Page 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ» Тулуш Л.Д.

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ «СОЄВИХ ПРАВОК»

Київ ННЦ «ІАЕ» 2020


УДК 336.22 : 631.155 Т 82

Рекомендовано до друку вченою радою Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (протокол № 1 від 9 січня 2020 р.) Тулуш Леонід Дмитрович

Т 82

Оцінка економічних наслідків «соєвих правок» / Тулуш Л.Д. –

К. : ННЦ «ІАЕ», 2020. – 39 с.

Наведено результати комплексної оцінки економічних наслідків зміни режиму справляння податку на додану вартість при здійсненні операцій із експорту соєвих бобів, відомої в експертному середовищі як «соєві правки». Окреслено вплив податкової новації на діяльність учасників ринку соєвих бобів та продуктів їх переробки. Узагальнено наслідки зміни порядку оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів («соєвих правок»), зокрема в частині впливу на обсяги доданої вартості, що формується всередині країни. Охарактеризовано економічні ефекти, зумовлені запровадженням «соєвих правок». Розрахована на фахівців з питань державного регулювання розвитку агропромислового виробництва, представників центральних органів виконавчої влади, що формують політику фінансового регулювання аграрного ринку, експертів аграрного ринку, представників наукової спільноти та всіх, хто цікавиться питаннями фінансового регулювання розвитку аграрного ринку.

УДК 336.22 : 631.155

2


ЗМІСТ ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3

ВПЛИВ НА ПОСІВНІ ПЛОЩІ СОЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

ОЦІНКА РІВНЯ СПОЖИВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

ЗНИЖЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СОЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗНИЖЕННЯ ПОСІВНИХ ПЛОЩ. . . . . . . . . . . . . . .

10

ВПЛИВ СВІТОВИХ ЦІН. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13

ВПЛИВ СОЄВИХ ПРАВОК НА ОБСЯГИ ПЕРЕРОБКИ. . . . . . . . . .

15

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО СОЇ ТА РІВЕНЬ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ. . . . . .

19

ОЦІНКА ВТРАТ ВИРОБНИКІВ СОЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

20

ВПЛИВ НА ЕКСПОРТ СОЇ ТА ПРОДУКТІВ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ . . . . .

30

ВПЛИВ НА ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ ТА ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ РІЗНИХ РІВНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

34

ВПЛИВ НА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ «СОЄВОЮ» ГАЛУЗЗЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

36

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

38

3


ВСТУП Дане дослідження присвячене питанню оцінки ефектів, що виникли внаслідок зміни режиму оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів. У вересні 2018 року набула чинності норма пункту 63 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (ПКУ), відповідно до якої було тимчасово – до 1 січня 2022 року – змінено порядок оподаткування експортних поставок соєвих бобів: замість режиму оподаткування за нульовою ставкою застосовується режим звільнення від податку на додану вартість (ПДВ). Це стало наслідком доповнення підрозділу 2 розділу XX ПКУ пунктом 63 – відповідно до Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII від 07.12.2017 р. Водночас, положення цього пункту не поширюються на експортні поставки, що здійснюються сільгосппідприємствами, які самостійно виростили соєві боби. Тобто, для суб’єктів, які можуть забезпечити самостійний експорт власновирощених соєвих бобів, режим оподаткування залишився незмінним і вони й надалі можуть користуватись перевагами режиму оподаткування ПДВ за нульовою ставкою із наступним відшкодуванням ПДВ-кредиту з бюджету. Загалом, зміна політики оподаткування ПДВ операцій із експорту соєвих бобів (т. з. «соєві правки») формує впливи на наступні групи економічних суб’єктів: - окремі групи сільгосптоваровиробників, які не в змозі самостійно або у кооперуванні із іншими суб’єктами забезпечити експортну поставку; - переробників, які отримують певні вигоди у вигляді більш повного заповнення наявних виробничих потужностей по сприятливих цінах, та, відповідно, збільшення обсягу доходів; - трейдерів, які позбавлені можливості заробити на посередництві при здійсненні експорту соєвих бобів та, відповідно, втрачають частину доходів; - державу – з точки зору фіскальних інтересів – економія коштів на відшкодуванні експортного ПДВ та збільшення надходжень внаслідок збільшення обсягів доданої вартості (бази оподаткування); - державу – з точки зору економічних інтересів – збільшення обсягів доданої вартості, а відповідно і ВВП, відхід від сировинної моделі економіки та іміджу держави – постачальника сировини для зростання обсягів доданої вартості країн - імпортерів; – місцеві громади, на яких розміщені переробні заводи – підвищення наповнюваності місцевих бюджетів, зростання зайнятості, збільшення доходів місцевих жителів, що будуть потрачені на відповідній території, а отже, згенерують нові надходження до місцевих бюджетів; - споживачів, які отримають вигоди з врахуванням того, що соєвий шрот є важливим компонентом кормів, а збільшення його пропозиції в Україні зумовить здешевлення вартості тваринницької продукції, рівень споживання якої в Україні є значно нижчим за європейські показники. 4


ВПЛИВ НА ПОСІВНІ ПЛОЩІ СОЇ В останні роки значення олійних культур (соняшника, сої та ріпаку) для економіки сільського господарства зростає – особливо це стосується економіки сільгосппідприємств. Тис. га

10000

29 30

8000 20 20 17

7

7

7

1997

6

1996

4000

1995

6000 9

11 12

10

15

23 22 24 24

32 31 32 32

26 26

17

11

Соняшник

Соя

Ріпак

Разом

2019

2018

2017

2016

2015

2014

2013

2012

2011

2010

2009

2008

2007

2006

2005

2004

2003

2002

2001

2000

1999

1998

0

1990

2000

35 30 25 20 15 10 5 0

Частка у посівах, %

Рис. 1. Динаміка площ під олійними культурами в усіх категоріях господарств, тис. га Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

Частка олійних культур у загальній посівній площі в останні роки сягнула 32 %, а у посівній площі сільгосппідприємств впритул наблизилась до 40 %. Посівні площі під олійними культурами в Україні перевищують загальну площу переважної більшості європейських країн. Враховуючи це, питання фіскального регулювання розвитку олійних культур в Україні набуває особливої актуальності і повинно забезпечити баланс інтересів усіх економічних суб’єктів у даній галузі. В останні два роки площа під посівами сої знижується (у 2019 році - 20 % проти рівня 2017 року). Проте, при цьому необхідно звернути увагу на наступне: - відповідне зменшення площ під соєю мало місце і раніше, до «соєвих правок» (так, у 2016 році площі під соєю знизились на 13,5 % проти рівня 2015 року, в якому було досягнуто рекордного показника); - попри зменшення посівних площ під соєю, площі під олійними залишаються незмінними і становлять близько 8,9 млн га – площі «з-під сої» «перетікають» під посіви ріпаку (рис. 1 ), які у 2019 р. зросли у більш як 2,8 рази проти рівня 2016 року (до майже 1,3 млн га, що складає другий показник за всю історію вирощування даної культури в Україні). Враховуючи це, вести мову по «катастрофічний» вплив соєвих правок під кутом зору зниження посівних площ під даною культурою не зовсім коректно, особливо з огляду на відсутність загроз щодо наповнення внутрішнього ринку продуктами переробки сої. 5


Аналіз причин зниження посівних площ під соєю у 2017/2019 МР Як видно з даних рис.1, в останні 2 роки (2018/2019 та 2019/2020) – формально, після запровадження «соєвих» правок, спостерігається зниження посівних площ під соєю. У 2019 р. обсяг посівних площ під соєю знизився до рівня 2014 р. і склав менш як 80 % від рівня 2017 р., коли він сягав майже 2 млн га. Проте, результати аналізу показують, що справжні причини такого зниження мають більш глибинну природу, не пов’язану із запровадженням «соєвих правок». Якщо уважно проаналізувати наявну динаміку посівів сої в Україні, їх зниження розпочалось із 2016 року – при цьому у 2015 році було досягнуто історичного максимуму посівних площ під соєю в Україні. Причому досягнення такого рівня було стрибкоподібним – за шість років (2010-2015) посівні площі під соєю зросли із 0,64 млн т у 2009 році до 2,14 у 2015 р. (у 3,33 рази загалом або більш як на 55 % щорічно). Причина різкого зростання посівів сої в Україні до 2015 року Причина різкого зростання посівів сої в Україні криється у додатковому стимулюванні збільшення обсягів виробництва сої у 2011-2015 рр. Із ухваленням Податкового кодексу України, із 2011 р. експортні поставки необробленої сільгосппродукції звільнялись від оподаткування ПДВ, що на практиці означало відсутність експортного відшкодування ПДВ (яке надається лише по операціях, які оподатковуються за нульовою ставкою). Відповідна практика регламентувалась положеннями пункту 15 (пізніше 15-1, 15-2) підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України. Проте, відповідна практика не стосувалась експортних поставок сої, яка була єдиною експортноорієнтованою культурою, по якій надавалось відшкодування ПДВ при експорті. Внаслідок цього, виробники сої користувались одночасно і ПДВпідтримкою за рахунок спец режиму ПДВ і нульовою ставкою ПДВ при експорті, яка поширювалась і на поставки, що здійснювались посередниками (трейдерами). Відповідно, стрибкоподібне зростання посівних площ під соєю частково було викликане саме цією причиною. А оскільки із 2016 р. спец режим ПДВ фактично припинив своє існування – і експортне ПДВ-відшкодування поширилось на всі культури, то привабливість вирощування сої стала знижуватись – як видно з даних рис. 1, зниження посівних площ під соєю бере свої витоки саме із 2016 році, посівні площі у якому знизились відразу на 13 % проти історичного максимуму 2015 р.

