Page 1

ПРОЕКТ

КОНЦЕПЦІЯ реалізації державної політики у сфері професійної освіти «Сучасна професійна освіта»

м. Київ 2018


Сучасна професійна освіта Міністерство освіти і науки України пропонує для обговорення першу версію Концепції розвитку та модернізації підготовки кваліфікованих кадрів «Сучасна професійна освіта». Цей документ пояснює основні ідеї, що закладаються в основу нової версії Закону України «Про професійну освіту» та обґрунтовує ідеологію змін у сфері підготовки кваліфікованих кадрів. Серед найбільш актуальних питань, що потребують обговорення, дискусій, конструктивної критики, пропозицій щодо нестандартних рішень та узгодження позицій суспільного запиту, визначено наступні теми: 1.

Нова модель управління та фінансування професійної освіти

Суспільство активно обговорює, як буде здійснено розмежування управлінських повноважень у процесі децентралізації? Що забезпечить реальну автономію закладів професійної освіти? Яким чином роботодавці впливатимуть на формування оптимальної мережі закладів професійної освіти? Як створити привабливий інвестиційний мікроклімат та залучити різні джерела фінансування задля модернізації закладів професійної освіти? Як ринок праці має впливати на формування обґрунтованих показників замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів? 2.

Забезпечення якості професійної освіти

Ідеться не лише про відповідність змісту освіти і результатів навчання очікуванням особистості та потребам ринку праці. Серед питань: які переваги надає упровадження професійних стандартів, стандартів освіти та стандартів оцінювання, основаних на компетентнісному підході? Як реалізувати принцип навчання упродовж життя для всіх категорій населення? Яким чином забезпечити багатофункціональність і об’єктивність незалежних центрів оцінювання кваліфікацій? Які вимоги до сучасного освітнього середовища закладу освіти? Які педагоги потрібні сучасній професійній освіті? Як змінити стереотипи суспільства щодо якості та престижності професійної освіти? 3.

Розвиток державно-приватного партнерства

Яким чином гармонізувати потреби особистості й ринку праці з освітніми пропозиціями сфери професійної освіти? На яку підтримку держави очікують роботодавці для забезпечення професійного розвитку працівників? Як мобільно реагувати на запити ринку праці та потреби особистості у нових кваліфікаціях та професіях? Роль і місце роботодавців щодо упровадження нових форм та методів здобуття кваліфікацій у сфері професійної освіти, у тому числі за дуальною формою навчання? Як залучити висококваліфікованих 2


спеціалістів до формування кадрового потенціалу країни? Як залучити зацікавлені сторони до упровадження нових форм і методів професійної орієнтації дітей та молоді, популяризації професійної освіти, її можливостей та досягнень? Обґрунтування змін Упродовж останніх десятиліть професійна освіта поступово втрачала свої надбання та позитивний імідж, що виражається у втраті інтересу молоді та дорослого населення до здобуття робітничих кваліфікацій, а роботодавців – до співпраці з закладами професійної освіти. Невідповідність рівня та якості професійної підготовки кваліфікованих кадрів запитам роботодавців, диспропорція між обсягами підготовки кадрів у сфері вищої та професійної освіти реальним потребам економіки, відсутність інвестицій у модернізацію освітнього процесу та професійну орієнтацію молоді, не завжди привабливі та затребувані професії, що пропонуються закладами професійної освіти – проблеми, що потребують термінового вирішення. Серед головних викликів сучасності – демографічний спад як в Україні, так і в країнах Євросоюзу, сплеск робочої міграції, високі соціальні запити молоді щодо привабливості робочого місця, доступність отримання освіти та роботи за кордоном, зростання впливу соціальних мереж на вибір роду занять та стилю життя. Потрібна докорінна реформа, що перетворить професійну освіту на важливий фактор економічного зростання, створить передумови для професійного і кар’єрного зросту особистості, забезпечить конкурентоспроможність України на міжнародному рівні. Реформуємо професійну освіту – змінюємо Україну Мета професійної освіти Наша мета – створити сучасну професійну освіту як основу економічного добробуту держави, важливу складову сталого розвитку суспільства, запоруку професійної самореалізації та неперервного професійного розвитку особистості упродовж усього життя відповідно до її інтересів та потреб економіки України. Кінцевий продукт професійної освіти – здобувач професійної освіти: Кваліфікований працівник: особистість, що набуває освітніх та професійних компетентностей відповідно до власних інтересів, запитів роботодавців, потреб економіки, конкурентоздатна та мобільна на ринку праці особа. 3


Цілісна особистість: всебічно розвинена особистість, здатна до вибору власної освітньої траєкторії, побудови професійної та особистої кар’єри, навчання упродовж життя, започаткування власного бізнесу. Відповідальний громадянин: особистість з морально-етичними принципами, здатна приймати виважені рішення, ініціативна, соціалізована, комунікативна, толерантна, патріот з активною позицією. Формула сучасної професійної освіти включає компоненти та 9 базових факторів для їх реалізації

3

ключові

І. Нова модель управління та фінансування професійної освіти 1.1. Децентралізація управління та автономія закладів професійної освіти, що надають реальні повноваження регіонам, замовникам кадрів та закладам освіти для здійснення реформаторських змін. 1.2. Ефективна мережа та нові типи закладів професійної освіти, що гарантують гнучке реагування на запити ринку праці та потреби особистості, забезпечують упровадження принципу навчання впродовж життя, зокрема, і здобуття професійних кваліфікацій в умовах виробництва. 1.3. Багатоканальне фінансування для обґрунтованого визначення обсягів, напрямів та рівнів підготовки кваліфікованих кадрів, залучення інвестиційних проектів для модернізації технічного та технологічного оснащення освітнього процесу, надання багатофункціональних послуг у сфері професійної освіти. ІІ. Забезпечення якості професійної освіти 2.1. Формування змісту професійної освіти на компетентнісній основі, орієнтованого на потреби сучасного виробництва та запити здобувача освіти, що забезпечує отримання професійних кваліфікацій відповідно до вимог ринку праці та визначає відповідність професійних кваліфікацій Національній рамці кваліфікацій та Національній системі кваліфікацій. 2.2. Створення сучасного освітнього середовища, що забезпечує науковість, інноваційність, доступність, прозорість, відкритість освітнього процесу. Упровадження внутрішньої та зовнішньої системи забезпечення якості освіти шляхом створення незалежних центрів кваліфікацій та оцінювання результатів навчання. 2.3. Різнорівнева система підготовки педагогічних кадрів професійної освіти, залучення висококваліфікованих працівників виробничої сфери для надання належної якості освітніх послуг. 4


ІІІ. Державно-приватне партнерство 3.1. Ефективне реагування на запити ринку праці та потреби особистості у нових кваліфікаціях, упровадження інноваційних виробничих технологій, нового змісту та інноваційного середовища у сфері професійної освіти, створення сучасних навчально-практичних центрів. 3.2. Нові форми та методи здобуття кваліфікацій у сфері професійної освіти, визнання неформальної та інформальної форми здобуття освіти, часткових професійних кваліфікацій, індивідуальна траєкторія здобуття професійних кваліфікацій, у тому числі за дуальною формою навчання. 3.3. Упровадження нових форм і методів професійної орієнтації дітей та молоді, популяризації професійної освіти серед дорослого населення, її переваг та можливостей у побудові кар’єри та професійного зростання особистості. Запорукою успіху сучасної професійної освіти є тісна та взаємовигідна співпраця надавачів освітніх послуг та замовників кваліфікованих кадрів, здобувачів професійних кваліфікацій та потреб ринку праці, баланс між запитами суспільства у активних, високоморальних громадянах та реалізацією планів особистості щодо власного кар’єрного та професійного зросту. Формула сучасної професійної освіти Професійна освіта має стати невід’ємною складовою сталого розвитку суспільства, що орієнтується на вимоги сучасної економіки та базується на постійній творчій праці, самовдосконаленні, гармонією між потребами ринку праці й реалізацією власного кар’єрного та професійного зросту.

