Page 1

ЛРОЛВТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАRТЕСЯІ

n

Постанова Центрального KOAlimemy /( Ре і Ради Міністрів СРСР про лен/нсыli nреміl відіграє велику роль в дальшому науковому, техНіЧНОМу

РІк 8 ..... ннlІ Х І Х

.N! 109 (1402)

стяхя ~ о ВЕиь

НЕДІЛЯ

і культурному про гр ес і

9

Батьківщана.

1956

р.

1О0-рlччя з дня народження Івана Франка

І РАДІ МІНІСТРІВ СРСР

Заключне засІдання Респуdлlканського урядового ювlлеиного комІтету

ЦК КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР

pO:J-

Встановлено п'ятдесят Ленінських премій розміром у сімдесят п'ять 'fИСЯЧ карбованців

глянули питання про відновлення премій імені

великого засновника Радянської держави і Ко­

кожна, в тому числі: за наукові праці в галузі

фізичних

наук,

мира Ілліча Леніна за наЙВИ,l;атніші роботи в галузі науки і техніки і про встановлення Ленінських премій за найвидатніші 1ВОРИ лі­

механіко-математичних наук, технічних

наук,

тератури і мистецтва, що дістали широке гро­

,l;ичних

мадське

наук

муністичної партії ра,-янсыtгоo Союзу Володи­

хімічних наук, гео.пого-географічних наук, біо­ логічних наук, сільськогосподарських наук, ме­

визнання.

зу побудував в основному

СОЦІаЛІстичне

--

наук,

військових дванадцять премій;

наук,

суспільних

за споруди, впроваджені в народне господар­

Тепер, коли радянський Hapo,l; під керів­ ництвом Комуністичної партії Радянського Сою­

ство винаходи, конструкції машин, нові матеріа­ ли, вдосконалення методів виробництва в галузі:

сус­

машиноБУ).lування, приладобу,J;Yвання, металургії,

пільство і рОЗВ'язує завАання поступового пс­ pexo,l;y Bi,l; СОЦІаЛІЗМУ Ао комунізму, особливо

розвідування і ВИ,l;обування корисних копалин, хімії і хімічної технології, енергетики, електро­

важливе значення має всемірний розвиток про­ дуктивних сил радянського суспільства, впро­

ніки і автоматики,

будівництва,

архітектури,

ва.-ження нової техніки і на цій основі досяг­ нення ,l;остатку матеріальних і культурних благ у нашій країні. В розв'язанні цих завдань все

транспорту і зв'язку,

зростаючого значення набирають

за високохудожні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, а також за найви­

1925

році, з метою заохочення ВИДЗ'Г­

них робіт у галузі науки і техніки, сільського

ГОСПОАарства, медицини і суспі.1ЬНИХ наук, Ра­ Дянський уряд

встановив

премії імені В. І.

Леніна. В дальші роки премії імені В. І. Леніна були присуджені рядові вчених нашої к.раїНІІ. Проте після 1935 року присудження Ленінських

сільського

господарства,

легкої і харчової промисловості, медицини--три­ дцять премій;

безперервний

технічний прогрес, розвиток науки і культури.

датніші досягнення діячів театрального мистец­ тва, кінематографії, що діста.'lИ широке гроиаk

ське визнання,

-

вісім премій.

Премії присуджуватимуться щороку до дня

народження В. І. Леніна. Створено Комітет по Ленінських преміях в галузі науки і техніки при Pa).li Міністрів СРСР

6 вересня у Львівському ,(ержавному театрі опери та бале'l'У імені Івана Франка відбулося заклюqне урочисте засідання Рес-

лико го українського письменни- лейного комітету М. С. Гречуха, ка-революціонера Івана Яковича який підбив пі,IJ;СУМКИ ювілейним Франка. торжествам, присвяченим 100-

В засіданні взяли участь діячі річчю з дня народження

І'рада, Києва, братніх союзних Радянської України і Централь­ республік, літератори і вчені ного Комітету Комуністичної Польщі, Чех()~ловаччини, Волга- партії У країни М. С. Гречуха ріі,

Румунії,

&ої

Угорщини, Німець-

Демократичної

преДС'гавники прогресивних укра- із-за кордону за їх гарячу участь їнсь&их організації Канади. у святкуванні сторіччя з дня на-

Серед

присутніх _

члени родження великого сина україІІ-

Президії і секретарі ЦК КП України М. С. Гречуха, М. В. Подгор­ ний, С. В. Червоненко, керівни­ ки Львівських обласних і місь­

ких організацій, син Івана Яко­ вича

Франка

Т. І. Франко,

-

передовики промисловості і сіJlЬ­ ського господарства та інші.

Маючи на увазі позитивне значення заохо­

розгляду робіт, які висуваються на здобуття пре­

1'0 комітету М. П. Бажан.

мій, і прису.Цження премій за найвидатніші з НИІ.

мій за найвидатніші наукові праці, архітектур­ ні і будівельні СПОру,l;и; впроваджені в народне

господарство винахо,l;И, конструкції машин, нові матеріали; вдосконалення методів виробництва. 3аново встановлено Ленінські премії за найви­ датніші твори літератури і мистецтва, які ,l;іста­ ЛИ широке громадське визнання.

-----

Представлення робіт на здобуття премій у Комітети по Ленінських преміях проваДИТИМУ'fЬ президії академій наук, наукові

ємства, правління спілок радянських письмен­

ників, художників, композиторів, архітекторів, редакційні колегії журналів, видавництва, гро­ мадські організації, діячі науки, техніки, літе­ ратури і мистецтва.

-------------------------------

УКАЗ ПРЕЗИДІІ ВЕрховнОІ ~ АДИ СРСР

Про переименування мІжнародних СталІнських преМіЙ у мІжнароднІ

Колгоспники

3. П.П. а) і б) п. 2 цього Указу поширити

народних Сталінських преміях, перейменувати міжнародні Сталінські премії в міжнародні Ленінські премії «3а зміцнення миру між наро-

також і на осіб, які одержали Міжнародну пре­ мію «3а зміцнення миру між народами» в пері­ од 1950-1955 рр.

4.

дами».

Встановити, що особи, нагороджувані мі.;&­ наРОАНОЮ Ленінською премією, одержують: а) диплом лауреата міжнародної Ленінськоі

2.

Встановити, що міжнародні Ленінські пре­

б) золоту нагружну медаль з зображенням В. І. Леніна; в) грошову премію в розмірі 1оо тисяч кар-

міі «3а зміцнення миру між народами» присуд­ жуються щороку в кількості до 10 премій Ко­ мітетом по міжнародних Ленінських преміЯх. 5. Порядок висування кандидатів на міжна­ родні Ленінські премії «3а зміцнення миру між народами» і умови присудження цих премій роз­ робляв і публікує Комітет по міжнародних Ленін-

бованців.

ських преміях.

премії;

ГО./lО8а Преsидlї Верховиоі Ради СРСР

К. ВОРОШИЛОВ.

Секретар Президії Верховної Радн СРСР

Москва. Кремль.

6

вересня

1956

р.

......., ...

О. ГОРКІН.