6


100 90 80

16,8

20,4

18,4

22,7

12,9

7,8

13,7

11,1

70

27,2

22,3

22,9

19,3

17,9

5,4

9,0

11,6

14,5

72,3

68,1

69,0

67,6

2016

2017

2018

2019

8,6

60 50 40 30

70,3

71,8

67,9

66,2

64,2

2011

2012

2013

2014

2015

20 10 0

Соняшник

Ріпак

Соя

Рис. 2. Видова структура олійних культур у посівах, % Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

Отже, загальна площа посівів олійних культур в останні роки є незмінною і становить рекордні 8,9 млн га, а частина площ під соєю в останні два роки була засіяна ріпаком, рентабельність вирощування якого суттєво перевищує рентабельність вирощування сої (більш ґрунтовно про це нижче). Окремо варто звернути увагу на розмір посівних площ під соєю в Україні, який значно перевищує відповідний показник інших європейських країн. Зокрема, посівні площі під соєю у першій половині 2010-х рр. більш як втричі перевищували відповідний показник по країнах ЄС (сумарно), і лише в останні роки таке перевищення знизилось до 2,2 рази (рис. 3).

2500 European Union

тис. га

2000

Ukraine

1500 1000 500 0 2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Рис.3. Динаміка посівних площ під соєю в Україні та ЄС Джерело: Власна розробка на основі данихFAO http://www.fao.org/faostat/en/#data/QC

7

2017


У 2015-2017 рр. площа посівів під соєю в Україні на порядок перевищувала показник, притаманний країнам-лідерам ЄС з вирощування сої – Італії, Румунії та Франції). Понад 100 000 гектарів посівів сої мають в ЄС лише ці три країни, при цьому їх частка в загальних посівах сої в ЄС перевищує 70 % (рис. 4). Hungary

7727

Poland

9333

Bulgaria

11530

Czechia

15344

Germany

19000

Turkey

31670

Slovakia

43900

Austria

64467

Croatia

85133

France

141000

Romania

165140

Serbia

201712

Italy

322417 0

50000

100000

150000

200000

250000

300000

350000

Рис. 4. Посівні площі сої у країнах ЄС, Сербії та Туреччині у 2017 році, га Джерело: Власна розробка на основі данихFAO http://www.fao.org/faostat/en/#data/QC

Причина таких незначних площ посівів під соєю в країнах ЄС полягає в тому, що дана культура генерує досить низький показник вартості продукції в розрахунку на гектар угідь, а тому переважна більшість країн ЄС або взагалі не вирощує дану культуру, або площі відповідних посівів є дуже незначними.

8


ОЦІНКА РІВНЯ СПОЖИВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР Окремо варто відмітити, що рівень споживання насіння олійних культур та продуктів переробки всередині країни є незначним і не перевищує в останні роки: 15 % – по соняшнику, 12 % - по сої, 2 % - по ріпаку (табл. 1). Додатково необхідно враховувати рівень переробки насіння відповідного виду олійних культур, який по соняшнику становить понад 98 %, сої – до соєвих правок знаходився на рівні 20-23 %, ріпаку – не перевищував 3-5%. 1. Рівень споживання продукції олійних культур в Україні Види продукції

2010/ 2011

2011/ 2012

2012/ 2013

Шрот Олія

11,8 15,9

5,1 13,8

15,2 15,1

Шрот Олія

96,8 90,9

78,0 23,4

50,0 133,3

Шрот Олія

105,2 57,8

109,7 52,4

92,3 27,8

2013/ 2014/ 2015/ 2016/ 2017/ 2018/ 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Соняшник 14,0 17,6 19,7 21,6 23,8 24,5 11,6 13,5 12,0 9,1 9,8 9,0 Ріпак 11,1 15,3 0,5 25,0 15,5 19,7 9,8 5,6 0,8 8,3 1,7 0,7 Соя 75,9 66,2 63,2 55,4 52,7 35,9 21,9 6,2 2,9 2,1 0,5 0,3

Джерело: власна розробка на основі даних https://apps.fas.usda.gov/psdonline/app/index.html#/app/advQuery * В необробленому вигляді продукція практично не споживається.

** У 2010/2013 МР Україна імпортувала соєві боби.

Отже, суттєвою проблемою вирощування сої в Україні є те, що більша частина вирощеної продукції не користується попитом всередині країни і в тому чи іншому вигляді (сирому чи переробленому) вивозиться за кордон задля формування кормової бази для тваринництва інших країн. Відповідно, частково можна стверджувати, що українська рілля використовуються для вирощування сировини, яка є базою для формування доданої вартості зарубіжних країн. Досвід України суттєво відрізняється від практики, яка існує в інших країнах пострадянського простору (зокрема, Росії та Білорусії), обсяги виробництва сої в яких є значно меншими. При цьому зазначені країни практично не експортують ні сою, ні продукти її переробки, повністю використовуючи наявні обсяги соєвих бобів (власновироблені та імпортовані) для задоволення потреб тваринництва у кормах. Рівень переробки сої в Росії в декілька разів перевищує обсяги виробництва. Білорусь, попри мізерний обсяг виробництва сої, забезпечує значні обсяги її переробки і активно розбудовує виробничі потужності з переробки сої з огляду на розвинене тваринництво та в очікуванні поставок української сої. 9


ЗНИЖЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА СОЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА ЗНИЖЕННЯ ПОСІВНИХ ПЛОЩ Причиною скорочення посівних площ під соєю із середини 2010-х рр. є суттєве зниження рентабельності вирощування даної культури на фоні інших сільгоспкультур. Соя Ріпак Пшениця

90 80

Соняшник Кукурудза

70 60 50 40 30 20 10 0 2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Рис. 5. Динаміка рентабельності вирощування основних сільгоспкультур, % Джерело: Власна розробка на основі даних Державної служби статистики http://www.ukrstat.gov.ua/

Як видно з рис. 5, у 2012-2014 рр., а також у 2016 р., рентабельність вирощування сої з-поміж інших основних сільгоспкультур поступалась лише соняшнику, який був абсолютним лідером у цьому відношенні. Проте, у 2015, і особливо, у 2017 р. рентабельність вирощування сої стала суттєво поступатись практично усім сільгоспкультурам – внаслідок чого цілком логічно виробники стали поступово відмовлятись від її вирощування. Відповідно, зниження посівних площ під соєю, та, відповідно, обсягів виробництва соєвих бобів в Україні розпочались ще до ухвалення «соєвих правок».

60 50 40 30

Приріст рентабельності, % Рентабельність, % Рентабельність з урахуванням ПДВ акумуляції, %

41,6 13,6

48,9 42,2

38,7

14,9

29,9

14,4 13,0

12,5 11,6

20 10

51,4

28,0

18,3

26,2

36,5

34,5

29,2

Соняшник

Соя

Ріпак

0 Пшениця

Ячмінь

Кукурулза

Рис. 6. Рентабельність вирощування основних сільгоспкультур у 2014 р. із врахуванням ПДВ-акумуляції, % Джерело: Власні розрахунки за даними Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/

10


120

Приріст рентабельності, % Рентабельність, % Рентабельність з урахуванням ПДВ акумуляції, %

100

23,0

67,2

80

51,0

41,1

60 40

14,6

20

36,4

28,3

Пшениця

Ячмінь

12,8

103,5

53,5

59,8

14,9

15,5

39

44

Соя

Ріпак

16,9 80,5 50,3

0 Кукурулза

Соняшник

Рис. 7. Рентабельність вирощування основних сільгоспкультур у 2015 р. із врахуванням ПДВ-акумуляції, % Джерело: Власні розрахунки за даними Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/

Причиною зниження рентабельності вирощування сої, в свою чергу, стало суттєве зниження світових цін у порівнянні із цінами на інші сільгоспкультурами. Останні теж «просіли», проте не так суттєво, як на сою (більш ґрунтовно про зниження світових цін на сою - нижче). 2. Прибуток на 1 га при вирощуванні основних сільгоспкультур, грн. Пшениця Кукурудза Соя Соняшник Ріпак

2010 266 1335 591 1949 1064

Пшениця Кукурудза Соя Соняшник Ріпак

2010 9,6 29,9 16,4 64,7 26,6

2011 2012 2013 2014 2015 694 488 116 1778 3109 2659 1324 127 2547 5999 1146 1131 978 2700 3820 2234 2056 1586 2144 8160 1744 1534 584 2395 5988 Рентабельність вирощування*, % 2011 2012 2013 2014 2015 17,6 11,8 2,4 28,0 36,4 38,6 19,8 1,5 26,2 50,3 24,1 23,4 15,8 34,5 38,6 57,0 45,8 28,5 36,5 80,5 32,1 21,4 8,6 29,2 44,3

2016 3569 8230 7359 7976 7280

2017 3545 4325 4395 5640 8566

2018 3593 7723 4532 5434 6508

2016 31,7 45,7 52,0 63,0 44,9

2017 26,8 23,7 28,8 41,3 43,6

2018 24,6 27,2 21,0 32,5 31,1

*Без врахування ПДВ-підтримки у вигляді ПДВ-акумуляції. Джерело: Власна розробка на основі даних Державної служби статистики http://www.ukrstat.gov.ua/

Як видно із даних табл..2, «золоті соєві часи» закінчились у 2015 році. Так, якщо у несприятливому 2013 році вирощування сої забезпечувало майже 1000 грн (додевальваційних!) прибутку з гектара, то вирощування «класичних» пшениці та кукурудзи – лише 115-130 грн/га, ріпаку - менше 600 грн. У 2014 році вирощування сої забезпечувало найвищий рівень прибутку на гектар (2700 грн) – з-поміж усіх інших найпоширеніших в Україні сільгоспкультур. Проте, вже починаючи із 2015 року, вирощування сої стало приносити менше прибутку на гектар, ніж вирощування інших поширених сільгоспкультур, зокрема кукурудзи та соняшника. 11


10000

Соя

Соняшник

Ріпак

Кукурудза

Пшениця

грн/га

8000 6000 4000 2000 0 2014

2015

2016

2017

2018

Рис. 8. Динаміка отримуваного прибутку з гектара при вирощуванні основних сільгоспкультур, грн /га Джерело: Власні розрахунки за даними Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/

