Issuu on Google+

ÏÎÑÒ

НА ТІШИ Е Н Я ЖИТТ О Р ВСЕ П

Інформаційне видання Вівторо , 24 липня 2012 ро

, №14 (52)

Î Ã Î Ê Ü Ñ Ä À Ì ÃÐÎ Þ Ë Î Ð Ò Í ÊÎ

Розповсюдж ється без оштовно

Нетішинсь і реалії

ПРОБЛЕМА ПОКРІВЛІ: ЗАЛИШИТИ НЕ МОЖНА ВИРІШИТИ! Розділові зна и ожен ставить по-совісті

Б дівлю олишньо о інотеатр , що на проспе ті К рчатова, 8 нині займають три станови: Центр соціальних сл жб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ), позаш ільний навчальний за лад “Б дино дитячої творчості” (БДТ) та центральне відділення Приватбан . Вже де іль а ро ів по рівля спор ди знаходиться в плачевном стані. Дах проті ає, причом , всіх трьох за ладах. Але найбільше потерпає Б дино дитячої творчості. Три ро и вихованці Зраз ово о ансамблю бально о танцю “Шарм” займаються приміщенні, зі стелі я о о дощов по од тече вода. Стіль и ж – влада не може знайти ошти на ремонт дах БДТ. Увесь цей час відділ освіти віддає перева “більш потреб ючим” за ладам. Заміна ві он на металопласти ові, придбання омп’ютерної техні и, апітальний ремонт системи еле трично о освітлення спортивно о та імнастично о залів – д же важливі заходи, але чи не можна б ло б трохи з цим заче ати, щоб забезпечити дітям надійний дах над оловою?!

Виною всьом – нея існа по рівля

За словами дире тора БДТ Володимира Костю а, незручності довелось долати власними силами. Бать и вихованців “Шарму”, хореорафічні зали я о о знахо-

дяться у стінах цієї будівлі, не раз звертались до депутатів місь ої ради за допомо ою у вирішенні цьо о наболіло о питання. Незабаром почато навчально о ро у, а приміщення БДТ продовжує перебувати в аварійному стані.

Ось

та их мовах займались діти

Приписів санстанції стосов- тес у, – ця проблема їм відоно позаш ільно о за ладу не ма. Знайома вона й пожежнибуло. Хоча, я стверджує тимам, отрі на проті ання даху часово ви онуюча обов’яз и на еле тричну провод у і оловно о лі аря ДЗ “Не- си налізацію відреа ували тішинсь а СЕС об’є та з приписом. особливим режимом роботи За інчення на 4 стор. МОЗ У раїни” Олена І на-

Це – нас

ÄÅ ÏÐÎÂÎÄßÒÜ Ë²ÒÎ ÏÅÐÅѲ×Ͳ ÍÅÒ²ØÈÍÖ² Хто? К ди? За с іль и?

Літо – пора відп сто та ані л. Том статує провідний спеціаліст Фонду соціаль- сонсь ій, Одесь ій областях тощо. Однією не дивно, що й дорослі, і малі рят ються но о страхування з тимчасової втрати пра- з причин та ої ситуації є труднощі з ор авід літньої спе и на місь их пляжах, нізацією супроводу дітей на та і вітчизняних та за ордонних рортах. А дальні поїзд и”. впливає на вибір місця відпочин , насамЖанна Анатоліївна та ож перед, фінансове становище. розповіла, що торі було оздоІнформацію щодо п тіво наші містяни ровлено 343 дитини на за альмож ть отримати Фонді соціально о ну суму доплати 272 916 тис. страх вання з тимчасової втрати працерн., а станом на 20 липня 2012 здатності, відділі справах сім’ї, молоді ро у – 287 оштом у 241 080 та спорт місь ви он ом , Управлінні праці тис. рн. та соціально о захист населення і, звичайВідповідно до поряд у фінанно ж, т ристичних а енціях. сування оздоровлення дітей заФонд соціально о страх вання страхованих осіб за рахуно омпенс є частин вартості оштів Фонду на ожну дитину п тів и виділяється 840 ривень на 21 Наразі установа тісно співпрацює з дводень – саме стіль и триває озма дитячими таборами Рівненщини, що доровча зміна. приймають на оздоровлення нетішинців Повна вартість путів и на 21 ві ом до 18 ро ів. Це дитячий за лад садень до табору “А атів а” с ланаторно о типу “А атів а” (с.Симонів дає 2 583 тис. рн., тріш и деГощансь о о району) та “Корча інець” Відпочино на пляжі дост пний для всіх шевшим є відпочино у “Кор(с.Межиріч Острозь о о району). ча інці” – 2 205 тис. рн. “Є табори, де путів и пропонують на 14 цездатності Жанна Рибніць а, – розтаЗа інчення на 4 стор. днів, та наші діти туди не їздять, – он- шовані вони в Ми олаївсь ій, Хер-

Бліц-опит вання

“В УКРАЇНІ МАЄ БУТИ УКРАЇНСЬКА МОВА” Вважають наші містяни

З др ої спроби, з пор шенням норм ре ламент та процед ри роз ляд , 3- о липня народні обранці все ж хвалили Прое т За он “Про засади державної мовної політи и”. С андальний за онопрое т, що зрівнює в правах раїнсь та російсь мови підтримали 248 деп татів Верховної Ради. Президент пообіцяв підписати анти раїнсь ий за он серпні. Ці події ви ли али сплес масових а цій по всій У раїні: на д м більшості ромадян, та ий за он призведе до роз ол раїни та протистоянь середині раїнсь о о с спільства. А що з цьо о привод д мають нетішинці, ми дізнались під час опит вання. Ірина, е ономіст:

– Я вважаю, що російсь у мову і та не утис ають в У раїні. Тому їй не потрібно надавати більше прав. Навіть, навпа и, на Півдні та Сході нашої держави утис ають більше у раїнсь у мову.

Світлана, адміністратор отелю:

Тетяна, приватний підприємець:

– Не думаю, що російсь у мову на– В У раїні має бути у раїнсь а мова. Гадаю, росіяни та до нас не став- стіль и утис ають, щоб давати їй статус ляться в своїй раїні я ми до них в У - державної. Я – за єдину у раїнсь у мову. раїні. І прав нам не надають на рівні зі За інчення на 3 стор. своїми.

Інцидент

ÄÅÏÓÒÀÒ ÐÎÇÏÓÑÒÈ ÐÓÊÈ ÄÎ ÆÓÐÍÀ˲ÑÒÀ На фото ореспондента тисн ли не лише морально, а й фізично Остання сесія перед ані лами, очевидно, видалася для деп татів аж надто важ ою. Чи то тя арем стали майже 60 питань, я і потрібно б ло роз лян ти впродовж сесійно о засідання (а о ремі з них ще й олос валися по іль а разів!), чи то ор брало бажання дремен ти прямо з зали десь до річ и, а то й до моря, – про причин ми можемо лише здо ад ватися, але в о ремих обранців нерви відч тно давали про себе знати. А в рез льтаті зар чни ом та ої масової неврал ії став працівни нашої азети, я ий робив знім и сесійних подій. У дея их обранців реа ція на фотозйом у вже з почат у сесії була неаде ватною – народні слуи ховали олову в плечі, при инались аж до столу або нама ались затулити олову ру ами – поводились чомусь, неначе злодії, я их спіймали на арячому. Усе б нічо о (й не до та о о зви ли!),алеоднієїмиті, олифото ореспондентпрацював по той бі , де традиційно засідають депутати-провладни и, а місця за ними зайняті вион омівсь ою верхів ою, ви онувач обов’яз ів першо о заступни а місь о о олови Павло С аун у рубій формі висловився, що знімати йо о неможна.Зачувшита уваріацію,ЛюдмилаДобровольсь а в унісон П.С а уну теж на рубила ореспонденту.Але брутальна форма спіл ування виявилася заразною, та ще й із рецидивом – ре іонал Ві тор Демидю міцно вхопив тендітну журналіст у за зап’ясто і відштовхнув убі . Збентежений фото ор роз убилась і припинила зйом у, не знаючи, я їй діяти далі, адже до цьо о, дя увати Бо у, стусанів на роботі уштувати не доводилось. Маючи намір висловити обурення з приводу нета товної рубої поведін и наших обранців та вима ати публічно о вибачення перед журналістом від В.Демидю а, реда тор “Посту ромадсь о о онтролю” тя нула ру у в “Різному”, але се ретар місь ої ради не звернув на це ува и й о олосив про за риття пленарно о засідання. У нашій розмові після сесії М.Степанен о стверджував, що не і норував реда тора, а просто не бачив ру и (зважаючи на тривалу сесію і втому це може бути правдою, тим більше, що журналісти до цьо о часу слова не просили). Листи-звернення з вимо ою провести роз’яснювальну роботу з депутатами на рахуно їхньої поведін и під час сесії та інших офіційних заходів та ознайомити їх з відповідною за онодавчою базою реда тор направила на ім’я се ретаря ради М.Степанен а, а та ож олові депутатсь ої омісії з ре ламенту і правопоряд у Валерію Бой у. Особливу ува у хочемо звернути на нижче написане, адже робота журналістів, я і діяльність чиновни ів та депутатів, ре улюється за онодавчо. “Забороняються втр чання професійн діяльність ж рналістів, онтроль за змістом поширюваної інформації, зо рема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовч вання с спільно необхідної інформації, на ладення заборони на висвітлення о ремих тем, по аз о ремих осіб або поширення інформації про них, заборони рити вати с б’є ти владних повноважень, рім випад ів, встановлених за оном, до овором між засновни ом (власни ом) і тр довим оле тивом, реда ційним стат том (ч.2 ст.24 За ону У раїни “Про інформацію”). “Умисне переш оджання за онній професійній діяльності ж рналістів та/або переслід вання ж рналіста за ви онання професійних обов’яз ів, за рити , тя не за собою відповідальність з ідно із за онами У раїни (ч.3 ст.24 ЗУ “Про інформацію”). “Під час ви онання професійних обов’яз ів ж рналіст має право здійснювати письмові, а діо- та відеозаписи із застос ванням необхідних технічних засобів, за винят ом випад ів, передбачених за оном (ч.1 ст.25 ЗУ “Про інформацію”). “Ж рналіст має право безпереш одно відвід вати приміщення с б’є тів владних повноважень, від риті заходи, я і ними проводяться, та б ти особисто прийнятим роз мні стро и їх посадовими і сл жбовими особами, рім випад ів, визначених за онодавством (ч.2 ст.25 ЗУ “Про інформацію”). Хотілося б довідатись, а я ими за онами еруються наші владці?..

Р слана ЧЕРНЮК


2

¹14 (52), 24 ëèïíÿ 2012 ðîêó

ÏÎÑÒ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ÊÎÍÒÐÎËÞ

З сесійної зали

ВІДЗВІТУВАЛИ, РОЗПОДІЛИЛИ КОШТИ І... зробили спроб зняти се ретаря М.Степанен а

Десято о липня нетішинсь і обранці провели тридцят сесію місь ради. То о дня спе отна по ода перенеслас�� з в лиці і до сесійної зали – деп тати аряче дис т вали, влаштов вали с переч и, пере олосов вали питання по де іль а разів, аби правдами і неправдами набрати необхідн для заці авлених осіб іль ість олосів. За алом б ло роз лян то більше п’ятдесяти питань різно о хара тер . І я що не вини не на альної потреби збиратися позачер ово, то наст пно о раз місцеві парламентарі з стрін ться вже напри інці вересня, після ані л.

Припинити повноваження се ретаря ради б ли отові 9 з 29 обранців

На засіданні були присутні 29 із 40 депутатів. П’ять питань, я та і, що недостатньо отові до роз ляду, було знято з поряд у денно о за ініціативою М.Степанен а.Натомість,вінзапропонував для об оворення три інші прое ти, що стосувались: внесення змін до про рами фінансування і розвит у матеріально-технічної бази ЖКО, змін до типових до оворів та надання афедральному собору “Неопалима Купина” у постійне ористування 0,47 е тара землі, розташованої навпроти храму. Дві перші пропозиції обранці прийняли до роз ляду, а третю не підтримали, навіть не зважаючи на пере онливу промову настоятеля собору о.Ві тора про те, що землю просять, аби її упоряд увати я зону відпочин у нав оло духовно-просвітниць о о центру і нія их споруд на ній не буде. Голова фра ції “Фронт змін” В.Бойо озвучив депутатсь у ініціативу направити звернення до президента, олови Верховної Ради, енпро урора У раїни з приводу прийняття Верховною Радою антидержавно о за онопрое ту “Про засади державної мовної політи и”, я у підтримали майже всі обранці. А ось судячи з виразу облич присутніх, повною несподіван ою стала пропозиція В.Преподобно о припинити повноваження се ретаря ради М.Степанен а. Незважаючи на те, що питання не пройшло, все ж, 9 депутатів з 29 (представни и “Фронту змін” і “Свободи”) підтримали підняттям ру ініціативу фронтови а.

З адали про неробочий фонтан, обділених інвалідів та ви он омівсь і “с елети в шафі”

Депутатсь і запити стосувалися наступно о: С.Сторожу порушив питання неробочо о стану місь о о фонтану, О.Марчу став на захист інвалідів І рупи, я им з почат у ро у на місцевому рівні с асували піль и на оплату житлово- омунальних послу , Г.Мі луха на адав, що ще в 2005 році в постійне ористування ви он ому передано 0,1 а землі, на я ій розташована адмінбудівля, але до цьо о часу до ументація не оплачена, А.Нова зосередив ува у на частині вулиці Солов’ївсь ої, я а торі була ре онструйована, але досі не освітлена, а М.Гу перейнявся дорожнім по риттям піонерної бази.

Мовне питання: не підняли р Демидю , Мі л ха і Ситни

Першим олосувалосьзвернення,що стосувалосьмовноїполіти и.Непідтримали йо о троє обранців: ре іонали В.Демидю і Г.Мі луха та прореіональний “чорнобилець” О.Ситни . Наступним депутати про олосували за прийняттязвітупророботумісь оїради за перше півріччя та затвердили план роботи ради на наступних півро у. Кожна нова влада нама ається від ори увати на свій лад дату свят ування Дня Нетішина. Ось і цьо о разу на розляд парламентарів було винесене питання “Про єдину щорічну дату відзначення Дня міста” – у третю суботу вересня, і рішення було прийнято.

Спочат деп татів і нор ють, а потім – пере он ють

Наступне і низ а інших питань переолосовувались двічі – з першо о разу олосів не вистачало, і після перемовин олосування дублювалось. Депутати, я их спону али підняти ру у “за”, пояснювали: олосуватине отовічерезте,

що попередньо не були ознайомлені з прое тамирішень,питаннянеподаються на роз ляд омісій і в результаті доводиться олосувати,начеззав’язаними очима – незрозуміло за що. Та вийшло і з важливим для міста питанням, що стосувалось внесення змін до перелі у об’є тів, я і фінансуються за рахуно субвенції з державно о бюджету – омпенсації ризи у населення, я е проживає на території зони спостереження. Для прийняття цьо о рішення не вистачило олосів, тому мова зайшла про пере олосування. “Я разтриваєсезонпроведенняробіт у за ладах освіти і ультури. Сприятлива по ода для ремонту дахів у житлових будин ах. У вересні роз лядати це питання буде пізно і ситуація буде ритичною”, – на олосила начальни фінуправління та ви онувач обов’яз ів заступни а місь о о олови В.Кравчу . “Я по азує досвід попередніх ро ів, при наявності е ономії назбирається ще певна сума і тоді ми постараємось ще я ийсь об’є т додат ово внести”, – додав М.Степанен о. “Ці об’є ти надали розпорядни и оштів. Освіта визначила найболючіші свої питання, ультура – та ож, ЖКО визначилося з найбільш аварійними об’є тами міста”, – зазначила олова бюджетної омісії В.Антощу і за лиала депутатів підтримати це рішення. Свою позицію висловив олова будівельної омісіїВ.Преподобний:“Мирозуміємо важливість цих рішень. Розуміємо,щоприйматиїхпотрібнотепер,а не у вересні. Але незрозуміло, я визначались пріоритети, адже в місті є значно проблемніші об’є ти, я і до перелі у не в лючені, а в лючені та і, я і мо ли б ще поче ати”. Я варіант, Валерій Серійович запропонував зняти і замінити на більш важливі та і позиції, я заміна ві ону алереї “Арт-Пласт”,заміначастини ві он у Ш олі мистецтв та апремонтосвітленняуспортзаліш оли№2. Але В.Кравчу на олосила, що це неможливо, ос іль и саме ці три об’є ти вжечаст овопрофінансовані.Урезультаті, омпромісу було дося нуто і 28 депутатів віддали свої олоси за пропонованийдофінансуванняперелі об’є тів.

