Page 1

№05(24) ЛИПЕНЬ 2018 GRUSHEVSKOGO5.COM

незалежне видання про роботу українського та світових парламентів

ВЕРХОВНА РАДА: ЗАКОНОДАВЧА РОБОТА ДЕПУТАТІВ

МАКСИМ ПОЛЯКОВ: ПОКАЗНИК ПАТРІОТИЗМУ - СПЛАТА ПОДАТКІВ

ВИБОРИ В ТУРЕЧЧИНІ: П'ЯТЬ НАСЛІДКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ

ДОСВІД УРЯДУ МАЛЬТИ: ЗРІСТ ЕКОНОМІКИ НА 5,5%


КОЛОНКА РЕДАКТОРА

ВОЙНА ЗА ИДЕАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО Арсенал оружия, находящегося во владении военных держав, имеет свойство нанести вред всему миру и его жителям, а может даже положить конец долгой истории человечества. Увеличение количества ядерного оружия никогда не было под полным контролем, а нынешние арсеналы включают бомбы, куда мощнее тех, которые сбросили на Хиросиму и Нагасаки. Существует немало договоров, регулирующих производство биологического и химического оружия, и они так же эффективны, как и желание руководствоваться ими. С другой стороны, среди оружия массового уничтожения также дроны и роботы-убийцы, дешевые в изготовлении, удобные для манипуляций, и чаще всего миниатюрные, но смертоносные. Заодно немало военных и политиков продолжают рассуждать и строить планы, где война остается одной из идей. История не слишком помогает в составлении прогнозов на будущее, и она может напомнить нам о предупредительных сигналах, которые всегда появляются перед войнами: например, более жесткая риторика или невозможность понять друг друга. В ходе Холодной войны обе стороны, пусть даже и поздно, поняли, что им необходимо было понять, как мыслит и что чувствует противник, и как он может считывать/недосчитывать сигналы. В 1983 году СССР был убежден, хоть и ошибался, что США и союзники планируют подлую ядерную атаку в ответ на советское сбивание корейского авиалайнера KAL 007. К счастью, Запад это понял и отозвал запланированные военные учения. Прошлое может продемонстрировать нам, как начинаются войны и как трудно их потом остановить, а еще труднее — завершить способом, который не станет фундаментом для будущих глобальных противостояний. В контексте войны немало изменилось, но некоторые вещи остаются неизменными. Нации и индивиды, которые из жадности посылают первых на войну, думают, что смогут что-то у кого-то захватить — землю,

трофеи, людей. Вместо этого мы воюем, чтобы защитить то, что имеем и считаем дорогим. Некоторые войны происходят на основе политических или религиозных убеждений, имеющих в себе много общего. Наиболее ужасные войны в истории велись во имя создания идеального общества. Мы никогда до конца не поймем — кто, как и почему — делал в Великой войне, но должны помнить, что ошибки и неправильные предположения сыграли ключевую роль в кризисе, вспыхнувшем в том июле. Австро-Венгрия была настроена уничтожить Сербию, и Германия дала первой картбланш, толком не обдумав последствия. В Вене и Берлине занимались наивным самообманом, думая, что Россия не вступит в войну в защиту Сербии и, если война пойдет дальше, Великобритания не проведет интервенции во Францию, чтобы ее защитить. Нам следует помнить войну: не для того, чтобы уметь ее использовать, а затем побеждать, а чтобы понимать, как легко она может начаться, выйти из-под контроля и завершиться так, чтобы создать основу для прочного мира. Наталия Павлова, главный редактор "Грушевского,5"

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 3


ЗМІСТ

№05(24) ЛИПЕНЬ 2018

Грушевського,5 НЕЗАЛЕЖНЕ ВИДАННЯ ПРО РОБОТУ УКРАЇНСЬКОГО ТА СВІТОВИХ ПАРЛАМЕНТІВ Свідоцтво про державну реєстрацію КВ 400-262 від 26.03.2015 Видання засновано 13 березня 2015 року Засновник та видавець ТОВ «ІА «Грушевського,5» www.grushevskogo5.com Засновник та головний редактор Наталія Павлова

18

МАКСИМ ПОЛЯКОВ

Про законодавчу і політичну діяльність, та ефективність роботи антикорупційних органів

Журналісти Михайло Грушевський Вікторія Осадча Наталя Морозова Дизайн Володимир Деревський Реклама та маркетинг (044) 353-08-44, (067) 444-53-00 www.bizon-media.com.ua З приводу доставки та редакційної передплати на журнал звертатися за тел.: +38 (066) 754 41 29

14

ВИБОРИ В ТУРЧЕЧЧИНІ

Чи зміниться риторика президента Реджепа Ердогана в сторону України

28

ДОСВІД МАЛЬТИ

Як державі вдалося залучити інвесторів та за короткий час перезапустити економіку

Адреса редакції: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4 E-mail: grushevskogo5@gmail.com ВИДАВНИЦТВО «САММІТ-КНИГА» Адреса видавництва: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25 Тел.: +38 (044) 272 11 60 email: sammit.books@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію журналу КВ 22266-12166Р від 24.06.2016 Номер підписано до друку 5.07.2018 Матеріали помічені ®, PR та в рубриці АКТУАЛЬНО розміщені на правах реклами

48

ТРАНСПОРТНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ Як міністерство інфраструктури України залучає інвестиційні кошти та які плани на 2030 рік

4 » Грушевського,5 №05(24), 2018

60

АКАДЕМІЯ "ГРУШЕВСЬКОГО,5"

Освітня платформа для депутатів зі стажуванням в країнах ЄС

Рекомендована ціна 35 грн Тираж 10 000 екз. Журнал розповсюджується: у Верховній Раді України Кабінеті міністрів, Міністерствах, НБУ, на державних та бізнес заходах в Україні


ВЕРХОВНА РАДА

РОБОТА ДЕПУТАТІВ

ПОЧЕМУ ДЕПУТАТЫ НЕ ГОТОВЫ ОБНОВИТЬ СОСТАВ ЦИК В четверг, 5 июля, Верховная Рада снова не изменила состав Центральной избирательной комиссии. Спикер Верховной Рады Андрей Парубий заявил, что совещание с главами фракций прошло успешно и удалось найти общий язык, но конкретных результатов о договоренности по обновлению Центральной избирательной комиссии не сообщил.

Ирина Луценко

один – итого 13. 18 апреля парламентский комитет по правовой политике и правосудию поддержал представление президента об увольнении 13 членов ЦИК. Он также рекомендовал назначить 14 новых кандидатов. Президент Порошенко подписал представление 5 февраля, в список кандидатов вошли: Ольга Желтова, Олег Конопольский, Светлана Кустова, Ольга Лотюк, Виталий Плукар, Михаил Вербенский – от БПП, Наталья Бернацкая, Ирина Ефремова, Леонтий Шипилов – от «Народного фронта», Татьяна Юзькова – от Радикальной партии, Евгений Радченко – от «Самопомочи», Андрей Евстигнеев – от «Батькивщины». Две кандидатуры выдвинули депутатские группы «Видродження» (Алла Басалаева) и «Воля народа» (Татьяна Слипачук).

РАЗГОВОРЫ В КУЛУАРАХ ДО ГОЛОСОВАНИЯ В понедельник на заседании согласительного совета представитель президента в парламенте народный депутат Ирина Луценко (БПП) заявила, что глава государства настаивает на принятии решения об обновлении состава ЦИК. «Глава государства настаивает на том, чтобы депутаты, наконец, приняли решение относительно обновления состава ЦИК. Мы уже обсуждали этот вопрос и приняли решение на профильном комитете, все диалоги и консультации уже состоялись», – говорила она. Это уже вторая попытка изменить состав ЦИК. 19 апреля 2018 года вопрос был включен в повестку дня парламентского заседания, а депутатам розданы справочные материалы на предлагаемых кандидатов комиссии. Но, как сообщал тогда Фокус, в Раде не нашлось голосов для рассмотрения данного вопроса. Поэтому его даже не ставили на голосование. Напомним, в состав ЦИК входит 15 человек. Полномочия 12 из них закончились еще в июне 2014 года, а в феврале 2017-го к ним присоединился еще 6 » Грушевського,5 №05(24), 2018

КВОТНЫЙ ТОРГ В ноябре 2015 года фракция «Оппозиционного блока» направила президенту шесть кандидатур в ЦИК, но ни одна из них не нашла поддержки. Позже фракция требовала для себя два места в комиссии, но рекомендовала только одного человека – нынешнего председателя комиссии Михаила Охендовского. В итоговое представление президента он не был включен. Во вторник, 3 июля, сопредседатель «Оппозиционного блока» Юрий Бойко заявил, что президент Порошенко предложил фракции одного кандидата. «Президент предлагает нам одного кандидата. Мы считаем, что это банальный торг. Это не имеет ничего общего с квотным принципом. Фракция «Оппозиционного блока», согласно количеству народных депутатов, имеет право на 2 кандидатов. Дайте возможность сформировать ЦИК по закону. Все остальное – это торги, подковерная игра, «договорняки». Это не к нам. Мы это не принимаем», – процитировала Бойко пресс-служба партии. Ранее пресс-секретарь Александра Вилкула, еще одного сопредседателя фракции, написал в Facebook, что 30 января 2018 года фракция рекомендовала президенту две кандидатуры в ЦИК – Сергея Румпу и Григория Москаленко.


ВСЕМУ СВОЕ ВРЕМЯ Сегодня было похоже, что вопрос обновления Центризбиркома больше волновал парламентских журналистов, чем самих народных депутатов. Заместитель председателя БПП Сергей Березенко заявил в кулуарах, что перед заседанием Рады в четверг будет проведено собрание фракции, на котором и решится вопрос голосования за смену состава Центризбиркома. «Мы считаем, что голосование за изменение состава ЦИК будет в четверг. Окончательное решение будет принято на заседании фракции с 9:00 до 10:00 в четверг в помещении Верховной Рады», — заявил он. В свою очередь народный депутат Игорь Лапин («Народный фронт») подчеркнул, что отсутствие кандидатов от «Оппозиционного блока» является проблемой, поскольку не отвечает требованиям Парламентской ассамблеи совета Европы. «На данный момент есть 14 поданных кандидатов на 13 вакантных мест в ЦИК. До сих пор не подан кандидат в ЦИК от «Оппоблока». А это проблема. Ведь если мы не назначим состав новой ЦИК с учетом представительства от всех фракций, то можем наступить на те же грабли, что и Россия. Ведь в Резолюции ПАСЕ четко прописаны требования о представительстве всех политсил в новой комиссии», — сказал он журналистам в кулуарах. «Планируют на четверг, все об этом говорят, но будет ли голосование и хватит ли голосов… здесь вопрос открытый», — сказал народный депутат Виктор Чумак (внефракционный). В свою очередь Сергей Соболев («Батькивщина»)

МОДЕЛИРОВАНИЕ СИТУАЦИИ Примечательно, что слухи о возможных досрочных выборах обсуждали и в прошлый раз, в апреле, когда Рада пыталась обновить ЦИК. «Ситуация выглядит нелогично, зачем менять состав Рады перед выборами президента, но ситуация действительно моделируется. Сейчас в АП могут использовать админресурс, что должно принести свои плоды на возможных досрочных выборах. И если Порошенко не выиграет президентские выборы, большинство в новом парламенте даст возможность торговаться с новым президентом», — говорит один из депутатов от «Народного фронта», который просит не называть его имени. По его словам, фракция не готова голосовать за состав ЦИК, в котором большинство будет сформировано под влиянием БПП. Поэтому здесь на выручку пришел «Оппозиционный блок», который в очередной раз вспомнил про своих кандидатов. «Если вопрос ЦИК внесут в повестку дня, я думаю, что в четверг многие коллеги просто не дойдут до своих рабочих мест», — говорит он.

Андрей Магера

Сергей Березенко

отметил, что руководство фракции «Народного фронта» и БПП не могут достигнуть согласия в вопросе обновления ЦИК. «Знаю, что постоянно идут торги, «фронтовики» не желают обновлять Центризбирком, поскольку это будет означать, что возможны досрочные парламентские выборы», — рассказал он изданию.

БЕЗ ПРИГЛАШЕНИЯ Заместитель председателя Центризбиркома Андрей Магера утверждает, что в законе отсутствует квотный принцип выдвижения кандидатов от каждой парламентской фракции. Он также отмечает, что по закону нет ограничений в сроках, когда парламент может сменить состав комиссии. «Даже за полгода или год перед выборами, закон не ограничивает сроки на смену

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 7


ВЕРХОВНА РАДА

комиссии. Но фактически ее новым членам нужно время, чтобы адаптироваться на новом месте, ознакомиться с избирательным законодательством, международной практикой, наблюдательным процессом, практикой работы комиссии», — сказал Магера. Андрей Магера отметил, что парламент может увольнять членов ЦИК, срок полномочий которых закончился, без их присутствия на заседании. Но для назначения новых – их присутствие в сессионном зале обязательно. Кандидат в ЦИК от фракции БПП Светлана Кустова сказала, что официального приглашения на заседание парламента в четверг еще не получала. Но как помощник народного депутата находится в Раде ежедневно. Ей неизвестно, получали ли приглашения другие кандидаты. Напомним, нынешний состав ЦИК провел две президентские избирательные кампании и три парламентских — 2007, 2012, 2014 годов. И если Рада сможет сменить Центризбирком, на его плечи лягут две президентские и две парламентские избирательные кампании в 2019 и 2024 годах. ИТОГИ ДНЯ По словам Андрея Парубия, на совещании в день

РОБОТА ДЕПУТАТІВ

голосования присутствовали семь глав фракций, которым удалось «договориться». Первым выступил лидер «Радикальной партии» Олег Ляшко, который заявил, что глава парламента очень дипломатично высказался и на самом деле в стране политический кризис. По его словам, сейчас один человек в Украине пытается узурпировать власть и призвал президента Петра Порошенко внести в Раду новое представление на 13 членов ЦИК. О монополизации власти и политическом кризисе также заявили и представители фракций «Оппозиционного блока», групп «Видродження» и «Воля народа», «Батькивщины» и «Самопомочи». При этом ни слова о конкретных договоренностях или какой-то новой позицию они не озвучили. В «Народном фронте» заявили, что готовы к консолидированной работе. Представители фракции «Блока Петра Порошенко» свою позицию в совете не озвучили. После выступлений Парубий закрыл пленарное заседание так и не сообщив, когда именно и при каких условиях депутаты начнут обновление ЦИК. Текст: Максим Мухин Фото: из открытых интернет-источников

ДРУК ГАЗЕТ ПІД ВИБОРИ, PR-ПІДТРИМКА

8 » Грушевського,5 №05(24), 2018


КОМЕНТАР

АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ

ПОЧЕМУ ЗАДЕРЖИВАЮТСЯ АВИАРЕЙСЫ Регулярные перевозчики осуществляются согласно расписанию, которое не подлежит изменениям в течение всего полугодового периода (зимнее и летнее время). Билеты на такие рейсы вы можете с легкостью купить на сайте авиакомпании или любом агрегаторе авиабилетов. Задержкой в данном случае является отклонение времени вылета от времени, указанного в вашем билете. Чартерные рейсы осуществляются на заказ туристических операторов, которые выкупают блок-места на таком рейсе. Для этих перелетов «задержкой рейса» можно считать отклонение фактического вылета от времени последнего запрошенного слота, так как постоянного расписания у чартеристов нет. Объясняя простым языком, чартерный перевозчик запрашивает у аэропорта слот (удобное для перевозчика время вылета). Видя, что не может вылететь в ранее запрошенное время, чартерный перевозчик запрашивает новый слот. Эта процедура может повторяться как один, так и несколько раз, что, к сожалению, происходит в последнее время довольно часто. «Сейчас в аэропорту «Борисполь» 90% чартерных пассажиров перевозятся тремя авиакомпаниями, однако, негативную статистику нам «делают» как раз оставшиеся 10%. К примеру, за прошедшую неделю чартерные авиакомпании в «Борисполе», которые сработали с регулярностью ниже 50% это «Браво» (44%), авиакомпания Атласджет (33%), Скайап (25%), Янейр (7%), Анда Ейр (0%). Самый высокий показатель среди чартерных перевозчиков на прошлой неделе показала Роза Ветров - 92%», - рассказывает Генеральный директор аэропорта Павел Рябикин. При этом основной причиной задержек являются, конечно, технические моменты, связанные с неисправностью воздушных суден, а основной причиной конфликтных ситуаций в аэропорту - невыполнение некоторыми чартерными авиакомпаниями правил обслуживания пассажиров. «С регулярностью 52% осуществляла перевозки авиакомпания АзурЭйр. При этом, авиакомпания АзурЭйр - единственный чартерный перевозчик, представители которого постоянно находятся в аэропорту и во время задержек

рейсов предоставляют пассажирам весь необходимый объем услуг и информационного сопровождения» - говорит Рябикин. Что делать При задержке рейса в зоне вылета должен появиться представитель авиакомпании для информирования пассажиров, выдачи питания и воды, отселения в гостиницу пассажиров с детьми, доставки в другой аэропорт вылета автобусами или других действий, направленных на сохранение спокойствия пассажиров и соблюдение правил их обслуживания. Генеральный директор аэропорта «Борисполь» рассказал нам, что аэропорт подготовил целый ряд предложений по тому, каким образом должна дополнительно стимулироваться работа перевозчика с пассажиром. «К примеру, при выдаче разрешения на совершение серии чартерных рейсов должно быть подписано service level agreement (соглашение об уровне облуживания), в котором авиакомпания под высокие штрафные санкции обязуется обслужить пассажиров в аэропорту в случае задержки их рейса. Мы также считаем, что авиакомпания обязана обеспечить размещение актуальных контактов для экстренной связи пассажиров на сайтах аэропорта вылета, Госавиаслужбы и собственных официальных ресурсах» - говорит он. С этими предложениями «Борисполь» уже обратились в профильное Министерство и уполномоченный орган и рассчитывает, что они получат соответствующее нормативное утверждение. А тем временем пассажирам необходимо самостоятельно выбирать благонадежного перевозчика. Текст: Михаил Грушевский

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 9

На фото: Павел Рябикин

Основной причиной снижения регулярности полетов в период весенне-летней навигации становится чартерная программа, связанная с массовым выездом украинцев на отдых. Прежде всего разберемся, что такое «задержка рейса» и чем отличаются задержки у чартерных и регулярных перевозчиков.


ГЕОПОЛІТИКА

НОВИЙ УРЯД ІТАЛІЇ

НОВОЕ ИТАЛЬЯНСКОЕ ПРАВИТЕЛЬСТВО: КТО ОНИ И С КЕМ ГОВОРИТЬ?

Прошёл всего месяц с момента формирования нового правительства в Италии, а традиционные политические устои Европы уже трещат по швам, особенно в вопросах миграции. Министры уже продемонстрировали свою принципиальность, твёрдость и решительность развернуть европейскую политику на 180 градусов в критически важных для себя моментах. Всего за месяц Италия успела спровоцировать кризис в вопросе миграционной политики, поконфликтовать с Францией, активизироваться на ливийском направлении и продавить «через колено» промежуточное соглашение по мигрантам. так, who is who в новом правительстве Италии? Премьер-министр – Джузеппе Конте. Этот неприметный, скромный профессор юриспруденции стал во главе правительства в результате компромисса между двумя правящими партиями, представители которых стали его вице-премьерами. Конте является первым премьером-южанином с 1989 года, что очень взбодрило и вдохновило жителей Юга, посчитавших, что это сигнал к исполнению всех их желаний. Он познакомился с основателем и духовным гуру «Движения 5 звёзд» Беппе Грилло во время одной из встреч-бесед сторонников партии. Конте не считает членов партии популистами. Наоборот, в некотором смысле он даже поддерживает их идеи, например касательно реформирования политической системы Италии, которую многие считают устаревшей, коррумпированной и неэффективной. Министр внутренних дел – Маттео Сальвини. Выбор Сальвини этой должности не случаен. Главной темой «Лиги, начиная с 2015 года, была миграция. Наплыв беженцев из Африки и Ближнего Востока позволил этой до недавнего времени сепаратистской и региональной партии подняться до уровня национального и стать одной из популярнейших политических сил в Италии. Для Маттео Сальвини миграционная политика стала настоящей идеей-фикс – мантрой, которую он, казалось, уже сам себе вбил в голову, повторяя её раз за разом в течение 3 лет. Новый глава МВД будет главной движущей силой своей партии и, не исключено, всей правящей коалиции. Яростная, беспринципная риторика, граничащая с безумием вера в свои идеалы и итальянский национализм,

И

10 » Грушевського,5 №05(24), 2018

взрывоопасность и импульсивность – вот главные достоинства нового вице-премьера и главы МВД в одном лице. Ему абсолютно всё равно, что о нём говорят политические оппоненты, а бунты внутри партии он душит нещадно. Сальвини – человек, легко входящий в конфликты с другими людьми. Министр иностранных дел – Энцо Моаверо Миланези. Присутствие этого политика на должности главного переговорщика страны – явный реверанс в сторону ЕС и инвесторов. Энцо Миланези – про-европейский независимый политик из довольно уважаемой миланской семьи. Он имеет хороший опыт работы с Брюсселем. В 2011-2014 годах был министром по делам ЕС, а позднее работал заместителем председателя Европейской Комиссии. Суммарно, Миланези работает на Брюссель уже более 30 лет – с 1979 года, когда он впервые начал работать в Еврокомиссии. Приглашение Энцо Миланези в правительство правых и популистов – это их уступка Брюсселю и попытка успокоить рынки, по крайней мере на ближайшее время. Министр экономики – Джованни Триа. Как и глава МИД, Триа – выпускник Университета «La Sapienza» и профессор экономики. Он преподавал в этом ВУЗе, когда министр иностранных дел Энцо Миленази там учился. Джованни Триа связан с крупным итальянским бизнесом и инвесторами, в частности с Вальтером Маинетти – крупным игроком на рынке недвижимости, которому принадлежит компания «Sorgente Group» и несколько медиа – газеты «Il Foglio», «Gazzetta del Mezzogiorno» и «Tempi». Такие связи являются полезными для министра экономики, а сам Маинетти также имеет выходы на США, что крайне необходимо новым


итальянским властям в условиях противостояния с Брюсселем. Министр обороны – Элизабетта Трента. Будучи членом «Движения 5 звёзд», эта 51-летняя аналитик по вопросам безопасности, как и предыдущие два министра, тоже выпускница Университета «La Sapienza» в Риме в области международной безопасности и разведки. Элизабетта Трента довольно много времени провела на Ближнем Востоке – сперва как политический консультант Минобороны в вопросах Ливана, затем как сотрудник различных неправительственных организаций в Ливии и Ираке. Она также работала в миротворческой миссии ООН в Ливане в 2012 году. Трента имеет богатый опыт борьбы с незаконными поставками вооружений в этом регионе. Также она хорошо владеет русским языком и имеет опыт сотрудничества с Москвой в вопросах ВПК. Интересным фактом являюются обширные связи Тренты с частными военными компаниями – наёмниками, воюющими в разных зонах конфликта за деньги. Поэтому, назначение Тренты может свидетельствовать о желании Италии усилить свою роль в разного рода конфликтах на неофициальном уровне. Речь, естественно, может идти о тайных операциях в Ливии и Марокко в рамках борьбы с нелегальной миграцией. Ну и вишенка на торте – её муж Клаудио Пасарелли. Он работает в компании «Segredifesa», которая имеет множество контрактов с Вооружёнными силами Италии. Министр юстиции – Альфонсо Бонафеде. Ещё один кандидат от «Движения 5 звёзд», Бонафеде – один из тех самых «молодых революционеров» из числа «Движения», которые вместе с комиком и эпатажно-харизматичным Беппе Грилло делали свои первые шаги в большую итальянскую политику. Он