Із 2017 року аналізована різниця стала більш суттєвою – прибуток від виробництва сої в розрахунку на гектар складав: – у 2017 р. – лише 1/2 прибутку від виробництва ріпаку та 3/4 – соняшнику; у 2018 р. – лише 60 % прибутку від виробництва кукурудзи та 70 % ріпаку. Нижчий розмір прибутку на гектар приносила лише пшениця. За результатами господарювання у 2019 р., вирощування сої генерує лише декілька відсотків рентабельності, перевищуючи лише рентабельність вирощування кукурудзи, виробництво якої у 2019 р. балансує на межі рентабельностіі. При цьому, рентабельність вирощування інших сільгоспкультур, як мінімум, на 10-12 в.п. перевищує рентабельність вирощування сої. Внаслідок цього, в останні роки, після відміни спецрежиму ПДВ та повернення експортного бюджетного відшкодування з ПДВ, соя перестала бути «унікальною» культурою (для якої одночасно «працювала» і ПДВ-підпримка, і надавалось ПДВ-відшкодування при експорті), а рентабельність її вирощування стала суттєво поступатись іншим основним культурам. Закономірним наслідком стало певне «охолодження» сільгосптоваровиробників до сої. Відповідно, вбачати у зменшенні посівних площ під соєю лише вплив «соєвих правок» не зовсім коректно. Також варто звернути увагу на те, що соя генерує досить низький рівень доданої вартості в розрахунку на гектар сільгоспугідь. Характеризуючи рівень доданої вартості при виробництві сої, варто відзначити, що ключовими її елементами є прибуток та заробітна плата. Рівень прибутку від вирощування сої в розрахунку на гектар по сої, як вже зазначалось, є практично найнижчим з-поміж основних сільгоспкультур. 12


%

При цьому й частка витрат на оплату праці з нарахуваннями у структурі виробничих витрат на вирощування сої також є однією з найнижчих з-поміж інших основних сільгоспкультур (рис. 9). 2017

6,5 6,0 5,5 5,0 4,5 4,0 3,5 3,0 пшениця

2018

кукурудза на зерно

ячмінь

насіння соняшнику

боби сої

насіння ріпаку й кользи

Рис. 9. Частка витрат на оплати праці у виробничих витратах на вирощування основних с.-г. культур, % Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

В цьому аспекті соя поступається ячменю, пшениці, соняшнику. і перевищуючи лише кукурудзу та ріпак, які мають традиційно низьку трудомісткість вирощування.

ВПЛИВ СВІТОВИХ ЦІН Оцінюючи вплив цінового фактора на зменшення доходів виробників сої, варто звернути увагу на зміну світової ціни на соєві боби, починаючи із 2014 року – коли вони ще перебували на прийнятному рівні після певного зниження, при цьому посівні площі під соєю в Україні продовжували зростати (табл. 3). 3. Динаміка світових цін на основні види сільгосппродукції та продуктів переробки сої Commodity Unit Soybean meal $'mt Soybean oil $'mt Soybeans $'mt Barley S/mt Maize S/mt Wheat, US, HRW S/mt

2012 524 1226 591 240 298 313

2013 545 1057 538 202 259 312

2014 522 906 485 146 193 285

2015 389 756 392 121 170 204

2016 375 815 405 104 159 167

2017 350 850 393 98 155 174

2018 405 789 394 126 164 210

2019 345 760 365 125 168 212

Джерело: власна розробка на основі даних https://www.worldbank.org/en/research/commodity-markets

Як видно з даних табл.3, із 2012 рр. світові ціни на ключові сільгоспкультури почали знижуватись, причому «пік зниження» припав на 2014-2016 рр. «На щастя» для вітчизняних сільгосптоваровиробників, відповідне зниження світових цін було «замортизоване» девальвацією національної 13


валюти, внаслідок чого рентабельність виробництва основних сільгоспкультур перебувала на прийнятному рівні. Із 2018 р. розпочалось певне зростання цін на основні види сільгоспкультур. Проте воно не стосувалось соєвих бобів – ціни на них продовжили своє падіння у 2019 р., знизившись в середньому на 7,5 % проти рівня 2017-2018 рр. Натомість, рівень світових цін на інші види сільгосппродукції у 2019 р. проти 2017 р. відчутно зріс: на пшеницю – на 22 %, на ячмінь – на 27,6 %, на кукурудзі – на 8,4 %. 4. Зміна світових цін на основні види сільгоспкультур та продукти переробки сої у 2019 р., % Види продукції Ячмінь Кукурудза Рис Пшениця Соєві боби Соєвий шрот Олія

2014 85,6 87,0 96,9 76,4 75,3 66,1 83,9

2015 103,3 98,8 106,2 103,9 93,1 88,7 100,5

2019 у % до: 2016 120,2 105,7 103,5 126,9 90,1 92,0 93,3

2017 127,6 108,4 102,8 121,8 92,9 98,6 89,4

2018 99,2 102,4 97,4 101,0 92,6 85,2 96,3

Джерело: власна розробка на основі даних https://www.worldbank.org/en/research/commodity-markets

Як видно із даних табл.4, найбільше зниження цін характерне саме для соєвих бобів, по яких ціни 2019 року становлять лише 75 % від рівня цін, що фіксувались у 2014 р., тоді як до інших видах с/г продукції ціни на у 2019 р. у доларовому вираженні сягнули рівня 85 % рівня 2014 р. (крім пшениці). Світові ціни на сою 2019 року становили 93 % рівня 2015 р., 90 % 2016 р., 92 % - 2018 року. Натомість, зниження цін на інші види сільгосппродукції у 2015-2019 рр. було не таким значним (крім пшениці). Причому, якщо на інші види сільгосппродукції ціни поступово зростали, то світові ціни на сою вже четвертий рік поспіль тримаються на низькому рівні, ще й у 2019 р. знову знизились. Таким чином, ситуація із низькими цінами на сою в Україні, та, відповідно, низькою рентабельністю вирощування даної культури в Україні в останні роки, зумовлена загальносвітовими трендами. Отже, низький рівень цін на соєві боби в Україні зумовлений у першу чергу світовими трендами, а не запровадженням «соєвих правок». Відповідно, наявні проблеми на ринку сої, які полягають у значному зниженні рентабельності її вирощування, викликані суттєвим зниженням світової ціни на сою, а також ревальвацією національної валюти. 14


ВПЛИВ СОЄВИХ ПРАВОК НА ОБСЯГИ ПЕРЕРОБКИ Результати проведеного аналізу показують, що запровадження соєвих правок позитивно вплинуло на обсяги переробки сої в Україні. При оцінці впливу соєвих правок нами використано дані USDА. Динаміка обсягів переробки сої в Україні наведена на рис. 10.

2024/2025

2023/2024

2022/2023

2021/2022

2020/2021

2019/2020

1300

2018/2019

2013/2014

1020

2017/2018

2012/2013

800

2016/2017

590

950

2015/2016

680

880

2014/2015

560

750

2011/2012

1900

2010/2011

3000 2500 2000 1500 1000 500 0

Рис. 10. Динаміка фактичних обсягів переробки сої у 2010/2019 МР (20192020МР – очікуване) та прогнозування на основі трендового ряду до 2024/2025 МР Джерело: власна розробка на основі даних https://apps.fas.usda.gov/psdonline/app/index.html#/app/advQuery

Як видно з даних рис.10, до запровадження соєвих правок із 2018/2019 МР темпи збільшення обсягів переробки були несуттєвими. Згідно даних USDА, у 2014/2018 МР обсяги переробки сої фактично «топтались» на місці в коридорі 900-1000 тис т. Причому у 2016/2017 МР обсяги переробки сої навіть знизились проти попередніх років – на фоні збільшення обсягів виробництва даної культури. Це й стало причиною запровадження регулюючих заходів у вигляді «соєвих ПДВ-правок». Ефект від запровадження «соєвих ПДВ-правок», на нашу думку, цілком відповідає очікуванням, що формувались під час їх запровадження. Якщо у 2018/2019 МР – першому після запровадження "соєвих" правок" – обсяги переробки сої в Україні зросли майже на 30 %, то у 2019/2020 МР очікується, що вони майже подвояться проти наявного їх рівня до запровадження регулюючих заходів. Варто відзначити, що відповідно до наявних трендів, що склались у 2010/2017 МРР, без реалізації регулюючих заходів, обсягу переробки сої у 1,5 млн т в Україні б досягли лише у 2024/2025 МР. Якщо аналізувати наявні дані Державної служби статистики України щодо обсягів переробки сої, сформовані за календарними роками, ефект від запровадження соєвих правок є очевидним (рис. 11). 15


Тис. т

1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0

52% 11% 32%

2016

2017

2018

2019

Рис. 11. Динаміка фактичних обсягів переробки сої у 2016-2019 рр. Джерело: власна розробка за даними Державної служби статистики України http://www.ukrstat.gov.ua/ *Дані за грудень 2019 р. – очікувані.

