поруч із традиційним російським декоративно-прикладним мистецтвом, відбулася в Російському музеї в Санкт-Петербурзі. Особливий акцент був зроблений на ранніх зразках його фігуративного живопису, де були зображені російські пейзажі й народ. Безумовно, спроби похитнути російську постімперську культурну гегемонію є політично необхідними. Адже інакше ця країна й надалі розглядатиметься як спадкоємиця більшості речей, що колись мали якийсь стосунок до Російської імперії чи СРСР. Але для того, щоб це зробити, працівниці/ки культури мусять запитати себе, звідки походить ця базова потреба в означувані культури як «національної». Уникаючи цього, ми ризикуємо продовжувати впадати в націоналістичну реінвентаризацію культури, маркування чогось як «українського» виключно з есенціалістських міркувань. Замість того, щоб виявляти складнощі й протиріччя культури і мистецтва, демонструючи неможливість визначити будь-що як належне виключно одній нації та непослідовність націоналістичної ідеології як такої.
Цей текст був написаний під впливом колективних дискусій «Творчо-дослідницького кооперативу ”Красная Шпана”».
Малевич К. От кубизма к супрематизму (1915). В кн. Малевич К. Собр. соч. в 5 т., М.: Гилея, 1995-2004. Т. 1. с. 28.
1
Малевич К. Супрематизм. Мир как беспредметность, или Вечный покой. В кн. Малевич К. Собр. соч. в 5 т.,
2
М.: Гилея, 1995-2004, Т. 3. с. 265. Одним з найбільш показових історичних прикладів можна вважати руйнування Вандомської колони
3
в часи Паризької Комуни, але, звичайно, там не обмежувались гучними жестами, радше навпаки. Barthes, R. Mythologies. New York: The Noonday Press, 1991, p. 140.
4
Див.: http://mip.gov.ua/ru/news/1360.html
5
Див.: http://nv.ua/ukr/opinion/klimkin/chomu-aeroport-borispil-maje-nositi-im-ja-malevicha-172074.html
6
Див.: Дух і Літера. Зустріч із Олександром Савруком: https://www.youtube.com/watch?v=r9vE8WWOLq8
7
ПЕРЕДМОВА PREFACE
с. 7, семінар «Припис»
124