типичный южанин, который в 2013 году прошёл в парламент в своём округе в Тоскане. В годы, когда он был депутатом парламента, Альфонсо Бонафеде считался «решателем всех проблем» между партиями. Его даже прозвали «Мистер Вульф» — как одноимённого персонажа из фильма Квентина Тарантино «Криминальное чтиво». Министр экономического развития, труда и социальных вопросов – Луиджи ди Майо. Умелый оратор и один из наиболее интеллигентных представителей «Движения 5 звёзд», Луиджи ди Майо является одним из отцом-основателей партии. Он возглавляет умеренное, наименее популистское крыло «Движения». Неслучайно, что именно он стал во главе партии накануне выборов 2018 года. Он более представителен, менее агрессивен и более осторожен на переговорах, что резко контрастирует с имиджем его предшественника – эпатажного комика и ненавидимого всеми мейнстримными политиками журналиста Беппе Грилло. Министр инфраструктуры – Данило Тонинелли. Кроме того, что Данило Тонинелли отвечает в новой коалиции за развитие транспорта и различных инфраструктурных проектов, он ещё и многолетний член «Движения» и лично знаком с Беппе Грилло. Свою политическую карьеру Тонинелли начал с первым эшелоном «Движения 5 звёзд» после выборов 2013 года. Он считается одним из наиболее результативных политиков, активно занимавшийся вопросами реформирования избирательного законодательства. Министр агропромышленности – Джан Марко Чентинайо. Бывший сенатор, глава парламентской фракции и юридический советник, Джан

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 11


ГЕОПОЛІТИКА

Марко Чентинайо считается человеком, связанным с Сильвио Берлускони, хотя в правительство вошёл как член «Лиги». Именно в рядах соратников Берлускони Чентинайо попал в парламент и начал развиваться как политик. В 2014 году он официально стал главой парламентской фракции «Лига Севера» в Сенате, что в конечном итоге и привело его к должности министра. Чентинайо – закоренелый северянин и человек, который редко сдерживается от резких высказываний. Нередко, он называл жителей южных регионов Италии «terroni» — грубое и вульгарное выражение, которым северяне окрестили южан, подчёркивая, что они «деревенщина». Кроме того, Чентинайо известен в соцсетях, поскольку часто писал странные гомофобские и сексистские твиты а-ля Трамп-style. Министр здравоохранения – Джулия Грилло. Она не родственница, а всего лишь однофамилица Беппе Грилло. Пришла в политику в составе «Движения 5 звёзд» вместе с первым эшелоном молодых, амбициозных политиков после выборов 2013 года. Как опытная врач и фармацевт, Джулия Грилло яростно критиковала решения Минздрава Италии в области вакцинации, закупок медикаментов и повышения квалификации медперсонала. Министр выступает против обязательной вакцинации детей в начальных школах и считает, что люди должны сами выбирать, хотят ли они делать прививки детям или нет. Министр экологии – Серджио Коста. Новый министр экологии вошёл в итальянское правительство как независимый кандидат. Серджио Коста более 9 лет служил в составе специальных лесных отрядов карабинеров, где дослужился до звания бригадного генерала. Серджио Коста – автор целой серии скандальных расследований под названием «Земля огней» о том, как крупные компании сбрасывают свои токсичные отходы в водоёмы в округе Неаполя. На своём посту он попытается решить проблему с загрязнением рек в Италии, например в Венеции. Министр по европейским делам – Паоло Савона. У Паоло Савоны две больших проблемы: его отношение к Еврозоне и анти-немецкие чувства. Как он сам говорил: «Моё самое яркое воспоминание из детства – это когда мне было 7 лет в 1943 году, и я успел собрать все свои вещи и убежать из дома прежде, чем его разбомбили». С тех пор Паоло Савона не любит немцев. Вечный бунтарь, спорящий со всеми подряд, с синдромом отличника, Паоло Савона считает себя «сыном либерально-демократической эпохи». Он крутится в высоких кабинетах итальянского политикума с 1963 года. Его связи позволили ему даже поучаствовать в нескольких встречах загадочного элитного Бильдербергского клуба. Он последовательный критик Европейского Союза. Считает, что наднациональные органы не должны существовать, 12 » Грушевського,5 №05(24), 2018

НОВИЙ УРЯД ІТАЛІЇ

а Еврозона откровенно вредит интересам Италии и является причиной всех кризисов. Министр по связям с парламентом и прямой демократии (без портфеля) – Рикардо Фраккаро. Адвокат и специалист в области энергетики. Хотя эта должность существует с 1954 года, «прямую демократию» добавили лишь в этом году по настоянию «Движения 5 звёзд», которое предлагает устранить посредника между народом и властью в виде депутатов, и сделать систему наподобие швейцарской, только вместо референдума – онлайн-голосования или что-нибудь в этом роде. Фраккаро должен прозондировал почву в системе, насколько она готова к таким новшествам и можно ли будет их вообще реализовать. Министр по делам семьи и людей с ограниченными возможностями – Лоренцо Фонтана. Венецианец, поклонник идеи независимой республики Падания на севере Италии, заместитель лидера партии, олицетворяет собой идеологическую и духовную базу «Лиги» и, частично, «Движения 5 звёзд» касательно семейных ценностей, религии и национальной идентичности. Он выступает против однополых браков и ЛГБТ-парадов, является ярым сторонником традиционных консервативных ценностей, считает себя и его однопартийцев «крестоносцами», противится легализации абортов и видит себя борцом с «гендерной идеологией», что бы это ни значило. Он также называл путинскую Россию примером, как развивать правильный национализм. Анализируя состав нового итальянского правительства, можно сделать следующие выводы: Премьер-министр – простой исполнитель и вряд ли будет иметь отличное от партий мнение. Правительство в Италии базируется на общей идее евроскептицизма и необходимости поменять старую систему. Слишком много потенциальных линий конфликтов, которые при малейшем внутреннем кризисе могут спровоцировать обвал всего карточного домика. Между президентом Италии Серджо Маттареллой и правительством будут сохраняться конфликтные отношения. Италия усилит свою роль во внешней политике, включая ливийское, сирийское и афганское направления, а также сотрудничество с Африкой по вопросам беженцев. Италия может стать ударной силой в руках РФ при условии нормализации отношений для лоббирования решения частичного или полного снятия санкций. Новое правительство будет тяготеть к альянсу с восточно-европейским блоком стран в противостоянии с франко-немецким тандемом в рамках внутреннего кризиса в Евросоюзе. Текст: Илия Куса, Украинский институт будущего Фото: из открытых интернет-источников


КОМЕНТАР

ХОЛОДНА ВІЙНА

ВСЕ ПРОТИВ ВСЕХ Понятия «холодная война» или «горячий мир» для нынешней глобальной борьбы слишком устарели. Новые обстоятельства требуют новых подходов к решению проблем, а значит, и новых определений. Д-р Райнхарт Крумм, руководитель Регионального офиса для Сотрудничества и Мира в Европе (ROCPE) Фонда им. Фридриха Эберта в Вене. онятие «холодная война» вошло в обиход после Второй мировой войны. Это было время охватившего весь мир идеологического конфликта между Советским Союзом с его коммунистическими соратниками и США, западноевропейскими странами и их союзниками. При этом в течение длительного времени в борьбе за доминирующее положение в мире не исключалось и применение ядерного оружия. С исторической точки зрения это время охватывает период с 1947 года, когда президент США Гарри Трумэн пообещал помощь государствам, которым угрожала опасность советской агрессии, и до падения Берлинской стены и последующего распада Советского Союза. Увидеть разницу в сопоставлении с XXI веком не составляет труда. В данном случае речь не идет об идеологическом или экономическом конфликте. На первый взгляд, одной противоборствующей стороной является Россия, а другой — США, страны ЕС, а также Грузия и Украина в качестве государств Восточного партнерства. Остальной мир, кажется, лишь наблюдает за происходящим — с раздражением, опасением, или как в случае с Китаем, с улыбкой на лице. На самом же деле круг участников стал шире. Исчезает понимание многополярного мирового устройства, опирающегося на ценности, нормы и идею безопасности на основе сотрудничества во имя устойчивого мира, а также таких его институциональных структур, как ООН или ОБСЕ. К тому же каждый смотрит на другого, как на утратившего ведущую роль и значение в плане обеспечения будущего мирового порядка. США при Администрации президента Трампа делают ставку на национальные единоличные действия. Китай, которому не в последнюю очередь благодаря инициативе «Один пояс и один путь» удалось обрести достаточно сильное экономическое влияние в мире, наверняка захочет еще более расширить его. Россия в условиях авторитарного правления, хотя и осознает свои слабые места, но желает вернуть себе лидирующую роль, принадлежавшую ей во второй половине ХХ века, с опорой на военную силу. ЕС ощущает свою экономическую мощь, однако проигрывает политическую конкуренцию в сфере безопасности, ему не хватает качественных игроков, хотя

П

наличие таковых является очень важным для продолжения политики мультилатерализма. Основоположник анализа «холодной войны» Джон Льюис Гэддис в 1983 году в одной из своих статей в журнале Foreign Affairs писал, какие условия должны были бы действовать для достижения мирного сближения: паритет в гонке стратегических вооружений, сворачивание идеологического противостояния, взаимная готовность к учету интересов другого, а также целенаправленное урегулирование препятствий, возникающих в этом процессе, в частности, плохой коммуникации, упорствующей бюрократии или возмущенной общественности. Этих предпосылок больше не существует. Какая именно цель преследуется сегодня? Что должно стать предметом переговоров? Где столь нужные темы, обещающие обретение взаимной выгоды? Ведь речь идет главным образом о конфликте Восток — Запад. На самом деле большие державы абсолютно независимо от географического положения или нормативной ориентации во все возрастающей степени проповедуют политику национального эгоизма. Для них прежде всего важна способность защитить свой суверенитет в условиях крайне изменчивой международной системы и благодаря этому обеспечить стабильные рамочные условия для национального экономического и политического развития или же достичь подобного положения в объединении типа ЕС. Такие понятия, как «холодная война» или «горячий мир», не годятся для всестороннего описания этого конфликта. Речь скорее о глобальной конкурентной борьбе без обязательных для всех правил, которая лишь в Европе приобрела форму, казалось бы, давно знакомого конфликта. Текст: ipg-journal.io Фото: из открытых интернет-источников

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 13


НАСЛІДКІВ ДЛЯ УКРАЇНИ ПІСЛЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ В ТУРЕЧЧИНІ За результатами дострокових виборів у Туреччині президент Реджеп Таїп Ердоган вступив у другий строк своїх повноважень і керуватиме країною принаймні до 2023 року, де-юре зосередивши на собі владні повноваження, якими і так користувався де-факто: на Туреччину чекає перехід до президентської форми правління. Для України, однак, найбільший інтерес викликає те, чи вплинуть внутрішньодержавні трансформації, які почнуться в Туреччині після дострокових виборів, на зовнішню політику нашого стратегічно важливого чорноморського сусіда. Сніжана Дяченко, Центр "Нова Європа". овнішні взаємини Туреччини базуються передусім на прагматизмі та національних інтересах. Туреччина не заграє із зовнішніми партнерами із необґрунтованими обіцянками чи популістською риторикою. Зовнішня політика для Туреччини становить інтерес передусім економічний, енергетичний, безпековий і оборонний — і в цьому чинна влада солідарна з опозицією. Отже, Туреччина не стане на кардинально новий зовнішньополітичний курс та продовжить співпрацювати зі своїми зовнішніми партнерами відповідно до встановлених рамок. Та якими є ці рамки для України? Співпраця між Україною і Туреччиною дуже помітно пожвавилася — лише за останні півроку відбулося понад десяток офіційних зустрічей, готується сьоме засідання Стратегічної ради на рівні президентів. Туреччина залишатиметься стратегічним гравцем у найгарячіших для України питаннях — врегулювання конфлікту з Росією та звільнення в'язнів Кремля, захист прав кримських татар, економіка. Разом з тим, нові тенденції намітилися в енергетиці. А віднедавна на порядку денному двосторонніх відносин з'явилося ще одне питання — автокефалія Української церкви. Головна новина для України щодо перспектив турецької політики в усіх цих вимірах — передбачуваність і послідовність. Утім, подекуди інтереси України та Туреччини збігаються, подекуди — конфліктують.

З

1. КОНФЛІКТ З РФ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ

Туреччина залишається послідовною у балансуванні між Росією та Україною. З одного боку, країна декларує підтримку територіальної цілісності України та невизнання анексії Криму, з іншого — вона не приєдналася до санкцій ЄС, запроваджених проти Росії. Росія залишатиметься партнером Туреччини у її сирійські політиці, а відносини Анкари із Вашингтоном погіршуватимуться (за результатами опитування Університету Кадир Хас, у червні 2017 року 66,5% турків вважали, що найбільша безпекова загроза для світу походить зі США). З іншого боку, Туреччина намагається балансувати вплив Росії у Чорному морі, у тому числі наклавши 14 » Грушевського,5 №05(24), 2018

заборону на морський та повітряний рух між Туреччиною та окупованим Кримом — і тут інтереси України та Туреччини цілком збігаються. Туреччина також демонструє інтерес до медіації щодо конфлікту на Донбасі. Нагадаємо, турецький дипломат Ертугрул Апакан з 2014 року очолює СММ ОБСЄ. Туреччина також підтримує розгортання миротворчої місії ООН на окупованій території Донбасу та висловлює готовність взяти в ній участь. Безперечно, однією з історій успіху українсько-турецьких відносин є звільнення в'язнів Кремля Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова за посередництва Ердогана минулого року. Українське керівництво і надалі розраховує на підтримку Туреччини у вирішенні проблеми бранців Кремля, а тому порушує це питання чи не на кожних українсько-турецьких переговорах.

2. ЗАХИСТ ПРАВ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Для Туреччини повсякчас актуальним є захист прав кримських татар. Ця проблема є постійним пунктом переговорів між українським і турецьким президентами та міністрами. Окрім того, варто згадати про активність в Туреччині кримськотатарської діаспори (яка є важливим електоратом для Ердогана) в напрямку допомоги кримським татарам в окупованому Криму, а також її роль у лобіюванні українських інтересів. Наразі ж особливої актуальності набуло питання кримськотатарської автономії в Україні. Відповідний проект закону був поданий на розгляд до Верховної ради у квітні минулого року. Реалізація права кримських татар на національну автономію збігається з інтересами Туреччини, відповідно, Україна може розраховувати на її підтримку, що посилить позиції України відносно російських.

3. ТОРГІВЛЯ ТА ТУРИЗМ

Країни активно взаємодіють у різних сферах економіки. У 2017 році товарообіг між Україною та Туреччиною зріс на 20% і досягнув $3,78 млрд. з позитивним сальдо в $1,26 млрд. (дані КМУ). Ще більшій інтенсивності торгівлі сприятиме Угода про вільну торгівлю, яка за прогнозами буде підписана вже цього року (для України це становить конкретний інтерес та вигоду —


наприклад, у 2017 році Туреччина посіла третє місце серед торговельних партнерів України за обсягом українського експорту товарів). Конкретні проекти також втілюються в оборонно-промисловій та авіакосмічній сфері. Наприклад, зараз відбувається реалізація проекту зі створення військово‑транспортного літака Ан‑188). Окрім того, з 1 червня минулого року діє не просто безвізовий режим, а навіть дозвіл в’їзду до Туреччини за внутрішніми ID-картками. Завдяки цьому кількість українців, які відвідали Туреччину за минулий рік, зросла до близько 1 млн.

4. АВТОКЕФАЛІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

Ще одним актуальним питанням для українсько-турецьких відносин є надання томосу про автокефалію православної церкви в Україні. У квітні цього року Київ, всупереч спротиву РФ, виконав процедуру подання прохання про визнання автокефалії, обов’язковим для якої є звернення не тільки від ієрархів, але й від державної влади — президента і Верховної ради. Турецький президент Ердоган має можливість вплинути на рішення про визнання автокефалії Константинопольським патріархом — про його роль у цьому процесі може свідчити зустріч із вселенським патріархом Варфоломієм, що відбулася 25 квітня, тобто за три дні після повідомлення про початок необхідних процедур. Утім, якою мірою і на чию користь Туреччина впливатиме на це питання — наразі сказати складно. Враховуючи неймовірний тиск Росії, Туреччина, швидше за все, займе нейтральну позицію.

На фото: Реджеп Ердоган

5. ЕНЕРГЕТИКА

Незважаючи на те, що обидві країни декларують енергетичну сферу співпраці як стратегічно важливу, реальні перспективи взаємодії України і Туреччині досить примарні. Україні цікава співпраця щодо катарського скрапленого природного газу, а саме пропуск танкерів з СПГ через протоки Босфор і Дарданелли. Однак Туреччина поки що не дозволяє прохід відповідних суден через протоки. Натомість щодалі виразніше помітне зближення Туреччини з Росією, а також з Азербайджаном (нещодавній запуск газопроводу TANAP). Це — закономірно у світлі задумів Ердогана створити в Туреччині великий енергетичний хаб. Поза тим, Україна в очах Туреччини має вагому перевагу порівняно з багатьма іншими партнерами: в Україні Туреччина і надалі знаходить підтримку, а не критику, а сама Україна постає у ролі партнера, а не прохача. Чи вдасться нам продовжити відносини з Туреччиною у режимі "нуль проблем" — покаже час.

Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 15


ГЕОПОЛІТИКА

УКРАЇНА – ЄС

ОСОБЛИВИЙ ШЛЯХ ДО ЧЛЕНСТВА В ЄС ТА НАТО Президент Порошенко хоче змінити Конституцію, зафіксувавши в ній вступ до Євросоюзу та НАТО як мету України. Відповідний законопроект він обіцяє внести до парламенту "найближчим часом". Анатолій Марциновський, Європейська правда. За останнім опитуванням групи "Рейтинг", 51% українців підтримують вступ до ЄС, що є найменшим показником з квітня 2014 року — принаймні, в дослідженнях цієї компанії. 44% за інтеграцію до НАТО — тобто зовсім не "абсолютна більшість", і тут також значної позитивної динаміки останніми роками немає. Тож владі треба насамперед наполегливо працювати, аби збільшувати підтримку. У тому числі через дієві проєвропейські реформи, які доводять переваги цього курсу і вигоди від нього для кожної людини, а також через належну комунікацію з суспільством. НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО І ЩО ДАСТЬ? Однак питання навіть не у звичних уже промовах з "перебільшеннями". Вступ до ЄС та НАТО як мету України зафіксовано в Законі про національну безпеку та оборону і в Законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Яку ж додану вартість дасть ще й зміна Конституції, чим саме допоможе? Порошенко каже про "загрозу ревізії". "Серед політиків дедалі більше стає охочих поставити під сумнів наш чітко вивірений європейський курс. Окремі безвідповідальні політикани малюють необхідність повернення на Схід. Щоб ніхто не думав "петляти", впевнений, що це має бути прямим текстом зафіксовано в Конституції", — пояснює президент. Мовляв, змінити Конституцію важче, ніж звичайний закон. Тому навіть якщо при вищих посадах або в парламенті будуть "політикани", то європейському та євроатлантичному вибору України ніщо не загрожуватиме. Однак хіба що люди з дуже багатою фантазією можуть уявити, як у разі умовного приходу до влади антиєвропейських чи євроскептичних сил вони просуватимуть Україну до НАТО та ЄС — бо ж так записано в Основному законі. Європейська та євроатлантична інтеграція — це наполеглива щоденна законодавча та урядова робота, сукупність складних та важливих змін та реформ. Для цього потрібна насамперед політична воля — і явно 16 » Грушевського,5 №05(24), 2018

недостатньо лише законодавчих положень, де б їх не було записано. Брак такої волі видно і на прикладі нинішньої, декларативно проєвропейської влади. А ще є гарний урок з минулого. Переговори про Угоду про асоціацію з Євросоюзом були фактично заморожені при нібито прозахідних Ющенкові та Тимошенко в 2007–2009 роках. Зате їх було поновлено і відносно швидко завершено при проросійському Януковичі. Але, зрештою, підписати угоду в листопаді 2013‑го його не змусив навіть законодавчо зафіксований курс України на європейську інтеграцію. У будь-якому разі, гіпотетичний вступ до ЄС та НАТО забере багато часу — а теперішній світ і обставини швидко змінюються. Скажімо, навіть без євроскептиків при владі за 10–20 років може виявитися, що Україні з тих чи інших причин не вигідно вступати в ЄС — як от Норвегії чи Швейцарії. Або Євросоюз чи НАТО трансформуються з часом у щось не таке привабливе чи конче необхідне для нас: скажімо, розвалиться Росія, й безпекова ситуація радикально зміниться. Що тоді робити з конституційними положеннями про приєднання до цих організацій? ЩО РОБИЛИ ІНШІ Певним показником доцільності тих чи інших європейських та євроатлантичних кроків традиційно є досвід країн колишнього соціалістичного блоку, які приєдналися до омріяних нами організацій після його розпаду. Жодна з 11 постсоціалістичних держав, які в 1999– 2013 роках вступали до ЄС та НАТО, не фіксувала в Конституції мету здобуття членства в цих організаціях. Конституція Чорногорії, яка вступила торік до НАТО і веде переговори про вступ до ЄС, містить обтічне формулювання про "відданість співробітництву на рівних з іншими народами та державами, а також європейській та євроатлантичній інтеграції". І хоча ці інтеграційні процеси таки зачіпають конституційні положення, однак зовсім в інший спосіб. Скажімо, приєднання до ЄС означає передачу частини економічного суверенітету країни до Брюсселя, тобто


На фото: Петро Порошенко

до наднаціональних органів Євросоюзу — саме тому всі 11 країн проводили референдуми — як правило, вже після підписання угод про вступ. За потреби корегували також і конституції. Наприклад, у Хорватії — яка приєдналася до ЄС останньою, 2013 року — в результаті в Основному законі з’явилася глава "Європейський Союз". В ній прописано участь країни в інституціях ЄС, роль спільного законодавства Євросоюзу, право громадян бути обраними до Європарламенту, а також права громадян Євросоюзу. Фактично, в Конституцію перенесено деякі положення Договору про ЄС. Натомість членство в НАТО загальнонаціонального голосування не вимагає. Тим не менше, кілька країн провели референдуми, деякі змінили за потреби свої конституції. Словаччина 2001 року внесла до Основного закону поправки, які дозволяли країні виконувати статтю 5 Північноатлантичного договору, що передбачає колективну оборону. Зміни стосувалися розміщення військ союзників на її території, надсилання власних військ на захист інших держав альянсу, процедуру оголошення війни тощо. На референдумі 2003 року було внесено поправки в Конституцію Румунії. Вони також були стосовно певних процедурних питань, пов’язаних із вступом в НАТО (приєдналася 2004 року) та в ЄС, куди румуни вступили 2007‑го — головним чином порядку затвердження вступу до цих організацій національним парламентом. Болгарія, яка стала членом НАТО 2004 року, врегулювала конституційне питання в інший спосіб — 2003‑го тодішній президент вніс до Конституційного суду запит про те, чи повинна країна змінювати Основний закон через майбутній вступ до альянсу. Суд постановив, що питання розміщення іноземних військ на території країни та надсилання своїх солдат за кордон належить до компетенції уряду. Іншим для вступу до НАТО вистачило чинних положень конституції. Наприклад, Естонія скористалася статтею Основного закону, що передбачає схвалення приєднання країни до міжнародних організацій через ратифікацію відповідних угод парламентом.