ПерооуВ8НПИ Президента Іпдопезl1 Сукарпо в СРСР 6 вересня вдень літак, на бор­ що його супрово.1tять,

вересня Прези.Цент Індонезії

СУItЗрно і особи, що його супро­

ту якого знаходився

Президент

водять, прибули в Самарканд. Сукарно, зробив посадку в Баку. Гості ознайомились з нафтови­ Гості зробили поїздку по місту, оглянули пам'ятники старовинної ми промислами, побували на ба­ культури узбецького народу. Із кинському нафтопереробному за­ Самар&аща вони вилетіли в Ба­ воді. 7 вересня Презщент Республі­ &у. ПРОЇЦОМ ЗynJllllL1lИСя в Лш­ Q Іщоиезіі Сyuрио і особи, ха.бqi.

відбули із Баку і в той же лень прибули R Сухумі. Гості на автомашинах направляються ЛО порту. Тут вони піднялись на борт крейсера «МихаЮІ Кутузов», який в су­ проводі

двох ескадрених міно­ носців взяв курс на Сочі. (ТАРС).

тра

художнього

слова.

Потім виступили Голова Ра­ дянського Комітету захисту миру, секретар правління Спілки пись­

менників

СРСР М. С. Тихонов,

народний артист УРСР, компози­ тор С. П. Людкевич, майстер турбінного буріння, депутат Вер­

ховної Ради СРСР О. М. Гринчак й інші. Після урочистого засідання був даний великий концерт.

.......... ----

сільгоспарті.1і

імені Леніна першими в Лебедин-

(РАТАУ).

ченко. На початку господарсько-

го року вона взяла

ському районі, Сумської області, корів, виконали своє соціалістичне зо­ бов'язання. Від кожної корови вони одержали по 3500 кілогра­

мів молока. Більше 30 ДОIlРОК до­ билися показників, які дають їм право бути учасниками Всесоюзної сільськогосподарської вис­ тавки.

Особливо відзначилась

старанно

нову групу

підготувала їх

до отелення, а потім

на

роздій.

рин

поставила

Продуктивність

тва­

2-3

рази.

піДВИЩR.'Іась в

Від кожної корови уже одержано

по

7800

-

найвищий показник за весь

кілограмів

модока. Це

Герой час її роботи. (РАТАУ).

Соціалістичної Праці Марія Сав-

nенlнськl преМI1 "За змІцнення миру мІж народами"

3важаючи на побажання Комітету по між­

ського народу, геніального майс­

КілограМіВ молока від КОРОВИ

7800

та інженерно­

технічні товариства, haYKOBD-.Цослїдні інститути, вищі учбові закла.Ци, президія ВЦРПС, колегії міністерств СРСР і союзних республік, підпри­

сердечно подякував дорогим гос­

Республіки, тям з братніх союзних республіl\,

чення найвидатніших робіт в галузі науки, тех­ ніки і виробництва, творів літератури і мистец­

тва, ЦК КПРС і Рада Міністрів Союзу РСР ви­ несли рішення про ві,1;новлення премії імені Володимира Ілліча Леніна Ленінських пре­

Івана

науки і культури Москви, Ленін- Яковича Франка. Від імені УРЯ;J;У

і Комітет по Ленінських преміях в галузі літера­ тури і мистецтва пр.и Ра.Ці Міністрів СРСР д:rя

uремій не провадилось.

Під бурхливі овації до почесної президії засі.Цання обиравть­ ся Президія ЦК КПРС. 3 промовою виступив перший

публіканського урядового юві- заступник Голови Ради Міні­ лейного комі'гету, присвячене стрів Української РСР, член 100-річчю з дня народження ве- Республіканського урядового юві­

Урочисте засідання відкрив вступним словом Голова Респуб­ ліканського урядового ювілейно-

6

ідеЯ.Alа

у ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТІ КПРС

в галузі науки, техніки, літератури і мистецтва

1.

велаками

в боротьбі за повне торжество комунізму.

Ціна]5 коп.

Про Ленінські премії за найвидатніші роботи

Ще в

На т х нен а й

соціалістичної

В. І. Леніна, керований КО.Alуністачною партією, радянський народ доб'ється новах великах перемог

ВЕРЕСНЯ

Орrаи Броварськоrо районноrо комітету Комуністичної партіl )'краlни та районноl Ра,ци депутатів трудящих :Киlвеькоl оБJIаеті

наш о ї

Останні вісті з колгоспів Колгосп Ім. СталІна. Зобов'я­ аавшись посіяти озимину в стисді строки

Ї"

на

високому

агротех­

нічному рівні, тракторна бригада, що обслужує артіль, при плані 925 гектарів посіяла 700 гектарів озимини, у тому числі близько 200 гектарів жита і пшениці пе­ рехресним способом. О. Борщ.

с. Русанів.

* * *

Колгосп ім. ЛенІна. добре пра· цюють трактористи М. Малій, В. Печура, П. Дужик, С. Стріль, ник та інші. Вони посіяли вже понад 700 гектарів озимини. Ме· ханізатори підготували під ярий клин наступного року 350 гекта­ рів зябу. Працюючи вдень і вно­ чі в полі, трактористи І. Щербак та П. Шевченко виконують змін­

ні норми на

110-115

Артіль зобов'язалася

процентів. закінчити

копання і здачу картоплі держа·

ві

до

жовтня. Правління кол­ бригадам та лан­ кам п'ятиденні і щоденні завдан, ня. Зібрали урожай на перших 40 гектарах. госпу

І

довело

* * *

Колгосп ім. з сівбою

наша

перша

рільнича бригада завершує зби· рання пізніх культур. Косимо вручну горох. Ланка Г. Ільченко виконує норми на 120--130 про­ центів. По 0,41 гектара щодня косять колгоспники Ф. Кируха, М. Калениченко, С. Труш. Покла· л)[ горох у валки на 35 гектарах. Підберемо і обмолотимо його комб8lЙНОМ еС·б». А. СИТько. с. Заворичі.

Колгосп коли

над

* * *

«Більшовик».

землею

туман, на овочеві

ще

ВраНці, стелеться

плантації пос­

пішають колгоспники городньої бригади. Тут іде масове збиран· ня помідорів, огірків та інших овочів. До ділянок підходять авто­ машини

і

підводи,

навантажують

на які швидко

городину

для

зда­

чі на приймальний пункт. Вчора арriль відправила кия­ нам бідьше 5 тонн огірків, помі­ дорів та інших овочів, а всього їх здала 220 тонн, перевиконавши

план.

Т. Мазниченко.

С. Семиполхи.

КІрова. Одночасно

озимини

С. Рожни.

Г. Пищal.


СТАХАНОВВЦЬ

2

Не.іла,

·

ТОВАРИШІ ТРАКТОРИСТИ, КОМБАЙНЕРИ І

,~I ТВ~РЧі~lL., Д нашнх почаТКіВ~~ ВІ

11

БорІться за виконання виробничих завдань на збираннІ врожаю, осІннІй сІвБІ, Wlблевlй оранцІ, заготІвлІ кормІв так, як боролися за честь І славу БатькІвщини радянськІ танкІсти у грІзнІ роки ВеликоІ ВІтчизияноІ вІйни!

*

оточували і громили ворожі вій­

Батьківщина високо оціннла бойові подвиги радянських тан­ кістів. Десятки тисяч воїнів бро­ нетанкових військ нагороджено орденами і ме.Цалями. Понад 1100 чоловік УАОСТОЄНО звания Героя Радянського Союзу, а 16 з Н.ІІХ

В шахти пам Іти,

Гарну долю вибори

Нам степи доручено

В чесному трудІ.

Цвітом заплести.

В радостІ ІскристІй,

Всі

Для душІ ШИРОJОЇ Щастя буде скрІзь.

