Issuu on Google+

Газета Газета Газе та Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ»

№ 1 (61) ( 1)) (6 квітень 2011

БЕЗКОШТОВНО

Даруй т подару е нки

ВПІ має талант! с. 2

Думки вголос – спеціально до 8 березня с. 5

Кохання без меж: Інтерв’ю з подружжям Киричок. с. 8–9


2

ПОДІЇ

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

Красуня по-ВПІшному Щ

ороку кожен факультет нашого університету обирає найкращу, найгарнішу та найкмітливішу. Цей рік не є винятком, адже у ВПІ знову знайшлись дівчата, кожна з яких мала змогу довести, що саме вона є такою.

14 березня у клубі «Форсаж» відбувся довгоочікуваний яскравий захід – «Королева ВПІ 2011». У конкурсі взяло участь вісім прекрасних міс. Усі вони тепер не лише стали популярними серед студентської спільноти, а й отримали незабутні враження, безцінний досвід, знайшли нових друзів. Вечірка проводилась у стилі «Морська подорож», тому всі присутні побачили конкурсанток вдягеними у смугасті тільняшки, що надзвичайно пасувало дівчатам. Деякі глядачі також одяглись згідно до стилізації дійства. Представлення дівчат почалось із елегантного дефіле в коктейльних сукнях. Опісля цього номінантки демонстрували свої таланти: Шевчук

БУДЬККО ОЛЯ

Ольга вразила всіх, намалювавши за досить короткий відрізок часу оригінальну картину; інші ж дівчата порадували нас, виконавши запальні танці й мелодійні пісенні композиції. Також учасниці конкурсу продемонстрували інтелектуальні здібності, цікаво відповівши на певні запитання. Непоміченим не могло залишитись дефіле в купальних костюмах. Дівчата були просто неперевершені. Не минув захід і без спільного танцю восьми чудових міс. У перервах між виступами дівчат ведучі цього вечора Кучін Євген та Буров Антон влаштовували цікаві конкурси для тих, хто прийшов подивитись та повболівати. Окрім дівчат показали клас співаки й танцюристи нашого інституту, розважала публіку також команда КВК «Давай короче». Номінації «Міс інтернету» та «Міс оригінальність» отримала Шевчук Ольга, «Міс спокусою» стала Максименко Марина, Беженова Зоя – «Міс загадка», Хоменко Катерина – «Міс посмішка» та «Міс Містерів», Скулевич Аліна – «Міс чарівність», Морева Олександра – «Міс артистизм», а Со-

колова Маргатира – «Міс грація». Усі присутні отримали того вечора позитивні враження й гарний настрій, а Королевою ВПІ було обрано Христинко Наталію.Вона ж стала і «Міс елегантністю». Вітаємо переможницю! А тепер дізнаємося про неї трохи більше. – Твої інтереси. Захоплююсь багатьма цікавими речами, люблю писати вірші. – Що для тебе є най важливішим у житті? Щастя і здоров’я моїх рідних та друзів. – Які емоції переповню вали тебе після оголошення Королевою ВПІ? Приємне здивування і радість. – Чи траплялись при під готовці до конкурсу і вже на самому заході якісь цікаві си туації? Так, особливо на репетиціях. Дівчата взагалі хороші

та веселі, тому разом ми не сумували. Про свої «подвиги» ми напишемо книгу, а Ви потім почитаєте (усміхається). – Що тобі дала участь і перемога в конкурсі? Участь у конкурсі подарувала мені багато яскравих емоцій і нових друзів, а перемога дасть змогу показати на конкурсі «Королева КПІ», що саме у ВПІ навчаються найгарніші і наймиліші дівчата. – Що б ти порадила ді вчатам, які також мріють про корону переможниці? Посміхатися, бути впевненими у собі, яскравими, щирими і завжди відчувати себе Королевою, якою кожна з нас є в душі! – Вже почала готуватись до «Корлеви КПІ»? Чим збира єшся вражати публіку там? Так, звичайно, це досить цікавий процес. Вражатиму щирою посмішкою і жіночим шармом. Отож, чекаємо на одну з найголовніших КПІшних подій цієї весни – «Королеву КПІ», яка відбудеться 21 квітня.

www.poligraf.vpi.kiev.ua


ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

3

ПОДІЇ

Зустріч деканату з гуртожитком № 10 БОНДАРЕЕНКО ТЕТЯННА

Д

иректор Видавничополіграфічного інституту – Киричок Петро Олексійович відвідав гуртожиток № 10, (в якому безпосередньо і проживають студенти ВПІ), з метою покращити проживання та підготовку до навчання студентів.

до гуртожитку, він зустрічався з головою студради – Боровиком Миколою Віталійовичем. Під час зустрічі обговорювалося декілька проблем. Зокрема розглядалося питання щодо встановлення мешканцям 10-ки новенької бібліотеки,

До речі, директор не вперше відвідує десятку, а регулярно цікавиться проживанням студентів ВПІ. Хочемо зауважити, що Петро Олексійович дійсно зацікавився цією справою, і має наміри виділити певну суму коштів для оновлення стану гуртожитку. Напередодні візиту директора

яка так необхідна для навчан- покращення ремонту кімнати, ня. «Залишилось тільки пере- де засідає студрада. Директор дати книжки…» – заповідомив: «Ми Подарунків свідчив Петро надамо всі 10-ці на Новий 2011 рік Олексійович. матеріаТакож обго- «дід мороз»- Петро Олексійович ли: фарбу, наготував багато. ворювалося шпалери питання щодо тощо». На даний момент вже вирішуються технічні неполадки гуртожитку, планується ремонт. Але на цьому список запланованих завдань не закінчується. На літо 2011 року, студрада організує студентам Видавничо-поліграфічного інституту студзагін, де їм нададуть можливість влаштуватися на роботу з оплатою 650 гривень. Отже, подарунків 10-ці на Новий 2011 рік «дід мороз» – Петро Олексійович наготував багато, але залишилось втілити їх в життя.

