Issuu on Google+

МеqіаСтар

МеqіаСтар

№ 32(52)

1 червня 2014 – 30 червня 2014

4 820167 330019 >

Особливе партнерство України з НАТО

Пастка для Петра Порошенко Аналітика цін на нерухомість у Львові


продовження на ст. 31

2


зміст Пастка для Петра Порошенко

№ 32(52)

10

1 червня 2014 – 30 червня 2014

Економіка

4

НАТО

6

4 820167 330019 >

АТО Газета «МедіаСтар» Видавець/Засновник: Інформаційне агентство «Медіастар» www.mediastar.net.ua Головний редактор: Павлишин З. Я. № 32(52) від 1 червня 2014 30 червня 2014 року Передплатний індекс: 49728 Тираж: 3000 примірників Ціна продажу: 13 грн. 00 коп. м. Львів, вул. Личаківська, 102/12 Тел.: (032) 260 17 43 e-mail: mediastar2008@ukr.net Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «МедіаСтар»: Серія ЛВ № 950/203 р Код ЄДРПОУ 2622006806 Видавець: Інформаційне агентство «Медіастар» Світлини: Інтернет мережа Верстка: Мирослава Клех Замовлення: 04/14

президент

Немає жодних шансів на завершення АТО протягом декількох тижнів 8

нерухомість Львів спорт культура

Андрій Садовий: «Коли мудрі люди є разом, то ця мудрість може подвоїтись»

18

Східниця

8 10 14 16 18 20 22 16

20

Аналітика цін на нерухомість у Львові 6

Східниця «Українська Швейцарія» чекає гостей Інформаційне партнерство

Всі види юридичних послуг

(спадкування, земельні, житлові, майнові спори тощо) Кваліфікована допомога, доступні ціни м.Львів, вул.Замарстинівська, 85а, 1 поверх. тел. 032 252-32-97, моб. 096 957 02 27 www.yurholding.com, e-mail: lawholdyng@gmail.com

Особливе партнерство України з НАТО 3


Українській економіці написали плани на 2015 рік Документ традиційно підготовлений Міністерством економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) та його параметри повинні лягти в основу проекту бюджету на наступний рік. Прогноз економічного і соціального розвитку вже розглянуто на засіданні колегії при міністерстві в кінці минулого тижня. До кінця травня документ повинні доопрацювати, розповів нам голова громадської ради при МЕРТ Олег Платонов, з урахуванням всіх зауважень. Змоделювали позитив Відповідно до нинішньої редакції документа, після падіння економіки в 2014 р. на 3%, в 2015 р. реальний ВВП повинен почати рости. На підставі базового сценарію зростання складе 1,7%, цільового - 3,5%. Номінальний ВВП перевищить 1,686 трлн грн і 1,728 трлн грн, відповідно. Основну різницю між прогнозами, говориться в документі, формує, в першу чергу, «інтенсивність проведення процесів по стабілізації фінансової системи, проведення структурних реформ та покращення інвестиційного клімату». Так, наприклад, основним зовнішнім фактором, що стимулює економічне зростання, може стати співпраця з ЄС. Серед внутрішніх стимулів - поліпшення адміністрування податків, реалізація програми співпраці з МВФ, приведення тарифів до економічно обгрунтованого рівня і, як наслідок, поетапна ліквідація перехресного субсидування між групами споживачів. Якщо в Україні збережеться висока вартість кредитного ресурсу, то зростання економіки буде в межах базового сценарію. У той час як при його здешевлення для реалізації державних цільових програм (шляхом зниження ставки рефінансування НБУ до 4-5% за умови, що банкам зверху дозволять «накидати» не більше 3%), прогноз буде оптимістичним.

4

Економічне зростання за обома сценаріями, буде формуватися головним чином за рахунок внутрішнього споживання. А політика уряду буде спрямована на стимулювання інвестиційної активності. «Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, поліпшення умов його ведення, поступове відновлення кредитної діяльності сформують основу для стимулювання інвестиційної складової, - говориться в документі МЕРТ. - Як наслідок, інвестиційний попит в 2015 р. змінить свою траєкторію розвитку з негативної на позитивну: внесок валового нагромадження основного капіталу складе 0,5 п.п. А темпи зростання - 2,8%». На підставі розрахунку за цільовим сценарієм розвитку, приплив прямих іноземних інвестицій складе $6-7 млрд. Без чужого капіталу не вистоїмо Проаналізувавши розрахунки чиновників, експерти видали різні прогнози. Наприклад, економіст Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован скептично оцінює самі прогнозні моделі уряду. Оскільки ті не враховують деякі фактори, які впливають на ріст показників. Зокрема, обсяг європейської кредитної допомоги або ціни на зовнішніх ринках, наприклад, на металопродукцію. «Після спаду, звичайно, відіграє фактор росту. Але прогноз міг би бути і краще», - вважає він. Але, перш за все, додає експерт, новому президенту необхідно стабілізувати політичну ситуацію в Україні. Адже які б реформи не реалізовувала влада, «бігають зі зброєю чоловічки» не сприяють розвитку і припливу інвестицій. Також в Україні повинні бути зняті всі бар’єри для залучення іноземного капіталу. «Український капітал самотужки не потягне економіку, він готовий інвестувати тільки на 20-30%.


Ми, як країна, яка не має достатньо своїх ресурсів, можемо піти за прикладом Словаччини чи Польщі, які відкрили свою економіку для іноземного капіталу - європейських, азіатських корпорацій. За рахунок цього була створена бізнес-середовище, а потім вже і національні виробники почали розвиватися. Ми ж вирощуємо тільки олігархів, які не дуже то й хочуть вкладати гроші в національну економіку», - прокоментував «Вістям» ситуацію Олексій Молдован. Терміново потрібні нові ринки Відразу два сценарії розвитку економіки при новому президенті допускає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко - як зростання ВВП, так і його скорочення. Все залежить від того, наскільки цілісною залишиться наша країна. «Якщо залишиться, то наші шанси на зростання досить високі», - пояснив Він. Але для цього українським виробникам доведеться розосереджувати свої ринки збуту: покладатися не тільки на Євросоюз і Росію, але й інші напрямки. Наприклад, на Азію і арабські країни, в які можна продавати нашу агропродукцію і метал, а в Латинську Америку - товари, вироблені машинобудівною галуззю. В той же час є й оптимісти. Наприклад, старший економіст центру «CASE-Україна» Володимир Дубровський вважає, що ще за результатами 2014 р. українська економіка вийде в нуль (а не покаже «мінусовий» ВВП на рівні 3%, як прогнозує уряд). «Зникнення такого пилососа, як «сім’я» і боротьба з корупцією, обсяг якої становить кілька відсотків ВВП, може стати чинником зростання економіки вже в цьому році», - стверджує він. Серед чинників розвитку експерт також називає розвиток торгівлі з Євросоюзом, наводячи приклад про те, що країни, які мали договори з ЄС, щорічно показували темпи економічного приросту до 11%. Україні ж, за оцінками Дубровського, можна розраховувати на 7% зростання: «Але це з урахуванням того, що Росія підступи будувати не буде. Хоча навіть якщо остаточно перекриє доступ до свого ринку, то Україна відновить втрати за рахунок інших країн, але на це буде потрібно пара років». Із стимулів зростання експерт виділяє дерегуляцію бізнесу, судову та податкову реформи. Податковий сюрприз Як стало відомо «Вістям», робота над податковими нововведеннями вже йде. Коректуватися буде механізм адміністрування ПДВ, а також заміна податку на прибуток податком з капіталу