шляхи

розпахнуті

Хто то в руки хукає,

Хто то в руки хукає,

Рейками Іде?

Рейками Іде?

Паровоз вигукує:

Паровоз вигуку.:

Плем'я молоде!

Пмм'я мо.ао..е!

п ОА, та пісня тривожить душу, Я й сам хотІв би Ії почати,

Іти туди І я сьогоднІ мушу, Де славнІ хлопцl,стрункl дІвчата.

радянських

ЯК у далекІм моїм дитинстві, ГІллям черешня мене чІпав.

Bik

зна чається в цьому році в обста­ училища

імені

С.

К.

Тимошенка, відмінники бойової і політичної підготовки, комсо­ мольці (зліва направо) Олексій Шилін, Василь Іванов, Володимир Тодорашв:о, Валентин Кензя і Григорій Доброскок.

(Прескліше РАТАУ).

Фото Н. Цидільковського.

День СЬОГОАні його

таНКІСТІВ

радянський наро,l; і імперіалізму на МОЛОі!:У

Збройні

Сили

ві~значають

День танкістів, вшановують СО.;{­

офіцерів і генералів бро­ нетанкових військ, робітників,

.J;ariB,

інженерів

і

TeXНlKlB

танкової

пропсловості за їх видатні за­ слуги пере,D; Батьківщиною.

Бронетанкові війська,

як

і

кеханізовані

СКJЩJ;ова

частина

всенаРОАне

Іду до rypTY, де спів лунав. Приймайте, друзІ, у ваше коло! Та нам не буде з тобою тісно. А не забув ти піснІ про поле ЧИ першу-лІпшу рІдну пісню?

-

змагання

Що ми Із вами OAHoro rapTY, Хоч І не в полІ зиму стрlчаю, Бо промІняв я лемІш на парту.

Розв'язуючи гращіозні заВАан­ РаАЯfll.

ську республіку.

В роки переАвоенних п'ятирі­ чок, коли під керівництвом Ко­ муністичної партії ЗАійснювався ленінський план соціалістичної індустріалізації країни, швиА1'О розвивалась і оборонна промис­ ловість, у тому ЧИСJIі танкоБJ,J;)'­ вання. Комуністична партія при­

ня комуністичного

будівництва,

Та тІльки знайте, скажу я вам: На луг виходжу не для забави, ХаА І дощами поплаче вись там, 3берем в копицІ сухими трави.

поставлені ХХ з'їздом КПРС, ра­ ,J;янські JIЮ,J;И палко прагнуть ,11;0 співробітництва і взавморозумін­ ня з наРОАап усіх країн, рішу­ '10 ві,J;С'l'ОЮЮТЬ ленінську політи­ ку кирного жав, яку

А зараз пісню заводь, Танюшо, Чи хто там Із вас, дІвчата. Або дозвольте: сьогоднІ мушу Я пlснlО щиру Д.lя вас почати.

співіснування Аер­ твердо

і ПОСШАОВElО

ПРОВОАЯТЬ Комуністична партія і Ра,ll;ЯНСЬКИЙ УРЯА.

Ва

В умовах, коли в світі е ще Збройних Сил СРСР, каю'гь ,J;іляла величезну увагу створен­ славну історію і героїчні тра­ ню могутніх бронетанкових CILT, агресивні сили, які виступають АИЦії. Вони заро,ll;ИJIИСЯ в РОJ.tИ пі,ll;готовці висококваліфікованих проти встановлення міцного ми­ ру і дружби між наРО,J;ами, ра­ грома,!l;ЯНСЬКОЇ війни проти інозек­ кадрів танкістів. них інтервентів і внутрішньої Ра,J;ЯНСЬКИМ танкістам нале- Аянські ЛЮ,J;и проявляють пиль­ контрреволюції. ill.le в 1919 році жить ВИАатна роль у розгромі ність і не забувають уроків ми­

за вказівкою Леніна на Сор­ німецько-фашистських загарбмовському заводі в Нижньоку ників, що віроломно напаJIИ в Новгороді почалось буАЇВНИЦТВО бойових кашин. Випущений ЦJDI 1941 році на нашу Батьківщи­

разом з іншими частинами Чер­ воної Армії переможно вi.l:бива­

ну, а також японських імперіа­ лістів. f битвах під МосltВОЮ і Сталінградом, на Курській ,ll;узі і на У країні, в Білорусії і При­ балтиці, в битвах за Берлін і на полях Маньчжурії танкові

ли воєнний напаА міжнаро,І;НОГО

з'єднання, взаеМО,J;іючи з іншими

заВОі!:ОМ перший танк був назва­ ний «Борець за свобоі!:У товариш Ленін». Сформовані тоді ра,J;ЯИ­ ські бронезагони і бронепоїз,J;И

ПОЛЬСЬКО-УКРА1НСЬКI ЛІТЕРА ТУРНІ ЗВ~ЯЗКИ На початку жовтня в Поль­ ській НаРО,J;ній Республіці Bi.il;буватиметься дeKa~a української

пуляризації польської літератури 'Іа Україні, в творчому зближен-

культури. Вона сприятиме даль­

шому зміцненню ,цружби між ра­

належить Івану Франкові. Після перемоги Великої Жовт­

АЯНСЬКИМ і польських народами,

невої

розширенню їх культурних зв'яз­

яка відкрила

ків, що мають свої славні істо­ ричні тра,ll;ИЦії. ці тра,ll;иції ЯСК­

для розвитку в СРСР соціалістич­ ної змістом, національної формою

раво

культури,

ні літературних

сил двох країн

соціалістичної

широкі

революції,

простори

нулого,

що

коштували

Видатну

роль

позицій

у зближенні нюеться вклад, внесений

поль­

оці­

України.

Іван

БJIизький

Пі,J;

Франко

кожному

рі,ll;НИЙ

=

полякові

ки з утворенням нової, демокрь­

тичної Польщі, Ае створено умови СЬЕОГО Hapo,I;Y, знавцЯJIИ і про­ Аля . BЇJIЬHOГO і широкого обміну пагащистами його культури ви­ культурними цінностями з інши­ ступ3JIИ Тарас Шевченко, Марко ми країнами. Ця Аружба гру­ Вовчок, Павло Грабовський, Леся нтув'l'ЬСЯ на спільній iAeOJIoriqfкраїИRЗ. ВмИ&а засJIfГЗ в по- ній оспові, на прагиенні обох ,;рузями

поль­

І

як співець ,J;ружби і братерст­

слов'ян,

з кращими

телігенції. Вого АРУЗЯМН були

Справжніми

І даlOТЬ мені сили сповна.

враженням

пре,J;ставниками польської ін­

в'янських наРОАів.

коса!»

По обіді я йду не до мІлІ, А туди, де вирує Десна, Мою втому беруть іі хвилі

літератур внести свій BItJIa,ll; у боротьбу народів за мир і про­ грес в усьому світі. Останнім часом народну Поль­ щу ві,;відало багато письменни­

поль­

літера­

rOCTpa

М. Сом, студент.

с. Требухів.