Весна в КПІ починається з футболу У

країна скучила за футболом. Два місяці ми жили без нього. І ось з приходом весни футбол повертається не лише в Україну, а й в КПІ. 24 лютого в спорткомплексі КПІ відбулось жеребкування першості НТУУ «КПІ» з футболу. Суперником команди нашого інституту став зварювальний факультет. Серед інших результатів жеребкування вар-

то виділити такі: ТЕФ-1 проти ПБФ-1, ІТС-1 проти ФАКСу, ФПМ-2 проти ФСП, ІСЗЗІ проти ММІ-2, ФММ проти ІЕЕ-2, ІФФ-1 проти ІПСА-1, ІПСА-2 проти ВІТІ, ММІФ проти ФЛ, ФПМ проти ФІОТа, ФЕА проти ФЕЛу, ІЄЄ-1 проти ТЕФ-2, ММІ-1 проти ПБФ-2, ІФФ-2 проти ІТС-2 , ФТІ проти РТФ. За регламентом чемпіонату 32 команди-учасниці були розбиті по парах. Переможці очних дуелей будуть поділені на 4 групи. 2 найсильніші команди із кожної четвірки виходять до ¼. Далі команди грають «на виліт» та зможуть поборотися за перемогу в чемпіонаті. Уже 21 березня на новий футболь-

ний стадіон вийшли гравці різних факультетів та інститутів нашого універс и т е т у. Чемпіонат відкрила вищезгадана дуель нашого ВПІ та зварювального факультету. Матч пройшов у цікавій та запеклій боротьбі. На перших хвилинах матчу вдало реалізував пенальті гравець зварювального факультету. Однак завдяки голам Євгенія Кучіна (СТ-82) та Дмитра Коваленка (СТ-91), ВПІ-ішникам вдалось вибороти таку бажану перемогу. Варто відзначити і захист збір-

МЕД ДВІД ДЬ ВІКТО ОР

ної ВПІ, що раз по раз вправно справлявся з небезпечними атаками суперника. Таким чином, команда нашого ВПІ пройшла у групову стадію турніру, де з нетерпінням очікують своїх наступних суперників. Всіх охочих запрошуємо відвідати наступні матчі першості та, підтримавши команду рідного ВПІ, привести її до перемоги. www.poligraf.vpi.kiev.ua


4

ПОДІЇ

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

У КПІ почала обертатися Земля СЕРВЕЦЬКАОЛЕКСАННДРА

Я

к часто тобі доводилось пишатися рідним КПІ? А коли в останнє ти задоволено переповідав друзям новини про університет? Не засмучуйся, якщо цього ще не відбулося у твоєму житті. Можливо ця подія змінить твоє ставлення до ВУЗу.

КПІ й до цього мав чимало надбань. Починаючи від талановитих студентів та закінчуючи низкою винаходів. І цього разу не

обійшлося без сюрпризів. Віднедавна у КПІ почав обертатися маятник Фуко. Цей прилад встановили у приміщені нашої бібліотеки, на першому поверсі (за адресою пр-т Пермоги, 37. Його довжина сягає 22 м, діаметр бронзової кулі – 28 см, а вага – 43 кг. Маятник Фуко в КПІ поки що єдиний в Україні. Всього у світі 4 подібні прилади: три у Європі та один у США. На сьогодні цей винахід публічно відкритий. Науковці сподіваються, що він відіграватиме важливу просвітницьку роль у вихованні українських школярів та студентів. Сподіваємось і ти знайдеш час аби на власні очі побачити як Земля обертається у КПІ.

Маятник Фуко (фото взято з сайту КПІ)

Цікаво знати Його винахід приписують Жану Бернару Леону Фуко, французькому цузз цу фізику та астроному. Спочатку дослід з маятником булл поставлено у вузькому колі, проте він так зацікавив Л. Бобу було нап на п напарта (пізніше Наполеона ІІІ – французького імператора), що його було повторено публічно в грандіозному масштабі під куп ку п куполом Пантеону у Парижі. Цю публічну демонстрацію було проо пр проведено у 1851 році. З того часу дослід з маятником називають досс до дослідом Фуко.

СЕКТИМ ВЕРОНІКА

Н

е треба засмучуватись, якщо саме тобі не вистачило місця на «Х-факторі» або «Україна має талант», адже 10 лютого всі охочі мали змогу потрапити до конкурсу ВПІ. На кастингу обрали найталановитіших, бо кожен з учасників показав номер,

який вразив не лише глядачів, а й наших суддів. Суддями були не менш талановиті люди нашого факультету, а саме:

Директор ВПІ та найталановитіші студенти ВПІ www.poligraf.vpi.kiev.ua ww ww.poligraf.vpi.kiev.ua

Крістіна Янушевська, Радміла Сeгол та Іра Мельниченко. За результатами кастингу було обрано десять учасників: Настя Дрижак, Сашко Татохін, Альона Федоровська, Дмитро Лигута, Юлія Стельмах, Катерина Костецька, Ярослава та Михайло Бикови, Юлія Торговцева, Оксана Токарчук та Вероніка Сектим. На підготовку концерта наші учасники мали зовсім мало часу, але вони зробили все можливе, щоб вразити глядачів. Всі, хто відвідав цей захід 28 лютого, побачили чудові танці, почули вокалістів

та читців прози. У залі ДК панував весняний настрій, адже концерт був присвячений святу Масляної. Поза конкурсом виступали: Крістіна Янушевська, Іра Мельниченко, Олесь Ільків та Володя Воробій. Мабуть, це були найяскравіші виступи, адже в своїй справі вони профі. Та ось вона, хвилююча мить – оголошення переможців, яких обрали завдяки голосуванню. Тож, найталановитішими студентами ВПІ стали – Ярослава та Михайло Бикови, які продемонстрували неймовірний танець. Їхньою нагородою став кубок, «Український тлумачний словник видавничополіграфічної справи», грамоти та букети. Звісно, інших учасників також порадували гарними подарунками. А після оголошення результатів кожен міг завітати на фуршет, головною стравою якого були млинці.


ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

5

ДУМКИ ВГОЛОС

ЩО ВИ ХОТІЛИ Б ОТРИМАТИ В ПОДАРУНОК, ЯКБИ БУЛИ ДІВЧИНОЮ?

www.poligraf.vpi.kiev.ua ww www w.p .po poli po p llig iggraf r .vp vp pii.k .kieev ev.ua .u ua


6

ТЕМА ДЛЯ РОЗДУМІВ

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

Талант + Бажання = Визнання В

сі ми гарні розумні та талановиті. Але ніхто цього не бачить і не цінить!? Досить так думати – дійте! Є багато програм для талановитої молоді як на державному, так і на університетському рівні. Варто тільки зробити над собою зусилля та почати працювати вже зараз. А що для цього требе ми підкажемо.

