Issuu on Google+

№ 22 від 29.10.2013року

Студентська газета Рівненського коледжу економіки та бізнесу

Оволодіваємо секретами майбутнього фаху А ви знаєте, за якою ознакою можна визначити, що розпочався тиждень циклової комісії товарознавчокомерційних дисциплін? Так, за смачними запахами, що линуть із фойє коледжу, за усміхненими обличчями студентів, які так щиро пропонують Вам тістечка, що неможливо відмовитись, за відчуттям святковості й неповторності того, що відбувається… А розпочався тиждень із виставки стінгазет, у яких майбутні товарознавці розкривали суть обраної ними професії. Яскраві, виразні стіннівки засвідчили високий рівень художньої майстерності виконавців, їх старанність і креативність. Майбутні товарознавці-комерсанти прагнуть оволодіти секретами майбутньої професії, керуючись при цьому науковим підходом. Тому разом зі студентами Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету вони провели науково-практичну конференцію на тему «Актуальні аспекти сучасної торгово-комерційної діяльності». З цікавими доповідями, що супроводжувалися електронним супроводом, виступили Мельник Тарас (гр. ТК-33), Маринич Андрій (гр.ТК-33), Сістук Варвара (гр.ТК-35), Бондарчук Катерина (гр.ТК56), Зарічнюк Андрій (гр.ТК-56). Теорія без практика, звісно, безплідна. Тож студенти-товарознавці другого і третього курсів здійснили екскурсію на ДП «Бурштин», де ознайомилися з асортиментом продукції підприємства, завітали до музею і мали змогу придбати вироби з бурштину. П’ятниця – традиційний кінозал, тобто показ нових пізнавальних науковопопулярних фільмів. У цьому році студентам-товарознавцям було запропоновано переглянути фільм із циклу «Наука ІІ. Непрості речі – чашка кави». У ньому показано процес перетворення шматка глини на чудову чашку, а кавових зерен - на смачну ароматну каву, яка допомагає нам не лише прокинутися зранку, а й бадьорить упродовж дня. А організували тиждень циклової комісії завідувач товарознавчо-технологічного відділення Свіріліна В.В., голова циклової комісії товарознавчо-комерційних дисциплін Столярець О.К., викладачі Музика Н.І., Скора О.М., майстри виробничого навчання Калінчук Р.П. і Ткачук В.П., лаборант Чехіра А.М. Тетяна Бірук, гр. ТК-56

Поетична вітальня ***

Прекрасна, в барвах золотих, Вона ввірвалась різко... навіжена! А у чарівних локонах рудих Виблискує прозора діадема. В очах і смуток, і чарівне диво, А посмішка - із пелюстків троянд. Вона погляне лагідно... щаслива!.. І розіллється сміх, як водоспад. Бажана, гордовита, але ніжна, Ступає легко й впевнено вперед. Кохана, не самотня ще й успішна! А поцілунок, наче терпкий мед. В багряній сукні, витканій із листя, Крокує тихим шелестом із трав... На шиї має росяне намисто, Що Лісовик уранці назбирав.

І тягнеться за нею шлейф з калини І довгі стрічки у рудім волоссі, Вона йде від долини до долини, А звати її скромно - пані Осінь. Музичук Ельвіра, гр. ФК-23


2

29.10.2013року

Зі святом, дорогі освітяни!

Цей світлий день належить Вам по праву… Ні для кого не секрет, що всі заходи в нашому коледжі проводяться на най-най-найвищому рівні. Не стало винятком і святкування Дня працівника освіти. Урочистості відбулися напередодні, 3 жовтня. Юні і такі гарні ведучі Оля і Давид (вже майже професіонали!) чудово зіграли свою роль. Спочатку вони надали слово для привітання директорові коледжу Романчуку В.П., який виголосив теплі слова з нагоди свята і нагородив педагогів закладу почесними грамотами. Потім - довели до відома присутнім статистичні дані про викладацький склад коледжу, що засвідчили високий професіоналізм педагогів. А ким мріяли стати наші викладачі в дитинстві? Виявляється, наш найкращий директор мріяв стати інженером-будівельником, а Людмила Іванівна – солісткою рок-групи. З водієм Андрієм Леонідовичем у нас ніколи не було б аварій, а Валентин Петрович міг творити кулінарні шедеври… Та всі вони стали першокласними педагогами. Святкову програму продовжив перегляд гумористичного відео з кумедними котиками, і кожен із присутніх пригадав, як минає в нього робочий день… Глядачі із захопленням сприйняли щирі вітання, вислухали анкету добрих побажань. А перегляд відеоролика «Все буде добре!» засвідчив, що наші викладачі з упевненістю дивляться в майбутнє і передають цю впевненість своїм вихованням. Студенти коледжу привітали своїх наставників задушевними піснями, а гості – члени танцювального колективу «Лайт» ПДМ – запальними танцями. Святкову програму до Дня працівника освіти підготували викладачі Колодич Ю.М., Федорчук Р.Ю., Шевчук К.В., Курчик О.Ю. та студенти груп ТО-7, ВХП-13, ВХП-8, ТО-11. Координатор проекту заступник директора з гуманітарних питань та виховної роботи Опанасик А.В. Вікторія Гавазюк, гр. БУХ-53

