Issuu on Google+

Перспективи збереження та використання будинку на Грушевського 4б в рамках обАЧНОГО вiдновлення мiста PERSPEKTIVEN DES ERHALTS UND ВER NEUNUTZUNG DES GEBÄUDES IN HRUSCHEWSKOHO 4B IM RAHMEN DER BEHUTSAMEN STADTERNEUERUNG

Кіїв/Kiew Вересень-Жовтень September – November 2012


Зміст Inhalt 01. Передмова Vorwort 02. Проект Projekt 03. Події Veranstaltungen 04. Люди Menschen 05. Пропозиція Регіни Йост Vorschlag Regina Jost 06. Пропозиція Лінди Черни Vorschlag Linda Cerna 07. Пропозиції з благоустрою території Vorschläge für Außengestaltung


01.

Передмова Vorwort

Кияни бачать своє місто зеленою європейською столицею, культурною, зручною для життя, дбайливою до історичної спадщини. Всупереч цьому, в центрі Києва простежується тенденція до руйнування історичних та екологічних ареалів, зменшення можливостей для громадського культурного дозвілля. Старовинний будинок по вул. Грушевського 4б серед багатьох інших київських історичних будов був “засуджений” до знесення. Проте активісти, поети та музиканти обрали двір цього будинку для проведення регулярних хеппенінгів - концертів, скринінгів, аудіо-презентацій, кінопоказів, літературних читань. Проект “Культурний центр H4B. Перспективи Збереження та трансформації території двору та будинку по вулиці Грушевського 4-Б”, реалізований у вересні-жовтні 2011 року, є продуктом співпраці українських та німецьких кураторів, активістів, архітекторів та митців і пропонує способи збереження історико-екологічного ареалу і створення на цій базі культурно-громадського центру. Проект розроблений та реалізований Анастасією Живковою спільно з МГО “Мистецька Платформа” за підтримки Німецького культурного центру Goethe-Institut в Україні в рамках програми „Центр компетенцій для менеджерів культури“ Ґете-Інститутів у країнах Східної Європи та Центральної Азії. Подяка партнерам та друзям проекту: Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Garage Gang Kollektiv, Мистецькому об’єднанню “ОsтаNNя Барикада”, Книгарні “Є”, Архітектурному клубу, Архітектурній майстерні Living Architecture, Форуму Людина та Архітектура України, Ініціативі “Збережи старий Київ” Руському клубу “Культ РА”, Благодійному магазину “Щастя!”, онлайн-журналу дискусій про сучасну культуру KORYDOR, Центру сприяння розвитку громадянського та творчого суспільства, Асоціації велосипедистів Києва, Еко-Буфету, та усім, хто долучився до збереження будинку.

Die Kiewer sehen ihre Stadt als europäische Hauptschadt: kulturreich, lebenswert und behutsam im Umgang mit ihrem historischen Erbe. Jedoch macht sich in der Stadtmitte eine Tendenz zur Zerstörung historischer und ökologischer Räume sowie zur Verringerung der öffentlichen Kulturszene bemerkbar. Das historische Haus, das sich in Hruschewskoho-Str. 4B befindet, wurde - wie auch viele andere historische Bauten Kiews – zum Abreißen verurteilt. Kulturschaffende, Dichter und Musiker machten jedoch den Innenhof dieses Hauses zum Begegnungsort für ihre regelmäßigen Happenings: Konzerte, Screenings, Audiopräsentationen, Filmvorführungen und Lesungen. Das Projekt „H4B. Erhalt des Gebäudes in Hrushevskoho 4B und seine Transformation zum Bürger- und Kulturzentrum“ wurde in Zusammenarbeit ukrainischer und deutscher Kuratoren, Kulturschaffenden, Architekten und Künstler September/Oktober 2011 durchgeführt. Es zeigt Wege zum Erhalt historischer und ökologischer Räume und trägt zum Aufbau eines Kultur- und Begegnungszentrums in Hruschewskoho 4B bei. Dieses Projekt, das von Anastasiіa Zhyvkova entwickelt und realisiert wurde, fand im Rahmen des Programms Kompetenzzentrum Kulturmanager der Goethe-Institute in Osteuropa und Zentralasien in Zusammenarbeit mit der NGO Mystezka Platforma und dem Goethe-Institut Ukraine statt. Unser Dank gilt allen Projektpartnern: Heinrich-Böll-Stiftung, Garage Gang Kollektiv, Künstlerverein OstaNNja Barykada, Buchhandlung Je, Architekturklub, Architekturatelier Living Architecture, Forum Mensch und Architektur der Ukraine, Initiative Erhalte das alte Kiew, Rus-Klub Kult Ra, karitativem Laden „Schtschastja“, Online-Diskussionsplattform über die zeitgenössische Kultur KORYDOR, Förderzentrum für Zivil- und Kreativgesellschaft, Verband der Radfahrer Kiews, Eko-Büffet und allen, die am Erhalt dieses Hauses mitwirkten.


02.

Проект Projekt

Першим заходом проекту “Культурний центр H4B” був робочий візит Регіни Йост, голови бюро Atelier Borgelt + Jost, фахівця з архітектурного планування. Регіна Йост разом з командою проекту ознайомилася з документацією i оглянула будівлю на Грушевського 4б та прилеглу територію. 6 вересня були проведені загальні збори громадських організацій, які захищають будинок. 8 вересня пані Йост прочитала доповідь на тему «Нове використання історичної архітектури – про будівельні роботи в існуючих будівлях» у київському Клубі архітекторів для фахівців, громадських активістів і митців (загальна кількість - 30 учасників). Дискусія розгорнулася навколо проблеми зникаючого давнього міста, відносин між міською владою і громадськістю в сфері збереження архітектурних пам’яток та адекватної політики в сфері містобудування. В результаті робочого перебування Регіна Йост підготувала оцінку будівельної субстанції, текстову і графічну пропозиції щодо стратегії збереження будівлі і пообіцяла поінформувати про проект своїх колег, архітекторів і експертів з охорони культурної спадщини в Німеччині.

Das Projekt H4B begann mit dem Arbeitsbesuch von Regina Jost, Architektin und Inhaberin des Architekturateliers Borgelt + Jost. Regina Jost lernte das Projektteam kennen, machte sich mit den Projektunterlagen bekannt und besichtigte das Gebäude in Hruschewskoho-Str. 4B und den anliegenden Raum. Am 06. September 2011 fand die Versammlung aller zivilgesellschaftlichen Organisationen statt, die sich für den Schutz des Gebäudes einsetzen. Am 08. September hielt Regina Jost im Architekturklub Kiews einen Vortrag zum Thema „Neue Nutzung historischer Bauten – über das Bauen im Bestand“ für Fachleute, Vertreter der Zivilgesellschaft und Künstler (insgesamt 30 Teilnehmer). Anschließend diskutierten die Teilnehmer über die Probleme der alten Stadt, die Beziehungen zwischen Verwaltung und Zivilgesellschaft im Bereich des Denkmalschutzes und einer behutsamen städtebaulichen Politik. Im Ergebnis des Arbeitsbesuchs begutachtete Regina Jost die Bausubstanz und erarbeitete einen textuellen und grafischen Vorschlag zur Strategie des Gebäudeerhalts. Ferner sagte sie zu, ihre Kollegen, Architekten und Experten im Bereich des Schutzes des Kulturerbes in Deutschland über das Projekt zu informieren.


Другим заходом проекту H4B стала прес-конференція «Перспективи збереження та трансформації території двору і будинку по вулиці Грушевського 4-Б», що була проведена 30 вересня в залі презентацій книгарні “Є”. На прес-конференції громадські кола та ЗМІ були поінформовані про передумови, цілі та заходи проекту. Окрім координаторів проекту в прес-конференції взяли участь Вера Багаліантц (директор Німецького культурного центру Goethe-Institut в Україні) Олександр Дядюк (юрист, правозахисник, голова ГО «Кияни об’єднуємось»), Олександр Бригинець (голова комісії Київради з питань культури і туризму), Олесь Доній (історик, народний депутат України), Ольга Глотка (вокалістка гурту «НаголосНаГолос», учасник фестивалю H4B). Присутні на прес-конференції представники влади пообіцяли надалі стежити за долею будинку і сприяти його збереженню та трансформації в суспільно-культурний центр.

Eine weitere Projektveranstaltung war die Pressekonferenz „Perspektiven des Erhalts und der Transformation des Hofs und des Gebäudes in Hruschewskoho-Str. 4B“, die am 30. September 2001 in der Buchhandlung Je stattfand. Ziel der Pressekonferenz war es, die Öffentlichkeit und die Medien über die Voraussetzungen, Ziele und Maßnahmen des Projektes zu informieren. Neben den Projektkoordinatoren nahmen Vera Bagaliantz (Leiterin des Goethe-Instituts Ukraine), Oleksandr Djadjuk (Rechtsanwalt, Menschenrechtler und Leiter der NGO “Kiewer, vereint euch“), Oleksandr Bryhynez (Leiter des Kultur- und Tourismusausschusses des Kiewer Stadtrates), Oles Donij (Historiker, Parlamentsabgeordneter), Olha Hlotka (Solistin der Gruppe “NaholosNaholos”, Teilnehmerin des H4B-Festivals) an der Pressekonferenz teil. Die anwesenden Vertreter der Stadtverwaltung versprachen, das weitere Schicksal des Gebäudes zu verfolgen und seine Transformation zu einem Kultur- und Begegnungszentrum zu unterstützen.


