Issuu on Google+

Газет багато, «Край» – один!

Виходить з 1930 року

Чернігівська районна газета

Наш край № 77–78 (9217–9218)

28 вересня 2013 року

Чернігівському району – 90 років! Дорогі земляки! Чернігівський район вітає високоповажних гостей та діячів культури на Всеукраїнському літературномистецькому святі «Седнівська осінь». Воно проводиться в рамках відзначення 90-річчя Чернігівського району. Краса, щедрість та славетна історія нашого району вже протягом багатьох століть є джерелом для натхнення письменників, художників, діячів культури та мистецтва. Ми пишаємося тим, що у районі є покоління талановитих та працелюбних людей, які роблять свій вагомий внесок у розвиток нашого краю. Спільно ми працюємо над вдосконаленням життя наших територіальних громад, надаємо сучасного вигляду об’єктам соціальної сфери. Всі досягнення, якими багатий наш район, складаються з щоденної праці, знань і талантів його мешканців. У цей святковий день ми закликаємо кожного з вас відчути себе частиною великої родини, об’єднатися у любові до нашого району, працювати і жити заради його процвітання. Дозвольте всіх вас привітати з 90 - річчям Чернігівського району та Всеукраїнським літературно-мистецьким святом «Седнівська осінь». Бажаємо вам натхненної праці, творчих успіхів, добра і здоров’я на довгії літа! Микола ГАНЖА, голова райдержадміністрації

Михайло ЛИТВИН, голова районної ради

Із минулого – в майбутнє В’юнка Снов на сході й сивий Славута на заході, старовинний Любецький шлях, сотенні містечка на півночі та зелені придеснянські заплави на півдні. Все це – Чернігівський район, славетний край, оспіваний поетами й прозаїками, звеличений трудовими й ратними подвигами, освячений молитвами Миколи Святоші, частинка суверенної і незалежної України, здобута ціною життя сотень патріотів… Чернігівський район – мала батьківщина таких видатних історичних постатей, як гетьман Іван Сулима, основоположник вітчизняної епідеміології Данило Самойлович, письменник Аркадій Казка, день народження якого святкується в цю осінню пору, письменник і громадський діяч Василь Еллан-Блакитний та інших. Тут черпали натхнення й сили для боротьби національні патріоти – Лизогуби, Коцюбинські, Вербицькі. На нашій святій землі з’явилися з-під пера безсмертні твори Тараса Шевченка, Леоніда Глібова, Бориса Грінченка. Природа щедро нагородила наш благословенний край своєю неповторною красою й чарівністю. Цьогоріч Чернігівський район як адміністративно-територіальна одиниця святкує своє 90-річчя. Якими здобутками зустрічає видатну дату своєї історії наш край, розповідають його керівники – голова райдержадміністрації Микола Ганжа та голова районної ради Михайло Литвин.

Стор. 2


2

Наш край

28 вересня 2013 року

ЧЕРНІГІВСЬКОМУ РАЙОНУ – 90 РОКІВ

Щиро вітаю вас із одинадцятим Всеукраїнським літерат у р о - м и с т е ц ьк и м святом «Седнівська осінь» та Днем Чернігівського району. Дорогі полісяни! Чим більше й глибше пізнаю Сіверський край, проникаюся життям його населення, тим більше захоплююся його історичною долею, культурно-мистецькими надбаннями, працьовитими й розумними, мудрими й талановитими людьми. Разом із вами радію успіхам району, переймаюся його проблемами й щиро вірю, що ми зможемо зробити Чернігівський край кращим, заможнішим, привабливішим. Лише співпраця допоможе нам досягти успіху в здійсненні цих планів. Поєднуючи ці свята разом, нам випала гарна нагода віддати шану тим, хто творив історію району та мистецьку славу України, осмислити день сьогоднішній, отримати наснагу та натхнення для нових добрих справ. Я дякую всім, хто небайдужий до долі рідного краю, а особливо представникам старшого покоління, мудрим наставникам, які залишаються для всіх нас моральною опорою та прикладом для наслідування. Щиро дякую за вашу сьогоднішню працю, за вашу життєву мудрість і розуміння. Вітаю також нашу перспективну, освічену молодь, якій судилося визначати долю рідного району в майбутньому. Хай міцна віра в майбутнє спонукає всіх нас до творчої праці в ім’я незалежної і процвітаючої України та добробуту народу. Бажаю вам та вашим родинам міцного здоров’я, добра, достатку, щедрої долі, злагоди й миру. Здоров’я, щастя й достатку всім! Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат України, радник Президента України, перший заступник голови депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України

Дорогі земляки! Вітаю вас із Днем народження району! 90 років тому прийнято постанову, за якою до волостей Чернігівського повіту було приєднано сусідні й створено Чернігівську округу. Районування 1923 року було не останнім, але ключовим у низці територіальних змін, наслідком яких стали нові кордони нашого краю. Нині Чернігівський район – один із найбільших і найрозвиненіших районів області. Та найбільшою цінністю є трудящі й талановиті люди, які роблять свій внесок у розвиток краю. Ви ростите хліб і дітей, працюєте над поліпшенням життя громад, надаєте сучасного вигляду об’єктам соціальної сфери, створюєте матеріальні й духовні цінності. Всі досягнення району складаються з вашої щоденної праці, вмінь і знань. Ви – велика міцна родина, об’єднана любов’ю до рідної землі. Прийміть мої вітання з нагоди 90-ї річниці заснування району й щирі побажання процвітання, добробуту кожній родині, здоров’я кожному із вас. Нехай серця повняться гордістю за славну минувшину та впевненістю у достойному майбутньому. Закликаю вас бути активними, дружніми й наполегливими в досягненні мети, патріотичними та чуйними до ближніх. Адже й світовий досвід показує: високий рівень життя там, де гуртом працюють небайдужі люди. А таких у нас більшість. Тож бажаю здоров’я й добробуту вашим родинам і нехай завжди й усюди вас супроводжують натхнення, мудрість і сила. Від щирого сердця Владислав АТРОШЕНКО, народний депутат України

Фото Віктора КОШМАЛА

Шановні жителі Чернігівського району!

ально-економічної сфери, прагне зростання добробуту селян. Приклади керівників із сучасним баченням ситуації у районі є. З таким підходом до справи працюють Юрій Горілко (ТОВ «Еко-Енерджі»), Анатолій Ясинський (ТОВ «Чернігівська індустріальна молочна компанія»), Григорій Ткаченко (фермерське господарство «Напорівське»). Найпотужнішими промисловими галузями Чернігівського району були й залишаються лісова та деревообробна. Стало працюють ДП «Чернігівський лісгосп», який очолює Сергій Мотрич, ДП «Чернігіврайагролісгосп» під керівництвом Олександра Балабушки, вдалим був старт й у Сергія Сезоненка, який лише півроку тому очолив ДП «Чернігівський військовий лісгосп», але зумів налагодити прибуткове виробництво. Михайло Литвин: – Багато з тих, кого назвали, є депутатами районної ради. А завдання районної ради, що представляє спільні інтереси територіальних громад, полягає, на мій погляд, передусім у тому, щоб створити такі умови, такі взаємо-

земляка – Василя Горбача, який двічі обирався депутатом Верховної Ради України, було встановлено в М.-Коцюбинському. Багато вихідців із Чернігівського району беруть активну участь у розбудові сучасної України. З Олишівки родом колишній Прем'єр-міністр України Віталій Масол, суддя Конституційного Суду, заслужений юрист України Микола Саливон – із Шестовиці. Ладинка була колискою директора ЗАТ «Київський палац спорту», голови Ради товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Київ Віктора Ткаченка. І цей список можна продовжити. – Хто активно відроджує промислове й сільськогосподарське виробництво в районі сьогодні? Чиї імена хочете назвати насамперед? Микола Ганжа: – За роки незалежності на селі відбулися глибокі структурні реформи, докорінно перебудовано земельні й майнові відносини. У ті непрості роки, як то кажуть, першими стали на ноги, забезпечували робочі місця у своїх селах такі керівники сільськогосподарських підприємств, як Микола Кужель (СТОВ ім. Тищенка, с. Ковпита), Олексій Масюк (СТОВ «Україна», с. Довжик), Юрій Стельмах (ПОП ім. Герасименка, с. Анисів), ці господарники удостоєні високого звання «Заслужений працівник сільського господарства». Серед інших варто назвати Олексія Климчука (ПОП ім. Войкова, селище М.-Коцюбинське), Михайла Купрієнка (СВК «Полісся», с. Кувечичі) та інших. Сьогодні одним із пріоритетних напрямків державної політики Президент України Віктор Янукович визначив питання розвитку сільських територій. Чітко визначено роль аграріїв: викорінити у собі споживацьке ставлення до землі й стати на селі господарем, який переймається розвитком свого підприємства та соці-

відносини всіх органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які б дозволяли суттєво підвищити відповідальність кожного на своєму рівні за вирішення поставлених завдань в інтересах усіх жителів району і кожної людини окремо. – Торік напередодні нового навчального року відбулося урочисте відкриття Седнівського навчально-виховного комплексу. Зрозуміло, що такі масштабні новобудови не можуть з’являтися щороку, але що для вас як очільників району є об’єктом нинішнього, ювілейного 2013 року? Микола Ганжа: – Оскільки Глава держави ставить завдання щодо розвитку дошкі��ьної освіти й наголошує на необхідності збільшення кількості дошкільних дитячих навчальних закладів, то одним із пріоритетних питань і цього, й наступного років буде відновлення роботи дитячих садків на території району. Цьогоріч відкрито додаткову групу на 20 місць у комунальному дошкільному навчальному закладі Гончарівської селищної ради, незабаром запрацює дитсадок у с. Брусилів (проектна вартість – понад 1 мільйон гривень), тривають ремонтні роботи в Пакулі. В поточному році плануємо виконання будівельних робіт першої черги у Старому Білоусі на суму 1,7 млн грн, із яких 1,5 млн грн – кошти державного бюджету, решта – кошти сільського бюджету. Виготовлено проектнокошторисну документацію на реконструкцію приміщень ДНЗ у с. Іванівка та с. Анисів. На 2014 рік заплановано відкриття дитсадків у Шибиринівці, Красному та Кархівці. У цих важливих питаннях районна влада знаходить підтримку від народних депутатів України Михайла Чечетова та Владислава Атрошенка, які постійно

Із минулого – в майбутнє Закінчення. Початок на 1-й стор. – Чернігівський район – серце нашої області, найбільший за площею – 254,8 тис. квадратних кілометрів, він споконвіку був хліборобським краєм… Микола Ганжа: – В усі часи район вирізнявся високим рівнем виробничих показників. Місцеві аграрії неодноразово ставали учасниками Виставки Досягнень Народного Господарства СРСР та України, були переможцями всесоюзних змагань. Надбання хліборобів не раз відзначалися на найвищому державному рівні. Трудовий подвиг Героїв Соціалістичної Праці Андрія Герасименка, Олексія Дмитренка з Анисова, Миколи Гармаша, Мотрони Осипенко, Івана Ніколаєнка з Пісок, Василя Луговського з Хмільниці, Парасковії Туманюк з Олишівки, Михайла Ребенка з Іванівки та першого секретаря райкому партії Леоніда Палажченка було увіковічено на Алеї героїв трудової слави в Анисові, урочисте відкриття якої відбулося 24 серпня, в День незалежності України. Чимало жителів нашого району за трудові здобутки були відзначені іншими урядовими нагородами – орденами, медалями тощо. Й не злічити тих, хто чесно працював на благо рідного господарства, але не з’явився у перших рядах. Але сьогодні хочу низько вклонитися всім, вічна вам шана і повага на довгі літа. Михайло Литвин: – Минуле йде пліч-о-пліч із майбутнім. Наприкінці 90-х відбулася реорганізація колективних господарств, це були нелегкі часи, і досвід знаних господарників багатьом став у нагоді. Недарма сьогодні сільськогосподарські підприємства Ковпити й Анисова носять ім’я своїх колишніх керівників – Олексія Тищенка та Андрія Герасименка. Пам’ятну дошку з ім’ям ще одного нашого відомого

опікуються Чернігівським районом, надають усіляку допомогу. Як державотворці вони розуміють, що майбутнє наших дітей – це майбутнє України. Хочу щиро подякувати їм за розуміння й співпрацю. Михайло Литвин: – Хочу додати, що сесією районної ради було затверджено районну цільову програму розвитку дошкільної освіти на 20112017 роки, якою, зокрема, передбачається прогнозування розвитку мережі навчальних закладів для дітей дошкільного віку з урахуванням демографічних показників та збільшення кількості дошкільних навчальних закладів. Реалізація заходів програми здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів. З бюджету району передбачено виділити в цьому році 3065,6 тис. грн, у 2014 році – 1217,5 тис. грн, у 2015-му – 2519,1 тис. грн. Кошти передбачені й на наступні роки. – Із чим сьогодні Чернігівський район зустрічає ювілей? Микола Ганжа: – Скажімо, головним у сьогоднішньому житті не лише Чернігівського району, а й усієї України вважаю реалізацію Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», ініційовану Президентом України Віктором Януковичем. Реалізуючи її у Чернігівському районі, реалізуючи доручення голови Чернігівської обласної державної адміністрації Володимира Хоменка, робимо свій внесок у відновлення економічного зростання й модернізації економіки країни, формування професійної й ефективної системи державного управління, і зрештою – у підвищення добробуту українських громадян. Сьогоднішні напрацювання району в окремих галузях такі. За І півріччя вироблено промислової продукції на суму 12,2 млн грн, зокрема, 2 тис. тонн борошна, 148 т картопляного крохмалю, 180 тонн декстринів і крохмалю, 3,7 тис. м кубічних деревини. Загальна сума прибутків від реалізації становила 11,7 млн грн. Лідерами за обсягами промислового виробництва та реалізації є ДП «Валес М» та ДП «Левона С». Майже на 5 мільйонів гривень виконано робіт із початку року філією «Чернігівський райавтодор», виконано поточні ремонти автодоріг Дніпровське–В. Гута, Чернігів–Любеч, Чернігів–Десна– Вишгород, під'їзних доріг до сіл Боровики, Н. Білоус. Працю аграріїв цьогорічні погодні умови перетворили, як колись казали, у боротьбу за урожай. За несприятливої осені потрібно завершувати збирання врожаю та посів озимих. Станом на 27 вересня зібрано озиму пшеницю на площі 6040 га, намолочено 21 тис. 216 тонн, середня урожайність – 35,1 ц/га. Жито зібрано на 7091 га, намолочено 15842 тис. тонн, урожайність 22,3 ц/га. Порадувала кукурудза, якої було посіяно понад 18 тис. га, намолочено на цей час 6448 тонн, середньою врожайністю 80,7 ц/га. Другий поліський хліб – картопля – займає понад 1500 га, зібрано 19199 тонн, урожайність – 277,2 ц/га. Триває посів озимих культур. Планується посіяти 17 тис. 900 га видів озимини. Непересічною подією для району стало підключення вуличного газогону до осель жителів с. Жеведь, яке відбулося 21 вересня. Газифікація сіл триває, на черзі – Гірманка, Рогоща, Повидів. Введено в експлуатацію 41 індивідуальний житловий будинок,


Наш край ниці та народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Пряля». Аматорський хоровий колектив Пісківського будинку культури готується до виступу на присвоєння цього звання. Аматорські колективи постійно беруть участь у районних та місцевих заходах, радують своїми виступами земляків, звеличують наш район піснею. І він того вартий. Михайло Литвин: – Чернігівський район може по праву пишатися й своїми спортивними досягненнями. Серед них – олімпійські чемпіонки з біатлону, заслужені майстри спорту України Ніна Лемеш та Оксана Хвостенко, майстер спорту міжнародного класу з біатлону Ірина Варвинець та інші. Перші спортивні досягнення майбутні олімпійці здобувають саме у школі. Плідно працюють у цьому напрямку Халявинський, Киселівський, М.-Коцюбинський навчальні заклади району. Неабиякою популярністю користується футбол, завдяки плідній діяльності «Федерації футболу» в цьому році відбувся третій відкритий Кубок Чернігівського району з міні-футболу, де змагалися не лише наші команди, а й спортсмени з Чернігова та сусідніх районів. Сільські й селищні голови – активні учасники обласних спартакіад депутатів місцевих рад. Наприклад, Ладинський сільський голова Олена Хоменко та Кархівський Володимир Бобок – управні тенісисти, Рудківський сільський голова Валентина Мельниченко – затята шахістка, дружать зі спортом М.-Коцюбинський селищний голова Микола Завальний, Роїщенський сільський голова Олександр Лєпа. Пропагування здорового способу життя від авторитетних у громаді людей є найліпшим прикладом для молоді. Це найліпший шлях до збереження здоров’я нації. – Плани на наступні 90 років маєте? Що хотіли б побажати землякам на честь ювілею. Микола Ганжа: – Коли говорити про таку віддалену перспективу, то це, швидше, не плани, а мрії. Хочеться, щоб і надалі розбудовувалася інфраструктура поліського села, створювалися робочі місця, й молодь не шукала кращих заробітків деінде, а працювала на благо рідного району, звеличувала й прославляла його так, як це робили знані трударі минулого. Сучасна молодь творитиме нову історію Чернігівського району, історію України. Тому вельми важливо сьогодні сформувати у молодого покоління належне ставлення до тих, хто поряд, – ветеранів війни та праці, інвалідів та соціально незахищених, немічних і одиноких людей. І, звичайно, любов до своєї держави України. Хочу привітати жителів Чернігівського району з 90-ю річницею й побажати нових звершень заради процвітання нашого краю. Попереду –чимало труднощів, але й чимало перемог і нових звершень. Нехай множаться наші добрі справи й завжди на столі ясніє сонцем коровай – символ достатку. Усім зичу щастя, здоров’я, наснаги й успіхів у житті. А ваша сила, життєва енергія, творча наснага будуть гарантом успішного виконання високого громадянського обов’язку перед Вітчизною! Михайло Литвин: – Поділяючи з вами радість ювілейних днів, бажаю й усім успішно втілювати у життя ідеї збереження історичного минулого, всебічно сприяти формуванню національної єдності, розвитку економічного, наукового і освітнього потенціалу нашого району, нашої країни. Нехай він завжди буде затишною домівкою для його жителів і привітним краєм для гостей. Розмовляла Наталія БУШАЙ

3

Президент привітав

хліборобів Чернігівщини з намолотом першого мільйона тонн зерна Президент України Віктор Янукович привітав хліборобів Чернігівської о��ласті з намолотом першого мільйона тонн зернових. «Хлібороби Чернігівщини засвідчують, що навіть за непростих кліматичних умов Полісся вони залишаються вірними своєму покликанню дбати про хліб на столі, який є основою добробуту наших співвітчизників», – йдеться у вітанні Глави держави. Віктор Янукович висловив упевненість, що невтомна праця аграріїв регіону, об’єднаних високою метою зробити Україну економічно незалежною державою, і надалі даватиме ефективні результати. Президент побажав хліборобам міцного здоров’я, щастя та родинного благополуччя.

27 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ВИХОВАТЕЛЯ І ВСІХ ДОШКІЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Володимир Хоменко:

«Дошкільне виховання є необхідним атрибутом для підготовки дитини до здобуття основної освіти»

Фото Віктора КОШМАЛА

загальною площею 5,6 тис. м2. Будівельники району виконали роботи на суму, яка перевищує 2 мільйони гривень. Зокрема, було капітально відремонтовано приміщення їдальні Анисівської ЗОШ І-ІІІ ст., загальна вартість робіт становить майже 200 тис. грн. Розроблено проектно-кошторисну документацію для реконструкції частини приміщення Анисівської сімейної амбулаторії під службове житло для медичних працівників, капремонту внутрішніх приміщень школи під розміщення санвузлів у Ковпиті та Халявині, ремонт терапевтичного відділення КЛПЗ «Чернігівської ЦРЛ» та даху Гончарівської гімназії інше. Михайло Литвин: – У районі активно впроваджується програма підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім», за рахунок якої виділяються пільгові кредити на будівництво та придбання житла, спорудження інженерних мереж, придбання сільгосптехніки та інше. Лише за перше півріччя цього року населенню надано кредити на суму 218,6 тис. грн, у тому числі 50 тис. грн за рахунок коштів районного бюджету, що були спрямовані на придбання, реконструкцію, будівництво та газифікацію житлових будинків у селах Жеведь, Пакуль, Дніпровське, Старий Білоус, Пльохів, Малинівка та Петрушин. – Кілька слів, будь ласка, про бюджетну сферу Чернігівського району. Микола Ганжа: – Працівники медичної та освітянської галузей в усі часи були авангардом нашого краю. Загальновідоме прислів’я: живе у селі школа – живе село. Прикро, що населені пункти Чернігівського району не стали винятком у загальносвітовій тенденції депопуляції населення. В окремих селах із кожним роком зменшується кількість учнів, й тут доводиться керуватися економічними категоріями, бути погосподарськи розважливими. Разом із тим, поліпшується якість освіти, впроваджуються сучасні технології, майже всі навчальні заклади під’єдналися до мережі Інтернет, своє шкільне життя висвітлюють на власних сайтах. Серед керівників навчальних закладів, які наповнили змістовно життя школярів, варто назвати директорів Ст.Білоуської ЗОШ Сергія Пархоменка, Седнівського НВК Валерія Іванова, Кувечицької ЗОШ Андрія Шарого, Снов’янської ЗОШ Олега Кислуху, Гончарівської гімназії Ніну Рудник, Іванівської ЗОШ Ольгу Лазаренко та інших. Не може не радувати той факт, що в цьому навчальному році наші навчальні заклади поповнилися молодими кадрами. Пріоритетними напрямками розвитку системи охорони здоров’я району є реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, впровадження сучасних методів діагностики та лікування. Поступово поліпшується матеріально-технічна база закладів охорони здоров'я та впроваджуються енергозберігаючі технології. Встановлено новий енергозберігаючий котел у ФАПі с. Брусилів, відремонтовано ФАП у Ягідному, триває ремонт амбулаторії у Гончарівському. Одним із найважливіших напрямів діяльності влади Чернігівського району є підтримка багатодітних та малозабезпечених родин, дітейсиріт та позбавлених батьківського піклування. Особлива увага приділяється створенню прийомних сімей, яких у нас 9. Наш славетний край багатий на таланти. Мережа закладів культури налічує 119 будинків культури, клубів та клубів-бібліотек. Працюють гуртки художньої самодіяльності та любительські об’єднання. Почесного звання «народний» удостоєні аматорські хорові колективи М.-Коцюбинського, Іванівки, Хміль-

28 вересня 2013 року

На цьому голова обласної державної адміністрації Володимир Хоменко наголосив під час перебування у дошкільному навчальному закладі «Малятко» с. Киїнка. Очільник області оглянув приміщення та територію навчального закладу, ознайомився з умовами виховання дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку, поспілкувався із педагогами. – Наш дошкільний навчальний заклад відвідують 97 дітей. Працюють дві молодші, середня і старша групи, дітками опікуються десять педпрацівників, усі мають вищу освіту, – розповіла завідуюча дитячого садка Зоя Пенькова. Заклад забезпечено необхідним технологічним обладнанням, меблями, комп’ютерною технікою, створено розвивально-ігрове середовище, що відповідає сучасним вимогам. Голова облдержадміністрації схвально оцінив роботу «Малятка», відзначивши як позитив співпрацю його керівника з Киїнським сільським головою Людмилою Хомазюк, районною владою.