ськими ,J;іячами в скарбницю сві­ тур ві,ll;іграв ААам Міцкєвич. Ве­ 'l'OBOЇ літератури. Незважаючи на ликого польського поета добре перешкоди, які чинила реакція знали в Росіі і на Україні. Во­ часів піЛСУАЧИНИ, живе слово писькенннків все го Аружба з Пушкіним і Аека­ радянських бристами, любов,І;О російського частіше ,J;охо,J;ило ~o народних та українського наРОАів, праг­ мас Польщі. Справжнього і всебічного Р03нення познайомити ПОJIЬСЬКУ гро­ Jla,J;cbltiCTb із здобутками іх літе­ квіту .J;Pужба польської і укра­ ратур сприяли згуртуванню ио­ їнської літера тур ,J;осягла тіль­ польської і української

Моя батькІвська

ни.

денних

вщатних

ХлопцІ кажуть: «Не косить, а голить

них інтересів нашої Батьківщи­

вих ідеологічних

твори

По цих травах я бlгав до ШКО.lи, (ОА, роса! ОА, холодна роса!),

АО стоятимуть на варті держав­

почаТОR в Аалекоиу минулому.

га­

Я по лузІ пІду над ДесноlO Із косоlO пІд шелести трав, Що змивають уранцІ росою ПоцІлунки вечІрнІх заграв.

ра,J;янсыtи: народ впевнений, що його Збройні Сип, і' в їх cua,J;i наші славні бронетанкові війська, і ,цалі пильно охороня­ тимуть його мирну працю, твер­

ських письменників широко роз­ повсюджуються на Україні, з но­

в

Вигинаеться в синьому станІ Хвильоніжна І серцlO близька.

нашому

лузі польсько-українських літе­ ратурних ві,ll;НОСИН, які беруть

зокрема

Випливав в ранковІм туманІ верболозІв далеких ріка,

татків.

ків

ДеснІ

3

наРОАові величезних жертв і нес­

ва иаРО,J;ів. Він безхежно любив простих ЛЮ,l;ей і всіма своїми силами захищав їх ко­ рінні інтереси. Іван Франко пі,J;трикував тісні зв'язки 3 літературами захіАних і пів­

виявляються

Ні, не забув я, бо добре знаю,

-

за успішне виконання заВАIШЬ шостого п'ятирічного плану.

Проходжу садом. Минаю тин свlА,

новці величезного політичного і трудового піднесення, виклика­ ного історичними рішеннями ХХ з'їзду КПРС. Робітники, колгосп­ ники, інтелігенція все ширше розгортають

ВІчно буть в неспокої,

Стиглlстю хліБІв.

чі.

танкотехнічного

у яри нц кручами

це високе звання присвоєно дві­

Київськогu

по.иьські

революціонери,

пер­

ші соціалісти Людвіг Варін­ сыtй,. Болеслав ЧервінськиЙ. Листи, якими обмінювалися

І. ФраИRO і Еліза Ожешко, яскраве

-

свЇ,J;чеиия не тіJIЬКИ

вдності їх поглядів в оцінці суспільних явищ, а й в,ll;ності в боротьбі за кращі і,J;еали _айбутнього.

(3 виступу Р. Матушевсько­ го представника Польської I:lародиої Республіки на юві­ лейно",у пленумі правління Спілки письменннків України, присвяченому lOO-річчю з дня народження І. Я. Франка).

рону.

ПІСНІ

Пlсню на путі,

Юному, тобі.

ська.

Курсанти

1958

Першим дpyrOM вибери

Яди в поля, пропахнуті

ли завдання командування, вміло

Традиційне свято

вересна

І

родами військ, з честю виконува-

танкістів і танкобудівників

9

,

всього

баченого

вони

написали

ря,. чудових творів про нове об­ личчя вільної Польщі, про ,ll;руж­ бу польського і українського на­ родів.

Готуючись до дека,J;И ської

культури,

україн­

ВИ,J;авництва

УРСР збільшили випуск творів польських письменників у нових переклз,;ах. За останні роки вийшли з )l;РУКУ «Вибрані тво­ ри» А. Міцкевича, «Вибрані 1'ВОРИ», «Марія Стюарт» і «Бал­ ЛЯАина» Ю. Словацького, вибрані

твори Е. Ожешко

і М. Коноп­

ницької, «Фараон» Б. Пруса, «Селяни» В. Реймонта, «Без­ ,J;OMHi» С. Жеромського, «Пам'ят­ ка з ~аБРИRИ «Целлюлоза»

тання

про польсыt-українсьltіi

контакти в минулоиу і тепер. Зокрема, ві,J;діл історії Інституту пі,J;ГОТУВ3В «Пак'ЯТНУ книгр про польсько-українські ві,l;НОСИ­

ни ві,; ХУІІ року, вщану

сторіччя

хо

1945

хо 300-річчя воз­

з'єднання України з Росією. Нині співробітники

вi.l:Аілу

польське повстання

вивчають

1863-64 рр.

і участь в ньому росіян, україн­ ців, білорусів. Готуючись )1;0 100-річчя з ХНЯ народжеиня великого

їнського наРОАУ

сина укра­

Івана Франка,

співробітники віцілу літератури Польсько-Радянського інституту провели велику роботу по вис­

вітленню багатогранної

творчої

І. Неверлі, «Вересень» Є. Путра­ і громадської діяльності письмен­ мента, «Павині пера» Л. Круч­ ника-революціонера. Зокрема ви­ ItOВСЬКОГО Й інші. Особливо слід ,ll;ано «Вибрані твори» І. Франка. ві~значити

переКЛ3)1;

Недавно у Варшаві завершено

А. Міцкєвича,

складання поJlьсыt--УItраїИСЬКОІ о СJIовни1tа, що значно ПОJIіпmить

чудовий

«Пана Та,ll;еуша»

зроблений М. Рильськп. В Польщі також ве,J;еться

переКJIа,ll;ацьку

справу.

Польсько-українські літератур­ ченню і популяризації укра­ ні взаємини сві,ll;чать про щиру і їнської літератури. Знач­ нерушиму дружбу ра,J;ЯНСЬКОro і на заслуга в цьому належить польського паРО,l;ів, ,J;ружбу, про ПОJIьсько-Ра,J;ЯНСЬКОМУ інституто­ яку _ріяли і за яку БОРОJIИСЬ ві. Борючись проти буржуазно­ кращі сини Польщі і України. В. &є.lна, націоналістичних пережитків, каидидат філологічних Інститут порц з іншими важли­ велика

робота

вип проБJ[емзп

по

вив­

розроБJ[яв nи-

HayJt-


Heal••, 9

вереси.

1956

3

СТАХАНОВЄЦЬ

року.

Переваги роздільного способу

ози':Иlу---переlресним спо~ооо~

збирання

врожаю

Вперше цього року мехаНіза-\ ли можливості зразу після ком:-І проса, яке за нинішніх ПОГО,ll;них тори запрова,l;ИЛИ роз.а:ільниЙ спосіб збирання хліба в нашій артілі. У .а:ень вихор;у на жнива вони скосили віщроуером 50 гекТ:lрів жита, а на 4 день вже почали пір;бирати з валків і обмолочува'ги, тор;і як жито, що стояло на корню, було дуже вологе. 3ерно сухе, і зразу його заСИП:l-

баіінів заскиртувати, оскільки І була вологою, тепер склали в І скир'ти. Корм добре зберігається. Що ж дав розр;ільний спосіб. збирання, хоч ііого проводили і на малій площі? Перш за все СКОРОТІІВ на декілька ,l;нів строки робіт, що значно змеНІІІИJIО втрати зерна і, ПО-,І;руге, р;ав можли-

ли в зеРНОСХОВй'ще.

само

вість вчасно звільнити площі від

зібрали 60 гектарів гречки. Солому, яку в минулі роки не ма-

пожнивних залишків. Зараз скосили віН,І;роуером 40 reltTapiв

Так

Робіть

таКІ і

у

вас

умов могло б стояти ще місяць. Через 2-З дні ного пір;береио комбайном «С-6», обладнаним пір;бирачем. Переконавшись у великих перевагах роздільного способу збирання, вирішили скосити він­ дроуером 100 гектарів люпину. П. Жигаnо, агроном.

Колгосп ім. Кірова, с. 3аваричі.

сади

завжди

плодоноситимуть Обслужуючи колгосп сЧервоиа YKpaїHa:t, с. Гоголі», тракторні бригади Костянтина Кирієвського та МИКОЛІ і Кирія

торік на

частині площі

посіяли

озимину перехрес­

ним способом і зібрали тут на І ,5-2 центнери зерна з гек­ тара більше, ніж на інших ділянках. Тепер механізатори зобов'язалися посіяти перехрес:ю 400 гектарів озимих. На цю роботу переключено два a~pe­

гати. добре працює тракторист Іван Примак. Високояк;сну роботу сівалки забезпечує сівач Володимир Ржанівсь~иЙ. Успішно також сіють тракторист Микола Снтюк та Сlвач

_

Костянтин Хан. Вони вже посіяли перехресним способом

300

гектарів пшеннці і жита.

Н а з ні .. І( у: сівба озимини перехресним способом у колгоспt сЧервона Україна:.. Фото Шміловича.

!3.

Договір між М те та колгосnо-м треба виконувати СпіJlьне заВ,J;аивя колгоспників р;искувати. Дні минають, а ме­ і механізаторів загалыпuпf ханізатори тут нічого не роблять. Не користується авторитетом ЗУСИJIJIJlХИ .в;обиватися все ВИЩО­ і сах брига..:ир ГQ врожаю сїJIЬСЬ&ОГОСПО.J;арсь&их у колгоспників ЬУ4Ьтур, забезпечувати пі~е­ тракторної бригади В. Марисен­ сення ПРО,J;у&тивності гроха.в;сько­ ко. Школи він не радиться, я& го тваринництва. КОЛГОСПНИ&ІІ краще виконати ту чи іншу ро­ ві.u;аленої брига.а:и, що розташо­ боту. Були випадки, коли окре­ вана в с. Опанасові, apTЇJIi іхеиі мі трактористи порушували агро­ ..:уже XЇJIKO орали, а Сталіна, с. Калита, з ранньої техніку весни наполегливо ТРУ,J;яться У він замість того, щоб зупинити полі і виростили непоганий уро­ бракоробів, стає на захист їх. Бригадир В. Марисенко нежай ранніх зернових, своєчасно

його зібрали.

Добре

УРО,J;ила і

&у&урур;за, якої замість сіяли

48

30. по­

гектарів.

,нЕ ",:е .J;I)ПО!lаг~є нам Б ції: боротьбі тра&торна брига.а:а Боб­ риць&оі МТС, щО обслужує ар­

тіль? На жаль, недостатньо. На­ ПРИJtла.а:, КУКУРУ,J;зу ми сіяли к.ва..:ратно-гніз,,:ових способом на всій площі вручну,

а тра&торна

брига..:а нія&ої участі в цьоху не брала. Вона тіль&и пі,,:готувала ,-рунт.

3а все

літо

&у&уру..:зу

пропололи хеханізхахи тільки о,,:ин раз. Та& сахо було з по­ са,J;&ОЮ та обробіткох овочів на

-22

гектарах.

Або взяти осінню сівбу. Вже треба закінчувати але ій кінця

цю

роботу,

етично

повор;иться

&ами, якщо

йому

колгоспни­

гулювати сівалку, звернулися АО В. Марисенка, але що він міг зробити, коли леАве тримався на ногах. Тільки облаяв усіх і поі­ хав.

-

Договір між МТС та колгоспом закон. Нікому не дано права

порушувати ЙОГО.

Договір треба

ви&онувати.

П. Швачко, бригадир

рільничої

брнгади

N'2

І.

З. Кобза,

-------

rрафlк

колгоспник.

сІвби

Не ві,l;чувається справжньої боротьби за долю врожаю на-

Так са![О не закінчено збирання греч&и, с&иртування соломи го­

ступного року В колгоспі «30РЯ~.

роху та вівса, хоч хожна бузо

с. Кулзженці. Пере,l; початкох осінньоі сівби керівники артілі запевня.1И, що все зроблять ДJlЯ того, щоб успішно провести цю

вже це зробити. Постійних сівачів не вир;ілено, вони міняються, запізнюються на роботу. Інший раз несвоєчасно

15 ,l;нів, я& у поле вийшли посівні агрегати, а ..:осі не звільне-

Із-за цього трактористи рідко ко­ ли виконують норми виробітку

ІІі повністю площі, де повинна сіятись озимина. Та&, наПРllКJlад, по картоШlИЩУ мають розхістити 20 гектарів жита та пшениці, O,l;Ha& &аРТОПЛЯ вибрана тЇJIьки

-

ILIОЩЇ.

Нкщо проводити всі ці захо-

квітня насіння висіваємо в хо­ дор;ні пар ники. Через 10-12 днів схо,;и з пар ників виймаємо

і пікіруємо.

Висаджуємо

в

грунт на відстані 5 сантиметрів один Bi.~ фруктів. Торік, наприltла.а:, 113 кліхатичних уховах можна ви­ ОАНОГО в рядку. Віддаль у між­ сади напало дуже багато ШltL1;­ ростити на кожному гектарі АО рядях 20 сантиметрів. Грунт ників, ор;нак зібрали по 30-40 60 центнерів яблук і груш. підготовляємо так: з осені центнерів яблук та груш з ге&­ зяблева оранка на глибину 25Крїх сар;у, хаємо свій ПЛОАО­ тара. Тепер ще кращий урожай 30 сантихетрів, удобрена гнов:ІІ розсцник, в я&оху забезпечуєхо - зніхаєм:о по 60-65 центне­ високий вихі,l; поса,l;ОЧНОГО хате­ З розрахунку 60-80 тонн на рів фру&тів з гектара. Ві,l; са..:ів­ гектар та мінеральними~осфОР­ ріалу. Це в значній МІРІ З3.'Іе­ ництва о,;ержуємо високі до­ нихи і калійнихи добривами з жить ві,l; правильного ві,;бору та хор;и. Вже зараз хаєхо до 800 розрахунку по 60 кілограмів р;ію­ підготовки насіння до сівби. тисяч карбоnaнців. чих речовин. Азотних добрив

Що робимо для того, щоб са..: добре пло,,:оносив?

Восени під кожне Аерево віком

10-15 років прикопуєхо по 300 -350 кілограхів перегною. Крім цього,

підживлюєхо дерева гно­ ївкою два рази на рі& літом і восени. Щоб знищити шкц­ ників, весною ,;ерева оБПРИСКУ6мо за.1ізним купоросом. Коли

бруньки муть

загостряться

форму

,;руге

конуса,

ПРОВО,l;ИМО

обприскування

масляної ехульсіі

лограма на

-

розчином

2-2,5

кі­

літрів ВОАИ.

100

Пере~ розкриттях бутонів кро­

вини на гехтар.