Зростання у 2019 р. (першому повному календарному році після запровадження «соєвих правок») становить проти 2018 р. (наприкінці якого запроваджені "соєві правки") майже 1,5 рази. Очевидно, що без запровадження відповідних регулюючих заходів, на основі наявного тренду щодо зростання обсягів переробки сої, було б неможливо. Отже, до запровадження соєвих правок темпи зростання обсягів переробки сої в України були незначними і становили в середньому 10-12 % в річному вимірі. У сезоні 2016/2017 відбулося зниження обсягів переробки сої, що й викликало необхідність запровадження регулюючих заходів. Проте, починаючи із сезону 2018/2019 відбулося різке зростання обсягів переробки сої в Україні: у першому МР після запровадження правок – майже на 30 %, у другому – майже на 50 % (очікуване). Ефект від запровадження "соєвих правок" на рівень переробки сої в Україні проілюстрований на рис. 12. Виробництво Переробка Відношення переробки до виробництва, %

тис. т 5000 4000

33,3

3000

% 33,6

27,0 24,2

30,0

24,5

26,2

22,6

18,7

2000 1000

Рис. 12. Динаміка рівня переробки сої в Україні (відношення обсягів переробки до виробництва) Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

16

2018/2019

2017/2018

2016/2017

2015/2016

2014/2015

2013/2014

2012/2013

2011/2012

2010/2011

0

40 35 30 25 20 15 10 5 0


1,6 1,4 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2 0

40 35 30 25 20 15 10 5 0

%

млн т

Як видно із даних рис. 12, із зростанням обсягів виробництва сої, частка їх переробки всередині країни суттєво знижувалась – із 33,3 % у 2010/2011 МР до 18,7 % - найнижчого показника за всю історію у 2016/2017 МР (що й спровокувало появу соєвих правок). Після запровадження соєвих правок обсяги переробки сої різко зросли і у 2018/2019 МР частка переробки сої склала 33,6 % від обсягу виробництва, перевищивши показник 2010/2011 МР і ставши найвищим за принаймні останні десять років. Отже, рівень переробки соєвих бобів в Україні після запровадження соєвих правок став стрімко зростати. Якщо у 2016/2017 МР він знизилась до менш як 20 %, то у 2018/2019 м.р. зросла до майже 35 %, досягши найвищого рівня за останні десять років.

2010/2011 2011/2012 2012/2013 2013/2014 2014/2015 2015/2016 2016/2017 2017/2018 2018/2019

Переробка, млн т

Частка переробки, %

Рис. 13. Динаміка обсягів переробки сої в Україні та їх відношення до обсягів виробництва Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

Ті ж самі висновки можна зробити й на основі графіків, на яких представлено динаміку обсягів виробництва соєвої олії й шроту та наведено лінію тренду, сформованого до запровадження «соєвих правок» (рис. 14 та 15).

2024/2025

2023/2024

2022/2023

2021/2022

2020/2021

2019/2020

2018/2019

2017/2018

2016/2017

2015/2016

2014/2015

2013/2014

2012/2013

2011/2012

2010/2011

400 350 300 250 200 150 100 50 0

Рис. 14. Динаміка фактичних обсягів виробництва соєвої олії у 2010/2019 МР та прогнозування на основі трендового ряду до 2024/2025 МР Джерело: Власна розробка на основі даних USDA https://apps.fas.usda.gov/psdonline/app/index.html#/app/advQuery

17


Знову варто відмітити зниження обсягів виробництва у 2016/2017 МР, знову очікувані обсяги виробництва у 2019/2020 МР значно перевищують потенційне значення 2024/2025 МР, розраховане за наявними трендовим рядом, сформованим на основі значень, що були зафіксовані до запровадження «соєвих правок».

2024/2025

2023/2024

2022/2023

2021/2022

2020/2021

2019/2020

2018/2019

2017/2018

2016/2017

2015/2016

2014/2015

2013/2014

2012/2013

2011/2012

2010/2011

1400 1200 1000 800 600 400 200 0

Рис. 15. Динаміка фактичних обсягів виробництва соєвого шроту у 2010/2019 МР та прогнозування на основі трендового ряду до 2024/2025 МР Джерело: Власна розробка на основі даних USDA https://apps.fas.usda.gov/psdonline/app/index.html#/app/advQuery

У 2019 році було вироблено 330 тис т соєвої олії та 1200 тис т соєвого шроту - без "соєвих правок" таких показників переробки сої в Україні не фіксувалось би до середини 2020-х рр., проте вони будуть досягнуті вже у поточному МР.

18


СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО СОЇ ТА РІВЕНЬ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ Україна із середини 2010-х рр. входить у TOP-7 світових виробників соєвих бобів. У цьому контексті важливо проаналізувати, яку частку вирощеного обсягу соєвих бобів переробляють основні країни – виробники (рис. 16). United Ukraine South Serbia Russia Paraguay Nigeria India European China Canada Brazil Bolivia Argentina

47 25 92 85 134 41 52 86

602 636 28 38 86 76 0

20

40

60

80

100

120

140

160

180

200

Рис. 16. Відношення обсягів переробки до обсягів виробництва /усереднені дані за останні 5 МР (2014/2015 2018/2019 МР)/, % Власна розробка за даними https://apps.fas.usda.gov/psdonline/app/index.html#/app/advQuery

Як видно з даних рис. 16, в України даний показник має найнижче значення (менше 25 %). При цьому, що без врахування 2018/2019 МР він би не перевищував й 23 %. Найнижчими показниками в даному відношенні відзначаються Канада (менш як 30 %), Бразилія (менш як 40 %), Парагвай (близько 40 %) - проте все рівно вони значно вище, ніж показник України (особливо враховуючи те, що Канада – не аграрна країна, як та ж Бразилія). В усіх інших країнах даний показник перевищує 50 % або знаходиться майже на рівні даного показника – попри досить значні обсяги виробництва соєвих бобів. Особливо варто звернути увагу на показники Сербії та ПАР, які забезпечують понад 85 % переробки власновиробленої сої - при цьому більша частина продуктів переробки у них також експортується. Якщо вести мову про країни-сусідки, то РФ переробляє сої значно більше, ніж вирощує, а Білорусь, практично не маючи власного виробництва сої, забезпечує значні обсяги її переробки на власних заводах. Таким чином, Україні необхідно досягти хоча б мінімальних обсягів переробки сої, які становлять не менше половини від обсягу, що вирощується.

19


ОЦІНКА ВТРАТ ВИРОБНИКІВ СОЇ Втрати виробників сої на перших етапах запровадження «соєвих правок» були прогнозованими. Адже внаслідок «перекриття» для частини учасників ринку вільного доступу до експорту (в частині позбавлення права на експортне ПДВ-відшкодування), завжди формується ситуація, яка призводить до зниження внутрішніх цін. Останнє триває, як правило, до того часу, доки переробники чітко не налагодять механізм експортних поставок продуктів переробки сої, не визначаться із новим рівнем доходів та в умовах конкуренції не забезпечать їх справедливий розподіл із виробниками. Очевидно, що на цьому етапі держава повинна була б надати фінансову підтримку виробникам та простимулювати поставки сої на переробку. На жаль, відповідні державні заходи не вживались, тому втрати тих виробників сої, які постраждали від запровадження «соєвих правок», не були компенсовані. Отже, на перших етапах запровадження «соєвих правок» окремі виробники втратили частину доходів – внаслідок зниження внутрішньої ціни на сою через обмеження можливостей отримання ПДВ-відшкодування при її експорті для суб’єктів господарювання, які не є безпосередніми виробниками. Втрати виробників були зумовлені неготовністю переробників запропонувати більш високу закупівельну ціну на сою – з огляду на невизначеність цінової ситуації при постачанні суттєво збільшених обсягів переробки сої. В першу чергу, це стосується оцінки експортних можливостей – як в частині збільшення присутності на вже освоєних ринках, так і частині пошуку нових ринків збуту продуктів переробки сої. Аналіз показує, що проблем із експортом збільшених обсягів продуктів переробки сої не виникло, відповідно закупівельна ціна переробників (які мають право на отримання експортного ПДВ-відшкодування) повинна була з часом зрости до ціни ринкової рівноваги з урахуванням потреб світового ринку. Розглянемо динаміку цін реалізації сої сільгосппідприємствами (рис. 17). Обсяг, тис. т 800

Реалізовано, тис. т

Ціна, грн/т 12000

Ціна, грн/т

700

11000

600 10000

500 400

9000

300

8000

200 7000

100

6000 Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад

0

2016

2017

2018

2019

Рис. 17. Помісячні обсяги та ціни реалізації соєвих бобів підприємствами України Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/ (форма 21-заг).

20


Коментуючи дані рис. 17, насамперед варто відмітити суттєве зниження цін реалізації сої підприємствами-виробниками, яке співпало із періодом запровадження соєвих правок. Одночасно варто звернути увагу на позитивний ціновий тренд, який намітився із листопада 2019 року. Крім того, варто відмітити й більшу «розтягнутість» періоду реалізації сої із 2018/2019 МР проти попередніх років – якщо раніше виробники намагались реалізувати сою до нового календарного року, то із 2018/2019 МР реалізація сої стала більш рівномірною і триває практично протягом усього року (із значним зниженням лише у липні-серпні). Порівнюючи вітчизняні цінові тренди на ринку сої зі світовими тенденціями, доцільно розглянути дані, представлені на рис. 18. 500

дол/т

400 300 200 січ.

лют.

бер.

кві.

тра.

чер

лип

сер

вер

жовт

лист

2018

груд

січ.

лют.

бер.

кві.

тра.

чер

лип

сер

вер

жовт

лист

2019

Світові ціни, дол/т

Ціна реалізації, дол/т

Рис. 18. Динаміка світових цін на соєві боби [1] та цін реалізації сої вітчизняними підприємствами-виробниками [2] у 2018-2019 рр. Джерело: Власна розробка на основі даних: [1] https://www.worldbank.org/en/research/commodity-markets [2] http://www.ukrstat.gov.ua/ форма 21-заг (переведено у долари США за оф. курсом НБУ на відповідну дату)

Ф'ючерсний контракт СВОТ , США

450 435 420 405 390 375 360 345 330 315 300

Україна (FOB порти Чорного моря)

25.01.2017 22.02.2017 29.03.2017 26.04.2017 31.05.2017 27.06.2017 26.07.2017 30.08.2017 27.09.2017 25.10.2017 30.11.2017 21.12.2017 25.01.2018 28.02.2018 28.03.2018 25.04.2018 31.05.2018 21.06.2018 26.07.2018 30.08.2018 27.09.2018 25.10.2018 29.11.2018 20.12.2018 31.01.2019 27.02.2019 28.03.2019 26.04.2019 23.05.2019 27.06.2019 26.07.2019 16.08.2019 26.09.2019 31.10.2019 28.11.2019 19.12.2019

дол/т

Як бачимо, вітчизняні цінові тренди, зафіксовані офіційною статистикою, повністю відповідають наявним ціновим тенденціям на світовому ринку сої. Такий же висновок можна зробити й на основі оцінки динаміки зміни цінового індикатора на сою на основі ф’ючерсної ціни СВОТ (рис 19).