ихобмеженьнепередбачає.Томуприватні підприємці після нашо о рішення позиватимутьсядосудуісудстаненаїхній бі ”, – звернувся до оле олова ре ламентної омісіїВ.Бой о.Відповідьна це не забарилася у депутата О.Ситни а, отрий,я ізавжди,непідбиравслівдля висловлювання: “Нехай хоч до Папи Римсь о озвертаються!”. Після учних дебатів у результаті поіменно о олосування 22 обранці висловилисьзаобмеженняз 1серпняпродажу пива, слабоал о ольних і ал оольних напоїв з 23 до 8 одини, четверо були проти і троє відмовились від участі в олосуванні. Відта , преро ативазалишиласьзаза ладамиресторанно о осподарства,вя ихпивоіспиртне на розлив продаватимуть без обмежень – власни ами та их за ладів є добра частина чиновни ів і депутатів. Невдалосязпершоїспробиприйняти внесення змін до статутів дош ільних за ладів. Після то о, я питання не пройшло,очільни за ладуосвітипояснила,що20відсот івдітейневідвідують дитсад ибезповажнихпричин,ата ож 2-3-річні діт и не перебувають у садочах по 12 один, тому до статуту в лючили пун т, я ий дозволяє при формуванні ясельних руп створювати орототривалі рупи за бажанням бать ів. ПрицьомуМ.Моци запевнила,щота і нововведення змін у штаті не передбачають і за ли ала депутатів про олосуватизацепитання,ос іль идопочатунавчально о ро у необхідно впорядувати освітянсь у мережу. Ло ічне пояснення, чому фронтовии не підтримали це питання, дав представни фра ціїВ.Преподобний:“Назасіданні фра ції ми не прийняли цьо о рішення,томущонебулодостатньочасу, щоб з’ясувати, чи буде в зв’яз у з цим с ороченнялюдей,я ,с ажімо,уЖКО. А для нас це дуже важливо”. Отже, питання було прийняте з дру ої спроби. Не прийняли з першо о разу і змін до стру туриічисельностімісь о оЦентру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, я і передбачають в лючення до штату11фахівцівізсоціальноїроботиза рахуно державно обюджету.Причина та ж сама – питання не подавалось раПродаж пива і ал о олю доюнароз ляд омісійідепутатинебули в Нетішині обмежили отові до йо о олосування – дея і виБез ва ань та суперечо обранці внес- словлювалиприпущення,щороботацих ли зміни до про рами природоохорон- працівни івзводитиметьсядоа ітаціїза нихзаходів,щопідля аютьфінансуван- Партію ре іонів. Підтя н ли деп тата – ню з Фонду охорони нав олишньо о природно о середовища, відповідно до питання пішло, я по масл Не обійшлося без е сцесів і в об овоя ої до інця ро у планується за упити дві сміттєвозних машини, два тра - ренніземельнихпитань.Дивнимвидавтори ХТЗ-25, встановити на вулицях сядепутатамтойфа т,щодлямеш анців Нетішина землі немає, а на вулиці Соміста 130 сміттєвих урн та ін. За альмувавсесійнийпроцесназмінах лов’євсь ійназемельнуділян упретендо бюджету міста. Після роз’яснень суті дують двоє іно ородніх ромадян – справи начальни ом фінуправління та меш анці Славути і Гощі. Крім то о, в оловою бюджетної омісії обранці з о- обранців вини ли підозри, що претенлосилися приймати оре тиви до бюд- дентина у іддя мають пряме відношенжету,алепитанняпроплати15тис. рн.за ня до нетішинсь их чиновни ів, у інформаційні послу и теле омпанії віданні я их земельні питання. Не пройшло з першо о разу рішення “Лотел-СКТБ”винеслинао реме олосування.“Васбезплатнопіарятьпівро у, про надання депутату і підприємцю тому олосуйтезавиділення оштівхочаб О.Ситни у дозволу на розроб у прое затретій вартал”,–та оюбуламотива- туземлеустроющодовідведенняземельціяви онувачаобов’яз івпершо озаступ- ної ділян и для передачі її в оренду – ни а місь о о олови П.С а уна, я ий йдеться про землю під підземним роспеціальнозвернувсядодепутатів.Зцьо о мадсь им туалетом у районі “Пелі априводу слово взяв В.Преподобний: “Я на”, на я ій бізнесмен планує побудурозумію, що “Лотел” працює, і йому вати житлову однопід’їздну дев’ятинеобхідноперерахувати ошти,алехотів поверхів у. О.Марчу висловив позиби,щобумайбутньомубюджетна омісія цію фра ції свободівців: “Це майно теза лала ошти і на ромадсь у ор аніза- риторіальної ромади. Місь а рада дозцію“Пост ромадсь о о онтролю”,я а волу не давала на йо о продаж (баннобез оштовнознімає ожнусесіюнавідеоі пральний омпле с, ромадсь ий туавиставляє йо о в Ютуб”. Необхідної летіавтостоян упродалиподат івці,щоб по рити бор и ЖКО. Прим.авт.). іль ості олосівпитанняненабрало. Ситуація за острилася, оли обранці Після то о, я олосів не вистачило, перейшлидопопулістсь о опитання – О.Ситни “під ори ував” сесію, наобмеження в часі продажу пива, слабо- здо навши депутата М.Гу а, я ий вже ал о ольних і ал о ольних напоїв. На- залишив сесійну залу – та им чином ластитабунапродажцихнапоївз 23до пере олосуваннядалосвоїрезультати. Хоча сесія була затяжною, і депутати 8 одини –та оюбулапропозиціяради. Своє бачення з цьо о приводу висловив відмовились від перерви на обід, але не О.Марчу – обмежити продаж з 23 до обійшлося без виступів в останньому 7 разом із забороною ре лами пива, ал- розділі “Різне”: М.Степанен о зачитав о ольних, слабоал о ольних напоїв, звернення про потребу у матеріальній винстоловихнатериторіїмістаНетішин допомозі місь ої ор анізації інвалідів (щоправда,я самеви орінитизНетіши- “Фені с”, а С.Черняв а і А.Нова пона ре ламу спиртно о, в тому числі і те- рушили питання занедбано о приміщення ФАПу і території нав оло левізійну, свободівець не пояснив). “Я не проти обмеження продажу ал- ньо о у старій частині міста. о олю, але це питання не в омпеР слана ЧЕРНЮК тенції місь ої ради, бо жоден за он та-

Дослівно

ÒÐÈÄÖßÒÀ ÑÅѲß: ÓÑÒÀÌÈ ÄÅÏÓÒÀҲ Пропон ємо найбільш со овиті висловлювання деп татів і чиновни ів нашо о міста під час 30-ї сесії місь ради (із запис ди тофон ). Геннадій Мі л ха, олова земельної омісії, деп тат від Партії ре іонів (з деп татсь о о запит про те, що 7 ро ів том ви он ом виділено землю, на я ій розташована адмінб дівля, але до цьо о час не оплачено земельн до ментацію): “... До ументація зроблена, але не оплачена.Ніхтоневиділяє ошти,щоб заплатити.Мивсінасьо однішнійдень боремосязтим,щоблюдисправноплатили за оренду, оформляли державні а ти, а сам ви он ом, я рахую, є та е словосполучення: “Риба ниє з олови”. Звертаюсь до фінвідділу, щоб виділив ошти для ви отовлення державно о а та”. Валерій Преподобний, олова б дівельної омісії (дає пояснення, чом фра ція “Фронт змін” не підтримала перелі об’є тів на фінанс вання за ошти с бвенції): “Позиція в чому – на профільній омісії це питання не пройшло. Чому? Тому що мінімум потрібно ви лючити три позиції – в місті є проблемніші об’є ти. Житловий будино по Михайлова, 24 в аварійному стані – там по пояс вода вже 10 ро ів. Труби з нили. Кошти повинні роз лядатися всіма депутатами прозоро і від рито, не важливо, хто в я ій партії. Наша пропозиція – ви лючити заміну ві он Ш оли мистецтв – частину їх вже замінили, заміну ві он у “АртПласті”, апремонт еле трично о освітлення у спортивній залі ш оли №2. Це буде 200 тисяч ривень – за ці 200 тисяч можна зробити апітальний ремонт по рівлі мінімум одно о будин у. Я що не поміняємо зараз ві на в “Арт-Пласті”, не думаю, що для міста це буде лобально, а я що людям у вартирах буде апати дощ на олову – це проблема”. Марія Моци , начальни відділ освіти, член ви он ом ( бі деп татів, я і з першо о раз не про олос вали за об’є ти, що фінанс ватим ться за ошти с бвенції): “... Подивіться на цих моральних уродів”. Павло С а н, ви он ючий обов’язи заст пни а місьо о олови (до деп татів стосовно перерах н оштів “Лотел ”): “Я вас дуже прошу підтримати “Лотел”, я ий в тєчєніє півро у вас тут по азує,витутпіаритесябез оштовно. Тобто, ми зараз хочемо хоча б заплатити їм за третій вартал. Майте совість”. Оле сандр Ситни , член провладної деп татсь ої р пи “За рідне місто” (під час об оворення обмеження продаж ал о олю в ма азинах – відповідь олові ре ламентної омісії В.Бой на те, що та е рішення неза онне і підприємці б д ть звертатись до с д ): “Хоч Папі Римсь ому нехай пишуть звернення”. Ві тор Демидю , деп тат від Партії ре іонів, заст пни енерально о дире тора ВП ХАЕС (під час об оворення ал оольної теми): “...Наші працівни и страждають від нападу невідомих у темний період доби і повірте, що та е буває неодноразово. І міліція не всти ає. Чи людина твереза піде на злочин?” Оле сандр Марч , олова фра ції “Свобода” (під час обоворення, чи надавати О.Ситнив оренд земельн ділян під ромадсь им т алетом): “... Спочат у в ромади відбирають майно, потім в народу відбирають мову, а потім біля під’їздів мочити почнуть напевно”. Андрій Нова , деп тат від “Народної партії” ( відповідь на реплі П.С а на, що потрібно зібрати с ботни і прибрати територію ФАП ): “... Я просив сам особисто Смишляєва: Оле сандр Єв енович, дайте мені 50 тисяч, я сам особисто зроблю з ньо о ляль у. Получив я з трьох пальців. Там нема що наводити порядо , там треба будувати фельдшерсь о-а ушерсь ий пун т. Населення хоче писати лист убернатору і прем’єру. Думаю, нашу владу ні один, ні інший не по ладить по оловах”.

Р слана ЧЕРНЮК Фото Катерини КОРОЛЬОВОЇ


¹14 (52), 24 ëèïíÿ 2012 ðîêó

ÏÎÑÒ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ÊÎÍÒÐÎËÞ

На чиєм боці правос ддя

ГРОМАДІ НЕТІШИНА ВІДМОВЛЕНО У ЗАХИСТІ СВОЇХ ПРАВ “В я ій раїні ми живемо!” – перше, що с азала Наталія Коваль, олова ініціативної рупи за проведення референдуму по розпус у місь ої ради, вийшовши із зали суду. 19 липня Вінниць ий апеляційний адміністративний суд виніс постанову, я ою с асував попереднє рішення Хмельниць о о суду про визнання дій се ретаря Нетішинсь ої місь ої ради по відмові у реєстрації ініціативної рупи – неза онними. НаталіяМихайлівнапро оментувала ситуацію та : “Чому ромада про рала та ий суд? За он арантує право ромади розпустити місь у раду, я що люди не довіряють депутатам. Але в У -

раїні –режимПартіїре іонів,для я о о – немає чесно о суду. Для я о о – справи вирішуються за телефонним дзвін ом висо опосадовця.Черезцейрежиму раїнці всеменшеіменшедовіряютьсуду. Івсеменшеповажаютьсвоюдержаву. Суд визначив, що се ретар місь ої ради в останній день для надання відповіді ініціативній рупі – 28 вітня відправив відмову у реєстрації поштою. Дійсно, 28 вітня відмова була відправлена, але поштою вона надійшла до мене лише 9 травня (про що ми надали до ази). Але у перший же робочий день – 3 травняясамазабрала опіювідмови у ви он омі. І вже 4 травня я подала позов до суду. А суд вирі-

шив,щостро ос арження(5днів) розпочинається не з моменту отримання мною відмови, а з моменту її відправлення. Я я мо ла ос аржити відмову раніше, я що не були відомі самі причини відмови? При ро було дивитись, я суддя читав постанову, ховаючи очі. Ми все одно добиватимемось розпус у ради та по араннясе ретарямісь оїради, я ийвтративсовість”. “Апеляційний суд перевищив своїповноваження.Фа тично,суд став адво атом відповідача, допомі придуматиновупідставудля за риттяпровадження.Адже лопотаннящодопропущеннястро у позовної давності у суді першої інстанції відповідачем вза алі не

заявлялось. Адміністративний процеснедозволяєзата ихобставинза риватипровадженняуапеляції. Тому постанова – незаонна.Але,нажаль,ос арженню та і постанови не підля ають”, – висловив позицію представни позивача,адво атВалерійБой о. Звіст апропро ранийсудмиттєво про отилася містом. І ось я відреа ував на події один з нетішинців:“Тибач,я чіпляються, нес инешя паршивийреп’ях…”. Отже, на черзі – нові збори ромади.Референдумбудепроведено, а рада – буде розпущена. Громада – єдиний за онний осподар у місті.

Олена ПРАВДОЛЮБ

3

Бліц-опит вання

“В УКРАЇНІ МАЄ БУТИ УКРАЇНСЬКА МОВА”

Вважають наші містяни Поч. на 1 стор. Михайло, водій:

– Несправедливо нав’язувати російсь у мову. Всі до ументи мають бути у раїнсь ою мовою. Я сам у раїнець за походженням, але вже 29ро ів – ромадянинРосії,та олиприїжджаювУ раїну,розмовляюу раїнсь ою. О сана, приватний підприємець:

Д м и з привод

ÙÎ ÒÀÊÅ “ÏÅÐÅÃÎËÎÑÓÂÀÍÍß” ² DzÄÊÈ ÐÎÑÒÓÒÜ ÉÎÃÎ ÍÎÃÈ Про нов фіш в місцевій раді, земельних “шпи нів” та інші нетішинсь і особливості

Кожна сесія місь ої ради дивує чимось новим – на ноу-хау наші депутати здібні. Особливо оли заходить мова про їхні особисті інтереси, або ж інтереси їхніх прибічни ів та прихлєбателів, то розбитися отові, щоб дося ти бажано о. Не стала винят ом і остання тридцята сесія – її особливістю стало “переолосовування” питань. Одна річ, я що є підозри, що підсум ів олосування дося нуто неза онно, або трапився я ийсь збій у олосуванні, або депутати під час олосування не зрозуміли суті питання і хочуть від ли ати свої олоси. Причини можутьбутирізні.АлемотиваціявНетішинсь ій раді дещо інша – методом тис у, заля ування, за аняння на сесію тих депутатів, я і на неїнеприйшлиабоповерненнятих,хтозя ихось причин уже залишив сесійну залу, о ремі депутати або ж політичні сили дося ають необхідно о 21 олосу – рівно стіль и потрібно піднятих ру , аби рішення вважалося прийнятим. Та им методом на липневій сесії був прийнятий списо об’є тів, ремонти я их будуть здійснюватися за роші субвенції з державної с арбниці. Із більшістю депутатів з цьо о питання ніхто радитись і не збирався, мовляв, ��озпорядни и оштів – ерівни и установ та вирішили, – їм видніше. Але ж у місті є значнопроблемнішіоб’є ти,зремонтомя их зволі ати неприпустимо – тоді я у житлових будин ах людям на олови тече вода, вихованці позаш ільних за ладів займаються в сирих приміщеннях, заставлених тазами і відрами, слу и народу замінюють ві на в тих

установах,дещеможнабулобпоче ати.Але... Річ, напевно, не в самих за ладах, с ажімо, та их я Ш ола мистецтв чи алерея “АртПласт”, а в їх ерівни ах, я і є депутатами місь ої ради і я им штучно сформована нова влада відпрацьовує трудодні за своєчасно і віддано підняті ру и. А в ремонті за ладів ожен з цих ерівни ів має свої інтереси – у та ий спосіб можна і о о замилити нав олишнім, мовляв, ми дбайливі осподарі, і відмити рошенят, попередньо домовившись зі “своїми” ви онавцями робіт. Ось та розраховуються за олоси. А за ці нераціонально розподілені роші можна було б повністю відремонтувати дах житлово о будин у або ж освітити прибудин ову територію всьо о Нетішина! УподібнийспосібпроштовхувавсвоєпитанняібізнесменО.Ситни ,я ийнатаємнихторах упивбудівлю ромадсь о отуалетуітепер хочеорендуватиземлюпідтієюспорудоюі,начебто,звестинатомумісціоднопід’їзднийжитловий будино . Про неза онність продажу майна ромади ( ромадсь о о туалету, баннопрально о омпле сута автостоян и,я іпішли “з молот а” за бор и ЖКО) робила офіційну заяву фра ція “Свобода”. Але ар ументи на ористь бізнесмена-депутата з уст йо о соратни івбулита имипере онливими,неначевін ненапродажтойдімбудуватиме,аподарує вартири меш анцям міста. Це по-перше. А подру е,навітьдилетантувбудівельнійсправібуде зрозуміло,щонасемисот ахземлінеможливо побудувати висотну житлову будівлю з відповіднимоблаштуваннямнав олишньоїтериторії

і т.п. Та й у плані забудови міста на тому місці значиться не висот а, а, даруйте, ромадсь а вбиральня! Але в підприємця-забудовни а, напевно, своє бачення з цьо о приводу, можливо, він має прое т палацу на повітрі??? Та незважаючи на те, що одно о олосу для прийняття цьо о питання все ж не вистачало, О.Ситни дося мети, повернувши до сесійної зали оле у по деп орупусу М.Гу а і ор анізувавши чудодійне “пере олосування”. Неприємний подив ви ли али й інші земельні питання. Тоді я простому смертному землі в Нетішині ате орично “немає”, на земельні ділян и претендують меш анці Славути і навіть Гощі. Депутат В.Преподобний висловився з цьо о приводу, що, напевно, завівся в місті шпи ун, я ий вислід овує земельні ділян и і здає інформацію заці авленимчужинцям.Аленеофіційніджерелапід азують, що землю ту “здає” оловний земельни О.Ковба,а ощансь ийпретендентнанеї, не хто інший, я зять шановано о пана. Неочі увано, але фа т! Липнева сесія мала одну особливість: вона подарувала нетішинцям надію – на те, що В.Соснову не вдасться за рабастати територію місь о о пляжу. Час від часу це питання виноситься на сесіях і не набирає необхідної іль ості олосів, а цьо о разудепутатсь о осумліннязначнопобільшало – лише один обранець був за те, щоб дозволити забудувати три е тари пляжу підприємцю, я ий нічо о ні оли не будував і не має на це оштів. То, можливо, ще не все втрачено з нашими обранцями?..

ЛЮДИ МАЮТЬ СВОЇ ОЧІ І СВІЙ РОЗУМ У березні нетішинців поставили перед фа том: влада у місті тепер нова. Місь о о олову відправлено у відстав у, заступни и звільнені, ви он ом змінений. У Нетішині править Партія ре іонів та її поплічни и. Я це сталось? Є у місті псевдопатріоти, я і діють за в азів ою оманди місцевих посадовців старо о за артування. Це вони ще ба ато ро ів тому зоранізували систему місцево о ґатун у,щоуспішноперемелювала будь-я і добрі починання небайдужих містян. В історії Нетішина було немало тих, хто инув ви ли їхній орумпованій, про нилій системі. Тих, хто хотів жити в омфортному, від ритому для всіх місті. Але лер и-псевдопатріоти міцно утримувалиплацдарм – їмпотрібно буловиживати.Ціспритні лер и зуміли ви ористати сьо однішню ситуацію та заручитись підтримою ре іонала- убернатора. Вони сховались за безза онням Партії ре іонів. І тепер, творячи свої анебні справи, вони видають їх за свій “управлінсь ий талант”. Хто зіштовхнувсь із цим “талантом” зсередини,тойдобрезнає,що“та-

лант”той – уроз раданніресурсів міста, у безумній помсті тим, хто пра не справедливості та, не боячись, ви риває зло. Не та давно місто втратило автостоян у, банно-пральний омбінат і 7 сото з ромадсь им туалетом,авирученіподат овоюзаїх продаж роші пішли на по риття бор івЖКО.Щожвиходить?ЖКО до ризово о стану довели попереднійітеперішній ерівни и,а розрахувалась за та е недбальство нетішинсь а ромада! Зис з цьооотримали і місцеві бізнесмени, я і упили народне майно за цінами, явно нижчими рин ових. Недбало та без осподарно виористовуються ошти міста… В ДНЗ №7 за орот ий термін повторно ви онується апітальний ремонт по рівлі. Чому освітянсьий ерівни приховує ім’я вионавця цьо о ремонту? Чому для освіти ошти на проведення нетерміновихремонтіввиділяються, а на аварійні об’є ти – ні? Тому що “своїм”требадопома ати.Але за все, рано чи пізно, приходить розплата. Громада не дасть себе і далі аньбити, є в нашому місті ому наводити лад і ви орчову-

вати дерева із нилим орінням. Чому та вперто і наполе ливо лобіюється начальни ом освіти с ороченняпрацівни івдош ільнихнавчальнихза ладів?Томущо вибори “наносі”! І тому що ерівни – член Партії ре іонів, а отже, ви ористовувати адмінресурс їй буде ле ше у оле тиві, в я ому о олошено про с орочення. З ерівни ом освіти все зрозуміло. А от чомубільшістьдепутатівпідтримали та е с орочення? Чому не вступивсязалюдейпрофспіл овий омітет? Чому не висловили позицію самі ерівни и ДНЗ, я і не прийшли на сесію і не пояснили, щоперевести рупиусадоч ахна4 робочі одини – нереально і не вартоутомуобсязі,я ийпланується? Побоялися терору?! Сьо однішні“дум изприводу” проре іональних представни ів у провладній ишень овій пресі можна розцінювати я помсту за їхнєви риття,зазняттяїхньоїмаси“добропорядності”,“інтелі ентності”. І чим більше правди просочуєтьсядолюдейчерезнезалежну пресу, Інтернет-форум, Ютуб, тимбільшепровладни ипус ають у хід чорнухи. Вилити бруд на чес-

ну людину – це у їх стилі. Але ці сліпці не розуміють, що створена ними система завтра нещадно перемеле і долю їхніх дітей. Громада може бути вдячною і захоплюватисьфахомтазнаннями її слу , але я що ці слу и ви ористовують свої знання та фах на маніпулювання ромадою в особистихінтересах,то,раночипізно, цей нійни прорвеілюди недозволятьйомупро ресувати.Інедопоможе співання дифірамб неле ітимному ерівни овіміста,хоч би я расиво йо о не леліяли місцевічиновни ирізно оштибу. Я назвати тих, хто заради власної ви оди віддають долю ромади у ру и бандитів, я им не писаний за он, я і вміють жити лише за за оном страшних для У раїни 90-х ро ів? Для я их не існує чесно о суду. Я і знищили віру людей у владу, я та у... В та их немає нічо о свято о… Лишелицемірствотабрехня…Але правду не сховати, і чесне ім’я – ні оли не заплямувати. Та само, я і не відмити заплямоване. Бо люди мають свої очі та свій розум.

