__MAIN_TEXT__

Page 1

№5 2019

В дипломатії та в боротьбі перемагає найсильніший! ОЛЕГ КРАПІВІН In diplomacy and in wrestling, the strongest one wins! OLEG KRAPIVIN


We create new generation of traditional ukrainian clothing HTTPS://2KOLYORY.COM/

SHOWROOM

FACEBOOK.COM/2KOLYORY

Vasylkivska 30, Kyiv, Ukraine

INSTAGRAM: 2KOLYORY_OFFICIAL

+3 8096 961 10 35

ТМ Два кольори. ДНК нації. Ми створюємо нове покоління традиційного українського одягу.

DNA of The Nation


ЧАСОПИСУ – 1 РІК! Часопису «Київ дипломатичний» & “Kyiv Diplomatic” Magazine виповнився рік. По різному можна оцінювати цей проміжок часу. Безумовно – ми подорослішали і, можна сказати, стали на ноги, набралися певного досвіду. Але найголовніше – є впевненість, що ми обрали вірний шлях. Це підтверджує розмаїття тем, які публікувались в часописі, та відгуки наших читачів. Завдяки їхній підтримці, навіть якщо це була критика, ми усвідомили, що докладені зусилля не марні. Однією з важливих тем, що порушувалися на сторінках часопису, стали етапи надання Томоса Православній Церкві України. Ми уважно стежили за подіями, а матеріали, які публікувалися, підбивали підсумки дуже складного і напруженого процесу. За минулий рік у нас з’явилося багато планів та проектів. Новим напрямком в редакційній політиці стала робота з діаспорами, які своїми зусиллями в народній і культурній дипломатії зміцнюють дружні відносини між нашими країнами. Перший блок публікацій присвячується Громадській організації «Конгрес Київських Азербайджанців», однієї з найчисельніших та активних діаспор в Україні. Особливо хотілося б відзначити співпрацю з Міністерством закордонних справ України, дипломатичними місіями, акредитованими в Україні, Почесними консулами. Завдяки їхній допомозі часопис наповнюється своєчасною, цілеспрямованою і актуальною інформацією. Шеф-редактор Олександр Кондратенко

THE MAGAZINE “KYIV DIPLOMATIC” – THE ONE YEAR OLD The magazine “Kyiv Diplomatic” celebrates the one year old. It is possible to look at this interval in different ways. Certainly – we have grown up and, we can say, have become on the legs, have gained experience. But, most importantly, we became sure that we chose the right path. This confirms the diversity of those published in the magazine and the responses of our readers. Thanks to their support, even if it was a critique, we realized that the efforts made were not in vain. One of the important topics that was violated on the pages of the magazine were the stages of giving Thomas to the Orthodox Church of Ukraine. We closely followed the events, and the materials that were published, summed up the outcome of a very complex and tense process. Over the past year, we have come up with many plans and projects. A new direction in editorial policy was working with diasporas, which, through their efforts in national and cultural diplomacy, strengthen friendly relations between our countries. The first block of publications is devoted to the NGO Congress of the Kievans of Azerbaijan, one of the largest and most active diasporas in Ukraine. We would especially like to note cooperation with the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, diplomatic missions accredited in Ukraine, Honorary Consuls. Thanks to their help, the magazine is filled with timely, focused and relevant information. Editor in Chief Oleksandr Kondratenko


2

ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПРИЙНЯВ ВІРЧІ ГРАМОТИ У ПОСЛІВ НИЗКИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ Президент України прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав: Ісламської Республіки Пакистан – Західа Мубашір Шейха, Турецької Республіки – Ягмура Ахмета Гюльдере, Японії – Такаші Кураї, Індії – Патрі Сатпатхі, Угорщини – Іштвана Ійдярто та Ісламської Республіки Іран – Манучехра Мораді.

PRESIDENT OF UKRAINE RECEIVED CREDENTIALS FROM AMBASSADORS OF SEVERAL FOREIGN STATES The President of Ukraine received letters of credence from the ambassadors of a number of foreign countries: the Islamic Republic of Pakistan – Zahid Mubashir Sheikh, the Turkish Republic – Yağmur Ahmet Güldere, Japan – Takashi Kurai, India – Partha Satpathy, Hungary – István Íjgyártó and the Islamic Republic of Iran – Manouchehr Moradi. КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC EVENTS

Спілкуючись з Послом Пакистану в Україні, Президент України звернув увагу на перспективи розвитку політичного діалогу та співробітництва в рамках міжнародних організацій. Йшлося також про можливі шляхи розширення економічної складової українсько-пакистанських відносин. Було відзначено важливість започаткування діяльності Спільної міжурядової українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва. У ході розмови з Послом Туреччини було підтверджено обопільну зацікавленість у подальшій розбудові стратегічного парт-

KYIV DIPLOMATIC

Speaking with the Ambassador of Pakistan to Ukraine, the President of Ukraine drew attention to the prospects of the development of political dialogue and cooperation in the framework of international organizations. The parties discussed possible ways to expand the economic component of Ukrainian-Pakistani relations. The importance of launching the activities of the Joint Intergovernmental Ukrainian-Pakistani Commission on Economic Cooperation was noted. During the conversation with the Ambassador of Turkey, mutual interest was confirmed in the further development of the strategic part-

3


4

ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

нерства між Україною та Туреччиною. Глава держави висловив вдячність за невизнання Туреччиною російської окупації території Автономної Республіки Крим, а також відстоювання прав кримськотатарського народу. Окремо наголошувалося на важливості завершення роботи з укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Під час бесіди з Послом Японії в Україні Глава держави висловив вдячність японській стороні за тверду послідовну позицію підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Співрозмовники обговорили перспективи поглиблення політичного діалогу на найвищому рівні. Йшлося також про посилення взаємодії у сферах безпеки і оборони, активізацію торговельно-економічної та інвестиційної співпраці. Було відзначено динамічну та плідну роботу провідних японських компаній на території України. Посол Японії поінформував Президента України про ухвалення рішення японською стороною на початку лютого стосовно виділення додаткових фінансових ресурсів на програми гуманітарної допомоги Донбасу. Окрему увагу було приділено подальшій лібералізації візового режиму для українських громадян. Під час зустрічі з Послом Індії в центрі уваги були питання активізації політичного діалогу на найвищому рівні. Окрема увага була приділена стану та перспективам розвитку торговельно-економічного, інвестиційного та військо-технічного співробітництва. Відзначалася важливість проведення чергового засідання Міжурядової українсько-індійської комісії з торговельно-економічного, науково-технічного, промислового і культурного співробітництва. Йшлося також про посилення співпраці у сфері освіти. Було позитивно оцінено той факт, що Індія очолює перелік держав, громадяни яких навчаються в українських вищих навчальних закладах. Під час розмови з Послом Угорщини йшлося про можливі кроки з метою вирішення чутливих питань в українсько-угорських відносинах. Окрему увагу було приділено питанню посилення санкційної політики ЄС через акт агресії Російської Федерації проти України у Керченській протоці, а також взаємодії між Україною та Угорщиною у рамках ООН.

nership between Ukraine and Turkey. The Head of State expressed gratitude for the non-recognition of Russian occupation of the territory of the Autonomous Republic of Crimea, as well as for the defense of the rights of the Crimean Tatar people. Particular emphasis was put on the importance of completing the conclusion of the Free Trade Agreement between Ukraine and Turkey. During the conversation with the Ambassador of Japan to Ukraine, the Head of State expressed gratitude to the Japanese side for a firm, consistent position in support of Ukraine’s sovereignty and territorial integrity. The interlocutors discussed the prospects of deepening the political dialogue at the highest level. They also noted the issue of strengthening cooperation in the spheres of security and defense, activation of trade, economic and investment cooperation. The dynamic and fruitful work of the leading Japanese companies in the territory of Ukraine was noted. The Ambassador of Japan informed the President of Ukraine of the decision made by the Japanese side in early February on the allocation of additional financial resources for the Donbas humanitarian assistance programs. Particular attention was paid to the further liberalization of the visa regime for Ukrainian citizens. During the meeting with Ambassador of India, the intensification of the political dialogue at the highest level was discussed. Particular attention was paid to the state and prospects of development of trade-economic, investment and military-technical cooperation. The importance of holding the next meeting of the Intergovernmental Ukrainian-Indian Commission on Trade, Economic, Scientific, Technical, Industrial and Cultural Cooperation was noted. The parties touched upon the issue of strengthening cooperation in the field of education. It was positively estimated that India leads the list of states whose citizens study in Ukrainian higher education institutions. During the conversation with Ambassador of Hungary, the parties discussed possible steps to resolve sensitive issues in Ukrainian-Hungarian relations. Special attention was paid to the issue of strengthening the sanction policy of the EU regarding the act of aggression committed by Russia against Ukraine in the Kerch Strait, as well as the interaction between Ukraine and Hungary within the UN.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC EVENTS

Під час бесіди з новопризначеним Послом Ісламської Республіки Іран в Україні обговорено взаємодію в рамках ООН та інших міжнародних організацій. Окрему увагу було приділено безпековій ситуації на Близькому Сході.

During the conversation with Ambassador of the Islamic Republic of Iran to Ukraine, the parties discussed the interaction within the UN and other international organizations. Special attention was paid to the security situation in the Middle East.

Інформація та світлини надані прес-службою Президента України

Information and photos provided by the press office of the President of Ukraine

KYIV DIPLOMATIC

5


6

ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

ІНТРОНІЗАЦІЯ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ Другого та третього лютого 2019 р. у Києві відбулися урочисті заходи та богослужіння з нагоди інтронізації Блаженнішого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Помісної автокефальної Української Православної Церкви.

Ввечері 2 лютого у Соборі Святої Софії Митрополит Епіфаній у співслужінні ієрархів Помісної Церкви та сонму духовенства очолив Всенічну службу. Після богослужіння відбулася братська вечеря, до якої також долучилися гості – делегація Вселенського Патріархату на чолі з митрополитом Галльським Еммануїлом, до якої увійшли також митрополит Адріанопольський Амфілохій, ігумен афонського монастиря Ксенофонт архімандрит Алексій, інші священнослужителі. Після трапези Митрополит Епіфаній вручив присутнім пам’ятні подарунки. Ранком 3 лютого Предстоятель прибув до Святої Софії. До початку літургії він біля могили блаженної пам’яті Патріарха Володимира (Романюка) звершив заупокійну літію за всіма спочилими Першоієрархами та архієреями Української Церкви.

До 9-ї години ранку єпископат і запрошене духовенство Помісної Церкви України, ієрархи та духовенство Вселенського Патріархату, численні віряни з різних куточків України та з діаспори, представники держави, почесні гості зібралися в головному соборі Києва на Божественну літургію з чином інтронізації. Під час зустрічі виконувач обов‘язки ректора Київської православної богословської академії протоієрей Олександр Трофимлюк виголосив постанову Об‘єднавчого собору українського православ‘я 15 грудня 2018 року про обрання владики Епіфанія Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Православної Церкви України. Після вхідних молитов та облачення у ті самі священні одежі, у яких Митрополит Епіфаній був зодягнений на богослужінні під час

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC EVENTS вручення Томосу 6 січня 2019 р., Божественна літургія розпочалася виголосом «Благословенне Царство…», який промовив ігумен афонського монастиря Ксенофонт архімандрит Алексій (Мадзиріс). Предстоятелю за літургією співслужили: митрополит Галльський Еммануїл, Предстоятель УПЦ Канади (Вселенського Патріархату) митрополит Юрій, Предстоятель УПЦ в США (Вселенського Патріархату) митрополит Антоній та архієпископ УПЦ в США Даниїл, ієрархи та духовенство Помісної Церкви, священики з монастирів Святої Гори Афон, які прибули у складі делегації Вселенського Патріархату. За богослужінням молився та причащався Екзарх Вселенського Патріарха в Афінах митрополит Адріанопольський Амфілохій. Безпосередньо чин інтронізації відбувся у вівтарі собору після співу Трисвятого: по черзі три ієрархи, митрополити Галльський Еммануїл, Львівський Макарій та Вінницький і Барський Симеон виголосили «Аксіос!» (Достойний!), посаджуючи Предстоятеля на архієрейський трон, встановлений на Горньому місці – у крайній східній точці вівтаря. Після цього замість однієї панагії Митрополит Епіфаній одягнув хрест і дві панагії, які традиційно засвоєні Предстоятелям Помісних Церков як зовнішня ознака їхнього сану. Хрест з виголосом «Аксіос!» був піднесений митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном, а дві панагії – митрополитами Українських Церков у Діаспорі Юрієм та Антонієм. Ці реліквії також мають особливе значення, адже саме їх дотепер під час богослужінь вживав Святіший Патріарх Філарет і ввечері 15 грудня 2018 р., після завершення Об’єднавчого Собору, він подарував їх новообраному Предстоятелю. Після моменту інтронізації під час богослужіння Предстоятеля разом з жезлом та виносною свічкою став вживатися спеціальний предносний Хрест, який за давньою традицією використовувався Київськими Митрополитами. Серед почесних присутніх на богослужінні були керівники та представники Церков і релігійних організацій України, зокрема Верховний Архієпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук), Архієпископмитрополит Львівський Римсько-Католицької Церкви в Україні Мечислав (Мокшицький) та глава єпископської конференції РКЦ в Україні єпископ Броніслав (Бернацький), інші члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. У храмі були присутні також керівники та представники дипломатичних місій в Україні, керівники органів державної влади та місцевого самоуправління, члени Кабінету міністрів України, народні депутати, інші поважні особи. Від імені єпископату і повноти Помісної Церкви зі словом до Предстоятеля звернувся митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, який вручив Блаженнішому Владиці жезл, як символ архіпастирської влади. Це той самий жезл, який Митрополиту Епіфанію було вручено у патріаршому храмі св. Георгія на Фанарі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Також до Предстоятеля Помісної Церкви з вітальним словом звернувся митрополит Галльський Еммануїл, подарувавши Владиці посох.

KYIV DIPLOMATIC

Від імені держави Блаженнішого Митрополита Епіфанія з інтронізацією привітав Президент України Петро Порошенко. Письмове вітання від Святішого Патріарха Філарета, який через стан здоров’я та заборону лікарів не брав особисто участь у богослужінні, зачитав архієпископ Вишгородський Агапіт. На завершення зі словом до всіх присутніх звернувся Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Після цього під спів «На гору Сіон…» Митрополит піднявся на архієрейську кафедру в центрі храму та благословив усіх присутніх на три сторони. Завершилося богослужіння урочистим многоліттям. Заходи з нагоди інтронізації продовжилися у банкетній залі «Галерея Д12», де відбулося прийняття і обід. Понад 1,5 години Блаженніший Митрополит Епіфаній приймав вітання, в тому числі з 40-літтям від Дня народження, яке припало на цей день. Тости та добрі побажання на адресу Предстоятеля-ювіляра були проголошені Президентом України Петром Порошенком, головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, митрополитом Еммануїлом та іншими почесними гостями. Інформація надана прес-службою Київської митрополії Української Православної Церкви (ПЦУ), світлини Андрія Сидора

7


8

ПЕРСОНА

ЕКОНОМІЧНА СПІВПРАЦЯ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ МАЄ ВЕЛИКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ Про здобутки 74 років незалежності Індонезії, про розвиток українсько-індонезійських відносин та про плани на 2019 рік – з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Індонезія в Україні Проф. Др. Юдді Кріснанді.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY – Які заходи проводить Уряд Індонезії і Посольство зокрема, аби українці мали змогу дізнатися більше про цікаву й багату культуру Вашої країни? –  Посольство Індонезії в Україні проводить багато культурних заходів, в тому числі кожного року у квітні в Національному університеті імені Тараса Шевченка проводиться День Індонезійської культури (Indonesian Day). Минулого року на честь 73-ї річниці Дня незалежності Індонезіі протягом чотирьох днів у будівлі Колонного залу Київської міської державної адміністрації (КМДА) відбувався фестиваль індонезійської культури, а також того року ми святкували десяту річницю з дня встановлення Гонгу миру Посольством Індонезії у місті Кременчук. Крім того, Посольство Індонезії також бере участь у регулярних культурних заходах, що організовуються українською стороною, а саме: Міжнародний фестиваль культури від Outlook, Парад Націй, Різдвяний базар від IWCK та інші. Також однією із важливих нещодавніх подій було встановлення індонезійського павільйону в Національному ботанічному саду імені M. M. Гришка та встановлення у Київському парку «Україна в мініатюрі» п’яти мініатюрних архітектурних пам’яток Індонезії, виготовлених з металу, що представляють собою індонезійську культурну спадщину. У 2019 році Посольство планує організувати низку культурних заходів, в тому числі наприкінці червня з метою культурної місії планується візит студентів кафедри індонезійської мови і літератури Національного університету імені Тараса Шевченка до Індонезії аби продемонструвати набуті результати знання мови та культури Індонезії. Всі ці заходи організовуються з метою подальшого вдосконалення та зміцнення дружніх і культурних зв’язків між молодим поколінням Індонезії та України. На початку вересня ми також плануємо організувати Індонезійський фестиваль у збудованому індонезійському павільйоні в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка, де будуть проводитися різноманітні культурні заходи за участі Балійського художнього колективу, також будуть представлені туристичні та інші компанії Індонезії. Впродовж фестивалю українці зможуть скуштувати найрізноманітніші ­індонезійські страви.

KYIV DIPLOMATIC

Також хотів би додати, що біля Індонезійського Павільйону у Ботанічному Саду в квітні розпочнеться будівництво ще однієї культурної пам’ятки Індонезії – ступи Боробудур. Для цього буде запрошено спеціаліста з виконання мистецьких скульптур з ­Індонезії. –  Чи планується візит високопоставлених індонезійських осіб до України протягом найближчого року? –  Враховуючи, що в квітні 2019 року в Індонезії відбуватимуться президентські та парламентські вибори, за якими буде сформовано нову структуру кабінету, то, скоріше за все, в цьому році не плануються візити високопосадовців в Україну, проте, ймовірно, у цьому році віце-президент Республіки Індонезії пан Юсуф Калла має намір відвідати Україну. Слід зазначити, що після призначення мене Послом в квітні 2017 року інтенсивність візитів високопоставлених індонезійських чиновників до України зросла і була дуже високою до кінця 2018го. Так, Україну відвідали члени Парламенту Індонезії, в тому числі віце-спікер парламенту, заступник голови Народного консультативного конгресу, делегації з Міністерства державної адміністративної та бюрократичної реформи, Міністерства сільського господарства; а також Начальник поліції, мер міста Бандунгу та мер міста Бекасі, делегати з Ради Народних Представників провінції Ріау та інші.

9


10 ПЕРСОНА ми. Наприклад, мусульманське свято Ідуль Фітрі офіційно оголошене національним і є наймасштабнішим в Індонезії, оскільки більшість населення (понад 92%) сповідує іслам. Прихильники інших віросповідань також вітають зі святом своїх друзів, сусідів та родичів. Це також стосується святкування християнами Різдва, Дня тиші прихильниками індуїзму, буддійських релігійних свят, а також китайського Нового року, при цьому держава гарантує свободу віросповідання, зробивши ці свята національними. Уряд також гарантує свободу місцевих традицій. Наприклад, традиції кремації на острові Балі, місцеві традиції проведення похорону у селищі Тораджа; церемонія паломництва у місті ­Чіребон захищені і збережені урядом в якості «місцевих традицій» задля зміцнення національної ідентичності індонезійської нації. – Українці в переважній більшості мало знають про Вашу батьківщину… Але Індонезія – це велика мультинаціональна і мультикультурна країна. Чи можна розповісти про деякі особливості Вашої країни, про свята, наприклад, чи традиції? –  Індонезія дуже багата в культурному плані: в країні налічується близько 714 племен та понад 1100 місцевих мов, але країну поєднує почуття толерантності, дух взаємної допомоги та філософія світогляду нації, що затверджено у Pancasila (Панчасилі) – принципах філософії індонезійського народу, завдяки якій ми розглядаємо різноманіття культур в Індонезії як скарб. Це явно можна побачити під час проведення релігійних свят, які стали традицією і офіційно оголошені національними свята-

– Індонезія нещодавно відзначила 73 роки незалежності, Україна практично в ці ж дати – 27… На Ваш погляд: чи є суттєва різниця у такому віці? Що зараз відомо в Індонезії про Україну, серед звичайних людей, я маю на увазі? –  Звичайно, є деякі розбіжності стосовно того, коли саме держави були визнані суверенними. Індонезія отримала незалежність 17 серпня 1945 в результаті боротьби індонезійського народу проти голландського колоніалізму. Після проголошення незалежності Республіки Індонезії необхідно було будувати країну спочатку, з нуля, змінюючи філософію та ідеологію задля побудови справедливого та процвітаючого індонезійського суспільства. За 74 роки незалежності було досягнуто значного прогресу в покращенні якості освіти, охорони здоров’я, розвитку економічної

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY

системи, правових і правоохоронних органів, а також покращення добробуту людей, викорінення корупції та удосконалення демократичного управління. Те, що відомо сьогодні більшості індонезійцям – це непересічна врода українок, кваліфіковані спеціалісти у багатьох галузях. Вони також знають про футбольні досягнення українців, а саме, їм знайомі такі легендарні особистості як Андрій Шевченко, Сергій Бубка, футбольні клуби «Динамо»(Київ) та «Шахтар». І на превеликий жаль, Україна відома своєю трагедією на ЧАЕС, що відбулася 26 квітня 1986 року. – Як відбувається військова співпраця між нашими державами? Що може Індонезія перейняти в нас, а що ми – у вас? –  Військова співпраця між нашими країнами добре розвивається. Правова основа для такого співробітництва існує з 1996 року, після підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Міністерством оборони і безпеки Республіки Індонезії про співробітництво в галузі озброєння, військової техніки, матеріально-технічного забезпечення і технічної допомоги (від 08.07.1996). Також під час візиту Президента України Петра Порошенка до Індонезії в серпні 2016 року було підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері оборони (5.08.2016). Україна входить до списку країн, що мають найкращу та найпотужнішу галузь безпеки й оборони, чим може скористатись Індонезія, ознайомившись з технологією військової промисловості України та перейнявши досвід управління. – Українці час від часу відвідують Вашу державу як туристи, у нас тури до Індонезії за останні 10 років стають все популярнішими… А чи відбуваються заходи у Вашій країні, аби зацікавити населення Індонезії відвідувати Україну? –  Заходи з метою зацікавлення індонезійських туристів відвідати Україну здійснюються Посольством України в Джакарті. В той же час Посольство Індонезії в Києві заохочує українців приїхати до Індонезії. Про всі заходи, зустрічі, які проводяться Посольством, публікуються в різних засобах масової інформації в Індонезії, таким чином індонезійське суспільство має змогу спостерігати за діяльністю дипломатичної місії в Україні і тим самим заохочуючи жителів відвідати або дізнатись більше про Україну. Це позитивно вплинуло на зростання кількості туристів з Індонезії до України у півтора рази.

KYIV DIPLOMATIC

– Розкажіть про наукову та економічну співпрацю між нашими країнами на даному етапі. –  Між нашими країнами поки що немає правової основи для наукового співробітництва, однак наукова співпраця в рамках вищої освіти вже існує. Наукове співробітництво вже існує між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка й Індонезійським Університетом Телеком в місті Бандунг (Tel-U) та Національним університетом Індонезії у Джакарті(UI). Крім того, існує науково-академічна співпраця між Національним Авіаційним Університетом та Університетом Телеком (Telkom University) у місті Бандунг. Крім того, Університет Гаджа Мада (UGM) також підписав угоду про здійснення науково-дослідницького співробітництва з Харківським Національним університетом ім. В. Каразіна. Економічне співробітництво між нашими країнами є дуже потенційним, але все ще не максимально реалізованим. Обидві країни мають дуже високу ймовірність збільшення економічного співробітництва. І це є одним із пріоритетних завдань, над яким ми працюємо. Періодично обидві країни проводять консультації для оцінки стану економічного співробітництва. В останній раз це проводилося у лютому 2018 року, в результаті чого був підготовлений Протокол третього засідання Міжурядової українсько-індонезійської Комісії з питань економічного та технічного співробітництва. Наразі документами, що створили фундамент для розвитку економічної співпраці між нашими країнами, є Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про економічне та технічне співробітництво від 26.02.1996; Торгівельна угода між Урядом України і Урядом Республіки Індонезії від 11.04.1996; Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про заохочення і захист інвестицій від 11.04.1996; Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія щодо уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податку на прибуток від 11.04.1996; Угода між Міністерством промисловості і торгівлі Республіки Індонезія та Міністерством зовнішніх економічних зв’язків та торгівлі України про антидемпінгові заходи щодо гарячекатаних рулонів і нерулонних запасів на складі українського походження (25.05.1998); Меморандум про співробітництво та обмін інформацією між Національним банком України та Банком Республіки Індонезія від 07.08.2003 та Угода про співробітництво між Торгово-промисловою палатою України та Торгово-промисловою палатою Республіки Індонезія від 2.06.2009. Підґрунтя закладене, і ми будемо його активно розвивати. Матеріал підготував Олександр Кондратенко, світлини надані Посольством Республіки Індонезія в Україні

11


12 ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

В УКРАЇНІ СВЯТКУВАЛИ НОВИЙ РІК ЗА МІСЯЧНИМ КАЛЕНДАРЕМ Посольство Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні разом з в’єтнамською діаспорою святкували Місячний Новий Рік, який у В’єтнамі іменується – ТЕТ.