Вихованці підготували для почесних гостей – голови облдержадміністрації Володимира Хоменка, заступника голови ОДА Юрія Музики, начальника управління освіти і науки ОДА Анатолія Заліського та керівників Чернігівського району Миколи Ганжі та Михайла Литвина – невелику концертну програму. Очільник області вручив завідуючій закладом ноутбук. «Забезпечення доступу кожної дитини до дошкільної освіти – один із ключових напрямків соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, яким передбачено розширення мережі дошкільних навчальних закладів. Розуміючи, що дошкільне ви-

ховання є необхідним атрибутом для підготовки дитини до здобуття основної освіти, обласна влада працює над питанням розширення мережі ДНЗ», – зазначив Володимир Хоменко. Голова облдержадміністрації наголосив, що упродовж 20102013 років у області відкрито 52 дошкільні навчальні заклади та 49 додаткових груп, завдяки чому збільшено відсоток охоплення дошкільною освітою до 87,8%. Наразі робота продовжується. «Якщо у 2010 році в області дитячі садки відвідувало 24 тисячі дітей, то зараз ця цифра збільшилася до 29700. Отже, зважаючи на наявну позитивну тенденцію, маємо всі підстави говорити про те, що завдання Президента України будуть виконані», – наголосив голова облдержадміністрації. За матеріалами прес-служби облдержадміністрації


4

Наш край

28 вересня 2013 року

На території району в аграрному секторі працює 92 агроформування, з них 48 сільгосппідприємств різних форм власності, 44 фермерських господарств. Пріоритетними напрямками виробничої діяльності АПК у галузі рослинництва є вирощування зернових, технічних та кормових культур; у галузі тваринництва – молочне та м’ясне скотарство, свинарство і вівчарство. За підсумками восьми місяців нинішнього року сільгоспвиробники району виробили валової продукції на суму 120,6 млн грн.

ХЛІБОРОБСЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Трактористи, які обслуговують ферму – Микола ПОГРЕБЕЦЬ, Віктор ШУЛЯК

Дітище згуртованої громади СВК «Полісся» – єдиний у районі сільськогосподарський кооператив, який у березні цього року відзначив перше десятиліття. До його заснування в Кувечичах майже впродовж 70 років був колгосп ім. Рози Люксембург, після його ліквідації й розпаювання створили сільськогосподарський виробничий кооператив «Надія», який у 2002 році став приватним підприємством «Надія», а в 2003 році кувечичці знову створили кооператив – СВК «Полісся». Цікаво, що в архіві господарства збереглися прапор колгоспу і Книга трудової слави, яку чомусь припинили вести у 1984 році, а тепер продовжують і доповнюють.

…По 15 копійок за трудодень – Недостатньо там інформації про односельців, – каже голова кооперативу Михайло Купрієнко. – Люди всі місцеві, ще можна зібрати цікаві й потрібні відомості, й ми це робимо. Також продовжуємо славний літопис наших передовиків. Є у книзі список усіх керівників від першого голови колгоспу Григорія Адруга до нинішнього голови кооперативу Михайла Купрієнка (Михайло Михайлович – 16-й). Тут же й історична довідка про село та всі види колективної господарської діяльності на його території. Колективізація в Кувечичах розпочалася в 1929 році, коли з одноосібних господарств утворилося дві колективні артілі ім. Рози Люксембург та «Перемога». Наступного року вони об’єдналися в колгосп ім. Рози Люксембург. У 1933-му всі жителі села були колгоспниками, а господарство мало 2 тисячі га орної землі, 125 голів ВРХ, 150 коней, 30 га саду, 500 га лісу, випас, маєток пана Товстоліса І. О., урочище «Кружок» із штучним озером. По війні кувечицькі колгоспники наполегливо відроджували господарство, і в 1953 році розпочали отримувати за працю гроші – 15 копійок за трудодень. У 50-х село електрифікували, а в 1960 провели радіо. За статистичними даними в 1963-у році в колгоспі ім. Рози Люксембург було орної землі 2892 га, пасовищ 602 га, садів 90 га, лісів 106 га, невгідь 68 га. За ударну працю 58 осіб нагороджено орденами й медалями. У селі на той час налічувалося 289 дворів. У першій половині 80-х заасфал��товано головні дороги, село телефонізоване, у 1993 році газифіковане. Хоча в 1999 році колгосп ліквідували й провели

Микола БЕНДИК, черговий пожежної сторожової охорони

розпаювання, громада обрала колективну форму господарювання – кооператив. За короткий проміжок – із 99-го по 2003-й у Кувечичах відбулися серйозні зміни, а колишні колгоспники отримали неабиякий життєвий урок.

Як телятко вовка з’їло – Під кінець 2002 року в господарстві виникла кризова ситуація, – розповідає голова СВК «Полісся». – Працівники не отримували зарплати. Розпочалося масове незадоволення, громада захотіла повернутися до кооперативної форми господарювання. Збори тривали фактично до березня 2003-го (півроку). Чиновники з району неодноразово підкреслювали, мовляв, кооператив – то пережиток минулого. Але громада бачила свій шлях і наполегливо відстоювала свою позицію всупереч будь-яким настановам. І 29 березня збори прийняли рішення про створення СВК «Полісся» й таємним голосуванням обрали мене головою. Звертаючись із заключним словом до учасників тих зборів, один із районних начальників побажав: «Дай, Боже, вашому телятку вовка з’їсти». Через кілька років, коли ми впевнено стали на ноги, на зборах хтось із присутніх запитав того ж чиновника: «Ну, як наше телятко?» – «Та з’їло ж, з’їло!».

Віч-на-віч із проблемами Сьогодні голова кооперативу заклопотаний іншими, ніж у ті критичні дні, проблемами, але, здається, пам’ятає кожну дрібницю, адже криза тоді заявляла про себе впертими фактами. Надій на корову не перевершував півтора літра, на молокозавод здавали за добу сто літрів. На порозі була посівна, а трактори водою не заправиш. Керівник опинився віч-на-віч із проблемами, ладними назавтра загнати в глухий кут. Але люди продовжували сумлінно трудитися. Купрієнко одночасно працював у кількох напрямках. Гостро стояло питання про виплату зарплати, на яку не було жодної копійки, крім того загальних боргів майже 800 тисяч гривень. Керівник пішов на діалог із колективом, запропонував єдиний вихід: що буде вторговано за молоко, те й піде на зарплату.

– Ніхто не повірив, але роботу не залишили, – ніби прокручує в пам’яті стару стрічку Михайло Купрієнко. – Звичайно, зросли вимоги до доярок. Як обіцяв, так і зробив. У квітні вже віддали першу зарплату. Кошти розділили пропорціонально від участі кожного. Дехто отримав аж... одну гривню, хто п’ять чи десять, а дехто й 30. Це була неабияка подія в селі. Одночасно керівник формував команду спеціалістів. Із «старих» залишився працювати агроном Федір Лукашук. Як зазначає Купрієнко, команда підібралася надійна, головне – у кожного було бажання працювати, й зараз усі на місці, уже з досвідом, тільки Федір Іванович на пенсію пішов. Голова не замовчує, що в районі не дуже схвально ставилися до їхнього кооперативу, господарство виживало самотужки. Своїх коштів не вистачало, щоб купити малий бензовоз пального для весняних робіт. Пішов шукати підтримки до свого партнера – на молокозавод. І зараз із вдячністю пригадує ту розмову. – І що ж ти, чоловіче, хочеш? – підняла від паперів на мене зацікавлений погляд директор молокозаводу Антоніна Цвіткова, – згадує Михайло Михайлович. – Щоб допомогли з грошима, не виста-

Директор підприємства Михайло КУПРІЄНКО та механізатори: Олександр СВІТЛИЧНИЙ, Володимир ВЕРШНЯК, Володимир РАК

Рік на рік не схожий, а люди працюють За роки діяльності кооперативу були цікаві починання, спрямовані на розвиток і зміцнення виробничої бази. Зробили племрепродуктор, розпочали займатися насінництвом озимих і вівса, але державні програми, які мали надавати підтримку таким проектам, перестали діяти. Приваблює керівництво й будівництво на фермі сучасного доїльного залу. Але й тут ситуація виявилася не-

Валентина БЕНДИК – виконуюча обов’язки головного агронома, Ніна ПИЛИПОВИЧ – комірниця, Валентина ДРОЗДОВА – бригадир рільничої бригади

чає на пальне, а ми молоком розрахуємося (це було в квітні). Подивилася вона у зведення на наш продаж і здивувалася. Почав переконувати, що в нас є перспективи, і поголів’я понад 1200, і розтели розпочинаються, на випас корови підуть. Сьогодні сто літрів, завтра буде 200, а там 500… Ставку на молоко робимо. Зрештою, одержав потрібні гроші. А у травні ми здали на завод три тонни молока. Люди з ентузіазмом взялися за роботу на всіх ділянках. Вчасно провели посівну, спланували кормову базу. Оскільки господарство значилося в боржниках (взяли на себе борги попередників), банк не давав кредитів, навіть приїздили забирати худобу, техніку, але майно ми зберегли. До кінця року ліквідували всю заборгованість із зарплати.

стабільною. Доки виготовлялася проектна документація, змінилися процентні ставки. – Не наважився взяти кредит, бо самотужки такий проект нам не витягнути, – каже голова й продовжує: – У нинішньому році нам нічим похвалитися. Пізніше звичайного провели весняну сівбу через складні умови. Я не прихильник найманої техніки, а то довелося попросити в одному сільгосппідприємстві. Там відсіялися, а в нас ще тиждень довелося чекати, щоб вийти у поле. І надої нижчі, якщо торік на корову надоїли по п’ять тисяч кілограмів молока, то в нинішньому буде менше. Рік на рік не буває схожий ні погодою, ні врожаями, а ось люди одні й ті ж працюють, кожен на своїй дільниці день у день. Ке-

рівник не став називати поіменно кращих спеціалістів, бо всі – єдина команда. А з технічного персоналу назвав прізвища найстаранніших, хто відзначається високими виробничими показниками, зокрема, механізатори Володимир Везовик, Євген Баганець, Володимир Рак, водії Віктор Бендик, Петро Дроздов, Михайло Ткаченко, Михайло Пилипович. Дружний колектив і на фермі. Телятниці одна одну підміняють, старанні. Стабільно добиваються високих надоїв доярки Олена Узун, Федора Цигай, Анна Трофимчук, Тетяна Ольховик. Не забув назвати пенсіонерів, які продовжують старанно трудитися, – це водій Микола Якубець, доярка Валентина Виниченко, свинар Микола Жаба. Є в господарстві свій будівельний підрозділ, і працюють там люди теж надійні – Василь Везовик, брати Анатолій і Сергій Солохненки. Зараз готують тваринницькі приміщення до зимівлі, а взагалі виручають скрізь, де потрібна допомога. Є в кооперативі своя пожежна сторожова охорона, де чітко чергують по черзі колишні старші прапорщики Микола Бендик, Василь Лебедченко, колишній сержант Анатолій Мазуренко. У їхньому розпорядженні пожежний автомобіль 1987 року випуску, на ходу, готовий у будь-яку мить вирушити на допомогу. На території є гідрант, де можна заповнити водою бак за сім хвилин. Технічним станом цього підрозділу опікується головний інженер Михайло Ткаченко, періодично проводить навчання. На території своєї громади машина виїздить за першим же повідомленням черговому, а в сусідні села – після погодження з їхніми сільськими головами. Хоча, як каже Михайло Купрієнко, утримувати таку службу й недешево, але коли врахувати її необхідність, то потреба переважає.

У Кувечичів репутація престижна Голова розповів, що в останні роки дещо обновили й зміцни-


Наш край

28 вересня 2013 року

ли машинний парк. Купили два зернозбиральні комбайни й один кормозбиральний білоруського виробництва, а також два нові трактори й два, що використовувалися, жатку, різні причіпні агрегати. Кооператив розвивається, але не так інтенсивно, як би хотілося, зазначив, бо немає таких можливостей через брак коштів, а певні пільги, що надавалися державою в рослинництві й тваринництві, відмінені. Тож і стараються продати вироблену продукцію, щоб укласти в господарство. Про борги з зарплати, як було в момент створення кооперативу, всі давно забули. За минулий рік середня зарплата по господарству при повній зайнятості становила 1755 гривень. У кооперативі 130 працюючих, середній вік яких 44 роки. Актуальна сьогодні тема – місцеве сільгосппідприємство і сільська громада. Керівник кооперативу не виокремлює виробництво із сільських питань. Адже з часів колгоспу склалося так, що виробництво підтримувало соціальну сферу, за кошти сільгосппідприємства велося будівництво, здійснювалися ремонти тощо. – Наприклад, весь час ми утримували дитячий садок, – розповідає Михайло Купрієнко. – Це нам обходилося недешево, до 100 тисяч гривень на рік. Три роки, як передали його на баланс сільради, потреби зростають, а наші можливості не дозволяють їх повністю задовольнити. Відповідно до угоди про соціальне партнерство з сільською радою виконуємо певні роботи, зокрема розчищаємо сніг, надаємо посильну допомогу сільським закладам. Але є тут один важливий нюанс, це не моя вигадка чи позиція, а думка трудового колективу: допомагали й будемо допомагати, але в межах доступних. Попри всі негаразди і кризи в останні роки склалася престижна репутація в Кувечичів. Тож недарма почали сюди переселятися молоді сім’ї. Керівництво кооперативу намагається допомогти влаштуватися з житлом, а робота для працелюбів завжди знайдеться. Посприяв кооператив за програмою «Власний дім» придбати три будиночки, а також дав позички на вторинне житло. Так із десяток сімей перебралося в Кувечичі, зокрема, Олег і Оксана Євченки переїхали �� Чернігова, Наташа й Армен Магравян та їхня мама Тамара Федосіївна – з Вихвостова Городнянського району, Ірина та Володимир Рак – із Довжика. СВК «Полісся» – дітище й гордість згуртованої рішучої громади. Вищий орган СВК – загальні збори, є правління, спостережна рада, ревізійна комісія, які обираються на три роки. Також на зборах обирають і голову кооперативу. Ці повноваження від заснування кооперативу довіряють одній людині через її порядність, щирість, доброзичливість. Обрали Михайла Купрієнка й депутатом районної ради, окрім того, що свій він, місцевий, авторитет має в односельців, людина з життєвим досвідом, керівник, справедливий і вимогливий. Люди знають, що Купрієнко порадить у будь-якій ситуації, а за можливості й допоможе вирішити питання. І не треба чекати прийомних днів і годин, хоча вони розписані, а можна й на робочому місці звернутися, переговорити просто на вулиці, в конторі. Обов’язково вислухає. Ніна ПЕТРОВСЬКА

5

Поверхня у Чернігівському районі – низовинна слабохвиляста рівнина, подекуди розчленована долинами річок. Корисні копалини: торф, піски, глина. Річки – Дніпро з Київським водосховищем, Десна (з притоками Снов, Білоус). Ґрунти – в основному, дерново-підзолисті. Змішані ліси (сосна, береза, вільха, дуб, осика) займають 48,4 тис. га. Біля с. Шестовиця виявлено 4 поселення епохи бронзи (2 тис. до н. е.)

Лісова галузь Чернігівського району – одна з найпотужніших і, водночас, найскладніших за всіма показниками. Про напрацювання та плани ДП «Чернігівський лісгосп» розповів його директор Сергій Мотрич, котрий уже понад чверть століття працює в цій сфері, а п’ять років очолює підприємство.

«І в мороз, і в дощ, і в літню спеку»

– Сергію Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, як нині працює найбільше лісове господарство Чернігівщини? – Ми вийшли на рубіж дорослості, адже за три роки святкуватимемо 80-річний ювілей лісгоспу. Ця цифра для лісівників символічна, бо саме 80 – це вік стиглості лісу. Лише зараз дерева, висаджені першими працівниками, котрих уже немає й серед живих, «дозріли». До речі, й найстарший наш колега, аксакал лісівної справи, токар, яких одиниці, Аркадій Якерсон також розміняв уже дев’ятий десяток, але й нині в строю. Господарство займає площу понад 55 тис. га, 16 тис. га з яких – експлуатаційні ліси. Ця територія охоплює чотири адміністративні райони області – Чернігівський, Куликівський, Менський, Ріпкинський та

місто Славутич. Спектр діяльності підприємства надзвичайно широкий: від заготівлі насіння, лісовідновлення, збереження насаджень від пожеж, шкідників і хвороб до переробки деревини. Маємо вісім лісництв, авторемонтні майстерні у Чернігові, Голубичах Ріпкинського району – склад, де йде відвантаження продукції. – Таке масштабне господарство, мабуть, потребує й відповідного ринку збуту? – Пиломатеріали та кругляк експортуємо в Китай, Туреччину, а також реалізовуємо продукцію на внутрішньому ринку, у середньому на суму 2,5 – 3,3 млн грн на місяць. До бюджетів сплачуємо 4,6 млн грн на рік. Для роботи задіяно велику автобазу, яку маємо весь час відновлювати, адже середня відстань вивезення деревини 60-84 км, а це неабияке навантаження на транспорт. Тому нещодавно придбали два КрАЗи-маніпулятори, плануємо поповнити техніку лісгоспу ще й двома тракторами. – Які різновиди лісових порід вирощуєте? – В основному це сосна, береза, висаджуємо вільху й інші породи. Садивним матеріалом забезпечуємо себе самі. У кожному лісництві є розсадник, де із зібраного насіння вирощуємо молоді саджанці. У Пакульському лісництві обладнали спеціалізовані теплиці, підвели автономний полив. Вирощуємо садивний матеріал і в коробах.

А нещодавно почали займатися декоративним лісорозведенням туї, самшиту та інших рідкісних порід. Весною реалізували цього товару на 32 тисячі гривень. На спеціально відведених плантаціях вирощуємо новорічні ялинки, такі деревця можна зрубувати у середньому за 10 років. Торік це дало нам дохід понад 120 тис. грн. Висаджуємо дерева на землях державного лісового фонду, причому у кілька разів більше, ніж зрубали, цьогоріч це 169 га. Розширене відтворення лісів відбувається за рахунок лісорозведення й на деградованих малопродуктивних сільськогосподарських землях, у середньому на площах до 50 га на рік. – Підприємство впевнено, стабільно розвивається, які нововведення запроваджуєте? – Оскільки намагаємося йти в ногу з часом, нещодавно запровадили сучасну систему обліку деревини – електронну. Для цього на кожну колоду фіксуємо спеціальний чіп. Це дає змогу в режимі реального часу бачити рух лісопродукції. Можна проконтролювати об’єми заготовленої, вивезеної та реалізованої деревини за будьякий період. Нині вже 60% нашої продукції обліковується таким методом, до кінця року плануємо повністю перейти на цю систему. – Окрім лісовідтворення та заготівлі деревини лісівники мають зберегти насадження від пожеж.

– Це один із пріоритетних напрямків нашої діяльності. Для цього маємо відеоспостережні системи, які дозволяють здійснювати огляд чималої території лісу й миттєво реагувати на пожежі. Проводимо профілактичні бесіди з головами сільських і селищних рад. А ще прищеплюємо любов до лісу підростаючому поколінню. У Пакулі вже кілька років працює шкільне лісництво. Для цього обладнали спеціальний клас, придбали для учнів форму, проводимо заняття. Діти збирають насіння, висаджують молоді деревця, доглядають за ними, виготовляють і розвішують шпаківні. Ще одне важливе завдання нашого господарства – прокладення лісових доріг. Йдеться не лише про транспортування деревини, а й про пожежну безпеку лісу й навіть соціальний розвиток населених пунктів. Адже відомо, що між двома сусідніми селами навпростець – буває лише кілька кілометрів, зате автомобільна дорога між ними інколи вдесятеро довша. Тому завдяки відбудові шляхів у лісових масивах ця відстань скорочується у рази. Цьогоріч проклали 5,5 кілометра доріг, півтора кілометра нині якраз у процесі розбудови. Тож роботи маємо вдосталь. Праця лісівника важка й копітка: трудимося і в мороз, і в дощ, і в літню спеку. Ми іноді жартуємо, мовляв, недарма ж колись полонених виправних таборів направляли на найтяжчу роботу – лісоповал.