Рис. 19. Динаміка світової ціни на сою (на основі ф’ючерсної ціни СВОТ) та ціни постачання на умовах FOB з України Джерело: Власна розробка автора за даними: http://www.auu.org.ua/uk/publications/web/919/

21


Як видно із його даних, вітчизняний спадний ціновий тренд в цілому відповідає світовим тенденціям, зафіксованими СВОТ. З метою оцінювання втрат сільгосптоваровиробників від зміни режиму оподаткування експортних поставок соєвих бобів необхідно насамперед оцінити зниження рівня ціни на сою на тону, а потім масштабувати відповідну різницю на загальний обсяг реалізації сої виробниками, які зазнали впливу відповідного заходу. Як зазначалось вище, після запровадження «соєвих правок» ціни на соєві боби в Україні суттєво знизились. Водночас, основною причиною цього було зниження рівня світової ціни. Тому, насамперед необхідно «очистити» вплив «соєвих правок» на зниження внутрішньої ціни на сою від можливого впливу інших факторів, в першу чергу – зниження світових цін. Відповідно, з метою оцінки потенційних втрат виробників сої від запровадження «соєвих правок», насамперед доцільно визначити рівень зниження цін на сою, зумовленого саме впливом даного заходу. Як видно із наведених на рис. 19 даних, ціни реалізації сої сільгосппідприємствами після запровадження восени 2018 р. «соєвих правок» суттєво знизились. Порівняльна характеристика зміна цінової ситуації на ринку сої наведена в табл. 5. 5. Рівень цін реалізації сої сільгосппідприємствами після запровадження «соєвих правок» у порівнянні із цінами до реалізації даного заходу в Україні (поквартально*) ІV квартал І квартал ІІ квартал ІV квартал Період для порівняння 2018 р. 2019 р. 2019 р. 2019 р. ІV квартал 2017 р. 92,9 93,1 89,3 83,5 І квартал 2018 р. 86,8 87,1 83,5 78,1 ІІ квартал 2018 р. 80,8 81,0 77,7 72,6 Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

* Середньозважені ціни

Як видно із даних табл. 5, ціни на сою після запровадження «соєвих правок» суттєво просіли. Особливо це стосується цін, що склалися у ІV кварталі 2019 р. у порівнянні із цінами, що фіксувались у ІІ кварталі 2018 р. (в якому сформувалась найбільш сприятлива цінова ситуація) – зниження становило більш як 27 %). По відношенню до цін І кварталу 2018 р. ціни у ІV кварталі 2019 р. просіли майже на 22 %. 6. Рівень світових цін на соєві боби після запровадження «соєвих правок» у порівнянні із цінами до реалізації даного заходу (поквартально) ІV квартал І квартал ІІ квартал ІV квартал Період для порівняння 2018 р. 2019 р. 2019 р. 2019 р. 93,7 94,7 89,3 85,3 ІV квартал 2017 р. 90,8 91,7 85,5 82,6 І квартал 2018 р. 88,7 89,7 93,7 80,8 ІІ квартал 2018 р. Джерело: Власна розробка на основі даних https://www.worldbank.org/en/research/commodity-markets

22


Як видно із даних табл. 6, зниження вітчизняних цін на сою цілком відповідало загальносвітовому тренду. Зокрема світові ціни, що склалися у ІV кварталі 2019 р. у порівнянні із світовими цінами, що фіксувались у ІІ кварталі 2018 р. знизились більш як на 19 %, а по відношенню до цін І кварталу 2018 р. – на 17,4 %. Зіставивши відповідні рівні зниження цін, можемо отримати «очищений» вплив «соєвих правок» на рівень цін на сою в Україні. 7. Різниця у рівнях зниження цін реалізації сої сільгосппідприємствами та світових цін на соєві боби після запровадження «соєвих правок», ІV квартал І квартал ІІ квартал ІV квартал Період для порівняння 2018 р. 2019 р. 2019 р. 2019 р. Відсоткові пункти 0,8 1,7 0,0 1,8 ІV квартал 2017 р. І квартал 2018 р. 4,0 4,8 2,0 4,5 7,9 8,7 16 8,2 ІІ квартал 2018 р. Відсотки 11,3 24,3 0,0 10,9 ІV квартал 2017 р. 30,3 36,6 12,1 20,5 І квартал 2018 р. 41,1 45,8 71,7 29,9 ІІ квартал 2018 р. Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ та Світового банку.

На нашу думку, найбільш прийнятним ціновим орієнтиром для оцінювання рівня зниження цін на сою є ціни початку (І кварталу) 2018 року, які є вищими за ціни кінця 2017 року, проте ще не сягнули свого піку, який відмічався у ІІ кварталі 2018 р. Крім того, варто виходити з того, що саме за цими цінами було реалізовано досить значну частку виробленої продукції – значно вищу, ніж у ІІ кварталі 2018 р. За результатами аналізу табл. 5-7 можна зробити висновок, що ціни реалізації сої сільгосппідприємствами України після запровадження «соєвих правок» просіли нижче рівня зниження світових цін в середньому на 30 % – проти їх рівня, що склався станом на початок 2018 р.. Враховуючи те, що усереднена ціна реалізації сої у 2019 році знаходиться на рівні близько 8000 грн, а рівень ціни у І кварталі 2018 р. перевищував 10 000 грн, різниця у цінах становить понад 2 000 грн. Отже, результати проведеного нами аналізу показують, що зниження цін на сою станом на IV квартал 2019 р. більш як на дві третини (майже на 70 %) викликане зниженням світових цін, і лише на третину (близько 30 %) – фактором запровадження «соєвих правок. Якщо взяти до уваги розрахований нами рівень «просідання» внутрішньої ціни понад рівень зниження світових цін (на рівні 1/3), можна отримати орієнтовне значення зниження цін за рахунок запровадження «соєвих правок»: 10 000 – 8 000 = 2000 х 0,33 = 660 грн / т 23


Таким чином, усереднена оцінка втрат доходів виробників сої від зниження ціни після запровадження «соєвих правок» становить близько 660 грн. (за методом порівняння рівнів зниження світових та внутрішніх цін). Крім того, для оцінки втрат виробників сої від запровадження «соєвих правок» можна використати й інший методичний підхід. Для цього необхідно порівняти рівень цін на базисах СРТ-порт (або FOB, що не є принциповим) та EХW-елеватор (очищений від ПДВ) до та після запровадження «соєвих правок». Порівняння відповідних різниць цін на різних базисах поставок за періоди до і після запровадження «соєвих правок» і дасть можливість одержати оцінку впливу «соєвих правок» на зниження ціни. З метою тримання більш точного результату доцільно розрахувати середньозважену, а не середньоарифметичну, різницю, оскільки в різні періоди року обсяги реалізації сої сільгосппідприємствами суттєво відрізняються, про що вже йшлося вище. Крім того, як варіант оцінювання втрат доходів виробників сої від запровадження «соєвих правок» можна розглядати алгоритм, що передбачає вирахування із ціни на базисі СРТ-порт маржі посередника та застосування до отриманої суми ставки ПДВ (16,67 %), проте даний варіант є більш трудомістким і вимагає наявності відповідних джерел інформації, які є закритими. Результати проведених нами розрахунків на основі вищеописаної методики наведені на рис. 20. грн/т 12000 11000 10000 9000 8000 7000

Україна (EXW елеватор) без ПДВ

26.09.2019 31.10.2019 28.11.2019 19.12.2019

27.02.2019 28.03.2019 26.04.2019 23.05.2019 27.06.2019 26.07.2019 16.08.2019

26.07.2018 30.08.2018 27.09.2018 25.10.2018 29.11.2018 20.12.2018 31.01.2019

21.12.2017 25.01.2018 28.02.2018 28.03.2018 25.04.2018 31.05.2018 21.06.2018

31.05.2017 27.06.2017 26.07.2017 30.08.2017 27.09.2017 25.10.2017 30.11.2017

25.01.2017 22.02.2017 29.03.2017 26.04.2017

6000

Україна (FOB порти Чорного моря), грн/т

Рис. 20. Динаміка цін на базисах FOB та EХW-елеватор (без ПДВ) до та після запровадження «соєвих правок» Джерело: Власні розрахунки на базі даних про ціни АСУ http://www.auu.org.ua/uk/publications/web/919/

Як видно із даних рис. 20, різниця між цінами по відповідних базисах поставок збільшилась, що свідчить про негативний вплив «соєвих правок» на доходи виробників сої. 24


До запровадження «соєвих правок» аналізована нами різниця становила в середньому (за середньозваженим підходом) близько 930 грн, а після – вже понад 1600 грн. Відповідно, ціновий вплив соєвих правок можна оцінити у 670 грн/т, що цілком відповідає рівню даного показника, розрахованого нами з використанням іншого методу (порівняння рівнів зниження світових та внутрішніх цін). Наступним елементом, необхідним для оцінювання втрат виробників сої від запровадження «соєвих правок» є визначення кола сільгосптоваровиробників, яких стосується відповідне зниження ціни. В узагальненому вигляді коло сільгосптоваровиробників, що реалізують сою, наведене в табл. 8. 8. Характеристика суб’єктів, які формують пропозицію на ринку сої з метою розрахунку впливу на них «соєвих правок» Суб’єкт Напрям поставки Оцінка впливу «соєвих правок» Сільгосппідприємства – платники ПДВ, що можуть організувати Не відчувають впливу «соєвих правок» поставку на експорт, при цьому Експорт При цьому можливе формування не входять до складу АПГ1, які додаткових вигод2 мають переробні потужності Сільгосппідприємства – платники ПДВ, що можуть організувати поставку на експорт, при цьому Переробка Не відчувають впливу «соєвих правок» входять до складу АПГ1, які мають переробні потужності Експорт (через Зниження рівня закупівельної ціни на Сільгосппідприємства – платники посередника) частку невідшкодованого ПДВ ПДВ, що не можуть організувати Зниження рівня закупівельної ціни із поставку на експорт огляду на наявний рівень внутрішніх Переробку цін3 Будь-який, Малі сільгосптоваровиробники, не переважно Не відчувають впливу «соєвих правок» зареєстровані платниками ПДВ4 експорт Джерело: Власна розробка. 1 АПГ – агропромислові групи, які володіють потужностями з переробки сої. 2 За рахунок скуповування та поставки на експорт сої. виробленої іншими товаровиробниками, хоча дана вигода є сумнівною, оскільки відсутній об’єкт експортного ПДВ-відшкодування – податковий кредит 3 Дане питання потребує більш грунтовного опрацювання. 4 Це можуть бути як невеликі ФГ (зокрема, платники ЄП), так і господарства населення, що вирощують сою на невеликих площах та реалізують її посередникам.

