Page 1

Число 2 [205]

Четвер, дня 30 січня 2014 року

Рік ІV. Рекомендована ціна 1.98 грн.

Передплатний індекс

АДРЕСА редакції й видавця: місто Коломия, вул. ЧОРНОВОЛА, 23

49413

ПЕРЕДПЛАТА:

Піврічно.........37,47 грн. Річно................73,74 грн. Місячно.............6,72 грн. Квартально...19,56 грн. Ціни вказано з урахуванням послуг «Укрпошти»

Листування з читачами тільки на сторінках тижневика тижневик для українського народу Покуття та Гуцульщини виходить щочетверга

www.visty.in.ua

КОЛОМИЯ | ГОРОДЕНКА | СНЯТИН | КОСІВ

видається у Коломиї з 25 червня 1927 року

час чекати

ВЕРХОВИНА | ЯРЕМЧЕ | НАДВІРНА

У Коломиї розпочалося народне повстання Вікторія Мартинюк, Коломийські ВІСТИ

К

оломияни увірвалися до місцевих офісів Партії регіонів – новина, яка облетіла всі центральні ЗМІ країни. Народне повстання, яке охопило не тільки київський Майдан, а й регіони, торкнулося Коломиї. Протягом двох міся-

ців місцеві жителі відвідували народні віча, передавали речі та кошти для столичних мітингарів та самі ставали учасниками київського Майдану. Після прийняття «драконівських» законів вирішили діяти рішуче. Минулого тижня коломияни пікетували провладні установи. Близько тисячі місцевих активістів провели акції про-

тесту під прокуратурою, МВС, казначейством, автопарком та РДА. Переконані, ці установи працюють не на користь народу. Активісти вимагали діалогу з керівниками провладних установ, але ті продовжували мовчати. У неділю гнів коломиян дістав точки кипіння. Тоді сотні активістів увірвалися до міського та районного офісів Партії ре-

гіонів. Виламавши двері, мітингарі винесли з приміщення партійну символіку та облікову документацію. Техніку і меблі не чіпали. Кажуть, колись тут зроблять штаб національного спротиву. Символіку «регіоналів» одразу спалили на площі перед ратушею. Громада зустріла мітингарів під продовжЕННЯ НА СТОРІНЦІ 3

слідкуйте за новинами нашого міста на сайті visty.in.ua ЧИТАЙТЕ

Керівники«регіонали» готують заяви на звільнення ст. 2 ***

30 срібняків для народу ст. 3 ***

П’ять історій з барикад ст. 4-5 ***

«Не хочу бути рабом!» ст. 6 ***

чи час діяти?

Стій, сніг іде! ст. 8 ***


© | ТРК Рідні Медія

10 5 0 90 80 70 60

Місто

50

Керівники-«регіонали» готують заяви на звільнення

30 5 0

ратуші на позачерговій сесії міськради прийняли рішення негайно звільнити з керівних посад членів Партії регіонів та Комуністичної партії. Депутати закликали всіх

10

У

прихильників правлячої партії та їх сателітів, які займають керівні посади у державних та місцевих органах влади, установах та організаціях, готувати заяви на звільнення. Хоч рішення політичне і механізму його виконання немає, Народна рада переконує, що буде «тиснути».

20

Марія Ґонта, Коломийські ВІСТИ

40 100 95 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

Втрачені свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення по вул. Палія, 26а загальною площею 162,7 м2, вул. Коновальця, 27 загальною площею 333,2 м2, вул. Драгоманова, 3б загальною площею 34,8 м2, вул. Чайковського, 33 загальною площею 48,5 м2, які належать територіальній громаді м. Коломиї в особі Коломийської міської ради.

5

нів додзвонитися було марно. Допомоги від слуг порядку пан Віктор так і не дочекався. «Двічі телефонував до міліції, – розповідає чоловік. – Потім ще дві години чекав на їхній приїзд. Але міліціонери так і не з’явилися». Не допомогли й працівники автостоянки. Тільки відповідали, що «нічого не бачили й не чули». До рідної Коломиї пан Віктор вирушив вже на автівці друзів. Оговтавшись, активіст радить майданівцям гуртуватися та в жодному разі не відступати. Каже, що ні «тітушки», ні «беркутівці» не залякають справжнього патріота. Пан Віктор зізнається, що проплачені владою провокатори найбільше не люблять жителів Західної України. Активіст з Коломиї не самотній у своєму горі – останнім часом «тітушки» спалили автівки кільком десяткам майданівців. Мало не щодня палають автівки від Тернополя до Харкова, від депутата-«свободівця» до пересічного українця.

95

спалена вщент. Активіст відразу кинувся шукати свідків, які невдовзі підтвердили, що спалили автівку молодики характерної зовнішності, добре знані в народі, як «тітушки». За словами свідків, інцидент трапився приблизно о 3-ій ночі. Номерний знак підпалювачі зірвали і кинули перед погорілою машиною. Коломиєць припускає, що автівку могли спалити саме через те, що він із Західної України. До правоохоронних орга-

100

ласник спаленого Volkswagen пан Віктор з Коломиї впевнений, що підпал здійснили так звані «тітушки». – До Києва їхали автівкою по житомирській трасі. Транспорт залишили на платній стоянці біля метро та попрямували на Майдан, – пригадує чоловік. – Повернувшись вранці на стоянку, побачили, що автівка

20

зрілих людей у штаб національного спротиву. Пообіцяв допомагати загонам самооборони й начальник міліції громадської безпеки Олександр Чабан. Запевняє коломиян, що міліція буде на боці народу. Правоохоронець офіційно заявив, що наразі працівники міського відділу несуть службу на Коломийщині і повідомив, що на території спецпідрозділу «Беркут» і внутрішніх військ немає. До слова, на Прикарпатті символікою визнано червоночорний і європейський прапори, а Партію регіонів і Комуністичну партію на території області ліквідовано.

«Справжніх патріотів не злякати підпалом автівки», – активіст з Коломиї В Києві спалили вщент чотири автівки, одна з яких – коломийського активіста з Майдану

В

посади на невизначений період. Таке рішення прийняли відповідно до заяви Богдана Колодніцького. Наразі у міськраді перевіряють причетність секретаря до правлячої партії.

30

ломияни захищені. Ми будемо патрулювати місто разом з представниками міліції цілодобово. Ми готові дати відсіч будь-кому, хто зазіхає на нашу свободу, – наголосив Василь Стефак на одному з традиційних народних віч. Кожен, хто вступає до лав Народної самооборони, має розуміти важливість і серйозність цього формування. Воно діє за чітким порядком і суворою дисципліною. Всі охочі увійти до загонів самооборони мають звернутися до кабінету №11, який знаходиться у міській ратуші. Василь Стефак закликає коломиян інформувати про підо-

нескорені

Тетяна БОЙЧУК, Коломия

Чоловік згадав про колишню приналежність чиновника до лав Партії регіонів. «Яке моральне право він має бути тут? – обурювався Юрій Тимошенко. – Всі регіонали – зрадники, яким я не довіряю».

40

У

понеділок на позачерговій сесії Коломийської міськради створили колегіальний орган, який представляє інтереси коломиян – Народну раду. До складу органу увійшов увесь депутатський склад, окрім обранців від Партії регіонів – Романа Панчука, Романа Гаврилюка, Василя Назарука, Михайла Семенюка та Андрія Волощука. Натомість їхні місця займуть активісти, кандидатури яких подасть громада міста. Ще одним новоствореним формуванням є загони Народної самооборони, до яких може увійти будь-яка фізична особа. Цей орган діятиме на території Коломиї як муніципальна дружина, а точніше стежитиме за громадським порядком. За два дні до складу загону записали близько двісті бійців, яких вже розділено на п’ять сотень. Відповідно, кожна сотня має свого сотенного. А командиром Коломийської сотні Народної самооборони громада міста обрала і призначила Василя Стефака. – Поки ми працюємо – ко-

озачергова сесія Коломийської міськради розпочалася з конфлікту. Майданівець Юрій Тимошенко закликав секретаря міськради Богдана Колодніцького покинути зал засідань, висловивши йому недовіру.

