МІСТО 34

Page 1

МІСТО | 1


2 | МІСТО


МІСТО | 3


Івано-Франківськ Суспільно-політичний журнал Засновник: Редюк Віталій Миколайович Продюсери проєкту: Оксана Мельник Володимир Калин Головний редактор: Тетяна Соболик Журналісти: Наталя Мостова Євгенія Ступ'як Наталя Джулай Вікторія Пасайлюк Літредактор – Мар’яна Бодак Дизайн та верстка: Олександра Афанасьєва Комерційний директор Анна Угорчак тел.: (066) 389 93 19 Відділ реклами Ольга Мельник тел.: (050) 433 04 37; (097) 240 51 55 Мар’яна Шевчук тел.: (099) 090 80 89; (098) 803 52 88 Лідія Когут тел.: (066) 642 65 58; (096) 744 31 51 Людмила Небола тел.: (050) 202 70 52 Віталія Вікуловська тел.: (099) 242 77 94

Свідоцтво про державну реєстрацію: ІФ№263Р від 31. 10. 2016 Друк: Друкарня «Wolf»: м. Львів, вул. Городоцька, 4/17 тел.: (0342) 290 10 12 Загальний наклад: 10 000 примірників Редакційна пошта: mistomagazine@gmail.com Телефон редакції: (068) 753 44 04 (з 9:00 до 21:00)

матеріали, позначені цим символом, друкуються на правах реклами. Погляди авторів не завжди збігаються із позицією редакції. Передрук матеріалів допускається за погодженням з редакцією. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Юридичний супровід – юридична компанія «MORIS GROUP».

4 | МІСТО


НОВІ ГРАНДІОЗНІ ПРОЄКТИ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС

«SHEVCHENKO II»

УВАГА!

ПРИ 100% ОПЛАТІ ПАРКІНГ У ПОДАРУНОК

ВІКНА

ФАСАД

ДВЕРІ

ПЕРИЛА

СХОДИ

алюмінієві вікна, 2-камерні енергозберігаючі склопакети

вентильовані фасади, утеплення мінватою 10 см

броньовані вогнетривкі двері українського виробництва

перила з нержавіючої сталі

гранітні сходи

МІСТО | 5


ПІДСУМКИ

| РЕЗОНАНС

Франківськ і скандали Вікторія Пасайлюк

Рік, що минає, був нелегким для кожного з нас: пандемія, карантин, природні катаклізми, мітинги та жахливі побоїща, – ЗМІ цьогоріч кишіли надзвичайними новинами з усього світу. «Це був справжній рік Миші – ми тихо сиділи у своїх нірках, боялися висунути носа, замовляли їжу додому, а дехто, побачивши людину, й ховався», – писали у мережі. Разом з тим ми навчилися жити з пандемією, переборювати свої страхи, освоїли роботу та навчання онлайн. І незважаючи на те, що більшість часу ми #залишалисявдома, все ж цей рік не міг минути без скандалів та курйозів. У сучасному світі без них не обійтися, особливо коли всі ми під прицілом камер та соцмереж. Одне необережне слово, один необдуманий вчинок – і пів країни знає про твій провтик. Івано-Франківськ цього року, як і минулого, неодноразово опинявся в центрі скандалу. Серед усіх курйозів 2020-го, в числі яких порушення карантину, бійки та розбірки під нічними клубами і численні страйки рестораторів, «МІСТО» пропонує згадати найгучніші.

6 | МІСТО


ПІДСУМКИ

Призначили з другої спроби

Люди, які рятують життя, як не дивно, теж опиняються в епіцентрі скандалів. Мова йде про призначення головного лікаря Обласної дитячої клінічної лікарні, історія якого тривала мало не пів року. На посаду претендувало п’ять осіб: Лариса Підвербецька, Ігор Дмитренко, Олег Курташ, Ярослав Криштафович і Тарас Мельник. Останній в підсумку переміг, однак облрада не підтримала цього рішення – не вистачило одного голосу.

| РЕЗОНАНС

161 Кримінального кодексу України – порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками. Пізніше Марцінків вибачився за свій вчинок і назвав його емоційним, але аж ніяк не дискримінаційним: «Ніякої дискримінації я не вбачаю в цьому, адже мова ішла про конкретних осіб, які вже протягом тривалого часу, більше місяця, не дотримувалися карантину. Всі, напевно, чули, і неодноразово люди зверталися на 102 і на гарячу лінію, що деякі особи приставали до людей, вимагали кошти, були без масок, без рукавиць, більше того, проживали в нашому привокзальному сквері – це при тому, що постанова Кабміну забороняє не те що проживати у скверах, а навіть гуляти», – зазначив тоді мер.

«Таких, як ти, хаваю на сніданок»

Колеги-депутати з різних фракцій виступили на підтримку Тараса Мельника. Вони характеризували його як хорошого реаніматолога, лікаря, який багато зробив для розвитку педіатрії області, та просто як хорошу людину, яка готова допомогти в будь-який час доби. Тоді колектив лікарні обурився й під стінами ОДА виступив на підтримку Тараса Мельника на посаду керівника дитячої лікарні. Пізніше було вирішено провести вдруге конкурс на посаду гендиректора. І вже в кінці липня цього року Тараса Мельника таки обрали головним лікарем ОДКЛ.

Пакуйте ромів

У наступний скандал втрапив чинний голова нашого міста. У квітні Руслан Марцінків доручив вивезти громадян ромської національності, які перебували у Франківську, в Закарпатську область. Тих, хто їхати відмовляється, очільник міста рекомендував «пакувати» в автобус і вивозити. На вирішення цієї проблеми мер дав правоохоронцям тиждень. Така заява від очільника обласного центру викликала значний суспільний резонанс та реакцію з боку правоохоронних органів, ромських організацій та міжнародних структур. Дійшло і до кримінального провадження проти Руслана Марцінківа за статтею

У травні поліцейські затримали двох молодих хлопців, які перебували в компанії і начебто билися. Правоохоронці розцінили це як порушення громадського порядку і забрали юнаків у міський відділок поліції. Там вони змусили затриманих роздягнутись до нижньої білизни та принижували через набиті тату. В них взяли відбитки пальців, а татуювання сфотографували. Коли хлопці відмовилися підписувати документи, один із правоохоронців почав погрожувати затриманим. Останнім вдалося записати розмову з поліцейськими на диктофон. Там чітко чути лайку та погрози, зокрема фразу «таких, як ти, хаваю на сніданок», а також «і не такі підписували». Після інциденту батько одного з юнаків – неповнолітнього – звернувся в редакцію місцевого видання та прокуратуру з записом розмови. Справа отримала розголос, і розгорівся ще один гучний скандал в Івано-Франківську. «Коли правоохоронці показують беззаконня, то як вони можуть вимагати дотримання закону? Яким чином це можна вимагати від молоді? Коли поліціянт каже, що «ще не такі ригали, у мене підписували ще не таке». Якщо рівні перед законом, то мають бути рівні всі. А не, прикриваючись законом, демонструвати свою зверхність. Хлопцям не дали можливість навіть висловити своє пояснення. Я не даю оцінку того, що вони зробили, це інше питання – хай розбираються. Якщо поліція сама розтопче повагу до себе, то яким чином будувати правову державу? Є багато поліцейських, яким честь і хвала. Але коли таке відбувається, це «паршиві вівці», які псують враження про загальну структуру», – зазначив тоді батько неповнолітнього хлопця. МІСТО | 7


ПІДСУМКИ

| РЕЗОНАНС

Згодом в поліції провели службове розслідування щодо неправомірних дій правоохоронців. У результаті двох поліцейських, які принижували і неадекватно спілкувались з двома затриманими підлітками, звільнили, ще трьом винесли догани.

Посвідчення через вікно

У кінці літа в одну з редакцій Івано-Франківська звернулась мешканка міста Марта П’ятничук і розповіла про скандал, який розгорівся у маршрутці на вулиці Хоткевича. «Я зайшла в автобус, показала посвідчення інваліда другої групи. Після чого водій у присутності пасажирів автобуса почав на мене кричати та обзивати нецензурними словами, виганяти з автобуса. Тоді чоловік, який ішов позаду мене, оплатив за мене і за себе проїзд – 12 грн. Але водій зухвало вирвав з моїх рук посвідчення і через передні двері викинув на тротуар», – розповіла тоді жінка.

Нинішній очільник Івано-Франківська жодних коментарів з цього приводу тоді теж не давав – не вбачав у публікації приводу для обговорення. До речі, кілька років тому з мером вже трапився один курйозний випадок, коли Руслан Марцінків сказав, що «гей не може бути патріотом».

Не місто, а суцільний базар

Блогінг так стрімко увірвався в наше життя, що ми навіть не помітили, як почали обговорювати життя представників цієї, так би мовити, професії, стежити за ним. Тут теж не могло обійтися без інтриг та скандалів. Відома франківська блогерка Юлія Вербинець, більше відома як Verba, неодноразово опинялася в епіцентрі скандалу. То вона називає місто Чернівці селом, то нібито «кидає» підписників у своїх розіграшах. У першому випадку все просто – приїхала блогерка в Чернівці і в сторіс висловила свою думку: «Можливо, я просто занадто багато очікувала, бо думала, що Чернівці – це таке красиве європейське місто. Але, якщо чесно, всі ці райони – це одна величезна «совдепія», СРСР. Це такий суцільний базар, суцільне село. Вибачте мені, жителі Чернівців, але так склалася думка у мене про ваше місто. Центр красивий, університет ваш красивий», – підсумувала Verba у відео, яке оприлюднила на своїй сторінці. Своїми словами вона спричинила бурю емоцій від своїх фоловерів, а найбільше – чернівчан. Більшість була невдоволена, чернівецькі спільноти кишіли постами та коментарями користувачів соцмереж:

На місці ж пасажири цього автобуса викликали патрульну поліцію. Правоохоронці взяли пояснення в жінки та свідків цієї ситуації. Тоді пресслужба патрульної поліції підтвердила, що дійсно було звернення до правоохоронців через цей інцидент. У результаті з керманичем було проведено профілактичну бесіду, а також складено адмінпротокол за ст. 173 КУпАП – дрібне хуліганство.

Кандидати в мери і ЛГБТ

Виборча кампанія в Івано-Франківську, звісно, не могла обійтися без бруду і скандалів. Найгучніший з них – це нібито причетність двох кандидатів у мери до ЛГБТ-спільнот. Мова йде про нинішнього очільника міста Руслана Марцінківа та кандидатку Наталію Сербин – першого звинуватили у гомофобії, а другу назвали лесбійкою. За даними «Громадського радіо», автором статті була вказана Катерина Коваленко, журналістка видання «Бабель». Сама ж вона запевняла, що жодного стосунку до цього матеріалу не має. Ні вона, ні в редакції не розуміли, як така стаття могла оприлюднитись, але автора фейку редакції знайти не вдалося. Як зазначено на сайті «Громадського радіо», Наталія Сербин була впевнена, що це методи політичної боротьби її опонентів, і сказала, що шукати авторів матеріалу та позиватися до суду не буде. «Звісно, це неприємно. Ця інформація неправдива, такі публікації є замовними фейками. Чи це на мене впливає? Я не знаю. Я на це просто не реагую. Тому що я веду свою кампанію. Я абсолютно відкрита, моє особисте життя також відкрите. Навіть не хочу це коментувати», – зазначила тоді Наталія Сербин. 8 | МІСТО

«Спочатку хай опише, звідки сама вилізла! Розумна далі нікуди! А яке місто зараз ідеальне? Нашу бідну Україну тільки обкрадають, і нікому нема діла до добробуту міста! Місто наше дуже гарне! Треба вміти бачити красу архітектури та розглядати все навколо, а не тільки сміття під ногами!» – написала одна з коментаторів Тетяна Чунтул.

«Це ганьба українського інстаграму», «боляче буде падати», «вона трохи загралася», «мені соромно, що вона з мого міста» – ці та інші слова гуляють в мережі про Вербинець Конкуренція – страшна штука

Ще один «блогерський» конфлікт розгорівся навколо кількох блогерів і тієї ж Юлії Вербинець. В одному з розіграшів її виключили як спонсора. Інша франківська блогерка Саша Пустовіт, яку більшість знають як Sashaabo, пояснила, що Юля довго не виходить з ними на зв’язок та ігнорує. Також Саша сказала, що таке «кидалово» вже не вперше. Тоді посипалися повідомлення від підписників, що Verba часто не відправляє подарунки зі своїх «гівевеїв». Користувачі соцмереж та інші блогери не могли втратити можливості хайпанути на цій темі – висловлювали своє «фе» стосовно Верби та її вчинків,


ПІДСУМКИ

| РЕЗОНАНС

а хтось підтримував блогерку. Створювалися навіть окремі акаунти з постами, які показують її не з найкращої сторони. «Це ганьба українського інстаграму», «боляче буде падати», «вона трохи загралася», «мені соромно, що вона з мого міста» – ці та інші слова гуляють в мережі про Вербинець.

Спочатку, за словами пані Христини, вона таки пробувала заперечити поліції, посилаючись на рішення франківського виконкому від 13 листопада – скасувати вихідні дні, щоб уникнути виконання постанови Кабміну про карантин вихідного дня.

Пізніше Verba зробила великий пост на своїй сторінці із заголовком «Конкуренція – страшна штука». У публікації дівчина розповіла про свій кар’єрний ріст і хейт зі сторони підписників та інших блогерів.

Марцінків ще наразі не є Кабінетом Міністрів, і його рішення чи рішення нашого виконкому не можуть бути вищими за постанову уряду

«Мене вирішили топити разом. Так ж дієвіше, правда? Почалося… Видумані історії і бесіда, де вони обмінюються скрінами для наступних зливів мене. Вони не змирилися з моєю успішністю. Вони не розуміють, чому я змогла, а вони ні. А я скажу. Я – це мій блог, де щирість. Де нема ілюзій про мене як особистість. Де є душа, я ніколи не робила для грошей. Я ніколи нікого не кидала на гроші. Жодного разу, ні на гривню», – написала Verba. Згодом в сторіс Юля таки визнала, що деякі подарунки не відправила переможцям, бо не мала часу, повідомлення загубилися в діректі, зрештою, елементарно забула. І виправила ситуацію.

Марцінків – не Кабмін

У мережі викликала резонанс заява міського голови Руслана Марцінківа зробити вихідні дні робочими. Все для того, аби обійти карантин вихідного дня, який запровадили цієї осені. Таке рішення Івано-Франківська та ще кількох обласних центрів дозволило працювати підприємствам малого та середнього бізнесу.

Та правоохоронці відмовили, аргументуючи, що «Марцінків ще наразі не є Кабінетом Міністрів, і його рішення чи рішення нашого виконкому не можуть бути вищими за постанову уряду». Така ж доля спіткала більшість магазинів, власники яких послухали мера та спробували порушити карантин вихідного дня.

#МаюПравоПрацювати

Цього року по всій Україні, зокрема і в Івано-Франківську, як ніколи, страйкували. Через численні карантинні обмеження, червону зону, карантин вихідного дня ресторатори та представники розважальної галузі часто виходили на мітинги під ОДА та управління поліції. Зазвичай такі мирні акції проходили з музикою, співами та навіть танцями, а подекуди влаштовувалися справжні шоу з ведмедями та бульбашками. Так, у вересні місцеві мешканці протестували проти віднесення міста до червоної зони та закриття закладів харчування. На площі перед адміністрацією розмістили столики та стільці, на акцію запросили навіть діджея. Люди неодноразово наголошували, що закрити бізнес – це те саме, що вбити місцеву економіку та самі заклади. Ресторатори підписували петиції та відправляли їх до Кабміну. Два місяці потому знову проходила акція під назвою «#МаюПравоПрацювати», і не лише в Івано-Франківську. Пікетувальники вимагали послабити тиск на галузь через COVID-19. Цього разу ресторатори виступали проти карантину вихідного дня, дискримінаційних перевірок та вимагали компенсаційних заходів для галузі. За весь 2020 рік було чимало таких мітингів.

Однак це не завадило правоохоронцям зачиняти крамниці та комерційні установи. Як розповіла місцевому виданню керівниця кондитерського відділу одного з магазинів Христина Юрків, 14 листопада вранці прийшли правоохоронці і сказали зачинитися. Спершу було лише попередження, за друге порушення загрожував штраф у 17 тисяч гривень – магазин довелося зачинити. МІСТО | 9


ПІДСУМКИ

| РЕЗОНАНС

Собака бився в конвульсіях

На початку жовтня громадськість пережила справжній шок: у місті почали масово труїти тварин. Все почалося на міському озері. Депутат міськради Андріан Волгін сам став свідком того, як від отруєння загинув собака. Він вигулював свого домашнього улюбленця і побачив, як безпритульний пес б’ється у конвульсіях. У ветклінці тваринку врятувати не вдалося.

• Вікторія Сусаніна, перша заступниця міського голови. • Вікторія Дротянко, заступниця міського голови. • Олександр Левицький, заступник міського голови. • Віталій Федорів, заступник міського голови. • Руслан Гайда, заступник міського голови. • Микола Вітенко, заступник міського голови. • Тарас Полатайко, заступник міського голови. • Петро Шкутяк, заступник міського голови. • Михайло Смушак, заступник-директор департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики. • Ігор Шевчук, заступник, керуючий справами виконкому. Цікаво, що раніше в своєму коментарі до публікації одного з місцевих видань глава міста запевняв, що подвоєння кількості заступників – це неправда і фейк. А ще дивно, що Петро Шкутяк, новообраний заступник, раніше обіцяв франківцям два мости, а після свого призначення сказав, що їх не буде.

Згодом масові отруєння тварин почали фіксувати в інших мікрорайонах Івано-Франківська. Тоді активісти разом з патрульними почали активно шукати зловмисників і навіть склали карту з позначеннями місць, де ставалися нещасні випадки. Тоді волонтерка Людмила Рой розповіла, що схожі випадки в місті траплялися і раніше, проте з таким масштабом зіштовхнулися вперше. Через тиждень жителі міста написали звернення до міського голови. Слідчі Івано-Франківського відділу поліції за фактом жорстокого поводження з тваринами розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 299 (жорстоке поводження з тваринами) Кримінального кодексу України. Через кілька днів на акцію під обласним ГУНП вийшли волонтери, активісти, власники тварин, що постраждали, та просто небайдужі містяни. Написали колективне звернення в міському відділку поліції, також на ім’я керівника обласної поліції та депутатське звернення. Потерпілі дали покази. Соцмережі тоді вибухнули емоціями. Пости, коментарі, паніка – ніхто не розумів, кому і навіщо було потрібно труїти масово тварин. Люди боялися вигулювати своїх улюбленців. Самі активісти обіцяли чималу винагороду тим, хто знайде чи вкаже на зловмисників.

10 заступників мера

Після виборів перед міським головою Русланом Марцінківим постало питання обрати собі заступників. На сесії він запропонував затвердити 10 заступників, що вдвічі більше, ніж за попередньої каденції. Звісно, депутати проголосували за пропозицію мера. Відтак його заступниками стали: 10 | МІСТО

Надягніть маску

В епіцентрі ще одного скандалу, який трапився у франківській маршрутці, цього разу, як не дивно, опинився пасажир. У грудні в одному з автобусів міста жінку ледь не силою змусили надягти маску. Пенсіонерка зайшла в громадський транспорт з маскою на підборідді. Один із пасажирів зробив жінці зауваження, в результаті чого розгорівся конфлікт. Жінка відреагувала дуже різко – облаяла пасажирів, а заодно і всіх українців: «Наші люди напали би всі на одну людину, забили би її! Наші люди!.. Та ваші люди ідіоти!.. Курва їх мать з українцями!». Тоді інша пасажирка громадського транспорту сказала, що за таке носіння маски в Китаї її б поставили до стінки і розстріляли – тому там виявляють 10 нових випадків COVID-19 за добу, а в нас – 16 тисяч. Тоді пенсіонерка таки послухалась і надягла маску правильно.


МІСТО | 11


МАНІПУЛЯЦІЇ

| ФЕЙКИ

Імітація інформації Вікторія Пасайлюк

Українці – дуже довірливий народ. Ми віримо в те, що показують по телевізору, і з легкістю ділимось в мережі статтями з різних видань, часто сумнівних. Але не всі публікації в інтернеті відповідають дійсності – часто це просто фейк.

фей

к

12 | МІСТО


МАНІПУЛЯЦІЇ

| ФЕЙКИ

Перші фейки розповсюджувались у країнах із тоталітарними режимами, де апарат пропаганди контролювала лише влада, а не громадськість, альтернативна ж інформація блокувалась

ейки – це імітація новин з метою маніпуляції або дезінформації суспільства. Іншими словами, це підробка, не підкріплена фактами, якій зазвичай сліпо довіряють. Фейки мають потужний вплив на свідомість великої кількості людей. Такі новини та публікації вже дуже давно увірвалися в наше життя, але розпізнавати їх ми навчилися зовсім нещодавно. Перші фейки розповсюджувались у країнах із тоталітарними режимами, де апарат пропаганди контролювала лише влада, а не громадськість, альтернативна ж інформація блокувалась. Таким чином влада одержувала можливість створювати довільні картини минулого й потім змінювати їх на свій розсуд. Це відбилося і на Україні – пам’ятаємо фальсифікації в нашій історії есесерівською владою. Це і пряме вигадування та перекручування фактів, це і підробка та знищення документів, приховування письмових згадок.

