Page 1

1

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Лункіна Тетяна Іванівна

УДК 631.151.3:338.43

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Миколаїв – 2011


2

Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольстваУкраїни. Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор Червен Іван Іванович, Миколаївський державний аграрний

університет, завідувач кафедри організації виробництва та агробізнесу. Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор Єрмаков Олександр Юхимович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села; - кандидат економічних наук, доцент Руснак Алла Валентинівна, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться «22» квітня 2011 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73. Автореферат розіслано «18» березня 2011 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

В.Ф. Клочан


3

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Агропромисловий комплекс є важливою складовою економічної системи України. Від його стабільного функціонування сьогодні залежить стан економіки країни та її продовольча безпека. Тому особливої уваги вимагає вирішення питання підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва і розробки необхідних організаційно-економічних умов для їх стійкого та ефективного розвитку. Досягнення економічної стійкості аграрних підприємств можливе лише за умов комплексного поєднання основних структурних складових її забезпечення, а саме: фінансової, виробничої, організаційно-кадрової, маркетингової, інвестиційно-інноваційної, а також своєчасної реакції на зміни зовнішнього й внутрішнього середовища. Забезпеченню стійкого та ефективного розвитку аграрного сектора України на інтенсивній основі приділяється значна увага з боку науковців та практиків. У працях зарубіжних і вітчизняних вчених досліджено широке коло питань, пов’язаних з аналізом економічної стійкості підприємств. Зокрема, дослідженнями у даній сфері займалися такі вченінауковці, як: В. Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, Дж. Аткінсон, М.С. Вітков, С.А. Володін, М.М. Гаврилюк, Д.М. Городинська, О.Ю. Єрмаков, М.В. Зубець, Д. Колер, І.Г. Кириленко, В.П. Курган, Л.О. Мармуль, В.І. Мацибора, В.П. Мертенс, П.Т. Саблук, Д. Спенсер, І.Н. Топіха, В.І. Топіха, І.І. Червен, В.С. Шебанін, О.В. Шебаніна, В.М. Яценко та інші. Стосовно питання щодо практичного застосування основних складових економічної стійкості сільськогосподарських підприємств постійно триває дискусія у науковій літературі і саме тому дане питання потребує більш глибокого дослідження. Вимагає уточнення поняття економічної стійкості аграрних підприємств, визначення основних її складових, подальшої розробки методики оцінки економічної стійкості розвитку сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації. Також необхідно визначити та обґрунтувати основні заходи забезпечення економічної стійкості аграрних підприємств на інвестиційно-інтенсивній основі. Вищезазначені твердження і обумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно з планом науководослідних робіт Миколаївського державного аграрного університету за темою «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (№ ДР 0106U009689). Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретичних, методичних та практичних аспектів підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва.


4

Для досягнення визначеної мети були поставлені такі завдання: - сформувати теоретичні засади сутності економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва; - визначити основні фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які мають безпосередній вплив на економічну стійкість аграрних підприємств; - визначити основні показники економічної стійкості аграрних підприємств на основі інтенсифікації виробництва; - розробити інтегральний показник визначення економічної стійкості аграрних підприємств з урахуванням її структурних складових; - розробити організаційно-економічні напрями підвищення економічної стійкості аграрних підприємств на основі інноваційно-інтенсивного розвитку; - обґрунтувати найбільш перспективні варіанти інтенсифікації виробництва з урахуванням інвестиційно-інноваційного розвитку і удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування аграрних підприємств; - розробити заходи вдосконалення рівня інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств. Об’єктом дослідження є процеси забезпечення економічної стійкості господарюючих суб’єктів на основі інтенсифікації виробництва. Предмет дослідження – теоретичні та практичні аспекти підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств з урахуванням інтенсивного відтворення. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є системно-комплексний підхід щодо вивчення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва, що ґрунтується на відповідних законодавчих та нормативних актах, а також наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених. У роботі були використані такі методи: економіко-математичного моделювання – для оптимізації оптимального поєднання галузей в умовах посилення дії факторів виробництва; кореляційно-дисперсний аналіз – для встановлення взаємозалежностей складових дослідженого об’єкта, виявлення чинників і рівня їх впливу; евристичний (метод експертних оцінок) – для визначення вагомості основних складових економічної стійкості аграрних підприємств; монографічний – для детального дослідження і опису окремих сільськогосподарських підприємств; абстрактно-логічний (аналіз і синтез, індукції та дедукції) – для теоретичного узагальнення й формування висновків; статистичноекономічні методи: а) статистичне спостереження – для збору цифрових даних, вибіркового обстеження; б) прийоми економічного групування, порівняння, вирахування середніх і відносних величин – для аналізу сучасного стану стійкості роботи аграрних підприємств тощо. Інформаційною базою дослідження слугували: офіційні нормативноправові акти законодавчого та адміністративного регулювання соціальних і економічних процесів в аграрній сфері; матеріали Міністерства аграрної


5

політики та продовольства України, Державного комітету статистики України та головного управління статистики у Миколаївській області; звіти аграрних підприємств; розробки науково-дослідних установ, дані бухгалтерської звітності, результати власних спостережень, а також літературні джерела з проблематики дослідження. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у комплексному узагальненні та подальшому розвитку теоретичних, методологічних та практичних положень щодо економічної стійкості аграрних підприємств на основі інтенсифікації виробництва. Найбільш значні результати, які складають наукову новизну роботи, такі: вперше: - сформовано систему показників для оцінки економічної стійкості діяльності аграрних підприємств по кожній її структурній складовій (фінансовій, виробничій, маркетинговій, організаційно-кадровій, інвестиційно-інноваційній) з урахуванням спеціалізації і інтенсифікації виробництва, обґрунтовано методологічний підхід щодо послідовності їх аналізу; удосконалено: - методику інтегральної оцінки економічної стійкості аграрних підприємств з визначенням ступеня вагомості її складових (фінансової, виробничої, маркетингової, організаційно-кадрової, інвестиційноінноваційної); - визначення поняття «економічної стійкості сільськогосподарських підприємств» як сукупності взаємопов’язаних та взаємообумовлених між собою елементів, дія яких спрямована на досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах та забезпечення економічної рівноваги з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів; набули подальшого розвитку: - визначення оптимального поєднання галузей в умовах посилення інтенсивних факторів в поєднанні зі складовими економічної стійкості, що спричиняють безпосередній вплив на кінцеві результати господарювання; - класифікація показників, що характеризують економічну стійкість функціонування сільськогосподарських підприємств та послідовність визначення впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на результативність діяльності основних складових економічної стійкості; - напрями підвищення економічної стійкості аграрних підприємств (насамперед, активізації розвитку інвестиційно-інноваційного відтворення та інтегральних процесів), завдяки яким розробляються та реалізуються ефективні бізнес-проекти, а суб’єктам господарювання забезпечуються значні конкурентні переваги на ринку. Практичне значення одержаних результатів. Отримані у дисертаційній роботі результати формують наукову основу для практичного вирішення проблеми підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсивного відтворення.