Після цвітїннл

ще раз обприскує'dО р;ерева O,l;HOпроцентним розчином бордоської

рідини з домішкою сульфату по 200

анабазинграмів на

Восени, в період

з першого вносимо весною, перед пікіров­

вересня по 10 жовтня вір;ділене вір; пло,;ової маси насіння дичок переиішуєхо з чистим ріЧJtовим

що робимо, як

кою, таку ж кількість на гектар.

Протягом всього літа стежимо, щоб не було бур'янів. Восени, в

піском (відро зерна і три піску). періОА з 15 жовтня по 1 лист·)­ Копаємо в льоху ями розхіром па,;а ростки викопуємо, обірвав­ 40Х40 в ширину і глибиною 50 ши перед цим листя, сортуємо і сантихетрів. В них висипаємо по відру згар;аноі вище суміші, засипаємо &ожну яму піском і накриваємо

солом'яною

матою,

а поверх щоб земля не промерзла.

Через ltожні

25-30

гноєм,

янів яму

відкриваємо і перевіряємо

стан

насіння. ,нкщо воно вологе, зали-

хи просохне, знову закриваєхо.

Так витримуємо насіння сі­ Х'ячкових 100-120 р;нів, а кі­ СТОЧ&ОВИІ 120-150 днів. В кінці березня або на початку

РОЗПОВІДЬ Ви питаєте,

ростки

в усіх колгоспах, то при всяких

і прий­ потім зехлею,

прикриває мо

Навесні грунт

на

зиму

ЗНОВУ

землею.

висаджуємо

:3 розрахунку

в

зо ТИС!l'1

саджанців на гектар. Рослини розміщені О,ща від одної в ря,;,:­ ку 35 сантиметрів і один хетр в міжрядді.

Розсадник Аілимо на квартали, по 50 ря.а:ків в кожному. Квар­ тал закріплюється за ланкою.

Окуліровку починаємо в першій п'ятиденці серпня серпня.

і

закінчуємо

25

В. Рorач, завідуючий плодорозсад­ ником колгоспу ім. Хрущова.

с.

Требухів.

ДОЯРКИ

корів, а молока дають мало, бо

паmного

сіна! Содохи,

звісно,

менше, ще й не скиртованої. Це вже безгоспор;арність. Силосу nIJ по ПОРЯДКУ. вий корівник, шефИ пробурили 1О тонн на корову заготовляємо. Це було в 1952 році. А тоді КОЛО,l;язь. 3араз пор;ає воду насос От тільки силосний комбайн час­ наш колгосп ім. Кагановича, вір; електроприво.а:а. На другиti то-густо вихо.а:ить з ладу. Прос­ с. Рудня, в районі був в числі автохашиии і люди. А рік моі корови покращали, ялові­ тоюють наЙвідстаJlіших. По врожайнос'гі ти перестали. Кожна розтелилаС;J. ще силосувати море кукурудзи. зернових, картоплі і овочів зай­ Чого та& р;ивитесь? Неприєм­ Кажете, мало на.а:оїла? 3вісно, не мав останнє місце. якось соромно. так, як у Руса нові чи Літках. но? І нам теж Якось ііАУ з поля. Доярки ве­ 20000 кілограхів р;али мої Призьби обсипаються, стеля наче зуть зелену хасу коровам. Ско­ корівки. На кінець ГОСПО)J;арсько­ j не білена, ,;ах ПРО1'іК&в. У тій тарі косили, а вони гребли. 3ус­ го року буде по 2300 на КОЖНУ. ПOJlовині цього бу,;инку нашої живемо? Так я відповім про все

погані корми були. Тепер не те. Побудували но­

трілись і засперечалися, ховляв,

Але все ж могли о,;ержати біль­

холочарні голова обіцяє кімнату

ше. у вічі скажу: недоїдають ще наші корови. Бачите, показала .а:ояр-

,J;ЛЯ

ка на автомашини, що везли ПОk

Чи надоїмо 1800 на фуражну корову?

де працювати

легше

і краще.

Доярок невистачало, і я пішла на ферму. Корівник, хоч і цегляний, предовгий, а непривабливиЙ. По­ казав

мені завір;уючий

корів-первісток.

ферхою

Я духала,

що

мені ,;а,;уть найкращих, а воно

підвозять насіння, ВОР;У. Таке вийшло не та&. Де вже жалю бу­ часто трапляється в рЇJIьничііі ло! Тяжка зимівля того року бу­

Навежемо фа&·ти. Вже більше БРИl'3,в;і, якою керує И. Пильтяі1:.

потрібної

АИ в строки і за всіма правилами

Гl>УНТ. 3а р;опохогою, щоб відре­

госпу. У нас в 16 ге&тарів при\}­ раного люпину, .а:е потрібно сія­ ти озихину, і цю площу слід за-

ва ЦОIОВці

неСПРИЯТJIиве літо, а кожного року вирощуємо хороший урожай

зауважують

,;у п'яии!(. Таке було з ним і 1 вересня. В цей час тракторие! В. Корнус сіяв У нашій бригаді озимину. 3разу справа ішла доб­ ре, а поrіх сівалка чомусь поча· ла глибоко висівати насіння в

бригар;і, так і в цілому по &ол­

роботу. Але слова Їхні ..:алекі вц ,щtсності.

100 літрів рі.а:ини. Через 10 ,;нів таке обприскування повторюємо ще раз.

ві,;носно поганої роботи, бувають ни ,l;ерев обпилюємо ,l;Yстом ДДТ­ шав.ио його на кілька годин від­ випадки, що прихор;ить у брига­ по 20-25 кілограмів цієї речо­ критим, щоб просохло. Як тїдь-

ще не вир;но я& В

Порушують

з

3а останні 5-6 років у нашоху колгоспі лікві,;ована періор;ичність В плор;оношенні са­ ду. Яка б не була ХОJlор;на весна,

ла.

- везуть і pa,l;ie, а рані­

рібнену кукурур;зу,

везуть. Аж серце

ше такого не було. Попасли ТИЖ,l;ень на молодій кукурудзі корів, ..:обавилося аж ЦЇJIих 500 &ЇJIoгpaMiB ИОЛО&а. А ви &ажете, годуємо ,;остзтньо. Торік траншей

ві.а:починку доярок ВJIашту­ вати. І рар;іо буде. І книжки, і журнали. Треба тілыіи швидше.

кілограхїв Неодмінно.

Сr.ідьки на майбутній рік? .н надою не менше 3000 кілогра­ мів МOJIО&а. БЇJIьше тЇJIьки пі К­ лунання з боку правління кол­ госпу і парторганізацїї потрібно.

Отак і взнала я працю ,,:оярки. Не було б TO,l;i і плинності &а..:­ Коло..:язів два, і біля обох по пустих залишилось чихаленько. рів, а за високу про,;уктивність кориту ,J;JI.II во,,:опою. Холо,l;НО. ,н& Та й заготовлений СИJIОС був не ручаюсь. Ще позмагаємось,

сіють по 10-12 гектарів за­ мість 14-15 гектарів за нор­ почнеш ту BO,l;y набирати, поки мою. Все це привело р;о того, що дна не дістанеш. ПОРОЖНЬО, а в колгоспі ,l;осі посіяно 180 гек­ корови не наповані. Розносиш тарів озимих проти 280 гектарів корм. Кожну сішшу збереш. І пЦсп.пи )(3.10. ro..:yвm, ЧИCТJIПI по плану. А. Гаркавенко.

