Issuu on Google+

www.moyagazeta.com

Хмельницкая областная общественно-политическая газета

moyagazeta@list.ru

®

№ 15-16

(560-561) июнь 2013 г.

Алена Коневега: “С детьми работать и легко и сложно. Их не обманешь!” Мы часто задаем себе вопросы: «В чем же заключается счастье? В чем его смысл? Как можно его найти»? Но очень редко взрослые ищут ответ на вопрос: «В чем заключается счастье ребенка»? В последнее время мы очень много слышим об экономике, политике, здоровье, экологии, но почему-то очень мало говорится о детских проблемах. Родителей перестала интересовать жизнь

их собственного ребенка! Как складываются отношения в коллективе? Какие у него друзья? О чем он мечтает? Взрослые легко оправдывают себя загруженностью, бесконечной работой, вечными проблемами. Им кажется, что если ребенок накормлен, одет не хуже других, имеет компьютер, то этого вполне достаточно для детского счастья. А если тот пытается сказать о своих проблемах, то очень часто слышит в ответ: «В твои годы я и мечтать не мог о таком!» Так вот и живут взрослые с детьми - как на двух разных планетах… Именно поэтому нам сегодня

захотелось поговорить не только о творчестве, но и об отношениях, проблемах, которые возникают в детских коллективах. И автору показалось, что прекрасным собеседником в раскрытии этого вопроса может стать директор детского продюсерского центра «Спалах» Алена Коневега. Корр.: Алена Николаевна, поделитесь опытом, с детским коллективом работать очень трудно? А.К.: С детьми работать

нетрудно, потому что с ними могут работать только те люди, которые очень сильно их любят. Дело в том, что детей обмануть невозможно. Они очень тонко чувствуют всю неискренность и фальшь отношений взрослых к ним. Корр.: А чем Вам интересна работа с детьми? А.К.: Ну, во-первых, если честно, с ними перестаешь чувствовать свой возраст, ты постоянно на гребне новой волны. Во-вторых, это просто двигатели идей, энергии и позитива, ну и наконец, рядом с ними просто невозможно погружаться в какие-то проблемы и

впадать в депрессию. Корр.: А какие сложности работы с детьми? А.К.: Сложности возникают при работе не с детьми, а с родителями. Очень редко желания детей совпадают с желаниями родителей. К примеру, мама, будучи ребенком, надеялась получить в подарок огромную куклу. Это абсолютно нормально. Но, став взрослой, она почему-то считает, что ее дочь должна хотеть того же самого – а девочка мечтает о маленькой Барби! Если мама хотела в детстве танцевать, то и ребенок обязательно должен танцевать, и ни в коем случае не рисовать, петь или играть на фортепиано. Некоторые родители считают, что их дети могут спокойно прогулять урок физкультуры, рисования или музыки. Вот к математике, физике, химии совершенно другой подход. Лично мне очень обидно, что очень часто желание ребенка стать музыкантом, хореографом или писателем вызывает бурю негатива со стороны родителей, уверенных, что их чадо обязательно должно стать медиком, юристом или экономистом. Как быстро мы забыли, что раньше все высшее общество в первую очередь старалось дать детям музыкальное или хореографическое образование, обучить их языкам, ораторскому мастерству... Может быть, именно поэтому люди были намного интеллигентнее, добрее, культурнее и душевнее. Продолжение на стр. 10

®

Увага! «практичну Школу журналістики» представляє обласний щотижневик «Моя газета+» Слухачі «Практичної Школи журналістики» та колектив «Моєї газети+» працюють для тебе, хмельничанин!!! «Практична Школа журналістики» – це небайдужа сучасна прогресивна молодь, старшокласники та студенти, які вже сьогодні через «Мою газету+» активно висловлюють свій погляд на події суспільного життя. Саме молоді розбудовувати нове вільне, прогресивне та демократичне суспільство. Поділля особливо багате на талановиту молодь, яка славить рідне місто у спорті, науці, культурі. «Моя газета+» - це оперативна інформація, поради та консультації фахівців, неупереджений погляд на події, об’єктивні журналістські розслідування.

Контактні телефони для консультацій щодо вступу:

(0382) 700-997; 096-483-20-56

Ви стали свідком незвичайної події, потрапили в безвихідь, перед вами зачинили усі двері?

Телефонуйте на «гарячу лінію»

«Бюро журналістських розслідувань» «Моєї газети+» 096-483-20-56 або 777-847

Не втрачайте надії - вихід завжди є! «Бюро журналістських розслідувань» – це вирішення Ваших проблем!


2

моя акция

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

Хмельницький підтримав опозицію

9 червня Хмельницький жив великою політикою. Не тією, офіційною, коли задля столичних урядовців перекривають дороги, коли вони на шаленій швидкості мчать повз розгублених людей у супроводі ескорту із двох десятків дорогих іномарок. 9 червня хмельничани прийшли на відверту розмову з лідерами української опозиції – Арсенієм Яценюком і Олегом Тягнибоком. На площі біля кінотеатру ім. Тараса Шевченка люди починають збиратися опівдні. За годину звідси рушить марш акції протесту «Вставай, Україно!», яка вже прокотилася більшістю областей країни. Точно у визначений час колону очолюють голови парламентських фракцій Арсеній Яценюк (ВО «Батьківщина») та Олег Тягнибок (ВО «Свобода»). Журналісти запитують у них про причини та мету акції «Вставай, Україно!». – Люди хочуть, щоб українська опозиція, яку підтримали на виборах, не просто сиділа в парламенті і кнопки тиснула, а щоб вела за собою людей, – відповідає Яценюк. – Тому ми працюємо, виходимо на вулицю й звертаємось до українського народу, щоб вселити віру: наша перемога повинна відбутися 2015 року (рік на-

ступних президентських виборів. – Ред.), а, можливо, й раніше. Колона рушає до місця проведення мітингу – попереду активісти несуть державний прапор завдовжки 15 метрів. Хмельничани дружньо спілкуються з лідерами опозиції; до ходи приєднуються дедалі

ду переживає надзвичайно важкі часи, – починає свій виступ Олег Тягнибок. – При владі знаходиться так званий донецький кримінальноолігархічний клан, банда окупантів і мародерів, які крадуть, які принижують, які топчуться по національній гідності українців.

більше людей. Під час маршу учасники скандують «Банду – геть!», «Геть режим Януковича!». На майдані Незалежності біля Хмельницької облдержадміністрації збирається понад 5 тисяч людей – досить багато як на гарячу пору на городах та час закінчення політичного сезону. – Сьогодні Україна направ-

Голова фракції «Свобода» навів приклади несправедливого розподілу бюджетних коштів, коли один регіон отримує все, а інші лишаються на бобах. Наприклад, 2013 року видатки на охорону здоров’я на одного мешканця Донецької області становитимуть 112 грн, а на одного жителя Хмельницької області – лише 16 грн. За деякими іншими на-

Карнавальні костюми, цукерки, іграшки, та безліч святково оформленого автотранспорту. Саме так розпочалось літо у місті Хмельницькому. Благодійна організація «Фонд родини Кольгофер» започаткувала традицію, на яку в 2013 році відгукнулись небайдужі провідні підприємства та підприємці міста, відомі колекціонери та поціновувачі ретроавтомобілів, мотоциклетів, творчі колективи області. Вперше проведено карнавал, який пройшов вулицями Хмельницького! Ця подія дала можливість учасникам ходи: ТОВ « П од і л л я - і н в е с т » , ТО В «Опус-авто плюс», кафе «Лемон», піцерія «Мрія», р е с то р а н н о - гот е л ь н ом у комплексу «SOBKOFF», ТОВ «Пре стиж-авто», ма г а з и н у « М и р с вя з и » , с портивно-о зд о р о вч ом у комплексу «СВ», дитячому комплексу «Скай-парк», громадській організації «Завжди поруч», весільному салону «Вікторія» презентувати себе. Кожен з них

відгукнувся на пропозицію провести ще краще феєричне шоу у наступному році. На сьогодні не лише хмельничани хочуть взяти участь

сою чи героєм мультфільму? Актори академічного театру ім. Старицького, академічного театру ляльок, духовий оркестр ака-

у наступному заході, але й представники інших областей. Свято стало подарунком як для дорослих так і для дітей. Хто з нас не мріяв у дитинстві потрапити у казку, де є безліч солодощів та добрих казкових героїв? А можливо хтось із вас хотів покататися на чудернацькому автобусі, або потязі поруч із принце-

демії прикордонних військ України, естрадно-духовий оркестр, колектив мажореток «Альфа», колективи барабанщиць з Летичівського району та дитяча творча студія «Мастєришка», наповнили карнавал казкою та музикою. Завдяки інформаційній підтримці медіапартнерів заходу: ХОДТРК

moyagazeta.com

прямками – співвідношення ще разючіше. Тягнибок повідомив, що «Батьківщина», УДАР і «Свобода» внесли до парламенту понад 30 спільних законопроектів, які стосуються економіки, соціальної справедливості, національної гідності громадян тощо. – Я хочу, щоб ви пам’ятали: ми знаємо, що робити, – додав він. Арсеній Яценюк наголосив на важливості якомога швидшої інтеграції України в ЄС. Проте, сказав він, на цьому шляху стоять великі перепони: корупція, безробіття, свавілля, грабіж, знущання над Україною і українцями. – В Україні це зло ототожнюється з президентом Януковичем, який повинен піти в небуття, – сказав голова фракції «Батьківщина». – Янукович і його оточення борються за себе і виключно за те, щоб зберегтися при владі. Ми як опозиція боремось за кожного з вас, за кожну родину і Україну в цілому. Це боротьба між правдою і неправдою, між чорним і білим. Це боротьба між тим, чи буде Україна гідна і достойна країна, чи нас потягнуть у темне минуле. За словами Яценюка, у 2004 році українці заклали реальні підвалини демократії в країні, однак вирішальним стане

2015 рік. Тоді слід цілком змінити державну владу. – Ви скажете своє гучне «ні» Януковичу, «так» європейській Україні, «так» новому українському президенту, новому уряду і новій Верховній Раді, яка повинна бути обрана одразу після президентських виборів, – зауважив Яценюк. – Я прошу кожного з вас, щоб ви знали, – продовжував голова фракції «Батьківщина». – Перше: опозиція єдина. Друге: ми будемо боротись не просто до останнього патрона, у нас патронів вистачить, а ми будемо боротися до нашої спільної перемоги. Третє: без вас, без кожного, хто стоїть на цьому майдані, без ваших родин, без ваших друзів і товаришів перемога неможлива. Це повинна бути наша спільна українська перемога. Яценюк наголосив, що вірить у європейське майбутнє України. – Я щиро сподіваюсь на те, що настане той час, коли в Києві поруч з українським державним прапором майорітиме прапор ЄС і кожен за українським паспортом буде вільно їхати по Європі і казати: я – українець, ми створили Європу і ми гідні члени Євросоюзу.

