приватні та фінансовані міжнародними організаціями проекти в спеціальній освіті/ реабілітації

Д М С

• Кооперований проект від групи громадських організацій/ органів освіти на групу міжнародних фондів

• Матеріали/ резолюції

Інформація, навчальнометодична література та її вплив на суспільну свідомість

40

• Міжнародна сертифікація спеціалістів

+

• Реєстрація у

+

Держкомпресі • Отримання дозволів на публікації перекладів

Терміни. План дій 2000 (12 місяців) Створення громадської ради підтримки реформ в освіті з групою підтримки цього напряму. Представлення великого пілотного проекту

2001

Кооперація коштів громадських організацій та міжнародних фондів на стратегічних напрямах впровадження спеціальних /інтеґрованих / реабілітаційних програм Проведення Проведення Проведення форуму освіт- Міжнародно- ІІ форуму осніх ініціатив із го семінару з вітніх ініцізалученням питань інтеґ- атив у Києві партнерів з-за рації/ реабілікордону (секція тації дітей з особливими потребами) + Підбір закладів Проведення Проведення для залучення навчань/ кур- тренінгів у міжнародних сів на базі об- ширшій меконсультантів. раних закрежі закладів Подання про- ладів/ отриектів на фінан- мання міжнасування родних серфондами тифікатів для українських спеціалістів/ викладачів + Формування і Підготовка і Підготовка аналіз бібліог- технічне ос- підручника рафії у цій га- нащення ви- "Спеціальна лузі. Створення давництва лі- освіта і реабібібліотечки і тератури та літація дітей ресурсного методичних з особливими центру з цих матеріалів зі потребами" питань спеціальної освіти і реабілітації

2002 Моніторинґ та організаційна підтримка виконання проектів

Проведення міжнародної конференції зі спеціальної освіти

Впровадження та обмін досвіду/ стажування/ практикуми/

Переклад і видання пріоритетних зарубіжних навчальних матеріалів, форм обстеження, посібників тощо

Продукт

Нормативноправове забезпечення

Фінансування

• Положення про

+

бюлетень

• Безкоштовне

розміщення в телеефірі

• "Пам`ятка

журналіста"

2000 (6 місяців) + Проведення серії нарад представників відомчих та загальних ЗМІ, укладачів бюлетенів, збірників тощо.

Д М С

+

+

Терміни. План дій 2000 (12 місяців) Створення бюлетеня інформації з питань спеціальної освіти/ реабілітації/ інтеґрації

2001

Видання тематичних номерів, присвячених різним аспектам реформування спеціальної/ інтеґрованої освіти + Створення серії Підготовка і Створення передач на поширення відорепортатему "Права навчальних жів з показом дітей з особли- відеофільмів досвіду первими потреба- для працівни- ших вітчизми" ків, залуче- няних прогних у нові рам програми Підготовка Проведення "Пам`ятки жур- прес-кон—"— наліста" щодо ференцій та питань висвіт- круглих столення пробле- лів з залученматики дітей з ням журнаособливими лістів потребами. Підготовка Підготовка прес-релізів прес-релізів

2002 Висвітлення досвіду впровадження програм, проблем і успіхів

—"—

—"—

41

Таблиця 6: Педагогічні кадри

Продукт

ФінанНормативносування правове забезпечення Д М С

Терміни План дій

2000 (6 місяців) + + – визначення закладів підготовка навчальних програм

2000 (12 місяців) оголошення прийому слухачів підготовка вчителів до роботи з дорослими уточнення навчальних планів

+ + – узагальнення набутого досвіду (досягнення та проблеми) визначення змісту підвищення кваліфікації Курси підвищен- Пропозиції до + + – публічня кваліфікації положення ний захист вчителів “вищої” про атестацію “Курсових категорії та препроектів” витендентів на пеконаних продагогічні звання тягом 1999/ 2000 н.р. модифікація навчальних планів Адаптація моло- Положення – + – підготовдих спеціалістів про стажуванка програм до педагогічної ня. стажування діяльності в про- Положення цесі змін про конкурсний відбір молодих спеціалістів

формування академічних груп слухачів в локальних округах міста “настановчі” сесії

Мережа опорних інноваційних закладів, залучених до підвищення кваліфікації педагогічних працівників у контексті змін “Каскадна” система підвищення кваліфікації педагогічних працівників

42

Наказ про створення експериментального майданчика

Методичний лист

2001

2002

проведення авторських курсів підготовка навчальних посібників процес повторюється циклічно кожного навчального року