і знизять ставку єдиного соцвнеску (наскільки саме, поки невідомо). Нововведення готують не чиновники, мова навіть не про робочих групах, створених в уряді. А про громадські організації: їх пропозиції повинні прийматися в цьому році, і з 1 січня 2015 р. вони повинні вступити в силу. Зупинять Інфляцію курсом Щодо інших макроекономічних показників, то, наприклад, інфляція, за даними Мінекономрозвитку, в 2015 р. буде дещо нижче, ніж очікується в цьому році (12% грудень до грудня). На підставі базового сценарію - 5,4%, цільового - 7,2%. І експерти приймають такі розрахунки. Наприклад, Олексій Молдован вважає, що аномально висока інфляція в цьому році пов’язана, головним чином, з девальвацією гривні і подорожчанням з цього не тільки імпортних, а й вітчизняних товарів (адже їх транспортування стала дорожче із-за зростання ціни на паливо - в ній велика валютна складова). «На 2015 рік немає прогнозів щодо девальвації. Буде тільки підвищення тарифів. А відкриття наших ринків сприятиме зниженню індексу споживчих цін», - зазначив Володимир Дубровський. В рамках прогнозних очікувань уряду, підвищення тарифів на природний газ для населення в цьому році може скласти 56%, в 2015 - 40%, на водопоставку і водовідведення - на 5-7% і 4%, відповідно, на гарячу воду і опалення - на 40% і 20%. Середньомісячна зарплата до кінця поточного року очікується на рівні 3379 грн. На основі песимістичного сценарію на 2015 р. її номінальний рівень збільшиться на 310 грн, при оптимістичному розвитку - на 357 грн. «Це тільки номінальне зростання, про реальному навряд чи зараз можна говорити», - підкреслив Олексій Молдован. Крім того, Мінекономрозвитку, очікують, що рівень безробіття буде поступово скорочуватися з 8,2% в цьому році до 7,8% (базовий) або 7,5% (цільовий) у майбутньому. Хоча з такими прогнозами експерти готові сперечатися: після спаду економіка може зростати за рахунок законсервованого під час кризи ресурсу. Мова про історіях, коли роботодавці не звільняли людей, а просто переводили на неповний робочий день або на половину-чверть ставки. Тому після стабілізаці�� економіки і бізнесу буде відбуватися повернення до колишніх стандартів роботи. Нові робочі місця стануть створювати не так часто. Джерело: http://gorod.dp.ua

5


Особливе партнерство України з НАТО Основоположними документами, що визначають характер відносин України з НАТО, є Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО (9 липня 1997 року) і Декларація про її доповнення (21 серпня 2009 року). Закон України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” (1 липня 2010 року) визначив намір України, як європейської позаблокової держави, продовжувати конструктивне партнерство з Альянсом. Спираючись на цей курс, була оновлена Стратегія національної безпеки України (8 червня 2012 року). Альянс підтвердив готовність і надалі розвивати партнерство з Україною у новій Стратегічній концепції, ухваленій на Лісабонському саміті НАТО (листопад 2010 р.) та у Декларації Чиказького саміту НАТО (травень 2012 р.). І. Політичний діалог. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія «Україна-НАТО», створена в 1997 р. для виконання положень Хартії про особливе партнерство. Під егідою Комісії функціонують п’ять Спільних робочих груп «Україна-НАТО». 22 лютого 2013 року відбулося засідання Комісії «Україна-НАТО» на рівні міністрів оборони (штаб-квартира НАТО, м. Брюссель). 27 травня 2013 року відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари з Генеральним секретарем НАТО А.Ф.Расмуссеном (штаб-квартира НАТО, м. Брюссель). 19 червня 2013 року, відбулося засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів за участю Радника Президента України М.І.Ставнійчука (щодо конституційної реформи в Україні та реформи виборчого законодавства). 24 вересня 2013 року, в рамках роботи 68-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, відбулася зустріч Президента України В.Ф.Януковича з А.Ф.Расмуссеном (м. Нью-Йорк). 23 жовтня 2013 року Міністр оборони України П.В.Лебедєв взяв участь у засіданні міністрів оборони країн-контрибуторів Міжнародних сил зі сприяння безпеки в Афганістані та зустрівся із Заступником Генерального секретаря НАТО

6

А.Вершбоу (штаб-квартира НАТО, м. Брюссель). 7 листопада 2013 року відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари із заступником (помічником) Генсекретаря НАТО з питань політики та безпеки Т.Стаматопулосом, а також розширене засідання Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору за участю експертів Міжнародного секретаріату НАТО та представників причетних центальних органів виконавчої влади (Міністерство закордонних справ України, м. Київ). 10 грудня 2013 року відбулося засідання Комісії «Україна-НАТО» на рівні послів за участю заступника Міністра закордонних справ – керівника апарату А.В.Олефірова (штаб-квартира НАТО, м. Брюссель). 12 лютого 2014 року Міністр закордонних справ України Леонід Кожара зустрівся з Президентом Парламентської асамблеї НАТО Х’ю Бейлі в Києві. У рамках розвитку міжпарламентського діалогу Постійна делегація ВРУ в Парламентській асамблеї НАТО взяла участь (в якості спостерігача) у щорічній Весняній сесії Парламентської асамблеї НАТО (17-20 травня 2013 року, м. Люксембург) та у щорічній Осінній сесії Парламентської асамблеї НАТО (11-14 жовтня 2013 року, м. Дубровнік). ІІ. Річні національні програми співробітництва «Україна-НАТО». Головним системним документом розвитку співробітництва з НАТО та важливим інструментом здійснення реформ в Україні за підтримки Альянсу є Річні національні програми співробітництва «Україна-НАТО2 (РНП), які розробляють з 2009 р. Річна національна програма співробітництва «Україна-НАТО» затверджується Президентом України. Річна національна програма співробітництва «Україна-НАТО» на 2013 рік була затверджена Указом Президента України № 371/2013 від 5 липня 2013 року. Проект Річної національної програми співробітництва «УкраїнаНАТО» на 2014 рік схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 15 січня 2014 року та направлено на розгляд Президента України В.Ф.Януковича. ІІІ. Практичне співробітництво «Україна-НАТО». Для розвитку практичного співробітництва під егідою Комісії «Україна-НАТО» створено


5 спільних робочих груп «Україна-НАТО» (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); економічної безпеки; планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру; зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ НОД). Співробітництво з питань реформування сектору безпеки та оборони здійснюється в рамках діяльності відповідних спільних робочих груп, шляхом участі України в програмі Альянсу „Партнерство заради миру”, а також на двосторонній основі через взаємодію з державами-членами НАТО. У 2013 році проведено три засідання спільної робочої групи «Україна-НАТО» з питань воєнної реформи у форматі ключової групи та засідання високого рівня, два засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з питань оборонно-технічного співробітництва, засідання спільної робочої групи Україна-НАТО зі співробітництва з питань науки і довкілля. Активно тривав розвиток так званого «невійськового» виміру співробітництва, зокрема по лінії науки та охорони довкілля. Так, 18 вересня 2013 року підписано Імплементаційну угоду між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору з підтримки про перезахоронення радіоактивних джерел, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР в Україні (створено Трастовий фонд, країна лідер проекту – ФРН, інші донори – США, Швейцарія, Люксембург). У липні 2013 року започатковано проект «Проведення природовідновлюваних робіт з локалізації та ліквідації нафтохімічного забруднення на території резервного парку військової частини А2788, м. Київ» в рамках Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». IV. Участь України в місіях НАТО. Нині Україна бере участь в трьох (з чотирьох поточних) операціях під проводом НАТО. 30 українських миротворців виконують завдання в Міжнародних силах сприяння безпеці в Афганістані (МССБ), 163 українських миротворця залучені до операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР). У розвиток раніше досягнутих українською та

італійською сторонами домовленостей про переміщення частини українських сил та засобів з провінції Гор до контингенту ЗС Італії в м. Герат, 7 серпня 2013 року в штаб-квартирі НАТО була підписана відповідна Технічна угода між Міноборони України та Міноборони Італійської Республіки. У 2013 році участь Військово-морських сил України в операції НАТО «Активні зусилля» в Середземному морі забезпечувалася шляхом залучення корвету «Тернопіль» (13 жовтня – 13 листопада 2013 року). У період з 24 вересня 2013 року до 2 січня 2014 року фрегат Військово-морських сил України «Гетьман Сагайдачний» виконував завдання в рамках антипіратської операції НАТО «Океанський щит» (Аденська затока). З 5 січня 2014 року фрегат «Гетьман Сагайдачний» розпочав у тому ж районі участь в операції з протидії піратству «EU NAVFOR ATALANTA» у складі військово-морського угруповання ЄС (до 5 березня 2014 року). З 1 січня 2014 року рота морської піхоти Військово-морських сил України розпочала чергування у складі Сил реагування НАТО (СРН) після участі у головному сертифікаційному навчанні СРН «Steadfast Jazz-2013» (28 жовтня – 9 листопада 2013 року, Польща, акваторія Балтійського моря). V. Внутрішньо-державна координація розвитку конструктивного партнерства Україна-НАТО. Внутрішньодержавна координація розвитку конструктивного партнерства України з НАТО здійснюється Комісією з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору. Комісія, створена у 2010 році, є допоміжним органом при Президентові України, та очолюється Міністром закордонних справ України. Новий персональний склад Комісії затверджено Указом Президента України №6/2014 від 14 січня 2014 року. Сьоме розширене засідання Комісії за участю експертів Міжнародного секретаріату НАТО та представників причетних центральних органів виконавчої влади відбулося 7 листопада 2013 року й присвячувалося підведенню підсумків та оцінці виконання Україною Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО у 2013 році. Джерело: Міністерство закордонних справ України