П

50

Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК, Коломийські ВІСТИ

Богдан Колодніцький переконував, що вийшов зі складу Партії регіонів ще 22 липня минулого року. Проте активіст Майдану не повірив чиновникові. У результаті словесного двобою міський голова Ігор Слюзар оголосив 15-хвилинну перерву на закрите засідання. У ратуші вирішили відсторонити секретаря Богдана Колодніцького від займаної

Вікторія Мартинюк, Коломийські ВІСТИ

60

Богдан Колодніцький звільнив крісло секретаря на невизначений період

70

Коломия підпорядкована Народній раді із загонами самооборони

80

Місто

90

місто

95

Четвер, дня 30 січня 2014 року

100

2 Число 2 [205]


© | ТРК Рідні Медія

Число 2 [205] 3

Четвер, дня 30 січня 2014 року

тема номера

час чекати чи час діяти?

ЗАКІНЧЕННЯ, ПОЧАТОК НА СТОРІНЦІ 1

До теми

гучні оплески. Натовп відскандувавши «Ганьба владі!», почав грітися біля вогнища, розпаленого квитками «регіоналів» та партійної символіки. Облікову документацію активісти вирішили не спалювати. Кажуть, аналізуватимуть вилучені папери, щоб вивчити списки провладних прихильників, яких у Коломиї чимало. За нашою інфор- міської організації Партії мацією, зараз на обліку регіонів перебуває 1 тис. 60 членів. Під час штурму офісу правлячої партії ні «тітушки», ні правоохоронці супротиву не здійснювали. Правда, останні, оговтавшись від подій, за фактом хуліганства відкрили кримінальне провадження. Ця інформація з’явилася на їхньому сайті наступного дня після захоплення. Міліціянти підозрюють у штурмі офісу «регіоналів» півтисячі коломийських активіс-

тів. Такої кількості причетних до одного злочину у своїй практиці не пригадує жодний коломийський правоохоронець. Відповідно до статті 296, хуліганство карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років. Наразі проводиться перевірка, повідомляють у місцевому відділку.

Кореспонденти «КВ», навідавшись до офісу Партії регіонів після штурму, зустріли там сивочолого дідуся. Чоловік перебуває у правлячій партії вже кілька років. З сумом оглядаючи приміщення без дверей, скаржився: «Гляньте, що ці мітингарі наробили. Спустошили приміщення, де працювали наші «регіонали»… У міськраді налічується п’ять депутатів від правлячої партії: Роман Панчук, Василь Назарук, Михайло Семенюк, Андрій Волощук та Роман Гаврилюк. Двоє останніх написали заяви про вихід зі складу партії, повідомили на позачерговій сесії міськради у понеділок. У вівторок до них приєднався і Михайло Семенюк. «КВ» вдалося поспілкуватися з теперішніми та колишніми депутатами«регіоналами». Розпитували про вихід з партії та ситуацію в країні. Андрій Волощук: «Я вирішив вийти з Партії регіонів. Бо у зв’язку з подіями, які зараз відбуваються в Києві та по всій Україні, я не можу спокійно виконувати свої обов’язки». Роман Гаврилюк: «Я не можу прийняти те, що коїть-

ся в нашій державі – знущання та вбивство мирних людей. І не хочу бути причетним до того, що зараз робить українська влада. Заяву про вихід з ПР написав у понеділок. Вважаю, що таке рішення приймати ніколи не пізно». Михайло Семенюк: «Я вирішив вийти з ПР за власним бажанням. На це у мене є свої політичні, економічні та моральні мотиви. Щодо недавнього погрому в офісі Партії регіонів, я вважаю, що народ під впливом різних обставин здійснив те, що вважав за потрібне. Хоча з точки закону це неправомірний вчинок». Роман Панчук: «Я очолюю партійну організацію у Коломиї, тому покинути ПР буде неправильно по відношенню до співпартійників. Згідно з неписаним морським законом, капітан мусить покидати судно останнім. На фоні недавніх подій, які відбуваються в Україні, людей залякують різними способами. Звичайно, народ не витримує, тож має право на волевиявлення. Я взагалі не хочу вірити, що розтрощили офіс партії коломияни. Мешканці Коломиї – мирні жителі, яким не личать такі ганебні дії».

Політика

30 срібняків для народу Віра Ковальчук, Коломийські ВІСТИ

січня народні депута16 ти «під шумок» прийняли Державний бюджет

України на 2014 рік. Усього за три (!) хвилини 249 нардепів проголосували «за». Разом з парламентською більшістю – регіоналами та комуністами – позафракційний депутат з КоломийськоГороденківського округу Олесь Доній. Прикарпатський нардеп також підтримав Держбюджет-2014. В опозиції одразу заявили, що Доній «продався». Почали висловлювати розчарування й самі виборці. На Майдані городенківці намалювали плакат, назвавши Донія «гнидою». Проте сам депутат продовжує позиціонувати себе як «жорстка опозиція». Після голосування Олесь Доній одразу пояснив, чому голосував спільно з регіоналами. «Я подавав пропозиції про виділення грошей на свій округ – Коломийщину. Ці кошти потрібні для будівництва шкіл, лікарень, купівлі котлів. На округ виділили 30 млн. грн. Мою пропозицію включили, тому й було позитивне голосування», – виправдовувався Доній. Цього разу виборці не повірили нардепові. На черговому вічі у Коломиї активісти ви-

словили недовіру та закликали скласти депутатський мандат. Коломияни назвали Донія «Іудою, який продався за 30 срібняків». Люди наголошували, що відстоювання їхніх прав важливіше, аніж 30 млн. грн., покращення від яких пересічний коломиянин не відчує. Одноголосно засудили вчинок Донія й сільські громади Коломийщини. Там теж люди висловили недовіру депутату. Дії виборців не забарилися: вже наступного дня після голосування невідомі пошкодили таблиці громадської приймальні Донія, яка розміщена у міськраді. На понівечених таблицях обурені написали «тушка» та «зрадник». КОМЕНТАРІ о. Михайло ДЗЮБА, настоятель храму Нижнього Вербіжа: «Доній зрадив загальноукраїнські інтереси, проголосувавши за держбюджет на 2014 рік, у якому значна сума виділена на утримання силових структур, які сьогодні роблять силові розгони українців. Зараз нам не потрібні ті 30 мільйонів гривень. Нам потрібен захист наших інтересів. У ніч перед голосуванням нардеп Доній приходив до нас у намет на Майдані, але жодним словом не обмовився, що підтримає провладний бюджет. Я завжди підтримував Донія і не вірив, що той зможе зрадити своїх обранців. Він не порадився з

го округу».

