Page 1

Що нас чекає від продажу земель с-г призначення ?

ПОДУМАЄМО РАЗОМ


Що є завданням реформи ? ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР від 18 грудня 1990 року N 563-XII “Про земельну реформу” Завданням цієї реформи є перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а також у користування підприємствам з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, раціонального використання та охорони земель (Через 20 років це: створення умов для ефективного використання земель). 1. Оголосити з 15 березня 1991 року всі землі Української РСР об'єктом земельної реформи. 2. Здійснення земельної реформи покласти на обласні, районні, міські, селищні і сільські Ради народних депутатів і Раду Міністрів УРСР. 3. Місцевим Радам народних депутатів, Раді Міністрів УРСР до 15 березня 1991 року: провести інвентаризацію земель усіх категорій, здійснити реєстрацію громадян, які бажають організувати селянське (фермерське) господарство, розширити особисте підсобне господарство, займатися індивідуальним садівництвом, одержати в користування земельні ділянки для городництва, сінокосіння і випасання худоби;


ЯКИМ ШЛЯХОМ ? Реформування колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) на засадах приватної власності на землю та майно здійснюється шляхом забезпечення всім членам КСП права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб’єктів господарювання. Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність КСП, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам (далі — АТ), створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі. Власник сертифіката набув право за власним бажанням виділити свою частку, тобто вимагати відведення належної йому частки землі в натурі.


Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай)

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.


А яке прискорення ? П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 13 березня 1992 року N 2200-XII “ Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі” 3. Зобов'язати Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, обласні, Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів: розробити і затвердити до 1 червня ц.р. відповідно державну, республіканську, обласні (міські) програми земельної реформи на 1992-1995 роки. до 15 травня 1992 року визначити перелік сільськогосподарських підприємств та організацій, землі яких підлягають передачі в колективну і приватну власність у 1992 році. 5. Встановити, що роздержавлення і приватизація земель сіль-ких підприємств і організацій, передбачених абзацом третім пункту 3 цієї Постанови, провадяться починаючи з 15 травня 1992 року відповідно до проектів ....


І права зберігаються ! П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 13 березня 1992 року N 2200-XII “Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі” 8. Встановити, що громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України. 1. Зобов'язати селищні і міські Ради народних депутатів до 1 травня 1992 року визначити потребу жителів міст і селищ міського типу в земельних ділянках для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва та подати пропозиції з цього питання до обласних державних адміністрацій для розробки схем розміщення ділянок для вказаних потреб, враховуючи резервні території міст і селищ міського типу.


землі сільськогосподарського призначення (код 100) Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей. 1) громадянам - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; 2) громадянам, радгоспам, колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 3) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам і загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства; 4) несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням та релігійним організаціям - для ведення підсобного сільського господарства. Для ведення підсобного господарства. Землі фермерського господарства,особистих селянських господарств,


На сьогодні Стаття 22 ЗКУ. Визначення земель с-го призначення та порядок їх використання 1. Землями с-го призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 2. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). 5. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.


Не можна, але не всім 13. На період до 1 січня 2015 року громадяни і юридичні особи можуть набувати право власності на землі с-го призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом. 14. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств. 15. До набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 р., не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок с-го призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного с-го виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.


Не можна, але не всім б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного с-го виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року, Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).


Підстави припинення права власності на земельну ділянку Стаття 140 ЗКУ. Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.


Зміст угод про перехід права власності Стаття 132 ЗКУ 1. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються 2. Угоди повинні містити: а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи); б) вид угоди; в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо); г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; ґ) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо); е) договірну ціну; є) права та обов'язки сторін; ж) кадастровий номер земельної ділянки; з) момент переходу права власності на земельну ділянку. 3. Додатком до угоди є державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується (або відчужувалась). 4. Угоди про перехід права власності на земельну ділянку підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.


Документи, що посвідчують право на земельну ділянку Стаття 126 ЗКУ 1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. 2. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. 6. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. Ст.125 ЗКУ. Право власності на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.