Інформацію потрібно перевіряти

Маніпуляції в ЗМІ та соцмережах були завжди, але таке перенасичення ними стало дуже помітним саме цього року – скільки фейків лише було запущено про коронавірус та вакцинацію! Редакторка спільноти «По той бік новин» Альона Романюк переконана: абсолютно всю інформацію, яку ми бачимо в мережі, треба сприймати критично. «По той бік новин» – це проєкт, який розвінчує міфи та перевіряє фейки. Він був створений у 2018 році. З голов-

ною редакторкою спільноти ми поговорили про те, як розпізнавати неправдиві повідомлення і не стати жертвою фейкових атак. «Фейків у чистому вигляді, тобто абсолютної брехні, зараз стає все менше. Тепер робиться по-іншому: беруть правдиву інформацію, на неї нашаровують щось вигадане, змішують все докупи і запускають у маси. Це фейки, дезінформації та маніпуляції, які цілеспрямовано створюють та поширюють через соцмережі», – зазначає Альона. Фейки можна поділити на два види. В першому випадку виділяються гроші, робляться певні вкиди в соцмережі – через сайти-сміттярки, деколи через лідерів думок, яким платять за публікацію матеріалів, тому що у них є хороша аудиторія. Так чинять навмисне, щоб ввести людей в оману та маніпулювати їхньою свідомістю. Другий тип фейків – це публікації, не проплачені ніким. Просто їх автор неправильно зрозумів інформацію або намагається попередити когось про небезпеку. Такі матеріали люди можуть репостити з благою метою, не перевіряючи. Тоді включається паніка, люди починають масово поширювати пост. Насправді кожен випадок поширення такого фейку дуже індивідуальний, а тому кожен факт треба розглядати окремо.

Як зрозуміти, що це фейк

Є кілька маркерів, які допоможуть зрозуміти, що інформація неправдива, розповідає Альона. Перший – емоційна складова. Це зазвичай дуже хороший індикатор маніпулятивних вкидів. Наприклад, якщо ви МІСТО | 13


МАНІПУЛЯЦІЇ

| ФЕЙКИ

бачите заголовки зі словами «Стала відома шокуюча правда!» або «Це просто шок!», то ця інформація може бути неправдивою. Другий маркер фейку – тема, до якої є підвищений інтерес суспільства. В публікаціях на актуальну проблематику часто допускається багато маніпуляцій, тому в таких матеріалах бажано перевіряти інформацію. Зустрічаються також випадки, коли правда недоговорена, коли намагаються перекрутити факти, підмінити поняття чи поміняти місцями причини і наслідки. В будь-якому разі потрібно перевіряти інформацію – чи вказані її джерела, чи достовірні вони, чи можна тій людині/компанії вірити. На сьогодні найпоширеніші фейки стосуються коронавірусу та різних політичних сил. Всі ми про них читали: маніпулятивні соціологічні дослідження чи рейтинги перед виборами, дельфіни, які повернулися у Венецію, дезінфекція землі з гелікоптерів, чорний карантин та інші. Окрім того, за словами Альони Романюк, існують ще так звані циклічні фейки. Про те, наприклад, що в якійсь області незнайомці на чорній автівці без номерів або «на бляхах» викрадали дітей. «Це фейк, це повна маячня, не було жодного випадку такого. Цю інформацію поширюють кожного року в одному з регіонів країни. Насправді це дуже довга історія, пов’язана з рухом проти прийнят-

тя закону про трансплантацію органів в Україні», – каже Романюк. До фейків належать також страшилки про щеплення чи про заражені СНІДом голки в кінотеатрах. Також публікації, які стосуються лікувальних властивостей певних препаратів чи продуктів – наприклад, поради їсти імбир, щоб не захворіти на коронавірус. Окрім того, до фейків можна також віднести шахрайські повідомлення про виграш кругленької суми або автомобіля, де пропонують перерахувати кошти, щоб отримати «приз». Такому вірити не можна в жодному разі. За словами Альони Романюк, навіть до постів певних фахівців треба ставитися з осторогою. Читаючи публікацію, приміром, лікаря, треба перевіряти, на що він посилається, чи керується доказовою медициною, чи є підтвердження його слів.

Перевірити інформацію самостійно

Зазвичай завжди можна перевірити інформацію самому. Одразу насторожитися потрібно, каже Альона Романюк, коли пост чи стаття викликають сильні емоції. «Коли таке бачимо, кажемо собі «стоп» і відправляємо цю інформацію в карантин. Далі дивимося,

де вона розміщена, чи відомі нам цей сайт та автор статті. Якщо то сайт, шукаємо контакти редакції, імена працівників, фотографії, місце розташування – тобто дивимось, чи ця редакція «жива». Якщо на сайті немає такої інформації, вірити цьому виданню не варто. Також звертаємо увагу, коли була опублікована стаття, на що посилаються автори, чи відділені факти від суджень», – розповідає редакторка «По той бік новин».

Фейки можна поділити на два види. В першому випадку виділяються гроші, робляться певні вкиди в соцмережі – через сайти-сміттярки. Другий тип шейків – це публікації, не проплачені ніким. Просто їх автор неправильно зрозумів інформацію Можна скористатися спеціальними сервісами для перевірки фото та відео – чи це оригінали, чи нічого не дофотошопили і т. д. «Насправді з фото- і відеоконтентом працювати складніше. Завжди треба відслідковувати інформацію. Є такий корисний додаток – «Фейкогриз». Він потребує встановлення, і коли ви заходите на сайт з комп’ютера, одразу з’являється іконка, яка вказує, що це маніпулятивний сайт. Там же ж можна прочитати, чому він маніпулятивний та за якою методологією його внесли в такий список. Важливо завжди дивитися, де інформація з’явилася вперше, і тоді можна багато для себе прояснити і зрозуміти», – пояснює Альона.

Чому поширюють фейки

Про те, чому люди поширюють фейки, «МІСТУ» розповіла психологиня Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру Івано-Франківської обласної ради Софія Бардашевська. 14 | МІСТО


МАНІПУЛЯЦІЇ

«Я б розділяла тих людей, що створюють, і тих, що поширюють фейки, адже між ними суттєва різниця. Люди, що поширюють фейк, здебільшого не вміють раціонально перевіряти інформацію, не аналізують її. Імпульсивно під дією страху, тривоги, емоцій вони легко всотують все, що подають ЗМІ, друзі у фейсбуці, і сприймають написане за щиру правду. Відповідно люди поширюють фейк собі на сторінку і продовжують цей ланцюжок далі». Несвідомими людьми легко маніпулювати і керувати, що і роблять автори фейків, каже Софія. Люди, що створюють та поширюють фейкові новини, – це маніпулятори, які хочуть отримати конкретну вигоду, або ті, що прагнуть контролю над становищем, або ж у них є інший мотив. «Ситуація з коронавірусом загалом на сьогодні ще не є визначеною і має в собі багато тривоги і страху, невідомості. Тому хочу ще раз наголосити, що будьяку інформацію треба критично аналізувати і переосмислювати», – каже психологиня.

За поширення фейків не передбачена відповідальність

Незважаючи на велику кількість фейкових вкидів в мережу, за їх поширення практично ніхто не несе покарання, за винятком поодиноких випадків. Оксана Максименюк, медіаюристка Інституту регіонального розвитку преси, стверджує, що законодавство України не містить визначення поняття «фейк», а відтак і не передбачена відповідальність за розповсюдження фейків. Однак закон передбачає відповідальність, зокрема цивільну, за поширення неправдивої та недостовірної інформації. Проблема лише в тому, що з такою вимогою може звернутися особа, щодо якої поширено таку інформацію. «До суду може звернутися особа, якій було завдано шкоди поширенням недостовірної інформації, в тому числі і фейкової», – каже юристка. Згадуємо ситуацію 2019 року, коли Уляна Супрун подала позов на ведучого з «1+1» Олександра Дубінського про захист честі, гідності й репутації з вимогою спростувати дезінформацію. Тоді він заявив, що Супрун «під виглядом реформ» займалась розкраданням та відмиванням бюджетних коштів. «У своїх матеріалах стосовно мене та міністерства Олександр видає свої судження за факти або створює навколо реальних подій брехливий контекст.

| ФЕЙКИ

Свою брехню він підкріплює або фейковими документами без деталей і коректного посилання на нормативні акти, або документами, які не підкріплюють суть озвучених звинувачень», – заявила тоді Супрун. Суд відмовив екскерівниці Міністерства охорони здоров’я у задоволенні цього позову.

Незважаючи на велику кількість фейкових вкидів в мережу, за їх поширення практично ніхто не несе покарання, за винятком поодиноких випадків Трапляється, коли за поширення фейків людей таки притягували до відповідальності. У вересні цього року в місті Яремче судили жінку, яка поширила у фейсбуці фейк про коронавірус. Жінка поширила пост про те, що американська вакцина від COVID-19 вбила 5 людей, що не відповідає дійсності. Цим вона спричинила розповсюдження неправдивих чуток, які могли викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Обвинувачена свою вину визнала повністю, розкаялась і вказала, що поділилась зазначеною інформацією, не надавши належної оцінки її змісту. Суд оштрафував яремчанку на 170 гривень, а також постановив стягнути на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. Інший випадок трапився на початку грудня цього ж року. Івано-Франківський міський суд виніс вирок двом людям за репости у фейсбуці: чоловік з Угорників та жінка з Одеської області розповсюджували матеріали із закликами до насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади. Ще 3 травня 2020 користувач соцмережі «Фейсбук» у групі «Голос Прикарпаття» опублікував допис із закликами до насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, а також про те, що пандемія – це новий геноцид українського народу. Прикарпатець та одеситка поширили цей пост на особисту сторінку. У суді вони свою провину визнали. Обвинуваченим призначили покарання – обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік. Відповідні вироки оприлюднили у державному реєстрі судових рішень. МІСТО | 15


МАНІПУЛЯЦІЇ

| ЗА КЕРМОМ

«Не бита, не мальована», або Про що мовчать продавці вживаних авто Євгенія Ступ’як

Більшість оголошень з продажу вживаних автівок починаються з фрази «не бита, не фарбована, гаражне зберігання, пробіг рідний…» і далі в такому ж дусі. Плюс красиві фото відполірованого кузова і почищеного салону. Видається, ідеальний варіант. Але, як показує практика, жоден продавець не скаже вам усієї правди. То що має насторожити при купівлі авто на вторинному ринку, чого брати не можна в жодному разі і чи взагалі реально дізнатися усе минуле вашої обраниці?

16 | МІСТО


МАНІПУЛЯЦІЇ

| ЗА КЕРМОМ

Фактично у 100% випадків продавці брешуть, навіть якщо це власник, а перекупник й поготів. Ніхто вам не скаже, чому тут перефарбований такий-то і такий елемент

Павло Гаврилюк і Ярослав Петренко, напевно, першими у Франківську організували бізнес з перевірки автівок перед купівлею. Було це років зо п’ять тому. Тоді, кажуть хлопці, на них дивилися скоса. Питання «А що ви там підключаєте?», «А нащо фотографуєте?» лунали чи не від кожного продавця. Зараз це доволі поширена практика. І потрібна. Бо ж з розвитком технологій і різних сервісів навіть старе дрантя можна візуально перетворити у лялечку. Але за допомогою тих же технологій можна довести, що насправді це таки старе дрантя. Далі – пряма мова.

Продавець має звичку брехати Фактично у 100% випадків продавці брешуть, навіть якщо це власник, а перекупник й поготів. Ніхто вам не скаже, чому тут перефарбований такий-то і такий елемент. Міг бути серйозний удар, і він може бути зремонтований добре, але все одно це будуть приховувати, бо покупця насторожить уже те, що був серйозний удар. Обман починається ще в інтернеті, коли заходите дивитися оголошення на загальновідомий сайт «AUTO.RIA». Продавці постійно омолоджують свої машини – віднімають рік-два. Зараз це простіше перевірити, бо сайт росте і, якщо машину сфотографували з номерами, підтягнеться база даних техпаспорта. Ще рік тому такого сервісу не було. Але ті, що хочуть щось приховати, номери знімають. Рік випуску, звичайно ж, легко перевірити у техпаспорті, але в нас інколи трапляється, що людина дивиться у техпаспорт, коли вже дала гроші і зареєструвала машину на себе. Її просто заговорюють.

Взагалі, ми відкидаємо багато варіантів ще на етапі перегляду оголошень. Буває, з них уже зрозуміло, що їхати на огляд авто сенсу немає. По-перше, стосовно деяких продавців ми знаємо, що краще в них авто і не дивитися. По-друге, пробіг. Якщо машина з Європи, то є багато сервісів, де за кодом чи номерними знаками можна її перевірити. І ви дивитеся: от продавець поставив 198 тисяч, а три роки тому було 220. Зараз навіть сам сайт додав пункт з фіксації пробігу, підтягує машини з Європи, а в деяких варіантах і наші. Є платні сервіси, де за якихось 10 доларів можна подивитися історію машини. Ще коли не варто витрачати час на огляд авто? От машина місяць у продажу за низьку ціну. Це швидше за все буде поганий варіант: її вже всі обдивилися, і чомусь ніхто не купив.

Старий «преміум» треба взагалі виключати. Про авто, які новими коштували 50 – 90 тис. доларів, а зараз – 8 – 10 тис., треба забути Також треба звернути увагу на кількість авто, які продає одна людина. Якщо один автомобіль, то це може бути власник, якщо ж 5-10-15 – це перекупник. І буде або машина «змотана», або щось таки приховано. Але ми не кажемо, що не треба у перекупників машини дивитися, так ви не матимете широкого вибору, бо власників на цьому ринку 10-15%. І серед перекупників є нормальні люди, які не змотують по 300-400 тис. км, не продають мотлоху, і з ними можна працювати. МІСТО | 17


МАНІПУЛЯЦІЇ

| ЗА КЕРМОМ

Що брати, що не брати…

На вторинному ринку найкраще купувати «Volkswagen», «Audi», «Škoda» – це є VAG концерн. Ці авто суперходові, їх купують, продають, до них дуже дешеві запчастини, обслуговування, всі майстри це вміють робити. Якщо узагальнити, то завжди краще купити новішу машину, не заглядати на старі. Чимось пожертвувати – комфортом, комплектацією, але купити новішу, тому що вона так сильно не буде падати у ціні. І взагалі, на нашу думку, неможливо спрогнозувати, що поламається в машині, якій більш як 10 років. Вийти з ладу може будь-що, бо всі основні елементи вже відпрацювали свій ресурс. Старий «преміум» треба взагалі виключати. Про авто, які новими коштували 50 – 90 тис. доларів, а зараз – 8 – 10 тис., треба забути. На фото – о так, його хочеться купити, бо перекупники гарно сфотографують і т. д. Але якщо ви його купите, то будете рвати на собі волосся, бо обслуговувати такі машини в наших реаліях неможливо, якщо ви, звісно, не любитель, колекціонер, фанат. Дехто каже, що фанат, але то він просто так думає, поки ще за ремонт не платив. Потім через ці машини у людей проблеми в сім’ях. Ми вже стикалися з таким багато разів. От чоловік жаліється: «Взяв стару «Audi» і вже витратив 7 тисяч доларів, жінка свариться, до розлучення доходить…»

Кузов – усьому голова

Що є найважливіше і найдорожче в машині? Це кузов. Мотор можна поміняти. Цілий кузов у зборі повністю ви ніколи не заміните. Для профанів: можна купити найдешевший товщиномір, він коштує від 800 грн, глянути таблицю лакофарбового покриття в інтернеті для цієї марки. І ви вже можете для 18 | МІСТО

себе зрозуміти, зліплена ця машина зі шпаклівки чи просто перефарбована. Ми завжди радимо людям спочатку самим дивитися машину: іржа, затертий салон – візуально вже це може не сподобатися… А якщо людині все підходить, тоді вже кликати фахівців, які технічно перевірять всі параметри. Бо для точної діагностики потрібні прилади, комп’ютерна діагностика покаже те, що візуально людина ніколи не помітить. На сучасних машинах можна зчитати багато параметрів: пробіг, коробку-автомат. Та перевірка паливної апаратури виконується тільки комп’ютером, тому що ми не можемо прийти, відкрити капот, вставити два пальці і побачити, в якому стані форсунки. А та сама паливна апаратура коштує від 300 доларів до 3 тисяч.

Пробіг пробігу не рівня

Пробіг записується в одному або в декількох блоках управління і в панелі приладів. Скрутити його на панелі приладів коштує, умовно кажучи, 300 гривень, а скрутити з блоків управління – це вже близько 100 доларів, доходить до тисячі в нових преміальних авто. Продавці бюджетних машин не готові платити 100 доларів і більше, тому рідний пробіг легко зчитати з блоків, навіть якщо на панелі він скручений. Якщо в дорогій машині таки скрутили з блоків, є інші методи перевірки, є дилерські бази, де вона обслуговувалася в Європі чи Україні. Хоча не завжди є машина у цих базах. У загальному оцінюється стан машини візуально, хоча деколи продавцю вигідніше купити взагалі новий салон. Якщо вже машини ніде нема і все «почищено» (таке рідко, але буває), то ми клієнтів попереджаємо: тут може бути змотаний пробіг. От минулого тижня був у нас бус «Renault», пригнаний з Європи. Для дешевшого розмитнення


МАНІПУЛЯЦІЇ

пробіг намотали вперед. І от саме в цій моделі, коли намотуєш пробіг на панелі, то він підтягується і на блок. Після розмитнення пробіг на панелі змотали, а на блоці він таким і лишився. Продавець клянеться, що пробіг намотував, пробиваємо по базах – нема, просимо якісь документи з обслуговування – нема. Ніхто нічого не може довести. І клієнт саме через це відмовився купувати машину.

«Утопленика» не впізнаєш Машини, які були у воді, – це одне з найскладніших завдань. Звісно, вони є на ринку. Все залежить від того, наскільки високо була вода. Якщо вище капота, то це вже все. З’єднання, дроти – вони всі починають окислюватись, це потягне за собою постійні збої в електроніці, це як бомба уповільненої дії. Зараз ви купили машину – все ОК. Поїздили місяць, другий, третій, рік, за цей час всі електронні з’єднання почали окислюватися – і пішов один глюк, другий. Ви їдете – відкрився багажник, чи потухли фари, чи включилися двірники. «Утоплеників» брати не рекомендуємо, але їх вичислити дуже важко. От якщо зі США машини ідуть через аукціон, то там зазначено: була під повінню. Якщо у нас, то можна так зробити машину, що вона не виглядатиме підтопленою: все знімається, просушується. От в неті пишуть статті про те, як вичислити «утопленика», приміром, через затхлий запах у салоні і т. д. Це просто смішно. Там можна все зробити. До того ж зараз є така модна послуга, як детейлінг, це поглиблена мийка. Хлопці роблять чудеса, вони виймають кожен шурупчик з салону, розбирають всі обшивки, вичищають до стану нового авто. Якщо ви вже купили «утопленика», то з часом зрозумієте, що це він, але нема ніякої технології, як при покупці це перевірити.

| ЗА КЕРМОМ

Такого й не придумаєш

Автомобіль з найбільшим змотаним пробігом, який ми бачили, то бус «Renault Trafic» у Львові: рідний пробіг був 820 тисяч, а на спідометрі – 160. Була ще «ŠKODA Octavia» 2010 року: 180 тисяч на панелі, а на блоці управління – 605. Кажем продавцю: «Та у вас тут 605 тисяч показує» А він: «Та як так, я ж в поляка брав, то було 420…» Тобто і він скрутив, і перед ним скрутили. Ще нюанс: всі, хто займається перепродажем, – психологи, вони можуть людину налаштувати на покупку різними методами. Недавно ми у Львові дивилися бус – все підходить, їдемо на тест-драйв. І продавець створює ажіотаж. Телефонують йому: «От ви з Рівного? Я за годину скажу, чи машина ще вільна…» І так зо три рази. А збоку видно на екрані телефона, що виклики йшли від абонента «тато». Що стосується кузова, то найгірше, що бачили, – це приварений дах. Машина порізана по стойках, а дах від іншої. Бачили й авто, складені з двох половин чи навіть приварених четвертин.

Всі, хто займається перепродажем, – психологи, вони можуть людину налаштувати на покупку різними методами Якщо є клієнт і він має на приміті 5 машин, то 1-2 з них добрі. Нормальна машина з адекватною ціною продається за 1-2 дні, авто, що «висять» більше тижня, або в поганому стані, або ціна на них завищена.

МІСТО | 19


НА ПЕРІОД СВЯТ НОВА ВАРТІСТЬ 3 23.10. 2020 по 14. 01. 2021

11500 грн/м²

20 | МІСТО


МІСТО | 21


ЖИТТЯ

| ІСТОРІЇ З АТО

Схильний до непокори Наталя Мостова

Одного дня він так захотів на війну, що аж зміг перемогти себе. Потрапив одразу в гарячі точки, три місяці жив у лісі в землянці – і весь час напошепки. Коломийський боєць Андрій Спіров із позивним «Спірік» мусив вибирати: або стати невидимим, або мертвим.