Як видно з даних табл. 8, коло виробників сої є досить «строкатим» - як з точки зору реєстрації платником ПДВ, так і з точки зору наявності можливостей для організації експортної поставки. Крім того, в окрему групу необхідно виділити сільгосппідприємства, які, являючись платниками ПДВ та маючи можливості для організації самостійної поставки сої на експорт, входять до складу агропромислових груп, які володіють потужностями з переробки сої. Соя, вирощена такими 25


підприємствами, з високою ймовірністю буде поставлятись на промислову переробку з метою подовження виробничого ланцюжка, підвищення обсягів доданої вартості та збільшення доходів таких груп. Для таких підприємств можна припустити, що вплив «соєвих правок» буде мінімальним, навіть без оцінювання їх експортних можливостей. Наступним етапом аналізу є групування сільгосптоваровироників щодо оцінювання їх можливостей організації експортної поставки та оцінювання впливу на їх діяльність змін у порядку відшкодування ПДВ при експорті сої. 9. Групування сільгосппідприємств, які вирощують сою, за площею посівів сої (усі сільгосппідприємства) (2018)

тис. т

Частка у виробництві, %

в середн. на 1 підпр-во, т

у % до загал. обсягу вир-ва

ц з 1 га

69,9 12,5 11,4 3,8 1,6 0,8

Урожайність

в середн. на 1 підпр-во, га

з них з площею, га до 100,0 7084 100,01-200,0 1262 200,01-500,0 1156 500,01-1000,0 381 1000,01-2000,0 167 більше 2000,0 86

Обсяг виробництва

Частка у площі, %

10136 100,0

Зібрана площа тис. га

Всього

у % до загал. кількості

Категорії

одиниць

Кількість підприємств

1554

100,0

153

4102

100,0

405

100,0

26,4

231 182 356 261 226 297

14,9 11,7 22,9 16,8 14,6 19,1

33 144 308 686 1355 3450

506 450 936 716 652 843

12,3 11,0 22,8 17,4 16,0 20,5

71 356 810 1879 3903 9798

12,3 11,0 22,8 17,5 15,9 20,5

21,9 24,7 26,3 27,4 28,8 28,4

Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

Економічна логіка показує, що підприємства з площею зібраної сої понад 1 000 га (з обсягом виробництва сої понад 2,5 тис т) в будь-якому випадку повинні забезпечувати власну поставку на експорт. Їх частка в загальній сукупності сільгосппідприємств, що вирощують сою, становить понад 36,5 %. Крім того, частина сільгосппідприємств, які вирощують сою на площах від 500 до 1000 га (з обсягом виробництва понад 1,2 тис т – і до 2,5 тис т) цілком можуть забезпечити самостійну експортну поставку на умовах СРТпорт – особливо у випадках розміщення таких підприємств у південних регіонах, за умов доступності перевезень автотранспортом до портів. З огляду на це, певна частина із понад майже 17 % сільгосппідприємств, які вирощують сою на площах 500-1000 га, можуть організувати експортну поставку. Оцінюючи їх частку у підприємствах групи на рівні 30 %, можна припустити їх частку у загальній кількості сільгосппідприємств на рівні 5 %. З іншого боку, досить значна частина сільгосппідприємств, що вирощують сою на площах до 100 га, не є платниками ПДВ, а відповідно, й не зазнали впливу «соєвих правок». За нашими оцінками, частка таких сільгосп26


підприємств становить не менше половини, що складає понад 7,5 % загальної кількості сільгосппідприємств. Відповідно, близько половини (50 %) сільгосппідприємств, які вирощують сою, за нашим оцінками не повинні відчувати вплив соєвих правок. Крім того, окремо варто розглянути структуру виробництва сої у великих та середніх сільгосппідприємствах, чисельність яких перевищує 3,1 тис од. (табл. 10). 10. Групування сільгосппідприємств - виробників сої за величиною земельного банку Групи за площею ріллі, га до 250 500 750 1000 1250 1500 2000 2500 3000 4000 5000 6000 7000 10000 від 10000 Україна

Площа Кількість господарства, господарств га ріллі 217 355 324 238 330 238 398 251 155 194 127 59 52 70 101 3109

148 375 622 880 1120 1369 1732 2219 2750 3450 4462 5418 6472 8405 30934 2750

Площа сої, га 58 122 179 188 235 264 296 360 442 567 590 746 929 1273 3463 416

Соя у Частка групи Виробництво Урожайструктурі у виробна 1 госпоність, посівів, % ництві, % дарство, ц ц/га 39,2 32,7 28,7 21,4 21,0 19,3 17,1 16,2 16,1 16,4 13,2 13,8 14,4 15,2 11,2 15,1

0,9 3,0 3,8 3,4 5,9 4,6 8,6 6,8 5,3 8,8 5,8 3,2 3,9 7,2 28,9 100,0

1233 2613 3653 4417 5546 6027 6761 8465 10770 14122 14158 16944 23635 32125 89460 10045

21,2 21,4 20,5 23,5 23,6 22,8 22,8 23,5 24,3 24,9 24,0 22,7 25,4 25,2 25,8 24,2

Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

Як видно з даних табл. 10, частка сільгосппідприємств – виробників сої, які оперують площами с.-г. угідь від 5 000 га, становить майже 50 % загальних обсягів виробництва сої сільгосппідприємствами. Обсяги виробництва сої в середньому на господарство перевищують 1,4 тис т, що дає їм можливість сформувати необхідну товарну партію на експорт. Крім того, припускаємо, що підприємства із обсягом земельного банку понад 5 000 га повинні мати у своїй структурі або співпрацювати із спеціалістами з просування продукції на експорт. Отже, результати групування показують, що частка великих та середніх сільгосппідприємств – виробників сої, які можуть організувати самостійну поставку сої на експорт (на умовах СРТ-порт), у загальних обсягах виробництва сої становить понад 50 %. Крім того, за даними ДССУ, не менше 0,4 млн т або до 10 % загального обсягу виробництва сої забезпечується так званими господарствами населення, які не є платниками ПДВ, а відповідно запровадження «соєвих правок» для них не має ніякого більш-менш значимого впливу. 27


Крім того, ще близько 5 % обсягів виробництва сої виробляється малими фермерськими господарствами, які не є платниками ПДВ з огляду на те, що не досягли оборотів, необхідних для реєстрації платниками ПДВ (у т.ч. й через приховування частини оборотів). Також не варто забувати про частину великих та середніх сільгосппідприємств – платників ПДВ, які маючи можливості для організації експортної поставки, заповнюють виробничі потужності агропромислових груп, до складу яких вони входять. Частку таких сільгосппідприємств можна оцінити на рівні до 5 % загальних обсягів виробництва. Відповідно, результати проведених досліджень показують, що на суб’єктів, які забезпечують більш як третину (близько 65 %) обсягів виробництва сої в Україні, соєві правки впливу не мали. І навпаки, лише третина суб’єктів, що вирощують сою з різних причин – в першу чергу, відсутності адаптивності до змін, небажання змінювати схему поставок та докладати додаткових зусиль щодо організації експортної поставки – зазнала певних втрат доходів внаслідок зниження внутрішніх цін понад темпи зниження світових цін. Якщо брати до уваги розрахований нами вище рівень цінових втрат на 1 т у 2019 р. близько 660-670 грн на 1 т та прийняти обсяг виробництва сої на рівні 4,0-4,2 млн т, то втрати таких виробників сої знаходяться в діапазоні 900930 млн грн. При цьому варто врахувати, що при оцінці обсягів втрат нами враховано й обсяги поставок на переробку, хоч формально по даному каналу поставок вплив соєвих правок є менш суттєвим, ніж по поставкам на експорт через посередника. Адже у разі переробки сої та наступної поставки продуктів переробки на експорт, експортер отримує ПДВ-відшкодування, а тому цілком може забезпечити більш прийнятний рівень цін для виробників сої, ніж трейдер, який експортує зерно і не має потенційних можливостей для отримання експортного ПДВ-відшкодування. При цьому варто враховувати наступне: - діючим законодавством не передбачено ніяких обмежень щодо експорту сої її безпосередніми виробниками – будь-яка особа-виробник, здійснивши експортну поставку, зможе отримати відшкодування ПДВ – за умови, що така особа зареєстрована платником ПДВ; - у разі відсутності необхідної товарної партії малі товаровиробники можуть об’єднатися - доцільно посилювати експортні можливості малих товаровиробників за рахунок стимулювання розвитку кооперації:

28


по-перше, необхідно передбачити квоти для перевезення продукції малих товаровиробників Укрзалізницею (яка є державним оператором, який має працювати в першу чергу в державних інтересах), по-друге, слід стимулювати механізми формування спільних товарних партій малими сільгосптоваровиробниками; - поряд із вищезазначеним, наявні можливості здійснення експортної поставки сої на умовах комісії – у такому випадку експортером все рівно вважається комітент – виробник сої; даний варіант, на нашу думку, є цілком прийнятним для малих сільгосптоваровиробників, які не мають можливості здійснити самостійну поставку. Таким чином, замість того, щоб забезпечити підтримку малих та середніх сільгосптоваровиробників в напрямку підвищення їх експортних можливостей (дорадництво, вдосконалення інфраструктури тощо) держава просто повертає ситуацію назад – в глухий кут, в якому вона опинилась у 2017 році, коли обсяги переробки становили близько 19 % загального обсягу виробництва. Без вжиття державою заходів щодо стимулювання експортної активності малих, та, особливо, середніх товаровиробників, їм і надалі доведеться задовольнятися тими цінами, які пропонуються посередниками при купівлі ними соєвих бобів на найближчому елеваторі. Збільшення доходів вимагає певної трансформації діяльності від виробників, поєднання поряд із виробничою функцією ще й функції організації експортної поставки. Адже очевидно, що виконуючи лише функцію виробництва, малі та середні сільгосптоваровиробники в принципі не можуть доступу до високих цін та, відповідно, доходів. Особливо це стосується такої сільгоспкультури, як соя, яка характеризується практично найнижчим рівнем створюваної доданої вартості на гектар з-поміж інших сільгоспкультур. На нашу думку, державі замість скасування «соєвих правок», варто було б навпаки, забезпечити реалізацію стимулюючих заходів на даному ринку: - з одного боку, посилити експортні можливості малих сільгосптоваровиробників за рахунок запровадження програм компенсації частини витрат на забезпечення експорту, зокрема на оплату вартості відповідних фахівців, стимулювання розвитку кооперації при формуванні товарних партій, вдосконалення інфраструктурного забезпечення для представників малого та середнього аграрного бізнесу (зокрема, діяльності Укрзалізниці та ДПЗКУ). - з іншого боку, стимулювати розвиток переробки сої шляхом дотування виробників, які здійснюють поставку даної продукції на переробку, зокрема, за рахунок механізму ПДВ (відповідна практика вже застосовувалась в Україні для стимулювання переробки м’яса та молока).

29


ВПЛИВ НА ЕКСПОРТ СОЇ ТА ПРОДУКТІВ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ З метою оцінювання впливу «соєвих правок» на обсяги експорту відповідної продукції, варто розглянути дані, наведені на рис. 21-23. Ціна, дол/т Обсяг, тис. т 600

450

500 400

400 350

300

300

200 100

250 200 Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

0

2016

2017

2018

Експорт, тис. т

2019 Ціна,дол/т

Рис. 21. Динаміка експорту соєвих бобів з України Джерело: Власна розробка за даними ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

Як видно із даних рис. 21, обсяг експорту соєвих бобів з України у 2019 році суттєво зріс, особливо з початком 2019/2020 МР. при цьому відповідне зростання спостерігалось на фоні суттєвого зниження експортних цін у доларовому еквіваленті, що зумовлено зниженням світових цін. Аналогічна ситуація спостерігається і з експортом соєвого шроту та соєвої олії (рис. 22-23). Обсяг, тис. т 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

Ціна, дол/т 600 500 400 300

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

200

2016

2017

2018

Експорт, тис. т

2019

Ціна,дол/т

Рис. 22. Динаміка експорту соєвого шроту з України Джерело: Власна розробка за даними ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

30


Ціна, дол/т

Обсяг, тис. т

1000 900 800 700 600

Грудень

Жовтень

Листопад

Вересень

Липень

Серпень

Червень

Квітень

2018

Травень

Лютий

Березень

Січень

Грудень

Жовтень

Листопад

Вересень

Липень

Серпень

Червень

Квітень

Травень

Лютий

2017

Березень

Січень

Грудень

Жовтень

Листопад

Вересень

Липень

Серпень

Червень

Квітень

Травень

Лютий

Березень

Січень

Грудень

Жовтень

2016

Листопад

Вересень

Липень

Серпень

Червень

Квітень

Травень

Лютий

Березень

500 Січень

50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0

400

2019

Експорт, тис. т

Ціна,дол/т

Рис. 23. Динаміка експорту соєвої олії з України Джерело: Власна розробка за даними ДССУ http://www.ukrstat.gov.ua/

В більш узагальненому вигляді ситуація з експортом сої та продуктів її переробки представлена на рис. 24-26. Тис. т

4000

Збільшення у 2,35 р.

2736

3000

3702

2866 2241

2000 1000 0 2016

2017

2018

2019

Рис. 24. Динаміка експорту соєвих бобів з України, тис. т Джерело: Власна розробка за даними ДФСУ http://sfs.gov.ua/ms// Тис. т

1000 800

Збільшення у 2,8 р.

600 400 200 0 2016

2017

2018

Рис. 25. Динаміка експорту соєвого шроту з України, тис. т Джерело: Власна розробка за даними ДФСУ http://sfs.gov.ua/ms//

31

2019


Тис. т

400

Збільшення у 2 р.

300 200 100 0 2016

2017

2018

2019

Рис. 26. Динаміка експорту соєвої олії з України, тис. т Джерело: Власна розробка за даними ДФСУ http://sfs.gov.ua/ms/

Як видно із представлених графічно даних, обсяги продуктів переробки сої у порівнянні із базовим періодом (до запровадження правок) зросли більш як удвічі - по соєвій олії – та у 2,8 рази - по соєвому шроту. Крім того, у 2019 році, попри наявність дії «соєвих правок» протягом усього року, було встановлено рекорд із експорту соєвих бобів в Україні – 3,7 млн т, що у 2,35 рази перевищує показник 2017 р. (до запровадження правок). Отже, можна констатувати, що запровадження «соєвих правок» позитивно позначилось на обсягах експорту продуктів переробки сої з України – оператори ринку суттєво збільшили обсяги поставок соєвої олії та шроту на вже освоєні ринки і змогли убезпечити внутрішній ринок від перевиробництва та послідуючого обвал цін. За нашими оцінками, на зовнішніх ринках наявний потенціал щодо збільшення обсягів експорту продуктів переробки сої з України. Результати проведених досліджень показують, що з точки зору експорту різниці між тим, що постачати – соєві боби чи продукти їх переробки – фактично немає, адже і та, й інша продукція користується попитом на світових ринках, причому іноді це стосується одного і того ж ринку. Наприклад в Білорусь з доковим успіхом можна поставляти як соєві боби, так і соєвий шрот. Крім того, можемо констатувати, що наявність «соєвих правок» ніяким чином не вплинула на обсяги експорту соєвих бобів, про що свідчить їх суттєве зростання у 2019 році. Обсяги експортної виручки від постачання сої та продуктів її переробки представлені на рис. 27. Як видно з даних рис. 27, обсяги експортної виручки від постачання сої та продуктів її переробки суттєво зросли – із 1,3 млрд дол. США у 2017 р. до майже 1,75 млрд дол. США у 2019 р. (майже на 35 %). Причому особливо важливо, що це відбулося на фоні зниження цін на соєві боби та продукти їх переробки в останні роки. 32


2000 1750

млн дол

1500 1250 1000 750 500 250 0 2016

2017

Соєві боби

2018

Соєвий шрот

2019

Соєва олія

Рис. 27. Динаміка експортної виручки від постачання сої та продуктів її переробки на зовнішні ринки Джерело: Власна розробка за даними ДФСУ http://sfs.gov.ua/ms

Аналізуючи дані рис. 27 варто відзначити, що обсяги валютної виручки від постачання соєвих бобів та продуктів їх переробки на світові ринки зростають і в умовах застосування «соєвих правок» та в несприятливих умовах падіння світових цін на дані види продукції. Якщо у 2017 р., за сприятливої світової кон’юнктури та відсутності «соєвих правок», експортна виручка від постачання сої та продуктів її переробки на зовнішні ринки становила 1,3 млдр дол., то у 2019 р. вона зросла до 1,7 млрд дол. (більш як на 30 %). Також варто звернути увагу на зміну структури надходжень від експорту сої та продуктів її переробки: якщо до запровадження соєвих правок частки сирих бобів перевищувала 81 %, то у 2019 році частка продуктів переробки сої склала майже третину, а частка сирих бобів знизилась до 68 % (рис. 28). 100% 80%

9,2 9,6

10,2 8,3

13,1

13,2

14,1

17,9

60% 40%

81,2

81,5

72,7

68,9

2016

2017

2018

2019

20% 0% Соєві боби

Соєвий шрот

Соєва олія

Рис. 28. Структура експортної виручки від постачання сої та продуктів її переробки на зовнішні ринки Джерело: Власна розробка за даними ДФСУ http://sfs.gov.ua/ms

Відповідно, можна констатувати позитивний вплив «соєвих правок» на обсяги валютних надходжень від постачання сої та продуктів її переробки на світові ринки. 33


ВПЛИВ НА ПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ ТА ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ РІЗНИХ РІВНІВ Результати проведених нами розрахунків впливу «соєвих правок» на обсяги експортного ПДВ-відшкодування представлені в табл. 11. 11. Розрахунок впливу «соєвих правок» на обсяги експортного ПДВ-відшкодування Вид продукції

Показники

Обсяги виробництва, тис. т Обсяг експорту, тис. т Ціна експорту (FOB), дол/т Еспортна виручка, млн дол Соя Еспортна виручка, млн грн2 ПДВ-відшкодування3, млн грн ПДВ-відшкодування (з урахуванням обмеження) (0,4)4 Обсяг експорту, тис. т Ціна експорту (FOB), дол/т Шрот Еспортна виручка, млн дол Еспортна виручка, млн грн ПДВ-відшкодування3, млн грн Обсяг експорту, тис. т Ціна експорту (FOB), дол/т Еспортна виручка, млн дол Олія Еспортна виручка, млн грн ПДВ-відшкодування3, млн грн ПДВ-відшкодування усього, млн грн