продовження авторських курсів видання навчальних посібників

формування залуакадемічних груп чення преслухачів тендентів на педагогічні звання до “Каскадних курсів” з молодими спеціалістами визначення “Кон“наставників” та курс” молоїх підготовка дих спеціалістів, виходячи з наявних робочих місць, спільно з Пустомитівським, Яворівським та Жовківським районами початок стажування

процес повторюється циклічно

продовження стажування

Продукт

ФінанНормативносування правове забезпечення Д М С

2000 (6 місяців) – + + заснування постійного семінару керівників шкіл

“Школа управлінських кадрів”

Підготовка вчителів до викладання нових предметів

“Нова модель” педагогічної освіти

Установча угода про створення “консорціуму”

Терміни План дій

2000 (12 місяців) підготовка навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю “Менеджер освіти” навчання викладачів – + – створен- набір слуханя програм чів підготовки вчителів із суміжних інтеґрованих реґіональних дисциплін + – + створен- початок маня освітнього гістерських студій “консорціуму” підготовка освітньопрофесійних програм

2001

2002

переклад та видання “Бібліотеки лідера освіти”

створення школи освітньої політики

підготовка навчальних посібників

заснування “факультету освіти”

43

Таблиця 7: Формування громадської думки Норматив- ФінансуТерміни. План дій. но-правове вання забезпе2000 2000 Д М С 2001 2002 чення (6 місяців) (12 місяців) -//-//-//Співпраця з - - - Налагодження ЗМІ роботи “круглого столу” Налагодження системи збору та під-//-//-//готовки інформації від учасників реформи. Прес-центр Положення - + + Налагодження Подача ін- Створен- Робота “Освіта” про Центр співпраці з прес- формації через ня прес-цент- прес-центру центром Міської прес-центр ру “Освіта” ради Міської ради Центр гро- Положення - + + Налагодження Збір та ана- Збір та Збір та мадського про Центр системи збору інфор- ліз інформації аналіз інфор- аналіз інреагування мації від громади Формуван- мації формації ня бази даних Попов- Поповпублікацій ЗМІ, нення бази нення бази запитів громади даних даних Розробка Соціоло- Соціоматеріалів по гічні опиту- логічні описоціологічних вання тування опитуваннях Вироб- Вироб Пошук лення та роз- лення та партнерських повсюдження розповсюдрекомендацій ження рекоорганізацій мендацій Інформацій- Положення - + + Розробка Поло- Налагод- Збір та Збір та но-консуль- про Центр ження ження системи поширення поширення тативний Положення Розробка систе- збору інформа- інформації службової центр про тендер ми збору інформації ції від держав- службового інформації Ухвала сесії від державних інсти- них інституцій характеру Інформіської ради туцій Функціону- Інформа маційно Розробка поло- вання Центру ційно-кон- консультаження про тендер Організація сультативні тивні пос Вивчення досві- служби телепослуги луги ду відповідних гро- фонних кон Прове- Провемадських організа- сультацій дення виїз- дення виїзцій. Проведення тенних семінарів них семінадеру по школах, рів по шкорайонах міс- лах, райота нах міста Робота Робота телефону телефону “Освіта” “Освіта” Продукт

44

Норматив- ФінансуТерміни. План дій. но-правове вання Продукт забезпе2000 2000 2001 2002 Д М С чення (6 місяців) (12 місяців) Освітні семі- - + Розробка курсів Розробка Впровад Впронари для грокурсів ження курсів вадження мадян Аналіз програм Проведен- Прове- курсів діяльності міжнарод- ня семінарів, дення семіна- Провених організацій рів, тренінґів дення семітренінгів нарів, тренінґів Діалог з гро- - + Підготовка до Проведен- Прове- Провемадськими Форуму освітніх іні- ня Форуму ос- дення Фору- дення Форуорганізаціяціатив вітніх ініціатив му освітніх му освітніх ініціатив ми, політич Вивчення ГО і Круглі сто- ініціатив Круглі Круглі ними партіПП щодо співпраці в ли в столи столи ями сфері освіти Участь заходах ГО і ПП Участь в Участь Залучення заходах ГО і В заходах ГО і ПП до за- ПП ГО і ПП ходів програми Залучен Залуня ГО і ПП чення ГО і до заходів ПП до захопрограми дів програми Освітній ка- Ухвала сесії + + + Вироблення Зміни та Зміни та Зміни нал на теле- Міської концепції програми, доповнення ди- доповнення та доповбаченні ради наповнення та зайну передач дизайну пе- нення дидизайну Створення редач зайну пере Діалог з телекоманди. Робота дач журналістами Пілотний самостійної Робота самостійної Пілотний вихід вихід в ефір команди. в ефір Регуляр- команди. ний вихід в Вихід ефір по міс- на всеукрацевому TV їнські канали

45

Таблиця 8: Інтеґрація в європейську спільноту

Продукт Створення аналітичної служби.