Іван НЕБАЙДУЖИЙ

– Я не ативно ставлюсь до дру ої державної мови. Нічо о не маю проти російсь ої, але та само ми можемо зробити державною ан лійсь у чи французь у… Ми живемо в У раїні і державна мова має бути у раїнсь а. Борис Петрович, пенсіонер:

– Сам я росіянин, і жін а, і діти, але тису на російсь у мову ми не відчували ні оли. Я за одну державну мову – у раїнсь у. Володимир Петрович, залізнични :

– Я – у раїнець, то я а має бути мова? Звичайно, у раїнсь а! В Росії близь о 50 відсот ів у раїнців, але жодної у раїнсь ої ш оли там чомусь немає. Тамара, інженер:

– Я лояльно до всьо о ставлюсь. Хіба поано, олилюдиназнаєдві,тритабільшемов? Я що вона розумна, рамотна, то не повинна виступати проти. Нехай ще ан лійсь у введуть чи итайсь у. Я що молодь буде патріотами і оворитиме у раїнсь ою, то російсь а (навіть я що матиме статус державної) через ро ів 20-30 відімре. Хіба що в Криму та на Донбасі залишиться, та я було завжди… Сер ій, слюсар-монтажни :

– Я не ативно ставлюсь до цьо о за ону. В У раїні повинна бути одна державна мова. Хто я хоче, хай та і оворить, але державною мовою має бути у раїнсь а. Василь, юрист: – Я за дру у державну мову – російсьу. Хоча, це перший ро до роз олу У раїни… В принципі, я спіл уюсь з людьми, я і оворять лише російсь ою і ористуються тими ж бла ами, що й у раїномовне населення. Тому не с ажу, що російсь у мову утис ають. Є держави, в я их і дві, і три державні мови – і живуть там люди не ірше, а то й раще. Бентежать лише невиправдані шляхи дося нення цієї двомовності. Вза алі, мовне питання дуже заполітизоване.

Спіл

валася Катерина МЕЛЬНИК Фото Надії ХОДАК


4

3

ÏÎÑÒ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ¹14 (52),ÊÎÍÒÐÎËÞ 24 ëèïíÿ 2012 ðîêó

ÏÎÑÒ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ÊÎÍÒÐÎËÞ

Нетішинсь і реалії

ПРОБЛЕМА ПОКРІВЛІ: ЗАЛИШИТИ НЕ МОЖНА ВИРІШИТИ! Розділові зна и ожен ставить по-совісті

Поч. на 1 стор. Очільни позаш ільно о за ладу розповів, що силами пед оле тиву та бать ів стримували проті ання даху, я мо ли (бетонували щілини, усували течі), щоб я ось протя нути до весни. Зі слів В.Костю а, останні роботи з поточно о ремонту по рівлі БДТ проводились підприємц��м В.Шелестом у 2008 році. Нея існа по рівля дала про себе знати вже через два ро и. “Звертались до місь ої влади мої попередни и Г.Бабійчу та Ю.Стицю у 2010 та 2011 ро ах. А після то о, я ми своїми силами вже не змо ли нічо о вдіяти, я почав звертатись до відповідних інстанцій. Були е сперти зі Славути, я і зробили висново , що причиною проті ання є нея існий по рівельний матеріал – руберойд. Це видно й неозброєним о ом. Крім то о, я заручився підтрим ою відділу освіти. Начальни , Марія Моци , а тивно в лючилась у процес подолання проблеми”, – запевняє дире тор БДТ. “Розумію мотивацію влади, адже не та давно тут вже ремонтували дах, – продовжує Володимир Володимирович. – Ми будемо шу ати вихід і можливості, щоб діти з першо о вересня повноцінно займались у хорео рафічній залі. Можливо, шу атимемо спонсорів”. Гарантійнийтерміне сплуатаціїпо рівлізбі щеторі .ПідприємецьВасильШелест,доя о о мизвернулись,стверджує,начебтонезнавпро ситуацію з по рівлею, отру він ремонтував. “Пройшло вже 4 ро и, я вперше чую про цю проблему.Домененіхтонезвертався,нічо оне азав”, – оментує Василь Ма симович.

Бать и б’ють на сполох

“Ситуація й справді ритична, дійшло до то о, що діти займаються в приміщеннях, де зі стелі під час та після дощу тече вода. Рятують відра,пласти овіпляш и,натя нута лейон а посеред танцювальної зали…”, – ділиться

Наталія Коваль, член бать івсь о о омітету. “Дах у дуже жахливому стані. Там неможливо займатись: висо а воло ість, пар ет деформувався, вентиляції немає”, – описує ситуацію членбать івсь о о омітетуАллаКотула.Жін а хвилюється, аби не сталося та , що ремонтні роботибудутьпроводитисязпочат омнавчально о ро у, адже можуть зірватися заняття. Бать и а тивно в лючились у вирішення проблеми. Першим ро ом стало направлення від рито о листа до депутатів місь ої ради та йо о публі ація у “Нетішинсь ому вісниу” (№ 21 від 25 травня цьо о ро у). Бать івсь им омітетом за ре омендацією депутата В.Бой а було написано звернення до се ретаря Нетішинсь ої місь ої ради М.Степанен а з проханням “під отувати на наступну чер ову сесію відповідний прое т рішення щодо виділення оштів з місь о о бюджету для проведення ремонту даху приміщення Будин у дитячої творчості у сумі 120 тис. рн.”. З цим зверненнямпредставни ибать івсь о о омітету прийшли на 28 сесію 29 травня, та попросили депутатів поставити під ним підписи. “Коли перші п’ять депутатів звернення підписали, ми підійшли до В.Антощу , Г.Ва нера та М.Гу а, і вони нас запевнили, що підписи збирати не варто, та я депутатами вже під отовлений прое т рішення, в я ому ошти на ремонт по рівлі БДТ передбачені у повному обсязі”, – розповідає Наталія Коваль. О ремі з бать ів залишились до інця сесії та пере онались, що прое т був про олосований.

Аби не довелось че ати на ошти ще рі

Голова постійної омісії місь ої ради з питань бюджету, фінансів, подат ової та тарифної політи и Ві торія Антощу повідомила, що до попередньо о перелі у об’є тів, я і потребують фінансування в 2012 році ця будівля внесена.“Я щовдастьсязменшитивилучення

з бюджету Нетішина до Державно о бюджету У раїни (а йдеться про суму близь о 8 млн. рн.), то ремонт даху дано о об’є та обов’язово профінансують ще цьо о ро у”. Дійсно, рішенням 28 сесії Нетішинсь ої місь ої ради від 29.05.2012 № 28/552 було затверджено План ви ористання додат ових надходжень з Державно о бюджету У раїни бюджетумістаНетішину 2012роціназа альну суму 5 809 886 млн. рн. Серед перелі у об’є тів знаходимо БДТ (просп. Курчатова, 8) із зазначеною площею по рівлі в 351 в. м. на орієнтовну вартість 59 670 тис. рн. та Нетішинсь ий місь ий центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – 1033,5 в. м. на суму 175 700 тис. рн. Але, на жаль, ці ошти по ищонастадії “відвойовування”,апо рівля позаш ільно о за ладу потребує терміново о втручання. Вели у надію по ладали бать и на субвенцію,тадоперелі уоб’є тів,я іфінансуютьсяу 2012роцізарахуно субвенціїздержавно обюджету Будино дитячої творчості не увійшов. Будівлі, отрі потребують на ально о ремонту таті, отріможутьзаче ати,визначаютьрозпорядни и оштів. У даному випад у – начальни відділуосвітиМаріяМоци надалаперевауіншимза ладам.Посилаючисьнате,щознаходиться на лі уванні, Марія Адамівна оментуватимотивита о овиборувідмовилась.

Спільна проблема й виріш ватись має спільно

Ви онуючийобов’яз изаступни амісь о о олови Іван Михаси із ситуацією будівлі по проспе ту Курчатова,8та,зо рема,приміщення БДТ знайомий. За йо о словами, питання проблемати и по рівлі порушував та ож дире тор Центру соціальних служб. “Насамперед, потрібно, щоб ерівни надав дефе тний а т і назвав вартість ремонтних робіт по даному об’є ту. А розпорядни оштів має в лю-

чити об’є т до перелі у та их, що потребують першочер ово о фінансування, – зазначив ІванМи олайович.–Щостосуєтьсяприписів пожежної частини та СЕС стосовно цієї будівлі, то я особисто їх не бачив, можливо, вони й були…”. І.Михаси запевнив, що питаннябудевре ульовано,аджетамзаймаються діти. Можливо, з оштів бюджету розвит у. Дире тор ЦСССДМ Анатолій Сива івсьий пере онаний, що це питання потрібно вирішувати омпле сно. “Проблеми з порівлею є і в нас. Наразі ЖКО ви отовило доументацію на частину по рівлі, що належить ЦСССДМ. Че аємо роз ляду бюджетної омісії щодо виділення оштів. Будівлю бан у о лядала бри ада з Хмельниць о о. Проблеми є й у них, – повідомляє Анатолій Ярославович. – Але ситуація з дахом у БДТ, на мою дум у, най ритичніша. Я бачив, що там робилося після зими…”. Займаєтьсяваварійномуприміщенніблизьо 300 дітей на чолі з ерівни ом ансамблю бально о танцю “Шарм” Ларисою Грищу , отра з особистих мір увань відмовилась від оментарів. Про заслу и Лариси Степанівни знає чи не ожен меш анець Нетішина. Вихованці хорео рафічної студії та ансамблю “Шарм”, я ий має звання “Зраз овий”, впродовж 23 ро ів є постійними учасни ами місь их заходів, неодноразовими лауреатами та призерами місь их, обласних, всеу раїнсьих та міжнародних он урсів і фестивалів. Цей дитячий оле тив – ордість нашо о міста. Надіємось, що прохання бать ів та зусилля дире тора БДТ не будуть марними, а влада зробить усе можливе, щоб забезпечити обдарованумолодьзатишним,сухим, омфортним і безпечним приміщенням ще цьо о ро у.

Катерина МЕЛЬНИК Фото Наталії КОВАЛЬ

Це – нас

ÄÅ ÏÐÎÂÎÄßÒÜ Ë²ÒÎ ÏÅÐÅѲ×Ͳ ÍÅÒ²ØÈÍÖ² Хто? К ди? За с іль и?

Поч. на 1 стор. Фонд соціально о страхування співпрацює з усіма застрахованими юридичнимитафізичнимиособами, серед я их: КВП МУ-13, ППО “ХАЕС”, КП НМР “ЖКО”, ДЗ “СМСЧ №4”, відділи освіти, ультури, приватні підприємці, добровільно застраховані ромадяни. Част ово омпенсують вартість путіво і профспіл и та их ор анізацій, я КВП МУ-13 – адміністративна доплата 1 394 тис. рн. на ожну путів у; ППО “ХАЕС” – 1 484 тис. рн.; ДЗ “СМСЧ №4” – 1 180 тис. рн.; КП НМР “ЖКО” – 960 рн.; відділ освіти – 100 рн. від профспіл и та 1 200 рн. від ви онавчо о омітету. Найближчим часом до таборів заплановано здійснити ще два заїзди: в “А атів у” – з 6 по 26 серпня та в “Корча інець” – з 5 по 25. Бажаючим відправити свою дитину на відпочино варто по вапитись із придбанням путіво . Замовленнявідзастрахованихосіб та онсультації з приводу путіво можнаотриматизателефоном3-27-99, або ж звернутись за адресою: “Торовий центр”, 2 поверх, Фонд соціально о страхування з тимчасової втрати працездатності (вхід зі сторони Центральної бібліоте и).

З бюджет міста на оздоровч ампанію-2012 виділено 180 400 тисяч ривень

Минулоріч ця цифра була дещо меншою – 175 742 тисяч ривень. Торі було оздоровлено 1 045 дітей, а станом на 20 липня 2012 ро у – 769. З 1 по 21 червня в Нетішині діяли без оштовні приш ільні табори з денним перебуванням дітей. Їх відвідали 500 дітей піль ових атеорій: діти-сироти, діти, позбавлені бать івсь о о пі лування, діти з баатодітних та малозабезпечених сімей, діти-інваліди, діти, що перебувають на диспансерному облі у, діти, що перебувають у с ладних

життєвих обставинах, талановиті та обдаровані діти, діти працівни ів бюджетноїсферитаін. На ор анізацію приш ільних таборів з бюджету міста надійшло 112 тисяч ривень (у 2011 році – 114 852 тис. рн.). На придбання путіво дітям працівни ів бюджетної сфери (відділи освіти, ультури, управління праці та соціально о захисту населення, ви онавчий омітет тощо) з місь оо бюджету виділено 63 400 тисяч ривень (у 2011 році – 58 800 тис. рн.). Цьо оріч Міжнародний дитячий центр “Арте ”, що у Гурзуфі та У раїнсь ий дитячий центр “Молода вардія”, розташований в Одесі, вже відвідало 12 юних нетішинців. У 2011 році там відпочивало 23 дитини нашо о міста. “Найбільшою популярністю у нетішинсь ої дітвори та підліт ів ористується табір “А атів а”, – наолошує начальни відділу у справах сім’ї, молоді та спорту місь ви он ому Любов Рябчу . Повна вартість путів и до “Арте а” становить – 5 316 тисяч ривень, до “Молодої вардії” – 4 255 тисяч ривень, до “А атіви” – 2 583 тисяч ривень. Дооздоровчої ампаніїнерід одолучаються установи, ор анізації, приватніпідприємстватапідприємці міста. Та , станом на 20 липня придбано 242 путів и на оздоровлення юних нетішинців: КВП МУ-13 – 8 путіво , ПрАТ “УМ УБ ХАЕС” – 1, ФОП Муча О.Г. – 1, УДКСУ – 1, ППО ХАЕС – 161, ПП Преподобний В.С. – 17, ПП Преподобна О.С. – 1, ЗАТ “Атоммонтажсервіс” – 1, ДЗ “СМСЧ №4” – 30, ТОВ ТРК “Лотел СКТБ” – 1, ПП Ваховсь а В.В. – 1, ТОВ “Відеотехсервіс” – 1, ПП Кальо Т.З. – 1, ПП “Едем Тревел” – 1, ПАР УБ ХАЕС – 1, КП “ЖКО” – 15 путіво . “Та ож заплановано здійснити оздоровлення за ошти обласно о

бюджету, щоправда, сума, на я у варто розраховувати, по и що невідома”, – повідомляє Любов Іванівна.А минулоріч ця цифра становила 22 050 тисяч ривень. Всі, хто пра не долучити своє чадо до а тивно о відпочин у, можуть звертатись за телефоном 3-28-37, або ж за адресою: вул. Шевчен а 1, аб. 319 (Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту).

Управління праці та соціально о захист населення працює для піль ови ів

Відпочин ом та оздоровленням піль ових ате орій доросло о населення займається Управління праці та соціально о захисту населення (УПСЗН). “З ро у в рі ситуація з путів ами залишається стабільною, – ділиться начальни УПСЗН Світлана Ковален о. – Щоправда, в цьому році оздоровчий період розпочався раніше, ніж у минулому, та до стовідсотово о забезпечення піль ови ів путів ами нам ще дуже й дуже далео. Адже бажаючих наба ато більше, ніж путіво ”. На третій вартал (липень, серпень,вересень)доУПСЗНнадійшло 34 путів и, я і розподілені: 1 – інвалідам за ально о захворювання; 13 – дітям-чорнобильцям; 20 – чорнобильцям 1-2 ате орій. Підставою для отримання путіви є довід а від лі аря відповідної форми і заява. “Путів и є і в Алушту, і в Моршин, і в Трус авець, у Київ, Дніпропетровсь , Полтаву…”, – оментує Олена Новачу , начальни відділу матеріально-побутово о обслу овування інвалідів, ветеранів війни, праці та з питань соціально о захисту населення, постраждало о внаслідо Чорнобильсь ої атастрофи. Для то о, щоб отримати путів и нанаступнийрі чорнобильцімають подати необхідні до ументи до 15 жовтня 2012 ро у. Обмежень у часі для інших піль ових ате орій насе-

леннянемає. Зпитаньщодопутіво можназвертатись за телефоном 4-14-04, або за адресою: просп. Незалежності, 29 (Управління праці та соціально о захисту населення).

Т ристичні фірми міста найспе отніший період роботи

Найстаріша туристична а енція Нетішина “Фортуна”, я ій, зі слів дире тора,24ро и,цьо осезонувже оформила близь о 50 путіво , переважно, до Криму. Бажаючим порітись під пе учим римсь им сонцем відпочино обійдеться від 55 ривень за добу без харчування, або ж 120 ривень – з харчуванням, плюс витрати на проїзд у дві сторони в розмірі 500 ривень. Користується популярністю й заордонний відпочино – Кіпр, Туреччина. Оформлення візи, переліт, харчування та проживання в цих раїнах оштуватиме від 500 у.о. “Ті, хто їде за ордон можуть розраховувати на зниж и від 3 до 5 відсот ів”, – повідомила Світлана Журавсь а, дире тор “Фортуни”. Полюбляють нетішинці й триденні тури вихідно о дня до мальовничих Карпат. Аналізуючи ситуацію з путів ами, Світлана Оле сандрівна онстатує, що порівняно з 2011 ро ом поїздо стало більше. Пріоритети у виборі урортів не змінились. “Я що людині сподобалось у Криму торі , то вона й цьо о ро у туди їде”, – аже очільниця а енції. До речі, за бажання “Фортуна” може ор анізувати санаторно- урортний відпочино та поїзд и дітей до таборів. Послу ами туристичної фірми “Едем Тревел” с ористалось близьо 50 нетішинців. Переважно, туристів ці авить Бол арія, Туреччина, південний бере Криму. Путів а до Туреччини на двох за системою “все в лючено” (переліт/ проїзд, проживання, харчування) оштує 800 у.о, та а ж до Бол арії –

близь о530у.о.Крімто о,фірмащотижня пропонує арячі тури за ордон зі зниж ами до 30 відсот ів. Дире тор“ЕдемТревел”ЛіліяКовальчу зізнається, що цьо оріч нетішинцісталиїздитибільшеза ордон, алеменшенавітчизняні урорти.“Це зумовленотим,щоцінанау раїнсь і та за ордонні урорти зрівнялась, а сервіс за ордоном ращий”, – доповнюєЛіліяІльнурівна. З оле ою по оджується і менеджер туристично о а ентства “Інтурист - Нетішин” Любов Оле сандрівна. За її словами, цьо о сезону послу ами а ентства вже с ористалось близь о 850 ромадян. “Від нас люди полюбляють їздити за ордон. Переважно до Туреччини, Є ипту, Бол арії, Чорно орії. Популярними є й тури по Європі. Цьо о ро у нетішинці та ож заці авились Грузією. Вели е враження справляють на туристів Тайланд і Китай. Поприїзду емоції у відпочивальни ів просто “заш алюють”, – ділиться менеджер. Вартість тижнево о відпочин у на двох у п’ятизір овому отелі Туреччинизсистемою“всев лючено”становить 800 у.о., у Є ипті (за ідентичних умов) – 750. Подорож до Китаю чи Об’єднаних Арабсь их Еміратів оштує близь о 1 200 у.о. Більшеінформаціїпровідпочино в У раїні та за ордоном на будья ий сма та аманець можна отримати,безпосередньозавітавшидотуристичних а енцій в Нетішині. Працівни и туристичної сфери більш ніж упевнені, що найа тивніше нетішинці відпочиватимуть у серпні, тому че ають з нетерпінням нових лієнтів. А ті, хто цьо оріч невзмозі дозволити собі та у роз іш я урорт, можуть без оштовно, хоч щодня, ніжитись під сонцем на місь ому пляжі. Адже, на те воно й літо, щоб добряче відпочити.

