2 Середа, 7 листопада 2007 року---- ПОВЕ ЖИТJ}J - - - - - - - - - - - - - - безліч. Вони свідчать про те, що партійні функціонери боялися припливу до партії
Нещодавно в українському видавництві "Буква" вийшла книга нашого земляка, відомого журналіста Володи.мира Де.м Я ненка "Покаяння" (Сповідь колишнього
партапараіпника). Наші читачі знають цього автора, здебільшого, як дослідника бойових біографій представників наймо лодшого покоління нашої держави, яке ра зоJк із доросли.ми звалило на свої хисткі плечі непомірно важку ношу Другої світо
вої війни. Його перу належить низка доку ментальних збірників - ''Нескорені шах тарчата·: "Сини полків·: "До батальйону юних зараховується ... ·: Та мало хто знає, що В. Де.м Яненко за
радянської влади тривалий час перебував "на контролі" органів державної безпеки. Чи.м же так "завинив" тоді ще юнак, який, щоправда, уже встиг відзначитись і на військовій службі (охороняв особливо важливий об'єкт, що оснащував прилада ми перший космічний корабль Ю. Га гаріна), і на комсомольській роботі (очо лював багатотисячний колектив .молоді
великого хімічного підприємства)? Що можна було "приписати" людині з такою, здавалося б, показово-пристойною ав тобіографією? Та пильні "охоронці" дер жавного спокою знайшли привід! Довго не роздумуючи, "приписували" молодому журналістові ярлик "українського буржу азного націоналіста"!
Й така характеристика була зроблена без найменшого посилання на якісь досте-
.менні факти з життя і діяльності цього початкуючого літератора, до речі, члена "могутньої" Комуністичної партії! Ну, був він в одній студії з відо.ми.м поетом (згодом знищени.м за свої переконання у радянському концтаборі) Василем Сту
сил, які б могли "порушити" спокійне,
' :
хоч і застійне, життя в колективі. А твор
ча технічна молодь могла б оприлюднити прорахунки партійного і господарського керівництва, що було просто небажаним.
-
га вийшла нещодавно, чи є вже якась ре
акція на неї?
-
-
марно очорнюєш ту партію. Так, були не доліки в й діяльності. Але озирнися дов кола цієї миті: все захрясло в корупції, безлад повсюдно,
не було ніяких аргументова
них підстав для звинувачень, - В. вливається до лав жур налістів Київщини і згодом запрошується,
не
кинь оком.
чергу нагострити перо? А копирсатися в минулому, можливо, комусь й не дуже
комфортному, зайве ...
що стало повною несподіванкою для нього,
В цих словах- певна доля гіркої правди.
до найвищої інстанції керівництва Бро
- міськкому партії.
куди
Можливо б, на оце варто було в nершу
Дем Яненко
варщипи
І досить полярна. Один столичний
журналіст зауважив відверто: 'Ти, друже,
дебістів, до речі, вони його й не пересліду вали опісля
Володимире Івановичу, можливо, ще й
зарані задавати це запитання- і все ж: кни
сом, і що з того? Підтри.мував творчі зв Язки з поетом .М. Холодни.м, зі своїми ровесниками, побрати.мами по перу - Л. Талалас.м, В. Міщенко.м, А. Гарматюком, В. Захарченком, був редактором единої на Донеччині україномовної шахтарської га зети, творив рідною мовою, і що з того? Зникнувши з очей донбасівських ка
І все ж, бачачи, як знову настирно прори
Лише перебу
вається на політичну арену організація,
ваючи в партійних колах, він остаточно
яка завела народ в "нікуди", мовчати на
пересвідчується у безперспективності
цьому етапі особисто я неспроможний.
впровадження галасливих ідей ''кермани- 1· ча" в життя, які врешті-решт розвіялися
1
мовби той туманець над зе.шею.
І'
Порядок у вільній державі слід наводити.
Але без допомоги тих, хто свого часу вис тавив "непорушний Союз" на посміхо
Про долю свого .морально понівеченого
висько всьому світові.
покоління і веде розмову наш земляк чи й
Буду відвертим: із певним хвилюван
не у першій в Україні книзі-сповіді предс низової партійної ланки.
ням чекав я реакції на спогади своїх ко
Інтерв'ю з її автором провів наш корес пондент В. ЛЯШКО.
лишніх однопартійців. І почув їі. І відчув:
тавника
вибачаюсь
за
нескромність
корисну
-
справу зробив я.
ПРОСПАВВЕНА VВІИАХ;J
Комуніст зі
стажем
понад шістдесят
років, знана у місті людина, ветеран пар тизанського руху на Чернігівщині, учас
ник військового Параду у Москві, автор
книг з історії України В. П. Мишко, про
ТА НІ, МА&ПЬ, 3НЕСПАВПЕНА!
