Page 1

№1 червень 2013 року МЕХАНІКА РУЙНУВАННЯ : успіхи та проблеми (до 20-річчя проведнння МКР-8 в Україні)

Створення і вдосконалення нової техніки, розробка високоефективних, надійних машин і споруд є важливою ланкою науково-технічного прогресу та соціально-економічного розвитку суспільства.

Читайте С. 4-–5

Розроблені методи і апаратура для діагностики підземних трубопроводів випробувані на трасах в Україні, Росії, Казахстані та передані в промислову експлуатацію.

Пневматичні розпилювачі – вибираємо краще

Читайте С. 8-–10

Практичні інновації в галузі зварвання від компанії «FRONIUS

Хто, як і за яких обставин винайшов розпилювач – питання спірне. Хтось твердить, що це був американець доктор Де Вілбісс, хтось – що роботяга з мануфактури Савви Морозова.

Далі читайте С. 11-–5

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

Читайте С. 4-–5

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ Шановні наші читачі Перед Вами перший номер інтернет-газети «Інноваційні Технології & Обладнання», газети в дещо незвичному форматі, газети, з якою, я сподіваюсь, Ви будете ділилися своїми успіхами і потребами, яка, для багатьох із Вас буде добрим другом та порадником. Так склалася доля, що мені, інженеру-механіку з майже тридцятилітнім стажем роботи на виробництві, довелося стати спочатку журналістом, а згодом – головним редактором газети «Метали. Технології & Обладнання». На жаль згадана газета припинила своє існування, а ніша яку вона займала залишається вільною. І я вирішив відновити й можливо продовжити кращі традиції цього видання та започатковую дещо видозмінений її інтернет-варіант. Можливо, це певним чином сприятиме досягненню відчутніших результатів від матеріалів, які у ній висвітлюватимуться. Кожна компанія прагне знайти ресурси та резерви для економії витрат і росту своїх прибутків, збудувати ефективну модель функціонування, поліпшити фінансові показники, досягти як тактичних, так і стратегічних цілей бізнесу. Це – складові формули успіху. Я бачу головним своїм завданням у межах цього проекту – надати і читачам, і авторам-дописувачам та рекламодавцям посильну допомогу у реалізації цієї формули для Вашого успіху та процвітання. І буду радий, якщо мені це вдасться. Намагатимусь об'єднати професіоналів з багатолітнім досвідом роботи, що дасть змогу забезпечити необхідний практичний результат і досягти заданих цілей, використовуючи системний підхід ЧИТАЙТЕ В НОМЕРІ та інновації. Дякую за усі критичні зауваження й за те, що залишитиметесь з виданням цей нелегкий для нашої економіки період, та саме завдяки спільним зусиллям ми зможемо вистояти! Сподіваюся на  ВИСТАВКИ _ _ _ _ _ _ с.3, 17-21 плідну співпрацю з рекламодавцями, на щиру підтримку читачів. VI Міжнародний форум Рекламно-аналітичне інтернет видання "Інформаційні "Комплексне забезпечення Технології & Обладнання" створено спеціально для лабораторій" _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с.3 популяризації готових до впровадження розробок провідних вітчизняних науковців як Фізико-механічного інституту ім. Г.В.  ЮВІЛЕЇ Карпенка, так й інших закладів НАН України (ФМІ НАНУ). МЕХАНІКА РУЙНУВАННЯ : Ми готові Вас слухати! успіхи та проблеми. Оновлений блог http://metaltechcomua.blogspot.com/ і сайт на (до 20-річчя проведнння МКР-8 в порталі ФМІ НАНУ слугуватимуть майданчиком для наших Україні) _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с.4-7 найтісніших контактів. Пропонуйте створення нових рубрик (наприклад, уже готується новий блог із висвітлення  НАУКА-ВИРОЮНИЦТВУ шляхів реалізації енергоощадних технологій), надсилайте Сучасні методи і апаратура свої актуальні матеріали. діагностичних обстежень підземних У друкованому варіанті видання виходитиме до ключевих трубопроводів _ _ _ _ _ _ _ _ _ с.8-10 виставкових заходів в Укараїні, науково-технічних конференцій й інших аналогічних подій організованих ЧИ ЗА УЧАСТІ ФМІ  ПОРАДИ ФАХІВЦІВ Пневматичні розпилювачі вибираємо НАН України. МИ ПОРУЧ! Ми продовжуємо працювати для Вас! Більшість із Вас, без будь-якої підтримки (в тому числі і з боку краще _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с.11-15 держави), створила свій бізнес, досягла помітних результатів і продовжує працювати. Можна сказати, що Ви збудували свою  АКТУАЛЬНО успішну маленьку Україну. Таких маленьких Україн вже багато. А Практичні інновації в галузі що, коли їх об’єднати? Мабуть, так можна створити єдину, сильну, зварювання від компанії «FRONIUS” _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ с.16 згуртовану державу. Тож, давайте спробуємо. Бодай у межах нашого видання. Якщо хочемо досягти успіху – мусимо згуртуватись, бо НЕМА НА ТО РАДИ…  ПРО ВИДАННЯ _ _ _ _ _ _ с.20 З повагою і найкращими побажаннями, Михайло Заліско, головний редактор видання «Інноваційні Технології & Обладнання»

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року ВИСТАВКИ

VI Міжнародний форум "Комплексне забезпечення лабораторій" 15 по 17 жовтня 2013 року у Виставковому центрі "КиевЕкспоПлаза" (м. Київ, вул. Салютна, 2-б) відбудетьсянаймасштабніший захід, який охоплює усі аспекти комплексного забезпечення лабораторій і лабораторного аналізу в усіх галузях промисловості, наукових дослідженнях і медицині, – VI Міжнародний форум "Комплексне забезпечення лабораторій". Організатори Форуму: Національна академія наук України і Компанія LMT. Форум має державну підтримку, міжнародну участь і відвідування. Форум об'єднує: Ø LABForum - комплекс актуальних науково-ділових заходів для фахівців лабораторного ринку : конференції, семінари, круглі столи з питань розвитку, оснащення і переоснащення лабораторій, впровадження інноваційних розробок в усіх галузях промисловості. Ø LABZone - зона мастер-классов і презентацій, де кожен фахівець може дістати можливість протестувати устаткування і отримати кваліфіковану консультацію від професіоналів. Ø LABInnovation - презентація новітнього устаткування і приладів, інноваційних розробок і проектів, використовуваних для лабораторних досліджень. Окрім того, організаторами Форуму розроблені: Ø LABDEMO -ТУРИ - спеціалізовані технічні екскурсії, в програму яких входять презентації устаткування всесвітньо відомих торговельних марок для проведення усіх типів лабораторних досліджень і носять навчальний характер. В ході екскурсії можна ознайомитися з сучасними технологіями і можливостями їх практичного застосування, протестувати запропоноване устаткування і отримати консультації від кваліфікованих фахівців. LABComplEX - 6-а Міжнародна спеціалізована виставка комплексного забезпечення лабораторій. На виставці будуть представлені новітні комплексні рішення для лабораторій; аналітичне лабораторне устаткування; лабораторні меблі, посуд, витратні матеріали; реагенти, індикатори, реактиви і багато що інше. Спеціалізовані експозиції: Ø LABComplEX - Hi - Tech&NanoTech Новітнє високотехнологічне устаткування відомих світових і вітчизняних виробників, інноваційні проекти для проведення усіх видів наукових і лабораторних досліджень Ø LABComplEX - Наука і Освіта Усе для проведення досліджень в наукових і освітніх лабораторіях Ø LABComplEX - Промисловість Усе для проведення лабораторних досліджень на різних етапах виробничих і технологічних процесів для усіх галузей промисловості Ø LABComplEX - Агро Усе для контролю якості і безпеки продукції АПК Ø LABComplEX - Медицина Устаткування, прилади і матеріали для проведення усіх видів лабораторних досліджень в установах охорони здоров'я Ø LABComplEX - Фарма Усе для лабораторій у фармацевтичній промисловості на етапах розробки, виробництва і контролю якості фармацевтичних препаратів Ø LABComplEX - Вода.Якість і контроль Усе для контролю якості води при водопідготовці і водоочистці Цифри і факти з минулорічного Міжнародного форуму "Комплексне забезпечення лабораторій": Взяло участь 295 компаній із 16 країн на площі 6500 кв. м. 7021 зареєстрованих фахівців з усіх регіонів України і зарубіжжя. 14 науково-практичних заходів для фахівців лабораторної індустрії. Запрошуємо до участі! Додатковаінформація: З питань участі у виставці LABComplEX: Тел.: +380 (44) 526-94-87 е-mail: lab@lmt.kiev.ua www.labcomplex.com З питань участі в науково- практичній і діловій програмі: Тел.: +380 (44) 526-90-10 е-mail: marketing@lmt.kiev.ua ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року ЮВІЛЕЇ

