Issuu on Google+

Мудрість – у взаємопорозумінні. (За підсумками дослідження "Стан сформованості толерантності у студентської молоді"). Мігунова Т. С., заступник директора Наукової бібліотеки НУК Т О Л Е Р А Н Т Н І С Т Ь

творчість опіка любов енергія рівноправність активність ніжність терпимість необхідність ініціативність совість тактовність ВСТУП "Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах" Загальна декларація прав людини

Жодне суспільство не є і не може бути однорідним тому, що кожне суспільство складається з людей різних не тільки з погляду їхнього етнічного походження, віросповідання, політичних поглядів, але й з погляду віку, статі, інтересів, виховання тощо. У ХХ столітті були створені умови для послаблення кордонів між країнами та народами. Однак світ, всупереч усім очікуванням, став більш конфліктним, загострились етнічні, релігійні, політичні та економічні проблеми. У зв’язку з цим, в останній час все частіше став використовуватись такий термін як "толерантність" (від латинського tolerantia – терпимість, поблажливість, зваженість). Слід відзначити, що згідно з класифікацією відомого в міжнародних колах психоаналітиків ізраїльтянина Йовеля, історія толерантності в європейській культурі поділяється на кілька етапів: І етап – ХІІ – ХІІІ ст. формування внутрішньо християнської терпимості; 1


ІІ етап – ХV – ХVІІ ст. перші публікації ідей толерантності як міжконфесійної терпимості; ІІІ етап – ХХ ст. кристалізація ідеї толерантності як права. Правовою базою толерантності визнано "Декларацію принципів толерантності", яка була підписана 16 листопада 1995 року ста вісімдесятьма п’ятьма державами, у тому числі Україною, членами ЮНЕСКО. З того часу у всьому світі цей день відзначається як Міжнародний день толерантності. Саме завдяки ЮНЕСКО в останні десятиліття термін "толерантність" став міжнародним, найважливішим ключовим словом у вирішенні проблем світу, незважаючи на те, що мовне значення його неоднорідне. Наприклад, в англійській мові (відповідно до Оксфордського словника) толерантність – це готовність і здатність без протесту сприйняти особистість або річ. У французькій мові – повна свобода іншого, його способу мислення, поведінки, політичних і релігійних поглядів. В китайській – дозволити, допускати, виявляти великодушність по відношенню до інших. В перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення. Можна визначити термін і єдиним словом – взаємопорозуміння. Підсумовуючи різномовне значення терміну "толерантність", можна дійти єдиного висновку, що толерантність – це активна соціальна поведінка, до якої людина приходить добровільно і свідомо. Необхідність розв’язання у ВНЗ проблем виховання високо свідомого громадянина відповідає вимогам Закону України "Про освіту", Державної національної програми "Освіта (Україна ХХІ століття)", Концепції "Національного виховання студентської молоді", Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 р.р. За думкою вчених роки навчання у ВНЗ є найсприятливішим періодом для формування світогляду, системи цінностей у студентства, у якій толерантність посідає особливе місце. Дослідники з питань толерантності виявляють кілька її рівнів: Цивілізаційний; Міжнародний; Етнічний; Соціальний; Індивідуальний. Керуючись такими висновками, ми і розробили анкету для проведення міжвузівського дослідження за темою: "Стан сформованості толерантності у студентської молоді". Питання були сформовані за наступними аспектами: Толерантна освіченість студента (п. 1, 2, 5); Толерантна поведінка в умовах інтегрованого навчання (п. 3, 4, 6); Бібліотека і толерантність (п. 7, 8, 9).

2


Завдання дослідження було визначено таким чином – вивчити стан сформованості толерантності у студентів вишу в умовах інтегрованого навчального середовища. Мета – простежити, яку роль відіграє бібліотека вишу у формуванні толерантності. Об'єкт – студентство ВНЗ. Метод проведення – анкетування. База проведення – бібліотеки вишу, відділи обслуговування. Практична значимість – результати дослідження дозволять вдосконалити та зробити акцент на темах, що сприяють формуванню толерантних відносин. Мій виступ присвячено підсумкам дослідження, яке проводилость серед студентства НУК. В НУК імені адмірала Макарова (м. Миколаїв) з них – 29 іноземців. Загальні відомості про тих, хто приймав участь у дослідженні виглядають таким чином: Вік (у відсотках від загальної кількості студентів) 18 – 9 % 19 – 17 % 20 – 23 % 21 – 12 % 22 – 13 % 23 – 3 % 24 – 12 % 25 – 2 % 26 – 3,5 % 27 – 1 % 28 – 2,5 % 30-34 – 2 % Курс (у відсотках від загальної кількості студентів) 1 – 19 % 2 – 19 % 3 – 18 % 4 – 20 % 5 – 16,5 % 6–7% Як бачимо, анкети було розподілено практично рівномірно між студентами молодших та старших курсів (за винятком 6 курсу). Національність (загальна кількість) Українці – 123 Росіяни – 18 Студенти дальнього зарубіжжя: Іран – 2 Півд. Афр. Республіка – 1 3