7


The Independent: Немає жодних шансів на завершення АТО протягом декількох тижнів У своїй статті під назвою «Аналіз української кризи: немає жодних шансів на те, що АТО може завершитися протягом декількох тижнів, тим більше кількох годин» в газеті The Independent Кім Сенгупта пояснює, чому, незважаючи на свої заяви, Петро Порошенко не зможе завершити АТО за кілька годин. Після обрання Петра Порошенка на пост Президента України військові літаки завдали удару по донецькому аеропорту, а Кремль заявив про свою готовність почати переговори з новим лідером, щоб спробувати покласти край запеклій боротьбі на сході країни. Таким драматичним був початок президентської кар’єри цукеркового мільярдера. Але яке значення це матиме для його розділеної країни? Після того, як були оголошені результати екзитполів, згідно з якими Порошенко отримав переконливу перемогу, принаймні в тих областях, де голосування все-таки відбулося, він говорив про амністію, примирення і необхідність реформ. Але новий президент ще не вступив на посаду, і неясно, який вплив він мав, а може взагалі не мав, на проведення військової операції, яку почав в. о. президента. «Шоколадний король», тим не менш, навряд чи має право показати зараз слабкість перед електоратом, якого дуже турбує і дратує розділення країни. Найбільше, що він міг зробити, це завуальовано розкритикувати проведення АТО, розпочатої адміністрацією чинного президента Олександра Турчинова два місяці тому. Виступаючи на прес-конференції в Києві, в той час як бойові дії на сході тривали, Порошенко заявив, що «антитерористична операція не повинна тривати два-три місяці, вона повинна тривати лише кілька годин». Ті з нас, хто спостерігав за тим, як розгортався конфлікт, можуть сказати з певною мірою впевненості, що немає абсолютно ніяких шансів на те, що наступальна операція може завершитися успішним відновленням контролю над десятком великих і малих міст по всьому регіону протягом декількох днів або тижнів, не кажучи вже годин. В українських військових недостатньо зброї

8

для цього, і багато солдатів регулярних військ заявили про своє небажання брати участь у кривавій міжусобній громадянській війні, яка призведе до вбивства мирних жителів. Такий сценарій, можливо, подобається нещодавно сформованій Національній гвардії та приватним батальйонам, яких фінансують олігархи, але вони, як правило, погано показують себе у протистояннях з добре озброєними бойовиками. Багато хто з них служили в українській і російській армії. Київська влада здійснює наступальну операцію також і в медіа-просторі, розповідаючи про свою «антитерористичну операцію», в основному в соц. мережі Facebook. В.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков часто публікує неперевірену інформацію. Однак сьогоднішнє повідомлення Владислава Селезньова, прес-секретаря АТО, опубліковане на Facebook, мабуть, відображає реальну картину того, що сталося. Військові пішли в атаку після того, як бойовики захопили аеропорт. Денис Пушилин, лідер сепаратистів, визнав, що відправив своїх бійців, щоб вони протистояли силам «київської хунти». «Голова ради правління» Донецької Народної Республіки, проте, два тижні тому позбувся права віддавати військові накази. Полковник Ігор Стрєлков тепер командує народним ополченням і, відповідно, повинен бути відповідальним за операцію по захопленню аеропорту. Питання в тому, чи готовий пан Порошенко продовжувати цю військову операцію, яка може затягнутися на кілька місяців, в результаті чого збільшиться кількість жертв і ситуація стане ще більш нестабільною. А може він, продемонструвавши силу, почне переговори з сепаратистами, і в результаті погодиться на федералізацію країни, яка зараз здається єдиним виходом для України, якщо вона хоче вижити як держава? Порошенко, який не любить, коли його зараховують до олігархів, а вважає за краще, щоб його називали просто успішним бізнесменом, повинен буде вести переговори з Кремлем. Він вже заявив про своє прагнення розпочати діалог, підкреслив-


ши: «без Росії неможливо говорити про безпеку всього регіону». Перед виборами Володимир Путін, який неодноразово звинувачував київський уряд в нелегітимності, заявив про свою готовність співпрацювати з новим президентом. Сьогодні Сергій Лавров, міністр закордонних справ, підтвердив: «Ми готові до діалогу з представниками київської влади, з Петром Порошенком». Москва як і раніше скаржиться, що президентські вибори не повинні були проводитися до тих пір, поки не буде обговорено проект нової Конституції, в якій була б прописана можливість федералізації, яку Росія дуже підтримує. Але крім цього, визнавши Порошенка законним лідером, у Кремля більше не залишилося виправдань, щоб не намагатися знайти швидке рішення для врегулювання ситуації на сході. Москва більше не може звинувачувати український парламент у тому, що там одні фашисти. В уряді, який прийшов до влади після вигнання Віктора Януковича, дійсно були екстремісти. Але в той час як ультраправі сили здобули перемогу на європейських парламентських виборах, український електорат дав їм рішучу відсіч. Олег Тягнибок, кандидат від партії «Свобода», отримав близько 1,3 % голосів, у той час як Дмитро Ярош, з Правого сектора, членів якого звинувачували у вбивствах на сході України, вчинених на замовлення київської влади, набрав лише 1,1 %, згідно з даними екзитполів. Наскільки Москва контролює сепаратистів? Полковник Стрєлков, справжнє ім’я якого Ігор Гиркин, працює на ГРУ, російську військову розвідку, згідно з даними українського уряду та ЄС. Жодних переконливих доказів цього, треба сказати, не було надано. Але є свідчення того, що він, принаймні, має зв’язки членами апарату безпеки Кремля. Чому, виникає запитання, командир ополченців наказав своїм бойовикам захопити аеропорт в Донецьку, розпочавши бій з військовими, в той момент, коли стало відомо, що Петро Порошенко стає президентом, і, можливо, з’явився шанс на мирне врегулювання? Джерело: www.unian.ua

9


Пастка для Петра Порошенко

Петро Порошенко вже дав свою першу обіцянку – розпустити Верховну раду і призначити дострокові парламентські вибори вже цього року. Важко сказати, що спонукало новообраного президента з першої ж миті своєї каденції ступити на слизький шлях великих обіцянок – бажання сподобатись мільйонам виборців, обурених відсутністю змін, чи справжнє прагнення переформатувати політичний ландшафт країни. У Порошенка є всі шанси і можливості не опинитись в пастці, до якої потрапив Віктор Ющенко у 2005 році. Не наважившись оголосити дострокові парламентські вибори одразу після Помаранчевої революції, Ющенко став заручником протистояння з парламентом, а згодом потонув у кулуарних домовленостях між різними олігархічними кланами у сесійній залі. Сьогодні вплив політичних та фінансово-промислових груп не дозволить Петру Порошенку змінити систему, будь-які ініціативи натикатимуться на необхідність компромісів з прихильниками старої системи, поступки призведуть до апатії, а згодом до рейтингових втрат. Згідно з Конституцією, президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради в трьох випадках. Якщо протягом шістдесяти днів після відставки Уряду не сформовано новий персональний склад Кабміну. В разі неспроможності парламенту розпочати роботу протягом тридцяти днів. І третя можлива умова – відсутність у Верховній раді коаліції депутатських фракцій протягом одного місяця. Сподіватись на самогубство Верховної ради було б наївно – занадто велика кількість членів парламенту не встигла «відбити» ресурси, вкладені в свій мандат. Єдиний шанс для новообраного президента

10

– самому ініціювати настання однієї з вищевказаних умов. Найпростішою схемою для Петра Порошенка може стати штучний розпад парламентської більшості, повний склад якої до сьогоднішнього дня був невідомий. ІНГРІДІЄНТИ «ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ» Як вже відомо, нинішня більшість у Верховній раді називається «Коаліція європейського вибору». «Українській правді» вдалося отримати текст коаліційної угоди та «живі» підписи народних депутатів, які приєдналися о більшості.