Норматив- ФінансуТерміни. План дій. но-правове вання забезпечен2000 2000 Д М С 2001 2002 ня (6 місяців) (12 місяців) Робота анаПоложення - + + Підбір ко- Робота ана- Робота манди літичної служлітичної служби аналітичної би Розробка Поповнен- служби ня бази даних Поповнен- Поповнення Положення Створен- Вироблен- ня бази даних бази даних ня бази даних ня рекоменда- Вироблен- Вироблення цій ня рекоменда- рекомендацій цій Публікації Публікації Публікації

Міжнародні Угоди про семінари, співпрацю конференції

+

Інтеґрація в Нормативно міжнародні -правові доорганізації, кументи відфахові асоці- повідних ації, програ- міжнародми них організацій Розвиток партнерства

+

Міжнародні державні та місцеві програми

+

46

-

-

-

+ Моніто- Створення Створення Створення і ринґ чинних і поповнення і поповнення поповнення бази акцій бази даних даних бази даних, Підготов- створення ка питань до Web-сторінки обговорення Участь в роботі, вироблення рекомендацій, розвиток па партнерських зв’язків + Моніто- Створення Створення Створення і ринґ чинних і поповнення і поповнення поповнення бази бази даних, бази даних, даних, створення зв’язків Моніто- створення Web- створення Web-сторінки ринґ потенцій- сторінки Web-сторінки Публікації них зв’язків Публікації Публікації + Моніторинґ зв’язків Пошук потенційних партнерів

Створення Поповнен- Поповнення та поповнення ня бази даних, бази даних, пуббази даних, публікації лікації створення Webсторінки, публікації + Моніто- Моніто Моніто- Моніторинґ ринґ діючих та ринґ чинних та ринґ чинних та чинних та планопланованих планованих планованих ваних акцій акцій акцій акцій Участь у Узгоджен Розробка Участь у програмах ня з питання- стратегії участі програмах ми освітньої в програмах Участь у реформи у Львові програмах

Норматив- Фінансуно-правове вання Продукт забезпечен2000 Д М С ня (6 місяців) Розвиток Програма - + + Створенукраїнського розвитку ня Програми шкільництва Угоди про розвитку в діаспорі співпрацю Матеріально-технічна допомога Навчання та стажування Обмін школярами, виконавцями Розвиток ос- Програма - + + Вивчення віти націо- розвитку потреб освітнальних мен- Ухвала сесії ніх, культуршин у Львові міської ради них центрів національних меншин Проведення круглих столів, семінарів Розвиток міжнародних відносин

Терміни. План дій.

2000 2001 2002 (12 місяців) Створення Зміни і до- Зміни і доПрограми повнення до повнення до розвитку Програми роз- Програми роз Матерівитку витку ально-технічна Матері- Матеріальдопомога ально-технічна но-технічна до Навчання допомога помога та стажування Навчання Навчання Обмін та стажування та стажування школярами, виконавцями Проведен- Проведен- Проведення ня круглих сто- ня круглих сто- круглих столів лів, семінарів лів, семінарів семінарів Розробка Підтримка Підтримка Програми роз- заходів Прог- заходів Програми витку та її ухва- рами Розвиток Розвиток ла Розвиток міжнародних міжнародних відносин міжнародних відносин відносин

47

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ МІСТА ЛЬВОВА СТРАТЕГІЧНИЙ ДОКУМЕНТ

Автори: робоча група у складі Павла Хобзея, Михайла Комарницького, Галини Синицької, Людмили Козак, Лілії Гриневич під керівництвом міського Голови міста Львова Василя Куйбіди.

Редагування Мирослава Прихода Художнє оформлення Андрій Кісь Комп’ютерна верстка Олег Процак

Побажання та пропозиції просимо надсилати на адресу: ЛМГО Інститут політичних технологій пл. Ринок,8, м. Львів, 79008 Тел. (0322) 720647 Факс (0322) 722861 e-mail: ipt@city-adm.lviv.ua

Віддруковано з готових діапозитивів у Жовківській книжковій друкарні видавництва ОО Василіян Місіонер вул. Василіянська, 8, м. Жовква Зам.

48