Дві країни — Угорщина та Словенія — провели перед вступом до НАТО консультативні референдуми, які однак не передбачали змін Конституції. Причини були винятково політичні: недостатньо висока підтримка ідеї приєднання до альянсу суспільством. Ті голосування стали до певної міри страховкою для урядів. РИЗИК ЗВОРОТНОГО ЕФЕКТУ Знову ж, згадані конституційні зміни та інші кроки не мають нічого спільного із тим, що пропонує Порошенко. Тамтешні політики та урядовці діяли, виходячи з практичною потреби — яка виглядає надуманою в нашому випадкові. Потреба конституційних змін виникала тоді, коли в результаті реформ країни відповідали критеріям членства в ЄС та НАТО і були на порозі цих організацій. Це природно і логічно. Тоді як непродумані чи популістські кроки та акції цілком можуть давати і зворотній ефект. Порошенко висловив упевненість, що Верховна рада підтримає його ініціативу — а для зміни Конституції потрібно щонайменше 300 голосів. Однак у передвиборчий період будь-які подібні речі надто ризиковані та авантюрні — як для їх ініціаторів, так і для самої ідеї європейської та євроатлантичної інтеграції України. Особливо якщо пояснити нагальну необхідність цих ініціатив дуже важко. Ймовірність невдачі з фіксацією європейського та євроатлантичного курсу в Конституції є досить високою — 300 мандатів під це зібрати буде однозначно важко. Що, своєю чергою, може принести збитки іміджу України. Удача ж не наблизить Україну ані до Євросоюзу, ані до НАТО. Не посприяє отриманню нами перспектив членства в ЄС або ж Плану дій з набуття членства в альянсі. Найголовніше, що може і має робити нині для цього Україна — проводити реформи, які перетворюватимуть її на потужну, істинно європейську країну, яка буде дедалі ціннішою — в тому числі для структур, в які ми прагнемо вступити. Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 17


ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

ОСОБИСТІСТЬ

ПОКАЗАТЕЛЬ ПАТРИОТИЧНОСТИ – ОПЛАТА НАЛОГОВ

О законодательной и политической деятельности, перспективах реализации молодежи в Украине и проблемах эффективности антикоррупционных органов эксклюзивно для журнала «Грушевского,5» рассказал Максим Поляков, член депутатской фракции Политической партии «Народный фронт», секретарь Комитета Верховной Рады Украины по вопросам финансовой политики и банковской деятельности, кандидат экономических наук. Максим, с чего начался Ваш путь в политику? Отвечая на этот вопрос, я бы начал с трудового пути. Едва достигнув совершеннолетия, я стал частным предпринимателем, открыл тогда первый в родном городе Интернет-клуб, создал рабочие места для наемных сотрудников. И более 10 лет занимался бизнесом (до момента пока не занял должность заместителя Председателя Уманского городского совета по вопросам деятельности исполнительных органов, был членом исполнительного комитета горсовета). В политику, по моему мнению, должны В политику люди с неким должны приходить приходить багажом: со своими люди с идеями, идеями, мыслями, приоритетами, жизненными жизненными принципами и опытом. принципами Я начал с работы экси опытом перта общественной организации "Фронт змін" («Народный фронт» сейчас- прим. ред.), возглавлял областную партийную организацию. Когда шла президентская кампания Арсений Петрович Яценюк был кандидатом в Президенты, у нас был жесткий аудит, мою организацию отметили как одну из лучших по построению в Украине. Команда, с которой мы тогда начинали, работает вместе со мной и сегодня, уже больше 10 лет! Также, я с 2010 года занимался преподавательской деятельностью на кафедре экономики и менеджмента Уманского филиала Европейского университета, потом — на кафедре экономики предприятия, финансов и туризма Уманского государственного педагогического университета им. П. Тычины. В 2012‑м мне была присвоена научная степень кандидата экономических наук по специальности Экономика и управление национальным хозяйством. 18 » Грушевського,5 №05(24), 2018

К примеру, Канцлер Федеративной Республики Германия и самая влиятельная женщина в мире Ангела Меркель когда-то работала в Академии Наук Германии, позже защитила диссертацию по квантовой химии. Но всегда активно участвовала в политической жизни: она являлась членом районного комитета Союза свободной немецкой молодежи, где занимала должность секретаря по агитации и пропаганде. Президент Турции Реджеп Эрдоган был активистом нескольких политических молодежных организаций… Преподавательская деятельность меня вдохновляла, я всегда видел потенциал именно в студентах — молодежи, которая, по моему мнению, способна изменить нашу страну. Являясь приемниками государственных традиций, норм культуры и морали при благоприятных условиях молодежь должна быть одной из наиболее активных социальных групп и стоять в авангарде внутренней государственной политики. Именно активные молодые люди могут и должны выполнять функции общественного контроля над действиями органов власти. Но, из-за отсутствия четкой и последовательной стратегии реализации молодежной политики им не удается осуществить многие идеи. Мною было реализовано много интересных молодежных идей и проектов в родном городе и за пределами Украины. Вам это приносило удовольствие? Да, конечно. Я — уманьчанин и достаточно много делаю для города, потому что считаю, что он лучший в стране. И сейчас моя первоочередная задача — всячески помочь молодежи в получении рабочих мест, чтобы ребята оставались в Украине, чтобы интеллектуалы нации приносили пользу и развивались в своей стране. Ведь любой социальный опрос покажет, что большая часть молодого поколения нашей страны предпочитает учиться и работать за рубежом.


На фото: Максим Поляков

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 19


ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Благотворительные фонды, в которых я участвую со своими партнерами и друзьями из бизнеса, занимаются развитием молодежи, дают им возможность стать на ноги. Также в Черкассах и области активно работает проект, в создании которого я когда-то принимал активное участие, — Общественный союз «Агентство поддержки предпринимательства и инвестиций». Общественный союз создан с целью объединения практического опыта ведения предпринимательской деятельности в различных отраслях экономики для защиты предпринимателей от проявлений коррупции и бюрократии в органах власти, а также для формирования благоприятных условий для ведения бизнеса и повышения инвестиционной привлекательности региона. Работая в столице, мысленно я всегда нахожусь в Умани. И каждый раз стараюсь придумать интересное и полезное для местных жителей, всячески содействуя, в частности, проведению различных мероприятий. На одном из недавних — миллиардер Марк Гинзбург читал лекции в моей alma mater — педуниверситете в Умани. Событие как для небольшого города — колоссальное по своим масштабам! На лекции были и студенты, и преподаватели, и представители бизнеса. Во всем мире статус бизнесмена самый высокий. Это самые уважаемые люди, которые платят налоги, которые создают рабочие места. Городу Умань есть чем гордиться, наши бизнесмены патриотически настроены, работают на благо города и страны. Для меня показатель патриотичности начинается с простого, как например, в Америке, платишь налоги — ты патриот, а на каком языке ты разговариваешь, мало кого интересует. Это то, что нужно сегодня Украине. У нас же в стране ключевой является проблема безработицы. А ее уровень является одним из характерных показателей экономического развития государства и социальной защищенности граждан этого государства. Наличие рабочих мест так же важно для построения устойчивой экономики, как и наличие трудовых ресурсов. На конец 2017 года в Украине было зарегистрировано более 350 тыс. безработных! Это страшная цифра. Мотивы украинцев понятны: устав от войны и кризиса, они пытаются найти лучшие условия жизни за рубежом. К моменту обретения независимости Украина обладала развитой, по меркам конца XX ст., промышленностью — от добычи полезных ископаемых и производства из них сырья до высокотехнологичных отраслей, таких, как космическая, авиационная, машиностроительная. Сегодня многие отрасли в государстве либо деградируют — машино- и кораблестроение, 20 » Грушевського,5 №05(24), 2018

ОСОБИСТІСТЬ

авиационное и ракетно-космическое машиностроение, либо уничтожены полностью. Проактивная государственная экономическая политика нужна как воздух. Это единственная возможность придать импульс развитию украинской экономики. Украине нужна промполитика, которая позволит раскрыться потенциально сильным отраслям индустрии. Как вы относитесь к журналистам, или представителям других профессий, которые идут во власть совершенно не имея необходимого опыта? Если говорить о парламенте этого созыва, то больше всего в нем экономистов, юристов и инженеров. Любопытно, что только 6 профессиональных политологов и один системный аналитик. Ну и конечно рекордное количество бывших журналистов, которые быстро переквалифицировались в творцов законов (смеется). Я всегда позитивно отношусь к представителям разных профессий, если они преследуют благородные цели. Вы рассматриваете свое дальнейшее парламентское будущее? Будущее политика целиком и полностью зависит от избирателя. Важной его характеристикой является эффективность. К сожалению, наш народ часто голосует за фейсбучно-эфирных политиков, а не за тех, которые своими разработанными законопроектами решили важные для страны вопросы. Какими законопроектами, которые удалось провести через парламент, Вы гордитесь? В первую очередь, это законопроект об Экспортнокредитном агентстве. Это реальное достижение. В глобальной экономике страна может быть конкурентно-способной не только благодаря Во всем мире производству качественстатус бизнесмена ных товаров, оказанию самый высокий услуг и выполнению работ, но при наличии системы продвижения их на мировой рынок. Закон вводит экономические механизмы государственной поддержки экспорта, создания условий для обеспечения реализации государственной политики по страхованию, гарантированию и удешевлению кредитования. Аналогичные институты эффективно работают во всех развитых странах. Проблемы, которые затрагиваются в других, подготовленных мною законопроектах обсуждаются в Украине не первый год. К примеру, законопроект 6027‑д «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно возобновления кредитования», принятый буквально на днях, решит одну из ключевых проблем


в кредитовании — уклонение заемщиков от выполнения условий кредитных договоров, что привело к колоссальному, одному из самых высоких в мире, уровню проблемных кредитов — 56% от общего банковского портфеля. В связи со значительным снижением рисков невозврата, ожидается, что после вступления в силу норм по усилению защиты прав кредиторов, стоимость кредитов будет постепенно снижаться. Законопроект 6141, который сейчас находится на подписи у Президента урегулирует проблемы проведения финансового мониторинга, необходимость соблюдения номинальным держателем норм украинского законодательства, запрещает участие в депозитарной системе Украины субъектов страны-агрессора, а также лиц, которые находятся под санкциями, позволяет украинским финансовым учреждениям, как номинальным держателям, участвовать в депозитарных системах других стран, что даст возможность украинским собственникам зарубежных ценных бумаг эффективно подтверждать права собственности на них, оперативно и с минимальными затратами, не выезжая за рубеж. Вы являетесь Секретарем группы межпарламентских связей с государством Израиль и часто бываете в этой стране, какой опыт привозите и что, как считаете, нам важно перенять у ваших коллег и общества? Украина очень сблизилась с Израилем, что для нас очень важно, потому что именно эта страна может открыть дыхание нашей. Там работает большинство людей-выходцев из СССР, это наши граждане, с нашей ментальностью, они которые смогли в пустыне построить рай, и в стране, окруженной войной, создавать ведущие в мире предприятия. В Израиле вкладывают огромные капиталы в развитие технологий. Я уверен, если перенимая опыт государства Израиль, дать украинцам такие же условия для развития, они за 5–10 лет превратят Украину в Израиль в гораздо больших масштабах.

Если бы какой-то человек из Израиля приехал на ключевую должность в стране Вы бы это поддержали? Лучшие специалисты там — из Украины, поэтому не “приехать из Израиля”, а вернуться домой. Максим, недавно стало известно о том, что Специализированной антикоррупционной прокуратурой открыто дело против детектива НАБУ за фальсификацию доказательств в так называемом “янтарном деле”. Расскажите каковы итоги годичных судебных тяжб? Хорошая новость в том, что мои заявления о безосновательности уголовного преследования со стороны НАБУ полностью подтвердились! Это я неоднократно подчеркивал в СМИ, в парламенте, на заседании регламентного комитета. Действительно, 21 июня 2018 года САП начала уголовное производство по факту внесения детективом НАБУ заведомо недостоверных сведений в протокол. Это дает все основания полагать, что НАБУ материалы дела заведомо фальсифицировал. Приведу лишь несколько фактов. Во‑первых, “янтарного дела” никогда не существовало. Ни единого грамма янтаря во время обысков изъято не было. Во‑вторых, по сей день говорят о деле Полякова-Розенблата, обманывая общество. У нас совершенно разные обвинения. В‑третьих, НАБУ обвинило меня в вымогательстве и получении неправомерной выгоды, но за год НАБУ не предоставило ни единого доказательства о том, что я вымогал или получал деньги от агента НАБУ. Более того, в октябре лично Генеральный прокурор, после того как НАБУ не предоставило доказательства вымогательства, его изъяли из дела вообще. Четвертая фальсификация: компания «Фуджейра» — это фикция, которую придумало НАБУ, как и само коррупционное дело. Пятая фальсификация: стенограммы моих кратких и спровоцированных агентом НАБУ разговоров опровергают какую-либо заинтересованность с моей стороны, подтверждаются соответствующими экспертизами.

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 21


ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

Понятно, что процесс пока еще далек от завершения, тем не менее, чему Вас научила вся эта ситуация? В первую очередь я поблагодарил Бога за все эти события в жизни, потому что это бесценный опыт. Кроме плюсов я, на самом деле, никакого негатива не вижу. Считаю, что каждый политик в любой стране должен иметь многогранный опыт. Могу сказать, что в основном, преследования политиков начинаются в связи с их политическими взглядами. Если вспомнить например ситуацию с нынешним Генеральным прокурором Украины Юрием Луценко. Эта ситуация дала мне твердую уверенность в себе и людях, которые со мной работают. Я еще раз убедился в сплоченности моей команды. В отличии от некоторых фигурантов громких дел, я никуда не прятался, и четко придерживался своей позиции, несмотря на то, что даже самые близкие люди говорили, что это неправильно и я веду себя очень агрессивно и самоуверенно. Проблема коррупции в Украине это не только внутренняя преграда для развития страны, это огромный риск для привлечения инвестиций из вне. Как привлекать инвесторов с таким тотальным уровнем коррупции, с не работающими или плохо работающими законами, не соблюдением Конституции? Вы правы. Сегодня, к сожалению, много вещей в государстве происходят в крайне искаженном виде, когда кучка общественных деятелей, живущих за деньги из-за океана, не декларируют свои доходы, но рассказывают, как нам жить, когда люди, которые в своей жизни ни дня не работали на производстве, рассказывают как работает экономика. Я много езжу за границу, общаюсь там и привожу сюда бизнесменов, которые готовы реализовать у нас интересные проекты. Их интересуют две крайне простых вещи: стабильность и прогнозируемость. Есть, например, нужный для их деятельности закон, неважно уже хороший он или плохой, главное чтобы он был и работал ближайших 5–10 лет. Инвесторы не хотят знакомиться с нашими правоохранительными органами. Вы только вдумайтесь, у нас сейчас бизнес в стране делится на три категории: у которых обыск был, у которых идет, и где получают санкции завтра на обыск во всех возможных органах, которые мы сами же и наплодили. От бизнеса уже практически ничего не осталось. Когда мы говорим об инвестиционном климате — его не существует абсолютно. Пример эффективной работы государства — Беларусь. Я общался с руководителем одного из госбанков. Он говорит, вот вам линейка нашего производства от трактора «Беларус» под 8% годовых в гривне (чего в Украине нет вообще, потому что самый низкий 22 » Грушевського,5 №05(24), 2018

ОСОБИСТІСТЬ

кредит будет 24%), пожалуйста, берите, вернем все что угодно, только пусть покупают. Это государственная политика и стабильный Президент, который заботится о ней. Опыт реформ в соседней Польше также очень показателен для Украины. У них четко прослеживается национальный протекционизм. Польша не побоялась идти на конфликт с международными донорами, отстаивая свои национальные интересы. Да, у нас парламентско-президентская республика, но реально управляет всем Президент. Безусловно, ответственность, за происходящее в стране, вместе с ним несут Премьер-министр, спикер Верховной Рады Украины, — все зависит от них. Давайте уйдем от популизма и займемся реальной работой. К сожалению, много людей из нынешнего политикума, которые серьезно займутся экономикой, а не популизмом, я пока нет не вижу. И среди своих коллег? Среди коллег таких людей я вижу, но у них мало опыта для реальной работы. Хорошо говорить и выступать Владение ораторским искусством — это не государственное управление. Государственников у нас единицы. Большинство из них не хотят идти в эту «грязь», стараются дистанцироваться, Хорошо говорить потому что когда у тебя и выступать — это есть хороший имидж, поне государственное нятный за плечами опыт и авторитет, потерять все управление это за 1–2 года в политике слишком высокая цена. Поэтому пока мы не выйдем со всеобщей волны популизма нормальные люди не придут. Критиковать можно каждого, а вы поработайте сами. Вы тоже понесли репутационные потери. Зачем нужно было идти в парламент? Я стал депутатом скорее вопреки, а не благодаря чему-то (улыбается). Я И даже не планировал уходить из Нацкомфинуслуг (работал в марте-ноябре 2014 г. — прим. авт), но с другой стороны, работа в парламенте — это была реальная возможность попробовать себя в другой ветке власти, в законодательной. Плюсом было также стало то, что я пошел работать в Комитет по вопросам финансовой политики и банковской деятельности, что является для меня хорошо знакомой сферой деятельности. Ваш девиз по жизни? Я крайне позитивно воспринимаю все ситуации, какими бы сложными они не были, и беру для себя самое ценное — опыт, который делает мою жизнь лучше. Текст: Наталия Павлова Фото: Александр Сенько


КОМЕНТАР

ДЕРЖГЕОНАДРА

ДОСВІД МЕКСИКИ ДЛЯ РЕФОРМИ ДЕРЖГЕОНАДРА У 2017–2018 роках ми прийняли законодавчий пакет, який суттєво полегшив умови ведення бізнесу для видобувних компаній, які вже працюють на цьому ринку. Ольга Белькова, народний депутат України, фракція “БПП”. арламент спростив вимоги до оформлення землевідведення та вніс суттєві зміни до загального дозвільного режиму. Це питання є нагальним для тих, хто вже має спеціальний дозвіл на видобуток, але робота у розрізі цих дозволів велася із затримками через тривалий пошук консенсусу з землевласниками чи землерозпорядниками, або неспроможність державних органів надавати додаткові погодження та дозволи вчасно. Крім того, існувала проблема взаємовідносин із представниками місцевих органів влади. Обласні ради за законом мають право чи обов’язок погоджувати умови роботи надрокористувачів під час виставлення нових площ на державні аукціони або їх надання у поза аукціонному порядку. Не маючи прямої зацікавленості у збільшенні обсягів видобутку, регіони часто-густо бунтували і не давали такі погодження. Було знайдено компромісний варіант співпраці з місцевими громадами — тепер вони отримують 5% від ренти у свої бюджети. Відрахування відбувається за такою пропорцією: 2% до обласного бюджету, 2% — до районного бюджету, а також 1% — до бюджету сільської ради (а у випадку створення ОТГ їх бюджети отримують 3% ренти). Так, у 2018 році тільки за перший квартал найбільша державна компанія заплатила 120 млн. грн у місцеві бюджети Полтавської області. На жаль, ці відрахування не включають можливе збільшення платежів із нової діяльності, яка планувалася компанією, бо нові роботи так і не були узгоджені саме у цій області. Це своєрідний пакет швидкої допомоги, який обумовлює первинний інтерес потенційних інвесторів та поступово починає діяти. Особливо для тих інвесторів, які вже працюють на ринку, або мають невикористані ліцензії. Але для того, щоб наростити додаткові 10–15 млрд. куб. м. газу, яких сьогодні не вистачає для повної відмови від імпорту, цього не досить. Нашим стратегічним інтересом є залучення більшої кількості компаній, які володіють сучасними

П

технологіями, в тому числі тими, які недостатньо розвинені в Україні (видобуток на шельфі, застосування сучасних методів інтенсифікації та 3D сейсміки). Цим компаніям, окрім гарних законодавчих умов, потрібні нові спеціальні дозволи та ділянки, на яких вони можуть працювати в рамках угод про розподіл продукції. Фактично їх це цікавить вже сьогодні, однак поки що просто ніде працювати! Немає геологічних даних, які б могли дозволити компаніям правильно оцінити підходи до буріння та фінансові ризики. Немає і "вільних" спеціальних дозволів. Від того, коли Держгеонадра (у співпраці із Мінекології та Кабміном) зможуть нарешті організувати аукціони та запропонувати нові спецдозволи всім бажаючим, і залежить успіх нашого плану значного збільшення видобутку газу. Такі країни, як Мексика, розуміючи важливість правильних підходів у цій частині, змушені були докорінно змінити свою дозвільну систему. Мексиці допомогла Канада, передаючи унікальний досвід Альбертського регулятора. І вже у 2016–2018 там успішно проведено кілька раундів аукціонів, на яких підписано угоди на 60 млрд. доларів потенційних інвестицій. Новими компаніями швидко було зроблено декілька великих відкриттів, що лише підбурює більший інтерес інвесторів до галузі. Така сама допомога щодо реформи Держгеонадра пропонується і нам. Але для того, щоб зусилля із усіх боків не пішли марно, важливим є наявність скоординованого інтересу саме з боку Кабінету міністрів. Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 23


КОМЕНТАР

НБУ

НАЦІОНАЛЬНА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА УКРАЇНИ 21 червня Верховна Рада ухвалила Закон «Про національну безпеку України». В рамках реалізації цього закону, а також передбаченої ним Стратегії національної безпеки і Стратегії кібербезпеки, потрібно розглянути питання розвитку національної платіжної системи України. Богдан Данилишин, Академік НАН України. Найбільш успішними прикладами функціонування національних платіжних систем (НПС) є Carte Bleu (Франція), China UnionPay (Китай) і JCB (Японія). Причому французька і китайська системи вийшли з рамок національних і емітовані ними карти приймаються в багатьох країнах світу. Картки платіжної системи Carte Bleu вже випускаються з логотипом міжнародної платіжної системи Visa, що дає можливість використовувати ці карти всередині країни як локальні, а за межами Франції як міжнародні. Але сама система Carte Bleu — національна. Є успішні приклади і на пострадянському просторі — білоруська НПС «Белкарт». За її більш ніж двадцятирічну історію випущено понад 5,5 млн. пластикових карт. У 2016 році частка безготівкових операцій з використанням системи «Белкарт» в загальному обсязі операцій в Білорусії склала 74% за кількістю операцій і 28% по сумі платежів. Цікавий і досвід «азіатських тигрів», в яких національні платіжні системи є чудовими прикладами високотехнологічних структур. Наприклад, у Південній Кореї компанія KFTCI надає банкам і їх клієнтам на централізованій основі широкий перелік послуг — від обробки карткових платежів до сервісів, заснованих на використанні інтернету, мобільного зв'язку, безконтактних технологій і електронних грошей. Малайзійська MEPS функціонує для банків країни як єдина мережа для обробки електронних платежів і система електронних гаманців. У Сінгапурі система розрахунків з використанням платіжних карток об'єднана з системою ідентифікації та дає можливість отримати доступ до «електронного уряду» і здійснювати платежі всередині країни. НПС в Україні, якщо вдасться активізувати її технологічний розвиток і реалізувати успішне маркетингове просування, може стати не лише важливою ланкою фінансово‑економічної системи, а й одним з базисних елементів системи національної безпеки. Особливо важливо це зараз, коли військові дії на сході країни не тільки не припиняються, але навіть загострюються, а тверезий аналіз зовнішньополітичної ситуації не дає 24 » Грушевського,5 №05(24), 2018

підстав очікувати припинення російської військової агресії. НАВЕДУ КІЛЬКА АРГУМЕНТІВ НА КОРИСТЬ РОЗВИТКУ НПС: • якісна робота національної платіжної системи дасть можливість альтернативної і незалежної від зовнішніх гравців обробки транзакцій і створить в Україні замкнутий цикл процесингу. • ці оброблені дані будуть зберігатися у нас в країні. • з'явиться можливість створення платіжних інструментів, суміщених з ідентифікаційними документами громадян України. • за оброблені міжбанківські операції податки будуть сплачуватися до держбюджету нашої країни. • збільшення кількості та обсягу міжбанківських платежів має створити умови для їх здешевлення. • робота НПС сприятиме детінізації економіки України. • зросте рівень легалізації оплати праці, що також сприятиме зростанню надходжень до держбюджету. • можливість знижувати тарифи з пластикових карт, оскільки тарифоутворення не буде залежати від зовнішніх операторів. • розвиток національної платіжної системи активізує розвиток сучасних інформтехнологій в Україні і в цілому дасть поштовх до технологічного розвитку країни, розробці технологій для створення умов масштабного застосування електронних засобів платежу, електронної обробки інформації. • національна платіжна система, якщо буде успішно функціонувати і розвиватися, створить додаткові робочі місця. Врешті-решт, процеси відходу від глобалізації і курс на ізоляціонізм деяких найбільших держав світу, які зараз набирають дедалі більших темпів, можуть піднести куди більш серйозні сюрпризи, ніж чергове введення мит або квот. Не буде зайвим, якщо ми підстрахуємося і створимо національну платіжну систему, функціонування якої буде залежати тільки від нас.