МЕХАНІКА РУЙНУВАННЯ: УСПІХИ ТА ПРОБЛЕМИ * (до 20-річчя проведнння МКР-8 в Україні) Початок на с.1.

Президія першого пленарного засідання (відкриття МКР-8)

Слово має Голова Оргкомітету МКР-8 проф. В.В Панасюк

Робочий оргкомітет МКР-8

Як відомо, науково-технічний прогрес з одного боку, тісно пов'язаний із розробкою, обробкою і раціональним використанням матеріалів різного типу – металевих сплавів, головним чином сталей, полімерів, композитних матеріалів, зварних з'єднань тощо. З іншого боку, створення та вдосконалення техніки постійно висуває перед наукою про міцність матеріалів і зварних з'єднань (конструкцій) нові завдання, пов'язані з підвищенням надійності та довговічності машин і споруд, що працюють у певних екстремальних умовах, а саме: під дією високих питомих навантажень; при значних теплозмінах в енергетичних установках; у випадку наявності гострих концентраторів напружень в елементах конструкцій, зокрема дефектів типу тріщин; в агресивних середовищах (передусім корозійних і водневмісних), під дією радіаційного опромінення тощо. Для розв'язання цих проблем (з урахуванням раціонального використання матеріалів при конструюванні) слід вміти правильно визначати фізико-механічні властивості матеріалів, тобто їх міцність, пластичність, витривалість, жаростійкість, тріщиностійкість. Визначення та встановлення взаємозв'язку цих характеристик з особливостями структурного і фізичного стану конструкційних матеріалів, вивчення пружнодеформованого стану в тілах (чи елементах конструкцій) з урахуванням наявності в них гострих концентраторів напружень і дії екстремальних експлуатаційних умов, розробка критеріїв застосування цих даних для визначення ресурсу роботи деталей машин в конкретних умовах експлуатації та інші проблеми становлять різноманітні аспекти науки про створення конструкційних матеріалів та їх міцність. На сучасному етапі розвитку цієї науки винятково важливе місце у розв'язанні вказаних проблем посідає механіка руйнування. Термін "механіка руйнування", загалом незвичний. Як правило, мова йде про "міцність", про "опір матеріалу руйнуванню", тобто про корисну властивість матеріалів чи конструкцій. А механіка руйнування ніби зв'язана з некорисним процесом (хоча проблема обробки матеріалів здебільшого стосується саме його руйнування). Але, по-суті, власне для забезпечення міцності матеріалу або конструкції необхідно знати причини та умови, при яких можливе їх руйнування, зокрема поширення тріщини в деформівних матеріалах і, відповідно, їх трішиностійкість. Для того, щоб усунути в процесі експлуатації машин чи споруд ці причини й умови, слід з'ясувати фактори, що визначають процес руйнування матеріалів. Механіка руйнування як науковий напрямок ставить перед собою цю мету. Механіка руйнування матеріалів – порівняно нова галузь науки про міцність твердих деформівних тіл та елементів конструкцій. Вона сформувалася на початку XX століття на стику класичної механіки деформівного твердого тіла, фізики твердого тіла та хімії поверхневих явиш і націлена на розробку загальних підходів розрахунку на міцність і довговічність елементів конструкцій на основі даних про опір матеріалу зародженню й поширенню в ньому тріщини та з урахуванням характеру самого процесу руйнування в заданих умовах.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року ЮВІЛЕЇ Механіка руйнування матеріалів вивчає не тільки фізикомеханічні властивості макрооб'ємів матеріалу (як прийнято в класичних підходах деформівних твердих тіл), але й властивості мікрооб'ємів, де, власне, і зароджується руйнування – втрата міцності. Таким чином створюються фізично повніші розрахункові моделі деформування і руйнування матеріалів та елементів конструкцій, які не протиставляються класичним підходам, а доповнюють їх, пропонуються шляхи цілеспрямованого конструювання або відбору матеріалу для конкретних конструкцій, а також аргументованіші оцінки довговічності та залишкової міцності конструкцій з урахуванням можливої дефектності структури матеріалу. Науковий і практичний інтерес до цієї галузі науки неперервно зростає. Це обумовлено значимістю її концепцій для пошуку методів оцінки працездатності матеріалу конструкції в екстремальних умовах експлуатації, а також для створення конструкційних матеріалів з високими фізико-механічними характеристиками. Різноманітні аспекти механіки руйнування матеріалів – досягнення й чергові завдання періодично розглядались та інтенсивно обговорювались на міжнародних конференціях з механіки руйнування починаючи з 1965 р., тобто з моменту заснування Міжнародного конгресу з механіки руйнування (МКР). Конгрес став авторитетною міжнародною організацією, яка сприяє зміцненню співдружності вчених та інженерів різних країн, котрі займаються проблемами механіки руйнування матеріалів, сучасними проблемами матеріалознавства і міцності матеріалів, розробкою методів визначення надійності інженерних конструкцій в різних умовах експлуатації. Уже сформувались регіональні асоціації вчених та інженерів, які працюють над цими проблемами науки і проживають в Азії, Австралії, країнах американського континенту, в Європі. Регіональні асоціації механіків співпрацюють з Міжнародним конгресом з механіки руйнування. На Сьомій конференції з механіки руйнування (МКР-7) у Хьюстоні (СІІІА) було вирішено провести наступну конференцію МКР-8 у 1993 р. в столиці України – Києві. Це перша така конференція в країнах Східної Європи. Вона була спрямована на встановлення наукових контактів учених країн Східної Європи з колегами з інших країн і розкриття перед ними великого надбання в галузі механіки руйнування наукових шкіл, що сформувалися в країнах колишнього соціалістичного табору. Разом з тим слід відзначити, що починаючи з 1989 р. в роботах провідних учених світу, а також в дискусіях багатьох локальних конференцій з механіки руйнування викристалізовувалися нові ключові проблеми. Ці проблем, які зокрема, мають вирішальне значення для подальшого розвитку механіки руйнування, й склали концептуальну основу для формування наукової програми МКР-8. Серед них передусім такі: зв'язок між мікро- та макромеханізмами руйнування матеріалів; розвиток структурної механіки руйнування матеріалів і розробка нових матеріалів з наперед заданими високими характеристиками тріщиностійкості; вплив фізико-хімічних факторів на тріщиностійкість матеріалів і розробка ефективних засобів їх захисту; практичне застосування методів механіки руйнування в технічній діагностиці відповідальних елементів машин і конструкцій, зокрема в авіаційній і космічній техніці, тощо. Усі ці проблеми й були ґрунтовно обговорені вченими різних країн світу, які зібралися в червні 1993 р. у столиці України – Києві на 8-й Міжнародній конференції з механіки руйнування.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