Що значить – Школа! У наш час невеликим селам досить складно виживати. Щастить тим, на території яких функціонують підприємства, адже це – додаткові робочі місця, відрахування до місцевого бюджету, підтримка закладів соціальної сфери. Звичайно, за тієї умови, коли підприємці переймаються проблемами місцевих жителів та йдуть назустріч у вирішенні їхніх проблем. Одне з таких – приватне підприємство – науково-виробнича фірма «РЕГМІК», що понад десятиліття працює у Рівнопіллі Хмільницької сільської ради. Її засновник та директор – Ігор Школа, котрий, окрім професійної діяльності, займається ще й депутатською, представляє інтереси громади у районній раді. – Ігоре Миколайовичу, яку продукцію виготовляє ваше підприємство? – Виробництво досить специфічне, таких на території України не більше десяти. Ми виготовляємо мікропроцесори, регулятори – апаратуру, призначену для автоматизації технологічних процесів на заданому рівні. Вони використовуються у лазнях, інкубаторах, сушильнях, басейнах, усюди, де мають бути відповідна температура та вологість. – Чому вирішили працювати саме в такій складній царині? – У минулому я викладач кафедри інформаційно-комп’ютерних систем Чернігівського технологічного університету. Маю відповідну освіту й чималий багаж теоретичних знань. Вирішив спробувати застосувати знання на практиці. Як на мене, все вдалося. Перші роки було складно. Нині підприємство твердо стоїть на ногах, маємо стабільний ринок збуту, а це понад 2000 підприємств по Україні. За весь час роботи жодного разу не було затримок із виплатою зарплати, нараховуємо премії, дотримуємося всіх соціальних стандартів. Упродовж року до бюджетів відрахували понад 800 тис. грн та

збільшили на 20% заробітну плату працівникам підприємства. Направлення нашої діяльності вимагає не лише фізичної праці, а й інтелектуальної. Тож маємо власне конструкторське бюро, де над проектами працюють інженери, виготовляємо продукцію, для чого задіяне досить серйозне обладнання. – Будь ласка, кілька слів про колектив. – Нині працює 29 людей, половина – місцеві, решта (інженерний склад) – жителі Чернігова. Найголовніший критерій підбору кадрів – це вміння працювати в команді. Колектив, як на мене, ідеальний за всіма параметрами. Молодий, дружний, середній вік працівників – 35 років. Тому досить часто відправляємо колег-жінок у декретні відпустки. З цього приводу іноді жартуємо, мовляв, недарма поряд із підприємством поселилися лелеки. До речі, цьогоріч із гнізда вилетіло аж четверо пташенят, тож, мабуть, буде поповнення й у колективі. Я вдячний кожному працівнику незалежно від обійманої посади, деякі для мене вже не лише колеги, а й друзі. Серед них – мій колишній студент, а нині головний інженер підприємства,

з котрим 10 років працюємо пліч-о-пліч, Юрій Дубик. А найголовніша підтримка – це моя права рука, соратник та кохана дружина Олена, яка розді��яє зі мною не лише щасливі миті життя, а й усі негаразди. – Тож запорука успішної роботи вашого підприємства у кадровій складовій? – Це, безумовно, найголовніший фактор. А ще – позитивна атмосфера, яка панує у колективі. Встановили тенісний стіл, на подвір’ї обладнали баскетбольний майданчик, тож є де зняти напругу після складного робочого дня. – Ігоре Миколайовичу, чи така ж вдала й ваша депутатська діяльність? – Про це судити моїм виборцям. Нині я входжу до складу бюджетної комісії райради. За можливості, «РЕГМІК» надає допомогу територіальній громаді, підтримуємо заклади соціальної сфери, вирішуємо юридичні та навіть особисті проблеми місцевих жителів. Хоча, цим я займався й до свого депутатства, адже розумію, що сільські люди найменш захищені в нашому суспільстві, й іноді моя допомога їм украй потрібна. Алла ПИРОГ


6

Наш край

28 вересня 2013 року

Площа Чернігівського району – 254,8 тис. га. Населення – 55,2 тис. чол. 124 населених пункти, 46 територіальних громад. Межує з Ріпкинським, Городнянським, Менським, Куликівським, Козелецьким районами Чернігівщини. На заході (по р. Дніпро та Київському водосховищу) – з Чорнобильським районом Київщини та Гомельською областю Республіки Білорусь. Через район пролягають міжнародний автошлях Одеса – СанктПетербург, Південно-Західна залізниця. Перші особи району й політикуму України привітали громаду й жителів району з 70-ю річницею визволення Чернігівщини від фашистських загарбників, вшанували пам’ять загиблих у роки Великої Вітчизняної війни хвилиною мовчання. – Що стало запорукою нашої Перемоги? Три фактори: єдність народу, єдність влади й віра людей у свою державу, – зазначив народний депутат України Михайло Чечетов. – Й вельми добре, що з нагоди великого свята жеведяни отримають такий подарунок. Вдалося вирішити це питання завдяки так званій толоці – загальній участі багатьох людей, у тому числі – й Президента України. Народний депутат України Владислав Атрошенко відзначив активність жеведської громади й наголосив, що там, де люди ініціативні, можливі позитивні напрацювання. Владислав Анатолійович подякував ще одному народному обранцю – Станіславу Березкіну, який долучився до вирішення питань щодо газогону в Жеведі й виділив 45 тис. грн. – Сьогодні сталася чудова подія у вашому селі, у нашому районі. Об’єднали зусилля небайдужі люди, підставила плече держава, й прийшов у село газ. Активний розвиток сільських територій, поліпшення життя людей – це завдання Президента України, – сказав у вітальній промові голова райдержадміністрації Микола Ганжа. – І лише шляхом соціального партнерства, коли об’єднується влада, депутати, громади, можна планувати й організовувати роботу.

РОЗБУДОВА СЕЛА

Жеведська толока на чолі з Президентом Минулої суботи в оселях ветерана Великої Вітчизняної війни, інваліда війни ІІ групи Михайла Семенця та вчительки-пенсіонерки Марії Коваленко запалав блакитний вогник. Незабаром газ буде підключено й до будинків інших жеведян, які входять до місцевого кооперативу. Ця довгоочікувана подія стала найкращим подарунком до Дня села, на святкування якого прибули народні депутати України Михайло Чечетов та Владислав Атрошенко. Почесних гостей у Чернігівському районі вітали голова райдержадміністрації Микола Ганжа, голова районної ради Михайло Литвин, Жеведський сільський голова Сергій Рябус. Урочистості відбувалися в Будинку культури.

Згадуючи велику дату – 70-річчя визволення Чернігівщини від фашистських загарбників, очільник району зазначив, що маємо зробити все, щоб не було соромно перед пам’яттю дідів і прадідів. Голова райдержадміністрації відмітив плідну роботу сільського голови й уручив Сергію Рябусу Почесну грамоту Чернігівської райдержадміністрації та районної ради. Під час урочистостей слово мали заступник голови правління ВАТ «Чернігівгаз» Ігор Льодовий та голова обласного фонду «Власний дім» Петро Марченко, який, зокрема, наголосив, що Чернігівський район є лідером області щодо використання пільгового державного кредитування.

Почесні гості того дня відвідали священне для всіх жеведян місце – пам’ятник загиблим воїнам Радянської армії, які визволяли село. До речі, напередодні свята його було відремонтовано коштами сільської ради та народного депутата України Михайла Чечетова. До підніжжя пам’ятника було покладено квіти, а потім народні депутати та керівники району навідалися

в оселі жеведян, щоб розділити з ними приємну подію. Владислав Атрошенко побував у ветерана Великої Вітчизняної війни, інваліда війни ІІ групи Михайла Семенця. Чекала гостей із самого ранку й учителькапенсіонерка Марія Коваленко. Як відомо, колишніх педагогів не буває. Марія Сергіївна розміняла дев’ятий десяток, вражають її інтелігентність і життєва мудрість. Слідкує за політичними та економічними подіями, вирізняє у когорті перших персон держави народного депутата України Михайла Чечетова. Тому неабияким подарунком для неї був візит високого гостя у супроводі керівників району. Витончену орхідею й теплу шаль із вишитим написом подарував радник Президента жительці Жеведі, а ще сказав стільки теплих слів, що жінка не втрималася й щедро зросила їх сльозами вдячності. Того дня згадувала Марія Сергіївна важкі роки війни, повоєнний період і як відбудовувалися господарства. Й зауважила, що нині набагато легше жити, ніж у часи, коли за трудодні платили не грошима, а «паличками». Звичайно, не обійшлося без традиційного запалювання блакитного вогника, смаженої яєчні й фотографій на пам’ять. А Марія Сергіївна довго тримала у своїх натруджених долонях правицю депутата…

За підтримки народного депутата України Михайла Чечетова та фінансового забезпечення голови правління ПАТ «Чірнігівгаз» Алли Ярової побудовано підвідний газогон від Гончарівського до Жеведі, протяжністю майже 4 км, вартістю 680 тис. грн. 220 тис. грн селяни отримали за обласною програмою «Власний дім», по 45 тисяч виділили народні депутати України Владислав Атрошенко та Станіслав Березкін.

ГЕРОЇ РАЙОНУ

«Він був людиною вимогливою …» Минуло одинадцять років, як немає поміж нас Олександра Полковніченка – талановитого керівника, вмілого господарника, який упродовж 17 років був на перших керівних посадах у Чернігівському районі. Про нього не забули, пам’ятають не лише ті, хто трудився поруч, а й звичайні люди. За 40 років трудового життя він зробив чимало корисного й доброго, що додало і примножило заслуженого авторитету нашому району та шани його трудівникам. Наша розмова із вдовою Олександра Петровича – Катериною Іванівною – відбулася якраз напередодні 90-річного ювілею Чернігівського району.

– Катерино Іванівно, як близько ви сприймаєте все, що діється в Чернігівському районі? Можете порадіти успіхам й засмутитися від невдач? Хто для вас є головним «інформатором» таких новин? – Звичайно ж, районна газета. Якось запам’ятувала й не передплатила «Наш край». Повірте, місяць страждала від того, що не мала змоги читати улюблене видання. І тоді швиденько оформила передплату на пошті й уже була постій-

но із районкою. Люблю читати про людей, багатьох із них знаю якщо не особисто, то через когось. Адже я теж пропрацювала тут 40 років. Молодими спеціалістами: він – агрономом, я – лікарем, приїхали до Михайло-Коцюбинського і там залишилися. Отож із радістю зустріла новину про відкриття торік у Седневі нової школи, а нещодавно – про реконструкцію дитячого садочка у Брусилові. Приємно, що започаткований свого часу

Олександром Петровичем розмах із будівництвом навчальних закладів не перервався й сьогодні. Ви ж пам’ятаєте, що був рік, коли в державі звели лише 20 шкіл, п’ять із них – у Чернігівському районі. Він вважав, що вчитель – перша людина на селі. Без нього не буде ні лікаря, ні тямущого хлібороба, ні агронома. – Із вами Олександр Петрович часто ділився своїми справами, розказував, які проблеми виникають на роботі? – І ділився, і розказував. Був у піднесеному настрої, коли щось удавалося зробити. Особливо любив будувати заклади соціальної сфери, прокладати дороги, водогони, газові мережі. Намагався віднайти для цього кошти. І при цьому часто казав: «Раніше, коли були гроші – безліч проблем із матеріалами. Коли грошей немає – всілякі фірми, підприємства наперебій пропонують усе, що треба для спорудження». Вмів рахувати кожну копійку й розумно її витрачати.

– А яким був Олександр Пет рович у сім’ї? – Різним. Коли якісь проблеми на роботі – приходив засмучений, переживав. А взагалі він був людиною вимогливою. Проте, щоб вимагати від людей, умів ставити реальні завдання й об’єктивно підходив до кожного конкретного випадку. Любив дисципліну, порядок, не звик запізнюватися і не терпів, якщо хтось це робив. Самодисципліна була його головною умовою. Цього вимагав від підлеглих. Не раз казав мені, що комусь достатньо зрозуміти з півслова, іншому – наче горохом об стінку – нічого не доходить. А вдома йому допомагали розвіятися онуки – Сашко та Володимир. Коли були маленькими – все крутилися біля дідуся. Підросли – стали більше прислухатися до того, що говорив, чому їх учив. Зараз во��и дорослі. Старший закінчив інститут міжнародних відносин Київського Національного універси-

тету ім. Т. Г. Шевченка й працює у Києві, одружений; менший навчається у цьому ж вузі на останньому курсі. Олександр Петрович гордився б своїми онуками. – На будівлі районної держадміністрації зараз меморіальна дошка О. П. Полковніченка. Як ви сприймаєте цей факт? – Якщо відверто, то спочатку я вагалася, чи варто. Але коли ініціатори перейшли до конкретних дій, згодилася. І я їм вдячна. Безумовно, Олександр Петрович заслужив таке увічнення своїм життям, своєю працею, залишивши добрий слід на землі. – Спасибі вам за розмову. Бажаємо міцного здоров’я й довголіття, більше позитивних емоцій. – Спасибі й вам за те, що пам’ятаєте й шануєте пам’ять мого чоловіка – Олександра Петровича Полковніченка. Наталка СОЛОДАШКО


Наш край

28 вересня 2013 року

СОЛДАТ ПЕРЕМОГИ Микола Омелянович Кириєнко відрекомендувався майже по-військовому, з дивовижною точністю назвавши бойові підрозділи, у складі яких довелося воювати. Війну ж зустрів удома, в Роїщі. – Я тоді не розумів, що таке війна насправді, хоча й закінчив сім класів, – розповідає фронтовик. – Уранці вигнав із двору гусей, аж раптом зі сторони Чернігова почувся дивний незнайомий гуркіт, і вже за якісь, може, долі хвилини побачив літака з хрестом, а у хвості на близькій відстані летів наш винищувач. Ворожий літак упав за кілька кілометрів від села, в болото. Розповідали, що там спіймали й німецького пілота.

Молилася мама щоранку, або Ветеран з «американськими» очима Під час ворожої окупації сім’я Кириєнків значилася на особливому рахунку в тодішньої влади: старший Миколин брат Василь був на фронті (служив у прикордонних військах, загинув під час бойових дій), та й інші ж воювали, а ось батька, Омеляна Акимовича (до війни він працював головою колгоспу), хоча й був безпартійним, забрали в гестапо. Як розповів Микола Омелянович, усі розуміли, що життя його на волосині. Ніякі клопотання й благання не допомагали. А вороги ніби розважалися. Зрештою поставили ультиматум, якщо зберуть сімдесят підписів, що Омелян Кириєнко, будучи головою колгоспу, не зобижав людей, то, мовляв, відпустять. Євдокія Ісаківна пішла просити земляків поставити підписи за чоловіка. Як на сповідь. Зла не робив начебто нікому, але в житті всяк буває, може, хто й затаїв образу? Поставили свої підписи 140 односельців, удвічі більше. Та не просто так відпустили «ненадійного», а під розписку, в якій не було ніяких гарантій, крім однієї, що у випадку, якщо буде помічено зв’язок з партизанами або якісь інші дії і т. д., усю сім’ю знищать. У такому заляканому становищі опинилася родина. Батькові нікуди не можна було відлучатися.

– Кожного ранку мама тихенько молилася перед іконами, дякувала Господові, що переночували гаразд, що вся сім’я разом, – пригадує ті важкі дні Микола Омелянович. – Ледве дочекалися вересня 43-го. Микола Кириєнко потрапив на фронт на завершальному етапі війни. З боями пройшов від Данціга до Берліна, в окопі зустрів День Перемоги. Війна завершилася, а служба продовжувалася. З Берліна пізніше мобілізованих воїнів перекинули на Південний Сахалін, де прослужив до 1950-го року. Із стрілецької частини потрапив у танковий полк, був десантником, штабним писарем, бо мав красивий почерк, служив у розвідувальному батальйоні. – На Тихому океані завершив свій похід, – посміхається ветеран. – Ще й записку залишили з товаришами в порожній пляшці, закріпили в пірамідці з каменю. Океан – не море, хвилі холодні й потужні. Через кілька днів відпливли кораблем у Владивосток, там пересадили нас в ешелон, і вирушили ми в Україну, до Харкова. У Чернігів прибув 15 липня під обід, а в полудень переступив поріг рідної хати. Подальший життєвий шлях пов’язав фронтовик із рідним селом. Закінчив у Чер-

нігові середню 3-річну школу з підготовки голів колгоспів, спеціалізувався в галузі агрономії. Працював у місцевому колгоспі ім. Свердлова головним агрономом, агрономом із захисту рослин. Доля вберегла солдата на війні, але в житті випало йому чимало випробувань. – У мене ж очі «американські», – каже знову-таки з посмішкою на устах. – Кришталики замінили, все ж бачу. Вдячний людям у білих халатах, виходили мене й після інфарктів, і після операцій. Багато прожив, а жити хочеться. Дев’ятий рік немає моєї дружини Катерини Свиридівни, удвох із синомінвалідом мешкаю, донька Світлана живе далеко, на Хмельниччині, рідко приїздить. Маю двох онуків і двійко правнуків – Сергійка й Андрійка. Як приїдуть – місця всім мало – вогонь та полум’я. Де батькова любов до землі, материнська ласка й молитва, де пуповина закопана, на своїй малій батьківщині, незважаючи на труднощі й негаразди, серце життєлюба Миколи Кириєнка і в срібному віці сповнене наснагою й любов’ю до життя. Надія ПЕТРЕНКО

РОВЕСНИЦЯ РАЙОНУ

Дочка сільського голови Далекий нині 1923-й рік продовжував утверджувати нове життя в новій країні. Мир обнадіював і селян, тож ті з чоловіків, хто ще недавно нюхав порох на фронтах Першої світової у царській армії чи відстоював свою правду з багнетом у роки громадянської, нарешті вільно зітхнули, взялися господарювати на своїй землі, де по-новому організовувалося життя. Воював у царській армії й Петро Пономаренко з Навозів. Пощастило чоловікові благополучно повернутися додому, де з нетерпінням чекала господаря численна родина. – У батьків, Ганни й Петра Пономаренків, нас було семеро, розповідає найменша – Єфросинія Райська, – корінна жителька Дніпровського, колишніх Навозів. Народилася Єфросинія Петрівна в 1923 році. Підростала в оточенні старших братів і сестричок. Дні раннього дитинства так давно відлинули за дніпровські обрії, десь сховалися вдалині й сонячні ранки, і мамина ласка, і батькові турботи. Можна тільки здогадуватися, яким напруженим і неспокійним було життя родини, адже батько був серед перших людей села. Зараз у сім’ї Єфросинії Петрівни вже її діти шанобливо бережуть пам’ять про свого дідуся Петра Пономаренка. – Тут надрукована не з кращих фотографій дідуся, – розповідає молодша донька Єфросинії Петрівни Любов Яківна, листаючи книжку «Дніпровське: минуле та сьогодення». – У мене вдома є інша. Усе рівно чудово, що лишилася пам’ять і рідним, і односельцям, яким був сільський голова в ті роки. Типовий портрет 20-х років сільського чоловіка, в якому невидимо поєднується минуле й прагнення кращого майбутнього, його обличчя гідно прикрашає розкішна борода, а розумний допитливий погляд ніби віддзеркалює гарячі селянські думки про землю й мирне життя. У книзі зазначено, що в газеті «Червоний стяг» від 15 квітня 1926 року підписано: делегат окружного з’їзду рад сільський голова з с. Навози Пономаренко Петро. Є й ще одна згадка, датована 1929 роком, де йдеться про старосту артілі кожевників «Червоний кустар» П. Пономаренка. – Як у школу ходила, добре пам’ятаю, – каже Єфросинія Петрівна. – Сім класів закінчила. Шкільного приміщення в селі не було. Навчалися в хатах, де людей розкуркулили. Сонячні мрії юності й плани несподівано було перекреслено війною, а в звичному селянському житті поселилася тривога за долю рідних, що пішли на фронт, за всіх і все вдома. Невдовзі поповзли чутки, що забиратимуть на роботу в Німеччину молодь, нібито вже й списки складають, кого відправити на чужину. – У 42-му я вийшла заміж за Якова Райського. Була Пономаркою (повуличному), а стала Кабаїха, – пригадує Єфросинія Петрівна. – Добре пам’ятаю, як вінчалися у хатині (зараз на тій території прикордонники), а була там колись і пошта, й бібліотека, вінчав нас батюшка Терентій, свідоцтво про шлюб виписав губернатор. – І не страшно було засновувати сім’ю, бо все ж таки війна, заберуть чоловіка на фронт? – Про це ніхто й не думав тоді, головне – ми разом були, і в Німеччину нас не відправили, – жваво, по-молодечому зазвучав голос співроз-

мовниці. – А в сорок третьому в нас народився первісток – син Гриша. Як тільки наші війська вигнали окупантів, провела Єфросинія Якова, а батьки єдиного сина на фронт. Вірила, що повернеться. Вірила й чекала, жила в свекрів, допомагала їм виконувати чоловікову роботу: щодня надвечір засвічували на Дніпрі ліхтарі. – Чоловік воював, а я в колгоспі працювала, за трудодні, – розповідає Єфросинія Петрівна. – Вирощували картоплю, кок-сагиз, льон, жито, бо пшениця в нас не родить. Найважче було, коли в Копань, кілометрів за 30, відвозили жнивувати на цілий тиждень. Серпами жито жали, руки розпухали, пальці не розгиналися, серпи з рук випадали. Та підбадьорювала й просила нас, молодих, значно старша жінка, років п’ятдесяти чи й більше, не схожа на інших (замість хустки очіпок носила), здавалося, сильна й невтомна Марина Кадолиха: «Давайте, діточки, потрошечку жати, хоча потрошечку, й вижнемо». І справді, жменька за жменькою – й сніп за снопом в’язали, відстань до краю все зменшувалася. Була Єфросинія Райська в ті роки й ланковою. Час від часу радували сім’ю фронтові листи Якова, надавали снаги працювати, бо рухався фронт дорогами до Перемоги. Повідомляв Яків, що призначили його в розвідку, закінчив школу молодших авіаспеціалістів, санінструктор… Правда, трапився й прикрий випадок – на Житомирщині поранило, санітарні служби відправили в Ленінград, десь на пересильному пункті відбулося перепризначення, підлікували й відправили на фронт, а в результаті в документації з’явився запис, що пропав безвісти. На щастя, закінчив війну в строю, повернувся в рідні Навози на радість сім’ї, до улюбленої справи на Дніпрі. Опісля розквітла молода родина Райських діточками – народилися ще Микола, Галя, Петро, Люба. Всіх зростили, до роботи привчили. А життя, як невпинний плин дніпрової води. Передчасно пішли за обрій вічності молодші сини Микола й Петро, Якову Яковичу відміряла доля 80. Сьогодні до Єфросинії Петрівни навідуються всі, та найбільше опікується молодша донька Любов Яківна. Через неї передали Єфросинії Петрівні на День села від громади подарунок матері-героїні, ровесниці району. Таких людей пам’ятають у Дніпровському, тобто в колишніх Навозах. Ніна ПЕТРОВСЬКА

7

У Чернігівському районі проживає понад 22 тисячі ветеранів, майже 400 із них – учасники бойових дій, більше 300 – інваліди Великої Вітчизняної війни, 400 солдатських вдів, велика армія учасників війни – працівників тилу та 6000 дітей війни. Активну діяльність на теренах нашого краю веде районна ветеранська організація під керівництвом Анатолія Гапича. Ветерани долучилися до відкриття Алеї Героїв Соціалістичної Праці у Анисові, займалися збором коштів, вирішували організаційні питання. За що їм велика подяка від жителів Чернігівського району.

НІХТО НЕ ЗАБУТИЙЙ

Андрію – 19, Петру – 17. Навіки…

…Вона йшла дорогою й не бачила її. Чи то осінь змінювала все довкруг, нехтувала барвами, перебирала відтінки? Чи то сльози?.. Зхудала коняка грузла в розбитій дорозі й ледве тягла воза. Отак і її життєва дорога – понівечена, розбита. Аби хтось, як у кіно, відмотав час назад, вона б обняла сина міцноміцно й нізащо б від себе не відпустила. Плуталася в думках і прагненнях. Хотіла лише одного: щоб не син, а вона отак лежала бездиханною на возі.