NEW YEAR ON THE LUNAR CALENDAR WAS CELEBRATED IN UKRAINE The Embassy of the Socialist Republic of Vietnam in Ukraine, along with the Vietnamese diaspora, celebrated the New Lunar’s Year, which in Vietnam is referred to as TET. КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC EVENTS 13 Дружня вечеря, на яку запросили керівництво Всеукраїнської громадської організації «Товариство «Україна-В’єтнам» на чолі з її головою Олександром Шлапаком, представників громадських організацій та українських ветеранів – учасників визвольної війни у В’єтнамі, проходила у ресторані Rainbow. До присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Нгуєн Ань Туан, який привітав українських та в’єтнамських дру-

зів і побажав довголіття, міцного здоров’я і благополуччя. Крім смачних в’єтнамських національних страв, серед яких обов’язково присутній баньчинг – квадратний пиріг, до складу якого входять рис, свинина, маринована цибуля та зелений горошок, присутні насолоджувалися музичною програмою, під час якої виступали в’єтнамські та українські фольклорні ансамблі. Олександр Кондратенко, світлини автора

A friendly dinner was requested the leadership of the All-Ukrainian NGO “Society” Ukraine-Vietnam” headed by its Chairman Oleksandr Shlapak, representatives of public organizations and Ukrainian veterans – participants of the liberation war in Vietnam, was held at the restaurant “Rainbow”. Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador of The Socialist Republic of Vietnam in Ukraine, Nguyen An Tuan, addressed to the audience with congradulations to Ukrainian and Vietnamese friends and wished longevity, good health and well-being. In addition to delicious Vietnamese national dishes, among which necessarily present Banching – a square cake, which includes rice, pork, pickled onions and green peas, Presenters enjoyed the musical program, during which Vietnamese and Ukrainian folk ensembles performed. Oleksandr Kondratenko, author’s photos

KYIV DIPLOMATIC


14 ПЕРСОНА

НАДЗВИЧАЙНИЙ І ПОВНОВАЖНИЙ ПОСОЛ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА В УКРАЇНІ РУСЛАН БОЛБОЧАН:

ВІДНОСИНИ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ НІКОЛИ НЕ БУЛИ ТАКИМИ БЛИЗЬКИМИ ТА ДОВІРЛИВИМИ ЯК СЬОГОДНІ

– Пане Посол, як наразі розвиваються відносини УкраїнаМолдова? –  Для Республіки Молдова сусідня Україна традиційно є важливим партнером, з яким ми послідовно розвиваємо співпрацю у найрізноманітніших галузях. І мені приємно відзначити, що протягом всієї сучасної історії, Молдова і Україна, як суверенні незалежні держави, будують свої відносини на принципах дружби, добросусідства та взаємоповаги.

Сьогоднішній двосторонній порядок денний є насиченим та різноманітним. Серед найбільш активних напрямків нашої взаємодії я б виділив, зокрема, взаємодію на державному кордоні (до речі, мало хто знає, що його протяжність становить понад 1200 км); екологічну проблематику, включаючи захист і забезпечення сталого розвитку басейну нашої спільної річки Дністер; торгово-економічне співробітництво; енергетичну сферу; транспортну галузь; деякі спільні інфраструктурні проекти; культурно-гуманітарні зв’язки.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 15 В основі взаємодії з цього, як видно, широкого кола питань лежить інтенсивний і ефективний політичний діалог, який ведеться між нашими країнами, включаючи контакти на найвищому рівні, які, не можу не відзначити, останніми роками стали вже звичайною практикою. Як приклад скажу, що тільки протягом 2018 року відбулися дві зустрічі Прем’єр-міністра Республіки Молдова Павла Філіпа з Президентом України Петром Порошенком та три зустрічі глави молдовського Уряду зі своїм українським колегою Володимиром Гройсманом. У цьому ж контексті можна говорити про існуючий добрий діалог міністрів закордонних справ двох країн, якого було продовжено у жовтні минулого року під час офіційного візиту до Києва глави молдовської дипломатії. Ефективні робочі контакти встановлено і на рівні співголів Міжурядової молдовсько-української комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, яка є важливою платформою для обговорення, практично, всього спектру двосторонніх питань. – Якими є результати такої співпраці? –  Завдяки домовленостям, досягнутим на вищому рівні, нам вдалося активізувати взаємодію між профільними міністерствами і відомствами Молдови та України, безпосередньо відповідальних за практичне вирішення поставлених на двосторонньому порядку денному питань. Ця щоденна робота триває, і я радий, що докладені зусилля виливаються у конкретні результати. Тут хочу відзначити відкриття в останні дні минулого року, після завершення робіт із масштабної реконструкції, які фінансувалися Європейським союзом та Урядом Республіки Молдова, пункту пропуску «Паланка-Маяки-Удобне». Цей пункт пропуску, який наразі є найсучаснішим на молдовсько-українському кордоні, функціонує у режимі спільного контролю, що здійснюється на території Республіки Молдова. Офіційна церемонія відкриття пройшла за участю Прем’єр-міністра Республіки Молдова та ­Президента України. У цьому контексті, хотів би підкреслити, що наші країни приділяють окрему увагу впровадженню механізму спільного контролю на державному кордоні, який сьогодні успішно застосовується у 6 пунктах пропуску, доводячи свою доцільність та ефективність і забезпечуючи більш комфортні умови для проходження громадянами необхідних формальностей під час перетину кордону. Ми продовжуємо разом з українськими партнерами роботу з розповсюдження подібної практики і на інші пункти пропуску, в тому

числі, що знаходяться на центральній (придністровській) ділянці молдовсько-українського кордону. Першим, і поки єдиним, таким спільним пунктом пропуску на цьому відрізку кордону став «Первомайськ-Кучурган», де сумісний контроль на території України почав здійснюватися, як читачі, можливо, знають, з літа 2017 року. Зазначені кроки слід також розглядати у контексті спільних зусиль з підвищення рівня безпеки на нашому державному кордоні. Мені приємно сказати і про інший важливий інфраструктурний проект, а саме про відкриття з 27 листопада минулого року руху автомобільного транспорту, поки що у тестовому режимі, на мосту через р. Дністер у районі населених пунктів Унгурь і Бронниця у Вінницькій області, який залишався закритим понад 20 років. Реалізація подібних проектів свідчить, на мій погляд, про високий рівень взаєморозуміння між двома країнами і про готовність до більш тісної співпраці. Тим більше, що потенціал для цього є, і, переконаний, досить великий. Наприклад, додаткові можливості для посилення взаємодії як на двосторонньому рівні, так і на міжнародній арені, надає курс європейської інтеграції, яким послідовно йдуть Республіка Молдова і Україна. Тут можна говорити про гарні перспективи для реалізації різних спільних проектів, із залученням європейських фондів, щодо подальшого розвитку і модернізації прикордонної, енергетичної, транспортної, туристичної інфраструктури. – На жаль, Молдова, як і Україна потерпає від імперської загарбницької політики Москви. Якою є взаємодія у цьому аспекті? –  Говорячи про взаємодію наших країн, не можна обійти увагою ту конструктивну роль, яку відіграє Україна у переговорному процесі з політичного врегулювання придністровського конфлікту. Ми вдячні українській владі за активну і послідовну позицію щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності Республіки Молдова, а також за підтримку зусиль і конкретних ініціатив Кишинева у вирішенні придністровської проблеми. Одним із важливих чинників на цьому напрямку є постійний діалог, що ведеться між нашими країнами, в тому числі на рівні Віце-прем’єр-міністра Молдови з питань реінтеграції, яка перебувала з візитом у Києві у вересні минулого року. Республіка Молдова, у свою чергу, неодноразово заявляла про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Одним з проявів солідарності молдовського народу є надання нашою країною посильної допомоги для підтримки людей, які постраждали у результаті конфлікту на Сході України. – Якими є міжпарламентські україно-молдовські звязки? –  Минулий рік ознаменувався відчутною активізацією парламентського виміру молдовсько-українського діалогу, в тому числі не тільки у двосторонньому форматі. Я маю на увазі, зокрема,

KYIV DIPLOMATIC


16 ПЕРСОНА

створення і початок роботи Міжпарламентської асамблеї Україна-Молдова-Грузія, а три її конференції, які відбулися 2018 року у Кишиневі, Києві та Тбілісі, стали хорошою платформою для всебічного обговорення питань, що стосуються співпраці в галузі регіональної безпеки, а також спільного просування трьома країнами вектора європейської інтеграції. І, звичайно, ці конференції дозволили провести низку ґрунтовних двосторонніх зустрічей керівників законодавчих органів Молдови і України. Успішною залишається співпраця між групами дружби, створеними у Парламенті Республіки Молдова та Верховній Раді України. Минулого року організовано дві подібні зустрічі – в Одесі і Кишиневі.

– Україна є для Республіки Молдова традиційним та важливим зовнішньоекономічним партнером. Яка тенденція за останні роки? –  Мені приємно констатувати зареєстровану останніми роками позитивну тенденцію зростання показників експортно-імпортних операцій. Так, згідно зі статистичними даними, минулого року експорт молдовських товарів на український ринок збільшився майже на 24% при зростанні імпорту з України до Республіки Молдова на практично 14%. Однак, на мій погляд, існуючий в цій сфері потенціал ще далеко не вичерпаний. На використання вже наявних та знаходження нових можливостей і спрямовані наші спільні зусилля.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 17

– Як просувається співпраця у гуманітарній сфері? –  Така співпраця є значущою складовою молдовсько-українських відносин. Зокрема, за такими напрямками, як розширення і зміцнення культурних зв’язків, реалізація програм з обміну студентами, надання підтримки зі збереження й розвитку етнічної та культурної самобутності наших численних національних громад, які проживають в Республіці Молдова та Україна. І я із задоволенням можу констатувати, що взаємодія наших країн в цій сфері носить насичений і плідний характер. У нас ведеться активний діалог на рівні міністерств освіти і культури, який підтримується частими робочими контактами, включаючи участь молдовських делегацій в організованих в Україні заходах, наприклад, в освітньому форумі, який став уже традиційним, що проходить у травні місяці в Івано-Франківську. Підтримується, в тому числі зусиллями нашого Посольства, добра співпраця між національними установами в сфері телерадіомовлення. Зокрема, в травні минулого року був організований візит до Кишинева делегації Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України, а представники Національного центру кінематографії Молдови взяли участь у форумі «Kyiv Media Week» у вересні того ж року. Хочу також відзначити, що стала доброю традицією щорічна участь представників Молдови в Міжнародному музичному фестивалі оперети і опери «О-FEST» та Міжнародному мистецькому фестивалі «Карпатський простір», які проходять в Україні, та є значущими подіями у культурному житті не лише України, але й всього нашого регіону.

KYIV DIPLOMATIC

– Молдовська діаспора в Україні є однією з найчисленніших. Якими є рівень взаємодії посольства Республіки Молдова з нею? –  Посольство і я особисто прагнемо підтримати та зробити внесок у збереження й розвиток її етнічної, мовної та культурної самобутності. Я радий бачити ту єдність, яку вона демонструє, в питаннях збереження й просування національних молдовських цінностей і традицій, а також ту, на мій погляд, добру взаємодію, яка склалася з українською владою. –  На завершення, підбийте короткі підсумки минулого 2018 року –  Можу з упевненістю сказати, що він був досить продуктивним з точки зору спільних кроків щодо подальшого зміцнення довірливого молдовсько-українського діалогу за всією проблематикою насиченого двостороннього порядку денного. Нам вдалося реалізувати на практиці багато запланованого і просунутися у вирішенні низки питань. Звичайно, не все склалося, не все встигли зробити, але головне, на моє переконання, що є взаємна зацікавленість та готовність і надалі працювати в цьому напрямку. А наявна в останні роки хороша динаміка двосторонньої взаємодії вселяє оптимізм в те, що цей шлях буде успішним. Матеріал підготував Олександр Кондратенко, світлини з архівів часопису «Київ дипломатичний» та посольства Республіки Молдова в Україні


18 ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

СВЯТКУЄМО ДЕНЬ РЕСПУБЛІКИ ІНДІЯ

LET’S CELEBRATE THE REPUBLIC DAY OF INDIA КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC EVENTS 19

Посольство Республіки Індія в Україні запросило друзів на дипломатичний прийом, присвячений 70-му Дню Республіки Індія. Урочисте святкування проходило у Івент-Холі готелю Ramada Encore Kiev. З вітальною промовою до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Індія в Україні Партха Сатпатхі, який зазначив: – 25 січня 1950 року ми, індійці, подарували собі Конституцію, що протягом останніх 70-ти років пройшла випробування часом та складністю надзвичайно різноманітної країни. Сьогодні Індія є найбільшою демократією у світі, з 1,25 мільярда людей, та слугує яскравим прикладом того, що різноманітності можуть співіснувати, що відмінності можуть бути вирішені мирно. Почесний гість свята – Державний секретар Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олексій Перевезенцев зачитав привітання від Прем’єр-міністра України та поділився думкою про подальші можливості співпраці між Індією та Україною. Після урочистого відкриття фотовиставки, яка розповідає про історичні пам’ятки Індії, відбулися виступи яскравих танцювальних груп, які познайомили гостей з характерними індійськими народними танцями.

The Embassy of the Republic of India in Ukraine has invited friends to Diplomatic Reception dedicated to the 70th Day of the Republic of India. The celebrations were held at the Ramada Encore Hotel in Kiev in Yvette Hall. Extraordinary and Plenipotentiary Ambassador of the Republic of India to Ukraine Partha Satpathi addressed the guests with a welcoming speech in which he mentioned: – On January 25, 1950, we, the Indians, presented ourselves the Constitution that during the past 70 years, was tested by time and the complexity of an extremely diverse country. Today, India is the largest democracy in the world, with 1.25 billion people, serves as a vivid example of the fact that diversity can coexist and differences can be solved peacefully. Honorary guest of the holiday is the State Secretary of the Ministry of Economic Affairs Development and Trade of Ukraine Oleksiy Perevezentsev read out the greetings from the Prime Minister of Ukraine and shared the opinion about the future opportunities for cooperation between India and Ukraine. After the festive opening of the photo exhibition, which tells about historical sights of India, there were performances of bright dance groups that introduced guests with the characteristic Indian folk dancing.

Олександр Кондратенко, світлини Олександра Авраменка

Oleksandr Kondratenko, photos by Alexander Avramenko

KYIV DIPLOMATIC


20 ПЕРСОНА

УКРАЇНА МАЄ ВЕЛИКИЙ ПОТЕНЦІАЛ Про українсько-норвезьку співпрацю, про євроінтеграцію України, про спільне минуле та проекти на майбутнє розмовляємо з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Норвегія в Україні паном Уле Т. Хорпестадом

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 21 –  Пане Посол, яким Ви бачите українсько-норвезьке партнерство в сфері економічної співпраці, бізнес-стосунків? –  Наше партнерство є досить тісним. Розвивається наша торгівля. Минулого року товарообіг між нашими країнами зріс на 30%, цього року ми очікуємо приблизно такі ж результати. Приблизно 70% норвезького експорту в Україну складають риба та морепродукти. З України ми постачаємо машини, текстиль, готові товари, зокрема, лижі. Зрозуміло, значний спад у наших торговельних стосунках відбувся після анексії Криму та початку збройного конфлікту. Економічна криза в Україні викликала суттєве зниження товарообігу. Але наразі ми працюємо над відновленням і, сподіваюсь, вже цього року повернемось на рівень 2012 року. У нас активно працює Норвезько-Українська торгова палата, представництва якої є як в Україні, так і в Норвегії. До її складу входять понад 100 компаній, зокрема майже 60 – українських. У 2018-му були оголошені дві великі інвестиції в галузі відновлювальної енергетики. Компанія NBT вкладає близько 375 млн. євро у побудову вітряків на Херсонщині. Друга велика інвестиція близько 200-250 млн. євро – це спорудження парків сонячних батарей компанією Scatec Solar у Черкаській та Миколаївській областях. До того ж розвивається тісна співпраця між Норвегією та Україною у сфері ІТ- технологій. Близько 2 тис українців працюють в норвезьких ІТкомпаніях. До прикладу, Itera, одна з провідних норвезьких компаній, що представлена не тільки в Києві, а й в інших містах України. – Наскільки комфортно працювати норвезьким інвесторам в Україні? –  Для більшості інвесторів, норвезьких зокрема, важливими є стабільні рамочні умови: стабільна фінансова ситуація, прозоре та зрозуміле законодавство, відсутність корупції. Варто відмітити, що Україна зробила досить багато істотних кроків у цьому напряму. Протягом 2,5 років мого перебування в Україні бізнес-клімат значно поліпшився. З’явились державні структури, діяльність яких спрямована на підтримку іноземних інвесторів. Приміром, Business Ombudsman, UkraineInvest. Тобто є система залучення та підтримки іноземних інвестицій. Це позитивний крок. Та залишаються і виклики щодо верховенства права. І треба продовжувати реформи у цьому напрямку, аби умови були стабільними та передбачуваними для інвесторів, зокрема і норвезьких.

ту до України. Ця програма включає чотири напрямки. Перший – енергозбереження та енергоефективність, другий – верховенство права та демократизація суспільства, третій – економічні реформи та європейська інтеграція і четвертий – програми гуманітарної підтримки. В цілому, фінансування цих чотирьох напрямів складає близько 22 млн. євро щороку. З окремих проектів можу назвати програму «Демократична школа», в якій ми тісно співпрацюємо з Міністерством освіти для підтримки реформи освіти в Україні. Програма включає і розробку нових педагогічних підходів та методів, і освіту вчителів, і впровадження демократичних цінностей в програми навчання, і підвищення рівня участі батьків, місцевих громад та самих учнів в роботі школи. Іншим великим проектом є підтримка роботи пенітенціарної системи. Аби розробити альтернативні форми покарання, ми співпрацюємо і з Міністерством юстиції, і з центрами пробації, і безпосередньо з установами. Також у посольстві існує, щоправда, скромніша, програма малих грантів. Такі гранти надає посольство. 2018 року ми підтримали 6 проектів, які здійснюють недержавні громадські організації. Ці програми, між іншим, стосуються гендерних питань, підтримки ЛГБТ, ВІЧ-інфікованих тощо і їх спрямовано на підтримку демократичного суспільства в Україні. Програма малих грантів анонсується щороку на нашому сайті, бажаючі можуть подавати свої заявки.

ДЛЯ БІЛЬШОСТІ ІНВЕСТОРІВ ВАЖЛИВИМИ Є СТАБІЛЬНІ РАМОЧНІ УМОВИ: СТАБІЛЬНА ФІНАНСОВА СИТУАЦІЯ, ПРОЗОРЕ ТА ЗРОЗУМІЛЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ВІДСУТНІСТЬ КОРУПЦІЇ.

– Ми знаємо, що Уряд Королівства Норвегія багато робить для підтримки України. Розкажіть про ваші грантові ­програми. – Наша грантова програма для України була презентована прем’єр-міністром Норвегії у листопаді 2014 року під час її візи-

–  Більшість європейських грантових програм в Україні, в т. ч. і норвезьких, спрямовані на підтримку маргінальних груп нашого суспільства. Це свідчить про низький рівень демократії в Україні чи про те, що підтримка в першу чергу потрібна саме цим верствам населення? –  Не думаю, що їх можна назвати маргінальними. Я впевнений, що Україна прийняла стратегічне рішення інтеграції з Європою. А це передбачає не тільки політичну, економічну інтеграцію, а й прийняття загальноєвропейських цінностей. І в цьому плані наш вклад в розбудову демократичного суспільства може стати вагомим саме для цих груп, які борються за свої права. Вони також є важливою частиною демократичного суспільства. –  У вересні минулого року Україну відвідала делегація Парламенту Норвегії. Що стало результатом цього візиту? –  У нас було три політичних візити у вересні: міністр іноземних справ, міністр торгівлі та Президент Парламенту. Такі візити наочно свідчать, що Норвегія є другом та партнером Україні. Ми підтримуємо ваші реформи, український шлях до Європи. Прези-

KYIV DIPLOMATIC


22 ПЕРСОНА

дент Парламенту Норвегії, перебуваючи в Україні, мала зустрічі з Президентом, з Прем’єр-міністром, з міністром закордонних справ, відвідала один з проектів програми «Демократична школа». Це був візит, що підкреслює важливість співпраці між парламентаріями наших країн, яка від часів Майдану розвивається досить активно. Багато українських парламентаріїв бували в Норвегії на різноманітних семінарах, на засіданнях Парламенту, аби надихнутись та отримати досвід роботи європейського парламенту.­

порту рибної продукції. Тобто наша позиція є чіткою, сильною і сталою – ми підтримуємо Україну. У той же час Росія є нашим сусідом на півночі, у нас майже 200 км спільного кордону суходолом та майже 2 тис. км морського кордону, і ми маємо враховувати тісні прикордонні зв’язки. Зокрема, знайти прагматичне рішення, приміром, що стосується управляння рибними запасами, екології, рятувальних служб в морі, тощо. Тобто, у нас є прагматичні стосунки з російським сусідом. В той же час ми чітко окреслюємо нашу позицію стосовно України.

–  Цікаво було б дізнатися про співпрацю двох країн у сфері безпеки та протистоянні агресору. –  Гадаю, що уся наша співпраця спрямована саме на підтримку України, і в цьому питанні також. Найкращий спосіб протистояти російській агресії – закріпити свій європейський вибір і стати дійсно демократичною європейською державою. Тобто усі наші проекти спрямовані на те, аби допомогти Україні стати успішною в цьому процесі. Ми не надаємо військову допомогу у «чистому вигляді», ми не поставляємо військову техніку та зброю. Але є в нас,наприклад, проект, що допомагає ветеранам АТО та їх родинам адаптуватись до цивільного життя, надає можливість їм працевлаштуватись чи відкрити власну справу. Ми також добре розуміємо, що Україна має унікальний досвід у гібридній війні, у протистоянні кібер-атакам. Норвегія бере активну участь у центрах НАТО в Естонії, у Європейському центрі в Гельсінкі, ми розуміємо важливість цієї роботи. –  Чи підтримує Норвегія санкції проти Росії? –  Від першого моменту анексії Криму Норвегія засудила цей крок порушення міжнародного права, ми засудили агресію в Донбасі, ми ввели та підтримуємо усі санкції Євросоюзу проти Росії. Відповідні контрсанкції ми отримали від РФ. Наприклад, проти екс-

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 23 ми матеріалами, археологічними даними між нашими вченими має розвиватись та виходити на більш широку аудиторію. Я завжди згадую цю тему, коли читаю лекції в університетах чи даю інтерв’ю, як певний початок наших сьогоднішніх взаємовідносин.

–  Чи існує співпраця між Україною та Норвегією у науковій сфері? –  Так, звичайно. Багато норвезьких університетів співпрацюють з українськими університетами, обмінюються студентами. Існує,наприклад, об’єднана магістерська програма між Національним університетом ім. Т.Г. Шевченка та університетом НОРД на півночі Норвегії. Є спеціальна програма грантів, де можуть взяти участь разом норвезькі та українські науковці, наразі відбувається близько 15-20 таких проектів у різних напрямках. Маємо також співпрацю в рамках європейськії програми Erasmus +, у якій беруть участь Норвегія і Україна. –  Дозвольте поставити традиційне для українських ЗМІ запитання з приводу наших спільних моментів історії. –  У листопаді минулого року двоє норвезьких вчених відвідали Україну, виступили з лекціями про епоху вікінгів в Національному університеті ім. Т. Г. Шевченка, провели зустрічі з науковцями Інституту історії НАН України. Києво-Софійська лавра також зацікавлена підключитись до цього проекту. Дійсно, ми знаємо, що наші королі вікінгів перебували в Київській Русі наприкінці Х- у першій половині ХІ ст. І засновник нашої столиці Осло Гаральд Гардрад навіть одружився на Єлизаветі, доньці Ярослава Мудрого, яка протягом 21 року була королевою Норвегії. Дійсно, того часу ми мали досить тісні зв’язки, і важливо згадувати про нашу спільну історію, про наше спільне коріння, так би мовити. Тому обмін історични-

KYIV DIPLOMATIC

–  Норвегія є цікавим туристичним напрямом, для українців в тому числі. Наскільки Україна цікава для норвезького туриста? – Україна, звичайно, є цікавою туристичною дестинацією, але туризм між нашими країнами поки що не дуже розвинутий. І ми працюємо над тим, аби презентувати норвежцям Україну. Вже навіть було декілька груп – тематичних, історичних, «Слідами вікінгів», наприклад. І я розповідав деяким із них про минуле та сьогодення в українсько-норвезьких стосунках. А Київ як місто, звичайно, є дуже привабливим. В ньому цікаво поєднані історія та сучасність, культура, гастрономія… Цікавими є також Львів, Одеса, Харків, інші міста. Треба тільки більше інформації, більше промоції туристичних можливостей України та пряме авіасполучення між Києвом та Осло. Лише 2-2,5 години прямого перельоту – це був би чудовий варіант для вікенду. Потенціал є, і ми працюємо над його розширенням. –  Норвегія – країна з успішною економікою і найвищими в Європі зарплатами. Чому варто повчитись Україні в Норвегії, який ваш досвід може бути корисним для нас? –  Норвегія не завжди була заможною країною. Ми розвивались досить довго у післявоєнний період, у 50-60 роки. Але в нас було таке відчуття, що ми будуємо наше суспільство разом, це стосується кожного. Кожний має брати участь, кожний має вносити свій вклад у побудову більш економічно розвинутого суспільства. І цей процес тривав довго. Його не можна зробити водночас. Але, я думаю, саме це має наслідувати Україна. Країна зараз у тяжкому стані, багато ресурсів віднімає військовий конфлікт. Саме тому Україна має продовжувати свої реформи, аби розвивати економіку, залучати інвесторів… Україна має багато ресурсів, люди мають добру освіту, природні та промислові ресурси, сільське господарство, авторитетні університети. І український ринок – це європейський ринок. Ви маєте великий потенціал. Треба тільки добре ним керувати та мудро використовувати. І все вийде. Антоніна Ломачук, світлини Олександра Кондратенка


24 СПІВПРАЦЯ

СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ МІЖНАРОДНОГО ТРЕЙД-КЛУБУ В УКРАЇНІ З КЕРІВНИЦТВОМ ТА ЧЛЕНАМИ КИЇВСЬКОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ У рамках Міжнародного Трейд-клубу в Україні відбулася зустріч підприємців Києва з торговими представниками інших країн, де малий та середній вітчизняний бізнес у В2В-форматі поспілкувалися із торговими представниками зарубіжних посольств, вирішуючи питання експорту своєї продукції та можливості інвестицій у розвиток виробництва для подальшої взаємовигідної співпраці. У заході взяли участь керівники 20-ти торговельно-економічних відділів посольств, акредитованих в Україні. Вперше до зустрічі в такому форматі долучилися представники посольств Об’єднаних Арабських Еміратів, Південно-Африканської Республіки, Киргизстану, Швеції та Індії. Крім того, до роботи приєднались 27 міжнародних

організацій, бізнес-асоціацій та фірм, які займаються сприянням розвитку підприємництва, а з української сторони були присутні більше ніж 100 керівників та представників українських підприємств. Захід проходив у два етапи – спочатку були індивідуальні зустрічі та переговори українських підприємців з членами Міжнародного Трейд-клубу у форматі В2В, а потім – пленарне засідання, де були розглянуті підсумки економічного розвитку Києва в 2018 році, а також відбулися презентації інвестиційних проектів підприємств – членів Київської ТПП. Під час пленарного засідання виступили: • Президент Київської ТПП Микола Засульський;

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


COOPERATION 25

• віце-президент Міжнародного Трейд-клубу в Україні Соня Крайчова; • радник, координатор з питань торгівлі відділу торгівлі та економіки представництва Європейського Союзу в Україні Даніель Крамер; • член Ради Національного банку України, доктор економічних наук Василь Фурман; • начальник Управління економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України Володимир Хоманець; • заступник директора Департаменту економіки та інвестицій КМДА Олег Світличний. Відкриваючи офіційну частину, президент Київської ТПП Микола Засульський підкреслив: «Більш благодатну та більш надійну територію в Україні для вкладення інвестицій ніж Київ, мабуть, складно знайти. Тут і адміністративні ресурси, і зручна логістика, і велике машинобудування та приладобудування, а головне – кваліфіковані кадри та науковий потенціал. Місто є лідером серед експортерів – звідси за кордон йде майже 23% всього експорту. В результаті за минулі чотири роки Україна просунулася з 127 місця на 71 в рейтингу країн зі створення сприятливості умов ведення бізнесу Doing business. Це не погана тенденція». Поряд з пропозиціями від керівництва Департаменту економіки та інвестицій КМДА та комунального підприємства КМДА «Київське інвестиційне агентство» були представлені інвестиційні проекти Київського НДПКІ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», юридичної компанії «Касьяненко і партнери» та ТОВ «ЛІГА ЗАКОН».