03.

Події Veranstaltungen

Третім заходом став дводенний Фестиваль Г4Б Fest у внутрішньому дворику будівлі на Грушевського 4б. Початком фестивалю стало відкриття виставок «Сторонні» (Антон Гаук, Т. Ж. Київ, вулична фотографія), «Зоологічний оптимізм» (Харків, Олена Солоп, живопис і пластика), «Архе-нариси» (Олена Булавко та інші архітектори, проектні креслення благоустрою зовнішньої території культурного центру), «Дивоград» (Київ, Анжеліка Рудницька, графіка) в просторі двору за участю організаторів (МГО «Мистецька Платформа», Goethe-Institut). Відомий представник української альтернативної поезії з Харкова Артем Полежака організував літературний слем. У конкурсі взяли участь молоді поети з Донецька, Києва, Львова, Харкова. Глядацьке журі в ході трьох етапів визначило переможця. Ним став поет Саша Демченко з Донецька. Також напередодні, до початку фестивалю розпочався незвичний перформанс «Вид зверху», ідея якого належала митцю Євгену Насадюку. Автор провів добу на дошках, підвішених на висоті 4 метри над двором. Під час фестивалю артист пояснив, що в такий спосіб він міг оглядати будинок з двором та прилеглим пагорбом як єдине ціле, спостерігаючи при цьому за використанням території в різні проміжки часу. Після завершення перформансу «Вид зверху» о 17:00 год. почався концерт гуртів з різних міст України: Десь Там Сам (Київ), llusions (Львів), Intellekt (Київ), Тіні В Раю (Київ), Sviter (Харків), Paul Graneck (Одеса), Комісія та Бик (Київ).

Die nächste Veranstaltung war das zweitägige Festival H4B im Innenhof des Gebäudes in HruschewskohoStr. 4B. Das Festival wurde mit folgenden Kunstausstellungen eröffnet: „Die Fremden“ (Anton Hauk, T.J. Kiew, Straßenfotographie), „Zoologischer Optimismus“ (Charkiw, Olena Solop, Malerei und Plastik), „Arche-Skizzen» (Olena Bulawko und andere Architekten, Konstruktionszeichnungen zur Außengestaltung des Kulturzentrums), „Dywohrad“ (Kiew, Angelica Rudnyzka, Graphik). Der bekannte Vertreter der ukrainischen alternativen Poesie, Artem Polezschaka aus Charkiw organisierte den literarischen Slam, an dem junge Dichter aus Donezk, Kiew, Lwiw und Charkiw teilnahmen. Die Jury, die sich aus Zuschauern zusammensetzte, kürte in Folge von drei Wettbewerbsetappen den Sieger – den Dichter Sasha Demchenko aus Donetsk. Noch vor Start des Festivals begann eine ungewöhnliche Performance «Anblick von oben», deren Idee dem Künstler Jewhen Nasadjuk gehörte. Der Autor verbrachte Tag und Nacht lang auf Brettern, die 4 m hoch über dem Hof aufgehängt waren. Während des Festivals erklärte der Künstler, dass er auf diese Weise das Haus mit Hof und Umgebung als Ganzes betrachten konnte, beobachtend dabei, wie das Territorium in verschiedenen Zeiträumen verwendet wird. Nach Abschluss der Perfomance fand ein Konzert von Musikgruppen aus verschiedenen Städten der Ukraine statt: Desj Tam Sam (Kiew), Illusions (Lwiw), Intellekt (Kiew), Tini w Raju (Kiew), Sviter (Charkiw), Paul Graneck (Odessa), Komisija ta Byk (Kiew).


Г4Б Fest Другий день фестивалю розпочався з ранкової розминки в рамках майстер-класу з престідіжітації Сергія Єрмакова, який навчав учасників техніці зігрівання на вулицях міста. Він поклав початок серії майстер-класів позитивних міських ��рактик. Графік Ігор Степанов продемонстрував під час свого майстер-класу з вуличної каліграфії, як можна яскраво оформити гасла в стислі терміни. В результаті стіни будинку прикрасилися плакатом «БУДИНКИ НЕ ЛАМАТИ!». Марія Лебедєва представила метод захисту життєвого простору в місті у формі пікніка, створюючи цим мирний ефект і розкриваючи ідею міста для людей. Юрист Євгенія Закревська розповіла про те, як будувати взаємовідносини з представниками силових структур, уникаючи конфліктів і досягаючи компромісу. Майстер-клас з апсайклінга Аліни Копиці дав можливість навчитися знаходити нове життя для викинутих речей. Активістки Асоціації велосипедистів Києва Ксенія Семенова та Ірина Бондаренко розповіли про те, як за допомогою велопаркінгів та інших об'єктів для гальмування швидкості руху автомобілів зробити місто зручним для життя, і подарували будинку на Грушевського яскравий арт-об'єкт у вигляді зібраного з різних частин різнобарвного велосипеду. Після майстер-класів відбувся перформанс «Як би» арт-групи TanzLaboratorium. Артисти, одягнені в білі комбінезони, повільно рухалися вгору по пагорбу, тягнучи за собою нитки «відкритих можливостей», трансформуючи прилеглу територію на арт-інваермент. Ввечері відбувся потужний концерт за участю гуртів Misty Band (Київ), Gapochka (Київ), Zapaska (Кам’янець-Подільський), Jt Fresh (Київ), НаголосНаГОЛОС (Нова Каховка/Київ) та Nameless (Тернопіль). Яскравим завершальним акордом стало вогняне шоу з музичним барабанним супроводом.

Der zweite Festivaltag begann mit einem Aufwärmen im Rahmen der Meisterklasse für Taschenspiel von Serhij Jermakow, der den Teilnehmern beibrachte, wie man sich draußen in der Stadt aufwärmen kann. Damit begann eine Reihe von Meisterklassen zu positiven Stadtpraktiken. Der Graphiker Ihor Stepanow demonstrierte in seiner Meisterklasse für Straßenkalligraphie, wie man in der kürzesten Zeit farbreiche Slogans anfertigen kann. Im Ergebnis waren die Wände des Hauses H4b mit dem Poster „Häuser nicht abreißen!“ geschmückt. Maria Lebedjewa präsentierte eine Methode zum Schutz des Lebensraums in Form eines Picknicks, was einerseits einen friedlichen Effekt hat und andererseits die Idee zum Ausdruck bringt, dass die Stadt für die Menschen da ist. Die Rechtsanwältin Jewhenija Zakrewska berichtete darüber, wie man mit Polizeivertretern kommunizieren soll, um Konflikte zu vermeiden und einen Kompromiss zu erzielen. Die UpcyclingMeisterklasse von Alina Kopyzja zeigte, wie man weggeworfene Sachen mit dem neuen Leben füllen kann. Aktive Mitglieder des Radfahrervereins Kiews, Ksenia Semenowa und Iryna Bondarenko, erzählten darüber, wie man mit Hilfe von Stellplätzen für Fahrräder und Einrichtungen zur Reduzierung der Autogeschwindigkeit die Stadt angenehmer für das Leben machen kann. Sie schenkten dem Haus H4b ein farbiges Kunstwerk in Form eines aus verschiedenen Teilen zusammengebauten Fahrrades. Am Abend veranstaltete die Art-Gruppe TanzLaboratorium ein Performance „Wenn…“. Die Künstler in weißen Overalls gingen langsam den Hügel hinauf und zogen dabei die Fäden der „offenen Möglichkeiten“, die den Hof in eine Art Kunstraum verwandelten. Anschließend traten die Musikgruppen Misty Band, Gapochka, Zapaska, Jt Fresh, NaholosNaHOLOS und Nameless auf. Das Festival wurde mit einer Feuerschau in Trommelbegleitung abgeschlossen.


04.

Понад 200 відвідувачів раділи неформальній атмосфері Г4Б Фесту, утверджуючи таким чином роль цього місця як простору для зустрічей молодої культурної та громадської еліти. Фестиваль отримав позитивні відгуки в ЗМІ та блогосфері. Завершальні заходи проекту відбулися в рамках робочого візиту Лінди Черна, прес-секретаря і координатора Берлінського будинку мистецтв Tacheles. 4 та 5 жовтня Лінда Черна познайомилася з командою проекту, оглянула будинок та зустрілася з представниками ГО, що захищають будинок. 6 жовтня відбулися відразу два програмних заходи, одним з яких була дискусія про необхідність/можливості/реальність некомерційного культурного центру в Києві, що відбулася в приміщенні Фундації Центр Сучасного Мистецтва на Щекавицькій, 34. Учасниками цієї зустрічі були куратори, які працюють над розвитком суспільства через організацію громадських культурних подій: Надія Парфан, Саша Шагі, Анна Хвиль, Юлія Ваганова. А ввечері в актовій залі Гете-Інституту прозвучала доповідь Лінди Черни “Дім Мистецтв Tacheles, Берлін - 21 рік самоорганізованої суспільно-корисної культурної роботи”. Лінда Черна підготувала пропозиції щодо функціонування будинку у вигляді культурного центру. Враховуючи позитивний резонанс у ЗМІ та блогосфері, а також можливості для подальшого розвитку будинку завдяки низці нових ідей та проектів, що були започатковані в співпраці з громадськими та творчими діячами, цілі проекту можна вважати досягнутими. Так, незабаром після завершення заходів проекту будинок почав інтенсивніше використовуватися в якості культурно-громадського центру: в приміщеннях були створені декілька фресок, протягом тижня почала функціонувати майстерня з апсайклінгу, відбувся ряд кінопоказів та концертів.