Катерина КОРОЛЬОВА Фото автора


¹14 (52), 24 ëèïíÿ 2012 ðîêó

ÏÎÑÒ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ÊÎÍÒÐÎËÞ

З реда ційної пошти

БУДЬТЕ ДОБРИМИ ДО ТИХ, КОГО ПРИРУЧИЛИ Ні для о о не се рет, що соба а – найвірніший і люблячий дру . Але, на жаль, дея і люди забувають про це і всіма способами нама аються знищити бездомних соба . Хоча статисти а по азує, що половина тварин на вулицях ви инуті самими ж людьми. Набридла тварина чи захворіла – і її ви идають, я непотрібну річ. А потім ці ж самі люди починають дзвонити в ЖКО і писати с ар и, що ба ато розвелось у місті соба і що вони їх бояться, і бояться від них заразитись. У результаті ця проблема швид о “ви-

рішується” масовим отруєнням бездомних тварин. Але я що хтось і боїться соба , то це не означає, що їх потрібно вбивати. Адже не варто забувати, що в цьому житті ми за все платимо. Тому не можна ористуватися беззахисністю тварин. Чомусь особливо не люблять соба у нас молоді мами. Вони нама аються передати дітям жорсто ість і ненависть до тварин, не задумуючись про те, я ими будуть наслід и, – я діти ставитимуться не тіль и до тварин, а й до літніх людей та й до них самих.

Варто с азати і протилежне. Більша частина населення нашо о міста любить тварин і всіля о їм допома ає, меш анці та ож матеріально підтримують притуло для бездомних соба , допома ають їх про одувати. Громадсь а ор анізація по захисту тварин вдячна всім жителям Нетішина. Вели е вам спасибі! Лише завдя и вам тварини живуть, а світ стає добрішим!

Громадсь а ор анізація по захист тварин

Мобільні повідомлення ХОЧУ ЗНАТИ! 09.07.12 Повідомте, де опозиція м.Нетішина (БЮТ, “Фронт змін”, “Свобода”) здійснює а цію на підтрим у у раїнсь ої мови і я приєднатисьдоних.Читутвжевсім все одно?! Де “Свобода”? “Наша політична сила одно олосно підтримала обидва рішення місь ої ради, спрямовані проти прийняття цьо о за он . Відомо, що в підтрим ініціативи деп татів Нетішинсь ої місь ої ради Хмельниць а обласна рада направила подібне звернення до Президента У раїни, олови Верховної Ради У раїни та Генерально о про рора У раїни”, – оворить Сер ій Ш ми , олова місь ої партійної ор анізації ВО “Бать івщина”. Голова місь ої ор анізації ПП “Фронт змін” Валерій Бой о розповів: “За ініціативи фронтови ів б ло написано та підтримано більшістю демо ратичних сил рішення “Про звернення деп татів Нетішинсь ої місь ої ради до Президента У раїни, олови Верховної Ради У раїни, Генерально о про рора У раїни з привод прийняття Верховною Радою У раїни антидержавно о за онопрое т “Про засади державної мовної політи и”. Найближчим часом Нетішині б демо ставити намети і збирати підписи проти Ян овича”. “Ми двічі виїжджали Київ, щоб підтримати а ції протест . Першо о раз часть взяло 4 людини, др о о – 8. Знаю, що представни и інших опозиційних сил та ож брали часть а ціях протест в Києві. Крім то о, Нетішинсь ою місь ою радою б ло направлено два звернення: перше – щодо недоп стимості прийняття цьо о за он , а др е – щодо непідписання йо о Президентом У раїни і оловою Верховної Ради”, – повідомив лідер місь ої партійної ор анізації ВО “Свобода” Оле сандр Марч . 11.07.12 Чи діють я ісь за они длятихлюдей,я іутримуютьу вартирах соба вели ої породи, виводять їх уляти без намордни а? Соба а,виходячизліфта, идаєтьсяпід но и, ав ає. Господар соба и на зауваження або не реа ує, або відповідає рубим матом. Чи існують я ісьштрафидлята их “хазяїв”? Коментує Вадим Пі ало, начальни се тор ДІМ Нетішинсь о о МВ: “Статтею 154“Пропор шення правил тримання соба і отів” Коде с У раїни про адміністративні правопор шення передбачено попередження або на ладення штраф на ромадян розмірі від одно о до трьох неоподат ов ваних мінім мів доходів ромадян і попередження або на ладення штраф на посадових осіб – від трьох до п’яти неоподат ов ваних мінім мів доходів ромадян за тримання соба і отів місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад становле-

н іль ість, чи незареєстрованих соба , або приведення в ромадсь і місця, або ви лювання соба без повід ів і намордни ів ( рім соба , реєстраційних свідоцтвах на я их зроблено спеціальн відміт ) чи в невідведених для цьо о місцях”. 14.07.12Чомунабірдлявидаленнязубапродаєтьсявреєстратурістоматоло ічно о відділення на 6-му поверсі ��олі ліні и? Че там не видають! До о о звертатись, я що там нея існі лі и? Тим більше, оштуєнабірдорожче,ніжваптеці, деіповинніпродаватисьцінабори. “У нас вниз три апте и: дві при вході, одна – в холі. А різниця в ціні на один і той самий анестети 3-5 ривень. Після прийом одно о з доро их препаратів трьом моїм пацієнтам б ло зле (що, власне, й насторожило мене). Том я попросив фармацевта з апте и в холі, де б ло придбано лі и, продемонстр вати цей товар. З’яс валось, що препарат б в “липовий”, без фірмової па ов и та з фальшивим сертифі атом. Необхідність продаж стоматоло ічних наборів та им чином ви ли ана численними проханнями, зо рема, людей похило о ві , я им важ о сп с атись вниз за лі ами, а та ож – щоб мати за потреби набір вихідні дні. Головною мовою б ла найнижча ціна та сертифі ат на товар. Та й че и ми видавали. Вза алі, та пра ти ми застосов вали протя ом де іль ох днів. Вже тиждень, я попит на це немає. Ми не заці авлені, щоб зба атитись та им чином за чийсь рах но . Ко о ці авить це питання та б дья е інше, що в моїй омпетенції, звертайтеся особисто. Мої двері завжди відчинені”, – відповів на звернення завід ючий стоматоло ічним відділенням СМСЧ №4 Павло Форсю . 17.07.12 Чому в м’ясному павільйоні,щонавели омубазарі,в40радусну спе у м’ясо продають з прилав ів,анезхолодильни ів? “Том що це м’ясо свіже. Йо о роз пов ють за півдня. Фа тично, павільйон працює з 6.00 до 14.00 одини, ма сим м. Відповідно до ветеринарно-санітарних правил дозволяється продавати м’ясо з прилав ів, по ритих нержавіючою сталлю. На товар є лабораторно-е спертний висново від ветеринарії. Крім то о, я що м’ясо вітрині, люди йо о не п ють, бо д мають, що несвіже”, – зауважила О сана Гребенні ова, дире тор КП НМР “Нетішинсь ий місь ий рино ”. ДОЗВОЛЬТЕ ПОСКАРЖИТИСЯ! 15.07.12 В лі арню тепер можна не ходити на медо ляд, тому що йо о можна не пройти. Видають тіль и де іль а талонів, я і розбираютьмиттєво. Відповів на звернення Юрій Уляниць ий, оловний лі ар СМСЧ №4: “Це епізодичний випадо . Та е б ває, оли прохо-

ПОСТ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ÊÎÍÒÐÎËÞ

²íôîðìàö³éíà ãàçåòà Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî ÕÌ ¹637/124Ð 31.05.2010.

Засновни – ГО “Пост ромадсь о о онтролю” Видається з червня 2010 р. двічі на місяць раїнсь ою мовою. Газета розповсюдж ється без оштовно.

дять термінові медо ляди працівни ів ХАЕС, планові медо ляди працівни ів інших ор анізацій та о ремих хворих. Всі нама аються пройти обстеження в першом півріччі. Це з мовлено вимо ами більшості станов та ор анізацій міста. А обмежена іль ість талонів пов’язана з нормативним навантаженням лі аря. Це не наша вина. Не те, що ми не хочемо, ми просто не можемо обстежити більше людей”. 16.07.12 Між “Діонісом” і “Денді-лендом” є “будиночо ” з лав амиістоли ом.Цілодобовотам збираються омпанії і розпивають спиртне. Вночі там та і ри и, що меш анці будин ів не можуть спати. Для о о той “будиночо ” поставили: для п’яних вуль арних людей чи для дитячо о дозвілля? Леонід Добровольсь ий, оловний інженер КП НМР “ЖКО” в та ому випад у радить: “Я що люди с аржаться, то на те є міліція. Є час, після я о о заборонено олосно ш міти, співати, вми ати м зи або ричати. Том варто звертатись до правоохоронних ор анів. А мала архіте т рна форма має там б ти. Це бла о стрій міста. Адже є люди, я і там просто спіл ються, льт рно проводять час”. ПРИВІД ДЛЯ ОБУРЕННЯ! 16.07.12Веселонамісь омупляжі, музи а римить днями та ночами. Але люди добрі, майте пова у до інших людей. Це ж неможливо людині похило о ві у витримати! 17.07.12 Надоїло слухати вдень і вночі ав аннясоба навулиціНабережній за “Дитячим світом”. Мало то о, ці соба и прямо оселились на дитячому майданчи у. Неможливо пройти на роботу о 6-й ран у, ані по уляти з дитиною, ані спати вночі! Прошу відповідні служби вжити заходів, а то ми самі нимизаймемось! “Ми ц ценят звідти вивезли. А от вели их соба немає ди вивозити, бо прит ло переповнений. ЖКО зараз от є двох фахівців, я і б д ть займатись ви лючно відловом. Том вживати заходів самостійно – не радж , адже це пор шення за онодавства. А тивні ромадяни мають проводити бесіди з тими людьми, отрі під ормлюють соба . Адже, це основна причина то о, що тварини оселились певном місці”, – відповів Леонід Добровольсь ий, оловний інженер КП НМР “ЖКО”. ОЦЕ ТАК! 10.07.12 В “Універмазі” міряла су ню, спітніла, продавець пропонувала ще на вибір, але я відмовилась. Невже не можна поставити ондиціонер,щобможнабулощось наміряти і упити, а не дратувати продавців? 17.07.12 Сьо одні спостері ала, я жін а з дитячим візоч ом переходила доро у і на спус у, що є на ожній зебрі, трохи не зійшлася з жін ою,нащотасердитопромови-

Реда тор – Р слана ЧЕРНЮК Для листування – а/с 448 post.control@ukr.net Конта тнітелефони: 9-14-55; (097) 832-62-00; (067) 372-86-43

ла: “Куди їдеш!” Тож хочу звернутись до нетішинсь их пішоходів! Люди, ті спус и на переходах спеціальнозробленідляінвалідних олясо , велосипедів, дитячих візоч ів! Напевне нашим людям вже не під силу переступити через бордюр – соромно! (Прим. ред. – автор повідомлення отрим є 20 ривень на рах но ). 19.07.12 Можливо, це збі обставин,але олиумісь ійлазніз’явився новий власни – П.С а ун, то десь поділись овані лав и, я і стояли у дворі. СУБ’ЄКТИВНА ДУМКА 08.07.12 Чому православні майже ожно о ран у луплять у дзвони,порушуючитишу?Може,хтось хоче відпочити? Є люди, я і працюють по ночах, щоб заробити опій у. Не всі живуть із пожертв, я попи. Та й не всі ж у Нетішині православні Мос овсь о о патріархату. Хай упає в себе в хаті – Христос і апостоли в дзвони не били. Коментує настоятель афедрально о собор і они Божої Матері “Неопалима К пина” отець Ві тор Тиш н: “Дзвони сповіщають і радість, і см то . Злий боїться дзвонів… Коли вони дзвонять – повітря очищ ється. Ми дзвонимо в дзвони, оли йде сл жба. Рання – в 7.30, вечірня – в 17.00. З цьо о привод ми вже двічі давали роз’яснення. Відповіді є й на нашом офіційном сайті. А те, що дзвонять що одини, то це не ми, а атоли и”. Від реда ції. Частина звернень, що надійшли в номер, стосувалися публі ацій у “Нетішинсь ому вісни у”,роботижурналістівтапозиціїреда тора“НВ”.Проханнядо авторів: звертайтесь за адресою – в реда цію “Нетішинсь о о вісниа”. “Пост ромадсь о о онтролю”вважаєне оре тним оментування роботи іншо о ЗМІ. ОГОЛОШЕННЯ! Розпочав роботу інний манеж. Працює з 14 до 19 одини. Охочі займатисяверховоюїздою,телефонуйте: (095) 554-47-61 (Ми ола АндрійовичГерасимен о). Читайте азету “Пост ромадсь о о онтролю” на сайтах: Нетішин.com.ua; www.netishinreklama.com.ua Ува а! Sms-повідомлення, що стосуються місцевої та особистої проблемати и, надсилайте на номери: (097) 832-62-00; (067) 372-86-43. Просимо звернути ува у: повідомлення, в я их немає он рети и, реда ція не публі ує! Авторам найці авіших, на наш по ляд, есемесо будуть поповнені рахун и на 20 ривень. На адуємо! Перевіряйте інформацію перед тим, я надсилати до реда ції. Повн відповідальність за зміст sms-повідомлення несе йо о автор!

5

На прохання читачів

ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА: НА ВСІ ВИПАДКИ ЖИТТЯ Я і до менти повинні б ти продавця та в по пця при півлі землі з б дин ом, щоб потім не вини ало проблем із орист ванням цим майном? А та ож, що потрібно врахов вати по пцеві, отрий переб ває в шлюбі, з юридичної точ и зор ? Продавець зазначених об’є тів обов’яз овоповиненматиприсобідержавний а т на земельну ділян у, свідоцтво про право власності на будино (або рішення суду про визнання права власності), рошову оцін у землі та оціночну вартість будин у. Ну і, звичайно, сторони мають бути дієздатними (усвідомлювати свої дії та вчин и). По упець та ож має знати, що ці об’є ти будуть перебувати у спільній власності з іншим із подружжя, але я що у ласти до овір дарування – це буде лише йо о особиставласність. Чи втрачає особа, я а вийшла з ромадянства У раїни, право на пенсію та право наслід вання майна в У раїні? Чи втрачає людина вза алі я ісь права в та ій сит ації? У та ій ситуації людина втрачає право виборчо о олосу (та бути обраним), не має права перебувати на державній службі в У раїні та не має права мати земельну ділян у у власності. У зв’яз зі станом здоров’я дитини, я а часто хворіє, нама аємось взяти довід по до ляд за дитиною до 6 ро ів після де ретної відп ст и. Ми записані та відвід ємо дитячий садочо . Лі ар аже, що надати та довід може, але тоді з садоч а слід відрах ватися. Чи правомірно це? Лі ар правий. Відповідно до За ону У раїни “Про відпуст и”, ст.25, ч.3 відпуст а без збереження заробітної плати надаєтьсяпрацівни овівобов’яз овому поряд у, матері або іншим особам, зазначенимучастинітретійстатті 18тачастиніпершійстатті19цьо оЗа ону,вразі, я щодитинапотребуєдомашньо одо ляду, – тривалістю, визначеною в медичному виснов у, але не більш я до дося неннядитиноюшестирічно ові у. У 2007 році мій бать о взяв редит під вартир . До менти б ли оформлені та , що позичальни ом вист пала моя мама, тато б в пор чителем-іпоте одавцем, і я тепер з’яс валося, я та ож б ла по до ментах пор чителем-іпоте одавцем, хоча мені на той час б ло 16 ро ів, і я вчилася в ш олі. У 2008 році мама померла, при рестр т ризації редит переписали на тата. З татом я не проживаю, але нас іль и я знаю, він не по ашає редит з 2008 ро . Мене ці авить, чи в даній сит ації дії бан б ли правомірними, оли вони зробили мене (неповнолітню) пор чителем-іпоте одавцем? Чи в майб тньом мене не зм с��ть сплач вати цей редит? Чи має право бан забрати вартир , я що там прописана моя дитина, я ій зараз 3 ро и (вона б ла прописана т ди після взяття редит )? У даному випад у необхідно з’ясувати, чи володіли ви на момент у ладення тієїу одинеобхідноюцивільноюдієздатністю. Тобто, чи була з ода бать ів на це, ор ану опі и і пі лування, чи було на той час у вас право власності на нерухомість. При недодержанні цих умов, заці авлена особа (тобто, ви) може визнати недійсною відповідну у оду. Ці обставини необхідно з’ясувати, ос ільиневиплатапозичальни ом редитних оштів призведе до переведення зобов’язань на вас, і навіть те, що у вартирі зареєстрована ваша донь а, не стане переш одою для бан у.

Реда ція не завжди поділяє позицію авторів публі ацій і залишає за собою право реда увати матеріали. За зміст ре ламних повідомлень відповідальність несе ре ламодавець; за зміст публі ацій – їх автори. Листування з читачами – тіль и на сторін ах азети.