«Коаліція європейського вибору» кількісний склад

Текст угоди складається з п’яти абзаців, в яких наведено лише загальні засади формування більшості. Втім, найцікавіша частина угоди – прізвища депутатів, що увійшли до коаліції, скріпивши угоду своїми підписами. «Українська правда» вперше публікує повний склад постмайданної більшості у Верховній Раді. Отже, «Коаліція європейського вибору» складається з 257 народних депутатів зі складу, трьох фракцій («Батьківщина», «УДАР» та «Свобода»), двох парламентських груп: «Економічний розвиток» (очолює Віталій Хомутинник) та «Суверенна європейська Україна» (очолює Ігор Єремеєв), та півтора десятка депутатів, що не входять в жодне парламентське об’єднання. Але зовсім інакше виглядає та ж картина, якщо проаналізувати склад двох депутатських груп та парламентську історію позафракційних депутатів, що увійшли до коаліції. З 37 членів групи «Економічний розвиток», очолюваної Віталієм Хомутинніком, 33 – колишні, члени фракції «Партії регіонів». У «Суверенній європейській Україні» Ігоря Єремеєва 23 «регіонали» з 34-х членів групи. А з числа 15 позафракційних ще недавно, за вказівкою Михайла Чечетова голосували 9 депутатів. Загалом, до складу нинішньої коаліції, яка підтримала постреволюційний уряд, входять 62 колишніх члена фракції «Партії регіонів». Це майже чверть більшості. Для розуміння: разом колишні «регіонали» мають більший

вплив на голосування більшості, ніж «УДАР» та «Свобода», які всі два роки свого парламентського життя знаходились в опозиції до «Партії регіонів». Більшість з тих «регіоналів», що увійшли до складу коаліції, брали участь у голосуванні щодо диктаторських законів 16 січня, мовного закону 2012 року і майже без виключення підтримували узурпаторські кроки Віктора Януковича. Нижче ми коротко вказали «досягнення» найбільш одіозних депутатів з цього списку. У коаліції – 40 соратників Віталія Кличка, відкликання підписів яких достатньо, аби почати зворотній відлік існування Верховної Ради VII скликання. Це сценарій має дві слабкі сторони: перша полягає в тому, що при виході одних депутатів, у коаліцію можуть увійти інші члени парламенту. Степінь неприродності ситуативних домовленостей між різними політичними силами передбачити важко. В новітній історії ми вже були свідками союзу «Партії регіонів» та «БЮТ», а дива договороздатності Комуністичної партії і мажоритарників залишають широке поле для фантазій. Другий ризик пов’язаний з самим Петром Порошенком. Відсутність власної партії і обмежені часові рамки для її створення

«Коаліція європейського вибору»

участь колишніх членів фракції Партії регіонів

можуть змусити новообраного президента заради формування підконтрольної більшості вступити на слизький шлях домовленостей у вже існуючому складі парламенту. Зрештою, підтримку парламенту він може й отримати. Але в очах виборців підтримка такої Ради неминуче обернеться крахом рейтингів. Вибір за новообраним. Такий склад більшості у Верховній раді не снився навіть у найбуремніші ночі стояння на Майдані. У новообраного президента є, як юридичні, так і моральні підстави для перезапуску парламенту. З одного боку, цей склад Ради обирався при іншій Конституції, мав інші повноваження і відповідальність. З іншого – навряд чи правоохоронні органи знайдуть більш ефективний спосіб встановлення справедливості для тих, хто був причетний до подій останніх місяців. Дострокові вибори мають стати інструментом для понесення політичної відповідальності. Для того, аби існуюча більшість розпалась, потрібен вихід принаймні 31 народного депутата зі складу коаліції. Якщо взяти за замовчуванням, що партнером новообраного президента є фракція «УДАРу», цього може бути достатньо.

11


«Досягнення» найбільш одіозних депутатів «регіоналів» які увійшли до складу коаліції Європейського вибору Віталій Хомутиннік

23-й номер у списку Партії регіонів на парламентських виборах 2012 року. Під час панування «Сім’ї» активно допомагав лобіював законодавчі ініціативи Сергія Арбузова. Крім іншого, саме під керівництвом Хомутинніка парламентський комітет з питань податкової та митної політики приймав поправку, яка ставила хрест на балотуванні Віталія Кличка на посаду президента.

Володимир Демішкан

Один з трьох засновників «Товариства мисливців і рибалок «Кедр», який орендував 30 тисяч гектарів мисливського господарства Сухолуччя. Клуб «КЕДР» офіційно зареєстрований за адресою Межигір’я.

Микола Джига Ще один потенційний фігурант справи про Межигір’я, який допоміг приховати матеріали про приватизацію резиденції. Саме пан Джига, в якості голови слідчої комісії парламенту, давав наказ про вилучення документів щодо оренди земельної ділянки на території «Межигір’я» з Вишгородської адміністрації. Що цікаво, парламентська комісія не мала жодного стосунку до Межигір’я і розслідувала можливі правопорушення тодішнім головою МВС Юрієм Луценком. Артем Щербань

57-й номер списку «Партії регіонів» на парламентських виборах 2012 року. До обрання депутатом займав посаду заступника Голови правління і представляв інтереси «Сім’ї» у державній компанії «УкрНафта», яку багато років контролює Ігор Коломойський.

Іван Фурсін

Депутат групи Фірташа-Льовочкіна. Пан Фурсін - один з колишніх акціонерів «РосУкрЕнерго», багаторічний партнер Сергія Льовочкіна і власник «МістоБанка», де раніше, до обрання депутатом, працювала сестра колишнього Голови адміністрації Віктора Януковича – Юлія Льовочкіна. Крім того, саме через латвійський банк Івана Фурсіна проводилася оборудка з купівлі «вишок Бойка» у ризьких бомжів.

Сергій Кацуба

Також представник групи Фірташа-Льовочкіна, один з головних фігурантів справи по «вишках Бойка». Під час закупівлі «вишок» Сергій Кацуба працював заступником Євгена Бакуліна у НАК «Нафтогазі України», а його брат – Олександр Кацуба очолював «Чорноморнафтогаз», яка і була покупцем скандальних «вишок». Після переходу Сергія Кацуби до парламенту, його місце у НАКу зайняв молодший брат Олександр. Коаліційну угоду підписав також батько сімейства - Володимир Кацуба.

Віктор Жеребнюк

Ще один представник групи Фірташа-Льовочкіна, колишній керівник Деснянської районної адміністрації Києва, якого під патронатом Сергія Льовочкіна було переведено у столицю зі Жмеринки Вінницької області.

Олександр Онищенко

Регіонал, відомий колишнім опозиціонерам з численних бійок у сесійній залі, під час однієї з яких пан Онищенко разом с Вадимом Колесніченком ногами добивали лежачого колегу по нинішній коаліції – Олега Медуницю з «Батьківщини».

Антон Яценко

Хрещений батько тендерних схем, перебіжчик із стажем, потрапив у Верховну Раду під прапорами «БЮТ» ще у 2007 році, а, у 2012 році балотувався по одномандатному виборчому округу від «Партії регіонів».

Ян Табачнік

18-й номер списку Партії регіонів на парламентських виборах 2012 року, близький товариш Віктора Януковича та Йосипа Кобзона. Прославився своїм твердженням, що всі «журналісти холуї».

Віталій Журавський

Ініціатор сумнозвісного законопроекту про наклеп, який був написаний в адміністрації президента Віктора Януковича.

Олександр Єдін

Партнер братів Клюєвих у бізнесі сонячних електростанцій.