Вітальна провмова Президента МКР проф. П.Рама Рао (Індія)

Проф. В.В. Панасюк виступає із Почесною лекцією МКР “Деформаційні критерії в механіці руйнування”.

Президента МКР проф. П.Рама Рао передає головування Президентові АН України проф. Б.Є.Патону

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року ЮВІЛЕЇ О 10 годині ранку 8 червня 1993 року в актовому залі Київською політехнічного інституту розпочала роботу 8-ма Міжнародна конференція з механіки руйнування. У президії зайняли місця члени Українського національного оргкомітету, Програмного комітету, Комітету сприяння та представники Уряду України. В актовому залі були присутні понад 550 учасників і гостей конференції, студенти вузів, інженери машинобудівних підприємств Києва. Процедура відкриття розпочалася вступним словом Голови Українського національного оргкомітету академіка, проф. В.В. Панасюка, який передав слово і вручив булаву як символ влади Президенту МКР проф. П. Рама Рао який і відкрив роботу конференції. Згідно з Програмою конференції було заслухано дві пленарні наукові доповіді: почесну лекцію МКР На засіданні секції “Аналіз напружено"Деформаційні критерії в механіці руйнування матеріале" деформованого стану в тілах з тріщинами” (проф. В.В. Панасюк) і лекцію "Теоретичні та практичні Доповідає проф. М.П. Саврук аспекти науки про руйнування" (проф. Дж.Ф.Нотт), присвячену 100-річчю від дня народження А.А. Гріффітса, ідеї та праці якого заклали сучасні основи механіки руйнування. Цього 2013 року минає 120 років від дня народження і 50 років від дня смерті англійського вченого, авіаконструктора та винахідника Алана-Арнольда Гріффітса, який заклав підвалини нової галузі науки про міцність матеріалів, відомої сьогодні під назвою механіки руйнування. А.-А.Гріффітс народився 13 червня 1893 р. в Лондоні. 3 1911р учиться на механічному (машинобудівному) факультеті Ліверпульського університету, де після закінчення у 1914 р. працює ще протягом року дослідником. Тут одержує ступінь бакалавра з відзначенням першого класу, у 1917 р. – ступінь магістра, а в 1920 р. доктора. З 1915 р. він починає працювати креслярем у Фарнборо на Королівському авіаційному заводі, дійшовши у 1920 р. до На засіданні секції “Втома: фізика і старшого наукового співробітника. Разом з Г.-І.Тейлором, згодом механіка руйнування”. співтворцем теорії дислокацій у кристалах, А.-А.Гріффітс Доповідає проф. В.Т. Трощенко досліджує, застосовуючи метод мембранної аналогії Прандтля, напруження, що виникають при крученні стержнів складних профілів, зокрема лопаток пропелерів, валів зі шпонковими рівчаками тощо. Цю працю Товариство інженерів-механіків відзначило Золотою медаллю Томаса Гакслі. Згодом А.-А. Гріффітс починає вивчати вплив чистоти поверхні (подряпин, малих надрізів) сталевих деталей на їх опір втомі. Дослідження виходить далеко за рамки початкового задуму і виливається в епохального значення основоположну працю "Явища розриву і течіння в твердих тілах" Невдовзі, у 1924 р. за нею з’являється ще одна праця А.А.Гріффітса з цієї галузі. У ній автор розглянув граничну рівновагу пластини, ослабленої безліччю ізольованих сплющених еліптичних порожнин тріщин, довільно орієнтованих відносно головних осей напружень. Механіка руйнування, започаткована в роботах А.А.Гріффітса Учасники третього пленарнрго засідання: як наука про граничнно-рівноважний стан тіл з тріщинами, за проф. Г.С.Писаренко, проф. М.В. Новиков, десятиліття свого розвитку набули наукової повноти і широкого застосування в різних галузях техніки. проф. О.М. Романів, к.т.н. С.Я. Ярема, У першу чергу вона стала сучасною наукою про міцність д.т.н. В.І. Кир’ян, проф. І.К. Походня матеріалів і елементів конструкцій, про їх властивість чинити опір руйнуванню і зберігати цілісність. При цьому враховуючи широкий спектр фізико-хімічних і механічних факторів, які спричиняють руйнування матеріалів.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року ЮВІЛЕЇ Прогрес у вивченні механіки руйнування як нового наукового напряму досягається спільними зусиллями широкого кола фахівців (математиків, фізиків, хіміків, матеріалознавців, інженерів-конструкторів та технологів тощо). Така широка спеціалізація вчених і багатоплановість наукових результатів вимагали і вимагають координації зусиль цих спеціалістів і цілісної наукової інформації. У зв'язку з цим у 1965р. з ініціативи всесвітньо відомого японського вченого проф. Т.Йокоборі було організовано Міжнародний конгрес з руйнування (МКР) і прийнято рішення кожних 4 роки проводити міжнародні конференції з проблем механіки руйнування матеріалів. Починаючи з другої половини 80-х років минулого століття, інтенсифікуються міжнародні контакти Фізикомеханічного інституту НАН України. Силами науковців інституту засновано Українське товариство з механіки руйнування матеріалів (1992), Україна стала членом Європейського товариства з цілісності конструкцій (European structural integrity society — ЕSIS) (1992), Міжнародного конгресу з руйнування (ІСF) (1993). Із врахуванням цих досягнень Інститутові було доручено виступити організатором 8-ї Міжнародної (світової) конференції з механіки руйнування (ІСF-8, Київ, 1993) – найвищого форуму у галузі механіки руйнування і міцності матеріалів. За останні десятиліття Фізико-механічний інститут НАН України влаштував низку конференцій, симпозіумів, зустрічей, включаючи міжнародні. Найбільш представницькі — Міжнародна конференція з математичних методів в електромагнітній теорії, Міжнародні конференції з механiки руйнування і міцності конструкцій у Львові. Починаючи з 1992 р., ФМІ разом з Українською асоціацією корозіоністів проводить міжнародні виставки-конференції «Проблеми корозії і захист матеріалів від корозії». Співробітники інституту В.В. Панасюк, О.Є. Андрейків, Г.М. Никифорчин разом з польськими колегами В. Каспшаком, М. Шатою, І. Калєтою (Технічний університет у Вроцлаві) проводять Міжнародні літні школи з механіки руйнування матеріалів, беруть активну участь у Європейських конференціях з механіки руйнування і міцності конструкцій. Усе це в сукупності надало ФМІ іміджу авторитетної установи в галузі фізико-хімічної механіки руйнування і міцності матеріалів. Протягом останніх років Фізикомеханічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України успішно виконує поставлені завдання, передбачені цільовими програмами наукових досліджень, зобов’язання за господарчими договорами і контрактами, ґрантами, угодами про науково-технічне співробітництво. В результаті його діяльності одержано низку нових важливих наукових результатів, здійснювалися впровадження розробок у вітчизняній промисловості та за кордоном.