Люди Menschen

Über 200 Besucher erlebten die freundschaftliche Atmosphäre des H4B-Festes und machten damit diesen Ort zum wahren Begegnungszentrum für den künstlerischen Nachwuchs. Das Festival wurde in den Medien und der Blogosphäre positiv aufgenommen. Abschließende Projektveranstaltungen fanden im Rahmen des Arbeitsaufenthalts von Linda Černá statt, der Pressesprecherin und Koordinatorin des Kunsthauses Tacheles, Berlin. Am 4. und 5. Oktober 2011 lernte Linda Černá das Projektteam kennen, besichtigte das Gebäude und traf sich mit Vertretern der NGO, die sich für den Schutz des historischen Gebäudes einsetzen. Am 6. Oktober 2011 fanden gleich zwei Projektveranstaltungen statt. Die eine davon war die Diskussion über die Notwendigkeit/Möglichkeiten/Realität eines weiteren Kulturzentrums in Kiew, die im Zentrum für zeitgenössische Kunst, Schekavytska-Str. 34 stattfand. An der Diskussionsveranstaltung nahmen Kuratoren teil, die mit Hilfe von Kulturevents auf die gesellschaftliche Entwicklung Einfluss nehmen: Nadija Parfan, Sascha Schagi, Anna Chwyl, Julija Wahanowa u.a. Am Abend hielt Linda Černá den Vortrag zum Thema “Kunsthaus Tacheles, Berlin – 21 Jahre selbstorganisierte gemeinnützige Kulturarbeit. Ferner erarbeitete Linda Černá einen Vorschlag zur Nutzung des Gebäudes als Kultur- und Begegnungszentrum. Die positive Medien- und Blogresonanz sowie eine Reihe neuer Ideen und Projekte zur weiteren Förderung des Kulturhauses, die in Zusammenarbeit mit zivilgesellschaftlichen und Kunstorganisationen initiiert wurden, lassen behaupten, dass die Projektziele voll erreicht wurden. Gleich nach dem Projektabschluss intensivierte sich die Nutzung des Gebäudes als Kultur- und Begegnungszentrum: an den Wänden wurden Fresken gemalt, die Upcycling-Werkstatt nahm ihre Arbeit innerhalb einer Woche auf, eine Reihe von Filmvorführungen und Konzerten fand statt.


05.

Пропозиція Регіни Йост Vorschlag Regina Jost

Дослідження в рамках концепції подальшого використання будинку по Грушевського 4б як Центру культури та зустрічей. 1. Причина та мета Ансамбль споруд по вул. Грушевського 4б розташований в центрі історичної частини Києва і знаходиться в межах пішохідної досяжності від Майдану Незалежності. Триповерховий цегляний будинок знаходиться у дворі суто міської забудови. Його було зведено в 1878 році та добудовано в 1883 році ймовірно як частину великого ансамблю будинків, що спочатку використовувався під службові та складські приміщення, а згодом під видавництво та друкарню. Після націоналізації радянською владою він слугував переважно як житловий будинок. У період 20-и років незалежності України цей історичний цегляний будинок став частиною комерційного проекту нерухомості, який передбачав ущільнення ділянки, що знаходиться в центрі міста, багатоповерховою спорудою та знесення існуючого будинку. Внаслідок цього мешканців будинку було майже повністю розселено. З різних причин проект був призупинений. Нині для багатьох киян він вже не є актуальним. Водночас виник жвавий спротив проти запланованої 160-метрової забудови. Мобілізувавши свої сили на порятунок історичного будинку по Грушевського 4б, група активних противників знесення будинку, починаючи з 2010 року, бореться за збереження історичного архітектурного ансамблю. За допомогою міжнародних фестивалів та симпозіумів високого рівня ця ініціатива привернула до себе увагу в масштабах країни, отримуючи дедалі більше визнання в політикумі. В майбутньому тут заплановано створення альтернативного громадсько-культурного центру. З одного боку, він може стати прикладом більш дбайливого поводження з наявними ресурсами для оновлення міста і обачної реставрації архітектурних об’єктів, а з іншого боку, - прикладом унікального поєднання різних напрямів використання, забезпечуючи існування платформи для культурних заходів молодих митців (концерти, лекції, виставки та семінари) та реалізацію соціальних пропозицій у вигляді роботи громадських організацій та некомерційних творчих об’єднань . 2. Передумови планування Історія будинку1 З 1878 по 1883 рік військовий інженер, полковник Вадим Петрович Катеринич на замовлення дуже відомої в Києві родини швейцарського походження Бонадурерів збудував службове та складське приміщення фірми, що займалася газопостачанням, облаштуванням водопроводу та систем опалення. Іван Петрович Бонадурер, який одружився з Амалією Адольфівною, дочкою заможної київської купчині Амалії Федорівни Шедель, заснував 1865 року фірму і розташував своє підприємство по вулиці Грушевського 4б (у той час Олександрівська 47). До того ж родині вже належало декілька будинків та земельних ділянок поблизу2. По смерті Івана Петровича його родина розширила свій заклад з облаштування опалювальних систем і каналізації та розмістила технічне управління разом з додатковими складськими потужностями за адресою по сусідству, по вул. Хрещатик, 5. Його син, Петро Іванович Бонадурер, додав до сфер комерційної діяльності свого батька ще й цілком новий напрям: керівництво «Південноросійською друкарнею Ф.А. Йогансена» з відділеннями «Одеса» та «Санкт-Петербург», чиї головна контора і друкарня розташовувались по вул. Татарській 35-47. З приходом радянської влади службові та складські будівлі по вул. Грушевського 4б були націоналізовані. До 2010 року тут знаходилися житлові та офісні приміщення3. Джерела: переважно усні розповіді історика Михайла Кальницького Військовий інженер, полковник В. Катеринич походив з відомого українського шляхетного роду. Портрети членів родини Катериничів писав український художник Т.Г. Шевченко. В. Катеринич працював архітектором і будівельником. По вул. Інститутській 5 (Липки) він у 1879 році побудував будинок за власним проектом. Також його авторству належать проекти віли на Липській 2 та церкви св. Марії Магдалини на Шулявці, яку знесли 1935-го року. 3 Земельні ділянки/будинки знаходилися на Хрещатику, на Фундуклеївській, Маріїнській та Борщагівській вулицях. Додаткова інформація щодо історії будинку зберігається у Державному міському архіві міста Києва. Контакт: вул. Олени Теліги 23, фонд 163, реєстр 41, акти 2490, 1806 та 2314 1 2