Під от вав Арт р МИКОЛАЙЧУК На лад – 7 500 прим. Зам. № 4212 Віддру овано в дру арні ТОВ “Ре іна ЛТД”. Адреса: м.Вінниця, вул.Пу ачова,1,тел.(0432) 69-47-62 e-mail: druk33@ukr.net


6

¹14 (52), 24 ëèïíÿ 2012 ðîêó

ÏÎÑÒ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ÊÎÍÒÐÎËÞ

ОСНОВА ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ВИБОРУ Перед мовами цивілізаційно о прорив мають стати дер сифі ація та онсолідація с спільства на основі раїнсь ої мови. Тиждень пропон є прое т мовної політи и після Ян овича

Ï

åäàëþâàííÿ ïèòàííÿ ïðî çàïðîâàäæåííÿ â Óêðà¿í³ äðóãî¿ äåðæàâíî¿ ìîâè, ùî àêòèâ³çóâàëîñÿ íàïåðåäîäí³ ÷åðãîâèõ âèáîð³â, ñòàëî íàñë³äêîì òîãî, ùî âñ³ ðîêè íåçàëåæíîñò³ ðîñ³éñüêà é äàë³ äîì³íóâàëà, à óêðà¿íñüêà òàê ³ íå ñòàëà ïîâíîôóíêö³îíàëüíîþ äåðæàâíîþ, íà îñíîâ³ ÿêî¿ â³äáóâàëàñÿ á êîíñîë³äàö³ÿ ïîë³òè÷íî¿ íàö³¿, à â³äòàê ôîðìóâàëàñÿ áàçîâà óìîâà öèâ³ë³çàö³éíîãî ïðîðèâó ç ïåðåõ³äíîãî ñòàíó. Óíàñë³äîê ïîñòêîëîí³àëüíî¿ ³íåðö³¿ òà áðàêó åôåêòèâíî¿ äåðæàâíî¿ ìîâíî¿ ïîë³òèêè ðîñ³éñüêà âñ³ ö³ ðîêè ïàíóâàëà â îñíîâíèõ åêîíîì³÷íèõ òà êóëüòóðíèõ öåíòðàõ êðà¿íè, çà âèíÿòêîì Ëüâîâà. Çáåð³ãàºòüñÿ ö³ëêîâèòå ¿¿ äîì³íóâàííÿ â á³çíåñ-ñåðåäîâèù³ òà Ç̲, íåþ ïóáë³êóºòüñÿ á³ëüø³ñòü äðóêîâàíî¿ ïðîäóêö³¿. Ðîñ³éñüêîþ, ÿê ³ ðàí³øå, ñï³ëêóºòüñÿ á³ëüø³ñòü ïîë³òèê³â, âñóïåðå÷ çàêîíîäàâñòâó (³ ç óðàõóâàííÿì ëàç³âîê ó íüîìó) âîíà äîì³íóº ïîì³æ áþðîêðàòè÷íîãî àïàðàòó (çà âèíÿòêîì ðåæèìó “íå íà ëþäè/â³äåîêàìåðó”). Äåôàêòî çáåð³ãàºòüñÿ íåïðîïîðö³éíî øèðîêå ¿¿ ïðåäñòàâíèöòâî â ñèñòåì³ îñâ³òè (îñîáëèâî ÿêùî éäåòüñÿ ïðî íåãóìàí³òàðí³ ïðåäìåòè â ñåðåäí³é îñâ³ò³, íåãóìàí³òàðí³ ïðîôåñ³éí³ òà âèù³ íàâ÷àëüí³ çàêëàäè, à òàêîæ çíà÷íó ÷àñòèíó ãóìàí³òàðíèõ âèø³â ó ï³âäåííî-ñõ³äíèõ ðåã³îíàõ Óêðà¿íè). ßêùî ëåêö³¿ ìîæóòü ÷èòàòèñÿ óêðà¿íñüêîþ, òî ñåì³íàðñüê³ çàíÿòòÿ òà êîíñóëüòàö³¿ ÷àñòî â³äáóâàþòüñÿ ðîñ³éñüêîþ. ² äàë³ ôóíêö³îíóº íàâ³òü ðàäÿíñüêå ìîâíå çàêîíîäàâñòâî, çîêðåìà çàêîí ïðî ìîâè 1989 ðîêó, ÿêèì ðîñ³éñüêà âèçíàíà ìîâîþ ì³æíàö³îíàëüíîãî ñï³ëêóâàííÿ (!). Àëå æ ìîâà ì³æíàö³îíàëüíîãî ñï³ëêóâàííÿ – öå ³ º ôàêòè÷íî äåðæàâíà (òàêà ñóïåðå÷í³ñòü ñòàëà íàñë³äêîì òîãî, ùî îçíà÷åíèé äîêóìåíò óõâàëþâàëè ùå â Óêðà¿í³ ÿê ÷àñòèí³ Ðàäÿíñüêîãî Ñîþçó).

ÐÓÑÈÔ²ÊÀÖ²ß ÒÐÈÂÀª

Äîì³íóâàííÿ â óêðà¿íñüêîìó ³íôîðìàö³éíî-êóëüòóðíîìó ïðîñòîð³ ³íøîìîâíî¿ ïðîäóêö³¿ çàêð³ïëþâàëî äåôîðìîâàíó â êîëîí³àëüíó äîáó ³ñòî𳿠ñâ³äîì³ñòü ãðîìàäÿí Óêðà¿íè, ïîñèëþâàëî ñòåðåîòèïè ïðî ìåíøîâàðò³ñòü íàøî¿ êóëüòóðè òà ìîâè, à â³äòàê ïðèçâåëî äî óòâåðäæåííÿ â ñóñï³ëüñòâ³ äóìêè, ùî çíàòè äåðæàâíó ìîâó ³ ïîñëóãîâóâàòèñÿ íåþ íåîáîâ’ÿçêîâî. Íàïðèêëàä, çà äàíèìè ìîí³òîðèíãó ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íî¿ ñèòóàö³¿ ²íñòèòóòó ñîö³àëüíî¿ òà ïîë³òè÷íî¿ ïñèõîëî㳿 ÀÏÍÓ (ñåðïåíü 2006 ðîêó), 25,5% íà Çàõîä³ òà 19,1% â Öåíòð³ ââàæàëè, ùî óêðà¿íñüêà ìîâà ïåðåáóâຠó òàêîìó ñàìîìó çàíåäáàíîìó ñòàí³, ÿê ³ çà ðàäÿíñüêèõ ÷àñ³â. Çàãàëîì ïî êðà¿í³ ââàæàëè, ùî ñàìå óêðà¿íñüêà ïîòðåáóº äåðæàâíîãî çàõèñòó, 44,7% îïèòàíèõ, òîä³ ÿê ùîäî ðîñ³éñüêî¿ àíàëîã³÷íî¿ äóìêè äîòðèìóâàëèñÿ ìàéæå âäâ³÷³ ìåíøå ãðîìàäÿí – 25,3%. Âèíèêëà àáñóðäíà ñèòóàö³ÿ, êîëè íå ³ìì³ãðàíòè çìóøåí³ äîêëàäàòè çóñèëü, ùîá çáåðåãòè ³äåíòè÷í³ñòü òà âëàñíó ìîâó, à, íàâïàêè, êîð³ííèé íàðîä. ßê ðåçóëüòàò – çà ðîêè íåçàëåæíîñò³ íå òå ùî íå ðîçïî÷àâñÿ ïðîöåñ ïîäîëàííÿ íàñë³äê³â ðóñèô³êàö³¿, ¿¿ íàâ³òü íå âäàëîñÿ ö³ëêîâèòî ñïèíèòè, à ëèøå çàãàëüìóâàòè. Ó çàãàëüíîíàö³îíàëüíîìó ìàñøòàá³, çà äàíèìè ²íñòèòóòó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍÓ, ÷àñòêà ãðîìàäÿí, ÿê³ â äîìàøíüîìó ñï³ëêóâàíí³ ïîñëóãîâóâàëèñÿ óêðà¿íñüêîþ, çà ïåð³îä ³ç 1992 ïî 2011 ð³ê çðîñëà ç 36,8% äî 42,8%, à òèõ, õòî ðîñ³éñüêîþ, – ç 29% äî 38,6%. Öå ñòàëîñÿ íàñàìïåðåä çà ðàõóíîê ëþäåé, ÿê³ ðàí³øå ñòâåðäæóâàëè, ùî âèêîðèñòîâóâàëè â ðîäèí³ îáèäâ³ ìîâè, – ¿õíÿ ïèòîìà âàãà çà â³äïîâ³äíèé ÷àñ çìåíøèëàñÿ ç 32% äî 17,1%. Íà êîðèñòü óêðà¿íñüêî¿, ùî áóëî á ëîã³÷íî â Óêðà¿íñüê³é äåðæàâ³, â³äïîâ³äíà ãîìîãåí³çàö³ÿ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ëèøå íà Çàõîä³, äå á³ëüø í³æ òðèðàçîâå ñêîðî÷åííÿ ÷àñòêè äâî-

ìîâíèõ (³ç 19% äî 6%) â³äáóëîñÿ ö³ëêîì çà ðàõóíîê çðîñòàííÿ óêðà¿íîìîâíèõ. Òîä³ ÿê â ³íøèõ ìàêðîðåã³îíàõ òðèâàâ ïðîöåñ ðóñèô³êàö³¿: â Öåíòð³ ç 5% êîëèñü äâîìîâíèõ ëèøå 1% ïåðåéøîâ íà óêðà¿íñüêó, à 4% – íà ðîñ³éñüêó; íà ϳâäí³ ç 10% á³ë³íãâ³â 1% ñòàâ óêðà¿íîìîâíèì, à 9% – ðîñ³éñüêîìîâíèìè. Ó ðåçóëüòàò³ çà ïåð³îä ç 1992 ïî 2010 ð³ê ÷àñòêà òèõ, õòî â ñ³ìåéíîìó ñï³ëêóâàíí³ ïîñëóãîâóâàâñÿ ëèøå ðîñ³éñüêîþ, íà ϳâäí³ çá³ëüøèëàñÿ ³ç 43% äî 54%, à íà Ñõîä³ – ç 56% äî 64%. Íàòîì³ñòü äæåðåëîì ôîðìóâàííÿ á³ë³íãâ³â áóëè ñàìå óêðà¿íîìîâí³ ãðîìàäÿíè. ²ç ðåçóëüòàò³â îïèòóâàííÿ, ïðîâåäåíîãî êîìïàí³ºþ “ÑÎֲє ó êâ³òí³ 2002 ðîêó (ÿê³ êîðåëþþòü ³ç ï³äñóìêàìè îðãàí³çîâàíîãî çà ê³ëüêà ì³ñÿö³â äî òîãî âñåóêðà¿íñüêîãî ïåðåïèñó), ÷³òêî âèäíî, ùî ãðóïà ëþäåé, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòü ó ñ³ìåéíîìó ñï³ëêóâàíí³ îáèäâ³ ìîâè, âèîêðåìëþºòüñÿ ïåðåâàæíî ç òèõ, õòî ââàæຠð³äíîþ óêðà¿íñüêó. Íàïðèêëàä, ó ñåðåäíüîìó ïî êðà¿í³ óêðà¿íñüêó ð³äíîþ íàçâàëè 65%, à ðîñ³éñüêó – 34%, ïðè öüîìó â ñ³ì’¿ ëèøå ðîñ³éñüêîþ ñï³ëêóâàëèñÿ ò³ ñàì³ 34%, à îñü ³ç 65% âèêëþ÷íî óêðà¿íñüêîþ ðîçìîâëÿëè ëèøå 44%, à ðåøòà 21% – îáîìà çàëåæíî â³ä îáñòàâèí. Çà äàíèìè Öåíòðó Ðàçóìêîâà, ó Êèºâ³ âäîìà ðîñ³éñüêîþ 2005 ðîêó ïîñëóãîâóâàëèñÿ 39,9%, óêðà¿íñüêîþ – 18,1%, òîä³ ÿê ò³ºþ àáî ³íøîþ çàëåæíî â³ä îáñòàâèí – 41,2% (çîêðåìà, ïðèáëèçíî îäíàêîâî – 23,6%, ïåðåâàæíî ðîñ³éñüêîþ – 12,3%, ïåðåâàæíî óêðà¿íñüêîþ – 5,3%). ßê ñâ³ä÷èòü ïîð³âíÿííÿ ç³ ñòðóêòóðîþ íàñåëåííÿ ñòîëèö³ çà ð³äíîþ ìîâîþ, äî á³ë³íãâ³â íàëåæàëè çäåá³ëüøîãî óêðà¿íîìîâí³, ùî ò³ºþ ÷è ³íøîþ ì³ðîþ çàçíàëè ðóñèô³êàö³¿. Ïðè÷îìó ïîì³æ ìîëîäèõ ëþäåé òà ãðîìàäÿí ñåðåäíüîãî â³êó çìåíøåííÿ ÷àñòêè á³ë³íãâ³â íà êîðèñòü ðîñ³éñüêîìîâíèõ ó ïîáóò³ â³äáóëîñÿ ç ê³ëüêàðàçîâîþ ïåðåâàãîþ. Òàê, çà äàíèìè ²íñòèòóòó ñîö³îëî㳿 ÍÀÍÓ, ç 1992 ïî 2010 ð³ê ñåðåä îñòàíí³õ ïèòîìà âàãà óêðà¿íîìîâíèõ ó ïîáóò³ çá³ëüøèëàñÿ ç 36% äî 39%, ðîñ³éñüêîìîâíèõ – ³ç 29% äî 37%, ïîì³æ ïåðøèõ – â³äïîâ³äíî ç 33% äî 36% òà ç 34% äî 39%. Òîáòî ñåðåä óêðà¿íö³â äî 30 ðîê³â ÷àñòêà âèêëþ÷íî ðîñ³éñüêîìîâíèõ áóëà íå ëèøå âèùîþ, í³æ ö³ëêîì óêðà¿íîìîâíèõ, à é øâèäøå çðîñòàº. Âèçíà÷àëüíèé âïëèâ íà ìîâí³ óïîäîáàííÿ ìîëîä³ ìàþòü ìàñîâà êóëüòóðà òà Ç̲, ÿê³ çíà÷íî ïåðåâåðøóþòü âàãó òàêèõ ÷èííèê³â, ÿê ìîâà îñâ³òè/äåðæàâíèõ óñòàíîâ. Çà äàíèìè ìîí³òîðèíãó, ïðîâåäåíîãî Ðóõîì äîáðîâîëüö³â “Ïðîñò³ð ñâîáîäè”, ó áóäåíü ç 18-¿ äî 22-¿ ãîäèíè ³ ó âèõ³äíèé ç 12-¿ äî 16-¿ (ê³íåöü æîâòíÿ 2011-ãî) ëèøå 22,2% òåëååô³ðó âîñüìè íàéðåéòèíãîâ³øèõ êàíàë³â òà 4,6% ï³ñåíü øåñòè íàéðåéòèíãîâ³øèõ ñòàíö³é áóëè óêðà¿íñüêîþ. ×àñòêà äóáëüîâàíèõ íåþ ô³ëüì³â ó ëåãàëüíîìó ê³íîïðîêàò³ â ñ³÷í³ – æîâòí³ 2011 ðîêó çìåíøèëàñÿ ïîð³âíÿíî ç 2009-ì ³ç 60% äî 47,8%. Çàãàëüíèé íàêëàä ðîñ³éñüêîìîâíèõ ãàçåò ó 1995–2005-ìó çð³ñ ³ç 47% äî 64% ³ ï³ñëÿ íåòðèâàëîãî òà íåçíà÷íîãî ïàä³ííÿ ó 2005–2010 ðîêàõ äî 63,3% ó 2011-ìó ðîö³ ñÿãíóâ 66,5%. Ïðè öüîìó òèðàæ óêðà¿íîìîâíî¿ ïðåñè ç 1995-ãî ïî 2011-é ñêîðîòèâñÿ ç 47% äî 30,1%.

ÖȲ˲ÇÀÖ²ÉÍÈÉ ØÀÍÑ

Ðóñèô³êàö³ÿ º âîäíî÷àñ ³ ñïîñîáîì, ³ íàñë³äêîì çäîáóòòÿ äîì³íóþ÷èõ ïîçèö³é êðåîëüñüêîþ ðîñ³éñüêî-ñîâêîâîþ åë³òîþ, ÿêà ïîñò³éíî òÿãíóëà êðà¿íó íàçàä äî ºâðàç³éñüêîãî ïðîñòîðó, îë³ãàðõ³÷íî-ëþìïåíñüêèõ ïðèíöèï³â â³äíîñèí á³ëüøî¿ ÷àñòèíè ñóñï³ëüñòâà (õîëîï³â) òà âëàäè ³ ïàí³âíî¿ âåðñòâè çàãàëîì (“îáðàíèõ” ëþäåé). Âîäíî÷àñ áëî-