«Поділля-центр», рекламноінформаційного видання «Всім», виданням «Проскурів», «Проскурівський телеграф» «Подільські вісті» та «Моя газета», музичноінформаційної радіостанції ОК FM, радіостанції ХІТ FM, радіо Мелодія, Перец ФМ, Супер радио, Стильне радіо, перший міський канал про захід мали змогу дізнатися всі мешканці області та міста. Перший день літа запам’ятався не тільки карнавалом, але й нагородженням переможців конкурсу «Подаруймо дітям щастя», що був оголошений благодійною організацією «Фонд родини Кольгофер». Дійство відбувало сь на головній спортивній арені області. У конкурсі взяли участь дітки зі всієї області. Дивлячись на творчі роботи дітей не можна залишатись байдужими до дитячих мрій, бажань та сподівань. Яскраві картинки країни дитинства були у кожному малюнку, фото та вірші. Найдружніший колектив 5-б класу школи №15 міста

Хмельницького отримав від обласної державної адміністрації в особі заступника голови-керівника апарату обласної державної адміністрації Лілії Бернадської мультимедійний комплект. Переможці всіх номінацій оголошеного конкурсу отримали планшетні персональні комп’ютери від благодійної організації та партнерів проекту. Дощова погода не затьмарила яскравих виступів колективів Хмельниччини. А талановиті українські зірочки Діана Козакевич, Вікторія та Анастасія Петрик подарували незабутні враження та емоції. Мрії збуваються! І не лише у святкові дні. Подаруйте свою усмішку та гарний настрій оточуючим і можливо здійсниться чиєсь найзаповітніше бажання. Впевнені - саме завдяки таким заходам наше місто стане відомим Україні, як місто літнього карнавалу! Місто свята, яке не триває лише годину, а дарує всім позитивні емоції протягом декількох днів. Олександра Атаманчук

Максим Яровий

Літо у Хмельницькому відтепер розпочинатимуть феєричним карнавалом


moyagazeta.com

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

мой город-конгломерат

3

Отдельно взятое государство...

За последние годы, десятилетия наш родной Хмельницкий существенно изменился. И могу, как тот, кто считает себя коренным хмельничанином, утверждать что по сравнению с областными центрами-соседями таких же масштабов, он в ы гл я д и т д о с т а точ н о респектабельно. И этот факт стал возможным далеко не в последнюю очередь благодаря интенсивному, масштабному жилищному строительству роскошных многоэтажек, ультрасовременных зданий офисов, торговых центров, административных сооружений и т.д. Но внимание читателей и власти хотелось бы обратить внимание на некие тенденции в городских постройках, которые…а, впрочем, обо всём по порядку. Когда наша журналистская братия использует словесный штамп «лицо города определяется...», то, безусловно, каждый из нас легко сможет продолжить эту мысль – «…самый красивыми, уютными, запоминающимися местами! ». И такой читатель будет абсолютно прав. Что касается города Хмельницкого, то это Площадь Независимости, со зданиями облгосадминистрации и мэрии, «пятачок» перед универмагом «Детский мир» и кинотеатром «Планета», улица Проскуровская от её начала и до Вечного Огня. Конечно же современный фасад южной трибуны спорткомплекса «Подолье», некоторые культурно-религиозные сооружения, парк за кинотеатром имени Т. Шевченка и так далее. Простите, забыл о зданиях банков. Как же? Без них «лицо» современного Хмельницкого и вовсе

– не лицо. Кто-то мудрый скажет: купите в киосках «Всесвита» современный набор фото-открыток города, да и тешьтесь на здоровье. Этот вариант неплох для гостей нашего областного центра, которые (в своей основной массе) быстренько отоварились на «бездонных»

хмельницкий «тучах», и увидевших хмельницкий из окна «маршрутки». Поблагодарим этих людей за «подьем» местного бюдже-

ний напишу, что массовое жилищное строительство многоэтажок в Проскурове (с 1954 года - Хмельницком) началось в 60х годах.

та, и вернемся к теме, задекламированной мною во вступлении к статье. Речь пойдет о той части Хмельницкого, которая никогда не попадает в набор открыток или фотоальбомы, где родной областной центр совсем не «лакированный». Напишу более неприятно: сконцентрируется на «изнанке», если хотите «грязном белье» внешнего вида нашего областного центра.

К сожалению, в последние время, то бишь в 40-50х годах 20ст., поколение победителей фашизма были вынуждены ютиться в коммуналках, бараках, помещениях даже без элементарных бытовых удобств. И вот с легкой руки Никиты Сергеевича Хрущова, руководителя СССР 50х-60х годов, было принято радикальное решение жилищной проблемы, в том числе и в Советской Украине. А именно, началось массовое строительство многоквартирных 4х-5-ти этажных зданий, которые в народе назвали «хрущёвки». Нет, не «царские хоромы» возводили, за то с элементарными удобствами и в большом количестве. На этой «волне» и Хмельницкий получил свои первые микрорайоны – Выставку и Юго - Запад. Такие себе «черёмушки». Архитектурные решения, при возведении таких зданий были «серенькими», на первых этажах не предусматривались балконы. О качестве массового быстрого строительства в годы советского оптимизму я умолчу. Но шли годы, десятилетия. Качество и количество жилья в нашем городе возросло, улучшалось. Казалось бы, почему не порадоваться? Есть одно «но». Горбачовская «волчица» принесла

О чём это я? Да всё о том же, а конкретнее – о массовом, беспорядочном, хаотичном, уродливом и (не знаю!) законном ли строительстве у типичным многоэтажкам сооружений (балконов, пристроек, «офисов» ни кому не нужных и т.д.). Для читателей младших поколе-

не только демократию и гласность. В сознании простого обитателя типичных городских жилищ процесс «освобождения» от ограничений советской системы быстро перерос во вседозволенность, возможность с помощью «зелёного императора» (кто не понял - доллара!!) решать все вопросы, в том числе и жилищные. Конечным «пунктом» этого, как по мне, есть полный беспредел в пристраивании к стандартным многоэтажкам «творенний» жалких умишек « пересічних мешканців хмельницької глубинки ». Не буду распыляться. Возьму к примеру микрорайон Выставка. Если немного опуститься вниз от Проспекта Мира, хотя бы от остановки «Медтехника», Вы, уважаемый читатель, можете увидеть столько строительных творений, о которые глаза (я - о своих глазах!) просто «спотыкаются», а то в ы л е з а ют н а л о б . Ну, уж что бы быть совсем конкретным возьмем пятиэтажку по Проспекту Мира, дом 78/2, первый подъезд. Это сооружение находится в ведении ЖЕК №6. Как я понял к квартирам №2 и №5 (не знаю кто эти люди, но люди с богатой фантазией, но без чувства меры) с двух сторон к дому пристроилось (смотри на фото) «почти неприметное» сооружение. Автор этих строк не поленился по считать приблизительную площадь пристройки. Где-то 55-60 квадратных метров. Мало

структур; упомянутый ЖЕК. В конце – концов на такие пристройки должно было давать разрешение собрание жильцов дома №78/2 по Проспекту Мира. Сразу же хочу публично извиниться перед тем собственником, который «нарисовал» только ему понятную пристройку. Но прошу прощение лишь на той случай, если всё это было сделано в соответствии с Законом Украины. А цель всей статьи – совсем другая. Я – о морали и эстетике. Пройдитесь подворотнями, двориками Хмельницкого и киньте объективный взгляд на его глубинку. Ведь сооружение, подобные приведенному в пример, просто уродуют наш любимый город. Может кто-то и всерьез почувствовал себя «царём» в стандартной «хрущёвке»? Тогда им простой совет : покупайте земельные участки в другом месте и возводите жилища – дворцы, которые бы украшали нашу областной центр! И на последок – просьба к таким «строителям». Пожалуйста, пощадите психику соседей. Выходит, что те с кем «строители - беспредельщики» здороваются каждый день в родном дворике просто нищие, о они дескать «пальцы веером». Завершая статью, расскажу вам о случае из моего быта. В доме, где я живу один «крутэлык» решил из трехкомнатной «хрущёвки» сделать ломбард. Собрание жителей кооператива долго возмущалось, мол к чему это, лишнее беспокойство

что! Даже, е сли это пристройка к 3х комнатной «хрущёвки», то сама квартира ну пусть имеет 40-45 квадратных метров. Это как понять? Как говорится, нет вопросов, если кто-то возводит балкон на первом этаже в профиль балконов соседей сверху. Но тут же?!! Я даже не интересовался фамилией героев этой публикации. Ну почувствовал некий «товарищ» себя «царём». Не в «царе» дело, в системе. У нас в Хмельницком есть департаменты соответствующего профиля в мери, есть архитектор город, целая «куча» разрешающе - запрещающих бюрократических

и т.д. На что он ответил: «та вас просто чавить елементарна українська жаба». Далее этот «герой» показал документ о переводе десятков тысяч гривен в местный бюджет и вскоре открыл ломбард. Что ж, всё логично! Правда в этой системе ценностей. Жаль, что до сих пор никто не придумал таблетки от человеческих жадности, наглости и неуважения к рядом тобой обитающим. Вот поэтому и стоит, присмотреться к дому № 78/2 по Проспекту Мира отдельно взятое уродство… В.Авдеев


4

мой социум

Взявши за основу найкращий світовий досвід контролю за трансфертними цінами в Украиїні розробили свій проект закону. Документ вже подано до парламенту і рекомендовано до прийняття в першому читанні, але представники великого бізнесу вже чинять перепони та вимагають його доопрацювання. Компанії хочуть збільшити суми угод, що не підлягають контролю, вивести з-під уваги податківців операції всередині країни і обмежити свою «відкритість» лише тими угодами, які проводяться в офшорах. В уряді кажуть, що такі зміни зведуть нанівець весь сенс закону. Це буде немов рушниця без набоїв. Але за великим рахунком цього власне і треба лобістам таких змін. Проект закону про трансфертне ціноутворення називають антиофшорною ініціативою. Насправді ж, мета цього документа набагато ширша, а сфера його застосування масштабніше. Міністерство доходів і зборів розробляло проект з кінця минулого року, до процесу залучили експертів провідних консалтингових компаній світу. На виході отримали зведення правил, за якими держава зможе контролювати операції між «пов’язаними»

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

Офшори стануть минулим

особами. Такі операції всередині країни створюють лазівки для ухилення від податків, а під час зовнішньоекономічних операцій дозволяють продавати наші товари за кордон за сміховинно низькою ціною і в сотий раз робити пролом у торгівельному балансі України. Контролювати будуть не всіх. У проекті встановлено

спочатку планували встановити поріг на позначці 10 млн грн. Кожну фірму з річним оборотом у 100 тис. грн в Хмельницькій області перевірити неможливо, але приймати закон лише для десятка найбільших компаній теж немає сенсу. Міндоходів вдалося визначити золоту середину, підкре слюють експерти.