Історію про те, як жителька Скорінця відшукала в братській могилі тіло загиблого сина, щоб поховати його в рідній землі, розповів Краснянський сільський голова Віталій Маслюк. Сталося це наприкінці 1943 року, після звільнення Чернігівщини від фашистів. Тоді особовий склад воїнських формувань було поповнено новобранцями, тими, кому ледве виповнилося 18. Андрію Сергієнку на той час було лише 19 років, Петру Кравченку – 17. Загинули хлопці під час боїв за Дніпро. Увесь шлях Радянської армії – від підмосков’я й до Ельби – всіяний сотнями тисяч братських і одиноких могил, де упокоїлися ті, хто зробив свій священний внесок у справу Великої Перемоги. Андрія Сергієнка та Петра Кравченка поховали на скорінському сільському кладовищі, скромні могилки доглядали родичі й сільська рада. Але ця сумна історія вразила до глибини душі багатьох людей. Один із таких – народний депутат України Михайло Чечетов, до якого звернувся Краснянський сільський голова з проханням установити пам’ятну плиту на місці поховання хлопців. Цими осінніми днями, коли Чернігівщина святкувала 70-ту річницю визволення краю від фашистів, народний депутат, керівники району Микола Ганжа та Михайло Литвин, депутат Чернігівської районної ради Наталія Катеринич відвідали священне місце, де було встановлено обеліск із викарбуваними іменами полеглих, поклали квіти й низько вклонилися їхній світлій пам’яті. Наталка СОЛОДАШКО Жителька с. Красне Марія Шевгеньова підготувала розповідь про цих загиблих солдатів, її буде опубліковано в наступних номерах «НК».


8

Наш край

28 вересня 2013 року

Село на нашій Україні, Сюди вертають усі дороги В Анисівській громаді День села розпочався біля Обеліска Слави де вшанували воїнів, які загинули, визволяючи село від фашистських загарбників, односельців, які не повернулися з війни. Їхні імена навічно викарбувані на плитах. Свято відбувалося у нашому мальовничому парку. Присутні ознайомилися з виставкою місцевих умільців. Особливо вабили вишиті на полотні старовинні рушники Віри Доман. Була представлена й сучасна художня вишивка Тетяни Кривопалої, Ольги Ковальчук. Увагу односельців привернули роботи Марії Артюх, яка вперше брала участь у виставці, презентувала художню вишивку та оригамі. Зі святом анисівців вітали в. о. сільського голови Тетяна Куча, голова Чернігівської районної державної адміністрації Микола Ганжа, депутат районної ради Володимир Чаус, спеціаліст відділу освіти райдержадміністрації Олександр Молибога. Почесним гостям уручили коровай. Ведучі свята – Марина Звонник та Ольга Куча, відмітили старожилів, які на своїх плечах піднімали зруйноване господарство. Недарма 75 колгоспників відзначено орденами та медалями Уряду СРСР. Найстарішій жительці села Феклі Добровольській виповнилося 98 років. Їй вручили подарунок і побажали зустріти 100-літній ювілей. За цей рік село поповнилося 12-ма маленькими жителями, а батькам найменшого – Євгена, якому виповнилося лише 6 днів, Марії та Віктору Звонникам, на згадку вручили невеличкий подарунок. Вітали найстарше подружжя Олексія та Олександру Максименків, які в дружбі й злагоді прожили 59 років, виростили хороших дітей, допомагали ростити онуків та правнуків. Подарунок та музичне вітання – наймолодшому подружжю Ігорю та Тетяні Грушунам. Щороку за підсумками конкурсу визначається краща садиба, цьогоріч – це подвір’я Тетяни Кривопал. Учасники художньої самодіяльності під керівництвом Валерія та Вікторії Ігнатенків підготували цікаву концертну програму. Від народного депутата України Владислава Атрошенка жителів села привітали запашним короваєм. Ветеранам війни та солдатській удові вручили подарунки. Сільські депутати Анатолій Звонник, Петро Копалко, Микола Каракуль частували присутніх смачною юшкою, а спеціаліст-бухгалтер Тетяна Дорош, начальник ВОС Валентина Кербут, соціальний працівник Ірина Кравченко пригощали смачними млинцями. За сприяння директора ПОП ім. Герасименка Юрія Стельмаха присутні подивилися цікаве кінне шоу від КПК «Козацький дух». На закінчення була розіграна безпрограшна лотерея. Олександр Лисенко отримав головний приз – гуску. Анисівська громада вдячна спонсорам свята: директору ПОП ім. Герасименка Юрію Стельмаху та приватному підприємцю Олені Мірошник. Валентина ТИТАРЕНКО, завідувачка Анисівською сільською бібліотекою

Редьківка відсвяткувала 20-річчя Мінливого вересневого дня відбувся ювілейний День села у Редьківці. Мінливою можна вважати й історію цього населеного пункту, корені якої губляться у придніпровських заплавах Ріпкинщини, а майбутнє створюється сьогодні на землях Чернігівського району. Трагічні наслідки аварії на ЧАЕС змусили людей покинути свої домівки й будувати життя на новому місці. Сьогодні уже й не помічають, як міцно увійшли в ужиток назви «Стара» й «Нова» Редьківка. Історії села торкнулася, відкриваючи урочистості, сільський голова Валентина Литвин. Зокрема нагадала, що у червні 1993 року було проголошено рішення обласної ради про створення Редьківської сільської ради, принагідно тут відзначили 20-річчя відкриття амбулаторії, дитячого садка. З такої нагоди почесними грамотами були відзначені активні жителі громади, серед них – перший сільський голова Тетяна Іванова, Тетяна Войнаровська, Лідія Надточій, Марія Масановець, Наталія Охріменко, Диля Майстренко, Марія Пучин, Надія Радіонова, Галина Бабинець, Тетяна Товстошеєва. – За розповідями старожилів, саме 21 вересня 1943 року прийшла в Стару Редьківку Радянська армія. Живі свідки тих подій – наші ветерани, – сказала Валентина Петрівна й разом зі школярами привітала стареньких. Пам’ять тих, хто не повернувся з війни, а це – 63 жителі, вшанували хвилиною мовчання. Під звуки щемно-урочистої пісні «Степом, степом» сільський голова разом із головою районної ради, депутатами райради та жителями села поклали квіти до пам’ятника загиблим. – Сьогодні чимало подій відбувається і в нашій громаді, й у всій області. 70 років тому наша свята чернігівська земля була звільнена від фашистів. Події 43-го року – це та історія, про яку ми ніколи не повинні забувати, – наголосив голова районної ради Михайло Литвин у вітальній промові, принагідно щиро подякував односельцям, поруч із якими живе. Михайло Борисович виступив спонсором безпрограшної лотереї, головним призом якої було порося. Варто відмітити й інших спонсорів: Геннадія Масановця, Андрія Ребенка, Ірину Шульженко, Миколу та Світлану Ващенків (представники ТОВ «ЧІМКА»). За усталеною традицією привітали й передали подарунки найстаршій жительці села Марії Ващенок та малій Алінці, яка з’явилася на світ 6 вересня у родині Наталії та Віктора Буленків. Вшанували увагою й подарунка-

ми ювілярів – Володимира Лутченка, Галину Процько, Катерину Коваль, котрі відсвяткували 70-річчя, подружжя, які прожили в мирі й злагоді багато років. Серед таких – Наталія і Микола Череньки, Катерина і Микола Степаненки, Тетяна і Микола Войнаровські, Лідія та Геннадій Стрехньови.

Подарунки громаді від отця Василія

На адресу всіх звучали музичні вітання у виконанні жіночого вокального ансамблю, Людмили Шуман, Наталії Шимко, Марії Ведмідь, юної редьківчанки Валі Процько, яка заспівала «Українка я маленька», а трохи згодом разом із народним депутатом України Владиславом Атрошенком відкрила дитячий майданчик. Владислав Анатолійович, вітаючи громаду, зокрема зазначив, що українське село переживає нелегкі часи. – Ми відійшли від колгоспів, які утримували соціальну інфраструктуру, забезпечували робочі місця. Сьогодні сільгоспвиробники збільшують площі орендованих земель, а кількість робочих місць зменшується. Разом із тим, дається взнаки й загальноєвропейська демографічна ситуація, коли зменшується кількість сільського населення. Веду до того, що бувають складнощі як об’єктивні, так і суб’єктивні, але живуть громади краще там, де самі прагнуть зробити своє життя комфортнішим, – наголосив народний депутат. Сільський голова подякувала Владиславу Атрошенку за те, що відгукнувся на зініційоване громадою прохання спорудити в селі дитячий майданчик. Теплі слова прозвучали й на адресу підприємців Бориса Ващенка та Геннадія Масановця, які допомогли з огорожею, а також усіх батьків, які все встановлювали. Місцева влада потурбувалася про фарбу та вирішувала інші питання. Малеча не змусила себе чекати, одразу випробувала гойдалки, гірку та інше. А дорослі продовжили веселитися перед сільським клубом-бібліотекою. Саме зварився куліш, чимало хто поспішив «зняти пробу», все більше й більше людей підходило до фотовиставки «Моє село, моя любов, душі затишок», дивувалися вправності педпрацівниць Редьківської ЗОШ, які підготували виставку власних виробів у різних техніках. Вирізнилася й медамбулаторія: Диля Муллахметівна та її помічниці вимірювали тиск усім, хто забажав. Напевно, в усіх він трохи піднявся, коли відбувався розіграш лотереї. Пощастило Руслані Охрименко, яка виграла поросятко, та Дилі Майстренко, котрій дістався теплий плед (про такий «лот» потурбувалася Тетяна Войнаровська). Довго лунала над селом гучна музика, а тут і сонце виглянуло, неначе передрікаючи Новій Редьківці щасливе й безхмарне майбутнє. Наталка СОЛОДАШКО


Наш край

28 вересня 2013 року

9

неначе писанка село...

Приклад чоловічої сили від Пеканова та Юрченка і смачна каша від Паляниці та Вареника Кожна нація, народ, навіть кожна соціальна група мають свої традиції. Деякі з’явилися давно і освячені віками. Інші – народилися в наші дні. Але й старі, й нові однаково об’єднують людей, сприяють їхньому спілкуванню та вихованню. Однією з таких традицій є святкування Дня села.

...Святково прикрашена сцена та гарно вбрані діти доповнювали атмосферу урочистостей, які відбувалися в Лукашівці. Жителі та гості села зібралися на місцевому стадіоні, аби відсвяткувати День села. Привертали увагу стенд із історією села, фотографії про роботу ФГ «Напорівське», а також виставка ікон, вишитих бісером – місцевої жительки Людмили Прохоренко. Неподалік тренувалися справжні богатирі, а навпроти сцени чоловіки у фартухах та капелюхах варили запашний куліш. Ведучі свята Наталія Луцько й Анна Вареник розповіли, що 22 вересня – День пам’яті святителя

Феодосія Чернігівського, колись у селі це було храмове свято, але про це забули і ось цьогоріч вирішили об’єднати дві події. Секретар сільської ради Тетяна Куча привітала місцевих жителів та гостей, нагадала, що успіхи Лукашівки, насамперед, залежать від успіхів її жителів, побажала всім миру та спокою, Божого благословення, здоров’я, щастя та благополуччя. Приїхали привітати громаду й очільники району – голова Чернігівської райдержадміністрації Микола Ганжа, голова районної ради Михайло Литвин та перший заступник голови райдержадміністрації Анатолій Кругол. Вони здоровили лукашівців і гостей, бажали всім миру, достатку та добробуту. Згадали ветеранів, завдяки яким живемо

у мирній державі, низько вклонилися вдовам та дітям війни. Цьогоріч Чернігівський район святкує 90-річчя утворення, тож очільники району подякували хліборобам, а також усім, хто примножує добробут громади та району. «Нехай не переводиться селянський рід на лукашівській землі, а праця відданих їй трударів буде належно оцінена. Нехай нива щедро колоситься, здоров’я міцніє, а трудові успіхи примножуються», – прозвучало серед побажань. Запашним короваєм місцевого виробництва наймолодші учасники свята вітали гостей та односельців. Українські богатирі – заслужені майстри спорту, неодноразові чемпіони світу Олександр Пека-

нов та Віктор Юрченко, продемонстрували силу й міць. За традицією, привітали багатодітну родину Прохоренків, ветеранів війни Івана Паца та Івана Нестеренка, афганців, чорнобильців, а також майбутнього солдата Олексія Паца. Українські пісні у виконанні колективу Анисівського будинку культури під керівництвом Вікторії та Валерія Ігнатенків не залишили нікого байдужими: люди підспівували, а молодь підтанцьовувала. Наприкінці свята чоловіки зі справжніми українськими прізвищами Паляниця та Вареник частували всіх, хто бажав, смачним кулішем. Свято вдалося на славу. Селяни та гості щиро вдячні організаторам та всім, хто долучився до його проведення: Надії Суботиній, Надії Хромець, Людмилі Вареник, Надії Басанець, отцю Георгію, Оксані Палівіченко, Григорію Ткаченку, Валентині Ткаченко, Тетяні Шакуленко та Яні Шакуленко. Лукашівці та

гості ще довго не розходилися, співали, танцювали, фотографувалися з богатирями, а найстарші жительки згадували молодість і раділи відродженню сільських традицій. Олена ШЕРЕМЕТ

Смакували юшкою та кулешем Незважаючи на похмурий день, 21 вересня жителі та гості Селянської Слободи поспішали до сільського клубу, аби відсвяткувати День села. Урочистості присвячувалися 70-річчю визволення Чернігівщини від фашистських загарбників, 90-річчю Чернігівського району, православному святу Різдва Пресвятої Богородиці.

Вручали знаки «мати-героїня» На урочистості у Слободу завітали заступник голови Чернігівської райдержадміністрації Лідія Гаєвська, депутати районної ради Валерій Василинчук, Юлія Дорошенко, Михайло Артюх, Григорій Ткаченко. У святково прикрашеному Будинку культури зібралися місцеві жителі та гості свята, які приїхали не з порожніми руками. Для Слобідської ЗОШ І-ІІ ст. депутати Юлія Дорошенко та Валерій Василинчук уручили телевізор, а Михайло Артюх пригостив усіх короваєм від народного депутата України Владислава Атрошенка. Сільський голова Микола Новиченко привітав односельців та гостей зі святами, вручив подарунки ветеранам, багатодітним сім’ям, орденоносцям, матерям, які виростили п’ять і більше дітей. Лідія Гаєвська від імені Чернігівської райдержадміністрації та районної ради вручила нагрудний знак «Мати-героїня» Наталії Приходько. Учасники художньої самодіяльності Слобідського будинку культури під керівництвом Романа Фролова

вітали ветеранів, медичних працівників, працівників соціальної сфери, вчителів, матерів... Згадали також найстаршу й наймолодшу жительок Слободи, сімейні пари, які прожили в любові та злагоді 50 і більше років, протоієрея Павла Бугира. Наприкінці заходу відбулися розіграш безпрограшної лотереї (суперприз – м’яку іграшку – виграв Владислав Осипенко) та частування кулішем. Виконком сільської ради вдячний організаторам та спонсорам: Григорію Ткаченку, Володимиру Кузьменку, приватним підприємцям Олександру Савченку, Анатолію Скрипці, Віктору Хропатому. Альона ГРИЦЕВСЬКА, фахівець із соціальної роботи Слобідської сільської ради

Маленька україночка Настя Довгун уручила сільському голові Валентині Мельниченко коровай. Очільниця громади привітала всіх зі святами, побажала здоров’я, миру, добра, злагоди. З вітальним словом виступили й гості свята – депутат Чернігівської районної ради Олексій Шевченко та начальник відділу культури і туризму Світлана Шкуропат. Від народного депутата України Владислава Атрошенка Селянській Слободі передали коровай. З нагоди святкування 70-річчя визволення Чернігівщини від фашистських загарбників вітали учасників бойових дій – Олександра Вершняка, Івана Федорченка; вдову інваліда Ольгу Пилипчук, вивезеного на роботу до Німеччини Григорія Вершняка, учасників та дітей війни. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих. До Обеліска Слави учні поклали квіти. Ведучі свята Людмила Довга та Тетяна Луценко від щирого серця вітали найстарішу жительку села Олександру Вершняк та найменшого мешканця Селянської Слободи Дмитра Булаха. Не оминули увагою й сімейні пари, які у злагоді та любові прожили 50 років – Петра й Надію Примаченків, подружжя, що разом 30 років, Юрія та Антоніну Сапонів, Віталія та Марію Вовків, а також молоді подружжя Дмитра й Ольгу Савченків та Костянтина й Олену Булахів, усім вручили подарунки і привітали піснею. Учасники художньої самодіяльності Рудківського будинку культури та фольклорний колектив «Криниця» розважали місцевих жителів і гостей села піснями та танцями. Наприкінці свята пригостили всіх короваєм. Також можна було посмакувати юшкою та кулешем, які приготували Катерина Заворотна, Тетяна Мурашко й Олександра Шевченко. Громада дуже вдячна Чернігівській індустріальній молочній компанії та її керівнику Анатолію Ясинському за допомогу в проведенні свята. Катерина ДРАНА, завідувачка сільським клубом-бібліотекою


10

Наш край

28 вересня 2013 року

У районі функціонує 48 навчальних закладів: 26 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст., 18 – І-ІІ ст. та 2 загальноосвітні школи І ст. Працює 23 дошкільні навчальні заклади, із них 7 НВК. До кінця року заплановано відкрити 3 дошкільні заклади у селах Пакуль, Брусилів, Шибиринівка на 20 місць кожен. Функціонує 2 позашкільні навчальні заклади: Центр туристсько-краєзнавчої творчості і Будинок школяра.

Закохані в мистецтво Нелегкий шлях до вершин майстерності в мистецтві починається з обдарованості дитини, закладеної природою, та з любові й педагогічної вправності вчителя. Саме мудрість і хист наставника слугують юним талантам дороговказом, що зміцнює в душі майбутнього майстра віру в себе і своє покликання. Ось уже майже півстоліття любов до прекрасного у дитячих серцях плекають викладачі Гончарівської колиски талантів – місцевої школи мистецтв, яку впродовж двадцяти років очолює принциповий, вимогливий керівник і водночас творча й талановита людина Ольга Харченко.

Історія закладу бере початок у далекому 1967 році як Гончарівська дитяча музична школа, де навчали грі на фортепіано, баяні, акордеоні, гітарі та електроінструментах. Нове – художнє – відділення відкрилося аж через 30 років, тож у 1997 установа стала першою в районі школою мистецтв. Відтоді значно поліпшилася матеріальна база: були придбані сучасні інструменти, технічні засоби навчання, створено фоно- та відеотеку, що суттєво покращило якість викладання теоретичних предметів. Нова школа розширила й спектр музичних класів, почало працювати відділення раннього естетичного розвитку для дітей 4-5 років, вечірня школа для молоді та студія сучасних танців. Збільшився викладацький колектив, який тепер налічує дванадцять чоловік. Серед них є справжні метри педагогічної справи. Це викладач класу фортепіано Тетяна Калитвинова, Аліна Назаренко, яка навчає грі на народних інструментах. Подають великі надії молоді перспективні хореографи, котрі повернулися до рідної школи вже у статусі викладачів, – Христина Бабійчук та Тетяна Шкурко.

Нині у класах фортепіано, народних інструментів, хореографії, образотворчого мистецтва, духових інструментів, скрипки та сольного співу займається 150 учнів, приїжджають і з навколишніх сіл. До речі, за останні два роки жоден вихованець не припинив відвідувати школу, що також підтверджує високу якість викладання. Випускники продовжують підкорювати творчі вершини мистецтва у найпрестижніших навчальних закладах не лише України, а й за її межами. Маргарита Дунайло вступила у Львівську музичну академію, Юлія Тіаковська – у Донецьку, а Володимир Харченко закінчив Вюрцбурзьку академію, що у Німеччині, нині працює там у оперному театрі. Школа вже давно й заслужено користується славою одного з найкращих мистецьких навчальних закладів, її учні беруть участь у районних, обласних та всеукраїнських конкурсах юних музикантів, співаків і художників, посідають призові місця. У цьому році дипломантами обласного конкурсу «Граємо джаз» став ансамбль гітаристів. Високий рівень підготовки демонструє хоровий колектив «Веселка», хореографічний – «Первоцвіт», інструментальний ансамбль «Гончарівські музики», фольклорний ансамбль учнів і вчителів «Писанка» та інші. – Досягнуто багато, школа має безліч відзнак різного рівня, але на цьому не зупинятимемося, – запевняє директор школи Ольга Харченко. – У планах – розширити базу музичних інструментів та обладнання. Нині відроджуємо клас духових інструментів, адже рік тому навчання з цього предмета припинилося через відсутність викладача. Новий учитель уже приступив до роботи. Жодне свято у Гончарівському не проходить без участі наших талановитих вихованців, знані вони і в районі. Коли у заклад завітали кореспонденти «Нашого краю», тут саме готувалися до Всеукраїнського літературно-художнього свята «Седнівська осінь». Алла ПИРОГ

Директорка гіиназії Ніна РУДНИК (четверта ліворуч) із педколективом

Діана ПУСТОВОЙТ та Ірина ВОРОХ

Тут серце віддають дітям, або «Пальмову гілку» вручають недарма

В межиріччі Десни і Дніпра Там, де зелень буяє барвисто, Гончарівська росте дітвора, Гімназійне живе товариство. У холі навчального закладу затишно й зелено. Про історію та сьогодення гімназії розкажуть стенди, які одразу кидаються в очі. Словом – атмосфера спонукає до навчання. Кореспондента «Нашого краю» привітно зустріли заступники директора Ганна Попружна та Світлана Бортник. Розповіли про історію закладу, педагогічну, наукову та виховну роботу. На сьогодні у гімназії отримують знання 327 учнів, їх навчають 40 учителів: 24 із них мають вищу категорію, 13 – першу, три спеціалісти, а Валентина Мележик удостоєна високого звання заслужений учитель України. Суттєва увага приділяється позакласній роботі, а саме – розвитку талантів і здібностей учнів. У гімназії успішно функціонують 16 гуртків, проводиться індивідуальна робота. Про інтелектуальні досягнення гончарівських гімназистів відомо не лише у районі, а й в області. До речі, у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України у 2012-2013 н. р. вони вибороли призові місця. Гурток «Умілі руки», веде вчитель трудового навчання Віктор Півень. Роботи вихованців гуртка вражають майстерністю. Ра-

дує, що у дітей, окрім сучасних інформаційних технологій, є інші захоплення, а викладачі вміло їх розвивають. Про цікаве життя гімназії розповіли майбутні випускниці – голова гімназійної учнівської республіки Діана Пустовойт та голова центру з праці та дисципліни Ірина Ворох. Для кожної з них учителі стали не лише наставниками, а й справжніми друзями, до яких можна звернутися у будь-який час. Незабутні для дівчат і уроки самоврядування, які відбуваються тут традиційно напередодні Дня учителя. На них вихованці старших класів проводять уроки, а також виконують адміністративні повноваження директора та заступників. Учителі ж цього дня за всім спостерігають. Така робота змушує підростаюче покоління задуматися над складністю та відповідальністю педагогічної професії. Цікаво було почути й про посвяту у гімназисти, яку щороку організовують учителі разом із старшокласниками. Незабутнім для всіх є свято останнього дзвоника. Протягом року педагоги разом із активістами учнівської молоді продумують категорії, за якими потім нагороджують вихованців закладу.

