«Завод-сад», які яскраво змальовують цехи заводу ім. Карла Лібкнехта, що потопають у розкішній зелені. ЇЇ останні роботи (1961 р.) «Каховське море» та «На будівництві Київської ГЕС» дивують глядача тонкою спостережливістю та вмінням вибрати й показати найголовніше в конкретній, простій та строгій формі. Незважаючи на свій івік, М. Котляревська ще модода душею, вона сповнена нових творчих задумів, натхненних поривань, які, безумовно, найдуть «собі виявлення в її майбутніх творах. Марія Євгенівна Котляревська останні роки перед тим, як піти на пенсію, працювала в оформительському цеху Дніпропетровських художньовиробничих майстерень Художнього Фонду УРСР. Вона охоче ділиться своїм досвідом з молодими митцями, консультує їх в питаннях освоєння техніки ліногравюри. Надія Глухенькая
СВІДОК ЧАСУ
У
художньому салоні демонструється виставка Марії Євгеніївни Котляревської, організована до 70-річчя митця. Знайомлячись з нею, не можна не згадати низку жіночих імен в українській графіці XX століття — від Олени Кульчицької до Стефанії Гебус-Баранецької і наших петрінківчанок, і тих багатьох майстерниць, з чиєї руки барвистість і візерунчастість стали національними рисами українського образотворчого мистецтва. На щедрому вітчизняному грунті зросла і творчість М. Є. Котляревської, невід’ємна від української графіки. ...20-і роки. Становлення нового стилю. Його фундатори у графіці І. Падалка, О. Мареннов, В. Єрмилов були вчителями покоління Котляревської першого радянського випуску Харківського художнього інституту. Ця школа стала для неї початком самостійної праці. Стверджуючи революційну тему, Котляревська однією з перших в українській графіці звертається до молодої тоді техніки — лі-
111