Issuu on Google+

Дмитро Шевчук

КНЯЗЬ ВАСИЛЬ-КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ оборонець православної віри


Рід князів Острозьких здавна славився тим, що стояв в обороні Православ’я

„Самі всі православні, князі Острозькі стають найміцнішими оборонцями Православної Віри та Православної Церкви” митр. Іларіон (проф. Іван Огієнко) Доказом цього може бути хоча б опікування виданням Острозької Біблії (1581) та створенням Острозької академії (1576).


Дем’ян Наливайко Лямент дому княжат Острозьких (Заповіт князя Олександра Костянтиновича Острозького своїм наступникам)

„Пам'ятайте, що ви з князів руських Острозьких вийшли, / їх віру, справність і набожність майте на мислі. / Вами хочу похвалитися перед маєстатом / Божим, як з вас жоден не буде апостатом. / Од віри грецької апостольської церкви східної, / і дому нашому, і славним предкам нашим догідної”


Іван Острозький-Лохвицький - літописець (нащадок князів Острозьких) • Кожен шляхтич повинен дбати про Церкву • В своєму творі „Описаніє житія” розповідає, що допомагає облаштуванню церкви в своєму селі, купує дзвони, займається добором справжніх пастирів, а також, будучи глибоко віруючою людиною, виховує дітей в цьому ж дусі, під час різноманітних поїздок відвідує храми та монастирі в інших місцях


Генеалогія роду князів Острозьких • Версія, що князі Острозькі є нащадками князів ГалицькоВолинського князівства • Версія, що рід Острозьких виводиться від Володимира Великого.


Михайло Максимович (1804-1873) у Листах про князів Острозьких писав: „...генеалогія вказує нам на князів Острозьких, як на парость князів туровських і пінських. Ці князі пішли від Володимира святого через його правнука Святополка Ізяславича; внуком Святополка був Юрій Ярославович, його внуком – Володимир, князь пінський, батько Юрія або Георгія [який є родоначальником князів Острозьких]”


прп. Федор, князь Острозький

“Він ціле життя своє боронив православну віру та церкву і за це справедливо Господь прославив його” Митр. Іларіон (проф. Іван Огієнко)


прп. Федор, князь Острозький • Натхненно просувався він в своєму спасінні та благоугодництві Богу, прикрасивши свою душу багатьма добродіяннями • Давній Кондак подає про прп. Федора-Феодосія, що він мав, будучи монахом, „смиренний послух та безмовне життя” • Похований чернець Феодосія був у КиєвоПечерській Лаврі. У книзі 15-16 ст., що мала назву Пом'яник, написано: „Преподобний Феодор, князь Острозький, – душу свою Господеві в руці віддав, а тіло його спочиває отут покладене”


Костянтин Іванович Острозький “руський Сципіон”

Мацей Стрийковський (польський хроніст XVI століття) писав, що він «другий Аннібал, Пірр і Сципіон руський і литовський... муж святої пам’яті і надзвичайно прославленої діяльності»


Василь-Костянтин Острозький (1527-1608)

„неисчетного богатства и добродЂтели мужъ, блаточестивъ же и многомилостивъ”


Василь-Костянтин Острозький (1527-1608) Займав численні посади: - У королівському документі 1543-1544 молодий князь (йому було тоді 15 років) названий воєводичем Грецьким; -

В 1550 році, після смерті Петра Кішки, був призначений Володимирським старостою, маршалком Волинської землі;

-

5 грудня 1559 року був призначений Київським воєводою, змінивши на цій посаді князя Олександра Ходкевича.

-

У 1557-1583 у Луцькому повіті володів численними містами, замками і маєтностями: Острог, Дубно, Степань, Дорогобуж, Крупа, Здовбиця, Берездів, Звягель, Чуднів, Костянтинів, Полонне, Сульжинці, Барани, Красилів, Жарново, Черняхів, Колодно, Остропіль, Кузьмин та ін.


Князь В.-К. Острозький ініціював видання “Острозької Біблії” (1581)


“Острозька Біблія” форпост православного світу • В XVI ст., коли на українських землях відбувалася запекла полеміка між православними та римокатоликами й уніатами, однією зі слабких сторін православних книжників була відсутність повної, добре перекладеної Біблії. • Митр. Іларіон (проф. Іван Огієнко): „…Стара наша культура базувалася найбільше на Біблії, без неї не було взагалі духовного життя, тому брак повного Св. Письма відчувався тоді на кожнім кроці, особливо ж у нас, коли почалася релігійна боротьба й полеміка”


Важлива роль кн. В.-К. Острозького у організації роботи над перекладом Біблії • створення в Острозі культурно-освітнього осередку; • запрошення книжників. „Въ се время люто и плача достойно ужасаєтся, сіє зря, сердце богобойно. Яких много съпостат, яких хищных волков, бЂсовских наважденій, єретических полков. Бог же положи въ сердце благовЂрна князя, да им явить нам душеспасны стєзя”. Герасим Смотрицький, перший ректор Острозької академії


Острозька Біблія з’явилася 1581 року в друкарні Івана Федоровича •

1575 р. Іван Федорович налагоджує книгодрукування у Дермані та Острозі, вперше на українських землях, як і в цілому в православно-слов’янському ареалі, воно набуло постійного характеру. Видав тут: біблійні книги — Новий Завіт і Псалтир (1580), «Книжка…» Тимофія Михайловича, яка є предметним покажчиком до Нового Завіту (1580), «Псалтир з розслідуванням» (1598); книги літургійного характеру — «Часослов» (1598), «Требник» (1606); твори отців церкви — «Книга о постнічестві» Василя Великого (1594), «Маргарит» Іоана Златоуста (1595); букварі (1578, 1580-i рр., 1598); поетичні твори – «Хронологія» А.Римші (1581), «Лямент дому княжат Острозьких…» (1603); полемічні твори — «Ключ царства небесного…» Г.Смотрицького (1587), «Отпис на лист… Іпатія Володимирського і Берестейського єпископа» (1598), «Апокрисис» Христофора Філалета (1598—1599) та інші.