нами, не запитав нашої думки. Він зрадив нас». Олег САВЧУК, голова страйкового комітету студентства: «Рік тому під час виборів я не щкодував за свій вибір, незважаючи, що Олесь Доній не місцевий. Але після того, як він проголосував за злочинний бюджет на 2014 рік разом із регіоналами та комуністами, я втратив довіру до цієї людини. Як не прикро мені це визнавати». Олег ГРИЦЬКІВ, психолог: «Можна помилитися бюджетом, але це не дає право далі користатися довірою виборців і продовжувати триматися за мандат. То чим зараз він відрізняється від Януковича?» Лідія РІПЕЦЬКА, депутат міськради: «Проголосувавши 16 січня разом із комуністами та регіоналами за злочинний бюджет, Олесь Доній перекреслив усі свої добрі вчинки й утратив довіру виборців сво-

Любомир ГРАБЕЦЬ, громадський діяч: «Звісно, якщо дивитися з боку політики, то Олесь Доній допустив політичну помилку, проголосувавши того січневого четверга разом з комуністами та регіоналами за такий бюджет. Але в жодному разі не можна його звинувачувати у зраді, бо він же не робив це заради дач, а вчинив так для покращення соціального стану округу. У такій же гарячій ситуації, яка була і є, злочином думати інакше». Назар РОМАНЕНЧУК, голова ГО «Спільний внесок»: «Я особисто, як, мабуть, і більшість коломиян, голосував за Олеся Донія, тому що бачив у ньому саме ту людину, яка буде відстоювати та захищати перш за все демократичні цінності в парламенті. І, звичайно, був обурений та здивований, коли почув, що депутат від нашого округу проголосував за бюджет, який уже зараз усі експерти вважають антинародним та антисоціальним, оскільки він передбачає збільшення в рази фінансування на силовиків та замороження фінансування на лікування та освіту. Чи можна довіряти людині, яка допомагає будувати поліцейську державу, я думаю, відповідь буде риторичною». Віктор ФІТЬО, головний ре-

дактор газети «Коломийська правда»: «Під час передвиборчої кампанії Доній звинувачував свого опонента Богдана Гдичинського. Мовляв, той лояльний до діючої влади, через що гроші з бюджету йому виділяють на передвиборчу кампанію. 16 січня Доній проголосував на вигідних для нього умовах, запропонованих Януковичем. Він проголосував за бюджет, ухвалений нашвидкуруч, без жодних обговорень та поправок. Це злочинний закон, де на мільйони збільшено видатки на репресивні дії стосовно українців. 16 січня Доній став на бік існуючої влади». Богдан ГРИГОРЧУК, банкір: «Для мене голосування Олеся Донія викликало велике здивування та занепокоєння, оскільки я підтримував його на виборах до Верховної Ради. Вважав його політиком європейського зразка. Віддавши свій голос за бюджет, Доній по суті погодився з фінансовою політикою уряду та Партії регіонів. Апелювання депутата до того, що у бюджеті закладено 30 млн. грн. для округу, як на мене, не є виправданими. Політик такого рівня має сприймати бюджет не з містечкової точки зору, а у масштабах цілої країни. Адже фінансове життя цілий рік базуватиметься на цьому документі».


Четвер, дня 30 січня 2014 року

30 20 10 5 0 90 80 70 60 50 40 30 20 10 5 0

облаштовував бочку для обігріву. Ночівлі як такої нема, розповідає активіст. Щоночі Петро чергує на барикадах чи охороняє намети. «Якось оцінити ситуацію на Майдані мені важко. Люди не знають, що очікувати, але готові стояти до кінця», – зізнається Петро.

95 90 80 70 60 50 40 30 20 10 5 0

«Їхали власним транспортом, щоб зекономити

100

«Оцінити ситуацію на Майдані важко» 22-річний різноробочий з Коломиї Петро Харчев вже більше місяця на Майдані. Каже, що зараз в українців останній шанс врятувати державу, тому не боїться протистояти силовикам на вул. Грушевського.

Тривалий час хлопець допомагав самообороні. Виконував й господарську роботу – приносив дрова,

95

ки після перших жертв на Грушевського у хід пішли коктейлі Молотова. – Чи мені було страшно? Ні, навпаки, хотілося далі захищати права й свободи українців. Ми хочемо перемоги й радикальних змін, – зізнається Геннадій Романюк. Ще на початку грудня сотні Народної самооборони були чітко структуровані по чотах і роях. Відбір там ретельний, враховують і фізичні, і моральні якості. Пан Геннадій розповідає, що у коломийській сотні є й харків’яни, кияни та навіть луганчани. Але це перевірені люди – добрі та надійні бійці. «Ми захищаємось, як можемо, – каже активіст. – Зараз палиці, шоломи, щити у нашій власності. Люди налаштовані рішуче. Радикальні дії допоможуть змінити існуючий лад свавілля. Нас уже нічого не зупинить».

100

У Коломийській Сотні є й харків’яни та навіть луганчани Геннадій Романюк вже два місяці є координатором коломиян на Майдані в Києві. У Коломиї чоловік радше гість. Каже, що бути у столиці – його обов’язок. Активіст розповідає, що зараз на Майдані відбуваються свого роду еволюційні процеси: прийшли з мирними протестами, коли побили студентів – одягли каски, а коли самих мітингувальників побили – взяли палиці. За словами пана Геннадія, ці палки активісти самостійно витесували з дерева. І тіль-

40

тивіст, зрозумів, що до рідного міста повернеться не скоро. «Найважчим в історії Євромайдану був перший день, – пригадує Юрій Тимошенко. – Це був понеділок. Холодний дощ порозганяв людей, тож залишилося десь менше 30 мітингувальників. Ми з жахом припускали, чи не загасне ця жаринка, яка тільки-но загорілася». Важким для активістів був і перший місяць, розповідає мітингувальник з Коломиї. Тоді люди ще не мали ані наметів, ані волонтерів, які б чергували на барикадах. Не мали активісти навіть де залишити свої речі. «Від подій у Києві розривається серце. Там люди справді воюють: штурмують установи, кидають каменюки та коктейлі Молотова, цим самим додаючи собі по 15– 20 років ув’язнення, – розповідає Юрій Тимошенко. – Варто розуміти, що коломийський Майдан – це не київський. Тут не вбивають!» Юрій Тимошенко був у сотні самооборони від першого дня їхнього утворення. Переважно у другу зміну, аж поки не розпочалися активні дії на вул. Грушевського. Там чоловік перебуває щоденно, як і всі майданівці. Ночує та харчується акти-

50

«Коломийський Майдан – не київський. Тут не вбивають» Маляр-декоратор з Коломиї Юрій Тимошенко приїхав на київський Майдан 24 листопада. Ще тоді, зізнається ак-

віст на Майдані. – У Києві з коломийського намету багато молодих хлопців-героїв, – переконаний Юрій Тимошенко. – Вони так воюють, що мені, старому дідові з двома онуками, соромно за себе. Комплексую тим, що так нікчемно мало роблю у порівнянні з тими хлопчаками. Вони всі вже наші герої. І я гордий, що стою пліч-о-пліч з ними. На завершення нашої розмови Юрій Тимошенко ще розповідає про майданівського товариша з Печеніжина. Його імені він не вказав. Але зізнався, що називає хлопця «Довбушєком», в якого вселився дух славнозвісного опришка.

60

сторія Української революції сповнена незліченної кількості героїчних епізодів. Те, що українцям тоді не вдалося захистити створену ними Народну республіку, можна пояснити багатьма причинами, які мали здебільшого об’єктивний характер. Але не можна стверджувати, що їм не вистачало наполегливості, рішучості, героїзму в боротьбі за незалежність УНР. Серед героїчних епізодів цієї боротьби особливо слід відзначити бій під Крутами. У радянський період цей епізод постаралися стерти з пам’яті народу, як і пам’ять про визвольні змагання 1917–1920 рр. у повному обсязі. Але з початку 1990-х опубліковані спогади про Крути, які раніше дбайливо збирались і публікувались українською діаспорою, а також статті й навіть книжки про Крути і крутян. Отже, вже немає сенсу переказувати всі епізоди героїчного бою студентської сотні, яка брала участь в обороні залізничної станції Бахмач від наступу червоногвардійців під командуванням П. Єгорова. Важливо назвати лише основне. Одна з чот сотні в сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути між Бахмачем та Ніжином, яка була вже зайнята червоногвардійцями. Єгоров розпорядився розстріляти 27 полонених юнаків. Розстріл полонених студентів та учнів старших класів вразив усіх громадян України. Розстрілювати полонених не було в правилах війни. А ці правила добре знали: Росія воювала з 1914 року. І це ж були не професійні вояки, а майже діти. Крути стали символом мучеництва й героїзму, і таким вони залишаються в історичній пам’яті народу. Сьогодні нам знову доводиться утверджувати честь і незалежність України на барикадах. Знову гине молодь, але світ став іншим. Ми можемо сподіватися не лише на власні сили, а й на підтримку міжнародної громадськості, коли обстоюємо свою незалежність та свій європейський вибір.

