Issuu on Google+

Студентський вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

№ 64, листопад 2011

gazeta- gaudeamus.blogspot.com

Міс НАКККіМ 2011

Воробей Марина Що ж я найбільше полюбляю? Танці, адже без них мені б дещо сумно жилося. Музика — центр руху, що часом штовхає на неймовірні вчинки… А ще люблю фотографії і фотографуватися. З їх допомогою можна розкрити свій внутрішній стан, або взагалі побачити себе з іншого боку. Чим я можу пишатися? Ще зі школи разом зі своїм танцювальним колективом я приймала участь у багатьох танцювальних конкурсах, займаючи призові місця. Також отримувала перемоги на шкільних конкурсах краси та акторської майстерності. Мала 1 і 2 юніорські розряди в обласних змаганнях по легкій атлетиці (спринт і стрибки). Під час навчання в Академії приймала активну участь в конкурсі П. П. Вірського. І, звичайно ж, досить приємною для мене є перемога в конкурсі «Міс і Містер НАКККіМ». Намагаюся завжди завершувати усе розпочате, посміхатися при будь-якій нагоді, бути щирою і відкритою. За своє життя і за все, що зі мною відбувається, я вдячна Богу.

Стив Джобс и три его истории

стр. 10 -11


Посвята

Пульс

Офіційна посвята

першокурсників у студенти відбулася!

А

кадемія має добру традицію проводити посвяту першокурсників у студенти. Ця подія має два великих значення: з одного боку, вона засвідчує, що студенти першого курсу повноправно поповнили наші ряди, чим дуже пишається Академія, а з іншого — першокурсникам приємно, що відтепер вони можуть носити почесне звання НАКККіМівця. Головним заходом, приуроченим цій події, є саме святкування Посвяти. Кожного навчального року вся Академія вітає своїх першокурсників з початком нового етапу в їх житті. Отак, і 17 жовтня на сцені театру ім.І.Франка НАКККіМ відкрила свої обійми для першокурсників-2011. До цього дійства залучилися і сту-

2

денти, і викладачі. Всі натхненно метушилися по Академії, готуючи сценарії, підбираючи реквізити, обмінюючись ідеями… Та найважче було таки першокурсникам, адже їм окрім підготовки до самого свята, потрібно було ще й зі своїм новим навчальним закладом знайомитись. Ми вирішили, щоб їм було легше, підійти до них першими і провести невеличке анкетування. Опитали понад 20 студентів з усіх інститутів і склали про них дуже позитивне враження. Поцікавившись, чим їх привабила Академія, ми дізналися, що своїм місцем розташування, територією, доброю атмосферою і цікавими предметами. А щодо самих студентів, то всі вони в пункті «захоплення» відзначили заняття, пов’язані з мисте-

Гаудеамус, листопад 2011

В Академії відкрито спортивний майданчик Як бачимо, Академія теж активно готується до Євро-2012! За 15 корпусом відкрито футбольноволейбольний майданчик! Поклали 3 машини дерну (жива трава у рулонах), тому вже після зими зможемо ним користуватися. І корисно, і красиво (до цього там було щось незрозуміле)! Студенти Академії дуже вдячні ректору В. Г. Чернецю та усьому причетному до цього персоналу за те, що вони роблять все задля нашого активного та цікавого життя! А спорт — це невід’ємна його частина! Отож, тепер і НАКККіМ за здоровий спосіб життя! цтвом: живопис, література, дизайн, хореографія. А в когось сюди втрапив навіть спорт! Приємно усвідомлювати, що Академія поповнилась такими активним і різнобічно розвиненими особистостями. А так як на всі свята прийнято вітати один одного, то і ми вирішили передати порцію привітань вустами голови нашої Студентської ради Слави Татарина. «Я від імені всього колективу СтудРади вітаю першокурсників з цим святом, з кроком в доросле життя, так як шкільне вже закінчується, а разом з ним і дитяче. Навчаючись у вузі, ми змінюємо світогляд, поведінку, цінності… Навіть, думати починаємо по-іншому! Хочеться привітати усіх, хто таки наважився зробити цей крок! А заразом побажати крім успіхів у навчанні, ще й життєвого натхнення, адже у вас стільки всього попереду! І природно — здоров’я. На будь-які справи і звершення потрібні сили, так що нехай вони будуть здоровенькі!»


Організація

Огляд

Цьогорічний літній етап «Студреспубліки» пройшов у Криму Саме так з новими силами з літа «Студреспубліка» продовжила свою активну діяльність. Та давайте, по порядку… о таке Студентська Республіка? Це ідеологічно незалежна організація, що об’єднує студентський прошарок населення. До її кола може потрапити кожен бажаючий представник вузу. Даний проект має за мету популяризувати серед молоді патріотичні настрої і залучати її до активної стратегічної діяльності. У цьому році «СтудРеспубліці» виповнилося 13 років. І, повірте, за цей час її члени багато чого встигли! Та давайте поговоримо конкретніше про нашу Київську «Студентську Республіку», аж раптом в когось виникне бажання приєднатись до її креативної команди! Її координатором є Людмила Рудкевич, котра, власне, і розповіла нам і про саму організацію, і про те, як вони провели літній з’їзд Всеукраїнської Студентської Республіки в м. Євпаторія. Цього року нам вдалося зібрати дійсно амбіційну команду. Їдучи до Криму малознайомими людьми, ми поверталися групою, що мала багато спільних цілей, ідей, думок і планів. Усе почалося 22 серпня з київського вокзалу. Сівши до потяга, ми зрозуміли, що нас розкидало по усіх вагонах і почали масове переселення народу. Коли ми нарешті зібралися до купи, закипіла робота. Хтось писав сценарії,

Щ

хтось з кимось зізвонювався, дівчата розмальовували шматочки шкелець лаком для нігтів, які ми планували продати на заході економічного спрямування… Добре, хоч дорога обійшлася без пригод! Приїхавши на місце, ми зареєструвалися і розмістилися у наметовому містечку. Фактично, на це у нас пішов увесь день. А потім все як закрутилося! Поетапно і не пригадаю як все відбувалося. Ціллю свого перебування на Всеукраїнській ми поставили усім запам’ятатись, тобто увійти в історію, і пройти в магістрат. Назва нашої команди «Большие сиськи» повністю допомогла нам справитися з першою задачею, та й другу ми без проблем реалізували. Цього року Всеукраїнська Студентська Республіка (її літній етап) тривала 3 дні — з 23 по 26 серпня – і зібрала учасників з 25 міст України. Студенти мали можливість багато чого навчитись у досвідчених людей, відвідати низку тренінгів і семінарів. До нас завітали, навіть, Людмила Супрун та Арсеній Яценюк. Також пройшла низка розвиваючих занять, в основу яких було покладено розробку стратегічних проектів розвитку України, розгляд її можливих напрямів міжнародного співробітництва та оцінка її внутрішнього і зовнішнього становища. Це узагальнилося в освітньополітичному напрямі. Гаудеамус, листопад 2011