Острозька Біблія наклад її був досить великий на той час 1500 примірників (до нас дійшло близько 300 екземплярів); книга має 1256 сторінок по 50 рядків в 2 стовпчики; вона нараховує 628 аркушів, оздоблена ксилографічною титульною рамкою, гербом князя Острозького і видавничим знаком Івана Федоровича (Федорова); заставки Острозької Біблії містять орнаментальні мотиви, які в той час були поширені в українській рукописній книзі; при виданні використано папір 18 різних українських та польських папероробних майстерень, а також, що під час друкування використовувалося 6 різних за розміром та графікою шрифтів (4 кириличні та 2 грецькі), які були спеціально виготовлені для цієї книги


Острозька Біблія стала основою інших редакцій • Московська Біблія 1663 р. (російський цар Олексій Михайлович вирішив видати Біблію, то зіткнувся з браком добрих перекладачів з грецької серед московських книжників. Врешті росіяни вирішили перевидати Острозьку Біблію); • Єлизаветівська Біблія 1751 р. (була видана в Росії за часів Єлизавети Петрівни. В основі лежить Острозька Біблія, хоча з виправленнями, які зробили запрошені до Росії викладачі КиєвоМогилянської Академії Варлаам Лащевський та Гедеон Слонімський).


У 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький заснував перший вищий навчальний заклад на українських землях – слов’яно-греко-латинську школу - Острозьку академію

Як читаємо на титульній сторінці Острозького Букваря, Бог повелів князю „...устроити дом на дЂло книг печатных, к тому же еще дом и дЂтям к наученію,...и избравши мужей в божественном писаній искусных, в греческом языцЂ и в латиньском, паче же и в русском. И пристави их дЂтищному училищу”


Острозький культурно-освітній осередок

Видатні православні публіцисти: Герасим Смотрицький Іван Вишенський Василь Малюшицький (Суразький) Клірик Острозький протопоп Ігнатій Дем’ян Наливайко


Підтримували зв’язки з Острогом • Пелагонський митрополит Єремія • Стагонський єпископ Аврамія Гаціда • архімандрит Феофан (згодом Єрусалимський патріарх) • Охрідський архієпископ Афанасій • Йов Княгиницький • Іван Вишенський • Ісакій Борискович


Іван Вишенський Благочестивому государю Василю, князю Острозькому, і православним християнам Малої Русі... “...утвердітеся, православні християни, стояти в православній вірі міцно і непорушне... Обернітеся якнайшвидше на молитву до всещедрого Бога. Наша істинна віра є та, яку брами пекельні не перемогли й перемогти не можуть. Наша істинна віра є та, яку блиск світу цього звабити не може. Наша істинна віра є та, яку страх бід і розмаїтих страждань та смертей устрашити не може. Наших-бо патріархів віра є істинна.”


кн. Василь-Костянтин Острозький „мЂл у ОстрозЂ и школы философскія, языком греческим, и латинским, и словенским”

В основі Академії вивчення семи "вільних наук“: 1) предметів "тривіуму" (граматика, риторика, діалектика); 2) "квадривіуму" (арифметика, геометрія, музика, астрономія).


Острозька академія XVI ст. заклала міцний фундамент розвитку університетів на українських землях. Ці традиції живі й донині, зокрема, у відродженій в середині 90-років минулого століття Острозькій академії.


За часів В.-К. Острозького м. Остріг набуло значного розвитку.


Кн. К.-В. Острозький відіграв також важливу роль у тому, що козаки стали на бік Православ’я

„...повернення козаччини до релігійної боротьби відбулося невдовзі після смерти Острозького. Старий князь помер 1608 року, а 1610 року козаки подали до київського гродського суду свою першу протестацію на захист православ’я. Зв’язок між цими подіями полягав у тому, що козацька протестація була реакцією на наступ унії на Київщині (на київське воєвод��тво замість померлого Острозького було призначено католика Станіслава Жолкевського, а уніятський митрополит Іпатій Потій докладав неабияких зусиль, щоб утвердитися в Києві). За таких обставин козаки приєдналися до православного табору”. Сергій Плохій „Наливайкова віра”


В літописі Острозький літописець, під роком 1608 читаємо, що в „в суботу первую в пост великий”, „...Василій князь Острозький, воєвода київський, умер і похован у Острозі того же року мая 17, которий бул великий милостник набоженства крецького, монастирі побудовал, маєтності понадавал, навіть і до міських церков маєтності надал, на шпиталь і на школи місто надал Сурож з селами; бул богобойний, нищелюбивий, смиренний, приступний кождому і наубогшему; жил літ 84”


Василь-Костянтин Острозький “Божою милістю князь Острозький”


князь Василь-Костянтин Острозький - оборонець православної віри