5


1. Нова модель управління та фінансування професійної освіти: розширюємо повноваження – посилюємо відповідальність 1.1. Децентралізація управління професійною освітою та регіональний підхід до формування потенціалу професійної освіти зближує її можливості і потреби з реальним життям, мобілізує інтелектуальні та матеріальні ресурси, створює передумови для реалізації інноваційних напрямів управлінської діяльності, а саме: ціннісного спрямування стратегії розвитку професійної освіти на основі діагностування станів і процесів розвитку економіки регіону; врахування ресурсних можливостей освітнього потенціалу регіону; ефективного науково-методичного, організаційного та соціокультурного супроводу освітніх процесів; своєчасного реагування на зміни в освітньому глобальному світі та, відповідно, на регіональному рівні та рівні особистості. Інноваційна політика регіональних органів влади в сфері професійної освіти є потужним важелем, який дозволить забезпечити державний і регіональний ринки праці високопрофесійними кадрами, сприяти реалізації реформаторських соціально-економічних перетворень на рівні регіону та держави. РЕГІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ Відповідають: - за реалізацію державної політики у сфері ПО та забезпечення якості освіти, доступності профільної середньої та професійної освіти

Розробляють: - затверджують, виконують регіональні програми розвитку ПО

Забезпечують: - розвиток мережі закладів профільної середньої та професійної освіти

Надають: - пропозиції до переліку професій загальнодержавного значення

Організують: - підвищення кваліфікації педагогічних кадрів ПО на регіональному рівні

Укладають та розривають: - строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу ПО, обраним (призначеним)

Проводять: - моніторингові дослідження потреб регіонального ринку праці, формують регіональне замовлення Реалізують: - права засновника щодо закладів ПО Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, Київська та Севастопольська міські ради, міські ради міст – обласних центрів

new!

рради

Затверджують склад та організують діяльність: - регіональних рад ПО - наглядових рад закладів ПО

Затверджують: - статут закладу ПО Здійснюють: -управління майном закладів ПО

Здійснюють: - матеріально-технічне і фінансове забезпечення закладів ПО, аналіз та контроль за їх фінансовогосподарською діяльністю - ліцензування закладів ПО на право провадження освітньої діяльності - контроль за виконанням показників регіонального та державного замовлення - фінансові та майнові внески до статутного капіталу закладів ПО Складають: - середньостроковий прогноз потреби у кваліфікованих кадрах на регіональному ринку праці Заохочують: - преміюють та притягають до дисциплінарної відповідальності керівників закладів ПО Визначають: - основні напрями діяльності закладу ПО і шляхи їх реалізації - механізми фінансування закладів ПО 6


Автономія закладів професійної освіти: розширюємо повноваження – посилюємо відповідальність Надання реальної автономії закладам професійної освіти забезпечить: формування якісного управлінського менеджменту; самоорганізацію і саморегуляцію основних напрямів діяльності закладу; відповідальність закладу професійної освіти за зміст, якість, академічну доброчесність та розвиток академічних свобод; гнучку організацію освітнього процесу та внутрішнього управління; публічне і прозоре звітування перед громадськістю; забезпечення необхідними ресурсами для створення сучасного освітнього середовища; забезпечення набуття загальнопрофесійних, професійних та ключових компетентностей; формування інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування. Автономія закладів професійної освіти передбачає Розширення повноважень  розробляє освітні програми;  здійснює організацію функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;  самостійно добирає та розставляє кадри;  розміщує та розпоряджається власними надходженнями на поточних банківських рахунках Підвищення відповідальності (внутрішня система забезпечення якості освіти) Керівник закладу професійної освіти  забезпечує створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;  забезпечує наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;  забезпечує наявність інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;  ініціює розробку стратегії забезпечення якості освіти закладу;  звітує про результати діяльності перед засновником, наглядовою радою, органами громадського самоврядування закладу освіти, відповідним органом управління

Вищий колегіальний орган управління закладом освіти (педагогічна рада)  розробляє та затверджує стратегію забезпечення якості освіти закладу;  забезпечує дотримання учасниками освітнього процесу принципів академічної доброчесності;  визначає шляхи оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання здобувачів освіти,

педагогічних та керівних працівників Вищий колегіальний орган громадського самоврядування (наглядова рада)  бере участь в обговоренні освітньої політики, освітньої програми закладу;  сприяє визначенню стратегічних напрямків розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти;  здійснює громадський контроль якості освіти у формах громадського спостереження та громадської експертизи;  направляє представників до комісії з академічної доброчесності