Найдавнішу історію має Седнівська школа Архівні документи свідчать, що освітою хлопчиків у селах опікувалася церква. Науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, краєзнавець Сергій Горобець у київських архівах досліджував невідомі науковцям документи козацької доби. У документі за 1732 р. згадуються школи при церквах. Подальша історія освіти в селах повіту в ХІХ ст. пов’язана з відкриттям шкіл грамоти та церковно-парафіяльних шкіл. З 60-х років почали з’являтися земські школи. Після подій 1917 р., будуючи нове суспільство, комуністи намагалися викреслити з пам’яті людей внесок церкви в становлення освіти на селі. Найдавнішим навчальним закладом району, згідно з документами, є Седнівський: за дослідженнями А. Балики, при Георгіївській церкві в І-й половині ХVІІ ст. діяла школа: «Во время… гонений польских, седневцы, для защиты православия, создали братство... На общие братские средства… в звоннице юрьевской церкви устроили школу». У О. М. Лазаревського знаходимо наступну згадку про школу в Седневі: «Дьячок м. Седнева (Черниг. уезда), спрошенный в 1727 году о происхождении, показал... в гор. Седневе и стал жить в школе св. великомученика Георгия». Дяківські школи при церквах 1732 р. діяли у Андріївці, Анисові, Боромиках, Довжику, Жукотках, Кархівці, Киїнці, Клочкові, с. Козел (з 1935 р. – М.-Коцюбинське), Масанах, Мньові, Мохнатині, Петрушині, Пльохові, Рогощі, Роїщі, Седневі – 5 шкіл, Слабині, Смолині, Халявині, Полуботках, Шестовиці, Шибиринівці, Янівці (з 1947 р. – Іванівка). Андріївка – у селі в 1860–1870-ті рр. діє церковно-парафіяльна школа. «Черниговские епархиальные известия» в 1865 р. пові-

Десять років тому на базі загальноосвітньої школи було засновано гімназію суспільно-гуманітарного, природничо-математичного та технологічного напрямків, відтоді починається новий літопис навчального закладу, який очолює досвідчена, енергійна та цілеспрямована директорка – Ніна Рудник. Гімназія розташована в мальовничому куточку, поміж сосен та беріз. Тут тихо й затишно, пахне лісом, лине спів пташок та майорять квіти.

домляють: «изъявляется душевная благодарность Архипастыря помещику Николаю Ригельману за устройство церковной школы в с. Андреевка». Дніпровське (до 1962 р. – Навози) – перші письмові згадки про дяківську школу датовані 1747, 1750 та 1755 рр. Клочків – у 1868 р. діє церковно-парафіяльна школа грамоти (у 1896 році Марія Левицька навчає 12 хлопчиків та 2 дівчинки; у 1897 р. – донька священика Євдокія Гораїн). У 1877 р. зазначалось, що школа «построена на общественной земле на церковые суммы года четыре назад; церковный староста собирал ден��ги на постройку от добровольных жертвователей. Число учащихся около 20 человек, обучает дочь священника за плату 50 коп. в месяц». Количівка – у 1889 р. діє церковно-парафіяльна школа, вчителька Варвара Зрашевська (1897–1898 рр., 30 дівчат), Маріамна Шкляр (1896 р., навчає 18 дівчат).

Дівчата з таким захопленням розповідали про життя гімназії, що промайнула думка – вони дійсно раді тут навчатися і безмежно вдячні своїм викладачам. Хочеться ще відмітити, що Гончарівська гімназія за високі показники у рейтингу серед загальноосвітніх закладів І-ІІІ ст. уже четвертий рік поспіль тримає найвищу відзнаку району – «Пальмову гілку». Наостанок хочеться побажати учням упевненості у власних силах, невпинного руху вперед та прагнень до нових звершень. Продовжуйте своєю працею, навчанням, добрими справами прославляти Чернігівський край, а отже, розбудовувати нашу державу. Низький уклін і вам, шановні педагоги, за професіоналізм, витримку, терпіння, любов до обраної справи, самовідданість і багатство душі. Нехай засіяна невтомною працею освітянська нива урожаїться новими талантами, яскравими особистостями та визначними перемогами й здобутками в житті, а слово вчителя буде завжди святим і чистим на землі. Олена ШЕРЕМЕТ 

Пакуль – перша письмова згадка – 1755 рік. Про дяківську школу згадується і в 1767 році. Випускник семінарії Василь Грабовський у 1814 р. призначається вчителем Пакульського парафіяльного училища. У 1843 р. наставниками сільських хлопчиків стають священики Сімеон Грабовський (1843) та Сімеон Русанович (1855–1857). Згадується училище і в 1860 р. Старий Білоус – у 1868 р. згадується церковно-парафіяльна школа. Навчалися діти з Трьохсвятської Слободи, Старої Подусівки та Льгова. У 1869 р. навчається 8 учнів. Про стан освіти в селі в 1877 р. повідомлялось: «К приходскому дьячку ходят мальчики, душ десять; плата – от граматки один рубль». Халявин, Полуботки – у 1865 році в селі Халявин діє церковна школа. У с.  Полуботки у ХІХ ст. – школа грамоти (1894–1905, учителька Ганна Тросницька), а з 1905 р. перетворена на церковно-парафіяльну («помещение ее устроено старанием священника на средства прихожан… в 1905 году обучалось 45 мальчиков и 10 девочек… в школе преподавал Михаил Кириенко»). Хмільниця – у 1877 році зазначалося, що в селі з 812 жителів 5 мають освіту. У 1886 р. діє церковна школа грамоти в Хмільниці, з 1896 р. – церковно-парафіяльна. Черниш – у 1892  р. діє церковна школа грамоти, вчителює А. К. Желєзняков. У 1897 р. діють три церковні школи грамоти у приватних будинках, де дітей навчають Леонтій Белоконський, Кирієнко, Опанасенко. Шибиринівка – священик Іоан Гаймановський «в 1860 году за примерное старание о храме Господнем и ревность к обучению детей награжден Набедренником». Сергій ГОРОБЕЦЬ, Андрій КУРДАНОВ


Наш край

28 вересня 2013 року

МЕДИЦИНА НА СЕЛІ

«Користуємося більшою довірою, ніж міські медики» Кабінет сімейного лікаря Олишівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини Ганни Чоп нагадує домашню кімнату, тут світло й затишно. І водночас розумієш, що потрапив у святая-святих справжнього ескулапа: охайні книжкові полиці заставлені стосами медичної літератури, підшивками професійних видань. У товстих теках – дбайливо складені добірки наукових статей, вирізаних із газет та журналів, на робочому столі – колекція анотацій медпрепаратів та блокноти, списані дрібним почерком господині лікарні, котра вже майже два десятиліття несе відповідальність за здоров’я й життя олишівців та навколишніх сіл. – Ганно Володимирівно, судячи з усього, ви тримаєте руку на пульсі медичних новин? – Так, я весь час навчаюся: відколи вступила до Київського медичного інституту й до сьогодні. Досвід роботи це одне, але знання зайвими не бувають, а тим паче, для сімейного лікаря. Це не вузька медична спеціальність, де чітко розумієш, із якими хворобами матимеш справу. Я відповідаю за кожного хворого, незважаючи на його діагноз чи вік. – Що найскладніше у вашій роботі? – Нещодавно почула цікаве судження: виявляється, більшість лікарів не люблять розгадувати кросворди. Це про мене! Адже щодня доводиться розплутувати надскладні ребуси: від найнепомітніших симптомів до встановлення точного діагнозу. Й від того, як я з цим упораюся, залежить не оцінка моїх інтелектуальних здібностей, а здоров’я людей. Якщо хвороба не складна, лікуємо на базі амбулаторії, в інших випадках направляємо до міста, викликаємо «швидку». Але трапляється, що час іде на хвилини, тоді вся відповідальність – на плечах нашого невеличкого колективу. Взимку у пацієнта через алергію на мандарини стався гострий анафілактичний шок, будьякої миті могло статися найгірше. Тоді власними силами проводили реанімаційні заходи. Цьогоріч було чотири випадки, коли пацієнти потребували нашої невідкладної допомоги після укусів бджіл. – Тож у сільській місцевості лікарю складніше працювати, ніж у місті? – Не важливо де працює лікар, його обов’язок – надати допомогу хворому. З одного боку, я з цими людьми живу в одному селищі, вони мені не чужі, тож ближче до серця сприймаю їхні негаразди зі здоров’ям. Та й робочий

день не обмежується годинами, телефонують у будь-який час і додому. А з іншого – користуємося більшою довірою, ніж міські медики, тим більше, коли професійна кваліфікація, так би мовити, перевірена часом. Мої перші маленькі пацієнти нині приводять на прийом уже своїх діток. – З ким працюєте пліч-опліч? – Завжди «на передовій» мій досвідчений колектив. Зараз працює дев’ятнадцять чоловік, штат укомплектований, маємо й потрібне медичне обладнання, свою лабораторію. Всі працівники відповідальні, перспективні. Наприклад, завдяки професійним діям медсестри сімейної медицини Ірини Йовенко ми врятували життя двом немовлятам, у котрих було тяжке отруєння нітратами. Вона вчасно виявила симптоми захворювання, які навіть батьки не помітили. Забили тривогу, оглядаючи ще одне новонароджене маля, і не дарма, адже обласні спеціалісти виявили складну вроджену ваду судин, що

ФОТОФАКТ Хто, як не лікарі, розуміють важливість донорської справи, адже людську кров не замінить жоден медичний препарат. Тож працівники Чернігівської центральної райлікарні вже десять років поспіль здають кров для потреб хворих. Зазвичай це відбувається раз на рік, а цьогоріч – уже вдруге. Одним із перших приклад добровільного донорства продемонстрував головний лікар Дмитро Руденко. А загалом 70 чоловік медперсоналу долучилися до доброї справи. До речі, після процедури жоден iз лікарів не взяв передбачених законом вихідних та не відклав запланованих операцій.

потребувала негайного хірургічного втручання. – Які хвороби у вашій територіальній громаді «найпопулярніші»? – Вистачає всього, трапляються шкірні захворювання, дитячі хвороби, респіраторні, нервові, серцеві й інші. У середньому за день оглядаємо до п’ятнадцяти чоловік, а в зимовий період доходить і до сорока. Окрім Оли-

шівки, обслуговуємо пацієнтів Топчіївки, Серединки, Ладинки та Друцького, куди виїжджаю раз на тиждень. Велика частина нашої роботи – це профілактичні заходи. Тож не лише лікуємо, а й консультуємо щодо здорового способу життя. Наприклад гіпертонічні ускладнення можна попередити, якщо нормалізувати вагу тіла. Тому пацієнтам пропоную схеми правильного харчування. До речі, завдяки цьому кілька чоловік вже схудли, чим покращили стан свого здоров’я. – Ганно Володимирівно, робота ваша не з легких. Ніколи не жалкували, що обрали такий фах? – Жодного разу. І велика заслуга у цьому моїх перших наставників, котрі вже відійшли у небуття. Завжди з теплотою згадую лікарів від Бога: хірурга Івана Бондаря та терапевта Ольгу Широку. Для мене професія не лише робота, це моє захоплення, моє життя. Алла ПИРОГ

11

Медичну допомогу населенню Чернігівського району надають Центральна районна лікарня на 360 ліжок, Михайло-Коцюбинська районна лікарня на 50 ліжок, Олишівська дільнична лікарня на 15 ліжок, 10 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 13 фельдшерсько-акушерських та 53 фельдшерські пункти.

ФАПУ – ІМ’Я ЗЕМЛЯКА

Підтримати клопотання 90-річної давнини У 2010 році видано черговий збірник матеріалів з історії сіл району, присвячений селу Пакуль – «Пакуль поживемо тут». На сторінках видання за допомогою науковців, краєзнавців, публікацій в районній газеті відкриті призабуті сторінки історії старовинного села та доль його мешканців. Дослідник історії медицини Чернігівщини Галина Середенко надрукувала в цьому збірнику цікавий матеріал про становлення та розвиток Пакульської медичної дільниці кінця ХІХ – початку ХХ століть. Уперше оприлюднено документи 1923 року з Державного архіву Чернігівської області (ф.р-758, оп.3, спр.17) про шановану людину села, фельдшера Гната Даниловича Постола. З архівних документів стало відомо, що у зв’язку з поданим проханням лікаря про вихід на пенсію, сільська громада зверталася до органів влади з пропозицією вшанувати його заслуги й присвоїти його ім’я місцевій амбулаторії. Гнат Данилович Постол народився в с. Пакуль. Медичну освіту здобув у військово-фельдшерській школі в 1912 році. З 1868 року перебував на військовій службі в військовому шп��талі в якості ротного фельдшера. У 1877 році був мобілізований на російсько-турецьку війну. По поверненні вступає на службу дільничним фельдшером до Чернігівського повітового земства. У Пакулі працює фельдшером медичної дільниці з 1901 року. На час відсутності лікаря завідує медичною дільницею. Пакульська медична дільниця обслуговувала села та хутори Пакульської волості, а саме села Ведильці, Навози (з 1962 р. – Дніпровське), Кархівку, Ковпиту, Пакуль, Мньов. У 1923 році зазначалося, що професійна діяльність Г. Д. Постола сприяла зменшенню смертності в медичній дільниці порівняно з іншими, незважаючи на складні роки постійних спалахів епідемій.

Загалом Г. Д. Постол віддав служінню медичній справі 54 роки, з них 34 – пропрацював у Пакульській медичній дільниці. Мав численні нагороди за професійну діяльність. Як зазначалося вище, на прохання жителів Пакуля перейменувати амбулаторію на Пакульську імені Гната Даниловича Постола амбулаторію, керівництво Чернігівського окрвиконкому, на жаль, обмежилося рішенням про оголошення подяки та встановлення пенсії. У Г. Д. Постола було 11 дітей. Свої останні роки життя провів у селі Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області. Помер у віці 115 років. Це, поки що, єдиний випадок виявлення в архівних документах справи підняття клопотання про вшанування людини за служіння сільській громаді. В наш час подібних рішень у районі, крім присвоєння Ладинській школі імені героїв Пінської флотілії та встановлення премії імені М. Ф. Мглинцева, відносно представників медицини ще не приймалося. Хочу зазначити, що в 2002 році сесія Пакульської сільської ради прийняла пропозицію щодо присвоєння сільській вулиці імені відомого земського лікаря Григорія Миколайовича Вербицького (працював у 1898–1913 рр.). На цій же вулиці знаходиться й будівля місцевого ФАПу. Упродовж нинішнього року в Чернігівському районі відбуваються заходи, приурочені 90-річчю його створення. Знаково, що події 90-річної давнини по вшануванню Г. Д. Постола є свідченням позитивної оцінки селянами справи розвитку сільської медицини, а саме Пакульської медичної дільниці, в складних епідеміологічних умовах тих часів. Відтак, із відповідним листом та копіями архівних матеріалів звернувся до голови районної ради Михайла Литвина з проханням винести питання про присвоєння Пакульському ФАПу імені Г. Д. Постола на чергову сесію районної ради. Так маємо реальну можливість відновити історичну справедливість щодо вшанування нашого земляка, який своєю відданою працею зробив вагомий внесок у розвиток сільської медицини, та, нарешті, задовольнити клопотання людей 90-річної давнини. Андрій КУРДАНОВ, голова районної організації краєзнавців


12

Наш край

28 вересня 2013 року

30 ВЕРЕСНЯ – ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

Потенціал Чернігівської районної ЦБС складають 50 сільських, 2 селищні, центральна районна та центральна дитяча бібліотеки, діяльність яких забезпечують 64 працівники. Бібліотечний фонд налічує понад 613 тис. примірників. Послугами бібліотечних закладів району користуються більше 27 тисяч осіб, серед них дітей – 4 тисячі, молоді – понад 3 тисячі.

Храм, де народжується та зберігається духовність

Бібліотекам Чернігівської районної ЦБС сьогодні вдається підтверджувати статус провідного соціального закладу для місцевої громади. Досягається це завдяки постійному пошуку, вдосконаленню сфери послуг, впровадженню інноваційних методів роботи та спільних конструктивних рішень із місцевою владою, встановленню зв’язків із організаціями, установами, благодійними фондами, громадськими організаціями, творчими колективами.

Шановні бібліотекарі! Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Це свято свідчить про глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури, а також про визнання історичної ролі бібліотеки в житті суспільства. Здавна наші предки шанували книжку як велику мудрість. Ще з прадавньої Софії Київської на наших землях почалося літописання і відкрилася перша збірня безцінних рукописів. Сьогодні бібліотеки – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства.  Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Саме ви, бібліотекарі, допомагаєте читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Бажаємо вам, шановні бібліотекарі, творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, радості, щастя, добра і нових успіхів у вашій благородній просвітницькій справі. Микола ГАНЖА, голова райдержадміністрації

Михайло ЛИТВИН, голова районної ради

Вхідчини для книгозбірні У цьому році Черниській сільській бібліотеці виповнюється 90 років, до свого ювілею вона отримала неабиякий подарунок. Заклад містився у аварійному приміщенні Будинку культури, тому на сході села та засіданні виконкому сільської ради було прийнято рішення перевести бібліотеку в сухе, чисте приміщення колишньої школи, щоб у нормальних умовах зберігався книжковий фонд і було комфортніше для читачів. Директор районної ЦБС Вікторія Пирковська посприяла у придбанні штор, фарби для дверей, вікон, стелажів, підлоги. Після зробленого ремонту за короткий термін були перевезені книги й меблі. Допомогли односельці, і велике спасибі Олександру Стрежу, Віктору Акуленку, Руслану Железняку, Миколі Мосичу та іншим. Щоб розмістити правильно книжковий фонд, оформити стенди, книжкові виставки, бібліотекар доклала чимало зусиль. Чернишці, які вже відвідали заклад, вражені й задоволені, що знаходяться у привабливій, естетично оформленій бібліотеці. Для допитливих зроблено інформаційний куточок «Наша інформація», де зібра-

ні матеріали про роботу і діяльність обласної, районної і сільської рад і адміністрації. Також яскрава краєзнавча виставка «Знай, вивчай свій рідний край». Тут читачі передивляються альбоми, перечитують книги не тільки про історію свого села, краю, про земляків, але й про історію Черниської бібліотеки, її працівників: першого бібліотекаря Віру Носенко, яка має трудовий стаж 36 років, Тамару Сергусь, Надію Желдак. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек вітаю всіх колег зі святом, а особливо Віру Носенко: цьогоріч їй виповнюється 80 років, бажаю міцного здоров’я, щастя, довголіття. Людмила ПОТАПЕНКО, бібліотекарка с. Черниш

Основними джерелами поповнення фондів бібліотечної системи є обласна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Національна парламентська бібліотека, благодійний фонд Л. Кучми «Україна», суттєвою підтримкою є спонсорська допомога. Вагомою підтримкою в осучасненні бібліотечних закладів є робота над виконанням програми їхньої комп’ютеризації. Сьогодні до послуг відвідувачів сучасні комп’ютери у восьми бібліотеках. Маємо надію, що робота над програмою приверне увагу меценатів, наших спонсорів, коло цих небайдужих людей розширюватиметься. Важливою складовою в ролі популяризації знань про свій край, глибокої поваги до земляків, які плекали цей рідний куточок землі, боролися за його сьогоднішній і майбутній день, бібліотеки району вважають і свою кропітку працю. Тож недаремно докладають зусиль, щоб донести до земляків і свою «біографію», історію створення бібліотечного закладу на території громади. Уже стало доброю традицією щороку дарувати читачам району розповідь про бібліотеки, які відзначають ювілейні дати з часу свого створення. Сторінки альбомного видання «Бібліотеки – ювіляри 2013 року», яке центральна бібліотека презентує читачам району цього року, розгортають картину створення та діяльності Пакульської сільської бібліотеки, їй виповнюється 135 років, Олишівської селищної бібліотеки – 115 років, Анисівської та Лукашівської бібліотек – 95 років, Серединської, Топчіївської, Черниської, ровесниць Чернігівського району, їм виповнюється по 90.

лізуючи ставлення до книги різних категорій населення, Олишівська бібліотека впевнено й наполегливо працює над просуванням книги і читання. Книгозбірня веде багатоаспектну й плідну роботу з різними соціальними групами населення і, перш за все, з ветеранами війни та праці. Тут відбуваються цікаві заходи: години мужності, зустрічі поколінь, вечори-вшанування. Працюємо й з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями, для них підготовлені добірки літератури «Як подолати хворобу назавжди», «Навчимося жити повноцінним життям». Особливу увагу приділяємо роботі з дітьми. Щодня біля стелажів з дитячими книгами звучить гомін, сміх. Хлопці й дівчата приходять, щоб вибрати книгу, почитати в читальному залі, поспілкуватися у краєзнавчій світлиці. В нашій бібліотеці часто проводяться пізнавальні екскурсії, на яких розповідаємо про тематику фондів, як знайти потрібну тобі краплиночку в безмежному морі інформації. Проводимо виставки юних творців прекрасного, де вони можуть продемонструвати свій талант і отримати відгуки. Проводячи соціологічні опитування серед жителів Олишівки, працівники бібліотеки дійшли висновку, що громада хоче читати, а традиційну книгу не замінять ні комп’ютер, ні відеокнига.