Давид Жванія

один з головних посередників по переманюванню депутатів у більшість Віктора Януковча одразу після президентських виборів 2010 року. На парламентських виборах 2012 року, попри всі наполягання свого партнера Миколи Мартиненка не зміг потрапити у список об’єднаної опозиції. Проти виступав особисто Арсеній Яценюк.

12


Володимир Зубик

Перший перебіжчик з «БЮТ» до коаліції «Партії регіонів», СПУ та КПУ у Верховній Раді V скликання (2006 рік).

Василь Колишній соратник Юлії Тимошенко, 35-й номер списку «Партії регіонів» на Хмельницький парламентських виборах 2012 року. Фактично запустив на київський енергоринок Ріната Ахметова, продавши йому свій пакет акцій у «Київенерго». Таріел Васадзе

Перебіжчик з «БЮТу», 36-й номер списку Партії регіонів на парламентських виборах 2012 року.

Віталій Барвіненко

Ще один перебіжчик із стажем, у 2006-2010 роках очолював Одеську обласну організацію «Батьківщини» і за списками «БЮТ» був обраний до Верховної Ради. А вже на початку 2011 року, одразу після остаточного вироку Юлії Тимошенко, пан Барвіненко перейшов до лав фракції «Партії регіонів».

Микола Баграєв

Досвідчений перебіжчик: колись пан Баграєв займався масовими заходами для Юлії Тимошенко; під час президентства Віктора Януковича був керівником масових заходів для Партії регіонів.

Станіслав Березкін

Ще один перебіжчик з великим досвідом, прийшов у парламент під прапорами «Батьківщини» 15 лютого 2011 року, а вже через два тижні – 1 березня того ж року опинився у фракції «Партії регіонів».

Іштван Гайдош

74-й номер списку «Партії регіонів» на парламентських виборах 2012 року. Колишній соратник Віктора Медведчука у СДПУ(о), колишній мер закарпатського міста Берегове, лідер місцевих угорців. На президентських виборах 2010 року округ у місті Берегове був єдиним на Західній Україні, де, завдяки голосам угорської діаспори, Віктор Янукович набрав більше 50% голосів виборців.

Микола Круглов

Екс-губернатор Миколаївської області. Ще два роки тому лідери «УДАРу», «Батьківщини» та «Свободи» піддавали його нищівній критиці за фальсифікацію результатів виборів у 132 окрузі, де від об’єднаної опозиції висувався Аркадій Карнацький. Кадри силового захоплення окружної комісії у Первомайську облетіли численні світові ЗМІ і стали обличчям порушення виборчого права за часів Віктора Януковича.

Геннадій Труханов

Колишній керівник фракції «Партії регіонів» в Одеській міськраді, а згідно з результатами останніх виборів 25 травня 2014 року – новообраний мер міста Одеса, якого інший член нинішньої більшості Едуард Гурвіц обвинувачує у брутальних фальсифікаціях під час виборчих перегонів.

Микола Сорока

Один з підписантів сумнозвісного прохання до президента Віктора Януковича щодо присудження звання народного артиста Олегу Гаврилюку – виконавцю шансона з нецензурною лексикою.

Юрій Благодир, Олег Зарубінський та Ігор Шаров

Відповідно 78-й, 38-й та 16-й номери списку «Партії регіонів» на парламентських виборах 2012 року. Потрапили у список «регіоналів» за квотою Володимира Литвина, як вдячність, «Партії регіонів» за прийняття так званого мовного закону напередодні парламентських перегонів.

Лариса Мельничук

65-й номер списку «Партії регіонів» на парламентських виборах 2012 року за квотою Віктора Пінчука. У минулому пані Мельничук працювала директором департаменту із взаємодії з державними органами компанії «EastOne».

Олександр Пресман

Близький соратник партії «Родіна» Ігоря Маркова, власник паспорта громадянина Сполучених Штатів, який, за його власними свідченнями, «прострочений».

Калетнік Григорій

Багаторічний член «Партії регіонів», батько колишнього віце-спікера Ігоря Калетніка та дядько депутата Компартії Оксани Калетнік.

Свій підпис під коаліційною угодою, до речі, поставив і сам Володимир Литвин. Внесок колишнього спікера парламенту у прийнятті мовного законопроекту у 2012 році, який спричинив масові акції протесту, бійки в парламенті і голодування під Українським будинком, не завадив йому стати членом більшості. Джерело: Українська правда

13


Східниця

«Українська Швейцарія» чекає гостей

Останні місяці Східниця стала притулком для біженців із Криму, Слов’янська та інших східних регіонів України. Гірські оздоровниці приймають гостей з відкритими обіймами. Як стверджує селищний міський голова Іван Піляк, все, що необхідно для переселенців, східничани готові дати – від притулку до доброго слова. Для сімей із дітьми, шкільного віку організовується навчання, а дошкільнята зможуть зразу, за бажанням батьків, відвідувати дитячий садок. Перша родина, якою почали опікуватися в Східниці і яку розташували у гірській оздоровниці, має четверо діток, найменшому синові виповнилося лише сім років. Селищний голова Східниці Іван Піляк постійно звертається із заявами від імені Східницької громади та керівників санаторних закладів про те, що лікувальні заклади та санаторно-курортні комплекси Східниці готові прийняти всіх поранених на лікування та реабілітацію. У курортному селищі вжиті заходи щодо запобігання провокацій та надзвичайних ситуацій і створені всі умови для відпочинку та лікування. До речі, необхідно зауважити, що основний контингент відпочивальників на гірському курорті - переважно жителі Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Харківської областей та Києва. Привертає курорт і увагу туристів з Росії, Білорусії, Молдови, Казахстану і Азейрбаджану. За період, що обіймає посаду селищний голова Іван Піляк, у Східниці зроблено більше, аніж за весь період незалежної України. Саме тому вже стоїть питання не лише про зміну ставлення людей до курортного селища, але й про зміну самого статусу курорта і селища. Із більш, як трьох тисяч місцевих мешканців, більшість дорослого населення вкладає всі свої зусилля на розвиток туристично-курортного бізнесу. Селище вже

14

давно не є занедбаним місцем: чисті тротуари та доріжки, облаштовані зупинки, освітлені нічні вулиці. Східниця все частіше запрошує до себе митців, спортсменів, проводить різноманітні мистецькі заходи. Останні роки на Східницю звернули уваги фахівці з Євросоюзу. Саме тому грантові програми, зокрема, будівництва музею-скансена нафти й газу стали реальністю сьогодення. Бо не тільки мінеральними джерелами славиться селище, колись на його території провадився інтенсивний нафтопромисел, та і досі не всі запаси нафти вичерпано. Інша грантова програма - будівництво літнього амфітеатру – ультрасучасного багатофункціонального відпочинкового комплексу, реалізовується у межах Транскордонного співробітництва «Польща – Білорусія – Україна 2007-2013». Як зазначено в повідомленні, серед 180 проектів, які отримали кошти у рамках програми Транскордонного співробітництва «Польща – Білорусія – Україна 2007 – 2013», проект Східниці увійшов в трійку найкращих проектів. Основу амфітеатру складе арена-сцена 20 на 40 метрів, де відбуватимуться і концерти, і спортивні заходи. Трибуна для глядачів, запланована на 500 – 550 посадкових місць буде розділена на сектори,проходи між якими можуть бути використані, як питні галереї бювету, зали для більярду тощо. В цьому комплексі будуть також розміщені танцювальний та дитячий майданчики. Відпочинок в Карпатах – один з найкращих шансів оздоровлення. Ви забудете про втому і отримаєте потужну енергетичну підтримку піднесених гірських вершин. В Карпатах завжди як вдома, тому так хочеться сюди знову завітати.


Трохи історії Назва поселення йде від слова «сходитися». Вперше про це поселення згадується у документах 14 сторіччя. Так і була б собі Східниця звичайним карпатським селом, якби не знайшли тут у, 19 сторіччі, запаси нафти і озокериту. Саме у Східниці було пробурено першу у світі свердловину для видобутку нафти механічним способом. В шістдесяті роки 20-го сторіччя інженер Омелян Стоцький відкрив великі запаси мінеральних вод, і після цього Східниця почала розвиватися як курорт. Саме, завдяк інженеру Соцькому.