«Завтра.UA» Найвідомішою степендіальною программою України є «Завтра.UA», заснована Віктором Пінчуком. Програма підтримує талановиту молодь. Вона сприяє реалізації індивідуальних ініціатив студентів, що мають творчий, науково-дослідницький та соціально-економічний характер. Вони залучаються до участі у спільних соціальних проектах, беруть участь в зустрічах з провідними представниками зі сфери політики, бізнесу, культури тощо. Розроблені студентами соціальні проекти успішно реалізовувались за підтримки Фонду Віктора Пінчука та Фонду «АНТИСНІД». На стипендію можуть претендувати студенти 3–6 курсів денної форми навчання українських ВНЗ 4-го рівня акредитації. Щоб взяти участь у конкурсі, потрібно подати заявку та власне дослідження чи проект. Приймають роботи за багатьма напрямками, але ми обрали теми, цікаві саме для ВПІ: • Математика і механіка • Економіка та менед ж мент • Філософія, культура та мистецтво • Фі лологі я та ж урналістика www.poligraf.vpi.kiev.ua

ГРЕЕБЕННІК ТАНЯЯ

«Завтра.UA» не тільки підтримує студентів матеріально, а й дає можливість відвідати зустрічі з цікавими людьми. Наприклад Форум «Завтра: Світ, Україна, Я» відвідав Генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Більше можна дізнатись на офіційному сайті програми www.zavtra.in.ua. Мистецтво, що змінює світ На нашому факультеті багато творчих людей. Саме їм буде цікавою наступна програма. Організація «Freedom to Create» запровадила гранти на підтримку мистецьких проектів. Вона фінансує проекти, мають на меті змінити світ на краще. А основним знаряддям цих змін має бути мистецтво. Вимог небагато, але всі вони мають бути виконані: • Проекти повинні здійснюватись зареєстрованою неурядовою організацією; • Тематика має відповідати одному із шести секторів: Освіта, Здоров’я, Соціальна гармонія, Міська регенерація,

1. С т и п е н д і я р е к т о р а НТУУ «КПІ». 2. Стипендія Президента України. 3. Стипендія Кабінету Міністрів України. 4. Стипендія Верховної ради України. Вони нараховуються за результатами рейтингу студентів. Він формується з: • Семестри на відмінно (по 5 баллів за кожен) • Здобу тк и в нау ковій роботі (патент, статті, заявка на патент, тези до наукової роботи); • Участь у різноманітніх олімпіадах (Міжнародних та Всеукраїнських); • Допові д і на конф еренці ях (Мі ж народних та Всеукраїнських); • Активна громадська, культурна та спортивна діяльність (на регіональному, зага льнодержавном у, у ніверситтетському чи інститутському рівнях).

Свобода творити та Проектувати життя. • Ініціатори у проекті мають зазначити на які результати вони розраховують • Ідеї повинні реалізовуватись у країнах, що розвиваються. Є також Заявки на отриНавчайтесь, с типендія мання грантів беріть активну Київського приймаються участь у студентському міського гопостійно. Для житті лови. Вона нареалізації мисдається студентам, тецького проекту необхідно за три місяці до що навчаються на відмінно того здійснити реєстрацію та ведуть активну громадську діяльність. Найкращі онлайн. Д е т а л ь н у і н ф о р м а - з найкращих визначаються цію можна знайти на офі- за рейтингом. Такі стипендії можуть поційному сайті організації www.freedomtocreate.com. повнити кишеню «бідного» Email: info@freedomtocreate. студента на 600–1000 гриcom – на цю адресу ви може- вень. Наша порада – навчайте надсилати питання, що вас тесь, беріть активну участь цікавлять. у студентському житті. Це не тільки весело і запам’ятається Стипендії нашого універсина все життя як Золоті стутету (тільки для студентів бюджетної форми навчання) дентські роки, а й покращить Про молодих і таланови- ваше матеріальне становитих студентів не забуває і рід- ще. А це, як відомо, головна ний університет. На рівні рушійна сила вітчизняного КПІ діють іменні стипендії: спудея.


ТЕМА ДЛЯ РОЗДУМІВ

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

7

Свобода без перешкод Т

ечія паркура швидко набирає обертів. Саме вона не дає молоді спокою. В Україні трейсерство має багато шанувальників. То що ж таке сам паркур та з чого потрібно починати?! Декілька слів з історії Як самостійний рух паркур зародився в 90-х в передмісті Парижа. В перекладі з французької «parkour» – це дистанція, смуга перешкод. Засновником вчення вважається Девід Белль. З раннього віку в хлопчика прокинувся інтерес до всього, що мало на меті активність та рух, це не дивно, бо його батько був відмінним рятувальником та зразковим спортсменом, а дідусь багато розповідав про героїчні вчинки. Будучи оточеним такою сім’єю спортивних героїв, Девід став майстерним в багатьох спортивних дисциплінах, таких, як легка атлетика, гімнастика, скелелазіння і бойові мистецтва. Подорослішавши, він вирішив створити спорт, який би був практичним та корисним для життя. Спочатку він займався цим з однодумцями лише для особистого задоволення, але через якийсь час вирішив познайомити з паркуром й інших одноліток. До групи увійшло 9 чоловік. Їй

ВОРОБЕЕЙ ЄВГЕННІЯЯ

дали назву «Yamakasi», що перекладається з прислівника Заїру як «людина сильна духом і тілом», а з японського сленгу – «хуліган». Ось так і виник паркур, а згодом фільм, присвячений йому. Зараз існуюють цілі паркур-асоціації. Філософія паркура Трейсери відповідаючи на питання, що таке сам паркур, кажуть: «Це стан душі та світосприйняття. Паркур це не спорт і не азарт, це спосіб існування в цьому житті, коли довкола нас знаходяться точно вибрані дороги, по яких ми повинні слідувати. Паркур же прокладає свою дорогу». Всі запаморочливі трюки, стрибки з великих висот і, найчастіше, без особливої страховки, можуть здатися даремним проведенням часу. Проте за всіма складними викрутасами, які зносять дах, ховається мудра філософія життя. Немає кордонів – є лише перешкоди. Людина створена, щоб здолати свої страхи. Людина може все, бо вона – Людина. Паркур для початківців Вам знадобляться: • Сила волі • Віра в себе • Гарна фізична підготовка 1-й КРОК По-перше, вам звичайно ж потрібне бажання. Слід зазна-

чити, що паркур – це екстрим і ви можете навіть померти від неправильно виконаного трюку або отримати важку травму. 2-й КРОК Якщо ви вирішили, що не дивлячись на ризик все ж таки хочете займатися паркуром, то знайте – парою стрибків не обійдешся, адже паркур мало не ціла наука. Тому вам варто приділити особливу увагу своїй фізичній формі – чим вона краща, тим швидше ви оволодієте м а й стерністю подолання міських перешкод. 3-й КРОК Запишіться в якусь секцію з гімнастики або ж в спеціальний зал, де навчають саме паркуру – там ви отримаєте частину необхідної вправності. Дивіться відео, присвячені паркуру, щоб вивчати нові трюки, після – записуйте відео зі своїми стрибками та аналізуйте свої помилки. 4-й КРОК Станьте спритним. Спритність у паркурі є не менш важливою ніж фізична сила. Виконуйте вправи на гнучкість,

тренуйтесь, бо хто знає, з якими ситуаціями вам доведеться зіткнутися під час виконання різних трюків і стрибків? 5-й КРОК Якщо ж перед виконанням трюків вам лячно, тоді ще раз обміркуйте, чи варто вам продовжувати тренування, адже часто через страх людина недооцінює себе. Лише перемігши страх, ви зможете досягти бажаного результату та приголомшливих успіхів! 6-й КРОК Тренуйтесь і отримуйте задоволення від нових вражень! Паркур це не просто спорт – це спосіб життя, який робить його ясктравішим.

www.poligraf.vpi.kiev.ua


8

КОХАННЯ БЕЗ МЕЖ

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

Ретроспектива на

ДЯКОВВА

РЯБОШАПКА АСЯЯ

У

сесильне тендітне кохання. Його неможливо скріпити степлером, оформити страховий поліс на випадок його втрати, не заховати у сейфі, не продати, не купити, не обміняти на валюту. У нього немає терміну придатності й альтернативного формату. Саме тому пронести його крізь усе життя – не така-то й легка справа. Надавати перевагу однаковим речам, знати вподобання та пам’ятати суттєві деталі про свого обранця чи обраницю – це своєрідний must have досвідченої пари. Ми поставили ряд однакових запитань подружжю Киричок – Петрові Олексійовичу й Тетяні Юріївні. Вам залишається лише порівняти відповіді й рівнятися на таких закоханих.