ввесь Sl&ісНИЙ. А цей рік бачите,

вірте, бу,l;е як вивер­

кожну

по три тисячі

корову.

щоб не за­

І. Скоробагатько,

пали ЯМИ ї силос був кращий. А ОН за 0010)( сsi.tь&и стоїть за-

Записав В. Яихо.

шують, трамбують,

доярка.

на


СТАХАНО8ВЦЬ

4

Неаіnя,

8ересня

9

1956

рону.

Республіка €гипет Єгипет розтаШОВ<іНИЙ в пів- даром. В 1951 році єгипетський політики, яку він проводить. нічно-східній частині Африки. парламент розірвав кабальний Незважаючи на ПОСИJlений нз­ Він займає територію БЛИЗЬКІ} днговір з Англією, на підставі тиск з боку західних держав, одного мільйона квадратних кі- якого англійські війська окупу- Єгипет відмовився взяти участь дометрів. Більша частина цієї вали Єгипет. в агресивному Багдадському паг.площі пустині, позбавл~ні Король Єгипту поміщики- ті, що 6 знаряддям імперіалістич-

життя. Майже все два)Щятитрьо~-

феодали

.мільйонне населення країни проживає на вузькій смузі вз}(овж

національно-визвольного руху в країні і пішли на зговір з імпе-

злякались

ріки Ніл. Особливо густо заселе- ріалістами.

піднесення ної політики на Близькому і Се­

Але їх змову

було

ре,і;НЬОМУ Схо}(і. Значно зміцніло

економічне

співробітництво Єгипту

з соціа­

ні пониззя Нілу. Тут же розта- зірвано. лістичними країнами. В обмін шовані найбільші єгипетські місВ липні 1952 року група па- на сільськогосподарські продук­ та: столиця держави Каїр з тріотично настроєних офіцерів ти, головним чином бавовну, населенням в два мільйони сто єгипетської армії зробила дер- Єгипет одержує від країн соціа­ тисяч чоловік і найважливіший жавний переворот і СКИНУJlа лістичного табору технічну допо­ порт Александрія, що налічуе прогнилий монархічний режим. могу, устаткування і машини, майже .мільйон жителів. Населен- Єгипет став республікою. необхідні для його економічного

ня Єгипту говорить арабською Національно-визвольна боротьмовою. ба єгипетського народу тривала Єгиптяни називають свою кра- ;j неослабною силою. Восени 1954 їну «даром Нілу». І справяі, Нід року Англія була змушена пі,~-

розвитку. Єгипет був першою державою Близького Сходу, яка встановила дипломатичні відно­ сини з Китайською Народною

відіграє в житті народу винятКОВУ роль. Він служить не тіль-

писати угоду про евакуацію своїх військ, що перебували в

Республікою. 26 липня

ки єдиним

зоні Суецького каналу.

ський уряд прийняв рішення на-

джередом

води для

зрошення, без якого неможливе землеробство

в

цій

тропічНІИ

Виведення

англійських

ськових частин

було

1956

Просторі і світлі класи. Хороше враження роблять бі­ лі, як cRir, стіни, зразкова чистота. Рядами стоять парти, на вікнах квіти. Приємно зустріла школярів Богданівська семирічна школа, в якій навчається понад дітей кол­

350

госпників.

року єгипет-

Н а

Фото Н. Федоровського.

вlИ- ціоналізувати компанію Суецько-

завершене

го каналу. Цей канал, що сполу-

країні, але й дає цінні добрива )(О 18 червня 1956 року. Єгипет- чає Середземне і Червоне моря,

,l;ЛЯ полів. Найважливіша галузь економіки Єгипту сільське

ський народ урочисто відзначив цей день як велике національне

прохо){ить по території Єгипту, він був збудований єгиптянами.

господарство; в ньому зайнято свято. А через п'ять днів єгиптя- Проте дохо){и вія його експлуата­

близько двох третин усього населення країни.

ни пішли ,1;0 виборчих урн, щоб утвердити констигуцію респуб.Іі-

ції протяго)( майже ){ев'яноста років потрапляли акціонерній

3 11

=

вовником зайнято приблизно тре- свої голоси за Гамаль !б){ель На- І'ОЛОВНWl

Промисловість

ставлена

головним

стильники,

Єгипту

чином

сера,

який

став

першим

прези-

пред- дентом Єгипетської Республіки. тек-

б авовноочисними

та

З часу повалення монархічно-

чином

повністю

взнв

тру){Нощі, країна крок за кроком переборює тяжку спадщину феодального і колоніального гніту. n 1952 році був прийнятий 33кон про аграрну реформу, який передбачає обмеження земельної

право,

Kalm-

номіки Єгипту, особ.1ИВО його вдасності 200 феданами (фе,l;ан Єгиптом компанії Суецького ка­ промисловості, був скований че- дорівнює 0,42 га) і на){ілення валу західні ,цержави роблять рез панування в країні

англій-

ських колонізаторів.

Англійські війська висадились

землею за певну

плату з роз-

грубий натиск на Єгипет, не зу-

у відомій байці про кота і К}'-

го но

побий тебе лихий І ь

І оц,я вся баєчка Крилова при­ гацється

КОЖНОl'О

заходиш до нашого

разу,

коли

самими

на,J;ПИСОМ:

дверима

«Одержимо по

щит

20

3 по­

Тут навіть не сказано,

і хто це 30· бов'язавс,я досатти таких резул\­

татів. Про такі факти знають парторга­ нізація і правління артілі. Заві­ дуючому клубом на це неоднора­

K,1YUy. Л не зово вказували.

хочу цим образити нашого заві­ дуючого клубом М. Пінчукз, але 3 пісні слів Ilе викинеDI і шила в мішку не утаїш. Ну, і, зрозу­

те й пожнеш І А Пінчук Х'~ЧС ті;Іы11f створш Ь !Jи){имість КИПіЧОЇ діяльності склав календарний план роботи uубу і повісив його на СТІНІ. Там зга){увться і хор, і спортив­

періодом напруженої боротьби Уряд. Єгипту вживає заходів єгипетського народу за незалеж- для розвитку національної проність. Особливого розмаху ця бо- мисловості - основи економічротьба досягла після другої сві- ної незалежності країни.

немає сумніву, що єгипетський народ знайде в собі СИJlИ, щоб довести до кінця боротьбу за свою політичну й еконохічну ні міроприємства, і голосні чит-

тової війни.

незалежність. На його боці СИМ-

За останні роки незмірно зріс

зовсім не вдумливо повіше­ на){

за ,який час, коли

Тебе в зразок я ставив АРУІ·ИМ.

-

-

росят».

наруги.

А ти

навіть

щення клубу обідране. І )(О всьо­

Та стін би постидився, ,як H,~

І де такий УЗJlВС,я! Не мав ні раз від мене ти

й зайти. Зараз

Пінчук ТУ){И pi,J;KO наві){уєтьс,я. Клуб тільки тому і ві){критий, що там радіовузо,ll. Зовні примі­

Чи то ж не сором, га?

строчкою на 30 років безземель- пи чись них сеJrян (Фелахів). До цього чаняю перед погрозою воєн- міло, що посієш ного вторгнення. Вони намага-

в Єгипті в 1882 році. Всі ці 74 су вже розподідеН0 близько 250 ються перешкодити Єгипту йти роки іноземної окупації буди тисяч феданів землі. по обраному ним шляху. Ощак

ки. А де воно наспра~ді? В клуб

соромно

людей!