ЗАТВЕРДЖЕНО Розпорядженням Президента України від 23 червня 2010 року N 955/2010-рп СКЛАД робочої групи з підготовки пропозицій з питань земельної реформи - Радник Президента України, керівник робочої групи - заступник голови Комітету Верховної

ГАЙДУЦЬКИЙ Павло Іванович БЕВЗЕНКО Ради Валерій Федорович згодою) БРЕДІХІН Олександр Олександрович згодою) ГЕРАСИМЕНКО Наталя Володимирівна України ЗАЯЦЬ Віктор Мефодійович КАЛЮЖНИЙ

України з питань аграрної політики та земельних відносин (за - голова правління Всеукраїнської громадської організації "Фонд сприяння захисту земель" (за - головний консультант Головного державно-правового управління Адміністрації Президента

природокористування (за згодою) - директор Всеукраїнської ліги сприяння розвитку ринку землі (за згодою) - голова Ради Асоціації "Земельна


Укази та інше на загальнодержавному рівні УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 10 листопада 1994 року N 666/94 { Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007 }

Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва 1. Установити, що приватизація земель, які перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій, є невідкладним першочерговим заходом у здійсненні земельної реформи в Україні. Передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції проводити на добровільних засадах, виходячи з того, що земля повинна належати тим, хто її обробляє. 3. Установити, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.


Майнові паї давно відчужені, і Що ? УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 27 серпня 2002 року N 774/2002 Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення щодо необхідностіпідвищення рівня захисту майнових прав сільського населення та стимулювання ефективного використання майна, яке належало колективним сільськогосподарським підприємствам шляхом: ● створення умов для викупу паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (майнові паї) приватними ● сільськогосподарськими підприємствами, що орендують ці паї; ● забезпечення безперешкодної реалізації права на відчуження майнових паїв їх власниками та розширення практики продажу цих паїв на конкурентних засадах; ● сприяння власникам майнових паїв у формуванні на основі цих паїв майнових комплексів з метою створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших суб'єктів господарювання, а також передачі таких комплексів в оренду сільськогосподарським товаровиробникам.


УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 28 червня 1999 року N 765/99 { Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007 } Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках організувати в межах своїх повноважень до 1 січня 2000 року передачу у власність і надання у користування педагогічним працівникам, лікарям, іншим працівникам соціальної сфери, пенсіонерам з числа цих працівників, а також депортованим особам, які повернулися в Україну, земельних ділянок за рахунок земель запасу та резервного фонду; щодо забезпечення до 1 березня 2000 року потреб громадян у земельних ділянках для ведення особистого підсобного господарства, сінокосіння і випасання худоби, городництва, колективного, індивідуального садівництва


Як захищалися права ? У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 21 квітня 1998 року N 332/98 { Указ втратив чинність на підставі Указу Президента N 650/2007 від 20.07.2007 } Про захист прав власників земельних часток (паїв) 1. Установити, що в разі відчуження шляхом купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, переважне право на його придбання мають члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також селянські (фермерські) господарства та громадяни, які мають право їх створити. 2. Договори купівлі-продажу, дарування, міни права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, після нотаріального посвідчення підлягають реєстрації районною державною адміністрацією


Хто це виконає? УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 25 липня 2006 року N 644/2006 “Про деякі питання організаційно-правового забезпечення формування та регулювання ринку землі та захисту прав власників земельних ділянок” З метою забезпечення реалізації конституційних прав власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, прискорення створення в Україні правових засад для повноцінного функціонування ринку землі як важливого фактора підвищення ефективності с-го виробництва, поліпшення умов для залучення інвестицій в аграрний сектор економіки, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також раціонального використання земельних ресурсів: 1. Кабінету Міністрів України забезпечити у чотиримісячний строк з урахуванням міжнародного досвіду передбачити: 1) ефективні механізми забезпечення захисту прав на землю та інтересів національного сільськогосподарського виробника, територіальних громад та держави, охорони та раціонального використання земель в умовах розвитку ринку землі;


продовження 3) дієві стимули прискорення проведення грошової оцінки земель усіх категорій, створення та ефективного функціонування державного земельного кадастру, зокрема державної системи реєстрації прав на земельні ділянки, а також установлення в натурі та на відповідних плановокартографічних матеріалах меж населених пунктів та інших адміністративно-територіальних одиниць; 5) визначення підстав та порядку придбання земельних ділянок для державних та комунальних потреб за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів; 6) встановлення вимог до покупців земельних ділянок с-го призначення, зокрема щодо наявності у них можливостей для належного ведення господарства, раціонального використання земель, бізнес-плану та проекту землеустрою, забезпечення цільового використання набутої у власність земельної ділянки; 7) запровадження особливого порядку відчуження земельних ділянок протягом певного строку після набуття права власності на них; 8) встановлення обмежень щодо максимального розміру земельних ділянок с-го призначення, які можуть перебувати у власності однієї особи, а також обмежень щодо поділу земельних ділянок с-го призначення, мінімальних граничних розмірів таких ділянок;


9) встановлення випадків виникнення у громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави переважного права на придбання та одержання земельних ділянок у власність, постійне користування та оренду, розроблення ефективних механізмів реалізації такого права; 10) запровадження економічного стимулювання викупу деградованих та малопродуктивних земель с-го призначення та інших земель для їх залісення чи залуження; 11) визначення механізмів державної підтримки забезпечення стабільності цін на ринку землі; 12) встановлення строку, протягом якого громадяни – власники земельних часток (паїв) можуть реалізувати право на виділення земельної частки(паю) в натурі та одержання державних актів на право власності на земельні ділянки, а також строку завершення безоплатної передачі у власність земельних ділянок, удосконалення механізмів забезпечення реалізації таких прав, насамперед щодо спрощення процедури та прискорення видачі зазначених державних актів; 13) удосконалення порядку організації та проведення земельних торгів, аукціонної діяльності на ринку землі, порядку страхування земельних ділянок та прав на них, механізмів забезпечення прозорості укладання угод щодо відчуження земель державної та комунальної власності, а також здійснення іпотеки земельних ділянок;


Це вже не виконано ! 3. Державному комітету України по земельних ресурсах: 1) створити у 2006-2007 роках загальнодержавний, регіональні місцеві банки даних про результати експертної грошової оцінки та ціну земельних ділянок; 2) сприяти участі інших громадських організацій у формуванні державної політики у сфері земельних відносин, нормативно-правового забезпечення функціонування ринку землі; 3) забезпечити: • разом з Міністерством освіти і науки України в установленому порядку належну підготовку фахівців, які здійснюють діяльність на ринку землі, в тому числі з експертної грошової оцінки земельних ділянок; • організацію і проведення протягом 2006 року соціологічних опитувань різних категорій населення з питань функціонування та розвитку ринку землі; • проведення науково-практичних конференцій, круглих столів, громадських слухань та обговорень з проблемних питань функціонування ринкуземлі, узагальнення їх результатів та врахування під час підготовки проектів відповідних нормативно-правових актів, видання тематичних матеріалів, здійснення організаційних та інших заходів.


запровадження особливого механізму обігу земель Ідея - забезпечення права власності Українського народу на землю шляхом запровадження особливого механізму шляхом продажу земель придбання земель на конкурентних і неконкурентних засадах, при наявності переважного права держави та територіальних громад на придбання земельної ділянки; необхідності обмеження максимальної площі земельних ділянок саме 1000-900 га , з метою недопущення концентрації прав в одних руках. При цій ідеї проігноровано приписи Основного Закону України, які гарантують право власності на землю, дозволяють набувати і реалізовувати його не тільки державою, а й громадянами, юридичними особами, «забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави». Бажання розпорядником земель (монопольним) зробити свою окрему структуру - Державний земельний фонд чи Державний земельний (іпотечний) банк. Позбавити громадян права відчужувати земельну ділянку, надавати її в оренду і залишити за власниками землі лише право «передавати земельну ділянку у спадщину»


Переважне право купівлі Стаття 130. ЗКУ Покупці земель сільськогосподарського призначення 1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути: а) громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; б) юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. 2. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають громадяни України, які постійно проживають на території відповідної місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки, а також відповідні органи місцевого самоврядування.


А чи лише громадянами України ?

Обмеження щодо набуття сільськогосподарських земель у власність Земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть набуватися у власність лише громадянами України та створеними в Україні юридичними особами, засновниками яких є громадяни України та юридичні особи, засновані громадянами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть мати права власності землі с-го призначення. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, успадковані іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року. Відчуження частини земельної ділянки сільськогосподарського призначення не допускається, якщо в результаті цього утвориться хоча б одна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.


Хто здійснює реєстрацію обмінний файл - це електронний документ уніфікованої форми для обміну інформацією, яка використовується при веденні Поземельної книги та книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в електронному вигляді, державного земельного кадастру і здійсненні топографо-геодезичних робіт, робіт із землеустрою. Базовими елементами формування обмінного файлу є геодезичні дані (координати точок повороту меж земельно-кадастрових одиниць), які забезпечують просторову основу інших відомостей обмінного файлу і можливості їх використання у складі автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі АС ДЗК). Державну реєстрацію права власності та інших речових прав проводять структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, за місцем розташування нерухомого майна


Коли ділянка стає об'єктом цивільних прав ? державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом “Про Державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування; Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.


Треба мати такі відомості про земельні ділянки До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки на підставі відповідної документації із землеустрою: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.


Де дані про “Ландифундистів” ? Всі відомості про земельні ділянки вносятьсяна підставі відповідної документації із землеустрою. Документація із землеустрою подається до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів або до його територіального органу разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою, на який покладено ведедення Державного земельного кадастру. Останній здійснюється шляхом: ● створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до Закону про кадастр; ● внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; ● внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; ● оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.


кадастровий номер є істотною умовою договору З 10.12.2009 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю". Відповідно до цього Закону статтю 377 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 01.01.2010. Так, частиною другою зазначеної статті встановлено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на якупереходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). Вимогами статті 638 Кодексу встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.


Встановити межі обов'язково ! Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку. Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідного органу можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, 71. При посвідченні договору про відчуження земельної ділянки як самостійного об'єкта цивільних правовідносин нотаріус перевіряє відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) за даними Державного земельного кадастру.


Ха-ха! Оце так насмішили. 1. Оборот земель сільськогосподарського призначення здійснюється з додержанням наступних принципів: використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням; переважного права держави та територіальних громад на придбання земельної ділянки; додержання вимог чинного законодавства щодо продажу земельних ділянок громадянам і юридичним особам; створення умов для ефективного використання земель. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть набуватися у власність лише громадянами України та створеними в Україні юридичними особами, засновниками яких є громадяни України та юридичні особи, засновані громадянами України. Іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть мати права власності землі сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, успадковані іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.


А що суди ? Кожен по різному. Судові справи (переважна більшість): ● про визнання права на земельну частку (пай); ● про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Відповідно до Указу Президента «Про порядок паювання земель...» сертифікати на земельну частку (пай) видають районні державні адміністрації, які і є належними відповідачами за такими вимогами. Місцева рада може бути відповідачем у справах щодо вирішення земельних спорів за умови, що спірні землі перебувають у віданні цієї ради, зокрема в тих випадках, коли у її віданні перебувають не розпайовані землі, або резервний фонд землі, або землі, що підлягали паюванню, та в інших випадках, коли спірна земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні відповідної ради. Найбільш поширеними і складними для вирішення є питання правонаступництва в одержанні частки землі спадкодавців, у визнанні прав на спадкування земельної частки, а також пов’язані з включенням до списків осіб, які мають право на земельну частку. Найскладнішим у вирішенні таких спорів є встановлення наявності або відсутності у спадкодавця на день його смерті права власності на земельний пай, який згідно із законом може успадковуватися.


Час виникнення права власності на земельну частку (пай) Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого він є. Після того як на підставі державного акта землю безкоштовно передали у власність членів КСП, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських АТ, визначили розмір частки (паю) землі, що припадає на кожного з членів КСП, і їм видали сертифікати на частки, земля залишається в користуванні всіх членів цих об’єднань на праві спільної часткової власності. п. 17 «Перехідних положень» ЗКУ 2001 р.- сертифікати на право володіння земельною часткою (паєм), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при пред’явленні ними вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).


Чи можливі за рішенням суду звернення стягнення на земельні ділянки ? За рішенням суду і вимогу кредитора звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у тому разі, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки. Підставою виникнення позову може бути несплата коштів за внесення державного реєстру земель приватної земельної ділянки, присвоєння кадастрового номера, виготовлення документації із землеустрою, отримання платних довідок і висновків та інше.


Наслідки продажу земель с-г призначення давно задумані та прогнозовані Задум щодо роздріблення земель с-г призначення і надання кожному власникові “виликих” можливостей за допомогою лопати і сапи збагатитися на результатах своєї ручної праці себе оправдав – всі ці громадяни стали бідними. 20 років реформи винищили село, а нові магнати не із класу селян не візьмуть (і не беруть) на себе проблеми села та його інфраструктуру – село знищується. Покупцем земель с-г призначення ніколи не стане простий громадянин, коштів не вистачить для роботи у конкурентному середовищі. Придбані невеликі клаптики землі для подальшої перепродажі створять сприятливе підгрунтя для спекуляції. Висновок – 99% власників земель “успішно” позбавляться своєї власності, а окремі магнати та іноземні фірми через підставних осіб заволодіють за смішними для них цінами основним багатством України.

Zemelna reforma  

Zemlya presentaciya

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you