СЛОВО РЕДАКТОРА Ніби нещодавно ми спостерігали, як наші випускники складали державні іспити, разом з ними захоплено сприймали на випускному Кузьму, потім відпочивали на канікулах та насолоджувалися сонячними літніми днями. Швидко промайнув час. І вже знову розпочався новий навчальний рік. Хтось тільки починає пізнавати студентське життя, зокрема, наші наймолодші студенти-першокурсники, а хтось вже майже на фініші цього шляху — наші майбутні випускники - третьокурсники і четвертокурсники. Завдяки дружній атмосфері, створеній адміністрацією, викладачами і студентами закладу, навчання в коледжі минає дуже швидко. Згадайте, що тільки недавно ви прийшли на перший курс, а вже незабаром станете випускниками. У цьому випуску газети ми обов’язково розповімо вам про цікаві заходи, що відбуваються в коледжі, про ваших дорогих наставників, поділимося цікавими рецептами, опублікуємо ваші роздуми про стосунки викладачів і студентів. Цей випуск газети насичений поетичними і прозовими творами наших студентів, новинами коледжу. Ми сподіваємося, що студенти-першокурсники також виявлять бажання співпрацювати з газетою і стануть активними дописувачами, а редколегія щиро вітає їх із початком дорослого життєвого шляху. А наша газета буде і надалі розповідати про неймовірно насичене і цікаве життя студентів коледжу.


Наші наставники

29.10.2013року

3

Життєдайне джерело наснаги Життя подарувало йому безліч ролей: професіонала-педагога, талановитого керівника, науковця, люблячого батька, коханого чоловіка – список їх можна продовжити, адже вони притаманні яскравій особистості – директорові Державного вищого начального закладу "Рівненський коледж економіки та бізнесу" Романчуку Василю Прокоповичу. Із блискучою мужністю він поєднує здатність до великих задумів і до організаторської діяльності, наполегливість у досягненні поставленої мети і мудрість у виборі засобів керівництва, вимогливість до підлеглих і вроджену інтелігентність. Василь Прокопович походить зі славного роду. Він пишається своїм батьком – офіцером царської армії, учасником Першої світової війни, членом Рівненської ґміни (керівний орган міста за часів Польщі), одним із активістів створення і діяльності на Рівненщині товариства "Просвіти". Товаришував зі Скрипником, майбутнім митрополитом Мстиславом. Свій педагогічний шлях Василь Романчук розпочав учителем англійської мови Миротинської восьмирічної школи Здолбунівського району. Після закінчення Київського державного університету працював гідом-перекладачем у Київському відділенні "Інтурист", перекладачем при групі індійських спеціалістів на Київському заводі медпрепаратів. А далі – робота у Рівненському медучилищі. Після співбесіди з директором був прийнятий на посаду завідувача медсестринського та фельдшерського відділень. Дванадцять років роботи – і звання "Відмінник охорони здоров'я". Коли перейшов на посаду заступника директора Рівненського технікуму радянської торгівлі, часто друзі по-доброму жартували, що він – єдиний відмінник охорони здоров'я, який працює у сфері торгівлі. Ось уже 20 років Василь Прокопович очолює творчий педагогічний колектив Рівненського коледжу економіки та бізнесу. Став кандидатом педагогічних наук, відмінником освіти України, удостоєний звань Заслуженого працівника освіти, Почесного працівника туризму України, нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком "А.С. Макаренко". "…Будь-яка успішна кар’єра має свій початок. Як із сільського вчителя-початківця можна стати визнаним педагогом?" Це рядки з анотації до книги Василя Прокоповича "Джерело наснаги", яка вийшла друком у світ 2011 року. У цій книзі автор неначе гортає пожовклі від часу сторінки свого давнішнього щоденника, котрого він започаткував, коли йому було 17 років. За цей твір В.П. Романчук у 2012 році отримав диплом лауреата ІІ ступеню Всеукраїнського конкурсу на кращий літературний твір "Слово про першого вчителя". А нещодавно директор коледжу отримав ще одну нагороду – Почесну відзнаку "Георгій Переможець" І ступеню. Безперечно, всі розуміють, що джерело наснаги Романчука Василя Прокоповича не в нагородах, а в клопіткій повсякденній праці, у любові до дітей, у пошані до людей. Погодіна Н.В., методист ДВНЗ "Рівненський коледж економіки та бізнесу" Хіба є важливіша професія на світі, ніж професія викладача?.. Сумніваюсь, адже батьки дали нам життя, а викладачі наповнюють його змістом. Батьки дбають про матеріальне, а викладачі – про духовне збагачення студентів. Переступивши поріг тепер уже мого коледжу, я зрозуміла, що тут викладають привітні, добрі, милі, щирі люди, віддані своїй справі. Для них праця педагога - справжнє покликання. Звичайно, це дуже складна та клопітка робота, бо потрібно знайти підхід до кожної особистості, враховувати її характер та вдачу. На найперших занять я помітила, що викладачі нашого навчального закладу - справжні майстри своєї справи, яким вдається знаходити спільну мову зі студентами коледжу.

Тож хочеться вас привітати У цей святковий осінній день, Тепла і сонця побажати, Щоб радісним був кожен день! Бажаєм здоров’я, добра, довголіття, Хай вистачить щастя на ціле століття! Хай скрізь буде лад — на роботі, в сім’ї, І радість на серці, і хліб на столі.