ореспонденти «КВ» вибрали п’ять історій активістів з Майдану. І це тільки сота частина тих, хто відстоює українську позицію у столиці. Всі вони – коломияни, які допомагають та надихають Майдан. Це ті люди, які часто не слухають промов зі сцени, їм подобається або не подобається щось на Майдані. Але саме на їхній вірі у перемогу продовжує триматися Майдан.

70

І

К

історій

80

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, «День»

П’ять

90

Знову гине молодь, але світ став іншим

майдан

95

пам’ятаємо

© | ТРК Рідні Медія

100

4 Число 2 [205]


© | ТРК Рідні Медія

Число 2 [205] 5

Четвер, дня 30 січня 2014 року

з

майдан

барикад дикальних дій. Вони готові рішуче діяти, а не водити хороводи, – наголошує Володимир Заячук. – Ми можемо жити в іншій країні». «Майдан – живий організм» За два місяці перебування на Майдані Андрій Сава вже встиг бути в охороні, організаційному комітеті на Стеллі та Михайлівській площі, волонтером, розчищувати сніг та носити шини. «Майдан – живий організм зі своїми потребами, які потрібно щодня виконувати. Тут дуже багато друзів

для когось місце в автобусі» Володимир Заячук був на Майдані вже двічі. Вперше поїхав туди одразу після побиття студентів 30 листопада. Їхали власним транспортом. Каже, що так було швидше та й для когось зекономили місце в автобусі. Чоловік удень брав участь у пікетах Адміністрації президента та на Банковій, а вночі – вартував Майдан на барикадах. – Мене вражала згуртованість, жодних заздрощів. Мітингувальники – виховані та ввічливі один до одного. Більшість на Майдані – однодумці, які готові до ра-

та ще більше тих, з ким потоваришував тут зовсім недавно. Вони близькі по духу. Загалом атмосфера приємна, не дивлячись на те, що майже воєнний стан», – розповідає Андрій Сава. На Майдані все організовано, каже активіст. Починаєш усвідомлювати, коли дівчата на морозі розносять чай і

вмовляють щось поїсти, коли старенька жіночка віддає свою мізерну пенсію, коли молода пара зігріває один одному руки, щоб довше вистояти на Майдані. – Тут всі розуміють: краще померти стоячи, аніж жити на колінах, – переконаний Андрій Сава. – Я вірю: ми переможемо!

Правоохоронці затримали коломиян Любомира Гурмака та Владислава Сілецького

У

соцмережах поширюють повідомлення про зниклих та затриманих учасників Майдану. Серед них й коломияни – Любомир Гурмак та Владислав Сілецький. Активістів розшукує чи не вся Україна. Проте інформації про них і далі залишається обмаль. 23-річний студент столичного вузу Владислав Сілецький не виходив на зв’язок від неділі, 19 січня, повідомили у штабі національного спротиву в Івано-Франківську. Активіста спіймали правоохоронці під час сутичок на вул. Грушевського. Зараз відомо, що Владислав засуджений на 2 місяці і перебуває в одному з київських СІЗО. 32-річного активіста Любомира Гурмака розшукували більше тижня. Рідні

розповідають, що втратили зв’язок з хлопцем одразу через два дні після його від’їзду до Києва. «У четвер увечері до мене зателефонувала незнайома жінка з Києва й розповіла, що стала свідком, як в одному з медзакладів столиці коридором вели правоохоронці молодого хлопця. Він увесь був закривавлений та у наручниках. Це був мій брат, – розповідає сестра Любомира Лілія. – Незнайомка встигла швиденько записати дані мого брата і вже повідомила мені». Як написав нардеп Олесь Доній на своїй сторінці у Фейсбук, Любомир Гурмак затриманий Оболонським судом на 2 місяці. Наразі активіст перебуває у Лук’янівському СІЗО.

Доброчинність

Пожертви для Майдану Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК, Коломийські ВІСТИ

онад два місяці в П Україні триває мирна акція протесту. Як вдаєть-

ся підтримати життєдіяльність Майдану як у столиці, так і на місцях, зокрема у Коломиї? Яку роль у ньому відіграють доброчинні пожертви – про це детальніше дізнавалися у Страйковому комітеті та штабі національного спротиву у Коломиї. За отриманою там інформацією, повідомляємо, що станом від початку грудня 2013 до 28 січня 2014 року зібрано 560 тис. грн. доброчинних пожертв. Найбільше було зібрано 11 грудня – 55 тис. грн. Того дня, у зв’язку із черговою спробою силовиків розігнати мітинг, з Коломиї активно відправляли людей до столиці. Витрати за добу тоді становили 38 тис. грн. Все ж таки основною статтею витрат є забезпечення транспорту. Протягом цього періоду до Києва з Коломиї відправлено приблизно 45 автобусів. Були дні, коли виру-

шали по два-три, кожен вартістю 6 тис. грн. Також й двоповерхові, витрати на які значно більші. Оплачували поїздку і тим, хто їхав власним автомобілем – 400 грн., а мікроавтобусам – по 800 грн. З 27 січня за спільним рішенням Коломийського страйкому та штабу національного спротиву оплату за поїздку збільшено у зв’язку із погодними умовами та надходженням коштів. За легковий автомобіль – 800 грн., за мікроавтобус – 1200 грн. Також виділяли кошти на відправлення людей потягами і рейсовими автобусами. – Всі потреби – від дрібних і до великих – для функціонування коломийського Майдану забезпечено повністю, – запевняє координатор штабу національного спротиву м. Коломиї Любомир Глушков. Закупили у штабі й рації, захисну амуніцію для загонів самооборони на суму 5 тис. грн. Також для мітингувальників у столиці відправили черговим автобусом й термобілизну, якої закупили на 4 тис. грн. Компенсація – один з пунктів, над яким теж активно працюють. Нещодавно у Києві одному з коломийських активістів спалили автівку. У шта-

бі йому відшкодували 8 тис. грн. Нагадаємо, що минулого тижня в автобусі з коломийськими мітингувальниками розбили лобове скло, на його відновлення виділено 17 тис. грн. Кожен автобус тепер має супровід, який теж оплачують. Повернули 10 тис. грн.

Патріаршому собору УГКЦ за те, що вони за свій кошт відправляли автобуси з нашими виснаженими коломиянами додому. Варто відзначити, що Страйковий комітет і штаб національного спротиву Коломиї щиро вдячний усім, хто допо-

магає Майдану, а саме громаді міста і району, українській діаспорі та церквам. Завдяки цим доброчинцям все працює, і народ продовжує боротися за свої права і свободу України. Звертайтесь до штабу за тел. 2-68-58, там повідомлять, у чому є найбільша потреба.


6 Число 2 [205]

Четвер, дня 30 січня 2014 року

© | ТРК Рідні Медія

Дійові особи

«Не хочу бути рабом!» 100 95 90

Катований «Беркутом» на морозі Михайло Гаврилюк не писав заяв на своїх кривдників, а продовжив козакувати на «майданівській Січі» та знову рветься в бій

80 30 20 10 5 0 100

реакція Мвс

95

Відеозапис із тортурами Михайла Гаврилюка виклали в інтернет самі «беркутівці». За визнанням експертів, практику знімкування своїх жорстоких подвигів вони запозичили у спецназівців Росії, котрі давно приохотилися таким чином принижувати завойованих чеченців. За даними ТСН каналу «1+1», кати-міліціянти не мали на меті оприлюднювати відео в мережі – це зробив один із їхніх колег. Він виявив цей запис на комп’ютері, яким користувався інший міліціонер. Тепер, сказав в інтерв’ю оприлюднювач журналістам на правах анонімності, йому загрожує розправа, тож він виїхав із країни. «Правоохоронне», якщо можна так його назвати, відомство відреагувало на інцидент із Гаврилюком стримано. Доти Міністерство внутрішніх справ заперечувало майже всі порушення законів та службових інструкцій своїми вояками. Але в даному випадку спростувати злочин було вже неможливо. «МВС України приносять вибачення за неприпустимі дії людей у міліцейській формі, які фігурують у відео з оголеним чоловіком, що було поширене в ЗМІ, – ішлося в повідомленні прес-служби міністерства. – За даним фактом уже призначена службова перевірка».

