__MAIN_TEXT__
feature-image

Page 1

STOP HATE SPEECH


«В історії людства були й кровожерливіші епохи, але жодна з них не була до такої міри пронизана образами насилля, як наша. І хто зна, куди нас віднесе цей страхітливий потік наявного насилля, що проникає в кожний дім через екрани телевізорів у вигляді сцен бездоганно відрежисованої жорстокості». Джордж Гербнер


«Мова ворожнечі» (від англ. hate speech)

• узагальнена назва мовних засобів вираження різко негативного ставлення до «опонентів» — носіїв іншої системи релігійних, національних, культурних або специфічних, субкультурних цінностей; • висловлювання, що ґрунтуються на ворожнечі, а також демонструють або розпалюють ворожнечу до певної групи осіб (чи окремої особи з причини її приналежності до цієї групи); • мовне вираження інтолерантності.


Маркери мови ворожнечі:

• навішування ярликів; • створення образу ворога; • негативна стереотипізація; • образлива оцінка групи/представника цієї групи; • протиставлення «свого» та «чужого»; • твердження про моральні недоліки певної етнічної / релігійної групи; • звинувачення певної етнічної/ релігійної групи у негативному впливі на суспільство.

Експерти об’єднання «Центр контент-аналізу» провели дослідження використання «мови ворожнечі» в українських ЗМІ. Контент-аналіз був проведений на основі моніторингу 940 828 повідомлень українських ЗМІ та 1500 провідних українських блогерів у Facebook за серпень 2015 року щодо тем Росії, Криму та Донбасу за допомогою системи моніторингу ЗМІ «Медіатека». У результаті проведеного дослідження встановлено, що найбільш вживаними в українських ЗМІ є 9 груп слів і виразів, які мають принизливу оцінку, для висвітлення подій на Донбасі, Криму та Росії, а саме: «ватник», «москаль», «рашизм»/«рашист», «мордор», «лугандон», «колорад», «раша»/«рашка», «кацап» і «московит». Контент-аналіз ТОП-50 українських ЗМІ (за кількістю аудиторії) засвідчив, що найбільше вдаються до «мови ворожнечі» такі медіа: «Корреспондент.net», 24tv.ua; TSN.ua, «Цензор.net», «Голос України», «Укрінформ», «ЛігаБізнесІнформ», «Газета поукраїнськи» та «Сегодня.ua»


Найбільш вживані слова ворожнечі в українських медіа та серед лідерів українського Facebook

22%

«Ватник» «Москаль" (крім прізвищ)

18%

«Рашизм» / «рашист»

16%

«Мордор»

13%

«Лугандон»

9%

«Колорад»

7%

«Раша» / «рашка»

7%

«Кацап» «Московит»

5% 3%

Рейтинг медіа, які лідирують за вживаністю мови ворожнечі

«Корреспондент.net»

30%

24tv.ua

17%

TSN.ua

15%

«Цензор.net»

10%

«Голос України»

7%

«Укрінформ»

7%

«ЛігаБізнесІнформ»

5%

«Газета по-українськи»

5%

«Сегодня.ua»

4%


«Мова – це окуляри, без яких нам не розгледіти навколишній світ. Мова – слуга і пан. Мова – наш друг і ворог одночасно. Вона немовби стежить за нами й фіксує всі наші проблеми та хворі місця. Суспільство стає кримінальним, і мова слідом за ним. Суспільство зазнає чужого впливу, і мова – теж. Суспільство стає вільнішим, і мова відображає це. Більше того, змінюючись, мова починає впливати на всіх людей, що говорять нею. Це не просто вибір, як говорити, а вибір, як думати і жити». Максим Кронгауз


Ще Отто Есперсен зазначав, що в періоди суспільних катаклізмів розмиваються культурні стандарти, етичні та естетичні традиції, які супроводжуються вульгаризацією національної мови. Це спостерігалося в Англії XIV–XV ст., Франції кінця XVIII ст., СРСР 20-х років ХХ ст. і в багатьох країнах СНД з кінця ХХ століття. Проте, незважаючи на соціокультурний контекст, агресивному слову може протистояти добре слово, «мові ворожнечі» – «мова добра». І сьогодні, за слушним зауваженням вітчизняних дослідників Анатолія Чічановського та Володимира Шкляра, як ніколи, варто діяти за відомим висловом:

«Преса – це всі новини світу, але не школа злослів’я».


Мова ворожнечі


Візуальна агресія у рекламі


«Життя в неприємному оточенні, з неприємними людьми є патогенним фактором для психологічного здоров’я. Обирайте для спілкування красивих і гідних людей, і ви відчуєте, як поліпшаться ваші почуття й ваша самооцінка». Абрахам Маслоу

«Справа не у шляху, який ми обираємо; те, що всередині нас, примушує нас вибирати цей шлях». О. Генрі


«Ніхто не може бути ”нелегальним”, цей вираз – суперечливий сам у собі. Люди можуть бути гарними чи ще кращими. Вони можуть бути справедливими чи несправедливими. Але нелегальними? Як хтось може бути нелегальним?» Елі Візель, лауреат Нобелівської премії миру 1986 року


Вчені доводять:

РОСІЙСЬКА МОВА

Для української та російської мов характерна тенденція «вимивання» деяких слів з позитивно-оцінним значенням із лексичного складу мови взагалі. Лінгвісти оцінюють різке скорочення слів з коренем добр(о) як «поняттєву втрату».