JlOM у свої руки і зробив, таким

ліки. Єгипетський уряд заявив, що він гарантує свободу су){но­ плавства по Суецькоху каналу, через який проходять судна 45 країн. у зв'язку з націоналізацією

'==-==

дорікати:

. . - ло ладу в Єгипті минуло чоти- чином, ще один крок по шляху ІНшими ПІдприємствами леГКОІ промисловості. Металообробних ри роки. Незважаючи на вели&! зміцнення незалежності респуб­ заводів і майстерень мало, хоч країна має значні запаси мінеральної сировини. Робітничий клас Єгипту налічує близько 800 тисяч чоловік. Протягом багатьох десятиріч розвиток еко-

*

Так як на тебе кидати хату, Так отакий ти вартовий!

англійських і

керування

"А Васька слvха" ..

ПОШТИ

«Почав йому тут кухар

французьких. Тепер Єгипет, здій-

снивши своє суверенне

РЕДАКЦІйНОІІІ

харя говориться:

Велику роль в економіці краї- ІШ і обрати прези,цента. Величез- кохпапіі Суецького каналу, тобни відіграє бавовництво. Під ба- на більшість виборців ві,u;ала то до рук іноземних капіталістів, тину всіх оброблюваних земель.

з нім к у: учні заходять до школи.

роботі

Про не){оліки в т. Пінчука писалося n

стінгазетах: Але змін не поміт­ но. І все, ){ійсно, як У байці. :1 однією, хіба, різницею. Там, у Крилова, О){ИН говорить, а один слуха.

У нас же всі говорять,

а заві,l;уЮЧИЙ UyUOM тільки слу­ хає і робить по-своєму, віриіш, нічого не робить.

Н. МОnОАИК. с. Калита.

Багато єгипетських патріотів авторитет Єгипту на Jd~щаро,l;- патіі і пjдтримка всього прогреРекорд безвІдповідальності полягло в суворій битві за своб/)- ній арені, що є результатом не- сивного ЛЮ4ства. Телеграми бувають «звиПовернувшись наступного дня ду, але іх кров була пролита не- залежної миролюбної зовнішньої П. Демченко. чайні», «термінові», «блискав- ){О Гоголева, я не знайшов такої

==========-. 11

* .. МІжнародний огляд Кампанія шантажу і погроз проти Єгипту ~

11

КИ». Але цими ){НЯМИ гоголівські телеграхи. На третій день вирі.-

:~:::~~ ~~:~:=:; «::~:~;~~ :ИВп:~т~~:Г~ОС::д;~:н::~РН~:~:

Після закінчення лондонської війська та військові кораблі. погодиться ні на яку пропозицію Вони мені вручили її після трьох тут мені пощастило розшукати RОНференцїї, як~ обговорювала Зосередження аНГЛО-французь- з приводу врегулювання проблє- ,l;нів з часу о){ержання поштовим телеграму. Зв'язківці, певно, збн­

питання про Суецький KaHa,l, ких збройних сил на військово- ми Суецького каналу, якщо во- ві.u;іленням. Було це так. МШ ралися вручить 11 хені тільки правлячі кола Аю'лії, Франції і морських базах Англії на остра- но означає встановлення так син, сту}(ент, вранці послав теле- на четвертий день, а, може, й СШ! з новою силою розгорнуо1И вах Кіпр і Мальта в безпосеред- званого «міжнародного КОНТРО- граму з Києва. JI її чекав, але на п'ятий. Важко, звичайно, су­

кампанію погроз на адресу Єгип- ній близькості до північних мор- лю». Насер підкреслив рішимість

ту. Вони направили в Єгипет так званий «комітет п'яти», що сuа){ається з пре){ставників США, Австралії, Швеції, Ірану

)1;0

вечора не О)l;ержав і поїхав,І;О дить, що вони

та Ефіопії, я:кі підтримали на КОНференцїї «план Даллеса», що передба'шє передачу управління

цїї і США. Буржуазні газети, на- Єгипту рішуче пЦтримують усі магаючись залякати Єгипет, ви- миролюбні народи і насамперед магають застосування проти ньо- країни Азії і АфрИltИ. Сірійська Суецьким каналом іноземним ,.ер- го СИJІИ, якщо преЗИ,J;ент Насер газета «!леф-Ба» підкреслює, жавам. «Комітет п'яти» вручив відмовиться прийняти «план що ){її західних держав щодо цей колонізаторський план єги- Даллеса». Щоб підкріпити такі Єгипту політичні кола арабських

петському УРJl,(ові і тепер про- погрози і ще більше загострити країн зустрічають

«з великим

водить з презщентом Насерожобстановку, прихильники полі- обуренням». «Наша позиція що­ переговори, ,J;обиваючись віЖ тики сили терміново скликали){о Суецького каналу, пише нього ЗГО){И прийняти «план ДaJI- сесію Ра){и Північно-атлантично- інша сірійська газета «Аль­ леса». О){ночасно з цим Ангш і го воєнного блоку )(ля «06гово- Джумхур»,-Jtобре відома і ясна, Франція про){овжують чинити на рення Суецького питання». а саке ми не дозволимо, щоб Єгипет нічим не прикритий ТИСІ>. Проте ніякі погрози не можуть канал знову попав під іноземне

СJIlд&)(и иаших

-

сНа иаших дорогах» під таким заголовком в сСтахановці:. серпня були вміщені листи шоферів А. Войтка і П. Литов­ ченка, в яких йшлося про по.'аниЙ стан шляхів у районі. Завідуючий раионним автошос­ шляховим відділом т. Мазничеll­ ко П. повідомив редакцію, що

24

Цобко Микола

Іванович,

що

і французьш вив, що його країна

ніколи не Афганістану Иухаuед Захіll-шах.

ною

Кузьмеико

Ольгою Петрів-

ною, яка живе там же.

Адреса редaJЩiі: с. Бровари, Киівськоі області, ВУ". КиіВCЬJ[а,16

виступІв

листи обговорені на виробничій нараді шляхових працівників, де вирішено завершити

хів.

Нині

шляхи

ремонт шля­

ремонтуються.

Є домовленість з дирекцією Боб­ рицькоі МТС про закінчення ро­

біт на шляху від станції Бобр"к -шосе, станції Бобрик-Заворичі.

Редактор

у східну частину Сере..зеllНOГО залякати . Єгипетський народ. панування». ІІро цілковиту під- живе в с. Вигурівщина, порушує моря демонстративно напраВ.lI- Прези){ент Насер офіціально зая- тримку Єгипту заJlВИВ король справу про розлучення з дружиЮТЬCJI англійські

хотіли зробить,

ських кор){онів Єгипту СУПРОВІ}- Єгипту ві)l;стоювати до кінця міста. Там мене зустрів здивова- але те, що зробили. можна наздиться РОЗГНУЗ,l;аною антиєгипет- свої права на володіння і управ- ний син і запитує: вати повною безві,l;пові,цальніс'l'Ю, ською кампанівю на сторінках JIіння Суецьким каналом. - А хіба ви не о,цержали теГ. Дорош. реакційної преси Англії, ФранТверду і справе,!;JIИВУ позицію леграми? с. Гоголів.

С. ПОГРЕБІНСЬКИЯ. Справа слухатиметься в иаро~'

ному

суді

І-ої дільниці

Бровар­

ського району.

138. 3ам.3414-246&

109 номер 1956 рік  

109 номер 1956 рік

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you