Методична рада  бере участь в розробці освітньої програми, методики оцінювання якості освіти;  сприяє проведенню підготовки працівників і громадських експертів щодо здійснення контрольно7 оцінювальних процедур  закладу;


1.2. Багатоканальне фінансування 1.2. Нова структура та нові типи закладів освіти: формуємо ефективну мережу закладів професійної освіти на основі конкурентних пропозицій щодо надання якісних та багатофунціональних освітніх послуг Формування оптимальної мережі закладів професійної освіти передбачає створення нових типів закладів освіти:

професійний коледж – освітні послуги за всіма видами професійної та фахової передвищої освіти певного галузевого спрямування, забезпечує здобуття кваліфікацій, що відповідають 3-5 рівням Національної рамки кваліфікацій, профільної середньої освіти професійного спрямування, здійснює професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних; центр професійної освіти – багатопрофільний (багатофункціональний) різнорівневий заклад освіти, що забезпечує здобуття для різних галузей економіки кваліфікацій, які відповідають 3-5 рівням Національної рамки кваліфікацій, профільної середньої освіти професійного спрямування, здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кваліфікованих кадрів, професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних; професійний ліцей – забезпечує здобуття кваліфікацій, які відповідають 2-3 рівням Національної рамки кваліфікацій, надає можливість здобуття базової та профільної середньої освіти професійного спрямування, здійснює 8


різнорівневу підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, здійснює професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних; центр професійної підготовки – може утворювались як юридична особа або без такого статусу (у складі підприємств, установ, організацій), який реалізує стандарт професійної освіти та/або власні освітні програми для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кваліфікованих робітників, зокрема, для навчання на виробництві, здійснює професійне навчання незайнятого населення, в тому числі безробітних. Навчання на виробництві – здобуття професійних кваліфікацій в умовах підприємств, установ, організацій, реалізація стандарту професійної освіти та/або власних освітніх програм для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників. Забезпечення реалізації індивідуальних освітніх траєкторій – право здобувача освіти вільно обирати або змінювати типи закладів освіти, рівні, форми та види здобуття професійної освіти як при первинній підготовці, так і в навчанні впродовж життя. 1.3. Багатоканальне фінансування: повноводна річка народжується із безлічі джерел Започаткування нових механізмів фінансування має забезпечити обґрунтований та прозорий розподіл витрат на розвиток професійної освіти між державою (на національному, регіональному та місцевому рівнях), соціальними партнерами, роботодавцями та здобувачами професійної освіти; посилити автономію у питаннях залучення коштів і можливостей їх використання; забезпечити сучасний рівень матеріально-технологічного забезпечення та методів здобуття професійних кваліфікацій, достойну оплату праці педагогічних працівників, повноцінне стипендіальне забезпечення. Фінансування професійної освіти відбуватиметься з орієнтацією на потреби суспільства, держави, економіки та людини.

Людина

Держава

Суспільство

Економіка 9


Держава забезпечує здобуття у закладах професійної освіти повної загальної середньої освіти та кваліфікацій за професіями загальнодержавного значення. Здобуття кваліфікацій за професіями, затребуваних на регіональних ринках праці, фінансується з місцевих бюджетів. Галузеві кошти, кошти роботодавців, інших юридичних та фізичних осіб, міжнародних організацій спрямовуються передусім на осучаснення умов навчання за професіями. Вигода для роботодавця – кваліфікована робоча сила. Вигода для людини – впевненість в отриманні якісних робочих місць з гідною оплатою. Вигода для громади – сталий розвиток. Вигода для держави – отримання додаткових податкових надходжень, зменшення навантаження на державний бюджет. Принципи фінансування: прозорість надходжень та витрат; широке і активне залучення соціальних партнерів; фінансування з розрахунку на кількість здобувачів освіти; орієнтація при фінансуванні професій на потреби ринку праці, а не на можливості закладів освіти; поступовий перехід до фінансування на основі результативності. 2.