Також проходили спортивні змагання, зокрема цікавий конкурс — «Битва міст». Найсолодші згадки по собі залишила «Нічна туса», що увібрала конкурси «Містер Студреспубліки», «Перша леді», битву діджеїв та піджеїв. Також під час неї виступали різні гурти, відбувся показ соціальних фільмів під відкритим небом (роботи студентів), фотоконкурс та гра КВК. Ну, зрозуміло, що спали ми мало. Особливо запам’яталася усім остання ніч. Ми всю ніч танцювали, а вранці винесли апаратуру до моря і продовжили дискотеку там. Загалом приїхало на Всеукраїнську близько тисячі чоловік. Кожен займався тим напрямом, яким хотів. Тому головним плюсом «Студентської республіки» є, поперше, особистісний розвиток, нові знайомства і низка тільки позитивних емоцій. У нас відбувалися вибори Президента. У цьому році перемогли Чернівці. Представники нашої команди увійшли до Парламенту. До речі, кожен з учасників має паспорт громадянина Студреспубліки. Повернувшись, ми ще довго обмінювалися враженнями. А зараз Київська Студреспубліка має низку різних проектів, які, думаю, будуть успішно втілені протягом року! Ось, нещодавно у нас відбулася вечірка «Стиляги». Зараз розробляємо конкурс «Кращий студент м. Києва». Спілкувалася Катерина Малишева 3


Варто знати

Спіч

Бути європейцем – здорово! Хтось з його друзів додає: «8 літрів алкоголю на особу в рік — граничний обсяг. Далі — деградація суспільства. В Україні споживають 12 літрів… Уявляєте? Та це не про нас». Тос радий бути сьогодні у колі своїх друзів, бо хворів і тривалий час їх не бачив. Напевно, захворів через протяги в Академії. Хоч насправді причини інші: виключно неправильне харчування є причиною того, що 37% часу зі свого життя українці хворіють. Неправильне харчування відповідальне за кожного третього хворого на рак та кожного третього, хто страждає від хвороб системи кровообігу. А також те , що займається спортом у вільний час лише кожна п’ята молода людина. Результати досліджень (до уваги взято один вуз) вільного часу студентів показують, що серед них:

  читають, слухають музику, дивляться

Т

и, певно, не відмовишся побувати в Європі. А, можливо, вже був там, і не раз. Світ швидко глобалізується, а Україна крок за кроком наближується до ЄС. До 2012 року чиновники навіть обіцяють спростити візовий режим, аби сприяти можливостям української молоді відвідувати країни Євросоюзу. Адже нам, молодим, хочеться і світ подивитися, і за культурою інших народів поспостерігати, і друзів знайти!!! Не все ж в Інтернеті?! Ну а попрацювати в європейській ��омпанії — мета, варта твоїх роздумів та зусиль. А що для цього треба? Візьмемо такий вагомий фактор як здоров’я. А ти подумки оціни стан твого здоров’я та фізичну форму! За даними Всесвітньої організації з Охорони Здоров’я (ВОЗ) Україна пасе задніх серед країн Європи по дуже багатьом показникам. Це широко відомий факт у всьому світі, що створює певні труднощі для тебе. Адже, якому роботодавцю потрібен працівник, який буде хворіти замість того, щоб працювати? Отже, ти маєш бути у гарній формі. А це означає не лише заняття спортом. Є багато інших факторів, що можуть покращити та продовжити людське життя, або ж навпаки. Як свідчить статистика, близько половини людей, які йдуть з життя молодими, могли б жити і далі! І додамо: якби не… Давайте розглянемо ці «не» на прикладі життя середньостатистичного студента. І так, нехай це буде Тос. Тос чудово знає, що кожен п’ятий молодий житель Землі помирає через 4

необачність. Але на вихідних він забуває про це, опиняючись на вечірці, де весело, де друзі та подруги, де нові знайомства та задоволення. Він же все таки пацан при здоровому глузді і розуміє, що його перебування та імідж на вечірці — найголовніше на даний момент. Тос не запарюється щодо своєї поведінки та її наслідків і те, що «її нездорові прояви — паління, вживання алкоголю та ризикове управління автомобілем — спричиняють 17% смертей молодих людей» його не турбує. Тос палить. Дуже багато. Він знає, що курці помирають рано. Але до чого тут він? Тос почав палити ще зі школи, бо не хотів «відставати від колективу» і тому, що це було «дуже по-дорослому». Він намагається не звертати уваги на свої частіші візити до лікаря та гірші фізичні показники, хоч знає, що близько половини українських курців помруть від хвороб, пов’язаних саме з палінням. Тос п’є. П’є не мало. Він тримає в руках пляшку ром-коли — це добова доза спирту — і розповідає друзям про те, що нещодавно прочитав в і-неті, що: «алкоголь — перша причина смертей молодих людей 25-40 років. При цьому 40% українських школярів споживають алкоголь. А Голова Національної Ради з питань охорони здоров’я, професор Микола Поліщук зазначив в інтерв’ю газеті «Известия в Украине»: «Алкоголь є першим серед причин смерті молодих людей у віці від 25 до 40 років. Він є другим серед причин смерті населення у працездатному віці та третім серед факторів ризику смерті по країні в цілому». Гаудеамус, листопад 2011

фільми — 41,94%

  займаються спортом — 19,35%   виказують знаки уваги протилежній статі — 12,9%

  працюють — 9,68%   не мають вільного часу — 3,23%. Та не будемо про сумне. Головне, що Тос зараз тут. Він уже на підпитку і йому класно. Тос чіпляє дівчину, що проходить повз. Не має значення, хто вона. Йому зараз добре. Звичайно, він пам’ятає, що статеві стосунки — зона підвищеного ризику, що Європа дещо побоюється України ще й тому, що ми є лідером у регіоні за кількістю захворювань на ВІЛ/СНІД, що 43% чоловіків та 22% жінок зізнаються, що мали дуже ризиковий секс у останні 12 місяців (серед них і Тос, і ця красуня - стосунки з випадковими партнерами є доволі типовою практикою в Україні), у 4 з 10 випадків зараження на ВІЛ спричинює саме він. Тос бере свою красуню за руку і веде її покататися на машині. Це буде драйв! І звичайно, його не стосується те, що 14% усіх смертей, що сталися за зовнішніх для людини обставин – загибелі на дорогах. Отож, Тос має усі шанси реалізувати себе не лише в Україні, а і у Європі. Питання лише в тому, чи встигне? Кожен п’ятий молодий житель Землі помирає через необачність! Позитивчик За матеріалами Світового Банку