Хай сміхом, веселістю повниться хата, Родина хай буде здорова й багата! І мрій, і бажань, і наснаги творити, Щоб серцю хотілося жити й любити! Хай студенти шанують, повагу дарують, Злагода й мир у житті хай панують! Уляна Сачко, гр.ВХП-19


4

29.10.2013 року

Наші наставники

Щедра педагогічна нива Для кожного вчителя талант – це дощ, травневий і животворний, без якого не виросте жоден колосок. Скільки ж колосків на щедрій педагогічній ниві виростила відмінник освіти України, викладач історії Рівненського коледжу економіки та бізнесу Лук’янова Крістіна Вацлавівна, яка працює в навчальному закладі з першого дня його заснування і яку по праву називають «старійшиною нашого педагогічного роду»? Китайський філософ Лао-Цзи стверджував: «Довгий шлях починається з першого кроку». Свої перші кроки до великого шляху Крістіна Вацлавівна зробила в далекому 1955 році, коли, закінчивши Костопільське педучилище, розпочала трудову діяльність як вчитель початкових класів, вихователь дитячого садка в місті Костопіль, завідувач початкової школи в селі Корчів’я Костопільського району. Наступним кроком її життя стало закінчення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка і робота у школах №1 та №3 міста Костополя вчителем історії. 1966 рік – знаменний у біографії Крістіни Вацлавівни тим, що новий крок у своїй педагогічній діяльності вона зробила, переступивши поріг Рівненського технікуму радянської торгівлі. У цьому навчальному закладі Крістіна Вацлавівна працює 47 років. Викладач – справжній патріот своєї держави. Вона з великою любов’ю розповідає студентам про нашу Україну, свято шанує її культуру, традиції. Варто завітати до маленького музею Крістіни Вацлавівни, який знаходиться в аудиторії №19 закладу. Зайшовши туди, ми ніби потрапляємо в Україну часів Київської Русі, Запорізької Січі, сьогодення. Крістіна Вацлавівна – дуже талановита людина. Той, хто хоч раз чув, як вона співає, ніколи не забуде звучання цього дивовижного голосу. Її виступу на загальноколеджівських заходах із нетерпінням чекають викладачі, студенти, гості навчального закладу. Чимало поколінь студентів коледжу зростила Крістіна Вацлавівна. Усі захоплюються цією неординарною особистістю і дивуються, як можна так вдало поєднувати в собі доброту, щирість, любов і суворість, серйозність, вимогливість у навчанні та вихованні студентів. На запитання, у чому ж секрет її відданості педагогічній діяльності, вона відповідає: «Я люблю свою професію, своїх студентів і люблю з ними працювати». …Минає рік за роком, колосочки наливаються зерном, дають щедрий урожай. Нива Крістіни Вацлавівни безмежна. Як безмежна її душа для творчої роботи в унісон зі студентами різних поколінь. Вербило Т.В., викладач української мови та літератури ДВНЗ «Рівненський коледж економіки та бізнесу

Викладач-студент Існує вічний і неперервний зв’язок між викладачем і студентом. Саме викладач підтримує у своїх вихованців жадобу знань, повагу до науки, культури, освіти. Студенти мріють про гарних викладачів, викладачі - про хороших студентів. Яким має бути сучасний викладач? З таким запитанням наш кореспондент звернувся до першокурсників групи ВХП-19. Олександр Руденко: - Він повинен справедливо оцінювати знання студентів, ставитися з повагою до своїх вихованців, іноді жартувати з ними. Анастасія Нетребчук: - Це людина, яка виховує особистість, поважає думку студентів, розуміє їх і дає право на помилку. Він добрий, відвертий, той, на кого хочеться бути схожим. Це друг для студентів, старший товариш, у якого є життєвий досвід і який дасть пораду на майбутнє. Валентина Фещук: —Він цікаво викладає матеріал, не вибирає улюбленого учня, вимогливий і чесний. — Чого ви очікуєте від викладачів коледжу? Катерина Ткачук: — Розуміння, поваги, щоб на заняття вони приходили з посмішкою і гарним настроєм. Юлія Фіголь: — Справедливості, гарних оцінок, щоб завжди були цікаві пари і щоб мало задавали домашніх завдань. Олександра Швидка: — Щоб вони нас любили так, як наші батьки. Коли приїжджаєш додому, бабуся стоїть зі сльозами на очах і чекає, коли ти вийдеш із маршрутки. От щоб і наші викладачі так само чекали нашого приїзду. — А чого ви бажаєте вашим наставникам? Валентина Фещук: — Здоров’я, добробуту, вміння знайти підхід до кожного студента. Ангеліна Ковтунець: — Терпіння, натхнення та сили. Добра Вам, викладачі! Олександра Швидка: — Усім викладачам я хочу побажати міцного здоров’я, бо коли буде здоров’я - то буде все. А найбільше цього здоров’я знадобиться нашій улюбленій Антоніні Валеріївні, адже з нами нелегко. Але я вважаю, що разом з нею ми подолаємо всі труднощі. Катерина Ткачук: — Завжди будьте такими ж старанними, ввічливими, хорошими. Нехай Ваше життя буде веселим, сповненим емоцій. Будьте такими, як є!!!

Спілкувалися А. Веренцова, А. Львова


Студентське життя

29.10.2013року

5

Алло, ми шукаємо таланти! Світське життя коледжу багате та насичене, тому й не дивно, що зовсім нещодавно в Рівненському коледжі економіки та бізнесу «відгримів» щорічний конкурс «Алло, ми шукаємо таланти!» Завдяки підтримці адміністрації вдалося створити новий проект – «РКЕБ–Fest», який заграв новими барвами і викликав небачений ажіотаж. Його не обговорював лише лінивий, але в коледжі таких немає! Успіху сприяв промо-ролик фестивалю, який натякав на те, що відбуватиметься на сцені. Але, звичайно, найбільш вагомою причиною успіху стали самі студенти, учасники конкурсу, які з великим задоволенням готувалися до виступу, дарували позитивні емоції та надихали творити проект. Десять груп нового набору коледжу та їх класні керівники взяли участь у фестивалі. Журі коледжу було об’єктивним. До нього входили почесний президент фестивалю Василь Прокопович Романчук та голова журі – Алла Василівна Опанасик, члени журі Гусевик Святослав Олександрович, Михасюк Катерина Володимирівна, Свіріліна Валентина Вадимівна, Кирилюк Микола Григорович, Погодіна Наталія Віталіївна, Колодич Юлія Миколаївна, В’юн Марина Іванівна і Мельниченко Світлана Анатоліївна, які ретельно стежили за концертною програмою, адже тепер саме в їх руках була доля майбутніх переможців. А вибирати було з чого! Це й емоційні вокальні номери, ліричний спів, танцювальні романтичні композиції та навіть бойові виступи, батли, гумористичні стеми та КВК. А що вже говорити про ведучих – яскравих та дотепних Олену Вікторівну Радчук та Андрія Миколайовича Ойцюся, які жартували, оголошували, хвилювалися, танцювали і просто «запалювали» зал. Заключним і водночас кульмінаційним моментом став гімн фестивалю, який звучав радісно та піднесено на вустах не лише конкурсантів, але й усіх присутніх. Одним словом, «РКЕБ – Fest» пройшов на високому рівні! Світське життя триває, і попереду ще буде багато цікавого та нового, тому що РКЕБ – завжди у творчому пошуку, а таланти, які живуть у ньому, – не гаснуть. P.S. Конкурс підготували та провели:Радчук Олена Вікторівна – класний керівник гр. ВХПС3, Ойцюсь Андрій Миколайович - класний керівник гр. ТО-9, Гаврилюк Анна Олександрівна – педагог-організатор, Назаров Андрій Леонідович – комп’ютерна верстка,Шапірко Віктор Миколайович – музичний керівник. Координатор проекту – Опанасик Алла Василівна. Педагог-організатор Гаврилюк А.О. Гімн РКЕБ fest Світ не пізнав допоки, хто ти, Та якщо ти знайдеш свої ноти, Зможеш створити новую пісню, І стане всім ще веселіше. Якщо дорога сниться ночами І чуєш успіх ти за плечима, Серце твоє натхнення бажає – У коледж тобі пора!

НАМ ЦЕ ВДАЛОСЯ!

І лише в РКЕБі – сьогодні, зараз і тут Твої таланти зможуть почуть. І лише в РКЕБі здійсняться мрії усі – Побачиш ти. Прийдуть студенти – нові імена, І хтось пізнає краще життя, І буде свято горіти в серці тобі І коледж!..

Автор тексту - Гаврилюк А.О.

Відверто

Почувши про конкурс «Алло, ми шукаємо таланти!», я спочатку злякалась: перший місяць навчання, перший курс, а чи зможемо ми проявити себе на належному рівні? На виховній годині група вирішила: показуватимемо КВК. Втомлені, після пар, ми йшли в актову залу і готувались до виступу. Два тижні репетицій... У нас була спільна мета: яскравий, особливий, неочікуваний і смішний номер. І ось настав день конкурсу. Всі схвильовані, в очікуванні виступу мету��аться в актовій залі. Пройшла генеральна репетиція, і до початку конкурсу залишилися лічені хвилини.. Двері до зали відчинилися, і ми побачили натовп людей: студентів, викладачів, батьків і чиїхось друзів.Усі вони поспішали зайняти зручні місця і дивитись, дивитись на нас. І ось оголошують виступ моєї групи: «Зустрічайте яскравих студентів групи ТО-11!» Серце ніби вилітає з грудної клітки і падає в п’яти.Перші два кроки -і ти ловиш на собі погляди сотень очей, але заразом бачиш і сотні посмішок, які ніби посилають тобі невидимий меседж: «Не хвилюйся! Все чудово! У тебе все вийде!» Чесно кажучи, я не зовсім точно пам’ятаю наш виступ, мабуть, через те, що яскраві спалахи життя ми відчуваємо душею, а не головою. Я вважаю, що, окрім журі, свої оцінки виставляли й глядачі: чим голосніше лунали оплески, тим більше глядачеві сподобався виступ.Оплески глядачів - це ніби мед для виконавця, тобі хочеться ще і ще. П’ять хвилин адреналіну на сцені - і ти біжиш за куліси ловити хвилі ейфорії та щастя. НАМ ЦЕ ВДАЛОСЯ! Репетиції, хвилювання, сперечання і сльози дали свій плід: ми дійшли до своєї мети і зробили це феєрично. І в голові пробігає думка: «Привіт, веселе студентське життя у РКЕБі!» P.S. Дякую Львовій Анні, Ярмолюк Анастасії, Орлову Вадиму, Рудаковій Дарині та Шаюн Богдані за чудовий виступ. А величезну вдячність висловлюю Лєрі Карпійчук, яка зробила з нас справжніх акторів! Анна Веренцова, гр.ТО-11


6

Слово першокурснику

29.10.2013року

Вибір

Ось і минули дев’ять років шкільних веселих, безтурботних буднів, що залишили величезний слід у пам’яті. Та я розумію, що життя не стоїть на місці, воно прогресує та вдосконалюється, тому слід прагнути чогось нового, кращого! Недовго розмірковуючи, я вирішила стати кухарем. Домінувало питання «Де ж здобути цю професію?» Звернувшись до Інтернету, разом з батьками зупинила свій вибір на Рівненському коледжі економіки та бізнесу. Подаючи документи до вступу, я відразу звернула увагу на велику кількість абітурієнтів. Це, на мою думку, свідчить про популярність коледжу серед випускників шкіл. Далі з труднощами, сльозами й радощами я дійшла до статусу студентки Рівненського коледжу економіки та бізнесу,чим пишалася й пишатимуся все життя! Тридцять першого серпня відбулася наша зустріч з керівником – Багнюк Антоніною Валеріївною. Перше враження від знайомства з нею: це освічена, цілеспрямована, впевнена та дуже хороша людина з приємною зовнішністю. Друге вересня збирає всіх студентів на подвір’ї коледжу. На фоні старшокурсників, котрі вже сформувалися як особистості, ми виглядали недосвідченими «першокласниками». З приємними враженнями від лінійки ми вирушили на перші заняття. Чесно кажучи, й досі пам’ятаю цей день з назвою «Перелякані обличчя в пошуках аудиторій». У перші дні була приємно здивована відмінним почуттям гумору у викладачів. Буває, сидиш та парі і мрієш про її закінчення, як раптом чуєш влучний жарт чи смішну історію з життєвого досвіду з уст викладача і розумієш, що тут працюють професіонали. Спочатку всі вони здавалися суворими та вимогливими, але з часом думка змінилася. Протягом цього короткого перебування в коледжі я його полюбила, як свою другу домівку. Тут я пізнала більше, ніж друзів, я пізнала сім’ю. Зараз вже важко уявити моє життя без РКЕБ.