Відповіді Петра Олексійовича:

1.

Я був начальником штабу виховних робіт КПІ, а Тетяна Юріївна була студенткою факультету електроніки. Їх група проходила відпрацювання на об’єктах КПІ. Таким чином ми зустрілися. В 12 корпусі. Окунєвський Юрій Миколайович.

2. 3. 4. 5.

Їх декілька і вони різні. Народження сина. Ми разом будували будинок. І книги різні… Літо Ні, таких взагалі не було, ми обоє робили це із задоволенням. Хоча в дитсадку він не довго був, ми надали перевагу родинному вихованню. Ми завжди зустрічаємо НР разом. Тому немає причини зважати на цю прикмету. Троянда. У нас у дворі було близько 150 кущів троянд. Майже 60 сортів і Тетяна Юріївна усі їх знає. Багато страв умію готувати бо 20 років прожив у гуртожитках КПІ і плов, і м’ясні, і картоплю… Але найкраща – це, певно, плов. Я ним навіть студентів якось пригощав. Ми весь час хочемо кудись поїхати і ми багато де вже побували. Часто відпочиваємо в Греції. Мріяли побувати в Парижі і ми були в Парижі.

6. 7. 8. 9.

www.poligraf.vpi.kiev.ua

10. 11. 12. 13.

(задумався) Думаю десь більше ста. Точної кількості не знаю. Недавно вийшов її довідник електронні видання, спільно із тлумачним словником. Так. І дружини і сина і багато інших тактів. необхідних контактів. (Петро Олексійович вич одягнений у зений (усміхається). лений светр) Зелений Светра подарувала дружина. Найекстримальнійший ійший був тоді, пірантом і хоколи я ще був аспірантом о і спуститидив із братом у гори. Важко було атку в горах ся з гір, і подолати висоту, і палатку … Це було розбити, і холод перетерпіти… тані. Там в горах у Казахстані, Таджикистані. льше. мало людей тому екстриму більше. Я би присвятив, в, от тільки не вмію писати вірші. Дружина надає ає перевагу укра-їнським пісням. Про матір, ? ися ж про кохання. Українські мил ої дру о й а ш а н народні пісні. л з В д я и по батька рунок в к Обов’язково Я ода уть 1. (посміхається) к зв ащий п е Я пер р 2. айк зима? вас су Щ а с т я … Н чи иу 3. По-перше, Літо иникал ка? . д кме 4 те, чим Чи в з дитса у при го . и о 5 а у житті те В син ви й ати и віри річали ка? р подобаи Ч б іал уст 6. ється заЧи з да чи ф етро Ол ? » ш ян П йматися. Таува веде . Тро траву поб р с и 7 у л ов’я кож здоров’я х Як мрія ови 8. изьсім’ї, близье ви и наук апа Д 9. ин льк блена ких. Улюблена Скі аєте в зеле . 0 н и 1 ир і ро бо та. М Мир Чи з оний ч ш н в 11. а р В редусім спокій передусім е . Ч им був чувал 2 1 в Україні, справедЯк рисвя а 13. остаток. ливість, достаток. лен ип . Ч а улюб те 4 1 во дивитиНеможливо Як вяткує є 15. н, де гинуть ся на екран, Чи с ля Вас д 16. ді люди, на діти, молоді Що . 7 1 во. Страшно насильство. дивитися на це.

14. 15. 16. 17.

т и п а З


КОХАННЯ БЕЗ МЕЖ

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

Валентина

9

Відповіді Тетяни Юріївни:

1.

Я навчалася в інституті, тобто в КПІ. Була студенткою, а Петро Олексійович уже на той час був молодим викладачем і очолював громадську організацію, чи це не громадська організація, а скоріше підрозділ, яка називалася Штаб Праці. Вона займалась тим, що спрямовувала студентів брати участь у будівництві КПІ, який на той час активно розбудовувався. Я вчилася на факультеті електронної техніки, який тоді називався факультет електроніки. І ось він прийшов до нас організовувати нашу участь у розбудові матеріально-технічної бази інституту. Так ми й познайомилися. Олексій Іванович. Його вже, нажаль, немає. Ви знаєте, він мені взагалі дуже багато ба подарунків дарує. Не можу виділити щось особливе, вони мені всі приємні. Літо

2. 3. 4.

5.

Ви знаєте у нас таких супер суперечок не було, тому що зазвича зазвичай ми все робимо разом. Ми працю працюємо в одному місці, і їздимо р разом (зараз ми їздимо окрем окремо, бо в мене є окрема маш машина), а раніше ми їздили р разом на одному авті. Том Тому суперечок не виник виникало. ? ини ? ж а Ми зустрізус у к р ві аоло овіка/д з ч / ч а л и його и о т г л оди ашо ого чо в тоді окремо, коли В д і / в и ш жин від Ва буде розна ще не були знайомі. п о т і с х тим я Ва ого, А з того часу, я як ми кз і ду т Р о в й и и парою стали парою, ми р зп Нов ш е зуст завжди зустрічаечки н рі зуст ремо? р ємо його разом. е? им

я н н а т

6.

к ащ «З к дь о йкр а ету и-небу н л ? вати о ко готу я мрія? чоловік и? є і (задумам к ц у н ш я ич ас Ва олови в л / а о и лась) Це н й н і п с и лекс чи здій а друж Вашої залеж залежить у і ш ати має Ва елефон від пев? к т о іт чин роб номер о н и х п ? ід ть віка ий в і? об обстао ам’я ? ш л і о ч ш ьн й вин. ени тримал ому вір Вашого с н / к д и е о н К о ? й е и а на одн ї друж ентин и в троя лись троянда, л о ш ли Ва я Ва ого фіа а колись – фіалка. пісн ь Свят н е П л о в . В і н , дійд ви тя? сно, дуже гарно с а єщ готує плов. Але крім того він готує дуже ссмач-

7.

8.