УКРАЇНСЬКА МОВА

644 добрблаг-

Зникли слова: добрина (гарна якість), добрість (доброта), доброгласний (благозвучний), доброграй (хороший музика), добродбай, добродійство (благочинність), добромовний (красномовний), добросердо (добросердечно), добрословно (миролюбно), добротливість (добродушність) та інші.

146 86 37 1847 г. 2003 г. Словарь русского языка

Зменшення слів з коренем добр- втричі


XIX ст.

— доброрадство, добрословие.

Із XX ст.

— злорадство, злословие.


«Чтобы поверить в добро, надо начать его делать». Лев Толстой


«Мова добра»

«Добром ми називаємо те, що здатне викликати у нас або збільшити задоволення, або зменшити наше страждання, …або ж відсутність якогонебудь зла. «Злом», навпаки, ми називаємо те, що здатне заподіяти нам або збільшити яке-небудь страждання». Джон Локк


Вчені доводять:

Вчені Дж. Буше і Чарльз Осгуд (Університет Іллінойса) доводять, що люди схильні використовувати позитивні слова частіше, ніж негативні.

Гіпотеза Поліанни Вчені провели десятки дослідів і переконалися, що люди схильні описувати події в позитивному ключі, навіть якщо вони «ніякі» або навіть похмурі. Іноді цей ефект називають «принципом Поліанни». Так звали дівчинку з американської дитячої книжки Елеонор Портер, яка вийшла 1913 року. Ця бідна сирітка потрапила на виховання до своєї суворої тітки і здивувала її умінням знаходити привід для радості буквально на порожньому місці. Своєрідної «гри в радість» героїня навчила й інших персонажів книги. Цілком природно, що, коли психологи виявили у дуже різних людей схильність «грати в радість», американську сироту увіковічнили в психологічному терміні. Отже, відповідно до «принципу Поліанни», тисячі випробовуваних в десятках дослідів людей норовили викласти різні ситуації так, щоб вони виглядали симпатичніше: використовували «хороші» слова, уникали «поганих». Також з’ясовано, що позитивні оцінки раніше засвоюються дітьми; слова зі значенням «добре» легше запам’ятовуються.


Лінгвістичний відступ

Японська мова – одна з найпозитивніших мов світу: • наявність категорії ввічливості; • відсутність граматичної частки «ні»; • поява нових слів з позитивною оцінкою (каваї – «мило», «чудово»). Іспанці найчастіше вводять слово «щастя» у поле пошуку Google. Найменше щасливих слів використовують у пошукових запитах корейці.


Це цікаво:

Колись давно дідусь відкрив своєму онукові одну життєву істину: - У кожній людині йде боротьба, схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк ототожнює зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню. Інший - представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність. Онук, зворушений до глибини душі словами діда, задумався, а потім запитав: - А який вовк врешті-решт перемагає? Старий посміхнувся і відповів: - Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Казка одного чотирирічного хлопчика Росло дерево з чарівним дуплом, в якому жили мурашки. Влетіла якось в те дупло Сова і з’їла одних мурах, а інших - розігнала. І стала Сова жити в тому дуплі. Одного разу вона почула стукіт. Визирнула з дупла - нікого немає. Виглянула за берізку нікого немає. А все одно стукіт не припинявся. Адже це стукало її серце! Тому що Сова була зла, а серце у неї було добре. Воно стукало і говорило: «Не чіпай мурах, не чіпай мурах!»


«Будьте добрішими, коли це можливо. А це можливо завжди». Далай Лама


Флешмоб «Добрá листівка» Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Суми, Харків, Київ, Львів. Вересень 2015 - донині.


Фотосушка «У світі толерантності і добра» Херсон, 25 жовтня 2015 р.; Одеса, 26 жовтня 2015 р.


Презентація робіт соціальної реклами «Stop Hate Speech» Одеса, 16 жовтня 2015 р.


Мовою добра говорили:

Тетяна Кузнєцова — керівник проекту, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, голова ГО «Молодіжний центр ефективних комунікацій», декан факультету журналістики НУ «Одеська юридична академія». Юрій Антощук — тренер, голова Фонду «Об’єднання», експертконсультант з впровадження інформаційно-комунікаційних Інтернеттехнологій у діяльність органів влади, бізнесу та NGO. Андрій Курило — графічний дизайнер, член ГО «Молодіжний центр ефективних комунікацій, асистент кафедри журналістики НУ «Одеська юридична академія». Волонтери: Віолетта Кожевнікова, Олександра Літвінова, Валерій Смалюх, Богдан Запиченко, Анастасія Прокопенко, Дар’я Сметанко, Наталія Касяненко, Клим Климашенко, Оксана Сітінська, Яна Самко. Проект здійснюється за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини

А також студенти НУ «Одеська юридична академія» та Херсонського державного університету, мешканці Одеси, Херсона і всі небайдужі. 2015 р.

Profile for media.onua.edu.ua

Stop hate speech  

Stop hate speech  

Profile for kuryl
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded