ХОЛОДНИЙ СМАК Темрява вертається в серце, на круги своя… Олег Лишега
По всіх пристрастях і снах – розмов колишніх вибілено тон. Я дивлюся на тебе очима без жодної краплі хмелю. Похилена безмрійно голова, ковток алкоголю – аби жах не так млоїв. Позаочі – у пошуках сну та достатку, крізь натовпи дрімотні пролітаєш, утомно несучи свій хід. У холодних вогнях недалеких вокзалів запеклася потвора–нудьга та її герметичні відлуння. Ця ізоляція позбавить більшості ілюзій, тож я і далі день у день мовчу. ₪₪₪