80 70 60 50 40 30 20 10 5 0 100 95 90 80 70 60 50 40 30 20 10 5 0

Тому боротися маємо до кінця», – каже Гаврилюк. Він розуміє, що Україна стане вільною, коли ці ідеї підтримають і східні регіони. «До нас приходило багато людей зі Сходу, які готові виходити на Майдан, проте вони налякані тим, що відбувається, – визнає козак. – Це все ще часи СРСР, совок. Але це все пройде, треба просто дочекатися усвідомлення».

90

«Покарати їх може лише Бог» Після його катувань на морозі, які побачили в усіх куточках світу, Михайло не став писати будьякі заяви в міліцію. «Якщо ми віруючі люди, ми повинні притримуватись заповідей Божих. І одна з них – це «полюби врага свойого, як самого себе». У мене немає ні злоби, ні образ на них, нехай живуть своїм життям, а прийде судний час – і кожен відповість за свої гріхи, – каже Гаврилюк. – Найсильніша кара – це кара Божа, ніхто від неї не втече. А ще в козаків є закон «брат за брата», тому, дізнавшись, що зі мною таке зробили, побратими не зможуть цього пробачити». Найприкріше Михайлові, що «беркутівці» знущалися над його чубом. «Хрестик не посміли з мене зірвати, він після того дня досі в мене на шиї, – киває герой. – Для них цікавіше було тупим ножем рубати мого чуба. Але кажу ж – Господь Бог усе бачить». Михайло розповідає: серед «звірів у погонах» були й такі, хто кричав, що годі вже його бити, достатньо. Але катів це ще більше підбурювало – «вони видєлувались один перед одним, хотіли показати, в кого сила». У той день, коли трапився інцидент із «Беркутом», на вулиці Грушевського Михайло, за його словами, був тому, що намагався допомагати пораненим у бою та відтягував їх до санчастини. «А де я міг бути ще? Я повинен був рятувати своїх побратимів», – пояснює Гаврилюк своє перебу-

вання на передовій, де бунтівники жбурляли в міліціянтів коктейлі Молотова, каміння й петарди, а у відповідь отримували гранати й кулі. Деякі провладні ЗМІ безсовісно перебрехали історію його катування. Мовляв, «беркутівці» роздягли Михайла догола для... його ж блага – аби не вчинив самоспалення. Чуючи про таку версію «порятунку», буковинець лише сміється: «У мене не те що не було бензину, а я ним і не пахнув. Такими міфами вони просто намагаються себе відмазати, щоб спасти свою шкуру». «До мене часто приходять люди, які дякують за допомогу під час того бою. Тільки-но заходив чоловік, якого я тоді рятував, не залишив посеред вулиці. А я ж давав присягу народу і не міг діяти інакше», – каже Гаврилюк. До речі, дві рани на шиї, за словами Михайла, в нього ще з першого дня боїв на вулиці Грушевського. Знову на «передову» Михайла поки не пускають. Кажуть, що спершу чоловік має одужати, а потім уже в бій іти. «Отамани бояться за мене. А ми, козаки, зобов’язані слухати старших. Але я все одно туди пролізу й там буду, от тільки поки не знаю, як обдурити отаманів», – посміхається Михайло. Настрій у козаків прекрасний. І більшість із них уже чекають на перемогу революції. «У нас на Січі по-іншому бути не може. Ніхто звідси не поїде без перемоги, хіба що коли винесуть ногами вперед, – уже без жартів говорить Михайло. – Я сюди їхав заради щасливого й вільного майбутнього наших дітей. От як я можу поїхати додому, коли я ще нічого не зробив? Їхати назад і залишатися рабом, яким я був раніше, не хочу. І найстрашніше буде, якщо наші діти матимуть таке рабське життя, як ми.

40

«Обозний Михасик нами добре опікується!» Підійшовши до куреня четвертої сотні, бачу чергу людей, які стоять з пакунками їжі, речей та подарунків, – усі хочуть побачити саме козака Михайла Гаврилюка, який уже став народним героєм серед українців. «Я як побачила Михайла по телевізору, то ледь інфаркт не одержала. Я його раніше на Майдані зустрічала, але що ж вони з ним зробили?» – емоційно говорить жінка років п’ятдесяти, намагаючись потрапити до Гаврилюка зі своєю передачею. Поки люди чекали, герой спілкувався з англійськими журналістами, уважно вслухаючись у

У козаки – з будівельників До того як потрапити на «майданівську січ», Михайло працював на будівництві в Чернівцях. Проте з початком кризи, «щоб якось вижити», йому довелося «зібрати манатки», переїхати в своє село Ярівка Хотинського району й зайнятися присадибним господарством. На Майдан він приїхав майже одразу після того, як тут жорстоко побили студентів. Спочатку приживався на «майданівській січі», а з часом уже й козацьку присягу прийняв. «Козаком я не ставав, я ним народився. Проте офіційний статус козака я одержав саме тут», – розповідає «УМ» буковинець. За словами Михайла, присяга відбувається, як на Запорізькій Січі. Кожен, хто хоче називатися козаком, повинен скласти її на вірність Україні та українському народу, поцілувати Біблію, прапор, шаблю і в кінці тричі отримати нагайкою по спині. А до того ще потрібно справами довести, що ти гідний бути козаком. На запитання, чи не просила жінка залишитись удома, Михайло відповідає з гумором: «Хто мені перечить або не дозволяє щось, той десять років зі мною не живе. У козака немає такого поняття, як «не дозволяють». Якщо він козак, то він вільний». Із подальшої розмови випливає, що з жінкою, яка чекає його в Ярівці, вони живуть у громадянському шлюбі, ма-

Але поки хлопчина малий, то на Січ його не беру. Він жвавий такий, любить боротися зі мною», – розповідає Михайло, показуючи свою «барлогу». Багато хто з Майдану ночує в Будинку профспілок, де тепліше, але Гаврилюк, за його словами, нічних морозів не боїться.

50

е страшне відео, оприлюднене в інтернеті минулого четверга, переглянули вже понад 2,5 мільйона людей. «Беркутівці» та бійці Внутрішніх військ на своїх позиціях перед урядовим кварталом збиткуються над роздягнутим догола чоловіком. Полоненого протестувальника на снігу й лютому морозі примушують кричати гасла, позувати для фотографій із дрючком у руках, стискають його за шию, поранену ґумовими кулями, б’ють руками й ногами і, зрештою, відправляють у міліцейський автобус. Чоловік із козацьким чубом навіть у такій ситуації виглядає морально сильнішим за своїх озброєних кривдників, спопеляючи нелюдів прямим поглядом. Козака звуть Михайло Гаврилюк. Він із Буковини, на революційному Майдані виконує функції обозного. Затримали Гаврилюка на вулиці Грушевського під час однієї з «беркутівських» контратак 22 січня. Але вже 24-го числа Михайло – знаменитість навіть більш ніж всеукраїнського масштабу – виступив на пресконференції у Штабі національного спротиву. За його словами, того дня він відступав останнім, бо намагався по дорозі підібрати пораненого, якого контузило гранатою. «Потім мене схопили, затягли до себе й почали бити. Вони повалили мене на землю, ставили ноги на голову й так фотографувалися. Це в них була така розвага, – розповів Гаврилюк. – Коли їм набридло мене бити – затягли в автозак і повезли до відділку. По дорозі я кілька разів «вирубався», і з відділку мене забрала «швидка». В лікарню за мною приїхали «афганці» (майданівці – ветерани Афганістану. – Ред.). І з лікарні мені вдалося втекти завдяки їм, а потім мене забрав машиною хлопець з Автомайдану». «УМ» зустрілася з козаком, аби розпитати детальніше і про це НП, і про його життя й боротьбу на Майдані, а також «на гражданці».

популярність

«Ви ж стали українським секс-символом!» Відеозапис із козаком у самих шкарпетках, який мужньо протистоїть своїм катам, з одного боку, шокував глядачів, а з іншого – змусив захоплюватись Гаврилюком і пишатися тим, що в Майдану є такі воїни. «Попри те, що Михайло був зовсім голий, його чоловіча сила виглядала в рази більшою, ніж у тих покидьків у повному обладунку, в яких, може, у штанях і немає що показати», – такими коментарями рясніли соціальні мережі. Причому особливу популярність Гаврилюк здобув серед жіноцтва. Відома телеведуча Юлія Бориско – одна з тих, хто прийшов на Майдан, аби вшанувати героя. «Михайло вражає гідністю й дитячою щирістю, – зазначає Юлія. – Ворогів називає супостатами – але якось по-доброму, без тіні ненависті. Обіцяє повністю оклигати за два дні. Питаю, чи можна поцілувати, кажу – ви ж стали українським секс-символом. Сміється: «Та ви шо, нічого ж такого [в кадр] не попало?!» – «Попало, що ви у хорошій фізичній формі»... Його сила духу зміцнила нашу силу віри. В його очах ми бачили нашу Перемогу... Мабуть, першу ніч від початку зими я спатиму спокійно». Художниця-ілюстраторка Марися Рудська зобразила Гаврилюка на картині «Козак Михайло перемагає змія». Вражений його мужністю і предстоятель УПЦ Київського патріархату Філарет. В інтерв’ю «5-му каналу» Патріарх михайло біля свого намету заявив, що ті кадри зміцнили його віру в перемогу українського нають сина. Чи буде той козаком? роду. «Цей голий козак, з якого знущаються, – це Україна. Його «Звісно, куди ж йому діватися? б’ють, але він із високо піднятою головою», – сказав Патріарх.

60

Т

слова перекладача. Про тортури на морозі нагадують і величезні синці під його очима, побиті руки та важкий кашель. Проте Михайло посміхається й радо вітає всіх, хто до нього приходить у таборі на Майдані. Зайшовши в намет-курінь, відчуваю справжній дух козацької люльки. За довгим столом сидять кілька козаків і щось активно обговорюють. Надворі мінус 15, але в наметі тепло – гріють дві печі-буржуйки. Гаврилюк та інші козаки вбрані в кожухи й теплі шапки. Більшість козаків, які приїхали відстоювати свободу й демократію на Майдані, у цій спільноті вже віддавна. «Вдома, в Червонограді Львівської області, я курінний отаман, – розповідає Андрій Синиця. – Козацтво – це не робота, а покликання. Проте доводиться займатися й тим, що має приносити гроші, тож працюю на шахті. А була б моя воля – жив би на Січі й займався б козацькими справами». У 34-річного Гаврилюка історія козакування не така давня. Зате відео з «беркутівцями» зробило його «зіркою» над усіма добровольцями. Побратими на Майдані називають його Михасиком і завдячують організацією побуту своєї четвертої сотні. «Найголовніше, коли козак ситий і зігрітий. А ми тут зовсім не голодні – обозний Михайло нами добре опікується», – каже Синиця.

70

Катерина Бачинська, «Україна Молода»


© | ТРК Рідні Медія

Число 2 [205] 7

Четвер, дня 30 січня 2014 року

Країна

лицарі революційної Київради, або двісті гривень за убивство киянина Оксана Романенчук, спеціально для «Коломийських ВІСТЕЙ»

У

перші дні протестів зовнішня безпека захопленої Київської міської державної адміністрації, де розмістилася революційна комендатура, обмежувалася пошуком провокаторів в околицях Майдану. Тактика «поганих хлопців» мало чим відрізнялася від 2004 року, коли провокатори – донецькі спортсмени та злочинці – нападали на мирних громадян для того, щоб відлякати їх, створити ефект терору, постійного напруження тощо. Тоді автономні групи волонтерів-охоронців вистежували їх, роззброювали і передавали в міліцію. Цього разу євромайданівці зіткнулися з чимось подібним: четвірки «спортсменів» зненацька нападали на людей в районі Хрещатика та Бесарабської площі, розбивали голови арматурою та кастетами. Загони організували ряд засідок, внаслідок яких «тітушки» зрозуміли, що за ними «полюють» і напади припинилися. Наш кореспондент провела кілька днів у революційній КМДА та дізналася, яким чином вистежують «тітушок», як працює контррозвідка та поспілкувалася з тими, хто безпосередньо захищає периметр від провокацій та нападів злочинців. Серед волонтерівохоронців КМДА є державні службовці, діючі міліціонери та навіть колишні учасники Антимайдану Кожен із чоловіків, які охороняють КМДА, чітко усвідомлює, що може вийти з дому і не повернутися назад. Серед них багато спортсменів, учасників молодіжних патріотичних організацій, колишніх і діючих силовиків тощо. Окрім них, допомагають і просто міцні хлопці, небайдужі громадяни, які проміняли зручний диван на жорсткі каремати. До спецоперацій часто залучають дівчат з досвідом єдиноборств. У зовнішній розвідці є кадрові військові, які взяли відпустку за власний кошт, діючі міліціонери, які пішли на лікарняний для того, щоб долучитися до охорони, державні службовці. Один із волонтерів, як з’ясувалося, спочатку приїхав на підтримку Антимайдану. Побачене там кардинально відрізнялося від того, що він очікував, а тому одразу покинув Маріїнський парк і став волонтером у КМДА. Доброзичливо усміхнений спортсмен родом із Закарпаття відмовився називати своє прізвище та ім’я, але побачивши мене з дитиною, не стримав сліз: – Я більше місяця не ба-

чив своїх двох дітей та дружину, адже за весь цей час не був удома, – каже розчулений чоловік. – Харчуюся тут, одяг

Головна мета – захистити цивільне населення. Останнього разу ми штурмували цілий готель, який належав одному

«Ми стоїмо за ідею, а не за гроші – цього і досі не можуть зрозуміти наші вороги» нам перуть волонтери. Ми стоїмо за ідею, а не за гроші – цього і досі не можуть зрозуміти наші вороги. Контррозвідка вираховує не лише «засланих козачків», але й допомагає ловити злочинців. Так сталося, що до Київради постійно навідуються люди з кримінальним минулим, які не проти розжитися чужою мобілкою, комп’ютерною технікою, грошима, особистим майном, а нерідко і їжею. Зазвичай, ловлять «на живця». А нещодавно затримали двох злочинців, причетних до згвалтування неповнолітніх. Такі люди дуже легко вираховуються: вони абсолютно не вписуються в загальний порядок. До речі, будьякий алкоголь, який протестувальники хочуть таємно занести в КМДА, охоронці виливають – вживати його на усій території Майдану заборонено. У Київраді на вході пропонують добровільно здати випивку охороні – її згодом можна забрати на виході, разом з іншими забороненими речами: газовими балончиками, пневматичною зброєю та ножами. Проте часто трапляються і порушники, які вважають, що правила існують не для всіх. Якщо охоронцям

з регіоналів. «Тітушки» відстрілювалися з травматичної зброї, крім того для їхнього захисту підтягнули автобус «Беркута», але це не допомогло. Внаслідок рейду ми затримали півтори сотні найманців, яких роззброїли й передали до Комендатури. У якості помсти наступного дня «Беркут» влаштував засідку на Автомайдан: вступи-

ли у радіогру з активістами і заманили їх у пастку. Як відомо, внаслідок операції 17 осіб побили і засудили, ще кілька пропали безвісти.