Місце розташування мінеральних джерел «Нафтуся»:

№1

при в’їзді зі сторони Борислава в Схі­д­­ ни­цю в лісовій зоні

№3

при в’їзді зі сторони Борислава в Східницю в лісовій зоні

№13, вул.Зарічна (біля готельно оздоровчого №1с комплексу «Три сини та донька» №8, 9, №10

Бювет, початок вул.Т.Шевченка (біля курортного готелю «Київська Русь»)

№15

в лісовій зоні (біля вілли «У Доктора»)

№2с

вул. Т. Шевченка (недалеко від автовокзалу)

№18с вул. Котляревського біля готельнооздоровчого комплексу «Санта Марія» №5

вул. Б. Хмельницького (біля комплексу відпочинку «Верховина», бази відпочинку «Вікторія»)

№25

№26 – в лісовій зоні (біля лікувальнооздоровчої бази «Зелений бір»)

Східниця, яка в минулому сторіччі, як місце відпочинку, цікавила хіба що лісорубів, перетворився на одне з цікавих і іміджевих міст відпочинку українців і гостей нашої країни. Але, навіть, якщо всі знали про лікувальні властивості східницьких вод, ще декілька років тому – Східниця – то було звичайне напівзабуте село, більшість мешканців якого виїхало на заробітки. У 1976 році Східницю визнали як всесоюзну оздоровницю, того ж року місцевим жителям заборонили будівництво, а державою зведено кілька відомчих санаторіїв.

Чому Східниця?

Причинами того є не тільки наявність мінеральних лікувальних вод, але й свіже гірське повітря і файний карпатський ландшафт. Головний лікувальний фактор - гідрокарбонатні і сульфатно-гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві води. Дослідження вчених показало, що мінеральні води Східниці лікують захворювання нирок і печінки, шлунку, сольові діатези, цукровий діабет тощо. Мешканці Східниці обладнали місця для відпочинку з істинно українською гостинністю. В номерах пансіонатів, готелів і міні-готелів - сучасний ремонт, гарні меблі, стильний інтер’єр. Приватний сектор запропонує навіть номер з власною кухнею, а у дворі можна буде побачити басейн, альтанку, мангал тощо. Господарі кожної оселі намагаються знайти саме свою родзинку, щоб туристи хотіли знов і знов приїздити саме до них. Більшість відпочивальників дуже приваблюють не тільки карпатські краєвиди і лікувальна вода, а й саме українська гостинність. Слід згадати про лікувально-оздорочі комплекси: “Три сини та донька”, “Тустань”, “Санта Марія”, “Стожари”, “ДіАнна”... На тих, кого приваблює зелений туризм, чекають приватні садиби “АнНа», “Журе”, ”Гостинний дворик”, “Рай”, “Ватра”, “Святослав”, та багато інших... Зараз з’явилось дуже багато маленьких приватних садиб та міні-готелів.

Як дістатися

Дістатися до Східниці можна потягами в напрямку: “Київ-Трускавець” , “Дніпропетровськ-Трускавець”, електричним потягом “Львів-Трускавець”, нещодавно пустили потяг-інтерсіті «Київ-Трускавець», а далі автобусом «Трускавець – Східниця». Також з приміського вокзалу ходить маршрутне таксі «Львів – Східниця». У водіїв маршруток зараз новий сервіс – вони зустрічають відпочивальників, які приїхали на Карпатські курорти, на пероні вокзалу і самі проводять до автобусу.

15


Аналітика цін на нерухомість у Львові Рівець цін уновобудовах Львова станом на травень 2014

Інститут проектування Комфортбуд провів аналітику цін на квартири в новобудовах Львова станом на травень 2014. В зв’язку з підвищенням курсу валюти ціни на житло в новобудовах міста у 2014 р виросли. Подорожчання відбулось у всіх районах міста. В залежності від району середні ціни за метр збільшились від 10 до 16 % в порівнянні з 2013 р. Середнє подорожчання по місту – 12%. Як і в 2013 р., найдорожча нерухомість за-

18

лишається у Галицькому районі. Найдешевша - у передмісті (Винники, Солонка, Брюховичі): Ціни на нерухомість у місті суттєво залежать від стадії будівництва будинку та площі квартир, що є у продажі. Найбільша кількість новобудов у Франківському р-ні (що складає 23% від загальної к-ті по місту), найменша – у Галицькому р-ні (6% від загальної кількості). Джерело: Комфортбуд


Джерело: www.profocinka.com.ua

17


Андрій Садовий: «Коли мудрі люди є разом, то ця мудрість може подвоїтись» Протягом трьох днів у Львові відбуватиметься дванадцята Міжнародна наукова конференція – «Львів: місто – суспільство» (29-31 травня). Конференція присвячена простору міста Львова у його реальних і символічних вимірах під назвою «Львів/Lwow/Lemberg як міські простори: уявлення, досвіди, практики». З серії «Львів: місто – суспільство – культура», ця конференція вже дванадцята за рахунком. Всіх учасників конференції привітав міський голова Андрій Садовий: «Для мене велика честь, шановні колеги, що ми сьогодні разом зібрались для спільного думання, для спільної праці. Коли мудрі люди є разом, то ця мудрість може подвоїтись. Хочу побажати, щоб за результатами цієї конференції були хороші наукові дослідження, праці. Але також, щоб ви не забували, що треба посмакувати нашою доброю кавою, відчути смак львівської гастрономії.» «Я маю велику пошану до нашого університету, і всіх вищих навчальних закладів, які спільно працюють. Сьогодні успіх є там, де є єдність. Сама людина, сама установа мало може досягнути. Але, коли ми є разом, разом працюємо, є великий успіх.» До особливостей конференції відносять вихід за рамки академічності. Окрім 70 науковців з різних країн світу, до осмислення проблематики за-

ходу зібрались і художники, літератори, аніматори культури, митці, арт-куратори, управлінці та всі зацікавлені жителі міста. Конференція включатиме в собі панельні дискусії, наукові обговорення, літературні читання просто неба та презентації арт-проектів. Дискусії охоплюватимуть і історичну тематику, так і сучасні аспекти простору Львова, його сталості та метаморфоз. Трьома основними фокусами буде розуміння простору через уявлення, практики та досвід. Історичні дискусії матимуть місце на історичному факультеті та в бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, а також в Центрі міської історії. На закритті конференції гостюватиме компанія «ProSteer Group». Ініціаторами конференції виступив історичний факультет ЛНУ ім.. І. Франка та Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Вже багато років партенром цих дискусії є Педагогічний університет ім. КНО у Кракові, подію також підтримує Львівська міська рада. Робочими мовами будуть українська, польська та англійська. Вхід на всі заходи – безкоштовний. Організатори хочуть заохотити усіх зацікавлених у події долучитись та оцінити новий формат, який виходить за межі академічності. Олена Кордоба

Сквер на вул. Коломийській перейменували на честь Юрія Вербицького

Депутати Львівської міської ради ухвалили проект про присвоєння назви скверу на вулиці Коломийській, 15. Відтепер він названий на честь Героя Майдану Юрія Вербицького – львів’янина, який загинув у січні, під час революційних подій. Таке повідомлення оприлюднив заступник голови фракції ВО «Свобода» у Львові Любомир Мельничук. Також зазначається, що це рішення підтримала більшість від складу депутатського корпусу. Мельничук також додав, що вже готується проект створення алеї Небесної Сотні у Львові. «Львів’яни завжди пам’ятатимуть героїв Небесної сотні, які поклали своє життя в ім’я ідеалів Революції Гідності. Чин Героїв Майдану – представників з усіх українських сторін – врятував усю націю та поборов стовпи маріонеткового режиму. Ми ніколи не забудемо їхньої звитяги» - зазначив Любомир Мельничук. Олена Кордоба

18


Львівський електричний трамвай святкує своє 120-річчя Місто відзначає 120 років з дня, коли львівський трамвай вирушив у перший рейс колією. З цієї нагоди, 31 травня, у Львові планується багато урочистостей, на яких відзначатимуть водіїв-ветернів, згадуватимуть історію та проведуть святковий концерт. Таку інформацію оприлюднив Юрій Оприск, голова профкому ЛКП «Львіелектротранс». Львів у 1894 році став другим містом, після Києва, і четвертим на території Австро-Угорщини, який запустив електричний трамвай. За більш ніж століття, місто змінилось, але трамвай і далі виконує всі свої обов’язки перед жителями міста. Вперше, після довго перерви, на рейси знову вийшов найстаріший львівський трамвай Sanok SN-1, 1912 р. випуску. Він вже роками простоює у депо №1, що на вул.. Городоцькій. Раніше, побачити трамвай можна було лише на раритетних львівських фото. На сьогодні, такими трамваями можуть похвалитись лише два міста у світі: Львів та Краків. Проте, як зазначив Юрій Оприск, перший трамвай не одразу прижився в місті: «Ми, львів’яни, психологічно не завжди сприймаємо щось нове. Також однією із причин є, скажімо, ціна. У ті часи проїзд коштував 20 грош – для порівняння, буханка хліба коштувала 18 грош.»