На фото: Богдан Данилишин

А ще нам варто звернути увагу на досвід Сінгапуру з доступом до «електронного уряду». А також вивчити досвід Естонії, де ідентифікаційна карта, яка засвідчує особу, використовується при авторизації в інтернет-банкінгу, оплаті страхування, розрахунків за телефон, інтернет, телебачення, комунальні послуги, купівлі електронних квитків на громадський транспорт. Підписуються електронним підписом громадяни Естонії теж за допомогою ідентифікаційної карти. При зверненні до лікаря власник карти може надати свою історію хвороби, вставивши карту в зчитувач і ввівши ПІН-код. На цих картах також зберігаються звіти про успішність дітей в школах, студентські дані, записи в бібліотеці, водійські дані та інформація про пенсійні заощадження. Думаю, що технології, відпрацьовані в рамках національної платіжної системи, якщо їх інтегрувати з ідентифікаційними даними, можуть бути застосовані в Україні для створення нашим громадянам того комфорту, який є в Естонії завдяки ідентифікаційним карткам. Такі інструменти за участю технологій і функціоналу НПС повинні стати базисом для реалізації національних проектів в Україні. Міжнародним платіжним системам (МПС) такі проекти реалізовувати немає сенсу — масштаб МПС настільки великий, що їх цікавлять тільки ті проекти, які можна масштабувати в різних країнах. Чи будуть проблеми при реалізації проекту національної платіжної системи? Так, і ігнорувати їх не можна. По-перше, потрібен серйозний обсяг вкладень. По-друге, великі терміни доведення НПС до досконалості. Це зараз китайська UnionPay є однією

з найуспішніших в світі. Однак не всі знають, з якими труднощами довелося зіткнутися державі, щоб домогтися її повної працездатності. В цілому, на створення і запуск системи пішло близько 10 років. По-третє, складності в інтеграції НПС з іншими платіжними системами. По-четверте, як правило, карти національних платіжних систем є локальними. Втім, наведений на початку статті приклад Carte Bleu засвідує, що є можливість вирішити це питання через кобрендінг з МПС. По-п'яте, МПС можуть чинити тиск. Адже кому ж сподобається підвищення конкуренції? Тут важливо, щоб інноваційні рішення НПС, якщо буде прийнято рішення активно її розвивати, дозволили успішно конкурувати з МПС саме на ринкових умовах. Зрозуміло, фінансові можливості МПС величезні, отже потрібно буде робити акцент на інноваційність і винахідливість. ПІДВЕДУ ПІДСУМОК. Ми маємо як ряд важливих аргументів на користь активного розвитку національної платіжної системи, так і кілька серйозних аргументів, що вказують на труднощі, якими супроводжуватиметься цей процес. Потрібно їх ретельно зважити і зіставити. Хотів би, щоб ця колонка поклала початок дискусії щодо доцільності активного розвитку національної платіжної системи в Україні. Якщо така НПС потрібна — будуть і цікаві пропозиції фахівців з її якісного розвитку. Текст: Богдан Данилишин Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 25


КОМЕНТАР

ЗАКОН ПРО НАЦБЕЗПЕКУ

ЗАПУСК РЕФОРМИ СБУ Після майже трьох років складних переговорів та погоджень 21 червня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку України, який було внесено президентом. Завдання документу – наблизити сектор безпеки й оборони до систем країн-членів НАТО. езалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО), метою якого є знизити корупційні ризики в цьому секторі, не просто уважно спостерігав за законотворчим процесом, а й виступав за ухвалення реформаторських поправок, які б збільшили прозорість та підзвітність галузі. Більшість із запропонованих НАКО поправок були підтримані експертами РПР і внесені депутатами, проте у фіналі — відхилені. Зокрема, йдеться про пропозиції розширити сфери публічних закупівель, щоб включити до них звичайні озброєння та реформувати систему захисту держтаємниці. Безперечно, закон міг бути набагато прогресивнішим і є результатом компромісу. Він зберігає вертикаль президента в керівництві сектору, а ролі парламенту, уряду і громадянського суспільства могли б суттєвіше посилити. Отже, спробуємо розібратись, які реальні зміни пропонує закон у теперішньому вигляді, наближаючи Україну до стандартів НАТО? Закон називає фундаментальним національним інтересом України членство в ЄС та НАТО. Закон визначає, над якими сферами здійснюють контроль президент України, Рада національної безпеки й оборони, Верховна Рада, Кабінет міністрів і розмежовує фунції різних органів та інституцій сектору. Сектор безпеки та оборони України містить чотири взаємопов’язаних складові: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни і громадські об’єднання, які добровільно беруть участь у гарантуванні національної безпеки. Однією з основних новацій закону є розмежування цивільно-планувальних та воєнно-операційних функцій сектору оборони. Йдеться про розділення посади Начальника Генерального штабу та Головнокомандувача Збройних Сил України з 2021 року. Сьогодні це одна посада, яку обіймає Віктор Муженко. Також варто відзначити вимогу щодо призначення міністра оборони та його заступників з числа цивільних осіб з 2019 року. Однак ця вимога виписана слабко, адже будь-який військовослужбовець перед призначенням на посаду може формально «покинути» військову службу та стати «цивільною» особою. На жаль, комітет ВР з питань національної безпеки не врахував правку, яку ми пропонували та яка була

Н

26 » Грушевського,5 №05(24), 2018

внесена кількома депутатами щодо п’ятирічної паузи після звільнення з військової служби. Інша важлива зміна в тому, що закон передбачає роботу центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), який забезпечує формування та реалізує державну військово‑промислову політику. Станом на сьогодні такий орган відсутній. Мінекономрозвитку, відповідно до законодавства, готує та узагальнює пропозиції щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері функціонування і розвитку оборонно-промислового комплексу, тоді як реалізація цієї політики, де-факто, покладена на ДК «Укроборонпром». «Укроборонпром» не повинен мати жодних регуляторних функцій, а повинен діяти виключно як суб’єкт господарювання. НАКО наразі моніторить процес закупівлі незалежного міжнародного аудиту УОП і впровадження антикорупційних стандартів та стандартів корпоративного управління державних компаній ОЕСР у самому Концерні та його членах. Теперішня структура УОП дозволяє за наявності політичної волі і міжнародної підтримки провести масштабну реформу державних оборонних підприємств, що входять до його складу, та слугувати позитивним прикладом решті оборонної промисловості. Створення окремого ЦОВВ для забезпечення формулювання та реалізації державної оборонно-промислової політики не обов’язкове, адже ці функції можуть бути надані вже існуючому ЦОВВ. Міжнародні партнери та громадянське суспільство налаштовані пильнувати, щоб замість того, щоб сприяти прозорості та підзвітності, цей ЦОВВ не став продукувати нові корупційні ризики. Окремо зупинюся на поправці, запропонованій міжнародними партнерами, яка є співзвучною з наданими НАКО пропозиціями щодо перехідних положень. Йдеться про декларацію прозорості сектору, яка «передбачає повне розкриття фінансової інформації щодо функціонування сектору безпеки та оборони з метою забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів з урахуванням вимог закону «Про державну таємницю». Зрозуміло, що ця норма потребує підготовки додаткового законодавства та підзаконних актів, які регулюватимуть, яким саме чином згадана прозорість


На фото: Олена Трегуб

забезпечуватиметься. Зокрема, посилання на закон «Про державну таємницю» дозволить отримати більшу чіткість підстав відмови доступу до інформації, а також згодом модернізувати існуючу систему засекречування даних через зміни закону «Про державну таємницю». Найбільш резонансний пункт для суспільства і такий, що викликав підвищену увагу міжнародних партнерів, — це запуск реформи СБУ, а також створення окремого парламентського комітету, що здійснюватиме нагляд за діяльністю СБУ та розвідувальними органами. За новим законом, СБУ перестає бути правоохоронним органом спеціального призначення і натомість стає органом спеціального призначення з правоохоронними функціями. Тепер СБУ обмежиться лише чотирма завданнями: протидією розвідувально-підривній діяльності, боротьбою з тероризмом, контррозвідувальним захистом та охороною державної таємниці. Численні спроби забрати в СБУ невластиві їй функції (розслідування економічних злочинів та боротьбу з корупцією) уже сьогодні, а не через шість місяців, внісши зміни до закону «Про Службу безпеки», були заблоковані комітетом. За СБУ в новому законі залишиться контррозвідувальний захист економічної безпеки держави, що може надалі провокувати нелегітимні й корупційні атаки на бізнеси, де нібито працюють російські шпигуни. Міжнародні партнери сподіваються, що парламентський нагляд нового Комітету дозволить припинити такі зловживання. У процесі ухвалення депутати критикували закон про національну безпеку через половинчастість, декларативність, недостатню деталізацію. Він повинен замінити собою аж три закони: «Про основи національної безпеки України», «Про демократичний

цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави» та «Про організацію оборонного планування». Очевидно, що його допрацювали в порівнянні з тією редакцією, яку президент вніс у лютому 2018 року. Проте велика частина конкретики, яка б могла пришвидшити реформу сектору, до фінального тексту не потрапила. Наразі Україна отримала прийнятний рамковий закон, який сам по собі не змінює стану справ у секторі, але запускає процес творення нового законодавства, від якості і швидкості ухвалення якого і залежатимуть реальні зміни. Зокрема, у шестимісячний термін із дня набрання чинності закону на розгляд Верховної Ради повинен бути внесений новий законопроект «Про Службу безпеки України» та законопроект щодо створення Комітету Верховної Ради, який здійснюватиме нагляд за СБУ та розвідувальними органами. НАКО як представництво міжнародної громадської організації і надалі братиме участь у процесі реформування сектору. Передвиборчий період — не привід для громадянського суспільства та міжнародних партнерів втрачати пильність у законотворчому процесі сфери оборони й безпеки. Навпаки, сподіваємося, що чітка орієнтація більшості чинних політиків на ЄС та НАТО спонукатиме їх довести свої євроатлантичні цінності перед виборцями не словами, а справами. Зокрема, модернізацією законодавства щодо держаної таємниці та прозорості оборонного бюджету, оборонних закупівель і державного оборонного замовлення, про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави. Текст: Олена Трегуб Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 27


МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА

МАЛЬТА

РОСТ ЭКОНОМИКИ НА 5,5% В Международном торговом центре Дубая состоялся Annual Investment Meeting (AIM) - восьмой Ежегодный экономический форум, который собрал под своим куполом представителей более 140 государств. Ведущие международные инвестиционные сообщества во главе с учеными и экспертами поделились актуальной информацией, стратегиями и знаниями по привлечению прямых иностранных инвестиций (ПИИ). В рамках этого мероприятия нам удалось пообщаться с Крисом Кардона, министром экономики, инвестиций и малого бизнеса Мальты и узнать больше о форуме и об экономических взаимоотношениях Мальты и Украины. Мистер Кардона, как прошло ваше Ежегодное инвестиционное собрание, в чем была его особенность? Какая тема была на повестке дня? AIM — это трехдневное мероприятие, сфокусированное на промышленности и инвестировании, с различными функциями и событиями. Они направлены на укрепление международного торгового сотрудничества, включая выставку проектов и презентацию компаний, конференцию ведущих участников. Это подходящая атмосфера для проведения личных встреч в формате B2B, B2G и G2G, а также круглых столов министров и мэров строго по приглашениям. Темой обсуждения было объединение разМы начали витых и развивающихся с урегулирования рынков посредством ПИИ, налаживание финансовых партнерских отношений потоков для всестороннего роста и устойчивого развития. Больше пятисот компаний из 140 стран представили проекты, продукты и услуги таких отраслей экономики как сельское хозяйство, торговля, строительство, научные исследования, энергетика, финансы, банковское дело, страхование. Конечно, есть особый аспект направленный на экономику Дубай и Объединенных Эмират, которые привлекают новых инвесторов и увеличивают объем внешних инвестиций в США, страны Европы и Азии. Таким образом правительство ОАЭ начинает семилетнюю комплексную национальную программу по реализации инновационного плана ОАЭ по всему миру. Поделитесь секретом мальтийского экономического успеха. Как нынешнее мальтийское правительство впервые в истории государства добилось такого высокого положительного сальдо? 28 » Грушевського,5 №05(24), 2018

Мы начали с урегулирования финансовых потоков, определив, что это важный аспект в экономики нашей страны. Затем были поездки заграницу и презентация Мальты в других странах для привлечения иностранных инвесторов, которые должны были начать свои финансовые операции. Постепенно международные торговые агентства вместе с МВФ начали оценивать Мальту в лучшей и более благоприятной позиции, в страну пошли инвестиции. Фактически, за первые 2–3 года мы увидели значительный прирост иностранных инвестиций. Вместе с тем мы ограничили бюджетные выплаты, что простимулировало граждан больше работать, в следствии чего увеличился уровень потребления на местных рынках электричества и воды на 25%. Также мы открыли специализированные бесплатные детские центры, где женщины могут оставлять своих детей, когда уходят на работу. В результате экономический скачек составил 5.5%. Какова ваша уникальная стратегия развития Мальты в экономическом аспекте? Конечно, нам нужно продолжать привлекать инвестиции. В этом деле нет и дня на отдых, потому что мировая экономика все время меняется, и конкуренция очень жестокая. Страны становятся более конкурирующими, независимо от их расположения и участия в ЕС. Поэтому нам нужно быть очень гибкими, уметь быстро адаптировать свое законодательство для привлечения новых рынков, а также обеспечить стабильность и безопасность инвестиций. Людям важно инвестировать на выгодных и безопасных условиях. Поэтому нам необходимо модернизировать инфраструктуру наших проектов. Например, сейчас мы работаем над программой по реконструкции дорог на сумму 700 миллионов евро. Также мы продолжаем внедрять различные инновации в социальную и образовательную сферы. В какой сектор экономики вы бы посоветовали инвестировать, какие области наиболее стабильны для инвестиций в Мальту?


На фото: Крис Кардона

Самые стабильные сферы для инвестирования на Мальте всегда были и есть производство и туризм. Традиционно это промышленность тяжелого машиностроения, но в настоящее время мы видим, что тенденции движутся в сторону индустрии знаний. В связи с этим мы создаем более благоприятные условия для предпринимателей инновационной сферы. Так, например, вместе с моим коллегой министром финансов мы подписали Меморандум о взаимопонимании, который поможет предпринимателям на Мальте получить финансирование от нашего Национального банка развития на выгодных условиях и без налоговой нагрузки. Мы хотим быть инновационным островом, поэтому одним из ключевых направлений для инвестирования сейчас также является сфера современных технологий. С какими проблемами может столкнуться инвестор? Мальта — это остров, мы не связаны с материком. Поэтому проблема, с которой сталкиваются наши предприниматели — высокие расходы на транспортное обеспечение. Еще один вызов, с которым может столкнуться бизнесмен на Мальте — это то, что наше население недостаточно велико. И нам не хватает людей для создания более крупных предприятий для выхода на международный рынок. Мальта полностью зависит от импортных энергоносителей. Как правительство решает эту проблему? Мы решили эту проблему путем уменьшения использования нефти и увеличения использования газа, а также частичным переходом на альтернативные источники энергии. Так мы стали менее зависимы от цены на нефть и уменьшили загрязнение окружающей среды.

Сегодня мальтийская энергетика работает за счет газовой системы, обеспечивая внутренние и коммерческие нужды. Мы также вкладываем огромные деньги в солнечную энергию, ведь солнца у нас предостаточно круглый год. Таким образом к 2020 году мы планируем перевести 20% нашего производства электроэнергии на альтернативные источники. Вы встречались с заместителем министра аграрной политики Украины Ольгой Трофимцевой. Цель вашей встречи — процесс создания бизнес-модели дистрибуторского центра для Украины на Мальте. Как развивается сотрудничество в этом направлении сегодня, расскажите поподробнее? Было проведено ряд встреч и переговоров, и не только с Ольгой Трофимцевой. Мы также встречались с украинским Премьер-министром и с Министром инфраструктуры. На сегодняшний день главная идея сотрудничества между Украиной и Мальтой состоит в создании авиационного центра им. Антонова на Мальте для обслуживания самолетов «Антонов», которые работают в Африке. Также есть идея создания распределительного центра для украинского зерна в Северной Африке — это проект, в котором существует много вопросов и точек зрения, потому что в наших постоянных исследованиях мы обнаружили, что сейчас Украина напрямую транспортирует агротовары в Северную Африку, поэтому потребность в хабе для дистрибьютора есть, и это сразу же увеличит количество украинских товаров. В связи с этим мы обсуждали возможность создания специального транзитного центра для безопасного хранения транспортируемых продуктов питания. Текст: Наталия Морозова Фото: из открытых интернет-источников

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 29


ЗАКОНОДАВСТВО

ЖКГ

ЗАКОН О ЖКХ НАРУШАЕТ КОНСТИТУЦИЮ УКРАИНЫ? Законодательством установлено право частной собственности на жилье. А оно предполагает, что каждый собственник имеет полное право, по своему выбору и желанию, владеть, распоряжаться и пользоваться этой самой собственностью. Права собственности закрепляются на Конституционном уровне. Юрий Одарченко, народный депутат Украины. татья 41 Конституции Украины прямо устанавливает: «Каждый имеет право владеть, пользоваться и распоряжаться своей собственностью, результатами своей интеллектуальной, творческой деятельности. Право частной собственности приобретается в порядке, определенном законом. Граждане для удовлетворения своих потребностей могут пользоваться объектами права государственной и коммунальной собственности в соответствии с законом». Статья 42 Конституции усиливает это положение и закрепляет гарантию защиты интересов украинцев от недобросовестных действий бизнеса, монополизма и нечестной конкуренции: «Не допускаются злоупотребления монопольным положением на рынке, неправомерное ограничение конкуренции и недобросовестная конкуренция. Виды и пределы монополии определяются законом. Государство защищает права потребителей, осуществляет контроль за качеством и безопасностью продукции и всех видов услуг и работ, содействует деятельности общественных организаций потребителей». Провозглашена свобода договора, когда каждый субъект права имеет право заключать или не заключать любой хозяйственный договор с другим субъектом права на взаимовыгодных условиях. Это положение последовательно проводится в нормах Гражданского и Хозяйственного кодексов Украины. Думаю, что изменилось и само отношение людей к собственным потребностям и к собственному выбору. Мало кто из нас соглашается на какие-то навязанные нам условия. Мы хотим жить так, как хотим. Кому-то нравится, чтобы в квартире было теплее, кому-то — прохладнее. А кто-то, вообще, любит сидеть у камина с дровами… Законодательство о поставке коммунальных услуг же остается еще, по сути, советским, не учитывающим эти и многие другие изменения в жизни украинцев. Оно идет навстречу интересам коммунальным гигантам-монополиям, ограничивая конституционные права наших сограждан. О чем конкретно идет речь?

С

30 » Грушевського,5 №05(24), 2018

ПОСТАВЩИКИ ТЕПЛА НАРУШАЮТ КОНСТИТУЦИЮ О том, что лицо, проживающее в многоквартирном доме, подключенном к централизованной системе теплоснабжения, обязано оплачивать полученную тепловую энергию, независимо от своего желания ею пользоваться и в том объеме, который поставляется ему. Получается так, что собственник жилья в многоквартирном доме лишен возможности установить автономное отопление, изменять количество потребляемой тепловой энергии или вообще отказаться от отопления. К тому же, даже если человек, временно не проживает в квартире, он имеет возможность прекратить потребление электрической энергии, газа и воды, однако, но тепловую энергию, в любом случае он должен оплатить в полном размере. В настоящее время, закон все-таки предусматривает возможность отказа всех жильцов многоквартирного дома от поставок тепловой энергии. Но, именно, всех и по согласованию со специальной комиссией, создаваемой органом местного самоуправления и поставщиком услуги. Мы видим снова, что интересы монополиста, а не гражданина, защищаются законом в большей степени. Такая ситуация, снова же, противоречит Основному Закону нашей страны, а именно, положению части третьей статьи 13 Конституции Украины о том, что «Все субъекты права собственности равны перед законом». Почти все мы сталкиваемся с ситуацией, когда, хотя бы несколько дней за зиму, температура в наших квартирах заставляет ходить в них чуть ли не в пальто, когда по несколько месяцев приходится ждать летом горячую воду из крана. Значительное число обращений моих избирателей как раз связано с некачественными поставками тепловой энергии, ростом тарифов на нее. О каком росте тарифов можно вести речь при таком качестве поставок? Обещания же ремонта теплосетей, их модернизации, каждый год мы слышим от поставщиков, но все остается по-старому. В ситуации же резкого падения уровня доходов


На фото: Юрий Одарченко

большинства украинцев, когда тарифы на поставку тепла начинают занимать значительную долю семейного (и так, скудного) дохода, многие начинают задумываться о необходимости использования таких «услуг». Тем более, современные устройства автономного теплоснабжения, сейчас стоят меньше, чем средний украинец платит за теплоснабжение (достаточно качественный, функциональный и надежный прибор для городской квартиры можно купить даже за 4–5 тысяч гривен). Необходимость внесения изменений в закон, по моему мнению, связана и с тем, что все в Украине активно развивается отрасль альтернативной энергетики, проводится реформа местного самоуправления. Сейчас, 24% опрошенных социологами людей имеют в своем жилье автономные системы отопления. Проводимые же реформы, уже через 5–10 лет сделают обыденной реальностью полностью энергонезависимые дома, выработку и потребление различных видов энергии будут определять сами их жильцы, а не компании-монстры. Закон же уже сейчас должен стимулировать позитивные тенденции развития нашей страны, устранять препятствия для них, а не консервировать заведомо неэффективные схемы хозяйствования, к тому же, основанные на нарушении Конституции Украины и законных прав и интересов ее граждан. Я считаю необходимым воспользоваться своим правом законодательной инициативы и внести на рассмотрение Верховной Рады Украины законопроект «О внесении изменений в Закон Украины «О жилищно-коммунальных услугах »относительно права на отказ от услуги поставки тепловой энергии». Он предусматривает право собственника квартиры отказаться от данной услуги, подав поставщику соответствующее заявление. Если квартира принадлежит нескольким лицам, то заявление подписывается всеми ее совладельцами. Считаю важным не просто закрепить такое право собственников жилья, но и установить, именно в законе, конкретную процедуру его реализации. Получив заявление, исполнитель услуги должен в течение месяца бесплатно разработать технические условия и проект отключения. Такие условия не могут включать в себя работы за пределами квартиры потребителя. Как правило, они будут предусматривать работы по отделению внутриквартирной сети от сети централизованного теплоснабжения, установку соответствующих трубопроводов с целью обеспечения прохождения тепловой энергии в квартиры, которые продолжают пользоваться услугой. Учитывая интересы соседей, считаю, необходимым предусмотреть положение о том, что работы по отключению от централизованной сети необходимо проводить лишь в летние месяцы.