Алкоголь показово виливають на клумбу біля Київради. Її вже встигли назвати «п’яною клумбою» вдається вилучити у них алкоголь, його показово виливають на клумбу біля Київради. Її вже встигли назвати «п’яною клумбою». Одного разу конфіскували коньяк за 700 гривень, наразі це найдорожче, що охоронцям траплялося. Хлопці ледве відбилися від шквалу пропозицій «принаймні скуштувати». Коньячок відправився на ту саму клумбу, під ялинку. Так, сухий закон, відкритість до гостей, взаємна допомога та самоорганізація – для «тітушок» це все чуже. І це головна причина, чому Київрада є неприступною фортецею. Керівник внутрішньої безпеки КМДА на псевдо «Комбат» (справжні прізвища та імена ми з міркувань безпеки не називатимемо) розповідає, що із долученням Автомайдану активісти змогли відстежувати «тітушок» по всьому Києву. – У координації з мобільними групами ми отримали змогу оперативно виїжджати до місця дислокації «тітушок» і здійснювати превентивні заходи для недопущення провокацій, – каже охоронець. –

«Тітушки» частенько навідуються погрітися до автобусів внутрішніх військ та готові калічити мирних мітингувальників за 200 грн. Типові «тітушки» – це найманці, які приїжджають в буквальному сенсі убивати і нівечити людей за гроші, зокрема мова йде про нікчемні суми в 200–300 грн. У перші дні «тітушок» набирали з числа відвідувачів спортклубів, футбольних фанатів, а також людей з кримінальним минулим. Останніх на Донбасі, на жаль, чимало. Але після того, як з’явилися перші реальні жертви, їх почали набирати з числа пересічних людей. Річ у тім, що у спортсменів та футбольних хуліганів є свій кодекс честі, для них бити людей за гроші – не «по понятіям». Через це почалися внутрішні сутички. Тому регіонали змінили схему: чоловіків набирають для «забезпечення охорони», наприклад, кажуть, що треба постояти добу на периметрі Маріїнського парку. Проте автобуси пере-

кидають їх до іншого району, де найманцям пояснюють справжню мету приїзду – тероризувати місцеве населення. Для цього їм роздають арматуру, кастети, ножі, вибухівку тощо. Тим, хто погоджується наносити жертвам тілесні ушкодження, обіцяють доплату. На щастя, відморозків серед таких «тітушок» небагато. Останнім часом реальну готовність убивати людей продемонстрували харківські «оплотівці» та нечисельні «спортсмени» з різних регіонів. – Ми маємо великий арсенал засобів і досвіду для боротьби з такими «гостями», – інформує начальник караулу на псевдо «Ван». До речі, біль-

шість «спортсменів» – це переважно невдахи, які не змогли досягти значних успіхів на рингу. Яскравий приклад: біля Бесарабки четверо «тітушок» напали на літнього ветеранаафганця. Той поклав двох, третій пішов зі зламаною щелепою. Тому більшість чуток про «відморозків» є надто роздутими. Нерідко під час рейдів охоронці КМДА затримують «сотників» зі списками найманців, їх іменами, телефонами і «тарифами». У затриманих «тітушок» знімаються копії документів, вилучається зброя. Багатьох перевіряють на наявність у соцмережах. Буває, трапляються люди, на перший погляд ні до чого не причетні, та варто лише зайти на їхні сторінки, як усе стає очевидним: учасники українофобських груп, спортивних секцій тощо. Крім того, спортсмени мають характерні «ознаки»: мозолі на кулаках, «побиті» кістяшки, «поламані» вуха. За віком публіка дуже різноманітна – це і «ветерани» кримінального світу, і зовсім юні хлопці, які мріють про швидку наживу і кримінальну романтику. Як правило, їхня зустріч із дійсно серйозними хлопцями, з десантниками та «афганцями» сприяє швидкому духовному оздоровленню. На членів охорони Майдану та їх родини чиниться жорсткий тиск –

доводиться обирати або втечу з родиною, або цілодобове перебування на території КМДА Наприкінці грудня Анатолій Голубченко заявив, що активістам, які зайняли столичну мерію, виставлять рахунок. Збитки оцінили приблизно у три мільйони гривень. Як відомо, на комендантів Будинку профспілок Степана Кубіва («Батьківщина»), Михайла Блавацького («Свобода») та Сергія Аверченка («Удар») уже наклали арешти на майно та виставили рахунки по 8 млн. грн. В той же час родини комендантів та охоронців КМДА піддаються постійному залякуванню з боку так званого «кримінального крила» Партії регіонів, яке координує свої дії з міліцією. Вони вистежують рідних та близьких охоронців Майдану, підстерігають їх у під’їздах та усіляко тероризують. «Ван» ділиться невеселими спогадами: – Одразу після розгону студентського Майдану я вирішив поїхати додому. Сівши в рейсовий автобус, я виглянув у вікно і побачив групу осіб, озброєних автоматами АКСУ. Вони розпитували водія, чи є в автобусі хтось схожий на мене. На щастя, мені вдалося непомітно втекти через задні двері. А вдома на мене очікували вже міліцейські патрулі, від яких також довелося тікати – уже за допомогою перевдягання та інших шпигунських штучок. – А матері одного з наших побратимів поштою надіслали оброблене у фотошопі фото її сина з закривавленим обличчям і заплющеними очима, з підписом «З новим роком, мамо», – сумно констатує «Комбат». – На перший погляд, до цього могла вдатися лише цілком нездорова людина. Але я маю тривалий досвід «спілкування» з «поганими хлопцями» – це дуже типові для них методи роботи. Минулого тижня у ЗМІ просочилася інформація, що у Лук’янівському СІЗО готують 500 місць. Понад сотня з цих місць на даний момент уже зайнята. Після прийняття диктаторських законів, які обмежили громадянські права, суд заочно присудив багатьом з волонтерів по 15 років просто за те, що вони висловили свою позицію, тому для більшості бійців перемога Майдану – це справа життя і смерті. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що один з охоронців, з яким ми спілкувалися, терміново покинув Київ разом із сім’єю через погрози, переслідування, візити молодиків характерної зовнішності додому, можливим обшуком квартири і арешту.


8 Число 2 [205]

Четвер, дня 30 січня 2014 року

© | ТРК Рідні Медія

На контролі

Стій, сніг іде!

100 95 90 80 70 60 50 40 5 0 100 95 90 80 70 60 50 40 30 20 10 5 0

®

10

КОЛОМИЙСЬКІ ВІСТИ | Copyright © ТОВ ТРК «Рідні медія», 1927-1928, 2010-2013. Електронна версія тижневика на сайті www.pressua.com. Забороняється використання будь-яких матеріалів, розміщених у виданні, включаючи статті та фотоґрафії, без письмової згоди видавця. Авторські права охороняються національним законодавством та міжнародними договорами. Думка авторів публікацій може не збігатися з позицією та принципами видавця, видавець не несе за це жодної відповідальності. Міркування авторів щодо подій та осіб не спростовуються, їх правдивість не доводиться. Листування з читачами – тільки на сторінках тижневика. За зміст та достовірність реклами та PR відповідальність несе рекламодавець. При цьому видавець залишає за собою право перевірки інформації, зазначеної в рекламі та оголошеннях. Такі матеріали друкуються з позначкою . Видавець: ТОВ ТРК «Рідні медія» | Відповідальна за випуск: [Марія СЕНІВ] | Збут та передплата: Рідна пошта [Ігор ГАНУЩАК] | Друк: друкарня «Місто НВ», місто Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 53 | Тираж: 1 500 примірників | Замовлення: № 905| Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія ІФ 580-11Р, котре видане Управлінням юстиції у Івано-Франківській області 24 лютого 2010 року | Адреса редакції: місто Коломия, вул. ЧОРНОВОЛА, 23, тел. (03433) 2 41 48, 4 78 03, 4 78 27; e-mail: kol.visty@i.ua; novyny@visty.in.ua| | Рекомендована ціна: 1,98 грн. | Частина тиражу розповсюджується безкоштовно |

20

тайму – рахунок 2:0 на користь Коломиї. У другому таймі «галичани» діяли швидко і технічно, що й дало їм шанс відіграти один м’яч. Проте напружена боротьба тривала до останніх хвилин, але під завісу другого тайму, коли залишилися лічені хвилини, футболісти «Прикарпаття» забили ще два голи. Матч закінчився з рахунком 4:1 на користь коломийців. «Ця перемога дає нашій команді шанс боротися за призові місця чемпіонату ІваноФранківської області», – зазначив тренер команди Андрій Олійник. Президент клубу Микола Дердюк переконаний, що команда здобуде призове місце для Коломийщини. Зазначимо, що до складу команди входять виключно коломийці, а саме: І. Гавадзюк, А. Олійник, А. Филипів, І. Крамар, С. Страховський, М. Ковцун, М. Свірідов, О. Блонський.