Захопити читанням – завдання непросте. Масова робота в громаді – один зі шляхів досягнення цієї мети і вона спрямована на виховання почуття патріотизму, інтересу до вивчення історичного минулого та напрямків державного розвитку України, популяризацію літератури з питань права, екології, культури, здорового способу життя, популяризації сучасної української книги та літературних перлин світу. Олишівські бібліотекарі завжди у творчому пошуку. У найзатишнішій залі бібліотеки створено краєзнавчу світлицю, де так полюбляють зустрічатися односельці. Велич кожного краю – в людях, які тут живуть, які своїми справами зробили внесок у розвиток рідної землі. Багато відомих людей, що прославляли Олишівку, створювали її історію, живуть поруч із нами, але ми ще так мало знаємо про них. Тому й започаткували цикл зустрічей із відомими людьми України, вихідцями з нашого селища. Розповідь про Олишівське земляцтво доповнює нещодавно випущене з друку та презентоване бібліотечне видання «Олишівський мій краю, любов моя вічна…». Отже, Олишівська селищна бібліотека, створена ще в XIX столітті, в XXI живе активним життям, зігріває теплом своїх читачів, наповнює їх мудрістю і змістом. Колектив Олишівської бібліотеки

Вікторія ПИРКОВСЬКА

Олишівська книгозбірня Сьогодні світ занепокоєний тенденцією до зниження читання. Розуміючи важливість проблеми, ана-

Літопис доль та днів минулих Герої відомого роману «Листя землі» нашого славетного земляка Володимира Дрозда шукали кращого життя та вважали, що все, що вони роблять, записується до Книги доль та днів минулих. Готуючись заздалегідь до 90-річного ювілею Чернігівського району, краєзнавці в 2008 році зібрали матеріали про долі наших земляків, про тих, хто пов’язав своє трудове життя з районом. Звичайно, що під час проведення ювілейних заходів згадуються загальні відомості про історичні віхи розвитку

району, в статтях чи історичних книжках не так багато людських доль згадують за браком місця чи формою викладення матеріалу або через те, що не було часу записати чи запам’ятати. У 2003–2006 рр. районна газета друкувала матеріали про історичні дати та відомих людей сільських рад у рубриці «80 золотих сторінок». Саме ці та інші

матеріали увійшли до чергової книги, яку видала краєзнавча організації району. Понад 600 сторінок та 870 фотоматеріалів уміщено в новому виданні. А от назва йому прийшла саме від роману «Листя землі» та літописної справи, якою розпочали займатися в районі теж п’ять років тому – «Літопис доль та днів минулих». Упорядниками книжки є Ганна  Адруг-Дараган, Сергій  Горобець та Андрій Курданов. Саме це може викликати бажання у тих, хто цікавиться істо-

рією нашого краю, дізнатися, що підготували мешканцям району наші знані у районі краєзнавці. Перші примірники книжки були презентовані 28 вересня під час проведення свята «Седнівська осінь». Презентація книги для вчителів історії та бібліотек району відбудеться після 7 жовтня. Слідкуйте за оголошеннями в ЗМІ. Тираж усього 300 примірників. Гліб СЕДИХ


T V-Край

28 вересня 2013 року

13

Понеділок, 30 вересня

16.00 Фольк-music. 17.15 Спецпроект до Дня 6.05, 7.00, 8.00, 12.00 Новини. усиновлення. 6.15 Криве дзеркало. 18.35 Фiнансова перспектива. 7.20 Країна on line. 19.05 Останнє попередження. 7.25 Ера бiзнесу. 19.25 Агро-News. 7.35, 8.20 Д/ф «О. Збруєв. Не- 19.55 Дорослi iгри. велика перерва». 21.00 Пiдсумки дня. 8.45 Кориснi поради. 21.35 Свiт спорту. 9.00 Пiдсумки тижня. 21.45 Бенефiс Н. Шелеп9.50, 20.55 Офiцiйна хронiка. ницької. 10.05 Т/с «Таємниця ста- 22.55 Трiйка, Кено, Секунрого мосту». да удачi. 18.45, 21.25 Дiловий свiт. 23.00 Пiдсумки. 12.50 Околиця. КАНАЛ 1+1 14.10 Право на захист. 14.40 Вiкно в Америку. 6.00 «ТСН-Тиждень». 15.00, 18.20 Новини. 6.45, 7.10, 8.10 «Снiданок з 15.20 Дiловий свiт. Агросектор. 1+1». 15.30 Аудiєнцiя. Країни вiд 7.00, 8.00, 9.00, 19.30, 23.25 ТСН. 8.05 «Економiчна правда». А до Я.

УТ-1

9.05 Т/с «Сила. Повернення додому». 11.00 Х/ф «Його кохання». 15.00 Т/с «Тисяча i одна нiч». 16.45 «ТСН. Особливе». 17.10 Т/с «Cила. Повернення додому». 20.15 Т/с «Любов та покарання». 23.40 Х/ф «Порок на експорт».

20.10 Т/с «Морськi дияволи». 12.10, 18.00, 20.00 Т/с «Во22.10 Четверта вежа. ронiни». 23.10 Свобода слова. 13.20, 14.30 Kids Time. 14.50 Т/с «Друзi». СТБ 16.00 Шафа. 6.20, 16.00 «Все буде добре!». 16.55 Т/с «Бальзакiвсь8.05, 18.20 «Неймовiрна кий вiк». правда про зiрок». 19.00 Репортер. 10.40 «Зiркове життя. Пом- 19.15 Абзац! ста по-жiночому». ICTV 21.00 Т/с «Останнiй з мо11.40 «Один за всiх». 6.15, 7.25 Дiловi факти. гiкан». 12.55 Х/ф «Дiамантова 6.20 Економiчний iнтерес. 22.00 Спiвай, якщо зможеш. рука». 6.30 Т/с «Таксi». 23.25 Т/с «Свiтлофор». 15.00 «Звана вечеря». 6.50 Т/с «Леся+Рома». 18.00, 22.00 «Вiкна-Новини». ТРК «УКРАїНА» 7.35 Факти тижня. 20.10 «Куб-4». 8.45 Факти. Ранок. 6.00 Т/с «Злочин буде 23.35 «Слiдство ведуть 9.15, 19.25 Надзвичайнi новини. розкрито». екстрасенси». 10.10 Анекдоти по-українськи. 7.00, 9.00, 17.00, 19.00 Подiї. НОВИЙ КАНАЛ 7.30 Щиросердне зiзнання. 10.25 Головна програма. 12.05 Т/с «Небо у вогнi». 8.00 Т/с «Подружжя». 7.00, 7.35, 8.35 Пiдйом. 12.45, 18.45 Факти. 9.00 Х/ф «Троя». 9.10 Т/с «А снiг кружляє».

13.00 Люблю! Чекаю! 14.00, 17.20 Т/с «Слiд». 16.00, 4.00 Критична точка. 18.00 Т/с «Поцiлуй!». 19.20, 3.20 Ток-шоу «Говорить Україна». 20.00 Т/с «Берегова охорона». 22.50 Х/ф «Форсаж-5».

15.05 Т/с «Тисяча i одна нiч». 16.45 «ТСН. Особливе». 17.10 Т/с «Cила. Повернення додому». 20.15 Т/с «Любов та покарання». 22.15 «Мiльйонер. Життя спочатку» - «Калетник». 23.45 Х/ф «Гра без правил».

19.00 Т/с «Дельта». 20.00 «Подробицi». 0.40 Х/ф «Мiсiя нездiйсненна-2».

11.00, 18.00, 20.00 Т/с «Воронiни». 5.30 «Чужi помилки. Об13.20, 14.30 Kids Time. личчя пiд маскою». 14.50 Т/с «Друзi». 6.15, 16.00 «Все буде добре!». 15.50 Шафа. ICTV 8.00, 18.20 «Неймовiрна 16.50 Т/с «Бальзакiвсьправда про зiрок». 6.15, 7.35 Дiловi факти. кий вiк». 6.20 Економiчний iнтерес. 9.50 Х/ф «Удача напрокат». 19.00, 23.55 Репортер. 11.45 Х/ф «Попелюшка iз 19.15 Абзац! 6.30 Т/с «Таксi». ІНТЕР Запруддя». 6.55 Т/с «Леся+Рома». 21.00 Т/с «Останнiй з мо6.30 «Ранок з IНТЕРом». 7.45, 9.15, 19.25 Надзвичайнi 13.55 «Битва екстрасенсiв». гiкан». 7.00, 9.00, 12.00, 17.50 Новини. 15.00 «Звана вечеря». новини. 22.00 Знайти крайнього. 9.10, 20.30 Т/с «Дурна кров». 8.45, 12.45 Факти. 18.00, 22.00 «Вiкна-Новини». 23.15 Т/с «Свiтлофор». 11.15, 12.20 Д/с «Слiдство 20.00, 22.25 «Врятуйте нашу 10.10, 13.00 Анекдоти вели... з Леонiдом КаТРК «УКРАїНА» сiм'ю-2». по-українськи. невським». 23.25 «Кохана, ми вбиваємо 6.00 Т/с «Злочин буде 10.30, 16.40 Т/с «Лiтєйний». 13.25 «Судовi справи». дiтей». розкрито». 13.10, 22.10 Т/с «Проку14.55 «Сiмейний суд». 7.00, 9.00, 17.00, 19.00 Подiї. рорська перевiрка». 15.50 «Давай одружимося в НОВИЙ КАНАЛ 7.30 Щиросердне зiзнання. 14.35, 20.10 Т/с «Морськi Українi». 6.15, 13.25 М/с «Губка Боб». 8.00 Т/с «Подружжя». дияволи». 16.50 Т/с «Ясмiн». 7.00, 7.35, 8.35 Пiдйом. 9.10, 13.10, 17.20, 21.40 Т/с 18.00 Ток-шоу «Стосується 18.45 Факти. Вечiр. кожного». «Слiд». 23.20 Х/ф «Робокоп». 9.00 Т/с «Щасливi разом».

10.00 Т/с «Умови контракту». 12.00 Ток-шоу «Нехай говорять». 14.45 Остаточний вердикт. 16.00 Критична точка. 18.00 Т/с «Поцiлуй!». 19.20 Ток-шоу «Говорить Україна». 20.00 Т/с «Берегова охорона». 23.20 Т/с «Мент у законi-4».

15.05 Т/с «Тисяча i одна нiч». 16.45 «ТСН. Особливе». 17.10 Т/с «Cила. Повернення додому». 20.15 Т/с «Любов та покарання». 22.15 «Територiя обману». 23.40 «Тачки-2».

20.00 «Подробицi». 0.40 Х/ф «Мiсiя нездiйсненна-3».

18.00 Т/с «Поцiлуй! Нова iсторiя». 19.20, 4.15 Ток-шоу «Говорить Україна». 20.00 Т/с «Берегова охорона». 21.30 Футбол. Лiга Чемпiонiв «Шахтар» - «Манчестер Юнайтед». 23.50 Т/с «Мент у законi-4». 2.25 Х/ф «Битва на ножах». 5.45 Срiбний апельсин.

14.00 «Росiйськi сiмейнi драми». 15.05 Т/с «Тисяча i одна нiч». 16.45 «ТСН. Особливе». 17.10 Т/с «Cила. Повернення додому». 19.30 «ТСН». 20.15 Т/с «Любов та покарання». 22.15 «Кохання без кордонiв».

16.50 Т/с «Ясмiн». 18.00 Ток-шоу «Стосується кожного». 19.00 Т/с «Дельта». 20.00 «Подробицi». 0.40 Х/ф «Мiсiя нездiйсненна-4. Протокол фантом».

ІНТЕР 6.30 «Ранок з IНТЕРом». 7.00, 7.30, 8.00, 8.30, 9.00, 12.00, 17.50 Новини. 9.10 Т/с «Шулер». 11.15, 12.20 Д/с «Слiдство вели... з Леонiдом Каневським». 13.30 «Судовi справи».

14.35 «Сiмейний суд». 15.40 «Жди меня». 18.00 Ток-шоу «Стосується кожного». 19.00 Т/с «Дельта». 20.00 «Подробицi». 20.30 Т/с «Дурна кров». 22.30 Т/с «Безодня».

ЧЕРНІГІВ 8.00 «Тиждень». 8.45 Не пiдлягає забуття. 9.00 Х/ф «Макар - слiдопит». 10.05 Таврiя. Подорож камiння. 10.30 Фабрика iдей. 11.00, 13.10, 17.15, 20.00 Телеоб'єктив. 11.10 Х/ф «День командира дивiзiї».

12.40 Спадщина. 13.00, 16.00 Студiя «Iнформ». Пульс дня. 13.25 Фiлософiя життя. 13.55 Доля не питає про нацiональнiсть. 14.15, 23.40 Свiт професiй. 14.35 Мандри кота Фiнiка. 14.50 Вiд мелодiї до мелодiї. 15.00, 18.00 Ефiрний час ТРК «Новий Чернiгiв». 16.15 Вiд щирого серця. 17.45 Зi скриньки «Дивовижного калейдоскопа». 20.10 Студiя «Дiалог». 20.45 Вечiрня казка. 21.30 Кримiнал, обов'язок, право. 22.00 Студiя «Iнформ». 22.30 Х/ф «Два капiтани». 0.00 Новини «Пульс».

Вівторок, 1 жовтня 18.40 Фiнансова перспектива. 19.30 Формула захисту. 6.05, 7.00, 8.00, 12.00 Новини. 19.40 Т/с «Москва. Три 6.15 Криве дзеркало. вокзали». 7.20 Ера будiвництва. 20.40 Фестиваль пiснi в 7.25 Країна on line. Коблево. 7.30 Ера бiзнесу. 20.55 Офiцiйна хронiка. 7.35, 8.20 Д/ф «Н. Варлей. 21.45 Концерт «З вами я... Без страховки». Михайло Грицкан». 8.45 Кориснi поради. 22.55 Трiйка, Кено, Максима. 9.00, 21.00 Пiдсумки дня. 23.00 Пiдсумки. 9.20, 15.30 Т/с «Таємниця 23.25 Вiд першої особи. старого мосту». КАНАЛ 1+1 10.05, 17.20 Т/с «Монте Крiсто». 6.05, 7.00, 8.00, 9.00, 19.30, 12.10, 18.50, 21.30 Дiловий свiт. 23.30 ТСН. 12.25 Т/с «Визволення». 6.45 «Снiданок з 1+1». 13.55 Шеф-кухар країни. 9.05 Т/с «Сила. Повернен14.45 Кордон держави. ня додому». 15.00, 18.20 Новини. 11.05 Т/с «Карамель». 15.15 Дiловий свiт. Агро13.05 Х/ф «Анжелiка i сулсектор. тан».

УТ-1

СТБ

12.20 Азбука рем��сел. 12.40 Мандри. 13.00, 16.00 Студiя «Iнформ». Пульс дня. 13.20 Уряд на зв'язку з громадянами. 14.10 Трипiльський свiт Черкащини. 14.30 Мандри кота Фiнiка. 14.45 Вiд мелодiї до мелодiї. 15.00, 18.00 Ефiрний час ТРК «Новий Чернiгiв». ЧЕРНІГІВ 16.15 Вiд щирого серця. 8.00, 22.00 Студiя «Iнформ». 17.30 ПрофStyle. 17.45 Зi скриньки «Дивовиж8.30 Студiя «Дiалог». ного калейдоскопа». 9.00 Х/ф «Макар-слiдопит». 10.35 Кримiнал, обов'язок, 20.15 Розмова без нотацiй. 20.45 Вечiрня казка. право. 11.00, 13.10, 17.15, 20.00 Те- 21.00 Енергоманiя. 21.30 Звитяга. леоб'єктив. 11.10, 22.30 Х/ф «Два ка- 23.45 Просто неба. пiтани». 0.00 Новини «Пульс».

Середа, 2 жовтня 15.15 Euronews. 15.25 Дiловий свiт. Агросектор. 6.05, 7.00, 8.00, 12.00 Новини. 15.40 Крок до зiрок. 6.10, 7.05, 8.05, 23.15 Спорт. 16.35 Т/с «Таємниця ста6.15 Криве дзеркало. рого мосту». 7.20 Країна on line. 18.40 Фiнансова перспектива. 7.25 Ера бiзнесу. Т/с «Москва. Три 7.35, 8.20 Д/ф «А. Самохiна. 19.30вокзали». Самотнiсть королеви». 20.30, 21.45 Фестиваль пiснi 8.45 Кориснi поради. в Коблево. 9.00, 21.00 Пiдсумки дня. 9.25, 20.55 Офiцiйна хронiка. 20.50 Мегалот. 9.30 Уряд на зв'язку з гро- 21.40 Свiт спорту. 22.50 Суперлото, Трiйка, мадянами. Кено. 10.00 Вступне слово Прем'єрмiнiстра України на за- 23.00 Пiдсумки. сiданнi уряду. КАНАЛ 1+1 10.15, 17.20 Т/с «Монте 6.00 «Служба розшуку дiтей». Крiсто». 6.05, 9.00, 19.30, 23.25 ТСН. 11.05 Нехай вам буде ко6.45 «Снiданок з 1+1». льорово! 8.05 «Економiчна правда». 12.10, 18.50, 21.30 Дiло9.05 Т/с «Сила. Поверненвий свiт. ня додому». 12.25 Формула захисту. 12.35 Т/с «Визволення». 11.00 Т/с «Карамель». 13.00 «Не бреши менi-4». 14.10 Свiтло. 14.00 «Росiйськi сiмейнi 14.30 Рояль у кущах. 15.00, 18.20 Новини. драми».

УТ-1

6.40, 16.00 «Все буде добре!». 8.25, 18.20 «Неймовiрна правда про зiрок». 10.00 «Зiркове життя. ICTV Розмiр не має зна6.25, 7.35 Дiловi факти. чення». 6.30 Економiчний iнтерес. 10.55 «Врятуйте нашу 6.40 Т/с «Таксi». сiм'ю-2». 7.00 Т/с «Леся+Рома». 13.55 «Битва екстрасенсiв». 7.45 Четверта вежа. ІНТЕР 15.00 «Звана вечеря». 8.45 Факти. Ранок. 18.00, 22.00 «Вiкна-Новини». 6.30 «Ранок з IНТЕРом». 9.15, 19.25 Надзвичайнi но- 20.00, 22.40 «МастерШеф-3». 7.00, 7.30, 8.00, 8.30, 9.00, вини. 0.55 Т/с «Доктор Хаус». 12.00, 17.50 Новини. 10.10, 13.00 Анекдоти 1.50 Х/ф «Ти iнодi зга9.10, 20.30 Т/с «Дурна по-українськи. дуй». кров». 10.30, 16.40 Т/с «Лiтєйний». 11.15, 12.20 Д/с «Слiдство 12.45 Факти. День. НОВИЙ КАНАЛ вели... з Леонiдом Ка- 13.15, 22.10 Т/с «Проку5.30, 6.10 Teen Time. невським». рорська перевiрка». 13.25 «Судовi справи». 14.40, 20.10 Т/с «Морськi 5.35 Пекельне побачення. 6.15, 13.25 М/с «Губка Боб». 14.55 «Сiмейний суд». дияволи». 7.00, 7.35, 8.35 Пiдйом. 15.50 «Давай одружимося в 18.45 Факти. Вечiр. 9.00 Т/с «Щасливi разом». 23.20 Х/ф «Робокоп-2». Українi». 11.00, 18.00, 20.00 Т/с «Во16.50 Т/с «Ясмiн». СТБ ронiни». 18.00 Ток-шоу «Стосується 6.00 «Чужi помилки. Подо- 13.20, 14.30 Kids Time. кожного». рож в один кiнець». 14.50 Т/с «Друзi». 19.00 Т/с «Дельта».

15.55 Шафа. 16.50, 0.20 Т/с «Бальзакiвський вiк». 19.00, 0.10 Репортер. 19.15 Абзац! 21.00 Т/с «Останнiй з могiкан». 22.00 Т/с «Свiтлофор». 1.20 Т/с «Iствiк». 2.05 Т/с «Межа-3».

11.10, 22.30, 2.20 Х/ф «Два капiтани». 12.25 Кiнопростiр. 13.00, 16.00 Студiя «Iнформ». Пульс дня. 13.20 Енергоманiя. 13.45 ПрофStyle. 14.00 Свiтлотiнi. 14.45 Мандри кота Фiнiка. 15.00, 18.00 Ефiрний час ТРК ТРК «УКРАїНА» «Новий Чернiгiв». 6.00 Т/с «Злочин буде 16.15 Вiд щирого серця. розкрито». 17.45 Потiшки, цiкавинки, 7.00, 9.00, 17.00, 19.00, 3.55 ЧЕРНІГІВ пiзнавалки. Подiї. 7.30 Щиросердне зiзнання. 8.00, 22.00 Студiя «Iнформ». 20.10 Служба розшуку дiтей. Пiдсумки. 8.00 Т/с «Подружжя». 20.15 Будьте здоровi. 9.10, 13.10, 17.20, 21.00 Т/с 8.30 Розмова без нотацiй. 20.45 Вечiрня казка. 9.00 Х/ф «Макар-слiдо«Слiд». 21.00 На сiльських пит». 10.00 Т/с «Умови контракперехрестях. 10.05 Сузiр'я миколавцiв. ту». 21.30 Дiловий ритм. 12.00, 4.55 Ток-шоу «Нехай 10.20 Звитяга. 0.00 Новини «Пульс». говорять». 10.45, 17.30 Маю право. 14.45 Остаточний вердикт. 11.00, 13.10, 17.15, 20.00 Те- 0.30 Україна: час мiсцевий. 16.00 Критична точка. леоб'єктив. 3.50 Вiд мелодiї до мелодiї.

Четвер, 3 жовтня 15.25 Українська пiсня. 16.10 Д/ф «Життя за прото6.00 Православний календар. колом». 6.05, 7.00, 8.00, 12.00 Новини. 18.40 Фiнансова перспектива. 6.10, 7.05, 8.05, 23.15 Спорт. 19.10 Останнє попередження. 6.15 Криве дзеркало. 19.30 Т/с «Москва. Три 7.20 Ера будiвництва. вокзали». 7.25 Країна on line. 20.30, 21.45 Фестиваль пiснi 7.30 Ера бiзнесу. в Коблево. 7.35, 8.20 Д/ф «Є. Весник. Все 20.55 Офiцiйна хронiка. не так, як у людей». 21.40 Свiт спорту. 8.45 Кориснi поради. 22.55 Трiйка, Кено, Максима. 9.00, 21.00 Пiдсумки дня. 9.25, 16.35 Т/с «Таємниця 23.00 Пiдсумки. 23.25 Вiд першої особи. старого мосту». 23.50 Х/ф «Бомж». 10.10, 17.20 Т/с «Монте Крiсто». КАНАЛ 1+1 11.00 Нехай вам буде ко6.05, 7.00, 8.00, 9.00 ТСН. льорово! 12.10, 18.50, 21.30 Дiловий свiт. 6.45 «Снiданок з 1+1». 12.25 Т/с «Визволення». 8.05 «Економiчна правда». 9.05 Т/с «Сила. Повернен15.00, 18.20 Новини. ня додому». 15.15 Euronews. 11.00 Т/с «Карамель». 15.20 Дiловий свiт. Агросектор. 13.00 «Не бреши менi-4».

УТ-1

13.15, 22.10 Т/с «Прокурорська перевiрка». 14.40, 20.10 Т/с «Морськi дияволи». 18.45 Факти. Вечiр. 23.20 Х/ф «Робокоп-3».