Необходимо также предусмотреть, что все необходимые работы должны быть выполнены исполнителем в каждой из квартир, в срок не более одного рабочего дня. После их завершения, работы принимаются комиссией из представителей поставщика услуги и соседей. Проверив качество исполнения работ, комиссия составляет соответствующий акт, который является юридическим основанием расторжения договора поставки услуги. Учитывая частые случаи пренебрежительного отношения поставщиков коммунальных услуг к обращениям гражданам, считаю необходимым предусмотреть в законе ответственность исполнителя услуги за умышленное затягивание процедуры отключения. Эта ответственность будет заключаться в освобождении потребителя от оплаты услуги с момента подачи им заявления об отключении, а также в выплате ему штрафа за каждый день просрочки исполнения работ, после 45 дня с момента подачи заявления. Считаю необходимым предусмотреть в законе положение о том, что запрещается повышение тарифов на соответствующие услуги в течение одного года, после вступления в силу новой редакции закона.

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 31


ДИВИСЬ ЩОТИЖНЯ

32 » Грушевського,5 №05(24), 2018

З ПИТАНЬ РЕКЛАМИ ТА СПОНСОРСТВА: (044) 353-08-44, (067) 444-53-00


КОМЕНТАР

ТОРГІВЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ

УКРАЇНА МІЖ ДВОХ ВОГНІВ Глобальний торговельний конфлікт, старт якому дав президент США Дональд Трамп, вже ризикує зруйнувати засади світової торгівлі. Для України криза відносин між ЄС та США – нашими ключовими партнерами – є найгіршим сценарієм. Тарас Качка, заступник виконавчого директора МФ "Відродження". ро пошук логіки і стратегії у діях США і про те, що може бути зроблено у відповідь з боку ЄС, Японії та Китаю, написано у пресі аж надто багато і додати до висловлених ідей ще щось складно. Але що на практиці робити Україні? Передусім треба зрозуміти, що ми маємо справу не з конкретними обмежувальними митами, а з новою парадигмою. У міжнародній торгівлі є приклад такої неспроможності — Дохійський раунд переговорів у СОТ, який розпочався ще в 2001 році і мав вирішити ті проблеми, які не вдалося вирішити в рамках Уругвайського раунду переговорів, коли була створена Світова організація торгівлі. Пізніше проблеми, які не вдавалося врегулювати на глобальному рівні, стали врегульовувати на двосторонньому. 2000‑ті стали бумом угод про вільну торгівлю, які мали усунути перепони в торгівлі. Однак надмірна увага на деталях і небажання йти на конструктивні компроміси не дали реалізуватися, можливо, найбільшим проектам "хвилі ЗВТ" — Транстихоокеанському партнерству і, що важливо для України, Трансатлантичному торговельному й інвестиційному партнерству між США та ЄС. Я і далі вважаю, що розвиток торговельного права — найкращий спосіб вирішувати проблеми у міжнародній торгівлі. Але нездатність приймати сміливі рішення прихильниками вільної торгівлі і стала причиною "реакції", яку ми спостерігаємо. Дуже важливо зрозуміти, що ця торговельна війна — це не демонтаж світової торговельної системи, а її мутація. То що ж робити Україні? З ким дружити — зі США чи з ЄС? Погане питання, бо і США, і ЄС — наші партнери. І відповідь нашої торговельної політики не може бути відповіддю на це питання. Саме питання має бути трошки інакшим. Ми точно не можемо перемогти, граючи в лоб проти тарифів на сталь. Але ми можемо вибудовувати стратегічне партнерство і зі США, і з ЄС на основі інших питань торгівлі. З ЄС — це поступова реалізація Угода про асоціацію. Поширення на торгівлю товарами Пан-євро-середземноморської кумуляції товарів — це гарний приклад. Але ми маємо робити більше і реалізовувати промислову інтеграцію через взаємне

П

визнання технічного регулювання, спрощення митних формальностей, аж до розчинення митного кордону між Україною та ЄС. Ще більше треба зробити в інтеграції ринків послуг, передусім цифрового ринку. З такої інтеграції у внутрішній ринок будується стратегічне партнерство, яке змушує наших партнерів враховувати наші інтереси і в торговельних війнах. Просто наголошувати на тому, що нам потрібно більше, бо у нас війна з Росією — дуже слабкий варіант. На цьому фоні варто пам’ятати, що дріб’язкові торговельні конфлікти роблять неможливим врегулювання важливіших питань. У відносинах з ЄС — це питання заборони експорту лісу. Тут не важливо, маємо ми право заборонити експорт лісу чи ні — ми маємо розуміти, що поки ЄС буде роздратований цією ситуацією, годі чекати на допомогу у важливіших питаннях. Так само зі США: ми втратили час на врегулювання проблеми із захистом права інтелектуальної власності. Справді, ми схвалили потрібні закони, і за це варто дякувати і урядові, і парламенту. Але ми втратили час і втратили преференції, які надавали США. І спроби вирішити проблему списку 301 збіглися в часі із запровадженням тарифів на сталь, що створили непотрібний поганий фон. Хочу наголосити: я не заохочую бути поступливим в усьому. Але ми маємо чітко розуміти, що ми отримуємо від непоступливості. Якщо "виграш" для економіки від заборони експорту товарів чи слабкого захисту інтелектуальної власності вартий поганих відносин зі США і ЄС у торгівлі (так, зрештою, зробив Китай) — то все ОК. Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 33


БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

ООС

АГРЕССОР НЕ МОЖЕТ БЫТЬ МИРОТВОРЦЕМ О переходе от АТО до Операции объединенных сил, президентских и парламентских выборах в условиях военной агрессии и ущербе для Украины от строительства Керченского моста рассказал Александр Турчинов, секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины. По сообщениям пресс-центра Операции объединенных сил, ситуация на востоке Украины в последнее время значительно обострилась. Насколько обоснованы разговоры об эскалации летом? Вы знаете, у нас был очень горячий май. В России закончились президентские выборы, состоялась инаугурация, и сразу проснулись, как по команде, находившиеся некоторое время в дремоте оккупационные вооруженные силы Российской Федерации на Донбассе. И май у нас побил рекорды по количеству и по интенсивности обстрелов. И, что самое печальное, артиллерийские обстрелы на глубину до 30 км не могут не задевать гражданскую инфраструктуру. Гибли, кроме наших военных, и гражданские люди, и, самое страшное, дети. Каждый день мы видим грубые нарушения всех соглашений о прекращении огня, о неиспользовании, согласно Минским договоренностям, тяжелого вооружения. Используются танки, 120‑мм минометы, артиллерия, и даже РСЗО (реактивные системы залпового огня — прим. ред.). Но Вооруженные силы Украины готовы отразить атаки и любые провокации агрессора. Эти обострения на фронте как раз происходили во время перехода на новый формат противодействия российской агрессии — от Антитеррористической операции к Операции Объединенных сил. И на фоне этих обострений новый формат показал свою эффективность. Значительно улучшилась координация всех силовых структур, которые задействованы в ООС, при этом ее военная составляющая позволила не только надежно отражать провокации российских оккупационных войск, но и на некоторых направлениях улучшить свое положение, продвинувшись вперед. С переходом к ООС фактически впервые армия получила управленческие функции. Как Вы оцениваете этот опыт? То, что происходило на востоке страны, по масштабам и длительности военного противостояния уже никак не подходило под определение 34 » Грушевського,5 №05(24), 2018

Антитеррористической операции. Во время начала российской агрессии на Донбассе (весна 2014 года — ИФ) для защиты страны я вынужден был объявить о начале масштабной Антитеррористической операции. Тогда это был единственный правовой формат противостояния агрессии, позволяющий провести легитимизацию украинской власти через досрочные президентские выборы. Давайте говорить честно, уже начиная с конца весны — начала лета 2014 года армия начала уверенно доминировать в защите нашей страны на востоке. Но формально, согласно законодательству, АТО — это операция, которую проводит исключительно Служба безопасности, а Вооруженные силы, Нацгвардия, — как бы вспомогательные подразделения. Принятый нами закон Украины "Об особенностях государственной политики по обеспечению государственного суверенитета Украины на временно оккупированных территориях в Донецкой и Луганской областях" наконец-то позволил назвать вещи своими именами. Главное, что в законе Россия четко названа агрессором. И что очень важно, это произошло как раз в тот момент, когда российская сторона уже разыгрывала сценарий маскировки своей военной агрессии под миротворческую операцию. РФ даже свой "миротворческий" проект внесла в ООН. Но агрессор не может быть миротворцем. И тема прикрытия таким способом своей агрессии была для Кремля перечеркнута. Проходят ли у нас какие-то небольшие антитеррористические операции в рамках ООС? Скажем так, на подконтрольной части Донецкой и Луганской области пока не было необходимости в проведении дополнительных антитеррористических операций. Но по стране, вы видите, такие локальные операции проходят, потому что одна из главных задач России — это внутренняя дестабилизация нашей страны. Они понимают, что у них нет сегодня возможности безнаказанно, без жесткого сопротивления, обеспечить свое военное наступление. Поэтому их главный приоритет — попытаться взорвать ситуацию


На фото: Александр Турчинов

в Украине изнутри. Посеять панику, хаос, сломить готовность украинцев к сопротивлению. Для этого используется широкий арсенал средств — от информационной войны до банального террора. Сейчас очень много информации по поводу активизации действий в регионе Азовского моря со стороны России. Есть фактор Керченского моста. Насколько его строительство нанесло ущерб нашим возможностям? Это серьезная проблема, и не только для экологии региона. Россия получила возможность осуществлять незаконный контроль над судами, которые пересекают Керченский пролив, и блокировать в любой момент украинские порты в Азовском море. Но главное — это серьезная угроза безопасности Украины. Благодаря мосту теперь можно оперативно перебрасывать значительные силы Сухопутных войск РФ в Крым с последующим проведением наступательных операций на юге Украины. При этом Крым и так максимально милитаризирован. Там создан мощный 22‑й армейский корпус, наращиваются силы Черноморского флота Российской Федерации. Ракетные комплексы, размещенные в Крыму, могут наносить удар по нашим позициям в глубоком тылу. Зенитные комплексы С‑ 400 могут поразить любую воздушную цель в центральной части Украины. Все это представляет для нас серьезную угрозу. Буквально за последние два месяца РФ создала в Азовском море флотилию, усилив дополнительными кораблями пограничные войска ФСБ РФ, а также перебросив с Каспийского моря корабли военного флота. Теперь для проведения военных операций в Азовском море они могут использовать значительное число десантных кораблей, а также корабли класса "Буян-М", имеющих на вооружении крылатые ракеты. И все это, безусловно, ставит перед нами серьезные задачи. Наращивание десантных возможностей ВС РФ

в Азовском море позволит осуществлять переброску на наше побережье силы и средства 8‑й, 49‑й и 58‑й армий Южного военного округа, которые сейчас нам реально угрожают с Востока. В результате имеем мощнейшую военную инфраструктуру вдоль всей украинско-российской границы. И кроме угрозы с востока, имеем значительное наращивание угрозы с южного направления, при этом с севера над нами нависают две армии Западного военного округа — 20‑я и 1‑я танковая, которые также могут быть задействованы в любой момент. Как Вы относитесь к инициативе министра внутренних дел Украины Арсена Авакова о поэтапной деоккупации Донбасса? Мы говорили с Арсеном Борисовичем на эту тему. Хочу сказать, что это не альтернативный план, как некоторые пытаются его представить. Наоборот, это один из вариантов реализации мирных инициатив президента Порошенко. В чем его специфика? Суть предложения — проводить деоккупацию не на всей территории сразу, а поэтапно, шаг за шагом. Отработали отдельный район или город, восстановили в нем правовое и социально-экономическое поле Украины, — продвигаемся дальше. Но если мы говорим о мирной деоккупации, а не о поэтапном освобождении вооруженным путем, то здесь также блокирующая проблема. Читайте выше, эта проблема — Путин В. В. То есть любой мирный формат упирается в нежелание России прекратить агрессию, понизить температуру противостояния. Потому что для России это не только формула давления и дестабилизации ситуации в Украине. Это еще и игра на раскол Европы, продвижение своих имперских и реваншистских идей, а также способ защиты от внутренних проблем и противоречий. Пока есть внешние угрозы и внешние враги, говорить о каких-то там демократических реформах и о социальных программах не приходится. Эта российская

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 35


БЕЗПЕКА УКРАЇНИ

формула типична для всех тоталитарных государств. Президентский законопроект о национальной безопасности, который готовится ко второму чтению, изменился до неузнаваемости. Это очень важный для нас вопрос. В начале года я провел переговоры с генсеком НАТО и этот закон был среди основных обсуждаемых тем. Наши партнеры очень заинтересованы в принятии этого закона, потому что именно он задает натовские, европейские параметры для нашего сектора безопасности и обороны. Это и структура, и функции, и система управления, и система стратегического планирования… И что для них очень важно — это система многоуровневого гражданского контроля над сектором безопасности и обороны. Сегодня, несмотря на военную агрессию РФ, мы проводим реформирование армии, переводим весь силовой блок на стандарты НАТО. Без принятия такого закона наше продвижение в НАТО будет бутафорским. В то же время почти каждый народный депутат считает себя большим специалистом в вопросах безопасности, и поэтому в парламенте было предложено огромное количество поправок к этому закону. Насколько я знаю из общения с нашими партнерами, они не в большой радости от этого. Поэтому идет дискуссия, чтобы все-таки вернуться к первоначальному формату закона с теми правками, которые я с голоса озвучил в парламенте, представляя закон. У нас впереди президентские и парламентские выборы. Видите ли Вы реальные угрозы, которые могут возникнуть во время избирательных процессов? Внутренняя дестабилизация — это один из приоритетов гибридной агрессии Российской Федерации против нас. И это не только информационно-пропагандистская война с использованием российских, зарубежных и украинских СМИ и социальных сетей.

36 » Грушевського,5 №05(24), 2018

ООС

Российские спецслужбы пытаются обеспечить информационную и финансовую поддержку пророссийским и сепаратистским движениям и организациям. Это было наглядно показано во время задержания российского пропагандиста с украинским паспортом Вышинского. Если говорить о киберугрозах, то мы сделали серьезный рывок, чтобы обезопасить Украину в этом направлении. Созданный два года назад при СНБО Национальный координационный центр кибербезопасности в ответ на масштабные атаки, нанесшие миллиардные убытки стране, достаточно эффективно реализовывает основные задачи принятой нами Стратегии кибербезопасности. В стране создан защитный контур, который уже выдержал несколько мощных атак. Все информационные ресурсы государства, защищенные созданной системой, не пострадали от атак. Сейчас наша задача — обеспечить надежную киберзащиту объектов стратегической инфраструктуры. В этом направлении я считаю перспективным государственно-частное партнерство, которое позволит усилить наши позиции в вопросах кибербезопасности. Безусловно, идет активное сотрудничество в этом вопросе с нашими партнерами в странах НАТО. Мы сегодня оперативно можем реагировать не только на киберинцеденты, а осваиваем технологии, позволяющие нам превентивными действиями предотвращать кибератаки. Для надежной защиты государства необходимо принять пакет законов, значительно расширяющих возможности госорганов в вопросах информационной и кибербезопасности. Ведь информационные войны, касаются не только Украины – это мировая проблема. Текст: ИА «Интерфакс-Украина» Фото: из открытых интернет-источников


КОМЕНТАР

РИНОК ЗЕМЛІ

ЯК ПОДОЛАТИ ЗЕМЕЛЬНИЙ МОРАТОРІЙ ЄСПЛ визнав, що земельний мораторій порушує статтю №1 Протоколу №1 Європейської конвенції по правам людини. А також дає основи для визнання порушення 41 статті Конституції України, де вказано, що кожен має право вільно розпоряджатися своєю власністю. Олексій Мушак, народний депутат України, фракція “БПП”. айнові права людей можна частково обмежувати на певний термін. Але не можна це робити протягом 17 років. І при цьому кожного грудня обіцяти відкрити ринок землі з наступного року. Плюс суд окремо вказав, що таких жорстких обмежень нема в жодній іншій країні-підписанті Конвенції. Це рішення стосується не лише двох позивачів — пані Софії Стефаник та пана Віктора Цицюри. Воно квазіпілотне і буде використовуватися як взірець у майбутніх аналогічних справах. Україні дається розумний час, щоб поміняти існуючий стан. Суд не вказує, як і що змінити, це внутрішня справа держави. Але точно вказує, що так продовжуватися не може. Розумний термін в таких справах це 1–2 роки. У разі продовження мораторію суд в подальшому буде присуджувати компенсацію майнових втрат. А це десятки тисяч євро для кожного позивача. І мільярди втрат для держави. У цій ситуації ідеальним та відповідальним рішенням була б спільна позиція президента та прем’єра, які б внесли законопроект у Верховну Раду, а депутати проголосували за відкриття ринку землі з розумними запобіжниками. Але цього не буде. Не буде навіть голосування за жорсткий ринок з відкриттям за 5 років. Тому що всі старі і наразі сильні політичні гравці загнали себе в пастку популізму. І цю гру вони б грали ще багато років під лозунгами "іноземці не будуть диктувати нам, як відкрити ринок землі". Але вся стара еліта не врахувала одного. Рішення ЄСПЛ стало джерелом права. І є обов’язковим для виконання українськими судами. Найближчим часом разом з однодумцями представлю правову стратегію знищення земельного мораторію. Широкими мазками вона буде приблизно така. Землевласник знаходить покупця на свою земля. Отримує відмову нотаріуса щодо реєстрації цієї угоди. Звертається до районного суду з вимогою дати дозвіл на продаж своєї землі згідно з рішенням ЄСПЛ. З ймовірністю 99% отримує відмову.

М

Звертається в апеляцію — 99% те саме. Звертається до Верховного суду України з проханням розглянути його справу як модельну справу. З ймовірністю 95% Велика Палата задовольнить позов. Будь-який подальший позов у районних судах буде розглядатися відповідно до цього рішення. По факту земельний мораторій буде вбитий і втратить свій сенс, а кожен землевласник України отримає право продати свою землю. Звичайно, якщо буде мати на це бажання. За різними оцінкам, це займе 1,5–2 роки. Звичайно, Верховний суд може проігнорувати рішення, так як це зробив Конституційний Суд. Але для кожного судді це множення своєї компетенції на нуль. Це бувало і до цього. Тільки тепер це пряме визнання, що будь-які ефективні заходи по захисту своєї власності в Україні вичерпані. І Європейський суд з прав людини автоматично буде присуджувати десятки тисяч євро компенсації кожному позивачу-землевласнику. А дехто з молодих політиків навіть побудує передвиборчу компанію на цьому. Наостанок варто зазначити, що я з колегами є прихильником поступового запровадження ринку землі з розумними запобіжниками. Відповідний законопроект № 5535 був поданий ще в грудні 2016 року. Але зі старою елітою та правилами, на жаль, цивілізовано домовитися неможливо. Тому повний демонтаж земельного мораторію це єдиний можливий вихід. Найцікавіше попереду. Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 37


КОМЕНТАР

ПОГЛЯД ЕКСПЕРТА

ФУНДАМЕНТАЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА УКРАИНЫ

Коррумпированные политики — по своей дурости или отсутствия достаточного образования — не понимают, что у современных государств должна быть прозрачная власть. Фрэнсис Фукуяма, Американский философ, политический экономист. ХІХ веке американская власть была очень коррумпирована. Тогда любой чиновник от федерального до местного, даже если речь шла о работе на почтамте — платил за то, чтобы его назначили на какую-либо должность. Как эта система изменилась? Прежде всего благодаря политической борьбе. Сначала возникло новое общественное движение, участникам которого надоело взяточничество и кумовство. Они писали письма в прессу, направляли обращения конгрессменам. Затем их лидеры организовали прогрессивную коалицию, чтобы продвигать закон Пендлтона — реформу госслужбы, целью которой было — изменить правила назначения на ключевые должности. Согласно документу, в правительство должны были набирать тех, у кого есть опыт и профессиональные знания, а не приближенность к определенному кругу у власти. Ну, конечно же, не обошлось и без везения. Нам повезло, поскольку к процессу подключились все. В особенности — одной из важных групп населения на тот момент стало сообщество предпринимателей. Америка модернизовалась, многие бизнесмены осознали, что могут развивать свое дело и работать без взяток чиновникам. Более того — они поняли, что модернизация не будет длиться вечно, поэтому хотели построить такую власть, на которую всегда можно было бы положиться. Именно бизнес-сообщество стало пропонентом чистой и прозрачной власти. Так начали действовать мощные инструменты противодействия коррупции. Именно так все должно работать в любой стране. Коррупция — это фундаментальная политическая проблема. Коррумпированные политики — по своей дурости или в силу отсутствия достаточно образования — не понимают, что у современных государств должна быть прозрачная и подотчетная обществу власть. Впрочем, лекции таким политикам уже не помогут. Говорить коррумпированным чиновникам о том, что в Сингапуре или в Дании все работает по-другому и Украине нужно так же — тоже не поможет. У таких политиков просто пора отобрать власть и заменить действующие элиты на те, которые 38 » Грушевського,5 №05(24), 2018

На фото: Фрэнсис Фукуяма

В

способны вести себя по-другому. Вот почему я считаю, что выборы, которые предстоит пережить Украине в 2019 году, станут важнейшим моментом и вашей проверкой власти. Так же, как и выборы, которые пройдут в ноябре в США, станут самыми важными выборами в американской истории, ведь они дадут возможность американцам оценить эффективность той администрации, которую они выбрали в 2016 году. Эти американские выборы могут привести к поразительным изменениям в США, так же, как украинские — в Украине. У вас продолжается серьезная борьба вокруг НАБУ. МВФ и другие международные институты обеспокоены этим. Они не понимают, действительно ли власть предана борьбе с коррупцией? Конечно, существуют определенные сложности в этой борьбе, но если бы внешний мир увидел эту преданность, то Украина бы гораздо лучше воспринималась на внешней арене. И когда говорят об усталости от Украины, которая возможно существует в Вашингтоне, имеют в виду именно это: мы не видим развития борьбы с коррупцией, а поэтому не видим смысла в том, чтобы поддерживать системную коррупционную страну, которая не желает от этого наследия избавиться. Текст: колонка записана в рамках проекта НВ "Диалоги о будущем"


Не треба запам’ятовувати! Це Ваш примірник журналу. Якщо Вам цікаво - візьміть його з собою.

Міжнародний Форум власників та керівників приватних клінік

Дата

« Медичний бізнес: між глобальним потеплінням чи льодовиковим періодом »

Місце

Київ

З питань участі: +38 067 34 34 911 academy@zablotskyy.com

Організатори

Партнери Форуму


ЗАКОНОДАВСТВО

МИТНА ПОЛІТИКА

УТРИМАННЯ АВТО В ЄС ДОРОЖЧЕ, НІЖ В УКРАЇНІ Депутати Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради внесли до Верховної Ради законопроекти, ухвалення яких може вирішити проблему нелегального ввезення в країну авто "на єврономерах". Ніна Южаніна, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. гадані законопроекти № 8487 і № 8488 дозволять зробити процедури розмитнення та реєстрації імпортних машин в Україні не дорожчими, ніж в ЄС. Детально про те, що саме змінюють законопроекти, можна прочитати ТУТ. Насправді, утримання авто в європейських країнах коштує автовласникам в десятки разів дорожче, ніж в Україні. Про це свідчать результати Аналізу вартості розмитнення авто, його державної реєстрації та подальшої експлуатації в різних країнах, проведеного експертами Комітету. Саме про це піде мова далі.

З

ЯК У НИХ З АКЦИЗАМИ За чинним українським законодавством, витрати на розмитнення імпортованої машини — це сума трьох обов'язкових платежів — акцизного податку, ввізного мита (10%), а також податку на додану вартість (20% від суми вартості авто, акцизу та ввізного мита). Подібний принцип митного оформлення повністю або частково застосовується по всій Європі для розмитнення автомобілів, ввезених на територію ЄС з інших країн світу. Що стосується переміщених транспортних засобів, наприклад, з Німеччини до Литви або Румунії, такі авто не потребують митного оформлення, адже за принципами ЄС, Європа є єдиною митною територією, де не передбачено ввізне мито, а решта податків і зборів встановлюється та справляється за внутрішніми правилами кожної окремої держави. Приміром, в Польщі акцизний податок справляється з усіх ввезених на територію авто. У той час як ПДВ, в розмірі 23%, сплачується з нових, комерційних і ввезених з‑за меж ЄС машин, і не сплачується з транспортних засобів, ввезених з будь-якої країни Європи для особистого користування. До речі, вже другий рік поспіль Міністерство фінансів Польщі подає на розгляд польського парламенту пропозиції щодо змін підходів обчислення діючого акцизу. Нині його розмір залежить суто від 40 » Грушевського,5 №05(24), 2018

вартості авто, проте у майбутньому польській уряд пропонує використовувати розширену шкалу ставок, в основі якої декілька різних показників, у тому числі екологічні та вікові. З прийняттям таких змін у поточному році, у 2019 році в Польщі акцизний податок з транспортних засобів, наприклад, вироблених до 2004 року, сягатиме від 0,5 до 4,5 тис. євро в залежності від об'єму двигуна. У такий спосіб в Польщі прагнуть стимулювати оновлення автомобільного парку країни та мінімізувати негативний вплив на оточуюче середовище. Використовують акциз в якості регулятора в Молдові і Грузії. В цих країнах максимальні ставки податку для авто віком 10 та 14 років — відповідно. При цьому в Молдові, окрім суворого акцизу на старі авто, додатково діє заборона на ввезення машин віком понад 10 років, а в Грузії — застосовується потрійна ставка акцизу для авто з правостороннім кермом. В свою чергу Німеччина та Румунія стимулюють придбання своїми громадянами новіших і більш екологічних авто шляхом надання бонусів і субвенцій. З 2016 року кожен житель Німеччини може отримати 3–4,5 тис. євро на придбання гібридного або електричного транспортного засобу. В Румунії з 2017 року взяла старт трирічна державна програма оновлення автопарку країни, за якою власники авто віком понад 8 років можуть отримати на утилізацію старого автомобіля в разі придбання нової машини, рівень викидів CO2 якої не перевищуватиме 130 г/км — 1500 євро. А за умов купівлі авто, рівень викидів CO2 якого не перевищуватиме 98 г/км — 1750 євро. Крім того, програмою передбачено надання субвенцій в розмірі 10 тис. євро на придбання електромобілів, а також 4500 євро на купівлю авто-гібридів. На жаль, не всі країни можуть собі дозволити такий прогресивний, проте фінансово обтяжливий підхід, саме тому більшість європейських держав регулюють питання оновлення автопарків шляхом зменшення або збільшення податкового навантаження на автовласників.


Довідково: за даними "The Car Cost Index", дослідження вартості володіння авто в Європі, котре щороку проводить міжнародна транспортна компанія LeasePlan, обсяг щомісячних витрат на утримання машини в Польщі становить 448 євро, в Румунії — 476 євро, в Німеччині — 618 євро. Тобто за рік сума витрат сягає 5376, 5712 та 7416 євро відповідно. В основу обчислень закладено показники амортизації, середню кількість палива, що використовується, податки та збори, обслуговування та ремонт, зокрема заміну масла та шин.

На фото: Ніна Южаніна

НЕ АКЦИЗАМИ ЄДИНИМИ Оскільки європейські автомобілі переміщуються з однієї європейської країни до іншої, не потребуючи розмитнення, особливу увагу в Європі приділяють державній реєстрації, якій обов'язково передують ідентифікація авто та дореєстраційний технічний огляд. Це платні послуги, вартість яких коливає від 20 до 120 євро. Ідентифікація авто передбачає перевірку маркувань і дійсності документів на машину, у той час, як технічний огляд має виявити наявні несправності, котрі повинні бути усунені за виробничими картами виробника. Це означає, що в разі пошкодження незначної деталі має бути замінено всю запчастину або навіть цілий механізм, що призводить до значних додаткових витрат, однак є обов'язковим для проходження технічного огляду, а отже і реєстрації авто. Вартість реєстрації варіюється від 30 до 250 євро і залежить від розміру реєстраційного внеску, цін на свідоцтво та номерні знаки, вартості перекладу документів, а також обсягу додаткових стягнень. Зокрема в Польщі водночас з реєстраційним збором необхідно сплатити утилізаційний збір. Одразу після реєстрації автовласник зобов'язаний оформити страхування цивільно-правової відповідальності, ціна якого залежить від тарифів країни, де зареєстровано авто; покриття страхового полісу; віку, пробігу та об’єму двигуна транспортного засобу; а також страхової історії водія. Вартість страхування може коливатися від декількох десятків до декількох сотень євро. Наступним обов'язковим кроком є сплата щорічних податків — в кожній країні своїх. Це може бути, наприклад, податок на власність в Молдові, Грузії та Румунії, екологічний податок в Румунії та Німеччині, дорожній податок в Молдові та окремих країнах Європи, де в обов'язковому порядку водій має платити за користування автомобільними дорогами країни шляхом придбання дорожньої віньєтки чи плакетки. Розміри зазначених платежів залежать від технічних характеристик авто — його віку, об'єму двигуна, пробігу, обсягу викидів СО2 і можуть сягати декількох сотень євро на рік.

Безперешкодна експлуатація авто можлива лише після проходження всіх зазначених процедур, оскільки штрафи, передбачені за відсутність тих чи інших наліпок або номерного знаку авто в автоматичній базі дорожньої поліції, значно вищі за суми обов'язкових платежів. За рік чи два експлуатації, в залежності від країни перебування, авто має пройти обов'язковий технічний огляд на тих самих умовах, що і перед державною реєстрацією — з оплатою послуг станції ТО та повною заміною запчастин, що вийшли з ладу. Це може коштувати власникові авто до декількох тисяч євро. Відмова від ремонту і, як наслідок, непроходження ТО — коштує набагато дорожче, адже передбачає припинення державної реєстрації. Результати зазначеного дослідження, а також аналіз, проведений експертами Комітету, підтверджують, що вартість утримання автомобіля в Європі — набагато вища за вартість його митного оформлення та державної реєстрації, а також свідчать про те, що законопроекти № 8487 і № 8488 — зміни до Податкового та

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 41


ЗАКОНОДАВСТВО

МИТНА ПОЛІТИКА

Митного Кодексів України — відповідають сучасним тенденціям Європейського Союзу.

Орієнтовний розрахунок вартості митного оформлення, реєстрації, обов'язкових платежів (при експлуатації авто рік/5 років в країнах ЄС та СНД)

*Аналіз вартості розмитнення авто, його державної реєстрації та подальшої експлуатації заснований на даних відкритих джерел, а також щорічного огляду Tax Guide of European Automobile Manufacturers Association, доповіді Co2 based motor vehicle taxes in the eu, рейтингу CarCostIndex of LeasePlan і відомостей Моторного (транспортного) страхового бюро України.

МОЛДОВА

ГРУЗІЯ

€3344

€858

Х

€44

Х

Х

€3344

€902

€62

€24

Авто: бензин Об’єм двигуна: 2 200 см3 Вік: 10 років Вартість: 5 000 євро Обсяг викидів СО2: 200 гр/км

РОЗМИТНЕННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ ПОЛЬЩА РУМУНІЯ НІМЕЧЧИНА Акцизний податок €930 діючий Х Х €789 можливий Ввізне мито €500 Х €500 Податок на додану вартість €1479 діючий €950 €1045 €1446 можливий Загальна сума розмитнення €2909 діюча €950 €1545 €2735 можлива Державна реєстрація €173

€30

€61

ЛИТВА

УКРАЇНА

Х

€5370 діючий €1100 можливий

€500

€500

€1155

€2174 діючий €1320 можливий

€1655

€8044 діюча €2920 можлива

€25

€391 діюча €238 можлива

ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УТРИМАННЯ Обов’язковий технічний огляд (перед реєстрацією авто та протягом періоду експлуатації) 1/рік 1/2 роки 1/2 роки 1/2 роки 1/рік Х Х €23 €31 €80 – 120 €14-18 €32 Середня премія обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності автовласника (щорічне) €24 €102 €150 €148 €237 €124 €26 Податок на власність (щорічний) Х €2 + €42 Х €170 Х Х Х Екологічний податок (щорічний) Х Х Х €187 €254 Х Х Дорожній податок (без врахування вартості віньєток та плакеток) €400 Х Х Х Х Х Х Загальна сума експлуатаційного утримання €456 €146 €173 €520 €531 €131 €26 Загальна сума експлуатаційного утримання за 5 років €2280 €730 €865 €2600 €2655 €655 €130 РАЗОМ Розмір обов'язкових платежів на розмитнення, реєстрацію та 5 річне утримання €8565 діючий €3947 діючий €3580 €4261 €2335 €5686 €1656 €3288 можливий €3773 можливий

Текст: Ніна Южаніна Фото: з відкритих інтернет-джерел 42 » Грушевського,5 №05(24), 2018


КОМЕНТАР

РЕФОРМА ДФС

ПЛАН РЕФОРМУВАННЯ ДФС У 2017 році концепцію реформи від Міністерства фінансів спочатку підтримав, а потім скасував Кабмін. Сама ДФС теж розробила власну стратегію реформи, не раз до цього завдання підходило і Міністерство фінансів, але віз і нині там. В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації, експерт РПР з податкової політики. червні 2018 року Мінфін опублікував план дій з реформування ДФС у податковому напрямку. Цей документ підготовлений на основі рекомендацій міжнародних партнерів, результатів діагностики міжнародної консалтингової компанії та незалежної оцінки процесу адміністрування податків TADAT. Експерти з питань податкової реформи Реанімаційного пакета реформ проаналізували цей масштабний документ. Серед позитивних моментів — низка важливих норм. Так, у документі прописаний комплекс заходів, спрямованих на суттєве розширення електронних сервісів. Робота електронного кабінету платника податків буде вдосконалена, його можливості — розширені. З'являються нові сервіси, які суттєво покращать якість обслуговування платників податків. Планується впровадити онлайн-консультування та обслуговування платників податків засобами електронного зв'язку. Проект плану встановлює чіткі критерії оцінки якості роботи Державної фіскальної служби — KPI. Це дозволить сформувати правильні пріоритети і досягти кращих результатів. Документ впроваджує ризикоорієнтовані підходи, що покращить результати діяльності підрозділів внутрішнього контролю. Крім того, планується посилити кадрову спроможність ДФС: підготувати кваліфікованих фахівців, наприклад, з питань трансфертного ціноутворення та застосування правил BEPS. Експерти переконані, що такі зміни забезпечать системне інституційне перетворення фіскальної служби на ефективну сервісну службу і це сприятиме покращенню бізнес-клімату в Україні і зростанню економіки. Проте, аби радикальна реформа ДФС відбулася, план необхідно доопрацювати. У проекті часто відсутні цільові показники складових реформи, наприклад, чіткі терміни та обсяги збільшення рівня оплати праці працівників ДФС. Щоб виправити цей недолік, слід чітко визначити відповідні показники. Також нема чітких термінів проведення набору співробітників на відкритих конкурсах та критеріїв набору щодо зміни корпоративної культури податкової служби. Зрештою, відсутній деталізований план створення сервісної служби.

У

У проекті плану слід чітко прописати, як буде ліквідуватися податкова міліція і як буде створюватися новий орган. Хоча експерти не раз наголошували на необхідності остаточної ліквідації податкової міліції у структурі ДФС. Окремі пункти декларативні. Так, не визначено, у чому полягатиме функціональна перебудова відомства. Не зрозуміло, як усуватиметься дублювання функцій, якщо камеральні перевірки буде проводити ще один новий підрозділ. Відсутній механізм припинення зловживань у системі електронного адміністрування ПДВ та системі блокування податкових накладних. Проведення додаткового аудиту баз даних Державної фіскальної служби є недоцільним і виглядає як затягування процесу передавання цих баз Мінфіну. У проекті не відображені заходи щодо спрощення системи адміністрування ПДВ, зокрема, покращення функціонування системи блокування податкових накладних. Крім того, на думку експертів, необхідно здійснити низку структурних змін. По-перше, департамент моніторингу доходів та обліково-звітних систем і регуляторно-правовий департамент слід передати у стратегічне управління Мінфіну. По-друге, Мінфіну слід підпорядкувати департамент інформтехнологій з паралельним створенням незалежного державного дата-центру. Туди пропонується передати — без переміщення серверів і працівників — бази даних ДФС, що унеможливить втручання керівництва ДФС у їх діяльність. По-третє, департамент методологічної та нормативної роботи повинен бути інтегрований з профільним департаментом Мінфіну задля припинення дублювання функцій та позбавлення ДФС права нормативної ініціативи і вільного трактування податкового законодавства. Фото: з відкритих інтернет-джерел

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 43


ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

ІРЛАНДІЯ

ПАРЛАМЕНТСКИЕ ВОПРОСЫ И ХОДАТАЙСТВА – ГЛАВНЫЕ МЕХАНИЗМЫ Ирландия является парламентской демократией. Национальный парламент (Эряхтас) состоит из президента и двух палат: Палаты Представителей (Дойл Эрен) и Сената (Сенат Эрен), чьи функции и полномочия вытекают из Конституции Ирландии принятой в результате плебисцита 1 июля 1937 года. Палаты парламента находятся во дворце Линстер-хаус в Дублине. онституция наделяет каждую Палату собственным регламентом с возможностью налагать штрафы за его несоблюдение. Единственное и исключительное законодательное право закрепляется за членами Парламента, как это предусмотрено в Конституции. Первенство Дойл Эрен по отношению к парламенту признается в том, что всеобщие выборы в Сенат должны состояться не позднее чем через 90 дней после роспуска Палаты Представителей. В вопросах законодательства Конституция предусматривает, что Сенат Эрен не может отложить на неопределенный

К

44 » Грушевського,5 №05(24), 2018

срок принятие законодательства. Законопроекты о внесении поправок в Конституцию и финансовое законодательство, могут быть внесены только после рассмотрения их в Палате Представителей (Дойл Эрен). Сенат может дать рекомендации (не внося поправки) к финансовым законопроектам и они должны быть приняты в течение 21 дня, в то время как нефинансовые законопроекты — в течение 90 дней. В дополнение к своей законотворческой работе, каждая палата может рассматривать и критиковать политику правительства и администрации. Однако


• сокращать время, в течение которого президент может подписать законопроект в качестве закона (так называемая «преждевременная подпись»). • ходатайствовать президента отказаться подписать законопроект до принятия. решения путём народного референдума (такие ходатайства требует поддержки большинства членов сената, не менее чем одной трети палаты). КОМИТЕТЫ Палаты являются отдельными независимыми единицами политического устройства Ирландии. Тем не менее, в последние годы заседания, организованные в форме совместных (где депутаты обеих палат сидят и голосуют вместе), стали результатом того, что у Палат появилась дополнительная возможность участвовать в некоторых парламентских проектах. Это включает в себя работу в области Иностранных Дел, Европейских Дел, Ирландского Языка, Государственной Промышленности, Прав Женщин, Семейных Дел, в области Устойчивого Развития и Малого Бизнеса и Сферы Услуг. СПИКЕР ПАЛАТЫ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ И СПИКЕР СЕНАТА Спикер Палаты Представителей и Спикер Сената являются членами Государственного совета, который помогает и консультирует Президента по вопросам осуществления и выполнения им определенных полномочий, и вместе с главным судьей они составляют комиссию, которая, в случае отсутствия или временной, или постоянной нетрудоспособности президента, замещает его.

Дойл Эрен является палатой, из которой правительство (Исполнительная власть) формируется и за которое она несёт ответственность. Если правительство не в состоянии сохранить поддержку большинства членов Палаты Представителей (Дойл Эрен), то результатом этого может быть либо роспуск Палаты Представителей и всеобщие выборы, либо формирование правительства преемника. Палаты имеют дополнительные полномочия в некоторых областях, например, освобождение от должности Председателя, судьи Верховного суда или Высшего суда и Генерального инспектора и аудитора, объявление и прекращения чрезвычайного положения, принятие законов и отмена нормативных актов (например, делегированных законодательных полномочий министров). Сенат имеет первоочередные или исключительные полномочия в двух областях:

ЧЛЕНЫ ДОЙЛ ЭРЕН Метод избрания в каждую Палату различен. 166 членов Дойл Эрен (которые называются Депутатами) избираются прямым народным голосованием. Голосовать могут граждане в возрасте с 18 лет. По закону, Общие Выборы в Дойл Эрен должны проводиться как минимум каждые 5 лет. Для избирательных целей, страна разделена на области, известные как избирательные округа, и обеспечивает необходимую демократическую связь между элементами, Правительством и Парламентом. Депутат может быть членом Правительственной партии, Оппозиционной партии, или он может остаться Независимым. Главная парламентарная функция Депутатов — законотворческая деятельность. Конституция также предусматривает то, что Правительство должно быть подотчётно Дойл Эрен и специально для этого существуют различные механизмы, которые используются для выполнения этой функции. Основные механизмы — это парламентские вопросы и ходатайства. Члены Дойл Эрен также проводят большое количество

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 45


ПАРЛАМЕНТИ СВІТУ

времени принимая и вырабатывая заявления от имени общественных и правовой групп. СЕНАТОРЫ Общие Выборы в Сенат Эрен должны проводиться не позже, чем через 90 дней после роспуска Дойл Эрен. Сенат состоит из 60 участников, среди которых: 11 назначаются премьер-министром; 43 избираются пятью комиссиями, представляющими профессиональные интересы, а именно, Культуру и Образование, Сельское хозяйство, интересы Рабочих, Промышленность и Торговую и Общественную Администрацию; 6 избираются дипломированными специалистами из двух университетов: первые 3 — Национальным Университетом Ирландии, вторые 3 — Дублинским Университетом (Колледжем Троицы). В теории, Сенат Эрен не признаёт партийное присоединение. Тем Сессии парламента не менее, так как электорат для комиссии привлекали состоит из членов вновь многих богатых избранного Дойл Эрен и уходящего в отставку англо-ирландских Сената, совета графства аристократов и совета городка графв Дублин ства, состав Сенат Эрен, включая кандидатов от премьер-министра, имеет тенденцию отражать партийную силу в Дойл Эрен. На практике, сенаторы разделены на группы поддерживающих программу правительства и оппонирующих ей. Кроме того, Конституция предусматривает, что двое сенаторов могут быть членами правительства (это возможно дважды в 60 лет). Как и члены Дойл Эрен, главная парламентская функция сенаторов законотворческая. Депутаты Дойл Эрен и сенаторы имеют возможность обсуждать деятельность правительства, формировать и рекомендовать изменения в его политике, в Объединённом комитете. ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЭРЯХТАСА Основные функции палаты парламента: подготовка документов и недельных расписаний для палаты представителей и сената, заседания Палат; инициирование законопроектов и поправок; издание актов; проведение Дебатов или Обсуждений. ИСТОРИЯ Ирландский парламент был официально основан в 1297 году главным судьей Ирландии, сэром Джоном Воганом, чтобы представлять ирландское и англо-нормандское население Манора Ирландии. Великая хартия вольностей была расширена в 1217 году до Великой Хартии Ирландии. Члены парламента должны были быть верны королю 46 » Грушевського,5 №05(24), 2018

ІРЛАНДІЯ

и поддерживать влияние короля, поэтому некоторое количество автономных ирландских королей были вне действия закона; они чаще всего использовали ранее средневековое ирландское право и свою систему налогообложения. В 14 и 15 веках начало резко сокращаться число людей, лояльных короне, власть короля сократилась до небольшого укрепленного анклава вокруг Дублина, известного как Пэйл. Позже парламент принял форму общего собрания, где обсуждались дела Пэйла, вплоть до 16‑го века. Роль ирландского парламента изменилась после 1541 года, когда Генрих VIII объявил Ирландию королевством и начал Тюдорское завоевание Ирландии. Несмотря на то, что в то время по всей Европе значительно сокращалось сосредоточение власти в руках королей и уменьшалась феодальная власть, Генрих VIII отменил судебный закон о конфискации земель помещичьих семей и признал привилегии гэльских дворян, тем самым расширяя юридическую власть короны. После возобновления авторитета короля в новом Королевстве Ирландия, гэльские и англо-ирландские лорды узаконили свое положение, в связи с чем им было дано право на участие в сессия ирландского парламента на равных началах в обмен на их лояльность. В 1537 году ирландский парламент одобрил Акт о супрематии (два парламентских акта (1534 и 1559), закрепившие разрыв Англиканской церкви с Католической в ходе Реформации и передавшие монарху верховные полномочия в Англиканской церкви), признавая Генри VIII главой Церкви и объявив роспуск монастырей. До 1728 года католики не голосовали на выборах Палате общин, удерживая места в Палате лордов. Без особой причины, в рамках общего давления на католиков, чтобы они подчинялись правилам, их отстранили от голосования на выборах в первый парламент во время правления Георга II. Однако привилегии также ограничивались и для сторонников Церкви Ирландии. После 1707 года они могли заседать в парламенте, но не могли поступить на государственную службу. Таким образом, новая англиканская система была внедрена в государстве и церкви. Ирландский парламент пытался отстаивать свою независимость от Лондона несколько раз. В начале 18‑го века он успешно добился для себя права избираться каждые два года, в отличие от выборов в начале правления нового короля, и вскоре после этого его представители добились права участвовать в сессиях британского парламента, дабы влиять на общее положение дел в стране. После 1707 года Ирландия была, в разной степени, в подчинении Великобритании. Парламент Ирландии имел контроль только над законодательством, в то время как исполнительная ветвь власти