2016

2017

2018

2019

4277 2736 360,3 986 25182 4281

3890 2866 369,6 1060 28181 4791

4461 2241 370,9 831 22609 3843

3675 3702 320,8 1188 30693 5218

2019 за цінами 2017 1 3675 3702 369,6 1369 36399 6188

4281

4791

3843

3131

3713

335 347,6 116 2972,9 505 152,6 730,3 111,4 2847 484

309 350,4 108 2877,0 489 176,6 752,5 132,9 3534 601

415 878 389,8 350,7 162 308 4395,4 7954,6 747 1352 215,6 351,9 696,2 645,2 150,1 227,1 4083 5869 694 998

878 350,4 307 8177,3 1390 351,9 752,5 264,8 7044 1197

5270

5881

5284

5481

6300

Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ та ДМСУ. 1 Здійснено з метою усунення цінового фактора, оскільки ціни на сою та продукти її переробки за останні два роки (із 2017 р. ) суттєво знизились. 2 Переведено за офіційним курсом НБУ на відповідну дату. 3 Розраховано на рівні 17 % від ціни експорту (FOB) та відповідно обсягу експортної виручки. 4 Припускається, що 40 % поставок соєвих бобів на експорт не супроводжуються необхідністю експортного відшкодування ПДВ (зокрема, здійснюються посередниками)

Результати проведених розрахунків, представлені у табл. 11, показують, що у 2017 р. (останньому до запровадження правок) розрахункова сума ПДВ до відшкодування, що формувалась за результатами здійснення операцій із експорту сої та продуктів переробки, складала близько 5,9 млрд грн. Натомість, за результатами господарювання у 2019 році, розрахункова сума ПДВ до відшкодування (скоригована на різницю у цінах, що виникла після 2017 р.) склала близько 6,3 млрд грн. Різниця між цими сумами формує економію для держбюджету на рівні 0,4 млрд грн., що, по великому рахунку, не є значимою чи відчутною для ДБУ.

34


Крім того, збільшення обсягів переробки майже на 0,5 млн т, зумовлене дією «соєвих правок», призвело до збільшення бази оподаткування «зарплатними податками». Проте, з огляду на досить низький показник частки оплати праці у структурі витрат на переробку сої (5-7%, з врахуванням вартості сировини), додаткові надходження з податку на додану вартість та військового збору, за нашими розрахунками становлять на рівні близько 60 млн грн., 60 % яких спрямовуються до районних бюджетів або бюджетів ОТГ, на території яких розміщуються відповідні переробні потужності. Крім того, додатково формуються додаткові надходження єдиного соціального внеску (ЄСВ), які нами оцінюються на рівні близько 65 млн грн. і спрямовуються до пенсійного фонду України. Відповідні суми не є принциповими для відповідних бюджетів та ПФУ, тому врахуванням відповідних ефектів можна знехтувати.

35


ВПЛИВ НА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ, ЩО ФОРМУЄТЬСЯ «СОЄВОЮ» ГАЛУЗЗЮ Результати впливу «соєвих правок» на збільшення обсягів експортної виручки від постачання сої та продуктів її переробки на світові ринки, представлені на рис. 12. 12. Розрахунок обсягів збільшення експортної виручки від постачання сої та продуктів їх переробки на світові ринки Показники Експортна ціна сої, дол/т Експортна ціна соєвої олії, дол/т Експортна ціна соєвого шроту, дол/т Дохід від реалізації сої на експорт (експортна ціна сої), дол. Дохід від реалізації соєвої олії на експорт*, дол. Дохід від реалізації соєвого шроту на експорт*, дол. Сумарний дохід від реалізації соєвої олії та шроту на експорт, дол. Різниця в отриманому доході від експорту олії та шроту у порівнянні із експортом непереробленої сої, дол.

2014 421,0 787,0 509,0

2015 366,9 692,7 394,0

2016 360,3 730,1 347,6

2017 2018 2019 369,6 370,9 320,8 753,3 710,4 645,2 350,4 389,8 350,7

421

367

360

370

371

321

150

132

139

143

135

123

402

311

275

277

308

277

552

443

414

420

443

400

131

76

53

50

72

79

Джерело: Власна розробка на основі даних ДССУ та ДМСУ. * В розрахунках прийнято вихід олії на рівні 19 %, соєвого шроту 79 %

Як видно з даних табл. 12, різниця у отриманому доході у разі експорту переробленої продукції є досить значною. При цьому варто відзначити, що вона залежить від цінової ситуації на світових ринках – в першу чергу, від співвідношення цін на соєві боби та продукти їх переробки. Чим вищим є таке співвідношення для продуктів переробки, тим більші обсяги доданої вартості формуються внаслідок переробки всередині країни. Як видно з даних таблиці, у 2016-2017 рр. відповідна різниця між створюваною вартістю була мінімальною і складала близько 50-53 дол /т. Основною причиною цього було суттєве зниження цін на соєвий шрот – як у абсолютному розмірі, так і по відношенню до ціни на соєві боби. В ці роки світові ціни на соєвий шрот були суттєво нижчими за світові ціни на боби. Як тільки аналізоване співвідношення вирівнялось, обсяги додатково отримуваних доходів від переробки почали суттєво зростати. Отже, подовження ланцюга постачання продукції на етап переробки призводить до збільшення додаткових доходів суб’єктів соєвого ринку, обсягів доданої вартості та валової продукції галузі. 36


Крім того, як свідчить практика останніх років, світові ціни на соєві боби є більш волатильними, ніж ціни на продукти їх переробки. Тому, з метою зменшення впливу цінового фактору та мінімізації непрогнозованих втрат виробників сої, доцільно забезпечувати збільшення обсягів переробки сої.

37


ВИСНОВКИ Соєві правки приймались наприкінці 2017 року в умовах, коли рівень переробки сої в Україні знизився до критично низьких 18,7 %. В результаті прийняття неоднозначного на той момент рішення, обсяги переробки цієї культури в Україні лише за два роки вдалося підняти до найвищого за останнє десятиріччя показника – 33,6 % у 2018/2019 маркетинговому році. Жодна інша сільгоспкультура не відзначається таким значним збільшенням обсягів переробки, як соя. За нинішніх умов саме курс на подальше збільшення обсягів переробки сої, а отже й подальше нарощування продукції з доданою вартістю та розширення ринків її збуту є економічно доцільним. У структурі виробництва сільгоспкультур в Україні соя посідає четверте місце після соняшника, кукурудзи та пшениці. Вітчизняні площі посівів під соєю донедавна перевищували 2 млн га. Це вивело нашу країну на сьоме місце у світі за обсягами виробництва сої, однак за рівнем переробки вона посідає останнє місце серед топ-виробників. В Європі під сою відведені зовсім незначні площі посівів. Навіть у країнах – лідерах ЄС з вирощування цієї культури – Італії, Румунії та Франції – соєю засівають лише сотні тисяч гектарів, а не мільйони, як в Україні. Це пояснюється дуже низьким показником вартості продукції в розрахунку на гектар угідь і відповідно низькою доданою вартістю. Через це більшість європейських країн або повністю відмовляються від вирощування сої, або сіють її на незначних площах. Власне, шляхом запровадження «соєвих правок» народні депутати минулого скликання намагались збільшити створювану додану вартість від вирощування сої за рахунок забезпечення її переробки в Україні. Продукція переробки – соєва олія та соєвий шрот – теж характеризується невисоким рівнем доданої вартості, проте забезпечує її приріст у порівнянні із експортом соєвих бобів. Замість скасування «соєвих правок» державі варто навпаки забезпечити реалізацію стимулюючих заходів на даному ринку. З одного боку, слід посилити експортні можливості дрібних сільгосптоваровиробників – виробників сої шляхом запровадження європейських практик щодо розвитку системи дорадництва на селі, компенсації частини витрат на оплату послуг залучених експертів з просування експорту, стимулювання розвитку кооперації при формуванні товарних партій продукції переробки сої тощо. До реалізації цих заходів доцільно залучити Укрзалізницю як державного оператора, передбачивши певні квоти для перевезення продукції, вирощеної малими сільгосптоваровиробниками. 38


З іншого боку, необхідно стимулювати розвиток переробки сої шляхом дотування виробників, які здійснюють поставку даної продукції на переробку, зокрема, за рахунок механізму ПДВ, зауважив експерт. Відповідна практика вже застосовувалась в Україні для стимулювання переробки м’яса та молока і мала позитивний результат. Таким чином, збереження режиму функціонування «соєвих правок» та запровадження запропонованих науковцями Інституту аграрної економіки заходів сприятиме збільшенню обсягів виробництва продукції переробки сої з доданою вартістю, завантаженню переробних потужностей в Україні, збільшенню обсягів експорту соєвих олії та шроту – а не бобів! – та розширенню географії зарубіжних поставок, розвитку вітчизняної кооперації та інфраструктури. Скасування ж «соєвих правок» не лише відкине галузь на 3-5 років назад. У разі прийняття Верховною Радою цього рішення Україна знову «скотиться» до сировинної моделі економіки, забезпечуючи з одного боку, можливість заробітку для транснаціональних компаній – трейдерів, а з іншого – для наповнення виробничих потужностей за кордоном.

39


Науково-практичне видання

Тулуш Леонід Дмитрович

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ «СОЄВИХ ПРАВОК»

Літературний редактор Технічний редактор Комп’ютерна верстка

Л.Л. Ткач А.М. Артеменко Д.С. Сушко.

Підп. до друку 10.01.2020 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. _____. Обл.-вид. арк. ______. Наклад 50 пр. Зам. ____. Видання та друк – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» 03127, м. Київ–127, вул. Героїв Оборони, 10. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01.2005 р.

40

Оцінка економічних наслідків соєвих правок  

Оцінка економічних наслідків соєвих правок  

Profile for nnc_iae
Advertisement