поріг підконтрольних операцій - на суму понад 50 млн грн. Ця норма і стала першим об’єктом критики. Підприємці кажуть, що поріг в 50 мільйонів (а це більше ніж $6 млн) для них дуже низький і просять підвищити його хоча б удвічі. В той самий час міністр доходів і зборів Олександр Клименко вважає, що бізнесу і так запропонували компроміс:

«Більшість країн світу має схоже законодавство», - стверджують економістипоки цей проект не буде прийнято і реалізовано на практиці, Україна буде пасти задніх». Також він говорить, що важливою в документі є норма про контроль операцій всередині країни - таке право є у влади майже в усіх європейських країнах. Однак наші підприємці

9-11 класів. Предмет буде поступово вводитися до навчального курсу загальноосвітніх навчальних закладів. Учні вивчатимуть основи податкової грамотності, свої права та обов’язки як майбутніх платників податків та важливість оподаткування для сталого розвитку суспільства в цілому. Першим з друку вийде підручник для 9-х класів. Навчальна програма, за якою готується видання,

передбачає чотири основні розділи. Перший розділ присвячений історії розвитку податкової справи, основним етапам становлення податкової системи України та напрямам сучасної податкової політики. Проаналізувавши історичне минуле, діти переконаються, що за певних обставин податки можуть бути вирішальним чинником розвитку суспільства — допомагати йому виходити з кризового стану або, навпаки, кидати в кризу, зміцнювати існуючу владу чи спричиняти її падіння. Про податкову політику держави та механізми оподаткування школярі дізнаються у другому розділі спецкурсу, про основи податкового законодавства та принципи функціонування податкової системи – у третьому. Четвертий розділ допо-

moyagazeta.com

не задоволені багато чим. Наприклад штрафами і термінами перевірок при порушеннях. За неподання контролерам копій первинної документації доведеться заплатити 5% від обсягу угоди. Це мінімум 2,5 млн грн, кажуть представники бізнес-структур. Якщо ж компанію спіймають на серйозному порушенні законодавчих норм, то перевірка нагряне не менш, ніж на півроку. Для багатьох компаній це тотожне закриттю. «В разі прийняття законопроекту в нинішній редакції, в Україні буде встановлено більш жорсткий контроль над трансфертним ціноутворенням, ніж у більшості країн світу», - сказано у висновку громадської колегії при комітеті ВР з питань податкової та митної політики. З іншого боку, давайте приберемо штрафи, скоротимо перевірки і впишемо в документ послаблення, які пропонують олігархи. Тоді на титульному аркуші нового закону можна одразу написати: порушуйте, товариші, держбюджет України - не вовк, в ліс від податків не втече. Поки перетягування канату, або точніше податкової «ковдри», триває. Міндоходів наполягає на тому, щоб зірвати покрив анонімності з якнайбільшої кількості

угод, а великому бізнесу це вкрай не вигідно. Критики стоять на тому, що закон про трансфертні ціни Україні потрібен, але «не в нинішньому вигляді». Однак навіщо приймати ще один мертвонароджений документ? Втім, міністр доходів і зборів налаштований на діалог без зайвої лояльності. Клименко дав зрозуміти олігархам, що ряд їхніх зауважень в уряді не підтримають. «У розробці проекту брали участь усі фінансовопромислові групи, і ми не можемо не врахувати їхні думки. Однак я не дозволю змінювати суть документа», - заявив глава Міндоходів. За словами Клименка, закон про трансфертне ціноутворення принесе Україні в перший рік 500 млн грн додаткових надходжень. Контроль за трансфертним ціноутворенням з наявних на сьогодні в світі - найефективніший метод. Але, щоб його оптимально застосовувати, потрібно не тільки розвивати внутрішнє законодавство, але й міжнародне співробітництво. Наприклад, щоб українські податкові органи могли звернутися на Кіпр з запитом про реальну вартість тієї чи іншої угоди, - стверджують експерти. Тепер настала черга українських депутатів прийняти вольове рішення в інтересах нашої держави та її громадян. Андрій Михайлишин

може засвоїти дітям їхні права та обов’язки як повноцінних учасників податкових правовідносин, враховуючи, що зо-

податків. Перед масовим впровадженням спецкурсу підручник для учнів 9-х класів пройде випробування

Старшокласників навчатимуть основам податкових знань

З початку нового навчального року українським старшокласника м в и к л а д а т и м у т ь о с н о в и п од а т ко в и х знань. Зокрема, 1 вересня 2013 року цей спецкурс почнуть вивчати дев’ятикласники.

Міністерство доходів і зборів спільно з Міністерством науки і освіти України тим часом працюють над розробкою повноцінного курсу з основ податкових знань для учнів

всім скоро вони будуть на референтній групі в отримувати стипендію, окремій школі. заробітну плату або іншу форму доходу а, отже, Прес-служба ДПІ набудуть статус платника у м. Хмельницькому


moyagazeta.com

моя конференція

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

5

Міністр доходів та зборів України Олександр Клименко спілкується з журналістами

Напередодні професійного свята - Днем журналіста, яке, як відомо, у нашій країні відзначається 6 червня, відбулася зустріч працівників преси із міністром доходів та зборів України Олександром Клименко. О.К.: Шановні журналісти! Цього року мені випала

дів, як відомству, на яке покладено відповідальність за податкову і митну політики, особливо приємно бачити, що питання нашої компетенції займає одне з провідних місць серед висвітлених Вами проблем. Ми не боїмося гострої критики, яка розгортається на сторінках паперових та ме-

честь вітати Вас із вашим професійним святом у новій для себе якості - міністра доходів та зборів України. Як вам відомо, у кінці минулого року відбулося об’єднання податкової та митної служб України в єдине міністерство. Ця важлива реформа має велике значення з точки зору розвитку національної економіки, та створення сприятливого бізнес-клімату в країні. Місіями міністерства визначено: адмініструвати податки, збори, митні платежі та єдиний соціальний внесок, надавати послуги громадянам і бізнесменам, створювати умови для пі��приємництва та міжнародної торгівлі. Напрямки нашої роботи залишаються незмінними: якісне обслуговування платників, застосування новітніх технологій,спрощення документообігу. Ми також хочемо, щоб підприємці витрачали якнайменше часу на спілкування з державою, щоб вони не відривалися від основної діяльності. Ми створюємо відомість європейського зразка і зацікавлені в тому, щоб цей процес проходив також по-європейському, максимально відкрито, прозоро, з потужним громадським контролем за нашою діяльністю. Саме тому ваша допомога для нас безцінна, особливо у регіонально-інформаційному просторі, де на місцях безпосередньо відбувається процес інтеграції двох служб. Дозвольте мені щиро подякувати Вам за ваш наполегливий пошук істини. Звісно, міністерству дохо-

режевих видань - відсутність зворотного зв’язку є набагато гіршим фактором! Ваша активна робота є запорукою формування податкової культури у суспільстві. Ми вдячні вам за те, що можемо називати вас союзниками у створенні високого рівня податкової культури у суспільстві. Бажаю вам натхнення, цікавих тем та співрозмовників! Дякую за увагу. - Дякуємо, Олександре Вікторовичу. Ми бачимо, що у студіях аплодують, але, так чи інакше, сьогодні ми маємо аплодувати Вам, шановні журналісти. Але перед тим, як Вас привітають у ваших студіях, ми хочемо почути ваші запитання. Олександр Вікторович готовий відпові-

робота. Чи були якісь проблеми при створенні? О.К.: Дякую за запитання. Дійсно, створення міністерства є дуже важливою соціальною реформою у нашій країні. Я не можу сказати, що вона відбувається дуже легко, але сьогодні ми робимо впевнені кроки в цьому напрямку. На мою думку, найбільшою проблемою є, так би мовити, ментальне об’єднання обох служб. Дуже важливо, щоб митник та податківець стали працівниками міністерства, а не залишилися митник митником, а податківець - податківцем. І в цьому полягає найголовніше завдання: інтегрувати ці процеси так природно, щоб кожен працівник став робітником міністерства. Решта питань вже практично вирішено. - На зв’язку Київ. На нашу думку, поява мультфільму «Місто мрії» є дуже важливою та цікавою ініціативою щодо роз’яснення дітям нюансів праці податківців. Чи будуть також у школі проводити уроки податкової культури? Якщо так, то коли? О.К.: Дякую за запитання. Дійсно, податкова культура є фундаментом податкової системи. Ми приділяли цьому увагу з самого початку і намагалися зробити це цікавим. На сьогодні ми разом із міністерством освіти пішли ще далі, і вже говоримо про те, щоб у 9-11 класах викладали курс податкової культури. Ми будемо намагатися зробити його цікавим. Звичайно, поки що він буде факультативним, але пізніше, сподіваємося, він увійде до основної шкільної програми. Можливо, із часом ми зможемо проводити відкриті уроки, так би мовити,

сти на них усім. - Добрий день. Говорить Полтава. Дякуємо Вам за Вашу промову. Як відомо, у кінці минулого року було створено міністерство, яке Ви очолюєте. Це колосальна

«на виробництві». - Сумська область. Скільки реально має пройти часу після зміни назви на міністерство доходів та зборів, щоб представники малого та середнього бізнесу дійсно

могли сказати: так, податкова є нашим партнером? О.К.: Я хотів би пояснити, що у нас відбулася не просто зміна назви. Я вважаю, що розпочався життєво необхідний для усіх процес і, до речі, вже сьогодні є певні результати. Наприклад, ми спростили документообіг, і динаміка зросту підприємства досягла 20-25%! Ми пройшли перші великі кроки на шляху взаєморозуміння - і ми будемо робити їх надалі, сподіваючись, що ми станемо з підприємцями партнерами. Скільки потрібно часу? Впевнений, що ми зробимо все якомога швидше, але хочу сказати чесно - це питання довжиною у життя. Зі своєї сторони, я зроблю усе можливе, щоб підприємці сміливо називали міністерство своїм партнером і, звичайно, у цьому мені допоможуть керівники у регіонах. - Житомир на зв’язку.

Більш ніж 10 років податкова виховувала податкову культуру на рівні дитини та сім’ї, проводився конкурс «Податки очима дітей»… Після об’єднання це залишиться чи з’явиться щось інше? О.К.: Я відповім так: хто не пам’ятає свого минулого, у того немає майбутнього. Цей конкурс - дуже яскрава та гарна традиція, яка вже сприймається, як належне, і ніхто не збирається її забувати. Ми подумаємо, що і як зробити у рамках нового міністерства, але заповняємо, що вона залишиться, можливо, з деякими змінами. -Київ. Що станеться з податковою міліцією після об’єднання? О.К.: У кінці минулого року було дуже багато розмов про податкову міліцію: чи має вона взагалі бути, чи ні. Моя відповідь: так, вона має бути, але вже відбулися зміни. Тепер вона називається Департаментом фінансових розслідувань. Більше того, ми скоротили розміри податкової міліції на третину, бо немає сенсу тримати таку службу у маленьких містах, їх робота не буде адекватною. Ми ство-

рили великі департаменти, які можуть реагувати на порушення в обласних центрах. - На зв’язку Харків. Скажіть, будь ласка, які сервіси будуть створені найближчим часом? О.К.: Ті сервіси, які будуть потрібні платникам. Зараз ми активно займаємося створенням електронних кабінетів, щоб платник, заходячи на наш сайт, міг отримати усю потрібну інформацію. Адже у наш час усе необхідне можна подавати в електронному вигляді, набагато спрощуючи собі сплату податків. - Говорить Хмельницький. Олександре Вікторовичу, декілька років тому активно говорили про податкові канікули для підприємців. Чи можете Ви озвучити, для кого вони діють реально і яка кількість українських підприємців перебуває на податкових канікулах? О.К.: Так, ми зараз активно торкаємося теми пільг та по-

даткових канікул. На сьогодні існують пільги щодо енергозбереження, розпочато роботу щодо інвентаризації існуючих податкових пільг. Якщо деякі галузі їх не мають, але потребують, вони їх обов’язково отримають. До речі, малий та середній бізнес вже отримав зниження податкового навантаження: ми відмовилися від перевірок. Тому я би переформував податкові канікули на податкові пільги – але вони будуть надаватися лише підприємствам, які здатні до розвитку, та демонструють потенційний ріст. Дякую за увагу! У нас відбулася яскрава розмова, мені було дуже приємно із усіма вами спілкуватися. Я ще раз від щирого серця хочу усіх привітати з професійним святом та побажати важливих «гарячих» тем, бо ви вмієте робити не тільки свою роботу цікавою, але й створювати інтерес у суспільстві. Таланту усім вам та здоров’я! Сторінку підготувала слухачка “Практичної школи журналістики” Олександра Атаманчук. Фото автора. moyagazeta@list.ru