Літо 2013 року для мене, мабуть, як і для кожного випускника, було дуже насиченим. Спочатку - закінчення школи, випускні іспити і незабутній випускний вечір. Прощання з дитинством зробило мене трішечки дорослішою. Ось і настав час здійснити дуже важливий вибір у своєму житті – обрати вищий навчальний заклад. Я мала кілька варіантів, але зупинилася на ДВНЗ «Рівненський коледж економіки та бізнесу». Приїхала в цей заклад подавати документи до вступу і переконалась, що вчинила правильно. Далі були вступні іспити. Звісно, хвилювання охоплювало мене. Та привітні обличчя викладачів розвіювали його. А найбільш хвилюючим було очікування результатів. І ось мрія здійснилася: я - студентка Рівненського коледжу економіки та бізнесу! Дуже захоплюючим було свято Першого вересня. Різні обряди, пісні, танці, а найголовніше промова нашого шанованого директора коледжу, Романчука Василя Прокоповича, яка викликала в мене бажання навчатися і прагнути до висот знань. Перші дні навчання принесли мені задоволення. Знайомство зі своїми одногрупниками і новими викладачами було дуже цікавим. Я впевнена, що завдяки цим висококваліфікованим спеціалістам я здобуду хорошу освіту, яка надалі мені знадобиться для кар’єри. Діана Пех, гр. ТК -37

Аня Біленька, гр. ВХП-19 Наш коледж дуже непростий, В нім економіку вивчають, Студентів розуму навчають, Тут прикладом своїм Показують нам всім, Чого потрібно досягти в житті І як іти до заповітної мети. Викладачі у нас хороші, Ласкаві, ніжні й дуже гожі, Знання грунтовні нам дають І взірцем для наслідування Завжди для нас будуть. Предмети тут дуже цікаві: І математика, і мова, І хімія - усі чудові! Усе з’ясовано у них, І кожен знайде свій різновид. Для мене коледж наш чудовий, Бо імпонує він мені, Бо щиро припав до душі, Бо він найкращий коледж на землі! Марія Кухта, гр. ФК-29

РКЕБ для нас - це рідний дім, Хочу я навчатись в нім. Коледж наш такий красивий, По-своєму особливий. Тут усе є для навчання, Аби лиш було бажання! Вчителі у нас чудові, Чуйні, мудрі - суперові! Коли треба - допоможуть, Вони все на світі можуть! Вони раді нас навчати, Досвід свій передавати. Залюбки учитись буду, Тут професію здобуду, Щоб знайти себе в житті І не збитися з путі. В РКЕБі є на кого рівнятись, Треба тільки постаратись. Тож давайте всі учитись Так, щоб коледж міг гордитись! Ірина Мельничук, гр. БУХ-57

Поетична вітальня Самотнім добре – жодної розлуки, Хоча немає щастя й навзаєм. Коли ти замість щастя ТЕРПИШ муки, Коли збираєш горя оберем. Ти ТЕРПИШ, але хочеш щось сказати... І слів вже назбиралось досхочу. - Набридло уві сні мені кричати! - Ну, а мені що? Я собі мовчу. - Я винна, я прошу прощення… - Та розбирайся ти із цим сама! І карою здалось благословення... Колись весела, а тепер сумна... - Зміни хоч щось або не говори! - Але ж мені так треба допомога... А далі пауза, і світ враз догори... І злісна тиша, як пересторога. Самотнім добре - жодної розлуки, А тут розлука в серці та й в душі... І знову й знов ти ТЕРПИШ тихі муки, А глузд давно на зірваній межі. Ельвіра Музичук, гр. ФК-23


«Артек» наповнює вітрила…

29.10.2013року

7

Це мій «Артек»! Нещодавно 55 студентів груп ВХП-7, ВХП-8, ВХП-9, ВХПС-9, ВХП-10 повернулися з технологічної практики, яка проходила у Міжнародному дитячому центрі «Артек». Своїми враженнями з нашим кореспондентом поділилися студенти групи ВХП-7. - Скажіть, будь ласка, яким було знайомство з «Артеком» ? Марина Ковальчук: - Фантастично приємним. Я була в захопленні від природи. Вперше побачила, як ростуть гранати, і навіть збирала ці чудові плоди! Андрій Тарасюк: - Незабутні враження. Сподобався колектив табору, ставлення працівників до роботи, високий рівень професіоналізму і відповідальності. Ольга Немира: - Я була вражена природою, горою Аю-Даг, або, як ми потім її називали, Ведмедиком, і морем, яке змінювалось за лічені хвилини – від тихого й спокійного до бурхливого і грізного. Оксана Польова: - Мені «Артек» видався казковою країною. Краєвиди – гори, ліси й море – це неймовірна краса! - Які навики ви здобули під час проходження практики ? Ольга Немира: - Я навчилася працювати в колективі й нести відповідальність за доручену справу. А ще – людяності, взаємодопомоги, оскільки без цих якостей ми не змогли б працювати разом чотири місяці. Юлія Тимчук: - Я навчилася бути відповідальною, пунктуальною. Приходити вчасно на роботу і відповідати за свої вчинки. Оксана Польова: - Під час практики в «Артеці» я навчилася користуватися різним кухонним приладдям: овочерізкою, картоплечисткою, тістомісильною машиною та ін. Олеся Савицька : - Навчилася самостійно жити. Спілкуванню з людьми, людяності, терплячості. «Артек» насамперед – це життєва практика. Я навчилася жити !!! - Що запам’яталося найбільше ? Ольга Немира: - Звичайно, природа - безкрає море, Аю-Даг. Наш робочий колектив. Марина Ковальчук: - Гуртожиток «Алмазний», він залишиться назавжди в наших серцях. Олеся Савицька: - Найбільш запам’яталася «тарзанка», на якій ми гойдалися і фотографувалися. Оксана Польова: - Запам’яталися люди, які зі мною працювали, і, звичайно, море, яке ми завжди бачили щоранку, коли прокидалися, адже його було видно з вікон наших кімнат у гуртожитку. - Чи хотіли б ви ще раз побувати в «Артеку» ? Марина Ковальчук : - Звичайно, хочеться. Якби була така можливість – погодилася б, як кажуть, з руками і ногами. Спадає на думку поїхати працювати в «Артек». Ілля Вознюк: - Я дуже хочу повернутися в «Артек» вже сьогодні. Олеся Савицька : - Так! Обов’язково. Я підтримую зв’язок із працівниками їдальні і планую наступного літа поїхати туди й з усіма побачитися. Спілкувалася Інна Присяжнюк, гр. БУХ-53

Поетична вітальня Подих Скільки крику буває у тиші, Скільки слів і думок у мовчанні!.. Ніхто не читає твої з присвятою вірші, Ніхто вже не вірить музі кохання. Ніхто не ходить зоряним шляхом, Ніхто не вірить у здійснення мрій, Душа вже прибита міцно цвяхом, Вона вже позбавлена світлих надій. Хотілось злетіти в безмежне небо, Хотілось пірнути у море думок,

Та все, що минуло, нікому не треба. А ти… ти роби свій невпинний крок. З мережива слів зроби собі крила, Забудь про усе, усе, що було. Всі сльози,образи, страждання Усе відпусти, воно вже пройщло… Відчуй той холодний подих життя, Запам’ятай його назавжди, Цей подих манитиме тебе в майбуття, Такий одвічний і прекрасний! Ангеліна Ковтунець, гр. ВХП-19


8

29.10.2013року

Актуально Говорить психолог

Поради першокурсникам від випускників

1. Головне - прагнути виробляти свій (індивідуальний) стиль навчально-професійної діяльності, тобто зовсім не обов'язково бути «як усі» або взагалі «копіювати» дії «особливо обдарованих» і «успішних» студентів. Успіху в навчанні можна досягти різними шляхами. Тому саме навчання в коледжі - це одночасно й своєрідне «експериментування» над собою. 2. Правило тактової поведінки і ефективного слухання на лекціях: слухати і чути іншу людину, тобто викладача. Це справжнє мистецтво, яке стане в нагоді у вашій професійній діяльності. 3. Якщо ти вже відчув себе справжнім студентом та дорослою людиною, сприяй збереженню кращих традицій коледжу, внеси частину своєї думки, вкладай свою творчість та талант - і тебе обов'язково помітять та будуть шанувати. 4. Проводь цікаві заходи у своій групі, коледжі. Студентські роки минають швидко, потурбуйся про те, щоб вони були найкрутішими роками твого життя! 5. У коледжі не ставлять оцінок у щоденник, який вивчають батьки і за погані результати в якому ховають модем та мишку від комп'ютера у сусідів. У коледжі змушувати вчитися ніхто не буде. Це твоя справа, це твоє майбутнє. Вирішуй! 6. Налаштуйся на те, що підготовка до сесії починається з… першого заняття! 7. Не «відтягуй» відвідування бібліотеки. Теоретично підручників повинно вистачати на всіх, але це теоретично. Насправді ж діє принцип «кто не успел, тот опоздал». 8. Виконуй домашні завдання і практичні роботи вчасно. 9. Якщо викладач здається тобі нудним, але ти відчуваєш, що він володіє матеріалом, то нудьга - це вже твоя особиста проблема. Варто взагалі запитати себе, а чи справжній ти студент, якщо тобі не цікава лекція фахівця?!! 10. І останнє ... не лінуйтеся звертатися до старшокурсників за порадою або проханням! Ми теж були першокурсниками, тому завжди зрозуміємо та підтримаємо тебе! Ми ж як одна ну ДУЖЕ велика родина! Успіхів тобі в нелегкій праці!!!

Козлинець О.Ю., психолог коледжу

Роздуми Дивна річ ця наша «пам'ять». З нею іноді нестерпно жити, коли всі спогади деформуються в докори сумління. А іноді – тільки завдяки їй живеш. Заплющуючи очі і наче вмикаючи подумки прожектор, переглядаєш власне дитинство, перші відчуття, коли сів на велосипед, коли бабуся напекла пиріжків зі сливами, незграбний поцілунок біля твого під’їзду , момент, коли вдягнули одне одному обручки, коли вона сказала «так», першу посмішку твоєї донечки. Дивна річ ця наша «пам'ять». Коли через неї не зможеш більше дивитися у вічі колишнім, бо свідомість «можна примусити забути», а тіло все ще пам’ятає ті дотики. Коли небо відбере найдорожче: батьків, коханих, друзів – все одно пам'ять і надалі ятритиме рани. І чомусь завжди триматиме у своїх обіймах образи, зраду тих, хто робив тобі боляче, відпускаючи з часом все світле й гарне. Дивна річ ця наша «пам'ять». Без неї ми були б одне одному незнайомцями, проте і з нею стаємо одне одному чужими. Вікторія Максимчук, гр. ТО – 7

Спортивні новини Вітаємо: — збірні команди коледжу з шахів у складі Зубкович Аліни, Антонюк Юлії (гр. ФК-19), Мацюка Сергія, Чорної Христини (гр. БУХ-55), Грицюка Владислава (гр. ФК-25), Корнійчука П.І., Жабчика Р.В., з шашок-64 в складі: Кравець Ірини (гр. БУХ-53), Чорної Христини (гр.БУХ-55), Гриневич Антона і Кравчені Анастасії (гр.ТК-56), Фігаль Юлії (гр.ВХП-19), Омелянчука Олександра (гр. ТК-58), Жабчика Р.В. і їх тренера, майстра спорту України Крижова В.В. з подвійною перемогою на чемпіонатах міста в залік спартакіади серед вишів у жовтні 2013 року; — збірні клубні команди коледжу «Олімпія» з шашок-64, у складі першої команди Чорна Христина (гр. БУХ-55), Мельничук Богдан (гр. ФК-19), Омелянчук Олександр (гр. ТК-58), у складі другої команди Фіголь Юлія (гр. ВХП-19), Грицюк Владислав (гр. ФК-25), Тимощук Віталій (гр. ФК-19) і тренера-викладача майстра спорту України Крижова В.В., які посіли відповідно перше і четверте місця серед підліткових клубних команд міста Рівне у 2013р; — студентку гр. ВХП-15 першорозрядницю Анну Поляк, яка виборола з боротьби тхеквондо на міжнародному турнірі «Кубок орлів» в Будапешті (Угорщина, 5-6.10.13р.) перше місце ( спаринг командний) і третє місце(спаринг юніорки, 55 кг); — студента гр. ТК-33 Миколу Спічака, кандидата в майстри спорту, який на відкритому чемпіонаті області з греко-римської боротьби в м. Кузнецовську виборов третє місце і на загальних змаганнях Західної України з пауерліфтінгу виборов третє місце; — студента гр. ФК-23 Іллю Гаврилюка, спортсмена І-го розряду, який на чемпіонаті області з греко-римської боротьби посів третє місце. Зичимо усім спортсменам і викладачам коледжу міцного здоров’я, успіхів у навчанні, наполегливості в боротьбі за подальші перемоги! Викладач фізичної культури Жабчик Р.В.


СМАЧНО!

29.10.2013року

9

Салат із червоноголової капусти з яблуками-гриль та горіхами Горіхи підсмажити в жаровій шафі. Зелені яблука, порізані часточками, збризнути олією, запекти до коричневого кольору. Змішати яблука, лимонний сік, майонез, подрібнені горіхи, додати сіль, перець.

Фаршировані баклажани Ці чудові фаршировані плоди з оксамитовою шкірочкою чудово підходять для фарширування.Потрібно: 2 баклажани середнього розміру, 100 г копченого м’яса, 75 г оливкової олії, 40 г вершкового масла, 1 нарізаний кружальцями середній кабачок, 25 г борошна і 300 мл молока,50 г сиру «чеддер», сіль, перець, 1 ст.л. посіченої петрушки, 2 ст. л натертого сиру пармезан. Розрізати баклажани вздовж, вийняти м’якоть, нарізати її і м’ясо кубиками до 1 см. Розігріти на сковороді оливкову олію і обсмажити половинки баклажанів, доко вони не стануть м’якими.Розтопити в каструльці 15 г вершкового масла і обсмажити кубики м’яса 3-5 хв, додати кружальця кабачка, тушкувати 1 хв. Вийняти кабачки і м’ясо, додати залишок вершкового масла, ввести борошно і молоко, варити до загусання, наприкінці додати 3/4 сиру «чеддер». Розігріти жарову шафу до 180 С. Перемішати кубики баклажанів, м’яса, кабачків, викласти начинку в половинки баклажанів. Полити соусом, посипати сумішшю «чеддера» та петрушки. Запікати 20-25 хв. Сир «чеддер» можна замінити пармезаном.

Риба в сирно-картопляній шкірочці Інгредієнти: філе телапії – 4 шт.,картопля – 4 шт., сир твердий – 75 г, сіль, перець, приправа до риби, яйце - 1 шт., олія.Підготовлене філе риби обсушити і додати сіль, перець, приправу до риби. Картоплю помити, почистити, натерти на тертушці з великими отворами, додати натертий сир, збите яйце, перемішати. Суміш розділити на 4 частини і запанірувати рибу з обох боків, притискуючи паніровку рукою до тіла риби. Смажити рибу основним способом. Для полегшення смаження можна зрушити рибу з тарілки в сковороду.

Протягом вересня-жовтня студенти І-ІІ курсів ДВНЗ «Рівненський коледж економіки та бізнесу» здійснили екскурсію до культурно-археологічного центру «Пересопниця», побували в чарівному куточку України - Карпатах, відвідали старовинний Львів. Вони ознайомилися з експозицією музею української Першокниги Пересопницького Євангелія, відвідали пам’ятки культури Коломиї та Мукачевого, архітектурний музей під відкритим небом «Шевченківський гай», побували в музеїнекрополісі «Личаківський цвинтар».

