Issuu on Google+

Формування механізму управління адаптацією підприємств до умов ринкового середовища Прокіп М.І., студентка Національний університет харчових технологій Вступ. Досить поширеною є концепція підприємства як живого організму, якому в процесі

своєї

життєдіяльності

необхідно

ефективно

взаємодіяти

з

середовищем

функціонування. Даний процес не є саморегулюючим і потребує втручання. Тому виникає необхідність управління адаптацією підприємства до ринкових умов господарювання. Матеріали і методи. Базою для опрацювання теми є праці вітчизняних та зарубіжних науковців. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи: дедуктивний – для дослідження теоретичних аспектів теми; емпіричний, експертний та порівняння – в процесі розробки загальних рекомендацій щодо управління адаптацією підприємств, тощо. Результати. Аналіз сучасного стану розвитку промисловості України підтверджує необхідність розробки комплексної моделі оцінки застосування адаптивних механізмів у діяльності промислових підприємств з метою поліпшення їх економічного становища та прийняття керівництвом адекватних і своєчасних управлінських рішень у відповідь на дестабілізаційні процеси ринку. На наш погляд, економічний механізм адаптації підприємства до умов ринкового середовища - це комплекс дій щодо застосування організаційно-економічних способів і методів пристосування, які за рахунок внутрішнього потенціалу підприємства забезпечують стабільне функціонування суб’єкта господарювання. Управління механізмом

адаптації, на нашу думку - це сукупність інструментів, які застосовуються для

трансформації об’єкту адаптаційного впливу у визначеному напрямі, з метою забезпечення нормального функціонування підприємства в умовах ринкового середовища. Нами визначенні такі адаптаційні заходи підприємства як: ухиляння, локалізації, дисипації, компенсації.

При формуванні економічного механізму адаптації підприємства умов ринкового середовища необхідно дотримуватись таких правил управлінської поведінки (принципів): наукової обґрунтованості, гнучкості, альтернативності, раціональності (ефективності), послідовності, самоорганізації, сумісності, керованості, випередження (упередження), часового обмеження, каталізатора, реалістичності, диференційованої мотивації. Дотримування розглянутих принципів в процесі формування і реалізації економічного механізму адаптації підприємства підвищить ефективність вживаних адаптаційних заходів.

Управління механізмом

адаптації підприємств до умов зовнішнього середовища передбачає застосування

таких груп важелів, які є рушійною силою механізму, як:

1) соціальний важіль забезпечує готовність трудового колективу до впровадження заходів адаптації, спрямовує дію адаптаційних заходів на збереження досягнутих соціальних гарантій працівників, недопущення скорочення робочих місць і погіршення умов праці, створення ефективної системи стимулювання на підприємстві;

2)

фінансовий важіль забезпечує впровадження економічного механізму адаптації необхідними фінансовими

ресурсами, шляхом застосування інноваційних фінансових інструментів та альтернативних джерел фінансування, виявляє майбутні фінансові потреби, оптимізує рух грошових ресурсів на підприємстві, реструктуризує борги;

3)

економічний важіль забезпечує ефективну діяльність підприємства шляхом оптимізації виробничої програми,


цінової політики, структури витрат, оборотних та необоротних засобів підприємства;

4)

правовий важіль забезпечують правовий захист при виникненні необхідності та юридичну підтримку в процесі

функціонування підприємства;

5) організаційний важіль визначає можливість реалізацій необхідних адаптаційних заходів та наявність відповідних ресурсів на підприємстві, повноваження права та обов’язки кожного суб’єкту адаптаційного управління;

6) управлінський важіль забезпечує застосування в процесі управління доцільних стилів, методів і форм управління підприємством; 7) техніко-технологічний важіль забезпечує модернізацію, оновлення виробничих фондів, впровадження техніко-технологічних інновацій в діяльність підприємства. Інструменти економічного механізму адаптації промислових підприємств визначаються індивідуально, в залежності від стану макро- та мікросередовища, сфери прояву сигналів, об’єкту адаптаційного впливу та мети адаптаційних заходів. Варто зазначити, що при прояві конкретного фактора ринкового середовища може одразу застосовуватись декілька видів адаптаційних важелів, сукупність адаптаційних інструментів, що притаманні одночасно різним видам адаптації на підприємстві. Висновки. Використання розроблених методів дозволяє формувати управлінські рішення з урахуванням мінливих величин вхідних параметрів системи, що забезпечує безперервне відстеження і коректування ефективності діяльності підприємства в реальному масштабі часу. Література 1. Methodology Notes: Seаsonаl аdjustment. Mаrk Brereton. Offіce for Nаtіonаl Stаtіstіcs. Economіc Trends 621 Аugust 2005. - P.25-27. 2. Білошкурська Н.В. – Моделі адаптивної поведінки та їх роль у формуванні економічної безпеки підприємства / Актуальні проблеми економіки. – 2010 - №12 (114). 3. Геворкян А.Ю. – Теоретико-методологічна сутність підприємств – КПІ Харків – 2012.

категорії

«адаптація»


Прокіп мар'яна 2014