30

бол дбають і дають шанс перспективній молоді втілити себе у цьому виді спорту», – зазначив тренер БК «Тирлич» Роман Стефанюк. Він також відзначив молодих гравців, які демонстрували хорошу гру. Серед них Василь Вінтоняк, Роман Линдюк, Михайло Бакай, Євген Булаєв та Павло Неміш. Насамкінець додамо, що попереду коломийську команду чекає гра в Івано-Франківську.

0

«Команда, а зокрема молоді гравці, показують хороший результат. Переконаний, що баскетбол у Коломиї люблять, і є багато охочих займатися цим видом спорту. Тому намагаємося створювати належні умови для коломийського баскетболу», – зазначив президент БК «Тирлич» Роман Бортейчук. «Наразі у складі нашої команди грають лише коломийці, здебільшого це школярі 10–11 класів. Приємно, що про баскет-

чемпіонаті ІваноФранківщини з футзалу серед команд-аматорів Коломию представляє ФОСК «Прикарпаття». Перше коло цих змагань коломийці завершили п’ятими з 12 команд. Минулої суботи стартувало друге коло чемпіонату. У 12 турі «Прикарпаття» зустрілося з командою МФК «Галич». До слова, ця команда є однією з претендентів на нагороди. Гра відбулася у залі ІваноФранківського коледжу фізичної культури. Коломийці з перших хвилин розпочали зі звичного їм стилю і намагалися час від часу спіймати суперника на контратаках. Вже у середині матчу «прикарпатці» скористалися помилкою суперника і зуміли відкрити рахунок, а згодом і подвоїти його. Після першого

5

У

10

Боротьба за призові місця триває

Цьогоріч в обласних змаганнях Коломию гідно представляє баскетбольний клуб «Тирлич». Минулої неділі відбувся черговий матч – місцева команда «Тирлич» зустрілася із командою «Богородчани». Боролися за перемогу на базі ЗОШ №8. Гра відбувалася у напруженій атмосфері, адже склад команди більш ніж на 50% складається з молодих гравців. Проте, незважаючи на це, баскетболісти зуміли дати відсіч суперникові. Використовуючи кожен шанс, «тирличани» реалізовували влучні кидки. Результат матчу – 78:38 на користь коломийського клубу. Варто відзначити, що напередодні «Тирлич» впевнено здолав команду ІваноФранківського коледжу фізичної культури, різниця – 20 влучних попадань.

20

БК «Тирлич» здобув перемогу

риває чемпіонат АмаТ торської баскетбольної ліги Івано-Франківської області.

30

футбол

Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК, Коломийські ВІСТИ

40

баскетбол

Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК, Коломийські ВІСТИ

50

кого бюджету на утримання дорожньої мережі. Станом на 27.01.14 р. відділ управління комунальним майном жодних коштів не отримав. Поки що соляної суміші, якою посипають дорогу, вистачає, кажуть у міськраді. Для цього заготовлено 2,5 тисячі тонн піщано-соляної суміші. Станом на 27.01.14 року використано 103 тонни. У понеділок через інтенсив-

60

повідає майстер комунальної служби Наталія Макієвська. – Найпроблемніші вулиці міста – І. Франка, О. Довбуша, І. Мазепи та А. Міцкевича. Там комунальникам працювати найскладніше. Проблема із невиплатою зарплат не нова для працівників комунальної служби. Такі затримки розпочалися ще кілька років тому, повідомив заступник міського голови Коломиї Михайло

70

Найпроблемніші вулиці міста – І. Франка, О. Довбуша, І. Мазепи та А. Міцкевича

ний снігопад вся Коломия була повністю паралізована. Затори, завдовжки у кілька метрів, змушували коломийців по півгодини простоювати посеред вулиці. – Через невелику кількість техніки та працівників роботи щодо очищення вулиць даються нелегко, – каже Михайло Білоус. – Лише для прибирання однієї площі Привокзальної необхідно більше години. Виникають труднощі, коли водії не хочуть іти на компроміс. Часто працівники комунальних служб просять власників забрати свої автомобілі на деякий час з того чи іншого місця на час прибирання, на що ті обурюються. Мовляв, прибирати треба вночі. Техніка у коломийських комунальників бажає бути кращою, кажуть у міськраді. Для утри-

80

Білоус. Мовляв, гроші міськрада виділила, проте держказначейство коштів не видає. Згідно з відповіддю на інформаційний запит, на перший квартал 2014 р. заплановано виділити 268 тисяч гривень з місь-

90

оломийські дороги і тротуари під снігом, для його прибирання не вистачає ні часу, ні техніки. Для очистки тротуарів у середмісті задіяно 17 двірників КП «ПолігонЕкологія». Крім цього, на спеціальній техніці працюють й сім механізаторів та водіїв. Останні кілька днів вся Україна, зокрема й Коломия, вщент засипана снігом. Пішоходам та водіям важко пересуватися по слизькій дорозі чи снігових кучугурах, що лежать просто посеред доріг. Працівникам комунальної служби доводиться прибирати місто без вихідних. До слова, комунальники вже другий місяць не отримують заробітної плати. – Прибираємо місто, розчищаємо тротуари та дороги від снігу безперервно, – роз-

вже з сьомої години щоранку самотужки розчищає своє подвір’я від снігу. – Уночі настільки багато випадає снігу, що зранку важко розгледіти власний автомобіль, – каже пан Олег. – Щоранку мушу відкидати самотужки сніг, бо, відчиняючи двері, неможливо ступити ані кроку. Сніг скрізь, подекуди заввишки одного метра. Через кучугури снігу й ожеледицю водії їдуть повільно, створюючи затори. Коломия паралізована, перекрикують на вулицях люди, посипаючи дороги сіллю.

95

К

мання дорожньої мережі у місті в зимовий період станом на 27.01.14 року задіяно сім одиниць спеціальної техніки. Послуги по утриманню дорожньої мережі до проведення конкурсних торгів надає ще минулорічний переможець – КП «Полігон-Екологія». 59-річна Ганна Федюк працює двірником 28 років. Каже, що такі засніжені зими останніх років потребують чимало сили й витримки. – Нам, двірникам, доводиться тричі прокидати сніг на одній дорозі, – каже Ганна Федюк. – Ми прибираємо, сніг знову випадає, дороги засніжені, наче й не прибирали. А руки і ноги терпнуть. Одягаємо по декілька рукавиць на одну руку, щоб не обморозити їх. Найважче прибирати сніг, який посипаний піском. Єдине, що рятує – це обігрівний центр біля ратуші. На деяких вулицях міста, особливо біля під’їздів багатоповерхівок, воріт особняків та магазинів можна побачити людей, які сіллю посипають дороги. Сорокарічний Олег Бондаренко

100

Олена Козаченко, Коломийські ВІСТИ

Kolvisty #2(205)  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you