Перші колії у Львові було прокладено з вокзалу до Стрийського парку, де за часів АвстроУгорської імперії проводили відомі торги, які були відомі далеко за межами міста. Юрій Оприск також додав, що до появи трамвая у Львові вже існувала так звана «конка», коли коні тягнули за собою причепи. Але згодом електричний транспорт повністю її витіснив. Як зазначили також у депо, львівським трамваєм досі керують люди, які віддали його розвитку півжиття. Зокрема, один із ветеранів-водіїв Галина Козак поділилася спогадами, пов’язаними із першими кроками у своїй роботі в цій сфері: «Із великим задоволенням уже 41 рік керую трамваєм. Колись, ще вісімнадцятирічною, я приїхала до Львова із Сумщини. Тут вперше побачила трамвай. Мені дуже сподобалось на ньому їздити, от я і вирішила піти на курси. Таким чином, провчилась півроку, а далі – рух, дорога, романтика. Завжди згадую із ностальгією.» На прес-конференції зазначали, що теперішня влада докладає усіх зусиль для збереження та розвитку електротранспорту у Львові, згадати лише новий низько підлоговий травмай. Олена Кордоба

Львівська міська рада вже вкотре береться за обговорення плану Збоїщ

У Львівській раді відбулись громадські слухання стосовно проекту внесення змін до детального плану території «Збоїща». За повідомленням Ореста Файфурка, який займає посаду в.о. начальника відділу громадського партнерства ЛМР, детальний план території вже проходив процедуру громадських слухань в березні минулого року. Згідно з планом, територія охоплення становить 22,6 га. Переважна більшість всієї території зайнята приватною забудовою, а у південно-східній частині сформований сформований квартал 5,9,10-поверхової забудови. Фахівці зазначають, що сформований детальний план території «Збоїщ» передбачає покращення інфраструктури цього району та його благоустрою. Як зазначає Петро Крупа, головний архітектор проекту, ДП ДІМП «Місто проект», ціль, з якою вносять зміни до детального плану – уточнити рі-

шення для врахування інтересів всіх обслуговуючих кооперативів «Будівельник 1» та «Медик Новий». Серед інших змін пропонуються уточнення в кварталі К-1 (територія 10,0 га), яка включає в собі ділянку обслуговуючого кооперативу «Будівельник 1» та інші прилеглі території, які потребують перепланування. До них відноситься територія, зарезервована під загальноосвітню школу для кварталу К-1, яка згідно з попереднім рішенням частково займала ділянку кооперативу та внутрішньо мікрорайонний парк. Зміни внесені також у конфігурацію ділянки, зарезервованої для загальноосвітньої школи. Нагадаємо, подавати пропозиції щодо удосконалення детального плану території «Збоїща» можна до 30 травня 2014 року. Олена Кордоба

19


Як футбольні фанати сприйняли події останніх місяців в Україні? Отже, як вітчизняні та зарубіжні футбольні фани сприйняли події останніх місяців в Україні? Візьмемо постреволюційний період (з початку березня). Частина 1. Україна 1. Головну тенденцію всі добре знають, тому детально розписувати не буду. Ще під час революції ультрас стали одним із головних локомотивів протесту (принаймні там, де йшлося про фізичне протистояння з ментами та тітушками). Звичайно, вболівальники не лишилися осторонь, коли стало неспокійно на півдні та сході. Банери та акції на підтримку соборності, різноманітні антипутінські креативи всі бачили та чули. 2. Підписане в лютому перемир1я з успіхом діє. Всі рухи (хіба що є нюанси по Криму) мають проукраїнську орієнтацію. Проросійська частина ультрас одеського Чорноморця ні на що не впливає й ніяк себе не проявляє. 3. Колись принципове та запекле протистояння всіх із ліваками київського “Арсеналу” втратило актуальність. “Арси” неодноразово декларували адекватну проукраїнську позицію, крім того, їхні представники були на Майдані. 4. Крим. Тут, зрозуміло, найважче. Ультрас «Таврії» та (меншою мірою) «Севастополя» всі останні роки були в перших лавах українського руху півострова. Тому не дивно, що після анексії вони опинилися під ударом. Репресії (наприклад, викрадення «самообороною» лідера сімферопольських фанів) змусили багатьох перейти у підпілля або виїхати з півострова. Треба відмітити ще пару моментів по Криму. Звичайно, ніхто не заперечує того факту, що певна кількість проросійських ультрас була серед кримчан

20

і раніше. Плюс у Севастополі завжди існувала дуже активна проросійська «кузьма». Наступний нюанс: севастопольці фактично порушили всеукраїнський «пакт про ненапад»: перед матчем із запорізьким «Металургом» пролунали негативні заряди про команду та місто опонента. Фото фанів «Ялти» з українською атрибутикою на місцевому стадіоні свідчить про те, що у нижчих лігах контролю над цим менше і хлопцям дихається (дихалось?) дещо легше. Не знаю, чи були якісь зміни після публікації фото. 5. Донбас. Нинішнє становище місцевих ультрас – ненабагато краще, ніж в кримських. «Добрі люди», злили сепаратистам ментівську базу фанатів. Наслідки зрозумілі. Російські тематичні ресурси поширили анонімне інтерв’ю «проросійських фанатів Шахтаря», але їх ніхто ніколи не чув та не бачив. Це приблизно такий самий фантом, як і «проукраїнські ультрас Кубані». Частина 2. Росія Нажаль, абсолютна більшість представників російського ультрас-руху за рівнем адекватності щодо «українського питання» недалеко пішла від середньостатистичного глядача «Путин-ТВ». «Крымнаш», «Одессу не простим», «мирные жители» – той самий на��ір, що й в обивателя з Калуги чи Омська. І це не зважаючи на антипутінські настрої значної частини цього середовища. Ні для кого не секрет, що бійців окремих «топових» російських хуліганських колективів нео-


дноразово використовували в якості тамтешніх «тітушок». Лунала інформація і щодо наявності навколофутбольної публіки серед «політичних туристів» в Криму та на Сході в березні-квітні (свою присутність не заперечували принаймні люди з пітерського «Зеніту»). Солідарних з Україною на російських стадіонах критично мало, але вони є. Синьо-жовті прапори на секторі піднімали в Кірові, Калузі та Владимирі. Також були заряд «Слава Украине!» на хокейному ЦСКА та відповідний банер московського «Локомотиву», однак лідери рухів від того швидко відхрестилися – мовляв, то ініціатива окремих неавторитетних людей, з якими буде проведено «виховну роботу». Аналогічно фанати «Зеніту» прокоментували проукраїнський банер на власному секторі. Кажуть, наслідки для петербурзької «фірми», що вивісила його, були доволі негативними. Багато хто поширював заяву від імені начебто проукраїнських ультрас «Кубані». Як би нам того не хотілось, але мусимо визнати: імперські погляди там навіть сильніші, ніж у більшості російських регіонів. Козацька тематика для краснодарських фанів не пов’язана з українською ідентичністю, а мову, якою іноді пишуть банери, вони самі називають виключно «балачкою». Якщо і є якийсь проукраїнський актив, то він десь у підпіллі. Остання частина огляду – інше зарубіжжя 1. Білорусь. Єдиної чіткої позиції окреслено не було. Думки представників руху розділились, однак на нашому боці людей все ж більше. Але тут суттєву роль грає такий фактор, як увага з боку ментів та гебе. Ще в лютому двом вболівальникам борисівського БАТЕ дали по 5 діб арешту за акцію на підтримку українців. В квітні за заряд «Слава Украні» затримали представника мінського «Динамо» (так само 5 діб). Тому зрозуміло, що подальші акції були «на шифрах». Маємо 2 гра-