22 | МІСТО


ЖИТТЯ

| ІСТОРІЇ З АТО

Воювати – це відповідальність Спорт, успішний бізнес, класні перспективи… Усе це багато років мав коломиянин Андрій Спіров. Аж поки не почав пиячити, доходило до того, що вже ноги відмовляли. «Так іноді буває в житті. Просто всередині щось ламається», – усміхається він. Все змінилося в 2014-му. Андрій захотів піти на війну, але для цього мусив забути про спиртне, бо ж сам добре розумів: воювати – це відповідальність, найперше за побратимів. І таки зробив це. По нинішній день навіть не дивиться у бік чарки.

Три місяці їхня рота ходила лісами. Жили в землянках, зверху натягували сітки – аби безпілотники не могли вичислити. За 600 метрів – сепарські позиції «Головне – визнати свою алкозалежність, – говорить Андрій. – І це найважче. Та й мотивацію я мав потужну. Можливо, це прозвучить банально чи пафосно, але я направду змалку дуже люблю Україну, точно знав, що ніколи не поїду працювати за кордон».

Страх потрохи затихає Андрій дуже хотів служити у батальйоні ім. Героя України генерала С. Кульчицького – там уже були всі його коломийські друзі. Він сам приїхав до військової частини в Києві, але не пройшов медкомісію через поганий зір. Та затятого чоловіка це не спинило – сказав, що не вступиться, поки вони щось не придумають, якщо треба буде, то ляже під воротами і не ворухнеться.

Командир знайшов рішення. Андрій написав розписку, що йде воювати під свою відповідальність. Потрапив одразу в гарячі точки: Станиця Луганська, Піски, Авдіївка. Був розвідником у спецназі, в роті спеціального призначення. До речі, аби туди потрапити, Андрій проходив спеціальні психологічні тести. Результат його самого здивував: схильний до непокори командирам. «У принципі десь так і було іноді, – усміхається боєць. – Траплялися випадки, коли я не хотів по-армійськи вітатися з вищим керівництвом. Точніше з «паркетними» начальниками, які ніколи не були на передовій. До прикладу, мій командир мав би сидіти в штабі, але був весь час з нами в окопах – з ним я залюбки вітався як належить». Три місяці їхня рота ходила лісами. Жили в землянках, зверху натягували сітки – аби безпілотники не могли вичислити. За 600 метрів – сепарські позиції. У будь-який момент могли перетнутися: ретельно висліджували одне одного. Небезпека аж зашкалювала фактично весь час. А хлопці ж приїхали ще необстріляні, не розуміли, коли йде загроза життю. МІСТО | 23


ЖИТТЯ

| ІСТОРІЇ З АТО І гострий зір там виявився не потрібним, лише добрі вуха: «Кілька метрів перед тобою кущі – і вже нічого не видно. Дуже швидко ми навчилися відрізняти, як їжак чалапає, як змія повзе, як пташка на кущ сіла. Кожен звук у лісі вивчили». Усі три місяці розмовляли тільки пошепки. Навіть по раціях не говорили. І сміятися навчилися безгучно. Адже там будь-який звук було чутно на сотні метрів. Під час другого походу за кілометрів 10-15 під ногами лише раз тріснула гілочка – хлопці швидко навчились правильно ходити. Або ти невидимий, або – мертвий.

Під час другого походу за кілометрів 10-15 під ногами лише раз тріснула гілочка – хлопці швидко навчились правильно ходити. Або ти невидимий, або – мертвий Раз на тиждень групами виїжджали по черзі на базу митися – от там уже могли собі вдосталь накричатися. Командир сміявся: «У лісі ви всі такі милі, дружні, а тут ніби з ланцюга зриваєтесь». «Найяскравіший спогад, коли куля пролетіла за міліметр від мого обличчя, – розповідає воїн. – Почув лише свист. Свист, який смердить смертю і… надією. Бо ж та куля, яку ти почув, – точно не твоя. Все, що свистить, – це повз тебе».

Рятував сміх

Перші кілька днів було морально дуже важко: постійно вибухали міни, гриміли обстріли. Але вже через тиждень Андрій міг спокійно балакати по телефону просто під час вибухів. Страх потроху затихав – людина до всього здатна звикнути. 24 | МІСТО

«Без страху теж не може бути. Хто не боїться, той або бреше, або дурень, – каже Спірік. – Були в нас геть безстрашні хлопці. Але вони першими лягали. Гаряча кров недоречна на війні. Там потрібні мудрість, внутрішній спокій і стратегічне мислення».

На передку боєць не забув про своє хобі, яке стало і віддушиною, і відновленням після важких боїв, – спорт. Навіть у лісі майстрував для хлопців турніки, бруси. Не було можливості ні зварювати, ні шуміти, тому робив усе з дерева, зв’язуючи шнурками. Такому «тихому» ремеслу швидко вчишся, коли хочеться жити. Спіров каже, що так, як на війні, ще ніколи не сміявся. Бо лише сміх і рятував від усього того жаху. Промзона була схожа на пекло, щоночі кожен думав, що вже не вернеться додому. «Взагалі вій-


ЖИТТЯ

на є своєрідним фільтром, тригером, вона показує, хто є хто, – говорить Андрій. – Війна хороших робить кращими, а поганих – ще гіршими». «Якось ми з побратимом, коломийським другом Андрієм Криштофовичем, у Станиці Луганській під час бойового завдання заговорили про життя, про майбутнє, – згадує воїн. – Я пожартував, що було б класно, якби мій син одружився з його донькою. Моєму синові на той час було близько 25 років, а його доньці ще й п’ятнадцяти не виповнилося. Тому Андрій так розлютився, що аж мало не вдарив мене. Але життя – така цікава штука… Через кілька років ми дізналися, що наші діти вже зустрічаються. Тепер ми – свати». До речі, Андріїв син теж воював. Коли Спірік уперше запропонував йому поїхати разом на війну, хлопець лиш здивовано глянув на батька – і на тому розмова закінчилася. А після першої ротації син сам зателефонував і сказав, що нарешті зрозумів головне – треба щось змінювати в державі. «Нічого більш радісного я ще ніколи не чув у своєму житті», – ділиться воїн.

Не припинив боротися

Спочатку на цивілці було трохи не по собі. На війні звик, що є чорне і є біле. А вдома все якось не так. Не знав, куди подітися. Навколо купа підлих зрадників, але з тим треба якось миритися. «Коли ти на могилі побратима клянешся, що його загибель не буде марною, то просто не маєш права опустити руки, – каже боєць. – Коли заплакана вдова побратима просить: «Хлопці, зробіть так, аби загибель мого чоловіка не була марною. Продовжіть

| ІСТОРІЇ З АТО

цю справу», то ти більше не поважатимеш сам себе, якщо спинишся і далі не боротимешся». Андрій не припинив боротися. Знову підписав контракт. Знову гарячі точки, але там вже можна було і кричати, і голосно сміятися. Загалом відслужив на війні три роки.

Андрій не припинив боротися. Знову підписав контракт. Знову гарячі точки, але там вже можна було і кричати, і голосно сміятися. Загалом відслужив на війні три роки З другої спроби Андрій уже легко адаптувався до мирного життя. Бо з’явилася мета – спортзала для ветеранів. «Я переконаний, що багато хлопців після демобілізації хотіли би продовжити займатися спортом, але не в цивільних фітнес-залах, – каже ветеран. – Ми разом із коломийськими побратимами хотіли створити для них емоційно комфортну атмосферу – щоб усі були на одній хвилі». Міська рада надала приміщення, а Андрій власноруч змайстрував усі тренажери, а це аж десяток. Віднедавна навіть започаткував свій бренд спортивних тренажерів. «Війна змінила мене, – замислено каже боєць. – Якщо раніше я жив суто заради своїх потреб і вигод, то тепер найперше хочеться бути корисним для суспільства, передавати знання молодому поколінню».

МІСТО | 25


ЖИТТЯ

| СТОСУНКИ

Поліаморність: мейнстрім чи панацея

Наталя Джулай

Поліаморія, або поліаморність – це система поглядів, у яких нормально мати стосунки з кількома партнерами одночасно. Зазвичай у поліаморів є правило: всі учасники мають знати про інших партнерів. Знайомитися з ними чи ні – питання вже індивідуальне.

26 | МІСТО


ЖИТТЯ

| СТОСУНКИ

рихильники вільних стосунків називають свої взаємини коханням майбутнього, яке дозволяє бути чесними з собою і своїми партнерами та водночас досліджувати себе у стосунках з іншими людьми. Поліаморія відома здавна, хоча не є надто поширеним явищем. За оцінками вчених, у США приблизно пів мільйона людей живуть у поліаморних стосунках. Деякі дослідники говорять навіть про 5-6%, а це близько 10-12 мільйонів людей. Щодо України таких даних поки немає. Доктор філософії, психолог-практик із Сан-Франциско Джері Д. Вейцман під час виступу на міжнародній конференції у Нью-Йорку перерахувала три варіанти поліаморних відносин. «У першому варіанті одні відносини мають перевагу над іншими. Таким чином, у постійну пару можуть бути включені додаткові партнери, яких розглядають як джерело додаткової радості та збагачення життя партнерів, – пояснив експерт. – Постійному партнеру приділяється більше уваги, тоді як в інших бачать лише тимчасових. У другому випадку кожен з партнерів є рівнозначним і його вага та цінність у стосунках так само рівна. А третій варіант – полісім’я: всі партнери проводять час разом, благополуччя всіх членів є важливим пріоритетом для кожного».

Ніякої зради

Іванофранківці Аня (волонтерка та громадська активістка) та Андрій (працює у сфері ІТ) зустрічаються вже два роки. Їй 19, йому 20. Спочатку їхні стосунки були традиційними 1+1, але одна розмова змінила все. «Я дуже свободолюбива, і мені важливо почуватися вільною. Так склалося, що, перебуваючи у стосунках з Андрієм, я познайомилася зі ще одним хлопцем, який мені дуже сподобався, – розповідає Аня. – Ми періодично бачились, гуляли разом, але мені на той час було незручно розповідати про це Андрієві. Я боялася нерозуміння. Хоча ми зустрічалися і у нас все було добре, думки розійтися з ним, щоб почати нові стосунки, не було. Ми цілувалися із цим новим хлопцем, нам було добре разом, і все йшло до сексу. Андрій відчував це, і одного дня ми нарешті

поговорили. Я розповіла, що хочу іншого, але це не заважає мені бути із ним також. Я запропонувала знайти компроміс». Андрій пояснює, що тоді відбулась довга розмова, у якій вони з дівчиною обговорили можливість поліаморних стосунків. Обоє зійшлися на тому, що так буде комфортно усім. Головне – відкрито про це говорити і не приховувати нічого.

У США приблизно пів мільйона людей живуть у поліаморних стосунках. Деякі дослідники говорять навіть про 5-6%, а це близько 10-12 мільйонів людей «До моменту, поки ми легалізували все, я підозрював Аню у зраді. Мені було боляче від того факту, що вона, ймовірно, може мати когось на стороні і приховує це, – зізнається хлопець. – Я почувався розбитим. Але після нашої розмови я перестав сприймати флірт, поцілунки та навіть секс як зраду. Ми відкриті та чесні одне перед одним, значить, ніякої зради немає. Для мене зрада – це про

брехню і підлість, а цього у наших стосунках немає». Аня вважає, що українське суспільство досить консервативне і ще не готове прийняти поліаморність, і вже відчула це на собі. «Жінки приховують поліаморні стосунки частіше, бо є такий міф, що чоловік – полігамний, а жінка – моногамна. А особливо галицька, – обурено підкреслює Аня. – Нібито чоловіку можна мати кількох жінок – і це норма, а жінка-берегиня має сидіти вдома і хотіти лише одного чоловіка. А подивиться на іншого – відразу курва. Мені подобається бути відкритою, але коли розповідаю комусь, що маю кількох хлопців, мене часто осуджують. Цей осуд говорить про те, наскільки наше суспільство забите стереотипами. Багато моїх друзів живуть за кордоном – у Польщі або Німеччині все набагато прогресивніше». Уже пів року стосунки Андрія й Ані тривають у новому форматі. «Додаткові» партнери є в обох. Переважно це нетривалі стосунки. Новим коханцям вони розповідають про свої «основні» стосунки не завжди. Пояснюють, що до обговорення доходить тоді, коли це не секс на одну ніч, а серйозні взаємини з емоційною прив’язаністю та почуттями. За їхніми словами, поліаморність в Івано-Франківську – досить поширене явище серед молоді, просто про це зрідка говорять вголос. МІСТО | 27


ЖИТТЯ

| СТОСУНКИ

Уже пів року стосунки Андрія й Ані тривають у новому форматі. «Додаткові» партнери є в обох. Переважно це нетривалі стосунки. Новим коханцям вони розповідають про свої «основні» стосунки не завжди

Одна любов на все життя

Зовсім протилежна позиція у Марійки (працює в ательє швачкою). Їй 20, і вона переконана, що одне життя дано на стосунки лише з одним партнером. «Я бережу себе і приймаю свою цнотливість з гордістю. Вважаю, що дівчина, яка поважає себе, просто не може мати кількох чоловіків, – впевнена Марійка. – Це можна порівняти із брудною білизною: для чого носити те, що носив до тебе хтось інший? Я вірю у Бога і знаю, що щасливий шлюб із одним чоловіком можливий. Я вірю в те, що в мене все буде саме так». Марійка зустрічалася лише з одним хлопцем протягом пів року. Він знайомий її сім’ї, разом вони відвідували релігійні зібрання. «Він поважав мою позицію і розумів, що наполягати чи тиснути на мене не варто. І я впевнена, що таких думок у нього і не було, – розповідає дівчина. – Ми зустрічалися кілька місяців, проводили час разом. З інтимного – цілувалися. Розлучилися не через те, що у нас не було сексу. Просто настав період, коли наші дороги розійшлися і ми виставили нові пріоритети. Мені дуже прикро від того, як багато зараз у світі розпусти і бруду. Пропаганда сексу всюди: у рекламі по телевізору, в інтернеті. Це те, що псує суспільство. Для мене статеві стосунки – це насамперед про любов і продовження роду, а не про задоволення тваринних інстинктів». Побудувати здорову та міцну сім’ю, не маючи статевих стосунків до весілля, цілком можливо, вважає Ігор Огданський, практикуючий психолог, супервізор, зовнішній консультант МБФ «Альянс громадського здоров’я». «Безперечно, можливо побудувати стосунки з однією людиною на все життя. Разом з тим, тут дуже багато факторів впливу: вік, стать, ризики для здоров’я, стосунки і ставлення до дошлюбного сексу 28 | МІСТО

у батьківській сім’ї, – пояснює він. – Один з основних факторів – здатність будувати здорові стосунки». А можливо, поліаморність – це щось нав’язане і штучно популяризоване? «Вільні стосунки – це в жодному разі не мейнстрім. Скоріше спосіб адаптації до умов сучасного життя та його викликів, – коментує психолог. – Коли говорять про поліаморію, мають на увазі насправді геть різні речі – це стосується кількості людей, залучених у стосунки, видів такої взаємодії, особливостей домовленостей тощо. Можливо, для окремих людей це пошук вирішення окремих питань екзистенційного характеру. Або спроба вирішити набуті в процесі життя проблеми і складнощі у побудові гармонійних, екологічних стосунків. Але не факт, що успішна».


ЖИТТЯ

Свобода чи криза?

Поліаморні стосунки не так вже й сильно відрізняються від класичних, адже проблеми і ризики для обох взаємин однакові. Будьякі взаємини потребують того, щоб їх будували, підтримували, розвивали. «Жодні стосунки не позбавляють від складнощів. У поліаморних більше зв’язків. Це як розширена сім’я з багатьма дітьми і родичами – кожен бере на себе якусь функцію в цій системі, – говорить психолог Ігор Огданський. – Поки всі на своїх місцях і виконують свої функції, система у рівновазі. Все одно ключова одиниця стосунків – це пара, або діада. Тобто що більше людей в одній системі, то більше діад. З цього огляду поліаморія видається значно складнішою, ніж класичні стосунки, коли тільки одна пара».

Розчарування, завершення стосунків, конфлікти, ревнощі – це ті ризики, які можливі у будь-яких стосунках. Адже це те, від чого застрахуватися неможливо За словами Ігоря Огданського, пошук нових форм стосунків є свідченням кризи – і неважливо, чи мова йде про поліаморні стосунки, чи про звичні для більшості. «У сучасному світі психологи і соціологи кажуть про кризу сім’ї як суспільного феномену. Потребу

| СТОСУНКИ

в близьких довірливих стосунках ніхто не скасовував, а умови життя змінилися, – резюмує психолог. – Наприклад, зараз практично нема потреби для пари жити разом все життя, щоб вижити і виростити потомство. А потреба у стосунках є. Тому людство вимушено шукає «хорошу форму» для реалізації своїх потреб і це питання системне». Одне з сучасних досліджень показує, що щастя у стосунках найбільше залежить від п’яти ключових факторів: 1) як сильно, на мою думку, мій партнер переймається нашими стосунками; 2) чи я тішуся, що мій партнер у мене є; 3) рівень сексуального задоволення у стосунках; 4) відчуття, що й партнер у стосунках почувається щасливо; 5) частота та види конфліктів. А чи щасливі ви у стосунках?

Розчарування, завершення стосунків, конфлікти, ревнощі – це ті ризики, які можливі у будь-яких стосунках. Адже це те, від чого застрахуватися неможливо. «Поліаморія – не панацея, як і моногамія, – додає психолог. – Питання в якості стосунків – наскільки вони здорові. Мова йде про здатність будувати довірливі, безпечні стосунки, про вміння вирішувати проблеми та проживати кризи, уміння витримувати напругу, тривогу тощо. А основою будь-якої взаємодії є діалог, тобто взаємодія між двома, в парі».

МІСТО | 29


ЖИТТЯ

| БЕЗСОВІСНА ПРОВОКАЦІЯ

«ХОЧУ СЕКСУ» в центрі міста

Наталя Джулай

Що було б, якби люди відкрито заявляли усім про те, чого хочуть? От ідеш вулицею і кажеш якомусь незнайомцю: «Я хочу з тобою поговорити, мені самотньо, постій трохи зі мною». Як реагували б перехожі на таку нетактовну щирість? Пройшли б повз, посміялися б чи зупинились би, щоб вислухати?

30 | МІСТО


ЖИТТЯ

| БЕЗСОВІСНА ПРОВОКАЦІЯ

люблю спостерігати за поведінкою людей, а особливо, коли їх багато. Навіть якщо вони не спілкуються між собою, але перебувають поруч, їх щось поєднує. Соціум – як злагоджений механізм, і кожен ніби стає частиною якогось процесу з власними правилами, стереотипами і часто передбачуваними реакціями. Досліджувати ці реакції цікаво, як і власні відчуття. Тому я вирішила влаштувати провокацію у центрі міста, щоб поспостерігати за людьми і за власними відчуттями. Одягаю жовту дублянку, щоб привернути увагу перехожих, адже взимку на вулицях всі переважно у чорному чи сірому. Спробую висловити те, чого я нібито хочу. Аби бути максимально помітною у натовпі і подати свій меседж якомога зрозуміліше, напишу його прямо на табличці. Беру дощечку з дитячого магазину, маркер – набір для провокатора готовий. Я писатиму на своїй табличці про те, чого може хотіти людина, і вішатиму її просто на себе. Як зреагують люди?

Я забуваю про своїх колег-папараці, налаштовуюсь на засмучений образ із очима «ну дайте». Подумки повторюю собі, що я голодна, хочу їсти. Дивлюсь людям в очі та надсилаю їм ментально свій біль. Насправді ж коли я дійсно голодна, то дуже зла, навіть агресивна. Але в цій ситуації маю викликати лише співчуття, тому стараюсь мовчазно просити про допомогу і дивлюсь незнайомцям прямо в очі.

Так буває в житті Люди поглядають на мене, на дощечку з написом «ХОЧУ ЇСТИ». Я читаю в їхніх очах спантеличення, здивування, хтось різко відводить погляд і прискорює ходу. Хтось, навпаки, сповільнюється, озирається Беру свій головний реквізит – дощечку, у якій вдома просвердлила дві дірочки, щоб зав’язати мотузку. Адже напис на табличці має бути помітним, тому довелось придумати, як гарно повісити її на груди. Перша локація для мого експерименту – найлюдніше місце Івано-Франківська – Стометрівка. Пишу на дощечці великими літерами «ХОЧУ ЇСТИ» і стаю з нею біля стоматологічної поліклініки, потік людей тут добрячий навіть у будній день. Мої колегиоператори розходяться у різні сторони: один сідає на лавку, приховавши відеокамеру. Другий стає з протилежного боку, біля офісних приміщень, нібито когось чекає, – і періодично непомітно робить фото для журналу.