Азербайджан – 2 Камерун – 2 Грузія – 3 Китай – 3 В'єтнам – 5 Нігерія – 5 Туркменістан – 7 Формування толерантності у студентської молоді – одна з важливих умов побудови позитивних взаємин, порозуміння, поваги до поглядів, традицій, цінностей та культури інших країн і народів. Світ стає тіснішим та переживає значні зміни у процесі розвитку. Саме тому, на допомогу має прийти "рятувальний круг" – толерантність. Що ж означає для студентів нашого університету термін "толерантність"? 1 позиція: вихованість та повага до інших – 97 студентів (57%), у т.ч. 23 іноземних студента (93 % від загальної кількості іноземних студентів); 2 позиція: ввічлива поведінка в різних ситуаціях – 49 студентів (29 %); 3 позиція: вміння вислухати, зрозуміти та прийняти іншого таким, яким він є – 45 студентів (26,4 %), у т.ч. 3 іноземних студента (1,9 % від загальної кількості іноземних студентів); 4 позиція: здатність людини сприймати іншу – 36 студентів (21 %), у т.ч. 5 іноземних студентів – 2,8 % від загальної кількості іноземних студентів; 5 позиція: любов до іншого – 12 студентів (7 %), у т.ч. 4 іноземні студенти (2 % від загальної кількості іноземних студентів); 6 позиція: знання культури інших народів – 7 студентів (4,1 %). Були і такі відповіді: Терпіння по відношенню до людей з іншими поглядами (1 студент); Вміння спілкуватись, не порушуючи прав та свободи іншого (1 студент); Навчання з молоддю незалежно від кольору шкіри (1 студент). Сьогодні формування міжособистісних, міжгрупових, міжетнічних та міжнаціональних стосунків належить до найбільш складних та вразливих явищ суспільного життя. Саме тому, тема толерантності набуває нових обертів та все частіше розглядається на державному рівні. Чи вважають студенти вишу сьогодні актуальною тему толерантності? Відповіді розподілились таким чином: Так – 117 студентів (69 %), іноземні студенти – 11, 38 % від загальної кількості іноземних респондентів; Ні – 20 студентів (11 %); Важко відповісти – 33 студента (20 %), у т.ч. 18 іноземних студентів (62 % від загальної кількості іноземних респондентів). Толерантність не притаманна людині від народження. Така риса характеру може з'явитись лише на основі зміни самого себе, власних стереотипів та свідомості. Виявлення толерантності, передусім, вимагається 4


в тих випадках, коли стикаються інтереси, прагнення, життєві цілі різних людей. На питання анкети "Чи притаманна Вам така риса характеру як толерантність?" студенти відповіли таким чином: 76 % респондентів, які приймали участь у дослідженні, вважають, що їм притаманна така риса характеру. Її відсутність підтвердили 7,6 % від загальної кількості респондентів, а 16,4 % тих, хто брав участь у дослідженні, було важко відповісти на питання. Толерантність – це соціальна поведінка, до якої людина приходить добровільно і свідомо. У ході дослідження було вирішено вивчити оцінку респондентами рівня своєї толерантності. Для цього необхідно було відповісти на питання "Як Ви вважаєте, який рівень толерантності у Вас?" За підсумками відповідей з'ясувалось, що високий рівень мають 30 % респондентів (іноземні студенти – 27,6 %); середній – 44 % (іноземні студенти – 34,4 %); низький –7 %; важко було відповісти на таке запитання 21,3 % респондентів (серед іноземних студентів – 38 %). Вище я зазначала, що толерантність не притаманна людині від народження. Розвиток толерантності починається з дитинства, в оточенні сім'ї, де кожен має своє "я". І усвідомлення старшими того, що необхідно пояснювати малечі, як правильно його показати, вміння скорегувати поведінку дитини, є першими кроками виховання толерантності. Далі по життю значну роль у вихованні відіграють школа, ЗМІ, заклади освіти. Практично, толерантна особистість може формуватись протягом всього життя. "Хто рухається вперед у знанні, але відстає у моральності, той більше йде назад, аніж вперед" – ці слова Аристотеля яскраво відображають врівноваженість між знаннями і моральністю. Підсумки відповідей на питання, що стосувалось джерел, з яких респонденти вперше дізнались про поняття "толерантність" визначились таким чином: Сім'я – 35 % (іноземні студенти – 41 %); Бібліотека – 30 % (іноземні студенти – 72,4 %); Школа – 28 %; Література – 12 %; ЗМІ – 11 %; ВНЗ – 9 %; Друзі – 4 %; Інше – інтернет – 4,7 % (іноземні студенти – 3,8 %). Спілкува��ня – одне з найважливіших складових нашого життя. Філософи вважають, що воно нам потрібно так само, як їжа і вода. "Единственная известная мне роскошь – это роскошь человеческого общения" – це вислів відомого письменника А. С. Екзюпері.

5


Дійсно, спілкування, безпосередній контакт – це найкраще джерело інформації в пізнанні іншого, реальний крок духовного та культурного зближення. 41 % респондентів зазначили, що обговорюють зі своїми однолітками питання толерантності, наголосили на ціннісному значенні його у соціумі (іноземні студенти – 20 %), 22 % відзначили відповідь "ні" (іноземні студенти – 35 %); 37 % респондентів було важко відповісти на таке запитання (серед іноземних студентів – 45 %). Толерантність – важливий фактор культури, а її носієм була, є і, сподіваюсь, залишиться Бібліотека. Саме вона має унікальний за змістом фонд – культурне надбання різних країн та народів. З найдавніших часів і до наших днів бібліотеки зберегли статус особливого суспільного інституту, визначальною цінністю якого була безкоштовність і доступність, куди можна увійти просто так, взяти книги для навчання, провести час, зустрітися з друзями, обмінятися думками. І тут завжди прекрасний співрозмовник – бібліотекар! "Библиотека – это мост, переброшенный в другие культуры" – зауважила якось директор інституту толерантності, Генеральний директор Всеросійської державної бібліотеки іноземної літератури ім. М.І. Рудоміна, О.Ю. Генієва. А в останні роки територію бібліотеки визначають ще і толерантною. Чи співпадає таке визначення з думкою респондентів, які брали участь у дослідженні? Відповідно до їх відповідей можна зазначити однозначно – так. Підставою для цього є нижчевикладене: Питання "Чи вважаєте Ви бібліотеку територією толерантності?" Відповіді розподілились: "так" – 83 % (іноземні студенти – 90 %); "ні" – 9,4 %, важко відповісти – 7,6 % (іноземні студенти – 10 %). Бібліотека сучасного ВНЗ – це не тільки інформаційний центр, територія взаємопорозуміння, а й центр міжкультурних комунікацій. Однією із сфер її діяльності є процес соціалізації студентської молоді: формування культурних, моральних цінностей у їх національному та загальнолюдському розумінні. Цьому сприяє багатоаспектна культурно-просвітницька діяльність бібліотеки. Ще в ХІХ ст. видатний німецький бібліотекознавець Зельбман наголошував: "Щоб наукові бібліотеки майбутнього не були лише засобами поширення інформації, а становили собою центри формування громадської думки, необхідно інтенсивно проводити масові заходи. Не можна списувати їх в архів". Наукова бібліотека НУК щорічно проводить біля 300 масових заходів, готує 15 віртуальних виставок, біля 300 експозицій. Теми заходів висвітлюють історію та державотворення України, розмаїття національних культур, розповідають про діяльність видатних вчених, письменників України, ближнього та дальнього зарубіжжя. Особлива увага приділяється 6


краєзнавству. Відповіді респондентів засвідчили, що все, що проводить бібліотека не залишається поза увагою. З точки зору бібліотеки культурно-просвітницька робота серед студентської молоді має багатогранний аспект. Слід відзначити, що вимоги до заходів культурно-просвітницької роботи, а саме їх підготовки та проведення, щорічно зростають та удосконалюються. Багато в чому цьому сприяють заходи СПК, обмін досвідом з колегами, проведення конкурсів. А чи сприяє вона вихованню толерантності у студентської молоді? Відповіді респондентів на це питання були такими: Так – 72 % (іноземні студенти – 79 %); Ні – 8 % (іноземні студенти – 21 %); Важко відповісти – 20 %; "За терпіння дасть Бог спасіння" – вважають українці; "Мир існує для людини – людина для миру", - запевняють араби; "Любов людини до людини – це повноводне і прозоре джерело, води якого очищають усе, чого торкаються" – впевнені індонезійці. Ці прислів’я, створені в різні часи, народами, які належать до різних світів, культур, релігій. Але всі вони закликають до згоди, до терпіння, до миру. Такою ж повинна бути і робота бібліотеки в аспекті виховання толерантності, базової складової світоглядної культури студентів. Висновок: спираючись на підсумки дослідження, можна визначити наступні напрями бібліотечної діяльності у вихованні такої риси характеру як толерантність: активізація інтересу до життя і діяльності різних культурних, наукових, соціальних груп і виховання адекватного сприйняття їх своєрідності; популяризація загальнолюдських цінностей, заснованих на досягненнях світової культури; виховання етичних та правових норм поведінки в міжособистісному суспільстві; виховання культурно творчих здібностей у толерантному спілкуванні, що спираються на вмінні привласнювати і перетворювати накопичений світовий людський досвід; розвиток здатності до прогнозування конфліктних міжособистісних ситуацій та їх попередження.

7


Стан сформованості толерантності у студентської молоді