6

мій захист

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

moyagazeta.com

Юридичні поради щодо способів захисту працівниками своїх трудових прав

1. Які державні органи контролюють питання дотримання роботодавцями вимог трудового законодавства? Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють уповноважені органи, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. Зокрема, ст. 260 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) передбачено, що державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах: охорони праці, ядерної та радіаційної безпеки, державного нагляду (контролю) з питань пожежної безпеки, здійснення державного нагляду (контролю) щодо техногенної безпеки; санітарного та епідемічного благополуччя населення. Функцією нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю наділено Міністерство соціальної політики України та його територіальні органи. Мінсоцполітики координує діяльність Державної інспекції України з питань праці (Держпраці України), яка створена та діє відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 року №386/2011 і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Органам державної податкової служби України (п.2 ст. 259 КЗпП України) надано право, з метою перевірки дотримання податкового законодавства, здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. 2. Яка роль професійних спілок у захисті трудових прав громадян? Відповідно до ст.2 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15.09.1999 року N 1045-XIV професійні

спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціальноекономічних прав та інтересів членів профспілки. З цього випливає, що профспілка має право та зобов’язана захищати соціально-трудові права та інтереси своїх членів. Відповідно до ст. 21 вищезазначеного Закону профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заро-

осіб шляхом участі у розробці проектів колективних договорів і угод, проектів нормативно-правових актів, скасування актів, що порушують соціально-трудові права та інтереси громадян, участі у колективних трудових спорах. 3. Відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю. Українське законодавство

бітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників, профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров’ю працівників. Діяльність профспілки щодо захисту соціально-трудових прав та інтересів громадян проводиться за декількома напрямками. Зокрема, профспілка може здійснювати діяльність щодо захисту прав конкретних працівників. Наприклад, працівник може подати до профспілкового комітету скаргу на дії роботодавця і отримати консультаційну чи юридичну допомогу у вирішенні конфліктної ситуації. Представник профспілки може бути присутнім при розгляді заяв конкретних працівників повноважними органами та організаціями. Другим напрямком діяльності профспілок щодо захисту соціально-трудових прав та інтересів є діяльність в інтересах невизначеного кола

передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність роботодавця у разі порушення вимог трудового законодавства. 1). Адміністративна відповідальність. Відповідно до ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення роботодавцем встановлених термінів виплати заробітної плати, в повному обсязі, та недотриманні інших вимог законодавства про працю - на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності покладається штраф . 2). Кримінальна відповідальність. Відповідно до ст. 172 Кримінального кодексу України незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю - караються штрафом або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, або виправними роботами. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, - караються штрафом або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, або виправними роботами та навіть арештом. В Кримінальному кодексі

України, зокрема, ст.175, наявне поняття «безпідставна невиплата заробітної плати», більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, - карається штрафом або виправними роботами, або позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Нецільове використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, карається штрафом або обмеженням волі, або позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі виплати заробітної плати працівникам. 4. Куди працівник може звернутись за вирішенням трудового спору? За вирішенням трудового спору працівники, як ті, що працюють за трудовим договором, так і члени кооперативів та їх об’єднань, селянських (фермерських господарств), можуть звернутись - до обраної на підприємстві (в установі, організації) комісії по трудових спорах або до районних, районних у місті, міських та міськрайонних судів, у строки, встановлені в законі. 5. Порядок звернення до комісії по трудових спорах. До комісії по трудових спорах може звернутись працівник, незалежно від того, чи є працівник штатним або нештатним, тимчасовим, су-

іншій особі, в тому числі адвокату, які представлятимуть його інтереси. Згідно положень ст.225 КЗпП України працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будьяким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов’язковій реєстрації. 6. Який порядок розгляду трудового спору у комісії по трудових спорах? Згідно ст.226 КЗпП України комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд трудового спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез’явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез’явленні працівника без поважних причин

місником, членом профспілки. Власнику або уповноваженому власником органу такого права не надано. Право звернення із заявою до комісії по трудових спорах надане органу профспілкової організації, членом якої є працівник або дорученням працівника

комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.


moyagazeta.com

мій захист

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу надання необхідних розрахунків та документів. Засідання комісії по трудо-

заного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах. Рішення комісії по трудових

вих спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем. 7. Порядок винесення та виконання рішень комісії по трудових спорах. Статтями 227-230 КЗпП України визначено, що комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім’я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу. У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вка-

спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на їх оскарження (стаття 228 КЗпП України). У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229 КЗпП України) комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається працівникові посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби, державний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку. 8. Який порядок розгляду трудових спорів місцевими судами? Як визначено ст.231 КЗпП України у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу); 2) прокурора, якщо він вважає, що рішення комісії по трудових спорах суперечить чинному законодавству. Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де ко-

місії по трудових спорах не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників; 3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольноревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об’єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень; 4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав. Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються також спори про відмову у прийнятті на роботу: 1) працівників, запрошених на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації; 2) молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і у встановленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію; 3) вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда та одиноких матерів - при наявності дитини віком до 14 років; 4) виборних працівників

7

після закінчення строку повноважень; 5) працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу; 6) інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов’язаний укласти трудовий договір. 9. В які строки працівник може звернутись за захистом своїх прав до суду? Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Даний строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора. У разі пропуску з поважних причин строків, районний,

ня моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно до норм ст. 23 Цивільного кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується у грошовому виразі, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодо-

районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. 10. Чи може бути відшкодована працівнику моральна шкода при порушенні його трудового проава. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодуван-

вується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Головний спеціаліст відділу кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Л.М. Шелест


8

моє оповідання

Мільйони радіопереговорів удень і вночі щільно заповнюють світовий ефір. Одночасно перемовляються столиці і провінційні міста, морські судна, військові частини, групи альпіністів і туристів, банки і страхові кампанії, промислові і сільськогосподарські фірми. Співають солісти, хори і ансамблі. Я знаю все про цей гамірний ефірний світ не з розповідей. А тому, що я - син радиста. І коли мені дозволяють побути в радіорубці метеостанції, слухаю ті країни , які хочу і скільки хочу. О, я знаю, що таке ефір… Серед усього цього хаосу військовий зв’язок особливий. Він – суворий, втаємничений, часом шифрований, часом відкритий. Ні з того ні з сього у задушевну, ніжну мелодію раптом вривається різке : – Повідомте результати пошуків останньої доби. – Поставлено до відома всі пости, застави, геологічні партії, селищні ради, промислові об’єкти. Пошук ведеться по всьому узбережжю. Результатів – нуль. Помилка можлива? – Помилка неможлива. Продовжити пошук! Посилити пильність! Доповідайте, як домовлено! * * * Сьогодні мені діла нема до світового ефіру і всіх його штучок. Сьогодні – неділя і я, за звичкою, знову йду туди, на берег океану. Що мене манить на замерзлий камчатський берег? Яка сила піднімає мене зранку і примушує бігти сюди сьогодні, у цей давно очікуваний день, у неділю, коли мій батько ще спить? Я знайду відповідь на ці питання через багато десятків років. Ця сила – древній інстинкт, закладений у мою підсвідомість пам’яттю моїх прапрапредків. Ця сила – енергія океану, що незримо бродить в моєму тілі. Тільки тут, біля самої води, вчуваючись у солодку музику то мирного і лагідного, то грізного, киплячого і гримлячого, перерізаного пронизливими криками альбатросів, чайок і мартинів шуму океану, дивним чином заспокоюється моя душа. Мені дванадцять років. В неділю, а сьогодні саме неділя, я - вільний козак, як каже батько (матері у мене нема). Тому я можу піти подивитись – який океан сьогодні. Адже він щодня різний. І за кольором і, навіть, за сонячним освітлення. Отакий він – звідси, з камчатського берега і, певно, аж до Командорів, а там – і до Хоккайдо. На дворі – кінець жовтня. Обережні приморозки вересня давно змінились стійкими морозами. Щодня сипле сніг. Вчора його навалило стільки, що, коли я зранку вискочив з бараку до нашого сарайчика, щоби набрати вугілля, то зачерпнув його в обидва валянки. А увечері, йдучи зі школи, я ба-

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

На камчатському кордоні чив, як бульдозером пробивали проходи по вулицях селища. Берег вчора зранку був завалений снігом. Але у морській воді сніг швидко танув. Неяскраве зимове сонце проклало по воді широкий мерехтливий золотий тракт, грало хвилями, мов би сміялось над спробами зими запанувати над океаном. І я

подарунок - розумна вівчарка, чого варта. А ще він і маленькі нарти і упряж пацану подарував, щоб запрягати Пальму. А нинішньої весни – маленький карабін. Не якійсь –іграшковий, а бойовий. На п’ять набоїв. Правда патронів дав лише чотири штуки. Ми з Валеркою на них ціле літо полювали, на

кричав їм: –Привіт тобі, Сонце! Привіт, Океане! Сьогодні сонця не видно. На видноколі не помітно вчорашніх грайливих хвиль. Весь видимий простір застеляє суцільна сіра снігова каша вперемішку із морською водою. Десь на обрії, на морі, народжуються спокійні хвилі. Вони рівні, як по лінійці проведені, т��хо перекочуються довгими - на всю широчинь затоки, м’якими валами під мокрою ковдрою. Тихо схлипують і завмирають при березі. Привітавши найбільших друзів, я повертаюсь до дому. Батько прийшов з роботи пізно вночі. Але зараз він вже піднявся і бриється –Тату, я до прикордонників, з Валеркою. Можна? –Їм сьогодні не до вас. У них – НП. Чув : надзвичайна пригода! Сідай, поснідаємо корюшкою. –Тату, ми не надовго… –Кажу тобі зеленим фуражкам не до вас! –Ну, таточку, можна? Ну, можна? –Добре, йди. Тільки не надовго. І дивись, щоб без пригод. Чуєш? Мене знайдеш у Кіма, або на станції. –Ура !!! Валерка Глухов – мій шкільний товариш. Правда я в п’ятому, а він у четвертому класі, бо молодший на рік. Він хлопець, не скупий, дотепний, хоча трохи розбалуваний, як каже його мама, тітка Дуся. Вона найкраща різальниця (так називають жінок, що вичищають внутрощі і сортирують рибу). Так вправно і швидко чистити рибу як вона ніхто на нашому рибозаводі не вміє. Тому до неї щовесни приставляють учениць-сезонниць – хвалиться Валерка. Живуть вони у тому ж бараці, що і ми. Тільки у нас кімната холодніша бо північна. Валерці добре, у нього вітчим – начальник геологічної партії. Кожен раз дарує йому щось на день народження. Он одна Пальма- його

узбережжі і в тундрі. Я стріляю краще, бо на Україні, в Проскурові, вчився цілитись із пневматичної гвинтівки. Куль до гвинтівки я купити на міг. А цілитись безкоштовно власник тиру не забороняв. Здорово пополювали ми. Я поцілив одного великого куличка. А Валерка – жодного. Бо не вміє цілитись. Жодному хлопцю так не щастило, як йому. Щоб одразу – і собаку, і нарти, та ще й карабін. Я твердо знаю, що буду прикордонником. Знає про це мій батько. Знають сусіди і всі, з ким я приятелюю. Коли виросту, а це вже недовго, буду обходити кордон по берегу із собакою, як сержант Іван Королюк. Ми з ним дружимо ще з минулого року, коли він дізнався, що я – з України. Він теж - з України. Але не з Поділля, а з Полтави. На сьогодні він пообіцяв мені дозволити постріляти з автомата. Я Валерці сказав, тож і він зі мною піде може впросимо Івана, щоб і Валерці дав постріляти. Так