Церемонія закриття МКР-8. У президії: проф. М.Л. Вільямс (на трибуні), проф. Б.Л. Каріхалу (Австралія), проф. Б.Є. Патон, проф. Дж.Ф. Нотт, проф. В.В. Панасюк, проф. П. Рама Рао

Проф. П. Рама Рао передає булаву новому Президентові МКР профю Дж.Ф. Нотту

Голова Оргкомітету МКР-8 проф. В.В. Панасюк оголошує конференцію закритою

– Ця публікація підготована до 20-ліття знакової події в історії української науки – 8-мої Міжнародної конференції з механіки руйнування із використанням матеріалів книги-огляду МКР-8 “МЕХАНІКА РУЙНУВАННЯ: УСПІХИ ТА ПРОБЛЕМИ” укладеної колективом авторів у складі В.В. Панасюка, О.Є Андрейківа, Л.М. Лобанова, Д.М.Р. Тепліна та Н.В. Кузняк і виданої у Львові ФМІ ім Г.В. Карпенка НАН України у 1994 році. Підготував Михайло Заліско ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року НАУКА-ВИРОЮНИЦТВУ

Сучасні методи і апаратура діагностичних обстежень підземних трубопроводі в Початок на с.1. Підземні трубопроводи (ПТ) відіграють важливу роль у промисловості, сферах побуту та є важливим стратегічним чинником народногосподарського комплексу держави, її національної безпеки. У різних реґіонах світу налічують біля 2 млн. км трубопроводів, якими транспортують газ, нафту, воду, сировину і продукти хімічної промисловості. В Україні діють: магістральні газопроводи – 37,1 тис. км; магістральні нафтопроводи – 4,5 тис. км; газові мережі – 256 тис. км. Крім цього, використовують трубопроводи газонафтопромислів Прикарпаття, Слобожанщини, у Чорному морі; діють численні підземні кабелі електропостачання, зв’язку тощо.

Роман Джала, д.т.н., Фізико-механічний інститут ім.Г.В.Карпенка НАН України

Впливи середовища призводять до пошкоджень трубопроводів, що спричинює втрати і перебої постачання транспортованих продуктів, забруднення довкілля, аварії і катастрофи; необхідні великі обсяги робіт і фінансові витрати на ліквідацію результатів аварій. Для надійної безаварійної експлуатації цих важливих і дорогих підземних комунікацій необхідні захист від корозії, періодичні діагностичні обстеження та відповідне профілактичне обслуговування. У результаті численних досліджень і практики тривалої експлуатації вироблено комплексний протикорозійний захист (ПКЗ) сталевих ПТ ізоляційними покриттями і катодною поляризацією. Проте, ізоляційні покриви при спорудженні та в процесі експлуатації руйнуються, старіють, зазвичай скоріше від металу. Змінюється з часом електродинамічна ситуація вздовж траси. Це вимагає періодичних обстежень і контролю стану ПКЗ з метою обґрунтованого планування своєчасного ремонту для запобігання пошкоджень і аварій. Проблема діагностичних обстежень технічного стану ПТ пов’язана із закінченням проектного терміну експлуатації значної кількості раніше збудованих магістральних газо- і нафтопроводів, збільшенням кількості пошкоджень, аварій, катастроф та необхідністю досліджень реального корозійного стану, оцінки можливостей подальшої експлуатації, визначення видів і обсягів ремонтів і профілактичних заходів для забезпечення надійного функціонування трубопровідного транспорту. Особливо важливим є своєчасне виявлення місць корозії ПТ. В Україні особливу увагу цій проблемі приділяють і тому, що багато потенційно небезпечних трубопроводів високого тиску прокладено на густо населеній території.

Сучасна діагностика трубопроводів охоплює ряд методів і розвивається у різних напрямах тематики досліджень і розробок, у т. ч: оцінка залишкового ресурсу, міцності матеріалів трубопроводу; безпека, моніторинг, діагностування; радіаційні методи контролю; ультразвукова діагностика; акусто-емісійний контроль, вібродіагностика; магнетна і електромагнетна діагностика; оптична, теплова та екологічна діагностика; пересувні лабораторії, обладнання, пошук течі; навчання персоналу, стандарти, метрологія. Для обстежень, контролю, діагностики і моніторингу технічного стану магістральних трубопроводів іноді використовують системи давачів, розміщених у певних точках траси і зв’язаних з диспетчерським пунктом. Такі системи дають інформацію про трубопровід в окремих точках траси. Внутрітрубна дефектоскопія металевої стінки труби спеціальними магнітними чи ультразвуковими снарядами (які пропускають по трубопроводу з потоком транспортованого продукту) виявляє лише вже наявні пошкодження металу труби, але не дає потрібної інформації про стан захисту для запобігання корозії. Тому необхідні обстеження стану зовнішньої поверхні труби (ізоляції, електричної поляризації) та середовища. Найбільше інформації про стан ПКЗ дають системи польових експедиційних обстежень.

2 3 4 5 6 7 1 Рис.1. Способи БВС: 1, 2, 6 – радіальні; 4, 7 – азимутальні; 3 ,5 – інваріантні; 2, 6 – різницеві. Традиційно для обстежень ПТ використовують електрометричні контактні методи, які, достатньо прості як по суті, так і в інструментальній реалізації. Вони дають можливість контролювати електрохімічний захист (ЕХЗ) у місцях вимірювань та вишукувати пошкодження ізоляційного покриття ПТ. Проте продуктивність цих методів обмежується трудомісткістю і складнощами забезпечення достатньої кількості контактів

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року вимірювальних електродів з трубою і землею (особливо на важкодоступних ділянках траси та при високому опорі поверхні землі - сухі ґрунти, асфальт тощо). Недоліками їх є обмежений радіус дії (локальний характер контролю), залежність сигналу від опору ґрунту та глибини залягання труби, потреби попереднього уточнення місцезнаходження трубопроводу. Крім того, в електрометрії використовується тільки частина інформації, що є в електричному полі. Магнітне ж поле найчастіше використовували лише для визначення розміщення трубопроводів. Безконтактні електромагнітні методи обстежень по мобільності, продуктивності і інформативності мають значні переваги. Але вони потребують спеціальних засобів вимірювань і не мали широкого застосування. Для реалізації безконтактних методів у ФМІ НАН України проведено комплекс досліджень інформативних ознак поля і вимірювальних сигналів, створено алгоритми, засоби вимірювань і опрацювання інформації. Теоретичною основою досліджень і розробок нових методів і засобів діагностичних обстежень ПТ є запропонована автором триєдина математична модель (ТЄММ) електромагнітного поля підземного сталевого ізольованого трубопроводу, яка базується на розв’язаннях крайових задач електродинаміки, теорії електричних кіл з розподіленими параметрами та теорії розподілу поля струмів об’ємних провідників. ТЄММ дає можливість ефективно досліджувати електромагнітні явища, пов’язані з корозійним станом ПТ, полегшує виявлення і аналіз інформативних ознак поля та розробку методів і систем обстежень ПКЗ. Досліджено розподіл змінного і постійного магнітного поля на трасі ПТ, взаємозв’язки між геометричними і електричними параметрами ПТ (ізоляції, середовища) та характеристиками його ЕМ поля. Визначено необхідні параметри вимірювальних перетворювачів, побудовано алгоритми опрацювання сигналів та визначення струмів, опорів, електричних потенціалів для оцінювання стану протикорозійного захисту ПТ.

Рис. 2. Комплект апаратури БІТ-КВП для безконтактних вимірювань струму ПТ, визначеня місця і глибини залягання ПТ; вольтметр, пам’ять, інтерфейс

Розвинуто теоретичні основи методу безконтактних вимірювань струмів (БВС), як базу для проектування систем вхідних перетворювачів апаратури БВС ПТ. Розподіл струмів найбільш чутливий до складу оточуючого середовища і стану ізоляційних покривів ПТ. Серед диференціальних БВС виділено класи градієнтних і паралаксних методів, проведено аналіз і зіставлення їх інформативних, метрологічних, технологічних властивостей. Запропоновано нові методи БВС з азимутальною і радіальною орієнтаціями бази точок спостереження, з довільним розміщенням бази у поперечній струмопроводу площині (з компонентними і модульними первинними перетворювачами). Для оперативних обстежень ПТ з метою запобігання пошкоджень трубопроводів розроблено апаратуру БІТ-КВП (рис. 2), що забезпечує визначення місця, напряму і глибини залягання трубопроводів і струмопровідних комунікацій та вимірювання струму без підключення до трубопроводу і землі; додатково споряджена вольтметром і електронною пам’яттю. Через інтерфейс виміри переводяться у комп’ютер для опрацювання і документування. Серію приладів типу БІТ-К, БІТ-КВП виготовлено на Дослідному заводі ФМІ і передано за договорами для обстежень магістральних трубопроводів газу, нафти, аміаку, етилену, води, та інших підземних комунікацій в Україні, Росії, Казахстані. Розроблено зразок нової апаратури БВС (рис. 3) з покращеними експлуатаційними характеристиками. На запит практики створено портативні прилади типу ОРТ для визначення розміщення трубопроводів і дистанційного контролю роботи установок катодного захисту УКЗ; розроблено технічні умови та налагоджено їх серійний випуск. Для контролю електрохімічного захисту від корозії підземних споруд у ФМІ розроблено схеми і виготовлено портативні вимірювачі потенціалів ВП та комплексні портативні прилади типу ОРТ+В (рис. 4), які за договорами передано в експлуатацію для діагностичних обстежень ПТ. Для вимірювань глибини залягання ПТ та електричних потенціалів розроблено прилад МГВ (рис. 5). ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

Рис. 3. БВС-1 безконтактний вимірювач струмів та глибини залягання ПТ, пам’ять, інтерфейс http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року Створені прилади добре зарекомендували себе у виробничих умовах на трасах ПТ, отримали позитивні відгуки спеціалістів. Розроблення і виготовлення їх у ФМІ стримує експансію зарубіжних приладів в Україну, сприяє розвитку вітчизняного приладобудування у цій галузі. Прилади дають можливість знаходити місце, вимірювати глибину залягання ПТ (h), струм (Jn) у різних точках траси, електричні напругу (V) та різниці потенціалів (U) і за цими вимірами визначати параметри протикорозійного захисту ПТ такі, як зміни (DJn) та заникання (dJ»a) струму для пошуку пошкоджень ізоляції, перехідний імпеданс (RP(z), опір грунту (rg) і опір ізоляції (Ri) на різних ділянках ПТ, розподіл струму поляризації (in), поляризаційні опір (Rp) і поляризаційниї потенціал (Up). Науковцями ФМІ розвинуто технологію експрес-обстежень ПТ безконтактним методом. Створено нові методи визначення параметрів ізоляційного покриття і електрохімічного захисту від корозії сталевих ПТ, запропоновано методику безконтактних інтегральних (рис. 6), диференційних та локальних обстежень ПКЗ ПТ за БВС з раціональним використанням контактної електрометрії. Розроблено методи визначення розподілу вздовж траси витрат струму катодного захисту, перехідного опору труба-земля та його складових (ґрунту, ізоляції, поляризації). Запропоновано і перевірено в натурних умовах новий критерій виявлення незадовільної ізоляції ПТ, за яким перевищення відносними витратами струму критичного значення вказує незадовільний стан ізоляції на відповідних ділянках ПТ. Фахівцями розроблено спеціальну програму комп’ютерного опрацювання результатів БВС, а також науковометодичні основи побудови і застосування засобів безконтактних вимірювань струмів (БВС) та визначення параметрів стану захованих струмопровідних комунікацій. Запропоновано і розвинуто концепцію обстежень стану ПКЗ ПТ методом БВС з локальним використанням контактних вимірювань у місцях (виявлених за БВС) аномально великих витрат струму.

Рис. 4. Портативний OРT+В для визначення місця струмопроводу і контролю ЕХЗ

Рис. 5. МГВ для визначення місця, міряння глибини залягання ПТ та електричних потенціалів для контролю ЕХЗ

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

Рис. 6. Розподіл струму УКЗ по гілках трьох підземних трубопроводів Виготовлено ряд приладів для оперативних обстежень підземних трубопроводів, які за договорими впроваджено на підприємствах, що експлуатують ПТ, проводять їх обстеження і технічну діагностику, а також в інститутах відповідного профілю для підготовки молодих спеціалістів і науковців. Інтеграція розробленої технології (зі створеними засобами технічного і методичного забезпечення) у загальну систему ПКЗ підвищує оперативність та інформативність обстежень, дає можливість переходити від регламентного обслуговування до обслуговування чи ремонту за технічним станом для запобігання пошкоджень, підвищення надійності і продовження термінів експлуатації дорогих і важливих підземних трубопроводів і пов’язаних з ними споруд.

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року ПОРАДИ ФАХІВЦІВ

Пневматичні розпилювачі – вибираємо краще Початок на с.1. Ось уже багато десятиліть розпилювачі успішно використовують для виконання найрізноманітніших малярних робіт. Мова йде про пневматичні розпилювачі – тобто, про розпилювачі, в яких функція подрібнення фарби на каплі і перенесення їх до поверхні, що фарбується, здійснюється за допомогою стисненого повітря. Пневматичне розпилення – метод розпилення (спосіб нанесення лакофарбних покриттів) за допомогою розпилювача при якому нанесення покриття здійснюється в результаті дії потоку стислого повітря, що поступає з повітряної головки, на струхв.ь розпилюваного матеріалу, що витікає з отвору, співісно розташованого усередині головки сопла фарбувального пістолета. Для цього методу нанесення фарби потрібні фарбувальний пістолет і компресор. При цьому, стисле повітря витікає із кільцевого проміжку головки з великою швидкістю (до 450 м/с), тоді як швидкість витікання струменя фарби зовсім мала. При високій відносній швидкості виникає тертя між струменями повітря і розпилюваного матеріалу, внаслідок чого струхв.ь матеріалу ніби то закріплений з одного боку, витягується в тонкі окремі струмені, що розпадаються в результаті виникаючих коливань на безліч полідисперсних крапель (аерозоль фарби). В процесі розпилення утворюється рухома маса полідисперсних крапель діаметром 6-100 мкм (так званий факел). Досягаючи фарбованої поверхні, факел розповсюджується по ній на всі боки. Основна маса полідисперсних крапель, маючи достатню швидкість, осідає на поверхні. Частина їх (найбільш дрібна фаза), втративши швидкість, не досягає поверхно-сти і відноситься потоком повітря, що йде, утворюючи туман із фарби (втрати на туманоутворення). Метод пневматичного розпилювння широке розповсюджений при фарбуванні виробів практично в усіх галузях промисловості. Слід відзначити, що пневматичні розпилювачі – це не єдиний вид розпилювачів, існуючих у природі. Є розпилювачі безповітряного типу, де фарба під великим тиском, створюваним плунжерным насосом, подається в розпилювальну головку. Є механічні розпилювачі, де фарба дробиться на краплі за допомогою відцентрової сили, електростатичні тощо.

Класифікація пневматичних розпилювачів за робочим тиском Усі розпилювачі можна умовно розділити на дві великі групи: - класичні розпилювачі (HP), Їх ще називають розпилювачами високого тиску, або HP. Тиск стислого повітря, що підводиться до розпилювача, складає 3-5 кг/см, а витрата повітря 100-300 літрів на хвилину. Тиск повітря в розпилювальній головці складає 1,2-1,5 кг/см (не плутати з тиском, що підводиться). Слід зауважити, що усі цифри дуже приблизні і можуть відрізнятися в будь-яку сторону від вказаних, залежно від призначення розпилювача, його розмірів і режиму фарбування. - розпилювачі низького тиску (HVLP); середній тиск, що підводиться до розпилювача, 2-2,5 кг/см, а витрата повітря 400 і більше літрів на хвилину. Тиск в розпилювальній головці складає близько 0,7 кг/см. Цифри дуже приблизні – наприклад, підфарбовувальний розпилювач класу HVLP може мати значно меншу витрату повітря. У деяких промислових HVLP-розпилювачах витрата повітря може складати й понад 1000 л/хв при тиску повітря в розпилювальній головці 0,15-0,25 кг/см. У таких розпилювачах джерелом стислого повітря служить турбіна низького тиску. Принципових відхв.ностей в конструкції розпилювачів НР і HVLP немає. Навіть поділ їх на розпилювачі високого і низького тиску дещо умовний. Наприклад, чомусь тиск в дві атмосфери вважається низьким, а в три – високим. Візуально распылительная головка HVLP-розпилювача має ширший повітряний кільцевий проміжок на розпилювальній головці. Зупинимось на відхв.ностях між звичайними розпилювачами і HVLP, і розкажемо про деякі типові помилки із цього приводу. HVLP - це абревіатура, яка у вільному трактуванні перекладу із англійської мови приблизно означає: «висока витрата (повітря) при низькому тиску». Чим вони відрізняються від класичних? Можливо останні гірше працюють? Ні, звичайно. Просто зхв.илися екологічні стандарти. Річ у тім, що класичний розпилювач «переносить» на фарбовану поверхню всього 30-40% розпилюваного матеріалу. Решту 60-70% потрапляють в ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

Рис.1. Вгорі - GAV-162 НР, потім Walcom Slim HP, Jonnes Way HVLP, в самому низу розпилювач подвійного розпилення GEO Walcom

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року атмосферу. Той, хто фарбував в гаражі класичним розпилювачем, знає, що під час його роботи утворюється туман із зваженої фарби, крізь який іноді буває важко розгледіти самого маляра. Потім увесь цей туман осідає на автомобіль, що стоїть у гаражі, на верстак, й загалом, на усе, що там знаходиться. HVLP-розпилювач переносить до 70-80% розпилюваного матеріалу. Це означає, що менше забруднюється довкілля і економиться фарба. HVLPрозпилювач, як це не парадоксально, фарбує гірше, ніж класичний, а не навпаки, як багато хто помилково вважає. Парадокс полягає в тому, що HVLP-розпилювач створювався не для того, щоб якісніше фарбувати, а для того, щоб менше забруднювати довкілля. А фарбує він все-таки гірше, ніж класичний. І на це є об'єктивні причини: ·- розпилювач високого тиску, «дробить» фарбу на дрібні краплі (розміром в середньому 10-100 мікрон). Арифметика проста: дрібні краплі – невелика «шагрень», але низьке перенесення фарби. Тобто, по дорозі від розпилювача до фарбованої поверхні частина дрібних крапель не долітає до неї, розсіюючись в повітрі, а інша частина, хоч і долітає, але рикошетить. Саме так – дрібні краплі фарби рикошетять відбиваються) від поверхні, як сухий горох від стінки! Це відбувається тому, що сила поверхневого натягу в краплі тим більше, чим менший її діаметр. І якщо сила, з якою крапля ударяється об поверхню, менша від сили поверхневого натягу, то крапля рикошетить. - розпилювач низького тиску (він же HVLP), дробить фарбу на більші краплі (розміром в середньому 50-150 мікрон). У великої краплі сила поверхневого натягу значно менша, тому крапля після удару об поверхню практично гарантовано залишається на ній. Це означає, що втрати фарби на розсіювання і рикошет значно нижчі, ніж у класичного способу розпилення, але натомість отримуємо більшу «шагрень». - HVLP-розпилювачем зазвичай працюють з меншої (в середньому 150 Рис. 2 Згори - простий мм) відстані, чим з класичним (250-300 мм). Це означає, що вища від фірми GAV, далі - EGO ймовірність утворення потьоків розпилюваного матеріалу. Тобто HVLP, внизу - китайський доведеться витратити додатковий час на видалення можливих з нерівномірним кільцевим повітряним дефектів фарбування – потьоків і «шагрені». Тому, якщо почуєте десь, проміжком що "найвища якість фінішних покриттів забезпечується з використанням HVLP-розпилювачів" – не вірте. Якість в першу чергу визначається кваліфікацією маляра, і лише потім типом розпилювача. Скажу більше: кваліфікований маляр відхв.но пофарбує будь-що найгіршим розпилювачем. - HVLP-розпилювач споживає багато повітря, тому і компресор, і повітряні магістралі повинні мати продуктивність більшу, ніж для роботи класичним розпилювачем НР. Таким чином у HVLPрозпилювача залишається єдина перевага – економія фарби, і як наслідок кращі екологічні показники. Та й з економією не усе так очевидно. У побуті, при малих обсягах фарбувальних робіт, навіть при економії фарби 50% різниця у вартості буде несуттєвою. То чи варто витрачати купу грошей на купівлю HVLP- розпилювача, а потім видаляти потьоки і «шагрень»? У автосервісі, наприклад, тим більше великому, де витрачаються сотні літрів емалей і лаків вищої якості використання HVLP-розпилювач є доцільним. А у власному гаражі – звичайно ні! Виняток складає підфарбовувальний розпилювача EGO від Walcom, що зарекомендував себе найкраще. Інші типи розпилювачів - RP, MP, LVLP, LVMP, HTE ( Рис.2) Враховуючи недоліки HVLP-розпилювача на ринку появилися розпилювачі з різними назвами, які, проте, мають багато спільного. Усі вони – результат компромісу між класичним і HVLP-розпилювачем. Це RPрозпилювачі (працюють при пониженому тиску, LVLP та LVMP-розпилювачі, HTE-розпилювачі (забезпечують високе перенесення фарби) тощо. Параметри цих розпилювачів займають проміжне значення між параметрами розпилювачів високого і низького тиску. Я маю на увазі тиск в розпилювальній головці, витрата повітря, і як наслідок, розмір «шагрені». Розпилювачем типу HTE можна фарбувати з тієї ж відстані, що і звичайним (250-300 мм проти 150 мм у HVLP). Загалом, інженери щосили усувають шкоду від винаходу HVLP-розпилювача. Слід звернути увагу на розпилювачі типу GEO фірми Walcom, що є суттєво кращими від HVLP, RP, LVLP й інших розпилювачів. Фарба в цих розпилювачах подрібнюється двічі – спочатку усередині розпилювальної головки, а потім зовні. Робиться це за допомогою великої кількості дрібних патентованих отворів, розташованих на повітряній насадці і дюзі. Причому, тиск повітря в розпилювальній головці - низький, як у HVLP. Тобто, за параметрами тиску в розпилювальній головці і витраті повітря цей розпилювач наближається до типу HVLP, але фарбує він значно дрібнішими краплями. Хоча і не такими дрібними, як класичний. ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року Розпилювачі класифікують: - за прозначенням, ди них відносять: 1. Розпилювачі для нанесення фінішних покриттів – емалей, лаків і базових емалей (до цієї категорії можна віднести також підфарбовувальні розпилювачі і аерографи). Діаметр дюзи складає в середньому 1,0-1,4 мм. Найбільш ходовий діаметр дюзи для нанесення лаків і емалей – 1,2; 1,3 і 1,4 мм. У підфарбовувальних розпилювачів діаметр дюзи становить 0,7-1,0 мм, аерографів – від 0,15 мм. 2. Розпилювачі для нанесення грунтів – діаметр дюзи складає в середньому 1,6-1,8 мм. 3. Розпилювачі для нанесення рідких шпаклювань – діаметр дюзи складає 2,5-3 мм. 4. Розпилювачі для нанесення антигравієвих матеріалів – діаметр дюзи складає 6 мм.