êóþ÷è çàñâîºííÿ ºâðîïåéñüêî¿ ïîë³òè÷íî¿ òà á³çíåñîâî¿ êóëüòóðè. Àäæå ìîâà º íå ëèøå íåéòðàëüíèì çàñîáîì êîìóí³êàö³¿, âîíà çàâæäè ïðèâ’ÿçàíà äî ïåâíî¿ òðàäèö³¿, êîíòåêñòó é ï³äòåêñòó. Ðîñ³éñüêà ìîâà íåäàðìà âèñòóïຠáàçîâîþ îçíàêîþ “Ðóññêîãî ì³ðà”, îñê³ëüêè ñàìå çà ¿¿ ïîñåðåäíèöòâà ôîðìóºòüñÿ óí³êàëüíèé ìåíòàëüíî-ïñèõîëîã³÷íèé òèï, ùî º íå ïðîñòî ñïðèéíÿòëèâèì, à é çîð³ºíòîâàíèì íà òó ìîäåëü ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî ³ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íîãî æèòòÿ, ÿêà ïîñò³éíî â³äòâîðþºòüñÿ â Ðîñ³¿. Ñïðîáè ºâðîïå¿çàö³¿ òà îçàõ³äíåííÿ ðîñ³éñüêî¿ öèâ³ë³çàö³¿ ïðèðå÷åí³, à íàðîäè, ÿê³ íå óñâ³äîìëþþòü öüîãî, äîðîãî çà òå ïëàòÿòü. Òîìó ìîäåðí³çàö³ÿ (ãëèáèííà ³ ÿê³ñíà, à íå ïîâåðõîâà òà ìåõàí³÷íà) Óêðà¿íè, ÿê ³ áóäü-ÿêî¿ ³íøî¿ ïîñòðàäÿíñüêî¿ êðà¿íè, íåìîæëèâà áåç ðîçðèâó “ïóïîâèíè”, ùî ïîâ’ÿçóº ¿¿ ç ðîñ³éñüêîþ ñîâêîâîþ ºâðàç³éñüêîþ öèâ³ë³çàö³ºþ. À ò³ºþ “ïóïîâèíîþ” º ñï³ëüíèé êóëüòóðíî-³íôîðìàö³éíèé ïðîñò³ð, ÿêèé âèçíà÷àëüíèì ÷èíîì âïëèâຠíà ñâ³òîãëÿä ³ ìàñîâó ñâ³äîì³ñòü ïåðåõ³äíèõ ñóñï³ëüñòâ. Öåé ïðîñò³ð, ñâîºþ ÷åðãîþ, ´ðóíòóºòüñÿ ñàìå íà ìîâ³. Âîäíî÷àñ óíàñë³äîê áðàêó åôåêòèâíî¿ äåðæàâíî¿ ïîë³òèêè ç ³íòåãðàö³¿ ðîñ³éñüêîìîâíîãî íàñåëåííÿ äî óêðà¿íñüêî¿ íàö³¿ íà 20-ìó ðîö³ íåçàëåæíîñò³ ó ñêëàä³ Óêðà¿íè ôàêòè÷íî çáåð³ãàëèñÿ óëàìêè “íîâîé èñòîðè÷åñêîé îáùíîñòè ñîâåòñêèé íàðîä”, íà ÿê³ äåäàë³ á³ëüø³ ñïîä³âàííÿ ïîêëàäàþòü ³äåîëîãè ¿¿ íîâî¿-ñòàðî¿ ôîðìè – “Ðóññêîãî ì³ðà”. Àäæå ñïðàâà íå îáìåæóºòüñÿ ìîâîþ. Á³ëüø³ñòü ìåøêàíö³â ðîñ³éñüêîìîâíèõ ðåã³îí³â, ïåðåáóâàþ÷è ï³ä ³íôîðìàö³éíèì âïëèâîì Ðîñ³¿, ³ äàë³ îòîòîæíþþòü ñåáå ç ³íøîþ äåðæàâîþ, äåìîíñòðóþòü íåñïðèéíÿòòÿ ñàìî¿ óêðà¿íñüêî¿ ³äåíòè÷íîñò³ ÿê ð³âíîçíà÷íî¿ ðîñ³éñüê³é, í³ìåöüê³é, ïîëüñüê³é, ðóìóíñüê³é ÷è òóðåöüê³é. гçíèö³ ì³æ Óêðà¿íîþ ³ Ðîñ³ºþ âîíè ÷àñòî àáî âçàãàë³ íå áà÷àòü, àáî ðîçóì³þòü ÿê “Óêðà¿íà íå Ðîñ³ÿ” àáî “Óêðà¿íà (Äîíáàñ, Êðèì) íå òàê³, ÿê ðåøòà Ðîñ³¿”, òàê ñàìî ÿê “Áàâàð³ÿ íå òàêà, ÿê ðåøòà ͳìå÷÷èíè”. Òèì ÷àñîì òåðèòîð³àëüíèé ïàòð³îòèçì, íå ï³äïåðòèé ìîâíî-êóëüòóðíîþ ñàìî³äåíòèô³êàö³ºþ, ðàí³øå ÷è ï³çí³øå òðàíñôîðìóºòüñÿ â “ðåã³îíàë³çì”, ³ íàñòóïíèì ïîêîë³ííÿì ñòຠäåäàë³ âàæ÷å ïîÿñíþâàòè, ó ÷îìó ð³çíèöÿ ì³æ ¿õíüîþ “ì³ñöåâîþ ³äåíòè÷í³ñòþ” òà ³äåíòè÷í³ñòþ ñóñ³äíüîãî íàðîäó, â ÿêîãî òà ñàìà ìîâà, ÷èìàëî ïîáóòîâèõ òðàäèö³é, ñï³ëüíèé ³íôîðìàö³éíèé ïðîñò³ð (àäæå ìîâà âèñòóïຠîäíèì ³ç íàéâàæëèâ³øèõ ôàêòîð³â ó çäàòíîñò³ ïåðåñ³÷íèõ ãðîìàäÿí ðîçð³çíÿòè íàö³îíàëüíèé òà ³íîçåìíèé ïðîäóêò, à â³äòàê âïëèâຠíà ¿õíþ ñïðîìîæí³ñòü îïèðàòèñÿ ³íôîðìàö³éíîìó âïëèâó ççîâí³). Ó öüîìó êîíòåêñò³ ñë³ä ðîçãëÿäàòè ³ íåïðèéíÿòí³ñòü äëÿ Óêðà¿íè äîñâ³äó òèõ ºâðîïåéñüêèõ äåðæàâ, ÿê³ ÷àñòî ñòàâëÿòü ó ïðèêëàä ïðèõèëüíèêè óêðà¿íñüêî-ðîñ³éñüêîãî á³ë³íãâ³çìó, äâîõ äåðæàâíèõ ìîâ òà äåðæàâîòâîð÷èõ íàö³é. Ö³ ïðèêëàäè àáî íå ïðèäàòí³ äëÿ ç³ñòàâëåííÿ ç óêðà¿íñüêîþ ñèòóàö³ºþ, àáî/òà íå º ïîçèòèâíèìè. Ó Á³ëîðóñ³ ðåçóëüòàòîì ôîðìàëüíî¿ äâîìîâíîñò³ (1995 ðîêó 83,3% á³ëîðóñ³â íà ðåôåðåíäóì³ ïðîãîëîñóâàëè çà ðîñ³éñüêó ÿê äåðæàâíó) òà çáåðåæåííÿ îð³ºíòàö³¿ íà ñîâêîâó òðàäèö³þ ³ ºâðàç³éñüêó öèâ³ë³çàö³éíó ìîäåëü ñòàëà âòðàòà íå ëèøå ³äåíòè÷íîñò³, à é öèâ³ë³çàö³éíî¿ ïåðñïåêòèâè. Êðà¿íà ïåðåòâîðèëàñÿ íà çàïîâ³äíèê íåêîíêóðåíòíî¿ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íî¿ ìîäåë³ é íèí³ ïåðåáóâຠâ àãîí³¿. ßê “óñï³øí³ø³” â åêîíîì³÷íîìó ñåíñ³ ïðèêëàäè ÷àñòî íàâîäÿòü Áåëüã³þ òà Øâåéöàð³þ, ²ðëàíä³þ òà Ô³íëÿíä³þ. Àëå âîäíî÷àñ ÷è òî â³ä íåçíàííÿ, ÷è çóìèñíå çàìîâ÷óþòü ò³ îñîáëèâîñò³ ïåðåë³÷åíèõ äåðæàâ, ÿê³ ñâ³ä÷àòü ïðî ïîâíó íåïðèéíÿòí³ñòü ¿õíüîãî äîñâ³äó äëÿ Óêðà¿íè. Ïî-ïåð-

øå, äåêîòð³ ç íèõ óòâîðåíî íà îñíîâ³ ê³ëüêîõ òåðèòîð³àëüíî ïîä³ëåíèõ åòíîñ³â. Íàïðèêëàä, Áåëüã³ÿ âêëþ÷ຠôðàíêîìîâíó Âàëëîí³þ òà í³äåðëàíäñüêîìîâíó Ôëàíäð³þ. Øâåéöàð³ÿ – öå êîíãëîìåðàò í³ìåöüêîìîâíèõ, ôðàíêîìîâíèõ òà ³òàëîìîâíèõ êàíòîí³â, æèòåë³ ÿêèõ ì³æ ñîáîþ ÷àñòî ñï³ëêóþòüñÿ, âèêîðèñòîâóþ÷è ì³æíàðîäíó, àíãë³éñüêó ìîâó. Ïî-äðóãå, ö³ ïðèêëàäè ÷àñòî íå º ïîçèòèâíèìè. Òàê, Áåëüã³ÿ âæå äîñèòü äàâíî ïåðåáóâຠíà ìåæ³ ðîçêîëó, à êîíôë³êòíîñò³ â çàáåçïå÷åíí³ ìîâíèõ ïðàâ áåëüã³éö³â ó “çì³øàíèõ” âàëëîíñüêî-ôëàìàíäñüêèõ ìàñèâàõ ³ äîñ³ íå ïîäîëàíî. Øâåéöàð³ÿ º êîíôåäåðàö³ºþ îäíîìîâíèõ òåðèòîð³àëüíîàäì³í³ñòðàòèâíèõ îäèíèöü, ùî íå ï³äõîäèòü Óêðà¿í³ áîäàé ³ç ò³º¿ ïðè÷èíè, ùî â íàñ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ñï³â³ñíóâàííÿ íîñ³¿â óêðà¿íñüêî¿ òà ðîñ³éñüêî¿ â ð³çíèõ ïðîïîðö³ÿõ, îäíàê óñåðåäèí³ á³ëüøîñò³ ðåã³îí³â. ²ðëàíäñüêèé ÷è ô³íñüêèé äîñâ³ä íàø³é äåðæàâ³ íå ï³äõîäèòü òàêîæ. Ïîïåðøå, â ²ðëàí䳿 óæå íà ìîìåíò â³äíîâëåííÿ íåçàëåæíîñò³ àáñîëþòíî äîì³íóâàëà àíãë³éñüêà, à ì³ñöåâà ìîâà ôàêòè÷íî çíèêëà ç ïîâñÿêäåííîãî âæèòêó. Çà öèõ îáñòàâèí á³ë³íãâ³çì ñòàâ ëèøå ïðîÿâîì â³ä÷àéäóøíî¿ ñïðîáè ðåñòàâðóâàòè íàö³îíàëüíó ìîâó “ç íóëÿ”. Ïî-äðóãå, àíãë³éñüêà – ÿê ì³æíàðîäíà – çàáåçïå÷óâàëà ðåñïóáë³ö³ çíà÷í³ ïåðåâàãè â ðîçâèòêó ³ ïðè öüîìó íå çàãðîæóâàëà ³äåíòè÷íîñò³, ùî âèçíà÷àëàñÿ íèçêîþ ³íøèõ ìàðêåð³â, ÿê-îò êàòîëèöüêà ðåë³ã³ÿ ÷è òðàäèö³¿ âèçâîëüíî¿ áîðîòüáè. Ó Ô³íëÿí䳿 øâåäñüêà ìîâà íå íåñå â ñîá³ öèâ³ë³çàö³éíîãî íåãàòèâó ðîñ³éñüêîñîâêîâî¿ ìîäåë³ ðîçâèòêó, à äåðæàâíèé ñòàòóñ äëÿ íå¿ ñòàâ ïëàòîþ çà çáåðåæåííÿ âëàäè Ãåëüñ³íê³ íàä çàñåëåíèìè âèêëþ÷íî øâåäàìè Àëàíäñüêèìè îñòðîâàìè. Âîäíî÷àñ Ñòîêãîëüì, íà â³äì³íó â³ä Ìîñêâè, íå ïðåòåíäóº íà ðåñòàâðàö³þ “Øâåäñüêîãî ñâ³òó” ³ç êîëèøí³õ âîëîä³íü, â³äñóòí³é ôàêòîð ïîñòêîëîí³àëüíîãî íåïðîïîðö³éíîãî äîì³íóâàííÿ øâåäñüêî¿ ìîâè â ³íôîðìàö³éíî-êóëüòóðíîìó ïðîñòîð³ Ô³íëÿí䳿, àíàëîã êîòðîãî ìàºìî ó ñó÷àñí³é Óêðà¿í³. Íàòîì³ñòü ìîæíà íàâåñòè ïðèêëàäè êðà¿í ³ç ïîñòêîëîí³àëüíèìè ïðîáëåìàìè, ùî ç³ñòàâí³ ç íàøèìè, ç³ ñõîæèìè ñòàðòîâèìè óìîâàìè òà ñêëàäíîþ ³ñòîð³ºþ ïðîòè䳿 ðîñ³éñüê³é åêñïàíñ³¿, äîñâ³ä ÿêèõ óñï³øí³øèé ïîð³âíÿíî ç äîòåïåð³øí³ì óêðà¿íñüêèì. Éäåòüñÿ ïðî äåðæàâè Áàëò³¿ – Ëàòâ³þ ³ îñîáëèâî Åñòîí³þ. Åòíîë³íãâ³ñòè÷íà ñèòóàö³ÿ â îñòàíí³é ³ç íèõ óïðîäîâæ ÕÕ ñòîë³òòÿ áóëà äóæå ñõîæà íà â³ò÷èçíÿíó. Çã³äíî ç ïåðåïèñîì 1922 ðîêó, ðîñ³ÿí òàì æèëî 8,2%; íà òåðèòî𳿠ñó÷àñíî¿ Óêðà¿íè (çà äàíèìè ïåðåïèñ³â 1921–1926 ðîê³â ó ð³çíèõ äåðæàâàõ, äî ñêëàäó ÿêèõ âõîäèëè íàø³ çåìë³) – òàêîæ 8,2%. 1989-ãî áóëî çàô³êñîâàíî ÷àñòêó æèòåë³â Åñòîí³¿, ùî ââàæàëè ð³äíîþ åñòîíñüêó íà ð³âí³ 61%; â Óêðà¿í³ óêðà¿íñüêó òàêîþ íàçâàëè òîä³ 64%. Íàâ³òü íà ïî÷àòêó íîâîãî òèñÿ÷îë³òòÿ áàëàíñ ì³æ íîñ³ÿìè äåðæàâíî¿ òà ðîñ³éñüêî¿ ìîâ áóâ â îáîõ êðà¿íàõ ìàéæå ³äåíòè÷íèì. Çà äàíèìè ïåðåïèñó íàñåëåííÿ ó 2000-ìó, åñòîíñüêà âèÿâèëàñÿ ð³äíîþ äëÿ 67% âñüîãî íàñåëåííÿ, òîä³ ÿê ðîñ³éñüêà – äëÿ 30%. Ó íàñ â³äïîâ³äíîãî ÷àñó óêðà¿íñüêó ð³äíîþ ââàæàëè 67,5%, ðîñ³éñüêó – 29,6%. Ó ñòîëèö³ Åñòîí³¿ Òàëë³íí³ ðîñ³éñüêà áóëà ð³äíîþ äëÿ çíà÷íî á³ëüøî¿ ê³ëüêîñò³ æèòåë³â, àí³æ ó Êèºâ³, à íà ñõîä³ êðà¿íè ðîñ³éñüêîìîâíå íàñåëåííÿ ñòàíîâèëî 80–95% (95,1% â Íàðâ³, 95,8% â ѳëàìÿå, 82,2% â Êîõòëà-ßðâå òîùî) – òîáòî çíà÷íî á³ëüøå, àí³æ íà Äîíáàñ³ ÷è íàâ³òü ó Êðèìó. Ó Ëàò⳿ íà ìîìåíò â³äíîâëåííÿ íåçàëåæíîñò³ íà ïî÷àòêó 1990-õ ðîê³â åòíîë³íãâ³ñòè÷íà ñèòóàö³ÿ áà÷èëàñÿ ùå

Те сти подані без реда ційно о втр чання. Відповідальний за сторін

ñêëàäí³øîþ – ëèøå äëÿ 51% æèòåë³â ëàòèñüêà áóëà ð³äíîþ, à â ñòîëèö³ âçàãàë³ ò³ëüêè äëÿ òðåòèíè. 2000-ãî ñåðåä ìåøêàíö³â êðà¿íè çàãàëîì ëàòèø³ âñå ùå ñòàíîâèëè 57,6%, ó Ðèç³ òà ¿¿ îêîëèöÿõ – áëèçüêî 40%. Ïðîòå â îáîõ áàëò³éñüêèõ êðà¿íàõ îâîëîä³ííÿ äåðæàâíèìè ìîâàìè, ÿêèìè ñòàëè ìîâè òèòóëüíèõ íàö³é, áóëî â³äðàçó âèçíà÷åíî ÿê ãîëîâíèé ³íñòðóìåíò êîíñîë³äàö³¿ ñóñï³ëüñòâà. Ö³ëåñïðÿìîâàíà é ïîñë³äîâíà ìîâíà ïîë³òèêà ñòâîðèëà ïîòóæíó ìîòèâàö³þ äëÿ âèâ÷åííÿ åñòîíñüêî¿ òà ëàòèñüêî¿ íàâ³òü ïîïðè òå, ùî, íà â³äì³íó â³ä íàøî¿ äåðæàâíî¿, êîæíîþ ç íèõ êîðèñòóâàëîñÿ íà òîé ÷àñ òðîõè á³ëüøå í³æ 1 ìëí îñ³á, à äëÿ ðîñ³éñüêîìîâíîãî íàñåëåííÿ îâîëîä³òè íèìè ç îá’ºêòèâíèõ ïðè÷èí áóëî çíà÷íî ñêëàäí³øå, í³æ óêðà¿íñüêîþ.  Åñòîí³¿ íà çàêîíîäàâ÷îìó ð³âí³ äåðæàâíà ìîâà – ºäèíà äëÿ ñï³ëêóâàííÿ îðãàí³â âëàäè, ñóäî÷èíñòâà òà ïðàâîîõîðîííî¿ ñèñòåìè. Çàêîí âñòàíîâëþº ïðàâî ïðåäñòàâíèê³â íàö³îíàëüíèõ ìåíøèí ä³ñòàâàòè â³äïîâ³ä³ ð³äíîþ ìîâîþ â³ä äåðæàâíèõ ³ ìóí³öèïàëüíèõ óñòàíîâ, àëå ò³ëüêè â òèõ ðåã³îíàõ, äå åñòîíñüêà íå º ìîâîþ á³ëüøîñò³ ïîñò³éíîãî íàñåëåííÿ. 2002 ðîêó ò³, õòî íå âîëîä³â åñòîíñüêîþ, îòðèìàëè ïðàâî ñï³ëêóâàòèñÿ ç ÷èíîâíèêîì ÷åðåç ïåðåêëàäà÷à, êîòðîãî, ùîïðàâäà, ìàþòü îïëà÷óâàòè ñàì³. Äî ïî÷àòêó 2001-ãî ³ñíóâàëà íîðìà ïðî îáîâ’ÿçêîâå âîëîä³ííÿ åñòîíñüêîþ äëÿ äåïóòàò³â áóäü-ÿêîãî ð³âíÿ, ³ íàâ³òü áóâ ïðåöåäåíò, êîëè îäíîãî ç íèõ ïîçáàâèëè ìàíäàòà ÷åðåç íåçíàííÿ ìîâè. Î÷åâèäíî, ùî òàêà ðåãóëà áóëà á íåîáõ³äíîþ ³ â Óêðà¿í³, áî â ïîñòêîëîí³àëüíèõ ðåàë³ÿõ âíàñë³äîê íàäì³ðíî¿ ëîÿëüíîñò³ â³ò÷èçíÿíîãî çàêîíîäàâñòâà ñåðåä âîðîæå àíòèóêðà¿íñüêèõ íàðäåï³â ñïîñòåð³ãàþòüñÿ áåçêàðí³ ïðîÿâè äåìîíñòðàòèâíî¿ çíåâàãè äî äåðæàâíî¿ ìîâè: ÿê â³äîìî, íåùîäàâíî Âàäèì Êîëåñí³÷åíêî çàÿâèâ, ùî í³õòî íå ìîæå çìóñèòè äåïóòàò³â ñï³ëêóâàòèñü ó Âåðõîâí³é Ðàä³ óêðà¿íñüêîþ.

ÎвªÍÒÈÐÈ ÄËß ÓÊÐÀ¯ÍÈ

Ç îãëÿäó íà âèùå îïèñàíèé óñï³øíèé äîñâ³ä êðà¿í íàøîãî ðåã³îíó òà ç óðàõóâàííÿì öèâ³ë³çàö³éíèõ âèêëèê³â, ÿê³ ñòîÿòü ïåðåä Óêðà¿íîþ, íåîáõ³äíîþ áà÷èòüñÿ ñèñòåìíà ìîâíà ïîë³òèêà, ñïðÿìîâàíà íà êîíñîë³äàö³þ ïîë³òè÷íî¿ íàö³¿ íà îñíîâ³ óêðà¿íñüêî¿ ìîâè ÿê áàçîâî¿ îçíàêè ³äåíòè÷íîñò³ òà êëþ÷îâîãî ³íñòðóìåíòà ðîçðèâó ³ç ñîâêîâèìè òðàäèö³ÿìè é ïîäîëàííÿ ïîñòêîëîí³àëüíî¿ ³íåðö³¿ äî ºâðàç³éñüêî¿ äåñïîòè÷íî-ëþìïåíñüêî¿ ìîäåë³ (êóëüòóðíî-³íôîðìàö³éíèé òà öèâ³ë³çàö³éíèé ïðîñò³ð ÿêî¿ ñüîãîäí³ ðåñòàâðóþòü ³ êðèñòàë³çóþòü íà îñíîâ³ ðîñ³éñüêî¿ ìîâè). Äëÿ öüîãî ïîòð³áíî ðîçøèðèòè ïðîñò³ð âèêîðèñòàííÿ óêðà¿íñüêî¿ äî ìàñøòàá³â, ÿê³ ïåðåòâîðèëè á ¿¿ ç ôîðìàëüíî-ðèòóàëüíî¿ íà ïîâíîôóíêö³îíàëüíó äåðæàâíó ìîâó. À òàêîãî ìîæíà äîñÿãíóòè ëèøå ãîñòðîþ ïîòðåáîþ ¿¿ çíàííÿ é âèêîðèñòàííÿ, áåç ÷îãî â áóäü-ÿêî¿ ëþäèíè íå áóëî á øàíñ³â ðåàë³çóâàòè ñåáå â êðà¿í³. Çíà÷íå ïîøèðåííÿ ðîñ³éñüêî¿ ñåðåä óêðà¿íö³â íå ìîæå áóòè âèïðàâäàííÿì äëÿ óòâåðäæåííÿ çà íåþ ÿêîãîñü îñîáëèâîãî ñòàòóñó, íàâïàêè, âîíî ìຠíàãàäóâàòè ïðî ìàñøòàá ïðîáëåìè ðóñèô³êàö³¿, ÿêó íåîáõ³äíî ÷èìøâèäøå ïîäîëàòè. Á³ëüø³ñòü ðîñ³éñüêîìîâíèõ ó ïîáóò³ óêðà¿íö³â íå ïðîñòî ëîÿëüíî ñòàâëÿòüñÿ äî óêðà¿íñüêî¿, à é ïðàãíóòü ïåðåéòè íà íå¿. Îäíàê òàêî¿ ìîæëèâîñò³ ó çðóñèô³êîâàíîìó ç ³ìïåðñüêèõ ÷àñ³â ñåðåäîâèù³ íå ìàþòü. Òîìó ñë³ä çàáåçïå÷èòè ïðàâî â³ëüíîãî äîñòóïó äî óêðà¿íîìîâíîãî ïðîäóêòó â Ç̲, êóëüòóðíîìó ïðîñòîð³, ÷îãî íå â³äáóâàºòüñÿ íèí³.