читавши їі, сказав: "Повірте. Мені пар тійні
функціонери,
якщо
це
грамотно
прозвучить, вставили палок у колеса чи й
не більше, аніж вам. Я був прийнятий до
-
Володимире Івановичу, більш аніж пе
їдальня".
nропускзла через своє сито бажаючих ста
більшовицьких лав підnільним райкомом
реконаний: заглиблюватись у своє складне
У підрозділах панувала "дідівшина". І
ти Гі nоnовненням? "Зелена вулиця" нада
партії під час війни. Але після визволення
минуле було неnросто. І все ж, що змусило
що цікаво: офіцери і сержантський склад
валася
Чернігівшини
вас зважитися на цей крок?
не лише не засуджували їі, а й опиралися
робітничих і селянських кіл ...
Події приблизно річної давності. Ко
на неї, аби урезонити зарозумних "сала
тоді
переважно
представникам
від
окупантів
партійну
владу подекуди "окупували" ті, хто неві
У мене проблем із цим не було. Всту
домо де був у найтяжчі для нашого краю
ли партія комуністів, у якій я перебував
жат".
бійцеві
пав я до nартії в армії. На той час мав уже
часи. Вони "переписали" на свій розсуд
свого часу і яку залишив назавжди, стала
заїкнутися про те, що і йому вже б час по
певні заслуги: портрст мій, як відмінника
архівні матеріали.
демонструвати суспільству справді диво
вартувати
бойової і політичної підготовки, красу
був я ні секретарем підпільного райкому
-
І
варто на
було
молодому
полегшсних
постах,
як та
-
І з'ясувалося, що не
вижне: підтримала у Верховній Раді ко
ких бажаючих моментально "ставили на
вався на полковій Дошці пошани. Та зго
комсомолу, і ні до якої партії не вступав. І
аліцію, яка лише на словах вболівала за
своє місце". Та й хіба лише це! Новачкам
дом, персбуваючи вже на nартійній ро
як
долю простолюду і виконувала своєрідну
практично не надавали можливості бодай
боті, я постійно засвідчував, що попов
завідуючого відділом пропаганди і агіта
роль замполіта у ній. І це фактично після
раз на місяць побувати у звільненні. Сол
нюється КПРС nоказушно, аби nродемо
ції,
свого грандіозного політичного краху! І
дати третього року служби нахабно відби
нструвати всьому світові, що народні ма
райвідділом освіти ... У Броварах на мене
наступне: організація з майже столітнім
рали в них нове обмундирування, головні
си не мислять життя без членства в ній.
чекало не краще. Мене безпідставно зви
стажем
убори, а подекуди і взуття, замінюючи
Здавалося б, для чого було потрібнеїй та
нуватили
практики активно зайнялася вербуван
добряче
кс
коштів на власні потреби і зняли з посади
ням до своїх лав молоді. Партії, фактично
цілком закономірним. До всього сказа
незрілих людей, яких часом буквально
директора середньої школи
викинутій на задвірки історії, знадоби
ного додам: навіть я, добре підготовле
затягували до первинок наполегливою до
реакцією
викриття
мною дійсних
фактів розбазарювання
земельних ре
агітаційно-пропагандистської
зношеними.
І
це
вважалося
численне
поповнення
з
політично
наслідок: а
мене
по деякім
у
усунули
часі
-
і
посади
завідуючого
використанні
на
з
державних
N92.
Це було
ний фізично юнак, не витримував "ка
непристойного агітацією?
вого революційного вогнища, бо у попе
ральних"
вісти
редньому геть осмалилися їі, здавалося б,
розшифровували в армійських лавах по
спостерігатися постійний ріст партійних
міськкому партії Кривошликом. Скажу,
лось поповнення для
розпалювання
но
нічних
марш-кидків.
Ось
як
на
це
неважко.
Зараз відпо
По-перше,
мав
сурсів,
зокрема
першим
секретарем
надпотужні крила ... І я вирішив довести
няття: відповідальність усіх за вчинки од
лав, по-друге, такий контингент аж ніяк
що і на Чернігівщині, й тут, у Броварах,
до представників юного покоління онов
ного. В нашій роті було кілька солдатів із
не
покидьків комуністичної системи усе ж
леної України сувору правду пролснінсь
розряду "некерованих". Один міг піти в
життя
ко-сталінську гвардію
самоволку, сісти на літак і полстіти додо
Ми що
му в Москву, інший ні з сього, ні з того
критику на адресу "керманича" чи проз
відкривав вогонь по розводящому. Рот
вучав у цьому контексті бодай один про
та, в яких nеребувала тогочасна журна
ний застосовував у тих випадках свої "ме
тест?!