6

Вони можуть використовуватися для діагностики фінансової, виробничої, організаційно-кадрової, маркетингової та інвестиційно-інноваційної складових економічної стійкості аграрних підприємств. Окремі наукові результати прийняті для використання головним управлінням агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації при розробці системи заходів щодо підвищення ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств на основі інвестиційно-інноваційного розвитку, що дозволить аграрним підприємствам значно зміцнити конкурентні позиції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках (довідка №389/0402/090129/10 від 22.12.2010 р.). Методичні і практичні рекомендації автора щодо оцінки, аналізу і напрямів підвищення економічної стійкості аграрних підприємств та запропонована інноваційна система обробітку ґрунту використано у практичній діяльності СЗАТ «Південний колос» (довідка № 64 від 11.09.2010 р.); впроваджено в СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району Миколаївської області графік сплати платежів при отриманні в лізинг на пільгових умовах необхідної техніки (довідка № 76 від 15.07.2010 р.). Розробки дисертаційної роботи в частині системи показників оцінки економічної стійкості діяльності аграрних підприємств по кожній її структурній складовій (фінансовій, виробничій, маркетинговій, організаційно-кадровій, інвестиційно-інноваційній) з урахуванням спеціалізації і інтенсифікації виробництва, а також методологічний підхід до послідовності їх аналізу застосовуються у навчально-методичній роботі кафедри організації виробництва та агробізнесу та використовується у дисциплінах: «Агробізнес і підприємництво», «Організація виробництва і планування діяльності підприємств» на факультеті менеджменту та «Фінанси підприємств» на обліково-фінансовому факультеті Миколаївського державного аграрного університету ( довідка № 2372 від 29.11.2010 р.). Особистий внесок здобувача. Усі результати одержані автором самостійно. Вони полягають в одноосібному науковому дослідженні, у якому викладено авторський підхід до оцінки економічної стійкості аграрних підприємств на основі інтенсивного відтворення за науково обґрунтованими перспективними напрямами. Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на 7 науково-практичних конференціях, у тому числі: міжнародних: «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах постіндустріального суспільства» (Дніпропетровськ, 2008р.); «Аграрний форум – 2008» (Суми, 2008р.); «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Макіївка, 2009р.); «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (Макіївка, 2010 р.); регіональних: щорічні науково-практичні конференції професорсько-викладацького складу у


7

Миколаївському державному аграрному університеті (Миколаїв, 2008 р., 2009 р., 2010 р.). Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них – 7 у наукових фахових виданнях, у тому числі 1 – у співавторстві; загальний обсяг публікацій становить 3,7 друкованих аркушів. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний зміст роботи – 203 сторінки комп’ютерного тексту, з них – 165 сторінок основного тексту, з яких 6 рисунків займають 4 сторінки, 39 таблиць – 30 сторінок, 15 додатків – 21 сторінку. Список використаних джерел (175 найменувань) займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, а також визначено об’єкт, предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну цінність одержаних результатів. У першому розділі «Теоретико-методичні основи розвитку економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва» розкрито сутність, значення та особливості забезпечення економічно стійкого розвитку сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва. Встановлено, що висвітлення сутності економічної стійкості у науковій літературі відзначається різноманітністю та різними думками вчених щодо даної категорії. Більшість науковців ототожнюють поняття «економічна стійкість» з його фінансовим станом та фінансовою стійкістю, що свідчить про недостатній рівень вивчення даного положення. Поняття «економічна стійкість» має ширше значення і є сукупністю умов і чинників, що забезпечують надійність і стабільність господарської діяльності будь-якого підприємства. Тому при розгляді даного поняття необхідно виділяти: виробничий потенціал, який забезпечує отримання конкурентоспроможної продукції; здатність підприємства зберігати свою організацію, не зважаючи на внутрішні та зовнішні чинники; чинники, що забезпечують розвиток підприємства в даний час і з перспективою на майбутнє. У дисертаційній роботі автор розглядає економічну стійкість підприємства як у вузькому, так і в широкому розумінні. При вузькому – економічна стійкість підприємства охоплює поєднання основних складових даної категорії на підприємстві. У широкому розумінні – це політична та економічна стабільність, належне функціонування нормативно-правових актів, вплив діяльності держави на суспільне життя населення (рис.1). Сутність поняття «економічна стійкість підприємства» ми розглядаємо як сукупність взаємопов’язаних та взаємообумовлених між собою елементів, дія яких спрямована на досягнення максимальних


8

результатів при мінімальних витратах та забезпечення економічної рівноваги з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів. Економічна стійкість приємства Фактори прямого впливу

Внутрішнє середовище

Критерії: фінансові, виробничі, маркетингові, організаційнокадрові, інвестиційноінноваційні

Опосередковані фактори впливу

Зовнішнє середовище

Критерії: природні, економічні, політичні, контрагенти (постачальники, конкуренти, споживачі), НТП