KYIV DIPLOMATIC

Звісно, не обійшлося і без нагород. За високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, Київська торгово-промислова палата нагородила членів Міжнародного Трейд-клубу в Україні: • віце-президента Міжнародного Трейд-клубу в Україні Соню Крайчову; • економічного радника Посольства Малайзії Віталія Бойка; • аташе з торгово-економічних питань посольства Іспанії Хайме Рамон Фернандес Санчеса; • керівника торгівельних представництв Посольства Королівства Бельгія Тетяну Коротич. Під час заходу Київська ТПП представила присутнім дипломатам перше українське спеціалізоване видання «Кібербезпека», в якому міститься перелік арсеналу нових розробок українських компаній по запобіганню кіберзагрозам. В результаті зустрічі іноземні дипломати ознайомились з економічним потенціалом промислових підприємств Києва, а бізнесмени різних країн встановили двосторонні ділові контакти. Отримані матеріали дипломати використають для підготовки пропозицій урядам своїх країн і для подальшого зміцнення торговельно-економічних зв’язків з Україною. Після офіційної частини відбулось неформальне спілкування дипломатів та бізнесменів. Олександр Кондратенко, світлини автора


26 ПЕРСОНА

ОСНОВНОЮ ПРОБЛЕМОЮ МІЖ ДВОМА КРАЇНАМИ Є ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМНИХ ВІЗИТІВ НА НАЙВИЩОМУ РІВНІ Про майбутнє двосторонніх відносин між нашими країнами, про перші враження від України розмовляємо з Послом Ісламської Республіки Пакистан в Україні паном Західом Мубашір Шейхом.

MAIN PROBLEM BETWEEN THE TWO COUNTRIES IS THE LACK OF MUTUAL VISITS AT THE HIGHEST LEVEL On the future of bilateral relations between the two countries, the first impression of Ukraine speak with the Ambassador of the Islamic Republic of Pakistan in Ukraine Mr. Zahid Mubashir Sheikh. КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 27 – Mr. Ambassador, you have recently come to Ukraine. What is your first impression about our country, people? –  I have been in Ukraine for last about three months. I have found it to be a beautiful country. There are a lot of similarities between the people of Pakistan and Ukraine. I have found the people of Ukraine extremely kind, warm hearted and hospitable.

– Пане Посол, Ви нещодавно приїхали до України. Яке Ваше перше враження про нашу країну, людей? – Я в Україні вже три місяці. Це прекрасна країна. Є багато спільного між нашими народами. Українці, я вже переконався, надзвичайно люб’язні, сердечні та гостинні. – Яким напрямкам пакистансько-української співпраці Посольство Пакистану буде приділяти особливу увагу? Як планується розвивати наші взаємини? –  Україна наразі є моєю другою домівкою. І мені би хотілось набагато збільшити об’єми товарообігу між двома країнами. Україна може нам багато що запропонувати, і ми маємо багато чого запропонувати Україні. Пакистан є одним із найбільших виробників бавовни та текстилю. Також моя країна виготовляє першокласні медичні інструменти, обладнання для індустрії краси, шкіряні вироби та спортивні товари. Пакистан також вирощує найкращий ароматний рис. З іншого боку, Пакистан має великий попит на сталь та харчову олію, який може задовольнити Україна. Нам потрібно лише упорядкувати наші податкові відносини, і ми можемо мати постійну взаємовигідну торгівлю між двома країнами. Крім торгівлі, дуже важливим є також міжособистісне спілкування. В Україні навчається досить багато студентів з Пакистану. Чимало пакистанських студентів також навчаються в США та Західній Європі. Моє бажання – переорієнтувати цих студентів на Україну, де вони зможуть отримати якісну освіту за низькою ціною. Я також хотів би мати програму обміну студентами з Україною на урядовому рівні, щоб ми мали тисячі студентів, які навчаються в наших країнах.

Захід Мубашір Шейх та Петро Порошенко Zahid Mubashir Sheikh and Petro Poroshenko

KYIV DIPLOMATIC

– What areas of Pakistan-Ukrainian cooperation the Embassy of Pakistan will pay special attention to? How is it planned to develop our relationships? –  Ukraine is my second home now. I would like to increase the trade between the two countries many folds. Ukraine has a lot to offerto us and we have a lot to offer to Ukraine. Pakistan is one of the largest producers of cotton and textile.Pakistan also produces top class medical instruments, beauty instruments, leather garments and sport goods. Pakistan also produces the best quality aroma rice. On other hand Pakistan has a lot of demand for steel and edible oil, which can be met by Ukraine. We just need to put our tax structure in order and we can have endless trade between the two countries. Other than trade, people to people contact is also very important. We have quite a few students from Pakistan in Ukraine. A lot of students from Pakistan also study in USA and Western Europe. My desire is to divert these students to Ukraine, where they can get a good education at low cost. I would also like to have a student exchange program with Ukraine at the Government level so that we have thousands of students studying in each others country. – What problems in the relations between our countries have to face? –  Main problem between the two countries is the lack of mutual visits at the highest level. It is through high level visits that the tax reforms can be brought in and trade increased many folds. Pakistani businessmen and tourists also face a lot of problems at the Airports in Ukraine. The leadership of Ukraine has a great vision to open up the country to the rest of the world. However, some officials at the working level are not working in harmony with the vision of the leadership. At times the Airport authorities treat the visitors in a very undignified manner and this defeats the vision of the leadership. With a positive change in the attitude at the immigration stage Ukraine can become the most popular tourist destination in the world. Ukraine can earn billions of dollars from tourism like Turkey if required facilities are provided at the airports.

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан Prime Minister of Pakistan, Imran Khan


28 ПЕРСОНА – З якими проблемами приходиться стикатись у взаєминах між нашими державами? –  Основною проблемою між двома країнами є відсутність взаємних візитів на найвищому рівні. Саме завдяки візитам високого рівня можна запровадити податкові реформи і зростання товарообігу. Пакистанські бізнесмени та туристи також стикаються з багатьма проблемами в аеропортах України. Керівництво України має перспективну стратегію, аби відкрити країну для всього світу. Однак деякі чиновники на робочому рівні не працюють у гармонії з цією стратегією керівництва. Іноді працівники аеропортів ставляться до гостей країни не зовсім приязно, упереджено, і таке ставлення нівелює усі зусилля керівництва України. Із запровадженням позитивних змін щодо візової політики, зростання рівня професіоналізму персоналу у «воротах України» ваша країна може стати найпопулярнішим туристичним центром світу. Україна може заробляти мільярди доларів від туризму, як Туреччина, якщо в аеропортах будуть передбачені необхідні послуги. – Пакистан входить до сімки світових держав, що володіють ядерною зброєю. Чи змінилась якість конфлікту з Індією, коли Пакистан набув статусу ядерної держави? –  Пакистан є однією із семи ядерних держав світу. Ми технологічно досить просунуті. Пакистанський ядерний потенціал дуже цінний для нас. Вся нація єдина щодо цього питання: Пакистан повинен зберегти цю перевагу будь-якою ціною. Наявність у нас ядерної зброї фактично є запорукою миру в нашому регіоні. До того, як наша країна отримала ядерну зброю, ми зазвичай мали війну з Індією кожні десять років. Після зміни нашого статусу війни припинились. Нещодавно нам вдалося відвернути війну з Індією лише завдяки нашому ядерному потенціалу. – Як Ви думаєте, чи варто було України позбуватися статусу ядерної держави? –  Відмова від ядерного статусу України під гарантії безпеки інших держав, на мою думку, була стратегічною помилкою. Якби Україна була ядерною державою, жодна інша держава, якою би сильною вона не була, не наважилася б окупувати територію України.

– Pakistan is among the seven major nuclear-weapon states. Has the quality of the conflict with India changed when ­Pakistan became a nuclear power? –  Pakistan is amongst the seven nuclear powers of the world. We are technologically quite advanced. Pakistani nuclear capability is very dear to Pakistan. The whole nation has consensus on this one point that Pakistan must retain this capability at all costs. The deterrence of nuclear capability is actually a guarantee of peace in our region. Before we went nuclear, we used to have a war with India after every ten years. After the nuclear explosion, we have not had a war in our region. In the recent episode with India we have been able avert war only because of our nuclear capability. – How do you think, was it necessary for Ukraine to get rid of nuclear status? –  Giving up nuclear capability on the assurance of other powers was a strategic blunder in my view. Had Ukraine has been a nuclear

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 29

– Ваша країна є досить цікавою, але, на жаль, не досить популярною серед українських туристів. Чи плануються якісь заходи для популяризації Пакистану як туристичного напряму? –  Пакистан – це прекрасна країна, як і Україна. У нас є засніжені гори, зелені рівнини, величезні пустелі та мережа річок і каналів. У нас також чудове узбережжя. Насправді, подібно до того, що я говорив про Україну, туризм також може стати основним джерелом іноземної валюти для Пакистану. Туристи можуть насолоджуватися природною красою Пакистану за одну десяту вартості поїздки до США або Західної Європи. Наш новий уряд під керівництвом прем’єрміністра Імрана Хана надає багато стимулів для туристів. Україна є однією з п’ятдесяти країн, яким віза буде видаватись безпосередньо в аеропорту. Ваша лижна команда щойно відвідала Пакистан і здобула нагороди. Я також запросив команду до мого посольства і почув позитивні відгуки про мою країну. Вони були приємно вражені Пакистаном та гостинністю пакистанського народу.

power, no other power, however strong, would have dared to occupy Ukraine’s territories. – Your country is quite interesting, but unfortunately it is not very popular among Ukrainian tourists. Are there any plans to popularize Pakistan as a tourist destination? –  Pakistan is a beautiful country like Ukraine. We have snow covered mountains, green plains, vast deserts and a network of rivers and canals. We have a beautiful coastline too. In fact like what I said about Ukraine, tourism can also become the main source of foreign exchange for Pakistan too. Tourists can enjoy the natural beauty of Pakistan on one tenth the price of going to USA or Western Europe. Our new government under the leadership of Prime Minister Imran Khan is providing a lot of incentive for tourists. Ukraine is one of those fifty countries who would be given a visa on the airport. Your ski team has just visited Pakistan and won a prize. I also invited the team to my Embassy and their experience has been most pleasant. They are full of praise for Pakistan and the hospitality of the Pakistani people.

– На Вашу думку, які саме туристичні десцинації мали б відвідати українські туристи? –  Пакистан має безліч місць, які варто відвідати. Лахор – це історичне місто з фортами та мечетями епохи великих Моголів. Гостинність людей Лахорі та їхня кухня є всесвітньо відомими. Три з десяти найвищих піків знаходяться у північному регіоні Пакистану. Варто відвідати гірськолижні курорти Налтар та Малам Джабба. Наша столиця Ісламабад є однією з найкрасивіших столиць світу, з прекрасною високогірною станцією Maurre приблизно за 90 хвилин їзди автівкою. Портове місто Карачі є одним із найбільш густонаселених міст світу з прекрасними морськими курортами та надзвичайною гостинністю.

–  In your opinion, which tourist destinations should visit Ukrainian tourists? –  Pakistan has countless places which are worth visiting. Lahore is a historical city with forts and mosques of Mughal era. Hospitality of Lahori people and their cuisines are world famous. Three, out of ten highest peaks are in the northern region of Pakistan. Ski resorts of Naltar and Malam Jabba are worth visiting. Islamabad, our capital, is one of the most beautiful capitals in the world, with a beautiful hill station of Maurre at about 90 minutes drive. The port city of Karachi is one of the most populated cities of the world with beautiful sea resorts and wonderful hospitality.

Олександр Кондратенко, світлини з архіву Посольства Ісламської Республіки Пакистан в Україні

Oleksandr Kondratenko, photosare provided fromthearchiveof the Embassy of the Islamic Republic of Pakistan in Ukraine

KYIV DIPLOMATIC


30 ПЕРСОНА

В 2019 РОЦІ МИ ПРИЙДЕМО ДО РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ОБИДВІ НАШІ КРАЇНИ Про результати першого року роботи Почесного консульства в Борисполі, про плани на рік прийдешній, про бізнес і про дипломатію – з Почесним консулом Республіки Молдова в Борисполі та Київській області Олегом Циганенком.

2019 IS GOING TO BE A YEAR WHEN WE ATTRACT REAL INVESTMENTS IN BOTH OF OUR COUNTRIES On the results of the first year of Honorary Consulate of Moldova operation in Boryspil, future plans for the next year, business activities and diplomacy. The Honorary Consul of Moldova in Boryspil and Kyiv region Oleg Tsyganenko shares his views on the stated above. КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 31 – Пане Олеже, минуло більше року від часу відкриття Почесного консульства Молдови у м. Бориспіль. Чим цей період знаменувався? –  Роботою! Від самого початку головним завданням було не відкриття Почесного консульства як такого, а саме наповнення його реальною роботою. Ми вгадали з розміщенням Почесного консульства в Київській області. Аеропорт Бориспіль є певним хабом, і багато делегацій з Молдови зупиняються тут, коли летять не тільки в Україну, але й до Брюсселю, до багатьох країн Європи, Азії. Ми допомагаємо Посольству Молдови в організації прийомів цих делегацій. Добрі стосунки у нас склались з мерією міста Бориспіль, з міським головою Анатолієм Федорчуком. Як Почесне консульство, ми брали участь у святкуванні Дня міста. Від імені Посольства запросили на свято народного артиста Молдови Іона Суручану. І плануємо підтримувати усі ініціативи, що виникають в Борисполі та в Київський області. До того ж, за останній час у нас склались такі ж стосунки з губернатором Київщини Олександром Терещуком, ми беремо участь у всіх заходах, що відбуваються в області. Звичайно, Почесне консульство надає допомогу громадянам Молдови, що потрапили у проблемні ситуації на території Київської області.

– Mr. Oleg, it has been a year since the establishment of the Honorary Consulate of Moldova in Boryspil town. What was peculiar for the period of its operation? –  Work! From the onset we were targeting not the establishment of the consulate but rather its effective operation processes. We have successfully located the Consulate department, since Boryspil airport is a transfer center to a certain extent, therefore, lots of delegations from Moldova drop in not only on their way to Ukraine, but also traveling to Brussels, and other countries of Europe and Asia. We assist the Embassy of Moldova in hosting guests of these delegations. We managed to build a good relationship with the Boryspil Mayor’s Office and its head Anatoliy Fedorchuk. As the Honorary Consulate we participated in the Town Day celebration. Moreover, on behalf of the Embassy we invited the Merited Artist of Movdova Ioan Suruceanu to join the event. We are keen on supporting all the initiatives within the Boryspil and Kyiv region. Furthermore, we established friendly relations with the Governor of Kyiv region Oleskandr Tereschyk and currently we are actively participating in all the events within the region. There is no need to mention that the Honorary Consulate of Moldova is doing its best to secure the support Moldova citizen who come across challenging situation on the territory of the Kyiv region.

– Чи маєте якісь проблеми, розчарування в роботі? –  Я – людина із бізнесу. І я звик, що усі питання у бізнесовому середовищі вирішуються оперативно. На жаль, у цій новій сфері моєї діяльності вирішення багатьох питань затягується. Скажімо, я ставив собі за мету підписати Договір про міста-побратими між Борисполем та одним із міст Молдови. Ми розраховували зробити це у вересні 2018 року, на День міста. Та в силу об’єктивних причин – в Молдові відбулась реорганізація державного апарату – це рішення, ця процедура затягується.

– Have you faced any difficulties while doing your service as a Consul? –  I am a person coming from a business sector. Therefore, I am used to finding effective business solutions as soon as possible. Unfortunately, in my present sphere of activity it takes longer than in business sector. For instance, one of my objectives is to conclude a Sister Towns Partnership Agreement between Boryspil and one of the Moldova towns. We intended to do so in September, 2018 during the Town Day celebration. Nevertheless, it came to pass, that due to organizational changes of the Moldavian state apparatus the procedure is postponed.

– Д ля наших читачів уточніть, будь ласка, що входить до обов’язків Почесного консула? – В першу чергу, це торгово-економічна співпраця. Я консультую бізнесменів Молдови, які мають бажання вийти на ринок України, зокрема, на ринок Київської області. І в цьому плані ми маємо суттєву підтримку Київської ОДА, особливо протягом останніх місяців. Київщина позиціонує себе відкритою до інвестицій з Молдови, готовою розширювати власні ринки збуту. Київський регіон, як і Молдова, мають сільськогосподарське спрямування, тому і співпраця розвивається насамперед у цій галузі. Окрім того, відбувається обмін досвідом, ідеями, know-how та шляхами вирішення проблем, які й у нас, і в Молдові є досить схожими. Інший напрям – логістика. Через певні зміни у геополітиці виникають складності з транзитом. Мені постійно доводиться роз’яснювати моїм молдавським колегам, що Україну можна перетинати без проблем, абсолютно безпечно. І не варто вишукувати якісь обхідні шляхи.

– Kindly specify for our readers what is the range of duties of the Honorary Consul? –  First of all, the key responsibility is to secure efficient trade and economic operations. I provide consultation sessions for Moldavian business people willing to enter Ukrainian market, Kyiv region specifically. Regarding that aspect of activities, we are privileged to have an on-going substantial support of Kyiv Region State Administration. Kyiv region position itself as an open market for Moldavian investments, and is ready to expand its own trading areas. Same as Moldova, Kyiv region is focused on agriculture, hence, this is increasingly becoming the fundamental sphere of collaboration. On top of that, we full heartedly encourage experience and ideas exchange, sharing know-hows and problem-solving sessions concerning the issues that are present here as well as in Moldova. The other aspect of my responsibilities includes logistics. Certain changes in the geopolicy cause challenges regarding the transit process. I am to constantly ensure my colleagues from Moldova that Ukraine is a perfectly safe transit zone. It does not worth ones while to look for some alternative routes. There are lots of issues coming up around transportation. Therefore, we are to provide consultations, combine routs, and cooperate in different ways. I would like to mark our outstanding collaboration with the town of Boryspil, Kyiv region authorities, and the Governor. Moreover, I believe that in the nearest future we will be able to observe great results. – In Ukraine, there are three Honorary Consulates and the Consulate General in Odessa. How do you collaborate and coordinate your activities? –  The destiny joined us together to represent one country – the country of Moldova. I would not exaggerate one bit saying that we

KYIV DIPLOMATIC


32 ПЕРСОНА Багато питань щодо транспорту. Доводиться консультувати, поєднувати, кооперувати. Я без перебільшення хочу відзначити тісну співпрацю з містом Бориспіль, з Київською областю, з губернатором. І можу запевнити, що вже незабаром ми будемо говорити про конкретні здобутки. – В Україні є три Почесних консульства та Генеральне консульство в Одесі. Яким чином відбувається Ваша взаємодія, координація роботи? –  Так склалась доля, що ми стали представниками однієї країни – Молдови. Без перебільшення можу сказати, що протягом цього часу абсолютно незнайомі люди стали друзями. Звичайно, ми координуємо наші дії, обмінюємось досвідом, допомагаємо один одному. Щодо глобальних питань, то нас координує Посол. Також є питання територіальні. Приміром, у Львові відкривали іноземну дільницю для голосування під час виборів Парламенту в Молдові. Вінницьке консульство проводить на дуже гарному рівні Дні Європи. Консульство у Київській області здебільшого займається прийомом делегацій… Є і такі питання, які ми вирішуємо разом і спільно з Посольством Республіки Молдова. Наприклад, щорічний урочистий прийом з нагоди Дня Незалежності Республіки Молдова та традиційне свято приходу весни «Мерцишор». Ми, як Почесні консули, допомагаємо Посольству в організації цих заходів на належному рівні. – Хотілось би відзначити торішній урочистий прийом, що пройшов на дуже високому рівні. Розумію, в цьому є і Ваша, почесних консулів, заслуга. –  В першу чергу, це заслуга пана Посла. Кожний захід він «пропускає крізь себе», переймається ним, намагається зробити все по максимуму. І ми, в свою чергу, усіляко допомагаємо йому. – Як у Вас відбувається взаємодія з владою? Чи є якість ­проблеми? –  Не можу сказати нічого поганого з цього приводу. Мабуть, через те, що відносини між Молдовою та Україною протягом останніх 4 років знаходяться на дуже високому рівні, я відчуваю сприяння консульству з усіх питань, що виникають. На рівні міста Бориспіль так було від самого початку, віднедавна я відчуваю таку само підтримку і на рівні Київської області. – Ви багато років займаєтесь бізнесом. Як діяльність Почесного консула впливає на бізнес? –  Я би сказав, навпаки, бізнес впливає на діяльність Почесного консула. Коли до мене звертаються бізнесмени з Молдови та питають про певні труднощі, то в такі хвилини я як бізнесмен можу

have become friends. We definitely coordinate our actions, share our experience, and support each other. Regarding our global tasks, His Excellency the Ambassador is the one regulating our actions. In addition to that we do have territorial issues going on. For example, to give our citizens opportunity to vote during the Parliament elections in Moldova we started polling station in Lviv. Moldavian Consulate in Vinnytsia is successfully conducting the Europe Days. Our department in Kyiv primarily deals with the receptions of delegations… There are tasks we carry out together with the Embassy of Moldova. Speaking of these, the annual solemn reception to celebrate the Independence Day of Moldova and traditional holiday that signifies the beginning of spring “Mertsyshor” are among them. As the Honorary Consuls, we join our efforts with the Embassy for the events to be held at a descent level. – It is our delight to point out that last year’s solemn reception was exceptionally well organized. As far as I am concerned, you and the Honorary Consuls are among those who contributed, is that so? –  First of all, the credit is to be given to the Ambassador. He truly puts his heart in each event and is doing his best for it to be successful. On our part, we assist as much as we can. – How is it going with the authorities? Are there any challenges in the interaction? –  It is going pretty well. I suppose, owing to the establishment of strong relations between Moldova and Ukraine during past 4 years. I can observe the assistance and support to the Consulate in every issue arising during the course of our performance. Regarding the operations of the Consulate in Boryspil, this is how it was from the very beginning. I would also like to add that, for now we are happy to receive the assistance of the Kyiv region. – You have been operating in business sector for a while. How is that affected by your activities as the Honorary Consul. –  I am inclined to state the opposite. My business activities are influencing my operation on the position of the Honorary Consul. Whenever I am approached by my colleagues from Moldova who are willing to find out about certain business challenges, as a business person I can give them the most accurate reply: I have encountered the issue, this is how it is going to develop. If you prepare for it beforehand, it is going to be all well. I tend to advise others in a way I would advise myself, giving full and comprehensive information. I am strongly convinced, that the more investment income will be generated in both countries, the more efficient will be the performance of the Honorary Consulate. Thus, my experience in business is a good asset to my role as the Honorary Consul. – Digging deeper into the topic, what are your plans for 2019? –  I am planning the development of new directions. For the moment, I am looking into the opportunities to invest in Moldova agriculture sector and analyzing my options. I might as well invest in logistics, since nowadays this is an acute issue for me. – As a diplomat, what events of 2018 would you claim to be remarkable in Ukrainian Moldavian relations? –  Let me point out again that our relations are fairly strong for the moment being. Lots of official visits at the government level is a proof for that. One of the key events is the rendezvous of the high officials from both countries in Palanka border post, which is equipped with unique state-of the-art technologies. Due to the availability of the technologies and its mutual employment we managed to cut customs procedures immensely. Moreover, we are considering the perspectives of the bridge construction at the Soroky-Yampil checkpoint.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 33 відверто сказати: «Хлопці, з цим я стикався, це відбудеться такимто чином. Тут ви готуйтесь до таких-то труднощів, а тут усе буде легко». Людям я раджу як собі. Завжди надаю повну та всебічну інформацію. І вважаю, що чим більше людей з Молдови та України будуть інвестувати у наші країни, збільшувати товарообіг, тим краще буде виконуватись основне завдання Почесного консульства. Тож досвід у бізнесі допомагає діяльності почесного консула. – Якщо ми вже перейшли до бізнесу, які плани маєте на 2019 рік? – Планую розвиток нових напрямків. Я досить пильно приглядаюсь до можливості інвестування у сільське господарство Молдови, аналізую, прораховую різні варіанти. Можливо також, це будуть інвестиції у логістику – тема, що є для мене особливо близькою. – Як дипломат, чи могли би Ви назвати декілька знакових подій у молдово-українських відносинах за минулий рік? –  Ще раз підкреслю, що взаємини між нашими країнами знаходяться на дуже високому рівні. Про це свідчить багато офіційних візитів на найвищому рівні. Однією зі знакових подій є зустріч керівників наших держав у спільному пункті пропуску Паланка, обладнаному унікальними новітніми технологіями. Завдяки такому обладнанню та спільному використанню цього пункту значно скоротились усі митні та прикордонні процедури для громадян наших країн. Вивчаємо можливість спільного будівництва моста на перетині Сороки – Ямпіль. –  Минулого року Молдова запросила до себе власних ­Почесних консулів зі всіх країн світу. Як Ви оцінюєте такий формат зустрічі та наскільки він результативний? –  Результат є однозначно! Від самого початку я був радий, що таку ідею вигадав та втілив в життя Міністр іноземних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Тудор Уляновскі. На цьому прийомі ми отримали багато корисної інформації від наших колег з інших країн світу щодо методів просування країни, пріоритетних сфер співпраці. Крім того, ми мали можливість познайомитись та обмінятись контактами між собою, відкрити нові бізнесові можливості в інших країнах світу. Тому я вважаю такий формат досить вдалим. І підтримую це починання, цей стрімкий рух вперед.