Рис.3

Рис.4

- за розташуванням бачка для фарби Більшість побутових розпилювачів, мають верхнє розташування бачка. Об'єм його складає від 100 мл у підфарбовувальних до 0,6-0,7 літра у звичайних (у аерографа – декілька мілілітрів). Подавання фарби в розпилювальну головку відбувається самопливом, тому іноді їх називають гравітаційними. Рис.3. Розпилювачі з нижнім розташуванням бачка давно не в моді і використовуються нечасто. Вони мають великий об'єм бачка для фарби, і призначені для фарбування поверхонь великої площі. Працювати ними дуже незручно – великим баком можна залюбки пошкодити вже пофарбовану поверхню, особливо горизонтальну. Подавання фарби в розпилювальну головку відбувається під дією розрідження, що утворюється в розпилювальній головці при витіканні повітряного струменя. Рис.4. Призначення розпилювача зазвичай визначається діаметром дюзи. Чим в'язкіший матеріал розпилюють, тим діаметр дюзи більший. Багато фірм випускають спеціальні розпилювачі - або тільки для грунтування, або тільки для рідких шпаклівок. Деякі розпилювачі, наприклад, класичний (чи HP) Slim від Walkom вважаються універсальними і можуть використовуватися як для нанесення лаків і емалей, так і для нанесення грунтів. А ось Slim HVLP від тієї ж Walkom, призначений тільки для грунтівок. Конструкція і регулювання розпилювача

Розглянемо конструкцію і регулювання на прикладі деяких відомих розпилювачів: GEO HVLP від Walcom, тайваньського Jonnes Way HVLP і італійського побутового GAV-162. Усі ці розпилювачі мають верхнє розташування бачка. Слід зауважити, що практично будь-який розпилювач від інших фірм виглядає схоже і має ті ж регулювання.

Рис.5. Вгорі - монстр GEO від Walkom, внизу – розпилювальна головка тайваньського Jonnes Way HVLP Отже, по — порядку: 1. Бачок 2. Повітряна насадка 3. Курок 4. Регулятор форми факела 5. Регулятор витрати фарби 6. Регулятор витрати повітря 7. Манометр 8. Регулятор тиску 9. Повітряний кільцевий проміжок 10. Дюза 11. Додаткові отвори в повітряній насадці

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року У простих побутових розпилювачів з симетричною формою факела відсутні регулятори 4 і 6. Регулятор (4) форми факела може знаходитися у іншому місці, як наприклад, на тайваньському HVLP розпилювачі Jonnes Way. Німецькі розпилювачі Sata мають аналогічні Jonnes Way регулятори.Розташування регуляторів на простому і популярному італійському розпилювачі GAV-162 дещо відрізняється від наведених вище. За допомогою регулятора 4 можна отримати різну форму факела . Якщо він закритий повністю, то форма факела – симетрична. Це означає, що відбиток фарби, що залишається розпилювачем на поверхні, матиме більш менш круглу форму (1, на рис.7). Якщо регулятор 4 відкрити повністю, то форма відбитка фарби матиме вигляд 3 або 4 рис.7. При проміжному положенні регулятора форма відбитку фарби буде схожа на еліпс. Форму відбитку фарби отримують коротким натисненням на курок при нерухомому розпилювачі.

Рис.6. Ще один варіант розташування регуляторів у пневматичних розпилювачів Jonnes Way HVLP і GAV-162

' Рис.7. Форма відбитку фарби, що залишається розпилювачем при різних регулюваннях розпилювального факела

Під’єднання розпилювача до компресора У комплекс для фарбування входять (рис.8): • Компресор • Водомасловіддільник (бажано - трисекційний) • Шланги з повітряними з'єднувачами • Розпилювач - Шланги. Найдоцільніше використовувати гумові кисневі шланги внутрішнім діаметром 8мм. Вони мають «вандалостійкі», не розкисають від нафтопродуктів, зберігають гнучкість навіть на морозі. Не рекомендують використовувати прозорі пластикові шланги, особливо безкаркасні, - вони роздуваються тиском повітря і можуть несподівано луснути, а на морозі такі шланги втрачають гнучкість. Не слід також використовувати красиві, яскраво-помаранчеві поліамідні спіральні шланги – у них замалий внутрішній діаметр (біля 6мм), а також вони схильні до заплутування і утворення складок, що перекривають прохід повітря. Чому мова зайшла про внутрішній діаметр шлангів? Річ у тому, що чим менше діаметр шланга і більше його довжина, тим більше падіння тиску повітря на його виході відносно до тиску на вході. Тому, якщо використовувати занадто довгий, або занадто тонкий шланг, то розпилювачу, особливо HVLP, може не вистачити повітря. Наприклад, якщо узяти шланг з внутрішнім діаметром 6 мм і завдовжки 15 м, то при тиску на вході 6 атм. тиск на виході складе всього 3,2. Якщо узяти шланг з внутрішнім діаметром 9 мм і завдовжки ті ж 15 м, то тиск на виході складе 4,9 атм (цифри взяті із технічної документації). Різниця істотна. Зрозуміло, падіння тиску в шлангу виникає тільки під час відбору повітря. Коли відбору повітря не відбувається, тиск в будь-якій точці шланга однаковий. Якщо ви зібралися користуватися фірмовим HVLP розпилювачем з великою витратою повітря, то найкраще використовувати гумові (кисневі) шланги з внутрішнім діаметром 12 мм. Для аерографа, або підфарбовувального розпилювача з невеликою витратою повітря можна обмежитися і тонкими шлангами.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