Рис. 1. Модель розвитку економічної стійкості сільськогосподарських підприємств На основі результатів проведеного дослідження доведено, що ключем до ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств та підвищення економічної стійкості аграрного сектору є інтенсифікація всіх галузей аграрного сектора економіки. Інтенсифікація виробництва є одним із найбільш важливих й ефективних засобів виходу галузі з критичного стану, відновлення соціально-економічного розвитку суспільного виробництва в аграрній сфері. Враховуючи специфіку сільського господарства, в роботі запропонована класифікація складових економічної стійкості сільськогосподарських підприємств за такими критеріальними ознаками: фінансова, виробнича, маркетингова, організаційно-кадрова та інвестиційно-інноваційна. В свою чергу, кожна із зазначених ознак являє собою складну систему, яка характеризується системою показників (табл. 1). На системному рівні економічна стійкість сільськогосподарських підприємств оцінюється за критеріями, запропонованими через складні інтегральні показники. На основі відібраних структурних складових запропоновано розрахунок економічної стійкості сільськогосподарських підприємств за допомогою методу експертних оцінок. Так, встановлено, що перше місце у структурі економічної стійкості аграрних підприємств посідає фінансова стійкість підприємств (0,24), друге – виробнича (0,23), третє – організаційно-кадрова (0,20), четверте – інвестиційно-інноваційна (0,17), п’яте – маркетингова стійкість (0,16).


9

Таблиця 1 Показники економічної стійкості сільськогосподарських підприємств* Складові Економічна стійкість сільськогосподарського підприємства (ЕССП) Фінансова стійкість підприємства (ФСП) Виробнича стійкість підприємства (ВСП)

Формули для розрахунку

Складові формули

кi - коефіцієнт вагомості n –го часткового показника;

к1 + ВСП * к2 + + МСП * к3 + ОКСП * к4 + + ІІСП * к5

ЕССП = ФСП *

ФСП =

k фн * q

kш л * q + k ал * q +

k фн - коефіцієнт фінансової незалежності (автономії); k фс - - коефіцієнт фінансової стабільності; k ш л - коефіцієнт швидкої ліквідності; k пл - кефіцієнт поточної ліквідності; k ал - коефіцієнт абсолютної ліквідності; q - коефіцієнт

+

2

k пл * q4 +

+

3

k фс * q

+

1

ФСП - фінансова стійкість підприємства; ВСП – виробнича стійкість підприємства; МСП – маркетингова стійкість підприємства; ОКСП – організаційно-кадрова стійкість підприємства; ІІСП інвестиційно-інноваційна стійкість підприємства.

i

вагомості t–го часткового показника.

5

Рсг вир * q + + Фв * q + Мм * q + + Н п * q ВСП=

Р гд * q

+

1

Р гд -рівень

2

3

4

рентабельності

виробництва; 5

господарської

Нп -норма прибутку;

омісткість;

діяльності

Рсг вир -рівень рентабельності с/г Фв - фондовіддача; Мм -матеріал-

підприємства;

qi

- коефіцієнт ваго-

мості t–го часткового показника.

Маркетингова стійкість підприємства (МСП) Організаційно -кадрова стійкість підприємства (ОКСП) Інвестиційноінноваційна стійкість підприємства (ІІСП)

МСП= +

кт * q

ОКСП= +

Р пр * q +

+

Р ча * q

1

+

+

+

Ро * q

4

інв

*

q1 +О

інв

R інв * q 3 + Н

РІ

*

Р

пр

-рівень

рентабельності

рентабельності чистих активів;

Р ча -рівень

продажу;

кт - коефіцієнт товарності;

М д - маркетингові дослідження; q

i

- коефіцієнт вагомості

t–го часткового показника.

k сп * q

3

kоп * q

2

Мд * q 4

k пп * q

ІІСП= Т +

3

1

2

k пп -

+

коефіцієнт плинності персоналу;

стабільності працівників;

персоналу;

Ро

kоп -

- рівень освіти;

qi

k сп -коефіцієнт

коефіцієнт

основних

- коефіцієнт вагомості

t–го часткового показника.

*

q4

q2

+

Т

інв

-

строк

окупності

інвестицій;

О

-

інв

обсяг

інвестицій у виробництво до загального обсягу виготовленої продукції;

R інв

- рентабельність інвестицій;

рентабельності інновацій;

qi

Н

РІ

- норма

- коефіцієнт вагомості t–го

часткового показника.

* за результатами власних досліджень автора

У другому розділі «Аналіз економічної стійкості та інтенсифікації розвитку сільськогосподарських підприємств Миколаївської області» проаналізовано сучасні умови та особливості функціонування сільськогосподарських підприємств, оцінено показники економічної стійкості сільськогосподарських підприємств з урахуванням інтенсивних факторів. У результаті досліджень виявлено, що найбільшу питому вагу по виробництву продукції у Миколаївській області в порівнянні з Україною у середньому за 2000-2008 рр. займають: зерно (4%), соняшник (7%), овочі (9,5%), виноград (16%). Найбільшими виробниками провідних видів продукції зерна, соняшнику, молока, м’яса в Миколаївській області за 2001-2008 років залишаються господарські товариства та приватні підприємства, хоча їх частка протягом останніх років дещо знизилася. Відбулося зниження частки виробничих кооперативів у валових зборах провідних сільськогосподарських культур. Так, в 2008 р. у порівнянні з 2001р. виробництво зерна скоротилося на 3,3%, насіння соняшнику – на 0,8%, молока – на 4,1%, м’яса – на 2,7%.


10

Результати проведених розрахунків показали, що рівень інтенсивності є досить низький серед сільськогосподарських підприємств області, а процес інтенсифікації сільськогосподарського виробництва має недостатньо високу віддачу (табл. 2). Таблиця 2 Рівень інтенсивності і економічна ефективність інтенсифікації по сільгосппідприємствах Миколаївської області* Показники

У середньому за: 2000200320062002рр. 2005 рр. 2008рр. I період II період III період Показники рівня інтенсивності 100 га

Індекс II період III період до I - го до II - го

Приходиться в розрахунку на сільгоспугідь: - валової продукції (у порівнянних цінах 2005 року), тис. грн - основних виробничих фондів, тис. грн (фондозабезпеченість)

97,98

102,49

122,85

1,05

1,20

228,58

205,78

272,58

0,90

1,32

- поточних виробничих витрат, тис. грн

45,49

64,71

116,99

1,42

1,81

- витрат праці, тис люд.-год. 4,27 4,13 13,26 - коштів на оплату праці, тис. грн 8,91 62,48 25,67 - енергетичних потужностей, к. с. 0,19 0,18 0,18 - прибутку, від реалізації продукції 0,28 2,35 6,45 сільського господарства, тис. грн Показники економічної ефективності інтенсифікації Окупність виробничих витрат, грн 2,15 1,58 1,05 Продуктивність праці (вартість валової продукції у порівнянних цінах 2005 р. у розрахунку на): - 1 працівника зайнятого у сільськогос23,48 35,13 57,45 подарському виробництві, тис. грн - 1 люд.-год., грн 22,94 24,82 9,26 Окупність оплати праці, грн 1,10 1,64 4,79 Фондовіддача, грн 0,42 0,50 0,45

0,97 7,01 0,95 8,39

3,21 0,41 1,00 2,74

0,73

0,66

1,50

1,64

1,08 1,49 1,19

0,37 2,92 0,90

1,60

1,16

Рівень рентабельності реалізації продукції сільського господарства, %

7,6

12,2

14,17

*По підприємствах, що звітують до головного управління статистики і ведуть бухгалтерський облік у повному обсязі

Протягом 2003-2009 років в Миколаївській області відбулося поступове збільшення кількості прибуткових і зменшення збиткових підприємств щодо їх організаційно-правових формах (окрім державних підприємств). Так, кількість прибуткових господарських товариств порівняно з 2003 р. у 2009 р. значно зросла, майже у 1,5 раза (або на 48,6 %), приватних підприємств (включаючи фермерські господарства) – 2,6 раза (на 161,6%), виробничих кооперативів – 1,3 раза (на 25,0 %), інших форм господарювання – 4,3 раза (на 333,3%). Щодо державних підприємств, то за аналізований період кількість прибуткових підприємств відчутно зменшилася (на 20,0%), а це вказує на те, що дана форма господарювання найбільш уразлива до економічної ситуації, яка спостерігається останнім часом в країні.


11

Ефективність сільськогосподарського виробництва по районах Миколаївської області формується з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів. Найбільш рентабельними районами в середньому за 2006-2088 рр. є Очаківський (117,4%), Арбузинський (35,8%), Єланецький (33,7%). Продукція тваринництва, навпаки, в більшості адміністративних районах є нерентабельною, виключенням є Врадіїївський (20,3%), Братський (19,3%), Абузинський (8,3%) та Снігурівський (7,2%) райони, по яких вона прибуткова. Проведене групування сільськогосподарських підприємств Миколаївської області за розмірами валового збору зернових та зернобобових культур у середньому за 2006-2008 рр. показало, що найбільшу питому вагу з середнім рівнем врожайності 24,0-24,3% становлять сільськогосподарські підприємства, де виробництво продукції складає близько 200-2000 ц (питома вага даних підприємств 20-24%), проте найбільший обсяг виробництва зернових і зернобобових забезпечують сільськогосподарські підприємства, де найбільший рівень врожайності та площа зайнята під посівами, тобто це понад 50000 ц валового збору. Проте, на жаль, кількість даних підприємств є незначною і займає всього 1,8 % загальної кількості сільськогосподарських підприємств (46 одиниць). Така ситуація вказує на час для ефективного господарювання великих інтегрованих підприємств з великою потужністю виробничих ресурсів. Визначення економічної стійкості окремих сільськогосподарських підприємств свідчить, що інтегральний показник (ЕССП) значно залежить від рівня його складових (фінансової, виробничої, маркетингової, організаційно-кадрової стійкості). Наприклад, СЗАТ «Гур’ївка» має найвищий інтегральний показник перш за все завдяки високої фінансової стійкості (табл. 3). Таблиця 3 Показники економічної стійкості сільськогосподарських підприємств Новоодеського та Новобузького районів Миколаївської області за 2009 рік* СЗАТ ім. Т.Г.Шевченка

СЗАТ «Гур’ївка»

СЗАТ «Південний колос»

ПОСП «Золота Нива»

ПОСП «Красна Баштанка»

Фінансова стійкість підприємства (ФСП) 118,52 0,87 33,25 1,27 Виробнича стійкість підприємства (ВСП) 1,05 2,87 -0,95 12,87 11,41 Маркетингова стійкість підприємства (МСП) 4,41 15,63 6,45 17,53 14,68 Організаційно-кадрова стійкість підприємства (ОКСП) 1,36 2,14 1,61 1,71 1,72 Економічна стійкість сільськогосподарського підприємства (ЕССП) 1,66 32,03 1,34 14,09 5,62 1,83

* за результатами власних досліджень автора


12

Результати аналізу дають підстави стверджувати, що підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств можливе лише в поєднанні всіх складових даної категорії, проте протягом останніх років сільськогосподарські підприємства Миколаївської області зовсім не вкладають свої кошти в маркетингові дослідження, а це у свою чергу, призводить до зниження показника маркетингової стійкості. Щодо інвестиційно-інноваційного розвитку, то тут спостерігається ідентична ситуація по кожному підприємству, в жодне зазначене сільськогосподарське підприємство протягом останніх років не було здійснено інвестування. У процесі дослідження, на прикладі сільськогосподарських підприємств Новоодеського та Новобузького районів визначено типи економічного розвитку господарств. Так, у зазначених господарствах простежується тенденція до інтенсивного типу розвитку. Це об’єктивний та найбільш ефективний тип розвитку виробництва. Переважно екстенсивний тип розвитку виникає серед тих господарств, в яких отримують приріст продукції лише за рахунок приросту ресурсів, а не за рахунок підвищення їх ефективності використання. У третьому розділі «Основні напрями підвищення економічної стійкості розвитку сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва» визначено найбільш перспективні варіанти інтенсифікації виробництва, запропоновано зміцнення виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств на основі удосконалення організаційно-економічного механізму, покращення інвестиційного забезпечення підприємств шляхом аграрно-промислової інтеграції, використання фінансового лізингу. Результати проведеного дослідження показують, що інтенсивний тип розвитку сільського господарства не можливий без комплексного поєднання систем кредитування, страхування, сприятливого інвестиційного клімату, державної допомоги галузей, укрупнення підприємств за рахунок інтеграційних процесів та іншого. Як правило, протягом досліджуваного періоду державна підтримка спрямовується на розвиток тваринництва, й, на жаль, зовсім невелика частка – на рослинництво. Тому, на нашу думку, необхідно підтримувати на державному рівні як прибуткові, так і неприбуткові галузі. Необхідно запровадити для рентабельних сільськогосподарських підприємств податкові пільги в системі оподаткування, спростити механізм та контроль в наданні державної підтримки та інше. Незважаючи на зростання рівня державної підтримки в країні, ефективна діяльність більшості сільськогосподарських підприємств залишається низькою. Тому мають значення не тільки обсяги державної підтримки, а й механізми її надання. Доведено, що ключовим джерелом стійкого економічного та інтенсивного розвитку нашої держави має стати агропромисловий комплекс на інноваційній основі. Аналіз показав, що в Україні питома вага підприємств, що займалися інноваціями, у 2000 р. становила 18%, а в


13

2008 р. – лише 13% від їх загальної кількості. У Миколаївській області кількість підприємств, що виконували наукові та науково-технічні роботи, протягом 2000-2008 рр. значно підвищилася, а саме на 34,2%. Кількість науково-технічних розробок підвищилася на 36,4%, з них зі створення нових видів виробів – на 337,5%, технологій (включаючи ресурсозберігаючі) – на 221,4%, сортів рослин та порід тварин – на 15,4%. Найбільшу питому вагу фінансування наукових та науково-технічних робіт у 2008 р. становили кошти іноземних держав (48,6%). Питома вага вітчизняних замовників становить (19,4%), держбюджету – 16,3%, власних коштів – 14,6%. Для ефективного господарювання постає питання про пошук інноваційних технологій з мінімальними затратами. Найкращим виходом із даної ситуації є перехід на технологію No-till, найбільш оптимальний і доцільний метод землеробства. В її основі лежить високоефективна і науковообгрунтована технологія, яка дає змогу отримувати високі врожаї при мінімальних затратах. У дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність застосування інноваційної технології обробітку ґрунту No-till. За матеріалами СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району Миколаївської області при вирощуванні озимої пшениці доведено, що застосування вказаної технології значно заощаджує кошти підприємства (табл. 4). Таблиця 4 Ефективність технологій вирощування озимої пшениці в СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка за 2009 рік, грн/га* Показники витрат

Традиційна технологія 69,29 104,14 48,29 31,49 325,60 5,50 43,20 25,90 44,27 249,36

Оплата праці Насіння та посадковий матеріал Мінеральні добрива Засоби захисту рослин Нафтопродукти Ціна за 1л дизпалива Амортизація Поточний ремонт Електроенергія Орендна плата за паї Оплата послуг і робіт сторонніх організацій Податки Загальновиробничі вит-рати Всього витрат Урожайність, ц/га Собівартість, грн/т * за результатами власних досліджень автора

26,43 19,14 5,95 993,06 19,28 515,07

No-till технологія

Відхилення (+, -)

51,98 104,14 48,29 31,49 125,36 5,50 30,24 17,28 44,27 249,36

-17,31 0 0 0 - 200,24 - 12,96 - 8,62 0 0

26,43 14,36 5,95 749,15 19,28 388,56

0 - 4,78 0 - 243,91 0 - 126,51

По технології No-till можна заощадити до 36,4 л пального на 1 га при вирощуванні озимої пшениці. При середній оптовій ціні дизельного палива 5,5 грн/л (2009 р.) економія на площі 2200 га ріллі складатиме 440, 06 тис. грн.


14

На прикладі СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району Миколаївської області нами розроблено економіко-математичну модель визначення оптимального поєднання галузей із запровадженням інтенсивних методів господарювання (табл. 5). Таблиця 5 Фактичні та оптимальні економічні показники СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району Миколаївської області* Показник

Фактично, в середньому за 2008-2009 рр.

Проект

Відхилення (+, -)

815,0 225,0 120,0 78,0 175,0 450,0

713,5 574,0 23,0 225,0 25,6 99,4 87,8 65,8 67,0 53,0 297,3

- 101,5 0,0 - 32,2 - 11,0 - 122,0 - 152,7

53,0 15,0 45,0 189,0 91,0 2196,0

15,0 159,3 35,8 0,0 480,6 145,0 91,0 2196,0

-17,2 -15,0 + 435,6 - 44,0 0,0 0,0

Посівні площі, га 1. Озима пшениця: - з внесенням добрив - під новим сортом Куяльник 2. Озимий ячмінь: - з внесенням добрив - під новими сортами Луран і Достойний 3. Ярий ячмінь: - з внесенням добрив 4. Гречка 5. Просо 6. Соняшник: - з внесенням добрив - під новими сортами Алмаз 7. Овочі відкритого ґрунту 8. Однорічні трави на зелений корм 9. Багаторічні трави на сіно 10. Кукурудза на зелений корм 11. Пар Разом Поголів’я худоби, гол.: - корів - великої рогатої худоби на вирощуванні - свиней Матеріально-грошові витрати на товарну продукцію, тис. грн. Витрати праці, тис. люд.-год.

146,0 369,0 467,0

180 439 517

+ 34,0 + 70,0 + 50,0

4092,80 107,74

3998,40 132,60

- 94,40 + 24,86

Вартість товарної продукції в цінах реалізації, тис. грн.

4705,48

4986,00

+ 280,52

Прибуток, тис. грн.

612,68

997,21

+ 384,53

Рівень рентабельності, %

14,97

24,74

+ 9,77

* Розрахунки проведені на основі економіко-математичної моделі розробленої автором

Спроектована модель задачі нараховує 60 змінних і 68 обмежень. У результаті рішення економіко-математичної задачі визначені оптимальні посівні площі культур та поголів’я худоби для СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району Миколаївської області.


15

Для підвищення економічної стійкості аграрних підприємств Миколаївської області запропоновано використання фінансового лізингу в НАК «Украгролізинг» на пільгових умовах. Проведені розрахунки графіку сплати платежів по СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка при отриманні в лізинг зернозбирального комбайну «Дон-Лан» «Вектор» та трактора МТЗ-82.1.26 свідчить, що вартість разом із відсотками будуть відшкодовані відповідно за 4,5 і 5 років експлуатації. Доведено, що важливими заходами, що дозволяють не тільки забезпечити економічну стійкість аграрних підприємств, але й подальше її зміцнення є інтеграційні та інвестиційні процеси, які забезпечують вихід вітчизняним сільгоспвиробникам на світові ринки та запровадження новітніх технологій на аграрних підприємствах. Прикладом можуть слугувати в Миколаївській області переробні підприємства ТОВ «Сандора», ЗАТ «Лакталіс», ТОВ СП «Нібулон» та інші. Якщо запропоновані заходи будуть скоординованими, державне регулювання та підтримка сільського господарства в даному напрямі будуть фінансуватися на належному рівні, стабільно працюватимуть команди Уряду та Міністерства аграрної політики та продовольства, то покращення економічного становища в країні та виходу на новий інноваційний рівень можна очікувати вже найближчим часом. Державна допомога у вигляді дотацій та інтервенцій значно знижує ризики в аграрній сфері та допомагає підприємствам стабільно та ефективно розвиватися. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального науково-прикладного завдання щодо підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки. 1. Уточнено поняття економічної стійкості підприємств. На основі проведеного аналізу запропоновано визначення поняття «економічна стійкість підприємства» як сукупності взаємопов’язаних та взаємообумовлених між собою елементів, дія яких спрямована на досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах та забезпечення економічної рівноваги з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів. 2. Автор розглядає економічну стійкість підприємства як у вузькому, так і в широкому розумінні. При вузькому – економічна стійкість підприємства охоплює поєднання основних складових даної категорії на підприємстві. У широкому розумінні – це політична та економічна стабільність, належне функціонування нормативно-правових актів, вплив діяльності держави на суспільне життя населення.


16

3. Автором запропонована класифікація складових економічної стійкості сільськогосподарських підприємств за такими критеріальними ознаками: фінансова, виробнича, маркетингова, організаційно-кадрова та інвестиційно-інноваційна. У свою чергу, кожна із зазначених ознак являє собою складну систему, яка характеризується системою показників. На системному рівні економічна стійкість сільськогосподарських підприємств оцінюється за критеріями, представленими складними інтегральними показниками. На основі відбору структурних складових економічної стійкості аграрних підприємств нами запропоновано розрахунок ваги кожної за допомогою методу експертних оцінок. 4. Встановлено, що вихід сільськогосподарського виробництва з критичного стану, його поступове відродження і забезпечення економічної стійкості аграрних підприємств можливий тільки на основі обґрунтованого здійснення послідовної інтенсифікації та запровадження інноваційних розробок для всіх галузей аграрного сектора економіки. 5. Проведене групування сільськогосподарських підприємств Миколаївської області за розмірами валового збору зернових та зернобобових культур в середньому за 2006-2008рр. показав, що найбільш раціональним обсягом виробництва зерна є 50 тис. ц і більше. Проте, на жаль, кількість таких сільськогосподарських підприємств по Миколаївській області є незначною і займає всього 1,8% (46 одиниць) від загальної їх кількості. Це говорить про те, що в наш час для ефективного господарювання необхідні укрупнені підприємства з великою потужністю виробничих ресурсів. 6. У результаті проведеного дослідження сільськогосподарських підприємств Новоодеського та Новобузького районів Миколаївської області визначено типи їх економічного розвитку. В зазначених господарствах простежується тенденція до інтенсивного типу розвитку. Проведений аналіз визначення економічної стійкості підприємств у розрізі структурних складових за 2009 рік свідчить, що інтегральний показник (ЕССП) значно залежить від рівня його складових. Так, максимальне значення економічної стійкості має СЗАТ «Гур’ївка» (32,03), а найменше має СЗАТ «Південний колос» (1,34). Майже в усіх зазначених підприємствах досить високий рівень фінансової стійкості, тобто підприємства намагаються повністю розраховуватися з кредиторами та бути незалежними від них. 7. Обґрунтовано доцільність застосування інноваційної технології обробітку ґрунту No-till. За матеріалами СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району при вирощуванні озимої пшениці доведено, що застосування вказаної технології значно заощаджує кошти підприємства за рахунок: економії пального на 1 га становить 200, 24 грн (близько 61,5%), амортизації – на 12,96 грн (30%), поточного ремонту – на 8,62 грн (33,3%), оплати праці – на 17,31грн (25%), податків – на 4,78 грн (25%). А в кінцевому результаті відбувається зниження собівартості виробництва 1 т зерна на 126,51 грн (24,5%).


17

8. У результаті досліджень виявлено недосконалість розвитку маркетингу на підприємствах. Процес переходу до маркетингової орієнтації повинен мати в кожному сільськогосподарському підприємстві індивідуальний характер і залежати від обсягів виробництва продукції, зв’язків, що склалися, територіального розташування і багатьох інших чинників. Залежно від обсягу товарообігу і ринкової позиції, а також фінансових можливостей товаровиробники можуть або створювати маркетингові служби самостійно, або користуватися послугами сторонніх організацій. 9. Для підвищення економічної стійкості аграрних підприємств Миколаївської області вважаємо запропоновано використання фінансового лізингу в НАК «Украгролізинг» на пільгових умовах. Проведені нами розрахунки графіку сплати платежів в СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району при отриманні в лізинг зернозбирального комбайну «Дон-Лан» «Вектор» та трактора МТЗ-82.1.26 свідчать, що їх вартість разом з відсотками будуть відшкодовані відповідно за 4,5 і 5 років експлуатації. 10. У результаті рішення економіко-математичної задачі визначені оптимальні посівні площі культур та поголів’я худоби для СЗАТ ім. Т.Г. Шевченка Новоодеського району Миколаївської області. За рішенням задачі, відбулося збільшення більш прибуткових видів сільськогосподарської продукції. Так, в майбутньому господарству необхідно збільшити поголів’я корів на 34 гол., великої рогатої худоби на вирощуванні на – 70 гол., свиней на – 50 гол, а в результаті – і площу посівів під багаторічні трави на сіно. За оптимальної виробничої структури виробництва з урахуванням інтенсивних факторів вартість товарної продукції господарства зросте майже на 6,0 % (або на 280,52 тис. грн). У свою чергу, матеріальногрошові витрати на товарну продукцію знижуються на 2,3 % (або на 94,4 тис. грн.). Це пояснюється тим, що відбулося зменшення площ під нерентабельні види сільськогосподарської продукції. 11. Доведено, що на аграрний ринок країни суттєво впливає укрупнення сільськогосподарського виробництва шляхом аграрнопромислової інтеграції. У межах, наприклад, аграрно-промислових холдингів реалізуються досить ефективні бізнес-проекти. Агрохолдинги здійснюють гнучку цінову політику, освоєння нових технологій, введення «ноу-хау» для більш ефективного використання земельних ресурсів та ведення виробничої та переробної діяльності. Також на законодавчому рівні потрібно врегулювати права та обов’язки агрохолдингів і жителів населених пунктів, на території яких формування створені.


18

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Статті у наукових фахових виданнях: 1. Лункіна Т. І. Як один із напрямів розвитку аграрної сфери пріоритетність інноваційної діяльності виробництва / Т. І. Лункіна // Вісник Сумського національного аграрного університету. — 2008. — № 8/2 (32). — С. 32-35. 2. Лункіна Т. І. Напрями інтенсивного та інноваційно-інвестиційного розвитку аграрних підприємств / Т. І. Лункіна // Прометей: регіональний зб. наук. праць з екон. — Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. — Донецьк: ДЕГІ, 2009. — Вип. 1 (28).— С. 91-93. 3. Лункіна Т. І. Ретроспективний огляд функціонування аграрних підприємств Миколаївської області / Т. І. Лункіна // Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2009. — Вип. 2 (49). — С. 139-145. 4. Лункіна Т. І. Роль держави в активізації інноваційної діяльності аграрного сектору / Т. І. Лункіна // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Сер. Економічні науки. — 2009. — № 2 (22). — С. 5660. 5. Лункіна Т. І. Проблеми та заходи ефективного розвитку аграрних підприємств Миколаївської області / Т. І. Лункіна // Збірник наукових праць. — Кам’янець-Подільський. — 2009. — Вип. 17 — Т. III — С. 228-232. 6. Лункіна Т. І. Запровадження інновацій в аграрний сектор – ключ до прискореного розвитку сільського господарства / Т. І. Лункіна // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць. — Донецьк: Дон ДУУ, 2010. — Т. XI. — С. 33-40. 7. Лункіна Т.І. Ефективність інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції на основі No-till технології / Т.І. Лункіна // Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2010. — Вип. 3(54). — Том I. — С. 118-125. Матеріали і тези конференцій: 8. Лункіна Т. І. Інновації як інструмент економічного розвитку аграрного виробництва / Т. І. Лункіна // матеріали Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорськовикладацького складу, 9-11 квітня 2008 р. — Миколаїв: МДАУ, 2008. — С. 65-68. 9. Лункіна Т. І. Інноваційно-інвестиційний розвиток аграрного сектору економіки, державна підтримка / Т. І. Лункіна // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах постіндустріального суспільства: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Дніпропетровськ, 2008. — Т. I — С. 232-233. 10. Лункіна Т. І. Пріоритетність інноваційної діяльності як один із


19

напрямів розвитку аграрної сфери виробництва / Т. І. Лункіна // Аграрний форум – 2008: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Суми, 2008. — С. 160-162. 11. Лункіна Т. І. Економічна стійкість підприємства: сутність, значення / Т. І. Лункіна // матеріали Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу, 1517 квітня 2009 р. — Миколаїв: МДАУ, 2009. — С. 30-31. 12. Лункіна Т. І. Підвищення рівня інтенсивності аграрних підприємств на основі інноваційно-інвестиційного розвитку / Т. І. Лункіна, І. І. Червен // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: матеріали I міжнародної науково-практичної конференції. — м. Макіївка, 2009. — Том II. — С. 344-347. 13. Лункіна Т. І. Інновації визначають подальше майбутнє сільського господарства / Т.І. Лункіна // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: матеріали II міжнародної науково-практичної конференції. — м. Макіївка, 2010. — Том III. — С. 86-89. 14. Лункіна Т. І. Інновації – передумова інтенсивного розвитку аграрних підприємств / Т. І. Лункіна // матеріали Причорноморської регіональної науково-практичної конференції професорськовикладацького складу, 13-15 квітня 2010 р. — Миколаїв: МДАУ, 2010. — С. 6-7. АНОТАЦІЯ Лункіна Т.І. Підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2011. У дисертації досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва. На основі досліджень та проведеного аналізу поглядів провідних вчених уточнено визначення сутності економічної стійкості сільськогосподарських підприємств. Враховуючи специфіку сільського господарства, в роботі запропонована класифікація складових економічної стійкості сільськогосподарських підприємств за такими критеріальними ознаками: фінансова, виробнича, маркетингова, організаційно-кадрова та інвестиційно-інноваційна. В свою чергу, кожна із зазначених ознак являє собою складну систему, яка характеризується системою показників. В аналітичному розділі роботи проаналізовано сучасні умови та особливості розвитку сільськогосподарських підприємств, оцінено основні