На фото учасники екскурсій

Вісті з гуртожитку Жити в гуртожитку РКЕБ не лише цікаво, а ще й дуже корисно,адже саме тут для студентів діє багато спортивних секцій і гуртків. Нещодавно відбулося засідання гуртка «Кулінарні поради від шефа» на якому досвідчені викладачі технологічних дисциплін В’юн М.І. та Радчук О.В. провели майстер-клас з приготування пирога з листкового тіста «Золота рибка» та рулету з курки «Делікатесний». Студенти не лише дізналися, як швидко й легко готувати, а й покуштували смачні страви. Тепер вони з нетерпінням чекають нового засідання гуртка.


10

Наостанок

29.10.2013року

Вітаємо з днем народження: заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи Опанасик Аллу Василівну (16.09),завідувача товарознавчо-технологічного відділення Свіріліну Валентину Вадимівну (30.10),заступника директора з АГЧ Стоцького Анатолія Олександровича (08.09), викладачів Шевчук Катерину Василівну (13.09), Мельниченко Світлану Анатоліївну (29.09), Данилова Валерія Віталійовича (04.10) Багнюк Антоніну Валеріївну (08.10), Гусевик Ганну Мелетіївну (17.10) Шпортько Лесю Василівну (26.10), Дідковського Андрія Леонідовича (29.10). Бажаємо Вам міцного здоров’я, життєвої наснаги, професійних успіхів, творчих досягнень, злагоди та добробуту в родині! Щастя радості, добра і благополуччя!

Гороскоп Овен: Сон… У його пошуках ви щодня. Тілець: Зорі вам радять шукати активоване вугілля, а то граніт навчання погано засвоюється. Близнюки: Вивчіть хоча б таблицю множення, а то розбудять вас посеред ночі, а вам і сказати нічого. Рак: Добре прихована шпора збільшує удвічі ваші шанси здати самостійну на п’ятірку. Лев: Для вас коледж як в’язниця, от тільки тут за зразкову поведінку не випускають. Діва: Якщо раптом педагог вирішив трохи розважитись на контрольній роботі, це ні в якому разі не означає, що ви щиро посмієтеся разом із ним. Терези: Совість – це багатство людини, а от Терези в цьому місяці народ бідний. Скорпіон: Скорпіони, не вмикайте будильник звечора. Нехай Бог вирішить, опинитеся ви завтра на заняттях чи ні. Стрілець: Ваші заняття дурницями на парі добре розвивають у вас слух, пильність і бічний зір. Козеріг: Тільки ви не знаєте долі розкладу, але точно знаєте, коли занять немає. Водолій: У вас є чудова риса: не знав, але вгадав. Риби: Сидячи на парі, не хропіть, бо потривожите сон ближнього. Підготувала ВікторіяГавазюк, гр.БУХ-53

Весела перерва Студент їде в автобусі. На руці в нього - довжелезний плащ. Жіночка, яка сиділа біля студента, побачила, що той ледь стоїть, піднялась і каже: - Сідайте, а то ви скоро впадете. А студент, показуючи на плащ, каже: - Та що я, ви на Васю гляньте! *** - Знову спізнилися на лекцію, Петрук? - Вибачте, професоре, я проспав. - О, Господи, Ви ще й вдома спите? *** Приїжджають батьки відвідати студента в гуртожитку. Рано-вранці стукають у двері його кімнати. З-за дверей сонний голос: - Хто ще там?! - А Коля Мельничук тут живе? - Тут, тут ... Ви його біля дверей покладіть, зараз одягнуся - занесу! *** У ресторані студент замовляє: - Дайте мені склянку води і скибку хліба. Офіціант здивувався: - І це все? - Ех, гуляти так гуляти! Відро води і 2 хлібини!

Сім чудес студента -Чудо – це коли ти приходиш на іспит (а перед цим не спиш всю ніч, страждаєш), а тобі викладач каже, що випадково поставив навпроти твого прізвища оцінку «5» , виправляти її не буде, і все, що тобі потрібно зробити - просто дати заліковку. - Чудо – це коли ти в гуртожитку ставиш варити макарони, а знімаєш з плити свою ж каструлю, але вже з пельменями. - Чудо – це коли ти ОДИН у салоні 57 маршрутки їдеш у неділю ввечері (або в понеділок вранці) в гуртожиток. - Чудо – це коли ти мрієш про щось на парі, викладач це помічає і просить повторити останні два слова, інакше поставить тобі двійку. А от якраз їх ти чудом і запам’ятав. - Чудо – це коли номери відповідей на тести співпадають з номером твого мобільного. - Чудо – це коли ти чудово розумієш, що проспав, телефонуєш старості, щоб повідомити яку-небудь банальну причину твоєї відсутності, а замість цього дізнаєшся, що годинник перевели і у тебе є ще як мінімум півгодини, щоб встигнути на пару. - Чудо – це коли ви раптом опинилися поруч зі своїми батьками. Любіть їх і поважайте. Беріть свої мобільні телефони і негайно їм телефонуйте.

Дя к у є мо природі за осінь, РКЕБ за те, що впроваджується електронне табелювання відвідування студентами занять, будильнику за те, що його можна й не накрутити, Інтернету - за сайти для дорослих, собі - за те, що ми є, морському котику за те, що регоче щасливо на снігу… Студентська газета Рівненського коледжу економіки та бізнесу Редакційна колегія Романчук В.П. –голова Вербило Т.В. – заступник голови Редакція: Головний редактор Вербило Т.В. Верстка і дизайн Назаров А.Л.

Кореспонденти: Погодіна Н.В., Крижов В.В., Жабчик Р.В., Гаврилюк А.О., В’юн М.І., Колодич Ю.М., Козлинець О.Ю., Бірук Т., Гавазюк В., Музичук Е., Сачко У., Веренцова А., Львова А., Присяжнюк І., Біленька А., Пех Д., Мельничук І., Кухта М., Ковтунець А., Максимчук В.


Gazeta nash koledg vipusk 22 2013