Наболіло

Актуально

«Найти бы работу, была бы банкнота…» З

дається так співає гурт «Пара Нормальних». Дійсно, пошук роботи — дуже напряжне питання, що постає сьогодні мало не перед кожною молодою людиною (соціологи визначають молодими тих, кому від 18 до 35 років — авт.), а особливо, перед студентами, котрі не мають ані досвіду, ані диплому. І якби не хотілося затягнути безтурботний період свого життя, а працювати все ж треба. Адже окрім шмоток, клубів, є ще такі потреби молоді як знімання житла, оплата курсів і т.д. і т.п. Тут уже кожному своє. Не буду вдаватися до розбирання споживацького кошика сучасного студента. Ну, з тим, що робота потрібна, ми визначилися. Залишається питання: «Де ж її знайти?» А шукати треба не відкладаючи, тому що за період кризи більшість підприємств і організацій скоротили кількість робочих місць. Люди, котрі таки залишились при роботі, почали працювати ще більш наполегливо, побоюючись за свою долю. Таким чином, якість роботи зі скороченням штату тільки покращилась і водночас принесла заощадження. Як результат, на сьогодні більшість установ хоч і відійшли після кризових потрясінь, але все одно не збираються розширювати свої структури, тому вільних робочих місць наразі не так багато (ну, щонайменше, хороших місць), тому слід піднапрягтись, щоб таки знайти своє серед жорстокої конкуренції. І так, переходимо до самого пошуку. Перше, з чого необхідно почати — це створення привабливого резюме. Багато хто вважає, що правило «краткость сестра таланта» є доречним і тут, але дозволю собі не погодитись, так як, на мою думку, резюме має бути максимально наповненим і відображати усі ваші навички та досвід. Їх ви можете визначити як «додаткові уміння». Адже, хто знає, можливо саме знання Photoshop стане визначальним аспектом при обранні вашої кандидатури на посаду, наприклад, офіс-менеджера. Тут доречним буде приклад. Якось мій друг довго не міг знайти роботу. Він відправляв своє скромне резюме мало не на всі пропозиції Work.ua та job.ua, але відповідей звідти не дочекався. Коли нам обом це набридло, ми сіли і переписали «нещасливе» резюме, повністю перерахувавши усі якості і досягнення хлопця, та надіслали його знову. Тримати кулаки довго не довелося. Уже на наступний день друга запросили (а, забула нагадати, що він не мав досвіду роботи і був студентом) у бутік одягу продавцем-консультантом. Ми здивувалися, адже до цього часу на аналогічних посадах запитували про

досвід роботи. Як виявилося пізніше, їх зацікавило його хобі — працювати з графічними програмами. Кілька тижнів він пропрацював продавцем, розробляючи паралельно різну рекламну продукцію, а потім зайняв почесне місце бренд-менеджера (про що до цього навіть і не мріяв!!!). Сьогодні він успішно реалізовує себе, займаючись тим, що дійсно до душі. А повірте, дуже важливо, щоб робота вам приносила задоволення!!! Бо інакше, ніякі гроші не повернуть вам хорошого настрою, що, за твердженням психологів, є запорукою успіху.

Отож, першу сходинку ми подолали — резюме складено. Переходимо на сайт пошуку роботи. Є два варіанти роботи з ним: або закинути резюме до бази сайту і чекати, коли його хтось знайде і розгляне, або переглядати вакансії, що вже пропонуються і відсилати резюме на ті, що підходять. Одразу не раджу віддавати перевагу першому способу, бо таким чином пошуки роботи можуть затягнутися на кілька років. Люди в офісах сьогодні настільки заклопотані, що навряд чи у них знайдеться час передивлятися усю базу резюме. До того ж, таким чином встановлюються певні рамки і обмеження. Наприклад, якщо в готовому резюме в графі «очікувана зарплата» вказано 3тис. грн., а роботодавець шукає аналогічну кандидатуру на 2800, є ризик не потрапити в коло його зору. Тут спрацьовує закон ціни і цінностей! Тому краще шукайте вакансії самі. Обирайте напрямки, які вас найбільше цікавлять і щодня переглядайте оновлення. Можна підписатися на розсилку, що значно полегшить і систематизує процес. Єдине, варто пам’ятати, що творчій людині не місце в логістиці чи обслуговуванні, бо, навіть, якщо там знайдеться вакансія, що відповідатиме хоча б одному очікуванню шукаючого, задоволення Гаудеамус, листопад 2011

та доходів вона не принесе точно. Отож, слід розсилати резюме і чекати. Якщо відповіді довго не надходять, слід його переробити (див. вище!). Я теж отримувала мало відповідей на своє резюме, написане українською мовою, а коли переклала його на російську — їх стало вдвічі більше. Не зупиняйтесь на кількох відправлених резюме. Надсилайте їх щодня на різні вакансії. Зазвичай, відповідь на них може затягнутися на тиждень, а то і взагалі не прийти, тому не варто гаяти часу. Отримавши запрошення на співбесіду, слід ретельно до неї підготуватись: вивчити напрямок роботи компанії, специфіку, досягнення. Така поінформованість стовідсотково зацікавить роботодавця у вашій кандидатурі, адже це стане свідченням того, що ви прийшли не лише на певну посаду, а в саму компанію. Не буду писати поради щодо того як себе вести на співбесіді — тут вже не проконтролюєш — як піде, так піде. Головне, триматися впевнено і знати собі ціну. Єдине, чим поділюся з власного досвіду, якщо ви прийшли на співбесіду і вас заводять у велику залу, де ще сидить таких чоловік 20, вам одразу дають заповнити анкетку, а потім ведуть до окремого менеджера, котрий починає розповідати про великий розмір зарплати за, по суті, нічогонероблення, про широкий асортимент продукції і вдячних клієнтів, з якими доведеться спілкуватися — тікайте куди подалі – це сітьовий маркетинг. Не хочу ображати нікого з представників даної мережі, але це просто замануха, де кидають на бабки і парять різний непотріб (хоч, бувають і виключення, тільки тоді парите ви). Найпоширенішими роботодавцями цієї сфери, на яких я особисто наштовхувалася разів по три, є Amway, Teens та ще одна компанія, що «розповсюджує» квитки на різні концерти і має щосезону інше місце локації та назву. Ну, в принципі, все. Далі і вибір, і дії за вами! Ви, напевно, подумаєте: «Чому раптом вона вирішила написати цей матеріал у жовтні, коли всі заклопотані навчанням?» А це для того, щоб ви розуміли гостроту даного питання і починали уже зараз ставити перед собою чіткі цілі, підшуковувати варіанти, вивчати пропозиції. Взагалі, я раджу починати працювати, будучи ще студентом, адже за цей час можна спробувати себе на різних посадах і в різних сферах, головне, щоб це не заважало навчанню. Таким чином і досвід буде напрацьовано, і диплом не голослівний отримано! Катя Малишева 5


Власна справа

На старт

Про те, як музикант вирішив у бізнес податися... Жив та був на світі музикант. Жив, не тужив і раптом… став бізнесменом. Як саме це сталося ми розкажемо нижче, а допоможе нам в цьому герой нашої перспективної рубрики Олексій Нечаєв, про якого загалом і йдеться. — Льоша, розкажи, як так склалося: музика-музика і аж раптом бізнес? — З самого дитинства я дуже любив академічну музику. У 5 років потрапив до одного з кращих хорових колективів «Дзвіночок», що дало сильний поштовх для подальшої професійної музичної діяльності. Пізніше я вступив до спеціальної музичної школи ім. Лисенка на дирижерсько-хоровий факультет. Мені дуже подобалась дана професія. Та, дорослішаючи, я розумів, що академічна музика навряд чи зможе мене прокормити. І десь у 7-му класі я задумався про те, щоб піти зі школи. Я почав цікавитися історією, політикою, економікою, економічною географією — тими сферами, де крутяться фінанси, хоч музику остаточно не закинув, досягнувши в ній великих успіхів. Думав, навіть, вступати до консерваторії, але бюрократична система у військових комісаріатах не дозволила мені належним чином оформити необхідні документи. Та «все, що не робиться, все на - краще»! Мені пішли на зустріч в Академії, за що я щиро вдячний. Так я опинився на 1-му курсі НАКККіМ. Уже давно для мене стали зрозумілими дві речі: людина має фінансову забезпеченість лише у випадку, якщо вона — роботодавець, і не залежно від знань, маючи лідерські якості (не важливо, будучи менеджером чи дирижером), ти зможеш швидко освоїтись у будь-якій галузі, пов’язаній з інформаційним бізнесом. — Отже, ти вирішив займатися власним бізнесом. Який напрям ти обрав і чому? — Це реклама, тому що на неї сьогодні великий попит. У майбутньому, освоївши її інструменти, я хочу залучити значну кількість інвестицій в розвиток академічної і класичної музики, що нині через відсутність хороших менеджерів знаходиться у великому занепаді. Особливо це стосується сфери музичної освіти. — Ок! Які ж проблеми і чому виникали в тебе, коли ти затіяв свою справу? — Це ті проблеми, з якими у нашій країні, напевно, зіштовхується кожен. Постійні черги, складна система оподаткування, багато біготні і погана організація. Часто самі працівники установ, до яких я звер6

тався не знали куди і які папери мені слід готувати, тобто банально були некомпетентними на своїй посаді. У мене склалося враження, що все це пов’язано з тим, що вище керівництво має з цього фінансову вигоду, так як невеликі витрати на підпис паперів, прийняття виписок, довідок навряд чи йдуть до бюджету держави. А чим складніша система паперообігу, тим легше заробити «декому» з грошообігу. Ох і закрутив! Але думаю, ви мене зрозуміли. Наприклад: після того, як ти заплатив за держреєстрацію свого підприємства і отримав відповідний папірець, тебе, вже як підприємця, чекає наступний крок — похід до податкової, де потрібна нотаріально завірена копія. Її завірення коштує стільки ж як і оформлення самого документу! Ну,чому не можна принести ксерокс з оригіналом? Думаю, є немало людей зі світлими головами, котрі б запросто могли стати успішними бізнесменами. Але бачачи оцю метушню і тяганину, вони відкладають відкриття свого бізнесу десь на найвищу полицю. — Хм… Як же тобі все вдалося? Залізні нерви, наполегливість? — За збереження моєї нервової системи я вдячний своїй дівчині, котра завжди і в будь-якій ситуації мене підтримує, а інколи і сама заставляє щось робити. — І особисте життя, і навчання, і відкриття свого бізнесу… Чи не забагато? — Все дуже просто. Я ніколи не вважав це чимось несумісним. Головне, розподілити навчання і роботу таким чином, щоб залишався час на особисте життя. Якщо порядок в особистому житті, то тоді все добре і в інших справах. Як би не парадоксально це звучало на сьогодні, але для мене особисте життя – найбільший пріоритет. — А що з музичною кар’єрою? Гаудеамус, листопад 2011

— Ну, безумовно я її продовжуватиму. Хоча б через те, що вже досягнув в ній немало і дійсно люблю цю справу. А також тому, що маю непереборне бажання підняти академічну музику на якісно новий рівень. Насамперед, це стосується залучення інвестицій, тотальної реклами, популяризації цього музичного напряму серед населення. Тому що музика, яка звучить сьогодні на радіо і ТV, як на мене, украй негативно впливає на моральне виховання молоді. Я не говорю, що нині зовсім немає чудових творів. Вони є! Але, на жаль, їх замало… — Можеш уточнити з приводу музики і морального виховання молоді? — Я маю на увазі ту популярну музику низької якості, що оспівує тюремний романтизм, а також зводить життєві пріоритети до алкоголізму, наркоманії, безконтрольного статевого життя, хамства і агресії до оточуючих. Це, в першу чергу, стосується репу, адже саме в цьому музичному напрямі найбільше прослідковується вищезгадана тематика. Сюди ж можна додати шансон і, частково, попсу. — Ну, і за традицією нашого вісника, твоє побажання студентам? — Хочу побажати їм, в першу чергу, позбутися усіх вагань і йти вперед. Сили, наполегливості і обов’язково позитивного настрою! Ну, і звичайно, побільше читати і долучатися до справжньої культури. Вірте в себе і у вас все вийде! Марина Маслюк


Хобі

На смак

Який він на смак, квест? Щ

оразу з нетерпінням чекаю на вечір п’ятниці і не лише тому, що це кінець робочого тижня, а, насамперед, через те, що для нас з друзями — це час квестів. Можливо, ще не всі чули про цю гру, хоч вона вже доволі давно завойовує популярність на теренах України, тому спробую коротко розповісти про те, що стало моїм життєвим хобі, а, може, і чимось більшим… Для початку, що таке квест. Це, гра, що має вигляд певної пригоди. У Вікіпедії ви знайдете її визначення, як «любительська спортивно-інтелектуальна гонка». Скоріш за все, так воно і є, бо, коли починається гра, ти вже не можеш зупинитись ані на секунду! Більшість людей спочатку вагаються, чи приймати участь. Але ті, хто одного разу вирішують ризикнути, залишаються надовго. Ось так і ми з друзями років 5 тому, вперше почувши про квест, вирішили спробувати і не пошкодували! Організаторами на той час була одна компанія, що збирала близько 70-80 команд на одну гру. Відчувалася шалена конкуренція! Адже, на кожному етапі ми зустрічали багато суперників, котрі ходили довкола, придивлялися один до одного, підглядали, підслуховували. Тому слід було якнайшвидше і дуже обережно розв’язувати задачі, щоб ненароком не підказати іншим. Цікаво! Вимогою до учасників була наявність команди з максимум п’яти чоловік на автомобілі (так як це був автоквест), з картою Києва та ліхтариком. Суттю автоквеста було пройти усі етапи, розв’язавши, передбачені маршрутом, завдання. Останні мали як творчий, так і інтелектуальний характер.