9.00 Т/с «Щасливi разом». 11.00, 18.00, 20.00 Т/с «Воронiни». 13.20, 14.30 Kids Time. 14.50 Т/с «Друзi». 15.50 Шафа. 16.50 Т/с «БальзакiвсьСТБ кий вiк». 6.40, 16.00 «Все буде добре!». 19.00 Репортер. ICTV 8.35, 18.20 «Неймовiрна 19.15 Абзац! правда про зiрок». 4.55 Факти. 21.00 Т/с «Останнiй з мо10.00 «Кохана, ми вбиваємо 5.20 Свiтанок. гікан». дiтей». ІНТЕР 6.25, 7.35 Дiловi факти. 22.00 Т/с «Свiтлофор». 13.55 «Битва екстрасенсiв». 6.30«Ранок з IНТЕРом». 6.30 Економiчний iнтерес. 15.00 «Звана вечеря». 1.20 Т/с «Iствiк». 7.00, 9.00, 12.00, 17.50 Новини. 6.40 Т/с «Таксi». 18.00, 22.00 «Вiкна-Новини». ТРК «УКРАїНА» 9.10, 20.30 Т/с «Дурна 7.00 Т/с «Леся+Рома». 20.00, 22.40 «Зваженi та 7.00, 9.00, 17.00, 19.00, 3.30 кров». 7.45 Провокатор. щасливi-3». Подiї. 11.15, 12.20, 3.30 Д/с «Слiд- 8.45 Факти. Ранок. 0.45 Т/с «Доктор Хаус». 7.30 Щиросердне зiзнання. ство вели... з Леонiдом 9.15, 19.25 Надзвичайнi ноНОВИЙ КАНАЛ 8.00 Т/с «Подружжя». Каневським». вини. 9.10, 13.10, 17.20, 22.00 Т/с 13.25 «Судовi справи». 10.10, 13.00 Анекдоти 5.30, 6.10 Teen Time. «Слiд». 14.55 «Сiмейний суд». по-українськи. 5.35 Пекельне побачення. 15.50 «Давай одружимося в 10.30, 16.40 Т/с «Лiтєйний». 6.15, 13.25 М/с «Губка Боб». 10.00 Т/с «Умови контрак7.00, 7.35, 8.35 Пiдйом. ту». Українi». 12.45 Факти. День.

11.10 Потiшки, цiкавинки, пiзнавалки. 11.30, 22.30 Х/ф «Два капiтани». 13.00, 16.00 Студiя «Iнформ». Пульс дня. 13.20 Дiловий ритм. 13.45 Маю право. 14.00 Вони прославили наш край. 14.30 Мультфiльм. 14.50 Вiд мелодiї до мелодiї. ЧЕРНІГІВ 15.00, 18.00 Ефiрний час ТРК 8.00, 22.00 Студiя «Iнформ». «Новий Чернiгiв». Пiдсумки. 16.15 Вiд щирого серця. 8.30, 20.10 Служба розшу- 17.30 Обери життя. ку дiтей. 17.45 Зi скриньки «Дивовиж8.35 Будьте здоровi. ного калейдоскопа». 9.00 Х/ф «Проданий смiх». 20.15 Час змiн. 10.00 Тернопiлля крiзь роки. 20.45 Вечiрня казка. Подiлля. 21.00 Економiчне коло. 10.35 На сiльських 23.40 Цiкаве про чай та каву. перехрестях. 11.00, 13.10, 17.15, 20.00 Те- 0.00 Новини «Пульс». 0.30 Україна: час мiсцевий. леоб'єктив. 12.00 Ток-шоу «Нехай говорять». 14.45 Остаточний вердикт. 16.00 Критична точка. 18.00 Т/с «Поцiлуй! Нова iсторiя». 19.20, 3.50 Ток-шоу «Говорить Україна». 19.50 Футбол. Лiга Європи «Рапiд» - «Динамо Київ». 23.20 Т/с «Мент у законi-4».


14

T V-Край

28 вересня 2013 року

П’ятниця, 4 жовтня 15.15 Euronews. 15.20 Дiловий свiт. Агросектор. 6.05, 7.00, 8.00, 12.00 Новини. 15.35 Ток-шоу «Вiра. Надiя. 6.10, 7.05, 8.05 Спорт. Любов». 6.15 Криве дзеркало. 18.35 Фiнансова перспектива. 7.20 Країна on line. 19.05 Т/с «Москва. Три 7.40 Ера бiзнесу. вокзали». 7.45 Хочу все знати. 19.55 «Надвечiр'я» з Т. Щер8.20 Ексклюзивне iнтерв'ю. батюк. 8.45 Кориснi поради. 21.40 Фольк-music. 9.00, 21.00 Пiдсумки дня. 22.55 Трiйка, Кено, Секун9.25, 16.35 Т/с «Таємниця да удачi. старого мосту». 23.00 Пiдсумки. 10.10, 17.20 Т/с «Монте 23.20 Вiд першої особи. Крiсто». КАНАЛ 1+1 11.00 Нехай вам буде кольорово! 6.00, 9.00, 19.30 ТСН. 12.10, 18.45, 21.30 Дiло6.45 «Снiданок з 1+1». вий свiт. 8.05 «Економiчна правда». 12.25 Т/с «Визволення». 9.05 Т/с «Сила. Повернення додому». 15.00, 18.20 Новини.

УТ-1

11.00 Т/с «Карамель». 13.00 «Не бреши менi-4». 14.00 «Росiйськi сiмейнi драми». 15.00 Т/с «Тисяча i одна нiч». 16.45 «ТСН. Особливе». 17.10 Т/с «Cила. Повернення додому». 20.15 «Казкова Русь». 21.00 «Хочу в ВIАгру». 23.00 Х/ф «Дуже небезпечна штучка».

13.25 «Судовi справи». 14.55 «Сiмейний суд». 15.50 «Давай одружимося в Українi». 16.45 Т/с «Домробiтниця». 18.00 Х/ф «Iванко». 20.00 «Подробицi». 20.30 «Шустер Live». 0.40 Х/ф «Будинок для двох».

10.30, 16.40 Т/с «Лiтєйний». 12.45 Факти. День. 13.15, 22.10 Т/с «Прокурорська перевiрка». 14.40 Т/с «Морськi дияволи». 18.45 Факти. Вечiр. 23.35 «Максимум» в Українi.

НОВИЙ КАНАЛ 7.30 Щиросердне зiзнання. 9.00 Х/ф «Проданий смiх».

6.15, 13.25 М/с «Губка Боб». 7.00, 7.35, 8.35 Пiдйом. 9.00 Т/с «Щасливi разом». 11.00, 18.00, 20.00 Т/с «Воронiни». 13.20, 14.30 Kids Time. 14.50 Т/с «Друзi». СТБ 15.50 Шафа. 6.10 Х/ф «Не можу сказа- 16.45 Т/с «Бальзакiвсьти «прощавай». ICTV кий вiк». 7.45, 18.20 «Неймовiрна 19.00 Репортер. 6.10, 7.30 Дiловi факти. правда про зiрок». 6.15 Економiчний iнтерес. 9.10, 16.00 Х/ф «Жiнка ба- 21.00 Т/с «Останнiй з моІНТЕР гiкан». 6.25 Т/с «Таксi». жає знати». 22.00 Т/с «Свiтлофор». 6.30 «Ранок з IНТЕРом». 6.50 Т/с «Леся+Рома». 15.00 «Звана вечеря». 7.00, 9.00, 12.00, 17.50 Новини. 7.35 Зiрка YouTube. 18.00 «Вiкна-Новини». ТРК «УКРАїНА» 9.10 Т/с «Дурна кров». 8.45 Факти. Ранок. 20.00, 22.40 «Нацiональне 11.15, 12.20, 3.50 Д/с «Слiд- 9.15, 19.25 Надзвичайнi ноталант-шоу «Танцюють 6.00 Т/с «Злочин буде розкрито». ство вели... з Леонiдом вини. всi!-6». 7.00, 9.00, 17.00, 19.00 Подiї. 10.10 Анекдоти по-українськи. 22.00 Вiкна новини. Каневським».

8.00 Т/с «Подружжя». 9.10, 13.00, 17.20, 21.40 Т/с «Слiд». 10.00 Т/с «Умови контракту». 14.45 Остаточний вердикт. 16.00 Критична точка. 18.00 Т/с «Поцiлуй! Нова iсторiя». 19.20 Ток-шоу «Говорить Україна». 20.00 Т/с «Берегова охорона». 23.20 Т/с «Ментівськi вiйни-7».

10.10 Цiкаве про чай та каву. 10.30 Ми українськi. 11.10, 22.30 Х/ф «Два капiтани». 12.25 Шлях до себе. В. Стус. 13.00, 16.00 Студiя «Iнформ». Пульс дня. 13.20 Економiчне коло. 14.05 Мiське кiльце. 14.30 Обери життя. 14.45 Мандри кота Фiнiка. 16.10 Вiд щирого серця. 17.45 Потiшки, цiкавинки, пiзнавалки. 20.15 Полiське коло. ЧЕРНІГІВ 20.45 Вечiрня казка. 8.00, 22.00 Студiя «Iнформ». 21.00 Повiр у себе. 21.30 Зустрiч для вас. Пiдсумки. 8.30, 20.10 Служба розшу- 23.45 Вiд мелодiї до мелодiї. ку дiтей. 0.00 Новини «Пул��с».

Субота, 5 жовтня 6.25, 7.20 Кухня для двох. 8.10 М'ясорубка. 6.00 Пiдсумки. 4.30 Факти. 5.20 «Нашi улюбленi мульт- 9.10 Уральськi пельменi. 8.15 Олiмпiйський виклик. 5.00 Т/с «Полiцейська фiльми». 10.50 Шурочка. 8.30 Панянка та кулiнар. академiя». 6.30 Х/ф «Варвара краса - 12.00 Рудi. 9.00 Життя на рiвних. 5.05 Свiтанок. довга коса». 13.00 Знайди крайнього. 9.10 Православний вiсник. 6.05 Козирне життя. 8.00 «Караоке на Майданi». 14.15 Дорослi, як дiти. 9.40 Хто в домi хазяїн? 6.35 Т/с «Морськi дия9.00 «Їмо вдома». 15.20 Т/с «Воронiни». ІНТЕР 10.05 Не вiр худому кухарю. воли». 10.40 «Зваженi та щас18.00 М/ф «Валл-I». КАНАЛ 1+1 10.35 В гостях у Д. Гордона. 8.30 Зiрка YouTube. ливi-3». 6.05 «Шустер Live». 20.00 Х/ф «Парк Юрсько11.30 Театральнi сезони. 15.10 «Нацiональне та10.00 Д/ф «Кличко. Україн- 9.40 Дача. 6.00 «Ремонт +». го перiоду». 12.30 Криве дзеркало. 10.20 Квартирне питання. лант-шоу «Танцюють 22.40 Х/ф «Убити Бiлла». ська мрiя». 6.25 «Великий пекарський 14.15 Золотий гусак. 11.25 За кермом. всi!-6». 11.00 Х/ф «Iванко». турнiр». ТРК «УКРАїНА» 14.40 Фестиваль пiснi в 11.45 Непутьова країна. 19.00 «Х-Фактор-4». 12.55 Х/ф «Ася». 8.00 «Свiтське життя». Коблево. 21.45 Х/ф «Москва сльо- 6.10 Т/с «Берегова охо14.55 «Мiжнародний фести- 12.05 Наша Russia. 9.00 «Хто там?». 16.45 Концертна програма 10.00 М/ф «Енгрi бердс». зам не вiрить». валь гумору «Юрмала». 12.30 Т/с «Небо у вогнi». рона». до Дня вчителя. 18.45 Факти. Вечiр. 0.50 «Детектор брехнi-4». 7.00, 19.00 Подiї. 10.05 «Свiт навиворiт-2: Iндiя». 16.50 Т/с «Шлюб за за18.25 Футбол. Чемпiонат 11.10 «Чотири весiлля-1». 7.10 Х/ф «Брехун, брехун». повiтом-3. Танцi на 19.00 Надзвичайнi новини. НОВИЙ КАНАЛ 8.55, 9.20 Т/с «Iнтерни». України. Прем'єр-лiга. 12.45 «Операцiя «Краса». Пiдсумки. вугiллi». «Шахтар» (Донецьк) - 14.15 «Мiняю жiнку-5». 20.00 Х/ф «Суддя Дредд». 5.20 Таємниця кохання. 11.00 1 за 100 годин. 20.00 «Подробицi». Олександрiя. «Арсенал» (Київ). 15.50 «Казкова Русь». 12.00, 15.00 Т/с «Умови 20.30 «В. Кличко - О. Повєт- 22.00 Х/ф «Суддя Дредд 20.35 Слово регiонам. 3D». 16.30 «Хочу в ВIАгру». контракту-2». кiн. Бокс на Iнтерi». 5.35 Зона ночi. Культура.

УТ-1

20.45 Кабмiн: подiя тижня. 20.55 Мегалот. 21.00 Пiдсумки дня. 21.25 Без цензури. 21.55 Українська пiсня. 22.50 Суперлото, Трiйка, Кено. 23.10 Концерт М. Поплавського до Дня вчителя.

18.30 «Розсмiши комiка-4». 19.30 ТСН. 20.00 Х/ф «Люди в чорному». 22.10 Х/ф «Люди в чорному-2». 0.05 Х/ф «Час вiдьом».

ICTV

СТБ

17.15, 20.15 Т/с «Легенди про Круга». 19.30 «ТСН-Тиждень». 22.15 «Свiтське життя». 23.20 «Що? Де? Коли?-2». 0.25 Х/ф «Кривавий суддя».

ICTV

СТБ

14.50 Вiд мелодiї до мелодiї. 15.00, 18.00 Ефiрний час ТРК «Новий Чернiгiв». 16.00, 17.00 Вiд щирого серця. 16.30 Країна талантiв. ЧЕРНІГІВ Хмельницький. 8.00 Студiя «Iнформ». Пiд- 17.45 Зi скриньки «Дивовижсумки. ного калейдоскопа». 8.30 Служба розшуку дiтей. 20.00 Дивовижний калей8.35 Полiське коло. доскоп. 9.00 Повiр у себе. 20.30 Чернiгiвщина в життi 9.30 Зустрiч для вас. славетних. 10.00 Трибуна депутата. 20.45 Вечiрня казка. 10.20 Економiчний iнтерес. 21.00 Дiалог із владою. 10.35 Потiшки, цiкавинки, 21.15 Футбольний настрiй. пiзнавалки. 21.30 Вiват, iнтелект! 11.00 Телеоб'єктив. 22.20, 3.25 Чернiгiвщина ду11.10 Х/ф «Два капiтани». ховна. 12.25 Осiннiй джаз. 22.30 Чернiгiвська лiра. 13.20 Х/ф «На золотому 23.05 «Телевiзор». ґанку сидiли...». 0.00 Новини «Пульс». 0.30 Україна: час мiсцевий. 14.30 Мультфiльм. 16.25, 19.20 Т/с «Третя свiтова». 21.20 Х/ф «45 секунд». 23.25 Х/ф «Лiсовик-2».

Неділя, 6 жовтня УТ-1 6.05 Свiт православ'я. 6.35 Криве дзеркало. 7.05 Панянка та кулiнар. 7.30, 23.55 Ток-шоу «Дружина». 9.05 Шеф-кухар країни. 9.55 Околиця. 10.30 Подорожуй свiтом з Ю. Акунiною. 10.55 Ближче до народу. 11.25 Як ваше здоров'я? 12.15 Крок до зiрок. 13.55 Золотий гусак. 14.20 В гостях у Д. Гордона. 16.05 Дiловий свiт. Тиждень. 16.40 Концерт пам'ятi М. Воронiна. 19.20, 21.55 До 30-рiччя дуету «Свiтязь». Концертна програма.

20.40 Головний аргумент. 20.50 Офiцiйна хронiка. 21.00 Пiдсумки дня. 22.55 Трiйка, Кено, Максима. 23.00 Ера бiзнесу. Пiдсумки. 23.35 Олiмпiйський виклик.

5.50 Факти. 6.10 Свiтанок. 7.15 Квартирне питання. 8.10 Анекдоти по-українськи. 8.30 Дача. ІНТЕР КАНАЛ 1+1 9.10 Х/ф «Перший удар». 5.45 «В. Кличко - О. Повєт- 11.00 Козирне життя. 6.10 «Кохання без коркiн. Бокс на Iнтерi». 11.30 «Максимум» в Українi. донiв». 9.25 «Школа лікаря Кома12.10 Таксi. Прем'єра. 7.50 Мультфiльм. ровського». 12.35 Х/ф «Руйнiвник». 8.10 «Ремонт +». 10.00 «Орел i Решка. Назад 15.05 Х/ф «Суддя Дредд». 9.00 «Лото-Забава». у СРСР». 17.05 Х/ф «Вавилон н.е.». 10.00 «Недiля з Кварта11.00 «Осiння кухня». 18.45 Факти тижня. лом-2». Прем'єра. 11.00 «Смакуємо». 12.00 Х/ф «Найкрасивiша». 19.55 Наша Russia. 20.40 Непутьова країна. 11.40 Х/ф «Люди в чор14.40 Т/с «Шлюб за заному». повiтом-3. Танцi на 21.00 Головна програма. 22.25 Х/ф «Суддя Дредд 13.45 Х/ф «Люди в чорновугiллi». 3D». му-2». 20.00 «Подробицi тижня з 0.20 Х/ф «10 000 рокiв до 15.30 «Великий пекарський Є. Кисельовим». н.е.». 21.30 Т/с «Кремiнь-2». турнiр».

ОКНА, ДВЕРИ, РАМЫ ОТ МАСТЕРА. ДЕЛАЮ ДЕШЕВО, БЫСТРО И КАЧЕСТВЕННО. ПРЕДОПЛАТЫ НЕ БЕРУ! ЧП А. И. ОРЛОВ. ВЫЕЗД ПО РАЙОНУ БЕСПЛАТНО! Тел. (067) 944-80-17. Бурение скважин, установка станций, глубинных насосов. Лиц. АВ 429132 ГДГСДМ от 26.01.09. Пилим деревья любой сложности. Тел.: (067) 103-61-17, (093) 958-35-51, Сергей. В районе улицы Рокоссовского (г. Чернигов) СДАЕТСЯ КВАРТИРА. После ремонта, семье или студентам. Три изолированные комнаты площадью: 17; 17; 12 кв. м. Тел. (050) 312-17-36. На деревопереробне підприємство потрібні підсобні працівники. Оплата праці відрядна. Тел.: (066) 520-04-53, (093) 144-75-01, 69-48-82. На заготівлю у лісі деревини потрібні підсобні працівники. Тел.: (096)293-20-81, (099) 248-89-79. ДОРОГО ЗАКУПАЕМ ТЕЛЯТ, КОРОВ, ЛОШАДЕЙ, СВИНЕЙ. Тел.: (063) 023-26-69, (098) 588-66-94, (050) 532-73-11. М’ясокомбінат закуповує ВРХ та коней. Тел.: (096) 324-80-58, (050) 448-17-48, (063) 999-80-00. Купуємо живою вагою ВРХ, бичків, коней, телят, свиней. Перевозимо. Тел.:(067)134-95-98,(093)362-14-30,(050)465-89-45.

Продам корову, 6 років, тільна 5 місяців. Тел. (095) 165-57-68. Продам дрова (відходи з пилорами). Можлива доставка. Тел.: (066) 520-04-53, (093) 144-75-01, 69-48-82. Продам вугілля. Ціна за домовленістю. Тел.: (096) 480-79-44, 68-91-46. Продаємо поросят живою вагою до 10-ти кілограмів. Тел.: (093) 839-94-09, 97-24-08. Продам кобилу, с. Скугарі. Тел.: 60-39-78, 68-46-03 (Микола Васильович). Втрачені оригінали державного акта про право власності на земельну ділянку ЯЗ №032202, ЯЗ №032203, видані на ім’я Василя Тихоновича ПАРХОМЕНКА, вважати недійсними. Втрачене чорнобильське посвідчення IV категорії №221890, видане на ім’я Олексія Миколайовича ХАРЧЕНКА, вважати недійсним. Втрачений диплом спеціаліста Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка серії ЕН №28350396, виданий на ім’я Олексія Миколайовича ХАРЧЕНКА, вважати недійсним. Втрачені оригінали державного акта про право власності на земельну ділянку АЗ №032202, АЗ №032203, видані на ім’я Василя Тихоновича ПАРХОМЕНКА, вважати недійсними.

9.25 М/ф «Сезон полювання». 11.10 Спiвай, якщо зможеш. 12.55 Мачо не плачуть. 14.20 Божевiльний автостоп. 15.25 М/ф «Валл-I». 17.40 Х/ф «Парк Юрського перiоду». 20.05 Х/ф «Парк Юрського перiоду-2». 22.45 Х/ф «Парк Юрського перiоду-3». 0.40 Х/ф «Заплутана iсторiя».

6.05 «Нашi улюбленi мультфiльми». 7.20 Х/ф «Вам i не снилося». 9.05 «Їмо вдома». 10.15 «Караоке на Майданi». 11.15 «МастерШеф-3». 15.55 «Х-Фактор-4». 19.00 «Битва екстрасенсiв. Чоловiки проти жiнок». 21.00 «Один за всiх». 22.15 Х/ф «Кохання на два полюси». ТРК «УКРАїНА» 0.10 Х/ф «Не можу сказа- 6.50 Подiї. ти «прощавай». 7.10 Т/с «Третя свiтова». НОВИЙ КАНАЛ 9.00 Свiт на смак. 10.00, 11.00 Таємницi зiрок. 5.40 М/с «Роги i копита». 12.00 Т/с «Злочин буде 6.45 Кухня для двох. розкрито». 7.45 Церква Христова. 14.00 Т/с «Умови контрак8.00 Уральськi пельменi. ту-2».

МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ ВІКНА ВІД ВИРОБНИКА. ВХІДНІ ДВЕРІ, БАЛКОНИ, МОСКІТНІ СІТКИ, ЖАЛЮЗІ, РОЛЕТИ. ВСЕ ЗА НИЗЬКИМИ ЦІНАМИ. ЛІТНЯ АКЦІЯ «ЗАМОВ ВІКНО – ОТРИМАЙ ПОДАРУНОК». Звертатися: м. Чернігів, вул. Музикальна, 1, магазин «Сільпо», 1-й поверх. Тел.: (063) 868-81-26, (093) 787-92-91, 61-12-26.

ДО ВІДОМА ГРОМАДСЬКОСТІ Постановою Кабінету Міністрів від 24 липня №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» збільшено розмір штрафів за незаконний вилов риби на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду. На території Чернігівського району знаходиться гідрологічний заказник «Сосницький», поблизу селища Олишівка, «Козероги», поблизу с. Козероги, ландшафтні заказники «Золотинка», «Коровель», «Шестовицький», розташовані поблизу с. Шестовиця. На території цих об’єктів штраф за незаконний вилов риби становить: сом – 752 грн, судак – 903 грн, щука – 602 грн, товстолобик – 451 грн, лящ – 301 грн, лин – 210 грн, карась сріблястий – 30 грн, плоскирка – 141 грн, окунь звичайний – 141 грн.

18.00 Хто гiдний бiльшого? 19.00, 3.35 Подiї тижня. 20.00 Як двi краплi. 23.00 Т/с «Iнтерни». 23.30 Великий футбол. 1.15 Т/с «Ментівськi вiйни-7».