– Опанас Громаден о

За інчення на 7 стор.


¹14 (52), 24 ëèïíÿ 2012 ðîêó

ÏÎÑÒ ÃÐÎÌÀÄÑÜÊÎÃÎ ÊÎÍÒÐÎËÞ

7

ОСНОВА ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ВИБОРУ Перед мовами цивілізаційно о прорив мають стати дер сифі ація та онсолідація с спільства на основі раїнсь ої мови. Тиждень пропон є прое т мовної політи и після Ян овича Поч. на 6 стор. ² ùî á³ëüøîþ º ÷àñòêà íàøèõ “ðîñ³éñüêîìîâíèõ” çåìëÿê³â ó òîìó ÷è òîìó ðåã³îí³ àáî íàñåëåíîìó ïóíêò³, òî ð³øó÷³øèìè ìàþòü áóòè äåðæàâí³ çóñèëëÿ ùîäî ñòâîðåííÿ óìîâ äëÿ ¿õíüîãî äîáðîâ³ëüíîãî ïîâåðíåííÿ äî ð³äíî¿ ìîâè – óêðà¿íñüêî¿. Çà îñíîâó ñë³ä áðàòè íå ê³ëüê³ñòü ëþäåé, ÿê³ ï³ä âïëèâîì ïîñòêîëîí³àëüíî¿ ³íåðö³¿ ïðîäîâæóþòü ñï³ëêóâàòèñÿ íàâ’ÿçàíîþ ¿ì óïðîäîâæ òðüîõ ñòîë³òü íàñèëüíèöüêî¿ ðóñèô³êàö³¿ ÷óæîþ ìîâîþ, à ÷àñòêó óêðà¿íö³â (ÿêà ñÿãຠ80%). ² ïðèðîäíîþ ìîâîþ â íèõ ìຠáóòè ñàìå óêðà¿íñüêà òàê ñàìî, ÿê ó ðîñ³ÿí ðîñ³éñüêà, ïîëÿê³â – ïîëüñüêà, à â òóðê³â – òóðåöüêà. Ç ³íøîãî áîêó, ÷èñåëüí³ñòü íîñ³¿â ðîñ³éñüêî¿ òðåáà âèçíà÷àòè íå íà îñíîâ³ ñôîðìîâàíî¿ âíàñë³äîê òðèâàëî¿ ïîë³òèêè ðóñèô³êàö³¿ âèêðèâëåíî¿ åòíîë³íãâ³ñòè÷íî¿ ñòðóêòóðè, à âèõîäÿ÷è ³ç ÷àñòêè åòí³÷íèõ ïðåäñòàâíèê³â, ÿêà íå ïåðåâèùóº 16%, ³ â óñ³õ ðåã³îíàõ, îêð³ì Êðèìó òà Ñåâàñòîïîëÿ ñòàíîâèòü ìåíø³ñòü íàñåëåííÿ. Ïåðøèìè ðåàëüíî¿, à íå äåêëàðàòèâíî¿ óêðà¿í³çàö³¿ ìàþòü çàçíàòè äåðæàâí³ òà áþäæåòí³ îðãàí³çàö³¿. Íà öå äîñòàòíüî îäíîãî ðîêó. Óñ³ äåðæñëóæáîâö³, ÿê³ çà äàíèé ÷àñ ïîâíîö³ííî íå îâîëîä³þòü óêðà¿íñüêîþ, íå çìîæóòü äàë³ ïðàöþâàòè (äî îêðåìèõ âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ñï³âðîá³òíèê³â ìîæëèâèé ³íäèâ³äóàëüíèé ï³äõ³ä, êð³ì òîãî, ï³ä â³äïîâ³äíó íîðìó ìîæóòü íå ï³äïàäàòè ñï³âðîá³òíèêè, ÿêèì äî âèõîäó íà ïåíñ³þ çàëèøèëîñÿ ìåíøå ï’ÿòè ðîê³â). Ñï³âðîá³òíèêè îðãàí³â äåðæàâíî¿ òà ì³ñöåâî¿ âëàäè, ñóäîâî¿ òà ïðàâîîõîðîííî¿ ñèñòåìè, ñîö³àëüí³ ïðàö³âíèêè ó ñï³ëêóâàíí³ ³ç ãðîìàäÿíàìè, ÿê³ çâåðòàþòüñÿ äî íèõ ðîñ³éñüêîþ àáî ³íøèìè ìîâàìè íàö³îíàëüíèõ ìåíøèí, ìîæóòü íèìè é â³äïîâ³äàòè, àëå ò³ëüêè âïðîäîâæ ïåðøèõ 3 ðîê³â ïåðåõ³äíîãî ïåð³îäó. Íàäàë³ äåðæàâí³ îðãàíè òà ñóäîâà ³ ïðàâî-îõîðîííà ñèñòåìè ìàþòü áóòè ïåðåâåäåí³ ïîâí³ñòþ íà óêðà¿íñüêó, à â ñï³ëêóâàíí³ ç îñîáàìè, ÿê³ íå ðîçóì³òèìóòü äåðæàâíî¿ ìîâè, ñë³ä çàä³þâàòè ïåðåêëàäà÷³â. Äëÿ ïåíñ³îíåð³â òà ìàëîçàáåçïå÷åíèõ êàòåãîð³é ãðîìàäÿí âîíè ìîæóòü áóòè íàéíÿò³ çà ðàõóíîê áþäæåòó. Ïðîòå íàéïîòóæí³ø³ ³íñòðóìåíòè ³íòåãðàö³¿ ïîë³òè÷íî¿ íàö³¿ – öå îñâ³òà, Ç̲ òà êóëüòóðíèé ïðîäóêò. Ó íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ, äå ìîâîþ âèêëàäàííÿ º óêðà¿íñüêà, â ðîáî÷èé ÷àñ ïîòð³áíî âèêîðèñòîâóâàòè ëèøå ¿¿ (ç â³äïîâ³äíèìè ñàíêö³ÿìè äëÿ ïîðóøíèê³â ö³º¿ íîðìè). Âèíÿòêè ìîæëèâ³ ëèøå çà ñèòóàö³¿, êîëè â³äáóâàºòüñÿ ï³äãîòîâêà ³íîçåìíèõ ñòóäåíò³â. Óïðîäîâæ ïåðøèõ ï’ÿòè ðîê³â ìຠáóòè

ïðîâåäåíî ïåðåï³äãîòîâêó âèêëàäàöüêîãî ñêëàäó íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â, äå ìîâîþ âèêëàäàííÿ º äåðæàâíà. Ìåòà – ï³äòâåðäæåííÿ ¿õíüî¿ çäàòíîñò³ â³ëüíî âîëîä³òè ïðîôåñ³éíîþ óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ äëÿ âèêëàäàííÿ ñâî¿õ ïðåäìåò³â. Ò³, õòî íå ïðîéäóòü ïåðåàòåñòàö³¿, ìàþòü áóòè ïîçáàâëåí³ ïðàâà ïðàöþâàòè â çàêëàäàõ, äå ìîâîþ âèêëàäàííÿ º óêðà¿íñüêà, é çà íàÿâíîñò³ âàêàíòíèõ ì³ñöü ïåðåñïðÿìîâàí³ íà ðîáîòó äî øê³ë ³ç ìîâàìè íàö³îíàëüíèõ ìåíøèí. Àáè ñòâîðèòè ìîæëèâîñò³ äëÿ âèâ÷åííÿ óêðà¿íñüêî¿ òèì, õòî õî÷å, îäíàê íå ìîæå ¿¿ îïàíóâàòè (îñîáëèâî ó ñèëüíî çðóñèô³êîâàíèõ ðåã³îíàõ), íà áàç³ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â íåîáõ³äíî ñòâîðèòè ðîçãàëóæåíó ìåðåæó áåçêîøòîâíèõ êóðñ³â. Ùîá â³äêðèòè ïåðñïåêòèâè äëÿ ñàìîðåàë³çàö³¿ ïðåäñòàâíèê³â ìîëîäîãî ïîêîë³ííÿ íàöìåíøèí ó äåðæàâ³, äå ºäèíîþ ïîâíîôóíêö³îíàëüíîþ äåðæàâíîþ ìîâîþ ñòàíå óêðà¿íñüêà, â çàêëàäàõ äîøê³ëüíî¿ òà ñåðåäíüî¿ îñâ³òè, äå íàâ÷àííÿ ïðîâîäÿòü ìîâàìè â³äïîâ³äíèõ ãðóï íàñåëåííÿ, ìຠáóòè çàïðîâàäæåíî ïîãëèáëåíå âèâ÷åííÿ óêðà¿íñüêèõ ìîâè, ë³òåðàòóðè, ³ñòî𳿠³ òðàäèö³é, ùî ìàòèìå íà ìåò³ ïðèùåïèòè ä³òÿì ïîâàãó äî íàö³îíàëüíî¿ ³äåíòè÷íîñò³ êðà¿íè, äå âîíè ïðîæèâàþòü. Ïîñòóïîâî ÷àñòêà ïðåäìåò³â óêðà¿íñüêîþ, ùî ¿õ âèêëàäàòèìóòü ó øêîëàõ íàö³îíàëüíèõ ìåíøèí, ÿê³ ô³íàíñîâàíî êîøòîì äåðæàâíîãî òà ì³ñöåâîãî áþäæåò³â, ìຠïîñòóïîâî çá³ëüøóâàòèñÿ: â³ä 20% íà ï’ÿòèé ð³ê ðåàë³çàö³¿ ïðîãðàìè íà 20% êîæí³ íàñòóïí³ ï’ÿòü ðîê³â. ²ç òèì, ùîá ïî çàâåðøåíí³ 15ð³÷íîãî ïåðåõ³äíîãî ïåð³îäó â òàêèõ øêîëàõ äåðæàâíîþ ìîâîþ âèêëàäàëè 60% ïðåäìåò³â. Âîäíî÷àñ âèâ÷åííÿ âñ³õ ïðåäìåò³â ìîæíà ïðîâîäèòè âèêëþ÷íî íà îñíîâ³ ñòâîðåíèõ ³ çàòâåðäæåíèõ ̳íîñâ³òè Óêðà¿íè íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì òà çà ÷³òêî âèçíà÷åíèì ïåðåë³êîì ï³äðó÷íèê³â, ðîçðîáëåíèõ ³ íàäðóêîâàíèõ ó êðà¿í³. Îñîáëèâó óâàãó ìຠáóòè ïðèä³ëåíî äåðóñèô³êàö³¿ Ç̲, ê³íîïðîêàòó é ðèíêó äðóêîâàíî¿ ïðîäóêö³¿. Íà âñ³õ ïðèâàòíèõ çàãàëüíîíàö³îíàëüíèõ òåëåðàä³îêîìïàí³ÿõ åô³ð óêðà¿íñüêîþ ïîâèíåí îõîïëþâàòè íå ìåíø í³æ 80%, à ìîâàìè åòí³÷íèõ ìåíøèí – ç³ñòàâíî ç ¿õíüîþ ÷àñòêîþ â ñòðóêòóð³ íàñåëåííÿ êðà¿íè. Äëÿ ðåã³îíàëüíèõ òåëåðàä³îêîìïàí³é ó ì³ñöÿõ êîìïàêòíîãî ïðîæèâàííÿ åòí³÷íèõ ìåíøèí ÷àñòêà åô³ðó äåðæàâíîþ ìîâîþ ìîæå áóòè âñòàíîâëåíà íà ð³âí³ íå ìåíø ÿê 50%. Âîäíî÷àñ óïðîäîâæ ïåðøèõ ï’ÿòè ðîê³â ìîæíà äîïóñêàòè ñóáòèòðóâàííÿ óêðà¿íîìîâíîãî ïðîäóêòó ìîâàìè â³äïîâ³äíèõ ìåíøèí.

Äîö³ëüíî òàêîæ âèêîðèñòàòè ô³íñüêèé äîñâ³ä. Óïðîäîâæ ïåðøèõ òðüîõ ðîê³â ìຠáóòè ñòâîðåíî äåðæàâíå òåëåáà÷åííÿ (ï’ÿòü-ø³ñòü êàíàë³â) ³ç îäíèì êàíàëîì äëÿ íàö³îíàëüíèõ ìåíøèí, åô³ð ÿêèõ íàïîâíþâàâñÿ á àóä³îâ³çóàëüíèì ïðîäóêòîì ðîñ³éñüêîþ, êðèìñüêîòàòàðñüêîþ, ðóìóíñüêîþ, áîëãàðñüêîþ, ïîëüñüêîþ òà ³íøèìè ìîâàìè. Åô³ð ðåøòè äåðæêàíàë³â ìຠáóòè ôîðìîâàíî ïðîäóêòîì âèêëþ÷íî óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ (îðèã³íàëüíèì ÷è äóáëüîâàíèì). Ó ñåãìåíò³ äðóêîâàíèõ Ç̲ âíàñë³äîê ïîñò³ìïåðñüêî¿ ³íåðö³¿ òà åêñïàíñ³¿ ðîñ³éñüêîãî ïðîäóêòó íà òåðèòîð³þ Óêðà¿íè ñôîðìóâàëàñÿ ñèòóàö³ÿ, â ÿê³é ðåàëüí³ çàïèòè ¿¿ ãðîìàäÿí ñïîòâîðþþòüñÿ. Á³ëüø³ñòü, ÿêà õî÷å é ìîæå ÷èòàòè óêðà¿íñüêîþ, íå ìàþ÷è â³äïîâ³äíî¿ ïðîïîçèö³¿, ïîãîäæóºòüñÿ êîðèñòóâàòèñÿ ðîñ³éñüêîìîâíèì ïðîäóêòîì. Ñêëàäàºòüñÿ íåïðèéíÿòíà ³ çàãðîçëèâà äëÿ êðà¿íè ñèòóàö³ÿ, êîëè ïðîïîçèö³ÿ âèçíà÷ຠïîïèò (óò³ì, çà ñó÷àñíèõ ðåàë³é, òàê ÷àñòî òðàïëÿºòüñÿ ³ â ³íøèõ ñôåðàõ åêîíîì³êè). Ç ìåòîþ çàõèñòó ïîçèö³é äåðæàâíî¿ ìîâè íà ïåðåõ³äíèé ïåð³îä (20 ðîê³â) ìຠáóòè ââåäåíà îáîâ’ÿçêîâà íîðìà ïðî òå, ùî âñ³ äðóêîâàí³ ïåð³îäè÷í³ âèäàííÿ, ðåàë³çîâàí³ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, ïîâèíí³ ìàòè óêðà¿íîìîâíó âåðñ³þ ñâîãî ïðîäóêòó. ¯¿ ïðèñóòí³ñòü îáîâ’ÿçêîâà â óñ³õ òî÷êàõ çáóòó íå ã³ðøå çà ðîñ³éñüêîìîâíó. Ëèøå òàêèé ï³äõ³ä çäàòåí ïîäîëàòè ïîñòêîëîí³àëüíó ³íåðö³þ “íàâ’ÿçóâàííÿ ïîïèòó”, ñïîòâîðåííÿ ðåàëüíèõ çàïèò³â ãðîìàäÿí, ÿêà âñå ùå ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íèí³. Ùîá ñòèìóëþâàòè ðèíêîâ³ ìåõàí³çìè íà êíèæêîâîìó ðèíêó, ïîòð³áíî ïåðåäáà÷èòè ïðîçîðèé ìåõàí³çì äåðæàâíîãî äîòóâàííÿ ïåðåêëàäó êíèæîê óêðà¿íñüêîþ ç ð³âíèì äîñòóïîì äëÿ âñ³õ ó÷àñíèê³â ðèíêó. ×àñòêà òèðàæó é àñîðòèìåíòó êíèæîê ó êíèãàðíÿõ óñ³õ ðåã³îí³â Óêðà¿íè ìຠêîðèãóâàòèñÿ ç ÷àñòêîþ óêðà¿íö³â ó ñòðóêòóð³ òàìòåøíüîãî íàñåëåííÿ, àëå íå ìîæå áóòè íèæ÷îþ çà 50%. Ç ìåòîþ ñòèìóëþâàííÿ ðîçâèòêó íàö³îíàëüíîãî ê³íî òà øîó-á³çíåñó ìîæíà çàïîçè÷èòè ïîëüñüêèé äîñâ³ä: äåðæàâà ìຠâçÿòè íà ñåáå ô³íàíñóâàííÿ 90% ïåðøîãî ô³ëüìó/àëüáîìó ìîëîäèõ â³ò÷èçíÿíèõ ðåæèñåð³â òà âèêîíàâö³â. Ïðè öüîìó ìຠ³òèñÿ ïðî ïðîäóêò âèêëþ÷íî óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ. Äëÿ öüîãî ìîæå áóòè âèêîðèñòàíî îòðèìàí³ â³ä óñï³øíèõ ïðîåêò³â êîøòè, à äîäàòêîâèì äæåðåëîì ô³íàíñóâàííÿ ïðîãðàìè ìàþòü ñòàòè ñïåö³àëüí³ çáîðè íà êíèæêîâó, ê³íåìàòîãðàô³÷íó òà àóä³îïðîäóêö³þ, âèãîòîâëåíó çà êîð-

äîíîì àáî íåäåðæàâíîþ ìîâîþ âñåðåäèí³ êðà¿íè. Ç îãëÿäó íà ôàêòè÷íî âòðà÷åí³ äâà äåñÿòèë³òòÿ, ïåðåõ³äíèé ïåð³îä, óïðîäîâæ ÿêîãî ìຠçàâåðøèòèñÿ ïîñòóïîâà äåðóñèô³êàö³ÿ îñíîâíèõ ñôåð æèòòÿ, íå ìîæå òðèâàòè ïîíàä 10–15 ðîê³â, ï³ñëÿ ÿêèõ îñíîâíîþ ìîâîþ ñï³ëêóâàííÿ â äåðæàâ³ ïîâèííà ñòàòè óêðà¿íñüêà. Øèðøó ñôåðó çàñòîñóâàííÿ ðîñ³éñüêà ìîæå çáåðåãòè ëèøå â òèõ ðåã³îíàõ, äå ÷àñòêà âëàñíå ðîñ³ÿí ç³ñòàâíà ç ÷àñòêîþ óêðà¿íö³â àáî ¿¿ ïåðåâèùóº. Òàêèìè º ëèøå Êðèì òà äî ïåâíî¿ ì³ðè Äîíáàñ (áåç ï³âíî÷³ Ëóãàíñüêî¿ îáëàñò³). Ó áóäü-ÿêîìó ðàç³ ï³ñëÿ 10–15 ðîê³â â³äáóäåòüñÿ ðåàëüíå ñòðóêòóðóâàííÿ ñóñï³ëüñòâà. Çíà÷íà ÷àñòèíà òèì÷àñîâî ðîñ³éñüêîìîâíèõ ó ïîáóò³ ãðîìàäÿí, ÿê³ íàðåøò³ ä³ñòàíóòü óêðà¿íîìîâíå ñåðåäîâèùå, ÿêîãî âîíè ÷àñòî íå ìàëè âïðîäîâæ îñòàíí³õ 20 ðîê³â, ïîâåðíóòüñÿ äî ð³äíî¿ ìîâè. Ç îãëÿäó íà òå, ùî é ïåâíèé â³äñîòîê ëþäåé ç åòí³÷íèõ ìåíøèí çàâæäè ïåðåõîäèòü íà ðåàëüíî äîì³íóþ÷ó â êðà¿í³ äåðæàâíó ìîâó, ÷àñòêà óêðà¿íîìîâíèõ ó ïåðñïåêòèâ³ ìຠçðîñòè á³ëüø ÿê äî 80%. ²íøà ÷àñòèíà – çàëèøèòüñÿ íàö³îíàëüíîþ ìåíøèíîþ.