У нас тоді організувалося дві команди: дівчат та хлопців. Ось ми прибули на завчасно обумовлене місце і отримали перше завдання, виходячи з якого мали зрозуміти, куди нам варто їхати. Завдання мало такий зміст: «Самый сильный греческий герой имел свой рецепт силы; назвал это средство своим ИМЕнем и присоединил справедливое количество монет за единицу товара. Получилось весьма интересно. Место встречи источник воды артезианской.» Ми почали думати. І так, найсильніший грецький герой — Геракл. Тут одразу всі звернули увагу, що у завданні є 3 великих літери у слові «ИМЕнем» і вирішили, що нам знадобиться, швидше за все, «ГЕР». Так, з цим добре. Далі, «справедливое количество монет за единицу товара». Голову ламати довелося довго — було багато пропозицій. Напевно, тема цін зацікавила всіх. У результаті, народилася блискуча ідея — ЦІНА. І тут всі кинулися до машини, щоб їхати на вулицю Герцена в пошуках бювету. Прибувши на потрібне місце і знайшовши бювет, а на ньому код, написаний маркером, ми швиденько відправили його організаторам через смс і отримали нове завдання. У випадку, якщо команда довго не може справитись з завданням, організатори надсилають через певний час підказки. Вся гра пройшла в атмосфері гонки! Ще один яскравий епізод з того ж квесту. Їдемо ми на машині. Ніч. Ніби у всьому розбираємося. І ось маршрут повернув і ми виїхали за межі міста. А нашим завданням було знайти пішохідний перехід. На вулиці ��емно так, що взагалі дороги не видно. Машинка в Гаудеамус, листопад 2011

нас маленька, компактненька — Nissan Micro. І тут, бац! Заднє колесо застрягає в якійсь ямі, розритій на дорозі. А в нас же одні дівчата! Що робити? Дзвонити хлопцям і, у всьому зізнавшись, просити допомоги якось не хотілося. Вони і так нас випередили пунктів на два! Давай ми думати, як справитись власними силами. Все, що було з придатного в машині — домкрат. Дістали і давай думати «що та як». Засунули під колесо целофан, різних камінців. І все думаємо: «А де ж наш капітан пропала?». Аж тут крики: «Ось, знайшла лопату (а це все відбувалося біля якогось селища)! Там ще є табурет! Нести?» Це і була наш капітан. Довго ми провозилися. У кінці кінців довелося дзвонити нашим хлопцям і зізнаватися у своїй поразці. Вони приїхали і витягли нас. Зате, є що згадати! Після цього випадку ми зрозуміли, що потрібно формувати команди, де були б і хлопці, і дівчата. Без чоловічої сили — ніяк! Взагалі, ми, квестери, дуже солідарні: завжди допомагаємо якщо в когось машина зламалась чи лопнуло колесо… Ще додам дещо про сам квест. Головним завданням для гравців є прибути на локацію раніше за інших, маючи карту місцевості, виповнити завдання і перейти до наступного. Гра продовжується доти, доки усі завдання не будуть виконані. Це може бути що завгодно: і розв’язання логічних завдань, ребусів, і пошук певних об’єктів на місцевості, і прокладання тематичного маршруту… Тому, в залежності від форми завдання існують квести різних форматів. Найбільш поширеними є фотоквести, орієнтовані на знання міста, де завдання представлені у вигляді фотокарток. Дуже часто проводяться пішохідні і автоквести. Вони по суті аналогічні, але використання автомобілю дозволяє охопити набагато більше території, а команда при цьому складається з 5 чоловік, де кожен виконує свої функції: водій має швидко їздити, не порушуючи правил, хтось швидко орієнтуватись і підказувати дорогу, а всі інші члени — швидко розгадувати задачі. Кожен обирає свій формат, те, що найбільше йому до смаку. Але те, що дане заняття точно припаде до душі, гарантую як досвідчений квестер. Я взагалі не уявляю свого життя без квестів. Стільки історій, сюжетів — не життя, а суцільна пригода! А скільки чекає на нас ще попереду! Безумовно, краще так проводити свій час, аніж сидіти на лавці, обійнявшись з пляшкою пива! Валентина Савенчук 7


Історія з життя

Соціум

100%-й спосіб отримати роботу 33-річний Кевін прагнув стати помічником директора відділу по зв’язкам з громадськістю Ворчестерського політехнічного інституту в Массачусетсе. Він вирішив, що допомогти зможе популярна здоба, найближчий магазин з якою знаходився аж у Нью-Йорку. Виїхавши туди о 2-й годині ночі і повернувшись о 9.30 ранку, він підніс своєму потенційному керівнику Патрісії Семсон коробку зі свіжими булочками, своє резюме і автобіографію, в якій зазначалося: «Знайти деякі речі складно — наприклад, булочки Krispy Kreme в Новій Англії чи спеціаліста по зв’язкам з громадськістю, що мав би досвід інженера і знання технологій, - тепер у Вас є і те, і інше.» Любителька булочок Семсон була просто шокована творчою фантазією Уіна і зупинила свій вибір саме на його кандидатурі.

Ярмарок вакансій

Не завжди стандартне резюме приносить довгоочікуваний результат — часом працевлаштування залежить від вашої оригінальності та винахідливості. Щоб привернути до себе увагу, пошуковці часто застосовують свою креативність, починаючи від резюме, надісланого в коробці з-під піци до своїх фото в оголеному вигляді ( нещодавно, в мене на роботі також шукали нову людину – вибір зупинили на хлопцеві з Одеси, що надіслав своє резюме у вигляді графіків,схем з фото – авт.). Але творчі задуми спрацьовують лише в тому випадку, якщо вони демонструють сильні сторони пошуковця і вписуються в культуру потенційного роботодавця, тому екстремальні міри мають відповідати роботі, котру ви бажаєте отримати. Ось кілька дивних методів пошуку роботи, які мали успішний результат.