Люди поглядають на мене, на дощечку з написом «ХОЧУ ЇСТИ». Я читаю в їхніх очах спантеличення, здивування, хтось різко відводить погляд і прискорює ходу. Хтось, навпаки, сповільнюється, озирається. Надворі мороз, просто стояти не дуже виходить. Тому я періодично пострибую, ходжу туди-сюди, щоб не задубіти. Помічаю, що жінка пройшла повз мене, зупинилась, ніби вагається. Витягає гаманець, але передумує і йде далі. Проходять хлопці, один з них мимохідь читає вголос напис на моїй табличці. В цей момент мені здалось, що жоден з перехожих не дасть мені ніякої їжі чи грошей. Я навіть подумала, що треба було одягнути щось простіше, скромніше, щоб не виникало дисонансу. І тут якраз до мене підходить чоловік років десь 40, з сумними блакитними очима. — Я перепрошую... Якщо є проблема – будь ласка... І простягає мені 50 гривень. Встигаю лише сказати «дякую», і він швидко іде. Після цього люди просто масово почали нести мені гроші. Чоловіки, жінки, старші люди – по 10, 20, 50, 100 гривень... Якщо чесно, я не чекала такого ажіотажу. Ледь поспівала запихати гроші у кишеню і дякувати людям. Не встигала навіть роздивитись обличчя цих незнайомців: вони мовчки давали гроші і швидко йшли далі – кожен у своїх справах. МІСТО | 31


ЖИТТЯ

| БЕЗСОВІСНА ПРОВОКАЦІЯ Зупиняються біля мене. — Що ти, донечко, хочеш їсти? – звертається одна з них до мене. Киваю ствердно головою. — Дай їй булочку, – каже інша жіночка до неї. Та витягає з великого пакета свіжу булочку у поліетилені і віддає мені. — А чого ти не маєш що їсти, рибко? – продовжує говорити зі мною жіночка. — Так буває в житті… – відповідаю. — А де живеш? У Франківську? — Так, – кажу. — А з ким живеш? – питає жіночка. — Сама. — Без мами і тата? — Так. — Але маєш де жити?

Підсумок: 312 гривень, гаряча кава і свіжа випічка. Пів години на морозі – і непоганий заробіток. Ідемо з операторами на наступну локацію, дорогою вирішую віддати все, що зібрала, безпритульним

— Маю, дякую вам... Стільки співчуття було в очах тієї жінки, що аж зачепило мене. Якось навіть незручно стало. Адже насправді я зовсім не голодна… Але дотримуюсь образу, продовжую свій експеримент. Людей доволі багато, я трохи розгубилася після останнього діалогу, стою з тією булочкою… До мене підходить молода жінка, зупиняється. Віддає свою каву, яку щойно купила. Дякую їй та завершую першу частину експерименту. Підсумок: 312 гривень, гаряча кава і свіжа випічка. Пів години на морозі – і непоганий заробіток. Ідемо з операторами на наступну локацію, дорогою вирішую віддати все, що зібрала, безпритульним. Пощастило, що саме у той час благодійники «Карітасу» роздавали безкоштовні обіди на вулиці. Тож віддала одному чоловікові те, що назбирала на Стометрівці.

Могла би й заробити! Якоїсь миті я подумала, що гроші зараз почнуть випадати з моєї кишені… Ось чому вуличні музиканти ставлять перед собою капелюха – треба було думати наперед, куди гроші збирати. Якщо відверто, я не сподівалася, що мені просто почнуть платити за моє «хочу їсти». Я чомусь 32 | МІСТО

налаштувалась на негатив типу: «Молода, здорова, йди звідси». А люди, виявляється, не такі вже й передбачувані. Повільно ідуть дві жінки, на вигляд їм за 60. Такі класичні тітоньки-щебетухи, від яких віє теплом. Мабуть, колишні однокласниці, чомусь подумала я.

А якщо прямо просити грошей? Обираю локацію біля катедрального собору, пишу на своїй табличці «ХОЧУ ГРОШЕЙ». Стояти все важче, адже надворі дуже холодно. Я ще й без рукавиць, добре хоч у шапці. Іде жінка, сміється. — Це флешмоб? Дати вам дєнєг? Скільки треба? – продовжує сміятись. Дає мені 20 гривень і додає: – Це на каву.


ЖИТТЯ

| БЕЗСОВІСНА ПРОВОКАЦІЯ

— Просто не маю грошей, – відповідаю йому. — Треба працювати йти. — А якщо не можу заробити стільки, скільки хочу? Чоловіки, розмовляючи між собою, пішли. Пів години минали дуже повільно, я вже геть замерзла. Вирішую звертатись до людей з питанням: «У вас не буде кілька гривень?». І нарешті посипався негатив: «Грошей вона хоче, на роботу іди!», «Я теж хочу грошей!», «Стоїть просить… здорова!», «Молода, могла би й заробити!». Додаємо до цих слів осуд в очах, зверхність, криві посмішки – таке собі комбо, не для чутливих.

Прохання поїсти викликає у перехожих значно більше співчуття, ніж прямі слова «Хочу грошей». Адже в першій частині експерименту я «заробила» понад 300 гривень, каву та булочку, а тут всього 20 гривень за пів години

Виявилось, що прохання поїсти викликає у перехожих значно більше співчуття, ніж прямі слова «Хочу грошей». Адже в першій частині експерименту я «заробила» понад 300 гривень, каву та булочку, а тут всього 20 гривень за пів години. Гроші знову ж віддаю безпритульному.

Стою ще кілька хвилин, неквапом ідуть двоє чоловіків – з вигляду десь по 35 років. — Як це розуміти? – питає у мене один з них. Впізнаю у його руках контейнер з благодійним обідом від «Карітасу».

МІСТО | 33


ЖИТТЯ

| БЕЗСОВІСНА ПРОВОКАЦІЯ

Сексу не бажаєте? Якщо вже вийшла у центр міста провокувати людей, то напишу на дощечці те, про що не заведено говорити. Ой, що буде! Третя частина мого експерименту – «ХОЧУ СЕКСУ». Такого в центрі міста перехожим точно ще не пропонували. Стаю неподалік центрального фонтана, у скверику. Знову пів години – час пішов. Першими реагують дівчата – голосно регочуть, прочитавши напис на мені. Ідуть ще дві дівчини. Одна з них каже: «Оце тєма!». Звучало, ніби я підкинула їй гарну ідею… Після цього пішла хвиля ігнору. Людей багато, дивляться на мене, на табличку, що висить на грудях, і відводять погляд. А мені нудно і холодно! Тому додаю трохи слів. — Хлопці, не хочете сексу? – питаю в незнайомців. — Нє, дякую, – відповідають мені. Обираю старшого чоловіка, підходжу ближче. — Не хочете сексу? — Не дуже, – відповідає він і йде. До мене підходить хлопець, на вигляд йому не більше 20. В руках мобільний телефон, знімає мене на відео. — Добрий день, а вас можна знімати? – питає він. – Це у вас акція чи такий вияв бажання? — Знімати не можна, а говорити зі мною можна. Ви хочете сексом зайнятись? — Так, – відповідає він. — Добре, – погоджуюсь я. — Куда? — Не знаю, придумайте. 34 | МІСТО

— Ви дійсно хочете сексом зайнятись? – перепитує він. — Так. — Цікаво… Це класно. Просто дивно. — А що дивного у цьому? — Нічого, просто незвично. Маєте інстаграм? Або номер телефону дайте… — Для чого? Я хочу сексом просто зараз займатися. Тут ми почали вирішувати, куди саме можна піти, щоб зробити «це». Він не міг нічого придумати, і я запропонувала туалет у якомусь закладі – перше, що в голову збрело. Але нам не дали договорити: підійшли двоє хлопців, вже трохи старших – років 25-30, припускаю.


ЖИТТЯ

— Добрий день. Я хотів поцікавитися, що це таке. — Я хочу зайнятися сексом, – відповідаю хлопцеві. — Чому взагалі отак? У такий спосіб? — Виникла в мене така ідея, і я не знаю, як по-іншому це зробити, бо хочу зараз. — А як це зробити? — От мені цікаво, чи зможу я це зробити зараз. — Ви все зможете зробити, я вам серйозно кажу. Ви мені подарували «чьоткі» емоції, бо я вже всміхаюся. Що ви від цього очікуєте? — Я хочу сексу і очікую сексу.

Іде високий чоловік. Підходжу до нього: — Ви не хочете сексу? — Бл*дь, іди на…, – визвірився він, стиснувши кулаки, ще й показово плюнув убік. Десь таку ходу я бачила раніше – перед тим, як комусь летів кулак у голову… В цей момент мені стало трохи страшно. Згадала, що сьогодні я у лінзах, а не в окулярах, – хоч це добре. На щастя, той чоловік не повертався і пішов зі своїми кулаками геть. Після цього до мене підійшов старенький дідусь. — Ти справді хочеш сексу? — Так.

| БЕЗСОВІСНА ПРОВОКАЦІЯ

— Молодець! Треба жити. — А це погано? — Та чого? Це найкраще, що в житті є. У Японії член носять на плечах... А наші … Ех… Дідусь ще спитав, скільки мені років, додав, що на вигляд 17, і пішов. Вдячна, що хоч настрій мені підняв! Ось і завершився мій експеримент, багатий на емоції – як мої, так і перехожих. Це було цікаво і незвично, чимось навіть корисно та повчально. Нехай отримала трохи осуду і ненормативної лексики на свою адресу, але хоч по голові не дістала – і те добре. А ще… Дякую незнайомцям за кожну гривню, за каву і булочку.

— Я перший раз таке бачу, і ви максимально «матьора дєвушка», яку я бачив. Ви не соромитеся цього, і це дуже круто. Обміняємось номерами? — Ні, я хочу зараз сексом зайнятися. — Окей, пішли. — Але був ще один кандидат… Згадую про першого хлопця, який погодився на секс і стояв поруч, поки я говорила з двома новими. — Поїхали до мене, на Бандери. Ми пішли до стоянки таксі. Незнайомець попросив, щоб я зняла свою табличку. — От ви так ідете, а раптом ще хтось захоче. — Ви хочете, щоб я сексом займалась лише з вами? — Так. Як же це круто! Ви зараз даруєте мені максимальну кількість емоцій, яка тільки може бути!

Ми пішли до стоянки таксі. Незнайомець попросив, щоб я зняла свою табличку: от ви так ідете, а раптом ще хтось захоче. Ми познайомилися – хлопця звати Валік. Тут довелося сказати йому правду, що я журналістка і нас знімають камери. Сексу не буде! Повертаюсь до колег-операторів і продовжую провокацію. Отримала кілька відмов. Пропонувала вже з розпачу навіть дівчині-іноземці… МІСТО | 35


ПРОЄКТ

| НА ПЕНСІЇ

«БА і ДІ»: коли старіти не страшно Наталя Мостова

Франківські пенсіонери ГО «БА І ДІ КЛУБ» ще рік тому відкрили свій соціальний бізнес. Вони зруйнували стереотипи про дідусів і бабусь, які лиш скаржаться на життя і геть не хочуть розвиватися. Тепер ці пенсіонери-фрілансери не лише реалізовуються в соціумі, але й тямлять в ІТ-технологіях, психології, мистецтві і педагогіці.

36 | МІСТО


ПРОЄКТ

«А зі старого що взяти?»

«Весь тягар кризи пенсійного віку я пережила на собі, зараз що ближче до пенсії, то сильніше переживаєш за майбутнє, – каже співзасновниця ГО «БА І ДІ КЛУБ» 62-річна Галина Плотницька. – Крім того, що пенсії мізерні, ще й не завжди стаж офіційно підтверджений. Але навіть не це найгірше. Людина почувається покинутою і незайнятою. Друзі і знайомі відходять. У дітей своє життя – «мамо, не втручайся» або «діду, ти своє вже відкерував». Соціум теж відштовхує – там хочуть молодих, гнучких і прогресивних. А зі старого що взяти? Принаймні так думає більшість». Окрім цього, процвітає стереотип, мовляв, типова бабуся – це завжди всім незадоволена жінка, яка цілими днями відсиджується на лавці коло свого дому, лузає насіння і пліткує про сусідів та політику. Або ж жінка, яка просто

спокійно доживає собі, в кращому випадку ще й при цьому має сили піклуватися про внуків чи ходити на дачу трохи попорпатися в землі. «Звісно, цей стереотип не зовсім безпідставний, – продовжує Галина Плотницька. – Навіть молоді не завжди хочуть працювати над собою, розвиватися, що вже казати про зрілих людей. Але часи стрімко змінюються, особливо тепер – шаленими темпами. І треба до цього адаптовуватися, принаймні намагатися. Часи міняються, і завдання – теж. Якщо колись панували такі умови, що головним було просто вижити, то тепер настала абсолютно інша ера – кожен має еволюціонувати і розвиватися. Без цього нікуди – пропадеш. Але саме нашому поколінню найскладніше, адже треба перелаштуватися зі свого закостенілого світогляду на геть інший. Має змінитися вся парадигма життя. Не кожен готовий, не кожен хоче».

| НА ПЕНСІЇ

Ба-фрілансер може забрати вашу дитину зі школи, відвести її додому, прослідкувати, щоб вона поїла, допомогти з уроками та відвести на гурток У Франківську рік тому знайшлися ті, котрі хочуть, об’єдналися в активну спільноту «БА І ДІ КЛУБ» і зважилися на соціальне підприємництво. Ба-фрілансер може забрати вашу дитину зі школи, відвести її додому, прослідкувати, щоб вона поїла, допомогти з уроками та відвести на гурток. Вона може піти за покупками, приготувати вечерю, зробити легке прибирання, вигуляти та погодувати домашніх улюбленців. Ді-фрілансер, крім того всього, що може зробити Ба, також здатен виконати дрібний ремонт, прослідкувати за майстрами під час ремонту, подивитися за господаркою, навчити вашого сина допомагати бабусі чи мамі, навчити чоловічих справ, зрештою, просто сходити з ним на футбол і поговорити на всілякі хлопчачі теми. МІСТО | 37


ПРОЄКТ

| НА ПЕНСІЇ

Також фрілансери «БА І ДІ КЛУБ» можуть бути компаньйонами для ваших дуже стареньких батьків чи інших самотніх родичів. Окрім цього, можуть запропонувати супровід для людей з інвалідністю. Все це коштує трохи нижче ринкової ціни. Але на час карантину пенсіонери клубу поки більше вчаться: мотиваційні тренінги, ділові ігри, творчі майстер-класи, вебінари з психології і педагогічної майстерності, інформаційна грамотність і багато іншого.

«Я живу тим»

Співзасновниця організації Галина Плотницька свого часу трохи працювала вчителькою, потім пішла в рекламну сферу, але завжди мала потяг і хист до нових починань, не боялася ініціативи і відповідальності – розкрутила не один проєкт.

нарешті навчилася робити те, що давно хотіла, – створити сайт. І навіть чітко знала, для чого. Жінка довгий час виношувала задум заснувати спільноту, де б такі самі пенсіонери могли реалізуватися і бути корисними для людей. Далі був конкурс на найкращу ідею для соціального підприємництва. З-поміж багатьох учасників пані Галина була найстарша, і саме їй аплодували найдужче. Задум надихнув усіх – жінка виграла навчальний бізнес-курс і фінансування сайту. «Дивлячись на вас, нам не страшно старіти», – сказали їй потім молоді учасники. «Просто я живу тим, про що говорила під час своєї презентації, – усміхається пані Галина. – Все пройшла на власному досвіді і давно вимріяла кожну деталь такого особливого бізнесу, як соціальна реалізація пенсіонерів. І головне, що я сліпо вірила в свою ідею клубу бабусь і дідусів: аби вони могли збиратися, вчитися, передавати свій досвід, допомагати тим, кому це треба... Виходило, що я захищаю свій проєкт перед аудиторією, але насправді виступила мотиваційним спікером».

Виходить бомба

На перше засідання клубу прийшло тільки четверо людей. Тепер їх аж кілька десятків. Кожен – цікавий та унікальний. А потім мусила випасти з соціального життя – так сталося, що весь час треба було присвятити родині і домашнім справам. А далі пенсія і депресія. Однак вік не вплинув на характер – підприємницький запал тільки посилився. Галина пішла вчитися в школу соціального бізнесу, долучилася до курсів з програмування і 38 | МІСТО

Ба Віра ранок починає із зарядки, цікавиться психологією, знає сотні рецептів, сама розробляє і створює одяг та аксесуари. Ба Люда – вегетаріанка. Рецепти і поради шукає не в інтернеті, а в аюрведі. Її навіть запрошують скласти меню та приготувати страви на різні вегетаріанські вечірки. Ба Оксана любить подорожува-

ти, з усіх мандрівок привозить цікаві камінці, вчить польську мову, деякий час сама виготовляла парфуми, підбирала різні аромокомпозиції, створила серію м’яких іграшок, сплетених спицями. Ба Люба – сертифікована масажистка, зараз закінчує навчання з косметології, часто відвідує творчі майстер-класи, малює по склу, співає, танцює, ходить у гори.

На перше засідання клубу прийшло тільки четверо людей. Тепер їх аж кілька десятків. Кожен – цікавий та унікальний Зараз Галина Плотницька має нову ідею, як працевлаштувати пенсіонерів. Чи не кожен із них є експертом у певній галузі. Підприємцям буде вигідно взяти таку людину на роботу, не витрачаючи захмарні гроші на зарплати, які довелося б виділяти для молодих фахівців. Ось-ось жінка хоче почати перемовини. «Ще один стереотип, мовляв, молодий спеціаліст працює краще, бо гнучкий, швидкий і легко вчиться, – говорить вона. – Роботодавці часто кажуть, що їм зручніше взяти геть недосвідченого працівника і навчити «під себе». Тим не менше, американські вчені дослідили: коли люди старшого віку навчаються нових технологій, вони працюють у рази ефективніше, ніж молоді. Чому? Бо мають напрацьовані свої підходи, які слугують чудовим фундаментом для новаційних напрямків. У підсумку виходить бомба».


вул. Галицька, 25, ТЦ «Яблуко» (0342) 75 20 12, (067) 344 67 13 Фортечний провулок

На фото: Наталія Садова Фото: Дмитро Садовий

галерея «Бастіон» (0342) 75 23 30, (050) 581 44 23

МІСТО | 39


БІЗНЕС

| МОЖЛИВОСТІ

Оксана Мельник

Усі в інстаграм, або Чи є продаж через цю соцмережу панацеєю для бізнесу В останні роки популярність мережі «Інстаграм» лише зростає, блогери заробляють мільйони, кількість успішних бізнес-кейсів збільшується. Відповідно кожен бізнесмен задумується, чому він ще не там і чому не заробив всіх своїх мільйонів.

40 | МІСТО


БІЗНЕС

| МОЖЛИВОСТІ

очну з того, що інстаграм таки дає можливість здійснювати успішні продажі, виходити на нові ринки, знаходити нових клієнтів. Проте потрібно розуміти, що це лише один з можливих каналів взаємодії із клієнтом чи майданчик для продажу. Ідеалізують цю мережу, бо численні школи з СММ переконують, що бізнесу просто необхідно там бути. Проте це рішення має прийняти для себе кожен підприємець, опираючись на обґрунтовані цифри та потреби своєї справи. Інстаграм – далеко не безкоштовний ресурс. Ця мережа дуже комерціалізована. Навіть якщо сторінка бізнесу повністю готова продавати, щоб знайти свого споживача, потрібно вкладати кошти в офіційну рекламу мережі (таргетинг) або оплачувати послуги блогерам. Тут витрати можуть бути різними. Потрібно постійно тестити різні платні форми комунікації, щоб визначити, що дійсно працює і куди вкладати кошти на постійній основі (таргетинг, блогери). Та для того, щоб сторінка продавала, її потрібно підготувати. Прописати стратегію, зробити якісні фото, написати текст. В інстаграмі дуже важлививою є візуальна складова. Светрик, розстелений на столику, ніхто вже не купить (дорого). Щоб його продати, в нього потрібно одягти красиву дівчину у повній «бойовій» готовності (макіяж, зачіска, манікюр, аксесуари), зробити професійні фото, створивши відповідну атмосферу. Тобто для підготовки контенту також потрібні витрати. Написання текстів, вичитування – теж оплачувана робота. І дуже важливо – продавець, який відповідатиме клієнтам у дірект протягом перших 15 хвилин, інакше вони підуть до іншого магазину.

Якщо створити привабливу сторінку, підібрати кваліфікованих продавців, вкласти кошти, реалізація через інстаграм матиме сенс. Навіть більше скажу, цей канал продажу буде прибутковим, бо зараз не всі бізнеси заморочуються над вищеперерахованим. Якщо пошукати в інстаграмі продавців якогось певного товару, то зі 100 пропозицій буде 5-10 дійсно якісно і продумано представлених. А це невелика конкуренція. Тому рекомендую знайти найкращих у своїй сфері, подивитися, як вони працюють, пройти за маршрутом їхніх клієнтів. Розробити свою унікальну пропозицію, торгову марку, визначити ціну і почати підкорювати інстаграм.

Не інстаграмом єдиним

Єдиний канал продажу своєї продукції чи послуг через цю мережу доцільно мати інтернет-магазинам або бізнесам, які тільки виходять на ринок і можуть покрити витрати лише для одного каналу взаємодії з покупцями. МІСТО | 41


БІЗНЕС

| МОЖЛИВОСТІ

серед 45 осіб активними користувачами соцмереж є не більше як 10! Тому, обмежуючи свою роботу виключно однією мережею, ви автоматично звужуєте коло своїх потенційних покупців. Особам, які розкручують особистий бренд на місцевому рівні (бізнесмени, журналісти, психологи, співаки, політики, громадські діячі тощо), також не варто зациклюватись виключно на інстаграмі. У свою комунікацію зі споживачем варто включити фейсбук, новинні сайти, радіо, телебачення, друковані журнали та газети. Ці традиційні канали дають ширше охоплення аудиторії та високий рівень довіри до особистості.

