Page 1

Ми знаємо аграріїв , аграрії знають нас!

№12 www.pro-sat.com.ua грудень 2012

Вибір зерносховища стор. 22

Технології вирощу вання соняшнику. Підзимова сівба стор. 28

Підготовка бджіл до зимівлі стор. 40

дизельний двигун – екологічний та потужний

стор. 52

Обрізка яблуні, в промислових садах стор. 58


Засоби захисту рослин від офіційного дистрибутора компанії «Сингента»

Гербіциди Гоал 2Е ЕС к.е. Несистемний селективний гербіцид для захисту цибулі, соняшнику, яблуні та хвойних порід дерев. Фасовка: 5л Фюзилад Форте 150 ЕС к.е. Післясходовий гербіцид для знищення однорічних та багаторічних злакових бур’янів. Фасовка: 1 л Ураган Форте 500 SL в.р.к. Неселективний гербіцид системної дії для знищення однорічних та багаторічних бур’янів. Фасовка: 1 л

Інсектициди Актара 25 WG в.г. Захист вашого врожаю подовжено. Фасовка: 40 г Воліам Флексі 300 SC. Зручна досконалість. Комбінація двох діючих речовин дає змогу контролювати всі види сисних та листогризучих шкідників. Фасовка: 1 л Спінтор 240 SC к.с. Захист природного походження. Фасовка: 1 л

Фунгіциди Квадріс 250 SC к.с. Беспечний та ефективний. Знищує як гіфи, так і спори гриба. Фасовка: 1 л Ревус 250 SC к.с. Новий стандарт ефективності в боротьбі проти фітофторозу. Фасовка: 1 л Ридоміл Голд МЦ 68 WG в.г. Фунгіцидний захист овочевих культур. Фасовка: 1 кг Cвітч 62,5 WG в.г. Неперевершений у боротьбі з сірою гниллю. Фасовка: 1 кг Топаз 100 ЕС к.е. Відмінна лікувальна дія проти борошнистої роси. Фасовка: 1 л Ширлан 500 SC к.с. Контактний фунгіцид з унікальним механізмом дії. Фасовка: 1 л

Гарантована якість, доступна вартість, швидка доставка та агрономічний супровід

Запрошуємо до співпраці підприємців, магазини та господарства

12 років успішної роботи на аграрному ринку

Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 507-09-86; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www. delta-agro.com.ua


Шановні друзі, колеги та партнери! Вітаємо вас

Від щирого серця зичимо вам та вашим родинам міцного здоров’я, щастя, сімейного тепла та благополуччя. Нехай ці чудові свята принесуть у вашу оселю добрий настрій, радісні посмішки та всілякі різдвяні щедроти. Щиро бажаємо вам, щоб у новому році удача та добробут стали надійними супутниками у всіх ваших справах та починаннях.

З повагою колектив

Цветы

газоны


34

АГРОДАЙДЖЕСТ

6

 ричини загибелі П озимих культур

 овини та події аграрного Н ринку України

18

 мбарні шкідники – А небезпечні вороги

22

Вибір зерносховища

РОСЛИННИЦТВО

12

ТВАРИННИЦТВО

40

Підготовка бджіл до зимівлі

46

 оживні корми – П запорука високих надоїв

 ритикале – культура, Т яка гарантує продовольчу безпеку

28 4

грудень 2012

 ехнології Т вирощування соняшнику. Підзимова сівба pro–sat.com.ua


Перспективні напрямки

62

 ирощування В шоломниці байкальської – поєднання здоров’я та бізнесу

Інформаційно-аналітичне видання

№ 12 (328) грудень 2012 року Видання засновано у 2002 р Свідоцтво про перереєстрацію Серія КВ № 18898-7688 ПР від 14.05.2012 року Передплатний індекс 23634

50

Засновник і видавець: ТОВ «ВКО «Дельта-Агро» delta-agro.com.ua Генеральний директор: Сергій Березовський

 овітні технології Н групування корів на молочних фермах

Головний редактор: Петро Гав’юк Арт-директор: Олег Радковець

ТЕХНІКА

68 52

 ополь як стратегічна – Т енергетична культура

 учасний дизельний С двигун – екологічний та потужний

Садівництво земельне право

72 58

 огляд Д за промисловими садами яблуні

pro–sat.com.ua

 ридична Ю консультація

Консультанти: О.С. Демченко, д. с.-г. н.; С.В. Собченко, к-т б. н.; Г.А. Максимчук, д. с.-г. н.; В.В. Швартау, д. б. н.; Є.М. Сєдов, д. с.-г. н., ак. РАСГН В.А. Мокрієнко, к. с-г.н Дизайн та верстка: Лариса Радковець Літературний редактор: Ірина Сєрова Відділ реклами: Світлана Джула Відділ розповсюдження: Сергій Сірош Юридичний супровід: Центр політико-правових технологій «Ін’Юрпол» Адреса редакції: 03083, м. Київ, пр. Науки, 54 Б, оф. 8 тел./факс: (044) 492-77-42 (43) pro-sat.com.ua Типографія: ТОВ «Техно-друк» Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій, а рекламної інформації – рекламодавці. Редакція може не поділяти точки зору авторів. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Наклад – 5 000 примірників

грудень 2012

5


Підготував Петро ГАВ'ЮК

АГРОДАЙДЖЕСТ

ПОЛЬОВИЙ ДОСлІД Журнал «Сучасні Аграрні Технології» продовжує звітувати про стан посівів гібридного жита Пікассо, розпочавши 13 вересня 2012 року спільно з ВКО «Дельта-Агро» та ТОВ «КWS» проект  на  базі  СТОВ  «Авангард» Чернігівської області. На  момент  нашого  обстеження 23.11.2012 загальний стан посівів можна охарактеризувати як відмінній. Фаза розвитку культури становила 8 пагонів, для порівняння жито традиційних  для  України  сортів  на сьогодні мало 3-4 пагони. Тривалі плюсові температури з моменту висіву жита до початку сходів, а  також  достатня  кількість  вологи

сприяли вирівняним і дружним сходам. Але суттєвим фактором є високоякісний посівний матеріал, який має відмінну схожість – 95%, високу енергію проростання – 97%, та обробленний препаратом Вітавакс 200 фф проти хвороб. Рекомендації, які запропонував нам співробітник  компанії  ТОВ  «КWS», відповідальний за агрономічний супровід посівів жита Пікассо Даг Фон Кап-Херр, наступні: ✓т  реба бути обережним з весняним внесенням  азоту,  оскільки  жито дуже сильно розкущилося, тому в нашому випадку можна обійтися без раннього підживлення;

✓н  априкінці кущення – початку першого міжвузля пропонується внести 200 кг/га селітри; ✓у  фазі першого – другого міжвузля внести ССС 0,5 л/га (діюча речовина хлормекватхлорид) + 0,2 л/га Моддус; ✓з  алежно  від  фітосанітарного стану посівів внести гербіцид Гранстар із розрахунку рекомендованої норми 0,018 г/га до фази виходу культури у трубку. У наступних номерах нашого видання ми інформуватимемо вас про наш дослід, метою якого є отримання врожайності жита в межах 7075 ц/га при мінімальних фінансових витратах.

Поля жита у відмінному стані, готові до перезимівлі 6

грудень 2012

pro–sat.com.ua


Компанія «квс-україна» бажає Вам всього найкращого у Новому 2013 році!


АГРОДАЙДЖЕСТ

«АгроПром Полтава-2012» 15-16 листопада 2012 року ВИСТАВКОВА ЗАЛА МБК (майдан Незалежності, 5)

Підтримка: Головне управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації. Організатор: Виставкова фірма «ВЦ «ТіС» Виставка  «АгроПром  Полтава» проходить у Полтаві з 2004 р. За цей час захід набув популярності та великого економічного значення для нашого регіону. Виставка збирає людей, відданих шляхетній справі – відродженню українського  села  та  насиченню віт­ч изняного  ринку  якісною  продукцією. Тут зосереджуються найкращі надбання аграрного сектору та встановлюються орієнтири для подальшого його розвитку. Завдяки  цьому  заходу  сільськогосподарські  підприємства  мають нагоду  продемонструвати  власні здобутки, запозичити досвід колег, ознайомитися з науково-технічними

8

грудень 2012

та технологічними досягненнями, а також укласти угоди та контракти на прид­бання матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції. Експозиції цьогорічної виставки із Дніпропетровська, Запоріжжя, Білої Церкви, Харкова, Кіровограда, Донецької області, Луганська, Черкас, Вінниці представлять с.-г. техніку та засоби малої механізації для сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств,

дачних ділянок; зерноочисну техніку; комбікорми та обладнання для їх приготування, ветеринарні препарати, насіння, засоби захисту рослин та добрива. На виставці можна ознайомитися з науковими розробками Полтавської державної аграрної академії. На окрему увагу заслуговують екологічно чисті та біологічно цінні сертифіковані органічні продукти, які представлені групою компаній Полтавської області.

Мета виставки Сприяння економічному зростанню сільськогосподарського виробництва, налагодження ділових контактів між науковими організаціями та виробничими підприємствами для створення спільних проектів щодо проведення досліджень і розробок; виставка покликана допомогти фермерам та агрофірмам знайти необхідну техніку, обладнання, опанувати нові технології, підвищити ефективність виробництва, поліпшити якість продукції.

ВИСТАВКОВА ФіРМА ТОВ «ВЦ «ТіС» тел/факс: /0532/ 61-02-61, 509-388

pro–sat.com.ua


6-9 листопада 2012 року відбулася IХ Міжнародна агропромислова виставка «АГРОФОРУМ»

7 листопада відбулося урочисте відкриття Міжнародної агропромислової виставки «АГРОФОРУМ 2012». У привітанні учасників і гостей виставки з нагоди відкриття керівник Департаменту Мінагрополітики України зазначив значний потенціал вітчизняного аграрного сектору економіки, можливості ведення прибуткового бізнесу в галузях АПК, а також акцентував увагу на тому, що проведення заходу сприяє поліпшенню іміджу країни. Одним з важливих механізмів залучення інвестицій, за словами директора Департаменту, є прийнятий Верховною Радою України 6 листопада 2012 року Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», який створює сприятливі умови для залучення інвестицій вітчизняними підприємствами машинобудування. Зокрема для впровадження виробництва пріоритетних видів конкурентоспроможних технічних засобів для підприємств сільгоспмашинобудування спрощено умови використання елементної бази провідних світових виробників. Продукцію  18  країн  світу,  у  тому числі з України, Росії, США, Китаю, Німеччини,  Білорусі,  Чехії,  Австрії,

pro–sat.com.ua

Литви, Латвії, Сирії, Туреччини, Італії, Данії, Королівства Нідерланди, Польщі, Франції, Швейцарії на виставці представили 109 підприємств.

Традиційно, у період завершення сільськогосподарського року на експозиції було реалізовано комплексну презентацію повного циклу аграрного виробництва від проектних пропозицій, які використовують інноваційні технології, до збирання, післязбиральної обробки, зберігання зернових і олійних культур, і, як завершальної частини циклу, – підготовки посівного матеріалу й насичення машинного парку для проведення польових робіт у новому сільськогосподарському році.

дало можливість оцінити попит та пропозицію на продукцію й устаткування для всіх сегментів агроринку на місцевому, регіональному й міжнародному рівні, знайти все найкраще й найнеобхідніше для свого бізнесу. Виставка мала широке поле для встановлення необхідних ділових контактів. Адже за сталою традицією вона проходила водночас із потужними міжнародними заходами: виставкою «Комунтех», водним форумом «AQUA UKRAINE», виставкою «ЄвроБудЕкспо» і інвестиційним бізнесфорумом з питань енергоефективності й поновлюваної енергетики й спеціалізованою  виставкою  «Енергоефективність», де представлені технології й устаткування, призначені для різних сфер аграрного виробництва.

«АГРОФОРУМ» став традиційним місцем зустрічі фахівців агропромислової галузі: свій інтерес на ній знайшли не тільки представники фермерських господарств, а й провідних сільськогосподарських підприємств і об'єднань, що грудень 2012

9

АГРОДАЙДЖЕСТ

Організатор заходу: ТОВ «Міжнародний виставковий центр». Захід традиційно проходив за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України


АГРОДАЙДЖЕСТ

Законопроект «Про аграрні розписки» зробить кредитування доступним для дрібних і середніх сільгоспвиробників

Законопроект «Про аграрні розписки», переданий на підпис Президенту України, передбачає запровадження кредитування сільськогосподарських товаровиробників, у першу чергу дрібних та середніх, які не мають достатньо ліквідного майна, крім прав на майбутній урожай, під заставу цих розписок. Вітчизняні банки виявляють незначну зацікавленість у кредитуванні сільськогосподарського виробництва, що шкодить сільгоспвиробникам та негативно впливає на економіку країни. Тож аграрії повинні мати альтернативні варіанти кредитування. Одним із них може стати кредитування під заставу майбутнього врожаю, що передбачено у законопроекті «Про аграрні розписки». Ухвалення закону дає можливість сільгосптоваровиробникам залучати матеріально-технічні та фінансові ресурси під заставу майбутнього врожаю та буде першим кроком на шляху становлення надійної системи комерційного фінансового забезпечення агропромислового сектору України. Цей механізм полягає в наданні гарантій на поставку сільськогосподарської продукції або здійснення оплати після реалізації своєї сільськогосподарської продукції у майбутньому взамін на отримання ресурсів (фінансових чи товарних) «вже сьогодні» для ведення сільськогосподарської діяльності. «Необхідність ухвалення цього закону продиктована ситуацією, що склалася на сьогодні з кредитуванням сільськогос-

подарських товаровиробників, особливо середніх та дрібних, які практично не мають доступу до кредитних ресурсів комерційних банків, навіть за умови існування державної програми щодо часткового відшкодування банківських відсотків», − зазначив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Очільник відомства наголосив, що такий інструмент вже не перший рік застосовують у Бразилії, завдяки чому обсяги кредитування аграрного сектору щорічно становлять 5 мільярдів доларів США. Досвід Бразилії може бути корисним і для українських товаровиробників з огляду на те, що він дасть змогу залучити додаткові кредитні ресурси, використовуючи свою продукцію як гарантію оплати під заставу майбутнього врожаю. Завдяки законопроекту «Про аграрні розписки» надаватимуться інвестиційні переваги для здійснення коротко- та середньострокових інвестицій у сільськогосподарське виробництво, відбуватиметься інтеграція системи інвестування під заставу майбутнього врожаю з системою складських документів на зерно. «Законопроект передбачає, що аграрні розписки видаватимуться виключно особам, котрі мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування нею на законних підставах для виробництва сільськогосподарської продукції. У випадку, коли право власності на земельну ділянку належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно», − зазначив міністр. Оскільки заставою виступає майбутній урожай, важливою складовою законопроекту є механізм моніторингу предметів застави, який дозволяє кредиторам ефективно захищати свої права у разі створення загрози предмету застави в результаті дій чи бездіяльності боржника. За оцінюванням експертів, у перспективі аграрні розписки дадуть змогу охопити майже 30% коштів від постачальників матеріально-технічних ресурсів, трейдерів, переробних підприємств, майже 5% коштів банківських структур, що становитиме приблизно 45-50 млрд грн кредитних ресурсів для українського села щорічно. Джерело: Прес-служба Мінагрополітики

Українські ветеринари можуть закрити кордон через блутанг в ЄС До кінця тижня українські ветеринари чекають офіційної інформації з Європейського союзу щодо небезпечного захворювання, яке розповсюджується на його території. Як повідомляють російські ветеринари, європейські корови почали гинути від блутангу 14-го сиротипу. У зв’язку з цим вітчизняні фахівці ветеринарної медицини посилено контролюють на кордоні худобу, яка завозиться з Європи. Хвороба блутанг майже невиліковна, має 24 різновиди та вражає велику та дрібну рогату худобу. У заражених тварин порушується кровообіг, набрякає та синіє язик. Зазвичай їх не лікують, а відразу знищують разом із

10

грудень 2012

тими тваринами, які з ними контактували. Переносити хворобу можуть птахи та комахи. Для людини блутанг загрози не несе. «Митники не можуть контролювати птахів, комарів, які залітають на територію України та заносять цю хворобу на собі», − зазначає заступник

голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський. Цього року блутанг вже виявили в Бельгії, Греції, Іспанії та окремих регіонах Росії. Україна ж, завдяки ефективній роботі ветеринарів, залишається вільною від цього захворювання. Тому на кордоні систематично перевіряють худобу, яка імпортується з 5 країн ЄС. Тож до кінця тижня вітчизняні ветеринари чекають на офіційну відповідь своїх європейських колег, і якщо підозри щодо падежу корів в ЄС через блутанг підтвердяться, планують обмежити імпорт худоби. Джерело: AgroNews

pro–sat.com.ua


«Зернові Технології 2012» У церемонії офіційного відкриття виставки взяли участь: директор департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Міністерства аграрної політики  та  продовольства  України Григорович А.І., президент Української зернової асоціації Клименко В.Г., президент Української аграрної конфедерації Козаченко Л.П., заступник Торговельного представника Російської Федерації в Україні Кудряшов І.Ю., генеральний директор ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» Іванов. В.А.

На виставці були широко представлені технології та устаткування для вирощування, збирання, транспортування, зберігання й переробки зерна; агрохімія; технології для виробництва хлібопродуктів, борошна, круп, комбікормів; елеватори. Україна займає 3-е місце у світі за експортом зернових культур, що визначає  актуальність  проведення спеціалізованої  виставки  «Зернові технології 2012». У виставці взяли участь понад 100 провідних компаній зернового сектору з 20 регіонів України й 12 країн світу (Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Польщі, Чеської Республіки, Греції, Італії, США, Великої Британії, Аргентини, Білорусі, Південної  Кореї).  Офіційний  захід відвідало понад 4000 учасників.

pro–sat.com.ua

Враховуючи, що в Україні існує гостра нестача зерносховищ, компаніїучасниці представили весь спектр послуг  з  розробки,  виробництва, монтажу й подальшого обслуговування елеваторів. У рамках виставки були проведені: семінар «Фітосанітарна безпека сільськогосподарської продукції й місць її зберігання»; міжнародний семінарпрактикум «Теорія й практика зберігання зерна»; круглий стіл «Як заощадити 1000000 гривень під час будівництва сучасного елеватора». грудень 2012

11

АГРОДАЙДЖЕСТ

У виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» з 21 по 23 листопада 2012 року відбулася друга спеціалізована виставка інноваційних рішень у зерновому господарстві «Зернові технології 2012». Це найбільша подія агропромислового сектору, яке займає провідне місце в АПК України як комплекс інноваційних рішень різних стадій виробництва, зберігання, переробки й транспортування зернових, бобових і олійних культур. Організатор виставки – компанія «Київський міжнародний контрактовий ярмарок».


РОСЛИННИЦТВО

тритикале – Культура, яка гарантує продовольчу безпеку В.С. Кочмарський – к. с.-г. н., директор Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України

12

С.І. Волощук – к. с.-г. н., заввідділу Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України

грудень 2012

Стратегічним завданням агропромислової політики держави є формування ефективного конкурентоздатного агропромислового виробництва, що забезпечило б продовольчу безпеку країни і збереження природних ресурсів. Національна продовольча безпека неможлива без стабільного висококонкурентного ринку зерна. Підвищити стабільність цього ринку здатне тритикале, яке унікально поєднує кращі господарсько-біологічні ознаки пшениці й жита та є цінною продовольчою і кормовою культурою. pro–sat.com.ua


Завдяки високій здатності засвоювати поживні елементи з ґрунту, тритикале можна вирощувати після гірших попередників: кукурудзи, стерневих і навіть після соняшнику. Так, у північному Степу України вирощування озимого тритикале після соняшнику забезпечує максимальну рентабельність серед інших озимих зернових культур.

Продуктивність

pro–sat.com.ua

Зимостійкість За складних погодних умов зими в Україні 2002/03 перезимівля рослин тритикале була на рівні озимого жита, тоді як багато сортів озимої пшениці довелося пересівати ярими культурами. Проморожування у штучних умовах Миронівського інституту пшениці (МІП) показує, що перспективні сорти мають вищу морозостійкість, ніж еталон морозостійкості для озимої пшениці – Миронівська 808.

Посухостійкість Тритикале здатне давати урожай за 250-400 мм опадів, при цьому витрати води на виробництво одиниці біомаси у тритикале на 30% нижчі порівняно з пшеницею. У посушливому 2010 році в конкурсному сортовипробуванні МІП було одержано по 6-7 т/га. За сприятливих умов 2009 року урожайність становила 8-9 т/га.

Стійкість проти хвороб Тритикале більш стійке до хвороб, ніж озима пшениця. Наприклад, стійкість проти листових хвороб (бура іржа, септоріоз, борошниста роса) оцінюється у 7-9 балів.

грудень 2012

13

РОСЛИННИЦТВО

Гібрид пшениці і жита – тритикале – відомий ще з кінця ХІХ ст., але його практичне використання починається у другій половині ХХ століття. Воно має високий потенціал урожайності зерна та зеленої маси, підвищену зимостійкість і посухостійкість, стійкість проти грибних хвороб, невибагливість до ґрунтів. Найбільш широко ця культура розповсюджена у Польщі, де її площі перевищують 1 млн га. Понад 400 тис. га тритикале займає в Білорусі та Німеччині. Чи не тому в усіх цих країнах не бракує м’ясної продукції і для внутрішнього споживання, і на експорт? В Україні, за даними Державного комітету статистики, у 2006 році під тритикале було лише 40 тис. га. У 2012 році площі розширилися до 200 тис. га (з них 120 – озиме і 80 – яре). Програмою  «Зерно  України-2015» передбачено розширити площі до 500-700 тис. га. за рахунок поліських і північних лісостепових регіонів на гірших попередниках, засолених, з підвищеною кислотністю та супіщаних грунтах, хоча ці культури добре почуваються в усіх кліматичних зонах України.

Потенціал  продуктивності  нових сортів і ліній тритикале миронівської селекції дуже значний. Як показали результати наших досліджень, навіть за мінімальних доз мінерального живлення у сприятливі роки урожайність кращих ліній була більше 9,0 т/га, а у несприятливі становила не менше 4,5 т/га. Проте за рахунок підбору оптимального співвідношення таких елементів технології, як строк сівби, норма висіву та рівень мінерального живлення, під час вирощування сучасних сортів тритикале озимого існує реальна можливість більш повного  використання  його  генетичного потенціалу. Як  показують  результати  дослід­ жень Інституту сільського господарства Західного Полісся, озиме тритикале забезпечує формування урожайності зерна на рівні 5,33-6,25 т/га, що на 7-9% переважає озимі жито і

пшеницю. Крім того, тритикале позитивно реагує на інтенсифікацію технології: приріст урожайності за такої технології становив 17-24% порівняно із звичайною.


Характеристика кращих ліній озимого тритикале конкурсного сортовипробування 2006-2010 рр. (МІП) Урожайність за роками, т/га Сорт, лінія

АДМ-11

2006

2007

2008

2009

2010

4,4

6,4

6,2

7,3

6,1

6,0

49,8

6,8

8,9

6,8

7,5

+1,5

50,4

Амур

РОСЛИННИЦТВО

Приріст урожаю до стандарту, т/га

Середнє за п’ять років, т/га

Маса 1000 зерен, г

Висота рослин, см

Стійкість до хвороб листя, балів Бура іржа

Борошниста.роса

Септоріоз

105,0

8,4

9,0

8,0

106,6

8,0

8,8

7,6

44

5,1

6,7

6,5

8,6

5,3

6,4

+0,4

47,8

107,0

7,8

8,8

7,4

5

4,9

6,7

6,9

8,8

6,2

6,7

+0,7

47,6

105,0

8,0

8,8

7,2

48

4,5

6,7

7,0

9,2

6,2

6,7

+0,7

46,7

104,4

7,8

8,9

7,6

139

4,6

6,8

6,8

9,0

6,3

6,7

+0,7

46,4

104,6

8,0

9,0

7,4

142

4,6

6,4

7,4

7,4

5,5

6,3

+0,3

49,6

101,6

7,6

9,0

7,8

220

5,7

6,6

7,4

9,2

6,5

7,0

+1,0

50,0

105,0

8,0

9,0

8,0

271

6,9

8,3

6,5

7,2

+1,2

39,2

104,0

8,0

9,0

7,0

457

7,1

7,7

5,6

6,8

+0,8

40,6

94,6

8,0

9,0

6,6

460

6,5

8,1

5,3

6,6

+0,6

45,6

94,3

8,0

8,0

6,7

У державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на 2012 рік знаходиться 28 сортів озимого тритикале і 15 сортів ярого. Найбільше сортів створено в Інститі рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН: 7 сортів озимого і 8 – ярого. Одним з нових сортів, внесених у 2010 році, є Амур, створений у Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла НААН. Сорт зернового та кормового використання. Високопродуктивний,  у  конкурсному сортовипробуванні (2004-2006 рр.) забезпечив у середньому урожайність зерна 85,4 ц/га, що переважає стандарт на 17,1 ц/га. Сорт середньостиглий і середньорослий. Зимо стійкість – на рівні жита Поліська тетра. Імунний проти грибних патогенів. Зерно світло-коричневе, велике, маса 1000 зерен – 55-60 г. У 2011 році на державне сортовипробування України передано сорт Обрій Миронівський. Сорт Обрій миронівський – невибагливий до умов вирощування, але добре реагує на мінеральні добрива. Рекомендований для поширення в Лісостепу на Поліссі України. Сорт належить до групи генотипів, які, зазвичай, значно підвищують урожайність за покращення умов середовища. Його можна рекомендувати для вирощування в умовах високої культури землеробства. Водночас  зі  створенням  нових сортів озимого тритикале у Миронівському інституті пшениці розроблялися і технології їх вирощування, які забезпечують максимальну реалізацію потенційної продуктивності рослин і отримання найвищої рен-

14

грудень 2012

табельності виробництва продукції. Технологія вирощування тритикале озимого розробляється з урахуванням біологічних та онтогенетичних особливостей формування продуктивності агроценозів та врожаю. При цьому увага зосереджувалася на створені технологій, орієнтованих на господарства з різним ресурсним забезпеченням. Зокрема інтенсивна технологія вирощування озимого тритикале, орієнтована на ресурсонасичені господарства, забезпечує отримання урожаю на рівні 7-11 т/га залежно від умов року. Основні її елементи такі.

Обробіток грунту Багаторічні дослідження, проведені в МІП, показали, що відмінності між оранкою  і  безполицевою  чизельною обробкою несуттєві, проте до-

Переваги тритикале як зернової культури  У  ніверсальність культури (фуражне зерно та зерно спеціального призначення, біопаливо, зелені корми, пасовища, підстилкові матеріали).  З меншення погодних ризиків за рахунок вищої стійкості до абіотичних факторів.  В исока стійкість до хвороб і врожайність порівняно з пшеницею.  Е  фективніше використання азоту.  Д обрий попередник у сівозміні у разі вирощування кукурудзи і сої, зокрема внаслідок скорочення чисельності шкідників і хвороб у короткоротаційних сівозмінах.  С корочення витрат на корми. Нижчі матеріальні витрати, ніж під час вирощування кукурудзи і сої.  В исокий вміст лізину. Вища кормова цінність для свиней, ніж кукурудзи.  П оліпшення економічної ефективності зерновиробництва. Кращий розподіл праці та використання обладнання.

pro–sat.com.ua


свід інших господарств свідчить, що на слабоокультурених полях більш ефективною є оранка. У господарствах з належним ресурсним забезпеченням високоефективним є пряма сівба озимого тритикале комбінованими грунтообробно-посівними агрегатами.

Внесення добрив Внесення  добрив  є  необхідною умовою  забезпечення  стабільних урожаїв,  підвищення  харчової  цінності рослинницької продукції, відтворення грунтової родючості. До того ж рівні застосування азотних та комплексних  добрив  залежать  від типу грунту та його родючості.

Строки сівби

Норми висіву Оптимізація норми висіву насіння тритикале з урахуванням типу грунту, рівня застосування добрив, рівня засміченості і особливостей осіннього періоду забезпечує прибавку врожайності зерна до 10%. Вона має забезпечити восени густоту не нижче 350-450 рослин на 1 м2 з 2-3 синхронними  пагонами  кущення. За більш ранніх строків сівби вищі рівні продуктивності формуються за нижчих норм висіву 3 та 4,5 млн/га. Вищі норми висіву (6 млн/га) більш доцільні за пізніх строків сівби (5.Х), однак при цьому є ризик збільшення поширення хвороб та вилягання по-

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

За різних строків сівби рослини тритикале потрапляють восени та весною в різні гідротермічні умови  (зміщується  настання  та тривалість етапів органогенезу), мають різні рівні розвитку, морозостійкість,  густоту  стеблестою, елементи продуктивності колосу та врожай. У середньому вищі рівні продуктивності озимого тритикале формуються за більш ранніх строків сівби, до того ж незалежно від сорту.  Порушення  оптимальних строків сівби знижує врожайність зерна озимого тритикале на 5-35% залежно від умов регіону, однак навіть за умови пізніх (по листопад включно) строків сівби озимого тритикале є можливість сформувати врожай, особливо з використанням препаратів адаптогенної дії для обробки насіння.

Основні параметри сорту озимого тритикале Обрій миронівський (середні показники за 2008-2010 рр.) Ознака, властивість

Величина показника

Урожайність, т/га

7,7

Тривалість вегетаційного періоду, днів

275

Висота рослин, см

105,0

Стійкість до вилягання, балів

9,0

Продуктивних колосків на 1 м2, шт.

550

Маса 1000 зерен, г

50,0

Вміст білка, %

12,8

Вміст «сирої» клейковини, %

20,0

«Сила» борошна, о.а.

30,0

Об’ємний вихід хліба, см3

330

Морозостійкість за -19 С, %

70,0

0

Стійкість до хвороб на природному фоні: Бура іржа, балів

8

Борошниста роса, балів

9

Септоріоз листя, балів

8

грудень 2012

15


РОСЛИННИЦТВО

Середня за дослідами за 2004-2009 рр. урожайність тритикале озимого залежно від норм висіву та строків сівби

сівів за умов теплої вологої осені та інтенсивного кущення в осінній та весняний періоди вегетації.

Комплексний захист посівів з осені Вважається, що сорти тритикале практично не потребують затрат

на обробіток ретардантами, фунгіцидами, гербіцидами, маючи генетичну стійкість майже до всіх патогенів, що забезпечує високу економічну  ефективність,  екологічну чистоту, енергію та ресурсозбереження у разі їх вирощування. Хоча тритикале має значний потенціал стійкості до несприятливих умов

Вплив строків сівби та комплексного захисту на урожай сортів АДМ 11 і Амур

зовнішнього середовища, як абіотичних, так і біотичних, проте наші попередні дослідження показали ефективність застосування фунгіцидних протруйників для захисту від снігової плісняви, а передпосівна інкрустація насіння препаратами неонікотиноїдної групи забезпечує на порядок менше заселення посівів попелицями – переносниками ВЖКЯ. Для захисту від бур'янів восени необхідно використовувати переважно гербіциди з широким спектром дії.

Прибавка врожайності зерна тритикале від протруєння насіння фунгіцидами становить у середньому 6-10 %, від використання інсектицидно-фунгіцидних препаратів – 10-30%, сучасних гербіцидів – до 15 і більше відсотків. Значно підвищує врожайність інкрустація насіння мікроелементами. Обробка насіння мікродобривами забезпечила значні прирости урожаю. На фонах мінерального живлення приріст становив 1,0-1,2 т/га за рівня врожаю до 10 т/га. Їх можна

16

грудень 2012

pro–sat.com.ua


рекомендувати виробництву як елемент технології для одержання додаткових зборів зерна.

Догляд за посівами та захист у весняно-літній період

триманням рекомендованих строків сівби, норм висіву і глибини загортання насіння за оптимального удобрення. У такому разі тритикале озиме пригнічує бур’яни, оскільки

Вплив мінерального живлення та комплексного захисту на урожай сортів АДМ 11 та Амур

формується щільний стелостій і бур’яни не витримують конкуренції, залишаються в нижньому ярусі і, зазвичай, не розвиваються.

Важливо, що комплексний захист ефективний на різних фонах мінерального живлення, до того ж більша прибавка за рахунок цього агрозаходу спостерігалася на більш високих фонах з осені. Це свідчить про доцільність такого захисту під час застосування більш інтенсивних технологій. Таким  чином,  культура  озимого тритикале, забезпечуючи за дотримання певної агротехніки урожай 7,5-9,0 т/га, може стати фактором стабілізації вирощування в Україні зерна, зокрема фуражного, особливо в умовах нестабільності клімату у зв’язку із забрудненням навколишнього  середовища,  підвищенням цін на добрива, засоби захисту рослин та необхідністю енерго- та ресурсозбереження.

pro–sat.com.ua

грудень 2012

17

РОСЛИННИЦТВО

Значний приріст урожаю забезпечувало внесення азотних добрив у весняно-літню вегетацію за етапами органогенезу: N30 кг д.р./га на ІІ етапі органогенезу; N30 кг д.р./га на ІІ етапі + N30-60 кг д.р./га на ІV етапі органогенезу, однак до підживлення слід  підходити  диференційовано, орієнтуючися на стан посівів і прогноз погоди принаймні на найближчі 2 тижні та враховуючи час відновлення  весняної  вегетації,  винос азоту запланованим урожаєм, дані ґрунтової і рослинної діагностики. Суттєву прибавку урожаю озимого тритикале можна отримати, застосовуючи препарати мікродобрив у дозах і у строки, рекомендовані виробниками. На загущених посівах та на посівах з високим агрофоном доцільно застосовувати ретарданти для запобігання виляганню посівів. Значна  забур’яненість  посівів знижує  врожайність  на  15-30%. Тритикале озиме за умови дотримання агротехнічних вимог восени та сприятливих умов перезимівлі зазвичай не потребує обробки гербіцидами. Забезпечення рівномірного посіву і подальшого доброго розвитку рослин досягається до-


АМБАРНІ ШКІДНИКИ – небезпечні вороги РОСЛИННИЦТВО

Л. П. Кава – к.с.-г.н. НУБіП України

18

грудень 2012

1. Підготовка зерносховищ до прийому нового врожаю Старанне очищення зерносховищ, токів, прискладських територій від сміття, пилу, просипу; особливу увагу слід звернути на підпілля, щілини, кутки. Очищену поверхню підпілля засипають свіжогашеним вапном шаром 1-2 см (0,5 кг/м2). Приміщення, де зберігаються зерно та зерно продукти, мають бути просушені, провітрені, побілені, із закритими щілинами, щоб не дати можливості проникнути птахам і гризунам. Утримання в чистоті збиральних та очисних машин, інвентарю, тари, спецодягу тощо. 2. Дезінсекція порожніх зерносховищ Після очищення і герметизації склади, елеватори та інші зерносховища, заселені шкідниками, підлягають хімічній дезінсекції аерозольним, вологим методами або фумігацією. Для одержання аерозольних туманів використовують актеллік 500 ЕС, к.е. (0,04 мл/м2 – 20 мл робочої рідини на 1 м2) розпилюванням аерозольним генератором. Експозиція 24 год. Аерозолі застосовують не пізніше як за 20 днів до завантаження сховищ зерном. Для вологої дезінсекції незавантажених складських приміщень проти довгоносиків, хрущаків, кліщів, борошноїдів, молей, вогнівок та інших шкідни-

pro–sat.com.ua


ків запасів використовують актеллік 500 ЕС, к.е. (0,5 мл/м2, 200 мл робочої рідини на 1 м2), прискладської території (0,8 мл/м2, 400 мл робочої рідини на 1 м2), фастак, к.е. (0,2 мл/м2, 200 мл робочої рідини на 1 м2), прискладської території (0,4 мл/м2, 400 мл робочої рідини на 1м2); фуфанон 570, к.е. (0,8 мл/м2, 200 мл робочої рідини на 1 м2); при цьому треба обприскувати стіни, стелі внутрішніх частин сховищ, всі щілини, де можуть бути кліщі та інші шкідники.

Вологу дезінсекцію застосовують не пізніше як за 10-15 днів до завантаження приміщень.

pro–sat.com.ua

РОСЛИННИЦТВО

Після дезінсекції приміщення провітрюють. Для фумігації незавантажених складських приміщень млинів, елеваторів застосовують геліофос, табл., пелети, порошок (6 г/м3), алтокс, табл. (3-6 г/м3), алфос, табл. (3-6 г/т – 1-2 табл.), фостек, табл., ф. (3-4 табл./м3), Фоміній, табл. (3-6 г/т); фумігація за температури 5-10о С – експозиція 10 діб, 11-15о С – 7 діб, 16-20о С – 6 діб, 21-25о С – 5 діб, вище 26о С – 4 доби. Допуск людей та завантаження складських приміщень – після повного провітрювання (5-10 діб). Необхідно  враховувати,  що  аерозольній обробці або фумігації піддаються  приміщення  з  виявленими найбільш  небезпечними  і  стійкими проти пестицидів шкідниками, а саме комірний та рисовий довгоносики, борошняні хрущаки, зерновий точильник тощо, а волога дезінсекція проводиться проти шкідників, нестійких проти інсектицидів  та  акарицидів  (кліщів, вогнівок, молей, борошноїдів тощо). Крім того, обробляють незавантажені склади перед засипанням нового врожаю за температури не нижче 1213о С, коли шкідники знаходяться в активному стані. Знезаражується також зерноочисна техніка, інвентар, транспортери тощо. 3. Підготовка зерна до зберігання Зерно нового врожаю на токах очищають від різного сміття за допомогою віялок, сортувальних та інших зерноочисних машин. Відходи після сортування  або  згодовують  тваринам, або знищуються. На зерноочисних машинах відділяють від зерна кліщів, борошняних хрущаків та їхніх личинок, жуків-довгоносиків тощо і при цьому на ситах діаметром 1,5-2,0 мм

відділяються кліщі, а діаметром 2,22,5 мм – довгоносики тощо. Зерно, що завозиться на склад, має бути нормальної вологості.

Вологе зерно просушують в сушильних агрегатах або на повітрі в суху погоду і доводять до вологості 12-14%, що є надійним профілактичним заходом у захисті зернопродуктів від комірних шкідників. Застосовують стаціонарні та пересувні сушарки, але необхідно враховувати,

що тривалість сушіння залежить як від виду шкідника, так і від температури нагрівання зерна. Так, у разі нагрівання зерна до 50о С гинуть за 15 хв. рухливі стадії кліщів, за 20-35 хв. – довгоносики, за 60 хв. – борошняні хрущаки, яйця довгоносиків у зернах – за 50, а личинки та їх лялечки – за 15-20 хв. Рухливі форми всіх жуків і кліщів гинуть за температури 60о С протягом 10, а яйця – 4-7 хв. У південних областях України за сухого клімату і спекотного літа проводять сонячне сушіння. Для цього партію зерна у сонячну погоду розстелюють на току шаром 10-20 см і через кожні 1,0-1,5 год його перемішують. грудень 2012

19


Велике значення для обмеження їх чисельності має використання високих або, навпаки, низьких температур, що лежать вище межі життєздатності комах.

РОСЛИННИЦТВО

Розміщують зерно в зерносховищах залежно від вологості, засміченості, заселеності шкідниками. Так, свіжозібране зерно розміщується окремо від урожаю минулих років, а сухе і середньої сухості, очищене від нестиглих зерен та зелених домішок бур’янів – без обмеження висоти насипу, без очищення – до 3 м, вологе – до 2 м і сире – до 1,5 м. Крім того, окремо розміщується сухе зерно (до 14% вологості), середньої сухості (від 14,1 до 15,5%), вологе (15,6-17,0%) та дуже вологе (17,1-19,0% вологості). 4. Догляд за зерном у період зберігання Щоб запобігти пошкодженню зерна шкідниками, необхідно не допускати його зволоження та зігрівання. Для цього необхідний постійний контроль за станом зерна із визначенням вологості зерна та температури насипу, а також заселеності шкідників. Щоденно перевіряється температура сирого зерна, вологого – один раз на два дні, сухого та середньої стиглості – 1-2 рази на декаду, а заселеність та вологість рядового зерна визначають не менше одного разу на місяць, сортового – двічі на місяць. У разі виявлення шкідників вживають заходи щодо їх знищення.

20

грудень 2012

Для знищення шкідників під час зберігання сільськогосподарських продуктів широко застосовують високі температури. Так, практикується для знищення кліщів сушіння зерна в різних типах зерносушарок. За значного заселення зерна та зернопродуктів застосовують хімічний метод газової дезінсекції алтоксом, табл. (3-6 г/т), алфосоном, табл. (9 г/т – 3 табл. – зерно хлібних злаків насипом або 3-9 г/т – 1-3 табл. – зерно хлібних злаків у мішках), геліофосом, табл., пелети, порошок (зерно насипом та зернова продукція – 6 г/м3 або 9 г/т); для фумігації зерна хлібних злаків насипом та затареного у мішки насіння озимої пшениці та кукурудзи використовують також препарати: булаву, грейнфос, десалп, табл. (9 г/т та 3-6 г/т відповідно). Фостек, табл. застосовується проти шкідників запасів тютюну (1 г/м3), сухофруктів, горіхоплідних чаю із розрахунку 4 г/м3 та зерна хлібних злаків (4-6 табл. на 1 т.). Фумігація за температур: 510о С – експозиція 10 діб, 11-15о С – 7 діб, 16-20о С – 6 діб, 21-25о С – 5 діб. Дегазація – мінімально 10 діб. Для обробки зерна продовольчого, насіннєвого, фуражного вологим способом застосовують актеллік 500 ЕС, к.е. (16 г/т, 500 мл робочої рідини на 1 т зерна), фастак, к.е. (16 г/т, 500 мл робочої рідини на 1 м2 – зерно насіннєве), фуфанон 570, к.е. (0,6 мл/м2, 200 мл робочої рідини на 1 м2 – борошно у мішках).

Борошняний хрущ

Довідка Жуки горохової зернівки гинуть за морозів нижче – 9,5о С, а жуки квасолевої зернівки – через 12 год за температури –10о С. За температури мінус 29о С уже через добу гинуть борошняні кліщі. Використання низьких температур практично можливо в умовах зберігання зерна або його продуктів в складських приміщеннях. У холодну пору року зниження температури зерна до – 5-10о С може призвести до повного знищення або обмеження розмноження і шкідливості шкідників.

pro–sat.com.ua


РОСЛИННИЦТВО

ВИбір ЗЕРНОСХОВИЩа Поради фахівців Н.О. Ящук – к. с.-г. н., асистент, НУБіП України

Вибір того чи іншого способу зберігання насіння залежить здебільшого від його фізичних та фізіологічних властивостей. Будь-яку  партію  зернової  маси, особ­ливо насіннєвого призначення, слід зберігати у спеціальних сховищах. Класифікація сховищ здійснюється за багатьма ознаками, найважливішими з яких є: термін зберігання (тимчасового  або  тривалого);  конструкційні ознаки  (навіси,  склади,  елеватори тощо); види операцій, що в них проводяться (лише зберігання чи зберігання й післязбиральна доробка); ступінь механізації  (механізовані,  напівмеханізовані,  немеханізовані);  наявність і тип установок для активного вентилювання насіння (канальна, підлогова, переносна тощо). Тимчасове зберігання зерна – від декількох діб до одного-трьох місяців,

22

грудень 2012

довгострокове – від кількох місяців до кількох років. Як тимчасове, так і довгострокове зберігання зернових мас слід організувати таким чином, щоб запобігти втратам маси (окрім біологічно неминучих) та зниженню її якісних характеристик.

Зберігати зернову масу можна насипом чи в тарі. Зберігання насипом є основним і найпоширенішим способом, перевагами якого є більш повне використання площі та об’єму зерносховищ; більші можливості для механізованого переміщення зернових мас; полегшена боротьба із шкідниками хлібних запасів; більш зручна організація контролю за всіма показниками; зменшення витрат на тару і переміщення зерна. Під час збирання врожаю зернових постає потреба в організації тимчасо-

вого зберігання зерна на токах чи відкритих майданчиках хлібоприймальних підприємств – у бунтах. Бунт являє собою партію зерна, яка розміщена з урахуванням відповідних правил за межами сховищ, тобто під відкритим небом, насипом або у тарі. За умов зберігання зернових мас у бунтах насипом їм надають форми конуса, піраміди, призми або іншої геометричної фігури, що дозволяє полегшити накривання бунта та забезпечує стікання атмосферних опадів. Негативним аспектом під час зберігання зерна в бунті є неспроможність спостереження за його станом у внутрішніх частинах насипу, що, в свою чергу, не дозволяє своєчасно виявити самозігрівання й розвиток шкідників. Застосовування синтетичних матеріалів частково полегшило організацію вкриття та захисту бунтів від не-

pro–sat.com.ua


сприятливого впливу навколишнього середовища. Зокрема, у США плівки підстилають під основу бунта і натягують на легкий каркас з алюмінію, який кладуть зверху бунта. Не менш важливе значення для збереження зерна має підготовка зернової маси до укладання в бунт. Вона має бути охолоджена до 10° С і нижче, що дасть змогу запобігти активному розвитку в ній кліщів і комах, а також зменшить перспективу виникнення самозігрівання. Зважаючи на властивості зернових мас і можливість негативного впливу на них навколишнього середовища, навіть тимчасово зберігати зерно слід у спеціальних сховищах. У типових зерносховищах насіння розміщують у засіках або насипом у купах.

Бункерні насіннєсховища характеризуються повністю механізованим вивантаженням зерна без застосування ручної праці та пересувної механізації. При цьому днище бункера роблять у вигляді перевернутої піраміди або конуса. Зазвичай місткість бункерів становить 35-50 т за висоти стін від 4 до 9,5 м. Силосні насіннєсховища – це залізобетонні або цегляні елеватори заввишки 30-50 м. Більшість їх має

спеціальну башту, в якій розміщують необхідне обладнання для потокової обробки насіння. Майже всі такі насіннєсховища повністю механізовані, а деякі автоматизовані. У разі зберігання зерна у тарі довжина штабеля залежить від розмірів сховища і партії насіння, ширини і довжини трьох-п’яти мішків, висоти – кількості складених вгору мішків (залежно від культури і пори року). Кожну партію зерна укладають окремо у штабель на дерев’яному настилі, який знаходиться на відстані від підлоги не менш як 10 см. Відстань між штабелями і стінами сховища – не менше 0,75, а між окремими штабелями – 1 м. У тарі зберігають переважно протруєний насінний матеріал, елітне насіння і насіння першої репродукції та насіння, яке має крихку структуру оболонок (арахіс) або легко розколюється під час пересипання (мак, тютюн), каліброване і протруєне насіння кукурудзи або оброблене на спеціальних заводах і в цехах, а також насіння трав, овочебаштанних,  ефіроносних,  дрібне  і сипке насіння технічних та олійних культур. Основним видом тари для

Сховища для тривалого зберігання зерна за конструкційними особливостями поділяють на склади, елеватори та змішаного типу. До першого типу належать звичайні склади, які використовують для підлогового зберігання зерна насипом, а також дообладнані спеціальними перегородками для утворення секцій з метою роздільного зберігання окремих партій насіння. У сховищах без поперечних перегородок і секцій зерно розміщують на підлозі, а партії насіння ізолюють одну від одної щитами або лишають незайнятою частину підлоги між ними. За такого розміщення насіння коефіцієнт використання складських місткостей різко знижується.

Довідка Зерно, що має добру сипкість, можна зберігати в різних місткостях. Зберігання зерна у мішках називається зберіганням у тарі; у великих сховищах – зберіганням без тари; у сховищах, бункерах і силосах – зберіганням насипом.

pro–sat.com.ua

грудень 2012

23

РОСЛИННИЦТВО

Висота насипу зерна основних культур вологістю до 14% в холодний період року має не перевищувати 2-2,5 м, а сухе зерно (вологістю 12-13%) можна розміщувати у силосних сховищах елеваторного типу заввишки до 30 м.

Сьогодні у використанні є багато секційних насіннєсховищ місткістю 3,2 тис. т. Коефіцієнт використання їх місткості значно вищий, ніж у несекційних, і сягає 75-80%. Секція – це частина простору, відгородженого стінами заввишки 2,5-5,0 м. Зазвичай їх обладнують установками для активного вентилювання (канальна, підлогова, переносна) або аерожолобами, а також засобами механізації завантаження і часткового розвантаження насіння (верхні і нижні стрічкові конвеєри).


РОСЛИННИЦТВО

насіння і зерна є мішки з цупких і грубих тканин (джутові, полотняні тощо), паперові мішки з прокладкою з тканини, крафт-мішки (для протруєного зерна) і т. ін. У господарствах споруджують засікові та наземні зерносховища. Перші зручні для роздільного зберігання невеликих партій насінного і сортового, а другі – для великих партій товарного зерна. Будують і комбіновані зерносховища. Зерносховища споруджують  із  різних  матеріалів: дерева, каменю, цегли, залізобетону, металу тощо залежно від місцевих умов, цільового призначення, тривалості зберігання та економічних міркувань. Ємкість окремих засік для зберігання насіння становить не менш як 25 т за гранично-допустимої висоти завантаження 3 м. Місткість засік для зберігання продовольчого і фуражного зерна не обмежується. Засіки розміщують у 2-4 ряди з поздовжніми і поперечними проходами між ними. Ширина поздовжніх проходів – не менше 2, а поперечних – 1,2 м за відстані між ними не більше 18 м. У сховищах для продовольчого і фуражного зерна крайні поздовжні ряди засіків розміщують біля зовнішніх стін, а під час зберігання насіння між засіками і зовнішньою стіною залишають порожнє місце завширшки 0,5 м. До сховищ зерна насіннєвого призначення прибудовують навіси для повітряного сушіння і провітрювання або відкриті майданчики для повітряносонячного сушіння та теплового обігрівання насіння.

24

грудень 2012

Для зерносховищ непридатні каркасні стіни з подвійними обшивками, між якими можуть поселятися шкідники хлібних запасів. Допускаються у зерносховищах господарств ґрунтово-бетонні підлоги, у бункерних – бетонні, на тимчасових складах – глинобитні. Не варто робити бетонні підлоги в засікових та наземних зерносховищах через можливість зволоження зернової маси на таких підлогах . Стіни і підлогу слід ізолювати від проникнення крізь них ґрунтових і поверхневих вод. Особливу увагу приділяють виготовленню даху, адже збереження зерна залежить від його водонепроникності та герметичності. Добрі властивос-

Довідка Зерносховища мають бути добре ізольовані від атмосферних і ґрунтових вод та різких перепадів температури; захищені від проникнення гризунів і комах – шкідників хлібних запасів; мати механізми для завантаження й розвантаження та швидкого переміщення зернових мас; забезпечувати зберігання кількох партій насіння, запобігаючи їх змішуванню. Також у сховищі мають бути створені умови для контролю процесу зберігання зерна і насіння та проведення профілактичних і оздоровчих заходів.

pro–sat.com.ua


Зерносховища мають бути стійкими, протистояти тиску зерна та вітру, руйнівній дії повітря навколишнього середовища. Також зерносховища повинні мати зручні під’їзні шляхи, бути максимально економічними, відповідати вимогам охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії. У нашій країні основна маса зерна зберігається на державних великотоннажних залізобетонних елеваторах, обладнання яких морально і фізично застаріло, що, в свою чергу, призводить до зниження якості зерна та пропускної здатності елеваторів. При цьому останні значно віддалені від виробника, а вартість зберігання зерна в них дуже висока й становить майже 25% вартості закладеного на зберігання зерна. Зменшити втрати і підвищити якість продукції можна, забезпечивши кожне господарство, що спеціалізується на вирощуванні зернових, власним сучасним зерносховищем. У аграрно розвинених країнах світу до 80% врожаю зберігається в його виробника з перевагою використання баштових сховищ, які, обладнані активною вентиляцією, широко ви-

pro–sat.com.ua

користовують у США та Канаді, а в останнє десятиріччя і в Європі. На сьогодні ДКБ «Південне» розробляє  комплекси  зерносховищ герметичного і вентильованого типу місткістю 500 і 1000 т зерна на основі силосів місткістю 125-200 т зерна. Ці зерносховища призначені для зберігання зерна різного призначення з вологістю до 18% у режимі активного вентилювання та зволоження до 28% зерна продовольчого і фуражного призначення завдяки його консервації азотом. Зерносховища розроблені з урахуванням досягнень кращих світових аналогів.

Порівняно з вентильованими зерносховищами герметичні є ефективнішими й більш універсальними, але й дорожчими на 5-10%. Однак вони мають більш широке використання, оскільки дають змогу розпочати збирання зернових на один-два тижні раніше (за умов дальшого дозрівання зерна) і закінчувати його до початку зсипання зерна,

здійснювати закладання на зберігання зерна за будь-яких погодних умов, без застосування під час закладання зерна зерноочищувального та зерносушильного обладнання та заощадити енергію, підвищити завдяки збереженню природної вологи зерна його кормові якості порівняно з висушеним зерном. Виробляє сушильні металеві сховища фірма Bin (Польща), яка комплектує сховища сушарками Araj (Польща).  Для  автоматизації  процесу консервування та зберігання башти Bin обладнують вентилятором, електричним нагрівачем і контролером Bin із комплектом датчиків, що дає змогу здійснювати нагляд за біологічними процесами, які перебігають у масі зерна, охолодження та низькотемпературне досушування зерна, перешкоджати зволоженню зерна від розвитку плісняви; мінімізувати енергозатрати за активного вентилювання і сушіння. Виробництвом  промислових  зерносховищ  для  зерна  займається одна з найвідоміших фірм у світі MFS/YORK/STORMOR  (США).  Ме-

Довідка Збірні металеві зерносховища мають низку переваг: знижують капітальні витрати під час монтажу вдвічі-тричі та трудомісткість монтажу вчетверо-п'ятеро; дають змогу максимально наблизити сховища до місця збирання і використання фуражного зерна; дають можливість впроваджувати повну механізацію та автоматизацію процесу зберігання.

грудень 2012

25

РОСЛИННИЦТВО

ті має дах з азбоцементних плит або шиферу, які укладають на суцільну дощану опалубку з шаром руберойду. Не рекомендується робити металеві дахи через їх високу теплопровідність. Зерносховища будують, зазвичай, без вікон, а освітлюються вони електролампами або через відчинені ворота, які роблять подвійними. За ступенем механізації зерносховища є механізованими (із стаціонарними засобами для механізації завантаження і розвантаження зерна), частково механізованими (із стаціонарними засобами для виконання однієї операції, частіше для завантаження, що дає змогу забезпечити швидке приймання зерна і насіння та складувати їх насипом максимально допустимої висоти, а розвантаження проводити засобами пересувної механізації) і немеханізованими (для спрощення робіт застосовують тільки пересувні засоби механізації). Технологічний процес у зерносховищах супроводжується виділенням пилу та утворенням відходів, тому варто передбачати у них аспіраційнї установки і спеціальні бункери для накопичення відходів.


РОСЛИННИЦТВО

талеві циліндричні сховища місткістю від 50 до 5000 т постачає спільне українсько-канадське підприємство «Агрокомплекс». Багато років їх експлуатують у корпораціїї «Агро-Союз» (Дніпропетровськ). Сховища вказаної фірми, за даними багаторічного використання, забезпечують якісне збереження зерна. Цей комплекс призначений для приймання, очищення, сушіння, зберігання, видачі зернових культур, а також переробки зерна на різні види продукції. Комплектується він ваговим господарством,  багатофункціональною лабораторією, системою приймання, очищення, сушіння, зберігання, транспортування та відвантаження зерна, лінією підготовки насіннєвого матеріалу, міні-заводом із виробництва комбікормів і борошнозбиральним комплексом. Система комплексу зберігання складається з 24 силосів. Із врахуванням зберігання різних культур місткість зерносховища становить 32000 т. Усі силоси обладнані системою активного вентилювання

26

грудень 2012

і системою контролю за температурою зерна, за допомогою яких інформація виводиться на комп’ютер у лабораторію. В Україні підприємство «Проект Контакт Сервіс» (Миколаїв) розробило 20 типорозмірів циліндричних металевих сховищ для зерна з конічним і плоским дном. Це підприємство проектує та будує сховища зерна і здає їх «під ключ». Місткість сховища з конічним дном – до 1400 т, з плоским дном – до 8100 т. Виробництво сховищ для зерна, розроблених на підприємстві «Проект Контакт Сервіс», освоїли фірми «Лорд» (Миколаїв) і ВАТ «Карлівський машинобудівний завод». Торговельно-промислова  компанія «Лорд» реалізує в Україні вітчизняні силоси СМВУ. На бажання замовника силоси оснащають системами активного вентилювання та пошарового контролю температури зерна, що зберігається. Системами активного вентилювання забезпечують витрату повітря не менше 7 м3/

год на 1 т місткості силосу. Це дає змогу  застосовувати  універсальні технології з «м’яким» повільним досушуванням або охолодженням зерна. Силоси СМВУ з конусним днищем забезпечують повне вивантаження зерна силосу самопливом і  потребують  мінімальних  затрат часу на ручне доочищення силосу. Силоси СМВ виробляють трьох типорозмірів: силоси місткістю 7-60 т з кутом нахилу 60° (для зберігання зернових культур і комбікорму); силоси місткістю 25-105 т і кутом нахилу 45° (для зберігання комбікорму); силоси місткістю 90-1400 т з кутом нахилу конусного днища 45° (для зберігання продовольчого і фуражного зерна). Місткість циліндричних сховищ з плоским днищем – від 70 до 3000 т. Напільні сховища зерна виробляє в Україні «ЮК-Постачання» (м. Обухів Київської обл.). Їх виготовляють з металевого каркаса, дах якого виробляють із профнастилу із оцинкованої сталі та поліестеру, а стіни облаштовують панелями-сандвічами. Приміщення модульного типу заввишки до 6 м і прольотом до 18 м. Фірма «ЮКПостачання»  проектує,  виготовляє здійснює поставку, монтаж і здачу «під ключ» зерносховища. За кордоном циліндричні металеві легкозбірні сховища вертикального типу виготовляють фірми Araj, BIN (Польща), Prive (Франція), Rielа (Німеччина),  Kongskilde  (Данія), The GSI Group (Велика Британія), Mepu (Фінляндія), Mfs/York/stormor (США) й інші. Зокрема, широкий асортимент циліндричних металевих сховищ пропонує фірма Araj (Польща). Силоси для зерна цієї фірми призначені для зберігання  сухого  зерна  пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпака, бобових та інших культур. За даними фірми, спеціальна  конструкція  днища  та ефективна  система  вентиляції  забезпечують можливість рівномірного провітрювання зернового матеріалу.

pro–sat.com.ua


pro–sat.com.ua

потребу в паливі, а також витрати на амортизацію транспорту та обладнання. Одним із найважливіших резервів збільшення запасів зернової продукції країни є зниження кількісних і якісних втрат зерна під час його зберігання, характер й інтенсивність яких залежать від правильно вибраного режиму та способу зберігання.

носховищ становить в середньому 150-300 грн/т (залежно від країни виробника), а планова вартість вітчизняних – 135-160 грн/т, яка з нарощуванням виробництва буде зменшена до 100-120 грн/т. Отже, доцільним є організація серійного виробництва вітчизняних зерносховищ, що дасть змогу забезпечити якісне безвідходне (1-2% втрат проти існуючих 20%) зберігання зернових за сортами та якістю, одержати в 1,5-2 рази дешевші, ніж імпортні, конкурентоспроможні  вітчизняні зерносховища, що окуплять себе за два-три сезони за терміну експлуатації не менше ніж 25 років, знизити

Тому зберігання зерна у зерносховищах має створювати оптимальні умови для збереження ним кількісних та якісних показників, надавати можливість контролювати показники температури й вологості, забезпечити повну автоматизацію та механізацію всіх процесів. Приміщення має бути збудовано таким чином, щоб забезпечити легкий доступ та безпечні умови праці з відсутністю доступу для заселення шкідниками. А зменшити втрати і підвищити якість продукції можна, забезпечивши  кожне  господарство, що спеціалізується на вирощуванні зернових, власним сучасним зерносховищем вітчизняного виробництва.

грудень 2012

27

РОСЛИННИЦТВО

Araj пропонує понад 100 моделей сховищ різних габаритів місткістю від 110 до 7430 т. Фірма Riela (Німеччина) пропонує широко відомі у світі круглі сховища з оцинкованої сталі місткістю від 3 до 5000 т. Сховища обладнані оцинкованими драбинами та підмостками, вентиляційною й охолоджувальною технікою,  завантажувальними  норіями та вивантажувальними очисними шнеками. Також фірма Riela виготовляє круглі бункери з конічним днищем діаметром від 3,56 до 8,02 м, місткістю до 560 т та прямокутні бункери місткістю до 74 т. А ще – підлогові склади. Крім того, фірма випускає циліндричні сховища з конічним дном. Циліндричні  металеві  сховища місткістю 100-600 т виробляє фірма Wellenbrock (Німеччина), які обладнують завантажувальними норіями й вивантажувальними шнеками продуктивністю до 100 т/год та додатковим обладнанням для сушіння зерна продуктивністю від 5,5 до 37 кВт. У куполі металевого сховища монтується  спеціальний  розподілювач зерна продуктивністю 10-100 т/год. Фірма Amazone (Німеччина) пропонує аграріям як циліндричні металеві, так і підлогові сховища зерна. Ширина горизонтальних сховищ – від 7,5 до 25 м; ширина відсіків – 3; 4 і 5 м; висота сховища – від 6,9 до 10,7 м; місткість – 80-720 м3. Для завантаження сховищ використовують норії, а для транспортування і розподілу зерна – стрічкові конвеєри. Виходячи з конкретних потреб виробника зерна, фірма Amazone рекомендує використовувати комбінації підлогових і металевих циліндричних сховищ. Сховища зерна фірми Amazone обладнують повністю автоматизованими системами управління і регулювання, укомплектованими пнемосхемами. Фірма Gruber (Австрія) виробляє невеликі циліндричні металеві сховища зерна місткістю від 2 до 22 т. Фірма DMC (США) виготовляє також невеликі сховища, які обладнують вивантажувальними  конвеєрами, пневматичним  завантажувальним обладнанням  і  пересувними  пристроями. Фірма Brice-Baker пропонує циліндричні металеві сховища зерна діаметром 4-32 м; місткість – від 64 до 16650 м3. Одночасно питома вартість (вартість/місткість)  закордонних  зер-


РОСЛИННИЦТВО

В.А. Мокрієнко – к. с.-г н., доцент кафедри рослинництва, НУБіП України

Технології вирощування соняшнику.

Підзимова сівба 28

грудень 2012

pro–sat.com.ua


Розвантажте весняно-польові роботи

Болгарії і Румунії – по 1,0 млн т. Отже, за посівними площами та валовим виробництвом насіння Україна займає перше місце в світі. Однак, зростання валових зборів  відбувається  екстенсивним шляхом, оскільки середня врожайність насіння становить 1,45 т/га за ефек-

Довідка З-поміж польових культур соняшник є однією найщедріших. З 1 га за врожайності 25 ц/га можна отримати 1200 кг олії, 800 кг макухи (300 кг білка), 500 кг лушпиння (70 кг дріжджів), 1500 кг кошиків (прирівнюється до сіна), 35-40 кг меду. Для виробництва 1 т соняшникової олії потрібно 1 га, тоді як 1 т тваринного жиру – 8-10 га ріллі. тивності природних ресурсів 40-45%. Тому розробка нових і удосконалення існуючих технологій вирощування на основі біологічного контролю за посівами на основних етапах органогенезу має велике практичне значення.

Біологічні  особливості.  Соняшник починає проростати за температури 4-6° С.

Насіння, яке наклюнулося, переносить зниження температури до мінус 10° С, а набубнявіле – до мінус 13° С. Сходи соняшнику витримують короткочасні зниження температури до мінус 8° С. У фазі цвітіння та наступні періоди розвитку оптимальна температура для соняшнику становить 25-27° С. За температури вище 30° С ріст і розвиток соняшнику пригнічується. Найбільш чутливий соняшник до низьких температур у фазі цвітіння (приморозки 1-2° С пош-коджують листя і квітки). Вимоги до вологи у соняшнику високі.  Транспіраційний  коефіцієнт становить 450-670. Витрати вологи протягом вегетації нерівномірні: за період сходи – утворення кошиків він споживає 23%, утворення кошиків – цвітіння – 80%, цвітіння – достигання – 17% загальної кількості вологи за вегетацію. Соняшник – світлолюбна культура, для якої характерне явище геліотропізму, тобто здатність рослин рухатися за сонцем протягом дня. Найбільш придатні для соняшнику різні типи чорноземів, каштанові та сірі опідзолені ґрунти. Непридатні для соняшнику піщані, засолені і дуже кислі ґрунти. Погано росте він також на важких глинистих ґрунтах. Соняшник вимогливий до вмісту в ґрунті поживних речовин.

З урожаєм 20 ц/га насіння та.50 ц/га стебел він виносить з ґрунту 110 кг азоту, 50 кг фосфору, 250 кг калію. pro–sat.com.ua

грудень 2012

29

РОСЛИННИЦТВО

Соняшник – основна олійна культура в нашій країні. На його частку припадає близько 70% площ посіву всіх олійних культур. Насіння  сучасних  сортів  містить 50-55% олії (на абсолютно суху масу насіння). і 16% білка, а ядро відповідно 65-67 і 22-24%. Порівняно з іншими олійними культурами соняшник забезпечує найбільший вихід олії з одиниці площі (750 кг/га в середньому по Україні). Олія належить до групи напіввисихаючих (йодне число 112-124), тобто має високі смакові якості і переваги перед іншими рослинними жирами за поживністю та засвоєнням. Особлива цінність соняшникової олії зумовлена високим вмістом у ній (до 90%) ненасичених жирних кислот: лінолевої (55-60%) і олеїнової (30-35%).  Жирнокислотний  склад олії в насінні соняшнику змінюється за рахунок блокування роботи ферменту десатурази, який перетворює олеїнову кислоту на лінолеву. В олії звичайного соняшника синтезується майже 65% від загальної суми жирних кислот, а у високоолеїнового – не більше 15%. У світовому виробництві олійних культур соняшник займає 8% або 27 млн га. Основні посіви його зосереджено в Європі (60%) та Азії (20%), а також в Україні – 4,6 млн га, Росії – 4,3 млн га, , Аргентині – 3,4 млн га, Індії – 2,2 млн га, США – 1,4 млн га. Світове виробництво насіння соняшнику – 30 млн т. Найбільше виробляють насіння в Україні – 6,2 млн т, Росії – 4,2 млн.т, Аргентині – 3,8 млн т, США,


РОСЛИННИЦТВО

Найбільше поживних речовин надходить у рослини до цвітіння, однак і після цвітіння засвоєння поживних речовин не припиняється. За тривалістю вегетаційного періоду сорти та гібриди соняшнику поділяють  на  скоростиглі  (80-100 днів), ранньостиглі (100-120), середньоранні (110-130) і середньостиглі (120-140 днів). За кордоном гібриди соняшнику розділяють на групи стиглості за тривалістю періоду цвітіння – достигання. Сьогодні у виробництво впроваджено  гібриди  соняшнику, в яких тривалість періоду цвітіння – достигання становить 25-30 днів, що і вплинуло на розширення ареалу соняшнику у північних районах. У Державний Реєстр сортів внесено близько 90 гібридів та сортів вітчизняної та зарубіжної селекції. Залежно  від  жирнокислотного складу олії гібриди та сорти соняшнику поділяють на три групи: гібриди соняшнику лінолевого типу з умістом олеїнової кислоти – 16-28%; гібриди соняшнику середньоолеїнового типу з умістом олеїнової кислоти – 55-75%; гібриди соняшнику високоолеїнового типу з умістом олеїнової кислоти – понад 80%.

30

грудень 2012

Скоростиглі сорти – Одеський 149, Харківський 49, Еней, Ранок, Чумак, Тіса ПР62А91; ранньостиглі – Дунай, Запорізький 26, Знахідка, Натіл, Світоч, Харківський 7, ПР63А40, ПР63А90, Казіо, Савінка; середньоранні  –  Аламо,  Красотка,  Одеський  123,  Харківський  58,  ПР64А44, ПР64А63;  середньостиглі  –  Харківський  3,  Запорізький  кондитерський, ПР64А58, ПР64А83, ПР64А89, ПР64Е83. Місце в сівозміні. Розміщуючи соняшник у полях сівозміни, слід мати на увазі те, що він уражується вовчком. Насіння вовчка в ґрунті зберігає схожість протягом 6-8, а за сприятливих умов – 10-13 років. Крім соняшнику вовчок уражує сафлор, перилу, тютюн, махорку, томати. Тому соняшник вирощувати на тому самому полі слід не раніше як через 7-8, а то й через 8-10 років. Однак, за даними науково-дослідних  установ,  частка посів соняшнику в окремих господарствах сягає понад 40-45%, що значно ускладнює фітосанітарний стан полів. Також необхідно відмітити, що на ринку сьогодні пропонуються гібриди, які характеризуються  стійкістю  рослин до п’яти-семи рас вовчка.

Для захисту від вовчка у полях сівозміни  необхідно  систематично знищувати бур'яни, насамперед ті, на яких він може паразитувати (блекота, полин, дикий салат, нетреба).

Кращими попередниками для соняшнику є озима пшениця, зернобобові культури. Недоцільно  висівати  соняшник після б/т, суданської трави, цукрового буряку, гороху, ріпака, сої, а в Степу – після ячменю та вівса. Обробіток  ґрунту.  Система  обробітку ґрунту передбачає лущення стерні і глибоку оранку. На полях, засмічених однорічними бур'янами, проводять  2-3  дискових  лущення на глибину 6-8 або 8-10 см, а потім оранку. Перше лущення проводять слідом за збиранням попередника, нас-тупні – у міру появи бур'янів. Після озимих і ярих колосових культур на ґрунтах, де не поширюється вітрова ерозія, застосовують напівпаровий обробіток. При цьому після лущення на глибину 6-8 см проводять оранку в ранні строки (липень-серпень) з одночасною заробкою стерні і коткуванням. Бур'яни у міру появи знищують культивацією на глибину 8-10 см з одночасним боронуванням. Глибина  основного  обробітку  на ґрунтах, які не ущільнюються і не запливають, становить 20-22, на важких ґрунтах – 25-27 см. На ґрунтах з  неглибоким  гумусним  горизонтом ефективне поглиблення орного шару без вивертання нижніх пластів на поверхню. Після кукурудзи на зерно і силос поля обробляють у двох напрямах (уздовж і впоперек) дисковими лущильниками, а після того проводять оранку на глибину 27-30 см. У разі засмічення поля багаторічними коренепаростковими бур'янами (будяком, осотом, березкою польовою, латуком татар-

pro–sat.com.ua


pro–sat.com.ua

ту поживними речовинами (менше 5 мг на 100 г ґрунту) вносять азоту 60 кг і фосфору 90 кг/га, за середньої забезпеченості (5-10 мг на 100 г ґрунту) вносять N45-60Р90 і високої (по-

Довідка Азотні добрива сприяють зростанню урожайності, однак їх надлишок обумовлює зниження вмісту олії, і збільшує до 10% вміст лінолевої кислоти, що є небажаним під час вирощування висооолеїнового соняшнику. Фосфорні і калійні добрива збільшують вміст олії в насінні та вміст олеїнової кислоти. Тому необхідно застосовувати збалансовані норми поживних речовин з урахуванням забезпечення ними ґрунту. над 10 мг на 100 г ґрунту) – N20-30Р30. Норми добрив мають уточнюватися в кожному конкретному полі.

На менш родючих ґрунтах рекомендується вносити повне мінеральне добриво в дозі N60Р40-60К40-60. Соняшник чутливий до нестачі таких мікроелементів, як бор і магній, а тому на ґрунтах, де є дефіцит цих елементів, необхідно застосовувати мікродобрива. Сівба. Готують насіння до сівби відразу після збирання насіннєвих посівів. Його очищають, сушать, сортують і тільки після цього зсипають на зберігання. Для сівби використовують насіння масою 1000 насінин для сортів 80-90 г, а для гібридів – не менше 50 г, чистота – 98,0-99,9%, панцирність – 96,0-99,0%, схожість – 87,0-92,0%. Сучасні гібриди соняшнику характеризуються підвищеним вмістом фітомелану (це речовина, яка на 76% складається з вуглецю і захищає сім’янку від пошкодження соняшниковою міллю). Насіння соняшнику може пошкоджуватися широким спектром ґрунтових шкідників (дротяники, личинки хрущів, несправжні дротяники). Проти них насіння обробляють Круізером (0,6 л/т), Космос (4 л/т), Гаучо (10,5 кг/т), але потрібно враховувати і те, що сходи пошкоджуються буряковим довгоносиком, чорнишами, мідляками, а тому витрати препарату збільшують до 10 л/т. Проти комплексу хвороб (пліснявіння насіння, фузаріозна коренева гниль, біла гниль, переноспороз) насіння слід обробити Максим (6 л/т). Якщо фон збудника переноспорозу дуже високий, слід застосувати суміш Апрону (1 л/т) та Максима (3 л/т). Сіють соняшник пунктирним способом з шириною міжрядь 70 см, сівалками точного висіву на глибину 6-8 см для сортів і на глибину 4-6 см для гібридів. грудень 2012

31

РОСЛИННИЦТВО

ським тощо) після збирання колосових проводять пошаровий обробіток. Він складається з раннього дискового лущення на глибину 8-10 см, а після відростання бур'янів (паростків) – лущення важкими дисковими боронами типу БДТ або лемішного лущення на глибину 10-12 см і після повторного відростання бур'янів – оранки на глибину 27-30 см. Для захисту від багаторічних коренепаросткових  бур'янів  ефективні гербіциди. Зокрема, гербіциди групи 2,4–Д вносять після лущення стерні у разі масового відростання паростків бур'янів. Оранку після внесення гербіцидів проводять через 10-15 днів, щоб вони проникли у кореневу систему бур’янів. Передпосівний  обробіток  ґрунту полягає у ранньому закриті вологи й проведенні 1-2 культивацій. Під передпосівну культивацію вносять ґрунтові гербіциди дуаг голд (1,3 л/га), гезагард (2 л/га), харнес (2-3 л/га), трефлан (1,2-1,5 кг/га). Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння – 4-6 см. Удобрення.  Мінеральні  добрива суттєво впливають на якість насіння та жирнокислотний склад олії високоолеїнових гібридів. Соняшник має розтягнутий період засвоєння поживних речовин. Система удобрення соняшнику складається з основного і рядкового удобрення (N15Р20) Органічні добрива краще вносити під попередник у нормі 30-40 т/га. У Степу і Лісостепу України на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах найвищі врожаї одержують за внесення  азотно-фосфорних  добрив. У разі низької забезпеченості ґрун-


РОСЛИННИЦТВО

Оптимальний строк сівби – коли ґрунт прогріється на глибину 4-6 см до 8-10о С. Норма висіву залежить від рекомендованої густоти стояння рослин. Оптимальна передзбиральна густота рослин становить у південному Степу – 30-35, північному Степу – 45-50 і Лісостепу – 5560 тис./га. При цьому норма висіву збільшується у разі застосування гербіцидів на 10-15%, без гербіцидів – на 20-25% (страхова надбавка). Ранньостиглі і низькорослі сорти і гібриди не знижують урожайність у разі загущення до 70 тис./га. Масова норма висіву насіння соняшнику становить 6-10 кг/га. Догляд за посівами. Відразу після сівби за умов дефіциту вологи посіви потрібно прикоткувати. У разі внесення ґрунтових гербіцидів до- і післясходові боронування не проводять. Якщо утворюється щільна кірка, проростають бур’яни і ґрунт дуже ущільнюється, проводять у період вегетації  одне  розпушування  міжрядь у фазі 5-7 пар справжніх листків на глибину 5-6 см. Збирання.  У  посівах  соняшнику рослини достигають нерівномірно. Через 20-25 днів після цвітіння вміст олії в насінні достигає максимуму, але накопичення її закінчується на 35-40 день після цвітіння (ваза фізіологічної стиглості). Далі відбувається фізичне випаровування води із сім’янок і настає фаза повної стиглості. Для прискорення достигання насіння і зменшення шкодочинності білої і сірої гнилей посіви через 40-45 днів після цвітіння обробляють десикантами: реглон (2-3 л/га), гліфоган (3 л/га), раундап (3 л/га). Вологість насіння після десикації зменшується

Довідка Урожай соняшнику підвищується, якщо розміщувати на його посівах пасіки. До того ж запилення рослин бджолами зменшує самозапилення квіток у кошиках, пустозерність тощо. Пасіку вивозять на посіви з розрахунку 1-2 бджолосім'ї на гектар. до 12-16%. Десикація дає змогу прискорити збирання на 7-8 днів. Через 10 днів після десикації на насінні вже немає залишків хлорату магнію і воно придатне для переробки. Урожайність  соняшнику  залежить від строку збирання, який визначають за ступенем стиглості та вологістю насіння. Залежно від погодних умов урожай починають збирати через 7-10 днів після обробки посівів хлоратом магнію і через 5-6 днів – реглоном. За цей час на оброблених полях вологість насіння знижується до 12-15%. Збирають соняшник у фазі господарської стиглості, коли рослин з жовтими і жовто-бурими кошиками в посівах 12-16%, а з бу-

рими й сухими – 85-88%. У Степу починають збирати соняшник за середньої вологості насіння 12-14%, у Лісостепу – 16-18%. Гібриди достигають дружно, особливо після обробки рослин десикантами. Тому збирання їх починають за вологості насіння 17-19%, а у вологу осінь – 20-22%.

Особливості вирощування підзимового соняшнику. Для зменшення навантаження на машинно-тракторний парк у період весняно-польових робіт деякі господарства запроваджують підзимову сівбу соняшнику. Це не новина, адже ще у 80-і роки минулого століття практикували таку технологію вирощування соняшнику. За наукововиробничими  даними,  в  Україні посівна площа підзимового соняшнику становить близько 50 тис. га. Здатність рослин соняшнику до підзимової  сівби  зумовлюється  його біологічними  особливостями.  Так, за багаторічними даними Інституту олійних культур, соняшник має коротку стадію яровизації та проходить її за широкої амплітуди температур, а рослини ростуть і розвиваються значно інтенсивніше, цвітіння настає раніше, дозрівання соняшнику скорочується на 8-10 днів і проходить за оптимальних умов температурного режиму.

Головною перевагою такого строку сівби є здатність рослин ефективно використовувати запаси доступної вологи на формування врожаю. Середньоранні і середньостиглі гібриди соняшнику весняного строку сівби за вегетацію використовують 4800-6000 м3/га води, тоді як підзимова сівба дає змогу знизити сумар-

32

грудень 2012

pro–sat.com.ua


підвищену чутливість кореневої системи до наявності кисню. Тому під час проростання насіння соняшник потребує достатньої аерації. Високі врожаї можливо отримати за вмісту кисню у ґрунтовому повітрі не менше 20%. Якщо ж вміст кисню становить менше 10%, ріст кореневої системи уповільнюється, а за 5% – припиняється. При цьому порушуються поглинання води і елементів живлення з ґрунту і добрив, обмін речовин у коренях і надземній частині. У фазу 4-6 пар справжніх листків доцільно  провести  позакореневе підживлення  посівів  азотними  добривами з нормою N20-30 кг/га д.р. За підзимової сівби ефективним способом підготовки насіння є поєднання протруювання з гідрофобізацією. Гідрофобізація – це покриття насіння шаром гідрофобної плівки з полістиролу, яка перешкоджає проникненню вологи в насіння. У такому випадку препарат виключає потрапляння вологи в насіння, доки температура ґрунту не перевищить 6-8о С. Недоліком гідрофобізації є висока токсичність хлороформу і неможливість поєднання з обробкою насіння фізіологічно активних речовин. Розпочинати сівбу підзимового соняшнику необхідно за стійкого зниження температури грунту нижче 2° С, щоб уникнути проростання насіння. Крім того воно повинно мати підвищену лушпинність, що також стримує його проростання восени. Для сівби слід використовувати ранньостиглі і  середньоранні  гібриди  соняшнику  з  непошкодженим  насінням,  які

Довідка Для сівби придатне насіння з вологістю не вище 12%, оскільки воно знаходиться у стані біологічного спокою і не здатне проростати восени за підвищення температури ґрунту до 5-6о С. У протилежному випадку, за умов тривалої і теплої осені, можливе проростання насіння, ураження його збудниками хвороб, і як наслідок – зрідження сходів до 30%.

pro–sat.com.ua

характеризуються  більш  інтенсивним стартовим ростом на початку вегетації і є більш холодостійкими. Норма висіву насіння зумовлюється групою стиглості гібрида та особливістю його архітектоніки. Для ранньостиглих гібридів з плагіофільним розміщенням листків передзбиральна густота стояння рослин у зонах достатнього зволоження має становити 70-80 тис./га, недостатнього і нестійкого – 60-70 тис./га; середньоранніх – 55-65 тис./га. Для гібридів з планофільним розміщенням листків густоту рослин зменшують на 1012%. Страхова надбавка становить 20-25%. Глибина заробки насіння – 4-5 см. Після сівби рекомендується провести боронування посівів. Догляд  за  посівами  передбачає ранньовесняне боронування середніми боронами впоперек посіву. За 3-5 днів до появи сходів рекомендується внесення ґрунтового гербіциду (харнес, дуал голд, гезагард) та заробка його боронуванням легкими боронами. Якщо посіяні гібриди стійкі до гербіцидів групи імідазолінонов, у фазі другої-третьої пари справжніх листків у соняшнику проводять обробку  гербіцидом  Евролайтнінг 1,0-1,2 л/га. Прикладом може бути гібрид соняшнику компанії Піонер ПР64Е83,  який  створено  методом традиційної  селекції  шляхом  зворотного схрещування вихідних ліній. На його посівах рекомендується застосовувати гербіцид Експрес 75%, який контролює одно- та багаторічні дводольні бур'яни (амброзія, осоти, лобода, щириці). У фазу 4-6 пар справжніх листків проводять пушення міжрядь. У випадку отримання зріджених сходів (менше 70%) проводять передпосівну культивацію і висівають соняшник за звичайною технологією. Збирання  соняшнику  здійснюється, як і у разі звичайної технології, за вологості насіння менше 14%. грудень 2012

33

РОСЛИННИЦТВО

ні витрати на 15-20%, а транспіраційний коефіцієнт – на 10-12%. Підвищення врожайності підзимового соняшнику на 10-12% спостерігають лише в роки з різким дефіцитом ґрунтової вологи, а вміст жиру в сім’янці збільшується на 1-2%. Однак необхідно зазначити недоліки  підзимової  сівби.  Збільшення щільності ґрунту навесні до 1,27 г/см3 обумовлює появу недружних і неповних сходів, що в подальшому уповільнює ріст і розвиток рослин. За таких умов збільшується тривалість І та ІІ етапів органогенезу, які у соняшнику проходять у стадії яровизації. Також за умов посушливої осені виникають труднощі з якісним основним і передпосівним обробітками ґрунту, що призводить до збільшення норми висіву насіння на 25-30%, тобто виробничі витрати лише на насіннєвий матеріал зростають у середньому на 240 грн/га. За такої технології значно знижується  ефективність  використання азоту з добрив. Особливості в технології вирощування підзимового соняшнику полягають у підготовці насіння до сівби, строках і нормах висіву та застосуванні гербіцидів. Основний обробіток ґрунту необхідно провести за 30-40 днів до сівби підзимового соняшнику, а передпосівний – за день або в день сівби. Однак тут можуть виникнути проблеми, оскільки неможливо передбачити час настання стійкого похолодання. Обробіток ґрунту такий самий, як і за традиційної технології. Органічні добрива рекомендується вносити під попередник. Мінеральні фосфорні і калійні добрива вносять  під  основний  обробіток ґрунту із розрахунку 45-60 кг/га д.р. кожного елемента. Азотні добрива в нормі N45 вносять навесні під боронування середніми боронами за фізичної стиглості ґрунту, що сприяє збереженню ґрунтової вологи та покращенню аерації ґрунту. Анатомічною особливістю будови кореневої системи соняшнику є наявність повітряних порожнин, що свідчить про


РОСЛИННИЦТВО

Причини загибелі озимих культур

Л.Я. Лукащук – к. с.-г. н, заступник директора з наукової роботи, Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН

В Україні завжди існує висока ймовірність несприятливих умов для розвитку сільськогосподарських культур, особливо в осінньо-зимовий період. Головні причини загибелі рослин озимих зернових культур під час зимівлі та агротехнічні заходи з їх попередження

Г.Ф. Ровна – старший науковий співробітник лабораторії кормовиробництва та біоенергетичної сировини, Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН

34

грудень 2012

Вимерзання. Загибель рослин відбувається внаслідок негативної дії температури, величина якої визначається ступенем морозостійкості. Причиною загибелі є те, що в міжклітинному просторі тканин замерзає вода. Кристали льоду, що утворилися, відтягують воду з клітин, що спричинює зневоднення протоплазми. Відбувається коагуляція колоїдів, а це – незворотний процес.

Кристали льоду руйнують структуру обезводненої протоплазми, внаслідок чого клітини гинуть. Рослини вимерзають за недостатнього загартування чи розгартування внаслідок різкого потепління у зимовий період, відсутності снігового покриву і зниження температури до критичної межі. Найефективнішим заходом попередження вимерзання рослин озимих є добір морозостійких сортів та снігозатримання.  Сніговий  покрив завтовшки 15-20 см запобігає вимерзанню посівів.

pro–sat.com.ua


РОСЛИННИЦТВО

Перерослі рослини озимої пшениці

Випрівання. Озимі культури, перебуваючи тривалий час під глибоким шаром снігу, за плюсових температур в умовах слабкого освітлення починають інтенсивно дихати. Відбувається вуглеводне виснаження рослин і вони уражаються сніговою пліснявою та іншими хворобами. Особливо схильні до випрівання сильно розвинуті рослини ранніх строків сівби, загущені посіви та посіви, під які було внесено високі дози азоту восени. Вимокання. Загибель рослин від застоювання води відбувається восени або весною переважно у районах

pro–sat.com.ua

грудень 2012

35


надмірного зволоження на понижених місцях і глинистих водонепроникних ґрунтах за надмірної кількості опадів. Рослини гинуть внаслідок обмеження доступу кисню і надмірних витрат цукрів в анаеробних умовах. Підсилюється негативна дія затоплення збільшенням його тривалості і підвищенням температури повітря. Потрапляючи в умови затоплення, рослини вже через 8-10 днів жовтіють, а через 12-15 днів знебарвлюються і гинуть. Жито потерпає від вимокання більше, ніж пшениця. Щоб запобігти вимоканню, восени нарізають борозенки для відведення з посівів зайвої води.

РОСЛИННИЦТВО

Запобігає вимоканню, а на схилах підвищує вологозабезпеченість ґрунту, щілювання на глибину 35-45 см. На полях, де проведено щілювання, у блюдцях збирається менше талої води, а на схилах знижується поверхневий стік. Випирання. Причиною випирання є збільшення об’єму ґрунту у разі замерзання. Після підтавання ґрунт осідає, що призводить до оголення вузлів кущіння і обривання коріння. Випирання рослин може бути також у разі сівби озимини після свіжої оранки. Випиранню більше піддаються слаборозвинуті, нерозкущені рослини.

Підвищити стійкість рослин до випирання можна за допомогою агротехнічних заходів, зокрема оранкою не пізніше, як за 20 днів до сівби, коткуванням ґрунту до чи після сівби.

36

грудень 2012

На площах, де все ж таки випирання відбулося, посіви навесні коткують кільчастими котками, в результаті чого рослини знову вкорінюються і нормально розвиваються. Льодяна кірка. Найчастіше спостерігається в районах з нестійким сніговим покривом, частими відлигами і заморозками, з різкими перепадами температури у зимовий і ранньовесняний періоди. Шкідлива дія кірки посилюється рано навесні, коли рослини ослаблені і менш зимостійкі. Розрізняють висячу льодяну кірку, що утворюється на поверхні снігового покриву під час відлиг і наступного похолодання, і притерту кірку, що є результатом одночасного замерзання води на поверхні і у верхніх шарах ґрунту. Притерта кірка сильніше пошкоджує озимі. Крім того, вона супроводжується шкідливою дією повільного танення льоду і застоюванням талої води.

Льодяні кірки обмежують доступ кисню, порушують газообмін у озимих рослин, призводячи до їх інтоксикації внаслідок підвищеного вмісту вуглекислого газу. Основним заходом боротьби з льодяною кіркою є прискорене її руйнування. Висячу кірку можна частково знищити коткуванням чи використанням голчастих борін в агрегаті з гусеничним трактором. Для притертої кірки краще викликати прискорене розтавання льоду розсіванням сипучих темних матеріалів. Для цього використовують попіл, перегній, торфокрихту, землю або мінеральні добрива – каїніт чи фосфатшлак (2,5-3 ц/га). Розсівання на льодовій кірці висококонцентрованих добрив (калійна сіль,

pro–sat.com.ua


хлористий калій) може призвести до загибелі рослин озимини. Значної шкоди посівам озимих культур під час зимівлі можуть завдати мишоподібні гризуни. Тому за наявності на 1 га 8-10 і більше колоній мишей розкладають отруйні принади з препаратами, дозволеними чинним «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Головні причини загибелі рослин озимого ріпака в осінньо-зимовий період та агробіологічний контроль за станом посівів Основними причинами загибелі рослин озимого ріпака в зимовий період можуть бути вимерзання, випрівання, утворення льодяної кірки та різкі перепади температури повітря.

Надранні строки сівби, особливо після удобрених попередників, спричиняють переростання рослин, коли спостерігається подовження міжвузля, що призводить до сильного винесення точки росту над поверхнею ґрунту і, як наслідок, до зниження зимо- та морозостійкості. Збільшення густоти рослин восени істотно збільшує їх висоту та впливає на винесення точки росту над поверхнею ґрунту, що відбивається на зниженні зимостійкості. Оптимальна густота рослин перед входом в зиму має становити для гібридів – 50-60 шт./м2, для сортів – 60-80 шт./м2. Для нормальної перезимівлі ріпака озимого рослини з осені мають пройти період загартування, яке складається з двох фаз. Перша фаза відбувається за температури від 5 до 7о С, її тривалість 14-20 днів, а припиняється з настанням мінусових температур. За цей час у листках нагромаджуються високоенергетичні речовини, включаючи розчинні цукри. Потім вони відтікають

pro–sat.com.ua

Рослини озимого ріпака, які не пройшли загартування, гинуть у разі зниження температури до мінус 6-8о С. За теплої тривалої осені можливе переростання та витягування стебел рослин ріпака. У цьому випадку навіть невеликі морози спричинюють його загибель. Розриви і тріщини, що утворюються на стеблах від ушкодження морозом, порушують систему постачання поживних речовин і води, рослини пригнічуються і гинуть. За оптимальних умов період осіннього росту та розвитку рослин озимого ріпака має тривати 50-60 днів. Це забезпечує формування рослин з  добре  розвиненою  кореневою системою. Ступінь розвитку кореня визначає здатність до регенерації рослин ріпака навесні. Висока здатність до регенерації тим важливіша, чим суворіші зимові умови.

Добре розвинена коренева система може майже повністю компенсувати ушкодження вегетативної маси рослин під час зимівлі шляхом утворення нових пагонів на кореневій шийці після відновлення весняної вегетації. Але  це  можливе  лише  в  тому  разі, якщо до настання зими рослина має розетку з 6-8 справжніх листків, діаметром кореневої шийки 8-10 мм, з точкою росту над поверхнею ґрунту до 20  мм  і  кореневою  системою  100150 см (довжина головного стрижня кореня – 15-20 см). Такі посіви навіть без снігового покриву на рівні кореневої шийки можуть переносити пониження температури до мінус 16-17о С, а з сніговим покривом – до мінус 21-25о С. Рослини ріпака з недорозвиненою розеткою 4-5 листків (мінімально можливий розвиток) та кореневою системою завдовжки менше 90 см (головний стрижень 7-9 см) можуть загинути за температури повітря мінус 8-12о С. Нарівні із слаборозвиненими рослинами в період зими великому ризику вимерзання піддаються й перерослі з точкою росту вище 20 мм над поверхнею ґрунту, особливо за різких перепадів температур і зниження концентрації цукрів у точці росту внаслідок зимової вегетації, а також після різкого зниження температури на глибині 3 см. Тоді критичною для ріпака може бути температура 14-15о С морозу.

Оптимально розвинені рослини

грудень 2012

37

РОСЛИННИЦТВО

Одержання своєчасних сходів озимого ріпака – це найважливіша умова для успішної його перезимівлі. За значного запізнення з сівбою та пізніх сходів рівень перезимівлі рослин знижується на 30-50% або спостерігається їх повна загибель.

до кореневої шийки і точки росту. Головне в зимівлі – підвищення стійкості біоалкалоїдів проти коагуляції, яке забезпечують захисні речовини: цукри, пентозами, амінокислоти й інші сполуки з низькою точкою замерзання. Друга фаза загартування триває 5-7 днів за зниження температур до мінус 5-7о С. Як результат відтікання вільної води з клітин у рослинах підвищується концентрація клітинного соку, що забезпечує зростання стійкості до низьких температур.


Рослини, які живляться гетеротрофно

РОСЛИННИЦТВО

За умов нестійкої погоди в зимовий період, коли відлиги змінюються морозами, випадають дощі, на посівах можливе утворення льодяної кірки. Особливої шкоди завдає притерта льодяна кірка, з тривалим періодом залягання та значної товщини.

Рослини за тривалого перебування під притертою льодяною кіркою пошкоджуються, а іноді й повністю гинуть унаслідок порушення газообміну в тканинах. Причому, якщо хоча б частина листків вільна від льоду, пошкодження рослин буває меншим. Значно посилює кірка і вплив низьких температур, оскільки є активним провідником тепла. Особливо, якщо відсутній сніго-

38

грудень 2012

вий покрив, спостерігається значна загибель рослин під льодяною кіркою від вимерзання. У холодні безсніжні зими можливе вимерзання озимого ріпака з таких причин:  за сильного зниження температури розриваються тканини і рослини гинуть, особливо ті, що пошкоджені хворобами, шкідниками, птахами;  нерідко вимерзання відбувається за настання раптових холодів, коли рослини ще не загартувалися, що часто трапляється наприкінці осені – на початку зими або навесні після відновлення вегетації і у разі раптового повернення холодів;  рослини гинуть, якщо відбувається швидке висихання верхнього шару ґрунту, що призводить до обривання кореневих волосків, що

може трапитися впродовж усього зимового періоду. Дуже небезпечним для посівів ріпака є випрівання. Це спостерігається за великої товщини снігового покриву, а також коли сніг випадає на незамерзлий ґрунт. Негативна дія випрівання зростає, коли посіви загущені або рослини перерослі та сформували велику вегетативну масу. Причиною загибелі рослин через випрівання є велика витрата запасних речовин на дихання та ростові процеси, які відбуваються під снігом через підвищення температури. Якщо цей період триватиме більше 50 днів, зазвичай, окрім повної  загибелі,  рослини  можуть сильно пошкоджуватися грибковими хворобами (пліснява, фомоз тощо). Слабкі, недостатньо розвинені рослини, що без проблем перезимували під снігом, інколи не можуть витримати зміни температурного режиму на початку весняного періоду. Недостатньо розвинена коренева система не в змозі компенсувати втрати рослиною вологи через чергування плюсових (денних) та мінусових (нічних) температур і такі посіви гинуть. Агробіологічний контроль за станом посівів озимого ріпака в осінньо-зимовий період передбачає:  облік густоти рослин перед входом в зиму;  визначення висоти рослин, діаметра кореневої шийки, висоти точки росту та фази розвитку рослин перед входом в зиму;  оцінювання стану розвитку кореневої системи рослин перед входом в зиму та після відновлення весняної вегетації;  облік забур’яненості посівів, ураженості хворобами та пошкодже-

pro–sat.com.ua


ності шкідниками на час припинення осінньої вегетації;  моніторинг температурного режиму повітря та ґрунту на рівні кореневої шийки, висоти снігового покриву та глибини промерзання ґрунту протягом зимового періоду;  визначення життєздатності рослин станом на 25 січня, 23 лютого і 10 березня, а також кожного разу через 2-3 дні після періоду із сильними морозами або глибокими відлигами;  моніторинг заселеності посівів мишоподібними гризунами;  визначення життєздатності та густоти рослин в полі під час відновлення весняної вегетації;  оцінювання стану перезимівлі посівів під час відновлення весняної вегетації.

pro–sat.com.ua

Якщо шкірка головного кореня є здоровою, а підмерзло лише бічне коріння, то за допомогою вчасного підживлення азотними добривами можна зберегти посіви і одержати добрий врожай. Рослини з пошкодженою точкою росту,  але  здоровою  кореневою шийкою і головним коренем здатні весною  відрости  за  рахунок  утво-

рення бокових пагонів. Такі посіви треба  підживити  азотними  добривами за першої можливості виходу в поле. Остаточне рішення про стан перезимівлі ріпака приймаємо на підставі встановлення кількості здорових рослин на квадратному метрі. Для одержання задовільного врожаю їх густота весною має становити не менше 40-50 шт/м2 здорових рослин. Якщо їх менше (25-35 шт/м2), але вони добре розвинені і рівномірно розміщені на полі, то такі посіви необхідно залишати, адже за належного догляду вони можуть сформувати економічно вигідний рівень врожайності. У випадку, коли густота становить менше 20 шт/м2 здорових рослин і вони нерівномірно розміщені на площі, такі посіви озимого ріпака рекомендується пересівати. Зріджені посіви ріпака не рекомендується  підсівати  ярим  ріпаком, оскільки достигання врожаю відбувається не в однаковий період, а тому одержати його економічно обґрунтований рівень неможливо.

грудень 2012

39

РОСЛИННИЦТВО

Основними методами визначення життєздатності рослин озимого ріпака в зимовий період є метод монолітів та біологічний. Вони такі самі, як і для зернових культур.

Повну та найбільш об’єктивно оцінюють перезимівлю озимого ріпака після розмерзання і підсихання ґрунту весною. Під час огляду посівів в полі кожна здорова рослина, зазвичай,  важко  відокремлюється від ґрунту, а пошкоджені рослини, які  втратили  життєздатність,  легко  висмикуватимуться.  Оглядаючи рослини, перевіряємо, насамперед, коріння. Якщо воно м'яке, а після натискування пальцем шкірка разом з корковою тканиною легко відділяється від основи, то такі рослини з приходом тепла загинуть.


ПІДГОТОВКА

БДЖІЛ ТВАРИННИЦТВО

ДО ЗИМІВЛІ В. М. Фурсов – к. б. н., старший науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України,

В. Є. Кірюшин – к. б. н., науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

За календарем зима настає в грудні. Проте для бджіл зимівля розпочинається від обльоту, коли вони востаннє в сезоні вилітають, звільняючи кишечник. Зимівля бджіл – це важкий і відповідальний процес в їхньому житті, а зовсім не час «спокою», коли бджоли здійснюють масу вкрай важливих для сім'ї робіт. Добра зимівля – це запорука успішного наступного сезону, оскільки тільки бджоли, що добре перезимували, здатні дати достатньо меду, особливо раннього. Тому підготовка до зимівлі починається тоді, коли зима ще далеко, дні теплі і квітує соняшник – у другій половині серпня, відразу після останнього в сезоні відкачування меду. З чого ж починати підготовку бджолиних сімей до зимівлі? Які сім'ї нам

40

грудень 2012

треба отримати в результаті? Багаторічна практика бджолярів щодо зимівлі бджіл у різних умовах показує, що для успішної зимівлі бджіл потрібні:  сильні сім'ї, що складаються з молодих і фізіологічно повноцінних бджіл;  молоді матки бажано поточного року виведення, але не старші, ніж дворічні;

Бджола на квітці

 достатня кількість кормів (не менш 2 кг меду на рамку);  низька ураженість сім'ї кліщем вароа, причому як у період нарощування бджіл на зимівлю, так і безпосередньо в період зимівлі. Існує ще низка чинників, важливих для успішної зимівлі бджіл, такі як:  правильне компонування гнізда;  правильна вентиляція;  утеплення гнізда і вуликів;  забезпечення захисту від гризунів і синиць;  орієнтація вуликів відносно сторін світу тощо. Проте у разі дотримання перших чотирьох умов значення інших значно знижується. Отже, що має робити бджоляр, починаючи з другої половини серпня?

pro–sat.com.ua


Матка і бджоли

Рамка з бджолами та комірками з розплодом

Особливо важлива ранньоосіння обробка у зв'язку з тим, що максимальна інтенсивність ураження розплоду кліщем спостерігається саме в серпні, а бджоли, уражені кліщем вароа, неповноцінні і погано зимують. pro–sat.com.ua

Чому? А тому, що кожна самиця кліща, що залишилася в сім'ї на зиму, в процесі живлення вбиває 3-4 бджоли. Це не страшно, якщо в сім'ї тільки 30 кліщів. Але у бджолиної сім'ї, що не оброблялася токсичними препаратами проти кліщів, їхня кількість перед зимівлею може становити 10-12% від кількості бджіл, а це – 2,0-2,5 тисячі або навіть 20-25 тисяч кліщів.

Треба пам’ятати, що та сім'я, в якій у серпнівересні понад 10% бджіл уражено кліщем вароа, без обробки буде приречена на загибель взимку. Крім того, починаючи з середини серпня, темпи збільшення чисельності популяції кліща вароа починають перевищувати темпи збільшення чисельності бджіл у сім'ї внаслідок зменшення яйцекладки матки в цей період. Але це помітно ослаблює, знесилює сім'ї бджіл і погіршує їхній якісний склад. Але, наприклад у відводку, де у той час відсутній розплід, до 95-97% кліщів гинуть за 5 днів. Розплоду трутнів у цей період, зазвичай, немає і мінімально достатня експозиція препарату у вулику – 19 днів. Проте навіть при цьому частина кліщів може уникнути контакту з діючою речовиною препарату. Тому досить  надійним  є  розміщення смужок на місяць. У такому випадку основне зав­дання бджоляра – захистити від кліща вароа зимуюче покоління бджіл. грудень 2012

41

ТВАРИННИЦТВО

Вулики взимку

По-перше, ще в процесі відкачування меду необхідно оцінити стан сімей. В умовах Лісостепу і Степу України останнім товарним взятком, зазвичай, є взяток з соняшнику або гречки. Такий мед швидко кристалізується в стільниках у зимовий період і в чистому вигляді для зимівлі непридатний. Зазвичай одній бджолиній сім'ї в процесі відкачування залишають 6-8 кг меду, щоб частково забезпечити її кормом на зиму, а також застрахуватися від переривання узятку. По-друге, після відкачування меду і попереднього складання гнізда на зиму обов’язково рекомендується провести обробку препаратами для боротьби з кліщем вароа. Для цього треба поставити в гніздо смужки з піретроїдами – байварол, апісан, апістан, фумісан, варопол тощо, які містять флуметрін, або флувалінат. Смужки ставлять на 30-40 днів, не забуваючи вийняти їх на зиму. Чому саме смужки? Тому, що токсичні випаровування препаратів із смужок уражують кліщів, що виходять з бджолиних комірок, викликаючи їх загибель. На жаль, кліщі, що розмножуються в печатному розплоді бджіл, невразливі для препаратів.


Недоліками препаратів пролонгованої дії (тобто з піретроїдами) є поступове зниження концентрації препарату в смужках, який вже через певний час не викликає загибелі кліщів. Як результат з’являються стійкі до препарату форми паразитів. Крім того, потрапляючи на вощину, ці препарати не втрачають властивостей навіть у процесі її переробки. А оскільки воскові комірки є місцем проживання кліщів, цей фактор також стимулює формування стійких

до названих препаратів форм кліща вароа. Саме ці чинники є аргументом до того, щоб ні в якому разі не занижувати рекомендовану виробником дозу препарату, не перетримувати смужки у вулику, і не залишати їх на зиму. Ефект появи стійких форм кліщів позначиться не на перший рік і навіть не на другій, але позначиться обов'язково! Поява стійкої до піретроїдів популяції кліща вароа потребує великих зусиль від бджоляра щодо її ліквідації. А поширюються кліщі на пасіці і між пасіками із швидкістю лісової пожежі! Допоміжним заходом для Медоносна бджола

того, щоб уникнути формування стійкості у кліщів до піретроїдів, служать додаткові обробки бджіл пізньої осені, тобто у той період, коли нема розплоду. Для цього треба застосовувати препарати щавлевої кислоти, амітразу (біпін і його аналоги). Крім того, якщо весна рання, також особливо актуальні весняні обробки бджіл від кліща вароа. Дотримання  комплексу  заходів щодо контролю над розмноженням кліщів дає змогу уникнути неприємних сюрпризів на кшталт осінніх зльотів бджіл та зменшити ймовірність неблагополучної зимівлі і майбутнього низького медозбору. Тому восени, відразу після приїзду на базовий стаціонар, треба провести головну осінню ревізію бджолиних сімей.

ТВАРИННИЦТВО

У процесі ревізії оцінюють якість матки, кількість бджіл і розплоду в сім'ї, запас кормів.

Бджолярі біля вулику

42

грудень 2012

Гніздо при цьому скорочують за силою сім'ї і залишають бджіл трохи більше, ніж їх виявиться взимку. Важливішим, ніж кількість бджіл, є кількість розплоду в стільниках, оскільки бджоли здебільшого вже старі, такі, що вже в найближчі декілька тижнів загинуть. Треба звернути увагу, що розплід бджіл із середини серпня до середини вересня – це ядро зимового покоління бджіл. Перше завдання бджоляра у північних областях України з першої декади серпня по першу декаду вересня, а у південних областях – на 1-2 тижні пізніше – це забезпечити максимальні темпи яйцекладки матки. Але пізніше яйцекладка вже небажана. Друге завдання бджоляра восени – це поповнення кормів до нормативних показників. Третє – формування правильного зимового гнізда, вилучення з нього непридатних стільників – надто світлих або надто темних та тих, що неправильно побудовані або з великою кількістю комірок трутнів. Такі стільники відсувають на край гнізда, або ставлять за заставну дошку, розкривши стільник і змочивши увесь мед – тоді бджоли заберуть його в гніздо. Нарощування  сім'ї  і  поповнення кормів здійснюють комплексно і одночасно. Давно відомо, що восени кращим стимулятором відкладання яєць є невеликий, 300-400 грамів

pro–sat.com.ua


ТВАРИННИЦТВО

Рамка з медом та пилком

за добу, взяток з пізніх медоносів. Якщо  ж  його  немає,  доводиться проводити стимулюючу, або спекулятивну підгодівлю цукровим сиропом у такій самій дозі – 300-500 г на сім’ю щодня протягом 2-3 тижнів. Підгодівлю можна проводити і рідше, наприклад, раз у три дні по 1 л сиропу, проте її ефект дещо знижується. Річ у тому, що сім'я бджіл на свої потреби витрачає корму у кількості, що становить близько 10% від ваги її бджіл. Слід зазначити, що у цей період у сім'ї нараховується близько 30-40 тисяч бджіл загальною вагою 3-4 кг. Якщо  переробка  нектару  і  сиропу триває близько трьох днів, то при цьому  зберігається  стимулюючий ефект підгодівлі.

Цукор і воду для сиропу беруть у співвідношенні 1:1, оскільки сім'ї у цей період потрібно досить багато води. Бджоли  з'їдають  практично  весь корм, даний їм на стимуляцію відкладання  яєць  (червлення).  Після  проведення  такої  підгодівлі

pro–sat.com.ua

Бджола біля комірок з медом

сім'ю протягом 3-4 днів загодовують великими дозами густішого сиропу, виготовленого з цукру і води у співвідношенні 3:2 або 2:1. Таким чином, поповнюючи запаси корму у сім’ї до норми, зупиняють відкладання яєць маткою.  Бджоли  заливають  сиропом,  що  ними переробляється, усі комірки в гнізді, не залишаючи місця для яйцекладки матки. Зазвичай, потім матки вже не поновлюють відкладання яєць. Крім того, можна поєднати стимулюючу підгодівлю і поповнення запасів, даючи сироп по 1,0-1,5 л у день, що не занадто обмежує яйцекладку матки та має стимулюючий ефект. При цьому значна частина корму відкладається в запаси. Перевагою цього методу є правильне компонування запасів, оскільки зона розплоду поступово і природно спадає, а

недоліком – те, що це відносно більша витрата цукру на підгодівлю. Загодовують бджіл з третьої декади серпня до першої декади вересня. Годування бджіл сиропом пізніше середини вересня призводить до того, що бджоли, які були виведені як «зимові», змушені витрачати запаси білка і жирів на переробку сиропу. Водночас покоління бджіл, яке брало участь в медозборі, уже практично відійшло. При цьому бджоли фізіологічно старіють та дуже зменшується їхня здатність виховувати розплід навесні.

Бджоли в цей період гірше споживають цукровий сироп, а переробка цукру в організмі бджіл, за даними літератури, є недостатньою. грудень 2012

43


Легке  і  паропроникне  утеплення кладуть у вулик вже в жовтні, коли сформується зимовий клубок бджіл. Ні в якому разі не слід надмірно утепляти гніздо бджіл на зиму. Утеплення також має бути стійким до грибків і слабо накопичувати вологу.

Бджоли набагато краще переносять холод, ніж вогкість.

Вулики взимку

Довідка

ТВАРИННИЦТВО

Водночас не слід наглухо закупорювати гніздо зверху, щоб не викликати перегрівання бджіл, тому що восени денні температури, на відміну від нічних, ще досить високі. Зрозуміло, що краще загодувати бджіл у вересні, ніж дати їм загинути від голоду взимку або навесні. У літературі часто рекомендують, проводячи стимулюючу підгодівлю, застосовувати стимулятори, такі як хлористий кобальт, екстракт елеутерококу та комплексних препаратів, наприклад, апістім, «Здорова бджілка» тощо. Проте потрапляння останніх у зимові запаси вкрай небажане. Підкислення сиропу оцтовою, щавлевою й іншими органічними кислотами також не рекомендується, оскільки воно погіршує його переробку і засвоєння в організмі бджіл взимку. Гніздо  в  процесі  підгодівлі,  зазвичай,  обмежують  стільниками, зайнятими розплодом та двома покривними стільниками з обох боків, потім ставлять заставні дошки і утеплюють. Коли сім'ї зменшаться чисельно, то зайві стільники виймають,  а  гніздо  перекомпоновують таким чином, щоб на кожній рамці було не менше 1,8-2,0 кг корму. Якщо бджоли зимують у зимівнику, гніздо залишають більш розширеним, а вимоги до кількості меду стають менш чіткі. Оскільки найбільш заповненими медом, зазвичай, залишаються крайні стільники, а в центрі знаходяться стільники з меншою кількістю корму, то після виходу роз-

44

грудень 2012

плоду має сенс скорочувати гніздо саме за рахунок порожніх центральних стільників. У разі, якщо корму все ж бракує, краще скоротити гніздо за рахунок стільників із незначною кількістю меду, а найбільш заповнені поставити в центр – навпроти вічка. Це так зване складання «бородою», або аварійний тип компонування гнізда.

Слід зазначити, що рання осінь – це найкращий час для забезпечення бджіл кормом і наступних весняних підгодівель. Недаремно говорять, що кращий час весняного годування бджіл – це осінь! Під час осінньої підгодівлі цукровим сиропом бажано вийняти з вулика 1-2 стільника з медом. У весняний період ці стільники повертають бджолиній сім’ї, забезпечуючи її якісним кормом, що стимулює відкладання яєць маткою. Що стосується утеплення гнізда в осінній період, то під час нарощування зимуючого покоління бджіл воно дуже важливе. У момент підгодівлі або відразу після неї утеплення краще зняти, щоб охолодити гніздо і сприяти припиненню яйцекладки маткою.

Тому у вуликах необхідно зробити вентиляційні вікна для виведення вологи. Спостерігали, що бджолині сім'ї краще зимують у вулику із стелею, що нещільно прилягає до рамок, над якою розміщують тонку подушечку, і надрамковим простором у 1,0-1,5 см, Іноді безпосередньо на рамки вкладають  незапрополісоване  полотно. Тоді стельові дошки не застосовують, а утеплення вкладають на полотно. Осінній період сприятливий для розвитку бджолиних крадіжок, тому не слід зайвий раз оглядати бджолині сім'ї. Після закінчення годування, формування гнізд і визначення зимових запасів можна нашвидку оглянути сім'ї в середині жовтня, після перших заморозків. Зазвичай цей огляд поєднують із обробкою бджіл препаратом біпіном проти кліща вароа. В осінній період бджоли вже формують клубок. Якщо бджоли знаходяться на внутрішньому боці крайньої рамки, але водночас їх практично немає на її зовнішньому боці, то гніздо сформоване правильно. Якщо на крайній рамці бджіл немає, її забирають у сховище, скорочуючи гніздо. Якщо на вуличці між заставною дошкою і крайньою рамкою або навіть на зовнішньому боці заставної дошки багато бджіл, що трапляється значно рідше, то такій сім'ї рамку слід додати. Зрозуміло, що до останку гніздо розбирати в цей час не варто. Таким  чином,  тільки  завчасна  і комплексна підготовка бджіл до зимівлі може гарантувати як їхнє благополуччя, так і добрі результати праці бджоляра у наступному сезоні.

Довідка У вересні–жовтні льотки розширюють, залишаючи простір в 1 см для проходу на кожну рамку бджіл, і захищають перегородками від мишей і синиць. Важливо, щоб така перегородка не заважала обльоту бджіл, але перешкоджала проникненню гризунів.

pro–sat.com.ua


При приобретении элеваторного оборудования KeplerWeber до 1 февраля 2013 года, правительство Бразилии совместно с компанией KeplerWeber организовывает бизнес-тур по Бразилии. В программе тура предусмотрено: 1. Посещение современного производства элеваторного оборудования, сертифицированного по стандартам ISO 9001, г. Панамби. 2. Ознакомление с бразильскими технологиями выращивания и хранения рапса, сои и риса. 3. А также возможность посещения г. Рио-де-Жанейро с участием в карнавале. www.amfora.com.ua


ТВАРИННИЦТВО

В.П. Коваленко — к. с.-г. н., доцент, НУБіП України

Поживні корми — запорука ВИСОКИХ надоїв одержання високоякісного сінажу із зеленої маси люцерни Звичайні господарські спостереження показують, що сіно, зібране у фазу цвітіння, для молочної худоби поживне, але грубе, відзначається високим вмістом клітковини (2730%). Згодовування його, особливо не подрібненим, може призводити до певного подразнення слизової

46

грудень 2012

оболонки ротової порожнини як корів, так і відгодівельного молодняку. Тому навіть з цієї причини люцерну доцільно збирати у фазу бутонізації. Крім того, з'являється можливість одержати додатково ще один укіс. За традиційної системи годівлі потрібно більшою мірою, як це відбувається,

наприклад, у Відокремленому підрозділі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція», використовувати люцерну у літній період у вигляді зеленої маси і на випасі. Зазвичай уникають випасати худобу по люцерні.

pro–sat.com.ua


У системі одержання кормів із зеленої маси люцерни провідне місце належить заготівлі високоякісного сінажу. Нині цьому приділяється значна увага і за кордоном. Заготівля сінажу дає змогу одержати принаймні на

pro–sat.com.ua

будуть створені анаеробні умови. Маслянокисле бродіння у сінажі не відбувається через низьку вологість, а молочнокислі бактерії здатні розвиватися за такої вологості, проте значно слабше, ніж у силосі. Тому в сінажі вміст цукру досягає 80% від вихідної кількості в сировині і запобігає гідролізу значної (до 40%) частини білка корму.

У разі дотримання правил заготівлі сінажу втрати сухої речовини у середньому становлять 12% і коливаються в межах 8-17%, що значно менше, ніж під час заготівлі сіна й силосу. Порушення вимог технології заготівлі сінажу (тривалий період закладання сінажної маси у сховище – більше чотирьох днів, забруднення її частками ґрунту, недостатні ущільнення й герметизація) призводить до розвитку в сінажній масі небажаних процесів – утворення масляної кислоти як продукту маслянокислого бродіння або продуктів загнивання білків.

ТВАРИННИЦТВО

Але, з досвіду деяких господарств, у тому числі й вищезгаданого відокремленого підрозділу, після обіду в літні погожі дні на деякий час тварин утримують на пасовищах з таким травостоєм. Як результат, надій корів у стаді збільшується на 1-1,5 л.

третину більше поживних речовин порівняно із заготівлею сіна. Звісно, потрібно заготовляти необхідний мінімум високоякісного люцернового і люцерново-злакового сіна, насамперед для сухостійних корів і телят, а також сінного борошна для свиней і птиці. Здебільшого зелена маса люцерни – найцінніша сировина для виготовлення сінажу. Навіть під час заготівлі найякіснішого сіна втрачається в середньому 48-50% поживних речовин від початкової їх кількості в зеленій масі, тоді як у процесі заготівлі сінажу ці втрати не перевищують 20-25%. Тому сінаж, заготовлений з прив’яленої зеленої маси, є високоцінним кормом, який не поступається перед сіном із жодних показників, але економічно значно вигідніший. Особ­ ливо важливого значення показник економічності набуває за великої щільності поголів’я. Сінаж – це корм, виготовлений із скошеної і пров’яленої до 40-60% вологості трави, законсервованої шляхом створення анаеробних умов зберігання. За хімічними та фізіологічними властивостями він посідає проміжне положення між силосом і сіном, тому й дістав назву «сіносилос», або сінаж. На відміну від силосу, збереженість якого залежить від нагромадження в ньому органічних кислот (переважно молочної), що утворюються внаслідок бродіння цукрів, консервування сінажної маси відбувається за рахунок її фізіологічної сухості, досягнутої пров’ялюванням до вологості 40-60% та зберіганням в анаеробних умовах. Рівень вологості, за якої вода міцно утримується колоїдами і стає недоступною для бактерій або, іншими словами, водоутримвальна сила рослинних клітин, яка дорівнює всмоктувальній силі бактерій або більша за неї, називається фізіологічною сухістю. Встановлено, що всмоктувальна сила більшості мікроорганізмів знаходиться в межах 50-52 атм. Водоутримувальна ж сила клітин рослин за вологості 60-50% становить 52-60 атм, 50-40% – більше 60 атм, тобто вода в такій сировині малодоступна або зовсім недоступна для більшості бактерій. Тільки плісняві гриби, всмоктувальна сила яких досягає 300 атм, можуть розвиватися на пров'яленій траві, якщо її вологість становитиме 50-55% і не

грудень 2012

47


ТВАРИННИЦТВО

Енергетична поживність сінажу із суміші злаково-бобових багаторічних трав досить висока і становить 0,350,40 к. од. за вмісту 50-55 г перетравного протеїну, 5-7 г кальцію, 0,8-1,2 г фосфору і 40-30 мг каротину. Для заготівлі сінажу використовують озимі проміжні культури, багаторічні бобові трави (люцерну, конюшину та ін.) та бобово-злакові травосумішки, водночас самі бобові трави погано силосуються, а заготівля сіна з них зв'язана з додатковими втратами поживних речовин через обламування листочків і суцвіть. Технологічні властивості сировини залежать від строків збирання трав. У міру старіння рослин збільшуються частка стебел у масі, тривалість пров'ялювання останньої. Заготовляючи сінаж, бобові трави скошують у фазу бутонізації – початку цвітіння, а злакові – початку колосіння. Сінаж з бобових трав можна використовувати як єдиний об'ємистий

корм у зимових раціонах великої рогатої худоби і овець. Із розрахунку на одну голову сінажу можна згодовувати: коровам – до 20 кг, молодняку від 6 місяців до року – 2-4; старше року – до 10; вівцематкам – до 3; ягнятам – до 1 кг. Розпочинати скошування трав рекомендується вранці. У цей час вміст каротину в зелених рослинах найвищий, тоді як протягом дня він знижується майже вдвічі і знову збільшується лише надвечір. Інтенсивність пров'ялювання  трав,  скошених  у ранкові часи, в 3,0-3,5 рази вища, ніж скошених удень. Плющення злакових трав скорочує тривалість пров’ялювання. За дощової погоди також не плющать бобові трави, оскільки вода не тільки ще більше зволожує розплющену траву, а й вимиває з неї значну кількість поживних речовин (до 10 %). Скошені плющені бобові трави за урожайності 100 ц/га у сонячну пого-

ду підв’ялюють до вологості 55-60% за 6-7 год, за урожаю 150-200 ц/га протягом 15-20 годин. Злакові трави підв’ялюються вдвічі-тричі швидше. Для заготівлі високоякісного сінажу дуже важливо своєчасно визначити вологість пров'яленої трави перед підбиранням та подрібненням. Найбільш точним і надійним для визначення вологості сінажної маси є лабораторний метод. У польових умовах це роблять вологоміром, а за його відсутності – орієнтовно (органолептично). Під час зберігання сінажу вміст поживних речовин у ньому значною мірою залежить від ступеня подрібнення сировини. Так, довжина частин рослин 40 мм і більше не завжди забезпечує достатнє ущільнення маси, що через значне підвищення температури в процесі дозрівання призводить до зниження якості сінажу. У зарубіжній практиці траву вологістю 45-50% подрібнюють до довжини часток 5-10 мм. Більшість же вітчизняних учених вважають, що пров'ялені рослини достатньо подрібнювати до довжини частинок 20-30 мм у разі зберігання в баштах і до 30-50 мм – під час закладання у траншеї. Неодмінними умовами одержання доброякісного сінажу вважають подрібнення пров'яленої маси до довжини частинок 30 мм та швидке (протягом 3-4 днів) закладання в разі її безперервного ущільненні. Показником достатнього ущільнення є температура маси не вище 37° С. Проте ущільненням неможливо запобігти нагріванню маси, якщо її закладають тонкими шарами. Доведено, що достатня кількість у масі вуглекислого газу, який запобі-

Терміни та визначення понять Сінаж – грубий корм, виготовлений з прив’ялених у природних умовах до вологості 40-60% трав, який зберігають за анаеробних умов. Прив’ялювання трав – часткове випаровування вологи під впливом повітряно-сонячного висушування. Консерванти – речовини, якими обробляють корм з метою запобігання його псуванню або які утворюються внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів за створення відповідних умов під час його зберігання.

48

грудень 2012

pro–sat.com.ua


pro–sat.com.ua

Трав’яну масу перед закладанням у башти подрібнюють на частини до 30 мм, у траншеї – до 50 мм. Як виняток, допускається консервування неподрібненої трави в разі зберігання у рулонах і рукавах з поліетиленової плівки, а також у траншеях. У сировині для виготовлення сінажу не допускають наявності грудок ґрунту, каміння, інших домішок та пально-мастильних матеріалів. Залежно від ботанічного складу вихідної сировини сінаж поділяють на три види: ✓ бобовий (бобових рослин понад 70%); ✓ злаковий (злакових рослин понад 70%, а бобових менше 20%);

Таблиця 1. Вимоги стандарту до якості сінажу Показник

Норма для класу І

II

III

Колір

Зелений, сірувато-зелений, жовтозелений, у конюшини світло- і темнокоричневий та світло-бурий

Запах

Ароматний, запах фруктів, слабкий запах меду та свіжоспеченого хліба

Консистенція

Не мазка, без ознак ослизнення

Вміст сухої речовини, %: за вмісту бобових понад 50% за вмісту бобових до 50%

40-55 40-60

Вміст у сухій речовині: сирого протеїну, %, не менше сирої клітковини, %, не більше обмінної енергії, МДж/кг, не менше кормових одиниць у 1 кг, не менше

13 30 9,1 0,67

золи нерозчинної в соляній кислоті, %, не більше Вміст масляної кислоти, %, не більше

Токсичність

9 35 8,1 0,54

0,7 0,3

Вміст оцтової кислоти, %, не більше рН, не більше: за вмісту сухої речовини 40-45% за вмісту сухої речовини 45,1-60%

11 33 8,6 0,60 0,4

0,5

3,5 4,5 4,7

4,7 4,9 Не допускають

грудень 2012

49

4,9 5,1

ТВАРИННИЦТВО

гає її нагріванню, зберігається за умови щоденного закладання сировини шаром товщиною не менше 1 м. Для одержання високоякісного сінажу за мінімальних утрат поживних речовин треба використовувати капітальні сховища і надійно їх герметизувати. Значно придатніші для цього башти з верхнім вивантажуванням корму через люки. Так, за щоденного вибирання з них сінажу шаром 20-30 см атмосферне повітря не встигає глибоко проникнути в сінажну масу і вона майже не нагрівається. Більшість сінажу заготовляють в облицьованих траншеях. Вони порівняно з баштами простіші, зручніші в експлуатації та дешевші. Доброякісність сінажу оцінюють так само, як і силосу, у виробничих умовах за органолептичними показниками на місці зберігання, а лабораторний контроль проводять для визначення його поживної цінності. Сінаж  (ДСТУ  4684:2006).  Стандарт поширюється на сінаж, який виготовляють  зі  скошених  та прив'ялених у природних умовах до вологості 40-60% сіяних багаторічних та однорічних бобових і злакових, а також дикоростучих лугових трав, законсервованих в анаеробних умовах, і використовують для згодовування  сільськогосподарським тваринам та виробництва кормових сумішок. Для виготовлення сінажу трави скошують у такі фази вегетації: ✓ бобові – у фазу бутонізації і не пізніше початку цвітіння; ✓ злакові – наприкінці фази трубкування і не пізніше колосіння; ✓ травосумішки – у вищенаведених фазах вегетації домінуючого компонента.

✓ бобово-злаковий (бобових рослин від 20 до 70%). За розміром трав'яної маси перед закладанням сінаж поділяють на сінаж з подрібненої рослинної маси та без подрібнення. Сінаж зберігають у траншеях, баштах, контейнерах та поліетиленових плівкових рукавах або рулонах. За якістю сінаж поділяють на три класи відповідно до вимог, наведених у таблиці 1. Клас сінажу встановлюють не раніше 30 діб після герметичного укладання у ємкість та не пізніше ніж за 15 діб до початку згодовування його тваринам. Сінаж, що не відповідає вимогам стандарту хоча б за одним із показників якості та безпеки, переводять у нижчий клас або відносять до некласного чи непридатного до згодовування. Вміст токсичних елементів, радіонуклідів, залишків пестицидів, мікотоксинів, нітратів і нітритів не має перевищувати максимально допустимих рівнів, зазначених у стандарті. За поганої якості сінажу через несприятливі умови заготівлі й зберігання та інші негативні чинники, а також у разі зберігання понад 6 міс., придатність його до згодовування тваринам визначають на підставі дозволу, виданого уповноваженим на це закладом ветеринарної медицини.


ТВАРИННИЦТВО

А. Калинка – к. с.-г. н., завідувач лабораторії селекції, розведення, годівлі та технології виробництва тваринницької продукції, Буковинської державної с.- г. дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ГРУПУВАННЯ КОРІВ НА МОЛОЧНИХ ФЕРМАХ На молочних фермах України в господарствах суспільного сектору різних форм власності вже закінчився літній і починається осінній період виробництва продукції молочного скотарства. Перехід на стійловий період – дуже важливий захід у скотарстві, коли необхідно проаналізувати всі технології, як в селекції, розведенні, годівлі, утриманні, так і в організації праці з молочним стадом худоби, підбити підсумки виробництва молока на корову за дев’ять місяців цього року.

Тому нині важливим резервом підвищення молочної продуктивності в базових інтенсивних молочних господарствах України є фактор годівлі. Зараз вкрай необхідно заготовляти сінаж, який за кормовою й біологічною цінністю наближається до зелених кормів. Під  час  його  заготівлі  вдвічі-тричі знижуються втрати поживних речовин порівняно із сіном і силосованою зеле-

50

грудень 2012

ною масою. Взимку сінаж механізовано завантажується в приміщення. Сьогодні часто змішуються поняття сінаж (вологість 45-55%) і силос із трохи пров’ялених рослин (вологість 60-65%). Ці корми відрізняються один від одного як за принципом консервування,  так  і  за  хімічним складом. Тому помилково силос із трохи прив’ялених трав вважають сінажем і приписують йому усі властивості останнього. В результаті раціон залишається незбалансованим, оскільки  його  поживність  значно менша довідкових даних. Особливу увагу необхідно звернути на організацію повноцінної годівлі корів у разі переходу з літнього на зимове стійлове утримання. Потрібно таким чином поставити завдання і налагодити годівлю корів, догляд за ними, щоб не лише не допустити зниження надоїв, а додатково одержати в цей період якомога більше продукції і вийти на високу генетичну молочну  продуктивність.  такої  збалансованої годівлі можна тільки за умови уміння групування корів на своїй молочній фермі за продуктивністю та періодами лактації.

Нині способи групування корів на молочних фермах все ще не отримали свого оптимального вигляду.

Можна застосувати три методи групування: за надоєм, періодом лактації і річною продуктивністю за лактацію. Кожний з цих методів має свої переваги. Так наприклад, у разі групування корів за величиною добового надою дуже просто вирішується питання групової нормованої годівлі. На фермі щомісяця після проведення контрольно-добових удоїв переформовуються групи. Корів з надоями, які не відповідають градації цієї групи, переводять в іншу секцію, де утримують корів з меншим добовим надоєм. Групуючи корів за величиною добового надою, трохи складніше підібрати тварин таким чином, щоб вони одночасно мали однакові показники за живою масою, віком, річною продуктивністю і періодом лактації. У зв’язку з різними строками осіменіння, індивідуальними властивостями корів

pro–sat.com.ua


рівень їх добових надоїв зберігається неоднаковий період. Виникає необхідність перегрупувати тварин щомісяця. У групах зосереджуються корови різних місяців лактації.

У разі частого переміщення корів у результатів стресів знижуються надої, збільшуються затрати праці на перегрупування.

pro–sat.com.ua

йняти на озброєння для всіх господарств тільки один метод. Очевидно, найбільшу перевагу потрібно віддати методу групування корів за періодами лактації, враховуючи при цьому постійність груп за рівнем продуктивності корів за лактації.

Групування корів за цим методом необхідно здійснювати у великих молочних провідних племінних заводах України де на фермах має працювати п’ять цехів. Так у першому цеху – цех молочних корів. У ньому мають бути групи, кожна з яких ділиться на секції: І секція – корови 1-4 місяця лактації; ІІ – корови 5-7 місяця лактації; ІІІ – корови 8-10 місяців лактації. Молочний цех № 2. У ньому дві групи корів по 100 голів: перша група – корови продуктивністю понад 3000 кілограмів молока, друга група – корови продуктивністю  до  3000  кілограмів молока. Групи цеху № 2 розділити на такі секції: секція №1 – корови 1-4 місяця лактації № секція № 2 – корови 5-7 місяця лактації № секція № 3 корови – 8-10 місяців лактації.

Цех №3 – родильне відділення. У ньому корови мають бути груповані згідно з періодами фізіологічного стану – дородовий, родовий, післяродовий. Тут слід розробити раціони годівлі корів згідно з новими нормами в дородовий і післяродовий періоди. Цех №4 – цех сухостійних корів. Корови потрібно поділити за періодами сухостою. Слід розробити збалансовані раціони годівлі цих корів. Цех №5 – цех оцінювання корівпервісток. У цьому цеху коров потрібно згрупувати на три секції, аналогічні цехам молочних корів. Раціони годівлі корів-первісток необхідно розробити і збалансувати з утриманням авансу кормів на ріст, розвиток і роздій. У цехах молочних корів слід розробити і збалансувати раціони годівлі тварин кожної секції, враховуючи також продуктивність корів, а в секціях №1 проводити авансування кормів на роздій. Всі ці заходи та чітке додержання розпорядку добового технологічного процесу в цехах допоможуть збільшити виробництво і продаж державі молока на 17-19%. Тому нашим фахівцям-тваринникам та керівникам молочних ферм України необхідно не забувати, як правильно групувати молочних корів, щоб підвищувати молочну продуктивність не тільки за рахунок авансування енергетичних кормів та інших, але й за рахунок цієї технології перегрупування тварин в кожному господарстві. Фахівці та керівники базових високопродуктивних молочних господарств України продовжують працювати над підвищенням продуктивності молочного дійного стада корів з використанням нових технологій селекції, годівлі та утримання, що знижують собівартість продукції галузі молочного скотарства. грудень 2012

51

ТВАРИННИЦТВО

Корови, які приходять в групу після розтелення, знижують продуктивність за період звикання. Метод групування за надоєм корів за лактацію має низку позитивних сторін. При цьому можуть бути застосовані різні інтервали в надоях між групами дійних корів. Наприклад, перша група корів з надоями 4000-4500 кілограмів молока, друга – 3500-4000 кг, третя – 3000-3500 кг, четверта – 2500-3000 кг, п’ята – 2000-2500 кг, шоста – коровипервістки та сьома – сухостійні корови. Зберегти протягом року постійний склад групи не можна, оскільки корови вибувають на період сухостою і утримання в родильному відділенні. Формування груп корів за часом розтелення або періодами лактації – поки що найбільш доступний метод у молочному скотарстві. Він забезпечує збереження постійного складу груп протягом першої половини лактації. У таких групах набагато легше здійснювати контроль за строками осіменіння, тільності, запуску, простіше організувати роздій, менше виникає стресових ситуацій від переведення тварин, скорочується затрати праці під час перегрупувань. Досвід показує, що під час групування необхідно виділяти первісток в окремі секції або приміщення, що дає можливість зробити висновок про приналежність корів до умов промислової технології. Розглянувши різні методи групування корів на молочнотоварних фермах, слід зауважити, що нині не можна при-


ТЕХНІКА

О.А Бешун – к. т. н., доцент НУБіП України

Сучасний дизельний двигун – екологічний та потужний Економія енергетичних ресурсів та зменшення навантаження на довкілля – дві найгостріші глобальні проблеми. Вочевидь, що актуальність пошуку шляхів вирішення цих проблем лише посилюватиметься з часом. Не винятком у цьому відношенні є галузі сільсько- і лісогосподарського виробництва, в яких задіяно велику кількість самохідних машин, обладнаних, як правило, дизельними двигунами. Останні, як відомо, є одними з найбільших забруднювачів довкілля і, як показує практика, далеко не вичерпали потенціалу свого вдосконалення. Через введення на законодавчому рівні жорстких норм токсичності і димності ВГ (відпрацьованих газів) автотракторних двигунів та жорстку конкуренцію провідні двигунобудівні корпорації та фірми вимушені кардинально вдосконалювати двигуни, в т.ч. і дизельні, застосовуючи прогресивні новітні технології. Цьому сприяє також стрімкий розвиток мі-

52

грудень 2012

кропроцесорної техніки, цифрових технологій, датчиків і виконавчих механізмів, які стають невід’ємними складовими сучасних двигунів та їх систем.

З метою зниження інтенсивності забруднення навколишнього повітря в Європейському Союзі (ЄС) введено норми токсичності ВГ Euro і Stage, а в США – норми EPA Emission Standards і EPA Tier. До магістральної (дорожньої) техніки належать норми Euro і EPA Emission Standards, до позашляхових машин і спецтехніки – Stage і Tier. Екологічні стандарти ЄС і США гармонізовані між собою (див. табл. 1).

Екологічні норми вмісту токсичних речовин у ВГ двигунів тракторів, самохідних машин, автомобілів і спеціальної техніки послідовно посилюються у всьому світі, у тому числі і в Україні. Проте, як бачимо з рис. 1, ці норми значно відрізняються у різних країнах.

Таблиця 1. Порівняння європейського та американського законодавства відносно екологічних стандартів дизелів позашляхових мобільних машин Європейські стандарти токсичності

Американські стандарти токсичності

Stage I (1999 р.)

Tier 1

Stage II (2001 р.)

Tier 2

Stage IIIa (2004 р.)

Tier 3

Stage IIIb (2012 р.)

Tier 4i

Stage IV(2014 р.)

Tier 4f

pro–sat.com.ua


З 1 січня 2012 року в розвинутих країнах набули чинності нові норми токсичності і димності ВГ.

Рис. 1. Карта введення в дію законодавчих норм токсичності і димності ВГ дизелів позашляхових самохідних машин станом на 1 січня 2012 р.

вої техніки PowerTech, які відповідали екологічному стандарту Tier 1 (Stage I), і були взяті за основу під час розробки двигунів, що відповідали екологічним стандартам Tier 2 (Stage II) з 2001 р., Tier 3 (Stage IIIa) з 2006 р. і Tier 4і (Interim) (Stage IIIb) з 2011 р. Системи паливоподачі з електронним управлінням забезпечують цим двигунам високий к.к.д. Переваги цих систем паливоподачі наступні: високий тиск впорскування, система зміни кута випередження впорскування палива, точне управління процесом впорскування палива, вдосконалений холодний пуск, обмін даними з іншими системами машини, і, звісно,

відповідність сучасним екологічним стандартам. Системи з електронним управлінням також дозволяють стежити за температурою охолоджувальної рідини і всмоктуваного повітря, за тиском оливи, знижувати потужність або відмикати двигун у критичних ситуаціях, запобігаючи пошкодженню двигуна, яке б потребувало дорогого ремонту. Компанія Fendt впроваджує в своїх тракторах Fendt Vario SCR технологію для забезпечення високого рівня екологічності, а також зниження витрати палива. Отже, перехід від норм Stage IIIa до норм Stage IIIb для тракторів Fendt Vario супроводжується

Diesel engine JOHN DEERE POWER SYSTEMS

LISTER PETTER water cooled diesel engine

Detroit Diesel Series 60 Engine

pro–sat.com.ua

грудень 2012

53

ТЕХНІКА

Підкреслимо, що з початку цього року нові екологічні стандарти стосуються дизелів усіх сільсько- і лісогосподарських  тракторів,  самохідних шасі, комбайнів та інших самохідних машин. Варто зазначити, що введення норм Stage IIIb (Tier 4i) для тракторів і машин потужністю 177-762 к.с. сприятимуть зниженню  викидів  оксидів  азоту (NOx) до 15%, частинок сажі – до 3%, що є по суті викликом для виробників двигунів і машин. Крім того, в 2014 р. набудуть чинності норми Stage IV (Tier 4f), які повинні зменшити викиди оксидів азоту додатково до 3%. Практично всі двигунобудівні компанії та всі провідні виробники тракторів та інших мобільних машин поступово модернізують свою продукцію з метою дотримання вимог екологічних стандартів Stage IIIb (Tier 4i). Адже їм на відміну від заводів країн СНД не можна сподіватися на те, що уряди ЄС та США відтермінують уведення цих норм лише з тієї причини, що двигунобудівні заводи не побажали вчасно вкласти кошти у модернізацію. Виконаємо аналіз нових дизелів, що відповідають такому високому рівню екологічності. Всі твердження про переваги і якості двигунів наводяться з матеріалів компанійвиробників. У 1996 компанія John Deere Power Systems  запустила  у  виробництво нову серію двигунів для позашляхо-


Основні технології, системи і агрегати для зниження викидів шкідливих речовин з ВГ дизелів наступні:

ТЕХНІКА

 VGT (Variable Geometry Turbine) – турбокомпресор зі змінною геометрією;  HPCR (High-Pressure Common Rail) – акумуляторна система паливоподачі з підвищеним тиском впорскування палива (від 120 (перше покоління) до 220 (четверте покоління) МПа);  ULSD (Ultra-Low Sulfur Diesel) – дизельне паливо з наднизьким умістом сірки;  застосування проміжного охолодження повітря за рахунок інтеркулера (радіатора типу «повітря-повітря»);  вдосконалення процесу згоряння за рахунок розроблення ефективніших камер згоряння;  використання спеціальної моторної оливи;  нові ущільнення клапанів тощо.

додатковим зниженням витрати палива на 14 %. Всі двигуни Caterpillar Inc. в діапазоні від 8,2 до 328 кВт вже нині відповідають нормам Stage IIIb (Tier 4 Interim). Особливістю їх є відмова від використання технології SCR. Нейтралізація  токсичних  компонентів ВГ досягається за рахунок застосування технології ACERT. Цю технологію, що являє собою поєднання вдосконалених турбонаддуву, паливоподачі і електронного управління, розроблено компанією Caterpillar. У системі випуску двигунів встановлю-

ються нейтралізатор DOC і сажевий фільтр DPF з удосконаленою системою пасивної або активної (залежно від моделі двигуна) регенерації CRS. Фільтр потребує періодичного видалення сажі, що залишилася після спалювання, проте інтервали між очищеннями достатньо тривалі: приблизно 3000 мотогодин, тобто декілька років у разі інтенсивної експлуатації машини. У двигунах Caterpillar використовуються  системи  High Pressure Common Rail (підвищеного тиску) з електронним управлінням та вдосконаленими форсунками.

AGCO SISU Power Engine

Cummins EPA

54

грудень 2012

У березні 2011 р. Deutz AG представила широкий спектр двигунів сімейства TCD потужністю від 28 до 520 кВт, які відповідають нормам Stage IIIb (Tier 4 Interim). Всі ці двигуни випускаються серійно з 2011 р. і обладнуються фірмовою системою з електронним управлінням Deutz Common Rail (DCR) з тиском впорскування 1600, 1800 або 2000 бар. Деякі з них обладнуються турбонаддувом (іноді, з проміжним охолодженням повітря з перепускним клапаном і електронним управлінням). Фірмова комплексна модульна сис-

Perkins Engines Inc diesel engine

pro–sat.com.ua


двигуна. Періодичність технічного обслуговування – 500 мотогодин. У конструкцію двигуна закладена можливість підвищення рівня екологічності до стандарту Stage IV (Tier 4 Final) шляхом використання системи SCR. Компанія Perkins Engines Co. Ltd (Велика Британія) заявила про створення свого першого дизельного двигуна Perkins 400F класу Stage IIIb (Tier 4 Final). Пропонуються 3- і 4-циліндрові моделі двигуна з робочим об’ємом 1,5 і 2,2 л, з турбонаддувом та без нього,  потужністю  25...45,5  кВт. В цих двигунах використовуватимуться технологія EGR і сажевий фільтр з пасивною регенерацією. За необхідності можлива організація активної регенерації. Двигуни призначені для малогабаритної спецтехніки. Видалення сажі, що залишилася після випалювання, з фільтра проводиться не частіше ніж через 3000 мотогодин. Початок  серійного  випуску  двигунів 400F заплановано на вересень 2012 р. Створений двигун Perkins моделі 854F потужністю 56 кВт, що відповідає нормам Stage IV (Tier 4 Final) з робочим об’ємом 3,4 л і турбонаддувом. Двигун призначений для підіймально-транспортної і сільськогосподарської техніки. У всіх двигунах Perkins використовуються системи впорскування палива Common Rail. Описані вище двигуни – це лише перші зразки. Компанія готує до випуску три серії двигунів високих екологічних класів: 400, 800 і 1200 (потужністю 60...225 кВт), до того ж для двигунів потужністю вище 56 кВт використовуватимуться технології EGR та SCR і нейтралізатор DOC. На виставці ConExpo 2011 увагу відвідувачів привернув 9 літровий двигун останнього покоління компанії Cummins Inc. (Великобританія) QSL9 потужністю 298 кВт, який також відпо-

відає нормам Stage IV (Tier 4 Final). У ньому використовується технологія EGR з охолодженням, а в конструкцію двигуна вбудовано компактний мідно-цеолітовий нейтралізатор системи SCR (CCC-SCR), який не потребує примусової регенерації. Двигун  обладнано  турбокомпресором зі змінною геометрією і системою впорскування  палива  надвисокого тиску XPI. До 2014-2015 р.р. Cummins планує випустити цілу гамму двигунів класу Stage IV (Tier 4 Final). У двигуна QSX11.9 з робочим об’ємом 11,9 л потужність становитиме 392 кВт. Модель QSX15 з робочим об’ємом 15 л розвиватиме потужність 503 кВт. В обох двигунів для знешкодження ВГ використовуватимуться системи, що включають EGR та сажевий фільтр Cummins і SCR (CPF-SCR). За рахунок застосування систем EGR та CCC-SCR будуть приведені до відповідності нормам Tier 4 Final двигуни QSB6.7, QSB4.5, QSB3.3 та ін. Фінська компанія Agco Sisu Power (входить в американську AGCO Corp.) розпочала серійний випуск двигунів потужністю понад 130 кВт, які також відповідають нормам Stage IIIb (Tier 4 Interim). Розроблена компанією технологія e3 SCR не потребує технічного обслуговування. Відповідність екологічним  нормам  досягається без застосування технології EGR, сажевого фільтра (DPF) та турбіни зі змінною геометрією (VGT). Японська  корпорація  Kubota Corporation  вже  випускає  декілька серій  (10  моделей)  безнаддувних дизельних 1, 2 і 3-циліндрових двигунів потужністю від 5,15 до 18,5 кВт з рідинним охолодженням, які також відповідають  нормам  Tier  4  Final. Завдяки використанню в конструкції двигунів процесу E-TVCS (Three Vortex Combustion Sysytem – «зго-

YTO diesel engine

Volvo D11 Stage

Isusu Disiel Engine

pro–sat.com.ua

грудень 2012

55

ТЕХНІКА

тема зниження токсичності DVERT (Deutz Variable Emission Reduction Technologies)����������������������� містить такі компоненти, як системи EGR з охолодженням, SCR, нейтралізатор DOC, сажевий фільтр з окиснювальним нейтралізатором РІС, традиційний сажевий фільтр DPF, системи регенерації фільтрів сажі шляхом дозованого впуску повітря або подачі палива за командами системи управління. Зазначені вище компоненти можуть використовуватися в різних комбінаціях. Передбачається, що система DVERT дозволить підвищити рівень екологічності нових двигунів до вимог стандарту Stage IV (Tier 4 Final). Компанія JCB (Велика Британія) зробила найбільші фінансові вкладення у своїй історії, виділивши $140 млн. на вдосконалення процесу згоряння спільно з дослідницькою компанією Ricardo в новому дизельному двигуні JCB Ecomax Т4 з робочим об’ємом 4,4 л та потужністю 80...120 кВт (залежно від комплектації). Це представник двигунів JCB Dieselmax новітнього покоління, призначених для позашляхової техніки. Співробітникам компанії вдалося створити двигун, який відповідає нормам Stage IIIb (Tier 4 Interim) без оброблення ВГ у системі випуску. Розроблений ними процес згоряння Twin Vortex Combustion System («з подвійним завихренням»), передбачає застосування нової конструкції камери згоряння і нової геометрії сопла форсунки. Використовується система рециркуляції ВГ EGR з охолодженням. Двигун оснащений турбокомпресором зі змінною геометрією, системою Common Rail і електронним управлінням зі зворотним зв’язком, створеним спільно з компанією Delphi. Тиск впорскування – 2000 бар. У 2012 р. планується почати серійний випуск цього


ТЕХНІКА

Позитивною стороною двигунів, які відповідають новим екологічним нормам, за твердженнями представників майже всіх двигунобудівних компаній порівняно з двигунами попередніх випусків є краща паливна економічність на 3...10%,збільшені міжсервісні інтервали, спрощене технічне обслуговування, збільшені питома потужність і термін служби. ряння з трьома завихреннями») з непрямим впорскуванням (IDI), за якого в камері згоряння суміш добре змішується за рахунок формування трьох вихорів, обробки ВГ у системі випуску не вимагається. До базової комплектації двигунів входить система передпускового підігріву і холодного пуску Quick Glow. У цих двигунах рекомендується  використовувати паливо тільки з низьким (LSF) або наднизьким (ULSF) вмістом сірки. Компанія FPT Industrial, яка спеціалізується на дослідженнях, розробленні, виробництві та продажу двигунів та іншого обладнання, завершила розробку дизеля для сільськогосподарської техніки С13 з двоступінчатим турбонаддувом і розпочала його виробництво. Двигун потужністю до 485 кВт, обладнаний системою Common Rail нового покоління, з тиском впорскування 2200 бар, системою SCR і відповідає нормам Stage IIIb (Tier 4 Interim). У конструкції двигуна закладено можливість під-

вищення екологічного класу до Stage IV (Tier 4 Final). Відповідні роботи вже ведуться у компанії. Трохи раніше компанія представила серії двигунів N та C, що призначені для позашляхової техніки і відповідають нормам Stage IIIb (Tier 4 Interim). Ці двигуни обладнано тільки системою SCR. Компанія планує підвищити клас цих двигунів до рівня стандарту Stage IV (Tier 4 Final). Отже, для прискорення розігрівання нейтралізатора SCR на початку  роботи  використовується впорскування і спалювання палива в системі випуску. В особливих випадках допускається використання додаткових сажевих фільтрів DPF. У двигунах компанії Volvo Construc��������� tion Equipment (VCE), які відповідають нормам Stage IIIb (Tier 4 Interim), застосовується технологія V ACT (VolvoAdvanced Combustion Technology – «вдосконалена технологія процесу згоряння палива»), в якій використаний цілий каскад інновацій: впорскування палива за надвисокого тиску

зі змінними параметрами, система EGR підвищеної ефективності з охолодженням, точне управління роботою турбокомпресора, нова електронна система управління двигуном EMS і сажевий фільтр з пристроєм регенерації за температури 700° С. Система регенерації Volvo на відміну від систем інших виробників може діяти під час роботи машини. Двигуни Volvo Stage IIIb (Tier 4 Interim) розраховані на роботу на паливі (ULSD) з наднизьким (менше 15 ppm) умістом сірки. Також обов’язково має використовуватися спеціальна моторна олива Ultra Diesel Engine Oil VDS-4. Для виконання вимог екологічних стандартів Stage IV (Tier 4 Final) вирішено використовувати технологію SCR. Періодичність техобслуговування двигунів залишиться незмінною. Крім того, укладено угоду між VCE і компанією Deutz, згідно з якою остання розробить і поставлятиме для Volvo двигуни робочим об’ємом 4...6 л середнього класу потужності,

Дизель ЯМЗ-530

Дизель ЯМЗ-650

Двигун рівня EURO 4 (Росія)

56

грудень 2012

pro–sat.com.ua


pro–sat.com.ua

покоління в потужнісному діапазоні 1400…3000 кВт. Їх широко використовуватимуть на важкій гірничодобувній техніці, колісних фронтальних навантажувачах і екскаваторах. Планується забезпечити їх відповідність екологічним нормам без обробки ВГ у системі випуску. Ще у 2007 р. на виставці Agritech��������� nica в Ганновері компанія MAN Truck & Bus AG (Німеччина) представила 6-циліндровий рядний дизель D0836 потужністю 250 кВт, який відповідає нормам Stage IV (Tier 4 Final). До його конструкції входять агрегат двоступінчатого наддуву з проміжним охолодженням повітря, системи Common Rail, EGR з охолодженням і SCR з сажевим фільтром.

Не дивлячись на тривалий час розроблення екологічних технологій, світове двигунобудування так і не вирішило, яка з технологій – EGR або SCR – на сьогодні вигідніша. Більше того, для виконання найжорсткіших вимог екологічних стандартів обидві технології застосовуються в комплексі. Використання системи EGR частіше всього вимагає застосування двоступінчатого турбонаддуву зі змінною геометрією VGT і підвищення тиску впорскування, що у свою чергу збільшує рівень робочих температур у двигуні і змушує підвищувати потужність системи охолодження. Все це в результаті істотно збільшує вартість двигунів. Проте застосування системи SCR передбачає встановлення на авто-

мобіль цілої низки додаткових компонентів, використання реагенту – сечовини і наявність мережі його заправок. А це також не здешевлює силовий агрегат. Водночас управління складним комплексом екологічного обладнання неможливе без електроніки, яка теж, як відомо, «не безкоштовна». Тому саме для невеликих машин нові екологічні норми створюють найбільші ускладнення, оскільки в компактних машинах мало місця для розміщення додаткових агрегатів, призначених для знешкодження ВГ. Також для них є значно відчутнішим збільшення вартості через модернізацію. А у разі встановлення всіх агрегатів нейтралізації ВГ на велику мобільну машину її маса може збільшитися майже до тонни. До того ж двигуни високих екологічних класів можуть працювати тільки на високоякісному паливі з низьким, а інколи і наднизьким, умістом сірки, оскільки сірка «отруює» каталітичні нейтралізатори.  Позитивною  стороною двигунів, які відповідають новим екологічним нормам, за твердженнями представників майже всіх двигунобудівних компаній порівняно з двигунами попередніх випусків є краща паливна економічність на 3...10%,збільшені міжсервісні інтервали, спрощене технічне обслуговування, збільшені питома потужність і термін служби. Варто зазначити, що роботи із вдосконалення дизельних двигунів для забезпечення їх відповідності високим екологічним нормам ведуться і в країнах СНД, зокрема в Росії, Білорусі та Україні. грудень 2012

57

ТЕХНІКА

що відповідатимуть нормам Stage IV (Tier 4 Final), а також двигуни для комерційних автомобілів класу Euro 5. Німецька двигунобудівна компанія MTU Friedrichshafen GmbH, яка входить до складу Tognum AG, однією з перших представила на виставках в 2010 р. зразки своїх нових дизелів класів Stage IV (Tier 4 Final). Мало хто з двигунобудівників представив до цього часу повну лінійку дизелів в потужнісному діапазоні від 100 до 3000 кВт, які відповідають екологічним стандартам 2014 р. Проте компанія MTU планує до 2014 р. освоїти серійний випуск 4 і 6-циліндрових рядних двигунів серій 1000, 1100, 1300 і 1500 потужнісного діапазону 100… 460 кВт. Їх буде обладнано системами EGR і SCR та сажевим фільтром DPF. Ці двигуни були створені на базі технологій компанії Daimler спеціально для позашляхової будівельної, промислової і сільськогосподарської техніки. У потужнісному діапазоні 567…730 кВт до 2014 р. планується серійний випуск 10- і 12-циліндрових V-подібних двигунів серії 1600 для позашляхової будівельної, гірської і с.-г. техніки. Процес згоряння палива в двигуні вдосконалений. Двигуни серії 1600 обладнуватимуться системою EGR і нейтралізатором DOC. З 2015 р. планується випускати 12- і 16-циліндрові моделі двигунів серії 2000 для будівельних і промислових машин у діапазоні потужностей 561…1163 кВт. Ці двигуни обладнуватимуться двоступінчатим турбонаддувом і системою Common Rail. З цього ж року запланований випуск 8, 12, 16 і 20-циліндрових V-подібних моделей двигунів серії 4000 нового


САДІВНИЦТВО

П.А. Головатий – к. с.-г. н., доцент, Уманський національний університет садівництва

Догляд за ПРОМИСЛОВими САДами ЯБЛУНІ На сьогоднішній день значну роль відігpaє прибутковість садівництва на основі поступового збільшення темпів росту виробництва екологічно чистої продукції, поліпшення її якості i забезпечення потреби в плодах i ягодах протягом року. Провідне місце у цій галузі України традиційно займає і надалі займатиме вирощування яблук. У таких умовах вимальовується один із перспективних шляхів – це подальше створення високопродуктивних насаджень у громадському та приватному секторах. У цьому головну роль відіграватимуть насадження основних плодових культур, особливо яблуні, на вегетативно розмножуваних підщепах, які дуже добре зарекомендували себе в усьому світі. Вирощування плодових садів, а особливо яблуневих, пояснюється великим набором цінних якостей

58

грудень 2012

плодів, якими вона відрізняється від інших плодових і ягідних та інших культур. Яблуня невибаглива до умов вирощування, має досить смачні плоди, що вважаються дієтичним харчовим продуктом з корисним вітамінним складом. Плоди її використовуються у свіжому вигляді і для переробки, мають тривалу лежкість і добру транспортабельність залежності від сортових особливостей.

Зменшення урожайності існуючих садів викликане низкою чинників і, насамперед, це використання застарілих низьковрожайних сортів і підщеп, несприятливі погодні умови, рівень агротехніки тощо.

З-поміж чинників зовнішнього сере­ довища світло має найбільший вплив на продуктивність рослин. Під його впливом проходить фотосинтез, як результат рослина продукує до 90% органічної речовини. Світло, що падає на крону, є активним регулятором росту і розвитку листя. Воно впливає на структуру крони і асиміляційної поверхні, морфологоанатомічну будову, інтенсивність фотосинтезу листя і кількість асимілянтів, що утворюються в ньому. Одним із основних чинників забезпечення високого врожаю є закладання плодових бруньок, яке залежить від накопичення певної кількості асимілянтів. Головними причинами недостатнього використання плодовими рослинами сонячної радіації є повільне освоєння відведеної їм площі живлення і нарощування листового покриву в розрахунку на одиницю площі, нерівномірне роз-

pro–sat.com.ua


міщення листя в кроні та неоднаковий рівень його освітлення протягом періоду вегетації. Це вирішується шляхом підбору для насаджень певних строків і видів обрізування та встановлення для кожного із них оптимальної площі живлення. Із застосуванням цих агрозаходів не завжди вдається забезпечити дерева оптимальним рівнем сонячної радіації. На сучасному етапі розвитку садівництва, коли відбувається перехід до інтенсивних технологій вирощування плодових культур, постає питання щодо отримання залишкового потенціалу від старих садів, а, отже, надходження світла в таких насадженнях постає особливо гостро.

У широкорядних насадженнях освітлюється майже вся крона, однак нижня її частина отримує майже втричі менше світла, ніж на висоті 2–3 м над поверхнею ґрунту.

рігати товарну якість плодів та їх харчову цінність. У насадженнях яблуні нарощування урожайності проходить у віці до 7 років, надалі вона значно варіює, проявляються особливості сортопідщепних комбінувань, періодичність плодоношення, вплив погодних умов. Під час плодоношення дерев чітко прослід-

Довідка Особливо важливе значення під час закладання насаджень має підбір сортів. Вони повинні бути слабкорослими, витривалими до несприятливих умов і мати великий потенціал продуктивності. Такі самі вимоги ставляться і до підщепного матеріалу. Підщепа забезпечує низькорослість і добре приживання сорту, прискорює вступ у плодоношення, має добру пристосованість до грунтово-кліматичних умов зони вирощування насаджень. ковується нерівномірність у зростанні урожайності. Період її піку залежить від строків дозрівання сорту і сили росту підщепи. На зниження продуктивності впливає ступінь загущення дерев у саду, рівень агротехніки і оптимально підібрані строки і види обрізування дерев.

Довідка Для забезпечення оптимального освітлення центральної частини крони висота дерев має бути не більше 70% від ширини міжрядь. При цьому для забезпечення найкращого рівня освітленості крони відстань між рядами в садах має бути як мінімум у 1,5 рази більшою, ніж висота дерев, тому за ширини міжряддя 5 м висота крони не перевищує 3,5–3,7 м.

pro–sat.com.ua

Отже, в разі підвищення продуктивності насаджень яблуні, на сучасному етапі, головна увага приділяється оновленню сортопідщепного складу, відповідно, зміна існуючих конструкцій насаджень на більш інтенсивні. Конкурентоспроможним рівнем урожайності яблуні для вітчизняного садівництва вважають не менше 15 т/га за 85-90% продукції вищого і першого товарного сорту. Потенціальна продуктивність залежить від сонячного освітлення, яке значно коливається з географічною широтою. Це визначає схеми садіння дерев і форму крони та встановлення строків і видів обрізування дерев, щоб втримати їх у межах заданої схеми. Виявлено, що із збільшенням загущення ріст дерев сповільнювався, а величина і якість урожаю знижується. Для забезпечення достатнього рівня освітлення застосовують літнє, а також відновлювальне обрізування. У молодому віці густота садіння не впливає на ріст та площу листового покриву дерев, однак у подальшому істотно впливає на їх урожайність. Ці показники проявляються залежно від сортових особливостей і типу підщепи. Урожайність з одиниці площі знаходиться у прямій залежності від підщепи і площі живлення дерев. Із зменшенням площі живлення урожайність зростає майже у 3 рази. Однією з умов покращення повітряносвітлового і водного режимів відіграє чітке виконання агротехніки, що включає в себе обрізування та формування дерев яблуні. У період повного плодоношення дерев обрізування має найбільший вплив на підвищення якості врожаю. Його потрібно проводити щогрудень 2012

59

САДІВНИЦТВО

Догляд за насадженнями має забезпечувати достатню компактність і суцільність плодової деревини в об'ємі крони, створення листяного апарату і оптимальних умов освітлення листя на всіх ділянках ряду. Висота дерев як один із показників конструкції крони має велике значення. Створення садів можливе тільки за оптимального використання світла і родючості ґрунту. Важливою умовою створення певної асиміляційної поверхні є оптимальне навантаження кожного гектара саду листовою поверхнею. Рівень освітлення крон плодових дерев значною мірою впливає на якість плодів. За високої інтенсивності світла зростає їх розмір, покращується забарвлення, підвищується вміст цукрів. Товщина листового покриву у садах залежить від кількості світла, отриманого різними частинами крони, що дозволяє отримати плоди високої якості. Раціональне ведення садів повинне сприяти росту урожайності, зниженню затрат праці і коштів на одиницю продукції і, безумовно, покращувати і збе-

Підрізування коренів


САДІВНИЦТВО

Підрізування штамбу річно і детально, із врахуванням вікових змін та сортових особливостей. У сучасних технологіях провідне місце відводиться тим прийомам обрізування, які забезпечують скорочення періоду до вступу їх у плодоношення та одержання сталих урожаїв високоякісних плодів за мінімально можливих затрат праці. Застосовуючи різні види і строки обрізування, стримують ріст дерев, тим самим крони утримують у незагущеному стані. У загущених кронах обмежуються закладання і диференціація плодових бруньок, а плоди з таких дерев гірше забарвлюються і мають низькі смакові якості. Компактний розмір дерев, використання клонових підщеп дозволяють розміщувати їх у саду значно щільніше, порівняно з деревами на сіянцевих підщепах. Завдяки цьому підвищується урожай плодів з одиниці площі і прискорюється плодоношення. Зменшення розмірів крони під час омолоджувального обрізування покращує світловий режим дерев. Незалежно від способу обрізування надходження сонячного світла всередину крони зростає і продуктивність фотосинтезу збільшується до 20%. Під час щорічного обрізування потрібно залишати більше молодої плодової деревини, тому що завдяки омолоджувальному обрізуванню старих гілок досягається фізіологічна рівновага між плодоношенням і ростом. Цей агроза-

60

грудень 2012

хід затримує процеси цвітіння, що запобігає пошкодженню квітів весняними заморозками. Обрізування плодоносних дерев старшого віку активізує ростові процеси і знижує перевантаження плодами, що позитивно впливає на їх зимостійкість. Залежно від інтенсивності обрізування змінюється світловий режим крони, зменшується або навіть зникає періодичність плодоношення, стан насаджень, що позитивно впливає на продуктивність дерев і якість врожаю. Головною задачею кожного садівника є вирішення питань щодо утримання рівноваги між ростом і плодоношенням. На це впливають підщепи, удобрення, прорідження зав'язі, підрізання коренів, підрізування штамбів, обрізування і формування крони. Після закладання насаджень у перші роки проводять сильне зимове обрізування,

Довідка Своєчасне обрізування призводить до продовження продуктивності дерев, а також збільшує вихід товарних плодів. Зростання кратності обрізування крони, зокрема, під час вегетації призводить до отримання краще забарвлених плодів та інтенсивного закладання генеративної деревини на наступний рік.

проте встановлено, що слабке обрізування прискорює вступ у плодоношення. Занадто сильне обрізування сприяє інтенсивному росту надземної частини і віддаляє вступ молодих дерев у плодоношення чи зменшує кількість та якість плодів з дерев старшого віку. Під час обрізування дерев потрібно враховувати їх вік і загальний стан. У сучасному садівництві все більшого значення набуває літнє обрізування. Цим заходом намагаються зменшити силу росту дерев і стимулювати закладання генеративних бруньок, а також покращити умови освітлення крони. Під час літнього обрізування видаляють вертикально ростучі і занадто довгі пагони, а також іноді навіть низькорозташовані гілки із недорозвиненими плодами. Слід звернути увагу на те, що результати літнього обрізування можуть бути досить різні і залежать від сорту, сили росту і стану дерев та місця розміщення насаджень. Зменшення об'єму крон яблуні в садах проводять з метою підвищення їх продуктивності і зменшення затрат праці. Обмеження крон з боку міжрядь проводять з врахуванням віку і конструкції насаджень, особливостей сортів і підщеп. Для кращого освітлення центра крони скелетні гілки укорочують на зовнішню гілку. Обрізування і зниження крони позитивно впливає на приріст пагонів, збільшується маса плодів, але при цьому не слід сильно проріджувати крону. У разі застосування сильного обрізування – довжина пагонів вкорочується на 1/3. Види і строки обрізування визначають з огляду на силу росту і реакцію сорту. У сильнорослих сортів обрізування викликає сильні ростові процеси, тому його потрібно проводити у більш пізні строки, зменшуючи при цьому ступінь обрізування. За надмірного росту дерев обрізування проводять після цвітіння, а влітку видаляють сильні однорічні прирости. Обрізування дерев під кінець травня зменшує ріст пагонів на 20-30%. Літнім обрізуванням покращується доступ світла усередину крони. Однак занадто сильне обрізування зменшує фотосинтетично активну листову поверхню і негативно впливає на формування плодів. Під час літнього обрізування стримується ріст діаметра штамбу і основних гілок, але це не впливає на загальну кількість плодових бруньок. Обрізування, проведене через вісім тижнів після цвітіння, збільшувало закладання плодових бруньок на 30%.

pro–sat.com.ua


Обрізування наприкінці літа стимулює утворення кільчаток, які на наступний рік закладали плодові бруньки і через рік плодоносили. На підставі цього можна зробити припущення, що кращими строками для проведення літнього обрізування є період із середини липня до середини серпня. У другій половині серпня можна обрізувати дерева таких сортів, як Айдаред, Ред Делішес, Голден Делішес, Мелроуз, Спартан, Мутсу, Джонатан.

Довідка Раціональне обрізування яблуні сприяє підвищенню урожайності за рахунок стримування процесів старіння і продовження продуктивного періоду. Детальне обрізування у комплексі з іншими агрозаходами стримує періодичність плодоношення.

pro–sat.com.ua

Обрізування на зовнішню бруньку ництвом для обмеження росту плодових дерев. Препарат суттєво обмежує ріст плодових дерев яблуні. Він гальмує процес біосинтезу росту гормонів (гіберелінів) та включається в синтез флавоноїдів і фенолів, які контролюють стійкість рослин до хвороб і низьких температур. Отже, інтенсифікація вирощування високопродуктивних насаджень яблуні на клонових підщепах неможлива без детального вивчення і обґрунтування цієї проблеми. Основними питаннями є постійне вивчення і впровадження у виробництво оптимальних (для певної грунтово-кліматичної зони України) строків і видів обрізування дерев яблуні. Оновлення сортопідщепного складу. Створення раціональної системи обрізування, що впливає на формування дерев та визначає оптимальний ступінь загущення крон таких насаджень. Все це пов'язано із вивченням біологічних особливостей росту плодових дерев яблуні, їх фотосинтетичною діяльністю і продуктивністю на період промислового використання. Всі вище перераховані агротехнічні заходи (літнє обрізування, відгинання пагонів, підрізання коренів, підрізування штамбу та застосування регуляторів росту) сприяють підвищенню урожайності і якості плодів яблуні. Тому застосування їх у інтенсивних насадженнях на вегетативно розмножуваних підщепах має значну перспективу і потребує детального вивчення для застосування в певних грунтово-кліматичних умовах.

Довідка Підрізування коренів у дерев на клонових підщепах призводить до зменшення сумарної довжини ростових пагонів і збільшення кількості та довжини плодових прутиків. Підрізання позитивно впливає на збалансованість між кількістю вегетативних і репродуктивних пагонів. Завдяки цьому урожайність дерев підвищується на 2–3 т/га.

грудень 2012

61

САДІВНИЦТВО

На думку польских садівників, високі результати дає обрізування виконане за чотири тижні перед збиранням врожаю, а обрізування в ранні строки призводить до інтенсивного відростання пагонів. Пізньолітнє обрізування стримує середню довжину пагонів, висоту дерева і товщину крони та сприяє закладанню плодової деревини, а яблука цього ж року завдяки кращому освітленню мають рум’янець і швидко достигають. Літнім обрізуванням можна вдвічі збільшити кількість забарвлених яблук на дереві, але впливу на хімічний склад і фізичні показники плодів не спостерігається. Вже через два тижні після обрізування вони набирають рум'яності, також корисно змінюється структура крони. Під час дослідження різних способів прискорення плодоношення молодих сильнорослих дерев яблуні встановлено, що відгинання гілок до горизонтального положення забезпечує раннє і щедре плодоношення. Різноманіття способів, які використовуються західноєвропейськими садівниками для обмеження росту та покращення плодоношення насаджень плодових культур, останнім часом поповнилося досить радикальними заходами – підрізування коренів і підрізування штамбів. За зменшення маси коренів обмежується поглинання поживних речовин, ослаблюється ріст пагонів і внаслідок цього стимулюється закладання квіткових бруньок. Підрізування коре-

нів слід проводити навесні, щоб воно достатньо впливало на диференціацію генеративних бруньок, що проходить у середині літа. Сильне підрізування коренів може негативно впливати на урожайність дерев та якість яблук. Для запобігання цьому потрібно дотримуватися певних умов, не застосовувати підрізання за сухої і вітряної погоди, не застосовувати підрізання в насадженнях на легких ґрунтах, операцію проводити тільки навесні, перед закладанням генеративних бруньок на наступний рік, застосовувати підрізання у разі, якщо корені мають добрі умови для росту і великий регенераційний потенціал, насадження мають бути в доброму стані, тому що тільки здорові дерева можуть регенерувати кореневу систему. У насадженнях старшого віку, особливо за відсутності зрошення, замість підрізування коренів застосовують підрізування штамбів, завдяки чому уникають стресу від недостатнього водозабезпечення рослини. Цей агрозахід проводять у середині березня чи під кінець травня або відразу після цвітіння. За слабкого росту дерев достатньо робити один заріз до половини товщини штамбу, а за надто сильного виконують два поперечні надрізи до третини діаметра штамбу. У молодих дерев його проводять садовою пилкою, а у більш старшому віці бензопилкою: перший надріз на висоті 10-30 см від рівня ґрунту, а другий – з іншого боку, на висоті 20-30 см від попереднього. Вважають, що надрізи на штамбах краще діють від підрізування коренів, яке може спричинювати дрібнення плодів, особливо за нестачі вологи в ґрунті. Також одним із допоміжних заходів регулювання росту є обприскування регуляторами росту (Патурил 100SL, Регаліс та ін.). Перший можна використовувати лише на молодих деревах, переважно, на розсадниках. Перспективним є препарат Регаліс (діюча речовина – прогексадіон кальцію), який досить активно використовується в країнах з розвинутим садів-


ВИРОЩУВАННЯ ШОЛОМНИЦІ БАЙКАЛЬСЬКОЇ — ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

поєднання здоров’я та бізнесу

О.Г. Губаньов – заввідділу технології вирощування лікарських рослин Дослідна станція лікарських рослин ІСГПС НААН

62

грудень 2012

pro–sat.com.ua


З-поміж  багатьох  природних об’єктів  особливу  зацікавленість викликає  шоломниця  байкальська (Scutellaria baicalensis Yeorgi), одна із небагатьох рослин з комплексним використанням сировини (як коренів, так і надземної маси) і одержанням препаратів седативної, гіпотензивної та протиалергічної дії.

На сьогодні вітчизняними фармацевтами розроблено понад 20 видів лікарських засобів на основі сировини шоломиці.

Головними діючими речовинами шоломниці є флавоноїди, у складі яких похідні апігеніна, лютеоліна, ізоскутелляреїна, карте­ мідіна та ізокартемідіна. Крім того, корені містять дубильні речовини, ефірну олію, алкалоїди, крохмаль,  пірокатехін  та  інші  речовини. У листях і стеблах рослини виявлено глікозид скутелляреїн і дубильні речовини.

Сировина  шоломницi  байкальської  –  коренi  з  кореневищами  i трава,  зiбрана  у  фазу  масового цвiтiння, є джерелом одержання нових  лiкарських  препаратiв,  розроблених у ДНЦЛЗ (м. Харкiв). Екстракт рiдкий з корiння проявляє седативну i гiпотензивну дiю; препарат Скутекс – ефективний протиастматичний засiб; сухий екстракт iз трави застосовують як протиалергiчний препарат; Аскалiн – комплексний лiкувальний препарат адаптогенної дiї тощо. В останнє десятиріччя інтенсивно проводяться дослідження із розробки медичних препаратів з сировини шоломниці байкальської. Встановлено сприятливий вплив препаратів з коренів на жовчовидільну функцію печінки, а також їх антиалергічну, антиастматичну і антисклеротичну дію.

Довідка На сьогодні розроблено технологію вирощування культури, яка забезпечує біологічну врожайність надземної маси в межах 37-45 ц/га, коренів з кореневищами – 15-22 ц/га та насіння – 13-31 кг/га.

Препарати з рослини використовують за астеноневротичних станів та артеріальної гіпертензії, психоемоційного напруження, яке виникає в умовах стресових ситуацій. Потужні антиоксидантні властивості шоломниці використовують під час лікування хворих на онкопатології, які проходили хіміо- і променеву терапію. Основними проблемами вирощування культури є низька насіннєва продуктивність і значні втрати врожаю коренів під час їх збирання. У зв’язку з цим ми відпрацювали технологію розсадного способу вирощування шоломниці за допомогою кореневих  сіянців,  що  дозволило значно розширити промислові площі культури. Шоломниця  байкальська  –  ба­ гаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих (Lamiaceae). Рослина зростає невеликими розсіяними заростями у Схiдному Забайкаллi та Середньому Приамур’ї. В Українi у дикому станi не зустрiчається.

pro–sat.com.ua

грудень 2012

63

ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

Враховуючи значний попит на сировину культури і те, що природні запаси шоломниці байкальської знаходяться поза межами України, ми провели дослідження з введення її в культуру. За мету ставили створення сировинної бази для виробництва лікарських засобів фармацевтичною промисловостю України.

Кореневище  рослини  коротке, переходить у довгий (до 50 см) м'ясистий, товстий корінь з невеликими бічними відгалуженнями. Кiлькість  стебл  варіює  у  межах 6-14 шт., вони припідняті або прямостоячі, заввишки від 15 до 50 см. Листки розміщені супротивно, мають форму від яйцеподібно-ланцетових до лінійно-ланцетових, завдовжки 1,54,0 см та завширшки 0,15-1,30 см. Квітки великі, поодинокі, розміщені в пазухах верхніх листків, зiбранi в колосоподібні суцвiття. Насiння – горiшки, завдовжки 1,42,0 мм, заввишки 0,7-1,3 мм, маса 1000 шт. – 1,8-3,1 г.


ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

Бiологiчнi особливостi Шоломниця байкальська досить невибаглива щодо умов росту i розвитку.  Розмножується  переважно насінням, схожiсть якого залежно від погодних умов року вирощування становить 34-80%. Під час весняної сівби насiння в ґрунт утворюються сiянцi з одним розгалудженим стеблом, формування і рiст яких вiдбувається iз насiннєвої зародкової бруньки. У перший рiк вегетацiї рослини досягають висоти 18-22 см, у наступні – 35-60 см. У польових умовах насiння починає проростати за прогрiвання грунту 6-8о С, поодинокі сходи з’являються на 14-18-й день, масовi – на 22-23-й день.  Утворення  першого  справжнього  листка  у  проросткiв  припадає на 8-14-й день пiсля появи сiм'ядольних листочкiв. Рослини  першого  року  вегетацiї вступають у фазу бутонiзацiї в третiй декадi липня, цвiтiння – на початку  серпня,  утворення  насiння  – наприкiнцi серпня – вереснi. У наступні роки iз зимуючих бруньок вiдновлення відтворюється багатостебельна (6-14 стебел) надземна частина рослин.

64

грудень 2012

Вiдростання надземних пагонiв у весняний період відбувається iз бруньок вiдновлення з однорiчним циклом розвитку, якi закладаються на кореневiй шийцi. Надземна  частина  шоломницi  на зиму  вiдмирає.  Перехiднi  посiви  в суворi  зими  з  нестiйким  снiговим покривом можуть частково (до 30%) вимерзати або гинути від кореневих гнилей. Весняне вiдростання рослин пiсля  перезимiвлi  розпочинається наприкiнцi квiтня – на початку травня. Довговiчнiсть плантацiї – 3-4 роки i бiльше.

Особливості технології вирощування i збирання сировини Дослідженнями  встановлено,  що культура задовiльно росте на глибоких, малогумусних і легкосуглинистих чорноземах. Не рекомендується розмiщувати посiви на низинних сирих  дiлянках,  оскільки  можливе випрiвання i масове захворювання рослин кореневими гнилями.

Кращими попередниками є озимi зерновi культури пiсля удобрених парiв, зернобобовi, злаково-гороховi сумiшi на зелений корм тощо. Як багаторiчну трав'янисту рослину плантацію шоломниці слід розмiщувати на окультурених запiльних дiлянках. Основну підготовку ґрунту пiд культуру здійснюємо за типом зяблевого напівпарового  обробітку.  Лущення стернi пiсля стернових попередникiв слід  проводити  на  глибину  до  812 см, зяблеву оранку після проростання бур'янiв – на глибину 25-27 см. Слід досягати вирівнювання поверхні поля в осінній період, що у подальшому полегшить проведення весняної передпосiвної пiдготовки ґрунту. Передпосiвний  обробiток  ґрунту складається з раннього весняного боронування в два слiди. Весною в разі значного ущiльнення ґрунту за зимовий період, потрібна передпосiвна культивацiя на глибину 6-7 см з одночасним боронуванням i наступним прикочуванням  кiльчато-зубчастими котками.  Достатні  результати  для передпосiвного  обробiтку  грунту пiд шоломницю можна одержати комбiнованим  агрегатом  РВК-3.6, який  за  один  прохiд  розпушує, вирiвнює поверхню i прикочує ґрунт.

pro–sat.com.ua


За нашими даними, внесення повного мiнерального добрива у дозах N90P60K90 пiд зяблеву оранку забезпечує прибавку врожаю коренів шоломницi на другий рiк вегетацiї до 48%, трави – 18-21%. Вирощуючи культуру, кращу врожайність можна одержати за раннiх вес-

pro–sat.com.ua

няних строків сівби з нормою висiву насiння 8,0 кг/га, за ширини мiжрядь 45 см та глибини загортання 1-1,5 см. Для  сівби  можна  використовувати овочевi сiвалки типу СОН-2.8, Клен – 2,8, які забезпечують рiвномiрний висiв насiння на задану глибину. Під час сівби разом з насiнням вносимо гранульований суперфосфат із розрахунку 20 кг/га. Сходи  культури  дуже  чутливi  до грунтової  кiрки,  ущiльнення  грунту i бур'янiв. Тому після позначення рядкiв сходами слід негайно проводити мiжрядну шаровку на глибину до 5-6 см культиваторами з обладнани-

ми лапами-бритвами та ротацiйноголчатими коточками. У перший рiк вегетацiї необхідно провести не менш як 3-4 мiжряднi розпушування грунту. Прополюють бур'яни у рядках вручну, в якомога стислi строки, щоб не допустати зрiдження посiву, за висоти рослин 5-6 см. На  перехiдних  площах  шоломницi весною,  до  початку  вiдростання бруньок  вiдновлення,  ефективним агротехнiчним заходом є поперечне боронування  посiву  середнiми  або важкими  боронами.  Цей  агрозахід дозволяє знищити проростки раннiх

грудень 2012

65

ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

Шоломниця байкальська позитивно реагує на внесення органiчних i мiнеральних добрив, особливо на бiдних на поживні речовини ґрунтах.


Таблиця 1. Продуктивність шоломниці байкальської ІІ року вегетації у разі внесення регуляторів росту у фазу масового цвітіння рослин Варіанти

ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

трави, ц/га Контроль (без внесення) 44,1 Івін 58,1 Потейтін 51,3 НІР0,5, ц/га 4,8

% до контролю 100 132 116

бур'янiв та розпушити ґрунт у рядках i мiжряддях. Під час першого розпушування міжрядь необхідно провести прикореневе підживлення мінеральними добривами із розрахунку (NPK)45. Для  оптимізації  повітряно-водного режиму  до  змикання  рядкiв  слід провести 2-3 розпушування грунту в мiжряддях на глибину 8-10 см. У період масового цвітіння шоломниці досить ефективним є застосування регуляторів росту (табл. 1), які сприяють підвищенню врожаю трави та коренів на 25-32%. Як бачимо із наведених у таблиці даних, не досить складний у застосуванні агротехнічний захід здатен суттєво вплинути на підвищення урожаю культури та якість сировини, зокрема вміст суми флавоноїдів. На якість сировини також суттєвий вплив чинять шкідливі організми. У посiвах шоломницi байкальської зареєстровано майже 10 видiв шкiдливих комах i декiлька захворювань. Серед виявлених шкiдникiв – здебiльшого багатоїднi  види,  поширенi  в  агробіоценозах  і  навколишніх  угіддях. Найбiльш чисельними є цикада слинява, трав'яний, люцерновий i ягiдний клопи,  озима  совка.  Зазвичай,  по-

66

грудень 2012

Урожайність коренів, ц/га 14,5 18,1 18,7 2,3

% до контролю 100 125 129

Суха вага 1-го кореня, г. 1,3 1,6 1,7

Сума флавоноїдів, % 24,7 28,1 26,2

вдають кореневi гнилi, які уражують до 30-40% рослин. Передпосівну обробку насіння біологічними препаратами триходерміном, гаупсином, різопланом в концентрації 1:100 та 1:1000 можна застосовувати у захисті від комплексу насіннєвої інфекції шоломниці.

На другому році вегетацiї рослин надземну масу рекомендуємо збирати у перiод масового цвiтiння, корiння – наприкiнцi вегетацiї (вересень-жовтень).

шкоджуваність посівів не перевищує 10% рослин. Значної шкоди шоломницi (особливо починаючи з ІІ року вегетації) за-

За  сприятливих  погодних  умов i  повного  дотримання  цих  агро­ рекомендацiй перехiднi посiви шо­ ломницi забезпечують два збори трави  (липень-вересень).  Під  час збирання  трави  добре  зарекомендували  себе  кормозбиральнi комплекснi машини типу Е-301, КПІ2,4, СКС-100 тощо. Для збирання коренiв можна використовувати комплекс машин: БМ-6 – для  обрiзування  i  видалення  решток надземної частини, тракторний навiсний плуг без полиць (ПН-3-35) – для пiдорювання корiння без пере-

pro–sat.com.ua


вертання шару ґрунту на глибину до 25-30 см, картоплекопач (КСТ-1.4) – для викопування, обтрушування коренів вiд ґрунту і складання їх у валки. Викопанi коренi потрібно доочищати від надземних часток вручну.

Для сушiння трави i коренiв шоломницi найбiльш доцiльно використовувати тепловi сушарки напольного або каркасного типу. Температура висушування має бути не більше ніж 45-60о С. Перед висушуванням  коренi  додатково  слід очистити вiд решток ґрунту та розрізати або завальцювати в повздожньому напрямі на 2-4 частини. Мити коренi перед висушуванням необхідно у якомога короткий термін, оскільки діючі речовини мають здатність до вимивання. Товарна продукцiя сировини коренiв шоломницi повинна вiдповiдати вимогам ТФС-У42-1-92 «Кореневища i коренi шоломницi». Вологiсть коренів не бiльше 10,0%, інших часток (стебла, листя) не бiльше 2,0%, коренiв, що потемнiли на зламi не бiльше 15%, органiчних залишкiв не бiльше 2.0%, мiнеральних – не бiльше 1.5%.

Важливим етапом культивування шоломниці є відтворення плантацій та безперебійне забезпечення стабільного виробництва цієї сировини для фармацевтичної промисловості. Оскільки в культурі рослина має досить низьку насіннєву продуктивність, нами  було  розроблено  технологію

pro–sat.com.ua

Таблиця 2. Порівняльні економічні розрахунки рентабельності виробництва коренів шоломниці байкальської за насіннєвого та розсадного способів вирощування культури на площі 10 га з урожайністю коренів 15 ц/га Показники Вартість реалізованої продукції На пай (10 га) Насіння шоломниці Добрива: нітроамофоска Гербіциди Електроенергія Пально-мастильні матеріали Зарплата (згідно з витраченими нормозмінами) Разом прямих витрат Нарахування на заробітну плату Всього витрат Чистий прибуток Собівартість 1 ц коренів Рентабельність, %

Насіннєве вирощування Кількість Вартість, грн 15 т

450 000,0

Витрати: 200 грн/га 2 000,0 80,0 кг 24 000,0 60,0 ц 24 000,0 40,0 л 1 792,0 3657,6 кВт 1572,8 2579,0 кг 18 053,0 1282,2 л/дн.

102 576,0

Розсадне вирощування Кількість Вартість, грн 15 т

450 000,0

200 грн/га 10 кг 60,0 ц 40,0 л 2904,0 кВт 2094,8 кг

2 000,0 3 000,0 24 000,0 1 792,0 1 248,7 14 663,6

1089,9 л/дн.

173 993,8 36,2%

37 132,5

87 192,0 133 896,3

36,2%

31 563,5

211 126,3 238 873,7 1 407,5 113,1

грудень 2012

165 459,8 284 540,2 1103,1 172,0

67

ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

розсадного способу вирощування як альтернативу до насіннєвого розмноження. За цієї технології значно заощаджується кількість посівного матеріалу. Вона включає два етапи, де на першому році вирощуються кореневі сіянці у розсадниках розмноження, а на другому – висаджується розсада у польових умовах з подальшим доглядом за процесом вирощування та збирання сировини. За отриманими даними насіннєвого та розсадного способів вирощування, нами було проведено порівняльну економічну характеристику ефективності та доцільності застосування цих технологій (табл. 2). Як бачимо із наведених у таблиці даних, за насіннєвого вирощування культури на площі 10 га загалом витрачається 1282,2 люд./днів, за вегетативного – 1089,9 люд./днів. При цьому загальні витрати за насіннєвого дворічного циклу вирощування становлять 211 126,3 грн, розсадного – 165 459,8 грн, чистий прибуток від  реалізації  сировини  становить 238 873,7 і 284 540,2 грн відповідно. Рентабельність виробництва сировини шоломниці байкальської за насіннєвого  вирощування  становить 113,1%, розсадного – 172,0%. Виходячи з отриманих даних економічної ефективності цих технологій вирощування культури, можна констатувати доцільність та перспективність їх промислового культивування в Україні.


ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

В.М. Літвін – к. с.-г. н.

Тополь як стратегічна – енергетична культура У світі спостерігається стійка тенденція до збільшення виробництва і споживання енергії. Навіть з урахуванням переходу на енергоощадні технології, потреби в енергії в найближчі десятиліття, за оцінюванням учених, збільшуватимуться. Виникає необхідність впровадження в теплоенергетику систем комбінованого виробництва теплової і електричної енергії (когенерації) та використання відновлюваних джерел енергії. У зв’язку з цим підвищується інте­ рес до альтернативних джерел енергії: сонячної, вітрової, геотермальної тощо, але найбільш перспективною є енергія біомаси. До останньої належать відходи сільськогосподарського виробництва, побутові відходи, деревні відходи на лісосіках і деревообробних  підприємствах,  трав’яна рослинність тощо. Особливо важли-

68

грудень 2012

ва роль при цьому належить використанню деревини.

Одним з ефективних шляхів вирішення проблеми отримання необхідної кількості деревини для енергетичних потреб може стати вирощування її на спеціальних енергетичних плантаціях швидкорослих деревних порід, які мають високу порослеву здатність. До таких у зоні помірного клімату можна віднести різні види вільхи, берези, клена, ясена тощо, але найбільш доцільно для створення таких насаджень використовувати тополі

2-річне насадження тополі в умовах свіжої судіброви

pro–sat.com.ua


і верби, оскільки, крім інтенсивного росту, більшість їх видів характеризуються легким укоріненням зимових (здерев’янілих) живців, що забезпечує можливість створення їх плантацій з відносно малими витратами. З екологічної точки зору розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) розглядається як спосіб зменшення використання традиційних видів палива і пов’язаних з ним викидів парникових газів та інших шкідливих речовин. У деяких країнах ріст використання ВДЕ  розглядається  як  вирішення стратегічного завдання – зменшення залежності від імпортованих паливноенергетичних ресурсів. З економічної точки зору ВДЕ можна розглядати як засіб стимуляції економічної активності в сільському господарстві і створення додаткової зайнятості, а також підсилення надійності забезпечення окремих районів енергією.

Ці якості й послужили причиною бурхливого розвитку поновлюваної енергетики за кордоном. У країнах Європи і Північної Америки вирощування плантацій тополі для отримання деревини має давню історію і нині широко застосовується. Різке загострення світової енергетичної кризи на початку 70-х років минулого століття послужило поштовхом для появи нового напряму плантаційного вирощування швидкорослих деревних порід, у тому числі тополі, спрямованого на отримання енергетичної сировини. Практично у всіх розвинених країнах були розроблені та реалізовуються спеціальні програми, спрямовані на використання відновлюваних джерел енергії, зокрема на плантаційне вирощування деревної енергетичної сировини. В Україні та державах пострадянського простору плантаційне лісовирощування тополі поки що не набуло належного визнання, хоча спроби вирішити проблему дефіциту деревини в малолісних і найбільш промислово розвинених регіонах колишнього

Довідка Економічний потенціал поновлюваних джерел енергії у світі на сьогодні оцінюється в 20 млрд тонн умовного палива на рік, що вдвічі перевищує обсяг річного видобутку всіх видів викопного палива. І ця обставина вказує шлях розвитку енергетики найближчого майбутнього.

оскільки такі насадження досить часто  створювалися  у  несприятливих для інтенсивного росту вибраних деревних порід умовах, без належного економічного обґрунтування й переоснащення  підприємств  деревопереробної галузі під використання вирощеної деревної сировини сама ідея організації системи плантаційного  лісовирощування  (особливо деревини м’яколистяних порід) була надовго дискредитована. А створені малоцінні деревостани підлягали виправленню в процесі реконструктивних рубань із подальшою заміною головної породи. Необхідною  умовою  розвитку плантаційного вирощування тополі є усунення помилок, які спостерігаються в селекції сортів і порід тополі, підборі лісокультурних площ і обробітку ґрунту, а також під час садіння, вирощування, догляду за насадженнями. Ці питання можна вирішити, проаналізувавши багатий світовий досвід та досвід українських вчених і підприємств, які активно займаються вирощуванням енергетичних рослин на сучасному етапі.

Довідка В Україні за 5 років було створено 385,3 тис. га плантаційних насаджень, у тому числі 73,0 тис. га − тополевих.

pro–sat.com.ua

16- річне насадження тополі Торопогницького другої генерації в умовах вологої діброви. Запас близько 1000 м3 на га

грудень 2012

69

ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

Основна перевага відновлюваних джерел енергії – невичерпність і екологічна чистота.

СРСР створенням насаджень швидкорослих деревних порід мали місце неодноразово. Одна з найбільших таких кампаній, яка значною мірою стосувалася України, відбулася наприкінці 50-х − на початку 60-х років минулого століття, коли в Україні за 5 років було створено 385,3 тис. га плантаційних  насаджень,  у  тому чис­лі 73,0 тис. га − тополевих. Практичні роботи були підкріплені численними  науковими  розробками щодо біологічних особливостей швидкорослих деревних порід (переважно тополь) і технології створення та вирощування їх насаджень. Але,


Технологія вирощування енергетичної тополі Досягнення позитивних результатів під час плантаційного лісовирощування тополі в Україні можливе за використання її форм, що найбільше відповідають  ґрунтово-кліматичним умовам окремих регіонів.

В Україні відома дуже велика кількість клонів тополі, найбільш продуктивними з-поміж них є такі, як Дорскамп, І 45-51, І-214, Робуста, Маріландіка, Рочестер, Верескен тощо.

Відомо, що тополі здатні максимально реалізувати свій потенціал як найбільш швидкорослих порід помірної зони в багатих лісорослинних умовах, тому під їх плантації слід відводити землі з лісорослинними умовами від вологих судібров до найвологіших дібровних гігротопів. У останніх за умов проточного зволоження тополеві плантації досягають максимальної продуктивності, яка може сягати понад 10 т сухої речовини з 1 га в рік. Під час створення плантацій доцільно проводити суцільний обробіток ґрунту за системою чорного або сидерального пару. На нелісових землях після обробітку ґрунту необхідно

проводити також глибоке безполицеве розпушення підґрунтя. Під час створення мініротаційних плантацій віддають перевагу висаджуванню на постійне місце зимових (здерев’янілих) живців.

Формуючи плантації з тривалим періодом ротації, як садивний матеріал доцільно використовувати саджанці вегетативного та насінного походження. Живці для створення плантацій тополі слід заготовляти на спеціальних маточних плантаціях з однорічних пагонів. Кращу укорінюваність та ріст мають живці завдовжки 20-30 см через більшу кількість поживних речовин порівняно з живцями меншої довжини та можливість досягати горизонтів з кращими умовами зволоження. Використання садивного матеріалу більшої довжини є технологічно та економічно недоцільним.

ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

У разі збільшення товщини живців від 3 до 11 мм спостерігається підвищення показників їх укорінювання та росту надземної частини.

Вплив суперабсорбенту на ріст саджанців тополі (справа варіанти з внесенням препарату, контроль - зліва)

3-річне насадження тополі Торопогрицького в умовах свіжої діброви, запас понад 80 м3 на га

70

грудень 2012

Іноді за товщини 12 мм і більше спостерігається незначне їх зменшення. Тонкі живці отримують меншу кількість поживних речовин, тому мають нижчу укорінюваність, а вирощені з них саджанці дещо відстають у рості. Дуже товсті живці (діаметром понад 20 мм) частіше пошкоджуються збудниками хвороб та шкідниками, також вони не завжди мають здорові, добре розвинені вегетативні бруньки, тому для розмноження тополі краще використовувати живці середньої товщини (6-11 мм), уникаючи тонких та дуже товстих. В умовах свіжої судіброви у разі використання  як  садивного  матеріалу однорічних живцевих саджанців можна отримати високі результати приживлюваності за умови їх поливу із розрахунку 4 літри води на одне садивне місце. Створювати плантації тополі можна як ранньою весною із заготівлею садивного матеріалу наприкінці періоду зимового спокою, так і восени із заготівлею живців безпосередньо перед  садінням.  Останній  варіант доцільно використовувати на перезволожених площах.

pro–sat.com.ua


4-річне насадження клону – 214 в умовах свіжої судіброви (діаметр на висоті 1,3 м – 6 см)

Використовуючи живці, їх, зазвичай, висаджують вертикально, із залишенням над поверхнею ґрунту 1-2 см.

Підживлення плантацій тополі мінеральними добривами, особливо азотними, слід приурочувати до періодів найбільш інтенсивного росту рослин, переважно це кінець весни та перша половина літа.

Заготовляти вирощену деревну сировину необхідно у період зимового спокою.

Для мініротаційних плантацій тополь вік рубання становить 1-5 років, а для плантацій з тривалим періодом ротації – 10-25 років. З порослі, що з’являється на пнях, доцільно формувати наступні генерації тополевих плантацій. Вирощена деревина знаходить широко застосовується в енергетичній, хімічній,  целюлозно-паперовій,  будівельній, меблевій промисловості. Деревина тополі єдина з-поміж всіх порід використовується для виготовлення сірників, а будинки, побудовані з тополевого брусу, слугують не одну сотню років. Все це підвищує значення плантацій тополі в розвитку промисловості та здобутті енергетичної незалежності країни.

Виробництво та продаж живців тополі енергетичної ✓ Консультації ✓ Експертиза

ТОВ Біопроект-Ф, тел.: (067) 410-30-05

ПЕРСПЕКТИВНІ напрямки

У літературі трапляються також рекомендації садіння живців під кутом. Здебільшого  показники  росту  та приживлюваності мають рослини з живців, посаджених вертикально, а найгірші – з висаджених верхівкою вниз, що вказує на недопущення такого варіанта висаджування живців під час створення плантацій. На практиці цього можна уникнути, фарбуючи верхівкову частину саджанців вапном, що також запобігає висушуванню саджанців на сонці після висаджування. На перезволожених ділянках дещо кращими є показники у разі висаджування живців під кутом 45°. Це свідчить про те, що крім достатньої зволоженості ґрунту для успішного укорінення живців та інтенсивного росту їх порослі необхідне також достатнє насичення його повітрям. Для забезпечення достатньої зволоженості ґрунту тополевих планта-

цій у другій половині вегетаційного періоду одночасно з висаджуванням живців або саджанців у ґрунт вносять суперабсорбенти – речовини, які здатні накопичувати і зберігати вологу та, за необхідності, віддавати її рослинам. Використання суперабсорбенту «Теравет», який вносять на дно посадкової щілини у кількості 1,8 г (2,5 см3) на 1 садивне місце, позитивно впливає на висоту одно- та дворічних живцевих саджанців і укорінюваність живців. Дослідження кореневих систем однорічних саджанців показало, що живці без внесення суперабсорбентів формують глибоку кореневу систему з малою кількістю скелетних коренів, тоді як використання суперабсорбентів стимулює формування розгалуженої поверхневої кореневої системи, що є важливим під час вирощування живцевих саджанців у розсадниках. Вищий ефект від внесення суперабсорбенту можна отримати на легких недостатньо структурованих ґрунтах, що погано утримують вологу.


юридична консультація

Шановні читачі! У вас є проблеми із тлумаченням змін до земельного законодавства чи з приватизацією земельної ділянки? Вам потрібна порада фахівця із земельного права? Надсилайте свої запитання на адресу нашої редакції – і наш юрисконсульт Андрій Барановський надасть вам кваліфіковану допомогу. Пишіть нам: 03083, м. Київ, просп. Науки, 54 Б, офіс 8, або – електронною поштою: gavyk@ukr.net.

Пропонуємо чергову добірку відповідей Андрія Барановського на запитання читачів.

земельне право

?

Рішенням сесії міської ради на умовах оренди мені надана земельна ділянка для розміщення  майданчика  сезонної  торгівлі  овочами  загальною площею 0,5746 га, в тому числі: 0,2436 га – торговельний майданчик, 0,2339 га – розміщення автостоянки, 0,0971 га – розміщення зелених насаджень. Територіальний  орган  Держкомзему надав довідку про нормативну грошову оцінку землі на загальну площу 0,5746 га, запровадивши коефіцієнт комерційного використання 2,5. Відповідно до методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання  земельної  ділянки, враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Прошу  дати  роз'яснення,  чи правильно  трактує  територіальний орган Держкомзему земельне законодавство, не врахувавши різне функціональне використання частин земельної ділянки? Відповідно до пункту 3.5. Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики  України,  Міністерства  будівництва,  архітектури  та  житловокомунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 р. за № 388/12262 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» віднесення земель до категорії земель за функціональним використан-

72

грудень 2012

ням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 № 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. У зв’язку із тим, що до земельної ділянки під зеленими насадженнями використовується згідно вказаного наказу коефіцієнт 0,5, територіальний орган Дерземагенства видачі мав, видаючи Вам Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земл,і застосувати змішаний коефіцієнт, а тому такий розрахунок може бути оскаржено в судовому порядку.

?

Добрий  день.  Прошу, якщо  можна,  дати  мені відповідь  на  таке  запи-

тання. Чи  потрібно  сплачувати  відновну вартість за видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка передається у власність  для  ведення  особистого селянського господарства? Категорія землі – землі сільськогосподарського  призначення, зелені насадження на ділянці – це самосійні кущі, дерева. З  повагою,  Поліщук  Микола Васильович.

Відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» відновна вартість зелених насаджень, розміщених на земельній ділянці, що відведена в установленому  порядку  фізичній або юридичній особі (крім відновної  вартості  зелених  насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи. Пунктом  6  вказаної  постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 1045 передбачено, що сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі:  реконструкції або капітального ремонту об'єкта благоустрою;  знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

pro–sat.com.ua


 ліквідації аварійної ситуації на інженерних  мережах  населеного пункту;  відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;  проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на  трансформаторній  підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання  та  водовідведення,  телекомунікаційній  і  кабельній електромережі;  досягнення  деревом  вікової межі;  провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;  ліквідації  наслідків  стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації. У Вашому випадку відновну вартість земельних насаджень необхідно сплачувати.

?

Закінчується термін оренди земельного паю орендарем, але орендар не хоче, щоб власник паю після закінчення договору оренди віддав свій пай в оренду іншому орендарю. Підкажіть, які дії власнику паю слід вчинити, щоб остаточно припинити відносини з таким орендарем? (м. Київ)

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі поновлення договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Якщо власник земельної частки (паю) не хоче поновлювати договір оренди землі із орендарем, він може запропонувати такі умови нового договору оренди землі, на які не погодиться орендар.

?

земельне право

Чи дозволяється власнику земельної частки паю висаджувати  хвойні  дерева, а також інші дерева. Якщо так, тоді яким нормативними документами це передбачено або заборонено.  Що  робити,  куди звертатися, щоб законним шляхом було надано дозвіл на посадку хвойних дерев чи енергетичної верби? Дякую. Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про фермерське  господарство»  фермерське господарство та його члени мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію. Тому  Вам  необхідно  стати,  відповідно  до  Закону  України  «Про фермерське  господарство»  членом  фермерського  господарства. Тоді  Ви  зможете  правомірно  висаджувати хвойні та інші дерева на власній земельній ділянці. До такого висновку можна дійти, прочитавши статтю 31 Земельного кодексу України, де зазначено, що землі фермерського господарства  можуть  складатися із земельних ділянок, що належать громадянам – членам фермерського  господарства  на  праві приватної власності.

pro–sat.com.ua

грудень 2012

73


Цветы

емесячный журнал для тех, кто желает отыскать индивидуальный стиль и создать сад своей мечты.

gar den

media.com.ua

газоны Европейское качество полиграфии, профессиональный авторский коллектив, а также яркие и красочные фотоматериалы не оставят вас равнодушными

Вы можете приобрести журнал в киосках и на раскладках по рекомендованной цене издательства

Подписной индекс: 49965 (Украина) www.gardenmedia.com.ua

Здесь вы сможете узнать все о современном декоре и последних новинках цветочной индустрии. В нашем журнале вы найдете рекомендации известных специалистов по уходу за садом, а также различные техники создания цветочных композиций от ведущих флористов. В каждом номере вас ждут нестандартные подходы к ландшафтной архитектуре и много других полезных советов для любителей и опытных садоводов. Журнал очень рекомендован всем, кто по-настоящему увлечен созданием цветочных и ландшафтных шедевров своими руками. Наш адрес: г.Киев, пр-т. Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www.delta-agro.com.ua


Популярний журнал для фермерів, дачників та городників

Передплатний індекс:

49125

(Україна)

22101 (Росія)

Ви можете придбати журнал в кіосках та на розкладках, а також звернувшись безпосередньо у видавництво

ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА www.pro-of.com.ua

Більш ніж на 100 сторінках щомісячного видання – інформація про сучасні технології вирощування овочевих та плодово-ягідних культур, новини від світових селекційних центрів, інститутів і компаній, інформація про сортове різномаїття та помологічні особливості культур. Також в журналі ви знайдете практичні поради по будівництву та ефективному використанню теплиць і парників, технології зберігання та переробки овочів та фруктів, рекомендації з вибору садового та городнього інвентарю та багато іншої корисної інформації. Видання містить велику кількість унікальних авторських матеріалів, які будуть цікаві для широкої читацької аудиторії. Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42, 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 240-04-53; e-mail: editor@pro-of.com.ua; www.pro-of.com.ua


Насіння овочевих культур від кращих європейських селекційних центрів у великому асортименті (понад 300 найменувань) Агрессор F1 Середньопізня. Гарантія врожаю при будь-яких умовах. Період вегетації 110-120 днів.

Адаптор F1 Високоефективний гібрид ЦЧС . Період вегетації 115-120 днів.

Новатор F1 Самостійно веде боротьбу з бур’яном. Період вегетації 130-135 днів.

Бобкат F1 Максимальний ступінь врожайності, найкращий смак та зовнішній вигляд.

Астерікс F1 Величезний потенціал врожайності і стійкості, висока вирівняність і концентроване достигання

ГС-12 F1 Унікальне поєднання ранньо-­ стиглості та придатності до зберігання.

Спіріт F1 Надранній врожай – найбільший прибуток. Період достигання – 67 днів.

Бостон F1 Гармонійне поєднання ранньостиглості та чудовий смак. Термін достигання – 73 дні.

Оверленд F1 Суперсолодкий гібрид з підвищенною посухостійкістю. Період достигання – 84 дні.

Гарантована якість, доступна вартість, швидка доставка та агрономічний супровід

Запрошуємо до співпраці підприємців, магазини та господарства

12 років успішної роботи на аграрному ринку

Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (044) 492-77-42 , 492-77-43, 492-93-93, 599-29-00, (067) 507-09-86; e-mail: office@delta-agro.com.ua; www. delta-agro.com.ua

"Сучасні Аграрні Технології", грудень 2012  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you