Людина-бутерброд Колишній співробітник інвестиційного банку Джошуа Перскі після 11-ти місяців безуспішних пошуків роботи пішов на крайні міри. Він попрацював над дизайном свого найкращого костюму — одягнув на себе «сендвіч» з надписом «Досвідчений випускник МІТ шукає роботу» і почав роздавати резюме і візитки топ-менеджерам на Парк-Авеню. Спрацювало. Перскі найняла нью-йоркська бухгалтерська фірма Weimar LLP.

Булочник Кевін Уін пробудив цікавість до своєї кандидатури, проїхавши 350 миль, щоб купити і привезти улюблені булочки для потенційного керівника. 8

Менеджер з продажу Джеффрі У.Річмонд приймав участь в організації ярмарки вакансій і це допомогло йому завершити пошук роботи, що тривав 17 місяців. На даному ярмарку 35 компаній мали змогу познайомитись з 150 професіоналами і менеджерами, що шукали роботу. Роботодавці отримали диски з резюме і біографіями пошуковців. Річмонд спілкувався із деякими місцевими компаніями, що зацікавились його кандидатурою. Однією з них була відома хімічна компанія Оndeo Nalco, підрозділ французької фірми Suez. Його колишній колега, що там працював, організував йому зустріч з Дейвом Тімом, директором відділу по обслуговуванню споживачів. Роль, котру відіграв Річмонд при організації ярмарки, продемонструвала «здатність бути лідером та ініціативність», що «дуже важко розгледіти у людині, що сидить по той бік столу»(слова Тіма, котрий невдовзі взяв Річмонда на роботу).

Незадоволений клієнт Дуг Лонг, агент з продажу із Південної Каліфорнії, отримав нову роботу після виявлення незадоволення з приводу поганого обслуговування автосервісу. У кінці минулого року він пригнав свою скрипучу BMW до автосалону, співробітник якого сказав, що не може вияснити причину дивних звуків, тому що йде дощ. Це розізлило Лонга. За порадою своєї дружини він підготував презентацію, в якій описав, як салон може покращити рівень свого сервісу. 55-річний Лонг надіслав свій месидж віце-президенту Джері Джонсону, пропонуючи йому використовувати метод переміщення працівників. Як додаток Лонг надіслав і своє резюме. У цей час Джонсон саме шукав людину для координації процесу покращення якості компанії BMW. Досвід та енергія Лонга просто шокували його і він знайшов його кандидатуру ідеальною.

Крейсерська гонка Джон Бірн виплив за рахунок своїх амбіцій. У лютому студент Університету Кларксона створив сайт, на якому пообіцяв 4-денний круїз чи 500 баксів будь-кому, хто підкаже йому вдалий хід в отриманні в штаті Нью-Йорк робочого місця, що не вказане в банку вакансій. Він шукав місце в області маркетингу чи PR після закінчення університету. Кількість відвідувачів сайту була вражаюча: він отримав 6 тис. електронних повідомлень, близько 200 ідей, два запрошення на співбесіду і пропозицію із фінансової служби Albany, де його не влаштовував довгий робочий день.

Гаудеамус, листопад 2011


Соціум

Історія з життя

22-річний Бірн зупинився на пропозиції, виявленій на сайті Університету Св. Лоренса. Намагаючись отримати місце консультанта приймальної комісії, він розповів про свій конкурс як свідчення «творчого підходу до продажу і маркетингу». У липні він приступив до роботи. Співбесіду оплачено! Хавєра Пуджала не просто роздавав своє резюме, а запрошував потенційних роботодавців на спеціально створений сайт, де пропонував оплатити їх час, витрачений на співбесіду з ним (від $200 HR-у до $800 — генеральному директору за 20 хвилин співбесіди). Сьогодні у цього «екстремала» є чотири пропозиції на розгляд, плюс один боржок за співбесіду. Але і ці способи пошуку роботи можна назвати звичайними порівняно з розтяжкою на офісній будівлі зі списком компетенцій пошуковця, розклеюванням постерів в гаражах для топів чи «візитівок» у вигляді м’ячів для гольфу, котрими грають ті ж заповітні топи. Результативність креативних методів досить сумнівна. Щонайменше, 52% опитаних керівників відділів маркетингу вважають подібну тактику «непрофесійною». А ось 32% сказали, що це нормально, якщо тільки творча складова не перевищує інформаційної. Отож, креативу і успіху!!! За матеріалами: The Wall Street Journal

Куди податись працювати? Американські спеціалісти провели дослідження, за результатами якого визначили 10 найщасливіших професій. Опитування більше 200 тис. респондентів показало, що найбільш щасливими себе почувають спеціалісти в області біотехнологій. Менеджери по роботі з клієнтами опинилися на другому місці рейтингу. А ось третю ланку зайняли представники професії, з котрою навряд чи можна провести аналогію в Україні, — вчителі. Співробітники офісів, що займаються технічною підтримкою і адміністративним забезпеченням, теж задоволені своєю роботою. Не менш позитивні бухгалтери і фінансисти, а також ті, хто займається закупівлею для компаній (шопінг люблять усі — ред. ). Співробітники некомерційних соціальних організацій, медики, адвокати теж опинилися в цьому рейтингу.

Дослідження проводилось американською компанією Career Bliss. При складанні рейтингу враховувалися такі фактори, як взаємозв’язки в колективі, з керівництвом, заробітна плата, перспективи кар’єрного зросту. За матеріалами: obozrevatel.com

��ласний погляд

Батьки, держава і професія Щ

е в дитинстві батьки нас спонукали досягати своїх цілей, заставляли вчитися і сварили, коли ми не виконували домашнє завдання. Напевно, кожного з нас це дратувало, але насправді, вони лише хотіли, щоб ми поглиблювали свої знання, підвищували інтелектуальний рівень і не стали у майбутньому ледарями, котрі тільки й знають, що сидіти біля телевізора. Дуже прикро, що за це не вболіває наша держава. Ось, взяти хоча б оплату за навчання. Якщо колись навчання було безкоштовним, то зараз воно коштує величезних грошей і не кожен може дозволити собі дану розкіш. Уряд має замислитися над

цим і чим скоріше, щоб молоде покоління поповнило потенціал держави як висококваліфіковані, дипломовані спеціалісти. Та все ж, більшою мірою, наш успіх залежить від нас самих і однією з перших сходинок до нього є обрання професії. Професія — це одна з аспектів нашого життя. В майбутньому вона визначатиме наш добробут, а якщо прийдеться до душі, то взагалі — перетворить життя на свято! Тому до вибору майбутньої професії треба ставитись дуже серйозно, бо як не крути, а від цього залежить усе подальше життя. Головне тут — бути впевненим у своїх силах, вчинках, думках, вірити у себе та свої можливості, не боятися робити помилки і покладатися на власну інтуїцію — і фортуна тобі посміхнеться!