Пропозиція Регіни Йост Studie zu einem Nutzungskonzept für die Folgenutzung des Gebäudes Hruschewskogo-Str. 4B als Kultur- und Begegnungszentrum 1. Anlass und Ziel Das Gebäudeensemble „Hruschewskogo str. 4B“ befindet sich im Zentrum der historischen Innenstadt Kiews und ist vom Platz der Unabhängigkeit fußläufig zu erreichen. Der dreigeschossige Backsteinbau liegt in einem städtisch geprägten Hof und wurde im 1878-1883 vermutlich als Teil eines größeren Gebäude-Ensembles errichtet, das zunächst als Büro- und Lagerhaus und später auch als Verlags- und Druckhaus genutzt wurde. Nach der Verstaatlichung durch die sowjetische Staatsgewalt diente es hauptsächlich als Wohnhaus. Knapp 20 Jahre nach der Erklärung der ukrainischen Unabhängigkeit wurde das historische Backsteingebäude Teil einer ausschließlich profitorientierten Immobilienplanung, die eine mehrgeschossige Verdichtung des innerstädtischen Grundstücks und den Abriss des bestehenden Gebäudes vorsah. Das Haus wurde deswegen fast vollständig entmietet. Die Planung geriet aus verschiedenen Gründen ins Stocken und erscheint heute vielen Kiewer Bürgern nicht mehr als zeitgemäß. Mittlerweile hat sich ein reger Widerstand gegen die geplante 160 Meter hohe Bebauung gebildet. 2010 hat sich eine Gruppe von Förderern und aktiven Gegnern des Abrisses zur Rettung des historischen Gebäudes „H4B“ zusammengetan und kämpft seitdem für die Erhaltung des historischen Bauensembles. Mit internationalen Festivals und Symposien auf hohem Niveau machte die Initiative landesweit auf sich aufmerksam und bekommt mehr und mehr Anerkennung auf politischer Ebene. Für die Zukunft ist die Einrichtung eines alternativen Kulturund Begegnungszentrums geplant, das einerseits vorbildhaft für einen behutsameren Umgang mit vorhandenen Ressourcen zur Stadterneuerung und eine sensible Sanierung historischer Bausubstanz werden könnte, andererseits für die Ansiedlung einer einzigartigen Nutzungsmischung, bestehend aus einer Plattform für junge Künstlerinnen und Künstler mit kulturellen Veranstaltungen wie z. B. Konzerten, Lesungen, Ausstellungen und Workshops und einem gesellschaftlich-sozial geprägten Informations-und Hilfsangebot gemeinnütziger Organisationen und Vereine. 2. Planungsvoraussetzungen Die Geschichte des Hauses1 1878-1883 errichtete der Militäringenieur Oberstleutnant Wadym Petrowytsch Katernytsch für die aus der Schweiz stammende, in Kiew sehr bekannte Familie Bonadurer ein Büro-und Lagerhaus für eine Firma zur Heizungs-, Gas und Wasserversorgung. Iwan Petrowitsch Bonadurer, der die Tochter der wohlhabenden Kiewer Geschäftsfrau Amalija Fedoriwna Schedel Amalia Adolfiwna geheiratet hatte, gründete 1865 eine neue Firma und siedelte sein Unternehmen in der Hruschewskogostr. 4B, damals „Olexandriwska 47“ an. Darüber hinaus hatte die Familie bereits einige Häuser und Grundstücke in der unmittelbaren Umgebung.2 Nach dem Tod von Iwan Petrowitsch erweiterte seine Familie das Heizungs-und Sanitärunternehmen und verlagerte die Technische Verwaltung sowie zusätzliche Lagerräume in die nahegelegene Chreschtschatykstr. 5. Sein Sohn Petro Iwanowitsch Bonadurer fügte dem Geschäftsfeld seines Vaters einen völlig neuen Schwerpunkt hinzu: die Führung der „südrussischen Druckerei von F. A. Johansen“ mit ihren Abteilungen „Odessa“ und „St. Petersburg“, deren Hauptverwaltung und Druckerei sich in der Tatarskastr. 35-37 befanden. Das Büro-und Lagergebäude in der „Hruschewskogostr. 4B“ wurde mit dem Entstehen der sowjetischen Staatsgewalt verstaatlicht und bis zum Jahr 2010 als Wohn-und Geschäftshaus genutzt.3 Quellen: vorwiegend mündliche Erzählungen des Historikers Mychajlo Kalnutzkij

1

2 Der Militäringenieur Oberstleutnant W. Katerynytsch stammte aus dem bekannten ukrainischen adeligen Geschlecht. Die Katerynytschs Familie ließ sich von dem ukrainischen Maler T. G. Schewtschenko portraitieren. W. Katerynytsch wirkte als Architekt und Baumeister. In der Instytutskastr.5 (Lipki) hatte er 1879 ein Haus nach eigenem Entwurf errichtet. Ebenso von ihm entworfen ist die Villa in der Lipskastr.2 und die Maria-Magdalenakirche in Schulawka, die im Jahr 1935 abgerissen worden ist. 3 Die Grundstücke/Häuser befanden sich auf dem Chreschtschatyk, in der Funduklejivskastraße, Marijiwskostraße und der Borschtschaniwska-Straße. 4 Zusätzliche Informationen über die Geschichte des Hauses wird im staatlichen Stadtarchiv in Kiew aufbewahrt. Kontakt: Olena Teligastraße 23, Fond 163, Register 41, Akten 2490, 1806 und 2314.


Опис будинку Безпосередньо поблизу перехрестя великої вулиці Хрещатик та вулиці Грушевського, яка піднімається вгору, поміж двома 8-10-поверховими будинками можна потрапити у відкритий двір, який частково придатний для проїзду, а частково засаджений деревами. Тут стоїть триповерховий садовий будинок з двома короткими флігелями. Передня сторона флігеля, сконструйована як протипожежна стіна, дозволяє зробити припущення, що будинок був частиною забудови, яка виходила раніше на вулицю. Через прохід майже 2,5 м завширшки можна вийти до другого двора, який належить виключно до будинку 4-б. Захищений, вузький двір справляє враження внутрішнього дворика і завершується опірною стіною майже 2 метри заввишки перед різким підйомом схилу. По той бік опірної стіни двір переходить у порослий деревами простір. Частина архітектурного ансамблю, що збереглася до нині, представляє типову для свого часу конструкцію. Фасади змуровані з цегли, вони дуже стримано підкреслені кольоровими, трохи піднесеними віконними лиштвами, вертикальними акцентами проїздів і парадних сходів, а також горизонтальними смугами декору. Низка структурних доповнень з пізніших часів надає загальному ансамблю наративний компонент і майже романтичну привабність. Потрапити до будинку можна через три під’їзди, які ведуть до частково вже розбудованого мансардного поверху. Завдяки розташуванню будинку на схилі виникають цікаві поєднання між окремими поверхами і прилеглим до них відкритим простором – наприклад, прохід з другого поверху, який веде прямо до розташованого вище схилу. Згідно з висновком Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій від 30.03.2009 р., до цього часу збереглася велика частина оригінальної конструкції будинку, хоча деякі з вікон були замінені на менш цінні пластикові матеріали. Об’єкт було досліджено за двома різними методами розрахунку, які призвели до різних, частково суперечливих результатів стосовно остаточної оцінки архітектурного об’єкту і його коефіцієнту стійкості. Тому у світлі запланованого використання будинку як Громадсько-культурного центру влада міста Києва, яка позитивно налаштована до бажання своїх громадян зберегти будинок, вирішила отримати ще один, незалежний висновок щодо перевірки будинку. Між тим згідно висновку науково-методичної ради та наказу в.о. начальника Головного управління охорони культурної спадщини, будинок є щойно виявленою історичною архітектурною пам’яткою та найближчим часом повинен бути внесений до реєстру охоронних пам’яток архітектури. За нашими оцінками архітектурний ансамбль є вартим збереження через свою історію, центральне розташування в місті та функціональну придатність для запланованого використання. Для Києва це місце могло б бути корисним у контексті його перетворення на європейську метрополію. Тому, спираючись на власний досвід у реставрації і збереженні будинків, ми не можемо погодитися з позицією, що будинок не є вартим збереження. Натомість ми вважаємо за необхідне, провести відповідну реставрацію будинку і перебудувати його на громадсько-культурний центр. При цьому бажано б було, по можливості, відновити первісний вигляд будинку і за допомогою цілеспрямованих будівельних заходів досягти підвищення його якості. 1.

Майбутнє використання

Нинішня концепція використання передбачає застосування будинку як багатофункціонального громадсько-культурного центру. З одного боку, молоді українські митці повинні знайти тут платформу для перших презентацій своїх художніх творів (Мистецька Платформа). Заплановано проведення виставок у внутрішньому та зовнішньому просторах, читання та доповіді, музичні концерти, театральні виступи або ж спільні семінари. Поряд з різноманітними культурними заходами створення двох-трьох мистецьких ательє для організації постійного творчого процесу стипендіатів або митців «у резиденції» має підтримати дискурс щодо сучасного мистецтва в Києві та Україні, а також мистецький обмін між сусідніми країнами. З іншого боку, будинок має стати громадським центром для людей, які беруть участь у суспільній, соціальній та політичній діяльності міста Києва (недержавні організації). Серед іншого заплановане створення дитячого театру і незалежного дитячого садка, місця для соціальної інтеграції підлітків та дорослих, які порушили закон, або для тимчасового перебування матеріводиночок чи жінок у важкому становищі, консультаційно-освітнього центру з підтримки незахищених верств населення, а також з надання терапевтичної підтримки та допомоги у практичних питаннях. Упродовж тижня, з 5 по 10 вересня, в ході підготовки просторової концепції використання будинку разом з представниками всіх організацій та робочих груп було визначено необхідну потребу в площі для реалізації проектів.