лістика. Саме тоді зауважили ви похибки
тоди виховання": тижнями не давав спо
курсу "народної поводирки"?
кою
-
безпрецедентно-
го винищувача нації.
t
-Ми обоє пройшли через партійні леща
вnровадженняю
в
більшовицьких політичних ідей.
-
чули колись із низів предметну
покарали.
Але
скільки
пішло
на
це
нервів, здоров'я, сил!"
- Й останнє: що б ви nобажали нашим су часникам більш молодшого віку? -Перш за все, мати свою думку. Вчити
Така nартійна політика завдавала вели
ся глибоко аналізувати історичні процеси
кої шкоди розвиткові народного господа
минулого і сьогодення, аби чітко визна
рства. Нерідко на керівних посадах, зок
читися із власною позицією. Пробувати
юнаком мене вразила атмосфера, шо па
ки долали десятки кіломстрів сибірськи
рема
пере
триматися осторонь політичних процесів
нувала в армійському середовищі. Наші
ми просторами, а потім йшли на nости чи
бували люди з обмеженим мисленням. А
у житті країни, певне, й не можливо, але
безпосередні командири з числа офіцерів
займалися бойовою підготовкою. Де було
поставити на чолі виробництва по-спра
передусім
ніби й не помічали того, шо нам, воїнам,
тих сил набратися!? Словом, ні за що, ні
вжньому здібного спеціаліста здебільшо
призваним
про що страждали безневинні ...
го
на дійсну
Ще
18-річним
службу,
цілком
Взводи
заваді
глухої
значно раніше.
підрозділу.
на
ночі у швидкому темпі і за повної виклад
Ні.
-
всьому
ставав
промислових
було
підприємств,
неможливо
у
зв'язку
з
Скажу,
-
не бажано.
я бував
на
Майдані
під час
без
оранжевої революції. Присутня там мо
лодь вразила мене. Високої культури по
свідомо підривали здоров'я не лише ви
І я сьогодні підтримую народного депу
партійністю того ... Я багато писав про
нятково складною службою (ми стояли
тата Ю. ТимошеІ)КО у твердженні, що
одного інженера, який першим у Брова
ведінка, відверта зацікавленість у демок
на постах по дванадцять годин на добу
нинішня "призовна" армія лише калічить
рах
ратичних
при
молодих людей. Бо з неї не викорінено
раціоналізатора України. Його пропо
досягненні мети. Хотілося б, щоб лави
харчуванням. У нашому щоденному ме
негативів Радянських Збройних Сил. Га
зиції зробили певну революцію у шино
отакого
ню
даю, цих недоліків можна буде позбави
ремонтній
множилися. А нам
тись лише за умов контрактної служби
своєю думкою, своїм баченням виробни
воїнів.
чих
п'ятдесятиградусному морозі),
-
а
й
майже табірна баланда замість пер
шого,
немащена
вівсяна
каша
й ледь
підсолоджений чай. Але не намагайтесь обілити високе начальство, посилаючись на
неможливість
вконтролювати
стан
справ у розкиданих по всенькому Сибіру
військових
підрозділах.
звання
галузі.
Заслуженого
Це був працівник зі
перемінах і
одностайність у
представництва
у
суспільстві
належить провести
значну роз'яснювальну роботу, аби вир
не сприймалося з
вати з-під впливу облудної більшовиць
незрозумілих причин ні керівництвом за
кої партії, ініціатора світової кровопро
які змусили мене засумніватися у пра
воду, ні секретарем первинної партор
литної
вильності
ганізації,
заблукав у
У своїй сповіді я наводжу й інші факти, дій
тогочасних державних
перспектив,
що
який "танцював" під дудочку
революційної сучасній
бійні,
тих,
політичній
хто
круго
нашої
мужів. Але саме тоді пов'язувати бачене з
адміністрації. І, звичайно ж, заяви тала
тридцять
діяльністю партії комуністів, віру в яку у
новитого інженера із проханням прийня
Якщо читачів зацікавить ця книга, за
кроків від їдальні. Офіцери при важких
нас виховували з дитячих років, навіть не
ти його кандидатом у КПРС щоразу пот
телефонуйте до редакції. Тут можна буде
помислив би. То вступав я до їі лав у
рапляли, як мовиться, під сукно. Та так і
дізнатися координати автора.
двадцятирічному віці цілком свідомо.
залишилися там до їі кончини.
дивізії розміщувався погонах щодня
аж
Штаб
одержав
за...
промаршировували
повз
наш харчопункт, але до дещо інших две рей,
на
яких
значилося:
"Офіцерська
-
Ви пригадуєте, як Комуністична партія
Таких
прикладів
можна
наводити
верті.
На знімку: В .Дем'яненко.