бігав до мене, а мене не було вдома. Те ж мені виправдання. Хіба малий не знає де мене шукати? Але що поробиш? Піду до прикордонників сам. Не вперше. Ще більше ж і постріляю. Автомат – не карабін. Від самої думки про автомат у мене подих зупинявся. Йти по глибокому снігу важко. Якби лижі. А так, у торбасах (корякські шкіряні чоботи) по глибокому снігу – грузнеш. Я аж впрів. І погода раптом почала стрімко псуватись. Задув вітрище із снігом. Йти стало ще важче. Вже й подумав, а чи не повернутись додому? Але мій шлях майже закінчився. Отже нема й чого вертати, треба гартувати бойовий дух, як каже мій друг – сержант. Стрільбище прикордонників - кілометрах в п’яти від риболовецького селища, біля спостережної вежі. Піщана коса і тундрове болото тут закінчуються. За болотом скелясті гори підступають до моря впритул. Тут, за собачником, на рівному піщаному узвишші, у прикордонників стадіон, який є водночас тиром. Королюк казав, що у них має бути свято і змагання зі стрільби. Але що це? На стадіоні – ні душі. Що трапилось? Я подивився вперед, на скелю над морем. На цій громаді, яка стоїть на самому виході із затоки, стирчить зварена із труб і сталевих листків, вирізаних із корпусів японських катерів, спостережна вежа. Потрапити до неї непросто. Метрів за триста по берегу від самої води і навколо вежі, загорожа з колючого дроту. А на хвіртці, до якої йде протоптана чобітьми стежка, висить жовтий плакат із написом: “Стій! Заборонена зона!” Чогось сьогодні хвіртка відчинена. Нікого ні внизу, ні вгорі, на самій вежі. Що за дивина? Ось уже я прочинив двері і зістрибнув усередину. Ху…, можна перевести подих і роздивитись. Надворі

я міркував, стукаючи у двері приятеля. Але мені не повезло. Двері відчинила тітка Дуся і сказала, що батько (який він йому батько – вітчим) приїхав на оленячий запряжці і повіз хлопця в Телички, райцентр, на свято оленеводів.- Отже знову повезло пацану! Але що ж ти за друг, чом же мені не сказав? Тітка побачила, що я засумував. І додала, що Валерка за-

морозна віхола, а тут в просторій кабіні напрочуд тепло. Біля південної стіни стоїть саморобна електроплита.. Видно включили її давно, вона зігріла повітря. Вся звернута до моря східна сторона будки –суцільна стіна з товстого скла. Коло неї, за столом сержант Королюк. Певно вся Корфська затока звідси, з висоти пташиного польоту, оглядається. Тут двоє

moyagazeta.com

прикордонників. Крім нього – ще якийсь рядовий. Він міцно спить на тапчані, біля стінки. На гуркіт дверей Королюк рвучко розвернувся і наставив на мене автомат. Та, впізнавши, опустив зброю. – А, це ти… Що, малий, не сидиться вдома? – Усміхнувся привітно. – Дядя Іван, а чому ваших хлопців жодного немає на стрільбищі? І свята немає. А Ви ж говорили, що буде свято… Я й своїм друзям сказав… – Не до свята. Вночі була тривога. Всю ніч берегову смугу патрулювали. Потомились мої хлопці. Зараз відпочивають. Та і я би, відверто кажучи, хвилин шістсот поспав. Це по-перше, а по-друге бач як запуржіло? Яке свято у таку негоду? Нічого, постріляємо іншім разом. – Що знову підводний човен навідався – А ти звідки знаєш, це ж військова таємниця?! – Вчора до нас, старшокласників, на виховну годину приходив дядя майор. Знаєте, форма не така, як у вас. Фуражка така дуже красива – червона з синім. Він нам розказав і записував, хто в які війська хоче вступити. Я записався в автоматники. – Ну все, стережіться, американці, рота наших автоматників задасть вам перцю. – Подав голос позад мене прикордонник, що раніше спав. – Що, Серьогін, відіспався? – Всміхнувся Іван. – То йди сюди. Заступай на чергування , а я замість тебе покимарю. – Ну що ти, Ваня. Мені ще годину спати належить. Тільки тихіше ви…– І він повернувся до стіни. Сержант показав мені на табурет коло себе і стишеним голосом проговорив. – Сідай. Добре, що прийшов. Я не спав після ночі. Стомився. У сон і хилить. З тобою сон віджену. – Дядя Ваня, а можна я у ваш телескоп подивлюсь? – Цей пристрій називається перископ. Подивись, звичайно, раз ти у нас в гостях. Онде колечко. Побачиш якусь маленьку ціль – підкрути його, і прилад збільшить зображення. Зрозумів? Я припав очима до перископа і ледь стримався від вигуків захвату. В кружлянні віхоли побачив, що переді мною розкинулося все наше поселення і майже вся затока. Он – кладовище, за ним – трохи далі – величезна дерев’яна пристань рибозаводу. Я бачив кожну вулицю, кожне вікно у домах. Якби не заважала заметіль, все було би видно іще виразніше. Он –колії вузькоколійки, чани засолочного цеху. За ними фельдшерський пункт, кузня, площа біля клубу і селищної ради, магазин. Видно навіть у кінці селища витягнуті з води поіржавілі старі буксири, катери, старий дерев’яний кунгас,


moyagazeta.com

моє оповідання

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

промисловий човен, вишикувані в рядок. Напевно, в хорошу погоду видно й протилежну сторону затоки. Вітер все дужчав. Здавалось: якась величезна істота з шипінням і свистом розгойдує і шарпає повітря. Красиве мерехтіння крупних сніжинок перетворилось у безладну сні-

– з автомата ми ще з тобою постріляємо. – Так, а тепер з тобою, Серьогін, збирайся швидше і бігцем на Центральний пост! По верху не йди! Бач які шквали. Хоч і довше, та все ж іди понизу. Передаси оце донесення. – Він закінчив писати. Простягнув рядовому конверт. –. На словах скажеш, що: АПЧ

гову круговерть. Нашу вежу трусонуло в один, другий бік. Озирнувшись назад – як там прикордонники, я побачив, що сплячий на тапчані рядовий, навіть не прокинувся. А сержант завалився головою на стіл, і теж міцно заснув. Добре натомились хлопці… Але поки вони сплять, можна досхочу надивитись у перископ. Правда сніжні вихорі, як живе мереживо, застеляють вид на затоку. І все ж крізь них видно,закипаючі білими баранцями морські хвилі. Вітер заганяє сніжну кашу, що зранку вкривала все море, до берега. Проте що це? Далеко в глибині затоки м’яку кашу розрізає якась чорна крапка. Покрутив коліщатко, як показав сержант - стало видно що це якась трубка. Я обережно поторкав Королюка за плече. – Дядя Іван, там якась труба в затоці! Дядя Іван!! – Що, хто, де!! – спросоння, ще добре не прокинувшись, закричав сержант. Відштовхнув мене від перископа, припав оком до окуляра. Від крику схопився, застібаючи гімнастьорку, й Серьогін. Ні на кого не дивлячись, Іван шалено крутив ручкою польового телефону. – Товаришу начальник застави! Об’єкт виявлено! Він висувається з 111-го у 112-й квадрат. Скільки спостерігаю? П’ять-сім хвилин. На Центральний пост повідомити не можу – батареї радіостанції розрядились вночі. Запасних нема. Єсть повідомити нарочним! Він поклав трубку телефону і повернувся до товариша. – Павло! Наказано повідомити про знайдений АПЧ на Центральний пост нарочним. Стрівай! Продовжуючи щось писати на столі, він повернувся до мене. – Еріку, спасибі тобі за повідомлення. Можливо, якби не ти, ми би цей клятий АПЧ проґавили. А тепер, хлопче, повертайся додому. Обіцяю

виявлено. Висувався з 111-го у 112-й квадрат. Все зрозуміло! Поспіши! Шлях неблизький. Гайда! –Дядя Іван, а можна і я з ним піду! –Ні, ні в якому разі! –Ну, дядя Іван! –Ні, я сказав! Ти, Ерику, залишишся зі мною. Я покличу батька. Повернешся додому із ним. А ти йди, Серьогін. –Єсть! – Серьогін зник за дверима. Задзвонив телефон. Сержант кинувся до апарату. –Так! Слухаю! Що він говорив далі я не почув, тому що вже біг за Серьогіним. Наздогнав я його аж нагорі, біля скель. –Дядя Серьогін! Дядя Серьогін! –Що? Він дозволив тобі? –Так,- збрехав я. – Підемо вдвох. Так веселіше. –Знаєш, – проказав він, – Не називай мене дядьком. Я лише на сім років старший за тебе. Називай мене Павло. І ще. Ми все ж підемо по верхній стежі. Там шлях коротший майже вдвічі. Вітер начебто вщухає. А щоб тебе ненароком не скинуло вниз давай зв’яжемось мотузкою. –Добре. – Йди за мною дуже обережно. Стежка вузька і слизька. Зліва –океан. Міцніше тримайся за трос. Стежина насправді була ледь помітною в скелях. Якби не іржавий металевий трос, що був простягнутий прикордонниками по майже прямовисній стіні, я би взагалі її не побачив. Зате звідси, зверху, теж відкривався весь океан. До обрію сталевим відблиском рябіла його спина. Темний силует вантажного судна «Перемога» повільно наближався до затоки. Тримаючись руками за троса, ми рушили вперед. Серьогін поспішав. Очевидно він ходив тут не раз. Я ледве встигав за ним. Дертись було вгору важко, мої торбаси раз по раз ізслизалися на заледенілих каменях.