Beschreibung des Gebäudes Direkt im Kreuzungsbereich des großen Boulevards Chreschtschatyk und der bergauf führenden Hruschewskogo-Straße gelangt man zwischen zwei 8- bis 10-geschossigen Gebäuden in einen offenen Hof, der zum Teil befahrbar und zum Teil gärtnerisch angelegt ist. Hier steht ein dreigeschossiges Gartengebäude mit zwei kurzen Seitenflügeln. Die als Brandwände ausgebildete Vorderfront des Seitenflügels legt die Vermutung nahe, dass das Gebäude ein Teil einer Bebauung gewesen ist, die früher bis zur Straße reichte. Über eine ca. 2,50 Meter breite Durchfahrt gelangt man in einen zweiten Hof, der ausschließlich zu dem Gebäude 4B gehört. Der geschützte, schmale Hofraum, der fast wie ein Innenraum wirkt, erhält einen Abschluss durch eine ca. 2 Meter hohe Stützmauer gegen das stark ansteigende Gelände. Jenseits der Stützmauer geht der Hofraum in einen mit Bäumen bestandenen Landschaftsraum über. Der heute erhaltene Teil des Gebäude-Ensembles repräsentiert eine für die Zeit typische Bauweise. Die Fassaden sind aus Backsteinen gemauert und werden sehr zurückhaltend durch farbig hervorgehobene Fensterfaschen, vertikale Betonungen der Durchfahrten und Treppenbereiche und horizontale Schmuckbänder akzentuiert. Eine Reihe baulicher Ergänzungen aus späterer Zeit geben dem Gesamtensemble eine narrative Komponente und eine fast romantische Anmutung. Die Erschließung des Gebäudes erfolgt durch drei Treppenaufgänge, die bis in das teilweise schon ausgebaute Dachgeschoss führen. Bedingt durch seine Lage am Hang, ergeben sich reizvolle Verknüpfungen zwischen den einzelnen Etagen und den dazugehörigen Außenräumen – wie zum Beispiel ein Steg aus der 2. Etage (1.Obergeschoss), der direkt in den höher gelegenen Landschaftsraum führt. Nach einem Gutachten des staatlichen Prüf- und Forschungsinstitutes vom 30.03.2009 ist noch ein großer Teil der originalen Bausubstanz des Hauses erhalten, wenn gleich auch einige Fenster durch weniger wertvolle Kunststoffprodukte ersetzt worden sind. Die Bausubstanz wurde nach zwei verschiedenen Berechnungsmethoden untersucht, die bezüglich der abschließenden Bewertung der Bausubstanz und der Standsicherheit zu unterschiedlichen, sich teilweise widersprechenden Ergebnissen führen. Die Stadt Kiew, die dem Wunsch ihrer Bürger nach der Erhaltung des Gebäudes positiv gegenübersteht, hat sich deswegen entschlossen, im Hinblick auf die geplante Nutzung des Hauses als Kultur- und Begegnungszentrum ein weiteres, unabhängiges Gutachten zur Untersuchung des Gebäudes in Auftrag zu geben. Da das Gebäude-Ensemble aufgrund seiner Geschichte, seiner zentralen Lage in der Stadt und seiner funktionalen Eignung für die geplante Nutzung nach unserer Einschätzung unbedingt erhaltenswert erscheint und der Stadt Kiew an dieser Stelle eine zusätzliche Aufwertung für die zukünftige Entwicklung zu einer europäischen Metropolen gäbe, können wir uns aufgrund unserer Erfahrung in der Sanierung und Erhaltung von Gebäuden der Einschätzung, dass das Gebäude nicht erhaltenswert sei, nicht anschließen, sondern halten eine denkmalgerechte Sanierung und einen Umbau in ein Kultur-und Begegnungszentrum an dieser Stelle für unumgänglich. Gemäß dem Gutachten des wissenschaftlichen Beirates und dem Beschluss des kommissarischen Leiters der Hauptverwaltung für den Schutz des Kulturerbes gilt das Gebäude mittlerweile als neu festgestelltes historisches Architekturdenkmal und soll in der nächsten Zeit in das Denkmalschutzregister aufgenommen werden. 1. Die zukünftige Nutzung Das derzeitige Nutzungskonzept sieht eine Nutzung als ein multifunktionales Begegnungs- und Kulturzentrum vor. Zum einen sollen hier junge ukrainische Künstlerinnen und Künstler eine Plattform für die ersten Präsentationen ihrer künstlerischen Werke finden (Mystezkaja Platforma). Geplant sind Ausstellungen im Innen- und Außenraum, Lesungen und Vorträge, Musikkonzerte, Theateraufführungen oder gemeinsame Workshops. Neben den vielfältigen Kulturveranstaltungen soll mit der Einrichtung von 2 – 3 Künstlerateliers für das kontinuierliche künstlerische Schaffen von Stipendiaten oder „Künstlern in Residence“ ein Diskurs über die zeitgenössische Kunst in Kiew und der Ukraine wie auch ein künstlerischer Austausch mit den Nachbarländern gefördert werden. Zum Anderen soll das Gebäude zu einem Begegnungszentrum für Menschen werden, die sich gesellschaftlich, sozial und politisch für die Stadt Kiew engagieren (Non Governmental Organizations). Geplant sind unter anderem die Organisation eines Kindertheaters und eines unabhängigen Kindergartens, ein Ort für die Resozialisation von straffällig gewordenen Jugendlichen und Erwachsenen oder für die vorübergehende Aufnahme alleinstehender Mütter oder Frauen in Not, Beratungs- und Schulungsbereiche zur Unterstützung benachteiligter Bevölkerungsgruppen, sowie therapeutische Betreuung oder Hilfe bei praktischen Fragen. Als Vorbereitung für ein räumliches Nutzungskonzept wurde in der Woche vom 5. - 10. September gemeinsam mit den Vertretern aller Organisationen und Arbeitsgruppen der notwendige Raumbedarf für das Vorhaben ermittelt.


Загальне використання Спільним бажанням усіх задіяних сторін є облаштування центрального майданчика для проведення заходів, який слід розмістити у зручному для всіх місці на третьому поверсі головного чи садового будинку. За допомогою заміни середньої несучої стіни окремими опорами можна утворити зал площею 150-170 м2, який буде ділитися на частини. Потрапити до нього можна буде з обох парадних сходів. Поряд знаходитимуться допоміжні та складські приміщення, туалети, а також невеличка кухня. У центральній зоні поверхом нижче (2-ий поверх) має знаходитися декілька невеликих приміщень для проведення навчань, семінарів та тренінгів, які будуть у розпорядженні усіх користувачів. На першому поверсі можна влаштувати редакційні та робочі приміщення запланованих газет. Індивідуальне використання У бічних частинах будинку (у флігелях), які мають підвальні приміщення та розбудований мансардний поверх, можуть знаходитися, залежно від потреби, офіси, кімнати для переговорів або допоміжні приміщення окремих організацій. Схеми просування через «Мистецьку колію» та «Громадську колію» Рекомендується структурувати схеми просування по будинку залежно від їхнього головного призначення у дві паралельні «колії»: «Мистецьку колію», яка проходить вздовж проїзду заднього «мистецького двору», де знаходитимуться виставкові площі, ательє та студії, і «Громадську колію», яка веде через центральні парадні сходи до суспільно-соціального центру. Двори та прилеглі території Парадний двір дуже добре підходить для виставок великих скульптур. Тут також можна розмістити дошку оголошень щодо заходів та акцій громадсько-культурного центру. Другий двір є чудово придатним для невеликих театральних дійств, читань, лекцій, драматичних вистав та музичних концертів, а також для тимчасової експозиції картин та скульптур. Обачна реставрація має ставити собі за мету врахувати в майбутньому плануванні поєднання зовнішніх площ та внутрішніх просторів на різних рівнях, а також залучення прилеглих територій для організації великих виступів та концертів.

Allgemeine Nutzungen Gemeinsam wünschen sich alle Beteiligten einen zentralen Veranstaltungsbereich, der gut erreichbar für alle Nutzer in der 3. Etage (2. Obergeschoss) des Garten- bzw. Haupthauses untergebracht werden soll. Mithilfe der Auflösung der tragenden Mittelwand in einzelne Stützen könnte ein teilbarer Saal von ca. 150 – 170 m2 entstehen, der von den beiden Haupttreppenhäusern erreicht werden kann und dem Neben- und Lagerraum, Toiletten sowie eine kleine Teeküche zugeordnet werden. In der Etage darunter (1. Obergeschoss) sollen sich im zentralen Bereich mehrere kleinere Schulungs-, Seminar- und Trainingsräume befinden, die allen Nutzern zur Verfügung stehen. In der ersten Etage (Erdgeschoss) könnten hier Redaktions- und Arbeitsräume der geplanten Zeitungen untergebracht werden. Individuelle Nutzungen In den seitlich flankierenden Gebäudeteilen (Seitenflügel), die unterkellert sind und ein ausgebautes Dachgeschoss besitzen, könnten sich je nach Raumbedarf die individuellen Büros, Besprechungs- und Nebenräume der einzelnen Organisationen befinden. Erschließung durch die „Kunstspur“ und die „Begegnungsspur“ Es wird empfohlen, die Erschließung des Gebäudes gemäß ihren hauptsächlichen Nutzungen in zwei parallelen „Spuren“ zu strukturieren: die „Kunstspur“, die entlang der Durchfahrt den hinteren „Kunsthof“ erschließt – wo sich auch die Ausstellungsflächen, Ateliers und Studios befinden, und die „Begegnungsspur“, die durch das zentrale Treppenhaus zu den gesellschaftlich-sozialen Einrichtungen führt. Höfe und Landschaftsraum Der Eingangshof eignet sich sehr gut für die Aufstellung größerer Skulpturen. Hier könnten sich auch Hinweistafeln auf die Veranstaltungen und Angebote des Kultur- und Begegnungszentrums befinden. Der zweite Hof ist hervorragend für kleinere Theateraufführungen, Lesungen, Vorträge und Sprechtheater und Musikveranstaltungen geeignet, aber auch idealer temporärer Ausstellungsraum für Gemälde und Skulpturen. Ziel einer behutsamen Sanierung wäre es, hier Außenbereiche und Innenräume über mehrere Ebenen hinweg zu verbinden und auch den angrenzenden Landschaftsraum für größere Aufführungen und Konzerte in die zukünftige Planung mit einzubeziehen.