ЧЕРНІГІВ 8.00, 21.45 По сутi. 8.10 Дiалог із владою. 8.20 Футбольний настрiй. 8.30 Урок... для батькiв. 9.00 Дивовижний калейдоскоп. 9.30 Чернiгiвщина в життi славетних. 9.50 Iноземна для дiтей. 10.00 Чернiгiвщина духовна. 10.15 Чернiгiвська лiра. 10.45 Легко i просто.

11.00 Вiват, iнтелект! 11.50 Х/ф «Два капiтани». 12.55, 17.30, 20.00 Телеоб'єктив. 13.05 Осiннiй джаз. 13.45 До речi про речi. 14.00 «Телевiзор». 15.00, 18.00 Ефiрний час ТРК «Новий Чернiгiв». 16.00 Вiд щирого серця. 17.45 Зi скриньки «Дивовижного калейдоскопа». 20.10 Фабрика iдей. 20.45 Вечiрня казка. 21.00 «Тиждень». 21.55 Iсторiя одного експоната. 22.05 Х/ф «Запорожець за Дунаєм». 23.45 Ясна справа. 0.00 Новини «Пульс».

Увага! Діти на дорозі! З 20 серпня по 20 вересня Державтоінспекція проводила комплекс профілактичних заходів щодо попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму. Завдяки цьому поширюються кращі форми і методи профілактичної роботи серед неповнолітніх учасників дорожнього руху. Державтоінспекція звертається до учасникі�� дорожнього руху: будьте уважними, не порушуйте правил дорожнього руху, проїжджаючи повз навчальні заклади, зменшуйте швидкість, а за потреби зупиніться та пропустіть пішоходів.

Валерій ШУСТ та Максим УДОВИК, головні державні інспектори відділу оперативної роботи Чернігіврибохорони

Привітання та оголошення приймаються в редакції газети «Наш край» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 106. Останній день прийому вітаннь та оголошень – четвер, до 13.00


Наш край

28 вересня 2013 року УКРАЇНА СЕДНІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА ЧЕРНІГІВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

ІНФОРМУЄМО

Уведено посади фахівців із соціальної роботи На виконання соціальних ініціатив Президента України та пріоритетних завдань Міністерства соціальної політики України у 2012 році було запроваджено введення посади фахівця із соціальної роботи (далі ФСР) до структури і штатів Чернігівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі – ЦСССДМ). Уведення посади ФСР здійснено з метою реалізації положення Національної стратегії соціального сирітства до 2020 року, затвердженої Указом Президента України від 22.10.2012 № 609. Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 02.11.2012 р. № 633/0/1512/57 «Щодо чисельності фахівців із соціальної роботи», в Чернігівському районі на кінець 2012 року працювало 15 фахівців, у І півріччі 2013 року – 19. Уведена до структури ЧРЦСССДМ посада фахівця з соціальної роботи здійснюється з метою забезпечення доступності населення до соціальних послуг. Діяльність фахівця спрямована на виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах; організацію своєчасної допомоги шляхом взаємодії з структурними підрозділами райдержадміністрації та місцевого самоврядування, навчальними та дошкільними закладами, закладами охорони здоров’я, внутрішніх справ, громадських об’єднань, тощо; здійснення соціального супроводу сімей, дітей та молоді, які потребують сторонньої допомоги. Відповідно до своїх функцій фахівці: – виявляють сім’ї, які потребують соціальної підтримки з боку держави, обстежують матеріально-побутові умови; – координують вирішення проблемних питань громадян похилого віку, інвалідів та інших соціально незахищених груп населення, надають їм послуги з інформування, консультування, представництва інтересів у органах, організаціях, установах та закладах системи соціального захисту; – забезпечують надання необхідних соціальних послуг особам, які зазнали жорстокості та насилля, постраждали від торгівлі людьми; – забезпечують соціальну підтримку ВІЛ-інфікованим дітям, молоді та членам їхніх родин; – здійснюють заходи із соціального патронажу осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк та засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі; – здійснюють соціальну та психологічну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їхнього числа з метою підготовки до самостійного життя; – проводять інформаційно-просвітницьку роботу, спрямовану на формування стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя; – здійснюють заходи, розповсюджують інформаційні матеріали з питань пропагування сімейних форм виховання та питань соціального захисту населення. Зоряна КУДЛАЙ, директор Чернігівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Рішення №118 смт Седнів 25 вересня 2013 року Про встановлення тарифу на послуги у сфері теплопостачання Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 7, 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», враховуючи положення Закону України «Про теплопостачання», звернення публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», виконавчий комітет Седнівської селищної ради вирішив: 1. Встановити такі тарифи на послуги у сфері теплопостачання для публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго». 1.1. Встановити тарифи на послуги з централізованого опалення з ПДВ: для бюджетних установ – 749,57 грн за 1 Гкал.; 15,67 грн/кв.м. опалювальної площі в опалювальний період. 1.2. встановити тарифи на послуги з підігріву води з ПДВ: для бюджетних установ – 749,57 грн. за 1 Гкал.; 34,03 грн 7 куб. м. 2. Затвердити норми споживання тепла на послуги з централізованого опалення та підігріву води – Додаток № 1 від 25 вересня 2013 року до цього рішення. 3. Зобов’язати публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів, код ЄДРПОУ 03357671) здійснити публікацію даного рішення у Чернігівській районній газеті «Наш край». 4. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення у порядку, визначеному п. 3 цього рішення. 5. Контроль за виконанням даного рішення залишаю за собою. Олексій МАРИНІН, cелищний голова Додаток №1 25 вересня 2013 року Норми споживання тепла на послуги з централізованого опалення та підігріву води І. Місячні норми споживання тепла та послуги з централізованого опалення для бюджетних споживачів

1.

Період оплати

Гкал/кв.м

АТ «ОТКЕ»

Протягом опалювального періоду

0,0209

ІІ. Місячні норми споживання тепла на послуги з підігріву води Гкал/куб.м Підприємство

Бюджетні споживачі

АТ «ОТКЕ»

0,0454

Втрати теплової енергії в % до обсягу відпущеної в опалювальний період смт Седнів, вул. Глібова, 12

в неопалювальний період

0

0

ОДПІ ПОВІДОМЛЯЄ

Понад півтори тисячі послуг надав

Центр обслуговування платників податків Задля забезпечення комфортних умов платникам податків у Чернігівській ОДПІ працює Центр обслуговування платників податків, працівники якого з початку року надали 1577 адміністративних послуг. Співробітники ЦОПП проконсультували 855 людей, зокрема з питань оформлення документів та щодо отримання електронного цифрового підпису. Останнім часом усе більше платників оцінюють переваги електронної звітності та для економії власного часу цікавляться порядком отримання безкоштовних ключів. Основні завдання центру – створення умов для партнерських взаємовідносин із платниками податків, інформування щодо запровадження Міндоходів нових сервісів, забезпечення платників податків якісними та своєчасними послугам, забезпечення повної обізнаності щодо актуальних змін у законодавстві шляхом надання консультацій та роз’яснень. Зокрема, вживаються заходи щодо поліпшення

Вт

КРИМІНАЛ З 16 по 22 вересня працівники райвідділу міліції внесли до єдиного реєстру досудових розслідувань 29 повідомлень, із них – 9 крадіжок, 3 злочини, пов’язані з обігом наркотичних речовин, 3 нанесення тілесних ушкоджень, одне зґвалтування, інші – 13. Усього за минулий тиждень до Чернігівського райвідділу надійшло 106 повідомлень та звернень громадян різного характеру про події, що сталися на території населених пунктів району. По 18 кримінальних правопорушеннях, внесених до єдиного реєстру, особи встановлені. 23 вересня надійшла заява від жительки Чернігівського району про те, що її зґвалтував наглядно знайомий чоловік. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 152 ККУ. Цього ж дня працівники міліції затримали жителя Городнянського району, 1988 р. н., який у скоєному зізнався. На минулому тижні співробітники міліції встановили трьох осіб, 1985, 1995, 1952 р. н., які у вересні вкрали шифер із даху тваринницького комплексу ТОВ «ЧІМК» у с. Хмільниця. За цими фактами відкриті кримінальні провадження, проводиться подальше розслідування.

20 вересня в с. Павлівка затримано громадянина Б., який збував наркотичні речовини (коноплі) та надавав своє приміщення для вживання наркотиків «покупцям». На автодорогах району на минулому тижні сталося 6 ДТП, троє громадян травмовані. 22 вересня о 2 годині 30 хвилин на автошляху Чернігів-Київ, поблизу с. Количівка, водій автомобіля ВАЗ2105 не вибрав безпечної швидкості руху, наїхав на жителя м. Чернігів, 1988 р. н., винуватець із місця пригоди втік. Унаслідок дорожньотранспортної пригоди потерпілого доставлено до лікарні з численними переломами обох ніг. Того ж дня працівники ДАІ райвідділу встановили особу водія та місце перебування автомобіля, який вилучено для проведення слідчих дій. Також співробітниками ДАІ за порушення правил безпеки дорожнього руху склали 15 адміністративних протоколів, із них – 4 за керування автотранспортом у стані алкогольного сп’яніння. Сергій БОНДАР, начальник Чернігівського райвідділу

СПОРТ

Розпочався футбольний сезон юнацької першості області Згідно з календарем ігор першого кола юнацького чемпіонату області з футболу 2013-2014 рр. 21 вересня збірні команди ЧР ДЮСШ ФСТ «Колос» юнаків 1997 та 1999 р. н. приймали на своєму полі в с. Киїнка однолітків із ДЮСШ смт Березна. Старша вікова група обіграла суперників із рахунком 5:2 (тренер команди Михайло Ярошенко). Молодша вікова група виборола перемогу із рахунком 4:0 (тренер команди Святослав Петренко). Попереду у збірних ще чотири гри першого кола, суперниками будуть команди з Городнянського, Ріпкинського, Куликівського та Щорського районів. Ігор ХАМКО, директор ЧР ДЮСШ ФСТ «Колос»

ІІІ. Граничні норми втрат теплової енергії в системах подачі та розподілу

ПОГОДА У НАШОМУ КРАЇ Пн

За матеріалами сайту: http://www.gismeteo.ua

Підприємство

15

механізму дотримання вимог податкового законодавства за рахунок забезпечення умов для підвищення рівня добровільного виконання платниками податків своїх зобов’язань. Центр обслуговування платників податків постійно надає 25 видів безоплатних адміністративних послуг, серед яких найбільше – це видача реєстраційного номера облікової картки платника податків, довідок про отримані доходи та відсутність заборгованості, свідоцтва платника єдиного податку та книги обліку доходів. Основний принцип роботи Центру обслуговування платників податків – створення комфортних умов платникам податків, надання якісних послуг, повної та достовірної інформації. Ольга ХМЕЛЕВСЬКА, начальник відділу обслуговування платників податків ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області

Ср

Чт

Пт

Сб

Нд

30 вересня 1 жовтня

2 жовтня

3 жовтня

4 жовтня

5 жовтня

6 жовтня

День +10 Ніч +5

День +9 Ніч +3

День +9 Ніч +4

День +8 Ніч +2

День +7 Ніч -1

День +8 Ніч -2

День +10 Ніч +3

Півн.-зах.

Півн.-зах.

Півн.-сх.

Півн.

Півн.

Сх.

Півд.-сх.

О спорт! Ти – все! У Роїщенській ЗОШ І-ІІ ступенів відбулося спортивне свято для учнів початкових класів. Учнівські команди змагалися в естафеті, де продемонстрували хорошу фізичну підготовку, вправність та командний дух. Друга частина змагань вимагала кмітливості й спортивної обізнаності, адже учням запропонували загадки на спортивну тематику. Також відбулися індивідуальні змагання з віджимання, підтягування та стриб-

ків на скакалці. Кращими були чотирикласники Сніжана Хомовська та Дмитро Василенко, а також третьокласниця Аня Дубіна. Учасники змагань отримали дипломи, переможці – призи, а всі присутні – заряд позитивних емоцій. Усі чекають наступного олімпійського уроку. Наталія КУЛИК, учителька початкових класів

У газеті «Наш край», номер 73-74 від 14 вересня було допущено помилку. Оголошення про вакансії потрібно читати так: Чернігівська районна державна адміністрація оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: – завідувача сектору адміністративних послуг районної державної адміністрації-адміністратора; було – завідувач Центру надання адміністративних послуг районної державної адміністрації. Вимоги до претендентів: освіта вища за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра; стаж державної служби не менше 3-х років або 5 років загального стажу; досконале знання державної мови, основ діловодства; володіння персональним комп’ютером. – адміністратора сектору адміністративних послуг районної державної адміністрації; було – адміністратор Центру надання адміністративних послуг районної державної адміністрації. Вимоги до претендентів: освіта вища за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра; стаж державної служби не менше 2-х років або 3 роки загального стажу; досконале знання державної мови, основ діловодства; володіння персональним комп’ютером. Строк подання заяв 30 календарних днів із дня опублікування оголошення. За довідками звертатися за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка 48, к. 214, тел. 3-50-29. Головою Чернігівської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 13 вересня 2013 року №309 «Про розроблення детального плану території» земельної ділянки площею 0,02 га на території Боромиківської сільської ради (за межами населеного пункту) для будівництва об’єкта телекомунікаційної інфраструктури – баштової споруди (вежі мобільного та Інтернетзв’язку) товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТАУЕР».

Головою Чернігівської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 11 липня 2013 року №226 «Про розроблення детального плану території» земельної ділянки площею 0,75 га на території Улянівської сільської ради (за межами населеного пункту) для будівництва спортивного майданчика для дітей-сиріт із допоміжними об’єктами по його обслуговуванню громадянці Тетяні Семенівні Макаровій.


16

Наш край

28 вересня 2013 року

У кінці вісімдесятих на початку дев’яностих років минулого століття активізувалося православне життя, можна сказати, був пік духовного розвитку. Це співпало зі змінами в політичному й світському житті. Віруючі виявили непереборне бажання відроджувати храми, у багатьох селах взялися громадою ремонтувати й реставрувати занедбані церкви або відкривали в пристосованих приміщеннях. Наприклад, 100-річчя Лукашівської церкви відзначали у відновленому приміщенні. У Дніпровському відкрилася новозбудована церква. Діють приходи у Пакулі, Довжику… На сьогодні в Чернігівському окрузі понад 40 приходів, де немає храмів – зареєстровані общини. Також служать понад сорок священиків, причому третина із них має вищу духовну освіту, а дехто й 2–3 вищі освіти – духовну й світську. Наприклад, настоятель Старобілоуського храму о. Димитрій закінчив педінститут і Київський духовний богословський університет. Чимало священиків мають духовну академічну освіту.

ВІТАЄМО! 27 вересня відзначив 75-річчя Олексій Григорович КУЦ із с. Дніпровське. Від щирого серця його вітають діти й онуки та дарують такі слова: Від усього серця шлем подяку батьку За душевну щедрість, вдачу вольову, Неспокійне серце, працьовиті руки, За любов і гордість, мудрість, доброту. Бажаєм добра й удачі без ліку, Міцного здоров’я і довгого віку. Миру і злагоди світлої в хаті, Днів якнайбільше щастям багатих.

Повертаємося в лоно духовності До історії Чернігівського району органічно долучається життя православної церкви, яке в тривалий період атеїзму зазнало жорстких випробувань – було зруйновано багато храмів, у тому числі й старовинних, пам’яток дерев’яної архітектури минулих століть, а вцілілі церкви перетворювали в зерносховища, комори чи іншого роду побутові приміщення. Обезглавлені, без дзвонів і спустошені всередині сиротливо стояли церкви. Переслідували священиків і їхню діяльність. А парафіян фактично відлучили від храмів, позбавили духовного життя, особливо це позначилося на молоді. Ніхто не вінчався, не секрет, що й діток хрестили православні не всіх або підпільно, остерігаючись неприємностей у комсомольській чи партійній організації, якщо були їхніми членами, а то й проблем на роботі. Незначне духовне пожвавлення відчули віруючі в роки війни, потім знову хвиля за хвилею продовжу-

УСІ ГУРТОМ

Седнівська толока

Напередодні Всеукраїнського літературно-мистецького свята «Седнівська осінь» відбулася толока, яка зібрала багато людей. У впорядкуванні території садиби Лизогубів брали участь школярі, їхні наставники, депутати Седнівської селищної і Чернігівської районної рад, представники райдержадміністрації і громадської ради РДА. Активно долучилися до цієї справи Седнівський селищний голова Олексій Маринін та депутат Чернігівської районної ради, директор Седнівського НВК Валерій Іванов. Седнівська толока відбулася в рамках проекту «Пишаюсь Седневом своїм», що реалізується громадською організацією «Академія розвитку», і підтримана Центром громадських ініціатив «Ініціатива». Свято праці вдалося: територія парку Лизогубів стала охайнішою, причепурилась і територія біля Шевченкової липи, там висаджено кущики півоній та гортензії, підсаждено багаторічники і біля пам’ятника братам Лизогубам. Виконано й інші роботи. Причепурений парк Лизогубів готовий зустріти гостей.

валася нищівна політика стосовно православного життя. Був період, коли в Чернігові діяв лише один храм. Але ж віру, цю благодатну духовну святиню, зберігали і зберегли люди старшого покоління, народжені до революції. Молилися вдома, підтримували православні традиції, тихенько внученятам розповідали біблейські історії, а дехто просто переховував ікону з розореної церкви. З відродженням храмів активізувалося й духовне життя парафіян. Нині радує молоде поповнення серед віруючих, особливо там, де діють недільні школи, зокрема в Седневі й Старому Білоусі. Сьогодні надзвичайно важливо донести до кожної людини суть учення Господа нашого Ісуса Христа задля подальшого розвитку духовного, високоморального суспільства. Сергій ГОФРИК, митрофорний протоієрей, благочинний Чернігівського округу

Усім, хто проживає в Чернігівському районі, а це здебільшого наші православні парафіяни, у ці ювілейні дні і на майбутнє бажаю міцного здоров’я, наполегливої праці у повсякденному світському житті й на ниві духовній. Віри вам, любові й благословення Божого.

Наталя НАДИРОВА, голова громадської ради РДА

ДЕНЬ СЕЛА

Свято всесвітньої радості

Минулої неділі до рідної Серединки з’їхалися люди, які тут народилися, виросли, прийшли й місцеві жителі, адже село відзначало своє свято. У холі Будинку культури було розгорнуто виставки. З вітальним словом виступила секретар сільської ради Наталія Борисенко. Поздоровляючи громаду, а це – Серединка, Топчіївка та Сіножацьке –

Наш край Співзасновники: Чернігівська районна рада, Чернігівська районна державна адміністрація, колектив редакції Видавець: КП «Редакція Чернігівської районної газети «Наш край» Свідоцтво про державну реєстрацію ЧГ №228 від 9.10.2000 р.

з державними та церковними святами, 90-річчям Чернігівського району і 70-річчям визволення області від фашистських загарбників, згадала і про храмове свято – Різдво Пресвятої Богородиці, яке ще називають святом великої радості. Завітали й почесні гості – голова Чернігівської райдержадміністрації Микола Ганжа, голова Чернігівської районної ради Михайло Литвин, депутат Чернігівської ради Володимир Чаус. Микола Миколайович щиро і сердечно привітав Серединську громаду, наголосив, що на День села з’їжджаються діти, гості, друзі, аби розділити з господарями їхнє свято. Це приємно, бо відродження населених пунктів та їхньої соціальної інфраструктури – пріоритетне завдання держави. Органи влади разом із органами місцевого самоврядування працюють заради відродження сіл і селищ Чернігівського району. Побажав усім віри, надії, любові. Михайло Борисович зазначив, що саме в ці дні Чернігівщина буРедактор: Наталія БУШАЙ тел. 3-14-79 Заступник редактора: Алла ПИРОГ тел. 3-37-93 Відповідальний секретар: Олена ШЕРЕМЕТ тел. 94-00-35

ла звільнена від фашистів. Низько вклонився ветеранам, удовам, завдяки яким уже 70 років не знаємо, що таке війна, побажав усім миру, добра та здоров’я. Володимир Чаус назвав визволення Чернігівщини її другим народженням. На жаль, із кожним роком залишається все менше людей, які боролися за нашу свободу. Закликав усіх пам’ятати нашу історію, не забувати своїх традицій, робити все можливе, щоб покращувати сьогодення та втілювати мрії у майбутнє. За дорученням народного депутата України Владислава Атрошенка Володимир Чаус уручив учаснику бойових дій Івану Чудновцю подарунок, а всім присутнім передав запашний коровай від народного обранця. Секретар сільської ради Наталія Борисенко згадала ще одну важливу подію: стараннями родини Отрошків, за сприяння Чернігівської районної державної адміністрації та місцевої влади на гранітну плиту біля пам’ятника загиблим воїнам було внесено ім’я Опанаса Отрошка. Керівники району поклали квіти до

Кореспондент: Ніна ПЕТРОВСЬКА тел. 3-37-93 Комп’ютерна верстка: ВАСИЛЬ ЧАСНИК тел. 94-00-35 Коректор: Ольга ЦИБУЛЬСЬКА тел. 94-00-35 Бухгалтерія: тел. 94-00-35

пам’ятника загиблим воїнам та вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання. Благословив серединців і гостей о. Георгій. Святкова програма, яку вели Ніна Герасько та Тетяна Макотрик, була насиченою та цікавою. Між художніми номерами звучали вітання найменшим жителям села, сімейним парам, які відсвяткували «золоте» та «срібне» весілля. Було віддано пошану й сільським довгожителям Григорію Мишку та Єфросинії Тураш. Бібліотекарка Га-

Адреса редакції: 14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, 106 Газета віддрукована у ПАТ «Поліграфічно-видавничий комплекс «Десна», м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62

лина Городня, яка вже 25 років працює у бібліотечній сфері, цього дня відзначила ювілейний день народження, тож громада привітала ювілярку грамотою та подарунком. Ще двох іменинниць Ларису Орлову та Ольгу Шкурко привітали квітами, а колектив Краснянського будинку культури подарував їм музичне вітання. Наприкінці свята всіх частували смачним кулішем, який приготували Микола Тураш та Сергій Герасько.

Газета виходить по суботах. Подані до редакції матеріали не рецензуються і не повертаються, редакція не несе відповідальності за їх збереження. Рекламні та оплачені матеріали позначені: R, PR, НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ, ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМА, «Імідж». За зміст рекламних матеріалів редакція відповідальності не несе.

Олена ШЕРЕМЕТ

ОГОЛОШЕННЯ, РЕКЛАМА тел./факс 94-00-35, e-mail: nkrai@ukr.net

ТИРАЖ МІСЯЦЯ 19420 ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 68698


Наш край №077-078