– Previous year Moldova invited its Honorary Consuls from around the world. What is your feedback on the summit format and its efficiency? –  I was definitely efficient. I was happy to learn that it was initiated and implemented by the Minister of Foreign Affairs and European Integration of Moldova Tudor Ulianovski. During the mentioned above reception, we received huge amounts of invaluable information from our colleagues from abroad regarding country promotion schemes and preferable spheres of cooperation. What is more, we had a chance to get to know each other, exchange our business cards, and open for ourselves new business opportunities worldwide. Hence, I tend to consider the format quite effective and perceive the initiative as a rapid movement forward.

– Ми знаємо, що Ви багато подорожуєте. Що нового, цікавого відкрили для себе 2018 року? –  Було багато подорожей, у робочих питаннях, зокрема. З найяскравіших вражень: починаю освоювати підводне полювання. Минулого року відвідав Казахстан, річку Ілі, що впадає в озеро Балхаш.У гирлі цієї річки дуже багато очерету, який є природним фільтром. Прозорість води становить 6-7 метрів – тому це Мекка для підводних мисливців. Дістатися туди – окрема експедиція на позашляховиках. Але це дійсно незаймана природа, це неймовірне підводне полювання. Я був там тиждень разом з «рибальською компанією» моїх друзів.

– We are very well aware of the fact that you travel a lot. What was interesting destinations have you been to in 2018? –  I have had lots of trips, on business specifically. What impressed me greatly is underwater hunting, which is a pursuit I have recently taken up. In addition to that, I travelled to Kazakhstan, so I have seen Ili river, streaming its waters to Balkhash Lake. There is a lot of reed at the mouth of the river, that plays a role of a natural filter. One can see 6 -7 meters deep through the water and this is why the place is considered to be a Mecca for underwater hunters. To reach the spot one needs to go by offroadster. Meanwhile, underwater hunting is a truly incredible adventure. I have spent there a week in a company of my fellow fishermen.

– Якими є плани Почесного консульства в Борисполі та Київській області на 2019 рік? –  Я планую розвивати тісну співпрацю з Київською ОДА. І розраховую, що у 2019 році ми, використовуючи ту синергію, що склалась з Борисполем та Київською областю, прийдемо до реальних дій, реальних інвестицій до обох країн.

– What are the plans of the Honorary Consulate for 2019 regarding Boryspil and Kyiv region? –  I am determined to cooperate with Kyiv Region State Administration office closely. Moreover, I am convinced that the synergy we managed to establish with Boryspil and Kyiv region will lead us to real actions and investment attractions to both of our countries.

Олександр Кондратенко та Антоніна Ломачук, світлини з архіву О. Циганенка

Oleksandr Kondratenko and Antonina Lomachuk, photos from the archive of O. Tsyganenko

KYIV DIPLOMATIC


34 ПЕРСОНА

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 35

В ДИПЛОМАТІЇ ТА В БОРОТЬБІ ПЕРЕМАГАЄ НАЙСИЛЬНІШИЙ! «Дипломат своє мистецтво демонструє на переговорах, атлет (пехлеван) – на борцівському килимі. Перемагає більш майстерний. Підступні, заборонені методи і прийоми в дипломатії та в боротьбі приречені на невдачу». Такими думками в ексклюзивному інтерв’ю нашому журналу поділився голова Громадської організації «Конгрес Київських Азербайджанців» (ККА), заслужений діяч фізичної культури та спорту Азербайджанської Республіки, заслужений майстер спорту, заслужений тренер Aзербaйджaну та колишнього СРСР, чемпіон світу з вільної боротьби, підприємець, меценат Олег Крапівін.

IN DIPLOMACY AND IN WRESTLING, THE STRONGEST ONE WINS! “The diplomat shows his art when negotiating as the athlete (pehlivan) does it on the wrestling mat. The most skilled one wins. Wicked, forbidden methods and moves are doomed to failure”. These were the thoughts which Oleg Krapivin, chairman of the Congress of Kyivan Azerbaijanis (CKA) civic organization, honored sports figure of Azerbaijan Republic, Merited Master of Sport and Honored Coach of the USSR and of Azerbaijan, freestyle wrestling world champion, entrepreneur and philanthropist, shared with in an exclusive interview to our magazine. – Азербайджанська діаспора є другою за чисельністю в Україні. Розкажіть про діяльність Конгресу Київських Азербайджанців. –  Азербайджан та Україна є давніми стратегічними партнерами у сфері економіки, енергетики, бізнесу. У важкий для Азербайджану час народ України допомагав нам. Зараз ми допомагаємо Україні, багато азербайджанці відкривають тут бізнес, інвестують в економіку України. Є багато спільних з українцями підприємств. І одна з цілей нашої діаспори – об’єднати народи, презентувати свою культуру на українській землі, і одночасно ознайомити наших азербайджанців, які приїжджають до нас в гості, з українською культурою, кухнею. Протягом року ми проводимо різні заходи спільно з нашими українськими друзями. Наприклад, щорічно проводимо з Київською державною адміністрацією свято Новруз. Цього року ми плануємо разом відсвяткувати і День солідарності азербайджанців світу. Наші творчі колективи постійно приймають участь у різноманітних загальноукраїнських та столичних заходах. – Чи впливає і яким чином ККА на українсько-азербайджанські відносини? –  Мені як спортсмену, що присвятив своє життя великому спорту, буде приємно нагадати одну подію. 2003 рік. Ми вирішили організувати футбольний матч «зіркових» складів команд ветеранів «Динамо» (Київ) та «Нефтчі» (Баку). Привезли киян до Азербайджану. Гра відбулась у теплій та дружній атмосфері, грали давні друзі-

KYIV DIPLOMATIC

– Azerbaijanis are the second largest diaspora in Ukraine. Tell us about Congress of Kyivan Azerbaijanis activities. – Azerbaijan and Ukraine are long-standing strategic partners in the field of economy, energy sector and business. The people of Ukraine helped Azerbaijan through hard times. Now we help Ukraine, many Azerbaijanis open business here, invest in Ukrainian economy. There are many joint ventures with Ukrainians. And one of the purposes of our diaspora is to unite our people, present our culture here in Ukraine, and in the meantime to introduce Azerbaijanis that come to visit us to Ukrainian culture and kitchen. We hold various events together with our Ukrainian friends throughout the year. For example, we conduct the Novruz holiday together with Kyiv City State Administration every year. This year, we plan to celebrate together the Day of Solidarity of World Azerbaijanis as well. Our on-stage performance groups participate in various Ukrainian events arranged at the capital city level and nationwide. – Does CKA influence on Ukrainian-Azerbaijani relations and in what way? –  Being a sportsman who devoted his whole life to the high performance sport, I am pleased to recall one memorable event of 2003. We decided to stage the football match between the veteran picked teams of Dynamo(Kyiv) and Neftchi (Baku). We brought Kyivans to Azerbaijan. The game was held in a friendly atmosphere because it was match between old rivals and friends. Moreover, we held the international tournament in Ukraine on wrestling among


36 ПЕРСОНА

суперники. Крім того, ми проводили в Україні Міжнародний турнір з боротьби серед юнаків та дівчат пам’яті загальнонаціонального лідера азербайджанського народу Гейдара Алієва та Дня солідарності азербайджанців світу. У жодній іншій країні нам не вдавалось проводити ці змагання. А в Україні нам дозволили! В них брали участь представники Азербайджана, України, багатьох країн Європи та Азії. Завдяки Міністерству молоді та спорту України, мерії нам створили всі умови для проведення змагань на такому ж високому рівні, на якому вони проходять у нас на батьківщині. Я привозив збірну Азербайджану по боротьбі до України, а збірну України – до Азербайджану. І хлопці разом готувалися на чемпіонати Європи, світу тощо. На мою думку, ми всі, українці, азербайджанці, проживаючи тут, є громадянами України і не відокремлюємо себе від країни та суспільства, живемо та дотримуємся українського законодавства. – 2018 рік. Яким він був для Вас та ККА? Які його підсумки? –  2018-й був роком 100-річчя Азербайджанської Демократичної Республіки – першої на Сході. В рамках цього року ми відкрили в Києві азербайджанську недільну школу. Раніше у нас було 4 недільні школи, але через об’єктивні обставини вони припинили свою діяльність. Сьогодні, дякувати Богу, все нормалізувалося, і ми відновили роботу школи. Також ми створили танцювальну групу «Лезгинка», спортивний клуб боротьби «Бакінець». Молодь, діти проводять вільний час в спортзалі, а не на вулиці. Нехай далеко не всі стануть чемпіонами світу, олімпійських ігор, але зміцнять здоров’я. Ми стали одним із спонсорів встановлення пам’ятника видатному азербайджанському співаку та композитору Мусліму Магомаєву у сквері його імені в Києві. Також ми запустили web – сайт ККА.

junior men and women in memory of Azerbaijan national leader Heydar Aliyev and to celebrate the Day of Solidarity of World Azerbaijanis. We could hold this competition in no other country. But we were allowed to do this in Ukraine! The sportsmen from Azerbaijan, Ukraine and many countries of Europe and Asia participated in it. By virtue of the Ministry of Youth and Sports of Ukraine, we had all necessary conditions to hold the competition of the same high level as we do in our home country. I brought Azerbaijani national wrestling team to Ukraine and Ukrainian team to Azerbaijan. And the folks were training together for the championship of Europe and of the World. To my mind, all of us, Ukrainians and Azerbaijanis while living here are the citizens of Ukraine, and we do not separate ourselves from the country and society, we live here under Ukrainian Law comply with it. – What was the 2018th for you and CKA? What are the results? –  The 2018th was a year of centenary of Azerbaijan Democratic Republic, the first one established in the East. Within the scope of this year celebration we opened Azerbaijani Sunday school in Kyiv. Earlier we had 4 Sunday schools, but they stopped the activity due to objective circumstances. By now, thanks goodness, everything has normalized and we renewed the school operation. Moreover, we have created the Lezghinka dancing group and Bakuvian wrestling sports club. The youth and children spend their leisure in sports hall, not in the streets. Far from everyone will become the World or Olympic champions, however all of them will become stronger and healthier. We became one of sponsors for erection of the monument to the highest rank Azerbaijani singer and composer Muslim Magomayev in the public garden which bears his name in Kyiv. Furthermore, we launched the CKA website.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 37 – Які плани маєте на 2019 рік? –  На 2019 рік ми плануємо низку заходів. Нинішній рік в Азербайджані Президентом Ільхамом Алієвим оголошений «Роком Насімі» – 650-річного ювілею великого азербайджанського поета Імадеддіна Насімі. ККА, в зв’язку з цим, також планує відзначити цю знаменну подію в історії літературно-культурної думки моєї історичної батьківщини. 26 лютого у нас трагічний день в Азербайджані. Ми відзначаємо День скорботи в пам’ять невинних жертв – дітей, жінок та літніх людей, загиблих в Ходжалі. У березні разом з діаспорою проводимо об’єднавчий з’їзд «Рада азербайджанців України». 20-21 березня відзначаємо Новруз Байрам – свято Весни. Ми будемо проводити його на високому рівні, спільно з керівництвом Державного Комітету Азербайджанської Республіки по роботі з діаспорою, політиками, дипломатами, спортсменами, організаціями нашої діаспори, діячами науки та культури. 10 травня у нас День народження загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва, потім – День Республіки. І у вересні я проводжу вже Сьомий Міжнародний турнір з вільної боротьби свого імені в місті Шамаха, де я народився. Ми очікуємо близько 500 зарубіжних спортсменів та гостей, в тому числі, вже традиційно, і з України.

– What are your plans for 2019? –  For 2019, we plan a range of actions. President of Azerbaijan Ilham Aliyev announced this year to be a Year of Nasimi in honour of the 650th anniversary of great Azerbaijani poet Imadaddin Nasimi. In this connection, CKA also plans to celebrate this outstanding event in the history of cultural and political thought of our historical homeland. February 26th is a tragic day in Azerbaijan. We commemorate the Day of sorrow in remembrance of innocent victims: children, women and elderly people that perished in Khodzhaly. In March, we together with diaspora will hold the unification convention named Azerbaijani Council of Ukraine. On March 20th-21st we will celebrate the Novruz Bayrami spring holiday. We are going to hold it at high level, jointly with the management of the State Committee on Work with Diaspora of the Republic of Azerbaijan, as well as with politicians, diplomats, sportsmen, our diaspora organizations, academic and cultural figures. On May, 10th we celebrate the national leader Heydar Aliyev birthday and then the Day of Republic. And in September, I conduct my already the seventh signatory tournament on the freestyle wrestling in the city of Shamakha where I was born. We wait for nearly 500 participants and guests traditionally including those coming from Ukraine.

– Як азербайджанцям живеться, працюється в Україні? –  У жодній країні не обходиться, погодьтеся, без проблем. Але азербайджанці облаштувалися в Україні наче в себе вдома. Тут немає ксенофобії, українське суспільство дуже толерантне, демократичне, гостинне. Тому люди різних народів, віросповідання, в тому числі азербайджанці, відчувають себе тут затишно, створюють сім’ї, виховують дітей, беруть участь у різних сферах життя України. Багато інвесторів приїжджає зараз із Азербайджану в Україні, особливо в галузі будівництва споруд, доріг, виграють тендери. Азербайджанці відчувають себе тут комфортно і в бізнесі.

– How do the Azerbaijanis find living and working in Ukraine? –  You should admit that there are no countries without any problems. But Azerbaijanis settled in here in Ukraine just like at home. We do not face xenophobia, Ukrainian society is very tolerant, democratic and friendly. This is why people with various ethnic origins belonging to different confessions feel comfortable here, they create families, raise children, participate in various spheres of life in Ukraine. Many investors come now from Azerbaijani to Ukraine, especially in the field of construction of buildings and roads, and they win the tenders. Many Azerbaijanis feel good in business here as well. They are given the go-

KYIV DIPLOMATIC


38 ПЕРСОНА Їм дають зелену вулицю, щоб вони працювали на благо свого й українського народу та процвітання держави.

ahead to work for the sake of their own and Ukrainian people and for the state prosperity.

– Ви є відомим заслуженим спортсменом. Як передаєте свій досвід молоді? –  В першу чергу, я завжди сам намагаюся прийти до залу і попрацювати з дітьми 2-3 рази на тиждень. Крім того, шість Міжнародних турнірів з боротьби пам’яті загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва і Дня солідарності Азербайджану за моєї ініціативи та за власні кошти були проведені в Києві.

– You are a merited sports figure. How do you share your experience with a youth? –  First off, I strive to work with children in the sports hall two or three times a week. Moreover, six International tournaments on wrestling in memory of national leader Heydar Aliyev and in honor of Azerbaijani Solidarity Day has been held in Kyiv on my own initiative and at my expense.

– Розкажіть про Вашу благочинну діяльність. –  Ми протягом 3 років щомісяця допомагаємо Київському дитячому будинку «Берізка». ККА шефствує над цим спеціальним закладом медико-соціальної реабілітації для дітей-сиріт, які залишилися без батьківської опіки. Сьогодні тут проживають і лікуються 88 дівчаток та хлопчиків. Я сам виріс у інтернаті і добре знаю, як живеться таким діткам. Наша організація також надає постійну допомогу родині Національного Героя Азербайджану Рафаеля Асадова. Завдяки цьому, члени родини Асадових мають можливість регулярно відвідувати Азербайджан, аби покласти квіти до пам’ятника героя на Алеї шехідів в Баку, і бачитися зі своїми родичами. 1 грудня минулого року в київському ресторані азербайджанської кухні «Старий Джорат» ми все, однією родиною, разом відзначили 65-річчя вдови героя – Валентини Георгіївни Асадової, що є почесним членом Конгресу Київських Азербайджанців від 2008 року.

– Tell us about your philantropic activity. –  We give monthly assistance to the Berizka orphan home in Kyiv over the course of 3 years. CKA props up this special institution for medical rehabilitation and social integration of the orphaned children deprived of parental care. Now 88 girls and boys live and receive their treatment here. Having grown up in the boarding school, I know very well what it`s like for these kiddies. Our organization also provides regular support for the family of National Hero of Azerbaijan Rafael Asadov. Thereby, the Asadov family members can regularly visit Azerbaijan to lay flowers by the hero tombstone in the Shekhid Alley in Baku and to meet the relatives. Previous year, on December 1, in the Kyivan restaurant of Azerbaijani kitchen “Old Jorat” all of us, as a single family, celebrated the 65th birthday of Valentyna Heorhiivna Asadova, widow of the Hero and honorary member of the Congress of Kyivan Azerbaijanis since 2008.

– Однією зі сфер діяльності національних діаспор є розповсюдження культурних традицій. Чи долучається до цього ККА? – Ми намагаємося показати українцям все, що є доброго в Азербайджані: традиції, звичаї, танці, кухню... Профільні відомства Азербайджану створюють усі умови для популяризації туристичного потенціалу країни. У нас є і гірськолижні курорти, і термальні нафталанові грязі, і можливість літнього морського відпочинку. Тому ще одним нашим завданням на 2019 рік є поширення інфор-

– One of the national diasporas spheres of activity is dissemination of national cultural traditions. Does CKA participate in this activity? –  We strive to introduce Ukrainians to all the best from Azerbaijan: traditions, customs, dances, kitchen… The relevant agencies of Azerbaijan lay the groundwork for promotion of the country’s touristic potential. We have the mountain ski resorts, curative thermal muds of Naftalan and seaside recreation offers. Thuswise one more our task for 2019 is promotion in Ukraine of the information on our tourist capaci-

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 39

мації в Україні про те, які можливості для туризму є у нас. Азербайджан – єдина країна на Кавказі, яка є абсолютно безпечною. Ми вже возили педагогів, студентів, спортсменів з України, щоб вони познайомилися з нашою країною. Всі поверталися із захопленням і дуже приємними враженнями про Азербайджан. Також ми регулярно запрошуємо державних, політичних, наукових, громадських діячів, проводимо конференції, симпозіуми. Видали у Києві та презентували в Iнституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Шевченка книгу «Україна-Азербайджан. Через довіру до партнерства», де я виступив співавтором. Також переклали українською мовою книгу азербайджанського депутата, письменниці Ельміри Ахундової «Смерть поліграфіста» та презентували її в Спілці письменників України. – Ви спортсмен, бізнесмен, меценат, без перебільшення, представник народної дипломатії. Чи можна говорити, що ви політик? Адже ви представляєте значну групу людей в Києві. –  Ні, в жодному разі. Для великої політики з діаспори потрібно брати тих молодих людей, яких ми зараз виховуємо. Ми маємо вибрати гідного. Він повинен, в першу чергу, представляти український народ, якщо він живе в цій країні. Найбільша трагедія буде, якщо ми довіримося йому, й український народ сприйме його як нашого висуванця, а потім він не виправдає довіри. Тому ми поки не поспішаємо. У нас є багато грамотних хлопців на прикметі, але поки ще рано. Нехай ростуть.

ties. Azerbaijan is the only country in Caucasus which is absolutely safe. We have already brought teachers, students, sportsmen from Ukraine for them to make acquaintance with our country. Everyone came back delighted and with very good impressions from the country. Besides, we invite regularly the statesmen, politicians, academic figures, public persons, hold the conferences and symposia. We have issued in Kyiv and presented in the Institute of International relations of Taras Shevchenko Kyiv National University the book “Ukraine — Azerbaijan. To Partnership Through Trust” which I co-authored. Furthermore, we have translated into Ukrainian the book by Azerbaijani writer and deputy Elmira Akhundova “Murder of Polygraphist” and presented it in Union of Writers of Ukraine. – You are a sportsman, businessman, philanthropist, and it is not overstatement to say that you are a people`s diplomacy representative. Given that you represent a large group of people in Kyiv, could it be said that you are a politician? –  No, by no means. For some big-league politics we need some of the young people we foster now. We have to elect the most dignified one. He should, first of all, represent Ukrainian people if he lives in this country. It will be the biggest tragedy if we place confidence in him which after that he betrays. So that we are taking things slowly. We know many right folks but it is too early for them to start. May them grow up.

– Якщо говорити про бізнес-проекти, «Dream Town» – єдиний? –  У нас була мережа ресторанів «Шахерезада». Та через глибоку світову економічну кризу, інші питання вони стали нерентабельними, і ми їх поки закрили. Але в подальшому у нас в планах є розвиток в сфері будівництва, в сфері ресторанного бізнесу. Ми готові інвестувати гроші в Україну. Також у нас є азербайджанські партнери, які бажають вкладати гроші саме в українську економіку. Ми будемо створювати їм для цього умови завдяки українському народові.

– With regard to business projects, is the Dream town the only one? – We had the Shekherezada restaurant chain. But due to deep world economic crisis and other issues they became uunprofitable and we have closed them for the time being. But we have further plans in the sphere of catering business and construction. We are ready to invest in Ukraine. We also have Azerbaijani partners willing to invest namely into Ukrainian economy. Owing to Ukrainian people, we shall create good conditions for it.

Олександр Кондратенко та Антоніна Ломачук, світлини Олександра Авраменка та Зейнала Агазада

Oleksandr Kondratenko and Antonina Lomachuk, photos by Oleksandr Avramenko and Zeynal Aghazada

KYIV DIPLOMATIC


40 ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ

НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА КУВЕЙТУ ВІДЗНАЧАЛИ В УКРАЇНІ

кувейтської комісії з питань економічного, технічного та торговельного співробітництва, від імені українського уряду, підкреслив важливість подальшого зміцнення дружніх стосунків між нашими країнами, які створюють основу для тісних політичних та економічних проектів. Олександр Кондратенко, світлини Олександра Авраменка На честь 58-ї річниці Незалежності Кувейту і 28-ї річниці Дня визволення Кувейту в Hotel Hilton Kyiv відбулось урочисте ­прийняття. Серед гостей – представники дипломатичних місій, акредитованих в Україні, українські політики, урядовці, представники бізнесу, діячі науки та культури. З вітальною промовою до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний посол Держави Кувейт в Україні Д-р Рашид Хаммад Аль-Адвані, який зазначив, що відносини з Україною базуються на принципах дружби і партнерства, взаємній підтримці та допомозі. Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, співголова Міжурядової українсько-

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


42 НАШЕ МАЙБУТНЄ

МИ ВИРОЩУЄМО МАЙБУТНІХ ЛІДЕРІВ Президент Всеукраїнської Молодіжної Організації Global Youth Community (GYC) Пак Сонг Су про молодь, її проблеми, шляхи подолання, про досвід Республіки Корея та волонтерський рух.