06.

Пропозиція Лінди Черни Vorschlag Linda Cerna

ГРУШЕВСЬКОГО 4б Ідеї та перспективні напрями для нового громадсько-культурного центру «Чим більше ми працюємо над тим, щоб креативно та позитивно дивитися в майбутнє, тим кращим воно буде.» (Сандор Фьюльоп)

Київ, безперечно, відрізняється своєю тривалою мистецькою традицією і особливим культурним розмаїттям, що знаходить свій вираз, зокрема, у великій кількості музеїв, виставок та театрів. Але в ньому слід ще відчути й європейську метрополію, в якій живуть та працюють діячі культури й митці з різним культурним корінням та в якій впроваджується велика кількість ініціатив для вирішення культурних, політичних та соціальних потреб людини. Особливе пробудження, попри всі складні умови, нині спостерігається в українському вільному середовищі. Велика кількість вільних діячів культури надає нові ідеї та перспективні рішення для соціального дискурсу міста, сприяючи своїми ініціативами створенню придатного для життя клімату. У зв'язку з цим ініційований громадським об’єднанням «Мистецька Платформа» громадськокультурний центр на Грушевського 4б (або просто «Г4б») виступає за поліпшення умов діяльності митців на місці та шукає нові можливості для їхнього об’єднання. Адже те, чого ще й досі бракує в Києві, це розташовані в центрі виробничі та виставкові майданчики для найрізноманітніших мистецьких осередків, можливостей для показу робіт митців, які діють поза рамками усталених інституцій, для некомерційних культурних осередків, які уможливлюють мистецький обмін митців різних напрямів між собою та з публікою, а також для центрів, у яких знаходять своє місце різні соціокультурні ініціативи. Таким чином, концепція Г4б зорієнтована на задоволення вимог мистецько-культурного середовища Києва, зокрема, реальної потреби в культурному осередку, на кшталт того, що утворюється в центрі міста, в архітектурному ансамблі по Грушевського 4б. Це перспективний проект, який міг би об’єднати ще й досі роз'єднану діяльність і відкрити культурні та мистецькі вільні простори, аби зберегти та розбудувати у середньо- та довгостроковій перспективі потенціал культурного розмаїття Києва. Як доводить дослідження з подальшого використання будинку як громадсько-культурного центру, яке провела експерт з використання історичних будинків, дипломована інженер, архітектор Регіна Йост, місце пропонує придатні просторові умови для культурних заходів (концертів, виставок, театральних вистав, читань тощо), для мистецького та культурного виробництва (художні та музичні студії, майстерні тощо), а також для проведення семінарів і діяльності різних некомерційних організацій. Разом з цим цей будинок пропонує найкращі умови для комбінування мистецької продукції, культурних програм різної спрямованості і видів діяльності та проектів, що працюють на благо суспільства. При цьому збереження та використання історичного будинку по вулиці Грушевського 4-б для нових цілей в рамках обачного відновлення міста* є заявленою метою цієї діяльності. Перетворення архітектурної пам'ятки на мистецький центр тематизує та сприяє усвідомленню цінності історичного об’єкту та відображає зростаюче значення культурної роботи в рамках розвитку міста. Доцільність і сенс громадсько-культурного центру Г4б можна продемонструвати, користуючись досвідом вже існуючих європейських некомерційних арт-центрів. Сьогодні існує ціла низка загальносуспільних проблем, у вирішенні яких такі проекти як Г4б відіграють важливу роль. Соціально-культурні центри уможливлюють різноманітні та ступінчаті форми участі у вирішенні проблем. Як окремі індивідууми, так і цілі групи можуть знайти тут своє нове місце. Скеровані на партиціпацію різних верств населення, вони дозволяють людям - незалежно від віку, походження або соціального статусу – впливати на буденну роботу організацій. Якщо виходити з того, що на якість життя певного міста суттєво впливає пропозиція культурних заходів, то саме некомерційні заклади культури, с��еровані на різні цільові групи, можуть зробити значний внесок у розвиток суспільства. Такі культурні заклади великою мірою сприяють тому, щоб культура мала в місті своє певне місце, де вона булла б постійно доступна для кожного громадянина. Фестиваль «Г4Б», що відбувся на початку жовтня, дає перше відчуття можливостей громадськокультурного центру, як квазі публічного простору, культурна пропозиція якого охоплює як відвідання заходів (концерти, виставки, перформанси), так і можливість участі в проектах (напр., у майстер-класі), та концептом якого є створення місця соціалізації, комунікації та креативності. * Поняття “обачне відновлення міста” вперше введено в українську урбаністику Теодором Вінтерсом та Юрґеном Паульем у жовтні 2010 року під час фестивалю “Вулиця ігор – Ігри на вулиці».


HRUSHEVSKOHO 4B Anregungen und Perspektiven für ein neues Kultur- und Begegnungszentrum «Je mehr wir daran arbeiten, kreativ und positiv in die Zukunft zu schauen, desto besser wird sie werden.» (Sándor Fülöp) Zweifelsohne zeichnet sich Kiew durch eine lange künstlerische Tradition und eine besondere kulturelle Vielfalt aus, was sich unter anderem in der großen Auswahl an Museen, Ausstellungen und Theatern zeigt. Zu entdecken ist aber auch eine europäische Metropole, in der Kulturschaffende und Künstler/ innen mit unterschiedlichen kulturellen Wurzeln leben und arbeiten und in der sich eine Vielzahl von Initiativen für die kulturellen, politischen und sozialen Belange der Menschen einsetzt. Besonders die freie ukrainische Szene ist heute, allen schwierigen Bedingungen zum Trotz, im Aufbruch. Gerade die vielen freien Kulturschaffenden bringen neue Ideen und Perspektiven in den gesellschaftlichen Diskurs der Stadt ein und leisten mit ihren Initiativen einen wesentlichen Beitrag zu einem lebenswerten Klima. Vor diesem Hintergrund setzt sich das von der NGO Mystetska Plattforma initiierte Kultur- und Begegnungszentrum Hruschewskoho 4b (kurz H4B) für die Verbesserung der kulturellen Arbeitsbedingungen vor Ort ein und sucht nach neuen Möglichkeiten der Vernetzung. Denn was bis heute in Kiew weitgehend fehlt, sind zentral gelegene Produktions- und Präsentationsorte für die Vielfalt der unterschiedlichen Kunstszenen, Arbeits- und Aufführungsmöglichkeiten für Künstler, die sich jenseits der etablierten Institutionen bewegen, nichtkommerzielle Kulturstandorte, die den Austausch von Künstlern unterschiedlicher Disziplinen untereinander und mit dem Publikum ermöglichen, wie auch Zentren, in dem verschiedene soziokulturellen Aktivitäten ihre Anlaufstelle haben. Demnach orientiert sich das vorliegende Konzept H4B an den Anforderungen der Kiewer Kunstund Kulturszene, innerhalb der ein realer Bedarf an einem Zentrum, wie es in der Innenstadt im Gebäudeensemble Hruschewskoho 4b derzeit am Entstehen ist. Ein zukunftsweisendes Projekt das bislang oft noch getrennte Aktivitäten zusammenbringen und kulturelle und künstlerische Freiräume eröffnen könnte, um das Potenzial der kulturellen Vielfalt Kiews mittel- und langfristig zu erhalten und auszubauen. Wie die Studie zur Nutzung des Gebäudes als Kultur- und Begegnungszentrum, erstellt von der Expertin für neue Nutzung in historischen Bauten Dipl. Ing. Architektin Regina Jost, belegt, bietet der Ort passende räumliche Rahmenbedingungen für kulturelle Veranstaltungen (Konzerte, Ausstellungen, Theateraufführungen, Lesungen etc.) sowie für die Kunst- und Kulturproduktion (Ateliers, Werkstätten, Musikstudios) ebenso wie für Seminar- und Arbeitsräume verschiedener gemeinnütziger Organisationen. Damit bietet die Örtlichkeit beste Voraussetzungen für eine Kombination aus künstlerischer Produktion, spartenübergreifendem Kulturprogramm und gemeinwesenorientierten Aktivitäten und Projekten. Dabei ist der Erhalt, bzw. die Nutzung des historischen Gebäudes Hruschewskoho 4b zu neuen Zwecken, im Zuge einer behutsamen Stadterneuerung*, erklärtes Ziel der Aktivitäten. Die Umwandlung zu einem Kulturzentrum thematisiert und fördert das Bewusstsein für den Wert der historischen Bausubstanz und spiegelt die wachsende Bedeutung von Kulturarbeit im Rahmen der Stadtentwicklung. Die weitere Sinn- und Zweckmäßigkeit des Kultur- und Begegnungszentrums H4B kann anhand der Erfahrung bereits bestehender europäischer nichtkommerzieller Kulturzentren dargelegt werden. Aktuell gilt es einer ganzen Reihe gesamtgesellschaftlichen Herausforderungen zu begegnen, bei deren Bewältigung Projekte wie H4B einen entscheidenden Beitrag leisten können. Soziokulturelle Zentren ermöglichen vielfältige und abgestufte Formen der Beteiligung und der Teilhabe. Hier können sich unterschiedliche Individuen und Gruppen neu beheimaten. Auf die Partizipation breiter Bevölkerungsschichten ausgerichtet, können Menschen – ganz gleich welchen Alters, welcher Herkunft oder sozialer Stellung – den Alltag der Einrichtungen prägen. Geht man davon aus, dass die Lebensqualität einer Stadt von einem kulturellen Angebot entscheidend mitgeprägt wird, können gerade nichtkommerzielle, auf viele Zielgruppen ausgerichtete Kulturbetriebe einen bedeutenden gesellschaftlichen Beitrag leisten. Solche kulturellen Einrichtungen tragen in hohem Maße dazu bei, dass Kultur einen «Ort» in der Stadt hat, wo sie für den Bürger jederzeit sichtbar wird. Das «Hrushevskoho 4b Festival» Anfang Oktober vermittelte einen ersten Vorgeschmack auf diesbezügliche Möglichkeiten eines Kultur- und Begegnungszentrums als quasi öffentlicher Raum, dessen kulturelles Angebot vom Veranstaltungsbesuch (Konzert, Ausstellung, Performance) bis zur Projektbeteiligung (z.B. an einer Meisterklasse) reicht und der als Ort der Sozialisation, Kommunikation und Kreativität konzipiert ist.