Вітер, який було й справді послабшав на якусь хвилину, раптом знову оскаженіло завив і його пориви заставляли нас з усіх сил чіплятись за троса. Я вже шкодував, що не послухав Королюка. Тепер би разом із батьком повертався додому і розповідав йому, що це я перший виявив АПЧ (американський підводний човен). Скільки ми пройшли я не можу сказати. Помалу повітря почало сіріти. Небо, вкрите важкими свинцевими хмарами, ще нижче опустилося над нами, зблякло сяйво дня, поглинаючи останнє скупе світло. Я вже було зовсім вибився із сил. Йшов, механічно і бездумно пересуваючи ноги. Напевно стомився і мій поводир. Він повернувся до мене і прокричав: –Привал! Зробимо привал на п’ять хвилин. Зараз подолаємо перевал, там буде найважче. А потім стежка піде вниз. За чверть години будемо на Центральному посту. Ми присіли за високим гранітним уламком. Тут не так сильно дуло. А навкруги шаленіла пурга. Відпочивши, ми знову рушили вперед. Смерклось. Нас з усіх сторін обступила темрява. Сєрьогін включив карманний ліхтарик і світив собі під ноги. Ще із сотню кроків ми дряпались по ослизлому камінню. Наразі я відчув, що ми вийшли на перевал. Скеляста обривиста стіна до якої був прикраплений трос, завершилась. Ми опинились на голій гірський площині. Сніг тут не затримувався. Каміння зледеніло. Тепер трос опинився під нашими ногами. Чіплятись за нього було важко і незручно. Довелось нахилитись і рачкувати. Кожен крок коштував чималих зусиль. Мені стало не по собі. Відчуття небезпеки холодком

«Ма!»…, як ми опинились у морі. Добре що політ до води був коротким, бо відчув, що серце моє ладне спинитись від жаху. Я не встиг злякатись, і , коли з трудом виринув і випюнув з рота солону жижку, думка запрацювала миттєво і гарячково. Одразу, як це завжди бувало, коли отак зненацька потрапляв у воду, жахнувся від згадки про акул (я не знав тоді, що акули теплолюбові і в холодні води потрапляють лише випадково). Другою думкою було – скільки ми зможемо протриматись у крижаній воді. Далі був жах від того, що Серьогін, полу шинелі якого ще інстинктивно стискав лівою рукою, не виринав. Його тіло тягнуло мене вниз. Я відчайдушно працював правою рукою і бив по воді ногами, аби втримати свою голову над водою і не випустити шинель прикордонника. Наступною думкою було відчуття, що нас підхопило і несе в океан могутня течія. Господи Боже мій, та він же захлинувся! – подумалось мені. І одразу у пам’яті постали шкільні малюнки врятування утоплеників. Його належало покласти на рівну площину, підклавши під голову подушку. Потім, перекинувши на живіт видалити воду, тоді приступати до штучного дихання. Яка рівна площина!? Яка подушка!? Я занурився, відшукав у воді голову солдата і, вчепившись пальцями у короткий чуб, добре що він не був новобранцем, витягнув на поверхню. – Якщо він не очуняє, то загинемо обоє, –зблиснуло в голові. Слава Богу, що води він ковтнув таки небагато. Бо коли я, вже зовсім вибиваючись із сил, потримав кілька хвилин його голову над поверхнею, він раптом весь здригнувся,

прокотилось по хребту. Раніше ми дерлись вгору, прикриті від бурі масивною стіною сопки. А вже тут вітер панував повністю. Не давав відкрити очі. Мене і прикордонника – він гнув, шарпав і зіштовхував зі скелі. А зліва, внизу, зачаїлась морська пучина. До того ж, я стомився і не міг йти так, як раніше. Серьогін не зважав на це. Він уперто просувався попереду, а я з останніх сил волікся за ним, намагаючись не відставати. Врешті трапилось те, чого ми так намагались уникнути. Потужним порухом вітру Серьогіна відірвало від троса і понесло на мене. Лівою рукою (права вчепилася за трос) я встиг ухопити його за полу шинелі, але втримати не зміг. Я лише встиг крикнути

ікнув, плюнув мені в обличчя фонтаном води. І вилаявся таким добірним трьохповерховим матроським матом, якого я давно не чув. –Знаєш, я не вмію плавати. – Були наступні слова, що я почув від утопленика. –Не кидай мене…І він тут таки почав хапати мене за плечі, свідомо бажаючи врятуватись. –Гай-гай, подумалось мені. Цього бракувало. Сподівався, що він не дасть мені пропасти, а тут вже, видно, буде повна моя загибель. Я закрутився у воді гвинтом, як тоді, коли тонув колись у Бузі, уникаючи солдатських смертельних обіймів. І в ту ж мить щось темне і важке м’яко, але сильно, вдарило мене у потилицю і я ледь не знепритомнів, знена-

9

цька добряче ковтнувши води. Моя права рука натрапила на якесь пруття. Я інстинктивно схопився за нього, відчуваючи, щось слизьке і пружне. Так, це було наше спасіння. Довгий двометровий, а може й довший пліт, сплетений із гнучкої лози, вочевидь десь відірваний вітром, якимось дивом опинився тут. Часу на роздуми у мене не було. Схопивши правицю Серьогіна, приклав її до плоту. Він інстинктивно ухопився. Потім я так само зробив із його лівою рукою. Тоді ухопився за якийсь дрючок плоту сам. І, перевернувшись на спину, дав собі відпочинок, відганяючи страшну думку про те, що би зі мною було, якби не цей пліт, якби мене обплели руки збожеволілого від страху солдата. –Слухай, Павло, – віддихавшись, заволав я щодуху, ухиляючись від хвиль, які раз по раз заливали мені рота, – тримайся за пліт і бий по воді ногами, інакше – хана! Не слухаючи мене, а може навпаки, добре почувши мої слова, прикордонник ще міцніше схопився за пруття обома руками і виліз на пліт до половини. Від цього плетене пруття негайно занурилося у воду. Та все ж його голова і плечі стирчали над водою. Я ледве вирізняв у темряві обличчя прикордонника. Страх смерті спотворив його. –Ось так і доводиться гинути. Господи Ісусе Христе, Царице небесна, порятуйте, не дайте загинути душі християнській! Господи, прости мою грішну душу! Благаю, не кидай мене, Ерику. – тихо і сумно промовив він, ніби я міг залишити його і кудись подітись. А навкруг пищала снігом, вітром і плюскотіла морськими хвилями чорна ніч. Небо очистилось і зорі байдуже підморгували нам. Від холодної води почало судомити руки і ноги. Десь далеко зліва, на північ від нас, я ледь розгледів вогні побаченого з сопки вантажника «Перемога». Ми із Серьогіним були одні у морському безмежжі. Течія із швидкістю залізничного потяга несла нас у безвість. Надія на спасіння почала видаватись мені все меншою і меншою… * * * – Терміново: Два повідомлення. –Місцезнаходження порушника, курс, швидкість встановлено. Заходів вжито. –Зниклі безвісті – рядовий прикордонної охорони і місцевий школяр – врятовані поблизу острова Карагінський командою торпедного катера. Всім постам берегової охорони, суднам і літакам, що вели пошук – відбій бойової тривоги * * * Пізно вночі мене і Серьогіна привезли на базу. Я кілька днів не міг спокійно дивитись у сумні очі батька. На його наполовину посивілу голову… Борис Кузіна м. Хмельницький


10

Мои дети

Продолжение, начало на 1 стр. Корр.: Но ведь сейчас столько детей занимается у репетиторов, особенно увлекаются английским языком. Неужели они, по-вашему, сегодня становятся менее образованными? А.К.: Я не говорю, что они становятся менее или более образованными. Если каждый взрослый не поленится зайти на страничку своего ребенка в Интернете, то, думаю, многим сразу станет понятнее уровень интересов и развития их детей. И дело не в том, что тех не интересует литература или какие-то области искусства. Круг их жизненных интересов

ешь необыкновенный восторг и счастье, потому что отдача у таких детей-трудяг просто сумасшедшая. У нас в коллективе уже восьмой год занимается Жанна Карвацкая. Если комуто рассказать, что эта девчонка первые занятия просто цеплялась за мамину юбку и боялась встать на тренировке рядом с детьми, наверное, никто бы не поверил. Яркая, импульсивная, темпераментная, общительная, солистка средней группы, третья «Принцесса мира», ведущая регионального фестиваля «Мир талантов», просто о��ень открытая и добрая, - и все это благодаря огромному желанию ее мамы Снежаны Анатольевны. А ведь стоило

очень ограничен. Если на сегодняшний день оставить все как есть, ничего хорошего нас не ждет. Корр.: А как можно все это изменить? А.К.: Для того, чтобы получился диалог, нужно, чтобы один человек захотел говорить, а второй - понять и ответить. Пока мы будем заниматься своими взрослыми проблемами, дети за это время вырастут, и им не нужна будет наша помощь. У них все сложится, как сложится, и кого-то винить в создавшейся ситуации будет уже поздно. Корр.: У Вас такой большой коллектив. Неужели все так плохо и пессимистично? А.К.: Нет, что вы. Коллектив у нас замечательный! Просто я работаю не только директором детского продюсерского центра «Спалах», но и преподавателем в Хмельницком торговоэкономическом колледже Киевского национального торговоэкономического университета. И все эти проблемы, причем разновозрастные, у меня постоянно перед глазами. Корр: А как Вы справляетесь с ними в коллективе? А. К.: По-разному. Иногда родители прислушиваются и идут на контакт, другие остаются при своем мнении, тогда мы просто прощаемся. Очень жаль, когда родители не дают шанса раскрыться таланту своего ребенка. Есть дети, у которых выходит все и сразу, а некоторым приходиться тренироваться несколько месяцев, чтобы все получилось правильно. Очень важно набраться терпения и дождаться этого момента. Зато потом чувству-

ей пойти на поводу у ребенка, и сказать: «Не хочешь, ну и не надо!», и детская звезда не загорелась бы никогда. Неважно, какую профессию Жанна выберет в дальнейшем, но одно я могу сказать точно: она не испугается никаких жизненных ситуаций и своей цели достигнет однозначно. Корр.: С какими детьми Вам работается проще? А.К.: Есть такое известное выражение: каждый ребенок – индивидуальность. Безусловно, это так. Но я могу с абсолютной уверенностью сказать, что объединяет всех без исключения детей на свете. Им всем хочется внимания к себе, понимания и любви. Ведь они не только берут все это от взрослых, но и отдают им в тысячу раз больше. Если честно, очень многим родителям хочется иметь в их понимании идеальных детей чтобы в школе учились только на «отлично», если занимаются музыкой, так чтобы сразу, с первого урока было понятно, что это Моцарт, если хореографией - обязательно в первой линии и непременно солист. Но если что-то не складывается, у многих родителей сразу пропадает интерес заниматься развитием своего ребенка. Тогда очень часто слышишь: «Ой, а зачем ходить в эту школу? И так понятно, чего все учителя хотят». «На музыку? – Да уже не ходит. – Я же говорила, что это ненадолго. Танцы мы бросили. Пусть лучше уроки учит. С танцев хлеба кушать не будет». Если в дальнейшем ничего не изменится, то скоро детьми заниматься будет некому. Ведь в учителя идти

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

сейчас непрестижно, тем более, становиться учителем музыки, рисования, хореографии. Это все равно, что становиться никем. Вот скоро нашими детьми и будут заниматься только медики, прокуроры, адвокаты и судьи. Корр.: Но ведь двое ваших сыновей Павел и Алексей выбрали профессию педагога. К тому же они оба хореографы. А.К.: Я вам скажу больше, не только Алексей и Павел, но и Даша - жена Павла, занимается вокалом с детьми. Уже целый год она возглавляет детскую вокальную студию «Спалах» при областном центре культуры и искусств, директором которого является Ильинская Елена Васильевна. И я очень горжусь тем, что все мои дети посвятили жизнь открытию детских талантов. Несмотря на то, что Павел работает представителем телекомпании «Эра», а Алексей занимается иконописью, самое главное для них – это работа в хореографическом ансамбле «Спалах». Их любят и ждут более чем 350 воспитанников! Корр.: Ваш ансамбль знают не только в Хмельницком и области, но и далеко за ее рубежами. Как вам удается достигать таких результатов? А.К.: Наверное, это прозвучит слишком банально, но все благодаря колоссальному труду, как участников, так и руководителей ансамбля. И дело не только в постановке композиции, правильных сюжете, движениях, расходках, но и в умении научить и зажечь в учениках желание воспроизвести композицию. Корр.: А как рождаются идеи новых композиций? Ведь каждый год вы отчитываетесь перед родителями, городом, областью новой сольной программой коллектива. А.К.: Каждый раз идеи появляются спонтанно. Вот, например, отдыхали наши дети в ДЦ «Артек». Мой муж Александр услышал на дискотеке музыкальную композицию «Смерека» и предложил Павлу воплотить ее в танце. Алексей смотрел художественный фильм «Список Шиндлера» и настолько был потрясен им, что фактически за два занятия у нас появился танец. Иногда просто смотришь на ребенка, Аниту Галузинскую, и понимаешь – да это же просто персонаж из мультика «Маша и медведь»! Такое впечатление, что Машу рисовали с нее! Корр.: А бывают ли сложности при постановке композиций? А.К.: Конечно, бывают. Не всегда все просто и гладко. Я, наверное, еще раз повторюсь, что это колоссальный труд детей и педагогов. Бывает, что только началась работа, а в городе объявили карантин. Дети приходят на занятия после карантина как чистый лист бумаги, и приходится начинать все сначала. Или родители решили, что на тренировку ребенок пока ходить не будет, потому что оценки в школе «не очень». Но ведь постановку композиции остановить невозможно! И вот возвращается ребенок с хорошими оценками,

moyagazeta.com

а догнать одногруппников уже не может - форму потерял, поэтому желание заниматься дальше пропадает. Корр.: А от кого, по-Вашему, больше зависит это желание – от ребенка или родителей? А.К.: Думаю, соотношение будет 50 на 50. Если у ребенка есть желание заниматься, но оно совершенно не поддерживается родителями, то он скоро «перегорит». Ведь всегда больно смотреть, когда другим детям родители помогают надевать костюмы, делают прически, макияж, присутствуют на выступлениях, а другим приходится самостоятельно добираться на концерты, просить руководителя или других родителей завязать ленточку или застегнуть костюм. Особенно обидно, когда одни едут на соревнования или фестивали, а другие даже не пытаются сообщать родителям, поскольку знают, что ответ все равно будет отрицательный. Корр.: Как происходит набор детей в «Спалах»? А.К.: Когда мы начинали творческую деятельность, наш коллектив состоял из двух участников, но буквально за месяц их количество возросло до 30. Ну а благодаря директору учебно-воспитательного комплекса №4 Годлевскому Владимиру Иосифовичу буквально за полгода численность выросла до 150 человек - все из-за того, что дети и родители стали рассказывать другим о новом коллективе, открывшемся при школе. Потом были концерты на школьных линейках, в городе, первый сольный концерт на телерадиокомпании «ПоділляЦентр»... Вот так, практически не делая ни одного объявления, наш коллектив стал таким огромным. И сейчас мы всё также занимаемся при учебно-

канале «Украина», «5 канале», «Первомый Национальном»… Дети были не только участниками различных программ, но и многократными победителями телевизионных шоу и фестивалей. Корр.: Кстати, ведь это именно ваш коллектив в 2010 году открывал детское Евровидение? А.К.: Это был вообще замечательный год. «Спалах» стал гостем Всеукраинского фестиваля «Таланти багатодітної родини». Там мы исполняли три композиции, причем одну вместе с народным артистом Украины Виктором Гурбой. Также ансамбль был почетным гостем на 85-летии Артека, где также показал три композиции, две из которых со звездами украинской эстрады – певицей Гайтаной и группой «New`Z`Cool». Корр.: Насколько мне известно, это не единственные звездные партнеры, с которыми выступали участники вашего коллектива? А.К.: Нам очень приятно, что именно с нами изъявили желание работать Александр Пономарев, Виталий Козловский, Наталья Могилевская, Ольга Добрянская, Ольга Юнакова, оперная певица, народная артистка Украины Маричка Ясиновская. Корр.: А какой из концертов вам запомнился больше всего? А.К.: Наверное, наш сольник в Севастополе, куда мы были приглашены мэрией города после успешного выступления на фестивале «Танцевальная волна», где коллектив получил сразу две наивысших премии – Гран-при и «Общественное признание». Поэтому на следующий год мы в полном составе дали большой сольный концерт при поддержке мэрии города Севастополя, где специально

воспитательном комплексе №4. Благодаря огромной поддержке директора Онофрийчука Андрея Михайловича, коллектив стал профессиональным, что подтверждается званием народного аматорского образцового художественного коллектива Украины, и многочисленными победами на Всеукраинских и международных конкурсах. Корр.: Теперь вас видят не только на телеканалах местного телевидения. Практически нет ни одного украинского канала, где бы ни «светился» коллектив «Спалах»! А.К.: Да, и это очень приятно. Нас неоднократно можно было видеть в разных детских шоу, развлекательных программах на «Интере», «1+1», теле-

для нашего концерта ведущими были приглашены актеры сериала «Кадеты» Павел Бессонов (Перепечко) и Юлия Учиткина (Ольга). А вообще каждый концерт особенный и незабываемый. Ведь это просто взрыв доброты, позитива и детского счастья! Корр.: Алена Николаевна, что бы вы хотели пожелать на прощание читателям нашей газеты? А.К.: Как бы банально это не звучало, в первую очередь, конечно же, здоровья, мира, спокойствия и благополучия, взаимной любви и понимания. И пусть ваш дом до отказа будет заполнен неудержимым детским счастьем! Общалась Людмила Лунина


moyagazeta.com

мой социум

№ 15-16 (560-561), июнь 2013 г.

Сто мільйонів доларів за голову Арсенія

От такі гроші готова витратити влада, щоб зруйнувати союз Тимошенко та Яценюка . За виходом двох депутатів з фракції “Батьківщина” експерти вбачають бажання влади дискредитувати Арсенія Яценюка напередодні об’єднавчого з’їзду опозиції. Так само очевидним є прагнення влади завдати удару по цьому політику, який допоміг би Юлії Тимошенко стати президентом, а разі її можливої вимушеної неучасті у виборах - перебрав би голоси її прихильників й так само завдав поразки чинному главі держави в 2015 році. Від такої нечисті як тушки не рятує навіть Біблія Для багатьох політиків та експертів громом серед ясного неба стало повідомлення про те, що заяви про вихід з фракції “Батьківщина” написали двоє народних депутатів, які вирішили стати “тушками”. Як оголосив на засіданні парламенту 6 червня спікер Володимир Рибак, це Вячеслав Кутовий обраний по мажоритарному округу на Київщині, та Володимир Купчак, мажоритарник з Івано-Франківщини. Адже останній, до речі, буквально місяць тому палко засуджував попередніх зрадників і вимагав від них скласти мандат. І ось тепер сам виявився порушником клятви, яку давав на Біблії – і зрадив. Очевидно, людська натура іноді справді є слабкою і нездатною витримати спокуси, тим більше - спокуси великі. Втім, не все безнадійно: звабливі пропозиції здатися в полон за великі гроші (5 мільйонів доларів, або ж понад 40 мільйонів гривень!) отримали Присвячується до 70річчя визволення області від фашистів Майбутній Герой Радянського Союзу полковник міліції Олександр Якимчук народився 14 вересня 1923 року в селі Слобода-Ходацька Барського району на Вінниччині. Як і його ровесники, зазнав напівголодного та босоногого дитинства. Мріяв стати кадровим офіцером, але гореносна війна зруйнувала його плани. У червні 1941 року неповнолітнім Олександр був признаний на військову службу. А уже в жовтні цього ж року, закінчивши короткострокові курси в піхотному училищі м. Ярославль, у складі 31 стрілецької бригади приймав активну участь у бойових діях на Калінінському фронті. Був важко поранений. Потім ще двічі, воюючи на території Польщі і Німеччини у складі Ленінградського та 1 Українського фронтів, отримував поранення але лікарі врятували йому життя.

майже всі депутати із фракції «Батьківщина», але продали свої душі чорту, а тіла владі – лише одиниці. Лідер фракції “Батьківщина” Арсеній Яценюк в інтерв’ю журналістам розповів, що режим виділив 100 мільйонів доларів на руйнування опозиції. В гривнях це майже мільярд! “І робота іде дуже активно. Вони працюють жорстко і виключно по “Батьківщині”, але думаю, що потім підуть по інших

Віктор Уколов, депутат попередніх скликань, у 2007 році публічно відмовився стати “агентом” зі скупки нардепів. При цьому він назвав прізвище вербувальника - свого кума Миколи Рудьковського, який разом із своєю Соцпартією входив тоді до парламентської більшості на чолі з ПР. Згодом, Уколову помстилися у надзвичайно цинічний спосіб: його зробили «учасником» найбруднішого в українській політичній історії “педофіль-

(опозиційних фракціях)”, - наголосив він. “Але ми встоїмо, і я не здамся. Гроші не переможуть нас”, - сказав Яценюк. Прізвищ тих, хто намагався здійснити підкуп в опозиції не оприлюднюють. Її представники наголошують, що навіть якщо надати правоохоронним органам неспростовні докази, це не призведе до покарання винних. А от створити проблеми чесним і порядним депутатам, які заявили про злочин, може. Як приклад, в опозиції нагадують, що

ського” скандалу, сфальсифікованого від початку і до кінця. Б’ють по Яценюку, бо він найбільш небезпечний Чому саме зараз і чому саме в “Батьківщині”— так, напевно, треба ставити питання щодо появи двох нових зрадників. “Тушки є і в УДАРі, - розповідає добре поінформований політолог Тарас Березовець – У спікера Рибака лежать заяви кількох ударівців, але він за домовленістю з адміністрацією президента, не

виголошує їхніх прізвищ». Головний удар поки що Яценюку, бо, пояснює Березовець, влада хоче насамперед знищити «Батьківщину», бо партію Тимошенко, з якою цього тижня має остаточно об’єднатися «Фронт змін», вважає головною загрозою для чинного президента. «Очевидно, є мета зірвати об’єднавчий з’їзд і дискредитувати учасників цього процесу», - вважає політолог Олексій Гарань. Те, що Яценюк та Тимошенко остаточно вирішили об’єднати “Фронт змін” та “Батьківщину” неабияк нервує владу. Напередодні президентських виборів консолідація її опонентів посилює вірогідність поразки Януковича. Це доводить навіть досвід парламентської кампанії, коли створення об’єднаної опозиції “Батьківщина”, куди увійшов “Фронт змін” та низка інших партій, дозволило їй набрати високий результат та уникнути боротьби всередині опозиційного середовища. Відомо, що ще півроку тому Юлію Тимошенко було проголошено основним кандидатом в президенти. Водночас Арсеній Яценюк є свого роду резервним кандидатом, здатним перебрати на себе симпатії виборців ув’язненої лідерки “Батьківщини” у разі її неучасті у виборах. І соціологія це підтверджує - більша частина виборців Тимошенко в такому випадку переходить до Яценюка як її головного політичного союзника «Кампанія проти Яценюка почалася тому, що на даному етапі він викликає найбільші побоювання влади», - вважає Тарас Березовець. - «В анке-

Викликаю вогонь на себе!