Хто має вести інстаграм в компанії?

Всім іншим я таки рекомендую не забувати і про традиційні моделі комунікації та продажу. Адже не всі 100% ваших потенційних клієнтів є користувачами інстаграму. На жаль, статистики точної не можу навести, але за власними спостереженнями скажу, що частина платоспроможної аудиторії (підприємці, керівники і працівники держустанов), яка за останні 5 років активно освоїла фейсбук, ще зовсім не дійшла до інстаграму. І якщо ваші товари потенційно мали би продаватися цим людям, то через мережу «Інстаграм» вони не мають шансів дізнатися про вас. Моє власне опитування серед високооплачуваних працівників нашої компанії (юристи, бухгалтери, менеджери з продажу, інженери, керівники підрозділів) показало, що 42 | МІСТО

Рекомендую взяти в штат власного сммменеджера, який буде в темі бізнесу, знатиме споживача, який зможе гнучко реагувати на будьякі зміни. Важливо, щоб він був маркетологом, а не просто пройшов тижневі курси. Робота такого працівника обійдеться дешевше для фірми і буде результативнішою. Звертатись до послуг СММагентств може бути доцільно, якщо ваш проєкт короткотерміновий, якщо сторінка націлена на створення іміджу та репутації компанії, але не на щоденний продаж. З власного досвіду скажу, що в нашому регіоні важко знайти СММ-компанію, яка за ваші гроші зробить вам якісну та ефективну роботу. Адже для бізнесу потрібний результат з продажу, а не просто красиві котики на сторінці. Також часто трапляються фірми, в яких всі займаються веденням сторінки. Це погано, бо де сім няньок – всім відомо, що з дитиною. За веденням сторінки має бути закріплена одна відповідальна особа. Всі інші можуть вносити пропозиції, генерувати ідеї, обговорювати. Йдучи в інстаграм за продажами, потрібно розуміти, що тільки реальні люди будуть приносити доходи фірмі. Інший бік популярності мережі


БІЗНЕС

полягає в тому, що є багато осіб, які заробляють на наївності та неосвіченості користувачів. Накручування штучних підписників (ботів), чати активності, масфоловінг, GIVEAWAY – це не працює на бізнес. Це гроші на вітер. Це один з методів прихованого шахрайства. До речі, сам інстаграм намагається з цим боротися, адже заробляє не він, а незрозуміло хто, ще й обходячи оподаткування. Великі блоги перестали робити такі розіграші на своїх сторінках, а створюють додаткові, бо мережа може заблокувати або ж зовсім видалити сторінку. Були і такі випадки. Інстаграм створений на основі штучного інтелекту, в нього прописані спеціальні алгоритми, які постійно здійснюють вимірювання статистики сторінки. І саме це важливо, а не штучно нагнані неіснуючі підписники.

Основні показники

Тижневе охоплення профілю – кількість унікальних акаунтів, які побачили публікацію впродовж тижня. Цей показник враховує охоплення постів та сторіс. Бажано, щоб охоплення було від 60% аудиторії. Як рахувати? (тижневе охоплення)/ (кількість підписників) х 100% Покази – скільки разів бачили ваш контент. Що більше публікацій, то більший буде цей показник. Тому він не є ключовим. Це потрібно розуміти при замовленні реклами у блогера. Охоплення публікації – кількість унікальних користувачів, які її побачили. Оптимальний показник 20-25%. Як рахувати? (охоплення посту)/(кількість підписників) х 100%. За кількістю лайків, коментарів, збережень, репостів розраховується рівень залучення. Як рахувати? [(лайки)+(коментарі)+(збереження)+(репости)]/ (кількість підписників) х 100%

| МОЖЛИВОСТІ

Норма для комерційних акаунтів: • до 1000 підписників ~ 5% • від 1000 до 15000 ~ 2-3% • більше як 15000 ~ 1-2% Норма для експертних акаунтів: • до 1000 підписників ~ 8-10% • від 1000 до 50000 ~ 5-7% • більше як 50000 ~ 3-5% Норма для особистих акаунтів (блогерів): • до 1000 підписників ~15% • від 1000 до 10000 ~ 10-12% • більше як 10000 ~ 5-7% Власне, коли показники сторінки негативні, коли йде масова відписка після розіграшів, інстаграм сприймає це так, що сторінка не цікава користувачам мережі. І починає додатково зменшувати охоплення. Тобто все менше користувачів бачать публікації стрінки. Саме так зчитуються показники акаунта, і ніхто не дивиться на якість контенту. Різного роду накручування лайків, збільшення кількості ботів на сторінці приводять тільки до погіршення статистики.

ВИСНОВКИ Інстаграм – один з каналів просування і продажів, а не єдиний. Продавати через інстаграм можна, якщо там є цільова аудиторія. Інстаграм дає можливість виходити за географічні межі ринку. Інстаграм підтримує чесні правила гри. Для отримання прибутків потрібно вкладати кошти в контент та легальні способи реклами. Інстаграм – хороший майданчик з відносно низькою конкуренцією. Інстаграм вимагає певних знань та досвіду.

МІСТО | 43


44 | МІСТО


МІСТО | 45


КУЛЬТУРА

| ВОКАЛ

На шляху до зіркового олімпу Юна, запальна, невтомна і щира. Вона вірить, що успіх не дається легко, і готова працювати над втіленням своєї мрії стільки, скільки буде треба. Не боїться хейтерів і точно знає: їй є що дати публіці. Про те, коли відчула покликання співати на великій сцені, що ховає між рядків своїх пісень і якого творчого сюрпризу чекати в новому році, говоримо з вихованкою продюсерського центру «Star Тeam», переможницею всеукраїнських та міжнародних вокальних конкурсів, франківською співачкою TAYNA. Наталія Лозовик Таню, не так давно проєкту TAYNA виповнився рік. Яким він видався? Чи все вдалося із задуманого? З кожним новим кліпом емоцій стає все більше. І радості теж. Рік був складним. Було багато роботи, від ранку до ночі на репетиціях, заняттях... Але результат того вартий. А з чого все почалося? Як «народилася» TAYNA? Я співала і до проєкту TAYNA. А коли точно вирішила, що хочу бути співачкою, ми вигадали псевдонім, почали серйозно працювати над піснями, кліпами – все закрутилося і вилилося у те, що є. Але ж це було не одномоментне рішення? Ні, звісно. Мене мама тисячу разів перепитувала, чи я дійсно готова, чи точно впевнена, чи справді бачу себе в цьому. Довго думали, довго вагалися, чи варто за це братися. Але, зрештою, мрія перемогла. Вирішили – пробуємо. І ось уже рік працюємо. Але ж ти розумієш, що кар’єра співачки, особливо якщо вона починається не в столиці, а в малому місті, – це не суцільні перемоги та успіх, бувають і невдачі… Так. Я прекрасно усвідомлюю, що це важка праця. І аби досягти успіху, треба не сидіти склавши руки. Це командна гра, і тут теж буває по-різному. У кожного своє бачення, а звідси багато суперечок стосовно образів чи пісень. Але я розумію: якщо буду впевнено йти до своєї мети, через кілька років можу збирати стадіони. І озираючись на рік, що минув, бачу, що дійсно зроблено вчимало. А ще бути зіркою фактично означає позбавити себе особистого часу… Так. Його стало ще менше, відколи почала більше працювати. Курси з вокалу, акторської майстерності, навчання… Вільного часу практично немає. Відпочинок хіба на вихідних, та й то лише в неділю. А як рідні поставилися до такого вибору? Підтримали чи переконували, що тобі цього не треба? Такого, щоб мама була цілком проти, не було. Але коли я вже почала серйозно цим займатися, коли стала працювати над собою увесь час, вона зрозуміла мене і сказала: все-таки ти будеш співачкою! 46 | МІСТО


КУЛЬТУРА

| ВОКАЛ

чому власне така колаборація, чому Тьома Паучек і про що пісня? Я давно хотіла записати пісню з кимось, а коли познайомилася з Тьомою, ми обоє відчули, що можемо створити разом щось класне. Пісня «CRUSH», кажу зразу, не про любов (сміється). Всі питають, але ні. Вона про те, що ми одне для одного кумири, друзі, ми жартуємо, дуркуємо, веселимося. Та найголовніше – ми хотіли створити українську пісню, популяризувати її. Щоб на відомих платформах звучало ще більше нашого, вітчизняного продукту. Пісня таки потрапила в ротацію багатьох радіостанцій, її транслювали на М2 – це перша серйозна перемога? Так, я вперше потрапила на М2, канал, який я сама переглядаю. І ось тут моя пісня. Це було дуже неочікувано. І надзвичайно хвилююче. У кожної відомої зірки є свій стиль та образ. Чи визначилася вже зі своїми? Поки ні, ще обираю. Як зовнішньо, так і зі стилем музики… Ще на 100% не визначилася. Наразі експериментую, шукаю і з кожним разом стаю все ближче. А із ким з відомих виконавців тобі б хотілося ще заспівати дуетом? А чи не було страху, що публіка не підтримає? Чи навіть гірше – тебе захейтять? Сильного страху не було. Я стараюся не звертати на хейт багато уваги. Якщо людині не подобаються я чи моя музика, – це її право. Про що власне твоя музика? Що хочеш донести слухачам? Моя музика покликана створювати гарний настрій, звеселяти. Хочеться через неї розкрити всі барви життя, показати, яке воно, якщо не зачинятися у чотирьох стінах, а дійсно ним насолоджуватися. А що ж таке TAYNA, чому вирішила взяти псевдонім, а не виступати під своїм ім’ям? О, це було дуже спонтанно. Цей псевдонім ми вигадали з сестрою, розмовляючи по телефону. Вона мене так назвала – і припало до душі. А чому не під своїм ім’ям? Як Тетяна Рибак я виступала на всіх конкурсах раніше, а цей проєкт я хотіла розпочати з чистої сторінки. Власне, про конкурси… Ти була учасницею багатьох, який запам’ятався найбільше? «Дитяче Євробачення». Коли до мене там підійшли брати інтерв’ю, я взагалі розплакалася. Мені було 9 років, я була наймолодшою учасницею і не була готова до такого серйозного проєкту. Не могла взагалі нічого сказати. А потім на сцені в мене вимикався мікрофон, переспівувала двічі… Але саме на цьому конкурсі насправді відчула, що таке велика сцена. А чи думала брати участь у якихось конкурсах чи проєктах уже як TAYNA? Так. Дуже хочу потрапити зараз на «Голос. Діти». Це одна із моїх мрій. У тебе є не лише сольні роботи, але й дует, що все-таки цікавіше? Насправді робота з кимось – це завжди цікаво. Це нові знайомства, обмін різними ідеями, баченням. А ще мені дуже цікаво чути свій голос у поєднанні з іншими. Якщо ми вже говоримо про «CRUSH», розкажи,

Ой, я б заспівала з кожним. Та все-таки найбільше хотілося б з Монатіком чи Дорофєєвою. А зі світових зірок – Аріаною Гранде. Мені подобається її подача, як вона виступає, спілкується з публікою. Вона дуже щира, і це захоплює. Колаборація з блогером – це такий був стратегічний хід? Значно ширша аудиторія, більше підписників-слухачів… Скажу чесно, після знайомства з Тьомою сама почала знімати частіше сторіс (сміється). Але ж він не лише блогер, але й співак. Нам було приємно працювати разом. У тебе ж в інстаграмі є власна рубрика про моду? Так, є. Перші відео, які я знімала, були аматорські, підбирала образ з сестрою. А потім вже почала займатися цим серйозно. 10 роликів уже є. А зовсім скоро буде ще 10. Але якщо чесно, часу вести самотужки сторінки у всіх соцмережах дуже не вистачає. У кожної людини є мрії, які твої найзаповітніші бажання у творчому плані? Про одну ми вже говорили – це «Голос. Діти». Така, маленька (сміється). А велика – збирати стадіони і виступати перед публікою зі своїми піснями. Рік уже позаду, а якою ти бачиш TAYNA ще через рік? Зараз складно уявити. Але точно буде ще більше пісень, відкриттів, кліпів. Кожного дня все змінюється, але зупинятися точно не збираюся. Ти плануєш і далі залишатися у Франківську чи бачиш себе десь у столиці? Івано-Франківськ – це рідне місто, і я його люблю. Але якщо випаде нагода співпрацювати з кимось у Києві, я радо погоджуся. До початку нового року залишилися уже лічені дні. Ти плануєш ще чимось потішити своїх прихильників цьогоріч? Новою піснею, авторською, над якою вже почали працювати. Не знаю, чи встигну до Нового року, але невдовзі вона побачить світ. А що точно ще у цьому році буде нового, так це акустична версія «CRUSH». МІСТО | 47


НА ПЕРІОД СВЯТ НОВА ВАРТІСТЬ 3 23.10. 2020 по 14. 01. 2021

11500 грн/м²

48 | МІСТО


МІСТО | 49


ЗДОРОВ’Я

| ТОП-ТЕМА

Центр практичної стоматології:

професіоналізм, гідний вашої довіри Нещодавно Центр практичної стоматології в Івано-Франківську відзначив свій пятирічний ювілей. Увесь цей час прогресивний, молодий, турботливий колектив успішно працює над створенням щасливих посмішок у дорослих та дітей. Про лікарські династії, нові методи лікування та час поза роботою дізнавалися у керівника клініки, лікаря-стоматалога Андрія Гніди.

50 | МІСТО


ЗДОРОВ’Я

Медицина славиться своїми династіями. Андрію, Ви також належите до тих стоматологів, хто продовжив справу свого батька. Легко прийняли рішення у виборі фаху чи були інші варіанти? У дитинстві багато часу проводив біля батька, бачив та знав, як виглядає щоденна праця стоматолога. Тому вибір професії був для мене доволі логічним. Ваша дружина та сестра також стоматологи, як Вам працюється разом в одній клініці? Прекрасно. Ми завжди підтримуємо одне одного у розвитку, розуміємо специфіку роботи. Та й для пацієнтів це великий плюс. Попри те, що кожен з нас має свій напрямок роботи, ми тісно комунікуємо та при потребі спільно працюємо над вирішенням тієї чи іншої стоматологічної проблеми. Чи продовжить Ваша маленька донечка справу батьків поки говорити рано. Та чи хотіли б Ви цього? Стоматологія – нелегка професія, вона вимагає постійного самовдосконалення, навчання, копіткої праці. Звичайно, що мені хотілося б, аби сімейну справу продовжили та розвивали далі. Але, з іншого боку, якщо цей фах виявиться для неї абсолютно не близьким – дамо можливість вибирати свій шлях самостійно. Зазирнімо трішки в минуле. Розкажіть, коли почав працювати Центр практичної стоматології та кому належить ідея його створення? Ідея створення клініки належить моєму батькові. Після багатьох років робити у державній стоматології він відкрив власну клініку в Міжгір’ї, яка успішно працює ось уже 14 років. Центр практичної стоматології в Івано-Франківську відчинив свої двері для пацієнтів 5 років тому. Тут ми втілили власне бачення сучасної стоматології, яка б поєднувала кваліфікова-

| ТОП-ТЕМА

ний турботливий колектив, сучасне устаткування і комфортну атмосферу. Як формували колектив клініки, які спеціалісти у Вас працюють? На мою думку, один лікар не може бути спеціалістом у всьому. Тому колектив нашої клініки складається з фахівців, які спеціалізуються на різних напрямках: терапевтична стоматологія, ортопедія, імплантологія, ортодонтія, дитяча стоматологія, а також в нашій команді працюють анестезіологи. Розвиваючись та вдосконалюючись у своїй сфері, ми об’єднуємо наші знання та вміння заради відмінного результату для кожного нашого пацієнта. Підбираючи медичний персонал, завжди дивлюся, чи зацікавлена людина в результатах своєї роботи, чи відчуває свою відповідальність за внесок, який вона робить у загальний результат лікування, чи любить вона те, що робить. Які види лікування зубів пропонує Ваша клініка пацієнтам? У нашій клініці представлений увесь спектр стоматологічних послуг. Імплантація. Наскільки затребуваний цей метод сьогодні? Сьогодні імплантація є найбільш прогресивним методом заміщення відсутніх зубів. І немає значення, який зуб втрачено. Відновити можна один, декілька або всі відсутні зуби. І це не єдина перевага. На відміну від встановлення мостових чи знімних протезів, при імплантації ми не пошкоджуємо здорові сусідні зуби та не перевантажуємо їх. До того ж, термін служби імплантатів значно вищий, ніж будь-яких інших протезів. За умови ретельного догляду за порожниною рота, вони прослужать людині багато років. Ще одна важлива перевага імплантатів – їхня максимальна естетичність. Це особливо важливо МІСТО | 51


ЗДОРОВ’Я

| ТОП-ТЕМА

при відновленні передніх зубів, в зоні посмішки. Відрізнити імплантований зуб від справжнього може тільки лікар після уважного огляду ротової порожнини. Успішно повернути красиву посмішку можливо навіть при повній відсутності зубів. Встановивши по 4-6 імплантатів на кожній щелепі, на них фіксується протез. Тож ефективне рішення можна знайти завжди – навіть у найскладніших випадках. Також у нашій клініці є можливість пролікувати зуби у сні, що особливо актуально для пацієнтів, яким необхідно провести великі об’єми робіт. Розкажіть, будь ласка, детальніше про цей метод лікування. Цей метод відрізняється від звичайного лікування лише тим, що пацієнт знаходитися у медикаментозному сні. Ми застосовуємо його для лікування і дорослих, і дітей, якщо до цього є відповідні покази.

Що потрібно для виконання медикаментозного сну ? У нас в Центрі практичної стоматології дотримано низку вимог для того, щоб проводити таке лікування. По-перше, є нове, сучасне та сертифіковане обладнання, яке дозволяє безпечно проводити всі маніпуляції, постійно моніторити стан організму пацієнта, а також усе реанімаційне обладнання для гарантування безпеки життя та здоров‘я пацієнта. По-друге, висока кваліфікація і серйозний професійний досвід лікарів-анестезіологів. По-третє, ретельне обстеження дитини перед лікуванням в наркозі. Ми застосовуємо лише найсучасніші і нешкідливі препарати та створили усі належні умови для комфортного перебування в період відновлення, де дитина прокидається після сну під наглядом лікаря-анестезіолога, а батьки знаходяться поруч. Наша клініка має всі відповідні ліцензії та необхідні дозвільні документи для проведення цього виду діяльності.

У всьому світі лікування маленьких пацієнтів під наркозом є золотим стандартом якості та безпеки. Процедура проводиться за допомогою сучасних нетоксичних медикаментів, які швидко виводяться з організму в спеціально обладнаному кабінеті. Увесь процес лікування перебуває під пильним контролем анестезіолога, лікаря-стоматолога та їхніх асистентів. Це командна робота, де кожен відповідає за свою ділянку і використовує кожну хвилину по-максимуму. Кому показано проведення стоматологічного лікування уві сні? Найчастіше його застосовують для лікування дітей за станом загального здоров'я, малого віку, з попереднім негативним досвідом лікування зубів, які категорично не налаштовані на лікування у звичайних умовах, при великих об‘ємах роботи та потребі складних маніпуляцій, які будуть займати багато часу, пацієнтам з алергією на місцеві анестетики та дітям з особливостями фізіологічного та інтелектуального розвитку.

А як щодо вирівнювання зубного ряду? У нашій клініці ми працюємо над вирішенням усього спектру ортодонтичних проблем: скупчення, скривлення зубів, значні проміжки між ними, неправильний прикус, зуби, які виступають вперед. Відповідно до медичних показань на вибір пацієнта пропонуємо широкий арсенал засобів: від лікування класичними традиційними брекет-системами до застосування інноваційних методів, що майже не помітні для стороннього ока. Зокрема, використовуємо елайнери – прозорі зубні капи з біополімеру, які виготовляються індивідуально для кожного пацієнта після сканування його ротової порожнини. Це прекрасна альтернатива для тих, хто комплексує з приводу своєї посмішки і хотів би її виправити, не привертаючи увагу оточуючих. Утім, це не єдина перевага цієї системи. Зручні у застосуванні, відсутність потреби змінювати звичний ритм життя та особливої гігієни – додаткові та вагомі плюси методу. 52 | МІСТО


ЗДОРОВ’Я

Перелік стоматологічних послуг на сьогодні дуже широкий та представлений у багатьох медичних закладах. Як пацієнту визначитися, кому довірити своє здоров’я та яку клініку обрати?