Забезпечення якості освіти

2.1. Сучасний зміст та компетентності професійної освіти: гарантія успішної професійної кар’єри особистості Сучасна система забезпечення якості професійної освіти включає: набуття загальнопрофесійних, професійних та ключових компетентностей, що відповідають вимогам ринку праці; об’єктивність визнання результатів навчання, неупередженість та всеохоплюваність категорій оцінювання при визначенні якості надання освітніх послуг у сфері професійної освіти незалежними центрами оцінювання кваліфікацій; забезпечення визнання результатів неформальної та інформальної освіти, навчання впродовж життя; формування довіри у особи та суспільства до сфери та закладів професійної освіти. У сфері професійної освіти компетентність – спроможність кваліфіковано провадити діяльність, виконувати завдання або роботу; сукупність знань, умінь, навичок та відношень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність та/або виконувати певні функції, які забезпечують досягнення певних стандартів у сфері професійної чи іншої діяльності. Компетентності поділяються на:

10


професійні компетентності – стандартизована сукупність набутих компетентностей, що дозволяють особі виконувати певний вид роботи або здійснювати професійну діяльність; загальнопрофесійні (базові) компетентності – сукупність компетентностей, що формують уявлення, опорні знання за певним професійним спрямуванням, забезпечують набуття базових знань, вмінь та навичок, створюють необхідне підґрунтя для оволодіння особою професійними компетентностями; ключові компетентності – компетентності, що необхідні для особистісної реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування, здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. Серед основних: мобільність, креативність, автономність, інформаційна грамотність, підприємливість, соціальна адаптивність, відповідальність, орієнтація на безперервний процес навчання впродовж життя.

11


ЩО ВІДРІЗНЯЄ ОСВІТНІ СТАНДАРТИ НА КОМПЕТЕНТНІСНІ ОСНОВІ ? 

можливість модульної побудови освітнього процесу, здобуття часткових та повних кваліфікацій, вільного виходу здобувача освіти на ринок праці та повернення його до здобуття нових професійних кваліфікацій упродовж життя;

не передбачено типових навчальних планів і програм, що дозволяє оперативно вносити зміни до змісту освіти для впровадження інноваційних виробничих технологій, дозволяє враховувати потреби економічного розвитку країни та регіону, конкретних роботодавців, запити та інтереси особистості;

освітні програми можуть самостійно розроблятися закладом професійної освіти, їх зміст та вимоги до результатів навчання визначаються надавачами освітніх послуг спільно із широким колом стейкхолдерів, перш за все, з роботодавцями;

нові стандарти формують нові вимоги до рівня професійних компетентностей педагогічних працівників закладів професійної освіти, сприяють залученню висококваліфікованих кадрів із виробничої сфери. Одна із важливих новацій – упровадження об’єктивних механізмів визнання результатів навчання та забезпечення якості підготовки кваліфікованих кадрів шляхом створення незалежних центрів визнання професійних кваліфікацій, запровадження механізмів громадської акредитації закладу освіти та акредитації освітніх програм. 2.2. СУЧАСНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Сучасне освітнє середовище: зміні підлягають соціальне й фізичнопросторове оточення, програми, технології й засоби навчання. Освітнє середовище закладів професійної освіти стане: доступним, інноваційним, бізнес-орієнтованим, відкритим, інклюзивним, ціннісно спрямованим, розвивальним та мотивуючим до професійного навчання впродовж життя. У закладах професійної освіти, крім традиційних підходів до організації освітнього процесу, будуть впроваджуватись елементи дуального й дистанційного професійного навчання, створюватимуться високотехнологічні навчально-практичні центри й лабораторії, стартапи, симуляційні центри, освітньо-виробничі кластери.

12


Відбуватиметься перехід до системного запровадження ІКТ у всі види діяльності закладів професійної освіти через створення онлайн-платформ із навчальними й методичними матеріалами для здобувачів освіти і педагогів, використання електронних підручників, контент-бібліотек, смарт-комплексів, нових ІТ-технологій, мультимедійних засобів навчання, соціальних професійних мереж. Заохочуватиметься інклюзивна професійна освіта. Для здобувачів освіти із особливими потребами створюватимуться більш сприятливі умови для здобуття кваліфікацій за професіями. Розроблятимуться спеціальні програми професійної підготовки, корекційно-реабілітаційні заходи та забезпечуватиметься відповідний психолого-педагогічний супровід. Здійснюватиметься сертифікація кваліфікацій, що сприятиме підвищенню якості професійної підготовки шляхом реалізації освітніх програм, створених на модульній основі з урахуванням результатів неформальної освіти, вхідного тестування, індивідуалізації траєкторій професійного навчання. 2.3. Результативний педагог для підготовки кваліфікованого працівника Сучасна професійна освіта потребує педагога нового типу, який поєднуватиме у своєму професійно-педагогічному амплуа викладача професійної підготовки та майстра виробничого навчання – результативного педагога професійної освіти. Започаткування і розширення у закладах вищої освіти спеціалізованої підготовки за напрямом «Освіта/Педагогіка» та спеціальністю «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» забезпечить формування педагогічного персоналу, який органічно поєднуватиме функції викладача професійно-орієнтованих предметів і майстра виробничого навчання. Потребують законодавчого врегулювання механізми переходу до педагогічної діяльності висококваліфікованих фахівців із виробництва з відповідним стажем роботи, робітничою кваліфікацією та здобуттям обов’язкової короткотермінової психолого-педагогічної підготовки. Набуває особливого значення прогнозування потреб у педагогічних працівниках для закладів професійної освіти на загальнодержавному і регіональному рівнях.

13


3.

Державно-приватне партнерство

Сучасна професійна освіта не має перспектив розвитку без реалізації прав і можливостей державно-приватного партнерства. Основні цілі: - спільне моделювання та інтеграція систем освіти; - фінансування освітніх потреб з боку приватних партнерів, а також організаційна, матеріальна та кадрова підтримка; - пріоритетність інтересів ринку праці та особистості; - спільне прийняття рішень при формуванні замовлення на підготовку кадрів, освітніх програм та процесів, які враховують потреби приватних партнерів та здобувачів освіти; - підвищення якості освіти за рахунок активного впровадження дуальної форми освіти. 3.1. Ефективне реагування на виклики ринку праці У сучасній професійній освіті зростатиме роль стейкхолдерів у реалізації процесу професійного навчання, оцінюванні якості його результатів, модернізації матеріально-технічної бази, створенні умов для підвищення кваліфікації та стажування педагогічного персоналу, що забезпечує: переваги державно-приватного партнерства для закладів освіти: - сучасний зміст освіти; - інноваційні методи освіти; - відповідність освіти динамічним вимогам ринку праці; - оновлення матеріально-технічної бази за рахунок партнерства; - реальна співпраця з роботодавцем; - підвищення рівня кваліфікації викладачів, майстрів виробничого навчання за рахунок роботодавців; - стажування та виробнича практика учасників освітнього процесу; - об’єктивність визнання результатів навчання. переваги державно-приватного партнерства для роботодавців: - вплив на формування освітніх програм та якість підготовки за визначеними професіями; - задоволення власних потреб у кваліфікованих працівниках; - професійне зростання кадрів через підвищення кваліфікації; - готовий до самостійної роботи працівник. переваги державно-приватного партнерства для держави: - сучасні та конкурентоспроможні заклади освіти; - висококваліфікований персонал на ринку праці; - обґрунтованість підготовки кваліфікованих кадрів; - розвиток економіки; - ефективність використання коштів державного бюджету. 14


переваги державно-приватного партнерства для здобувача освіти: - сучасні підходи до вибору освіти та форм і методів навчання; - конкурентна перевага на ринку праці; - престижність та сучасність отриманої професійної кваліфікації; - навчання на сучасному обладнанні за інноваційними технологіями; - гідна оплата праці та працевлаштування. 3.2. Нові форми і методи здобуття кваліфікацій Здобувач освіти зможе самостійно обирати рівні професійної освіти: початковий рівень професійної освіти, що надає можливість здобути освітню кваліфікацію робітника; базовий рівень професійної освіти, що надає можливість здобути освітню кваліфікацію кваліфікованого робітника; вищий рівень професійної освіти, що надає можливість здобути освітню кваліфікацію висококваліфікованого робітника; фахова передвища освіта, що надає можливість здобути освітню кваліфікацію фахівця (молодшого спеціаліста). Здобувач має можливість обирати тип закладу професійної освіти: навчання на виробництві; центр професійної підготовки; професійний ліцей; регіональний багатопрофільний (багатофункціональний) професійної освіти; професійний коледж.

центр

Здобувач має можливість обирати види освіти: формальна (передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою); неформальна (не передбачає обов’язкового присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти); інформальна (самоосвіта). Здобувач має можливість обирати форми освіти: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна (передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для здобуття певної кваліфікації). Здобувач отримує право завершувати освіту на будь-якому етапі та повертатися у освітній процес відповідно до власних потреб, можливостей, вподобань. 15


3.3. Професійна орієнтація та престижність професійної освіти Нова модель професійної орієнтації «Професійна освіта сьогодні – успішна кар’єра завтра!». У сфері професійної орієнтації започатковується поняття «формування професійної траєкторії особистості», що включає: наявність ключових навичок, які знадобляться для успішної кар’єри; володіння достатнім рівнем знань про сучасний ринок праці, правила поведінки на ринку праці; уяву про фактори професійного успіху, умови побудови успішної професійної кар’єри, права та обов’язки особистості у сфері трудових відносин; готовність конкурувати і бути суб’єктом на ринку праці; самооцінку власних компетентностей, навичок і можливостей щодо провадження професійної діяльності на ринку праці. Основне гасло профорієнтації «Обирай свій шлях свідомо!» Комплексну систему професійної орієнтації молоді та дорослих будуть формувати: сучасна кар’єрна орієнтація та консультації з організаційних аспектів професійної кар’єри, що передбачають опанування особливостями планування професійної самореалізації особистості в сучасних умовах ринку праці, вибору індивідуального стилю професійної кар’єри з урахуванням власних потенційних можливостей особистості; доступні та мобільні профорієнтаційні послуги, що забезпечуватимуться шляхом використанням в роботі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, інтерактивних Інтернет-порталів та інших можливостей Інтернет ресурсів; професійне інформування про сучасні професії, що є актуальними на ринку праці, їх зміст та вимоги роботодавця до працівника, стан та перспективи розвитку ринку праці, підприємства, актуальні вакансії та рівень заробітної плати; професійну адаптацію, що забезпечить оволодіння та досягнення особою професійної майстерності у конкретному виді професійної діяльності на конкретному робочому місці. Провідними «меседжами» популяризації робітничих професій повинні стати ідеї «високої дохідності та професіоналізму», «вигоди дефіцитності та унікальності», «потреби у професійному досвіді», «швидке дорослішання», «самостійність», «самодостатність» та «висока індивідуальна активність», які активно впроваджуватимуться у новій професійній школі. 16


Формуємо престижність професійної освіти популяризацією її переваг: із отриманням першої професії надається можливість здобуття повної загальної середньої освіти; створення умов для здобуття професійних кваліфікацій особам з особливими освітніми потребами з урахуванням їх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів; можливість побудови власної освітньої траєкторії шляхом безперервного навчання на всіх освітніх рівнях: робітник – кваліфікований робітник – висококваліфікований робітник – молодший спеціаліст; запровадження бізнес-курсів для ознайомлення з такими напрямами як маркетинг, фінанси, стартапи; забезпечення упровадження гнучких навчальних курсів для розвитку професійних і ключових компетентностей цільовим групам, виходячи з потреб останніх, забезпечення їх готовності до подальшої освіти. Усвідомлений вибір професії допоможе зменшити кількість випадків переривання навчання і створить передумови для того, щоб особа змогла пізніше реалізувати сформовані компетентності на ринку праці, навчатися впродовж життя. Саме такі фактори впливатимуть на престижність і популярність професійної освіти в соціумі. Сучасна професійна освіта, побудована на компетентнісному підході, мобільна, гнучка, інтегрована в ринок праці, має забезпечити якісний рівень професійної підготовки, різнобічний розвиток та соціалізацію особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, її прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готовність до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

17

Концепція професійної освіти  
Концепція професійної освіти  
Advertisement