* Begrif „behutsame Stadterneuerung“ wurde in ukrainische Urbanistik von Theodor Winters und Jürgen Paul in Oktober 2010 in Rahmen des Festivals „Spielstraße-Straßenspiele“ eingeführt.


Крім того, соціокультурні заклади є випробуваними та перевіреними осередками міжкультурного спілкування та участі в заходах. У зв’язку з цим слід викласти декілька думок, які виникають з мого особистого досвіду роботи координатором міжнародного арт-центру. Міжкультурна робота відповідає вимогам сучасного життя за доби зростання інтернаціоналізації та посилення глобалізації. При цьому проекти з культурного обміну та міжнародна співпраця допомагають зрозуміти культурну глобалізацію та супутні з нею зовнішні впливи не як погрозу, а як збагачення власного культурного ландшафту. Мистецтво дозволяє поглянути на інших та на інше, воно спонукає замислитися над власним пізнанням і стимулює рефлексивні процеси мислення. Досвід показує, що завдяки створенню інфраструктури в рамках певного арт-центру самі собою починають виникати контакти та спілкування між митцями, діячами культури та відвідувачами, відбувається міжкультурний обмін, який можна організувати або просто трохи підтримувати. Поряд із підтримкою українських митців та культурних діячів проект «Г4б» пропонує також можливості міжнародного мистецького та культурного обміну, що має полікультурне підґрунтя. Співпраця, що вже існує з Ґете-Інститутом та арт-центром Тахелес, м. Берлін, обіцяє в майбутньому перспективні можливості співробітництва. Описані тут аспекти – це тільки деякі з доказів того, що робота громадсько-культурного центру по Грушевського 4б може стати успішним і перспективним проектом. Уже сьогодні зрозуміло, що тут може утворитися осередок, який з одного боку допоможе зменшити наявний дефіцит у київському мистецькому та культурному ландшафті, одночасно підкреслюючи роль культури у розвитку міста, а з іншого – пропонуватиме найрізноманітніші культурні заходи високої якості та зробить можливою широку участь в них. Лінда Черна, Речниця та координатор арт-центру Тахелес, Берлін

Soziokulturelle Einrichtungen sind darüber hinaus erprobte und bewährte Orte für interkulturelle Kommunikation und Partizipation. Diesbezüglich seien hier einige Gedanken formuliert, die auf meine persönlichen Erfahrungen als Koordinatorin eines internationalen Kunsthauses zurückgreifen. Interkulturelle Arbeit entspricht den Anforderungen einer modernen Lebenswelt zu Zeiten einer wachsenden Internationalisierung und grenzüberschreitenden Globalisierung. Kulturaustauschprojekte und internationale Kooperationen helfen dabei, die kulturelle Globalisierung und die damit einhergehenden Einflüsse von außen nicht als Bedrohung, sondern als Bereicherung der eigenen Kulturlandschaft zu verstehen. Die Kunst lenkt darüber hinaus den Blick auf Andere und Anderes, zwingt zum Hinterfragen eigener Erkenntnisse und regt reflexive Denkprozesse an. Die Erfahrung zeigt, dass über die Bereitstellung von Infrastruktur im Rahmen eines Kulturzentrums weitergehende Kontakte und Gespräche zu Künstlern, Kulturschaffenden und Besuchern selbstverständlich entstehen und ein interkultureller Austausch – organisiert oder leise befördert – stattfindet. Neben der Förderung ukrainischer Künstler und Kulturschaffender bietet das Projekt H4B auch die Voraussetzungen für ein internationales, durch viele Kulturen geprägtes Kunst- und Kulturangebot. Die bereits bestehende Kooperation mit dem Goethe-Institut sowie dem Kunsthaus Tacheles in Berlin bietet auch in Zukunft weit reichende Möglichkeiten der Zusammenarbeit. Die hier beschriebenen Aspekte sind nur einige der Indizien dafür, dass mit Hruschewskoho 4b als Kultur- und Begegnungszentrum ein erfolgversprechendes und zukunftsweisendes Projekt konzipiert wurde. Dass hier ein Ort entstehen könnte, der einerseits hilft, die identifizierten Defizite der Kiewer Kunstund Kulturlandschaft zu beheben und gleichzeitig die Rolle von Kultur innerhalb der Stadtentwicklung betont, sowie andererseits ein vielfältiges Angebot an kulturellen Leistungen bietet, welches sowohl kulturellen Qualitätsansprüchen genügt als auch eine breite Teilhabe ermöglicht – das ist schon jetzt deutlich erkennbar. Linda Cerna, Sprecherin und Koordinatorin des Kunsthauses Tacheles, Berlin


07.

Пропозиції благоустрою території Vorschläge für Außengestaltung

Усвідомлення ідеї Ми керувалися ідеєю мінімального втручання у вже створену ландшафтом і будинком ситуацію, так як будь-які зміни у навколишньому оточенні несуть у собі і зміни сприйняття внутрішнього затишку, який, насамперед, ми хотіли зберегти. Мистецькі платформи для людей В основі ідеї благоустрою території внутрішнього двору лежить назва самої організації “Мистецька Платформа”. Завдяки ярусній грі круглих за формою дерев’яних платформ формуються сидячі місцяперепади, розраховані для розміщення глядачів і перегляду виступів на сцені. Перепади повторюють схил рельєфу, що є додатковою економією затрат на матеріали та будівельні роботи. Форма сцени обумовлена акустичним розрахунком, проектом розглядається як стаціонарна дерев’яна конструкція. Нове дихання малої сцени Мала сцена є мобільною, одночасно може бути використана як платформа для музичних виступів, літературних вечорів тощо, а з іншого - завдяки використанню мобільних сидінь – як місце для перегляду фільмів. Світлопропускним покриттям, яке встановлюється на рівні з дахом, забезпечується захист від несприятливих погодних умов. Воно спирається на опори вже існуючого балкону та додаткові колони, передбачені проектом. Задля повноцінного використання малої сцени транзитні металеві сходи, що ведуть на цокольний рівень будинку, мають бути перенесені до балкону, забезпечуючи оптимізацію людського потоку. Передбачається встановлення санвузлів та смітників. Старий будинок - новий мистецький об’єкт Привернути увагу до самого будинку - одна із головних задач проекту. Ми пропонуємо реалізувати це за рахунок світла та перетворити фасад будинку на цікавий мистецький об’єкт. Проект передбачає встановлення під дахом прожекторів м’якого світла, які підкреслять значимість будівлі. За рахунок встановлення точкових світильників вздовж сходових маршів та у поєднанні з освітленням фасаду у людини буде виникати відчуття не занедбаного і прохідного двору, а дійсно безпечного, сучасного, культурного осередку. Роботу виконали: Савінський Костянтин: konstantyn.Savinskyi@yandex.Ru, Матасова Марія, Замулко Антон. Die Idee Wir haben uns von einer Idee leiten lassen, in den bestehenden Landschaftsraum so wenig wie möglich einzugreifen, weil jede Änderung des Umfelds auch Änderungen in der Wahrnehmung der inneren Gemütlichkeit verursacht, die wir auf jeden Fall erhalten wollten. Kunstplattform für die Menschen Der Idee der Landschaftsgestaltung des Innenhofs liegt der Name der Organisation - die „Kunstplattform“. Die abgestuften Reihen runder Holzplattformen bilden Sitzplätze in unterschiedlicher Höhe, die sich gut dafür eignen, Zuschauer unterzubringen und Aufführungen auf der Bühne zu verfolgen. Die Höhenunterschiede entsprechen der natürlichen Hügelgestalt, was keine zusätzlichen Kosten für Baumaterialien und –arbeit bedeutet. Die Bühnenform entspricht der akustischen Berechnung; das Projekt sieht eine stationär aufgebaute Holzkonstruktion vor. Neuer Atem der kleinen Bühne Die kleine Bühne ist mobil gedacht, sie kann gleichzeitig als Plattform für Musikauftritte, literarische Lesungen etc. und dank mobiler Sitzplätze für Filmvorführungen genutzt werden. Der lichtdurchlässige Stoff, der auf der Dachebene gespannt wird, bietet Regenschutz. Er wird an den bestehenden Balkonpfleiler und den zusätzlichen Säulen befestigt, deren Aufbau im Projekt vorgesehen ist. Um die kleine Bühne vollwertig zu nutzen und den Besucherstrom zu optimieren, soll die Metalltreppe, die zum Haussockel führt, bis zum Balkon ausgebaut werden Ferner ist vorgesehen, Toiletten und Mülltonnen aufzustellen. Das alte Haus – ein neues Kunstobjekt Die Aufmerksamkeit auf das Haus zu lenken, ist eine der wichtigsten Projektaufgaben. Es wird vorgeschlagen, dies mit Hilfe der Beleuchtung zu erreichen, indem die Hausfassade in ein interessantes Kunstobjekt verwandet wird. Das Projekt sieht Scheinwerfer mit weichem Licht vor, die unter dem Dach installiert werden und die Bedeutung des Hauses hervorheben. Die Punktlichtstrahler, die die Treppen entlang installiert werden, werden in Kombination mit der Fassadenbeleuchtung den Eindruck erwecken, dass es kein vernachlässigter Durchgangshof, sondern ein sicherer und moderner Kulturraum ist. Die Arbeit wurde durchgeführt von: Sawinskyj Kostjantyn konstantyn.Savinskyi@yandex.Ru, Matasowa Maria, Samulko Anton.