фіті від столичних «Динамо» та ФК «Мінськ». 2. Молдова. Банер на підтримку Майдану ще взимку (Зімбру Кішинеу). Вони ж переклали одну з пісень про Путіна. Наче все. 3. Грузія та Литва. Тут все коротко і ясно. Друзі та союзники, багато банерів на підтримку, акції на стадіонах та за межами. Жальгіріс Вільнюс, Динамо Тбілісі, Торпедо Кутаїсі, Динамо Батумі, Діла Горі. 4. Сербія. Міні-Росія з тією лише різницею, що альтернативна позиція серед місцевої ультра відсутня взагалі. 5. Інша Європа. Переважно мовчить. Під час революції, нагадаю, нас підтримували чехи (найбільше), болгари, німці, певною мірою румуни. На початку березня було декілька акцій підтримки від Ultras Sur (Реал Мадрид), які контактують з київськими Динамо. Джерело: ІНФОРМАТОР.su

21


LVIV FASHION WEEK У Львові пройшов незабутній показ мод LVIV FASHION WEEK, 7-11 травня 2014-2015. Як і на попередніх показах, дизайнер Ivanna Yukhymchuk, продемонструвала в дев’ятий для неї сезон, казку «Снігову королеву». Причиною створення даної колекції, було бажання створити щось казкове серед сучасності. Колекція не базується на одній формі чи силуеті, моделі одягу багатокомпонентні з використанням різнофактурних тканин (плетений трикотаж, та пальтові тканини). Також, в колекції представлені відтінки рожевого, блакитного, сірого і білого кольорів. Новими представниками були колекції DOMANOFF, Novana Studio, Olesia HRYN, NATASHA TSU RAN, «Рисич». Колекція DOMANOFF, створена для людей сильних духом, тобто для жінок, які можуть без зайвих емоцій розуміти, що все вмирає і народжується. Найважчим для людини є залишити і відпустити ситуацію. Саме вміння відпускати і рухатися вперед, являється істинним призначенням даної колекції. Колекція зображена в геометричній прогресії, доводить істинну жіночність, котра ховається за внутрішньою стриманістю і строгістю. Кольорова гама представлена, починаючи від темних кольорів до срібного і бірюзового. Матеріли, для створення колекції – шкіра, вовна, шовк. В колекції наявні пальта, що окреслюють талію, спідниці, штани, светри. Novana Studio представила колекцію, враховуючи українське традиційне прикладне декоративне мистецтво. А саме, це втілення витинанок і різноманітних узорів із тканини, крім цього, наступним українським мистецтвом було валяння шерсті, дизайнер вико-

22

ристала шифон. Olesia HRYN презентувала капсульну колекцію, що обумовлює мінімалістичний конструктивізм, графічність і чіткість ліній, з одночасними об’ємними формами. Така колекція створює відчуття стабільності, рівноваги, а також логічного зв’язку. Аксесуари для даної колекції були виготовлені із шкіри. Молодіжну колекцію «Рисич», представляла Христина Гудаш, яка була переможницею на конкурсі САБОТАЖ 2013 LVIV FASHION WEEK. Натхненням для створення колекції була Трипільська культура, а саме побут, розпис, кераміка і символи культури. В основі колекції – півпальто, пальто та головні убори. Дані комплекти були виготовлені із вовняної тонкосуконної тканини темно-сірого кольору. Вражаючою колекцією була «Українська відьма» від Mykytyuk & Yatsentyk. Натхненням для створення колекції була саме українська етнокультурна, що багата знову ж таки на казки, легенди та перекази. В основі колекції, створений нашими предками демонологічний образ – відьма. Колекція представлена у чорних тонах, що символізує теперішні події в Україні. Матеріали для створення колекції збирались по селах, що віддзеркалює історичну цінність та старовинність ткацтва и хустин. Дані матеріали, були в поєднанні з трикотажем, принтовою вовною. Mykytyuk & Yatsentyk часто звертаються до української етнічної культури. Дана колекція являється не лише щось новим і ексклюзивним, а також історичною цінністю, оскільки матеріал для створення моделей просочений столітньою давністю. Роксолана Павлишин


Усучаснена вікторіанська епоха на подіумі Львівського Тижня Моди

Золочів`янка Тетяна Каліта є випускницею Львівської академії мистецтв. Одразу по закінчені академії у 2012 році вона дебютувала на Львівському Тижні Моди у конкурсі молодих дизайнерів «Саботаж», де посіла друге місце зі своєю колекцією «Експресія прямокутника». Цього року подіум Львівського міжнародного аеропорту імені Данила Галицького підкорює її осінньо-зимова колекція жіночого одягу за мотивами костюмів Вікторіанської епохи. Натхненна історичним періодом Великої Британії 1837-1901 років, в моделях колекції дизайнерка проявила ностальгію за загадковим минулим,вдало поєднуючи розкіш і простоту, пишність форм і романтику. Осінньо-зимова колекція 2014-1015 року Тати Каліти, такий сценічний псевдонім обрала для себе Тетяна - це спроба побачити вікторіанську жінку, пропустивши її крізь призму сучасності. Така собі Джейн Ейр ХХІ ст., як каже сама дизайнерка. Нове у колекції –це геометричні лінії замість легковажних воланів і рюш та практична платівка замість дорогої парчі. Така тенденція вдало підходить до загальної тематики Львівського Тижня Моди, що проводиться за стандартами відомих світових тижнів моди ready-to-wear, тобто готовий для носіння одяг. - Які особливості в образі Ви хотіли показати жінкам своєю колекцією? - Я хотіла передати не лише жіночність, а й вигляд впевненої у собі і водночас вразливої жінки. Також було бажання витримати стиль сучасної і активної інтелектуалки, яка не боїться сказати, що, перш за все, вона – Жінка. Тому присутність мережива в моделях лише натякає на жіночність і вразливість. - Чому основними для колекції Ви обрали саме чорний і білий кольори? - По-перше, я підійшла з практичного боку,

адже коли ми дивимось у що вдягнені перехожі, то бачимо домінування чорного кольору у їхніх вбраннях. Крім того, чорний і білий –це класика, яка буде актуальною у будь-якій ситуації. Але цією гаммою кольорів також можна добитись чогось екстравагантного, якоїсь родзинки, бо ми знаємо, що проста річ може стати особливо привабливою. Моя колекція орієнтована на те, щоб кожна модель із неї підійшла до вашого гардеробу. - Після показу Ви зізнались, що викладач сказав би, що деякі моделі колекції виконані не по традиційних канонах. Ви мали на увазі керівника колекції чи просто людину, яка вас консультувала і підтримувала? - Ні, колекцію я робила сама, але в залі сидів викладач, який навчав мене ще в академії. Тому його могло б збентежити те, що критерії, якими я керувалась, коли створювала колекцію були орієнтовані на впевнену в собі жінку і через це в моделях поєднано на перший погляд непоєднувані елементи. Наприклад, мереживо і високий закритий комір, або мереживо, яке відходить на задній план через загально стриманий образ. - Чи збираєтесь Ви здійснити промислове відтворення колекції і де можна буде придбати Ваш одяг? - Колекцію, яка була представлена на подіумі Львівського тижня моди я вже збираюсь виставляти на продаж. Якщо будуть охочі, будь-яку модель можна буде відшити повторно, попередньо зв’язавшись зі мною. Цінова політика лояльна, оскільки я тільки починаючий дизайнер. Наприклад, сама блузка коштуватиме в районі 350 гривень, а матеріал до неї ще 100-200 гривень. Всі моделі з цієї колекції я пошила самостійно, тому вони недорогі,а інші речі, які допомагають робити мої помічниці –дорожчі, бо потрібно оплатити їхню працю. Христина Лушина

23


24


Mediastar 32(52)