– Пане Пак Сонг Су, розкажіть, будь ласка, про Вашу організацію, мету та історію її створення. –  Наша організація бере своє коріння з Республіки Корея. У післявоєнний період багато корейських родин емігрували до США. Але культура, родинні традиції в Америці та Кореї сильно відрізняються. Ми маємо азійську традицію, де головним

є слово найстарших в родині, їх рішення виконується без обговорення, до них виявляється найбільша повага. В Штатах нормальною вважається дещо протилежна поведінка. Суспільство складається з індивідуалістів, кожний сам за себе. Діти корейців-емігрантів перейняли американську традицію, і в родинах почали виникати конфлікти поколінь. До нас почали звертатись

наші емігранти, аби зберегти у корейської молоді традиційні цінності, але не перешкоджати їм у процесі інтеграції до нового суспільства. Тоді ми створили організацію для спілкування та обміну культурними цінностями молоді. Були запрошені зі Штатів 50 юнаків та дівчат з емігрантських родин. Варто зазначити, що це була молодь, яка спробували на собі усі найгірші принади

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


OUR FUTURE 43 американського способу життя: наркотики, кримінал тощо. Протягом місяця вони перебували в Кореї, разом з нашою молоддю, серед традиційного суспільства та традиційних корейських цінностей. Позитивний результат уже було видно навіть за такий короткий період: молодь змінилась. Тож спочатку ми стали проводити такі збори щороку і запрошували молодь тільки з Америки. Згодом географія розширилась, ми запрошували молодь з Латинської Америки, з Японії, з Китаю, з країн Африки. – Тобто, мета Вашої організації – вирішувати молодіжні проблеми? –  Метою нашої організації є виховання ментального мислення у молоді, аби вони стали лідерами майбутнього, які змінять свою країну. Ми працюємо для того, щоби змінити весь світ. Існує таке поняття, як MIND-освіта. У навчальних закладах нам дають знання, але не вчать мудрості. Через ментальне мислення ми тренуємо внутрішній світ молодих людей, щоб вони могли мати силу долати труднощі та робити виклик. – Чому саме Корея зайнялась цим питанням? –  Після громадянської війни, після перебування під окупацією Японії Корея була найбіднішою країною в світі. Під час війни протягом 3 років загинуло близько 3 млн. населення. Країна перетворилась на руїну. З’явилась демаркаційна лінія між Південною та Північною Кореєю. Ми отримували підтримку від ООН. І коли в нас з’явився справжній лідер, він індустріалізував нашу країну, відбудував важку та легку промисловість. Корейці працювали по всьому світу на найважчих та найбрудніших роботах, аби наповнити бюджет країни. Німеччина

виділила нам кредит. За рекомендацією Канцлера Німеччини у 1973 році ми збудували першу сучасну автостраду. Хоча жодна родина в Кореї не мала автівки тоді. Опозиція мала чудовий фактаж для критики Уряду. Найкращі бізнесмени країни ризикували, але розвивали галузь машинобудування. Нинішній власник компанії Хюндай взяв кредит у Британському банку під замовлення на будівництво кораблів. На той момент ми не мали ані корабельного заводу, ані досвіду в кораблебудуванні. Але було велике бажання та віра в себе, в свою країну, в свій народ. Саме Корея має досвід як із найбіднішої країни за досить короткий термін стати процвітаючою державою. На жаль, з різким розвитком економіки ми отримали і багато проблем з молоддю. Ми займаємо 1 місце за рівнем самогубств серед молоді, багато інших соціальних проблем, що несе в собі стрімкий розвиток технічного прогресу. Тому наша організація щороку проводить форум міністрів з питань освіти та молоді, щоб поділитися з ними нашим успішним досвідом, нашими методами та напрацюваннями. – Як довго функціонує Global Youth Community? Якими результатами своєї роботи можете пишатися? – Ми працюємо з молоддю, тому усі наші заходи зорієнтовані на молодіжну аудиторію. Ми вирощуємо людей, які стануть лідерами. Проводимо Міжнародні молодіжні табори, виставки культур країн світу за участі посольств та консульств, Фестивалі волонтерів, Дні корейської культури, організовуємо щорічні лінгвістичні літні школи англійської, корейської та японської мов, допомагаємо студентам, що їдуть за кордон як волонтери.

Д-р Пак Сонг Су під час зустрічі з міністром культури України Євгєнієм Ніщуком

KYIV DIPLOMATIC

Д-р Пак Сонг Су під час зустрічі з екс прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом Однією з наших цілей є розповсюдження новітніх технологій з Кореї. Ми тричі проводили масштабні конференції для керівників навчальних закладів та лідерів освіти в Україні на тему «Mind Education». Це нова галузь освіти, саме за нею майбутнє. Я виступаю з лекціями в ВУЗах України, у Києві, у Львові. Зустрічаюсь з керівниками різноманітних галузей економіки, з народними депутатами, з керівниками навчальних закладів, мерами, міністрами – наразі в Україні існує багато проблем. Колись ми мали схожу ситуацію в Кореї, і на основі досвіду з подолання схожих проблем ми навчаємо українську молодь. Я приїхав в Україну 2005 року, мої діти виросли тут, в цій країні. Вони закінчили українські ВУЗи. Один із синів вже одружився. Для мене Україна – друга Батьківщина. Тому я всім серцем вболіваю за неї, за зростання та розвиток

Д-р Пак Сонг Су на зустрічі з губернатором Рівненської ОДА Олексієм Муляренком


44 НАШЕ МАЙБУТНЄ

Д-р Пак Сонг Су на зустрічі з мером міста Львів Андрієм Садовим

бувся Globa lCamp, учасниками якого стали понад 1500 юнаків та дівчат. Починаючи від 2002 року, кількість волонтерів постійно зростає. Якщо у 2002 році наш перший набір складав 14 волонтерів у 10 країнах світу, то вже у 2006 році у 51 країні працювало понад 500 волонтерів. Наразі ми щороку відправляємо декілька тисяч волонтерів із різних країн світу. До речі, у нас є волонтери з України також. Офіційно IYF зареєстрована в Україні в 2004 році під назвою Global Youth Community. Протягом останніх 3 років існування нашої організації ми провели дуже багато заходів, 260 тільки за 2018 рік. Деякі з них досить масштабні. У команді Global Youth

її економіки. Але піднятись має не тільки економіка, піднятись має самоусвідомлення людини, її інтелект, її світосприйняття, її духовність. В Україні чудові люди, неповторне географічне розташування, гарний потенціал. І я дуже хочу, аби виросла в цій країні прекрасна молодь. Саме тому я відкрив тут філію Міжнародної Молодіжної Організації International Youth Fellowship (IYF), це неприбуткова організація, ми маємо освітню програму, волонтерську програму за кордоном, і для моєї родини це також волонтерство. Історія розвитку нашої організації в світі є досить стрімкою. 1997 року відбувся третій молодіжний табір, на якому офіційно було встановлено назву International Youth Fellowship. 2001 року в Австрії, у Відні від-

Нарада з проблем еміграції української молоді

приблизно 500 членів по всій Україні. Це як студенти, так і працююча молодь. Проводячи безліч заходів по Україні, ми залучаємо волонтерів – як українських, так і з-за кордону. Всі наші заходи організовують члени Global Youth, але ми вважаємо релевантним залучати більше людей, оскільки Україна потребує змін, і масштаби наших заходів ростуть. Будемо раді новим можливостям партнерства і співпраці з боку інших молодіжних організацій, що зай­маються розвитком країни. Ми працюємо по всій Україні, наші офіційні представництва розміщені в містах Київ, Вінниця, Харків, Дніпро, Житомир, Львів, Тернопіль, Рівне, Одеса, Черкаси,

Фестиваль волонтерів

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


OUR FUTURE 45 Україні, тощо. Таким чином буде розвиватись Україна як держава. І на фестивалі ми досягли своєї мети.

Д-р Пак Сонг Су на зустрічі з віце-президентом Київської ТПП Володимиром Коляденком Чернігів, Бровари, Полтава, Фастів, Іванків, Біла Церква, Хмельницький. Також ми маємо плани щодо відкриття у Києві музичної академії, лінгвістичної та альтернативної школи для молоді з особливими потребами. Є бажання змінити систему освіти. І першим кроком до таких змін і став фестиваль Global Youth Fest 2018. –  Що стало метою проведення GlobalYouthFest 2018? На які результати, який ефект від фестивалю ви очікували та чи справдились ваші очікування? – Global Youth Fest 2018 – фестиваль волонтерів, які повернулися з різних країн, де провели цілий рік. Унікальний фестиваль вперше пройшов в Києві, об’єднавши молодь зі всієї України. Студенти, які повернулися з Індії, Кореї та країн Африки, поділилися своїм досвідом і розповіли про волонтерську діяльність. Таким чином учасники фестивалю змогли дізнатися про діяльність українських волонтерів за кордоном, а також про культуру та традиції тих країн. Минулого року від нашої організації з України поїхало за волонтерською програмою 29 юнаків та дівчат. Вони працювали в Зімбабве, ПАР, Мозамбік, Бурунді, Індії. Нашою головною метою було створити можливість, аби люди відчули досвід волонтерства. Аби наші волонтери донесли певний меседж до усіх присутніх – світ великий, різноманітний, люди живуть порізному. Після фестивалю у різних людей була різна реакція. Цього року ми теж будемо відправляти волонтерів, а потім проводити наступний фестиваль. Таким чином ми даємо можливість розвиватись духовності, розширюватись прийняттю молоді, українській в тому числі. Також в наших планах є відправка з України за кордон медичних волонтерів. Фактично, це реклама України. Люди з різних куточків світу будуть мати позитивне враження про Україну, купувати товари, вироблені в

KYIV DIPLOMATIC

– Як можна стати волонтером? Хто може стати членом вашої організації? –  Достатньо пройти on-line реєстрацію на нашому сайті.Є два типи волонтерства. Ми відправляємо до бідних, постраждалих від війни чи природних катаклізмів країн спеціально навчених медичних волонтерів, які надають необхідну допомогу. Зокрема, після землетрусу у Гаїті там розповсюдились холера та тиф. І наші медики багато зробили для допомоги хворим. Інший тип волонтерства – обмін культурами. Студенти-волонтери їдуть до бідних країн навчати їх іноземній мові, в тому числі й українській. Відбувається обмін культурами через влаштування молодіжних таборів, концертів, зустрічей, майстер-класів з прикладного мистецтва, тощо. Всі волонтери проходять відповідне навчання, тренінги. Але більшість з них все одно бувають шоковані тими умовами, в яких їм доведеться провести рік. Тільки після повернення до нормальних умов після такого року молодь по-справжньому починає цінувати те, що вони мають у себе вдома. Саме таким чином змінюється внутрішній світ цих молодих людей, і відповідно, зміни починаються в країні. Адже молодь – це майбутнє країни. Окрім волонтерських програм, ми маємо програму для наркозалежних та програму навчання для молодих мам. Участь у всіх наших програмах є безкоштовною.

Українські волонтери працюють в Перу

– Як зробити популярним волонтерство в Україні? –  Наразі в Україні волонтерство не є популярним тому, що багато хто чекає грошової винагороди. Необхідно зробити імідж волонтера, донести до молоді те, що суть волонтерства не в матеріальній винагороді, а в цінності набутого досвіду та внутрішніх змінах. Багато хто навіть не знає про волонтерські можливості або боїться спробувати. Завдяки безлічі заходів в Україні, таких як наприклад фестиваль Global Youth Fest ‘18, молодь має можливість дізнатися про волонтерські можливості, а також спробувати себе в ролі волонтера під час проведення заходу. Маючи пробний досвід, вони змінюють своє уявлення про цю сферу діяльності. Також, популяризації волонтерського руху сприяє активне спілкування молоді. Спілкуючись, вони діляться досвідом, враженнями, і природним чином це стає стилем життя, який поширюється серед молодих людей. Україна є популярною серед інших країн. Головним носієм культури країни у нас виступають саме студенти – волонтери. Українці мають талант до музики, а навчання класичній музиці користується великим попитом в країнах Африки. Крім того, українці мають талант до вивчення мов і можуть навчати цьому інших. Також українці – талановиті IT-фахівці, тому також можуть ділитись цими своїми знаннями. Олександр Кондратенко та Антоніна Ломачук, світлини Олександра Кондратенка та з архіву Пак Сонг Су


46 СПІВПРАЦЯ

МИ ВСІ Є ЧАСТИНОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ 1-а Міжнародна зимова Школа з прав людини відбулася 25 лютого-01 березня 2019 року в Україні на базі Рівненського інституту Київського університету права НАН України. Школа являє собою інтенсивний тижневий навчальний курс, присвячений питанням міжнародних та європейських стандартів у сфері захисту прав людини, забезпечення і захисту прав людини під час збройних конфліктів; свободи слова та свободи інформації, медіа грамотності тощо. Школа проводилась у співпраці з Батумським державним університетом ім. Ш. Руставелі. Заняття у 1-ій Міжнародній зимовій Школі з прав людини проводили провідні українські та зарубіжні вчені, експерти, фахівці-практики. У програмі роботи школи також була передбачена розлога культурна та екскурсійна програма.

WE ARE ALL PART OF COMMUNITY EUROPA The First International Winter School on Human Rights took place in Ukraine in Rivne Institute of Kyiv University of Law of the National Academy of Sciences of Ukraine from 25th of February until the 1st of March 2019. The school is an intensive weekly training course devoted to issues of international and European standards in the field of human rights protection, ensuring and protecting human rights in armed conflicts; freedom of speech and freedom of information, media literacy, etc. The School was providing in cooperation with Batumi Shota Rustaveli State University. The lectures in The First International Winter School on Human Rights was held by leading Ukrainian and foreign scientists, experts, practitioners. Also students of the school had an interesting cultural and excursion program. КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


COOPERATION 47 ЮРІЙ БОШИЦЬКИЙ, ректор Київського університету права НАН України, Заслужений юрист України, професор

BOSHYTSKY YURIY, The Provost of the Kyiv University, Honorary Lawyer of Ukraine, Professor

–  Головна мета проведення Зимової школи – підвищення рівня знань в сфері захисту прав людини; встановлення наукових, ділових, гуманітарних і особистісних контактів між представниками молоді для залучення молодого покоління до довготривалої плідної співпраці в інтересах забезпечення і захисту прав людини в Україні та інших країнах, популяризації позитивного іміджу України. Особлива місія Школи – актуалізувати міжнародний юридичний потенціал та запропонувати нові вектори правового розвитку в Україні. Нині система вищої юридичної освіти є складною, вона взаємодіє з політичними, економічними, культурними та соціальними системами, а тому повинна істотно та динамічно впливати на світ, формуючи цивілізоване демократичне правове поле. Особливість цього заходу полягає у тому, що він відбувається в умовах сучасних політичних та правових трансформацій, кардинального оновлення усіх ланок життя та розширення горизонтів юридичного діалогу із європейським світом. Тому під час роботи Школи було запропоновано її учасникам не тільки вивчення новітніх теоретичних напрацювань у сфері прав людини, а й ствердження важливості правозастосувального аспекту. Це був один із орієнтирів укладання програми роботи Школи. У нашій Школі виступили найкращі лектори, тобто ділилися досвідом найкращі провідні вчені-практики як України, так і Австрії, Грузії, Італії, Угорщини, ін. Невипадково робочими мовами заходу ми обрали українську, російську та англійську. Кожна з мов презентує не тільки культуру певного народу, а й рівень особистісного розвитку кожного. Згадаймо, скільки мов знали наші видатні співвітчизники Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода! Вони є для нас яскравим прикладом.

– The main goal of the Winter school is to raise expertise about human rights, establish of scientific, business, and personal contacts, and involve the young generation in the productive cooperation in the interests of ensuring and protecting human rights in Ukraine and other countries, the popularization of the positive image of Ukraine. The special mission of the School – is actualization of the international legal potential and offering new vectors of legal development in Ukraine. Today, the system of higher legal education is complex and interacting with political, economic, cultural and social systems, and therefore it has a significant and dynamic impact on the world, forming a civilized democratic legal field. The peculiarity of this event is its place under the conditions of modern political and legal transformations, the cardinal renewal of all aspects of life and broadening the horizons of legal dialogue with the European world. Therefore, during the activities, the participants were invited not only to study the latest theoretical developments in the field of human rights but also to confirm the importance of the law enforcement aspect. This was one of the guidelines for establishing the program of the School. I must emphasize that the best lecturers participated in our School, the best leading scientists-practitioners from Ukraine, Austria, Georgia, Italy, Hungary shared their experience, this is not the coincidence that we chose the Ukrainian, Russian and English as working languages of the event. Each of the languages presents not only the culture of certain people but also the level of personal development of a person. Let us remember how many languages knew our famous compatriots: Lesya Ukrainka, Ivan Franko, Grigory Skovoroda. They are a great example for us.

ДЖОЗЕФ ЗІГЕЛЕ, Генеральний секретар Європейського Інституту Омбудсмена (Австрія)

JOSEF SIEGELE, Secretary general European-Ombudsman-Institute (Austria)

– Для мене була велика честь бути запрошеним на першу Зимову школу 2019 року в Рівненському інституті Київського університету права НАНУ для проведення лекцій з прав людини на майстер-класі права, як Генерального секретаря Інституту Європейського Омбудсмена. Ця Зимова школа є важливою для студентів-юристів, оскільки саме в такий спосіб вони можуть отримати повну інформацію щодо прав людини, у співпраці з багатьма іншими країнами Європи. Зимова школа є дуже важливою для розвитку академічної освіти в України, інтерес до прав людини слухачів зростає. Багато студентів цікавляться розвитком права в інших країнах як на академічному рівні, так і на практиці, особливо у галузі прав людини. Можу сказати, що перша Зимова школа була успішною. А її результати ми вже зможемо оцінити на другій сесії Літньої школи. Студенти «йдуть до Європи» і тому були дуже раді, що вони слухали виступи лекторів інших країн. Освіта – найкраща основа для достойного людського життя.

–  It was for me a great honor to be invited to the first Winter School 2019 at the University of Rivne for giving lectures in Human Rights at the master class of Law, as Secretary General of the European Ombudsman Institute. This Winter school is important for the Law-Students, because so it was possible to give them some information to Human Rights, in cooperation with many other countries in Europa. The Winter School is very important for the academic education in Ukraine and their interest in Rights very large. Many students are interested how the development of Law in other countries will be in education and practice, especially the Human Rights. In this form of education it can be said, the first Winter school was successful and could be evaluated to a second session of a Summer School, because the students are “going to Europe” and so they were very glad, that they had lectures from sonorities of other countries. Education is the best basis for a good human life for all.

KYIV DIPLOMATIC


48 СПІВПРАЦЯ ЛУКА МЕЗЗЕТТІ, професор кафедри конституційного права, декан юридичного факультету Болонського університету (Італія)

LUCA MEZZETTI, professor of Constitutional Law, Dean of the Faculty of Law of the University of Bologna (Italy)

–  Для мене було честю прийняти це запрошення, тому що я вважаю, що ініціатива Міжнародної школи з прав людини може відкрити двері та можливість співробітництва між університетами Європи без розподілу на Західну, Центральну чи Східну Європу. Я думаю, що ми всі є частиною спільноти, людської спільноти, єдиної спільноти Європи. Думаю, це позитивне, інтелектуальне та цікаве ініціативне співробітництво між університетом Болоньї, моїм університетом, Київським університетом та Батумським університетом. Я прийняв це запрошення, тому що вірю в міжнародне співробітництво та міжнародний діалог. Я впевнений, що захист прав людини є важливим та багаторівневим як на національному, так і на європейському рівнях. А для якісного захисту прав людини ми маємо їх знати, адже це є наші з вами права згідно з Європейською конвенцією з прав людини, згідно з національними конституціями і тому подібне. Порівняння міжнародного права у галузі прав людини є фундаментальним інструментом для розвитку та вивчення цієї галузі права. Сьогодні студенти України і, зокрема, слухачі Зимової школи, мають чудову можливість глибокого вивчення прав людини. Не тільки з точки зору української Конституції, а й у порівнянні з міжнародним правом. Тому наша головна мета, я думаю, повинна полягати в тому, щоб розширити світогляд та сприяти тривалому діалогу вільних людей. Свобода українського народу, свобода європейського народу, безумовно, приєднання України до спільного дому – Європи. Україна є фундаментальною частиною європейської культури, і вона, безумовно, повинна приєднатися до Європи. Я переконаний, що Україна здатна збагатити Європу. Європа здатна збагатити Україну. У дусі взаємного співробітництва та обміну. Це моя головна мета.

–  It was privilege for me to accept this invitation, because I think that initiative of International school of Human Rights can open doors and can facility cooperation, collaboration between universities of Europe without qualification of western, centrum and eastern Europe. I think we are all part of community, of the human community, of common community Europe. I think this positive intelligent and interesting initiative facility cooperation between the University of Bologna, my university, and the university of Kiev, Batumi University. I accepted the invitation because I believe in international cooperation and international dialog. I am sure that the Protection of Human Rights is a protection under honored respecting and multilevel protection so national one and European one. And to protect human rights its you have to know human rights which are our rights. According to European convention Human Rights , according to the national constitution, and so, and so. Compare is Comparative law and international law in the field of human rights. It’s a very fundamental instrument to facilitate and learning and development to Human Rights. The students today of Ukraine and particular have a great opportunity to deep knowledges of Human Rights. Not only under national perspective, Ukrainian constitutional perspectives, not also under constitution comparative and international point of you. So our main goal I think should be to open minds and to facilitate the dialog long, free people with a come and go – its freedom. Freedom of Ukrainian people, freedom for European people, joining definitely Ukraine a common home – it is Europe. Ukraine is a fundamental part of European culture and it test to join Europe definitely. Because I am convinced, that Ukraine can bring more things to Europe. Europe can bring more things to Ukraine. In spirit of mutual cooperation and enrichment. This is my main goal.

Зустріч з паном Ігорем Пасічником, ректором Національного університету «Острозька академія», доктором психологічних наук, професором The meeting with Ihor Pasichnyk, Rector of the National University of Ostroh Academy, Doctor of Psychology, Professor

В гостях у пані Ніни Кроки, меценатки, господині ковальського фестивалю «Металеве серце України» Visiting Ms. Nina Kroka, patronesses, hostess of the blacksmith festival "Metal Heart of Ukraine"

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


COOPERATION 49 ПААТА ХОТЕНАШВІЛІ, асоційований професор Батумського державного університету ім. Шота Руставелі (Грузія)

PAATA KHOTENASHVILI, associate Professor of Batumi Shota Rustaveli State University (Georgia)

– Я з задоволенням прийняв запрошення виступити з курсом лекцій на Зимовій школі. Адже це дуже важливо – давати практичні навички та освіту студентам. Виходячи з цього, Батумський державний університет вважає проведення таких шкіл чудовою ідеєю. Тому ми її підтримали. У нас в Батумі вже проходила Літня школа. І прийнято рішення, що це буде цикл шкіл, літніх та зимових, потім почнемо обмінюватися студентами. Так що все піде по ­наростаючій. Головна ідея, яку я хочу донести студентам, що право – це живий організм, він розвивається щохвилини. Тому не слід відставати від сучасних течій, варто бути весь час в курсі, тримати руку на пульсі, завжди знати, що відбувається у світі, які нові настрої з цього приводу.

–  I was pleased to accept the invitation to speak with a lecture course at the Winter School. It is very important – to provide practical skills and education to students. Therefore, Batumi State University considers the holding of such schools as a good idea. So we supported her. We have already passed Summer School in Batumi. And it was decided that this would be a cycle of schools, summer and winter, then we will start exchanging students. So everything will go up. The main idea I want to convey to students is that the right is a living organism, it develops every minute. Therefore, one should not lag behind modern currents; one should be constantly informed, keep his hand on the pulse, always know what’s going on in the world, what new mood there is.

ЛАСЛО ЧАБА ПАП, Надзвичайний посол і Повноважний міністр, заступник глави місії Посольства Угорщини в Україні

LÁSZLÓ CSABA PAP, Envoy Extraordinary and Minister Plenipotentiary, Deputy Head of Mission of the Hungarian Embassy in Ukraine

–  Посольство Угорщини в Україні з великою повагою ставиться до роботи, яка ведеться Київським університетом права. Ми знаємо, що ті знання, які отримують студенти цього університету, будуть дуже важливими для України, для визначення її європейського майбутнього. Тому ми завжди намагаємося співпрацювати з цим університетом. Звичайно, не останнє місце займає і так званий «угорський фактор». Ми відчуваємо зацікавленість з боку пана ректора, професорського складу та студентів до Угорщини. Тому ми дуже тісно співпрацюємо. У нас є практика запрошення студентів університету на «дипломатичні сніданки» в Угорське посольство. Час від часу ми відвідуємо університет, зустрічаємося там зі студентами. І завжди у нас виникає чудовий діалог. Тема моєї лекції: спільні виклики, що стоять перед дипломатією України та Угорщини. Я хочу поговорити про глобальні європейські та регіональні проблеми. Також хотів би приділити увагу нинішньому стану українсько-угорських відносин. І мій головний меседж – нас – і Угорщину, і Україну, пов’язує дуже багато. У нас багато однакових глобальних і регіональних викликів. І нам потрібно співпрацювати, щоб подолати ці виклики. І те, що стосується наших двосторонніх відносин, то вирішення цих питань залежить від нас, угорців і українців. Якщо ми можемо результативно співпрацювати на глобальному рівні, на міжнародних форумах, в Раді Європи, в ООН, тоді чому не зробити це на двосторонній основі. Сподіваюся, ця думка буде позитивно зустрінута слухачами Зимової школи.

–  The Embassy of Hungary in Ukraine with great respect for the work carried out by the Kiev University of Law. We know that the knowledge that students of this university can acquire will be very important for Ukraine to determine its European future. Therefore, we always try to cooperate with this University. Of course, the socalled “Hungarian factor” is not the least of all. We feel the interest from Mr. Rector, professors and students to Hungary. Therefore, we work very closely. We have the practice of inviting university students to “diplomatic breakfasts” at the Hungarian embassy. From time to time we attend university, meet students. And we always have a great dialogue. The topic of my lecture: joint challenges facing the diplomacy of Ukraine and Hungary. I want to talk about global European and regional problems. I would also like to pay attention to the current state of the Ukrainian-Hungarian relations. And my main message – we, and Hungary, and Ukraine, have a lot in common. We have many identical global and regional challenges. And we must to work together to overcome these challenges. And as for our bilateral relations, the solution of these problems depends on us, the Hungarians and the Ukrainians. If we can effectively cooperate at the global level, in international forums, in the Council of Europe, in the UN, then why not do it on a bilateral basis. I hope this thought will be positively received by the students of the Winter school.

Антоніна Ломачук, світлини автора Antonina Lomachuk, photos by author

KYIV DIPLOMATIC


50 ПЕРСОНА

МИ ДОСЯГЛИ ЗНАЧНИХ УСПІХІВ І НАМ Є ЧИМ ПИШАТИСЯ Фаренюк Геннадій Григорович, доктор технічних наук, директор ДП НДІБК – про 75 років славетної історії та багаторічного шляху невпинного розвитку і зростання Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

WE HAVE MADE SIGNIFICANT PROGRESS AND WE HAVE SOMETHING TO BE PROUD OF Farenyuk Gennady Grigorievich, Doctor of Technical Sciences, Director of the SE NIISK – about 75 years of glorious history and the long-term path of continuous development and growth of the State Enterprise «State Research Institute of Building Structures» of the Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine. КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 51 – Геннадію Григоровичу, 75 років – це вагома дата. Розкажіть, будь ласка, про Інститут та його життєвий шлях. –  Наш Інститут розпочав свою діяльність ще 1943 року – аби якнайшвидше забезпечити відновлення зруйнованої Великою Віт­чизняною війною країни. І вже упродовж 75 років своєї діяльності ми працюємо, вирішуючи усі завдання, які ставила перед нами держава, починаючи зі створення технічних принципів індустріальної забудови. Адже індустріальне будівництво – це той напрямок, який дозволив у найкоротший термін вирішити проблему масового будівництва – як житлового, так і промислового. За часів Радянського Союзу Держплан встановлював чіткі сегменти щодо недопущення дублювання функцій, і саме тому Інститут більше опікувався промисловим будівництвом. А від 80-х років ми вже почали займатися усіма проблемними питаннями будівельної галузі. І дійсно, Інститут є головною науковою установою, яка забезпечує створення технічних принципів будівництва у складних інженерно-геологічних та сейсмічних умовах. До-речі, в Україні ці складні умови розповсюджені майже на 84% площі територій, придатних для будівництва. І цим ми відрізняємось від Західної Європи. Ще на початку 90-х років ми сформулювали концепцію щодо енергоефективності та розробили сучасну нормативну базу. Тобто тим напрямком, який зараз у всіх на слуху, ми почали займатись ще 20 років тому. Взагалі Інститут забезпечує розробку державних будівельних норм та стандартів в галузі будівництва – документів, що встановлюють вимоги безпеки для громадян, які працюють чи мешкають у цих спорудах. Тобто державні будівельні норми – це основа проектування. І для того, аби їх розробити, потрібно проводити велику кількість досліджень, аналіз світового досвіду, результатів досліджень інших організацій. І тільки після цього створювати документ, за яким працює будівельна галузь. – Чи могли би Ви назвати основні знакові споруди, над якими працював ДП НДІБК? –  Практично зі всіма знаковими спорудами, що існують в нашій країні, у тій чи іншій мірі працював наш Інститут. Найбільшим унікальним об’єктом ХХІ століття є нова арка (т. з. Конфаймент) над Чорнобильською АЕС. Історія людства не знала таких об’єктів і таких інженерних споруд. Від початку 90-х років Інститут виконує функцію «інженера-клієнта». АЕС є замовником, а ми виконуємо науково-технічний супровід перетворення об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС в екологічно-безпечну систему. Однією із найулюбленіших моїх споруд є Андріївська церква. Їй немає рівних за красою, але з точки зору інженерії – це дуже невдале рішення. Її не можна було будувати на тому схилі. Тому ми проводимо дуже багато робіт щодо інженерного спостереження та розробки інженерних рішень, які дозволяють стабілізувати стан інженерно-будівельних конструкцій цієї церкви. Ми проводимо науково-технічний супровід відновлення пам’яток історії та архітектури майже у всіх культових спорудах України. Це передусім, Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська», Михайлівський Золотоверхий Собор, Успенський собор КиєвоПечерської лаври. Важко навіть перерахувати кількість тих споруд, які були збережені чи створені за участю нашого Інституту. І, звичайно ж, велика кількість типових, рядових будівель, в яких живуть і працюють мільйони українців. –  Якою є міжнародна співпраця Вашого інституту? –  Інститут представляє Україну в кількох міжнародних організаціях. По-перше, це Міжнародна Федерація з конструкційного бетону (fib). Доповіді наших науковців викликають великий інтерес в цій організації. До речі, Президент FIB тільки в цьому році двічі відвідував Україну. У травні з робочим візитом відвідував наш

KYIV DIPLOMATIC

– Gennady Grigorovich, 75 years old – this is a significant date. Tell us about the Institute and its life path. –  Our Institute started its activity in 1943, in order to restore the country as soon as possible because it was destroyed by the Great Patriotic War. And during 75 years we have been working to solve all the tasks that the state has put for us, starting with the creation of the technical principles of industrial development. Indeed, industrial construction is the direction that allowed for the shortest term to solve the problem of mass construction – both residential and industrial. During the Soviet Union, the State Planning Committee established clear segments to avoid duplication of functions, that is why the Institute was more concerned with industrial construction. And from the 80’s, we have begun to deal with all the problems of the construction industry. In fact, we are the main scientific institution that ensures the creation of technical principles of construction in complex engineering-geological and seismic conditions. Occasionally, in Ukraine, these hard conditions are spread by almost 84% of the territory eligible for construction. And this is how we differ from Western Europe. In the early 1990s, we had formulated a concept for energy efficiency and developed a modern regulatory framework. That is the way, which is now everyone’s hearing, we began to do this 20 years ago. In general, the Institute provides for the development of state construction norms and standards in the field of construction – a document that establishes security requirements for citizens who work or live in these facilities. So, state building standards are the basis of designing. And in order to develop them, it is necessary to conduct a large number of studies, analysis of world experience, research results of other organizations. And fter that, you can create a document on which the construction industry works. – Could you name the main iconic structures that the SE NIISK worked on? –  In practice, with all the iconic structures that exist in our country, our Institute has worked in varying degrees.The largest unique object


52 ПЕРСОНА

Інститут, а у червні на 11-й конференції зі сейсмостійкого будівництва Уго Коррес Перетті виступав із доповіддю. Наразі наша тісна співпраця триває. Інститут представляє Україну у Європейському союзі технічних ухвалень будівельної продукції (UEAtc). Що це таке? Будівельна галузь є інноваційною. Тобто, на будівельний ринок виходить дуже багато нової продукції, яка не підпадає під дію чинних стандартів. Але ця продукція має пройти апробацію з точки зору її безпеки. Тому існує такий механізм визначення показників безпеки нової продукції. Європа встановила для себе Регламент (ЄС) № 305/2011 щодо безпеки будівельної продукції. І в рамках цього регламенту, що замінив собою Директиву Ради Європи №  89/106/ЄЕС, ще на початку 90-х років, і виникла така структура як Європейський союз технічних ухвалень у будівництві. Україна є єдиною країною, що, не будучи членом Євросоюзу, була прийнята у цю структуру. До того ж, не всі країни Євросоюзу прийняті до цієї структури. Для того, аби стати членом UEAtc, треба було довести науковій європейській спільноті, що технічний розвиток нормативної бази в Україні здійснюється відповідно до передового світового досвіду. Також Інститут, як наукова організація світового рівня, представляє Україну у Міжнародній асоціації сейсмостійкого будівництва (ІАЕЕ), Європейській асоціації з сейсмостійкого будівництва і сейсмології (ЕАЕЕ), а також є членом ВГО «Українське товариство механіки ґрунтів, геотехніки і фундаментобудування», що входить до Міжнародного товариства механіки ґрунтів і геотехніки (ISSMGE). Інститут співпрацює з проектними, будівельними, науковими організаціями США, Франції, Німеччини, Польщі, Чехії, Білорусі та інші. –  Інститут має величезну кількість нагород. Зупиніться, будь-ласка, на основних з них. –  Важко виділити якусь одну. Приміром, є нагорода, коли нас визнали лідером у паливно-енергетичному комплексі. Найбільш дієвий та ефективний спосіб отримання енергії – це її збереження. І за рахунок комплексу тих робіт, які ми здійснювали для створення технічної бази з енергоефективності, ми і стали лауреатом цього конкурсу. Знаковою є Грамота Його Святості патріарха Філарета за роботи, здійснені в Михайлівському Золотоверхому соборі. Також відзначено дипломом технічне регулювання – це той напрямок, який має бути постійно під впливом наукової діяльності Інституту. До речі, в Інституті працюють чотири лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки. Щороку у нас з’являються нові напрями, і нашу роботу постійно відзначають. – Геннадію Григоровичу, розкажіть про себе, про родину… –  Я є вихованцем Київського політехнічного інституту. За фахом – інженер-теплофізик. Після закінчення мене направили до Інституту будівельних конструкцій, і все життя я працюю саме тут.

of the 21st century is the new arch (the so-called Confément) over the Chornobyl NPP. The history of mankind did not know such objects and such engineering structures. Since the beginning of the 1990s, the Institute has served as the «client engineer». The NPP is a customer, and we carry out scientific and technical support for transformation of the «Shelter» object into the ecologically safe system of the Chernobyl Nuclear Power Plant. One of my favorite buildings is St. Andrew’s Church. She has no equal in beauty, but from the point of view of engineering – this is a very unsuccessful decision. It was impossible to build on that slope. Therefore, we carry out a lot of work on engineering supervision and development of engineering solutions that can stabilize the state of the engineering structures of this church. We carry out scientific and technical support for the restoration of monuments of history and architecture in almost all religious buildings of Ukraine. This is primarily the National Historical and Cultural Reserve «Sophia of Kyiv» (Cathedral of St. Sophia), St. Michael’s Golden-Domed Cathedral, the Assumption Cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra. It is difficult to even list the number of those structures that were preserved or created with the participation of our Institute. And, of course, a large number of typical, private buildings, in which millions of Ukrainians live and work. –  Is there an international cooperation of your institution? –  The Institute represents Ukraine in several international organizations. Firstly, it is the International Federation of Concrete Construction (FIB). The reports of our scholars are of great interest in this organization. Furthermore, the President of the FIB only visited Ukraine twice this year. In May, our Institute attended a working visit, and in June, at the 11th conference on earthquake-resistant construction, Ugo Corres Peretti spoke with the report. Currently, our close cooperation is ongoing. The Institute represents Ukraine in the European Union of Technical Approvals for Construction Products (UEAtc). What it is? The construction industry is innovative. So, the construction market is getting a lot of new products that are not subject to current standards. But this product has to be tested in terms of its safety. Therefore, there is such a mechanism for determining the safety performance of new products. Europe has set 305 Regulations about safety standards for construction products. And within the framework of this regulation, which replaced the rules of 106 Regulation, in the early 90’s, there was a structure like the European Union of technical approvals. Ukraine is the only country that, without being a member of the European Union, was accepted into this structure. In addition, not all EU countries are accepted into this structure. In order to become a member of the UEAtc, it was necessary to bring to the scientific European community that the technical development of the normative base in Ukraine that was carried out in accordance with the best international experience.Also, the Institute, as a worldclass scientific organization, represents Ukraine at the International

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PERSONALITY 53

Але життя моє досить цікаве. Від самого початку своєї діяльності я став займатися питаннями будівельної теплофізики. І відповідно до цього, я вже курс аспірантської підготовки проходив у Інституті будівельної фізики у Москві, де на той час були зібрані усі найвідоміші вчені цієї галузі. І я отримав можливість спілкуватись дійсно з видатними вченими і багато чого в них навчився. Потім більше 15 років я очолював відділ будівельною фізики. І вже майже сім років очолюю Інститут. Свою майбутню дружину я зустрів на робочому місці. Вона понад 40 років пропрацювала в нашому Інституті. У нас є син, він кандидат технічних наук, займається також експериментально-будівельною теплофізикою. –  Чим Ви цікавитесь окрім роботи? –  Я надаю перевагу активному способу життя. Займаюсь гірськими лижами, причому більше полюбляю «чорні» траси. Крім того, граю в теніс... Антоніна Ломачук, світлини надані ДП НДІБК

Association of Seismic Building (IAEE), the European Association for Earthquake Engineering and Seismology (EAEE), is a member of the Commission on seismic construction and reduction of the natural and man-made effects of the Intergovernmental Council for Cooperation in the Construction Industry The Union of Independent States (CIS), and also a member of the Ukrainian Association of Soil Mechanics, Geotechnics and Foundations, which is part of the International Soil Mechanics and Society Engineering (ISSMGE). The Institute collaborates with design, construction, research organizations in the USA, France, Germany, Poland, the Czech Republic, Belarus, and others. – The Institute has a huge number of awards. Please stop on the main ones. –  It’s hard to distinguish just only one. For example, there is a reward when we were recognized as a leader in the fuel and energy complex. The most efficient and effective way to get energy is to save it. And due to the complex of the work, which we have done to create a technical basis for energy efficiency, we became the winner of this competition. Significant is the Letter of His Holiness Patriarch Filaret for the works, performed at the Michael’s Golden-Domed Cathedral. The technical regulation is also marked with a diploma – this is the direction that should be constantly influenced by the scientific activity of the Institute. Incidentally, the Institute employs four laureates of the State Prize of Ukraine in Science and Technology. Every year we have new directions and our work is celebrated. – Gennady Grigorovich, tell about yourself, about your family … –  I am a graduate of the Kiev Polytechnic Institute. By specialty I am an engineer-thermophysicist. After graduating, I was sent to the Institute of Structural Engineering, and I work all my life here. But my life is quite interesting. From the very beginning of my activity I began to deal with the issues of building thermophysics. And according to this, I already had a postgraduate training course at the Institute of Building Physics in Moscow, where at that time all the most famous scientists in the industry were gathered. And I got the opportunity to really communicate with prominent scholars and learned a lot from them. Then for more than 15 years I headed the Department of Building Physics. And for almost seven years I have been head of the Institute. I met my wifeto-be in the workplace. She has worked for more than 40 years at our Institute. We have a son, he is a candidate of technical sciences, also engaged in experimental-building thermophysics. – What are you interested in besides work? – I prefer an active lifestyle. I am engaged to go skiing in the mountains, and I enjoy more «black» roads. In addition, I play tennis … Antonina Lomachuk, photos provided by SE NIISK

KYIV DIPLOMATIC


54 ДИПЛОМАТИЧНИЙ ОЛІМП

ДИППЕРСОНИ: СЕКРЕТИ ВИСОКОГО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

СХОДЖЕННЯ ДО «НОБЕЛЯ» Дипломат… Впродовж тривалого часу (десятирічь, а то і більше!) це слово в уяві багатьох було оповите туманцем загадковості, таємничості і навіть певної феєрії. Здавалося, що це – лише церемоніальні візити до королів, канцлерів, міністрів, що це – розкішні прийоми з келихами шампанського, що це – пишні бали з чарівними красунями… Не життя! Казка! Відтак формувався і був широко тиражований на екранах і сам образ носія цього фаху.

СВОЄ КРЕДО РУЗВЕЛЬТ СФОРМУЛЮВАВ ТАК: «ГОВОРИ СТРИМАНО, АЛЕ МАЙ НАПОГОТОВІ ВЕЛИКУ ПАЛИЦЮ».

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC OLYMPUS 55 Отже: фрак, височезний, мовби з білої жерсті, комірець, неодмінний чорний «метелик», бездоганна, блискуча від бріоліну зачіска. І звичайно ж – мовби приклеєна до обличчя напівусмішка, за якою могло приховуватися будь-що… Можливо, що саме з цього приводу відомий свого часу англійський політик Генрі Уоттон не без певної іронії зауважив, що посол – це чесна людина, яку відряджають за кордон, аби в інтересах своєї країни він говорив там неправду. У чому ж, питається, полягала тоді правда, яку належало приховувати і взагалі реалії, котрі ігнорувалися на початку дев’ятнадцятого століття? А в тому, що в різних куточках землі спалахували конфлікти, ширилися зазіхання на чужі території, посилювався їхній насильницький, окупаційний перерозподіл. Відтак – ворожнеча, жертви, кров… А на людство вже насувалася тінь планетарної катастрофи – першої світової війни. Запобігти їй, бодай хоча б пригальмувати її руйнівну ходу вже була неспроможна стара, «фрачна» міжнародна політика. Саме життя потребувало нової, більш дієвої і по-справжньому миротворчої. Потрібні були і нові її носії. Мудрі, талановиті, авторитетні в суспільстві, зі значно ширшими, ніж у міністерських чиновників, владними повноваженнями. І вони справді виходили на «арену». До цієї ТОП-когорти по праву належав і Теодор Рузвельт – президент Сполучених Штатів Америки у першому десятиріччі дев’ятнадцятого сторіччя, лауреат Нобелівської премії миру. За його ініціативи, підтримки та особистої участі укладалися мирні угоди, проводилися планетарні форуми, усувалося силове протистояння. Передусім тут варто згадати підписання Портсмутського мирного договору, що поклав край далекосхідній війні 19041906 років, як і вирішення багаторічних, болісних проблем Панамського каналу. А також – розв’язання венесуельського конфлікту. В чому ж він полягав? Дві європейські держави, Англія та Німеччина, заявили про намір силою змусити цю південно-американську республіку виплатити заборгованість іноземним вкладникам. Але та відмовилася визнати позови країн-кредиторів, намагаючись передати їх вирішення до міжнародного арбітражу. Однак у відповідь зазнала удару. У цьому конфлікті Сполучені Штати зайняли чітку позицію, запобігли розширенню силового протистояння. Відтак Англія була змушена зробити офіційну заяву про готовність передати справу до міжнародного арбітражу. Згодом до неї приєднала-

KYIV DIPLOMATIC

ся і Німеччина. Слід зазначити, що цьому передувала серйозна конфронтація, під час якої Рузвельт пред’явив Німеччині ультиматум. На зустрічі з її послом зажадав негайного припинення конфлікту. Після чого той сповістив про це свій уряд, наполягаючи на ухваленні венесуельських пропозицій. Тобто – віддавати лише третину митних зборів у рахунок погашення боргів. Врешті-решт блокаду було знято і арбітражна комісія в Гаазі підписала протокол, згідно якого Венесуела визнавала право Німеччини, Великобританії та Італії на задоволення їхніх вимог. В результаті США посилили свої позиції в районі Карибського басейну. Та для американської дипломатії набагато важливішим було підтвердження престижу країни. Адже три роки тривав конфлікт, і протягом цього часу було виявлено нові аспекти американської політики. Як наголошують дослідники, передусім тут проявилася диференційованість у ставленні адміністрації до європейських держав. І, що принципово важливо, президент брав особисту участь у «дипломатичній грі» з ними. Своє кредо Рузвельт сформулював так: «Говори стримано, але май напоготові велику палицю». У зв’язку з цим він неодноразово заявляв, що в зовнішній політиці на передній план висуватиметься «Доктрина Монро». Це – зовнішньополітична програма уряду США, проголошена ще 1823 року тодішнім президентом Монро. Вона декларувала принципи невтручання країн американського та європейського континентів у внутрішні справи одна одної. До того ж тут ставилася перепона зазіханню

Теодор Рузвельт як член законодавчих зборів з округу Нью-Йорка, 1882 рік деяких країн на території континенту та їхньому втручанню у справи незалежних американських держав. Разом з тим ще до свого приходу в Білий дім Рузвельт вважав, що слід підтримувати дружні відносини з Великобританією і висловлював сподівання, що між англомовними народами не виникне жодних розходжень. Наступною перемогою в міжнародній політиці стала проведена з його ініціативи у 1907 році в Гаазі мирної конференції, в якій взяли участь понад сорок країн світу. Вони прийняли запропоновану президентом конвенцію «Про мирне вирішення міжнародних конфліктів». І тут не можна обминути увагою таку промовисту деталь. Напередодні конференції дехто з її учасників пропонував Рузвельту виступити за

Теодор Рузвельт, праворуч, з членами редакційної колегії Гарвардської адвокатської контори у 1880 році


56 ДИПЛОМАТИЧНИЙ ОЛІМП

Світовий констебль. Карикатура з журналу PUCK від 14 січня 1905 року. Президент Теодор Рузвельт – констебль, що стоїть між Європою, Латинською Америкою, Азією та Африкою обмеження озброєнь, обіцяючи в цьому випадку свою підтримку. Але він не погодився. Чому ж? Бо як мудрий політик вже передбачав, звідки насувається загроза миру, висловлював побоювання з приводу можливої великої війни. Він засуджував тих, хто готовий допустити її з авантюризму чи агресивності.. Відповідні джерела свідчать, що до кінця його президентства США стали другою морською державою світу. Однак посилення військової могутності не було для Рузвельта самоціллю, Америка, на його думку, не повинна стояти перед альтернативою: самій озброюватися або бути жертвою жадібності інших. А роззброєння могло тільки тоді стабілізувати світ, коли б у ньо-

му брали участь усі великі держави. Тож активна участь у розв’язанні протистояння Венесуе­ли з Англією та Німеччиною свідчила про його значний успіх як політика. І, висловлюючись образно, стала ще однією «сходинкою» до найпочеснішої у світі нагороди. Так само як і успішне розв’язання марокканської кризи 1905 ро­к у, спричиненої в цій країні німецько-французькою боротьбою за сфери впливу. Німецький кайзер Вільгельм другий, стривожений і обурений його зростанням на користь Франції, вдався до політики погроз на адресу сусідньої країни. Принагідно він хотів перевірити на міцність в такій ситуації новостворений союз Франції та Англії. Напруга зростала.

Президент Теодор Рузвельт з Принцем Генріхом Пруським, 25 лютого 1902 року

Німеччина оголосила мобілізацію резервістів. А Франція у відповідь на це почала стягувати війська до німецьких кордонів. Боротьба за Марокко ставала одним з джерел військової небезпеки у світі. Характерно, що кожна з ворогуючих сторін прагнула домогтися американської підтримки. І тут, не заглиблюючись в саму кризу (що може стати темою окремої розмови!) передусім важливо проаналізувати сам процес миротворення. Причому – ­покроково! Крок перший. Президент зустрічається з послами трьох країн: Англії, Німеччини, Марокко. Крок другий. Рузвельт надсилає листа кайзеру, закликаючи його до перемовин. І така характерна обставина – цього листа президент пише за присутності французького посла. Крок третій. У наступному листі Вільгельму ІІ повідомляється, що Франція погодилася на мирну конференцію і що це слід розцінювати як велику перемогу саме німецької дипломатії. Крок четвертий. Водночас Франція отримує запевнення в тому, що прагнення Рузвельта запобігти війні пояснюється також і необхідністю стримування Німеччини. Крок п’ятий. За ініціативи президента Німеччина і Франція обмінюються нотами після двомісячних переговорів щодо порядку денного майбутньої мирної к­ онференції. Крок шостий. Конференція! Вона відкрилася в січні 1906 року на півдні Іспанії і прийняла компромісне рішення, відвернувши загрозу воєнних дій . Крок сьомий. Відтепер Рузвельт докладає всіх зусиль, аби кайзерівський уряд і надалі не зміг чинити тиск на Францію, послаблюючи новий англо-французький

Теодор Рузвельт і генерал Леонард Вуд під час Першої світової війни

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC OLYMPUS 57

Президент Теодор Рузвельт з членами його кабінету, 1901 рік союз. Адже президент вважав його гарантом європейської рівноваги. А завдяки американській підтримці вийшов з кризи ще сильнішим. Відтак – резюме. Рішення конференції стали незаперечною перемогою американської дипломатії. Відтепер Рузвельта визнано миротворцем не лише його співвітчизниками, але і в інших країнах. А ди-

пломати Франції та Англії висловлювали йому подяку за підтримку. Як не дивно, але й німецькі визнавали, що він сприяв розрядці кризи, хоча зняття напруги сталося за рахунок Німеччини. Водночас президенту вдалося зберегти стосунки з ­кайзером. У 1906 році Рузвельту було присуджено Нобелівську премію за зміцнення миру на

Теодор Рузвельт і кайзер Вільгельм II під час військового огляду на полі Доберіц, 10 травня 1910 року

KYIV DIPLOMATIC

землі. На церемонії вручення він закликав усі країни до процесу роззброєння, до створення Ліги світу, яка б повинна була за необхідності силою карати будь-яке його порушення. По закінченні терміну свого президентства він вирушив у морську подорож – від Східної Африки до Єгипту. Можливо, що вперше у нього випала нагода спокійно і зважено, наодинці з собою, заново подумки пройти увесь свій життєвий шлях. Адже він був звивистий і складний. Ось як його описують історики… Теодор Рузвельт народився 27 жовтня 1858 року в заможній родині. Його батько, також Теодор Рузвельт, займався торгівлею з Європою. Мати, Марта Буллох, походила з родини плантаторів штату Джорджія. Батько в родині мав незаперечний авторитет. Теодор, його сестри Анна та Коріна, молодший брат Елліот виховувалися в атмосфері беззаперечного підпорядкування батькові. У дитинстві Теодор побував в Англії, Франції, Єгипті та Палестині. Він кілька місяців жив у дрезденській родині, де навчився говорити німецькою, що згодом стане йому в нагоді. Вісімнадцятирічним юнаком був зарахований до Гарвардського університету. А в день свого двадцятиріччя одружився на Еліс Хетвей Лі, дочці фінансиста..


58 ДИПЛОМАТИЧНИЙ ОЛІМП

Теодор Рузвельт звернувся до Національних зборів 6 серпня 1912 року. Протягом 2-годинної промови він назвав недемократичними як Республіканську, так і Демократичну партії Ще в молодості Теодор вирішив стати політиком. Тож вивчав юриспруденцію в Колумбійському університеті і продовжував займатися історією. Написав свою першу книгу, присвячену війнам на морі, в якій виступав за створення потужного американського морського флоту. А в жовтні 1881-го зробив перший крок у велику по-

літику -успішно балотувався від республіканської партії на виборах до парламенту штату Нью-Йорк. Та його життєвий шлях не був встелений лише успіхами. Несподівано його спіткала трагедія: під час пологів померла Елліс. Рузвельт став вдівцем і батьком чарівної доньки, яку назвав на честь своєї дружини.

Жовтень 1910 року екс-президент Рузвельт вилетів у Сент-Луїс з відомим льотчиком Арчібальдом «Арчі» Хоксі. За два місяці Хоксі загинув під час авіа катастрофи

Відтак їде на Крайній Захід, аби займатися там лише скотарством. Однак негоди і передусім посуха призвели його до банкрутства і поклали край життю на ранчо. Він пішов на військову службу. І тут сповна використав наданий йому виключний шанс. Бо завдяки йому він зміг глибше уяснити собі місце та роль армії у сучасному суспільстві, її склад, функціонування, професіоналізм. А сформований ним підрозділ успішно виконував всі поставлені перед ним завдання. Рузвельт у 1886 році повертається в політику. Спершу стає помічником міністра військово-морського флоту, де його енергійна діяльність сприяла успішному завершенню іспано-американського протистояння. Великою подією стало для нього наприкінці 1898 року обрання губернатором Нью-Йорка. Хоча займав цю посаду недовго… Він стає новим віце-президентом після перемоги на виборах Мак-Кінлі 1901 року. А коли той невдовзі помер, Рузвельт був приведений до присяги як президент Сполучених Штатів. Якщо ж звернутися до нашої рубрики щодо секретів високого професіоналізму, то тут з-поміж чільних у президента слід назвати зустрічі у верхах, постійні контакти з високими державними мужами. Цьому сприяло і те, що він прагнув увійти на рівних

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


DIPLOMATIC OLYMPUS 59

Експедиція Рондона та Рузвельта – науково-дослідна експедиція в Бразилії в 1913-1914 роках. Тоді була вперше докладно вивчена долина річки, згодом названої на честь американського політика Теодора Рузвельта, який брав участь в тому об’єднанні дослідників правах в коло можновладців найсильніших західноєвропейських держав. Для цього вміло використовував і особисте спілкування з іноземними дипломатами, з політичними і громадськими діячами. А з деякими був знайомий і товаришував давно. Як згадують у мемуарах його сучасники, він свого часу близько зійшовся з другим секретарем британського посольства, секретарем німецького посольства. З французьким послом зав’язалася дружба на ґрунті спільних інтересів – література, спорт, подорожі… Також листувався з Вільгельмом ІІ. Дипломатію особистих контактів він використовував у внутрішніх справах Америки і вже не як глава держави. Хоча тут не завжди переважав позитив. Так, скажімо, на початку 1917 року він піддав критиці гасло президента Вільсона «світ без перемоги», хоча потім привітав його за оголошення війни агресору. І знову ж – вже у 1918 році його програму відомих «Чотирнадцяти пунктів» не сприйняв однозначно і вимагав продовження війни до беззастережної капітуляції агресорів. Рузвельт вступив у конфлікт ще і з президентом Тафтом, своїм близьким другом. Вважав, що той був не завжди виважений у відносинах з Японією і міг занепокоїти деякі держави своєю далекосхідною політикою. Різко критикував як у своїх виступах, так і в публікаціях впливових видань його пропозиції стосовно міжнародних арбітражних договорів… Дещо скорочуючи відстань у часовому перебігу подій, скажемо ще про спробу Рузвельта знову виставити свою кандидатуру на найвищу посаду в країні. Тим більше, що тоді заснована прогресивна партія, яка виступила з новою програмою, висунула його своїм кандидатом. Однак на виборах у листопаді 1912 переміг Вільсон. Згодом поїхав до Бразилії з циклом лекцій. Брав участь в експедиції до віддалених

KYIV DIPLOMATIC

американських регіонів. Тоді у джунглях захворів на малярію і серйозно пошкодив ногу, що негативно позначилося на його здоров’ї. Цікаво, що незважаючи на все це, вважався кандидатом з найбільшими шансами на наступних президентських виборах 1920 року. Помер Теодор Рузвельт у 1919 році. Пішов з життя двадцять шостий президент США. А ще – лауреат Нобелівської премії миру. Перший серед американських керманичів. Вже згодом до цього почесного списку потрапляють Вудро Вільсон, Джиммі Картер, Барак Обама. А вже в наше сьогодення в ЗМІ замиготіло ім’я ще одного можливого претендента на цей почесний список. Однак поки що у вигляді певного авансу – за обіцянку роззброїти небезпечну для миру ядерну країну…

І ось тут, на завершення, після кількох останніх речень, мимохіть постало, мов нежданий гість, масштабне, майже планетарне запитання. Ніби несподіване. Дещо наївне. Навіть провокаційне… Отож чи не може так статися за реалій нашого життя, що в плеяді нобелівських лауреатів з’явиться ім’я людини, котра принесе реальний мир на ­багатостраждальну українську землю. Скривавлену… Хто це буде ? Коли це буде? А поки що… Дипломати говорять, говорять, говорять… Гармати стріляють, стріляють, стріляють… Кров ллється, ллється, ллється… Анатолій Майко, світлини з дипломатичних архівів

Теодор Рузвельт та Вільям Х. Тафт, 4 березня 1909 року


60 ШЛЯХИ РОБІНЗОНА

ФРАНЦУЗЬКА ПАНІ СЕРЕД КАРИБІВ Сьєнфуегос – це відкрите вікно до багатої історію центральної частини Куби. Стара французька колонія, яка відрізняється своєю чудовою архітектурою, прекрасними прибережними та гірськими зонами.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


ROBINSON’S WAYS 61 У колоніальну епоху це місто, розташоване на узбережжі мальовничої бухти Карибського моря, називали «ла перла дель сур» – «південною перлиною». Єдине на Кубі, засноване не так іспанцями, як французами, воно спочатку мало назву Фернандіна-де-Хагуа на честь іспанського короля Фердинанда VII. Минав час, збільшувались обсяги торгівлі цукром, кавою, екзотичними фруктами та тютюном. І разом з торгівлею росло та розвивалось портове місто Сьєнфуегос.

KYIV DIPLOMATIC

Як і багато міст того часу, Сьєнфуегос будувався за тодішньою модою – чіткими квадратами кварталів. Більшість будівель було зведено у стилі пізнього неокласицизму. Зберігся до наших днів у старовинному вигляді історичний центр міста, який включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Через весь Сьєнфуегос з півночі на південь тягнеться широкий бульвар з нескінченними рядами колон на фасадах будинків – Paseo El Prado. Саме він і поділяє

місто на симетричні частини. Набережна практично повністю повторює гаванську Малекон. На півдні Сьєнфуегоса Paseo El Prado перетинає престижний район особняків та вілл Пунта Горда і закінчується на однойменному мисі круглою площею з сучасною скульптурою в центрі. Поруч – палац Вальє, побудований для одного з найбагатших кубинців початку минулого століття, цукрового магната Асіклодель Вальє Бланко. Він нагадує про античну Грецію та вражає своєю красою й розмірами. Під


62 ШЛЯХИ РОБІНЗОНА

час будівництва тут змішалися три стилі: венеційський, готичний та мавританський. На терасі цього палацу, де нині розташовані бар та ресторан, можна насолодитися неповторним краєвидом на захід сонця, якраз в той момент, коли затока дарує свої найпрекрасніші фарби, а місто безтурботно купається в останніх променях. А посередині пішохідної алеї бульвару Paseo El Prado, там, де він перетинається з бульваром Arguelles, стоїть бронзова фігура загадкового сеньйора. На повний зріст. У капелюсі і з паличкою. Одягненого за модою п’ятдесятих років минулого століття. Пам’ятник збудовано на честь короля мамбо Benny More. У сорокових роках його представляли не інакше, як El Barbaro del mambo!–Геній ритму! На Кубі я, звикла до іншого часового поясу, довго не могла адаптуватися до різниці у вісім годин і прокидалися вдосвіта.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


ROBINSON’S WAYS 63

Знаєте, дуже приємно прогулятися напівпорожнім, ще сонним ранковим містом. Але Сьєнфуегос прокидається майже миттєво, ще десять-п’ятнадцять хвилин тому рідкісний перехожий траплявся на шляху, а зараз снують туди-сюди люди, життя б’є ключем. У самому центрі міста – парк Марті. До речі, іменем Хосе Марті, національного героя Куби, лідера визвольного руху Куби від Іспанії, прозваного «Апостолом Незалежності», названі ледь чи не всі центральні площі у всіх кубинських містах. Саме тут 22 квітня 1819 року французькі колоністи на чолі з Луї д’Клуе урочисто заклали місто. Ця площа від початку проектувалася як центральна. На ній розташовані всі головні адміністративні та культурні споруди. Будівлю міського муніципалітету Сьєнфуегоса називають ще «малим Капітолієм». На початку минулого століття на площі розбили парк. Тут збиралася заможна публіка, грав духовий оркестр. Для музикантів була побудована ротонда, купол якої перегукується з куполом будівлі муніципалітету. На честь проголошення незалежності Куби від Іс-

KYIV DIPLOMATIC

панії, на площі в 1902 році була встановлена невелика тріумфальна арка, єдина на острові. Через дорогу від парку знаходиться театр Томаса Террі. Він був заснований 1889 року на гроші бізнесмена і названий на його честь. Це дуже красива будівля з продуманою акустикою, розписом, неймовірною елегантністю та з вражаючим фасадом, прикрашеним трьома різнокольоровими мозаїками. Тут виступали багато відомих артистів, такі як Е. Карузо і С. Бернар. Жодна екскурсія Сьєнфуегосом не проходить без відвідування цього театру. Але залиште трошки вільного часу і просто прогуляйтесь центром міста, випийте філіжанку кави на набережній і відчуйте ностальгію французьких конкістадорів з ноткою шарму їх батьківщини. Антоніна Ломачук, світлини Олександра Кондратенка


64 КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ

АННА КОСТЮЧЕНКО: «ГОЛОВНЕ В ЖИТТІ – УЛЮБЛЕНА СПРАВА» Знайомтесь – Анна Костюченко. Закінчила Дипломатичну академію України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ. Вільно володіє англійською, німецькою та іспанською мовами. З 2015 року є автором програми «Точки дотику», що виходить щотижня на Мультимедійній платформі іномовлення України UATV. Гості її програми – дипломати, Надзвичайні та Повноважні Посли, провідні представники культурного та ділового середовища. Анна безмежно закохана у свою роботу і вважає, що головне в житті – це знайти улюблену справу, а тоді й успіх не забариться.

– Анно, мабуть, не випадково, що ми зустрілися у такий врочистий для України час – День Незалежності України, її 27-річчя. Про що думається-мріється у цей день? – Так, думаю, що нічого випадкового в житті не буває. 27 років для країни – це навіть для людини ще не той вік, коли можна говорити про досягнення й очікувати серйозних результатів. Імідж України ще створюється, ще в процесі. І показувати саме позитивні зрушення це і є на разі важливо. Важливо, щоб про це знали у світі, тому що імідж створюється саме через засоби масової інформації. Але чомусь не всі адекватно розказують про те, що відбувається в Україні. Тому дуже важливо показувати, що в Україні є економіка, є культурне багате життя. До речі, дуже приємно, що майже всі дипломати відзначають активне культурне життя в Україні: тут відбувається чимало різноманітних якісних заходів. І, до речі, не тільки в центрі столиці, а й у всіх регіонах країни. Україна має чим похвалитися і це потрібно підкреслювати, показувати напрямки, а вже далі справа

бізнесменів і політиків як і яким чином розвивати нашу країну, щоб був результат. – Пані Анно, будь ласка, скажіть кілька слів про свою програму. – Передача «Точки дотику» покликана доносити інформацію про життя дипломатів та експатів в Україні. В програмі йдеться про розвиток політичного та дипломатичного діалогу, економічного розвитку України, співпраці з іншими країнами, про спільні проекти в освітній сфері, висвітлюються перспективи українського туризму з точки зору іноземних представників. В результаті глядач отримує інформацію з перших вуст від міністрів, послів, дипломатів, провідних бізнесменів, культурних діячів та представників міжнародних організації неупереджену інформацію про досягнення України у різних сферах, просування процесу реформування країни загалом та трансформації окремих секторів за європейським та світовим зразком зокрема.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


СULTURAL DIPLOMACY 65 – Що привело Вас, Анно в міжнародну журналістику? Які якості вважаєте за перевагу? – Родом я з Києва. Дуже люблю це місто, хоча багато подорожую. Повертатися додому – то святе. Свого часу закінчила Київський економічний університет імені Вадима Гетьмана. Але від долі, як кажуть, не втечеш, бо завела вона мене в журналістику. Спочатку працювала журналістом в новинах. Приємно, коли одразу бачиш результат роботи. Коли прийшла в журналістику, на жаль, міжнародне життя України було не досить представлено в ефірах. Хотілося якомога більше заповнити цю нішу і так я ступила на стезю дипломатичної журналістики. А тим часом вирішила покращити знання і вступила до Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України. Одночасно продовжувала вивчення іноземних мов. Досконало володію англійською та німецькою мовами. Їх використовую на практиці, коли беру інтерв’ю в дипломатів. Зараз удосконалюю іспанську мову. – Пригадуєте свій перший ефір, хто був гостем програми? – Звісно. За тиждень ефір: треба визначити тему, знайти гостя, провести інтерв’ю… Моїм першим спікером була Ліла Ролдан Васкес де Муан, на той час Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентини в Україні. Хоч то було і перше інтерв’ю, але досить вдале, з приємними враженнями. Я добре до нього підготувалася, багато читала про Аргентину. Відтоді програма виходить щотижня. Іноземні дипломати розповідають про свої країни, про своє враження до життя. Ми часто висвітлюємо хобі високоповажних осіб. Дехто ділиться тим, що полюбляє їздити по Києву на велосипеді, комусь подобається взимку пройтися на лижах у Карпатах, хтось полюбляє бокс і з радістю демонструє це у програмі. Ми показуємо, що життя дипломата поза роботою, це життя звичайної людини, хоч він і займає високий пост. Звичайно, ми говоримо і про двосторонні зв’язки, які є важливими на момент запису передачі, й економічні та інвестиційні перспективи.

– Знаю, що Ви, Анно, любите подорожувати. Яким запам’яталося перше відрядження і куди саме? – Найбільш пам’ятною й цікавою була подорож до Індонезії. Ми летіли туди понад добу. Але це було того варте. То інший світ. А з іншого боку – такі самі люди. Залишилися приємні враження від місцевого населення. І не тільки тому, що вони доброзичливі й гостинні люди. Для них життя – це насолода сьогоднішнім днем, процесом. Наприклад, вони вже отримують насолоду від того, що випили смачний чай. А ще – там багато народних танців і музики. Прекрасна столиця Джакарта, де ми тиждень знімали програму. А найперше моє відрядження було до Казахстану. Цікаве місто, прекрасний перший досвід. Перебуваючи у будь-якій країні, ми показуємо саме двосторонні зв’язки, саме точки дотику – що є спільного у них і нас. Наприклад, у Мексиці й Україні дуже подібні орнаменти вишивки гладдю. Їх можна навіть переплутати. І так багато в чому є точки дотику. Наприклад, у норвежців і нас, українців, є співзвучні слова. Я дуже люблю свою роботу, вже навіть не уявляю свого життя без неї. Колись мені навіть дали таку пораду: не шукай великого заробітку. Спочатку шукай для себе улюблену справу, а вже професіоналізм приведе до статків. Так і вийшло.

МИ ПОКАЗУЄМО, ЩО ЖИТТЯ ДИПЛОМАТА ПОЗА РОБОТОЮ, ЦЕ ЖИТТЯ ЗВИЧАЙНОЇ ЛЮДИНИ, ХОЧ ВІН І ЗАЙМАЄ ВИСОКИЙ ПОСТ

– Маю зауважити, що Ваш канал UA TV йде російською мовою… – Так, канал іномовлення UA TV самостійний, державний, не залежить від політики. Загалом ми виходимо в ефір п’ятьма мовами: російською, українською, англійською, арабською та кримсько-­татарською. При цьому 50% ефіру іде англійської. В Україні телеканал транслюється на окупованій території, де люди дивляться і російською, і українською. Та й за кордоном певна російськомовна публіка може не одразу зрозуміти, що це український канал і упереджено вимкнути. Таким чином до людей доноситься правдива, не викривлена інформація.

KYIV DIPLOMATIC

– Яке маєте хобі, чим займаєтеся на дозвіллі? – Люблю займатися спортом – це інше навантаження. На дозвіллі приємно поспілкуватися з родиною, почитати цікаву й потрібну книжку. Людмила Чечель, cвітлини Олександра Кондратенка


66 ШЛЯХИ РОБІНЗОНА

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


ROBINSON’S WAYS 67

ОЛЮДЕНІЗ. ПОЛЬОТИ УВІ СНІ ТА НАЯВУ Гадаю, серед наших читачів не знайдеться того, хто жодного разу не мріяв про політ. От так би розправила руки-крила, відштовхнулась від землі і здійнялася у небесну височінь, ближче до сонця, подалі від цієї грішної землі. І ані тобі металевого шурхоту турбін літака, ані землі, що стрімко мчить назустріч під час парашутного стрибка. У польоті ваш параглейд, наче птах, повільно ковзає у височині, плавно кружляючи над мальовничою затокою. Тиша, спокій, краса і відчуття польоту, коли ти ловиш повітряні потоки, наче повільно перебираєш струни… І лунає легка, наче виткана з повітря мелодія, мелодія кохання, мелодія свободи, мелодія душі. Та раптом темп прискорюється, чи то твоє серце починає битись швидше, але небо і земля міняються місцями, твій парашут починає виконувати карколомні кульбіти та сальто. Тебе різко підкидає на кілька метрів вгору, в найвищій точці глейд на секунду зависає, а потім різко йде убік і починає падати вниз по спіралі. Чи то море починає стрімко насуватись на тебе десь зверху, чи то небо невпинно наче всмоктує тебе донизу у хмаринки. Так, це теж політ, керований висококласним інструктором, що тандемом влаштувався у тебе за спиною. Але ти навіть толком і кивнути головою не встигла, коли він запитав: «Трішки екстриму?» А за декілька хвилин ти оговтуєшся, емоції набувають форми перших слів… І, аби не почути їх без купюр, бувалий інструктор швиденько відволікає твою увагу фотосесією та відео на камеру GoPro. Ну яка ж панянка встоїть!? Для тих, хто все-таки встояв, є ще одне задоволення – власноруч покерувати глейдом. Наліво, направо, вгору і, нарешті, донизу. Ні, ще не донизу. Ще кілька танцювальних па у повітрі. Виявляється, вальс, він і в небесах – вальс. Час невпинно спливає, треба повертатись до людської подоби, опускатись на землю та топтати її ніжками.

KYIV DIPLOMATIC


68 ШЛЯХИ РОБІНЗОНА

Десь там, поки ще геть далеко – узбережжя Фетхіє: виблискує смарагдом лагуна, білими цяточками біліють яхти, і золотим серпанком жовтіє пісочок. Під нами пропливають гірські урвища та карколомний серпантин, яким ми добирались старту, Долина Метеликів, Блакитна лагуна, пляжі Бельджегіз та Патара, села, будиночки, готелі. А з найвищої точки польоту, десь близько 2000 м можна побачити навіть грецький Родос, що жевріє серед блакиті чи то моря, чи то неба. Ми повільно плануємо над променадом Олюденізу і м’яко приземлюємось… в обійми коханого. Так-так! Багато хто з хлопців використовує політ на параглейдінгу, як можливість ще раз освідчитись в коханні чи зробити пропозицію руки та серця. Ще жодна не відмовила після такого виру емоцій! Якщо ж ваша кохана ще не визначилась з відповіддю остаточно, подаруйте її море. Найчистіше море з берегами, що потопають у соснах, зі звабливими бухтами і острівцями. Вода всюди найчистіша, колір води нереальний !!! І скрізь різний і смарагдовий, і синій, і сапфіровий! І яке ж море без кораблів. Весела прогулянка на піратській шхуні шістьма островами надихає. Милуватись античними руїнами та мальовничими краєвидами на острові Гемілер чи Святого Миколая, прогулятись Долиною метеликів (на початку літа їх там дійсно багато), освіжитись у дійсно льодяній бухті Холодної води, де джерельна вода змішується з морською, запливсти до загадкової Блакитної печери чи просто насолодитись рибками у бухті Акваріум – вам це сподобається. А Олюденіз стане тим самим місцем на мапі подорожей, куди обов’язково захочеться повернутись. Принаймні, я обов’язково туди повернусь. www.flygravity.com Антоніна Ломачук, світлини автора та Katya Turhan

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


ROBINSON’S WAYS 69

Ісмет Турхан, співвласник компанії GRAVITY TANDEM PARAGLIDING – Я зацікавився параглейдінгом ще у студентські роки. Потім зайнявся цим спортом професійно, отримав відповідні сертифікати. До речі, підтверджувати свої сертифікати ми маємо щороку. Наші польоти відбуваються з гори Бабадаг. Тут є кілька майданчиків для стартів, вони розташовані на різних висотах. Найвищий стартовий майданчик знаходиться на 1900-метровій висоті, є також 1600-метрова по висоті і інші. Обираємо ми майданчики у чіткій

KYIV DIPLOMATIC

відповідності до погодних умов, сили та напряму вітру у день польотів. Туристичний сезон польотів на параглейді триває зазвичай від квітня по жовтень. А наприкінці жовтня проходять вже наші професійні збори Oludeniz International AIR GAMES, на які з’їжджаються найвправніші пілоти з усього світу, щоб ефектно продемонструвати свої найкращі здобутки. Скажімо, у 2018 році на 1­9-му фестивалі були представники більш ніж 50 країн. Усі наші клієнти перед польо­том проходять відповідний інструктаж, застраховані. Майданчики для польотів обладнані усім необхідним. На кожному з них є метеостанція, чергують рятувальники та парамедики. До речі, ми приймаємо на роботу тільки тих фахівців, хто має щонайменше дворічний стаж роботи інструктором з тандемного параглейдінгу. Всі наші пілоти мають високий рівень підготовки, яка постійно перевіряється на професійній атестації в Національній Турецькій авіаційній асоціації.


70 НАРОДНА ДИПЛОМАТІЯ

THE EGYPTIAN COMMUNITY IN UKRAINE

7 Years of Brilliance and Success The Egyptian community in Ukraine blew out its seventh candle in November, 2018. This was why the administrative body held an honorable ceremony appropriate to this occasion at the outset of the current year, 2019. The ceremony was held in the honorable presence of the sons of the community, heads and representatives of brotherly Arab communities and friendly foreign communities. Their attendance reflected the excellence of popular diplomacy lined by the community in a seven-year journey of achievements.

The ceremony was attended by the representatives of brotherly and friendly communities. The most important of them were the Syrian, Moroccan, Tunisian, Algerian, Palestinian, Iraqi, Lebanese, Azerbaijan, Armenian, the representatives of social councils of Ukrainian Ministry of Culture, the religious administration of Muslims of Ukraine, the media and other high-level guests. F oundation of Mother and Sitter for all Egyptians The community was and will remain as the warm hug for all Egyptians in Ukraine because its administration was eager to the revival of national and religious occasions. The Egyptian administration drew a great attention to communication with its sons of different ages in all Ukrainian cities. In addition, it gave a great interest to family communication. It was and is still fertile ground for the communication of mixed families. Dr. Walid Atia, head of Egyptian community in Ukraine, confirms that the foundation is owned by all Egyptians, open for all and a house for each Egyptian person who build the

blocks of the future of his family in friendly Ukraine as he sees so as to be a family for the sons of the second generation, the generation of real communication between the two friendly peoples.  reat Eagerness to Communicate G with Motherland The ambassador, Nabila Makram, Minister of State for Migration and Egyptians Abroad Affairs, received a delegation of the sons of the Egyptian community in Ukraine headed by Dr. Walid Atia on Thursday, 16 August, 2018 at the headquarter of the ministry in Cairo in the presence of Mr. Assistant Minister for the Affairs of Egyptian Communities Abroad, Mr. General, Samir Taha. At the outset of the meeting, the head of the community, Dr. Walid Atia, thanked the Minister and the prestigious ministry for their warm reception. Then he informed Her Highness the community’s proposal to hold an educational course for the sons of the community during their presence in summer holidays in Arab Republic of Egypt and mention its most important course’s objectives.