Гаудеамус, листопад 2011

Даша Муровлянікова 9


Пам’ять

Портрет

Стив Джобс

и три истории его жизни

“Для меня большая честь быть с вами сегодня на вручении дипломов одного из самых лучших университетов мира. Я не оканчивал институтов. Сегодня я хочу рассказать вам три истории из моей жизни. И всё. Ничего грандиозного. Просто три истории.”

О соединении точек

Я

Зайдя на просторы Facebook одним октябрьским утром и увидев многочисленные заметки о смерти Стива Джобса, я загрустила… Мир потерял не просто человека, мир потерял частичку своего будущего. Ведь, несомненно, Джобс создал половину настоящего и будущее было бы за ним… А ведь Стив был простым мужичком, который относился к жизни очень легко (жаль, конечно, что пишу об этом на основе материалов из Интернета, а не из личного опыта)… Мы долго думали и решили-таки посвятить страничку нашего издания памяти этой культовой личности. Ведь кому как не студентам основатель Apple был ближе всего. Но мы решили не писать банально его биографию, рассказывать о всех его достижениях (об этом вы и так знаете, а если нет, то Google знает точно), поэтому мы поведаем три истории из жизни Стива Джобса его же устами… 10

Гаудеамус, листопад 2011

бросил Reed College после первых 6 месяцев обучения. Почему? Всё началось ещё до моего рождения. Моя биологическая мать была молодой, незамужней аспиранткой и решила отдать меня на усыновление. Она настаивала на том, чтобы меня усыновили люди с высшим образованием, но так как мои приемные родители его не имели, им, пришлось пообещать, что я обязательно пойду в колледж. И 17 лет спустя я пошёл в колледж, который был почти таким же дорогим, как Стэнфорд, и все накопления моих родителей были потрачены на подготовку к нему. Через шесть месяцев, я так и не увидел смысла во всем этом. Я не знал, что хочу делать в своей жизни, и не понимал, как колледж поможет мне это осознать. Я просто тратил деньги родителей, которые они копили всю жизнь. Поэтому я решил бросить учебу и поверить, что всё будет хорошо. Так я и сделал и стал посещать только те уроки, которые мне были интересны. Всё было далеко не романтично. Мне приходилось спать на полу в комнатах друзей в общаге, сдавал бутылки из-под Колы по 5 центов, чтобы купить еду, и ходить за 7 миль через весь город каждый воскресный вечер, чтобы раз в неделю нормально поесть в храме кришнаитов. Мне он нравился. Удивительно, но многое из того, с чем я сталкивался, следуя своему любопытству и интуиции, оказалось позже бесценным. Вот вам пример: Reed College всегда предлагал лучшие уроки по каллиграфии. Я решил записаться на них, так как уже отчислился и обычных уроков не брал. Там я узнал о serif и sans serif, о разных отступах между комбинациями букв, о том, что делает типографику прекрасной.


Портрет

Пам’ять И вот, десять лет спустя, когда мы разрабатывали первый Макинтош, всё это пригодилось. И Мак стал первым компьютером с красивой типографикой. Если бы я не отчислился и не записался на тот курс в колледже, у Мака никогда бы не было несколько гарнитур и пропорциональных шрифтов. Ну, а так как Windows просто сдули это с Мака, скорее всего у персональных компьютеров вообще бы этого не было. Конечно, нельзя было соединить все точки воедино во времена колледжа, но через десять лет всё стало очень-очень ясно. Ещё раз: вы не сможете соединить точки, смотря вперёд; вы можете соединить их, только оглядываясь в прошлое. Поэтому вам придётся на чтото положиться: на свой характер, судьбу, жизнь, карму — что угодно. Такой подход никогда не подводил меня и изменил мою жизнь.

О любви и потере

М

не повезло — я нашёл то, что я люблю делать по жизни довольно рано. Woz и я основали Apple в гараже моих родителей, когда мне было 20. Мы усиленно трудились, и через десять лет Apple выросла из двух человек в гараже до $2-миллиардной компании с 4000 работников. Когда мне исполнилось 30 лет, мы уже выпустили наше самое лучшее создание — Макинтош. И потом меня уволили. Спросите, как могут уволить из компании, которую вы основали? По мере роста Apple, мы нанимали талантливых людей, чтобы они помогали мне в управлении. Первые пять лет всё шло хорошо. Но потом наше видение будущего компании стало расходиться и, в конечном счёте, за решением Совета директоров, я был уволен. Причём публично. То, что было смыслом всей моей взрослой жизни, пропало. Я не знал, чего делать несколько месяцев. Это было публичным провалом. Я даже подумывал убежать куда подальше. Но что-то медленно стало проясняться во мне — я всё ещё любил свое дело. Ход событий в Apple лишь слегка всё изменил, и я решил начать сначала. Тогда я этого не понимал, но оказалось, что увольнение с Apple было лучшим, что могло произойти со мной. Так начался один из самых креативных периодов моей жизни. В течение следующих пяти лет я основал компании NeXT, Pixar и влюбился в удивительную женщину, которая стала моей женой. Pixar создал самый первый компьютерный анимационный фильм, Toy Story, и является теперь самой успешной анимационной студией

в мире. В ходе поразительных событий, Apple купила NeXT. Так я вернулся в Apple, а сердцем нинешнего ее возрождения стала технология, разработанная в NeXT. Я уверен, что ничего из этого не случилось, если бы меня тогда не уволили. Лекарство было горьким, но полезным для пациента. Я убеждён, что единственная вещь, которая помогла мне продолжить дело, было то, что я его любил. Вам надо найти то, что вы любите. Это касается как работы, так и отношений. Ваша работа заполнит большую часть жизни и единственный способ получать от этого удовольствие — делать то, что, по-вашему, является великим. А единственный способ делать великие дела — любить то, чем вы занимаетесь.

Про смерть

К

огда мне было 17, я прочитал цитату — что-то вроде этого: “Если вы живёте каждый день так, как будто он последний, когда-нибудь вы окажетесь правы.” Она произвела на меня впечатление и с тех пор, уже 33 года, я смотрю в зеркало каждый день и спрашиваю себя: “Если бы сегодняшний день был последним в моей жизни, захотел бы я делать то, что собираюсь сделать сегодня?”. И если несколько дней подряд ответом было “Нет”, я понимал, что надо что-то менять. Память о том, что я скоро умру — самый важный инструмент, который помогает мне принимать сложные решения в моей жизни. Потому что всё остальное – чужое мнение, вся эта гордость, боязнь смущения или провала — все эти вещи падают пред лицом смерти, оставляя Гаудеамус, листопад 2011

лишь то, что действительно важно. Память о смерти — лучший способ избежать мыслей о том, что вам есть что терять. Около года назад мне поставили диагноз: рак. В 7:30 утра мне пришёл скан, который ясно показывал опухоль в поджелудочной железе. Врачи сказали мне, что этот тип рака не излечим и что мне осталось жить не больше трёхшести месяцев. Я прожил с этим диагнозом весь день, но потом оказалось, что у меня очень редкая форма рака, которую таки можно вылечить. Мне сделали операцию и теперь со мной всё в порядке. Никто не хочет умирать. Даже люди, которые мечтают попасть на небеса, не хотят умирать. И всё равно, смерть — пункт назначения для всех нас. Никто не смог избежать её. Так и должно быть, потому что Смерть, наверное, самое лучше изобретение Жизни. Она — причина перемен. Она очищает старое, чтобы открыть дорогу новому. Ваше время ограничено, поэтому не тратьте его на то, чтобы жить чужой жизнью. Не попадайте в ловушку догмы, которая заставляет жить мыслями других людей. Не позволяйте шуму чужих мнений перебить ваш внутренний голос. И, самое важное, имейте храбрость следовать своему сердцу и интуиции. Они каким-то образом уже знают то, кем вы хотите стать на самом деле. Всё остальное вторично.» Думаю, каждый, кто прочитал это, вынес что-то для себя. Мне остается только подытожить мысли Джобса: не распыляйтесь по жизни, занимайтесь только тем, что вам полезно, ищите то, что по душе и следуйте своей и��туиции, подкрепляя ее зов своими силами. Ева 4yl 11


Роздуми

Колонка редакції

Как рождается осенняя хандра… Если позволите, я опишу хандру, не привязывая к ней эпитет «осенняя». Представьте себе самый обычный рабочий день студента:

Утро

Надо встать. Для студента это первый стресс. Начало дня, так сказать. Вот ты уже собрался и мигом вылетаешь из дома навстречу новым знаниям. Садишься в транспорт (общественный, так как мы ещё студенты) и вот следующая порция впечатлений: переполненное метро/трамвай/маршрутка/ троллейбус. Освобождаясь из плена «проходящих по ногам», осознаёшь, что государство так и не решило проблему «пробок» на дорогах. Настроение пока в минусе.

Пары

Первая пара — сон. Если, конечно, тебе повезло занять «золотое место на заднем ряду». Если тебе всё же не повезло — 80 минут новой информации, которую определённо не в состоянии обработать твой мозг, ввиду элементарного отсутствия «вдохновения». Настроение так и не приблизилось к нулю.

Перемена

Она так коротка, поэтому утолить голод ты не успеваешь, но получить пару «+» к настроению ты всё же в состоянии.

Пара

Вот твоё эмоциональное состояние равно 0, в лучшем случае 0,9 и это даёт тебе силы на восприятие нужной тебе информации для будущей работы (в лучшем случае).

Конец пар

Что-то успел, что-то нет, но твой мозг ещё загружен переработкой полученной информации за первую половину дня. А если у тебя есть ещё и обязанности, то и путём их выполнения тоже. Пока никаких плюсов к нашим 0,9Н нет (0,9Н — пусть это будет «единица начального измерения настроения).

Дорога домой/на курсы/прогулку Здравствуй, наш отечественный общественный транспорт. Здравствуй,

кондуктор. И здравствуй, «пробка». Ничего положительного и вновь грязная обувь. Вечер проходит у каждого по-своему, поэтому я не берусь его описывать, но отмечу следующее. Любая хандра является эмоциональным состоянием. Эдакое зеркало окружающего мира. Наше настроение прямо зависит от того, какую энергию и информацию нам посылают друзья/родители/ люди в транспорте/наружная реклама/ средства массовой информации/преподаватели. В течении всего дня мы испытываем стресс ( см. Википедию). С самого утра мы изначально настроены и готовим себя к тому, что впереди тяжёлый день. Наше отношение к проблемам — вот главное «Н» в слове «хандра». Если мы настроены положительно на решение Головний редактор Катерина Малишева Дизайн та верстка Марія Корж Для листів malishevak@inbox.ru Блог gazeta-gaudeamus.blogspot.com

Видання засновано і видається з 2001 року Адреса замовника, видавця та редакції: Україна, м. Київ, вул. Івана Мазепи, б. 21, корп. 7, ауд. 46

Видання віддруковано в типографії НАКККіМ м. Київ, вул. Івана Мазепи, б. 21, корп. 11 тел.: 280-02-57

поставленных задач для достижения определённой цели — наше настроение будет само собой на хорошем уровне. В противном случае — хандра проходит в открытые двери и пьёт много кофе, стимулируя, кстати, нервную систему. Также хандра приходит туда, где её ждут и о ней думают. Где у неё нет соседей. Проще говоря, к тем, у кого есть время хандрить. Занятые и влюблённые уже давно забыли об этой эмоции. Если уже всё так запущенно, и, откуда не возьмись, нахлынула грусть с головой… В 21 веке все специалисты в области физиологии, психологии и других похожих, но малоизвестных наук, твердят о трёх вещах:   Отдых нужен и нельзя его откладывать.   Здоровый сон — залог хорошего настроения и максимальной работоспособности.   Лучший отдых — смена деятельности. Первое. Трудоголики заканчивают плохо. Без восстановления организм истощается. Необходимо всегда помнить отличие «трудолюбия» от «трудоголизма». Второе. Для девушек сон, точнее высыпание (а это ведь тоже разные вещи) — залог свежести и красоты лица, я уже не говорю о настроении. А мужчины — намного ведь приятней думать о своей возлюбленной, чем о подушке. Третье. Это то, чем вы любите заниматься, к чему душа лежит. А может это и вовсе то, чего вы никогда не делали, но очень хотели. Можно радоваться, ведь в Киеве (открываю секрет) есть множество интересных и мало кому известных мест для отдыха. Как активного, так и не очень (см. Интернет). Что-то новое, как утверждают психологи, всегда приносит положительное настроение. Дерзайте! Вывод: никакой «осенней», а уж тем более, «хандры» на самом деле нет. Это выдумки ленивых и не имеющих ничего интересного в своей жизни людей. Да, иногда необходимо погрустить, но совсем чуть-чуть, ведь впереди ещё столько интересного! Марина Маслюк

Підписано до друку: 07.11.2011 Тираж 300 примірників Думки авторів публікацій не завжди співпадають з точкою зору редакції.

Ми працюємо для вас!


Гаудеамус № 64