Передбачено інтерактивну стіну для графіті, та проекціювання відео-інсталяцій на стіну будинку. Місця для глядачів виконані з дерева і підкреслюють рух схилів, мають різні рівні та ширину, завдяки цьому на них можна сидіти і лежати, як на звичайному трав’яному пагорбі. Основні засади проекту: невтручання у ландшафт, збереження історичного будинку та навколишньої затишної атмосфери, використання сучасних архітектурних форм для створення творчого простору майбутніх подій. Es ist eine interaktive Wand für Graffiti und Videoinstallationen vorgesehen. Die Sitzplätze für Zuschauer sind aus Holz angefertigt und sind an den natürlichen Hügelhang angepasst. Sie befinden sich in unterschiedlicher Höhe und haben unterschiedliche Breite, so dass man darauf wie auf einem gewöhnlichen Grashügel sitzen oder liegen kann. Die Projektgrundsätze sind: kein Eingriff in die Landschaft, Erhaltung des historischen Gebäudes und seiner gemütlichen Atmosphäre, Verwendung moderner Architekturformen für den Aufbau eines kreativen Raums für künftige Events.


Концепція розвитку громадського простору за адресою Грушевського, 4б Концепція передбачає створення багатофункціонального і придатного для трансформації громадського простору, що включає в себе дві сцени, глядацький амфітеатр, місце для постійних експозицій і місця для відпочинку. Органічно вписаний в рельєф амфітеатр дає змогу зручно розмістити близько 200 глядачів, а також має затишні місця, що надають можливість для спілкування в колі друзів у вільний від культурних заходів час. Малу сцену створено для проведення невеликих вистав, виступів та кінопоказів; простір над сценою і глядачами можна накрити розсувним покриттям. Велика сцена дозволяє проводити широкий спектр культурних заходів і обладнана знімним покриттям. Також утворюється закритий простір для проведення виставок, захищених від вандалізму та знегоди. Людські потоки спрямовано так, щоб випадкові перехожі не заважали глядачам та виступаючим під час проведенню концертів чи вистав. Aвтори проекту: Дойков Олександр / xanderdoykov@gmail.com, Леонченко Вікторія / v.leonchenko@gmail.com, Харченко Ірина

Das Konzept der Entwicklung vom öffentlichen Raum Hruschewskohostr. 4B Das Konzept hat es vor, einen multifunktionalen und transformierbaren öffentlichen Raum, der zwei Bühnen, ein Zuschaueramphitheater, einen Platz für Dauerausstellungen und ein Rastplatz hat. Das in die Landschaft eingezeichnete Amphitheater ermöglicht etwa 200 Zuschauer bequem unterzubringen und hat sehr gemütliche Plätze, die dazu geeignet sind, um in der Freizeit von kulturellen Veranstaltungen mit Freunden zu unterhalten. Die kleine Bühne ist für kleinere Auftritte, Darbietungen und Filmaufführungen bestimmen. Der Raum über der Bühne und Zuschauern kann mit einer ausziehbaren Bedeckung versorgt werden. Die große Bühne ermöglicht eine Vielzahl von kulturellen Aktivitäten zu organisieren. Sie ist mit einem abnehmbaren Dach versorgt. Es wird auch ein geschlossener Raum für Ausstellungen geformt, der vor Vandalismus und Unwetter geschützt ist. Die Erschließung des Gebäudes wird so organisiert, dass zufällige Passanten das Publikum und Artisten auf der Bühne nicht stören. Verfasser des Projekts: Oleksandr Dojkow / xanderdoykov@gmail.com, Viktoria Leontschenko / v.leonchenko @ gmail.com, Irina Chartschenko


Перспективи збереження та трансформації

Г4б Fest

01 жовтня 11:00 Відкриття фестивалю 12:00 Перформанс Євгена Насадюка Вид згори 13:00 Відкриття виставок: Зоологічний оптимізм, Сторонні 14:30 Літературний урбан-слем. Ведучий: Артем Полежака 17:30 Концерт: Комісія і Бик, Sviter, Paul Graneck, Misty_bend, Десь Там Сам, Intellekt, Тіні в Раю, Jt Fresh

02 жовтня 14:00 Майстерклас з Upcycling від Аліни Копиці - виготовлення сувенірів зі сміття. 16:00 Перформанс Tanzlaboratorium Як би 17:00 Концерт: Illusions, Гапочка, Софі Віллі, Наголос на ГОЛОС, ZAPASKA, Nameless 22:00 Фаєршоу

Також протягом обох днів діють:

Робочі групи з позитивних міських практик Ярмарок магазину Щастя Чайна Культ Ра Захід є частиною проекту МГО Мистецька Платформа у співпраці з Німецьким культурним центром Goethe-Institut "Збереження будинку по вулиці Грушевського 4Б та його трансформація на громадсько-культурний центр H4B". Цей проект проводиться в рамках програми „Центр компетенцій для менеджерів у сфері культури“ Ґете-Інститутів у країнах Східної Європи та Центральної Азії. Проект ініціативи „Культура і розвиток“


Проект H4B підготували:

Projektteam H4B:

Автор: Анастасія Живкова Координатор: Микола Марусик Кураторська пропозиція: Лінда Черна Архітектурна пропозиція: Регіна Йост Благоустрій території: Наталія Харкова, Олена Булавко, Луіджі Фьюмара, Артем Новак, Віталія Баркар, Наталія Ганжа, Влад Білецький, Іван Протасов, Олександр Дойков, Марія Матасова, Вікторія Леоненко, Мехдіяр Хоссенімарді, Савінський Константин, Ірина Харченко, Антон Замулко. Фото та дизайн: Лора Янущик Переклад: Ростислав Панічев, Юрій Калініченко, Редакція німецького тексту: Ігор Плашкін, Вєра Багаліантц

Autorin: Anastasiia Zhyvkova Koordinator: Mykola Marusyk Kuratorvorschlag: Linda Černá Architektenvorschlag: Regina Jost Außengestaltung: Natalia Charkowa, Olena Bulawko, Luigi Fiumara, Artem Nowak, Witalij Barkar, Natalia Ganzha, Wlad Belezky, Iwan Protasow, Oleksandr Dojkow, Maria Matasowa, Wictoria Leonenko, Mehdijar Hossenimardi, Konstantyn Sawinskyj, Iryna Chartschenko, Anton Samulko. Foto und Design: Lora Januschtschyk Übersetzung: Rostyslaw Panitschew, Jurij Kalinitschenko, Redaktion des deutschen Textes: Igor Plaschkin, Vera Bagaliantz

Проект був здійснений в рамках програми „Центр компетенцій для менеджерів культури“ Ґете-Інститутів у країнах Східної Європи та Центральної Азії.

Das Projekt wurde im Rahmen des Projekts „Kompetenzzentrum Kulturmanager“ der Goethe-Institute in Osteuropa und Zentralasien durchgeführt.

Проект ініціативи „Культура і розвиток“

Ein Projekt der Initiative „Kultur und Entwicklung“

Контакти: Анастасія Живкова - tasyona@gmail.com +30934777272

Kontakte: Anastasiia Zhyvkova – tasyona@gmail.com +30934777272

МГО “Мистецька Платформа” - artplatform.org.ua Київ 01001, вул. Грушевського буд. 4-Б, офіс 51 +380443626469 | +380934797282 platformaart@gmail.com

NGO Mystezka Platforma - artplatform.org.ua Kiew 01001 Hruschevskogo str 4B. Büro 51 +380443626469 | +380934797282 platformaart@gmail.com


broshura