Рис.8. 1 - розпилювач, 2 редуктор з манометром, 3 - додатковий водомасловіддільник, 4 - з'єднувач, 5 – шланг

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року

Рис.9. Відбір повітря від компресора безпосередньо з ресивера: 1 - з'єднувач, 2 - шланг для споживачів з невеликою витратою повітря, 3 - кульовий кран для споживачів з великою витратою повітря

- Відбір повітря від компресора Відбір повітря – не таке вже й банальне питання, як може здатися на перший погляд. Хоч у компресора начебто є усе – і редуктор, і вентиль, і з'єднувач, і манометр – дещо все-таки доведеться переробити. Наприклад, у гаражного компресора Fiac GM50-300 з геометричною продуктивністю 300 л/хв. штатний вентиль для повітря мав прохідний отвір діаметром 2,5 мм. Ну і який розпилювач можна живити через такий свищ? Тільки аерограф. Далі. Майже у будь-якого компресора відбір повітря здійснюється через штатний редуктор. Це означає, що редуктор регулюватиме тиск повітря на вході в шланг, без урахування падіння тиску в самому шлангу. Тобто, розпилювачу, підключеному до вихідного кінця шланга, тим більше HVLP, повітря замало! Взагалі, фарбування при такій конфігурації редуктора, шланга і розпилювача виглядає кумедно: ви натискаєте курок, відбувається енергійний "плювок" фарби, потім тиск різко падає, і від широкого факела залишається тільки тонка цівка з великих і рідких крапель. Ви починаєте уважно розглядати розпилювач, намагаючись зрозуміти, що ж це сталося? Знову натискаєте курок, і історія повторюється. Так от. Щоб розпилювач, тим більше, з великою витратою повітря, нормально працював, редуктор має бути не на вході в шланг, а на його виході – тобто безпосередньо на рукояті розпилювача. Повітря від компресора повинне відбиратися безпосередньо, помимо штатного редуктора, а вихідний вентиль компресора має мати достатній переріз прохідного отвіра. Більшість малярів вирішують це питання радикально – відбирають повітря від компресора через півдюймовий кульовий вентиль, вкручений замість технологічної заглушки на ресивері. - Довжина шланга Звичайно, довжину шланга вибирають, виходячи з розташування компресора, а також того місця, де ви фарбуватимете. Остаточна конфігурація усіх малярних пристроїв виглядатиме так: • ресивер • вентиль з великим прохідним отвором • товстий довгий шланг • прохідний водомасловіддільник • короткий шланг • додатковий водомасловіддільник • редуктор з розпилювачем. Додатковий водомасловіддільник призначений для «виловлювання» випадкових крапель води і масла, що потрапили в підвідний шланг. Звичайно, його можна не встановлювати, але для відповідальних робіт він вкрай необхідний.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року АКТУАЛЬНО Практичні інновації в галузі зварювання від компанії «FRONIUS” У вітальному слові до учасників симпозіуму голова Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, директор Фізико-механічного інституту НАН України, академік НАН України Володимир Васильович Панасюк, наголосив, що лише належне єднання трьох визначальних сил науково-технічного прогресу – сучасної освіти, науки і промисловості, їхня тісна співпраця і відповідна допомога з боку владних структур здатні забезпечити подальший успішний розвиток української економіки. Одним із прикладів такого єднання в рамках ХІ Міжнародного симпозіуму українських інженерів-механіків стало засідання Західного регіонального відділення Товариства зварників України (ЗРВ ТЗУ), яке відбудеться 17 травня 2013 року на кафедрі „Зварювальне виробництво, діагностика та відновлення металоконструкцій” Національного університету «Львівська політехніка». Фахівці у галузі зварювання обговорили свої насущні проблеми й намітили шляхи подальшої співпраці із залученням провідних науковців та спеціалістів до підготовки як фахівців-зварювальників усіх рівнів так і до вирішення актуальних проблем зі зварювання, що виникають перед виробничниками (й не лише) у Західному регіоні. Відкрив засідання й виступив із коротким вітальним словом Заступник директора Фізико-механічного інституту з НДР, д.т.н., професор, членкореспондент НАН України Василь Іванович Похмурський. Особливим це засідання зробила презентація відомого австрійського виробника зварювального обладнання – фірми "«FRONIUS International» організована Фізико-механічним інститутом НАН України, кафедрою зварювання НУ "Львівська політехніка" і ТОВ «Фроніус Україна» Представники Стрийської філії ТОВ «Фроніус Україна» продемонстрували для учасників симпозіуму найсучасніше інверторне обладнання для ручного дугового зварювання (2 апарати), інверторне цифрове обладнання для аргоно-дугового зварювання (3 апарати); обладнання для напівавтоматичного зварювання (стандартне 2 апарати, інверторне 2 апарати); систему для плазмового різання; комплект обладнання для автоматичного зварювання кільцевих та поздовжніх швів. Керівник філії ТОВ «Фроніус Україна» у Західному регіоні Юрій Іванович Талабко провів презентацію на тему «ПРАКТИЧНІ ІНОВАЦІЇ В ОБЛАСТІ ЗВАРЮВАННЯ ВІД КОМПАНІЇ «FRONIUS». Учасники засідання ЗРВ ТЗУ серед яких представники Львівського локомотиворемонтного заводу, «ГАЛРЕМЕНЕРГО» ПАТ «Західенерго», ДП «Львівське конструкторське бюро», Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка НАН України, ЛВПТУ транспортних технологій й інших підприємств проявили жвавий інтерес до розробок цього всесвітньовідомого виробника зварювального обладнання. Прямо на презентації були досягнуті домовленості про їхню співпрацю із ТОВ «Фроніус Україна» . Ось так мала б виглядати взаємодія освіти, науки і промисловості! А якби ще й владні структури долучились? Може дочекаємось?

«FRONIUS International» – австрійська компанія з центральним офісом у м. Петтенбах і філіями у містах Вельсі, Тальгеймі і Заттледті, а також заводами в Чехії і Україні. Компанія випускає системи заряджання батарей, зварювальну техніку й електроніку для сонячних установок. Кількість співробітників по всьому світу становить понад 2,5 тисячі осіб, із них більшість в Австрії. У відділі дослідно-конструкторських розробок зайнято понад 350 співробітників. 14 дочірніх компаній і 130 міжнародних партнерів зі збуту дають компанії змогу експортувати до 93% своєї продукції. Питома вага інвестицій у кризовому 2009 році становила 14,9% загального обігу компанії – €329 млн. Завдяки колосальному виробничому досвіду, а також чинним понад 650 патентам, компанія «FRONIUS» входить до числа світових технологічних лідерів.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/


№1 червень 2013 року

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ РЕКЛАМНО-АНАЛІТИЧНЕ ІНТЕРНЕТ ВИДАННЯ

http://metaltechcomua.blogspot.com/

Іто №1 12 06 13  

«Інноваційні Технології & Обладнання» – спеціалізоване інтернет-видання для керівників та топ-менеджерів підприємств, фірм і приватних підпр...

Advertisement