Держава високо оцінила відвагу та мужність Олександра Івановича, нагородивши його орденами «Вітчизняної війни» 1-2 ступенів, «Червоного Прапора», медаллю «За бойові заслуги» та багатьма іншими. Під час великої наступальної операції на Берлін командир стрілецької роти Олександр Якимчук, захищаючи свої позиції від контрнаступу переважаючих сил ворога, викликав вогонь нашої артилерії та авіації на себе. Це був ключовий момент, який призвів до знищення значної кількості гітлерівців і став переломним для подальшого просування радянських військ. За цю важливу військову операцію капітан Якимчук О.І. був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка». За спогадами бойових побратимів та родичів, в січні 1945 року поблизу німецько-

польського кордону капітан «не знайшла» героя, оскільки Якимчук знову проявив ко- він невдовзі був важкопоранений і контужений, перебував у ряді шпиталів та та втратив зв’язок із своєю частиною. Звільнившись у 1955 році з армії, офіцер-фронтовик поступив на службу в органи внутрішніх справ. Незважаючи на фронтові поранення та підірване здоров’я, він з потрійною енергією взявся за боротьбу зі злочинністю у Старокостянтинівському районі, віддавши близько 20 років важкій службі у карному розшуку. Був занесений в Книгу Пошани МВС СРСР, мандирський талант, і лише з а жителі міста двічі обирали декількома бійцями, викорис- його депутатом міської ради. товуючи свої звання німецької Свій загартований у горнилі мови та імітуючи оточення, війни життєвий досвід поособисто спонукав роту гіт- стійно передавав молодому лерівців здатись у полон. За поколінню. І сьогодні, багато співровдало проведену операцію, що мала важливе наступальне бітників органів внутрішніх значення, командування диві- справ та ветеранів з велизії вдруге представила його до кою пошаною згадують ползвання Героя Радянського Со- ковника міліції Олександра юзу. Але на цей раз нагорода Якимчука – легендарного

11

тах соціологічних опитувань Яценюка завжди ставлять у парі з Тимошенко, хоча у них спільна партія і спільний електорат. Якби було проведено опитування, коли він буде стояти окремо, і вона - окремо, переконаний Березовець, Тимошенко чи відповідно Яценюк були б на другому місці, виходячи в другий тур з Януковичем. Владу не може не турбувати, що у разі неучасті у виборах Юлії Тимошенко більша частина її виборців мають намір голосувати саме за Яценюка як резервного кандидата від «Батьківщини», - відзначив експерт. З ним згоден політолог Вадим Карасьов. На його думку злиття надзвичайно важливе для обох: “Батьківщині» сьогодні принципово мати один центр управління, без протиріч та без внутрішньофракційної “гетьманщини”, до якої іноді вдаються деякі відомі політики, які через ревнощі чи інші міркування не можуть сприйняти Яценюка у якості заступника Юлії Тимошенко у “Батьківщині”. “Поки Тимошенко сидить, ніхто інший не зможе замінити Яценюка. Кличко і Тягнибок вже точно від свої політичних проектів не відмовляться заради порятунку Юліної партії… Не варто забувати, що Яценюк пішов на певну самопожертву, відмовився від власного проекту “Фронт змін” і зголосився працювати на, де-факто, чужий політичний бренд», вважає відомий журналіст та громадський активіст Руслан Кухарчук Автор Олексій Бережнюк

фронтовика і правоохоронця, які все своє життя присвятив самовідданому служінню людям і захисту інтересів Батьківщини. На жаль, Олександр Іванович уже відійшов у вічність, але пам’ять про цю відважну та скромну людину і донині продовжує жити в наших серцях. З нагоди 70 річниці визволення нашої області від фашистських загарбників, подальшого увіковічення подвигів подолян – фронтовиків, а також з метою підвищення патріотичного виховання молоді, іміджу міліції начальником УМВС генерал-майором міліції Шутяком С.О. та Радою ветеранів внесено клопотання місцевим органам влади щодо перейменування однієї з вулиць міста Старокостянтинова, присвоївши їй ім’я Героя Радянського Союзу полковника міліції Олександра Якимчука. Голова ветеранської організації УМВС в області Дмитро Корнацький


12

Мой калейдоскоп

moyagazeta.com

р

www.moyagazeta.com

е

анекдоты

®

☺☺☺

К долгожителю, которому исполняется 120 лет, приехал журналист. Сидит, спрашивает: — Скажите, вы соблюдали какую—то диету? — Да нет. Ел все подряд и выпивал. . . — Мож е т, р е ж и м специальный??? — Тоже нет. Мог и ночь не поспать. . . — А какой тогда ваш секрет? — Очень крепкие нервы. Я ни разу в жизни ни с кем не спорил. — Но этого же просто не может быть!!! — Вы правы. Этого действительно не может быть.

Хмельницкая оáëàñòíàÿ îá­ùå­ñòâåí­íî-ïî­ëè­òè­÷åñ­êàÿ ãà­çå­òà к

л

а

Японская идиллия в суше баре МакСмак!

Японцы украшают свои блюда хризантемами и едят их вместе со всем что есть в тарелке. Суши бар в МакСмаке не проигнорировал эту традицию. Каждое приготовленное нами блюдо обязательно украшено кучерявой петрушкой,

Вот вам ответ. Хризантемы с древних времен известны как прекрасные декоративные растения, и используются как овощные растения, у которых съедобны листья. Они имеют специфический запах и пикантный

☺☺☺

Журналист фотографирует у берега реки. К нему подбегает дама: — Пожалуйста иди со мной моя подруга тонет, пожалуйста помогите. Журналист заглянувший в свою сумку говорит: — Мне очень жаль, у меня листиком или цветком из мор- вкус. Особенно популярны ковки, лимоном и обязательно хризантемы в Японии и закончилась пленка!! свежей и живой овощной странах Восточной Азии, а ☺☺☺ хризантемой. Хризантемы в последнее время в АмеПожарный журналисту: мы украшаем рике и в Европе. У расте— Если, приехав на пожар, которыми ния съедобными считаются свои блюда вы почувствовали, что там в тепличном приобретаются хозяйстве. Они молодые листья и цветки. Их что—то жарили. . . сертифицированы одобрены едят сырыми или отваривают, — То причиной возгорания и разрешены Санитарно- а цветами, кроме того, украстало неосторожное обраще- эпидемиологической службой шают различные блюда. ние с огнем при приготовле- как продукт питания. По химическому составу ние шашлыка, — перебивает Хризантемы можно, и необ- листья и цветки хризантемы его журналист. ходимо есть!!! Вы спросите близки и различаются толь— Нет, — качает головой зачем? ко по количеству некоторых пожарный, — значит, есть Начни дайвинг вкусовых ощущений пострадавшие. ☺☺☺

— Слышал, в Буша иракский журналист ботинками кинул?! — А они хоть не грязные были? — Нет, начищенные до блеска! — Значит, уважает! ☺☺☺

Старый, опытный редактор отчитывает начинающего журналиста: — Ну вот тут ты написал, что чиновник Н. — вор. . . Это недопустимо! Его адвокаты забросают нас судебными исками и разорят!. . — А что ж делать, если он вправду — вор?. . — Гм. . . А поступи— ка ты так: не пиши слово «вор», а напиши «в. о. р. » и сделай сноску, что это аббревиатура, означающая «вызывающий опасения работник». ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТНАЯ ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКАЯ ГАЗЕТА "МОЯ ГАЗЕТА+"

Учредитель: ПП "С.Медиа-Центр"

№15-16 (560-561) июнь 2013 г. м

компонентов. Содержат значительное количество протеина — в листьях 2,8%, в цветках — 2,4% (на сырой вес); простые и сложные углеводы. Первых в листьях 2,7%, в цветках — 7,3%, вторых — 0,9 и 1,2% соответственно. Много витаминов (С, РР, В1, В2), каротинов; минеральных солей, особенно калия, кальция, натрия, фосфора и железа. Очень важное значение имеют содержащиеся в хризантеме флавоноиды. Современный человек подвержен воздействию всевозможных стрессов, в результате которых в организме образуется избыточное количество активных форм кислорода. Они способны неконтролируемо реагировать с белками, нуклеиновыми кислотами и липидами, изменяя их структуру и даже разрушая их. Необходима защита от повреждающего действия активного кислорода. Этой защитой служат витамины и флавоноиды, называемые биоантиоксидантами. Их химическая природа может быть разной, но синтезируются они только растениями. Это стражи нашего здоровья. А сок и экстракт хризантемы обладают особой антиоксидантной активностью, но быстро инактивируются на воздухе. Поэтому хризантема особенно полезна в свежем виде.

в Суши баре

Наши координаты. Проскуровская 6. Пиццерия” МакСмак”, второй этаж.

Контактный телефон: 704 705, 067 392 27 43. ТОВ «Будкомплект» м. Хмельницький, вул. Галана, 3 тел.: (0382)631-538, 631-329

ПЛИТКА тротуарна, дорожня, фасадна ОГОРОЖА бетонна

аміачна селітра нітроамофоска www.budkomplekt.in.ua

Шеф редактор: Людмида Лунина 096-483-20-56, 777-847 lunina.moyagazeta@list.ru Зам. редактора: Юлия Лунина Отдел информации, рекламы: т./факс 700-997, Дизайн и верстка: Юлия Лунина Телефон горячей линии редакции: 700-997, 777-847, 096-483-20-56

Адрес Интернет-газеты:

http://www.moyagazeta.com E-mail: moyagazeta@list.ru

Свидетельство о регистрации ХЦ-393 от 10.01.2001 г. Издается с января 2001 года. Типография: ФОП Івасишина К.К.

№15-16(560-561),июнь 2013 г.

Заказ №562Тираж “Моей газеты+”16700 ЭКЗ.

Оголошується конкурс на посади: - комерційний директор - начальник рекламного відділу - менеджер із передплати і продажу рекламних послуг - журналіст-фейлетоніст - художник карикатурист - офіс-менеджер Запис на співбесіду: (0382) 700-997; 096-483-20-56 Резюме присилати на адресу: moyagazeta@list.ru , lunina.moyagazeta@list.ru

а moyagazeta@list.ru moyagazeta.com

анекдоты ☺☺☺

Еврей выигрывает в лотерею миллион рублей. Ему выдают выигрыш 10—рублевыми купюрами. Тут же откуда ни возьмись появляется журналист и спрашивает еврея: — Что вы собираетесь делать с этими деньгами? Ни секунды не колеблясь, тот отвечает: — Пересчитаю. ☺☺☺

Чемпион по боксу после очередной победы отвечает на вопросы журналистов. — Вы верите в силу талисманов? — Конечно верю. Иначе никогда бы не клал в перчатку подкову на счастье. ☺☺☺

— И за все эти годы, мадам, вы ни разу не подумывали о разводе? — спрашивает журналист старушку на золотом юбилее ее семейной жизни. — О разводе — нет. Только об убийстве. . . ☺☺☺

Решил Билл Гейтс почитать, что пишут про него в Интернете. . . Прочитал и очень опечалился. Пригласил журналистов из всех стран в свое поместье у озера Вашингтон и сказал, что они своими глазами увидят, какой он необыкновенный и одаренный человек. Когда все собрались, он спокойно пошел по воде озера, как посуху. На следующий день весь Интернет писал: — Этот козел даже плавать не умеет! ☺☺☺

— Если Янукович поздравил журналистов с Днем свободной прессы, значит со свободой слова в Украине все будет хорошо? — Да, Виктор Федорович считает, что для свободной прессы одного дня в году будет вполне достаточно. ☺☺☺

— Вчера Тимошенко напомнила о себе. — Как на этот раз? — Поздравила журналистов с профессиональным праздником и пожелала им быть не четвертой властью, а первой и последней. ☺☺☺

Охрану Януковича спрашивают: — Почему вы скрутили журналиста СТБ? Это что, покушение на свободу слова? — Нет. Просто земля слухами полнится, и мы лишь помогли журналисту приложить к ней ухо.

Материалы, опубликованные в “Моя газета+” , являются собственностью издателя, защищены международным и украинским законодательствами и не могут быть воспроизведены в какой-либо форме без письменного разрешения издателя. Редакция не несет ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, опубликованных писем, заявлений читателей и других сведений, ответственность несут авторы публикаций, а за достоверность рекламной информации - рекламодатель. Редакция может не разделять точку зрения автора публикации. Материалы, интервью, не заказанные редакцией, - не оплачиваются. Рукописи, поданные в редакцию, не возвращаются и не рецензируются. Материалы, обозначенные ®, носят рекламный характер.


Moyagazeta 15 16