Зачіска та макіяж:

/mstudio_make.up

| ТОП-ТЕМА

/tania_karpec89

Перше, на що слід звернути увагу, – це на професіоналізм лікаря та наскільки вам комфортно вибудовувати з ним комунікацію. Також важливо, щоб у клініці, де ви лікуєтеся, були спеціалісти вузького профілю, до прикладу, ортодонти, хірурги, до яких можна звернутися для глибшого дослідження та найбільш оптимального вирішення вашої стоматологічної проблеми. Зрозуміло, що кожен пацієнт зважає на вартість лікування, але здоров’я – це не те, на чому варто економити. Якісні послуги не можуть бути дешевими. Кому Ви довіряєте лікування своїх зубів? Звісно, команді Центру практичної стоматології, зокрема моєму колезі Олегу Олеговичу Гавінському. Що для Вас головне в роботі? Безперечно, що найголовніше в роботі кожного лікаря – це здоров’я пацієнта. Якщо ж говорити про естетичну складову стоматології, то для нас важливий якісний результат лікування. Прагнемо, щоб він був таким, аби могли ним пишатися і водночас, щоб він радував пацієнта. Щоб добре працювати, потрібно гарно відпочивати. Яким є Ваше життя поза медичною практикою? 70% свого часу я проводжу на роботі, оскільки, окрім лікування пацієнтів, є чимало організаційних питань. Тож увесь вільний час намагаюся провести з дружиною та донечкою й приділити увагу найріднішим. Що далі? З яким настроєм дивитися в новий 2021-й рік? Попри різні обставини, життя невпинно рухається вперед. Ми постійно працюємо над вдосконаленням нашої роботи, впроваджуємо нові прогресивні технології. Так нещодавно придбали сучасні інтраоральні сканери та переводимо лікування в цифровий формат. Цей рік довів, що ми не можемо точно прогнозувати, що буде попереду, але можемо цінувати кожну мить, те, що ми маємо тут і зараз.

м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 25А, тел.: (034) 252 00 04, (099) 252 00 04, (068) 352 00 04 /Центр практичної стоматології /dental_center.if dentalcenter.if.ua МІСТО | 53


ЗДОРОВ’Я

| ЖІНОЧА ТЕМА

Мар’яна Роїк: «Наполегливість, постійна праця і терпіння – ключ до успіху і досягнення мети»

Вона активна, позитивна та прогресивна лікарка. Постійно вчиться, вдосконалюється та з легкістю поєднує дві роботи. Лікар-гінеколог клініки репродуктивної медицини, викладач акушерства та гінекології ІваноФранківського базового медичного коледжу Мар’яна Роїк поділилася з нами історією свого життя, кар’єри та планами на майбутнє. Про професію. У дитинстві не було якихось чітких мрій про майбутню професію. Проте яскраво пам’ятаю момент, коли хтось із рідних сказав, що добре бути гінекологом. Відтоді воно якось так закарбувалося в пам’яті, що коли вже вчилася у медичному університеті, поки мої одногрупники ще не знали, який фах обиратимуть, я вже на 2-3 курсі визначилася. І саме на цьому акцентувала більшу увагу, заглиблювалась у потрібну мені тематику, ходила на додаткові заняття та консультаціі, намагалася всюди вчитися. Моя сім’я абсолютно недотична до медицини, і мою ідею поступати в медичний університет спочатку навіть сприйняли скептично. Але я добре здала ЗНО, розвіяла стереотипи стар54 | МІСТО

шого покоління на те, що для цього потрібні великі кошти, і задоволена своїм вибором. Про пацієнтів та важливість жіночого здоров’я. Тут можна говорити багато загальних фраз, проте насправді не варто нехтувати своїм здоров’ям, а відвідувати лікаря-гінеколога хоча б раз у рік. Часто жінки зволікають до останнього, та багатьох проблем можна уникнути, якщо вчасно їх виявити. Крім того, про гінекологічні проблеми може говорити стан шкіри вашого обличчя, адже це дуже взаємопов’язано. Про сім’ю. У мене є коханий чоловік, з яким ми живемо вже 11 років разом. Він завжди в усьому мене підтримує, допомагає. Ми легко ділимо не тільки сімейні обов’язки, але й автівку: тиждень на роботу з комфортом їздить чоловік, тиждень – я. У сучасному світі обоє з подружжя рівноцінні партнери, саме така модель відносин і у нас. Про захоплення. У мене є улюблений собака Моллі, якого я нарешті випросила в чоловіка після 10 років сімейного життя. Чому випросила? Бо собака – це велика відповідальність, і він потребує багато часу. І коли нарешті зрозуміла, що я зможу приділити домашньому улюбленцю достатньо часу, сконтактувала із волонтерами БО «Дім Сірка» і знайшла


ЗДОРОВ’Я

| ЖІНОЧА ТЕМА

собі справжнього друга. Взагалі захоплююсь собаками з дитинства, дуже їх люблю, а вони – мене. Про натхнення. Ми любимо подорожувати. Саме подорожі приносять мені величезне задоволення і дарують натхнення. Разом із чоловіком відвідали вже дуже багато країн та міст України. Оскільки карантин вніс свої корективи, мусили змінити місце цьогорічної відпустки: замість острова Крит побували у Єгипті. А ще багато подорожуємо Україною, пізнаємо різні її куточки, адже це теж дуже цікаво і пізнавально. Раніше із відвіданих країн привозили по чашці. Та коли їх стало вже забагато, зупинились. Зараз привозимо суто місцеві делікатеси, алкоголь, фрукти, а ще – для мене шармик на браслет Pandora. Про вільний час. Щовихідних обов’язковим пунктом у нас є поїздка в село на Тернопільщину до моєї бабусі, оскільки вона уже старенька та дуже потребує нашої уваги. Бабуся з нетерпінням чекає нас. Ми привозимо їй смаколики, вітаміни, таблетки, допомагаємо по господарству. Крім того, любимо проводити час із друзями: їздимо на природу, озера, відвідуємо різноманітні заклади. Напевне, як і всі. Про час для себе. Вважаю догляд за собою та своїм зовнішнім виглядом обов’язком кожної сучасної жінки. Тим більше, що у моїй діяльності це має неабияке значення. Колектив у нас переважно жіночий, і маленькі жіночі радості, такі, як новий манікюр чи зміна зачіски – це як ковток свіжого повітря та привід для усмішки. Про стиль та шопінг. У мене немає якогось конкретного стилю одягу, здебільшого все залежить від настрою. Та все ж у гардеробі переважає стиль «кежуал». Туфлі на підборах ношу вкрай рідко. На щодень обираю брючний костюм чи сукню і кросівки або кеди, бо так комфортніше. Щодо шопінгу, то в мене майже не буває днів, запланованих для покупок. Зазвичай купую одяг спонтанно, під час вікон між парами чи прийомами пацієнтів, бо сподобалося щось, що буде пасувати до інших речей з гардеробу. Найбільші мої порадники – сестра та мама, які навіть здалеку вміють підказати, що мені більше личить. Чоловік не вміє мене критикувати. Його про що б не спитав, усе гарно. Про навчання. У сучасному світі неможливо стояти на місці. Щоб мати, що запропонувати пацієнту, ти повинен вміти робити це досконало. Якщо ти хочеш досягнути успіху, то потрібно постійно рухатися вперед, вчитися новому, вдосконалюватися. На цьому етапі мене цікавить гістероскопія. Відвідала вже кілька семінарів на таку тематику. У кінці вересня їздила на навчання в Київ з мікрохірургії шийки матки та на курс естетичної гінекології. Про шлях до успіху. Я роблю те, що люблю і люблю те, що роблю. Не потрібно гнатися за грошима. На початку потрібно працювати на ім’я, репутацію, а вже потім це приносить очікувані плоди. Головне – ставитися до всього із терпінням. Люди бувають різними, як і їхні вимоги чи побажання. Потрібно бути трохи психологом, розуміти і чути кожного. Про мрії. Мрію стати впізнаваним лікарем-гінекологом, не зупинятися на досягнутому. Хочу спробувати себе у вужчій кваліфікації, зокрема останнім часом зацікавилася естетичною гінекологією. А далі подивимось. Насправді планів багато, і вірю, що скоро вони почнуть втілюватися у життя.

м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 15 (3 поверх) тел.: (066) 871 11 39 roik.if.ua МІСТО | 55


ЗДОРОВ’Я

| ВАША БЕЗПЕКА

«Моя Міні Клініка» – професійна турбота про ваше здоров’я!

Це місце, де дуже затишно, світло, тепло та зовсім немає асоціації із звичними лікарняними палатами. Тут легко і спокійно, адже немає черг і жодної небезпеки. Клініка повністю пристосована до карантинних умов. Кожен пацієнт приходить на визначений час, уникаючи контакту з іншими, регулярно проводиться кварцування та дезінфекція кабінетів.

Скоропад Леся Теодорівна – засновник клініки, лікар-уролог вищої категорії із 34 річним стажем роботи, член Асоціації урологів України, член Спілки онкоурологів України. Досвідчений професіонал у своїй галузі. Володіє всіма методами діагностики та лікування захворювань сечостатевої системи. «Я присвятила людям, урології, медицині понад 30 років . Відкрити приватний кабінет було давньою мрією. І основним мотивом у цьому було втекти від постійного поспіху, «бігом», яке завжди пригнічувало. Хотілося у спокійних обставинах сказати людині: «Присідайте» – і, не поспішаючи, уважно вислухати. Щоб пацієнт так само не хвилювався, що не все розповів, щось забув запитати; щоб можна детально пояснити суть проблеми і обдумано допомогти її вирішити. Хотілося позбавити своїх пацієнтів виснажливих очікувань, щоб вони могли прийти у красиве спокійне місце, де є все, що потрібно для повноцінного обстеження та лікування. Ми з великою любов’ю заснували «Мою Міні Клініку», де можна отримати грамотну консультацію та лікування уролога, гастроентеролога, гінеколога та повний спектр УЗД-обстежень. Також на місці можна здати всі необхідні аналізи, які для нас виконує лабораторія «Пріма МЕД». У цей непростий час намагаємось мінімізувати кількість відвідувань для пацієнту - все можливе зробити одночасно, за результатами лабораторних даних практикуємо корекцію лікування онлайн. Це зменшує зайві пересування, економить час і кошти пацієнта. У нашій роботі завжди головне – ЛЮДИ. Ті, для кого працюєш, і ті, з ким працюєш. Зі мною працює невелика, проте дуже хороша команда висококваліфікованих науковців, практикуючих лікарів із досвідом роботи понад 10 років та бажанням рухатись вперед, освоювати та реалізовувати все нове, що так швидко змінює обличчя медицини».

Скоропад Назар Тарасович – к.м.н., лікар-уролог І категорії, асистент кафедри ІФНМУ, член Асоціації урологів України. Окрім амбулаторного лікування, проводить оперативні втручання від простих до найскладніших, в т.ч. лапароскопічні операції на нирках, ендоскопічні при захворюваннях простати, сечового міхура, сечокам’яній хворобі,лазерну літотрипсію. «Чоловіче здоров’я – запорука міцної сім’ї та успішності. Всі знають про необхідність щорічно відвідувати гінеколога, проте так само важливо для чоловіків відвідувати щороку лікаря-уролога. Це давно прийнята світова практика. Ще існує «таємна» тема – нетримання сечі у жінок. Повірте, з цим теж можна дати лад». 56 | МІСТО


Скоропад Катерина Миколаївна – к.м.н., асистент кафедри ІФНМУ, лікаргастроентеролог. У своїй роботі успішно поєднує наукові та практичні підходи до лікування. «У сучасному ритмі життя досить важко знаходити час для правильного режиму харчування та вибору якісних, збалансованих продуктів, слід також враховувати постійні стреси та психоемоційне перенапруження. Сукупність цих факторів може призвести до появи печії, відчуття дискомфорту, важкості, болю в животі. При наявності таких симптомів варто звернутись до гастроентеролога. Здоров’я травного тракту – це повноцінний імунітет, здоров’я і краса шкіри, можливість вживати улюблену їжу, продовження тривалості і якості життя».

Богославець-Ровенчук Руслана Богданівна – лікар ультразвукової діагностики І категорії, проводить обстеження на сучасному уз-сканері екстра - класу TOSHIBA XARIO. «Появу ультразвукового обстеження у медицині можна порівняти із винаходом лампи Едісона. Воно виявляє до 30% безсимптомних відхилень, прояви яких з’являються лише через кілька років, часом вже запізно. УЗД – найкращий нешкідливий метод для щорічного медичного огляду».

Николюк Наталя Вікторівна лікар акушер-гінеколог І категорії. Володіє новітніми методами малоінвазивної діагностики, лікування гінекологічної патології. «Здоров’я жінки та чоловіка невіддільні. Для того, щоб залишатись чарівними і насолоджуватися всіма благами жіночого щастя, включаючи радість материнства, необхідно дбати про своє здоров’я та регулярно проходити комплексне гінекологічне обстеження, а в разі потреби – лікуватися в комфортних умовах у зручний для вас час».

«Моя Міні Клініка» – це заклад, в якому лікарі постійно вдосконалюються та люблять людей! Пам’ятайте, що найкраще лікування – це профілактика та вчасне виявлення проблеми, піклуйтесь про своє здоров’я разом із нами!

м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 123 тел.: (096) 096 07 06, (066) 066 07 08 myminiclinic.com МІСТО | 57


ЗДОРОВ’Я

| КОРЕКЦІЯ ЗОРУ

«Lviv Medical Center»

відтепер у Івано-Франківську! Безпечно, прогнозовано та професійно – ексимер-лазерна корекція зору вже в ІваноФранківську! Сучасний медичний центр «Lviv Medical Center» відчинив свої двері для пацієнтів, що прагнуть отримати першокласне офтальмологічне лікування. Детальніше про напрямки роботи клініки нам розповів її керівник, лікарофтальмолог Володимир Васильович Молошій.

Пане Володимире, на чому спеціалізується філія LMC у Івано-Франківську? У нас представлено повний спектр всіх офтальмологічних послуг – від діагностики, вимірювання очного тиску, підбору окулярів до проведення лазерної корекції зору та різних оперативних втручань. У нас працюють досвідчені спеціалісти, що постійно вивчають передові технології за кордоном. Особисто я займаюсь лазерною корекцією зору вже 8 років. Корекція зору за допомогою лазера доволі популярна процедура. В чому її плюси? Переваг багато. По-перше, це прогнозований та стабільний результат. Ще перед початком корекції ми можемо спрогнозувати, як пацієнт буде бачити після процедури. Її тривалість не перевищує пів години, при цьому час роботи лазера становить 1015 секунд. При лазерній корекції зору застосовують місцеву анестезію, тож наступного дня пацієнт може повертатися до звичного ритму життя. 58 | МІСТО

На якому обладнанні працюєте? Працюємо з ексимерним лазером найновішого покоління — ALCON WAVELIGHT EX500, виготовленим в Німеччині у 2020 році. Кращих апаратів наразі не існує, а в Україні такі є лише у кількох центрах.


Кому рекомендують лазерну корекцію? Зазвичай пацієнтам у віці від 18 до 40 років, однак є випадки, коли можна проводити й після 40, тут все індивідуально та визначається на прийомі у лікаря. Чи можна робити лазерну корекцію на одному оці?

Чому пацієнти звертаються до Вашого медичного центру? У «Lviv Medical Center» ми робимо все, щоб люди бачили цей світ краще. Для цього у нас є всі умови: висококваліфіковані лікарі та найновіше обладнання. Звертаючись до нас, вони довіряють свій зір професіоналам!

Так, лазерну корекцію проводять і на одному оці, і на обох, все залежить від показів та бажання пацієнта. У 95% випадків операція проводиться в один день на обох очах, однак не одномоментно, спершу лікарі працюють з одним оком, а тоді з другим. З якими міфами щодо лазерної корекції Вам доводилось стикатися на практиці? Часто пацієнти запитують, чи не осліпнуть вони після процедури. Однак в медичній літературі немає жодного описаного випадку повної втрати зору після лазерної корекції зору. Також досить часто хвилює питання, чи можна робити процедуру до народження дитини, чи краще вже після. У США та Європі немає таких стереотипів. Ключовий фактор для проведення корекції – параметри ока. Ретельну та повну діагностику ми проводимо перед будь-якого типу операцією чи лазерною корекцією. Які ще операції проводите? Ми надаємо повний спектр послуг у плані оперативного лікування. У нашій клініці проводяться операції на всіх відділах ока, починаючи від лазерної корекції зору (операція проводиться на рогівці), факоемульсифікації катаракти з можливим великим вибором ІОЛ (інтраокулярних лінз) та закінчуючи вітреоретинальною хірургією (надскладні операції на сітківці). Не боїмося братися за операції будь-якої складності.

м. Івано-Франківськ, вул. Василя Стуса, 28, тел.: (067) 778 88 99 МІСТО | 59


МАНДРИ

| ПУТІВНИК

Чотири дні на Кубі:

світ, який нагадує старе кіно Наталя Мостова

Довідка:

Анна Заячківська – модель, акторка, засновниця художньої студії «ZaiaArtHouse», 29 років. Освіта – магістр з образотворчого мистецтва і дизайну. Незаміжня.

Частина спадщини ЮНЕСКО

Острів Куба зазвичай асоціюється з Че Ґеварою, комунізмом, ретроавтомобілями, добірним ромом і сиґарами. А також безкоштовною медициною, білосніжними пляжами і бірюзовим Карибським морем. Найвідоміша пляжна місцина і, до речі, одна з найчистіших у світі – Варадеро. Поруч острів Кайо-Коко. Там унікальна заповідна екосистема з лісами та озерами і навіть є пляж, де живуть рожеві фламінго. До речі, найменша в світі пташка живе саме на Кубі. Йдеться про смарагдового колібрі, який занесений до Світової Червоної книги. Пташка завважки менш як два грами, а завдовжки лише п’ять сантиметрів. Свого часу цього колібрі можна було побачити на монетах номіналом в 1 песо. Ще гарні пляжі – в районі міста-музею Тринідад. Більш як 100 років він був ізольований від іншої частини острова, тому тут, окрім позасмагати, можна прогулятися історичними вуличками. Тринідад – у спадщині ЮНЕСКО. 60 | МІСТО


МАНДРИ

| ПУТІВНИК

до якого звик Ернест. Навіть у спальні на робочому столі встановили точну копію друкарської машинки, на якій автор писав геніальні твори.

В умовах тотального дефіциту

Туриста тут боготворять – стараються усе розповісти, показати. До гостинності кубинців взагалі жодних претензій. Куба мені запам’яталася кольоровою країною, яка виграє барвами. Кубинці з радістю поділяться правилами життя на острові. Наприклад, не виходити з дому без грошей. Адже в будь-який момент у продажу може з’явитися дефіцитний товар: куряче м’ясо, яйця, масло, побутова хімія. Часу на роздуми в таких випадках немає, потрібно відразу займати чергу. Постійні черги на Кубі – це норма. Острів живе в умовах тотального дефіциту, і часто в магазинах, окрім рому та кількох одиниць продуктів, немає нічого. Де і як все шукати – знають спритні кубинці. До речі, тут досі є продуктові картки, як це було за часів СРСР. Долина Віньялєс теж входить у ЮНЕСКО. Саме в цьому регіоні вирощують знаменитий на весь світ кубинський тютюн, є десятки фабрик, де туристів навчать скручувати сиґари та покажуть, як правильно їх курити. До речі, кубинці люблять курити сиґари з медом. Гостюючи на Кубі, неможливо не завітати в хатину Гемінґвея. Саме тут мешкав письменник майже до кінця свого життя. Приїхав на Кубу Гемінґвей в 1940 році, але дім, де оселився, побудували ще в кінці XIX століття. Мав біля дому басейн, що тоді було рідкістю, мав власний човен і, взагалі, вважався багатієм. Розкішні панорами, ром і національний колорит надихнули автора написати легендарний роман «Старий і море». У 1961 році письменник помер, а вже через рік кубинська влада зробила в його домі музей. Все тут збережено у такому ж вигляді,

Кубинці з радістю поділяться правилами життя на острові. Наприклад, не виходити з дому без грошей. Адже в будьякий момент у продажу може з’явитися дефіцитний товар Куба вважається однією з найбезпечніших країн Латинської Америки. Там низький рівень злочиності, на вулицях чергують поліцейські, майже немає п’яних чи агресивних людей. При цьому все ж не варто забувати, що Куба – бідна країна, тож від крадіжок ніхто не застрахований. МІСТО | 61


МАНДРИ

| ПУТІВНИК

Коли потрапляєш сюди, треба бути готовим поринути в зовсім інший світ. Світ, який нагадує старе кіно. Найперше впадають в око ретроавтомобілі. Тут заборонено завозити нові автомобілі.

До 2008-го на Кубі були заборонені і мобільні телефони. Зараз кожен кубинець має право на одну sim-карту. Але зв’язок та інтернет досі дуже дорогі та мало кому доступні Церква на Кубі діє за своїми правилами, адже тут кожен має право на власну релігію. Здебільшого сповідують католицизм. Але зустрічаються протестантство і навіть африканський культ, який побудований на принесенні жертв і поклонінні різним язичницьким богам.

Сонячна їжа В кубинській їжі відчувається смак сонця. Їжа тут завжди свіжа, всі страви мають бути щойно приготовлені. На околицях Гавани майже біля кожного будиночка є невеличкий клаптик землі з городиною і бодай кілька курочок. Хоча мінігородики я бачила навіть біля ресторанів, тобто на стіл потрапляє винятково свіжа й органічна їжа.