сосредотачивалась в руках лорда-наместника, который отчитывался британскому правительству в Лондоне. Кроме того, в соответствии с дискриминационными законами, католикам (которых было в Ирландии большинство) не было разрешено заседать или участвовать в выборах в парламент. Между тем, опираясь на закон Пойнингса, который ввел в прямое подчинение ирландский парламент парламенту Великобритании, был введен еще один Декларативный закон 1719 года, который запретил ирландскому парламенту обсуждать любой законопроект без предварительного одобрения британскими представителями. ИНТЕРЕСНЫЕ ФАКТЫ Палата лордов находилась под председательством лорда-канцлера, который сидел на мешке с шерстью (что символизировало огромное значение торговли шерстью для экономики Англии в средние века); в мешке была шерсть животных из Англии, Ирландии и Шотландии. Большая часть государственных церемоний в ирландском парламенте были зеркальным отражением британского парламента. Сессии официально открывали тронной (коронной) речью лорда-наместника. Лорд-наместник сидел на троне под навесом из малинового бархата. На официальной церемонии депутаты в Палате лордов обращались к Палате общин с просьбой вызвать герольдмейстера (постоянное должностное лицо в палате лордов; назначается монархом; присутствует на всех заседаниях палаты лордов;

может присутствовать на заседаниях палаты общин только с разрешения ее спикера; отвечает за соблюдение порядка в палате лордов; наиболее известная обязанность герольдмейстера состоит в приглашении членов палаты общин присоединиться к палате лордов для проведения церемонии открытия парламента и заслушивания речи монарха; во время церемоний несет черный жезл; титул существует с 1350 г.) Сессии парламента привлекали многих богатых англо-ирландских аристократов в Дублин, в частности, проведение заседаний часто совпадало с социальным сезоном (с января по 17 марта), когда лорд-наместник председательствовал в Дублинском замке. Видные пэры и лорды приезжали в Дублин, где жили в огромных и богато украшенных особняках, первоначально на северной окраине Дублина, а позже в новых резиденциях рядом с площадями Меррион и Фицвиллиам. Их присутствие в Дублине, наряду с большим количеством прислуги, давало хороший толчок экономике города. Отчеты о сессиях парламента начали публиковаться с 1750 года, с большим количеством комментариев и статистических данных о реальном положении дел в Ирландии в то время. В частности, записывались мельчайшие детали, отражающие увлечение внешней торговли Ирландии и отчеты от различных специализированных комитетов. Текст: Наталия Павлова Фото: Flickr

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 47


МІНІСТЕРСЬКИЙ ЧАС

ІНФРАСТРУКТУРА

ДАВАЙТЕ ЗАПРОВАДИМО РІЧКОВИЙ ЗБІР Про інфраструктурні проекти, які поєднують Україну з ЄС, плани міністерства щодо платних доріг, днопоглиблення Дніпра та розвитку регіональних аеропортів розповів Віктор Довгань, заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції. Укрзалізниця нещодавно відкрила Бескидський тунель — «вікно в Європу» до міжнародних транспортних коридорів. Назвіть ще кілька актуальних #незрад в транспортній галузі в аспекті євроінтеграції. Важливий інфраструктурний проект GO Highway — поєднання польських балтійських портів Гданськ/Гдиня з нашими чорноморськими портами Великої Одеси. Дорога 1‑ї категорії, чотири смуги, по суті продовження польських автобанів. За рахунок кредитів польського уряду (100 мільйонів євро) ми розбудуємо під’їздні шляхи та пункти пропуску. Вже провели тендер, є польські та українські компанії, які цього року будуть будувати. Є проект будівництва дороги Краківець-Львів, готується ТЕО. Перший етап Великої кільцевої дороги навколо Києва, щоб з’єднати Житомирську та Одеську траси. Вже прийняті зміни до Закону України про концесії автомобільних доріг, і я дуже сподіваюсь, що ми вийдемо на перші проекти платних доріг цього року. Залучили 50 мільйонів пільгового кредиту угорського уряду на під’їздні шляхи та розбудову пунктів пропуску в Закарпатті. Вже понад рік працює потяг Київ‑Перемишль, цього року сподіваємось запустити Мукачево‑Дебрецен (необхідно 5 мільйонів євро для відновлення євроколії), домовилися з румунським міністерством транспорту зробити швидкісне сполучення ЧернівціСучава. Починаємо реалізовувати великі євроінтеграційні проекти, над якими працювали практично два роки, щодо оновлення громадського транспорту в 11 містах. Залучили 400 млн. євро позики (200 млн. — Європейський інвестиційний банк і 200 млн. спів фінансування Європейський банк реконструкції та розвитку). Навіть вийшли вже на тендери по оновленню громадського транспорту. В основному, це екологічний електротранспорт в перших чотирьох містах — Суми, Чернігів, Харків та Львів. Загальна сума цих проектів десь 89 млн. євро, це нові трамваї та тролейбуси, реконструкція колії. В наступних містах ми маємо цього року теж затвердити тендерну документацію та вже вийти на закупки, щоб люди 48 » Грушевського,5 №05(24), 2018

побачили євроінтеграцію в дії. Укрзалізниця отримала кредит від Європейського інвестиційного банку і Європейського банку реконструкції та розвитку на електрифікацію залізничного напрямку Долинська-Миколаїв. Це дасть змогу збільшити пропускну спроможність цього напрямку, доставка вантажів в порти Одеси і Миколаєва стане дешевша, і звичайно, електрична тяга є кращою для екології. Зараз готується проект, думаю, робота розпочнеться наступного року. Загалом, на чому нині зосереджене Мінінфраструктури в реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у транспортній сфері? Два великих блоки. Перший блок — це, звичайно, адаптація нашого законодавства. Є п’ять базових законопроектів — про залізничний транспорт, два про автомобільний транспорт, про внутрішній водний, і про перевезення небезпечних вантажів. Прийняти ці законопроекти — і виконаємо на 90% Угоду. У кожного з цих законопроектів своя складна історія. Внутрішній Внутрішній водний водний транспорт, транспорт, в принципі, зараз не регулюється в принципі, зараз законодавством. не регулюється В Радянському союзі, законодавством коли вантаж по Дніпру проходив з Білорусі до Херсону, ми перевозили 67 мільйонів тон вантажів, а зараз — 6,7 мільйонів тон. Вантажовласник нині платить невеликі кошти тільки за шлюзовку, а за використання інфраструктури взагалі не платить. Шлюзи, по суті, не ремонтували 25 років, бо держава не має грошей. Рік тому ми отримали технічну допомогу від ЄС 4 мільйони євро, але, щоб повністю відремонтувати шлюзи на Дніпрі, нам потрібно ще 21 мільйон. І це вже не тільки питання транспорту — це питання національної безпеки. Бо ми розуміємо, наскільки зав’язані ці гідроелектричні станції, гідротехнічні споруди. Крім того, треба робити днопоглиблення Дніпра, щоб


На фото: Віктор Довгань

відновлювати вантажний та пасажирський трафік. На це теж потрібні кошти. Саме тому ми говоримо: давайте приймемо закон, запровадимо річковий збір. Під цей Закон про внутрішній водний транспорт ЄІБ готовий нам дати пільговий кредит. Ми навіть спільно з ними назвали — це Dnipro Development Initiative, там дуже гарна ситуація: 25 мільйонів євро на ремонт шлюзів, 10 мільйонів євро — на днопоглиблення і подивимося, які ще будуть питання, інформаційна система чи реконструкція гідротехнічних споруд, портів, які залишилися в державній власності. Який другий великий блок в роботі міністерства? Національна транспортна стратегія до 2030 року, яку ми розробили (30 травня 2018 року Уряд схвалив НТС, — прим. ред.). Ми працюємо з європейцями над імплементаційним планом. Це ті конкретні інфраструктурні проекти, які вже реалізуються чи є в планах, і про які я говорив на початку нашої розмови. Через все-таки обмеженість кредитних ресурсів (хоча умови дуже хороші 2–3% річних та 10–15 років повернення), маємо поступово збільшувати складову частину грантових коштів та інвестицій, за рахунок

чого відновлювалася інфраструктура в наших сусідів, відносно нових країн-членів ЄС — Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Румунії. Вони досить мало залучали кредитів, мале було навантаження на бюджет, більше було допомоги з Брюсселя. Однак, вони були країнами кандидатами на членство в ЄС, а ми ж поки не кандидат. Є дуже гарна ініціатива колишнього прем’єра Литви — «План Маршалла» для України. Мова йде про суму допомоги до 5 млрд. євро, під цей План готуємо інфраструктурні проекти. Як проект НТС до 2030 року враховує анексію Криму, війну на Донбасі, набуття чинності Угоди про асоціацію? Ми втратили порти, аеропорти, у нас майже 2 мільйони переміщених осіб, для яких теж треба розвивати транспортну інфраструктуру. У нас змінилися транспортні потоки. Якщо раніше було 40% експорту з РФ, то зараз 11% двостороння торгівля. Відбулася переорієнтація транспортних потоків до Європейського Союзу. До речі, аеропорти. Ви знаєте, що Угода про Спільний авіаційний простір (САП) заблокована через суперечку

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 49


МІНІСТЕРСЬКИЙ ЧАС

між Великою Британією та Іспанією про застосування Угоди до аеропорту Гібралтар. Але ми знайшли рішення — ми готові імплементувати цю Угоду в односторонньому порядку. Готові відкрити ринок і, якщо Єврокомісія погодить мандат країнам-членам, будемо на двосторонньому рівні «відкривати небо». Нині у нас з 28 країн-членів ЄС 14 (половина країн) не мають жодних обмежень з Україною. І це ми бачимо по появі нових авіакомпаній та лоукост операторам. Плюс, в 2017 році ми прийняли План по підготовці відкритого неба з ЄС, в якому прописали не тільки лібералізацію на двосторонньому рівні, але і виконання базових регламентів по безпеці, по доступу до аеропортів, до наземного обслуговування. Ми передбачали те, що вже маємо виконати за два роки, поки САП не набуде чинності. Сектор розвивається шаленими темпами, тож нам треба доганяти, а не чекати підписання Угоди. В пріоритеті міністерства на наступні 12 років — стимулювання розвитку регіональних аеропортів. Яке ваше бачення щодо цього процесу? Будемо будувати аеропорти чи тільки реконструювати старі? Насправді деякі проекти ми вже почали реалізовувати. Наприклад, минулого року виділяли Ми втратили кошти на капітальний порти, аеропорти, ремонт злітно-посадкової у нас майже смуги в Одесі. Готуємо стратегію розвитку 2 мільйони регіональних аеропортів переміщених осіб в контексті Національної транспортної стратегії. Регіональні аеропорти мають дуже гарний потенціал. В Херсон — вже літають Турецькі авіалінії (перші почали виконувати рейси) та МАУ. Полтава — з цього року починають чартери, на наступний рік теж великий план. Для відкриття терміналу «F» в Борисполі шукаємо інвестора. В першу чергу, треба розібратися з тими аеропортами, які мають перспективу. Так, нам потрібно розібратися з аеропортом Дніпро, який монополізований однією компанією, що не дає можливості літати європейським компаніям. Тривають судові процеси, є діалог з місцевою владою, думаю, що врешті компроміс буде знайдений щодо розвиту аеропорту. Втім, це дало величезний шанс аеропорту Запоріжжя, який, по суті, забрав трафік Дніпра. Відповідно, в Запоріжжі є зараз інвест-проект 50 млн. євро — будівництво нового терміналу, капітальна реконструкція злітно-посадкової смуги. Другий важливий аеропорт — Ужгород. Закінчилася угода зі Словацькою республікою про забезпечення повітряного простору, тож, щоб до кінця року відновити регулярні рейси в Ужгород, маємо укласти нову угоду. Бо літаки, які сідають в Ужгороді, заходять 50 » Грушевського,5 №05(24), 2018

ІНФРАСТРУКТУРА

через повітряний простір Словаччини. Оскільки Словаччина — член ЄС, і в односторонньому порядку не може укласти цю угоду, нам треба провести аудит в Європейському агентстві з безпеки польотів (EASA). Ось зараз подаємося на цей аудит. За аналітикою Українського центру європейської політики, станом на листопад минулого року у сфері морського транспорту не розроблено майже жодного проекту нормативного правового акту в межах наближення нашого законодавства. Нині щось змінилося вже? Насправді восени минулого року ми прийняли дорожню карту адаптації законодавства в сфері морського та річкового транспорту, затвердили розпорядженням Кабінету Міністрів. Тим більше, 9 червня в нас почався аудит Міжнародної морської організації (ІМО), який тривав 10 днів в Києві та Одесі. Дійсно, законів не було прийнято, бо ряд норм, які відносяться до морського транспорту, відносяться до законопроекту про внутрішній водний транспорт. Але максимально те, що міністерство може (ратифікація міжнародних конвенцій і прийняття на рівні міністерства, на рівні Кабміну) ми виконали, до аудиту Міжнародної морської організації підходили готовими. Після нього отримаємо чітку відповідь, наскільки ми відповідаємо міжнародним нормам в сфері морського транспорту. Відповідно до рекомендацій експертів ІМО, утворено Державну службу морського та річкового транспорту України. Морська адміністрація вже з 1 серпня цього року офіційно реалізовуватиме державну політику у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті на основі результатів аудиту. Які ваші пріоритети з імплементації Угоди про асоціацію на 2018 рік? Національна транспортна стратегія прийнята — тепер необхідно, щоб парламент проголосував за євроінтеграційні законопроекти. А далі — великі плани розвитку внутрішніх водних шляхів та по безпеці дорожнього руху, бо у нас на дорогах людей гине більше, ніж на війні. Маємо підписати кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком на 75 млн. євро для безпеки дорожнього руху в містах. Підкреслю, що це гроші не на дороги, а на підвищення безпеки — перехрестя, освітлення, розв’язки, світлофори. Обрані дві пілотних регіони — Дніпропетровська та Львівська області. Спочатку хочемо реалізувати ці проекти там, подивимося, як далі буде. Взагалі, передбачаємо, що 5% від Дорожнього фонду має йти на безпеку. Текст: Ірина Шевченко Фото: УНІАН


АКТУАЛЬНО

МЕДИЧНИЙ КОНГРЕС

MEDICAL AESTHETIC SYNERGY CONGRESS В Киеве состоялся Medical Aesthetic Synergy Congress (MASC) – самый авторитетный и ожидаемый международный конгресс для профессионалов эстетической медицины. Вот уже 9 лет конгресс собирает признанных экспертов и практиков, которые делятся своим опытом, новейшими технологическими достижениями и прогрессивными методами работы. Организаторами MASC выступили: Всеукраинская ассоциация пластических реконструктивных и эстетических хирургов (президент – Пинчук В.Д., д.мед.н., профессор кафедры комбустиологии и пластической хирургии НМАПО им. П.Л.Шупика); Украинское общество эстетической медицины (президент Цепколенко В.А. – д.мед.н., профессор кафедры дерматовенерологии НМАПО им. П.Л.Шупика); Украинская академия дерматовенерологии (президент Литус А.И. – д.мед.н., заведующий кафедры дерматовенерологии НМАПО им. П.Л.Шупика). В этом году конгресс собрал свыше 80 лекторов. Организаторы пригласили более 60 украинских специалистов – владельцев клиник, научных сотрудников и практиков, которые развивают реконструктивную и эстетическую медицину Украины и делают жизнь своих пациентов более здоровой, полноценной и счастливой. Поделиться своим опытом с украинскими медиками приехало 20 иностранных спикеров: Nazim Cerkes, Prof., M.D., PhD (Turkey); Wolfgang Gubisch, Prof. Dr. med. Dr. h.c. (Deutschland); Dr.Marcos Harel, M.D. (Israel); Gino Rigotti, M.D., PhD (Italy); Leonid Kogan, M.D. (Israel); Constantin Stan, M.D., PhD (Romania); Giovanni Botti, M.D., PhD (Italy); Enoch Chambi Venero, профессор (USA); Horia Siclovan (Romania); Andrzej Ignaciuk, M.D., PHD, (Poland); Gloriana Assalti, MD (Italy); Bob Khanna Prof., M.D., PhD (United Kingdom); Gloria Trocchi M.D. (Italy); Fulvio Tomaselli, M.D. (Italy); Jared Jagdeo M.D., M.S. (USA); Florian Heydeker

(Italy); Evgueni Tchoumatchenko, M.D., PhD (France); Олег Шептий, к.мед.наук (Россия); Александр Мелерзанов, к.мед.наук (Россия); Казбек Кудзаев (Северная Осетия). Участники конгресса могли не только узнать о методических и технических особенностях работы зарубежных коллег, но и услышать о новейших достижениях мировой эстетической медицины. Масштабность Medical Aesthetic Synergy Congress была обусловлена не только невероятным количеством истинных профессионалов, но и обширной тематикой, которая включала все ключевые сферы эстетической медицины: регенеративные подходы в работе пластического хирурга, современную дерматологию, инновационную косметологию, эстетическую стоматологию, эстетическую гинекологию, трихологию, анестезиологию. Работу секций возглавили ведущие украинские специалисты: Василий Пинчук, Владимир Цепколенко, Александр Литус, Ростислав Валихновский, Сергей Галич, Анатолий Компаниец и многие другие. Medical Aesthetic Synergy Congress стал уникальным по своему масштабу и содержанию событием, проведение которого позволило не только повысить профессиональный уровень участников, а также способствовало укреплению сотрудничества между украинскими специалистами и ведущими специалистами международного сообщества эстетической медицины. Текст и фото: оргкомитет MASC

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 51


СТИЛЬ ЖИТТЯ

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА

КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАР УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО Український інститут – одна зі створених за останні роки державних культурних установ, чиїм головним завданням є репрезентація української культури в світі. Кілька тижнів тому МЗС офіційно оголосив культурного менеджера Володимира Шейка переможцем конкурсу на посаду генерального директора інституту. Він розповів про стратегію розвитку інституції, плани на перший рік роботи, а також ключові виклики, що чекають на інститут. Володимире, якими будуть ключові завдання та напрямки роботи Українського інституту? Український інститут — це новостворена (але давно омріяна) інституція у сфері управління МЗС, покликана комплексно репрезентувати Україну у світі засобами культури, а саме мистецтва, освіти, науки, мови, а також покращувати міжнародний імідж України. Культура є саме тим інструментом публічної дипломатії, який пропонує альтернативу негативним наративам, що нині існують довкола України з об’єктивних причин. Відомо, що інститут афілійований з МЗС, проте матиме певну автономію. У чому саме? Інститут належить до сфери управління МЗС. Політично та адміністративно ми підпорядковані міністерству, воно залишає за собою право погождувати з нами географічні пріоритети нашої діяльності та країни, де будуть відкриті перші філії. Ми також узгоджуємо з МЗС план дій на рік та кошторис. Але, і це дуже важливо, ми маємо публічно задекларовану автономію у формуванні нашої програмної діяльності. Де відкриються перші філії Українського інституту? Цей перелік вже узгоджений, на нього впливають три чинники: зовнішньополітичні пріоритети, наявність міжурядових угод про співпрацю з іншими країнами та приміщень, де можуть розміститися філії. Найімовірніше, першими напрямками стануть Париж, Варшава та Берлін. Там є певна адвокація України, можливість інституційної співпраці та активні українські громади. Я закладатиму відкриття двох філій в план на 2019 рік. Але чимало буде залежати від того, яку юридичну модель ми випрацюємо. Філії не матимуть дипломатичного статусу, але повинні мати максимальну свободу і гнучкість у веденні господарської діяльності. В середньостроковій перспективі до цього переліку можуть додатися Австрія, Бельгія, Італія, США, Туреччина та Чехія. Але, аби ухвалити поінформоване рішення, ми маємо 52 » Грушевського,5 №05(24), 2018

докладніше вивчити локальний контекст цих країн. Інститут працюватиме і на внутрішньому культурному полі. Що саме відбуватиметься всередині країни? В перші роки відбуватиметься адвокація Інституту як у владі, так і громадянському суспільстві, та розбудова його як інституції. Потрібно залучити на свій бік якомога більше однодумців і створити певний суспільний договір щодо місця і ролі кожної з нових національних культурних інституцій, з якими Інститут формує єдину екосистему. Звісно, Інститут не повинен працювати лише на зовнішній арені, тому внутрішня аудиторія і стейкхолдери є не менш важливими. Частина активностей має відбуватись і в Україні: це можуть бути мистецькі резиденції, дослідницькі програми, локальні елементи міжнародних проектів тощо. Адже ми не просто експортуємо українську культуру, а налагоджуємо двосторонні зв’язки між людьми та інституціями. Якими будуть ваші перші кроки на новій посаді? Що треба зробити до кінця 2018 року? Потрібно сформувати команду. На 2018 рік нас є 12 штатних одиниць. Моє завдання — розмежувати адміністративну та креативну вертикалі. МЗС ввело в структуру інституту «запобіжник» у вигляді посади виконавчого директора, що має перебрати на себе адміністративні функції: юридичну, фінансову, господарську. Щодо креативної вертикалі: передусім буде сформовано програмний відділ, що займатиметься виробленням короткострокових та довгострокових проектів, міжнародних партнерств інституції. Буде також відділ комунікації, що працюватиме як всередині країни, так і назовні. Що ви вважаєте придатним для репрезентації назовні? Контент та ідеї, адресовані сучасній людині. Адже ті, кого ми намагаємося схилити на свій бік за кордоном, виросли в дещо іншій культурній парадигмі, з ними треба говорити мовою сучасності. Важливою є і спроможність, професійна готовність українських


На фото: Володимир Шейко

інституцій та діячів культури працювати у міжнародному вимірі. Цей досвід мають далеко не всі. Інший аспект роботи — опрацювання нашої культурної спадщини. Потрібно звертатися до нашого минулого, яке має бути осучаснене і вписане в загальносвітовий контекст: до українського авангарду, літературних процесів початку ХХ століття, мистецтва шістдесятників, пізнього радянського архітектурного модернізму, соціальних і мистецьких трансформацій доби перебудови і незалежності і т. д. Відомо, що Український інститут фінансуватиметься як коштом держави, так і на благодійні внески. Яким є цьогорічний бюджет? Бюджет на 2018 рік становить 20 млн. грн. Це дуже невелика сума як для такої організації. Я думаю, що наш бюджет на національному рівні має бути співмірний з бюджетом Українського культурного фонду чи Українського інституту книги. Утримання міжнародних філій — це також недешево. Тому без суми на рівні 200–300 млн. грн на рік в перші ж роки існування інституції нема чого розраховувати на сталий успіх. Звісно, я усвідомлюю інертність системи, яка не готова давати новоствореній культурній інституції одразу такі величезні кошти, тим паче, у рік напередодні виборів. Але я отримав гарантії від керівництва МЗС, що вони всіляко сприятимуть збільшенню бюджету. На що саме підуть кошти? По-перше, на фонд оплати праці, оренду офісу, оплату комунальних послуг. По-друге, на створення логотипу, айдентики, сайту. Окрім того, на проведення точкових досліджень в країнах, де відкриються перші філії. Ще один важливий момент — розробка правової рамки роботи інституту як в Україні, так і