20

показники економічної стійкості, визначено вплив факторів на ефективний розвиток сільськогосподарських підприємств. У конструктивній частині визначено основні напрями підвищення економічної стійкості сільськогосподарських підприємств на основі інтенсифікації виробництва шляхом застосування перспективних варіантів інтенсифікації, зміцнення виробничого потенціалу за рахунок удосконалення організаційно-економічного механізму їх функціонування, покращення інвестиційного забезпечення підприємств на засадах інтегрованих формувань та з використанням фінансового лізингу. Ключові слова: економічна стійкість, інтенсифікація виробництва, інновації, інвестиції, ефективність, інтеграція, сільськогосподарські підприємства. АННОТАЦИЯ Лункина Т.И. Повышение экономической стойкости сельськохозяйственных предприятий на основе интенсификации производства. - Рукопись. Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2011. В диссертации исследованы теоретические, методические и практические аспекты развития сельскохозяйственных предприятий на основе интенсификации производства. На основе исследований и проведенного анализа взглядов ведущих ученых усовершенствованно понятие «экономической стойкости предприятий» как совокупность взаимоувязанных и взаимообусловленных между собой элементов, действие которых направлено на достижение максимальных результатов при минимальных расходах и обеспечения экономического равновесия с учетом внешних и внутренних факторов. На основе результатов проведенного исследования доказано, что ключом к эффективному развитию сельскохозяйственных предприятий и повышению экономической стойкости аграрного сектора является интенсификация всех отраслей сельского хозяйства. Учитывая специфику сельского хозяйства, в работе предложенная классификация составляющих экономической стойкости сельскохозяйственных предприятий по таким критериальным признакам: финансовая, производственная, маркетинговая, организационно-кадровая и инвестиционно-инновационная. В свою очередь, каждая из отмеченных признаков являет собой сложную систему, которая характеризуется комплексом показателей. На системном уровне экономическая стойкость сельскохозяйственных предприятий оценивается по критериям, представленным сложными интегральными показателями. На основе отбора структурных составляющих экономической стойкости аграрных предприятий предложен расчет веса каждой с помощью метода экспертных оценок.


21

Автор рассматривает экономическую стойкость предприятия как в узком, так и в широком понимании. При узком - экономическая стойкость предприятия охватывает сочетание основных составляющих данной категории на предприятии. В широком понимании - это политическая и экономическая стабильность, надлежащее функционирование нормативноправовых актов, влияние деятельности государства на общественную жизнь населения. В результате проведенного исследования сельскохозяйственных предприятий Новоодесского и Новобусского районов Николаевской области определены типы их экономического развития. В отмеченных хозяйствах прослеживается тенденция к интенсивному типу развития. Проведенный анализ определения экономической стойкости предприятий в разрезе структурных составляющих за 2009 год свидетельствует, что интегральный показатель (ЭССП) значительно зависит от уровня его составляющих. Предложена модель интегральной оценки экономической стойкости сельскохозяйственных предприятий, позволяющая рассчитать интегральные показатели по каждой ее структурной составляющей и на их основе, показать результаты деятельности сельскохозяйственных предприятий в Николаевской области на примере отдельных предприятий. В аналитическом разделе работы проанализированы современные условия и особенности развития сельскохозяйственных предприятий, оценены основные показатели экономической стойкости, определено влияние факторов на эффективное развитие сельскохозяйственных предприятий. В конструктивной части определены основные направления повышения экономической стойкости сельскохозяйственных предприятий на основе интенсификации производства путем применения перспективных вариантов интенсификации, укрепления производственного потенциала за счет усовершенствования организационно-экономического механизма их функционирования, улучшения инвестиционного обеспечения предприятий на принципах интегрированных формирований и с использованием финансового лизинга. Доказано, что на аграрный рынок страны существенно влияет укрупнение сельскохозяйственного производства путем аграрнопромышленной интеграции. В пределах, например, аграрнопромышленных холдингов реализуются достаточно эффективные бизнеспроекты. Агрохолдинги осуществляют гибкую ценовую политику, освоение новых технологий, введения "ноу-хау" для более эффективного использования земельных ресурсов и ведения производственной и перерабатывающей деятельности. Обоснованы и предложены перспективы развития сельскохозяйственных предприятий, обобщены пути повышения экономической стойкости предприятий с использованием наиболее


22

перспективных методов и механизмов с учетом инновационных технологий, инвестиционного обеспечения, укрепление производственного потенциала с совершенствованием организационно-экономического механизма их функционирования. Ключевые слова: экономическая стойкость, интенсификация производства, инновации, инвестиции, эффективность, интеграция, сельскохозяйственные предприятия. ANNOTATION Lunkina Т.І. An increase of economic firmness of agrarian enterprises is on the basis of intensification of production. it is Manuscript. Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 is an economy and management enterprises (agrarian economics and АПК). it is the Mykolaiv state agrarian university, Mykolaiv, 2011. In dissertation the theoretical, methodical and practical aspects of development of agricultural enterprises are investigational on the basis of intensification of production. On the basis of researches and conducted analysis of looks of leading scientists determination of essence of economic firmness of agricultural enterprises is specified. It is well-proven on the basis of results of the conducted research, that by the key to effective development of agricultural enterprises and increase of economic firmness agrarian to the sector there is intensification of all industries of agrarian sector of economy. Taking into account the specific of agriculture, in-process the offered classification of constituents of economic firmness of agricultural enterprises on such criterion signs: financial, productive, marketing, organizationally-skilled and investment-innovative. In turn, each of the noted signs shows by itself the difficult system which is characterized by the system of indexes. Modern terms and features of development of agricultural enterprises are analyses in the analytical division of work, the basic indexes of economic firmness are appraised, influence of factors is certain on effective development of agricultural enterprises. In structural part basic directions of increase of economic firmness of agricultural enterprises are certain on the basis of intensification of production by application of perspective variants of intensification, strengthening of productive potential due to the improvement of organizationally-economic mechanism of their functioning, improvement of the investment providing of enterprises on principles of the computer-integrated forgings and with the use of the financial leasing. Keywords: economic firmness, intensification of production, innovation, investments, efficiency, integration, agricultural enterprises.


23

Підписано до друку …. …. 2011 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Обл.-вид. арк. 0,9. Ум. друк. арк. 0,9 Тираж 100 прим. Зам. № 184 Надруковано у видавничому відділі Миколаївського державного аграрного університету 54010 м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9

ArefLunkina  

ArefLunkina

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you