До 2008-го на Кубі були заборонені і мобільні телефони. Зараз кожен кубинець має право на одну sim-карту. Але зв’язок та інтернет досі дуже дорогі та мало кому доступні. Навіть у готелі був дуже слабкий інтернет. Держава ще й блокує більшість іноземних сайтів. А все тому, що Куба входить у десятку країн світу з жорсткою цензурою. Контролюється абсолютно все, навіть особиста пошта. Медицина на Кубі на високому рівні, при цьому вартість медичного обслуговування дуже низька, що приваблює на лікування велику кількість важко хворих людей, у тому числі й тих, які хворіють рідкісними хворобами. Причому для кубинців медичне обслуговування, включаючи стоматологію, – безкоштовне. 62 | МІСТО


МАНДРИ

У національній кубинській кухні можна простежити елементи іспанської, африканської і креольської кулінарій. Найпопулярніша їжа на острові – рис з бобами. Боби тут взагалі прийнято додавати до багатьох страв. Національну кухню Куби навряд чи можна назвати здоровою: якщо це м’ясо, то воно буде містити багато жиру; якщо картопля, то її готують у великій кількості олії. Банани тут теж люблять обсмажувати і подавати до столу як закуску. Улюбленою стравою на Кубі є «Congri» – рис з чорною квасолею, які подають з м’ясом, а використовують тільки те м’ясо, яке замаринували за кілька годин до приготування їжі.

| ПУТІВНИК

Вечорами кубинці збираються за столиками пограти в доміно. Це справжній ритуал. У 2003 році в Гавані навіть пройшов перший чемпіонат світу з доміно, в якому переміг кубинський дует Багато мистецтва На Кубі багато заборон і обмежень, бідність. Проте люди намагаються використовувати всі ресурси, які мають. Вони вміють у малих речах шукати багато щастя. Кубинці дуже доброзичливі, тому не варто дивуватися, якщо просто на вулиці вас почнуть осипати компліментами. Вечорами кубинці збираються за столиками пограти в доміно. Це справжній ритуал. У 2003 році в Гавані навіть пройшов перший чемпіонат світу з доміно, в якому переміг кубинський дует. Також щовечора всі вулиці заливаються вуличною музикою і танцями, я навіть сама спробувала пограти на барабанах. Взагалі на Кубі багато мистецтва – чи не кожен третій будинок розмальований муралами. Європейців може здивувати відсутність скла у вікнах. Винятком є лише кілька гаванських багатоповерхівок. Скло замінюють металеві та дерев’яні жалюзі. Під час розрахунків з’ясували, що для спекотного клімату Карибів електричні вентилятори занадто дорогі. Так само як і тостери, чайники та інші електроприлади. Кубинці обожнюють собак. Майже в кожному будинку живе щонайменше одна чи навіть кілька собак. Писк моди – завести породистих чотирилапих, при цьому перевагу надають найбільш волохатим.

Взагалі знайомство з гастрономічною культурою острова радять починати з кубинського сендвіча. Він складається з місцевого хліба, смаженої свинини, шинки, швейцарського сиру, маринованих огірків і жовтої гірчиці. Цікаво, що майже 60 років тут діяла заборона на Coca-Cola. Лиш не так давно з’явилася можливість придбати цей газований напій. МІСТО | 63


ТРАДИЦІЇ

| ГУМОР

FIINKA

про п’ятірку кращих гуцульських мудрощів Істинна гуцулка свого коріння ніколи не встидається. Саме так і робить артистка, авторка проєкту «Ліжник TV» Ірина Вихованець FIINKA. Вона хизується рідним діалектом і рекламує гуцульську культуру, де тільки можна. Дівчина змалку збирала кумедні мудрощі з гуцульського життя – списала вже цілий грубий зошит.

1. «Баба – як дідько: нікому не уступит, хіба би її миш напудила».

Гуцульські жінки насправді геть не такі, як про них часто кажуть. «Це не баба-грім, яка здатна гори звернути і коня на ходу спинити. Ні, це не наша історія, це в москалів так. Гуцулка – найперше ладна ґаздиня, і покірна, і гарна – такою чоловік завжди перед гостями хизується. Але як тільки гості вступаються з хати, то покірна гуцулочка стає справжньою відьмочкою, – сміється Іра. – Знаєте, як кажуть: «Я так чоловіком керувати вмію, що він у мене такий благонький стає, що всі павуки по хаті ним мож знімати». Насправді гуцулка має унікальну жіночу мудрість – так уміє зі своїм чоловіком заговорити, що то як ціле мистецтво. Вона і темпераментна, і пристрасна, і ніжна, й тендітна водночас. «Ви подивіться, як гуцулки вбрані: намисто, зґарди на шиї… – говорить артистка. – Коли моя баба вмерла, то всю труну встелили такими хустками, що була як писанка».

2. «Йой, та не борони – най грішит, най має з чого каятись».

Ніхто не ідеальний, тому гуцули ніколи нікого не засуджують і не читають моралі, як кому треба жити. Навпаки – все обкрутять як жарт. Завжди обходиться без негативу і з розумінням. «Нема в нас такого, що все – ґвалт: «кров пустили, кості по підлозі», – сміється Іра. – У кожного є право на помилку чи свій вибір». 64 | МІСТО


ТРАДИЦІЇ

| ГУМОР

4. «Нашо то лікувати? Ви шо не знаєте, шо шклєнка сильніша від шпріца?» Настоянки на травах гуцули здавна вміли робити, і вони справді роблять дива з організмом – здатні вилікувати багато болячок. Найпотужніша і найвідоміша – настоянка з джинджури, яку гуцули називають просто «корінь» – будь-який горянин зрозуміє, про що йдеться. Іринина прабабця, котра в доброму здоров’ї прожила 95 років, щодня потягувала собі по 25 г цілющої настоянки на карпатських травах. «У нас в хаті завжди був «корінь», – каже артистка. – І я майже ніколи не слабувала. Як десь колись чи дере в горлі, чи закололо в боку, то зразу мені давали кілька ложок тієї настоянки – і все як рукою знімало».

5. «Гуцул без співанки – як хлоп без господарки».

3. «Від того, шо будеш заглядати шчєста курці в сраку, вона си скорше не знесе».

Гуцули ніде не поспішають, бо мають легкий підхід до життя. Певно, за то їм і дається все без надриву. Навіть гуцульський танець, і той «легонький» – без різких рухів.

У гуцулів є своя сієста – майже як в іспанців. В обід вони полюбляють подрімати годинку-дві. Але то не від лінощів – гуцул звик прокидатися вдосвіта, обійти худобу і далі гарувати коло господарки. «Та як би важко не було, гуцул вміє «пошулудіти» і знайти все, що треба для доброго життя, – каже Ірина. – Гуцул все має і при цьому нікуди не гониться. Доки кавалєрське сонце не зайде, він ся не руше».

У гуцулів усе життя – на співанках. Співають усі. Причому часто ще й на ходу вигадують слова і навіть влаштовують пісенні батли між собою. Інструменти грають всі, що під рукою, – такий собі музичний розгардіяш. Тому не дуже й розбереш, чи гуцул чисто співає, чи, може, трохи фальшує. Але завжди виходить дуже гарно. «Моя мама розказувала, як у 90-ті роки якось у будній день вся вулиця залилася музикою, галасом і співанками, – усміхається Іра. – Мама була шокована: в країні біда, злидні – геть не до веселощів, а гуцули знічев’я веселяться. Але то такий народ, що на щасті не звик економити». МІСТО | 65


66 | МІСТО


МІСТО | 67


ПРОЄКТИ

| ПРІОРИТЕТ

100 ноутбуків від «Ґудвеллі Україна»: час комп’ютеризуватись Питання соціальної відповідальності та участі ТзОВ «Ґудвеллі Україна» в розвитку місцевої спільноти завжди було важливим для компанії. Розвиток освіти у сільській місцевості – серед пріоритетних напрямків цієї діяльності. Компанія вже не вперше дарує комп’ютерну техніку, яку більше не використовує. Восени «Ґудвеллі Україна» провела конкурс грантів, призовий фонд якого – 100 потужних ноутбуків, які вирішили віддати на потреби місцевих громад. мад з бюджетом 1 млн грн. Любов Богачевська-Єнсен вважає, що саме такий досвід успішно впливає на стосунки з громадськістю і допомагає чіткіше визначити рамки співпраці. «Рік тому ми започаткували нову традицію конкурсів-грантів. Ідея полягає у тому, щоб потреби громадськості відповідали заявкам. Ми вважаємо, що людям потрібно проявляти більше ініціативи. Повинні збиратися колективно і вирішувати, що потрібно їхньому селу. Важливо, щоб ідея не просто приходила від сільської ради чи голови або депутатів сільської ради, а власне від громади, – зауважила Любов Богачевська-Єнсен. – Тому оголосили відповідний конкурс з призовим фондом 100 комп’ютерів, які готові давати на різні потреби села».

«Наша компанія зацікавлена у тому, щоб село існувало і розвивалося, а в його жителів були комфортні умови для життя, навчання тощо, – розповідає директорка з питань розвитку компанії та комунікацій Любов Богачевська-Єнсен. – Ми прагнемо максимально зберегти та навіть розширити наші соціальні ініціативи. Наше завдання разом з місцевими громадами – визначити насправді життєзначущі питання для того чи іншого села, охопити потреби якнайширшого кола населення, адже саме завдяки успішному партнерству та наполегливій роботі ми досягли значних результатів у сільському господарстві». Технології ідуть вперед, світом впевнено крокує діджиталізація. Це явище, яке покликане спростити наше життя, зробити його комфортнішим і полегшити доступ до інформації, якісної освіти. Проте легкий доступ до швидкісного інтернету та сучасних комп’ютерів мають переважно жителі великих мегаполісів та міст. Інша ситуація у сільських населених пунктах, де більшість мешканців не має доступу до швидкісного інтернету, в селах відсутні інтернет-кімнати (простори), а шкільне обладнання у комп’ютерних класах морально застаріле або наявне в недостатній кількості для організації ефективного навчального процесу. Минулого року «Ґудвеллі Україна» уже мала успішний досвід реалізації конкурсу грантів для гро68 | МІСТО

Основними напрямками грантів були: створення класів інформатики в освітніх закладах фізичного, хімічного чи біологічного профілю, створення громадських просторів на території сіл, інтернет-бібліотек, інформаційних центрів. Компанія приймала заявки від навчальних закладів, сільських рад, громадських організації на території сіл її присутності. Для забезпечення чесного і прозорого відбору була створена комісія, до складу якої увійшли не тільки працівники КСВ-відділу, але й фахівці ІТ-відділу, які мають досвід і відповідні навички для того, щоб зробити цей проєкт кращим. Працівник служби підтримки IT Богдан Минай зацікавився цим проєктом: «Моя колега Христина прийшла до нашого відділу з технічними питаннями, і під час розмови ми зацікавилися проєктом. Зрозуміли, що це здебільшого буде для шкіл, для дітей. Я сам молодий батько і вчився у сільській школі, пам’ятаю, як було важко організувати технічну підтримку комп’ютерного обладнання». Першим етапом конкурсу було інформування зацікавлених сторін про проєкт і збір заявок. Потім комісія переглянула всі заявки і провела попередній відбір, каже менеджерка з корпоративної відповідальності Христина Бринда. «В умовах СОVID-19 комісія відбувалася в онлайн-форматі. Щодо багатьох проєктів у нас виникли питання, тому ми додатково зробили невеличкий об’їзд селами, школами, щоб подивитися на власні очі і проінспектувати школи, подивившись на техніку», – пояснила Христина Бринда.


ПРОЄКТИ

| ПРІОРИТЕТ

Найбільшою проблемою в навчальних закладах, які відвідала комісія, була відсутність сучасної комп’ютерної техніки. Комп’ютери у більшості шкіл були десятирічної давності, які не можуть працювати з відповідною швидкістю і потрібні функції не підтримують. Комп’ютери не мали офіційного ліцензійного програмного забезпечення. У багатьох школах взагалі не вистачало комп'ютерів відповідно до кількості учнів, за одним комп’ютером одночасно працювало 3 – 5 дітей. Не краща ситуація з бібліотеками, хоч вони і мають доступ до інтернету, але комп'ютерів немає. Особливо актуальною ця проблема є у віддалених селах, де відсутні школи та існують труднощі з громадським транспортом. Жителі, а особливо молодь, відчувають себе ізольованими від зовнішнього світу. Загалом до компанії надійшло 33 заявки з різних організацій, шкіл, гімназій, сільських і селищних рад, ОТГ. 19 з них уже отримали сучасні і потужні ноутбуки LENOVO Thinkpad, 5-ядерні на базі процесора І5, для поповнення своєї технічної бази і поліпшення якості освіти.

Отже,

• 13 проєктів – це створення класів інформатики, заміна застарілого обладнання чи доукомплектування наявного. Отримали 75 комп’ютерів. • 6 проєктів – створення інтернет-просторів чи інтернет-кімнат задля доступності інформаційних послуг для громад у селах. Отримали 25 комп’ютерів. Щоб визначити переможців конкурсу, до уваги брали обґрунтованість ідеї, її цілісність, охоплення аудиторії і готовність зробити свій внесок у цей проєкт, наявність комп’ютерного обладнання, його вік тощо. Компанія не тільки виділила ноутбуки з сучасними ліцензійним забезпеченням, які додатково доукомплектували мишками, але її спеціалісти розробили і надали школам план кроків, як отримати ліценцію для онлайн-версії пакету MS Office. Працівники IT-відділу настільки перейнялись ідеєю цього проєкту, що вирішили допомогти школам та селам з підключенням комп’ютерів. Адже для належної роботи обладнання його потрібно правильно налаштувати, підключити до локальної мережі. Тому спеціалісти на волонтерських засадах у позаробочий час надають технічну підтримку учасникам конкурсу грантів. До прикладу, завдяки зусиллям одна з місцевих шкіл перенесла кабінет інформатики у більше приміщення і фактично отримала новий комп’ютерний клас.

МІСТО | 69


ГАСТРОНОМІЯ

| НЮАНСИ

Як обрати ігристе до новорічного столу та як правильно його пити Ігристе вино напередодні Нового року – предмет першої необхідності. Адже для абсолютної більшості келихи з бульбашками – така ж невід'ємна частина свята, як мандарини і бій курантів. Головне – обрати правильне. Розповідаємо, як серед усього розмаїття білих та рожевих, солодких і сухих знайти те найомріяніше, чим справжнє шампанське відрізняється від інших ігристих, скільки цукру міститься у брюті, які сорти винограду і технології використовують та багато іншого.

2. Розглядаємо етикетку Яким буває шампанське? Якщо мова про шампанське, то кожне слово, вказане на етикетці, буде строго відповідати правилам, встановленим у Франції для опису цього вина. Наприклад, найменування Grand Crus може заслужити лише виключне шампанське з винограду, вирощеного на певних виноградниках Шампані – з понад 300 різних сіл підходящі землі мають лише 17, менше 9% від загального (!). Blanc de Blancs – шампанське, вироблене тільки з білого сорту Шардоне, Blanc de Noirs – виключно з винограду сімейства Піно. Поціновувачі та колекціонери нерідко віддають перевагу Блан-де-Блан за їх потенціал до тривалого зберігання (30 років і більше).

1. Розбираємося в термінології Шампанське vs ігристе: у чому різниця Усі шампанські вина – ігристі, але не всі ігристі – це шампанське. Строго кажучи, шампанське – це напій, виготовлений в Шампані, виноробному регіоні Франції. Справжнє шампанське не може коштувати дешево: його виробництво – трудомісткий, витратний та ювелірний процес. Шампанське і деякі ігристі виготовляються класичним, або ж методом Шампенуа, коли вторинне бродіння (під час якого й утворюються бульбашки, що грають у наших келихах) проходить в окремих пляшках, після чого вино не менше року витримується на дріжджовому осаді в погребі, знаходячи більш складних та яскравих ароматів бріоші, свіжоспеченого хліба та вершкового масла. Переважна ж більшість ігристих у світі, зокрема славнозвісне просекко, виробляють інакше – методом Шарма, коли вторинне бродіння відбувається у великих резервуарах. 70 | МІСТО

Зверніть увагу на кількість цукру

Залежно від кількості цукру в напої, на етикетці буде вказано різний тип ігристого: солодке (фр. doux) – більше 50 грамів цукру на літр; напівсухе (фр. demi-sec) – 32-50 грамів цукру на літр; сухе (фр.


ГАСТРОНОМІЯ

sec) – 17-32 г; екстра-сухе (фр. extra sec) – 12-17 г; брют (фр. brut) – менше 12 г; екстра-брют (фр. extra brut) – менше 6 грамів цукру на літр. Для вин, що містять менше 3 грамів цукру на літр або зовсім не містять цукру, використовується позначення "дозаж зеро", "брют натюр" або (фр. dosage zero, brut nature, pas dosé). Чим менше у вині цукру – тим яскравіше у ньому відчуваються ягідні та цитрусові ноти. Сухі ігристі – відмінний аперитив. Іншими словами, подавати їх варто перед їжею, з закусками. А солодкі вина утворять perfect match з десертами або самі по собі стануть чарівним завершенням святкової вечері.

| НЮАНСИ

Ігристі вина з усім і до всього

Новий рік немислимий без іскристого блиску ігристих у келихах – і не важливо, буде це шампанське, просекко, кава або щось ще. На диво, багато хто й досі чомусь думає, що ігристе – вино виключно для аперитиву. Насправді, такі вина надзвичайно гастрономічні, головне – підібрати до них правильний супровід. Причина, чому ігристі так добре поєднуються з різноманітними закусками, – якраз ті самі бульбашки, перляж. У поєднанні зі збалансованою кислотністю вони роблять шампанське, каву чи креман практично універсальними бійцями за новорічним столом. Забути варто тільки про серйозні м'ясні страви – до качки чи ростбіфу краще все-таки подати червоне.

Мистецтво зберігати

Найкраще місце для зберігання ігристих до свята – нижні полиці холодильника, де забезпечена температура 5-7 градусів. Розташовувати пляшки краще горизонтально. Ні в якому разі не можна класти пляшки з ігристим вином (та й з будь-яким іншим) у морозилку – там для цих напоїв занадто холодно. Мороз негативно вплине на смак, а якщо ви випадково забудете пляшку, вона може просто луснути.

Мистецтво подати

Щоб забезпечити ідеальну температуру подачі, відкривайте і дегустуйте ігристе відразу ж після того, як дістанете пляшку з холодильника. Також експерти радять не забувати про відерця з льодом і водою, куди варто помістити пляшку після того, як ви відкрили її. В ідеалі потрібно скористатися і спеціальною пробкою для ігристих вин, щоб зберегти газацію.

Мистецтво пити

Ще один важливий нюанс – вибір правильного келиха. Для ігристих традиційно використовують високі і вузькі келихи флюте: вони дозволяють певною мірою оцінити вино, довше зберігають його холодним і підкреслюють красиву гру бульбашок. Наповнювати келих потрібно, нахиливши його під кутом приблизно на дві третини усього обсягу. До речі, такі ж келихи підійдуть і для коктейлів на основі ігристого. Та це більше про просекко. Але для шампанського найкращим вибором будуть бокали у формі тюльпана, які найповніше розкриють аромат благородного ігристого.

Втім, варто зазначити, що рожеве ігристе, виготовлене класичним методом, є універсальним гравцем, яке, можливо, не буде найкращою парою до всіх страв, але точно не стане провалом. Варто лише уникати поєднання сухих вин із солодкими стравами і навпаки – солодких вин із несолодкими стравами. Майже до всіх інших страв – від finger food-у і салатів до тістечок та десертів – можна вдало підібрати гідне ігристе.

А якщо хочеться чогось новенького

Не поспішайте купувати дорогі відомі бренди, якщо не розумієте, у чому їх особливість: вино може просто вам не підійти. Якщо ви ніколи не виходили за межі просекко, але готові рухатися у бік чогось нового – приходьте у WINETIME, наші сомельє та гастрономи допоможуть розібратися і стануть вашими гідами на цьому цікавому шляху.

м. Івано-Франківськ, вул. Пилипа Орлика, 8 тел.: (0342) 55 95 12 с. Крихівці, вул.Слобідська, 2 Час роботи: 09:00-22:00 winetime.com.ua МІСТО | 71


НАШ ШЕФ-КУХАР ГОТУЄ ДЛЯ ВАС НЕЙМОВІРНУ СМАКОТУ З НАЙКРАЩИХ КУХОНЬ ВСЬОГО СВІТУ! А НА БАРІ ВЖЕ ЧЕКАЮТЬ БОКАЛИ ІГРИСТОГО.

72 | МІСТО

м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 22-А, тел.: (096) 120 01 00; (066) 722 14 06 www.blackwhite.com.ua


МІСТО | 73


74 | МІСТО


ГАСТРОНОМІЯ

| ДОСТАВКА

Компанія

Servizio Catering

працює на стику традиційної доставки та кейтерингу Ми організуємо для вас як доставку готових боксів з їжею, так і повноцінний фуршет чи застілля.⁣⁣⠀ ⁣⁣Святкування дня народження, романтичний сніданок у ліжко для коханої людини, тематичний стіл на вашому весіллі, корпоратив у офісі чи барбекю на природі – яка б подія у вас не була, команда Servizio виконає все на найвищому рівні. ⁣⁣⠀ Бо нам важливо робити вас щасливішими! ⁣⁣⠀

Наші переваги – це:

• оперативність – можливість замовити доставку боксів або кейтринг за 48 години до свята!⁣⁣⠀ • професіоналізм – 8-річний досвід компанії Servizio та величезна кількість задоволених клієнтів говорять самі за себе. ⁣⁣⠀ • якість – власне виробництво, співпраця з найкращими постачальниками та робота тільки з сертифікованими продуктами. ⁣⁣⠀ ⁣⁣⠀

ДОВІРТЕ СВІЙ ЗАХІД НАМ, І ВИ ТА ВАШІ ГОСТІ БУДЕТЕ У ЗАХВАТІ! ⁣⁣ Не зволікай, замовляй у Servizio: ⁣⁣ • за номером телефону (050)

530 52 40: ⁣⁣

• у дірект нашого інстаграм-акаунта

@servizio_catering.if ⁣⁣ • у приватних повідомленнях на сторінці фейсбуку –

Кейтеринг Івано-Франківськ «Servizio»⁣⁣

МІСТО | 75


76 | МІСТО


НА ПЕРІОД СВЯТ НОВА ВАРТІСТЬ 3 23.10. 2020 по 14. 01. 2021

11500 грн/м²

МІСТО | 77


ПРОСТІР

| БУДІВНИЦТВО

Тарас Виноградник: «Незважаючи на кризу, темпів не збавляємо» Та нам вдалося зберегти практично весь персонал, ми дотрималися запланованих термінів будівництва житлових будинків та соціальної інфраструктури нашого мікрорайону, повноцінно працював наш дитячий садочок «Первісток». Всупереч тому, що 2020 – рік Щура і всі хотіли сидіти в норах (сміється), життя не зупинилося. Що вдалося зробити? Зараз будуємо одночасно 12 будинків, завершуємо роботи з прокладання мереж для життєзабезпечення – це водопроводи та водовідведення, кабельні мережі, стічні системи. Розкажіть більше про ваш мікрорайон. У чому його унікальність? В Івано-Франківську дуже велика щільність житлової забудови, а ми обрали інший підхід – зберігаємо простір для людей. Ми хочемо, щоб мешканцям було комфортно не тільки жити у наших будинках, а й загалом проводити час у мікрорайоні. Для цього ми спроєктували сквер, бульвари, спортивні та дитячі майданчики – це близько 50% усієї нашої території. Усередині мікрорайону є своя дорожня інфраструктура. Ми передбачаємо місця для паркування гостей на подвір’ях, паркінги для мешканців «ховаються» під землю. Окрім цього, зараз налагоджуємо роботу приватної житлово-експлуатаційної організації, яка буде повністю обслуговувати наш район. Усе для комфорту, безпеки та затишку мешканців. Що плануєте на наступний рік? У наступному році плануємо закінчити три черги житлових будинків – це близько 70 тис. м кв. Також проєктуватимемо наступні черги житла та об’єктів соціальної інфраструктури. Незважаючи на кризу, темпів не збавляємо.

Довідка: «АРСЕНАЛ СІТІ» – це великий мікрорайон площею 17.3641 га у межах вулиць Національної Гвардії – Є. Коновальця – О. Сорохтея в Івано-Франківську. Яким був 2020-й для «АРСЕНАЛ СІТІ»? Як і для всіх українців, для нас цей рік був дуже непростим. Ми прогнозували одне, а насправді отримали геть інше – виклики, до яких ніхто не був готовий. Я зараз говорю не тільки про владу та її інституції, а й про економіку в цілому. 78 | МІСТО

Проєкт передбачає 40 будинків, а в перспективі – 2 дитячі садочки та школу. Окрім того, спортивний комплекс, бульвар, алеї та публічні простори. Очікувана кількість мешканців – 12 тисяч. Мікрорайон відомий під назвою «Паркове містечко», генеральний підрядник – «МЖК Експрес».


Шановні краяни! Вітаю вас з Новим роком та Різдвом Христовим! Бажаю впевненості у собі і віри в краще, адже тільки віра дає можливість і сили розвиватися, продукувати хороші та правильні ідеї. Здоров’я, миру та родинного тепла! З найкращими побажаннями – директор ТОВ «АРСЕНАЛ СІТІ» Тарас Виноградник.

МІСТО | 79


80 | МІСТО


Любі франківці! Консалтингова компанія «Успіх» щиро вітає вас з прийдешніми Різдвяними та Новорічними святами! Віримо, що український бізнес витримає всі випробування, наші люди будуть здоровими, а держава процвітатиме! Нехай новий 2021 рік стане для кожного з нас роком нових можливостей, нових ідей та перемог! Ми докладаємо всіх зусиль, щоб бути опорою для кожного нашого клієнта! Бажаємо вам у новому році віри в себе, любові до своєї справи та, знайте, що ми завжди готові підтримати вас!

З вірою у краще – консалтингова компанія «Успіх».

м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 49, тел.: (096) 099 13 26, (0342) 742 610, (066) 800 25 57 uspihif@gmail.com

МІСТО | 81


82 | МІСТО


ПРОСТІР

| ВІЗИТІВКА МІСТА

Галерея подарунків «Оле-Тур»

святкує 21 річницю! Коли доводиться обирати подарунки, ми постійно стоїмо перед складним вибором. Та коли заходиш в «Оле-Тур», з пустими руками вже точно не вийдеш, адже тут можна знайти презент для кожного. Сьогодні не віриться, що все розпочиналося із маленької двокімнатної лавки, адже зараз це масштабний бізнес, що займає велику територію і приваблює своїми декораціями здалеку. А ще – візитівка нашого міста, бо майже кожен турист вважає своїм обов’язком зробити фото біля «Оле-Туру». Засновниця магазину, пані Iрина, із самого початку мрiяла створити не просто сувенiрну лавку, а свого роду ексклюзивний салон-виставку. Саме тому дуже багато працювала творчо, вносила корективи, запроваджувала новинки, організовувала виставки та підбирала колектив однодумців, щоб справа рухалася у правильному напрямку. І така натхненна робота завжди дає позитивний результат.

«Оле-Тур» продовжує активно працювати, колектив магазину – справжня команда, що не стоїть на місці, постійно вдосконалюється та працює над розвитком крамнички. А незабаром ще один магазин відкриється у місті Яремче.

2009 р.

«Оле-Тур» – це місце, де панує атмосфера свята та затишку, завжди допоможуть із вибором та подбають, щоб ви та ваші близькі були задоволені! Запрошуємо! Даруйте позитивні емоції разом із «Оле-Тур»! 2011р.

2009р. 2010р.

2007 р.

м. Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців,19/1, тел.: (0342) 77 21 09, моб.: (097) 786 83 01 oletour_gallery@ukr.net /ole_tour_gallery

/Галерея подарунків Оле-Тур МІСТО | 83


«RIVER PARK III» вул. Галицька

84 | МІСТО


СВЯТКОВА НОВОРІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ 3 23.10. 2020 по 14. 01. 2021

8880 грн/м²

МІСТО | 85


Відверто про.. ПРОЄКТ

Ельза Будагова Вік – 26 років

Професія – засновниця центру естетичної медицини «LaVanda» Знак зодіаку – Водолій Море чи гори? Море Солодке чи солоне? Солоне з перчинкою Фільм чи книга? Фільм Комедія чи драма? Тільки комедія Сухе чи напівсолодке? Напівсолодке (сухого в житті вистачає)

Фото: /tanyaamoss Зачіска: Христина Хімій Макіяж: Мар’яна Сова /sova.esthetic.studio

Одяг: /victoriabeley_official Місце зйомки: /hotelroxolana

86 | МІСТО


Улюблений аромат, від якого кайфую. Tiziana Terenzi Kirke. Скільки грошей на косметику в місяць можу витратити. Я за максимальну природність, але страшенний «парфумоголік», поповнювати свою колекцію щомісяця – це щось на зразок хобі. Стиль в одязі та улюблені бренди. У мене гармонійний індивідуальний стиль. Одягаю те, що мені подобається та в чому почуваю себе комфортно. Найбожевільніший вчинок у моєму житті. Всі мої вчинки обдумані. Не роблю нічого такого, щоб потім через це шкодувати. Риса, яка найбільше мене характеризує. Цілеспрямованість. Про стосунки із соцмережами:

публічність чи приватне життя. Обираю приватність. Моє ставлення і реакція на хейтерів.

Знаю, що я попереду, тому на них не реагую. Основна риса у чоловіках, що приваблює. Інтелект — риса, що, безумовно, найбільше приваблює мене в чоловіках, адже чоловік повинен зацікавити мене як фізично, так і інтелектуально. Те, що найбільше надихає. Найбільше надихають подорожі: з ними змінюється свідомість.

МІСТО | 87


Відверто про.. ПРОЄКТ

Олена Шиндлер Вік – 47 років

Професія – тренер Знак зодіаку – Овен Море чи гори? Море Солодке чи солоне? Солодке Фільм чи книга? Книга Комедія чи драма? Уже комедія Сухе чи напівсолодке? Напівсолодке

88 | МІСТО


Фото: /tanyaamoss Зачіска: Христина Хімій Макіяж: Мар’яна Сова /sova.esthetic.studio

Одяг: /victoriabeley_official Місце зйомки: /hotelroxolana

Улюблений аромат, від якого кайфую. Montale.

Скільки грошей на косметику в місяць можу витратити. Точно не рахувала, але, напевне, близько 3000 грн. Стиль в одязі та улюблені бренди. Найбільше імпонує кежуал та класика. А щодо брендів… Зараз їх так багато, що важко обрати щось улюблене. Проте завжди подобаються речі від Calvin Klein, Tommy Hilfiger. Найбожевільніший вчинок у моєму житті. Без паспорта їхала за кордон, за «липовими» документами. А ще пригадала, як просила хлопців зламати мені руку, щоб не здавати іспит у музичній школі із спеціальності «Фортепіано» (перелому не вийшло, зате була тріщина). Ну і дрібничок чимало. Наприклад, як втікали з табору «Артек» на море… Риса, яка найбільше мене характеризує. Ввійти в бій, а там подивимось…

Про стосунки із соцмережами: публічність чи приватне життя. Буду лаконічною: 30/70. Вважаю, що приватне життя має бути особистим, тож не варто показувати його на загал. Моє ставлення і реакція на хейтерів. Мені їх жаль: ці люди незадоволені особистим життям і намагаються знайти винних у цьому серед інших. Основна риса у чоловіках, що приваблює. Мозок, розум. Те, що найбільше надихає. Почуття закоханості.

МІСТО | 89


Відверто про.. ПРОЄКТ

Оксана Мельник Вік – 38 років

Професія – маркетолог Знак зодіаку – Риби Море чи гори? Море Солодке чи солоне? Солодке Фільм чи книга? Фільм Комедія чи драма? Комедія Сухе чи напівсолодке? Рожеве

90 | МІСТО


Візажист: Ольга Satin, Cтилізація: Ольга Галушка, Фото: Оксана Череп, Одяг: «Stefano Lompas», магазин «Exclusive»

Улюблений аромат, від якого кайфую. Маю кілька улюблених: Sexy Amber від Michael Kors, Si від Armani, Perfect Love від Anvi, Mola Mola від T. Belz. Але реально кайфую від аромату чоловікових парфумів, які залишаються на моїй шкірі після обіймів. Скільки грошей на косметику в місяць можу витратити. Я дуже імпульсивна в цьому плані. Хоча маю сформовану косметичку і зазвичай докуповую за потребою. Але у косметичному відділі хочеться масово скупити помади і блиски для губ. Стиль в одязі та улюблені бренди. Мій стиль в одязі за останні 2 роки суттєво змінився. Я в пошуку себе, постійно багато вивчаю цю сферу та вдосконалююсь. І хоч мода рухається у сторону оверсайзу і маскулінності, я – за жіночність. Тому спіднички і платтячка – то моя велика любов. Ношу їх як з підборами, так і зі зручним взуттям. За брендами не ганяюся. Переважно мій одяг з європейського масмаркету, міксований з українськими брендами. Найбожевільніший вчинок у моєму житті. Не настільки божевільна. Риса, яка найбільше мене характеризує. Спонтанність і довіра до всесвіту. Можливо, це і не риси, але саме в такий спосіб у моє життя приходять найкращі моменти. Про стосунки із соцмережами: публічність чи приватне життя. Публічність. Заберіть у мене це, і я стану менше щасливою. Це трохи з іронією, але таки і правда. З однієї сторони, публічність – це необхідність у моїх сферах діяльності. А з іншої, діалог з великою аудиторією. Хоч він виснажує і забирає багато часу та сил, це також мене наповнює і надихає. Намагаюсь знайти баланс. Моє ставлення і реакція на хейтерів. Я не блогер, тому у мене їх немає. А, може, я просто хороша людина… Основна риса у чоловіках, що приваблює. Геніальність. Те, що найбільше надихає. Життя і люди, які мене оточують.

МІСТО | 91


м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 42а, вул. Привокзальна,11, тел.: (067) 381 89 02 92 | МІСТО


для піцерій • кафе • ресторанів

Компанія «Європрофтех», що є лідером у сфері технологій та обладнання для ресторанного бізнесу в Україні, щиро вітає із Новим роком та Різдвом Христовим усіх партнерів, колег та читачів журналу «МІСТО»! Нехай усі проблеми та негаразди залишаться у старому році, а новий рік подарує багато здоров’я, успіху, процвітання та позитивних емоцій! Хай всі ваші плани з легкістю втілюються у життя, а ми вам з радістю у цьому допоможемо, адже готові забезпечити своїх партнерів усім, що потрібно для безперебійної роботи їхнього бізнесу, і навіть більше! Спокою вам, радості і впевненості у завтрашньому дні!

ОФІЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК В УКРАЇНІ м. Івано-Франківськ, вул. Довга, 20б тел.: (095) 403 28 59, (067) 341 05 22 e-mail: europroftech@ukr.net • ggmgastro.com • europroftech.net

Європрофтех м. Івано-Франківськ, вул. Довга, 20б e-mail: europroftech@ukr.net

europroftech МІСТО | 93


ВІЗИТ

| З ДОБРОМ

Команда журналів «Like»та «МІСТО» привітала діток зі святом Миколая Кожна дитина заслуговує на свято та подарунки. Саме тому напередодні Дня святого Миколая наші волонтери організували благодійну акцію та відвідали дітлахів, що перебувають в Міжрегіональному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області та в Івано-Франківському обласному центрі соціальнопсихологічної реабілітації дітей. Для Міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області, що розташований у селі Мединя, на благодійні кошти закупили килимову доріжку у коридор; праску; машинку для стрижки; 2 змішувачі для умивальників та 1 для ванни; 2 унітази; душову кабіну; принтер (3 в 1); мийні засоби тощо. Крім того, для кожної дитини підготували пакунок із солодощами, одягом, взуттям та засобами гігієни. Вихованці Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей, який розташований у м. Івано-Франківську, заздалегідь написали листи до святого Миколая, у яких висловили всі свої прохання. Завдяки спонсорам та волонтерам усі 29 дітей отримали свої «замовлення» від добрих Миколайків. До акції міг долучитися кожен охочий. Дякуємо всім, хто підтримав це починання, адже насправді добро робити легко, особливо, якщо його робити разом! Було дуже зворушливо бачити такими щасливими дітей, які потребують нашої з вами уваги!

м. Івано-Франківськ, вул. Набережна, буд. 34 б. Контактний телефон: (099)328 02 57, (097) 626 10 76, (0342) 78 53 19 Благодійний рахунок: ЄДРПОУ 38945793 МФО 820172 р/р UA 588201720314201001301087092 94 | МІСТО Банк ГУДКСУ в Івано-Франківській обл.


ВІЗИТ

| З ДОБРОМ

с. Мединя Галицького району Івано-Франківської області, вул. Чорновола, 104 Контактна особа: Остапчук Оксана Богданівна Телефон: (068) 773 22 50, (097) 913 77 53

МІСТО | 95


ВІЗИТ

| З ДОБРОМ

«Святий Миколаю, прийди...» 18 грудня, у переддень свята Миколая, до дітей з Рогатинської спеціальної школи завітали люди доброї волі – бізнесмени та просто небайдужі краяни. Для 88 вихованців школи, яким від 6 та до 15 років, привезли багато подарунків, про які вони просили святого у своїх листах. Прохання дітей були дуже різні: хтось «замовляв» телефон чи планшет, а комусь хотілося отримати під подушку зимове взуття чи одяг. Малята ще свято вірять у диво. Хоч їхнє життя зовсім не схоже на казку, вони продовжують чекати, бо знають, що саме в цей день до них приїде багато людей, які спробують зробити світ трохи кращим та добрішим. До збору коштів на подарунки долучилося чимало охочих, адже список необхідних речей був дуже великий. Люди переказували гроші та привозили речі. Дехто навіть брав листи від дітей та повністю сам складав подарунок. Волонтери провели багато часу у пошуках сюрпризів, щоб у цей день кожна дитина відчула себе щасливою. Особливу увагу приділили пакуванню подарунків, щоб усе виглядало справді святково. У цей день до дітлахів приїхали близько 40 гостей. Для них навіть влаштували святковий концерт від продюсерського центру «Star team», в якому взяли участь юні франківські артисти, а також подяка Діду Морозу – Назарію Якубовському. Проте і діти не залишили своїх меценатів без уваги – заспівали для них колядку. Окремі волонтери отримали подарунки, які вихованці школи робили своїми руками. Організаторка збору та комерційний директор журналу «Like» Анна Угорчак каже, що меценати постійно відгукуються на запити про допомогу, які часом надходять від різних будинків. Одна з них, Альона Кісельова, вже вдруге допомагає діткам. Жінка розповідає, що після тієї любові, яку дарують діти, вона відчуває себе окриленою і це дає їй сил допомагати ще більше. Дехто з меценатів і сам має дітей, тому розуміє, наскільки це важливо. «Я займаюся благодійністю щороку. Сама маю трьох дітей, тому хочу допомогти ще й іншим. Знаю, які це емоції, коли малюк отримує на свято навіть ті ж цукерки. Я бачу радісні дитячі очі і хочу, щоб вони засинали щасливі», – каже Тетяна Копаниця. Керівник закладу Мирослава Кривун розповідає, що такої радості, яку вони отримали в цей день, вдома отримати не вдасться, оскільки діти знаходяться у складних життєвих обставинах і батьки не зможуть приділити їм стільки уваги та подарувати такі подарунки і святкову атмосферу. «Шкода, що впродовж року до дітей навідуються дуже рідко. Найбільше добрих людей приїздить саме перед святом Миколая. Дуже хотілося б, щоб і в інший час року про них не забували. У дітей складні історії життя, і їм завжди потрібна допомога. Як вихователі ми намагаємось дати їм максимум, і це стосується як знань та виховання, так і простої любові, якої їм так не вистачає», – каже жінка. Додамо, що це не перший візит у цю школу. Минулого разу благодійники привезли малятам ялинку, необхідну техніку та меблі. Подяка також співорганізаторам івент-агенці «Smart.ua» – Михайлу Сенику, Аліні Симоненко.

м. Рогатин, вул. Коцюбинського, 3, телефон: (03435) 23004, моб.: (067) 250 12 00 р/р UA078201720314261003301021407 в УДКСУ м. Рогатин Ідент. код 23804422 МФО 820172 96 | МІСТО


ВІЗИТ

| З ДОБРОМ

МІСТО | 97


вул. Гната Хоткевича НАПОВНЕННЯ:

√ двокамерні енергозберігаючі пакети √ п’ятикамерні металопластикові вікна √ утеплення пінопластом 10 см. √ перила з нержавіючої сталі зі склом √ алюмінієві вікна для комерційних приміщень √ броньовані вогнетривкі двері українського виробництва √ перила з нержавіючої сталі √ гранітні сходи √ під’їзди нового зразка √ підземний паркінг √ відеоспостереження та цілодобова охорона

ТЕ, ПРО ЩО КОЛИСЬ МОЖНА БУЛО ТІЛЬКИ МРІЯТИ, СЬОГОДНІ ПРОПОНУЄ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК WHITE HOUSE. WHITE HOUSE – сучасний житловий будинок, що розташований на вул. Гната Хоткевича. Комплекс передбачає інноваційні технології, мультифункціональність та сучасний оригінальний дизайн. Перший та другий поверхи призначені для комерційних приміщень загальною площею 8 500 м². На першому поверсі буде передбачено великий магазин від відомої мережі. Комплекс характеризується зручним розташуванням, вигідним транспортним сполученням та розвинутою інфраструктурою. WHITE HOUSE стане справжнім втіленням ідеї щасливого життя та комфортного функціонування для своїх мешканців.

98 | МІСТО


МАКСИМАЛЬНИЙ КОМФОРТ, ЯКІСТЬ, ЗРУЧНІСТЬ, НАДІЙНІСТЬ ТА МІЦНІСТЬ – ЦЕ ТЕ, ЧИМ ПОСЛУГОВУЄТЬСЯ КОМАНДА КОМПАНІЇ, СТВОРЮЮЧИ СУЧАСНИЙ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК З РОЗВИНЕНОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ ДЛЯ МАКСИМАЛЬНОГО КОМФОРТУ Й ЗАТИШКУ СВОЇХ МЕШКАНЦІВ.

СВЯТКОВА НОВОРІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ 3 23.10. 2020 по 14. 01. 2021

8880 грн/м²

МІСТО | 99


СВЯТКОВА НОВОРІЧНА ПРОПОЗИЦІЯ 3 23.10. 2020 по 14. 01. 2021

8880грн/м²

УВАГА! КІЛЬКІСТЬ КВАРТИР ОБМЕЖЕНА

100 | МІСТО

МІСТО | 100


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.