ÍÅ ÑËÎÂÎÌ, À IJËÎÌ

Äëÿ òîãî ùîá ìîâíà ïîë³òèêà ìàëà âèãëÿä íå îäíîðàçîâèõ àêö³é, à áóëà êîìïëåêñíîþ, ñèñòåìíîþ, ðîçðàõîâàíîþ íà òðèâàëèé ÷àñ ³, ãîëîâíå, âò³ëþâàëàñÿ, âàæëèâî ñòâîðèòè åôåêòèâíèé äåðæàâíèé îðãàí äëÿ êîíòðîëþ çà äîòðèìàííÿì ìîâíîãî çàêîíîäàâñòâà ç ÷³òêî âèçíà÷åíèìè ïîâíîâàæåííÿìè, ïðîïèñàíèìè ìåõàí³çìàìè ¿õíüî¿ ðåàë³çàö³¿ òà ìîæëèâîñòÿìè âæèâàòè ñàíêö³¿ ïðîòè ïîðóøíèê³â. Íàïðèêëàä, â Åñòîí³¿ ç ö³ºþ ìåòîþ áóëà ñòâîðåíà Ìîâíà ³íñïåêö³ÿ, â Ëàò⳿ öþ ðîëü âèêîíóº Öåíòð äåðæàâíî¿ ìîâè. ¯õíº çàâäàííÿ – ñòåæèòè çà âèêîíàííÿì çàêîíó ïðî ìîâó. Êð³ì òîãî, öèì îðãàíàì áóëè íàäàí³ øèðîê³ ïðàâà àäì³í³ñòðàòèâíîãî âïëèâó íà äåðæàâí³ òà ãðîìàäñüê³ îðãàí³çàö³¿, ïðèâàòí³ ñòðóêòóðè òà ïåâíå êîëî îñ³á. Äî êîìïåòåíö³¿ ³íñïåêö³¿ âõîäÿòü êîíòðîëü çà âèêîíàííÿì âèìîã äî âæèâàííÿ ìîâè â ä³ëîâîäñòâ³ îðãàí³â äåðæàâíî¿ âëàäè òà ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ, ó ñôåð³ îáñëóãîâóâàííÿ, òîðã³âë³ òà îõîðîíè çäîðîâ’ÿ, à òàêîæ êîíòðîëü çà çíàííÿì äåðæàâíî¿ ìîâè ïðàö³âíèêàìè, çîáîâ’ÿçàíèìè íåþ âîëîä³òè. Ïðèì³ðîì, ó ëèñòîïàä³ òîãî ðîêó Ìîâíà ³íñïåêö³ÿ âèçíàëà íåïðèéíÿòíèìè âèÿâëåí³ ï³ä ÷àñ ïåðåâ³ðêè ôàêòè âåäåííÿ çàñ³äàíü ì³ñüêðàäè ì³ñòà Íàðâè ïåðåâàæíî ðîñ³éñüêîþ ìîâîþ

òà ïîñòàâèëà ïåðåä ¿¿ ãîëîâîþ Àëºêñàíäðîì ªô³ìîâèì âèìîãó ïðèâåñòè ¿¿ ðîáîòó ó â³äïîâ³äí³ñòü äî íàö³îíàëüíîãî çàêîíîäàâñòâà ïðî ì³ñöåâå ñàìîóïðàâë³ííÿ òà äåðæàâíó ìîâó. ϳçí³øå áóëè çâ³ëüíåí³ ï’ÿòü ïðàö³âíèê³â äèòÿ÷îãî ñàäêà ó Íàðâ³. Çà ñëîâàìè äèðåêòîðà çàêëàäó Ìàðå Âÿëüÿ, ï³ñëÿ ïîïåðåäæåííÿ, çðîáëåíîãî ð³ê òîìó, ö³ âèõîâàòåë³ òàê ³ íå âèâ÷èëè åñòîíñüêî¿, à òîìó ïðîäîâæóâàòè ïðàöþâàòè íå ìàëè ïðàâà.

ÄÅÐÆÀÂÀ, À ÍÅ ÃÅÎÃÐÀÔ²×ÍÈÉ ÏÐÎÑÒ²Ð

Ðîñ³éñüêîöåíòðè÷íèé öèâ³ë³çàö³éíèé ïðîñò³ð, ÿêèé ôîðìóºòüñÿ íà òåðåíàõ êîëèøíüîãî ÑÐÑÐ ï³ä íîâèì áðåíäîì ªâðàç³ÿ, ´ðóíòóºòüñÿ íà áåçïåðñïåêòèâí³é ç ïîãëÿäó ðîçâèòêó ìîäåë³ îðãàí³çàö³¿ ÿê ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íîãî æèòòÿ (âñåîõîïíèé ìîíîïîë³çì äåñïîòè÷íîãî êåð³âíèöòâà äåðæàâè-äåñïîòà, ÿêà äî ïîðè äåëåãóº ìîæëèâ³ñòü óïðàâëÿòè ò³ºþ ÷è ³íøîþ âëàñí³ñòþ ëîÿëüíèì äî íå¿ ñàòðàïàì, ïðè öüîìó íåõòóþ÷è ïðàâàìè é ³íòåðåñàìè ðåøòè ãðîìàäÿí, ÿêèõ ðîçãëÿäàþòü êð³çü ïðèçìó ¿õíüî¿ êîðèñíîñò³ äëÿ â³äïîâ³äíî¿ ñèñòåìè), òàê ³ ñóñï³ëüíî-ïîë³òè÷íîãî (ï³ðàì³äàëüíà îë³ãàðõ³÷íî-ëþìïåíñüêà ìîäåëü, ó ÿê³é âåðõè óïðàâëÿþòü íèçàìè, ìàí³ïóëþþ÷è íàéïðèì³òèâí³øèìè ³íñòèíêòàìè).  ïîñòêîëîí³àëüíèõ ðåàë³ÿõ Óêðà¿íè áåçïîâîðîòíèé ðîçðèâ ³ç ðåçóëüòàòàìè òîòàëüíî¿ ðóñèô³êàö³¿ êóëüòóðíî-³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó (ïîºäíàíèé ³ç ðîçøèðåííÿì ³íòåãðîâàíîñò³ ó ñâ³òîâèé çà äîïîìîãîþ çàãàëüíîãî îâîëîä³ííÿ àíãë³éñüêîþ) º íåîáõ³äíîþ óìîâîþ âèõîäó ç³ ñôåðè éîãî âïëèâó. Ëèøå ï³ñëÿ öüîãî êðà¿íà îòðèìຠøàíñ íà îðãàí³÷íó ³íòåãðàö³þ äî çàñíîâàíèõ íà òðàäèö³ÿõ ãðîìàäÿíñüêîãî ñóñï³ëüñòâà îñîáèñòî¿ ñâîáîäè òà ïîâàãè äî ïðèâàòíî¿ âëàñíîñò³ ºâðîïåéñüêîãî öèâ³ë³çàö³éíîãî ïðîñòîðó òà ðåàëüíó ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íó ìîäåðí³çàö³þ, à îòæå, ³ çàáåçïå÷èòü ï³äâèùåííÿ ÿêîñò³ æèòòÿ ãðîìàäÿí. Ñóòòþ äåðæàâíî¿ ìîâíî¿ ïîë³òèêè ìຠáóòè íàäàííÿ ãðîìàäÿíàì Óêðà¿íè, ÿê³ ðàí³øå áóëè íàñèëüíî ðóñèô³êîâàí³ àáî ïîçáàâëåí³ çìîãè/ìîòèâàö³¿ çíàòè ïðèðîäíó ìîâó ñï³ëêóâàííÿ íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè, ìîæëèâîñò³ â³ëüíî îïàíóâàòè ìîâó äåðæàâè, ãðîìàäÿíàìè ÿêî¿ âîíè õî÷óòü áóòè, àäæå º ÷èìàëî ëþäåé, ÿê³ íå âîëîä³þòü óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ, îäíàê ïîâ’ÿçóþòü ñâîþ äîëþ ñàìå ç íåþ.

Джерело: “Тиждень”, №27 від 5.07.2012р, Оле сандр Крамар

Вибори 2012

ÍÀÑÒÀÍÎÂÈ ÄËß ÃÐÎÌÀÄßÍ ÓÊÐÀ¯ÍÈ Ëþäè ìàþòü ïàì’ÿòàòè ùî ñàìå íà íèõ, ÿê íà âèáîðöÿõ, ëåæèòü â³äïîâ³äàëüí³ñòü çà â³ðíèé âèá³ð îñ³á â îðãàíè ïðåäñòàâíèöüêî¿ âëàäè. ² âæå çàðàç óñâ³äîìëåííÿ öüîãî ïðèõîäèòü – áàãàòî ëþäåé âæå êàæóòü ñèìïàòèêàì ³ àã³òàòîðàì çà ïàðò³þ ðåã³îí³â: “Áà÷èëè î÷³, ùî âèáèðàëè? Òåïåð ¿æòå, õî÷ ïîâèëàçüòå!” Ëþäè ìàþòü âèâ÷èòè, ÿê òàáëè÷êó ìíîæåííÿ, íàñòóïíå: ͳõòî çàì³ñòü âàñ íå îáåðå äëÿ âàñ ³ âàøèõ ä³òåé êðàùî¿ äîë³, îêð³ì Âàñ ñàìèõ. Ñâ³òëå ìàéáóòòÿ ãðîìàäÿí Óêðà¿íè íå â³äì³íÿºòüñÿ. Âîíî â³äáóäåòüñÿ. Àëå â³äáóäåòüñÿ íå ÿê ìàííà íåáåñíà, à ÿê ðåçóëüòàò âàøî¿ ÷åñíî¿ ïðàö³, ñàìîâ³ääàíî¿ áîðîòüáè, çãóðòîâàíîñò³, ñâ³äîìîñò³ âèáîðó ³ íåï³äêóïíîñò³ ïðè ÷åðãîâîìó îáðàíí³ ïðåäñòàâíèê³â âëàäè íà âñ³õ ¿¿ ð³âíÿõ. Êîæíà ëþäèíà ìຠïàì’ÿòàòè, ùî âîíà çàñëóãîâóº íà òîé ðàáñüêèé ñòàí, ó ÿêîìó îïèíèëàñÿ, ÿêùî â³äìîâëÿºòüñÿ â³ä áîðîòüáè, ùîá ç öüîãî ñòàíó âèðâàòèñÿ. ͳêîëè íå øóêàéòå âèíóâàòîãî ó ñâî¿ á³äàõ, îêð³ì ÿê ó ñàìîìó ñîá³, ó ñâî¿é áåçïîðàäíîñò³, íåäàëåêîãëÿäíîñò³, ÷è íåâ³ðí³é ïîë³òè÷í³é ïî-

çèö³¿. Ëþäè çàñëóãîâóâàòèìóòü íà òó âëàäó, ÿêó îáèðàþòü, ³ í³ íà êîãî íå ñë³ä îáðàæàòèñÿ, îêð³ì ÿê íà ñåáå, çà ñâ³é âèá³ð ÷è â³äìîâó â³ä âèáîðó. ͳêîëè íå øêîäóéòå çà ìèíóëèì, áî éîãî íå ìîæíà ïîâåðíóòè é ïåðåðîáèòè íà ë³ïøå, àëå çàâæäè âèíîñüòå óðîêè ç ìèíóëèõ ïîìèëîê ³ ïðîðàõóíê³â. Ïàì’ÿòàéòå: îáìàíóòè ìîæíà ëèøå òîãî, õòî ïîãîäæóºòüñÿ áóòè îáìàíóòèì ³ äîçâîëÿº êðèâäíèêàì çðîáèòè ñåáå îáìàíóòèì. ×óæî¿ á³äè íå áóâàº, à âîíà º ÷óæîþ ëèøå äî òîãî ÷àñó, äîêè íå ïðèéäå äî âàñ. Òîìó ÿêùî âëàäà ñêðèâäèëà âàøîãî ñóñ³äà, çíàéîìîãî, ïîáðàòèìà, ìàºòå âñ³ ñòàòè íà éîãî çàõèñò, áî íàñòóïíèì, êîãî âîíà ñêðèâäèòü, áóäåòå Âè. Ïðèâ÷³òü ñåáå çàâæäè âèõîäèòè íà àêö³¿ ïðîòåñòó, ÿêùî âëàäà ïîðóøóº íå ëèøå Âàø³ ïðàâà, à é ïðàâà íåçíàéîìèõ Âàì ëþäåé! Òèì ñàìèì Âè ïðèâ÷èòå âëàäó ïðàöþâàòè â ðàìêàõ çàêîíó ³ âèðîáèòå â íå¿ îñòðàõ ùîäî ñàìîãî çàäóìó ïîðóøèòè ÷è¿ñü ïðàâà ³ ñâîáîäè. ² òîä³ ÷åðãà äî ïîðóøåííÿ Âàøèõ ïðàâ äî Âàñ íå ä³éäå. Çàâæäè éä³òü íà ä³àëîã ç âëàäîþ ³ øóêàéòå êîìïðîì³ñ³â ó âèð³øåíí³ ïè-

òàíü ïîë³ïøåííÿ åêîíîì³÷íîãî, ñîö³àëüíîãî, ïîë³òè÷íîãî ñòàíó â ðåã³îí³, àëå í³êîëè íå ïîñòóïàéòåñÿ â çàõèñò³ íàö³îíàëüíèõ ³íòåðåñ³â Óêðà¿íè, â çàõèñò³ Áàòüê³âùèíè, ó çàõèñò³ ñâî¿õ ³ ÷óæèõ çàêîííèõ ïðàâ ³ ñâîáîä. Íå äàâàéòå í³ÿêîãî ïîïóñêó âëàä³, ÿêùî âîíà ñâî¿ìè ä³ÿìè ÷è áåçä³ÿëüí³ñòþ ïðèçâîäèòü äî ïîðóøåíü çàêîí³â Óêðà¿íè, êîíñòèòóö³éíèõ ïðàâ ³ ñâîáîä ãðîìàäÿí. Íå â³äñèäæóéòåñü óäîìà ïðè çàêëèêàõ îïîçèö³¿ âèéòè íà àêö³¿ ïðîòåñòó. Áî âîíè âëàøòîâóþòüñÿ çàäëÿ çàõèñòó âñ³õ îáåçäîëåíèõ ³ áåçïðàâíèõ. Íå ïðîñèäüòå íà ïå÷³ ìàéáóòòÿ ñâîº, ñâî¿õ ä³òåé ³ îíóê³â. Çà çàõèñòîì ñâî¿õ ³íòåðåñ³â çâåðòàéòåñÿ ÿê äî „ïàðò³¿ âëàäè” ³ äî ëþäåé, ùî àã³òóâàëè çà öþ âëàäó íà ìèíóëèõ âèáîðàõ, òàê ³ äî îñåðåäê³â âñ³õ îïîçèö³éíèõ ïàðò³é ó âàøîìó ðåã³îí³, ì³ñò³, ñåë³. Çà ¿õ ðåàêö³ºþ íà Âàø³ ïðîáëåìè çìîæåòå âèçíà÷èòèñÿ ³ çðîáèòè â³ðíèé âèñíîâîê - çà ÿêó ïàðò³þ ³ çà êîãî îñîáèñòî ãîëîñóâàòè íà ÷åðãîâèõ ì³ñöåâèõ âèáîðàõ ³ íà âèáîðàõ äî ïàðëàìåíòó Óêðà¿íè. Áóäåòå ñâ³äîìèìè òîãî, êîìó â³ðèòè ³ êîìó äîâ³ðÿòè. Áåç âèêî-

Те сти подані без реда ційно о втр чання. Відповідальний за сторін

íàííÿ ö³º¿ óìîâè Âè äî ÷åðãîâèõ âèáîð³â íå ìàòèìåòå âëàñíî¿ äóìêè ³ çàïèòóâàòèìåòå: “À çà êîãî ãîëîñóâàòè?” ͳêîëè íå ãîëîñóéòå çà òèõ, õòî ïåðåä âèáîðàìè àáî ï³ä ÷àñ âèáîð³â ðîçäຠïðîäóêòîâ³ ïàêåòè ÷è ïðîïîíóº ãðîø³. Ïîäà÷êè áåð³òü, áî âîíè çàêóïëåí³ çà äîõîäè. çäåðò³ ç Âàñ àáî ç òàêèõ, ÿê Âè, ãðîìàäÿí. Àëå çà “îáäàðîâóâà÷³â” í³êîëè íå ãîëîñóéòå. Áî öÿ ïîäà÷êà áóäå îñòàííüîþ íà âñ³ íàñòóïí³ ï’ÿòü ðîê³â – äî íàñòóïíèõ âèáîð³â, çà ÿê³ “îáäàðîâóâà÷” íå ðàç çäåðå ç Âàøî¿ ñ³ì’¿ ñóìó ïîäà÷êè. Çàâæäè ä³éòå ñï³ëüíèì ðîçóìîì ³ çóñèëëÿìè òà çëàãîäæåíî, à íå ðîçð³çíåíî. ² çà òàêèõ óìîâ ïåðåìîãà áóäå çà Âàìè. ×àñò³øå ïîñì³õàéòåñÿ. Íå ï³äíîñüòå ñâî¿ ïðîáëåìè äî ð³âíÿ òðàãå䳿. ˳ïøèé ñïîñ³á ïåðåíåñòè òÿãàð ïðîáëåìè ³ ïîäîëàòè ñàìó ïðîáëåìó – ïîñì³ÿòèñÿ íàä íåþ. ² ð³øó÷å ä³ÿòè íà ïîäîëàííÿ ïðîáëåìè òàê, ÿê îïèñàíî âèùå .

Володимир Пилипч А адемі А адемії е ономічних на У раїни, професор

– Опанас Громаден о



Пост Громадського контролю м. Нетішин