п ну яєчню, такий собі омлет. Але найкраще – це плов! Ми в багатьох місцях були. А де мріяла б побувати… Цікаво Ц поїхати в Австралію, Південну Африку. Багато є місць куди

9.

дуже цікаво поїхати. Можливо, звичайно це залишиться мрією, але цікаво. (сміється) Десь біля сотні. Але точну кількість я не знаю. Я навіть не знаю точну кількість своїх. І чоловіка, і сина, звичайно, аякже.

10. 11. 12.

Не знаю чи найекстримальніший, але він був достатньо «напряжний». Коли ми їздили керівниками групи студентів в Німецьку Демократичну Республіку, яка так називалась на той час. Я була аспіранткою, а Петро Олексійович був викладачем. Це була досить цікава поїздка, але студенти не дуже цікавились екскурсіями, але хтось же мав їх відвідувати. В деяких місцях ми були взагалі тільки вдвох. Ми відвідали і будиночок Гете, і всі, всі дрібнички. А от студентів не зацікавив навіть алмазний музей. Я вже не знаю чим там вони займалися, якщо навіть таке їх не зацікавило. Зелений

13. 14. 15.

Нажаль, я не вмію писати вірші. Тому не присвячувала. Я не можу назвати окрему пісню, але він дуже любить італійських виконавців, таких як Тото Кутуньо. Також сучасну естрадну пісню, але мені здається, що конкретної пісні немає. Можливо, звичайно він думає інакше. Звичайно. Щороку.

16. 17.

(задумалась) Це складне питання. Але напевно – це щастя і успіхи мого сина, а також благополуччя моїх рідних. www.poligraf.vpi.kiev.ua


10

СПОРТ

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

МЕДВІДЬ ВІТЯ

Я

Спорт ХХІ століття

кщо Ви не цікавитесь спортом, Вам набридли звичні його види, такі як футбол, теніс, баскетбол, волейбол та інші, то існує непогана альтернатива цьому. Я маю на увазі страйкбол, пейнтбол та лазертаг. Вони заявили про себе не так давно, але з кожним днем стають все популярнішими та популярнішими.

Найдавнішим із цих трьох вважають страйкбол. Історія його виникнення сягає часів післявоєнної Японії, якій після її капітуляції у другій світовій заборонили мати власні збройні сили. Уряд цієї країни знайшов цікавий вихід із такої ситуації. Японцями було створено точні пневматичні копії бойової зброї. Патрони ж були замінені на 6-міліметрові кульки з легкого пластику. Згодом ця витівка набула популярності як вид дозвілля та відпочинку. Саме страйкбол можна вважати основоположником пейнтболу та лазертагу. www.poligraf.vpi.kiev.ua

Познайомимось поближче з кожним із цих видів. Страйкбол – це командна гра, у якій «бій» ведеться 6-міліметровими кульками з точних копій бойової зброї. Назву «страйкбол» вперше було вжито в 1997 році як заміна міжнародної назви airsoft. Відмінною рисою цієї гри є непопулярна в наш час чесність. Справа в тому, що після влучання кулька не залишає сліду ні на камуфляжі, ні на захисних окулярах. Тому іноді виникають «безсмертні»

гравці, які не повідомляють про те, що в них влучили. Ігри проводяться по заздалегідь Психологами доведено, що ігри ні в якій мірі не пропагують насильство або вбивство. Цей спорт дає можливість відчути радість від життя, звільниться від зайвих емоцій і агресії, що накопичується в кожному з нас

обговорених сценаріях. Іноді навіть не розумієш, що це не

реальна війна, а лише гра. Чого тільки коштує захист блокпоста, напад на нарколабораторію, коли на твоїй території є ще й група партизанів. Саме в цій грі ви можете взяти участь у бойових діях з «реальною» зброєю (вам не потрібно бігати із масивними пейнтбольними рушницями), у справжніх умовах (на відміну від пейнтболу, з його надувними полями) та пройти війну, отримавши чималу дозу адреналіну, але без пошкоджень. Пейнтбол (англ. Paintball — кулька з фарбою) — командна гра з застосуванням ручної пневматичної зброї (маркерів), яка стріляє капсулами з фарбою. Розбиваючись об мішень, кулька фарбує її, вказуючи на «поранення». Існує 2 види пейнтболу: тактичний та спортивний. На відміну від страйкболу, цей вид спорту є значно безпечнішим — при влучанні в людину кулька з фарбою не залишає таких синців, як пластмасова. За своєю манерою гра імітує швидкоплинні вогневі контакти на обмеженому просторі. «Бій» ведеться як на лісових або відкритих полях, так і в приміщеннях


ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

з природними або штучними перешкодами та укриттям. Розрізняють пейнтбол як вид відпочинку – для всіх бажаючих; як спосіб тренування – для охоронців, поліцейських або спецназу; і як спорт – для турнірних команд. До базового набору амуніції відносять: • маску, призначена для захисту обличчя від влучання кульками; • м а рке р (з бр оя), що складається з самого маркеру, балону з газом та ємності для кульок; • пейнтбольні к ульк и з фарбою різних кольорів. Лазертаг (від англ. laser – лазер і tag – позначка) – військово-спортивна гра, суть

якої полягає в ураженні гравців та спеціальних інтерактивних мішеней — «баз», «мін» — безпечними «лазерними» пострілами. Попадання зараховується, коли промінь з «бластера» суперника потрапляє на сенсори, закріплені на одязі або амуніції гравця. Лазертаг, чи лазертег, як його ще називають, є найновішим із трьох запропонованих вам видів спорту. Однак, він не є досконалим, адже спеціальний костюм побудований так, що на ногах сенсори відсутні. Тобто постріли в ноги фіксуватись не будуть. Це є значним недоліком в порівнянні з пейнтболом. Водночас лазертаг є і найбезпечнішим, оскільки лазер є нешкідливим для організму людини. Всі 3 види спорту об’єднує одне – наявність тактик та сценаріїв. Їх існує багато, ми не будемо вдаватись до деталей та подробиць, наведу дише декілька прикладів сценаріїв гри для Вас та Ваших друзів: • к л а си ч не ус у нен н я (стінка на стінку) – основний к ласичний сценарій; • утримання фронту – сценарі й, за як им одна із коман д повинна захопити та втримати протягом певного часу заздалегідь обумовлений об’єкт чи ціль;

СПОРТ

• президент – сценарій, за яким одна із команд захищає певну особу та намагається доправити до певного місця, а інша прагне завадити цьому; • руйнування моста – сценарій, за яким одна із команд намагається зруйнувати певний об’єкт, інша ж стає на заваді цьому; • порятунок заручника – сценарій, за яким «спецназівці» звільняють заручника з полон у та багато-багато інших. Тактик також існує безліч: тактики з переміщення, перестрілки, оборонні тактики. Існує багато хитрощів, які до-

11

поможуть Вам у грі, зокрема Ви можете вигукнути щось на зразок: «У мене закінчились патрони», тим самим виманивши суперника зі схованки. Хочу підкреслити той факт, що жоден із цих видів спорту не є марною тратою часу і грошей та безглуздою стріляниною. Психологами доведено, що ці ігри ні в якій мірі не пропагують насильство, або вбивство. Цей спорт дає можливість відчути радість від життя, звільниться від зайвих емоцій і агресії, що накопичується в кожному з нас. В Києві існує багато різних клубів, що влаштовують пейнтбольні «бої». В середньому вартість гри в будні дні 70 гривень, у вихідні – 100 гривень з однієї людини. У вартість входить 2 години гри, форма, інструктаж, зброя. Кульки потрібно купувати окремо. Лазертаг дорожче задоволення – година гри коштує 100 гривень. Проте для постійних гравців існує система знижок. Отже, якщо Вас зацікавили такі види спорту, то «погугливши» можна знайти багато різних пропозицій з різноманітним ціновим асортиментом. Це буде не тільки весело, а й корисно для вашого тіла та мозку. www.poligraf.vpi.kiev.ua p g p


12

ВІЛЬНИЙ ЧАС

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

По життю на двох колесах К

ДРИЖААК НАСТТЯ

ожного ранку вам доводиться стояти у кілометровій пробці чи трястися у забитому метро. У такій ситуації ви не можете не те, що дихнути, а й поворухнутися! До того ж нудить від жахливого запаху чиїхось парфумів, а сусід уже втретє наступає на вичищений чобіт... Замість усього цього ви можете мчати, залишаючи приголомшену колону транспорту позаду. Варто просто придбати велосипед, і мрії стануть реальністю!

Хтось одразу ж фиркне, що сьогодні це не актуально. І взагалі, хто погодиться їхати на велосипеді на пари? Виявляється, усе це – реально. І деякі наші ВПІшники є яскравим цьому доказом. Ба навіть більше! Один із наших колишніх викладачів, Сергій Молодід. Колись, ще в дитинстві сівши на велосипед, не закинув його і до сьогоднішнього дня! Саме він люб’язно погодився поділитися з нами власним життєвим досвідом та розповів наскільки реально, нам, студентам, придбати собі вел! – Ви користувалися велосипедом як постійним засобом пересування. Чому Ви обрали саме його? – Ще під час навчання в КПІ ми з одногрупниками регулярно їздили на пари велом. До того ж постійно влаштовували собі вилазки, коли до пар, коли після, коли під час. Звісно ми його обрали

за зручність і доступність; тим паче уже з 17 років мати свій власний транспортний засіб, у той час як більшість розводить соплі з приводу крутих тачок і апгрейдів – хіба це не круто?! – У чому, на Вашу думку переваги, а в чому недоліки користування? Наприк лад, чи не заважає відсутність велосипед них доріжок? – Основна перевага – у місті велосипед за швидкістю можна порівняти з маршруткою (це десь 25–27 км/год), а якщо врахувати ще й затори – то це виходить найшвидший транспорт. Крім того, там де не можна на ньому проїхати - можна «взяти на горба» і пронести. Звичайно, з нашими дорогами і водіями авто – це небезпечний вид транспорту. Не думаю, що якісь велодоріжки чи вдосконалені правила змінять становище на краще. Почати потрібно, перш за все, із себе. – Чи реально взагалі звичайному сту дентові зі стипендії назбирати на такий велосипед, з яким, так би мовити, було не соромно «вийти в люди»? Наскільки він до рогий в обслуговуванні? – По-перше, мені дуже шкода того лінивого студента, який живе лише на стипендію. По-друге, є декілька варіантів. Можна зібрати непоганий вел із б/в залізяк, що обійдеться десь у 300 баксів – це такий собі бюджетний варіант. Якщо ж хочете гори, пригоди, походи, стрімкий і невимушений рух - тоді розраховуйте викласти 700–1000 у. о. за потужний і надійний апарат. Взагалі на ремонт і про-

філактику за рік витрачається приблизно 20–30 % вартості вела. – Підсумовуючи сказане, чим для Вас, власне, є велосипед? – Для мене це не просто забавка, засіб пересування чи спосіб виділитись. Це інший світ, засіб самовираження, життя, в якому я можу бути таким, яким захочу, і робити те, що не виходить у повсякденні. Я буду їздити на велі доти, доки зможу ходити. Отож, хоч дійсно здається, що на сьогодні велосипед і не є надто популярним – усе це наші стереотипи. У Європі, наприклад, досить звичним і логічним буде ситуація, коли на офіційну зустріч кілька професорів приїде на велосипедах. А молодь давно віддала перевагу саме велу, адже це швидко, зручно і, порівняно з авто, досить дешево.

Фото: Мельник Максим

Додаткова інформаці На території КПІ діє велоклуб «Velox» , членами якого є більше, ніж 230 студентів та викладачів. Його учасники постійно організовують захоплюючі походи, випробовують власні сили на змаганнях, навчають і діляться досвідом. До того ж саме «Velox» відстоює права велосипедистів КПІ, намагаючись створити умови, які будуть задовольняти і стимулювати користування цим чудовим видом транспорту. www.poligraf.vpi.kiev.ua


ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

Кіно у КПІ – бути! К

13

ВІЛЬНИЙ ЧАС

оли саме зародився кінематограф? 28 грудня 1895 року, коли на паризькому бульварі Капуцинів був влаштований перший публічний кіносеанс. Завдяки апарату, сконструйованому братами Люмьєр, люди вперше побачили рухому фотографію, що стрімко летіла на них з екрану.

навіщо ТЕХНІЧНОМУ університетові мистецький клуб? Проте темна смуга тягнулася недовго. Кіноклуб КПІ був офіційно затверджений у річному навчальному плані університету, коли управлінські лави перейшли до рук небайдужих людей. Перші офіційні покази розпочалися уже восени 2006 року роботами Ларса фон Трієра («Ідіоти» 1998 р., «Танцююча в темряві» 2000 р.) Бернардо Бертолуччі («Мрійники»

Кіно, як технічний винахід, увійшло у життя людства лише наприкінці дев’ятнадцятого століття. Та вже протягом трьох десятиліть після свого дня народження, воно встигло стати великим мистецтвом, зайняти у свідомості людей рівноправне місце поряд із іншими музами: літературою, театром, музикою, живописом, скульптурою – що існували тисячоліттями! У нашій країні кіно люблять усі. Від нього у значній мірі залежить і виховання людини. Воно справляє неабиякий вплив на усі сторони нашого життя, а особливо на молодь. В Національному технічному університеті України «КПІ» навчається близько 30 тисяч студентів. Не дивно, що серед них є багато шанувальників одного з найсучасніших видів мистецтв. Виникло запитання: чому б не об’єднатися? На початку 2004 року у студента фізико-математичного факультету Станіслава Данилишина дозріла думка створити університетський Кіноклуб. Стан українського кінопрокату і тоді уже був плачевним. Він був перенасичений іноземним «одноразовим» продуктом, що лише «із попкорном покатить». На тлі цього масового ентертейменту було важко знайти альтернативу.Ситуацію частково рятували інші столичні кіноклуби та молодіжні фестивалі (зокрема Кіноклуб Києво-Могилянської академії, МКФ «Молодість»). Проте ініціатива наших студентів не була підтримана одразу. Постає питання:

2003 р.), Віма Вендерса («Готель на мільйон доларів» 2000 р.). В програмі Кіноклубу можна виділити 3 основні напрямки: класичний, фестивальний та національний. Звичайно, цей поділ умовний: є багато робіт, які важко віднести до певної категорії. Але щиро хочеться, щоб вони з’являлись надалі, і в Україні також... Щодо класики, то до цієї ланки відноситься найбільший пласт світового надбання. Тому, відповідно, велика увага

ТИХА АНАСТАССІЯ

приділяється перегляду класичнх робіт. Зокрема було продемонстровано багато робіт часів німого кінематографу (Дзиґа Вертов , Сергій Ейзенштейн, Девід Гріффіт, Чарлі Чаплін та ін). До національної категорії потрапляють картини, які безпосередньо пов’язані з Україною («Людина з кіноапаратом» 1929 р., «Земля» 1930 р., «Тіні забутих предків» 1964 р., «Вавілон ХХ» 1979 р., «Білий птах з чорною ознакою« 1970 р. та ін.) Та, на жаль, наша кіноіндустрія і досі перебуває у занедбанному стані. Але все ж з’являються авторські короткометражні роботи, що потрапляють в програму показів. Таке кіно викликає неабиякий інтерес у глядачів. Кіноклуб – не комерційний проект. Тому надзвичайно важливою є підтримка Національного порталу Кіноколо та Наукового товариства студентів та аспірантів НТУУ «КПІ». Тісно співпрацює він і з міжнародним фестивалем Wiz-Art. Зараз у Кіноклубі «КПІ» проходять покази класичних документальних робіт. Заплановані покази нових короткометражних та анімаційних українських фільмів, авторських робіт із різних міжнародних кінофестивалів останніх років. Усі фільми – це стрічки з глибоким контекстом, стрічки, що відкривають нам очі та дають змогу подивитися з іншої точки зору на звичні, буденні речі. У них підіймаються питання геноциду та расової нетерпимості, патріотизму та моралі, гендерних відносин та внутрішнього «я». Це ті теми, які були, є і будуть актуальними для нас і нікого не залишать байдужим. Коли: покази проходять щопонеділка о 18:30 Де: мала зала НТУУ «КПІ» Вхід вільний. www.poligraf.vpi.kiev.ua


14

ВІЛЬНИЙ ЧАС

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

Коли мрії стають дійсністю В

и творча особистість, у вас зашкалює рівень уяви, чешуться руки писати? Мрієте знищити перстень Саурона, зійтися у сутичці з Волдемортом, очолити армію клонів? Чи може вам більше до душі бути крутим мафіозі, безкомпромісним поліцейським або кровожерливим вампіром? Із форумними рольовими іграми ваші мрії стануть реальністю. Побачивши словосполучення «рольові ігри», уя в и л и щ о с ь в у л ь г а р н е ? Одразу мушу засмутити – ця розповідь не має багато спільного із сексуальними розвагами. Але заждіть перегортати сторінку – можливо в кінці ви будете вдячні автору.

ЧЕРНЕЦЬКИЙ АНТОНН

Що це таке і з чим його їдять? Йдеться про ігри переважно розважального призначення, в яких учасник обирає якусь певну роль і в уявній ситуації діє згідно цій ролі. Сам процес полягає у моделюванні гравцями певної ситуації. Учасникам форумних рольових ігор достатньо мати лише комп’ютер, Інтернет та фантазію.

Ігровий процес Форумні рольові ігри, ще їх називають форумками, рольовками – це ігри, що відбуваються на інтернет-форумах. Як, правило, кожна тема форуму позначає певну місцевість (будівлю, приміщення), де й проходить гра. Учасники, об’єднані єдиною сюжетною лінією, всередині локації по черзі пишуть повідомлення, що містять опис дій, реплік і думок персонажа, відіграючи певну сцену за сюжетом, або

на власний розсуд. Потрібно зазначити, що дії героя описуються від третьої особи. Процес гри контролюється адміністрацією та модераторами.

Як почати грати? Якщо вас зацікавив запропонований сюжет, ви створюєте аккаунт під іменем персонажа. Пишете і викладаєте на суд адміністрації анкету. Тут ви описуєте стать, вік, расу, характер, зовнішність, навички персонажа тощо. Після прийняття анкети, ознайомлюєтеся із сюжетом, шукаєте в ньому місце герою і вперед!

Переваги: Форумні ігри дозволяють знайти однодумців. Форумки для тих людей, які важко висловлюють свої думки вголос, але легко виражають їх на папері.

Недоліки: Це потребує часу, інколи по кілька годин на читання і написання нових постів. Гравці мають тенденцію переходити у стан застою, через що часто ігри лишаються незавершеними.

Тематика Існують тисячі тем за мотивами фільмів, книг, www.poligraf.vpi.kiev.ua

комп’ютерних ігор. Ознайомитися з цими рейтингами і дізнатися більше про ФРПГ можна за цими посиланнями: http://top.roleplay.ru/, http://rolki.ru/, http://ru.rpg.wikia.com/wiki/. Або погуглити. Мабуть кожний хотів перевтілитись у зовсім іншу людину, щоб можна було дати волю словам і почуттям. Тепер, з форумними рольовими іграми більше немає нічого неможливого.


ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011

15

ВІЛЬНИЙ ЧАС

«Метро 2033–2034. Виходу немає»

КОЛББАСКО ЮЛІЯ Цього разу я хочу звернути вашу увагу на серію книг російського письменникафантаста Дмитра Глуховського. Не нову, але, на жаль, не дуже відому українському читачеві. Романи «Метро 2033», «Метро 2034» та серія «Світ Метро 2033» – це постапокаліптика, яка, на мою думку, сподобається не лише прихильникам жанру. Хоча «сподобається» це не зовсім те слово. Річ у тім, що «фантастичне» у романах лише те, що дія відбувається після атаки атомними

бомбами найбільших міст світу. І це одна з причин, чому книга там глибоко пронизує свідомість. Так, війни ще не були. Але існує ядерна зброя, існує московський

метрополітен, найбільше разово звертаються до бомбосховище у свіпіслявчора, намаАвтор майті, і, зрештою, на гаючись зрозустерно передає кожній станції міти, коли ж атмосферу, змушуючи вас метро існують було винег е р м е т и ч н і сонячного літнього дня на- сено вирок живо відчути протяги ворота. У сволюдській темних тунелів їх книгах через цивілізації шість хвилин після і чи не власнисигналу «атом» Дмитро ми руками вони його Глуховський закриє їх, роз- підписали. Знаєте, це найділивши на «…світ мертвих фантастичніше у цій книзі. і світ живих», «…тільки не Все, що там відбувається… зрозуміло, кому більше по- насправді може статися завтра щастило». Автор майстерно або через годину. передає атмосферу, змушуІ наостанок невеличка ючи вас сонячного літнього порада: не читайте ці книги дня наживо відчути протяги у метро. Я серйозно, краще темних тунелів. Жителі Метро не треба. 2033/34 намагаються вижити P.S. Я вже перевірила: у новому світі, який не знає герметичні ворота є і на стансонячного світла, з недовірою ціях Київського метрополітедивляться у завтра і неодно- ну – все ОК.

Друзям присвячується… КОТЛЯЯР ІРИНАА Коли буденність вже накрила сірою хмарою, втома переходить в апатію і все навколо дратує, врятувати можуть лише справжні друзі. Ні, не ті, яких в соціальній мережі може бути 124 або 360, а ті, яким ти відкриваєш свою душу. Що може бути приємнішим за зустріч у дружній атмосфері?! Мені неймовірно пощастило отримати запрошення на вечірку «Приватник у Анрі», яку влаштували у фотостудії «КОМА». У житті часто бувають ситуації, коли хочеться зупинити мить. Це не завжди можливо. Однак існують люди, для яких фотоапарат – не просто рівень науково-технічного

прогресу, це – їх органічне кантам знадобилася допомога продовження. із додатковим обладнанням. Емоції, які неможливо пе- Робота і задоволення стали редати словами, невимовна ра- приносити дійсну користь, дість, усі стани людської душі а співпраця поступово перепередаються фотографії. Анрі росла у більш дружні стосунки. Мосюковський – не просто Як найліпше провести час фотограф, талановита людина. з друзями? Зустрітись, поДля нього фотографія – це говорити, випити чашечку не захоплення і не робозапашної кави чи прита. Це – мистецтво, ємного гарячого Почесними госстан душі. Анрі чаю, смакутями свята стали втілив у життя вати різні хлопці з гурту Тартак. свою запосолодощі вітну мрію, Роботу з цим колективом та слухати заснувавши Анрі розпочав з того, що у л ю б л е став час від часу ходити фотостудію ну музина їх концерти та фо«КОМА». ку, співати тографувати Почесними разом пісні, гостями свята стаякі навіюють ли хлопці з гурту Тартак. такі приємні спогади. Роботу з цим колективом Анрі Атмосфера свята була надрозпочав з того, що став час від звичайно затишною: червоні часу ходити на їх концерти та ароматизовані свічки, зручфотографувати. Згодом музи- ні крісла, тепло і розуміння

у повітрі… Усе надихало на спілкування. Анрі зібрав найближчих друзів не просто так. Річ у тім, що барабанщик гурту (за сумісництвом найкращий друг мсьє господаря студії) – Едуард Косорапов вирішив покинути Тартак. Це був, так би мовити, його прощальний концерт. Пісні обирали самі гості, через те, я впевнена, усі залишилися задоволені концертною програмою. Визирнувши у віконце, можна було побачити, як танцює лютневий сніжок, а у приміщенні студії танцювали абсолютно щасливі люди. Маючи і цінуючи справжніх друзів, які будь-якої миті прийдуть на допомогу, розділять усі страждання та радітимуть успіхам, зрозумієш, що світ не такий уже і поганий. www.poligraf.vpi.kiev.ua


16

ВІЛЬНИЙ ЧАС

ПОЛІГРАФ № 1 (61) квітень 2011 СТЕЛЬМАХ ЮЛІЯ

З викладачів по нитці Відповідно, на цій оптимістичній ноті… ми продовжуємо нашу пару! Котляревський

Если Вы украли предприятие и тикать, то никакой охраны труда тут уже не надо. Демчук Таке враження, що ви з нічного клубу прийшли на пари! Киричок Т. Ю.

Сучасна ринкова економіка не дозволяє такого щастя.. Котляревський

Немає статей – немає магістратури. Демчук

- Ви на якому курсі? Це не я винен! Це винен хто? Правильно, калькулятор. Демчук

- На третьому! Сірик Обычно, на полиграфии умненькие дети. Демчук

- Хлопці, сядьте на першу парту, зробіть приємно викладачеві! - Це покарання?

Кто додумался курточку на микроскоп повесить? Гуменюк

- Для вас буде не покаранням, а мотивацією. Зеленська

ШЕПЕЛЬОВА АНАСТАСІЯ

1 2 5

8 4 www.poligraf.vpi.kiev.ua

7 7

3

5 1 4

№ 1 (61) квітень 2011 Засновник i видавець Видавничо-полiграфiчний iнститут НТУУ «КПI» Свiдоцтво про реєстрацiю Кi № 427 вiд 27.12.1999 р.

Это не группа, это Comedy Club ходячий! Ковальский От буде тобі 40 років – зуби повилітають, волосся повилітає – і все! Живеш собі такий «красавчік»... Зеленська

Я вам не швидка допомога, щоб через 15 хвилин на електронну скриньку відповідати! Демчук

«Полiграф»

4 7

6

7 8 9 6 3 5

2

9

Головний редактор: Олександра Сервецька Випусковий редактор: Тетяна Гребенiк Технiчний редактор: Максим Сiрик Редактори вiддiлiв цього номеру: Олена Костенко, Вірця Гнатюк, Юлія Колбаско Автори цього номеру: Оля Будько, Вероніка Сектим, Віктор Медвідь, Ірина Котляр, Антон Чернецький, Настя Дрижак, Настя Тиха, Таня Гребенік, Олександра Сервецька, Ірина Дякова, Ася Рябошапка, Юля Колбаско, Таня Бондаренко, Євгенія Бондаренко Літературні редактори: Катерина Василенкова, Олеся Оноко, Тетяна Кротевич Художнiй редактор: Олена Фещенко Фотографи: Євгенія Бондаренко, Максим Мельник Дизайнер: Ксенія Поліщук Верстка: Ольга Клименко, Єлизавета Яковлєва Відпов. за розповсюдження: Олена Костенко

Надруковано: Видавничий комплекс редакцiї газети «Вiстi...», м. Бровари, вул. Красовського, 16 Замовлення №7-16 Наклад 2500 пр. © ВПI НТУУ «КПI», 2011 Адреса редакцiї: Київ-56, вул. Янгеля, 1/37 E-mail: poligraf@vpi.kiev.ua www.poligraf.vpi.kiev.ua

Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть iнформацiї, розмiщеної у номерi, несе автор. Редакцiя може не подiляти думку автора. Передруки дозволяються лише за згодою редакцiї та з посиланням на джерело. Газета розповсюджується безкоштовно.


Poligraf