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


PEOPLE’S DIPLOMACY 71

It was welcomed by Her Highness Minister who promised to denote all efforts for its success and providing all tools and mechanisms for this course in the coordination with the relevant ministries to a maximum benefit from the energy of youth abroad. Therefore, it becomes the first official coordination between community’s management and the Ministry of Migration. The Minister expressed its welcome to community’s delegation during their presence in Egypt for the summer holiday and affirmed the important role of the sons of the community because they are as the soldiers of Egypt abroad and the first line of defense which defends its reputation and prestige among nations. The Minister said that it is important for the Egyptians abroad to recognize the nature of the internal situations in Egypt and the challenges and risks which this country faces in the current stage. Therefore, it was set a program for the delegation to be aware of the volume of the achievements fulfilled during the preceding period and what Egypt looks forward to during the next stage. In his turn, Mr. General, Samir Taha, praised good look and planning shown by the sons of the community raising Egyptian flags and the

KYIV DIPLOMATIC

logo of the Egyptian community in Ukraine and promised to communicate with community’s management continuously. At the end of the meeting, Dr. Walid Atia expressed his thanks and appreciation for continuous effort exerted by the Ministry of Migration to serve Egyptians abroad. During the meeting, there was an open and constructive dialogue between Her Highness Minister, Nabila Makram, and the sons of the community on different modern issues for Egyptians abroad and the most significant difficulties which they confront in Ukraine as well as the importance of the role played by the Egyptian abroad for his country in the process of activating tourism and transferring the civilized image of Egypt for the community in which he lives. Success of the course The success of the activities of the educational course for the sons of the Egyptian community in Ukraine becomes as the fruit of joint cooperation and successful coordination between the community and Minister of State for Migration and Egyptians Abroad Affairs and in cooperation with a number of concerned

ministries in the framework of Cooperation protocol signed by Ministry of Youth. The sessions of the educational course were from 26-29 August, 2018 for the sons of the Egyptian community in Ukraine during their summer holiday within the prepared program with the Ministry of State for Migration and Egyptians Abroad Affairs. The program included holding an educational course on the Egyptian national security in Nasser Military Academy, a number of field visits like the New Suez Canal, project of tunnels under the canal and visits to: Military College, Command of parachute units at the Egyptian Ministry of Defense and Air Force Museum. In addition to this, the program included a visit to the Suez Canal to be aware of the nature of the internal Egyptian status and Egypt’s challenges during this period of time. There was an open dialogue after the important lectures in Nasser Academy. The sons of the community’s delegation showed great passion to all what they listened to and asked many questions which were welcomed, answered, extensively explained. Also, the delegation met with General Mahmoud Aydarous, commander of parachute forces who praised this activity and expressed his pleasure that he met with the Egyptian youth and recommended them to transfer the real and clear image of the Egyptian facts. The General presented explanation for the Parachute Force and its global excellence. The delegation of the community met with the Director of the Military Academy, General in Staff Gamal Abu Ismail in the reception of Military Academy. It was screened a documentary film on the Military Academy and the students’ everyday activities. Under the Academy’s heaven dome, it was presented a documentary film on the resources of the Nile, which is considered the artillery of life in Egypt, its flow from upstream counties to downstream countries and its central role in the national security.


72 ШЛЯХИ РОБІНЗОНА

ТАШКЕНТ. БАЗАР ЧОРСУ. ПОВЕРНЕННЯ… Так, це було повернення туди, де я ніколи не була. Я не була тут фізично, але з дитинства пам’ятаю захопливі розповіді мого батька, якому довелось працювати в Середній Азії.

Я гуляла базаром Чорсу, що виник тут ще за тих давніх часів, коли через Ташкент проходив Великий шовковий шлях, і відчувала, що я все це знаю, мені тут все знайомо, я тут вже була. Я відчувала аромат справжніх узбецьких динь – аромат мого дитинства. Коли тато під самісінький Новий рік повертався з тривалого відрядження, і цей солодкий аромат сонця заповнював наш будинок, запрошуючи зазирнути сусідів… І здається, що казани з пловом стоять на тому ж місці – розповіді тата про найкращий, на весь день сніданок за 16 копійок – плов та чай – виринають з моєї пам’яті, наче я разом з ним снідала та слухала нескінченні розповіді пілавщика про його родину. Що це? Здається, зголодніла, хоча тільки недавно обідали. Це аромат щойно спеченого хліба дразнить та лоскоте ніздрі. Боже, розповіді про узбецькі перепічки здавались мені казкою. Як вона може пектись, тримаючись на зведенні печі майже догори ногами і не падати! Мені, маленькій, тоді здавалось, що то є магія чарівної лампи Аладіна. Як і майже неймовірним було смакувати виноградом без кісточок. Вперше сорт «Кишмиш» я спробувала восени. Батько

повернувся з чергового тривалого відрядження і привіз вже прив’ялений виноград. Але він був без кісточок!!! І неймовірно солодкий. Солодшою була тільки також привезена татом сушена диня. Мені дозволялось тільки один шматочок на день. Я була чемною дівчинкою і сама більше не просила. І тільки потрапивши до рядів зі спеціями, побачивши справжні бархани кориці, шафрану, кардамону та мускатного горіха, спогади дитинства мовчали. В носі лоскотало від гострого запаху червоного та чорного перцю, кмину, зіри, кардамону… Але це були вже інші спогади, дорослі, про власні подорожі на східні базари. Дитяча пам’ять, вона вибіркова, і зберігає тільки особисті позитивні спогади. Ну хіба маленьку дівчинку могли цікавити спеції? Зате та маленька дівчинка із задоволенням, роззявивши рота, слухала татові історії. І здається, герої цих розповідей нікуди не ділись зі східного базару. Ось стоїть Азіз, що готує найсмачніший на базарі пілав і знає декілька слів українською…. Он-де торгує овочами з власного городу Надир, що жонатий на українці. Тато завжди купував помідори, огірки та перець у нього,

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


ROBINSON’S WAYS 73

KYIV DIPLOMATIC


74 ШЛЯХИ РОБІНЗОНА

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


ROBINSON’S WAYS 75 збираючись додому – Надир підбирав для тата саме такі овочі, аби вони і до України доїхали, і були стиглими. Ох, як довго я відтирала ті помідори від частин кришталевої люстри! Так, тато склав стиглі томати у коробку до дефіцитної люстри, яку у часи мого дитинства можна було вільно придбати лише в Узбекистані. А там продає найсмачніше м’ясо Санжар. Тато вперше спробував конину саме в нього, а нам потім привозив святкову ковбасу кази та тушонку з цього м’яса. Мама пригощала гостей, а ми тихенько слідкували за їхньою шоковою реакцією, коли гості довідувались, з якої тварини м’ясо. На другому поверсі – слинки течуть лише від погляду на піраміди з кураги, родзинок та урюку. Фісташки, волоський горіх, мигдаль, арахіс – далеко неповний перелік східних делікатесів. Чорнявий Санжар, що проходив строкову службу під Вінницею, пригощає мого батька своїм товаром, схожим на святкове різнобарвне конфетті. Вони разом з татом перебирають спільних знайомих з гарнізону, згадують відомі обом місця. А потім ми з сестрою насолоджуємося у Вінниці смаколиками, що особисто для нас передав майже наш земляк з Ташкента.

А в тому кутку весело співає мангальшик Сурен, що, чи не єдиний на всьому базарі готував смачний шашлик зі свинини. Тато завжди був у нього бажаним гостем. А там розхвалює свій товар Аніяз. Її малина дійсно велика та запашна. І з нею прямо на прилавку сидить її онук, уплітаючи ягоди за обидві щоки – мабуть, найкраща реклама! Ні, тато не купляв у неї малини, але завжди зупинявся погомоніти. Вона розказували про своїх доньок, зятів, онуків, а тато – про нас з сестрою… Гуде, гомонить, зваблює пахощами, припрошує щирими посмішками, пригощає, розхвалює свій товар, підморгує і розповідає веселі історії старовинний базар Чорсу. Тут час несеться наче норовливий гарячий кінь і водночас, здається, ти знаходишся поза часом, в абсолютно іншому вимірі. І так хочеться заплющити очі, розправити руки-крила і знову повернутись туди, в Ташкент. Повернутись туди, де я вже була…. Антоніна Ломачук, світлини автора

KYIV DIPLOMATIC


76 ОЧЕВИДЦІ

АМЕРИКОЮ – ПІШКИ 29 червня. Йдемо в колоні через Міссісіпі до Девенпорту. Зі штату Іллінойс – до штату Айова. Місцеві організації підготували чимало цікавих екскурсій. Ми з телекамерою вирішили оглянути поліцейську дільницю. І не пошкодували. Бо ознайомились з найсучаснішою комп’ютерною технікою, яку використовують тут у боротьбі зі злочинністю, засобами оперативного зв’язку поліцейського з центральним пуль-

том дільниці, з виучкою натренованих на пошуки наркотиків собак. І врешті-решт дістали не одну можливість засумніватися у правильності наших стереотипів образу поліцейського в США. Вишукана ввічливість, коректність, доброзичливість і готовність дати відповідь на будь-яке питання. Ввечері нас запросила одна родина. Господар – Дойдж, службовець. Його дружина Керен – фармацевт. У них четверо дітей.

Частина 2

Живуть у двоповерховому будинку, придбали його навиплат за 100 тисяч доларів. На розмову з радянськими людьми зійшлися сусіди. І звичайно ж, головна тема – демократизація, гласність у нашій країні. Ми ж цікавимося першими публікаціями про перебіг партійної конференції у Москві. 30 червня. Повертаємось до табору. На нас чекає сержант поліції Стів Лінн, з яким ми вчора познайомились і попросили його

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


EYEWITNESSES 77

організувати екскурсію на телестудію, де свого часу працював Рональд Рейган. На телебачення потрапили просто, без проблем. Записали на відеоплівку розповідь диктора студії про те, які програми готують тут, чим особливим запам’яталась старожилам робота нинішнього президента, і чи не має він наміру по закінченні свого терміну перебування у Білому домі повернутись сюди. 1 липня. Дорога через селище Москва. Вчора відбулась цікава розмова з його жителями, які прийшли в табір. Мати з двома малюками, жвавими, енергійними і допитливими. Так, вони знали, що завтра ми

KYIV DIPLOMATIC

будемо в їхньому окрузі, тож і вирішили заздалегідь познайомитись з кимось. Ми розпитували про їхню Москву, вони цікавились столицею нашої країни. Ми зустрілися в Москві (штат Айова) з родиною Мароф – Керен і Ренді та їхніми синами Ніком та Бріттом. Ренді Мароф, молодий фермер і тренер з вільної боротьби, висловив своє ставлення до проблеми наших відносин так: «Якщо вже нам і змагатись між собою, то хай це буде на спортивному килимі». І запросив відвідати наступного дня його господарство: «Побачите, як живе американський фермер».

Стаємо табором в Уест-Ліберті. Родина викладача фізкультури місцевого коледжу запрошує нас у гості. І господаря, і його дружину – медика-логопеда цікавить проблема працевлаштування. Гостра дискусія про безробітних і про тих, хто не хоче працювати. Виявляється, такі є й в Америці. «Чому суспільство не осуджує тих, хто не бажає трудитись, а живе, по суті, за ваш рахунок?» І чуємо у відповідь: «Діти не повинні страждати через своїх батьків, а їм суддя – Господь Бог». 2 липня. О 16.30, як і домовлялись, на нас чекає Ренді Мароф. Їдемо на ферму. За рік родина вирощує 1200 свиней, ще й доглядає 1000 голів великої рогатої худоби. Керен, напрочуд симпатична молода жінка, – медик, як каже сама – на фермі з неї поміч невелика, більше вдома, в родині. Ренді допомагають батьки. Сини (8 і 10 років) не цураються роботи – і на свинарнику, і біля техніки, і матері по господарству. Кілометрів за шість від центральної садиби в невеликому лісі вигулюється під охороною електронного пастуха (і не більше!) десь до 400 свиней. Поряд – ангар із зерном торішнього врожаю. «Уряд мені платить компенсацію, – пояснює Ренді, – за те, щоб я не продавав хліб, аж поки не піднімуться ціни на світовому ринку. Розумію, що це аморально – тримати пшеницю, в той час як десь голодують люди, але що я можу зробити. Мені диктує уряд». 4 липня. День незалежності США. Вітаємо господарів зі святом. Після сніданку їдемо в передмістя Айови – Коралвілл. Звідси починається демонстрація жителів округу. Видовище вражає! Повернувшись зі свята, разом з Віктором Співаковим окуповуємо кухню наших господарів, готуємо український борщ. За нашим списком необхідні компоненти доставляються з супермаркета на замовлення телефоном. Викладаємо на стіл резерви власного національного продукту. Звісно, сало. І пляшку української горілки. Все пішло на «ура». По обіді наші нові знайомі влаштовують поїздку до амешів. Це релігійна община, яка живе, відмовившись від будьяких досягнень цивілізації. Досить-таки аскетичні умови існування. Нас попередили, що амеші не люблять фотографуватись, тим більше позувати перед відеокамерою. 5 липня. Їдемо до Грінвеллу. По дорозі заїжджаємо на телестудію. Знімаємо на плівку вихід у прямому ефірі інформаційної програми. Жваво працюють режисери, оператори, коментатори. В концертній програмі у Грінвеллі беруть участь представники індійського племені ваугау. Живуть вони за 30 миль від Г­ рінвелла. 6 липня. Майже весь транспорт походу відбуває до Каліфорнії. Ми туди вилетимо


78 ОЧЕВИДЦІ 9 липня. Залишаємось без машини. Пішки до Колфакса – майже 15 кілометрів. Обідаємо в церкві баптистів. Оригінально звучить молитва, яку настоятель церкви виголошує перед обідом: «Дякую, Боже, що ти подарував нам цю зустріч». Надвечір зупиняємось на фермі Фітцжеральда. Тут два роки тому гостювали учасники першого американського Маршу миру. Фермер знайомий з М.С. Горбачовим, зустрічався свого часу з М.С. Хрущовим. 7 липня. По обіді прошкуємо до Капітолію – столиці штату Айова. З місцевим телебаченням випереджаємо колону, розшукуємо наш автобус, в якому залишили камеру. Маємо в запасі близько години часу. Ближче знайомимось з водієм автобуса Білом Роббі. Ветеран Другої світової війни. Дружина померла. Має двох дорослих синів, Білл одержує пенсію за дружину, військову пенсію і зарплату водія близько 30 тисяч доларів на рік. Збирається у відпустку на Гавайські острови. Планує наступного року відвідати Радянський Союз. Міцно скроєний, доброзичливий чоловік. Довелось воювати в Кореї, від участі у війні у В’єтнамі навідріз відмовився. Мав неприєм­ності по службі. 9 липня. Лос-Анджелес. Поряд – океан. Відчувається його прохолода. Знайомимось з містом. Нас з Віталієм Пеньковським, викладачем Київського держуніверситету, запросила в гості Тетяна Гейл із СанПедро. Це – кілометрів за 40 від нашого табору. Родом вона з Москви, працювала в «Інтуристі», вийшла заміж за американця і тепер ось тут, в США. Громадянство не змінила. Одружилась вдруге. Має дочку від першого шлюбу, Джесіку, десяти років. Чоловік Отто, німець за походженням, службовець. Отто і Джесіка засипають нас запитаннями. 10 липня. Ресторан «Адмірал Рісті», де господарі замовили ленч, вікнами вихо-

дить на Тихий океан. Про те, що в ресторані люди з Радянського Союзу, дізнаються одразу. На нас з Віталієм – майки з емблемою Маршу миру. Пожвавлення за столиками. Ввечері всі ми їдемо до знаменитого Діснейленду, дитячого царства казок. Квиток коштує 21 долар 60 центів. Безліч цікавих атракціонів. Казкове підземне царство. Політ на Марс. Спуск під воду. Карколомна їзда в печерах. Монорейкова залізниця. Парад казкових персонажів. Блискучі намиста. Святковий грандіозний феєрверк… 11 липня. Табір згортається. Курс – на Санта-Барбару, поріднене місто Ялти. Вирішили зробити невеликий гак, заїхати до знаменитого Голлівуду. Знімаємо зафіксовані на камені сліди відомих людей – і зірок Голлівуду, і особистостей із світовими іменами, які бували тут різних років. В Санта-Барбарі – урочиста зустріч на березі океану. Олександр Мурашов, голова виконкому Гурзуфської селищної Ради, запрошує телевізійну групу до Карпентерії, де зупиняється після Санта-Барбари на ночівлю наш похід. Карпінтерія – місто, з яким хоче поріднитись Гурзуф. Потрапляємо просто на засідання муніципалітету. Слово надається Мурашову. Приємно спостерігати, як уважно і доброзичливо слухають нашого мера представники місцевої влади. По-доброму заздримо його знанню англійської мови. На заході сонця знімаємо незабутні кадри: на березі Тихого океану Олександр Мурашов та Шила Лодж – мери Гурзуфа та Санта-Барбари. 12 липня. Дуже цікава дорога на Монтерей. Океан виблискує на сонці ліворуч від нас, а асфальт підноситься високо в

КИЇВ ДИПЛОМАТИЧНИЙ


EYEWITNESSES 79 гори, іноді хмари залишаються внизу, під нами. Кілька разів зупиняємось, щоб зафіксувати цю красу на плівку. Через 250 миль – Монтерей. 13 липня. За маршрутом – Санта-Круз. Маємо трохи часу оглянути Монтерей. Спостерігаємо за тюленями в океані. Підпливають майже до берега. Вулиця Джона Стейнбека. Погруддя письменника. Виповнюється 50 років з дня виходу в світ його «Грон гніву», одного з найвизначніших творів американської літератури ХХ століття. Дуже красиве видовище – три прапори – СРСР, США і ООН на тлі Тихого океану. Колона учасників Маршу миру проходить набережною Санта-Круз. До нас долучаються місцеві жителі. Багато молоді, дітей. В місті працює коледж, куди на літо з’їжджаються студенти з різних регіонів США – вивчати російську мову. В колоні у них беремо уроки англійської мови, допомагаємо з російської. 14 липня. Курс – на Сан-Франциско. Останній пункт Маршу миру на території США. На мосту «Золоті ворота» зустрічаємо колону. Тут же беремо інтерв’ю у Білла Мендела – журналіста, еколога. Він понад десять разів бував у Радянському Союзі, написав чимало досліджень про нашу країну. Багато робить у своєму рідному місті Берклі, що поблизу Сан-Франциско, для покращення радянсько-американських від­ носин. О 16-00 годині мітинг біля мерії. До мікрофона проривається представник індіанського племені. І починає розповідати про гірку долю свого народу. Публіка співчуває і вимагає від нашого перекладача не робити купюр. Останній наш табір – за кілька миль від мосту «Золоті ворота». Навколо – гори. Десь там за ними – океан. До табору приходять так звані «революціонери-троцькісти» зі своїми газетами. Крім всього іншого, намагаються переконати нас в тому, що в Афганістані ми повинні були перемогти, розгромивши всіх. А те, що триває вихід радянського контингенту з цієї країни, їх явно розчаровує. Пізно вночі до нас прийшли представники індіанського племені. Декого з них ми бачили вдень біля мерії в Сан-Франціско. Хочуть привітати нас за своїми стародавніми звичаями. Танцюємо з ними в нічному колі навколо ліхтарів. Індіанці вручають нам сувеніри. Я тримаю в руці оберіг – декоративний кисет з тютюном. 15 липня. Єврейська громада в Берклі запросила групу учасників походу на колективну вечерю. Кілька цікавих знайомств. Беремо участь у мітингу. Виступаю з джентльменською промовою. «Леді і джентльмени! Післязавтра ми залишаємо США. Скажу відверто, що перший місяць

KYIV DIPLOMATIC

нам буде дуже складно. Не зможемо працювати. Чому? Тому що доведеться зачинитись у кабінеті і писати листи в США своїм новим знайомим. До побачення! До зустрічі в Україні!» 16 липня. В таборі записуємо останні інтерв’ю. Наша група летить перша, друга – через день. Прощаємось з тими, хто залишається. У нічному небі довго звучать мелодійні українські пісні. Все-таки українська делегація, як і сподівались, виявилась найспівучішою. 17 липня. 8.45 – за місцевим часом. У Москві – 19.45. Вилітаємо. Курс – на Нью-

Йорк. Знову – зупинка в Гандері. Шеннон. Читаємо свіжі радянські газети. Тривожні події в Єревані, Степанакерті. 21 година 20 хвилин. Перетинаємо повітряний кордон СРСР. Ми – вдома… PS. В ідтоді пройшло 30 років. 1988 – 2018. Віктор Пасак, Заслужений журналіст України, член Президії Української Ради Миру, світлини з відеокамери учасника Маршу Миру Юрія Бордакова


80

ЗМІСТ

ПЕРСОНА/PERSONALITY 8 ЕКОНОМІЧНА СПІВПРАЦЯ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ МАЄ ВЕЛИКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ РОЗВИТКУ Надзвичайний і повноважний посол Республіки Індонезія в Україні проф. Др. Юдді Кріснанді

№ 05 2018

14 ВІДНОСИНИ МІЖ НАШИМИ КРАЇНАМИ НІКОЛИ НЕ БУЛИ ТАКИМИ БЛИЗЬКИМИ ТА ДОВІРЛИВИМИ ЯК СЬОГОДНІ

Шеф-редактор: Олександр Кондратенко (+38 050) 441-99-11 wingskam@gmail.com

20 УКРАЇНА МАЄ ВЕЛИКИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Головний редактор: Антоніна Ломачук (+38 050) 443-17-46 antonina.lomachuk@gmail.com

Надзвичайний і повноважний посол Республіки Молдова в Україні пан Руслан Болбочан

Надзвичайний і повноважний посол Королівства Норвегія в Україні пан Уле Т. Хорпестад

26 ОСНОВНОЮ ПРОБЛЕМОЮ МІЖ ДВОМА КРАЇНАМИ Є ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМНИХ ВІЗИТІВ НА НАЙВИЩОМУ РІВНІ Надзвичайний і повноважний посол Ісламської Республіки Пакистан в Україні пан Захід Мубашір Шейх

30 В 2019 РОЦІ МИ ПРИЙДЕМО ДО РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ОБИДВІ НАШІ КРАЇНИ Почесний консул Республіки Молдова в Київській області пан Олег Циганенко

34 В ДИПЛОМАТІЇ ТА В БОРОТЬБІ ПЕРЕМАГАЄ НАЙСИЛЬНІШИЙ!

Голова ГО «Конгрес Київських Азербайджанців», підприємець, меценат Олег Крапівін

ДИПЛОМАТИЧНІ ПОДІЇ/DIPLOMATIC EVENTS 2 ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПРИЙНЯВ ВІРЧІ ГРАМОТИ У ПОСЛІВ НИЗКИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ 6 ІНТРОНІЗАЦІЯ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ 12 В УКРАЇНІ СВЯТКУВАЛИ НОВИЙ РІК ЗА МІСЯЧНИМ КАЛЕНДАРЕМ 18 СВЯТКУЄМО ДЕНЬ РЕСПУБЛІКИ ІНДІЯ 24 СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ МІЖНАРОДНОГО ТРЕЙД-КЛУБУ В УКРАЇНІ ТА КИЇВСЬКОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ 40 НАЦІОНАЛЬНІ СВЯТА КУВЕЙТУ ВІДЗНАЧАЛИ В УКРАЇНІ НАШЕ МАЙБУТНЄ/ ОUR FUTURE 42 МИ ВИРОЩУЄМО МАЙБУТНІХ ЛІДЕРІВ Президент Global Youth Community Пак Сонг Су

СПІВПРАЦЯ/СOOPERATION 46 МИ ВСІ Є ЧАСТИНОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ

1-а Міжнародна зимова Школа з прав людини Київського університету права НАН України

ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ/ UKRAINE PRIDE 50 МИ ДОСЯГЛИ ЗНАЧНИХ УСПІХІВ І НАМ Є ЧИМ ПИШАТИСЯ Фаренюк Геннадій, директор ДП НДІБК

ДИПЛОМАТИЧНИЙ ОЛІМП/ DIPLOMATIC OLYMPUS 54 ТЕОДОР РУЗВЕЛЬТ. СХОДЖЕННЯ ДО «НОБЕЛЯ» КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ/ CULTURAL DIPLOMACY 64 АННА КОСТЮЧЕНКО: «ГОЛОВНЕ В ЖИТТІ – УЛЮБЛЕНА СПРАВА» НАРОДНА ДИПЛОМАТІЯ/PEOPLE’S DIPLOMACY 70 THE EGYPTIAN COMMUNITY IN UKRAINE 7 YEARS OF BRILLIANCE AND SUCCESS ШЛЯХИ РОБІНЗОНА/ROBINSON’S WAYS 60 ФРАНЦУЗЬКА ПАНІ СЕРЕД КАРИБІВ 66 ОЛЮДЕНІЗ. ПОЛЬОТИ ВІ СНІ ТА НАЯВУ 72 ТАШКЕНТ. БАЗАР ЧОРСУ. ПОВЕРНЕННЯ… ОЧЕВИДЦІ/EYEWITNESSES 76 АМЕРИКОЮ – ПІШКИ

Над номером працювали: Олександр Авраменко Зейнал Агазада Анатолій Майко Людмила Новіцька Юлія Новицька Віктор Пасак Андрій Сидор Katya Turhan Мохаммад Фараджаллах Людмила Чечель Переклад: Софія Бєляєва Анастасія Ткаченко Оксана Юріна Обкладинка: Олександр Авраменко Дизайн та верстка: Євген Моісеєнко Відділ реклами: (+38 068) 966-92-24 wings@i.ua Даніела Джуліані (+38 067) 737-19-18 Олександр Присяжнюк (+38 050) 358-32-95 Керівник проектів: Роман Каширін Часопис зареєстровано Міністерством юстиції серія КВ 23323-13163Р від 24.05.2018 року. Засновник: Кондратенко О. М. Видавець: ФОП Кондратенко О. М. Адреса редакції: 03062, м. Київ-62, вул. Чистяківська, 13А, оф 1. Кольороподіл та друк: ТОВ «Інфопринт» Наклад 5 000 примірників. Періодичність – раз на 2 місяці. Розповсюдження безкоштовно та за передплатою. Назва, концепція, дизайн та надруковані матеріали є власністю часопису «Київ дипломатичний» і захищені міжнародним правом та українським законодавством. Відповідальність за достовірність усіх фактів несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти точку зору авторів. Використання матеріалів часопису «Київ дипломатичний» у будь-кій формі дозволяється тільки з письмової згоди редакції. Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.


Азербайджан, Баку, Полум'яні вежі Azerbaijan, Baku Flame Towers

Profile for Київ дипломатичний Kyiv Diplomatic

kyiv Diplomatic#5  

kyiv Diplomatic#5  

Advertisement