закордоном. Я хотів би співпрацювати з міжнародними аудиторськими компаніями щодо цього. Решта коштів піде на перші проекти, що вимагають найменше адміністративної роботи. Можна почати з програм міжнародної мобільності, дослідницьких проектів, невеликих тревел-грантів, аби заявити про Український інститут за кордоном. Ми також будемо долучатись до вже запланованих іншими інституціями проектів. Назвіть три найважливіші речі, без яких становлення Українського інституту не відбудеться. Перше — це консенсусна підтримка культурного сектору та влади на етапі становлення інституції. Я проситиму колег дати нам час і можливість звестися на ноги. Це колективна робота. Моє завдання — побудувати сталу інституцію, що існуватиме незалежно від того, хто в ній працюватиме. Кінцевим бенефіціаром її роботи є українське суспільство, тому воно також повинно долучитися до її розбудови. Друге — це бюджет. У мене є розуміння, що готовності виділяти кошти в тому обсязі, в якому вони потрібні для розвитку інституту, наразі ще немає, але це не означає, що вони не з’являться. Третє — дерегуляція роботи установ у сфері культури. Ми працюємо з публічними коштами, і це накладає зобов’язання, проте завдання й особливості роботи таких інституцій вимагають особливого підходу до господарської роботи, оподаткування, свободи тактичних рішень. Текст: Анастасія Платонова Фото: Довженко-Центр

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 53


АКТУАЛЬНО

ІНВЕСТИЦІЇ В УКРАЇНУ

ЧИ ЗМОЖЕ УКРАЇНА ОСВОЇТИ МІЛЬЯРДИ ІНВЕСТИЦІЙ? Знайти свою нішу та розвиватися в ній – універсальна формула успіху будь-якого бізнесу. Саме так вважає Денис Бондар, керуючий партнер юридичної фірми «Патріот», амбасадор Китайсько-української торгово-промислової асоціації. Він розповів, як мають працювати методи залучення необхідних інвестицій в українську економіку, а також як мотивувати інвесторів вкладати кошти для розвитку українського бізнесу. Денисе, ви презентували неурядовий проект «inUkraine Investment Assoсiation». Це «зелене світло» для стимулювання іноземних інвестицій? Розкажіть, як з’явилася ідея його створення? Я маю практичний досвід представництва українського бізнесу на території ЄС (Чехія). За роки практичної роботи я зрозумів, з якими проблемами зіштовхується наш бізнес у процесі пошуку інвесторів, а також наскільки важко іноземним інвесторам вийти на український ринок. Варто зауважити, що агенцій, організацій та бюро у сфері залучення інвестицій в Україні більше ніж достатньо. Однак деякі з них не розуміють новітніх підходів до іноземних ринків, не мають чітких стратегій або взагалі створені для отримання грантів чи дотацій з держбюджету. Сьогодні Китай є одним з головних торговельних партнерів України. Проте, на мою думку, не потрібно фокусуватися лише на ньому. Насправді, інші азіатські країни (Саудівська Аравія, ОАЕ, Південна Корея, Туреччина, Казахстан, Азербайджан) також зацікавлені в інвестуванні в Україні. Однак найбільша проблема полягає в тому, що інвестори не зовсім розуміють весь потенціал, який має наша країна. Ми точно знаємо, що необхідно трансформувати український бізнес всередині, щоб українські компанії та їх бізнес моделі стали більш зрозумілими для інвесторів. Тому необхідно донести всі перспективи та ініціативи, адже на цьому можна отримати профіт і вийти на нетрадиційні для нас азіатські ринки. Саме таку мету має «inUkraine Investment Assoсiation». Які галузі найбільше цікавлять інвесторів? Особливо цікавить легка, аграрна та переробна промисловість. Абсолютно точно інвестори виявляють 54 » Грушевського,5 №05(24), 2018

інтерес до IT та сектору науково‑технічної діяльності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо). В свою чергу потенційні інвестори із Саудівської Аравії розглядають інвестиції в будівельну галузь України. Вони готові вкласти понад 20 млн. доларів США, але наразі в нас відсутні проекти щодо залучення інвестицій у сферу комерційної нерухомості. Що, на вашу думку, сьогодні заважає інвесторам спрямувати інвестиції в основний капітал підприємств на території України? Як уникнути ризиків? Передусім, інвесторів відлякує високий рівень корупції, зміна влади, недовіра до судової системи, нестабільність національної валюти, монополізація ринків та військовий конфлікт. Щоб наш бізнес став зрозумілим для потенційних інвесторів, нам потрібно провести його трансформацію та створити такі умови, які гарантуватимуть бізнесменам прозорі й зрозумілі правила гри. Для того, щоб азіатські країни були ще більше зацікавлені інвестувати в капітал українських компаній, необхідно здійснити очевидні кроки. Потрібно впровадити просте адміністрування податків, об’єктивну систему захисту прав кредиторів і права власності, ефективну систему регулювання. Іншими словами, зробити Україну конкурентоспроможною для інвестицій у порівнянні з іншими країнами. Окрім того, для розвитку двостороннього партнерства з азіатськими країнами (зокрема, з Китаєм) потрібно чітко розуміти, яке місце займе Україна в ініціативі «Нового шовкового шляху», який дозволить доставляти товари з Китаю в Європу за 16 днів. Сьогодні «шовковий шлях» морем дозволяє доставляти товари за 30 днів. Відповідно, у зворотному напрямку ми зможемо відправляти власну продукцію в азіатські


На фото: Денис Бондар

країни (в тому числі у Китай), використовуючи «Новий шовковий шлях». Успішність залежить від активності України та готовності пропонувати інфраструктурні проекти, що призведе до зростання інвестицій. Україна має можливість збільшити свій транзитний потенціал, але для цього потрібно ввести прозорі правила роботи української митниці, мінімізуючи затримки транзиту товару через митну територію України, планово змінити рухомий склад, а також збільшувати норму швидкості проходження товарних вагонів за добу. В середньому показник — 200 км на добу. В Україні таку відстань вагон проходить за 2 доби. Експерти також радять вступити до міжнародної фінансової організації Азіатського банку інфраструктурних проектів. Зазначена міжнародна фінансова організація є основним інвестором в інфраструктурні проекти «Одного поясу, одного шляху». Без членства ми не зможемо розраховувати на зростання інвестицій в інфраструктурні проекти в Україні. Які розпочаті та реалізовані проекти ви могли б виділити? Наш корпоративний меседж — вирішувати глобальні проблеми бізнесу. Працюємо з такими індустріями як Retail, логістика, фармація, IT, нафта і газ, будівництво. Ми спрямували свою діяльність на співпрацю з іноземними клієнтами, які відкривають бізнес в Україні, а також — на налагодження торгових відносин (експорт продукції) з Китаєм. Супроводжуємо та співпрацюємо лише з бізнесом, а отже знаємо про нього все. Найближчим часом ми плануємо стати компанією number one на українському ринку щодо супроводження іноземного бізнесу, а також відкрити представницькі офіси у Львові, Дніпрі та Одесі. Сьогодні ми супроводжуємо інвестиції з Нідерландів у сфері морських перевезень, статутний капітал яких становить мільйони доларів США. Свого часу інвестори з Китаю виявили бажання інвестувати близько 1 млрд. доларів США. Але я їм порадив не поспішати з тих причин, що у нас поки відсутні сектори (компанії), які готові прийняти такі інвестиції та не має проектів, що їх виправдають. До того ж це могло призвести до втрати інвестицій. Так як існують необґрунтовані вимоги з боку українських правоохоронних органів, коливання курсу валют і в найближчому майбутньому проведення президентських та парламентських виборів. Зараз супроводжуємо першу угоду в сфері технологій вище 10 млн. китайських єн. Тому впевнені, що рухаємося у правильному напрямку. Денисе, на вашу думку, чи належним чином врегульовані права іноземних інвесторів в законодавчому аспекті? Звичайно, нам є ще над чим працювати. Однак я вважаю добрим знаком підписання Президентом

України Закону «Про валюту і валютні операції» та покладаю великі надії, що в майбутньому Парламент все ж таки прийме законопроект про виведений капітал, який допоможе залучити інвестиційні кошти. Назвіть ключові цілі проекту «inUkraine Investment Assoсiation», які можуть принести успіх нашій державі. Впевнений, що залучення зазначених іноземних інвестицій дозволить Україні збільшити валовий внутрішній продукт, забезпечить наявність додаткових робочих місць (зайнятість населення), поповнення державного бюджету та збільшення купівельної спроможності українців, а також стимулюватиме до економічного розвитку держави. Врешті-решт мають зникнути всі сумніви, які наразі можемо чути від іноземних інвесторів. Натомість прийде розуміння, що Україна — це держава величезних можливостей. Наша мета — залучити до бізнесу ще більшу кількість іноземних компаній та вийти на траєкторію зростання і відновлення нашого виробничого потенціалу. Сподіваюся, що Україна зможе трансформувати своє законодавство і ставлення до іноземних інвесторів, освоївши ще більш потужніші інвестиції. Текст: Оксана Горева Фото: надано компанією “Патріот”

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 55


АКТУАЛЬНО

ГОЛЬФ НА ШПИЛЬКАХ

МАСТЕР-КЛАСС ПО ГОЛЬФУ В начале июля состоялось масштабное мероприятие под названием "Гольф на шпильках", организатором которого выступил Гольф Центр Киев. о время турнира "Гольф на шпильках" успешные и известные женщины Украины показали мастер-класс по гольфу и доказали, что каждая женщина достойна освоить этот вид спорта без специальной подготовки. В командной борьбе представительницы украинского шоу-бизнеса сразились за первое место и звание победительниц турнира "Гольф на шпильках". Ведущими вечера были - телеведущая Лилия Ребрик и певец Олег Кензов. Гостей мероприятия ожидали выступления таких артистов: Катя Бужинская, Alex Zakharchuk, Анна Добрыднева, Мила Ваврик, LOOKINICH, Мила Нитич, СОЛОХА, Алексей Сагаловский. Под конец мероприятия состоялся fashion-показ известного украинского дизайнера Ольги Грамм. Всех гостей турнира "Гольф на шпильках" порадовал благотворительный аукцион и розыгрыш подарков от партнеров мероприятия. Победительницами стали: Адвокат Озерова Марина - первое место, Ирина Пипкун - второе, бренд-менеджер Евгения Кузьменко - третье, Оксана Позинич - четвертое, телеведущая Елена Филонова пятое, психолог Наталья Холоденко - шестое. На мероприятии "Гольф на шпильках" были такие известные люди: Надежда Васина, Елена Филонова, Маргарита Сичкарь, Анюта Славская, Алена Гребенюк,

В

Наталья Валевская, Владимир Бебешко, Габриэлла Массанга, Ирина Ратушная, Кристина Солонина, Наталья Холоденко, Влад Сытник, Андрей Осадчук, Светлана Вольнова, Марта Холод, Сергей Комаровский, Андрей Кише, Юлия Войс, Тимур Мирошниченко с супругой, Елена Рыхальская. Напомним, мероприятие проводится ежегодно и собирает в гольф-клубе на Оболони многих представителей светского Киева. Партнеры мероприятия: MIBS GROUP, Aesthetic Consilium Clinic, Клиника Medical Practice Dr.Danatsko, центр эмоционального здоровья Amograce, Медицинский центр Олега Колибабы, стоматология Total Dental, Mirotel Resort & Spa, ювелирный бренд «Тролль битс Украина», химчистка UNMOMENTO, Бренд Massimo Sarto, бренд сумок ALEXANDRA TOKAREVA, бренд LuckyLook, фитнес-клуб Sky Fitness, премиум-бренд женского белья AJOUR, бренд Kodi Profesional. 56 » Грушевського,5 №05(24), 2018


Грушевського,5 №05(24), 2018 » 57


АКТУАЛЬНО

СТОМАТОЛОГИЯ

ГОЛЛИВУДСКАЯ УЛЫБКА ПУБЛИЧНЫХ ЛЮДЕЙ Люди готовы в широкой улыбке продемонстрировать зубы, встретив знакомого или читая удачную шутку, но просьба рассказать о работе стоматолога над своей улыбкой всегда вызывает смущение. Только 40 % людей рождаются с идеальным прикусом. Голливудские улыбки остальных – заслуга стоматологов. Адепт правила «золотого сечения» в стоматологии, владелец клиники «Total Dental» доктор Юрий Трунов создал еще одну оскароносную улыбку! елин Дион воспользовалась помощью специалистов по совету своего продюсера, а ныне любимого мужа, еще в самом начале покорения звездного олимпа! Секс-символ Том Круз решился на применение брекет-систем после 40 лет, чтобы поддержать своих детей Изабеллу и Конора, которым предстояло надеть брекеты — несъемные конструкции, которые созданы для борьбы с нарушением прикуса и неровностями зубного ряда. Если бы не эти самые брекеты, возможно мир никогда бы не увидел прекрасных улыбок Деми Мур, Синди Кроуфорд и теперь Alyosha!

С

58 » Грушевського,5 №05(24), 2018

«Я решилась поставить брекеты. И всем советую! Нужно преодолевать свои страхи, не бояться показывать себя миру! Я давно мечтала о брекетах, но постоянно что-то мешало! Мои родители дали мне право самостоятельно принимать решение и решили подождать пока я стану взрослой», — говорит певица Alyosha, — «Я постоянно думала о брекетах. Читала множество различной информации, но мне так и не удавалось встретить свою идеальную клинику, пока я не познакомилась с доктором Юрием Труновым, который превосходит многих западных коллег. Его клиника «Total


Dental» — это будущее, которое уже доступно пациентам в Украине. Важно помнить, что любое гениальное изобретение может «сработать» только в руках опытных специалистов. Доктора клиники «Total Dental» открыли для меня, что за вечной молодостью звезд стоят брекеты и пройденное ортодонтическое лечение!» По словам Alyosha именно Юрий Трунов рассказал ей, что эффект коррекции прикуса сравним с результатом пластической операции. Певица внимательно наблюдала за своими коллегами и друзьями с брекетами, и заметила такую же скульптурную трансформацию лица. «У профессиональных фотографов есть понятие «рабочая сторона» — это тот поворот головы, с которым ты лучше всего получаешься на фото, я поняла, что устала постоянно думать во время съемок и фотосессий о своей рабочей стороне. Я артист и хочу сосредотачиваться во время выступлений только на том, чтобы дарить зрителю наслаждение от музыки и своих песен, и не думать о рабочей стороне!», — призналась Alyosha. «Если в юности легкая кривизна часто выглядит мило, то к тридцати годам зубы, которые разъехались или смотрят в разные стороны, выглядят, мягко говоря, не очень привлекательно. А главное, что дефекты прикуса приводят к повышенной стираемости и преждевременному разрушению зубов, проблемам

с деснами, головным болям и зубному скрежету по ночам!», — поделилась своими размышлениями певица. «У меня в последнее время появилось ощущение, что брекеты превратились в модный аксессуар — так часто я их вижу не у подростков, а у людей старше тридцати. Еще лет 15 назад исправление прикуса ассоциировалось в основном с подростковым возрастом. Теперь же возрастных ограничений исправления прикуса больше не существует. Я советую всем не бояться и помнить о том, что брекеты это не только полезно, но и модно!» Все ортодонтические конструкции используемые в клинике «Total Dental» незаметны на зубах. Так сапфировые брекеты не видны уже с 2‑х метров. Невидимые брекеты — находка для политиков, деловых людей, моделей и представителей творческих профессий, для тех кому важны сжатые сроки лечения и сохранение публичности на период ношения брекет-системы, именно поэтому их выбрала певица Alyosha. Эстетическая стоматология Тотал Дентал Киев, пр-т Героев Сталинграда 8, корпус 6 +38 050 5000 155, +38 097 097 000 8 totaldental.com.ua

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 59


ОСВІТА

АКАДЕМІЯ

ПОЛІТИЧНА АКАДЕМІЯ «ГРУШЕВСЬКОГО, 5» Політичні реалії сьогодення є такими, що в українському суспільстві існує шалений запит на «нові обличчя» та нових політичних лідерів, які прийдуть до влади після виборів у 2019 році. Суспільство вкрай розчароване бездіяльністю та безвідповідальністю діючих політичних еліт та прагне якісних кадрових змін. Вікторія Осадча, керівник проектів Академії. Відчуваючи настрої та прагнення суспільства до змін, Академія «Грушевського, 5» створила власну авторську навчальну програму для майбутніх та діючих політиків, що мають на меті вдосконалюватися, політично розвиватися та покращувати рівень життя суспільства, побудувати нову сильну, квітучу, економіно зростаючу Україну. Політична Академія «Грушевського, 5» — це сучасна навчальна програма, яка триває близько трьох місяців, та має на меті дати учасникам знання по створенню власного іміджу в політиці та отримати необхідні знання та практичні навички для успішного проведення передвиборчої кампанії, розвитку стратегічного мислення, вміння організовувати навколо себе однодумців та створювати власну команду. Академія «Грушевського, 5» — це безліч корисних зв’язків та контактів для поточної та майбутньої політичної діяльності. Програма Політичної Академії складається з дев’яти тематичних блоків. Кожний блок поділяється 60 » Грушевського,5 №05(24), 2018

на теоретичні та практичні заняття. Практичні заняття проходять в студіях телеканалів, радіостанцій, в офісах політичних партій. Впродовж навчання учасники відвідують круглі столи у Верховній Раді та Комітетах ВРУ, відвідують профільні форуми, інтенсиви та політичні конгреси. Викладачі Політичної Академії — професіонали в політичній сфері, політичні та економічні експерти, кращі фахівці в ораторському та акторському мистецтві, практики законотворчої діяльності, відомі коучі, адвокати, спічрайтери, стилісти, політологи та політичні консультанти, а також самі народні обранці, депутати Верховної Ради та КМДА, які діляться своїм досвідом роботи з учасниками Академії. Основними напрямками навчання є: — Вивчення депутатської діяльності на місцевому, обласному та парламентському рівнях; — Використання прикладного політичного піару. Знайомство з «чорним піаром» та інформаційним


захистом та безпекою. Вивчення методів та технологій роботи зі ЗМІ; — Розробка індивідуального політичного плану; — Ораторська та акторська майстерність. Успішне проведення ділових переговорів; — Проведення передвиборчої кампанії. Організація штабу політичного лідера; — Створення зовнішнього та внутрішнього іміджу політика; — Вивчення мистецтва дипломатії та правил ділового етикету; — Розробка економічної стратегії політика та політичного проекту. — Знайомство з психологічними аспектами Анатомії Влади. Стратегія виходу з конфліктних ситуацій. Існування масок в політиці. Важливо: Відбір учасників програми Політичної Академії відбувається на конкурсній основі. Ознайомитися із детальною інформацією та зареєструватися можна, якщо просканувати QR-код Також один із напрямків діяльності Академії “Грушевського,5” — політичний туризм парламентами світу, аби дізнатися більше про роботу парламентарів в інших країнаї та обмінятися досвідом. Весною цього року відбулася поїздка української делегації до Бельгії та Нідерландів у травні 2018 року. Учасниками української делегації були депутати місцевих та обласних рівнів, громадські діячі та активісти, юристи, помічники народних депутатів.

Делегацію тепло приймали в Утрехті, Гаазі, Амстердамі, Роттердамі та Брюсселі. Учасники ознайомилися з політичною системою Нідерландів, щоденною роботою місцевого самоврядування та об’єднаних громад, зустрілися із депутатами міської ради в Утрехті, відвідали Європейський парламент, провели зустрічі з представниками НАТО та групи підтримки України в Європейській Комісії. Щирий та незабутній прийом отримала українська делегація в центральному офісі партії ХристиянськоДемократичної партії в Гаазі (CDA). Керівник офісу Астрід Фрей розповіла про щоденну роботу партії CDA та що таке голландська демократія в дії: як відбувався процес виборів та формувався Кабінет Міністрів. Неймовірне враження справив візит до Європейського Парламенту в Брюсселі. Учасникам розповіли про історію, структуру та повноваження парламенту, як він ефективно співпрацює з іншими європейськими інституціями та яку веде політику щодо України. Також в Брюсселі відбулися змістовні зустрічі української делегації з Главою Місії України при НАТО Пристайко Вадимом Володимировичем та представниками групи підтримки України в Європейській Комісії. Вже восени в рамках Політичної Академії “Грушевського,5” відбудеться поїздка української делегації до Європи з відвідуванням польського Сейму, німецького Бундестагу, основних європейських політичних установ у Страсбурзі, аби познайомитися та провести ділові зустрічі з європейськими депутатами, політиками та експертами. Долучайтеся! Будуймо успішну країну разом!

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 61


ТЕХНОЛОГІЇ

3D – БУДІВНИЦТВО

ПОСЕЛОК 3D - БУЛЫЖНИКОВ В голландском городе Эйндховене в этом году появится первый из пяти спроектированных бетонных домов, отпечатанных на 3D-принтере; в эксплуатацию его введут в начале 2019 года. се пять сооружений в новом районе Меерховен будут жилыми, и дизайн-проект первого здания уже утвержден и опубликован: это одноэтажный дом, тогда как остальные четыре должны быть многоэтажными. Отпечатанный на 3D-принтере дом будет подчиняться всем типовым стандартам, принятым для бетонных зданий. Каждый домик будет выглядеть как выдолбленный изнутри огромный валун, хотя сооружать их будут уже привычным методом, послойно заливая цемент по трехмерному файл-проекту. Главной задачей инженеры видят поиск путей оптимизации при строительстве таких сооружений, поэтому, начиная с самого первого, каждое здание будет возводиться с учетом опыта печати предыдущих. До конца текущего года выстроят первый дом площадью 95 кв.м. с двумя спальнями, гостиной, кухней, кладовкой и санузлом. Дизайн сооружений нарочито аскетичный, все самое красивое спрятано внутри, и оно тоже, по большей части, будет напечатанным. Ход работы выглядит так: сначала робот возводит каркас, затем люди монтируют коммуникации, а после приходит дизайнер с мобильным 3D-принтером и создает элементы интерьера. Этот проект похож на сад камней, где бетонные объекты несимметричной формы перемежаются

В

62 » Грушевського,5 №05(24), 2018

богатым озеленением. Неправильные и близкие к форме природного камня пропорции дома впервые стали возможны благодаря технологии 3D-печати, которая снимает практически все ранее существовавшие ограничения относительно формы создаваемых объектов. 3D-печать позволяет изготавливать бетонные элементы идеальной точности, менять характеристики материала, в частности, его цвет. При печати на 3D-принтере на изготовление высококачественного бетона уходит меньше цемента, а значит, сокращаются все опосредованные негативные воздействия на окружающую среду. Эйндховен является передовым городом планеты в вопросе применения бетона в 3D-печати: не так давно там появился первый в мире отпечатанный на принтере велосипедный мост через речку Гемерт. Авторами проекта выступают сотрудники Технического университета Эйндховена, в числе подрядчиков компании Vesteda, Saint Gobain-Weber Beamix и Witteveen+Bos. Проект рассчитан на пять лет. О себестоимости пока ничего не известно, однако авторы обещают сделать цену аренды «приемлемой» для обычного квартиросъемщика. Текст: Михаил Грушевский Фото: из открытых интернет-источников


Лицензія МОЗ України Серія АД№063422

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ'Я

Грушевського,5 №05(24), 2018 » 63


АРХІТЕКТУРА

64 » Грушевського,5 №05(24), 2018

ЖИТТЯ БІЛЯ ВОДИ

No 05 (24) Липень 2018  
No 05 (24) Липень 2018  
Advertisement